Довідник механіка-водія танка Т-64Б by NGU

ДОВІДНИК механіка-водія танку Т-64Б 2015 р., Київ

ГОЛОВНІ СИСТЕМИ ТА ВУЗЛИ ТАНКУ, МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ТА СПОСОБИ ЇХНЬОГО УСУНЕННЯ...............................................................2 Тактико-технічні характеристики танку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2 Порядок перевірки АКБ у машині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Характерні несправності та способи їх усунення. . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 Силова установка та її обслуговування. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6 Порядок заправки та зливу охолоджуючої рідини. . . . . . . . . . . . . . . . 7 Можливі несправності силової установки та способи їх усунення. . . 9 Можливі несправності ходової частини та способи їх усунення. . . . 13 Запуск підігрівача . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13 Порядок підготовки двигуна до пуску та запуск двигуна стартер-генератором. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14 Порядок підготовки двигуна до пуску та запуск двигуна повітряним пусковим пристроєм. . . . . . . . . . . . . . 15 Порядок підготовки двигуна до пуску та запуск двигуна комбінованим способом. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 Відкачка мастила з коробок передач. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16 Розміщення на корпусі танка лючків, заправних горловин та точок зливу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17 ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА..........................................................................21 ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ...........................................................................25 ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА........................................................27 ВИЖИВАННЯ СОЛДАТА У РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ ..............................30

ГОЛОВНІ СИСТЕМИ ТА ВУЗЛИ ТАНКУ, МОЖЛИВІ НЕСПРАВНОСТІ ТА СПОСОБИ ЇХНЬОГО УСУНЕННЯ ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТАНКУ тип танка бойова вага екіпаж (чол)

основний 39 т 3

Експлуатаційні дані швидк. руху (км/год) (сер) (макс) по грунт. дорозі 35-45 45-50 по шосе 60,5 витрата ПММ (на 100 км шляху, літрів) паливо масло по грунт. дор. 300-450 6-15 по шосе 170-200 4-8,5 Запас руху по дорозі (км) по ґрунтовій дорозі по шосе без дод. бочок 225-360 500-600 з дод. бочками 310-450 700 Макс. кут підйому 300 ширина рову (м) 2,85 висота стінки (м) 0,8 глибина броду (м) 1,8 подолання водних перешкод (м) ширина необмежена глибина до 5 м Озброєння Гармата, калібр Кулемети, калібр

125 мм 7,62 та 12,7 мм 2

Силова установка Двигун (марка) максимальна потужність при обертах 2800 об/хв експлуатаційні оберти

5 ТДФ 700 к.с 2200-2800 об/хв.

Система живлення паливом Ємність системи (л) 1270

Внутр.

Зовн. баки

Дод.бочки

730

540

370

Система змащення двигуна Ємність системи (л) 82 Електрообладнання: Напруга бортової мережі, В 27,5 (+1-) АКБ марка 12-СТ-85Р кількість, шт 4 напруга, В 24 Порядок перевірки АКБ у машині 1. Перевірка на відсутність втрати струму. При вимкнутих споживачах i вимикачі акумуляторних батарей, при натисканні на кнопку вольтамперметра, стрілка приладу не повинна показувати напругу. Якщо показання вольтамперметра не дорівнює нулю – це вказує на наявність саморозряду. В цьому випадку АКБ необхідно з машини зняти і нейтралізувати поверхню батареї 10% водним розчином кальцинованої соди або нашатирного спирту. 2. Перевірка по Е.Д.С. Ввімкнути вимикач АКБ, при непрацюючому двигуні і вимкнутих споживачах натиснути на кнопку вольтамперметра. 3

Якщо стрілка вольтамперметра показує більше 24В батареї заряджені і справні. Якщо стрілка вольтамперметра показує менше 24В – батареї розряджені або несправні (мають короткозамкнені акумулятори), їх необхідно зняти з машини і здати на зарядну станцію. 3. Перевірка по напрузі. Натиснути кнопку стартера без подачі палива і одночасно на кнопку вольтамперметра. При нормальній зарядженості стрілка вольтамперметра повинна показувати не менше 17В. Якщо стрілка вольтамперметра показує менше – АКБ необхідно зняти з машини і здати на зарядну станцію для їх перевірки і відновлення. 4. Перевірка зарядженості по величині зарядного струму. Пустити двигун і попрацювати на експлуатаційних обертах 15 хвилин і потім перевірити величину зарядного току по вольтамперметру (без натискання на його кнопку). Величина зарядного струму повинна становити 30-50А – батареї заряджені. Якщо зарядний струм великий (біля 150А) – вказує на розрядженість АКБ. Необхідно зняти АКБ з машини і відправити до зарядної станції на зарядку. Не рідше ніж раз у 3 місяці, а влітку кожні 30 днів провіряти рівень електроліту, який при експлуатації повинен бути на 10-12 мм. вище попереджувального щитка. При зменшенні рівня електроліту доливати в батареї дистильовану воду. В зимовий час після доливання води проводити заряд від генератора. Розряд батарей взимку більше 25%, а влітку більше 50% не допускається. Протирати акумуляторні батареї від пилу та бруду чистою ганчіркою змоченою нашатирним спиртом, або розчином (10 %) кальцинованої соди. Перевіряти і прочищати вентиляційні отвори, а також виводи і кінцівки проводів, під’єднаних до акумуляторних батарей.

Характерні несправності та способи їх усунення Несправність

Можлива причина несправності

Спосіб усунення несправності

В зарядному та пусковому ланцюгах Перевірити по вольтамперметру наявність току при Відсутня зарядка батарей зарядного працюючому двигуні (не нижче від генератора 2200 об/хв). Знайти причину Швидка розрядка відсутності зарядного току і акумуляторних усунути її. батарей (саморозряд більше 0,5% на добу) Перегорів запобіжник Замінити запобіжник 30А в реле-регуляторі Коротке замикання батарею в ремонтну всередині акумуляторних Здати майстерню або замінити її батарей

При вимкнутому вимикачі батарей і натиснутій кнопці вольтамперметра останній показує напругу

Окислення або забруднення наконечників і зажимів проводів на акумуляторних батареях або ослаблення їх кріплення Сильно розряджені акумуляторні батареї Витікання току внаслідок поганої нейтралізації електроліту на поверхні батарей або просочування електроліту через тріщини, які з’явились в стінках банок

Вольтамперметр не показує зарядки і напруги

Перегорів запобіжник 300 Замінити запобіжник А на блоці захисту

При натискуванні на кнопку СТАРТЕР, останній не вмикається

Ослабло кріплення дротів на виводах реле, акумуляторних батарей або стартер-генератора СГ-18-1С Перегоріла лампа

При увімкненні стартера вольтамперметр показує напругу нижче 17 В, а стартер працює не енергійно

Не горить лампа фари, плафона, габаритного ліхтаря або іншого приладу освітлення

Від’єднати дроти батарей, зачистити наконечники и зажими, після чого знову під єднати їх, затягнути та змастити технічним вазеліном Зняти батареї з танка і відправити їх на зарядку Очистити поверхню батарей, слідкувати за рівнем електроліту. у випадку підтікання електроліту відправити батареї в ремонт

Підтягнути кріплення дротів Замінити лампу

Порушений контакт Відремонтувати патрон, патрона з цоколем лампи забезпечити надійність контакту Несправний вимикач Відремонтувати або замінити вимикач

Силова установка та її обслуговування ТТХ двигуна Марка – 5 ТДФ. Тип – 2-х тактний турбопоршневий 5-ти циліндровий, багатопаливний, однорядний з горизонтальним розташуванням циліндрів дизель рідинного охолодження з зустрічним рухом поршнів, прямоточною продувкою та безпосереднім сумішоутворенням. Потужність – 700 к.с. Вага – 1050 кг Оберти: • Експлуатаційні 2200-2800 об/хв. • Максимальні 3080 об/хв. • Мінімальні • 800 об/хв. при використанні дизельного палива • 1000 об/хв. при використанні керосину, бензину Система живлення двигуна пальним Технічна характеристика: Тип – проточна. Паливо, що використовується: • дизельне / ДЛ, ДЗ, ДА/; • реактивне / Т-1, ТС-1/; • бензин / А-72, А-76/. Ємність баків: • передні баки – лівий 165 л., правий 165 л; • бак-стелаж – 90 л; • задні баки – лівий 176 л; • правий 134 л; • зовнішні баки /7 баків/ – 540 л. Усього: 1270 л Витрата палива: • на 1 км – 4,3 л. • на 1 годину руху – 93 л. • на 1 годину на місці 22 л. Запас ходу до 360 км. 6

Система змащення Технічна характеристика: Тип – комбінована з сухим картером. Ємність системи – 82 л; • мінімально припустима кількість мастила – 20 л; • в запасному баці – 45 л Мастило, що використовується: М 16 ІХП – 3, МТ-16п Температурний режим роботи двигуна: • експлуатаційний – 80-90 град. • допустимий: • мінімальний – 75 градус.; • максимальний – 115 градус. Тиск мастила: • перед запуском двигуна не менше 0,5 кгс/см2. • при працюючому двигуні не менше 1,5 кгс/см2. Порядок заправки та зливу охолоджуючої рідини Заправка системи охолодження: • при температурі навколишнього повітря 50 С і вище використовується вода з трикомпонентною присадкою; • при температурі нижче 50 С – низько замерзаюча охолоджуюча рідина марки «40» (при температурі до мінус 350 С), марки «65» (при температурі до мінус 600 С). Для зменшення накипоутворення та корозії деталей у систему охолодження заправлену водою додається трикомпонентна присадка, а саме заправка системи проводиться через пом’якшуючий фільтр. ПАМ’ЯТАЙ! Низько замерзаюча охолоджуюча рідина отруйна. Її попадання у шлунок викликає тяжке отруєння яке в багатьох випадках призводить до смерті. Після роботи з рідиною необхідно ретельно вимити руки з милом. Заправна ємність системи охолодження 70 л. При опущеному до поверхні охолоджуючої рідини щупу верхній торець різьбової частини заправної горловини повинен знаходитися: 7

• при розігрітому двигуні (температура охолоджуючої рідини вище 500 С) – між рисками 1 і 2 на щупі (25-32 мм); • при холодному двигуні (температура охолоджуючої рідини нижче 500 С) – між рисками 2 і 3 на щупі (32-40 мм). Використання антикорозійної трикомпонентної присадки. Антикорозійна трьохкомпонентна присадка використовується для зменшення накипоутворення та запобігання корозійного ураження деталей системи охолодження двигуна, заправленої водою. Трикомпонентна присадка складається із суміші технічного біхромату калію ГОСТ 2652-78 чи ГОСТ 4220-75, нітриту натрію ГОСТ 19906-74 та тринатрійфосфату ГОСТ 201-76. Нітрит натрію та тринатрійфосфат нагадують поварену сіль, технічний біхромат калію – кристали оранжевого кольору. У воду, призначену для заправки у систему охолодження двигуна додається по 0,05 % кожної складової присадки до кількості заправляемої води, чи по 35 г при заправці 70 л. Зважувати складові присадки треба на технічних чи торгових терезах. Потрібна для повного об’єму заправляємої води кількість компонентів засипається та ретельно переміщується у 5-6 л води, нагрітої до 60-800 С. Отриманий розчин присадки заправляється в систему охолодження. Потім здійснюється дозаправка системи охолодження водою визначеним вище порядком. Засипати не розчинену попередньо присадку безпосередньо у систему охолодження не дозволяється. Злиту із системи охолодження воду з трикомпонентною присадкою дозволяється зберігати у чистій металевій тарі. Трикомпонентна присадка та її розчини отруйні. Повітряна система Технічна характеристика: • тип-повітряна допоміжна; • кількість балонів: – 2 по 5 літрів; • тиск повітря: нормальний 150 + 15 кгс/см2 необхідний для пуску двигуна: влітку: 70 кгс/см2 взимку: 90 кгс/см2 8

• зниження тиску в балоні допустиме не більше 5 кгс/см2 за 30 хв. Перевірка рівня мастила в системі ГУ і змащення трансмісії Заправна ємкість системи ГУ і змащення трансмісії – 40 літрів масла марки ТСЗП – 8 п. Мінімально допустима для експлуатації машини кількість масла в баку після попередньої подвійної відкачки його з коробок передач складає 37-38 літрів. Розташування точок змащення ходової частини. Верхні і нижні опори амортизаторів заправляються змазкою Циатім-208 до виходу її через зазор між кінцем шприця і заправними отворами. Опорні катки, направляючі колеса – змазкою Літол 24 до виходу її через верхній протилежний отвір під болт в кількості 800 гр. Балансири – змазкою Літол 24 в кількості по 200 гр. в кожен. Водила бортової передачі – змазкою Літол 24 в кількості 500 гр. в кожну. Підтримуючі катки – змазкою Циатім 201 до виходу її через лабіринт ущільнення в кількості 300 гр. Можливі несправності силової установки та способи їх усунення Несправність Причина несправності

Спосіб усунення

Двигун не розвиває пускових обертів (200 об/хв).

1. Недостатня ємність акумуляторних батарей чи слабкий тиск в повітряних балонах. 2. Двигун перед запуском недостатньо розігрітий.

Підзарядити чи замінити акумуляторні батареї чи балони. Дозволяється використовувати комбінований пуск.

Двигун не запускається при нормальних пускових обертах: Рейки паливних насосів йдуть на подачу палива.

1. Перекриті паливні баки. 2. Попало повітря в систему живлення двигуна пальним.

Відкрити паливний кран. Прокачати систему паливопідкачуючим насосом. Якщо необхідно, то від’єднати трубопровід виходу надлишків палива (після паливних насосів) і прокачувати систему доки не потече паливо без бульбашок повітря. Замінити секції фільтра тонкої очистки палива з ЗІП.

3. Забруднений фільтр тонкої очистки палива. 9

Розігріти двигун згідно вимог Інструкції по експлуатації машини.

Несправність Причина несправності Рейки паливних насосів не йдуть на подачу палива.

Спосіб усунення

1. Маслозакачуючий насос Усунути неполадку в МЗН. не створює тиск. Перевірити і відрегулювати привід 2. Неполадка приводу управління. управління паливними насосами.

Двигун не роз- 1. Порушене регулювання виває нормаль- приводу управління паливної потужності. ними насосами. 2. Немає подачі палива до форсунок одного з циліндрів. 3. Засмітився паливний фільтр тонкої очистки чи грубої очистки.

Відрегулювати привід. Перевірити всі паливні насоси (чи немає заїдання рейок) і трубки форсунок. Несправні елементи паливної апаратури замінити. Очистити фільтр грубої очистки чи замінити фільтр тонкої очистки.

Двигун йде в рознос.

Несправний регулятор паливних насосів.

Негайно закрити паливо розподільчий кран і по можливості навантажити двигун, включивши в КП вищу передачу.

Висока температура охолоджуючої рідини (температура підвищується і не стабілізується)

1. Відкрита заслонка обвідного газоходу. 2. Система охолодження заправлена не повністю. 3. Забруднені радіатори (зовні). 4. Несправний термометр.

Закрити заслонку.

Висока темпе- 1. Відкрита заслонка обвідратура вихідно- ного газоходу. 2. Забруднений масляний го масла. радіатор (зовні). 3. Несправний термометр. 4. Двигун переватажений. 5. Завис перепускний клапан радіатора.

Дозаправити систему. Очистити радіатори від бруду і пилу. Замінити термометр. Закрити заслонку. Очистити радіатор. Замінити термометр. Перейти на нижчу передачу і знизити оберти двигуна. Зняти клапан, усунути зависання і встановити клапан на місце.

Протікання охоло- Зруйнувалось ущільнення джуючої рідини водяного насосу. через контрольний отвір водяного насоса.

Замінити водяний насос. Перевірити рівень охолоджуючої рідини і при необхідності дозаправити систему.

Засмітився розвантажуТиск масла в системі змащен- ючий клапан на плиті ня двигуна при турбіни. експлуатаційних обертах нижче 1,5 кгс/см².

Розібрати і промити розвантажуючий клапан.

Несправність Причина несправності Після вклю1. Відсутнє накалювання чення свічки і спіралі свічки. електромотору підігрівача останній не працює. 2. Відсутня подача палива до форсунки. 3. Засмітилась форсунка. Підігрівач працює не нормально (з випускної труби йде густий дим).

1. Погане розпилювання палива форсункою. 2. На теплообміннику котла великі відкладення продуктів неповного згоряння палива.

Спосіб усунення Перевірити електричний ланцюг до свічки. Якщо електричний ланцюг справний, викрутити свічку і у випадку перегоряння спіралі замінити свічку новою із ЗІП машини. Перевірити електричний ланцюг до електроклапана. Замінити електроклапан. Викрутити, розібрати і промити форсунку. Розібрати і промити форсунку. Зняти підігрівач і промити котел.

Тиск в повітря- 1. Не спрацьовує автомат ній системі під- тиску. німається вище 165 кгс/см². 2. Несправний манометр системи повітряного пуску.

При працюючому двигуні закрити вентилі балонів і, стравлюючи повітря через вентиль відбору повітря, дати спрацювати автомату тиску 3-5 раз. Перевірити манометр: закрити вентилі балонів, зупинити двигун і стравити повітря з системи. Стрілка манометра повинна повернутись в нульове положення. Якщо стрілка не доходить до упору на шкалі більш ніж на 3 мм, замінити манометр.

Компресор не 1. Витік повітря в забезпечує тиск з’єднаннях трубопроводів. в системі 135165 кгс/см². 2. Попадання сторонніх предметів під клапани автомату тиску. 3. Порушене регулювання автомата тиску.

Перевірити наявність витоку на слух чи змочуванням роз’ємів мильною піною. При необхідності підтягнути з’єднання. Виконати продувку автомата тиску, як вказано раніше.

Машина втра- Недостатньо мастила в чає управління системі ГУ та змащення при русі на трансмісії. крені.

Перевірити щупом рівень масла і дозаправити систему.

Немає тиску в магістралі змазки.

Перевірити щупом рівень масла і дозаправити систему

1. Недостатньо мастила в системі ГУ та змащення трансмісії. 2. Вимкнувся АЗР (10А) в електричному ланцюзі живлення манометра. 11

Замінити автомат тиску.

Ввімкнути АЗР (10А) на щитку механіка-водія.

Несправність Причина несправності

Спосіб усунення Знайти обрив і усунути несправність.

Немає тиску в магістралі змазки.

3. Обрив в електропроводах, що з’єднують покажчик із датчиком. 4. Витікання мастила через гумові ущільнення бустерів КП. 5. Забруднений забірний масляний фільтр.

Не падає тиск масла на змащення КП при ввімкненому перемикачі «ОТКАЧКА з КП».

1. Несправний електроЗамінити золотниковий механізм. магніт золотникового механізму (визначається перевіркою за допомогою контрольної лампи). 2. Обрив електропроводу Знайти обрив і усунути його. до електромагніту золотникового механізму.

При ввімкненому насосі МЗН-2 буксиру двигун з буксиру не запускається.

Не працює МЗН-2 буксиру внаслідок: Вимкнення АЗР (50А) в електричному ланцюзі живлення МЗН-2; Від’єднання електропроводу від зажиму електромотора МЗН-2; Обриву електропроводів; Виходу зі строю електромотору МЗН-2.

Ввімкнути АЗР (50А) на щитку механіка-водія.

1. Розрегульований привід зчеплення, неодночасно вмикаються передачі в КП. 2. Вийшла зі строю КП, в бік якої відбувається увід машини.

Встановити пристрій для заміру тиску в системі гідроуправління і відрегулювати привід зчеплення. Замінити КП. У випадку руйнування деталей і вузлів КП роботи по промивці системи гідроуправління і змащення КП і по заміні КП виконати в об’ємі, що викладений в інструкції 4И11, що додається до ремонтного комплекту.

При рушанні машини з місця і при переключенні передач спостерігаються ривки машини в бік.

Зависання блокувального Машина не повертається на золотника в механізмі розподілення. І передачі, при включенні заднього ходу машина повертається без вижиму важеля управління в ту сторону, в яку не поверталась на І передачі. 12

Встановити пристрій для заміру тиску в системі гідроуправління, по падінню тиску визначити несправну КП і замінити її. Промити фільтр.

Під’єднати електропровід. Знайти обрив і усунути його. Замінити МЗН-2.

Зняти механізм розподілення, в бік якого машина не повертала, і промити його дизельним паливом, переміщуючи при цьому важіль перемикання передач.

Можливі несправності ходової частини та способи їх усунення Несправність Сильне нагрівання ступиць опорних катків і направляючих коліс.

Причина Спосіб усунення несправності Забруднення чи ви- Зняти опорний каток чи направляюче тікання змазки з-за колесо; перевірити стан ущільнень і підзносу ущільнень. шипників; непридатні деталі замінити. Руйнування підшипників.

Після тривалого Немає рідини в пробігу гідрав- амортизаторах. лічні амортизатори не нагріваються. Різкі удари балансирів об упори.

Зняти і розібрати амортизатори; замінити непридатні деталі і заправити амортизатори.

Руйнування торсіон- Почергово піднімаючи опорні катки ного вала. ломом, визначити, який торсіонний вал зруйнований; замінити торсіонний вал.

Двигун перестав Спрацював мепрацювати. ханізм зупинки двигуна(МОД).

Вимкнути вимикач АКБ. Рукоятку ручної подачі палива встановити на нульову подачу. Рукоятку жалюзі подати в крайнє переднє положення одночасно потягнути педаль подачі палива на себе. Рукоятку жалюзі встановити в середнє положення. Включити вимикач АКБ. Запустити двигун.

Запуск підігрівача Зайняти місце механіка-водія, кришку люка застопорити. Включити вимикач батарей, освітлення щитка приладів мех.-водія. Перемикач «МОТОР ПОДОГРЕВ-СВЕЧА» на щитку механіка-водія поставити в положення «СВЕЧА» на 2-3хв. для накалювання спіралі свічки. Відкрити ящик ЗІП розташований позаду башти і дістати з нього Г – подібний ключ 27х41 та ганчірку. Зіскочити з машини, відкрутити броньову кришку отвору жарової труби підігрівача по лівому борту машини. Пробку, якщо вона не закріплена в отворі, укласти різьбою до верху на паливному баку. Г – подібний ключ 27х41 укласти на паливний бак над гусеничною полицею поряд з броньовою кришкою 13

Піднятися на машину, зайняти місце механіка – водія. Паливорозподільний кран поставити в положення тієї групи баків,в яких пальне в наявності. Відкрити кран підігрівача. Ручним насосом РНМ –1 прокачати пальне 5-7 разів. Включити вимикач БЦН –1 в положення «ВКЛ», для підкачки пального до електроклапану підігрівача. Після 2-3 хв. нагрівання свічки, перемикач «ПУСК ПОДОГРЕВ – ПРОДУВ» поставити в положення «ПУСК ПОДОГРЕВ» та утримувати його до пуску підігрівача.(при цьому електродвигун підігрівача запрацює при пониженій частоті обертання). УВАГА! Якщо підігрівач не запрацює, через 3-5 с перемикач відпустити і продовжувати нагрівання свічки. Як тільки пальне загориться і підігрівач стійко запрацює (це чути по характеру звуку) перемикач «МОТОР ПОДОГРЕВ. – СВЕЧА» перевести в положення «МОТОР ПОДОГРЕВ». Перемикач «ПУСК ПОДОГРЕВ. – ПРОДУВ» відпустити. Він самостійно повернеться в нейтральне положення. Розігрівати охолоджуючу рідину до необхідної температури. Контролювати процес за допомогою покажчика температури на щитку механіка – водія. Для завершення роботи підігрівача закрити кран підігрівача, перемикач «ПУСК ПОДОГРЕВ. – ПРОДУВ» поставити в положення «ПРОДУВ» і відпустити його. Виключити вимикач БЦН-1 Через 30-40 с після виконання операцій перемикач «МОТОР ПОДОГРЕВ. – СВЕЧА» поставити в нейтральне положення (цей час необхідно для продування камери згоряння і видалення залишків продуктів горіння). Закрутити броньову кришку лючка підігрівача та затягнути ключем. Порядок підготовки двигуна до пуску та запуск двигуна стартер-генератором Підготовка двигуна до пуску 1. Вмикнути вимикач батарей. 2. Встановити рукоятку приводу жалюзі в положення «ГАЗОХОД ОТКРЫТ». 14

3. Перевірити положення вимикача ТДА (повинен бути в положенні ВЫКЛ.). 4. Загальмувати машину зупиночним гальмом, поставити педаль на защіпку. 5. Включити одну з груп паливних баків рукояткою паливорозподільчого крану. 6. Випустити з паливної системи повітря, зробивши 3-5 качків рукояткою паливопідкачуючого насосу РНМ-1 та ввімкнути БЦН. 7. Перевірити положення важеля перемикання передач (повинен знаходитися в нейтральному положенні). 8. Відкрити вентилі повітряних балонів. Пуск двигуна стартером-генератором 1. Дати попереджувальний сигнал перед пуском двигуна. 2. Прокачати мастило маслозакачуючим насосом протягом 2030 с. при витиснутій педалі подачі палива. Тиск мастила повинен бути не менше 0.5 кгс/см2. 3. При температурі ОЖ нижче 500 С ввімкнути масловприск. 4. Провернути протягом 2-3 с колінчасті вали двигуна,нажавши на кнопку вмикання стартера-генератора. 5. Встановити рукоятку приводу ручної подачі палива на 1/3-1/2 її ходу. Щоб не було різкого зростання обертів при пуску двигуна, користуватися педаллю не рекомендується. 6. Натиснути кнопку МЗН двигуна та досягти тиску мастила не менше 0.5 кгс/см2,. Натиснути кнопку вмикання стартера-генератора. Час натискання на кнопку не повинен перевищувати 7 с. Повторно вмикати стартер-генератор дозволяється не раніше ніж за 15 с. Як тільки двигун пуститься, відпустити кнопку включення стартера-генератора, встановити частоту обертання колінчастого валу двигуна по тахометру 1000-1200 об/хв. Порядок підготовки двигуна до пуску та запуск двигуна повітряним пусковим пристроєм Пуск двигуна повітряним пусковим пристроєм. 1. Підготувати двигун до пуску. 2. Виконати операції 1-5«Пуск двигуна стартером-генератором. 15

3. Натиснути кнопку МЗН двигуна та досягти тиску мастила не менше 0.5 кгс/см.2 4. Відкрити пусковий клапан повітряної системи, натиснувши на пусковий важіль до упору та не відпускати кнопку МЗН. Тривалість подачі стиснутого повітря при пуску не повинна перевищувати 5 с. Як тільки двигун пустився, відпустити пусковий важіль клапана повітряної системи та кнопку МЗН, встановити частоту обертання колінчастого валу двигуна по тахометру 1000-1200 об/хв. Мінімально допустимий тиск повітря в балонах, повинен бути літом 70 кгс/см.2 та взимку 90 кгс/см.2 Порядок підготовки двигуна до пуску та запуск двигуна комбінованим способом Пуск двигуна комбінованим способом 1. Підготувати двигун до пуску. 2. Виконати операції 1-5 «Пуск двигуна стартером-генератором. 3. Натиснути кнопку включення стартера-генератора та додатково протягом 2-3 с на важіль пускового клапана повітряної системи. Як тільки двигун пуститься, відпустити кнопку включення стартера-генератора, встановити частоту обертання колінчастого валу двигуна по тахометру 1000-1200 об/хв. Відкачка мастила з коробок передач 1. встановити перемикач «ОТКАЧ. ИЗ КП–ВПУСК МАСЛА» на щиті контрольних приладів в положення «ОТКАЧ. ИЗ КП» і утримуючи його в такому положенні, попрацювати 1-1,5 хв в режимі 2400-2500 об/хв.; 2. не змінюючи положення перемикача, відпустити педаль подачі пального і встановивши важіль ручної подачі пального у вихідне положення, зупинити двигун; 3. відпустити перемикач «ОТКАЧ. ИЗ КП»; 4. через 5 хв після зупинки двигуна поставити перемикач в положення «ОТКАЧ. ИЗ КП» і утримуючи його в такому поло16

женні, запустити двигун, попрацювати 1-1,5 хв в режимі 24002500 об/хв., а потім зупинити двигун, як зазначено вище; 5. після повної зупинки двигуна відпустити перемикач «ОТКАЧ. ИЗ КП» і закрити вентилі балонів; 6. вимкнути вимикач АБ. Розміщення на корпусі танка лючків, заправних горловин та точок зливу

Розміщення лючків на корпусі танка 1 – повітрозаборний пристрій прибору ГО-27; 2 – заправочна горловина передньої групи паливних баків; 3 – лючок для демонтажу датчика паливоміра передньої групи паливних баків; 4 – заправочна горловина задньої групи паливних баків; 5 – заправочна горловина бака системи ГУ та змащення трансмісії; 6 – заправочна горловина радіаторів системи охолодження; 7 – лючок клапана ПХ; 8 – пробка контроля рівня і дозаправки охолоджуючої рідини в компенсаціонному бачку; 9 – лючок над пароповітряним клапаном; 10 – лючок для забору повітря; 11 – лючок для вентиля ручного зливу конденсата; 12 – заправочна горловина бака системи змащення двигуна; 13 – клапан викиду води із кормової помпи; 14 – лючок для демонтажу датчика паливоміра задньої групи паливних баків; 15 – заправочна горловина для заправки палива та викиду води із носової помпи; 16 – люк механіка-водія. 17

Заправочні горловини та точки зливу 1, 16 – лючок для зливу рідини із корпуса; 2 – лючок для зливу палива із переднього правого паливного бака; 3 – люк аварійний; 4, 22 – пробки для зливу рідини із середнього відділення; 5 – лючок для зливу охолоджуючої рідини з підігрівача; 6 – лючок для монтажу та демотажу котла подогрівача; 7 – лючок для зливу мастила із бака системи ГУ та змащення трансмісії; 8-лючок для зливу мастила із двигуна; 9, 17 – люки для огляду і монтажу вузлів двигуна; 10 – лючок для зливу охолоджуючої рідини із двигуна; 11, 15 – лючок для зливу мастила із колодязя картера; 12, 13 – люки для огляду і ремонту трубопроводів; 18 – лючок для встановлення фільтра помпи; 19 – лючок захисту кріплення опори двигуна; 20 – лючок для зливу мастила із бака системи змащення двигуна; 21 – лючок для зливу палива із задніх баків; 23 – лючок для зливу палива із переднього лівого паливного бака.

Паливні баки можуть заправлятись стаціонарними або пересувними засобами заправки, а також індивідуальним паливозаправочним пристроєм машини. Заправляти баки слід до рівня заправочної горловини. Якщо зовнішні баки відключені, то заправку баків проводити до рівня палива в задніх баках на 50-60 мм нижче рівня заправочної горловини. Передня група баків заправляється через заправочну горловину бака-стелажа, баки задньої групи – через заправочну горловину 18

лівого заднього бака, зовнішні баки – індивідуально через їх заправочні горловини. Для заправки машини паливом із бочок існує подовжений заправочний шланг. Перед заправкою зібрати шланг, закріпити місця з’єднання хомутами. Для зливу палива в днищі обох передніх паливних баків і в правому задньому баці маються зливні клапани, доступ до яких здійснюється через лючки в днищі корпусу машини, які закриті броньованими пробками. Паливо з бочок зливати за допомогою шланга, який має спеціальний штуцер. Заправляти систему змащення слід тільки чистим і перевіреним мастилом М16ІХП-3 або МТ-16п із закритої посуди через фільтр з сіткою або з маслозаправника. Використання інших сортів мастил, а також змішування застосовуємих сортів між собою та з іншими сортами категорично заборонено. Для зливу мастила необхідно відвернути броньові пробки в днищі під зливними отворами картера двигуна, відкрутити пробку, вставити зливний штуцер в один кінець шланга. Вкрутити штуцер із шлангом в зливний отвір, а інший кінець шланга опустити в приготовлену ємкість. Для заправки системи охолодження необхідно: • встановити машину на горизонтальній площадці; • викрутити пробку на криші силового відділення над заправочною горловиною радіатора і пробку в радіаторі; • через заправ очну горловину в радіаторі залити охолоджуючу рідину до різьби горловини (приблизно 65 л) і щільно закрутити обидві викручені пробки; • викрутити пробку на криші над компенсаційним бачком і заправочною горловину пробку в компенсаційному бачку; • запустити на 1-2 хв двигун, після чого через заправочну горловину в компенсаційному бачку провести замір рівня і дозаправити систему охолодження. Для зливу охолоджуючої рідини необхідно: • встановити машину на горизонтальній площадці; 19

• викрутити пробку на криші над компенсаційним бачком і пробку в компенсаційному бачку; • викрутити дві броньові пробки в днищі під зливними клапанами підігрівача і двигуна та пробки цих зливних клапанів; • опустивши кінець шланга в посуду для збору рідини, вкручувати наконечник зливного шланга в отвір зливного клапана підігрівача до тих пір, поки рідина не потече суцільною струйкою; • злити рідину; • викрутити наконечник шланга із клапана підігрівача і вкрутити його в отвір зливного клапана двигуна.

ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА Обладнання окопу для танку Тактичні властивості місцевості не завжди створюють сприятливі умови для ведення бойових дій танковим підрозділам. Тому екіпажам танків доводиться обладнувати місцевість в інженерному відношенні і одним із завдань буде обладнання окопу для танка. Окоп для танка – це фортифікаційна споруда, що забезпечує захист екіпажа і танку від вогню противника і ведення вогню штатним озброєнням. Окоп відривається за допомогою навісного або вбудованого бульдозерного обладнання, вручну або полковою землерийною машиною.

Окоп для танку: 1 – майданчик для танку; 2 – перекрита щілина (бліндаж); 3 – водозбірний колодязь. Об’єм вийнятого ґрунту 28 м3. На обладнання окопу (без бліндажа) танка з бульдозерним обладнанням необхідно 0,6 маш./год. і 5 чол.-год.

Навісне бульдозерне обладнання БТУ призначено для викопування окопів для танків, обладнанні переходів в протитанкових перешкодах і спусків до місць переправ. Монтаж його проводиться екіпажем танку з використанням крана або засобів, що входять в його комплект. Механік-водій управляє відвалом БТУ за допомогою вимикача, встановленого на лівому важелі управління плане21

тарного механізму повороту танка. За допомогою навісного бульдозерного обладнання підготовлений екіпаж може відрити окоп в середньому ґрунті за 15-20 хв. в такій послідовності. Командир танка вибирає місце розташування вогневої позиції і разом із навідником позначає місце окопу віхами або високими кілками. Механік-водій перевіряє готовність обладнання до роботи, орієнтується по віхах і перевіряє правильність напряму руху. Послідовність відривання окопу для танка за допомогою навісного бульдозерного обладнання: а – уривка окопу шарами 5-15 см човниковим рухом уздовж подовжньої осі споруди з відвалом ґрунту у бік фронту; б – переміщення ґрунту по сторонах окопу для часткового утворення бічних брустверів; в – продовження відривання окопу човниковим рухом з відвалом ґрунту у бік фронту; г – переміщення ґрунту для утворення бруствера на повну висоту; д – формування фронтальної частини бруствера. В окопах з обмеженим сектором обстрілу бруствер в секторі стрільби не влаштовують

Для захисту від засобів поразки і для відпочинку особового складу на позиції обладнується щілина або бліндаж. Щілину влаштовують з входом з траншеї або з поверхні землі. За наявності часу і матеріалів над щілиною роблять перекриття з колод діаметром не менше 14 см з ґрунтовим обсипанням завтовшки не менше 60 см. За відсутності круглого лісу для перекриття щілини можна використовувати хворост, фашини з очерету і інші місцеві матеріали. Для захисту від попадання всередину споруди радіоактивного пилу вхід в щілину закривають полотнищем з щільної тканини (брезентом, плащовою тканиною). 22

Перекрита щілина на екіпаж:

1 – покриття; 2 – перекрита ділянка входу, 3 – водозбірний колодязь; 4 – жердини; 5 – скручування з дроту діаметром 3-4 мм в чотири нитки. Об’єм вийнятого ґрунту щілини з входом з поверхні 13,5 (11,5) м3, з входом з траншеї 10,5 (8,5) м3. На обладнання щілини з входом з поверхні без заготівлі матеріалів необхідно 28 (24) чол.-год., з входом з траншеї – 24 (20) чол.-год. Матеріали – круглий ліс (колоди діаметром 14 см, завдовжки 300 см) і жердини – 2,4 (2,3) м3, дріт – 4 кг. Цифри в дужках приведені для обладнання щілини на екіпаж

Бліндажі залежно від наявних матеріалів зводять з тонкомірних колод і накатника, земленосних мішків і криволінійних армованих оболонок або з елементів хвилястої сталі. Маскування військ, техніки, об’єктів табельними засобами маскування До табельних засобів укриття відносяться засоби індивідуального маскування особового складу (маскувальний комбінезон і маскувальний костюм), маскувальні комплекти і маски. Для приховування озброєння і військової техніки від повітряної і наземної розвідки противника, від візуально-оптичного спостереження і фотографування є маскувальні комплекти тканинні (ба23

вовняні): МКТ-Т (транспарант) – для приховування на рослинному літньому фоні місцевості; МКТ-П – на пустинно-піщаному фоні; МКТ-С – на сніжному фоні. Крім того, застосовуються маскувальні комплекти синтетичні МКС. Маскувальні комплекти складаються з маскувального покриття і обладнань для його установки і транспортування. Маскувальні покриття комплектів мають розміри 12x18 м і включають 12 стандартних елементів розміром 3x6 м кожний. В комплекти входять зшивні шнури, металеві приколиши і пакувальні чохли. Елементи маскувального покриття з’єднуються між собою в загальне покриття глухими швами, що швидко розпускаються.

ВІЙСЬКОВА ТОПОГРАФІЯ Орієнтування за допомогою карти, компасу, місцевих предметів Для визначення сторін світу за допомогою компасу треба тримати компас горизонтально і, відпустивши гальмо стрілки, повернути його так, щоб північний кінець магнітної стрілки збігся з нульовим розподілом шкали. При такому положенні компаса букви (Пн. Пд. Сх. 3х.) на шкалі будуть відповідно звернені на північ, південь, схід і захід. 1. Багато ознак обумовлено розташуванням місцевих предметів по відношенню до Сонця: • мох і лишайники на корі дерев, на великому камінні, скелях, старих дерев’яних будівлях зосереджені переважно на північній стороні. Якщо мох росте по всьому стовбуру дерева, то на північній стороні його більше, особливо біля кореня; • кора дерев з північної сторони як правило грубіша і темніша, ніж з південної, особливо добре це помітно на березі. 2. Мурашники розташовуються з південної сторони дерев, пеньків та кущів, крім того південний скат більш пологий, а північний крутий. 3. У окремо стоячих дерев крони густіше з південної сторони. 4. Весною на північних околицях лісових полян трава більш густа, ніж на південних; біля окремих дерев, стовпів, великого каміння трава росте густіше з південної сторони. 5. У великих лісових масивах просіки прорубують звичайно по лініях північ – південь та захід – схід, нумерація кварталів лісних масивів іде з заходу на схід та в подальшому на південь. 6. Верхній кінець нижньої перекладини хреста церкви звернутий на північ. 7. Річні кільця на свіжих пеньках розташовані густіше з північної сторони. 8. У жарку пору року на стовбурах хвойних дерев більше смоли виділяється з південної сторони; 25

9. Сніг швидше тане на південних схилах, у результаті відтаювання на снігу утворюються щербини – шпильки, у напрямку на південь.

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА Індивідуальний перев’язочній пакет призначений для накладення первинної пов’язки на рану і для її захисту від забруднення мікробами. Він складається з двох стерильних ватно-марлевих подушечок та бинта. Одна з подушечок закріплена на кінці бинта, друга – рухома, завдяки чому є змога закрити обидві сторони рани. Подушечка та бинт обгорнуті паперовою оболонкою, в якій є безпечна булавка. Поверх паперової оболонки є резинова оболонка, яка забезпечує стерильність пакету. Для відкриття пакету резинову оболонку розривають за надрізом та вколюють булавку в обмундирування в зручному місці, щоб не загубити. Потім звільняють бинт і подушечки від паперової оболонки. 1. нерухома подушечка 2. рухома подушечка 3. бинт 4. кінець бинта 5. скатка бинта 6. кольорові нитки

Використання індивідуального перев’язочного пакету Щоб не порушити стерильність подушечок, однією рукою взяти за кінець бинту, де прикріплена подушечка, а другою – за бинт і розвести в сторони руки. На одній з сторін подушечок є кольорова стрічка. За ці сторони і треба взяти подушечки, при необхідності і розвести їх на потрібну відстань, приложити до рани та скріпити бинтом. Кінець бинта закріпити булавкою. Джгут Combat Application Tourniquet (CAT) – високоефективний джгут нового покоління. Він дозволяє швидко зупиняти загрозливі життю кровотечі. Успішно застосовується однією рукою. Спроектований для застосування в будь-яких погодних умовах. 27

Джгут Combat Application Tourniquet (CAT) CAT складається з невеликої пластикової платформи, до якої приєднані пластиковий оборотний стрижень, зачепи для фіксації стержня і широка пов’язка з липучкою, всередині якої по всій довжині проходить більш вузька стропа, пропущена крізь поворотний стрижень. На одному кінці CAT розташована платформа з зачепами, поворотним стрижнем і пластиковою пряжкою, через яку пропускається вільний кінець джгута, позначений червоним кольором. «Липучка» відрізняється від традиційної тим, що по всій довжині джгута в липучці містяться як «гачечки», так і «петельки». Це дозволяє джгуту надійно триматися, незалежно від сторони і вибраного діаметру. Максимальна фіксація досягається не тільки за рахунок «липучки», але і за допомогою пряжки-двохщелівкі, через яку пропускається вільний кінець джгута. Залежно від обраної конфігурації це може бути як фіксація з самоблокуванням так і без. Незважаючи на відносну складність конструкції, принцип роботи джгута досить простий, і нагадує традиційну закрутку, застосовувану при кровотечах. Після регулювання джгута за об’ємом і 28

його блокування (за допомогою пряжки-двохщелівкі і пов’язки) в дію вводиться внутрішня стропа, діаметр якої зменшується при обертанні оборотного стрижня. Після того, як стягування внутрішньої стропи зупиняє кровотечу, оборотний стрижень фіксується за допомогою зачепа. Зачепи додатково оснащені невеликим відрізом липучки білого кольору з позначкою «TIME», на якому можна залишити позначку про час накладення джгута. Крім зачепів, оборотний стрижень можна зафіксувати залишком довжини самого джгута. Така конструкція має декілька переваг в порівнянні з традиційним гумовим джгутом: • можливо самостійне застосування пристрою навіть з використанням однієї руки, що вельми проблематично при використанні традиційного гумового джгута; • гума чутлива до холоду, в той час як матеріали CAT допускають його ефективне застосування навіть при низьких температурах; • пряжка-двухщелівка надійно блокує обсяг джгута навіть якщо липучка пошкоджена або забита піском, снігом і т.д.; • Combat Application Tourniquet можна накладати без підстильної матерії, тому пов’язка виконує її роль; • при використанні гумових джгутів під них рекомендують вставляти папірці з мітками про час їх накладення. Такий метод не дуже надійний, тому папір легко мокне, рветься, брудниться і т.д. Місце під тимчасову позначку передбачено в CAT з самого початку.

ВИЖИВАННЯ СОЛДАТА У РІЗНОМАНІТНИХ УМОВАХ Вибір місця розташування для відпочинку. Обладнання нічлігу, встановлення намету При короткостроковому перебуванні особового складу у районі будуються прості польові укриття (курені, заслони, навіси), встановлюються палатки, використовуються печери. В базовому районі готуються землянки або бліндажі. Укриття повинні бути замасковані, забезпечувати нормальні умови для відпочинку та обігріву, а також швидкий та скритний відхід у разі виявлення противника. Для побудови укриттів використовуються місця на деякому віддаленні від основних доріг, великих гарнізонів, населених пунктів, та об’єктів, що охороняються, а також біля місцевих об’єктів, що можуть бути орієнтирами. В районі розташування необхідно організувати спостереження та охорону від раптового нападу противника, а також визначити порядок виходу з-під удару противника та запасний пункт збору. Для побудови та обладнання укриттів застосовуються місцеві матеріали та табельне майно (плащ-палатки, брезенти та інші). Плащ – палатки використовують для побудови палаток (на одного та шістьох чоловік) і навісів. Палатки повинні бути замасковані під фон навколишньої місцевості. Палатка на одного чоловіка будується із одного комплекту плащпалатки. Полотнище підпирають з однієї сторони стійкою з відтяжкою та кріплять по усім кутам кілками. Похідна палатка на шість чоловік над виритим котлованом обладнується із п’яти комплектів плащ-палаток в наступній послідовності: • відривається котлован прямокутної форми розміром по низу 2,5х3,3 м, глибиною 0,6м з відсипкою вийнятої землі по краям висотою 0,3 м; з короткої сторони відривають лаз шириною 1,3 м; 30

• трьома мотузками скріплюють п’ять полотнищ таким чином, щоб з однієї сторони було два полотнища, а з другої – три; одне крайнє полотнище використовується для закриття лазу; • зшитий намет встановлюється над котлованом на стійки, що стягуються відтяжками; краї намету з’єднують по кутам та посередині кінцями шнуровочних мотузок до кілків. Похідна палатка на шість чоловік з встановлення на поверхні землі будується із шести плащ-палаток в наступній послідовності: • двома мотузками зшивають чотири полотнища двохскатної частини палатки, а також прошнуровують до неї складені трикутниками два полотнища, що залишилися, що складають торці палатки; полотнище з боку входу роблять відкидним, прошнурована тільки одну його кромку; • піднімають зшитий намет на три зібрані стійки, крайні з них стягують відтяжками; • розтягають намет та прив’язують його кінцями шнуровочних мотузок до кілків. Курінь (рос. – шалаш) може бути обладнаний з одного або двох зрублених дерев, для цього краще використовувати ялинку. Для обладнання такого куреня на 2-5 чоловік надрубують дерево на висоті грудей та валять його вершиною у навітряну сторону. Гілля поваленого дерева у нижній частині обрубують і використовують для підстилки та ущільнення стін куреня. Зверху та з боків крону зрубленого дерева обсипають шаром снігу завтовшки 30-40 см. З відкритої сторони курінь закривається від вітру та снігу плащнаметами.Під час сильної спеки із плащ-палатки можна побудувати прості навіси, що захищають від пекучих променів сонця, в той час же добре вентильовані.

Похідні палатки а – палатка на одного чоловіка; б – палатка на шість чоловік з котлованом; в – палатка на шість чоловік (для встановлення палатки потрібно 20 хв.)

Заслони, навіси а – односторонній (6 осіб встановлюють за 2-3 г). Матеріал: жердини довжиною 4 м – 10 шт., гілки та хворост – 1 м3, хвоя – 3 м3, дріт – 2 кг. б – двохсторонній (6 осіб встановлюють за 6-8 г) Матеріал: жердини довжиною 6 м – 2 шт, 4 м – 32 шт, гілки та хворост – 5 м3, хвоя – 8 м3, дріт – 4 кг. 32

Обігрівання у зимових умовах Взимку для розташування підрозділу вибирається місце, захищене від вітру. Для обігріву солдат можна обладнати прості укриття польового типу. Наприклад, заслон встановлюється з підвітряної сторони головним чином для захисту від вітру. Для обігріву особового складу перед заслоном, якщо дозволяють обставини, солдат розводить вогнище. Зимою солдат повинен вміти будувати укриття із снігу. В таких укриттях температура підтримується 2-3 град., що захищає особовий склад від обмороження. Нора в снігу обладнується на 2-3 чоловіка. Вона викладається із жорсткого снігу або відривається в снігу, а потім перекривається жердинами, гілками та шаром снігу. Всередині нори місце для відпочинку вистилається хвоєю, гіллям або соломою.

Розведення (добування) вогню Вміння розводити багаття необхідне солдату для того, щоб обігрітися, висушити одяг, приготувати їжу, подати сигнал та інше. Полум’я та дим багаття демаскують солдата, розводити його необхідно лише при необхідності, здійснюючи заходи маскування. Для того, щоб багаття не диміло, потрібно використовувати сухе паливо – гілля осини, берези, дуба, вільхи, орішника. Сирі та гнилі дрова дають багато диму та мало тепла. Для багаття потрібен доступ повітря, інакше воно буде погано горіти та диміти. Багато диму дають смолисті сосна та ялина. Для приготування їжі найбільш підходить багаття типу «яма». Воно розводиться у ямі, що вирита у ґрунті. По можливості місце для нього потрібно вибирати під густою кроною дерева – у цьому випадку багаття забезпечує маскування не тільки з боків, а й з повітря. При відсутності природного маскування багаття можна прикрити зверху плащ-палаткою. Багаття «яма» не потребує багато дров. Для збереження тепла яму викладають камінням. Щоб дрова добре горіли та не диміли, поруч можна вирити іншу яму з вузьким каналом до багаття для доступу повітря. Для збереження тепла вугілля багаття потрібно засипати золою та присипати землею. Жар у цьому випадку зберігається впродовж 10-12 годин. В якості сигнального застосовується багаття «піраміда», складений із гілок та сучків. Воно дає велике полум’я, але швидко прогорає; придатне для швидкого обігріву та сушки одягу та взуття. Багаття «нодья» розводять при необхідності тривалого обігріву. Для цього потрібно товсті, рівні поліна. Два з них кладуть поруч на землю, та роблять в них пази, де розміщують «розтопку» (найкраще – вугілля іншого багаття). Зверху кладуть третє поліно. «Нодья» розгорається поступово, горить жарким полум’ям та рівно на протязі декілька годин. Жар можна регулювати, розсуваючи та здвигаючи нижні поліна. При відсутності сухих дров та інструменту для їх заготівлі у лісі багаття можна розвести під сухим пнем, який довго тліє та придатний для тривалого обігріву. 34

Для розведення багаття можна використовувати бересту, дрібні сухі дрізки, ялинові та соснові гілки, стружки та інші матеріали. «Запалку» вкладають щільно та підпалюють, прикриваючись від дощу та повітря плащ-палаткою або курткою. У погану погоду можна швидко розпалити багаття, поклавши у пусту консервну банку ганчірку або папір, просякнутий соляркою або збройовим мастилом. Кожен солдат повинен вміти добувати вогонь для розпалювання багаття без сірників. Для цього є декілька способів: • взяти сухий легкозаймистий дерев’яний брусок; загострити з одного кінця сухий прут завдовжки 25-30 см. та товщиною 2-2,5 см. (виготовити свердло); зробити розтяжку – у вигляді лука та упор з заглибленням для тупого кінця свердла, обертати свердло, що встановлено у отвір бруска; під час обертів потрібно натискати на упор і поступово збільшувати натиск; брусок і свердло від обертів нагріваються, обвуглюється, а потім займається. Під час тертя утворюється дрібний пил, що не потрібно здувати, отвір в бруску потрібно обкласти легкозаймисті матеріали (сухий мох, вата, що просякнута горючим матеріалом, невелика кількість пороху); • швидко протягувати відрізок сталевого дроту через дерев’яний брусок; дріт нагрівається, що дає можливість запалити порох, фотоплівку та інше); • можна отримати вогонь, фокусуючи сонячний промінь через лінзи окулярів, лупу, окуляри бінокля; фокусування досягається зміною відстані до місця підпалу, після чого, не змінюючи її, утримувати в однієї точці до появи полум’я. • із патрона вийняти трасуючу кулю та вставити її гострим кінцем у розщелину або інший невеликий отвір; узяти цвях або інший загострений металевий предмет, наставити гострим кінцем у дно кулі (у речовину трасеру) і різко вдарити по ньому; від удару речовина займається і від неї можна запалити заздалегідь підготовлений легкозаймистий матеріал (стружку, сухі гілки, хвою, солому та інше). 35

Приготування їжі у казанку у різноманітних умовах Загальновійськовий сухий пайок, норма № 16 (на одного чол./ добу): • галети з борошна пшеничного другого ґатунку або пшеничного обойного борошна, або сухарі ржанні чи хлібці хрустячі – 600 г; • консерви м’ясоовочеві – 500-530 г; • консерви м’ясні – 250 г; • цукор – рафінад дорожній – 135 г; • чай – 2 г. Замість 300 гр. сухарів або хлібців дозволяється видавати 400 г хліба із пшеничного борошна першого ґатунку. Малочисельні команди і окремі солдати для спільного приготування їжі поєднуються у групи по дві особи: в одному казанку готується перша страва на двох, а у другому – друга страва на двох. На вечерю та сніданок другий казанок використовується для приготування чаю. Для приготування однієї порції першої страви у казанок наливають 2 кружки води (0.7 л) а на дві порції – 4 кружки. Вода доводиться до кипіння і при безперервному помішуванні засипають концентрат. Супу дають закипіти, а потім варять до готовності (2030 хв.). Для приготування однієї порції другої страви у казанок наливається одна кружка води (0.35 л), а на дві – 2 кружки, доводять до кипіння, потім при безперервному помішуванні висипають концентрат. Варити на слабому вогню до утворення густої маси – до готовності (20-30 хв.). М’ясні консерви закладають у суп за 10-15 хв. до готовності їжі. Консерви перед закладкою у другу страву проварюють у кришці казанку, після чого додають у кашу. Сіль у готову страву додають у кінці варки – до смаку. Сухарі перед вживанням відновлюють шляхом зволоження і наступного підігрівання. 36

Засоби добування води, її знезаражування та умови вживання Без їжі чоловік може прожити декілька днів, або навіть тижнів. Проте відсутність води навіть впродовж доби, особливо у спекотну пору різко знижує боєготовність особового складу, його вольові якості, викликає швидку втому. У цих умовах без води чоловік може прожити не більш ніж 5-7 діб. У холодну пору року солдату необхідно 1,5-2 л води на добу, в помірних умовах – 2,5 л, у спеку потреба збільшується до 4 л на добу. Під час дій у безводних районах потрібно мати при собі (на бойовій техніці) запас води та вміти економно її використовувати. В окремих випадках вольовий чоловік спроможний обмежити витрати до 0,5 л води на добу. Все залежить від фізичного навантаження та характеру дій солдата. Важливу роль відіграє вміння знаходити та використовувати природні джерела води. До них відносяться відкриті водойми (ріки, озера), ґрунтові води (ключі, криниці,скупчення води в підземних резервуарах, струмки), атмосферна вода (дощ, сніг, роса, прісний лід), а також рослини-водоноси (бамбук, кактуси та інші). Деякі джерела нанесені на карті, яку необхідно вивчити перед виконанням бойового завдання, особливо у безводних районах. Перед вживанням води, яка викликає підозри щодо якості, її необхідно прокип’ятити впродовж 15-20 хвилин або обеззаразити спеціальними таблетками. При відсутності таблеток можна використовувати настоянку йоду (8-10 крапель на 1 л води). Для очищення каламутної води її фільтрують, пропускаючи через заповнену річним піском (гравієм) та вугіллям тару (ящик, бочку, казанок) з отвором у днищі. Воду з болота, річки або озера можна профільтрувати безпосередньо на місці: викопати поблизу берега яму та почекати, доки в неї набереться та відстоїться вода. Солену воду необхідно опріснити за допомогою хімічного оп ріснювача. При недостатній кількості води необхідно: • не їсти багато, особливо м’ясної їжі, не курити; • воду вживати у визначеній кількості тільки ранком та ввече37

рі, для зменшення спраги пити невеликими ковтками, надовго затримуючи її у роті, удень – тільки змочуючи губи або полоскати рот; • у спеку не знаходитись тривалий час на сонці, намагатися перебувати у тіні; • з метою запобігання посиленому потовиділенню – не знімати верхній одяг та головний убір; • під час руху здійснювати встановлений ритм, рухатись помірно, розміреним кроком. Порядок і способи збору для харчування рослин, риби і тварин Із всієї різноманітності продуктів природи, що використовується для приготування їжі, найбільш часто вживається м’ясо тварин, птахів, яйця, риба, а також їстівні рослини. Більшість мешканців Європи вживають у їжу м’ясо домашних тварин (корів, свиней, овець, а у деяких районах – конини, оленятини тощо) і диких тварин (ведмедя, дикого кабана, зайця, лося, оленя, косулі, та інших). Це неповний перелік тварин, м’ясо яких їстівне. Наприклад, дуже смачне м’ясо ховраха (рос. – суслика) і бабака (рос. – сурка), не гірші смакові якості має м’ясо борсука, лисиці, вовка. Полювати на диких тварин краще зранку або ввечері за допомогою автомата, якщо це дозволяють умови маскування, або використовуючи різні сильця, петлі, западні. Сильця і петлі встановлюються перед входом до нори, на стежках тварин та в місцях природних загороджень, біля водопою тощо. Вбитого звіря потрібно одразу освіжувати. Для цього покласти тушку на бік, на спину або у підвішеному стані за передні лапи, зробити надрізи по животу від голови до хвоста, навколо шиї та колінних суглобах лап. Потім знімають шкіру. Якщо шкіра відділяється погано, роблять надрізи з внутрішньої сторони. Після того, як із туші витече уся кров, її розрізають на животі і, обережно видаливши жовчний міхур, виймають нутрощі. У зайця, кролика, ондатри та деяких інших тварин необхідно обов’язково виймати залози, що знаходяться під передніми лапами і по бокам 38

хребта – вони мають неприємний запах. Після цього розрубають тушу на куски. Для їжі використовують печінку, нирки (рос. – почки), серце, легені, шлунок. М’ясо до приготування мити не потрібно, так як мокре воно швидко псується. Перед приготуванням їжі із м’яса зайця, кролика, лисиці, а також нирки та язика крупних тварин необхідно все це витримати в холодній воді впродовж 1-2 години. Дрібних тварин (бабака, ховраха та інших) можна смажити над багаттям на вертелі, не знимаючи шкіри. Тушка очищається від обгорівшої шкіри та нутрощів після приготування. Їстівним вважається м’ясо усіх змій, крім морських, а також ящірок та жаб. Перед приготуванням з них необхідно зняти шкіру. Для приготування птахів у польових умовах їх потрібно випотрошити, підсолити всередині і, не ощіпуючи пір’я, обмазати тушку глиною. Після цього розгребти вугілля і золу багаття, викопати під ним ямку глибиною 30-40 см, вистелити її свіжим листям, гілками або травою, покласти тушку, зверху покласти свіжу рослинність та завалити золою та вугіллями. Через 1,5-2 години їжа готова до вживання. Таким способом можна готувати не тільки м’ясо птаха, але і м’ясо тварин, запекти коріння. Під час дій у районі, багатому озерами, річками та на побережжі моря їжею може бути: риба, раки, краби, креветки, різні молюски та морські черепахи. Місця для рибної ловлі потрібно вибирати на вузьких річках та струмках – в місцях їх розширення, на широких річках – в місцях звуження; в глибоких водоймах – на мілині, в дрібних – ями; у стоячих ставках та озерах – протоки; у всіх річках – заливах та затонах. Найбільш підходящий для рибної ловлі час – ранкові та вечірні години. Для зберігання наловленої риби її потрібно випотрошити, але не мити, а насухо витерти ганчіркою та вивісити на 20-30 хв. на повітрі. Потім перекласти тушки кропивою або свіжою, але обов’язково сухою осокою. Для заготовлення запасів м’яса тварин та птахів його необхідно нарізати довгими ломцями товщиною не більш ніж 3-4 см, а потім 39

висушити на сонці і зав’ялити над димом багаття, доки воно не побуріє і не зробиться ламким. При цьому у багаття не повинно бути хвойних дерев, інакше м’ясо буде несмачним. Рослинний мир Для їжі вживають овочі, клубні і коріння, злаки та трави, фрукти та ягоди, горіхи та жолуді, гриби та лишайники, водорості. Щавель звичайний – використовується для приготування супів, зеленого борщу. Можна додавати у сирому вигляді в салат. Кропива – використовується, як і щавель. Відрізняється наявністю великої кількості аскорбінової кислоти у дрібному листі. Молоді суцвіття запарюють замість чаю. Ревінь – використовується м’ясисті живці (рос. – черенки), які після очищення від шкірки можна вживати у сирому вигляді, а також для приготування компоту та морсу. Кульбаба (рос. – одуванчик) – листя використовуються для приготування салату, а смажені та розмолоті корні – як сурогат кофе. Лопух звичайний – дляв їжі використовується коріння; копати коріння потрібно восени або навесні при появі першого листя; викопати коріння, промити, нарізати кільцями, посолити, зварити або спекти на багатті. Рогоз – кореневища рогози їстівні у вареному вигляді, весною їстівні у сирому вигляді і молоді паростки. Черемша – для їжі використовуються листя та стеблі у сирому вигляді; із свіжої черемші варять супи, готують салати, вінегрети. Конюшина – багата білковими речовинами; із листя та молодих паростків конюшини можна готувати салат, варити суп і пюре; із клеверного пюре печуть коржі. Фрукти та ягоди У природі розповсюдженні дикоростучі рослини – полуниця, малина, ожина (рос. – ежевика), чорниця, брусниця, лохина (рос. – голубика), журавлина (рос. – клюква), морошка, смородина, агрус (рос. – крижовник) та інші. У Європі поширені різні види ліщини і 40

деревовидних рослин, що мають плоди – каштани, горіхи, жолуді, їстівні у сирому вигляді та мороженому. Гриби Гриби – дуже калорійний продукт. Вони мають у своєму білки, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни. Більшість грибів – їстівні, вони можуть вживатись у вареному, смаженому, соленому та маринованому вигляді. Це білий гриб, підосиновик, підберезовик, маслюк, рижик, шампіньйон, опеньок, лисичка та інші. Частина грибів потребують довгої обробки перед вживанням Це грузді, підгруздки, «чорнушки», «волнушки», сморчки та інші. Ці гриби обов’язково потрібно вимочувати у холодній воді або відварити на протязі 10-15 хв. для зняття гіркоти. Після чого гриби промити холодною водою і можна готувати. При зборі грибів необхідно пам’ятати, що гриб зберігається всього 1 добу. Вживання сирих грибів неприпустимо. Для приготування грибів їх нарізають великими кусками, солять і обсмажують у олії. Щоб приготувати грибний суп, обсмажені гриби варять у казанку 40 хв., а потім кладуть картоплю, сіль, приправи та варять ще 20-25 хв.

Видання здійнено за участі та підтримки ДК «Укроборонпром», ДП «Житомирський бронетанковий завод», інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express», студії дизайну «Dream Art» та Групи компаній «Адеф»

ДЛЯ НОТАТОК ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________

________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________ ________________________________________________________