ФК АВАНГАРД НАШ ЧЕМПІОНАТ #ON TOUR СТАНОВЛЕННЯ БІЛО-ЗЕЛЕНОГО ФАНАТИЗМУ
32 тур 21/05/2017 Початок: 16.00 Київ «Оболонь Арена» Чемпіонат України з футболу серед команд I ліги 2016/17р
Костянтин
КОВАЛЕНКО
«НАС З ДИТИНСТВА ВЧИЛИ, ЩО В КИЄВІ Є ТІЛЬКИ ОДИН ВЕЛИКИЙ КЛУБ - І ЦЕ «ОБОЛОНЬ»
Журнал «Brewer’s Art» №6(6)
НАШ ЧЕМПІОНАТ
13.05.2017. «Оболонь Бровар» - ФК «Тернопіль» Київ, «Оболонь-Арена», 500 глядачів «Оболонь Бровар»: Федорівський — Шевченко, К. Коваленко, Даценко, Пінчук, Бровченко, Гордійчук, Продан (К), Гурмак (Шевчук, 86), Корольчук (Ковбаса, 71 ), Єременко (Улянченко, 90). Запасні: Піцан, Корнєв, Шаповалов, Безуглий. Головний тренер: Олег Мазуренко. ФК «Тернопіль»: Воробей, Курило (К), Бабич, Клекот, Дацюк, Червонецький, Богданов (Музика, 69) Вонс, Пришнівський (Полянчук, 28), Дорі (Дульзон, 69), Захарків. Запасні: Чесановський, Кривий, Стриєшин. Головний тренер: Петро Бадло. Голи: Бровченко, 10, Даценко, 54. Попередження: Вонс, 10, Бабич, 53. Гра проти головного аутсайдера пройшла за прогнозованим сценарієм. «Пивовари» весь час атакували, створюючи купу моментів, а тернополяни захищалися за допомогою їхнього голкіпера, який крутився білкою в колесі та творив дива. Але вже на десятій хвилині після навісу з флангу Корольчук виграв повітря у голкіпера, скинув м’яч далі, де Брова поклавши корпус пробив у дальній кут. М’яч, повільно стрибаючи, вдарився о штангу та закотився в ворота. Захист «Тернополя» в цей час сигналізував арбітру про гру рукою у того ж Брови, яка скоріше за все таки була. За сімнадцять хвилин Продан опинився один на дальній штанзі, після подачі кутового та скидки, забивши гол, але арбітр його не зарахував. Офсайду там точно не могло бути, тож або м’яч покинув межі поля при подачі, або, що ймовірніше, арбітр повернув борг «Тернополю» через свою помилку з першим голом. У другому таймі ми все також продовжували марнувати свої нагоди, поки на 54-й хвилині Сергій Даценко на замкнув подачу з кутового. Лише після цього «муніципали» прокинулися та почали щось створювати, але на наше щастя успіху вони не досягли, чим позбавили всіх нас від нервової кінцівки. 2:0, ми вперше в сезоні обходимо Черкаси та «Арсенал» у таблиці, підіймаючись на 8 місце, а «Тернопіль» офіційно оформлює виліт у Другу лігу. Бровчено та Даценко, в свою чергу, потрапили до збірної туру.
www.facebook.com/ObolonUltras
koloskovalivka.com
17.05.2017. «Колос» - «Оболонь Бровар»
Ковалівка, «Колос», 200 глядачів
«Колос»: Литвиненко — Гаврилюк, Лисицький, Семенко (Коровіков, 84), Н. Шевченко, Поздєєв, Задоя, Коропецький, Вишняк (Гавриш, 53), Сивка (Морозко, 73), Бондаренко. Запасні: Яшков, Матвєєв, Чегурко, Клименчук. Головний тренер: Руслан Костишин. «Оболонь Бровар»: Федорівський — Пінчук, Даценко, К. Коваленко, Є. Шевченко, Гордійчук, Корнєв (Шевчук, 59), Єременко (Слободян, 79), Бровченко, Продан (Ковбаса, 79), Корольчук. Запасні: Піцан, Безуглий, Гурмак, Улянченко. Головний тренер: Олег Мазуренко. Голи: Поздєєв, 26, Задоя, 90+5. Попередження: Семенко, 33, Коропецький, 39, Н. Шевченко, 71 — Є. Шевченко, 31, Корнєв, 52, Даценко, 90+3. Чудова погода, рівна гра, але в підсумку поразка. За моментами перевага була однозначно на нашому боці. Реалізуй хоча би частину і розмова була би зовсім інша. Але у середині першого тайму колишній оболонець Бондаренко відверто «намалював» своє падіння в штрафній, а арбітр на те купився. Поздєєв впевнено забив пенальті. Кілька стовідсоткових моментів мали Корольчук та Продан, але їх змарнували. Гол Задої на 90+5 хвилині вже нічого в матчі не вирішував. Чемпіонат невпинно котиться до свого завершення, це була остання гра за межами «Оболонь-Арени», тож за два тижні ми вже будемо підбивати підсумки та відпочивати.
www.facebook.com/ObolonUltras
#OnTour 63 км
КОВАЛІВКА
Останній виїзд цього сезону. Нагадаємо, що «Десна» ймовірніше за все гратиме з нами на нашій же Арені. Виїзд останній, але найближчий з усіх за останні багато років, не рахуючи, звісно, за виїзди міста типу Щасливого та Борисполя. Село Ковалівка. На початку 2000-х років воно доволі часто згадувалося в пресі та по ТБ. Це була таке собі «потьмкінське село» колишнього губернатора київської області Анатолія Засухи та його дружина Тетяни, власниці агрофірми «Світанок». Перебуваючи у селі можна загубитись, що ти знаходишся на Київщині, а не десь у Швейцарії. Ідеальні дороги, красиві паркани, дахи з червоної черепиці, ставок, у якому плавають чорні лебеді, сучасна школа, красивий новий стадіон з ідеальним газоном. Добиратися туди було вирішено з дотриманням традицій «старої школи». Була обрана електричка, що йде на Миронівку та проходить через сусіднє з Ковалівкою село у парі кілометрів. В дорогу закупили окрім пива ще портвейн в пакетах задля дотримання усіх традицій. Не зважаючи на робочий день електричка була повністю забита пенсіонерами, дачниками, студентами, бомжами, продавцями усілякого непотрібу, алкашами, ну і кількома «пивними» фанатами, що тулилися в тамбурі, офігіваючи від того, що відбувається навколо. Десь ближче до Фастова, до славного міста, кількість людей меншала пропорційно з нашими запасами, а настрій, відповідно, покращувався. Десантувавшись на платформі «Паляничинці» ми, порахувавши втрати, недорахувалися фаната Лопуха, який їхав тією є собакою, але в іншому вагоні та не знав де саме треба виходити.
www.facebook.com/ObolonUltras
Пояснивши йому телефоном, все, що про нього думаємо та приблизно скерувавши куди потім добиратися, ми рушили полями у напрямку потрібного села. За півгодини дістались стадіону, поповнивши по дорозі запаси пива у місцевих магазинах, та відправились на екскурсію цією феодальною Швейцарією. Як і в Охтирці нас спіткала випадкова зустріч зі Слободяном, який приїхав на гру та прискіпливо цікавився чи правильне пиво ми п’ємо. Після обіду, який переважно складався з ще пива та трішки коньяку ми рушили на стадіон, куди добиралися і інші частини нашого оболонського алкодесанту. Затишний стадіон, вільний вхід (не дивлячись на це, нам видали пачку квитків, які були на грі, як і програми), мінімум охорони, гарний вид на поле. Людей було чоловік 200, як такі ультрас в Ковалівці відсутні, не було чутно навіть їх звичних дідів з протяжним зарядом «Коооваалііівкааа». Виїзний сектор врешті нараховував 16 носів, що вельми непогано для робочого дня,хай це і дуже близький виїзд. Гнали команду вперед, на жаль не вдало. Після гри лише чотири футболісти підійшли потиснути руки, інші похлопати на відстані. Вирішувати зворотній маршрут в стилі «ой, на Київ маршрутка вже пішла, їде на Білу Церкву», або чекати на собаку о десятій вечора було відверто ліниво. Тож просто вписались в автобус команди та вже за годину з чимось закінчували пивний день на Теремках. Виїзний сезон 2016\17 можна вважати офіційно закритим. Катайте виїзди, підтримуйте «Оболонь»!
Цей день в історії 21 травня «Оболоні» Народились гравці:
СЕРГІЙ ТЄЛЄГІН (21.05.1977) форвард, 8 матчів, 4 голи у сезоні 1999\00 ІГОР СКОБА (на фото ) (21.05.1982) півзахисник, 11 матчів, 1 гол у сезоні 2002\03 МИКОЛА ГІБАЛЮК (21.05.1984) півзахисник, 20 матчів у сезонах 2000\01-2001\02
Відбулись наступні офіційні зустрічі:
21.05.1997. ФК Калуш – Оболонь 0:1 (І.Продан) «Хімік», Калуш.
21.05.2005. Металург (Запоріжжя) – Оболонь 1:0 (Силюк) «АвтоЗАЗ», Запоріжжя 21.05.2011. Оболонь – Металіст (Харків) 0:2 (Крістальдо-2) «Оболонь-Арена», Київ
- Як ти потрапив у футбол, хто був твоїм першим тренером? - Вид з вікон нашої звичайної загальноосвітньої школи виходив акурат на газон футбольної секції «Зміна-Оболонь». Зелений колір поля був дуже привабливим, і мені весь час хотілося на ньому пограти. У п'ятому класі батьки здійснили мою мрію і відвели до тренера Дмитра Миколайовича Фетисова. - В професійному футболі ти дебютував в 16 років, під керівництвом Євгена Ястребінського, в «Оболонь-2». Пам'ятаєш свій дебют? Які враження? - Звичайно, відразу відчув міць та силу професійних гравців. Я вийшов на заміну в Млинові, проти місцевої «Ікви» за рахунку 0-3 і ми так і не змогли відігратися. Однак справи дуже швидко налагодилися, так як мені пощастило з тренерами. Ястребинський, Петро Слободян тренер основної команди «Оболоні», тренер юнацької збірної Юрій Калитвинцев довіряли мені і вибачали помилки - це зробило перехід у дорослий футбол безболісним.
Костянтин КОВАЛЕНКО Дата народження - 12.06.1986 у м. Києві Вихованець дитячої школи «Зміна-Оболонь» «Оболонь» - 136 матчів (на 12.05), 16 голів «Оболонь-2» - 60 матчів, 1 гол Дебют у професійному футболі: 16.08.2013, «Іква» (Млинів) – «Оболонь-2» 3:0
Дебют за «Оболонь»: 18.03.2006, «Борисфен» (Бориспіль) – «Оболонь» 1:2
Перший гол: 09.06.2007, «Оболонь-2» - ФК «Одеса» 3:0 та 30.08.2007 «Оболонь» - «Динамо-2» 4:0 Національні збірні: «Україна U18» – 4 матчі, «Україна U19» – 8 матчів.
НАС З ДИТИНСТВА ВЧИЛИ, ЩО В КИЄВІ Є ТІЛЬКИ ОДИН ВЕЛИКИЙ КЛУБ - І ЦЕ «ОБОЛОНЬ». - У сезоні 2008 \ 08 ти став гравцем основи, провів майже всі матчі. Але з приходом Максимова сів на банку, а потім взагалі був змушений змінити клуб. Чому так вийшло? - Якраз в цей момент я отримав травму переднього м'яза стегна в тренувальній грі, в результаті чого відновлювався півроку. Після успішної реабілітації потрібно було робити вибір: йти в оренду або набирати форму в дублі. Я вибрав оренду в «Арсенал» Біла Церква. - Далі була Біла Церква - від четвертого місця до вильоту в Другу лігу. Як ти можеш описати цей період? - У Білій Церкві я був дуже щасливий. У нас була хороша команда, ідеальні умови, ідеальний тренер. Ми дуже часто вигравали, команда йшла до того, щоб вирости до рівня Прем'єр Ліги, але, на жаль, втрутилися фінансові проблеми, які не дозволили президенту далі утримувати команду. На тлі цього відбулася зміна власника та клуб був змушений відкотитися до другої ліги до кращих часів.
- Два сезони в Кам'янському. У сезоні 2013 \ 14 ти забив 10 м'ячів, у тому числі і гол у ворота «Оболоні» в тому розгромі. Феноменальна результативність, як для центрального захисника! Як так вийшло?) - Я потрапив в Сталь якраз коли клуб почав прогресувати. Голи приходили в основному зі стандартів, а запорукою успіху було те, що подачі виконували Антон Котляр та Олег Шутов, які роблять це дуже добре, плюс тренер Володимир Мазяр досконало пояснював тонкощі боротьби за м'яч в чужому штрафному майданчику. Дійсно, «Оболонь Бровар» крупно програла в Кам'янському в останньому матчі чемпіонату, але не варто забувати: найтемніший час - перед світанком. Якраз саме з цієї гри і почалася світла смуга київського клубу, результатом якої стало підвищення в класі та бронзові медалі Першої ліги.
- Як ти сказав в своєму першому інтерв'ю «Оболонь Бровар» - «я повернувся додому». Хто на кого вийшов першим - ти на клуб або клуб на тебе? - В той час, коли я чекав оформлення робочої візи в Угорщину, надійшов дзвінок від Олега Мазуренка з пропозицією приєднатися до «Оболоні Бровар». Саме тоді з'явилися вільні місця в команді. Як ви розумієте ні про яку Угорщини не може бути й мови, коли є можливість виступати за улюблений клуб.
- Як такий режим харчування впливає на життя і тонус професійного спортсмена? - Якщо брати виключно фізичні дані, то ніяк. В мене є з чим порівнювати, так як десять років тому я їв багато тварин, але пролежавши два місяці в гіпсі через травму прийшов до висновку, що потрібно це припинити. В результаті твої показники не покращуються і не погіршуються, зате серце та совість стають спокійними і ти стаєш більш щасливим, чи що.
- З Мазуренком і Антоненком ти грав разом як гравець. Як зараз сприймати їх в ролі тренерів? - Мазуренко та Антоненко були чудовими гравцями, зараз прийшов час передавати свої знання в якості тренерів. На жаль, пішов з тренерського штабу «Оболоні» Сергій Солдатов і зараз все навантаження лягло на їхні плечі. Але проте є Петро Слободян, який завжди може допомогти порадою.
- Нещодавно було велике інтерв'ю Владислава Чангелії, де він розповідав, що закінчив кар'єру та поїхав в Гімалаї займатися йогою. Чи відвідували тебе подібні думки або спорт все таки сильніше? - Владислав, до речі, міг продовжити кар'єру в Оболоні минулого літа, але вийшло по-іншому. Він, звичайно, дуже здивував своїм вибором, але я дуже радий за нього. На жаль, я чимось подібним екстравагантним похвалитися не можу.
- Чи знаєш ти, що входиш в десятку гравців, які зіграли найбільше матчів за «Оболонь»? - Не знаю, але дуже радий цьому. Значить роки проведені в футболі пройшли недаремно.
- Хотів би ти щось змінити в системі підготовки і тренувальному процесі клубу? - Ой ні. Ми робимо все, що люблять футболісти - граємо в квадрати, футбол, б'ємо по воротах, плюс необхідні тактичні та фізичні вправи. Абсолютно топовий підхід, на тренування ти йдеш з великою радістю. Іноді в тренувальні дні між іграми не вистачає часу, щоб відпрацювати окремі елементи. Але ми розуміємо, що відпочинок потрібен, щоб бути свіжіше в грі.
- Чого хоче досягти гравець Костянтин Коваленко? - Гравець К.Коваленко дуже щасливий. Але він також хоче, щоб його команда завжди вигравала. - Часто ти граєш дуже самовіддано, не шкодуючи ані себе, ані суперника. Коли як багато футболістів часом можуть зайвий раз прибрати ноги, піти від стику. Чи не боїшся за своє здоров'я з такою самовідданістю? - Не завжди виходить грати самовіддано, але позиція гравця захисного плану передбачає багато боротьби за м'яч в якій потрібно проявляти ініціативу. Здоров'я - це безцінна річ, проте коли мова йде про честь клубу, потрібно жертвувати і їм також, без сумніву.
- Чи вистачає часу на читання книг? Якщо так, то назви три улюблені книги та улюблених авторів. - Часу вистачає, але читати немає бажання. Правда, улюблені автори та книги є. Наприклад, Ден Мілман написав серію книг, найбільш відома серед них «Мирний воїн», за нею ще зняли фільм з такою ж назвою. Також давно читав «Алхімік» Коельйо, мені сподобався. З футбольних книг виділив би автобіографію Роя Кіна.
- Відійдемо вбік від футболу. Чи правильно ми зрозуміли, що ти захоплюєшся йогою та вегетаріанством? - Ні, йогу я не люблю, я люблю футбол)). Що стосується вегетаріанського харчування, то я не можу по-іншому. Мене дуже турбують страждання тварин і я не хочу бути причетним до них. Для мене є істотна різниця між тим, щоб, наприклад, зарізати курку та зірвати яблуко або викопати картоплю. Мається на увазі, що людина повинна прагнути до доброчесності і намагатися не завдавати багато клопотів іншим живим істотам.
- Наскільки фанатська підтримка важлива для футболістів на полі? Що б хотів сказати фанатам та вболівальникам? - Звичайно, підтримка дуже потрібна. Причому як фанатського сектора, так і звичайних глядачів. Потрібно не забувати, що футбол на 99, а то і на всі 100 відсотків складається з любові. Своїм приходом на трибуни або переглядом матчів в Інтернеті ви вкладаєте свою частку емоцій, які разом створюють цю незбагненну магію гри. Велика за це подяку та сподівання, що ви не втратите інтерес до футболу в цілому та до «Оболоні» зокрема.
Бліц.
Три улюблених футболіста Кості Коваленко тут і зараз? Вес Морган, капітан Лестеру. Гонсало Ігуаїн. Хаві Мартінес з Баварії завжди подобався. - За який би футбольний клуб ти б не виступав ніколи в житті і чому? - «Динамо» Київ, напевно. Нехай це звучить і смішно зараз, але нас з дитинства вчили, що в Києві є тільки один великий клуб - і це «Оболонь». Навіть не дозволяли на тренування одягати форму «Динамо». Можна було тренуватися в футболках «Барселони», «Реалу», «Манчестеру», але не «Динамо». І я вірю, що обов'язково прийде день, коли Оболонь буде успішніше, ніж «Динамо». - Які три матчі у своїй кар'єрі ти можеш виділити і чому? - Дебют в основному складі «Оболоні». 18.03.2006 «Борисфен» - «Оболонь» 1-2, вийшов на заміну, грали на штучному полі в Конча-Заспі. Гол в ворота «Оболоні» за «Сталь», 1 червня 2014, «Сталь»- «Оболонь Бровар» 6-0. З останніх - 9 квітня 2016, «Оболонь Бровар» «Черкаський Дніпро» 1-0, тому що переможний гол на доданих секундах. - Якби не футбол, то ким би міг або хотів бути? - Міг би бути ким завгодно, крім різника. А хотів би бути хокеїстом. Ну а взагалі футбол, звичайно, поза конкуренцією. - Під яку пісню хотів би виходити на футбольне полі? - Мені подобається гімн Оболоні. Ну після голу в чужі ворота не проти почути щось з останнього, наприклад, Luis Fonsi Despacito ft. Daddy Yankee, правда, пісні мають властивіст
«ПОТРІБНО НЕ ЗАБУВАТИ, ЩО ФУТБОЛ НА 99, А ТО І НА ВСІ 100 ВІДСОТКІВ СКЛАДАЄТЬСЯ З ЛЮБОВІ.»
01 Назарій ФЕДОРІВСЬКИЙ
02 Тимур РУСТАМОВ
18 Дмитро КУЗЬМЕНКОВ
03 Дмитро ПРОНЕВИЧ
12 Павло ПОШТАРЕНКО
04 Тарас ПІНЧУК
23 Сергій ДАЦЕНКО
05 Святослав ШАПОВАЛОВ
30 Станіслав ДЬОРКА
06 Андрій КОРНЄВ
90 Микита БЕЗУГЛИЙ
09 Юрій БРОВЧЕНКО
32 Іван ПІЦАН
16 Костянтин КОВАЛЕНКО
95 Євгеній ШЕВЧЕНКО
10 Олег СЛОБОДЯН
17.04.1996
12.04.1991
29.11.1998
19.01.1990
Зріст: 188 Вага:78
Зріст: 188 Вага:83
Зріст: 182 Вага:79
Зріст: 190 Вага:82
08.03.1989
27.04.1989
01.11.1978
05.12.1986
Зріст: 182 Вага:82
Зріст: 184 Вага:76
Зріст: 180 Вага: 74
Зріст: 186 Вага: 79
26.01.1999
06.09.1987
01.08.1995
02.12.1995
Зріст: 173 Вага: 71
Зріст: 186 Вага: 80
Зріст: 187 Вага:77
Зріст: 178 Вага:70
19.11.1984
24.06.1997
25.01.1988
03.10.1996
Зріст: 182 Вага: 82
Зріст: 185 Вага:79
Зріст: 176 Вага:69
Зріст: 180 Вага:70
футбольний клуб «ОБОЛОНЬ БРОВАР» Київ
11 Владислав УЛЬЯНЧЕНКО
21 Григорій САХНЮК
07 Дмитро СКАКУН
17 Павло ГОРДІЙЧУК
25 Юрій МАЛЄЙ
08 Антон ШЕВЧУК
18.07.1997
04.08.1990
Зріст: 176 Вага: 68
Зріст: 185 Вага:75
11.01.1987
06.05.1992
Зріст: 172 Вага:68
Зріст: 180 Вага:76
04.02.1993
08.02.1990
Зріст: 173 Вага:64
Стадіон: ОБОЛОНЬ АРЕНА Місткість: 5100 Головний тренер: Мазуренко Олег Тренери: Антоненко Олександр, Тименко Володимир Начальник команди: Кучер Валерій Директор клубу: Різниченко Олександр Президент: Слободян Олександр
Зріст: 177 Вага:70
77 Володимир ТКАЧ 04.09.1999
19 Артем КОВБАСА 19.01.1997
Зріст: 179 Вага:71
28 Дмитро ЄРЕМЕНКО 17.04.1996
Зріст: 188 Вага:78
Зріст: 173 Вага:73
14 Василь ПРОДАН 15.03.1988
Зріст: 183 Вага:76
ГОЛКІПЕР ЗАХИСНИК ПІВЗАХИСНИК
20 Ярослав Гурмак 29.06.1998
Зріст: 180 Вага: 70
70 Іван БОРИСЕНКО 01.10.1997
Зріст: 165 Вага:62
22 Артем КОРОЛЬЧУК 05.10.1990
Зріст: 205 Вага: 92
НАПАДНИК
СТАНОВЛЕННЯ БІЛО-ЗЕЛЕНОГО ФАНАТИЗМУ ЧАСТИНА 2
Попередню частину ми закінчили на банерах, з них же і розпочнемо далі) - (Захаров) Був один банер, ми його в Полтаві посіяли. Це був фан-клубівський банер з двома грифонами та написом «Оболонь фан-клуб». Красивий був банер, невеличкий) - Посіяли самі чи вам допомогли? - (Захаров) Самі посіяли. Забули на секторі, вже вийшли з нього, буквально за грати, повертаємось, а його вже не було. Це не було підрізом, мєнти або хтось зі стюардів забрав. В Полтаві гостьовий сектор так розташований від домашнього, що нічого не підрізати. - Коли ви почали робити свої футболки, свої банери? - (Поліщук) Робили типу репліки клубних футболок, але дешевше, виробництва львівського «Практіку». Ми в них потім грали на фанатських турнірах в Харкові.
- По розах. Перша ж роза була одностороння, так? - Так - (Захаров) Коли ми вже грали у Вищій лізі, на «Олімпійському», то бабусі торгували якимось кустарними шарфами «Оболонь» невідомого походження. Не знаю, де вони їх робили на той час. Також у Андрюхи Татарчука була велика колекція шарфів. Його батько був директором контори «Круглий Вал», яка займалась пошивкою, вишивкою, усім цим, у них було обладнання. І у нього було кілька пробників, в єдиному примірнику. Ціла колекція була. А потім його мама їх кудись поділа.. - (Поліщук) Віддала на благодійність.. - (Захаров) Ні, чи то випрала, чи то викинула. Загалом, скандал був великий. - Ви відносили себе до фанатської двіжухи, брали участь у бійках навмисно? - (Поліщук) У нас такого майже не було. Можливо пізніше, році у четвертому, п’ятому, коли почали підтягуватися представники ЦСКА. Це було, наскільки я пам’ятаю, в районі нашого стадіону. Але це були забивони типу 1 на 1, 2 на 2. У Харкові ще було, пам’ятаю, ми поїхали на гру «Геліос» - «Оболонь», яка була третього квітня (03.04.2006), а першого квітня там грали «Металіст» «Динамо». І ось ми там трішки перетинались з Геліосом в форматі 4 на 4. Але то все баловство було.
- Чи були якісь випадки на виїздах, коли на вас стрибали? - (Поліщук) По Першій лізі, ще до виходу в вишку. Восени ми поїхали в Вінницю, там також було розбите обличчя, але то за вини охоронця заводу, а ось весною ми поїхали в Житомир, грати з «Поліссям» .. - (Захаров) Це було весело.. - (Поліщук) Житомир моє рідне місто, принаймні в паспорті так написано. Але мені було так дико та неприємно від того, що там відбувалося. Спочатку на стадіоні – нас ретельно обшукували перед заходом на сектор, коли як місцеві проходили зі скляними пляшками включно. І протягом матчу на нас сипалась злива з каміння, пляшок, всякого лайна. Вони спочатку ломанулись до нас на сектор, але секторі у них не вийшло, там стояло пару якихось військових, пару ментів. Тоді вони вийшли зі стадіону та розбили клубний автобус та наш «Ікарус». - (Захаров) Там також два тролейбуси розбили та мерседес. Причому мерседес з київськими номерами належав одному з власників «Полісся». В нашому автобусі, то був бас з АТП, розбили геть всі вікна, в клубному лише два. - (Поліщук). Холодно ще було, середина березня. Назад всіх забрав клубний автобус, сиділи по три людини на два місця, а «Екарус» поїхав так, з одним водієм. Він вдягнув якусь фуфайку та гнав свій побитий бус. Це було, напевне, перше близьке знайомство з футболістами. - Напевно ви тоді в Житомирі відчули, що виїзда.. - (Поліщук).. це добре! - В старих програмках ще писали про Луцьк (28.09.2002), де були конфлікти з ментами.. - (Захаров) Ситуація була така. Приїжджаємо раніше належного часу, зупиняємося при в’їзді в Луцьк, там якесь кафе, сидимо, розминаємось, готуємося до футболу.
Приїздять мєнти, якийсь полковник, підполковник. Хто старший? Я старший. Ну це звичайна практика, коли автобус супроводжує міліцейська машина. Їдемо в місто, зупиняються, виходьте, приїхали. А де стадіон? Та тут поруч. Виходимо, а нас починають сортувати – цей вліво, цей вправо. Відібрали чоловік 6-8, кажуть «досить», цих сюди, решту в автобус. Шістьох закрили в РОВД, типу вони були п’яні та агресивно себе поводили. Це причому серед них був Татарчук, який тоді був на антибіотиках та взагалі не пив. Ми почали здіймати галас ще до матчу, нас намагались вгамувати. Я сварився з мусорами, мене закрили в машину «Беркуту» посидіти хвилин 10. Коли гра закінчилась ми почали кричати «волю хлопцям!», «ганьба!». Мусора кажуть, не хвилюйтесь, сідайте в автобус та їдьте, як раз через РОВД по дорозі. Ми відмовились. Десь лише через годину-півтори привезли хлопців. Цей час ми не виходили з сектору, на стадіоні вже виключили світло, ми продовжували заряджати, прикольно було) А затриманим давали підписати протоколи, що їх затримали на стадіоні за порушення громадського спокою та порядку. Хтось відмовився, тому, що навіть стадіону не бачив, хтось підписав. - Якісь ще випадки конфліктних ситуацій були? - (Захаров). Ні, начебто. Порадувало, коли ми приїхали в Одесу – раз, другий, третій. Менти між собою стоять, спілкуються – а, кажуть, це нормальні, це безпроблемні Був ще випадок в Донецьку, грали з кротами на «Олімпійському» чи «Шахтарі». Підійшло два чувака, давайте, пацани, помахаємось. Ми сказали, що таким не займаємось та послали їх на х*й. Потім Г. приїхав, розповідав ситуацію з того боку. Приходять вони до свого головного – бля, нас на х*й послали, давайте їм п*зди ввалимо. А той їм каже – «ви що, дурні, пацани приїхали футбол подивитись, команду підтримати, на фіга ви до них полізли, це що, динаміки?» продовження в наступному номері
СУПЕРНИК
ФК «АВАНГАРД»
Рік заснування: 1955 Стадіон: «Авангард», 6400 глядачів Кольори: жовто-зелені Почесний президент: Максим Єфімов Президент: Олександр Большаков Головний тренер: Олександр Косевич Офіційний сайт: fc-avangard.com.ua Найвищі досягнення: Переможець чемпіонату області 1996, 2010 Бронзовий призер Друга ліга, 2011\12
З ініціативи службовців заводу Краматорського металургійного Товариства в 1912 році Харківський губернатор дозволив заснувати» Краматорське спортивне Товариство». Метою Товариства був розвиток спорту в заводському селищі і, в тому числі, футбольної команди. Голова КСТ Карл Вюрфель став ініціатором заснування в 1913 році Футбол-ліги Донбасу. Команда КСТ розглядалася фахівцями як найперспективніша в Донбасі. Їй пророкували і перемогу в розіграші Кубка I Футбол-ліги Донбасу, який стартував 28 квітня (11 травня) 1913 року. Ось цю зустріч можна назвати першим офіційним матчем в історії Донбасу. До і після 1917 року завод КМО (після революції - завод КГММЗ) був в сел. Краматорська містоутворюючим підприємством і був єдиним заводом, який міг утримувати футбольну команду. Заводська футбольна команда СКМЗ (так називався машинобудівний завод, виділений зі складу КГММЗ на початку 30-х рр.) існувала всі наступні роки і брала участь у багатьох футбольних змаганнях і була правонаступницею і найстарішою командою Краматорська, який влітку 1932 року був віднесений до категорії міст. У 1936 році в Краматорську був побудований найбільший у Донбасі стадіон, який отримав назву «Авангард». На ньому тренувалася
футбольна команда СКМЗ, яка в 1936 році виграла чемпіонат України серед робочих команд в 1-й групі. Назва «Авангард» в 1937 році з'явилася і у футбольної команди СКМЗ. У 1937 році «Авангард» вже брав участь у чемпіонаті СРСР як чемпіон України. У 1939 році команда завоювала кубок Україні. Команда в 1936 році зайняла 1 місце по Україні серед робочих команд і в 1937, 1938, 1961 років. дійшла до 1 / 16 фіналу Кубка СРСР, до 1/8 Фіналу Кубку СРСР 1939 р. Регулярно брала участь в Чемпіонаті СРСР (1946, 1948, 1949, 1960-1970) і кубку СРСР (1937-1939,1949,1961-1966 / 1967). Офіційно клуб «Авангард» був зареєстрований у 1955 році. З 1970 по 1992 роки сліди «Авангарду» губляться серед обласних чемпіонатів. З початком чемпіонатів незалежної України команда Краматорська грає у змаганнях КФК (під назвою «Донбаскрафт»), паралельно виграючи обласне «золото» у 1995 (за іншими джерелами 1996) році. У 1998 році змінивши назву на ВПС (військово-повітряні сили) Краматорськ дебютує у Другій лізі, де вперше перетинається з «Оболонню», але через фінансові проблеми команда знімається з другого кола змагань та зникає.
Колишні назви: «КСО» «КГММЗ» «Донбаскрафт» «ВПС» У 2010 році почалося відродження команди під керівництвом президента Олександра Большакова та головного тренера Євгена Смаги. «Авангард» з першої спроби перериває гегемонію «Славхліба» і стає чемпіоном області. У 2011 році головним тренером призначено Сергія Шевченка, команда починає виступи у Другій лізі чемпіонату України. У 2012 році «Авангард» посів друге місце у групі «Б» Другої ліги. В стикових матчах спочатку переміг «Полтаву», що посіла аналогічне місце в групі «А», а потім з рахунком 3:4 поступився МФК «Миколаїв» за право грати у Першій лізі. Але через відмову від участі у змаганнях вінницької «Ниви» «Авангард» був допущений до чемпіонату Першої ліги сезону 2012\13. З початком російсько-української війни та окупацією Краматорську «Авангард» знявся зі змагань, але зберіг статус учасника ПФЛ. Пропустивши один сезон, після звільнення міста, клуб повернувся до виступів у Першій лізі, з сезону 2015\16 років.
Особисті зустрічі: 15.08.1998. «Оболонь-ППО» - «ВПС» 2:0 стадіон «Більшовик» Голи: Шапоренко, Биченко
21.10.2016. «Авангард» - «Оболонь Бровар» 3:1 стадіон «Авангард». Голи: Стефурак, Полулях, Собко – Шевчук
26.10.2012. «Оболонь» - «Авангард» 1:1 стадіон «Оболонь-Арена». Голи: Дурай – Козьбан
Загалом: +2=2-1, різниця м’ячів 7:6 на користь «Оболоні»
15.08.2015. «Авангард» - «Оболонь Бровар» 1:2 В 1998 році «Оболонь» носила приставку ППО – стадіон «Авангард». Голи: Довбиш – І.Коваленко, «Протиповітряна оборона», а команда КраматорГордійчук ська називалась «ВПС» - «Військово-повітряні сили». У єдиному матчі перемогли «пивовари-зе26.11.2015. «Оболонь Бровар» - «Авангард» 1:1 нітники». На друге коло краматорці вже не вийшли стадіон «Оболонь-Арена». Голи: Фаворов - Філіппов через фінансові труднощі.
СТАРІ
Перш за все варто відзначити Олександра Іващенко (19.02.1985), який ще рік тому грав за «Оболонь Бровар». Загалом Олександр чотири рази (!) повертався до «Оболоні» (2005/06, 2009/10, 2013/14, 2015/16), встиг награти 62 матчі, де відзначився 16 разів.
ЗНАЙОМІ
Також за обидва клуби виступали: Ігор Малиш, Павло Лук’янець, Сергій Дітковський Цікаві факти. За «Авангард» (тоді він називався «Донбаскрафт») грав Решат Аблітаров, батько колишнього гравця «Оболоні» Різвана Аблітарова.
#нашаЗміна 13.05.2017.
ФК
Бровари
–
«Оболонь Бровар-2» 2:0 Бровари, «Спартак» Голи: Чорний, 23, Кострома, 59. Вилучення: Чорний (Бровари, 44).
koff.org.ua: Пристоличні муніципали взяли гору над оболонськими резервістами, провівши весь другий тайм удесятьох. Команда Миколи Логвина та Юрія Макарова виграла завдяки значно вагомішому
досвіду.
До
перерви
М
Команда
I
В
Н
П
РМ
О
1
ДЕСНА (Погреби)
8
7
0
1
28-8
21
2
АВАНГАРД (Бзів)
8
6
2
0
19-4
20
який поцілив у нижній кут воріт.
3
ДЖУНІОРС (Шпитьки)
7
6
0
1
22-6
18
Однак під завісу тайму бомбар-
4
СОКІЛ (Михайлівка-Рубежівка)
8
4
2
2
20-11
14
дир вимушено залишив поле,
5
МЕЖИГІР’Я (Нові Петрівці)
8
4
2
2
13-12
14
награвши на два попередження.
6
ЛЮБОМИР (Ставище)
8
3
4
1
16-10
13
Другий тайм з цілком зрозумілих
7
КРИСТАЛ (Козин)
7
4
0
3
13-10
12
причин рівним.
8
ФК БРОВАРИ
7
3
2
2
11-9
11
9
ПАТРІОТ (Баришівський район)
7
3
1
3
13-8
10
10
ОБОЛОНЬ БРОВАР-2 (Київ)
7
3
1
3
9-12
10
11
ПЕРЕЯСЛАВЩИНА
8
1
2
5
3-24
5
12
ФК ОБУХІВЗОРЯ (Владиславка)
7
1
0
6
10-20
3
13
ЗОРЯ (Владиславка)
7
0
3
4
7-15
3
14
БОРИСПІЛЬ-ФАВОРИТ
7
0
2
5
6-20
2
15
МОНОЛІТ (Київ)
8
0
1
7
5-26
1
господарі поля переважали й забили м’яч зусиллями Чорного,
виявився Однак
відносно
оболонці свої
нагоди змарнували, а Кострома головою подвоїв результат. Жеребкування
учасників
1/8
фіналу Кубка Київської області 2017 року. Оболонь
Бровар–2
(Київ)
—
Кристал (Козин)
Снайпери: Андрій Воробей (Десна) — 7 м’ячів, Андрій Байдачний (Джуніорс), Володимир Бондаренко (Десна), Сергій Живий (Любомир), Дмитро Кульгук (Кристал), Емануель Окодува (Сокіл) — по 6, Петро Кондратюк (Авангард) — 5. Наступні матчі. 20 травня, субота: Патріот – ФК Обухів, Десна – Сокіл, Бориспіль-Фаворит – ФК Бровари, Моноліт –
Любомир, Оболонь-Бровар-2 – Кристал, Переяславщина – Авангард, Джуніорс – Зоря.
www.facebook.com/ObolonUltras
КАЛЕНДАР ІГОР ФК «ОБОЛОНЬ БРОВАР» СЕЗОНУ 2016/17
www.facebook.com/ObolonUltras
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ М
Команда
I
П
Н
П
РМ
О
В цьому турі також зустрічаються:
1
Іллічівець
31 24
5
2
56-17
77
21.05 Оболонь Бровар – Авангард
2
Десна
31 21
6
4
51-20
69
21.05 Полтава – Десна
3
Верес
31 20
6
5
61-28
66
21.05 МКФ Миколаїв – Тернопіль
4
Колос
31 15
9
7
45-30
54
21.05 Нафтовик-Укранафта – Верес
5
Геліос
31 15
8
8
28-20
53
21.05 ПФК Суми – Геліос
6
Нафтовик-Укрнафта
31 13
8
10
43-28
47
21.05 Іллічівець – Колос
7
Авангард
31 12 10
9
28-25
46
21.05 Арсенал-Київ – Скала
8
ОБОЛОНЬ-БРОВАР
31 11
8
12
33-33
41
21.05 Черкаський Дніпро – Буковина
9
Черкаський Дніпро
31 10 11
10
25-29
41
22.05 Інгулець – Гірник-Спорт
10
Арсенал-Київ
31 10
9
12
30-34
39
11
Гірник-Спорт
31 11
6
14
44-50
39
12
Полтава
31 13
3
15
30-37
39
13
Інгулець
31
9
8
14
30-39
35
14
Буковина
31
8
8
15
26-35
32
15
Миколаїв
31
9
4
18
24-38
31
16
Суми
31
6
11
14
29-43
29
17
Скала
31
4
5
22
18-51
17
18
Тернопіль
31
3
5
23
16-60
14
Бомбардири : 1. Руслан Степанюк («Верес») – 24 (5 пен) 2. Руслан Кісіль ( «Іллічівець») – 17 (1 пен) 3. Ілля Коваленко («Оболонь\Десна») – 11 (2 пен) 4. Олександр Бондаренко (Колос) – 10 5. Олександр Філіппов («Десна» – 10 (1 пен)
Гру обслуговують: Арбітр в полі – Дєдов О.В. (Житомир) Асистенти арбітра – Думенко В.П. (Харків), Сердюк Д.О. (Полтава) Четвертий арбітр – Арановський В.А. (Київ) Спостерігач арбітражу – Літвінов Г.Ю. (Луганськ) За суддівства Олександра Дєдова «Оболонь» зіграла 9 матчів 01.09.2014. «Енергія» - «Оболонь Бровар» 1:0 11.10.2014. «Оболонь Бровар» - «Кристал» 2:1 08.11.2014. «Черкаський Дніпро» - «Оболонь Бровар» 1:1 10.05.2015. «Реал Фарма» - «Оболонь Бровар» 1:2 28.05.2015. «Оболонь Бровар» - «Шахтар-3» 1:0 17.10.2015. «Оболонь Бровар» - «Полтава» 3:1 05.11.2016. «Скала» - «Оболонь Бровар» 2:2 14.04.2017. «Нафтовик-Укранафта» - «Оболонь Бровар» 1:2 08.05.2017. «Верес» - «Оболонь Бровар» 1:1 Було призначено 2 пенальті
Дискваліфіковані: Сергій Даценко («Оболонь Бровар) – Віталій Собко («Авангард»)
Свою наступну гру «Оболонь-Бровар» проведе 27 травня, на виїзді проти «Десни» Чернігів. Але через реконструкцію домашньої арени «Десни», що триває, гра, скоріше за все, відбудеться на «Оболонь-Арені».
www.facebook.com/ObolonUltras
СКЛАДИ КОМАНД Футбольний Клуб «АВАНГАРД» КРАМАТОРСЬК
Футбольний Клуб «ОБОЛОНЬ БРОВАР» Київ Головний тренер: Мазуренко Олег Тренери: Антоненко Олександр, Тименко Володимир Начальник команди: Кучер Валерій Директор клубу: Різниченко Олександр Президент: Слободян Олександр
30 32 12 1
Голкіпери: ДЬОРКА Станіслав ПІЦАН Іван ПОШТАРЕНКО Павло ФЕДОРІВСЬКИЙ Назарій
90 16 18 4 2 95
Захисники: БЕЗУГЛИЙ Микита КОВАЛЕНКО Костянтин КУЗЬМЕНКОВ Дмитро ПІНЧУК Тарас РУСТАМОВ Тимур ШЕВЧЕНКО Євгеній
70 9 17 20 23 28 19 6 25 21 3 10 11 5
Півзахисники: БОРИСЕНКО Іван БРОВЧЕНКО Юрій ГОРДІЙЧУК Павло ГУРМАК Ярослав ДАЦЕНКО Сергій ЄРЕМЕНКО Дмитро КОВБАСА Артем КОРНЄВ Андрій МАЛЄЙ Юрій САХНЮК Григорій ПРОНЕВИЧ Дмитро СЛОБОДЯН Олег УЛЬЯНЧЕНКО Владислав ШАПОВАЛОВ Святослав
22 14 7 8 77
Форварди: КОРОЛЬЧУК Артем ПРОДАН Василь СКАКУН Дмитро ШЕВЧУК Антон ТКАЧ Володимир
Головний тренер: Косевич Олександр Тренери: Атаманюк Володимир, Кріпак Яків, Красильніков Артем Начальник команди: Смага Євген Адміністратор: Плотниченко Олександр Президент: Олександр Большаков Голкіпери: 75 ДЕНЧУК Артур 36 ПОЛТАВЦЕВ Андрій
03.04.1992 07.12.1991
7 5 55 3 25 33 22
Захисники: БРИНЬКО Олександр ЄРМАКОВ Віталій ЛОБОВ Олексій МІРОШНИК Роман СМІРНОВ Єгор УЛЬЯНОВ Дмитро ТИМОФІЄНКО Віталій
13.05.1989 07.06.1992 16.08.1997 03.01.1994 03.08.1996 01.12.1993 04.01.1993
18 9 17 88 14 77 10 11
Півзахисники: ВОРОБЄЙ Максим ДАУДОВ Марат ДЕМЧЕНКО Єгор ЄВДОКИМОВ Антон МАЛИШ Ігор ПОЛЮЛЯХ Микита СОБКО Віталій ШВЕЦЬ Дмитро
27.02.1991 03.08.1989 25.07.1997 07.12.1995 15.07.1983 15.03.1993 27.07.1987 04.07.1989
Нападники: 13 АГАПОВ Микола 13.11.1993 8 ІВАЩЕНКО Олександр 19.02.1985 24 РЯБЕЦЬ Богдан 01.11.1991
«Оболонь-Арена» 5 100 глядачів вул. Північна, 26, м. Київ, 04214
Над випуском працювали: О.Романовський О.Недождій Використані матеріали сайтів: pfl.ua fcbrovar.obolon.ua koloskovalivka.com fc-avangard.com.ua koff.org.ua Зворотній зв’язок: www.facebook.com/ObolonUltras/ Наклад: 50 примірників Приєднуйтесь до нас у соціальних мережах
ObolonUltras Brewers_Art Obolon_Ultras