JustTEEN ть один
к. й випус Пілотни
оди 1 р. Вих рвні 201
ісяць
раз на м
е
ний у ч Заснова
!
Отже, вчора ввечері народився новий ... журнал — JustTEEN. Причому з’явився він дуже спонтанно, швидко, а головне — у глибокій впевненості жити довго і щасливо (загалом, як ми з вами). Цей журнал для тих, у яких всі питання — головні, всі проблеми — найважливіші, а вирішувати їх треба тут і зараз. Адже життя не гра — її не поставиш на паузу. Життя не контакт — не можна натиснути «Вийти» і залишитися живим. Життя — це все по-справжньому (і воно напевно вже починає виписувати свої віражі). Тому разом з JustTEENом ми запрошуємо тебе відкрити для себе ІНШИЙ (неглянцевий, негламурний і невіртуальний) світ почуттів і роздумів, кохання і перемог, вибору і поразок, відкриттів і несподіванок. Все, про що ти хотів запитати або дізнатися (скажу по секрету, багато публікацій стануть для тебе справжнім відкриттям), ти зможеш знайти на сторінках нашого TEENка. До речі, із січня наступного року він значно збільшиться в обсязі. А поки, щоб краще познайомитися, пропонуємо тобі трохи пограти. Ти з нами?
Д І В
РЕДАКТОРА 16-1
Особистості
Лью¿с Керрол Юлія Федорчук
ЛЮДИНА IЗ ЗАДЗЕРКАЛЛЯ Його твори — лише для дорослих.
Бертран Рассел
16-2
Чарльз Лютвідж Доджсон, на відміну від більшості дорослих, таки був родом із дитинства. Він умів грати... Та зовсім не так, як це було прийнято за часів королеви Вікторії — статечно і поважно, наприклад, в крікет чи в шахи (хоча й не скажеш, що такі ігри його не цікавили). Ні, він вмів грати по-справжньому захоплено, як дитина. Він грався навіть з буквами свого імені... Розсипав їх і збирав, наче яскраві скельця калейдоскопа. Так Charles Lutwidg перетворився на Edgar Cuthwellis — Едгара Катвелліса або ж Edgar U. Ch. Westhill — Эдгара У. Ч. Вестхілла. Але це було не те... Не те, чого вимагала захопленість грою. І він далі жонглював словами, використовуючи свої знання класичних мов. Маленьке диво, одна лише мить... і Чарльз перетворився на Каролуса, а Лютвідж — на Людовикуса. Залишилося ще трохи — переставити місцями і перекласти «Людовикуса Каролуса» з латини знов англійською. Так і з’явився на світ Льюїс Керрол, якого знають без винятку всі, тоді як ім’я Чарльз Лютвідж Доджсон залишило-
М. Фарадей і Т. Хакслі. А ще він стражся відомим лише тим, кого полонила, як дав від безсоння. Довгими ночами він і його, Математика... Мабуть, вже й не дивно, що дитинвідволікався від сумних і набридливих ство Чарльза була захопливою грою. Він думок, вигадуючи й вирішуючи різнолюбив театр, навіть з допомогою доросманітні головоломки. Сором’язливий лих сам змайстрував театр маріонеток, і самотній, він бубонів лекції механічно, для якого писав п’єси, і сам же їх і ставив. наче робот, багато гуляв пішки і суворо Часто, переодягнувшись факіром, він подотримував свого математично точного казував дивовижні фокуси (кажуть, з чай логічно довершеного розпорядку дня. сом навіть зміг змайструвати із паперу Та коли його оточували діти, він враз такий пістолет, що стріляв), видавав для перетворювався на веселого й цікавого братів і сестер рукописні журнали, дописпіврозмовника, вигадував безліч куси в які були його власного авторства. Та медних і смішних історій. справою його життя стала Математика. Його казкам вже понад сто років, але У складанні й вирішенні задач, що вони супроводжують кожного з нас змалзаженуть в глухий кут не лише досвід- ку — по-дитячому наївні й допитливі, чений розум, але й комп’ютер, він був по-дорослому глибокі віртуозом. А ще любив писати листи. За й серйозні. все своє життя він їх написав аж 98 721! І не просто писав — він реєстрував їх у спеціальному журналі, створивши складну систему перехресних посилань. Воістину, на таке була здатна лише та людина, яка жила Математикою. Про«Якщо ти будеш вірити в мене, я буду вірити те в дитинстві професор в тебе! Гаразд?» («Аліса математики Оксфордв Задзеркаллі») ського університету, як Чарльз Лютвідж Додне дивно, мріяв стажсон (Льюїс Керрол). ти... художником. Але Математик з Країни Чудес з малюванням не склалося. Натомість він став прекрасним фотографом — одним з найкращих серед своїх сучасників. З його фотографій ми знаємо, як виглядали, наприклад,
16-3
Сьогодні, звісно, ледь не кожний знає, що цей дивак-математик і віртуоз-фотограф подарував світові «Алісу в Країні Чудес» і «Алісу в Задзеркаллі». Утім, не всім відомо, що їх неймовірно важко перекласти з оригіналу (тобто з англійської), бо та тонка гра слів, дивовижна логіка і витонченість думки доволі легко перетворюється на нісенітницю, варто бодай трішки порушити палітру додаткових відтінків. Не були вони, вочевидь, такими і для самого автора. З дитинства лівша, хоч і навчений писати правою (від цього він навіть став затинатися), Льюїс Керрол жив у світі «правих» людей, як у Задзеркаллі. Проте кожен читач у чомусь відчуває це Задзеркалля своїм. Казки про Алісу часто читають двічі, а тому для багатьох дорослих існує дві Аліси — та, якою вона здавалася в дитинстві, і ще одна, та, що росла разом з ними і яку з часом можна роздивитися у дзеркалі дорослого світобачення й логіки. У цій казці все незвичайне — і герої, і те, що з ними відбувається, та й взагалі живуть вони зовсім незвично — у них своя «задзеркальна» й «чудернацька» логіка. Але від того, що вона інша, вона не здається менш життєвою, навіть навпаки...
4
ogue На сторінках V ий фотограф всесвітньо відом овернула до Енні Лейбовіц п блакитних гусе у їн а кр я т т и ж иків. Роль Аліси ол кр х и іл б і ь ц и н нала відома у цій зйомці вико Водянова модель Наталя
Доктор Доджсон викладав математику, а Льюїс Керрол створив світ, у якому діють свої закони... Світ шахів і гральних карт, які завжди невід’ємно пов’язані з іграми розуму й логіки описані лише за допомогою таких близьких йому математичних законів. Йосиф Епштейн (Київ) вирізьбив Цей світ не лише незвичний, унікальні шахи, але й трохи сумний. Бо в ньому ніби де всі фігури — персонажі з зупинився час, а Капелюшник, Чеширказки про Алісу ський Кіт, Шалений Заєць і Білий Кролик живуть самі для себе, насолоджуючись Та сама нескінченним божевільним чаєм о 18-ій годині, Аліса нонсенсами й грою слів, на які так багата ця казЛіддел ка. Аліса ж, повернувшись зі свого сну в реальний світ, знову стане нормальною, такою, як і всі люди, — час спливатиме рікою, вона стане дорослою, забувши свою Країну Чудес і Задзеркалля, як, власне, і сталося зі справжньою Алісою Ліддел, для якої були написані ці казки. Маленька десятилітня міс Ліддел була однією з трьох доньок декана факульту Оксфордського університету, на якому викладав Чарльз Лютвідж Доджсон. Та для неї доктор Доджсон, який приходив з візитами до тата, був просто До-до (затинаючись, він вимовляв своє прізвище «До-до-доджсон») і з ним вона страшенно любила гратися — ще б пак, він такий веселий і цікавий! Щоправда, коли Аліса Ліддел стала омка Підводна зй Її Олени Каліс. дорослою, вона таки згадувала пана До-до нно Аліса неодмі і написала про нього цілу книгу спогадів. потрапляє до океану Хоча дитинство й не вернеш, та, видно, завдяки Льюїсу Керролу залишилася замкова щілина у той прекрасний світ. Головне — захотіти розгадати головоломки й підшукати ключ...
16-5
і
Карина Яковенко, Ольга Мікуліна
ж!
Щоб змусити людей говорити про свій фільм «Френці» (1972), режисер Альфред Хічкок пустив плавати Темзою манекен, що зображував його самого. Хічкок розумів цінність шоку. Він впевнено використовував це у своїх фільмах, а також для поширення чуток навколо себе. Зрозуміло, що всі, хто бачив «труп» на власні очі або на фото в газеті, розповіли про це друзям або членам сім’ї, а саме цього і домагався Хічкок. Е. Розен «Анатомія чуток»
: О Н Ж ОБЕРЕ
а е паТ Отже, друзі, епатаж править світом. Сьогодні саме його багато успішних людей вважають головною умовою свого існування. Адже їхній життєвий девіз — війна з традиціями. А для цього треба як мінімум привернути до себе увагу, що, запевняю вас, у сучасному світі навчилися робити досить успішно. Власне, а чому в сучасному? Візьмімо, приміром, таку непересічну особистість, як Оскар Уайльд. Його епатажні витівки приваблювали не менше, ніж його зухвалі вислови, які шокували манірних англійців. У салонах тільки й розмов було про те,
16-6
як він прогулюється по Піккаділлі в білосніжному костюмі з маком або лілією в руці або приходить в гості з обвитою навколо шиї змією замість шарфа. Або ось інший приклад, який на 100 % підтверджує, що епатаж може виявлятися не тільки в поведінці людини, але й у її творчості. Як ви вважаєте, звідки це: «Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском! Удивительно вкусно, искристо и остро!»? По-моєму, дуже сучасно і навіть вишукано,
хоч і написано 1915 року «генієм» (так він сам себе називав) Ігорем Сєвєряніним. Правда, у той час це був суто епатаж (одна любов поета до звука «э» чого варта — від «поэзоконцертов» до «шоффэров»). І змію навіть не треба накидати на плечі. Аншлаги на поетичних виступах, заголовки в газетах... Щойно почувши його ім’я, публіка тоді просто шаленіла від захвату. Люди велися на епатаж, адже це було модно, вкрай дивно і незвично. З іншого боку, колеги із творчого цеху чудово розуміли, що подібні експерименти — це завжди гра. І в цьому — їх відмін-
і л На хви
ність від реального, справжнього життя. До речі, у чудового сатирика А. Аверченка є на цю тему оповідання з проникливою назвою «Щур на підносі». Ось як описано в ньому одне з футуристичних полотен: «Потрібно віддати данину юному маестро з рожевим висипом — фарб він уникнув найбільш позитивним чином: на стіні висів металевий чорний підніс, посередині якого було прикріплено якоюсь клейкою речовиною невеликого дохлого щура. З боків його меланхолійно вабили око дві цукеркові обгортки і чотири обгорілі сірники, розташовані в дуже приємний спосіб зиґзаґом».
Підлітки створюють кульз туру зі своєю мовою, моіркує вих м к я о дою і, що найголовніше, ь к с т і л Ао у під ошуків своєю системою цінд о в при бань і п чок ностей. Цю культуру заа о звичай схвально сприйупод дописув : з у а мають однолітки, але р н . д а о Проз не завжди — дорослі. Замість у т й са “що” підлітки кажуть “шо”, замість “та невже?” — “піпець”. Певно, це не зовсім красиво звучить, але ж погодьтеся, навряд ваш одноліток витримає, якщо до нього звернуться із промовою на кшталт: «Шановний добродію, чи не могли б ви мені трішки допомогти?» Та поки ми це вимовимо,
наш товариш засне! Хоча, звісно, у відповідному товаристві треба спілкуватися відповідно… А ще, я вважаю, підлітків дуже виділяє з-поміж інших їхній одяг. Через нього вони можуть повідомити про свій внутрішній світ, виразити своє ставлення до життя. У їхньому світі одяг відіграє важливу роль: так вони показують, яку сходинку займають у суспільстві, наскільки вони виразні та красиві. А дорослим зовсім байдуже: модно це чи стильно, головне, щоби взимку в цьому було тепло й затишно, а влітку нежарко й зручно. Підлітковий вік дуже складний період для всіх моїх однолітків і для мене, тому що ми всі прагнемо знайти себе.
Нана Силагадзе, 14 років
16-7
Мені здається, що Аверченко у певному сенсі був пророком, коли описував подібні пошуки в мистецтві. Щось схоже можна спостерігати в «Інсталяціях життя» з використанням черепів в діамантах, акул у формальдегіді і крил мертвих метеликів, які сьогодні демонструють кращі галереї світу (це я про найдорожчого на сьогодні художника Хьорста, порівняно з яким Ван Гог з відрізаним вухом — просто дитина). І тут мене несподівано осяяло: адже епатаж — це як проба «забороненого плоду», перевірка на обраність: зроби крутіше, ніж я. Хоча, по-моєму, в більшості випадків це все більше скидається на сцену з казки Андерсена «Нове вбрання короля»: дивитись гидко, але зізнатися соромно. При цьому емоції, що виникають в оточуючих, як правило, зі знаком «мінус», — біль, страх або сором (от тільки за кого?). Іншими словами, творчість сьогодні (а тим більше шокуюча) просто неможлива без скандалу. Причому такого, щоб на розрив аорти, а ще краще — мозку. Інакше популярності (= успіху) тобі не бачити як своїх вух. А до речі, чому б не залучити до цього процесу не тільки вуха, а й інші частини тіла? Сьогодні рівень популярності невіддільний від поняття іміджу, від якого, на думку обізнаних у цій справі, залежить мало не половина успіху. Відповідно, щоб про тебе заговорили, удаються до будь-яких хитрощів: від пірсингу на все тіло чи то поголеної голови до зшивання яловичих шматків у «сукню», яка за короткий час стала класикою епатажу.
16-8
Не забудьмо про пупок. Його у нас дуже люблять татуювати і пірсінгувати. До речі, бажання бути модним може захопити настільки, що на зміну природним віям тепер прийшли “білкові” (Грінпіс тихо плаче!), а пірсінг, який вже давно посів провідні позиції з-поміж засобів для прикрашання тіла, дійшов і до... очей. «JewelEye» — саме так називається імплантування крихітних ювелірних прикрас у поверхню ока, що за лічені тижні цього літа набув в Америці шаленої популярності. При цьому, споглядаючи у деяких представників гомо сапієнс роздвоєний язик або нарощені на голові роги, дедалі більше переконуєшся, що еволюційні закони в сучасному світі дають серйозні збої і незабаром окремих людських особин можна буде зараховувати і до рептилій, і до парнокопитних (до речі, індустрія моди подібні пориви активно вітає, пропонуючи, наприклад, чоботи у вигляді копит). А ще я чомусь подумала, що якщо б у людини в процесі еволюції не відвалився хвіст, зараз була б ціла хвостова індустрія моди. Ці хвости усі б фарбували, стригли, мили, чесали й голили, не забуваючи при цьому хвалитися їх довжиною, товщиною і, звісно, густотою хутра. Хоча мені більше до душі крила.
16-9
Ігри розуму
Серед японських ку дівчат-тинейджерів стиль Мі у. Цікаво, мод у ов йш уві о доволі швидк бирають собі а чи багато наших тинків під вбрання з аніме або гри?
VOCALOID Вокал від Віталій Журенко
16-10
2010 року андроїди, робонавт, вокалоїди, співучі фемботи, автомобільні автопілоти та інші системи неприродного інтелекту наступали по всіх фронтах. Людство дедалі активніше перекладає на плечі комп’ютерів і роботів рутинні і небезпечні операції. Стосовно ж японських спроб замінити людину скрізь, де тільки можна, годі й говорити. А лідирувати тут почала... сфера розваг. Минулого року на базі технології Yamaha Vocaloid2 була створена перша голосова героїня програми-синтезатора вокалу з Character Vocal Series Міку Хатсуне (Міку Хацуне). Найпростіша у використанні програма вокалоїд (vocaloid = Vocal + Android) і її клони буквально увірвалися в шоу-бізнес. Мільйони людей по всьому світу тепер із захопленням слухають не тільки фонограму і навіть не «відеограму», а повністю віртуального артиста. Проривом же 2010 року можна вважати «виступ» вокалоїда у реальному концертному залі. Відвідувачі концертів вперше стали свідками того,
як тривимірна анімована героїня солірувала у супроводі живих музикантів. Тільки один кліп з «виступом» Міку Хатсуне подивилися онлайн понад три з половиною мільйони осіб. А якщо зібрати сукупну аудиторію, то вона вже налічує не один десяток мільйонів в усьому світі. Хацуне Міку (Hatsune Miku) набула зіркової популярності не тільки в Японії, але й інших країнах. Вона виконує пісні у стилі J-pop, якому так відповідає її зовнішність. До речі, в Японії за підсумками 2010 року Міку Хатсуне була визнана співачкою року ... Вокалоїд анімованого 3D персонажа Міку Хатсуне міцно утвердився на верхніх рядках чартів, а кліпи з виступом голографічної дівчини переглянули кілька мільйонів відвідувачів Інтернету.
льних Тема вірт уа ьмі ідомому філ в у а т и р зк ро азва фільбула чудово 002 року! Н 2 е виконавців щ у м о т S1m0ne. ола, зня писанні — а н у м Ендрю Нікк о к сь ову », в англій і нуль — осн ю ц и н и д му «Симона о ровано имона — У ній зашиф ного дива. С річчя. ер т ’ю п м о к тея 21 сто будь-якого юдини. Гала л ь ел доскод о м а іби бачимо н цифров и м і н а р вді обка! На ек ис у. Наспра р т к а у т и Фейк! Підр в о лан перякісна і шалено та жінки. Є с у і н , налу жінку си и р т к а вання. ж немає ні ь 4D моделю ец ін В . а м а прогр
16-11
Art-i-Cul
Люди — це квіти.
В
Ольга Журенко
я і л и с е С е ббер
Знавці стверджують, що мова квітів народилася в епоху романтизму і ледь не понад сто років була невід’ємною частиною любовного листування. Квіти допомагали закоханим вести мовчазний діалог, висловлюючи складну гаму переживань і почуттів. Наприклад, гіацинт за кількістю бутонів «призначав» день зустрічі, а дзвоник за кількістю квіток «уточнював» навіть годину побачення. Якщо обраниця одержувала, наприклад, конвалії, вона напевне знала, що її кохають. Звертали також увагу на те, чи прикрашений букет листям і чи прибрані шипи у троянди. А ще: у якій руці тримає букет той, хто його дарує, — у правій або в лівій (тобто від щирого серця ці квіти чи ні).
16-12
Якщо ж дівчина, якій подарували букет, нахилила його вправо, то це означало згоду, а якщо вліво — відмову. Крім того, юнак, даруючи дівчині квітку, пильно дивився: якщо обраниця приколола її на сукні біля серця, значить, любить, а якщо помістила у зачіску — застереження: не наближуйся. До речі, у наш час, щоби розказати комусь про свої почуття, вдаються до більш вишуканих способів. Замість букету тепер можна подарувати і себе коханого (чи кохану). Причому у вигляді цієї самої квітки. Не вірите? Тоді ласкаво просимо на сторінку англійської художниці Сесилії Веббер. Ця дивовижна жінка займається фотомонтажем і вже неодноразово вражала своїх глядачів флористичними вигадками. І, скажу відверто, тут є чого дивуватися, адже щоб роздивитися людські фігурки, потрібно докласти певних зусиль — настільки гармонійно вони вписуються в букет.
16-13
Creative
rnal.com
? а м и р е в Що за д и Asaratov.livejou
За матеріалам
Отже, якщо пам’ятаєте, дорогі наші читачі, щоби ближче познайомитися, ми запросили вас погратися. Для цього нам, звісно, не треба було падати у нору, як це зробила Аліса, утім, несподіванок нам трапилося напевне не менше, ніж їй. Але, як і в будьякій грі, все має початок і кінець. А оскільки у нас із вами все тільки починається, ми вирішили запропонувати вам творити свій світ власноруч. Достатньо лише обрати двері, які відкриють вам путь у світ інколи — незбагненного, часто — небезпечного, рідко — спокійного, але завжди — цікавого життя. Отже, починаємо креативити? Що для цього потрібно? Звісно, двері, причому бажано білі, хоча це не принципово, адже фарби також ще ніхто не відміняв. Потім — найпростіші чотири фотографічні рамки А4 формату, накриті склом (до речі, можна підібрати будь-які рамки, не тільки дерев’яні). Обрані рамки пофарбували у білий — під колір дверей. Якщо ж у вас двері іншого кольору, тоді й рамки слід фарбувати так, щоб вони збігалися за кольором із дверима.
16-14
Нарешті, слід визначитися із фото. Звісно, найкращий варіант — зробити світлину свого улюбленого місця самостійно (хоча це може бути й щось зі сфери мрій, тож не завадить передивитися роботи інших фотохудожників), а потім роздрукувати її у великому форматі. Потім обране фото ділимо на чотири рівні частини (достатньо на зворотному боці прокреслити простим олівцем) і розрізаємо. Кожна чверть фото буде розміром 210×297 мм. Якщо працюєте на комп’ютері, фото можна розділити графічним редактором, а потім кожну частину зберегти в окремому файлі і роздрукувати. І останній етап. Рамки зі вставленими в них фото клеїмо до дверей і закріплюємо маленькими гвіздками. Коли обраний пейзаж вже не милуватиме око, його можна замінити на щось інше, включаючи види Марса, галактик або підводних глибин.
16-15
на це видання на 2012 рік платної квитанції, дані про повну адресу, телефон). П надішлеш, слід погодити з «ДВОЄ» власноруч написати нам л «ІГРИ РОЗУМУ» участь у розіграші. PSYHO
Сподіваюсь, наш проект хоча б трішки зацікавив тебе, хоча, зізнаюсь, все най-най-най ще попереду. Отже, до зустрічі у СІЧНІ 2012 року в нашому першому святковому «JustTEEN», на сторінках якого на вас чекають: Несподіванки першого кохання
Випадкові винаходи
Зустріч із психологом
Дя
Листи ми чекаємо до 1 гру
«STORY.LOVE», «STORY.LIFE» Новий погляд на життя видатних особистостей сучасності й минулого
ку
єм
Передплатний індекс укр. мова —
А ще: «Азбука стилю», «Битва за… тіло», «Думки вголос», конкурс «Маленькі задоволення»… і ДЕРЕВО ПОДЯКИ, перший листочок на якому з’явиться вже сьогодні.
о,
89477
щ о ти з н а м и!
Пер рос
Вартість передплати на 2
Усі передплатники нашого журналу «JustTeen» візьмуть участь у розіграші супер-призу —
нетбука!
Попроси батьків оформити передплату на це видання на 2012 рік. Надішли копію передплатної квитанції, дані про себе та батьків (ПІБ, повну адресу, телефон). Пам’ятай: усі дані, що ти нам надішлеш, слід погодити з батьками. Тому попроси їх власноруч написати нам листа з проханням взяти участь у розіграші.
Передплачу
Листи ми чекаємо до 1 грудня 2011 року. Передплатний індекс укр. мова —
89477
Передплатний індекс рос. мова —
89496
Вартість передплати на 2012 рік
Передплату на журнал м • у будь-якому Передплачуй та вигравай! Буде весело!відділен Адреса видавництва: ВГ 16-16 Передплату на журнал можна оформити: • у будь-якому відділенні Укрпошти • на сайті: journal.osnova.com.ua • за телефоном: (057) 731-96-35 Адреса видавництва: ВГ «Основа», вул. Плеханівська 66, м. Харків, 61001