Ратник № 17-18 2018

№ 17–18 (5340–5341) 20 червня 2018

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

www.facebook.com/nguratnik/ www.facebook.com/nguratnik/

28 червня – День Конституції України Фото з архіву прес-служби НГУ

НОВИНИ ВІТАННЯ Шановні військовослужбовці, працівники та ветерани Національної гвардії України! Щиро вітаю Вас із визначним державним святом – Днем Конституції України! Її прийняття ознаменувало ґрунтовне закріплення нашої незалежності, закарбувало волю жити у суверенній державі. Конституція наголошує на абсолютній цінності людини, її життя і здоров'я, честі й гідності, недоторканності та безпеки. Вшановуючи сьогоднішнє свято, всі ми глибоко усвідомлюємо спільну відповідальність за виконання покладених на нас функцій, провідною з яких є захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом. Правові гарантії, закладені в Основному Законі, є стимулом для плідної, натхненної праці на благо добробуту та процвітання нашої держави, заради миру й щастя у спільному домі. Український народ надто часто змушений був доводити, що ці цінності ми готові захищати будь-якою ціною, в тому числі й ціною власного життя. У непростий для нашої держави час, як ніколи раніше, ми розуміємо значимість Конституції та осмислюємо кожен власний крок у реалізації її ключових принципів. Національна гвардія України на шляху до набуття відповідності організаційних структур та управлінських процедур, загальноприйнятих у країнах – членах НАТО та Європейського Союзу, збагачується досвідом і професіоналізмом військовослужбовців, загартовуючись у жорстокому і безкомпромісному протистоянні захисників Вітчизни і агресорів, правоохоронців і злочинців, які прагнуть наживи та дестабілізації. Багато кого вже немає поруч із нами, багато хто загинув у боях і на службі. Ми згадуємо їх і схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто виявив найвищу любов до України. Вони відійшли в легенду, на якій виховуватимуться наступні покоління патріотів. У нашій пам'яті назавжди залишаться імена кожного, хто віддав своє життя за незалежність України. Дякую воїнам за вірність Присязі, військовому і громадянському обов'язку, мужність і відданість українському народові. Бажаю Вам та Вашим родинам міцного здоров'я, невичерпного оптимізму, мирного неба над головою і нових здобутків у справі служіння Батьківщині, щоб задекларовані права стали реальністю, а люди почували себе захищеними і впевнено дивилися у майбутнє. Стійкості та витримки усім українцям і особливо бійцям, які боронять нашу країну в складі Об’єднаних сил, виконують інші службово-бойові завдання на всій території України. Нехай це свято додає наснаги та впевненості у власних силах і в нашій спільній перемозі! З повагою, командувач Національної гвардії України генерал-полковник Ю. В. АЛЛЕРОВ

2

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

ПРИЗНАЧЕННЯ Нещодавно на посаду представника Уповноважено­ го Верховної Ради України з прав людини у справах захисту прав військовослужбовців було призначено Трохименка Олега Владиславовича. До його пов­ новажень належить забезпечення здійснення парла­ ментського контролю за додержанням конституцій­ них прав і свобод людини і громадянина у сфері ци­ вільно-військових відносин.

ОПЕРАТИВНО

Упійманий злодій більше шкоди не наробить У Києві офіцер групи цивільно-військового співробітництва відділу інформаційної підтримки Іміджево-видавничого центру НГУ старший лейтенант Кирило Онищенко затримав злочинця. Неподалік станції метро «Кон­трак­това площа», йдучи зі служби, офіцер почув крик літнього чоловіка про допомогу: «Тримайте злодія! У нього мій телефон!». Гвардієць миттєво відреагував та кинувся навздогін. Упіймати крадія вдалось біля воріт військового містечка столичної бригади охорони громадського порядку, де він намагався непомітно позбутися вкраденого. Пере-

давши злодюжку під охорону військовому наряду бригади, Онищенко викликав поліцію. Затриманий виявився двадцятирічним уродженецем Луганщини, котрий, скориставшись довірливістю дідуся, попросив зателефонувати і, отримавши гаджет, кинувся навтьоки. Завдяки рішучості офіцера викрадену річ було повернуто власнику. Вл. інф. «Ратника». Фото Руслана АНДРУСІВА

ЧОРНОБИЛЬСКА ЗОНА

Головна вимога – пильність

Останнім часом гвардійці окремого батальйону з охорони ДСП «Чорнобильська АЕС» неодноразово виявляли пильність під час несення бойової служби.Так, на об’єкті «Укриття» спробам винести з території підприємства матеріальні ціннос-

Прапорщик Олександр Коробко

ті запобігли прапорщик Олександр Коробко та сержанти Денис Киричанський і Валентина Мосич. Державі повернуто майна на десятки тисяч гривень. Майор Олександр ВАСЬКОВСЬКИЙ, капітан Володимир ЧОБОТАР

Сержант Денис Киричанський

Сержант Валентина Мосич

СЛУЖБА

Суди – під надійною охороною

По всій країні військово­службовці НГУ продовжують пильно охороняти суди, органи та установи правосуддя. В Івано-Франківську в обласному Апеляційному суді військовий наряд гвардійців у складі старшого солдата Віктора Запорощенка та солдатів Олександра Лескова і Степана Меленчука затримав громадянина, який тривалий час перебував у розшуку за крадіжку. У Маріуполі військовослужбовці місцевого полку НГУ під час охорони Жовтневого районного суду запобігли втечі підсудного. Після вине-

сення вироку про взяття під варту за скоєння злочину (виготовлення та зберігання наркотичних речовин з метою власного вживання), обвинувачений, скориставшись відсутністю конвою, здійснив спробу втечі із будівлі судової установи. Проте його вчасно зупинили молодший сержант Вадим Бідник, старший солдат Сергій Гришаєв і солдат Сергій Москаленко. Марина ДАЦИШИН, Галина ФАЛЬКО

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА

«Все залежить від перших кроків», – інструктори діляться думками про свою роботу

Нещодавно на базі 2-ї Галицької бригади Національної гвардії України пройшли збори інструкторів, на яких спеціалісти ділилися досвідом один з одним.

У

кожному лінійному батальйоні бригади проходять регулярні вишколи гвардійців за участі інструкторів, яких готує золочівський Навчальний центр НГУ. Уперше після того, як інструктори почали працювати з військовослужбовцями, пройшли збори, де кожен із спеціалістів ділився своїм досвідом. Протягом трьох днів вони у складі команди відпрацювали пересування на полі бою, надання медичної допомоги та евакуацію поранених, у тому числі й під час вогневого контакту.

– Інструктори – це ті фахівці, які забезпечують перші кроки людини у війську, – розповідає старший лейтенант Андрій Стахів. – Чоловіки та жінки приходять до лав НГУ з

цивільного життя, для них все абсолютно нове. Тому програмою підготовки військовослужбовців

передбачено достатню кількість годин для проведення занять з навчальним збором. Після того, як

гвардієць приходить у свій підрозділ, він має міцний фундамент знань. Надалі ми лише допомагаємо відшліфовувати їх уміння. Кожен з інструкторів спеціалізується за своїм профілем (топографія, тактична медицина, вогнева, тактична та інженерна підготовка). Тож, якщо поєднати усі знання цих складових, то отримаємо якісно підготовленого військовослужбовця, який готовий до виконання будь-яких завдань. Молодший лейтенант Аліна НОВІКОВА. Фото автора

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

3

ДОЛІ Уже починало сутеніти, з сірого неба впали перші краплі. Взвод просувався жваво, оберігаючи тишу навкруги, було ледь чути хрускіт гілок під ногами. На позиціях 30-ї окремої Новоград-Волинської механізованої бригади ЗСУ поблизу смт Новотроїцького «донбасівці» виконували завдання вже тиждень. «Кіпр» вів свій підрозділ, команди мовою жестів, відомі кожному розвідникові, були чіткими. Зненацька засвистіли ворожі кулі. Різкий біль у боку, запаморочення… Засідка!

– Командира поранено! Відступаємо!..

У спецназі випадкових людей не буває Рік тому на Донбасі командиром окремого снайперського взводу батальйону спецпризначення «Донбас» капітан Олексій Купрієнко дістав тяжке кульове поранення черевної порожнини, після якого слідувала тривала реабілітація. Попри всі перипетії, через які офіцеру довелося пройти за останні роки, його прагнення служити лише зміцнилось. Сьогодні він – інструктор у Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів НГУ. Набутий досвід Олексій передає новому поколінню гвардійців, адже йому дійсно є чого навчати.

С

удіть самі, Олексій завжди був гідним сином свого батька – колишнього офіцера – спецпризначенця ЗСУ. Окрім того, що хотів бути схожим на нього в усіх сферах життя, він обрав також і місію служити народові України. Після школи юнак вступив до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». У 2002 році, здобувши спеціальність ін-

4

женера-електрика, вирішив не гаяти часу та виконати обіцянку, яку дав батькові, – відслужити строкову службу. Колектив одного зі столичних військ­ коматів, до якого прийшов потенційний солдат, дивувався, наскільки Олексій фізично підготовлений і високо вмотивований, тому й вердикт спеціалістів був однозначним.

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

«Коли лікар сказав мені, що служитиму в спеціальних військах, я обурився, адже змалечку уявляв себе лише у лавах повітряно-десантних військ. Пам’ятаю, як ми потім усією родиною довго реготали, коли виявилося, що малося на увазі одне й те саме, – пригадує Олексій. – Курс молодого бійця я проходив на базі 95-ї окремої

Вміння Олексія точно тримати приціл стало вирішальним у виборі військової спеціальності. У складі окремої розвідувально-диверсійної роти він був призначений на посаду розвідника-гранатометника, згодом пройшов підготовку в навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ, що у смт Десна, здобувши кваліфікацію механіка-водія БМП, БМД. Згодом у навчальному центрі СВ ЗСУ у місті Бердичеві Гідність і військове отримав спеціалькомандира братерство – на вій­ ність відділення військоні не порожні слова вої розвідки аеромобільних військ. Після звільнення аеромобільної бригади у запас Олексій вирішив ЗСУ, за час навчань мене часу не гаяти, й уже ней відібрали до спецпі- вдовзі став курсантом дрозділу ПДВ, в якому Училища професійної відслужив увесь термін підготовки працівників строкової. міліції, а за рік вступив

Позивний «Кіпр»:

ДОЛІ на юридичний факультет Київського національного університету внутрішніх справ України. Паралельно юнак навчався в Національному авіаційному університеті України – також на юриста. У 2009 році отримав омріяні лейтенантські погони. Після випуску молодий офіцер більше 7 років працював у Деснянському районному управлінні ГУ МВС України у м. Києві, обіймав посади від дільничного інспектора міліції до старшого оперуповноваженого відділу карного розшуку. За час проходження служби в ОВС Олексія було неодноразово заохочено. Він нагороджений нагрудним знаком Міністерства внут­ рішніх справ України «За відзнаку в службі» ІІ ступеня. Через сімейні обставини 2010 року Олексій Купрієнко вимушений був зробити перерву в службовій кар’єрі. За цей час він одружився, у молодого подружжя народилася дочка Євгенія.

У

2014 році з перебігом подій на Сході держави полум’я офіцерської честі та патріотизму, яке постійно жевріло у серці Олексія, спалахнуло із новою силою. «Як я міг бути осторонь подій у моїй державі, коли на неоголошену війну відправлялись ще зовсім юні та недосвідчені сини України? – зазначає Олексій. – Хоча дружина була категорично проти, я пішов подавати документи до лав добровольчих батальйонів, які формувалися. Утім, бюрократична машина дуже довго не

спрацьовувала, і через військкомат я добровільно призвався до Національної гвардії України за мобілізацією». Азами військової справи Олексій добре володів, тому й легко осво-

завдання за кількасот кілометрів, у тилу. Саме тому 2017 року він перевівся до батальйону спецпризначення «Донбас» слов’янського полку Національної гвардії України, очоливши окремий снайперський взвод спеціального призначення. «Військове братерство й гідність – Як я міг бути остоне порожні слова серед «донбасівронь подій у моїй ців», – зазначає державі, коли на Олексій Купрієнко. неоголошену війну – За роки служби я знайшов чимало вівідправлялись ще рних товаришів, зовсім юні та неале, мабуть, тільки досвідчені сини у С л о ­в ’ я н с ь к у України? дружбу можна було по-справ­ж ньому випробувати. На боїв підготовку в НЦ «Нові йові операції мій підрозПетрівці», що на Київ- діл залучався мало не щині. Уже в липні 2015 щодня. Одного разу в рароку його було призначе- йоні смт Новотроїцького но спочатку на посаду боєць з мого взводу підкомандира танка, а зго- бив ворожий БТР. Тоді дом – командиром роз- по бронемашині він зровідувального взводу спе- бив більше 10 пострілів з ціального призначення крупнокаліберної снай1-ї бригади оперативного перської гвинтівки, аж призначення Національ- поки БТР не накренився ної гвардії України. й не задимівся. Тоді ж Коли розпочалося нами було знищено і формування бригади бліндаж «ДНРівців». швидкого реагування, Олексій вирішив спробуа одному з розвідувати і свої сили. Успішно вальних завдань попройшов відбір з фізичблизу смт Новотроної підготовки та психо- їцького капітан «Кіпр» логічної витримки, піс- дістав кульове пораненля чого його призначили ня черевної порожнини. на посаду командира Події того дня офіцер взводу оперативного пам’ятає не чітко. За призначення, а пізніше – словами очевидців, більзаступником командира шої кількості жертв під зенітно-артилерійської обстрілом вдалося уникбатареї по роботі з особо- нути саме через те, що вим складом. За два «Кіпр» ішов попереду. роки в лавах елітного Підлеглі відтягли пораз’єднання Олексій Куп­ неного командира в рієнко залучався до не- укриття на одну з наших сення служби в столиці, позицій, того ж дня у зокрема для виконання Волноваській лікарні завдань з антидиверсій- його прооперували. ної боротьби. Стан був важкий, тому Втім, як і раніше, він гелікоптером Олексія мріяв бути корисним на було доставлено до Дніфронті, а не виконувати провської обласної клі-

Капітан Олексій Купрієнко:

Н

нічної лікарні імені І. І. Мечникова. А згодом – до Центрального госпіталю МВС України, в якому він майже рік перебував на реабілітації. Усього ж офіцер переніс три операції, втім кулю хірургам дістати так і не вдалося. «Найбільша моя мрія – бути корисним державі, тому я й надалі служитиму в Національній гвардії, – зазначає офіцер. – Минулого року на День українського добровольця в місті Сло­ в’янську командувач НГУ генерал-полковник Юрій Аллеров особисто потиснув мені руку й запропонував повернутися в Київ». Так і сталося, нині капітан Купрієнко – інструктор у Міжнародному міжвідомчому багатопрофільному центрі підготовки підрозділів НГУ. Він навчає гвардійську молодь теорії та практичним навичкам бойової підготовки, а також готується вступати до Національного університету оборони України імені І. Черняховського для здобуття оперативно-тактичного рівня підготовки. «За час моєї служби в Центрі я став його справжнім фанатом, – зізнається Олексій. – Тут служать кваліфіковані професіонали, які за короткий термін можуть підготувати молодих спеціалістів на високому рівні. Я впевнений, що за правильного підходу й необхідного фінансування, тут вже скоро буде щось не гірше відомої американської військова академії West Point, а гвардійці будуть пишатися тим, що навчалися у Старому». Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото Андрія НЕКРАСОВА

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

5

2018 Червень

пн вт ср чт пт сб нд

4 5 6 7 1 8 2 9 3 10

11 12 13 14 15 16 17

18 19 20 21 22 23 24

Липень пн вт ср чт пт сб нд

1

2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12 13 14 15

16 17 18 19 20 21 22

Серпень пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4 5

6 7 8 9 10 11 12

13 14 15 16 17 18 19

20 21 22 23 24 25 26

Вересень пн вт ср чт пт сб нд

1 2

3 4 5 6 7 8 9

10 11 12 13 14 15 16

17 18 19 20 21 22 23

25 26 27 28 29 30

23 30 24 31 25 26 27 28 29 27 28 29 30 31

24 25 26 27 28 29 30

6 Фото «Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018 Олега СОЛОВЙОВА

Не

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

епорушно Готові боронити Україну!

Газета Національної гвардії України

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

7

ПРОФЕСІОНАЛИ

Тімбілдінг по-гвардійськи

Один із наймолодших психологів майор Денис Барановський зазначив: «Я думав, що чим старші за званням та посадою офіцери, тим буде важче з ними працювати, оскільки протягом останніх років більше заходів ми проводили із строковиками, мобілізованими, контрактниками. Але вже після першого тренажера до спільної роботи підключилися всі. У кожного підрозділу є свої лідери, спостерігачі, аутсайдери – це також звичайна річ. Приємно було спостерігати, коли лідерську позицію займа-

Як переборювати страх? Як працювати у команді? І ще десятки корисних порад від психологів Протягом травня з особовим складом Головного управління НГУ були проведені щотижневі практичні заняття на базі Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів у селі Старому на Київщині. Окрім виконання вправ навчальних стрільб, військовослужбовці ГУ НГУ пройшли психологічні тренінги на базі містечка командного згуртування.

З

аняття на тему «Психологічні аспекти виконання службово-бойових завдань» проводили фахівці відділу психологічного забезпечення Головного управління та Північного Київського територіального управління НГУ. На початку тренінгів відчувалась незначна дистанція слухачів до психоедукаційного блоку, який був спрямований на повторення основ з першої психологічної допомоги собі та колегам, використання вправ само-

8

регуляції. Надалі, з подачею інформації про вправи синхрогімнастики, які спрямовані на зняття внут­рішніх затисків після тривалого носіння індивідуального бронезахисту, відмічалось зростання зацікавленості, адже значна частина слухачів стикалась із даною проблематикою особисто. З подачею блоку дихальних вправ дехто сприймав їх з іронією. Але після тренувань на землі швидко пригадував вивчене на висоті 6−8 мет­

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

рів, коли необхідно було здійснити стрибок до підвісної перекладини, пройти підвісними колодами. Незважаючи на наявність автоматичної страховочної системи, звичайно, що були страх, відмови та повернення на землю сходами. Психологи постійно повторювали, що це нормальна реакція на ненормальні обставини, коли сам організм захищає людину. «Отже, нам разом є що тренувати!» – зазначала психолог підполковник Наталія Дубінчук.

ли жінки, які інколи своїм потенціалом, енергією і готовністю до подолання складних фізичних вправ демонстрували сильніші позиції». Під час практичних тренінгових занять учасники груп підвищували свою психологічну культуру, а самі інструкторипсихологи отримували досвід: вдосконалювали практичні навички, якісніше готувались до наступних занять, вишукували нові легенди (ситуативні завдання) та еле-

ПРОФЕСІОНАЛИ мальних умов, досвідчені полковники переконувалися, наскільки важливі ці знання, приміром, коли їм належало здолати стіну заввишки п’ять метрів. Завданням психологів був контроль готовності групи, динамічних процесів. Часом вони навмисно «підвищували градус», інколи не звертали увагу на прорахунки, група їх бачила та виправляла самостійно.

Тренінг з тімбілдінгу вимагає від кожного учасника зібраності, уважності, здатності швидко при­ ймати рішення, але водночас вміння працювати в команді, аби виконати поставлені психологом завдання. Формування відчуття колективу і довіри до колег – го­ ловна мета тімбілдінгу як такого

менти психофізичного навантаження і, звичайно, вдосконалювали елементи безпеки. Так, вже після перших занять психологічною службою Міжнародного навчального центру тренінгове містечко було посилено додатковими страховочними системами з мотузок, стружки, піску тощо. На кожне заняття готувались й додаткові тренажери, оскільки обмін інформацією в колективі Головного управління здійснювався достатньо активно. Заняття

фіксувалися на фото та відео. За цими матеріалами проводився детальний аналіз дій психологів, а також учасники мали змогу отримати власне фото в нестандартних ситуаціях. На початку занять психологи надавали поради, як впоратись із надлишком адреналіну в організмі, зі своїми незвичними реакціями. Знову слухачі дистанціювалися: «Це мене не стосується». Але вже за годину, і особливо після вправ за екстре-

Впродовж дня на майданчику командного згуртування кипіли емоції, відчувалась взаємопідтримка колег, спостерігалась колективна робота, вмикалось мислення що­ до розподілу сил, хто йде першим, другим тощо. Адже для кожної групи було єдине завдання – без втрат подолати перешкоду. Були одинаки, які намагалися самостійно виконати завдання, але згодом вони розуміли, що час за останнім, і на наступних вправах підкорялись лідерам, які визначали їм місце у команді. Варто зауважити, що учасники тренінгів щиро дякували психологам, відзначали, що відчули справжню роботу у колективі, засвоїли форми ефективної взаємодії. Тож фахівці психологічної служби отримали запит на нові заняття. Відділ психологічного забезпечення Головного управління НГУ

ДО РЕЧІ Перше тренінгове за­ няття з командного згуртування (тімбіл­ дінг) в Національній гвардії України було проведено 31 березня 2014 року групою тре­ нерів громадської ор­ ганізації «Свідомі люди». Тоді лави Нац­ гвардії поповнили пер­ ші добровольці з Само­ оборони Майдану. Ге­ нерал-майор Сергій Кульчицький, який у той час опікувався формуванням першого добровольчого підроз­ ділу, визначив завдан­ ня перед психологами: провести згуртування новостворених колек­ тивів. Надалі психоло­ гічною службою було впроваджено такі тре­ нінги на постійній основі у межах окремої дисципліни в систему бойової та спеціальної підготовки. Минулого року на базі Міжнародного міжві­ домчого багатопро­ фільного центру у Ста­ рому відкрито перше тренінгове містечко командного згурту­ вання. На поточний рік командувачем НГУ визначено завдання зі створення ще 5 таких містечок на базі нав­ чальних центрів. Спектр тренажерів по­ стійно зростає, психо­ логами вивчається як вітчизняний, так і за­ кордонний досвід, ці­ каві пропозиції впро­ ваджуються в практич­ ну складову. Даний психологічний тренінг використовується як у системі підготовки, так і під час психологічно­ го відновлення особо­ вого складу.

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

9

ОСОБИСТІСТЬ

Дарує Мар’їнці нове життя У лютому цього року між Радою національних спільнот України та військово-цивільною адміністрацією міста Мар’їнка та села Побєда на Донеччині було підписано меморандум про співпрацю. У рамках його реалізації у квітні до Мар’їнки був доставлений перший вантаж гуманітарної допомоги.

Г

олова Ради національних спільнот України заслужений діяч культури України Ашот Аванесян та група цивільновійськового співробітництва Національної гвардії України привезли медичне обладнання та засоби гігієни для людей з обмеженими фізичними можливостями, спеціалізовані меблі для обладнання навчальних класів міської школи № 2. При ознайомленні з прифронтовим містом приємно вражає, як швидко відбудовуються пошкоджені ворогом будинки, школи, лікарня. І все це в основному заслуга керівника військовоцивільної адміністрації міста Мар’­їн­ка та села Побєда полковника НГУ Олександра Теслі. Олександр Олександрович вже близько трьох років очолює місто. Його мешканці тепло відгукуються про керівника, бо він пов­

ністю віддає себе роботі, дбає про школи, дитсадки, щоб кожна родина була забезпечена всім необхідним. Офіцер докладає максимум зусиль для того, щоб люди відчували увагу до їхніх проблем, не шкодує сил для відновлення міста.

– Від Мар’їнки до Донецька трохи більше десяти кілометрів, а лінія розмежування взагалі в 200-х метрах від околиці міста, тож від початку АТО на-

Наслідки ворожих обстрілів Мар’їнки

Олександр Тес­ ля (на фото у центрі) разом з головою Ради національних спільнот Украї­ ни Ашотом Ава­ несяном та учнями і праців­ никами Мар’їн­ сь­кої загально­ освітньої школи № 2 після пере­ дачі благодійної допомоги на­ вчальному за­ кладу

10

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

фондів, волонтерів місто постало з руїн, і в нас є ресурси для його подальшої відбудови. Пріоритетні напрямки роботи − це ремонт доріг, заміна водопровідних труб, встановлення сонячних батарей у рамках спільного проекту

Полковник Олександр Тесля

Монумент Великому Кобзарю є своєрідним символом того, що Мар’їнка завжди була і буде українським містом селений пункт дуже постраждав від бойових дій, час від часу трапляються обстріли й нині. Коли я в жовтні 2015 року був призначений керівником ВЦА й уперше приїхав до Мар’їнки, серце краялося від побачених руйнувань та людського горя, − говорить полковник Олександр Тесля. − Тож зараз дійсно радію тому, що зав­дяки фінансовій та матеріальній підтримці держави, різних благодійних

з представниками волонтерських організацій Канади. У центрі міста полковник Тесля з гордістю провів нас до пам’ятника Тарасу Шевченку. Він був встановлений знову ж таки за ініціативи Олександра Теслі. Поклавши квіти до пам’ятника та стоячи біля нього, згадуються написані поетом рядки: «І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі…».

І таки дійсно. Завдяки зусиллям полковника Олександра Теслі Мар’­їн­ ка пережила друге народження. Тож приклад міста дає надію на те, що зрештою буде відбудований і весь постраждалий від війни Схід країни. Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ, Ольга ДЬОМІНА. Фото Ольги ДЬОМІНОЇ та Максима МОРОЗА

НА РІЗНІ ТЕМИ

Концерт на передовій – свято

Родзинкою гастрольного туру став емоційний виступ для захисників України в одній з військових частин у складі Операції Об’єд­н а­н их сил. «Класний концерт. Молодці, що приїхали. Українська пісня справді надихає!» − поділився враженнями Сергій, військовослужбовець ЗСУ. За старанність та творчу майстерність колек-

МИСТЕЦТВО Академічний ансамбль пісні й танцю Національної гвардії України здійснив гастрольний тур районом проведення ООС в Луганській та Донецькій областях.

З

концертною програмою «Народ і гвардія − єдині!» творчий колектив виступив перед жителями Краматорська, Сло­ в’ян­ська, Лисичанська та Сєверодонецька. Мешканці та гості міст змогли насолодитися українськими піснями у живому виконанні гвардійськими ар-

тистами, серед яких заслужений діяч мистецтв України Анжела Ярмолюк та заслужена артистка України Ганна Петраш. Були у програмі також виступи у супроводі хору та балету. Щоразу концерти

збирали чимало різних глядачів: школярів, студентів, родини з діть­ми, пенсіонерів, військово­ службовців. І всюди публіка дякувала Ансамблю бурхливими оп­лес­ками за чудовий концерт.

тив Академічного ансамблю пісні й танцю НГУ був нагороджений грамотою командувача Об’єднаних сил генераллейтенанта Сергія Наєва. За матеріалами сайту НГУ

Оголошення № 2 про результати проведення конкурсу з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців Національної гвардії України 1. Замовник: 1.1. Найменування: Голов­не управління Національної гвардії України.

1.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 08803498.

1.3. Місцезнаходження: Україна, 03151, м. Київ, вул. На­ родного Ополчення, 9-А.

1.4. Посадові особи замов­ ника, уповноважені здійсню­ вати зв’язок з учасниками: голова комісії – Кулик Олег Євгенович (тел. 044-249-2707); заступник голови комісії – Сікора Леонід Володимиро­ вич (тел. 044-249-2954); Модлінський Микола Воло­ димирович (тел. 044-365-3153; m.modlinskiy@ngu.gov.ua).

1.5. Головний розпорядник

коштів: Міністерство внутріш­ ніх справ України.

2. Джерело фінансування конкурсу: кошти державного бюджету України.

3. Адреса веб-сайту, на якому замовником розміщується інформація про закупівлю: www.mvs.gov.ua.

4. Інформація про предмет конкурсу: 4.1. Найменування предме­ та закупівлі: придбання квар­ тир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом вій­ ськовослужбовців Національ­ ної гвардії України.

4.2. Опис предмета конкур­ су чи його частин: Лот 1 – 5 квартир у м. Оде­

сі, в тому числі: 2 – однокім­ натні квартири, 2 – двокімнат­ ні квартири та 1 – трикімнатна квартира; Лот 2 – 5 квартир у м. Хар­ кові, в тому числі: 1 – однокім­ натна квартира та 4 – трикім­ натні квартири; Лот 3 – до 20 квартир у м. Борисполі, в тому числі: до 8 – однокімнатних квартир, до 8 – двокімнатних квартир та до 4 – трикімнатних квартири; Лот 4 – до 40 квартир у на­ селених пунктах Києво-Свято­ шинського району, а також містах Бучі та Ірпіні Київської області, з них не більше 22 – двокімнатних квартир та не більше 7 – трикімнатних квар­ тири.

Розкриття конкурсних про­ позицій відбулося 31.05.2018 об 11.00 за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А.

4.3. Інформація про резуль­ тати проведення конкурсу: Лот 1 – переможцем визна­ чено ДП «Будівельне управлін­ ня № 2» ВАТ ТП «Одестрансбуд» (ЄДРПОУ 22483602); Лот 2 – конкурс не відбувся у зв’язку з відхиленням всіх кон­ курсних пропозицій; Лот 3 – переможцем визна­ чено ТОВ «Транспромсервіс» (ЄДРПОУ 30535707); Лот 4 – переможцями визна­ чено ТОВ «Софія Буд Груп» (ЄДРПОУ 40544482) та ТОВ «Житлоекономія» (ЄДРПОУ 32212775).

«Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

11

НАОСТАНОК Іспит у військовій академії. Викладач-полковник командує: − Курсант Петренко, до дошки! Курсант вскакує, виконує військове вітання і чітким стройовим кроком виходить відповідати до дошки. Викладач: − Курсант Петренко, що ви знаєте про найсучасніший український танк «Оплот»? − Нічого, товаришу полковнику! Викладач: − Гаразд, сідайте, курсант Пет­ренко. Оголошую вашу оцінку. Підхід – «відмінно», відповідь – «незадовільно», відхід – «відмінно». Середній бал − «добре»!

бій

л

− Чи може військовий бути розумним? − Військовий може все!

5

3

7

6

8

10

5

9

14

11

13

12 15

11

2. наєв

3. аватар 4. набій

E-mail: vvratnik@ukr.net ratnik@ngu.gov.ua ratnyk2017@gmail.com Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Розповсюджується безкоштовно.

Відповіді. По горизонталі. 1. Граната. 5. Аргентини. 6. Відбій. 9. Тил. 11. Лат­ вія. 12. Гардемарин. 15. Рекрут. По вертикалі. 2. Наєв. 3. Аватар. 4. Набій. 7. Артилерія. 8. Дисци­ пліна. 10. Оплот. 13. Генерал. 14. Кросфіт.

гентини

Літак пішов на посадку, коли молода стюардеса помітила, що солдат-пасажир явно боїться посадки. Вона підійшла його заспокоїти: – Ви, напевно, вперше летите?

– Ні, літаю я часто, але вперше приземляюсь таким незвичайним чином. Я – парашутист.

2

1

Засновник — Головне управління Національної гвардії України.

Відповідальний редактор підполковник Сергій ДІДИК Заступник відповідального редактора — відповідальний секретар капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерний дизайн та верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК

КРОСВОРД «НГУ»

4

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України.

Старшина проводить заняття із стройової підготовки: – Рівняйсь! Струнко! Відставити! Рівняйсь! Струнко! Відставити! Товариші солдати! Будемо тренуватися доти, поки не почую клацання при повороті голови праворуч. Ясно? Рівняйсь! Струнко! Енергійніше! Не чую клацання!

оризонтали: По вертикали:

аната

– У військового скрізь має бути порядок!

Заступник по РОС читає мораль офіцеру – любителю випити: – Якби ви не пили, лейтенант, давно були б капітаном.

– Дякую за пораду. Але коли я вип’ю, завжди відчуваю себе майором.

7

Ратник

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

УСМІХНИСЬ!

По горизонталі: 1. Її називають ки­ шеньковою артилерією 5. Асоційо­ ваний член Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції в статусі військової установи FIEP Національ­ на жандармерія… 6. Найулюблені­ ша команда днювального по роті для солдата. 9. Бік, протилежний фронту. 11. Країна, яка нещодавно вже всьоме передала гуманітарну допомогу на Донбас. 12. Французь­ кий морський гвардієць. 15. Військо­ ве звання, яке планується ввести в рамках реформування сержантсько­ го корпусу. По вертикалі: 2. Командувач Об’єд­ на­них сил генерал-лейтенант Сер­ гій… 3. Принизливе прізвисько для порушника військової дисципліни, який вживав алкогольні напої.

4. Після бою від нього залишається тільки гільза. 7. Її називають богом вій­ни. 8. У кожному підрозділі НГУ має панувати сувора… 10. Назва найсучаснішого українського танка.

13. Той, ким мріє стати кожен солдат.

14. Змагання з цього виду спорту останніми роками дуже популярні у Нац­гвардії.

127. артилерія «Ратник» №№ 17–18 (5340 –5341) 20 червня 2018

Номер віддруковано в дру­карні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну від­по­ві­даль­ність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Наклад 4527 примірників. Підписано до друку 20 червня 2018 року. Зам. 351.

УВАГА!

Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над­ ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net Дякуємо за розуміння та співпрацю!