Ратник № 2 2018 by NGU

№ 2 (5325) 31 січня 2018

Ратник МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України

www.facebook.com/nguratnik/ www.facebook.com/nguratnik/

Пріоритет – бойова підготовка СТОР. 2

Фото Романа ГЕРАСІМЕНКА

ВІДЛУННЯ СВЯТА З нагоди Дня Соборності України своїми думками про громадянські цінності, силу єдності та любов до Батьківщини поділилися військовослужбов ці-строковики Слобожанської бригади НГУ, які прибули на службу до Харкова з різних регіонів держави.

Указ Президента України

Президент України П. ПОРОШЕНКО № 12/2018 22 січня 2018 року

Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України (витяг) За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю постановляю: Присвоїти почесне звання «Заслужений артист України» ЯГОВЕНКО Надії Володимирівні − артистці-вокалістці Академічного ансамблю пісні й танцю Національної гвардії України. Президент України П. ПОРОШЕНКО № 11/2018 20 січня 2018 року

«Нас із дитинства об’єднувала одна країна» Солдат Антон МАЛЕНКО, 21 рік, місто Полтава:

«Я знаходжуся не так вже й дале ко від рідного міста. Ніколи не поді ляв Україну на схід та захід, південь та північ. Де б я не подорожував − усюди почуваюся як вдома. Для мене вона завжди була єдина. Так мене вчили ще у школі, так я буду вважати завжди».

Солдат Василь ЗАВАЛЬСЬКИЙ, 22 роки, місто Одеса:

«Я ніколи до цього не був у Харко ві, але тепер сталася нагода. В єднос ті наша сила. Я став про це частіше думати, коли почалася служба у Нацгвардії. Тут кожен підрозділ, та і взагалі вся бригада, існує як єди ний організм. Коли ми разом – нас

неможливо подолати. Цьому тут на вчають, про це я пам’ятатиму».

Солдат Павло МАДЖАР, 21 рік, місто Чернігів:

«Нас із дитинства об’єднувала одна країна. Ми її частини, які ра зом створюють щось більше. По одинці мало що можна зробити, а ось об’єднавшись – ми можемо пред ставляти реальну силу».

Солдат Михайло СКРИПАЙ, 21 рік, місто Львів:

«Військовослужбовці НГУ за вжди будуть стояти на охороні дер жави. Знати свою історію та па м’ятати про неї – це наш обов’язок. Обов’язок кожного громадянина». Солдат Діана КРАСНІКОВА. Фото автора

ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ

Пріоритет – бойова підготовка 15 січня у Національній гвардії України розпочався новий навчальний рік.

Фото ГІК Центрального ТУ НГУ

Про відзначення державними нагородами України (витяг) За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку постановляю: в підрозділах Національної гвардії України: Нагородити орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня СИРОТЕНКА Сергія Васильовича (посмертно) − майора Нагородити орденом «За мужність» ІІІ ступеня ВЕЛИЧКА Андрія Валерійовича (посмертно) − майора ЗАТИЛЮКА Олексія Олександровича (посмертно) − солдата КАРБАНА Дмитра Сергійовича (посмертно) − солдата КУРБАТОВА Станіслава Вікторовича (посмертно) − старшого солдата САМОЛЕНКА Володимира Івановича (посмертно) − солдата ТУРКОВА Ігоря Леонідовича (посмертно) − солдата.

всіх з’єднаннях та частинах пройшли урочисті мітинги, під час яких право під

«Ратник» № 2 (5325) 31 січня 2018

няти Державний Пра пор надали кращим військовослужбов цям. Приміром, у сто

личній конвойній бри гаді честь звести на флагшток синьо-жов тий стяг вже другий рік поспіль випала ко мандиру роти капіта ну Володимиру Пітю ренку. Після мітингів із гвардійцями були проведені заняття із дотримання заходів безпеки при користу ванні зброєю, боєпри пасами, виконанні службово-бойових за вдань тощо. Відділення інформації і комунікації Північного ТУ НГУ

СЛУЖБА ПРОФЕСІОНАЛІЗМ

На цей раз – упійманий крадій У минулому номері «Ратник» розповідав про те, як військовослужбовці херсонського батальйону НГУ прапорщик Олексій Радіонов, старший солдат Роман Жилка та солдат Артем Прасолов по гарячих слідах затримали нелюда-грабіжника, який смертельно поранив перехожого ножем, щоб заволодіти мобільним телефоном жертви (стаття «Ціна життя – мобілка»). Нещодавно ті ж гвардійці знову відзначились на патрульному маршруті.

лизько восьмої вечора до наряду надійшло повідомлення від чер гового міськвідділу полі ції про те, що на одній із автозаправок у Суворов ському районі обікрадено водія машини. Коли гвар дійці прибули на місце по дії, потерпілий розповів їм, що до його легковика підбіг невідомий чоловік та вдарив у дверцята. Обу рений власник транспорт ного засобу вийшов з сало ну, і саме в цей момент другий невідомий вихо пив з переднього сидіння автомобіля гаманець, у якому було майже півтори тисячі гривень та водій

ське посвідчення. Після цього обидва зловмисники втекли. Запросивши водія до патрульного автомобіля, військові правоохоронці почали пошуки крадіїв. Незабаром чоловік помі тив перехожого, у якому упізнав одного зі своїх кривдників. Наряд швид ко затримав підозрювано го і під час поверхневого огляду вилучив у нього га манець та автомобільні права ошуканого водія. Упійманого на гарячому злодія гвардійці передали співробітникам поліції. Група інформації і комунікації Південного ТУ НГУ

ОДНИМ АБЗАЦОМ

У підрозділах з конвоювання Пильність на бойовій службі у судо вій варті про явив гварді єць Слобожан ської бригади старший сол дат Володи мир Кравченко. Під час огляду зали засідань у Ленінському районно му суді міста Харкова помічник начальника варти Кравченко вия вив, що знизу до лави «бар’єру» (місце, де пе ребуває підсудний) за кріплено лезо від канце лярського ножа довжи

У батальйоні імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького

ВЧИНОК

Врятували горе-рибалку

тарший наряду напра вив прапорщика Юрія Марченка та сержан та Олександра Прудніко ва з’ясувати, що сталося, у бік річки, звідки лунав га лас. У воді військові пра воохоронці побачили чо ловіка, який з останніх сил намагався дістатися берега. Не вагаючись ні се кунди, військовослужбов ці НГУ кинулися на допо

На Луганщині гвардійці Слобожанської бригади, перебуваючи на місці несення бойової служби, почули крики «Рятуйте, потопаю!».

могу і витягнули бідолаху на суходіл. Потерпілим виявився 45-річний місцевий жи тель, який вирішив пори балити, але внаслідок не вдалого руху опинився у крижаній воді. Врятовано го чоловіка мужні гвар дійці передали лікарям «швидкої». Солдат Діана КРАСНІКОВА

ною 8 сантиметрів з об мотаною рукояткою. За боронений предмет було вилучено, про що складено протокол. Лейтенант Дмитро ОГУРЦОВ, солдат Діана КРАСНІКОВА

Автопарк батальйону оперативного призна чення імені Героя Укра

їни генерал-майора Сер гія Кульчицького, що структурно входить до складу столичної кон войної бригади Націо нальної гвардії Украї ни, поповнився чотирма спеціалізованими бро неавтомобілями «Вар та». Військову техніку застосовуватимуть, у першу чергу, для вико нання службово-бойо вих завдань на Сході держави. ВІК Північного ТУ НГУ

На українсько-румунському кордоні Особовий склад гір сько-патрульної роти Західного ОТО НГУ при був до Чернівецького прикордонного загону. Спільно зі співробітни ками ДПСУ гвардійці охоронятимуть ділянку румуно-українського кордону, зокрема, поси лену увагу приділяти муть боротьбі із конт рабандою. Для несення служби у важкодоступ ній місцевості в прикор

донних нарядах вій ськові правоохоронці застосовуватимуть ква драцикли та снігоход. ГІК Західного ТУ НГУ

«Ратник» № 2 (5325) 31 січня 2018

РЕПОРТАЖ Маріупольський полк оперативного призначення Національної гвардії України прославився на всю країну ще у 2014 році, коли гвардійці спільно з місцевими правоохоронцями дали відсіч сепаратистам.

За один день у маріупольському полку...

Капітан Ігор Камінський (у центрі) під час розводу на службу

Дізналася, як дали відсіч сепаратистам у 2014 році

16 квітня близько восьмої вечора біля контрольно-пе репускного пункту частини (тоді ще батальйону, на базі якого згодом було розгорну то полк) зібрався натовп мі тингувальників, які висуну ли військовим правоохорон цям ультиматум: або вони переходять на сторону само проголошеної «ДНР», або через 15 хвилин почнеться штурм. Командування ба тальйону намагалося пояс нити громадянам, що вій ськова частина є режимним об’єктом, стороннім особам категорично заборонено проникати на її територію. У протилежному випадку військовослужбовці НГУ мають повне право застосу вати заходи фізичного впли ву, спеціальні засоби, а в крайньому випадку – і зброю. Однак протестувальники проігнорували заклики гвардійців не порушувати Закон і розпочали штурм батальйону: розхитували в’їзні ворота, намагалися виламати двері контрольноперепускного пункту, кида ли у військових правоохо ронців пляшки із «коктей лями Молотова», а зрештою відкрили вогонь зі стрілець кої зброї. У відповідь на ата

ку вночі 17 квітня військово службовці Нацгвардії та працівники міліції провели успішну операцію з нейтра лізації штурмовиків (троє бойовиків було вбито, 13 по ранено, 63 затримано). Тоді українські «силовики» дове ли, що не зрадять Присязі і будуть вірними Вітчизні до кінця.

Побачила, як охороняють правопорядок у прифронтовому місті Сьогодні будні Маріупо ля значно спокійніші. І це повністю заслуга місцевих правоохоронців, у тому числі й гвардійців полку оперативного призначен ня, котрі повсякчас охоро няють громадський поря док і тим самим гаранту ють мирне життя насе лення. Щоб на власні очі поба чити, як проходить служба на патрульних маршрутах вулицями прифронтового міста, вирушаю разом із військовими нарядами ма ріупольського полку НГУ на площу Визволителів Донбасу, де вже за тради цією щоп’ятниці проходить загальнообласний публіч ний інструктаж силовиків, котрі протягом вихідних дбатимуть про порядок у регіоні. Слід зауважити, що цього разу вперше у пат

«Ратник» № 2 (5325) 31 січня 2018

рулі заступили активісти громадських об’єднань. Особовий склад проін структував заступник на чальника управління пре вентивної діяльності ГУ НП в Донецькій області полков ник поліції Олег Неборак. Він нагадав правоохорон цям, що на Донеччині три ває загальноукраїнська спецоперація під умовною назвою «Мігрант». Після завершення ін структажу 52 піших патрулі вирушають на свої маршру ти. Я ж прямую разом із ка пітаном Ігорем Камін ським, котрий сьогодні пе ревірятиме порядок несен ня служби підлеглих, до па трульного автомобіля. Поки ми їдемо до місця призна чення, керманич старший солдат Петро Мазуренко ро бить мені невеличку екс курсію містом. Вражає не абиякий контраст – поруч із різноманітними розважаль ними центрами та магази нами на вулицях Маріуполя стоять ще досі невідновлені після збройних нападів зруйновані будівлі міськра ди, ГУВС тощо. У підвалах майже кожної багатоповер хівки облаштовані сховища на випадок артобстрілів, тож повсюди на стінах яскраво-червоною фарбою намальовані стрілки із на писом «УКРИТТЯ». Одразу стає тривожно, адже все це – відголос війни… Тим часом 225 правоохо ронців уже дісталися своїх

Водій старший солдат Петро Мазу службового автомобіля маршрутів і приступили до патрулювання 700-ти сячного міста. Перш за все їдемо проконтролювати наряд, що охороняє поря док на центральній площі, тут щойно встановили но ворічну ялинку і тому спо стерігається досить вели ке скупчення народу. Уро дженець Маріуполя сол дат за контрактом Денис Федченяк і строковик із Харківщини солдат Воло димир Безкровний приві тно погоджуються розпові сти мені про службові буд ні, не відволікаючись від свого безпосереднього зав дання. – Різні бувають випадки під час патрулювання, час тенько виявляємо викраде ні телефони, деколи зброю, боєприпаси та інші заборо нені предмети, інколи дово диться заспокоювати галас ливі компанії, що порушу ють спокій оточуючих. А, наприклад, три тижні тому ми затримали чоловіка, ко трий був у всеукраїнському

РЕПОРТАЖ розшуку поліцією понад півроку, – поділився солдат Денис Федченяк. У свою чергу, його това риш солдат Володимир Без кровний зовсім нещодавно пройшов курс молодого бій ця і сьогодні вперше у ролі патрульного. Тому хлопець з уважністю слухає стар ших і набирається знань, адже йому ще не раз дове деться охороняти порядок на вулицях міста.

встановити особу молодика, який при собі має з десяток різних сім-карт (при відсут ності самого мобільного те лефону) й довідку «ДНР» про звільнення з тюрми, дата якої не співпадає із по казаннями чоловіка. Схоже було, що йому самому було незрозуміло й те, навіщо йому стільки мобільних опе раторів. За словами чолові ка, він увесь день працював вантажником на будівни цтві, та правоохоронці звер нули увагу на те, що робочі рукавички у нього зовсім нові. До того ж, точну адресу проживання підозрілий пе рехожий назвати не може, нервує і метушиться. За рішенням чергового військових нарядів доправ ляємо затриманого до від ділку поліції. І вже там пра цівники превенції, звірив

уренко (ліворуч) біля свого

Поруч із різноманітними розважальними центрами та магазинами на вулицях Маріуполя стоять ще досі невідновлені після збройних нападів зруйновані будівлі міськради, ГУВС тощо Нашу розмову перериває виклик по радіостанції – на одному із маршрутів затри мали підозрілого чоловіка. Побажавши успіхів, шви денько прощаюсь із хлопця ми й поспішаю до службової машини. П’ять хвилин − і за вдяки хисту водія Петра Ма зуренка ми вже на місці. Прапорщик Роман Вайщи ков і старший солдат Олек сандр Гладченко разом із поліцейським намагаються

Маріупольські гвардійці активно залучають на службу з охорони громадського порядку службових собак. Старший інструктор кінологічного взводу прапорщик Володимир Столяр із підопічною бельгійською вівчаркою Деві, яка вперше заступає на патрулювання

ши базу даних, виявили, що його не раз було притягнуто до відповідальності за неза конний перетин кордону і не тільки. Тож залишаємо пі дозрюваного для подальшо го з’ясування обставин і зно ву вирушаємо на маршрути.

Познайомилась із командиром Героя України Євгенія Тельнова Дорогою капітан Ігор Ка мінський та старший солдат Петро Мазуренко розповіда ють про службу загалом, ді ляться власними фронтови ми історіями. Чоловіки ще на початку проведення АТО проходили службу в одному із добровольчих батальйо нів НГУ і не з чуток знають, що то таке – бути на передо вій. – Коли у 2014 році почала ся мобілізація, одразу ж ви рішив піти боронити рідну державу. У той момент я знав, що ніхто не захистить мою сім’ю краще за мене. До того ж, я був військовим у минулому, тож мав потріб ний досвід, – розповідає старший солдат Петро Ма зуренко. – Коли приїздив до дому в Маріуполь з чергово го відрядження, найбільше вражав контраст – лівобе режна частина міста здрига лась від боїв, що були зовсім поруч, а з іншої сторони лу нала гучна музика, там роз важались відпочивальники.

Старший солдат Олександр Гладченко і прапорщик Роман Вайщиков

Чесно кажучи, з одного боку, було прикро, що не всі розуміли: на їхню землю прийшла справжня війна. А з іншого, я усвідомлював, що ці люди живуть мирним життям завдяки тисячам українських воїнів АТО. Капітан Ігор Камінський, як виявилось, був безпосе реднім командиром грана тометника солдата Євгенія Тельнова, який, прикриваю чи відхід товаришів із воро жої засідки, загинув побли зу села Широкиного Доне цької області 15 лютого 2015 року і якому у березні 2017 року посмертно було при своєно звання Героя Украї ни з удостоєнням ордена «Золота Зірка». – Пам’ятаю той бій 29 серпня 2014 року під Іловай ськом, коли «Усач» (позив ний Євгенія Львовича) під бив два ворожих танки Т-72Б3 і дві БМД. Це треба було бачити на власні очі. «Усач» ну зовсім був без страшний! Коли він уже по цілив у дві бойові машини сепаратистів, інші почали відступати, та дарма. Євге ній кинувся за ними з РПГ і таки влучив. Уявіть тільки – людина біжить за відсту паючим танком! Що й каза ти, «Усач» був справжнім ге роєм, патріотом, бійцем, світла йому пам’ять… – зі тхає офіцер. Час плине швидко… По закінченню зміни окрім за тримання фіксуємо ще де кілька адміністративних правопорушень і підбиває мо підсумки. Як на мене, то патрулю вання вийшло вдалим – по бачила гвардійців під час реальної бойової служби, по знайомилася з новими ціка вими людьми і з новим міс том. Та тривога, яка була на початку, зникла. Адже те пер ще раз упевнилась, що маріупольські військові правоохоронці ніколи не зрадять український народ і робитимуть все задля його захисту. Лейтенант Олена ОНИЩЕНКО. Фото автора

«Ратник» № 2 (5325) 31 січня 2018

ТВОРЧИЙ ЮВІЛЕЙ

итинство Катерини Олександрівни про йшло в місті Феодосія у Криму. Вже в дев’ять ро ків здійснила свою мрію: вступила на навчання до музичної школи по класу гітари, яку, до речі, закін чила з відзнакою. Брала активну участь у республі канських конкурсах вико навчої майстерності, де за ймала лише призові місця, виступала на концертах, що проходили в місті, не одноразово її запрошува ли на телебачення як одну із кращих учениць музич ної школи по класу гітари всього Криму. Одночасно із музичним та вокальним хистом, у Катерини відкрився пое тичний та композитор ський талант − вона поча ла писати авторські пісні, переважно романси. У п’ятнадцять років на рес публіканському конкурсі «Юний композитор», що проходив у Феодосії, Кате рина Пушкіна виконала свої пісні «Я помню» та «Две свечи». Саме вони принесли їй перемогу у цьому конкурсі як автору пісень. 2002 року Катерина Пушкіна вступила на ка федру естрадного вокалу до Київського Національ ного університету культу ри та мистецтв. Ще під час вступних іспитів дівчині пощастило познайоми тись із народною артист кою України Оксаною Бі лозір. Спілкування із зір кою дали Катерині віру в себе, впевненість у тому, що вона досягне великого успіху на сцені. Студентка Катерина Пушкіна одразу почала брати активну участь у концертах університету, в програмах на радіо, де ви конувала свої авторські пісні. Стала лауреатом конкурсу «Осіннє ранде ву» і переможницею фес тивалю «Дзвони Прикар паття» в номінації «Автор ська пісня».

Десять років на великій сцені У січні десятирічний ювілей професійної творчої діяльності відзначила артист-вокаліст Академічного ансамблю пісні й танцю Національної гвардії України заслужена артистка України Катерина Пушкіна.

ЦИТАТА Заслужена артистка України Катерина ПУШКІНА: Під час концер тів вважаю для себе за честь ви ступати перед вій ськовослужбовцями Національної гвар дії − відважними і посправжньому гідни ми захисниками на шої Вітчизни! У кож ну пісню я вкладаю частинку своєї душі, тому просто щасли ва, коли мій спів запа дає людям в серце. Що й казати, для кожно го вокаліста найбіль ша винагорода − оплески вдячних слу хачів. Саме заради них артисти і вихо дять на сцену.

2008 році Катерина Олександрівна поча ла працювати в Акаде мічному ансамблі пісні й танцю МВС України (ни ні − Академічний ан самбль пісні й танцю НГУ) на посаді артиста-вокаліс та. Але не залишила осто ронь поезію й написання музики. Її авторству нале жать такі відомі пісні, як «Національна гвардія» (або «Україна – це еліта твоя»), «Нова поліція», «Моя молитва». Особливо зап ам ’ят а лась Катерині Олексан дрівні участь у складі Ан самблю у понад ста гаст рольних турах у зоні бойо вих дій. На все життя за карбувався у серці артист ки виступ в аеропорту Ма ріуполя у 2014 році. Тоді Катерина Пушкіна впер ше заспівала пісню «Наці ональна гвардія» (слова Василя Іваницького). Композиція настільки припала людям до душі, що довелося співати її на біс. А пісня «Моя молит ва» до сліз розчулила гля дачів.

«Ратник» № 2 (5325) 31 січня 2018

Катерина Пушкіна (в центрі) з артистками балету Ансамблю «Після виступу до мене підійшли наші військові і просили, щоб я на згад ку залишила їм якісь до брі вітання, побажання. Писати не було на чому, хлопці давали свої пас порти, посвідчення. Мене дуже вразило те, що май же у кожному документі були фотокартки їхніх дружин, дітей, яких вони захищали ціною власно го життя», – з сумом зга дує Катерина Олексан дрівна.

півачка принципово виконує на сцені ви ключно власні автор ські пісні (їх уже понад п’ятдесят) або пісні, напи сані спеціально для неї. Зо крема, вона тісно співпра цює з поетом заслуженим діячем мистецтв України Василем Іваницьким. На звітному концерті Ансамблю в кінці минуло го року відбулася прем’єра пісні Катерини Пушкіної «Не кажи прощай». Спі вачка кардинально зміни

УЧАСНИКИ FIEP

Жандармерія Туреччини Жандармерія Турецької республіки є повноправним членом Міжнародної асоціації сил жандармерії та поліції в статусі військової установи FIEP з 1998 року.

е правоохоронне фор мування з військовим статусом, що веде свою історію від 1839 року. Нині Генеральне команду вання Жандармерії підпо рядковане Міністерству

Грудень минулого року. Новий імідж Катерини Пушкіної ла імідж: на зміну непе ревершеним сукням прийшли шкіряні шта ни, і вона нарешті знову з’явилася на сцені зі своїм улюбленим ін струментом – гітарою. Артистка планує сольну кар’єру в новому образі, а також скоро че кає на зйомку відеоклі пу, ось тільки на яку пісню – поки що таєм ниця. Не уникає й учас ті в різноманітних твор чих проектах. Так, ми нулого року із піснею «Червона калина» пере могла в сезоні телекон курсу «Фольк-music». За словами Катерини Олександрівни, своїм успіхам вона, безумов но, завдячує батькам, які завжди підтримува ли її на творчому шля ху. І нині тато й мама вдома є першими слуха чами її композицій. А ще Катерина Пушкіна вважає щасливим ви падком те, що доля при вела її до колективу Ан самблю НГУ. Старший лейтенант Олександр МАЛЬЦЕВ. Фото Яни КЛОЧКОВОЇ, Руслана АНДРУСІВА та з особистого архіву Катерини ПУШКІНОЇ

Жандармерія Туреччини виконує завдання із забезпечення правопорядку на 92 % території держави. У зоні її відповідальності проживає 35 % населення країни, що складає близько 24 млн чоловік. У літні місяці під час напливу туристів ця цифра збільшується майже вдвічі. внутрішніх справ і відпо відальне за охорону гро мадського порядку на те риторіях, що не перебува ють під юрисдикцією по ліції (по суті у сільській місцевості). На турецьких жандар мів покладено виконання широкого спектру за вдань, як то профілакти ка, виявлення і розсліду вання випадків контра банди, охорона виправних закладів, виявлення,

арешт і направлення пра вопорушників та свідків кримінальних справ у від повідні юридичні органи, охорона історичної спад щини (зокрема славнозвіс ного Палацу Топкапи), за побігання забрудненню навколишнього середови ща (курортні зони, ліси) тощо. Крім того, ЖТ має підрозділи криміналіс тичних експертиз, жан дарми проводять пошуко во-рятувальні операції.

За будь-яких екстрених ситуацій людина може звернутися на гарячу лі нію Жандармерії «156» − система позиціонування невідкладних дзвінків, як офіційно називається лі нія, працює цілодобово. Турецькі жандарми ши роко відомі і за межами країни. Особовий склад ак тивно залучається до опе рацій з підтримання миру під егідою ООН, ЄС та НАТО.

«Ратник» № 2 (5325) 31 січня 2018

НАОСТАНОК ГВАРДІЙСЬКА КРАСА

ВІТАЄМО!

Наставнику − 90 років!

6 лютого 90-літній ювілей від значатиме ветеран вій ськової служ би старший прапорщик у відставці Микола Карпович ТИХИЙ.

ародився він у Херсонській області в сім’ї колгоспників. Дитинство припало на тяжкі часи після грома дянської війни, великим випробуван ням для родини став Голодомор 1933– 1934 років. А навчання у школі після п’ятого класу обірвала війна. 13-річний юнак змінив учнівську парту на кабіну трактора, працюючи від зорі до зорі майже всі роки воєнного лихоліття. 1948 року Миколу Карповича призва ли на строкову службу в школу підго товки сержантів у Києві. Був відмінни ком бойового навчання, користувався заслуженим авторитетом серед товари шів, тож за три роки вже став старшим сержантом, заступником командира взводу, мав десятки подяк, похвальних грамот та інших заохочень. А коли йому запропонували залишитися на надстро кову службу, Микола Тихий радо пого дився, адже прикипів до війська душею. У 1952 році Микола Карпович був при значений старшиною роти до столичної конвойної частини внутрішніх військ. І тут він показав себе хорошим господар ником, умілим учителем для солдат і сержантів, тому незабаром йому довіри ли очолити окремий господарчий взвод. За кілька місяців його підрозділ став від мінним і залишався таким, поки Мико ла Карпович ним командував. Після кон войної частини тривалий час служив в Управлінні ВВ МВС СРСР по Україні та Молдавії. За 35 років ратної праці у вій ськах правопорядку Микола Тихий ви ховав сотні воїнів-патріотів, за зразкову службу нагороджений 19 медалями. Сьогодні Микола Карпович бере ак тивну участь у військово-патріотично му вихованні особового складу, працює у ветеранській організації Північного Київського ТУ НГУ. Здоров’я та натхнення Вам, наш ша новний ювіляре! Полковник у відставці Валерій БУЗАНОВ

«Ратник» № 2 (5325) 31 січня 2018

Ратник

МУЖНІСТЬ. ЧЕСТЬ. ЗАКОН

Газета Національної гвардії України Видається з 5 жовтня 1951 року

Засновник — Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12.08.2014 р. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України.

Військовослужбовець слов’янського полку НГУ старший солдат за контрактом Анастасія ХРИСТОФОРОВА. Фото Ольги ДОЛЖЕНКО

ПРОСТО АНЕКДОТ В роту вбігає сержант і кричить: – Ну, салаги, зізнавайтесь, хто сказав моїй нареченій, що кожна личка на погоні означає кількість дітей? – Іваненко! – Я, товаришу капітане! – Ідіть і викопайте окоп, для стрільби з коня стоячи!!!

– Я не розумію, товариші курсанти, скільки можна пити? Ну випив одну, ну другу, ну літр, ну два. Але для чого ж напиватись? Першим коханням молодого бійця має стати Статут, другим – командир!

Чатовий уночі на посту почув кроки і кричить: – Стій, хто йде! Командир: З темряви доно– Сьогодні будуть танці! ситься: Солдати: – Ти чого кричиш, – Ура! Федько? Ось підійду і – Нам кулеметник вріжу! прокрутить два но- – Свій! – вартовий радісно. – Проходь! вих диски. Знову – картопля в мундирі... Сьогодні ж свято!

Вона – в парадному!

Відповідальний редактор підполковник Сергій ДІДИК Заступник відповідального редактора — відповідальний секретар капітан Ольга ДОЛЖЕНКО Комп’ютерний дизайн та верстка Ірини ГОМЕНЮК Літредактор Людмила БУТАКОВА Коректор Володимир ЧЕРНЯК E-mail: vvratnik@ukr.net Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Розповсюджується безкоштовно. Номер віддруковано в друкарні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну відповідальність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Наклад 4527 примірників. Підписано до друку 31 січня 2018 року. Зам. 63.

УВАГА! Шановні читачі! Якщо до вашої військової частини, підрозділу не над ходить газета «Ратник» або виникають проблеми із її отриманням у відділеннях «Нової Пошти», просимо інформувати про це за телефоном: +38 (098) 589 54 40 (відповідальний редактор газети «Ратник» підполковник Дідик Сергій Миколайович) або електронною поштою на скриньку vvratnik@ukr.net Дякуємо за розуміння та співпрацю!