АГРОПОЛИТИКА лобби АП 1/2015
Валерій МАКАРЕНКО, «Агро Перспектива»
ПДВ-ШНІ МЕХАНІЗМИ Механізм справляння податку на додану вартість (ПДВ) у сільському господарстві з 2015 року зазнає певних змін — як унаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28.12.2014 № 71–VIII), так і законодавчих актів у сфері оподаткування, ухвалених раніше.
асамперед, варто зазначити, що податковим законодавством не передбачено продовження дії спеціального режиму справляння ПДВ для переробних підприємств — пунктом 1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачалось, що 2014 року половина ПДВ-зобов’язань переробних підприємств спрямовувалася на виплату сум компенсацій (дотацій) сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко або м’ясо в живій вазі, а інша половина — спрямовувалась до спецфонду держбюджету і потім розподілялась у межах програми бюджетної підтримки розвитку аграрного сектору економіки за програмою 2801540 «Державна підтримка розвитку галузі тваринництва». На жаль, з 1 січня 2015 року відповідний порядок припиняє
Н
28
www.agroperspectiva.com
своє існування і тваринники втратять відповідні дотації за рахунок цільових відрахувань сум ПДВ переробних підприємств. Варто зазначити, що планові показники функціонування спецрежиму фактично жодного року не виконувались — як по доходах, так і по видатках. Загальний рівень виконання запланованих показників по бюджетній програмі 2801540 становив не більше 35%, тобто фактично виділялось лише 30% від запланованих коштів (при цьому збиралось майже 60% від запланованого обсягу цільових надходжень). Натомість, спеціальний режим справляння ПДВ для аграріїв у 2015 році продовжить свою дію — положеннями Закону не внесено суттєвих змін до статті 209 ПКУ. Проте, враховуючи передбачене іншими законодавчими актами запровадження
електронної системи адміністрування ПДВ і функціонування спеціальних ПДВ-рахунків, порядок застосування спецрежиму дещо зміниться (відкриття ПДВ-рахунків планується із 1 лютого, а повноцінне їх функціонування передбачається із 1 липня 2015 року). Новий порядок передбачає, що для перерахування сум ПДВ із рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ на спецрахунок орган фіскальної служби повідомлятиме орган казначейської служби про суму податку, що підлягає перерахуванню на спецрахунок. Казначейство у визначені терміни (на тридцятий день після закінчення звітного місяця) буде перераховувати суми ПДВ на спецрахунок платника, з якого останній може здійснюват и ф і н а н су в а н н я в і д п о в і д н и х виробничих потреб.
2012
2013
2014
Ðàçîì
Ïîêàçíèêè
Ïëàí
Ôàêò
Ïëàí
Ôàêò
Ïëàí
Ôàêò
Ïëàí
Ôàêò
Ïëàí
Ôàêò
Доходи по коду БК 1401
2,03
0,67
0,73
0,49
0,65
0,63
0,89
0,73
4,30
2,52
Рівень виконання по доходах, % Видатки за бюджетною програмою 2801540
33,0 2,03
68,0 0,11
0,73
97,0 0,24
0,65
82,0 0,72
0,89
59,0 0,41
4,3
1,48
Рівень виконання по видатках, %
8,0
33,0
58,0
46,0
35,0
Суми компенсацій переробних підприємств
0,0
2,44
1,82
1,80
6,06
АП 1/2015
2011
лобби АГРОПОЛИТИКА
Äèíàì³êà ñóì ï³äòðèìêè ðîçâèòêó òâàðèííèöüêî¿ ãàëóç³ âíàñë³äîê ôóíêö³îíóâàííÿ ñïåö³àëüíîãî ðåæèìó ñïðàâëÿííÿ ÏÄ ³ç ïåðåðîáíèõ ï³äïðèºìñòâ, ìëðä ãðí
Формально, орган казначейської служби управлятиме як ПДВрахунком, так і спецрахунком сільгосппідприємства (в частині зарахування коштів). Враховуючи це, при можливій централізації частини сум ПДВ-підтримки в майбутньому — у разі виникнення проблем із доходною частиною держбюджету — вона не викликатиме технічних труднощів і здійснюватиметься автоматично. Законом №71 передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягатимуть усі податкові накладні, незалежно від розміру ПДВ у такій накладній та факту її видачі покупцю. Законом передбачено, що в повноцінному режимі (із застосуванням формули для визначення суми, на яку можна видавати податкові накладні), система електронного адміністрування має запрацювати з 1 липня 2015 року. До цієї дати, відповідно до пункту 35 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, діятиме перехідний період, протягом якого реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься без обмеження сумою податку, обчисленою з використа н н я м ф о р м ул и , в и з н ач е н о ю пунктом 2001. 3і статті 2001 ПКУ, що не призводитиме до відволікання оборотних коштів сільгосппідприємств. Крім того, Законом передбачається відсутність санкцій при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених у період до 1 липня 2015 року. Водночас, пункт 201.10 статті 201 ПКУ передбачає, що лише податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку-продавцем, є для покупця таких товарів/ www.agroperspectiva.com
29
АГРОПОЛИТИКА лобби АП 1/2015
30
послуг підставою для нарахування сум податкового кредиту. Відповідно, покупці сільгосппродукції будуть вимагати реєстрації ПДВ-накладних в електронному реєстрі вже з 1 січня 2015 року. Законом №71 вкотре (це вже стало поганою традицією) було змінено порядок здійснення відшкодування ПДВ при експорті зернових культур (крім рису та гречки) і насінні ріпаку та соняшнику. Зазначене питання належить до числа найболючіших, оскільки суттєво впливає на рівень доходів виробників даних експортоорієнтованих культур — закупівельна ціна на них знижується на частину невідшкодованого державою ПДВ (особливо в умовах несприятливої цінової ситуації на світових ринках). Позиція держави з даного питання відрізняється хаотичністю і по-
www.agroperspectiva.com
стійно змінюється: від невідшкодування будь-яким суб’єктам до відшкодування окремим категоріям експортерів. До 1 січня 2014 року зазначене питання регламентувалося пунктом 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, положеннями якого передбачалось, що операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур (визначених кодів УКТ ЗЕД), звільнялись від оподаткування ПДВ (незалежно від статусу експортера (виробник/посередник), а отже, будь-які експортери позбавлялись права на відшкодування ПДВ. З 1 січня 2014 року порядок відшкодування ПДВ суттєво змінився і став більш лояльним до суб’єктів аграрного ринку, які здійснювали експертні операції — статтю 197 ПКУ було доповнено новим пунктом 197.21, положеннями якого передба-
чалося звільнення від оподаткування експортних поставок зазначених культур, окрім їх поставок сільгосппідприємствами — виробниками, а також підприємствами, що безпосередньо їх придбали у сільгосппідприємств-виробників. Даний лояльний порядок фактично проіснував лише І квартал 2014 року і був змінений новим пунктом 151 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. Він передбачав можливість отримання відшкодування ПДВ при експорті безпосередніми товаровиробниками (щодо власно виробленої продукції), проте містив умову відносно її вирощування на ділянках, які належать таким експортерам на праві власності (постійного користування). Така умова практично унеможливлювала отримання ПДВ сільгосппідприємствам при експорті власновиробленої продукції.
АП 1/2015 7/2013
лобби АГРОПОЛИТИКА
З 1 жовтня 2014, змінами до згаданого пункту 151, вимогу щодо перебування ділянок у власності було усунено, внаслідок чого було значно розширено доступ сільгосппідприємств до отримання відшкодування при експорті власної продукції. Положеннями законопроекту №1578, який потім було ухвалено як Закон №71, передбачалося збереження даної норми і 2015 року, проте окремими депутатами з аграрного комітету ВРУ «з голосу» були внесені зміни, які позбавили права на відшкодування будь-кого з експортерів, незалежно від статусу (виробник/ експортер). Норма щодо відшкодування ПДВ при експорті для безпосередніх виробників експортованої продукції забезпечувала їм джерело для компенсації сум вхідного ПДВ, сплаченого у ціні придбаних вхідних ресурсів, чим, відповідно, стимулювала окремих товаровиробників до експорту власної продукції, створюючи певну конкуренцію для трейдерів, які «монополізували» даний ринок. У разі відсутності норми про відшкодування товаровиробникові для останніх фактично втрачається сенс експортувати самостійно — від трейдера він отримає ціну з ПДВ, який буде направлено на спецрахунок. Проте, варто враховувати, що з часом внутрішня закупівельна ціна трейдера з ПДВ відповідатиме ціні експортного контракту без ПДВ (у разі самостійного експорту), відповідно, товаровиробник отримає додаткові ресурси вже не як ПДВ, а як частину ціни. У разі наявності норми про відшкодування ПДВ безпосереднім товаровиробникам у випадках їх самостійного експорту такі товаровиробники матимуть суттєві конкурентні переваги — вони отримують експортну ціну напряму (без участі трейдера) та додатково претендують на відшкодування ПДВ. При цьому частину зерна вони можуть докупляти на ринку — головне «не випасти» з критерію частки власного сільгоспвиробництва, щоб не доводити джерело походження зерна. Наявна ситуація є неоднозначною, оскільки, з одного боку, надання права сільгосппідприємствам —
експортерам на відшкодування ПДВ ставить їх у привілейована становище, а з іншого — у такий спосіб держава могла б стимулювати товаровиробників збільшувати свою частку в експорті, що є вигідним для держави. На думку окремих депутатів, пропонований урядом у законопроекті №1578 порядок відшкодування ПДВ при експорті призводив би до дискримінації окремих товаровиробників (виробникам — відшкодовують, трейдерам (посередникам) — не відшкодовують. У такому випадку в програші опиняються товаровиробники, які не мають експортних можливостей — закупівельна ціна для них знижується. При цьому, виробники експортери матимуть і експортну ціну (на рівні з трейдерами) та додатково — відшкодування ПДВ. Пропонований урядом у законопроекті №1578 порядок уже діяв у IV кварталі 2014 року, проте, як видно, мав певні недоліки, що спричинили бурхливу дискусію в сесійному залі. Прийняте депутатським корпусом рішення є певною мірою компромісним і суттєво не вплине на ситуацію на даному сегменті аграрного ринку. З часом варто відновити дію пункту 197.21 статті ПКУ, яка, на нашу думку, є найбільш оптимальною і не створює переваг окремим суб’єктам аграрного бізнесу.
Швидше за все, питання відшкодування ПДВ при експорті буде остаточно врегульоване лише при відміні дії спецрежиму ПДВ або його частковій централізації на потреби відшкодування. Податок на майно. Законом передбачається суттєве реформування порядку справляння податку на майно. Останній міститиме у собі три обов’язкові платежі: плату за землю (в тому числі земельний податок); податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортний податок. Транспортний податок сільськогосподарських товаровиробників практично не стосуватиметься — хіба що на балансі перебуватимуть легкові авто об’ємом двигуна понад 3,0 літри та термін експлуатації яких не перевищує 5 років. У такому випадку за кожен такий автомобіль доведеться заплатити 25 тис. грн. Порядок залучення сільськогосподарських товаровиробників до сплати податку на нерухоме майно, відмінний від земельної ділянки, поки залишається не до кінця зрозумілим (до відповідних роз’яснень фіскальних органів). Пунктом 266.2 статті 266 ПКУ передбачено, що для сільськогосподарських товаровиробників не є об’єктом оподаткування будівлі та споруди, призначені www.agroperspectiva.com
31
АГРОПОЛИТИКА лобби АП 1/2015 7/2013
Сергій ЗІНЧЕНКО, «Агро Перспектива»
для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Натомість, офісні будівлі можуть бути об’єктом оподаткування. Крім того, оскільки торговельні будівлі будуть оподатковуватись, відповідно, можливим є підняття орендної плати за торгові місця. Найбільше сільськогосподарських товаровиробників стосуватиметься плата за землю, оскільки ком е р ц і й н а н е р у х о м і ст ь х о ч і підлягатиме оподаткуванню відповідно до положень ухваленого закону, проте під оподаткування потраплять переважно торговельні площі. Виробничі потужності (приміщення ферм, виробничих споруд тощо) не планується оподатковувати (принаймні, поки). Зміни в порядку справляння земельного податку Для сільськогосподарських товаровиробників суттєво підвищиться рівень оподаткування земельним податком (принаймні, для тих, хто не зможе перейти на сплату ЄП 4 групи). Насамперед, варто зазначити, що в законодавстві земельні ділянки сільськогосподарських угідь більше не будуть виділятись як самостійний
32
www.agroperspectiva.com
об’єкт оподаткування (стаття 272 ПКУ виключена). Змінами передбачається, що ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь може становити не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для інших земельних ділянок — не більш е 3 % . Д о 2 0 1 5 р о к у ста в ка земельного податку за земельні ділянки сільгоспугідь була фіксованою і становила 0,1% від нормативної грошової оцінки (в середньому близько 21 грн в розрахунку на гектар сільгоспугідь). За інші земельні ділянки, грошову оцінку яких було встановлено, справлявся податок у розмірі 1%. З 2015 року плата за землю, як складова податку на майно, буде відноситись до місцевих податків (до цього плата за землю, відповідно до норм статті 9 ПКУ, відносилась до загальнодержавних податків). Це передбачає право органів місцевого самоврядування самостійно визначати конкретний розмір податку — відповідно, він різнитиметься за регіонами та громадами. У разі встановлення максимальної ставки, передбаченої положеннями ПКУ, податкове навантаження по
даному напряму може зрости майже у десять разів, а максимальна ставка земельного податку за земельні ділянки сільгоспугідь може сягати 250 грн/га (із врахуванням коефіцієнта індексації на основі індексу інфляції за 2014 рік). Враховуючи це, наявна певна дискримінація окремих категорій землевласників та землекористувачів. Зокрема, ставка ЄП 4 групи (0,45%) від бази оподаткування більш ніж удвічі нижча за ставку земельного податку за ту ж категорію земель (за однокової бази оподаткування). При цьому, ЄП заміняє сплату не лише земельного податку, а й, як мінімум, податку на прибуток. Відповідно, необхідно узгодити між собою ставки ЄП для четвертої групи та земельного податку за земельні ділянки сільгоспугідь, надавши право органам місцевого самоврядування самостійно встановлювати (диференціювати) ставки ЄП для платників четвертої групи, як це передбачено при справлянні ЄП для першої та другої груп. За інші землі ставки земельного податку збільшено втричі — до 3% від проіндексованої грошової оцінки земель (до 770 грн/га). Дещо незрозуміло, за якими правилами буде справлятись плата за землю у 2015 році — за новими чи за тими, які діяли станом на 31 грудня 2014 року. Адже статтею 284 ПКУ передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що справляються на відповідній території. При цьому органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам. Зрозуміло, що 2014 року цього зроблено не було, відповідно, виникає невизначеність із порядком справляння плати за землю у 2015 році. Діапазон ставок орендної плати, що встановлюються у договорі оренди, залишився незмінним: від 3% до 12% нормативної грошової оцінки (з урахуванням індексації (від 770 до понад 3000 грн).