58 minute read
11° тепла, в горах по
СЕРЕДА
3 БЕРЕЗНЯ
Advertisement
08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:15 Новини. 08:05, 09:05, 13:10, 18:20 Суспільна студія.
09:30, 22:00 Т/с «Віра».
11:05 Солодка дача. Чізкейк. 11:55, 15:55 Біатлон. 15:10, 21:35, 00:55 Спорт. 15:20 Країна пісень. 16:45, 19:55 Д/ц «Дикі тварини». 17:20 #ВУКРАЇНІ. 18:55 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 21:55 Спорт. Аспект. 23:40 Програма з Майклом Щуром.
08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок з 1+1». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:20, 12:20, 14:15 «Одруження наосліп». 15:45 Світ навиворіт.
17:10 Т/с «Вітер кохання». 20:45, 21:50, 22:50 Х/ф «Бідна Саша». 23:50 Т/с «Кухня».
08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.».
11:05 Т/с «Мене звати Мелек». 12:25 Х/ф «Шеф Адам Джонс».
14:30, 15:30, 16:30, 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного».
ЧЕТВЕР
4 БЕРЕЗНЯ
08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:35, 21:00, 00:15 Новини. 08:05, 09:05, 12:00, 13:10 Суспільна студія.
09:30, 22:00 Т/с «Віра».
11:05 Солодка дача. 15:10, 21:35, 00:55 Спорт. 15:20 UA:Фольк. Спогади. 16:30, 19:55 Д/ц «Дикі тварини». 17:00 Біатлон. 18:55 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 21:55 Спорт. Аспект. 23:40 Схеми. Корупція в деталях.
08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:20, 12:20, 14:15 «Одруження наосліп». 15:55 Світ навиворіт.
17:10 Т/с «Вітер кохання». 20:45 Х/ф «Бідна Саша».
21:45 Право на владу.
00:45 Х/ф «Моя бабуся Фані Каплан».
08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером». 10:00 «Корисна прогр.».
11:05 Т/с «Мене звати Мелек». 12:25 Х/ф «Зведені сестри».
14:35, 15:30, 16:25, 21:00 Речдок. 18:00, 19:00 «Стосується кожного». 20:00 «Подробиці». 22:05 Слідство вели...
23:55 Т/с «Згадати молодість».
08:30 Т/с «Надприродне». 10:20 Х/ф «Білі ціпоньки».
12:50 Кохання на виживання. 15:00 Орел і Решка. 17:00, 19:00 Хто зверху?
21:00 Х/ф «Твої, мої і наші». 22:50 Х/ф «Домашній арешт».
08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Д/с «Найбільш завантажений у світі». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10, 16:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 Спостерігач. 13:10 Д/с «Повітряні воїни». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:30 «ВЕЛИКА ПОЛІТИКА». 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:10 Д/с «Щоденники другої світової війни».
08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини.
20:00 «Подробиці». 22:05 Слідство вели... 23:50 Т/с «Згадати молодість».
08:30 Т/с «Надприродне». 10:20 Х/ф «Домашній арешт».
12:50 Кохання на виживання. 15:00 Орел і Решка. 17:00, 19:00 Хто зверху?
21:00 Х/ф «Тупий та ще тупіший 2». 23:20 Х/ф «Клік: Із пультом по життю».
08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10 Д/с «Найбільш завантажений у світі». 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 Невигадані історії. 13:10 Д/с «Повітряні воїни». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Час «Ч». 16:20 Таємниці війни. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:30 Діючі особи. 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 21:40 Час-Tіme. 00:10 Д/с «Щоденники другої світової війни». 10:10 Громадянська оборона.
11:25, 13:15 Х/ф «РобоКоп».
12:45, 15:45 Факти. День.
14:15, 16:15, 21:25 Т/с «Розтин покаже-2». 16:50 Х/ф «Потрійна загроза».
18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Секретний фронт.
23:30 Х/ф «Убий їх усіх».
08:55 Битва екстрасенсів.
13:25, 14:50 Т/с «Сліпа».
14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».
15:50, 18:05 Т/с «Слід».
19:05 «Один за всіх».
20:15, 22:45 Т/с «Полонена». 23:05 Т/с «Майор і магія».
08:00 Моя правда. 08:50, 09:30 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:40 Зіркове життя. 10:30 «Моя правда».
11:20 Х/ф «Назар Стодоля». 12:50 Х/ф «Попіл і алмаз». 14:50 Х/ф «Весілля з посагом». 17:10 Х/ф «У зоні особливої уваги». 19:00, 00:35 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Профайл». 23:00 Х/ф «Тримайся, козаче!».
00:15 «Академія сміху».
08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».
09:00 Х/ф «Опікун». 10:40, 19:30 Т/с «Коломбо».
12:50 «Легенди карного розшуку».
10:10 Секретний фронт.
11:55, 13:15 Х/ф «Призначення».
12:45, 15:45 Факти. День.
14:15, 16:15, 21:25 Т/с «Розтин покаже-2». 16:50 Х/ф «Убий їх усіх».
18:45, 21:00 Факти. Вечір. 20:15 Анти-зомбі.
23:30 Х/ф «Раптова смерть».
08:50 Битва екстрасенсів.
13:25, 14:50 Т/с «Сліпа».
14:30, 17:30, 22:00 «Вікна-Новини».
15:50, 18:05 Т/с «Слід».
19:05 «Один за всіх».
20:15, 22:45 Т/с «Полонена». 23:05 Т/с «Майор і магія».
08:00, 11:20 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Спогади». 10:30 Зіркове життя.
12:10 Х/ф «Лісова пісня». 13:50 Х/ф «Загадковий пасажир». 15:40 Х/ф «У зоні особливої уваги». 17:20 Х/ф «Хід у відповідь». 19:00, 00:45 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Профайл». 23:00 Х/ф «Небувальщини про Івана».
00:30 «Академія сміху».
08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».
09:00 Х/ф «П’ять хвилин страху». 10:45, 19:30 Т/с «Коломбо».
12:50 «Легенди карного розшуку». 14:40 «Таємниці кримінального світу». 16:50 «Випадковий свідок». 18:20 «Вартість життя».
21:30 Т/с «Сліпа зона».
00:50 «Реальні злочинці».
09:55 Х/ф «Робокоп».
11:50 «Загублений світ». 16:55 1/4 Кубок України з футболу «Динамо»»Колос».
19:00 Т/с «Звонар-2». 20:00 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 22:05, 23:40 Т/с «Кістки-10».
08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях.
10:00 Т/с «Жіночий лікар». 12:45, 15:30 Т/с «Пошта».
16:00 Історія одного злочину.
18:00 Т/с «Виходьте без дзвінка 4».
20:10 «Говорить Україна».
21:00 Т/с «Незакрита мішень». 23:10 Т/с «Коротке слово «НІ».
09:10 Правда життя. 10:15, 00:40 Речовий доказ. 11:25 Вижити в дикій природі. 12:20 Дикий і живий. 13:20 Прихована реальність. 14:15 Боротьба за виживання. 15:15, 19:55 Секретні території. 16:10 Бойові кораблі. 17:05, 20:50 Шукачі неприємностей. 18:00 Неймовірні винаходи. 19:00 Ролан Биков. 21:45 Інженерні ідеї. 22:40 Арктика з Брюсом Перрі. 23:40 Шокуюча правда. Мовчання ягнят.
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Блакитна планета». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».
14:35 «Вартість життя». 16:50 «Випадковий свідок». 18:20 «Правда життя».
21:30 Т/с «Сліпа зона».
00:50 «Реальні злочинці».
08:45 Х/ф «Робокоп-2». 10:55 Х/ф «Робокоп-3».
12:55 «Загублений світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ».
19:25 Т/с «Звонар-2». 20:25 Т/с «Ментівські війни. Харків-2». 22:35, 00:10 Т/с «Кістки-10».
08:00, 15:00, 19:00, 23:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях.
10:00 Т/с «Жіночий лікар». 12:45, 15:30 Т/с «Пошта».
16:00 Історія одного злочину.
18:00 Т/с «Виходьте без дзвінка 4».
20:10 «Говорить Україна».
21:00 Т/с «Незакрита мішень».
23:10 Слідами.
23:50 Т/с «Коротке слово «НІ».
08:25 Правда життя. 10:05, 00:40 Речовий доказ. 11:15, 21:45 Інженерні ідеї. 12:15 Дикий і живий. 13:15 Прихована реальність. 14:10 Боротьба за виживання. 15:10 Секретні території. 16:05 Бойові кораблі. 17:00, 20:50 Шукачі неприємностей. 17:55 Неймовірні винаходи. 18:55 Леонід Биков. Зустрічна смуга. 19:50 Битва цивілізацій. 22:40 Арктика з Брюсом Перрі. 23:40 Шокуюча правда.
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:50, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж ЄС. 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».
13:30 Т/с «Техаський рейнджер 3». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання».
19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 «Exatlon Hungary».
23:40 Т/с «Приватні детективи». 00:45 Т/с «Сімейні таємниці».
14:10, 23:15 Т/с «Батько-тигр». 15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 00:50 Т/с «Серед друзів».
19:00, 00:20 Новини. 19:55 «Фокус».
22:05 Т/с «Наше мале село».
23:10 «Класний номер».
13:30 Т/с «Техаський рейнджер 3». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання».
19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 «Exatlon Hungary».
23:40 Т/с «Приватні детективи». 00:45 Т/с «Сімейні таємниці».
14:10 «Класний номер».
15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05 Т/с «Серед друзів».
19:00, 00:45 Новини. 19:55 «Фокус».
22:05 Т/с «Наше мале село».
23:15 «Серед акул». TV JOJ
09:35, 19:00 «Без серветки». 10:55, 16:00 «Судові справи».
11:55 Т/с «Поліцейські в дії».
13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:45 «На сьомому небі».
17:05 Т/с «Синій код».
20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода.
21:35 Х/ф «Тріщина» 1-2 с. 00:35 Т/с «Світлофор».
10:10, 17:55 Т/с «Кедрова бухта 3». 10:55 Т/с «Доктор Квін 2».
11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:55 «Фольклорика».
15:20 Т/с «Дон Маттео».
16:20 «Зведи дім, посади дерево». 17:25 Дивовижні сади. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. Лотерея.
21:32 Х/ф «Авіньйонські вбивства».
23:00 «Новини та коментарі». 23:25 Д/ф «Сутінки босів».
23:55 Х/ф «Подарунок».
09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Русинський т/ж. 11:00 Т/ф «Троє з 9-го поверху». 11:50 «Пісенні хвилини».
12:00, 19:30 М/с.
13:20 «Велоподорожі». 13:30 «Сейф». 14:10 Класичне катання на лижах. ЧС. 15:55 Д/ф «Оздоровчі купелі». 16:10 Угорський т/ж. 16:35 «Саме тут». 16:45 Т/ж нацменшин. 16:55 Д/с «Найкращий друг собаки 2». 18:10, 21:00 Новини. 18:25 Д/с «Родина». 18:55 «Ангели-охоронці». 21:10 Д/ф «Се крети Середземномор’я». 22:00 Д/ф «Земля під водою: кліматичні зміни». 22:50 Д/с «До хреста». 23:45 «Кінорама». 00:10 Т/ж «Мистецтво».
08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір.
08:15 М/ф «Вруміз».
08:40 Романо лав. 08:55, 16:00 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 10:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 20:05 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Європейське перепуття. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «В сім’ї». 12:30 «Одноденна мандрівка». 12:58 Анонси.
13:20, 14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк».
16:10 Мистецький вимір. 16:35 Територія спорту. 17:00 Д/ф. 19:50 На часі. 21:30 «Постаті». 21:55 «Угорська хроніка». 22:25 «Карпатський басейн». 22:45 Т/ж «Спадщина». 23:10 «Карта». 23:35 «Лісовими стежками».
TV JOJ
09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 16:00 «Судові справи».
11:50 Т/с «Поліцейські в дії».
13:00, 18:30 Новини. 13:30 «Суперзірка». 13:45 «На сьомому небі».
17:05, 00:20 Т/с «Синій код».
20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода.
21:35 Т/с «Нове життя 3».
22:40 «На межі». 23:30 Інформ. прогр. «Сім».
10:10 Т/с «Кедрова бухта 3». 10:55 Т/с «Доктор Квін 2».
11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 15:00 «Фольклорика».
15:25 Т/с «Дон Маттео».
16:35 «Словаччина в картинах». 17:25 Дивовижні сади.
17:55 Т/с «Хадсон та Рекс».
20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 «Золоті часи». 22:35 Д/с «Cуспільство очима жінок». 23:15 «Новини та коментарі».
23:40 Х/ф «Я його принцеса».
09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30, 18:00 Новини з регіонів. 09:45, 17:20 Т/ж «Життя в регіонах». 10:30 Угорський т/ж. 11:00 Т/ф «Троє з 9-го поверху». 11:40 «Пісенні хвилини».
12:00, 20:30 М/с.
13:20 Д/с «Оздоровчі купелі». 13:30 Т/ж лижних видів спорту. 14:10, 16:10 Класичне катання на лижах. ЧС. 15:10 Теніс. 16:55 Біатлон. 18:20 Футзал. Кваліфікація ЧЄ-2022. Словаччина - Греція. 21:00 Лотерея. 21:10 «Мій діагноз». 21:35 Д/ф «Чарівне королівство». 23:00 «Експеримент». 23:25 «Найгучніші кримінальні справи Словаччини».
08:00, 11:00, 15:00 Докладно. 08:10, 11:10 Дитячий простір.
08:15 М/ф «Вруміз».
08:35 Територія спорту. 08:55 Відкривай Німеччину з Михайлом Малим. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20 На часі. 09:35, 10:35, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Роман Сов’як - у мережі. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:00, 21:00 Новини. 12:05 «Ромашка». 12:35, 23:10 «Академія кожного». 12:58 Анонси.
14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк».
16:00 Європейське перепуття. 16:25 Концерт. 17:00, 19:50 Д/ф. 21:30 Портрет акторки Берегівського угорського театру Магдолни Ваш. 22:30 «Сім’я 2021». 22:50 «Жива церква». 23:35 «Література та книга».
П’ЯТНИЦЯ
5 БЕРЕЗНЯ
08:00, 09:00, 13:00, 15:00, 18:00, 21:00, 00:15 Новини. 08:05, 09:05, 12:00, 13:10, 18:20 Суспільна студія.
09:30, 22:00 Т/с «Віра».
11:05 Солодка дача. 15:10, 21:35, 00:55 Спорт. 15:20 Країна пісень. 15:55 Міста та містечка. 16:15 Біатлон. 18:55 Д/ц «Супер-чуття. Особливий загін». 19:55 «Дикі тварини». 21:55 Спорт. Аспект. 23:40 Перша шпальта.
08:00, 09:00, 12:00, 14:00, 16:45, 19:30 ТСН. 08:10, 09:10 «Сніданок». 09:25, 10:20 «Життя відомих людей 2021». 11:20, 12:20, 14:15 Вечірній квартал.
17:10 Т/с «Вітер кохання».
20:15 Ліга сміху. 22:15 Жіночий квартал.
00:15 Х/ф «Команда А».
08:00, 09:00, 12:00, 17:40 Новини. 08:10, 09:20 «Ранок з Інтером».10:00 «Корисна прогр.».
11:05 Т/с «Мене звати Мелек». 12:25 Х/ф «Міс Погана поведінка».
14:30, 15:30, 16:30, 00:35 Речдок. 18:05 «Стосується кожного».
СУБОТА
6 БЕРЕЗНЯ
08:00, 09:00, 21:00, 00:15 Новини. 08:05 Д/ц «Тваринна зброя». 09:05 Відтінки України.
09:45, 22:00 Х/ф «Пані Боварі».
11:55, 16:35 Біатлон. 13:25 Д/ц «Дикі тварини». 15:00 UA:Фольк. Спогади. 16:10 Міста та містечка.
18:05 Х/ф «Поруч з Ісусом: Марія Магдалина».
20:00, 21:25 Д/ц «Боротьба за виживання». 00:40 #ВУКРАЇНІ.
08:00 «Сніданок». 10:00, 18:20 Світ навиворіт. 19:30 ТСН. 20:15 «Ліпсінк батл». 22:10 Вечірній квартал. 23:20, 00:20 Світське життя.
09:00 «Готуємо разом. Домашня кухня». 10:00 «Корисна прогр.».
11:00 Х/ф «Іграшка». 13:00 Х/ф «Солодка жінка». 15:00 Х/ф «Будьте моїм чоловіком». 16:40 Х/ф «Найчарівніша та найпривабливіша». 18:15, 20:30 Т/с «Добровольці».
20:00 «Подробиці». 23:00 «Великий бокс. Владислав Сіренко - Каміл Соколовські».
НЕДІЛЯ
7 БЕРЕЗНЯ
08:00, 08:55, 21:00, 00:10 Новини. 08:20, 18:10 Д/ц «Дикі тварини». 09:00 Божественна літургія Православної церкви України. 11:00 Недільна літургія Української ГрекоКатолицької церкви. 12:30 Недільна Свята меса Римсько-Католицької церкви в Україні. 13:30, 16:55 Біатлон. 15:00 Країна пісень. 16:05 Концерт. Ніна Матвієнко та Дмитро Андрієць. 17:50 Студія «Біатлон».
18:50 Х/ф «Украдене щастя» 1, 2 с.
21:25 Програма з Майклом Щуром.
22:00 Х/ф «Украдене щастя» 3, 4 с.
00:35 #ВУКРАЇНІ.
08:00 «Сніданок». 09:00 «Лото-забава». 09:45, 10:50 Світ навиворіт.
16:40 Х/ф «Впіймай мене, якщо зможеш».
19:30 ТСН. 21:00 «Голос країни 11». 23:10 Світське життя. 00:10 Концерт Наталії Могилевської «Весна». 20:00 «Подробиці».
21:00 Х/ф «Шерлок: Бридка наречена».
22:50 Слідство вели...
08:30 Т/с «Надприродне».
11:00 Від пацанки до панянки. 13:00 Вар’яти.
15:10 Х/ф «Будинок великої матусі». 17:10 Х/ф «Будинок великої матусі 2». 19:10 Х/ф «Брехун, брехун». 21:00 Х/ф «Завжди кажи «Так». 23:10 Х/ф «Метод Хітча».
08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:10, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 08:15 Форшмак. 08:45 Натхнення. 09:30 Машина часу. 10:10 Д/с «Бойові кораблі». 11:10, 16:10 Д/с «Бойові машини». 12:30 На власні очі. 13:10 Д/с «Повітряні воїни». 14:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 15:30 Срібний вік. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:10, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 19:20 «ПОЛІТКЛУБ з Віталієм Портніковим». 21:40 Час-Tіme. 00:10 «Щоденники другої світової війни».
23:55 Х/ф «Сліди апостолів».
08:20, 10:00 Kіds’ Tіme.
08:25 М/ф «Феї і легенда таємничого звіра».
10:05 Орел і Решка. 12:10 У кого більше.
14:10 Х/ф «Персі Джексон і викрадач блискавок». 16:50 Х/ф «Персі Джексон і море чудовиськ». 18:50 Х/ф «Пірати Карибського моря: На краю світу».22:10 Х/ф «Боги Єгипту». 00:50 Х/ф «Тупий та ще тупіший 2».
08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 17:00, 18:00, 20:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:15 Д/с «Найбільш завантажений у світі». 08:40 Натхнення. 08:50, 21:25 Актуально: Економіка. Політика. Соціум. 09:10 Час «Ч». 09:30 Майстри ремонту. 10:15 Форшмак. 10:35 Медекспертиза. 11:10 Гончаренко рулить. 11:40 На власні очі. 12:15 Індійський фільм. 15:15 Концерт. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:15 Pro військо. 18:30, 00:35 Невигадані історії. 19:00, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 20:10 Рандеву. 21:20 Вечірній преЗЕдент. 21:35 Вікно в Америку. 00:10 Є ЗМІСТ.
17:50 Т/с «Детектив Ренуар».
20:00 «Подробиці тижня».
22:00 Х/ф «Шерлок: Бридка наречена».
08:00, 09:50 Kіds’ Tіme.
08:05 М/ф «Звірополюс». 09:55 Х/ф «Уіллоу». 12:40 Х/ф «Сонна лощина». 14:50 Х/ф «Пірати Карибського моря: На краю світу». 18:10 Х/ф «Пірати Карибського моря: На дивних берегах». 21:00 Х/ф «Пірати Карибського моря: Помста Салазара». 23:40 Х/ф «Полювання за янголами».
08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 15:00, 17:00, 20:00, 21:00, 23:00, 00:00 Час новин. 08:15 Невигадані історії. 08:35 Vоїн - це я! 08:45 Натхнення. 09:25 Хроніка тижня. 10:10 Д/с «Авіакатастрофи: причини і наслідки». 11:10 Д/с «ТОП-10: таємниці й загадки». 12:15 Індійський фільм. 15:15 Концерт. 17:10, 23:10 Д/c «Великі танкові битви». 18:00 Час. Підсумки тижня з Ганною Мірошниченко. 19:00, 22:00 Д/с «Таємнича світова війна». 20:10 Машина часу. 21:25 Вечірній преЗЕдент. 21:30 Вечір з Яніною Соколовою. 00:10 Д/с «Щоденники другої світової війни».
08:45 Факти. Ранок. 09:15, 19:20 Надзвичайні новини. 10:10, 13:45, 18:25, 00:15 «На трьох». 11:40, 13:15, 20:05 Дизельшоу. 12:45, 15:45 Факти. День.
14:00 Т/с «Вижити за будь-яку ціну». 15:35, 16:15 Х/ф «Раптова смерть».
18:45 Факти. Вечір. 23:00 «На трьох-9».
13:00, 14:50, 18:05 Т/с «Сліпа».
14:30, 17:30, 22:00 «ВікнаНовини». 19:00, 22:45 «Холостяк».
08:00, 11:20 «Моя правда». 08:50 «Мультфільм». 09:30 «Спогади». 10:30 Зіркове життя.
12:10 Х/ф «Тримайся, козаче!». 13:25 Х/ф «Єва хоче спати». 15:20 Х/ф «Розмах крил». 17:05 Х/ф «Командир щасливої «Щуки». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 21:00 Т/с «Профайл». 23:00 Х/ф «Смуга перешкод». 00:30 Х/ф «Дрянь».
08:30, 12:30, 16:30, 19:00 «Свідок».
09:00 Х/ф «Таємниця записної книжки».
08:35, 09:55 Т/с «Вижити за будь-яку ціну».
09:15, 10:35 «На трьох».
11:05, 13:00 Т/с «Пес».
12:45 Факти. День.
16:50 Х/ф «Пригоди Плуто Неша».
18:45 Факти. Вечір.
19:10 Х/ф «Люди у чорному» 1-3. 00:40 Т/с «Розтин покаже-2».
10:50 Т/с «Полонена».
17:05 «Хата на тата». 19:00 «Майстершеф». 22:22 «Dіzel Nіght». 00:15 «Звана вечеря».
08:00 Зіркове життя. 08:50, 09:30 «Мультфільм». 09:35 «Моя правда». 10:25 «Невідома версія».
11:15 Х/ф «Граф Монте Крісто». 14:40 Т/с «Два капітани». 19:00 Т/с «Суто англійські вбивства». 23:00 Х/ф «Сім днів до весілля». 00:45 Х/ф «Ялинка, кролик і папуга».
10:55 Х/ф «Вантаж без маркування». 12:40 Т/с «Досьє «Майорка».
15:35 «Випадковий свідок». 18:05 «Круті 90-ті».
08:25 Громадянська оборона.
09:25, 13:00 Т/с «Розтин покаже-2».
12:45 Факти. День.
14:20 Х/ф «Спеціаліст». 16:20 Х/ф «Руйнівник».
18:45 Факти тижня.
21:20 Х/ф «Люди у чорному: Інтернешнл». 23:35 Х/ф «Повернення героя».
08:50 «Майстершеф. Професіонали». 12:15 «Хата на тата». 15:05 «СуперМама». 19:00 «Слідство ведуть екстрасенси». 20:00 «Один за всіх». 23:10 «Таємниці ДНК».
08:00 Зіркове життя. 08:50 «Мультфільм». 09:00 «Телемагазин». 09:30 «Моя правда». 10:20 «Невідома версія».
11:10 Х/ф «Чорний тюльпан». 13:20 Х/ф «ФанфанТюльпан». 15:20 Х/ф «Два капітани». 19:25 Т/с «Суто англійські вбивства». 23:25 Х/ф «Казка про жінку та чоловіка».
10:35, 19:30 Т/с «Коломбо».
12:50 «Легенди карного розшуку».14:40 «Правда життя». 16:50 «Випадковий свідок». 18:20 «Таємниці світу».
21:30 Т/с «Сліпа зона». 23:10 Х/ф «Смертельна стежка».
00:50 «Реальні злочинці».
08:20 Х/ф «Людина президента». 10:15 Х/ф «Людина президента-2».
12:05 «Загублений світ». 18:00 Секретні матеріали. 18:15 «Спецкор». 18:50 «ДжеДАІ».
19:25 Х/ф «Швидкість». 21:50 Х/ф «Швидкість-2». 00:05 Х/ф «Спіймати і вбити».
08:00, 15:00, 19:00 Сьогодні. 08:15 Ранок з Україною. 09:00 Зірковий шлях.
10:20 Т/с «Гра в долю». 14:45, 15:30 Т/с «Непрекрасна леді».
20:10 «Говорить Україна». 21:00 Свобода слова Савіка Шустера.
00:00 Т/с «На гойдалці долі».
Мега
09:05 Правда життя. 10:15, 00:40 Речовий доказ. 11:25 Боротьба за виживання. 12:25, 15:10, 19:55 Секретні території. 13:20 Прихована реальність. 14:15 Ніл. 16:05 Бойові кораблі. 17:00, 20:50 Шукачі неприємностей. 17:55 Неймовірні винаходи. 18:55 Володимир Івасюк. 21:45 Інженерні ідеї. 22:40 Арктика з Брюсом Перрі. 23:40 Шокуюча правда.
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Угорські фермери». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».
19:00 «Свідок».
19:30 Х/ф «Формула кохання». 21:15 Х/ф «Іграшки для дорослих». 23:05 Х/ф «Місто пороку».
08:10 «ДжеДАІ 2020». 09:10 «Загублений світ».
13:10 Х/ф «Кинджалиблизнята». 15:00 Х/ф «Подвійний дракон». 16:50 Х/ф «Швидкість». 19:00 Х/ф «Зламана стріла». 21:05 Х/ф «Чорна діра». 23:10 Х/ф «Ворог мій».
08:55 Х/ф «Лікар щастя». 11:00 Т/с «Тайсон». 14:50, 15:20 Т/с «Тростина на вітрі».
15:00, 19:00 Сьогодні. 20:00 Головна тема. 21:00 Шоу «Маска». 23:00 Музична платформа. Мега
08:00, 19:05 У пошуках істини. 10:10 Речовий доказ. 11:20 Секретні території. 12:15 Битва цивілізацій. 13:15 Інженерні ідеї. 16:15 Арктика з Брюсом Перрі. 18:15 Брама часу. 21:00 Невідома Європа.
13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 «Сума». 21:25 Новини спорту. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».
12:20 Х/ф «Формула кохання». 14:05 Х/ф «Хід конем». 15:40 Х/ф «Сім старих і одна дівчина». 17:10 Х/ф «Іграшки для дорослих». 19:00 Х/ф «Весна на Зарічній вулиці». 20:50 Х/ф «Гусарська балада». 22:35 Х/ф «Бінго Бонго». 00:35 Х/ф «Смертельна стежка».
08:00, 00:55 «Загублений світ».
12:00 Х/ф «Чорний орел».
13:55 17 тур ЧУ з футболу «Динамо»- «Мінай».
16:00 Х/ф «Швид кість-2». 18:15 Х/ф «Знамення». 20:45 Х/ф «Викрасти за 60 секунд». 23:00 Х/ф «Урок виживання».
09:45 Т/с «Дорога додому». 17:00, 21:00 Т/с «Любов матері».
19:00 Сьогодні.
23:00 Т/с «Благими намірами».
Мега
08:20, 19:10 У пошуках істини. 10:15 Речовий доказ. 11:25 Секретні території. 13:15, 21:00 Магія океанів. 16:15 Арктика з Брюсом Перрі. 18:15 Брама часу. 13:35, 19:25 Міжнародні спортновини. 13:50, 22:25 V4 новини. 13:55, 14:25, 18:15 «Сьогодні вдень». 14:00, 15:30, 16:30, 17:00, 18:30, 19:00, 20:30, 22:00, 23:00, 00:00 Новини. 15:25, 16:15, 17:15, 18:15 «Тепер відбувається». 18:55, 19:45, 21:30 «Сьогодні ввечері». 20:05 Т/ж «Ти - вдома!». 21:25 Спорт. Погода. 22:30 Новини світу. 22:50, 23:35, 00:55 «Сьогодні вночі».
13:30 Т/с «Техаський рейнджер 3». 15:35 Т/с «Дарую тобі життя». 16:40 Т/с «Донька». 17:45 Т/с «Вітер кохання».
19:00 Факти. 19:45 Факти плюс. 20:40 «Exatlon Hungary».
23:40 Т/с «Приватні детективи». 00:45 Т/с «Сімейні таємниці».
14:10, 23:15 Т/с «Новий Амстердам».
11:35 «Тренди». 12:05 «Історія реконструкції одного будинку». 12:40 Т/ж «Нерухомість». 13:10 «Багаж». 13:45 «Гунгарікум». 14:15 Т/ж «Інтер’єрні тренди».
14:50 Х/ф «Джим Ґудзик і машиніст Лукас». 17:15 Т/с «Коломбо».
19:00 Факти. 19:55 Факти плюс.
21:00 Х/ф «Лицар дня». 23:25 Х/ф «Подружки нареченої».
10:10 «Телешоп».
11:10 Т/с «Дідусь».
12:20 Т/ж автолюбителів.
12:55 Т/с «Історія нашого життя». 14:30 Т/с «Гарний лікар». 16:50 Х/ф «Подорож до центру Землі».
19:00 Новини. 20:00 «Фокус плюс».
21:00 Т/с «Учитель». 22:05 Х/ф «Людина-мураха». 00:40 Х/ф «Королівство вікінгів».
10:55 Кулінарна. 11:30 «Більше, ніж охоронець». 12:00 Т/ж жінок. 12:35 Т/ж автолюбителів. 13:05 «Стиль життя». 14:10 Т/ж «Формула Е».
14:45 Х/ф «Увесь цей світ». 16:50 Х/ф «Мільярд».
19:00 Факти.
19:50 Х/ф «Атомні самураї». 22:30 Х/ф «Великий Стен». 00:55 Х/ф «Знайомство з батьками».
11:10 Муз. 11:50 «Готель року». 12:35 «Легенди живуть із нами». 13:10 «Поза домом».
13:40 Т/с «Дідусь». 14:20 Х/ф «Могутній Джо Янг». 16:55 Х/ф «Поліцейська академія 6».
15:25, 20:55 Т/с «Хрещена мати». 16:55 Т/с «Клятва». 18:05, 00:50 Т/с «Серед друзів».
19:00, 00:25 Новини. 19:55 «Фокус».
22:05 Т/с «Наше мале село».
TV JOJ
09:35, 19:00 «Без серветки». 10:45, 15:50 «Судові справи».
11:55 Т/с «Поліцейські в дії».
13:00, 18:30 Новини. 13:35 «Суперзірка». 13:55 «На сьомому небі». 16:00 «Звана вечеря».
17:05 Т/с «Синій код».
20:00 Кримінальні новини. 20:30 Спорт. Погода.
21:35 Х/ф «Месники: Завершення».
10:10, 17:55 Т/с «Хадсон та Рекс». 10:55 Т/с «Доктор Квін 2».
11:50, 18:45 Телегра «Дуель». 12:20, 19:15 «5 проти 5». 13:00, 17:00, 20:00 Новини. 13:20 «Дамський клуб». 14:50 «Фольклорика».
15:15 Т/с «Дон Маттео».
16:20 «Таємниця моєї кухні». 17:25 Дивовижні сади. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Погода. 21:30 «Люблю Словаччину». 23:05 Прогр. «Борис і Брамбор».
23:40 Х/ф «Відчиніть, поліція!».
TV JOJ
08:15 М/с «Качині історії». 09:05 Т/с «Наші». 10:25 Т/с «Канікули 3». 11:35, 19:00 Т/с «Бодка». 12:40 Х/ф «Лапочка».
14:45 Анім/ф «Сімейка Крудсів».
16:45 Х/ф «Пригоди у Веґасі».
20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода.
21:35 Х/ф «Жінки в спокусі». 00:15 Х/ф «Без істерики!».
08:10 М/с.
08:50 «Фідлібум». 09:20 «Смайлики». 09:45 Розважальна прогр. «Не поспішай».
10:15 Т/с «Мерлін 3».
11:10 Т/ж «Культура». 11:40, 21:32 «Таємниці тіла». 12:40 «В ефірі».
13:10 Т/с «У вихорі квітів». 14:50 Х/ф «Ельдорадо».
17:00 «Люблю Словаччину». 18:40 Д/с «Подорожі». 19:20 «Зведи дім, посади дерево». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода.
22:35 Т/с «Заправка».
23:10 «Пізно ввечері». 00:00 Прогр. «Борис і Брамбор».
00:40 Т/с «Таксист».
08:15 Жива панорама. 08:55 Т/ж «Телевікенд». 09:20 «Енциклопедія словацьких спільнот». 09:35 «Велоподорожі». 10:00, 13:15 Гірськолижний спорт. 11:50, 17:30 Біатлон. 15:00, 16:10, 19:00 Класичне катання на лижах. ЧС. 15:25 Футбол. 18:10 Теніс. 20:15 Легка атлетика. 22:00 Т/ф «Пан нічого не бажав».
23:10 Т/с «Найгучніший голос». 00:05 Т/с «Міст 4».
19:00 Новини.
19:50 Т/с «Батько-тигр». 21:00 Х/ф «Капітан Марвел». 23:35 Х/ф «Аллегіант».
TV JOJ
08:10 М/с «Качині історії».
09:00 Анім/ф «Сімейка Крудсів».
11:00 Х/ф «Месники: Завершення». 15:05 Х/ф «Місія нездійсненна».
17:50 «Поради власникам будинків». 18:50 Новий дизайн. 20:00 Новини. 21:25 Спорт. Погода.
21:35 Х/ф «Боротьба з моєю сім’єю». 00:05 Х/ф «Сибір».
08:20 М/с.
09:45 «Дивовижне ательє». 10:15 «Теревені». 10:35 Т/ж «Автосалон». 11:05 Д/с «Таємне життя озер». 12:00 «Словаччина в картинах». 12:25 «Світ у картинах». 12:55 «Без п’яти 12». 14:10 «Громадянин за дверима».
14:45, 23:55 Т/с «Агата Крісті: Пуаро».
16:20 «Золоті часи».
17:30 Х/ф «Справа манекенниці».
19:15 «Таємниця моєї кухні». 20:00 Новини. 20:55 Голи. Очки. Секунди. Лотерея. Погода. 21:30 Д/ф «Словацький пантеон: Мілан Растислав Штефаник». 09:00, 12:50 «Жива панорама». 09:30 «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО на Словаччині». 09:45 Д/с «Цехи і мануфактури». 10:30 Д/ф «Квартет». 11:00 Т/ф «Троє з 9-го поверху». 11:45 «Пісенні хвилини».
12:00 М/с.
13:30 Д/ф «Місце для молитви». 14:10, 17:55 Класичне катання на лижах. ЧС. 16:10 Біатлон. 20:15 Легка атлетика. 22:45 Лотерея.
22:50 Х/ф «Макбет».
08:00, 11:00, 12:00, 15:00, 21:00 Новини. 08:10, 11:10 Дитячий простір.
08:15 М/ф «Вруміз».
08:35 Глобал 3000. 09:00, 10:00, 13:00, 19:30, 20:30 Деталі. 09:20, 10:20, 13:20 Д/с. 11:15 Уроки тітоньки Сови. 11:25 Карпатське рибалля. 11:50, 16:50 Візерунок дня. 12:05 «Прибуток». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси.
14:00, 18:00 Т/с. 15:10 Т/с «Полдарк».
16:00, 21:30 Романо лав. 16:15 Концерт. 17:00, 20:05 Д/ф. 19:50 На часі. 21:45 «12 місяців у лісі». 22:05 «Стежками батьківщини». 22:30 «Новум». 22:55 «Як це було?!». 23:50 «Ти вдома».
09:00, 10:00 Деталі.
09:20, 16:00, 17:30 Т/с.
10:20 На часі. 10:35, 19:30 Д/ф. 11:00, 21:00 Новини.
11:05 М/ф.
11:30 «Жіночий час». 11:55 Події. 12:00 «Портрети». 12:25 Анонси. 12:30 «Карпатська кулінарія». 13:00 Новини, новини культури. 13:05 «Natura». 13:30 Європейське перепуття. 13:55 Д/ф «Таємниці царства рослин». 15:35 Роман Сов’як - у мережі. 17:00, 19:00 Дайджест.
21:10 Т/серіал «Два графа Дюла Андраші».
21:40 «Затерті історії». 21:50 «12 місяців у лісі».
22:10 Т/с «Hactіon». 23:05 Т/с «Робочі справи». 23:30 Т/с «Товт Янош».
22:25 Х/ф «Шлях до неможливого».
08:50 «Фермерське ревю». 09:20 Т/ж рибалок. 09:45 Т/ж споживачів. 10:00, 13:30 Гірськолижний спорт. 11:20 Д/ф «Ясна-2016». 12:05 «Орієнтація». 12:30 «Слово Боже». 12:55 Біатлон. 15:00 Класичне катання на лижах. ЧС. 16:30 «Сезон». 16:45 Хокей. Екстраліга. 20:00 Легка атлетика. 21:40 Т/ж Ліги Фортуни. 22:15 «Про спорт».
22:50 Х/ф «Дантон».
08:00, 10:00, 18:00, 20:00 Дайджест.
08:30, 16:10, 18:30 Т/с.
10:30, 20:30 Д/ф. 11:00, 13:00, 21:00 Новини. 11:05 Т/ж «Природні скарби Будапешта». 11:30 «З вірою в житті». 11:55, 12:25 Події. 12:00 «Я прийшов сюди для того...». 12:30 «Карпатська кулінарія». 12:55 Анонси подій. 13:05 «Культурна стежка». 13:30 Дитячий простір. 14:00 Карпатське рибалля. 14:25 Д/ф «Таємниці царства рослин». 15:35 Мистецький вимір. 16:00 Шлях до істини. 21:10 З тижня на тиждень. 21:40 «Безмежно угорець». 22:05 «Стежками батьківщини».
22:30 Т/с «Робочі справи». 22:55 Т/с «Hactіon».
23:50 «Ти вдома».
T ДАТА ТИЖНЯ ТЕНДІТНУ ХВОРУ ЖІНКУ-ЛОМИКАМІНЬ
Ми не могли пропустити дату 25 лютого – 150-ліття відомої всім зі шкільної програми Лесі Українки. Проте часом масштаб справді потужної особистості «добровільно-примусове» вивчення творчості якось затьмарює.
Тож із нагоди ювілею нагадаємо, що Іван Франко назвав її «єдиним мужчиною в українському письменстві». А квіткою Ломикаменем поетесу нарік літературознавець
Олександр Дейч у однойменній повісті про неї.
У 4 РОКИ ВЖЕ ЧИТАЛА, В 9 НАПИСАЛА ВІРШ
Її справжнє ім’я – Лариса Косач. Вона народилася 1871го у Новограді-Волинському в заможній родині. Батько був високоосвіченим дворянином, статським радником, що відповідало званню генерал-майора. Мати – такого же шляхетного походження, як поетеса й дитяча письменниця друкувалася під псевдонімом Олена Пчілка. Це саме вона запровадила спілкування в сім’ї винятково українською. Лариса мала старшого брата Михайла, з котрим так тісно дружили, що отримали спільне ймення – Мишелосіє (її ж удома називали Лесею). Були й молодші – Ольга, Оксана, Микола та Ізидора.
У будинку Косачів часто збиралися творчі люди, влаштовувалися різноманітні вечори та домашні концерти, тож діти могли розвивати свої здібності. А Лариса змалечку була розумницею: читати навчилася в 4 роки, в 6 – гарно вишивала, в 9 – написала перший вірш, а до всього легко опановувала іноземні мови. Та попри це, мати досить довго вважала доньку… відсталою: преференцію в неї мав старший син. До 5-го класу навіть не віддавала дівчинку до школи, а навчала вдома за власною програмою, аргументуючи це униканням російського впливу на доньку. Утім, крутий характер Пчілки ні для кого не був таємницею, Євген Чикаленко навіть казав: «Це та баба, що їй сам чорт черевики на вилах подає».
Життя Лесі назавжди змінило Водохреще-1881. Вона пішла на річку подивитися святкування, не надто добре вдягнувшись, і за кілька годин на морозі дуже застудилася. Через 2 роки їй діагностують туберкульоз кісток і вперше прооперують ліву руку, видаливши вражені ділянки. Почнеться невпинна боротьба за життя, бо в ті часи ліків від цієї недуги не знали, окрім особливого раціону харчування та зміни клімату. ДОМАШНЯ ОСВІТА ЗІ ЗНАННЯМ 11 МОВ
Та в 1881-му мати ще повезла трьох старших дітей до Києва для навчання під керівництвом приватних викладачів. Михайло й Лариса починають студії за програмою чоловічої гімназії, дівчина до всього бере уроки гри на фортепіано у дружини композитора Миколи Лисенка. За інструментом Леся могла сидіти годинами, грала дуже добре, і, якби не хвороба, могла б досягти успіхів на цій ниві. Пізніше вона ще й трохи вчилася малювати в рисувальній школі Олександра Мурашка, навіть збереглася одна акварель. Та зрештою через недугу мусила здобувати освіту самостійно, з материною допомогою. Й вельми успішно. В підсумку в 19 напише для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів», вільно розмовлятиме не лиш українською та російською, а й польською, болгарською, німецькою, французькою, італійською, знатиме також давньогрецьку, англійську, латину, іспанську, перекладатиме твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Й загалом напише понад 100 власних віршів, 20 драм, та ще й прозові твори. Ба навіть створить нові слова: «промінь» і «напровесні» – її неологізми. Але це буде потім.
А навесні 1882-го Косачі переїздять в с. Колодяжне на Волині. Тут Лариса разом із сільськими дітьми зустрічала череду корів, купалася в озері, потай тікала до лісу в пошуках мавки, слухала місцеві легенди. Вже дорослою поверталася сюди з далеких лікувальних подорожей та разом із рідними збирала в садку ягоди-фрукти, варила варення. Але тут же вона періодично лежала прикута до ліжка, із загіпсованою ногою.
Із 13-ти юнка не просто пише вірші, а й за підтримки матері публікує на сторінках галицьких часописів – під псевдонімом Леся Українка, який запозичила у свого дядька, відомого вченого Михайла Драгоманова, котрого надзвичайно любила. Той власні публіцистичні твори підписував «Українець».
Лесина хвороба спустошувала сімейний бюджет. Вона мусила постійно їздити на лікування, на курорти: в нинішню Грузію (а тоді – дві губернії Російської імперії), Німеччину, Італію, Єгипет… Клімат останнього їй найбільше допомагав, однак «ціна питання» була – понад 1000 рублів. І хоч поетеса, де б не знаходилася, постійно писала й друкувала свої твори, давала приватні уроки та бралася за переклади, в тому числі й технічні, коштів дуже бракувало. БІЛЯ ПОМИРАЮЧОГО КОХАНОГО ЗА НІЧ НАПИСАЛА ПОЕМУ
Загалом три роки Леся Українка провела й у Криму. Саме в Ялті 1897-го, цікавлячись марксизмом, познайомилася з Сергієм Мержинським – скромним синьооким 27-річним білорусом, демократом, революціонером, засновником політичних гуртків у Києві та Мінську. Він захоплювався поезією, але зірок з неба не хапав. Молодих людей поєднали висока духовність, прагнення віддати себе справі визволення народу та… туберкульоз. Але якщо хлопець у цих стосунках бачив дружбу, то дівчина – щиро закохалася. Вона в той час дуже погано почувалася. Як пише Олександр Рудяченко, іноді, коли нікого не було поряд, ледь не втрачаючи від болю свідомість на ялтинських вуличках, лягала просто на землю, щоб трохи перепочити, і… рухатися далі. Та все ж із Сергієм піднялася на гору Ай-Петрі. Знайдений там едельвейс Леся поетично назвала квіткою-ломикаменем. А потім за безмежну силу духу так назвуть її саму...
Восени Мержинський повернувся до Мінська, а вона залишилася. І несподівано отримала листа, в якому він, домовившись із мінськими театралами, запропонував поставити її п’єсу. Дівчина з радістю погодилася. Вони часто зустрічалися: три роки поспіль Сергій бував у Косачів на вакаціях, Леся теж їздила до нього в гості. Поміж цим у 1899-му в Німеччині їй прооперували вражену туберкульозом ногу, що на певний період значно покращило самопочуття. А Мержинський, котрому присвятила свою хрестоматійну поезію в прозі «Твої листи завжди пахнуть зів’ялими трояндами», помер від сухот 1901-го. В його останній рік Лариса Косач 4 рази навідувалася до нього – втішала, тримала за руку, попри те, що відкинув її кохання. В один із приїздів біля ліжка вмираючого за ніч написала поему «Одержима». Була поруч, коли Сергій відходив у Вічність. А він… просив її написати листа іншій жінці, котру любив... «ТІЛЬКИ ТИ ВМІЄШ РЯТУВАТИ МЕНЕ ВІД САМОЇ СЕБЕ…»
ПЛАТОНІЧНИЙ РОМАН ЧИ ЩОСЬ БІЛЬШЕ?
І тут настав час для теми стосунків Лариси Косач та письменниці Ольги Кобилянської. Саме до неї, шукаючи розради після смерті коханого, поїхала Леся. Вони вели переписку з 1899-го, але спершу обговорювали суто літературні питання. Після особистого знайомства листування стало інтенсивнішим, почався обмін поглядами на становище жінки в Україні та Європі, з’явилася особлива ніжність, завуальовані «хтось», «хтосічок», «хтось біленький», «хтось чорненький», «хтось когось любить». Усього зберігся 61 їхній лист одна до одної (а загалом Лесиних листів – 750!) і дві дописки в поштових листівках, які охоплюють період аж до травня-1913, і пікантних зворотів там чимало. (Хоча слід узяти до уваги й тогочасну культуру епістолярного жанру – відомі чоловіки зверталися один до одного «коханий друже», але ніякого підтексту нетрадиційної орієнтації в тому не було). Власне, після провокативного трактування цитат на зразок згаданих із боку Соломії Павличко цими «особливими» взаєминами стали особливо цікавитися. Та, здається, найправильніше їх потрактувала Тамара Гундорова, назвавши «жіночим платонічним романом», який треба розглядати «як терапію самотности». Бо ж додалися сюди ще й особисті драматичні чинники: втрата Мержинського для Лесі та розрив Ольги з Осипом Маковеєм. Та ж Гундорова підкреслила: «Втрата любови склала тло, на якому зродилася довіра між двома жінками. Для Лесі Українки це також був початок нової дружби – з Климентом Квіткою, а для Кобилянської – підтвердження її самотности».
Тепер про Квітку. Вперше вони побачилися 1898 року. Леся Українка читала своє оповідання в літературно-артистичному гуртку Київського університету, а він, першокурсник, був там присутній. Оскільки захоплювався збиранням народних пісень, дівчина запропонувала йому записати від неї ті, які знала. А вже після смерті Мержинського, влітку 1901-го, Климентій приїхав до Чернівців, аби разом із нею подорожувати Буковиною. Поступово вони зблизилися. Замкнутий, сором’язливий, проте дуже ерудований (знав 13 мов), Квітка мав нелегке дитинство – виріс у чужій сім’ї, куди постійно приходила рідна мати з погрозами забрати його. Тож він був недовірливий, потягнувся тільки до Лесі. Зізнавався потім, що закохався в неї з першого погляду. Хоч був молодший на 9 років. Утім більшість дослідників сходяться на думці, що Лариса Косач не любила його – скоріше, це була дуже щира, віддана, турботлива (він теж хворів на туберкульоз) дружба й бажання мати поряд споріднену всерозуміючу душу: «Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе». Й Леся Українка їде з ним на Кавказ.
Олена Пчілка категорично виступала проти стосунків доньки «з якимось жебраком», – була переконана, що бідний правник спокусився на їхні родинні гроші. Та пара разом лікувалася, 4 роки прожила в цивільному шлюбі і, попри невдоволення батьків, 1907-го в Києві одружилася. Через місяць молодята вирушили до Криму. На цьому наполягла Леся, бо стан Кльоні, як вона його ніжно називала, погіршився. І цим його врятувала: завдяки м’якому клімату кровохаркання припинилося. У зв’язку зі службовими призначеннями Климента Квітки, судового чиновника, сім’я неодноразово переїздила: Ялта, Тифліс, Телаві, Кутаїсі, Хоні, знову Кутаїсі.
Та поміж усім цим була невпинна боротьба з хворобою – за життя. У Лариси додалися ще й проблеми з нирками, подружжя 1908-го поїхало на консультацію до Німеччини. Берлінський професор-уролог цього разу замість операції порадив підлікуватися в Єгипті. Сумну правду пацієнтці не сказав, а повідомив у листі до сестри Ольги: діагноз – туберкульоз обох нирок та сечового міхура – просто не залишав сенсу в хірургічному втручанні.
Але Леся та Кльоня, повернувшись до Києва, вирушили не до Каїра, а в етнографічну експедицію – записати (для цього тоді використовували фонограф та воскові валики, й на одному з них зберігся голос самої Л. Косач, який у 1970-му видали на платівці) мелодії українських кобзарських дум, бо знайшли на неї кошти. Потім вояж знову відклався, хоча стан здоров’я поетеси погіршувався,– у квітні-1909 раптово помер її батько. Від нього у спадок одержала 8 тисяч карбованців, та більшість із них підуть на лікування. Аж у листопаді хворе подружжя нарешті попливло до єгипетського порту. За місяць Квітка повернувся до служби, а дружина залишилася ще на пів року, інтенсивно працювала над «Ліричними піснями Давнього Єгипту». Дуже швидко вона відчула брак коштів і мусила братися за переклади ділових документів та давати уроки французької і німецької. «Тим способом заробляю від 65 до 75 крб на місяць, а коли є яка випадкова робота, то й більше. Але се, по тутешньому бюджету, ледве дає половину утримання, так що все-таки мушу проживати запасні гроші, що мене не дужето радує», – писала сестрі Ользі. Власне, через фінансову скруту й повернулася скоріше, ніж мала, до чоловіка. Потім, коли самопочуття критично погіршуватиметься, вона ще двічі побуває на батьківщині фараонів: як завжди, це трохи полегшить страждання. І ТАК ТЕНДІТНА, ЗА ОСТАННІЙ РІК ЛЕСЯ ВТРАТИЛА 11,5 КГ
Відчуваючи, що життя догорає, Леся Українка працювала з останніх сил. У 2012-му вона ще побачила свою надруковану «Лісову пісню». Проте в листах до матері все менше ділиться роздумами про мистецтво, натомість частіше скаржиться на безгрошів’я, затримки з виплатами гонорарів. Доходило до того, що доводилося продавати деякі речі.
Письменниця переслала сестрі Ользі власний літературний архів, 10 травня 2013-го востаннє приїхала в Київ і побувала на присвяченому їй вечорі у клубі «Родина», а потім повернулася до Квітки в Кутаїсі. Тут вона невпинно згасала: і так худенька, за останній рік втратила 11 з половиною кілограмів. Перед смертю вже майже нічого не їла, хіба морозиво з ожини. Найтяжчою процедурою для неї стало вкладання на сон, бо це потребувало багато рухів руками й ногами. За порадою лікарів тяжко хвору поетесу залізницею перевезли до Сурамі, що славився винятково сухим і цілющим повітрям. Тут вона й пішла у Вічність 1 серпня – у присутності Кльоні та матері. Молодша сестра Ісидора якраз виглядала на вокзалі потяг, яким мала приїхати Ольга… Лесі було всього 42. Поховали її на Байковому кладовищі в Києві – поряд із батьком та братом Михайлом. Як і заповідала, церемонія відбулася без участі духовенства. Попрощатися з поетесою з’їхалася величезна кількість людей. Поліція заборонила нести труну на руках, виголошувати промови й навіть співати – Лариса Косач іще з 1907-го перебувала під негласним наглядом поліції, коли після обшуку її з Ольгою навіть заарештували та протримали одну ніч у відділку через виявлену літературу соціалістичного змісту, яка належала переважно братові. Цензура не раз забороняла Лесині твори, тож більшість із них вона публікувала за межами Російської імперії – в Берліні, Дрездені, Празі, Відні. До речі, повне зібрання написаного нею становить 12 томів.
Климент Квітка пережив дружину на 40 років і ревно беріг її пам’ять. Удруге він узяв шлюб аж у 65 – із 25-літньою піаністкою Галиною Кащеєвою. А Леся Українка навічно вписала своє ім’я в історію літератури власними творами та життєвим кредо «Contra spem spero!» – «без надії сподіваюся»…
Оксана Тиховська – найобізнаніша провідниця у світ таємничого карпатського потойбіччя, босоркань, дводушників, наречених-мерців, упирів. Вона – доцент кафедри української літератури УжНУ, автор численних наукових статей і двох монографій, одна з яких, «Магія та міфологія в українському фольклорі Закарпаття: етнопсихологічний аспект», щойно вийшла друком. Крім того, пані Оксана – завідувачка Навчально-дослідницької лабораторії української літератури та фольклору Закарпаття й голова правління ГО «Національно-культурний простір
«Джерела». Отже, тем для спілкування предостатньо.
~Ви досліджуєте справді цікаву сферу. А як відбувалося Ваше перше знайомство з міфологічними віруваннями у дитинстві? – Несподіване питання… Тоді я мала невеличку фобію – перед темрявою. Мені здавалося, що досить вимкнути світло, й відразу ж оживе щось страшне, демонічне, з’явиться якийсь привид. Тепер розумію, що той дитячий страх має те саме психологічне підґрунтя, що й міфологічні уявлення про нічника («нучника»), хоча змалечку про нього ніколи не чула. Зате пригадую розповіді про домовика та душі померлих. Мої бабуся з дідусем жили в старому австрійському будинку, на горищі якого, на переконання мене, маленької, точно жив якийсь дух. Якось, коли мені було років 5-6, ми з подругами сиділи там, під дахом, і ділилися різними страшними історіями, говорили, що ось у цій дерев’яній шафі стовідсотково сидить дух. Не знаю, чи в нас трьох була групова галюцинація, чи кіт там причаївся, але, ніби у відповідь на наші вигадки, двері старої шафи почали відкриватися і стукати об візочок, який стояв перед ними. Ми з переляку кинулися стрімголов по сходах на перший поверх, і я ще рік, напевно, на горище не підіймалася. Схожі містичні оповіді я знайшла в записах П. Богатирьова та Ф. Потушняка й проаналізувала їх у своїй книзі.
~Ви, мабуть, змалечку любили казки… – Так. Бабуся Дозя (Теодозія) чимало їх мені розповіла. Улюблені були дві: «Стоптані черевички» та «Король-дроздобород». Потім я й сама багато прочитала: в початковій школі – серію «Казки народів світу» (є окремі видання: індійські, японські, угорські тощо), а вже в підлітковому віці їхнє місце посіла наукова фантастика – теж казка, але на сучасний лад. Я захоплювалася прозою й поезією, тому стала філологом. З дитинства знала, що буду вчителькою. А вже в університеті зацікавилася дослідницькою діяльністю, мені подобалося аналізувати художні твори, вишукувати символи, розкодовувати їх. Та якщо в літературних це – метафорична модель внутрішнього світу письменника, то у фольклорних, особливо тих, що виникли в язичницьку добу, – світогляд цілого народу. Казки, магія та міфологія стали об’єктом мого особливого наукового інтересу лише після того, як почала викладати фольклор в УжНУ. ГЕРОЇ СУЧАСНИХ КАЗОК ВИГЛЯДАЮТЬ СЮРРЕАЛІСТИЧНО
~А яка відмінність між казками та міфологією? – Є різні думки стосовно цього. Наприклад, Єлизар Мелетинський вважав, що казка – це десакралізований міф і виникла на його основі. Прихильники неоміфологічної школи, і я поділяю їхню думку, розмежовують ці два жанри. Міф – це сакральна історія, пов’язана зі створенням світу, появою людей, тварин, богів, демонів, надприродних істот. Міфи мовою символів переповідають події, що могли мати місце в минулому, й існують не лише у словесній формі, їх зміст може розкриватися через рух (танець), малюнок тощо. А чарівна казка – це фантастична оповідь, тісно пов’язана з дивовижними чи страшними сновидіннями людей, вона через символи передає історію успішного розвитку, становлення особистості й завжди має щасливе закінчення. Фактично, в казках є безліч моделей життєвих ситуацій.
~А наскільки народні казки актуальні на тлі «постмодерного» світу й що
Вас як дослідницю найбільше вражає в них? – Напевно, різноманіття сюжетів та образів. Казки будуть цікавими завжди, вони не можуть набриднути, бо знаходять відгук у душі читача/слухача на несвідомому рівні. Є цікава закономірність: чарівна казка запам’ятовується дуже добре, в деталях. Легенди чи літературні твори не так чіпляються в пам’яті. Прикро, що нині реалії, соціальні міфи (реклама, мода) диктують систему цінностей підростаючому поколінню, й головні герої більшості сучасних казок, мультфільмів виглядають сюрреалістично, перестали бути людьми. Але поруч із цим
«постмодерним» світосприйняттям казки все ж продовжують існувати. Якщо батьки читатимуть чи розповідатимуть їх дітям перед сном, ті із задоволенням слухатимуть. На основі казки сформувалися такі жанри, як фентезі та наукова фантастика. Хоча частіше основою першого є все ж міфи та міфологічні легенди. Зразком новітньої чарівної казки є «Гаррі Поттер». СКІЛЬКИ МІФІЧНИХ ІСТОТ «МЕШКАЄ» ПОРЯД ІЗ НАМИ?
~Ви, мабуть, бували в фольклорних експедиціях. Чи траплялися відкриття, які не знайдеш у жодній книжці? – Таких експедицій було небагато. Я намагаюся проаналізувати й систематизувати величезний матеріал, зібраний українськими фольклористами до мене. Польових записів, експедицій зроблено багато, а аналітики бракує. Є необхідність вивчення казок, міфів, бувальщин, які зберігаються в архівах, опубліковані в періодичних виданнях чи виходили окремими збірками. Але можу поділитися враженнями від експедиції 2016 року, котру здійснила разом зі своїми студентами в село Рокосово (Хустський р-н). Там нам вдалося записати цікавий весільний обряд, а також низку вірувань, пов’язаних із календарними святами. Тоді ми завітали в гості й до місцевої цілительки – маленької бабусі з блакитними очима. Розпитували про магію зцілення, проте відповідати вона не поспішала. Слід сказати, що в матеріалах фольклорних практик студентів УжНУ часто зустрічаються бувальщини про вовкунів та босоркань, босоркунів, а от про русалок, мавок – рідкість.
~Чи є серед загальноукраїнських міфологічних персонажів суто закарпатські? – Так, є – завдяки нашим сусідам. Зокрема угорські впливи зумовили появу таких міфологічних персонажів, як босорканя (відьма), босоркун (чаклун), шаркань (дракон); румунські легенди про стригу (стригой) породили бувальщини та казки про відьму-упирицю, які є менш поширеними в інших регіонах України. Образ чорнокнижника в народних віруваннях Закарпаття має багато спільного з румунським соломонарем. Є й словацькі впливи. Більшість демонологічних персонажів у нас пов’язані зі стихією повітря (вітряник, шаркань, повітруля, чорнокнижник, босорканя).
– У фольклорі Карпатського регіону їх дуже багато, у моїй монографії вони розділені на дві групи. Окремо розглянула образи дводушників (це – босорканя, босоркун, вовкун, упир, вітряник, шаркань, «той, що зміям наказує», чорнокнижник, гонихмарник, хмарник), й окремо – демонів (чорт, домовик, чорт-помічник на полюванні, лісовий чорт), духів природи (водяник, лісовик, мавка, русалка, повітруля), надприродних істот (Доля, Недоля, Смерть, образи хвороб).
~Оскільки зараз ми святкуємо 150-річчя Лесі
Українки, хотів запитати про «Того, що в скалі сидить» із «Лісової пісні». Це «народний» персонаж чи вигаданий авторкою? – Вона в «Лісовій пісні» змоделювала власну міфологічну картину, образи частини її героїв мають іншу, ніж у фольклорі, семантику. Зокрема це Мавка. В Лесі Українки вона – уособлення краси, духовності, а в міфологічних оповідях українців це небезпечні для людини істоти. Спереду мавка виглядала як надзвичайно гарна дівчина, а зі спини було видно її нутрощі через великий отвір у тілі. Цей образ у фольклорі Закарпаття зустрічається рідко, водночас мавка (лісниця, нявка, мана) в міфологічних оповідях Карпатського регіону постає і як уособлення злої богині, котра зводить зі світу чоловіків, наславши на них блуд (дезорієнтацію на місцевості), або зваблює й лоскоче до смерті, і як покровителька природи, напівбогиня. З психологічної точки зору в її образі об’єктивувався страх чоловіків перед можливістю бути захопленими жіночою красою (чарами), утратити ясне бачення реальності та здатність тверезо мислити через пристрасть – метафорично «заблукати» у своїх почуттях. Оповіді про зв’язок чоловіка з мавкою могли виникати як результат трансформації його нереалізованих мрій про кохану жінку. Образ «Того, що у скалі сидить» під час вивчення української міфології мені не зустрічався. Припускаю, що це вигаданий авторкою персонаж, який увібрав у себе семантику кількох фольклорних образів – смерті, долі, чорта. Близькими до «народних» прототипів у «Лісовій пісні» є Русалка, Перелесник, частково – Лісовик.
~Як видно зі змісту Вашої монографії, велика кількість міфічних істот є дводушниками. Хто вони? – Це люди, у тілі яких нібито могли співіснувати дві душі, одна з яких була демонічною. Поки добра душа спала, зла отримувала владу над тілом і здійснювала різні магічні акти, завдавала шкоди. Після смерті дводушника його зла душа продовжувала існування в образі упиря, а чиста потрапляла на небо. Дводушники в міфології Закарпаття бувають трьох типів: ті, в яких співіснують 2-3 душі, що одна про одну не знають (зла може діяти окремо від тіла, набуваючи різної форми, – це відьма/босорканя, босоркун, вовкун); у яких після смерті тіла залишилася лише демонічна душа (лісовий та водяний упир); у тілі яких постійно співіснують добра та зла душа, не покидаючи його (вітряник, шаркань, «той, що зміям наказує»). Усі дводушники є персоніфікованими образами страху людини перед своїм другим, темним «Я», бажаннями та потягами, які суперечать нормам суспільної моралі. У такий спосіб утверджується віра в добру (світлу, божественну) сутність людини, а зло трактується як щось чуже, темне, що є поза свідомістю. ПРО ПОТОЙБІЧНІ ІСТОТИ, З ЯКИМИ КРАЩЕ НЕ СТРІЧАТИСЯ
~Мабуть, усі ці міфологічні істоти різні за ступенем небезпечності… – На мою думку, найстрашнішими є мертві дводушники – лісовий та водяний упирі. Перший, за народними віруваннями, живе в лісі й тут нападає на людей вночі і в полудень, випиває їхню кров, яка символізує життя. Другими нібито стають чоловіки-дводушники, що утопилися. Вони прагнуть утопити своїх жертв і з’їсти труп, метафорично – не хочуть увібрати в себе чуже життя через випиту кров, а навпаки, – через поїдання мертвого тіла умовно прилучаються до потойбіччя.
~А, наприклад, босорканя на що здатна? – Вона уявлялася українцям Закарпаття або душею-привидом, що блукає по землі й шкодить людям, або жінкою, тіло якої підпорядкувала собі зла душа. Босоркані нібито мають 1, 2 або 3 (остання вважалася найстрашнішою) злі душі поруч із людською. В цьому образі поєдналися риси чаклунки, перевертня та упиря.
У краї існують містичні розповіді про появу босоркані у снах. Вона нібито наганяє на людину важкий і глибокий сон, потім душить, кусає і лякає галюцинаціями. Коли хтось із того прокинеться, то бачить її як тінь. У цьому контексті босорканя уподібнюється до нічника («нучника»), який теж паралізує страхом сплячого. Демонічна внутрішня сутність відьми, за переказами, трансформує її: під час одержимості вона постає у вигляді тіні, мари, жінки в білій сукні, дуже худої, з тонкими ногами, на вигляд курячими, з довгими тонкими й сухими руками, гарячими злими очима, хоч удень може бути й гарною. Народні уявлення про зовнішність і демонічність босоркані відображають таку етнопсихологічну рису закарпатських селян, як зневажливе ставлення до жінок. У такий спосіб у фольклорі метафорично утверджується думка: владна, сильна (алегорично – через володіння магією) жінка – це зло, адже може підпорядкувати собі волю чоловіка. У крайових бувальщинах, казках та легендах босорканя зображується зі зримо ушкодженим материнським інстинктом: відмовляється від свого чада й обмінює його на чуже. Згідно з оповідями, вона народжує дітей, які мають певний дефект, є хворими й живуть переважно до 7 років, а потім помирають, тому викрадає здорових.
Так само, як у віруваннях українців інших регіонів України, на Закарпатті магічна діяльність відьми тісно пов’язана з водною стихією: вона відбирає в корів молоко, краде дощ – метафорично доїть хмари (небесні корови), уміє літати й «зурочувати» малят.
~А чим відрізняється від неї повітруля? – Здатністю літати не на мітлі чи якомусь іншому предметі, а завдяки крилам (видимим або невидимим), вона має владу над вітрами. Повітруля може бути і доброю, і злою (тоді як босорканя – виразно негативний персонаж). Народна уява приписує їй диференційоване ставлення до чоловіків: добре – до талановитих юнаків, музикантів, а негідних може розірвати на шматки. Такий мотив перегукується з етнографічними згадками про царя-жертву, котрого вбивали з метою утвердження нового життєвого циклу й переродження природи. Повітрулі постають множинним образом Великої Матері (богині), яка здійснює календарний ритуал, однак первісна його мотивація у віруваннях Закарпаття втрачена: хлопець стає жертвою внаслідок своєї моральної недосконалості (оскільки він під-
ступний, злий), а про сприяння його смерті родючості землі не згадується.
Легенди, бувальщини, казки моделюють різні ситуації зустрічі головного героя з повітрулею. У чарівних казках вона може стати його дружиною, якщо він викраде її крила чи одяг, як другорядний персонаж – допомагає чоловікові здобути бажане. У бувальщинах повітруля прагне зробити талановитого юнака об’єктом своєї пристрасті. Рідко її образ набуває виразно демонічного забарвлення.
~Хто такий домовик? У сучасних мультфільмах він виглядає привабливою істотою. – Він є демоном, подібним до чорта, але відрізняється від нього відсутністю зооморфних ознак (копит, пташиних лап, кігтів, хвоста) і уявляється маленьким чоловіком або низеньким дідусем. Такий образ метафорично утверджує думку про те, що не варто недооцінювати зло. Домовик нібито здатний змінювати свій розмір та форму, що теж є переосмисленням відносності сутності зла та його впливу на людину: з одного боку, поганий вчинок не такий страшний, а з іншого, сприймається як руйнівна демонічна акція. На Закарпатті є повір’я, що домовик може оселитися в хаті, побудованій на місці, де було скоєно якийсь злочин, і знущається над її мешканцями. Також домовика начебто може викликати до життя людина, виносивши його з яйця-зноска, і тоді він певний час виконує бажання свого господаря. Тільки домовик майже не виявляє ініціативи в роботі, тому той, хто наважився «виносити» його, мав добре знати, якої допомоги потребує. Домовикові дають ім’я Стефан. З раннього ранку до пізньої ночі він працює, як звичайний слуга, може бути й невидимим. Це амбівалентний образ: він втілює в життя мрії свого хазяїна, робить на якийсь час його щасливим, щоб згодом отримати належну відплату – душу людини. Таким чином, домовик є і дивовижним помічником, і уособленням зла. Господар повинен періодично, у визначений час, годувати його, що метафорично відображає тісний зв’язок між людиною й уособленням зла в її душі (у сфері несвідомого), котре постійно треба «підживлювати», щоб і надалі отримувати допомогу від нього в певних ситуаціях. З погляду психоаналізу, на образ домовика може проєктуватися певна одержимість особи однією з моделей поведінки, оскільки домовик постійно потребує якоїсь роботи. Якщо немає її та їжі – він прагне вбити свого «хазяїна». Такі уявлення відображають фатальність одержимості людини злом: якщо хтось уклав угоду з домовиком (метафорично – обрав для себе егоцентричну, деструктивну модель поведінки), позбутися його буде дуже важко. Водночас існують народні вірування, що домовика можна продати комусь чи заманити в посудину й викинути, щоб хтось інший забрав його. АКЦЕНТ – НА ВІДОБРАЖЕННІ У ФОЛЬКЛОРІ ПСИХОЛОГІЇ ЛЮДИНИ
~Ваші наукові видання вирізняються яскравим
«неакадемічним» дизайном. Це – щоб привернути увагу, чи прояв підсвідомої мотивації? – Швидше – друге. Вважаю, що обкладинка має відображати зміст книжки. В обох своїх монографіях я акцентую на відображенні у фольклорі психології людини, її підсвідомих бажань, прагнень, страхів. Міфи, легенди, казки, бувальщини містять образи-символи, архетипи та етноархетипи, тому саме їх вважала за доцільне розмістити на обкладинці. Так читач налаштовується на незвичайну подорож у глибини несвідомого/ підсвідомого.
~Міфологія – це цікаво, розважально, чи всетаки важливо з точки зору дослідження нашого менталітету? – Думаю, кожна людина знаходить у міфології те, що прагне знайти. Хтось просто цікавиться яскравими, незвичайними образами богів чи демонів, а хтось під їх масками може побачити часточки власної душі. Казки, бувальщини, повір’я Закарпаття яскраво розкривають специфіку сприйняття українцями навколишнього світу та власного місця в ньому. Через різноманітні образи дводушників, демонів, антропоморфних істот виявляється страх людини перед злом, що криється в її душі. Амбівалентність деяких із цих персонажів (чорнокнижник, гонихмарник, вітряник, Доля, Смерть, образи хвороб) відображає віру в можливість підпорядкування свідомості певних деструктивних бажань та імпульсів (архетипу Тіні). Це свідчить про оптимістичне світосприйняття. Водночас розглянуті в моїй монографії сюжети є, з одного боку, метафоричною пересторогою перед духами та демонами, а з іншого – пропонують символічний сценарій уникнення травматичного для людини досвіду.
Особливість міфологічних образів та магічних ритуалів зумовлюють певні етнопсихологічні риси українців Закарпаття: містицизм, забобонність, релігійність, хазяйновитість, осілість, раціоналізм, консерватизм, повага до родини, стриманість у вияві почуттів. А зразки крайового фольклору метафорично відображають психологічні передумови виникнення міфологічних персонажів та магічних актів. У світогляді закарпатців переплелися християнські та язичницькі уявлення, що стало передумовою збереження давніх магічних ритуалів (як-от зцілення від вроків і різноманітних хвороб, господарська магія, приворожування коханої особи тощо), за допомогою яких людина намагалася здійснювати вплив на власне життя й довкілля. Розпитував Василь ГОРВАТ
Відома в Україні й за кордоном знахарка
Лариса Миколаївна
T ЛАБІРИНТ
Визначте маршрут руху, при якому їжачок зможе зібрати всі яблука, не відвідуючи одну й ту ж саму клітинку двічі , й повернутися до вихідної. Не можна переміщатися по клітинах, зафарбованих сірим кольором, а також по діагоналі.
T ХИТРІ ЗАГАДКИ
1. Чим кнопки на телефоні принципово відрізняються від кнопок на калькуляторі? 2. Людина хоче, щоб він включився. Але коли він включається, то злиться й намагається відразу його вимкнути. 3. Теща дуже не любила зятя й хотіла його отруїти. Але зять був обережний і завжди їв тільки те, що їла й теща. Одного разу за вечерею вона розрізала шматок м’яса навпіл, одну половину з’їла сама, а другу віддала зятеві. Той після цього помер. Як тещі вдалося це зробити? 4. Господині необхідно спекти 6 пиріжків. Як їй впоратися за 15 хвилин, якщо на сковороді поміщаються тільки 4 пиріжки, а з кожного боку вони повинні смажитися 5 хвилин? 5. Сидить дівчина, а ви не можете сісти на її місце, навіть якщо вона встане й піде. Де вона сидить? 6. На гладку дошку поклали 2 цегли – одну плазом, а іншу на ребро. Цегли важать однаково. Яка зісковзне першою, якщо нахиляти дошку?
T НА КМІТЛИВІСТЬ
Геній знаходить рішення до цього завдання за 10 секунд. Білл Гейтс – за 20. Випускник Гарварду – за 40 секунд.
Якщо ви знайшли відповідь за 2 хвилини, то можете собою гордитися: належите до 25 відсотків найбільш обдарованих людей. Бо 75% узагалі не здатні вирішити цю задачу.
Знайдіть зайву фігуру
1 2 3 4 5
T ЩОБ КВАДРАТІВ ПОМЕНШАЛО...
Із сірників викладено дев’ять однакових квадратів. Приберіть десять сірників так, щоб залишилися тільки чотири квадрати.
Відповідь на лабіринт минулого номера
Відповіді на загадки минулого номера
1. 5, 8, 12, 20. 2. Необхідно три замки з’єднати послідовно, тоді, розмикаючи один із них, розімкнете весь ланцюг. 3. Можна розкрити три кільця одного ланцюга, а потім ними з’єднати чотири шматки, що залишилися. 4. На першому поверсі, незалежно від розподілу мешканців по поверхах.
Скільки важать твари-
ни? Тварини разом важать 27 кг.
До «Порахуйте». М’яч = 2, окуляри = 8, парасоля = 7, а результат = 13.
Пропущене число – 20.
Сторінку підготував В’ячеслав Стрібнєв
Повідомлення Холмківської сільської ради
Холмківська сільська рада оголошує про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості проєкту детального плану території та звіту по стратегічній екологічній оцінці до проєкту документа державного планування.
Повна назва документа державного планування – «Детальний план території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у с. Сторожниця, вул. Золота, К-6, Ужгородського району».
Мета розробки Детального плану – уточнення генерального плану населеного пункту та визначення планувальної структури й функціонального призначення земельних ділянок, розташованих у запроєктованих житлових кварталах на предмет можливості розміщення на них індивідуальних житлових будинків. Проєкт розроблено на підставі рішення VІІ сесії 7 скликання Холмківської сільської ради від 14.07.2020 р.
Замовник містобудівної документації – виконком Холмківської сільської ради.
Виконавець Проєкту та Звіту – архітектор Медвецкі А. Т.
Орган, що прийматиме рішення про затвердження документа
державного планування, – Холмківська сільрада.
Передбачувана процедура громадського обговорення.
Дата початку та строки здійснення процедури: громадське обговорення проєкту Детального плану та Звіту про стратегічну екологічну оцінку розпочато з 25.02.2021 р. та до 30.03.2021 року включно.
Оприлюднення Проєкту та Звіту – на сайті Холмківської сільської ради за посиланням: https://holmkivska-gromada.gov.ua.
Способи участі громадськості. Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати в письмовій формі зауваження та пропозиції до Звіту та Проєкту документа державного планування. Усі зауваження і пропозиції підлягають обов’язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження або вмотивовано їх відхиляє.
Дата, час і місце проведення запланованих громадських слу-
хань. 31 березня 2021 року о 14 годині в адмінприміщенні сільської ради за адресою: с. Холмок, вул. Свободи, 50 відбудуться громадські слухання з презентацією та експонуванням проєкту. Ознайомитися з проєктом детального плану та звітом про стратегічну екологічну оцінку можна в Сторожницькому старостинському окрузі за адресою: 89421, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8, тел. (0312) 732-613.
Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштова та електронна адреси та строки подання зауважень і
пропозицій. Зауваження і пропозиції подаються до Сторожницького старостинського округу Холмківської сільської ради за адресою: Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8.
Відповідальна особа – землевпорядник сільради Заяць Тетяна Федорівна (контактні дані: тел. (0312) 732-613, e-mail storozhnickasr@ukr.net). Строк подання зауважень і пропозицій становить не менше 30 днів, до 30 березня 2021 року включно. Пропозиції та зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Необхідність проведення транскордонних консультацій – відсутня.
T ЦІКАВІ ВИДАННЯ НАФТОВИДОБУВНА ВИШКА БІЛЯ ЯСІНЯ,
Нещодавно в руки потрапила книжка «Європейське коріння» (2016). У своїй основі це – путівник-довідник мандрівника Ярослава Достала «Підкарпатська Русь» (так називалося Закарпаття за часів перебування у складі
Чехословацької Республіки), перекладений із чеської, упорядкований та доповнений ужгородським лікарем і дослідником історії краю Юрієм Фатулою.
У книжці зібрана коротка, але показова інформація, яка стосується соціально-економічного, культурного, освітнього та релігійного життя краю в 1919 – 1939 рр., й, звісно, туризму та рекреації, яку вже Ю. Фатула систематизував по кожному місту й селу. Ми дослідили 300-сторінкове видання. Дізналися, що відповідно до перепису 1930 р., із 725357 жителів Підкарпатської Русі 446 916 записалися русинами, 109472 – мадярами, 91 255 – євреями, 20 719 – чехами, 13249 – німцями, 12 641 – румунами тощо. Населені пункти в «Європейському корінні» подаються по 12-ти округах – відповідно до тогочасного адмінустрою. Кожен окружний центр мав свій уряд, суд, нотаріальну установу, податковий та жандармський відділ, пошту, телеграф, телефон. Серед господарських управлінь найрозповсюдженішими були лісозаготівельні, з маловідомих – інспекторат та відділення фінансової стражі – третя (після армії та жандармерії) воєнізована озброєна служба, яка забезпечувала охорону кордонів від проникнення контрабанди, пише Ю.Фатула. Перераховані й навчальні заклади: в кожному селі діяла народна школа – початкова державна, вказуються й мови викладання (русинська, чеська, угорська, єврейська, німецька). А ще – професійні й господарські школи, зокрема державна землеробська в Мукачеві, акушерська в Ужгороді, спеціалізована з деревообробки в Ясіня. В одному населеному пункті їх могло бути по кілька різномовних, зважаючи на національність учнів. У цей же період у краї функціонувало 700 релігійних споруд п’яти віросповідань: греко-католицькі й православні церкви, іудейські синагоги, реформатські, римокатолицькі костели й інші (саме в такому порядку по спадній у них фіксувалася кількість вірників).
Матеріали в категорії «Промислові, господарські і транспортні об’єкти» свідчить, що ПР належала до промислово розвинених регіонів Європи. Вже тоді збудували Ужгородський держаеродром із міжнародним сполученням Чехословаччина – Румунія – СРСР, Солотвинський солерудник забезпечував сіллю дві третини ЧР, а біля Ясіня була нафтовидобувна вишка. Отже – коротко про цікаві факти.
В Ужгороді, адмінцентрі
Підкарпатської Русі, діяли парова електростанція, збудована у 1930 – 1932 рр. ( нині вона теж є), по 2 цегельні та лісопильні заводи, фанерно-меблева й паперово-картонна фабрики, а ще – з виготовлення жерстяних і плиточник матеріалів, керамічних труб, цвяхів і дротяної сітки. Була й сучасно обладнана скотобійня, відкрита 1927-го, маргаринова фабрика, спиртовий і винокурний завод, винні підвали (найбільший – «Королівський», на вул. Собранецькій). Щодо спортивно-оздоровчих об’єктів, то згадується міський парк із спортмайданчиками, відкритим басейном, будівля організації «Сокол» («Соколовня»), лазня «Квасна вода» з мінваннами, термальна ванна, баня євреїв-ортодоксів, купальні на Ужі з річковими лазнями. Діяло відділення Клубу чехословацьких туристів на 35 ліжок, готелі «Карпатія», «Коруна», «Централ», «Берчені», «Фюреді». «Будинок підприємців» був наймодернішою ресторацією на Підкарпатській Русі, де подавали вишукану каву, десерти з різних видів морозива, натуральні вина. Конкурували з нею Пурмова кав’ярня, Літовельська ресторація, «У Вацлава».
Берегово, яке було центром
Берегівського округу, тоді вже мало фабрики з виробництва кристалічної соди та глауберової солі, мила, 2 винокурні заводи з рафінерією спирту та три з виготовлення шампанського й лікерів, державні та приватні виноградники (1900 га в околицях). Винні підвали під час Першої світової та румунської окупації (1919 р.) знищили разом із устаткуванням. Чехословацьке держуправління заново їх відбудувало: провели вузькоколійку, встановили на залізобетонні основи великі бочки, у скелі вирубали дренажний тунель для відведення ґрунтових вод, встановили сучасне обладнання, лабораторію. Довжина приміщень – 500 м. Управління приймало зібраний виноград, переробляло і зберігало, за що власник платив 1 крону за декалітр на місяць. На каналі Верке, що тепер схожий на болото, тоді діяли громадські купальні. А от у с. Велика Бакта працювали державна сільськогосподарська дослідна станція, механізована сироварня та ферма з розведення овець-мериносів. В Косоні діяло лікувальне джерело з лазнями, ще три використовували для пиття. Із маловідомих фактів, про які пише Ю. Фатула: у Вилоку раніше виготовляли спеціальний віск для змащування вусів у чоловіків, який користувався великим попитом за кордоном – ним послуговувався французький імператор Наполеон III та Вільгельм II.
У смт Великий Березний, центрі Великоберезнянсько-
го округу, облаштували парк із липовою алеєю, де були спортмайданчики «Сокола», 2 тенісні корти, відділення і станція КЧСТ, а також туристична хата на г. Явірник, де ночувати могли 20 людей. Вона згоріла в 2015-му. А от у с. Ужок згадується 7 джерел: 3 – для пиття, інші – для купання після підігріву. Бальнеологічний курорт під час Першої світової зруйнував артилерійський снаряд. Ще згадується турготель «Спорт» на 60 ліжок, збудований у 1933 – 1934 рр., який згорів у 1944-му. У Волосянці – «Тайга», відкритий у 2-й половині 1920-х. Назва не випадкова: власник під час 1-ї світової потрапив у російський полон і став чехословацьким легіонером у Росії, повернувся через 12 років. Готель і будинок згоріли 1944-го.
У Воловому (нині Міжгір’я),
центрі Волівського округу, діяли станція та відділення КЧСТ, Штурсова ресторація. В Ізках – готель «У Давидовича», у Колочаві у присілку Мерешор – лікувальне джерело і будівля з 3-ма кабінками. У присілку села Майдан теж були купелі. У Синевирі – лісосплавні комплекси з водними запрудами й ресторація Кагана, а в Синевирській Поляні – дерев’яний готель-ресторан Ілька Подберецького.
Щодо Іршавського округу, то тут найбільше людей проживало у с. Білки – 5 614, тоді як у Іршаві – 3065. Остання мала залізничну станцію, зупинку приватного автобуса, готель «Принц». У Довгому було відділення КЧСТ, готель із 2-ма кімнатами біля залізничної станції та аж 7 ресторанів.
У Мукачеві, центрі Мука-
чівського округу, працювала державна тютюнова фабрика – єдина у краї, відкрита завдяки Едмунду Егану. А ще нафтопереробний завод, теж єдиний. Щоправда, через відсутність власної сировини переробляв польську та румунську. Унікальною була й тутешня приватна ферма із розведення черепах. Її заснував ротмістр місцевого військового гарнізону Й. Єшатко для збереження болотної черепахи, яку фіксували у краї тільки в урочищі Чорний Мочар та його каналах біля Мукачева. У місті діяли також термальний комплекс «Нові лазні», Літовельська ресторація, готель «Зірка». У Баркасові користувалися попитом 2 лікувальні джерела з лазнями. В Підгорянах діяв єдиний у краї пивоварний завод, а в Підмонастирі у виноградниках на схилах Чернечої гори – лікувальне джерело «Хавелка», біля якого були прості лазні з 10-ма кабінами для купання.
У Перечині, центрі Пере-
чинського округу, був хімічний завод Бантліна (суха дистиляція деревини), а в Тур’їх Реметах – державний племінний кінний завод Підкарпатської Русі, що на полонині Рівна мав свій тваринницький комплекс, де випасали 800 коней, 3 000 корів, 32 племінні бики та 33 – гуцульської породи. За випасання коня за сезон пастух отримував 20 крон, буханку хліба і кіло солонини. Державна ж оплата за коня – 6 крон, за жеребця – 3. Були й лазні у Лумшорах, розташовані на р.Туриця, – старі й нові. Перші – це чан під відкритим небом, до якого по дерев’яному жолобу із джерела йшла сірчана вода. Другі – будівлі з ваннами-кабінками, 23 кімнати для гостей, велика їдальня. Тут є також йодоване та залізо-сірчане джерело для лікувального пиття.
У Рахові, центрі Рахівського
округу, функціонували лікувальне джерело з держлазнею «Боркут», громадський відкритий басейн, туристичний дім-готель КЧСТ і ще 2 приміщення для ночівлі туристів, гірська хата на схилі гори Думен. Узагалі таких було чимало, бо округ цей – чи не найбільш туристичний. Згадується готель-ресторан Розенталя з гаражем для авто та стайнею для коней. А от у Ясіня клаузура Апшинець на лісосплавному комплексі була найбільшою на Підкарпатській Русі: містила 4 млн декалітрів води. «Має двоє воріт, через які випускаються плоти-бокори, а ще дерев’яну одноповерхову будівлю, що нагадує маленький замок». Біля залізничних станцій у Ясіня та присілку Зимір (на Яблуницькому перевалі) на туристів чекали таксі й карети-дрожки. А в с. Кваси згадується лікувальне джерело, біля якого – дерев’яна будівля з 4-ма кімнатами для купання. Поруч – нова лазня з готелем, гірська хата на полонині Квасівський Менчул неподалік державної станції із переробки молока. Поблизу – дерев’яна капличка св. Миколая. У ресторані-готелі «На пошті» пропонували чеську кухню, натуральні підкарпатські вина, різноманітні консерви та сири.
Солотвино згадується двічі – Selo Slatina і Slatinske Doly. Неподалік першого діяло 14 солоних озер завглибшки 10 – 14 м на місці закинутих копалень. Щодо другого, то тут були єдині у ЧР соляні шахти. 1936-го працювали 2, за день добували 35 вагонів солі – машинами з пневматичними свердлами. Тут же був сучасний соляний млин. Працювали Людвігові та Павлові купелі.
Свалява – центр Сваляв-
ського округу. Маловідомий факт: 12 грудня 1935 р. біля міста сталася залізнична аварія: розчепився потяг із боєприпасами і врізався в поїзд із військовими. Тоді загинуло 28 солдатів, багато поранилися. Цензура утаємничила цю справу, тому на шпальти газет НП не потрапила. Із цікавого: в Чинадійові діяв завод із виробництва сірників «Вулкан», у Неліпині – бальнеологічний курорт із водолікарнею «Стефанія», в Поляні – курорт, де були бювети для пиття мінводи плюс люди могли прийняти вуглекислі та хвойні ванни. У с. Синяк теж були купелі, неподалік – кілька джерел (одне із вмістом йоду), з яких вода подавалася до 24-х ванн. А от за пів кілометра від с. Солочин із двох мінджерел воду розливали у пляшки й вивозили. Воловець тоді вважався центром зимового туризму, тут був трамплін завдовжки 40 м для лижників. Діяв туристичний готель.
У Севлюші (Виноградів),
центрі Севлюського округу, теж була «Соколовня», а в урочищі Теплиця на схилі Чорної гори – лікувальне джерело з лазнями, готелі «Рояль», «Європа», «Карпатія», чеський магазин Антоніна Браги з їдальнею, вишуканим вином і підкарпаторуською керамікою. В с. Оклі джерело використовували влітку для купання хворі на ревматизм. У Рокосові в лісі також було лікувальне джерело з малими лазнями, які утримували місцеві мешканці. А от у Королеві – найдовший у ЧР дерев’яний міст завдовжки 420 м.
У Тячеві, центрі Тячівського
округу, фунгували відділення КЧСТ й кілька готелів, ресторація. У с. Лопухів на клаузурах могли ночувати туристи – на підлозі. У Німецькій Мокрій згадується готель-ресторан Обербухлера на 40 ліжок, туристи могли ночувати й на станції із переробки молока на схилі г. Стеняк. Біля чехословацько-польського кордону – мисливська «Графова хата» з цікавим надписом над дверима: «Лисиці мають нори, птахи гнізда, а син людський не має де голову прихилити. Лишаємо цей дім на Божу ласку, для раптових подорожуючих на короткий час». Там були три ліжка, встелені травою. У Руській Мокрій згадуються 2 лікувальні джерела, а в Тереблі – соляне, де купаються. У присілку Мала Уголька його використовували і для купання, і для пиття. У книжці також зазначається, що околиці сіл Усть-Чорна, Німецька Мокра і Руська Мокра були «наймокрішим закутком» ЧР: щорічно тут випадало 1355 мм опадів.
Ужгородський округ: у Циганівцях згадане лікувальне джерело із простими лазнями, у Глибокому – ресторан Аусландера, біля Кам’яниці на г. Плішка – турхата, в Нижньому Солотвині – лазні «Деренівка»: невеликий парк, біля якого будівля з кабінками на 2-3 ванни і будиночки для гостей (10 кімнат). А в Середньому діяв готель Шуцбергера з 5 кімнатами, сад, гараж, кегельбан.
У Хусті, центрі Хустського
округу, було відділення КЧСТ на 42 ліжка, а ще готелі «Роял», «Централ» із централізованою водою в кожній кімнаті, «Коруна», руський народний ресторан і «Слов’янський дім». У Вацлава Хітри діяв магазин іноземних товарів (чеський житній хліб, копчена салямі), перед ним – бензозаправка. У Крайникові й Данилові – ресторани Фаркаша. Щодо Шандрова (Олександрівка), то у книжці йдеться, що чеський уряд планував тут відновити солевидобуток: «За пів години пішки північніше села є криниця глибиною 15 м, яка дає 38,4 декалітра ропи за добу. Люди із 60 сіл їдуть за ропою, купуючи її за ціною 1 галер за літр. 300-літрова бочка ропи після випарювання містить 50 кг кухонної солі». Коло Вишкова (мова про курорт Шаян) на схилі Замкової гори на базі лікувальних джерел «Джозеф» (для пиття) та «Габор» (із запахом сірководню для ванн) функціонував бальнеологічний заклад із лазнями та будинками для гостей, куди приїжджала лікуватися і відпочивати угорська знать. Під час румунської окупації (1919 – 1920 рр.) все було зруйновано і розкрадено, вивезено в Румунію. Керівництво Буштинського лісозаготівельного управління за ЧР відновлювало комплекс. Крім того, у присілку Шаян були 4 лазні. Вода для пиття та приймання ванн бралася з 4-х джерел. Оксана ШТЕФАНЬО
Фото з архіву М.МАРКОВИЧА
Пані ТАЯ чекає на вас з 10.00 до 14.00:
– Пані Тая, скажіть, з якими проблемами до Вас приходять люди і чому?
– По-різному буває. Хто йде з бідою, а хто за порадою. У когось у сім’ї нема миру й спокою, а когось удача минає, у когось син чи чоловік п’є, когось хвороба мучить. Дівчата йдуть, бо заміж хочуть, чоловіки – з проблемами по роботі, по бізнесу. Матері приходять із дітьми, які від ляку погано сплять уночі, заїкаються, страждають від нетримання сечі. Людина за своє життя заробляє гріхи, а коли приходять негаразди – згадує за Господа Бога. Господь прощає і помагає, я молитвою очищаю людей і передаю їм його силу, що зцілює душу й тіло. Плачу за це своїм здоров’ям, але люди йдуть до мене зі своєю бідою, я маю їм допомогти. Так Господь Бог велить мені, так учила мене моя бабка, коли передавала мені свої знання і свій дар.
ТАЯ з допомогою молитви і викочування яйцем витягає з людини причину, її вроки. Зливає на віск і ставить захист від будь-яких проклять, навіть родових та на смерть.*
На прийом приносити: три свічки і три яйця; фотографію не більше 5-ти років давнини.
Фото Jiri Kral
~ Соляна шахта в Солотвині, 1919 рік
