Довідник командира (навідника - оператора) танка Т-64Б by NGU

ДОВІДНИК командира (навідника-оператора) танка Т-64Б 2015 р., Київ

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА................................................................................2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СТРІЛЬБ. . . . . . . . . . . . . . . . 2 ОСНОВИ СТРІЛЬБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 ВИХІДНІ (ПОЧАТКОВІ) УСТАНОВКИ ДЛЯ СТРІЛЬБИ . . . . . . . . . . . . . . . . 7 ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8 МАТЕРІАЛЬНА ЧАСТИНА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11 ПІДГОТОВКА ОЗБРОЄННЯ ДО СТРІЛЬБИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА............................................................................44 ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44 ОБОРОННИЙ БІЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46 НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51 МАРШ І ПОХІДНА ОХОРОНА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58 РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61 ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА..........................................................................64 ПІДГОТОВКА ЗІ ЗВ’ЯЗКУ............................................................................75 ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ...........................................................................82 ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА........................................................84 ВИЖИВАННЯ СОЛДАТА У РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ ..............................87

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СТРІЛЬБ Безпека під час стрільби досягається чіткою організацією стрільб, точним дотриманням правил та вимог безпеки, високою дисциплінованістю всіх військовослужбовців. Особовий склад, який не засвоїв правила та вимоги безпеки, до стрільби та її обслуговування не допускається. Під час виконання вправи бойовою ручною гранатою з БМ (у пішому порядку) слід дотримуватися таких вимог безпеки: • гранати та запали видавати тим, хто навчається, безпосередньо перед виконанням вправи; • особам, які не навчені поводженню з гранатами, бойові гранати видавати забороняється; • заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється лише перед її метанням; • переносити бойові гранати та запали тільки в гранатних сумках, при цьому запал повинен бути загорнутий у папір або дрантя; • не дозволяється розбирати бойові гранати та усувати в них несправності; • оберігати гранати та запали від сильних поштовхів, ударів, вогню, бруду та вологи. Категорично забороняється: • заряджати зброю бойовими та холостими боєприпасами, а також бойовими та інертними гранатами до сигналу «Вогонь» (команди керівника, командира); • направляти зброю на людей, у бік або в тил стрільбища незалежно від того, заряджена вона чи ні; • відкривати та вести вогонь: з несправної зброї, несправними боєприпасами або боєприпасами, які не передбачені таблицями стрільби для цієї системи; за межі небезпечних напрямків стрільби; при піднятому білому прапорі на командному (дільничному) пункті та укриттях (бліндажах): по бліндажах, 2

незалежно від того, перебувають у них люди чи ні, а також по інших спорудах (вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню); після утикання гармати у ґрунт або перешкоду; під час перебування людей на БМ або попереду них; у разі незачинених люків БМ, а також втрати зв’язку з керівником стрільби; • залишати де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам; залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника (командира); Вимоги безпеки під час роботи з прицілом-дальноміром і приладами, що випромінюють квантову (лазерну) енергію Потужний вузько спрямований світловий імпульс, що випромінюється оптичним квантовим (лазерним) генератором, є небезпечним для незахищених спеціальними засобами очей людини. У зв’язку з цим категорично забороняється вмикати дальномір для вимірювання особового складу і техніки своїх військ, людей і тварин. Забороняється допускати до роботи особовий склад без попереднього вивчення будови прицілу-дальноміру і відповідного приладу, що випромінює квантову (лазерну) енергію, правил експлуатації і техніки безпеки, викладених у інструкціях з їх експлуатації. Вимоги безпеки під час стрільби з танків пострілами з бронебійно-підкаліберними снарядами Не допускається: • стрільба бронебійно-підкаліберним пострілом у разі перебування попереду танка неукритого особового складу і техніки своїх військ ближче 1000 м у секторі ± 5° від напрямку стрільби; Забороняється: • переводити важіль перемикання механічного підйомника з положення РУЧН. у положення АВТ. і назад під час руху танка, при вимкненому запобіжнику АЗР ГУ-ВІІ на роздільному щиті і вимикачі батарей («масі»); • перебувати особовому складу своїх військ у зоні випромінювання (біля станції, що працює на випромінювання) ближче 100 м від танка; 3

• перебувати неукритому особовому складу своїх військ у зоні випромінювання, якщо працює дальномір; • перебувати людям (десанту) на корпусі танка і в секторі радіуса обертання гармати при вимкненому стабілізаторі; • міняти послідовність увімкнення апаратури і приладів, що визначена у посібнику та інструкції з експлуатації танка; • рух танка із застопореним (зааретованим) прицілом-дальноміром і ввімкненим ДАЛЬНОМ. або ПРЕОБР. на пульті оператора більше 2 хв; • залишати приціл-дальномір розстопореним при ввімкнених ПРЕОБР. і ДАЛЬНОМ. на пульті оператора більше 2-3 хв; • наводити центральну прицільну марку прицілу-дальноміру на сонце; • переводити гармату з похідного положення у бойове під час руху танка; • рух танка із розстопореною баштою при відчиненому люці механіка-водія. При ручному досиланні пострілу в камеру гармати дозволяється користуватися тільки дерев’яним досильником. Використовувати з цією метою металеві речі (тягу кріплення гармати по-похідному тощо) категорично забороняється. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ПО ЗАХОДАМ БЕЗПЕКИ До експлуатації танка допускається особовий склад, який вивчив будову та правила експлуатації танка, вимоги безпеки та особливості поводження з озброєнням та боєприпасами при експлуатації. Суворо та неухильно дотримуватись наступних вимог безпеки: • категорично забороняється рух машини з відкритим люком механіка – водія та не застопореною баштою; • заборонено стопорити та розстопорювати гармату під час руху танка; • розряджання гармати проводити тільки пострілом. Категорично заборонено вибивати снаряд зі ствола з дульної частини: 4

• ручний спуск гармати повинен бути завжди застопореним; • досилати заряд тільки дерев’яним носильником, використовувати інші предмети суворо заборонено; • суворо дотримуватись правил поводження з боєприпасами та обладнанням; • категорично заборонено розстопорювати та застопорювати черв’ячну пару під час руху танка, при напрузі бортової мережі нижче 22 В, при виключеному АЗР «ГУВ» або вимикачі батарей («масі»); • при включеному стабілізаторі заборонено знаходитись на танку та ближче 5 м від нього; • при роботі з прицілом – дальноміром заборонено направляти марку прицілу на людей, вікна, двері і т. ін. • лампа освітлювача Л-4А вибухонебезпечна, тому при за міні лампи та при роботі освітлювача зі знятим світлофільтром заборонено знаходитись попереду освітлювача. ОСНОВИ СТРІЛЬБИ Способи визначення відстані Способи визначення відстані. Дальність до цілі (орієнтиру, місцевого предмету) з танка визначають: • дальноміром; • по кутовій величині цілі (орієнтиру, предмету); • окомірно. Дальність до цілі по її кутовій величині визначають коли відомі розміри цілі (висота, ширина, довжина). За допомогою шкал прицілів (приладів спостереження) виміряють (визначають) кут, під яким видно ціль. Розмір цілі (в метрах) ділять на кут в тисячних та отримують дальність до цілі в кілометрах. Приклад. Ціль-танк шириною 3,4 м видно під кутом 0-02 (2 тисячних). Дальність до цілі – 3,4:2=1,7 км. 5

Умови стрільби та правила їх обліку. Умови стрільби це сукупність факторів, які враховуються під час стрільби (вирішення вогневих завдань). Табличні (нормальні) умови стрільби Умови стрільби діляться на: • БАЛІСТИЧНІ. • МЕТЕОРОЛОГІЧНІ. • ТОПОГРАФІЧНІ. • ТАКТИЧНІ. БАЛІСТИЧНІ: • знос каналу ствола (вводиться в ТБО – dмм); • температура заряду (вводиться в ТБО – Тз (+15° С)); • маса снаряду (вагові знаки (+;++;,+++;-;--;---) – враховується при стрільбі ОФ снарядами на дальності більше 3000 метрів); • партії порохових зарядів (вводиться в ТБО – Vоп%) зміна властивостей пороху в залежності від терміну зберігання боєприпасів на складах призводить до відхилень початкової швидкості снаряду як в більшу так і в меншу сторону. Дані про зміну початкової швидкості в відсотках отримують з накладної на боєприпаси зі складу. При стрільбі з кулеметів поправки дальності стрільби на балістичні умови не враховуються. МЕТЕОРОЛОГІЧНІ: • температура повітря (вводиться в ТБО – Тв (+15° С)); • атмосферний тиск (вводиться в ТБО – Н (750 мм рт.ст.)); • напрямок та швидкість вітру (при стрільбі артпострілами враховується автоматично з допомогою датчика вітру). ТОПОГРАФІЧНІ: • боковий та поздовжній нахил місцевості; • перевищення танка та цілі відносно одне одного. ТАКТИЧНІ: • характер цілі (тип, розміри, напрямок та швидкість руху); • дальність до цілі; • напрямок та швидкість руху свого танка. 6

ВИХІДНІ (ПОЧАТКОВІ) УСТАНОВКИ ДЛЯ СТРІЛЬБИ Вихідні (початкові) установки для стрільби та порядок їх призначення Зміст і послідовність вирішення вогневої задачі багато в чому залежать від умов обстановки і технічних можливостей комплексу озброєння танка. У загальному випадку вирішення вогневої задачі з танка включає: • виявлення, вибір цілі й цілевказівки; • визначення відстані до цілі; • вибір способу ураження цілі (вирішення вогневої задачі); • заряджання зброї; • визначення вихідних установок для стрільби (вирішення задачі зустрічі снаряда з ціллю); • стрільбу по цілі. Вихідними установками називаються установки, призначені для першого прицільного пострілу з гармати (першої черги з кулемета). Вихідними установками при стрільбі з танків прямою наводкою у загальному випадку: • установка прицілу; – прицільна марка; – точка прицілювання. Вихідними установками для стрільби в основному (автоматичному) режимі є прицільна марка і точка прицілювання. • прицільна марка – центральний кутник шкали прицілу • точка прицілювання – центр цілі. При стрільбі з гармати в аварійному режимі (дальномір не працює): • установка прицілу (згідно визначеної дальності до цілі); • прицільна марка (точка перетину кулеметної шкали (вертикального штриха) зі шкалою бокових поправок); • точка прицілювання – центр цілі. При стрільбі з кулемета вихідними установками є: • прицільна марка (точка примикання штриха відповідної дальності до вертикального штриха (кулеметної шкали)); • точка прицілювання (як правило-центр цілі). Правила стрільби з танкової гармати (ТГ) При стрільбі з гармати на дальності до 3000 м поправки на відхилення умов стрільби від табличних, за винятком флангового руху цілі не враховуються. При фланговому русі цілі поправка (бокове упередження) – 0.5 фі7

гури цілі при стрільбі пострілами з початковою швидкістю менше 1000 м/с (ОФ, К). При стрільбі бронебійними підкаліберними снарядами – не враховується. ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ Таблиця значень величин відхилення куль за напрямком через боковий (косий) вітер при стрільбі зі спареного кулемета Напрямок та швидкість вітру, м/с Боковий Косий 10 15 20 5 10 15 Із 7,62-мм спареного кулемета

Дальність стрільби, м

200

04 01

08 02

1,2 0,2

1,6 0,3

0,2 0,1

0,4 0,1

0,6 0,1

0,8 0,2

400

1,3 0,5

2,5 1,0

3,8 1,5

5,0 2,0

0,6 0,3

1,3 0,5

1,9 0,8

2,5 1,0

600

2,2 1,3

4,3 2,6

6,5 4,4

8,6 5,2

1,1 0,7

2,2 1,3

3,2 2,2

4,3 2,6

800

3,4 2,7

6,7 5,3

10 8,0

13 11

1,7 1,4

3,4 2,7

5,0 4,0

6,7 5,3

1000

4,5 4,5

8,9 8,9

13 13

18 18

2,2 2,2

4,5 4,5

6,7 6,7

8,9 8,9

1200

5,5 6,7

11 14

16 20

22 27

2,7 3,4

5,5 6,7

8,3 10

11 14

З таблиці видно, що поправка (бокове упередження) при боковому вітрі 10 м/с на кожних 300 м – 0-02 (2 тис.), а при косому – вдвічі менше. Поправка (бокове упередження) при фланговому русі цілі зі швидкістю. 10 км/год – 0-06 (6 тис.), при косому – 0-04 (4 тис.). Ціль і вітер в одному напрямку – поправки додаються. Ціль і вітер в різних напрямках – поправки віднімаються. Коректування стрільби це внесення змін (коректури) в вихідні (початкові) установки з таким розрахунком, щоб забезпечити максимальну ймовірність влучення в ціль наступним пострілом. Дальність та напрямок стрільби коректують одночасно. Коректування дальності стрільби: • зміною установки прицілу • виносом точки прицілювання 8

• відміткою по розриву Коректування напрямку стрільби: • виносом точки прицілювання • вибором іншої прицільної марки

а б в Коректування дальності стрільби виносом точки прицілювання: а – 1-й постріл – переліт, точка прицілювання – центр цілі; б – 2-й постріл – недоліт, точка прицілювання – нижче на одну фігуру; в – 3-й постріл – ціль уражена, точка прицілювання – нижній обріз цілі.

а б в Коректування дальності стрільби відміткою по розриву: а – 1-й постріл, точка прицілювання – центр цілі (наводка після пострілу відновлена); б – відмітка по розриву (лінія вершин прицільних марок виведена маховичком прицілу до основи розриву); в – 2-й постріл, точка прицілювання – центр цілі (прицільна марка сполучена з центром цілі обертанням підйомного механізму). 9

1½ фігури

а б Коректування напрямку стрільби виносом точки прицілювання у фігурах цілі. а – 1-й постріл – розрив відхилився вліво на 1½ фігури цілі; б – 2-й постріл – ціль уражена, точка прицілювання винесена вправо на 1½ фігури цілі;

Коректування напрямку стрільби вибором іншої прицільної марки (відміткою по розриву): а – 1-й постріл – розривши напроти першого праворуч великого штриха, прицільна марка – великий кутник, точка прицілювання – центр цілі, наводка після першого пострілу відновлена; б – 2-й постріл – ціль уражена, прицільна марка – перший праворуч великий штрих, точка прицілювання – центр цілі. 10

Визначення дальності до цілі за кутовою величиною

Визначення дальності до цілі за дальномірною шкалою МАТЕРІАЛЬНА ЧАСТИНА Газовий регулятор кулемета ПКТ призначений для регулювання кількості порохових газів, що діють на газовий поршень. Регулятор має 3 канавки різної глибини для відведення порохових газів з каналу ствола в патрубок газової камори. 11

До настрілу 2000-3000 пострілів стрільба ведеться в положенні регулятора 2, після цього – в положенні 1. Установкою регулятора в положення 3 слід користуватись тільки при неповному відході затворної рами: сильна запиленість, низькі температури, сильний нагар. Для стрільби з ПКТ застосовуються боєприпаси з різним фарбуванням головних частин куль: • звичайні (зі стальним осердям) – сріблясті; • важкі (зі стальним осердям) – жовті; • бронебійно-запалювальні-чорні з червоним пояском; • трасуючі-зелені. Газовий регулятор кулемета НСВТ призначений для регулювання кількості порохових газів, що діють на газовий поршень. Стрільба завжди ведеться в положенні регулятора «1». Установкою регулятора в положення «2» слід користуватись при неповному відході затворної рами назад (сильна запиленість, низькі температури, сильний нагар) та при стрільбі холостими патронами. Для стрільби з НСВТ застосовуються боєприпаси з різним фарбуванням головних частин куль: • бронебійно-запалювальні Б-32-чорні з червоним пояском • бронебійно-запалювально-трасуючі • фіолетові з червоним пояском. Чищення та змащування кулеметів Чищення та змащування кулеметів проводити в наступному порядку: 1. Підготувати матеріал та приладдя; 2. Розібрати кулемет; 3. Вичистити ствол, газову камору, газовий регулятор, газовий поршень, газовий циліндр та інші частини, які взаємодіяли з пороховими газами розчином для чищення стволів (РЧС); 4. Решту частин та механізмів вичистити рідким рушничним ма стилом. 5. Всі частини та механізми витерти насухо ганчір’ям. 6. Змастити деталі кулемета тонким шаром мастила; 7. Зібрати кулемет, перевірити роботу частин та механізмів. 12

8. Вичистити та змастити коробки з кулеметними стрічками. Безпосередньо перед стрільбою ствол та патронник витираються насухо. Розчин для чищення стволів (РЧС) • вода, придатна для пиття – 1 л; • вуглекислий амоній – 200 г; • двухромовокислий калій (хромпік) – 3-5 г. Невелику кількість РЧС дозволяється зберігати не більше 7 діб в скляній тарі, щільно закупореній, в темному місці та подалі від нагрівальних приладів. Типи артпострілів, що застосовуються при стрільбі з танкової гармати: • постріл з бронебійним підкаліберним снарядом (снаряд 5,56,5 кг); для стрільби по танкам, САУ, та іншим броньованим цілям; • постріл з кумулятивним снарядом (снаряд 19 кг); для стрільби по танкам, САУ, та іншим броньованим цілям; • постріл з осколочно-фугасним снарядом (снаряд 23 кг) для стрільби по польовим укриттям, матеріальній частині та живій силі противника; • керований снаряд (33 кг) для ураження нерухомих та рухомих броньованих, мало швидкісних повітряних цілей в умовах прямої видимості на дальностях до 4000 м. Азимутальний покажчик Азимутальний покажчик призначений для визначення кутів повороту башти відносно корпусу танка та горизонтальних кутів наведення при стрільбі з закритих вогневих позицій. На азимутальному покажчику нанесено шкали точного та грубого відліку, корпус танка, чотири червоних риски, які визначають крайнє положення гармати в габаритах машини. На шкалі добре видно положення башти з гарматою відносно корпусу машини. 13

Азимутальний покажчик 1 – шкала грубого відліку; 2,4,7,8 – риски; 3 – стрілка грубого відліку; 5 – стрілка точного відліку; 6 – шкала точного відліку.

ПОЛЕ ЗОРУ ПРИЦІЛУ-ДАЛЬНОМІРУ 1Г42

ПОЛЕ ЗОРУ НІЧНОГО ПРИЦІЛУ ТПН 1-49-23

ПОЛЕ ЗОРУ ПЗУ-5

Механізм заряджання (МЗ) При роботі з МЗ категорично забороняється: • вмикати вимикач МЗ при напрузі бортової мережі нижче 22 В; • залишати важіль МП в верхньому положенні після закінчення роботи з МЗ; • проводити регулювальні роботи при ввімкнених вимикачах АКБ та МЗ, а також при ввімкненому стабілізаторі; • залишати відчиненим клин затвору після закінчення роботи МЗ; • залишати ввімкненим вимикач МЗ при відсутності екіпажу в бойовому відділенні; • працювати в ручному режимі при ввімкненому МЗ; 15

• виконувати постріл від ручного спуску, не впевнившись, що важіль МП знаходиться в крайньому нижньому. положенні; • натискати кнопку «РАЗРЕШ.» в режимі ручного заряджання до повернення важеля МП у вихідне положення; • досилати постріл в камору гармати іншими предметами, крім штатного носильника; • виконувати роботи по усуненню затримок при ввімкненому вимикачі МЗ. БОЄКОМПЛЕКТ Боєкомплект – кількість боєприпасів, установлена на бойову машину або одиницю зброї, кількість пострілів (патронів), для яких в танку передбачені місця їх розташування в боєукладках. 125 мм артилерійських пострілів до гармати – 36 шт. (28 в конвеєрі МЗ, 7 – в відділенні управління та 1 в бойовому відділенні. В конвеєрі МЗ розміщуються гарматні постріли всіх типів та керовані снаряди в будь-якому співвідношенні. Поза конвеєром знаходяться постріли тільки з осколочно-фугасними та кумулятивними снарядами. У відділенні управління 5 снарядів та 7 зарядів розташовані у баку – стелажі, а 2 снаряда розташовані вертикально в гніздах біля бака-стелажа. В бойовому відділенні один снаряд вертикально розміщений на підлозі кормової частини кабіни справа від завантажувального вікна та один заряд в спеціальному захисному чохлі, закріплений вертикально на підлозі в правій передній частині кабіни). 12,7 мм патронів до НСВТ – 300 шт. (2 магазина по 150 шт.) 7,62 мм патронів до ПКТ – 1250 шт. (5 магазинів по 250 шт.) 5.45 мм патронів до АК-74С- 300 шт. 26 мм сигнальних патронів до СПШ – 12 шт. Ручних оборонних гранат Ф-1 (РГО) – 10 шт. 81 мм димових гранат 3Д6 – 8 шт. (в пускових установках) Система пуску димових гранат (902Б) призначена для маскування машини в різних бойових умовах шляхом постановки димових завіс. Загальна будова системи 902Б: в комплект системи входять 8 пускових установок, розташованих зовні башти та пульт управління (вимикачі для двох груп пускових установок, перемикач, який забезпечує одиночний або залповий пуск гранат, кнопка для пуску гранат, лампа 16

яка сигналізує про наявність гранат в пусковій установці). Технічні дані 81 мм димової гранати: маса – 2,34 кг; • середня дальність польоту при куті стрільби 45 град. – від 200 до 350 м; • час ефективного димоутворення – 60-130 с. • середня ширина димової завіси через 10-25 с. – 27 м, висота – 8. • час горіння уповільнювача – 7-12 с. Заходи безпеки при роботі з системою 902Б 1. У всіх випадках перевірки, підготовки та пуску з системи 902Б екіпаж повинен бути всередині машини. Люк механіка-водія повинен бути зачинений. 2. Забороняється заряджання та розряджання пускових установок при ввімкнених АЗР «ПУ ДИМ.ЗАВ.» перемикачі груп на пульті управління. У випадку відмови в дії гранати розряджати установку при вимкнених АЗР «ПУ ДИМ. ЗАВ.» та перемикачі груп та вимкненим вимикачем батарей. 3. При перевірках справності електромереж та наявності контакту на електрокапсульній втулці (ЕКВ) гранати забороняється натискати кнопку «ПУСК». 4. Після закінчення роботи з системою 902Б обов’язково вимкнути АЗР «ПУ ДИМ. ЗАВ.», а на пульті управління встановити перемикач груп в положення «0». ПАМЯТАЙ!!! Гранати до системи 902 Б відносяться до вибухонебезпечних та пожежонебезпечних виробів. Забороняється заряджати гранатами ПУ в паркових умовах. Не допускати падіння гранат, ударів по ним, впливати на них джерелом струму. ПІДГОТОВКА ОЗБРОЄННЯ ДО СТРІЛЬБИ Всі механізми, агрегати, прилади прицілювання та спостереження повинні бути справними. Вивірка прийомо-предаючого каналу Для вивірки прийомо-передаючого каналу необхідно: 1. Рукоятку «работа – проверка» перевести в положення «проверка»; 2. Перемикач призми перевести в положення «2»; 17

3. Закрити вікно прицілу непрозорим предметом; 4. Натиснути кнопку «подсветка пленки», спостерігаючи в окуляр i повертаючи маховичок «протяжка пленки», прибрати попередні пропали (маховичок обертати за годинниковою стрілкою) 5. Ввімкнути дальномір на пульті оператора; 6. Натиснути i відпустити кнопку виміру дальності; 7. Визначити положення точки відносно вершини центрального кутника, натиснувши на кнопку «подсветка пленки»; 8. Якщо точка пропалена не на вершині центрального кутника, то, обертаючи почергово вилки вивірки по висоті i напрямку, добитись, щоб пропал відбувався на вершині центрального кутн.; 9. Вимкнути дальномір на пульті оператора; 10. Відкрити вікно головки прицілу; 11. Перевести перемикач призми в положення «о»; 12. Закрити кришку, встановити налобник.

Вивірка нульової лінії прицілювання прицілу 18

ПДПС 1Г-42 по віддаленій точці Вивірка ТПН1-49-23 по вивіреному денному прицілу 1Г-42 Нічний приціл вивіряється після вивірки денного прицілу як вдень, так і вночі: • обрати на місцевості предмет з чіткими контурами (вночі джерело випромінювання світла) на відстані 1100 м; • на денному прицілі встановити дальність 11 по шкалі «Б»; • механізмаминаведення навести перехрестя вертикального штриха і шкали бокових поправок денного прицілу в обрану точку на віддаленому предметі; • ввiмкнути нічний приціл; • спостерігаючи в приціл, механізмами вивірки за висотою та напрямком вивести верхній кінець верхнього штриха в точку наведення перехрестя денного прицілу; • вимкнути нічний приціл. При наявності снігу встановлюється замість щита з чорними квадратами щит з червоними квадратами

Вивірка приладів прицілювання, спостереження, освітлювачів та кулеметів по контрольно-вивірочній мішені

Дану вивірку здійснювати або використовувати тільки у виняткових випадках, коли вивірку на дійсну дальність зробити неможливо. При першій можливості провести вивірку на дійсну дальність. Для вивірки по контрольно-вивірочній мішені необхідно: • встановити танк на рівний поверхні без крену і диференту (поперечного та повздовжнього нахилу); • відкрити клин затвору і встановити в камору спецпіддон ПВ125 з трубкою вивірки ТВ-115; • на дульний зріз гармати по рисках нанести перехрестя із ниток товщиною 0,3-0,5 мм; • на відстані 25 м від дульного зрізу встановити щит з контрольно-вивірочною мішенню і відгоризонтувати її (знак гармати на мішені повинен бути на висоті лінії вогню 1600÷1650 мм); • спостерігаючи в ТВ-115, механізмами наведення навести перехрестя з ниток на дульному зрізі в центр знака гармати на мішені; • на окуляр прицілу встановити діафрагму; • спостерігаючи в приціл, механізмами вивірки за висотою і напрямком сумістити вершину центральної марки з центром знака 1Г42 на мішені; • ввiмкнути приціл ТПН 1-49-23 та гвинтами вивірки навести вершину верхнього штриха в центр знака ТПН 1 на мішені; 20

• в ствол ПКТ встановити ТХП-7 та спостерігаючи в ТХП, механізмами вивірки ПКТ навести перехрестя ТХП у центр знака ПКТ на мішені, після чого втулки вивірки зашплінтувати; • в ствол НСВТ встановити трубку ТХП -12 і механізмами наведення навести перехрестя ТХП в центр знака НСВТ на мішені, після чого механізмами вивірки ПЗУ-5 за висотою і напрямком сумістити перехрестя ПЗУ з центром знака ПЗУ на мішені; • для вивірки освітлювачів необхідно зняти інфрачервоні світлофільтри, ввiмкнути прожектор Л4-А і, якщо центр світлової плями не співпадає зі знаком Л-4А на мішені, то механізмами вивірки за висотою (на тязі прожектора) і механізмами вивірки за напрямком (в задній частині кронштейна, на якому кріпиться освітлювач) навести центр світлової плями на свій знак на мішені; • аналогічно зробити вивірку освітлювача ОУ-ЗГКУ командира танка.

Порядок перевірки бою танкової гармати Перед перевіркою бою танкової гармати необхідно: • перевірити щоб всі механізми, агрегати та прицільні пристрої танка були справними; • встановити танк на тверду горизонтальну поверхню; • виконати вивірку нульової лінії прицілювання; • установити бiлу мішень на відстані 1600 м від танка; • наклеїти чорний трикутник розміром 60x60х60 см нижньою вершиною по центру цілі; Перевірку бою по мішені виконувати в наступному порядку: • виконати осадочний постріл на одну фігуру вище цілі; • навести центральний кутник в точку прицілювання на цілі (нижню вершину трикутника); • дальноміром виміряти дальність до мішені; • зробити три контрольні постріли по цілі, вiдновлюючи наведення пiсля кожного пострiлу; • визначити графічним способом СТВ (середню точку влучення); • якщо СТВ відхилилась від контрольної точки не більше 60 см перевiрку завершити; 22

• якщо СТВ відхилилась від контрольної точки бiльш нiж на 60 см навести центральний кутник в контрольну точку за допомогою підйомного та поворотного механізмів; • за допомогою механізмів вивірки вивести центральний кутник в нову точку наведення, вершину чорного трикутника наклеєного на СТВ; • відновити наведення та зробити три контрольні постріли. Примітка: якщо після другого (третього) пострілу виявлене значне відхилення пробоїни по висоті (напрямку), і на мішені не спостерігається, необхідно повторити вивірку нульовоi лініi прицілювання, перевірити роботу ТБО, дальноміру і повторити перевірку бою.

Приведення до нормального бою спареного кулемета ПКТ Кулемет приводиться до нормального бою після вивірки прицілів патронами з кулею ЛПС однієї партії. • встановити i відгоризонтувати щит 1,5 x1,5 м з пристрілочною мiшенню на відстані 100 м від дульного зрізу гармати; • перевірити кріплення кулемета; • навести прицільну марку «4» кулеметної шкали в центр знака прицілу 1Г42 на пристрілочній мішені; • в ствол кулемета ПКТ встановити трубку холодної пристрілки ТХП-7; • механізмами вивірки ПКТ навести перехрестя ТХП в точку наведення (середина верхнього зрізу габариту влучності); • зняти ТХП; 23

• виконати 3-5 пострiлiв не по мiшенi; • навести прицільну марку «4» кулеметної шкали в центр знака прицілу 1Г42 на пристрілочній мішені; • зробити безперервну чергу з 10 пострілів; • кучнiсть бою кулемета вважається нормальною, якщо не менше 8 пробоїн вміщуються в габариті кучності 14x16 см (коло дiаметром 20 см), накладеному на пробоїни довільно; • визначити середню точку влучення (СТВ); • бій кулемета вважається нормальним, якщо СТВ знаходиться в габариті влучності 11x13 см, нанесеному на мішені. Правило: «куля гайку тягне» куди відносно мішені (габариту влучності) відхилилося СТВ ту гайку необхідно затягувати, а з протилежного боку гайку попустити. Примітка: оберт втулки на 1 велику поділку відповідає переміщенню СТВ на 0-01, що для дальності 100 м дорівнює 10 см, а на одну маленьку поділку відповідно 5 см. Після приведення кулемета до нормального бою, втулки вивірочного механізму попарно зашплінтовують дротом.

Пристрілочна мішень для ПКТ

Приведення до нормального бою зенітного кулемета НСВТ • встановити пристрілочну мішень на 100 м вiд дульного зрізу гармати; • виконати дві-три короткі черги в сторону від мішені для перевірки працездатності автоматики та прогріву ствола; • навести ручними механізмами наведення ЗПУ перехрестя з цифрою 5 прицілу ПЗУ-5 в перехрестя, яке нанесено на пристрілочній мішені; • виконати 10 пострілів короткими чергами (по 4-6 патронів), відновлюючи наведення перед кожною чергою; • кучність бою визначається з допомогою габариту кучності (дротяного кола діаметром 1000 мм); • кучнiсть бою кулемета вважається нормальною, якщо не менше 8 пробоїн знаходиться в габариті кучності. • для оцінки влучності бою знайти СТВ; • влучність бою вважається нормальною, якщо СТВ не виходить за межі габариту влучності (коло діаметром 300 мм). Якщо СТВ вийшла за межі габариту влучності, то необхідно виміряти величину її відхилення від контрольної точки. Потім відкласти відхилення від ТН прицілу ПЗУ-5 на мішені з тими ж знаками і нанести нову точку наведення, після чого навести перехрестя ПЗУ з цифрою 5 в точку наведення на мішені і вивести гвинтами механізму вивірки в нову точку наведення. Після коректування прицілу ПЗУ-5 повторити стрільбу та добитись, щоб СТВ знаходилася в межах габариту влучності. Після закінчення робіт необхідно затягнути регулювальні гвинти механізму вивірки прицілу ПЗУ-5. 25

Пристрілочна мішень для НСВТ (100 метрів від дульного зрізу гармати) ВИЗНАЧЕННЯ СТВ (СЕРЕДНЬОЇ ТОЧКИ ВЛУЧЕННЯ) СПОСОБОМ ПОСЛІДОВНОГО ДІЛЕННЯ ВІДРІЗКІВ: • для двох пробоїн середньою точкою влучення буде точка, що лежить посередині відстані між двома пробоїнами; • для трьох пробоїн середньою точкою влучення знаходять у такий спосіб. визначають середню точку влучення для двох яких-небудь пробоїн; наприклад, для першої й другої пробоїн середня точка влучення буде в точці а. знайдену середню точку влучення з’єднують із третьою пробоїною й відстань між точкою а і третьою пробоїною ділять на три рівні частини. точку с, що лежить ближче до точки а, приймають за середню точку влучення для трьох пробоїн. • для чотирьох і п’яти пробоїн середню точку влучення знаходять подібним чином. ВИЗНАЧЕННЯ СТВ (СЕРЕДНЬОЇ ТОЧКИ ВЛУЧЕННЯ) СПОСОБОМ ПРОВЕДЕННЯ ОСЕЙ РОЗСІЮВАННЯ: • відрахувати половину пробоїн (точок зустрічі) ліворуч (або праворуч) від краю еліпса розсіювання і провести вісь розсіювання по боковому напрямку (вертикально); • відрахувати половину пробоїн (точок зустрічі) знизу (зверху) і провести вісь розсіювання по висоті (горизонтально); • точка перетину осей розсіювання є СТВ (середня точка влучення). 26

МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ТАНКОВОГО ОЗБРОЄННЯ ТА СПОСОБИ ЇХ УСУНЕННЯ

Можливі несправності СУВ Причина несправності

Спосіб усунення

При включенні тумблера ПРЕОБР, на пульті навідника не вмикається преобразовувач (відсутній характерний звук) Вибило АЗР «ПРЕОБР» на лівому розподільчому щитку. Ввімкнути АЗР. Вибило АЗР «ПУАТО» на лівому розподільчо- Ввімкнути АЗР. му щитку. Доповісти спеціалісту для установки причин. Несправний преобразовувач. Після переводу рукоятки аретиру (дзеркало) прицілу дальноміру з положення ЗАСТОПОРЕНО в положення РОЗСТОПОРЕНО не працює приводний двигун насосу Вибило АЗР «ГУВ» на лівому розподільчому щитку. Перегорів запобіжник ПР4 в коробці К1-М. Погано закритий люк механіка водія або застопорена башта. Вибило АЗР «М МПБ» на лівому розподільчому щитку. Несправна коробка К2 або привідний двигун насосу.

Ввімкнути АЗР. Замінити запобіжник. Закрити люк механіка водія, роз стопорити башту. Ввімкнути АЗР. Доповісти спеціалісту для установки причин.

Причина несправності

Спосіб усунення

Після переключення важеля підйомного механізму з положення РУЧ в положення СТАБ.: не пускається привідний двигун установки, що живить Вибило АЗР «ГУВ» на лівому розподільчому щитку. Несправні контакти важеля перемикання підйомного механізму. Несправна коробка К1-М. Несправна установка, що живить.

Ввімкнути АЗР. Замінити вимикачі важеля перемикання підйомного механізму. Доповісти спеціалісту для установки причин. Доповісти спеціалісту для установки причин.

Відсутнє керування гарматою по вертикалі, установка, що живить пускається Перегорів запобіжник ПР1 в коробці К1-М. Несправна коробка К1-М. Несправна коробка виконавчого циліндру.

Замінити запобіжник. Доповісти спеціалісту для установки причин. Доповісти спеціалісту для установки причин.

Після включення стабілізатора гармата самостійно рухається вверх або вниз Перегорів запобіжник ПР3 в коробці К1-М. Несправна коробка К1-М.

Замінити запобіжник. Доповісти спеціалісту для установки причин.

Після включення стабілізатора башта самостійно переміщується в одну сторону, керування від пульта керування прицілу немає Перегорів запобіжник ПР2 або ПР3 в коробці Замінити запобіжник. К1-М. Доповісти спеціалісту для установки причин. Несправна коробка К1-М. Доповісти спеціалісту для установки причин. Несправний насос приводу ГН. Привід ГН пускається, керування від пульта керування прицілу – дальноміру немає Відсутня робоча рідина

Доповісти спеціалісту для установки причин.

Можливі несправності системи 902Б Причина несправності

Спосіб усунення Туге заряджання

Забруднена труба пускової установки.

Прочистити трубу.

Не спрацьовує стопорне кільце Деформація або поломка стопорного кільця. Розібрати пускову установку й замінити стопорне кільце. При наявності в пускових установках гранат і при включеному пульті керування сигнальна лампочка не горить у всіх положеннях перемикача Перегоріла сигнальна лампочка. Відвернути ліхтар і замінити лампочку. Ушкоджений ланцюг живлення пульта керу- Перевірити ланцюг живлення пульта й вання. усунути несправність. 28

Причина несправності

Спосіб усунення

При включенні АЗР «ПУ ДИМ.ЗАВ.» або при включенні одного з вимикачів 1, 2, 3 і АЗР відключається АЗР «ПУ ДИМ.ЗАВ.» Коротке замикання в ланцюзі живлення пульта керування.

Усунути коротке замикання.

В одному з положень перемикача не горить сигнальна лампочка Зруйновані деталі електроконтактної групи пускової установки. Ушкоджений кабель, що підключається до пускової установки. Электробойок не контактує з электрокапсюльною втулкою.

Замінити деталі новими із ЗИП системи. Усунути несправність кабелю засобами майстерні. Розрядити пускову установку й банником прочистити контакт і электробойок.

При натисканні на кнопку ПУСК в одному з положень перемикача вимикається АЗР «ПУ ДИМ.ЗАВ.» Коротке замикання в кабелі, підключеному до пускової установки. Коротке замикання в трубі пускової установки через наявність у ній сторонніх предметів.

Усунути коротке замикання. Прочистити пускову установку.

Можливі несправності танкової гармати Причина несправності

Спосіб усунення

Не закривання, або не енергійне закривання затвору при заряджанні Зім’ятий піддон. Капсульна втулка виступає за дзеркало піддону. Густа змазка на напрямних клину і в гнізду казенник.

Замінити заряд. Замінити заряд. Видалити зайву змазку.

Не працює електрозапальний пристрій Забруднена поверхня капсульної втулки або гніздо клина під бойок.

Обережно очистити поверхність капсульної втулки від бруду, при необхідності виконати чистку гнізда клину під бойок.

Осічка при стрільбі механічним спуском Якщо відбиток бойка на капсульній втулці достатньої глибини, несправна капсульна втулка. Забруднено гніздо клину під ударний механізм.

При не займанні заряду електрозапалом або повторним механічним спуском – замінити заряд. Провести чистку гнізда клину під ударний механізм. 29

Причина несправності

Спосіб усунення

Відкат підвищений, накат нормальний Зламана або ослабла пружина вказівника відкату. Не забезпечений зазор між вказівником відкату і казенником. Мало рідини в гальмі відкату.

Замінити несправну пружину. Забезпечити зазор між вказівником відкату і казенником. Якщо довжина відкату не збільшується, стрільбу можна продовжити, але при цьому спостерігати за довжиною відкату. Якщо довжина відкату наближається до 340 мм, стрільбу припинити, перевірити кількість рідини в гальмі відкату і, якщо її недостатньо, долити до норми.

Туго робить підйомний механізм Забруднені зубці сектору люльки або вала шестерні. Ослабло кріплення секцій термозахисного кожуха.

Очистити сектор і вал шестерню від бруду. Виконати підтяжку кріплення секцій термозахисного кожуха.

Можливі несправності МЗ Причина несправності

Спосіб усунення

Після ввімкнення стабілізатора озброєння гармата не керується по вертикалі від пульта «ТПД» (механізм заряджання ввімкнено, клин відкрито) Попередній цикл заряджання закінчено натисненням кнопки «СТОП» на пульті «ПЗ». Гармата застопорена гідромеханічним стопором від ручного приводу.

Вимкнути та ввімкнути вимикач «МЕХАНІЗМ ЗАРЯДЖАННЯ» на пульті керування. Встановити рукоятку золотникової коробки в положення «Р» і відстопорити гармату, користуючись ручним приводом, після чого рукоятку золотникової коробки встановити в положення «А»

При ввімкнені вимикача «МЕХАНІЗМ ЗАРЯДЖАННЯ» на пульті керування, пускається привідний двигун гідронасосу і конвеєр обертається в гальмівному режимі Конвеєр не поставлений на механічний стопор «МПК»

Відпустити рукоятку стопора «МПК», після чого конвеєр довертиться до стопоріння і зупиниться.

При повторному натисненні на одну з кнопок вибору типу пострілу приводний двигун гідронасосу не пускається, гармата на кут заряджання не йде, горить лампа «ПІДДОН» на пульті керування Відсутність піддона в уловлювачі

Вимкнути вимикач «МЕХАНІЗМ ЗАРЯДЖАННЯ», ввімкнути перемикач «П-КА СТОП» на пульті «ПЗ», встановити піддон в уловлювач, ввімкнути вимикач «П-КА СТОП» на пульті ПЗ і знову ввімкнути вимикач «МЕХАНІЗМ ЗАРЯДЖАННЯ» 30

Причина несправності

Спосіб усунення

При роботі механізм заряджання в автоматичному режимі на лінію досилання вийшов порожній лоток Неправильна установка відмітки на «ВУ»

Використовуючи кнопку «ОТМЕТКА ТИПА» на «ВУ» зкинути неправильну відмітку при положенні «РАЗГР» – перемикач «ЗАГР – ЗАГР» на пульті «ПЗ»

Після вибору потрібного типу пострілу і зупинки конвеєра важіль «МП» не видає лоток на лінію досилання (пусковий двигун гідронасоса робить) Вимкнений запобіжник (АЗР) «ЕЛЕКТРОСПУСК» на правому розподільному щітку командира

Ввімкнути запобіжник (АЗР) «ЕЛЕКТРОСПУСК» на правому розподільному щітку командира

Обертання конвеєра і підйом важеля «МП» уповільнено при роботі механізму заряджання в автоматичному режимі Рукоятку золотникової коробки не встановлено в положення «Р» Гармата застопорена гідромеханічним стопором від ручного привода

Встановити рукоятку золотникової коробки в положення «Р» Відстопорити гармату ручним приводом гідромеханічного стопору

Відсутнє зчеплення візка важеля «МП» з лотком при видачі останнього на лінію досилання Порушено регулювання пластинчастих пружин копирів

Відрегулювати пластинчасті пружини копирів

Піддон не перекладається з уловлювача в лоток Порушено регулювання тросового приводу уловлювача Порушено регулювання тросового приводу механізму збросу защіпки створки уловлювача.

Відрегулювати тросовий привод уловлювача Відрегулювати тросовий привод механізму збросу защіпки створки уловлювача

При опусканні важеля «МП» захвати зачіплюють за корпус уловлювача Порушено регулювання тросового приводу уловлювача

Відрегулювати тросовий привод уловлювача

В момент чергового підйому важеля «МП» з лотком піддон випадає з уловлювача Порушено регулювання тросу защіпки створки уловлювача

Відрегулювати трос защіпки створки уловлювача

Уповільнений рух важеля «МП» при підході його до верхнього чи нижнього вихідного положення. Час підйому чи опускання важеля більше 2-3 с Забруднення одного з дроселів регулювання Відрегулювати швидкість підйому чи гальмівних зон важеля «МП» опускання важеля МП дроселя виконавчому циліндрі 31

Можливі несправності кулемета ПКТ Причина несправності Спосіб усунення Затворна рама не доходить в переднє положення Забруднення ствольної коробки Не розбираючи кулемет, змазати патронник, частини, чи патронника, нагар на патрубку що труться і патрубок газової камори. При першій газової камори. можливості почистити кулемет. Пом’ятий чи забруднений патрон Замінити патрони або стрічку. або стрічка. Осічка Несправність патрону. Несправність ударника. Забруднення кулемета застигання змазки.

Оглянути вилучений з патронника патрон і при відсутності глибокої вм’ятини на капсулі прочистити чи затвор, патронник та тертьові частини, а при поломці ударника відправити кулемет в ремонт. Гільза не вилучається з патронника

Несправність викидача чи його пружини. Забруднення патрона чи патронника, зрив закраїни гільзи.

Кулемет відправити в ремонт. Вибити гільзу шомполом, прочистити патронник, змазати патрони в стрічці і переставити регулятор на меншу поділку.

Неповний відхід затворної рами назад Забруднення частин, що труться. Перекіс стрічки в прийомнику.

За рукоятку перезаряджання поставити затворну раму на бойовий взвод і продовжити стрільбу. При повторній затримці розрядити кулемет, оглянути укладку і спорядження стрічки. Переставити регулятор на більшу поділку. Прочистити та змазати кулемет.

Поперечний розрив гільзи Великий зазор між казенним зрізом ствола і затвором. Несправність патрона

Якщо передня частина гільзи залишилася в патроннику, витягти її за допомогою викидача гільзи чи замінити ствол.

Можливі несправності кулемета НСВТ Причина несправності

Спосіб усунення

Осічка. Рухливі частини в крайньому передньому положенні, патрон знаходиться в патроннику, пострілу не відбулося Несправність капсуля патрона. Поломка бойка, осідання чи поломка зворотної пружини. Забруднення рухомих частин. Неповне повернення ручки перезаряджання в переднє положення в наслідку затирання каретки чи послаблення пружини каретки механізму перезаряджання

Вийняти патрон з патронника і оглянути його. При відсутності глибокої вм’ятини на капсулі протерти й змазати рухомі частини й оглянути бойок і зворотну пружину, у випадку несправності замінити. Оглянути механізм перезарядження на установці й усунути.

Причина несправності

Спосіб усунення

Недохід затворної рами в переднє положення Забруднення патронника, нагар у порожнині поршня. Пом’ятість, іржа або бруд на патроні.

Відвести затворну раму назад і продовжити стрільбу. При повторенні затримки прочистити внутрішню порожнину поршня й патронника, несправний патрон вилучити.

Неповний відхід рухливих частин назад Неповний зсув гільзи в лапках затвора, внаслідок чого при проході затворної рами в крайнє переднє положення буде утикання гільзи у вкладиш. Забруднення кулемета, особливо газових шляхів.

Перезарядженням відбити гільзу. Регулятор установити на поділку «2». У випадку повторення затримки прочистити газові шляхи й поверхні, що труться.

Заклинювання рухомих частин Влучення сторонніх предметів у кулемет або поломка деталі кулемета

Сторонній предмет або поламану деталь вилучити. Кулемет оглянути, поламану деталь замінити із ЗІП; якщо деталі на заміну немає, то відправити кулемет у ремонтну майстерню. Забоїни, пом’ятості металу зачистити.

Невідбиття гільзи. Гільза заклинена в пазах затвора. Рухомі частини в проміжному положенні Несправність зачепів затвора або поломка пружини зачепів.

Змістити гільзу в пазах затвора до упору вправо, утримуючи рухомі частини, відбити гільзу, продовжувати стрільбу.

Втрата гільзи. Рухомі частини при русі в переднє положення натикаються на гільзу Поломка зуба зачепу або поломка пружини Гільзу вилучити, поламану пружину замінити. зачепу. У випадку поломки одного із зачепів замінити обидва зачепи. Прихват патрона. Патрон, що досилається в патронник, затиснений між затвором і основою приймача Неповне знімання патрона ланкознімачем у наслідку неповного відходу рухомих частин.

Відвести рухомі частини на шептало, відкрити кришку, зняти стрічку, вийняти несправний патрон, зарядити кулемет і продовжити стрільбу. У випадку повторення затримки регулятор установити на поділку «2».

Пропуск подачі. Черговий патрон не потрапив на прийомне вікно Поломка або ослаблення пружини пальців, Пружини замінити, несправні ланки що подають, або пружини фіксуючих вилучити. пальців. Несправність ланки. Влучення порожньої ланки під ланкознімачем Неправильне спорядження стрічки, випадання патрона зі стрічки при стрільбі.

Поставити рухомі частини на шепотіло. Відкрити кришку, зняти стрічку з основи приймача, зарядити кулемет і продовжити стрільбу. 33

Причина несправності

Спосіб усунення

Відмова електроспуска. При натисканні на кнопку електроспуска не відбувається спуска затворної рами з бойового взводу Розрядка акумуляторної батареї. Відсутність контакту в штепсельнім роз’ємну електроспуска, обрив проводу.

Продовжити стрільбу користуючись спусковим важелем. Перевірити напругу батареї й з’єднання штепсельного роз’ємну. Якщо напруга батареї нормальна й з’єднання роз’ємну міцне, направити електроспуск у ремонтну майстерню.

У поле зору прицілу сутінки і вночі не видно зображення сітки Розрядилися акумуляторні батареї. Перегоріла лампа. Окислилися контакти.

Замінити новою батареєю із ЗІП. Замінити лампу. Зачистити контакти.

При натисканні на клавішу зенітної установки не відбувається спуска з бойового взводу затворної рами із затвором Витягнувся трос спуска або недостатній хід клавіші.

Відрегулювати натяг троса шляхом загвинчування штуцера на рукоятці.

Затворна рама не стає на бойовий взвод при відводі рукоятки взводу зенітної установки в крайнє заднє положення Каретка не доходить до крайнього положення.

Оглянути каретку й важелі взводу, змазати напрямні каретки.

Можливі несправності автомату АК-74 Причина несправності

Спосіб усунення

Недодача патрона. Затвор у передньому положенні, але пострілу не відбулося у патроннику немає патрона Забруднення чи несправність Перезарядити автомат і продовжити стрільбу. При магазину.Несправність защіпки повторенні замінити магазин. При несправності защіпки магазина відправити автомат на ремонт. магазину. Утикання патрона. Патрон уткнувся в казенний зріз ствола, рухомі частини зупинились у середньому положенні Несправність магазину. Утримуючи рукоятку затворної рами, видалити патрон, що уткнувся, і продовжити стрільбу. При повторенні затримки замінити магазин. Осічка. Затвор у передньому положенні, патрон у патроннику, курок спушений пострілу не відбулося Перезарядити автомат і продовжити стрільбу. Несправність патрона. Несправність ударника, ударно При повторенні затримки оглянути і прочистити ударспускового механізму; забрудник і ударно спусковий механізм; при поломці чи зносі нення чи застигання змащення ударно спускового механізму автомат відправити в (відсутність чи малий накол бойка ремонтну майстерню. на капсулі). Від’єднати ударник від затвору і прочистити отвір у Заклинювання ударника в затворі. затворі під ударником. 34

Невилучення гільзи. Гільза в патроннику, черговий патрон впирається в неї кулею, рухомі частини зостались у середньому положенні Брудний патрон, чи забруднений патронник.

Забруднення чи несправність викидача, чи його пружини.

Відвести рукоятку затворної рами назад, і утримуючи її в задньому положенні, від’єднати магазин і достати патрон, що уткнувся. Достати затвором чи шомполом гільзу із патронника. Продовжити стрільбу. При повторенні затримки прочистити патронник і патрони. Оглянути і відчистити від бруду викидач, продовжити стрільбу. При несправності вибрасувача автомат відправити в ремонтну майстерню.

Прихват чи невідбивання гільзи. Гільза не викинута зі ствольної коробки, а зосталась у ній попереду затвору чи дослана назад у патронник Забруднення тертьових частин, газових шляхів чи патронника. Забруднення чи несправність викидача.

Відвести рукоятку затворної рами назад, викинути гільзу і продовжити стрільбу. При повторенні затримки прочистити газові путі, тертьових частини і патронник; тертьових частини змастити. При несправності викидача автомат відправити в ремонт.

Не доход затворної рами в переднє положення Поломка зворотної пружини

Замінити пружину

Можливі несправності пістолета ПМ Якщо при стрільбі буде затримка, то її необхідно усунути перезаряджанням пістолета. Якщо перезаряджанням затримка не усувається, то необхідно вияснити причину затримки і усунути її, як вказано нижче. Причина несправності

Спосіб усунення

Осічка. Затвору крайньому передньому положенні, курок спушений, але постріл не відбувся Капсуль набою несправний. Згущення мастила або забруднення каналу ударника. Не повністю загвинчений гвинт рукоятки (у пістолетів без здвижки бойової пружини). Малий вихід ударника або забоїни на бойку.

Перезарядити пістолет і продовжити стрільбу. Оглянути та почистити пістолет. Загвинтити гвинт рукоятки до кінця Відправити пістолет в майстерню.

Причина несправності

Спосіб усунення

Недозакриття набою затвором. Затвор, зупинився не дійшов до крайнього переднього положення Забруднення набійника, пазів рамки і Дослати затвор вперед поштовхом руки і чашечки затвора продовжити стрільбу. Труднощі руху викидача тому, що Оглянути та почистити пістолет. забруднена пружина викидача або гніток. Неподача набою із магазину в набійник. Затвор знаходиться у передньому положенні, але набою у набійнику немає; затвор зупинився у середньому положенні разом з набоєм, не дославши його в набійник Забруднення магазина і рухомих частин пістолета. Погнутість верхніх країв корпусу магазина.

Перезарядити пістолет і продовжити стрільбу. Почистити пістолет і магазин. Замінити несправний магазин.

Прихват (защіплення) гільзи затвором. Гільза не викинута через вікно у затворі і заклинилась між затвором і казенним зрізом ствола Забруднення рухомих частин пістолета. Несправність викидача, його пружини або відбивача.

Викинути прихвачену гільзу і продовжити стрільбу. При несправності викидача з пружиною або відбивача направити пістолет в майстерню.

Автоматична стрільба Загущення мастила або забруднення частин ударно спускового механізму. Знос бойового зводу курка або носика шептала. Ослаблення або поломка пружини шептала.

Оглянути і почистити пістолет. Направити пістолету майстерню.

КОНТРОЛЬНИЙ ОГЛЯД Найменування робіт Перевірити положення АЗР, розміщених під кришками на правому та лівому розподільних щитках командира та навідника танка. Перевірити справність зовнішнього та внутрішнього освітлення і сигналізації. Перевірити наявність внутрішнього зв’язку між членами екіпажу по ТПУ (само прослуховування, прийом і модуляція радіостанції).

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню Всі АЗР повинні бути ввімкнені.

Перевірити включенням. Внутрішній та зовнішній зв’язок повинен бути розбірливим.

Найменування робіт Перевірити (зовнішнім оглядом) наявність заглушок на трубах ПУ системи 902Б.

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню У випадку відсутності встановити нові.

При підготовці апаратури до ТО необхідно: • зняти тягу кріплення гармати по похідному; • зняти лівий щиток огорожі; • впевнитись, що тумблер П-КА СТОП на пульті ПЗ знаходиться у вимкненому стані; • впевнитись, що люк механіка водія закритий; • розстопорити башту за допомогою рукоятки ручного стопора башти; • впевнитись, що всі АЗР на лівому та правому розподільному щитках ввімкнені; • впевнитись, що всі тумблери на пульті навідника вимкнено; • на передній панелі прицілу – дальноміру рукоятку ВЫБОР ЦЕЛИ (вибір цілі) встановити в положення 1, рукоятку БАЛЛИСТИКА (балістика) – в положення У, Підготовити апаратури 1А33 тумблер Д мин (1-0,5) – в положення 0,5, а тумблер до ТО. ОБОГРЕВ ГОЛОВКИ і ОБОГРЕВ ОКУЛЯРА (обігрів головки та обігрів окуляру) – в положення ВИМК; • впевнитись, що важіль перемикання підйомного механізму знаходиться в положенні ЗАСТОПОРЕНО; • впевнитись, що біля датчика вітру немає сторонніх предметів, які перешкоджають відкриванню його заслінок; • встановити необхідне збільшення поля зору прицілу – дальноміру; • вимкнути АЗР «ДВ.МЗ» на правому розподільному щитку; • зняти налобник і відкрити кришку на прицілі – дальномірі; • впевнитись, що перемикач О. РУЧН. О. АВТ. Знаходиться в положенні О.АВТ. Для привода ГН рівень мастила повинен бути не нижче нижньої риски на спостережному склі поповнюю Зовнішнім оглядом. Перевірити бака. Рівень мастила в приводі ВН перевірити по рівень робочої рідини в приводах чого положенню планки установки, що живить, яка повиГН та ВН стабілізатора. нна знаходитись лівіше риски – 500 (в сторону підвищення температури). Ввімкнути тумблер ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ., ВЫЧИСЛ. і МЗ при цьому повинні ввімкнутися лампи ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ., ВЫЧИСЛ. і МЗ на пульті навідника. Не менше ніж через 3 хвилин після ввімкнення тумблерів розстопорити приціл-дальномір шляхом переводу рукоятУвімкнути апаратуру машини ки арретировання в положення РОЗСТОПОРЕНО. Важіль перемикання підйомного механізму встановити в положення СТАБ. Після цих операцій апаратура виробу 1А33 готова до роботи. 37

Найменування робіт

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню

Перевірити роботоспроможність ланок наведення, виміру і введення дальностей, відпрацювання і введення кутів прицілювання і бокового упередження, стрільби, цілевказання і аварійного повороту башти.

Закрити клин затвору гармати, рукоятку балістика на прицілі-дальномірі установити в одне із трьох положень б, о або н, при цьому в лівій частині поля зору прицілудальноміру повинен засвітитися зелений індекс. Провести декілька наведень гармати у вертикальній і горизонтальній площинах та упевнитися при цьому в наявності плавного наведення (до 1 о/с), наявності максимальної наволочної швидкості та наявності перебросочної швидкості у площині ГН. Рукоятку балістика на прицілі-далномірі установити в положення б. При наявності віддаленої точки на дальності 15002000 м провести замір дальності до неї наступним чином: • рукоятку робота перевірка на прицілі-дальномірі установити в положення робота, рукоятку вибір цілі – в положення 1, тумблер 1-0,5 – в положення 1; • за допомогою рукояток пульта управління прицілу навести вершину прицільної марки на центр видимої частини віддаленої точки та натиснути кнопку виміру дальності на рукоятці пульта управління під великим пальцем лівої руки. При цьому в нижній частині поля зору прицілу-дальноміру повинна висвітитися величина виміряної дальності, яка повинна бути 1500-2000 м. При відсутності віддаленої точки допускається введення дальності 2000 м за допомогою перемикача на балістичному обчислювачі. Установити рукоятку балістика в положення о, при цьому казенник гармати повинен опуститися. Установити рукоятку балістика в положення н, при цьому після стрибку казенник повинен залишитися приблизно на тому ж рівні. Повертаючи башту вправо зі швидкістю, приблизно 1о/с, і періодично натискати на кнопку стрільби з гармати, впевнитися на слух в тому, що спрацьовує дублюючий ударний механізм. Відпустити пульт управління прицілу-дальноміру, при цьому на протязі декількох секунд башта повинна розвертатися в сторону, протилежну наведенню. Провести аналогічну перевірку при наведенні вліво. Провести перевірку, періодично натискаючи на кнопку стрільби із гармати при наведенні вверх і вниз з постійною швидкістю, але не більше 1о/с. Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Цілевказання» слідуючим чином: • командиру увімкнути привод командирської башенки і розвернути командирську башенку вправо на кут 20-30о від положення по курсу; 38

Найменування робіт

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню

• натиснути та утримувати кнопку цілевказання. при цьому в правій нижній частині поля зору прицілудальноміру увімкнеться червоний індекс, відключиться управління від пульта навідника, і башта повинна з перебросочною швидкістю переміститися в сторону лінії візірування командира, після узгодження башта зупиняється. Повторити Режим ЦУ при розвороті командирської башенки вліво. Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Аварійний поворот башти» наступним чином: • натиснути та утримувати вимикач АВАР.ПОВОРОТ БАШНИ на щитку механіка-водія, при цьому башта з перебросочною швидкістю повинна повернутися вліво; • відпустити вимикач, при цьому башта повинна зупинитися. Під час аварійного повороту башти в правій нижній частині поля зору прицілу-дальноміру увімкнеться червоний індекс та відключиться управління від рукояток пульта. Перевірити відкривання заслонок датчика вітру слідуючим чином: • рукоятку БАЛІСТИКА установити в одне із трьох положень Б, О, Н; • відкрити клин затвору гармати; • натиснути на кнопку МЗ, при цьому повинні відкритися заслонки датчика вітру; • вимкнути тумблер МЗ, при цьому заслонки датчика вітру повинні закритися.

Перевірити піднімання ствола.

Встановити рукоятку БАЛИСТИКА на прицілі – дальномірі в положення Б. Ввімкнути стабілізатор, розстопорити приціл – дальномір перевівши рукоятку підйомного механізму в положення СТАБ., і впевнитись, що при переведенні рукоятки БАЛІСТИКА в положення У ствол підіймається на 30 (визначається приблизно по кутовим відміткам на щитку огородження). Встановити рукоятку БАЛИСТИКА в положення Б. Ввімкнути тумблер «Д<1000 м» на пульті навідника і впевнитись, що при переведенні рукоятки БАЛИСТИКА із положення Б в положення У ствол підіймається на 10. Вимкнути тумблер «Д<1000 м»

Вимкнути апаратуру машини.

Важіль перемикання підйомного механізму встановити в положення РУЧ. Застопорити приціл – дальномір шляхом переводу рукоятки арретування в положення ЗАСТОПОРЕНО. Вимкнути тумблери ПРЕОБР. ДАЛЬНОМ.ВИЧІСЛ і МЗ. Вимкнути АЗР «ДВ.МЗ». 39

ЩОДЕННЕ ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ Найменування робіт

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню

1. Перевірити(зовнішнім оглядом) надійність кріплення, чи нема механічних пошкоджень Очистити фланелевою серветкою. блоків, забруднення захисного скла прицілу-дальноміру.

2. Перевірити(в об’ємі КО) виріб 1А33.

При підготовці апаратури до ТО необхідно: • зняти тягу кріплення гармати по похідному; • зняти лівий щиток огорожі; • впевнитись, що тумблер П-КА СТОП на пульті ПЗ знаходиться у вимкненому стані; • впевнитись, що люк механіка водія закритий; • розстопорити башту за допомогою рукоятки ручного стопора башти; • впевнитись, що всі АЗР на лівому та правому розподільному щитках ввімкнені; • впевнитись, що всі тумблери на пульті навідника вимкнено; • на передній панелі прицілу – дальноміру рукоятку ВЫБОР ЦЕЛИ (вибір цілі) встановити в положення 1, рукоятку БАЛЛИСТИКА (балістика) – в положення У, тумблер Д мин (1-0,5) – в положення 0,5, а тумблер ОБОГРЕВ ГОЛОВКИ і ОБОГРЕВ ОКУЛЯРА (обігрів головки та обігрів окуляру) – в положення ВИМК; • впевнитись, що важіль перемикання підйомного механізму знаходиться в положенні ЗАСТОПОРЕНО; • впевнитись, що біля датчика вітру немає сторонніх предметів, які перешкоджають відкриванню його заслінок; • встановити необхідне збільшення поля зору прицілу – дальноміру; • вимкнути АЗР «ДВ.МЗ» на правому розподільному щитку; • зняти налобник і відкрити кришку на прицілі – дальномірі; • впевнитись, що перемикач О. РУЧН. О. АВТ. Знаходиться в положенні О.АВТ. Для привода ГН рівень мастила повинен бути не нижче нижньої риски на спостережному склі поповнюю чого бака. Рівень мастила в приводі ВН перевірити по положенню планки установки, що живить, яка повинна знаходитись лівіше риски – 500 (в сторону підвищення температури). Ввімкнути тумблер ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ., ВЫЧИСЛ., ГТН і МЗ при цьому повинні ввімкнутися лампи ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ., ВЫЧИСЛ., МЗ на пульті навідника. Не менше ніж через 3 хвилин після ввімкнення тумблерів розстопорити приціл –дальномір шляхом переводу рукоятки арретировання в положення РОЗСТОПОРЕНО. Важіль перемикання підйомного механізму встановити в положення СТАБ. Після цих операцій апаратура виробу 1А33 готова до роботи. 40

Найменування робіт

3. Перевірити ступінь демпфірування приводів ВН і ГН стабілізатора(перевірку проводити разом із п. 13 КО).

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню Відхилити пульт управління прицілу – дальноміру праворуч (ліворуч) до упору і після досягнення баштою перебросочної швидкості підпустити пульт. Башта повинна зупинитись з кількістю перебігів 1-5 (число перебігів рахувати по азимутальному покажчику). Встановити гармату за допомогою пульта управління на кут плюс 8 0 (по позначці на огорожі). Важіль перемикання підйомного механізму встановити в положення «РУЧН.» та за допомогою підйомного механізму встановити гармату на кут заряджання. Переключити важіль підйомного механізму в положення «СТАБ.» Гармата повинна перейти до кута плюс 80 з числом перебігів 1-4.

п.13 КО – Закрити клин затвору гармати, рукоятку балістика на прицілі-дальномірі установити в одне із трьох положень б, о або н, при цьому в лівій частині поля зору прицілудальноміру повинен засвітитися зелений індекс. Провести декілька наведень гармати у вертикальній і горизонтальній площинах та упевнитися при цьому в наявності плавного наведення (до 1о/с), наявності максимальної наволочної швидкості та наявності перебросочної швидкості у площині ГН. Рукоятку балістика на прицілі-далномірі установити в положення б. При наявності віддаленої точки на дальності 1500-2000 м провести замір дальності до неї наступним чином: • рукоятку робота перевірка на прицілі-дальномірі установити в положення робота, рукоятку вибір цілі – в положення 1, тумблер 1-0,5 – в положення 1; Перевірити працездатність • за допомогою рукояток пульта управління прицілу прицілу-дальноміру в режимі навести вершину прицільної марки на центр видимої «Контроль»(перевірку провочастини віддаленої точки та натиснути кнопку виміру дити одночасно з п.13 КО). дальності на рукоятці пульта управління під великим пальцем лівої руки. При цьому в нижній частині поля зору прицілу-дальноміру повинна висвітитися величина виміряної дальності, яка повинна бути 1500-2000 м. При відсутності віддаленої точки допускається введення дальності 2000 м за допомогою перемикача на балістичному обчислювачі. Установити рукоятку балістика в положення о, при цьому казенник гармати повинен опуститися. Установити рукоятку балістика в положення н, при цьому після стрибку казенник повинен залишитися приблизно на тому ж рівні. Повертаючи башту вправо зі швидкістю, приблизно 1о/с, і періодично натискати на кнопку стрільби з гармати, впевнитися на слух в тому, що спрацьовує дублюючий ударний механізм.

Найменування робіт

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню

Відпустити пульт управління прицілу-дальноміру, при цьому на протязі декількох секунд башта повинна розвертатися в сторону, протилежну наведенню. Провести аналогічну перевірку при наведенні вліво. Провести перевірку, періодично натискаючи на кнопку стрільби із гармати при наведенні вверх і вниз з постійною швидкістю, але не більше 10/с. Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Цілевказання» слідуючим чином: • командиру увімкнути привод командирської башенки і розвернути командирську башенку вправо на кут 20-30о від положення по курсу; • натиснути та утримувати кнопку цілевказання. при цьому в правій нижній частині поля зору прицілу-дальноміру увімкнеться червоний індекс, відключиться управління від пульта навідника, і башта повинна з перебросочною швидкістю переміститися в сторону лінії візірування командира, після узгодження башта зупиняється. Повторити Режим ЦУ при розвороті командирської башенки вліво. Перевірити працездатність виробу 1А33 в режимі «Аварійний поворот башти» наступним чином: • натиснути та утримувати вимикач АВАР.ПОВОРОТ БАШНИ на щитку механіка-водія, при цьому башта з перебросочною швидкістю повинна повернутися вліво; • відпустити вимикач, при цьому башта повинна зупинитися. Під час аварійного повороту башти в правій нижній частині поля зору прицілу-дальноміру увімкнеться червоний індекс та відключиться управління від рукояток пульта. Перевірити відкривання заслонок датчика вітру слідуючим чином: • рукоятку БАЛІСТИКА установити в одне із трьох положень Б, О, Н; Перевірити працездатність прицілу-дальноміру в режимі • відкрити клин затвору гармати; «Контроль»(перевірку прово- • натиснути на кнопку МЗ, при цьому повинні відкритися заслонки датчика вітру; дити одночасно з п.13 КО). • вимкнути тумблер МЗ, при цьому заслонки датчика вітру повинні закритися. Закрити захисне скло прицілу – дальноміру чорним молескіном, взятим із одиночного або групового ЗІП прицілу – дальноміру, або любим м’яким, темним непрозорим матеріалом. Рукоятка «РАБОТА-ПРОВЕРКА» повинна знаходитись в положенні «ПРОВЕРКА», рукоятка «ВЫБОР ЦЕЛИ» – в положенні 1. Натиснути на кнопку «КОНТРОЛЬ Д» на передній панелі прицілу – дальноміру і утримуючи її, натиснути кнопку виміру дальності під великим пальцем лівої руки. На цифровому індикаторі дальності в полі зору повинні висвітиться цифри 1400-1500. 42

Найменування робіт

Технічні вимоги та вказівки по їх виконанню Натиснути кнопку стрільби з кулемета під вказівним пальцем лівої руки, при цьому показання індикатора повинні стати нульовими. Повторити режим «КОНТРОЛЬ Д», після чого натиснути кнопку «СБРОС» під великим пальцем правої руки. Показання цифр індикатора дальності повинні також стати нульовими.

Перевірити вивірку нульової лінії прицілювання(виконується при вимкненому виробу 1А 33).

Приладдя: Спеціальний піддон з трубкою вивірки ТВ-115, діафрагма, нитки товщиною не більше 0,5 мм. Встановити машину на рівній площині. Наклеїти на зріз ствола по рискам перехресті з двох ниток. Відкрити клин затвору і встановити в камору спеціальний піддон з трубкою вивірки ТВ – 115. Впевнитись, що приціл дальномір застопорений. Вибрати віддалений предмет, що знаходиться не ближче 1600 м, і спостерігаючи в окуляр трубки ТВ – 115, сумістити перехрестя з ниток на зрізі з вибраним предметом за допомогою підйомного механізму гармати та поворотного механізму башти. Зняти нагла зник і замість нього встановити діафрагму.

Перевірити вивірку нульової лінії прицілювання(виконується при вимкненому виробу 1А 33).

Спостерігаючи в окуляр прицілу – дальноміру, визначити положення вершини центральної прицільної марки відносно точки наведення гармати на вибраний предмет. При неспівпаданні вершини прицільної марки з точкою наведення гармати за допомогою вивір очного ключа, обертаючи втулки вивірки на прицілі – дальномірі, по ВН та ГН добитися суміщення вершини прицільної марки з точкою наведення гармати.

Вимкнути апаратуру машини.

Перевірити (зовнішнім оглядом) наявність заглушок на трубах ПУ системи 902Б.

У випадку відсутності встановити нові.

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИЙ БІЙ Командир танка, отримавши бойове завдання, повинен: усвідомити його (зрозуміти завдання взводу, танка і завдання сусідів), порядок і терміни його виконання; оцінити обстановку (з’ясувати де противник і характер його дій, а також місце розташування його вогневих засобів; вивчити місцевість, її захисні і маскуючі властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди; умови спостереження і ведення вогню); провести бойовий розрахунок і визначити завдання особовому складу, віддати бойовий наказ. У бойовому наказі командир танка вказує: • у першому пункті – орієнтири і відомості про противника; • у другому пункті – завдання взводу, відділення (екіпажу танка) і сусідів, об’єкти та цілі на напрямку дій взводу, які уражаються засобами старшого начальника; • у третьому пункті – після слова «наказую» ставляться завдання особовому складу (командири гранатометного і протитанкового відділень, крім того, вказують завдання обслузі); • у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання; • у п’ятому пункті – своє місце і заступника. Крім того, у бойовому наказі командир танка доводить сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними. Після віддання бойового наказу командир танка організує підготовку танка до виконання завдання: поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування танка, виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення, а потім перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність танка до бою. Управління вогнем є найважливішою складовою роботи командира взводу (танка) щодо управління підрозділами. Вона включає підготовку вогню та управління вогнем під час бою. 44

Підготовка вогню включає заходи, які проводяться в рамках підготовки дій взводу (танка): організацію вогню, підготовку до виконання вогневих завдань. Організація вогню проводиться під час організації дій взводу (танка) і включає: вивчення та оцінку місцевості, вибір і призначення орієнтирів, кодування місцевих предметів, організацію системи спостереження за противником, вибір вогневих позицій; постановку вогневих завдань підрозділам (особовому складу); підготовку вихідних даних для стрільби; призначення (доведення) сигналів управління вогнем. Під час з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки командир повинен вивчити призначені старшим командиром єдині орієнтири і сигнали; оцінити вплив місцевості, погоди, часу доби на виконання вогневих завдань, а також визначити заходи, які необхідно провести щодо підготовки озброєння до бойового застосування. Для управління підрозділом і вогнем призначаються єдині орієнтири і сигнали. Змінювати орієнтири і сигнали, призначені старшим командиром, забороняється. У разі потреби командир взводу може призначити додатково свої орієнтири з розрахунку не більше п’яти (на напрямку і в межах дій відділень: межах смуги і додаткового сектора вогню). Під час доповіді старшому командиру та організації взаємодії використовуються тільки орієнтири, які призначені старшим командиром. Орієнтирами вибираються добре видимі місцеві предмети. При використанні нічних приладів орієнтирами вибираються місцеві предмети з великою відбивною здатністю в межах дальності їх дії. Орієнтири нумеруються справа наліво і за рубежами від себе в бік противника. Один із них призначається основним. Крім орієнтирів для управління вогнем можуть використовуватися добре видимі місцеві предмети. Для управління вогнем і підрозділами старшим командиром встановлюються сигнали управління по радіо і сигнальними засобами зв’язку, у разі необхідності командир взводу (відділення, танка) може встановити свої додаткові сигнали. Сигнальні засоби використовуються для передачі заздалегідь установлених зорових, світлових і звукових сигналів, і повинні бути простими, легкими для запам’ятовування, відмінними між собою. 45

Сигнали управління повинні бути доведені до всього особового складу. Сигнали, які подає старший командир, стосуються тільки підлеглих командирів: підрозділи повинні виконувати сигнали тільки свого безпосереднього командира; сигнали подаються до одержання відповіді (відклику) або початку виконання команди (сигналу); отримані сигнали негайно підтверджуються їх повторенням. Цілевказання може здійснюватися від орієнтирів (місцевих предметів) і від напрямку руху (атаки), за азимутальним покажчиком, трасуючими кулями і снарядами, розривами снарядів, сигнальними засобами, а також наведенням приладів і зброї в ціль. Корегування вогню здійснюється від місця розташування цілі, орієнтирів (місцевих предметів) і розривів снарядів із указанням величини відхилення за дальністю і напрямком. ОБОРОННИЙ БІЙ Підрозділи можуть переходити до оборони навмисно або вимушено, завчасно або під час бою, в умовах відсутності зіткнення з противником або у безпосередньому зіткненні з ним. Взводу (танку) забороняється залишати опорний пункт (позицію), який займає, і відходити без наказу командира роти (взводу). Для виконання поставлених завдань танковому взводу вказується опорний пункт, екіпажам танків – вогнева позиція. Побудова оборонного бою повинна забезпечити відбиття атаки противника і знищення його танків і живої сили перед переднім краєм, на флангах і в глибині оборони, утримання опорного пункту, маневр танком і вогнем. Танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту з інтервалом до 200 м і в глибину не менше 100 м від першої траншеї. Вогневі позиції для них вибираються з урахуванням умов місцевості як на передніх, так і на зворотних схилах висот із таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою з гармат, кулеметів і протитанковими керованими ракетами, взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту, а також кругова оборона, приховане розташування вогневих за46

собів і маскування. Розташування танків повинне забезпечувати під час стрільби безпеку механізованих підрозділів, які діють попереду. Прямолінійне їх розміщення, як і інших вогневих засобів, забороняється. Екіпаж танка може виділятися для дій у вогневій засідці або в складі бронегрупи батальйону (роти). Танк в обороні займає вогневу позицію. Вона вибирається з таким розрахунком, щоб забезпечувалися: спостереження за противником і стрільба на дальність ефективного вогню з гармати і кулемета; ефективне застосування комплексу керованого озброєння; вогнева взаємодія із сусідніми танками і можливість спільного зосередження вогню перед переднім краєм оборони і на флангах опорного пункту; безпека механізованих підрозділів, які займають оборону попереду. Роботу з організації оборони командир танка проводить, як правило, на місцевості. Отримавши завдання на перехід до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником, командир танка після з’ясування отриманого завдання та оцінки обстановки зобов’язаний: організувати підготовку до виконання завдання, вивести танк на призначену вогневу позицію; організувати спостереження; віддати бойовий наказ; організувати управління, обладнання основної (запасної) вогневої позиції, маскування і захист танка від високоточної зброї противника; визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень і вночі; скласти картку вогню; перевірити знання завдань, поставлених екіпажу; доповісти командиру взводу про зайняття позиції, організацію системи вогню і виконання добового завдання з інженерного обладнання позицій і готовності до бою. В умовах безпосереднього зіткнення із противником танк, використовуючи вогонь свого озброєння, а також вогонь сусідів і артилерії, захоплює вказану вогневу позицію. Після захоплення і закріплення на вогневій позиції командир танка усвідомлює завдання, оцінює обстановку і уточнює (ставить) бойове завдання членам екіпажу, організує спостереження, систему вогню управління і взаємодію, інженерне обладнання вогневих позицій. Надалі командир танка детально вивчає місцевість уточнює завдання членам екіпажу і порядок взаємодії, готує дані для ведення вогню вдень і вночі, складає картку вогню, а за потреби вирішує й інші питання. 47

Під час з’ясування завдання командир танка повинен зрозуміти завдання взводу (опорний пункт і завдання щодо відбиття наступу і знищення противника, що вклинився в оборону; смугу вогню, додаткові сектори обстрілу і ділянки зосередженого вогню взводу; якими силами і засобами забезпечуються фланги, стики і проміжки і хто відповідальний за них); завдання танка (основну і запасну позиції; основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; місце танка в ділянці зосередженого вогню взводу, рубежі, з виходом противника на які танк відкриває вогонь); завдання сусідів (вогневу позицію, праву (ліву) межу смуги вогню); час зайняття оборони (позиції), готовності системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій. Під час оцінки обстановки командир танка повинен: оцінити імовірний склад і характер дій противника, відстань до нього, з якого рубежу, в якому напрямку і в якому складі він може атакувати, час і порядок його виходу на передній край, а при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником і місця його вогневих засобів, особлива увага приділяється вивченню можливих місць розташування протитанкових засобів противника. Вивчаючи місцевість, командир танка бере до уваги характер (відкрита, напівзакрита, закрита, прохідна, важкопрохідна і непрохідна) і рельєф місцевості (рівнинна, горбиста, гірська, степова, лісиста, болотиста тощо), а також стан ґрунту (легкий, середній, важкий). З огляду на це він визначає найбільш доступні напрямки для дій противника на бойових машинах і в пішому порядку, умови спостереження і ведення вогню, захисні і маскуючі властивості місцевості, які ділянки місцевості необхідно пристріляти, а які необхідно розчистити для поліпшення спостереження і ведення вогню. У бойовому наказі командир танка вказує: • у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, а під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, крім цього, – місця розміщення вогневих і особливо протитанкових засобів; • у другому пункті – завдання взводу і танка (основну і запасну (тимчасову) вогневі позиції, основний і додатковий сектори 48

обстрілу з кожної позиції; ділянку зосередженого вогню взводу та місце в ній танка, що веде вогонь) і завдання сусідів; • у третьому пункті – завдання членам екіпажу: • усьому екіпажу – порядок зайняття і обладнання вогневих позицій, дій на вогневих позиціях і їх зміни; • навіднику гармати – порядок спостереження і ведення вогню з гармати і спареного кулемета; • механіку-водію – маршрут виходу на запасну (тимчасову) вогневу позицію, порядок спостереження і корегування вогню; • у четвертому пункті – час готовності оборони, системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання, сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними; • у п’ятому пункті – заступника. Під час організації безпосередньої охорони командир танка доводить до особового складу пропуск, вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу, ставить завдання спостерігачу, визначає порядок дій при раптовому нападі противника. Під час організації захоплення вказаної вогневої позиції командир танка першочергово вказує порядок знищення противника, а потім ставить завдання екіпажу щодо захвату і закріплення на вказаному рубежі і керує ним під час його виконання. Зайняття (захват) вказаної для оборони вогневої позиції здійснюється, як правило, під вогнем противника. Після одержання завдання екіпаж танка насамперед розчищає місцевість у секторі огляду і обстрілу, відриває окоп на основній вогневій позиції та обладнує перекриту щілину для укриття особового складу. Потім відривається окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції, обладнуються бліндаж і укриття для боєприпасів. На основній вогневій позиції може обладнуватися кілька площадок для ведення вогню. У ході інженерного обладнання вогневої позиції суворо дотримується маскувальна дисципліна і в повному обсязі виконуються заходи щодо захисту від високоточної зброї противника. Командир танка готує дані для ведення вогню і складає картку вогню танка, на яку наносить: • орієнтири, їх номери, найменування і відстані до них, а також вихідні дані для стрільби вночі і в інших умовах обмеженої видимості; 49

• положення противника; основну і запасну (тимчасову) вогневі позиції, основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції; • ділянки зосередженого вогню роти і взводу; • позиції сусідів і межі їх секторів стрільби (смуг вогню) на флангах вогневої позиції танка, позиції механізованих підрозділів і загородження, що розташовані поблизу вогневої позиції танка і прикриваються його вогнем. Екіпаж танка повинен бути в постійній готовності до відбиття атак противника. З цією метою спостерігач, виділений зі складу екіпажу, веде спостереження за противником і сигналами командира взводу, а інший особовий склад розміщується в танку або бліндажі. Танк за командою командира взводу може своїм вогнем підтримувати бій і відхід бойової охорони, а потім прикривати дії саперів щодо закриття проходів у загородженнях. Під час вогневої підготовки атаки противника екіпаж перебуває в танку, веде безперервне спостереження і, вміло використовуючи захисні властивості окопу (укриття), з різних площадок у встановленому командиром взводу порядку знищує виявлені цілі.

Залишити вогневу позицію або перейти на запасну танк може тільки за наказом командира взводу. Екіпаж чергового танка постійно перебуває в машині в готовності до відбиття несподіваного нападу противника, а також до знищення його дрібних груп, що ведуть розвідку або намагаються проробити проходи в загородженнях. Якщо танк діє як кочуючий вогневий засіб, його командиру вказуються завдання, маршрут руху, декілька вогневих позицій, вихідні дані для стрільби на кожній з них і порядок дій після виконання завдання. У ході оборонного бою кочуючий танк потай змінює вогневі позиції, роблячи з кожної з них декілька пострілів, або веде вогонь за вказівкою командира. Про виконання завдання командир танка доповідає командиру, який його вислав, і надалі діє відповідно до одержаного наказу. У разі пошкодження танка екіпаж, якщо є така можливість, продовжує вогнем знищувати противника, димовими гранатами чорного диму імітує загоряння, уживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкодження. Екіпаж має право залишити танк тільки в тому випадку, якщо машина горить і всі вжиті для гасіння пожежі заходи виявилися безрезультатними. Під час залишення танка екіпаж забирає закріплені за ним стрілецьку зброю, боєприпаси до неї і гранати, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети. Екіпаж повинен уміло вести бій поза танком. Після відбиття атаки противника командир танка зобов’язаний: перевірити стан екіпажу і танка: поповнити запаси ракет і боєприпасів; ужити заходів щодо відновлення вогневих позицій; доповісти командиру взводу про результати бою (втрати особового складу, технічний стан танка, наявність ракет, боєприпасів, пально-мастильних матеріалів і інших матеріальних засобів, рішення) і підготуватися до відбиття наступних атак. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ Бойове завдання танкового взводу (танка) у наступі включає об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, при наступі в лісі, а також в інших осо51

бливих умовах взводу (танку) може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу. Об’єктом атаки танкового взводу (танка), як правило, є жива сила в окопах або в інших фортифікаційних споруда, а також танки, гармати, протитанкові ракетні комплекси, кулемети й інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї і у найближчій глибині перед фронтом наступу взводу (танка). Напрямок продовження наступу взводу (танка) визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання роти (оволодіння об’єктом атаки взводу). З оволодінням визначеним об’єктом атаки взвод (танк) продовжує безупинний наступ у зазначеному напрямку, під час якого йому ставиться нове бойове завдання. Наступ танка на противника, що обороняється, здійснюється з ходу або з безпосереднього зіткнення з ним. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танка в бойовому порядку взводу в поєднанні з веденням інтенсивного вогню із гармати і кулемета з метою знищення противника з наближенням до нього. До початку наступу з ходу танк скрито розміщується у вихідному районі для наступу, а при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – на вогневій позиції або у складі взводу на вичікувальній позиції. У всіх випадках танк повинен знаходитись у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника. У вихідному районі (вичікувальній позиції) екіпаж танка готується до бою. У залежності від обстановки час перебування у вихідному районі може вираховуватись від декількох годин до діб і більше. З прибуттям у вихідний район (вичікувальну позицію) командир танка ставить танк на місце, вказане командиром взводу, і негайно приступає до його маскування. Після маскування танка, слідів гусениць і підготовки безперешкодного виходу в атаку командир танка встановлює спостереження у вказаному командиром взводу секторі спостереження і обстрілу. Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і танка до майбутнього бою, а з отриманням бойового завдання організовує бій. 52

При підготовці до наступу він вказує: • завдання екіпажу (до чого бути готовим, що зробити і до якого часу); • час готовності танка до бою; • які роботи (ЩО, ТО №1 тощо) повинні бути виконані екіпажем; • час і способи заправлення пальним, поповнення боєприпасами, продовольством; • які засоби виділяються для допомоги обслуговування танка; • час виїзду на рекогносцировку. Командир танка безпосередньо керує членами екіпажу під час приведення танка у бойову готовність і здійснює контроль за виконанням вказаного обсягу робіт. У вказаний час, залишивши за себе заступника і вказавши йому, що необхідно зробити щодо приведення танка в бойову готовність, командир танка, по можливості з механіком-водієм, під керівництвом командира взводу виїжджає на рекогносцировку. Рекогносцировка проводиться скрито від противника. На рекогносцировці командир танка вивчає: • орієнтири; • накреслення переднього краю оборони противника і розміщення його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця, характер загороджень, особливо мінно-вибухових, а також цілі, що уражаються засобами старшого командира; • бойові завдання свого танка і сусідів; • місця проходів у загородженнях і переходи через перешкоди й їх позначення, місце оснащення танка катковим мінним тралом; • маршрут висування, рубежі розгортання, переходу в атаку і безпечного віддалення. При поверненні у вихідний район командир танка ще раз вивчає маршрут висування і вказує механіку-водію орієнтири поблизу маршруту, що добре видимі вночі. Командир танка до початку наступу керує підготовкою екіпажу і танка до бою, а з отриманням бойового завдання здійснює підготовку до наступу. 53

Після отримання завдання командир танка усвідомлює його, віддає вказівки щодо підготовки танка до наступу, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і здійснює підготовку танка до наступу. Під час з’ясування завдання він повинен: зрозуміти завдання взводу, танка, порядок і терміни його виконання, завдання сусідів, час готовності. Під час оцінки обстановки командир танка повинен усвідомити, де противник, що він робить, місця розташування його вогневих засобів, загороджень і перешкод; вивчити місцевість, її захисні властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. У бойовому наказі командир танка вказує: • у першому пункті – орієнтири, склад і характер дій противника, накреслення переднього краю його оборони і місця розташування його вогневих засобів; • у другому пункті – завдання взводу і танка (об’єкт атаки і напрямок продовження наступу), завдання сусідів, у тому числі механізованого відділення, яке наступає за танком; • у третьому пункті, після слова «наказую» – завдання особовому складу: навіднику гармати – цілі для ураження вогнем із гармати і кулемета, порядок спостереження і ведення вогню; механіку-водію – напрямок, порядок руху в атаку та в ході бою, подолання загороджень і перешкод; • у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними; • у п’ятому пункті – заступника. Бойовий наказ командир танка віддає на місцевості, а при неможливості – використовує схему (макет місцевості) і уточнює завдання механікуводію і навіднику гармати на місцевості під час висування до рубежу переходу в атаку і з початком атаки. Якщо дозволяє обстановка, завдання навіднику гармати і механіку-водію він уточнює на місцевості під час підготовки до наступу. Виїзд їх на місцевість для уточнення завдання і вивчення маршруту висування до переднього краю оборони противника організовує командир роти. 54

Командир танка, що виділяється для стрільби прямою наводкою, крім звичайних питань уточнює: маршрут висування на вогневу позицію, порядок і час її зайняття; цілі для знищення; порядок дій після виконання завдання. Підготовка танка до наступу здійснюється його екіпажем відповідно до вказівок командира взводу. Про готовність командир танка доповідає командиру взводу. В екіпажі постійно ведеться спостереження за місцевістю, противником і сигналами командира взводу. Позиція ретельно маскується, готується вихід і маршрут висування. Танк, який виділений для стрільби прямою наводкою, за вказівкою командира взводу приховано висувається і займає підготовлену вогневу позицію. Екіпаж готується до виконання завдання і веде розвідку цілей. Командир танка готує дані для ведення вогню по визначеним (виявленим) цілям і складає картку вогню танка. З початком вогневої підготовки наступу танк знищує або придушує цілі на передньому краї й у найближчій глибині оборони противника. З підходом інших танків взводу він разом із ними атакує противника і діє відповідно до бойового завдання і команд (сигналів) командира взводу або продовжує дії у складі взводу (резерву батальйону). Танк, який знаходився перед наступом у складі взводу у вихідному районі (на очікувальній, вихідній) позиції, у встановлений час за командою (сигналом) командира взводу і командою командира танка «ВПЕРЕД» починає висування до рубежу переходу в атаку. Під час розгортання взводу в бойову лінію командир танка виводить танк на свій напрямок, уточнює навіднику гармати і механіку-водію об’єкт атаки (цілі), напрямок продовження наступу, місце проходу через бойові порядки механізованих підрозділів і в загородженнях (своїх і противника), порядок їх подолання й управляє вогнем та рухом танка. Танк безупинно продовжує рух і, зберігаючи своє місце в бойовому порядку взводу, у взаємодії з іншими танками і механізованими підрозділами знищує танки, протитанкові ракетні комплекси, інші вогневі засоби та живу силу противника. Мінне поле противника, у тому числі і встановлене засобами дистанційного мінування, танк долає з використанням мінного трала або 55

проробленим проходом в порядку, який визначив командир взводу. Під час подолання мінного поля танк продовжує вести вогонь по противнику, знищує, в першу чергу, його протитанкові засоби, які ведуть фланговий вогонь. Решта танків взводу ведуть інтенсивний вогонь по противнику, забезпечуючи його швидке пересування вперед. Танк, що оснащений мінним тралом, долає мінне поле самостійно. З тралом у робочому положенні танк повинен рухатись по місцевості прямолінійно зі швидкістю до 14 км/год., повороти виконуються плавно, з радіусом не менше 6.5 м. При атаці механізованого підрозділу у пішому порядку танк може мати завдання проробити проходи у загородженнях із дроту. Загородження танк долає під прямим кутом, підминаючи гусеницями кілки, ширина проходу складає 3-4 м. Особливу небезпеку для танка становлять малопомітні загородження з дроту, а екіпаж танка повинен їх вчасно виявити і обійти. З підходом до переднього краю оборони противника танк атакує його, переміщуючись за розривами снарядів своєї артилерії на безпечній відстані від них. Увірвавшись на передній край оборони противника, танк вогнем і гусеницями знищує його і стрімко просувається вперед, не відриваючись від піхоти. У ході бою командир танка керує екіпажем командами, які подає по танковому переговорному пристрою, а також використовуючи систему управління вогнем. Протитанкові загородження і природні перешкоди у глибині оборони противника танк долає або обходить. За неможливості подолання або обходу – веде вогонь із місця, використовуючи для укриття місцеві предмети і складки місцевості, забезпечує пророблення проходу інженерносаперним підрозділом. Прихованим проходом танк швидко висувається вперед, займає місце в бойовому порядку і продовжує наступ. Вертольоти противника екіпаж танка знищує із зенітного кулемета, а при перевищенні дальності стрільби з кулемета до цілі – з гармати. Про появу вертольотів противника командир танка повинен терміново доповісти командиру взводу. Противника, який контратакує, танк знищує у взаємодії з іншими підрозділами (танками) вогнем і стрімкою атакою, або за вказівкою 56

командира взводу займає вигідну вогневу позицію і вогнем із місця наносить йому ураження, а потім атакує і завершує його знищення. Противника, який відходить, танк за командою командира взводу переслідує, виходячи на шляхи його відходу, знищує танки й інші броньовані цілі, живу силу і транспортні засоби, які намагаються відірватися від переслідування. У ході наступу командир танка повинен вести розвідку противника і спостерігати за місцевістю, вибирати вигідні напрямки для руху, підтримувати безперервний зв’язок із командиром взводу, слідкувати за діями сусідніх танків і механізованих підрозділів, за їхніми сигналами і самостійно знищувати противника, який перешкоджає просуванню вперед, а при знаходженні на танку десанту через танковий переговорний пристрій попереджати командира десанту про постріл із гармати. Без наказу танк не залишає свого місця в бойовому порядку взводу. У випадку виведення з ладу інших танків взводу танк, який залишився, приєднується до сусіднього взводу і продовжує вести бій. При пошкодженні і зупинці танка екіпаж продовжує вогнем із місця знищувати противника, вживаючи одночасно заходів щодо усунення пошкодження. Екіпаж має право залишити машину тільки в тому випадку, якщо танк горить і всі заходи, які вжиті для гасіння пожежі, виявилися безрезультатними. Під час залишення танка екіпаж забирає закріплену за ним зброю, боєприпаси до неї та гранати, індивідуальні засоби захисту, за можливості демонтує спарений і зенітний кулемети і діє за вказівкою командира взводу або за обстановкою. Екіпаж повинен вміло вести бій поза танком. Після бою танк виводиться у визначене місце. Командир танка організовує спостереження і маскування, уточнює технічний стан танка, пошкодження озброєння, витрату боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів. Про результати бою командир танка доповідає командиру взводу. У доповіді він відображає: результати виконання бойового завдання; втрати у складі екіпажу, витрату боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів, стан матеріальної частини і озброєння; моральнопсихологічний стан екіпажу і готовність до подальших дій. 57

МАРШ І ПОХІДНА ОХОРОНА Марш у всіх випадках відбувається потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості, а під час бою та в глибокому тилу своїх військ і вдень. Взвод (танк) здійснює марш у колоні роти (взводу) з дистанціями між машинами 25-50 м. Під час руху відкритою місцевістю в умовах загрози застосування противником РУК дистанція між бойовими машинами збільшується і може бути 100-150 м. Під час руху гірськими дорогами, в умовах обмеженої видимості, ожеледиці, по дорогах, що мають круті підйоми, спуски, повороти, а також з підвищеною швидкістю дистанції між машинами збільшуються. Середня швидкість руху на марші визначається відношенням довжини маршруту (величини добового переходу) до загального часу руху, без урахування часу на привали. Вона повинна відповідати дорожнім умовам і технічному стану машин. Привали і денний (нічний) відпочинок призначаються для перевірки стану ОВТ, їх технічного обслуговування та усунення несправностей, харчування і відпочинку особового складу. Привали призначаються через 3-4 год руху тривалістю до 1 год, а в другій половині добового переходу – один привал тривалістю до 2 год. Наприкінці кожного добового переходу призначається денний (нічний) відпочинок. Командир дозорного танка зобов’язаний: вивчити по карті (схемі) маршрут руху, місця ймовірної зустрічі з противником, визначити порядок руху і дії танка під час зустрічі з ним; встановити порядок спостереження за місцевістю, наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира, який вислав дозорне відділення (танк), і порядок доповіді; віддати екіпажу танка бойовий наказ. У бойовому наказі командир танка вказує: • у першому пункті – відомості про противника; • у другому пункті – завдання підрозділу, який охороняють, і завдання танка: маршрут і швидкість руху, порядок спостереження, доповіді про помічене і порядок дії під час зустрічі із противником; • у третьому пункті – після слова «наказую» ставить завдання підлеглим: 58

• механіку-водію – маршрут і швидкість руху; • навіднику-оператору (навіднику гармати) – порядок наведення і ведення вогню; • у четвертому пункті – сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними; • у п’ятому пункті – час готовності до маршу і заступника. Після віддання бойового наказу командир танка перевіряє готовність танка до виконання бойового завдання і доповідає командиру роти (взводу). Взвод, призначений у головну похідну заставу (головний дозор), у встановлений час проходить вихідний пункт і рухається вказаним маршрутом з установленою швидкістю. Командир взводу знаходиться в голові колони головної похідної застави (головного дозору), відслідковує маршрут руху за картою, стежить за діями дозорного відділення (танка), особисто веде розвідку противника і місцевості спостереженням і доповідає командиру, який вислав охорону, про зустріч із противником, про виявлення загороджень і заражених ділянок на маршруті, а також про проходження контрольних пунктів на маршруті руху. Тіснини, тунелі, мости та інші вузькі місця головна похідна застава (головний дозор, дозорний танк) проходить безупинно. Зруйновані мости, заміновані або заражені ділянки маршруту обходить, позначаючи напрямок обходу покажчиками. У разі неможливості обходу замінованих ділянок маршруту вони розміновуються доданим підрозділом інженерних військ або самостійно із використанням комплектів розмінування та іншими способами під прикриттям вогню Для виявлення дротових ліній управління вздовж дороги на 50-100 м висилаються піші дозори. Дозорний танк просувається в напрямку, що йому вказаний, від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю, не затримуючи рух колони, що охороняється. Особлива увага під час огляду, звертається на ознаки обладнання противником засідок, мінування дорожнього покриття і місцевих предметів. Про все виявлене на маршруті руху і про зустріч із противником командир дозорного танка негайно доповідає командиру, який вислав дозор. У разі виявлення засідки противника дозорний танк доповідає про це командиру дозору, вступає в бій і забезпечує висування і вступ у бій головних сил дозору. 59

Дрібні групи противника головна похідна застава (головний дозор, дозорний танк), як правило, знищує, а зразки озброєння, топографічні карти та інші документи захоплює і продовжує виконувати завдання. Під час зустрічі із переважними силами противника вона діє в залежності від обстановки: раптовим вогнем із вигідної позиції і рішучою атакою знищує його, а якщо головна похідна застава не в змозі самостійно знищити противника, вона стійко утримує зайняту позицію, забезпечує розгортання і вступ у бій колони, що охороняється. Для забезпечення руху колони, що охороняється, ділянками маршруту, де можливий напад противника, головна похідна застава може переходити до оборони і відновлює рух після проходження колони головних сил. У даному випадку до складу головної похідної застави повинен виділятися інший підрозділ. Під час блокування ділянок маршруту місцевими жителями дозорний танк, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону, яка охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони охорона сковує дії цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців і взяття їх у заручники, здійснює спроби пройти маршрутом або вийти назад. Взвод, призначений у бокову похідну заставу, висувається на рівні голови колони, що охороняється, на відстані, яка встановлена його командиром (паралельним маршрутом). Дрібні групи противника, які з’явилися на фланзі колони, що охороняється, бокова похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок і продовжує виконувати завдання. При загрозі нападу переважних сил противника – вона займає вигідну позицію, вогнем всіх засобів наносить йому ураження, стримує і не допускає раптового нападу противника на колону, що охороняється, з флангу. Взвод, призначений у нерухому бокову заставу, висувається на вказаний рубіж, займає його, розгортається в бойовий порядок і знаходиться на рубежі до визначеного часу або команди (сигналу) командира, який його вислав. Надалі діє відповідно до вказівок командира. Під час нападу противника вступає бій, забезпечуючи проходження головних сил колони, після чого виходить з бою, відривається від противника і продовжує рух своїм маршрутом. 60

При виході із бою відході (здійснення маршу в умовах можливої зустрічі з противником) взвод, призначений у тильну похідну заставу, висувається за колоною, що охороняється, на дистанції, встановленій командиром, що його вислав. Дрібні групи противника (розвідувальні групи, розвідувально-дозорні групи) тильна похідна застава знищує, діючи з вогневих засідок. У разі загрози виходу переважаючих сил противника під час переслідування до колони, яка охороняється, застава займає вигідну позицію і несподіваним вогнем усіх засобів завдає ураження противнику, затримує його і не допускає нападу на колону, після чого відходить на інший рубіж і організовує засідку на ньому. Тильній похідній заставі може ставитися завдання щодо руйнування переправ, мостів, доріг, обладнання завалів і встановлення мінновибухових загороджень. Під час привалу і в разі розташування колони, яка охороняється, на відпочинок головна (бокова, тильна) похідна застава (головний, тильний дозор, дозорне відділення, танк), зайнявши вигідну позицію, продовжує виконувати завдання, діючи як сторожова охорона. Похідна застава (дозор, дозорний танк) зупиняється і відновлює рух за командою (сигналом) командира колони, яка охороняється. РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ Взвод (танк) розташовується на місці, як правило, у складі батальйону (роти). Він може призначатися черговим підрозділом, а танк – у сторожову охорону батальйону. Звичайно взвод розміщується уздовж маршрутів висування, використовуючи захисні і маскуючі властивості місцевості, в постійній готовності до відбиття нападу наземного і повітряного противника, знищення його диверсійно-розвідувальних груп. Танки розташовуються в місцях, які вказуються командиром взводу, під кронами дерев, у ярах, у радіолокаційній тіні від місцевих предметів на відстані 25-50 м один від одного, а на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї – 100150 м і маскуються штатними маскувальними засобами і місцевими матеріалами. Особовий склад розміщується поблизу своїх машин. 61

Для нього відриваються щілини, а за наявності часу влаштовуються перекриті щілини або бліндажі. Для танків обладнуються окопи та укриття. Місця розміщення особового складу і розташування бойової техніки ретельно маскуються, очищаються від хмизу, сухої трави та інших легкозапалювальних матеріалів. Особовому складу забороняється розпалювати багаття, кидати незгаслі недопалки, залишати рештки їжі, пересуватися без дозволу командира взводу. Пересування, у разі необхідності, здійснюється тільки парами за встановленими командиром взводу напрямками. Поблизу танків обладнуються хибні об’єкти (встановлюються теплові пастки). Відпочинок і обігрів особового складу організовують у складі підрозділів у наметах (бліндажах), пунктах обігріву, укриттях із солдатських плащ-наметів, а також використовуються спальні мішки і ковдри. В умовах суворої зими або тривалої непогоди взвод може розміщуватися в населеному пункті, наметах, що опалюються, та бліндажах. У цьому випадку взводу (екіпажу) для розміщення виділяється, якщо можливо, один будинок або споруда. З метою маскування опалювання приміщень проводиться тільки в нічний час (в умовах обмеженої видимості). Танк на сторожовому посту У сторожовий пост, який призначений для охорони батальйону, що розміщується на місці, або від сторожової застави у складі роти, може бути призначено танк. Сторожовий пост у складі танка займає і обладнує позицію на відстані до 1500 м від підрозділу, який охороняється. Командир танка отримавши завдання, з’ясовує його, займає позицію, виставляє одного-двох спостерігачів; визначає основні і запасні вогневі позиції танка, віддає бойовий наказ; організовує систему вогню, інженерне обладнання позиції; визначає порядок несення служби. У бойовому наказі командир танка вказує: • у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника; 62

• у другому пункті – завдання взводу, танку, основну і запасну вогневі позиції, основний і додатковий сектори обстрілу і завдання сусідів; • у третьому пункті – після слова «наказую» ставляться завдання особовому складу; • у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, час зайняття позицій, готовність системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій, сигнали оповіщення, управління, взаємодії, порядок дій за ними і пропуск; • у п’ятому пункті – своє місце і заступника. Під час постановки завдань командир танка вказує: екіпажу танка – порядок зайняття, обладнання і зміни вогневих позицій; навіднику-оператору – порядок спостереження і ведення вогню з гармати і спареного кулемета; механіку-водію – маршрут виходу на запасну вогневу позицію і порядок спостереження, корегування вогню і маршрут відходу. Сторожовий пост несе службу, як правило, протягом доби. Поодиноких солдатів противника сторожовий пост захоплює в полон або знищує і доповідає про це командиру, який виставив пост. Під час наступу сил противника, що переважають, сторожовий пост негайно вступає в бій і стійко утримує зайняту позицію до наказу на відхід.

ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА Обладнання окопу для танку Тактичні властивості місцевості не завжди створюють сприятливі умови для ведення бойових дій танковим підрозділам. Тому екіпажам танків доводиться обладнувати місцевість в інженерному відношенні і одним із завдань буде обладнання окопу для танка. Окоп для танка – це фортифікаційна споруда, що забезпечує захист екіпажа і танку від вогню противника і ведення вогню штатним озброєнням. Окоп відривається за допомогою навісного або вбудованого бульдозерного обладнання, вручну або полковою землерийною машиною.

Окоп для танку: 1 – майданчик для танку; 2 – перекрита щілина (бліндаж); 3 – водозбірний колодязь. Об’єм вийнятого ґрунту 28 м3. На обладнання окопу (без бліндажа) танка з бульдозерним обладнанням необхідно 0,6 маш./год. і 5 чол.-год.

Навісне бульдозерне обладнання БТУ призначено для викопування окопів для танків, обладнанні переходів в протитанкових перешкодах і спусків до місць переправ. Монтаж його проводиться екіпажем танку з використанням крана або засобів, що входять в його комплект. Механік-водій управляє відвалом БТУ за допомогою вимикача, встановленого на лівому важелі управління плане64

тарного механізму повороту танка. За допомогою навісного бульдозерного обладнання підготовлений екіпаж може відрити окоп в середньому ґрунті за 15-20 хв. в такій послідовності. Командир танка вибирає місце розташування вогневої позиції і разом із навідником позначає місце окопу віхами або високими кілками. Механік-водій перевіряє готовність обладнання до роботи, орієнтується по віхах і перевіряє правильність напряму руху. Послідовність відривання окопу для танка за допомогою навісного бульдозерного обладнання: а – уривка окопу шарами 5-15 см човниковим рухом уздовж подовжньої осі споруди з відвалом ґрунту у бік фронту; б – переміщення ґрунту по сторонах окопу для часткового утворення бічних брустверів; в – продовження відривання окопу човниковим рухом з відвалом ґрунту у бік фронту; г – переміщення ґрунту для утворення бруствера на повну висоту; д – формування фронтальної частини бруствера. В окопах з обмеженим сектором обстрілу бруствер в секторі стрільби не влаштовують

Для захисту від засобів поразки і для відпочинку особового складу на позиції обладнується щілина або бліндаж. Щілину влаштовують з входом з траншеї або з поверхні землі. За наявності часу і матеріалів над щілиною роблять перекриття з колод діаметром не менше 14 см з ґрунтовим обсипанням завтовшки не менше 60 см. За відсутності круглого лісу для перекриття щілини можна використовувати хворост, фашини з очерету і інші місцеві матеріали. Для захисту від попадання всередину споруди радіоактивного пилу вхід в щілину закривають полотнищем з щільної тканини (брезентом, плащовою тканиною). 65

Перекрита щілина на екіпаж:

1 – покриття; 2 – перекрита ділянка входу, 3 – водозбірний колодязь; 4 – жердини; 5 – скручування з дроту діаметром 3-4 мм в чотири нитки. Об’єм вийнятого ґрунту щілини з входом з поверхні 13,5 (11,5) м3, з входом з траншеї 10,5 (8,5) м3. На обладнання щілини з входом з поверхні без заготівлі матеріалів необхідно 28 (24) чол.-год., з входом з траншеї – 24 (20) чол.-год. Матеріали – круглий ліс (колоди діаметром 14 см, завдовжки 300 см) і жердини – 2,4 (2,3) м3, дріт – 4 кг. Цифри в дужках приведені для обладнання щілини на екіпаж

Бліндажі залежно від наявних матеріалів зводять з тонкомірних колод і накатника, земленосних мішків і криволінійних армованих оболонок або з елементів хвилястої сталі. Маскування військ, техніки, об’єктів табельними засобами маскування До табельних засобів укриття відносяться засоби індивідуального маскування особового складу (маскувальний комбінезон і маскувальний костюм), маскувальні комплекти і маски. Для приховування озброєння і військової техніки від повітряної і наземної розвідки противника, від візуально-оптичного спостереження і фотографування є маскувальні комплекти тканинні (ба66

вовняні): МКТ-Т (транспарант) – для приховування на рослинному літньому фоні місцевості; МКТ-П – на пустинно-піщаному фоні; МКТ-С – на сніжному фоні. Крім того, застосовуються маскувальні комплекти синтетичні МКС. Маскувальні комплекти складаються з маскувального покриття і обладнань для його установки і транспортування. Маскувальні покриття комплектів мають розміри 12x18 м і включають 12 стандартних елементів розміром 3x6 м кожний. В комплекти входять зшивні шнури, металеві приколиши і пакувальні чохли. Елементи маскувального покриття з’єднуються між собою в загальне покриття глухими швами, що швидко розпускаються.

МІННА БЕЗПЕКА Мінна безпека – це комплекс знань, умінь та практичних навичок військовослужбовців, що забезпечують їм збереження життя та здоров’я при діях в районах забруднених вибухонебезпечними предметами. 67

Усі військовослужбовці повинні знати і практично виконувати вимоги мінної безпеки й вміти практично діяти на території, забрудненій вибухонебезпечними предметами. При діях в районах, що становлять мінну небезпеку кожен військовослужбовець повинен вміти: • розпізнавати міни та вибухонебезпечні предмети; • подавати команди (сигнали) при виявлені мін та вибухонебезпечних предметів і практично діяти за ними; • пророблювати та позначати проходи для виходу з замінованої ділянки місцевості; • позначати на місцевості виявлені міни та вибухонебезпечні предмети альтернативними засобами; • проводити маркування замінованої ділянки місцевості, в тому числі альтернативними засобами; • дотримуватись заходів безпеки при поводженні на місцевості, що становить мінну безпеку; • надавати першу медичну допомогу. Заходи безпеки при виконанні завдань в районах, що становлять мінну небезпеку Забороняється: • допускати скупчення особового складу під час виконання завдань; • ходити поза проходами і по неперевіреній місцевості; • викручувати підривники з артилерійських снарядів, мінометних мін, гранат, авіабомб та інших боєприпасів, що не вибухнули; • зсувати з місця або забирати дротяні та інші невибухові загородження без попередньої перевірки їх на наявність мін; • вилучати або випалювати вибухову речовину з боєприпасів, що не вибухнули, або неповністю вибухнули; • розташовувати особовий склад поблизу складів боєприпасів або зібраних під час розмінування мін та інших вибухонебезпечних предметів; 68

• використовувати не за призначенням вибухові речовини і засоби підривання, боєприпаси, запалювальні та освітлювальні суміші і т.п.; • розпалювати вогнища на ділянках, що не перевірені на наявність вибухонебезпечних предметів; • приносити в розташування підрозділів будь-які вибухонебезпечні предмети. Категорично заборонено збирати і зберігати наступні боєприпаси: • авіаційні бомби, що не вибухнули; • артилерійські снаряди зі слідами нарізів на ведучому пояску; • мінометні міни зі слідами удару бойка на капсулі хвостового патрону; • артилерійські снаряди і мінометні міни з механічними пошкодженнями корпусу або підривників; • ручні гранати із встановленими запалами, без чек і запобіжних шпильок; • інженерні міни і підривні заряди з пошкодженим корпусом або підривником, що не піддаються викручуванню, міни з неконтактними підривниками, а також міни, що встановлені дистанційними засобами. • Всі перераховані боєприпаси як особливо небезпечні знищуються тільки спеціалістами з розмінування. Попереджувальні знаки небезпечних районів

Попереджувальні знаки небезпечних районів повинні мати червоний фон з білим символом небезпеки, або інший колір, який добре помітний на місцевості . Універсальним символом небезпеки є череп з двома кістками навхрест . Слова «Мінна небезпека» наноситься на знак на місцевій мові і на одній з 6-ти визнаних мов ООН (Англійська, Французька, Російська, Китайська, Арабська та Іспанська) . Тильна сторона знака повинна мати білий фон . АЛЬТЕРНАТИВНЕ МАРКУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ РАЙОНІВ При виявленні вибухонебезпечного предмету військовослужбовець повинен вміти використовувати альтернативні знаки маркування: • кольорові стрічки; • кам’яні стовпи або купи каміння; • палиці, встановлені навхрест; • фарбу, нанесена на дерево або скелястий грунт; • прокопані канави, відсипані піском смуги; • інші знаки маркування .

При виконанні завдань в небезпечних районах всі знаки, що викликають сумнів, необхідно розглядати як попередження про небезпеку . ПРОТИТАНКОВІ ТА ПРОТИПІХОТНІ МІНИ Протитанкові міни бувають протиднищеві, протигускові, протибортові . Вони призначені для мінування місцевості проти бойової та транспортної техніки противника. 70

Протитанкова міна ТМ-62М Міна протитанкова протигускова. Призначена для виведення із ладу гусеничної і колісної техніки противника. Ураження машинам противника наноситься за рахунок ушкодження їхньої ходової частини вибухом заряду міни в момент наїзду колеса (катка) на нажимну кришку міни. Тактико-технічні характеристики міни ТМ-62М

Тип мини. . . . . . . . . . . . . . . протигускова Корпус. . . . . . . . . . . . . . . . . метал Маса. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5-10 кг Маса ВР (тротил, ТГА, МС). . . . . . . . 7-7.5 кг Діаметр. . . . . . . . . . . . . . . . 32 см Висота с МВ. . . . . . . . . . . . 12.8 см Висота с МВШ-6. . . . . . . . . 100,2 см Діаметр датчика цілі . . . . 9 см На знімку – міна ТМ-62М з підривачем Чутливість. . . . . . . . . . . . . . 200-500 кг МВЧ-62 у бойовому положенні Температурний діапазон застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . - 60 – + 60 град.

Протитанкова міна ТМК-2 Міна протитанкова протиднищева. Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника. Поразка машинам супротивника наноситься за рахунок прибивання днища машини кумулятивним струменем при вибуху заряду міни в момент нахилу датчика цілі (штирьової антени). Тактико-технічні характеристики міни ТМК-2

Тип міни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . протиднищева Корпус. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . метал Маса. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12 кг Маса вибухової речовини (тротил). . . . . . .6 кг Маса вибухової речовини (ТГ-50). . . . . . . . 6.5 кг Діаметр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30,07 см Висота по корпусі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26,5 см Висота по антені. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113 см Кут нахилу датчика цілі для спрацьовування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24-36 град. Температурний діапазон застосування. . . -50 – + 50 град. 71

Протитанкова міна ТМ-72 Міна протитанкова протиднищева. Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника. Поразка машинам супротивника наноситися за рахунок пробивання днища танка кумулятивним струменем при вибуху заряду міни в момент, коли танк з’явиться над міною. На мал. показана міна ТМ-72 без підривача. Гніздо підривача закрито чорною гумовою кришкою. Тактико-технічні характеристики міни ТМ-72

Тип міни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . протитанкова протиднищева кумулятивна Матеріал корпуса. . . . . . . . . . . . сталь Маса. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 кг Маса заряду ВВ (ТГ-40) . . . . . . . 2.5 кг Діаметр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25 см Час приведення в бойове положення (МВН-72). . . . . . . . . 30-120 с Бронепробиваємість. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 100 мм з відстані 0.25-0.5 м Характер датчика цілі підривника МВН-72. . . . . . . магнітний неконтактний Характер датчика цілі підривника МВШ-62. . . . . . штирьовий контактний Час бойової роботи з МВН-72. . . . . . . . . . . . . . . . . . більш 30 діб Час бойової роботи з МВШ-62. . . . . . . . . . . . . . . . . . не визначається Штатний підривник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . МВН-72 Резервний підривник. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .МВШ-62

Протитанкова міна ТМ-83 Міна протитанкова противобортова. Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника. Поразка машинам супротивника наноситися за рахунок пробивання бортової броні ударним ядром, що утворюються з металу кумулятивної лунки під час вибуху міни. При проникненні ударного ядра усередину танку відбувається ураження членів екіпажа й устаткування танку краплями розплавленої броні, високим тиском, що виникає усередині і високою температурою ядра. Це викликає пожежу усередині танка, можлива детонація боєкомплекту. Міна може встановлюватися на ґрунт, кріпитися до місцевих предметів тільки вручну. Укупорочний ящик чи його кришка може служити 72

підставкою для міни. Дальність враження танку – до 50 метрів, тому міна встановлюється збоку від ймовірного маршруту танку на віддаленні 20-25 метрів від осі маршруту. За допомогою візиру міна націлюється на місце враження. Тактико-технічні характеристики міни ТМ-83

Тип міни . . . . . . . . . . . . . . . . . противобортова кумулятивна (ударне ядро) Корпус. . . . . . . . . . . . . . . . . . . метал Маса. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20.4 кг Маса виб.речовини (тротил, ТГА, МС). . . . . . . . . . 9.6 кг Габарити. . . . . . . . . . . . . . . . . 45.5х37.7х44 см Датчики цілі. . . . . . . . . . . . . . сейсмічний і інфрачервоний Дальність поразки цілі. . . . . до 50 м Бронепробиваємість. . . . . . 10-150 мм Термін бойової роботи . . . . не менш 70 діб Чутливість. . . . . . . . . . . . . . . . 200-500 кг Температурний діапазон застосування . . . . . . . . . . . . . -30 +50 град.

ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРОТИПІХОТНИХ МІН МОН-50

ОЗМ-72

ПОМЗ-2

ПМН

ПМН-2

Тип міни

Пластмаса

Сталь

Чавун

Пластмаса

Маса

Корпус

2 кг

5 кг

1,5 кг

550 г

400 г

Маса вибухової речовини

700 г

660 кг

75 г

200 г

100 г

Довжина – 22,6 см Висота – 9 см Товщина – 6,66 см

10,8 см

6 см

11 см

12 см

17,2 см

13 см

5,3 см

5,4 см

Діаметр датчика цілі (розтяжки)

–

15 м

4м

10 см

9,7 см

Чутливість

Діаметр Висота

–

1-17 кг

8-25 кг

15-25 кг

Температурний режим застосування

-50 – +50 град С

-60 – +60 град С

-60 – + 60 град С

-40 – + 50 град С

Час приведення в бойове положення

–

2-10 хв

Радіус суцільного враження

по горизонталі – 54 град по вертикалі – до 4 м по дальності – 50 м

30 м

4м

–

Готових забійних елементів (кульки та ролики)

490-540 шт .

до 3000

–

ПІДГОТОВКА ЗІ ЗВ’ЯЗКУ Правила ведення переговорів засобами зв’язку. Для ведення стійкого і прихованого радіозв’язку на радіостанціях повинні бути радіодані, що включають частоти й позивні. Радіодані записуються на пластинку, прикріплену на радіостанції. У кожній радіомережі станція старшого командира є головною. Радист головної радіостанції зобов’язаний стежити за дотриманням у мережі встановленого режиму й порядку роботи, дисципліни зв’язку. Вимоги радиста головної станції виконуються беззаперечно. Правила встановлення та ведення переговорів засобами радіозв’язку регламентовані чинною Настановою з радіозв’язку в Збройних Силах України. По радіо забороняється відкрито передавати відомості, що містять військову таємницю, а також військові звання, прізвища посадових осіб, номери військових частин і пунктів їх дислокації, час чергових сеансів радіозв’язку. Встановлення телефонного радіозв’язку полягає у впізнаванні радіостанцій і підготовці між ними телефонного радіоканалу з якістю, що забезпечує передачу (прийом) інформації з необхідною вірогідністю. Встановлення телефонного радіозв’язку й передача радіограм організовується застосуванням радіотелефонних позивних. Зв’язок встановлює радист головної станції. Зв’язок вважається встановленим, якщо отримано відповідь на виклик. Приклад. Виклик: «Дніпро-02, я – Десна-01, прийом». Відповідь: «Я – Дніпро-02, прийом». Передача радіограм ведеться зі швидкістю, яка забезпечує можливість запису на приймаючій радіостанції. Особлива увага при цьому приділяється чіткій, ясній і неквапливій передачі букв, слів, цифр, виділенню закінчень слів (груп). Слова, які важко вимовляються і службові знаки передаються по буквах. Кожна буква передається словом, прийнятим для позначення букв алфавіту. Наприклад, слово «рубіж» передається так: Роман, Уляна, Борис, Іван, Женя. 75

Для настройки радіостанції передаються цифри від одиниці до десяти. Наприклад: один, два, три,..., десять. Передача у зворотній послідовності забороняється. Передача радіограми здійснюється в такій послідовності (варіант): Пропозиція: «Дніпро-02, я – Десна-01, прийміть радіограму, прийом». Згода: «Десна-01, я – Дніпро-02, готовий, прийом». Передача радіограми: «Я – Десна-01, сто п’ятнадцять, десять, дев’яносто, десять, п’ятнадцять, сто п’ятнадцять, розділ, вісімсот дев’яносто один, закодована адреса, розділ, прийом». Передача квитанції: «Десна-01, я – Дніпро-02, прийняв сто п’ятнадцять, прийом». Сигнали передаються без попереднього виклику кореспондента та одержання згоди на прийом у такому порядку: • циркулярний позивний (під час передачі сигналу всім кореспондентам мережі), лінійний або індивідуальній позивний (під час передачі сигналу одному кореспондентові) – два рази; • слово «я» і позивний своєї радіостанції – один раз; • сигнал – два рази; • слово «я» і позивний своєї радіостанції – один раз; • кінець передачі – слово «прийом» – один раз; • підтвердження в прийомі шляхом підтвердження сигналу – один раз. Приклад. «Дніпро-02, Дніпро-02, я – Десна-01, 7418 Рубіж 421, 7418 Рубіж 421, я – Десна-01, прийом». Квитанція на прийнятий сигнал дається негайно шляхом повторення кожного сигналу один раз. У разі встановлення якісного зв’язку позивні радіостанції можуть передаватися один раз. Команди телефонним радіоканалом передаються без попереднього виклику та одержання згоди на прийом. Приклад. «Дніпро-02, я – Десна-01, орієнтир, один, протитанкова гармата, знищити, прийом». На прийняту команду негайно дається зворотна перевірка з точним повторенням команди або підтвердженням прийому коман76

ди словом «зрозумів». Приклад. «Десна-01, я – Дніпро-02, зрозумів, прийом». Основні ТТХ засобів зв’язку Показники Діапазон частот, Мгц Потужність, Вт Тип антен

Вид роботи Дальність зв’язку на місці, км • В режимі ТФ • В режимі ТГ Дальність зв’язку в русі, в реж. тф, км Вага, кг Живлення, В

Р-159 30-76 5 АШ-1,5м АШ-2,7м Похилий промінь

Р-123 20-51,5 4

Р-173 30-76 10

АШ-4м

ТФ ТГ тон. виклик

ТФ

12,18,35 18,25,50

до 20

14,5 12

43 27 борт. мережа

25 27 борт. мережа

бронеоб’єкти, КШМ

Джерело живлення

10 НКП-8

Місце встановлення

носима

РАДІОСТАНЦІЯ Р-123 Радіостанція Р-123 призначена для радіозв’язку між об’єктами у військах. Радіостанція забезпечує цілодобовий впевнений зв’язок під час стоянки та руху об’єкта як з однотипною радіостанцією, так із радіостанціями типів Р-113, Р-105М, Р-108М, Р-109М, Р-114, Р-126. На кожній частоті радіостанція забезпечує безпошукове входження у зв’язок і безпідстройочне ведення зв’язку. Прийомо-передаюча, ультракороткохвильова, телефонна, з частотною модуляцією з подавлювачем шумів радіостанція Р-123 виконана по трансиверній схемі. 1. Діапазон робочих частот 20 – 51,5 МГц, розбитий на 2 піддіапазони: 20-35,75МГц і від 35,75 – 51,5 МГц. 77

2. 3. 4. 5.

Кількість робочих частот 1261 з кроком 25 кГц. Потужність передавача не менше 20 Вт. Девіація частоти передавача 4,5-7 кГц. Чутливість приймача при співвідношенні сигнал/шум 10/1 при вимкненому подавлювачі шумів не гірше 3 мкВ при ввімкненому не гірше 6 мкВ. 6. Радіостанція має можливість встановлення 4 ЗПЧ. 7. Р-123 забезпечує слідуючи режими роботи: • черговий прийом; • телефонний зв’язок симплексом; • телефонний зв’язок дуплексом (електричний напівдуплекс). 8. Антеною радіостанції служить 4х метровий штир з чотирьох колін. 9. Живлення – бортмережа 26 (22-30) В або 13 (11-15) В. 10. Споживання радіостанції від бортмережі напругою 26 В. (13 В) при роботі на передачу не більше 9,6 А (19,2 А). 11. Вага повного комплекту радіостанції не більше 43 кг. 12. Дальність зв’язку при роботі на чотирьохметрову антену при вимкненому подавлювачі шумів не менше 20 км, при ввімкненому – до 13 км, при роботі на АШ-11м – 70 км. Радіостанція має автоматичну підстройку частоти передавача. 78

РАДІОСТАНЦІЯ Р-173

Радіостанція Р-173 є прийомо-передаючою ультракороткохвильовою симплексною із частотною модуляцією. Призначена для забезпечення двостороннього телефонного радіозв’язку між рухливими об’єктами при русі і на стоянці. Радіостанція забезпечує безпошукове входження у зв’язок і бесподстроїчне ведення зв’язку на будь-якій із десятьох заздалегідь підготовлених частот (ЗПЧ). Радіостанція забезпечує роботу на штирьову антену довжиною 3 м. Крім того, допускається робота на штирьову 1 м і 2 м і аварійну антени на близьких відстанях. Для збільшення дальності зв’язку може бути застосована широкодіапазонна УКВ антена, що встановлюється на щогловому пристрої. Радіостанція розрахована на роботу з переговорним пристроєм Р-174, а також без нього з використанням ларингофонної гарнітури. Забезпечується робота з уніфікованою апаратурою внутрішнього зв’язку і комутації (ЯП. 600. 000). Робота з переговорним пристроєм Р-124 здійснюється за допомогою ларингофонного підсилювача (блока Р-173-16). 1. Діапазон частот – (30000-75999) кГц. 2. Крок сітки частот – I до Гц. 79

3. Потужність передавача при номінальному напруги бортмережі – не менше 30 Вт. 4. Нестабільність частоти радіостанції – не більш ± 1,5 кГц. 5. Девіація частоти передавача в межах (4-6) кГц. 6. Чутливість приймача не більш 1,5 мк, із включеним шумопригнічувачем – не більш 3 мк. 7. Вибірковість приймача по дзеркальних каналах 1 і 2 ПЧ, а також по першій проміжній частоті – 100 д. 8. Радіостанція має 10 заздалегідь підготовлених частот. Середній час переходу з однієї ЗПЧ на іншу не більш 3 с. 9. Радіостанція працездатна в інтервалі температур від мінус 50° С до плюс 50° С і відносної вологості повітря (95-98)% при температурі +40° С. 10. Харчування радіостанції здійснюється від бортової мережі постійного струму напругою 27 В с припустимими відхиленнями від мінус 5 В до плюс 2 В и заземленим мінусом. 11. Габарити прийомопередавача з амортизаційною рамою (428х222х239) мм. РАДІОСТАНЦІЯ Р-159 Радіостанція прийомо-передаюча, метрового діапазону (ультракороткохвильова), телефонна і телеграфна з частотною модуляцією, з вузькосмуговим телеграфуванням. Радіостанція призначена для забезпечення безпошукового і безпідстроєчного зв’язку в радіомережах і радіонапрямах. Діапазон робочих частот 30… 75,999 МГц, рознос між сусідніми частотами становить 1 кГц, усього 46000 робочих частот. 80

Вихідна потужність передавача на еквіваленті антени (R=75 Ом) в діапазоні 30… 60 МГц не менше за 5 Вт, а в діапазоні 60… 75,999 МГц не менше за 4 Вт. Чутливість приймача при девіаціі частоти ±5 кГц і моделюючій частоті 1000 Гц в режимах: • ТЛФ не гірше 1,5 мкВ при співвідношенні сигнал/ шум = 10:1; • ТЛГ не гірше 0,75 мкВ при співвідношенні сигнал/ шум =3:1. Радіостанція забезпечує прийом і передачу частотно-модульованих сигналів в режимах: ТЛФ з мікротелефонної гарнітури: • ТЛФ ПШ з мікротелефонної гарнітури з включеним шумопригнічувачем; • ТЛГ-передача телеграфним ключем, прийом па головні телефони мікротлефонної гарнітури. ДУ при дистанційному управлінні з винесеного телефонного апарату ТА-57. Радіостанція забезпечує посилку і прийом тонального виклику частотою 1000 Гц. Радіостанція забезпечує надійний двосторонній радіозв’язок на місцевості середньої пересіченності і лісистості, у будь-який час доби і року на будь-якій частоті діапазону, вільній від перешкод, на відстані: а) при роботі на штирьову антену висотою 1,5 м: • в діапазоні 30... 50 МГц в режимі ТЛФ до 12 км, в режимі ТЛГ до 18 км; • в діапазоні 50... 75,999 МГц в режимі ТЛФ до 10 км, в режимі ТЛГ до 15 км; Радіостанція зберігає працездатність в інтервалі температур від 40 до +50° С, при вологості до 95% і температурі до ±35° С. Маса радіостанції не більше за 11,7 кг.

ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ Орієнтування за допомогою карти, компасу, місцевих предметів Для визначення сторін світу за допомогою компасу треба тримати компас горизонтально і, відпустивши гальмо стрілки, повернути його так, щоб північний кінець магнітної стрілки збігся з нульовим розподілом шкали. При такому положенні компаса букви (Пн. Пд. Сх. 3х.) на шкалі будуть відповідно звернені на північ, південь, схід і захід. 1. Багато ознак обумовлено розташуванням місцевих предметів по відношенню до Сонця: • мох і лишайники на корі дерев, на великому камінні, скелях, старих дерев’яних будівлях зосереджені переважно на північній стороні. Якщо мох росте по всьому стовбуру дерева, то на північній стороні його більше, особливо біля кореня; • кора дерев з північної сторони як правило грубіша і темніша, ніж з південної, особливо добре це помітно на березі. 2. Мурашники розташовуються з південної сторони дерев, пеньків та кущів, крім того південний скат більш пологий, а північний крутий. 3. У окремо стоячих дерев крони густіше з південної сторони. 4. Весною на північних околицях лісових полян трава більш густа, ніж на південних; біля окремих дерев, стовпів, великого каміння трава росте густіше з південної сторони. 5. У великих лісових масивах просіки прорубують звичайно по лініях північ – південь та захід – схід, нумерація кварталів лісних масивів іде з заходу на схід та в подальшому на південь. 6. Верхній кінець нижньої перекладини хреста церкви звернутий на північ. 7. Річні кільця на свіжих пеньках розташовані густіше з північної сторони. 8. У жарку пору року на стовбурах хвойних дерев більше смоли виділяється з південної сторони; 82

9. Сніг швидше тане на південних схилах, у результаті відтаювання на снігу утворюються щербини – шпильки, у напрямку на південь.

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА Індивідуальний перев’язочній пакет призначений для накладення первинної пов’язки на рану і для її захисту від забруднення мікробами. Він складається з двох стерильних ватно-марлевих подушечок та бинта. Одна з подушечок закріплена на кінці бинта, друга – рухома, завдяки чому є змога закрити обидві сторони рани. Подушечка та бинт обгорнуті паперовою оболонкою, в якій є безпечна булавка. Поверх паперової оболонки є резинова оболонка, яка забезпечує стерильність пакету. Для відкриття пакету резинову оболонку розривають за надрізом та вколюють булавку в обмундирування в зручному місці, щоб не загубити. Потім звільняють бинт і подушечки від паперової оболонки. 1. нерухома подушечка 2. рухома подушечка 3. бинт 4. кінець бинта 5. скатка бинта 6. кольорові нитки

Використання індивідуального перев’язочного пакету Щоб не порушити стерильність подушечок, однією рукою взяти за кінець бинту, де прикріплена подушечка, а другою – за бинт і розвести в сторони руки. На одній з сторін подушечок є кольорова стрічка. За ці сторони і треба взяти подушечки, при необхідності і розвести їх на потрібну відстань, приложити до рани та скріпити бинтом. Кінець бинта закріпити булавкою. Джгут Combat Application Tourniquet (CAT) – високоефективний джгут нового покоління. Він дозволяє швидко зупиняти загрозливі життю кровотечі. Успішно застосовується однією рукою. Спроектований для застосування в будь-яких погодних умовах. 84

Джгут Combat Application Tourniquet (CAT) CAT складається з невеликої пластикової платформи, до якої приєднані пластиковий оборотний стрижень, зачепи для фіксації стержня і широка пов’язка з липучкою, всередині якої по всій довжині проходить більш вузька стропа, пропущена крізь поворотний стрижень. На одному кінці CAT розташована платформа з зачепами, поворотним стрижнем і пластиковою пряжкою, через яку пропускається вільний кінець джгута, позначений червоним кольором. «Липучка» відрізняється від традиційної тим, що по всій довжині джгута в липучці містяться як «гачечки», так і «петельки». Це дозволяє джгуту надійно триматися, незалежно від сторони і вибраного діаметру. Максимальна фіксація досягається не тільки за рахунок «липучки», але і за допомогою пряжки-двохщелівкі, через яку пропускається вільний кінець джгута. Залежно від обраної конфігурації це може бути як фіксація з самоблокуванням так і без. Незважаючи на відносну складність конструкції, принцип роботи джгута досить простий, і нагадує традиційну закрутку, застосовувану при кровотечах. Після регулювання джгута за об’ємом і 85

його блокування (за допомогою пряжки-двохщелівкі і пов’язки) в дію вводиться внутрішня стропа, діаметр якої зменшується при обертанні оборотного стрижня. Після того, як стягування внутрішньої стропи зупиняє кровотечу, оборотний стрижень фіксується за допомогою зачепа. Зачепи додатково оснащені невеликим відрізом липучки білого кольору з позначкою «TIME», на якому можна залишити позначку про час накладення джгута. Крім зачепів, оборотний стрижень можна зафіксувати залишком довжини самого джгута. Така конструкція має декілька переваг в порівнянні з традиційним гумовим джгутом: • можливо самостійне застосування пристрою навіть з використанням однієї руки, що вельми проблематично при використанні традиційного гумового джгута; • гума чутлива до холоду, в той час як матеріали CAT допускають його ефективне застосування навіть при низьких температурах; • пряжка-двухщелівка надійно блокує обсяг джгута навіть якщо липучка пошкоджена або забита піском, снігом і т.д.; • Combat Application Tourniquet можна накладати без підстильної матерії, тому пов’язка виконує її роль; • при використанні гумових джгутів під них рекомендують вставляти папірці з мітками про час їх накладення. Такий метод не дуже надійний, тому папір легко мокне, рветься, брудниться і т.д. Місце під тимчасову позначку передбачено в CAT з самого початку.

ВИЖИВАННЯ СОЛДАТА У РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ Вибір місця розташування для відпочинку. Обладнання нічлігу, встановлення намету При короткостроковому перебуванні особового складу у районі будуються прості польові укриття (курені, заслони, навіси), встановлюються палатки, використовуються печери. В базовому районі готуються землянки або бліндажі. Укриття повинні бути замасковані, забезпечувати нормальні умови для відпочинку та обігріву, а також швидкий та скритний відхід у разі виявлення противника. Для побудови укриттів використовуються місця на деякому віддаленні від основних доріг, великих гарнізонів, населених пунктів, та об’єктів, що охороняються, а також біля місцевих об’єктів, що можуть бути орієнтирами. В районі розташування необхідно організувати спостереження та охорону від раптового нападу противника, а також визначити порядок виходу з-під удару противника та запасний пункт збору. Для побудови та обладнання укриттів застосовуються місцеві матеріали та табельне майно (плащ-палатки, брезенти та інші). Плащ – палатки використовують для побудови палаток (на одного та шістьох чоловік) і навісів. Палатки повинні бути замасковані під фон навколишньої місцевості. Палатка на одного чоловіка будується із одного комплекту плащпалатки. Полотнище підпирають з однієї сторони стійкою з відтяжкою та кріплять по усім кутам кілками. Похідна палатка на шість чоловік над виритим котлованом обладнується із п’яти комплектів плащ-палаток в наступній послідовності: • відривається котлован прямокутної форми розміром по низу 2,5х3,3 м, глибиною 0,6м з відсипкою вийнятої землі по краям висотою 0,3 м; з короткої сторони відривають лаз шириною 1,3 м; 87

• трьома мотузками скріплюють п’ять полотнищ таким чином, щоб з однієї сторони було два полотнища, а з другої – три; одне крайнє полотнище використовується для закриття лазу; • зшитий намет встановлюється над котлованом на стійки, що стягуються відтяжками; краї намету з’єднують по кутам та посередині кінцями шнуровочних мотузок до кілків. Похідна палатка на шість чоловік з встановлення на поверхні землі будується із шести плащ-палаток в наступній послідовності: • двома мотузками зшивають чотири полотнища двохскатної частини палатки, а також прошнуровують до неї складені трикутниками два полотнища, що залишилися, що складають торці палатки; полотнище з боку входу роблять відкидним, прошнурована тільки одну його кромку; • піднімають зшитий намет на три зібрані стійки, крайні з них стягують відтяжками; • розтягають намет та прив’язують його кінцями шнуровочних мотузок до кілків. Курінь (рос. – шалаш) може бути обладнаний з одного або двох зрублених дерев, для цього краще використовувати ялинку. Для обладнання такого куреня на 2-5 чоловік надрубують дерево на висоті грудей та валять його вершиною у навітряну сторону. Гілля поваленого дерева у нижній частині обрубують і використовують для підстилки та ущільнення стін куреня. Зверху та з боків крону зрубленого дерева обсипають шаром снігу завтовшки 30-40 см. З відкритої сторони курінь закривається від вітру та снігу плащнаметами.Під час сильної спеки із плащ-палатки можна побудувати прості навіси, що захищають від пекучих променів сонця, в той час же добре вентильовані.

Похідні палатки а – палатка на одного чоловіка; б – палатка на шість чоловік з котлованом; в – палатка на шість чоловік (для встановлення палатки потрібно 20 хв.)

Заслони, навіси а – односторонній (6 осіб встановлюють за 2-3 г). Матеріал: жердини довжиною 4 м – 10 шт., гілки та хворост – 1 м3, хвоя – 3 м3, дріт – 2 кг. б – двохсторонній (6 осіб встановлюють за 6-8 г) Матеріал: жердини довжиною 6 м – 2 шт, 4 м – 32 шт, гілки та хворост – 5 м3, хвоя – 8 м3, дріт – 4 кг. 89

Обігрівання у зимових умовах Взимку для розташування підрозділу вибирається місце, захищене від вітру. Для обігріву солдат можна обладнати прості укриття польового типу. Наприклад, заслон встановлюється з підвітряної сторони головним чином для захисту від вітру. Для обігріву особового складу перед заслоном, якщо дозволяють обставини, солдат розводить вогнище. Зимою солдат повинен вміти будувати укриття із снігу. В таких укриттях температура підтримується 2-3 град., що захищає особовий склад від обмороження. Нора в снігу обладнується на 2-3 чоловіка. Вона викладається із жорсткого снігу або відривається в снігу, а потім перекривається жердинами, гілками та шаром снігу. Всередині нори місце для відпочинку вистилається хвоєю, гіллям або соломою.

Розведення (добування) вогню Вміння розводити багаття необхідне солдату для того, щоб обігрітися, висушити одяг, приготувати їжу, подати сигнал та інше. Полум’я та дим багаття демаскують солдата, розводити його необхідно лише при необхідності, здійснюючи заходи маскування. Для того, щоб багаття не диміло, потрібно використовувати сухе паливо – гілля осини, берези, дуба, вільхи, орішника. Сирі та гнилі дрова дають багато диму та мало тепла. Для багаття потрібен доступ повітря, інакше воно буде погано горіти та диміти. Багато диму дають смолисті сосна та ялина. Для приготування їжі найбільш підходить багаття типу «яма». Воно розводиться у ямі, що вирита у ґрунті. По можливості місце для нього потрібно вибирати під густою кроною дерева – у цьому випадку багаття забезпечує маскування не тільки з боків, а й з повітря. При відсутності природного маскування багаття можна прикрити зверху плащ-палаткою. Багаття «яма» не потребує багато дров. Для збереження тепла яму викладають камінням. Щоб дрова добре горіли та не диміли, поруч можна вирити іншу яму з вузьким каналом до багаття для доступу повітря. Для збереження тепла вугілля багаття потрібно засипати золою та присипати землею. Жар у цьому випадку зберігається впродовж 10-12 годин. В якості сигнального застосовується багаття «піраміда», складений із гілок та сучків. Воно дає велике полум’я, але швидко прогорає; придатне для швидкого обігріву та сушки одягу та взуття. Багаття «нодья» розводять при необхідності тривалого обігріву. Для цього потрібно товсті, рівні поліна. Два з них кладуть поруч на землю, та роблять в них пази, де розміщують «розтопку» (найкраще – вугілля іншого багаття). Зверху кладуть третє поліно. «Нодья» розгорається поступово, горить жарким полум’ям та рівно на протязі декілька годин. Жар можна регулювати, розсуваючи та здвигаючи нижні поліна. При відсутності сухих дров та інструменту для їх заготівлі у лісі багаття можна розвести під сухим пнем, який довго тліє та придатний для тривалого обігріву. 91

Для розведення багаття можна використовувати бересту, дрібні сухі дрізки, ялинові та соснові гілки, стружки та інші матеріали. «Запалку» вкладають щільно та підпалюють, прикриваючись від дощу та повітря плащ-палаткою або курткою. У погану погоду можна швидко розпалити багаття, поклавши у пусту консервну банку ганчірку або папір, просякнутий соляркою або збройовим мастилом. Кожен солдат повинен вміти добувати вогонь для розпалювання багаття без сірників. Для цього є декілька способів: • взяти сухий легкозаймистий дерев’яний брусок; загострити з одного кінця сухий прут завдовжки 25-30 см. та товщиною 2-2,5 см. (виготовити свердло); зробити розтяжку – у вигляді лука та упор з заглибленням для тупого кінця свердла, обертати свердло, що встановлено у отвір бруска; під час обертів потрібно натискати на упор і поступово збільшувати натиск; брусок і свердло від обертів нагріваються, обвуглюється, а потім займається. Під час тертя утворюється дрібний пил, що не потрібно здувати, отвір в бруску потрібно обкласти легкозаймисті матеріали (сухий мох, вата, що просякнута горючим матеріалом, невелика кількість пороху); • швидко протягувати відрізок сталевого дроту через дерев’яний брусок; дріт нагрівається, що дає можливість запалити порох, фотоплівку та інше); • можна отримати вогонь, фокусуючи сонячний промінь через лінзи окулярів, лупу, окуляри бінокля; фокусування досягається зміною відстані до місця підпалу, після чого, не змінюючи її, утримувати в однієї точці до появи полум’я. • із патрона вийняти трасуючу кулю та вставити її гострим кінцем у розщелину або інший невеликий отвір; узяти цвях або інший загострений металевий предмет, наставити гострим кінцем у дно кулі (у речовину трасеру) і різко вдарити по ньому; від удару речовина займається і від неї можна запалити заздалегідь підготовлений легкозаймистий матеріал (стружку, сухі гілки, хвою, солому та інше). 92

Приготування їжі у казанку у різноманітних умовах Загальновійськовий сухий пайок, норма № 16 (на одного чол./ добу): • галети з борошна пшеничного другого ґатунку або пшеничного обойного борошна, або сухарі ржанні чи хлібці хрустячі – 600 г; • консерви м’ясоовочеві – 500-530 г; • консерви м’ясні – 250 г; • цукор – рафінад дорожній – 135 г; • чай – 2 г. Замість 300 гр. сухарів або хлібців дозволяється видавати 400 г хліба із пшеничного борошна першого ґатунку. Малочисельні команди і окремі солдати для спільного приготування їжі поєднуються у групи по дві особи: в одному казанку готується перша страва на двох, а у другому – друга страва на двох. На вечерю та сніданок другий казанок використовується для приготування чаю. Для приготування однієї порції першої страви у казанок наливають 2 кружки води (0.7 л) а на дві порції – 4 кружки. Вода доводиться до кипіння і при безперервному помішуванні засипають концентрат. Супу дають закипіти, а потім варять до готовності (2030 хв.). Для приготування однієї порції другої страви у казанок наливається одна кружка води (0.35 л), а на дві – 2 кружки, доводять до кипіння, потім при безперервному помішуванні висипають концентрат. Варити на слабому вогню до утворення густої маси – до готовності (20-30 хв.). М’ясні консерви закладають у суп за 10-15 хв. до готовності їжі. Консерви перед закладкою у другу страву проварюють у кришці казанку, після чого додають у кашу. Сіль у готову страву додають у кінці варки – до смаку. Сухарі перед вживанням відновлюють шляхом зволоження і наступного підігрівання. 93

Засоби добування води, її знезаражування та умови вживання Без їжі чоловік може прожити декілька днів, або навіть тижнів. Проте відсутність води навіть впродовж доби, особливо у спекотну пору різко знижує боєготовність особового складу, його вольові якості, викликає швидку втому. У цих умовах без води чоловік може прожити не більш ніж 5-7 діб. У холодну пору року солдату необхідно 1,5-2 л води на добу, в помірних умовах – 2,5 л, у спеку потреба збільшується до 4 л на добу. Під час дій у безводних районах потрібно мати при собі (на бойовій техніці) запас води та вміти економно її використовувати. В окремих випадках вольовий чоловік спроможний обмежити витрати до 0,5 л води на добу. Все залежить від фізичного навантаження та характеру дій солдата. Важливу роль відіграє вміння знаходити та використовувати природні джерела води. До них відносяться відкриті водойми (ріки, озера), ґрунтові води (ключі, криниці,скупчення води в підземних резервуарах, струмки), атмосферна вода (дощ, сніг, роса, прісний лід), а також рослини-водоноси (бамбук, кактуси та інші). Деякі джерела нанесені на карті, яку необхідно вивчити перед виконанням бойового завдання, особливо у безводних районах. Перед вживанням води, яка викликає підозри щодо якості, її необхідно прокип’ятити впродовж 15-20 хвилин або обеззаразити спеціальними таблетками. При відсутності таблеток можна використовувати настоянку йоду (8-10 крапель на 1 л води). Для очищення каламутної води її фільтрують, пропускаючи через заповнену річним піском (гравієм) та вугіллям тару (ящик, бочку, казанок) з отвором у днищі. Воду з болота, річки або озера можна профільтрувати безпосередньо на місці: викопати поблизу берега яму та почекати, доки в неї набереться та відстоїться вода. Солену воду необхідно опріснити за допомогою хімічного оп ріснювача. При недостатній кількості води необхідно: • не їсти багато, особливо м’ясної їжі, не курити; • воду вживати у визначеній кількості тільки ранком та ввече94

рі, для зменшення спраги пити невеликими ковтками, надовго затримуючи її у роті, удень – тільки змочуючи губи або полоскати рот; • у спеку не знаходитись тривалий час на сонці, намагатися перебувати у тіні; • з метою запобігання посиленому потовиділенню – не знімати верхній одяг та головний убір; • під час руху здійснювати встановлений ритм, рухатись помірно, розміреним кроком. Порядок і способи збору для харчування рослин, риби і тварин Із всієї різноманітності продуктів природи, що використовується для приготування їжі, найбільш часто вживається м’ясо тварин, птахів, яйця, риба, а також їстівні рослини. Більшість мешканців Європи вживають у їжу м’ясо домашних тварин (корів, свиней, овець, а у деяких районах – конини, оленятини тощо) і диких тварин (ведмедя, дикого кабана, зайця, лося, оленя, косулі, та інших). Це неповний перелік тварин, м’ясо яких їстівне. Наприклад, дуже смачне м’ясо ховраха (рос. – суслика) і бабака (рос. – сурка), не гірші смакові якості має м’ясо борсука, лисиці, вовка. Полювати на диких тварин краще зранку або ввечері за допомогою автомата, якщо це дозволяють умови маскування, або використовуючи різні сильця, петлі, западні. Сильця і петлі встановлюються перед входом до нори, на стежках тварин та в місцях природних загороджень, біля водопою тощо. Вбитого звіря потрібно одразу освіжувати. Для цього покласти тушку на бік, на спину або у підвішеному стані за передні лапи, зробити надрізи по животу від голови до хвоста, навколо шиї та колінних суглобах лап. Потім знімають шкіру. Якщо шкіра відділяється погано, роблять надрізи з внутрішньої сторони. Після того, як із туші витече уся кров, її розрізають на животі і, обережно видаливши жовчний міхур, виймають нутрощі. У зайця, кролика, ондатри та деяких інших тварин необхідно обов’язково виймати залози, що знаходяться під передніми лапами і по бокам 95

хребта – вони мають неприємний запах. Після цього розрубають тушу на куски. Для їжі використовують печінку, нирки (рос. – почки), серце, легені, шлунок. М’ясо до приготування мити не потрібно, так як мокре воно швидко псується. Перед приготуванням їжі із м’яса зайця, кролика, лисиці, а також нирки та язика крупних тварин необхідно все це витримати в холодній воді впродовж 1-2 години. Дрібних тварин (бабака, ховраха та інших) можна смажити над багаттям на вертелі, не знимаючи шкіри. Тушка очищається від обгорівшої шкіри та нутрощів після приготування. Їстівним вважається м’ясо усіх змій, крім морських, а також ящірок та жаб. Перед приготуванням з них необхідно зняти шкіру. Для приготування птахів у польових умовах їх потрібно випотрошити, підсолити всередині і, не ощіпуючи пір’я, обмазати тушку глиною. Після цього розгребти вугілля і золу багаття, викопати під ним ямку глибиною 30-40 см, вистелити її свіжим листям, гілками або травою, покласти тушку, зверху покласти свіжу рослинність та завалити золою та вугіллями. Через 1,5-2 години їжа готова до вживання. Таким способом можна готувати не тільки м’ясо птаха, але і м’ясо тварин, запекти коріння. Під час дій у районі, багатому озерами, річками та на побережжі моря їжею може бути: риба, раки, краби, креветки, різні молюски та морські черепахи. Місця для рибної ловлі потрібно вибирати на вузьких річках та струмках – в місцях їх розширення, на широких річках – в місцях звуження; в глибоких водоймах – на мілині, в дрібних – ями; у стоячих ставках та озерах – протоки; у всіх річках – заливах та затонах. Найбільш підходящий для рибної ловлі час – ранкові та вечірні години. Для зберігання наловленої риби її потрібно випотрошити, але не мити, а насухо витерти ганчіркою та вивісити на 20-30 хв. на повітрі. Потім перекласти тушки кропивою або свіжою, але обов’язково сухою осокою. Для заготовлення запасів м’яса тварин та птахів його необхідно нарізати довгими ломцями товщиною не більш ніж 3-4 см, а потім 96

висушити на сонці і зав’ялити над димом багаття, доки воно не побуріє і не зробиться ламким. При цьому у багаття не повинно бути хвойних дерев, інакше м’ясо буде несмачним. Рослинний мир Для їжі вживають овочі, клубні і коріння, злаки та трави, фрукти та ягоди, горіхи та жолуді, гриби та лишайники, водорості. Щавель звичайний – використовується для приготування супів, зеленого борщу. Можна додавати у сирому вигляді в салат. Кропива – використовується, як і щавель. Відрізняється наявністю великої кількості аскорбінової кислоти у дрібному листі. Молоді суцвіття запарюють замість чаю. Ревінь – використовується м’ясисті живці (рос. – черенки), які після очищення від шкірки можна вживати у сирому вигляді, а також для приготування компоту та морсу. Кульбаба (рос. – одуванчик) – листя використовуються для приготування салату, а смажені та розмолоті корні – як сурогат кофе. Лопух звичайний – дляв їжі використовується коріння; копати коріння потрібно восени або навесні при появі першого листя; викопати коріння, промити, нарізати кільцями, посолити, зварити або спекти на багатті. Рогоз – кореневища рогози їстівні у вареному вигляді, весною їстівні у сирому вигляді і молоді паростки. Черемша – для їжі використовуються листя та стеблі у сирому вигляді; із свіжої черемші варять супи, готують салати, вінегрети. Конюшина – багата білковими речовинами; із листя та молодих паростків конюшини можна готувати салат, варити суп і пюре; із клеверного пюре печуть коржі. Фрукти та ягоди У природі розповсюдженні дикоростучі рослини – полуниця, малина, ожина (рос. – ежевика), чорниця, брусниця, лохина (рос. – голубика), журавлина (рос. – клюква), морошка, смородина, агрус (рос. – крижовник) та інші. У Європі поширені різні види ліщини і 97

деревовидних рослин, що мають плоди – каштани, горіхи, жолуді, їстівні у сирому вигляді та мороженому. Гриби Гриби – дуже калорійний продукт. Вони мають у своєму білки, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни. Більшість грибів – їстівні, вони можуть вживатись у вареному, смаженому, соленому та маринованому вигляді. Це білий гриб, підосиновик, підберезовик, маслюк, рижик, шампіньйон, опеньок, лисичка та інші. Частина грибів потребують довгої обробки перед вживанням Це грузді, підгруздки, «чорнушки», «волнушки», сморчки та інші. Ці гриби обов’язково потрібно вимочувати у холодній воді або відварити на протязі 10-15 хв. для зняття гіркоти. Після чого гриби промити холодною водою і можна готувати. При зборі грибів необхідно пам’ятати, що гриб зберігається всього 1 добу. Вживання сирих грибів неприпустимо. Для приготування грибів їх нарізають великими кусками, солять і обсмажують у олії. Щоб приготувати грибний суп, обсмажені гриби варять у казанку 40 хв., а потім кладуть картоплю, сіль, приправи та варять ще 20-25 хв.

Видання здійнено за участі та підтримки ДК «Укроборонпром», ДП «Житомирський бронетанковий завод», інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express», студії дизайну «Dream Art» та Групи компаній «Адеф»

ДЛЯ НОТАТОК ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________