Мужність. Честь. Закон. Газета Національної гвардії України Виходить у світ з 5 жовтня 1951 року
ОФІЦІЙНО
командувача Національної гвардії України з нагоди Дня пам’яті та примирення і 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
№ 8 (5270). Четвер, 5 травня 2016 року
9 травня – 71-ша річниця перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
На фото: один із найстарших ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України, учасник Другої світової війни 96-річний полковник у відставці Микола Михайлович Каширін
ЗВЕРНЕННЯ
СЛАВА І ПОШАНА ВАМ, ФРОНТОВИКИ!
Шановні ветерани! Дорогі бойові друзі! Прийміть найщиріші привітання з нагоди Дня пам’яті та примирення, 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Внесок українців у спільну перемогу світу над нацистською чумою оплачений дорогою ціною. Навряд чи знайдеться в Україні родина, яку оминула одна з найтрагічніших подій двадцятого століття. У полум’ї війни загинув кожний шостий мешканець України. На руїни перетворилися 720 українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 спалено вщент. Фактично втрати українського народу становлять до 40 відсотків загальних людських втрат СРСР. У кривавих битвах Другої світової мільйони наших співвітчизників захищали націю від тотального знищення, власною кров’ю здобували право українців жити на своїй землі. Перемога над жорстоким ворогом – спільний здобуток народу, який навічно становитиме яскраву славетну сторінку національної історії. Ніхто й ніколи не зможе викреслити з національної пам’яті роки всенародної мужності, звитяги й самопожертви в ім’я вільного життя наступних поколінь. Вшановуючи світлу пам'ять загиблих, віддаючи пошану живим ветеранам, ми виконуємо свій обов’язок перед історією. Саме сьогодні доля держави залежить від нашої здатності не втратити непереможний дух захисників рідної землі, що навчили не щадити себе заради Вітчизни. Схиляю голову перед кожним з героїв, що не повернулись додому. Мій низький уклін ветеранам – живим свідкам подвигу покоління, опаленого війною. Ваша мужність служить прикладом тим, хто сьогодні боронить Україну. Вірю в те, що ми переможемо так саме, як перемогли ви. Від щирого серця бажаю усім нащадкам воїнів-переможців мужності, віри в себе, життєвих сил здолати ворога, здобути мир і злагоду для благословенної української землі. Вічна пам'ять загиблим воїнам! Слава Україні! Командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Ю.В. АЛЛЕРОВ
Четвер, 5 травня 2016 року. № 8 (5270)
■ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня збільшено на п’ять відсотків Згідно з прийнятим Урядом рішенням виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році передбачено у таких розмірах: 1) інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи – 2 975 гривень; II групи – 2 600 гривень; III групи – 2 310 гривень; 2) учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, – 920 гривень; 3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, – 2 975 гривень; 4) членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, – 465 гривень; 5) учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націоналсоціалістським режимом у тилу ворога – 170 гривень. У 2016 році розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у порівнянні з 2015 роком збільшено на п’ять відсотків. e-mail: vvratnik@ukr.net
■ ШАНУЙМО ГЕРОЇВ!
Під Семенівкою увічнили себе і Нацгвардію бойовою славою 5 травня 2014 року біля населеного пункту Семенівка на східній околиці Слов’янська під командуванням генерала Національної гвардії із позивним «Карпати» відбувся бій, що увійшов яскравою сторінкою до новітньої історії Нацгвардії України.
У запеклому бойовому зіткненні, у якому чи не вперше від початку проведення антитерористичної операції сепаратисти під проводом сумнозвісного бойовика Гіркіна застосували важке озброєння, бійці спецпідрозділу «Омега», калинівського полку оперативного призначення, загонів спеціального призначення Західного, Південного територіальних управлінь, роти спеціального призначення столичної бригади охорони дипломатичних представництв здобули блискавичну перемогу над ворогом, проявивши найвищу бойову виучку і відвагу. Згадаймо хронологію подій. О п’ятій ранку 5 травня два розрахунки по десять військовослужбовців калинівського оперативного полку разом із бійцями спецпідрозділу СБУ «Альфа» та десантниками Збройних сил на бронетранспортерах висунулись в напрямку Слов’янська, але в районі залізничного мосту біля населеного пункту Семенівка потрапили у засідку. На підмогу бойовим побратимам вирушила тактична група у складі гвардійців за2
гону спецпризначення Західного та Південного територіальних управлінь, «омегівців» та спецназівців київської «посольської» бригади. Інтенсивний бій, особливістю якого стало обмеження у застосуванні військової авіації, тривав кілька годин. Сепаратисти вели шквальний вогонь по українських військових, зайнявши позиції у житлових будинках. Попри те, що фактично прикривалися як живим щитом мирними жителями, бойовики зазнали великих втрат (більше сорока загиблих і більше двохсот поранених) і відступили до промзони Слов’янська. Нацгвардійці та «альфівці» зазнали мінімальних, у рази менших втрат (троє загиблих і вісім поранених), що більш ніж красномовно каже про їхню бойову майстерність. Після бою під Семенівкою сепаратисти навіть охрестили гвардійців і бійців «Альфи» «чорними бісами» – за чорні формені однострої та неймовірну хоробрість і лють до ворога. Вже згадуваний Гіркін в інтерв’ю журналістам зазначав, що під Семенівкою його загони зіткнулися із відмінно озброєними та вишколеними українськими силами і дивувався безмежному героїзму українських бійців. А російські та сепаратистські телеканали у репортажах за високу бойову майстерність називали гвардійських спецназівців і іноземними найманцями, і кращими бійцями «Правого сектору».
Складність бою під Семенівкою неодноразово підкреслювали Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та тодішній командувач Нацгвардії, а нині Міністр оборони генерал армії України Степан Полторак. Зокрема, українським військовим був відданий наказ мінімально вести вогонь у бік житлових будинків. Тож те, що гвардійці-спецназівці змогли не тільки зберегти десятки життів мирних людей, а й вибили ворога з позицій, можна назвати не просто подвигом, а проявом великої честі, гідності, поваги до чесних громадян країни і правил ведення війни. У день другої річниці бою під Семенівкою хотілося б згадати ім’я героя, який загинув у бою, але разом із товаришами по зброї приніс Нацгвардії та Україні одну з перших і найгучніших перемог на Сході країни. Це військовослужбовець калинівського полку оперативного призначення прапорщик Віктор Долінський, посмертно нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Більшість учасників бою під Семенівкою за відвагу були відзначені Главою держави, керівництвом МВС, командуванням Національної гвардії. Гвардійці з гордістю носять ці бойові нагороди. А країна пишається героями, які стали на захист її суверенітету та територіальної цілісності, її мирного європейського життя.
Четвер, 5 травня 2016 року. № 8 (5270)
■ ВІДЛУННЯ ПОДІЇ До 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС у військових частинах Національної гвардії України пройшли сотні різноманітних заходів − гвардійці запрошували на урочисті зібрання та мітинги-реквієми ветеранів-чорнобильців, переглядали документальні кінострічки та тематичні виставки, брали участь у покладанні квітів до меморіальних комплексів ліквідаторам.
Так, у навчальному центрі «Нові Петрівці» під Києвом у день річниці аварії на ЧАЕС зібралися біля трьохсот ветеранів Чорнобиля, у тому числі колишні військовослужбовці 1-ї спецкомендатури, які у ніч з 25 на 26 квітня 1986 року першими прийняли на себе удар атомного лиха. Під час мітингу-реквієму присутні поклали квіти до встановленого на території НЦ пам’ятного знаку на честь героїв-ліквідаторів, потім відбулася церемо-
Гвардійці вшанували героїв Чорнобиля
нія вручення нагород. Більше сорока ветеранів-чорнобильців були заохочені командувачем Національної гвардії України Грамотами та Почесними грамотами, а Сергій Пчелінцев, Петро Литвинчук, Олександр Яременко і Павло Максименко були відзначені нагрудними знаками «За доблесну службу». Крім того, полковники у відставці Володимир Ананченко, Микола Долгіх, Валентин Одєгов,
Анатолій Сулима та Микола Яцун були удостоєні нагрудних знаків МВС «За безпеку народу». А військовослужбовці славутицького батальйону НГУ, які забезпечують охорону ДСП «Чорнобильська АЕС», у день роковин Чорнобильської трагедії зустрічали Главу держави. Разом з командувачем Національної гвардії України генераллейтенантом Юрієм Аллеровим Президент поклав квіти до пам'ятника героям Чорнобиля та до монумента військовослужбовцям внутрішніх військ, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Після цього генерал-лейтенант Юрій Аллеров поспілкувався із підлеглими, подякувавши їм за сумлінну службу. За матеріалами веб-сайту НГУ
3
■ НАГОРОДЖЕННЯ
За особисті заслуги За особисті заслуги у захисті територіальної цілісності Української держави, мужність і високий професіоналізм, виявлені у протидії проявам сепаратизму в Харківській області у квітні 2014 року Указом № 162/2016 «Про відзначення державними нагородами України» Президент України відзначив орденами «За мужність» III ступеня полковника Сергія Трофименка, який проходить службу в Головному управлінні НГУ, та військовослужбовців калинівського полку оперативного призначення Нацгвардії підполковника Валентина Сірака, капітана Артема Грушка, молодшого лейтенанта Олександра Войну та старшого прапорщика Валентина Бжезицького.
■ ПИЛЬНІСТЬ
На «Зірці» затримали порушника Гвардійці дислокованого у місті Шостка полку з охорони особливо важливих об’єктів проявили пильність на бойовій службі.
Близько 16.30 чатовий варти з охорони казеного заводу «Зірка» сержант Олег Луппа помітив невідомого чоловіка, який намагався проникнути на об’єкт. Діючи згідно Статуту, військовий правоохоронець викликав тривожну групу у складі прапорщика Сергія Мятлика, молодшого сержанта Івана Шевченка та кінолога прапорщика Сергія Лисоконя зі службовим собакою. Гвардійці затримали порушника і передали його до рук працівників спецполіції, повідомляє майор Микола Матюшенко
e-mail: vvratnik@ukr.net
Четвер, 5 травня 2016 року. № 8 (5270)
■ АЛЕЯ СЛАВИ На жаль, з кожним роком серед нас залишається все менше героїв-фронтовиків, які здобували Велику Перемогу над фашизмом. Одиниці їх і серед ветеранів Галицького з’єднання та львівського полку Національної гвардії України. Назвемо їх поіменно.
▲ 96-річний полковник у відставці Лебедєв Володимир Васильович перший бій із гітлерівцями прийняв у жовтні 1941-го і воював на фронті до жовтня 1944 року. Зокрема, водієм машини Володимир Васильович доставляв продукти замерзлим Ладозьким озером до блокадного Ленінграду. Одного разу його вантажівка провалилась під лід, тоді він отримав обмороження ніг.
ВОНИ ЗДОБУВАЛИ ВЕЛИКУ ПЕРЕМОГУ ▲ 89-річний полковник у відставці П’ятигорський Михайло Семенович був призваний до військ НКВС у грудні 1944-го. Конвоював німецько-фашистських військовополонених, виконував важливі завдання з охорони тилу Діючої армії.
▲ 92-річний полковник у відставці Каратченцев Григорій Георгійович від першого до останнього дня війни був водієм командира 233-го полку військ НКВС. Має фронтове поранення. ▲ 89-річний полковник у відставці Красняк Микола Іванович поповнив лави Діючої армії у грудні 1944 року. У складі 1-го Українського фронту воював до березня 1945-го, коли був поранений від вибуху авіаційної бомби.
▲ Фронтовий шлях 90-річного полковника у відставці Коваля Івана Павловича розпочався у грудні 1943-го і тривав аж до самої Перемоги. Воював Іван Павлович на Волховському та на 2-му Українському фронті. ▲ 92-річний полковник у відставці Федосєєв Юрій Тимофійович пішов на фронт добровольцем у вересні 1941 року. Спочатку воював стрільцем, потім першим номером кулемета «Максим» при обороні Москви, де був поранений. Згодом Юрій Тимофійович бив гітлерівців на Воронезькому фронті, де отримав друге поранення. Після одужання
▲ 92-річний полковник у відставці Сарапульцев Іван Потапович був мобілізований на фронт у серпні 1942 року. У зв’язку з тим, що до війни він закінчив медичне училище, у Діючій армії Іван Потапович став військовим медиком, врятував сотні солдатських життів. Велику Перемогу офіцер зустрів у Берліні. e-mail: vvratnik@ukr.net
4
повернувся до строю, брав участь у битві на Курській дузі, де був поранений втретє.
▲ 90-річний полковник у відставці Чеснов Іван Микитович у складі Діючої армії брав участь у визволенні від фашистів України − перший бій прийняв на Харківщині, дійшов до міста Лубни Полтавської області, де отримав тяжке поранення осколком міни.
▲ 90-річний полковник у відставці Куляпін Петро Дмитрович був мобілізований на фронт у жовтні 1943 року. Брав участь у визволенні від німецько-фашистських загарбників України, Білорусі, Польщі. Голова Львівської міжрегіональної секції Асоціації ветеранів ВВ та НГУ підполковник у відставці Юрій Ваврисюк
Четвер, 5 травня 2016 року. № 8 (5270)
■ ЗВ’ЯЗОК ПОКОЛІНЬ Вивчаючи історичний формуляр Галицького з’єднання Національної гвардії України, я знайшов підтвердження датам утворення підрозділів у Луцьку, Тернополі, Рівному, Ужгороді, Станіславі (сучасному Івано-Франківську) та Чернівцях – це 20 березня 1952 року. Саме ці команди, як в ті часи називалися роти, почали відлік історичного шляху у складі внутрішніх військ, а згодом Національної гвардії України.
За пропозицією Львівської міжрегіональної секції Асоціації ветеранів ВВ та НГУ в названих частинах і підрозділах були проведені вечори з вшанування та збереження своїх історичних традицій, зустрічі з ветеранами, їх заохочення за активне військовопатріотичне виховання сучасних воїнів-гвардійців, відвідування на дому та в лікувальних закладах тяжкохворих однополчан. Звичайно, знайти ветеранів, які причетні до створення підрозділів 64 роки тому, невмолимий час не дозволяє. Але надзвичайно цікаві зустрічі відбулися з ветеранами наступних поколінь. Так, у Чернівцях до особового складу окремо дислокованої роти, що входить до складу івано-франківського полку НГУ, був запрошений підполковник у відставці Іван Васильович Герасимчук. Іван Васильович народився за півроку до початку Другої світової війни 6 листопада 1940 року в селі Вітрянка Сокирянського району Чернівецької області. Вісімнадцятирічним юнаком у 1961 році він був призваний на строкову службу у дніпропетровський полк внутрішньої та конвойної охорони Міністерства охорони громадського порядку СРСР, як тоді називалися внутрішні війська. Строкова служба в той час тривала
Спираючись на історичне підґрунтя юється військове звання на ступінь вище. Рота, якою керував Іван Васильович, була дев’ять років (!) відмінною, тож не дивно, що йому було присвоєне військове звання «майор». Згодом вимогливого офіцера призначили у Чернівці, щоб «підтягнути» відстаючу роту. І цей підрозділ майор Герасимчук зробив відмінним. До речі, закладені традиції зберігаються: 2-га рота івано-франківського полку НГУ і досі передова, про що свідчать кубки на столі командира підрозділу. У 1985 році в Чернівцях був сформований батальйон внутрішніх військ, його командиром по праву був призначений майор Герасимчук. До складу ба-
Підполковник у відставці Іван Васильович Герасимчук
три роки. Військова справа припала до душі Івану Васильовичу, і вже сержантом він перейшов на надстрокову службу. Командування дніпропетровського полку відзначило старанного, розумного та цілеспрямованого юнака і направило його на навчання у Вищу військово-політичну школу в Ленінграді. Після її успішного закінчення молодий лейтенант був направлений у вінницьку частину заступником командира однієї з рот по політичній частині. Враховуючи вольові та командирські якості, лейтенант Герасимчук незабаром був призначений командиром роти, також у Вінниці. На той час було положення, що при умові підтримання на протязі трьох років підрозділу у відмінному стані командирам присво5
тальйону, крім чернівецької, входили дві роти в смт Сокиряни та ще один окремий взвод у Чернівцях. Не вірте, якщо вам скажуть, що в минулому служити було легше. Офіцери батальйонної та полкової ланки понад сорок відсотків робочого часу проводили у відрядженнях. Іван Васильович згадує, що в Сокирянах, де була складна службовооперативна обстановка, йому доводилось майже жити, адже під охороною був об’єкт – кар’єр площею понад 500 гектарів. Та крім організації службово-бойової діяльності командир батальйону докладав багато зусиль для покращання солдатського побуту та харчування. Саме при ньому було добудоване праве крило казарми. На допоміжному господарстві відгодовувались десятки
голів свиней, кролів, птиці, що дозволяло ситно харчувати особовий склад, навіть не отримуючи м’яса від держави. Оглядаючи приміщення підрозділу, сьогодні Іван Васильович зауважив, що його праця нарощується. Переважно зусиллями старшини роти старшого прапорщика Ярослава Рубаного оновлюються приміщення для умивання, туалет, душові. Після заміни даху на метало-черепицю навіть горища планують використовувати з користю. Під керівництвом заступника командира роти по роботі з особовим складом капітана Олександра Кирилюка ремонтується світлиця. Йдуть роботи і на інших об’єктах підрозділу. Але повернемося до Івана Васильовича. В кінці 1989 року батальйон у Чернівцях був скорочений до окремо дислокованої роти і підполковник Герасимчук прийняв рішення звільнитися в запас після 28 років служби. Іван Васильович згадує добрим словом своїх однополчан, з якими продовжує підтримувати дружні стосунки: генерал-полковника Богдана Пилипіва, капітана Олексія Федоріва, підполковника Віктора Ліхолєтова, прапорщика Леоніда Зволейка та багатьох інших. А ще Іван Васильович засновник військової династії. Його зять старший прапорщик Микола Петрюк прослужив начальником варти понад 25 років. Його онуки брати-близнюки старші лейтенанти Роман та Руслан після закінчення столичного факультету внутрішніх військ НАВС служать командирами взводів у цій роті. Тож історичні традиції підрозділу підтримуються як на сімейному, так і на службовому рівнях. Успіхів вам, гвардійці-чернівчани! Голова Львівської міжрегіональної секції Асоціації ветеранів ВВ та НГУ підполковник у відставці Юрій Ваврисюк e-mail: vvratnik@ukr.net
Четвер, 5 травня 2016 року. № 8 (5270)
■ У РАЙОНІ АТО
Затримали крадіїв, які намагалися втекти від поліції ДОНЕЧЧИНА. Посеред біла дня військовослужбовці криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України солдати Артем Юдін та Руслан Ковальов помітили, що до їхнього взводного опорного пункту наближається мотоцикл із двома чоловіками, а за ним женеться поліцейський автомобіль із увімкнутими проблисковими маячками. На під’їзді до ВОПу гвардійці зупинили мотоцикл і затримали втікачів, передавши їх правоохоронцям. Як виявилося, зловмисники скоїли крадіжку, повідомляє група інформації і комунікації Центрального ОТО НГУ
Гвардійці виявили боєприпаси На взводному опорному пункті у Красноармійському районі Донецької області військовослужбовці криворізької бригади охорони громадського порядку Національної гвардії України виявили схованку з боєприпасами. Молодший сержант Іван Кошевий та солдат Володимир Хомінський під час патрулювання території опорного пункту помітили підозрілі ящики у посадці. В ході ретельного огляду було виявлено ящики з боєприпасами: один ящик гранат РГД-5, два ящики з 23 мм набоями та цинк з 7,62 мм набоями. За виявлену пильність гвардійців подано до заохочення правами командира частини, повідомляє старший лейтенант Анатолій Філіпенко
e-mail: vvratnik@ukr.net
«Наше головне завдання – допомагати командирам зберегти життя підлеглих» На базі Національної академії НГУ постійно проходять курси післядипломної освіти з питань організації психологічного забезпечення з’єднань та частин Національної гвардії України. Ми мали можливість поспілкуватися з підполковником Сергієм Чижевським, старшим офіцером психологічної служби управління по роботі з особовим складом Головного управління Нацгвардії. Він розповів нам про роботу військового психолога, її роль та напрями розвитку в майбутньому. – Доброго дня! Зважаючи на сьогодення Нацгвардії, розкажіть, будь-ласка, про необхідність роботи військового психолога та у чому вона полягає. – Сьогодні для психологів зона АТО – це іспит життя, який показав, чого ми варті і що корисного ми можемо зробити для кожного військовослужбовця. З початком АТО ми аналізуємо свої дії, накопичуємо та обмінюємося досвідом, вишукуючи нові форми роботи для збереження життя гвардійців під час службово-бойової діяльності – це наш пріоритет. Належна професійна психологічна підготовка зменшує втрати в 7 разів. І завдання психолога – попередити патологічні зміни у психіці військовослужбовця і допомогти командирам зрозуміти, що відбувається з бійцями в бойових та екстремальних умовах. 6
Все просто: будь-яка реакція на ті ненормальні обставини, які оточують гвардійця в зоні бойових дій, є нормальною. Ми підказуємо, які психологічні стани відбуваються у військовослужбовця і як у першу чергу надати допомогу собі й товаришу поруч. Ступор, агресія, тремор – це ті стани, які є наслідком «невидимого поранення». Якщо поранення від кулі миттєве, то «невидиме поранення» – посттравматичний стресовий розлад – може проявитися через певний час. Можливо, навіть через шість місяців. А задача психолога – зробити «щеплення» для бійця, щоб наслідки для нього і суспільства були якомога меншими. – Які ви бачите перспективи розвитку психологічної служби в майбутньому? – Перший напрямок – це створення окремої, незалежної, об’єктивної, ефективної служби. У нашій країні накопичилося багато досвіду, який свідчить про користь даної служби. Ми вже дали старт реформуванню всередині нашої структури – поступово проводять повну переатестацію психологів з тим, щоб за кожним напрямком роботи закріпити окре-
мого, вузькопрофільного фахівця. Психологи будуть працювати в парі, і завдання для кожного – знайти свого напарника (супервізора), який допоможе йому вчасно розібратися з небезпекою підтримання професійної компетентності один одного. Обов’язковим у процесі реформування є постійне підвищення власної професійної підготовки – самоосвіти. – Розкажіть, будьласка, про передтечії. З якого часу почалася розбудова психологічної служби у Нацгвардії? – Новий підхід до роботи з особовим складом був зумовлений чималими факторами, зокрема науковими. Доведено, що в першому бою лише 30% бійців психологічно здатні відкривати прицільний вогонь по противнику. Належна психологічна підготовка зменшує психогенні втрати. Бойові умови підтвердили необхідність у підтримці і військовослужбовців – учасників бойових дій, і членів їх сімей. Проте важливість цієї роботи ми усвідомлювали і раніше – перший випуск лейтенантів-психологів пройшов ще у 2007 році. – Виходячи із сьогоденних реалій, зокрема АТО, військовий психолог, яким він має бути? Якими рисами має володіти? – У першу чергу, військовий психолог зобов’язаний проявляти максимальну емпатію кожному бійцю, тобто робити за принципом «рівний рівному». Він повинен розуміти ті почуття, емоції, які знаходяться всередині бійців.
Четвер, 5 травня 2016 року. № 8 (5270)
■ ІНТЕРВ’Ю Він має все це пропускати через себе, проаналізувати і своєю енергією витягнути гвардійця із небезпеки. І тому є актуальним питання власного емоційного вигорання, яке потребує значних власних затрат, і вміння швидко відновлюватися. Тому йому так важливий напарник-супервізор, про якого я розповів раніше. – Яка кількість психологів наразі постійно перебуває в АТО? – За правило, з кожною військовою частиною в зону АТО вибуває психолог, який знає даний особовий склад. Тому кількість психологів обумовлена кількістю підрозділів, які виконують бойові завдання. Вже їм на посилення регулярно приїжджають колеги з інших гвардійських підрозділів. І в залежності від обстановки можуть прибувати колеги із громадських організацій. – Чи пам’ятаєте ви, коли робота психолога – ваша робота – рятувала життя? – Тут важко навести певні випадки, адже психологічна служба спрямована саме на попередження важких психологічних станів. Ми постійно навчаємо військовослужбовців: чим більше ми працюємо з особовим складом, тим більше ми убезпечуємо військовослужбовців. І тут працює принцип «поінформований – значить озброєний». Коли військовослужбовець знає, як собі надати допомогу, він знає, як її надати і своїм товаришам, що зумовлює певний позитивний ланцюжок. – Дякуємо Вам, Сергію Олександровичу, за інтерв’ю та бажаємо Вам не зупинятися на досягнутому і продовжувати оберігати психологічне здоров’я гвардійців. Прес-служба НА НГУ
■ ОГОЛОШЕННЯ
■ СПОРТ
Оголошення № 1 про проведення конкурсу з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців Національної гвардії України 1. Замовник: 1.1. Найменування. Головне управління Національної гвардії України 1.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 08803498. 1.3. Місцезнаходження: Україна, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А 1.4. Посадові особи замовника, уповноважені здійснювати зв’язок з учасниками: Голова комісії – Баштовий Володимир Михайлович (тлф. 044-249-2761); Заступник голови комісії – Сікора Леонід Володимирович (тлф. 044-249-2954); Модлінський Микола Володимирович, Курлов Андрій Юрійович (тлф. 044-249-2778, 044-249-27-78, urkb@ukr.net); 1.6. Головний розпорядник коштів: Міністерство внутрішніх справ України. 2. Джерело фінансування конкурсу: кошти державного бюджету України. 3. Адреса веб-сайту, на якому замовником розміщується інформація про закупівлю: www.mvs.gov.ua. 4. Інформація про предмет конкурсу: 4.1. Найменування предмета закупівлі: придбання квартир у м. Києві (лоти: 1, 2, 3) та населених пунктах Васильківського, Вишгородського, Києво-Святошинського, Обухівського районів Київської області (лоти: 4, 5, 6) на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців Національної гвардії України. 4.2. Опис предмета конкурсу чи його частин: Лот 1 – до 8 однокімнатних квартир; Лот 2 – до 12 двокімнатних квартир; Лот 3 – до 2 трикімнатних квартир; Лот 4 – до 10 однокімнатних квартир; Лот 5 – до 21 двокімнатної квартири; Лот 6 – до 10 трикімнатних квартир. 4.3. Строк поставки квартир: до 30 серпня 2016 року. 5. Строк дії конкурсних пропозицій: 90 календарних днів. 6. Подання конкурсних пропозицій: 6.1. Місце: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А, каб. № 705-Б, Управління розквартирування і капітального будівництва логістики. 6.2. Строк: 10 травня 2016 року. 6.3. Час: до 10:00 год. 7. Розкриття конкурсних пропозицій: 7.1. Місце: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А, зал нарад. 7.2. Дата: 10 травня 2016 року. 7.3. Час: об 11:00 год. 8. Додаткова інформація: Конкурсна документація та зміни до неї розміщуються на веб-сайті www.mvs.gov.ua. Для оформлення перепусток, у разі отримання конкурсної документації, подання конкурсних пропозицій та участі у процедурі розкриття, необхідно до 15:00 попереднього робочого дня повідомити інформацію про кандидатури представників учасника за тел./факс (044) 249-27-23 або 044-249-27-78. Перепустка надається за наявності паспорта, або іншого документа, який посвідчує особу.
У Нацгвардії визначили найкращих стрільців На Львівщині на навчальному полігоні «Раковець» пройшов чемпіонат Національної гвардії України зі стрільби з бойової зброї.
За підсумками змагань серед команд першої групи (оперативно-територіальні об’єднання та Національна академія НГУ) перемогу здобула команда Західного ОТО, друге місце посіла команда Південного ОТО, третє − Центрального оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії. Серед команд другої групи (військові частини прямого підпорядкування) перше місце зайняла команда Навчального центру НГУ, друге місце – команда столичної бригади охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав в Україні, третє місце посіла команда київського факультету підготовки фахівців для Національної гвардії України НАВС. Група інформації і комунікації Західного ОТО НГУ 7
e-mail: vvratnik@ukr.net
Четвер, 5 травня 2016 року. № 8 (5270)
■ ПАМ’ЯТАЄМО
■ ПОЕЗІЯ
Небесна зоряна піхота Де світ пташиного польоту, Де журавлина пісня лине, Небесна зоряна піхота Стоїть на варті України. Загони князя
23 квітня на 55-му році життя внаслідок затяжної хвороби помер майор у відставці ЛІ Олександр Сергійович. Протягом багатьох років офіцер плідно працював на журналістській ниві у редакції газети «Ратник» та редакції журналу «Слово честі». Перу майора Лі належать тисячі матеріалів, у яких він розповідав про ратні будні військових правоохоронців, славив рідне військове формування. Після звільнення зі служби на заслужений відпочинок майор Лі не втрачав зв'язку із однополчанами, продовжував прагнути творчої журналістської праці, без якої себе не уявляв. Колеги та товариші по службі, Асоціація ветеранів ВВ та НГУ висловлюють рідним та близьким Олександра Сергійовича щирі співчуття з приводу тяжкої утрати.
Святослава, Козацтво та сучасні роти − Солдати, що здобули славу − Небесна зоряна піхота. Новенького питають − хто ти? І до своїх, до однострійців − В небесну прикордонну роту, В небесні роти нацгвардійців. Стрілки, танкісти та пілоти В однім строю набули крила, Шикуючи небесні роти В полки, в небесні збройні сили! Дають землі солдатські крила Тепло синовньої турботи. Боронить мир небесна сила − Небесна зоряна піхота. Від зір захмарного польоту І аж до батьківського тину Небесна зоряна піхота − Герої неньки України.
Ратник Засновник – Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12 серпня 2014 року. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України.
Полковник Дмитро Акімов
■ ОГОЛОШЕННЯ
Заява про екологічні наслідки спорудження об’єкта База виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України проводить будівництво чотирьох 40-квартирних житлових будинків на території військової частини 3027 Національної гвардії України у м. Вишгороді Київської області. Проектом передбачається будівництво чотирьох 40-квартирних житлових будинків на території військової частини 3027 Національної гвардії України у м. Вишгород Київської області. Для зберігання особистих автомобілів проектом передбачається облаштування відкритих автостоянок загальною місткістю 94 машиномісця. Джерелом теплопостачання та гарячого водопостачання для квартир є індивідуальні газові двоконтурні котли. Джерелами забруднення атмосферного повітря при експлуатації є індивідуальні газові котли та відкриті автостоянки. При експлуатації об’єкта відбуватиметься виділення забруднюючих речовин в атмосферне повітря міста від газових котлів та автотранспорту в загальній кількості: 0,68441683 г/с та 6,91629337 т/рік. Проведені розрахунки показали, що вплив на навколишнє середовище від діяльності об’єкта буде незначним і прийнятним для здоров’я населення. Ряд проектних комплексних заходів, що впроваджуються на даному об’єкті, забезпечують відсутність впливу на навколишнє середовище при виникненні аварійних ситуацій. Зі зверненнями та пропозиціями звертатися за адресою: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 40, тел. (044) 566-40-57.
■ ВІТАЄМО! У травні 2016 року відзначають ювілейні дати від дня народження ветерани Головного управління Національної гвардії України: полковник СТЕПАНОВ Сергій Олексійович (11 травня − 60 років) полковник ЧИГЕР Віктор Дмитрович (12 травня − 60 років) полковник КРЕМНЄВ Анатолій Володимирович (16 травня − 55 років) полковник АНДРЕЄВ Володимир Костянтинович (28 травня − 65 років) Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України щиро вітають іменинників зі святом.
Відповідальний редактор підполковник Сергій ДІДИК Комп’ютерна верстка: Сергій Дідик, Ганна Ільченко Літредактор: Людмила Бутакова Коректор: Володимир Черняк Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, тел. (044)428-66-27. www.ratnik.gov.ua E-mail: vvratnik@ukr.net Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 38, в/ч 3001
Розповсюджується безкоштовно. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Номер віддруковано в друкарні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну відповідальність за якість друку. Підписано до друку 5 травня 2016 року. Зам. 229.