23 minute read
2° морозу
T КАРАНТИННА ТВОРЧІСТЬ «ІРШАВА» ЗРОБИЛА «ШАЛАТУ»
Всередині заслуженого працівника культури України Надії Мельник-Гудь нуртує творча жилка. Вже понад 30 років вона є керівником народного фольклорного ансамблю «Іршава». Нещодавно в цього колективу сталася мегакрута подія – вони відзняли кліп «Шалата».
Advertisement
Щоб не було творчого вакууму в період карантину, дві вихованки Надії Іванівни, Ольга Міщенко та Ольга Продан, записали дуетом понад 20 закарпатських народних пісень. Аби вписатися в актуальну нині соціальну дистанцію, одна виконавиця стояла біля огорожі, інша – біля «агоша» (стовпа). У той період Н. Мельник-Гудь вийшла через фейсбук на зв’язок із відомим українським композитором Русланом Талабірою. Обмінялися творчими задумами, домовилися записати фонограму. Ось так на її основі в керівниці «Іршави» виникла ідея відзняти кліп «Шалата» (Як відомо, це – популярний на Закарпатті натуральний вітамінний інгредієнт страв). З вибором локації допоміг народний артист України Іван Попович – знімали в Осої.
Варто відзначати, що кліп – недешеве задоволення. Перемовини велися з ужгородським композитором і аранжувальником Дмитром Фесенком. Він обіцяв за це взятися, однак ніяк не знаходив часу. Тоді Надія Іванівна звернулася до учасника «Іршави» Юрія Танька, котрий і став режисером «Шалати». Відео знімали брати Матішинці. І кліп та виконання пісні припали до душі публіці, про що свідчать численні перегляди в ютубі й на ФБ та цікаві коментарі. Іван КОПОЛОВЕЦЬ
Інформація про виконання обласного бюджету за 2020 рік
У 2020 році до обласного бюджету мобілізовано податків, зборів та інших доходів
у сумі 954 494,1 тис. грн., що на 14,1%, або на 156 596,2 тис. грн, менше надходжень за 2019-й, у тому числі до загального фонду (без урахування трансфертів) – 792 591,6 тис. грн, що становить 103,4%, або на 50 409 тис. грн більше 2019 р., та до спеціального фонду (без урахування трансфертів) – 161 902,4 тис. грн, що на 56,1% (або на 207 005,2 тис. грн) менше 2019-го. Причиною такого скорочення є зменшення власних надходжень бюджетних установ на 58,9%, або на 213 067,3 тис. гривень.
Обсяг та структура доходів загального і спеціального фондів за видами доходів, які забезпечують надходження не менше 3 відсотків загального обсягу доходів за 2019 - 2020 роки
(тис.грн.)
Назва коду доходів 2019 рік 2020 рік
Податок та збір на доходи фізичних осіб Податок на прибуток підприємств
Темп росту 2020/2019, %
Питома вага у загальному обсязі, % 2019 рік 2020 рік 650 694,9 693 879,9 106,6 58,6 72,7 42 242,7 46 587,0 110,3 3,8 4,9 Плата за надання адміністра тивних послуг - 29 663,2 30 990,5 104,5 2,7 3,2 Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законо122 053,4 31 594,6 25,9 11,0 3,3 давством Інші джерела власних надхо джень бюджетних установ - 239 837,9 117 229,4 48,9 21,6 12,3
Обласний бюджет у 2020 році отримав трансфертів із державного бюджету по загальному та спеціальному фондах у сумі 2 180 760,3 тис. грн, у тому числі дотацій 595 606,1 тис. грн (або 100%) та субвенцій – 1585154,2тис. грн (93,2%) річного плану з урахуванням змін.
Видатки обласного бюджету без урахування трансфертів, що передаються до інших бюджетів, у 2020 році становили 2104501 тис. грн, з них по загальному фонду – 1364137,4 тис. грн, що склало 98,2% до плану річних призначень із урахуванням змін, по спеціальному фонду – 740 363,6 тис. грн при кошторисних призначеннях на рік у сумі 1 152 135 тис. грн.
Обсяг та структура загального і спеціального фондів, спрямованих у 2019 – 2020 роках на галузі бюджетної сфери
(тис.грн.)Темп Питома вага у
Назва коду функціональної Касові видатки росту загальному обкласифікації видатків 2020/2019, сязі, % 2019 рік 2020 рік % 2019 рік 2020 рік 0100 «Державне управлiння» 117 805,9 47 345,1 40,2 4,5 2,2 1000 «Освiта» 569 399,0 636 511,4 111,8 21,9 30,2 2000 «Охорона здоров’я» 1 177 032,8 520 859,4 44,3 45,2 24,7 3000 «Соцiальний захист та соцiальне забезпечення» 230 246,5 195 801,9 85,0 8,8 9,3 4000 «Культура i мистецтво» 119 822,5 110 546,8 92,3 4,6 5,3 5000 «Фiзична культура i спорт» 71 894,2 64 171,6 89,3 2,8 3,0 6000 «Житлово-комунальне господарство» 6 540,1 4 841,0 74,0 0,2 0,2 7000 «Економічна діяльність» 286 879,4 497 335,3 173,4 11,0 23,6 8000 «Інша діяльність» 25 382,4 27 088,7 106,7 1,0 1,3 Разом (без урахування транс фертів іншим бюджетам) - 2 605 002,8 2 104 501,0 80,8 100,0 100,0
У порівнянні з 2019 роком видатки зменшилися на 19,2 відсотка, або на 500 501,9 тис. грн. Зменшення видатків обласного бюджету пов’язане переведенням з квітня 2020 р. на фінансуються з Національної служби здоров’я України установ охорони здоров’я, які є комунальними некомерційними підприємствами, та зменшенням витрат на проведення окремих заходів закладами обласного бюджету із запровадженням карантину з метою запобігання негативному розвитку епідемічної ситуації та протидії поширенню коронавірусу COVID-19.
Видатки на галузь «Державне правління» у порівнянні з 2019-м зменшились у 2,5 раза (або на 70 460,8 тис. грн) у зв’язку із взяттям на баланс у 2019 р. Комунальною установою «Управління спільною власністю територіальних громад» об’єктів, будівель, споруд, які не закріплені за підприємствами, організаціями на праві господарського відання або не передані в оперативне управління, на загальну суму 83 321,3 тис. грн. (у т. ч. спорткомплекс «Юність» – 59 856,1 тис. грн).
Із спеціального фонду на капітальні видатки використано 593 992,5 тис. грн, у т. ч. за рахунок коштів, що передаються із загального фонду бюджету до бюджету розвитку (спеціального фонду) 277 520,5 тис. гривень.
На реалізацію 50 обласних програм із обласного бюджету використано 220 952,8 тис. грн, що становить 95,4% плану на рік.
З обласного бюджету для надання та обслуговування пільгових кредитів громадянам використано 13 892,7 тис. грн, у т. ч. на програму забезпечення молоді, учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб житлом у Закарпатській області – 4 867,7 тис. грн та цільову програму «Власний дім» – 9 025 тис. грн.
Одночасно повідомляємо, що на сайті облдержадміністрації розміщено проєкт рішення «Про затвердження звіту про виконання обласного бюджету за 2020 рік» із пояснювальною запискою. Публічне представлення звіту про виконання обласного бюджету за 2020 р. відбудеться в 11 годин 5 березня 2021 року у приміщенні департаменту фінансів облдержадміністрації (м. Ужгород, пл. Народна,4 каб 482), тел. (0312) 61-28-50.
Департамент фінансів облдержадміністрації
T З ГЛИБИНКИ БОБОВЕ – СЕЛО НА МЕЖІ
ЗНИКНЕННЯ
За офіційними статистичними даними, ще 10 років тому тут мешкало 200 осіб, нині – кілька десятків. Бобове, що належить до Углянської тергромади на Тячівщині, опинилося на межі зникнення. Місцеві кажуть: село завжди було малочисельним – у 1980-ті там нараховувалося близько 60-ти дворогосподарств, де проживало не більше 300 чоловік, але раніше в ньому вирувало життя. Зараз молодь у пошуках заробітків виїхала за кордон. Залишились лише старі й дрібка малих.
Дістатися до села, що ховається в улоговині між крутосхилими пагорбами, непросто: без автівки підвищеної прохідності не обійтися. «Швидка» чи «пожежка» сюди просто не доїжджають: ґрунтова дорога зі стрімкими підйомами та спусками – не для них, особливо в сезон дощів. До того ж соціальні заклади тут занепадають. Колишній ФАП, відкритий у 1960-ті, розміщується в частині будинку 81-літньої пенсіонерки Марії Феєр, котра 31 рік пропрацювала там санітаркою, а коли вийшла на заслужений відпочинок – її замінила донька. Були ще фельдшер і медсестра. А зараз приміщення пустує і руйнується, пацієнтів тут давно не приймають.Люди кажуть: добре, що неподалік живе фельдшерка, котра хоч і в декретній відпустці, та за нагальної потреби по дзвінку навідує односельців. Немає в Бобовому ні аптеки, ні магазину (до найближчого – 2-3 км через пагорби).
Місцеві звикли покладатися лише на власні сили. Дні минають у праці та домашніх клопотах, а коротати довгі зимові вечори допомагають улюблені заняття. 44-річна Наталія Волос пряде нитки з овечої вовни та в’яже з них теплі шкарпетки й капці. Такі архаїчні прялки можна нині побачити хіба в музеях давнини, але для господині це незамінний атрибут. Користуватися таким приладдям навчив брат-вівчар 16 років тому. «Навесні вівці стрижемо, миємо вовну, сушимо, скубемо, прядемо, плету капці, светри», – розповідає господиня. Вовни з однієї вівці вистачає на светр. Іноді свої вироби жінка продає знайомим. Тепле ремесло зігріває рідних пані Наталії. Та вона шкодує, що нема кому передати свої знання: четверо дітей роз’їхались, а більше ніхто не хоче вчитися.
Винятком тут сім’я Зеленьків, де з’явилося на світ 11 діток. Поки малеча ростиме – село точно не зникне. Кілька учнів навчаються у місцевій початковій школі. Одна стіна занедбаної будівлі тримається на опорах. Під час нашого візиту уроки вже завершилися, тож поспілкуватися з учителькою не вдалося.
Є в Бобові і справжні народні таланти. Знаний у околицях столяр, а колись ще й скрипаль Юрій Шафар грати на інструменті навчився в дитинстві. В молодості музиканта запрошували на весілля. І зараз час від часу дістає з футляру улюблену скрипку. «Я придбав її, коли ще в школу ходив, заробляв уже гроші самостійно – кому тумбочку зроблю, кому стільчик чи столик», – згадує. Бобове є також батьківщиною відомого музиканта-віртуоза Цилька Мотрі.
Попри всі труднощі, мешканці села не збираються покидати свої домівки. Бо лише тут, у мальовничому куточку, де виросли вони та їхні чада, почуваються добре і спокійно. Та чи повернуться сюди без умов для комфортного життя їхні сини й доньки?..
P.S. Авторка вдячна за допомогу о. Василю – настоятелю православного храму с. Груники. Наталія Маджара, Тячівщина
Фото автора
T ПОРАХУВАЛИ ПОНАД 2 МЛН ГРИВЕНЬ
Протягом січня суб’єкти господарювання області придбали ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю тютюновими й алкогольними виробами на суму 2,08 млн грн.
Зокрема до місцевих бюджетів перераховано 1,03 мільйона гривень плати за право оптової торгiвлi цими товарами й 1,05 млн – роздрібної.
Всього минулого місяця в краї видано 346 ліцензій на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном, призупинено 47 та анульовано 40, інформує ДПС у Закарпатській області.
Організація продає з аукціону будівлю магазину загальною площею 89.4 кв. м за адресою: Ужгородський район, с. Р. Геївці, вул. Борканюка, 14.
Стартова ціна – 115 000 грн, без урахування ПДВ.
Реєстраційний внесок – 170 гривень.
Гарантійний внесок – 10% від стартової ціни.
Аукціон відбудеться 4 березня 2021 року об 11.00 (за к. ч.).
Останній термін реєстрації учасників – 3 березня 2021 року.
Довідки за телефоном: (050) 771-13-93.
Чопська міська рада оголошує конкурс на заміщення
Вакантної посади головного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку та звітності управління освіти, культури, молоді і спорту.
У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магістра за напрямами підготовки «бухгалтерський облік», «облік і аудит», вільно володіють державною мовою та мають навички роботи на комп’ютері, здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки. Вакантної посади спеціаліста І категорії відділу охорони здоров’я.
У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які мають вищу освіту за освiтньо-квалiфiкацiйним рівнем спеціаліста, магістра, вільно володіють державною мовою та мають навички роботи на комп’ютері, здатні за своїми діловими й моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.
Документи, що подаються для
участі в конкурсі: заява про участь у конкурсі, заповнена особова картка (форми П-2ДС) із відповідними додатками, дві фотокартки розміром 3х4 см, копія документа, який посвідчує особу, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (кандидата на посаду), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством, копії документів про освіту (підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня), копія військового квитка (для військовозобов’язаних).
Додаткова інформація щодо основних функціональних обов’язків, розміру та умов оплати праці надається начальником відділу кадрової роботи за адресою: м. Чоп, вулиця Берег, 2, кабінет №17, або за телефоном (0312) 71-12-42.
Термін, протягом якого приймаються заяви, становить 30 днів із дати опублікування оголошення.
Дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 24.02.2021 року.
Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля – №20208106391.
ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля
Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної в пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.
1. Планована діяльність
Влаштування водозабірної споруди для поливу багаторічних насаджень ТОВ «Натс Гарден» на території Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. Капремонт. - Площа зрошення 81,76 га. - Протяжність водопровідної мережі – 580 м. - Технічні характеристики трубопроводу: діаметр – 160 мм; матеріал – ПЕ-HD; товщина стінки – 12,5 мм. - Потужність насосної станції (водозабору на каналі річки Стара) – 37 кВт. - Продуктивність насосної станції (водозабору на каналі річки Стара) – 82 м куб./год. - Потужність насосної станції (системи крапельного зрошення) – 37 кВт. - Продуктивність насосної станції (системи крапельного зрошення) – 80,5 м куб./год.
- Максимальні витрати води на зрошення – 80,5 м куб./год. - Річна потреба у воді – 49,275 тис. м куб. (максимальна).
2. Суб’єкт господарювання ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАТС ГАР-
ДЕН» – код ЄДРПОУ 42452734. 89421 Закарпатська обл., Ужгородський район, село Сторожниця, вулиця Гагаріна, будинок 60, тел.+380505139383.
3. Уповноважений орган, який забезпечує проведення громадського обговорення
Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4. E-mail central@ecozakarpat.gov.ua.
Контактна особа – Урись Ігор Омелянович. Телефон (0312) 61-67-01,
4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля
Дозвіл на виконання будівельних робіт, що видається Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (або інший уповноважений орган) відповідно до чинного законодавства України.
5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань
Тривалість громадського обговорення становить 26 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) з моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається у назві оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля.
Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (в тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
Відповідно до Закону України №733-ІX від 18.06.2020 року про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), який набрав чинності з 17.07.2020 р., громадське обговорення планованої діяльності проводиться у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді), про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. У цей період громадські слухання, передбачені статтею 7 цього Закону, не проводяться і на дати, що припадають на цей період, не призначаються.
6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо
планової діяльності.
Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації: 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4. E-mail central@ ecozakarpat.gov.ua
Контактна особа – Урись Ігор Омелянович. Телефон (0312) 61-67-01.
7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки
надання зауважень і пропозицій.
Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4. E-mail central@ ecozakarpat.gov.ua.
Контактна особа – Урись Ігор Омелянович. Телефон (0312) 61-67-01.
Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного в абзаці другому пункту 5 цього оголошення.
8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності
Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 44 аркушах.
9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними:
Кальницька сільська рада, 89624 Закарпатська обл., Мукачівський район, село Нове Давидково, вулиця Миру, будинок 4-А, 24.02.2021 р., контактна особа Качур Є. І.
Дискусія про українську мову й закарпатських угорців майже така ж давня, як і аналогічна про українську мову та російськомовних українців. Узагалі, сперечатися про це в нашому краї – справа невдячна: одразу починають оперувати заїждженими фразами про толерантність і «представників 100 національностей, що мирно уживаються на цій території упродовж століть», або ж ідуть пити закарпатське вино чи каву. Ба навіть дипломати на останній міжурядовій зустрічі мовного питання воліли не торкатись, а говорили про добросусідські взаємини, ремонт доріг і КПП на кордоні. Проте з 16 січня цього року мовний закон діє, і його буква гарантує захист української у сфері обслуговування. Тож чи виконується він у Берегові та як саме – ми вирішили перевірити на собі, у звичайний день відвідавши Берегово.
ЯКОЮ ВАМ ТРЕБА, ТАКОЮ І ГОВОРИМО
Згаданий закон гласить, що відтепер інформація про товари та послуги на території України має надаватися насамперед державною мовою, себто підприємства, установи й організації усіх форм власності та підприємці мають обслуговувати споживачів передусім українською. Закон, очевидно, захищає її як державну мову і права українців, для яких вона є рідною. Так само очевидно, що наші співвітчизники, чия рідна мова не українська, сприймають закон без особливого пафосу. І хоча ставлення громадськості до заяв про «ущемления прав русскоязычных граждан» у нас загалом відоме (скандал із викладачкою одного з київських університетів був цьому добрим доказом), на територіях, де проживають етнічні групи, як-от угорці, все не так однозначно.
У Берегові угорці становлять, за різними оцінками, 50 – 60% населення. То як тут із мовою? Чи утискають чиїсь права: угорців (адже саме про це ми періодично чуємо із заяв Товариства угорської культури Закарпаття та від угорського уряду), від яких вимагають спілкуватися не рідною, а державною; чи українців, які можуть не отримати гарантованих законом послуг на території України в місці компактного проживання нацменшини?
Перевірятимемо буквально на своїй шкурі. Йдемо в центр міста, плануємо зайти в кілька крамниць, аптеку та на ринок – де ж краще можна вивчити ситуацію? (Одразу відкидаємо варіанти з термальними купальнями та готелями, оскільки орієнтовані ці заклади на українських туристів і де-де, а там точно володіють українською).
Пригадую, що треба придбати дітям судинозвужувальні краплі й заходжу в одну з центральних аптек. Вітаюся українською та прошу товар. Продавчиня ввічливо відповідає українською з місцевим акцентом, дає ліки. Розраховуюся і вирішую поцікавитися: якби звернулася до неї угорською – вона теж відповідала би українською? «Ні, таким покупцям ми відповідаємо угорською. Мусимо знати кілька слів нею, аби могти спілкуватися з місцевими жителями. Хоча я не володію цією мовою, але зможу порозумітися з клієнтом. Від нас цього вимагають власники аптеки. Знаю, що в більшості крамниць у місті така ж практика. Зручно має бути насамперед клієнтові, тому ми тут усі переважно двомовні».
Згодом, коли я запитую те саме (але вже представившися журналісткою та зайшовши до крамниці разом із колегою-фотокором) у продавчині окулярів у бутику, діалог у нас виходить сухий і дещо напружений (всетаки відчувається накрученість навколо «мовної теми»). «Ми можемо розмовляти з вами тією мовою, якою вам зручно, якщо ви захочете придбати окуляри в нашому магазині», – відповідає жінка, відмовляючись назватися та не дозволяючи себе сфотографувати, навіть попри те, що вона в масці. Каже, що сама – угорка, українською знає кілька десятків слів, які використовує в роботі. Й також наголошує, що тут для неї головне – комфорт клієнта. Зауважую, що хоч їй явно не подобається тема розмови й моя присутність у закладі, вона не грубіянить і не відходить від «офіційної» лінії про «все для зручності споживача». Побіжно задумуюся: чи було б це так само толерантно, якби я зараз запитувала те ж саме десь, скажімо, в російськомовній Одесі чи Херсоні?.. ЧИЯ КАВА ЗВЕРХУ?
Із продавчинь переводимо з колегою увагу на вивіски. Адже закон гарантує, що вони мають подаватися українською, як і інформація на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню... Примітно, що майже всюди вивіски в Берегові – українською й угорською, переважно поруч. Або ж угорською зверху, українською – нижче. Дуже рідко – навпаки. Так можна вивчити, що аптека – це patika, перукарня – fodrászat, «не паркувати» – «nem parkoló», а з продубльованого оголошення на дверях «вхід лише у масках» угорською ідентифікую хіба «maszk».
Зате ми добряче посміялися з банера вуличного фастфуду, де продають розчинну каву, млинці та фанки (Угорський варіант пампухів, присипаних пудрою. – Авт.). Для перекладу власники користувалися явно не словником і навіть не Googleперекладачем, а своїм знанням мови. Відтак káve перекладено як «кофе», fánk – «пончики», а «безалкогольні напої» написано як «безалкАгольні ПаНої». Розраховано, очевидно, на те, що той, хто раптом посеред вулиці чогось із цього захоче, все й так зрозуміє. На крайній випадок, є картинка. Тому для людей із гумором у Берегові – ніяких труднощів перекладу!
У цьому ж переконуюся і спілкуючись із ромкою, яка поруч із цим кіоском продає вживане взуття, розкладене в дитячому візочку (гарна вітрина, чого ж!). Знаю, що вони в Берегові – переважно угорськомовні, тож вирішую спробувати, чи зможу я, україномовна, придбати в неї товар. Жінка, бачачи, що дивлюся на чоботи, кеди й туфлі, починає жваво нахвалювати товар угорською. Перепитую українською, яку ціну править за черевики.
«Двесті грівєн пара, – відповідає ламаною російською. – Какіє вам надо? Вот харошій сапогі на вас». «Та мені би дітям щось, дитячі є у вас?» – перепитую.
«Дітям тоже маєме, паніко, никайте, але які файні», – ромка одразу ж переходить на закарпатську говірку й пропонує кілька варіантів, але я відмовляюся: мовляв, не той розмір. Хоча розмовою залишаюся задоволеною. Діє той же принцип: якою мовою хочете, такою й говоримо, лишень щось купіть.
«У Берегові немає мовної проблеми на рівні обслуговування, – підтверджує мої думки Марічка Муска, службовиця з Берегівської РДА, з якою зустрічаємося в місті згодом, аби «розвіртуалитися». – Ті, хто працює у сфері торгівлі чи послуг, зацікавлені продати свій товар. Відтак, якщо це притомні люди, вони зроблять усе, аби отримати у вашій особі клієнта. Тому в магазинах – двомовні продавці, а надавачі послуг зуміють зробити так, аби клієнт залишився задоволений. Мої перукарі, майстри манікюру чи з корекції брів – угорки. «Бровистка» українською знає два слова: «чорний» і «темно-коричневий», але вона так викладається в роботі й править за це таку ціну, що я продовжую до неї ходити. За кілька місяців вона вивчить десять слів».
На мовну проблему можна наштовхнутися у спілкуванні з тими людьми, каже жінка, котрі чита-
ють і дивляться відповідні медіа й упевнені, що їх утискають, залякують і прагнуть нашкодити тільки тому, що вони – угорці. «Маю знайому, працювали в одній установі, вона в декреті зараз. Після котроїсь із недавніх погроз (Йдеться про лист, надісланий на адресу угорського консульства. – Авт.) написала мені, що перелякана й думає: їй нічого більше не залишається, тільки емігрувати звідси. Ну як можна реагувати на провокації такого штибу, абсолютно не аналізуючи ситуації?!» КОЛИ В РОЗМОВІ НАСТАЄ «ФОДЬОНТЬ»
Тим часом підходимо до місцевого ринку. Перед входом до нього розмістилися в ряд ґаздині з сіл: тут яйця, сало, молоко, квасоля, шматки гарбуза та домашні закрутки. Зупиняюся біля жіночки з букетиками «котиків»
та невідомої, проте дуже гарної рослини: на зелених гілочках, як намисто, нанизані фіолетові ягоди. Власниця краму принаджує закликами угорською, але після того, як запитую, мовляв, скільки хочете за це, відповідає ламаною російською: «Десіть грівєн» (Місцеві угорці 40 – 50 років досить непогано володіють нею, бо вчили її в школі за часів Союзу). Даю десятку, вибираю букетик, роздивляюся й нахвалюю – бо ж гарний! Продовжую далі розпитувати українською, очікуючи, що продавчиня також на неї перейде: «А як ця рослина називається?» «Нє могу сказать, ми на єто по-венгерскі кажем «фодьонть», – пояснює. Усвідомлюю, що українською вона не заговорить, як би я не старалася, бо не знає її. Це, до речі, тенденція: місцеве сільське населення часто володіє лише угорською і дуже погано – російською чи українською. Тобто настає той момент, коли розумієш: розмові «фодьонть».
Зате сусідка цієї продавчині, біля якої зупинився колега, перебиває нас і пояснює ламаною російською та місцевим діалектом, що цих рослин багато на Малій горі (Це місцевість під Береговим, де схили завжди були засаджені виноградниками, але частина з них занедбана з часів СРСР, і там розрослися хащі). За дві хвилини я також встигаю дізнатися, що в цієї жінки там найкращий черешневий сад у Берегові, понад 40 дерев, і черешні «бальшиє, как мячики», а ще є яблука та персики. Плюс отримую запрошення навесні прийти туди в гості й зробити репортаж. Пані Ліза сьогодні на ринку продає сироп із шипшини, тож відразу інформує про особливості його приготування та користь цих ягід для діабетиків і людей, котрі мають проблеми з жовчю. Уся наша розмова проходить цим самим суржиком (гримуча суміш угорських слів із російськими та закарпатським діалектом) – але задоволення від спілкування отримуємо обидві.
ПРОБЛЕМИ Є, КОЛИ МОВА ПРО ПРИНЦИПИ
Про ще один випадок, коли мовна проблема в Берегові може спричинити конфлікт, згодом за кавуванням у центрі міста розкаже дружина колегижурналіста Наталія, вчителька англійської. Свого часу вона щодня їздила на роботу в Угорщину через кордон велосипедом – викладала в тамтешній школі. Вона перфектно володіє й українською, й угорською, але спілкується першою з них і вимагає її ж у відповідь. «Якось я поскаржилася на чоловіка, котрий принципово не хотів переходити на українську, – розповідає. – Це був автозаправник на АЗС однієї зі всеукраїнських мереж. Я зверталася до нього українською, а він до мене – угорською. Попросила його відповідати також українською, він відказав, що принципово не перейде на неї, бо я приїхала сюди на автомобілі з угорськими номерами. Мене це обурило. Берегово – маленьке містечко, тут усі знайомі, тож знаю, що він може розмовляти українською. Я зателефонувала на «гарячу лінію» і поскаржилася на того працівника, ну а потім більше його не бачила. Можливо, він і втратив роботу через це. А може, я просто не потрапляла на його зміну».
Словом, мовні проблеми починаються тоді, коли йдеться про принципи. «Якось у подруги, яка переїхала з Івано-Франківська в Берегово і влаштувалася тут у банку, – пригадує Наталія, – був випадок, що літня пара вимагала обслуговування угорською. Дійшло до криків. Із одного боку: «Хто вас узяв сюди працювати?!» А з другого: «Я в Україні й розмовлятиму з вами українською на роботі», – розказує жінка. Міркую собі, що, можливо, саме для таких випадків і потрібен закон про мову. Адже саме закон найкраще визначає, хто правий, а хто ні. «ВИ – НЕ МІСЦЕВИЙ?» «НІ, Я ПРОСТО ОСВІЧЕНА ЛЮДИНА!»
Лізі-нийні, як вона просить себе називати, залишилася би найяскравішим спогадом із берегівського ринку, якби за кілька десятків метрів ми не зустрілися з Ігорем Семеновичем. Біля нього я зупинилася придбати аукубу. Поки шукала гроші, продавець узявся пояснювати особливості догляду за декоративним кущем – і я аж перестала порпатися в рюкзаку. Він говорив чистою літературною мовою, як моя університетська професорка! На ринку в Берегові! Погодьтеся, випадок особливий.
Я знайшла-таки гроші, даю, хвалю прекрасну українську співрозмовника й запитую: «Ви – не місцевий?» «Чого ж – не місцевий? Я просто освічена людина. Живу в Берегові все життя, ходив тут у школу, підпрацьовую трохи зараз на ринку, продаючи вирощене в саду, бо гроші потрібні», – чоловік явно потішений компліментом. Тим часом розповідаю, що я журналістка й готую матеріал про закон, українську мову та Берегово, прошу поспілкуватися на цю тему й питаю дозволу його сфотографувати. Настрій Ігоря Семеновича міняється, фотографуватися він відмовляється й завершує діалог фразою: «А що тут говорити? Це тисячу років була територія Угорщини, тут говорили угорською, і далі говорять... І я можу. Magyarul beszélek (Розмовляю угорською. – Авт.) за потреби. І українською теж. Тому нема чого в Берегові про мову говорити».
Авжеж, нема, думаю. От навіть дипломати про це не говорять! Дорогою назад, уже з кущем аукуби в руках, іще раз зустрічаюся з Лізі-нийні. «Сколько цветок купіла?» – питає. Називаю ціну. «Ну, ти прієжжай вєсна мой сад. Я тєбє так дам», – махає мені. Прощаємося. Іду з базару з думками про те, що, може, й справді в Берегові варто говорити з людьми про рідкісні рослини, сироп із шипшини чи закарпатські вина?.. Розмова тоді, навіть якщо ти ні бум-бум по-угорськи або ж вони – по-українськи, виходить набагато злагодженішою.
Хоча, навіть за келишком сонячного напою в Берегові мова таки заходить іноді про мову, даруйте за тавтологію. Як розповів відомий приватний винороб Карл Шош, у підвал до якого ми не могли не зайти, в дегустаційному залі часом спалахують і такі суперечки. «Буває, – каже Корчі-бачі, – що закидають мені гості, особливо зі Львівщини чи Івано-Франківщини, чому не веду презентацію державною мовою. Мовляв, ти живеш на українській землі, то розмовляй із нами українською. Зазвичай пояснюю, що я – етнічний угорець і говорю угорською, як і мої батько й діди, котрі теж тут жили, робили вино й мене цього навчили. Саме тому воно таке смачне, і ви його зараз п’єте, нахвалюючи. А в школі ми колись учили російську – нею й спілкуюся з туристами. Вивчати зараз у свої роки українську я не почну, тож пропоную на цьому припинити суперечку. Здебільшого на тому й розходимося. Але зрідка все ж чую неприємні слова на свою адресу. Що ж, люди всякі є. Маю надію, що більше вони в мій підвал не прийдуть». Тетяна КОГУТИЧ Фото Сергія Гудака
