1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення захисту прав дітей» від 25 липня 2014 року № 1614-VII http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1614-18 Закон зміцнює захист прав дітей у період мобілізаційної підготовки та мобілізації, в особливий період, а також посилює захист дітей військовослужбовців, які звільнюються із лав Збройних сил України. Він також сприяє узгодженню низки положень законів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок та військову службу» та «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із Конвенцією ООН про права дитини, Резолюцією Генеральною Асамблеї ООН № 1325, Конституцією України, Законом України «Про охорону дитинства» та іншими для врахування прав та інтересів дітей, батьки яких підпадають під дію зазначених законів. Зокрема, відтепер не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років та жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 18 років. Також звільняються від призову жінки та чоловіки, які самостійно виховують дітей віком до 18 років або на утриманні яких перебувають діти-інваліди I чи II групи, до досягнення ними 23 років. Такі громадяни можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди й лише за місцем проживання. Окрім цього, жінки, які мають на утриманні дітей віком до 18 років підлягають звільненню з військової служби і в особливий період, якщо вони не висловили бажання її продовжувати. У частині соціального та правового захисту військовослужбовців і членів їх сімей зазначається, що відтепер одноразова грошова допомога при звільненні зі служби виплачуватиметься військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей віком до 18 років проти 16 років, як зазначалось раніше. 2. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" щодо забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації учасників антитерористичної операції, які постраждали під час її проведення» від 23 липня 2014 року №1609-VII http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1609-18 Цим Законом вносяться зміни, якими розширюється застосування Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» на військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та перебували безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню
участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством, а також мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, за умови, якщо такими особами не вчинено кримінальних правопорушень, в частині забезпечення їх виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послугами медичної реабілітації, санаторно-курортним оздоровленням на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій лікувальнопрофілактичних закладів чи рішень військово-лікарських комісій незалежно від встановлення їм інвалідності. 3. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"» від 22.07.2014 N1601-VII http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1601-18 Закон передбачає, що за згодою особи відцифровані відбитки пальців рук вносяться до безконтактного електронного носія у разі оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзного документа біженця. 4. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про затвердження Положення про Державну фінансову інспекцію України» від 6 серпня 2014 р. № 310 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/310-2014-%D0%BF Цією Постановою затверджується Положення про Державну фінансову інспекцію України (Держфінінспекція), яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Держфінінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства. 5. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Деякі питання використання у 2014 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я від 6 серпня 2014 р. № 325 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/325-2014-%D0%BF Дана Постанова встановлює, що у 2014 році кошти, передбачені Міністерству охорони здоров’я удержавному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, використовуються відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, з урахуванням того, що Міністерство охорони здоров’я може коригувати заявки на закупівлю товарів і послуг, подані територіальними органами охорони здоров’я та підпорядкованими установами пропорційно фактичному обсягу фінансування видатків. Про результати коригування бюджетних призначень Міністерство охорони здоров’я повідомляє територіальним органам охорони здоров’я та підпорядкованим установам.
6. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про утворення Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції» від 11 серпня 2014 р. № 326 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/326-2014-%D0%BF Цією Постановою утворюється Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики. Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, зокрема щодо забезпечення їх адаптації та психологічної реабілітації, забезпечення санаторно-курортним лікуванням, технічними та іншими засобами реабілітації, забезпечення житлом ветеранів війни, надання їм освітніх послуг, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються з військової служби, інших учасників антитерористичної операції та осіб, звільнених з військової служби, організації їх поховання. 7. ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ «Про утворення міжвідомчої комісії з питань повернення у власність держави коштів та майна, одержаних внаслідок корупційних правопорушень» від 17 липня 2014 р. № 322 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-2014-%D0%BF Цією Постановою утворюється Міжвідомча комісія з питань повернення у власність держави коштів та майна, одержаних внаслідок корупційних правопорушень, та затверджується Положення про міжвідомчу комісію з питань повернення у власність держави коштів та майна, одержаних внаслідок корупційних правопорушень (далі Комісія). Комісія, є тимчасовим дорадчим органом Кабінету Міністрів України, який: 1) розробляє стратегію та план заходів, спрямовані на повернення у власність держави майна; 2) сприяє налагодженню співпраці органів виконавчої влади з міжнародними та іноземними фахівцями та організаціями у напрямах повернення у власність держави майна; 3) проводить моніторинг стану виконання органами виконавчої влади покладених на них завдань з питань повернення у власність держави майна; 4) бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції; 5) подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації. 8. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 16.06.2014 № 398 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0750-14 Цим Наказом МОЗ затвердило наступні нормативні документи:
1) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при раптовій зупинці серця; 2) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при серцевому нападі; 3) Порядок проведення серцево-легеневої реанімації з використанням автоматичного зовнішнього дефібрилятора; 4) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження хребта; 5) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму голови (черепно-мозкова травма); 6) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на пошкодження живота; 7) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт; 8) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на травму грудної клітки; 9) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок; 10) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею; 11) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травматичній ампутації; 12) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при позиційному стисканні м’яких тканин; 13) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок; 14) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при порушенні прохідності дихальних шляхів - обтурації стороннім тілом; 15) Порядок надання домедичної допомоги при наявності декількох постраждалих; 16) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною; 17) Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації; 18) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим з опіками; 19) Порядок надання домедичної переохолодженням/відмороженням;
допомоги
постраждалим
з
20) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при утопленні; 21) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні; 22) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при травмах та пошкодженнях очей; 23) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при укусах тварин та комах; 24) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при падінні з висоти;
25) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при дорожньо-транспортних пригодах; 26) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при ураженні електричним струмом та блискавкою; 27) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при судомах (епілепсії); 28) Порядок надання домедичної допомоги постраждалим без свідомості. 9. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ «Про систему надання лікарськофізкультурної допомоги в Україні» від 17.06.2014 № 401 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0746-14 Цим Наказом МОЗ затвердило наступні нормативні документи: 1) Положення про систему лікарсько-фізкультурної допомоги в Україні; 2) Положення про лікарсько-фізкультурний диспансер (центр спортивної медицини; 3) Положення про відділення (кабінет) лікувальної фізкультури; 4) Положення про відділення (кабінет) спортивної медицини. 10. НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ «Про затвердження Змін до Порядку ввезення на територію України незареєстрованих медичної техніки та виробів медичного призначення» від 21.07.2014 № 510 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0888-14 Цим Наказом дозволяється ввезення на територію України медичної техніки та виробів медичного призначення, що не зареєстровані в Україні відповідно до законодавства, у разі стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних катастроф, проведення антитерористичної операції, введення воєнного, надзвичайного стану без окремого рішення Кабінету Міністрів України. Також вносяться зміни до переліку документів, які додаються до заяви щодо можливості ввезення на територію України незареєстрованих медичної техніки та виробів медичного призначення у разі стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних катастроф, проведення антитерористичної операції, введення воєнного, надзвичайного стану. Для ввезення необхідно подати: 1)
Заяву.
2) Документ, який підтверджує надходження медичної техніки та виробів медичного призначення для запобігання наслідкам стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних катастроф, інших екстремальних ситуацій, проведення антитерористичної операції, введення воєнного, надзвичайного стану. 3)
Копії супровідних документів (інвойс, накладна тощо).
4) Клопотання органів виконавчої влади, місцевого самоврядування про ввезення медичної техніки та виробів медичного призначення для запобігання наслідкам стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних катастроф,
проведення антитерористичної операції, введення воєнного, надзвичайного стану (за наявності). 5) Рішення, прийняте відповідно до законодавства у разі стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних катастроф, проведення антитерористичної операції, введення воєнного, надзвичайного стану. 6) Копії документів, що підтверджують якість і безпеку медичної техніки та виробів медичного призначення, виданих відповідно до законодавства (додатково: для медичної техніки та виробів медичного призначення, що є стерильними, – документ щодо відповідності вимогам санітарного законодавства України). 11. РОЗ'ЯСНЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ "Проведення реєстраційних дій щодо платників податків АР Крим та м. Севастополь" від 12.08.2014 http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/gna/4974-1208.html Міндоходів роз’яснило, що проведення реєстраційних дій щодо юросіб та ФОП, місцезнаходженням/місцем проживання яких є АРК та м. Севастополь, здійснюється державними реєстраторами юросіб та ФОП реєстраційних служб територіальних органів Мін'юсту згідно з додатком до наказу Мін'юсту від 23.07.2014 N 1197/5 "Про проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є Автономна Республіка Крим та місто Севастополь". Процедура зміни основного місця обліку платника податків з АРК та м. Севастополя в органі доходів і зборів за новим місцезнаходженням/місцем проживання здійснюється як при переведенні платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого. 12. РОЗ'ЯСНЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ "Актуальна інформація для платників податків, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. Частина 1 і 2" від 07.08.2014 http://sfs.gov.ua/broshuri-talistivki/158822.html http://sfs.gov.ua/broshuri-ta-listivki/158939.html Міндоходів надало актуальну інформацію для платників податків, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення АТО. У Роз’ясненні зазначено, що у зв'язку із проведенням АТО на території Донецької та Луганської областей реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводяться державними реєстраторами відповідно до наказу Мінюсту від 17.06.2014 N 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції". На період простою у роботі територіальних органів Луганської та Донецької областей виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебувають на обліку в територіальних органах Міндоходів, що дислокуються у мм. Донецьку та Луганську, покладаються у межах компетенції на контролюючі органи відповідно розподілу, встановленого наказом Міндоходів від 08.07.2014 N 381 "Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів". Для зміни свого місцезнаходження / місця проживання юрособи та ФОП, які зареєстровані на території АРК та м. Севастополя, звертаються до державного реєстратора реєстраційної
служби України в областях та місті Києві. У свою чергу контролюючі органи після отримання відомостей з Єдиного державного реєстру щодо внесених змін беруть на облік таких платників, незалежно від того, отримано облікову справу чи ні. У разі зміни місцезнаходження суб'єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Відповідальність суб'єктів господарювання за вчинення порушень законів з питань оподаткування визначена гл. 11 Податкового кодексу. Окремої норми щодо визначення відповідальності для суб'єктів господарювання, зареєстрованих в АР Крим та м. Севастополі, за порушення законодавства з питань оподаткування Кодексом не передбачено. Мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи тимчасово звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДФО або єдиного податку, а також ЄСВ за себе на весь період такої служби. Мобілізовані підприємці чи самозайняті особи, що використовують у своїй господарській діяльності працю найманих працівників, які продовжують працювати по найму під час мобілізації такого підприємця, зобов'язані уповноважити іншу особу на виплату заробітної плати або інших доходів найманим працівникам. У такому випадку обов'язок з нарахування та утримання ПДФО і ЄСВ з таких виплат на термін військової служби підприємця несе уповноважена особа. 13. РОЗ'ЯСНЕННЯ МІНІСТЕРСТВА ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ "Хто є платниками військового збору?" від 08.08.2014 http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki-novini-/158742.html Міндоходів нагадало, що 3 серпня 2014 року набрав чинності Закон від 31.07.2014 N 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів", яким, зокрема, встановлено військовий збір. Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу, а саме: - фізособа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; - фізособа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент. 14. ЛИСТ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ «Щодо надання додаткової відпустки одинокій матері» від 30.05.2014 № 193/13/123-14 http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-socialpolicy/4963-193.html Мінсоцполітики роз’яснило, що законодавство не встановлює перелік документів, що має надати розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки. Щоб довести своє право на відпустку, жінка повинна надати роботодавцю будь-який офіційно оформлений та засвідчений належним чином документ, у якому із достатньою
достовірністю має бути підтверджено відсутність участі батька у вихованні дитини, таким документом може бути:
рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;
ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів; акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації; акт дослідження комітетом самоорганізації населення, в якому зі слів сусідів (за наявності їх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини; довідка зі школи (садочка) про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах). 15. ПОСТАНОВА ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ «Про призупинення здійснення фінансових операцій» від 06.08.2014 № 466 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0466500-14 НБУ, враховуючи те, що на території Донецької та Луганської областей починаючи з 24 липня 2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, з метою запобігання загрози життю і здоров'ю працівників та клієнтів банків, забезпечення стабільності банківської системи, прийняв цю Постанову, якою зобов'язав банки призупинити здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Також передбачено, що небанківські установи та національний оператор поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, повинні призупинити операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою. Але банки до повного відновлення діяльності вправі надавати клієнтам послуги за допомогою засобів мобільного обслуговування. НБУ зобов’язав банки після переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади вжити невідкладних заходів для відновлення фінансових операцій, призупинених відповідно до зазначеної постанови. 16. ПОСТАНОВА ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 18 березня 2013 року № 95» від 08.08.2014 № 472 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0472500-14 Цією Постановою НБУ вніс зміни до Положення про кредитування Національним банком України Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якими скасував можливість надання НБУ кредиту Фонду.
17. ЛИСТ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ "Щодо обчислення строків розрахунків за експортними та імпортними операціями" від 18.07.2014 N 29-207/38389 http://www.mdoffice.com.ua/pls/MDOffice/aSNewsDic.getNews? dat=12082014&num_c=423062 НБУ у зазначеному Листі розглянув питання обчислення строків розрахунків за експортноімпортними операціями та нагадав, що відповідно до ч. 1 ст. 1 і ч. 1 ст. 2 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строк зарахування виручки в інвалюті на рахунки резидентів в банках за експортними операціями та відстрочення поставки товару за імпортними операціями становить 180 календарних днів. Нацбанк має право запроваджувати на строк до 6 місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 2 Закону. На виконання вищенаведених вимог Нацбанк у п. 1 своєї постанови від 14.11.2013 р. N 453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст. 1 та 2 Закону, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Зазначена вимога п. 1 постанови N 453 діяла до 17.05.2014 р. включно. На заміну постанови N 453 було введено в дію постанову Нацбанку від 12.05.2014 N 270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті", у п. 1 якої закріплено аналогічну норму щодо здійснення розрахунків за експортними, імпортними операціями у 90-денний строк. Зазначена постанова діє з 20.05.2014 р. Відповідно 18.05.2014 р. та 19.05.2014 р. діяли норми Закону щодо здійснення розрахунків за експортними, імпортними операціями у 180-денний строк.
18. ПОСТАНОВА ПЛЕНУМУ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ «Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України» від 10.07.2014 № 6 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-14 ВГСУ вніс зміни у свої постанови щодо застування норма матеріального та процесуального права господарськими судами України. Зокрема, роз’яснив у яких випадках подання
апеляційної скарги на ухвали, зазначені в пунктах 1, 5, 10-21 частини першої статті 106 ГПК, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, а в яких необхідно передавати оригінали. Роз’яснив, що справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи. Також зазначив, що Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" змінено територіальну підсудність судових справ, пов'язаних із нанесенням шкоди суб'єктами іноземної держави - нерезидентами. ВГСУ роз’яснив випадки звільнення від доказування перед судом обставин, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Визнання обставин може здійснюватися учасниками судового процесу: - в письмовій формі шляхом зазначення про таке визнання у позовній заяві, відзиві на позовну заяву, поданих суду заяві, клопотанні, листі тощо; - в усній формі під час надання суду усних заяв, клопотань і пояснень; у такому разі про визнання обставин зазначається у протоколі судового засідання. За необхідності суд може зажадати від учасника судового процесу подання відповідної заяви, клопотання, пояснення в письмовій формі. Про визнання обставин може свідчити й зміст поданих суду письмових документів: претензій та відповідей на них, листів та інших письмових звернень учасників судового процесу один до одного (наприклад, лист, надісланий у відповідь на претензію, в якому зазначається про повне або часткове визнання заявленої до стягнення заборгованості). Сама лише відсутність заперечень учасника судового процесу щодо тих чи інших обставин (наприклад, неподання відзиву на позовну заяву) не свідчить про визнання ним таких обставин: "мовчазне" визнання обставин зі змісту процесуального закону не випливає. Не передбачено законом й можливості відмови учасника судового процесу від раніше здійсненого ним визнання обставин. Визнання обставин учасниками судового процесу не є для господарського суду обов'язковим та остаточним. Суд може не прийняти такого визнання, якщо: - визнана обставина викликає сумнів у її достовірності, тобто у тому чи відповідає вона дійсності, оскільки не узгоджується з іншими обставинами, вже з'ясованими в тій же справі, або такими, що мають для останньої преюдиціальне значення; - сумнівною є добровільність визнання певних обставин, оскільки воно вчинене даним учасником судового процесу під впливом помилки, обману або ж погрози чи насильства, інших протиправних дій.
За наявності відповідних сумнівів суд вправі зажадати від учасників судового процесу доведення обставин за загальними правилами статей 4-3, 32-34 ГПК. Обставини, визнані учасниками судового процесу і відображені в судових рішеннях, є преюдиціальними в розумінні частини третьої статті 35 ГПК. ВГСУ також надає роз’яснення щодо преюдиціальних обставин. А саме, що вони не потребують доказування, оскільки вони встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиційне значення для господарського суду має й вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, якщо господарський суд розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльність особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. ВГСУ змінив свою позицію щодо зарахування зустрічних вимог - вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, й відтак ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні в порядкустатті 601 ЦК України.