Місце провадження планованої діяльності

T ФОТОРЕПОРТАЖ НА ПОЛОНИНАХ ЦЬОГОРІЧ ЯФИНИ ВРОДИЛИ ЩЕДРО ЗА ДЕНЬ СЕЛЯНИ ПРИМУДРЯЮТЬСЯ ЗБИРАТИ ПО 15 – 20 КІЛОГРАМІВ

Увисокогір’ях Тячівщини вже кілька тижнів триває

сезон збору яфин. Їх заготівлею займаються мешканці як цього району, так і сусіднього Рахівського. Щорічно завдяки чорниці (саме такою є літературна назва цих корисних ягід-намистин), що росте на полонинських плантаціях, селяни непогано поповнюють свої сімейні бюджети. Однак даються ці гроші важкою та виснажливою працею. Як відбувається збір «чорного золота» на горі Апецька – читайте в нашому матеріалі.

НА ГОРІ ВИРОСЛИ НАМЕТОВІ МІСТЕЧКА, Є НАВІТЬ МІНІБАР

На полонину ми навідалися в передобідню пору. В цей час тутешні трударі вже мають у відрах по кілька кілограм яфин, адже починається їхній робочий день на світанку. Дехто виїздить на гору власним транспортом, інші групуються та винаймають автівку. З найближчих сіл сюди треба добиратися близько двох годин. Оскільки Апецька розташована на межі двох районів – Тячівського та Рахівського – то й шляхів до вершини є кілька. Аби встигнути з самого ранку приступити до збору яфин, місцеві вирушають із населених пунктів о 3 – 4-й годині ранку. Декотрі прибувають на гору ввечері, ночують на полонині, а вже наступного дня вдосвіта приступають до роботи.

Цьогоріч вершина вельми багатолюдна. У порівнянні з сезоном-2019 охочих до чорниць у кілька разів більше. По всій полонині розкинулося кілька десятків наметових містечок та поодиноких палаток. Адже закарпатці цілими компаніями та сім’ями приїздять на гору й залишаються тут на кілька діб. Уздовж ґрунтової дороги є навіть мінібазар, де можна придбати напої, хліб T ДО ТЕМИ та печево. ЗАГОТІВЕЛЬНИКИ ЗА КІЛО ЧОРНИЦЬ ДАЮТЬ ВІД 55 ГРИВЕНЬ

Поруч стоять і заготівельники, котрі приймають яфини. Так, підприємець із Рахівського району розповідає, що дає за кілограм ягоди 62 гривні. Й нарікає: через недобросовісних колег, які завчасно почали закуповувати чорниці, було знищено значну частину врожаю. Каже, що цьогоріч чорниці на полонинських плантаціях вродили рясно та щедро. Тож чимало місцевих могли добре підзаробити. Однак оскільки сезон стартував передчасно, не всі ягоди встигли набратися соку, а відтак зовсім зеленими потрапляли до ящиків збирачів. Позаяк недостиглі яфини легші, то й прибуток селян менший, ніж той, на який могли би розраховувати. – Ми разом із іншими підприємцями з Рахівського та Тячівського районів мали домовленість, що стартуватиме сезон збору чорниць після 1 серпня. Однак деякі заготівельники відкрили пункти прийому аж на 3 – 2 тижні раніше. Тож люди,

~ На час приїзду журналістки

Віка вже встигла зібрати кілька кілограмів яфин

в погоні за грошима, почали зривати все підряд – і доспіле, і зелене. Нам нічого не залишалося, як також відкривати свої пункти, бо інакше не було б уже що приймати, – розповідає чоловік.

Щодня безпосередньо на вершині діють кілька пунктів прийому яфин. Одні дають 55 грн за кілограм ягід, інші дорожче – 62 гривні. Є й такі, котрі власним транспортом підвозять збирачів на плантації, оплачують їм обіди, а натомість дають людям за зібрані ними чорниці по 45 гривень за кіло.

Деякі селяни свої яфини транспортують до населених

~ Коли достигають яфини, на полонині стає велелюдно

~ На полонині за яфини гуртовики дають трохи менше, ніж у населених пунктах: 55 – 62 грн за кілограм

пунктів, де гуртовики оцінюють їх уже по 65 грн. У середньому за один день місцеві назбирують по 15 – 20 кг ягід. Тут уже хто як руку набив. «ЧЕСАТИ» ЯГОДИ НЕЛЕГКО – НАПЕЧЕШСЯ НА СОНЦІ

Пагорби полонини густо вкриті низенькими кущиками чорниць. На тих, що ближче до дороги, ягід майже не залишилося. Аби натрапити на рясні, треба йти якнайдалі від шляху. Повсюди видніються постаті трудівників – за допомогою гребінок вони старанно «вичісують» кущики. На одному з пагорбів ми зустріли мешканку Ганич Віку. Вона разом із чоловіком за пів дня вже набрала 30 кг яфин. Жінка розповідає, що приїхали сюди власним транспортом напередодні ввечері. Заночували на вершині в палатці, а як сонце зійшло – приступили до роботи.

Поруч відпочивають парубки з Дубового. Хлопці найманим транспортом дісталися на полонину зранку і теж уже мають по кілька кілограмів ягід. Однак поки що додому не поспішають, після перекусу знову візьмуться до справи. – «Чесати» яфини нелегко, – констатує старший дубівчанин, котрий трудиться разом із молодими односельцями. – Цілий день треба пектися на сонці, якщо хочеш добре заробити. Підходимо до інших збирачів, які трудяться на плантації за кілометр від наших попередніх співрозмовників. Більшість із них на полонину приїхали власним автомобілем. Деякі з собою привезли палатки та запаси їжі – мають намір побути тут кілька діб. Для селян трудовий день завершується до 3-ї години пополудні. Ті, хто добирався сюди на власному авто чи мотоциклі, наповнеФото з мережі ні чорницею ємності забирають із собою до населених пунктів. Інші ж здають урожай підприємцям на вершині – він не може надовго застоюватися.

Сезон збору яфини на Апецькій триватиме ще тиждень, а потім на полонині доспіє інша ягода – кам’янка (літературною мовою – брусниця), яку збиратимуть аж до осені. До речі, вже розпочали «чесати» чорниці й на інших гірських вершинах району, зокрема на Красній.

Лідія БІЛАК, Тячівщина Фото автора

P.S. До слова, в Ужгороді на ринках ціна яфин стартувала від 80 гривень за літр, а зараз уже опустилася до 70. Десь так

було й торік. ВІТАМІННА, ЛІКУВАЛЬНА І СМАЧНА ЧОРНИЦЯ –ВИЯВЛЯЄТЬТСЯ, РОДИЧКА ЗОВСІМ НЕЇСТІВНИХ РОДОДЕНДРОНА Й АЗАЛІЇ

Раз уже пишемо про сезон навіть придумали робити сіру показали, що принаймні 100 – для формування червоних чорниці, ми вирішили зіфарбу шляхом кип’ятіння яфин 150 грамів чорниці на тиждень кров’яних клітин; брати для вас на просторах у молоці. сповільнюють зниження когніуповільнює старіння заінтернету найцікавіші факти  США – найбільший у світі тивних функцій у кілька разів; вдяки антиоксидантам – шкіра про неї. Отже… виробник чорниці, там збирапокращує зір – містить вібуде вам вдячна за регулярне  Латинська назва чорниці ють загалом 2 560 тонн культаміни РР, С, В1, В2; яблучну, споживання яфин; походить від слова «вакса», що турних і диких ягід на рік. лимонну, бурштинову, хінну, зміцнює імунітет, оскільки означає «корова» – бо її листя  Барвник із неї є індикатощавлеву кислоти; мікроелемістить велику кількість віпридатне на корм худобі. Ну ром кислотності (при її знименти; має у своєму складі катаміну С; а етимологія нашої зрозуміла женні він змінює свій колір на ротиноїди, дубильні речовини знижує рівень холестерибез пояснень – ягода чорнить синій). й антоціани, а останні поліпшуну, що допоможе вберегтися, руки. До речі, її застосову Листя й пагони чорниці ліють кровопостачання сітківки наприклад, від жовчнокам’яної ють як фіолетовий рослинний кувальні – містять глікозид неоока, здатні відновлювати похвороби, холециститу; барвник для безпечного тавруміртіллін, який знижує вміст шкоджені ділянки й позитивно покращує роботу серця вання м’яса. цукру в крові. впливають на гостроту зору; через наявність антиоксидан Ці кущики родом із ПівНу й сама ця ягода, бездопомагає контролювати тів і клітковини; нічної Америки, вони – родичі перечно, дуже корисна для кров’яний тиск через наявпомічна при інфекціях рододендрона й азалії. А зназдоров’я. Зокрема вона: ність калію, марганцю, цинку, сечостатевої системи – вийшли їх європейські поселенці. зміцнює пам’ять – досліміді, заліза, причому останкористовується наряду з жуРанні американські колоністи дження, проведені у 2012-му, ні два елементи необхідні равлиною для профілактики та лікування, посилюючи дію ліків;

зменшує ризик розвитку

раку завдяки наявності елагової кислоти і птеростилбена;

допомагає травленню,

оскільки наповнена корисними волокнами, які регулюють обмін речовин в організмі;

зменшує жирові відкла

дення – так, для тих, хто мріє схуднути, вона теж стане хорошим помічником;

є відмінним антидепре

сантом – з’їжте жменю ягід, і ваш настрій покращиться!

З чорниці виготовляють киселі, варення, наливки, її додають у випічку й десерти. Але найкраще, звісно, споживати ягоду свіжою – не пропустіть сезон! А на зиму, аби помаксимуму зберегти корисні властивості, – заморожуйте. Можна й сушити. Головне потім не забувати їсти щодня.