9 minute read
Належність планованої діяльності до першої чи
Advertisement
Ще донедавна на Закарпатті існували вірування й традиції, які можуть здивувати й навіть шокувати сучасників. Дехто в дитинстві застав такий обряд, як свічиння, коли біля труни мерця молодь організовувала ігри, в угорських родинах був поширений звичай біля померлого… грати в карти. Дослідник Іван Біланчук ретельно вивчає всі сфери життя і побуту наших предків, у тому числі й характерні вірування. Частина їх уміщена в його популярній книзі «Виноградів – моє місто». На цю тему ми й поговорили з автором.
~Іване Івановичу, Ваша книжка присвячена історії Севлюша. Як виник задум включити до неї таку не зовсім історичну тему, як вірування, легенди й забобони? – По-перше, давня і сучасна міфологія, перекази – теж частина історії, так само, як історія мистецтва чи літератури. Це складова частина нематеріальної культури, яка зберігається в нашому краї.
~Як ставилися самі оповідачі до цих історій? – Ви знаєте, багато з них навіть не піддавали сумніву ті речі, про які говорили. Пам’ятаю, моя бабка часто повторювала, що її сусідка (здається, її звали Елеонора) «краде» молоко від корів. Тому в тої «злодійки» корова давала не молоко, а сметану. У цьому бабуся була переконана. А ще розповідала, що кілька разів на неї нападав блуд, тобто не могла знайти дорогу, і відпускав, коли казала «Всякоє диханіє да хвалит Господа».
У дитинстві, пам’ятаю, жив дід на прізвище Магарита, ми із захопленням слухали дивовижні речі, які лунали з його вуст. Наприклад, запевняв, що коли приготувати бульйон зі змії та з’їсти, можна розуміти мову тварин. Буцімто колись і сам приготував такий та спробував кілька ложок. І почув, як горобець хвалиться, що знайшов порваний мішок із зерном та кличе своїх родичів швидше поживитися. А також, як квочка зазивала під крило пітят, бо скоро буде дощ.
~Чи траплялися під час пошуку матеріалів несподівані відкриття? – Так, це стосується, наприклад, знаменитого замку Канков на Чорній горі у Виноградові. Відкривається його історія в зовсім несподіваному світлі. Це стосується самої назви «Канков». Побутує тлумачення цього слова, як «матеріал, із якого шили вбрання для монахів». Так-от, я перешукав пояснення в багатьох тлумачних угорських словниках, і в жодному з них таке значення не згадується. Зате зафіксоване «венеричне захворювання – гонорея або трипер». Колись у Севлюші навіть побутував вислів «Бог побив цей триперний замок», натякаючи, що він був місцем гріховності й розпусти та відповідних недуг. Назвою «канков» цікавився покійний уже Степан Балаж, котрий написав книжку, присвячену рідному місту. Саме він висловив таке припущення про її походження. Але свого часу угорська спільнота дуже образилася на нього, піддавала обструкції, і врешті Степан Степанович заявив, що ця його версія помилкова. Однак історики так і не знайшли достовірного підтвердження, що «канков» – це полотно для пошиття монашого одягу.
~Принаймні у версії про гонорею є більше підґрунтя. – Так, хоча це теж можна піддавати сумніву, особливо у світлі інших історій. Я не виключаю, що негативний імідж замку та його монахам створювався штучно. Наприклад, є легенда про те, що монахи викрали доньку барона Перені і тривалий час чинили над нею насильство. За це Перені жорстоко розправився з ними. Насправді ніякого викрадення не було, а от жорстоке знищення монахів зафіксоване. Очевидно, легенду створили, щоб якось обілити та виправдати жорстокість магната. Я з дитинства любив слухати ці дивовижні історії, які ми сприймали з абсолютним довір’ям. А коли готував матеріал до публікації, перечитав чимало літератури у краєзнавчому відділі, розпитував старших людей. Іван Іванович продовжує свої дослідження стосовно теми, знайшов і записи про те, які розваги проводилися в Оноці під час нічного бдіння біля тіла померлого. А зараз пропонуємо вашій увазі кілька витягів із розділу про легенди й вірування нашого краю. ЧОМУ ЧЕРЕЗ ПОРІГ НІЧОГО НЕ МОЖНА ПЕРЕДАВАТИ
Що нам відомо про забобони предків? Насамперед багато марновірностей пов’язані з побутовими предметами. Всім відома фраза, що через поріг не можна нічого передавати. Виявляється, поріг вважали межовим простором між реальним життям і потойбіччям. Коли щось передавали через нього, то нібито порушували межу між цими світами й таким чином накликали лихо. Або ще один символічний предмет – ніж. Кажуть, якщо з нього їсти, то будеш злим. Так говорили, бо цей предмет був зброєю, а їжа з гострої речі начебто могла притягнути до людини нечисту силу та навіть війну. Тобто всім предметам люди надавали символічного значення, думали, що так можна відвернути від себе біду. ЧОМУ ВАГІТНА НЕ ПОВИННА КРАСТИ З ЧУЖОГО САДУ
Найбільше люди боялися за життя вагітних. Вважали, що така жінка має бути дуже уважною, бо знаходиться під пильним наглядом двох світів. Ще досі кажуть, що вона не має торкатися мотузок або переступати через них. Усе тому, що пуповина нібито обмотає горло дитини, й та може задихнутися. Вагітна не могла зірвати яблуко з чужого саду, бо на тій руці, якою торкнеться плоду, в дитини виникне родима пляма.
Коли вже немовля з’явилося на світ, але існувала ймовірність його смерті (наприклад, помирали попередні в сім’ї), баба-повитуха давала маляті два імена – звичайне, людське, та інше – не пов’язане з дитиною, приміром, зайчик, ластівочка, котик, і озвучувала його, щоб смерть не могла її знайти. Наші предки вважали, що так можуть змінити долю. ВІЩІ СНИ ТА ПОДІЇ
Було багато вірувань, пов’язаних зі смертю та похоронами. Наприклад, якщо помирала людина похилого віку і в труні виглядала нестарою, особливо без зморщок, то вірили, що невдовзі піде на той світ хтось молодий. Зважаючи на високу смертність у ті часи, ці припущення часто підтверджувалися, що надавало їм іще більшої правдоподібності.
Вірили, що про наближення смерті сповіщають деякі ознаки. Першими це нібито відчувають домашні та дикі тварини й виказують такою поведінкою: собака починає вити чи рити яму на подвір’ї або під вікном; курка квокче під час заходу сонця чи кукурікає, як півень; дятел довбе стіну хати чи стукає у вікно; кріт риє землю всередині хати або в одному з кутків.
Звертали увагу і вважали передвісником близької смерті, якщо: зі стіни падала і розбивалася ікона; лунали незвичні звуки: тріск у стінах, рипіння дверей, що відчиняються самі по собі, тріск горщика, який розколювався в печі. ЗВУЧАННЯ ДЗВОНІВ ІНФОРМУВАЛО НЕ ЛИШЕ ПРО СМЕРТЬ, А Й ПРО СТАТЬ І ВІК ПОМЕРЛОГО
Вірили, що перед смертю сняться віщі сни. Наприклад, якщо в когось із членів сім’ї випав зуб і при цьому буде кров, то помре хтось із близьких (кровних) родичів, а якщо без крові – то з далеких. Також поганим вважали сон, у якому приходив покійник і забирав із собою когось із живих родичів. Загалом знаками смерті є руйнування чи будівництво уві сні.
Повідомлення про смерть поширювалася усно та за допомогою церковних дзвонів. Дзвонарі передавали інформацію про померлого – його стать, вік. Зараз ми майже поголовно втратили вміння розпізнавати це, втім така потреба відпала із запровадженням новітніх засобів комунікації.
Варто підкреслити, що тіло людини мили, навіть якщо незадовго до смерті була скупана. Готували небіжчика до похорон жінки похилого віку – баби. Споряджаючи покійника, дотримувалися низки вимог: виливали з-під нього воду туди, де люди не ходять, знищували предмети, якими користувалися в підготовчих обрядах, одягали.
В домі мерця організовували нічні чатування, зазвичай читали псалтир, спілкувалися, могли вживати поминальну вечерю. Але в більшості випадків пригощали фанками (пончиками) і склянкою вина. Однією з найхарактерніших особливостей поховальної обрядовості в угорців є ігри в карти біля покійника.
Перед виносом небіжчика з хати існував обряд доторкання труною до порога. На кладовищі влаштовували символічне прощання небіжчика з церквою, кидали в могилу землю та гроші тощо. А перед тим похоронна процесія зупинялася перед церквою, місцем роботи (якщо маршрут проходив біля нього), дзвонили дзвони.
Основним післяпохоронним звичаєм було обов’язкове миття рук після кладовища, перед початком поминок, які влаштовували для вшанування пам’яті покійної людини. ВІРА В ЧИСЛА. ЖІНОЧІ Й ЧОЛОВІЧІ ДНІ
Вірування в загробне життя було всеохоплюючим, але інколи прості люди не уявляли собі, яким воно є. Наприкінці минулого століття городяни часто відповідали на таке запитання словами: «А Бог його знає – ніхто з того світу ще не вертався».
Люди надають містичного значення датам, дням тижня, наприклад, 13 – нещасливе число, а понеділок – важкий день. У наших предків дні тижня справді ділилися на позитивні чоловічі та негативні жіночі. До перших належали понеділок, вівторок, четвер. До жіночих – середа, п’ятниця, субота, неділя. Це пов’язано з переважанням патріархату в наших пращурів. З числами ситуація та сама: один – чоловіче начало, 2 – жіноче. Звідси непарні – на добро, парні – до негараздів. А цифра 3 взагалі була числом запліднення.
Дехто каже, що в Біблії теж повно нумерології. Церква припускає думку про можливість відображення числами деяких символів. Наприклад, 7 може символізувати повноту. Згадаймо сім дарів святого духа, дванадцять апостолів, ритуали відзначення 3-го, 9-го, 40-го днів після смерті. Добірку підготував Василь ГОРВАТ
ОГОЛОШЕННЯ про оприлюднення проєкту детального планування, звіту про стратегічну екологічну оцінку громадські слухання та обговорення:
Ратівецька сільська рада оголошує про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєктах «Детального плану території кварталу житлової та громадської забудови в урочищі «Човкаш» у с. Ратівці Ужгородського району Закарпатської області», «Детального плану житлового кварталу, обмеженого вулицями Шумна та Весела, в с. Ратівці Ужгородського району Закарпатської області» та громадського обговорення Звітів про стратегічну екологічну оцінку за вищенаведеною містобудівною документацією.
Замовник містобудівної документації – Ратівецька сільська рада.
Розробник проєкту детальних планів та звітів про стратегічну екологічну оцінку за вищенаведеною містобудівною документацією – ТОВ «Смарттаун».
Необхідність проведення транскордонних консультацій відсутня.
Місце ознайомлення з проєктами детальних планів та звітів про стратегічну екологічну оцінку – приміщення Ратівецької сільської ради за адресою: с. Ратівці, вул. Я. Арань, 2, або за номером тел. (050) 540-74-35, або на сайті http://uzh-rajrada.gov.ua/ до 16 вересня 2020 р.
Пропозиції та зауваження до проєкту містобудівної документації та Звіту про стратегічну екологічну оцінку в письмовому вигляді приймаються до 16 вересня 2020 року.
Відповідальний за організацію розгляду пропозицій та проведення громадського обговорення та слухань – Т. М. Андрусь.
Презентація, прилюдне експонування проєкту, громадські слухання та обговорення відбудуться у приміщенні сільської ради 16 вересня 2020 року о 10.00. Сільський голова Т. М. Андрусь
ОГОЛОШЕННЯ про оприлюднення проєкту детального планування, звіту про стратегічну екологічну оцінку громадські слухання та обговорення:
Середнянська селищна рада оголошує про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості в проєкті детального плану території для розміщення сільськогосподарського підприємства за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, смт Середнє, вул. Нова-Грабини, 2 «Г» та громадського обговорення Звіту про стратегічну екологічну оцінку за вищена- веденою містобудівною документацією.
Замовник містобудівної документації –Середнянська селищ- на рада.
Розробник проєктудетального плану території для розміщення сільськогосподарського підприємства за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, смт Середнє, вул. Нова-Грабини, 2 «Г» та громадського обговорення Звітупро стратегічну екологічну оцінку за вищенаведеною містобудівною документацією ТОВ «Смарттаун».
Необхідність проведення транскордонних консультацій від- сутня.
Місце ознайомлення з проєктом детального плану та звітом про екологічну стратегічну оцінку – приміщення Середнянської се- лищної ради: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, смт Середнє, вул. Закарпатська, буд. 63, тел. 03122-76443, або на сайті http:// uzh-rajrada.gov.ua/ до 16 вересня 2020 р.
Пропозиції та зауваження до проєкту містобудівної документа- ції та Звіту про стратегічну екологічну оцінку в письмовому вигляді приймаються до 16 вересня 2020 року.
Відповідальний за організацію розгляду пропозицій та прове- дення громадського обговорення та слухань – В. Чорнак.
Презентація, прилюдне експонування проєкту, громадські слухання та обговорення відбудуться в приміщенні сільської ради 16 вересня 2020 року о 10.00. Селищний голова Е. Т. Крицкій КРЕДИТНА СПІЛКА «СВЯТИЙ МАРТИН» (код ЄДРПОУ 26031699) повідомляє, що чергові загальні збори членів кредитної спілки відбудуться 24 вересня 2020 року за адресою: 89600 Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Недецеї, 27,1 у приміщенні КС «Святий Мартин»
Реєстрація учасників із 14.00. Початок зборів о 14.30.
Порядок денний:
1. Заслуховування та затвердження Звіту спостережної ради КС «Святий Мартин» за 2019 рік. 2. Заслуховування та затвердження Звіту кредитного комітету КС «Святий Мартин» за 2019 рік. 3. Заслуховування та затвердження Звіту правління КС «Святий Мартин» за 2019 рік. 4. Заслуховування та затвердження висновку Ревізійної комісії КС «Святий Мартин» за 2019 рік. 5. Заслуховування аудиторського висновку, яким підтверджена річна звітність КС «Святий Мартин» за 2019 рік. 6. Про визначення незалежного аудитора (аудиторської фірми) для підтвердження достовірності і повноти річної звітності КС «Святий Мартин» за 2020 фінансовий рік. 7. Затвердження порядку розподілу доходу та покриття збитків КС «Святий Мартин» у новій редакції. 8. Різне.
Довідки за тел. (03131) 3-22-91.
Учасники зборів повинні мати при собі паспорт громадянина України. Спостережна рада
