Позитивне серце. Адвокація by Network of PLWH

Ж У Р Н А Л В С Е У К РА I Н С Ь К О I М Е Р Е Ж I Л Ю Д Е Й , Щ О Ж И В У Т Ь З В I Л ,

№ 1 (26) 2013

Всеукраїнська мережа ЛЖВ є переможцем міжнародної премії на рівні громад «Червона стрічка», яка присуджується за успіхи в боротьбі з епідемією ВІЛ/СНІДу. Мережа визнана кращою у світі організацією з подолання стигми і дискримінації щодо ВІЛ-позитивних людей.

Редакционная коллегия «Всеукраинская сеть ЛЖВ»

ВСТУПИТЕЛЬНОЕ СЛОВО СОДЕРЖАНИЕ

5 6

Есть люди, рожденные для того, чтобы творить, создавать. Творец не думает о прошлом и будущем, он постоянно живет в каком-то длительном настоящем. При этом креативный человек находит наслаждение, казалось бы, в абсолютно простых вещах. Поэт радуется удачно подобранному слову, его задача – скомпоновать языковые единицы так, чтобы они обрели новый, подчиненный общей идее смысл. Астроном, наблюдая в телескоп движение галактик, внешне остается статичным, но внутри его мозга кипит непрерывная работа. Он может не отходить от прибора несколько часов, а потом, заметя самое незначительное изменение в изучаемом объекте, быть счастливее всех смертных. Биолог получает колоссальное удовольствие от постоянного наблюдения даже за микроскопической клеткой – предметом намного менее грандиозным, чем звезды. Их главное переживание – они видят нечто, что бы это ни было, первыми. Людочка Гавриш – увидела первой этот номер журнала. Она – автор идеи и вдохновитель концепции этого номера «Позитивного сердца».

Адвокация Как мы это понимаем От защиты прав – к эффективной адвокации

Советы по написанию адвокационного письма

Юридичні консультації Світлани Бєлай

Адвокація та соціальні мережі

Наша задача простая – лечение должно быть у всех

Программа развития на период после 2015 года

Нас можно поздравить!

28 29 30

13 правил для радикалов Саула Алинского Типичные ошибки в адвокационной работе и проведении кампаний Они одной школы, одной выучки

, т е а л е д о т о т ч а д н а м о к я о м х и е с в Есл е ш ч у л о т э т е а л е д а Он 4

АДВОКАЦИЯ – КАК МЫ ЭТО ПОНИМАЕМ Когда я начинал свою деятельность в ВИЧ-сервисе, то первым тренингом, на который меня направили, был «Адвокация в сфере ВИЧ/СПИД». Когда я услышал новый термин, то он, безусловно, «резал» мне слух. Действительно, следует ли заимствовать очередное западное понятие, разве мало у нас своих слов? Например, защита и продвижение интересов, или те слова, которые были заимствованы из иностранных языков раньше, в частности, лоббирование. Кто-то из моих знакомых до сих пор проводит параллель с адвокатурой, ложно считая, что это что-то из области юриспруденции. Так вот тогда, 7 лет назад, пройдя обучение на тренинге, если честно, я вообще мало что понял. Повидимому, причина была в том, что прочитать тренинг пригласили человека, который был классным специалистом в юриспруденции, но далеким от адвокации. Однако это мероприятие стало знаковым для меня, потому как, не получив для себя понимания в этой ясфере, я занялся самообразованием, активно участвовал в различных учебных мероприятиях в сфере адвокации, чтобы разобраться и стать тем, кем я есть сейчас, а именно – специалистом в области адвокации. Этот номер журнала полностью посвящен адвокации, начиная от новостей и практических советов – до глобальных мероприятий. Поэтому у тех, кто еще не знает, что такое «адвокация», в первую очередь хотелось бы сформировать понимание, что же это такое. Адвокацию можно определить по-разному. Обычно она понимается как влияние на решения, напрямую касающиеся ситуации с определенными группами в обществе. Это понятие подразумевает

любую деятельность, которую предпринимает человек, группа людей или организация, чтобы повлиять на политику. Если брать сферу ВИЧ/ СПИДа, то Штефан Дрессол в пособии для тренинга, подготовленном Европейской группой по лечению СПИДа (EATG), дает следующее определение: «Адвокация в сфере ВИЧ/СПИДа – это совместные усилия отдельных групп людей или организаций, направленные на воздействие на лиц, принимающих решения, группы или организации, посредством различных мероприятий с целью эффективного подхода к проблеме ВИЧ/СПИДа. Адвокация также направлена на создание, поддержку или расширение конкретных мероприятий, которые эффективно предупреждали бы передачу ВИЧ и помогали в лечении, уходе и поддержке людей, живущих с ВИЧ/СПИДом».

Есть еще много определений, но суть остается одна. То есть то, что мы все вместе делаем ежедневно, – пишем обращения, проводим акции, участвуем в различных заседаниях, создаем коалиции, встречаемся с чиновниками, работаем со СМИ и общим населением и многое другое, все это – адвокационные мероприятия. Мы их проводим для достижения наших целей в области ВИЧ/СПИДа, да и само создание Сети ЛЖВ преследовало адвокационную цель – ВИЧ-позитивные люди в Украине должны быть обеспечены лечением в полном объеме! Позади много достижений, но впереди еще много трудностей и проблем, которые мы должны эффективно решать, используя все возможные адвокационные методы. Александр Гатиятуллин 5

ОТ ЗАЩИТЫ ПРАВ –

К ЭФФЕКТИВНОЙ АДВОКАЦИИ «Где, в конце концов, начинаются универсальные права? В маленьких городках, близко к дому… Если там в этих правах нет смысла, в них нет смысла в любом месте. Без деятельности заинтересованных граждан для поддержания прав рядом с их домом мы будем тщетно искать движение вперед во всем мире». Элеонора Рузвельт, публицист, писательница, политик и правозащитник

Есть много правовых ТЕХНИКИ АДВОКАЦИИ вопросов, с которыми Методы адвокации направлены на достижение целей посредством вливы можете столкнутьяния на ситуацию. Уровень и направся в связи с вашим ВИЧ- ленность мероприятий по адвокации позитивным статусом. И могут быть разными. Среди самых от того, как вы поступите распространенных методов адвокав случае нарушения ва- ции – написание писем, встречи с чиновниками, проведение митингов и ших прав, зависит многое. кампаний. Доказано на практике, что Ведь иногда благодаря разные методы работают по-разному единственному обраще- в отношении отдельных проблем и с учетом конкретных условий. Существунию в государственные ют общие правила для каждого метода инстанции может изме- адвокации. В наши дни наиболее расниться ситуация не только пространенным методом адвокации обращение к политическим в отношении вас, но и всех является деятелям и чиновникам. Чаще всего ВИЧ-позитивных людей это осуществляется через письма или вашего города. Поэтому личные встречи. мы будем подразумевать под понятием «адвока- АДВОКАЦИОННОЕ ция» любую деятельность, ПИСЬМО Письма играют важную роль в накоторую предпринимает шей повседневной жизни. У людей человек или организация, все еще возникает необходимость чтобы повлиять на поли- подтвердить что-либо в письменном виде. К тому же, письмо обладает тику. большим потенциалом, так как в его Данный материал помо- создании человек принимает максижет вам на первоначаль- мально личное участие. Кроме того, в ном этапе использовать некоторые учреждения можно обратолько в письменной форме. эффективные техники ад- титься Письма также используются в качевокации для защиты сво- стве доказательств при общении со СМИ и в суде, и как напоминание поих прав. 6

литикам об их обещании. В Украине действует Закон Украины «Об обращениях граждан»

№ 393/96-вр от 29.11.2012 г. Этот Закон регулирует вопросы практической реализации гражданами Украины предоставленного им Конституцией Украины права вносить в органы государственной власти, объединения граждан в соответствии с их уставами предложения об улучшении их деятельности, вскрывать недостатки в работе, обжаловать действия должностных лиц, государственных и общественных органов. Закон обеспечивает гражданам Украины возможности для участия в управлении государственными и общественными делами, для воздействия на улучшение работы органов государственной власти и местного самоуправления, предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, для отстаивания своих прав и законных интересов и восстановления их в случае нарушения. Граждане Украины имеют право обратиться в органы государственной власти, местного самоуправления, объединения граждан, на предприятия, в учреждения, организации независимо от форм собственности, средства массовой информации, к должностным лицам в соответствии с их функциональными обязанностями с замечаниями, жалобами и предложениями, касающимися их уставной деятельности, заявлением или ходатайством о реализации своих социально-экономических, политических и личных прав, законных интересов, и с жалобой об их нарушении. (Ст. 1 ЗУ «Об обращениях граждан»)

СОВЕТЫ ПО НАПИСАНИЮ АДВОКАЦИОННОГО ПИСЬМА ШАГ 1:

С ЧЕГО НАЧАТЬ? Начните с вопросов к себе: – Почему я пишу это письмо? Что меня привело к этому? – Что я ожидаю получить в результате (мои реальные цели)? – Как лучше всего этого добиться? – Какую информацию мне стоит включить в письмо? – Какие доводы мне следует привести, чтобы доказать свою точку зрения?

ШАГ 2:

В КАКОМ ФОРМАТЕ БУДЕТ ПОДАВАТЬСЯ ПИСЬМО? Определиться с форматом письма. Согласно Закону Украины под обращениями граждан следует понимать изложенные в письменной или устной форме предложения (замечания), заявления (ходатайства) и жалобы. Предложение (замечание) – обращение граждан, где высказываются совет, рекомендация относительно деятельности органов государственной власти и местного самоуправления, депутатов всех уровней, должностных лиц, а также высказываются мнения об урегулировании общественных отношений и условий жизни граждан, совершенствовании правовых основ государственной и общественной жизни, социально-культурной и иных сфер деятельности государства и общества. Заявление (ходатайство) – обращение граждан с просьбой о содействии в реализации закрепленных Конституцией и действующим законодательством их прав и интересов или сообщение о нарушении действующего законодательства либо недостатках в деятельности предприятий, учреждений, организаций независимо от форм собственности, народных депутатов Украины, депу-

татов местных советов, должностных лиц, а также высказывание мнения относительно улучшения их деятельности. Ходатайство – письменное обращение с просьбой о признании за лицом соответствующего статуса, прав либо свобод и т.п. Жалоба – обращение с требованием о восстановлении прав и защите законных интересов граждан, нарушенных действиями (бездействием), решениями государственных органов, органов местного самоуправления, предприятий, учреждений, организаций, объединений граждан, должностных лиц. (Ст. 3 ЗУ «Об обращениях граждан»)

ШАГ 3:

КОМУ БУДЕТ НАПРАВЛЕНО ПИСЬМО? Необходимо определиться, кому будет адресовано письмо. Например, жалобы людей, живущих с ВИЧ, как пациентов могут адресоваться в различные инстанции, в частности: - Жалоба должностным лицам лечебно-профилактического учреждения. - Жалоба начальнику управления здравоохранения исполкома городского совета. Звонок на «горячую линию». - Жалоба начальнику управления здравоохранения областной госадминистрации. Звонок на «горячую линию». - Жалоба в управление по защите прав потребителей. - Жалоба в районную государственную администрацию. - Жалоба в областную государственную администрацию. Звонок на «горячую линию». - Жалоба в Министерство здравоохранения Украины. Звонок на «горячую линию». - Жалоба в милицию. - Жалоба в прокуратуру и т.д.

СОВЕТ! * Заранее узнайте должность человека, которому адресовано письмо, и правильное название учреждения. * Не преувеличивайте и не пре-уменьшайте должность или научную степень лица! * Убедитесь, что имя получателя написано правильно! * Желательно удостовериться в полномочиях адресата по поводу решения вашего вопроса.

ШАГ 4:

ПРИСТУПАЕМ К НАПИСАНИЮ… Четко и ясно изложите свою позицию и сформулируйте доводы. Сначала лучше изложить один или два пункта вопроса, а потом попытаться привести больше аргументов и доводов.

ШАГ 5:

ЕДИНЫЕ СТАНДАРТЫ Обращения адресуются органам государственной власти и местного самоуправления, предприятиям, учреждениям, организациям независимо от форм собственности, объединениям граждан или должностным лицам, к полномочиям которых относится решение поставленных в обращениях вопросов. В обращении должны быть указаны фамилия, имя, отчество, место жительства гражданина, изложена суть поставленного вопроса, замечания, предложения, заявления либо жалобы, просьбы либо требования. Обращение может быть устным (изложенным гражданином и записанным должностным лицом на личном приеме) либо письменным, направленным почтой или переданным гражданином в соответствующий 7

СОВЕТ!

* Убедитесь, что вы указали все свои контактные данные, чтобы получатель смог легко с вами связаться.

но при этом между абзацами должна быть логическая связь. В жалобе необходимо указать нарушенное право. Абзацы лучше оформлять через интервал. Если вы оставляете интервал между абзацами, то красную строку можно опустить.

ШАГ 8: ЗАКЛЮЧЕНИЕ

ШАГ 9:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ - Длина письма: по возможности одна страница, максимум две. - Длина предложений: «золотое правило» – 12 слов в предложении! - Длина абзацев: убедитесь, что абзацы примерно одинаковые по размеру. Избегайте абзацев длиннее 6-7 предложений. - Избегайте как разговорного, так и слишком формального стиля. - Избегайте использования жаргона и аббревиатур.

орган, учреждение лично либо Последний абзац должен четко через уполномоченное им лицо, если выражать ваше отношение к воэти полномочия оформлены в соотпросу, освещенному в письме, – так, ветствии с действующим законодачтобы у читателя не возникало тельством. сомнений. НаприОбращение момер, можно расжет быть посказать о том, дано как отДолжностное лицо, на какие из- ПОСЛЕ ТОГО КАК ВЫ дельным менения вы рассмотрение которого поступила лицом (ино ж и д а е т е НАПИСАЛИ ПИСЬМО жалоба, обязано дать по ней дивидуальувидеть, или - Лучше не прикрепляйте к письное), так и письменный ответ в установленные указать свои му приложений. Если у вас есть группой лиц законом сроки. требования, ко- очень важный источник, упомяните (коллективное). торые хотите, чтобы его в письме и предложите прислать Письменное обращеудовлетворили. Текст абзаца его копию при необходимости. ние должно быть подписано заявитедолжен быть четким и недвусмыс- Проверьте орфографию и пунлем (заявителями) с указанием даты. ленным. Также необходимо указать ктуацию. Обращение, оформленное без свои контактные телефоны и почто- Убедитесь, что в письме не сособлюдения этих требований, возвый адрес, на который вы хотите, держится преувеличений и неверных вращается заявителю с соответствучтобы вам выслали ответ в установ- сведений. ющими разъяснениями не позднее ленные действующим законодатель- Не грубите и не угрожайте. Вмечем через десять календарных дней ством сроки. сто этого лучше отправьте копию со дня его поступления. Обращения (ст. 20 ЗУ «Об обра- письма в другое учреждение или (ст. 5 ЗУ «Об обращениях гражщениях граждан») рассматриваются СМИ. дан») и решаются в срок не более одного - Рекомендуется подавать обрамесяца со дня их поступления, а те, щение в письменном виде в двух эккоторые не нуждаются в дополни- земплярах. тельном изучении, – безотлагатель- Обязательно зарегистрируйте у но, но не позднее 15 дней со дня их секретаря или в канцелярии учрежВСТУПИТЕЛЬНЫЙ АБЗАЦ получения. Если в месячный срок дения, потребуйте поставить отметку Здесь вы излагаете информацию решить поставленные в о регистрации на своем о себе («Меня зовут…»; «Я, Ф.И.О., обращении вопроэкземпляре обобращаюсь к Вам…» и т.д.) и вашу сы невозможно, ращения (или проблему или позицию по пробле- руководитель отправляйте ме (очень сжато, но при этом четко и соответствузаказным Длина предложений: ясно). ющего орписьмом с гана, пред«золотое правило» – 12 слов уведомлеприятия, в предложении! нием). учреждения, Это необхоТЕКСТ ПИСЬМА организации или димо для: его заместитель устанав- гарантированного поТекст письма обычно состоит из ливают необходимый срок для его лучения ответа по существу вопронескольких абзацев. В нем четко и рассмотрения, о чем сообщается поса, создания доказательной базы ясно излагаются факты и аргументы давшему обращение лицу. При этом по проблеме. Если абзацев несколь- общий срок решения вопросов, по- на случай отсутствия результатов по ко, то в каждом абзаце должен осве- ставленных в обращении, не может разрешению конфликта, для обращения в вышестоящие организации, щаться отдельный аспект проблемы, превышать сорока пяти дней. прокуратуру и суд.

ШАГ 10:

ШАГ 6:

ШАГ 7:

ДОПОЛНЕНИЕ: Если вам необходима какая-либо информация, вы можете воспользоваться Законом Украины «О доступе к публичной информации» № 293917 от 19.11.2012 г. Публичная информация – это отраженная и задокументированная любыми средствами и на любых носителях информация, которая была получена или создана в процессе выполнения субъектами властных полномочий своих обязанностей, предусмотренных действующим законодательством, или которая находится во владении субъектов властных полномочий.

Список источников:

1. ВИЧ/СПИД. Лечение. Адвокация: Пособие. – Европейская группа по лечению СПИДа EATG. 2. Глуховський В.В. «Огляд основних видів документів, необхідних для ведення випадку»: Презентація тренінгу 28.01.2011. 3. Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 293917, редакція від 19.11.2012. 4. Закон України «Про звернення громадян» № 393/96-вр від 29.11.2012.

Относительно предоставления информации по запросу следует отметить, что запрашивающее лицо имеет право обратиться к распорядителю информации с запросом на информацию, независимо от того, касается данная информация его лично или нет, без объяснения причины предоставления запроса. Закон определяет, что запросом на информацию является просьба лица к распорядителю информации предоставить публичную информацию, которая находится в его владении. Запрос на информацию может быть индивидуальным или коллективным. Также закон не устанавливает строгих требований относительно формы запроса. Соответственно запрос может предоставляться рас-

порядителю в устной, письменной (в свободной форме) или другой форме (по почте, факсом, по телефону или по электронной почте) на выбор запрашивающего лица. Письменный запрос на публичную информацию подается путем заполнения типовой формы запроса на публичную информацию или в произвольной форме и должен содержать: - фамилию, имя, отчество (наименование) заявителя, почтовый адрес или адрес электронной почты, а также номер средства связи при его наличии; - общее описание информации или вид, название, реквизиты или содержание документа, относительно которого подан запрос, если заявителю это известно;

- подпись и дату при условии подачи запроса в письменной форме. Законом четко установлен срок рассмотрения запросов на информацию. Распорядитель информации должен предоставить ответ не позднее 5 рабочих дней со дня получения запроса. Срок может быть сокращен до 48 часов в случае, если запрос касается информации, необходимой для защиты жизни или свободы лица, состояния природной среды, качества пищевых продуктов и предметов быта, аварий, катастроф, опасных природных явлений и других чрезвычайных событий, которые произошли или могут произойти и угрожают безопасности граждан.

и м а н с я с т и д о х а – н , о " т ы к д , а к и Тем р р а б у н о р о ! т Ь с Т у С н О д Н Д Е Р "по о В А З А К О Л О М Н А К А Т С

ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ Світлани Бєлай

До юриста Мережі ЛЖВ дуже часто звертаються клієнти з проханням допомогти юридично оформити документи на створення прийомної сім’ї, коли один із батьків ВІЛінфікований.

Прийомна сім’я є однією з форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, чиї батьки померли або через різні обставини не можуть виконувати свої обов’язки, потребують родинного тепла і виховання. Держава визначила важливе завдання забезпечити належні умови для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Над досягненням цієї мети працюють Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, Державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини спільно з Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді та іншими органами влади. Прийомна сім’я – це сім’я або особа, що не перебуває у шлюбі, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання. Порядок прийому дітей в сім’ю встановлено Положенням про прийомну сім’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565. Ті, хто взяли дітей у прийомну сім’ю, є прийомними батьками, а влаштовані в сім’ю діти – прийомними дітьми. Усиновлена дитина приймається в сім’ю на правах біологічної дитини з усіма правовими наслідками, в прийомну сім’ю – до досягнення нею повноліття (18 років), а у разі продовження навчання – до 23 років або до закінчення відповідного навчального закладу. Тобто в останньому випадку сімейних правовідносин між прийомними батьками і прийомними дітьми не виникає. За прийомними дітьми зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Це передбачає збереження за дитиною раніше призначених

аліментів, пенсій та інших державних виплат. Суми коштів, що належать прийомним дітям, переходять у розпорядження прийомних батьків і витрачаються ними на утримання прийомних дітей.

ЧИ МОЖНА СТВОРИТИ ПРИЙОМНУ СІМ’Ю, КОЛИ ОДИН ІЗ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї – ВІЛ-ІНФІКОВАНИЙ? Відповідно до Постанови КМ України від 26 квітня 2002 року №565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю» прийомними батьками може стати як подружжя, так і особа, яка не перебуває у шлюбі, працездатного віку. До 2006 року дозвіл на утворення прийомної сім’ї мали лише подружні пари. Середньомісячний сукупний дохід на кожного члена сім’ї, обчислений за останні шість календарних місяців, не може бути менший, ніж рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), встановленого законодавством. Особи, які виявили бажання стати прийомними батьками, в обов’язковому порядку мають про-йти навчання, організоване обласними (міськими у містах Києві та Севастополі) центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із залученням спеціалістів з питань психології, педагогіки, медицини тощо, за спеціальною програмою. Слід враховувати, що коли хоча б один із прийомних батьків не пройшов курс підготовки потенційних кандидатів у прийомні батьки, визнаний в установленому порядку недієздатним або обмежено дієздатним, позбавлений батьківських прав, чи це колишній опікун, піклувальник, усиновитель, позбавлений відповідних прав за неналежне виконання покладених на нього обов’язків, то така люди-

на не отримає дозволу на створення прийомної сім’ї. Є також обмеження для кандидатів у прийомні батьки за віком. Влаштування дітей у прийомну сім’ю проводиться з урахуванням віку прийомних батьків та дітей, щоб на час досягнення обома прийомними батьками пенсійного віку всі прийомні діти досягли віку вибуття з прийомної сім’ї, тобто повноліття. У разі досягнення пенсійного віку одним із прийомних батьків час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. Перешкодою до створення прийомної сім’ї можуть стати вади фізичного чи психічного здоров’я потенційних прийомних батьків (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, відкриту форму туберкульозу, психологічні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, схильність до насильства). Серед інших причин відмови – якщо потенційний усиновлювач страждає на хвороби, зазначені в Наказі МОЗ України від 20 серпня 2008 року №479 «Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем». Не дозволять стати прийомними батьками у разі, якщо особи були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені 11

статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів. Відповідні вимоги висуваються і до членів родини прийомних батьків. Не можуть бути прийомними батьками особи, з якими на спільній житловій площі мешкають члени сім’ї, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, хворі на СНІД (крім сімей, які беруть на виховання дітей, уражених ВІЛ-інфекцією), відкриту форму туберкульозу, психологічні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, схильність до насильства.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВІДМОВИ У СТАЦІОНАРНОМУ ЛІКУВАННІ ЧЕРЕЗ НАЯВНІСТЬ ВІЛ-ПОЗИТИВНОГО СТАТУСУ? Відповідно до ст. 49 Конституції України всі мають право на охорону здоров’я. Статтею 14 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» встановлено, що люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, шукачі притулку, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України, користуються всіма правами та свободами, передбаченими Конституцією та законами України, іншими нормативно-правовими актами України. Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється. Дискримінацією вважається дія або бездіяльність, що у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних 12

прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних із фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ. Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» звільнення з роботи, відмова у прийнятті на роботу, відмова у прийомі до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб, а також відмова у наданні медичної допомоги та соціальних послуг, обмеження інших прав людей, які живуть з ВІЛ, на підставі їхнього ВІЛ-позитивного статусу, а також обмеження прав їхніх рідних і близьких на цій підставі забороняються. Неправомірні дії посадових осіб, які порушують права людей, які живуть з ВІЛ, їхніх рідних і близьких, можуть бути оскаржені в суді. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» надання медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, здійснюється в порядку, визначеному законом, іншими нормативно-правовими актами і міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Інструкцією з організації медичної допомоги хворим на ВІЛінфекцію/СНІД, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2000 р. № 120, передбачено, що невідкладна медична допомога дорослим та дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, надається у всіх лікувально-профілактичних закладах України. Пацієнтам при захворюваннях, не пов’язаних з ВІЛ-інфекцією, планова стаціонарна медична допомога надається на загальних підставах. Пацієнтам, захворювання яких пов’язані з ВІЛ-інфекцією, стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції (поява вторинних або супутніх захворювань, які вимагають стаціонарного лікування, та за необхідності проведення планових досліджень, які не можуть бути здійснені в амбулаторних умовах). Планова госпіталізація та надання спеціалізованої медичної допомоги здійснюються:

1. Пацієнтам, що не вживають наркотики ін’єкційно, – у стаціонарах центрів з профілактики та боротьби зі СНІДом чи у визначених наказом управління охорони здоров’я лікувально-профілактичних закладах або інфекційних лікарнях. 2. Пацієнтам, які вживають наркотики шляхом ін’єкцій, – у наркологічних диспансерах та лікарнях. 3. Пацієнтам з активними формами туберкульозу – у протитуберкульозних диспансерах або туберкульозних лікарнях, у тому числі дитячих. Визначені заклади забезпечуються лікарськими засобами для проведення специфічної антиретровірусної терапії. Отже, якщо хворий звернувся до районної лікарні зі скаргами на захворювання, яке не пов’язане із ВІЛінфекцію/СНІДом, і він не потребує спеціалізованої медичної допомоги, то хворого повинні лікувати у районній лікарні на загальних підставах.

Алгоритм дій Крок 1. У цьому разі варто письмово звернутись до: Прокурора міста, головного лікаря районної лікарні, управління охорони здоров’я області зі скаргою. Крок 2. У разі отримання негативної відповіді або залишення скарги без відповіді варто звернутись до суду із позовною заявою про визнання дій незаконними.

ЩО РОБИТИ У РАЗІ ВІДМОВИ ЛІКАРЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ КЛІНІКИ НАДАТИ МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ ВІЛ-ІНФІКОВАНОМУ ПАЦІЄНТУ? Ст. 49 Конституції України визначає, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. У ч. 1 ст. 14 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» встановлено, що люди, які живуть з ВІЛ, та особи, які належать до груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, громадяни України,

. в о т р а д н а т с т о и д й о т О а л и в а р п й я Мен

у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних з фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ.

ефективного і доступного медичного обслуговування для всіх громадян. Крім того, вона визначає, що медична допомога у державних і комунальних закладах охорони здоров’я має надаватись безоплатно. У ст. 3 Закоіноземці та особи без громадянства, ну України «Основи законодавства які постійно проживають в Україні, України про охорону здоров’я» законоособи, які звернулися за наданням давець під охороною здоров’я розуміє статусу біженця та яким надано стасистему заходів, які спрямовані на тус біженця в Україні, шукачі притулку, забезпечення збереження і розіноземці та особи без громадянства, витку фізіологічних і психологічних які на законних підставах тимчасово Крок 1. функцій, оптимальної працездатності перебувають на території України, коУ цьому разі варто письмово та соціальної активності людини за ристуються всіма правами та свобозвернутись до: максимальної біологічно можливої дами, передбаченими Конституцією 1. Головного лікаря стоматолоіндивідуальної тривалості життя. та законами України, іншими нормагічної клініки. Засуджені, які відбувають покарантивно-правовими актами України. 2. Прокурора міста та Міністерня у вигляді позбавлення волі, таКожний пацієнт, який досяг чотирства охорони здоров’я України зі кож користуються правом на охорону надцяти років і який звернувся за наскаргою. здоров’я. У своїй основі діяльність данням йому медичної допомоги, має Крок 2. медичних служб місць позбавленправо на вільний вибір лікаря, якщо У разі отримання негативної відня волі та її співробітників повинна останній може запропонувати свої повіді варто звернутись із заявою відповідати «Принципам медичної послуги, та вибір методів лікування до суду (із позовною заявою про виетики щодо захисту засуджених або відповідно до його рекомендацій. знання дій незаконними). затриманих осіб від катувань та інших Кожний пацієнт має право, коли це жорстоких, нелюдяних чи таких, що виправдано його станом, бути припринижують гідність людини, видів йнятим у будь-якому закладі охороповодження», які були прийняті на ни здоров’я за своїм вибором, якщо 37-й сесії Генеральної Асамблеї ООН цей заклад має можливість забезНЕНАДАННЯ МЕДИЧНОЇ 18.12.1982 року. печити відповідне лікування (ст. 38 Вказані принципи передбачають, що: Закону України «Основи законодав- ДОПОМОГИ В УСТАНОВАХ 1. Медичні працівники, особлиства України про охорону здоров’я»). ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ во лікарі, які забезпечують медичне Не допускається відмова у прийнятті обслуговування засуджених чи задо лікувальних закладів, у наданні триманих осіб, зобов’язані зберігати Відповідно до ст. 63 Конституції невідкладної медичної допомоги, їхнє фізичне та психічне здоров’я і України засуджений володіє ущемлення інших прав осіб забезпечувати лікування такої якості усіма правами люна підставі тільки дини і громадя- й такого рівня, яким забезпечуються того, що вони є нина, окрім особи, які не є засудженими або завірусоносіями о б м е ж е н ь , триманими. або хвориКожний пацієнт має право 2. Медичні працівники припускавизначених ми на СНІД, ються грубого порушення медичної законом і бути прийнятим у будь-якому так само етики, якщо вони активними чи пав с та н о в л е як ущемзакладі охорони здоров’я за сивними діями беруть участь у катуних вироком лення прав своїм вибором ваннях або інших жорстоких чи таких, суду. Стаття 12 рідних і близьких Міжнародного пакту що принижують гідність, видах повоінфікованого (ст. 18 Закону України «Про протидію поши- про економічні, соціальні і культурні дження і покарання. Під тортурами розуміється будьренню хвороб, зумовлених вірусом права закріплює право кожної людиімунодефіциту людини (ВІЛ), та право- ни на медичну допомогу та медичний яка дія, якою будь-якій особі навмисвий і соціальний захист людей, які огляд у разі хвороби. Це невід’ємне не спричиняються сильний біль або живуть з ВІЛ»). Згідно з ч. 3 ст. 14 право людини знайшло відображення страждання, фізичне чи моральне, Закону України «Про протидію по- у частині першій ст. 49 Конституції щоб отримати від неї або третьої особи відомості чи зізнання, ширенню хвороб, зумовлених вірусом України, яка наголошує, покарати її за дії, імунодефіциту людини (ВІЛ), та право- що кожен має праякі вчинивий і соціальний захист людей, які жи- во на охорону ла вона або вуть з ВІЛ», дискримінація особи на здоров’я, метретя особа, допідставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, дичну Кожна людина має винна чи помогу та а також належності людини до груп право на медичну допомогу у вчиненні м е д и ч н е підвищеного ризику інфікування і медичний огляд у разі яких вона ВІЛ забороняється. Дискримінацією с т р а х у в а н підозрюється, хвороби. ня. Ця стаття вважається дія або бездіяльність, що а також залякати закріплює також, що чи примусити її або тредержава створює умови для тю особу, чи з будь-якої причини, що 14

Алгоритм дій

ВАРТО ЗНАТИ! У РАЗІ ПОРУШЕННЯ ВАШОГО ПРАВА НА ОТРИМАННЯ НАЛЕЖНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Загальний алгоритм дій:

КРОК 1

У разі незадоволення ваших потреб, відмови від надання медичних послуг чи допомоги, насамперед варто зафіксувати цей факт будь-яким законним чином, зокрема: 1. Викликати працівника компетентного органу (працівників міліції, представника прокуратури, головного лікаря, начальника центру, працівника медичного управління). 2. Скласти акт, у якому не менш як 2 особи засвідчать факт, що мав місце. 3. Написати і подати заяву керів-

никові органу, куди ви звернулись. Саме в такий чи інших спосіб можна довести факт ненадання медичної допомоги або лікування для подальшого оскарження цих дій. Також за потреби варто звернутись із заявою до компетентних органів (внутрішніх справ, прокуратури, суду, управління охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я України). В результаті цих дій у вас мають залишитися докази відмови (акт, підписаний двома свідками; номер, під яким зареєстрована ваша заява в ОВС; копія заяви, яку ви подали керівнику органу, куди звертались, тощо).

КРОК 2

Оскаржити незаконне рішення компетентних органів у суді.

ґрунтується на дискримінації будь- засвідчують, що стан здоров’я за- є підставою для подання в суди якого характеру, коли такий біль або суджених чи затриманих осіб дозволяє матеріалів про звільнення засуджених страждання спричиняються держав- піддавати їх будь-якій формі пово- від подальшого відбування покаранними посадовими особами чи іншими дження або покарання, що може за- ня», затвердженого Наказом Державособами, які виступають в грожувати їхньому здоров’ю. ного департаменту України з питань офіційній якості, чи з 5. Участь медич- виконання покарань (нині – Державїх підбурювання, них працівників на пенітенціарна служба України) та чи з їхнього у будь-якій Міністерства охорони здоров’я України відома, чи п р о ц е д у р і № 3/6 від 18.01.2000 року, діагноз Засуджені також з їхньої у п о к о р ю - «ВІЛ-інфекція IV клінічна стадія» користуються правом на мовчазної вального ха- може бути підставою для подання до згоди. У рактеру щодо суду матеріалів щодо звільнення заохорону здоров’я цей термін не засудженого чи судженого від відбування покарання у включається біль затриманої особи зв’язку із тяжкою хворобою відповідно або страждання, що є порушенням медичної до ст. 408 КПК України. виникли внаслідок лише законних етики, якщо вона не викликана потреВідповідно до «Переліку захвосанкцій, невіддільні від цих санкцій бою охорони фізичного або психічного рювань, які є підставою для подання чи викликаються ними випадково. здоров’я чи безпеки засу-дженого в суди матеріалів про звільнення за3. Медичні працівники припуска- (затриманої особи), інших суджених від подальшого ються грубого порушення медичної засуджених (завідбування покаетики, якщо вони входять у будь-які триманих осіб). рання», у разі інші професійні стосунки із засудже- Відповідно до виникнення ними чи затриманими особами, ме- ч. 1 ст. 408 таких захвоМедична етика не тою яких не є обстеження, охорона КПК України рювань, що дозволяє застосовувати свої або поліпшення їхнього фізичного чи н а я в н і с т ь потребують знання та досвід у проведенні психічного здоров’я. тяжкої хвоспеціальних 4. Медичні працівники допуска- роби, яка може і складних допиту ють порушення медичної етики, якщо бути підставою засобів обстевони: для розгляду питання про ження, зокрема і СНІДу, - застосовують свої знання та звільнення засудженого від по- діагнози установлюються комісією з досвід у проведенні допиту засудже- дальшого відбування покарання, обов’язковим залученням фахівців них і затриманих осіб таким чином, встановлюється виключно виснов- відповідного профілю установ органів що це може погіршити стан їхнього ком лікарської комісії. Відповідно охорони здоров’я. здоров’я; до п. 2 «Переліку захворювань, які 15

– я и ц а м р о ф н и т и ж е л д а н е р п е б е р Т и м т и ж е л д а н е тебе пр 16

АДВОКАЦІЯ ТА СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ Як би безглуздо чи смішно це не виглядало, проте для великої кількості людей ранок починається саме з Інтернету, пошти та соціальних мереж. А враховуючи стрімке поширення технологій, це зробити надзвичайно просто: достатньо натиснути на декілька кнопок комп’ютера/ноутбука/планшета чи клавіш телефона – і весь світ перед тобою.

Соціальна мережа (від англ. Social networking service) – платформа, онлайн-сервіс або веб-сайт, призначені для побудови, відображення й організації соціальних взаємин. Сайт соціальної мережі можна визначити за наявністю таких можливостей: • Створення публічного або напівпублічного профілю (англ. profile) користувача (наприклад, профіль може містити дату народження, місце роботи тощо). • Користувач може задавати і підтримувати список інших користувачів, з якими у нього є певні стосунки (наприклад, дружби, родинних, ділових та робочих зв’язків тощо). • Перегляд зв’язків між користувачами всередині системи (наприклад, користувач може бачити друзів своїх друзів).

Є БАГАТО ТИПІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ 1. Контактні соціальні мережі Facebook, VK, MySpace, «Одноклассники». 2. Блог-сервіси Спеціалізовані платформи для ведення блогів «LiveJournal», «LiveInternet», «blogs.mail.ru» – з набором різних сервісів. 3. Автономні блоги (Standalone) Приватні тематичні блоги, з постійними читачами-передплатниками. 4. Мікроблоги Tumblr та Twitter, який має найвищу популярність, де активність користувачів більша, ніж в будьякій іншій мережі. У мікроблогах, на відміну від звичайних блогів, є обмеження за довжиною посту – не більше 150 символів (в Twitter – 140). Це приблизна довжина однієї смс. При цьому Twitter використовують багато людей, які не відчувають у собі сили писати у блог, зате чудово справляються з невеликими постами. Це зробило Twitter місцем спілкування багатьох зірок і політи-

ків, а також майданчиком для збирання думок цільової аудиторії компанії, продукту або послуги. 5. Тематичні соціальні мережі: • дейтинг (побачення): mamba.ru; loveplanet.ru; 24open.ru; •музика: last.fm, kroogi.com, MySpace.com; • професійні соціальні мережі: Professionaly.ru, MoiKrug.ru, LinkedIn.com; • різні: lookatme.ru, mirtesen.ru, roem.ru та ін.; • нішеві соціальні мережі: Хабрахабр, drugme, geni та ін.; • інші: IT/Телеком; FMCG; Retail; держструктури; медицина; страхування; фінанси; шоу-бізнес. У кожної ніші є свої «соціальні мережі» й вони об’єднують у собі мільйони активних цільових користувачів. 6. Форуми Майданчики для спілкування, обговорення. Схожі на спільноти у блогах, але менш індивідуальні. Для спілкування на форумі треба розкривати менше особистої інформації. Форуми, як правило, створюються під певну тематику – жіночі, про здоров’я, форум ВНЗу, маркетинговий форум тощо, але є й великі загальнотематичні форуми. 7. Відеохостинги Youtube, Vimeo, VK. Просування відеозаписів, рекламних відеороликів, вірусний «посів». 8. Фотохостинги Flickr, Яндекс фотки, Picasa. 9. Соціальні медіа Newsland.com, News2. ru, Vott.ru, Picabu.ru. Соціальні медіа – це майданчики для «громадських журналістів», де кожен зареєстрований користувач може опублікувати посилання і короткий опис розміщених у своєму блозі чи сайті ці-

кавих матеріалів. При цьому публікація з’являється в розділі «нове» і може просуватися в розділ «краще», якщо за неї будуть голосувати. Стаття, яка зібрала кілька позитивних голосів і коментарів, здатна забезпечити трафік у кілька тисяч унікальних відвідувачів. Переможну ходу в Інтернеті соціальні мережі почали в 1995 році з американського порталу Classmates.com. Проект виявив-

ся досить успішним, що в наступні кілька років спровокувало появу не одного десятка аналогічних сервісів. Але офіційним початком буму соціальних мереж прийнято вважати 2003-2004 роки, коли були запущені LinkedIn, MySpace і Facebook. У СНД мода на соціальні мережі прийшла двома роками пізніше – в 2006-му, з появою «Одноклассники» та VK. Зараз популярність соціальних

мереж досягла надзвичайних висот. Щоб не бути голослівною, наведу цифри – останні дані щодо кількості людей, зареєстрованих у найпопулярніших соціальних мережах різного типу (див. діаграму на стор. 17). Люди розказують своїм друзям та підписникам про все, що вони думають, показують фото своїх котенят та страв, які вживають, відмічають прочитані книги та переглянуті фільми, вказують місця своєї роботи, зазначають, де вони перебувають, та багато-багато іншого. Проте вважати, що соціальні мережі – це просто некорисне звалище інформації для 15-річних підлітків чи домогосподарок, – не варто. Зараз соціальні мережі – це надзвичайно потужна сила. Одним із підтверджень є той факт, що на значну роль соціальних мереж в організації «арабської весни», низки спонтанних масових акцій протесту та державних переворотів у країнах Північної Африки і Близького Сходу у 2010-2011 рр., вказують багато аналітиків, самі учасники 19

заворушень і світове співтовариство загалом. Роль соціальних мереж була настільки значною, що в країнах, які охопила арабська весна, влада почала масово блокували доступ не лише до соціальних мереж, а й до Інтернету взагалі. Проте було запізно… А тепер подумаймо про можливості, які можуть дати соціальні мережі в адвокаційній діяльності. Згадайте про мільйони, що охоплені соціальними мережами, і ви зрозумієте: силу впливу соціальних мереж на зміст та якість інформаційного поля важко переоцінити. Якщо розділити весь адвокаційний процес на невеликі складові, то одразу стає видно, де саме соціальні мережі, які багато людей вважає вбивцями часу, можуть стати нашими найкращими друзями. Головне –розуміти, як вони діють. Однією з основних можливостей соціальних мереж є мобілізація громадянської свідомості. Неможливо

досягти змін, якщо суспільство, яке в тому числі включає владу різних рівнів, не готове до цього, якщо суспільство налаштоване категорично проти або не розуміє, про що взагалі йдеться. Якщо багато років тому основним джерелом інформації були газети, журнали, радіо та телебачення, то зараз для більшості активних громадян джерелом є соціальні мережі різних типів. Якщо раніше що добре, а що погано нам розповідали ЗМІ, то зараз – це наші друзі, знайомі, колеги, різноманітні цікаві та авторитетні люди, які перебувають на відстані одного кліку – «Додати в друзі», «Стежити» чи «Вподобати». І часто ми схильні їм довіряти значно більше, адже вони поряд з нами, а не на картинці з телевізора чи у вигляді підпису в газеті. Не варто також забувати, що соціальні мережі не вимагають великих аналітичних текстів чи довгих сюжетів. Одне фото, один відеоролик, одне речення – і люди не лише знають, а й готові діяти. Звісно, таке буває не часто. Але й адвокація – це не миттєвий процес.

ОТЖЕ, ЩО МОЖУТЬ ДАТИ СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ДЛЯ АДВОКАЦІЇ: - Інформування населення про новини, проблеми, ситуації чи події: звістки з місць подій, перепощування новин, різноманітні повідомлення – зараз велика частина користувачів Інтернету дізнаються про новини з соціальних мереж. - Навчання населення: навчальні плакати, статі, приклади тощо можна поширити через велику кількість людей шляхом перепощування та «лайкання» не лише завдяки старанням вашим та ваших друзів, а й завдяки людям, які вирішили, що ця інформація актуальна та цікава. - Переконування населення та мобілізація до активних дій: згадаймо про арабську революцію! - Популяризація ідей: соціальні мережі дають чудові можливості для цього, оскільки окрім запропонування ідеї, ви можете її аргументувати, обговорювати в режимі онлайн і при цьому не обмежувати себе ефірним часом чи шпальтою. Якщо ж ідею просуватиме добре організована група людей або ж її під-

тримає відома чи популярна особа, шанси дуже великі. - Вимірювання ставлення населення до проблем, подій чи ідей: опитування чи просто читання коментарів, аналіз підписів до фото чи посилань можуть дати відповідь на питання про популярність, переваги чи недоліки, актуальність ідеї та багато інших. У соціальних мережах так швидко дають зворотний зв’язок, що його можна використати для редагування планів або надання інформації, і це не буде запізно. - Доступ до таких категорій населення, як політики, зірки та представники ЗМІ: зараз дедалі більше відомих людей створюють собі сторінки у різних соціальних мережах. Нерідко ці сторінки ведуть їхні помічники, проте частина зірок та політиків самостійно розміщують новини та фото у себе на сторінках, відповідають на запити користувачів, дають роз’яснення щодо пліток чи суперечливих ситуацій. Щодо журналістів, то вони, як ніхто, розуміють переваги соціальних мереж і здебільшого мають свої сторінки, де не лише пишуть про новини, а й збирають інформацію від інших користувачів. Участь політиків, зірок та представників ЗМІ у соціальних мережах може стати прямим досту-

Це фото людей у мішках на головах та сама ідея акції настільки вразили українську владу, що одразу після анонсування акції представники громадських організацій були запрошені на перемовини до Кабінету Міністрів України. На урядовому порталі була розміщена інформація про доручення Прем’єр-міністра України Миколи Азарова міністерствам фінансів та охорони здоров’я передбачити видатки на лікування хворих на ВІЛ/СНІД, туберкульоз та гепатити під час підготовки змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік». Копію цього доручення передав мітингувальникам під час акції перший заступник Міністра охорони здоров’я О. Качур. Він запевнив пацієнтів від імені Кабінету Міністрів, що всі їхні вимоги будуть задоволені та гроші на лікування будуть виділені. І наостанок хочемо сказати, що перепощуються й удостоюються «лайків» найчастіше картинки, фото та інфографіка. Тож ретельно підбирайте візуальне оформлення для ваших ідей.

пом до тих, до кого часто не підступитись. - Та ще багато іншого. Щоб не обмежитися лише описанням потенціалу соціальних мереж, хочемо навести наш, український, приклад допомоги соціальних мереж в адвокації. На початку квітня Дорадча рада спільнот з питань доступу до лікування в Україні розмістила фото у соціальних мережах, яким запрошувала прийти на акцію «Приречені» 17 квітня 2013 р. Вражаюче фото перепостили партнери – НУО, громадські організації та відомі політичні й суспільні діячі.

Джерела інформації: http://www.network.org.ua/ http://www.wikipedia.org/ http://inspirexia.com.ua/ obsessed-with-facebook-infographic/ h t t p : / / w w w. m o i f a c e b o o k . r u / infografika-internet-za-minutu-vtsifrah/ http://www.joyreactor.cc/ http://www.atkritka.com

Ольга Кулик

НАША ЗАДАЧА ПРОСТАЯ – ЛЕЧЕНИЕ ДОЛЖНО БЫТЬ У ВСЕХ «Проблема в том, что, не рискуя, мы рискуем в сто раз больше». Марк Аврелий

Адвокация Всеукраинской сети ЛЖВ – что это такое? Мы привлекаем приверженцев наших идей и создаем давление на институции и тех, кто принимает решения, чтобы изменить официальные нормы и практики. Наши специалисты готовят ворох аналитических записок, запросов и обращений. Держат «руку на пульсе» событий, связанных с ВИЧ/СПИДом. Организовывают сами и «напрашиваются» на различные встречи, опять для того, чтобы привлечь новых приверженцев, донести наши идеи и создать давление. Наши юристы и специалисты разбираются и ведут случаи с нарушениями прав людей, живущих с ВИЧ. И, наверное, важно заявлять периодически о небольших победах, которые достигнуты нами на пути к достижению стратегических целей.

Для обеспечения непрерывного лечения антиретровирусными препаратами пациентов Клиники «Лавра» Сеть ЛЖВ передала лекарств на сумму более 11 тысяч долларов. Также необходимые препараты были перераспределены с ГУ «Украинский центр контроля за социально опасными заболеваниями Министерства здравоохранения Украины». На тот момент Клинику оставили в покое, пока не закончатся ремонтные и отделочные работы. К сведению, 26 марта конкурсные торги в Клинике «Лавра» все-таки состоялись, несмотря на оттягивание тендеров и проблемы с оформлением гуманитарной помощи – мы преодолели все преграды и в результате пациенты Клиники обеспечены лекарствами.

КОНЕЦ СВЕТА НЕ НАСТУПИЛ, НО…

СТРАШНОЕ СЛОВО «ЛИЦЕНЗИРОВАНИЕ» СОЗДАЛО «ОЧЕРЕДЬ ЗА ЖИЗНЬЮ»

ЯНВАРЬ 15 января 2012 года в помещении Клиники «Лавра» представители ВБО «Всеукраинская сеть людей, живущих с ВИЧ» провели пресс-конференцию «Конец Света». Причиной информационного повода послужили провалившиеся фиктивные конкурсные торги по закупке антиретровирусных препаратов в ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л. В. Громашевского Национальной академии медицинских наук Украины». А также опять остро стал вопрос выселения Клиники, хотя в предоставляемом помещении не был окончен ремонт. 22

Дальнейшие наши действия в январе касались закона о лицензировании импортных лекарств № 5038-VI. 22 января 2012 года ВБО «Всеукраинская сеть людей, живущих с ВИЧ» направила письмо Министру здравоохранения Украины Богатыревой Р. В., в котором указала на возможные последствия принятия Верховной Радой Украины г. Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно лицензирования импорта лекарственных средств и определение термина «активный фармацевтический ингредиент» № 5038-VI», от 04.07.2012.

ФЕВРАЛЬ 6 февраля 2012 года общественные организации, пациенты и обычные украинцы обратились к Президенту Украины с открытым письмом, призвав отменить Закон № 5038-VI, который приведет к значительному повышению цен на лекарства, и вследствие которого некоторые препараты вообще исчезнут с аптечных полок. Лекарства иностранного производства составляют львиную долю для лечения тяжелых заболеваний в Украине, в том числе ВИЧ/СПИДа, туберкулеза и гепатита. 12 февраля в Киеве и в одиннадцати регионах прошла Акция «Очередь за жизнью». Сотни украинцев стали в очередь за лекарствами. Мы показали реальную силу пациентского движения. В результате власть ввела упрощенную систему лицензирования. Общественность была проинформирована о ходе выдачи лицензий. На официальном сайте Министерства здравоохранения Украины периодически публикуется отчет о выдаче лицензий (http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ pre_20130329_2.html). Мы проникаем везде и даже побывали на заседании Кабинета Министров Украины, когда рассматривали вопрос о лицензировании импортных препаратов, а также задали вопросы Вице-премьер-министру Константину Грищенко и председателю государственной службы по лекарственным препаратам Алексею Соловьеву на пресс-конференции для СМИ. В Верховной Раде был зарегистрирован законопроект № 2196 об отмене указанного Закона, ведь другого законного пути аннулировать его нет, но надежды на это, конечно, мало.

е и н е н м еть свое

м и ь т с о л мей сме

МИНЗДРАВ УКРАИНЫ «ЧУВСТВУЕТ ЗАТЫЛКОМ ДЫХАНИЕ ПАЦИЕНТОВ» 14 февраля мы начали кампанию по мониторингу проведения конкурсных торгов Министерства здравоохранения Украины. Минздрав объявил о начале проведения процедур закупок за средства государственного бюджета Украины препаратов антиретровирусной терапии, быстрых тестов для выявления антител к ВИЧ и всяких остальных нужных вещей. Ежедневно мы привлекали к этому внимание. 28 февраля состоялась встреча заинтересованных сторон «Что может изменить государственный реестр еще не добропорядочных участников торгов?» Организаторами встречи выступили ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ», Transparency International Украина и Центр политических студий и аналитики. Тридцать участников, представивших более двадцати организаций, которые заинтересованы в проведении доброкачественных торгов в Украине, смогли сформировать круг проблем в сфере тендерных закупок и спланировать первые шаги в направлении улучшения ситуации. Участники обсудили формат адвокационной кампании, направленной на законодательное закрепление функционирования государственного реестра нечестных участников конкурсных торгов. Директор департамента коммуникации, политики и адвокации ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ» Ирина Агеева отметила: «Начиная эту деятельность, мы ставим себе амбициозную цель – ввести Единый государственный реестр физических и юридических лиц, в отношении которых выявлены факты нарушения требований тендерного законодательства, закрепив необходимые изменения в Законе Украины «Об осуществлении государственных закупок». МАРТ 6 марта 2012 года ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ» пригласила на24

родных депутатов Украины, представителей пациентских организаций и журналистов на встречу, на которой обсуждались инструменты мониторинга процесса государственных закупок. Во время встречи заинтересованные стороны ознакомились с правилами подачи документов на государственные закупки. Кроме того, на встрече обсуждались возможности для общественного мониторинга и контроля процесса закупок. На протяжении месяца, начиная с 11 марта, представители Всеукраинской сети ЛЖВ посещали Минздрав и присутствовали на открытии тендерных предложений с целью мониторинга цен и обозначения «игроков» фармацевтического рынка, которые участвуют в торгах. Благодаря адвокационным действиям Сети: - Впервые конкурсные торги начаты в I квартале года! - Проходил постоянный мониторинг объявлений о конкурсных торгах (наличие документации и т.п.). В случае нарушений вносились корректировки. - Привлекались для «рычагов влияния» народные депутаты Украины. - Осуществлялся мониторинг открытия тендерных предложений с освещением анализа в СМИ.

КОНФЕРЕНЦИЯ ИТОГОВАЯ, НО ДЕЙСТВИЯ ПРОДОЛЖАЮТСЯ АПРЕЛЬ 2 апреля 2012 года в Киеве состоялась итоговая конференция программы «Поддержка с целью предотвращения ВИЧ/СПИДа, лечения и ухода для наиболее уязвимых групп населения в Украине» при поддержке Глобального Фонда для борьбы со СПИДом, туберкулезом и малярией в рамках программы 6-го раунда, внедряемой в Украине с августа 2007 года по июль 2012 года. Достижения Сети представляла Директор Департамента коммуникации, политики и адвокации ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ» Ирина Агеева. Ключевым достижением является то, что количество людей, получающих жизненно важную АРВ-терапию, возросло в пять раз, по

сравнению с началом проекта, из них 24 000 человек получали ее за средства госбюджета, а на сегодня лечение получают уже более 40 000 ЛЖВ. Программами по уходу и поддержке удалось охватить более 41% всех ВИЧ-положительных людей, живущих в Украине. «У Сети ЛЖВ нет других целей, кроме сохранения человеческих жиз-ней. Это миссия организации, это смысл ее существования. По-прежнему Всеукраинская сеть ЛЖВ является голосом ВИЧ-положительного сообщества Украины. И голос этот громкий. И голос этот нельзя не услышать, не отреагировать на него», – заявила в своем выступлении Иpина Агеева. В заключение хочется отметить, что мы все объединены общей идеей. Вся наша деятельность направлена на выполнение стратегических целей. Главная наша задача состоит в том, что к 2016 году каждый ЛЖВ может КАЧЕСТВЕННО лечиться – ПРАВО на лечение обеспечено. И для этого Всеукраинская сеть ЛЖВ будет осуществлять свою деятельность через мобилизацию общественного мнения (использование массовых акций, организация массовых обращений к власти и кампаний в СМИ, а также судебных процессов). Возможно, использование избирательных кампаний (личное участие в выборах или поддержка либо выдвижение «своих» кандидатов). Использование формальных контактов (разработка проектов нормативно-правовых актов и организация их обсуждений, консультирование представителей власти и экспертиза принимаемых решений, предоставление информации, участие в работе органов государственной власти). А также использование неформальных контактов (организация и проведение конференций, круглых столов, использование личных связей, организация неформальных встреч). Все это мы делаем и будем делать, так как Всеукраинская сеть ЛЖВ представляет интересы ВИЧ-позитивных людей на всех уровнях государственной власти во всех регионах Украины. Александр Гатиятуллин

, о к о б у л г ы м н е ж а у п н о к м а ы н М о т ч у м о т Ы о Т п Н А И Л Л И Р Б

ПРОГРАММА РАЗВИТИЯ

НА ПЕРИОД ПОСЛЕ 2015 ГОДА ЧТО ВЫ МОЖЕТЕ СДЕЛАТЬ СЕЙЧАС

Подготовлено ICASO и IWHC (июнь 2013 г.), Информационный бюллетень №1 ВВЕДЕНИЕ: В течение последних месяцев регулярно проходили обсуждения и консультации по вопросу разработки новой программы развития, которая придет на смену Целям развития тысячелетия (ЦРТ), принятым в 2000 году. Обсуждался широкий спектр перспектив, масштабных планов, потребностей и приоритетов и осуществлялась адвокация в контексте быстро изменяющегося ландшафта. В этот ключевой момент важно, чтобы все, кто занимается адвокацией в сфере СПИДа, озвучили единое и согласованное мнение о будущем ответа на эпидемию СПИДа в рамках новой программы развития. Удалось достичь значительного прогресса. Мы наблюдаем снижение смертности от СПИДа и числа новых случаев ВИЧ-инфекции. Постоянно увеличивается количество людей, получающих антиретровирусную терапию (по данным на конец 2011 года, АРТ получали 8 миллионов). Важно отметить научные достижения, наличие разнообразных ресурсов для эффективной профилактики ВИЧ-инфекции и возможностей остановить эпидемию СПИДа за время жизни одного поколения. Несмотря на значительный прогресс, пока не удалось полностью до-

стичь универсального доступа и ЦРТ 6; предстоит решить много сложных вопросов. В течение последнего десятилетия гражданское общество принимает участие в широкомасштабной адвокации расширения доступности услуг и средств лечения ВИЧ-инфекции, профилактики, ухода и поддержки. Среди важных результатов этой деятельности – сяоздание Глобального Фонда для борьбы со СПИДом, туберкулезом и малярией. Гражданское общество продемонстрировало свой потенциал и обозначило необходимость продвижения прав человека в рамках противодействия эпидемии СПИДа, а также важность борьбы со стигмой и дискриминацией в сфере здравоохранения. Это значительно повлияло на продвижение вопросов здравоохранения и развития, а также прав человека через улучшение здоровья сообществ, продвижение гендерного равенства и координацию инвестиций в образование и здоровье. Ваши усилия по адвокации очень важны для успеха наших переговоров по вопросу новой программы развития, направленных на обеспечение масштабной трансформативной программы, которая позволит добиться цели: поколение без СПИДа в течение нашей жизни. За следующие шесть месяцев необходимо будет учесть лучшие практики и уроки, извлеченные сообществами, работающими на переднем

крае противодействия эпидемии, при разработке новой программы развития. Ниже представлены две основные возможности для участия, которые вам необходимо учесть: 1. Внесение предложений на Открытую рабочую группу: 17-19 июня состоялось заседание Открытой рабочей группы по целям устойчивого развития http://sustainabledevelopment. un.org/index.php?menu=1549, в ходе которого обсуждались подходы к решению вопросов здравоохранения в рамках программы развития после 2015 года. Открытая рабочая группа – это межправительственная структура в рамках Генеральной Ассамблеи, которая собирается для выработки рекомендаций по разработке Устойчивых целей развития. Хотя этот процесс начался на Конференции по вопросам устойчивого развития Рио+20 http://www.uncsd2012.org/ и проходил параллельно с процессом обсуждения целей устойчивого развития на период после 2015 года, эти два процесса будут объединены. В ходе встречи в июне представители государств-членов ООН, гражданского общества и агентств ООН получат возможность представить свое видение того, как вопросы здоровья должны решаться в программе развития после 2015 года и каким образом эти вопросы будут приняты во внимание Открытой рабочей группой при разработке рекомендаций. В ходе этой встречи важно обеспечить поддержку со стороны правительств

по вопросам ВИЧ и СПИДа, сексуального и репродуктивного здоровья и прав, а также по другим очень важным вопросам, чтобы они оставались приоритетными. Программу заседания и документы, подготовленные для него, можно найти здесь: http:// sustainabledevelopment.un.org/index. php?menu=1300. Более подробную информацию об Открытой рабочей группе и процессах разработки целей устойчивого развития можно найти здесь: http:// sustainabledevelopment.un.org/index. php?menu=1300. 2. Внесение предложений в процессе подготовки доклада Генерального Секретаря: 25 сентября 2013 года состоится специальное заседание Генеральной Ассамблеи ООН по оценке прогресса на сегодняшний день и мер, направленных на ускорение процесса, и по разработке политической дорожной карты для принятия программы развития после 2015 года в 2015 году. Офис Генерального Секретаря планировал подготовить доклад к 20 июня. Сейчас важен аутрич и обращения к Генеральному Секретарю с тем, чтобы в докладе подчеркивалась необходимость достижения целей здоровья ЦРТ и важность включения этих целей в новую программу развития для их достижения.

ОСНОВНЫЕ ДЕЙСТВИЯ, КОТОРЫЕ МОЖНО ПРЕДПРИНЯТЬ СЕЙЧАС 1. Начните мобилизацию общественного сектора, коллег и партнерских организаций в вашей стране для адвокации значимого участия общественного сектора в возможных видах деятельности, перечисленных ниже. Ознакомьтесь с документом «Координация с сообществами» (http://www.icaso.org/?file=200) – этот документ поможет в планировании и обеспечении значимого участия. Ознакомьтесь с основными документами и ссылками, приведенными ниже. 2. Свяжитесь с министерством иностранных дел вашей страны. Спросите их, как они обеспечивают участие и вклад общественного сектора в этом процессе. Попросите их, чтобы они обеспечили процесс участия, в котором были бы представлены все группы и заинтересованные стороны, и предоставьте им основные предложения для обсужде-

ния на встрече, сформулированные сообществами. 3. Напишите письмо послу вашей страны в миссии ООН в Соединенных Штатах Америки в Нью-Йорке (контактная информация http://www. un.int/protocol/bluebook/bb303.pdf). 4. Напишите письмо Генеральному Секретарю ООН с кратким описанием приоритетов сообщества, которое вы представляете, для программы развития после 2015 года: Ban Ki Moon, Secretary-General, United Nations, New York, NY 10017; sg@un.org. 5. Сообщайте представителям сообществ любую информацию, которую вам удастся найти о позиции вашей страны на заседании Открытой рабочей группы. 6. Примите участие! Подпишитесь на дискуссионную группу Post2015MDG-AIDS. 7. Отправляйте через Твиттер приоритеты вашего сообщества после 2015 года по адресам #post2015 и #sdgs.

ОСНОВНЫЕ ДОКУМЕНТЫ ДЛЯ ОЗНАКОМЛЕНИЯ: Доклад Заседания высокого уровня выдающихся личностей по программе развития после 2015 года (май 2013) – http://www.un.org/sg/ management/pdf/HLP_P2015_Report. pdf. Дискуссионный доклад ЮНЭЙДС по СПИДу после 2015 года (июнь 2013)/http://www.unaids.org/en/ media/unaids/contentassets/ documents/pcb/2013/pcb32/ agendaitems/20130528PCB%20 discussion%20paper_AIDS%20in%20 post%202015_27%20May_Final%20 19H30.pdf. Как мы видим будущее – Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей (сентябрь 2012) – http:// www.un.org/ga/search/view_doc. asp?symbol=A/RES/66/288&referer=/ english/&Lang=R Основные веб-сайты для ознакомления: http://www.icaso.org/themes/ universal-access-post-mdg-2015agenda http://www.worldwewant2015.org/ h t t p : / / w w w. u n - n g l s . o rg / s p i p . php?article4305 http://www.unaids.org/en/

НАС МОЖНО ПОЗДРАВИТЬ! Всеукраинская благотворительная организация «Объединение женщин Украины, которых коснулась эпидемия ВИЧ «Позитивные женщины» официально была зарегистрирована в феврале этого года Но, несмотря на такой молодой возраст, активистки Объединения уже начали организацию двух проектов. При поддержке UNAIDS в Украине и UN Women Объединение проведет ряд тренингов, нацеленных на усиление потенциала женщин, которых коснулась эпидемия ВИЧ, расширение их участия в процессе принятия решений и представления интересов.

13 ПРАВИЛ ДЛЯ РАДИКАЛОВ САУЛА АЛИНСКОГО

ПРАВИЛО 1

ПРАВИЛО 3

Власть – это не только то, что у вас есть, но и то, что враг думает, что у вас есть.

Где только возможно выходите за пределы опыта, компетенции и ожиданий врагов.

Власть исходит из двух основных источников – деньги и люди. Не имея денег, бедняки должны строить власть на своей плоти и крови, создавать массовые движения, применять тактику массовости.

ПРАВИЛО 2 Никогда не выходите за предел опыта и компетенции ваших людей. Если вы это сделаете, то это заканчивается неразберихой, страхом и отступлением, а также прерыванием связей. Знания добавляют твердости каждому (атакующие избегают вещей, в которых им недостаёт знаний).

Ищите пути, чтобы усилить неуверенность, беспокойство, неопределенность (многие атакуемые теряются от не относящихся к делу аргументов, которые они, тем не менее, пытаются опровергнуть). Не нужно делать то, чего от вас ожидают.

ПРАВИЛО 4 Заставьте вашего врага жить по им же сформулированным правилам. Очень мало организаций могут жить по таким правилам и полностью соответствовать своему имиджу. Если правило таково, что на каждое письмо необходим ответ, пошлите 30 тысяч писем. Вы можете уничтожить их этим, поскольку никто не может выполнить свои же собственные правила (подрыв репутации атакуемого).

Саул Давид Алинский (19091972) – американский общественный деятель и основатель теории «третьего пути», лежащей в основе современной организации сообщества. Автор знаменитой книги «Правила для радикалов». Сын бедных еврейских эмигрантов из России, он почти 40 лет занимался активной общественной деятельностью, официальной целью которой было улучшение жизни бедных. Общепризнано, что его деятельность существенно повлияла на американскую демократию. За время своей деятельности он создал целостную методику эффективного влияния на общество через информацию и гражданские акции. Тезисы этой методики изложены в его книге «Правила для радикалов», писать которую он начал в тюрьме. В своей книге он сформулировал 13 правил для радикалов, которые мы хотим кратко представить для возможного использования в вашей адвокационной деятельности.

ПРАВИЛО 5 Осмеяние – самое мощное человеческое оружие. От него нет защиты. Оно иррационально. Оно приводит в бешенство. Работает как ключевой аргумент давления, заставляя врага пойти на уступки.

ПРАВИЛО 6 Хорошая тактика – эта та, которая радует ваших людей. Они выполняют ее без понукания и возвращаются, чтобы сделать больше, делать свое дело и даже подска-

зывать лучшие варианты (либерал в данном случае ничем не отличается от любого другого человеческого существа – избегает неинтересных занятий, но находит радость в тех, которые работают и приносят результат).

ПРАВИЛО 7 Тактика, которая тянется слишком долго, становится волокитой. Люди могут сохранять интерес только на протяжении ограниченного времени, потом это превращается на обязанности и рутину. Не превращайтесь в старые новости (даже радикальному активисту бывает скучно – держите людей в состоянии взволнованном и увлеченном, организаторы должны постоянно находить новые тактики).

ПРАВИЛО 8 Постоянно осуществляйте давление, применяйте новые тактики и подходы, используйте любую возможность. ПРАВИЛО 9 Угроза чаще более действенна, чем реальная акция. Она рождает в коллективном уме атакуемой организации картины ужаса от возможных последствий и деморализует противника.

ПРАВИЛО 10 Постоянное давление требует действий. Основной составляющей тактики должна быть деятельность, которая оказывает постоянное давление на оппонентов. Давление создает реакцию, которая приводит к следующим действиям, и так далее.

ПРАВИЛО 11 Если вы осуществляете негативные действия слишком долго и на серьезном уровне, это может иметь обратный эффект. Если переборщишь в негативе, он станет позитивом, поскольку публика симпатизирует обиженным.

ПРАВИЛО 12 Цена успешной атаки – конструктивная альтернатива. Необходимо выработать эту четкую альтернативу и быть способным внедрить ее, если атака была успешной. Поэтому важно иметь четкую стратегию и цели. Никогда не позволяйте врагу набирать очки благодаря тому, что вас поймали врасплох без решения проблемы. (Старая мудрость: если вы не часть решения, значит, вы часть проблемы. У активистов организаций есть повестка дня, и их стратегия – иметь место за столом, быть участником форума для сохранения власти).

ПРАВИЛО 13 Ухвати цель, заморозь ее и поляризуй. Отсеки сети поддержки и изолируй цель от симпатий. Иди по следу людей, а не учреждений, людям легче причинить боль, чем учреждениям. Это жестоко, но очень эффективно. Прямая, персонализированная критика и осмеяние дают результат. В сложно организованном обществе можно легко снять с себя ответственность. Необходимо найти цель и не учитывать реакцию типа «почему вы давите именно на меня?». Нужно выбрать целью человека: не организацию или подразделение, а именно ее руководителя. Таким образом вы сможете поляризовать цель: человек станет абсолютно плохим, в то время как все мы хорошие и всегда говорим правду.

ТИПИЧНЫЕ ОШИБКИ В АДВОКАЦИОННОЙ РАБОТЕ И ПРОВЕДЕНИИ КАМПАНИЙ ОТСУТСТВИЕ СФОКУСИРОВАННОГО ВЗГЛЯДА Попытка работать с большим количеством вопросов, проблем, взять на себя больше задач или целевых аудиторий, чем позволяют ресурсы НЕЧЕТКИЕ ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ «Если ты не знаешь, куда идешь, тебя приведет туда любой путь» ПЛАНИРОВАНИЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРОИСХОДИТ ДО (ИЛИ БЕЗ) РАЗРАБОТКИ СТРАТЕГИИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ВЛИЯНИЯ Это приводит к тому, что задачи не имеют четкой цели, и к уменьшению влияния нашей деятельности НЕСПОСОБНОСТЬ БЫТЬ ИННОВАЦИОННЫМ В разработке стратегии и мероприятий мы полагаемся только на то, что мы делали раньше РАЗМЫТЫЕ, ПУСТЫЕ ИЛИ СЛИШКОМ ТЕХНИЧЕСКИЕ СООБЩЕНИЯ Они не позволяют быть замеченными и мотивировать людей НЕНАДЛЕЖАЩИЙ МОНИТОРИНГ И ОЦЕНКА Приводит к нехватке гибкости, отсутствию реальной ответственности и ограничивает возможность осознать свой опыт

Тренинг для правозащитников «Подготовка правозащитных кампаний, проведение адвокации и лоббирования в сфере защиты прав человека», Каспарс Залитис

ОНИ ОДНОЙ ШКОЛЫ, ОДНОЙ ВЫУЧКИ ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ» впервые провела Школу адвокации для активистов региональных структурных единиц. Обучение прошло в два этапа, первый из которых состоялся 11-13 декабря 2012 года, а второй 26-28 апреля 2013 года в поселке Пуща Водица Киевской области. В ходе этих модулей свои знания и навыки передавали Роман Кобец и Сергей Панцир – известные аналитики, преподаватели и разработчики целевых программ. В целом, Школа адвокации была направлена на углубление знаний и получение практического опыта по представлению интересов людей, живущих с ВИЧ, через изучение основных подходов, методов и инструментов анализа политики и публичного лоббирования. Школа предусматривала своеобразный микс обучения – как теории, так и практики. Были презентации, которые включали в себя ключевые аспекты теоретической лекции. Участники смотрели тематические фильмы и обсуждали просмотренное. Были и раздаточные материалы. Они включали документы, необходимые для выполнения практических упражнений. В частности, «Методические рекомендации по разработке целевых программ», в которых полностью пошагово прописаны требования к государственной целевой программе в соответствии с действующим законодательством. Практические упражнения обычно проводились после тем, для закрепления которых необходимо сформировать определенный практический навык. Участники определяли критерии оценки программ по профилактике ВИЧ-инфекции, или, например, определяли ресурсы и стратегии участия заинтересованных

сторон в разработке программ и т.п. После окончания первого этапа обучения участники возвращались в свои регионы с домашним заданием, которое заключалось в написании проектов собственных образцов целевых программ. Во время работы над домашним заданием участники общались посредством электронной почты, телефона и программы Skype с тренером и консультантом. Второй этап Школы адвокации был более практично ориентирован и направлен на обсуждение программ, их анализа, разработки, продвижения и утверждения уже сугубо с прикладной точки зрения. На этом этапе тренер и консультант делились уже не только своими теоретическими знаниями, но и собственным опытом в этой области. Участники обучения были активно вовлечены в процесс, они имели возможность в любой момент задать вопросы тренерам и даже инициировать дискуссии. Какая же практическая польза от Школы? Лидия Петруша, защитившая (буквально в июне 2013 года) магистерскую работу в НУ «КиевоМогилянская академия» по теме «Неформальна освіта з представництва інтересів людей, що живуть з ВІЛ, в Україні на прикладі Школи адвокації ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ», рассказала, что анализ ответов позволил выяснить,

что в дальнейшей адвокационной работе будут очень полезны навыки анализа политики и подготовки аналитических документов. В своих анкетах обратной связи участники отметили, что значение Школы адвокации заключается не только в том, чтобы обеспечить участников званиями и умениями, но и в том, чтобы подготовить специалистов, которые вернутся в свои регионы и смогут поделиться своим опытом с другими сотрудниками своих и партнерских организаций. Смогут более качественно представлять интересы ВИЧ-позитивных людей через межрегиональное сотрудничество. Некоторые из участников, специально для журнала «Позитивное сердце», согласились ответить на три вопроса: • Какие знания или практические навыки Вы получили при обучении в Школе адвокации? • Как Вы используете эти знания и навыки на практике? • Поделитесь с читателями успешной адвокационной историей после выпуска из Школы.

Ольга Пономарева, участник Школы адвокации, сотрудник БО «Клуб «Світанок», г. Енакиево: «Я очень сожалею, что не попала на второй этап обучения, но те знания, которые я получила во время первого модуля, активно использую

в своей работе. Какие знания я получила? Ознакомилась с общей схемой проведения мониторинга и оценки ситуации. Научилась, как определить источники информации – откуда можно получить информацию, как проводить анализ собранных данных и формулировать выводы. Приобрела навыки в оформлении отчета. Узнала, что политический процесс является формой переговоров, а не поиском объективной «истины». Необходимо помнить о цели оценки, практических ограничениях и политическом контексте. Сегодня я являюсь членом координационного совета по вопросам преодоления эпидемии туберкулеза и ВИЧ-инфекции/СПИДа в г. Енакиево. Представляю интересы людей, живущих с ВИЧ, и уязвимых групп. Благодаря знаниям, которые я получила в Школе адвокации, я приобрела немало союзников не только в координационном совете, но и в других органах местной власти, путем поиска заинтересованных сторон. Если говорить о результатах практического применения, то мной были организованы уже две уличные акции с участием представителей городской власти, медицинских учреждений и социальных служб. За счет городских ресурсов 40 наших клиентов получили материальную помощь в виде продуктовых наборов. Пусть это пока небольшие успехи, но это все произошло благодаря обучению в Школе адвокации».

Сергей Миронюк, участник Школы адвокации, сотрудник Львовского областного отделения ВБО «Всеукраинская сеть ЛЖВ»: «Участие в Школе дало мне осознание, что дипломатия – один из самых оптимальных методов добиваться адвокационных целей. Я научился анализировать и проводить оценку заинтересованных лиц. Понял последовательность построения механизма адвокационной кампании и выбор приоритетных действий. В своей деятельности мной были поставлены главные задания и цели, в данный момент выраба-

тываю четкий и последовательный механизм их осуществления, определяю людей, которые максимально будут задействованы в адвокационных кампаниях. Уже сейчас налажены конструктивные и продуктивные отношения с Департаментом социальной защиты населения (ДСЗН) в рамках социальной реформы. Подписаны меморандум, происходят систематические встречи. После коммуникаций с ДСЗН предоставляются услуги в домах-интернатах ВИЧ+ детям. Для сотрудников детских домов области проведен тренинг по уходу и поддержке ВИЧ-позитивных детей».

Григорий Курачицкий, участник Школы адвокации, юрист БО «Клуб «Майбутнє», г. Мариуполь: «Мы научились правильно определять лиц, необходимых для ведения адвокационной кампании. Узнали о каждом этапе ведения адвокационной кампании, научились определять потенциальные риски. Полученные знания и навыки я уже автоматически использую при решении каких-либо вопросов с местной властью и с руководителями государственных учреждений. Благодаря знанию алгоритмов и механизмов принятия решений я стараюсь все вопросы решать, так сказать, «в кулуарах», и мне на данный момент не надо проводить большую и громкую адвокационную кампанию, так как стараюсь разговаривать с чиновниками на их языке, досконально зная компетенцию каждого». Лидия Петруша, магистр социальной работы. Результаты, изложенные в квалификационной работе по теме «Неформальна освіта з представництва інтересів людей, що живуть з ВІЛ, в Україні на прикладі Школи адвокації ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»: «Неформальное образование в Украине не имеет систематического характера, нет стандартов, и существует на зачаточном этапе, как отмечает Институт стратегических исследований при Президенте Украины. Среди организаций, предоставляющих социальные услуги, существует потребность в нефор-

мальном образовании, в частности, по представительству интересов. Поскольку представительство интересов как одно из направлений деятельности социальной работы является актуальным не только для ВИЧ-сервиса, то важна разработка стандартов предоставления таких услуг. Как показали результаты исследования, работники ВИЧ-сервиса, несмотря на опыт в представлении интересов, нуждались в углублении и структурировании своих знаний и практических навыков. Кроме того, как выяснилось в ходе исследования, адвокационная активность в регионах достаточно низкая и представителям негосударственных организаций трудно справляться с актуальными именно для их местности вопросами без поддержки из центра. Таким образом, в первую очередь необходимо развивать неформальное образование в регионах. Исходя из актуальности представительства интересов в современных украинских реалиях, а также того, что представительство интересов требует знаний по социальной работе, социальной политике, анализу политики и государственных программ, важным является внедрение отдельного выборочного курса по направлению «социальная работа» или проведение мероприятий неформального образования по представительству интересов при кафедрах и школах социальной работы, как это происходит за рубежом, – в форме обучающих тренингов, летних школ и т.д. Кроме того, важным аспектом для развития неформального образования в сфере представительства интересов людей, живущих с ВИЧ, является налаживание сотрудничества между организациями с целью создания команд специалистов по представительству интересов. Как показало исследование, этот аспект актуален для работников ВИЧсервиса и, в то же время, он является жизнеспособным, поскольку существуют возможности для вертикального и горизонтального способа передачи знаний и быстрого их распространения среди работников ВИЧ-сервиса».

Цю публікацію було створено за підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації повну відповідальність несе ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу. Європейський Союз об’єднує 27 країн-членів, які вирішили поступово об’єднати свої знання, ресурси та долі. Протягом 50 років свого розширення вони разом побудували простір стабільності, демократії та сталого розвитку, водночас утверджуючи культурне розмаїття, толерантність та індивідуальні свободи. Європейський Союз прагне розділити свої досягнення та цінності з країнами та людьми за межами своїх кордонів. Проект «Підвищення ролі громадянського суспільства: від патерналізму до активної участі» фінансується Європейським Союзом та реалізується ВБО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом». Цілями проекту є: - створення сприятливих умов для змін у системі охорони здоров’я і сприяння ефективній боротьбі з ВІЛ/СНІДом із залученням представників уразливих груп населення до процесу прийняття рішень на національному та місцевому рівнях; - створення платформи співпраці для неурядових організацій, що працюють в цій галузі, та забезпечення участі приватного сектору в розвитку громадянського суспільства; - забезпечення прозорості та підзвітності в процесі адвокації лікування; - збільшення інформаційного потоку щодо соціального захисту прав уразливих груп населення та посилення мобілізації уразливих груп населення шляхом надання спеціального навчання, консультацій та інформації з метою підвищення їх участі в процесі прийняття рішень на національному та місцевому рівнях.

КОНТАКТИ МЕРЕЖІ ЛЖВ Вінниця Шевчук Оксана (0432) 57-20-61/62 lgvs10@ukr.net

Чернігів Мойсеєнко Анжела (0462) 61-47-36 lgvs@yandex.ru

Київська область Лєбєдєва Марина (067) 170-35-42 lebedeva@fondjittia.com.ua

Житомир Сапсай Дмитро (0412) 42-04-82 ztplus@bigmir.net

Чернівці Велижанін Вадим (03722) 4-39-26 chernovci_rp@ukr.net

Одеса Афанасіаді Тетяна (050) 333-01-06 ta_fan@ukr.net

Запоріжжя Паршиков Руслан (0612) 32-25-91 ruslan0312@ukr.net

Рівне Лазаревич Юрій (098) 133-39-36 Rivne-lgv@yandex.ru

Олександрія (Кіровоградська область) Петриченко Дарина (099) 652-53-27 lgv.alexandriya@gmail.com

Кіровоград Александров Олександр (0522) 24-69-04 alexalexandrov80@gmail.com

Кривий Ріг (Дніпропетровська область) Кріпак Олександр (056) 405-78-70 kripak.a@mail.ru

Львів Тигач Дмитро (063) 667-95-76 dima_an@ukr.net Миколаїв Коновалов Ігор (0512) 58-55-38 igggor@ukr.net Полтава Лугова Оксана (05322) 7-38-49 lugowaj@gmail.com Хмельницький Стрілець Сніжана (097) 584-77-78 danilchuk@ukr.net Черкаси Стрижак Олена (0472) 32-14-01 elenas@ukr.net Ватутіне (Черкаська область) Чорнобай Алла (097) 398-40-98 aleftina-7@list.ru

Дніпропетровськ Колісник Олександр (067) 811-60-65 dnepr_rp@ukr.net Любашівка (Одеська область) Дзюба Олена (04864) 2-12-38 shimusichka@ukr.net

Кобеляки (Полтавська область) Вусань Юрій (050) 817-10-07 ANSYura@ukr.net Бердичів (Житомирська область) Котик Ольга (067) 288-27-98 kotik_olya@bigmir.net

Цюрупинськ (Херсонська область) Мєлєнтьєва Наталія (050) 736-60-14 Nata_melik@mail.ru Мелітополь (Запорізька область) Литвин Ігор (067) 983-26-67 igor1175@ukr.net Харцизьк (Донецька область) Ференчак Олександр (050) 708-55-19 harcizsk@ukr.net Скадовськ (Херсонська область) Грець Валерій (050) 675-84-53 grets-ne@ukr.net Київ Ткачук Віталій (044) 467-75-67 tkachuk-network@i.ua

Новоград-Волинський (Житомирська область) Нагорна Наталія (093) 756-79-33 natka-gor@mail.ru

Донецьк Мороз Світлана (067) 625-35-58 svitanok_m@ukr.net

Каховка (Херсонська область) Чумак Геннадій (095) 606-29-54 kahovka_plwh@ukr.net

Ужгород Татош Лариса (0321) 44-15-56 rada_zhittya@ukr.net

Харків Дмитрієв Сергій (057) 751-20-03 plwh_solidity@ukr.net

Севастополь Трошин Денис (0692) 46-67-16 gavan.plus@gmail.com

Вижниця (Чернівецька область) Муль Мар’ян (066) 612-31-87

Херсон Дергачова Катерина (0552) 27-36-91 katarina_derg@mail.ru

Маріуполь (Донецька область) Жадан Олександр (096) 224-45-53 zhadan.a@mail.ru

Луганськ Пронін Олег (0642) 92-04-42 lgv.lugansk@ukr.net

Суми Беленецька Ольга (0542) 65-07-29 angelfo@ukr.net

Тернопіль Андріїв Людмила (067) 477-04-18 L_Andriiv@ukr.net

Сімферополь Єгорова Наталія (066) 583-89-11 crimea.plwh@gmail.com