ЗВТ з Євросоюзом відкриває перед агросектором України нові можливості експерт
Микола Пугачов Про практичні наслідки створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС для аграрного сектора економіки Укрінформу розповів заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор Микола Іванович Пугачов. - ЗВТ передбачає введення тарифної квоти та відповідне скорочення ввізних мит агропродовольчої продукції. Як ці фактори вплинуть на розвиток вітчизняного АПК в найближчі два роки після створення ЗВТ? - У результаті створення поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ розпочнеться процес економічного зближення галузей національних економік України та країн-членів Європейського Союзу, а також послідовне вибудовування правил торгівлі на основі прийнятих у ЄС процедур торгівлі та технічних регламентів. Сторони, відповідно до Угоди, створюють одна одній режими найбільшого сприяння в торгівлі у визначених секторах економіки, товарних групах і тарифних квотах, за якими й відбудеться скасування і зменшення мит. Позитивні наслідки від функціонування ЗВТ полягатимуть у тому, що введення тарифної квоти та відповідне скорочення ввізних мит у ЄС у перспективі забезпечить збільшення експорту агропродовольчої продукції з України. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, річний приріст позаквотового і квотованого українського експорту в перший рік дії угоди може привести до зростання обсягів торгівлі більше ніж на 38%. Проте вже у наступні роки цей приріст буде суттєво меншим і становитиме у середньому близько 6,1-7,8%. - Які приблизні цифри фінансових потоків у рамках створення ЗВТ Ви прогнозуєте? - За нашими прогнозами, загальна вартість українського експорту квотованої агропродовольчої продукції до ЄС може становити близько $1,5 млрд за умови повного використання тарифних квот. Ми передусім очікуємо зростання експорту зернових культур і м'яса. Зниження ввізних мит Україною призведе до річного зростання імпорту на 7% за рахунок збільшення обсягів поставок м'яса та субпродуктів, молочних продуктів, частини фруктів та овочів. Через 10 років імпорт з ЄС до України досягне близько $9 млрд на рік, тобто збільшиться у 3 рази. - Що конкретно буде мати Держбюджет України, а отже - усі ми, від агровиробництва у ЗВТ?
- У результаті поступового зростання обсягів імпорту, за рахунок ПДВ додаткові надходження до бюджету держави становитимуть $1,5-1,8 млрд. Ця сума компенсує зменшення митних платежів через зниження імпортних мит, що передбачені Угодою. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, додатковий прибуток українських експортерів внаслідок несплати митного тарифу (скасування імпортного мита ЄС у межах квоти) досягне $250-280 млн. Внаслідок оподаткування цього прибутку український бюджет одержить понад $40 млн, за ставки податку на прибуток 16%. Надходження до бюджету здійснюватимуться також від збільшення обсягів операцій в оптовій і роздрібній торгівлі внаслідок реалізації імпортованих агропродовольчих товарів. - Що виграє пересічний споживач продуктового магазину від створення ЗВТ? - Перш за все, в результаті полегшення доступу на українському ринку з'являться нові продовольчі товари з країн ЄС, що розширить асортимент продукції для потенційних покупців. Збільшення пропозиції сприятиме зменшенню цін внутрішніх виробників, особливо на продукти, які імпортуються. Окрім того, агропродовольчі товари з ЄС відповідатимуть високим вимогам якості, що стимулюватиме українських виробників удосконалювати технології виробництва, переробки та зберігання вітчизняної продукції. Таким чином, зростання імпорту може призвести до загального зниження грошових витрат населення на харчові продукти, збільшення споживання продукції, повнішого задоволення смаків і потреб споживачів, усунення з виробництва неякісної продукції. З часом така тенденція може сприяти переорієнтації на вживання якісніших і дорожчих продуктів (м'яса, молока, фруктів). - Розвиток сучасного агровиробництва в Україні неможливий без залучення іноземних інвестицій. Вони підтягнуться до ЗВТ? - Зона вільної торгівлі є важливим етапом інтеграції та суттєвим кроком на шляху вступу України до Європейського Союзу. Її створення призведе до зростання економічного рейтингу нашої держави та покращення інвестиційного клімату. Для іноземних інвесторів це означатиме чіткі перспективи ведення бізнесу, діяльність у прозорому правовому полі та мінімізацію ризиків. Отже, враховуючи високу інвестиційну привабливість вітчизняного агропромислового виробництва, створення зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, за умови політичної та економічної стабільності в державі, сприятиме залученню додаткових іноземних інвестицій та створенню нових спільних підприємств. - Представники ЄС акцентують увагу на технічних бар'єрах між Україною та Євросоюзом. Який вал документації доведеться опрацювати інженерам, технологам, економістам, політикам, щоб подолати технічні труднощі? - Досвід роботи українських суб'єктів господарювання після вступу до СОТ показав, що основними бар'єрами в розвитку експорту аграрної продукції до країн ЄС були й залишаються нетарифні перешкоди. Саме технічні, санітарні та фітосанітарні вимоги, які застосовують країни - члени ЄС для дотримання іноземними виробниками стандартів внутрішнього європейського ринку, стримують повноцінний експорт сільськогосподарської продукції, зокрема тваринного походження, фруктів,
овочів, готових харчових продуктів. З метою зменшення технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі у сфері сільського господарства і харчових продуктів необхідно гармонізувати 267 міжнародних стандартів Кодексу Аліментаріус, 126 європейських стандартів. У відповідності з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна поступово впроваджуватиме звід Європейських стандартів (EN) в якості національних. Ідеться, зокрема, про гармонізовані європейські стандарти, добровільне застосування яких вважатиметься таким, що відповідає вимогам законодавства, зазначеного у Додатку ІІІ до цієї Угоди. Слід пам'ятати, що основна задача директив ЄС, на базі яких приймаються українські технічні регламенти, - забезпечити безпечність продукції. Тобто це той мінімум якості, нижче якого опускатись не можна, інакше продукт буде шкідливим для людини і навколишнього середовища. На сьогодні в Україні вже гармонізовано 540 стандартів, які пов'язані з якістю і безпечністю сільськогосподарської продукції. Але попереду - величезна робота, адже необхідно прийняти або привести у відповідність до директив ЄС ще близько 450 актів. Як показав порівняльний аналіз змісту стандартів, Україні необхідно провести гармонізацію щодо упаковки, м'ясної продукції, круп та цукру, а також перевірки якості продукції і забезпечення цивілізованого утримання тварин. Отже, необхідно якнайшвидше завершити почату роботу з гармонізації наших стандартів з європейськими, запровадити спрощений і надійний механізм маркування продукції нашого виробництва знаком “CE” Євросоюзу. Лише за цих умов всі ми - держава, агровиробники та споживачі - зможемо скористатися усіма перевагами створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ростислав Конахевич, Київ. 17:40 11.12.2014