Методичні рекомендації з організації молочарських обслуговуючих кооперативів by Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ»

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ МОЛОЧАРСЬКИХ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ

Київ – 2018 1

УДК 631.115.8:371.214.114 М 54 Друкується за рішенням ученої ради Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (протокол № 1 від 15 січня 2018 року)

М 54 Методичні рекомендації з організації молочарських обслуговуючих кооперативів / М.В. Гладій, Ю.О. Лупенко, М. Й. Малік та ін. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2018. – 84 с.

Викладено й обґрунтовано сутність, процеси формування та діяльності молочарських обслуговуючих кооперативів. Методичні рекомендації спрямовані на врегулювання відносин між сільськогосподарськими обслуговуючими кооперативами та їхніми членами, які здають молочну сировину на переробку й отримують кошти від реалізації готової продукції (молоко питне, сир твердий, кефір, сметана тощо). Методичні рекомендації спрямовані на практичне застосування в управлінській діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які надають послуги по заготівлі молочної сировини, фахівцями агропромислового виробництва, службовцями органів державної влади, науковцями, аспірантами та студентами.

Дослідження виконано в межах науково-дослідної тематики відділу підприємництва, кооперації та агропромислової інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»: 0116U003107 "Розробити модель молочарського сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу"

ВСТУП Одним із шляхів удосконалення сільськогосподарського виробництва є оптимізація внутрішніх економічних відносин (мотивація праці,організація виробництва, підвищення особистої та колективної заінтересованості членів і найманих працівників) і кінцеві результати діяльності – зростання доходів у членів кооперативу. Ринкові відносини диктують свої умови – організація конкурентоспроможного виробництва й підвищення особистої відповідальності кожного за результати роботи. Тому для успішного функціонування сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу необхідне обґрунтування його організаційної структури, визначення сутності внутрішніх економічних механізмів, побудованих на принципах ринкових відносин, включаючи управління і ведення бухгалтерського обліку. Спостереження за динамікою розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів дають підстави твердження про наявність аномалій у їх розвитку, оскільки вони, будучи важливим чинником світового економічного розвитку, не отримали належного місця в українській аграрній економіці: членами таких кооперативів сьогодні є 0,2-0,3% сільського населення. В той же час, до 1917 року – було 60% сільського населення. Регулювання процесів розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів має бути спрямовано як на розвиток зовнішнього середовища, так і на забезпечення внутрішніх потреб кооперативів та їхніх членів, а також на оптимізацію взаємодії кооперативних організацій. Формування і функціонування кооперативу передбачає ряд етапів. Етапи створення і функціонування кооперативу: утворення ініціативної групи; розробка проекту кооперативу; розробка проекту статуту; заснування кооперативу; реєстрація; розробка правил внутрішньогосподарських відносин. Методологія, методика та техніка внутрішніх економічних відносин ґрунтуються на досвіді кооперативів і їх об’єднань у Дніпропетровській, Львівській, Житомирській та Полтавській областях. 3

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ МОЛОЧАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ Понад 70 відсотків молока у нашій державі виробляється в особистих селянських господарствах, для переважної більшості селян молоко є постійним джерелом доходів.

7946,2

2669,2

2711,2

7676,0

26 2016

2015

Усі категорії господарств Господарства населення

Сільськогосподарські підприємства

Динаміка виробництва молока в розрізі господарств України, тис тонн Проте, чимало селян мають складнощі з його реалізацією, спричиненою здебільшого нестабільною ціновою ситуацією, низькою якістю виробленого молока, що призводить до того, що селяни або реалізують власну продукцію комерційним структурам, не доотримуючи значну частку коштів від її реальної вартості, або залишають її у своїх особистих господарствах. Саме якість продукції є однією із ринкових особливостей що продукує суттєву різницю між цінами закупівлі молока у населення та сільськогосподарських підприємств. Більшість сировини, яка надходить на молокопереробні підприємства від великотоварних виробників є вищого та першого ґатунку, від господарств населення – другого ґатунку. 4

Проте, на сьогодні до існуючих проблем з якими стикаються селянські господарства які спеціалізуються на виробництві молока, є питання запровадження обмеження стосовно закупівлі молока другого сорту, яке виробляється саме господарствами. Згідно з угодою про асоціацію з ЄС Україна з 1 січня 2018 року повинна запровадити в дію Державний стандарт України (ДСТУ) 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» відповідно до якого переробними молока не зможуть купувати сировину в селян, що виробляють її у своїх приватних домоволодіннях. За даними Мінагрополітики в Україні частка "домашнього" молока на ринку становить близько 25%, і саме заборона, на думку операторів ринку, приведе до непередбачуваних наслідків, як для молочної галузі загалом, так і для населення в сільській місцевості. Відповідно до цього, Мінагрополітики наприкінці 2017 року рекомендувало запровадити в дію Державний стандарт України з 1 липня 2018 року, що було позитивно підтримано Держветфітослужба, ДП «Укрметртестстандарт», ДП «УкрНДНЦ» та рядом профільних асоціацій, які подали свої пропозиції до розробленої редакції. Проте, це лише відтермінувало на незначний час означену проблему. Одним із шляхів вирішення означеної проблеми вбачаємо створення молочарських кооперативів. Молочарська кооперація має не тільки сприяти збереженню і підвищенню якості продукції та просуванню її на ринку, а й стати основою для підвищення добробуту сільського населення. На сьогодні саме державна підтримка щодо створення молочарських кооперативів є надзвичайно важливим для сільського населення, адже це дозволить індивідуальним виробникам молока підвищити свої прибутки, за умови їх об’єднання, та переробним підприємствам забезпечити якісною сировиною. Кожен виробник молока хоче продавати молоко за вищою ціною, але вища ціна вимагає і вищої якості молока, і в сьогоднішніх реаліях це можливо завдяки сучасним молочарським кооперативам, із відповідною матеріальнотехнічною базою. Кооператив, здійснюючи контроль за якістю 5

продукції, може дати гарантії високої якості та більших обсягів молока для переробного підприємства, генеруючи таким чином і вищу ціну, па відповідно і підвищення добробуту селян. Проте, слід зазначити, що на додаток до бажання (чи небажання) самих жителів сіл брати на себе відповідальність та певні зобов’язання у кооперативі, основна проблема в розвитку молочних кооперативів полягає у створенні відповідної матеріально-технічної бази, а точніше значній його вартості. Генеруючи шлях вирішення проблеми створення молочарських кооперативів держава цим повинна забезпечити фундаментальну систему підтримку втіленню кооперативної ініціативи сільських громад, зокрема через механізми повної чи часткової компенсації вартості обладнання для створення такого кооперативу. На початок 2017 року за даними Мінагрополітики членами діючих кооперативів є близько 24,8 тис. осіб, створено на селі 1636 постійних робочих місць (в середньому, трохи більше двох працюючих в кооперативі - як правило, керівник і бухгалтер), які утримують 16953 голів корів та 4188 – голів свиней, реалізовано 48,7 тис. тонн молока, 2,8 тис. тонн зерна, 0,2 тис. тонн м'яса, 3,2 тис. тонн плодоовочевої продукції, сплачено податків та зборів на суму 13,982 млн. гривень. Середня чисельність членів кооперативу, коливається в межах 24 членів, проте такий обсяг членства не забезпечує конкурентоспроможної пропозиції на ринку. Проведені дослідження дозволили встановити середню чисельність членів кооперативу та чисельністю поголів’я корів, а саме мінімальна чисельність членів кооперативу 70 осіб із чисельністю поголів’я 200 (100) корів, що забезпечить мінімальну конкурентну товарну позицією кооперативу на ринку в обсязі близько 4500 (2000) тон молока в день. Відповідно до цього, розраховано потребу інвестицій для створення одного молочарського кооперативу із відповідною матеріально-технічною базою. В якості оптимально-базових взято дві потужності, а саме, кооператив потужністю 5000 та 2500 т (додаток 2,2а). Обрані потужності вважаємо оптимальними стосовно як вартості так і запасу потужності, оскільки менші потужності незначно відрізняються по вартості ( 6

в межах 200 тис. грн) проте відсутній запас по потужності заготівлі молока, що за умови зростання членів кооперативу, а відповідно і обсягів заготівлі молока призведе до додаткових витрат на додаткову закупівлю обладнання, що призведе до значного його здорожчання. Отже, саме створення молочарських кооперативів є надзвичайно важливим для вирішення означеної проблеми, адже це дозволить індивідуальним виробникам молока підвищити свої прибутки за рахунок реалізації молоко за вищою ціною, але вища ціна вимагає і вищої якості молока. Саме, здійснюючи контроль за якістю продукції, молочарський кооператив зможе гарантувати високу якість та більший обсяг молока для переробного підприємства, генеруючи таким чином і вищу ціну.

2. СУТЬ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ

Основні принципи діяльності кооперативів Обслуговуючий кооператив як неприбуткова організація Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив – це економічна неприбуткова організація, що: • належить сільськогосподарським товаровиробникам і управляється ними за демократичними принципами; • надає своїм членам послуги, необхідні для їхніх господарств; • не ставить за мету отримання прибутку для себе, а прагне збільшити прибуток господарств своїх членів. Принципи організації кооперативу Діє на основі Закону України «Про кооперацію» та базується на таких принципах: • добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; • соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; • рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу – один голос); • вільного вибору напрямів і видів діяльності; • демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; • безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

3. ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ МОЛОЧАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ

3.1. Формування ініціативної групи зі створення молочарського обслуговуючого кооперативу Ініціативна група – це колектив сільськогосподарських товаровиробників, об’єднаний ідеєю створення кооперативу з метою розв’язання спільної для всіх проблеми або проблем в їхній господарський діяльності. Головним завданням ініціативної групи є визначення спільних проблем, виду чи видів діяльності кооперативу, розробка проекту та техніко-економічного обґрунтування його діяльності, Статуту, проведення Установчих зборів та реєстрації кооперативу. Першим документом, що приймається ініціативною групою, є протокол про наміри. Його приймають та підписують члени ініціативної групи після обговорення ідеї створення кооперативу. Протокол про наміри скріплює підписами членів ініціативної групи їх зобов’язання по створенню кооперативу, визначає пропонований вид діяльності кооперативу на основі спільних для членів ініціативної групи потреб, та терміни реалізації намірів по створенню кооперативу та виконанню певних етапів підготовки. На чолі ініціативної групи повинен бути лідер, людина, яка стимулювала створення кооперативу, користується довірою односельців. Група повинна бути однорідною. Потреби членів кооперативу повинні бути однаковими. У кооператив можуть об’єднуватися виробники різних форм власності, але різниця в обсягах операцій, що вони реалізовуватимуть з кооперативом, не повинна бути надто великою.

3.2. Створення ініціативної групи Ініціативна група створюється не з усіх засновників, а з найбільш активних лідерів на селі. Кооператив об’єднує велику кількість членів кооперативу (як правило, сто чоловік і більше). Власники особистих підсобних господарств вперше зустрічаються з організованою структурою і роз’яснювальнопросвітницька робота серед них має бути тривалою, всебічною, з використанням різноманітних засобів: відповідної літератури, методичних матеріалів, дискусій, круглих столів «питань і відповідей» тощо. Ефективною є екскурсія до діючого кооперативу, індивідуальне навчання найманих працівників, які є вихідцями з села і не мають спеціальної освіти, та інше. Забезпечення прозорості роботи молочарського кооперативу через: − доступність інформації про його діяльність для кожного члена кооперативу; − використання пропозицій членів кооперативу щодо поліпшення діяльності, усунення недоліків в роботі кооперативу; − ознайомлення з рішеннями правління кооперативу, які вивішують на стенді в доступних місцях – на молокозбірних пунктах, офісах тощо. Створення ініціативної групи для тісної співпраці з місцевими радами (сільською, селищною, міською. Для того щоб з’явилася ініціатива по створенню кооперативу, майбутні члени мають бути обізнаними з кооперативною ідеєю. Завчасно має бути проведена інтенсивна робота, бажано за сприяння сільських рад або дорадчих служб по розповсюдженню інформації, зокрема, з активними лідерами на селі, сільською інтелігенцією, сільськими студентами, сільськими священиками, іншими особами. Ініціатива мусить йти від сільської ради або від її голови. (У період радянської системи заготівлею і реалізацією молока займалися сільські ради та їх голови персонально). Звичайно, це не єдиний підхід у підборі ініціативних груп. Можуть бути й інші варіанти – ініціатива окремих селян, сільської інтелігенції, вчителів сільських шкіл та інших груп.

Попередня роз’яснювальна робота дозволяє визначити кілька осіб, які достатньо зацікавлені ідеєю створення молочарського кооперативу. Після першої зустрічі з ініціативною групою, провадиться навчання з питань створення кооперативу та більш розширене методичне навчання для кількох ініціативних груп з різних сіл, районів із залученням спеціалістів різних галузей, професій (аудиторів, фінансових фахівців, юристів, спеціалістів молочної галузі, представників дорадчої служби, інших спеціалістів) бажано на базі існуючого кооперативу. Коли набирається достатня кількість людей, готових залучитися до процесу створення кооперативу, настає час для юридичного оформлення ініціативної групи через підписання протоколу про наміри. Помилки, яких слід уникати при формуванні ініціативної групи: • утворення ініціативної групи дуже відмінних між собою виробників, що мають різні інтереси та різне фінансове становище; • прийняття до ініціативної групи не виробників сільськогосподарської продукції. Якщо ідея створення кооперативу сформована, на зборах ініціативної групи приймають рішення про його створення і підписують протокол про наміри. Він містить: • наміри сільськогосподарських товаровиробників. Їх перше зобов’язання – разом і організовано проводити роботу на наступних етапах створення кооперативу; • визначення виду діяльності кооперативу, а також строки процесу створення; • порядок організації та роботи та ініціативної групи. При великій її чисельності обирають робочу групу. Підписання протоколу про наміри є завершальним етапом формування ініціативної групи.

3.3. Організація роботи ініціативної групи Члени ініціативної групи готують чіткий робочий план, розподіляють між собою обов’язки і завдання. Кожний член ініціативної групи отримує певну кількість селянських дворів, з 11

якими починає працювати індивідуально. Його завдання – визначити потреби майбутніх членів кооперативу, вивчити їх наміри щодо участі в діяльності кооперативу, можливості сплати паїв та інше. Але для цього він повинен володіти певними знаннями.

3.4. Визначення видів діяльності кооперативу Заготівля та збут молока є основною діяльністю молочарського кооперативу, а методи їх здійснення в основному залежать від існуючих каналів збуту: переробним підприємством; прямого продажу молока (лікарні, школи, дитячі садки, військові частини тощо), безпосередньо на продовольчих ринках, через мережу роздрібної торгівлі або іншим споживачам. Якщо, наприклад, село розташовано занадто далеко від споживчих центрів, то в такій ситуації єдиним шляхом може бути власна переробка, але для цього потрібна фінансова підтримка з боку держави. На етапі розробки проекту визначаються також інші види діяльності кооперативу, такі як послуги з осіменіння та ветеринарні послуги, послуги з механізації, постачання матеріальних засобів, організація пасовищ. Тут також ініціативна група має провести опитування для виявлення потреб потенційних членів.

3.5. Як створити матеріальну базу Матеріальна база може бути створена за рахунок внесків, паїв колишніх членів КСП, а також орендованого майна. Майнові паї можуть вноситися членами чи орендуватися у нечленів. Кошти можуть бути виділені з місцевого або державного бюджету, при умові створення юридичної особи і на основі часткового повернення (витрати на створення молочарського кооперативу додаток 2, 2а).

3.6. Визначення матеріальної бази Основним елементом матеріальної бази кооперативу є пункт заготівлі молока з приміщенням для правління кооперативу. Кооператив може в першу чергу використовувати громадські приміщення. 12

За необхідності окремі приміщення орендуються або, по можливості, надаються в безоплатне користування За своїм оснащенням молочарський кооператив, а точніше його молокоприймальний пункт пропонується виконувати мобільним, на базі контейнера виготовлений згідно санітарногігієнічних вимог, а саме: матеріал – сендвіч-панелі, товщина 80 мм.; стіни та стеля миючі; підлога з неіржавіючої сталі; двері з теплоізоляцією; два вікна; електричне опалювання (конвектор 1,2 kw); вентиляція; туалет з умивальником і унітазом; окрема кімната із столом і шафою; Бойлер для гарячої води на 100 літрів; лічильник води; умивальник з шафою (лабораторія по перевірці якості молока); аналізатор молока; приймальна станція для приймання молока 2,5 (5) т./ч. - складається з молочної помпи, молочного лічильника, фільтру 15 000 л. елементу, що фільтрує; миюча CIP-система; труби, крани і інші елементи з неіржавіючої сталі (вартість приміщення наведено в додатку 2, 2а). Важливим для молочарського кооперативу є наявність власного автотранспорту, який можна використати не тільки для підвезення молока, а й для інших цілей, наприклад, для завезення насіння, мінеральних добрив, комбікормів та інших необхідних засобів для членів кооперативу. Для організації збору молока і підвезення його на центральний пункт кооператив може мати гужовий транспорт. Для інших видів діяльності кооперативу потрібні приміщення для організації пункту штучного осіменіння, або для зберігання насіння, мінеральних добрив та інших матеріалів, призначених для його членів.

3.7. Розробка проекту кооперативу Ініціативна група, опрацювавши початкову ідею, розробляє проект створення та діяльності кооперативу. Проект – це письмовий документ, в якому викладена сутність кооперативної ідеї створюваного кооперативу. В проекті визначають цілі, мету та види діяльності кооперативу, шляхи і засоби реалізації ідеї, охарактеризовано ринкові, майнові, фінансові аспекти його роботи. Кооператив може мати лише один напрям (вид діяльності) або бути багатофункціональним. Для заснування 13

багатофункціонального кооперативу необхідно більше фінансових коштів та управлінського досвіду. Якщо організовувати багатофункціональний кооператив, то потрібно впевнитись у тому, що всі потреби діяльності зв’язані між собою (постачання, зберігання, переробка зернових та реалізація продукції). Як тільки мету діяльності кооперативу визначено, необхідно оцінити засоби її реалізації: потреби в капіталовкладеннях, оренді приміщень чи об’єктів, персоналі, обігових коштах. Помилки, яких слід уникати при розробці проекту: • намагатися вирішити через заснування кооперативу ті проблеми, що стосуються не групи, а лише окремих господарств; • намагатися включити в діяльність кооперативу виробництво і переробку продукції; • прагнути, щоб кооператив займався всім відразу. Це потребує створення кількох кооперативів; • ставити дуже обмежені цілі.

3.8. Члени та ресурси кооперативу Успіх проекту створення кооперативу визначають такі фактори: • правильне розуміння потреб членів ініціативної групи та майбутніх членів кооперативу; • чітка постановка цілей, яких бажають досягти учасники проекту; • якісне планування початку та першого року діяльності кооперативу. Розробка Проекту – це одночасно спосіб навчання і розвитку особистих управлінських якостей майбутніх членів кооперативу, набуття досвіду оцінки умов конкуренції, засобів просування продукції на ринок, фінансового планування, використання переваг сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Розробка проекту також дає змогу перевірити реалістичність ідеї ще до її впровадження. Можливо, в процесі розробки виявиться, що розмір пайового капіталу буде меншим, ніж фінансові потреби кооперативу. В такому випадку необхідно продумати можливості залучення коштів за рахунок отримання 14

кредиту або відшукати шляхи зменшення потреби у фінансуванні на першому етапі діяльності. Основними джерелами для складання Проекту є: • власний досвід практичної діяльності членів ініціативної групи; • безпосереднє обговорення з майбутніми членами кооперативу; • контакти з працюючими сільськогосподарськими кооперативами, які може надати Союз учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України (СУСОКУ) та дорадчі служби; • публікації в пресі, інформаційні та рекламні матеріали; • виставкові заходи, семінари та конференції; • тематична література; • консультації фахівців. Завершити опрацювання Проекту варто до Установчих зборів кооперативу, а затвердження – безпосередньо на цих зборах. Починати роботу кооперативу можна з обмеженою кількістю членів і поступово її збільшувати. Для успішної роботи потрібно, щоб чисельність членів була достатньо великою. Якщо членами кооперативу будуть сільськогосподарські підприємства, вистачить навіть трьох господарств. Якщо йдеться про особисті селянські господарства, потрібно об’єднати відразу близько 50 власників і одним із перших завдань ініціативної групи буде залучити нових потенційних членів. Крім того, потрібно розглянути питання про місце розташування членів, найкраще, коли господарства членів розміщені компактно. На цьому етапі уточнюють, які ресурси мають намір члени вкласти в кооператив і які зобов’язання вони готові взяти на себе. Для цього потрібно вирішити такі питання: • які фінансові кошти (або продукція, яку можна реалізувати) члени готові внести в рахунок вступного та пайового внесків і в який термін; • яке майно члени мають намір внести до пайового фонду і чи необхідне воно для діяльності кооперативу;

• якщо кооператив планує отримати кредит, яке майно його члени готові надати як заставу; • які зобов’язання члени хочуть взяти на себе. Помилки, яких слід уникати: • включати в члени кооперативу не виробників сільськогосподарської продукції; • встановлювати надто низький розмір внесків (що не дозволить мати необхідні ресурси і що свідчить про досить низький рівень мотивації членів); • встановлювати нереально високий розмір внесків, що не будуть сплачені; • вносити майно, непотрібне для діяльності кооперативу.

3.9. Оцінка економічного середовища Далі необхідно проаналізувати економічне середовище і перевірити відповідність запланованих напрямів діяльності кооперативу ринковим умовам: • в якій формі реалізовувати продукцію – як сировину чи в переробленому вигляді. В останньому випадку визначити, який вид переробки буде використано; • через які канали реалізовуватиметься продукція – оптом або в роздріб, на місцевих чи віддалених ринках та які можливості можна для цього використати; • які результати попереднього аналізу витрат на реалізацію можливих проектів (собівартість переробки, фасування, транспортування), якими будуть мінімальні обсяги. Необхідно оцінити існуючі можливості та вартість залучення нових засобів виробництва: • які засоби виробництва можуть надати члени кооперативу як внески; • що потрібно придбати. Слід зібрати інформацію про технічні характеристики, вартість та умови оплати обладнання. Головне – знайти вільні об’єкти, які відповідають цілям кооперативу і розглянути можливості їх використання. Часто найбільш доступним способом залучення нових засобів виробництва є оренда. 16

3.10. Етапи заснування кооперативу 3.10.1. Підготовка Статуту та Правил внутрішньогосподарської діяльності Статут – основний документ кооперативу, в якому визначено мету та діяльність кооперативу, права та обов’язки членів, умови вступу й виходу з кооперативу, органи управління кооперативу та правила прийняття рішень, порядок реорганізації та ліквідації кооперативу. Щоб розробити Статут, потрібно спиратися на типові статути і положення, які можуть часто змінюватися і зазначаються в Правилах внутрішньогосподарської діяльності. Правила внутрішньогосподарської діяльності уточнюють Статут і визначають відносини між кооперативом та його членами. Правила внутрішньогосподарської діяльності, як і Статут, затверджуються рішенням загальних зборів. 3.10.2. Розробка бізнес-плану Бізнес-план – це поглиблене відображення проекту розвитку підприємства, який містить детальний опис підприємства, середовища, в якому воно діє, а також системи управління, необхідної для досягнення поставленої мети. На початковому етапі розробляють спрощений бізнесплан, тому що не всі дані відомі. Уточнений бізнес-план буде розроблений на другому році діяльності кооперативу. Складові бізнес-плану: • глобальна стратегія та цілі; • аналіз ринку та маркетингова стратегія; • технологічний опис процесу виробництва, план виробництва, планування впровадження в дію; • управління, організаційні структури та методи прийняття рішень; • фінансові прогнози; • аналіз ринків. 3.10.3. Підготовка та проведення установчих зборів Установчим зборам повинно передувати інтенсивне обговорення ідеї створення кооперативу. Проект Статуту завчасно передається учасникам та обговорюється під час попередніх зборів.

Організаційний комітет направляє всім потенційним членам кооперативу запрошення на установчі збори із повідомленням порядку денного. Порядок проведення установчих зборів слід добре продумати і організувати на належному рівні. При проведенні зборів необхідно чітко дотримувати порядку денного, що створить атмосферу відкритості й кооперативної демократії. Передусім збори мають заслухати звіт організаційного комітету, після цього обговорити і затвердити Статут кооперативу, його назву, обрати керівні органи (Правління кооперативу, його Голову, ревізійну комісію і/або наглядову раду). Обрання установчими зборами керівних органів – вирішальний момент у процедурі заснування кооперативу. 3.10.4. Сплата вступних і пайових внесків Після проведення установчих загальних зборів наступним кроком є реєстрація кооперативу та збирання вступних і пайових внесків членів. Вступні внески, як правило в грошовій формі, переказують на тимчасовий розрахунковий рахунок для витрат на створення і реєстрацію кооперативу. Затримка сплати вступних внесків членами призведе до затримки реєстрації. Якщо члени роблять внесок у вигляді майна, потрібно скласти оціночний акт, який підтверджує реальну його вартість. Акт надається незалежною експертною комісією і додається до Статуту. Після реєстрації кооперативу необхідно сплатити пайові внески відповідно до складеного графіка. Про це зазначається у Правилах внутрішньогосподарської діяльності, а не в Статуті. Особа, що не внесла навіть частини паю, не набуває статусу члена кооперативу, а член, який не виконує своїх зобов’язань, повинен бути виключеним із нього. Завданням лідера (керівника) є забезпечення внесення паїв.

3.11. Реєстрація кооперативу Після проведення установчих загальних зборів наступним кроком є реєстрація кооперативу і збирання вступних і пайових внесків членів. Державна реєстрація кооперативу здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації суб’єктів 18

підприємницької діяльності, проводиться відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи. Державна реєстрація юридичної особи здійснюється у день надходження передбачених цим Законом документів для проведення державної реєстрації юридичної особи. Протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, після отримання державним реєстратором від органів статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України даних про взяття на облік юридичної особи, державний реєстратор видає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписку з Єдиного державного реєстру. Після реєстрації кооперативу необхідно сплатити пайові внески відповідно до графіка, визначеного кооперативом у Правилах внутрішньогосподарської діяльності.

3.12. Початок роботи кооперативу 3.12.1. Набір персоналу Виконавчий директор повинен відповідати таким вимогам: • бути передбачливим менеджером, володіти економічними методами управління та планування; • мати підприємницькі здібності, вміти поводитися з комерційними партнера та знати ринки, на яких діє кооператив; • мати технічні знання в області діяльності кооперативу, добре розуміти кооперативні принципи та механізми; • бути порядною людиною та користуватися повною довірою і повагою з боку членів кооперативу; • мати високі комунікативні здібності та вміти працювати в інтересах членів кооперативу; • вміти співпрацювати з правлінням та головою кооперативу, ретельно виконуючи їхні рішення; • проживати неподалік від місця розташування кооперативу та 19

задовольнятися визначеним розміром заробітної плати. Якщо кооператив невеликий, то обов’язки директора добровільно може виконувати голова кооперативу, а бухгалтер працюватиме неповний робочий день. Правління наймає бухгалтера, а директор – інший необхідний персонал. Помилки, яких слід уникати: • не розраховувати на те, що досвідчений директор чи бухгалтер можуть працювати безкоштовно; • не починати роботу кооперативу з недостатньою чисельністю персоналу; • не наймати відразу багато персоналу. 3.12.2. Управління кооперативом На етапі початку ділових операцій здійснюється розподіл управлінських функцій між правлінням кооперативу і виконавчою дирекцією. Правління зосереджує увагу на питаннях стратегічного розвитку підприємства, його фінансової та маркетингової політики, входження та адаптації до конкурентного середовища. Виконавчий директор і його команда відповідають за щоденну роботу кооперативу згідно з делегованими повноваженнями, ресурсами і програмою, схваленою Правлінням кооперативу. Кооператив повинен мати розроблений бізнес-план на 3-5 років. Це потрібно не тільки для подання бізнес-плану банкам при отриманні кредиту, але й для запобігання різного роду ризикам і переконання самих членів. Бажано щоб кооператив співпрацював з якоюсь (дорадча організація чи науковий центр) консультаційною службою. 3.12.3. Фінансування діяльності кооперативу На практиці часто постає питання про те, як діяти, якщо для розгортання діяльності кооперативу не вистачає власних коштів, а зовнішні джерела фінансування обмежені або взагалі недостатні. Важливо відкинути думку, що фінансування кооперативу почнеться автоматично з його реєстрацією. Якщо коштів для його розвитку не вистачає, слід докорінно переглянути спектр його господарської діяльності й обмежити її види та обсяг до таких параметрів, які можуть бути профінансовані. 20

Працюючи на орендованих засобах, кооператив повинен дбати про створення власної матеріально-технічної бази за рахунок надходжень і поповнення пайових внесків. Нагромадження пайового капіталу є важливою складовою повноцінного розвитку кооперативного підприємства. Основним джерелом фінансування кооперативу є пайові внески членів-клієнтів кооперативу. Важливість поповнення пайового капіталу пояснюється зростанням довіри кредитних установ до підприємств, що мають міцну матеріальну базу, яка може бути предметом застави при отриманні кредиту. Крім того, фінансування власного кооперативу через механізм поповнення індивідуальних паїв зміцнює його членську організацію, сприяє зростанню зацікавленості членів кооперативу в ефективному використанні вкладених ними коштів.

4. ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОЧАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ Для 2,5 мільйонів власників особистих селянських господарств молоко є головним джерелом доходів. У них нараховується 1,6 млн. корів. Послуга, яку кооператив надає своїм членам, – збирання, тобто заготівля молока. Для цього кооператив має один (чи декілька) молокозбірних пунктів в межах однієї сільської ради. Молокозбірний пункт організовується в пристосованому для цього приміщенні з водопостачанням, каналізацією, електропостачанням, обладнанням для якісної оцінки молока та охолоджувачем. Якщо село компактне, а молокозбірний пункт розташований на невеликій відстані, селяни приносять туди молоко самі. Коли відстань до молокозбірного(их) пункту(ів) є великою, організовуються додаткові молокозбірні пункти, які, як правило, розташовуються у вивільнених приміщеннях на селі і навіть у селянських дворах. Але і перший, і другий варіанти не завжди забезпечують потреби членів кооперативу, особливо пенсіонерів, хворих людей. У цих випадках кооперативи організовують збір молока гужовим або автотранспортом. Залежно від потреб членів кооперативу заготівля молока може відбуватися один, два чи три рази на день. Процес заготівлі молока виглядає наступним чином. Під час прийому працівник кооперативу перевіряє кількість та якість молока – жирність та, якщо можливо, вміст білка, в’язкість, кислотність, забрудненість тощо. Кількісні та якісні параметри зданого молока ретельно записуються. Однак якщо молоко, що приймається від члена кооперативу, не відповідає мінімальним стандартам якості, воно повинно бути забраковане. Молоко доставляється споживачеві (молокозаводу чи іншим). Транспортні засоби можуть належати кооперативу або надаватися клієнтом, якому кооператив постачає молоко. Один варіант – це реалізація молока на молокопереробне підприємство або на кілька підприємств, які функціонують на базі колишніх державних молокопереробних підприємств. Кооператив також може шукати альтернативні канали збуту. 22

Зокрема, реалізовувати молоко бюджетним установам (лікарні, школи, дитсадки, військові частини та ін.), на продовольчих ринках, через мережу роздрібної торгівлі та іншим прямим споживачам. Реалізація молока з перших рук споживачеві потребує дотримання відповідних ветеринарно-санітарних норм. Крім визначення санітарних норм, перед реалізацією молоко проходить передпродажну обробку. Найвигіднішим є реалізація не сировини, а продуктів переробки молока. Однак переробка потребує дорогого обладнання. Такі капіталовкладення майже не можливі на рівні села, тому слід розраховувати на підтримку держави. В майбутньому можна розглядіти варіант, коли кілька сусідніх кооперативів створять спілку кооперативів (кооператив другого рівня) для того, щоб мати власні переробні потужності. Участь членів в економічній діяльності кооперативу Основним видом діяльності молочарського кооперативу є заготівля і збут молока, що виробляється у господарствах членів кооперативу. Для здійснення нормальних, цивілізованих стосунків з переробними підприємствами або іншими покупцями молока кооператив укладає з ними договір, в якому передбачені двосторонні умови, пов’язані з цим видом діяльності. Договором обумовлюються якість молока, його кількість залежно від сезону, визначаються умови оплати, ціни на молоко, відповідальність сторін за дотримання положень договору тощо. Для укладення такого договору кооператив повинен мати гарантію продажу певної кількості молока. Для цього він укладає з кожним членом кооперативу зобов’язання щодо участі в його діяльності, в яких чітко обумовлюється кількість молока, яка буде продана членом кооперативу щомісячно, а також його якість. Такі зобов’язання підписуються членом кооперативу і виконавчим директором, а в разі його відсутності – головою кооперативу. Це і є підставою укладання договору між кооперативом та молокозаводом чи іншим партнером кооперативу. Наприклад, якщо молокоздавач має одну корову та надоює від неї, наприклад, 3000 літрів молока на рік і для власних потреб залишає 1000 літрів, то решту – 2000 літрів – повинен продати 23

через кооператив. Частина молока, що залишається у господарстві для власного споживання, не береться до розрахунків при визначенні зобов’язань з участі в діяльності, але решта продукції у будь-якій кількості, яка визначена в зобов’язаннях члена кооперативу, обов’язково реалізується лише через кооператив (це так званий принцип виключності). Внески членів у молочарський кооператив При визначенні суми вступних та пайових внесків в молочарський кооператив необхідно враховувати обмежені фінансові можливості членів. Внески, які роблять засновники при створенні кооперативу чи при вступі в кооператив, як правило, є невеликими. Потім протягом року невелика сума утримується з плати за молоко в якості пайового внеску. Таким чином, загальний внесок, зроблений кожним членом, буде пропорційним його участі в економічній діяльності кооперативу. Ця сума, яка визначається у Правилах внутрішньої господарської діяльності, повинна розраховуватися таким чином, щоб гроші, отримані за літр молока, залишалися незначними: залежно від ситуації може утримуватися від 20 до 80 копійок з одного літра.

Ціна на молоко Ціна реалізації молока у ситуації, коли кооператив постачає молоко на молокозавод (чи іншому споживачеві), визначається у договорах між кооперативом та молокозаводом чи іншим споживачем. Кооперативні нарахування (попередня ціна за послуги, пов’язані із заготівлею та збутом) віднімаються від ціни продажу. Кооператив бере на себе зобов’язання розраховуватися з членами по ціні на збутові послуги, а не по ціні реалізації молока. Він може тільки намагатися отримати найкращу реалізаційну ціну за молоко через переговори та пошук іншого партнера. Ціна на послуги, що утримується з ціни продажу молока, включає всі витрати, пов’язані зі збиранням та збутом молока: − орендна плата за приміщення молокозбірного пункту (якщо воно не надається безкоштовно); − амортизація обладнання, витрати на транспортування молока; 24

− заробітна плата персоналу молокозбірного пункту та соціальні нарахування; − інші витрати, такі як фільтрувальні матеріали, необхідні миючі засоби, дезинфекційні речовини тощо; − частина накладних витрат: заробітна плата бухгалтера та виконавчого директора (якщо є) та соціальні нарахування, електроенергія. В середньому такі відрахування можуть становити 10-60 коп. з кожного літра. Ціна на інші послуги Потрібно щоб ціна на кожну послугу визначалася обґрунтовано та прозоро. Специфічні витрати повинні нараховуватися на кожний вид діяльності. Діяльність Послуги з осіменіння тварин Послуги з механізації Послуги з випасання

Специфічні витрати Орендна плата за приміщення (якщо є) та його утримання, сперма та інструментарій й обладнання, плата за техніку штучного осіменіння Амортизація обладнання та його утримання, пальне, заробітна плата механізатору та нарахування на заробітну плату Поліпшення пасовищ (мінеральні добрива, насіння, механізовані роботи), заробітна плата пастухів та нарахування на заробітну плату

Накладні витрати розподіляються між різними видами діяльності пропорційно обігу. Сезонні коливання. Ціна реалізації молока, погоджена із заводом, змінюється залежно від сезону. Наприклад, зимою вони вищі, ніж влітку. Таким чином, змінюється і ціна, яку отримують члени молочарського кооперативу.

5. МОЖЛИВІ ІНШІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОЧАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

Крім основної діяльності по збиранню та збуту молока, кооператив може бути залучений до надання інших допоміжних послуг. Перелік видів діяльності може передбачати: − збирання молока від членів кооперативу, первинну обробку та його продаж від імені членів; − переробку молока членів (визначити види молочних продуктів) та збут молочних продуктів від імені членів; − послуги з штучного осіменіння корів, що належать членам; − ветеринарне обслуговування худоби членів та забезпечення ветеринарними препаратами; − постачання членам (визначити види матеріальних засобів); − послуги з механізації (визначити види послуг з косіння сіяних та лучних трав, угідь і заготівля інших видів кормів, доставка їх до дворів); − організацію випасу худоби членів на колективному пасовищі, переданому в розпорядження кооперативу, та роботи по покращанню цих пасовищ. Кооператив може мати необхідну техніку та надавати своїм членам послуги з механізації, які дозволять виробляти корми власними силами: підготовка грунту, насіння, збирання і перевезення врожаю, проведення меліоративних робіт на пасовищі боротьба з шкідниками і хворобами рослин і тварин.

6. ВНУТРІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ В КООПЕРАТИВІ

6.1. Розробка правил внутрішньогосподарської діяльності кооперативу Одним із ключових нормативно-регламентуючих актів функціонування кооперативу є Правила внутрішньогосподарської діяльності кооперативу. Цей документ є продовженням Статуту кооперативу, з посиленням уваги до регламентації господарського механізму його роботи. Потреба його розроблення пов’язана не тільки з потребою регламентувати, уточнити основні правила та взаємодії між членами, з третіми особами, а й з потребою врахування вищої динамічності господарської діяльності. На відміну від положень, викладених у Статуті, положення, зазначені у Правилах, можна частіше змінювати без відповідної державної реєстрації, яка передбачена при внесенні змін до Статуту. Правила та зміни до них затверджують загальні збори членів кооперативу. Структура Правил внутрішньогосподарської діяльності кооперативу: 1. Загальні положення (назва, юридична адреса, вид кооперативу, його статутні цілі, територія функціонування) 2. Порядок організації надання послуг членам Кооперативу 3. Вимоги до документального оформлення зобов’язань членів перед Кооперативом щодо участі в його господарській діяльності 4. Порядок формування майна Кооперативу 5. Ціноутворення та фінансові відносини з членами Кооперативу 6. Прикінцеві положення. Примірні правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30 жовтня 2013 року № 643.

6.2. Організаційні засади діяльності кооперативу 6.2.1. Зобов’язання з ведення діяльності кооперативу є основним принципом. У кооперативі ризик розподіляється між усіма членами, солідарно. Важливо, щоб поведінка одного із його членів не зашкоджувала іншим. Підписання зобов’язань з ведення діяльності та інші правила є справою довіри та відповідальності перед кооперативом. Члени – власники кооперативу мають довіряти своїй організації, а кооператив повинен бути впевненим у надійності членів. Зобов’язання з ведення діяльності (у збутових – щодо реалізації продукції, постачальницьких – закупівлі засобів виробництва, сервісних – з надання послуг) дозволяють кооперативу концентрувати значні обсяги продукції, що уможливлює вихід на більш вигідні ринки, закуповувати засоби виробництва за оптовими цінами, повністю використати потужності матеріально-технічної бази. Де-факто прийняття й належне виконання членами своїх зобов’язань є запорукою ефективності роботи кооперативу, а через нього – його членів. Ефективність роботи кооперативу безпосередньо залежить від обсягу операцій з його членами. Тому в кооперативі поширений принцип відданості, тобто продавати всю продукцію через нього. Винятком може бути лише продукція, що потрібна для внутрішніх потреб (внутрішнє споживання, технологічні потреби, оплата праці). Тобто вся продукція, яку член кооперативу бажає продати, має бути реалізована через кооператив. Строк дії договорів, прийнятих у збутовому кооперативі, повинен бути досить тривалим, як правило, 3–5 років, а обсяг визначатися за одним із трьох варіантів: - як відсоток від врожаю; - як фіксований обсяг з гектара або голови тварини; - як фіксований обсяг або вся продукція. Зобов’язання у постачальницьких і сервісних кооперативах приймаються членами за аналогічними принципами, з урахуванням специфіки сезонності поставок, засобів виробництва і використання техніки. Тому механізми прийняття зобов’язань у таких кооперативах ґрунтуються на формуванні попередніх заявок, складанні графіків поставок і використання техніки. 28

6.2.2. Умови надання послуг у кооперативі Іншою стороною взаємодії члена зі своїм кооперативом є отримання послуг. Цей процес має певні регламентуючі норми, зокрема: 1. Кожен кооператив повинен сформувати перелік тих послуг і засобів, які він надаватиме своїм членам. Цей перелік визначається загальними зборами і фіксується у Статуті кооперативу і більш детально – у Правилах внутрішньогосподарської діяльності. 2. Зобов’язання кооперативу щодо дотримання якісних стандартів і нормативів надання послуг членам. Пріоритетність задоволення заявок передбачає: виключність задоволення заявок членів порівняно з не членами, черговість виконання заявок між членами відповідно до термінів подання ними заявок, розподілу на основний і додатковий обсяг, черговість відповідно до величини сплаченого паю. 3. Стосовно зобов’язань щодо пріоритетності або виключності поставок, надання послуг і техніки своїм членам допускається надання послуг не членам кооперативу за умови повного й першочергового задоволення заявок членів або паралельної можливості надання послуг контрагентам. 4. Форму, терміни та умови подачі заявок на отримання послуг, використання техніки, поставок засобів виробництва кожен член кооперативу визначає до початку діяльності кооперативу. При цьому на початку року ці заявки набувають форми заяви про наміри, а протягом року є незмінними, акцентованими замовниками заявками. 5. Можливість впливу кооперативу на вибір його членом виду продукції, типу технології, засобів виробництва – замінників тощо. 6. Умови приймання і видачі продукції, які передбачають дотримання порядку і графіка передачі продукції та постачання товарів, транспортне забезпечення і умов перевезень, зобов’язання членів щодо якості, фасування та інших умов попередньої обробки продукції, порядок приймання товарів, зважування, аналіз якості, розвантаження тощо. 7. Порядок повної або часткової оплати послуг, умови авансованої оплати чи проведення операцій у кредит, можливість 29

застосування системи знижок відповідно до обраної членом форми й обсягу оплати. 6.2.3. Рух товарів у кооперативі Кооператив не купує продукцію своїх членів, а реалізує її від їхнього імені, а в окремих випадках сплачуючи члену кооперативу аванс у формі попередньо встановленої ціни. Продукція, що передається членом кооперативу, залишається його власністю, у разі включення у сферу послуг кооперативу зберігання та переробки неприбутковість останнього забезпечує давальницька схема руху товарів. Оскільки передача продукції не веде до зміни власника, немає причини для нарахування ПДВ. З іншого боку, кооператив не продає членам засоби виробництва, а закуповує від їх імені за поданими заявками, що зумовлює формування доходів кооперативу на рівні втрат на його утримання і вартість придбаних засобів, тому не формується база оподаткування.

6.3. Система цін та механізми оплати в кооперативі, розподіл його доходів 6.3.1. Законодавство про ціноутворення у кооперативі Загальні принципи, поняття та норми формування майна, цін і тарифів на продукцію й послуги у кооперативах та об’єднаннях регулюються Законом України «Про кооперацію». Кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, – за державними цінами і тарифами. Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб. 6.3.2. Принципи ціноутворення в кооперативі Кооператив проводить господарські операції не з членами, а з суб’єктами ринку від імені своїх членів, не заробляючи при цьому прибутку для себе. Оскільки кінцева собівартість послуг і витрати на функціонування кооперативу остаточно можуть бути підраховані наприкінці фінансового року, ціноутворення в кооперативі складається з двох частин:

- на початку року, перед поставкою/закупівлею членам продукції, надання послуг, засобів виробництва кооператив встановлює попередні ціни; - наприкінці року фінансовий результат діяльності кооперативу розподіляється серед його членів через кооперативні виплати, які додаються до попередніх цін, що були виплачені їм через попередні ціни за надану продукцію або вираховуються від попередніх цін за надані послуги та засоби. Кінцева ціна, яку виробник отримує за продукцію (попередня ціна + кооперативні виплати) або сплачує за послуги та товари (попередня ціна – кооперативні виплати), дорівнює собівартості. Вона підраховується лише наприкінці року і залежить від результатів спільної діяльності членів кооперативу. 6.3.3. Встановлення розміру попередніх цін Сільгосптоваровиробники–члени кооперативу передають йому вироблену ними продукцію на реалізацію або на переробку, залишаючись її власниками. Кооператив не продає своїм членам матеріально-технічні ресурси, а закуповує на їх замовлення. Тобто в будь-якому випадку кооператив проводить комерційні операції не зі своїми членами, а від імені членів, не ставлячи за мету отримання прибутку від операцій безпосередньо для кооперативу як суб'єкта ринкових відносин. Метою кооперативу є отримання максимально можливого економічного результату його членами за мінімалізації кооперативних витрат. Оскільки попередньо неможливо визначити точний розмір таких витрат, встановлені кооперативом ціни підлягають перегляду за результатами року. Фінансовий результат діяльності кооперативу розподіляється між його членами у вигляді кооперативних виплат. Ціна, за якою члени кооперативу поставляють свою продукцію для реалізації, або за якою провадиться оплата матеріально-технічних ресурсів та послуг, розраховується за цією спеціальною системою ціноутворення, яка і забезпечує неприбутковий характер кооперативу. При розрахунку попередніх цін необхідно брати до уваги наступне. По-перше, виконавчий директор кооперативу, як і його члени, повинен розуміти, що кооператив може наприкінці року 31

повернути надлишково (понад прогнозовану собівартість послуг) отримані кошти, але не може вимагати додаткової сплати коштів. По-друге, в будь-якій діяльності є свої ризики, тому надбавка до прогнозованої ціни є платою за такі ризики. По-третє, попередня ціна має бути вигідною для членів кооперативу. Мало хто з членів кооперативу сприйме як належне, що інші комерційні структури пропонуватимуть вищу ціну, ніж за вироблену сільгосптоваровиробниками продукцію порівняно з кооперативом. По-четверте, попередня ціна, залежно від низки факторів, може мати різні значення для конкретних членів кооперативу. За певних умов вона залежатиме від обсягу послуг, який член кооперативу отримує від кооперативу, транспортних витрат на одиницю послуг для територіально віддаленого члена і т.д. Попередня ціна є результатом економічних розрахунків, прогнозування ринку та компромісом між бажанням кооперативу застрахувати себе від можливих ризиків і намірами членів кооперативу отримати якомога вищу ціну за свою продукцію, якнайдешевше придбати ресурси або одержати послуги за якомога нижчою вартістю. Механізм визначення ціни варто викласти в Правилах внутрішньогосподарської діяльності. Правилами визначається, кому належить приймати остаточне рішення про встановлення попередніх цін. На практиці попередні ціни пропонуються виконавчим директором та затверджуються правлінням, або прийняття таких рішень делегується виконавчому директору чи голові правління. Для переробно-збутових, збутових, заготівельних кооперативів кінцева ціна члена за продану продукцію складається з попередньої ціни плюс кооперативні виплати. Визначення попередніх цін для даної групи кооперативів пов’язане з прогнозуванням кінцевої реалізаційної ціни самим кооперативом відповідно до його витрат з урахуванням якості й обсягу поставленої членом продукції. Таким чином, попередня ціна буде дещо нижча від прогнозованих реалізаційних цін. Для сервісних кооперативів, кооперативів з матеріальнотехнічного забезпечення кінцева ціна буде такою: попередня ціна за вирахуванням кооперативних виплат або витрат на створення кооперативу й цін придбання і поставки продукції. 32

Для сервісних кооперативів собівартість придбаних і поставлених членам кооперативу товарів і послуг збільшується на відповідні витрати з утримання кооперативу. Проте переваги оптових закупівель можуть повністю покрити ці витрати разом із уникненням переплат комерційним установам. Заощаджені або додатково виручені кошти кооператив розподіляє наприкінці року через кооперативну виплату. Розмір кооперативних виплат визначається за залишковим принципом після вирахування всіх витрат, а розподіл між членами відбувається пропорційно до обсягів поставленої продукції або отриманих товарів, послуг відповідної якості. 6.3.4. Базові правила формування попередніх цін на послуги кооперативу Процес ціноутворення має бути прозорим і зрозумілим для членів кооперативу. Основою кооперативної ціни є собівартість послуг. Попередня ціна має бути такою, щоб члени кооперативу не доплачували за послуги після завершення звітного періоду. Кооперативні ціни повинні бути вигіднішими для членів даного кооперативу, ніж в інших підприємствах. Правління (дирекція) кооперативу щороку розробляє проект цін на послуги кооперативу, які надаватимуться членам кооперативу відповідно до вимог, визначених Правилами внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. Структура ціни, як правило, передбачає: - прямі витрати (матеріальні, на оплату праці, інші прямі витрати); - накладні (загальногосподарські) витрати – не більше 10% від суми прямих витрат; - цінову безпеку (прогнозований рівень інфляції та ціновий запас у разі подорожчання матеріалів/послуг сторонніх організацій) – не більше 20% від суми прямих і накладних витрат; - розмір податку за прийнятою в кооперативі системою оподаткування. Ціни на послуги, які надаватимуться третім особам (не членам кооперативу), встановлюють на рівні не нижче 115% від 33

розміру ціни аналогічних послуг для членів кооперативу. Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не можуть надавати послуги третім особам (не членам кооперативу). Загальні збори кооперативу затверджують запропоновані ціни та встановлюють дату й порядок введення їх у дію. Загальні збори можуть надавати повноваження правлінню кооперативу коригувати ціни на послуги у разі перевищення передбаченого в структурі ціни рівня інфляції й підвищення ринкової вартості основних складових прямих витрат кооперативу. Нові ціни на послуги кооперативу мають бути введені в дію заздалегідь (наприклад, не раніше 30 календарних днів від дня затвердження їх загальними зборами (правлінням кооперативу). 6.3.5. Ціноутворення і прибуток кооперативу Коли постачальницька фірма «А» продає добрива селянинові, вона ставить за мету отримувати прибуток. Це означає, що ціна на добрива визначатиметься таким чином, щоб у фірмі «А» після відшкодування всіх витрат (закупівля добрив, транспортування, заробітна плата, амортизація обладнання, банківський відсоток, податки та ін.) ще залишилися кошти. Чим більший прибуток хоче отримати фірма «А», тим вища ціна, за якою селянин купує добрива. Якщо молокозавод закуповує молоко у фермера, то ціна визначається таким чином, щоб після продажу переробленої продукцію, сплати за поставлене молоко та відшкодування всіх витрат, ще залишилися кошти. Чим більший прибуток хоче отримати молокозавод, тим нижчу ціну отримає фермер за своє молоко. Якщо члени сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є і його власниками і клієнтами, то немає сенсу в тому, щоб продавати самим собі добрива за високою ціною або купувати у самих себе молоко за низькою ціною. Таким чином, кооперативу не треба прагнути збільшувати прибуток через встановлення високої ціни на послуги, оскільки це б призвело до збільшення витрат його членів при користуванні послугами при закупівлі добрив або зменшило б їхній дохід при реалізації молока через кооператив. 34

6.4. Пайові внески Організація діяльності кооперативних підприємств ґрунтується на формуванні відповідних фондів фінансових ресурсів. Для забезпечення статутної діяльності кооперативу в порядку, передбаченому статутом, він формує пайовий, неподільний, резервний та додатковий (спеціальний) фонди. 6.4.1. Пайові внески в кооперативі Члени кооперативу повинні вносити паї пропорційно до послуг,які вони отримують. Пайові внески є основою для формування фондів кооперативу і, водночас, гарантією члена в його операціях з кооперативом. Саме тому пайовий внесок члена кооперативу має бути пропорційним обсягу отриманих ним послуг у загальному обсязі послуг, які кооператив надає своїм членам. Адже чим більший обсяг послуг він отримує, тим більшою має бути його участь у фінансуванні діяльності кооперативу і тим більше гарантій він має надати кооперативу. Наприклад, кооперативна машинно-технологічна станція для виконання певного обсягу послуг має придбати на сезон відповідну кількість пальномастильних, витратних матеріалів і т.д. Зрозуміло, що фінансування таких витрат членами кооперативу має бути пропорційним поданим замовленням на послуги. При цьому обсяг послуг, а тому й обсяг такого фінансування конкретним членом кооперативу може змінюватися рік у рік внаслідок зміни посівних площ, переліку вирощуваних культур, їх врожайності та ін. Механізм формування пайового фонду передбачає здійснення членами (асоційованими членами) обов’язкових і додаткових внесків – паїв. Пай – це грошова сума або оцінений у грошовій формі майновий разовий чи періодичний внесок члена кооперативу. Обов’язковий та додатковий пайові внески становлять загальний розмір паю кожного члена (асоційованих членів) кооперативу, є поворотними, тому при виході (виключенні) члена повертаються йому у визначеному статутом порядку. Основне призначення пайового внеску (внесків) – це забезпечення операційної діяльності кооперативу, відповідно розмір обов’язкового пайового внеску визначається пропорційно участі члена кооперативу в його господарській діяльності. Фактично 35

обов’язковий пай є частковою оплатою послуг кооперативу, наданих ним його членам. Залежно від виду кооперативу можливі такі критерії визначення обов’язкових пайових внесків. А: обсяг діяльності (обсяг продукції, поставленої до кооперативу, обсяг продукції, матеріально-технічних засобів, послуг, придбаних через кооператив). У таких випадках розмір обов’язкового паю формується як процент від середнього за три останніх роки (а за не тривалішого терміну членства – за фактичне перебування у кооперативі) товарообігу або споживання членом послуг кооперативу з обов’язковим урахуванням структури та якості наданої або отриманої продукції, послуг, матеріальнотехнічних засобів. Б: виробничі потужності (площа господарств–членів, структура посівів, кількість поголів’я тощо). При внесенні паю, розмір якого перевищує потребу пропорційності, сума перевищення визначається як додатковий пайовий внесок. Така ситуація може виникати при передачі членом належного йому майна як пайового внеску. Бажано, щоб у процесі діяльності кооперативу великі диспропорції між пайовими внесками поступово нівелювалися. Строки внесення паїв залежать від поточних і довгострокових потреб кооперативу та фінансових можливостей його членів. Зрозуміло, що частина паю, яка йде на фінансування поточної роботи кооперативу, має бути внесена до початку такої діяльності. Додатковий пай – грошовий, майновий внесок члена або асоційованого члена до пайового фонду кооперативу для збалансування його поточної діяльності або розширення її бази. Фактично додатковий пай слід розглядати як інвестицію члена або асоційованого члена (інвестора) в розвиток господарськотехнічної бази кооперативу чи вирівнювання поточного балансу його операцій (фінансового стану). Розмір додаткових паїв, як і загальну величину додаткового пайового фонду, слід обмежити статутом кооперативу, а визначати його, як певну процентну частку від загального пайового фонду або розміру обов’язкового паю. За рішенням членів кооперативу додаткові паї можуть підлягати першочерговому поверненню та отриманню певного фонду у вигляді процентних виплат на цей пай (виплат 36

інвестиційного доходу). Щодо них також слід передбачити можливість трансформації додаткових паїв у обов’язковий пай і у зворотному напрямку (у разі значного скорочення членом кооперативу обсягу операцій з ним). Вступні внески – це внесок члена кооперативу в грошовій формі, сплачений при його вступі для забезпечення ведення організаційної діяльності у фіксованому розмірі, встановленому Статутом. 6.4.2. Розподіл доходів Дохід кооперативу утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат на оплату праці найманих працівників. Дохід розподіляється на: • сплату податків і обов’язкових платежів до бюджету та спеціальних державних фондів; • погашення кредитів і відсотків по них; • покриття збитків; • відрахувань до фондів кооперативу; • кооперативні виплати; • виплати на паї.

6.5. Фінансові відносини в кооперативі 6.5.1. Товарне кредитування Кооператив, якщо це дозволено Правилами внутрішньогосподарської діяльності, може кредитувати своїх членів необхідними ресурсами як за рахунок власних можливостей, так і залучених на умовах кредитування товарних ресурсів чи коштів. Як правило, в такому разі передбачається внесення часткової оплати за послугу, яка надається після її замовлення. У будь-якому разі, як кооператив (коли він надає кредит не за рахунок власних обігових коштів), так і його член, що скористався кредитом, мають сплатити відсотки за користування ним. Ці відсотки включаються в ціну товару (за винятком частки, сплаченої під час його придбання). Тому член кооперативу, який провадить розрахунок відразу під час придбання товару в повному обсязі, має право на знижку. 37

Крім того, кредитування в будь-якому випадку передбачає наявність гарантій. Тому кооператив, як і його певний член, який бажає скористатися товарним кредитом, повинні надати заставне майно. За умови відсутності достатньої застави кооператив може звернутися за наданням гарантій до своїх членів, аналогічно член кооперативу має знайти поручителя. Слід вказати, що за наявності власних обігових коштів кооператив може надавати аванси своїм членам ще до збуту продукції, переданої йому цими членами для реалізації. Гарантією в такому випадку слугує наявність переданої продукції. 6.5.2. Кооперативні (індивідуальні) рахунки Кооператив відкриває на кожного члена індивідуальний аналітичний рахунок для обліку операцій, проведених через кооператив. Кредит рахунку відображає продукцію, передану ним кооперативу в попередніх цінах, та кооперативні виплати. На дебеті – вартість матеріально-технічного постачання та отриманих послуг у попередніх цінах, а також очікувані пайові внески. До операцій застосовується принцип взаєморозрахунку. Кінцеве сальдо по рахунку підлягає оплаті в грошовій формі. Сальдо по кредиту оплачується кооперативом, сальдо по дебету – членом кооперативу. Кооператив може нараховувати проценти на дебет рахунку члена.

6.6. Результати діяльності кооперативу 6.6.1. Сутність економічного результату Економічний результат діяльності кооперативу визначається після закриття всіх бухгалтерських записів по операціях з членами та третіми особами. Проте операції з членами на цьому не закінчуються. Вони повинні отримати кооперативні виплати (перерахунок попередньо встановлених цін), що є складовою частиною ціни за поставлену продукцію чи оплати за отримані товари та послуги. Тому економічний результат діяльності кооперативу, який, на перший погляд, здається прибутком, має принципово іншу економічну природу. Він є не метою діяльності, а наслідком того, що неможливо точно визначити собівартість послуг кооперативу до закінчення фінансового року. Якщо виявиться, що плата членів за послуги 38

кооперативу перевищила їх собівартість, то члени кооперативу самі вирішують як використати цей економічний результат. 6.6.2. Використання фінансового результату Відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», фінансовим результатом господарської діяльності (чистим доходом) кооперативу є різниця між доходами кооперативу від господарської діяльності та витратами на її провадження. Після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату його господарської діяльності розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на їхні паї, у тому числі асоційованим членам. 6.6.3. Кооперативні виплати За своєю економічною природою кооперативні виплати – це повернення членам коштів, отриманих кооперативом понад собівартість наданих послуг, або надбавки до попередньо встановлених цін реалізації продукції членів кооперативу. Загальна сума, призначена для розподілу у вигляді кооперативних виплат, встановлюється загальними зборами. Механізм визначення розміру та нарахування кооперативних виплат за видами діяльності кооперативу встановлюється

Правилами внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу. За рішенням загальних зборів частина кооперативних виплат може бути перерахована в пайовий фонд. 5.6.4. Нарахування на паї За своєю природою нарахування на паї мають бути обмежені, навіть якщо економічний результат дуже великий. Адже значний економічний результат не обов’язково означає, що кооператив провів вигідні операції завдяки капіталу (включаючи додаткові паї чи паї асоційованих членів). Він може також свідчити про те, що попередня ціна, встановлена для членів, була не вигідною. Якщо результат кооперативу значний, то розмір нарахувань не повинен перевищувати ринкової ставки на ринку капіталів. 39

Частка економічного результату, що виділяється для здійснення нарахувань на паї, обмежена законом – до 20 відсотків. Нарахування виплачуються також на додаткові паї та на паї асоційованих членів.

6.7. Фонди кооперативу Для забезпечення статутної діяльності кооператив формує пайовий, резервний, неподільний, спеціальний та інші фонди. Основними фондами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є: Пайовий фонд, який формується за рахунок паїв (у т. ч. додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу. Розміри пайових внесків до кооперативу встановлюються в рівних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу в його господарській діяльності. Неподільний фонд створюється в обов’язковому порядку та формується за рахунок вступних внесків і відрахувань доходу кооперативу. Пайові внески членів кооперативу до цього фонду не включають. Неподільний фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок формування і розміри відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначаються Статутом кооперативу або Правилами внутрішньогосподарської діяльності кооперативу. Резервний фонд створюється за рахунок економічного результату кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших, не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків) кооперативу. Резервний фонд насамперед використовується для самофінансування кооперативу як джерело необхідних вкладів і поповнення обігових коштів, а також у разі виникнення несприятливих обставин у його діяльності. Частина коштів із резервного фонду має направлятися на поповнення неподільного фонду для зменшення ризику, який виникає внаслідок виходу члена з кооперативу і полегшує прийом нових членів. Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності та використовується за 40

рішенням органів управління кооперативу. Спеціальний фонд, як правило, створюється для реалізації окремих програм (проектів) кооперативу й на інші цілі не використовується. Пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Пай може вноситись майновими внесками, які оцінюються й обліковуються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного та спеціального фондів, є персоніфікованими і в сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу в майні кооперативу. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична або юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому, за чинним законодавством, строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу. Право власності членів кооперативу-фізичних осіб на свою загальну частку є спадковим, тобто успадковується. Законом України «Про кооперацію» встановлено, що члени кооперативу відповідають за зобов'язання кооперативу в межах внесеного ними паю, якщо інше не передбачено Статутом кооперативу.

6.8. Повернення паїв при виході з кооперативу Повернення пайових внесків членам кооперативу проводиться незалежно від причин їх виходу з кооперативної організації. Враховуючи характер внесеного паю та можливі ризики для діяльності кооперативу в статутних документах доречно встановити термін повернення пайового внеску протягом 2-3 років з поетапною оплатою. Вибір форми повернення паю може бути змішаним, передбачаючи повернення раніше переданим майном чи грошима.

7. УПРАВЛІННЯ ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ

7.1. Юридична база управління кооперативом Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, широкої демократії, гласності, активної участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативів. Система управління кооперативом визначається в першу чергу юридичним базисом: Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» і є юридичною основою, на яку спирається кооператив у своїй діяльності та управлінні. У Статуті визначено органи управління й контролю в кооперативі, порядок їх утворення, сферу компетенції та процедури прийняття рішень. Правила внутрішньогосподарської діяльності доповнюють Статут, уточнюючи функції та чітко визначають обмеження компетенції кожного органу. Трудовий договір з виконавчим директором визначає його обов’язки і сферу компетенції.

7.2. Органи управління кооперативу Управлінські функції в кооперативі здійснюють: • члени кооперативу через участь у роботі органів управління кооперативу; • органи управління кооперативу Органами управління кооперативу є: • загальні збори як вищий орган управління, на яких кожен член кооперативу має один ухвалений голос незалежно від розміру його паю, а асоційований член – лише право дорадчого голосу; • правління і його голова, що обираються на загальних зборах. Згідно з Законом правління утворюється лише в кооперативі, до складу якого входять не менше десяти членів. В іншому випадку функції правління виконує голова; • ревізійна комісія (або ревізор, якщо кооператив налічує менше десяти членів); • спостережна рада, яка утворюється, якщо членами кооперативу є понад 50 осіб;

• виконавчий директор, який не є членом кооперативу, а найманого правлінням особою, що керує персоналом і отримує платню за виконання своїх функцій.

7.3. Загальні збори Загальні збори є вищим органом управління кооперативом. Проте це не означає, що саме ними здійснюється оперативне управління кооперативом, оскільки цю функцію виконує правління. Роль загальних зборів полягає в обранні правління, а також органів контролю – ревізійної комісії та спостережної ради, і у схваленні (або відхиленні) політики, яку проводить правління. До компетенції загальних зборів входить: затвердження фінансового звіту, оцінювання управління кооперативом (звіт про проведену діяльність), рішення про прийняття нових членів, прийняття Правил внутрішньогосподарської діяльності. Умови й порядок скликання загальних зборів визначаються в Статуті та деталізуються у Правилах внутрішньогосподарської діяльності. Голова правління скликає загальні збори, щонайменше раз на рік, коли фінансовий результат року вже відомий. До того ж, голова, правління, ревізійна комісія, спостережна рада або визначена кількість (як правило, одна третина) членів мають право ініціювати скликання загальних зборів, якщо вони вважають, що цього вимагає поточна ситуація. Порядок денний загальних зборів включає такі тематичні блоки: • статутного характеру: ухвалення рішення про прийняття нових членів до кооперативу, звіт про діяльність кооперативу, фінансовий звіт, звіт ревізійної комісії, розподіл фінансового результату, обрання правління та інших органів; • питання, що вимагають схвалення загальними зборами: внесення можливих змін до Статуту або Правил внутрішньогосподарської діяльності, вступ кооперативу у спілки чи асоціації, або створення філії, важливі інвестиції або інші проблеми діяльності кооперативу, внесені правлінням на розгляд; • «різне»: питання, які пропонуються для обговорення членами кооперативу безпосередньо на зборах. 43

Члени кооперативу беруть участь у загальних зборах з правом одного ухвального голосу. Членами кооперативу вважаються тільки ті, хто виконав свої зобов’язання щодо вступного та пайового внеску. Члени, які прийняті до кооперативу за рішенням правління і почали виконувати свої зобов’язання й співпрацюють з кооперативом ще до схвалення цього рішення загальними зборами, мають право брати участь у голосуванні з усіх питань діяльності кооперативу, крім питання про свій вступ до нього. Асоційовані члени мають право бути присутніми на загальних зборах і користуватися правом дорадчого голосу. Проте їх участь у зборах на обов’язкова. На загальні збори запрошуються виконавчий директор бухгалтер і, можливо, інший персонал. Проте вони не звітують на зборах, а можуть лише надавати додаткову інформацію. Звіт робить правління, оскільки тільки цей орган підзвітний загальним зборам. Якщо на загальних зборах присутні більше половини членів кооперативу, збори вважаються відкритими. Обирається президія, хоча цю функцію може виконувати правління. Приймається порядок денний (регламент) і збори розпочинають свого роботу. Протокол загальних зборів ведеться згідно з порядком, передбаченим Правилами внутрішньогосподарської діяльності.

7.4. Правління кооперативу Правління керує кооперативом. Воно несе повну відповідальність за управління кооперативною організацією. Правління виконує такі функції: • визначає довгострокові орієнтири діяльності кооперативу і вносить їх на ухвалення загальних зборів; • розробляє Правила внутрішньогосподарської діяльності та виносить їх на ухвалення загальних зборів; • визначає середньо- і короткострокові стратегічні плани; • контролює поточне управління кооперативом і виконання рішень; • запроваджує та контролює дотримання Статуту і Правил внутрішньогосподарської діяльності; • стимулює демократичне життя кооперативу. 44

Правління делегує функцію поточного управління виконавчому директору (якщо він є), а якщо ні – голові. Збори правління проводяться регулярно – щомісяця. У критичний для розвитку кооперативу момент збори можна скликати частіше. Як правило, виконавчий директор присутній на зборах правління і має право дорадчого голосу, але в разі необхідності, за проханням правління, він має залишити збори. Рішення, прийняті правлінням, фіксуються у протоколі. Один із членів правління призначається відповідальним за підготовку протоколу, який на початку наступних зборів підписує голова і який заноситься у спеціальний реєстр. Член правління виконує потрійну місію: • бере участь в управлінні кооперативом: розробляє орієнтири і стратегію; приймає рішення, контролює їх виконання і наслідки цих рішень; • представляє інтереси інших членів кооперативу; • роз’яснює політику кооперативу іншим членам і представляє правління. Член правління повинен не тільки досконало розуміти кооперативні принципи і механізми діяльності кооперативу, але й мати певні особисті якості: • бути відданим загальним інтересам; • вміти слухати людей, бути уважним до членів кооперативу; • мати почуття відповідальності; • бути активним, брати участь в дискусіях правління; • бути творчою особистістю, реалістично мислити, вносити слушні пропозиції; • поважати спільно прийняті рішення: навіть якщо член правління не погоджується з певним рішенням, він повинен прийняти його і запровадити в дію.

7.5. Голова кооперативу Голова відіграє ключову роль в кооперативі: він забезпечує його активну діяльність і слідкує за поточним управлінням. Голова кооперативу має виконувати такі основні функції:

• скликати загальні збори та визначати порядок денний, головувати на зборах; • очолювати правління, визначати порядок денний і скликати збори правління, вести і стимулювати дискусії; запровадити в дію рішення правління; звітувати від імені правління перед загальними зборами; • згідно з функціями, делегованими йому правлінням, займатися поточним управлінням кооперативом. Якщо в кооперативі немає виконавчого директора або за його відсутності голова виконує його функції; • представляти кооператив у відносинах з третіми особами; голова підтримує контакти з владою на всіх рівнях, а також представляє кооператив у суді; • опікуватись внутрішнім життям кооперативу, налагоджувати відносини з членами кооперативу, перевіряти, чи дотримуються вони своїх зобов’язань і чи діє кооператив в інтересах своїх членів. Під час зборів правління завдання голови правління полягає в тому, щоб вислухати всіх членів правління кооперативу, узагальнити інформацію і спробувати досягти згоди. Голова правління приймає рішення самостійно лише тоді, коли це входить в коло його повноважень. Управління в невеликих кооперативах. Якщо в кооперативі відсутнє правління, згідно із Законом і Статутом функції правління виконує голова. Можна створити групу з 3–4осіб, які будуть брати постійну участь у процесі прийняття рішень. Наприклад, кооператив може обрати два заступника голови й обумовити у Правилах внутрішньогосподарської діяльності, що певні категорії рішень приймаються спільно головою і заступниками. Ревізор не повинен бути членом цієї групи.

7.6. Виконавчий директор Організовує роботу кооперативу, керує виробничим процесом, організовує закупівлю і продаж продукції. Керує роботою працівників кооперативу. Члени правління або голова не повинні давати прямі вказівки замість виконавчого директора (або його заступника). 46

Виконавчий директор постійно співпрацює з головою кооперативу на обопільній довірі. Аргументи виконавчого директора завжди необхідно брати до уваги, але вирішальне слово залишається за головою. Виконавчий директор повинен надавати правлінню свої пропозиції і допомагати у прийнятті відповідних рішень. Коли рішення прийняте, він має його виконувати, незважаючи не те, згоден він з ним чи ні. Виконавчий директор призначається правлінням. Заступник і бухгалтер призначаються правлінням за згодою виконавчого директора. Кандидат на посаду директора повинен мати такі якості: • володіти відповідними навичками управління, знати відповідні технології і ринки; • добре розуміти кооперативні принципи та механізми, а також усвідомлювати роль виконавчого директора в кооперативі; • бути комунікабельним і користуватися довірою членів; • не мати спільних капіталовкладень з будь-яким партнером чи конкурентом кооперативу. Після обрання виконавчого директора необхідно укласти з ним трудовий договір або контракт, який би відповідав чинному трудовому законодавству. В контракті визначаються обов’язки виконавчого директора та межі його повноважень щодо прийняття рішень.

7.7. Ревізійна комісія Утворюється, якщо кооператив налічує не менше десяти членів. У протилежному випадку функції ревізійної комісії виконує ревізор. Члени ревізійної комісії (ревізор) є членами кооперативу, але не можуть бути одночасно й членами правління. Ревізійна комісія проводить засідання раз на місяць або частіше, якщо того вимагає поточна ситуація в кооперативі. Ревізійна комісія (ревізор) контролює фінансову та економічну діяльність кооперативу: • перевіряє, щоб постійно і належним чином у кооперативі здійснювався перелік всіх операцій, щоб бухгалтерські книги велися ретельно і відображали дійсні результати господарювання; 47

• виявляє необачні дії та недбале ставлення до виконуваної справи, якщо такі мають місце; • переконується в тому, що фінансовий звіт відображає реальні показники. Ревізійна комісія звітує перед загальними зборами.

7.8. Спостережна рада Утворюється, коли кооператив налічує 50 або більше членів. Як правило, вона складається з 3–5 осіб, які є членами кооперативу, але не правління. Голова обирається із членів спостережної ради. Збори повинні проводитися не менше, ніж раз на квартал. Спостережна рада не має управлінської влади. Її роль полягає у виконанні таких функцій: • контроль виконавчої дирекції та ревізійної комісії; • перевірка управління кооперативом, яке має відповідати Закону, Статуту і Правилам внутрішньогосподарської діяльності; • оцінка економічної діяльності кооперативу. Спостережна рада подає свої зауваження правлінню і звітує перед загальними зборами. Ревізійна комісія постійно надає спостережній раді відповідну інформацію щодо діяльності кооперативу, а також пояснення і доповнення в разі потреби.

ДОДАТКИ Додаток 1 Закон України Про сільськогосподарську кооперацію Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та фінансові особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів. Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Основні поняття 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: кооперативні виплати у сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі - повернення членам кооперативу частини попередньо надлишково сплаченої вартості наданих кооперативом послуг відносно їх фактичної вартості, що розподіляється за результатами фінансового року між його членами; правила внутрішньогосподарської діяльності кооперативу нормативний документ, що встановлює вимоги до провадження господарської та іншої діяльності кооперативу відповідно до законодавства та статуту кооперативу; сільськогосподарська кооперація система сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань, утворених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативів; сільськогосподарський виробничий кооператив сільськогосподарський кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних осіб, які є виробниками сільськогосподарської продукції, для провадження спільної виробничої або іншої господарської діяльності на засадах їх обов’язкової трудової участі з метою одержання прибутку; сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції, що добровільно об’єдналися на основі членства для провадження спільної господарської та іншої діяльності, пов’язаної з виробництвом, переробкою, зберіганням, збутом, продажем продукції рослинництва, тваринництва, лісівництва чи рибництва, постачанням засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів членам цього кооперативу, наданням їм послуг з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; 49

сільськогосподарський обслуговуючий кооператив сільськогосподарський кооператив, що утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб - виробників сільськогосподарської продукції для організації обслуговування, спрямованого на зменшення витрат та/або збільшення доходів членів цього кооперативу під час провадження ними сільськогосподарської діяльності та на захист їхніх економічних інтересів; участь у господарській діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу - збут через такий кооператив сировини, продукції її переробки, закупівля засобів виробництва, користування технологічними послугами кооперативу в обсязі та порядку, передбачених його статутом та/або правилами внутрішньогосподарської діяльності. 2. Інші терміни, що використовуються в цьому Законі, вживаються у значенні, встановленому в Законі України "Про кооперацію". Термін "виробники сільськогосподарської продукції" використовується у значенні, встановленому Законом України "Про сільськогосподарський перепис". Стаття 2. Законодавство, що регулює діяльність сільськогосподарських кооперативів 1. Діяльність сільськогосподарських кооперативів базується на нормах Конституції України, Цивільного, Господарського, Податкового і Земельного кодексів України, цього Закону, інших нормативно-правових актів. 2. Загальні принципи, поняття та норми утворення, забезпечення функціонування, управління та ліквідації сільськогосподарського кооперативу і кооперативних об’єднань, контроль за їх діяльністю, права та обов’язки їх членів, формування майна, фондів, цін і тарифів на продукцію та послуги, а також трудові відносини у таких кооперативах та об’єднаннях регулюються Законом України "Про кооперацію". Стаття 3. Типи сільськогосподарських кооперативів 1. За цілями, завданнями і характером діяльності сільськогосподарські кооперативи поділяються на обслуговуючі та виробничі. Стаття 4. Статут сільськогосподарського кооперативу 1. Статут сільськогосподарського кооперативу розробляється відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про кооперацію". 2. Примірні статути сільськогосподарських кооперативів розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Розділ II СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ОБСЛУГОВУЮЧІ КООПЕРАТИВИ Стаття 5. Види сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів 1. Залежно від виду діяльності сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи поділяються на переробні, заготівельнозбутові, постачальницькі та інші. 2. До переробних сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів належать кооперативи, які здійснюють переробку сільськогосподарської сировини, що виробляється членами таких кооперативів (виробництво хлібобулочних, макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, м’ясних, молочних, рибних продуктів, виробів і напівфабрикатів з льону, луб’яних культур, лісо- і пиломатеріалів тощо). 3. Заготівельно-збутові сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють, зокрема, заготівлю, зберігання, передпродажну обробку та продаж продукції, виробленої членами таких кооперативів, надають їм маркетингові послуги. 4. Постачальницькі сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи утворюються з метою закупівлі та постачання членам таких кооперативів засобів виробництва, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, виготовлення сировини, матеріалів та постачання їх членам кооперативу. 5. У разі поєднання кількох видів діяльності утворюються багатофункціональні кооперативи. 6. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи надають своїм членам й інші послуги, зокрема технологічні, транспортні, меліоративні, ремонтні, будівельні, з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, бухгалтерського обліку і аудиту, науковоконсультаційного обслуговування. Стаття 6. Членство в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі 1. Засновниками та членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу можуть бути виробники сільськогосподарської продукції - юридичні та/або фізичні особи, які зробили вступний і пайовий внески у розмірах, визначених загальними зборами кооперативу, дотримуються вимог статуту, мають право ухвального голосу та беруть участь у господарській діяльності кооперативу. 51

Засновники сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу після його державної реєстрації набувають статусу членів кооперативу. 2. Фізичні або юридичні особи можуть бути членами кількох сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, різних за видами діяльності. 3. Членство в сільськогосподарському обслуговуючому кооперативі припиняється за умов, передбачених статтею 13 Закону України "Про кооперацію", та у разі припинення участі в господарській діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу протягом двох років поспіль. Стаття 7. Вступні та пайові внески сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу 1. Вступні внески сплачуються членами сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу у порядку, встановленому статутом, та зараховуються до неподільного фонду кооперативу. 2. Пайовий внесок члена сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу формується з його паю та додаткових паїв. Порядок визначення розміру пайового внеску кожного члена кооперативу визначається пропорційно до його участі у господарській діяльності кооперативу відповідно до запланованого обсягу і вартості послуг, що надаються кооперативом. Асоційовані члени сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу здійснюють пайові внески у розмірі, визначеному статутом цього кооперативу. Стаття 8. Правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу 1. Правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу є нормативним документом кооперативу, що встановлює механізм та способи реалізації положень статуту кооперативу з урахуванням особливостей його господарської діяльності. 2. Правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу повинні містити такі відомості: порядок організації надання послуг членам кооперативу відповідно до переліку видів його діяльності, визначеного статутом; вимоги стосовно документального оформлення зобов’язань членів кооперативу перед кооперативом щодо участі у його господарській діяльності; механізм визначення розміру додаткового паю кожного члена кооперативу та його сплати, загальної частки пайових внесків 52

асоційованих членів у пайовому фонді кооперативу, розміру та нарахування кооперативних виплат у розрізі видів діяльності кооперативу; вимоги щодо ціноутворення та фінансових відносин. Зазначені правила можуть містити й інші пов’язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать вимогам законодавства. 3. Примірні правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу розробляються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Стаття 9. Особливості господарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу 1. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи здійснюють обслуговування своїх членів - виробників сільськогосподарської продукції, не маючи на меті одержання прибутку, і є неприбутковими організаціями. Неприбутковість діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів визначається виходячи із сукупності таких ознак: кооператив надає послуги тільки своїм членам; члени кооперативу несуть відповідальність за зобов’язаннями, взятими перед кооперативом щодо їх участі у господарській діяльності кооперативу; послуги надаються з метою зменшення витрат та/або збільшення доходів членів кооперативу. 2. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не є власниками сільськогосподарської продукції, що вироблена, вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена) його членами виробниками сільськогосподарської продукції. Власниками сільськогосподарської продукції, яка заготовляється, переробляється, постачається, збувається (продається) таким кооперативом, є його члени. 3. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може мати у власності майно, відокремлене від майна своїх членів. Право власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом відповідно до Земельного кодексу України та зберігаються за ним у разі входження до складу кооперативного об’єднання. 4. Дохід сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу може формуватися за рахунок: 53

надходжень від його членів у вигляді оплати за надані послуги у процесі виробництва, заготівлі, переробки, постачання сільськогосподарської продукції; коштів або майна, які надходять у вигляді пасивних доходів; субсидій (дотацій), отриманих з державного та/або місцевих бюджетів для підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, державних цільових фондів або в межах технічної чи благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги; інших не заборонених законом надходжень. Надходження, одержані сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом від збуту (продажу) сільськогосподарської продукції за дорученням членів цього кооперативу, не є його доходами. Фінансовим результатом господарської діяльності (чистим доходом) кооперативу є різниця між доходами кооперативу від господарської діяльності та витратами на її провадження. 5. Після виконання зобов’язань сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу та відшкодування збитків за минулі періоди залишок фінансового результату господарської діяльності кооперативу розподіляється загальними зборами у вигляді відрахувань до фондів кооперативу, кооперативних виплат його членам та нарахувань на паї членам кооперативу, у тому числі асоційованим. Стаття 10. Кооперативні об’єднання 1. Кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є неприбутковими і провадять свою діяльність на тих самих засадах, що й сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Стаття 11. Особливості реорганізації сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (кооперативного об’єднання) 1. За рішенням загальних зборів сільськогосподарський обслуговуючий кооператив може бути реорганізовано лише в інший сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, а кооперативне об’єднання - в інше кооперативне об’єднання. Розділ III СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ ВИРОБНИЧІ КООПЕРАТИВИ Стаття 12. Членство в сільськогосподарському виробничому кооперативі 1. Членами сільськогосподарського виробничого кооперативу можуть бути фізичні особи, які виявили бажання об’єднатися для спільної виробничої діяльності на засадах обов’язкової трудової участі та внесли вступний внесок і пай у розмірах, визначених статутом кооперативу. 54

Стаття 13. Особливості господарської діяльності сільськогосподарського виробничого кооперативу 1. Сільськогосподарські виробничі кооперативи провадять господарську діяльність, основною метою якої є отримання прибутку, та реалізують свою продукцію за цінами, що встановлюються самостійно на договірних засадах з покупцем, і є суб’єктами підприємницької діяльності. Стаття 14. Право власності сільськогосподарського виробничого кооперативу 1. Право власності на землю може набуватися сільськогосподарським виробничим кооперативом шляхом внесення до пайового фонду земельних ділянок його членами, а також придбання земельних ділянок за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими правочинами. 2. Право власності на землю та право користування земельною ділянкою набуваються сільськогосподарським виробничим кооперативом відповідно до Земельного кодексу України. Розділ IV ДЕРЖАВА І КООПЕРАЦІЯ Стаття 15. Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів 1. Основними завданнями державної політики з підтримки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є створення сприятливих умов для їх утворення, становлення і розвитку шляхом формування сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної політики щодо діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх членів, а також розроблення механізму їх державної підтримки. 2. Центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують сприяння розвиткові і зміцненню економічної самостійності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та їх членів, підвищенню ефективності їх діяльності, не допускають будь-яких обмежень господарської активності та ініціативи таких кооперативів, вільної і рівноправної їх участі на ринках товарів, робіт і послуг. 3. Державна підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів здійснюється відповідно до державних та регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом.

Розділ V ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ПАЙ Стаття 16. Процедура повернення пайового внеску у вигляді земельної ділянки члену кооперативу 1. У разі виходу, виключення з кооперативу чи ліквідації кооперативу фізична чи юридична особа, яка внесла свій майновий пай у кооператив у формі земельної ділянки, отримує свій майновий пай виключно у формі земельної ділянки, тобто в натурі (на місцевості). Уразі ліквідації кооперативу майновий пай у формі земельної ділянки не може бути використаний для виплати заробітної плати працівникам, виконання зобов'язань перед бюджетом, банками та іншими кредиторами. Розділ VI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 2. Кооперативи та кооперативні об’єднання, утворені до набрання чинності цим Законом, зобов’язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом. 3. До приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об’єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону. 4. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. 5. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 1) у частині першій статті 86 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) слова "споживчі кооперативи" замінити словами "кооперативи, крім виробничих"; 2) у Законі України "Про кооперацію" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 5, ст. 35): у статті 2: абзаци одинадцятий і дванадцятий викласти в такій редакції: "цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу; пайовий фонд - фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися"; 56

статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту: "Особливості функціонування сільськогосподарської кооперації визначаються Законом України "Про сільськогосподарську кооперацію"; друге речення частини другої статті 6 після слів "кооперативи можуть бути" доповнити словом "сільськогосподарськими"; частину першу статті 26 доповнити реченням такого змісту: "Ця норма не поширюється на сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи"; частину сьому статті 29 після слів "(кооперативним організаціям)" доповнити словами "або зараховується до доходу бюджету"; 3) у Законі України "Про сільськогосподарський перепис" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 9, ст. 115): в абзаці другому статті 1 слова "сільськогосподарську худобу і птицю" замінити словами "сільськогосподарських тварин"; у частині першій статті 8 слова "худоби та птиці" замінити словом "тварин". 6. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Додаток 2

Розрахунок потреби коштів для створення молочарського кооперативу із заготівлі та зберігання молока, з мінімальною конкурентною товарною позицією потужністю 5000 т (середня кількість членів кооперативу 70 членів (200 гол) Обладнання Танк (ванна) для охолодження молока 5000 л, шт Обладнання для очищення молока (комплект) Обладнання для аналізу молока, шт Ванна для миття обладнання, шт Шафа сушильна, шт Стіл лабораторний, шт Відра (5шт), бідони (3 шт), спецодяг (2 шт) Молоковоз, шт

Кількість

Вартість тис. грн (з молоковозом)*

Вартість тис. грн (без молоковоза)*

576

20,5

1 1

4,5 4,5

х 1

9 1280

9 -

455

185

7,9 2

2,8 2647,2

2,8 1367,2

Доїльні апарати

70 Приміщення (мобільний контейнер (20 футовый) габариты 6000х2400х2400) , шт х Дезінфікуючі матеріали (на рік) х Сепаратор жиру, шт 1 Міні-електростанція 10 кВт, шт 1 Організаційні витрати (статут, реєстрація) х Всього Х *Вартість станом на 01.01.2018 рік

Додаток 2а

Розрахунок потреби коштів для створення молочарського кооперативу із заготівлі та зберігання молока, з мінімальною конкурентною товарною позицією потужністю 2500 т (середня кількість членів кооперативу 70 членів (100 гол)

Обладнання

Кількість

Вартість тис. грн (з молоковозом)*

Вартість тис. грн (без молоковоза)*

345

20,5

4,5

1 1

4,5 3

1280

455

185

7,9

2,8

2378,2

1098,2

Танк (ванна) для охолодження молока 2500 л, шт Обладнання для очищення молока (комплект) Обладнання для аналізу молока, шт Ванна для миття обладнання, шт Шафа сушильна, шт Стіл лабораторний, шт Відра (5шт), бідони (3 шт), спецодяг (2 шт) Молоковоз, шт Доїльні апарати Приміщення (мобільний контейнер (20 футовый), габариты 6000х2400х2400) , шт Дезінфікуючі матеріали (на рік) Сепаратор жиру, шт Міні-електростанція 6 кВт, шт Організаційні витрати (статут, реєстрація) Всього *Вартість станом на 01.01.2018 рік

Додаток 3 Примірні правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу Розділ I. Загальні положення 1.1. Примірні правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (далі - Правила) розроблено відповідно до статті 8 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та статуту сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу (далі - Кооператив). 1.2. Правила є внутрішнім нормативним документом Кооперативу, що встановлює механізми та способи реалізації положень статуту Кооперативу з урахуванням особливостей його господарської діяльності. 1.3. Правила затверджуються загальними зборами членів Кооперативу та є обов'язковими для всіх членів Кооперативу. Розділ II. Порядок організації надання послуг членам Кооперативу 2.1. Сфера господарської діяльності Кооперативу. 2.1.1. Кооператив здійснює свою господарську діяльність у сфері надання послуг, визначених у статуті Кооперативу. 2.1.2. Базовою територією розміщення та надання послуг є село ______________ з розширенням та створенням підрозділів у сусідніх селах ____________________________________________________. 2.2. Порядок організації надання послуг членам Кооперативу. 2.2.1. Структура, обсяг та порядок надання послуг членам Кооперативу визначається планом господарської діяльності Кооперативу, який формується на основі попередніх заявок членів Кооперативу та затверджується загальними зборами Кооперативу. Заявка члена Кооперативу на послуги є підставою для формування плану господарської діяльності Кооперативу та основою для укладання між Кооперативом та членом Кооперативу договору або іншої угоди щодо надання таких послуг. Примірна форма та строки подачі заявок визначаються правлінням Кооперативу та доводяться до відома всіх членів. 2.2.2. Збут сільськогосподарської продукції відбувається на основі укладених між членами Кооперативу та Кооперативом договорів - доручень про надання послуг по збуту продукції. Договори укладаються на основі та відповідно до затвердженого плану господарської діяльності. Основними умовами договорів є: перелік та обсяги продукції; графіки/періодичність поставки; 60

вимоги до якості та підготовки продукції; вартість послуг з реалізації (передпродажна підготовка, тимчасове зберігання, транспортування, інше); порядок розрахунків; санкції за невиконання умов договору. 2.2.3. Закупівля засобів виробництва здійснюється на основі поданої членом Кооперативу заявки, в якій вказується перелік та обсяг необхідних матеріальних ресурсів, бажаний строк їх поставки, інші суттєві умови. 2.2.4. Технологічні послуги з виробництва сільськогосподарської продукції надаються у строки та за графіком, який складається у відповідності з планом господарської діяльності Кооперативу та затверджується правлінням Кооперативу. Графік складається в розрізі основних видів послуг та базових одиниць техніки (тракторів, комбайнів, інших засобів) з урахуванням територій компактного надання послуг, оптимізації використання техніки та мінімізації непродуктивних витрат (простоїв, холостих перегонів, інше). Затверджені графіки надання послуг доводяться до відома членів Кооперативу та мають бути у вільному доступі для членів Кооперативу. Зміна строків надання послуг відбувається на основі обґрунтованої письмової заяви члена Кооперативу та/або рішення виконавчого органу не пізніше 10 днів до настання строку надання послуг. 2.2.5. Технологічні послуги з переробки, передпродажної підготовки та зберігання сільськогосподарської продукції надаються на основі укладених між членами Кооперативу та Кооперативом договорів про надання відповідних послуг, які укладаються на основі та відповідно до затвердженого плану господарської діяльності у цій сфері. 2.2.6. У залежності від видів господарської діяльності Кооператив розробляє та встановлює для членів вимоги із дотримання певних норм при виробництві продукції з метою відповідності її на якість та безпечність. Ці вимоги можуть регламентувати обсяги продукції в розрізі її видів, сортів, порядок застосування хімічних засобів захисту рослин, дотримання норм та стандартів якості продукції, а також екологічних стандартів та вимог виробництва органічної продукції тощо. Правління Кооперативу може відмовити члену Кооперативу в разі документального підтвердження невиконання встановлених норм при виробництві продукції на її відповідність встановленим вимогам, насамперед якості та безпечності. 2.3. Умови постачання продукції Кооперативу. 61

2.3.1. Умови постачання продукції визначаються договором або іншою угодою. 2.3.2. Член Кооперативу може самостійно пакувати свою продукцію та передавати її для збуту через Кооператив. 2.3.4. Член Кооперативу може своїм транспортом поставляти продукцію в Кооператив або використовувати транспортні послуги Кооперативу, якщо Кооператив надає такі послуги. При транспортуванні продукції транспортом Кооперативу відповідальність за збереження продукції несе Кооператив. При транспортуванні продукції транспортом члена Кооперативу відповідальність за збереження продукції до розвантажування її в призначеному Кооперативом місці несе член Кооперативу. 2.3.5. Місце та порядок зважування та контролю кількості та якості продукції визначається і затверджується правлінням Кооперативу, доводяться до відома та є у вільному доступі для членів Кооперативу. 2.3.6. Документи про поставку і на транспортування продукції в Кооператив заповнюються і надаються членом Кооперативу. 2.3.7. У залежності від видів технологічних послуг з переробки та зберігання сільськогосподарської продукції правління Кооперативу розробляє та затверджує норми природних втрат при зберіганні та нормативи виходу продукції від її переробки, доводяться до відома та є у вільному доступі для членів Кооперативу. 2.4. Постачання членам Кооперативу засобів виробництва. Член Кооперативу зобов'язаний повністю розрахуватися за отримані матеріально-технічні засоби виробництва згідно з поданою заявкою на послуги, крім випадку надання послуг у кредит (умови визначаються в заявці на отримання послуг або матеріально-технічних засобів виробництва у безвідсотковий кредит і договорі надання кредиту). Розділ III. Вимоги стосовно документального оформлення зобов'язань членів Кооперативу перед Кооперативом щодо участі у його господарській діяльності 3.1. Загальними умовами членства в Кооперативі є зобов'язання членів Кооперативу щодо участі у господарській діяльності Кооперативу. При вступі до Кооперативу заявник самостійно визначає обсяги участі у господарській діяльності Кооперативу на перший рік роботи, про що зазначає у заяві про вступ до Кооперативу. Правління Кооперативу розглядає та схвалює заяву заявника. В окремих випадках правління Кооперативу тимчасово може обмежити заявлені обсяги отримання послуг, якщо потужність техніки або обладнання 62

Кооперативу є недостатньою для якісного задоволення потреб члена Кооперативу. 3.2. Правління Кооперативу після прийняття заявника у члени Кооперативу та схвалення (узгодження) обсягу послуг підписує з ним договір про участь у господарській діяльності Кооперативу на один календарний рік. Істотними умовами такого договору є обсяг та якість продукції (послуг), яка продається або закуповується через Кооператив, обсяг, ціна та якість послуг, які надає Кооператив, відповідальність Кооперативу та членів Кооперативу за виконання договірних зобов'язань. 3.3. На наступні календарні роки договір продовжується автоматично за умови, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до початку нового року не подала пропозицій щодо зміни умов договору або його припинення. Член Кооперативу, який не планує поновлювати/продовжувати виконання своїх зобов'язань, письмово попереджує про свої наміри Кооператив за шість місяців. 3.4. У разі суттєвої з об'єктивних причин зміни обсягу участі члена Кооперативу в господарській діяльності Кооперативу член Кооперативу зобов'язаний письмово повідомити Кооператив не пізніше _____ днів з моменту виникнення відповідних причин. 3.5. Зобов'язання щодо постачання продукції до Кооперативу. 3.5.1. У разі участі члена Кооперативу у діяльності Кооперативу в сфері зберігання, переробки та реалізації овочів, фруктів, ягід і винограду член Кооперативу зобов'язаний збувати через Кооператив не менш _____ % виробленої такої продукції. 3.5.2. Уразі участі члена Кооперативу у господарській діяльності Кооперативу в частині зберігання, переробки та реалізації урожаю зернової продукції, кукурудзи, соняшнику, цукрового буряку, не враховуючи продукції, що залишається у господарстві на внутрішні потреби, член Кооперативу зобов'язаний збувати через Кооператив не менш _____ % виробленої такої продукції. 3.5.3. Уразі участі члена Кооперативу у господарській діяльності Кооперативу в сфері переробки та реалізації продукції тваринництва, не враховуючи продукції, що залишається у господарстві на внутрішні потреби, член Кооперативу зобов'язаний збувати через Кооператив не менш _____ % виробленої такої продукції. 3.6. Зобов'язання щодо закупівлі засобів виробництва. Член Кооперативу зобов'язаний закуповувати через Кооператив необхідні засоби виробництва в розмірі не менше _____ % з тих їх видів, постачання яких здійснює Кооператив, або не менше _____ % їх річного обсягу, які планується використовувати в господарствах членів Кооперативу. 63

3.7. Зобов'язання щодо використання технологічних послуг з виробництва сільськогосподарської продукції. 3.7.1. Член Кооперативу зобов'язаний використовувати технологічні послуги Кооперативу в обсязі не менше ______ % річного обсягу, необхідного для виробництва сільськогосподарської продукції в його господарстві. 3.7.3. Облік (реєстрація) зобов'язань та використання технологічних послуг ведеться персоніфіковано в розрізі членів Кооперативу та розрізі видів послуг із зазначенням їх фізичних обсягів та вартості. 3.8. Право брати додаткові зобов'язання. Додатковими зобов'язаннями є використання технологічних послуг понад взятих зобов'язань. Заява про додаткові зобов'язання подається у письмовій формі на розгляд правління Кооперативу двічі на рік. Членів Кооперативу повідомляють про останній термін подання заяви за два тижні. Заяви розглядаються правлінням Кооперативу по кожній одиниці техніки. Члени Кооперативу, які подають заяву на додаткове використання технологічних послуг, мають перевагу перед тими, хто ще не прийняв зобов'язання щодо використання технологічних послуг. Якщо потужностей для надання технологічних послуг недостатньо, щоб задовольнити першу категорію членівКооперативу, право на прийняття додаткових зобов'язань розподіляється між ними пропорційно зобов'язанням, що вже були прийняті. Члени Кооперативу, які вже взяли зобов'язання щодо використання додаткових технологічних послуг, мають перевагу перед новими членами Кооперативу. 3.9. Недотримання зобов'язань щодо участі у діяльності Кооперативу. До проведення загальних зборів після закінчення кожного фінансового року правління та ревізор Кооперативу перевіряють дотримання зобов'язань кожним членом Кооперативу у його господарській діяльності за минулий рік. У разі недотримання взятих зобов'язань член Кооперативу зобов'язаний надати Кооперативу письмове пояснення у _____ денний термін з дня отримання відповідного письмового запиту. Правління Кооперативу, враховуючи письмове пояснення члена Кооперативу, приймає рішення про санкції, що можуть бути застосовані до нього. За винятком випадку, коли правління і ревізор Кооперативу визнає пояснення члена Кооперативу поважними, останній повинен компенсувати Кооперативу суму постійних витрат у розмірі, яка враховувалась на обсяг прийнятих ним зобов'язань. Дані положення 64

мають бути зазначені у договорі про участь у господарській діяльності Кооперативу. Санкції за недотримання зобов'язань щодо участі членів Кооперативу у діяльності Кооперативу передбачаються у договорі про участь у господарській діяльності Кооперативу. Розділ IV. Порядок формування майна Кооперативу 4.1. Сплата вступних внесків. Член Кооперативу зобов'язаний сплатити вступний внесок у повному обсязі протягом _____ днів після схвалення правлінням Кооперативу його кандидатури про прийом в члени Кооперативу. 4.2. Сплата обов'язкових пайових внесків. 4.2.1. Обов'язкові пайові внески вносяться пропорційно участі члена в господарській діяльності Кооперативу у відповідності з його зобов'язаннями щодо цієї участі, які він бере на себе відповідно до цих Правил. 4.2.2. Якщо середній обсяг участі члена у діяльності Кооперативу на певні види послуг за останні три роки перевищує його зобов'язання, які визначені у заяві про вступ, більш ніж на ______ %, розмір пайового внеску збільшується на такий же відсоток. 4.2.3. Якщо особа перебувала у Кооперативі менше ніж три роки, для визначення середніх обсягів діяльності береться розмір зобов'язань щодо участі в господарській діяльності за період, протягом якого член перебував у Кооперативі. 4.3. Сплата додаткових пайових внесків. 4.3.1. Члени Кооперативу мають право внести додатковий пай понад обов'язковий пай, який передається ними за власним бажанням до пайового фонду. 4.3.2. Додаткові пайові внески членів Кооперативу обмежуються. Розмір додаткового пайового внеску кожного члена Кооперативу визначається як відсоток від загального розміру пайового фонду і не може перевищувати ______ % його суми. Додаткові пайові внески можуть бути переведені в обов'язкові внески, якщо зобов'язання члена Кооперативу зростають. 4.3.3. Член Кооперативу може робити додаткові пайові внески тільки у тому випадку, якщо він сплатив 100 % обов'язкових пайових внесків або зобов'язався це зробити не пізніше ніж через місяць після вступу. 4.4. Пайові внески асоційованих членів Кооперативу. 4.4.1. Асоційовані члени зобов'язані утримувати свої паї у пайовому фонді Кооперативу протягом щонайменше _______ років. 65

4.4.2. При сплаті пайового внеску в майновій формі асоційований член Кооперативу повинен отримати згоду правління Кооперативу. Майнові пайові внески обліковуються за цінами, погодженими між асоційованим членом Кооперативу та правлінням Кооперативу. 4.5. Умови сплати пайових внесків. 4.5.1. Для нового члена Кооперативу порядок сплати пайових внесків, основою яких є зобов'язання щодо участі у діяльності, є наступним: 1) _________________ % протягом 1 місяця після схвалення кандидатури правлінням Кооперативу; 2) решта _______________________________________________. 4.5.2. Порядок сплати пайових внесків внаслідок збільшення участі в діяльності (збільшення площі, обсягів поставок продукції тощо) є наступним: 1) _________________ % протягом 1 місяця після схвалення кандидатури правлінням Кооперативу; 2) решта _______________________________________________. 4.5.3. Асоційований член сплачує ______ % пайових внесків протягом першого місяця після затвердження його кандидатури правлінням Кооперативу, а решту - відповідно до умов, визначених у його заяві про вступ. 4.6. Порядок здійснення пайових внесків у майновій формі. Для прийняття на баланс Кооперативу пайового внеску у майновій формі правлінням Кооперативу створюється спеціальна комісія у складі трьох осіб - голова Кооперативу, член ревізійної комісії (ревізор), бухгалтер. Комісія зобов'язана провести огляд об'єкта (предмета) внеску на предмет відповідності його технічних характеристик, що зазначені у заяві члена Кооперативу, перевірити наявність та відповідність технічної документації та правовстановлюючих документів. 4.7. Порядок здійснення пайових внесків шляхом передачі права користування земельною ділянкою. Рішення про здійснення пайового внеску шляхом передачі Кооперативу права користування земельною ділянкою та про умови такого внеску (розмір земельної ділянки, оцінка, цільове призначення, інше) приймається виключно загальними зборами Кооперативу. Передача членом (асоційованим членом) Кооперативу права користування земельною ділянкою як пайовий внесок до Кооперативу оформлюється відповідно до земельного законодавства та рішенням загальних зборів Кооперативу. 66

4.8. Бухгалтерія Кооперативу зобов'язана вести персоніфікований облік обов'язкових та додаткових пайових внесків у грошовому та натуральному обчисленні. 4.9. Паї, утому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена Кооперативу у майні Кооперативу. 4.10. Повернення пайових внесків при виході з Кооперативу. 4.10.1. Повернення паїв може бути здійснено у грошовій та/або натуральній формі. Рішення про повернення паїв у натуральній формі приймається виключно загальними зборами Кооперативу і за умови, що таке повернення не може нанести шкоду відповідному виду діяльності Кооперативу. Повернення паїв у натуральній формі, яке може нанести шкоду відповідному виду діяльності Кооперативу, повинно здійснюватися у грошовій формі, якщо це обладнання (техніка або споруда) не було внесено членом (асоційованим членом) в якості пайового внеску. 4.10.2. У разі виходу з Кооперативу або виключення з Кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. 4.10.3. Повернення паїв у грошовій формі може бути здійснено терміном до _______ років але не більше ніж передбачено законодавством. 4.10.4. Повернення паїв у грошовій формі для членів Кооперативу, які виходять після закінчення строку зобов'язань, здійснюється у такому порядку: 1) ___ % протягом _______________________________ місяців після закінчення строку зобов'язань; 2) ___ % у кінці ___________________________________ року після закінчення строку зобов'язань. 4.10.5. Для членів, що виходять з Кооперативу до закінчення строку зобов'язань або у разі їх виключення з Кооперативу, повернення паїв у грошовій формі здійснюється у такому порядку: 1) ___ % протягом ___________________ місяців з моменту виходу або виключення з Кооперативу; 2) ___ % у кінці _______________________ року з моменту виходу або виключення з Кооперативу. 4.10.6. Розрахунок загальної частки члена Кооперативу здійснюється на основі фінансових показників річного балансу, затвердженого загальними зборами Кооперативу. 4.11. Визначення розміру та нарахування кооперативних виплат. 67

4.11.1. Пропозиції щодо визначення розміру (частини) економічного результату від господарської діяльності Кооперативу для кооперативних виплат та проект розрахунку кооперативних виплат готує правління Кооперативу та подає на затвердження загальних зборів Кооперативу. 4.11.2. Кооперативні виплати розраховуються (розподіляються) між членами Кооперативу пропорційно обсягу участі членів Кооперативу в господарській діяльності Кооперативу. Кооперативні виплати не виплачуються у випадку збиткової діяльності та якщо збитки за минулі роки залишилися не відшкодованими. 4.12. Визначення розміру та нарахування виплат на паї. 4.12.1. Частина доходу, визначеного до розподілу, у розмірі до 20 відсотків спрямовується на нарахування і виплату на паї. Рішенням загальних зборів може передбачатися різний відсоток часток доходу на паї для членів та асоційованих членів Кооперативу. Решта доходу розподіляється між членами Кооперативу у вигляді кооперативних виплат відповідно до їх участі в господарській діяльності. 4.12.2. За бажанням члена Кооперативу належна йому частка доходу Кооперативу може бути використана на збільшення додаткового паю члена Кооперативу. 4.13. Облік членів (асоційованих членів) Кооперативу та передачі паїв. 4.13.1. Облік членів (асоційованих членів) Кооперативу та передачі паїв ведеться в реєстрах за формою, затвердженою правлінням Кооперативу. Реєстри поділяються на реєстри членів (асоційованих членів) та реєстри сплати/передачі паїв. Реєстри ведуться на паперових носіях у формі журналу, аркуші якого мають бути пронумеровані, прошнуровані, скріплені підписом голови Кооперативу та завірені печаткою Кооперативу. Реєстр членів Кооперативу веде та зберігає секретар правління Кооперативу. 4.13.2. Кооператив веде окремо реєстр членів Кооперативу та реєстр асоційованих членів Кооперативу. 4.13.3. До реєстру членів заносяться дані про особу члена (асоційованого члена), а також розмір його пайового внеску. Реєстр членів (асоційованих членів) Кооперативу містить порядковий номер, прізвище, ім'я та по батькові, адресу члена (асоційованого члена), дату подання заяви про вступ, дату прийняття рішення правлінням Кооперативу, дату вступу члена (асоційованого члена), розмір пайових зобов'язань, суми сплачених у рахунок пайового внеску, та дату виходу з Кооперативу. 4.13.4. Протягом ______ днів після схвалення загальними зборами Кооперативу рішення правління Кооперативу про прийом 68

членів Кооперативу секретар правління Кооперативу зобов'язаний видати кожному з членів посвідчення про членство. Форма посвідчення затверджується правлінням Кооперативу. Розділ V. Ціноутворення та фінансові відносини з членами Кооперативу 5.1. Ціни на послуги кооперативу та порядок введення їх в дію затверджуються загальними зборами Кооперативу. 5.2. Правління Кооперативу щорічно розробляє та виносить на розгляд загальних зборів проект цін на послуги Кооперативу, які будуть надаватись членам Кооперативу. 5.3. При розробці проекту цін на послуги Кооперативу правління Кооперативу зобов'язане дотримуватись структури ціни, яка передбачає: 1) прямі витрати (сировина, матеріали, оплата праці, інші прямі витрати); 2) накладні витрати - не більше _____ % від суми прямих витрат; 3) цінову безпеку (прогнозований рівень інфляції та ціновий запас на випадок подорожання вартості матеріалів/послуг інших організацій) - не більше _____ % від суми прямих та накладних витрат; 4) розмір податку за обраною Кооперативом системою оподаткування. 5.4. Коригування цін на послуги в межах до _____ % здійснюється правлінням Кооперативу виключно у випадку перевищення закладеного в структурі ціни рівня інфляції та/або підвищення ринкової вартості основних складових прямих витрат Кооперативу. В інших випадках коригування цін здійснюється за рішенням загальних зборів Кооперативу. 5.5. Кориговані ціни на послуги Кооперативу можуть бути введені в дію не раніше 30 календарних днів з дня їх затвердження та оприлюднення для членів Кооперативу. 5.6. Умови та порядок розрахунків за надані Кооперативом послуги. 5.6.1. Член Кооперативу оплачує надані Кооперативом послуги за фактом їх виконання або у формі попередньої оплати на умовах, зазначених у договорах про участь у господарській діяльності Кооперативу, зокрема: 1) оплата за постійні (регулярні) послуги (наприклад, по збору, охолодженню та реалізації молока) здійснюється раз в місяць з розрахунку обсягу та вартості наданих послуг впродовж 10 календарних днів з дня отримання відповідного рахунку; 2) оплата разових послуг (наприклад, обробіток землі, збір врожаю, транспортні послуги, інше) здійснюється на основі відповідних рахунків протягом 10 календарних днів з дня їх отримання. 69

5.6.2. Розрахунки за послуги можуть здійснюватись у готівковій формі через касу Кооперативу або у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів через банківські установи. 5.7. Умови оплати та надання відстрочки членам Кооперативу. 5.7.1. При постачанні матеріально-технічних засобів виробництва та надання послуг член Кооперативу повинен сплатити на момент подання заявки _____ % попередньої ціни, а решту - в момент отримання свого замовлення або в момент отримання послуг. 5.7.2. Кооператив може надавати послуги або постачати матеріально-технічні засоби виробництва з відстрочкою платежу виключно для своїх членів на термін не більше ______ місяців за умови, що член сплатив _____ % вартості послуги або матеріально-технічних засобів виробництва і розмір його індивідуального пайового капіталу в Кооперативі повинен бути не менше суми відстрочки. Для цього член Кооперативу має заповнити заявку на отримання послуг або матеріально-технічних засобів виробництва з відстрочкою платежу. 5.7.3. Рішення про надання послуг або постачання матеріальнотехнічних засобів виробництва з відстроченням платежу будь-якому члену Кооперативу приймає правління Кооперативу, але на суму не більше ____________ гривень. Термін прийняття рішення становить ______ днів з моменту подачі заявки членом Кооперативу на отримання послуг або матеріально-технічних засобів виробництва з відстроченням платежу. 5.7.4. Правління Кооперативу може відмовити члену Кооперативу в наданні послуг, постачанні матеріально-технічних засобів виробництва з відстроченням платежу у випадку: відсутності фінансових можливостей Кооперативу; неплатоспроможності члена. 5.8. У випадку схвалення рішення правлінням Кооперативу про надання послуги або постачання матеріально-технічних засобів виробництва з відстроченням платежу між членом та Кооперативом має бути укладений відповідний договір. Розділ VI. Прикінцеві положення Зміни та доповнення до Правил вносяться за рішенням загальних зборів членів Кооперативу. Голова Кооперативу

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Рекомендації по організації економічних відносин в умовах внутрішньогосподарської кооперації / П. Т. Саблук, М. Й. Малік, О. А. Рябчик та ін. – К. : Урожай, 1992. – 85 с. 2. Розвиток форм господарювання на селі. К. : Урожай, 1995. – 376 с. 3. Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення / П. Т. Саблук, В. В. Юрчишин, М. Й. Малік та ін.; за ред. П. Т. Саблука та В. В. Юрчишина. – К. : ІАЕ,1996. – 663 с. 4. Малік М.Й. Корпоративне підприємство // Рекомендації з подальшого реформування колективних та інших недержавних сільськогосподарських підприємств / В. В. Юрчишин, П. Т. Саблук, М. Й. Малік та ін; за ред. П. Т. Саблука. – К. : ІАЕ, 1996. – 101 с. 5. Методичні рекомендації по організації внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин в колективних підприємствах АПК / О. А. Рябчик, Ю. С. Коваленко, М. Й. Малік, В. В. Лазня; відп. за вип. П. Т. Саблук. – К. : ІАЕ, 1997. – 105 с. 6. Положення про організацію сільськогосподарських кооперативів / П. Т. Саблук, М. Й. Малік, В. Я. Месель-Веселяк та ін. – К. : ІАЕ, 1997. – 91 с. 7. Малік М. Й. Методичні підходи до реформування колективних підприємств / М. Й. Малік // Економіка АПК. – 1997. – № 3. – С. 27–30. 8. Положення про організацію сільськогосподарських кооперативів / П. Т. Саблук, М. Й. Малік, В. Я. Месель-Веселяк та ін. – К. : ІАЕ, 1998. – 86 с. 9. Рекомендації по організації орендних насінницьких кооперативів на базі відділів наукових установ / М. Й. Малік, В. П. Німчук, В. А. Пулім та ін.; УААН, ІАЕ, Волинська державна сільськогосподарська станція. – К., 1998. – 43 с. 10. Реформування та розвиток підприємств агропромислового виробництва : посібник у питаннях і відповідях / П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. Й. Малік та ін. ; за ред. П. Т. Саблука. – К. : ІАЕ, 1999. – 362 с. 11. Малік М. Й. Сільськогосподарська кооперація як складова аграрної реформи / М. Й. Малік // Економіка АПК. – 1999. – № 1. – С. 62–64. 71

12. Малік М. Й. Інтеграція як фактор підвищення ефективності реформованих сільськогосподарських підприємств / М. Й. Малік, П. М. Федієнко, М. К. Орлатий. – К. : ІАЕ, 2000. – 39 с. 13. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств. – 2-ге вид. доповн. / П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. Й. Малік та ін.; за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. – К. : ІАЕ, 2000. – 660 с. 14. Малік М. Й. Особливості формування виробничих сільськогосподарських кооперативів / М. Й. Малік // Основи аграрного підприємництва / за ред. М. Й. Маліка. – К. : ІАЕ, 2000. – Розд. 9: Кооперація і підприємницька діяльність; гл. 9.4. – С. 359–370. 15. Реформування майнових відносин у підприємствах АПК: практ. посібник / П. Т. Саблук, Г. М. Підлісецький, М. Й. Малік та ін; за ред. П. Т. Саблука, Г. М. Підлісецького. – К. : ІАЕ, 2001. – 614 с. 16. Методичні рекомендації з удосконалення економічної роботи в аграрних підприємствах та формування наукововиробничих структур / П. Т. Саблук, М. Й. Малік, М. Я. Дем’яненко та ін. – К. : ІАЕ УААН, 2002. – 118 с. 17. Кооперація в аграрній сфері виробництва /П. Т. Саблук, В. В. Зіновчук, М. Й. Малік та ін. – К. : УАДУ, 2003. – 72 с. 18. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: практ. посібник / Р. Блок, В. В. Гончаренко, М. Й. Малік та ін.; упоряд. М. Малік, Ремі Блок. – К. : Урожай, 2001. – 286 с. 19. Основи сільськогосподарської обслуговуючої кооперації: навч. посіб. – К. : Вища освіта, 2001. – 464 с. 20. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив: практ. посібник – К. : Аграрна освіта, 2009. – 134 с. 21. Сільськогосподарська обслуговуюча кооперація / Гриценко М. Й., Малік М. Й., Корінець Р. Я. та ін. – Л. : АВФ «Українські технології», 2010. – 160 с. 22. Посібник з формування та функціонування кредитних спілок в адміністративному районі сільської місцевості / М. Я. Дем’яненко,В. М. Алексійчук, О. Є. Гудзь, М. П. Гриценко. К. : ННЦ ІАЕ, 2009 – 70 с. 23. Рекомендації для кредитних спілок. Кредитування в сільській місцевості; за ред. М. Я. Дем’яненка. – К. : ЗнанняПрес, 2006 – 203 с. 72

24. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: формування і функціонування: методичні рекомендації / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Гриценко М. П., Корінець Р. Я.]. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2012. – 68 с. 25. Інноваційно-інвестиційна програма «Картопля Київщини в господарствах населення» 2013-2017 роки / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Корінець Р. Я. та ін.]. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2013. – 95 с. 26. Зерновий сільськогосподарський обслуговуючий кооператив: практ. посібник / [Ю. О. Лупенко, М. Й. Малік, Г. В. Новіков, Р. Я. Корінець]. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2013. – 122 с. 27. Машинно-технологічний сільськогосподарський обслуговуючий кооператив та міжгосподарське використання техніки: практ. посібник / [Лупенко Ю. О., Малік М. Й., Корінець Р. Я. та ін.]. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2013. – 74 с. 28. Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив: початок шляху : практ. посібник / [І. Ф. Томич, Р. Я. Корінець, М. П. Гриценко]. – К. : ТОВ «ВП» ЕДЕЛЬВЕЙС», 2013. – 96 с. 29. Науково-практичний коментар до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» та суміжних правових актів / [Р. Я. Корінець, М. Й. Малік, В. М. Масін та ін.]. – К. : ВАІТЕ, 2014. – 212 с. 30. Норт Д. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. /Пер. с англ. Нестеренко А.Н. / Д. Норт. – М.: Фонд экономической книги «НАЧАЛА». – 1997. 180 с. 31. Методичні рекомендації з регулювання економічних відносин у сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах / Ю. О. Лупенко, М. Й. Малік, Б. В. Мельничук та ін. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2015. – 120 с. 32. Формування соціального капіталу в інституційному механізмі аграрного ринку / [М.Й. Малік, О.Г. Шпикуляк, В.П. Рябоконь та ін.]. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2017. – 86 с. 33. Розвиток селянських господарств в умовах трансформацій аграрного сектору економіки / [О.Г. Шпикуляк, М. Й. Малік, В.А. Мамчур та ін.]; за ред. М.Й. Маліка. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2017. – 94 с.

34. Методичні рекомендації з формування системи кооперативних відносин / М.Й. Малік, О.Г. Шпикуляк, Р.Я. Корінець та ін. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2017. – 68 с. 35. Теоретико-методологічні аспекти управління продуктивністю аграрного виробництва / [Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, В.В. Вітвіцький, О.Г. Шпикуляк, І.М. Беженар та ін.]. – К.: ННЦ «ІАЕ», 2017. – 92 с. 36. Розвиток малих аграрних підприємств у ринковому інституційному середовищі: індикатори та ефективність: монографія /Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» [Лупенко Ю.О., Шпикуляк О.Г., Малік М.Й. та ін.]; за ред. О.Г. Шпикуляка. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2017. – 204 с. Сайти міжнародних та вітчизняних організацій: • Продовольча організація ООН – http://www.fao.org; • Міжнародний кооперативний альянс – http://ica.coop; • Кооперативи Європи – https://coopseurope.coop; • Iнтернет-центр дистанційного навчання кредитних спілок та інших фінансових установ – (http://cuedu.org.ua/ru/BIBLIOTEKA/Publikatsiyi-pro-inshikooperativi-vchenih-Poltavskogo-universitetu); • Електронна бібліотека кооператора Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України – (http://dorada.org.ua/biblioteka-kooperatora.html); • Журнал «Українська кооперація» видається за рекомендацією вченої ради Полтавського університету економіки і торгівлі. Виходить двічі на рік – (http://www.ukrcoopjournal.com.ua); • Центр розвитку багатофункціональних кооперативів у Черкасах – https://www.facebook.com/centrcooperation; • Міжнародний благодійний фонд «Добробут громад» – http://communitywellbeing.org.ua. Зарубіжні центри досліджень та розвитку кооперативів: • http://www.cccd.coop/coopnews/?by_cat=5&by=datetime&ord er=descending&page= 2 – California Center for Cooperative Development – Каліфорнійський Центр Розвитку Кооперативів, США; 74

• http://usaskstudies.coop/– University of Saskatchevan Centre for the Study of Cooperatives – Центр дослідження кооперативів Університету Саскатчевану, Канада; • http://www.unitn.it/en/drldgd/10251/european-researchinstitute-cooperative-and-social-enterprises – European Research Institute on Cooperatives and Social Enterprises – Європейський інститут дослідження кооперативів та соціального підприємництва, Італія; • http://www.thenonwovensinstitute.com/ncrc/ – North Carolina State University Nonwovens Cooperative Research Center – Центр дослідження кооперативів Університету Північної Кароліни, США; • http://www.ucc.ie/en/ccs/ – University College Cork Centre for Cooperative Studies – Центр дослідження кооперативів Університету Коледжу Корк, Ірландія; • http://www.uwcc.wisc.edu/– University of Wisconsin Center for Cooperatives – Центр дослідження кооперативів Університету Вісконсіна, США; • http://www.movimentocooperativo.it/eng/pagina.asp?pid=62 2&uid=612 – Italian Documentation Centre on Cooperatives and Social Economy – Документаційний Центр кооперативів та соціальної економіки, Італія; • http://www.uwrf.edu/CAFES/Cooperatives.cfm – David Trechter Cooperatives and Survey Research Center – Центр дослідження кооперативів Девіда Тречт(х)тера, Інституту Регіонального розвитку, Університету Рівер Фолз, Вісконсін, США; • http://www.uvic.ca/research/centres/cccbe/ – University of Victoria Centre for Cooperative and Community-Based Economy – Центр кооперативної та соціальної економіки Університету Вікторія, Канада; • www.mic.coop/ – Missouri Institute of Cooperatives – Кооперативний Інститут Міссурі, США; • http://www.aiccon.it/irc/scheda.php?id=329 – The Netherlands Institute for Cooperative Entrepreneurship – Нідерландський Інститут Кооперативного Підприємництва, в рамках Nyenrode Business University, Нідерланди; 75

• http://www.learningcentre.coop/content/resources-co-opdevelopment – British Columbia Institute for Cooperative Studies – Центр дослідження кооперативів Інституту Британської Колумбії, Канада; • http://www.snhu.edu/9057.asp – Southern New Hampshire University Center for Cooperatives and Social Economic Development – Центр Громадського та Кооперативного Економічного Розвитку Університету Південного Ньюхемпшира, США; • http://www.nwcdc.coop/– Northwest Cooperative Development Center – Північно-західний Центр Кооперативного Розвитку, Західна Австралія; • http://www.icdc.coop/– Indiana Cooperative Development Center – Центр розвитку кооперативів Індіани, США; • http://www.cdi.coop/ – Massachussets Cooperative Development Institute – Інститут кооперативного розвитку Массачусетса, США; • http://www.umanitoba.ca/afs/agric_economics/ardi/quentin.h tml – Quentin Burdick Center for Cooperatives – Кооперативний Центр Квентіна Бардіна, США; • www.cdf.coop– Cooperative Development Foundation – Фонд розвитку кооперативів, Вірджинія, США; • hosting.caes.uga.edu/gacoop/– Georgia Cooperative Development Center – Центр розвитку кооперативів Джорджії, США; • www.extension.iastate.edu/coops – Iowa State University Alliance for Cooperative Business Development – Альянс Розвитку Кооперативного Бізнесу, в рамках Університету Айови, США; • www.ncdc.unl.edu– Nebraska Cooperative Development Center – Центр розвитку кооперативів, в рамках Університету Лінкольна, США; • www.iggenossenschaftsunternehmen.ch – IG Genossenschaftsunternehmen – IG Cooperative Enterprise, within the Institute of Corporate Law of University of Lucerne, Switzerland – І.Г. Кооператив в Інституті корпоративного права Університету Люцерні, Швейцарія; • http://www.genossenschaftsinstitut.de/ – Forschungsinstitut für Genossenschaftswesen – Research Institute For Cooperative 76

Studies of University-Erlangen, Nurnberg, Germany – Науководослідний інститут кооперативних досліджень Університету Ерланген, Нюрнберг, Німеччина; • https://www.unihohenheim.de/1597.html?state=wsearchv&se arch=13&einrichtung.eid =62&L=1 – Forschungsstelle für Genossenschaftswesen – Research Center for Cooperatives of University Hohenheim, Stuttgart, Germany – Науково-дослідний центр кооперативів університету Hohenheim, Штутгарт, Німеччина; • http://www.uni-hamburg.de/ – Universität Hamburg Institut für Geld und Kapitalverkehr – Department for Cooperative Research of Hamburg University Money and Capital Institute, Hamburg, Germany – Департамент по спільним дослідженням Гамбурзького університету Інституту грошей і капіталу, Гамбург, Німеччина; • http://www.wiwi.uni-muenster.de/06//nd/ – Institut für Genossenschaftswesen der Westfälischen Wilhelms-Universität Münster – Institute for Cooperative Research of Westfall WilhelmsUniversity, Münster, Germany – Інститут кооперативних досліджень в Західному краї університету Вільгельма, Мюнстер, Німеччина; • http://www.geno.hu-berlin.de/ – Institut für Genossenschaftswesen an der Humboldt-Universität – Institute for Cooperative Research of Humboldt-University, Berlin, Germany – Інститут кооперативних досліджень університету Гумбольдта, Берлін, Німеччина; • http://www.prof-maendle.de/4598.html – Institut für Kooperationswesen an der Hochschule für Wirtschaft und Umwelt – Institute for Co-operative Studies, Nürtingen-Geislingen University (HfWU), Germany – Інститут кооперативних досліджень, університет Нюртінген-Гайслінгені (HfWU), Німеччина; • http://www.genosem.uni-koeln.de/ – Universität zu Köln Seminar für Genossenschaften – Department of Cooperative Research of Köln-University, Köln, Germany – Департамент кооперативних досліджень Кельн-університету, Кельн, Німеччина; • http://www.vmi.ch/ – Verbands- und GenossenschaftsManagement Universität Fribourg – University of Associative and Cooperative Management, Fribourg, Switzerland – університет асоціативного і кооперативного управління, Фрібург, Швейцарія; 77

• http://www.uni-marburg.de/fb02/ike– Institut für Kooperation in Entwicklungsländern an der Philipps-Universität Marburg – Institute for Cooperative Research in Developing Countries of Philipps-University, Marburg, Germany – Інститут спільних досліджень у країнах, що розвиваються, Філіппс-Університет, Марбург, Німеччина; • http://www.wu.ac.at/– Forschungsinstitut für Betriebswirtschaftslehre der Genossenschaften – Research Institute for Cooperative Business Administration of Vienna Economic University, Vienna, Austria – науково-дослідний інститут кооперативного ділового адміністрування Віденського економічного університету, Відень, Австрія; • http://www.genossenschaftsgedanke.de/ – Bundesverein zur Förderung des Genossenschaftsgedankens – Federal Association of Cooperative Initiatives Support, Leipzig, Germany – Федеральна асоціація підтримки кооперативних ініціатив, Лейпциг, Німеччина; • http://www.kni.de/pages/de/institut.php – Klaus Novy Institut – Klaus Novy Institute of Public and Cooperative Economics, Köln, Germany – Новий Клаус Інститут громадської та кооперативної економіки, Кельн, Німеччина; • http://www.wohnen-in-genossenschaften.de/ – Verein Wohnen in Genossenschaften e.V. – Association of Housing Cooperatives, Münster, Germany – Асоціація житлових кооперативів, Мюнстер, Німеччина; • http://www.giz.bvr.de/giz/giz2006.nsf/index.html?ReadForm – GIZGenossenschaftshistorisches Informationszentrum – Cooperative Historical Information Center, Berlin, Germany – Спільний Історичний Інформаційний центр, Берлін, Німеччина.

ЗМІСТ ВСТУП

1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ МОЛОЧАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ 2. СУТЬ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ

4 8

3. ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ МОЛОЧАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ

3.1. Формування ініціативної групи зі створення молочарського обслуговуючого кооперативу 3.2. Створення ініціативної групи 3.3. Організація роботи ініціативної групи 3.4. Визначення видів діяльності кооперативу 3.5. Як створити матеріальну базу 3.6. Визначення матеріальної бази 3.7. Розробка проекту кооперативу 3.8. Члени та ресурси кооперативу 3.9. Оцінка економічного середовища 3.10. Етапи заснування кооперативу 3.11. Реєстрація кооперативу 3.12. Початок роботи кооперативу

9 10 11 12 12 12 13 14 16 17 18 19

4. ДІЯЛЬНІСТЬ МОЛОЧАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

5. МОЖЛИВІ ІНШІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОЧАРСЬКИХ КООПЕРАТИВІВ

6. ВНУТРІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ В КООПЕРАТИВІ

6.1. Розробка правил внутрішньогосподарської діяльності кооперативу 6.2. Організаційні засади діяльності кооперативу 6.3. Система цін та механізми оплати в кооперативі, розподіл його доходів 6.4. Пайові внески 79

27 28 30 35

6.5. Фінансові відносини в кооперативі 6.6. Результати діяльності кооперативу 6.7. Фонди кооперативу 6.8. Повернення паїв при виході з кооперативу 7. УПРАВЛІННЯ ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ

7.1. Юридична база управління кооперативом 7.2. Органи управління кооперативу 7.3. Загальні збори 7.4. Правління кооперативу 7.5. Голова кооперативу 7.6. Виконавчий директор 7.7. Ревізійна комісія 7.8. Спостережна рада ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

37 38 40 41 42 42 42 43 44 45 46 47 48 49 71

Наукове видання Автори-укладачі: ГЛАДІЙ Михайло Васильович ЛУПЕНКО Юрій Олексійович МАЛІК Микола Йосипович ШПИКУЛЯК Олександр Григорович МАМЧУР Володимир Анатолійович ПІВТОРАК Віталій Сергійович РИБАК Ярослав Ярославович

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ МОЛОЧАРСЬКИХ ОБСЛУГОВУЮЧИХ КООПЕРАТИВІВ Відповідальний за випуск М. Й. Малік Редактор Технічний редактор Комп’ютерна верстка

Л. Л. Ткач А. М. Артеменко Д.С. Сушко

Підп. до друку 2.02.2018. Формат 6084/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 5,25. Обл.-вид. арк. 3,7. Тираж 150 пр. Зам. 8. Видання та друк – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» 03127, м. Київ-127, вул. Героїв Оборони, 10. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01.2005 р. 81

Для нотаток ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ ___________________________________________________ 82