Ратник № 5 2018

№ 5 (5328) 28 лютого 2018

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

www.facebook.com/nguratnik/ www.facebook.com/nguratnik/

Служба – нарівні з чоловіками

СТОР. 4

Фото Миколи АНАЦЬКОГО

СЛУЖБА

Указ Президента України Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2018 році (витяг) Відповідно до пункту 17 частини першої статті 106 Конституції України та на виконання Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» постановляю: 1. Звільнити в запас із Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань: 1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти спеціаліст або магістр та вислужили встановлені строки строкової військової служби: у квітні − травні, серпні 2018 року; у жовтні − листопаді 2018 року; 2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби: у квітні − травні 2018 року; у жовтні − листопаді 2018 року.

2. Визначити на 2018 рік такі строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу: 1) квітень − травень; 2) жовтень − листопад.

3. Призвати на строкову військову службу придатних за станом здоров’я до військової служби громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, та старших осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу: 1) у квітні − травні 2018 року; 2) у жовтні − листопаді 2018 року.

7. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування, крім пункту 1 статті 3, який набирає чинності з 1 березня 2018 року, та пункту 2 статті 3, який набирає чинності з 1 вересня 2018 року.

Президент України П. ПОРОШЕНКО № 33/2018 15 лютого 2018 року

2

«Ратник» № 5 (5328) 28 лютого 2018

У Слов’янську Вагому допомогу в охороні правопорядку на вулицях Слов’янська співробітникам поліції надають військовослужбовці місцевого полку Національної гвардії.

Т

ак, нещодавно спільний наряд, до складу якого входили гвардійці солдати Станіслав Молчанов, Микола Дорош та Михайло Чикут, Солдати Станіслав Молчанов, на патрульно- Микола Дорош та Михайло Чикут му маршруті затримав раніше судимоншого разу співробітго громадянина, який мав ник поліції та кінолог при собі холодну зброю − старший солдат за саморобний ніж довжи- контрактом Микола Матною 25 см. вієнко зі службовим собакою Ароном й солдатистроковики Дмитро Домашевський і Євген Бундюк отримали повідомлення від місцевих мешканців про те, що на вулиці Центральній у недобудові нишпорили якісь підозрілі люди. Разом з викликаною слідчо-оперативною групою спільний наряд провів огляд об’єкта, під час якого в одному з приміщень було виявлено заховані 30 набоїв калібру 5,45 мм до автомата Калашникова. Молодший сержант Сергій МОЛОТКОВ. Фото автора

І

На Чорнобильській АЕС

Н

а бойовій службі відзначився гвардієць окремого батальйону з охорони ДСП «Чорнобильська АЕС» старший сержант Микола Грицик. На КПП пильний чатовий зупинив працівника підприємства, який намагався незаконно винести газоаналізатор вартістю 20 тисяч гривень. На правопорушника було складено протокол. Майор Олександр ВАСЬКОВСЬКИЙ. Фото автора

НОВИНИ ЗВІДУСІЛЬ МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Cпівпраця з Австралією – в найближчій перспективі Командувач НГУ генералполковник Юрій Аллеров зустрівся з Надзвичайним та Повноважним Послом Австралії в Україні Меліссою О’Рурк.

П

ані Посол зазначила, що австралійський уряд готовий надати матеріально-технічну допомогу Національній ­гвардії України, а також наголосила на подальшій можливості перемовин із керівниц­твом силових відомств Австралії щодо закордонних навчань гвардійців. «Переконаний, що у нас з вами великі перспективи на майбутнє. Національна гвардія України відкрита до співпраці та обміну досвідом із усіма закордонними партнерами», – зазначив командувач НГУ. Старший лейтенант Олексій ПАВЛЮК

З ПОШТИ КОМАНДУВАЧА Вельмишановний Юрію Володимировичу! Громадська організація батьків, дітей та молоді з інвалідністю – міський клуб «Повір у себе» міста Маріуполя висловлює подяку гвардійцям маріупольського полку Національної гвардії України за активну громадську позицію, підтримку дітей та молоді з інтелектуальними та психофізичними вадами. Надана ними допомога у вигляді одягу, іграшок, книжок та іншого – гарна підтримка для дітей та молоді з інвалідністю. Спасибі Вам за підготовку особового складу! Голова правління ГО міський клуб «Повір у себе» О.В. Кравченко

У ПІДРОЗДІЛАХ З КОНВОЮВАННЯ

Нацгвардійці продовжують охороняти понад сто судових установ по всій країні

Т

ак, у Харкові гвардійці Слобожанської бригади солдати Богдан Кузнецов та Павло Чикер в Апеляційному суді Харківської області затримали громадянина, що намагався пронести до будівлі холодну зброю. «На посту охорони встановлена рамка металошукача. Детектор спрацював вже після того, як ми запропонували чоловікові витягнути з рюкзака та кишень металеві предмети. Детально оглянувши рюкзак, я помітив згорнутий рушник, у якому лежали два ножі», – розповідає солдат Богдан Кузнецов. Гвардійці доповіли про подію начальнику поста охорони та викликали слідчо-оперативну групу Національної поліції.

У

Полтаві в Апеляційному суді Полтавської області військовий наряд у складі військовослужбовців міс-

Старший солдат Роман Данілевський та солдат Іван Іванов цевого батальйону НГУ старшого солдата за контрактом Романа Данілевського та солдата за контрактом Івана Іванова затримав громадянина, який у рукаві куртки спробував пронести до судової палати… пакетик із марихуаною. Зловмисника передали до рук співробітників поліції. Капітан Сергій МАЛКОВ, молодший лейтенант Діана КРАСНІКОВА. Фото Сергія МАЛКОВА

ПАМ’ЯТЬ

Пішов із життя найстарший ветеран НГУ

17 лютого на 99-му році життя помер найстарший ветеран Національ­ ної гвардії України полковник у відставці Ми­кола Михайлович КАШИРІН.

Військовій службі Микола Михайлович присвятив понад 30 років. Брав участь у бойових діях на фронтах Другої світової війни, був тричі поранений, став кавалером семи орденів (зокрема, зенітним підрозділом, яким командував Микола Каширін, було збито 17 ворожих літаків). У повоєнні роки Микола Михайлович продовжив офіцерський шлях у військах правопорядку, звільнившись зі служби 1969 року. У цивільному житті Микола Каширін ніколи не поривав зв’яз­ків із рідним військовим формуванням. До останніх днів офіцер брав активну участь у військово-патріотичному вихованні молодого покоління захисників Вітчизни, обіймав посади голови Ради старійшин Асоціації ветеранів внутрішніх військ та НГУ, був учасником Ради ветеранів 290-го мотострілецького полку ВВ, у якому у свій час проходив службу. Микола Михайлович зав­ жди був життєрадісним, енергійним, а в пам’яті однополчан завжди залишиться людиною та офіцером з великої літери. Командування НГУ, Асоціація ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України висловлюють рідним та близьким полковника Каширіна щи­ рі співчуття з приводу тяжкої утрати. Рада Асоціації ветеранів внутрішніх військ та Нацгвардії України

«Ратник» № 5 (5328) 28 лютого 2018

3

НАРІВНІ З ЧОЛОВІКАМИ

Конвойна служба теж під силу

Судова варта

День за днем у підрозділах з конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних Національної гвардії України більшає кількість військовослужбовців-жінок.

чотири жінки. Одна з них − солдат за кон­трак­том Мар’яна К. Одягнувши гвардійський однострій, Мар’яна Юріївна продовжила військову династію − захисту Вітчизни присвятили життя її дід, бабуся та батько. Як розповіла жінка, після школи вона здобула вищу освіту політолога. Однак вирішила не працювати за фахом, а вступити до лав патрульної поліції. Коли ж проходила лікарську комісію, дізналася про набір на службу за контрактом до іванофран­ківської частини НГУ. Нині Мар’яна Юріївна анітрохи не шкодує про те, що зробила вибір на користь Нацгвардії. Звичайно, служба у конвойному підрозділі специфічна і, відверто кажучи, ризикована (жінка зізналася, що її чоловік кожного разу хвилюється, коли вона виїжджає у варти). Але Мар’яна Юріївна завжди заспокоює і переконує

З

алучення у складі варт до конвойної служби представниць прекрасної статі − не тільки прогрес на шляху до гендерної рівності у лавах НГУ, це об’єктивна необхідність задля дотримання міжнародних і, зокрема, європейських норм. Адже жінка-підсудна або засуджена теж має право на захист своєї честі та гідності (скажімо, на те, щоб не соромитись чоловіка-вартового під час обшуку або виводу до вбиральні). У столичній конвойній бригаді Нацгвардії однією з найдосвідченіших начальників варт є старший прапорщик Олена Д. (прізвище не називається з міркувань службової необхідності). Олена Миколаївна регулярно виїжджає у зустрічні, судові, планові варти, разом із представниками Інтерполу періодично бере участь у екстрадиції злочинців. За словами Олени, конвоювати жінок не те що не простіше, а деколи навіть складніше, ніж чоловіків. Під час обшуків у засуджених вона систематично вилучає найрізноманітніші заборонені предмети − від металевих ложок із заточеною під лезо ручкою до мобільних телефонів. Труднощів додає і природна емоційність представниць прекрасної статі. Олена Миколаївна пригадує одну з екстрадицій навесні минулого року, коли вона з Каїру до Києва конвоювала жінку, яка позбавила життя свого чоловіка і втекла до Єгипту до коханця. Посилаючись на

4

У плановій залізничній варті вагітність, убивця почала скаржитись на погане самопочуття та спробувала впасти в істерику до сліз, вимагаючи дати їй якісь ліки. Робити це конвою забороняла інструкція. Тож, розламавши капсулу із заспокійливим, Олена висипала діючу речовину і, знову скріпивши половинки, дала жінці випити пустушку. Плацебо подіяло, і екстрадована нареш­ті заспокоїлася. «Конвойна служба дуже специфічна, має безліч тонкощів, але жінкам вона теж цілком під силу», − резюмує з власного прикладу Олена Миколаївна.

У

підрозділах з конвоювання та охорони підсудних івано-франківського полку НГУ на бойову службу залучаються поки що лише

«Ратник» № 5 (5328) 28 лютого 2018

Служба вимагає досконалої підготовки. Фізичну форму жінки підтримують регулярними заняттями голову родини: «Комусь же потрібно конвоювати жінок-підсудних, то чому цього не можу робити я?». Високо оцінюють ратну працю солдата Мар’яни К. та її товаришок по службі їхні командири. «Коли наш підрозділ поповнили представниці прекрасної статі, в нас з’я­ви­ лася можливість не залучати до обшуків жінок-підсудних працівниць установ виконання покарань, як це було раніше. Нам приємно розуміти і бачити, що є такі відважні та стійкі дівчата, які несуть службу нарівні з чоловіками», − зазначає командир роти капітан Олександр Вітюк. Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ, курсант Світлана ПОЛИНЬКО. Фото Василя ЛЮТЕНКА та з архіву столичної конвойної бригади НГУ

АКТУАЛЬНО У лютому минулого року в Національній гвардії України запровадили службу військового духовенства. Таке рішення командування Нацгвардії було викликано потребою постійної духовної підтримки військовослужбовців НГУ як у зоні проведення АТО, так і в пунктах постійної дислокації. У результаті – до штату понад сорока гвардійських частин та з’єд­ нань ввели посади капеланів, а у Головному управлінні НГУ створили службу з питань військового духовенства.

Їхня зброя – молитва О сновний документ, який регламентує роботу гвардійських капеланів, було розроблено на основі досвіду військового духовенства США, Канади та Польщі. Над створенням цього положення працювала робоча група у складі офіцерів Головного управління НГУ, представників департаментів та управлінь військового духовенства різних релігійних конфесій. Серед основних вимог документа було й те, що окрім знань у сфері духовної опіки бійців, капелан Нацгвардії повинен володіти й певними військовими навичками. «Влітку минулого року в Навчальному центрі НГУ, що на Львівщині, відбувся перший в Україні збір з капеланами. Протягом п’яти днів під керівництвом гвардійських інструкторів військові священики вчились, як поводитись під час обстрілу, та надавати першу медичну допомогу, опановували основи військової психології», – розповів полковник Олександр Іздебський, начальник служби з питань військового духовенства (капеланської служби) управління по роботі з особовим складом Головного управління НГУ. Під час цього збору капеланів навіть навчали матеріальній частині зброї. «Священик повинен знати, як поставити автомат на запобіжник, якщо у разі евакуації поранено-

ЦИФРА Понад

100 тонн

гуманітарного вантажу було доставлено населенню, постраждалому внаслідок бойових дій на території Луганської та Донецької областей, завдяки тісній взаємодії з головним латвійським капеланом Елмарсом Плявіншем го бійця потрібно буде забрати в нього зброю», – додав Олександр Вікторович. Кожен з 44 капеланів, які зараз працюють у гвардійських частинах, проходив ретельний відбір. Дехто з них уже проводив богослужіння для гвардійців під час різних святкових заходів й одразу погодився обійняти запропоновану посаду. Декого – відбирали представники департаментів, управлінь військового духовенства різних релігійних конфесій. У Нацгвардії служать капелани УПЦ Київського патріархату, УГКЦ та Української автокефальної православної церкви. Але гвардійський священик задовольняє духовні потреби усіх військовослужбовців підрозділу, незалежно від конфесії.

Капелани Нацгвардії активно підтримують гвардійців у зоні бойових дій на Сході країни. Протягом минулого року понад двадцять священиків побували на блокпостах та взводних опорних пунктах у Донецькій та Луганській областях. Десять з них уже здобули статус учасника бойових дій. Капелани НГУ мають тісні зв’яз­ ки зі священиками зарубіжних військових формувань. У 2017 році службою військового духовенства Нацгвардії було започатковано співпрацю з капеланами Національної гвардії штату Каліфорнія та Збройних сил Канади. Уже кілька років триває співпраця з капеланами Національних ЗС Латвії. Завдяки тісній взаємодії з головним латвійським капеланом Елмарсом Плявіншем понад 100 тонн гуманітарного вантажу було доставлено населенню, постраждалому внаслідок бойових дій на території Луганської та Донецької областей. Гвардійські священики стають ближчими до війська навіть зовні. Нещодавно спеціально для них розробили капеланські сумки захисного кольору, в яких можна носити речі, необхідні для проведення богослужінь. Планується розроблення спеціальних військових підрясників, теж захисного кольору. Начальник служби з питань військового духовенства НГУ також розповів, що за участю усіх силових структур та представників різних релігійних конфесій розроблений та переданий на розгляд до профільного комітету Верховної Ради законопроект, який розмежовує духовенство на цивільне та військове. У разі його ухвалення, капелани зможуть носити спеціальні звання та користуватися усім пакетом соціального забезпечення військово­ службовців. Капеланству Нацгвардії лише рік, і шлях його розвитку тільки почався. На 2018-й службою військового духовенства НГУ заплановано чимало зборів та спільних заходів, на яких священики зможуть поділитись досвідом і розширити свої військові знання. Утім, справжню оцінку роботи гвардійських капеланів дали самі бійці. За їх словами, після спілкування з військовим священиком служити стає легше та спокійніше. Старший лейтенант Олексій ПАВЛЮК. Фото Вадима ГОЛУБА

«Ратник» № 5 (5328) 28 лютого 2018

5

НЕ СЛУЖБОЮ ЄДИНОЮ Старший сержант Павло Адаменко (ліворуч) з однополчанином та талісманом ВОПу – кішкою Манею

Талант − малювати вогнем

СПОРТ

Нацгвардійці змагалися в боротьбі самбо У Києві в приміщенні Центрального спортивного клубу ЗСУ пройшов чемпіонат Національної гвардії України з боротьби самбо, котрий став першим змаганням у програмі Спартакіади-2018.

Під час робочої поїздки на Схід нашої країни мені довелось познайомитись із дуже талановитою людиною, військовослужбовцем дніпровського полку охорони громадського порядку НГУ старшим сержантом за кон­трактом Павлом АДАМЕНКОМ. У військовій частині він проходить службу на посаді помічника начальника військового наряду, а на момент зустрічі зі мною чоловік сумлінно виконував обо­в’яз­ки командира одного із взводних опорних пунктів на Донеччині. А свій вільний час Павло Леонідович присвячує пірографії.

І

сторія цього виду прикладного мистецтва сягає ще часів Стародавнього Єгипту. Суть застосування вищеназваної техніки полягає в тому, що на поверхню певного органічного матеріалу (деревини, фанери, пробки, фетру, шкіри тощо) малюнок наноситься розпеченою голкою. За словами Павла Адаменка, сьогодні випалювання по дереву переживає нову хвилю популярності, а все через появу спеціального приладу – випалювача (пірографа), котрий в рази полегшує роботу художників. Хоч як би там

6

було, та пірографія й справді – один із дивовижних видів мистец­ тва, котрий вражає уяву кожного витонченістю і таємничістю своїх ескізів. У творчому доробку старшого сержанта Адаменка – сотні мистецьких витворів. Десятки різноманітних картин та сувенірів в етностилі прикрашають стіни не лише власної оселі гвардійця, його близьких та друзів, а й милують око військових під час несення служби. У третє на його рахунку відрядження до зони бойових дій чоловік взяв декілька своїх виробів – пор-

трет Володимира Висоцького з гітарою, зображення невідомої красуні та повністю ручної роботи сувенірні піхви для ножа. Робота над

«Ратник» № 5 (5328) 28 лютого 2018

останнім сувеніром зайняла у майстра біля трьох днів, із них для самого розпису знадобилось лише декілька годин, значно більше часу пішло на обробку деревини. А в середньому, щоб намалювати картину формату А5, Павлу Адаменку достатньо і двох днів.

– Пам’ятаю, випадково наткнувся на випалювача і вирішив спробувати щось намалювати. Я тоді ще не знав, що в пірографії важливим фактором є якість деревини, й випалював на зрізі тополі. Її структура дуже м’яка, тому зобразити тіні майже неможливо. Інша справа – фанера. Вона вже має гладку і рівну поверхню – її достатньо трохи підчистити та по завершенню покрити лаком, – поділився досвідом художник. До речі, має хист до пірографії і 14-річний син Павла Леонідовича – Святослав. Лейтенант Олена ОНИЩЕНКО. Фото автора

З

агалом у чемпіонаті взяли участь 107 гвардійців, з них 7 майстрів спорту міжнародного класу, 30 майстрів спорту та 50 кандидатів у майстри спорту України. У запек­ лих поєдинках, розподілившись за вісьмома ваговими категоріями, військовослужбовці змагались як в особистій першості (у двох групах: I – військовослужбовці оперативнотериторіальних об’єднань, II – військових частин прямого підпорядкування та з охорони АЕС), так і в командній (у трьох групах: I – збірні ОТО, II – військові частини прямого підпорядкування, III – частини з охорони АЕС). Чемпіонами в особистій першості стали: у ваговій категорії до 57 кг – солдати Анатолій Мендель та Дмитро Бакуєв; до 62 кг – старшина Віктор Брик та солдат Анатолій Ласкута; до 68 кг – старший сержант Валентин Копилов та молодший сержант Артем Фальківський; до 74 кг – молодший сержант Андрій Хащеватський і солдат Дмитро Буділовський; до 82 кг – солдати Юрій Філоненко

УЧАСНИКИ FIEP Королівська жандармерія Марокко – повноправний член Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції в статусі військової установи FIEP з 1999 року. та Артем Харченко; до 90 кг – старший лейтенант Віталій Юрковець і солдат Ігор Книш; до 100 кг – молодший лейтенант Олександр Артемюк та старший солдат Дмитро Бережний; понад 100 кг – прапорщик Віталій Свердликівський і старший сержант Размік Тоноян. Тим часом у командній першості призові місця розподілились наступним чином. Серед військових частин з охорони АЕС перше місце виборола збірна команда окремого батальйону НГУ з охорони ЮжноУкраїнської АЕС, друге місце – збірна окремого батальйону з охорони Хмельницької АЕС і третє місце – команда окремого батальйону НГУ з охорони ДСП «Чорнобильська АЕС».

Серед частин прямого підпорядкування перше місце зайняла збірна команда Гвардійської авіаційної бази НГУ, друге місце – команда золочівського Навчального центру, третє місце – збірна гостомельської бригади оперативного призначення. Серед збірних команд оперативно-територіальних об’єднань перше місце посіла команда Північного ОТО, друге – збірна Південного ОТО і третє – команда Західного ОТО НГУ.

Ц

Королівська жандармерія Марокко

е елітне військове формування країни перебуває під керівниц­ твом Міністерства оборони й співпрацює з міністерствами внутрішніх справ та юстиції. За зразком інших членів організації FIEP, Королівська жандармерія Марокко має законодавче підґрунтя, що визначає її як силову структуру, призначену для забезпечення громадської безпеки, порядку та виконання законів. КЖМ є основною частиною Королівсь­ких марокканських Збройних сил і водночас окремим військовим формуванням зі своєю структурою та управлінням. До її складу входять Голов­не управління Королівської жандармерії, Територіальна жандармерія (її військово­служ­ бовці ведуть правоохоронну діяльність лише у зоні своєї відповідальності), Мобільна жандармерія (діє у всьому Королівстві), Повітряні та Морські си­ли жандармерії й Спеціальні підрозділи жан­дармерії. Королівська жандармерія має до-

сить велику зону відповідальності. Її військовослужбовці забезпечують дотримання правопорядку на дорогах країни та контроль мережі товарних перевезень, виконують завдання з розслідування злочинів, судового переслідування та збирання доказів. Одним із основних обо­в’яз­ ків КЖМ є підтримання правопорядку та збереження дисципліни в різних підрозділах Королівських Збройних сил. Захист навколишнього середовища є фундаментальним завданням громадськості, що вимагає мобілізації сил всіх міністерств і відомств. Королівська жандармерія виконує дуже важливу роль у цій сфері, адже місія захисту навколишнього се­ре­ до­вища є однією із пріоритетних у військах Марокко. Також Жандармерія виступає у ролі органу, що забезпечує зв’язок населення із військовими. Слід зазначити, що сили КЖМ беруть участь і в миротворчих операціях.

Лейтенант Олена ОНИЩЕНКО. Фото прес-служби НГУ

«Ратник» № 5 (5328) 28 лютого 2018

7

НАОСТАНОК

Ратник

ГВАРДІЙСЬКА КРАСА

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Засновник — Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України.

Старший офіцер (психолог) відділу комплектування Іміджево-видавничого центру НГУ лейтенант Анжела КРАВЧЕНКО Фото Анни НОВИЦЬКОЇ

ВІТАЄМО!

У лютому 2018 року відзначили ювілейні дати від дня на­родження ветерани Головного управління Національної гвардії України: старший прапорщик ТИХИЙ Микола Карпович (6 лютого − 90 років) полковник ЗАБУДЬКО Василь Миколайович (2 лютого − 75 років) старший прапорщик ЗГУРОВЕЦЬ Василь Тихонович (27 лютого − 70 років) полковник ШЕВЧЕНКО Віктор Георгійович (19 лютого − 65 років) полковник ЛЕВАШОВ Олександр Сергійович (21 лютого − 65 років) полковник КАЛІБЕРДА Микола Іванович (28 лютого − 65 років) полковник МЕЛЬНИК Сергій Євгенович (24 лютого − 60 років) полковник КУХАР Валерій Миколайович (19 лютого − 55 років) підполковник НОСКО Ігор Миколайович (22 лютого − 45 років) Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України щи­ ро вітають ювілярів зі святом.

8

Старший лейтенант юстиції Альона БАГІНСЬКА проходить службу у Головному управлінні НГУ. «З дитинства мріяла бути військовослужбовцем і нині горджуся тим, що ношу гвардійський однострій», − зазначає дівчина Фото Олександра МАЛЬЦЕВА

УСМІХНИСЬ! Командир взводу дивиться на світ через ствол автомата. Солдат запитує: – Що ви там таке помітили, товаришу лейтенант?

– Два наряди поза чергою, рядовий Петренко. Молодий солдат запитує сержанта: – Чому за командою «Кроком руш!»

АТЬ М О К К Ь С ВІЙ

Пішов синок у військо Пішов синок у армію. Дрібні листи пише: «Міцно тата обнімаю, маму – ще міцніше. Взяли мене у піхоту. Прошу маму й тата: Вишліть сотню карбованців. Куплю автомата». Через місяць той синочок пише ще дрібніше: «Люблю сильно свого тата, маму – ще сильніше.

«Ратник» № 5 (5328) 28 лютого 2018

рух починають з лівої ноги?

– Бо з двох ніг крокувати ніяк не можна, – відповідає сержант. Лейтенант подає команду: – Взвод, право… Один із солдатів відразу повернувся.

– Рядовий Тарасенко, чому не дочекалися команди до кінця?

– Товаришу лейтенант, своїх командирів я розумію з півслова! Павло Глазовий

Я вже став артилеристом. Любі мамо й тату! Вишліть двісті карбованців. Я куплю гармату». От відправив батько гроші й сів листа писати: «Любий синку! Вчися влучно бити із гармати. Та не здумай переходить в танкову частину, Бо купити тобі танка я не зможу, сину».

Відповідальний редактор підполковник Сергій ДІДИК Заступник відповідального редактора — відповідальний секретар капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерний дизайн та верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК E-mail: vvratnik@ukr.net Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Розповсюджується безкоштовно. Номер віддруковано в дру­карні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну від­по­ві­даль­ність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Наклад 4527 примірників. Підписано до друку 28 лютого 2018 року. Зам. 141.

УВАГА! Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над­ ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net Дякуємо за розуміння та співпрацю!