Теоретико-методологічні засади оцінок ефективності агробізнесу

М. І. КІСІЛЬ

ТЕОРЕТИКО‐МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНОК ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОБІЗНЕСУ

Київ Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» 2015

УДК 330. 131.5: 631.1 ББК 65.32 К 44 Рецензенти: М.Я. Дем’яненко, доктор економічних наук, професор, академік НААН (Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»); М.Й. Малік, доктор економічних наук, професор, академік НААН (Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»); О.В. Ульянченко, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН. Рекомендовано до друку вченою радою Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», протокол № 3 від 19 лютого 2015 р.

Кісіль Микола Іванович. Теоретико-методологічні засади оцінок ефективності К 44 агробізнесу / М. І. Кісіль. – К. : ННЦ «ІАЕ», 2015. – 36 с. Наведено основні теоретичні та методологічні положення щодо оцінок ефективності агробізнесу. Обґрунтовуються критерій, види витрат та ефектів, показники і методичні особливості проведення спеціальних оцінок ефективності для різних учасників агробізнесу. Розрахована на працівників наукових і освітніх установ, органів державного управління, аграрних підприємств, аспірантів і студентів.

УДК 330. 131.5: 631.1 ББК 65.32 ISBN

2

© Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки», 2015 © Кісіль М.І., 2015

ВСТУП Питання ефективності є ключовими для будь-якого бізнесу, зокрема й аграрного. Вкладаючи в економічний процес будь-які цінності та прикладаючи працю, їх власник розраховує, що його власність не лише буде збережена, а й примножиться. В аграрній сфері нині функціонують різні форми підприємництва, зокрема фермерські й селянські господарства, господарські товариства різних видів, сільськогосподарські виробничі та обслуговуючі кооперативи, селянські спілки, агрохолдинги й інші формування, що становлять основу сучасного дрібного, середнього і великого агробізнесу. Абсолютна їх більшість заснована на спільній частковій власності та зацікавлена в її збереженні й примноженні. Значну частину товарної продукції сільського господарства в Україні виробляють особисті селянські господарства, які з метою реалізації надлишків своєї продукції та купівлі на ринку необхідних для її виробництва товарів вступають в економічні відносини з різними його суб’єктами. Хоча ці господарства юридично не є суб’єктами підприємницької діяльності, вони постійно займаються виробництвом товарної продукції, де-факто становлять специфічну форму дрібного сімейного агробізнесу, що бере участь у суспільних економічних процесах з метою отримання певних вигод. Кожна форма підприємницької діяльності має певні особливості формування потоку доходів і витрат та економічні інтереси (пріоритети) співвласників. З огляду на це об’єктивно оцінити економічну ефективність діяльності суб’єктів малого і середнього бізнесу на селі можливо лише виходячи із завдань аналізу та доцільності застосуванням найпридатніших для конкретної форми підприємницької діяльності методів і показників аналізу. Проте невизначеність майбутніх умов бізнесу та їх постійна зміна, наявність значних ризиків, необхідність залучення різноманітних ресурсів, а також конкурентна боротьба й інші чинники, зумовлюють складність теоретичних і методологічних аспектів ефективності для осмислення й оцінювання їх у наукових

3

дослідженнях і на практиці. Однак розглядати ці аспекти необхідно в усіх випадках, оскільки невідповідність умовам ефективності може призвести до повної або часткової втрати суб’єктами агробізнесу цінностей, вкладених у бізнес, а потім від відмови спрямовувати свій капітал на ці цілі. Тому бізнес і неефективність несумісні. Для того щоб інвестори змогли обирати найкращі з огляду на ефективність варіанти вкладень капіталу, крім теоретичних знань вони повинні добре володіти методами проектного аналізу, оцінок ефективності інвестиційного менеджменту господарства та визначення інвестиційної привабливості об’єкта інвестування. На вищих рівнях управління інвестиційними процесами в економіці потрібні знання з методів оцінок ефективності інвестицій в агробізнес по галузях, регіонах і державі загалом. Без відповідних знань теорії та методології ефективності агробізнес не може бути успішним. Тому використання усіма суб’єктами господарювання та державного управління інвестиційними процесами науково обґрунтованих методів оцінки інвестицій є важливим чинником підвищення ефективності, бо вони дозволяють обрати найкращі за рівнем окупності варіанти вкладень. З метою покращення методичного забезпечення заходів з підвищення рівня ефективності агробізнесу в Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» постійно здійснюються дослідження з різноманітних аспектів ефективності, результати яких відповідають потребам як практики, так і науки. Наукове видання є також результатом зазначених досліджень. Воно підготовлено як матеріал для висвітлення в доповіді автора й обговорення на науково-методологічному семінарі інституту на тему «Теоретико-методологічні засади оцінок ефективності агробізнесу», який передбачається провести в інституті. Видання також сприятиме поширенню наукових підходів до формування ефективності агробізнесу з боку як власників, так й інших прямих і опосередкованих його учасників. Ефективність є проявом економічних відносин, а отже, вона суб’єктивна. Рівень ефективності формується у процесі економічних та інших відносин учасників ринку й інвестиційної діяльності та

4

залежить від дій кожного з них. Оскільки у цих відносинах можуть бути випадки переважаючого впливу на розподіл кінцевого результату окремих суб’єктів ринку, що привласнюють вигоди інших учасників агробізнесу, практика потребує науково обґрунтованих підходів, які б дозволяли збалансовувати ринкові відносини на основі оцінок ефективності кожного учасника агробізнесу. Про важливість такого збалансування постійно свідчить практика недосконалого формування ефективності сільськогосподарського виробництва, що проявляється, зокрема, в нееквівалентному обміні та ціновому диспаритеті, необґрунтовано занижених ставках орендної плати і, навпаки, у завищених відсотках за кредит. Тому розглядаючи теоретичні та методологічні засади через аспекти критерію та показники витрат, доходів і ефективності, автор акцентує увагу на необхідності побудови науково обґрунтованих економічних відносин між прямими й опосередкованими учасниками агробізнесу на основі показників ефективності, зокрема норми прибутку на капітал. На необхідність вирішення цього завдання постійно звертає увагу відповідних органів управління економікою Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки». Оволодіння методами ефективності та використання на практиці результатів їх застосування сприятиме вирішенню зазначеного завдання.

5

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................3 1. КРИТЕРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ ...............................................6 2. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТУ .................................................10 3. ПОКАЗНИКИ ВИТРАТ І РЕСУРСІВ ................................19 4. ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОБІЗНЕСУ .......................................................................24 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..........................31

33

Наукове видання

Кісіль Микола Іванович

ТЕОРЕТИКО‐МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНОК ЕФЕКТИВНОСТІ АГРОБІЗНЕСУ Відповідальна за випуск Кожем’якіна Маргарита Юріївна Редактор Технічний редактор Комп’ютерний набір Комп’ютерна верстка

Л. Л. Ткач А. М. Артеменко І. О. Матюніна А. В. Ващенко

Підп. до друку 23.02.2015. Формат 60×84/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 2,25. Обл.-вид. арк. 1,49. Наклад 50 пр. Зам. 18. Видання та друк – Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» 03127, м. Київ-127, вул. Героїв оборони, 10. Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01.2005 р.

34