МАГІСТЕРСЬКА ПІДГОТОВКАЗА НАПРЯМОМ НАВЧАННЯ“МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ”

2011 МАГІСТЕРСЬКА ПІДГОТОВКА ЗА НАПРЯМОМ НАВЧАННЯ “МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ”

01.09.2011

Хмельницький національний університет

МАГІСТЕРСЬКА ПІДГОТОВКА ЗА НАПРЯМОМ НАВЧАННЯ “МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ” Методичні рекомендації для магістрів спеціальностей “Міжнародні економічні відносини” та “Міжнародний бізнес” Затверджено на засіданні кафедри міжнародних економічних відносин. Протокол № 7 від 21.03.2011

Хмельницький 2011 1

Магістерська підготовка за напрямом навчання “Міжнародні відносини” : методичні рекомендації для магістрів спеціальностей “Міжнародні економічні відносини” та “Міжнародний бізнес” / В. М. Нижник, О. А. Харун, М. І. Губіна. – Хмельницький : ХНУ, 2011. – 55 с. Укладачі: Нижник В.М., д-р екон. наук, проф.; Харун О.А., канд. екон. наук, ст. викл.; Губіна М.І., асист. Відповідальний за випуск: Нижник В.М., д-р екон. наук, проф.

Редактор-коректор: Романенко Л.С. Комп’ютерна верстка: Карпанасюк В.П. Макетування та друк здійснено редакційно-видавничим центром Хмельницького національного університету (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7/1). Підп. до друку 31.05.2011. Зам. № 139, тир. 50 прим., 2011.  ХНУ, 2011 2

1. Окремі положення Положення про магістратуру та рекомендації до виконання магістерської роботи за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” розроблено на підставі діючих нормативних документів, серед яких: ­ закони України “Про освіту” та “Про вищу освіту”; ­ Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (затв. наказом МОН України від 2.06.1993 р., № 161); ­ Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) (затв. постановою КМУ від 20.01.1998 р., № 65); ­ Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу (затв. наказом МОН України від 23.01.2008 р., № 45); ­ Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2011 році (затв. наказом МОН України від 19.10.2010 р., № 961); ­ Статут Хмельницького національного університету; ­ Положення про навчання студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Хмельницькому національному університеті (затв. науковометодичною радою університету від 9.12.2009 р., протокол № 21). Також при розробці цього документу використовувалися окремі елементи та вимоги інших діючих в університеті інструктивних матеріалів, а саме: “Положення про організацію навчального процесу в умовах впровадження Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS)”; “Положення про контроль і оцінювання результатів навчання студентів” та “Положення про розробку основних документів з організації навчального процесу”. Ці рекомендації є нормативним документом, який визначає особливості організації магістерської підготовки в університеті за напрямом навчання “Міжнародні відносини”. Загальні вимоги з організації навчального процесу та академічні правила для студентів, зазначені у “Положенні про навчання студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра у Хмельницькому національному університеті”, розповсюджуються на магістрантів, які здійснюють підготовку за цим напрямом, з урахуванням особливостей, викладених у цьому виданні. Документ регламентує обов’язки магістрантів, викладачів – наукових керівників, а також діяльність інституту, випускових кафедр, консультантів, рецензентів, голів і членів Державної екзаменаційної комісії (ДЕК). Метою навчання магістрантів в університеті за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” є забезпечення потреб організацій, підприємств, установ, у т.ч. університету, працівниками, які отримали поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку і підтвердили свої здібності до науково-дослідницької або іншої інноваційної діяльності шляхом виконання та захисту магістерської роботи. Прийом до магістратури за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра (спеціаліста) здійс3

нюється на конкурсній основі за результатами вступних випробувань з урахуванням індивідуального рейтингу із числа осіб, які отримали диплом бакалавра (спеціаліста) цього напряму, виявили високий рівень підготовки, здібності та нахили до науково-дослідницької або іншої інноваційної діяльності, мають друковані наукові праці за темою майбутньої кваліфікаційної роботи або були учасниками наукових конференцій, і рекомендовані для навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем (ОКР) магістра ДЕК та Вченою радою Гуманітарного інституту. Підготовка магістрів на базі здобутого ОКР бакалавра може здійснюватися за рахунок: коштів держбюджету України (державне замовлення); пільгового довгострокового кредитування; коштів юридичних осіб (підприємств, фірм, організацій, установ тощо), які уклали з університетом угоди на підготовку магістрів; коштів фізичних осіб. За кошти лише юридичних або фізичних осіб здійснюється підготовка фахівців ОКР магістра на базі здобутого освітнього рівня спеціаліста за державним замовленням. За рахунок держбюджету можуть навчатися студенти, які уклали угоди про підготовку і наступне працевлаштування з підприємством, організацією, установою тощо державної форми власності (замовником) та Хмельницьким національним університетом або з університетом, який виступає у цьому випадку замовником кадрів для себе. Після успішного завершення навчання студенти наймаються на роботу на умовах, передбачених угодою, і зобов’язані працювати за наймом не менше встановленого терміну. При працевлаштуванні в університеті вони можуть працювати на посаді: на кафедрах – викладача-стажиста чи асистента, в деканатах – методиста чи диспетчера, відділах, інститутах – молодшого наукового співробітника. Крім цього, вони можуть бути рекомендовані ДЕК на навчання в аспірантурі. Підготовка в магістратурі проводиться за денною формою навчання. Термін навчання для студентів денної форми на основі бакалаврської підготовки та для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, становить 1,5 роки. На магістрантів поширюються усі обов’язки та права студентів відповідно до чинного законодавства.

2. Вимоги до магістерської програми підготовки фахівців і забезпечення її якості Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань та обов’язків (робіт) визначеного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності.

4

Магістерська підготовка реалізує освітньо-професійні програми, які базуються на проведенні наукових досліджень і орієнтовані на підготовку фахівців для науково-дослідної і педагогічної діяльності та роботи в галузі наукоємних технологій. Характерною рисою освіти фахівця в галузі інноваційної економіки має стати високий рівень методологічної культури, творче володіння методами пізнання і діяльності. Причому не тільки класичними методами, орієнтованими на пошук єдиного рішення, але й методами, спрямованими на формування та широке впровадження в освітню культуру міждисциплінарних, багатокритеріальних проблем, використання методів системного підходу до вибору оптимальних рішень, вирішення нестандартних, інноваційних задач. Згідно з Дублінськими дескрипторами (Dublin Descriptors), які були розроблені відповідно до ідей Болонського процесу, магістранти: ­ мають продемонструвати знання та уміння на рівні, що забезпечують можливість аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, генерувати оригінальні ідеї у відповідній галузі знань; ­ можуть застосувати свої знання і володіють компетенціями, які дозволяють вирішувати завдання у новому, широкому (міждисциплінарному) контексті у відповідній галузі знань; ­ спроможні інтегрувати знання, вирішувати складні завдання в умовах певної інформації з урахуванням соціальної та етичної відповідальності за прийняття рішень; ­ володіють методами проведення сучасних експериментів і можуть давати науково обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам; ­ можуть чітко, аргументовано доводити до аудиторії фахівців наукову інформацію та свої висновки; ­ мають компетенції самоосвіти та саморегулювання. З урахуванням Дублінських дескрипторів можна сформулювати вимоги до випускників магістратури з напряму підготовки “Міжнародні відносини”. Магістрант повинен: ­ вміти перевести одержані знання в інноваційні технології, перетворюючи нові знання в конкретні пропозиції, демонструючи творчість та гнучкість при застосуванні знань, досвіду і методів; ­ володіти методологічними знаннями, уміти аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, що стосуються проблеми; уміти генерувати та оптимізувати нові рішення; ­ володіти компетенціями проведення наукових досліджень на сучасному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам; ­ уміти узагальнювати і готувати до публікації результати наукових досліджень; ­ бути готовим до побудови і викладання навчальних курсів залежно від інтересів аудиторії, слухачів з урахуванням їх вікових, професійних та інших особливостей; 5

­ оцінювати вплив рішень на навколишнє середовище і соціум, мати професійну й етичну відповідальність за сталий розвиток суспільства; ­ мати мотивацію та розуміти необхідність навчання протягом всього життя, володіти досвідом самостійного одержання знань і підвищення кваліфікації; ­ мати здатності роботи в міждисциплінарних командах, уміння адаптуватися до змін, сприяти соціальній згуртованості; ­ мати здібності взаємодії і посередництва, розвинену міжкультурну толерантність і досвід міжкультурної взаємодії; ­ мати відповідний рівень усної та письмової грамотності рідною, і принаймні, однією іноземною мовою (переважно англійською), уміти ефективно спілкуватися з колегами, представляти результати своєї роботи у вигляді звітів, статей, рефератів, використовуючи сучасні засоби презентації; ­ мати підприємницький образ мислення і діяльності; ­ володіти цінностями необхідними для того, щоб жити в умовах складного демократичного суспільства, бути його відповідальним громадянином, мати необхідні соціальні компетенції. Підготовка таких фахівців вимагає, в першу чергу, фундаментальності змісту навчання, забезпечення формування у фахівців в галузі міжнародних відносин інноваційного мислення. Фундаментальність змісту навчання досягається розширенням і поглибленням міждисциплінарних знань фахівця, орієнтованих на вирішення проблемних ситуацій у науковій, проектувальній і підприємницькій діяльності; підвищенням рівня сформованості методів пізнавальної, професійної, комунікативної та аксіологічної діяльності; забезпеченням синтезу природничо-наукового і гуманітарного знання і переходом до комплексних критеріїв продуктивності, ефективності і якості діяльності. Необхідним елементом навчання фахівців за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” є засвоєння наукових основ трансферу технологій, методів системного проектування, міжнародного стратегічного менеджменту і маркетингу підприємницької діяльності, оволодіння методами і засобами міжкультурної комунікації. З урахуванням цього, освітньо-професійна програма магістерської підготовки має фахову, наукову та соціально-гуманітарну складові. Фахова компонента магістерської програми складає 54 кредити ЕСТS або 54 % навчального часу і має забезпечити фахові компетенції студента з певної спеціальності за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”. Основою цієї складової є певна частина дисциплін циклу професійно-практичної підготовки навчального плану підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”. Відмінність фахової складової програми магістерської підготовки полягає в глибшій орієнтації на фундаментальні знання, спрямованості на розвиток компетенцій створення високоефективного, конкурентоспроможного продукту. Відбір цих дисциплін здійснюється на підставі аналізу функціональних обов’язків магістра відповідної спеціальності. Навчальні програми фахових дисциплін мають бути доповнені з метою підви6

щення їх фундаментальності і наукового рівня, вони мають віддзеркалювати новітні досягнення наукової галузі для залучення магістрів до роботи з монографічною і періодичною науковою вітчизняною та іноземною літературою. Наукова компонента магістерської програми складає 30 кредитів ЕСТS або 30 % навчального часу і призначена для формування більш цілісного, поглибленого бачення професійної діяльності. Ця компонента забезпечує широту та фундаментальність освіти, максимальну наближеність її до сучасного рівня наукових знань у відповідній галузі, формування компетенцій самостійного здійснення наукових досліджень і отримання нових знань. Наукова складова має забезпечити знання та уміння: ­ вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із задач конкретного дослідження; ­ будувати математичні моделі систем і процесів; ­ використовувати сучасні комп’ютерні методи для реалізації і дослідження математичних моделей; ­ застосовувати під час вирішення професійних задач сучасний математичний апарат оптимізації; ­ застосовувати сучасні методи експериментальних досліджень у конкретній галузі знань, математичні методи планування експерименту та обробки його результатів; ­ обробляти отримані результати, аналізувати і осмислювати їх з урахуванням опублікованих матеріалів; ­ подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, рефератів, наукових статей, доповідей, корисні моделі тощо, які оформлені згідно з установленими вимогами із залученням сучасних засобів редагування і друку. Наукова складова магістерської програми містить загальну фундаментальну наукову підготовку (забезпечує формування системних концепцій), фундаментальну наукову підготовку зі спеціальності та теми наукових досліджень (забезпечує формування інструментальних концепцій), наукову практику, а також проведення наукових досліджень і підготовку магістерської дипломної роботи. Науково-дослідна складова магістерських програм (наукові дослідження та практика) має бути пов’язана з науковою проблематикою кафедри та спрямована на формування компетенцій проведення наукових досліджень у конкретній галузі знань. Соціально-гуманітарна складова магістерської програми (обсягом 16 кредитів ЕСТS, або 16 %) містить три навчальні дисципліни: іноземна мова професійного спрямування, філософські проблеми наукового пізнання та педагогіка вищої школи і методика викладання у вищій школі (включно з педагогічною практикою). В результаті засвоєння соціально-гуманітарних дисциплін магістр повинен: ­ мати уявлення про сутність і особливості філософських проблем наукового пізнання; 7

­ знати основні методологічні принципи наукової діяльності та вміти використовувати їх у творчій роботі; ­ знати основи організації вищої освіти і методику проведення різних видів занять; ­ мати концепції з аналізу методів і вибору ефективних методів та засобів навчання; реалізації освітніх програм відповідно до державних стандартів вищої освіти; розробки та проведення всіх видів занять і контрольних заходів у вищому навчальному закладі; ­ мати компетенції ділового професійного спілкування іноземною мовою і перекладу спеціальної літератури. Наближення університетської освіти в Україні до європейського рівня вимагає перегляду співвідношення між нормативними та вибірковими дисциплінами в бік збільшення частки останніх. У магістратурі, в межах спеціальності за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”, відведено на вивчення нормативних дисциплін 60 % загального навантаження студента, а на вибіркові, що визначають спеціалізацію – 40 %. Забезпечення якості магістерської підготовки залежить від двох основних чинників – рівня наукового потенціалу випускової кафедри та якісного відбору до магістратури найбільш підготовлених студентів. Загальне керівництво науковим змістом і нормативною частиною магістерської програми має здійснювати доктор наук (професор) та кандидати наук (доценти). Один науковий керівник може здійснювати керівництво не більш, ніж трьома магістерськими програмами. Реалізація програми підготовки магістрів має забезпечуватися педагогічними кадрами, що мають, як правило, базову освіту і систематично займаються науковою та науково-методичною діяльністю. Не менш 10 % викладачів, що забезпечують навчальний процес у магістратурі, мають бути докторами наук, професорами та не менш, ніж 70 % – кандидатами наук, доцентами. Безпосереднє керівництво студентами-магістрантами здійснюється науковими керівниками, що мають науковий ступінь або вчене звання. Наукові керівники магістрів повинні вести фундаментальні й пошукові дослідження з тематики магістерських програм, мати опубліковані наукові статті у провідних вітчизняних і закордонних виданнях, працях національних і міжнародних конференцій. Освітня діяльність наукових керівників магістрів має підкріплюватися виданням підручників (навчальних посібників), підготовлених колективом викладачів, що здійснюють навчальний процес, а також викладання основних і спеціальних курсів з відповідної магістерської програми. Рівень інформаційного забезпечення навчального процесу (у т.ч. фахові, реферативні журнали, наукова література, інформаційні бази та доступні мережеві джерела інформації) має відповідати вимогам підготовки висококваліфікованих дослідників і викладачів. Випускова кафедра за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”, що реалізує програму навчання магістра, повинна мати матеріально-технічну 8

базу, що забезпечує проведення всіх видів лабораторних, практичних занять, науково-дослідної роботи студентів, передбачених навчальним планом і тематикою магістерських робіт. Для забезпечення конкурсного відбору до магістратури найкращих студентів проводяться вступні випробування з іноземної мови та враховуються індивідуальні рейтинги студентів, які відображають його академічну успішність і творчі здобутки. Для стимулювання творчої активності студентів, надання можливості підвищення індивідуальних рейтингів університет має організовувати предметні олімпіади, студентські наукові семінари, конференції тощо.

3. Умови прийому до магістратури Для навчання в магістратурі можуть бути зарахованими на основі конкурсу громадяни України, іноземних держав та особи без громадянства незалежно від їхнього походження, соціального і майнового статусу, расової та національної приналежності, статі, ставлення до релігії та віросповідання, політичних поглядів, роду і характеру занять. Кандидатами для навчання за магістерською програмою можуть бути студенти університету, які закінчили навчання за ОКР бакалавра або спеціаліста за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”, виявили нахили до науково-дослідної роботи і рекомендовані ДЕК, а також випускники інших вищих навчальних закладів ІІІ–ІV рівнів акредитації (незалежно від форми власності та підпорядкування). Кандидати на навчання подають документи до приймальної комісії університету, в установленому порядку беруть участь у загальному конкурсі та виконують інші умови вступу. Максимальна кількість магістрів, які можуть бути прийнятті за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”, визначається розміром “квоти” на магістерську підготовку. При цьому слід брати до уваги можливості реального працевлаштування випускників-магістрів, зокрема, передбачувану кількість місць в аспірантурі кафедри, вакансій асистентських посад, наявність заявок на магістрів від академічних інститутів та інших замовників. Для організації прийому на навчання за ОКР магістра та для проведення вступних фахових випробувань на факультетах створюються атестаційні комісії, склад яких затверджується наказом ректора. Для особи, яка подала документи для вступу на навчання на магістра на базі ОКР бакалавра, зараховується її індивідуальний рейтинг та успішно складений вступний іспит з іноземної мови. Фахові вступні випробування для випускників інших вищих навчальних закладів, випускників ХНУ попередніх років або осіб, які змінюють форму навчання, проводяться згідно з правилами прийому за розкладом, складеним приймальною комісією.

9

Зарахування до університету на навчання за ОКР магістра за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” здійснюється відповідно до умов прийому, які розробляються щороку приймальною комісією на основі типових правил прийому до вищих навчальних закладів України і затверджуються ректором. Умови зарахування іноземних громадян на навчання на ОКР магістра регулюються “Правилами прийому на навчання іноземних громадян та осіб без громадянства”.

4. Організація навчання в магістратурі за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” Навчальний процес за ОКР магістра здійснюється на основі навчальних планів, розроблених випусковими кафедрами відповідно до вимог стандартів вищої освіти та затвердженими в установленому порядку. Підготовка магістрів на базі ОКР спеціаліста здійснюється переважно за індивідуальними навчальними планами, які сформовані на основі освітньої програми магістра за винятком дисциплін, що вивчалися на освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліста, та варіативних дисциплін спеціалізації. Максимальний обсяг навчального часу (бюджет) магістрів не повинен перевищувати 54 академічні години на тиждень і має включати усі види аудиторної та позааудиторної (самостійної) роботи студента з освоєння основної освітньої програми і факультативних дисциплін, що встановлюються додатково вченою радою. Факультативні дисципліни є не обов’язковими для вивчення студентами, не включаються в загальний обсяг кредитів і відносяться до позакредитних. Максимальний обсяг аудиторних навчальних занять на тиждень становить 18 академічних годин. При неможливості комплектування студентів у академічні групи вивчення ними окремих вибіркових дисциплін може здійснюватись у вигляді індивідуальних занять та за індивідуальним графіком. Графік навчального процесу встановлюється і контролюється деканатом після погодження з навчальним управлінням університету. Залежно від обсягу програми підготовки (кількості кредитів ЕСТS) і нормативного терміну навчання пропонується графік навчального процесу, розрахований на півторарічну магістратуру (обсяг програми складає 90 кредитів ЕСТS), при цьому він може змінюватися. Навчання за магістерською програмою проводиться під керівництвом наукового керівника відповідно до індивідуального плану магістра і опирається на активну самостійну роботу. Для оптимізації педагогічного навантаження, на аудиторні заняття повинно плануватися 50 % навчального часу на дисципліни загальнофундаментальної наукової підготовки та соціальногуманітарні; 30 % навчального часу – на фундаментальні дисципліни спеціальності та фахові дисципліни магістерської підготовки; дисципліни індивідуаль10

ного вибору за темою досліджень повинні засвоюватися магістрантом самостійно під керівництвом наукового керівника. Основними формами навчальної роботи в магістратурі є: ­ оглядові, проблемні лекції; ­ індивідуальні навчальні заняття; ­ науково-навчальні семінари з окремих тем, розділів навчальних дисциплін і досліджень, що проводять магістрам; ­ самостійна робота, у тому числі проведення досліджень за затвердженою темою і підготовка магістерської роботи. Формами звітності магістрів про виконання навчального плану є: ­ складання екзаменів і заліків; ­ доповіді на науково-навчальних семінарах; ­ підготовка і захист рефератів, звітів про виконані наукові дослідження; ­ підготовка і захист магістерської роботи. Поточний та підсумковий семестровий контролі здійснюються за графіком навчального процесу та “Положенням про контроль і оцінювання результатів навчання студентів”. Оцінювання знань здійснюється за двома шкалами: вітчизняною (чотирибальною) та шкалою ECTS. Важливою складовою магістерської програми є практики – наукововиробнича і педагогічна (асистентська). Педагогічна практика має на меті отримання початкових компетенцій проведення навчальних занять. Практика проводиться під керівництвом наукового керівника магістранта. Під час педагогічної практики студент-магістрант має ознайомитися із: ­ змістом галузевого стандарту та робочим навчальним планом зі спеціальності; ­ навчально-методичним, програмним і лабораторним забезпеченням рекомендованих фахових дисциплін навчального плану; а також підготувати та провести: ­ практичні заняття (два–три) зі студентами з певних тем фахових навчальних дисциплін; ­ пробну лекцію у студентській аудиторії під контролем викладача з теми, пов’язаної з науково-дослідною роботою магістранта. Науково-виробнича практика має на меті систематизацію, розширення, закріплення і формування у студентів професійних знань, початкових компетенцій ведення самостійної наукової роботи. Під час науково-виробничої практики студент має засвоїти: ­ методи дослідження і проведення робіт; ­ правила експлуатації дослідницького устаткування; ­ методи аналізу та обробки даних; ­ математичні моделі процесів і явищ щодо досліджуваного об’єкта; ­ вимоги до оформлення магістерської та дипломної роботи; 11

а також виконати: ­ теоретичне дослідження в рамках поставлених завдань, включаючи математичний (імітаційний) експеримент; аналіз імовірності отриманих результатів; ­ порівняння результатів дослідження об’єкта розробки з вітчизняними і закордонними аналогами; ­ аналіз наукової та практичної значущості проведених досліджень, а також техніко-економічної ефективності розробки. Атестація за підсумкам практики проводиться на підставі письмового звіту, оформленого відповідно до встановлених вимог, та відзиву керівника практики. За підсумками атестації виставляється диференційована оцінка. Державна атестація студентів на ОКР магістра здійснюється за загальноприйнятими правилами згідно з вимогами галузевого стандарту вищої освіти і передбачає захист кваліфікаційної (магістерської) роботи та державного іспиту. Рівень сформованості умінь встановлюється за допомогою критеріальноорієнтованих тестів досягнень, які складаються з цілеспрямованих наборів тестових завдань, призначених для оцінки рівня знань щодо орієнтувальних основ дій, які є адекватними діяльності вирішення проблемних ситуацій, властивих майбутній соціальній і виробничій діяльності випускників. Кваліфікаційна робота студента ОКР магістра є магістерською роботою дослідницького характеру, виконаною під загальним контролем керівника за темою. Керівники магістерських програм призначаються наказом ректора за поданням завідувача кафедри, декана факультету (директора гуманітарного інституту). Науковими керівниками магістрантів призначаються науковопедагогічні працівники, які мають наукові звання (професор, доцент) та наукові ступені (доктор, кандидат наук) за поданням завідувача кафедри, декана (директора) та затверджуються наказом ректора. За одним штатним науково-педагогічним працівником університету, який працює на повну ставку, може закріплюється не більше трьох магістрантів одночасно, а за внутрішнім (зовнішнім) штатним сумісником – не більше одного студента. У разі виконання студентом теми досліджень на межі галузей наук допускається призначення, крім наукового керівника, одного чи більше консультантів. Теми магістерських робіт, список наукових керівників і консультантів обговорюються та затверджуються на засіданнях випускових кафедр за напрямом підготовки “Міжнародні відносини”. Закріплення магістрантів за керівниками і затвердження тем наукових досліджень та магістерських робіт здійснюється рішенням Вченої ради гуманітарного інституту у другому семестрі навчання, щоб забезпечити цілеспрямоване формування індивідуального навчального плану магістранта і його конкретну роботу у дослідницькому напряму. Теми магістерських робіт уточнюються до початку третього семестру навчання і подаються кафедрами до навчального відділу університету для їх затвердження наказом ректора.

12

Науковий керівник магістра: ­ здійснює індивідуальне консультування студента; ­ надає допомогу студентові у виборі теми наукових досліджень та формулюванні теми магістерської роботи, складанні індивідуального навчального плану; ­ контролює виконання графіка навчального процесу та навчального плану студентом; ­ рекомендує необхідну основну наукову літературу, довідкові та інші джерела для опрацювання за темою дослідження; ­ рецензує всі частини роботи і завершений рукопис; ­ звітує на засіданні кафедри про виконання індивідуальних планів студентами-магістрантами; ­ сприяє організації індивідуальних навчальних занять магістранта; ­ організовує і керує науково-дослідною роботою магістранта; ­ керує педагогічною та науковою практиками магістранта, готує відзив щодо якості виконання програми практики; ­ розробляє завдання на магістерську роботу та керує її підготовкою; ­ готує студента до публічного захисту результатів дослідження; ­ сприяє підвищенню загальної культури магістранта; ­ дає відзив на магістерську роботу з характеристикою професійних та індивідуальних якостей (аналітичних, дослідницьких, світоглядних тощо) магістранта; ­ з урахуванням наукових (творчих) здобутків ініціює надання магістрантові ДЕК рекомендацій для навчання в аспірантурі. Університет створює умови для виконання студентом, який навчається за програмою “магістр”, індивідуального плану в повному обсязі: ­ надає можливість публікації наукових (науково-методичних) статей у збірниках; ­ надає для користування навчальні приміщення, наукові фонди бібліотеки, наукове обладнання та устаткування; ­ забезпечує доступ до інформаційних мереж, у тому числі й до мережі Інтернет; ­ сприяє участі у наукових і методичних конференціях; ­ організовує підготовку, за рекомендаціями ДЕК та кафедри, до складання кандидатських екзаменів при вступі до аспірантури.

5. Сутність, мета та етапи написання магістерської роботи Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені спеціальні уміння та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі національної економіки.

13

Магістерська робота студента передбачена навчальним планом і завершує його підготовку в університеті. Вона є одним із видів індивідуальних робіт студента, оригінальним, завершеним науковим дослідженням у певній галузі знань, має внутрішню єдність та містить сукупність результатів, положень, що пропонуються для публічного захисту. Магістерська робота виконується відповідно до вимог щодо напрямів наукових досліджень і має засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його спеціальну та загальнонаукову підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання науково-практичних завдань, здатність до проведення досліджень, систематизації та свідомого засвоєння знань, наявність у її автора навичок наукової роботи. Важливою складовою виконання магістерської роботи є підготовка за результатами досліджень наукової статті. Магістерська робота є самостійним, оригінальним та завершеним науковим дослідженням у певній галузі, має внутрішню єдність, сукупність результатів, висновків, рекомендацій, що пропонуються для публічного захисту і свідчать про можливість магістранта розв’язувати проблемні інноваційні професійні та наукові завдання. Магістерська робота є випусковою кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої ДЕК вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома магістра. Магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з обраної проблеми, а також результатів проведення власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професійних завдань. Зміст роботи можуть складати результати теоретичних та експериментальних досліджень, розробка нових методів і методичних підходів з актуальних проблем міжнародного бізнесу. Метою виконання магістерського дослідження є: ­ систематизація, закріплення і поглиблення (розвиток) теоретичних і практичних знань за спеціальністю та їх застосування при вирішенні актуальних інноваційних науково-дослідних завдань; ­ розвиток навичок самостійної роботи та оволодіння сучасним методичним апаратом і технологіями економічних досліджень при вирішенні наукових проблем та питань; ­ з’ясування ступеня засвоєння загальнотеоретичних і спеціальних дисциплін й підготовленості студента до самостійної управлінської, консалтингової та педагогічної діяльності. Магістерська робота є найважливішим підсумком магістерської підготовки, у зв’язку з чим зміст роботи і рівень її захисту враховуються як один з основних критеріїв при оцінці якості реалізації відповідної освітньо-професійної програми. За відомості, викладені в роботі, порядок використання фактичного матеріалу та іншої інформації під час її виконання, за обґрунтованість і достовірність висновків і положень, що в ній захищаються, несе відповідальність безпосередньо студент-магістрант і науковий керівник.

14

Магістерська робота не може мати компілятивний характер і повторювати напрацювання з наукового напряму (бакалаврська робота), у т.ч. керівника роботи (докторська чи кандидатська дисертаційна робота). Магістерська робота має бути написана державною мовою. Важливим є дотримання основних вимог щодо наукового рівня магістерської роботи, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також оформлення. Вимоги до магістерської роботи полягають у: ­ нетрадиційному та глибокому осмисленні професійної проблеми; ­ комплексному оволодінні матеріалом і методами самостійного дослідження, послідовному його викладанні; ­ практичному застосуванні теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо визначення закономірностей функціонування і розвитку системи світового господарства, вдосконалення інструментарію регулювання зовнішнім сектором національної економіки, управління міжнародним бізнесом підприємств. У процесі виконання магістерської роботи студент-магістрант, відповідно до кваліфікаційних вимог, повинен виявити: ­ знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання міжнародного бізнесу, розробки і реалізації стратегії та тактики управління міжнародною комерційною діяльністю; ­ уміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію відповідно до цілей дослідження; ­ уміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв’язки процесів та явищ у прикладній галузі; ­ уміння формулювати наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об’єктом. Магістерська робота виконується на основі поглибленого вивчення і творчого критичного осмислення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, чинного законодавства України з питань зовнішньоекономічної діяльності підприємств, міжнародного економічного співробітництва, тарифного та нетарифного регулювання ЗЕД, передового досвіду щодо розв’язання обраної проблеми (у т.ч. і зарубіжного), а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професійних завдань. Основні етапи виконання магістерської роботи: 1. Вибір теми і об’єкта дослідження, затвердження теми (на засіданні кафедри та наказом ХНУ) до початку другого семестру навчання.

2. Розробка завдання на магістерську роботу, складання календарного плану виконання.

3. Відбір інформаційних джерел та їх опрацювання і складання плану.

4. Збір фактичного матеріалу під час стажування на об’єкті дослідження.

5. Обробка фактичного матеріалу із застосуванням новітніх інформаційних технологій.

15

6. Апробація матеріалів дослідження (доповідь на студентській науковій конференції, підготовка наукових статей, методичних матеріалів для впровадження у навчальний процес тощо).

7. Написання першого варіанта роботи, подання його для ознайомлення науковому керівникові.

8. Усунення недоліків, написання остаточного варіанта, оформлення магістерської роботи.

9. Подання роботи для ознайомлення керівництву об’єкта дослідження, отримання відзиву.

10. Подання роботи на кафедру для перевірки на плагіат та нормоконтроль (не пізніше 15 днів до першого засідання ДЕК).

11. Попередній внутрішньокафедральний захист магістерської роботи (за окремим графіком).

12. Зовнішнє рецензування та опонування роботи.

13. Допуск кафедрою магістерської роботи до захисту на ДЕК.

14. Захист магістерської роботи у ДЕК. До виконання магістерської роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, пройшли науково-педагогічне стажування та стажування на об’єкті написання магістерської роботи і захистили звіт за його результатами. Магістерська робота повинна мати логічний, доказовий, аргументований характер і відповідати таким вимогам: ­ містити поглиблений всебічний аналіз досліджуваної проблеми; ­ містити результати самостійних досліджень, розрахунки, виконані із застосуванням інформаційних технологій; ­ містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об’єкті; ­ бути належним чином оформленою; ­ мати всі необхідні супровідні документи; ­ бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу. Магістерська робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, що не містить матеріалів конкретного дослідження теми на матеріалах реального підприємства, обґрунтованих пропозицій, не має відзиву з об’єкта дослідження, зовнішніх рецензій та відзиву опонента, а також не пройшла перевірку на плагіат та нормоконтроль, до захисту не допускається.

6. Вибір теми і об’єкта дослідження магістерської роботи Визначення тем і керівників магістерських робіт, які мають виконуватися студентами, відбувається, як правило, за принципом наступництва наукового керівництва студентською науковою роботою на попередніх кур16

сах навчання, а також з урахуванням наукових інтересів, які виявлені студентом у цей період. Темою магістерської роботи (предметом дослідження) може бути одна з актуальних проблем міжнародних економічних відносин та міжнародного бізнесу, яка недостатньо теоретично та методично розроблена або потребує новітніх теоретичних та методичних підходів, викликає зацікавленість практиків або є перспективною для впровадження з метою підвищення ефективності функціонування зовнішнього сектора економіки України. Тема магістерської роботи має відповідати завданням та умінням, передбаченим варіативною компонентою освітньо-кваліфікаційної характеристики магістра за відповідною спеціалізацією або за програмою підготовки. Рекомендована тематика магістерських робіт розробляється кафедрами за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” згідно з вимогами варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців з конкретної спеціалізації або програми підготовки відповідно до затверджених програм вивчених нормативних та вибіркових дисциплін. Тематика періодично переглядається і оновлюється з урахуванням наукових інтересів кафедри та розвитку економічної науки і практики (додаток Л). Перелік напрямів дослідження може доповнюватися, переглядатися удосконалюватися. Рекомендовано також передбачити теми, які у майбутньому можуть трансформуватися у теми кандидатських дисертацій. Магістрант може самостійно обрати тему магістерської роботи згідно з тематикою, що затверджена кафедрою. Крім того, магістерські роботи можуть виконуватися за тематикою, замовленою державними установами, підприємствами і підприємницькими структурами, що уклали із ХНУ контракти на навчання студентів або договори співпраці та співдружності. Бажаним є виконання теми за замовленням керівництвом об’єкта дослідження. Таке замовлення оформлюється відповідним листом. Магістрант, за погодженням із керівником, може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (з урахуванням попередньої власної науково-дослідницької роботи, місця роботи, можливостей отримання необхідної інформації на об’єкті дослідження). Тему магістерської роботи магістрант обирає протягом першого семестру навчання за магістерською програмою, погоджує її з науковим керівником, який є, як правило, керівником його переддипломної практики. Після узгодження керівником магістерської програми тематика затверджується до другого семестру навчання на засіданні кафедри. У темі може бути вказано об’єкт, який досліджується, або за матеріалами якого виконувалася робота. Об’єктами, на матеріалах яких виконується дослідження, можуть бути: ­ державні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх регіональні підрозділи; ­ недержавні органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності та їх регіональні підрозділи; 17

­ місцеві органи управління, що здійснюють регулювання ЗЕД згідно з чинним законодавством; ­ міжнародні та національні організації, що координують міжнародне економічне співробітництво; ­ підприємство або група підприємств будь-якої форми власності, яке є суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності згідно з чинним законодавством. Діяльність об’єкта дослідження повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної теми. За відсутності пропозицій магістранта щодо досліджуваного об’єкта, випускова кафедра залишає за собою право призначення підприємства або установи, з якими університет має відповідні угоди. Для персоніфікації тем і об’єктів дослідження кожен студент випускного курсу подає заяву (додаток А) на ім’я завідувача кафедри, яка є підставою для призначення наукового керівника, формулювання теми і визначення об’єкта дослідження (його повної юридичної назви). Тема дослідження, визначена у заяві, є попередньою і може уточнюватися та корегуватися в процесі розгляду та затвердження на засіданні кафедри, підготовки і підписання наказу по ХНУ. Не допускається виконання магістерської роботи на однакову тему в межах одного навчального року та повторення теми на об’єкті дослідження порівняно з попередніми роками. Закріплення теми магістерської роботи, призначення наукового керівника і консультантів затверджується наказом ректора не пізніше початку другого семестру. Усі подальші зміни (формулювання назви, об’єкт дослідження тощо) за необхідності аргументуються письмово (заява магістранта), погоджуються з науковим керівником (віза на заяві) і, за письмовим клопотанням кафедри (витяг з протоколу засідання) затверджуються як зміни до наказу. Після затвердження теми та об’єкта дослідження науковий керівник оформлює бланк-завдання (додаток Б), в якому зазначаються прізвище, ім’я та по батькові студента, тема і план, мета завдання, графік виконання, а також термін подання готової роботи на кафедру. Завдання підписують науковий керівник і студент, затверджує завідувач кафедри. Бланк-завдання з висновком наукового керівника стосовно виконання вимог до змісту та дотримання графіка подається в ДЕК разом із завершеною магістерською роботою. При складанні завдання для виконання магістерської роботи науковий керівник передбачає у разі необхідності запрошення консультантів за окремими розділами роботи за рахунок ліміту часу, відведеного йому на наукове керівництво магістерською роботою. Дані про консультантів фіксуються у завданні та вказуються на титульному аркуші магістерської роботи. Консультанти за поданням кафедри відповідно призначаються наказом ректора. Консультанти перевіряють відповідну частину виконаної магістрантом роботи та підписують її. У визначені терміни магістрант зобов’язаний звітувати про виконану роботу перед науковим керівником, який на основі аналізу проведеної роботи та виконання календарного графіку фіксує ступінь планомірності роботи.

18

7. Зміст та обсяги магістерської роботи Для виконання поставлених завдань та підготовки якісного виконання магістерської роботи у визначений строк, рекомендується враховувати, що її написання потребує вдумливої, кропіткої, але творчої та постійної праці з питань, що визначено планом. Магістерська робота як оригінальне теоретичноприкладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність і завершеність. Обсяг магістерської роботи має складати 5,5–6,5 друкованих аркуша, або 100–120 c. машинописного тексту формату А4 (у т.ч. обсяг таких складових, як вступ, висновки та пропозиції – рекомендований до 5–6 c.). Допускається відхилення в межах ± 10 %. До цього обсягу не включають список використаних джерел та додатки. Магістерська робота має наступну структуру: ­ титульний аркуш; ­ бланк завдання на виконання магістерської роботи; ­ зміст; ­ анотація на українській, російській та англійській мовах; ­ перелік умовних позначень (у разі потреби); ­ вступ; ­ основна частина; ­ висновки та пропозиції; ­ список використаних джерел; ­ додатки. До магістерської роботи додається реферат. Залежно від напряму підготовки магістрів робота може містити проектну частину з розробкою конкретних пропозицій та визначення ефективності їх впровадження. До початку проходження практики магістрант одержує завдання на магістерську роботу, де зазначається календарний план виконання кожної її складової та науково-дослідне завдання за проблемами реального підприємства або установи, галузі економіки, дослідних і випробувальних лабораторій тощо. Написання магістерської роботи починається з пошуку та вивчення літературних першоджерел. Магістранту рекомендується проаналізувати наукові праці українських і зарубіжних вчених з проблеми, ознайомитися з чинним законодавством України, міжнародними актами, нормативно-інструктивним матеріалом, діючими стандартами тощо. Після цього зробити аналітичний огляд літератури. Цитати із визначенням наукових понять, термінів, класифікаційних ознак, схеми, таблиці тощо, які будуть наводитися у роботі, рекомендується виписувати на окремих аркушах із зазначенням джерела певного посилання, а паралельно з цим формувати список використаних джерел. Зміст магістерської роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. У ньому записуються 19

назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із зазначенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов’язаними з назвою роботи, але не повторювати її (додаток М). Обсяг змісту може займати 1–1,5 с. Роботі передує анотація (загальним обсягом не більше 150 слів, до 800 знаків) українською, російською та англійською мовами. В анотації зазначається прізвище та ініціали студента, назва магістерської роботи, стислий зміст роботи та результати дослідження, ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у магістерській роботі) наводяться у називному відмінну. Кількість ключових слів – 5–7. Головним завданням вступної частини (вступу) є загальна характеристика роботи як актуального та практично значущого наукового дослідження, презентація інформаційного, методичного забезпечення дослідження та отриманих результатів. Доцільним є встановлення таких питань: ­ актуальність і практична значущість обраної теми магістерської роботи; ­ мета, особливості постановки і вирішення завдань стосовно конкретних умов дослідження; ­ об’єкт дослідження та його стисла характеристика; ­ предмет дослідження; ­ перелік методів дослідження, які були використані в роботі; ­ загальна характеристика інформаційного забезпечення дослідження з акцентуванням уваги на нетрадиційних інформаційних джерелах; ­ наукова новизна одержаних результатів; ­ інформація про використання інформаційних технологій, стандартного або авторського програмного забезпечення; ­ інформація про апробацію результатів дослідження (перелік конференцій, на яких було здійснено та обговорено результати дослідження: назва доповіді, місце та час проведення конференцій, назва тез і статей, які було підготовлено, інформація про їх видання: назва видання, місце, час тощо; ­ інформація про можливе впровадження (за наявності). Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв’язання проблеми, обґрунтовуючи значення роботи для розвитку певної галузі знань, діяльності, особливо на користь України. Слід чітко формулювати мету роботи, лаконічно зазначати завдання, що необхідно вирішити для її досягнення. Доцільно виділити нові наукові положення або практичні рекомендації, які запропоновані у дослідженні магістрантом особисто, а також їх апробацію. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в 20

межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих магістрантом особисто. Структура і обсяг магістерської роботи. Вказуються структурні елементи (вступ, кількість розділів, висновки, список використаних джерел із зазначенням кількості найменувань та сторінок), загальний обсяг магістерської роботи із зазначенням кількості сторінок, кількість таблиць, рисунків та додатків. Обсяг вступу не має перевищувати 3–5 с. Основна частина роботи складається з 3 розділів, кожен з яких містить по 3–4 підрозділи (якщо необхідно – пункти). Основному тексту кожного розділу може передувати короткий опис обраного напряму та обґрунтування методів дослідження, що застосовуються у цьому розділі. У кінці кожного розділу необхідно сформулювати висновки зі стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів. Перший розділ має теоретичний характер. В ньому визначається роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства; розглядаються загальні теоретичні підходи до теми з використанням сучасних літературних джерел з досліджуваної проблеми (монографії, наукові статті, матеріали конференцій, Інтернет-ресурси тощо), в тому числі іноземних авторів. Обов’язковим є порівняння різних точок зору, використання статистичних даних. Слід звернути увагу на те, що цитуючи будь-яке джерело інформації, необхідно обов’язково робити посилання на нього, оскільки це є предметом інтелектуальної власності. У розділі теоретично обґрунтовується проблема, що досліджується; розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції, методичні підходи тощо. Розкриття теоретичних питань повинно мати елементи наукової новизни з формуванням власної позиції щодо напряму дослідження, обраних методів дослідження і містити оригінальні авторські пропозиції щодо поглиблення теоретичних й методичних питань. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30 % від загального обсягу магістерської роботи. Другий розділ магістерської роботи має аналітико-дослідницький характер. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження, він має стати 21

перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи дослідження й певний методичний інструментарій. У цьому розділі викладаються результати дослідження сучасного стану предмета дослідження на обраному об’єкті дослідження; здійснюється горизонтальний, вертикальний, порівняльний та еталонний аналіз фінансово-економічних показників, що характеризують стан і тенденції розвитку напряму дослідження; здійснюється кількісна і якісна оцінка факторів, що обумовили зміни окремих показників на об’єкті дослідження; діагностика управління даним напрямом діяльності на об’єкті дослідження; критично оцінюється її сучасний стан, методичне, інформаційне, програмне забезпечення тощо. Характеристика та критична оцінка сучасного стану досліджуваної теми на об’єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження ґрунтуються на аналізі накопиченого фактичного матеріалу щодо об’єкта дослідження із залученням теоретичних знань, передового досвіду інших підприємств (у тому числі й закордонних). Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням і висновками, які дозволяють визначити сутність і стан явищ та процесів, що спостерігаються на об’єкті дослідження, розкрити їх особливості та тенденції розвитку, створити базу для виявлення невикористаних резервів удосконалення діяльності. Якщо це можливо, то текст слід ілюструвати реальними документами (які подають у додатках) та супроводжувати стислим коментарем. Інформаційне забезпечення для другого розділу має бути отримане під час переддипломної практики та педагогічного стажування. Джерелом інформації є планові і фактичні показники зовнішньоекономічної діяльності, статистична, фінансова, податкова, митна та управлінська звітність, накази, розпорядження, первинні інформаційні матеріали стосовно окремих бізнесоперацій і процесів, результати спостережень, опитувань й обстежень та інших методів збирання первинної інформації за останніх 3–5 років. Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких здійснюється кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції. Обсяг другого розділу має становити 30–35 % від загального обсягу магістерської роботи. Завданням третього – проектно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних заходів, пропозицій щодо удосконалення предмета дослідження, його інформаційного, методичного та організаційного забезпечення, обґрунтування моделей управління фінансово-економічними параметрами й індикаторами розвитку та міжнародної економічної діяльності підприємств та об’єднань як на мікро-, так і на макрорівнях, на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також з урахуванням результатів аналізу, проведеного у другому розділі дослідження.

22

Кожна пропозиція повинна мати розгорнуте обґрунтування, виноситися у зв’язку і як наслідок висновків з аналізу, проведеного у другому розділі, виходячи з виявлених відхилень, загроз, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування й організаційний механізм (план організаційно-економічних заходів) впровадження в практику діяльності об’єкта дослідження. Для обґрунтування пропозицій та оцінки їх наслідків для життєдіяльності підприємства і показників його господарювання обов’язковим є використання у магістерській роботі економіко-математичних методів, новітніх інформаційних технологій, прикладного програмного забезпечення, імітаційного моделювання тощо. З цією метою у відповідному параграфі проектнорекомендаційного розділу, подається детальна характеристика програмного забезпечення, використання якого є доцільним та можливим для якісної обробки інформації стосовно напряму дослідження. При використанні стандартного прикладного програмного забезпечення розкриваються особливості його застосування, необхідні доробки та настройки, особливості підготовки вхідних даних, інтерпретації вихідних результатів тощо. За потреби розробки авторського програмного забезпечення подається його загальна концепція, інформаційне та методичне забезпечення, наводиться опис алгоритмів та схем обчислювального процесу, форми вихідних документів (таблиць, діаграм, графіків), вимоги щодо користування розробленим програмним забезпеченням тощо. Пропозиції магістранта щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. Обсяг третього розділу може становити до 30–35 % від загального обсягу магістерської роботи. Висновки та пропозиції, що наводяться в окремому розділі магістерської роботи, є стислим викладом підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, з визначенням елементів наукової новизни; узагальнюються результати аналізу та діагностики об’єкта дослідження за визначеним напрямом дослідження, отримані у другому розділі; подаються пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. Для формулювання чітких висновків та ґрунтовних пропозицій рекомендується апробація основних положень дослідження на наукових конференціях, семінарах, публікація у наукових виданнях. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 5–7 c. Список використаних джерел має містити усі використані джерела інформації, які розміщуються у такій послідовності: а) закони України (абетковий порядок); б) укази Президента України, постанови уряду (за абеткою); в) директивні матеріали міністерств (за абеткою); г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок); 23

д) статті із журналів (абетковий порядок); є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок); ж) іншомовні джерела. Для інформаційних матеріалів джерел Інтернету обов’язкове посилання на відповідну web-адресу. Список літератури може містити до 80–100 назв. Додатки до магістерської роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Вони розміщуються на останніх сторінках роботи відповідно до посилань на них за основним текстом. Кожен із них має бути позначений літерою (правий верхній кут). Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття магістерської роботи, зокрема реальні облікові й управлінські документи підприємства-об’єкта дослідження та інших підприємств, що наводяться як приклад (шаблони); рекламні матеріали; проміжні математичні доведення, формули, розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблені в процесі виконання магістерської роботи; ілюстрації допоміжного характеру тощо. Завершальним етапом виконання магістерської роботи є написання реферату, який повинен ґрунтовно розкривати її зміст. Реферат складається із загальної характеристики роботи, тобто інформації щодо її структури (кількості: розділів, додатків, ілюстрацій, таблиць, використаних джерел; обсяг у сторінках), основного змісту (за розділами), висновків, анотації та списку публікацій. Обсяг реферату – не більше 15 c. машинописного тексту.

8. Основні правила оформлення магістерської роботи Набір тексту роботи здійснюється на ЕОМ через 1,5 міжрядкових інтервали (29–30 рядків на сторінці), друк – на принтері з одного боку аркуша білого паперу ф. А4 (210  297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Times New Roman. Висота шрифту – 14 мм. Поля: ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи: ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту по центру сторінки (без крапки). Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включається до нумерації, але номер сторінки не ставиться. На титульному аркуші зазнача24

ють повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконана магістерська робота, назву роботи, дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назвах навчального закладу та теми роботи не допускаються. Зразок титульного аркуша наведено у додатку Д. Зміст має відповідати плану роботи, який затверджено разом із темою. На сторінці зі змістом зазначається номер початкової сторінки кожної складової магістерської роботи. Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надається перед вступом і відображається у змісті як “Перелік умовних позначень”. Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи (можливо пункти). Кожний розділ починають з нової сторінки. Назви розділів та підрозділів друкують симетрично до тексту по ширині. Номер розділу ставлять після слова Розділ, без крапки, а потім друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Після номера підрозділу ставиться крапка, наприклад, 2.3. (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують малими літерами, окрім першої. Наприкінці заголовка крапки не ставлять. В окремих випадках у магістерській роботі підрозділи можуть бути поділені на пункти, які нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера ставиться крапка, наприклад, 1.3.2. (другий пункт третього параграфа першого розділу). Відстань між заголовками та текстом повинна бути не менше 15 мм. Назви вступу, заголовки кожного розділу, висновків, переліку літератури та інших інформаційних джерел, додатків починаються з нової сторінки, а заголовки підрозділів – на тій сторінці, де закінчується попередній підрозділ. Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа до останньої сторінки додатку пояснювальної записки, але цифри на сторінках проставляють лише з четвертої сторінки. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (без знака №) у правому верхньому куті сторінки. Ілюстрації мають доповнювати текст роботи, поглиблювати розкриття її суті, наочно ілюструвати думки автора і тому в тексті на кожну з них повинно бути посилання з коментарем. Ілюстрації (схеми, графіки тощо) і таблиці слід подавати в роботі безпосередньо після тексту, де їх згадано вперше або на наступній сторінці. Якщо вони містяться на окремих сторінках магістерської роботи, то їх включають до загальної нумерації сторінок. Ілюстративні або табличні матеріали, розміри яких перевищують ф. А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або в у додатках. На всі ілюстрації мають бути посилання в тексті.

25

Ілюстрації позначають словом Рис., і нумерують послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій у додатках). Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією по центру. Цифровий матеріал оформлюється у вигляді таблиць. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. Приклад побудови таблиці представлено на рисунку 1. Таблиця № __ _____________________________________________ назва таблиці

Заголовки колонок Підзаголовки колонок

Головка

Рядки Боковик (колонка для заголовків рядків)

Колонки

Рисунок 1 – Приклад побудови таблиці

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті розміщують напис Таблиця із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, Таблиця 2.3 (третя таблиця другого розділу). Назва таблиці міститься нижче, по центру сторінки. Якщо таблиця переноситься на іншу сторінку, то над наступними частинами пишеться, наприклад, Продовження табл. 2.3. У таблицях слід обов’язково зазначати одиницю виміру. Якщо всі одиниці виміру є однакові для всіх показників таблиці, то вони наводяться у заголовку. Одиниці виміру мають наводитися відповідно до стандартів. Чисельні величини у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери, підзаголовки – з маленьких (якщо вони складають одне речення із заголовком) і з великих (якщо вони самостійні). Висота рядків – не менше 8 мм. Бажано, щоб заголовок кожної таблиці був коротким. Слід уникати повторів тематичного заголовка у заголовках граф, чітко зазначати одиниці виміру показників. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, об’єднувальних рубрик. При великій кількості колонок таблицю можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при 26

першому повторенні його замінюють словами Те саме, а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не наводяться, то в ньому ставиться прочерк ( – ). На всі таблиці мають бути посилання в тексті, при цьому слово Таблиця пишуть скорочено, наприклад: ... у табл. 2.1. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово дивись, наприклад: див. табл. 3.2.

Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу та її порядкового номера в розділі, відокремлених крапкою. Номери формул пишуть біля правого поля сторінки на рівні відповідної формули у круглих дужках, наприклад: (2.1) – перша формула другого розділу. Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад ... у формулі (2.1). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова де без двокрапки. Приклад

Для оцінки сили (могутності) Р держави О. Шинн запропонував математичну модель:

P = 0,37N0,41 S0,62 M0,28,

(2.7)

N – чисельність населення (млн осіб); S – обсяг валового національного продукту (млрд дол. США); M – кошти, що виділяються на військові цілі (млрд дол. США). де

Кожна формула відокремлюється вище і нижче одним вільним рядком. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення (×) і ділення (:). Посилання в тексті на ілюстрації, таблиці, формули необхідно виконувати за формами: Як видно з рис. 3.5 ..., Обчислення, проведені за формулою (2.6), свідчать ..., Табл. 1.3 подає ... . Після таких скорочень, як млрд, млн, грн крапка не ставиться. Наприкінці магістерської роботи розміщується список використаних джерел. Посилання в тексті на джерела надають у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга цифра – номеру сторінки. Наприклад, [32, с. 85]. До списку літератури включають бібліографічні описи використаних джерел мовою тексту видання, наприклад: Почепцов Г. Г. Паблик рилейшнз / Г. Г. Почепцов. – К. : Институт международных отношений Киевского университета имени Тараса Шевченка, 1996. – 200 с.

Основними елементами бібліографічного опису є інформація про: автора(-ів); назву твору; вид видання (за потреби – про перевидання чи переклад); місце видання, видавництво; рік видання та обсяг публікації.

27

Список розташовують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або першої літери назв робіт. Допустимо розміщувати джерела у списку за порядком посилань на них у тексті. Література, що видана різними мовами, розміщується у такий послідовності: з початку кирилицею, а потім – латинською. Якщо у магістерській роботі використано праці, що розповсюджені на правах рукопису (кандидатські, докторські дисертації, автореферати дисертацій), то при бібліографічному описі використовують інформацію, подану на титульному аркуші. Журнальні статті описуються за схемою: прізвище автора(-ів), назва статті, назва журналу, рік видання, номер журналу, сторінки, на яких надрукована стаття. Газетні статті описуються за схемою: прізвище автора(-ів), назва статті, назва газети, рік видання, число і місяць, сторінки, на яких надрукована стаття. Статті, опубліковані в наукових збірниках, описують за схемою: автор, назва, назва збірника, дані про наукового редактора, місце видання, видавництво, рік видання, сторінки. У списку можуть бути посилання на публікації у мережі Інтернет. Бібліографічний опис таких джерел передбачає запис джерела відповідно до вимог бібліографічного опису книги (статей періодичних видань), після якого у квадратних дужках зазначають [Електронний ресурс], вказують режим доступу (електронна адреса сайту) та дату звернення до сторінки в Інтернет. Приклади бібліографічного опису використаних джерел наведено у додатку Е. До додатків рекомендується включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослідження. Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх за порядком зазначення відповідних посилань у тексті. Кожний такий додаток необхідно починати з нової сторінки. Додаток має містити заголовок, надрукований по центру до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком великими літерами друкується слово ДОДАТОК і велика літера, що позначає його. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком Ґ, З, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б і т.ін. Текст кожного додатка, якщо необхідно, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) – перша формула додатка А.

28

Реферат оформляється аналогічно до основного тексту магістерської роботи (обсяг реферату 15 c.). Нумерація сторінок здійснюється окремо від нумерації сторінок магістерської роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш, який не нумерується. Структурні частини реферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту. Реферат магістерської роботи здають разом з магістерською роботою, але не підшивають разом з роботою у тверду палітурку.

9. Організація виконання, перевірка на плагіат та виконання процедур, пов’язаних з допуском до захисту магістерської роботи Термін написання магістерської роботи відповідно до навчального плану – весь період другого і третього семестру. Робота має виконуватися магістрантом у повній відповідності до затверджених календарного плану, завдання та визначених вимог щодо змісту та оформлення. У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри. На період виконання магістерських робіт на кафедрі складається графік консультацій наукових керівників. Метою систематичних консультацій є надання допомоги у підборі літератури та нормативних джерел, формуванні та опрацюванні інформаційного забезпечення дослідження, виборі його методів, форм висвітлення результатів дослідження тощо; у дотриманні вимог до змісту і оформлення магістерської роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і ретельне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному виконанню магістерської роботи і є запорукою успішного захисту. Відповідно до календарних етапів магістрант має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін – подати завершену магістерську роботу на рецензування науковому керівникові (але не пізніше 10 днів до подачі роботи на перевірку щодо відсутності плагіату). До завершеної магістерської роботи додається відзив (довідка) підприємства-об’єкта написання магістерської роботи, завірений печаткою. Цей відзив (довідка) засвідчує достовірність наведеної в роботі інформації та правдивість фактичних даних. Бажано, щоб в ньому були підтверджені актуальність теми для підприємства, самостійність дослідження, практична значущість аналітичного розділу та можливості і перспективи впровадження запропонованих рекомендацій. На завершену магістерську роботу науковий керівник дає стислу рецензію (відзив), в якій вказується предмет, об’єкт дослідження, коротка характеристика розділів, актуальність дослідження, позитивні сторони роботи, помилки та недоліки, виявлені в процесі перевірки, а також попередньо оцінює її і робить висновок про можливість допуску до захисту у ДЕК (додаток В). При позитивному відгуку, керівник підписує роботу на титульному аркуші.

29

При негативному відгуку робота доопрацьовується до усунення вказаних керівником недоліків. Порушення магістрантом календарного плану виконання магістерської роботи та її здачі на кафедру фіксується науковим керівником, який звітує на засіданнях кафедри. У разі значного порушення графіка науковий керівник зобов’язаний інформувати про це завідувача кафедри та винести питання на засідання кафедри. За наслідками розгляду магістрант за рішенням кафедри може бути недопущений до захисту. Після перевірки роботи науковим керівником та видачі довідки магістранту про те, що робота виконана в повному обсязі і не потребує доопрацювань (додаток Г), за 15 днів до захисту магістерської роботи в ДЕК, робота подається на перевірку на плагіат та на предмет дотримання вимог щодо оформлення (нормоконтроль), підписується консультантом. За наявності позитивного результату перевірки на плагіат магістерська робота допускається до попереднього захисту на кафедрі. Магістерська робота з ознаками плагіату рішенням завідувача кафедри має бути знята з розгляду. Перевірка на плагіат розпочинається після здачі студентамимагістрантами всіх магістерських робіт, які подаються одним документом Microsoft Office Word 2003 на диску CD/DVD, тип файла rtf. Робота, яка не містить всіх структурних елементів магістерської роботи, подана у невідповідному форматі та пізніше встановленого терміну здачі перевірці не підлягатиме. З метою забезпечення попереднього захисту магістерських робіт на кафедрі створюються комісії у складі 3–4 викладачів у кожній, виходячи з їх спеціалізації за напрямами наукових досліджень. Керівник роботи до складу комісії з попереднього захисту роботи, як правило, не входить. Метою проведення попереднього захисту магістерської роботи на кафедрі є перевірка: ­ дотримання вимог щодо змісту роботи (виходячи з наданого завдання) та її оформлення; ­ наявності усіх супроводжувальних документів (довідка від підприємства, відзив наукового керівника, матеріали апробації результатів дослідження (ксерокопії (витяги) програм наукових конференцій, тез доповідей, наукових статей), акт впровадження, зовнішні рецензії, відгук опонента, довідка перевірки магістерської роботи на плагіат, довідка успішності студента, реферат тощо); ­ готовності автора до захисту роботи в ДЕК (вільне володіння матеріалом магістерського дослідження, здатність та позитивні відповіді на запитання стосовно суті та результатів дослідження, наявність демонстраційного матеріалу для публічного захисту роботи). Члени комісії роблять відповідний запис поряд із відзивом наукового керівника (додаток Ж). Студенти, магістерські роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються завідувачем кафедри до захисту на засіданні ДЕК. Магістерська робота має бути представлена ДЕК не менш, ніж за три дні до захисту.

30

Магістерські роботи, подані на кафедру з порушенням встановлених термінів роботи комісій попереднього захисту, до розгляду в них без дозволу завідувача кафедри не приймаються. Після проведення попереднього захисту робіт на кафедрі здійснюється реєстрація магістерських робіт та їх передача завідувачу кафедри для оформлення допуску на зовнішні рецензії та опонування. Список зовнішніх рецензентів та опонентів складається на кафедрі не пізніше як за чотири тижні до початку виконання магістерських робіт і затверджується завідувачем кафедри. До зовнішнього рецензування магістерських робіт залучаються провідні фахівці підприємств, підприємницьких і наукових структур, державних установ, а також викладачі інших вищих навчальних закладів, які мають вищу економічну освіту, стаж роботи не менше, ніж п’ять років після закінчення вищої освіти за фахом. На опонування магістерська робота подається особам, що мають вчене звання доктора наук, за профілем. Рецензенти та опоненти призначаються випусковою кафедрою. Зовнішня рецензія та відзив опонента надаються у письмовому вигляді і мають містити:  висновки щодо актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної магістерської роботи;  характеристику повноти завдання щодо розкриття теми магістерської роботи, відповідності змісту роботи завданню;  висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення діяльності підприємства згідно з напрямом теми, елементів наукової новизни;  оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій щодо вдосконалення управління певними аспектами діяльності, підвищення його ефективності;  оцінку загальних вражень від магістерської роботи (оформлення, логіка, стиль і грамотність викладення тощо);  інші питання на розсуд рецензента та опонента;  висновки рецензента/опонента про відповідність якості виконаної магістерської роботи вимогам, що висуваються; про можливість допущення її до захисту. За бажанням можуть бути висловлені зауваження та думка про оцінку роботи за чотирибальною системою: відмінно, добре, задовільно, незадовільно. Рецензент чи опонент має підписатися та зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, місце роботи і посаду, яку обіймає, і завірити підпис. Для підготовки магістранта до пояснень у зв’язку з можливими зауваженнями рецензента (опонента) йому надається можливість ознайомитися з рецензією до захисту роботи на засіданні ДЕК. За негативної рецензії зовнішнього рецензента (відзиву опонента) або наявності суттєвих зауважень стосовно змісту та оформлення магістерської роботи вона має бути доопрацьованою і поданою на повторне рецензу31

вання (опонування). Про такий факт магістрант зобов’язаний обов’язково інформувати керівника роботи та завідувача кафедри. Після отримання позитивних зовнішніх рецензій (відзиву опонента), робота брошурується у тверду палітурку. Супроводжувальні матеріали (відзив керівника, довідка підприємства-об’єкта дослідження, зовнішня рецензія, відзив опонента, матеріали апробації, акти впровадження, довідка про перевірку на плагіат, довідка про успішність тощо) вкладаються в конверт, який приклеюється до внутрішнього боку обкладинки роботи. Оформлену магістерську роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту магістерської роботи на засіданні ДЕК. Допуск до захисту здійснюється шляхом відповідного запису завідувача кафедри у висновку кафедри про магістерську роботу. Якщо завідувач кафедри вважає за неможливе допустити магістерську роботу до захисту через її незадовільну якість, то питання має бути заслухане на засіданні кафедри за участю наукового керівника. Обговорення оформляється протоколом і подається на затвердження декану факультету і ректору університету.

10. Захист магістерської роботи та критерії її оцінювання Захист магістерської роботи відбувається на відкритому засіданні ДЕК, яка формується за напрямами підготовки магістрів. Склад ДЕК і графік її роботи затверджує ректор університету. Головою ДЕК призначається доктор наук або провідний спеціаліст вищих органів управління. До складу ДЕК входять спеціалісти за фахом магістерської роботи, викладачі кафедри, декан факультету, директор інституту тощо. На засідання ДЕК до початку захисту подаються такі документи: ­ список студентів екзаменаційної групи, які допущені до захисту магістерських робіт за підписом завідувача кафедри; ­ довідка від деканату про виконання магістрантом навчального плану і про одержані ним оцінки з теоретичних дисциплін, навчальних та виробничих практик (додаток И); ­ магістерська робота і заповнене завдання зі всіма підписами та висновком наукового керівника; ­ письмовий відзив керівника магістерської роботи; ­ відгук організації, за матеріалами якої виконувалась робота; ­ зовнішні рецензії та відгук опонента на магістерську роботу; ­ довідка про перевірку на плагіат; ­ довідки про впровадження пропозицій студента у практичну діяльність підприємства – акт впровадження; ­ реферат; ­ інші матеріали, які характеризують наукову і практичну цінність 32

виконаної магістерської роботи (видані статті з теми магістерської роботи, матеріали апробації результатів наукових досліджень, роздатковий матеріал тощо). Під час підготовки до захисту магістрант має погодити зі своїм науковим керівником складену ним стислу доповідь щодо роботи і підготовлені наочні матеріали (11–13 c. з найважливішими ілюстративними матеріалами, оформленими у вигляді плакатів, ксерокопії роздаткового матеріалу; а також дискети, слайди, фотографії, макети, рекламні проспекти тощо). Зразок оформлення титульної сторінки ілюстративного матеріалу наведено у додатку К. Обсяг тексту доповіді має відповідати 10–12 хвилинам виступу, містити основні результати аналізу матеріалів об’єкта дослідження й творчих розробок щодо пропозицій і рекомендацій, які є результатом проведеного дослідження, з акцентом на елементах наукової новизни та практичної значущості роботи. Перед захистом слід ретельно прочитати рецензії, особливу увагу звернути на висловлені рецензентами зауваження і, за можливістю усунути зазначені недоліки або дати аргументовану відповідь у доповіді. Наочні матеріали мають послідовно ілюструвати доповідь магістранта і забезпечувати повноту висвітлення всіх положень, які підлягають захисту. За вибором магістранта та рішенням кафедри захист дипломної роботи може відбуватися іноземною мовою. У цьому разі реферат повинен бути підготовлений іноземною мовою. До складу ДЕК має бути включений викладач (фахівець-практик), який вільно володіє іноземною мовою. Перед доповіддю магістранта оголошується відзив наукового керівника виконаної роботи із зазначенням оцінки, рецензента та опонента на магістерську роботу. Магістрант стисло доповідає комісії сутність проведеного дослідження, дає оцінку отриманим результатам, ілюструючи доповідь наочними матеріалами. Після доповіді магістранта зачитуються зауваження, що містяться в рецензіях і відгуках на магістерську роботу і він відповідає на всі зауваження рецензента та опонента. Під час захисту магістерської роботи члени ДЕК, присутні на захисті викладачі, спеціалісти можуть ставити запитання щодо змісту магістерської роботи. Відповіді магістранта мають бути конкретними, аргументованими і короткими. Магістерська робота має продемонструвати вміння логічно та аргументовано викладати матеріал, коректно використовувати статистичні та математичні методи для аналізу проблем; опановувати сучасні методи наукового дослідження, проводити експерименти, робити власні узагальнення і висновки та вміти працювати з літературними джерелами. Критеріями оцінювання є: ­ чіткість, повнота та послідовність розкриття кожного питання плану; ­ науковість стилю викладання; ­ відсутність орфографічних і синтаксичних помилок;

33

­ правильне оформлення роботи відповідно державних стандартів (при значних відхиленнях від встановлених вимог, робота може бути взагалі не допущена до захисту або це суттєво вплине на загальну оцінку). Магістерська робота повинна бути написана літературною мовою, без зловживань науковими термінами (які транслітеровані з іноземних мов); цитатами, запозиченими із статей, монографій, підручників та з мережі Інтернет. Вона не повинна мати компілятивний характер. Оцінюючи магістерську роботу, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, практичну значимість, вміння захистити сформульовані положення та висновки, а й відповідність оформлення встановленим вимогам. Магістерська робота, в якій розкрито тему, реферовано використані джерела, здійснено аналіз певної інформаційної та статистичної бази даних, сформульовано висновки без необхідного їх обґрунтування допускається до захисту, але не може бути оцінена вище “задовільно”. Робота, в якій зроблено власну оцінку використаних джерел, самостійно проаналізовано підібраний статистичний матеріал, звітні дані підприємства (організації), на базі якого досліджувалася тема, зроблені висновки та сформульовано пропозиції, але вони не є достатньо аргументованими, може бути оцінена на “добре”. Робота, в якій зроблено власну оцінку різноманітних джерел, використані кількісні методи дослідження, побудована формалізована модель проблеми, зроблені власні дослідження, розрахунки і на їх основі аргументовані висновки та обґрунтовані пропозиції, а студент опублікував результати наукового дослідження у наукових виданнях або матеріалах наукових конференцій, може бути оцінена на “відмінно”. Оцінюється магістерська робота за п’ятибальною шкалою та системою ECTS. Критерії оцінювання наведено в додатку Н. Рішення щодо підсумкової оцінки приймається більшістю голосів членів ДЕК за результатами публічного захисту з урахуванням висновків наукового керівника, рецензента та опонента. За умови однакової кількості голосів вирішальним є голос голови ДЕК. Результати захисту магістерських робіт оголошуються перед усіма магістрантами у день захисту, після оформлення відповідного протоколу. Після успішного завершення навчання та державної атестації студент отримує державний диплом магістра за певною спеціальністю. Студент, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” за національною шкалою оцінювання та за шкалою ECTS не менше, як з 75 % усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом ОКР магістра, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань – оцінки “добре”, склав державні іспити на “відмінно”, захистив магістерську роботу з оцінкою “відмінно”, видається документ з відзнакою про повну вищу освіту. Студент, який отримав на захисті магістерської роботи незадовільну оцінку, відраховується з університету, і в цьому випадку йому видається ака34

демічна довідка встановленого зразка. За ним залишається право бути повторно допущеним до складання державних іспитів (якщо він одержав незадовільну оцінку на іспиті) або до захисту магістерської роботи протягом наступних трьох років. Повторно магістерська робота виконується за наявності заяви студента про допуск до захисту, дозволу ректора і рішення випускової кафедри про затвердження теми і об’єкта дослідження, призначення наукового керівника. На вимогу кафедри тема магістерської роботи може бути змінена або, в межах тієї ж теми, матеріали роботи можуть бути суттєво оновлені і доповнені. Якщо захист магістерської роботи не відбувся з поважних причин, про що студент у ДЕК має подати відповідні документи, ректор університету може подовжити термін його навчання до наступного терміну роботи ДЕК із захисту магістерських робіт, але не більше як на один рік. Незалежно від причин повторний захист магістерських робіт, складання державних іспитів у той же рік категорично забороняється. На всіх засіданнях ДЕК ведеться протокол, в який вносяться відповідні оцінки за складання іспитів і захист, записуються запитання членів ДЕК і присутніх на захисті, особисті думки членів ДЕК, а також відомості про одержаний освітній рівень, та державний документ про освіту, який видасться випускнику університету. Протоколи підписують голова і члени ДЕК, що брали участь у засіданні. Державна екзаменаційна комісія після завершення роботи складає звіт, в якому відображаються основні кількісні показники щодо рівня й якості успішності по проведених іспитах і захистах, характеристиках виконаних магістерських робіт щодо впровадження конкретних пропозицій у практику діючих підприємств, застосування сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій в аналітичних дослідженнях і т. ін. Звіт ДЕК обговорюється на засіданні випускаючих кафедр за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” та на Вченій раді інституту. Захищені магістерські роботи лаборантом кафедри здаються в архів університету не пізніше, як через три дні після завершення роботи ДЕК, де вони зберігаються протягом 75 років.

Заключні положення Доповнення та пропозиції щодо удосконалення вимог з організації навчання розглядаються на засіданнях кафедр за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” та на Вченій раді гуманітарного інституту, виносяться на розгляд Вченої ради університету для обговорення та внесення змін. Випускові кафедри можуть розробляти методичні рекомендації, в яких, враховуючи специфіку об’єктів дослідження, викладаються методичні поради щодо розкриття тих чи інших наукових проблем і зазначаються конкретні критерії оцінювання.

35

Додаток А Форма заяви про затвердження теми магістерської роботи Завідувачу кафедри ___________ _____________________________ науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали зав. кафедри

_____________________________ прізвище, ініціали магістра

гр. _______, _______________ курс ______________________________ ______________________________ спеціальність, спеціалізація, факультет

Заява Прошу затвердити тему магістерської роботи: ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________ __________________________________________________________________, яка узгоджена з науковим керівником __________________________________ ___________________________________________________________________ науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали наукового керівника

за матеріалами ______________________________________________________ ___________________________________________________________________ повна юридична назва підприємства (організації) установи

Погоджено: ____________________

_________________________

підпис магістра

підпис, прізвище, ініціали керівника

____________________

_________________________

дата

дата

36

Додаток Б Форма завдання на магістерську роботу Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Хмельницький національний університет Спеціальності: “Міжнародні економічні відносини” та “Міжнародний бізнес”

ЗАТВЕРДЖУЮ: Завідувач кафедри ___________ проф. В.М. Нижник “____” ______________ 201___ р.

Завдання на магістерську роботу студента прізвище, ім’я, по батькові

1. Тема роботи ______________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ затверджена наказом по університету від “___” ___________ 201__ р., № ___ 2. Термін здачі закінченої роботи ______________________________ 3. Вихідні дані до роботи _____________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ 4. Зміст магістерської роботи (перелік питань, які належить розробити) _____________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ 5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)__________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ 37

6. Консультанти роботи із зазначенням розділів роботи, які їх стосуються: Розділ

Підпис, дата Завдання видав Завдання прийняв

Консультант

7. Дата видачі завдання _______________________________________ Керівник роботи _____________________________________________ підпис

Завдання прийняв до виконання________________________________ підпис

Календарний план № з/п

Етап магістерської роботи

Термін виконання етапу

Магістр ______________________ підпис

Керівник роботи ______________ підпис

38

Примітка

Додаток В Форма відгуку на магістерську роботу Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Хмельницький національний університет

Відгук керівника про якість магістерської роботи (спеціальності “Міжнародні економічні відносини” та “Міжнародний бізнес”)

Магістр ____________________________________________________ прізвище, ім’я та по батькові

Тема роботи ________________________________________________ ___________________________________________________________________ Загальний обсяг роботи складає_____ сторінок, у т.ч. ______ таблиць, _______ рисунків. Додатки становлять _______ сторінок. Список літератури складається із ________ джерел. Актуальність теми роботи _____________________________________ ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________ Мета та задачі магістерського дослідження_______________________ ___________________________________________________________________ Предмет та об’єкт магістерського дослідження____________________ ___________________________________________________________________ Структура роботи, її характеристика за розділами _______________ ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________ Характеристика таблично-схематичного оформлення роботи ______ ___________________________________________________________________ Використання у роботі засобів комп’ютерної техніки______________ ___________________________________________________________________ Результати магістерського дослідження (наукові, практичні)________ ___________________________________________________________________ Висновок про відповідність роботи завданню та її виконання _______ ___________________________________________________________________ ___________________________________________________________________ Робота заслуговує оцінки______________________________________ Місце роботи, науковий ступінь, вчене звання та посада керівника ___________________________________________________________________ Прізвище, ім’я, по батькові ____________________________________ Підпис керівника магістерської роботи __________________________ “_____” ________________ 201___р.

39

Додаток Г Висновок керівника магістерської роботи __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________

Керівник магістерської роботи ________________________________ підпис, дата

Висновок про магістерську роботу Магістерська робота студента _________________________________ прізвище, ініціали

виконана в повному обсязі, не потребує доопрацювань і може бути подана на перевірку на плагіат. Керівник магістерської роботи ________________________________ підпис, прізвище, ініціали

Завідувач кафедри ___________________________________________ підпис, прізвище, ініціали

“____” ________________________ 201_ р.

40

Додаток Д Зразок титульного листа Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Хмельницький національний університет Факультет міжнародних відносин Кафедра міжнародних економічних відносин “Допущено до захисту” Завідувач кафедри _____________________ “___”__________201_ р. ___________________________________________________________ прізвище, ім’я та по батькові магістра

Магістерська робота на тему: “___________________________________________________” на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” спеціальності 8.030403 – “Міжнародні економічні відно­ сини”

Керівник від кафедри _______________________ науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали

Консультант _______________________ науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали

Хмельницький 201_ 41

Додаток Е Приклади бібліографічного опису джерел, 1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения : [учебник] / Е. Ф. Авдокушин. – М. : Юристъ, 2001. – 368 с.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : [підручник] / С. Я. Боринець. – К. : Знання, КОО, 2001. – 305 с.

3. Бровкова Е. Г. Внешнеэкономическая деятельность / Е. Г. Бровкова, И. П. Продиус. – К. : Сирин, 2000. – 196 с.

4. Буглай В. Б. Международные экономические отношения : [учеб. пособие] / В. Б. Буглай, Н. Н. Ливенцев. – М. : Финансы и статистика, 1999. – 160 с.

5. Герасимчук З. В. Міжнародні економічні відносини / З. В. Герасимчук, Л. М. Горбач. – Луцьк : Надстир’я, 2001. – 328 с.

6. Гіл Чарлз В. Л. Міжнародний бізнес: конкуренція на глобальному ринку / В. Л. Гіл Чарлз. – К. : Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2001. – 856 с.

7. Глівенко С. В. Економічне прогнозування : навч. посібник [для студ. екон. спец. ВУЗів] / С. В. Глівенко, М. О. Соколов, О. М. Теліженко. – Суми : АТ ВВП “Мрія–1” ЛТД, 2000. – 120 с.

8. Губський Б. В. Євроатлантична інтеграція України / Б. В. Губський. – К. : Логос, 2003. – 328 с.

9. Дадалко В. А. Мировая экономика : [учеб. пособие] / В. А. Дадалко. – Минск : Ураджай ; Интерпрессервис, 2001. – 592 с.

10. Дадалко В. А. Налогооблажение в системе международных экономических отношений : [учеб. пособие] / В. А. Дадалко. – Минск : Менеджмент, 2000. – 359 с.

11. Данько Т. П. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве : [учеб. пособие] / Т. П. Данько, З. М. Окрут. – М. : ИНФРА–М, 1998. – 168 с.

12. Дахно І. І. Міжнародна економіка : [навч. посібник] / І. І. Дахно, Ю. А. Бовтрук. – К. : МАУП, 2002. – 216 с.

13. Дещинський Л. Є. Міжнародні відносини України: історія і сучасність / Л. Є. Дещинський, А. В. Панюк. – Л. : Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2001. – 424 с.

14. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства : [навч. посібник] / Г. М. Дроздова. – К. : ЦУЛ, 2002. – 172 с.

15. Зовнішньоекономічна діяльність: нормативна база, консультації : метод. посібник / [Є. Авер’янова, І. Бєланова, В. Василенко, Н. Діброва, І. Єременко]. – Д. : Баланс-Клуб, 2004. – 143 с.

16. Золотов А. Ф. Международные валютно-кредитные отношения : [курс лекций] / А. Ф. Золотов. – К. : МАУП, 2001. – 112 с.

17. Іващук О. Т. Економетричні методи та моделі / О. Т. Іващук. – Т. : Економічна думка, 2002. – 260 с.

42

18. Іващук О. Т. Методи дослідження операцій в економіці / О. Т. Іващук. – Т. : ТАНГ, 2003. – 332 с.

19. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : [навч. посібник] / О. А. Кириченко. – К. : Знання-Прес, 2002. – 384 с.

20. Козак Ю. Г. Міжнародна економіка : [навч. посібник] / Ю. Г. Козак, Д. Г. Лук’яненко, Ю. В. Макогон. – К. : Центр навч. л-ри, АртЕк, 2002. – 436 с.

21. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини : [навч. посібник] / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. – К. : Знання-Прес, 2003. – 406 с.

22. Кредісов А. І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю : [навч. посібник] / А. І. Кредісов. – К. : ВІРА-Р, 2002. – 448 с.

23. Крупка М. І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку України / М. І. Крупка. – Л. : Вид. центр ЛНУ ім. Франка, 2001. – 608 с.

24. Лук’яненко Д. Г. Міжнародна економіка : [навч. посібник] / Д. Г. Лук’яненко. – К. : КНЕУ, 1999. – 73 с.

25. Луцишин З. О. Трансформація світової фінансової системи в умовах глобалізації / З. О. Луцишин. – К. : Видавничий центр “ДрУк”, 2002. – 320 с.

26. Майєр Дж. Міжнародне середовище бізнесу: конкуренція та регулювання у глобальній економіці / Дж. Майєр, Д. Олесневич. – К : Либідь, 2002. – 703 с.

27. Мельник Т. М. Міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної діяльності : [конспект лекцій] / Т. М. Мельник. – К. : КДТЕУ, 2000. – 32 с.

28. Міжнародна економічна діяльність України : [навч. посібник] / І. В. Багрова, О. О. Гетьман, В. Є. Власюк. – К. : Центр навч. л-ри, 2004. – 384 с.

29. Новицький В. Є. Міжнародна економічна діяльність України : [підручник] / В. Є. Новицький. – К. : КНЕУ, 2003. – 948 с.

30. Одягайло Б. М. Міжнародна економіка : [навч. посібник] / Б. М. Одягайло. – К. : Знання, 2005. – 397 с.

31. Романенко О. Р. Фінанси : [підручник] / О. Р. Романенко. – К. : Центр навч. л-ри, 2003 – 320 с.

32. Румянцев А. П. Міжнародна торгівля послугами : [навч. посібник] / А. П. Румянцев, Ю. О. Коваленко. – К. : Центр навч. л-ри, 2003. – 112 с.

43

Додаток Ж Зразок довідки комісії кафедри про попередній захист магістерської роботи Висновок керівника магістерської роботи Магістр ____________________________________________________ __________________________________________________________________ __________________________________________________________________ Керівник _______________________________ підпис, прізвище, ініціали, дата

Висновок комісії кафедри про попередній захист магістерської роботи Магістерську роботу на тему __________________________________ __________________________________________________________________ тема магістерської роботи

розглянуто на відповідність дотримання вимог щодо змісту роботи, її оформлення, наявності усіх супроводжувальних документів та готовності магістра до захисту роботи в ДЕК. Магістр ____________________________________________________ прізвище, ініціали

може бути допущений до захисту цієї роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Склад комісії:

____________________ підпис, прізвище, ініціали

____________________ підпис, прізвище, ініціали

____________________ підпис, прізвище, ініціали

Завідувач кафедри

____________________ підпис, прізвище, ініціали

“__” ________________ 201__ р.

44

Додаток И Зразок довідки, що надається у ДЕК факультетом Хмельницький національний університет ГОЛОВІ ДЕРЖАВНОЇ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ № ___ Направляється студент ___________________ на захист магістерської роботи прізвище, ініціали

__________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Карта науково-дослідної діяльності, навчальна картка магістра, витяг із обліковоекзаменаційних відомостей, магістерська робота та рецензія додаються. Декан факультету _________________

ДОВІДКА УСПІШНОСТІ Магістр ____________________ за час навчання на факультеті____________ __________________________________________________________________________ 3 201 __ по 201 __ рр. повністю виконав навчальний план спеціальності з такими оцінками: відмінно ___ %, добре ___ %, задовільно ___ %. Секретар факультету _________________

ВИСНОВОК КЕРІВНИКА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ Магістр ___________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________ Керівник _______________________

“___” ______________ 201__р. ВИСНОВОК КАФЕДРИ ПРО МАГІСТЕРСЬКУ РОБОТУ Дипломний проект (роботу) переглянуто. Магістр ______________________ може бути допущений до захисту цього проекту (роботи) в Державній екзаменаційній комісії. Зав. кафедрою __________________________ найменування кафедри

“__” _______________ 201_ р.

________________________ підпис, прізвище, ініціали

45

Додаток К Зразок оформлення титульного листа ілюстративних матеріалів Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Хмельницький національний університет Факультет міжнародних відносин Кафедра міжнародних економічних відносин

___________________________________________________________ прізвище, ім’я та по батькові магістра

ІЛЮСТРАТИВНІ ДОДАТКИ ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ на тему: “___________________________________________________” на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” за спеціальністю 8.030403 – “Міжнародні економічні від­ носини”

Науковий керівник ______________________ науковий ступінь, вчене звання прізвище, ініціали

Хмельницький 201_ 46

Додаток Л Рекомендована тематика магістерських робіт 1. Ефективність управління та організація зовнішньоекономічних операцій

1. Управління міжнародними відносинами за окремими формами.

2. Управління міжнародними лізинговими операціями.

3. Управління міжнародними посередницькими операціями.

4. Управління бартерними операціями.

5. Управління зовнішньоторговельними операціями в умовах міжнародної виробничої кооперації.

6. Управління зовнішньоторговельними операціями в умовах міжнародної збутової кооперації.

7. Управління міжнародними операціями з туризму.

8. Управління логістичною системою підприємства – суб’єкта ЗЕД.

9. Управління матеріально-технічним забезпеченням підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Управління міжнародними інвестиційними проектами.

11. Управління валютно-кредитними операціями.

12. Управління зовнішньоекономічними операціями на підставі консалтингу.

13. Управління ефективністю операцій з експорту.

14. Управління ефективністю операцій з імпорту.

15. Управління ефективністю операцій з переробки давальницької сировини.

16. Управління міжнародними операціями з об’єктами інтелектуальної власності.

17. Управління прямими іноземними інвестиціями.

18. Управління портфельними іноземними інвестиціями.

19. Управління зовнішньоекономічними операціями в системі ТНК.

20. Управління міжнародними франчайзинговими операціями.

21. Ефективність використання форфейтингу при здійсненні ЗЕД.

22. Ефективність використання факторингу при здійсненні ЗЕД.

23. Оцінка ефективності зовнішньоекономічних операцій.

24. Організація операцій з імпорту (експорту, переробки давальницької сировини, реекспорту, реімпорту).

2. Управління економічно-фінансовими процесами підприємства – суб’єкта ЗЕД

1. Прогнозування обсягів реалізації продукції на зовнішньому ринку.

2. Прогнозування обсягів і структури товарообороту підприємства – суб’єкта ЗЕД.

47

3. Прогнозування прибутковості імпортних операцій.

4. Оцінка вартості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

5. Фінансове забезпечення сталого економічного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

6. Управління поточними витратами підприємства при здійсненні ЗЕД.

7. Організація моніторингу формування та розподілу прибутку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Механізм управління митними платежами.

9. Управління ризиками підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Прогнозування обсягів товарних запасів імпортної (експортної) продукції.

11. Кредитно-фінансова політика підприємства – суб’єкта ЗЕД.

12. Управління обіговими коштами при здійсненні ЗЕД.

13. Реструктуризація податкової заборгованості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

14. Управління платіжним оборотом підприємства – суб’єкта ЗЕД.

15. Ефективність зовнішньоекономічних операцій та їх вплив на рентабельність фірми.

16. Управління інноваційним розвитком підприємства – суб’єкта ЗЕД.

17. Управління фінансовими ресурсами підприємства при здійсненні ЗЕД.

18. Організація фінансового планування на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

19. Фінансовий контролінг на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

20. Фінансова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

21. Ефективність використання ресурсного потенціалу підприємства – суб’єкта ЗЕД.

22. Розробка бізнес-плану створення дочірнього підприємства (філії, представництва) за кордоном.

3. Управління організаційно-плановою діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД

1. Стратегічне планування на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

2. Економіко-математичне моделювання зовнішньоекономічної діяльності.

3. Організація та планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

4. Організація системи стимулювання фахівців підприємств – суб’єктів ЗЕД.

5. Організація контролю у системі міжнародного менеджменту.

6. Управління рекламною діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД.

7. Організація та управління експортним виробництвом на різних стадіях життєвого циклу товарів.

8. Організація інжинірингу при здійсненні імпортних операцій.

9. Стратегія виходу підприємства на зовнішні ринки.

48

10.Управління якістю експортної продукції.

11. Організація транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоекономічних зв’язків підприємства.

12. Організація міжнародної торговельно-посередницької діяльності підприємства.

13. Організація та управління оптовою торгівлею при здійсненні ЗЕД.

14. Організаційно-економічний механізм управління інноваційною діяльністю підприємства – суб’єкта ЗЕД.

15. Управління збутом експортної (імпортної) продукції.

16. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах з іноземними інвестиціями.

17. Інформаційне забезпечення здійснення ЗЕД на підприємствах координаційного типу (ТПП, асоціації).

18. Управління підприємством у вільних економічних зонах.

19. Управління персоналом на підприємстві – суб’єкті ЗЕД.

20. Організація роботи представництва (філії, дочірнього підприємства) за кордоном.

21. Організація зовнішньоекономічної діяльності торговельно-посередницького підприємства.

22. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах малого та середнього бізнесу.

23. Механізм злиття (поглинання) в системі реалізації стратегії економічного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

24. Страхування зовнішньоторговельних ризиків.

25. Організація міжнародної консалтингової діяльності підприємства.

26. Організаційна структура управління ЗЕД та механізм її удосконалення.

27. Організація зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах споживчої кооперації.

28. Стратегія інноваційного менеджменту підприємства з іноземними інвестиціями.

29. Інноваційна діяльність підприємства – суб’єкта ЗЕД.

30. Стратегія інноваційного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

31. Управління експортним потенціалом підприємства.

4. Маркетинговий менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

1. Товарна політика в системі міжнародного маркетингу.

2. Управління асортиментною політикою підприємства – суб’єкта ЗЕД.

3. Цінова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

4. Трансфертне ціноутворення в системі ТНК.

5. Оцінка конкурентоспроможності підприємства на зовнішньому ринку.

6. Маркетингова стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

49

7. Ефективність застосування CRM-технологій в діяльності підприємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Ефективність застосування Internet-ресурсів для проведення маркетингових досліджень підприємств – суб’єктів ЗЕД.

9. Ефективність рекламних кампаній на зовнішньому ринку.

10. Механізм формування та функціонування логістичних систем при експорті (імпорті) товарів.

11. Впровадження технологій бенчмаркінгу при виході фірми на зовнішні ринки.

12. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства.

13. Розробка комунікаційної програми для просування товарів на зовнішній ринок.

14. Організація маркетингових досліджень на зовнішньому ринку.

15. Організація та проведення міжнародних виставкових заходів.

16. Управління системою інформаційного забезпечення зовнішньоекономічною діяльністю.

17. Управління системою міжнародного маркетингу торговельного (промислового) підприємства.

18. Кон’юнктурні дослідження зарубіжних ринків (на прикладі конкретного товару).

19. Прогнозування кон’юнктури товарних ринків у зовнішньоекономічній діяльності.

5. Міжнародна інвестиційна стратегія підприємства

1. Стратегія промислових підприємств щодо залучення іноземних інвестиційних ресурсів (ПІІ).

2. Інвестиційні стратегії українських підприємств у міжнародному бізнесі.

3. Управління інвестиційними ризиками у міжнародному бізнесі.

4. Ефективність залучення кредитних ресурсів при здійсненні ЗЕД.

5. Оцінка ефективності залучення іноземних інвестицій підприємствами – суб’єктами ЗЕД.

6. Аналіз та прогнозування кон’юнктури міжнародного фінансового ринку.

7. Стратегія інноваційного розвитку підприємства – суб’єкта ЗЕД.

8. Управління фінансовими активами підприємства в міжнародному бізнесі.

9. Оцінка інвестиційної привабливості підприємства – суб’єкта ЗЕД.

10. Інвестиційна стратегія підприємства – суб’єкта ЗЕД.

11. Стратегія управління інвестиціями в міжнародному бізнесі.

12. Політика інвестиційного контролінгу в міжнародному бізнесі.

50

Додаток М Приклади планів магістерських робіт Тема “Підвищення рівня ефективності управління міжнародним маркетингом на виробничому підприємстві” ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ 1.1 Сутність міжнародного маркетингу та його роль у міжнародному бізнесі 1.2 Принципи управління міжнародним маркетингом на виробничому підприємстві 1.3 Методологічний інструментарій оцінки ефективності міжнародного маркетингу Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ МАРКЕТИНГОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ “МКМ ТЕЛЕКОМ” 2.1 Аналіз показників фінансово-господарської, зовнішньоекономічної та маркетингової діяльності ТОВ “МКМ Телеком” 2.2 Дослідження параметрів зовнішнього середовища ТОВ “МКМ Телеком” 2.3 Аналіз ефективності управління міжнародним маркетингом на підприємстві ТОВ “МКМ Телеком” Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ МАРКЕТИНГОМ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ “МКМ ТЕЛЕКОМ” 3.1 Обґрунтування резервів підвищення ефективності управління міжнародним маркетингом на ТОВ “МКМ Телеком” 3.2 Розробка комплексу заходів щодо адаптації міжнародних маркетингових технологій у практичну діяльність ТОВ “МКМ Телеком” 3.3 Прогнозування показників ЗЕД виробничого підприємства при впровадженні маркетингових технологій Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

51

Тема “Удосконалення організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі” ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗІ СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ 1.1 Сутність і особливості проведення діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі 1.2 Механізм регулювання страхування вантажів у зовнішній торгівлі 1.3 Критерії та показники оцінки ефективності організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗІ СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ “ПРОФЕСІЙНИЙ ЗАХИСТ” 2.1 Організація страхування вантажів у зовнішній торгівлі 2.2 Аналіз операцій зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі 2.3 Оцінка ефективності діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗІ СТРАХУВАННЯ ВАНТАЖІВ У ЗОВНІШНІЙ ТОРГІВЛІ СТРАХОВОЮ КОМПАНІЄЮ “ПРОФЕСІЙНИЙ ЗАХИСТ” 3.1 Шляхи вдосконалення організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі 3.2 Впровадження інформаційних технологій у діяльність зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі 3.3 Оцінка ефективності впровадження запропонованих заходів щодо організації діяльності зі страхування вантажів у зовнішній торгівлі Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

52

Тема “Механізм формування та функціонування логістичної системи при імпорті товарів” ВСТУП РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛОГІСТИКИ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ 1.1 Сутність і функції логістики 1.2 Види логістичних систем 1.3 Критерії та показники ефективності функціонування логістичної системи. Висновки до розділу 1 РОЗДІЛ 2 РОЗРОБКА МЕХАНІЗМУ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Аналіз показників фінансово-господарської діяльності “Сілаг ГмбХ Інтернешнл” 2.2 Дослідження механізму організації логістичної системи компанії “Сілаг ГмбХ Інтернешнл” 2.3 Оцінка змін на ринку логістичних послуг в Україні та їх вплив на логістичну систему “Сілаг ГмбХ Інтернешнл” Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ КОМПАНІЇ 3.1 Обґрунтування резервів компанії щодо підвищення ефективності функціонування логістичної системи 3.2 Оптимізація інформаційної системи підтримки прийняття рішень щодо формування ефективної логістичної системи 3.3 Оцінка цільової ефективності від впровадження наданих пропозицій в організації логістичної системи “Сілаг ГмбХ Інтернешнл” Висновки до розділу 3 ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

53

Додаток Н Критерії оцінювання магістерської роботи членами ДЕК Шкала оцінювання магістерської роботи Інтервальна шкала

Вітчизняна оцінка

4,75–5,00

5

3,75–4,74

4

2,75–3,74

3

0,00–2,74

2

Відмінно – глибоке і повне опанування навчального матеріалу і виявлення відповідних умінь та навиків Добре – повне знання навчального матеріалу з кількома помилками Задовільно – неповне опанування програмного матеріалу, але достатнє для практичної діяльності за професією або задовольняє мінімальні критерії оцінювання Незадовільно – безсистемність одержаних знань і неможливість продовжити навчання без додаткових знань з дисципліни, необхідна серйозна подальша робота або повторне вивчення дисципліни

54

Зміст

1. Окремі положення .......................................................................................... 3 2. Вимоги до магістерської програми підготовки фахівців і забезпечення її якості .................................................................... 4 3. Умови прийому до магістратури ................................................................... 9 4. Організація навчання в магістратурі за напрямом підготовки “Міжнародні відносини” .................................... 10 5. Сутність, мета та етапи написання магістерської роботи ......................... 13 6. Вибір теми і об’єкта дослідження магістерської роботи .......................... 16 7. Зміст та обсяги магістерської роботи ......................................................... 19 8. Основні правила оформлення магістерської роботи ................................. 24 9. Організація виконання, перевірка на плагіат та виконання процедур, пов’язаних з допуском до захисту магістерської роботи ........................... 29 10. Захист магістерської роботи та критерії оцінювання .............................. 32 Заключні положення......................................................................................... 35 Додатки .............................................................................................................. 36

55