Інвестиційний проект створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу by Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ

Київ – 2018

УДК 338.26:330.322.2:631.115.8 І 58 Авторський колектив: Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, О.Г. Шпикуляк, В.А. Мамчур, В.С. Півторак, М.І. Кісіль, В.В. Вітвіцький, Я.Я. Рибак, Ю.О. Авраменко, Л.В. Мамчур, К.Ю. Ксенофонтова. Рецензенти: М.М. Ксенофонтов – кандидат економічних наук, завідувач відділу організації менеджменту, публічного управління та адміністрування, Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» І.В. Охріменко – доктор економічних наук, професор, проректор з навчальної та наукової роботи, Київський кооперативний інститут бізнесу і права Рекомендовано до друку рішенням вченої ради Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (протокол № 1 від 15 січня 2018 р.) І 58 Інвестиційний проект створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу / [Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, О.Г. Шпикуляк та ін.]; за ред. Ю.О. Лупенка. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2018. 68 с. Викладено методичні підходи та особливості оцінки інвестиційних проектів створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. На прикладі молочарського заготівельного-збутового кооперативу наведено зразковий інвестиційний проект його створення та забезпечення діяльності, а також рекомендації щодо розроблення аналогічних проектів. Призначено для надання методичної і практичної допомоги фермерським та особистим селянським господарствам, які створюють або вже створили сільськогосподарський обслуговуючий кооператив та налагоджують його діяльність, а також сільським домогосподарствам, працівникам агроконсалтингу, дорадчих служб, наукових установ і освітніх закладів, іншим користувачам. УДК 338.26:330.322.2:631.115.8 © Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», 2018

ВСТУП Процес створення й організації діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів в Україні не набув належного розвитку в процесі проведення аграрної реформи. Відсутність розвиненої мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів негативно позначається на доходах більшості дрібних і середніх сільськогосподарських виробників, зайнятості сільського населення та розвитку сільської місцевості. Через відсутність сільськогосподарських виробничих і обслуговуючих кооперативів великі втрати несуть господарства сільського населення. Не отримуючи належних доходів від збуту своєї продукції посередникам, вони поступово втрачають заінтересованість у випуску товарної продукції та зменшують її обсяги, що негативно позначається на продовольчій безпеці держави і темпах її економічного та соціального розвитку. Рішення щодо створення та організації діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів повноважні приймати товаровиробники. Незважаючи на втрачені можливості розвитку процесів сільської кооперації, нині ще залишився певний простір для ведення спільної діяльності малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників та інших агроформувань у сфері їх обслуговування. Результати досліджень Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (далі ННЦ «ІАЕ») підтверджують, що для розвитку обслуговуючої кооперації в сільському господарстві важливе значення має наукове та методичне забезпечення. Певні заходи в цьому напрямі здійснювалися у державі за кошти національних й іноземних проектів. Відповідальні роботи по цих проектах були спрямовані переважно на методичне й організаційне забезпечення створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. У ННЦ «ІАЕ» також було підготовлено ряд відповідних наукових розробок (додаток А). Успіх у розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації значною мірою залежатиме від інвестиційного забезпечення цього процесу. Важливо не лише дати поради малим і середнім сільськогосподарським товаровиробникам як заснувати сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, а й раціонально використовувати на ці цілі інвестиції. Їх можна вкладати в обслуговуючу кооперацію за рахунок різних джерел фінансування, але рішення щодо виділення та використання коштів з кожного джерела слід приймати за умов досягнення умов критерію ефективності. Це видання підготовлено у ННЦ «ІАЕ» з метою науково-

методичної допомоги сільськогосподарським виробникам. У ньому викладено рекомендації щодо створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з одночасною розробкою інвестиційних рішень щодо формування матеріально-технічної бази кооперативу. Розроблено відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» в межах тем «Розробити модель молочарського сільськогосподарського кооперативу» (номер державної реєстрації 0116U003107); «Розробити теоретичні і методичні засади розвитку підприємництва та кооперації аграрної сфери економіки в умовах євроінтеграції» (номер державної реєстрації 0116U003105); «Розробити методичні підходи та обґрунтувати типові інвестиційні проекти особистих селянських господарств і створюваних ними сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів» (номер державної реєстрації 0116U000163).

ЧАСТИНА I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ При створенні й організації діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу слід розглядати такий зміст нижченаведених базових понять. Сільськогосподарська кооперація – це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів, якими є сільськогосподарські виробники. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (далі СОК) – підприємство, що утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб – виробників сільськогосподарської продукції на засадах добровільного членства й об’єднання майнових пайових внесків для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та захист їхніх економічних інтересів. Засновниками та членами СОК можуть бути виробники сільськогосподарської продукції – юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримуються вимог Статуту та беруть участь у господарській діяльності кооперативу. Заготівельно-збутові кооперативи здійснюють заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції, виробленої членами таких кооперативів, надають маркетингові послуги тощо. Постачальницькі кооперативи створюються з метою закупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; виготовлення сировини і матеріалів та постачання їх сільськогосподарським товаровиробникам. Дослідні господарства НААН можуть створювати такі структури з реалізації насіння сільськогосподарських культур, заготівлі та збуту молока, картоплі й іншої продукції працівниками дослідних господарств. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів – виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку. Неприбутковість діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів визначається, виходячи з того, що кооператив надає послуги тільки своїм членам.

Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є власниками сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами – виробниками сільськогосподарської продукції. Власниками сільськогосподарської продукції, яка заготовляється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може мати у власності майно, відокремлене від майна своїх членів. Право власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом відповідно до Земельного кодексу України та зберігаються за ним у разі входження до складу кооперативного об’єднання. Члени кооперативу мають зобов’язання щодо ведення спільної господарської діяльності – реалізовувати продукцію або закуповувати матеріально-технічні засоби через кооператив. Етапи створення кооперативу: утворення ініціативної групи; розробка проекту кооперативу; заснування кооперативу; реєстрація; діяльність кооперативу. Умови створення СОК. Головною умовою створення і провадження запланованої діяльності є відповідність принципам кооперації та їх дотримання. Ініціативна група – це колектив сільськогосподарських товаровиробників, об'єднаний ідеєю створення кооперативу з метою розв'язання спільної для всіх проблеми або проблем в їхній господарській діяльності. Головним завданням ініціативної групи є визначення спільних проблем, визначення виду чи видів діяльності кооперативу, розробка проекту та техніко-економічного обґрунтування його діяльності, Статуту, проведення Установчих зборів та реєстрації кооперативу. Першим документом, що приймається ініціативною групою, є протокол про наміри. Його приймають та підписують члени ініціативної групи після обговорення ідеї створення кооперативу. Протокол про наміри визначає пропонований вид діяльності кооперативу на основі спільних для членів ініціативної групи потреб і терміни реалізації намірів. Очолює ініціативну групу лідер – людина, яка ініціювала створення кооперативу, користується довірою. У кооператив можуть об'єднуватися виробники різних форм власності, але різниця в обсягах операцій, що вони реалізовуватимуть з кооперативом, не повинна бути дуже великою.

Загальні умови створення кооперативу такі: - кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах; - засновниками кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції; - рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами; - чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Ініціативна група створює організаційний комітет, який розробляє Статут та проводить збори учасників. Підготовка Статуту. Статут – основний документ кооперативу, що формулює мету та діяльність кооперативу і визначає права та обов'язки членів, умови вступу й виходу з кооперативу, органи управління кооперативу та правила прийняття рішень, порядок реорганізації і ліквідації кооперативу. Положення, які можуть часто змінюватися, зазначаються у Правилах внутрішньої господарської діяльності кооперативу. Правила внутрішньої господарської діяльності, як і Статут, затверджуються рішенням Загальних зборів. Проект Статуту передається учасникам та обговорюється під час попередніх зборів. Одночасно готують і установчий договір, який констатує згоду засновників, що створили кооператив, та уточнює розмір їхніх пайових внесків. Загальними зборами обговорюється й затверджується Статут кооперативу, його назва, обираються керівні органи – Правління кооперативу, Голова, ревізійна комісія і/або Наглядова рада Державна реєстрація кооперативу. Наступним кроком після проведення установчих загальних зборів є реєстрація кооперативу і формування вступних і пайових внесків членів. Вступні внески, як правило, надаються в грошовій формі на тимчасовий рахунок для витрат на створення і реєстрацію кооперативу. Після реєстрації кооперативу необхідно сплатити пайові внески відповідно до графіка, визначеного кооперативом у Правилах внутрішньої господарської діяльності або установчому договорі. Державна реєстрація кооперативу здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, проводиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Для того щоб зареєструвати кооператив, слід виконати низку послідовних кроків. Крок перший – погодження з реєстраційним органом найменування кооперативу. Найменування повинно відповідати вимогам наказу

Держкомпідприємництва України від 09.06.2004 р. № 65, а саме – відображати його організаційно-правову форму і не бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи. Резервування найменування кооперативу здійснюється протягом трьох робочих днів з дати надходження документів (заяви та копії квитанції, виданої банком, або копії платіжного доручення з відміткою банку) і провадиться терміном на два місяці. Після отримання від державного реєстратора довідки про резервування найменування кооперативу його можна вносити в засновницькі документи. Крок другий – проведення установчих зборів СОК, на які виносять такі питання: 1. Про створення СОК та затвердження його Статуту. 2. Вибори правління та голови кооперативу. 3. Призначення відповідального за державну реєстрацію кооперативу. 4. Визначення та затвердження юридичної адреси кооперативу. Кооператив може бути зареєстрований за місцем проживання одного із засновників, підтвердженням його адреси має бути ксерокопія паспорта громадянина України. Можна також укласти договір оренди приміщення, де буде розміщений кооператив. Крок третій – відвідування нотаріуса для засвідчення підписів засновників у статуті (у двох примірниках) та засвідчення копії протоколу установчих зборів. Крок четвертий – для проведення державної реєстрації уповноважений зборами засновник повинен особисто подати державному реєстраторові такі документи: - реєстраційну картку на проведення державної реєстрації, яка заповнюється машинописом або від руки друкованими літерами; - копію рішення про створення кооперативу (нотаріально завірену копію протоколу установчих зборів); - два примірники статуту кооперативу (підписи засновників мають бути нотаріально посвідчені); - документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору для проведення державної реєстрації кооперативу (копія банківської квитанції або копія платіжного доручення з відміткою банку). Реєстраційний збір перераховується до місцевого бюджету, але його реквізити необхідно уточнити у державного реєстратора. Крок п'ятий – засвідчити у нотаріуса 2 копії статуту (необхідні для відкриття розрахункового рахунка і взяття на облік у Державній податковій інспекції) і 8 копій свідоцтв про державну реєстрацію (для статуправління,

отримання дозволу на виготовлення печатки, постановки на облік та відкриття розрахункового рахунку). Крок шостий – реєстрація кооперативу в обласному управлінні статистики, для чого необхідно подати: - заяву встановленого зразка (в управлінні статистики); - оригінал статуту; - свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчену копію; - ксерокопії паспортів і довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів засновників; - квитанцію про сплату реєстраційного збору. При отриманні довідки з «Єдиного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)» має бути присвоєно код 350 «Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив». Крок сьомий – реєстрація кооперативу в Державній податковій інспекції та різних фондах. У Державній податковій інспекції району слід уточнити, які документи необхідно подавати. Це, як правило: - заява встановленого зразка 1-ОПП у двох примірниках; - оригінал Статуту та нотаріально засвідчена копія; - свідоцтво про державну реєстрацію та його нотаріально засвідчена копія; - копія статистичної довідки, засвідчена нотаріально або органом, який її видав; - протокол установчих зборів, де буде вказано хто голова кооперативу. Якщо призначено бухгалтера – копію наказу про його призначення; - ксерокопії паспортів (4 сторінки) засновників та їх ідентифікаційних номерів. До Пенсійного фонду, Центру зайнятості і фондів соцстраху подаються: заява встановленого зразка; нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію; копія довідки органу держстатистики, засвідчена нотаріально або органом, який її видав. Крок восьмий – отримання дозволу на виготовлення печатки, для чого органам дозвільної системи необхідно подати: - заяву встановленого зразка; - ескіз печатки; - оригінал свідоцтва про реєстрацію та його нотаріально завірену копію; - копію довідки органів статистики, завірену нотаріально або органом, що її видав;

- квитанцію про сплату, рахунок видається на місці. Як правило, виготовлення печатки можна замовити безпосередньо у дозвільному центрі. Крок дев'ятий – відкриття банківського рахунка, для чого необхідно підготувати та подати: - заяву про відкриття поточного розрахункового рахунка встановленого зразка; - картку із зразками підписів голови кооперативу та головного бухгалтера, якщо він є, завірені нотаріально; - нотаріально завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію; - копію довідки органу держстатистики, завірену нотаріально або органом, що її видав; - копію статуту (нотаріально посвідчену), засвідчену податковим органом копію довідки (форма 4 ОПП) про взяття на облік; - довідку про реєстрацію в Пенсійному фонді; - ксерокопії паспорта та ідентифікаційного номера засновників; - копію протоколу установчих зборів. Крок десятий – початок практичної діяльності кооперативу та вирішення основних проблемних питань (організаційні, кадрові, матеріальнотехнічного забезпечення, фінансові). Дохід сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу може формуватися за рахунок: - надходжень від його членів у вигляді оплати за надані послуги у процесі виробництва, заготівлі, переробки, постачання сільськогосподарської продукції; - субсидій (дотацій), отриманих з державного та/або місцевих бюджетів для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги; - інших не заборонених законом надходжень. Надходження, одержані сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом від збуту (продажу) сільськогосподарської продукції за дорученням членів цього кооперативу, не є його доходами. Фінансовим результатом господарської діяльності (чистим доходом) кооперативу є різниця між доходами кооперативу від господарської діяльності та витратами на її провадження. Після створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу його менеджмент забезпечує розроблення інвестиційного проекту, який включає комплекс заходів щодо створення кооперативу та його проекту.

ЧАСТИНА II. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПРИ СТВОРЕННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ Найбільш поширеною у світовій і національній практиці, доступною для оволодіння, а також зрозумілою для прийняття управлінських рішень щодо вкладання капіталу в об’єкти підприємницької діяльності формою документа, є інвестиційний проект. Методологія проектного аналізу охоплює всі аспекти формування витрат і вигод та їх порівняння, що дає змогу досягти повноти та об’єктивності оцінок ефективності інвестування. Якщо при розробленні інвестиційного проекту немає потреби в розкритті масштабу проекту, тоді здійснюється його техніко-економічне обгрунтуванння, а за відсутності потреби вивчення екологічних, соціальних та інших позаекономічних аспектів проекту розробляють його бізнес-план. Новоствореним сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам доцільно розробляти інвестиційні проекти та їхні бізнес-плани. При створенні сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та обґрунтуванні його інвестиційного проекту слід дотримувати положень документів нормативного і рекомендаційного характеру з урахуванням його специфіки, виду економічної діяльності, системи управління та інших особливостей і умов. Найбільш розробленою є методична база бізнес планування. Наказом Міністерства економіки України № 290 від 6 вересня 2006 р., було затверджено «Методичні рекомендації з розроблення бізнесплану підприємств». Існує також розгалужена практика розроблення інвестиційних проектів, яка підтверджує, що при їх розробленні слід ураховувати особливості кооперативної моделі формування економічних відносин між його власниками та зацікавленими в проекті особами, а також завдання проектного аналізу на етапі створення кооперативу, коли він ще не має досвіду господарської діяльності, зобов’язань і кредитної історії та створюється на внески його засновників. При створенні сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та розробленні його інвестиційного проекту відповідно до вимог Міністерства економіки України доцільно передбачати таку орієнтовну його структуру з наступними розділами: резюме, створення кооперативу та організації його діяльності по проекту, державна політика щодо розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації та підтримки виробників у секторі, комерційний аналіз проекту, організаційний план і дивідендна політика, інвестиційний план, план операційної діяльності по проекту, оцінка

фінансового стану кооперативу та прогноз його фінансових показників, технічний аналіз проекту, екологічна оцінка проекту, соціальна оцінка проекту, оцінка фінансових показників проекту, оцінка ризиків проекту та макроекономічних і соціально-економічних наслідків реалізації проекту. У резюме проекту слід відображати короткі висновки по проекту. Воно необхідне для швидкого ознайомлення зацікавлених в участі у проекті сторін з інвестиційним задумом та миттєвої оцінки наслідків і доцільності своєї участі в реалізації інвестиційного проекту, а також викликати інтерес працівників фінансових установ і органів державного управління в подальшому детальному ознайомленні з проектом на предмет надання йому інвестиційних ресурсів, державної та іншої підтримки. Обсяг резюме не повинен перевищувати 2-х сторінок тексту. Його слід готувати після завершення оцінки інвестиційного проекту й розміщувати в цьому на початку документа. У резюме доцільно показувати: мету створення кооперативу і реалізації проекту, найважливіші показники проекту, необхідні інвестиційні ресурси для його створення й розвитку, економічні та соціальні вигоди кооперативу, його учасників і держави від реалізації проекту, збалансованості економічних відносин між учасниками проекту, а також окупність інвестиційних витрат по проекту. У першому розділі «Створення та організація діяльності молочарського кооперативу» необхідно обґрунтувати мету та основні завдання щодо створення кооперативу й реалізації його інвестиційного проекту, сутність і переваги проекту, а також визначити учасників проекту та їхні повноваження. виходити з того, що При формулюванні мети слід сільськогосподарський обслуговуючий кооператив створюється не лише для отримання його учасниками певних економічних вигод. Його господарська діяльність має спрямовуватися на забезпечення населення та інших споживачів якісною продукцією або послугами, покращення умов збуту продукції учасників кооперативу і збільшення їхніх доходів. Далі у розділі потрібно обґрунтувати стратегію проекту. З цією метою розробляють його інвестиційну ідею. Важливо впевнитися, що, об’єднавшись у кооператив, власники селянських господарств змогли спільно знайти кращі ринки збуту своєї продукції, організувати заготівельно-збутову, постачальницьку та іншу діяльність кооперативу, здійснити необхідні інвестиції та отримати більші вигоди. Як критерій доцільності реалізації проекту можна прийняти показник, що характеризує збільшення сукупних вигід учасників кооперації, отриманих ними на одиницю вкладених коштів.

Після цього необхідно визначити склад учасників проекту створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, якими можуть бути сільськогосподарські підприємства або громадяни, власники селянських господарств та інші виробники продукції, яка заготовляється, або споживачі послуг кооперативу. Важливо збалансувати можливості учасників кооперативу з виробництва сировини для заготівель із потужністю кооперативу, за якої інвестиції у проект забезпечать найвищу віддачу. При створенні молочарського заготівельно-збутового кооперативу, окрім сировинної бази, у проекті слід також узгодити обсяги можливого збуту продукції з модулями по охолодженню, тимчасовому зберіганню і транспортуванню молока, а також визначити права та обов’язки учасників, оцінити ефекти і витрати кожного з них і збалансувати економічні відносини з тим, щоб ризики проекту були найменші. Після створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу органи його управління можуть вжити заходів щодо розроблення інвестиційного проекту, залучення інвестиційних ресурсів та їх результативного і цільового використання, укласти договори з кредитором (при потребі), постачальниками матеріально-технічних ресурсів і послуг, власниками орендованих земельних ділянок, проектними, будівельними та іншими організаціями. При цьому необхідно визначити вартість капітальних витрат по кожному їх виду. Будівельне підприємство і постачальники технологічного обладнання узгоджують з кооперативом обсяги і графік будівництва та умови постачання високотехнологічного обладнання; надають йому перелік і ціни на нього, а також визначають суттєві умови договору, забезпечують комплектацію, встановлюють і запускають обладнання, проводять його технічне обслуговування й навчання відповідних працівників кооперативу тощо. Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, створеним для заготівель продукції з особистих селянських господарств, у своїх стратегіях розвитку слід передбачати завдання щодо організації забезпечення їх найважливішими видами ресурсів для упередження захворювань тварин і рослин, виконання трудомістких технологічних операцій, запровадження інновацій тощо. Створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу потребує певних витрат. Тому в цьому розділі проекту слід визначити необхідну суму витрат з їх розподілом по заходах, періодах (місяцях року) і засновниках. Рішення щодо здійснення внеску у створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу приймається кожним його засновником. Для

цього він має впевнитися в тому, що його витрати на ці цілі дадуть ефект у розмірі, що перевищує вигоди від альтернативного варіанта інвестування. У разі відсутності альтернативного варіанта інвестицій доцільно порівняти середню проектну суму вигід засновника від участі в кооперативі з відповідним внеском коштів на його створення. Отриманий результат слід порівняти із значенням прийнятної для засновника норми прибутку або коефіцієнта ефективності. Якщо показник ефективності внеску в кооператив перевищує стандартні (нормативні) значення, засновник може не сумніватися у його обґрунтованості. У разі створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу й одночасного здійснення витрат по інвестиційному проекту, що можливо за рахунок коштів засновників, ці витрати слід розглядати як витрати по проекту. У другому розділі інвестиційного проекту сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу слід оцінити можливості отримання бюджетних коштів на його реалізацію, оскільки держава у своїй аграрній політиці декларує наміри щодо підтримки розвитку сільськогосподарської кооперації та інвестиційних заходів сільськогосподарських підприємств. З цією метою вивчають нормативно-законодавчі акти, якими регулюються напрями державної підтримки, а також її специфічні особливості. Цю підтримку потенційно можна отримати через такі механізми: податковий, ціновий, митний, кредитний, лізинговий, бюджетного фінансування, відшкодування інвестиційних витрат на будівництво об’єктів, придбання нової техніки і племінних тварин, закладання багаторічних насаджень, амортизаційний та ін. Кооперативу слід заручається підтримкою його проекту з боку органів місцевого самоврядування і державного управління агропромисловим виробництвом. Врахування у проекті кооперативу можливості отримання фінансової підтримки може суттєво зменшити його інвестиційні витрати і прискорити строки їх окупності. У третьому розділі «Комерційний аналіз» інвестиційного проекту сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу визначається можливість спільного збуту сільськогосподарськими виробниками продукції через кооператив, а також яку частку він може зайняти на ринку відповідної продукції. Для успішної реалізації інвестиційного проекту, наприклад молочарського кооперативу, важливо знати не стільки молока може він заготовити, а скільки його можна реалізувати за вигідною ціною. Тому комерційний розділ має передувати плану виробництва, а в даному випадку – заготівель молока.

У цьому розділі розробникам інвестиційного проекту сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу важливо дослідити конкуренцію у відповідному сегменті ринку продукту. Адже через високу конкуренцію і велику кількість виробників аналогічної продукції може суттєво знизитися ціна на неї та збільшаться непередбачувані витрати, що, у свою чергу, призведе до зменшення обсягу запланованого чистого результату, а отже – зниження ефективності інвестиційних витрат за проектом. Якщо ж ціни конкурентів для учасників кооперативу будуть нижчими, ніж їх може забезпечити цей кооператив, тоді можуть виникнути проблеми при створенні кооперативу. Після позитивного висновку щодо можливостей кооперативу продаж на ринку певного розміру заготовленого сільськогосподарського продукту та невисокої або й зовсім відсутньої конкуренції в галузі розробникам проекту необхідно визначити проектні обсяги реалізації продукції та ціну на неї. Залежно від особливостей інвестиційного проекту, обсяги реалізації можуть мати як сезонний характер, так і бути нестабільними в динаміці, що призводитиме до неповного використання виробничих потужностей кооперативу. У цьому разі у проекті слід передбачати додаткові можливості заготівель сировини, по-можливості створювати її резерви та вишукувати інші варіанти для повного використання виробничих потужностей кооперативу. Окрім того, важливим завданням комерційного розділу й інвестиційного проекту загалом є обґрунтування цін реалізації продукції на період життєвого циклу проекту (8–10 років). Прогноз ціни потребує максимальної уваги розробників проекту, оскільки їх динаміка має циклічний характер, тому слід спиратися на прогноз майбутніх циклічних змін. Більшість новостворюваних сільськогосподарських обслуговуючих заготівельно-збутових кооперативів орієнтуються на місцевий або регіональний ринок. Проте помилково прогнозувати циклічний розвиток ринку певного продукту на основі прояву тенденцій на місцевому або регіональному ринках, адже вони тісно пов’язані з національним і світовим ринками відповідних продуктів та їхніх замінників. Тому аналіз усіх ринків має бути обов’язковою складовою будь-якого інвестиційного проекту. При прогнозуванні цін продажу на перші роки реалізації проекту поряд з економічними методами планування слід використати результати попередніх домовленостей зі споживачем – переробним підприємством або торговельною структурою й укладати з ними попередні угоди. На основі прогнозу обсягів реалізації продукції і ціни по періодах життєвого циклу проекту (перші роки – по місяцях, потім – по кварталах і

роках) розраховують суму надходжень від збуту кооперативом заготовленої продукції його учасників. Результати комерційного аналізу надалі використовуються для складання виробничого плану в наступному розділі четвертому інвестиційного проекту кооперативу. П’ятий розділ проекту «План капітальних вкладень» необхідний, насамперед, для визначення необхідних організаційних заходів і витрат для учасників кооперативу, від яких залежить якість продукції та своєчасність її заготівель, а також моделі розподілу між його учасниками кінцевих результатів. Визначається вартість необхідних інвестиційних витрат, джерела їх фінансування, план будівництва, закладання насаджень, формування стада, використання земельних ділянок, кредитування, лізингу тощо. Особливістю формування джерел фінансування кооперативних проектів є здійснення спільних інвестицій засновників кооперативу по проекту. В оцінках цього розділу проекту використовуються загальноприйняті методи і підходи до поелементного планування потреби інвестицій, інвестиційних ресурсів і фінансових джерел. Фактичні інвестиційні витрати на створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути зменшені шляхом використання наявних у його засновників майнових основних засобів та земельних ділянок, вартість яких слід оцінювати за ринковими цінами, а у разі їх відсутності – за грошовою оцінкою. У шостому розділі проекту «План формування поточних витрат» попередні оцінки капітальних інвестицій доповнюються розрахунками потреби коштів на формування оборотного капіталу по проекту кооперативу. У проектному аналізі ці витрати розглядаються як інвестиції в оборотний капітал підприємства. Спочатку складають план поточних витрат на заготівлю і збут сільськогосподарської продукції, а потім на основі цього плану оборотності коштів визначають суму первинних або додаткових вкладень в оборотний капітал. Метою цих оцінок є не лише планування операційних витрат по проекту, але і їх оптимізація. У цих оцінках доцільно, насамперед, спланувати витрати на оплату праці персоналу з нарахуваннями і на його навчання, а потім усі інші витрати по статтях – заготівля сировини, електроенергія, пальномастильні матеріали, інші матеріали, амортизація, сервісне обслуговування, адміністративні витрати, інші та непередбачувані витрати. Результати розрахунків потреби в основному і оборотному капіталі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу надалі використовуються для визначення обсягів, джерел і динаміки фінансування проекту.

Особливістю сільськогосподарського кооперативу є доцільність вибору оптимального співвідношення між рівнями трудових та інших доходів членів кооперативу, цінами по взаєморозрахунках і розподілом його прибутку. Критерієм цієї оптимізації може бути максимізація вигід членів кооперативу і мінімізація податкових зобов’язань з дотриманням відповідних положень чинного законодавства. При розробленні інвестиційного проекту функціонуючого сільськогосподарського обслуговуючого підприємства, зокрема й кооперативу, необхідно оцінити показники його фінансового стану, заборгованості, ліквідності, робочого капіталу та інші фінансові коефіцієнти. Мета такого аналізу, здійснюваного після визначення вартості всіх капітальних і операційних витрат по проекту, полягає у виявленні загрози невиконання проекту. У практиці інвестування нерідко реалізація ефективного проекту часто припиняється через не виконані підприємством боргові зобов’язання і його банкрутство. Оцінювати фінансовий стан діючого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу доцільно не лише за показниками чистого доходу або прибутку та рентабельності, а й за наявністю основних засобів, які можуть виступати як предмет застави, і відсутністю кредиторської заборгованості. У разі створення кооперативу заборгованість по довгострокових кредитах у нього буде відсутня, проте не буде й позитивної кредитної історії. Тому банківськими кредитами на етапі створення кооперативи не можуть користуватися, а розраховують на внески своїх членів. Враховуючи надзвичайну залежність сільського господарства й обслуговуючих їх господарських формувань від природно-кліматичних, економічних та інших умов, оцінювати фінансовий стан функціонуючого сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу необхідно за період не менше ніж три останніх роки, що може вирівняти негативні показники одного несприятливого року господарювання. Якщо ж інвестиційний проект передбачає створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу з одночасним інвестуванням створення матеріально-технічної бази, то оцінка його фінансового стану непотрібна. Однак прогноз показників балансу, руху грошей і майна, а також кооперативного капіталу необхідний. Якщо розробники проекту не передбачають у ньому розділ з оцінки фінансового стану кооперативу, то результати прогнозу фінансових коефіцієнтів і показників балансу доцільно показувати у розділі з фінансової оцінки проекту. У наступному розділі сьомому проекту необхідно оцінити екологічні ризики. Інвестиційні проекти сільськогосподарських обслуговуючих

кооперативів зазвичай малоризикові. Проте екологічна проблема може бути вагомою у проектах будівництва великих тваринницьких ферм і комплексів, складів для зберігання добрив і засобів захисту рослин та об’єктів меліорації. Проте ризики того, що певна група громадян не підтримуватиме реалізацію еколого-небезпечних проектів завжди реальні, тому в проекті слід передбачати заходи щодо усунення таких ризиків. Розділ вісім «Соціальна оцінка проекту». Інвестиційні проекти сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів здебільшого генерують позитивні соціальні ефекти, які мають у ньому враховуватися. Чим вищі ці ефекти, тим більше учасники кооперативу впевняться, що проект підтримають органи державної влади й управління агропромисловим виробництвом, а також місцеві громади. Якщо немає потреби виділяти результати соціального аналізу проекту в окремий розділ, їх слід навести у наступних розділах (ризики, соціально-економічна оцінка проекту). Результати оцінок доходів і витрат кооперативу, визначені у розділах 1–8 проекту, слід узагальнити в дев’ятому розділі «Фінансова оцінка проекту». Розрахунками фінансових коефіцієнтів інвестиційного проекту обчислюють чисту приведену вартість та визначають строки окупності проекту створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Згідно з п. 2.1.10.3. «Методичних рекомендацій з розроблення бізнесплану підприємств», затверджених наказом Міністерства економіки України від 06.09.2006 р. № 260, на основі виробничої програми, розрахованої в складі прогнозу фінансових результатів діяльності, формується модель дисконтованих грошових потоків. Загальний результат від інвестицій розраховують як суму дисконтованих грошових потоків по кожному року реалізації інвестиційного проекту сільськогосподарського кооперативу й поточної (дисконтованої) вартості залишкової вартості за межами планованого періоду (n років). Алгоритм розрахунку окупності інвестицій у створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу наведено в додатку Б. Обсяг вкладених коштів і прогнозованих від даного вкладення результатів порівнюють із залученням спеціальних методів та інструментів, а саме: дисконтування й нарахування складних відсотків, розрахунок показників чистої приведеної вартості проекту і внутрішньої норми доходу (внутрішнього граничного рівня дохідності), динамічного (дисконтного) строку окупності проекту. Побудова моделі грошових потоків ґрунтується на застосуванні техніки дисконтованих грошових потоків. У доходи по проекту включають усі надходження – виручку від реалізації продукції та послуг, доходи від продажу майна, отримані кредити,

інші доходи, а також ліквідну вартість проекту на кінець його життєвого циклу. Розрахунки ефекту і витрат у проект необхідно проводити по періодах його життєвого циклу. Залежно від виду економічної діяльності кооперативу фінансові показники за перші 1–2 роки реалізації проекту наводять по місяцях року, наступний рік – по кварталах, а далі – по роках. Амортизація у проектному аналізі розглядається як частина прибутку підприємства, що не оподатковується. Суми чистого грошового потоку по періодах життєвого циклу проекту приводять до поточного моменту множеннями зазначеного показника на ставку дисконтування. Чиста приведена вартість (NPV) у перші роки життєвого циклу проекту, зазвичай від’ємна, але від’ємні значення цього показника у динаміці зменшуються і в якийсь період набувають додатного значення. Показник строку окупності проекту визначають за порядковим номером періоду (рік, місяць) життєвого циклу проекту, в якому чиста приведена вартість набуде додатних значень. Оцінку фінансових показників інвестиційного проекту прийнято вважати достатньою, якщо строк окупності проекту розраховано, а його значення зіставлено з нормативом або середнім рівнем. Проте для членіввласників кооперативу та працівників із числа власників не менш важливе значення мають їх трудові та інвестиційні доходи. Розділ десятий «Оцінка ризиків проекту». Інвестиційний проект кооперативу слід ґрунтовно оцінити щодо ризиків недоотримання запланованих результатів через фактори, що не були враховані при розробленні проекту, або виникнення непередбачуваних додаткових витрат. Як правило, до таких факторів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу відносять ризики, пов’язані із: погіршенням можливостей заготівлі продукції для перероблення і збуту, частковим недофінансування інвестиційного проекту, технологічними та технічними проблемами, незабезпеченістю кадрами відповідної кваліфікації, погіршенням ситуації на ринку, недостатньою організацією діяльності кооперативу, зміною умов оподаткування, криміногенною ситуацією, випереджаючим зростанням цін на ресурси і послуги, фінансовими ризиками тощо. Наведені вище методичні підходи доцільно використовувати в практиці проектного аналізу сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами, їх засновниками і учасниками, працівниками агроконсалтингу і дорадчих служб, іншими фізичними та юридичними особами.

ЧАСТИНА III. ЗРАЗКОВИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МОЛОЧАРСЬКОГО ЗАГОТІВЕЛЬНО-ЗБУТОВОГО КООПЕРАТИВУ РЕЗЮМЕ ПРОЕКТУ Власники проекту – об'єднання громадян, які проживають у населеному пункті (або двох або більше сусідніх населених пунктах, об’єднаних громадах), утримують корів і виявили бажання об'єднатися та створити молочарський сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Метою проекту є створення на засадах спільної діяльності безприбуткового обслуговуючого кооперативу для заготівлі та реалізації надлишків молока, виробленого в особистих селянських господарствах, за більш вигідними для них цінами та отримання внаслідок цього додаткових вигід, а також задоволення потреб населення і переробних підприємств у молокопродукції. Показники проекту: 1. Молочарський сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, створений спільним об'єднанням 70 жителів двох населених пунктів: обсяг виробництва надлишкового молока – 95 т/місяць, ціна реалізації – 4,9 грн/л молока, виручка першого року діяльності – 3666 тис. грн; у разі участі у СОК: ціна – 8,4 грн/л, відповідно виручка – 6130 тис. грн. 2. Пункт приймання молока: мобільний на базі контейнера, виготовлений згідно з санітарно-гігієнічними вимогами: матеріал – сендвіч-панелі, товщина 80 мм; стіни та стеля миючі; підлога з неіржавіючої сталі; двері з теплоізоляцією; два вікна; електричне опалювання (конвектор потужністю 1,2 кВт; вентиляція; туалет з умивальником та унітазом; окрема кімната із столом і шафою; бойлер для гарячої води на 100 л; лічильник води; умивальник з шафою (лабораторія перевірки якості молока); аналізатор молока; приймальна станція для приймання молока 2,5 (5) т/добу, яка складається з таких елементів як молочна помпа, лічильник молока, фільтр 15 000 л, миюча CIP-система; труби, крани та інші елементи з неіржавіючої сталі. 3. Вартість капітальних інвестицій по проекту – 2639,3 тис. грн. 4. Вартість поточних витрат першого року по проекту – 131,8 тис. грн/рік. 5. Джерела фінансування проекту – вступні та пайові внески членів кооперативу. 6. Чиста приведена вартість проекту – 19,65 млн грн. 7. Строк окупності проекту – 2 роки. 8. Соціально-економічна ефективність проекту – створення трьох повноцінних робочих місць, підвищення рівня якості молока та забезпечення попиту на нього й отримання додаткового доходу виробниками молока, збільшення надходжень до місцевого бюджету.

РОЗДІЛ 1 «СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОЧАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ» 1.1.

Мета, основні завдання та пріоритети учасників проекту

Метою проекту є створення на засадах спільної діяльності безприбуткового обслуговуючого кооперативу для заготівлі та реалізації надлишків молока, виробленого в особистих селянських господарствах, за вигідними для них цінами та отримання додаткових вигід, а також задоволення потреб населення і переробних підприємств у молокопродукції. Діяльність кооперативу спрямовуватиметься на збереження молочного стада у сільського населення, поліпшення якості молочної сировини та розвиток традиційних форм господарської співпраці в українському селі. Кооператив сприяє встановленню довготривалих відносин з покупцями молока, постачальниками кормів та іншого спеціалізованого обладнання, постійно освоює новітні технології догляду та утримання великої рогатої худоби. Для досягнення кооперативу у його діяльності забезпечуватимуться пріоритети щодо збільшення кількості його членів, популяризації кооперативного руху, співпраці з центральними та місцевими органами влади з питань розвитку кооперації, вивчення та запровадження передового досвіду з організації діяльності кооперативу, охорони навколишнього природного середовища. Найважливішим пріоритетом діяльності кооперативу є забезпечення поставок клієнтам і партнерам якісної молочної сировини та задоволення членів кооперативу в основних матеріалах і послугах. Кооператив буде постійно сприяти розвитку економічної діяльності своїх членів, покращенню їх соціально-економічного становища, підвищенню рівня ефективності праці та збільшенню їхніх доходів. Основні завдання проекту: оцінка попиту та пропозиції на місцевих і регіональних ринках молока та прогноз цінової ситуації; розроблення планів виробництва й реалізації молока, ресурсного забезпечення, поточних витрат і капітальних вкладень; визначення фінансових показників та окупності проекту. Сутність проекту. Проектом передбачається створити молочарський обслуговуючий кооператив за участі особистих селянських господарств для щорічного підвищення виробництва молока та реалізації його надлишків з найбільшою вигодою. Учасники проекту: 1) власник проекту – об'єднання громадян, які проживають у сільській місцевості, ведуть особисте селянське господарство та прийняли рішення створити молочарський сільськогосподарський обслуговуючий кооператив;

2) державні та недержавні молокопереробні підприємства – покупці молока; 3) приватне підприємство «Укрмолпостач» – постачальник обладнання, необхідного для функціонування молочарського кооперативу. Розподіл повноважень учасників проекту. 1. Власник проекту: - об'єднання громадян через ініціативну групу делегує повноваження щодо розробки інвестиційного проекту зі створення молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та здійснює заходи з управління власним капіталом; - забезпечує організацію робіт та інших заходів щодо створення і функціонування молочарського кооперативу; - здійснює організаційні заходи щодо виборів директора кооперативу, розроблення проектної документації і Статуту; - здійснює підготовку приміщення. 2. Державні та недержавні молокопереробні підприємства: - узгоджують із кооперативом обсяги і графік постачання високоякісного молока та ціни; - укладають із кооперативом договір на постачання високоякісного молока та забезпечують контроль за його виконанням; - забезпечують своєчасне проведення оплати за молоко. 3. Приватне підприємство «Укрмолпостач»: - укладає із кооперативом угоди на купівлю/продаж високоякісного обладнання та забезпечує своєчасне дотримання взятих на себе договірних зобов’язань; - узгоджує із покупцем графік постачання обладнання; - забезпечує контроль здійснення покупцем платежів. Молочарський сільськогосподарський обслуговуючий кооператив утворюється за ініціативи та активної підтримки селян у кількості 70 осіб (середня чисельність членів кооперативу з урахуванням утримання 3 і більше корів), які дбають про високу якість виробленої сировини та беруть активну участь у соціально-економічному розвитку сільських громад. Кадровий склад персоналу молочарського кооперативу: директор кооперативу, бухгалтер та приймальник молока. У всіх членів кооперативу є досвід по догляду за тваринами й участі в економічній діяльності з виробництва і реалізації продукції особистого селянського виробництва та можливість виконувати інші роботи по проекту у вільний від основного виду трудової зайнятості час.

Пряме використання наявних у членів кооперативу приміщень для цілей проекту не передбачається. Для окремих потреб проекту об'єкти будуть орендовані або отримані на безоплатній формі. Члени кооперативу регулярно отримують грошові доходи від реалізації надлишків молока. 1.2. Створення кооперативу Кооператив буде створено в кілька етапів. На першому етапі передбачається організувати ініціативну групу засновників кооперативу з найбільш активних лідерів на селі. Юридичне оформлення групи здійснюється шляхом підписання протоколу про наміри. Організація роботи ініціативної групи. Члени ініціативної групи розробляють чіткий робочий план, розподіляють між собою обов’язки і завдання. Завдання – визначити потреби майбутніх членів кооперативу, з’ясувати їх наміри щодо участі в діяльності кооперативу, можливості сплати вступних внесків і вступних паїв та ін. Членами молочарського кооперативу будуть фізичні особи – 70 виробників молока в особистих селянських господарствах з двох сусідніх сільських населених пунктів. Визначення видів діяльності кооперативу. Заготівля та збут молока є основною діяльністю молочарського кооперативу, і в основному залежать від існуючих каналів збуту: підприємствам переробки; прямого продажу молока (лікарні, школи, дитячі садки, військові частини тощо), на продовольчих ринках, через мережу роздрібної торгівлі або іншим споживачам. На етапі розробки проекту визначають також інші види діяльності кооперативу, такі як послуги із штучного запліднення корів, ветеринарного обслуговування, а також надання послуг з механізації, постачання матеріальних засобів, організації пасовищ. Ініціативна група організовує опитування потенційних членів кооперативу для виявлення їхніх потреб. Матеріальна база створюється за рахунок внесків членів кооперативу (вступних і пайових), а також орендованого майна та державної підтримки. Здійснено попередні домовленості щодо виділення з місцевого бюджету коштів після створення юридичної особи на умовах часткового їх повернення. Елементи матеріально-технічної бази кооперативу. Основними елементами матеріальної бази будуть молокоприймальний пункт і приміщення для лабораторії. Проектом не передбачається будівництво окремого офісного приміщення кооперативу. Кооператив використовуватиме порожні приміщення колишніх торговельних закладів, складів і житлових будинків на території населеного пункту на умовах безоплатного користування.

Для потреб молочарського кооперативу необхідно придбати автотранспорт, який використовуватиметься не тільки для підвезення молока, а й надання інших послуг членам кооперативу. Збір молока і його доставку на центральний молокоприймальний пункт кооператив забезпечуватиме гужовим транспортом. Для інших видів діяльності кооперативу будуть облаштовані приміщення для пункту штучного запліднення корів та інших матеріалів для постачання членам кооперативу. Заснування кооперативу. Головним документом кооперативу є його Статут, в якому викладено основні принципи і правові норми діяльності кооперативної організації. Статут затверджується Загальними зборами членів кооперативу, які також обирають правління та й інші органи кооперативу. Разом із Статутом оформляється «Згода членів на вступ у кооператив», яку підписує кожний член кооперативу особисто. За оцінками цінової ситуації щодо процедури реєстрації кооперативу, загальна вартість якої становить близько 4030 грн, за попередніми домовленостями із членами кооперативу у проекті передбачено розмір вступного внеску на його заснування, що становитиме 60 грн з одного члена кооперативу (табл. 1.1). Реєстрація кооперативу включає в себе основні етапи: - нотаріальне посвідчення Статуту кооперативу; - підготовка пакета документів, необхідного для відкриття тимчасового рахунку кооперативу в банківській установі для формування пайового фонду кооперативу; - державна реєстрація кооперативу в органах державної реєстрації юридичних осіб; - постановка кооперативу на облік та отримання довідки з ЄДРПОУ в органах статистики; - постановка кооперативу на облік як платника податків та отримання відповідної довідки в державних податкових органах; - постановка кооперативу на облік як страхувальника та отримання відповідної довідки в органах Пенсійного фонду України, органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, органах Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності України, органах Фонду соціального страхування від безробіття України; - отримання дозволу на виготовлення круглої печатки та кутового штампу кооперативу в дозвільному центрі внутрішніх справ, виготовлення круглої печатки та кутового штампу кооперативу; - відкриття розрахункового рахунку кооперативу в банківських установах.

Таблиця 1.1 Розрахунок вступних внесків членів кооперативу та їх розподіл за статтями витрат на процедуру створення та реєстрації кооперативу Розмір вступних внесків Розмір внеску/ (витрат), грн Кількість членів кооперативу

Загальна сума, грн

Внески членів кооперативу на його створення

4200

Папір - 3 упаковки

120

360

Друк статуту - 5 примірників.

250

Нотаріальне посвідчення Статуту кооперативу

420

Підготовка пакета документів, необхідних для відкриття тимчасового рахунку кооперативу в банківській установі для формування пайового фонду кооперативу

Державна реєстрація кооперативу в органах державної реєстрації юридичних осіб

480

Постановка кооперативу на облік та отримання довідки з ЄДРПОУ в органах статистики

190

Постановка на облік кооперативу як страхувальника та отримання відповідної довідки в органах Пенсійного фонду України, органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, органах Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності України, органах Фонду соціального страхування від безробіття України

170

Отримання дозволу на виготовлення круглої печатки та штампу кутового кооперативу в дозвільній системі органів внутрішніх справ, виготовлення круглої печатки та кутового штампу кооперативу

450

Відкриття розрахункового рахунку кооперативу в банківських установах

140

Витрати організаційні, транспортні

1500

4030

Витрати, понесені при створенні та реєстрації кооперативу

Витрати всього

Проектом передбачено, що покриття витрат зі створення та реєстрації молочарського кооперативу здійснюється за рахунок вступних внесків членів кооперативу. 1.3. Організація діяльності кооперативу Кооператив забезпечує збирання молока у його членів для реалізації. Для цього в одному з приміщень кооператив облаштовує один, а у разі потреби більше, молокоприймальних пунктів на території сільської ради. Молокоприймальний пункт організовується у пристосованому для цього приміщенні, яке передбачається додатково обладнати водота електропостачанням, каналізацією, обладнанням для визначення якості молока та охолоджувачем.

Селяни, які проживають поблизу молокоприймального пункту, самостійно приносять до нього молоко. У взаєморозрахунках по таким членам кооперативу не будуть враховані витрати на доставку молока. Якщо відстань до молокоприймального(их) пункту(ів) є великою, організовуються додаткові молокоприймальні пункти, які, як правило, розташовуються у вивільнених приміщеннях на селі й навіть у селянських дворах. Але за першого і другого варіантів не завжди забезпечуються потреби членів кооперативу, особливо пенсіонерів і хворих людей. У цих випадках кооперативи організовують збір молока гужовим або автомобільним транспортом. У цьому проекті надається перевага використанню гужового транспорту. Залежно від потреб членів кооперативу заготівля молока може відбуватися один, два або три рази на день. Процес заготівлі молока, що передбачається проектом. Під час приймання молока працівник кооперативу перевіряє його кількість та якість – жирність, вміст білка, в’язкість, кислотність, забрудненість тощо. Кількісні та якісні параметри зданого молока ретельно занотовують якщо молоко, що приймається від члена кооперативу, не відповідає мінімальним стандартам якості, воно має бути забраковано. Молоко доставляється на молокозавод або іншим споживачам. Транспортні засоби можуть належати кооперативу або надаватися клієнтом, якому кооператив постачає молоко. Основним варіантом для цього проекту є реалізація молока на молокопереробне підприємство. Проект кооперативу також передбачає використання альтернативних каналів збуту молока, зокрема, реалізовувати його бюджетним установам (лікарням, школам, дитсадкам, військовим частинам та іншим категоріям споживачів), на продовольчих ринках, через мережу роздрібної торгівлі та деяким іншим покупцям молока. Реалізоване споживачам молоко має відповідати чинним ветеринарносанітарним нормам, дотримання яких передбачається проектом разом із відповідними витратами на ці цілі. Перед реалізацією молоко проходить передпродажну обробку. Найвигіднішим для виробників молока є не його реалізація як сировини для перероблення, а продаж продуктів перероблення, здійснюваного в кооперативі. Однак переробка потребує дороговартісного обладнання. Інвестиції в таких розмірах у членів кооперативу можуть бути тимчасово відсутні, тому проектом оцінюються варіанти з його підтримкою за рахунок державного і місцевого бюджетів. У перспективі можливі варіанти участі

кооперативу в організації спілки кооперативів з метою створення власних переробних потужностей. Участь членів кооперативу в його економічній діяльності. Основним видом діяльності молочарського кооперативу є заготівля і збут молока, що виробляється у господарствах членів кооперативу. З метою підтримання взаємовигідних відносин з переробним підприємством або іншими покупцями молока кооператив укладає з ними договір, в якому передбачено двосторонні умови, пов’язані з цим видом діяльності. У договорі зазначаються якість молока, його кількість (залежно від сезону), умови оплати, ціни на молоко, відповідальність сторін за дотримання положень договору тощо. Для укладення такого договору з виробником молока кооператив повинен мати гарантію щоденного надходження певної його кількості. Для цього кожному члену кооперативу доводяться його зобов’язання щодо кількості молока для продажу кооперативу щодня (щомісяця, щороку), а також його якості. Наприклад, якщо член кооперативу утримує одну корову з середньорічним надоєм 5500 кг молока і для власних потреб залишає 1000 л, то кожний член в угоді між кооперативом бере на себе зобов’язання здавати по 15 л молока в день або по 450 л у місяць. Такі зобов’язання підписують члени кооперативу і виконавчий директор, а в разі його відсутності – голова кооперативу. Ці зобов’язання є підставою для визначення обсягів купівлі/продажу молока за договору між кооперативом і молокозаводом чи іншим партнером кооперативу. Додатком до зазначених зобов’язань є графік заготівель молока від кожного учасника кооперативу. 1.4. Пайові внески учасників кооперативу При визначенні суми пайових внесків у молочарський кооператив необхідно враховувати обмежені фінансові можливості більшості його членів. Вступні внески, які роблять члени при створенні кооперативу, зазвичай невеликі, на противагу пайовим внескам. Проектом передбачено розмір пайового внеску від кожного члена кооперативу в сумі 37 817 грн, 70% з яких компенсуватиметься відповідно до передбачуваної державної компенсації в межах затвердженої програми підтримки аграріїв на 2018 р. на функціонування кооперативу, решта компенсуватиметься протягом року невеликими сумами шляхом утримання певного відсотка з плати за молоко (Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2018 року № 106 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової

підтримки розвитку фермерських господарств». Фінансова підтримка надається: сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу, до складу якого входить не менше ніж 20 членів, серед яких повинні бути не менше ніж одне фермерське господарство, а інші — фізичні особи, у власності та користуванні кожної з яких перебуває не більше ніж 100 гектарів земель сільськогосподарського призначення). Порядок розрахунку суми компенсації визначається Правилами внутрішньої господарської діяльності, але таким чином, щоб сума грошей, отриманих за 1 л молока, залишалася незначною. Залежно від ситуації її розмір може коливатися від 10 до 20 коп. з 1 л заготовленого молока. Ціна на молоко. Ціна реалізації молока у разі постачання його кооперативом на молокозавод чи іншому споживачеві обумовлюється у договорах між кооперативом і молокозаводом та іншим споживачем. Кооперативні нарахування (попередня ціна за послуги, пов’язані із заготівлею та збутом) віднімаються від ціни продажу. Кооператив бере на себе зобов’язання розраховуватися зі своїми членами за ціною на збутові послуги, а не по ціні реалізації молока. Він може тільки намагатися отримати порівняно прийнятнішу ціну реалізації молока через переговори й пошук іншого партнера. Ціна на послуги, що утримується з ціни продажу молока, включає всі витрати, пов’язані зі збиранням і збутом молока, зокрема: - орендну плату за приміщення молокоприймального пункту, якщо воно не надається безкоштовно; - амортизацію обладнання; - витрати на транспортування молока; - заробітну плату персоналу молокоприймального пункту з нарахуваннями на неї; - інші витрати, такі як фільтрувальні матеріали, необхідні миючі засоби, дезінфекційні речовини тощо; - частину накладних витрат – заробітна плата бухгалтера та виконавчого директора (якщо таку посаду передбачено), соціальні нарахування, електроенергія. У середньому відрахування можуть становити 1–6 коп./л. Ціна на інші послуги. Ціну на кожну послугу слід визначати обґрунтовано і прозоро. Специфічні витрати необхідно передбачати на кожний вид діяльності (табл. 1.2).

Таблиця 1.2 Особливості формування ціни на додаткові послуги Види послуг

Складові ціни

Осіменіння тварин

Орендна плата за приміщення (якщо є) та його утримання, сперма, інструментарій та обладнання, плата за штучне осіменіння Виконання механізованих робіт Амортизація обладнання та його утримання, пальне, заробітна плата механізатору та нарахування на заробітну плату Поліпшення пасовищ, випасання Витрати на поліпшення пасовищ (мінеральні добрива, худоби, заготівля, зберігання та насіння, механізовані роботи), заробітна плата пастухів та підвезення кормів нарахування на заробітну плату Інші роботи й послуги Інші витрати

Загальногосподарські витрати кооперативу розподіляються між різними видами виконуваних робіт і послуг пропорційно обсягам витрат на оплату праці та амортизацію. Сезонні коливання ціни збуту молока. Ціна реалізації молока, погоджена із заводом, коливається залежно від сезону. Наприклад, зимою вона вища, ніж влітку. Таким чином, змінюється і дохід на одиницю надоєного молока, який отримують члени молочарського кооперативу. 1.5. Інші види діяльності молочарських кооперативів Крім основного виду діяльності – збирання та збут молока, молочарський кооператив здійснюватиме інші види діяльності, зокрема: - первинна обробка молока-сировини та продаж від імені членів; - переробка заготовленого молока та збут молочних продуктів від імені його учасників; - надання послуг зі штучного осіменіння корів, що належать учасникам кооперативу; - ветеринарне обслуговування худоби учасників та забезпечення ветеринарними препаратами; - постачання членам матеріальних засобів виробництва; - надання послуг з механізованих робіт (косіння сіяних та лучних трав, угідь і заготівля інших видів кормів, доставка їх членам кооперативу тощо); - організація випасання худоби членів кооперативу на пасовищах, переданих у розпорядження кооперативу, та виконання робіт з покращення пасовищ. Кооператив надаватиме своїм членам необхідну техніку для виконання механізованих робіт, щоб вони виробляли корми власними силами – з підготовки ґрунту, сівби, збирання й перевезення врожаю, проведення меліоративних робіт на пасовищі, боротьби зі шкідниками та хворобами рослин і тварин.

1.6. Відносини власності та розподільні відносини в кооперативі Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив створений і функціонує на основі принципу добровільного членства, адже кооператив – добровільна організація, члени якої ефективно працюють для збільшення рівня свого добробуту. Членами СОК можуть стати будь-які фізичні особи, які утримують корів, визнають його статут і дотримуються визначених вимог. Кожний член кооперативу повинен брати трудову участь в його діяльності та забезпечувати мінімально необхідні обсяги виробництва молока. Трудова участь гарантує кожному членові своєчасне отримання кооперативних виплат. Для вступу до кооперативу потрібно: 1) ознайомитись з метою діяльності і Статутом СОК; 2) подати заяву про вступ до кооперативу; 3) сплатити вступний внесок у розмірі 60 грн (на реєстрацію кооперативу) та пайовий внесок шляхом передачі кооперативу майна та/або грошей. Передбачений проектом розмір паю становить у грошовому виразі 37 817 грн і розрахований виходячи з основних капітальних вкладень; 4) надати ксерокопію паспорта громадянина України і копію паспорта тварини з ветеринарною карткою; 5) прийняти тварину та інші засоби виробництва для здійснення обов’язкової трудової участі у процесі виробництва в СОК (за можливості забезпечити виконання цього пункту кооперативом). Процедура укладення угоди. Проектом передбачено, що для укладення угоди між кооперативом та учасником (власником корови) подаються заява про вступ до кооперативу та необхідний пакет документів, що включає особистий паспорт, а також реєстраційні документи на худобу (паспорт тварини, її робочий номер, дані про стан здоров’я тварини тощо). Фахівці кооперативу оглядають стійлове приміщення та фіксують в угоді умови утримання, що забезпечать належний ветеринарно-санітарний стан тварин. Після укладення угоди оригінали документів повертають. Крім того, члени кооперативу не передають корів у будь-яке інше місце, а доглядають за ними особисто у своєму господарстві. Тобто худоба залишається під постійним доглядом її власників. Кооператив передбачає здійснення 5% кооперативних доплат як заохочення (за фінансових можливостей). За кошти кооперативу проводиться штучне запліднення корів.

Вимоги та обов'язки директора кооперативу. Вимоги: Успішний досвід роботи керівником/заступником керівника/начальником від 3-х років. Знання сировинної (молочної) зони, стандартів та вимог щодо якості молока. Особисті якості: належні управлінські навички, організаторські здібності, комунікабельність, відповідальність. Умови праці: робочий тиждень – з понеділка по неділю (з 8:00 до 10:00, неповна зайнятість), офіційне працевлаштування. Посадові обов'язки: 1. Діяльність щодо залучення членів кооперативу; 2. Робота з членами кооперативу зі збільшення кількості та підвищення якості молока, зменшення рівня сезонності його виробництва; 3. Моніторинг та аналіз інформації щодо конкурентів у регіоні; 4. Збір та аналіз інформації про ціни на молоко в регіоні; 5. Підготовка та своєчасне подання звітів; 6. Ведення бази даних членів кооперативу; 7. Співпраця з ветеринарними лікарнями та зовнішніми контролюючими органами; 8. Контроль за виплатою кооперативних виплат членам; 9. Організація роботи з позиками на придбання великої рогатої худоби. Обов'язки приймальника молока. Здійснює прийом молока від членів кооперативу в селі. Вибірково у відповідний посуд відбирає проби молока та перевіряє його якість. Для цього у приймальному пункті передбачено наявність необхідного обладнання для визначення вмісту жиру, щільності, чистоти та кислотності. Члени кооперативу (власники худоби) не сплачують будь-яких податків і зборів. Кооператив як юридична особа сплачує всі необхідні податки і збори відповідно до чинного законодавства. При вступі до кооперативу з власником майна укладається угода на оренду тварин, на час дії якої орендар (кооператив) не має права продавати, передавати в заставу або використовувати не за призначенням, тобто не йдеться про зміну власності. Приплід від корови в період оренди залишається власністю орендодавця (господаря). Відповідно до чинного законодавства, власники худоби маю право на спеціальну бюджетну дотацію за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби. Згідно розподілу видатків Державного бюджету України на 2018 (додаток № 3 до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» ) на державну підтримку галузі тваринництва заплановано виділити 2

млрд 300 млн грн. Відповідно до Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 р. № 246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 р. № 342), у 2018 році бюджетні кошти можуть бути спрямовані на державну підтримку галузі тваринництва шляхом здійснення таких виплат: 1) спеціальної бюджетної дотації фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби (далі — дотація за молодняк); 2) часткове відшкодування: вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності (далі — часткове відшкодування вартості корів); витрат на закупівлю установки індивідуального доїння (далі — часткове відшкодування витрат на установку); 3) за вирощені та продані на забій і переробку суб'єктам господарювання, які мають власні (орендовані) потужності для забою тварин, молодняк великої рогатої худоби та свині (крім свиноматок і кнурів) (далі — дотація за продану на забій худобу) (фізичним особам, фізичним особам — членам виробничих або обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів, а також фермерським господарствам); 4) спеціальної бюджетної дотації за поголів'я корів м'ясного напряму продуктивності. Проте, слід зауважити, що бюджетні дотації надаються лише на тварин, які ідентифіковані та зареєстровані у встановленому порядку. Наявність у власника цих тварин та їх відповідність даним Єдиного державного реєстру тварин може перевірятися відповідними контролюючими органами. Крім того, орендар (кооператив) зобов’язується здійснювати заходи з підвищення продуктивності орендованої худоби, в тому числі нести в повному обсязі витрати, пов’язані з осіменінням тварин, ветеринарними послугами щеплення раз на рік на одну корову, дослідженням на захворювання лейкозом, туберкульозом, бруцельозом, зокрема компенсація витрат на дослідження прихованих (субклінічних) форм маститу (сума не вказується у зв’язку з тим, що вартість послуг може змінюватися). Загальна орендна плата на 1 корову становить 200 грн, що сплачується після року перебування орендодавця в кооперативі. Також кооператив надає безвідсоткові позики на придбання високопродуктивних корів і доїльних апаратів. Будь-яка із сторін має право достроково припинити дію цієї угоди, зокрема власники худоби – вийти з кооперативу, попередивши про це письмово іншу сторону не менше ніж за 14 календарних днів.

Угода з членами кооперативу є типовою на всій території України, однак не може бути однотипною з угодою інших аналогічних підприємств. Члени кооперативу отримують кооперативні виплати, які перевищують рівень доходів селян, які самостійно реалізують молоко заготівельникам. Окрім кооперативних виплат, члени кооперативу отримують додаткові переваги: - гарантований ринок збуту виробленого молока; - рівне право голосу, кожний член кооперативу має право впливати на обговорення та прийняття кінцевих рішень; - безвідсоткові позики на придбання високопродуктивних корів, доїльні апарати та поставку збалансованих кормів; - оплата ветеринарних послуг, штучне запліднення та щеплення, а також сплата 200 грн орендної плати за кожну корову після року членства в СОК; - компенсація витрат досліджень щодо захворювання на субклінічну форму маститу; - можливість придбання якісних кормів за вигідними цінами; - за умови тісної співпраці кооператив перераховує частину коштів на потреби сільських рад для розвитку населених пунктів; - навчання членів кооперативу сучасним технологіям годівлі й ветеринарного догляду за худобою; - надання можливості купівлі свіжої та якісної продукції молокозаводів за цінами виробника без роздрібних націнок.

РОЗДІЛ 2 «ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ПРОЕКТУ» 2.1. Підтримка виробництва молока Відповідно до чинного законодавства України державна підтримка виробників молока та молочних продуктів здійснюється відповідно до визначених пріоритетів розвитку молочної галузі агропромислового виробництва, зокрема шляхом надання за рахунок коштів державного бюджету: - дотацій на молоко незбиране екстра, вищого, першого та другого ґатунку і вершки незгущені; - пільгових коротко- і довгострокових кредитних ресурсів; - лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та іноземного виробництва для технічного переоснащення і впровадження сучасних технологій виробництва й переробки молока та молочних продуктів суб'єктами господарювання; - стимулювання підвищення якості молока, що відповідає вимогам державного стандарту України, через доплати у відсотках до закупівельної ціни. На підставі розгляду нормативно-правового забезпечення підтримки виробників молока та молочної продукції дозволив виділено основні напрями здійснення виплат виділених бюджетних коштів відповідного призначення: 1) спеціальна бюджетна дотація фізичним особам за утримання та збереження молодняку великої рогатої худоби (дотація за утримання корів надаватиметься двічі на рік на безповоротній основі за кожну наявну на 1 січня та 1 липня поточного року корову в розмірі: 300 грн за голову — за молодняк віком від 1 до 5 місяців; 1000 грн за голову — за молодняк віком від 5 до 9 місяців; 2500 грн за голову — за молодняк віком від 9 до 12 місяців); 2) часткове відшкодування: - вартості закуплених племінних телиць, нетелей та корів молочного, м'ясного і комбінованого напряму продуктивності; - відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво й реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин; - вартості будівництва й реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, а також придбаного обладнання та механізмів вітчизняного виробництва для молочного скотарства; - витрат на закупівлю установок індивідуального доїння; 3) дотація та часткове відшкодування вартості товарів і робіт для реалізації проекту «Село майбутнього» як складової частини національного проекту «Відроджене скотарство».

Переробне підприємство, яке прийняло вироблену продукцію (молоко, молочну сировину, молочні продукти) від сільськогосподарських підприємств або господарств населення, сплачує частину податку на додану вартість до спеціального фонду Державного бюджету України на спеціальний рахунок. Акумульована сума на зазначеному рахунку може бути використана переробним підприємством виключно для виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації за продане ними молоко. Компенсація для кожного сільськогосподарського товаровиробника визначається з урахуванням коефіцієнта, розрахованого як співвідношення суми компенсації, визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, до вартості закуплених молока без урахування податку на додану вартість. Додатковим стимулом для власників особистих селянських господарств є дотації на утримання худоби, передбачені на розвиток тваринництва. Розмір цих дотацій для громадяни, які утримують велику рогату худобу: на 1 голову молодняку – 700, молочної корови – 2500 грн. Виплата суб'єктам господарювання часткового відшкодування відсоткової ставки за кредитами, залученими на будівництво і реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів, придбання технологічного обладнання та механізмів, закупівлю тварин здійснюється на загальних підставах відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів. Компенсація надається позичальникам за кредитами, залученими у національній валюті – в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування відсотка за користування кредитами, а в іноземній валюті – у розмірі 7 % річних, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами. Компенсація лізингових платежів надається суб'єктам господарювання за техніку та обладнання, придбані на умовах фінансового лізингу: - за лізинговий платіж в обсязі 40 % вартості предмета лізингу вітчизняного виробництва; - за комісійну винагороду лізингодавцю в розмірі 1,5 облікової ставки Національного банку України, що діє на дату нарахування відсотка за користування предметом лізингу, але не вище розмірів, передбачених договорами фінансового лізингу. У процесі обгрунтуванння проекту

зроблено висновок, що цей механізм підтримки сільськогосподарського виробника не буде використовуватися для цілей проекту. Важливим стимулюючим інструментом нарощування поголів’я корів для селян є механізм часткового відшкодування витрат на придбання установки автоматичного доїння вітчизняного виробництва для користування власниками домогосподарств за умови утримання у своєму господарстві не менш як трьох ідентифікованих та зареєстрованих в установленому порядку корів, але не більш як 5000 грн за одиницю. Використання цього механізму для цілей проекту сприятиме зменшенню витрат учасників кооперативу і підвищення якості заготовлюваного молока. Держава приділяє особливу увагу забезпеченню високого рівня екологічності виробленої сільськогосподарської продукції. Для молокопродуктового підкомплексу передбачено бюджетну дотацію за екологічно чисте молоко власного виробництва, продане молокопереробним підприємствам для виготовлення продуктів дитячого харчування на молочній основі (ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі»), що надається сільськогосподарським підприємствам та фізичним особам, які провадять діяльність на території, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до виготовлення продуктів дитячого і дієтичного харчування, мають відповідний сертифікат якості. Первинними документами для нарахування бюджетної дотації за екологічно чисте молоко є приймальні квитанції з позначкою «Для дитячого харчування», видані товаровиробникам молокопереробними підприємствами та зареєстровані у відповідному реєстрі. З метою участі кооперативу в конкурсах на отримання бюджетних коштів складається анкета інвестиційного проекту. 2.2. Підтримка діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Державною політикою з підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів передбачено забезпечення сприятливих умов для їх утворення, становлення й розвитку шляхом формування сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної політики щодо діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їхніх членів, а також розроблення механізму їх державної підтримки. Центральні й місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають сприяти розвитку і зміцненню економічної

самостійності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їхніх членів, підвищенню ефективності їх діяльності, запобігати будь-яким обмеженням господарської активності й ініціативи таких кооперативів, забезпечувати вільну й рівноправну їх участь на ринках товарів, робіт і послуг. Бюджетні кошти на конкурсних засадах передбачено спрямовувати, зокрема, на фінансову підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, членами яких є виключно особисті селянські, фермерські господарства та фізичні особи – сільськогосподарські товаровиробники, для придбання сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування вітчизняного виробництва (далі – техніка). Фінансова підтримка кооперативу надається в розмірі 70 % вартості техніки без урахування сум податку на додану вартість за умови попередньої оплати кооперативом техніки (відповідно до наказу Мінагрополітики від 14.03.2018 № 137 розподіл бюджетних коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за КПКВК 2801230 «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» здійснюється за наступними напрямами: Фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів - 155 000,0 тис грн. (сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам молочарського та плодово-ягідного напрямів діяльності компенсується 70 відсотків вартості придбаного обладнання для придбання обладнання зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції (мах 3 000 000 гривень) на один кооператив). Основними критеріями визначення переможців конкурсного відбору серед кооперативів є: наявність матеріально-технічної бази (будівлі, споруди, техніка); кількість та вартість послуг, які надає кооператив своїм членам; відповідність визначеної для придбання техніки обсягу та переліку послуг, які задає чи планує надавати кооператив відповідно до бізнес-плану. За результатами дослідження стану державної підтримки діяльності виробників молока та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів зроблено висновок щодо доцільності залучення заходів фінансової підтримки обслуговуючих кооперативів для формування матеріально-технічної бази новоствореного молочарського кооперативу. З метою нарощування поголів’я корів важливо інформаційно консультувати членів кооперативу щодо напрямів потенційної участі в діючих бюджетних програмах щодо отримання дотацій за молодняк худоби, часткове відшкодування вартості куплених корів та установок індивідуального автоматичного доїння, отримання премій за екологічне чисте молоко, компенсацій за придбання кооперативом техніки тощо.

РОЗДІЛ 3 «КОМЕРЦІЙНИЙ АНАЛІЗ» 3.1. Тенденції світового і національного ринку молока та молокопродуктів Світовий ринок молока і молокопродуктів. Ціни на національному ринку молока і молокопродуктів, а отже й ціни реалізації молока відповідно до проекту кооперативу, значною мірою будуть визначатися тенденціями світового ринку. Збільшення чисельності населення у світі за недостатніх для утримання тварин на багатьох територіях природно-кліматичних умовах буде обумовлювати вищі темпи зростання світового попиту на молоко та молокопродукти порівняно з їх пропозицією, що загалом створюватиме сприятливі умови для реалізації цієї складової проекту. Разом із тим світовому ринку молока та молокопродуктів також притаманні чинники нестабільності, які можуть негативно позначитися на результатах проекту. За даними Організації економічного співробітництва і розвитку, тренд зростання світових ціни на всі молочні продукти досяг максимуму в 2013 р., зокрема, для сухого знежиреного молока (SMP) і сухого незбираного молока (WMP) (http://dx.doi.org/10.1787/agr_outlook-2016-11-en). У наступні роки розпочалася глобальна криза в цьому сегменті світового ринку. Нині ключовим фактором є зниження попиту на молочні продукти з боку Китаю, масштабний імпорт якого зменшився на 34% вже в 2014 р. Таке зниження попиту з боку Китаю в 2014–2015 рр. поєднувалося із зростанням пропозиції молока на ключових експортних ринках, насамперед за рахунок Австралії (4%), Європейського Союзу (2%), Нової Зеландії (5%) і США (1%). Водночас внаслідок заборони імпорт сиру в Російську Федерацію у 2013 і 2015 рр. зменшився на 62%, що негативно позначилося на його експорті, зокрема з України.

Виробники української молочної продукції мають певні перспективи на ринках ЄС. Першим кроком у цьому напрямі стало надання Європейською комісією з 10 січня 2016 р. доступу на ринок ЄС 10 вітчизняним виробникам молочної продукції: «Люстдорф» (Вінницька обл.), Молочний дім» (Дніпропетровська обл.), «Лакталіс» (Миколаїв», «Гадячсир» (Полтавська обл.), Львівський холодокомбінат, «Менський сир» (Чернігівська обл.), «Роменський молочний комбінат» та його філія у Недригайлові (Сумська обл.), «Золотоніський маслоробний комбінат»

(Черкаська обл.), філія Яготинського маслозаводу «Яготинське для дітей» (Київська обл.). Сільськогосподарська політика ЄС сприяла загальному зростанню виробництва молока. Проте обсяги зросли лише у країнах із сприятливим кліматом для вирощування трав – Ірландії, Німеччині, Великобританії, Нідерландах та деяких інших. Очікується, що збільшення виробництво молока й обмежене зростання внутрішнього споживання в країнах ЄС зумовлюватиме збільшення ним експорту молокопродуктів до 2025 р. на 58,5%. У проекті передбачено, що збільшення попиту на молоко і молокопродукти на світовому ринку відбуватиметься переважно за рахунок країн, що розвиваються, а також інших країн, зокрема, Саудівської Аравії, Єгипту, Ірану та Індонезії, де середньорічні темпи зростання рівня споживання молочних продуктів на особу населення становитимуть 0,8-1,7%. Найнижчі темпи прогнозуються по сиру, а найвищі – по свіжих молочних продуктах. Україна не належить повністю до регіонів із сприятливими умовами розведення великої рогатої худоби. Тому ціни на молоко і молокопродукти зростатимуть, хоча цей процес обмежуватиметься низьким споживчим попитом. За оцінками ОЄСР, світове виробництво молока до 2025 р. порівняно з середнім за 2013–2015 рр., збільшиться на 177 млн тонн, або на 23%, що відповідає середньорічному темпу зростання – 1,8%, що менше темпу приросту населення планети. Такого зростання переважно (73%) досягнуть країни, що розвиваються та формують вищий споживчий попит. За взаємодії факторів попиту і пропозиції очікується, що в середньостроковій перспективі світові ціни на всі молочні продукти підвищаться. Попит на сухе молоко теж зросте, тому ціни на нього збільшуватимуться порівняно вищими темпами. Ця перспективна тенденція позитивно впливатиме на оцінюваний проект, оскільки молочна сировина, одержувана в особистих селянських господарствах, найпридатніша для виготовлення сухого молока. Зміцнення долара США і євро в майбутньому буде чинити певний тиск на збільшення експорту зі Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу, адже їхня продукція ставатиме менш конкурентоспроможною на світовому ринку. З іншого боку, експортери молокопродуктів із країн, які мають відносно слабкі валюти, а це, насамперед, Аргентина, Австралія, Нова Зеландія, а також Україна, стануть конкурентоздатнішими на світовому ринку. Експорт молокопродуктів з України сприятиме зменшенню конкуренції на внутрішньому ринку і вирівнюванню цін національного ринку зі світовим.

За останні роки наша Україна з імпортера перетворилася в експортера масла вершкового, обсяги якого поки що становлять 8-10 тис. тонн у рік. З 2013 р. почав зростати експорт сухого знежиреного молока з 12 до 30 тис. тонн у рік. Зберігається попит іноземних споживачів на молоко і вершки згущені та масло вершкове. Оцінювання тенденцій світового ринку молока та молокопродуктів дає підстави очікувати, що ціни на них на національному ринку в період реалізації проекту щорічно зростатимуть порівняно вищими темпами, ніж середньосвітові – на 1,8–2,0 %. Національний і місцеві ринки молока та молокопродуктів та окремі їх сегменти у перспективі виявляти цінові особливості. Національний ринок молока та молокопродуктів. Загальні тенденції щодо виробництва молока характеризуються кризовими явищами, оскільки виробники втратили ринок Росії, кон’юнктура на світових ринках була несприятливою, купівельна спроможність населення в умовах війни знизилася, а правила оподаткування виробників у 2014-2016 рр. помітно змінилися. Водночас, у 2016 р. темпи зменшення виробництва молока та молокопродуктів уповільнилися, хоча залишаються загрозливими по спаду молока і маслу вершковому (табл. 3.1). Таблиця 3.1 Виробництво молока, масла вершкового та йогуртів в Україні у 2016 р., тис. т Вид молокопродукції Молоко рідке оброблене (пастеризоване, стерилізоване, гомогенізоване, топлене, пептизоване) Масло вершкове Йогурт та інші ферментовані або сквашені молоко та вершки

2016 р.

Вироблено % до грудня 2015 р.

2016 р. до 2015 р., %

926,0

94,6

95,9

101,0

92,1

99,3

420

95,6

98,6

Джерело: дані Державної служби статистики України

Переважну частину молока в Україні виробляють селянські господарства, продукція яких у період реалізації проекту буде найбільш придатною для виробництва сухого молока і вершкового масла. Для виробництва якісного молока та молокопродуктів потрібна якісна сировина, яку можуть поставляти спеціалізовані сільськогосподарські підприємства. Нині їх налічується майже 2,6 тис, з яких 367 найбільших господарств виробляють 64% усього обсягу молока в цій категорії виробників. При цьому частка сільськогосподарських підприємств у загальному виробництві молока невисока – 25%, хоча в динаміці зростає. Кількість їх за останні вісім років зменшилася втричі, переважно внаслідок зупинки фізично та морально

застарілих потужностей. У 2015 р. молокопереробні підприємства закупили 4,1 млн тонн молока, з якого лише чверть європейської якості. Найбільш впливовими на українському ринку молока та молочних продуктів є компанії Юнімілк Україна, Мілкіленд Україна та Вім Білль Данн Україна, а також такі компанії як Геркулес, Західна молочна, Лакталіс Україна (Lactalis Group), ТОВ «Люстдорф», Рейнфорд, комбінат Придніпровський, група Danone. Конкуренція на ринках молока та молокопродуктів помірна, що дає можливість кооперативу формувати виважену ринкову політику на основі відповідних інструментів. 3.2. Ринкова пропозиція молока на національному ринку Пропозиція на ринку молока в Україні характеризується нестабільністю та низькими темпами підвищення. Основною причиною цих негативних явищ є зменшення поголів’я корів (рис. 3.1). Загальна кількість поголів’я корів лише за період з 2012 по 2016 р. зменшилася на 379,5 тис. голів або на 14,86%. У 2016 р. 74 % від загального виробництва молока отримано в господарствах населення. Умови формування пропозиції молока в господарствах сільського населення недостатні. Тому в динаміці простежується тенденція до спаду обсягів його виробництва в особистих селянських господарствах. Якщо у 2014 р. вони виробляли 76,3% цієї продукції, то в 2015 р. їхня частка становила 75, а в 2016 р. – 74 %. тис. гол

Рис. 3.1. Кількість корів за категоріями господарств у 2012-2016 рр., тис. голів Джерело: дані Державної служби статистики України

Дані щодо динаміки виробництва молока в Україні у 2010-2016 рр. наведено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 Виробництво молока в Україні* Показник Поголів’я корів, тис. гол. у т.ч. в: сільськогосподарських підприємствах господарствах населення Середньорічний удій молока, кг Виробництво молока, тис. тонн у т.ч.: сільськогосподарські підприємства господарства населення Реалізовано СГП молока і молочних продуктів, тис. тонн Надійшло молока на переробні підприємства, усього, тис. тонн у т.ч.: від сільськогосподарських підприємств господарств населення Споживання молока на 1 особу в рік, кг Рівень рентабельності виробництва молока, % Рівень споживання молока та молоко продуктів на 1 особу, % до РНС * Джерело: дані Державної служби статистики України.

2010 2631 626 2042 4082 11249 2217 9032 2004

Рік 2014 2015 2263 2172 570 504 1734 1668 4508 4917 11133 10615 2648 2669 8485 7946 2506 2330

2016 2134 486 1648 5219 10387 2711 7676 2596

4793

4647

4551

4182

1890 2544 220 17,9

2428 1737 223 11,0

2198 2353 210 12,2

2494 1688 210 9,5

57,9

58,7

55,3

У 2016 р. порівняно з 2010 і 2015 рр. обсяги виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах збільшилися відповідно на 22,3 і 1,6 %. У господарствах населення, навпаки, у ці періоди відчутна тенденція до зниження обсягів виробництва молока відповідно на 15,0 і 3,4 %. Проте, незважаючи на негативну тенденцію, основними товаровиробниками молока залишаються господарства населення, частка яких у 2016 р. становила 73,9 % від загального обсягу виробництва молока всіма категоріями господарств. Протягом 2010–2016 рр. господарства населення зменшили обсяг реалізації молока, що надійшло на переробні підприємства. Зокрема, в 2016 р. порівняно з 2015 р. цей показник знизився на 28,3% - до 1688 тис. тонн. Середня ціна реалізації молока господарствами населення по всіх каналах збуту в 2016 р. становила 3678 грн/т. Позитивну динаміку збільшення обсягу реалізації молока переробним підприємствам показують сільськогосподарські підприємства. Якщо в 2015 р. вони поставили на переробку 2494 тис. тонн молока, то в 2016 р. р в обсязі 2198 тис. тонн, тобто підвищення на 13,5%, а порівняно з 2010 р. – на 32% більше. У 2016 р. внутрішній попит на молоко був повністю забезпечений за рахунок власного виробництва. Особисте споживання молока та молочних продуктів становило 210 кг на одну особу населення, що дорівнювало 58,65 % від рекомендованої норми споживання.

3.3. Конкуренти в заготівлі та збуті молока Пропозиція молока від особистих селянських господарств характеризується відсутністю ринкового монополізму і 100-відсотковою конкуренцією. Навпаки, селянські господарства стикаються з локальним монополізмом посередників. Проектом ураховано, що на ринку молока, зокрема в населених пунктах, де планується створити молочарський кооператив, функціонують інші посередники із заготівлі молока. Проте дослідження умов співпраці селян із ними, зокрема щодо ціни закупівлі молока, яка формується в межах 50–70% від ціни реалізації на молокопереробне підприємство, дає підстави стверджувати про кращі конкурентні можливості кооперативу. 3.4. Масштаб проекту При визначенні масштабу проекту молочарського кооперативу, що розробляється, його засновниками (членами) враховано наступне: - діяльність кооперативу є основною та потребує створення юридичної особи; - потенціал членів кооперативу має бути достатнім для виконання плану заготівлі; - виробництво молока має відбуватися на присадибній ділянці та не створювати соціальних, екологічних й інших ризиків для громади села; - надлишок продукції буде в повному обсязі реалізований через кооператив; - доходи від реалізації продукції йтимуть на придбання кормів, обладнання, ветеринарних засобів тощо. З урахуванням вищезазначеного встановлено, що кооператив має достатні переваги та можливості забезпечити підвищення дохідності селян – учасників кооперативу. З цією метою обрано варіант відкриття двох пунктів приймання молока з розрахунку по одному в кожному населеному пункті. За цих умов та сучасних технологій охолодження молока за перший рік діяльності кооперативу можна заготовити та реалізувати близько 730 т молока. Отже, масштаб проекту характеризується такими показниками: чисельність учасників – 70 осіб, місткість охолоджувальних потужностей – 5000 л, обсяг транспортних потужностей – 2500 л.

РОЗДІЛ 4 «ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН» 4.1. План заготівлі, збуту, ціна та доходи учасників Обсяги заготівлі молока за проектом визначено з урахуванням ринкових потреб і можливостей членів кооперативу. Проектом передбачено, що кооператив заготовлятиме та реалізовуватиме 95 т молока в місяць, виходячи із того, що кожний член в угоді між кооперативом бере на себе зобов’язання здавати по 15 л молока в день або по 450 л у місяць, що гарантуватиме завантаженість охолоджувача молока на повну потужність та ефективну роботу кооперативу. За оцінками цінової ситуації на ринку молока, вартість 1 л молока від населення на початок 2018 р. коливається від 4,6 до 5,8 грн, у сільськогосподарських підприємствах цей показник досягає 7,7-9,3 грн. За попередніми домовленостями з покупцями молока, у проекті передбачено, що ціна реалізації 1 л молока становитиме 8,4 грн з подальшим її коригуванням з урахуванням цінових тенденцій на ринку та якості молокосировини. При розрахунку рівня цінових коливань враховано мінімальний рівень щорічного темпу інфляції 10%. Виходячи з показників плану заготівлі та реалізації молока на рівні існуючої ціни, господарства населення за перший рік отримають орієнтовно 3,67 млн грн, а разі участі їх у кооперативі виручка за реалізовану продукцію за відповідний період зросте до 6,13 млн грн (табл. 4.1). Динаміка показника обсягу збуту кооперативом молока характеризується зростанням його обсягу до кінця періоду.

Таблиця 4.1 План заготівлі та реалізації молока Рік

6 7 8 Разом

Місяць, квартал V VI VII VIII ІХ Х ХІ ХІІ Всього I II III IV V VI VII VIII ІХ Х ХІ ХІІ Всього I II III IV Всього I II III IV Всього I II III IV Всього Всього за 6-й рік Всього за 7-й рік Всього за 8-й рік Всього за 8 років

Кількість фуражних корів, гол. 205 207 209 208 207 207 206 202 х 202 204 204 205 207 209 211 210 209 209 208 204 x 205 209 212 209 x 210 214 217 214 x 215 219 222 221 x

Реалізація молока: за ціною закупівлі за ціною реалізації в ГН, тис. грн СОК, тис. грн 470,1 798,0 456,6 785,4 456,7 782,9 451,0 768,6 471,6 774,5 465,8 753,5 460,7 746,8 433,5 720,7 3666,0 6130,3 480,3 802,6 477,5 777,8 488,8 792,7 538,5 894,7 522,2 886,3 507,5 872,9 507,5 870,0 500,9 853,7 524,0 860,6 517,5 837,1 512,1 830,1 481,6 800,6 6058 10079 1631,2 2675,2 1768,2 2992,3 1728,2 2914,0 1703,4 2781,9 6831,0 11363,4 1837,1 3014,2 1991,0 3370,9 1946,2 3282,6 1918,0 3133,9 7692,3 12801,6 2085,4 3422,7 2259,9 3827,3 2209,7 3727,7 2177,7 3559,2 8732,7 14536,8

Надій молока, т

95,0 93,5 93,2 91,5 92,2 89,7 88,9 85,8 729,8 86,9 84,2 85,8 96,8 95,9 94,5 94,2 92,4 93,1 90,6 89,8 86,6 1091 263,2 294,4 286,7 273,7 1118,0 269,6 301,5 293,6 280,3 1145,0 278,3 311,2 303,1 289,4 1182,0

226

1209,0

9834,9

16355,7

231

1236,0

11061,1

18393,1

237

1268,0

12484,7

20756,2

8978,6

66361,0

110415,9

4.2. Технологія робіт, потреба в технічних засобах і обладнанні для заготівлі та збуту молока Молоко як цінний харчовий продукт має велике значення у харчуванні людини. Це пов’язано з тим, що молоко та молочні продукти містять весь спектр поживних речовин, необхідних людині для повноцінного життя. Виробництво якісного молока надто важливий процес, проте надзвичайно складний, яким може займатися досвідчена, відповідальна та інноваційна компанія. Саме такою організацією має бути молочарський сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. Проектом передбачено, що молоко, вироблене в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі, відповідатиме всім державним стандартам якості, отримане від здорових корів в екологічно чистих регіонах країни. Молочна сировина кооперативу стандартизована і сертифікована. Приймальники кооперативу слідкуватимуть за утриманням корів, проводять роз'яснювальну роботу щодо правил годівлі та догляду за тваринами, щоб вони давали високоякісне молоко. Зберігається молоко в молокоприймальному пункті кооперативу для двох населених пунктів, обладнаним сучасним холодильним обладнанням місткістю по 5000 л. Своєчасне охолодження важливе для подальшої якісної переробки молока. Швидке й ефективне охолодження молокосировини необхідне для збереження його якості. Щойно видоєне молоко має температуру близько 35° C, яку потрібно швидко знижувати. Відразу після доїння в молоці є природні ферменти, що перешкоджають росту бактерій. Проте вони руйнуються за перші дві години після доїння, якщо температура перевищує 10° C, що й відбувається в теплу пору року. Запобігти збільшенню кількості мікроорганізмів і підвищенню кислотності можна лише шляхом швидкого охолодження молока та зберігання його при температурі від 4 до 6° C. Проектом передбачається, що члени кооперативу здають молоко в два етапи: перший – на молокоприймальний пункт молоко здають після вечірнього доїння корів, другий – молоко ранкового надою збирають у молоковоз, який забиратиме молоко в обумовлених місцях, з подальшим закачуванням вечірнього молока з танків – охолоджувачів і транспортуванням його на молокопереробне підприємство. Проектом передбачено, що на молокоприймальному пункті спеціалісти провадитимуть перші тестування якості молока і лише після цього воно транспортуватиметься на молокозавод. Основні вимоги щодо гігієни молока. Проектом передбачено, що кооператив несе відповідальність перед своїми покупцями за якість виробленого молока. Для підвищення якості сировини спеціалісти кооперативу розробили практичні

рекомендації для його членів, дотримуючись яких вони можуть покращити якість молока, збільшити продуктивність та забезпечити санітарно-гігієнічні умови утримання тварин. Підготовка до доїння. Перед доїнням готують посуд із теплою водою, рушник, прибирають у стійлі, вичищають підстилку, чистять корову і гнойовий жолоб. Хвіст прив'язують до ноги корови, щоб не забруднити відро з молоком. Молочне відро. Дійницю обв'язують двома-трьома шарами марлі. Перед доїнням дояр має одягнути халат або комбінезон та головний убір. Підготовка рук. Перед доїнням дояр повинен вимити руки теплою водою з милом і витерти чистим рушником. Руки мають бути чистими, без тріщин, нігті підстрижені. У період реалізації проекту будуть провадиться максимальні заходи щодо забезпечення селянських господарств засобами автоматизованого доїння, що сприятиме підвищенню якості молока. Підготовка вимені. Безпосередньо перед доїнням вим'я миють теплою водою, потім насухо витирають чистим рушником або серветкою і масують: охоплюють його спочатку праву половину і розминають її зверху донизу і знизу догори, після чого переходять до лівої половини. Особливо ретельно потрібно масувати вим'я першотільних корів. З цією метою буде підготовлено ознайомлювальну інформацію. Час для підготовки вимені. У корови час молоковіддачі лімітований, тому на підмивання і масаж вимені буде витрачатися не більше хвилини. Посуд. Для дійниці використовують емальоване відро. Забороняється використовувати оцинкований посуд. З часом цей посуд буде замінено на спеціальні ємності. Корм під час доїння. У період доїння не можна годувати корову грубими або соковитими кормами. Годують лише концентратами. Здоювання перших цівок молока. Перші дві-три цівки молока видоюють в окремий посуд, щоб запобігти потраплянню мікрофлори до загального удою. Звертають увагу на наявність проявів запальних процесів у молочній залозі (згустки, пластівці, кров або гній). Таке молоко у продаж не надходить. Оптимальна кількість стискань дійки – 80-90 за 1 хв. Догляд за вим'ям і дійками та правильне доїння сприяє високим надоям і попереджує виникнення запальних процесів у вимені. Після закінченню доїння проводять заключний масаж і змащування вимені. Фільтрування. Фільтрують молоко через чотири-шість шарів марлі або два шари вафельної чи один шар лавсанової тканини. При ручному доїнні після переливання 40–50 л фільтри замінюють. Посуд. Молоко фільтрують в окремий посуд і, не накриваючи кришкою, ставлять у холодильник. За неможливості зберігати молоко в холодильнику,

посуд з молоком ставлять у ємність з холодною водою, яку періодично (спочатку через 15–20 хв, а потім через 30 хв) змінюють. Рівень молока у відкритому посуді повинен бути нижче рівня води, а ємність накрита шаром марлі. В міру охолодження молока ємність з молоком слід закрити кришкою. На 1 л охолоджуваного молока витрачається від 3 до 5 л води. Зберігають молоко в закритому посуді, окремо від речовин, що мають відчутний запах. Не дозволяється у процесі зберігання змішувати молоко різних надоїв (охолодженого і свіжонадоєного). Дезінфекція посуду. Звільнений від молока посуд та ємності негайно ополіскують чистою водою. І не пізніше ніж через 1 год за допомогою щітки миють гарячим (50º С) розчином миючого засобу – кальцинованою содою або синтетичним миючим порошком. Після цього посуд кількаразово ополіскують водою для видалення залишків миючого засобу і зберігають перевернутим. Тканинні фільтри після кожного використання перуть з милом або миючим засобом і ретельно ополіскують теплою водою. Щодоби фільтри необхідно дезінфікувати. Мастит. Найхарактерніші ознаки гострого маститу в корів – значне збільшення вимені, сильний біль, почервоніння шкіри, підвищення температури в місці запалення, зниження продуктивності, погіршення якості молока. Діагностика маститу. Для своєчасного виявлення корів, хворих маститом, застосовуються різні лабораторні методи дослідження молока. Навіть за відсутності зовнішніх ознак хвороби необхідно щомісяця контролювати стан молочної залози у спеціальних лабораторіях ветеринарної медицини. Лікування. Для лікування і профілактики маститу застосовують широкий арсенал спеціальних ефективних засобів. Своєчасно почате лікування гарантує повне одужання хворої тварини. При підозрі на мастит або інші хвороби потрібно негайно викликати лікаря ветеринарної медицини для надання кваліфікованої допомоги. Слід пам'ятати, що в молоці пролікованих тварин деякий час зберігаються залишки антибіотиків та інших речовин, які погіршують стандарти якості продукції. Молоко від хворої тварини в жодному разі не повинно потрапити в загальну масу молока протягом 5-7 днів після лікування корови. Мікробна забрудненість. Для зниження мікробної забрудненості молока важливе значення має дезінфекція дійок і шкіри вимені після кожного доїння корови. Для цього застосовують спеціальні засоби дезінфекції шляхом аерозольного нанесення, змочування або протирання шкіри вимені та дійок. (За детальнішою інформацією слід звертатися до дільничного ветеринара).

РОЗДІЛ 5 «ПЛАН КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ» 5.1. Розрахунок капітальних витрат Для реалізації проекту передбачається купівля готового мобільного пункту приймання молока на базі контейнера виготовленого згідно із санітарногігієнічними вимогами, а саме: матеріал – сендвіч-панелі, товщина 80 мм; стіни та стеля миючі; підлога з неіржавіючої сталі; двері з теплоізоляцією; два вікна; електричне опалювання (конвектор на 1,2 кВт); вентиляція; туалет з умивальником і унітазом; окрема кімната із столом і шафою; бойлер для гарячої води на 100 л; лічильник води; умивальник з шафою (лабораторія перевірки якості молока); аналізатор молока; приймальна станція для приймання молока 2,5 (5) т./ч. – складається з молочної помпи, лічильника молока, фільтру 15 000 л елементу; миючої CIP-системи; труб, кранів та інших елементи з неіржавіючої сталі. Буде підведено електрику, воду, облаштовано автономну каналізацію та встановлено сепаратор жиру. Передбачається придбати молоковоз для транспортування молока на підприємство та міні-електростанцію. Важливим моментом є постійне забезпечення знаряддями праці та робочим спецодягом. Проектом передбачено придбання такої техніки та обладнання. Танк – охолоджувач молока Cold Pool Vertical на 5000 л. Охолоджувач автоматизований, оснащений мішалкою, сполученою з мотором-редуктором, що забезпечує нормальну швидкість перемішування молока. Потужність – 1750 Вт. Промивання танка проводить працівником кооперативу вручну. Вартість однієї установки – 576 тис. грн. Проектом передбачено встановлення одного танку. Аварійна міні-електростанція Кентавр 258А, бензинова, трифазна на 10 кВт, вагою 32 кг, з ручним стартом, вартість 78 тис. грн. Обладнання для аналізу молока. Ультразвуковий аналізатор ЕКОМІЛК-М без застосування будь-яких хімічних реактивів проводить аналіз якісних показників молока. Серед вимірюваних параметрів – процентний вміст жиру, білка, сухого знежиреного молочного залишку (СОМО), кислотності, вмісту води, щільності, температури молока і точки замерзання, провідності (для визначення наявності солей, миючих та речовин-інгібіторів). Вартість двох установок – 20,5 тис. грн. Ванна для миття обладнання. Ванна мийна (двосекційна), довжина – 1400 мм, ширина – 700 мм, висота – 850 мм. Виготовлена з нержавіючої сталі, корозійно стійка і має санітарно-епідеміологічні висновки для застосування в

харчовій промисловості. Виконання: каркас – нержавіюча сталь AISI 201 тр. 30х30, вартість її – 4,5 тис. грн. Шафа сушильна. Шафа сушильна лабораторна СНОЛ 24/200 призначена для сушіння різних виробів і матеріалів при температурі від 50° до 200 °С у стаціонарних умовах, а також аналітичних робіт у заводських і дослідницьких лабораторіях. Вартість – 4,5 тис. грн. Стіл лабораторний СЛ-1 (750x600x800), каркас – анодований алюмінієвий профіль, наповнення – меламін. Стільниця – постформінг спеціальний, бурт. Загальна вартість – 3 тис. гривень. Відра, бідони, спецодяг. Відра оцинковані на 15 л – 75 шт.; бідони алюмінієві на 40 л – 3 шт., спецодяг (халати – 2 шт.; плащі – 2 шт.). Загальна вартість – 9 тис. гривень. Молоковоз Isuzu NPR з ємністю цистерни 2,5 м3 із термоізоляцією, вартість – 1280 тис. грн. Доїльні апарати «Брацлав». Доїльний апарат «Корівка-1 стандарт» призначений для використання в домашніх умовах і розрахований для обслуговування від 1 до 8 корів у годину. Порівняно з аналогічними моделями має високо продуктивний насос, який немає аналогів на ринку України. Оснащений електромотором на 3000 обертів у хвилину, що дає можливість використовувати його як для доїння однієї або одночасно двох корів за наявності другого додаткового доїльного відра. Доїльна установка комплектується вакуумним насосом і одним доїльним відром з поліпропіленовими стаканами і кришкою, а також стандартним колектором на 140 см3. Проектом передбачено придбати 70 апаратів загальною вартістю 455 тис. грн. Сепаратор жиру ЖСБ-0,060. Продуктивність – 0,56 м3 у годину, довжина – 450 мм, ширина – 450 мм, висота – 360 мм. Вартість двох установок – 2 тис. грн. Витрати, пов'язанні із ремонтом приміщення. Проектом передбачено проведення ремонту молокоприймальних пунктів, що включатиме обкладання стін приміщення плиткою, заливання підлоги, проведення каналізації та індивідуальної каналізації на загальну суму 80 тис. грн. Важливою складовою витрат є постійне забезпечення знаряддями праці та робочим спецодягом. Розрахунок потреб капітальних витрат на функціонування молочарського кооперативу наведено в табл. 5.1. Загальна вартість будівельно-монтажних робіт, витрат на придбання обладнання та інших капітальних витрат по проекту становитиме 2639,3 тис. грн. Зазначені витрати необхідно здійснити протягом 4 місяців від початку реалізації проектів у таких сумах: на капітальні інвестиції в першому місяці – 1884,5 тис. грн, другому – 250,7, третьому – 240,2 і четвертому – 263,9 тис. грн; поточні витрати на

п’ятому та подальших місяцях поточного року – 16,5 тис. грн. Разом сума стартових інвестицій в основні засоби й поточні витрати становить 1901 тис. грн. Таблиця 5.1 Розрахунок потреби коштів для формування матеріально-технічної бази сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Обладнання

Кількість

Вартість тис. грн (з

Вартість тис. грн (без

молоковозом)

молоковоза)

Танк (ванна) для охолодження молока 5000 л, шт.

576

Обладнання для очищення молока (комплект) Обладнання для аналізу молока, шт. Ванна для миття обладнання, шт. Шафа сушильна, шт. Стіл лабораторний, шт. Відра 15 л (75 шт (49 грн. шт.), бідони 40 л (3 шт (1520 грн. шт.), спецодяг (3 шт (625 грн. шт.) Молоковоз, шт. Доїльні апарати «Корівка-1 стандарт» Приміщення (мобільний контейнер (20 футовий) габарити 6000х2400х2400) , шт. Сепаратор жиру, шт. Міні-електростанція 10 кВт, шт. Організаційні витрати (статут, реєстрація) Усього

1 1 1 1 1

19 20,5 4,5 4,5 3

1 70

1280 455

455

185

1 1 х Х

2 78 2,8 2639,3

2 78 2,8 1359,3

5.2. Джерела фінансування Для фінансування проекту члени кооперативу передбачають використати власні грошові накопичення, а також отримати компенсацію шляхом державної підтримки. Вона передбачає бюджетну дотацію за екологічно чисте молоко власного виробництва, продане молокопереробним підприємствам для виготовлення продуктів дитячого харчування на молочній основі (ДСТУ 3662-97 «Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі»), що надається сільськогосподарським підприємствам та фізичним особам, які провадять діяльність на території, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до виготовлення продуктів дитячого і дієтичного харчування, мають відповідний сертифікат якості. Державна фінансова підтримка надається кооперативу в розмірі 70 % вартості обладнання без урахування сум податку на додану вартість за умови попередньої оплати кооперативом постачальнику техніки 30 % її вартості та укладення з управлінням відповідного договору. Кредитні ресурси на функціонування кооперативу залучати не планується.

5.3. Розрахунок зносу основних засобів та ліквідної вартості проекту Виходячи з визначених строків служби основних засобів, задіяних у молочарському кооперативі, розраховано суми їх зносу та ліквідної вартості на кінець життєвого циклу проекту (табл. 5.2). Таблиця 5.2 Розрахунок зносу та ліквідної вартості основних засобів Основні засоби

Вартість, грн

Річний знос, %

Суми зносу основних засобів по роках реалізації проекту, грн

Залишкова вартість, грн

Танк (ванна) для охолодження молока 5000 л

576000

7,00%

40320

253440

Обладнання для очищення молока

19000

12,50%

2375

Обладнання для аналізу молока Ekomilk M

20500

12,50%

2562,5

Ванна для миття обладнання

4500

7,00%

315

1980

Шафа сушильна

4500

10,00%

450

900

Стіл лабораторний

3000

7,00%

210

1320

Молоковоз

1280000

15,00%

192000

128000

Доїльні апарати

455000

10,00%

45500

11960

Сепаратор жиру ЖСБ-0,060

2000

10,00%

200

400

Міні-електростанція Кентавр КБГ258А

78000

12,50%

9750

Приміщення (мобільний контейнер (20 футовый) , шт.

185000

15,00%

27750

15520

Разом

2647200

321433

257433

129433

285520

Загальна сума зносу за період реалізації проекту становить 2361,6 тис. грн, залишкова вартість основних засобів – 285,5 тис. гривень. Спрацьоване обладнання та технічні засоби передбачається реалізувати пункту приймання металобрухту. Виручка від реалізації металобрухту становитиме 17 000 грн, а витрати з ліквідації усіх зношених основних засобів – 2500 грн.

РОЗДІЛ 6 «ПЛАН ФОРМУВАННЯ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ» У процесі функціонування молочарського кооперативу необхідно здійснювати поточні (експлуатаційні) витрати на заготівлю молока. Транспортні витрати. Необхідні для забезпечення транспортування молока. У проекті враховано: відстань молочарського кооперативу від молокопереробного підприємства – 25 км, молоко доставлятиметься щодня молоковозом Isuzu NPR, витрати пального – 22 л/100 км пробігу, вартість бензину – 27,2 грн/л; загальна вартість пального з урахуванням мастильних матеріалів і непередбачуваних витрат пального (20%) – 4488 грн (25 км / 100 км х 22 л х 1,6 х 27,2 грн/л). Річні транспортні витрати – 53,9 тис. грн. Електроенергія. Для роботи молокоприймального пункту, двох танкерів молока та лабораторного обладнання щомісяця потрібно 2000 кВт/год електроенергії. Згідно з тарифами вартість 1 кВт*год – 140 коп., загальна вартість витрат на електроенергію в місяць становитиме 2,8 тис. грн. Дезінфікуючі та миючі засоби. З метою забезпечення належного рівня чистоти в приймальному пункті для санітарної обробки приміщень проектом передбачено закупівлю дезінфікуючих препаратів і миючих засобів. Загальна вартість витрат на їх придбання 658 грн у місяць. Витрати на оплату праці. Проектом передбачено виділення суми коштів у розмірі 8400 грн на оплату праці найманих працівників, серед яких директор кооперативу, бухгалтер і приймальник молока, із неповною зайнятістю. Витрати на воду. З метою забезпечення чистоти охолоджувального танка та інвентарю проектом передбачено використання на ці потреби від 250 до 500 л води в день, або 15 м3 у місяць, із розрахунку 8,38 грн за 1 м3 використаної води, загальна сума в місяць – 126 грн. Вартість поточних витрат наведено в табл. 6.1. Таблиця 6.1 Щомісячні експлуатаційні витрати на заготівлю молока Витрати обслуговування (місяць)

Кількість

Грн

Вода (1 миття в день молоковоза, танка, бідонів, відер) 230-500 л1 Електроенергія2 Проїзд молоковоза Дезінфікуючі матеріали: миття та дезінфекція3 Заробітна плата з нарахуваннями Обслуговування – всього

15 м3 2000 Квт 750 км 35 3 х

126 2800 4488 658 8400 16472

Ціна води 1 м3– 8,38 грн. Тариф 1,4 грн кВт/год. АВТ - 2,7 кВт . Освітлення 1 кВт/день. Танк 60 кВт/день. Шафа сушильна 1 кВт. 3 Розрахунок витрати препарату (Віроцид) для одноразового миття 1 раз на добу: 1 л - 175 грн; для заключної дезінфекції (щомісяця) 5 л – 784 грн. 2

Поточні витрати за періодами реалізації проекту наведено в табл. 6.2. Таблиця 6.2 Поточні витрати за проектом, грн Рік

Місяць, квартал

V VI VII VIII 1 ІХ Х ХІ ХІІ Разом I II III IV V VI 2 VII VIII ІХ Х ХІ ХІІ Разом 1 кв. 2 кв. 3 3 кв. 4 кв. Разом 1 кв. 2 кв. 4 3 кв. 4 кв. Разом 1 кв. 2 кв. 5 3 кв. 4 кв. Разом Разом за 6-й рік Разом за 7-й рік Разом за 8-й рік Усього поточних витрат за весь період реалізації проекту

Витрати на оплату праці 8400 8400 8400 8400 8400 8400 8400 8400 67200 9240 9240 9240 9240 9240 9240 9240 9240 9240 9240 9240 9240 110880 30492 30492 30492 30492 121968 33541 33541 33541 33541 134165 36895 36895 36895 36895 147581 162339 178573 196431 1119138

Транспортні витрати

Витрати на дезінфікуючі засоби

Плата за використану електроенергію

Інші витрати

Всього витрат

4488 4488 4488 4488 4488 4488 4488 4488 35904 4937 4937 4937 4937 4937 4937 4937 4937 4937 4937 4937 4937 59242 16291 16291 16291 16291 65166 17921 17921 17921 17921 71682 19713 19713 19713 19713 78851 86736 95409 104950

658 658 658 658 658 658 658 658 5264 724 724 724 724 724 724 724 724 724 724 724 724 8686 2389 2389 2389 2389 9554 2627 2627 2627 2627 10510 2890 2890 2890 2890 11561 133524 146877 161564

2800 2800 2800 2800 2800 2800 2800 2800 22400 3080 3080 3080 3080 3080 3080 3080 3080 3080 3080 3080 3080 36960 10164 10164 10164 10164 40656 11180 11180 11180 11180 44722 12298 12298 12298 12298 49194 54113 59524 65477

126 126 126 126 126 126 126 126 1008 139 139 139 139 139 139 139 139 139 139 139 139 1663 457 457 457 457 1830 503 503 503 503 1788 553 553 553 553 2214 2435 2679 2946

16472 16472 16472 16472 16472 16472 16472 16472 131776 18119 18119 18119 18119 18119 18119 18119 18119 18119 18119 18119 18119 217430 59793 59793 59793 59793 239173 65773 65773 65773 65773 263091 72350 72350 72350 72350 289400 318340 350174 385191

597939

920491

373046

16787

2194575

РОЗДІЛ 7 «ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ» Екологічні ризики від створення молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу будуть помірними і матимуть локальний характер (лише забруднення ґрунтових вод через потрапляння в них молочних жирів). З метою мінімізації екологічних ризиків кооперативом передбачено обладнання автономної каналізації сепаратором жиру. Сепаратори жиру призначені для очищення господарських, побутових і схожих з ними за складом технічних вод із великим вмістом жирів. Викид стічних вод такого типу призводить до закупорювання систем каналізації, а також утрудняє протікання природних біологічних очисних процесів. Чинним законодавством передбачено суворі вимоги до суб'єктів господарювання у сфері охорони ґрунтових вод. Продукти розпаду жиру можуть становити загрозу для навколишнього середовища. Обов'язковою вимогою для підприємств харчової промисловості є використання сепараторів жиру. Реалізація проекту не створюватиме екологічних ризиків для кооперативу та жителів села. Наявність ізольованої автономної каналізації упереджуватиме проникнення жиру в ґрунтові води.

РОЗДІЛ 8 «СОЦІАЛЬНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ» Соціальне призначення кооперативів, перш за все, у тому, щоб ефективно захищати інтереси кооператорів як виробників та споживачів, відстояти, а то й підвищити їх соціальний статус, покращити якість життя. Соціальна відповідальність є однією з важливих складових у діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Зважаючи на важке соціально-економічне становище жителів у сільській місцевості, кооператив планує надавати їм всебічну допомогу. Для ефективної роботи в даному напрямку кооператив буде постійно співпрацювати з місцевими органами влади для розвитку інфраструктури сільських громад, благоустрою навколишніх територій. Частина коштів від заготовленого кооперативом молока повертається безпосередньо в населені пункти. За рахунок цих ресурсів будуть проведені ремонт і технічне оснащення сільських будинків культури, шкіл, дитячих садків, релігійних або культових споруд, амбулаторій, закуплено необхідну господарську техніку для сільських рад, а також організовані щорічні Дні села. Безпосередня участь кооперативу в житті місцевих громад вирішує найбільшу соціальну проблему українського села – безробіття. Програми, які розробляються об’єднанням, зможуть позитивно вплинути на зайнятість громад у цілому через покращення життя кожного члена кооперативу. Соціально-економічна ефективність проекту характеризується створенням трьох повноцінних робочих місць, підвищенням рівня якості молока, забезпеченням попиту на нього та отриманням учасниками кооперативу – виробниками молока додаткового доходу, збільшення надходжень до місцевого бюджету.

РОЗДІЛ 9 «ФІНАНСОВА ОЦІНКА ПРОЕКТУ» Згідно з п. 2.1.10.3. Методичних рекомендацій з розроблення бізнес-плану підприємств, затверджених наказом Міністерства економіки України від 06.09.2006 р. № 260, чисту приведену вартість та строк окупності проекту визначено за розрахованими вище показниками витрат і ефекту шляхом їх приведення до теперішньої вартості, а потім зіставленням (табл. 9.1). Коефіцієнти поточної вартості грошових потоків планового періоду розраховано для середини року за наступною формулою: K =

1 (1 + r ) n − 0 , 5

(1)

де n – число років; r – обрана ставка дисконту в розмірі 0,10. Ставка дисконту (r) у цьому проекті розглядається як норма дохідності, яку члени сім’ї можуть одержати від інвестицій аналогічного змісту й ступеня ризику, тобто це необхідний для сім’ї рівень дохідності інвестицій. Коефіцієнти дисконтування грошового потоку розраховано відповідно до формули 1 та їх значень залежно від ставки відсотка і періоду реалізації проекту. У разі визначення коефіцієнта дисконтування для річних показників у формулі 1 n=1,0; для першого кварталу – n–0,75, другого – n–0,5, третього – n–0,25; для місяців: першого – n–0,083, другого – n–0,167, четвертого – n– 0,333, п’ятого – n–0,416, сьомого – n–0,583, восьмого – n–0,667, десятого – n– 0,833 і одинадцятого – n–0,917. Ставку відсотка (r) для визначення коефіцієнтів дисконтування витрат і доходів по проекту на рік прийнято на рівні 10, що відповідає реальним рівням вартості кредиту в місцевій філії комерційного банку (без урахування інфляції). Оскільки грошовий потік по проекту безперервний, передбачено, що інфляційний чинник однаково впливатиме на ціни реалізації молока та поточні витрати. Тому інфляційні процеси в цьому проекті на період його реалізації не прогнозувалися. Чисту приведену вартість (NPV) розраховано як різницю між інвестиційними витратами та майбутніми надходженнями, приведеними до еквівалентних умов, тобто – це різниця між приведеними доходами і витратами. NPV показує можливість інвестицій членів кооперативу у цей проект бажаного рівня віддачі: при додатному значенні NPV грошові надходження перевищуватимуть суму вкладених коштів і забезпечуватимуть одержання прибутку вище необхідного рівня дохідності. За даними табл. 9.1, проект повністю окупиться в кінці четвертого року реалізації, а загальна сума чистої приведеної вартості за період реалізації проекту становить 19,7 млн грн. Витрати членів кооперативу по проекту без урахування трудових витрат окупляться на кінець першого року його реалізації.

1. Витрати по проекту, тис. грн 1.1. Капітальні витрати 1.2. Поточні витрати виробничі витрати зокрема амортизація закупівля молока Разом витрат 2.Грошові надходження, тис. грн 3. Чистий прибуток від реалізації, тис. грн до сплати податку після сплати податку 4. Чиста вартість, тис. грн 5. Коефіцієнт дисконтування 6. Продисконтований грошовий потік, тис. грн 6.1. За витратами 6.2. За доходами 7. Чиста приведена вартість (NPV) наростаючим підсумком, тис. грн

Показник

26,8 277,5

26,8 0,984 273,1 26,4

26,8 1911,3

0 0,992 1896,0 0,0

260,6 26,2

26,8 0,976

267,0

26,8

240,2 26,8

281,7 26,0

26,8 0,969

290,7

26,8

263,9 26,8

0,0 248,6

285,5 234,1 260,9 0,953

284,6 233,4 260,2 0,961 0,0 250,0

0 499,9 16,5 26,8 456,6 499,9 785,4

0 513,4 16,5 26,8 470,1 513,4 798,0

0,0 244,8

282,9 232,0 258,8 0,946

0 500,0 16,5 26,8 456,7 500,0 782,9

0,0 236,1

274,3 224,9 251,7 0,938

0 494,3 16,5 26,8 451,0 494,3 768,6

0,0 223,1

259,6 212,9 239,7 0,931

0 514,9 16,5 26,8 471,6 514,9 774,5

0,0 209,9

244,4 200,4 227,2 0,924

0 509,1 16,5 26,8 465,8 509,1 753,5

0,0 206,9

242,8 199,1 225,9 0,916

0 504,0 16,5 26,8 460,7 504,0 746,8

0,0 206,2

243,9 200,0 226,8 0,909

0 476,8 16,5 26,8 433,5 476,8 720,7

-1896,0 -2142,7 -2377,1 -2632,9 -2382,8 -2134,2 -1889,4 -1653,3 -1430,1 -1220,2 -1013,3 -807,1

250,7 26,8

1884,5 26,8

Перший рік, місяць 6 7

Розрахунок чистої приведеної вартості (NPV) по проекту молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

Таблиця 9.1

Показник

0 522,4 18,1 26,8 477,5 522,4 777,8 255,4 209,4 236,2 0,895 0,0 211,4 -366,3

802,6 277,4 227,5 254,3 0,902 0,0 229,3 -577,8

0 525,2 18,1 26,8 480,3 525,2

-153,9

0,0 212,4

259,0 212,4 239,2 0,888

792,7

0 533,7 18,1 26,8 488,8 533,7

94,6

0,0 248,5

311,3 255,3 282,1 0,881

894,7

0 583,4 18,1 26,8 538,5 583,4

346,8

0,0 252,2

319,2 261,7 288,5 0,874

886,3

0 567,1 18,1 26,8 522,2 567,1

597,8

0,0 251,1

320,5 262,8 289,6 0,867

872,9

0 552,4 18,1 26,8 507,5 552,4

844,9

0,0 247,0

317,6 260,4 287,2 0,86

870,0

0 552,4 18,1 26,8 507,5 552,4

Другий рік, місяць

1083,1

0,0 238,2

307,9 252,5 279,3 0,853

853,7

0 545,8 18,1 26,8 500,9 545,8

1308,1

0,0 225,0

291,7 239,2 266,0 0,846

860,6

0 568,9 18,1 26,8 524,0 568,9

1519,8

0,0 211,7

274,7 225,3 252,1 0,84

837,1

0 562,4 18,1 26,8 517,5 562,4

1728,7

0,0 208,9

273,1 223,9 250,7 0,833

830,1

0 557,0 18,1 26,8 512,1 557,0

1936,5

0,0 207,8

274,1 224,8 251,6 0,826

800,6

0 526,5 18,1 26,8 481,6 526,5

Продовження табл. 9.1.

1. Витрати по проекту, тис. грн 1.1. Капітальні витрати 1.2. Поточні витрати виробничі витрати зокрема амортизація закупівля молока Разом витрат 2. Грошові надходження, тис. грн 3. Чистий прибуток від реалізації, тис. грн до сплати податку після сплати податку 4. Чиста вартість, тис. грн 5. Коефіцієнт дисконтування 6. Продисконтований грошовий потік, тис. грн 6.1. За витратами 6.2. За доходами 7. Чиста приведена вартість (NPV) наростаючим підсумком, тис. грн

Показник

3133,9

3422,7

0,0 2238,2 72,4 80,4 2085,4 2238,2 3827,3

0,0 2412,7 72,4 80,4 2259,9 2412,7

3727,7

0,0 2362,5 72,4 80,4 2209,7 2362,5

4084,4

0,0 721,2 4722,6

5402,1

0,0 679,5

6183,9

0,0 781,9

6922,3

0,0 738,4

7576,4

0,0 654,0

8277,8

0,0 701,5

9085,3

0,0 807,5

0,0 675,6

1228,7 1007,5 1087,9 0,621

3559,2

0,0 2330,5 72,4 80,4 2177,7 2330,5

9848,4 10524,0

0,0 763,1

3363,2

3282,6

0,0 2064,2 65,8 80,4 1918,0 2064,2

2599,5

3370,9

0,0 2092,4 65,8 80,4 1946,2 2092,4

П’ятий рік, квартал 2 3

0,0 638,2

3014,2

0,0 2137,2 65,8 80,4 1991,0 2137,2

0,0 763,7

2781,9

0,0 1983,3 65,8 80,4 1837,1 1983,3

Четвертий рік, квартал 2 3 4

0,0 663,0

2914,0

0,0 1843,6 59,8 80,4 1703,4 1843,6

938,3 1030,9 1233,7 1190,2 1069,7 1184,5 1414,6 1365,2 769,4 845,3 1011,6 976,0 877,2 971,3 1160,0 1119,5 849,8 925,7 1092,0 1056,4 957,6 1051,7 1240,4 1199,9 0,751 0,734 0,716 0,699 0,683 0,667 0,651 0,636

2992,3

2675,2

0,0 1868,4 59,8 80,4 1728,2 1868,4

903,8 1083,9 1045,6 741,1 888,8 857,4 821,5 969,2 937,8 0,807 0,788 0,769

0,0 1908,4 59,8 80,4 1768,2 1908,4

Третій рік, квартал 2 3

0,0 1771,4 59,8 80,4 1631,2 1771,4

Продовження табл. 9.1.

1. Витрати по проекту, тис. грн 1.1. Капітальні витрати 1.2. Поточні витрати виробничі витрати зокрема амортизація закупівля молока Разом витрат 2. Грошові надходження, тис. грн 3. Чистий прибуток від реалізації, тис. грн до сплати податку після сплати податку 4. Чиста вартість, тис. грн 5. Коефіцієнт дисконтування 6. Продисконтований грошовий потік, тис. грн 6.1. За витратами 6.2. За доходами 7. Чиста приведена вартість (NPV) наростаючим підсумком, тис. грн

Показник 0,0 11732,9 350,2 321,6 11061 11732,9 18393,1 6660,2 5461,4 5783,0 0,513 0,0 2966,7 16607,9

5880,9 4822,3 5143,9 0,606 0,0 3117,2 13641,3

Сьомий рік

0,0 10474,8 318,3 321,6 9834,9 10474,8 16355,7

Шостий рік

0,0 3047,0 19654,9

7564,7 6203,1 6524,7 0,467

0,0 13191,5 385,2 321,6 12484,7 13191,5 20756,2

Восьмий рік

Продовження табл. 9.1

РОЗДІЛ 10 «ОЦІНКА РИЗИКІВ ПРОЕКТУ» У процесі реалізації інвестиційного проекту можуть виникнути різні ризики, які впливатимуть на його економічну ефективність. Ризик – це загроза того, що учасники проекту понесуть можливі додаткові витрати порівняно з прогнозованими. Фінансовий ризик пов'язаний із залученням боргових інструментів для фінансування кооперативу або грошових вкладень. Чим більша частина позичених коштів у фінансуванні проекту, тим вище фінансовий ризик. У даному проекті позикових коштів немає, тому фінансовий ризик відсутній. Великою мірою на ефективність проекту впливає зміна ціни молока. В Україні існує висока потреба в якісному сирому молоці, діючі переробні потужності забезпечені тільки на 50%, прогнозується зростання цін на сире молоко. Розрахунки в інвестиційному проекті проведені за песимістичним сценарієм, зростання вартості молока передбачено на рівні 10% щороку, відповідно до помірних показників інфляції. Це означає, що існує резерв для мінімізації ризиків. За нестабільної економічної ситуації для зменшення ризикованості проекту сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може створити фонд комерційного ризику, куди відраховуватиме 5 – 10% чистого прибутку підприємства. Завдяки придбанню міні-електростанції забезпечено постійне електропостачання та водозабір. Передбачене проектом страхування майна знижує ризики його втрати внаслідок настання відповідних страхових виплат. На успішність реалізації інвестиційного проекту впливатимуть і зовнішні чинники, зокрема ефективність сільськогосподарського виробництва. При підвищенні врожайності основних кормових культур та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва значно знизиться собівартість виробництва корму. Фіскальна політика держави може внести корективи в умови ведення бізнесу, такі як зміна системи оподаткування, надання дотацій і додаткових пільг. Отже, проект має певні ризики, проте можливість їх прояву не призводить до значних додаткових витрат членів кооперативу.

ДОДАТКИ Додаток А 1. Сільськогосподарська кооперація: суть та проблеми розвитку в Україні: монографія / П. Т. Саблук, В. П. Ситник, М. Й. Малік [та ін.] ; УААН, Ін-т аграр. економіки ; за ред. М. Й. Маліка. Київ: ІАЕ, 1999. 166 с. 2. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив: практ. посіб. / [Лупенко Ю. О., Жук В. М., Малік М. Й. та ін.]. Київ: ННЦ ІАЕ, 2012. 128 с. 3. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: формування і функціонування (методичні рекомендації) / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Гриценко М. П., Корінець Р. Я.]. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2012. 68 с. 4. Стратегічні

напрями

розвитку

підприємництва

кооперації

сільському

господарстві на період до 2020 року / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Заяць В. М. та ін.]; за ред. М. Й. Маліка. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2013. 50 с. 5. Зерновий сільськогосподарський обслуговуючий кооператив: практ. посіб. / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Новіков Г. В., Корінець Р. Я.]. Київ: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2013. 122 с. 6. Машинно-технологічний сільськогосподарський обслуговуючий кооператив та міжгосподарське використання техніки / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Корінець Р. Я. та ін.]. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2013. 74 с. 7. Малік М. Й. Формування та розвиток кооперативних відносин в аграрній сфері економіки України. Економіка АПК. 2014. №7. С. 76-82. 8. Типовий (зразковий) інвестиційний проект створення сільськогосподарського обслуговуючого

кооперативу

(на

прикладі

заготівельно-збутового

молочарського

кооперативу) / Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Кісіль М. І. та ін. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2015. 68 с. 9. Методичні

рекомендації

регулювання

економічних

відносин

сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах / Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Мельничук Б. В. та ін. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2015. 120 с. 10. Розвиток підприємництва і кооперації: інституціональний аспект : монографія / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Заяць В. М. та ін.]. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2016. 432 с. 11. Методичні рекомендації з формування системи кооперативних відносин / М.Й. Малік М. Й., Шпикуляк О. Г., Корінець Р. Я. та ін. Київ: ННЦ «ІАЕ», 2017. 68 с. 12. Методичні рекомендації з організації молочарських обслуговуючих кооперативів / М.В. Гладій, Ю.О. Лупенко, М. Й. Малік та ін. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2018. – 84 с.

1. Витрати по проекту, усього. з них: 1.1. Капітальні витрати 1.2. Плата за залучені інвестиційні ресурси 1.3. Оплата праці з нарахуваннями 1.4. Матеріально-грошові витрати 1.5. Амортизація 1.6. Інші витрати 2. Доходи, усього з них: 2.1. Чистий дохід кооперативу від збуту продукції учасників 2.2. Інші доходи 3. Чистий результат (п. 2 мінус пп.1,2, 1.3, 1.4, 1,5, 1,6 мінус дохід учасників від участі в кооперативі) 4. Чистий грошовий потік (п.3 плюс п.1.5) 5. Коефіцієнт дисконтування 6. Чиста приведена вартість (NPV) 7. Новостворена вартість кооперативу (п.4 плюс п.1.3)

Показник

–

– –

–

– –

–

– –

–

– –

–

– –

–

– –

–

– –

–

– –

–

– –

–

– –

Періоди життєвого циклу проекту 4 5 6 7 8 ... tn

Алгоритм розрахунку чистої приведеної вартості по інвестиційному проекту створення сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, тис. грн

–

– –

Разом

Додаток Б

ЗМІСТ ВСТУП ЧАСТИНА I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ ЧАСТИНА II. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ПРИ СТВОРЕННІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ ЧАСТИНА ІІІ. ЗРАЗКОВИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МОЛОЧАРСЬКОГО ЗАГОТІВЕЛЬНО-ЗБУТОВОГО КООПЕРАТИВУ РЕЗЮМЕ ПРОЕКТУ РОЗДІЛ 1 «СТВОРЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОЧАРСЬКОГО КООПЕРАТИВУ» 1.1. Мета, основні завдання та пріоритети учасників проекту 1.2. Створення кооперативу 1.3. Організація діяльності кооперативу 1.4. Пайові внески учасників кооперативу 1.5. Інші види діяльності молочарських кооперативів 1.6. Відносини власності та розподільні відносини в кооперативі РОЗДІЛ 2 «ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ПРОЕКТУ» 2.1. Підтримка виробництва молока 2.2. Підтримка діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів РОЗДІЛ 3 «КОМЕРЦІЙНИЙ АНАЛІЗ» 3.1. Тенденції світового і національного ринку молока та молокопродуктів 3.2. Ринкова пропозиція молока на національному ринку 3.3. Конкуренти в заготівлі та збуті молока 3.4. Масштаб проекту РОЗДІЛ 4 «ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН» 4.1. План заготівлі, збуту, ціна та доходи учасників 4.2. Технологія робіт, потреба в технічних засобах і обладнанні для заготівлі та збуту молока РОЗДІЛ 5 «ПЛАН КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ» 5.1. Розрахунок капітальних витрат 5.2. Джерела фінансування 5.3. Розрахунок зносу та ліквідної вартості проекту РОЗДІЛ 6 «ПЛАН ФОРМУВАННЯ ПОТОЧНИХ ВИТРАТ» РОЗДІЛ 7 «ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ» РОЗДІЛ 8 «СОЦІАЛЬНА ОЦІНКА ПРОЕКТУ» РОЗДІЛ 9 «ФІНАНСОВА ОЦІНКА ПРОЕКТУ» РОЗДІЛ 10 «ОЦІНКА РИЗИКІВ ПРОЕКТУ» ДОДАТКИ

3 5

11 20 20 21 21 23 25 27 29 30 34 34 36 38 38 41 43 43 44 44 46 49 49 51 52 53 55 56 57 62 63

Наукове видання

Лупенко Юрій Олексійович Малік Микола Йосипович Шпикуляк Олександр Григорович та ін.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ Відповідальний за випуск В. А. Мамчур Технічний редактор Комп’ютерна верстка

А.М. Артеменко Д.С. Сушко

Підп. до друку 25.04.2018. Формат 6084 1/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 4,1. Обл.-вид. арк. 3,4. Наклад 100 пр. Зам. 26. Видання та друк – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» 03127, м. Київ-127, вул. Героїв оборони, 10. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01.2005 р.

Для нотаток ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________ ____________________________________________________________________