22 minute read
Соціально-економічний вплив планованої
ТАК ГОВОРИЛИ ПРО СІМ’Ю КОПИНЦІВ ІЗ ВЕЛИКОГО РАКІВЦЯ І з цієї славетної родини упродовж багатьох років я особисто знався з Іриною Галайдою, котра довгий час учителювала Ірина. – Від замовлень не мали відбою. Нас запрошували на весілля, хрестини чи просто виорав нивку. Мабуть, не варто більше говорити про білківського силача, аби зрозуміти образ Івана Сили. Після багатьох в рідному селі, керувала народним аматорна урочисті події. Із тріумфів у Європі та Америці у ським ансамблем «Раківчаночка», організу«Виноградарочкою» 1920 – 1940-х він повернувся вала при сільському клубі музей «Берегиня». виступала в багатьох в рідне село, часто виступав із
Advertisement
Неодноразово бував у неї вдома й у підсумку містах колишнього Расиловими програмами по Занаписав кілька газетних публікацій. дянського Союзу та за кордоном. Ми брали карпаттю». Далі ведемо мову про АнтоБРАТ ПАВЛО В 4 РОКИ ГРАВ НА ЦИМБАЛАХ рум’янку», яку створили талаучасть у телетурнірах «Сонячні кларнети», «Яворова сопілка» та на Копинця. Семирічну школу закінчив у Великому Раківці, середню – в Білках. Після цього Вона з гордістю розповідановиті раківчани з «Криниці народної». працював учителем у Великола, що в неї гостювала народна артистка України Клара Балог. Семен та Іван Мельники. ~ Ірина ГАЛАЙДА Але найбільше полюбляла працювати з раковецькій семирічці. Заочно здобув спеціальну освіту в І не просто ознайомилася з колективами художньої самодіяльності села, його таланоПЕРШИЙ СІМЕЙНИЙ ОРКЕСТР – НАРОЗХВАТ дитячими колективами. Завдяки їй з’явилися хор хлопчиків у восьмирічній школі с. Великий Ужгородському педучилищі, а 1956-го вступив до УжДУ. Трудився вихователем Дивитими людьми та історією, а Ірина після закінчення ВелиРаковець, «Раківтячого будинку в й записала танці «Раковецький кораковецької семирічки прочаночка», про яку с. Нижні Ворота, кручений», «Бубнарський», довжила навчання в Білківській вже йшлося. Під у рахівській «ра«Раківчанка», які ввійшли до СШ. Там і познайомилася з керівництвом І. Гайонці», згодом – золотого фонду заслуженого керівником хору Петром Світлайди діточки викореспондентом академічного Закарпатського ликом, який побачив здібності ступали по телебаЗакарпатського народного хору. дівчинки й одразу запросив ченню на конкуробласного комі
А ще годинами могла говодо свого колективу, вона стала сах, їх відзначали тету радіомовленрити про старших братів Васипровідною солісткою. Після дипломами різних ня. Найбільше сил ля, Дмитра, Антона і Павла та школи працювала піонервоступенів та поі творчої енергії сестру Терезу. Вони залишили жатою в рідному селі. А потім їздкою в «Молоду віддав телестудобрий слід по собі. До речі, всі вступила до УжДУ на філфак. гвардію», в Остандії в Ужгороді, де 6 дітей у сім’ї отримали вищу Студентське життя промайкіно на передачі впродовж багаосвіту. Змалку звеселяли велинуло швидко. У рідне обійстя «Веселі нотки». Та тьох літ завідував кораківчан піснями й музикою. повернулася дипломованим найбільшою горредакцією літера– Батько займався закупівспеціалістом. Викладала украдістю для неї було, турно-мистецьких лею та переробкою молока в селян, – розказувала Ірина Миїнську мову й літературу, ор ганізувала ансамбль «Раківча що вихованці про довжують її спра ~ Антон КОПИНЕЦЬ передач. Зокрема в авторській прохайлівна. – Вдень був у праці, ночка». Разом із самодіяльним ву. Це – Леся Худа, грамі «З народної як справжній господар, дбав, композитором Семеном МельМарина Поляк, Оксана Савко та криниці» поширював знайдені аби на столі був хліб і до хліба, а ником створили хор «ВинограМарина Марущинець. ним та оброблені народні пісні ввечері грав на сопілці. Звісно, профільної освіти не здобув, однак мав чудовий слух і нахил до музики та співів. Мама теж виконувала українські народні дар» та жіночий квартет, для якого її брат Павло обробив народну пісню «Коли м була мала, мала» – та в 1956-му на республіканському конкурсі АНТОН КОПИНЕЦЬ ПОЗНАЙОМИВСЯ З КРОТОНОМ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ краю. Саме під час створення одного зі своїх телерепортажів А. Копинець познайомився та потоваришував із легендарпісні. Могла похвалитися назайняла перше місце. В одному Ірина Михайлівна подаруваним атлетом Іваном Фірцаком прочуд великим репертуаром. з інтерв’ю Ірина Михайлівна зіла мені книжку брата Антона та вирішив присвятити йому Якби тоді все записала й видала зналася: «Моє життя – пісня, бо Копинця «Кротон (Іван Сила)». роман. Став часто приїжджати окремою книжкою – була б нея виросла в селі серед людей, Вона зберігається в моїй доу Білки, записував біографію з погана збірка. що люблять співати». машній бібліотеці дотепер. Ось його слів. Твір був завершений
Павло вже в чотирирічному Вперше я побував удома в що згадував письменник Ва- у 1969-му, але опублікували віці освоїв цимбали, а Тереза неї разом із письменником Ва- силь Ковач із Великого Раківця: його лише 1972-го, через рік навчилася грати на домрі. Ста- силем Ковачем – вони жили по «Вона побудована переважно після смерті Кротона, та й то рожили добре пам’ятають, що сусідству. Мою увагу привернув на реальних матеріалах, але в «ідеологічно підредагованим» і в 1956-му Київська кіностудія цілий набір музінструментів: ній використано й легенди та майже удвічі скороченим. Аж у зняла фільм «Пісні над Дні- скрипка, акордеон, балалайка, перекази з народних вуст. Ві- 2012-му до родини повернувся пром», де у виконанні раківчан гітара, мандоліна й навіть бу- рилося й не вірилося, що таких рукопис «Іван Сила (Кротон)», і – учасників художньої самобон, бо її нянько говорив, що людей може народити наша через два роки у видавництві діяльності прозвучали пісні в то не музика без добротного земля. Іван Фірцак-Кротон «Наш формат» побачила світ обробці П. Копинця. Тоді в кон- бубна. А з часом придбали ще мандрував по світу та показу- повна версія роману. церті взяли участь і Тереза та й цимбали. Їх, як уже згадува- вав богатирську силу, яку дали Про закарпатця Антона Ко- Ірина. Вони не тільки грали на лося, першим освоїв іще зовсім йому рідні Карпати. Досить зга- пинця є навіть стаття у вікіпедії. музичних інструментах, а й гар- маленький Павло. дати лише один випадок: якось Там знаходимо, що за критику но виконали «Через поле ши- – Так і з’явився в селі перший пошкодував хлопець батькову радянської влади він свого рокоє», «Іванку, Іванку, купи ми сімейний оркестр, – казала пані корівчину, запрягся у плуг і сам часу потрапив на заслання до Архангельської області, де провів 2 роки та був звільнений за амністією 1953-го. Цей факт він приховував від дітей та оточуючих. Донька Надія випадково знайшла листи і світлини, якими обмінювалися батьки в ті роки. Через такий штрих у біографії А. Копинець згодом не став членом Спілки письменників УРСР, відповідно його твори не так часто друкувалися.
Утім поезії таки з’являлися на сторінках обласних газет, у альманахах «Радянське Закарпаття», «Карпати», збірнику «Весняні мелодії». Він – автор трьох поетичних книжок. Ось що писав про творчість А. Копинця лауреат Шевченківської премії Петро Скунць: «Бережу з 1960 року його першу збірку «Моя весна» з дарчим написом і не хочу повірити в його зиму. Переглядаю заново другу збірку «Василина», названу так за вміщеною поемою. І хоч був я її редактором, кожен рядок вивіряв на поезію разом із автором, тепер натрапляю на вірш «Калина» і вже вкладаю свій зміст у рядки:
Десь мати вичікує сина...
А небо – живе, голубе!
Ще й кетяги – сльози калини
Оплакують, брате, тебе.
Були ще рядки про радянського воїна-визволителя. А для мене вони тепер – і про самого автора, хоч не довелося йому воювати зі зброєю в руках, хоч накувала йому колись зозуля добрі весни».
Тих добрих весен могло стати для нього більше. Але як люди не завжди справедливі до природи, так і природа не завжди справедлива до них. Уже хвороба остаточно брала своє, а він віджартовувався від неї, намагався відігнати тривоги, виношуючи в думках нову по- етичну книжку «За тебе в триво- зі». За тебе – це за нашу землю. Не стало Антона Михайловича серпневої днини 1980 року...
Талановита родина Копинців залишила по собі помітний слід у мистецтві. Славетних братів і сестер згадують, їхню творчість шанують, дотепер пишуть про них у газетах і журналах. Навіть коли вони вже у спогадах і на- шій пам’яті. Василь ШКІРЯ
Дата офіційного опублікування в Єдиному Реєстрі з оцінки впливу на довкілля – 12 серпня 2020 року
Унікальний реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планової діяльності – 20208106391
ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТС ГАРДЕН» інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля. 1. Інформація про суб’єкта господарювання
89421 Закарпатська обл., Ужгородський район, село Сторожниця, вулиця Гагаріна, будинок 60, Тел.+38(050) 513-93-83
2. Планована діяльність, її характеристика, тех- нічні альтернативи.
Планована діяльність, її характеристика.
Влаштування водозабірної споруди для поливу ба- гаторічних насаджень ТОВ «Натс Гарден» на території Кальницької сільської ради Мукачівського району За- карпатської області. Капремонт.
Технічна альтернатива 1 та 2. Не розглядається.
Планована діяльність є найбільш ефективною як з економічної, так і з технологічної точок зору.
3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.
Землі площею 87,973 га, що знаходяться в користу- ванні ТОВ «Натс Гарден» за межами населеного пункту, на території Кальницької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.
Цільове призначення земельних ділянок – для ве- дення товарного сільськогосподарського виробництва.
Територіальна альтернатива 1 та 2. Не розглядається.
4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності
Збільшення врожайності багаторічних насаджень та обсягів валової сільськогосподарської продукції в Мука- чівському районі Закарпатської області. Створення нових робочих місць для населення.
5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потуж- ність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо):
площа зрошення 81,76 га; - протяжність водопровідної мережі – 580 м; - технічні характеристики трубопроводу: діаметр – 160 мм; матеріал – ПЕ-HD; товщина стінки – 12,5 мм; - потужність насосної станції (водозабору на каналі річки Стара) – 37 кВт; - продуктивність насосної станції (водозабору на каналі річки Стара) – 82 м куб./ год.; - потужність насосної станції (системи крапель- ного зрошення) – 37 кВт; - продуктивність насосної станції (системи крапельного зрошення) – 80,5 м куб./ год.; - максимальні витрати води на зрошення – 80,5 м куб./год.; - річна потреба у воді – 49,275 тис. м куб. (максимальна).
6. Екологічні та інші обмеження планованої ді- яльності за альтернативами:
Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються згідно з нормативами та діючим зако- нодавством України у сфері охорони навколишнього при- родного середовища. Обмеженнями впливу на рослинний і тваринний світ є: законодавчі вимоги щодо збереження біорізноманіття об’єктів рослинного і тваринного світу; недопустимість погіршення середовища існування, шляхів міграції та умов розмноження диких тварин; запобігання небажаним змінам природних рослинних угруповань та не- гативного впливу на них господарської діяльності. Основні обмеження, пов’язані зі здійсненням діяльності, стосуються таких соціальних питань: здоров’я населення та його без- пеки, стурбованістю людей можливим негативним впливом на навколишнє середовище, впливу на зрошувальні землі.
Крім вищезазначених обмежень із метою запобігання аварій на трубопроводах і, як наслідок, підняття рівнів ґрунтових вод й засолення ґрунтів, слід суворо дотри- муватися правил експлуатації напірних трубопроводів із дотриманням режиму зрошення. Перед початком по- ливу треба виконати ревізію всієї запірної та регулюючої арматури, перевірити трубопроводи на наявність поривів та усунути наявні дефекти. Трубопроводи на зимовий та ремонтний періоди спорожнюються.
Щодо технічної альтернативи 1 та 2: не розглядається.
Щодо територіальної альтернативи 1 та 2: не роз- глядається.
7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і за- хист території за альтернативами:
Інженерна підготовка території включає планування майданчиків та влаштування під’їзних доріг і шляхів до об’єкта будівництва. Згідно з проєктним рішенням на даній ділянці виконується виїмка ґрунту з території.
Виконання геологічних, гідрогеологічних та ґрунтових вишукувань згідно з ДБН А.2.1-1-2014 та ДСТУ Б.В.2.1- 6-2000. Виконання лабораторних досліджень якості води, що подається на зрошення. Виконання контроль- но-інспекторського обстеження джерела зрошення та прилеглих територій.
Проєктні рішення в період будівництва та експлуа- тації будуть забезпечувати раціональне використання земельних ресурсів, а також будуть передбачені захисні, ресурсозберігаючі та компенсаційні заходи.
Щодо технічної альтернативи 1та 2: не розглядається.
Щодо територіальної альтернативи 1 та 2: не роз- глядається.
8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:
Клімат та мікроклімат: негативного впливу на клімат та мікроклімат під час будівництва та експлуатації об’єкта не передбачається.
Повітряне середовище: забруднення повітряного середовища та шумове забруднення в період робіт з будівництва даного об’єкта буде мати тимчасовий ха- рактер. Забруднення повітряного середовища та шумове забруднення під час експлуатації об’єкта відсутнє.
Геологічне середовище: закрита мережа виконується із сертифікованих поліетиленових труб. Втрати води із закритої мережі виключені. Негативного впливу на гео- логічне середовище не передбачається.
Водне середовище: забір води з каналу К-1 буде здійснюватися системою ГТС, водозабором, водоймою та електричним насосним агрегатом, що унеможливлює забруднення поверхневих вод. Потенційні джерела за- бруднення ґрунтових вод відсутні.
Ґрунт: під час будівництва виконуються заходи по збереженню рослинного ґрунту. Дотримання режимів зрошення не призведе до заболочення території. Зна- чного негативного впливу на ґрунт не передбачається.
Рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти: нега- тивний вплив відсутній. Під час будівництва та експлуатації об’єкта не будуть руйнуватися місця мешкання тварин і гніздування птахів. Зведення багаторічної рослинності проєктом не передбачається.
Навколишнє соціальне середовище: ввід у дію зро- шення надасть можливість створення нових робочих місць і, як наслідок, збільшить зайнятість населення.
Забруднення повітряного середовища, яке носить тимчасовий характер, при проведенні будівельних робіт не буде негативно впливати на життєдіяльність населення.
Навколишнє техногенне середовище: планове роз- ташування системи закритих трубопроводів відносно існуючих комунікацій виконано згідно з діючими нормами та погоджено з установами, що експлуатують вищена- ведені комунікації. Негативного впливу на навколишнє техногенне середовище не передбачається.
Щодо технічної альтернативи 1та 2: не розглядається.
Щодо територіальної альтернативи 1та 2: не роз- глядається.
9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які мо- жуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля
Планова діяльність належить до другої категорії видів планової діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля згідно зі ст. 3 ч. 3 п. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
10. Наявність підстав для здійснення оцінки
транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може за- знати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав)
Транскордонний вплив відсутній
11. Планований обсяг досліджень та рівень дета- лізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
12. Процедура оцінки впливу на довкілля та мож- ливості для участі в ній громадськості
Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля – це процедура, що передбачає: підготовку суб’єктом госпо- дарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення планованої діяльності; аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкіл- ля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, іншої ін- формації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує резуль- тати аналізу, передбаченого попереднім абзацом; враху- вання висновку з оцінки впливу на довкілля в рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного в пункті 14 цього повідомлення. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рі- шення про провадження планованої діяльності. Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право й можливості громадськості для участі в цій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталіза- ції інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповно- важеним органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля. На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також узяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.
13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає вклю- ченню до звіту з оцінки впливу на довкілля
Протягом 20 робочих днів із дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному в пункті 15 цього повідомлення, за- уваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. На- даючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть унікальний реєстраційний номер справи про оцінку впливу на до- вкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду ваших зауважень та пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (про- тягом трьох робочих днів із дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їхніх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати по- вністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.
14. Рішення про провадження планованої ді- яльності
Відповідно до законодавства рішенням про про- вадження даної планованої діяльності буде Дозвіл на виконання будівельних робіт, що видає Державна архітектурно-будівельна інспекція України (або інший уповноважений орган)
15. Всі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надси-
лати до Департаменту екології та природних ресур-
сів Закарпатської обласної державної адміністрації: 88008 м. Ужгород, пл. Народна, 4. E-mail central@ecozakarpat.gov.ua; (0312) 61-67-01, Урись Ігор Омелянович.
Так називають у Новоселиці, що місцевої культури, і став по-новому дина Виноградівщині, людину, витися на це. яка турбується про духовні надПід час навчання в культосвітньому бання цього гірського села, – художучилищі на режисерському відділенні нього керівника місцевого Будинку І. Рацину пророкували великі успіхи в культури Івана Рацина. царині ораторського мистецтва. Тож
А все тому, що він ось уже 30 рохлопець мріяв стати диктором телеків оберігає фольклорний матеріал, бачення або радіо. Та доля повернула пов’язаний із опришком Пинтьом, його в рідне село. Тут знайшов своє котрий у XVII столітті переховувався кохання. Сусідська дівчина Марічка від жандармів у місцевих лісах біля назавжди полонила його серце красою підніжжя гори Фрасин, найвищої на й добротою. Не вагаючись, одружився. Виноградівщині, та виступав проти поПобудували хату й виростили трьох неволення австрійцями нашого краю. синів. Вони завжди разом: і в сім’ї, і Склалося так, що в цьому селі зуміли на роботі. Дружина також закінчила зберегти й донести до сучасності не училище культури, працює директолише дерев’яні храми, а й церковний ром БК. Вона в Івана Петровича не народний живопис, віднесений до золише керівник, а й перший порадник лотого фонду пам’яток українського та критик. Родина живе в гармонії та народу, а також багатющий пласт порозумінні. Хоч зарплата в клубних переказів та легенд про Пинтю, який працівників невелика, але якось обстав національним героєм для жителів ходяться. В їхньому господарстві є і прикордонного регіону р. Тиси. корова, і птиця, а також сад та вино
Іван Петрович добре знає історію Ноградник. У період відпустки господар воселиці та годинами може розповідати подається на заробітки у східні області, легенди й реальні події, що тут відбулибо хоче допомогти дітям. ся, а ще – про Хустський, Королівський ства. Значення його визнано ЮНЕСКО в уже за 88. Прикладів позитивного Найціннішим його надбанням у житті є замки. Коломийки ж може співати будь2003-му, ухвалено спеціальну Конвенефекту від слив’янки художній керівзібрана духовна та матеріальна культура коли, бо без народної пісні не може цію про охорону цієї спадщини. ник назбирав та занотував десятки. рідного села. Спочатку старався весь жити. За це, напевно, онуки найбільше Отже, перша презентація цього Словесні та пісенні додатки до процецей скарб тримати в пам’яті, а тепер полюбляють свого дідуся. проєкту пройшла успішно, якщо така су виготовлення напою, які побутують почав записувати. Він знає, що його
Черну, Хижу, Новоселицю у Виноініціатива буде схвалена експертною у громаді, – цікаве та своєрідне явище називають волохом, і гордиться цим. Не градівському районі називають «ворадою з питань нематеріальної кульнематеріальної культури регіону. тому, що хоче ідентифікуватися в окрему лоськими». Не через прадавніх родичів турної спадщини при Мінкультури Працювати в культосвітніх установах народність, а тому, що ця назва побутує румунської нації, які асимілювалися з України, то «волоські» села стануть нині дуже важко, бо немає відповідного в мові жителів навколишніх сіл і стала місцевими, – просто в повсякденні та для туристів ще привабливішими, а фінансування. Немало клопотів завдав вже місцевим брендом. З історії відомо, культурі вони ревно використовують сам напій – новим брендом. Доречно клубам та бібліотекам коронавірус, дощо колись у цих краях дійсно переховуволоські запозичення. Якщо свою нагадати любителям слив’янки, що водиться повністю змінювати систему валося багато втікачів-волохів. Селяни мову волохи забули й послуговуються саме в цьому регіоні вперше в Угочанроботи. Щоб не гаяти дорогий час, Іван запозичили від них деякі елементи, які тутешнім діалектом, то духовно зуміли ському комітаті її почали виготовляти Петрович почав здійснювати ще один сьогодні цікаві не лише науковцям, а й зберегти свою самобутність. Ось ці ще в XVI столітті. Таку традицію збезадум: вирішив відновити схованку Пинті іншій спільноті європейського простору. ознаки широко пропагує Іван Рацин регли й до наших днів. Незважаючи в лісі. Довго консультувався з історикаЗ часом волохи асимілювалися з місцечерез самодіяльні виступи. Він створив на обкладання податком цього проми та будівельниками. Його підтримали вими, але разом зберегли багато фактів, колектив, який бере активну участь у мислу всіма режимами, які володіли місцеві підприємці, сільський голова які складають цікаву самобутність невивсіх масових заходах Виноградівщини краєм упродовж багатьох століть, а П. Таркані та директор лісгоспу В. Агій. черпних джерел нашої культури. та навколишніх сіл. Програма базув радянський період – навіть повну На схилах гори Кобила, де відкривається Іван Петрович добре розуміє, що ці ється лише на місцевому фольклорі. його заборону, люди продовжували краєвид на три прикордонні райони, а локальні «волоські села» можуть стати Завдяки цьому завоювали велику симпідпільно виготовляти. Вдосконалютакож Румунію та Угорщину, почалося основним осередком туризму в районі. патію у глядачів і нині є найкращими в валася якість, бо популярність цього спорудження помешкання опришків. Із Такої панорами та природної краси нерайоні. напою серед дорослих досить веливеликих місцевих андезитових каменів має більше ніде: з гори Фрасин видно
До речі, нещодавно у Новоселиці пока, та й фінансово справа вигідна. на глині та мохові витягують стіни для і Сату-Маре, і Фегердьормот, і все Забував львівський телеканал «ЗІК». ТворПроцес постійно супроводжувався двох підземних кімнат. Перекриття – карпаття. Саме завдяки його старанню чу групу цікавили старовинні регіональні виконанням своєрідних коломийок, дубові плахи. Вікна та двері – з дуба, декілька років тому віднайшли камінь пісні. Майже пів дня співав для них наш приказок, замовлянь та нашіптувань. без гвіздків. До праці взялися найкращі опришка Пинті на схилах г. Кобила. За працівник культури. Із Виноградівщини Сто років тому слив’янка рятувала від майстри села. А місцеві лісники робочий народними переказами, з цієї місцевості лише про нього й розповіли гості у своінфекційної недуги, яка масово розподень починають і закінчують на цьому «Пинтя стрілив, і в Хустський замок поцієму документальному фільмі. всюджувалася тут, і дорослих, і малих. об’єкті, бо всім хочеться зробити задум лив». Тут щорічно проводили фестиваль
Нині худкерівник хоче переконати Старости «волоських» сіл щодня по привабливим і потрібним для громади. «Волоські страви». Значну методичну спеціалістів, що тутешній напій із слив у двічі змушували всіх приймати її по одПрихований під землею будиночок допомогу сільським активістам надавав результаті бродіння та перегону стає не ній столовій ложці і тримати 10 хвилин мусить стати для туристів ще однією ізраїльський письменник Алекс Штайн, лише алкоголем, а й цінним медичним у роті. За такою примітивною методиродзинкою в цих чарівних місцях. У котрий понад рік жив у Новоселиці та засобом, який є невід’ємною частиною кою медиків із м. Сату-Маре вдалося цьому переконані не лише активісти, а вивчав тутешню самобутність. нематеріальної культури мешканців. уникнути масового мору. Деякі старой усі жителі. Збереження та розвиток культури Відомо, що до пам’яток культури віджили й нині користуються нею, коли Крім основної роботи, керівнику Бусвоєї громади – це життя І. Рацина, яке носяться не лише твори мистецтва та відчувають симптоми застуди, як-от динку культури доводиться проводити приносить нові ідеї та плани, що виколекційні експонати, а й живі прояви, 90-річний чернянець В. Сідей. Він і в роз’яснення багатьох питань, які виникликають гордість усіх жителів за їхнє які успадковані від предків і передаютьтакому поважному віці почувається кають у земляків, бо обраний депутатом справді неповторне село в прикордонся майбутнім поколінням. Саме цей вид прекрасно та веде активний спосіб уже вчетверте. Був навіть головою села. ному регіоні України. є необхідною умовою збереження кульжиття. Так незвично лікуються всі його І саме тоді усвідомив, що в Новоселиці Василь ІВАШКО, турного розмаїття українського суспільдіти та дружина Флоря Петрівна, якій збережені цікаві пласти прадавньої с. Черна
T ПРОЄКТ «ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ ДО МАМИ
Я, МАМА І БІЛКИ»
Таку назву має проєкт ужгородсько-білківського митця Петра Ряски, який 6 серпня відкрили в галереї «Ужгород».
Він – випускник Закарпатського художнього інституту (нині ЗАМ), учень народного художника України В’ячеслава Приходька, член ЗО НСХУ, стипендіат програми «Gaude Polonija» (Польща). Практикує живопис, перформанс, займається кураторськими практиками.
В галереї представлені вишивані та ткані покровці авторства мами Петра Марії Ряски з с. Білки на Іршавщині, домоткана вишивана скатертина – від бабусі Катерини Ізай, вишивка й портрет Петра, який намалювала племінниця Дарина, світлини батьків художника, зроблені Ярославом Футимським. А на стінах – полотна майстра, переважно присвячені жінці. Є серія, де зображені покровці, рідні Білки. Експозицію доповнює
Фото автора
старий телевізор, який транслює відео під назвою «Ложка. Я у ложці», а ще – книжки з візуальною поезією. Й головне – це стаціонарний телефон галереї як нагадування про те, що можете зателефонувати…
Відкрив виставку голова Закарпатської організації НСХУ Борис Кузьма. Опісля винуватець дійства сказав, що проєкт
є його діалогом із меседжем «Задзвонь до мами» невідомого польського автора, який 2015-го прочитав на тротуарі моста у Познані. Тут же попросив дозволу в колег зв’язатися з мамою. Питав, як справи, повідомив, що експозиція відкрилася.
Натомість художник Габрієл Булеца зауважив: усім добре відомі проєкти П. Ряски та творча резиденція «Вибачте, номерів нема», на яку запрошує неординарних майстрів із різних країн. «Якраз таких людей, як Петро, нам дуже бракує. Бо хтось має тягнути цю нішу. Ті виставки, що проводив у неформальній галереї «Коридор» чи готелі «Закарпаття», якраз і формують обличчя нового ужгородського мистецтва. А тепер ось ця, що зачепила за живе», – каже.
Мистецтвознавець Михайло Приймич влучно підсумував: «Найважливіше в мистецтві – шлях до себе. Що є більшою дійсністю: та, яка нас оточувала, чи яка нас формує? Так отут якраз у Петра є гарний перегук першого з другим. Дуже часто нам не вистачає зустрічі з мамою, хоча нерідко це є зустріч із собою. Та скатертина на стіні – як символ, бо сшита з двох частин для столу, який збирає всю родину. Ми часто не встигаємо зустрітися, побачити довкола себе речі, які нас формують, думаємо, чи я з села, чи з міста. Це неважливо, важливіше, чи я є собою. Тому бажаю, Петре, пройти цей шлях до себе, який ти торуєш творами, думками, любов’ю до того, що тебе оточує».
До 19 серпня ще встигнете подивитися оригінальну візуальну розповідь про ідентичність через вишивку, культуру, діалог із народним мистецтвом, про зв’язок із мамою та місцем народження. А вже зараз беріть телефон і дзвоніть мамі, рідним... Оксана ШТЕФАНЬО
