Ратинк 2017 № 4-5 by NGU

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

№ 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

Видається з 5 жовтня 1951 року

Герої АТО Стор. 9

Фото Олександра СНІТКА

ОФІЦІЙНО

Іноземцям цікавий досвід НГУ

Делегація іноземних радників високого рівня ознайомилася зі структурою та діяльністю Національної гвардії України. До складу делегації увійшли представники від Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Канади, Німеччини та Литовської Республіки.

Гості відвідали бригаду оператив ного призначення НГУ. У Нових Пет рівцях вони оглянули зразки сучасної техніки: бойової українського вироб ництва і для логістичного забезпечен ня, місця розташування особового складу, медпункт, розплідник службо вих собак. Командувач НГУ генераллейтенант Юрій Аллеров узяв презен таційний процес у свої руки. На вогневому рубежі делегати ста ли свідками практичних стрільб зі стрілецької зброї, гранатометів і бро неавтомобілів різних модифікацій зі штатним озброєнням. Потім гості здійснили переліт гелі коптером до навчального центру «Ста

ре», де оглянули приміщення та орга нізацію робочого і навчального проце сів. До бригади швидкого реагування в смт Гостомель члени делегації діс талися вже на військовій техніці. Там вони побачили роботу секцій штабу, артилерійську систему «Артос». Після ознайомлення з розташуван ням польового табору з елементами тилового забезпечення гості перелеті ли до стрільбища, де мали змогу по спостерігати практичну підготовку особового складу в плановому режимі з водіння танків. Рівень підготовки гвардійців і здобутки НГУ делегати оцінили дуже високо. Прес-служба НГУ

Військове капеланство. Запитання й факти Згідно з наказом командувача НГУ від 15 лютого 2017 року «Про організаційно-штатні заходи у Національній гвардії України» у військовому формуванні запроваджено службу військового духовенства (капеланську службу). Зокрема, документ передбачає, що обов’язки військових капеланів віднині узаконено і вони офіційно працюватимуть за трудовим договором у підрозділах НГУ.

ому це важливо і що те пер зміниться в системі військового душпас тирства, «Ратнику» розпо вів начальник служби з пи тань військового духовен ства (капеланства) управ ління по роботі з особовим складом ГУ НГУ полковник Олександр Іздебський. «До цього часу військові капелани були свого роду волонтерами. Вони здійсню вали духовний супровід гвардійців, не отримуючи за це жодної матеріальної ви нагороди. Не було відповід них посад, на які б можна було призначити духівни ка, – зазначає Олександр Ві кторович. – Питання узако нення інституту військового духовенства назрівало дуже давно, але треба було про працювати певні механізми. Нарешті нам вдалося це зро бити. Попереду ще ухвален ня і підписання Закону України «Про військове ка пеланство», втім перший значний крок з боку Націо нальної гвардії зроблено».

За словами Олександра Іздебського, нині в струк турі НГУ працюють 67 вій ськових священиків Укра їнської греко-католицької церкви, Української пра вославної церкви Київ ського патріархату, Укра їнської автокефальної православної церкви, Української римо-като лицької церкви, а також імами. Згідно з наказом командувача НГУ вже вве дено 44 посади священиків (капеланів) у частинах і

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

з’єднаннях. Окрім того, в управліннях усіх опера тивно-територіальних об’єднань передбачено по сади офіцерів з питань вій ськового духовенства (ка пеланства).

Факти про капеланство, яких ви не знали

Основне призначення військового капелана – за доволення релігійних по треб військовослужбовців та членів їх сімей. У зоні проведення АТО – роль душпастиря взагалі важко переоцінити. Відомі ви падки, коли в умовах під вищеної небезпеки воїни приймали Таїнство хре щення прямо у польових каплицях.

У країнах НАТО поса да капелана прирівню ється до заступника ко мандира полку або ба тальйону, якому надаєть ся особистий озброєний ад’ютант. У системі НГУ на поса ду військового священика може бути відібрано гро мадянина України , який має відношення до однієї з релігійних організацій, має не менше 3 років досві ду священнослужитель ства, має духовну освіту та обов’язково володіє дер жавною мовою. Заробітна плата капе лана, який працюватиме за трудовим договором, складатиме не менше 6 ти сяч гривень. Військовий священик підпорядковуватиметься командирові частини. На територіях військо вих містечок НГУ на да ний час використовуються 14 споруд, пристосованих для відправлення богослу жінь. У перспективі плану ється виготовлення польо вих храмів на базі автомо біля. Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото з архіву військових частин

ЗАХОДИ За вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, вияв лені під час виконання військово го обов’язку, патріотичне вихо вання молоді та активну громад ську діяльність Президент вручив воїнам-афганцям високі державні нагороди. Водночас представники Асоціа ції ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України і гро мадської організації «Побратими» поклали квіти до пам’ятника вої нам-афганцям, що на столичній ву лиці Лаврській. Після цього ветера ни взяли участь у мітингу на тери торії столичної конвойної бригади, квітами біля меморіалу загиблим

Вони з честю виконували свій обов’язок

16 лютого в Центральному будинку офіцерів у Києві відбулися урочисті збори з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річниці виведення військ з Афганістану. У заходах під головуванням Президента України Петра Порошенка взяв участь і командувач Національної гвардії генерал-лейтенант Юрій Аллеров.

лава держави зауважив, що майже десять років українські військові були змушені брати участь у чужій війні, де не було й натяку на український інтерес і де, на жаль, загинуло понад 3300 укра їнців. Але відвага воїнів стала взірцем для сучасних захисників України. «Багато ветеранів Афганістану в перших рядах стали на захист те риторіальної цілісності України, вони і сьогодні на передовій ді ляться своїм бойовим досвідом або ж надають волонтерську допомо гу. Випробовування війною за не залежність сучасної України про йшли сотні ветеранів-афганців, а 129 і зараз продовжують служити у складі Збройних Сил, 180 – викону

ють бойові завдання у складі Дер жавної прикордонної служби України, 13 – передають бойовий досвід у складі Національної гвар дії», – зазначив Верховний Голов нокомандувач.

учасникам бойових дій в АТО вша нували їх пам’ять. Заступник ко мандувача НГУ по роботі з особо вим складом генерал-майор Ярос лав Сподар зазначив: «У той час, коли особовий склад Національної гвардії вже три роки поспіль знахо диться на бойових позиціях зі збро єю, ризикуючи життями, ми згаду ємо відважних воїнів, які так само 28 років тому з честю виконували свій обов’язок». На завершення для присутніх виступив Академічний ансамбль пісні й танцю, після чого ветеранів та учасників бойових дій нагоро дили відзнаками за сумлінність та вірність військовому обов’язку. За матеріалами вебсайту НГУ

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

ПАМ’ЯТЬ У Києві на території столичної конвойної бригади представники Латвійської Республіки вшанували пам’ять українських військових, що загинули в АТО, а також передали подарунки дітям загиблих. Зі столиці гуманітарна місія вирушила на Схід України.

Більше 23 тонн гуманітарної допомоги – жителям Донбасу від Латвійської Республіки

аступник командувача Націо нальної гвардії України по робо ті з особовим складом генералмайор Ярослав Сподар запевнив, що всі подарунки будуть особисто пере дані своїм власникам та пообіцяв всебічну підтримку родинам заги блих в АТО: «Від імені командуван ня НГУ хочу висловити слова скор боти. Цей біль не лише ваш, а й наш. Ви – наша сім’я, і ми завжди відкри ті для спілкування, а також готові прийти на допомогу, як тільки ви скажете, що її потребуєте». Акція, започаткована Збройни ми Силами Латвійської Республі ки, відбувається за підтримки лат війського Посольства вже не впер

ше. «Ми розуміємо, що поки на Сході України тривають бойові дії, наші допомога та підтримка бу дуть необхідні», – зазначив Над звичайний та Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Юрій Пойканс. Для передачі гуманітарної допо моги до зони проведення АТО виру шила група представників Головно го управління НГУ, Іміджево-видав ничого центру й капеланства Наці ональних Збройних сил Латвії. Одяг, взуття, предмети гігієни, ков дри, дитячі іграшки та багато інших речей були передані найменш соці ально захищеним верствам населен ня Донбасу, зокрема сім’ям заги

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

блих військовослужбовців, дитячим будинкам, малозабезпеченим сім’ям, одиноким матерям та людям похилого віку. «Це вже не перша така акція. Ми надавали гуманітарну допомогу для мешканців населених пунктів у зоні АТО, в тому числі разом із на шими друзями зі Швеції та Фран ції», – зазначив головний капелан ЗС Латвійськоі Республіки Елмарс Плявіньш. Під час зустрічі з гвардійцями у Слов’янську Юрій Пойканс подяку вав їм за ратну службу і наголосив, що результат цієї роботи на передо вій є безперечно вагомим внеском і в мир України, і в спокій на теренах Латвії та в країнах Балтії: «Ви сьо годні відстоюєте своє право вибору жити так, як ви хочете. Ваша служ ба на бойових позиціях є важливою не лише для України, але і для ін ших націй. І своїми зусиллями ви спромоглися захистити незалеж ність своєї держави». Впродовж візиту іноземна делега ція провела робочі зустрічі з місце вими органами самоврядування, громадськими організаціями та во лонтерськими групами, було до ставлено та розподілено понад 23 тонн гуманітарної допомоги тим мешканцям Донецької та Луган ської областей, які потребували її найбільше. За словами генерал-майора Ярос лава Сподара, командування НГУ планує здійснювати такі процедури з передачі гуманітарної допомоги у зону проведення АТО кожні два мі сяці. Прес-служба НГУ. Фото майора Єгора ЖУЧЕНКА та капітана Андрія НЕКРАСОВА

ВИСТУП СЕКРЕТАРЯ РНБО

Актуальні питання національної безпеки України

Виступ Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олександра Турчинова на оперативному зборі керівного складу Збройних Сил України Шановний пане Президенте Украї ни, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, товариші ге нерали, адмірали і офіцери! Третій рік поспіль триває неоголо шена війна проти України. Нашому суспільству, волонтерам і державі, насамперед Збройним Силам та ін шим військовим формуванням вдало ся дорогою ціною, ціною життя най кращих дітей України, зупинити во рога. Бої за повне звільнення України тривають. Але боротьба точиться не лише в Україні. На наших очах руйнується світо вий порядок. Зазнає безпрецедентних випробувань заснована на засадах свободи і демократії єдність Заходу. Кардинально змінюється світовий устрій, сформований після Другої сві тової війни. Обриси його нової моделі ще не визначені. Проте повернення у минуле вже неможливе: ані в омріяні у Кремлі часи СРСР, ані у «золоту» для Заходу епоху кінця ХХ століття. Вперше в історії масштабна зміна технологічних укладів відбувається у глобалізованому світі, що драма тично посилює як її переваги, так і ри зики, можливості для нейтралізації яких на національному рівні сьогодні об'єктивно обмежені. Створені нові політичні і соціально-економічні ре алії, на які не було адекватної реакції урядів провідних держав світу. Транснаціональні корпорації, на самперед у сфері інформаційних тех нологій, які дедалі більше відокрем люються від національних «коренів», визначають обличчя світової еконо міки. Національні уряди втрачають можливості впливу на них. Формуєть ся глобальне мультинаціональне сус пільство. Планету оповила мережа зв'язків, поза якими сучасне суспіль ство вже не може функціонувати. Дедалі більше державних функцій, пов'язаних із застосуванням сили, на

самперед за кордоном, виконується приватними компаніями. Безпреце дентного масштабу набула діяль ність міжнародних терористичних організацій і організованих злочин них угруповань, окремі з яких навіть перебирають на себе функції держав на величезних територіях. Перемогти такі терористичні орга нізації, як Ісламська держава, ви ключно бомбардуваннями і рейдами спецназу неможливо насамперед че рез те, що вони ґрунтуються не тільки на організаційних зв'язках, але і на доктринально-ідеологічному фунда менті. Нерозуміння цього не дозво лить повністю нейтралізувати цю не безпечну загрозу. Новітні інформаційні технології трансформують соціальну комуніка цію і тим самим змінюють суспіль ства. Традиційні медіа дедалі більше поступаються місцем соціальним ме режам. Зникають фільтри, які ще учо ра ускладнювали поширення недо стовірної інформації та руйнівних психологічних впливів. Сьогодні на віть божевільний може у мить пере творитися на «зірку» Інтернету, а зго дом і впливати на настрої мільйонів, а через це й на державну політику. Державна ієрархія доповнюється, а подекуди й заміщується мережами, більш хаотичними за своєю суттю. Це зменшує стійкість і стабільність сис теми та вимагає від тих, хто має ске ровувати ключові суспільні процеси у конструктивне русло, кардинально нових підходів, знань і навичок. Останні тенденції у США свідчать про боротьбу двох основних підходів до вироблення і здійснення зовніш ньої політики. Перший, традиційний, заснований на ідеї про США як гло бального лідера, водночас інший про понує зосередитись переважно на власних проблемах, повернутися до так званої політики ізоляціонізму.

Відхід США від глобального лідер ства може спровокувати інші держа ви на спроби сформувати або розши рити зони власного впливу. Можна очікувати на дальшу дестабілізацію, зокрема у Східній Європі, на Близько му і Середньому Сході, Південній і Східній Азії, інших регіонах світу. Посилення глобальних протиріч за грожує виникненням глобального конфлікту. Поглиблюється криза Європей ського Союзу. Міграційна криза, грецька боргова криза, нідерланд ський референдум щодо Угоди про асоціацію з Україною, Brexit, зростан ня впливів радикальних, антиєвро пейських сил та рухів, – усі ці ніби не пов'язані між собою події є прямим наслідком суперечності загальноєв ропейських, як їх розуміють у Брюс селі, і національних інтересів. Вихід Великої Британії з Євросою зу не означає, що вона перестала бути європейською країною – як і Норвегія та Швейцарія, які ніколи не були чле нами ЄС. Європейська ідея значно об'ємніша за проект Євросоюзу: євро пейські цінності не дорівнюють полі тичним концепціям і бюрократичним структурам. Неготовність до перегляду звич них доктрин, намагання уникати справді дієвих кроків, прагнення від повісти на нові виклики традиційни ми інструментами призводять до де далі більшого зростання недовіри до еліт. Усе це провокує зневіру у демо кратії, підживлює авторитаризм та фундаменталізм, сприяє зміцненню диктатур і тираній. Так, керівництво РФ намагається консолідувати суспільство шляхом підживлення імперсько-шовіністич ної істерії та експорту внутрішніх проблем назовні. Окупувавши Крим і здійснивши пряму військову агре сію на Донбасі, Кремль спровокував

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

ВИСТУП СЕКРЕТАРЯ РНБО кризу міжнародної безпеки, стрімке зростання міжнародного тероризму, посилення жорстких безпекових за гроз. Попри всі зусилля світового співтовариства Росія не збирається припиняти свою агресивну політику. Останнім свідченням цього став указ російського президента про де-факто визнання терористичних утворень ДНР/ЛНР. Як зухвало заявив крем лівський прес-секретар Пєсков, «боє припаси у терористів ніколи не закін чаться». Знов, як і за радянських часів, Росія веде гібридну війну, яка передбачає комплексне та узгоджене, підпоряд коване єдиному задуму застосування політико-дипломатичних, економіч них, енергетичних, інформаційнопропагандистських, кібернетичних, військових та інших підривних захо дів. Причому така війна ведеться не тільки проти України, а й проти Захо ду в цілому і Європи насамперед. Зга даймо військову операцію Росії у Си рії, яка спричинила потужний потік мігрантів до ЄС, провокативні дії ро сійської авіації і військово-морського флоту, кремлівську пропаганду в США і державах ЄС, зухвале втручан ня російських хакерів у виборчий про цес у США, Німеччині, Франції та процес підготовки до референдуму у Нідерландах, спробу організації дер жавного перевороту в Чорногорії тощо. Ключовим театром російської гі бридної війни виступає Україна. Три ває чергова небезпечна спроба пере форматування земель колишньої ро сійської імперії. Не підкоривши нашу державу, Кремль не може далі успіш но розвивати свою експансію. Безпре цедентний політичний тиск, майже неприхована підривна діяльність усе редині держави, пряме фінансування радикальних політичних організа цій, шалена пропаганда, кібератаки, торгівельні та енергетичні війни, бло када транзиту – всі ці засоби доповню ють військове втручання на Сході України. Збройні сили і спецслужби РФ перетворили український Донбас на полігон для випробування сучас них тактичних прийомів, новітньої військової техніки, насамперед засо бів зв'язку, управління, розвідки, РЕБ, підготовки офіцерів тактичної і опе ративної ланки. Паралельно в Сирії РФ відпрацьовує скоординоване ви користання сухопутного, повітрянокосмічного і військово-морського угруповань. У сучасних умовах військова сила стає головним інструментом реаліза ції неоімперської зовнішньої політи

ки Росії. Не буду повторювати відомі вам речі, але на розгортання військ, їхнє переозброєння і підготовку Росія свідомо викидає шалені кошти, не хтуючи потребами економічного роз витку і розв'язання гострих соціаль них проблем. Війна проти України стає важливим етапом підготовки РФ до великої війни та демонстрації пре тензії на глобальне лідерство і пере розподіл впливів у світі. Попри санкції і економічні нега разди Російська Федерація ще довго залишатиметься джерелом військо вої агресії, безпекових загроз і генера тором нестабільності. Загалом, ситуація у світі і в Європі швидко ускладнюється, стратегічна невизначеність зростає, що висуває особливі вимоги до якості державної політики. З 1990-х років в Україні багато гово рилося про набуття формального ста тусу кандидата, а згодом і члена Єв ропейського Союзу. Дехто навіть пе ретворив ці розмови на свою профе сію і прибутковий бізнес. Завдання ж глибокої модернізації українського суспільства на основі європейських цінностей свободи і права підміняло ся виконанням формальних вимог ЄС та інших міжнародних організацій. Але наше суспільство потребує не казок про світле європейське майбут нє «вже сьогодні», не обіцянок усього і одразу, а відвертого і чесного діало гу. Українці неодноразово довели свою зрілість, а відтак щирість має стати імперативом державної політи ки і умовою для зміцнення суспільної довіри. Слід усвідомити: руйнування сис теми колективної безпеки вже відбу лося. І це особливо гостро відчула Україна. До створення нового світово го порядку кожна держава змушена сама захищати свої інтереси. При цьо му сильніші прагнуть це зробити за рахунок інших. На жаль, і деякі наші партнери нерідко ставляться до Укра їни як до такого собі «кругляка», тоб то сировинного придатку, безпекові проблеми якого далекі від їх пріори тетів і є лише нашою власною турбо тою. У цих умовах нам треба чітко ви значити пріоритети. Забезпечити ви живання і розвиток незалежної Укра їни може тільки сильна національна держава, в основі якої – потужні Збройні Сили, інші військові форму вання, надійний і ефективно діючий сектор безпеки і оборони. Нашим головним пріоритетом має стати побудова такої держави. Держа ви, яка буде спроможною захищати

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

життєво важливі інтереси українців – державний суверенітет, свободу і гідність, забезпечити економічний розвиток, опанування інноваційних технологій і нових ринків. При цьому маємо виходити саме з наших націо нальних інтересів, а не уявлень 20-річ ної давнини, сформульованих у прин ципово інших умовах. Суспільна модель, яка сформува лася в Україні у 1990-ті роки, характе ризується монополізацією ключових сфер соціально-економічного життя, домінуванням тіньових механізмів узгодження кланових інтересів та за лученням публічних інститутів до розгалуженої системи корупційних зв'язків. Її сутнісною характеристи кою є «проїдання за рахунок майбут нього». Скорочуючи й надалі інвестиції у розвиток, Україна ризикує повторити помилку СРСР і вдруге поспіль «про ґавити» зміну технологічних укладів. Продовжуються започатковані ще у 1970-ті роки процеси деградації охо рони здоров'я, освіти, науки. Попри збереження або навіть зростання кількісних показників у сфері освіти, її якість, особливо у природничій і технічній галузях, суттєво знизилась. Тривають легітимація і популяриза ція псевдонаукових концепцій. По ширюється віра в астрологію, магію, чаклунство, що відбиває деградацію суспільної свідомості. Після 2010 року знижуються соці альні стандарти і престиж державної служби, що вже призвело до втрати конкурентоспроможності професії державного службовця. Новий Закон України «Про державну службу» не розв'язав, а лише зафіксував цю тен денцію. Несистемне вибіркове засто сування антикорупційного законо давства перетворює це стратегічне питання на підставу для політичного піару і кампанійщину. Важливу роль у руйнівних проце сах відіграють популістські та ради кальні політичні сили, а також квазі організації, що камуфлюються під інституції громадянського суспіль ства. Вони намагаються перехопити функції з формування державної по літики і управління державним сек тором економіки, жодним чином не відповідаючи за ультимативно нав'язувані ними рішення, забезпечу ючи вирішення суто вузькополітич них, корпоративних лобістських за вдань або взагалі неприховано пра цюють на державу-агресора. Усе це зумовлює зростання суспільної недо віри до державних інститутів, яку вони самі вдало експлуатують.

ВИСТУП СЕКРЕТАРЯ РНБО Зволікання з рішучими діями з роз будови сильної Української держави уможливило зростання рейдерства і безкарного насильства, ерозію моно полії держави на легітимне застосу вання сили, виникнення політизова них парамілітарних утворень. Сьогодні ресурс декларацій, косме тичних реформ і напівкроків вже ви черпаний. Або будуть запропоновані та реалізовані нові підходи до вирі шення системних проблем, або вті литься підготовлений Кремлем руй нівний сценарій. «Майдан-3» немину че супроводжуватиметься масовим насильством. Будь-яка створена в його результаті управлінська струк тура спиратиметься переважно на си ловий ресурс, не матиме внутрішньої і зовнішньої легітимності, а отже для свого існування буде змушена жор стко придушувати демократичні сво боди. Це вже за кілька місяців призве де до повної дезорганізації держави, руйнації економіки, вибуху злочин ності, активізації сепаратистських проявів і у підсумку відкриє шлях до окупації Росією значної частини те риторії України. Саме на такий ре зультат, вочевидь, і розраховують окремі пропагандисти цієї ідеї. Єдина реалістична альтернатива цьому руйнівному сценарію полягає у консолідації навколо чинних засад конституційного ладу, ідеї керованої модернізації держави на засадах по літичної й економічної свободи, оздо ровлення на цій основі усієї системи суспільних відносин. У фокусі суспільної уваги повинні бути проблеми сьогодення і майбут нього, а не минулого. Потрібні реа лізм і відвертість в оцінці ситуації і пропонованих дій. Варто припинити маніпулювання рожевими ілюзіями «світлого євро пейського майбутнього вже сьогод ні», усвідомлюючи, що мрія про Укра їну в Європі – побудову вільного, справедливого і заможного суспіль ства, набуття європейських стандар тів життя як головної мети євроінте грації, – може втілитися лише завдя ки важкій, послідовній і наполегли вій праці усіх українців. Слід позбутися досі притаманного широким колам суспільства сприй няття влади і держави як чужин ських. Відтворення колоніальних сте реотипів тільки послаблює Україну. Захист суверенітету, а в перспекти ві і відновлення територіальної ціліс ності може забезпечити тільки силь на Українська держава. Тільки її при скорене зміцнення дозволить реально захистити права і свободи громадян,

створить сприятливі умови для реалі зації їхніх законних інтересів, умож ливить модернізацію економіки та зростання рівня і якості життя насе лення. Досягти всього і відразу не можли во. Слід чітко визначити основні прі оритети: держава має зосередитись на ефективній зовнішній політиці і забезпеченні національної безпеки, захисті конституційних прав, свобод і законних інтересів громадян і суб'єктів господарювання. Відмова держави від функцій, які вона за сучасних умов не спроможна ефективно виконувати, уможливить відокремлення політичної влади від бізнесу – ключової умови поступу України. Справжня дерегуляція, на самперед в економічній сфері, ство рить сприятливі умови для оздоров лення як економіки, так і політичної системи. Саме це, а не дальше тира жування і розпорошення контролюю чих і правоохоронних функцій, є єди ним насправді дієвим шляхом проти дії корупції. Нагальним є відновлення дієздат ності державного апарату в цілому та подальше зміцнення сектору безпеки і оборони. За три роки в Україні поста ла армія, спроможна воювати і дава ти відсіч ворогу, що є базовою гаран тією виживання держави. Проте, сьо годні Україна перебуває під постій ною загрозою розширення військової інтервенції з боку Росії. Тому поси лення безпекових спроможностей має відбуватися постійно і на різних рів нях. Розвиток Збройних Сил, інших вій ськових формувань має здійснювати ся на основі найкращих досягнень провідних армій світу, а також влас ного бойового досвіду останніх трьох років. Маємо забезпечити не тільки всебічне вивчення досвіду бойових дій в АТО, оплаченого людськими життями, але й його осмислення і вра хування у настановах і бойових стату тах. Неприпустимо, що закладена в них філософія досі залишилася не змінною. Зі свого боку наголошу: рішення Ради національної безпеки і оборони України за ініціативи Президента щодо збільшення грошового забезпе чення військовослужбовцям не є ста тичним, одноразовим актом. Ми не можемо зупинятися на цьому шляху, не враховуючи інфляційні чинники і динаміку зростання доходів грома дян в країні. Водночас, грошове забезпечення не повинно зростати тільки через збільшення премій і надбавок. Окла

ди за посадою і званням – незмінні вже понад 10 років. Так, середній рі вень основних складових (посадовий оклад, оклад за військове звання, ви слугу років) у структурі грошового за безпечення військовослужбовців суб'єктів сектору безпеки і оборони складає лише 12 відсотків. Із відповід ними наслідками для пенсій. Нагадаю, що в арміях НАТО саме основні складові у структурі грошо вого забезпечення військовослужбов ців складають 70-80 відсотків. Цю дис пропорцію слід виправити, і невід кладно. Оборона України потребує створен ня надійного і високонавченого резер ву, готового за заздалегідь розробле ним планом приступити до виконан ня бойових завдань із надання відсічі агресорові. Слід побудувати систему територіальної оборони, при якій всі військовозобов'язані проходитимуть курси воєнної підготовки на спеціаль них навчальних полігонах, брати муть участь у зборах і бойовому зла годженні своїх підрозділів. Військово-патріотичне виховання, військова підготовка і вивчення основ цивільної оборони має стати од ним із пріоритетів у навчанні як у за гальноосвітній, так і у вищій школі. Важко переоцінити важливість залу чення до виховання нашої молоді ве теранів АТО, які пройшли сучасну ві йну. Проходження військової служби має відкривати для молоді соціальні сходи, стати обов'язковою умовою для політичної чи державної кар'єри, бути суспільно престижним і матері ально привабливим. Окремим питанням є переозброєн ня Збройних Сил України, інших вій ськових формувань, отримання і при йняття на озброєння нових високо ефективних зразків зброї і військової техніки, спроможних компенсувати добровільно втрачений на основі між народних угод ядерний потенціал. Варто відзначити проекти створен ня новітньої ракетної зброї, які реалі зуються на виконання відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони України та мають карди нально підвищити вогневу міць бойо вих підрозділів Збройних Сил Украї ни. Одночасно здійснюються заходи з формування виробничих потужнос тей для серійного виробництва зраз ків нового озброєння та військової техніки. Важливим завданням залишається посилення контролю, охорони і обо рони Державного кордону України. Звісно, якщо йдеться про Російську

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

ВИСТУП СЕКРЕТАРЯ РНБО Федерацію, то маємо робити акцент саме на обороні, але на західному кор доні слід послідовно реалізувати принцип забезпечення прикордонної безпеки за європейським зразком. Йдеться як про інженерне обладнан ня, високотехнологічні засоби кон тролю, так і про збільшення опера тивних і бойових можливостей відпо відних підрозділів. Ми маємо послідовно розвивати спроможності Національної гвардії, Національної поліції, розвивати їх ка дровий потенціал, посилювати їхню технічну забезпеченість. Стримати Росію неможливо лише військовою силою. Нам потрібне ефективне за стосування специфічних інструмен тів розвідки і контррозвідки. У Державному бюджеті України на 2017 рік обсяг видатків для потреб суб'єктів сектору безпеки і оборони України становить 134,5 млрд гривень (5,11% від ВВП), у тому числі для Мі ністерства оборони України 69,1 млрд гривень (2,67% від ВВП). Це велика сума в умовах нашої країни, хоча на справді це лише той мінімум, який дозволяє нам протистояти агресії. Ефективні політика національної безпеки і зовнішня політика вимага ють ресурсів, залучення яких немож ливо без досягнення нової якості еко номічного зростання. Економіка має генерувати високу частку доданої вартості і забезпечувати залучення масштабних іноземних інвестицій. Необхідно сформувати економічне середовище, в якому забезпечується вільна конкуренція, заохочується приватна ініціатива, ефективно захи щаються право власності та інвести ції. Старі підходи до структурної пере будови, засновані на застосуванні пільг, в Україні є корупціогенними і неефективними. Економічна політи ка має забезпечити виконання на ступних основних завдань: Дерегуляції – усунення дріб'язко вої регламентації господарських від носин, штучних перешкод розвитку підприємництва та зарегульованості фіскальних процедур, позбавлення держави зайвих функцій. Демонополізації – демонтажу еко номічних механізмів, на яких ґрунту ється панування кланів в окремих секторах економіки, та всебічне спри яння вільній конкуренції; Децентралізації – передачі на рі вень територіальних громад функцій, які можуть більш ефективно викону ватись на місцевому рівні, та відпо відних фіскальних повноважень і ре сурсів.

Детінізації – створення умов для того, щоб робота у легальній економі ці була більш ефективною та прибут ковою аніж у тіньовому секторі з од ночасним посиленням боротьби з кримінальними складовими еконо мічної діяльності. Приватизація має забезпечити за лучення до української економіки ве ликого іноземного капіталу, насампе ред західного, та надати поштовх мо дернізації ключових галузей економі ки. Щодо вузького кола об'єктів, які не будуть приватизовані, держава має ефективно реалізовувати права власника і здійснювати жорсткий контроль. Механізми тіньового пере розподілу ресурсів таких підпри ємств повинні бути ліквідовані. Необхідно нарешті запровадити ринок землі, унеможливлюючи при цьому утворення монополій та гаран туючи права українців на земельні ді лянки. Доходи від приватизації державно го майна і функціонування земельно го ринку компенсуватимуть втрату бюджетних доходів на першому етапі зниження рівня фіскального наванта ження на економіку – до того часу, коли воно забезпечить значне зрос тання ВВП та, відповідно, доходів бю джету. Основним змістом податкової ре форми має стати не тільки зниження податкового навантаження для пере важної більшості населення і дрібно го бізнесу та поліпшення адміністру вання, але й зміна структури оподат кування шляхом перенесення «цен тру ваги» з доданої вартості на собі вартість та виведення капіталу за межі України, запровадження гнуч кої системи кредитування дрібного та середнього бізнесу, впровадження стимулів для інвесторів, стимулю вання новітніх наукоємних інду стрій. Попри твердження про тотальну енергетичну залежність України від Росії, за три роки вдалося звести спо живання російських енергоносіїв до мінімуму і суттєво підвищити енер гоефективність. Але ми лише на по чатку цього магістрального для Укра їни шляху. Назріло питання впровадження по літичної реформи – нової конститу ційної моделі для забезпечення зба лансованості влади та ефективного управління. Особливого значення на буває дальше просування судової ре форми, утвердження дієвої третьої гілки влади. За три роки Україна нарешті поча ла розбудову власного інформаційно

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

го та культурного простору, долаючи колоніальну залежність від Росії. Зва жена культурна політика має пози тивними стимулами забезпечувати розвиток української мови і культу ри, вивчення іноземних мов, насампе ред мов держав – світових лідерів, розвиток українського кінематогра фа, інших українських культурних проектів. Потребує дальшого впрова дження освітня реформа. Приклад Реформації, яка відкрила перед Європою шлях до оновлення і розвитку 500 років тому, свідчить: по зитивні зміни можуть відбуватися швидко і всеосяжно. Українське сус пільство вже зробило неможливе – ми зупинили російську військову маши ну. І тепер все залежить від волі, рук і мізків українців. Сьогодні надзвичайно важливо продовжити реформаторський курс, не зірватися в безплідний і руйнівний популізм, що може за короткий час знищити всі здобутки, у важкій борні здобуті українцями за останні три роки. Основне завдання держави – захис тити кожного громадянина, кожну родину від жахів війни і тиранії. У правовій державі жодний політич ний, соціальний статус, жодна профе сія не можуть розглядатися як такі, що звільняють від відповідальності. Нашим фундаментальним принци пом має стати поширення свободи людини до тих меж, де починається свобода іншої людини. Вільна люди на у вільній країні – не гасло, а доро говказ у майбутнє. Україна має всі підстави не тільки вижити, а й перетворитися на регіо нального лідера, здатного захистити не тільки себе, але і своїх союзників. Тільки сильна, незалежна, національ на держава здатна змусити рахувати ся із своїми інтересами, змінити від ношення до себе. Йдеться не про аль тернативу євроінтеграції, а про реаль ний шлях до неї. Ми маємо не шкреб тися у зачинені двері, а отримати за прошення як безальтернативний стратегічний партнер! Хоча ніхто крім нас не зацікавле ний в появі нового сильного гравця в Європі, маємо забезпечити зміцнення та розвиток української держави на основі повної мобілізації нашого го ловного ресурсу – людського потенці алу. Сильна Українська держава – це за порука нашої незалежності та дина мічного розвитку, це спільна справа усього Українського народу. З нами Бог і Україна! Слава Україні!

ГЕРОЇ СЕРЕД НАС

Три відрядження до зони проведення АТО – без зауважень! Заступник командира – начальник штабу батальйону запорізького полку оперативного призначення НГУ капітан Іван Бондаренко – потомствений офіцер: свого часу він пішов стопами батька й обрав для себе професію військовослужбовця. Академію внутрішніх військ МВС України (нині – Національна академія НГУ) Іван Андрійович закінчив із золотою медаллю, і після випуску пішов служити до одеського батальйону військ правопорядку, де впродовж майже трьох років очолював конвойну роту.

е на початку конфлікту на Сході України в квітні 2014 року Іван Бондаренко вирі шив, що його знання й уміння по трібні на війні, більше того – він професійний військовик і не пови нен відсиджуватись «у тилу». У той час у полку спецназу «Гепард» поча лася реорганізація в частину опера тивного призначення, що й наштов хнуло старшого лейтенанта Бонда ренка на думки про зміну місця служби. «Як сьогодні пам’ятаю той день, коли на ранішньому шикуван ні командир повідомив про заги бель під час бою офіцерів-«гепардів» майора Івана Якушина та лейтенан та Богдана Завади, – пригадує Іван Андрійович. – Ця звістка стала вирі шальною у моєму намірі поповнити ряди героїчних запоріжців, які на

той час активно залучалися до про тистояння в зоні АТО. Тож я з упев неністю подав відповідний рапорт на ім’я командира». Вже за кілька тижнів Іван Бонда ренко був зарахований до списків особового складу запорізького пол ку НГУ, а восени 2014-го Іван Бонда ренко вперше вирушив на Донбас. За першим відрядженням невдовзі відбулося й наступне у січні-люто му 2015 року. Саме тоді в секторі «М» відбулася ескалація конфлік ту. Підрозділи Національної гвар дії залучалися на завдання спільно з бійцями Збройних Сил України, тож Іван Андрійович очолив групу з охорони артилерії ЗСУ. Під час боїв за Широкине група бійців на чолі з Іваном Бондаренком здій снювала прикриття армійських

сил. «Наш підрозділ постійно змі нював місце дислокації. Бувало, пе реміщувались кожні 15 хвилин, адже безпілотні летальні апарати, а потім і ворожі обстріли не дозво ляли нам довго затримуватись на позиціях. Кілька разів ми затриму вали ворожих корегувальників вог ню, передавали їх до СБУ. На щас тя, завдяки злагодженій роботі вда лося уникнути форс-мажорних си туацій». За героїзм та мужність, сумлінне виконання бойових за вдань у зоні АТО із захисту Маріу поля керівник сектору «М» генераллейтенант Анатолій Сиротенко на городив офіцера Грамотою. Останнє відрядження до зони проведення АТО восени 2016 року мало дещо інший характер. Іван Андрійович очолював один із блок постів у Донецькій області, тоді в тій місцевості було більш-менш спокійно, тож функція військовос лужбовців НГУ на той час була ско ріше фільтраційною. Служба хоч і рутинна, однак украй важлива: пе ревірка документів громадян, огляд транспортних засобів, профі лактичні відпрацювання місцевос ті тощо. Неозброєним оком помітний ав торитет капітана Бондаренка серед особового складу: «У мене в підпо рядкуванні є як досвідчені гвардій ці, так і молоді контрактники, тож дуже важливо знайти до кожного свій підхід. Чіткість у поставленні завдань та взаємоповага – ось осно вні секрети успіху мого підрозді лу», – підкреслює Іван Бондаренко. Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото автора

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

СЛУЖБА

Боротися зі злочинністю мріяли з дитинства

«Ратник» завжди із задоволенням розповідає про кращих військовослужбовців Нацгвардії, зокрема, про солдатів строкової служби. Нещодавно автору цих рядків випала нагода поспілкуватися із воїнами столичної бригади охорони громадського порядку НГУ, які досягнули успіхів у справі боротьби із криміналом на вулицях Києва. Об’єднує хлопців те, що вони одного призову і що боротися зі злочинністю мріяли з дитинства.

олдат Дмитро Пірхун 1995 року наро дження, киянин. Піс ля навчання у технікумі вступив до Київського на ціонального торговельноекономічного університе ту, де й нині заочно здобу ває вищу освіту. Восени 2015 року юнак за влас ним бажанням пішов на строкову службу до лав НГУ. Гвардієць регуляр но виходить з однополча нами на патрульні марш рути, у складі спільних нарядів затримав чоти рьох правопорушників. Одним із прикладів є ви падок, що мав місце на прикінці січня поточного року в Святошинському районі столиці. Тоді під час перевірки солдат Пір хун виявив у підозрілих молодиків наркотики.

КОРОТКО

рій Сахнюк, 21-річ ний старший сол дат, народився на Київщині. Після навчан ня у коледжі, отримавши повістку, із задоволен ням пішов служити стро кову. Єдине, у військко маті просився саме до На ціональної гвардії, про яку бачив багато соціаль ної реклами. Служити у столичній бригаді охоро ни громадського порядку юнаку дуже подобається. А оскільки в майбутньо му старший солдат Сах нюк мріє працювати у Національній поліції, то в наряди з ОГП заступає

залюбки, сприймаючи їх як можливість набути практичний досвід право охоронця. До речі, Юрій має на рахунку більше десятка затримань грома дян за підозрою у скоєнні злочинів. Олексій Нагорний з Дні пропетровщини. Примі ром, нещодавно під час оперативно-профілактич ного відпрацювання Обо лонського району Києва гвардієць спільно з полі цейськими затримав зло дія, який скоїв крадіжку продуктів з супермаркету на суму в тисячу гривень.

обрі результати на службі показує і 23-річний солдат

Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ. Фото автора

Службу з конвоювання несуть пильно На високому професійному рівні виконують щоденні службово-бойові завдання гвардійці дислокованого у місті Дніпрі батальйону з конвоювання та охорони підсудних. Один із показників сум лінної служби − вилучен ня у спецконтингенту за боронених предметів. Приміром, минулого міся ця під час обшуку варто вий вилучив у засуджено го 50-гривневу купюру та медичний шприц із неві домою речовиною.

Інша варта під час об шуку підсудного у дніп ровському слідчому ізоля торі перед конвоюванням до суду вилучила заточку з рукоятки ложки довжи ною 9 сантиметрів. Серед гвардійців, яких командування відзначило за пильність на бойовій службі, сержант Андрій Погасій та солдат Андрій Заїка. Людмила КАМИШАН. Фото капітана Ксенії БОЧАРОВОЇ

«Південмаш» – під надійною охороною Виробниче об’єднання «Південний машинобудівний завод» надійно пильнують військовослужбовці дніпровського полку НГУ з охорони важливих державних об’єктів.

Старший солдат за контрактом Іван Куляба

З ПОТОКУ НОВИН

Нещодавно, перебуваю чи на посту, чатовий стар ший солдат за контрак том Іван Куляба помітив чоловіка, який намагався проникнути на територію

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

підприємства. Гвардієць негайно викликав три вожну групу та сам вжив заходів для затримання порушника. Зловмисника варта пе

редала до рук співробіт ників спецполіції. На ньо го було складено прото кол, а старшого солдата Кулябу за проявлену пильність подано до за охочення командувачем Нацгвардії. Лейтенант Євген ДМИТРЕНКО. Фото автора

МИСТЕЦТВО

Пісні й талант дарує Гвардії Олексій Похвала У Національній гвардії України є такий колектив, який дарує радість та підіймає настрій гвардійцям – це Академічний ансамбль пісні й танцю Національної гвардії України. Багато видатних майстрів мистецтва розпочинали свою творчу діяльність в цьому колективі: поет Юрій Рибчинський, режисер Національної опери Володимир Бегма, композитор Ігор Поклад, ведучий актор Національного академічного театру імені Франка, професор і завідувач кафедри кіно і телебачення Національного університету культури і мистецтва народний артист України Володимир Нечипоренко та багато інших. Зараз у колективі Ансамблю під керівництвом полковника Івана Мельника також працює багато видатних творчих особистостей. З одним із них – артистом-вокалістом Олексієм Похвалою, який цьогоріч святкуватиме 20 років професійної творчої діяльності, – автору вдалося поспілкуватися.

лексій Похвала наро дився 1966 року на Полтавщині. Рід у Олексія Віталійовича спі вочий: його прапрадід був учителем музики, грав на скрипці, а музика в його виконанні навіть звучала на радіо. От і Олексій мрі яв бути співаком. Тож піс ля закінчення школи, від служивши «строкову», по вернувся до рідного села, де став художнім керівни ком, а згодом і очолив во кально-інструментальний ансамбль. Паралельно він працював учителем музи ки у місцевій школі. В 1997 році закінчив Київський державний університет культури за спеціальніс тю «Народна художня творчість». Потім кілька років працював у Полтав ській обласній філармонії.

– Великий поштовх до музики мені надав народ ний артист України Ві ктор Шпортько. Наше зна йомство переросло в друж бу, і ми тісно співпрацюва ли, – розповідає Олексій Віталійович. У 2004 році співак почав працювати в Академічно му ансамблі пісні й танцю МВС України, і ось уже третій рік він дарує поці новувачам свій вокальний талант у складі Академіч ного ансамблю пісні й тан цю Національної гвардії України. У складі ансамб лю Олексій Похвала бере активну участь у гаст рольних концертах міста ми України, в частинах та з’єднаннях НГУ, в районі проведення АТО. Співак тісно співпра цює з відомими україн

ськими композиторами, поетами-піснярами. Серед них народні артисти Укра їни Остап Гавриш, Мар’ян Гаденко, Степан Галябар да та багато інших видат них діячів мистецтва. Олексій Віталійович запи сав два сольні альбоми: «Безсоння» та «Збережи мене у серці своїм». Він та кож входить до складу журі Всеукраїнського фес тивалю сучасного роман су «Осіннє рандеву», Між народного пісенного фес тивалю «Доля», Міжна родних дитячих телефес тивалів «Пісенне джере ло» та «Чорнобаївські зо репади», за його плечима досить велика кількість концертних програм на те леканалах України. Ми тець неодноразово брав участь у радіопередачах «Пісня року», «Ноктюрн», «Обрії» на каналах україн ського радіо. У співака багатий ре пертуарний список, у ньо му є народні, ліричні та авторські пісні, романси, пісні про Україну та про Національну гвардію України. – Перш за все я мрію про те, щоб швидше скінчило ся лихо, що спіткало Укра їну, аби в країні запанував мир, а люди врешті-решт зажили спокійно та до стойно. Бійцям-захисни кам, що виконують свій військовий обов’язок на Сході країни, від усього серця бажаю залишатися здоровими та якомога швидше повернутися до своїх сімей. Наша ж зброя – це пісня, якою ми підтримуємо наших гвар дійців та наш народ. І як співається в одній із моїх пісень: «…Чи на весіллі, чи на полі битви, співай мо, друзі, ми своїх пісень, бо без пісень не можна в світі жити!» – зазначив Олексій Похвала. Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ. Фото з особистого архіву Олексія ПОХВАЛИ

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

НАОСТАНОК

Ратник

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Засновник — Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України.

Запорізькому конвойному – 60 ! 21 лютого ветерани частини під керівництвом голови Запорізької міжрегіональної секції ветеранів ВВ та НГУ полковника Олександра Захарова прийшли привітати особовий склад військової частини та особисто висловити свою вдячність нащадкам за підтримання ратних традицій батальйону.

а 60 років існування військова частина пройшла нелегкий шлях становлення і розви тку, завоювала довіру на роду і держави, виховала багато поколінь захисни ків-патріотів. До слів привітання при єдналися губернатор Запо різької області Костянтин Бриль, очільники район них адміністрацій міста, а також командири військо вих частин Національної гвардії України Запорізь кого гарнізону. Кращих воїнів та вете ранів частини було заохо чено нагородами, цінними подарунками, грамотами та подяками.

Після урочистостей для всіх присутніх було орга нізовано концертну про граму за участю зірок за порізького краю. Запорізький полк зав жди стояв на захисті пра вопорядку, прав і свобод

Т.в.о відповідального редактора капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерна верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК

громадян міста й області, а особовий склад сумлінно виконував бойові завдан ня з конвоювання спецкон тингенту. У цей складний для країни час гвардійці частини стали на захист держави та виконують зав дання в районі АТО. Старший лейтенант Андрій БУБЕНЕЦЬ, старший лейтенант Ігор МАТВЄЄВ

Наклад 4213 примірників. Підписано до друку 28 лютого 2017 року. Зам. 125.

УВАГА!

полковник ШЕРСТСЬКИЙ Олександр Григорович (27 березня − 65 років) полковник ВЛАСКІН Юрій Михайлович (30 березня − 65 років)

полковник ФЕДОРОВСЬКИЙ Анатолій Миколайович (30 березня − 65 років) полковник ГРИЦАЙ Віктор Георгійович (6 березня − 55 років)

Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України щиро вітають ювілярів зі святом. Бажаємо міцного здоров’я, родинного затишку та благополуччя!

Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор.

Номер віддруковано в друкарні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну відповідальність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001.

У березні 2017 року відзначають ювілейні дати від дня народження ветерани Головного управління Національної гвардії України: полковник ФЕДОРЧУК Георгій Миколайович (13 березня − 65 років) полковник ОХРІМЕНКО Володимир Євгенович (21 березня − 65 років)

Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409.

Розповсюджується безкоштовно.

ВІТАЄМО! підполковник КОРОЛЬОВ Олексій Дмитрович (1 березня − 90 років) полковник БОБРОВ Віктор Андрійович (2 березня − 80 років)

E-mail: vvratnik@ukr.net

«Ратник» № 4-5 (5289-5290) 28 лютого 2017

Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net. Дякуємо за розуміння та співпрацю!