Ратник 34-35

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

№№ 34-35 (5319-5320) 22 листопада 2017

www.facebook.com/nguratnik/ www.facebook.com/nguratnik/

Воїнам АТО – найкраще забезпечення! Фото Ольги ДОЛЖЕНКО

стор. 2

НОВИНИ РОБОЧА ПОЇЗДКА

ЦИФРА

Близько Воїнам АТО – найкраще 75буломлн грн зекономлено забезпечення! Під час нещодавньої поїздки до Східного оперативнотериторіального об’єднання командувач Національної гвардії України генерал-полковник Юрій Аллеров відвідав угруповання НГУ в зоні проведення АТО, а також харківську бригаду оперативного призначення.

в НГУ протягом одного року під час закупівлі майна, робіт та послуг за державні кошти через онлайн систему «Prozorro»

К

омандувач відвідав підрозділ спецпризначення на першій лінії, звідки відстань до позицій ворога – не більше кілометра. Подивившись, як обладані позиціїї, Юрій Аллеров розпитав бійців про оперативну обстановку в районі, як поводить себе ворог. Поцікавився у гвардійців, як вони взаємодіють з підрозділами ЗСУ та місцевим населенням. «Я бачу тут справжніх, мотивованих бійців нової генерації, а перебування на передовій вони вважають за честь», – зазначив командувач.

Під час візиту до штабу угруповання НГУ в Донецькій області Юрій Володимирович наголосив на тому, що командири і начальники повинні постійно

ОПЕРАТИВНО

Волинські гвардійці знайшли зниклу дівчинку Військовослужбовці луцького батальйону НГУ були залучені до пошуків зниклої 10-річної школярки. Ситуація ускладнювалася тим, що дівчинка мала вади слуху, а слуховий апа­рат залишила вдома. Але в результаті ретельних пошуків за кілька годин дівчинку побачили поблизу автобусної зупинки за три кілометри від дому. «Вона була розгубленою, не знала, куди йти. Ми поспілкува-

2

лись з нею записками на смартфоні та повідомили керівництву, що дівчинка знай­ шлась. У магазині, який був поруч, пригостили Настю. В цей час прибув керівник пошукової операції, і дівчинку повернули батькам», – розповів стрілець патрульної роти луцького батальйону НГУ солдат Михайло Цешківський. Майор Володимир ХАВЕРКО. Фото Олега ЯКОВУКА

турбуватися про своїх підлеглих. А в бійців, які виконують завдання в районі проведення АТО, має бути найкраще забезпечення та умови несення служби.

У передмісті Сло­в’ян­ ська Юрій Аллеров поклав квіти до пам’ятника загиблим воїнам, серед яких і прапорщик Нацгвардії Віктор Долінський. Під час розмови з офіцерами сло­ в’ян­ського полку НГУ командувач подякував гвардійцям за службу та закликав підтримувати взаємодію зі школами в зоні АТО з метою військово-патріотичного виховання молоді на прикладах героїчної боротьби за незалежність України. Перебуваючи у харківській бригаді оперативного призначення, командувач високо оцінив темпи відбудови військового містечка, на місці якого у 2014 році були руїни. Він зазначив, що ці об’єкти, зведені з урахуванням економії державних коштів, заслуговують на статус зразкових. За матеріалами прес-служби НГУ

ВСІ ЗА ОДНОГО

Про сім’ю гвардійця подбали побратими Уже кілька місяців у роті бойового та матеріального забезпечення Галицької бригади НГУ проходить строкову службу солдат Руслан Ребреш. Юнак родом із маленького закарпатського селища Ярок. Там живуть його мати та дві сестри, для яких Руслан – єдина надійна опора, майстер на всі руки. Втім, коли прийшов час іти на строкову службу, він без вагань направився до військкомату, де був відібраний до Нацгвардії. Своїми переживаннями з приводу того, що не встиг заготувати на зиму дрова для родини, Руслан поділився із начальником служби психологічного забезпечення Га-

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

лицької бригади капітаном Олександром Кручком. Психолог розповів про проблему командуванню військової частини, яке спільно з волонтерами Ужгорода, де дислокується батальйон Галицької бригади, організували доставку вантажівки з дровами для його сім’ї. Мама Руслана, Вікторія, не тямила себе від щастя: «Я вдячна усім добрим людям, які не стороняться чужої біди і допомогли нам у час відсутності мого сина. Ми з нетерпінням чекаємо на його повернення додому!». Молодший лейтенант Аліна НОВІКОВА. Фото автора

ДУМКА У чому полягає різниця між мисленням солдата й елітного воїна? Австралійський шукач пригод Тодд Семпсон вирішив пройти курс психологічної підготовки бійців французького Іноземного легіону. Посилання на відео – під фото, а я спробую проаналізувати його з досвіду бійця Бригади швидкого реагування НГУ.

Посилання на відео: https://www.youtube.com/watch?v=ec_q4RrB-iU

Про нейропептид Y і роль підготовленого сержанта

Ц

ей курс називається «Toughen Up», тобто «Загартування». Підрозділ, у якому проходить підготовку головний герой, не спецура-антитерор, а пересічний взвод ППО. Основна мета таких занять – загартувати бійців, довести їх до ліміту своїх можливостей для того, щоб солдати привчилися не звертати увагу на дискомфорт і вміли правильно розставляти пріоритети. З досвіду майже восьми місяців КМБ у 1-му батальйоні можу сказати, що це грає дуже велику роль. Якщо ти знаходиш у собі достатньо мотивації, щоб наплювати на невиспаність, голод, смертельну втому і вологий одяг, твій бойовий дух практично не можна зламати. Підрозділ, який проходить подібні випробування, вирізняється високою дисциплінованістю в будь-якій ситуації. Загартування дуже змінює особистість, коли ти навчаєшся сприймати будь-який дискомфорт як виклик. Хлопці, в яких я спостерігав вироблення такого підходу, постфак­ тум проявляли себе найкращим чином. У фільмі наводять і наукове пояснення виділення в головному мозку нейропептиду Y, який дозволяє краще

контролювати стрес. У бійців, які проходять подібні випробування, мозок виділяє цю речовину в рази більше, ніж у пересічних людей. Ідеальний солдат азартний до випробувань, має високу міру адаптування, досить жорсткий у прийнятті рішень, орієнтований на колектив і навчений підходити до вирішення проблеми з позиції професійного військового, максимально прагматично, відкинувши жалість до себе самого. З такими бійцями, зазвичай, ніколи не виникало проблем у найскладніших відрядженнях. Спробуйте перезимувати три місяці в забутому Богом луганському степу, по коліна в снігу і багнюці, тоді побачите, що навіть серед найсильніших бійців трапляються нездатні пристосуватися до таких випробувань, у даному випадку – до тривалого перебування на одному місці. Без досвідченого сержанта, який очолює солдатів у найскладніші періоди навчання чи бою, професійний підрозділ залишиться чимось на кшталт озброєних цивільних. Сержант вкладає у солдатів саме ті цінності, які перетворюють їх на професійних вояків. Це непроста ро-

бота – бути одночасно доктором Хаусом, садистомЧикатилом і мамою-квочкою в одній особі. Спершу тебе ненавидять, потім взагалі хочуть убити, але згодом навчаються довіряти, пишаються тим, що ти безжалісно їх «качав», тирив зброю з наметів, влаштовував тривоги й пожежі, жбурляв у намети шумові гранати, тобто виховав справжню команду відчайдушних, проте дисциплінованих головорізів. Як сержант, ти не лише навчаєш бійців, як бути однаковими у всьому, але й сам учишся бачити в кожному з них особистість. У моєму

батальйоні сержантський корпус завжди був дуже сильною опорою для всього підрозділу, це окрема культура і склад мислення, що формувалися всередині бату, і я вважаю нашу сержантську школу одним із найбільших наших досягнень. Мабуть, потрібно написати якийсь висновок. Фільм завершується словами Тодда Семпсона про те, що десять днів підготовки в Іноземному легіоні допомогли йому знайти справжніх друзів. Військо – це коли ти в одному човні з такими ж, як ти, й у вас немає іншого вибору, окрім як дбати один про одного. Бо ви не отримуєте колектив у подарунок, а формуєте його самі. Те ж саме стосується і бою, результат якого завжди більшою мірою залежатиме не від забезпечення та чисельності, а від мотивації особового складу. Маленький генерал Во Нгуен Зіап свого часу переміг технічно більш оснащену, чисельнішу американську армію у В’єтнамі. І так одного дня ми переможемо й на своїй війні. Харитін СТАРСЬКИЙ, бригада швидкого реагування НГУ

ПРОФЕСІОНАЛИ

Злодій пилятиме у в’язниці

Нещодавно військовослужбовці окремого батальйону НГУ з охорони Рівненської АЕС солдати Дмитро Остапчук та Роман Боровик були заохочені начальником Ковельського відділу поліції. Дорогою на службу вони по гарячих слідах затримали жителя села По-

ворськ, який поцупив з подвір’я односельчанина бензопилу, бензокосу та зварювальний апарат загальною вартістю 10 тис. грн. Стосовно зловмисника, до речі, раніше судимого також за крадіжки, відкрито кримінальне провадження. Майор Ілля ДОЛГІХ

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

3

РЕПОРТАЖ

На патрульних маршрутах Слов’янська Розвід проводить майор Юрій Коротенко

У тому, що авторитет правоохоронців сьогодні на високому рівні, – велика заслуга наших військових колег, – зазначає начальник Сло­в’ян­ського відділу поліції ГУ НП в Донець­кій області полковник поліції Сергій Альошин. – Ми бачимо реальну підтримку військовослужбовців НГУ, адже чотири рази на тиждень гвардійці заступають разом із нашими співробітниками на маршрути патрулювання, пліч-о-пліч забезпечуючи громадський порядок у місті.

Полк Національної гвардії України, що нині знаходиться у Сло­в’ян­ ську, – це унікальний військовий підрозділ, до складу якого ввійшли частини Луганського та Донецького гарнізонів. Після окупації Луганська він кілька разів змінював місце дислокації. На полк покладено важливі завдання, одне з яких – патрулювання в прифронтовому місті.

На залізничному вокзалі Слов’янська завжди людно

П

роблема криміналу в Слов’янську постала дуже гостро у липні 2014 року, коли місто було звільнено від бойовиків, але, на жаль, не від проявів сепаратизму. Тоді Міністром внут­рішніх справ та командувачем Національної гвардії України було прийняте рішення про створення постійного підрозділу з охорони громадського порядку. Нині на чолі військової частини – полковник Василь Жук. Вимогливий,

4

але справедливий, справжній бойовий офіцер. За словами Василя Васильовича, безперервне вдосконалення системи підготовки особового складу для нього як командира – понад усе. Структурно до складу полку входить два пат­ руль­них батальйони, один з яких дислокується в місті Рубіжному, а також батальйон спецпри­значення, сформований на основі колишнього добровольчого батальйону «Донбас».

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

Загальна протяжність патрульних маршрутів у місті близько 40 кілометрів, кожен наряд долає за час виконання завдань з ОГП близько п’яти Ще рік-два тому рівень довіри до правоохоронних органів у жителів прифронтового міста був, м’яко кажучи, низьким, але сьогодні ситуація докорінно змінилася. Те ж саме й з рівнем злочинності, адже, якщо 2014 року масово затримувались громадяни за підозрою в незаконному поводженні зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами, то зараз – це поодинокі випадки.

М

ені вдалося долучитися до сло­в’ян­сь­ ких гвардійців під час служби з ОГП і переконатися в їхньому службовому професіоналізмі.

15:00. На плацу військової частини відбувається розвід на службу. Готовність бійців перевіряють начальник групи організації служби з охорони громадського порядку, а також психолог та медичний працівник полку. Наказ на несення служби віддає командир частини

РЕПОРТАЖ полковник Василь Жук. Що стосується екіпірування, то слов’янський гвардієць оснащений усіма необхідними спецзасобами, табельною вогнепальною зброєю та бронежилетом. Характер несення служби в прифронтовому місті має свої особливості, зокрема, на патруль покладається функція роз’яс­ню­валь­но-правової роботи серед населення, адже далеко не всі городяни мають проукраїнський настрій, а часто й озлоблені на людей у військовій формі – дається взнаки те, що вже четвертий рік триває неоголошена вій­на. Охорону спокою жителів міста гвардійці здійснюють спільно з працівниками поліції, тож вирушаємо на спільний розвід. Задля загального розголосу та наочності він проходить просто на центральній Соборній площі Сло­ в’ян­ська. Звідти близько 20 спільних нарядів вирушають на патрулювання центральної частини міста, залізничного вокзалу та спальних районів. За статистикою, загострення криміногенної обстановки відбувається саме з п’ят­ ни­ці по неділю, тому деякі патрулі посилені службовими собаками. За словами начальника групи організації служби з ОГП слов’янського полку майора Юрія Коротенка, залучення спільних нарядів має ряд переваг. На-

самперед, це двосторонній контроль особового складу з боку посадових осіб двох правоохоронних структур. Такий спосіб унеможливлює будь-які прояви корупції під час несення служби. Спільне патрулювання сприяє обміну досвідом, інформацією та налагодженню взаєморозуміння.

ПАТРУЛЬ

Наводимо порядок Київ

Н

а залізничному вокзалі Слов’янська зав­ жди людно, адже через місто курсують потяги міжоб­ласного сполучення. Ось для перевірки документів спиняють чоловіка, який розгублено дивиться по сторонах. З’ясо­ вується, з документами в нього все в порядку, але він загубив квиток на потяг, тож поспішає в касу за новим. Йому повертають документи, бажають щасливої дороги, і наряд прямує далі. Тим часом у центрі міста – вечір п’ятниці, люди відпочивають після робочого тижня. Відрекомендувавшись, начальник військового наряду робить зауваження компанії молодиків, які поводять себе гамірно. Ті обіцяють поводитися тихіше. «Це добре, коли громадяни адекватні й сприй­ мають слова патрульних, – зазначає майор Юрій Коротенко. – Адже бувають реакції досить зухвалі, коли за правопорушників заступаються інші громадяни, які пере-

За статистикою, криміногенна ситуація загострюється у вихідні, тому патрулі посилюють службовими собаками конані, що їх права порушуються. Тоді й право­ охоронцям доводиться діяти відповідно». Загальна протяжність патрульних маршрутів у місті близько 40 кілометрів, кожен наряд долає за час виконання завдань з ОГП близько п’яти. Щодня ця робота дає результат, який важко переоцінити: ймовірні правопорушники знають, що на сторожі спокою – сло­­в’ян­ ські правоохоронці, а мир­ ні жителі можуть бу­ти впевненими у безпеці свого здо­ро­в’я та життя. Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото автора

Спільне шикування на центральній площі Слов’янська

Гвардійці Північного оперативно-територіального об’єд­нан­ня спільно із поліцією охороняли громадський порядок. В Дніпровському та Оболонському районах столиці правоохоронці впіймали двох чоловіків, які мали при собі наркотичні речовини − метадон та марихуану. За крадіжки в продуктових магазинах Оболонського та Святошинського районів затримали трьох громадян. Вони намагались винести продукти та алкогольні напої на загальну суму близько 1000 гривень. У Подільському районі працівники одного з магазинів повідомили, що невідомий викрав книги. У ході пошуків зловмисника було затримано по гарячих слідах. ВІК Північного ТУ НГУ

Ужгород

Під час спільного патрулювання військовослужбовці місцевого батальйону 2-ї Галицької бригади НГУ та працівники поліції звернули увагу на чоловіка, який занервував при появі правоохоронців. У відділі ОВС виявилось, що він розшукується Кропивницьким міським відділом поліції за скоєння злочину, передбаченого статтею 115 ККУ (умисне вбивство). Молодший лейтенант Аліна НОВІКОВА

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

5

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Січень

Газета Національної гвардії пн України 1 8 15

Січень

пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4 5 6 7

8 9 10 11 12 13 14

15 16 17 18 19 20 21

22 29 23 30 24 31 25 26 27 28

Лютий

пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4

5 6 7 8 9 10 11

12 13 14 15 16 17 18

19 26 20 27 21 28 22 23 24 25

Березень пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4

5 6 7 8 9 10 11

12 13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25

Квітень пн вт ср чт пт сб нд

1

2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12 13 14 15

16 17 18 19 20 21 22

Травень

пн вт ср чт пт сб нд 6

26 27 28 29 30 31

23 30 24 25 26 27 28 29

вт ср чт пт сб нд

2 3 4 5 6 7

9 10 11 12 13 14

16 17 18 19 20 21

22 29 23 30 24 31 25 26 27 28

Лютий

пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4

5 6 7 8 9 10 11

12 13 14 15 16 17 18

19 26 20 27 21 28 22 23 24 25

Березень пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4

5 6 7 8 9 10 11

12 13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25

Квітень пн вт ср чт пт сб нд

1

2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12 13 14 15

16 17 18 19 20 21 22

26 27 28 29 30 31

23 30 24 25 26 27 28 29

2018 Травень

пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4 5 6

7 8 9 10 11 12 13

14 15 16 17 18 19 20

21 22 23 24 25 26 27

28 29 30 31

Червень

7 14 21 28 пн 4 11 18 25 1 8 15 22 29 вт 5 12 19 26 2 9 16 23 30 ср 6 13 20 27 3 10 17 24 31 чт 7 14 21 28 4 11 18 25 пт 1 8 15 22 29 5 12 19 26 сб 2 9 16 23 30 22 листопада 6 «Ратник» 13 20 №№ 27 34–35 (5319–5320) нд 3 10 17 24 2017

Липень

пн вт ср чт пт сб нд

1

2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 12 13 14 15

16 17 18 19 20 21 22

23 30 24 31 25 26 27 28 29

Серпень пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4 5

6 7 8 9 10 11 12

13 14 15 16 17 18 19

20 21 22 23 24 25 26

27 28 29 30 31

За Україну, за її волю!

Фото Миколи АНАЦЬКОГО (батальйон ім. Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького військової частини 3066 Північного ОТО НГУ)

Вересень пн вт ср чт пт сб нд

1 2

3 4 5 6 7 8 9

10 11 12 13 14 15 16

17 18 19 20 21 22 23

24 25 26 27 28 29 30

пн вт ср чт пт сб нд

1 2 3 4 5 6 7

Жовтень 8 9 10 11 12 13 14

15 16 17 18 19 20 21

22 29 23 30 24 31 25 26 27 28

Листопад

Грудень

пн 3 10 17 пн 5 12 19 26 вт 4 11 18 вт 6 13 20 27 ср 5 12 19 ср 7 14 21 28 чт 6 13 20 чт 1 8 15 22 29 пт 7 14 21 пт 2 9 16 23 30 сб 1 8 15 22 сб 3 10 17 24 «Ратник» №№18 34–35 нд22 листопада 2 9 16 2017 23 нд 4 11 25 (5319–5320)

24 31 25 26 27 28 29 7 30

КІНОЛОГИ Досвідчені, розумні, красиві, доглянуті – це про службових собак кінологічної служби дислокованого у Шостці полку Національної ­гвардії України з охорони важливих державних об’єктів. На один день наш позаштатний кореспондент долучилася до ратних буднів шосткинських кінологів та їх чотирилапих підлег­лих і дізналася про особливості їхньої служби.

ЦИТАТА Начальник кінологічної служби полку капітан Роман ЄРМОШКІН:

Надійний помічник, друг, товариш і брат

Р

азом із гвардійцями-кінологами виїжджаємо на військове стрільбище, де службових псів привчають не лякатися пострілів. На території полігону облаштований майданчик для дресирування собак, де кінологи на польових заняттях відпрацьовують та вдосконалюють практичні навички. Німецька вівчарка Жигало безвідмовно виконує команди свого хазяїна – старшого інструктора кінологічного взводу старшини Олександра Загороднього. Мені вдається навіть погладити та сфотографуватися зі здоровенним псом.

Кінологічна служба у шосткинському полку ОВО існує з моменту утворення військової частини – 1954 року. До складу полку входять два кінологічних підрозділи. Для виконання службово-бойових завдань у частині використовуються службові собаки, кожна з яких має свою спеціалізацію – вартову або розшукову. Слід відзначити, що пси закінчують служити у 8-річному віці, після чого подальша їх придатність для використання на бойовій службі визначається складанням відповідних заліків. А ось тренування майбутніх

На стрільбищі собак привчають не лякатися пострілів

8

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

Основна задача особового складу кінологічних підрозділів, що залучаються на бойову службу, − охорона особливо важливих державних об’єктів − казенних заводів «Імпульс» та «Зірка», своєчасне виявлення порушень забороненої зони, розшук та затримання зловмисників. помічників військовослужбовці починають з двох-трьох місяців, розвиваючи їхні вроджені інстинкти та постійно вдосконалюючи набуті навички. Як зазначив капітан Єрмошкін, службові собаки полку неодноразово ставали призерами всеукраїнських змагань кінологів. Фахівці шосткинського полку не тільки не­ од­норазово відзначалися на бойовій службі з охорони стратегічних підприємств, а й надавали допомогу місцевій поліції. Так, прапорщик Володимир Рябець зі службовим собакою Діною

Тренують псів практично із самого народження, розвиваючи їхні вроджені інстинкти та постійно вдосконалюючи набуті навички

УЧАСНИКИ FIEP затримали заводського охоронця, який намагався вкрасти п’ять ящиків з електродетонаторами. А з підопічною Нікою Володимир допоміг правоохоронцям та рятувальникам ДСНС вночі розшукати 12-річного хлопця, жителя села Клишки Шосткинського району, який заблукав у лісі. Прапорщик Сергій Дмитренко зі службовим собакою Акбаром разом з поліцією по гарячих слідах затримав місцевого жителя, який вчинив крадіжку мотоцикла. Аза, Мухтар, Таїр, Басар, Дю­ на, Лорд, Баді, Крек – прізвиська собак. Цікаво, що раніше існувала певна система, запроваджена підрозділами службової кінології, – щороку визначалась літера, на яку повинно починатися прізвисько собаки. Крім того, воно має бути коротким і, по можливості, містити шиплячі та дзвінкі звуки. Більшість місцевих охоронців – традиційно німецькі вівчарки. А минулого року кінологічна служба поповнилась досить незвичним представником службових собак − бельгійською вівчаркою, або малінуа. «Це харизматичний та завзятий пес, який у деякій мірі краще піддається дресируванню, у нього більше при­в’я­ за­нос­ті до хазяїна, він витриваліший та в нього краще розвинена апортировка», − характеризує породу кінолог та пояснює, що собаки, як і люди, теж мають різний темперамент. Завершуємо нашу пізнавальну екскурсію територією містечка утримання собак, де розміщені вольє­ри, клас підготовки кінологів, кухня та інші службові приміщення. Незважаючи на те, що тварини надійно відгороджені від відвідувачів, трішки лячно себе почуваєш під прискіпливим поглядом псів, для яких усі, окрім кінологів, чужаки. Однак, з іншого боку, розумієш: ці чотирилапі правоохоронці не залишать жодного шансу на втечу та спротив зловмисникам! І, як кажуть кінологи, собака − це не тільки надійний помічник у виконанні службових завдань, а й друг, товариш та брат! Оксана ВОРОБЙОВА. Фото автора

Війська карабінерів Італії Війська карабінерів Італії (Arma dei Carabinieri) є повноправними членом Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції в статусі військової установи, одним із засновників FIEP.

К

орпус карабінерів був сформований 13 липня 1814 року на основі королівського патенту сардинського монарха Віктора Емануїла І. З перших днів основним завданням карабінерів стала охорона правопорядку та громадської безпеки. У 1861 році корпус увійшов до складу збройних сил єдиного італійського королівства. А 1922 року карабінери єдині серед усіх військових формувань були наділені повноваженнями підтримання конституційного ладу і безпеки (раніше такі функції мали й інші війська). Рішенням Уряду Італійської республіки 2000 року підрозділи карабінерів отримали статус самостійного виду збройних сил нарівні з сухопутними військами, військово-повітряними та військово-морськими силами. Їх командування підпорядковується Міністерству оборони у військових питаннях і Міністерству внутрішніх справ − у питаннях забезпечення правопорядку. В інтересах МВС карабінери виконують такі поліцейські функції, як охорона громадського порядку, охорона перших осіб держави та органів державної влади (Президента Республіки та членів Кабінету Міністрів, урядових резиденцій тощо), охорона культурної спадщини (історичних будівель, пам’ят­н иків тощо), особ­ливо важливих об’єктів (у тому числі АЕС). У маленьких населених пунктах та у сільській місцевості карабінери виконують роль територіальних органів МВС (мають підрозділи карного розшуку,

криміналістичні і слідчі підрозділи). Крім того, Війська карабінерів Італії спільно з Фінансовою гвар­ дією Міністерства фінансів та Корпусом тюремної поліції Міністерства юстиції охороняють суди та виконують завдання з конвоювання та охорони підсудних. Як військове формування Корпус карабінерів брав участь у всіх військових конфліктах за участю Італії від 1871 року. Сьогодні карабінери постійно залучаються до миротворчих місій та операцій (Косово, Афганістан, Ірак тощо). Загальне керівництво Військами карабінерів здійснює командувач (корпусний генерал) на чолі Генерального командування карабінерів. Генеральному командуванню у свою чергу підпорядковані Командування мобільних і спеціальних підрозділів «Палідоро» (Дивізія мобільних підрозділів у складі 1-ї та 2-ї мобільних бригад, Дивізія спеціальних підрозділів, Центр підготовки сил для підтримання миру, Команда карабінерів Міністерства закордонних справ для охорони італійських дипломатичних місій за кордоном), Спеціальна оперативна група для боротьби з організованою злочинністю, Кірасірський полк карабінерів, п’ять міжрегіональних командувань та ряд допоміжних підрозділів, таких як оперативна група «Калібрія», вертолітна ескадрилья карабінерів-єгерей «Сардинія», Кінологічна служба, Водолазний центр, Воєнно-морська служба, Санітарна служба карабінерів тощо.

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

9

ЗБРОЯ

Нове озброєння для українського війська «Ратник» продовжує розповідати про найцікавіші новинки озброєння, що були представлені у Києві на Міжнародній виставці «Зброя та Без­ пека–2017». Цього разу звертаємо увагу читачів на три зразки техніки Державного концерну «Укроборонпром» − спеціалізований броньований автомобіль «Варта» та бронетранспортери БТР–3ДА та БТР–4МВ.

Бронетранспортер БТР–3ДА Бойова 8-колісна плаваюча броньована машина з усіма ведучими колесами. Має високі динамічні якості, підвищену прохідність і плавність ходу. Призначений для транспортування особового складу механізованих підрозділів та їх вогневої підтримки у бою. Ви-

користовується для оснащення підрозділів, здатних вести бойові дії в різних умовах, у тому числі в умовах застосування противником зброї масового ураження. Зберігає свій робочий потенціал за температурного діапазону від −400 C до +550 C.

Тактико-технічні характеристики:

Маса – 16,5 т Екіпаж – 3+10 чол. Максимальна швидкість руху – 100 км/год Запас ходу по пальному – по шосе не більше 600 км

Озброєння − бойовий модуль БМ-3М «Штурм» (автоматична 30-мм гармата, автоматичний 30-мм гранатомет КБА, ПТРК «Бар’єр», спарений 7,62-мм кулемет)

Спеціалізований броньований автомобіль «Варта» Тактико-технічні характеристики: Розроблений відповідно до потреб силових структур України і вже пройшов випробування у Міністерстві оборони, Національній гвардії та Державній прикордонній службі України. Може модифікуватись як бронеавтомобіль для перевезення особового складу, командно-штабна машина, санітарний автомобіль для евакуації поранених та самохідна мінометна установка. Оснащений гумовими ранфлетами, на яких може подолати відстань по бездоріжжю до 50 км при повній відсутності тиску в шинах.

10

Повна маса – 17,5 т Колісна формула – 4x4 (шасі підвищеної прохідності) Габаритні розміри – 7280х2550х2875 мм Потужність двигуна – 270 або 330 к.с. Максимальна швидкість – 100 км/год Об’єм баку – 350 л Пасажиромісткість – 2+8 Протимінний захист – до 6 кг у тротиловому еквіваленті під колесом та днищем Бійниці – 10 Запас ходу – 1100 км Протимінні сидіння – енергопоглинаючі з п’я­ти­точ­ко­ ви­ми ременями

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

Підвіска – спеціалізований пакет підсилення підвіски передніми та задніми амортизаторами і ресорами Лебідка – електрична з тяговими зусиллями 10 т, металевий або кевларовий трос 30 м Система пожежогасіння – автоматична система пожежо­ гасіння десантного відсіку та двигуна Централізована автоматична система підкачки шин − керується командиром чи водієм із десантного відсіку. Може акти­ вуватися під час руху чи зупинки

Бронетранспортер БТР-4МВ

Повнопривідна броньована плаваюча машина з колісною формулою 8 х 8. Створена як базова машина нового покоління колісної броньованої техніки. На відміну від техніки, яка випускалася раніше (БТР-4), на БТР-4МВ встановлено: • нову 3-вентиляторну систему охолодження, яка дозволяє машині працювати при температурі повітря від −320 С до +450 С; • обшивку відділень для перевезення особового складу корпусу бронетранспортера тепло­ізолюючими панелями із забезпеченням маскування трас трубопроводів та електромережі; • модифіковані сидіння десанту (підголовники, підніжки, бічна підтримка, ремені безпеки); • багатофункціональні бортові контейнери (БФК) для забезпечення варіантності виконання машини в залежності від замовлення (додатковий захист, додаткові паливні баки, водотонажні ємності); • блок світлодіодних фар; • шини з підвищеною вантажопідйомністю Michelin.

Тактико-технічні характеристики: Маса (з боєкомп- Максимальна лектом) – 24−25 т швидкість на плаЕкіпаж (+десант) – ву – 10 км/год 3+7 чол. Запас ходу – Габаритні 650 км розміри – Озброєння − авто7878x2965x3050 мм матична 30-мм гарПотужність мата, автоматичний двигуна – 450 к.с. 30-мм гранатомет, Максимальна спарений швидкість по 7,62-мм кулемет, шосе – 110 км/год ПТРК «Бар’єр» Підготувала лейтенант Олена ОНИЩЕНКО. Фото автора та Івана ПАЛЬОШКИ

НАРІВНІ З ЧОЛОВІКАМИ В одному з липневих номерів «Ратника» героїнею руб­рики «Гвардійська краса» стала військовослужбовець батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького старший солдат за контрактом Діана Фрібус. Тоді редакцію і наших читачів дівчина підкорила своєю красою. А коли згодом вона розповіла про своє життя та службу, вразила журналістів «Ратника» і своєю рішучістю та непохитним патріотичним настроєм.

НЕБАЙДУЖІСТЬ

Гвардійці в АТО допомагають мирному населенню

Вражає красою, рішучістю та патріотизмом

Н

ародилася Діана у місті Павлограді на Дніпропетровщині. Після закінчення навчання у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна працювала інженером з охорони праці на станції «Сімферополь» Укрзалізниці. Після анексії Криму Росією 2014 року дів­ чина не захотіла залишатися на окупованому півострові і повернулася до батьківської домівки у Павлоград. Діана, як і тисячі інших жінок, мог­ ла жити мирним життям, тим більше, що стала мамою, народила синочка Давида. Однак розуміння того, що її рідна держава опинилась у небезпеці, не давало спокою патріотично налаш­ тованій дівчині. Зрештою, прийнявши остаточне рішення стати на захист своєї Вітчизни, на початку минулого року Діана Фрібус поповнила лави військовослужбовців НГУ. Спочатку служила за контрактом у стрілецькому батальйоні столичної конвойної бригади, а потім перейшла до славнозвісного батальйону оперативного призначення імені героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Коли у лютому цього року в батальйоні почали формувати нову групу для відправки у район АТО, Діана сама попросилася у небезпечне відрядження на Схід. У зоні бойових дій на тоді ще солдата Фрібус поклали обов’язки кухаря. Що й казати, на війні нагодувати підрозділ не так легко, як здається на перший погляд.

– Військовий склад − не столичний супермаркет. Із належного за нормами набору продуктів, що нам видавали, я намагалася приготувати якнайкраще меню, щоб хлопці їли смачно,

наче вдома. Особливо приємно було чути слова подяки за мою коронну страву – українсь­кий борщ, − розповідає Діана Фрібус. − Окрім клопотів у їдальні, доводилося виконувати ще багато іншої роботи. Приміром, я з товаришами по підрозділу постійно їздила на заготівлю дров у селище Комишеваха. Там в одному з будинків мешкали бабуся з дідусем. Ми вирішили їм допомогти − нарубали старенькому подружжю дров на зиму. Вони нам були дуже вдячні й у свою чергу допомагали прати, зашивати та прасувати на­шу військову форму. За словами Діани, морально і психологічно у районі АТО було важко. Страшно було переживати ворожі обстріли з мінометів та стрілецької зброї, гірко було дивитись на пусті, діряві від попадань снарядів та куль будинки, розбомблені дороги. Єдиною втіхою для дівчини було спілкування із сином по мобільному телефону.

– Слова Давида: «Мама, я тебе люблю, сумую, чекаю!» – завжди надавали мені сили, ніби крила виростали за спиною… − пригадує Діана. − Чесно кажучи, дуже боляче було дивитись на місцевих діт­лахів. Якщо вдавалося роздобути печива та цукерок, ми завжди роздавали солодощі малечі, щоб хоч якось їх порадувати. На Донеччині Діана пробула три місяці. Незабаром на неї знову чекає відрядження в АТО, і знову найтяжчим випробуванням для неї буде розставання із сином. Але старший солдат Фрібус знає: разом із бойовими побратимами прямуватиме на Схід для того, щоб захистити свою країну, щоб її Давид та тисячі інших українських дітей не знали, що таке війна. Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ. Фото автора

Військовослужбовці батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького столичної бригади НГУ, які виконують бойові завдання на Сході, не стоять осто­ронь, якщо потрібна допомога місцевому населенню.

Т

ак, бійці надали допомогу власникам одного з приватних будинків у місті Попасній Донецької області, у якому згорів дах. Після відбудови покрівлі гвардійці й надалі допомагають за потреби необхідними речами та продуктами харчування. Також військовослужбовці НГУ організували регулярну адресну допомогу місцевій жительці. Лариса Олександрівна наразі мешкає в будинку сама, вона лікується від онкологічного захворювання. Тож гвардійці привозять і розвантажують їй дрова, приносять воду. А ще вони зібрали і передали Ларисі Олександрівні 2000 гривень. Солдат Марина БАБЧИНІЦЕР

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

11

НАОСТАНОК

Ратник

ГВАРДІЙСЬКА КРАСА

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Засновник — Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України. Відповідальний редактор підполковник Сергій ДІДИК Заступник відповідального редактора — відповідальний секретар капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерний дизайн та верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК

Старший солдат Олена ГРАЧОВА

Солдат Марія КОНОВАЛЕНКО Фото Ігоря СІМОНІША

Олена та Марія служать за контрактом в Об’єднаному вузлі зв’язку НГУ. Дівчата сумлінно та відповідально ставляться до виконання посадових обов’язків, горді тим, що захищають Вітчизну в лавах Нацгвардії.

ПРОСТО АНЕКДОТ Відправили на роботи за територією військової частини чотирьох бійців і прапорщика. Після закінчення робіт прапорщик вишикував бійців і рахує: − Один, два, три, чотири. Так. А нас було п’ятеро. Де п’ятий?

ВІТАЄМО! У листопаді 2017 року відзначають ювілейні дати від дня народження ветерани Головного управління Національної гвардії України: генерал-майор ЧУРІКОВ Володимир Миколайович (3 листопада − 60 років) полковник КОРШУНОВ Андрій Володимирович (5 листопада − 55 років) полковник ПЕТРИК Віталій Миколайович (15 листопада − 70 років) полковник МУДРЕНКО Олександр Іванович (19 листопада − 55 років) Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внут­рішніх військ та Національної гвардії України щиро вітають ювілярів зі святом.

12

Шукаємо п’ятого. Розійдись! Минає десять хвилин. Знову шикування, та ж історія, знову команда «Розійдись! Шукаємо п’ятого». Після третього шикування один боєць не витримав: – Товаришу прапорщик, нумо

я порахую, а ви ставайте до строю. Рахує: «Один, два, три, чотири, – і, показуючи на себе, − п’ять!» Прапорщик підходить до нього, відважує йому запотиличника: − То це ми тебе, телепню, півгодини шукали?!

УСМІШКА Павло Глазовий

Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати.

– Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. За дверима чути голос: – Вірю вам прекрасно. Я одна, а ви мужчина. Це мені опасно. А солдат зубами дзвонить: – Що ж тут опасатись? Я ж два дні не їв нічого. Не почну ж кусатись.

«Ратник» №№ 34–35 (5319–5320) 22 листопада 2017

За дверима той же голос: – Та воно-то ясно. Темна ж ніч, а ви – мужчина. Це мені опасно. А солдат: – Та я ж кажу вам, збився із дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги… Відчинила жінка двері, просить гостя в хату. Насипає борщ гарячий, подає солдату. З’їв солдат борщу тарілку, ще й добавки просить. Як наївся, розігрівся.

– Мабуть, – каже, – досить. Ти чудесна господиня, борщ у тебе класний, І тепер я відчуваю, що стаю опасний.

E-mail: vvratnik@ukr.net Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Розповсюджується безкоштовно. Номер віддруковано в дру­карні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну від­по­ві­даль­ність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Наклад 4213 примірників. Підписано до друку 22 листопада 2017 року. Зам. 579.

УВАГА! Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над­ ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net Дякуємо за розуміння та співпрацю!