Б л о кп о с т Доблестю і зброєю
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ ГУМАНІТАРНИХ ПРОБЛЕМ ЗС УКРАЇНИ
№ 1, квітень 2018
Шановні читачі!
Науково-дослідній центр гуманітарних проблем Збройних Сил України розпочинає випуск інформаційного бюлетеню «Блокпост». На його сторінках ви зможете ознайомитись з подіями, фактами, відомими постатями в історії України, національними та військовими традиціями, сучасністю Збройних Сил України, отримати корисну інформацію від психологів, військових медиків, капеланів, тактичні та бойові поради від учасників бойових дій. Сподіваємось, що рубрика "Час дозвілля" допоможе відволіктись, підняти настрій та хоч трохи вас повеселити. Питання, пропозиції, а також власні історії ви можете надсилати на електронну пошту: ndcqpzsu@ukr. net. Приємного читання! Редакційна колегія
«Хто не знає своєї історії, той не вартий свого майбутнього. Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани» М. Рильський Видатні постаті України
2 квітня 1 873 р. у с.Багринівці (нині Літинський район Вінницької області) народився Яків Григорович Гандзюк – командувач 1 -го Українського корпусу у 1 91 7–1 91 8 рр., генерал-майор.
Яків Гандзюк закінчив 5 класів Вінницького реального училища, Одеське піхотне юнкерське училище, окружні штабс-капітанські стрілецькі курси. Учасник російсько-японської війни 1904–1905 рр., зокрема битви під Мукденом, в якій особливо відзначився під час прориву з оточення із прапором полку. За цей подвиг 1907 р. удостоєний ордена Святого Георгія IV ступеня. Під час Першої світової війни 1914–1918 рр. Гандзюк командував 147-м піхотним Самарським полком, 146-м піхотним Царицинським полком, 91-м піхотним Двінським полком, 23-ю і 104-ю піхотними дивізіями. У 1915 р. нагороджений Георгіївською зброєю за проведення вдалої атаки позицій противника. В 1917 р. отримав чин генерал-майора. Влітку 1917 р. внаслідок розгортання революційних подій 104-та піхотна дивізія була українізована і перетворена на 1-у Українську дивізію у складі 1-го Українського корпусу, яким командував генерал-лейтенант П.Скоропадський. Частини корпусу утримували Здолбунів, Рівне, Шепетівку, роззброюючи збільшовичені частини та не даючи їм змоги дістатися Києва. Наприкінці 1917 р. дивізія Гандзюка брала участь у роззброєнні більшовиків та їхніх прихильників у самому Києві. Значною мірою заслугою саме Гандзюка і Скоропадського було те, що більшовики не змогли знищити Українську Народну Республіку вже тоді, одразу після її проголошення. Після відставки П.Скоропадського у грудні 1917 р., Гандзюк прийняв командування 1-м Українським корпусом.
9 лютого 1918 р., коли до Києва увірвалися більшовицькі війська М.Муравйова, генерал Яків Гандзюк і начальник штабу корпусу генерал Яків Сафонов потрапили у полон. Бранців відвели до будівлі Олексіївського інженерного училища (нині Київський військовий ліцей імені Івана Богуна). На пропозицію вступити до лав Червоної Армії вони відповіли рішучою відмовою, і за це були розстріляні. Влітку 1918 р., після приходу до влади в Україні П.Скоропадського, генералів Гандзюка і Сафонова з військовими почестями перепоховали на території Видубицького монастиря. Мала Рада Міністрів Української Держави на засіданні 27 червня 1918 р. постановила видати вдовам генералів грошову допомогу в розмірі піврічного утримання їхніх чоловіків. За радянського режиму могилу героїв зрівняли із землею. Після 1991 р. надгробок над могилою було відновлено заходами нащадків та істориків. До 100-річчя заснування. . . ПЕ РША В С ВІТІ МІЖНАРОДНА РЕ ГУЛЯРНА ПО ШТО ВА АВІАЛІНІЯ
Перша в світі міжнародна регулярна поштова авіалінія почала діяти за часів Української Центральної Ради і зв’язала Київ зі столицею Австро-Угорської імперії Віднем. Вона призначалася “…для прискорення переговорів Австро-Угорщини з урядом УНР, оперативного зв’язку між представником Австрії в Україні графом Форгаха зі своїм керівництвом і прискореного обміну інформацією…”.
Brandenburg C.I
Продовження на 2-й стор.
2
Історія. Події. Постаті
Лінію обслуговували роззброєні двомісні літаки-розвідники: Brandenburg C.I, Rumpler C.І та Albatros C.V. Спочатку вони перевозили лише важливі урядові папери, але досить швидко більшість вантажу стала складати звичайна поштова кореспонденція. Рейси відбувалися за чітким графіком. Щонайбільше через кілька годин після посадки літаків спеціальні кур’єри вручали адресатам доставлені повітрям посилки, бандеролі та листи. Керував роботою авіалінії один з ініціаторів її створення австрійський військовий льотчик Август Рафт.
Rumpler С.І з польськими розпізнавальними знаками
Перший технічний рейс за маршрутом Відень – Краків – Львів – Проскурів (сучасний Хмельницький) – Київ довжиною 1200 км був здійснений 20 березня 1918 року Екіпаж літака у складі пілота Шітдгрубера та льотчикаспостерігача обер-лейтенанта Егера о дев’ятій годині ранку підняв свій Brandenburg C.I у повітря і взяв курс на Київ. У кожному із зазначених пунктів маршруту здійснювались посадки для дозаправки пальним. Оскільки пройти весь маршрут за один світловий день не дозволяли технічні можливості літака, екіпаж заночував у Львові і прибув до Києва лише наступної доби. У подальшому, коли тривалість дня збільшилась, машини почали стартувати з Відня о 5.30 ранку і вже близько сьомої вечора заходили на посадку у Києві. Регулярний авіаз’язок між Києвом та Віднем підтримувався і за часів Української Держави Павла Скоропадського. Зокрема, заступник голови Центрального бюро із зовнішнього товарообігу О.Андерсен у своїй книзі “Внешняя торговля Украины в 1918 году” зазначав, що “дуже зручним контрабандистом була військова авіація, зокрема, сполучення Київ – Відень”. Повітрям, крім речей побутового характеру, було перевезено багато медикаментів і навіть рентгенівський апарат.
Albatros C.V
Повітряна лінія Київ – Відень перестала існувати наприкінці жовтня 1918 року, коли почався розпад Австро-Угорщини. При цьому декілька “Бранденбургів”, що знаходились на той час на львівському аеродромі Левандівка, були частково розкомплектовані польськими та українськими механіками, що служили там. У такому вигляді літаки були приховані, і кожна із сторін сподівалась підготувати їх до польотів відразу ж після оволодіння аеродромом. Останній політ на першому у світі міжнародному авіамаршруті відбувся, коли у Львові вже тривали українсько-польські бої, і аеродром Левандівка був захоплений поляками. “Брандербург” був конфіскований польською стороною, а льотчик, зі спеціальною перепусткою, що мала гарантувати йому вільний проїзд через територію Польщі, був відправлений потягом до Відня. День в історії 1 2 квітня День
працівників
ракетно-
космічної галузі України.
Встановлений Указом Президента України від 13 березня 1997 року №230/97: “Ураховуючи значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукові дослідження, створення сучасної ракетно-космічної техніки та впровадження високих космічних технологій в народне господарство”. Всесвітній
день
авіації
і
космонавтики,
Міжнародний день польоту людини в космос.
1 2 квітня 1 9 61 року радянський ко смонавт Юрій Гагарін,
стартувавши
з
ко смодрому
“Байконур”
у
Казахстані, виконав перший в історії політ людини у ко смо с тривалістю 1 зробив
годину 48 хвилин, під час якого
один оберт навколо
ко смічному керівництвом
кораблі
Землі.
“В о сток-1 ”,
видатного
Політ відбувся на створеному
вченого,
конструктора С ергія Корольова.
під
генерального
Мужність. Честь. Відвага
ВІДВАЖНИЙ КО МБ АТ
Історія, як відомо, не має умовного способу інтерпретації минулих подій. Між тим людство знає багато випадків їх повторення. Це коли за однією війною приходить інша, доповнюючи страшну статистику втрат.
Війна – це не тільки мобілізація, волонтерська робота, біженці, поховання загиблих і лікування поранених. Війна – це також сотні подвигів, що здійснюються щоденно. Зараз на Сході України боронять рідну землю справжні патріоти України. Для них є справою честі і гідності виконати поставлені завдання. Вони готові боротися, рішуче захищати Україну, жертвуючи найдорожчим – життям. 2 травня 2014 року військова колона на чолі з командиром 1-го аеромобільно-десантного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних Сил України підполковником Т.М.Сенюком вирушила на виконання чергового бойового завдання. Близько 4:00 під час висування противник вдався до спроби обстрілу, зав’язався бій. Вогонь було зосереджено на перші три БТРи, в одному з яких перебував Сенюк. По радіозв’язку було чути впевнений голос комбата, чіткі вказівки, а для особового складу – жодного шансу піддатись емоціям, страху або піддати сумніву дії командира. Бій тривав близько 10 хвилин. Вогневі точки противника були надійно подавлені.
Проте, вже близько 5:30 в районі мосту, поблизу міста Слов’янськ, знову зав’язався бій. Сепаратистів було витіснено з блокпоста, і міст опинився під контролем підрозділу Сенюка. Біля мосту, з двох боків, почав збиратися натовп з метою заблокувати рух колони. За рішенням командира, на безпечній відстані від колони було виставлено бійців з метою запобігання провокацій з боку натовпу, а решті військових вказано сектори спостереження. Здавалося, усе під контролем. Проте послабляти пильність було не варто. Протягом всього дня від представників сепаратистських угруповань лунали
3
погрози знищити підрозділ і пропозиції перейти на бік противника. Вони вимагали скласти зброю та залишити техніку в обмін на життя військових. Однак відповіддю командира батальйону було чітке та однозначне “ні”. Коли представники сепаратистського угруповання зрозуміли незламність, непохитність командирського рішення, стійкість волі та силу духу, вони почали вимагати залишити військових Національної гвардії та Внутрішніх військ в обмін на життя десантників. І цього разу комбат дав чітко зрозуміти своє рішення, що ні своїх, ні тих, хто поруч, не залишить. Близько 17.00 серед натовпу були помічені сепаратисти зі зброєю. Командир наказав зайняти кругову оборону. У цей час у бік підрозділу пролунали перші постріли і полетів “коктейль Молотова” в один з БТРів. Тарас Сенюк був попереду і особисто керував розбиранням барикад, щоб створити прохід для виведення колони в безпечне місце. З усіх напрямків посилювався вогонь з різних видів зброї. Твердість характеру, рішучість і мужність комбата, чіткі та впевнені дії особового складу дали змогу колоні вирватися з влаштованої пастки. Підполковник Сенюк залишився вірним Присязі, прийняв командирське рішення, продемонструвавши зразок витримки та мужності. Завдяки чітким і вправним діям врятував від загибелі особовий склад і не допустив втрати озброєння та військової техніки. 3 червня 2014 року батальйон Сенюка отримав чергове бойове завдання – знищити блокпост противника під містом Слов’янськ. Тактична група висунулася вперед. Підполковник знову був попереду, разом із розвідувальним взводом. Пролунали постріли, ворожий вогонь посилився, серед десантників з’явилися перші поранені, був підбитий БТР українських військових. У ході бойового зіткнення атака була відбита, але командир батальйону підполковник Сенюк загинув від кулі ворожого снайпера. 6 червня 2014 року йому присвоєне військове звання полковника (посмертно). Указом Президента України № 546/2014 від 20 червня 2014 р. за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті територіальної цілісності і незалежності України, жертовне служіння Українському народові полковнику Т.М.Сенюку посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка”.
4
Корисні поради
ПО РАДИ ПС ИХО ЛО ГА ЩОДО ПОДО ЛАННЯ С ТРАХУ Прояви
психіки
і
поведінки
військовослужбовців в бою
Нормальними переживаннями людини в бойовій обстановці є не тільки відчуття патріотизму, любові до України, прагнення помститися ворогу, виконати бойову задачу, відчуття гніву, але і такі негативні, як страх смерті, поранення, каліцтва, полонення противником, страх не виконати поставлену бойову задачу та виявитися боягузом в очах товаришів. Подолання і мінімізація страху
У діапазоні негативних переживань перед боєм і в бою у стані стресу особливе місце займає страх, який є емоцією, що виникає в стані загрози біологічному або соціальному існуванню людини, спрямованою на джерело реальної або уявної небезпеки. Емоція страху – корисне надбання людини. Страх попереджає тебе про майбутню небезпеку, дозволяє мобілізувати внутрішні сили і резерви для її уникнення або подолання (30% військовослужбовців відчувають найбільший страх перед боєм, 35% – у бою і 16% – після бою). За змістом переживання страх проявляється у вигляді страху смерті, болю, поранення, страху залишитися калікою, страху втратити боєздатність і повагу товаришів по службі, страху “втрати контролю” над ситуацією і над собою, страху, що подібна подія може повторитися знову тощо. Стан страху може варіюватися в широкому діапазоні переживань. Існують наступні форми страху: переляк, тривога, боязнь, афективний страх, індивідуальна і групова паніка. Кожна з форм страху виконує свою функцію, має специфічну динаміку прояву. Переляк – миттєва реалізація вродженої, інстинктивної програми дій з метою збереження цілісності організму в ситуації дії загрожуючих подразників. Якби люди не володіли цією охоронною, захисною реакцією, вони б загинули, не встигнувши оцінити загрожуючоїнебезпеки.
– це емоційний стан, що виникає в ситуації невизначеної небезпеки і виявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій. Її нерідко називають безпричинним страхом, оскільки вона пов’язана з неусвідомлюваним джерелом небезпеки. Тривога не лише сигналізує про можливу небезпеку, а й спонукає тебе до пошуку і конкретизації її джерел, до активного дослідження обстановки бою. Вона може виявлятися як відчуття безпорадності, невпевненості в собі, безсилля перед небезпекою, що насувається, перебільшення загрози. Зі всього спектру емоцій, які переживає людина, тривога є не найприємнішою, але вона безперечно необхідна, оскільки дозволяє нам заздалегідь відчути небезпечну ситуацію, приготуватися до неї, можливо, у цей же час ухвалити рішення і намітити план своїх подальших дій. У здорової людини тривога є тимчасовим відчуттям. Головна відмінність страху від тривоги полягає в тому, що страх є реакцією на конкретну небезпеку, тоді як об’єктом тривоги є небезпека неконкретна, “невизначена”, “позбавлена об’єкту”; особливістю тривоги є відчуття невпевненості і безпорадності перед небезпекою. Тривога
С амодопомога при страху
Щоб попередити страх, багаторазово подумай, як ти будеш діяти в бою, взаємодіяти з товаришами. Вивчи маршрути руху, укриття, визнач місця можливого розташування противника. Страх – це відчуття, яке, з одного боку, оберігає тебе від ризикованих, небезпечних вчинків, з другого боку, кожному знайомий болісний стан, коли страх позбавляє нас здатності думати, діяти. Справитися з таким нападом страху можна спробувати самостійно за допомогою наступних прийомів: 1. Спробуй сформулювати подумки, а потім промовити вголос, що викликає у тебе страх. Якщо є можливість, поділися своїми переживаннями з оточуючими тебе людьми. “Проговорений” страх стає меншим. 2. При наближенні нападу страху дихай
Корисні поради
неглибоко і повільно − вдихай через рот, а видихай через ніс. Можна спробувати таку вправу: зроби глибокий вдих, затримай дихання на 1–2 секунди, видихни. Повтори вправу 2 рази. Потім зроби 2 нормальних (неглибоких) повільних вдихи-видихи. Чергуй глибоке і нормальне дихання до тих пір, поки не відчуєш себе краще. 3. Закрий на мить очі, зроби 8–10 коротких та енергійних вдихів і повільних та тривалих видихів. Після цього треба кілька разів напружити і розслабити м’язи тіла. Повтори подумки 2–3 рази “формулу безстрашності” за типом: - Я спокійний і впевнений у собі; - Я впевнений у своїх товаришах, вони ніколи не підведуть; - Я рішучий і сміливий; - Я до всього готовий і все зможу; - Я, як сталева пружина – потужна, пружна, незламна; - Моє тіло повністю підвладне мені; - Я спокійний і впевнений у собі, я вирішував більш складні завдання, вирішу і це; - Я до всього готовий і все зможу. Пам’ятай, що страх можна подолати, а боягузтво не забудеться ніколи. У тому випадку, коли хтось із товаришів втратив контроль над своєю поведінкою, безцільно метушиться або, навпаки, застиг в заціпенінні, неадекватно реагує на твої слова і дії, якщо є можливість, сховай його у безпечному місці, повідом про це командиру або санінструктору і продовжуй бойові дії.
виявляй зацікавленість, розуміння, співчуття. 4. Зроби постраждалому легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла. КОЛИ ТО Б І ПО ТРІБ НО ЗВЕ РНУТИС Я ЗА ПРО ФЕ С ІЙНО Ю ПС ИХОЛО Г ІЧНО Ю ДО ПО МО ГО Ю
У нашому житті виникають ситуації, які викликають негативні відчуття, тривогу, стрес. І ми не завжди розуміємо, чи наступив той момент, коли потрібно звертатися за допомогою до психолога, чи ми можемо справитися самі. Тільки ти сам можеш визначити, коли прийшов час звертатися за допомогою до фахівця. Важливо розуміти, що існують обставини, коли консультація психолога − це кращий спосіб для виходу з проблемної ситуації. А чи знаєте ви?
П С И ХОЛ ОГ
Н е лікар. Н е проводить терапію, не виписує ліки. М оже консультувати.
Допомога товаришу при страху
До основних ознак страху відносяться:
- напруга м’язів (особливо м’язів обличчя); - сильне серцебиття; - прискорене поверхневе дихання; - знижений контроль над
власною поведінкою. Панічний страх, який може спонукати до втечі, викликати заціпеніння або, навпаки, збудження, агресивну поведінку. При цьому людина погано контролює себе, не усвідомлює, що вона робить і що відбувається навколо. Допомога: 1. Поклади руку постраждалого собі на зап’ястку, щоб він відчув твій спокійний пульс. Це буде для нього сигналом: “Я зараз поряд, ти не один!”. 2. Дихай глибоко і рівно. Спонукай постраждалого дихати в одному з тобою ритмі. 3. Якщо постраждалий говорить, слухай його,
5
П С И ХОТЕ РАП Е ВТ
Л ікар. Використовує
’
розмови, роз яснення. М оже призначати медикаментозне або немедикаментозне лікування.
П С И ХІ АТР
Л ікар. Л ікує, консультує, виписує лікарські засоби, визначає ступінь психічної дієздатності
’
і здоров я. Ставить діагноз.
6
Міфи та реальність
«Війна - це шлях обману» Сунь Цзи, китайський стратег і мислитель IV ст. до н.е. Спростовуючи міфи
Будь-яка війна завжди починається з пропагандистської істерії, мета якої – у першу чергу, налаштувати власний народ на готовність підтримати політику керівництва держави і сказати “так” майбутнім масовим вбивствам. Під час кожної війни поряд з військовими діями йдуть безперервні битви за свідомість людей, за створення “правильної” суспільної думки. Вже понад рік російська пропаганда відкрито через засоби масової інформації нав’язує не тільки своїм співвітчизникам, але й всьому світові образ України як держави “яка не відбулася”, “не існувала раніше, бо свою незалежність вона проголосила лише у 1 991 році”, яка взагалі “не має своєї власної історії” тощо. У той же час широко розповсюджуються заяви вищого керівництва Росії щодо приналежності України до складу “території історичної Росії”, про здійснення “ультранаціоналістичними, екстремістськими і неонацистськими силами антиконституційного перевороту” в Україні, а відтак і необхідності “захисту” її населення від “хунти” і “фашистського режиму”. Така позиція пов’язана з необхідністю виправдовувати в очах своїх співвітчизників втручання у внутрішні справи України, аж до використання воєнної сили. В даній рубриці ми спробуємо коротко розібратися з міфами та стереотипами, які нав’язуються сьогодні російською пропагандою і викликають суперечки як в українському, так і російському суспільстві.
кордону у Керченській протоці та Азовському морі. У вересні 2003 р. від російської станиці Тамань Темрюкського району Краснодарського краю у напрямку до українського острова Тузла починають насипати дамбу з метою з’єднання її з російським берегом. Працюючи у три зміни, будівельники споруджували по 150 метрів насипу на день. Переговори почались після того, як будівельники досягли українського прикордонного понтону. 30 вересня 2003 р. Міністерство закордонних справ України направило МЗС Росії ноту протесту, а через декілька днів міністр закордонних справ України К. Грищенко провів у Москві переговори з приводу конфлікту. Через надзвичайне зростання напруги навколо цієї ситуації, президент України Леонід Кучма був вимушений терміново перервати візит до Латинської Америки і особисто прибути на Тузлу. Будівництво дамби зупинили коли між українськими прикордонниками і російськими будівельниками залишалося близько 100 метрів. Росія обґрунтовувала свою позицію наступним: а) офіційних чітко проведених кордонів як в акваторії Азовського моря, так і в Керченській протоці немає; б) Тузла – не острів, а коса; в) при передачі у 1954 році Криму тільки континентальна його частина відійшла до України. Виходячи з вищеозначеного, Росія пропонувала спільне використання Азово-Керченської акваторії і погоджувалась з установленням державного кордону тільки по дну, але не по водній поверхні.
ЧИ ВДАВАЛАС Я ДО 201 4 РО КУ РО С ІЯ ДО ПРО ВО КАЦІЙНИХ ДІЙ С ТО С О ВНО УКРАЇНС Ь КИХ ТЕ РИТО РІЙ?
Однозначно, так. Найбільшого резонансу набули події навколо острова Тузла у 2003 році. Острів Тузла знаходиться у Керченській протоці, має довжину 6,5 км, ширину – біля 500 м. Конфлікт був спровокований спорудженням Росією дамби від Таманського півострова до острова Тузла. Ймовірніше за все, його основною метою було вчинення тиску на Україну стосовно делімітації
Острів Тузла у Керченській протоці
Позиція України полягала у тому, що Азовське море і Керченська протока повинні бути внутрішніми водами України і Російської Федерації, розділеними державним кордоном. За таким принципом розмежування острів Тузла належить Україні. Керівництво України зайняло жорстку позицію щодо провокаційних дій Росії. У результаті у листопаді 2003 року прем’єр-міністри Росії й України домовились про припинення подальшого
Міфи та реальність
будівництва дамби. Не довіряючи керівництву Росії стосовно завірянь про недопущення подальших дій з будівництва дамби, у грудні 2003 року на Тузлі українська сторона відкрила нову прикордонну заставу. ЧИ МАЄ ПО ЛІТИЧНИЙ ХАРАКТЕ Р ВИКО РИС ТАННЯ РО С ІЙС Ь КИМ КЕ РІВНИЦТВО М ПРИЙМЕ ННИКА “НА” З НАЗВО Ю ДЕ РЖАВИ УКРАЇНА?
Безумовно, так. Вивчення всього масиву текстів саме мови В.Путіна – виступів, відповідей на запитання, коментарів тощо – показало, що перехід від використання форми “в Україні” до використання форми “на Україні” у нього був більш плавним і зайняв більш тривалий час. Так, прийменник “в” з назвою “Україна” використовувався у власній мові Путіна: у 2002 році – у 87,5% випадків; у 2007 – у 70%; у 2009 – у 46,4%; у 2012 – у 15,4%; у 2013 – у 9,1%; у 2014 році – у 8,2% випадків.
7
визначило найважливіший пріоритет його подальших дій під час другого президентського терміну. Початок лінгвістичної агресії із заперечування державності України з боку російської влади відноситься до березня-квітня 2004 р. Слід звернути увагу на те, що це рішення було прийнято задовго до Революції Гідності, навіть задовго до Помаранчевої революції 2004 р. Таким чином, ми маємо ще один доказ того, що рішення про заперечення державності України не було викликано якимись реальними діями українців – української влади або українського суспільства. Це рішення було прийнято Путіним незалежно від ситуації в Україні, відповідно до своїх власних уявлень і планів. НАС КІЛЬ КИ ВІРНА ТЕ ЗА ПУТІНА ПРО ТЕ , ЩО ХРЕ ЩЕ ННЯ КНЯЗЯ ВО ЛОДИМИРА У ХЕ РС О НЕ С І ПІДТВЕ РДЖУЄ ПРАВО РО С ІЇ НА КРИМ?
Якісно іншою є картина при вивченні офіційних текстів документів, розміщених на сайті ро сійського президента переліку
–
указів,
розпоряджень,
документів,
списків
телеграм,
нагороджених,
звернень і т. д. – і, відповідно, підданих редагуванню і
корегуванню
офіційних
відповідно
документів,
ро сійського президента.
з
правилами
прийнятих
в
публікацій
Адміністрації
В иявляється, що з моменту
вступу Путіна на по саду президента і до 1 2004
року
усі
без
виключення
офіційні
березня
документи,
розміщені на сайті президента РФ, використовували форму “в Україні”.
Починаючи з 5 квітня 2004 р. переважна більшість офіційних документів (99,4%) використовували форму “на Україні”. Останній раз граматична форма “в Україні” в офіційних документах Кремля була використана 1 липня 2010 року в Указі про нагородження керівника представництв ИТАР-ТАСС (рос. абревіатура) в Україні, підписаного Дмитром Медвєдєвим. З тих пір граматична форма “в Україні” в офіційних документах російського президента більше не використовувалась. У 2011–2015 роках у 100% випадків у них використовувалась форма “на Україні”. Отже, принципове рішення про перехід в офіційній документації російського президента від граматичної форми “в Україні” до граматичної форми “на Україні” було прийнято у період між 1 березня і 5 квітня 2004 року Можливо, це рішення було прийняте Путіним безпосередньо після перемоги на президентських виборах 13 березня 2004 р. і тим самим
Під час промови перед Федеральними зборами у травні 2014 року президент РФ В.Путін заявив, що у 988 році князь Володимир прийняв хрещення в Херсонесі, з чого почалося поширення християнства в Київській Русі. За словами Путіна, саме тому для російських православних “Крим такий же святий, як Храмова гора для мусульман або іудеїв”. Так він хотів підкреслити важливість анексії Кримського півострова. Однак, “князь Володимир був киянином, а не москвичем. І це радше підтверджує право Києва на Крим, а не Москви”, – сказав російський історик Андрій Зубов, який втратив роботу в Московському державному університеті через порівняння анексії Криму з аншлюсом Австрії у 1938 році нацистським режимом Адольфа Гітлера. Раніше президент В.Путін вимагав швидше переписати історію окупованого Криму і теж згадував хрещення князя Володимира в Херсонесі. Але Володимир Великий, якого згадував президент РФ, був Київським князем. Москви на той час (кінець Х ст.) не існувало взагалі.
8
Національні традиції
ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ С ВЯТКУВАННЯ ВЕ ЛИКОДНЯ В УКРАЇНІ
Незабаром всі християни святкуватимуть Великдень. Цей день особливий для всіх, принаймні тому, що родина нарешті може зібратися і почастуватися за святковим столом. Не варто також забувати, що це одне з найрадісніших свят, адже символізує початок нового життя.
григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді навіть і скоріше від неї, хоч це й суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору. Буває, що всі християни святкують Великдень разом. Підготовка до свята
За слов’янською ведичною традицією Великдень – один з найбільших і найважливіших календарних свят – день, коли після зими воскресає весь світ. Зовнішнє природне явище виступає символом внутрішнього глибинного божественного дійства – переродження Всесвіту. Дата святкування Великодня тоді збігалася з Днем весняного рівнодення і мала дещо відмінний від сьогоднішнього сенс. У старозавітні часи святкування Пасхи відбувалося завжди 15 числа місяця нісана за місячним календарем. Від початку Христової Церкви встановилися дві традиції святкування Великодня в 14 день місяця нісана за юдейським місячним календарем. У Малій Азії святкували, згадуючи переважно Розп’яття Спасителя в цей день, а в Римі та інших Церквах святкували в недільний день після цієї дати, згадуючи Воскресіння Христове. Обов’язкова для всіх Церков формула визначення дня Пасхи була затверджена на I Вселенському Соборі в в Нікеї 325 році. Відповідно до неї Великдень святкується в першу неділю після першого повного місяця, яке відбулося після дня весняного рівнодення. Також було встановлено, що Пасха не повинна святкуватися разом з іудеями або до їх святкування, але в церквах західної традиції ця умова зараз не враховується. Православна та греко-католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються і пасхалії. Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений папою Григорієм XIII і відомий під назвою “григоріянського”, або “нового стилю”. У зв’язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За
До Великодня віруючі готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів. Саме стільки провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна “прислуховуватися” до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Великоднем називається Страстна Седмиця. Особливе значення має Страстний Четвер або Чистий Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері розділив святкову трапезу. В цей день всі православні намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових. В Страстну П’ятницю з церкви виносять плащаницю, в яку було загорнуто тіло Христа (на якій зображений у повний зріст Господь Ісус Христос. що лежить у гробі). В цей скорботний день потрібно утримуватися від прийняття їжі.
В давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. В пам’ять про це в Страстну Суботу святять їжу. Писанки
Традиція розмальовувати писанки є практично у всіх народів. Яйце завжди символізувало нове життя. Але неодмінно стається так, що старе повинне дати місце новому. Тому писанку символічно розбивають. Слов’яни катали писанки по землі для родючості та зберігали впродовж року, щоби захистити домівку від різних негараздів. Якщо хтось хотів
Національні традиції
поспілкуватися з померлим родичем, він брав три червоних яйця і похристосувався з ним на його могилі, а самі яйця згодовував потім птахам. Існує багато легенд про появу звичаю фарбувати яйця. Одні пов’язують його з імператором Марком Аврелієм. Курка, що належала його матері, знесла яйце, всіяне червоними крапками, що означало народження майбутнього правителя. Римляни надсилали один одному фарбовані яйця як привітання. Інші вважають, що після смерті Христа іудеї зібрались на бенкет, на якому серед інших страв була засмажена курка та зварені яйця. Один з присутніх заявив під час розмови, що Ісус воскресне через три дні, на що господар відповів: “Якщо курка на столі оживе, а яйця почервоніють”. На його подив так і сталось. Ще одна легенда розповідає, що першою фарбувала яйця Діва Марія, яка таким чином забавляла маленького Ісуса. Хтось більше схиляється до версії, що все набагато простіше: впродовж посту не можна було вживати багато продуктів, серед яких були і яйця. Бажаючи зберегти цінні харчі, люди варили їх, а щоб не переплутати із сирими, фарбували. Однак, найбільш розповсюдженою є розповідь про те, як Марія Магдалина прийшла до Тиверія і подарувала йому за тодішнім звичаєм яйце. Коли вона розповідала йому про воскресіння Христа, той не повірив: “Як може хтось воскреснути з мертвих? Це так само неможливо, як якби це яйце раптом стало червоним”. Так і сталось, яйце почервоніло, на що здивований імператор вигукнув “Воістину воскрес!” С вяткування Великодня. Звичаї.
Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщає, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: “Воістину воскрес!” Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починають процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок крашанок, ковбас, хріну, сала, тощо. Господині збирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися. Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та крашанок, серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль. В давніші часи, перед тим, як з’їсти свячене самому, господар йшов зі свяченим насамперед поміж худобу, христосувався з нею, сповіщав “Христос Воскрес!”, а хтось із присутніх відповідав за худобу: “Воістину Воскрес!”. Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: “Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски”.
9
Після розговін молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні ігри – Веснянки, чи Гагілки в супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком Вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба Після розговін починали дзвонити на дзвіниці. А хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще зерно. Дзвонили в дзвони протягом всього дня, а потім ще й другого та третього дня. Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомий ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий урожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути. .
В еликодні мертвих могильні
–
свята
молитвою
горбки
закінчуються і
тризною
закопують
яйця
“
на
поминанням
”
горбках .
У
та шкаралупу від
з'їджених яєць, кістки з о свяченого м'яса, о свячену сіль, тощо; виливають і чарку горілки:
”
“
їжте, пийте
й нас, грішних, поминайте .
Дати святкування Великодня – 31 березня (юдейська Пасха), 1 квітня (західн. стиль), 8 квітня (східн. стиль) – 20 квітня (юдейська Пасха), 21 квітня (західн. стиль), 28 квітня (східн. стиль) – 9 квітня (юдейська Пасха), 12 квітня (західн. стиль), 19 квітня (східн. стиль) – 28 березня (юдейська Пасха), 4 квітня (західн. стиль), 2 травня (східн. стиль) 2 01 8
рік
2 01 9
рік
2 02 0
рік
2 02 1
рік
10
Час дозвілля
Жартівливий гороскоп О вни
Хто в нас працелюб? Кому не подобається, коли його хоч в чомусь перевершують? Чия хода подібна бігу? Хто це? Овен – Зоряний Баран. Має блискучі позитивні завдатки і працьовитість, але він часто дратівливий, упертий і запальний. Душа його розкрита навстіж для товаришів по чарці. Любить пиво з солоними жартами. Гумор Овнів в психіатрії має назву “лобовий”, тобто розмова Овнів подібна красномовству глухонімих. Все своє життя він шукає для себе нові ворота. Ніколи не вказуйте на його промахи, якщо не хочете, щоб ваші нирки витягнули через пазухи. Порада: ваш вічно самовдоволений вираз обличчя мало кому подобається. Тому, зробіть фізіономію простіше. по сміхається
до
вух,
якщо
йому не суперечать? Хто думає, знає
більше
всіх?
Хто
що
любить
і
печене, і варене, і смажене? Твердолобий і м’ ясоїдний Тілець! Одна інша –
хвилина смієте ся,
–
він
а вже
скаженіє,
в
наступну
секунду він спокійно вистрілить своєму вподобаному дикторові в колінні чашечки (через екран телевізора, зрозуміло).
З’ ясувати
проблематично,
тому
питання
питанням.
люблять
конфлікт.
пояснить,
що
у що
Крім
Хто мінливий, як примхлива погода? Хто постійно вимагає до себе співчуття? Рак – товстопанцирний скиглій з виряченими очима. Іноді вони настільки загадкові, що навіть самі себе не можуть зрозуміти. Якщо не бреше, це означає, що він в істериці, якщо не в істериці, значить бреше. Схильний постійно уявляти кінець світу, злякатися власної уяви, впасти у відчай, а потім шукати у всіх розради. Ні в що не вірить, ніхто не змінить його переконань. Порада:
пора
вашому
шляхетному
високоблагороддю підняти клешні і взятися ними до роботи.
До сить
задкувати,
ховатися
у
своїй
норі
і
турбуватися про те, що може статися, якщо ви хоча б що сь зробите.
Леви
Тільці
Хто
Раки
нього він
того,
В ін
толерантність
що-небудь
відповідає
більшість
прийде у
на
і
нього
дуже кожне
Тельців
переконливо своя,
а
хто
не
згоден – йде до лісу стройовим кроком.
Порада: зірки радять припинити воювати з усім світом, сісти і чітко продумати свою стратегію. Близнюки
Хто любить глузувати над іншими і не терпить насмішок над собою? Хто обожнює безмірну увагу до себе? Близнюки – найкращі майстри робити з мухи мамонта. Наполегливі і владні. Сентиментальні аж занадто. Вірять у романтику, хоча постійно від неї відхрещуються й демонстративно вишкіряють зуби над тими, хто про неї говорить. Їм подобається вважати, що вони – суміш Сократа і Мікеланджело. Думки міняють частіше, ніж одяг. У магазин за хлібом їх краще не пускати – можуть повернутися через тиждень. При цьому їх виправдання будуть фантастичними: викрадення інопланетянами, втеча від агентів контррозвідки та ін. Порада: будьте стриманішими. Ваші ідеї та ексцентричні витівки зведуть з розуму кого завгодно.
Хто вічно пишається собою і очікує цього ж від свого оточення? Велелюбний Лев – покликаний правити світами. Обожнює, якщо в побуті його звуть просто Всевишній. Глибоко нещасливий, коли перед ним не схиляються. Вгвинтити саморіз для Лева – не царська справа. Він його і не вигвинтить, а виб’є сокирою разом із стінкою сусіда. Посміється сам над собою, проте іншим від насмішок варто утриматись, якщо не має бажання провести решту болісного існування в реанімації з кілком у грудях. Порада: оточуючі можуть не зрозуміти ваших королівських звичок і царствених манер, тому частіше знімайте корону. Левам, бажаючим обзавестися відносинами, корону можна залишити. Діви
Хто критикує все, що бачить і чує? Хто аналізує кожне своє і кожне наше чихання? Діва – практична зануда і фанатичний педант. З дитинства мріє стати Чорним Володарем Планети. Своїми причіпками може занапастити будьяку справу і довести будь-кого до сказу. Після декількох хвилин спілкування з Дівою, у звичайної та стриманої людини виникає непідвласне бажання дати йому міцних стусанів відчуваючи при цьому садистську насолоду. Чистить кожний квадратний сантиметр двічі на день, та ще й із зубною щіткою. Порада: не рвіть даремно на собі коси та сорочку. Будьте більш чутливими, слухайте інколи й інших (все одно, потім вчините так, як вами заплановано).
Час дозвілля
Терези
Хто завжди відбувається порожніми обіцянками? Хто постійно займається копирсанням в ранах своєї безсмертної душі? Терези – естет. В нього сім п’ятниць на тижні. Патологічно не вміє прийняти рішення. Все свідоме життя проводить в пошуках душевної рівноваги. Виглядає зазвичай ніжним і сумним. Пробуджує небезпечне бажання приголубити і взяти під крило, чого робити не варто ні в якому разі, тому що мозок він вміє “виносити” краще за всіх інших знаків, разом узятих. Любить причепуритися, при цьому, обираючи між тим, чи іншим, доведе до сказу всіх оточуючих і себе самого в тому числі. Порада: стримуйте свій запал, не будьте дуже імпульсивними, інакше можна скотитися на дно найглибшої прірви. С корпіони
Чиє обличчя – маска? Хто ховає у своєму хвості жало з отрутою? Скорпіон – патологічний садист і мазохист одночасно. Для нього не існує перешкод. Людина крайнощів: або пристрасно кохає, або люто ненавидить. Самозакоханий. Цілісінький день може витріщатися в дзеркало на своє відображення і з розчуленою посмішкою констатувати, що кращого за нього у світі точно немає. Якщо сказав, що цінує дружбу, це означає, що годину тому він “накатав на тебе віз” начальству. Порада: не будьте такими самозакоханими, виявляйте чуйність та перестаньте жалити всіх підряд, інакше це може плачевно позначитися на ваших відносинах з оточуючими. С трільці
У кого немає ні сили, ні волі, ні сили волі? Стрілець – балакучий авантюрист. Найчастіше виглядає радісним ідіотом, і майже завжди він таким і є. Його агресивний оптимізм, напористість не охолодить ніщо, навіть зненацька обрушена з даху і розбита об його голову цегла. Його особиста думка зобов’язана стати істиною в останній інстанції для всіх, хто ненароком опинився неподалік. Висловлює її охоче, часто і навіть тоді, коли йому наполегливо радять цього не робити і взагалі погрожують розбити за це лице. Порада: не намагайтеся стати гуру для всіх і вся, займіться потрібними справами і прибережіть безцінну мудрість для вирішення власних проблем.
11
Козероги
Хто йде напролом угору? Хто планує усе – від свого здоров'я до становища? Безжальний, злопам’ятний та працьовитий Козеріг. Жорсткий, холодний і бездушний як айсберг, проте він буде щиро й нестримно ридати дивлячись по телевізору казочку “Сіре козенятко”. Якщо він позбавлений можливості працювати, все одно буде вигадувати собі купу дивних занять, тому що без діла “дзену” йому не досягти. Здається лагідним, навіть ручним, але при першій зручній нагоді може вдарити по потилиці своїми кострубатими рогами з особливим задоволенням. У разі ядерної війни, тільки таргани і Козеріг знайде спосіб вижити. Порада: не впирайтеся рогами і побільше посміхайтеся. Це вам буде тільки на користь. Водолії
Хто найбільш з усіх шанує Вищі Космічні Закони природи і завжди прийде до вас на допомогу? Винахідник і геній – Водолій. Обожнює балакати “у будь-який час і де завгодно”. Схильні ностальгувати про своє дитинство, тому що в той час вони могли спокійно бігати голяка. Подобаються абсолютно усім навкруги, як горезвісний червонець. На будь-якій роботі улюблене заняття – скручувати непомітно дулі горобцям, показуючи їх крізь вікно. Навіть якщо в житті у нього все шкереберть, вмудряється роздавати оточуючим поради, які працюють. Порада: не вигадуйте собі складності, генеруючи варіанти порятунку світу, інакше утвориться водоспад і знесе все на своєму шляху. Риби
Хто молиться і служить, і знову – молиться і служить? Хто завжди подасть жебракові, але не більше 1 копійки? Непросихаючі від сліз бездушні Риби. Вічно знаходять у собі всі болячки, відомі і невідомі медицині. Можуть не здригнутися від вибуху бомби, але втратять свідомість від мишачого шереху. Практично завжди знаходиться в медитативному стані. На швидкісній трасі повзе зі швидкістю 50 км на годину. Неуважний: “Ну, забув, що йде по вулиці і потрапив під трамвай. Треба було б під автобус – все-таки м’якше… Порада: залиште затишний акваріум, дайте волю словам, щоб красномовство було оцінено, і тоді ви зможете домогтися успіху. “
12
Час дозвілля
Посміхнись
Бувають такі принцеси, після завоювання яких думаєш: ну навіщо ж я вбив дракона? Таке миле було звірятко… *** Коли у дружини на обличчі пів кіля косметики, то це нічого, так має бути. А от коли у чоловіка на обличчі трохи помади, буквально кілька міліграмів, – то це вже всьо, кінець світу! *** – Я дивлюся, товаришу солдат, ви дуже розумні! – Хто, я? – Ну не я ж! *** Рядовий підходить до сержанта й каже: – У нашій казармі з’явився гей. – Звідки ти це взяв? – Бо, хтось украв мою косметичку… *** Одеса, Привоз: – А що це ваша риба якась некрасива, бліда? – А чого ви хочете, мадам? Встала в морі сьогодні зрання, не встигла нафарбуватись… *** – Зай, ти що плакала? – Звідки ти знаєш? – У тебе вуса мокрі. *** – Все, котик, я спати. Цілую, люблю, обіймаю, м’ явкаю і соплю тобі у вушко. – Блін, а сопля за що у вушко?! *** – Давай поговорим про придурків... – Давай. – Розказуй, як ти там? *** Одеса. Комунальна квартира. – Фіма, нащо ти взяв новий пакетик чаю? – На старому вже ниточка обірвалася. – І шо таке, рук нема, шоб пришити? ***
У “кypилці” полковник розповідає анекдота. Всі офіцери, за виключенням одного лейтенанта, сміються. – А ви, пане лейтенанте, чому не смієтесь? – А я не з вашої частини, пане полковнику. ***
– Мамо! Мамочко! – Що, синку? – У мене під ковдрою якесь чудовисько! – Яку з нічного клубу привів, така і лежить… БЛО КПО С Т, інформаційний бюлетень
Науково-дослідний центр гуманітарних проблем Збройних Сил України вул. Народного ополчення, 5 А, м. Київ, 03151 тел.: +38 (044) 271-12-15, E-mail: ndcqpzsu@ukr.net Засновник:
Адреса:
Копає батько яму. Підходить син, питає: – Тату, що ти робиш? – Як що? Яму копаю, буду буряк на зиму заготовлювати. Син стоїть і питає: – Тато, а давай туди кинемо москаля?! Батько витирає сльозу, та каже: – Таке мале, а вже господар! *** На Дерибасівській зустрічаються дві дами: – Ти нічого не помічаєш? – Ні, а що? – Я була в косметичному салоні. – І шо? Було зачинено? *** Дід в автобусі звертається до молодого пасажира: – Синку, та як же тобі не соромно, та чи ти не бачиш, що бабуся стоїть, а ти сидиш! Ану поступися місцем! – Ай, вуйко, не турбуйтесь, та це моя теща! – Синку, так віддай же їй мішок з картоплею, не тримай його на колінах! Тобі ж незручно! *** – Алло, це Одеса? – А ви як думаєте? – Алло, це Рабинович? – А шо? – Ви знаєте, що в Нью-Йорку помер ваш дядько? – І, шо? Усе мені? – Ви знаєте, скільки за ним боргів? – Послухайте! Куди ви телефонуєте? *** Німець має жінку й коханку. Любить жінку. Француз має жінку й коханку. Любить коханку. Єврей має жінку й коханку. Любить маму. Москаль має жінку й коханку. Любить Путіна… *** – Поки ти жереш, у світі помирає один єдиноріг. – Але ж єдинорогів немає! – От бачиш, скільки ти жереш… Н ад
випуском працювали:
Агаєв Назім, Герасименко Микола, Мараєв Владлен, Мараєва Віолета, Остапчук Вікторія, Скляр Оксана Редактор випуску: Скляр Оксана Наклад: 1000. Розповсюджується безкоштовно. www.facebook.com/NDCGPZSU