ФК БУКОВИНА
Журнал «Brewer’s Art» №4(4)
Наш чемпіонат Від «Зміни» до «Оболонь-Арени» #OnTour – автостопом в Харків
28 тур 03/05/2017 Початок: 19.00 Київ «Оболонь Арена» Чемпіонат України з футболу серед команд I ліги 2016/17р
Володимир
ТКАЧ:
«Разом і до кінця!»
НАШ ЧЕМПІОНАТ
21.04.2017. «Оболонь Бровар» - «Черкаський Дніпро» 0:1 (0:1) Київ, «Оболонь-Арена», 500 глядачів «Оболонь Бровар»: Федорівський — Бровченко, Безуглий, Корнєв (К), Коваленко, Проневич, Гордійчук, Гурмак (Слободян, 46), Сахнюк (Корольчук, 54), Скакун (Шевчук, 65), Продан. Запасні: Піцан, Даценко, Шевченко, Ковбаса. Головний тренер: Олег Мазуренко. «Черкаський Дніпро»: Будюк — Балан, Тарасенко(К), Гончаренко, Синьогуб, Цибульник, Кошка, Бушман (Ямполь, 90+4), Крамар (Мединський, 84), Скепський, Качур (Ковпак, 88). Запасні: Панченко, Махарадзе, Шурубура, Сторчоус. Головний тренер: Вадим Євтушенко. Голи: Скепський, 3. Попередження: Коваленко, 62, Проневич, 80, — Тарасенко, 90+1. Після обнадійливих перемог над Миколаєвом та Охтиркою гра проти принципового суперника очікувалась з підвищеною увагою. Додаткової прикрості додає те, що з усього лише чотирьох матчів в сезонів про результат яких нам залежало та ми просили гравців налаштуватися максимально – ми програми всі чотири. Мова про матчі з Черкасами та «Арсеналом». Як це не банально звучить затертими штампами – «долю матчу вирішив швидкий гол». Можливо гравці мали якийсь план на гру, але точно не відіграватись вже на четверній хвилині. В підсумку гра звалилась на боротьбу в центрі поля з єдиною гостротою після стандартів. Нагоди мали Гурмак, коли після його удару ворота врятував, здається, Вася Продан, в якого влучив м’яч, та Корольчук, в голову якому попав м’яч, відскочивши в поперечку. Черкащани також не були осторонь й все могло закінчитись гірше, ніж 0:1.
www.facebook.com/ObolonUltras
НАШ ЧЕМПІОНАТ
28.04.2017. «Геліос» - «Оболонь Бровар» 0:0 (0:0)
Харків, стадіон «Сонячний», 700 глядачів
«Геліос»: Волинець – Глушицький, Лобойко, Чередніченко, В.Кравченко – Скоблов, Луценко, Субочев (Абєлєнцев, 84), Норенков (Кіча, 68), С.Кравченко – Семенець (Івашко, 72) Запасні: Сидоренко, Комарницький, Гранкін, Коротецький Головний тренер: Сергій Сизихін «Оболонь Бровар»: Федорівский – Пінчук, Коваленко, Даценко, Корнєв – Бровченко (Шевченко, 90+6), Єременко, Проневич, Гордійчук (Гурмак 89), Слободян (Шевчук, 67) – Корольчук Запасні: Піцан, Безуглий, Ковбаса, Улянченко Головний тренер: Олег Мазуренко Попередження: Гордійчук, 13, Корольчук, 32, Коваленко, 75 — Лобойко, 20, Глушицький 34, С. Кравченко, 77 Нульова гра в Харкові містила в собі менше футболу, а більше боротьби, причому не завжди спортивної. Прес-служба «Геліоса» у своєму звіті звинувачує нашу команду у симуляції, затягуванні часу та тиску на арбітра, а арбітра у сприянні цьому всьому. Харків’яни традиційно мають коротку та вибіркову пам’ять, наче забувши свою поведінку у грі річної давнини, а також два рішення арбітра, які могли суттєво вплинути на гру. «Лівий» офсайд в першому таймі, коли, здається Корнєв, вискакував сам-на-сам по флангу та чистий вихід віч-на-віч від Єременка, коли гравець «Геліоса» тримаючи Дмитра за футболку завалив його на газон. В інших випадках – це чистий фол останньої надії та штрафний удар, але це не вписується в харківську вибіркову парадігму «суддя зламав гру». Загалом, наші проблеми залишаються незмінні – найти заміни Фаворову, Бідловському та Коваленку. Коли Вася Продан на полі і в гарному гуморі – наші атаки ще виглядають так-сяк, але ось коли нема і його, то..
www.facebook.com/ObolonUltras
#OnTour 480,1 км ХАРКІВ
Поки традиційний виїзний склад звично накручував кілометри в поїздах, гуляв містом, пробивав нові стадіони, відвідував паби та баби – власне робив те, що звик робити майже весь цей сезон, якщо не все життя – молоде покоління показувало старим пердунам, що таке виїзд по AMF. Доводилось чути думку, що «автостоп – то не фанатська тема», але зазвичай від одних і тих же людей можна почути тезу «виїзд без підрізу – не виїзд» (*підріз – дрібна (або не дуже) крадіжка в різних крамницях та закладах), тож прислухатися до таких людей ниць не варто. Можливо буде варто якось окремо подискутувати на предмет, що таке взагалі «фанатські теми» та чи мають вони когось обходити. Два тіпочка з нашої підростаючої зміни Young Force вирішили дотримуватись «Неписаного кодексу дороги», з відомого кінофільму, та їхати в Харків автостопом. Звичайно ми інколи глузуємо з хлопців через їх молодий (аж занадто) вік та не завжди адекватну поведінку, але така наполегливість у бажанні відвідувати матчі викликає тільки повагу. Подаємо звіт від фаната Лопуха.
www.facebook.com/ObolonUltras
Насправді сама ідея пробити Харків автостопом була дуже спонтанною. В четвер в день виїзду зателефонував другу, спитав чи не хоче він поїхати зі мною, він погодився і ми почали шукати квитки, яких вже не було. Зрозумівши, що треба шукати інший варіант в решті решт зупинилися на автостопі. Зустрілися з ним на метро, поїхали до траси. По дорозі намутили маркер, коробку, зробили табличку з надписом "ХАРКІВ", дійшли до найближчої заправки, за купилися енергетиками, взяли трохи їжі, пива, і приблизно у 1:20 пішли на траси. Згодом після двох годин безрезультатного стояння, зупинився далекобійник, який погодився трохи нас підвезти. Коли приїхали, побажав нам удачі, висадив та поїхав, а ми продовжили стопити іншу тачку на Харків. З того моменту почалися всі труднощі: холод, машини майже не їхали, усюди одне поле і темно, так як було вже приблизно 4х ранку. Ми вирішили просто йти вперед. Після двох годин гульок по полю, розмов з місцевими "поліцаями" доходимо до заправки, де беремо каву, трохи їжі та двіжуємо далі. Друг стояв с табличкою, я дрімав, потім мінялися. Було прийняте рішення знайти щось на чому можна написати "ПОЛТАВА" та ловити разом машини або в Харків або до Полтави. Та вже через хвилин 20 нас ловить водій, погоджується докинути нас до Полтави. Але після розмови, благання та після запропонованих 150 гривень за двох, він погодився довезти нас до пункту нашого призначення. З великою втомою, але з усмішками ми їхали, слухаючи улюблений "шансончік" водія, розмовляючи з ним про нашу подорож, ми все ж таки доїхали до Харкова, де згодом зустрілися с іншими виїздюками.
#OnTour Дорога назад була доволі звичайною. Мій друг поїхав додому автобусом, так як йому зателефонували з роботи. Оскільки я хотів повністю туди і назад пробити автостопом, то зробив нову табличку з надписом "Київ" та пішов на трасу. Скажу так, мені дуже повезло, бо вже через півгодини зупинився дядька та погодився одразу підкинути до Києва та ще й безкоштовно, ще й на заправці спитав чи купити мені щось поїсти;). У 4:35 я вже стояв на м. Вирлиця. Попив каву, трохи подрімав, дочекався відкриття метро і поїхав додому. Ходіть на мячики, катайте виїзда, а не дивіться футбол по телевізору. Всім Оболонь
Цей день в історії «Оболоні» 3 травня
Народились гравці: Юрій Клименко (03.05.1975) Воротар. 122 матчі за період 1994\95 – 1999\00 рр. 106 пропущених та 1 забитий м’яч.
Відбулись наступні офіційні зустрічі: 03.05.1996. «Оболонь» – «Гарай» (Жовква) 1:0 (Рак) «Центральний» (Гребінка) 03.05.2004. «Оболонь»- «Зірка» (Кропивницький) 3:0 (Терещенко-2, Сергєєв) «Динамо» (Київ)
*на фото.
В’ячеслав ТЕРЕЩЕНКО автор двох забитих м’ячів
у поєдинку проти «Зірки»*
Ми поспілкувалися з одним з наймолодших наших гравців, нападаючим
Володимиром ТКАЧЕМ.
Ви знайомі з його грою, якщо слідкували за дублерами пивоварів, або ж могли спостерігати за ним у матчах проти дублерів Динамо Київ, де Ткач відначився голом. Також Володимира було викликано до молодіжної збірної України.
Андрій Шeвчeнко з дитинства мріяв грати за Мілан. За яку команду мріє виступати Ткач? Мріяв грати за «Барселону», але я також радий, що починаю свій футбольний шлях в «Оболоні») За який клуб ти нe виступав би ніколи в житті і чому? «Реал» Мадрид. Тому, що клуб достиг всього та дуже високо себе цінить Якби ти нe став футболістом, то ким? Було бажання стати професійним бійцем ММА чи UFS Хто твій улюблений боєць ММА? Федір Ємельяненко
Розкажи про своє футбольне дитинство, хто був ініціатором занять футболом ти сам чи батьки футбольна школа, хто був першим трeнeром? Мене віддала на футбол мама, тому що в мене було багато енергії і мене не хотіли брати в школу в яку я переходив)). Перший тренер був Мизюк В’ячеслав Леонідович
Ти вже мав нагоду поспілкуватися з хлопцями з фан руху Оболоні, наскільки підтримка на трибунах важлива для команди на полі? Так звичайно підтримка фан сектору дуже цінна для нас! Дуже приємно що люди вболівають та підтримують нас на трибуні та за полем, и залишаються с нами як з перемогами так і з поразками
В якій середній школі ти вчився, десь на Оболоні? Так, 256 школа
Якби після кожного голу який ти забиваєш, на стадіоні включали пісню, яка б музична композиція грала після голу Володимира Ткача Inkyz – Jylo
Як ти потрапив до першого складу «Оболоні»? Які були відчуття? Проявляв себе у спортивній школі «Зміна» та попав в дубль Оболоні. Потім почав підтягуватися у першу команду. Відчуття чудові!!!
Що б хотів побажати вболівальникам та фанатам Оболоні? Будьте з нами! Разом і до кінця!
В команді ти один з наймолодших гравців, старші колеги допомагають у тренувальному процeсі? Підтримка чудова, колеги по команді допомагають мені почуватися як дома, та вказують на мої помилки над якими потрібно працювати Виклик до «молодіжки», приміряти футболку збірної України, як відчуття? Збірна... Нічого страшного та сверхсильного там немає, всі хлопці рівні, є чимало індивідуалістів, але можна складати конкуренцію
ВІД «ЗМІНИ» ДО «ОБОЛОНЬ АРЕНИ» Ця гра є 200-ю для «пивоварів» на «Оболонь-Арені» у якості господарів!* Цьому ювілею ми присвячуємо великий матеріал про історію домашніх стадіонів нашого клубу. *ще дві зустрічі ми зіграли на «Арені» у будучі формальними гостями
Квіз-відповіді 1. В якому місті не грала свої домашні матчі «Оболонь»: Як це може не звучати дивно – але правильна відповідь тут «Біла Церква». В 90-х роках, в період блукань, ми грали домашні матчі і Ірпені, і в Гребінці (причому на двох стадіонах!), і навіть в Новій Каховці провели один матч чемпіонату на одну гру Кубку. 2. Коли був зіграний перший офіційний матч на стадіоні «Оболонь»? 3. А хто був суперником «пивоварів» в тому поєдинку? Стадіон «Оболонь», пройшов свою реконструкцію від шкільної галявини до так-сяк стадіону у 2001-2002 роках. Відкриття його відбулося 1 липня 2002 року, коли в рамках VII міжнародного дитячого турніру з футболу «Оболонь» між собою зіграли гравці другої команди «Оболоні» та ветерани київського «Динамо». Як і лічить подібним матчам перемогла дружба – 3:3. А вже 4 серпня відбулася перша офіційна гра. В чемпіонаті Другої ліги «Оболонь-2» приймала овідіопольський «Дністер» та поступилась 0:2. В тому ж році дирекція Вищої ліги в порядку виключення дозволили на цьому стадіоні зіграти і першій команді. 6 жовтня 2002 року «Оболонь» поступилась «Кривбасу» 0:1. Перевдягання гравців та прес-конференція проходили у сусідній школі №170. Обидві відповіді – «Дністер» та «Кривбас» є вірними, залежно чи рахувати другу команду, чи ні.
4. На якому з цих стадіонів Києва ми ніколи не були господарями: В блуканнях Києвом були задіяні багато стадіонів. Ми встигли відмітитись на дарницькому «Сході» (3 матчі у 1997 та 1999 рр.), привокзальному «Локомотиві» (2 гри у 1996-му році) та на «Польоті», що в Жулянах (3 матчі, 1998 та 1999 рр.). А от на легендарному київському «Спартаку» ми жодного разу не грали.
7. Яку найбільшу кількість домашніх арен ми задіяли протягом одного сезону? Рекордним став сезон 1999\00, коли протягом одного сезону «Оболонь» змінила цілих 6 (!) домашніх арен. Ми приймали суперників на рідній «Зміні», на полі ДЮСШ у Щасливому, в Броварах на «Спартаку», на ірпенському «Ентузіасті», на базі «Динамо» в Конча-Заспі та навіть у Новій Каховці на стадіоні «Енергія»!
5. Саме «Оболонь-Арену» було офіційно відкрито матчем з.. Після завершення будівництва головної трибуни, яке тривало з 2006 по 2009 роки стадіон був повторно відкритий вже у якості «Оболонь Арени». Відбулось це 19 липня 2009 року на дебютному матчі після повернення в Прем’єр Лігу, проти харківського «Металісту».
6. Скільки матчів єврокубків було зіграно на «Оболонь-Арені»? Єдиний поєдинок єврокубків відбувся на «Оболонь-Арені» мав місце 24 липня 2014 року, коли через російську окупацію Луганська місцева «Зоря» була вимушена грати в Києві. Суперником став албанський клуб «Лячі». «Зоря» була не проти зіграти і наступний кваліфай-раунд на «Оболонь-Арені», але через вимоги УЄФА наш стадіон може приймати матчі лише першого та другого відбіркових раундів.
8. І ще раз пробіжимось околицями Києва. Де ми жодного разу не грали: Якщо ви уважно читали попередні відповіді, то вже з’ясували, що у Ірпені та Броварах ми встигли відзначитись (загалом у Броварах «Оболонь» зіграла 7 домашніх матчів за свою історію, не так і мало). Як не дивно, але хоча Буча є традиційним домом для всіх наших дублюючих команд – головна команда туди вперше потравила 2013 року. Під час осінніх дощів було вирішено поберегти поле «Арени» та на дві гри ми переїхали в Бучу. А ось до Василькова «Оболонь» жодного разу не заносило. 9. Який відомий клуб проводив своє тренування на «Оболонь Арені»? Перед матчем з «Динамо» у Лізі Чемпіонів 13 вересня 2016 року італійський «Наполі» провів закрите тренування на «Оболонь-Арені».
10. Хто з італійських грандів організовував на «Арені» дитячій табір? 21-25 червня на “Оболонь АРЕНІ” пройшов Юнацький табір Київ 2010, який став першою подібною офіційною акцією футбольного клубу «Мілан» в Україні, в якій взяли участь молоді гравці 8-16 років. За підсумками тижневого циклу, досвідчені італійські спеціалісти вибрали двох юних футболістів, які зможуть взяти учать у відкритті нового сезону чемпіонату Італії. Вони також стануть учасниками тренувальних сесій із переможцями подібних таборів із інших країн та зможуть отримати запрошення від футбольного клубу “Мілан” на можливість тренуватись у системі клубу.
Переможцем молодіжного табору став Станіслав Дерев'янко: “Перемога стала несподіванкою для мене. Протягом 5-ти днів ми займались у різних секціях на футбольному полі, а італійські тренери ретельно слідкували за нашою роботою та робили записи. Дуже приємно, що буде можливість поїхати у Мілан та вийти на поле легендарного стадіону. Проте я планую і далі тренуватись у “Зміні”, а в майбутньому грати за “Оболонь”. Що цікаво – плани Стаса, якому на момент цього табору було лише 14 років, частково втілились в життя. Спочатку встиг дебютувати на професійному рівні за «Оболонь-2» у 2012 років, а потім стояв у витоків відродження клубу та провів вже за «Оболонь Бровар» 6 матчів в чемпіонаті аматорів. Грав також за другу команду «Бровару» на чемпіонат київської області. .
Як знають ті, хто щось взагалі знає з історії клубу – все почалося на «Зміні». Саме там, на невеличкому стадіоні, що знаходиться на вулиці Йорданській 24-А (тоді ще Лайоша Гавро), були основні історичні подіїї. Перша гра в чемпіонаті Києва, в змаганнях Колективів Фізкультури, дебют в Кубку України, дебют у Другій лізі, дебют у Першій. Тільки змагання найвищого рівня не бачив цей старий стадіон, але це, мабуть, було би вже занадто для суворих правил атестації стадіонів УПЛ. Проте «Зміна» була і залишається перш за все стадіоном дитячої спортивної школи, що знаходиться на балансі міста. Це все життя призводило до великої завантаженості газону та його поганої якості через це. Тож ледь не самого початку існування клубу «Оболонь» була змушена мандрувати різними стадіонами та мріяти про свій власний.
Перехід в професіонали не припинив блукання, скоріше навпаки. Вже в першому друголіговому сезоні окрім звичних нам «Зміни» та «Більшовика» були зіграні перші домашні матчі за межами Києва й навіть області. На початку другого кола, квітень 1996 року, «пивовари» спочатку зіграли на стадіоні «Юність», що у Гребінці, а потім до кінця сезону опанувавши «Центральний», у тієї ж Гребінці. На той час це був новісінький стадіон, що відкрили за півроку до цього (серпень 1995), який мав один з найкращих газонів в країні.
ЦСКА
Наступні пару років за межі Києва «Оболонь» не вибиралась, але локальну географію постійно розширювала. До переліку арен додалися «Схід», «Політ» та «Локомотив». НСК «Олімпійський»
Підчас виступів в КФК окрім «Зміни» ми також встигли заграти арени стадіонів «Більшовик» (нині «Економіст»), ДВРЗ, «Хімволокно» (кілька років тому був «покращений» до рівня ТРЦ) та стадіон «Зеніт», який отримав свою сучасну назву «Старт» після поширення радянського міфу про «Матч Смерті». ДЮСШ (Щасливе)
НТБ «Баннікова»
Рекордним став сезон 1999\2000. Розпочали та закінчили на рідній «Зміні», а інший нас носило у мандрах – «Ентузіаст» (Ірпінь), НТБ «Динамо» (Конча-Заспа), «Спартак» (Бровари), ДЮСШ (Щасливе) та навіть «Енергія» (Нова Каховка)! Річ у тому, що свої зимові збори команда проводила на півдні України, а саме у Новій Каховці. Тож, коли у березні чемпіонат поновився було вирішено не витрачати час на дорогу й не випробовувати долю якістю газонів після київської зими.
Команди-суперники та ПФЛ пішли на зустріч й гра Кубку проти «Ниви» з Тернополю (11.03.2000) та гра чемпіонату проти алчевської «Сталі» (15.03.2000) відбулись у Новій Каховці. Втім, через дві поразки фартовою вона для нас не стала. Було зрозуміло, що довго це так тривати не може. Команді потрібен власний стадіон. Про плани на його будівництво казав ще перший президент клубу – Сергій Сидоренко. Було порозуміння з тогочасним головою райдержадміністрації, але обставини завадили цим планам втілились.
Первинний проект стадіону передбачав вмістимість в 5500 місць та збереження бігових доріжок й ями для стрибків, задля занять фізкультурою дітей з сусідніх шкіл. І дуже добре, що цьому проекту не стало втілитись в життя, адже чисто футбольний стадіон завжди буде на дві голови крутіший за комбіновані стадіони олімпійського типу. Перший етап будівництва (поле та мала, «південна», трибуна) тривав рік. І 1 липня він був відкритий товариським матчем проти ветеранів «Динамо». Деталі перших офіційних матчів дивіться у відповідях на наш квіз. Команда, тим часом, пробилася вже у Вищу лігу. І хоч дали там зіграти одну гру на новій арені, все ж до вимог змагань вона поки не дотягувала. Знову нас приймали «Олімпійський», «Динамо» і навіть стадіон «ЦСКА» (який, здається, був в руйнівному стані від свого народження).
«Динамо»
Вже після остаточного переходу клубу під керівництво ПАТ «Оболонь» розпочалися перші кроки. Сезон 2001\2001 нас все так само кидало аренами – Бровари, Щасливе і навіть НСК «Олімпійський». Уявіть собі матчі Другої ліги, там, де ще якийсь рік тому грався півфінал Ліги Чемпіонів! 19 липня 2001 року був урочисто закладений символічний перший камінь в фундамент майбутнього стадіону «Оболонь»! І хоч роботи над полем колишнього шкільного стадіону велись вже давно, саме цю дату можна вважати визначною у будівництві нашого дому. Закладання першого каменю «Оболонь Арени»
В 2005 році додали до переліку ще й стадіон імені Баннікова (НТК ФФУ ім.Баннікова). З вильотом до Першої ліги команда вже міцно стала грати на «Оболоні», де весь цей час тривало будівництво головної трибуни. Власне, існує думка, що саме через незавершеність будівництва стадіону команда перебуваючи в лідерах тричі поспіль «зливала» друге коло змагань, щоб не виходити до Прем’єр Ліги. Лише 2009 року була дана відмашка на «вхід». Прем’єрна гра проти «Металісту» 19 липня 2009 року (яка іронія, рівно через 8 років від закладання першого каменю) відкрила собою вже «Оболонь-Арену» - такою, як ми її знаємо зараз. За останні 10 років ми лише одного разу залишали «Оболонь» - у 2013 році дві гри провели в Бучі, на полі власної бази. До речі, є багато чого цікавого розказали і про Бучу, але це вже тема окремої розмови.
СУПЕРНИК
ФСК «БУКОВИНА» Ріки заснування: 1958 Стадіон: «Буковина» (12000 глядачів) Кольори: жовто-чорні Прізвища: «жовто-чорні» Президент: Сергій Гринюк Спортивний директор: Іван Павлюк Головний тренер: Олег Ратій Офіційний сайт: fcbukovyna.com Найвищі досягнення: Друга ліга СРСР: переможець 1990 Чемпіонат УРСР: переможець 1982, 1988 Друга ліга України: переможець 2000, 2010 Вища ліга України: 6 місце 1992 Перша ліга України: срібний призер 1996
В футбол на Буковині грають вже майже століття. До Другої Світової Війни чернівецькі команди були учасниками першостей Румунії, до складу якої входила територія краю. По завершенню воєнних років буковинці стали змагатися в першості України. А в 1949 р. чернівецьке "Динамо" дебютувало в другій групі чемпіонату СРСР. В подальшому буковинські команди стають постійними учасниками Всеукраїнських змагань та першостей СРСР. Але з часом справжнім флагманом крайового футболу стає «Буковина». Перший серйозний успіх до команди прийшов 1968 року, коли «Буковина» лише в додатковому матчі поступилася званням чемпіона України тернопільській «Ниві». Справжній же злет "Буковини" відбувся у 80-х роках: чернівецькі футболісти двічі ставали чемпіонами України (1982 і 1988 рр.) і двічі - срібними призерами (1980 і 1989р.р.). Взагалі "Буковина" є кращою командою за підсумками виступів в українській зоні 2 ліги чемпіонату СРСР.
З 1971 по 1989 рік, коли проводилися ці змагання, чернівчани мають найбільший сумарний показник набраних очок. Тож "Буковина" - своєрідний чемпіон України в рамках першостей колишнього СРСР. В 1990 р. "Буковина", як переможець "буферної" зони 2 ліги завоювала право грати у 1 лізі чемпіонату СРСР. Дебютувавши в 1 дивізіоні чернівчани фінішували на досить високому 5 місці. «Буковина» також є учасником прем’єрного незалежного чемпіонату України серед команд Вищої ліги, який стартував в 1992 р. Свій дебютний вищоліговий сезон команда завершила на 6 місці в своїй підгрупі. З 1994 по 2001 р, "Буковина" грала в Першій лізі чемпіонату України, при цьому в 1996 році виборола 2 місце. З 2001 року чернівчани виступають в другій лізі. Грають з перемінним успіхом. Перед сезоном 2009/2010 «Буковину» викупили бізнесмени з Харкова. В 2009 році команду очолив Вадим Заяць і після дев’ятирічної перерви «Буковина» здобула місце у Першій лізі, впевнено вигравши чемпіонат Другої ліги.
За підсумками сезони 2012\2013 «Буковина» посідає 4 місце. З огляду на те, що алчевська «Сталь» та «Олександрія» відмовились підвищуватися в класі — «Буковина» подала заявку на виступ до Прем'єр-ліги. Однак, через відсутність необхідної інфраструктури заявка була відхилена ФФУ. Після відмови ФФУ бізнесмени з Харкова перестали фінансувати «Буковину» і в сезоні 2013/2014 клуб, почав відчувати фінансові проблеми, у зв'язку з цим команду залишили ряд провідних гравців і головний тренер команди. Новим головним тренером став Юрій Гій. З початком нового 2014/2015 сезону ситуація в команді була складною, а клуб міг припинити своє існування. Але з приходом нового президента Сергія Гринюка, ситуація в клубі стабілізувалася, і головним завданням стало збереження прописки в Першій лізі.
Колишні назви: 1958–1964: «Авангард» 1965—дотепер: «Буковина» Запасні: Чернобай, Носарєв, Осадчий, Рустамов. Головний тренер: Сергій Шищенко.
ПЕРШЕ КОЛО 26.09.2016. «Буковина» Чернівці — «Оболонь Бровар» — 0:0 (0:0). Чернівці, «Буковина», 1640 глядачів. «Буковина» Чернівці: Філіпенко — Тєрєхов, Найко, Темерівський, Дацюк (Раца, 55), Скоблов, Бугай (Перін, 83), Сніжко, Дорош (Шишигін, 71), Бойчук, Сивка.
«Оболонь Бровар»: Федорівський — Пінчук, К. Коваленко, Аблітаров, Шевченко — Корнєв, Даценко (Єременко, 69), І. Коваленко (Бровченко, 90+1), Захаревич (Шевчук, 45+1) — Продан — Корольчук. Запасні: Поштаренко, Гурмак, Сахнюк. Головний тренер: Сергій Солдатов. Попередження: Корольчук, 12, 65, Продан, 78 — Бугай, 40. Вилучення: Корольчук, 65 (повторне попередження). На 71 хвилині Василь Продан не реалізував пенальті (вище воріт) По завершенню сезону чернівецька команда зайняла останнє місце в чемпіонаті України серед команд першої ліги сезону 2014/15. Посаду головного тренера залишив Юрій Гій, обов'язки головного тренера виконував Олександр Гуменюк. А доля клубу визначалася 19 червня 2015 на черговій Конференції ПФЛ. Після проведення Конференції ПФЛ було прийнято рішення, якщо «Буковина» прийматиме участь у чемпіонаті України сезону 2015/2016, то гратиме у другій лізі, а новим головним тренером став Віктор Мглинець. Під керівництвом нового головного тренера та президента клубу, команду поповнили великий склад нових виконавців, а також клуб отримав нових спонсорів. На міжсезоння команда вирушила на 4 місці, відстаючи на 8 очок від першого місця та на 4 очки від другого. На четвертому ж місці команда і закінчила минулий сезон. Але у зв’язку з розширенням Першої ліги чернівчани отримали право грати у цьому дивізіоні.
СТАРІ
З гравців, що сьогодні можуть війти на поле футболки обох клубів вдягли Тимур Рустамов, Юрій Бровченко та Григорій Сахнюк Рустамов грав за «Оболонь Бровар» у 2014-2015 роках (24\2), провів рік у «Буковині» (13\1), щоб цієї зими повернутись назад в «Оболонь»
ЗНАЙОМІ
Також за обидва клуба грали наступні виконавці: Олександр Мусієнко, Олексій Майданевич, Богдан Когут, Владислав Лупашко, Різван Аблітаров, Олександр Толстяк, Юрій Бровченко, Володимир Олефір, Владислав Коробкін, Андрій Драголюк, Вадим Пислар, Євген Лашук, Володимир Циткін, Антон Музиченко, Сергій Сібіряков, Юрій Целих, Павло Іванов, Євген Чуприна, Олександ Вечтомов, Роман Степанков, Роман Дорош, Дмитро Зозуля, Олександр Семенюк, Руслан Рябий
Особисті зустрічі:
21.09.2011. «Буковина» – «Оболонь» 2:1 Кубок України Стадіон «Буковина». Голи: Басов, Семенюк – Барілко 21.07.2012. «Оболонь» – «Буковина» 1:1 Стадіон «Оболонь-Арена». Голи: Г.Баранець – Ушаков 26.09.2012. «Буковина» – «Оболонь Бровар» 0:0 Стадіон «Буковина». Загалом: +0=2-1 на користь «Буковини».
КАЛЕНДАР ІГОР ФК «ОБОЛОНЬ БРОВАР» СЕЗОНУ 2016/17
www.facebook.com/ObolonUltras
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ М
Команда
I
П
Н
П
РМ
О
В цьому турі також зустрічаються:
1
Іллічівець
27 21
4
2
50-16
67
03.05 Оболонь Бровар – Буковина
2
Верес
27 18
4
5
55-25
58
03.05 Арсенал-Київ – Тернопіль
3
Десна
27 17
6
4
37-16
57
03.05 Полтава – Верес
4
Колос"
27 13
7
7
40-29
46
03.05 Гірник Спорт – Авангард
5
Геліос
27 13
7
7
23-16
46
03.05 Іллічівець – Геліос
6
Нафтовик-Укрнафта
27 12
6
9
38-23
42
03.05 ПФК Суми – Нафтовик-Укрнафта
7
Авангард
27 10
8
9
22-23
38
03.05 МКФ Миколаїв – Черкаський Дніпро
8
Черкаський Дніпро
27
10 8
23-26
37
04.05 Інгулець – Колос
9
Полтава
27 12
3
12
29-33
36
04.05 Скала – Десна
10
Арсенал-Київ
27
9
8
10
24-25
35
11
Оболонь-Бровар
27
9
7
11
29-30
34
12
Гірник-Спорт
27
9
5
13
39-47
32
13
Буковина
27
8
7
12
23-27
31
14
Інгулець
27
8
6
13
27-36
30
15
Миколаїв
27
8
3
16
20-32
27
16
Суми
27
4
11 12
23-40
23
17
Скала
27
4
5
18
16-38
17
18
Тернопіль
27
3
5
19
16-52
14
Бомбардири : 1. Руслан Степанюк («Верес») – 21 (4 пен) 2. Руслан Кісіль («Іллічівець») – 16 3. Олександр Філіпов («Десна» – 10 (1 пен) 4. Ілля Коваленко («Оболонь\Десна») – 10 (2 пен) 5. Олександр Бондаренко («Колос») – 9
9
Гру обслуговують: Арбітр в полі – Бондаренко Д.Є. (Одеса) Асистенти арбітра – Дебенко І.Б. (Івано-Франківськ), Котубей П.В. (Закарпатська обл.) Четвертий арбітр – Заброда К.В. (Київ) Спостерігач арбітражу – Латоша О.А. (Мелітополь) За суддівства Дмитра Бондаренка «Оболонь» 5 зіграла матчів 26.08.2012 «Оболонь» - «Зірка» 2:1 14.07.2013 «Оболонь Бровар» - «Енергія» 0:0 03.10.2015 «Оболонь» - «Нафтовик-Укрнафта» 3:0 23.04.2016 «Оболонь Бровар» - «Тернопіль» 3:2 05.08.2016 «Оболонь Бровар» - «Арсенал-Київ» 0:1 Загалом: 3 перемоги, 1 нічия та одна поразка на користь «Оболоні». Різниця м’ячів 8:4 Дискваліфіковані: Артем Корольчук – Олексій Клак
Свою наступну гру «Оболонь-Бровар» проведе 8 травня, на виїзді проти «Верес» (Рівне) www.facebook.com/ObolonUltras
СКЛАДИ КОМАНД Футбольно-спортивний Клуб
Футбольний Клуб
«БУКОВИНА» Чернівці
«ОБОЛОНЬ БРОВАР» Київ Головний тренер: Мазуренко Олег Тренери: Антоненко Олександр, Тименко Володимир Начальник команди: Кучер Валерій Директор клубу: Різниченко Олександр Президент: Слободян Олександр
30 32 12 1
Голкіпери: ДЬОРКА Станіслав ПІЦАН Іван ПОШТАРЕНКО Павло ФЕДОРІВСЬКИЙ Назарій
90 16 18 4 2 95
Захисники: БЕЗУГЛИЙ Микита КОВАЛЕНКО Костянтин КУЗЬМЕНКОВ Дмитро ПІНЧУК Тарас РУСТАМОВ Тимур ШЕВЧЕНКО Євгеній
70 9 17 20 23 28 19 6 25 21 3 10 11 5
Півзахисники: БОРИСЕНКО Іван БРОВЧЕНКО Юрій ГОРДІЙЧУК Павло ГУРМАК Ярослав ДАЦЕНКО Сергій ЄРЕМЕНКО Дмитро КОВБАСА Артем КОРНЄВ Андрій МАЛЄЙ Юрій САХНЮК Григорій ПРОНЕВИЧ Дмитро СЛОБОДЯН Олег УЛЬЯНЧЕНКО Владислав ШАПОВАЛОВ Святослав
22 14 7 8 77
Форварди: КОРОЛЬЧУК Артем ПРОДАН Василь СКАКУН Дмитро ШЕВЧУК Антон ТКАЧ Володимир
Головний тренер: Ратій Олег Тренери: Слюсар Валентин, Гунчак Руслан, Нікітін Андрій Адміністратор: Шпірнов Роман Спортивний директор: Павлюк Іван Президент: Гринюк Сергій
35 34 30 1
Голкіпери: КАРПЮК Богдан ЛЕОНІДОВ Владислав МОЗІЛЬ Олег ФІЛІПЕНКО Ігор
06.09.1999 11. 02.1990 07.04.1996 09.06.1993
2 4 9 77 6 20 7 3
Захисники: ГУДАК Роман ЖОВТЮК Микола КЕРЧУ Олег МАЗУР Мирослав НАЙКО Володимир СЕРБУЛ Едуард ТЕМЕРІВСЬКИЙ Олександр ТЄРЄХОВ Артем
16.06.1992 21.05.1992 06.07.1984 11.08.1998 17.01.1988 14.04.1993 26.01.1988 31.03.1992
21 22 8 10 13 35 5 19 18 15 14
Півзахисники: БОЙЧУК Ігор ГЕНИК Микола ГУСЬКОВ Олександр КЛАК Олексій МИРОНЕНКО Роман ГУНЧАК Руслан ПОКОТИЛЮК Максим РАЦА Сергій СНІЖКО Олександр ЧЕБОТАРЬОВ Сергій ШИШИГІН Андрій
10.01.1994 22.12.1997 22.01.1994 27.03.1996 13.06.1990 09.08.1979 21.02.1988 19.05.1991 20.08.1996 26.03.1991 13.12.1994
Нападники: 16 БУГАЙ Владислав 25 ІЛЮК Максим 11 САВЧУК Сергій
«Оболонь-Арена» 5 100 глядачів вул. Північна, 26, м. Київ, 04214
27.10.1997 10.11.1990 06.03.1995
#нашаЗміна За цей час в чемпіонаті області наша молодь провела три матчі. Спочатку зазнали розгромної поразки від чільного чемпіону, а потім здобули свої перші перемоги в чемпіонаті. 22.04.2017. «Джуніорс» (Шпитьки) – «Оболонь Бровар-2» 5:1 Вишневе, міський стадіон Голи: Байдачний, 5, 80, Левенець, 27, Чуприна, 44, Маринчук, 76 — Прокопенко, 28 koff.org.ua: «Прокопенко провів гол престижу чудовим ударом у верхній кут після чудової передачі партнера» 29.04.2017. «Оболонь Бровар-2» – «Патріот» (Баришівський район) Буча, НТБ «Оболонь» Голи: Рябцев, 4, 7 koff.org.ua: П’ятий тур також виявився щедрим на сюрпризи. Основний з них трапився поблизу Бучі, де минулорічний бронзовий призер, як і торік, програв оболонським резервістам з однозначним рахунком 0:2. «Патріот», дещо припізнившись, вийшов «з корабля на бал» — і жорстоко поплатився за безпечність. Уже на сьомій хвилині гості пропустили другий гол. Обидва результативні постріли — в активі Рябцева: перший — після прострілу партнера з флангу, другий — як наслідок стрімкої контратаки. Надалі «Патріот» схаменувся, облаштував облогу чужих володінь і взявся нещадно бомбардувати ворота суперників, але повернути прихильність фортуни не зумів. М’яч або летів повз ціль, або потрапляв у поперечку чи стійку — словом, сенсаційний результат не змінився до фінального свистка.
М
Команда
I
В
Н
П
РМ
О
1
ДЕСНА (Погреби)
6
3
0
0
15-6
15
2
АВАНГАРД (Бзів)
6
3
0
0
9-2
14
3
МЕЖИГІР’Я (Нові Петрівці)
6
2
1
0
10-6
13
4
ДЖУНІОРС (Шпитьки)
5
2
1
0
14-3
12
5
КРИСТАЛ (Козин)
6
1
2
0
12-7
12
6
СОКІЛ (Михайлівка-Рубежівка)
6
1
1
1
15-9
10
7
ЛЮБОМИР (Ставище)
6
1
1
1
9-8
9
8
ФК БРОВАРИ
5
1
0
1
7-4
8
9
ОБОЛОНЬ-БРОВАР-2 (Київ)
5
0
2
1
6-8
7
10
ПАТРІОТ (Баришівський район)
5
0
2
1
6-5
6
11
ПЕРЕЯСЛАВЩИНА (Переяслав-Хм) 6
0
2
1
2-14
5
12
ЗОРЯ (Владиславка)
6
0
1
1
6-9
3
13
БОРИСПІЛЬ-ФАВОРИТ (Бориспіль) 5
0
1
2
4-11
2
14
МОНОЛІТ (Київ)
6
0
0
2
4-15
1
15
ФК ОБУХІВ
5
0
0
3
4-16
0
Снайпери: Снайпери: Андрій Воробей (Десна) - 6 Дмитро Кульгук (Кристал) — 5, Андрій Байдачний (Джуніорс), Сергій Живий (Любомир), Владислав Коба (Сокіл), Емануель Окодува (Сокіл) — по 4.
www.facebook.com/ObolonUltras
02.05.2017. «Бориспіль-Фаворит» «Оболонь Бровар-2» 1:2 (0:0) Щасливе, НТБ «Арсенал-Київ» Голи: Оксамит, 82 — Гусак, 59, 74 koff.org.ua: «Бориспіль-Фаворит» приймав оболонських резервістів у Щасливому на синтетичному газоні. Перший тайм минув за відчутної переваги господарів поля, котрі створили, щонайменше, шість особливо зручних нагод для взяття воріт. Але не скористалися жодною з них, оскільки Дорогань та Килипенко навіть з особливо сприятливих ситуацій стріляли по горобцях. А по перерві кияни, значно краще підготовлені фізично, перехопили ініціативу і двічі домоглися результату. Дуплетом вистрілив Гусак. Бориспільці наприкінці зустрічі один гол відквитали і вдалися до відчайдушного штурму чужих володінь, але на більше не спромоглися і лише заробили три попередження від безсилля. Свою наступну гру Оболонь Бровар-2 проведе 6 травня, в Бучі прийматиме ФК Обухів.
Як повідомляє сайт київської обласної федерації футболу: 38-річний нападник Олександр Антоненко дозаявлений на участь в обласних вищолігових перегонах у складі «Зорі» з Владиславки. Екс-професіонал з досвідом виступів у національній Прем’єр-лізі свого часу виступав у ФК «Путрівка», ФК «Бровари», пісківському «Рубіні» та київській «Оболоні-Бровар-2». В активі заслуженого ветерана 51 забитий у вищолігових перегонах обласного масштабу м’яч.
Над випуском працювали: О.Романовський О.Недождій Використані матеріали сайтів: pfl.ua fcbrovar.obolon.ua Зворотній зв’язок: www.facebook.com/ObolonUltras/ Наклад: 50 примірників Приєднуйтесь до нас у соціальних мережах
ObolonUltras Brewers_Art Obolon_Ultras