Yur-Gazeta Clients-choice 2012-2013 by Siruk Alexandr

УДК 347.96(477)(035) ББК 67.9(4Укр)75я2 В41

«Юридична газета» представляє всеукраїнський юридичний довідник

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013 Охороняється законом про авторські права. Порушення обмежень, визначених законом, на відтворення усієї цієї книги або будь-якої її частини, включаючи оформлення, переслідується у судовому порядку

В41

Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013 : Довідник / Упор. О. М. Сірук, О. І. Дєдова. – К. : ВД «Юридична газета», 2013. – 398 с.: іл. ISBN 978-966-7119-01-1 У довіднику представлені результати всеукраїнського професійного дослідження якості надання юридичних послуг українськими юристами «Вибір клієнта», проведеного провідним професійним виданням «Юридична газета». Насамперед – це ТОП-100 найкращих юристів України за підсумками 2012 року, які рекомендовані безпосередньо самими клієнтами на 2013 рік. Сотня провідних юристів представлена у 15 найбільш актуальних практиках. Довідник наповнений актуальними професійними матеріалами провідних українських юристів, підготовленими спеціально для довідника «Вибір клієнта». Аналіз юридичного ринку та юридичних практик, основні тенденції, прогнози на 2013 рік, коментарі провідних фахівців, актуальні інтерв’ю, змістовні огляди сфер практик – усі ці матеріали є ексклюзивними та раніше не публікувалися. У виданні наведені результати додаткового альтернативного дослідження, за підсумками якого анкетуванням провідних юридичних компаній України було визначено ТОП-250 юристів визнаних кращими серед власних колег. Рекомендовані колегами юристи представлені у 30 практиках. Довідник призначений для усіх представників юридичної громадськості: юристів юридичних компаній; корпоративних юристів; юрисконсультів; адвокатів, нотаріусів, суддів тощо, а також безпосередньо для представників бізнесу – як з метою вибору найкращого зовнішнього консультанта, так і для більшої обізнаності у стані юридичного ринку. УДК 347.96(477)(035) ББК 67.9(4Укр)75я2

ISBN 978-966-7119-01-1

 ПОДЯКА ПАРТНЕРАМ ЗА СВІДОМУ ПІДТРИМКУ ПРОЕКТУ

Олександр Сірук

Ольга Дєдова

Шановні партнери! Керівництво «Юридичної газети» в особі Генерального директора Олександра Сірука та Головного редактора Ольги Дєдової висловлює щиру подяку 48 юридичним компаніям, а також особисто керуючим партнерам цих компаній, що відгукнулися на заклик доспівпраці у підготовці довідника та свідомо підтримали наш проект «Вибір клієнта.ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013»! Величезна подяка всім юристам, що брали участь у тривалому анкетуванні, створенні та написанні матеріалів. Дякуємо за вашу наполегливість, терпіння, високий професіоналізмта бажання створити справді якісний продукт. І звичайно, ми вдячні представникам бізнесу – за розуміння, відповідальне ставлення та відкритість до взаємодії. А також усім, хто був причетний до створення нашого нового продукту! Особлива подяка тим, хто підтримує цей унікальний проект від його початку. Ви надихаєтенас на нові ідеї – знайте про це. Готуючи цей довідник, ми ретельно продумували його контент і добирали найактуальніші матеріали. Сподіваємося, цей доробок стане для вас джерелом користі і розвитку, так само як його задумка стала для нас джерелом численних ідей для реалізації проекту.

організатор:

Україна, 2013

ВСТУПНЕ СЛОВО ВИДАВЦЯ

«Вибір клієнта: дослідження, варте уваги юридичного ринку Олександр Сірук Генеральний директор «Юридичної газети» Керівник дослідження «Вибір клієнта» Видавець

«Успіх юриста – коли є задоволені клієнти, які рекомендують тебе іншим», – це і є один із основних принципів, яким ми керувалися під час проведення чергового дослыдження «Вибір клієнта». Основним своїм завданням наша команда ставила зібрання найбільш достовірної інформації про сучасний стан юридичного ринку та донести її до усіх учасників української юридичної спільноти, а також поєднати «клієнта» та «юриста». Це в черговий раз нашому виданню вдалося реалізований настільки масштабний та вагомий для розвитку українського бізнесу проект. Як один з керівників проекту, я особисто вважаю дане видання «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України» не лише альтернативним дослідженням, але й справді об’єктивним вітчизняним довідником-посібником для українського та міжнародного бізнесу, сформований самими представниками бізнесу. Окрім результатів основного дослідження «Вибору клієнта», наш довідник представить до уваги потенційного клієнта інші редакційні дослідження. Поряд з результатами основного дослідження – «ТОП-100 найкращих юристів України», на сторінках даного видання Ви зможете ближче ознайомитись з юристами, що сформували сотню кращих, прочитати інтерв’ю та аналітичні статті фахівців щодо останніх тенденцій та перспектив розвитку тієї чи іншої юридичної практики, ознайомитись з коментарями спеціалістів щодо актуальних питань, а також отримати вичерпну інформацію про стан сучасного юридичного ринку. Переконаний, що надання додаткової інформації разом із результатами дослідження лише сприятиме розвитку юридичного ринку та зробить його більш відкритим для громадськості. Я щиро сподіваюсь, що усі гравці національного юридичного ринку та бізнесу зможуть гідно оцінити результати нашої з ними спільної роботи!

Олександр Сірук

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Генеральний директор «Юридичної газети»

ВСТУПНЕ СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

Простий секрет постійної професійної ефективності Ольга Дєдова Головний редактор «Юридичної газети» Керівник дослідження «Вибір клієнта» Юрист

Перед написанням цієї колонки я ще раз проаналізувала результати цьогорічного дослідження ТОП-100. Справді, серед найкращих юристів України з’явилося багато нових імен, які, втім, цілеспрямовано йшли до того, щоб називатися кращими. І тут постали питання: як фахівець, який у своїй роботі постійно використовує знання, може стати настільки ефективним, щоб вважатися кращим у своїй галузі? І найголовніше: як залишатися настільки ефективним, а отже й кращим, протягом багатьох років, у період змін, під час тривалої роботи і впродовж усього життя? Думаю, у кожного є власні секрети такої ефективності, але дозвольте навести рекомендації відомого консультанта в галузі менеджменту Пітера Друкера, наданів одній з його книг. Так, у юнацькому віці Друкер часто відвідував оперний театр. Одного разу в Гамбурзі він прослухав оперу «Фальстаф» відомого італійського композитора ХІХ ст. Джузеппе Верді, яка справила на майбутнього гуру менеджменту надзвичайно потужне враження. І хоча він володів гарним музичним смаком і до того часу чув досить багато музичних творів, нічого подібного йому, однак, відчувати не доводилося. За спогадами самого Друкера, враження від знайомства з «Фальстафом» залишилися з ним до глибокої старості. Уявіть, яким же було здивування консультанта, коли з літературних джерел він дізнався, що оперу, сповнену веселощів, разючої жвавості і життєвої енергії, написаввісімдесятирічний старий. Проте найбільше вразила його відповідь самого Верді напитання, чому його, попри такі поважні роки, вважають одним з найвідоміших авторів опер. Видатний композитор, працюючи в похилому віці над черговим вкрай складним твором, сказав: «Усе своє творче життя я прагнув досконалості, але вона повсякчас втікала від мене. Мені обов’язково потрібно зробити ще одну спробу». Отже, секрет постійної професійної ефективності досить простий – потрібно прагнути досконалості, навіть незважаючи на те, що вона постійно вислизатиме. Тож бажаю вам, дорогі юристи, безупинно навчатися й удосконалювати свої знання протягом усього життя, не погоджуватися працювати посередньо, а поважати цілісність роботи, а отже, і цілісність себе як фахівця. Саме такі юристи й стають кращими у своїй справі. І я щиро сподіваюся, що таких фахівців у нашій країніщороку ставатиме дедалі більше.

Ольга Дєдова

організатор:

Головний редактор «Юридичної газети»

Україна, 2012–2013

Видавець:

ТОВ «Юридична газета» Реєстраційне свідоцтво КВ №11259-139ПР від 24.05.2006 р. Газета видається з 2003 року.

ВСЕУКРА К ЇНСЬКЕ ЩОТИЖНЕВЕ ПРОФЕСІЙНЕ ЮРИДИЧНЕ ВИДАННЯ

Генеральний директор – Олександр Сірук Керівники проекту • Олександр Сірук • Ольга Дєдова Упорядники випуску • Олександр Сірук, Ольга Дєдова Журналісти • Володимир Бездітний • Катерина Бутовченко • Тетяна Пашковська Літературний редактор • Людмила Шевчук Дизайн та оформлення • Олександр Сірук Фото-матеріали • Ольга Кузнєцова Відділ реклами • Мар'яна Сірук Відділ розповсюдження • Анна Безносюк Над проектом працювали • Ірина Галета • Яна Гривко • Олена Шаповал • Світлана Демченко ВИДАВЕЦЬ: ТОВ ВД «Юридична газета». Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції: ДК № 4416 від 01.10.2012 р. • Адреса для листування: 01030, м. Київ, а/с №51 • Телефон: (044) 303-91-11 • Факс: (044) 303-91-11 • Сторінка в Інтернеті: www.yur-gazeta.com • E-mail: info@yur-gazeta.com РЕДАКЦІЙНА ПОЛІТИКА Усі ексклюзивні права на матеріали, які опубліковані у довіднику «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013» належать ТОВ «Юридична газета». Будь-яке публічне розповсюдження матеріалів довідника «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013» можливе винятково за письмової згоди ТОВ «Юридична газета». У разі використання чи передруку матеріалів «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013» посилання на довідник є обов’язковим. Редакція не несе відповідальності за зміст опублікованих повідомлень інформаційних агентств та реклами і може публікувати статті, не поділяючи точку зору автора. За зміст викладених матеріалів несе відповідальність автор (рекламодавець). Матеріали не рецензуються та не повертаються, редакція залишає за собою право редагування будь-яких матеріалів, що надійшли на її адресу. Дизайнерські ідеї, оформлення, стиль, а також увесь зміст є об'єктом авторського права та охороняється законом. Рекламні матеріали надає рекламодавець, який несе відповідальність за достовірність наданої інформації. Формат 84×100 1/16. Гарнітура Charter. Ум. друк. арк. 31,92. Друк офсетний. Видання надруковано на ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика», 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4. Свідоцтво серія ДК № 4063 від 11.05.2011 р. Впроваджена система управління якістю згідно з міжнародним стандартом DIN EN ISO 9001:2000. Підписано до друку 01.11.2013 р.

Наклад 20 000 прим.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Видання розповсюджується по всій території України.

Ціна договірна.

організатор:

Україна, 2012–2013

 ЗМІСТ ВИДАННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА 2012–2013»

ЗМІСТ ВИДАННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА 2012–2013» Топ-100 найкращих юристів України: клієнти зробили свій вибір Фоторепортаж церемонії нагородження ТОП-100

14 20

ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ТОП-5 НАЙКРАЩИХ

Найефективніші управлінці у юридичному бізнесі

ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

34 40 44 48

ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Сергій СВИРИБА «Нужно уметь находить правильный баланс между юристом и бизнесменом» Тімур БОНДАРЄВ «Основним активом нашої компанії на сьогодні є репутація» Ольга ДМИТРІЄВА «Юрист – це більше жіноча професія» Альона ДЕГРІК «Головний козир компанії – зовнішньоекономічна діяльність»

ТОП-10 НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ ЮРИСТІВ

Молоді та амбіційні. Десятка найперспективніших юристів України

ТOP-5 НАЙБІЛЬШ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ

Соціальна відповідальність юридичних компаній України у 2013 році

ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО «ВИБІР КЛІЄНТА»

Методологія дослідження: ТОП-100 найкращих юристів України 2013 Подяка українським компаніям учасникам дослідження

72 76

ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2013

100 найкращих юристів України за версією «Юридичної газети»: відомості про переможців

АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

134 144 146

ІНТЕРВ'Ю

148

ІНТЕРВ'Ю

Актуальна проблематика українського конкурентного законодавства Сергій ШКЛЯР «Юрисконсультам бракує досвіду роботи з АМКУ» Ігор СВЕЧКАР «Для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій термін «картель» не має юридичного значення» Роман СИВИЙ «Українське конкуренційне законодавство відповідає кращим світовим практикам»

БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

150 158

Тенденції та нововведення у фінансовому праві: правозастосування та очікування ІНТЕРВ'Ю

Армен ХАЧАТУРЯН «В європейських країнах обмеження готівкових розрахунків можуть становити

кілька тисяч євро» ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

Перспективи ДПП в Україні

160

ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

166 172 174

Реформування сектору чого очікувати ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Олексій КОТ «Енергетика: час інвестувати в Україну» Даніель БІЛАК «Іноземні енергетичні компанії продовжують цікавитись українським ринком

енергетики» ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

176 184 186 188

Інтелектуальна власність: напрацювання, захист, практика ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Антоніна ПАХАРЕНКО-АНДЕРСОН «Правова охорона промислових зразків» Марія ОРТИНСЬКА «Одне зайве слово у формулі винаходу може звести нанівець весь патент» Олександр ПАХАРЕНКО «Інтелектуальна власність – запорука конкурентних переваг»

ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

190

Земельне право в Україні: стан та розвиток АПК

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ЗМІСТ ВИДАННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА 2012–2013» Ольга ДМИТРІЄВА «Реєстрація права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових

198

прав» 200 202

ІНТЕРВ'Ю

204

ІНТЕРВ'Ю

Ігор МЕЛЬНИК «Інвестиції в аграрну сферу сьогодні є досить вагомими» Олександр ПОЛІВОДСЬКИЙ «Велику конкурентну перевагу мають ті юристи, які знаються на

європейському законодавстві своєї практики» Андрій СЕЛЮТІН «Потрібно чітко врегулювати повноваження держави та її органів»

КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

206 214 216 218 220

ІНТЕРВ'Ю

ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Щодо нововведень в галузі та практика їх застосування Юлия СЕГЕДА «Рейдерство по-украински: очерк антирейдера» Вадим САМОЙЛЕНКО «Високоякісна допомога професійних юридичних радників задоволення не з дешевих» Д-р Юліан РІС «Закон про АТ впровадив низку механізмів захисту прав міноритарних акціонерів» Оксана ИЛЬЧЕНКО «Украинский инвестор предпочитает инвестировать на месте»

МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ЗЕД

Міжнародна торгівля, СОТ: Обмеження. Заборони. Особливості Іван ШИНКАРЕНКО «Порушення митних правил: притягнення до відповідальності та захист» Юрій КУШНІР «Вибір права в договірних зобов’язаннях в рамках Європейського Союзу»

222 228 232

МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

234 240 242

Міжнародний арбітраж: будьмо дружніми не лише на папері ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Юлія ЧЕРНИХ «Ми можемо пишатися не лише арбітражними здобутками» Маркіян МАЛЬСЬКИЙ «Невід’ємною частиною життя юриста є участь у різноманітних спеціалізованих

заходах» НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

244 252 254 256

ІНТЕРВ'Ю

ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Бум у сфері нерухомості: реформа в дії Ернест ГРАМАЦЬКИЙ «Складно переформатувати правові схеми організації бізнесу під кожен окремий випадок» Дмитро АЛЕКСАНДРОВ «Куди «рухається» українська нерухомість?» Микола ОЧКОЛЬДА «Проблеми в галузі нерухомості: механізми подолання»

ПОДАТКОВЕ ПРАВО

258 268 270 272 274 276

Новації у системі оподаткування. Фактори тиску на платника

ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Віталій БОБРИНЬОВ «Пам’ятай про вексель, або про нього нагадає податкова» Ірена ФАЙНГОЛЬД «Нові виклики для юристів. Податкові спори» Артур НОНКО «Експорт у призмі податків – шлях до закриття бізнесу?!» Олександр МІНІН «Збільшення ринку не виглядає здоровим» Валентин ГВОЗДІЙ «Кіпрська криза змусила бізнес переглянути міжнародне структурування бізнесу»

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО

278 284

Банкрутство по-українськи: реалії, новели, очікування ІНТЕРВ'Ю

Олексій ПУХА «Світові макрозміни та ринок юридичних послуг: що спільного?»

СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

Рушійний закон судоустрою: в очікуванні досконалості

286 292

Анна ОГРЕНЧУК «Принцип правової впевненості – складова права на справедливий судовий

розгляд» 294

організатор:

ІНТЕРВ'Ю

Олексій РЕЗНІКОВ «Непоодинокі випадки, коли складовою частиною рейдерських атак є суди та судді»

Україна, 2012–2013

 ЗМІСТ ВИДАННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА 2012–2013»

ЗМІСТ ВИДАННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА 2012–2013» 296 298

ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Віталій БОБРИНЬОВ «Смерть і податки неминучі, тому завжди є про що сперечатися» Лариса ПОБЕРЕЖНЮК «Бізнес живеу стані постійних перевірок»

КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

300 307 310 314 316

ІНТЕРВ'Ю ІНТЕРВ'Ю

Кримінальна практика: становлення нового КПК Цивільний шлюб: поділіть нас! Зайнятість по-українськи: проблем додалося Евгений СОЛОДКО «Услуги forensic востребованы в любой сфере бизнеса» Анжеліка СИЦЬКО «Новий Кодекс розставив на свої місця учасників кримінального провадження, чітко обумовивши роль кожного»

ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК

318 323

Наявні проблеми та необхідне вдосконалення діяльності Роман СТЕПАНЕНКО «На півкроку до перемоги над собою» ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ

327

ТОП-250: Найкращі юристи очима колег по юридичному бізнесу АВІАЦІЙНЕ ТА ПОВІТРЯНЕ ПРАВО

328

Армен ХАЧАТУРЯН «Украина в Кейптаунском пространстве: разбор полетов» АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

330

Марія ОРТИНСЬКА «Особливості захисту прав інтелектуальної власності при виході компанії на

міжнародні ринки» АГРАРНЕ ТА ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

332

Юлія ЧЕРНИХ «Особливості вузькоспеціалізованих арбітражів ГАФТА та ФОСФА в аграрному секторі» АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

334

Дмитро ТАРАНИК «Антимонопольний комітет та юридичний ринок: взаємодія та перспективи» БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

336

Юлія КИРПА «Юридичні аспекти транзакцій купівлі-продажу лізингового портфеля» БАНКРУТСТВО, САНАЦІЯ, РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ

338

Наталія ТИЩЕНКО «Банкрутство. Тренди 2012–2013 років» ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

340

Валентин ГВОЗДІЙ «Особливості виконавчого провадження при стягненні державного боргу» ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

342

Ярослав ТЕКЛЮК «Допуск справ до провадження у Верховному Суді України» ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

344

Світлана ХЄДА «Державно-приватне партнерство в Україні: проблеми і тенденції розвитку» ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

346

Вольфрам РЕБОК «Енергетична практика в юридичній компанії» ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ (M&A)

348

Олесь КВЯТ «Останні тенденції M&A-активності в Україні» ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

350

Олексій CАМОДЄЛКІН «Зонішньоекономічна діяльність як сфера господарювання на території України» КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО ТА M&A

352

Максим ЧЕРКАСЕНКО «Обзор актуальных юридических практик»

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ЗМІСТ ВИДАННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА 2012–2013» КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС

354

Олександр МІНІН «Поєднання двох практик: кримінальної та податкової» МЕДИЧНЕ ПРАВО

356

Ірина СЕНЮТА «Медичне право – новітнє правове явище, що полонило правову систему України» МИТНЕ ПРАВО

358

Артем ВОЛКОВ «Окремі питання здійснення митного та прикордонного контролю суден у

Керченській протоці» МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

360

Сергій ОБЕРКОВИЧ «Застосування антикорупційного законодавства США та Великобританії до

українських компаній» МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

362

Сергій ГРИШКО «Правове регулювання міжнародного арбітражу в Україні» МОРСЬКЕ ПРАВО

364

Олександр КИФАК «Закон про морські порти» НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

366

Тімур БОНДАРЄВ «Ринок нерухомості в Україні» ПОДАТКОВА ПРАКТИКА

368

Олексій ПУХА «Податкова профілактика, або Як не стати заручником ситуації» РИНКИ КАПІТАЛУ

370

Тетяна ГАВРИШ «Ринки капіталу. Тренди 2012–2013 років» СІМЕЙНЕ ПРАВО

372

Оксана ВОЙНАРОВСЬКА «Правова природа та поділ кредитних зобов’язань подружжя при розлученні» СПОРТИВНЕ ПРАВО

374

Олександра СЛАТВИЦЬКА «Проблематика і перспективи формування соціальної правосвідомості

спортивного права» СТРАХУВАННЯ

376

Роман КРАВЧЕНКО «Поняття «регресу» та «суброгації» у страхуванні» СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

378

Наталія Мартинюк «Судова практика і процес» ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ / ЗМІ

380

Маркіян Галабала «Новини сфери телекомунікаційних послуг» ТРУДОВЕ ПРАВО

382

Олександра ЄВСТАФ’ЄВА «Трудове та міграційне право України» ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

384

Тімур БОНДАРЄВ «Становище ринку фармацевтики» ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК

386 390

організатор:

Алла ПАПАІКА «Вдосконалення корпоративного законодавства – одне з головних завдань, яке

поставила перед собою Комісія на цей рік» АДРЕСНА КНИГА: ПЕРСОНАЛІЇ

Україна, 2012–2013

 ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»

Топ-100 найкращих юристів України: клієнти зробили свій вибір За результатами всеукраїнського дослідження «Вибір клієнта», професійне видання «Юридична газета» урочисто нагородила переможців проекту «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013» ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета» ✍ Катерина Бутовченко, «Юридична газета»

Теплого літнього вечора 21 червня, відбулася подія, на яку всі ми з нетерпінням чекали, а саме – вручення почесних дипломів переможцям рейтингового дослідження «Юридичної газети» «Вибір клієнта». Це дослідження, яке традиційно проводиться нашою газетою, цього року визначило ТОП-100 найкращих юристів України у різних галузях права, зокрема, у таких ключових практиках, як корпоративне право, M&A; податкова практика; захист інтелектуальної власності; судова практика; міжнародний арбітраж; 14

нерухомість та будівництво; банківське та фінансове право, цінні папери; міжнародне торгове, митне право; антимонопольне (конкурентне право), інвестиційна діяльність, державно-приватне партнерство; трудове, кримінальне, сімейне право; цивільне право. Як можна побачити з цього переліку, до нього потрапило багато прогресивних та неоднозначних практик, наприклад, державно-приватне партнерство або спірне у своїй актуальності трудове право. Та як би не кортіло декому сперечатися з приводу доцільності наведеного переліку, юристи були дуже вдячні нам

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

за нього. З їхніх слів, наш рейтинг є прогресивним саме через таку чутливість до будь-яких трендів, яким інші рейтинги не приділяють потрібної уваги. У свою чергу, ми дуже вдячні тим, хто помітив цю нашу орієнтованість на бізнес-процеси, що відбуваються на юридичному ринку сьогодні, – за теплі слова вдячності і за розуміння наших намагань. Сподіваємося виправдати високу довіру юристів. На сьогодні, зокрема, можемо говорити про переважну більшість схвальних відгуків, і це прекрасно. Тобто «Вибір клієнта» – це, напевно, не тільки відбір юристів очима біз-

несу, це – своєрідне визнання нашого рейтингу як істини в останній інстанції. І коли переможці кажуть, що рейтинг дійсно об’єктивний, оскільки бачать це по обличчях інших переможців, – це найвище визнання, яке може зігріти душу. Не обійшлося, звісно, і без ложки дьогтю: деякі юристи ніяк не могли повірити, що потрапити до рейтингу можна, як кажуть, «з вулиці» – зрозуміло, що це – молоді імена, які щойно приєдналися до кваліфікованої більшості переможців, – ці юристи неодноразово підходили і запитували, як таке могло статися і чи справді ми обдзвонювали клієнтів. Як людина, яка найбільше, мабуть, потерпала від усієї цієї організаційної роботи, тому що відбувалася вона суто географічно в безпосередній близькості від мене, як людина, якій не давали зосередитися на виконанні своїх професійних обов’язків нескінченні дзвінки клієнтам колег по проекту, можу сказати, що клієнтів ми дійсно обдзвонювали та ще й принаджували безкоштовними примірниками, щоб вони погоджувалися заповнювати анкети. Не всі з цих клієнтів виявлялися свідомими, дехто навіть кидав слухавку, не розбираючись, що до чого. Наших співробітників такі маленькі невдачі дуже засмучували, у буквальному сенсі слова до сліз, тож кожну нову заповнену анкету, надіслану до редакції, зустрічали тільки ледь не фанфарами, і це – попри велику кількість таких анкет, які потрібно було опрацювати оргкомітетові. До речі, на початку церемонії вручення відзнак дівчата, які працювали з анкетами, чергували у залі на випадок, якщо хтось захоче пересвідчитися у тому, що

«За результатами дослідження 100 найкращих українських юристів отримали спеціально виготовлені на замовлення іменні сертифікати»

вони існують і роблять свою роботу, та чомусь про них згадали лише коли офіційну частину було завершено, певно, до останнього не вірили в своє щастя, і лише отримавши почесний диплом зрозуміли: так і є, перемога, визнання… У будь-якому разі, значення має тільки те, що у стінах «Липського особняка», де, власне, і проходила церемонія, зібралися професіонали – кожен зі своєї сторони. Не знаю, чи всі юристи вітають надмірні навантаження так само радо, як наш оргкомітет – стоси анкет, що гарантують феєричні овердуїнги, але ті з них, хто зібрався тієї п’ятниці у «Липському особняку» тільки так і роблять, і це – ліпше за будьякі слова свідчить про те, що помилки при опрацюванні анкет статися не могло. Насправді помилки – це та можливість, через яку ми більш за все непокоїлися, адже переплутати графи або

Бажаєте Б розмістити

власні в

помилитися в підрахунках дуже легко! Тому доводилося перераховувати знову і знову – знаходити помилки і знову перераховувати, щоб упевнитися в кінцевому результаті. Легше за все, звичайно, було з безумовними лідерами, а от нові зірки на небокраї довелося запалювати обережно і з пересторогою. Для тих, хто дочитав до цього місця і досі не зрозумів, про що йдеться, пропоную зазирнути у № 23 від 4 червня цього року, в якому міститься остаточний перелік переможців «Вибору клієнта» – ТОП-100 найкращих юристів України. Можливо, знайдете там і своє ім’я? Насправді дуже хотілося б побачити декого з переможців, які не змогли бути на врученні, але нічого не вдієш. Хочу запевнити їх, що оргкомітет з розумінням поставився до їхньої зайнятості, адже робота – перш за все.

СТАТТІ КОМЕНТАРІ PR-МАТЕРІАЛИ РЕКЛАМУ

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО НАШОГО РЕКЛАМНОГО ВІДДІЛУ

на сторінках «Юридичної газети» та одночасно на нашому порталі

(044) 303-9111

Увесь спектр компетентної юридичної інформації на сторінках одного всеукраїнського видання організатор:

Україна, 2012–2013

 ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»

Тепер стосовно того, що дехто з переможців досі не знає назви нашої газети. Дякуємо, що розвеселили своїми помилками більш обізнаних колег. Це нагадує складання іспиту несумлінним студентом, який не знає, як звуть викладача і якого кольору підручник, за яким він мав би готуватися. Можливо, нам так само слід було б запитувати назву нашої газети, перш ніж вручати диплом, але ми цього не робили і не зробимо. Бо симпатії клієнтів ніяк не залежать від передплати на нашу газету, а саме такі симпатії і – ще раз повторююся – і є основою конкурсного відбору. Адже перед конкуруючим рейтингом буде ніяково, якщо нас плутатимуть, тож бажано запам’ятати, що «Вибір клієнта» – це рейтинг, який в Україні проводить «Юридична газета». До речі, зі слів юристів, «Вибір клієнта» вважається найоб’єктивнішим з існуючих в Україні рейтингів, тому отримати таку нагороду вельми почесно. Зокрема, «Вибір клієнта» залишається єдиним дослідженням юридичного ринку, що має унікальний системний підхід, який ґрунтується на визначенні кращих правників виключно голосами клієнтів. Саме на основі отримання таких експертних оцінок і було складено підсумковий список ТОП-100 найкращих юристів України за результатами 2012–2013 років, який було представлено широкому загалу. Незабаром ці результати також буде опубліковано у спеціально складеному довіднику, який побачить світ наприкінці місяця. Отже, «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013» – це експертна думка, втілена в довіднику для українського бізнесу, сформована самими представниками бізнесу. Так, як і більшість досліджень-рейтингів ринку юридичних послуг, наше дослідження орієнтоване на юристів і має для них пріоритетне значення. Проте неможливо не звернути увагу на принципову відмінність в організації опитування «Юридичної газети»: ми не орієнтуємося на амбіції юристів, лише на думку реального клієнта. Наші підрахунки неможливо купити, наша лояльність до тих чи інших партне16

Перелік юридичних практик, що були визначені ключовими під час проведення анкетування у проекті «Виборі клієнта 2013»

Кількість юристів представлених у практиці

Антимонопольне (конкурентне) право

Банківське та фінансове право

Державно-приватне партнерство

Енергетика та природні ресурси

Захист інтелектуальної власності

Земельне та аграрне право

Корпоративне право та M&A

Міжнародне торгове, митне право / Міжнародне право, ЗЕД

Міжнародний арбітраж

Нерухомість та будівництво

Податкова практика

Реструктуризація та банкрутство

Судова практика та судовий процес

Трудове, кримінальне, сімейне право

Цінні папери та фондовий ринок

Всього юристів рів не поширюється на цей проект, а неупередженість оргкомітету гарантована тим, що наймані для опрацювання анкет співробітники мають приблизне уявлення про юридичний ринок як такий. Це, звісно ж, не заважає їм сумлінно виконувати свої обов’язки з опрацювання результатів опитування. Насправді нам би дуже хотілося донести до української юридичної спільноти думку про те, що не все в нашій країні можна генерувати, що бути об’єктивним не так вже й важко – головне не зважати на те, що навколо є люди, які поступаються своїми принципами зазвичай заради комфорту. Нам дуже втішно чути про те, що побачені в рамках урочистої церемонії обличчя та названі фірми дійсно відповідають своїм місцям у рейтингу, тож сучасний стан речей більш-менш вдалося відтворити. Саме через означені пріоритети ми весь час говоримо про одне й те саме – про нашу об’єктивність. Ми хочемо мати газету, яка, на кшталт відомих інозем-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

100

них видань, є незалежною, незважаючи на українські реалії. І почали ми з незалежного рейтингу, тож пишаймося ним разом, шановні переможці, тому що і Ви, і ми провели величезну роботу для того, щоб цього року клієнт обрав саме Вас. Резюме Здається, того вечора всі пішли з «Липського особняка» задоволені. Хороша музика, добрі слова, гарна компанія – хіба могло бути інакше?! Не знаю, як кому, а особисто мені запам’ятався ілюзіоніст, який поглядом згинав столові прибори. Чомусь спало на думку, що юристи щодня таке роблять – тільки фігурально. Тож наостанок хочеться подякувати всім тим, хто вшанував нас своєю присутністю і гарним настроєм. Попереду наступні рейтинги, і – не сумніваємось у Вашій завзятості, – нові зустрічі. Головне – не збавляти обертів. І, можливо, однієї погожої днини раптом виявиться, що долати залізний опір вже не актуально, і правову державу, нарешті, розбудовано…

організатор:

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 ЦЕРЕМОНІЯ НАГОРОДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ФОТОРЕПОРТАЖ

Фоторепортаж церемонії нагородження ТОП-100 За результатами всеукраїнського дослідження «Вибір клієнта», професійне видання «Юридична газета» оприлюднює офіційні фотографії із урочистої церемонії нагородження ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013, яка пройшла теплого літнього вечора у затишній київській ресторації

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ТОП-5 НАЙКРАЩИХ

Найефективніші управлінці у юридичному бізнесі Пропонуємо Вашій увазі п’ять найталановитіших топ-менеджерів українського юридичного бізнесу за версією «Юридичної газети» у період 2012–2013 рр.

Тімур БОНДАРЄВ

Олексій ДІДКОВСЬКИЙ

Керуючий партнер АО «Arzinger»

Керуючий партнер ЮФ «Астерс»

✍ Редакція, «Юридична газета»

Другий рік поспіль йдеться вже не про економічну кризу, до якої всі призвичаїлися з 2008 року, а про нові економічні умови, пристосуватися до яких українському бізнесу було не тільки важко, але й принципово складно. Усі ми пам’ятаємо, як після п’яти років безупинного розвитку ринок юридичних послуг став стрімко падати, процент інвесторів, які на власний страх і ризик побажали зайти в Україну, нещадно скоротився, адже на тлі економічної кризи інвестор почав виводити капітал, і юридичні компанії були змушені пристосовуватися до демпінгових умов на ринку, з розумінням підходити до фінансових труднощів своїх клієнтів, що, зрештою, не могло не позначитися на платоспроможності останніх. Усе це призвело до протистояння двох підходів. Якщо торік створення нових компаній найчастіше спричиняло те, що спеціалізація відповідних юрфірм була досить вузькою – їх ще називали «бутіковими», тобто такими які мають чітко 28

Олег МАКАРОВ Керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль та Партнери»

Сергій СВИРИБА Керуючий партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні

виокремлену практику, в рамках якої й працюють, то наразі лідери ринку тяжіють до більш комплексного підходу, навіть якщо не афішують винаймання спеціалістів у рамках практик, які визначають як додаткові послуги і не просувають їх на ринку. Водночас на юридичному ринку, по суті, змінилася сама структура замовлень. Незважаючи на зменшення кількості великих замовлень, суттєво зросло число клієнтських запитів, які до снаги навіть невеликим юридичним компаніям і приватним юристам. Зокрема, йдеться про судові позови щодо банківської діяльності, страхового права, про відшкодування та реструктуризацію фінансових заборгованостей (колекторська /антиколекторська практика). На жаль, надання переваги певній спеціалізації вже не є однією з причин створення власного юридичного бізнесу. Чи є такий стан речей великим кроком назад – ось у чому питання. Український юридичний ринок залишається досить мобільним, попри всі удари долі, тому не

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Михайло ХАРЕНКО Керуючий партнер ЮФ Sayenko Kharenko

можна сприймати те, що відбувається з ним, однобічно. Як вже говорилося вище, для когось криза – це ні що інше, як нові економічні умови. Серед інших явищ на ринку наявні злиття та поглинання, однак якихось яскравих проявів у цьому напрямку юридичний бізнес не побачив. У 2011 році відбулося одне помітне поглинання юридичної компанії російськими колегами, однак на перестановку сил воно, здається, жодним чином не вплинуло. Водночас, якщо говорити про юридичний супровід злиття та поглинання, значна кількість міжнародних юридичних фірм спеціалізується саме на цьому. Повертаючись до юридичного бізнесу, злиття та поглинання активніше відбуваються в секторі невеликих юридичних компаній, до того ж виключно з метою виживання, тож про лідерів ринку тут говорити не доводиться. Саме в цьому секторі фахівці звертають особливу увагу на витрати, що несе компанія на своє утримання. Тобто злиття чи поглинання дає змогу за фактично тих самих витрат

збільшити клієнтську базу, можливості та зв’язки. Ключові гравці в юридичному бізнесі практично не змінилися. Хоча загальна кількість юридичних компаній збільшується, лише декільком вдалося заявити про себе в ТОП-100. Так, незмінними фігурантами нашого рейтингу залишаються керуючі партнери найуспішніших юридичних фірм як-то АО Arzinger (Тімур Бондарєв), ЮФ «Астерс» (Олексій Дідковський), ЮФ «Василь Кісіль і партнери» (Олег Макаров) та ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні (Сергій Свириба) Серед лідерів у цьому році хотілося б особливо відзначити партнера ЮФ Sayenko Kharenko Михайла Харенка, на визнання якого ми очікували вже давно. І от нарешті цього року думки представників юридичного світу співпали з думками редакції. Останнє речення слід роз’яснити, оскільки на розстановку пріоритетів у рейтингу найкращих топ-

організатор:

менеджерів юридичного бізнесу вплинуло опитування більш ніж 150-ти юридичних менеджерів та керівників різної величини, опитаних в рамках підготовки до вручення нагород «Юрист року 2013».

із прибуткових практик. Серед інших тенденцій не можна не відмітити, що українські клієнти довіряють більше своїм співвітчизникам. Ось чому міжнародних фірм у нашому рейтингу цього разу неба-

«Нинішні українські реалії дедалі частіше нагадують західний стиль взаємин між компанією та клієнтом: юридичний супровід проекту від самого початку в підсумку обійдеться клієнту значно дешевше, ніж усунення будь-яких проблем у проектах, що були позбавлені правової підтримки під час свого становлення» Цікаво, що широкий спектр юридичних послуг надають або великі юридичні компанії, або ж дрібні. Причому перші від цього матеріального зиску не мають, оскільки таке обслуговування здійснюється задля утримання клієнта. Витрати на ведення такого роду справ та отриманий з них прибуток нівелюється на фоні основних доходів компанії, що надходять

гато. На жаль, маємо те, що маємо: відтік капіталу та інвестиційна несприятливість фінансової ситуації негативно позначилась на активності українських офісів міжнародних компаній. Схожа причина надання широкого спектру юридичних послуг невеликими компаніями, проте йдеться тут не стільки про утримання конкретного клієнта,

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

скільки про принадження бодай якоїсь платоспроможної зацікавленої особи. Решта міцних «середняків», попри гіпотетичну ширину надаваних послуг, тримаються на плаву завдяки напрацюванням у певній сфері. Такі компанії почуваються експертами в певних практиках, що, у свою чергу позитивно впливає на якість надання послуг (якщо тільки відповідає дійсності). Незважаючи на більш-менш очевидні зміни відносин «юридична компанія – клієнт», треба відзначити, що, з огляду на кризові явища, багато компаній втратили своїх клієнтів, а інколи і гроші, оскільки в більшості випадків клієнт не в змозі був розрахуватися з юридичною компанією за раніше надані послуги, з огляду на економічну ситуацію в державі. За таких умов перед юридичною компанією постало питання: чи взагалі відмовитися від клієнта, чи, навпаки, продовжити консультувати його з метою швидкої інтеграції в нові економічні умови. Таким чином, на сьогодні можна виокремити новий, раніше не притаманний юридичному бізнесу вид взаємовідносин між компанією та клієнтом – надання послуг у кредит. Дійсно, юридичні компанії досить часто працюють з клієнтом у кредит, розуміючи, що це – єдина можливість «відбити» заборговані унаслідок економічної кризи клієнтом кошти. Тож юридична компанія зацікавлена у відновленні платоспроможності свого Клієнта, оскільки від цього залежить доля її гонорару.

Бажаєте розмістити

власні

Сучасний юридичний бізнес змінює свій формат, хоча з цим, звісно, можна й посперечатися. Проте нинішні українські реалії дедалі частіше нагадують західний стиль взаємин між компанією та клієнтом: юридичний супровід проекту від самого початку в підсумку обійдеться клієнту значно дешевше, ніж усунення будь-яких проблем у проектах, що були позбавлені правової підтримки під час свого становлення. І якщо клієнт розуміє це, в українських реаліях він не лише вирізняється прогресивністю, але й опиняється на крок попереду менш завбачливих конкурентів, адже колишнє несерйозне ставлення до проектів призводить до виникнення різноманітних актуальних проблем. Разом із розумінням цієї простої істини в юридичних компаніях набирає обертів практика досудового врегулювання спору. Серед інших джерел заробітку – суди з банками та контрагентами, боротьба з рейдерами, продаж проблемних активів. Тобто часто діяльність фахівців у юрфірмах має приблизно такий вигляд: позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором – позовна заява про визнання кредитного договору недійсним – зупинення процесу про стягнення – апеляція, касація – поновлення процесу про стягнення – апеляція, касація – виконавча служба – і так по колу. Утім, клієнт платить компанії за затримку неминучості, і саме у такий спосіб компанія забезпечує себе роботою. І хоча прибутки від такого гальмування не

порівняти з великими проектами, певний зиск від цього говорить сам за себе. Примітно те, що за останні роки в юридичному бізнесі зазнали змін чи не всі практики, а особливо – PR стратегія юридичних компаній. На сьогодні лише невеликий відсоток юридичних компаній спроможний дозволити собі витрачати великі суми на підтримку свого бренду – йдеться про лідерів ринку, які не тільки тестують зиск із віртуальних офісів, але й не забувають про старі добрі та ефективні маркетингові інструменти, перевірені часом. Звичайно, провідні гравці на юридичному ринку витрачали і витрачатимуть кошти на рекламу, однак нині роблять це у значно менших обсягах, оскільки такий дешевий засіб просування юридичного бізнесу, як соціальні мережі, не оминули увагою й PR менеджери юридичних компаній. Переваги такого способу піару є очевидними, хоча й дещо сумнівними: по-перше, Інтернет охоплює значну частину потенційних клієнтів; по-друге, не можна не відзначити зручність та оперативність в отриманні інформації про юридичну компанію в мережі. Facebook, Twitter, Linkedin – всі ці соцмережі швидко обзавелися аккаунтами різноманітних юридичних компаній, проте лише деякі з них заслуговують на довіру клієнта. Таким чином, реклама в Інтернеті залишається палицею на два кінці: з одного боку – це сучасно і ефективно, проте, з іншого – питання добросовісності такої реклами на сьогодні відкрите.

СТАТТІ КОМЕНТАРІ PR-МАТЕРІАЛИ РЕКЛАМУ

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО НАШОГО РЕКЛАМНОГО ВІДДІЛУ

на сторінках «Юридичної газети» та одночасно на нашому порталі

(044) 303-9111

Увесь спектр компетентної юридичної інформації на сторінках одного всеукраїнського видання 32

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ІНТЕРВ’Ю

Нужно уметь находить правильный баланс между юристом и бизнесменом Размеры и объемы бизнеса – это основной фактор, который диктует управляющему партнеру заниматься клиентами и управлением или заниматься только управлением бизнеса ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Вы являетесь частью крупнейшей юридической фирмы на территории СНГ, которая была создана благодаря объединению с ведущим российским Адвокатским бюро «Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры» в июле 2011 года. Опираясь на опыт объединения, можете сказать, что в этом процессе самое важное? – Слияние – это абсолютно нормальная вещь для юридического бизнеса, как и для многих других. Мы прошли через четыре слияния: в Киеве, Москве, Минске и новое, уже четвертое, слияние – снова в Москве с «Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры». Большинство вопросов, которые возникают при слиянии, административные. Налаживание коммуникаций между офисами, выработка и соблюдение единых стандартов, в том числе в маркетинге и т.д. Для этих целей в Бюро был создан Интеграционный Комитет по слиянию, в который входили партнеры и линейные менеджеры из разных офисов. В течение года Комитет работал над унификацией правил и процедур в компании, успешно закончив свою работу в 2012 году. Второй блок вопросов – 34

Сергей Свириба Управляющий партнер ЮБ «Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры» это вопросы, связанные с клиентами. Самый большой и главный вопрос – это конфликт интересов. Сходятся компании, которые, как оказалось и в нашем случае, тут же находят себя по разные

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

стороны баррикад в некоторых делах. В одном из таких дел Киев представлял интересы крупного украинского бизнесмена и его холдинг в Москве в споре против правительства Российской

Федерации, а «Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры» представляли правительство Российской Федерации в споре против этого клиента. Вот самый главный вопрос при слиянии – принять правильное решение на кого работать, как правильно уведомить другую сторону и правильно понять последствия этого решения для себя. В этом процессе все стороны должны идти на компромисс, в противном случае – тупик. При принятии решения берутся во внимание все составляющие: репутационная, финансовая, а также стратегическая. К примеру, мы приняли решение продолжать работать на правительство Российской Федерации в деле с украинским бизнесменом. Связанный с конфликтом интересов вопрос – это унифицированная процедура проверки конфликта интересов. Такая процедура существовала у каждой из фирм до слияния, а во время слияния она также была унифицирована. Далее идут обычные бизнес-вопросы, такие как формирование практик. Например, у каждой из наших фирм до слияния были юристы, которые занимались судами и арбитражами. При слиянии мы поняли, что у нас около 130 юристов-арбитражников и судебников во всех офисах. Такой ресурс говорит о том, что нет такого большого дела, которое мы не сумели бы вести. Эта группа юристов работает для всего СНГ. Например, спор в Тюмени с украинскими интересами – формируется команда из украинских и российских юристов, едет в Тюмень и успешно занимается возникшим вопросом. Возможно, ни у какой другой команды из Украины это настолько плавно и хорошо не получится. Во-первых, многие не знают, где Тюмень, как туда добраться, где находится суд… А наши российские коллеги на рынке уже более 20 лет, в этом плане нам легко. С другой стороны, им уже не нужно искать украинских юристов. Исходя из того, что наши интересы – это СНГ, мы закончили формирование отдельных практик, нацеленных на обслуживание клиентов в рамках СНГ. організатор:

Как построить внутренние коммуникации таким образом, чтобы не потерять ценные кадры вследствие организационных изменений? – Коммуникации, конечно же, очень важны. На этапе проведения переговоров между сторонами рано о чем-либо заявлять персоналу. Однако, когда переговоры успешно завершены, догово-

По-видимому, рынку нужно было еще активнее сообщать о слиянии. На сегодня уже нет непонимания, кто куда подевался, кто где находится, но такая проблема была – сознательно или нет по рынку пошли слухи, что все пропало, мы исчезли. Я своим коллегам, и в их числе себе, всегда желал бы быть более взвешенными в любых оценках, потому что

«Мы очень внимательно смотрим на такие вещи, как концепции clean desk, «удаленный офис» на опыт наших коллег, которые открыли такие офисы в Вашингтоне и Нью-Йорке»

ренности достигнуты, информировать людей необходимо. Правильное анонсирование и – самое главное – правильное позиционирование будущего каждого сотрудника: что ждет его в новой структуре – это важно. При слиянии с «Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры» у нас была договоренность, что, несмотря ни на какие перемены, каждому сотруднику – и юристам, и административному персоналу – гарантируются те же условия оплаты, социальный пакет – в каждом офисе на протяжении одного года. У людей было понимание, что для них лично ничего не изменится, они смогут и дальше платить кредиты, оплачивать обучение детей, врачей, вести жизнь, которую они вели прежде. На этом этапе очень важно все рассказать и объяснить. При чем не только в формате информационных сообщений, а также общих собраний, личных встреч, как формальных, так и неформальных. Какую роль в процессе реорганизации играет маркетинговый отдел? – Маркетинговый отдел в данном процессе играет очень важную роль. Поскольку его задача – информировать рынок об изменениях в компании. У нас была некоторая информационная проблема, на сегодня об этом уже можно говорить. После слияния мы слышали с рынка: «Мы не знаем, где они, что с ними случилось».

если они когда-нибудь достигнут уровня формирования компании, в которой более 500 сотрудников, то, наверное, поймут, что такие вещи делаются не в течение одного дня. К этому надо относиться спокойно, взвешенно. Просто такие знаковые события на рынке происходят не часто: все, кто сливался до нас, в 90% распадались. Возможно, ктото желает перенести свою неудачу на окружающих – я понимаю и строго не сужу. Но маркетинговый отдел здесь «впереди планеты всей», на самом острие. Как Вам удается балансировать между управлением компанией и ведением дел клиентов? – На сегодня на украинском рынке есть компании, достаточно известные, где управляющий партнер не занимается клиентами. Скорее всего, сознательно. Потому что наличие какого-то количества партнеров (по всей видимости, не двух и не трех, а более) и какого-то количества юристов (это тоже исчисляется после пятого десятка), заставляет партнера уделять больше внимания разработке стратегии, развитию компании и персонала, потому что ни один HR, ни один PR, ни один GR, ни один администратор эту работу за него не сделает. Это иллюзия, что можно нанять кого-то, кто сделает это вместо тебя. Администрация занимается Україна, 2012–2013

 ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ІНТЕРВ’Ю

административными вопросами, но она не решает, какую практику развивать, какого клиента обслуживать, а какого нет. Этим занимается управляющий партнер, которому партнеры доверяют такую роль. И я думаю, что размеры и объемы бизнеса, по-видимому, – это основной фактор, который диктует управляющему партнеру заниматься клиентами и управлением или заниматься только управлением бизнеса. В моем конкретном случае и в случае с «Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры» в Украине мы не видим пока такого объема и такого размера, который бы заставил меня заниматься исключительно администрированием бизнеса и его развитием. Поэтому я занимаюсь и клиентскими делами. Но опять же, это крайне непросто, на самом деле, даже очень изнурительно, ведь это абсолютно не одно и то же. Я бы сказал, это разные профессии: обслуживать клиента и заниматься предоставлением правовых заключений – это одно, а администрирование и развитие юридического бизнеса – это совсем иная стезя. Как я сказал, есть на рынке компании, где управляющий партнер не занимается обслуживанием клиентов в силу объемов, но, насколько мне известно, есть случаи, когда управляющий партнер перестает заниматься клиентами в результате определенной усталости. Как правило, это компании, которые уже долго на рынке. То, что я слышал от коллег, может звучать примерно так: «Ну что там еще осталось такого, чего я еще не умею делать?!». И мне тут кажется очень важным, чтобы решение, которое принимает управляющий партнер, исходило не только от него, но также нашло поддержку партнеров. Потому что долго с такой ситуацией несогласные партнеры мириться не будут. Особенно, если вознаграждение управляющего партнера остается прежним, как и за обслуживание клиентов. Рано или поздно назревает ситуация – я лично знаю о таких – когда партнерство принимает радикальные решения. 36

К этому надо быть готовым. Поэтому, Говорят, у Вас крепкие партнеркогда ты решаешь: «Хватит клиентов!», ские отношения с ведущими глобальопираться нужно на партнеров. ными юридическими фирмами? – В общем, да, только я бы не назыНасколько эффективным на при- вал их «партнерством», просто «бизмере Вашей компании являлось сотруд- нес-отношения». Не буду лукавить, все ничество с клиентами в качестве биз- бизнес отношения по моим наблюденес-консультантов? ниям строятся на двух вещах: «Я тебе – Честно говоря, вопрос философ- дам что-то, что тебе будет интересно, и ский. Как правило, когда юрист стано- я могу рассчитывать, что взамен получу вится бизнес-консультантом, обычно не менее интересную работу» (циничвозникает договоренность с клиентом, но, просто, но абсолютно честно) и/ что вознаграждение будет зависеть от или «Нам интересно с вами общаться успеха, т.е. потенциально можно зара- для приобретения опыта, знаний, я в ботать гораздо больше. И многие на шоке от того, с кем вы общаетесь, и это идут. На украинском рынке есть я хотел бы быть ближе к этим людям, компании, которые в этом достаточно потому что они – боги». Вот две вещи, успешны, по крайней мере, со слов кол- которые двигают при формировании лег. У меня нет своего четкого мнения, отношений с другими юридическими насколько это правильно. Но уверен, фирмами, в данном случае – с междучто в такой ситуации вероятен профес- народными. сиональный конфликт интересов. Я как Бывает по-разному – иногда перюрист должен сказать клиенту, что нель- вое, иногда – второе. При чем возникзя делать и что нужно сделать, чтобы нуть отношения могут по-разному: достичь своей цели. Бизнес-консультант кто-то интересно выступил на конрасширяет эту роль. В первом случае я ференции, у тебя возникли вопросы, остаюсь юристом, который понимает, ты начал общаться и открыл для себя что такое закон, что такое этика, что такую глубину экспертизы и знаний, о такое правила, что значит переступить которых даже не подозревал, и после закон и чем это чревато, и говорит об этого родились какие-то отношения. этом клиенту. Во втором случае, если я Или ты знаешь, что кто-то обслуживапонимаю, что в конце ждет «большая ет какого-то клиента, и прямо идешь и морковка», я могу забыть о том, чего говоришь: «У меня есть опыт, который делать нельзя. Негативные последствия тебе нужен, и ты не пожалеешь, если могут наступить для клиента, но не для будешь работать со мной». меня. Однако, если я вижу «морковку» в конце, я могу сознательно или несоКак построить такой коворкинг с знательно забыть о рисках и рискнуть нуля? Как предлагать такое партнервместе с клиентом. По-моему, это и есть ство? профессиональный конфликт интере– Ну вот так и делать: встречатьсов. Нужно иметь внутренние тормоза ся и общаться. Если будет интересно, и находить правильный баланс между что-то щелкнет. Нужно ли это делать юристом и бизнесменом. Очень часто специально? Однозначно, да. В первую мы вынуждены говорить клиенту: очередь для опыта, знаний. Во вторую – «Этого делать нельзя». «А как сделать, для имени. чтобы было можно?», – спрашивает При этом, я заметил определенную клиент. И тогда мы говорим, что этого моду у компаний (в первую очередь у делать категорически нельзя, нельзя и украинских, у российских такого нет) все: «Если это будете делать, то сами, обязательно (!) иметь позиционировапожалуйста, мы в этом не участвуем». ние вроде «Партнер такой-то фирмы». А бизнес-консультант может сказать: Для меня это, честно говоря, какая-то «Нельзя, но можно попробовать». ерунда. Если «партнерство» подраз-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ІНТЕРВ’Ю

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

умевает какую-то ассоциацию, тогда да, надо об этом откровенно говорить, в противном случае – это нонсенс. В конце 90-х был такой тренд, когда украинская фирма писалась: «Партнер ***», а это могло означать соглашение о сотрудничестве на какой-то период. Я с удивлением обнаружил недавно, что даже известные фирмы прибегают к такому трюку – уже после становления. То есть им уже не нужно ничего доказывать, но, тем не менее, они говорят что-то вроде «официальный партнер». Что это значит? Есть сотрудничество по проектам, есть отношения вне проектов, но если кто-то стал чьим-то «партнером», пусть открыто об этом скажут. Что они, к слиянию готовятся или в чем природа этого явления? Ваша репутация подтверждена наиболее авторитетными международными юридическими рейтингами. Как думаете, является попадание в рейтинг аргументом для клиента при выборе юридического советника? – Достаточно сложно сказать, что движет клиентом при выборе юридического советника. И движут ли им только позиции юридической компании в рейтинге. Я ни разу не сталкивался с ситуацией, когда кто-нибудь позвонил бы мне или написал: «Вы в таком-то рейтинге и поэтому я хочу с Вами работать», поэтому у меня никакой оценки для этого нет. Очевидно, что это – признание. И я тут не буду новатором и скажу, что да, это нужно делать. Это, в некотором смысле, удовлетворение какого-то внутреннего самолюбия, и ничего в этом зазорного нет, это абсолютно нормально. Да, если клиенты реально пользуются этими рейтингами, естественно, это хорошо. Потому это нужно делать либо по первой причине, либо по второй – какая кому важнее. Поделитесь стратегией развития Вашей компании на ближайший период. – За последний год у нас полностью состоялось становление уголоворганізатор:

ной практики Бюро во главе с Сергеем Гребенюком. Данный процесс получил признание в профессиональной украинской среде. В этом году с нашей уголовной практикой мы вышли на международные проекты. И эта практика станет одной из важных составляющих нашей компании в Украине. Объясняется это

приема гостей-клиентов, а работают все сотрудники удаленно из дома. Офис для приема гостей-клиентов находится в хорошем районе, но это не более чем место, где можно провести встречи. Работают сотрудники через безопасный удаленный доступ из дому, то есть услуги предоставляются клиентам, которых

«Есть на рынке компании, где управляющий партнер не занимается обслуживанием клиентов в силу объемов, но, насколько мне известно, есть случаи, когда управляющий партнер перестает заниматься клиентами в результате определенной усталости»

просто: государство усиливает давление на бизнес, это вызывает спрос на определенный вид услуг. Спрос есть – команда есть. Сегодня у нас пять человек уголовных адвокатов, которые специализируются исключительно на этом. Кроме того, с начала года мы очень внимательно смотрим на такую услугу, как private client service, рассматриваем возможность ее полноценного запуска. Основная аудитория, которая может заинтересоваться этой услугой, сосредоточена в Москве, но и в Украине есть ряд людей, которым могут потребоваться подобные услуги. В начале 2014 года мы планируем объявить о нашей новой практике с лидером. Сейчас идет завершение «обкатки», пока я ее не называю. Надеюсь, все пройдет хорошо, и мы приятно удивим рынок. Это основное. Я не рассказываю о каких-то административных нововведениях. Но могу анонсировать, что мы очень внимательно смотрим на такие вещи, как концепции clean desk, «удаленный офис» на опыте наших коллег, которые открыли такие офисы в Вашингтоне и Нью-Йорке. Коллеги третий год так работают, собираются открывать офис в Брюсселе, если не ошибаюсь, первый подобный в Европе. У них есть офис только для

они даже не видят. Наверное, это попахивает определенным авантюризмом, но я хочу, чтобы мои коллеги услышали о том, что это не фикция. Мы смотрим на это не столько для себя, сколько просто интересно это новаторство, как оно работает, при чем уже не первый день. По-видимому, у него тоже есть право на жизнь. Посмотрим, насколько это вообще может быть имплементировано в будущем к очень консервативному бизнесу под названием «юридическая практика», «юриспруденция». Тем более в Украине? – Тем более в Украине, тем более в Казахстане, в Узбекистане! В Америке, традиционно считающейся лидером во всех сферах инноваций, в том числе на рынке юридических услуг. Кстати, эту идею презентовал на юридическом Форуме в феврале этого года не кто иной, как Павел Шеремета. Мне стало интересно, я покопался и к удивлению – своему и своих партнеров – мы увидели, что такое действительно есть. Будущее за этим или нет – время покажет. Интересно хотя бы с точки зрения уменьшения затрат на аренду. Поскольку все юристы из ТОП-10 хотят находиться в хороших locations, а это стоит денег. Но, оказывается, с этим можно бороться. Время покажет. Україна, 2012–2013

 ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ІНТЕРВ’Ю

Основним активом нашої компанії на сьогодні є репутація Репутація Arzinger – це репутація соціально відповідальної компанії, що активно залучена до процесів покращення нашого суспільства. Саме наша репутація дозволяє нам наймати кращих фахівців на ринку і працювати над найцікавішими та найамбітнішими проектами наших клієнтів ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Тімуре, у 2012 році компанія відзначила 10-ту річницю роботи на юридичному ринку України. Це доволі суттєвий професійний стаж для юридичної компанії. Які досягнення та здобутки Ви вважаєте визначними? – Дякую за Ваше запитання. Насправді я сам досить часто запитую себе, що є важливим у нашій професії і що є справжньою цінністю… На моє глибоке переконання, основним активом нашої компанії на сьогодні є репутація. Репутація Arzinger як надійного юридичного партнера, якому можна довірити будь-яку найскладнішу справу і який виконує свої зобов’язання. Репутація Arzinger як роботодавця, який забезпечує цікавою роботою своїх співробітників. Репутація Arzinger як соціально відповідальної компанії, яка активно залучена до процесів покращення нашого суспільства. Саме наша репутація дозволяє нам наймати кращих фахівців на ринку і працювати над найцікавішими та найамбітнішими проектами наших клієнтів. 40

Тімур Бондарєв Керуючий партнер АО Arzinger, адвокат Ще 10 років тому професійне просування юридичних фірм було в дивину навіть на столичному ринку. Як би Ви визначили нинішні тенденції в цій сфері? – Професійне і навіть агресивне просування юридичних фірм є новиною не лише для нашого ринку, а й для інших юрисдикцій із багаторічними традиціями юридичної професії. В деяких країнах ще донедавна було заборонено рекламувати юридичні послуги, а сама професія й досі доволі жорстко регулюється в багатьох аспектах, у тому числі й у питаннях порядку встановлення гонорару.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Водночас останні тренди свідчать про те, що відповідне регуляторне законодавство змінюється та дозволяє юридичним фірмам здійснювати агресивнішу промоцію послуг. Останнім часом посада фахівця або навіть цілого департаменту з питань маркетингу та PR є не моветоном, а необхідною вимогою часу, ми також бачимо суттєве збільшення бюджетів юридичних фірм на пряму рекламу та промоцію юридичних послуг. Цікавим трендом останнього часу також є більш професійне ставлення фірм до стратегії просування – юридич-

ні фірми укладають договори з іноземними PR-агенціями, які на професійній основі системно супроводжують діяльність колег. Чого б Ви однозначно порадили уникати юридичній фірмі, яка прагне просунути себе і свої послуги на ринку? – Треба надзвичайно відповідально ставитися до інформації, яка стає доступною для юридичної фірми під час виконання доручень клієнта та використовується для рекламування власних досягнень. Непоодинокі випадки, коли деякі колеги, аби справити враження на колег і клієнтів, починають розповідати досить «інтимні» подробиці клієнтської справи, якою вони нібито займаються. Це стосується насамперед як вартості угоди, так і особливостей судового або арбітражного процесу, що apriori є закритою інформацією. Я не впевнений, що клієнти можуть позитивно сприймати такі дії відповідних фірм. Вашу команду очолюють шестеро партнерів, при цьому кількість юристів у команді також кратна шістці. Це результат чіткої ієрархії чи збіг обставин? На Вашу думку, між юристами та партнерами має існувати якась чітка пропорція? – Це звичайний збіг. Більше того, середньо- та довгострокова стратегія Arzinger передбачає зменшення leverage до 1 : 4 за рахунок суттєвого збільшення партнерського складу. Ми вважаємо, що саме таке співвідношення надає можливість партнеру залишатись юристом й багато практикувати, мати час для розвитку бізнесу й «виховування» нового покоління і відповідно розвивати компанію, оскільки йдеться передусім про суттєве підвищення ефективності кожного співробітника компанії. На наш погляд, це є чудовою мотивацією для амбітних і лояльних до компанії співробітників, які бачать себе партнерами Arzinger. Ми постійно знаходимось у пошуку відповідних кандидатів, які могли б суттєво зміцнити нашу команорганізатор:

ду. Ми уважно дивимося на колег, які вже зараз працюють з нами, ми також розглядаємо lateral hires – тобто ми готові пропонувати партнерські позиції колегам з ринку, які розділяють наші цінності та готові рухатися в заданому напрямку із заданою нами швидкістю. При цьому йдеться не лише про нові напрямки, які ми плануємо розвивати, а також про практики та індустрії, які вже розвинені в Arzinger. Ми впевнені, що для талановитих business-minded юристів завжди знайдеться місце в нашій команді. У своїй минулорічній доповіді під час юридичного форуму Ви розповідали про Merit-Based. Що це за організаційний принцип? Ви єдині, хто адаптував його до українських умов? – Я не можу говорити про інших колег по цеху і тим більше дискутувати з приводу існуючої в інших компаніях системи партнерства. МБ не є нашою вигадкою, ця система, як й інші існуючі в світі системи партнерства, виникла в юрисдикціях із багаторічними традиціями юридичної професії – Великобританії та США. Сутність системи МБ зрозуміла із самої назви (merit – заслуга) та полягає в тому, що частина винагороди партнера формується за рахунок його окремих досягнень у розвитку власних практик і фірми в цілому. Цей підхід є відмінним від класичних моделей, які існували задовго до початку кризи, – lock step та eat what you kill. Lock step передбачає отримання партнерами винагороди незалежно від того, який саме перформанс має партнер або його група: розподілення прибутків здійснюється більшменш рівномірно між всіма партнерами. Протилежністю цієї системи є eat what you kill – система, яка, як вбачається із назви, побудована на тому, що партнер отримує винагороду безпосередньо від власної практики. Криза суттєво вплинула на моделі розподілення прибутків від діяльності юридичних фірм, у зв’язку з чим почали домінувати моделі, які стимулюють індивідуальній перформанс партнерів. Саме

на це спрямована система merit based. В Arzinger ми маємо гібридну партнерську модель: lock step + merit based. Розробку та імплементацію нашої моделі ми робили за допомогою відомих англійських консультантів й в подальшому адаптували модель до українських посткризових реалій. На мій погляд, основою успіху будьякої системи партнерства є її прозорість – як існуючі, так й майбутні партнери повинні чітко розуміти, що саме вони повинні зробити для того, аби отримати певні матеріальні здобутки. Я вважаю, що нам вдалося побудувати таку систему, хоча, на мій погляд, будь-яка партнерська модель підлягає регулярному перегляду і адаптації під економічні реалії та особливості тієї чи іншої компанії. Тобто система партнерства не повинна бути статичною й має відповідати вимогам і викликам часу. В цьому сенсі ми ведемо постійну роботу, щоб система партнерства допомагала нам бути конкурентною компанією та залучати нові таланти. Важливим аспектом будь-якої системи партнерства є чітке розуміння всіх партнерів, що система повинна насамперед дбати саме про інтереси бізнесу. Тож ми очікуємо від наших партнерів, що вони ставлять власні інтереси в будьякій сфері завжди на друге місце після інтересів бізнесу. Яка роль індивідуального іміджу ТОП-менеджера в загальному іміджі юркомпанії? – Я переконаний у тому, що керуючий партнер будь-якої компанії має досить важке й відповідальне завдання: він повинен бути суперперформером в усіх сферах діяльності компанії. Крім суто представницьких функцій і зобов’язань перед партнерами щодо виконання стратегії компанії, партнер – керівник фірми мусить стати взірцем для інших партнерів і штату загалом, бути гарним практикуючим юристом, обличчям фірми для клієнтів, чітко асоціюватися на ринку та для клієнтів із відповідними практиками та фірмою в цілому. Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ІНТЕРВ’Ю

Юрист – це більше жіноча професія Практика показала, що чоловіки сильніші в одній площині, натомість жінки в чомусь більш поверхневі та водночас мають кращі здібності щодо охоплення різних сфер ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пані Ольго, Ви одночасно є Президентом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація адвокатів України» і Керуючим партнером ЮФ «Дмитрієва та Партнери». Як Вам вдається поєднувати ці посади? – Дуже важко. Практично не вдається. Я не можу сказати, що ЮФ «Дмитрієва та Партнери» не страждає, є відповідні жертви та плата за громадську діяльність, оскільки власного часу потрібно приділяти дуже багато. У середньому на день йде 12 годин на роботу, бо потрібно старатися встигати все. Ваша компанія є одним з провідних юридичних консультантів на ринку нерухомості. Які ваші прогнози щодо вторинного ринку нерухомості? Як впливає на ринок новостворений реєстр? – Хочу зразу зауважити, що державний реєстр працює жахливо. Я маю на увазі не технічні моменти, а організацію доступу до цього реєстру, що на сьогодні зробити фізично досить складно. Щодо обвалу вторинного ринку нерухомості відзначу, що йому загрожує обвал не цін, а фізичний обвал. Вторинний ринок знаходиться у важкому технічному стані, як результат – людям страшно купувати таку нерухомість. Зростання цін п’ятирічної давності було створено штучно надмірним банківським кредитуванням, навіть можна сказати агресивно-нав’язливим, більшим за потреби споживачів. Не було такого реального попиту, який міг би підтри44

Ольга Дмитрієва Адвокат, Керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та Партнери», Президент ВГО «Асоціація адвокатів України», Голова Вищої ревізійної комісії авдокатури України мувати ціну, встановлену на вторинне житло. На сьогодні ціни наблизилися до реальних. Можливо, будуть якісь коливання, але останні 2–3 роки показують, що серйозних змін ціни немає. Серйозний спад цін відбувся у 2009– 2010 роках, і з 2011 року ціни стали більш-менш стабільними, вони не зростають і не падають. А тому я думаю, що не буде якогось серйозного обвалу на вторинному ринку. Якщо і відбуватимуться певні коливання, то вони не будуть пов’язані з реєстром речових прав на нерухоме майно.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Ваша компанія здійснює due diligence. Як впливає інвестиційний клімат у країні на затребуваність цієї послуги? – Дійсно, ця послуга на сьогодні слабо затребувана. Вона більш необхідна у ситуаціях, коли потрібно підтвердити можливості контрагента, його готовність увійти до певних бізнес-процесів та підписання угод. Проте це інший due diligence, у такому випадку це буде просто перевірка контрагента. Звичайно, due diligence на сьогодні проводиться у певних внутрішніх угодах

бізнесу, коли потрібні певні перетворення або перегрупування. На сьогодні можна відзначити зменшення кількості середнього бізнесу, оскільки він поглинається більшим бізнесом. У рамках внутрішнього ринку України due diligence є, бо відбуваєтся активне поглинання бізнесу. Я не знаю, наскільки це можна пов’язувати з загальнодержавною політикою, але в цьому є певний зв’язок. Оскільки чим менше платників податків, тим легше працювати. Останнім часом посилилися рейдерські атаки. Яким чином треба захищати бізнес? Розкрийте декілька професійних секретів. – Найефективніший секрет – це не мати жодних секретів. Зазвичай рейдери та вороги користуються знанням певних секретів. Як свідчить практика, чим прозоріша компанія, чим більше вона логічна та правильно побудована, тим важче її захопити. Легше захопити компанію, в якої корпоративні права оформлені на третіх осіб, в якої неправильно (або ж не до кінця) оформлені товарні знаки, не зовсім легально оформлене майно. Коли важко захищати юридичну компанію, то її легко розвалити або ж захопити. Якщо всі активи компанії зареєстровані правильно, тобто всі юридичні процедури дотримані, то, звичайно, захищати таку компанію легше. Так звані наїзди не відбуваються раптово. Рейдерські атаки здійснюються колишніми контрагентами, колишніми партнерами, співвласниками, топменеджерами, директорами, які в курсі всіх справ, усіх недоліків діяльності такої компанії. Є друга категорія рейдерських атак: коли ними займаються акули, професійні рейдери. З цими особами складніше, оскільки у таких випадках проходить ретельна перевірка діяльності підприємства. Іноді рейдери напряму пов’язані з кримінальними структурами, а тому застосовують відповідні методи впливу: шантаж, погрози фізичної розправи. У такому разі можна порекомендуваорганізатор:

ти вищезгадані методи, тобто бізнес не Перше правило має бути таким, щоб повинен мати жодного пробілу. особисто підходити до пошуку персоналу, друге правило – не брати людей за До яких змін Ви готуєтеся найближ- рекомендаціями. Третім правилом є чесчим часом? Чи плануєте поглиблювати ність, тобто треба розказати кандидату практики? про обсяги роботи та заробітної плати, а – Насправді не можу сказати, що також варто говорити про перспективу ми маємо великі плани на розширен- кар’єрного зростання. ня практик. Ми обговорюємо питання Чи можливо налагодити успішну залучення адвоката на кримінальну практику, оскільки це актуальна практика. роботу юридичної фірми тільки за рахуМожливим буде залучення адвоката, що нок глибокої юридичної компетенції, як спеціалізується на податковій практиці. Ви вважаєте? – Винятково за рахунок юридичної Більш глобальних планів немає. Наступного року плануємо відсвят- компетенції успішна робота не налагокувати 20-річчя компанії, що є позитив- джується, бо часом виникають ситуації, ною подією. коли юрист чи адвокат є компетентним, проте не може говорити з клієнтом. Серед Ваших цінностей синтез Звичайно, у більшості випадків оснотрадицій і сучасних тенденцій. Як Вам вна комунікація з клієнтом відбувається вдається поєднувати такі взаємови- через керівника, а адвокати виконують ключні речі? роботу та виставляють рахунок клієнту. – Я люблю різні сучасні тенденції. Як засвідчила практика, навіть просто Себе певною мірою вважаю прихиль- виставити рахунок спроможний далеником технічних інновацій, у бізнесі в ко не кожен. тому числі. Зміни, які я хочу запровадиУ деяких юридичних фірм існує така ти у себе в компанії, пов’язані з передо- практика, як перебільшення проблеми в вими технологіями. Юридичний бізнес очах клієнта для підняття ціни за юридичтакож може зазнавати технічних змін. ні послуги або навіть створення проблем На сьогодні у нас в режимі тестування для клієнта з метою знову ж підвищення така функція, як онлайн-консультант. гонорару. Я такої практики не підтримую. На перший погляд, ця функція властива інтернет-магазину, оскільки відносно У чому, на Вашу думку, полягає юридичної діяльності це не класично, секрет успіху юридичної компанії у реапроте, з іншого боку, це працює. ліях сьогодення? На додаток до цієї функції ми запро– Більшість наших клієнтів приходять ваджуємо систему онлайн-оплати послуг за нашими старими клієнтами. Насправді юриста через наш сайт. На сьогодні вже ні пряма реклама, ні PR-заходи не прає можливість слідкувати за тим, хто і з цюють так ефективно, як пряма рекоякого регіону зайшов на сайт. Це дуже мендація та пряма реклама від клієнта цікаво, бо тепер можна робити певні до клієнта. висновки та вносити корективи в діяльУспіх у тому, що ми стараємося довоність компанії. дити свої завдання до кінця. Ми чесні з клієнтами та не працюємо з ними разоУ Вас досить дружна команда. Як во. Від самого початку роботи ми налаВи цього досягли? штовані на довготривалу співпрацю, і – Процес добору нагадує мені роботу саме це сприяє зростанню, клієнти призолотошукачів, які набирають повну кор- водять своїх партнерів. Клієнти впевнені зину піску і серед нього шукають золото. в конфіденційності, бо попередні клієнти У мене є співробітники, які працюють зі не чули від нас історій інших клієнтів. мною ще з 90-х років. А це свідчить про Якщо клієнт задоволений, то він приведе правильний підхід. наступного клієнта. Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 ЮРИДИЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ІНТЕРВ’Ю

Головний козир компанії – зовнішньоекономічна діяльність Зовнішня ситуація задає темп і визначає тренд суспільству, і зокрема політичній практиці. Це відображення наших парламентських реалій у світі політичної адвокатури України. Деякі нюанси, які нам трапляються тут, доволі унікальні і, так би мовити, дивовижні для наших партнерів не лише в Росії, а й в усьому СНД ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пані Альоно, розкажіть, будь ласка, докладніше про компанію LeoPartners: як давно компанія на ринку, які її основні практики? – Компанія існує на ринку з 15 вересня 2009 року. Головний козир компанії – зовнішньоекономічна діяльність. Основні наші партнери і клієнти – це переважно Росія, практика – господарське право, міжнародне право. Також ми досить широко представлені в Україні, наша практика охоплює, зокрема, Одесу, Харків і Дніпропетровськ.

Альона Дегрік

Керуючий партнер ЮФ LeoPartners Чому Ви вирішили назвати компанію саме LeoPartners? – На честь мого сина. сується компанії, то досить цікаво, коли наші партнери запитують: «А ресторан Які найцікавіші випадки, пов’язані Leo також Ваш?» з компанією, Ви можете пригадати? – Хочу сказати, що майже кожний Чи є певні особливі якості або риси випадок, кожний клієнт – унікальний. Я характеру, принципово важливі саме більш ніж впевнена, що другого такого для жінки – керівника юридичної фірми? знайти навряд чи вдасться. І, напевно, На Вашу думку, чи існує у професії юристака практика не тільки в мене, думаю, та гендерна нерівність? так вважають усі інші юристи. Що сто– Так, думаю, гендерна нерівність 48

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

має місце. Більше того, жінці вдвічі складніше бути професійнішим, досвідченішим і обізнанішим фахівцем, доводити, що вона, грубо кажучи, не «трактор». Адже й досі в суспільстві – не важливо, чи то юридична сфера, чи фінансова, – до жінки ставляться як до слабшого і навіть безпорадного представника. У разі можливості вибору свого представника в суді між чоловіком і жінкою клієнт у більшос-

ті випадків віддасть перевагу чоловіко– Насправді навряд чи є якийсь юридичній сфері, а далі переходиш до ві, вважаючи, що в того більше досвіду, рецепт або ж панацея. Почніть з почат- партнерських відносин у клієнтській знань, а можливо, і зв’язків. Хоча зазви- ку: в основному потрібні знайомства, компанії. чай це зовсім не так. контакти і партнери. За великим рахунком, усі необхідні контакти можна знаДещо іміджеве питання: Ваш сайт Сказати, що «Політична адвока- йти в абсолютно відкритому доступі. закарбовується в пам’яті. Одразу спатура», яка посідає вагоме місце серед Наприклад, на конференції, скажімо, в дає на думку, що Ви приділяєте увагу Ваших основних практик, досить специ- Лондоні або в Москві, або ж під час пев- питанням іміджу. А от чи варто викорисфічна спеціалізація, – це все одно, що нічого не сказати. Як на розвиток цієї «Почніть з початку: в основному потрібні знайомства, контакти і практики впливає політична ситуація, партнери. За великим рахунком, усі необхідні контакти можна що склалася? – Зовнішня ситуація задає темп і знайти в абсолютно відкритому доступі. Наприклад, на визначає тренд суспільству, і зокрема конференції, або ж під час певного вузькоспеціалізованого політичній практиці. Насамперед це відокруглого столу» браження наших парламентських реалій у світі політичної адвокатури України. Звичайно, у цьому питанні ми не настільки розвинені, як, наприклад, наші росій- ного вузькоспеціалізованого круглого товувати у піар-цілях популярні у світі столу, які часто відбуваються в Києві і соціальні мережі (LinkedIn, Facebook ські колеги. У нас є досвід, який можна пере- на яких зазвичай присутні міжнародні та Twitter), вести блоги? – На мою думку, ведення блогів в ймати і до якого можна прагнути. Але компанії. Іншими словами, «шукайте – деякі нюанси, які нам трапляються тут, і знайдете». Інтернеті – це виключно соціальна позив Україні, доволі унікальні і, так би мовиція окремих індивідів, які певним чином ти, дивовижні для наших партнерів не Існує думка, що юристи, крім того, знайомі з епістолярним жанром і яким лише в Росії, а й в усьому СНД. Про при- що виконують функцію юридичного рад- є що сказати українській чи російській ватний сектор не запитуйте, бо це вже ника, повинні також бути бізнес-консуль- інтернет-аудиторії. Тому я не думаю, що обмежена інформація. тантом для свого клієнта. Чи поділяєте присутність в Інтернеті – це піар-хід. Тут Ви такий погляд? варто згадати ресурс livejournal – чи не Ви представляєте не тільки вели– Вважаю, нічого негожого тут немає. кожний четвертий або п’ятий америкий, а й середній та малий бізнес. Що Ми багатофункціональні, підлаштовує- канець там веде свій блог. Також блог diary.ru в Росії… Мені здається, це можете сказати про співвідношення мося під ринок і попит. виключно потреба людини ділитися цих груп на ринку та особливості роботи з ними? Як часто Ваші поради виходили за своєю думкою з навколишнім світом, – Тут, я вважаю, слід переходити в рамки юридичної консультації і стосу- очікувати коментар під своїм постом у площину дещо психологічних стосунків з валися бізнесу? Чи дослухалися клієнти блозі щодо певної теми. клієнтом. Оскільки малий бізнес насправ- до таких порад у своїй господарській Яких принципів Ви дотримуєтеся ді потребує набагато більше уваги і від- діяльності? – Здебільшого у нас бувають такі під час обслуговування клієнтів? Які, на повідальності, аніж великий. У малого і середнього бізнесу більше запитань і, так практики, коли, скажімо, починаємо Вашу думку, секрети успіху юридичної би мовити, правових недоліків, з якими представляти інтереси, реєструвати клі- компанії у реаліях сьогодення? – Вважаю, це насамперед чесність, вони мають справу. У великому бізнесі єнта в країні і переходимо з ним у площиіснують певні правила гри, і сам ринок ну партнерських відносин. Такі case-study професіоналізм і надійність. Будь-якому поділено. Водночас дрібному бізнесу є і, звичайно, це насамперед ефект висо- клієнту цього більш ніж достатньо. доводиться самому створювати власну кого професіоналізму і тривалого часу реальність. Які плани у Вашої команди на на ринку. Йдеться про практики, коли клієнт довіряє повністю вести його біз- наступні 12 місяців? Клієнтами LeoPartners є компа- нес у країні, представляти його інтереси – Є гарна приказка: «Хочеш рознії, які провадять господарську діяль- і відстоювати правові інтереси, зокрема смішити Бога – розкажи йому про свої ність як в Україні, так і на міжнародних у відносинах з податковими органами. плани». Тому я дуже стримана у цьому ринках. Поділіться рецептом успішного Думаю, це один з тих case-study, коли ти питанні. Головне – чітко слідувати визнавиходу на міжнародну арену. починаєш працювати безпосередньо в ченим цілям. організатор:

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 ТОП-10 НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ ЮРИСТІВ 2012–2013

Молоді та амбіційні. Десятка найперспективніших юристів України Представляємо Вашій увазі молодих українських юристів, яких на думку редакції «Юридичної газети», чекають значні професійні успіхи та неминуче сходження кар’єрною драбиною за результатами дослідження у 2012–2013 рр. ✍ Редакція, «Юридична газета»

Усе-таки правильно було сказано, що молодь – це рушійна сила. І дійсно, саме за допомогою молодих учасників на ринку юридичних послуг творяться й великі справи. Прикладом цього можна назвати навіть банальне очікування в черзі, без чого іноді просто унеможливлюється якісна та ефективна робота юриста. З іншого боку, завжди цікаво спостерігати за мисленням молодого покоління, яке вдало використовує сучасні технології та методи для виконання поставлених керівництвом завдань. З кожним роком роботи юристи напрацьовують власні схеми та методи роботи, але, зважаючи на реалії та розвиток бізнесу і манери його ведення, ці методи часто втрачають актуальність і стають застарілими. У таких випадках на допомогу можуть прийти молоді юристи, які на «свіжу голову» можуть вирішити поставлену задачу або внести свої пропозиції, які значно спростять роботу. Проте для того, щоб виконувати доручені завдання, молодому спеціалісту потрібно пройти навчання і потім подолати головну проблему сьогодення – працевлаштування. Чи знайде молодий спеціаліст роботу за спеціальністю після закінчення навчального закладу? Статистика свідчить, що 52

близько 80% випускників планують після закінчення професійного навчання шукати роботу у великих містах. А яка доля чекатиме решту 20%, тих, хто бажає працювати і жити в рідних містечках? Відповідь на це питання може дати лише час. І не завжди мрії молоді про гідну роботу в рідному місті

З одного боку, кандидат на посаду юриста або помічника юриста, який має якісну юридичну освіту, просто не вміє говорити з роботодавцем або клієнтом, з іншого – він може виконувати поставлене завдання. Проте на практиці часто стикаються з ситуацією, коли після першої спів-

«Недолік певних вакансій і низький рівень оплати праці включені молодими людьми в трійку найбільших проблем, з якими стикаються випускники навчальних закладів при пошуку роботи»

збуваються. Це може викликати розчарування, зневіру у власних можливостях. Якщо така тенденція триватиме й надалі, то що ж очікує нашу країну в майбутньому? Як боротися з цією проблемою? Як допомогти молодій людині знайти гідне місце в самостійному житті? Відверто кажучи, не завжди молодь може працевлаштуватись. Часто причина цього криється у невмінні себе презентувати, тобто, іншими словами, продати на ринку праці. Справа в тому, що, попри величезну кількість ВНЗ, які готують правознавців, ніде не навчають самопрезентації, що потрібна не лише при працевлаштуванні, але й у роботі з клієнтами.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

бесіди кандидату відмовляють, при цьому навіть не побачивши його професійних здібностей та навичок. Адже в практиці великих компаній першу співбесіду проводять спеціалісти HR-відділу, які не мають юридичної освіти та не можуть оцінити професійних якостей кандидата. Тож результатом такої розмови стає відмова цікавим кандидатам і допуск до наступного етапу особи, що вміє лише поговорити з представниками HR-відділу, а на ділі нічого не варта. Не можемо стверджувати, що всі HR-відділи припускаються таких помилок, утім, такі випадки непоодинокі. Менше молодих людей, які не бажають працювати за отриманою професією через її низьку заробітну

організатор:

Україна, 2012–2013

 ТОП-10 НАЙБІЛЬШ ПЕРСПЕКТИВНИХ ЮРИСТІВ 2012–2013

плату і незатребуваність, серед випускників вишів. Для них значно привабливішим є пошук робочого місця з високим заробітком. При оцінці ситуації з працевлаштуванням за отриманою професією 65% випускників вважають, що працевлаштуватися за набутою професією можна, але процес пошуку пов’язаний з певними труднощами. На думку 14% респондентів, знайти роботу за отриманою спеціальністю можна без особливих проблем. Близько 12% дотримуються думки, що працевлаштуватися практично неможливо. Серед характеристик, що підвищують шанси молодих юристів на ринку праці, лідером залишається «наявність досвіду роботи за професією», незважаючи на скорочення частки випускників, які дотримуються подібної думки. Загалом рейтинг характеристик, що підвищують шанси молодих фахівців при працевлаштуванні, складений нами у результаті цього дослідження, схожий в обох групах випускників. Велике значення надається особистим зв’язкам, затребуваності фахівців певних професій на ринку праці, високій оцінці рівня професійної підготовки. Майже третина випускників працевлаштувалися на роботу за першим зверненням, 16% відзначили, що, перебуваючи в ситуації вибору і розглянувши всі вакансії, віддали перевагу кращому місцю роботи (і не завжди за спеціальністю). Кожен другий опитаний випускник вишу зазначив, що, розглядаючи декілька варіантів можливого працевлаштування, у реальності опинився в ситуації відсутності вибору і працевлаштувався на підприємство за принципом «куди взяли». Великий відсоток випускників ВНЗ, які намагалися працевлаштуватися, але так і не змогли цього зробити. Відсутність досвіду роботи, як і раніше залишається найбільшою проблемою для випускників у процесі працевлаштування. Подібної думки дотримується переважна більшість 54

випускників, що зіткнулися з труднощами в процесі пошуку роботи. Недолік певних вакансій і низький рівень оплати праці включені молодими людьми в трійку найбільших проблем, з якими стикаються випускники навчальних закладів при пошуку роботи. Аналіз даних показує зміну переваг випускників щодо необхідних знань і вмінь для успішного працевлаштування. Згідно з отриманими результатами, у трійці лідерів – вміння представити себе як працівника, знання із затребуваних спеціальностей і професій, а також інформованість про попит та пропозицію на ринку праці регіону. Практика показує превалювання двох позицій взаємовідносин, суспільства і молодого індивіда у сфері трудової діяльності: утилітарну позицію і позицію повного відчуження. Молодий спеціаліст з активною життєвою позицією розглядає суспільство і його інститути як об’єкт, який можна (і потрібно!) використовувати у своїх цілях. При власній активній позиції суб’єкта суспільство та його інститути наділяються характеристиками об’єкта, які можна використовувати в своїх цілях. Друга позиція, яка ще більшою мірою виражена в середовищі молоді, характеризується величезною прірвою між очікуваннями індивіда від роботи і очікуваннями роботодавця від індивіда. У практиці не лише юридичних компаній можна побачити додаткові вимоги до кандидатів на посаду. Зокрема, на сьогодні можна відзначити знання кількох іноземних мов і наявність додаткової освіти (зазвичай фінансової) або ж навчання в західних ВНЗ. Іноді молодих спеціалістів дивує така вимога у роботодавця, проте вони не йдуть навчатись, а продовжують шукати роботу далі. Іноді трапляються комічні ситуації, коли від молодих юристів вимагають знання іноземної мови на високому

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рівні. Так, після численних співбесід нарешті знаходиться працівник, який володіє потрібною мовою та підходить роботодавцю. Проте вже через декілька місяців роботи новий співробітник компанії розуміє, що мова, знання якої вимагалося, ним не використовується і не факт, що надалі буде використовуватись. І коли виникають питання щодо мовного процесу до керівника, він повідомляє: знання потрібні будуть у майбутньому при роботі з більш серйозними клієнтами. Тож як це можна назвати? Такі ситуації виникають досить часто. Утім, коли не вдається вибороти бажану посаду в юридичній чи іншій компанії, нинішня молодь не здається. Це можу сказати впевнено, бо, проаналізувавши значну кількість новостворених юридичних фірм і партнерів, які в них працюють, стає зрозуміло, що ці фірми створені випускниками, які й іменуються партнерами чергової юридичної фірми. Причини створення власного юридичного бізнесу в кожного свої: хтось бажає набути досвід, комусь потрібні гроші, хтось прагне розвинути власну справу. Звичайно, можна говорити і про якість послуг у таких компаніях: на жаль, ці послуги не можуть конкурувати з тими, що надаються топовими юристами. В одній зі статей соціологічного напряму йдеться про те, що невизначеність життєвої ситуації та необхідність при цьому йти на ризик для досягнення цілей деформує термінальні цінності й активізує інструментальні цінності, виявляючи вплив на соціальний розвиток молодого покоління. З огляду на нинішню ситуацію з працевлаштуванням, можна стверджувати, що хто хоче – той реалізує себе. Про це свідчить кількість партнерів та юристів українських юридичних фірм, які успішно здійснюють професійну діяльність. Якщо переглянути сайти відомих європейських юридичних фірм та

вітчизняних компаній, то побачимо, що популярності набуває тенденція омолодження партнерського складу українських юридичних компаній, де партнерами стають особи, які не досягли 30-річного віку, проте досить вдало демонструють свої професійні вміння як перед партнерами, так і перед клієнтами. Так, у західних компаніях вік партнерів і старших юристів значно більший, ніж в їхніх українських колег, проте якість послуг і кількість клієнтів нічим не гірші. Під час проведення дослідження на ринку юридичних послуг для проекту «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2013» редакція «Юридичної газети» врахувала всі чинники, що впливають на юридичний бізнес, та підготувала якісні результати опитування серед провідних компаній України, які голосували за передових юристів і партнерів. Зважаючи на високий інтерес правової та бізнес-спільноти до попередніх результатів досліджень, редакцією і цього разу було проведене дослідження «ТОП-10 найперспективніших молодих юристів». У нашому довіднику Ви матимете змогу ознайомитися з переліком юристів, які, на нашу думку, заслуговують на увагу та мають неабиякі перспективи кар’єрного зростання, що підтверджується їхніми теперішніми досягненнями. З огляду на результати дослідження, варто наголосити, що молоді юристи піднялися кар’єрними сходами не лише в результаті впливу ринкових факторів, але і завдяки тому, що правники нової генерації отримали освіту в кращих зарубіжних університетах, досконало оволоділи декількома іноземними мовами, переважно англійською та німецькою, і працювали не покладаючи рук. Тож до Вашої уваги пропонуємо ТОП-10 молодих і перспективних юристів України за версією проекту «Вибір клієнта 2013». організатор:

ТОП-10 найбільш перспективних молодих юристів 2013 Бичкова Марина Олексіївна

Д.Н: 17.03.1983 р.

МЮФ DLA Piper Україна, старший юрист Основні практики юриста: Корпоративне право, готельне право, антикорупційне право та антимонопольне право

Варєнікова Вікторія Юріївна

Д.Н: 24.12.1984 р.

ПФ «Софія», юрист, адвокат Основні практики юриста: Цивільне, господарське, земельне, корпоративне право, податкове законодавство

Грек Олена Миколаївна Д.Н: 26.06.1985 р. АК IMG Partners, керівник практики, адвокат Основні практики юриста: Нерухомість та будівництво, банківське право, цивільне та господарське право, адміністративне право та процес, сімейне

Гречаний Олег Анатолійович

Д.Н: 21.05.1987 р.

ЮФ LeoPartners, старший юрист Основні практики юриста: Корпоративне право, адміністративне право

Іваницька Наталія Анатоліївна

Д.Н: 26.06.1984 р.

АО Arzinger, старший юрист Основні практики юриста: Антимонопольне та конкурентне, судове представництво, інтелектуальна власність, представництво в ЄСПЛ

Кондратюк Яна Павлівна

Д.Н: 30.05.1990 р.

ЮФ «Олексій Пуха і партнери», юрист Основні практики юриста: Врегулювання спорів, державні закупівлі, антимонопольне та конкурентне право, корпоративне право

Лютенко Каріна Тарасівна

Д.Н: 28.12.1988 р.

АО «Ловейлс», юрист Основні практики юриста: Інтелектуальна власність, інформаційне право, корпоративне право, судова практика

Малиновська Світлана Вікторівна

Д.Н: 15.01.1982 р.

АО Arzinger, старший юрист Основні практики юриста: Антимонопольне та конкурентне право, відносини з державними органами, захист персональних даних

Пожидаєв Андрій Миколайович

Д.Н: 23.04.1982 р.

ЮФ «Астерс», старший юрист Основні практики юриста: Вирішення спорів, арбітраж, корпоративне та комерційне право

Соляр Костянтин Володимирович

Д.Н: 20.05.1984 р.

ЮФ «Астерс», старший юрист Основні практики юриста: Податкове право, злиття та поглинання, корпоративне право, іноземні інвестиції

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 TOP-4 НАЙБІЛЬШ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ

Соціальна відповідальність юридичних компаній України В останні роки інтерес до розвитку інституту корпоративної соціальної відповідальності (далі – КСВ) активно зростає. Вітчизняні компанії розбудовують системи корпоративного управління, до Державного класифікатору професій включено нові посади: менеджер із соціальної відповідальності, соціальний аудитор, а в деяких вишах започатковано курс «Соціальна відповідальність бізнесу». Залучення бізнесу до соціальної взаємодії стрімко набуває актуальності й серед юридичних компаній. Дослідження «Юридичної газети» Нагадаємо, у ході проекту «Вибір клієнта 2010-2011» редакцією «Юридичної газети» вперше на юридичному ринку України було проведено аналіз стану соціальної відповідальності учасників ринку юридичних послуг України. Тоді, проаналізувавши весь доступний перелік соціальних проектів вітчизняних юридичних фірм, «Юридичною газетою» було визначено ТОР-5 найбільш соціально відповідальних юридичних компаній України за підсумками 2010 року. В п’ятірку найкращих ввійшли: АО «Arzinger», МЮФ «Integrites», ЮФ «Magisters», ЮА «АНК», ЮК «Правовий альянс». Сьогодні, попри те, що юридичних фірм, які практикують КСВ як один з 60

Найбільш соціально відповідальних юридичні компанії України за підсумками періоду 2012-2013 рр.

АО Arzinger ЮФ «Астерс»

МЮФ Clifford Chance

ЮФ Sayenko Kharenko

постійних напрямів своєї діяльності достатньо, чималий відсоток компаній приділяють не достатньо уваги корпоративно-соціальній відповідальності. Таким чином, редакцією «Юридичної газети» було висунуто досить суворі та жорсткі критерії щодо компаній, котрі можуть приймати участь у даному дослідженні. В рамках проекту «Вибір клієнта 2012-2013» «Юридична газета», після ретельного аналізу ринку, може представити 4 компанії, котрі впевнено можуть називатися найбільш соціально-відповідальними юридичними фірмами України: АО «Arzinger», ЮФ «Астерс», МЮФ «Clifford Chance», ЮФ «Sayenko Kharenko».

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Рro bono publico! Наприкінці 2011 року було прийнято Стратегію ЄС відносно КСВ на 2011–2014 рр. У ній вперше надано чітке визначення: корпоративна соціальна відповідальність – це відповідальність бізнесу за свій вплив на суспільство. Як результат така відповідальність одночасно мінімізує ризики і максимілізує цінність компанії. Невдовзі в ЄС планують прийняти закон, відповідно до якого крупні компанії у своїй щорічній звітності повинні будуть включати розділи, присвячені політиці й діяльності у сфері КСВ. У випадку, якщо компанія нічого не робить у цьому напрямку, вона буде зобов’язана це вказати й пояснити, чому так відбу-

вається. Наразі, за різними оцінками у світі звітують по КСВ менше ніж 1% компаній. Отже, якщо такий закон з’явиться в Європі, він дасть поштовх аналогічним процесам і в інших частинах світу. Звісно, займатися КСВ-проектами може компанія будь-якої сфери діяльності, але саме юристи у цій справі можуть використовувати не лише свій час і гроші, а й свої знання. Чимало юридичних фірм розпочинають свою діяльність у напрямку корпоративно-соціальної відповідальності саме з надання безкоштовної юридичної допомоги, згодом долучаючись до інших соціально-значущих проектів. Це може бути фінансування навчання малозабезпеченої молоді, підтримка інвалідів тощо. Таким чином, одним з видів допомоги, що можуть надати юридичні компанії суспільству, є pro bono (від латинського pro bono publico – заради суспільного блага) – надання професійними юристами безкоштовної юридичної допомоги некомерційним організаціям та неплатоспроможним особам. Надання такого виду послуг не лише слугує інтересам громадськості, але й допомагає юристам здобути цінний практичний досвід, розвиває відчуття професійної відповідальності перед клієнтами. Саме тому різні асоціації адвокатів і міжнародні організації рекомендують юридичним фірмам щороку виділяти певний відсоток своїх ресурсів (у вигляді так званого платного часу, які витрачають юристи на роботу) на надання послуг pro bono. Приміром, у деяких вітчизняних юридичних компаніях кожен працівник має щонайменше

Бажаєте розмістити

власні

50 годин на рік присвятити практиці pro bono або волонтерській роботі. Перевірити ефективність КСВдіяльності юридичним компаніям

та випускників юридичних факультетів вітчизняних вишів. Незважаючи на типові ризики, як то невиправдані витрати часу та ресурсів на пошук і навчання

«Наразі одним з важливих інструментів розвитку КСВ юридичних компаній є реалізація програм стажування студентів та випускників юридичних факультетів вітчизняних вишів. Незважаючи на типові ризики, як то невиправдані витрати часу та ресурсів на пошук і навчання стажерів, досвід провідних юридичних компаній показує, що такі програми є дуже ефективними в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів»

допомагають щорічні звіти компанії. Як свідчить практика, у більшості своїй такі звіти допомагають фірмам дійти висновку, що їхня соціальна активність виявилася дуже ефективною не лише для загалу, але й для самої компанії, оскільки допомогла значно підвищити діалог з діловими партнерами. Утім, соціальні ініціативи юридичних компаній не стоять на місті, а розвиваються і стають дедалі різноманітнішими. Поряд із благодійністю та меценатством набули поширення програми із забезпечення комфортних умов праці, медичного і пенсійного страхування, надання соціальних пакетів.

стажерів, досвід провідних юридичних компаній показує, що такі програми є дуже ефективними в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів. Програми стажування зараз надзвичайно актуальні для підприємств з інноваційними підходами до оптимізації бізнес-процесів. Економічна ефективність від реалізації програм стажування молоді передусім проявляється у підвищенні продуктивності праці, а також економії витрат на пошук та рекрутинг кваліфікованих кадрів, адже ефект таких програм має реальний грошовий вимір. Зазвичай програма стажування започатковується, коли більшість молодих фахівців, що претендують на Студентам в поміч посади, не мають достатнього рівня Одним з важливих інструментів роз- кваліфікації та знань. Таким чином, витку КСВ юридичних компаній є реа- студенти мають змогу продемонструвалізація програм стажування студентів ти свою ініціативність, вміння логічно

СТАТТІ КОМЕНТАРІ PR-МАТЕРІАЛИ РЕКЛАМУ

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО НАШОГО РЕКЛАМНОГО ВІДДІЛУ

на сторінках «Юридичної газети» та одночасно на нашому порталі

(044) 303-9111

Увесь спектр компетентної юридичної інформації на сторінках одного всеукраїнського видання організатор:

Україна, 2012–2013

 TOP-4 НАЙБІЛЬШ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ

мислити та навички, отримані під час навчання. Натомість ті з них, кому не буде запропоновано роботу в компанії, отримають корисний досвід, адже можливість вказати в резюме стажування у престижній юридичній компанії та підкріпити свої здобутки рекомендаційним листом є додатковим стимулом, навіть у випадку якщо стажування безкоштовне. Крім того, нерідко компанії використовують стажування студентів як випробувальний термін, оскільки за цей час можуть обрати зі стажерів найперспективніших співробітників. Пошук та найм фахівця такого рівня навряд потребуватиме менших витрат від компанії. В рамках таких соціальних проектів не можна не відмітити й допомоги студентам-юристам у формі консультацій. Адже теорія теорією, але юристи мають вміти вирішувати реальні проблеми, розв'язувати конкретні актуальні задачі. Таким чином, юридичні фірми спонукають останніх до такої самої pro bono роботи з конкретними верствами населення, яким потрібна правова допомога. Для майбутніх юристів така безкоштовна робота – не лише професійний тренінг, а й набуття справжнього досвіду. Серед інших різновидів участі юридичних фірм у соціальних проектах можна відзначити правове забезпечення добродійних проектів і суспільне лобіювання. Суспільне лобіювання – це впровадження неоплатної законотворчої роботи, спрямованої на вирішення нагальних суспільних проблем, приміром, робота з ратифікації міжнародних конвенцій, зміна податкового законодавства у сфері благодійництва тощо. Прикладами правового забезпечення добродійних проектів можна назвати підтримку та правове супроводження акцій, орієнтованих на покращення суспільного життя. Деякі юридичні компанії вбачають свою соціальну діяльність у підтримці молодих фахівців. Це, наприклад, оголошення конкурсу стипендіатів або фінансова підтримка студентських команд у міжнародних юридичних зма62

ганнях, у яких партнери юридичних компаній раніше самі брали участь. У такий спосіб юридичні компанії не лише підтримують талановиту молодь, але одночасно й здійснюють певну селекційну роботу щодо пошуку для себе нових та перспективних співробітників. Також серед різновидів участі юристів у соціальних проектах можна відокремити практику студентів в юридичних клініках. Це спеціальна методика викладання в юридичних вузах, у рамках якої студенти представляють інтереси реальних клієнтів під керівництвом викладачів і практикуючих юристів. Така практика допомагає студентам навчитися застосовувати правові норми і водночас сприяє наданню безкоштовної юридичної допомоги малозабезпеченим та соціально вразливим групам населення. Як і практика pro bono, клінічна юридична освіта в нашій країні поки що не набула значного поширення через те, що його суть і соціальна користь на сьогодні досліджені не повною мірою. Проблеми таки є… Утім, незважаючи на помітне зростання та втілення в життя практики pro bono, некомерційних організацій та малозабезпечених осіб, що отримали професійну допомогу у вирішенні своїх юридичних проблем, все ще одиниці. Це пов’язано з тим, що юридичних фірм, які прийняли практику pro bono як один з постійних напрямів своєї діяльності не так вже й багато. Крім того, мало некомерційних організацій знають сьогодні про таку можливість. Здебільшого, практика pro bono в Україні стає частиною PR-діяльності компаній, спрямованої на формування їхнього привабливого образу західного зразка та на залучення закордонних клієнтів, адже на Заході діяльність pro bono – це традиція, норма взаємного існування юриста та суспільства. Між іншим, більшість великих вітчизняних юридичних компаній готові сьогодні виділяти 5% свого робочого часу на надання безкоштовних юри-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

дичних послуг незахищеним верствам населення, пенсіонерам, ветеранам, а також здійснювати юридичну підтримку соціальних і добродійних фондів. Проте, поряд з цим, соціально відповідальних сьогодні можна перелічити на пальцях. Відомо, що сьогодні веб-сайти розглядаються як основне джерело інформування громадськості, у тому числі основних стейкхолдерів компанії, про політику і практики в сфері КСВ. Водночас, аналіз середнього показника розкриття інформації юридичних компаній свідчить про те, що в більшості вітчизняних юридичних компаній немає сайтів українською мовою (у деяких компаній взагалі відсутній сайт). Інформацію про вартість послуг також надають сьогодні одиниці. Крім того, юридичні компанії не приділяють достатньої уваги розкриттю інформації щодо політики і проектів у сфері КСВ: не оприлюднюють інформацію про свою діяльність з надання pro bono послуг соціально незахищеним верствам населення, участь у розробці нормативно-правових актів України, реалізацію програм стажування студентів юридичних факультетів, запровадження стипендіальних фондів тощо. Не надають інформацію щодо сфери трудових відносин (компанії на своїх сайтах зазначають лише, що вони забезпечують гідний рівень заробітної плати та умов праці) тощо. Заради справедливості варто відзначити, що тема КСВ викликає певні суперечки та розбіжності серед фахівців, багато з яких вважає, що це лише маска для компаній, які таким чином хочуть здаватися кращими, ніж є насправді. Утім, принципи успішної КСВ повністю спростовують такі припущення. Так, відповідно до цих принципів абсолютно всі організації зобов’язані думати про благо суспільства і направляти свої зусилля на вирішення екологічних проблем; кожна компанія повинна проводити політику постійної та продуманої соціальної активності, адже КСВ «під тиском» спричинить лише негативні результати, які також можуть дуже зашкодити репутації компанії.

Детальна інформація про соціальну активність найбільш соціально відповідальних юридичних компаній України у період 2012-2013 рр. за версією «Юридичної газети» АО «Arzinger» Свою социальную деятельность адвокатское объединение «Arzinger» осуществляет в следующих направлениях: Arzinger Академия. Одним из самых важных способов совершенствования юридического образования является сотрудничество практикующих опытных юристов со специализированными высшими учебными заведениями. На протяжении последних лет партнеры Тимур Бондарев, Сергей Шкляр и Вольфрам Ребок в рамках проекта Arzinger Академия (основанного в сентябре 2010) читают лекции в различных отраслях права студентам Национального Университета «Киево-Могилянской Академии», Киевском Национальном Университете имени Тараса Шевченко и Львовском Национальном Университете имени Ивана Франка. Задачами проекта являются обучение практическим аспектам частной юридической практики по тем направлениям, которые наиболее востребованы в наше время и подготовка студентов к практической работе, которая их ждет после завершения образования. Основание и деятельность Всеукраинской общественной организации «Ассоциация противодействия недобросовестной конкуренции» (АПНК, http://www.aruc.org.ua). АПНК входит в глобальную сеть Международной лиги конкурентного права (LIDC, Лозанна, Швейцария (www.ligue.org), и выступает ее официальным филиалом в Украине. Основной причиной создания АПНК, а также ее главной миссией является содействие развитию добросовестных конкурентных отношений на нацио-

нальном и международном уровнях, защита прав потребителя. Ассоциация защищает своих членов от проявлений недобросовестной конкуренции посредствам сотрудничества с соответствующими государственными органами, выступая коммуникационным мостом между государством и участниками рыночных отношений. Также АПНК принимает активное участие в законодательной деятельности, свои рекомендации по усовершенствованию законодательной базы вырабатывают комитеты, рабочие и инициативные группы, действующие на базе ассоциации. Поддержка издания «Юридическая газета». Юридические медиа играют важную роль для юридического сообщества - не только как источник информации, но и как одно из средств развития юридического рынка. Ситуация на медиа-рынке сложилась таким образом, что издание «Юридическая газета» не могла функционировать без дополнительной финансовой поддержки, которую в последствии ей оказал пул игроков рынка - новые совладельцы издания. Этот проект по праву считается социальным, так как основной целью присоединения Arzinger к числу совладельцев стало участие в формирование правильного влияния СМИ на развитие рынка в Украине. Таким образом, «Юридическая газета» стала изданием, которое не принадлежит одному владельцу, а всему рынку, и для этого рынка и существует.

Команда юристов Arzinger принимает активное участие в разрешении вызовов, которые принимает на себя наше общество. Высокие этические стандарты и стремление к общественно значимой деятельности привели к тому, что в Arzinger была основана практика представления интересов физических лиц в Европейском суде по правам человека, которая действует исключительно на благотворительной основе. Юристы Arzinger включены в работу по защите нарушенных гражданских прав и свобод граждан: Дело Кондратевича Дмитрия Григорьевича Спор ведется о незаконности действий органов государственной исполнительной службы по реализации на общественных торгах доли в праве собственности на квартиру во исполнение приговора суда. організатор:

Дело Владимировой Любови Федосеевны Спор ведется о незаконности действий органа местного самоуправления и субъекта хозяйствования, которыми нарушено право истца на получение в собственность квартиры в многоквартирном жилом доме. Україна, 2012–2013

 TOP-5 НАЙБІЛЬШ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ

Дело Майбороды Людмилы Ивановны В результате лечения истца в одной из больниц, была проведена операция, после чего она была выписана. Спустя несколько месяцев она узнала, что во время операции ей вырезали почку, по сути, орган был украден.

В рамках судебных процессов в Украине клиентке присудили возмещение морального ущерба, но она обратилась в ЕСПЧ, поскольку было отказано в привлечении к ответственности самой больницы, где она лечилась – вся ответственность была возложена на врача, который проводил операцию.

На пути утверждения задекларированных высоких стандартов ведения бизнеса специалисты юридической фирмы Arzinger бесплатно (pro bono) оказали полный спектр юридических услуг, необходимых для: Деятельности Биржи Благотворительности (www.ubb.org.ua) Первой в Украине независимой общенациональной социальной инфраструктуре on-line благотворительности. Проекты, на которые Украинская Биржа Благотворительности собирает деньги, – это истории конкретных людей, нуждающихся в помощи. Задача Биржи – соединить тех, кто хочет помочь, с теми, кому нужна помощь. Открытия первой в Украине "Немецкоукраинской межкультурной школы в Киеве" (www.deutscheschule.kiev.ua) Которая осуществляет сбалансированную всестороннюю общеобразовательную подготовку по всем школьным дисциплинам и дает детям возможность глубокого погружения в немецкоязычную атмосферу, европейский менталитет и культуру. В то же время достаточное внимание уделяется изучению родного украинского языка и традиций. Основания Международной сельскохозяйственной Ассоциации Которое создано с целью содействия развитию современных сельскохозяйственных технологий в Украине путем повышения квалификации специалистов,

занятых в сельскохозяйственной области. Деятельность Ассоциации направлена на отладку внешнеэкономических связей Украины в сельскохозяйственной сфере и, как следствие, – повышение статуса Украины на международной арене. Основания Европейско-Украинского энергетического агентства (www.euea-energyagency.org) Целью деятельности объединения является содействие и согласование сотрудничества предприятий, союзов, организаций и государственных структур в сфере энергетики, прежде всего, относительно эффективного использования энергетических ресурсов, экономии энергетических ресурсов, возобновления источников энергии, использования механизмов, названых в Киотском протоколе (Торговля Сертификатами Выбросов, Проекты Совместного Выполнения). Основания Немецкого экономического клуба (DWK, www.dwk.kiev.ua) Клуб является первой и единственной платформой немецкой бизнес-сообщества в Украине, цель которой – открытый обмен информацией по любым вопросам или темам из жизни сообщества и создания всесторонней информативной сети.

ЮФ «Астерс» Юридична фірма "Астерс" веде постійну роботу в сфері корпоративної соціальної відповідальності, спрямованої на розвиток персоналу, охорону праці та здоров'я, охорону навколишнього середовища та ресурсозбереження, вдосконалення принципів ведення бізнесу, поліпшення якості наданих послуг, страхування професійної відповідальності та ін., здійснює pro bono діяльність. ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ PRO BONO ПРОЕКТ "ПІДТРИМАЄМО ЮРИДИЧНІ КЛІНІКИ РАЗОМ" У березні 2012 року ЮФ "Астерс" спільно з Асоціацією правників України (АПУ) та за участю Ліги студентів АПУ розпочала пілотний всеукраїнський pro bono проект "Підтримаємо юридичні клініки разом". Мета проекту – виведення юридичних клінік 64

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

України на якісно новий рівень розвитку, а також залучення якомога більшої кількості юридичних фірм та адвокатських об'єднань до формування ефективної системи надання безоплатної правової допомоги. Для участі у проекті було обрано дві юридичні клініки – Дніпропетровського національного університету та Запорізького національного університету, де за учас-

тю Ліги студентів АПУ вже кілька років юристи надають безкоштовні правові консультації тим, хто потребує їх найбільше. У рамках проекту фірмою було придбано додаткові матеріально-технічні ресурси для юридичних клінік. Юристи Астерс на постійній основі надають про боно консультації працівникам юрклінік з питань адміністративного і цивільного права шляхом скайп-конференцій, що стало можливим завдяки придбаному обладнанню. Консультативна підтримка діяльності юридичних клінік є регулярною і двосторонньою: студенти мають можливість надсилати юристам Астерс актуальні питання, а юристи у свою чергу надають студентам вичерпні відповіді, необхідні в роботі із зверненнями громадян. За рік існування проекту було отримано відчутні результати: • Консультанти юридичних клінік змогли надавати допомогу більш оперативно, що значно збільшило пропускну здатність клінік і дозволило збільшити швидкість і якість надання юридичних консультацій населенню. Згідно з отриманими звітами, юридичні клініки змогли прийняти на 30-40% більше осіб, які потребують допомоги, ніж до початку проекту. Прогнозується, що цей показник буде збільшуватися і надалі. • Оскільки проект активно популяризується в юридичному співтоваристві, студентів, що зацікавилися діяльністю клінік і висловили бажання в них працювати, стало на 50% більше, ніж на момент їх відкриття. Позитивний приклад дав поштовх подальшому розвитку проекту. Він знайшов підтримку в Харкові, де міжнародна група Alias висловила бажання приєднатися до кампанії. Також ведуться переговори з юридичною фірмою міста Черкас щодо співпраці з місцевими юрклініками. Проект "Підтримаємо юридичні клініки разом" було визнано кращим проектом на юридичному ринку у сфері КСВ на церемонії нагородження переможців премії Pro Bono Awards 2012, яку вперше для ринку юридичних послуг проводили ЮРЛІГА і Центр "Розвиток корпоративної соціальної відповідальності" в рамках IV Національного щорічного конкурсу бізнес-кейсів з корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Участь в перекладі Арбітражних правил Міжнародної торгової палати (ICC) українською мовою Юристи Астерс у рамках співпраці з Українським національним комітетом ICC посприяли в перекладі Арбітражних правил Міжнародної торгової палати (ICC) українською мовою. Правила були опубліковані на офіційному сайті ICC поряд з іншими десятьма версіями на національних мовах. На думку учасників робочої групи, переклад арбітражних правил ICC українською мовою дозволить

організатор:

зробити текст регламенту більш доступним і зрозумілим для української аудиторії. Проект особливо актуальний з огляду на те, що протягом останніх 5 років правила ICC займають перше місце у світі за популярністю і частотою використання для вирішення арбітражних спорів (за даними дослідження International Arbitration Survey: Choices in International Arbitration, проведеного в 2010 р.). Робота над розробкою проекту Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Юристи Астерс беруть активну участь у розробці проектів законів та інших нормативно-правових актів України. Зокрема, протягом 2012 партнер Вадим Самойленко та юрист Анна Власюк працювали над розробкою проекту Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" ("Законопроект"). Робота над Законопроектом велась спільно із фахівцями Центру комерційного права України. У січні 2013 р. Законопроект було подано до Верховної Ради України ("ВРУ"), і наразі над ним працюють профільні комітети ВРУ. Спеціалісти Астерс беруть участь у засіданнях комітетів та мають намір у подальшому увійти до робочої групи із доопрацювання Законопроекту. Участь у роботі над розробкою модельної угоди про транскордонну передачу персональних даних Юристи Астерс у складі робочої групи Американської торгівельної палати та при підтримці Державної Служби з питань захисту персональних даних (далі – Служба) працювали над розробкою модельної угоди про транскордонну передачу персональних даних (далі – Угода). Наразі Угода стосується умов передачі персональних даних у країни, котрі не є сторонами Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних 1981 року (далі – Конвенція), і законодавство яких, таким чином, не забезпечує належний захист персональних даних, що їм передаються. Угода містить типові договірні положення та принципи належної обробки та захисту персональних даних іноземною особою та може практично використовуватися українськими володільцями персональних даних, які, відповідно до чинного законодавства, повинні укладати угоди з іноземними особами для забезпечення належного захисту персональних даних при транскордонній передачі. Організація та проведення стипендіального конкурсу для студентів-правників Організація та проведення стипендіального конкурсу для студентів-правників вищих навчальних закладів

Україна, 2012–2013

 TOP-5 НАЙБІЛЬШ СОЦІАЛЬНО ВІДПОВІДАЛЬНИХ ЮРИДИЧНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ

Києва та Київської області. У 2012 році відбувся вже VI конкурс. Стипендіальний конкурс проводиться з метою стимулювання творчої і професійної ініціативи майбутніх правників у сфері господарського права та правового регулювання податків і фінансів, а також відбору талановитих студентів і запрошення їх на стажування з можливістю подальшого працевлаштування. За результатами конкурсного змагання визначаються три переможці, яким надаються піврічні індивідуальні стипендії. Багато молодих фахівців, які сьогодні працюють в Астерс, розпочали свою кар'єру саме з участі у цьому конкурсі. Підтримка Ліги студентів Асоціації правників України На постійній основі здійснюється підтримка Ліги студентів Асоціації правників України, зокрема: • юридична фірма "Астерс" підтримала проведення І Всеукраїнської правничої школи зі спортивного права на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2-3 лютого 2013 року), яка зібрала понад 100 учасників – студентів-правників, які цікавляться галуззю спортивного права, провідні юридичні фірми, фахівців у сфері спортивного права, представників Національного олімпійського комітету України та спортивних федерацій. В рамках дводенного заходу було проведено 6 сесій та панельних дискусій, серед яких – сесії, присвячені теоретичним основам спортивного права в світі та Україні, трудовим відносинам у спорті, правовому регулюванню агентської діяльності, а також комерційним правам у спорті. Другий день був присвячений розгляду питань щодо правопорушень і санкцій у спорті та особливостям врегулювання спорів у спортивному праві, спортивному арбітражу. Захід завершився проведенням мут-корту (moot court), де студенти-учасники отримали змогу вирішити юридичні кейси, підготовлені старшими колегами. Олексій Колчанов та Павло Однокоз, юристи Астерс, присвятили свої доповіді актуальним питанням контрактних правовідносин у спорті, регламентації діяльності спортивних агентів та податковим аспектам спортивної діяльності в цілому. • юристи Фірми долучилися до роботи "Generatio-2013", першої Всеукраїнської школи з аграрного права для студентів юридичних ВНЗ (20-21 квітня, Одеса) й представили доповіді для учасників школи. Олексій Колчанов, старший юрист Фірми, також взяв активну участь у розробці концепції та програми школи, відборі та запрошенні доповідачів. Підтримка участі команд студентів київських вузів в Міжнародному судовому змаганні з інвестиційного арбітражу На постійній основі здійснюється фінансова

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

підтримка участі команд студентів київських вузів в Міжнародному судовому змаганні з інвестиційного арбітражу у Франкфурті (Frankfurt Investment Arbitration Moot Court). У 2013 році команда Національного університету ім. Т. Шевченка, участь якої у змаганні підтримала ЮФ "Астерс", була відзначена як Краща команда Східної Європи, залишивши позаду представників інших українських вузів, а також команди з Росії, Білорусі, Грузії, Польщі та Чеської республіки. Мистецький проект АртАстерс АртАстерс – започаткований у 2009 році благочинний проект, покликаний підтримувати, показувати та популяризувати українське мистецтво. У рамках цього проекту Фірма надає можливість художникам експонувати роботи у корпоративній галереї, а працівникам, клієнтам та гостям фірми – познайомитись із сучасними українськими митцями та отримати задоволення від перегляду художніх творів. У 2012 році відбулася презентація двох нових експозицій: • робіт народного художника України Василя Забашти – народного художника України, заслуженого діяча мистецтв України, професора живопису, майстра історико-тематичної картини, портрета та пейзажу. Пензлю митця належить понад 900 робіт. Його картини знаходяться в колекціях багатьох музеїв України, зокрема у Національному художньому музеї, а також прикрашають приватні колекції в США, Канаді, Франції, Італії та Китаї. • ексклюзивної колекції творів – гобеленів, килимів, мозаїки соломою та малярства на тканині – мистецької династії Саєнків. Творчість родини Саєнків (Олександра Саєнка, Ніни Саєнко та Лесі МайданецьСаєнко) – чудовий приклад неперервності мистецьких традицій, спадкоємності поколінь, гордість національного мистецтва. Роботи родини з успіхом презентувалися в Польщі, Канаді, Бельгії, Китаї, Франції, Німеччині, Австралії, Греції, Росії, США, Великій Британії та Фінляндії. Благодійна допомога • Благодійна допомога Ладижинському дитячому будинку-інтернату в рамках благодійного проекту "Майбутнє дітям", що діє під патронатом Міжнародного благодійного фонду "Україно! Я за тебе!". • Благодійна допомога, спрямована на придбання інвалідного візка для Сергія Шкарбана, 1976 р.н., який 20 років прикута до ліжка після важкої травми, але, незважаючи на це, працює розробником сайтів. • Благодійна допомога Київської міської дитячої клінічної інфекційної лікарні. • Допомога Білоцерківському дитячому будинку (Київська область), зокрема, придбання товарів першої необхідності для дітей-сиріт та дітей-інвалідів дитячого будинку.

МЮФ CLIFFORD CHANCE Свою соціальну діяльність МЮФ Clifford Chance здійснює в наступних напрямках: Безкоштовна юридична допомога Надання безкоштовної юридичної допомоги є пріоритетом нашої благодійної діяльності та соціальної відповідальності. У цьому напрямку ТОВ "Кліффорд Чанс" (надалі – "Кліффорд Чанс"), в основному, співпрацює з Партнерством "Кожній дитині", Благодійним фондом "Народна допомога", Представництвом благодійної організації "Надія та житло для дітей" в Україні та Благодійним фондом "Світлячок". Зокрема, за вказаний період ми надавали юридичні консультації дітям-сиротам, розробляли типові положення щодо дитячих центрів та надавали коментарі щодо проектів законодавства в соціальній сфері. Благочинність та підтримка дитячих будинків Кліффорд Чанс надає постійну підтримку (включаючи матеріальну) дитячим будинкам, зокрема, дитячому будинку "Ковчег" у Пущі Водиці, "Материнка" у Білій Церкві, в с. Тараща та с. Ново-Петрівцях, Чигиринській спеціальній школі-інтернату Черкаської області. Наприклад, у лютому 2012 року була проведена акція щодо збору коштів для підтримки програми "Батьківство в радість" шляхом продажу вручну виготовлених сердець до Дня Святого Валентина серед співробітників компанії. Культурні та освітні заходи організовані для дітей-вихованців дитячих будинків Кліффорд Чанс у співробітництві з благодійними організаціями, що опікуються дитячими будинками організовує постійні культурні та освітні заходи для дітейвихованців дитячих будинків. Під час візитів до Києва діти відвідують театри, беруть участь в освітніх майстеркласах (виготовлення шоколаду, розпис писанок, декорування пасхальних свічок, виготовлення ляльок-мотанок,

Бажаєте розмістити

власні

валяння з вовни, в’язання вузлів, живопис, декупаж). Наприклад, остання масштабна театральна акція була організована у Львові 24 квітня 2013 року в рамках проекту "Мистецтво без меж". За підтримки партнерського благодійного фонду "Народна допомога" близько 140 дітей-вихованців інтернатів та дітей із малозабезпечених сімей відвідали виставу "Зоряний хлопчик" в Першому українському театрі для дітей та юнацтва. Мета заходу: надати потребуючим дітям з інтернатів якісну та цікаву можливість поєднати себе з мистецтвом через занурення у таємні глибини театру. Привернути увагу місцевого населення до проблем потребуючих дітей та популяризація активного мистецтва загалом. Також, даний захід був покликаний дати змогу дітям відкрити свої таланти, залучити їх до активного мистецького життя міста та показати вихователям з інтернатів зразок цікавого та якісного мистецького заняття. Яскравим прикладом підтримки освітніх проектів є проект "Читання в радість" ініційований співробітниками нашої компанії та реалізований навесні цього року. В рамках проекту співробітники компанії принесли найулюбленіші книжки, які вони читали в дитинстві з побажанням та своїм враженням про книгу. Всі книжки були передані до дитячого будинку. Після того як діти-вихованці дитячих будинків прочитали подаровані їм книжки, наша компанія запросила їх до Києва для неформальної зустрічі та обговорення прочитаного. В цей же день дітям було організовано екскурсію до Парламентської бібліотеки, де їх ознайомили з правилами роботи у закладі та картотекою книжок. Ввечері, за підтримки книгарні "Є" діти мали цікаву зустріч з одним із сучасних письменників і змогли дізнатися про всі етапи виготовлення книжки (від її написання до друку). На завершення даного проекту, наша компанія оформила річну підписку української версії National Geographic для двох дитячих будинків.

СТАТТІ КОМЕНТАРІ PR-МАТЕРІАЛИ РЕКЛАМУ

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО НАШОГО РЕКЛАМНОГО ВІДДІЛУ

на сторінках «Юридичної газети» та одночасно на нашому порталі

(044) 303-9111

Увесь спектр компетентної юридичної інформації на сторінках одного всеукраїнського видання організатор:

Україна, 2012–2013

Спортивні заходи Кліффорд Чанс розуміє значення спорту для майбутнього покоління українців, тому всіляко намагається підтримувати спортивні заходи. Наприклад, у серпні 2012 року наша компанія підтримала виготовлення та спорудження дитячого майданчика в м. Полтава. Окрім цього, ми підтримали "Веселі Старти" у м. Біла Церква, присвячені Міжнародному дню дитини, які були організовані Партнерством "Кожній дитині" в 2012 році. Серед інших проектів до яких ми долучилися є благодійний турнір з міні-футболу "Кубок відкритих сердець - 2013" організований Всеукраїнською благодійною організацією "Даун Синдром" (20 квітня 2013) та Львівський марафон (19 травня 2013) на підтримку соціального центру для вразливих жінок організований благодійним фондом "Народна допомога". Підтримка дитячих свят Звичайно, відпочинок є дуже важливою складовою формування дитячих звичок та вподобань. Адже, те як та з ким ми проводимо наше дозвілля, безпосередньо впливає на наше сприйняття світу. Наше оточення формує наші звички та характер. Тому, компанія Кліффорд Чанс підтримує різні проекти спрямовані на цікаве проведення дозвілля дітей-вихованців інтернатів. Гарним прикладом такого заходу є організація "Дня іменинника" (за сприянням Партнерства "Кожній дитині"). Суть програми полягає в тому, що діти-вихованці інтернатів отримують певний бюджет та мають організувати справжнє святкування дня народження для своїх однолітків. За допомогою координатора вони ведуть переговори та домовляються про оренду ковзанки чи купують квитки до кінотеатру, вибирають солодкі страви в кафетеріях, одним словом готуються до справжнього дорослого життя. Навколишнє середовище Кліффорд Чанс сприяє покращенню екологічної ситуації: – підхід до раціонального використання ресурсів компанії (зменшення об’єму друкованих матеріалів, раціональне використання паперу); – підвищення рівня екологічної свідомості співробітників через друк екологічних постерів; – озеленення офісу; – збір та утилізація старих батарейок; – щорічні акції з озеленення дитячих будинків квітами (зокрема, остання акція з висадження квітів була проведена 25 квітня 2013 року в дитячому будинку в Пущі-Водиці); – наші співробітники долучаються до щорічної акції "День Землі".

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Підтримка безпритульних та соціально незахищених верств населення Кліффорд Чанс разом з партнером благодійним фондом "Народна допомога" проводить періодичні акції збору коштів для підтримки безпритульних та соціально незахищених верств населення шляхом продажу вручну виготовлених свічок. Остання акція "Запали вогонь надії" була проведена у період з 1 по 21 грудня 2012 року. Всі зібрані кошти були спрямовані на підтримку безпритульних, якими опікується партнерська організація. Взимку, співробітники компанії готували домашню їжу, яка була роздана безпритульним людям. Підтримка інвалідів та людей з обмеженими можливостями Кліффорд Чанс намагається підтримувати інвалідів та людей з обмеженими можливостями. Так, наприклад, на прохання благодійного фонду СОС Дитячі Містечка ми придбали 20 спеціальних дерев'яних крісел для дітейінвалідів. Підтримка талановитої молоді Кліффорд Чанс розуміє, що майбутнє країни залежатиме від того, наскільки освіченим та свідомим росте молоде покоління. Тому, наша соціальна відповідальність спрямовується на підтримку талановитої молоді. Ми допомагаємо молодим спеціалістам організовуючи їм навчальні класи, майстер класи, курси по підготовці до вступу до ВУЗів, спонсоруємо їх участь у міжнародних конференціях та робимо все те, що може сприяти їх розвитку, освіті та отриманню нових знань, що в майбутньому можуть бути використані для подальшої передачі досвіду та реалізації їх особистостей. Нещодавно наша компанія підтримала команду Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що посіла перше місце у регіональному раунді Моделі Міжнародного кримінального суду 2013 та надала фінансову допомогу для участі у фіналі змагання у м. Гаага, королівство Нідерланди. Підтримка оздоровчих проектів Найяскравішим прикладом підтримки оздоровчих проектів, що об'єднав більшість співробітників нашої компанії була акція "День безоплатної роботи в юридичній компанії" (організована благодійним проектом "Таблеточки"). Суть акції полягала в тому, що всі бажаючі могли попрацювати один день безкоштовно, а грошовий еквівалент одного робочого дня був направлений на закупку сепаратора крові для лікарні "Охматдит". Сепаратор крові потрібен для того, щоб у донорів крові відкачували компоненти крові для переливання дітям (зокрема, тромбоконцентрат, плазму, лейкоцити, ер-масу).

ЮФ SAYENKO KHARENKO Свою социальную деятельность ЮФ Sayenko Kharenko осуществляет в следующих направлениях: Уникальный опыт законотворческой работы В 2013 году Sayenko Kharenko была признана победителем в номинации «Лучшие социальные проекты»: «Законотворческая и экспертная деятельность» по версии Law Firms Awards 2013 (журнал Legal Success), став первым победителем из числа зарубежных участников. Sayenko Kharenko активно участвует в проектах, направленных на развитие украинского законодательства и его приведение в соответствие с международными стандартами, содействует построению правового государства в Украине и повышению правовой культуры в обществе. Фирма регулярно консультирует международные организации (ЕБРР, Представительство ЕС) и проекты международной технической помощи (EUPLAC, OECD, ROLC, USAID) по вопросам усовершенствования существующего и разработки нового законодательства. Наши

організатор:

юристы являются действующими членами рабочих групп по разработке и анализу законодательства при большинстве государственных органах Украины: Администрации Президента Украины, Верховной Раде Украины, Кабинете Министров Украины, Министерстве экономического развития и торговли Украины, Национальной комиссии по ценным бумагам и фондовому рынку, Национальном Банке Украины и других. На протяжении многих лет юристы Sayenko Kharenko принимали участие в разработке и/или внесении изменений в ключевые законопроекты в сферах антимонопольного права, валютного контроля, государственночастного партнерства (ГЧП), корпоративного права и управления, ценных бумаг и других сферах права. Юристы Sayenko Kharenko принимают активное участие в разработке и/или внесении изменений в ключевые законопроекты.

Україна, 2012–2013

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–013

100 найкращих юристів України за версією «Юридичної газети» Детальніше про методологію та загальну характеристику всеукраїнського дослідження якості надання послуг українськими юристами «Вибір клієнта 2012–2013» ✍ Редакція, «Юридична газета»

Ось і настав час підбити підсумки чергового масштабного проекту «Юридичної газети» – власного всеукраїнського професійного дослідження якості надання юридичних послуг «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013». Приступивши до роботи ще восени 2012 року, оргкомітет проекту провів колосальну за обсягом роботу. Так, протягом декількох місяців наші телефонні дзвінки лунали у кількох тисячах українських та іноземних підприємств, директори та корпоративні юристи яких шляхом анкетування допомагали нам визначити імена найкомпетентніших юристів – зовнішніх радників у різних сферах правничої спеціалізації. Довгий час отримана інформація узагальнювалася та уточнювалася, а після отримання в лідерів голосування їхньої згоди на участь у нашому проекті, список номінантів був остаточно укладений. Приємно відзначати той факт, що від загального числа юристів, номінованих на входження до найкращої сотні, до редакції надійшло понад 90% підтверджень – що свідчить про високий рівень довіри до рейтингу. За результатами дослідження до елітної сотні увійшли як відомі й досвідчені фахівці – партнери великих юридичних компаній, що працюють на цьому ринку вже не перший десяток років, так і молоді юристи, талант і знання яких не залишилися поза увагою великого бізнесу. Слід відзначити, що найбільше до сотні переможців увійшло представників лідерів вітчизняного юридичного бізнесу – ТОП-компаній: «Василь Кісіль і партнери», «Астерс», «Єгоров, Пугінскій, 72

Афанасьєв і партнери», Sayenko Kharenko, Arzinger, Baker & McKenzie, DLA Piper, BEITEN BURKHARDT, Dentons тощо. Не забули підприємці відзначити також кваліфікацію вузькоспеціалізованих юридичних компаній, які допомагали вирішувати їм правові питання. Варто нагадати, що проект «Юридичної газети» із дослідження ринку юридичних послуг «Вибір клієнта» проводиться вже не перший рік і має свою власну історію. Раніше відповідне дослідження проводилося редакцією у 2006, 2008 та 2010 роках відповідно. Потрібно зазначити, що цьогорічне дослідження вийшло на новий рівень, адже в опитуванні взяла участь поки що рекордна кількість респондентів – понад 2,5 тисячі представників бізнесу в Україні – українських та іноземних підприємств, які користуються послугами зовнішніх юридичних радників.

Слід також зазначити, що наступний проект «Вибір клієнта» буде проводитися редакцією «Юридичної газети» у 20132014 роках. У ході цього дослідження нами планується залучення ще більшої цільової підприємницької аудиторії України. ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО «ВИБІР КЛІЄНТА» «Вибір клієнта» – щорічне всеукраїнське дослідження якості надання юридичних послуг українськими юристами та визначення числа найкращих та найавторитетніших юристів України. Це власний проект редакції щотижневого професійного видання з правової тематики – «Юридичної газети». «Вибір клієнта» є єдиним в Україні дослідженням, що має унікальний системний підхід, який ґрунтується на визначенні кращих правників виключно голосами клієнтів, шляхом проведення безпосереднього анке-

Перелік юридичних практик, що стали ключовими у ході проведення анкетування під час дослідження «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013»

Антимонопольне (конкурентне) право Банківське та фінансове право Державно-приватне партнерство Енергетика та природні ресурси Захист інтелектуальної власності Земельне та аграрне право Корпоративне право / M&A Міжнародне торгове, митне право / Міжнародне право, ЗЕД Міжнародний арбітраж Нерухомість та будівництво Податкова практика Реструктуризація та банкрутство Судова практика та судовий процес Трудове, кримінальне, сімейне право Цінні папери та фондовий ринок

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Кількість юристів, представлених у практиці

8 15 4 6 9 3 15 8 7 12 9 7 16 8 8

«Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України»

організатор:

Дмитро Александров

Карпенко Маргарита

Огренчук Анна

Селякова Наталія

МЮК «Александров та партнери» Керуючий партнер

МЮФ DLA Piper Керуючий партнер київського офісу

ЮК LCF Керуючий партнер

МЮФ Dentons Партнер

Альошин Олег

Кирпа Юлія

Олефіренко Андрій

Семеній Юлія

АО ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Партнер

ЮФ «Центр правового консалтингу» Керуючий партнер

АК «Коннов і Созановський» Партнер

Батюк Олег

Кисіль Василь

Олехов Ігор

Сивий Роман

МЮФ Dentons Керуючий партнер київського офісу

АО ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Старший партнер

МЮФ Baker & McKenzie Партнер

АО LawWhales Керуючий партнер

Беляневич Вадим

Кислий Тарас

Онищенко Сергій

Ситник Денис

АО ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Старший радник

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери партнери» и» Радник

МЮФ Chadbourne & Parke LLP Партнер

МЮФ Schoenherr Ukraine LLC Партнер

Білак Даніель

Кифак Олександр

Ошарова Ірина

Сільченко Сергій

МЮФ CMS Cameron McKenna LLC Керуючий партнер київського офісу

ЮФ «АНК» Голова правління

ПЮА «Дубинський і Ошарова» Старший партнер

ЮФ ILF («Інюрполіс») Партнер

Бобриньов Віталій

Ключковський Маркіян

Павленко Олександра

Сліпачук Тетяна

ЮФ Pragnum Керуючий партнер

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери партнери» и» Партнер

ПГ «Павленко і Побережнюк» Партнер

ЮФ Sayenko Kharenko Партнер

Бондарєв Тімур

Костенко Роман

Падалка Олександр

Солодко Євгеній

AO Arzinger Керуючий партнер

ЮФ «Астерс» Партнер

АГ «Солодко і партнери» Керуючий партнер

Войнаровська Оксана

Кот Олексій

Пахаренко Олександр

Стоянов Артем

АО ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Партнер

ЮФ «Антіка» Керуючий партнер

ППФ «Пахаренко і партнери» Партнер

ЮК LCF Старший партнер

Войціцький Геннадій

Котенко Володимир

Пахаренко-Андерсон Антоніна

Тищенко Наталія

МЮФ Baker & McKenzie Партнер

EY (ТОВ «Ернст енд Янг») Партнер

ППФ «Пахаренко і партнери» Керуючий партнер

ЮК «НОБІЛІ» Керуючий партнер

Волков Артем

Кочергіна Наталія

Перепелинська Олена

Файнгольд Ірена

ЮФ «АНК» Керівник практики

МЮФ DLA Piper Партнер

ЮФ Sayenko Kharenko Радник

АК «Юридичні традиції» Керуючий партнер

Вронська Анна

Кубко Євген

Піонтковський Сергій

Фелів Олексій

ЮФ «Вронський, Вронська та Партнери» Керуючий партнер

ЮФ «Салком» Старший партнер, президент

МЮФ Baker & McKenzie Керуючий партнер

МЮФ BEITEN BURKHARDT Партнер

Гавриш Тетяна

Курдидик Олександр

Побережнюк Лариса

Філатов Олексій

ЮФ ILF («Інюрполіс») Керуючий партнер

МЮФ DLA Piper Партнер

ПГ «Павленко і Побережнюк» Партнер

АО ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Партнер

Гвоздій Валентин

Лавринович Максим

Погребной Сергій

Харенко Михайло

ЮФ «Гвоздій та Оберкович» Керуючий партнер

ЮФ «Лавринович і Партнери» Керуючий партнер

ЮФ Sayenko Kharenko Партнер

Грамацький Ернест

Лисенко Денис

Поканай Ірина

Хачатурян Армен

АФ «Грамацький і партнери» Президент

АО ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Партнер

ЮФ «Астерс» Партнер

ЮФ «Астерс» Старший партнер

Гребенюк Сергій

Макаров Олег

Поліводський Олександр

Хєда Світлана

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнер партнери» ри» Радник

АО ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Керуючий партнер

ПФ «Софія» Керуючий партнер

ЮФ Sayenko Kharenko Радник

Грищенко Дмитро

Мальський Маркіян

Присяжнюк Антон

Ходаковський Павло

ЮПФ «Грищенко та Партнери» Директор

АО Arzinger Партнер

ЮФ Magnusson Керуючий партнер

АО Arzinger Партнер

Дегрік Альона

Мартиненко Олександр

Рабій Мирон

Хоменко Олександр

ЮК LeoPartners Керуючий партнер

МЮФ CMS Cameron McKenna LLC Старший партнер

МЮФ Dentons Партнер

ЮФ «Хоменко, Піта і Партнери» Партнер

Джонсон Ярослава

Марушко Ірина

Ребок Вольфрам

Хорошилова Ольга

МЮФ Chadbourne & Parke LLP Керуючий партнер

ЮФ «Лавринович і Партнери» Партнер

АО Arzinger Старший партнер

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» Партнер

Дідковський Олексій

Марченко Роман

Резніков Олексій

Чайка Олег

ЮФ «Астерс» Керуючий партнер

ЮФ «Ілляшев та Партнери» Старший партнер

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнер партнери» ри» Партнер

ТОВ «КПМГ-Україна» Заступник директора

Дмитрієва Ольга

Мельник Ігор

Ріс Юліан

Черкасенко Максим

ЮФ «Дмитрієва та Партнери» Керуючий партнер

АК IMG Partners Керуючий партнер

МЮФ BEITEN BURKHARDT Партнер

АО Arzinger Партнер

Дроб’язко Руслан

Мінін Олександр

Саєнко Володимир

Черних Юлія

МЮФ Baker & McKenzie Партнер

ЮФ «КМ Партнери» Старший партнер

ЮФ Sayenko Kharenko Партнер

ЮК ARBITRADE Партнер

Дубинський Михайло

Мусієнко Світлана

Самойленко Вадим

Чернявський Назар

ПЮА «Дубинський і Ошарова» Керуючий партнер

МЮФ DLA Piper Партнер

ЮФ «Астерс» Партнер

ЮФ Sayenko Kharenko Партнер

Загнітко Олег

Назарова Ірина

Свечкар Ігор

Чорний Сергій

МЮФ BEITEN BURKHARDT Партнер

АФ Engarde Керуючий партнер

ЮФ «Астерс» Партнер

МЮФ Baker & McKenzie Керуючий партнер

Ілляшев Михайло

Немченко Ліна

Свириба Сергій

Шемяткін Олександр

ЮФ «Ілляшев та Партнери» Керуючий партнер

МЮФ Baker & McKenzie Партнер

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнер партнери» ри» Партнер

ЮФ «КМ Партнери» Партнер

Ільченко Оксана

Оберкович Сергій

Сегеда Юлія

Шкляр Сергій

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» ери» Партнер

ЮФ «Гвоздій та Оберкович» Партнер

ЮК EXANTE Партнер

АО Arzinger Партнер-засновник

Україна, 2012–2013 ВИЗНАНІ КЛІЄНТАМИ НАЙКРАЩИМИ ЗА ПІДСУМКАМИ 2012–2013 рр.

 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

тування. Щоразу результати дослідження кріплені значними фінансовими можлиоприлюднюються у спеціальному видан- востями, а виключно завдяки своїй репуні – довіднику, який безоплатно розпо- тації у бізнес-сфері. Слід зазначити, що дослідження всюджується серед більшості національних підприємств. «Вибір клієнта» суттєво «Вибір клієнта» – це неприбутковий провідрізняється з-поміж інших досліджень ект, спрямований на розвиток вітчизнясаме критеріями об’єктивності отриманих ного ринку юридичних послуг. Ми усвірезультатів. Наша концепція є дуже про- домлюємо свою роль у цьому процесі і ті стою та чесною щодо юристів. функції, які покладені на нас юридичною Основними принципами досліджен- спільнотою. ня «Вибору клієнта» є: а ) о б ’є к т и в н і с т ь т а н еу п е «За результатами редженість; дослідження ТОП-100 б) спрямованість на клієнта; найкращих українських в) прозорість методології; юристів на церемонії г) відсутність системи ранжування; нагородження юристи д) фокус – особистість юриста. отримали спеціально На наше переконання, поєднанвиготовлені на ня таких критеріїв для дослідження замовлення іменні якості надання юридичних послуг сертифікати» українськими юристами якраз і сприятиме тому, що його результати чи не вперше в Україні справді будуть Ми позиціонуємо «Вибір клієнта. відображати реальну картину становища ТОП-100 найкращих юристів України» рівня юридичних послуг. Адже місце у списку найкращих юрис- як альтернативне професійне дослідженти отримуватимуть не через свою ня, як експертну думку, як об’єктивний PR-кампанію або особисті амбіції, під- вітчизняний довідник-посібник для укра-

їнського бізнесу, сформований, до речі, самими представниками бізнесу. Адже більшість досліджень рейтингів ринку юридичних послуг орієнтовані саме на юристів, тобто формуються за критеріями, що мають значення радше для юристів, аніж для їхніх клієнтів. А на наше переконання, визначальною рисою для характеристики якостей наданих послуг, професіоналізму юриста і т.д., все ж є думка клієнта. І це неодноразово підтверджують і самі юристи. Хто ж як не клієнт може надати реальну оцінку якості роботи юриста… Запропоноване дослідження «Юридичної газети» та його підсумки якраз ґрунтуються на думці реального клієнта та направлені на к лієнта потенційного. Орієнтованість дослідження на клієнта підкріплена простою та зрозумілою методологією: перелік сотні вітчизняних юристів сформовано за підсумками анкетного опитування керівників українських компаній та компетентних представників їх юридичних департаментів. Часто виникають запитання щодо

Характеристика складу нинішніх фіналістів рейтингу: юристи, що вже були у ТОП-100 минулорічного рейтингу, та нові учасники

Співвідношення кількості юристів-фіналістів рейтингу, що представляють національні та відповідно міжнародні юридичні компанії

кількість юристів – фіналістів рейтингу ТОП-100 за період 2010–2011, що представлені у ТОП-100 цього року

Співвідношення кількості юристів-чоловіків та юристів-жінок серед фіналістів рейтингу ТОП-100 найкращих юристів України

кількість юристів-чоловіків кількість юристів-жінок

кількість юристів, що порівняно з минулорічним дослідженням уперше представлені у ТОП-100

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

юристи, що представляють національні юридичні фірми юристи, що представляють міжнародні юридичні фірми

одного з принципів методології – відбору Слід звернути увагу і на той факт, що на загал в алфавітному порядку і систеаудиторії (підприємства та організації «Вибір клієнта-2013», як і його попере- матизована в залежності від галузей тощо), яка бере участь у безпосередньому дники, жодним чином не можна охарак- права, в яких працює відповідний фахіопитуванні. Ми чудово розуміємо залеж- теризувати словом «рейтинг», перш за вець. ність правильності відбору об’єктів дослі- все, це – дослідження. На нашу думку, Приємно зазначити, що цього року дження на неупередженість та достовір- неправильно та некоректно представля- ми знову розширили рамки дослідженність подальших результатів. ня. Це стосується не лише збільТому, з огляду на це, для цьогошення частки аудиторії, а відINSIDER річного дослідження «Юридична повідно, збільшилася й кількість газета» обрала до переліку практик, у яких наша редакція В інтересах бізнесу – об’єктів дослідження – українські визначила найкращих вітчизнярозвивати напрям підприємства, що увійшли до них юристів. Зокрема, якщо у взаємодії зі ЗМІ «Виборі клієнта 2010-2011» ми рейтингів, складених за резульвстановили переможців у двататами діяльності цих компаній Олександр Сірук в останніх роках провідними надцяти юридичних практиках, Генеральний директор бізнес-виданнями України: то в цьому році даний перелік ТОВ «Юридична газета» «Инвест газета», «ГVардия», збільшено до 15 галузей. «Експерт». Також у ході нашого Наостанок слід зазначити, що У ході проведення «Вибору клієнта» визначилися дослідження враховувалася наше видання досить схвально наступні чотири тренди: думка керівників підприємств, оцінює тенденцію стосовно зрос1) зростання кількості юридичних компаній, які що входять до внутрішньої бази тання кількості досліджень надали фінансову підтримку «Вибору клієнта», розуукраїнських підприємств вітчизняного ринку юридичних міючи роль та значення такого якісного дослідження «Юридичної газети», яка склапослуг, адже кожен з цих рейтиндля всього ринку без жодних преференцій; дена за результатами досліджень гів має власну систему та крите2) манірна пасивність низки юридичних компаній видання у попередні роки. Крім рії оцінки, які вирізняються на етапах проекту, що можна пояснити їх надвпевнетого, беручи до уваги відкритість з-поміж інших. Така різноманітністю у власних лідерських позиціях; нашого дослідження, зі сторінок ність має свої переваги: можли3) активізація бутикових компаній, що проявлялася «Юридичної газети» ми неодновість вибору, вдосконалення як в інтенсивній взаємодії на всіх етапах дослідження; результат конкуренції, накопиразово пропонували юридичним 4) використання частиною юридичних компаній фірмам включити їхніх клієнтів чення досвіду, розширення аудипринципу подвійних стандартів, що проявлялося у до числа підприємств, які беруть торії тощо. кардинальних розбіжностях між розмовами та конА збільшення числа досліучасть в опитуванні. кретними діями. Протягом тривалого часу в джень лише надає юристам можюридичній спільноті лунали ливість самостійно обирати рейпобажання щодо створення такого довід- ти юристів по номерам – другий, четвер- тинги, критерії оцінювання яких, на їхню ника, і тепер ми раді повідомити, що за тий, сьомий тощо. Тому, відповідно, у думку, зможуть об’єктивно продемонструдопомогою спільних зусиль – з боку медіа, нашому дослідженні обрана сотня най- вати статус юриста або компанії на ринку юристів та клієнтів, це стало можливим. кращих юристів України представлена в цілому. Показники кількості юристів, що працюють в юридичних компаніях, представники яких потрапили до числа фіналістів ТОП-100

організатор:

Характеристика загального юридичного стажу фіналістів рейтингу ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013 рр.

Показники приналежності до вікових категорій фіналістів рейтингу ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013 рр.

понад 40 юристів у юридичній фірмі

від 10 до 20 років юридичного стажу

віком від 35 до 50 років

від 20 до 40 юристів у юридичній фірмі

понад 20 років юридичного стажу

віком до 35 років

до 20 юристів у юридичній фірмі

до 10 років юридичного стажу

віком понад 50 років

Україна, 2012–2013

 ПОДЯКА КОМПАНІЯМ-УЧАСНИКАМ ДОСЛІДЖЕННЯ

Подяка українським компаніям учасникам дослідження Оргкомітет дослідження «Вибір клієнта. ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013» дякує всім, хто не пошкодував часу, енергії та терпіння для підготовки даного спецвипуску. Особлива наша вдячність – представникам тих провідних підприємств, чия експертна оцінка дозволила вкотре виділити фахових українських правників – саме їм і адресовані знання, уміння та майстерність юристів. Надаємо перелік організацій<учасників дослідження «Запорiжтрансформатор» «Луганський авіаційний ремонтний з-д» «Зета-трейд» «Сонак» «Енергоавтоматика» «ДЦ Україна» «Пласке» «Маяк» «Київхліб» «Югмашпром» «Хмельницький цукровий з-д» «Донбастеплоелектромонтаж» «Дніпропетровськ-авто» «Адамант» «Кастл Капітал» «Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство» «НАТ» «Машторгiнвест» «Баглейкокс» «Радiй» «Папірус» «Сумський з-д продовольчих товарiв» «Кий-Авіа» «Миргородський хлібзавод» «Львівгаз» «Гуллівер авто» «Салтівський хлібзавод» «Автоцентр Volkswagen» «Стандарт завод» «Донбаська індустріальна компанія» «Спорт» «Іллічівський маслоекстракційний з-д» «Планета Земля» «Житомирський комбiнат силiкатних виробiв» «Індастрiал Медiа Нетворк» «Запоріжнафтопродукт» «Борокський спиртовий завод» «Калінінська центральна збагачувальна фабрика» «Укрлiфтсервiс» «Гадячсир» «Beiersdorf Ukraine» «Миколаївське спецiалiзоване управлiння» «Камиш-Бурун» «Арс-Дiм» «Октябрський вино-коньячний з-д» «Бiлоцеркiвський елеватор» «Харцизький машинобудівельний з-д» «Ювелірний завод Золотого» «Насолода» «Гарант-Житло» «Синапс» «Сватiвська олiя» «Артемiвський з-д по обробцi кольорових металiв» «Адоніс» «Пролетарська центральна збагачувальна фабрика» «Аверс» «Рідна марка» «Автобестрент» «Харківський плитковий з-д» «Косарський спиртовий з-д» «Інеко інвестиційна група» «Новокаховський комбiнат хлiбопродуктiв»

«Верстатонормаль з-д» «Бiлкозин Прилуцький з-д» «Едем-Авто» «Алвіка» «Созидатель» «Електроград» «Берегiвський радiо з-д» «Золота балка» «Рейнбексі лабараторіз» «Вінніфрут» «Брацлав» «Air Liquide Ukraine» «Сокві» «Рубежанський картонно-тарний комбінат» «АІС» «Укрросметал» «Приколотнянський олійноекстракційний з-д» «Складські технології» «Одескабель» «ДНІПРО ПЛАСТ» «Іршавський абразивний з-д» «Вирiвський кар'єр» «Ратнівський молокозавод» «Модерн-експо» «Глобинский мясокомбинат» «Славолія» «Світоч» «Приват» «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» «Агрегат» «Київські телекомунікаційні мережі» «Луганська обласна фармація» «Ньюбер» «Львівська пивоварня» «РУШ» «Запорізький машинобудівний з-д» «АРТ-Мастер» «Полтавське хлібоприймальне підприємство» «Доброта» «Електромотор» «Донцемент» «Завод Електропобутприлад» «Бродецький цукровий завод» «Донецький металургiйнiй з-д (ІСТІЛ)» «Сокме» «Вадан Ярдс Океан» «Ліки плюс» «Артемсіль» «Дніпровський автобусний з-д» «Хмельницькгаз» «ФАРМА СТАРТ» «Інтертехніка» «Вікторія» «Сервіс-інвест» «Ейр лінк інтернешнл» «Бродецький цукровий з-д» «Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова ГП» «Рівненська ТПП» «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» «СВС-Днiпро» «Київсоюзшляхпроект» «Ефорт» «Зангас» «Дніпропетровський агрегатний з-д» «Стандарт-ресурс»

«Лемма» «Наста Україна» «Івано-Франківський лікеро-горілчаний з-д» «Запорiзький виробничий алюмiнiєвий комбiнат» «Старокраматорський машинобудівний з-д» «Софіт» «Артеміда оіл» «Лугцентрокуз» «Перетворювач Запорізький з-д» «Автотехсоюз» «Приват ТБ Дінпро» «Гніванський шиноремонтний з-д» «Днепровагонмаш» «Дніпродзержинський коксохімічний з-д» «Еверласт» «Автогараж» «Український мобільний зв'язок» «Zerringer» «Страховий Союз» «Юнітон» «Ялта ТРК» «Інтерпайп Україна» «Чорноморський суднобудiвний з-д» «Полтавський з-д газорозрядних ламп» «Ондулiн» «Моріон» «Ком'юнiкейшнз Україна» «Понори» «Аеро-Чартер» «Монастирищенський котельний завод» «ДБК-Капітал» «Камбіо» «Астеліт (Лайф)» «Дельта Медікал» «Радабанк» «Луганський трубний з-д» «Догмат-Страхування» «Динамо-Сiлейр з-д» «Фуршет» «Гiпроцивiльпромбуд» «Чорноморський банк развитку і реконструкції» «Біларт» «Ассасе» «Укпостач» «Коксоремонт з-д» «Промарматура» «Інновацiйнi Стратегiї» «Ганза» «Страхові традиції» «Черкасибудматерiали» «Форум ДС» «Прогрестехбуд» «Бізнес Гранд» «Арго Трейд» «Укрстальконструкція» «Авіста» «Унiверсал» «РОСС» «АрселорМiттал Кривий Рiг» «Харківгаз» «Одеський припортовий з-д» «Укркотлосервiс» «ПлазмаТек» «Бетонмаш» «Конті плюс»

«Демарк» «Цемент» «Бучацький сирзавод» «Українська страхова група» «Фармако» «ДнiпроАЗОТ» «Центрсталь Домсталь» «Укравтоваз» «Краматорський цементний з-д Пушка» «Укртримекс» «Алакозай» «Укргідропроект» «Колосникiвська центральна збагачувальна фабрика» «Полтавапропангаз» «Дніпропетровський з-д шахтної автоматики» «Харківміськгаз» «Юніотрейд» «Хюндай моторс Україна» «Луганська Обласна Державна ТРК» «Сімферопольський моторний з-д» «Котлоенергопроект» «Могилів-Подільський машинобудівний з-д ім. Кірова» «Лікеро-горілчаний з-д» «Березанська птахофабрика» «Альфа-нафта» «Донпласт» «Провіта» «Астіка-Буд» «Ерсте Банк» «Джі-ен-ел крупозавод» «Закордоненергокомплектбуд» «Юкон» «Донецьксталь» «Спецторг» «Куряжський домобудiвельний комплекс» «Ілта» «Вікові традиції» «Слав-інвест» «Сторонибабський спиртовий з-д» «Кейсінг» «УкрСиб Ессем Менеджмент» «Залтіс-Трейд» «Івано-Франківський хлібокомбінат» «Запорізький з-д високовольтної апаратури» «Ковельський хлiбокомбiнат» «Рітейл» «Хмельницька макаронна фабрика» «Агрекс» «Ай. Енд. Джі» «Авлiта» «Перспектива iнвестмент» «Павлоградхлiб» «Енергія з-д» «АВК» «Західенерго» «Ренг Проект» «Кримелектромашторг» «Сенсор» «Енергiя» «Харківський державний приладобудівний з-д ім. Т.Г. Шевченка» «Юнігран» «Кийбуд» «Завод енергетичного машинобудування» «Залив суднобудівний з-д» «Інгосстрах»

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

«Карбон» «Гадячгаз» «Алан» «Голосіївський» «Миронівський хлібопродукт» «Автокразбанк» «Астеллас Фарма» «Київмлин» «Бiлгород-Днiстровський комбiнат хлiбопродуктiв» «Марс Україна» «Житлобуд-Нiко» «Баядера» «Мiтел» «Завод самохідних шасі» «UHY Простір» «Мiкромегас» «Ліктрави» «Златогор» «Кременчуцький колісний з-д» «Національна горілчана компанія» «Глобал Медіа Груп» «Харківський з-д підйомно-транспортного устаткування» «Медіа Артс Україна» «Контейнерський термінал Іллічівськ» «Завод шампанських вин "Новий світ"» «Еталонмолпродукт» «Днiпропетровський олiйноекстракцiйний з-д» «Універсал» «Рівнеазот» «Основа» «Рiвнеазот» «Максаліна» «Волинська фондова компанiя» «Аварійно-рятувальний загін» «АвіаБудСервіс» «Укравтозапчастина» «Княжа» «Миколаївгаз» «Автомобiльнi дороги України» «Укрспецекспорт» «Херсонська обласна державна ТРК» «Полтаваелектро» «Граніт» «Альтіс» «Бейтс Юкрейн» «Гайсинський маслосирзавод» «Надійна СК» «Київгорбуд будівельна компанія» «Кам`янець-Подiльський електромеханiчний завод» «Верес інвест» «Мультікон Одеса» «Іллiч-Сталь» «Експрес» «Укратоменергобуд» «Опера» «Фрідом» «Hyatt regency Kiev» «Старфом» «Аван» «Горохiвський цукровий з-д» «Шепетiвкагаз» «КРЕДИТ» «Жовква» «Лубенський молочний з-д» «Завод модифікованих жирів» «Оптимус»

«Інтергал-буд» «Мібс тревел» «Метінвест» «Пролісок» «Марком» «Харкiвський автогенний з-д» «Аванте» «Індустрія» «Днiпроенерго» «Симек» «Харкiвшляхбуд» «Партнер» «Аркада» «Укомлайн» «Криворiзький хлiбокомбiнат» «Івано-Франківськгаз» «Миколаївський комбiнат хлiбопродуктiв» «Сумська обласна державна ТРК» «Карпатське управлiння геофiзичних робiт» «Луганськдiпрошахт» «Радар Київський з-д» «Чернівецька обласна державна ТРК» «Спецмеблі» «Рівнегаз» «Перше Кредитне Товариство» «Лізингтехтранс» «Легон» «Зовнiшекспобiзнес» «Спецмеблі» «Миколаївська Обласна Державна ТРК» «Рівнеобленерго» «Мартинівський спиртовий з-д» «Шосткинський міськмолкомбінат» «Кюне і Нагель» «Явiр-Агросервiс» «Консоль» «Панда» «Макіїввугілля» «Гайворонський тепловозоремонтний з-д» «Елеватормлинмаш» «Криворізький з-д гірничого обладнання» «Зевс Кераміка» «Едельвейс» «Сiмферопольська макаронна фабрика» «Екор» «Космос» «Степний племзавод» «Азовський машинобудiвний з-д» «Берег-груп» «Маріупольский металургійний комбінат ім. Ільїча» «Будкомплекс» «Рутченківський з-д Гормаш» «Червоноармійський динасовий завод» «Вояж» «Актіко Інтернешнл Лімітед» «Магелан» «Золотi Ворота» «Орджонiкiдзевський гірничо-збагачувальний комбінат» «Агромат» «Євроізол» «Russobit-M Україна» «Черномор» «Ритм»

«Інвестсервіс» «Одеський з-д поршневих кiлець» «Феодосійська тютюнова фабрика» «Українська пожежно-страхова компанія» «Хліб» «Сумигаз» «Уманьавтодор» «Комерц Коменікейшн» «Сiтi Нет» «КДД групп» «Ірклiївський маслосирзавод» «Юнілевер» «Київський склотарний з-д» «НаноМедТех» «Укрпродукт» «Ай Ді Ем» «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект"» «Чернігівпродтовари» «Фінпорт технолоджіз» «Електротерм» «Етал» «Макрос» «Полiськсiльбуд з-д залiзобетонних виробiв» «Адіс-авто» «Лiтан» «Базис» «Блок мастер Україна» «Мікрофарм» «Август Трейд» «Бережанський склозавод» «Добробут та Захист» «Віннницький агрегатний завод» «Золочівбуд» «Ювелірсервіс» «Євроконсалтинг» «Луганськмлин» «Фінаудит» «Кредитпромбанк» «Любомирський вапняно-силiкатний з-д» «Український фінансово-промисловий концерн» «Черкаський комбiнат хлiбопродуктiв» «Металургійний комбінат Азовсталь» «Автоклуб» «Інтерфарм» «Азовстальбуд» «Гедеон ріхтер» «Козятинський птахокомбінат» «Калинка» «Лізоформ» «Беверс» «Донецький енергозавод» «Укртатнафта» «Львівський державний ювелірний з-д» «Полтавський лікеро-горілчаний з-д» «Фалбі» «ЕСКО ЛТД» «Азовгальмаш» «Обласна аптечна управляюча компанія» «БУКОВИНА» «Механiка» «Корпорацiя електропiвденмонтаж» «Куп'янский цукровий комбiнат» «Одесхарчокомбiнат» «Днiпропетровський металургiйний з-д iм. Петровського» «Вiнькiвцi сирзавод» «Метален» «Еквіпмент лізинг Україна» «Немірофф» «Інтерком» «Фрiдом Фарм Інтернешнл» «Богдан» «Зуївський енергомеханічний з-д» «Платинум Банк» «Оберіг» «Весна Концерн» «Кремтекс» «Емко» «Біофарма» «Акта Банк» «Кругозір» «Приватне виробничо-комерційне підприємство» «Моршинський з-д мінеральних вод» «Сітронікс Інформаційні технології» «Днепрообленерго» «Екватор» «Феррит» «Українськi цiннi папери» «Львівплодоовоч» «Яготинський маслозавод»

організатор:

«Липницький спиртовий з-д» «Екофарм» «Ветропак Гостомельський склозавод» «Остра» «Об'єднання прогрес» «Оранта» «Будівельник» «Криворіжаглобуд» «Житомиргаз» «Жилка» «Град» «Київ-Південь Плюс» «Довжоцький спиртовий з-д» «Кредитінфо Україна» «Караван» «Ленінська кузня з-д» «Люксофт-Україна» «Русанівський мясокомбінат» «Житомир-авто» «Ноен» «Лемікс» «Екопродукт» «Агроспецкомплекс» «Завод Індекс» «Вінні» «Сеймос» «Інком» «Запорожжяобленерго» «Еф Ай Ем Капітал» «Луганськхолод» «Нiкопольський ремонтний з-д» «Чортківський цукровий з-д» «Вестабуд» «Заграва» «Київелектромонтаж» «Охтирський м'ясокомбiнат» «Голандська аграрна компанія» «Бiлоцеркiвський з-д залiзобетонних конструкцiй» «Нафта-оіл» «Мелітопольський з-д трубокомпресорів» «Волиньголовпостач» «Стахановська збагачувальна фабрика» «Шахтарськвантажтран» «Лисичанський желатиновий з-д» «Овіс» «Вiнницяфармацiя» «Гефест» «Дніпро» «Енергоімпекс» «Агро-Рось» «Волиньбудкомплект» «Слайг» «НК Альянс» «Одесаобленерго» «Нiкопольський завод технологiчного оснащення» «Одесавинпром» «Артем» «Укрмедпром» «Блік-авто» «Мост-інвест» «Автокапітал» «Харківський з-д транспортного устаткування» «Житомиробленерго» «Полтава-банк» «Промислові фінанси» «Укрсиббанк» «Зерінгер» «Миколаївобленерго» «Національний резерв» «Борокський спиртовий з-д» «Альт-Агро» «Рідан-Інжирінг» «Авдiївський коксохiмiчний з-д» «Кортель» «МTI» «Рокитнiвський скляний з-д» «Дао-фарм» «Персональна електроніка» «Оптіма-фарм» «Сократ» «Енергоринок» «Електродвигун» «Руккі Україна» «Столична перспектива» «Житлобуд» «Дюпон-УКРАЇНА» «Електромашина» «Алсвіт» «Коростишiвгаз» «Київ ТРК» «Звенигородський сироробний комбінат» «Деко» «Спеціалізвоане будівельне управління» «Миколонецький Бровар» «Макіївкокс»

«Вік ойл» «Бейкер Тіллі Україна» «Ян Дженерал Продактс Україна» «Укрзалізничпостач» «Христинівський молокозавод» «Шабо» «Ковельсiльмаш» «Укррічфлот» «Атлант» «Нафтохiмiк» «Свікон» «Запорізький з-д феросплавів» «Зерноторгiвельна компанiя» «Фінком Капітал» «Укрконсалтинг» «Стаханівський машинобудівний з-д» «Навігатор» «АЛД» «Аквасервiс» «Хмельницька маслосирбаза» «Чорноморнафтогаз» «Експрес Банк» «Уманьгаз» «Фармація» «Стома» «АВЕК та Концерн» «Коктебель з-д марочних вин та коньяків» «Первомайський механiчний з-д» «Лапп Україна» «Ольвія» «Харкiвський котельно-механiчний з-д» «Черкаське хімволокно» «Метал Холдинг» «Крок» «БДО» «Газовик» «Укравто» «Медикус» «Єнакiєвський металургiйний з-д» «Кримхлiб» «Старобiльський елеватор» «Віра» «Промстрой» «Нафтогазбуд-Україна» «Івано-Франківська ТПП» «Голден Дистрибюшин» «Лексфр Україна» «Стек» «Мелiтопольгаз» «Прем'єр інтернешнл» «Яспис» «Українські вертольоти» «Ірбiс» «Укрімпорт» «Свемон Маркет» «Євроаудит» «Південний машинобудівний з-д ім. О.М. Макарова» «Сєвєродонецький оргхiм» «Бакалія» «Русь» «Черкаський автомобільний ремонтний завод» «Дніпроенергобудпром» «Фріззант» «Нафтоiмпекс» «Ейвон Косметикс юкрейн» «Макрохім» «ІД Пресинг» «Хьорман» «Авто-форум» «Цитадельбудпроект» «Метро Кеш Енд Кері Україна» «Житлопромбуд» «Фінансовий Світ» «Бершадський пивокомбiнат» «Київміськбуд» «Субару Україна» «МСЛ» «Дженерал Авто Груп» «Новi машини та технологiї» «Укртранс» «Державна пожежно-рятувальна частина №4» «Кремень» «Ланпус» «Стройгарант» «Енергомашспецсталь» «ЛГ Електронікс Україна» «Перлина Дніпра» «Первухiнський цукровий з-д» «Харківський автоцентр» «Бастма» «Золотоніський маслоробний комбінат» «Ніко» «Коростенський з-д залізобетонних шпал» «Прокредит Банк» «Фішка»

«Антал-Сервіс» «Олфа» «Лореаль Україна» «Кримський Титан» «Луганський електромашинобудівельний завод» «Вента» «Львів» «Медітрейд» «Часівоярський ремонтний з-д» «Зернопродукт» «Луганськм'ясопром» «Масталбудсервіс» «Ізі Софт» «Роберт Бош» «Брокбізнесбанк» «Погребищенський маслозавод» «Газтранзит» «Днепропрес» «Центр Спар Україна» «Новокраматорський машинобудівний з-д» «Автомотозапчастина» «Луганський енергозавод» «Луганський хіміко-фармацевтичний з-д» «Нюанс-аудит» «Харкiвський ювелiрний з-д» «Ресурс» «Орiон» «Запорізький з-д кольорових сплавів» «МБК Сіленд» «Брітіш Моторс Україна» «Авана-аудит» «Слов'янські нафтопродукти» «Імпульс» «Хмельницькобленерго» «Інвестбуд» «Агроскоп Україна» «Івано-Франківськ-Авто» «Оріль-Лідер» «Ратибор» «Придністровська залізнична дорога» «Індар» «ЮТейр-Україна» «Стройполіс» «Автоагрегат» «Авiаiнвест» «Вінницявтормет» «Миргородський елеватор» «Спецмаш» «Ліко Холдинг» «Чернігівське хімволокно» «Дизельний з-д» «ДНІПРОАВІА» «БМ Банк» «Спецметаллпром» «Іллічівський з-д» «Хонда» «Кременецьцукор» «Приазовський сирзавод» «Дніпрометиз» «Форкс» «Соколiвський Цукор» «Формаг Груп» «Укрінбанк» «Сінком капітал» «Ферротрейдінг металургійний з-д,» «Украенерготранс» «Вiнницька кондитерська фабрика» «Центренерго» «Київтрансгаз» «Вугілля України» «Дніпроазот» «Стандарт-Парк» «Модем» «Укрлiспромоптторг» «Парк тур» «Запорізьккий електровозоремонтний з-д» «Рема Львівський з-д» «Донецький з-д гірничорятувальної апаратури» «Експрес-мед» «Межибор» «Главстрой» «Укрінтеренерго» «Мусон» «Донгермес» «АХА Страхування» «Глуховецький каолiновий з-д» «Іллічівський морський торговий порт» «KGS Co» «Білоцерківська теплоцентраль» «Леннокс Ентерпайс» «Горлівський м'ясокомбінат» «Альянс Ойл Україна» «Центр фінансових послуг» «Кременчуцький хлiбокомбiнат» «Емброл інжиніринг»

«1С Україна» «Ranbaxy labaratories Ltd.» «Одеський олійножировий комбінат» «Логлаб Україна» «Екопрод технології» «Камоццi-пневматик» «Галспирт» «Полтавська птахофабрика» «Завод коксохімообладнання» «Севастопольгаз» «Азот» «Соната Груп» «ОЛМИС» «Алекс Груп» «Сфера-авто» «Фріланш» «Житомирський маслозавод» «Рідерз Дайджест» «Кримзалізобетон» «Парус» «Укрбудресурси» «Біотрейд» «Атем» «Стахановський з-д технічного вуглецю» «Львiвський хiмiчний з-д» «Донецьккокс» «Лія» «Кнауф Гіпс Донбас» «Днiпровторма» «Вістовицький з-д будівельної і художньої кераміки ім. Ю.С. Завадського» «Асстра України» «Будцентр ЦК» «Київ Спец Постач» «Елітекс» «Чорномортехфлот» «Стальпром» «Інтерфарма-Україна» «Сандора» «Інтавр» «Вінницька обласна державна ТРК» «АЕРОСТАР» «Поез-Кернел Груп» «Еско-північ» «Медіа Вест Україна» «Фортiс» «Бiловодський комбiнат хлiбопродуктiв» «Укртрансбуд» «Форвард-авто» «Полтавтрансбуд» «Майський чай» «Хемз-Ірес» «Дніпровський з-д мінеральних добрив» «Украгро НПК» «Галафарм» «УДДАсТорг» «Миколаївцемент» «Одеський коньячний з-д» «Енергетична Гільдія» «Кам'янський машинобудівний з-д» «Антрацит» «Сумський фарфоровий з-д» «Укргідроенерго» «Промакс» «Арсенал-Днепр» «Альтера Ессет менеджмент» «А1 Секюріті Груп» «Нова» «Харцизький трубний завод» «Гепард» «Іріс-Партнер» «Роздiльський керамiчний з-д» «Птахокомбінат» «Юг-контракт,» «ОТІС» «Кримгазбуд» «Нефтек оіл» «Артеріум» «Полтавакондитер» «Файкс» «Аполло» «Ейм» «Азовзагальмаш» «Донбасдомнаремонт» «Донремсервіс» «Азовмаш» «Росинка» «Прага авто» «Волинь-авто» «Нафта-Інвест» «Центр медичної реабілітації та санітарного лікування "Пуща-Водиця"» «Бруклін-Київ Порт» «Київ-градобуд» «Донецький з-д алюмінієвих профілей» «Unicredit Ukraine АТ» «Укртелеком»

«ВВС-Лтд» «Україна» «Саламандра» «Харчовик» «Азовський судоремонтний з-д» «Вiнницький iнструментальний з-д» «Авіто Дніпро» «Будівельний альянс Донбасу» «Крейнсервiс Україна» «Юніпласт» «Примабуд» «Цебіт» «Завод Алмаз інструмент» «Полiграфiст» «Автоцентр на кільцевій» «Сармат» «Мостобуд» «Кременчуцький автозбиральний з-д» «Капітан» «УкравтоЗАЗ» «Рiвне-Борошно» «Одеса-авто» «Мотор-Гарант» «Бліц-інформ» «Конарк інтелмед» «Макіївський коксохімічний з-д» «Шувар» «Альфа-Інвест» «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» «Дніпропетровський трубний з-д» «Завод ім. Фрунзе» «БРІСК РПА» «Ореанда» «МаксБет» «Спецтехноекспорт» «Віді авто» «Київ-Лада» «Стірол» «Агрофос» «Межнародні авіалінії України» «Азовський машинобудiвний завод» «Косакс енд Ко» «Лакс» «Київметробуд» «Південьзахідшляхбуд» «Кременчукм'ясо» «Укрспецполiграфiя» «Миколаївська ТПП» «Новоолександрiвський цегельний з-д» «Славутич» «Український капітал» «Ятрань» «Спецтранссервіс» «Брітіш Амерікан Тобакко» «Луга-Нова» «Бадм» «Лакталіс Україна» «Екопрод» «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» «Рур Груп С.А..» «Луганський патронний з-д» «Бурякорадгосп Ланнiвський» «Жовтневий Молот» «Балцем» «Горлівський авторемонтний з-д» «Акрон» «Донбаскабель» «Імморент Украина» «АЗМОЛ» «Бориспільський автозавод» «Днiпропетровський тепловозоремонтний з-д» «Агроком Груп» «Мекс експерт» «Втормет Костянтинiвський з-д» «Ласка Лізінг» «Черкасигаз» «Віола» «Луцьккондитер» «Червона Гвардiя» «Інфоком» «Медпромінвест» «Чорноморська ТРК» «Мій вибір» «Макіївський з-д металоконструкцій» «Лавандерія» «Позняки-Жил-Буд» «Укртехнопром» «Скарбниця» «Спецбудмеханiзацiя» «Олга» «ФК Конгрес РІФ» «АНІКА-А» «Енко Луцький електроапаратний з-д» «Лисичанськнафтопродукт» «Версія» «Реконструкцiя i будiвництво»

Україна, 2012–2013

 ПОДЯКА ОРГАНІЗАЦІЯМ-УЧАСНИКАМ ДОСЛІДЖЕННЯ

«АКБ Альянс» «Агро Дім» «Галнафтохім» «Смілянський електромеханічний з-д» «Інтелтрейд» «Студія Юрка Гуцуляка» «Гарантiя» «Миронівський з-д по виготовленню круп та комбікормів» «Днеправіа» «MIBS Travel» «Укрхiмпроект» «Волинська обласна державна ТРК» «МЕГА-ЗБУТ» «Інтерпрокат» «Спаркі Україна» «Ділова ініціатива» «Державна адміністрація залізничного транспорту України» «Кредит Європа Банк» «Імiдж Холдинг» «Полтавамоторсервiс» «Делівері» «Холод» «Лебединський нафтомаслозавод» «Дніпродорбуд» «Єврохім-Україна» «Сітіус Сервіс» «Миргородський з-д мінеральних вод» «Бердичівський хлібзавод» «Кармен» «Галуа-інвест» «Лисичанський з-д залізобетонних виробів» «Газоаппарат» «Зірниця» «Камаз» «Едланд-М» «Вівасер» «АСБ» «Українська панчiшна компанiя» «Альфред С. Топфер Інтернешнл» «Байер» «Власт-група» «Центр розвитку нерухомості» «Азовкредит» «Ізмаїльський винзавод» «Нафтогазвидобування» «Одеський консервний з-д» «Джей Ті Інтернешнл Україна» «Слов'янськолiя» «Лактiс» «Стелс моторс» «Емвей Україна» «Авто інтернешнл» «Електрозавод» «Хмельницька АЕС» «Країна» «Зоря-Машпроект» «Маспекс Україна» «Вiнницький агрегатний з-д» «Софтліст» «Завод радiоапаратури» «Прем'єр дістриб`юшин» «Октант» «Херсонський з-д карданних валів» «Макіївкагаз» «Шлях» «Завод сантехнiчних заготовок» «Август-Кий» «Український нафтогазовий iнститут» «ГНСЦЦАУ» «Новий світ» «Комета» «Конотопм'ясо» «Атон» «Канівський маслосирзавод» «Українське телебачення та радіомовлення» «Артемівський з-д шампанських вин» «УРБІ» «Ліга страхових організацій» «TQM Systems» «АБ Консультація» «Київстар Дж.Ес.Ем» «Калинiвкамiжрайагротехсервiс» «Сібі Асет Менеджмент Україна» «Сентравіс Продакшн Юкрейн» «Перша страхова компанія» «Донецький ремонтно-механiчний з-д» «Інтертелеком» «Доріндустрія» «Ліфтмонтаж-Україна» «Апостолiвський комбiкормовий з-д» «Елемент Шiсть» «Агро-союз» «Саммiт»

«Фокстрот» «Міськжитлобуд» «Придніпровський комбінат» «Реклама плюс» «Конекрейнс Україна» «Дарниця фармацевтична фірма» «Венбест» «Мегатекс-інвест» «Львівський жиркомбінат» «Ібоя» «SPOFA-DENTAL» «Автодім» «Кіровоградграніт» «Енергоатом» «Соняшник» «Елста» «Волинь-цемент» «Важпромавтоматика» «Діалогбанк» «Металiст» «Агролайт» «Мегатрейд» «Альба Україна» «Рівненська АЕС» «Поліссяхліб» «Поділля» «Новоселицький птахокомбiнат» «Фідес» «Макаронна фабрика» «Охтирський пивоварний з-д» «Укрспецтрансгаз» «Фаберлік Україна» «Київспецбуд» «Липкижитлосервіс» «Космед» «Агрон» «Донецький з-д будівельних матеріалів Астор» «Купянський молочноконсервний комбинат» «Луцький автомобiльний з-д» «Дніпроінвест» «Львiвсiльмаш з-д» «Костопільський з-д скловиробів» «Ігнатпiльський кар'єр» «Чексіл камвольно-суконна компанія» «Прикарпаттяобленерго» «Октопус девелопмент груп» «Графія Україна» «Черкаський хлiбокомбiнат» «Медтехніка» «Галенергобудпром» «Криворіжгаз» «Агрофорт» «Львівський державний з-д Лорта» «Сiмферопольський комбiнат хлiбопродуктiв» «Паралель-М ЛТД» «Чорноморполiграфметал» «Досвід» «Стрижавський кар'єр» «Драгон Капітал» «Закарпатська ТПП» «Банк Кіпру» «Альфа-моторз» «Південбудмеханізація» «Колбіко» «Кіровоградобленерго» «Кривбасвибухпром» «Київбудком» «Автострада Київ» «Луі Дрейфус» «Городенківський сирзавод» «Вік-Експо» «Форум» «Донбасенерго» «Магнат дизайн центр» «Банк регіонального розвитку» «Юнімілк» «Оржицький цукровий з-д» «Білореченська шахта» «Полтававтормет» «Єнакієвський хімпром» «Новгород-Сіверський сирзавод» «Пiвденьзахiделектромережбуд» «Сантрейд» «Південкабель з-д» «Лисичанська сода» «Аналіт» «Бухта» «Файзер Корпорейшн» «Дніпрообленерго» «Рiвнехолод» «Альтер» «Геотех» «Харкiвгаззбут» «Доктор Мауер» «Полтавська ТПП» «Юніком» «Ікстенд» «Борис Клініка» «Квазар-Мікро Техно»

«Чернівецький з-д Індустрія» «МАК» «Ватфарм» «Спортмедімпорт» «Полтавахіммаш» «Автоальянс Харків» «Інтерфіш» «Барський спиртовий комбінат» «Алчевський металургiйний комбiнат» «Універ» «Софтлайн» «Агроконтракт» «Одеський каравай» «Вiнницький дослiдний з-д» «Донбасхліб» «Первомайськдизельмаш» «Луганський машинобудівельний завод ім. А.Я. Пархоменко» «Орлан» «Український банк реконструкції та розвитку» «Метиз» «Енергопромсоюз» «Агромаш-ІФ» «Легіон» «Захiдукрвибухпром» «Донецькшахтобуд» «Дніпропетровський з-д прокатних валків» «Вінницябуд» «Спецтехсервіс» «Криворiзький залiзорудний комбiнат» «Єврокапітал» «Пріоритет фінанс» «Лiнкс» «Бужани» «Агропромислова група» «Емрис» «Глобино» «Будфарфор Славутський комбінат» «Херсонський нафтопереробний з-д» «Автосан моторс» «Сніжнянськхіммаш» «Столиця» «Президент отель» «Корюківська фабрика технічних паперів» «ГАС-СК» «Швидко-Україна» «Українська лізингова компанія» «Брокбізнесінвест» «Дрогобицький з-д автомобільних кранів» «Отрадiвська птахофабрика» «Крафт фудз Украина» «Сітіінвестбуд» «Державна виконавча служба» «Архджентіум» «Капітал груп» «Агрінол» «Іллiчiвський з-д залiзобетонних конструкцiй» «Люстдорф» «Бєлгород-Днiстровський комбiнат хлiбопродуктiв» «Агротон» «Росава-Агро» «Дарницький вагоноремонтний з-д» «Адамс» «Нові продукти» «Криммолоко» «Автоком» «Запорiзький з-д металевих конструкцiй» «Ровекс» «Глорія» «Черкаський автобус» «GPI» «Майбел» «Кредит Агріколь» «Мишковицький спиртовий з-д» «Бершадський спиртовий з-д» «Новий стандарт» «Елмiз» «Прем'єр Палац готель» «Си Гейт» «Інтербанк» «Мега Сейф» «Укрмото» «Алтер его» «Будмеханiзацiя» «Завод Цивільної авіації» «Печанiвський комбiнат хлiбопродуктiв» «Кремікс» «ДжиЕлДі інвест» «Мебель-сервіс» «Інго Україна» «Ужгородський коньячний з-д»

«Укрпошта» «Міжнародний іпотечний банк» «Ярославів Вал» «АЗОВ» «Монблан» «Денисiвка» «Харківська ТПП» «Лайт Сіті» «Лубнигаз» «Мультiплекс» «Ес Сі Ей Хайджін Україна» «Запорожкокс» «Красноармiйський динасовий з-д» «Марiупольський дослiдно експериментальний завод» «Буран» «Харкiвметал» «Кіа Моторс Україна» «Бель» «Карлсберг Україна» «Ромпетрол» «Євролаб» «Кен-Пак» «Віойл-агро» «Хекро пет Лтд» «Маниковецький спиртовий з-д» «Ей Бі Сі Центр» «Європоль» «СЕЛМА» «Лiгобуд» «Слов'янський механiчний з-д» «Запорiжсталь» «Мажар» «УГМК-Авто» «Укрветпромпостач» «Старокостянтинівський молочний завод» «Черкаський агротепличний комбiнат» «Богдан-Лізинг» «Львівський науково-дослідницький радіотехнічний інститут» «Ел-Майстер» «Раціональні інвестиційні технології» «Агробудмеханізація» «Конотопський арматурний з-д» «Світова будівнича система» «Австрійські авіалінії» «Пiвденспецбуд» «Веста» «Укрсибінвест» «Харківський жировий комбінат» «Енергополіс» «Амстор» «Запорізький залізорудний комбінат» «Обрій» «Шанхай Імпекс» «Кросс» «Вовчанський агрегатний з-д» «Перно Рікар Україна» «Державне підприємство спеціального звязку» «Анкомтех» «Донецькгірмаш» «Нікопольський з-д технологічного оснащення» «Донецькпріораудіт» «Черкаська обласна державна ТРК» «Чабаниміськбуд» «Нові Технології» «Могунцiя Україна» «Дубовязівький спиртовий з-д» «Електромаш» «Пирятинський сирзавод» «Фарлеп-інвест» «Фед» «Запорізький кабельний з-д» «Автоприват» «Богодухiвський молокозавод» «Ювеста Груп» «Нерухомiсть столицi» «Міськбудінвест» «Азовінтекс» «Дефіс» «Павлоградвугiлля» «Істок» «Проторус» «Азовські мастила і оливи» «Авто інтернешнл» «Харківський з-д шампанських вин» «Житомирський з-д обгороджувальних конструкцій» «Епіцентр К» «Сімферопольський з-д пластмас» «Славутський солодовий з-д» «Рiвненська фабрика нетканих матерiалiв» «Штрабаг» «Євпаторiйський з-д будiвельних матерiалiв» «Нестле Україна»

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

«Новотрейд» «Волиньзовнiшторгхлiб» «Укрзалізниця» «ПЗУ Україна» «Імперiя-С» «Ем Ті Ай» «Квадрат-Україна» «Харківська муніципальна страхова компанія» «СТМ» «Нікопольський завод нержавіючих труб» «Славута» «Панда Секьюріті» «Лізинговий бізнес» «Волиньобленерго» «Луганськшахтопроходка трест» «Біоімплант» «Укравтопром» «Ютіко» «Автотрейдинг» «Чернівецький машзавод» «Алекс» «Українська транспортна страхова компанiя» «Агрохiмцентр» «Європейськi Технологiї» «Укргазенерго» «Івекс-капітал» «Лiнде Газ Україна» «Братислава» «Укртехносинтез» «Західна молочна группа» «ЗААТЕН-УНІОН Україна» «Оптима-Фарм» «Кримгаз» «Кавес» «Харківський лікеро-горілчаний з-д» «Оліяр» «Реарді» «Максімус» «Київметалопром» «Центенергобуд» «Донсплав» «ДАНКО» «Одесновобуд» «Ладижинський з-д силікатної цегли» «Донецька залізнична дорога» «Микитiвський гранiтний кар'єр» «Група компаній спарта» «Роза вітрів» «Нарп» «Газенергокомплект» «Лукор» «Фудаворлд Маркетинг» «Міжнародна аудиторська група» «Ліко-Капітал» «Вестлізинг» «Європейський страховий альянс» «Українське дунайське пароплавство» «Центр промислової кооперації» «Іванівський спеціалізований кар'єр» «Запоріжметал Холдинг» «Каштан» «Житомирмолоко» «Сіменс Україна» «Астат плюс» «Донагроімпекс» «Хамадей» «Житлобудівний комбінат №3» «Павлоградський хімічний з-д» «Укргiдроспецфундаментбуд» «Пластополiмер науково-виробниче пiдприємство» «Мамалигiвський гiпсовий з-д» «Мальва» «Артемівський машинобудівний з-д» «Allianz Україна» «Промзапал» «Мелiтопольський олiйноекстракцiйний з-д» «Херсонський суднобудiвний з-д» «Фоїл Сек'юрiтiз Нью Юроп» «Меджестiк» «Імуноген-Україна» «Горловский з-д Реммаш» «Водна техніка» «Цеппелін Україна» «Паркер Плюс» «Рошен» «Смарт-Холдинг» «Агрохімінвест» «Укргаздобича» «Комерц плюс» «Хліб України» «Фактор-аудит» «Група управління бізнесом» «Сільгосппродукт» «Одессагаз»

«Чернiвцiгаз» «Шполянський молокозавод» «Континент Нафто Трейд» «Олімпійська Україна» «Веско» «Даніель» «Рівненська обласна державна ТРК» «Західно-український консорціум» «Хорольська механiзована пекарня» «Бондар» «Єврокон Україна» «Конструкцiя» «УніТел» «Созіда» «Ковельмолоко» «Дніпрококс» «Ексімед» «Одiсей» «Ефект» «Днiпропетровський з-д прокатних валкiв» «Атолл Холдінг» «АвтоЗАЗбанк» «Автоальянс» «Борщагівський хіміко-фармацевтичний з-д» «Київський суднобудівний судноремонтний з-д» «Ужгородський професійний машинобудівний ліцей» «Київсільелектро» «Автоцентр на столичному» «Київпідземшляхбуд» «Нафтогаз України» «Дніпропетровський стрілочний з-д» «Криворіжіндустрбуд» «Елопак-Фастів» «Дніпрогаз» «Мотор Січ» «Галичфарм» «Грінвуд груп» «Ресурси Донбасу» «Днiпропетровський холодокомбiнат» «Украгролiзинг» «Приват Холдинг» «Шахта ім. Засядько» «Київський вітамінний з-д» «Укргазвидобування» «Ентранса» «Хокер» «Біо плюс» «Дядя Ваня» «Київводоканал» «Євроцемент Груп-Україна» «Мелiтопольський з-д тракторних гiдроагрегатiв» «Захiденерго» «Біокон» «WKN Windkaft Nord AG» «ДС УКРТОРГ» «Житомирська ТПП» «ЄвроГазБанк» «Чернiгiвський молокозавод» «Нові мережі Україна» «Автосоюз» «Миронівська птахофабрика» «Надія» «Запорізька АЕС» «Прогрес» «Дністер» «Дар Сонця» «Санлайт Украина» «Капустянський гранiт» «Чернiвецький олiйно-жировий комбiнат» «Харківська ТЕЦ-5» «Малинська паперова фабрика» «Адідас-Україна» «Орландо» «Формула» «Амплiтуда» «АІС» «Алтема» «Візз Ейр Україна» «Малті» «Конотопський молзавод» «Національна будівельна компанія» «Новомосковський з-д мінводи» «Львівський локомотиворемонтний з-д» «Лозівський ковальсько-механічний з-д» «Ензим» «Укрінвест» «Донбасмеханомонтаж» «Спайк ВКФ» «Медекс» «Меркурiй-Інвест» «Східні ресурси» «Облпаливо виробниче об'єднання» «Автогарант АВ»

«Орджонікідзевський рудоремонтний з-д» «Шахтоуправління Донбас» «Рейд» «Великоанадольський вогнетривкий комбiнат» «Дьолер Україна» «Моноліт» «Київенерго» «Новгород-Волинський мясокомбінат» «Арія моторс» «Віадукт» «Берегиня-Крим» «Леотур» «Стар Транс Евро» «Луганськдрук» «Лубнифарм» «Завод Комунар» «Скандік моторс» «АзовЕлектроСталь» «Завод Золото» «Старатель» «Кам'янський з-д марочних вин» «Медафорком-центр» «Кристал» «Стандарт плюс» «Черемош» «Рiвнефармацiя» «Бiличi гiрничовидобувний i каменеобробний комбiнат» «Ренесанс Капітал Україна» «Електроламповий з-д Альфа» «Іноваційна» «Енергетична компанія України» «Суха балка» «Марiупольський з-д важкого машинобудування» «Промвибух» «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» «Лафарж Гiпс» «Нижньоднiпровський трубопрокатний з-д» «Укрспецвагон» «Луганський мясокомбінат» «Буддеталь» «Гудянський елеватор» «ГПК Україна» «Ідеал» «Стак Плюс» «Альтком» «Холодокомбiнат № 3» «Чернiгiвський молокозавод» «М-Брок» «Фитофарм» «Севастопольський безалкогольних напоїв з-д» «Контакт» «Запорiжжяобленерго» «Скай дрім» «Вінніфрут» «Костянтинівський металургійний з-д» «Севастопольський морський з-д» «Укржитлокомплекс» «Продукти України» «Богородчанинафтогаз» «Дiавест» «Агроінтер» «Новогорлівський машинобудівний з-д» «Вітмарк-Україна» «Людмила-фарм» «Імідж-аудит» «Самсунг» «Краснодонуголь» «Сiверянка» «Роменський з-д продтоварів» «Вiола» «Київмедпрепарат» «Яна» «Астарта-Київ» «Гала радiокомпанiя» «Хоростківський спиртовий з-д» «Нібулон» «Харкiвобленерго» «Ліга Бізнес Інформ» «Ленд-Інвест» «Велта» «Профі-Аудит, Аудиторська фірм» «Ей-І-Ес Рівнеенерго» «Артемівський спиртовий з-д» «Сiльвер полiграф» «Альфа Банк» «Грін Банк» «Шепетiвський цукровий комбiнат» «Єнакієвський мясокомбінат» «Горобина» «Дженералі Гарант» «Природнi ресурси» «Агромарс» «Аланта-трейд»

організатор:

«Конотопський з-д по ремонту дизель-потягів» «Севастопольська ТПП» «Спецкомплек» «Мармуровий палац плюс» «Продес» «Сталь» «Укрпластик» «Ситронікс» «Істина» «Златобанк» «Бериславський машинобудівний з-д» «Одесакондитер» «Оріфлейм Косметікс Україна» «Союз трейд компані» «ДШЕМЕР "Україна"» «Миргородський завод продтоварів З» «Велет» «Авакс» «Іллічівський зерновий термiнал» «Черкаська птахофабрика» «Ясинiвський коксохiмiчний з-д» «Дніпрозв'язок» «Одеський цементний з-д» «Моліс» «Олімп» «Комфорт сервіс» «Проект-Бюро» «Фрут мастер груп» «Донецькміськгаз» «А.В.К. Мукачево кондитерська фабрика» «Бахмачконсервмолоко» «Аспект-Транссервіс» «Нікопольський завод феросплавів» «Донбас Палас» «Веселка ТРК» «Консомерс-Скло-Зоря» «Фiнансово-будiвельна група» «Петровський машинобудiвний з-д» «Воздвиженський» «Хенкель Україна» «Чернігівгаз» «Реноме» «Багет» «Науково-дослiдний iнститут радiотехнiчних вимiрювань» «Спецтехоснастка» «Спецтехнологія» «Волякабель» «Пiвденно-захiдна залiзниця» «Сі ей автомотів» «Укррембудінвест» «Аванте страхова компанія ЗАТ» «Фоззі груп» «Запоріжсталь» «Ві Ді Автострада» «Бітімпекс-Оіл» «Іллiчiвський паливний термiнал» «Шаргородський маслозавод» «Чумак» «ДАНА КФ» «Новоград» «Дрімхауз Україна» «Укрриба» «Золочiвагро» «Мілленіум Прогрес» «Весна» «Українська автомобільна корпорація» «Соломон» «Альцест» «Прилуки» «Індустріальний союз Донбасу» «Імідж Папір» «Астра М» «Гамалія» «Сумхімпром» «Укренергочормет» «Львiвський iнструментальний з-д» «Агенство атомних новин» «Бориспіль аеропорт» «Регом» «Опоряджбуд» «Донецький міський молочний з-д» «Севастопольенерго» «Укргазтехзвязок» «Сігма» «Харківська бісквітна фабрика» «Автоматизовані системи керування і обслуговування» «Прилуцький хлiбозавод» «Ей Ел Ді» «Паляниця» «Ісузу Україна» «Макiївкокс» «Будмаш» «Верхньодніпровський авторемонтний з-д» «Кредит Колекшн Груп» «АгроСфера Україна»

«Еталон» «Фiлдес Україна» «Соммельє» «Сіті Транспорт Груп» «Софiя Київ» «Галі» «Горліівський машонобудівник» «Візар» «Сілвер Центр» «Львівський радіоремонтний з-д» «Мегатранс» «Комсомолець» «ВТБ Банк» «Медіа Лайф Ентерпрайз» «Нафтогазобладнання» «Одеська обласна державна ТРК» «Експогаз» «Камелот» «Дружківський машинобудівний з-д» «Єврострой» «Готель Голосіївський» «Оксфорд медікал» «Житомирські ласощі» «Рамбурс-Елеватор» «Ріхтер Гедеон» «Інтернет комунікації» «Стальканат» «Енергокомплекс» «Фінекс» «Барвінок» «Промлитзавод» «Банкомзв'язок» «Дніпропетровський металургійний з-д ім. Петровського» «Новий стиль» «ВАТЕС» «Харківський електоромеханічний з-д» «Харківський машинобудівний з-д Світло шахтаря» «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького» «Сміламаш» «Кримський содовий з-д» «Чернiгiв вторчормет» «ІРВА» «Елефант» «Фінінком» «Місто Банк» «ВАБ Лізинг» «Будінвест» «ES 6 group» «Вітал-А» «Плаз» «ЮПІТЕР ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП СК» «Інтерхім» «Павлоградський з-д автоматичних ліній та машин» «Одеслiфт» «Горизонт» «Велес» «Сталькант» «Міська страхова компанія» «ДеВіжен» «Перспектива» «Енергомашкомплект» «Гідросила» «Сприяння лізингова компанія» «Консервмаш-Агросервис» «Володимир-Волинський цукровий з-д» «Інформтехнологія» «БЕКАС» «Swedbank» «НАК Нафтогаз України» «Проктер енд Гембл Україна» «Кременчукнафтопродуктсервіс"» «Демос-90» «Донецькшахтопроходка» «Асер» «Асоціація "Правовласників та постачальників контенту"» «Маріупольгаз» «Сібіс» «Аеропорт Одесса» «Швидко-Україна» «Житомирська обласна державна ТРК» «АМІ» «Чернiгiвський з-д будiвельних матерiалiв» «Луганський електроапаратний завод» «Альянс-жилбуд» «Бiлоцеркiвська книжкова фабрика» «Секьюріті Тестлаб» «Укртранснафта» «Інкла» «Букрос» «Караванський спиртовий з-д» «Джі Пі Ай»

«Кримметалоторг» «ВУСО» «Флайтон» «Нива Синиця» «Укржилбуд» «Галімпекс-склодзеркальний з-д» «Хлібпром» «Броварський домобудівний комбінат» «Граве-Україна» «Балтора» «Будіндустрія бахчисарайський комбінат» «Азово-Чорноморська» «Лiзинговий Дiм» «Кременчуцький сталеливарний з-д» «Хертц» «Ліфтек» «Донецький булочно-кондитерський комбінат» «ЛендМаркет» «Будiвельнi матерiали» «Регіональний центр аудита фінансового консалтинга» «Союз-віктан» «Закарпаттяобленерго» «Закарпатська продовольча група» «Ловекс» «Одеський масложиркомбинат» «Укравтодор» «Євротек» «Монастирищенський Ордену трудового червоного прапора машинобудівний з-д» «Альф» «Лукойл-Україна» «Натурпродукт-Вега» «Ранкор» «Ukio Bank leasing» «Святогорский з-д мінеральних вод» «Київгаз» «Сарненський хлiбозавод» «НОРД» «Будівельні технології» «Завод сталевого дробу» «Новокаховський електромашинобудівний завод» «Сучасні технології будівництва» «Ніко-Україна» «Рось» «Крюкiвський вагонобудiвний з-д» «АНТК ім. Антонова» «Макош-Т» «Пiвнiчний гiрничо-збагачувальний комбiнат» «Верхньодніпровський машинобудівний з-д» «Вімм-білль-данн Україна» «Кагма» «Джерман моторз» «Каштан-Петролеум» «Ощадбанк» «Оптіма» «Укрнафтохiмпроект» «Укрзахiдвуглебуд» «Шполянський з-д продтоварів» «Цивiльбуд» «Веліон» «Інфокон агенство» «Дніпропетровський втормет» «ДіТіЗет» «Днiпровагонмаш» «Днiпроспецсталь електрометалургiйний з-д iм. А. М. Кузьмiна» «Кварц» «Українська гiрничо-металургiйна компанiя» «Полтавський хлiбокомбiнат» «Авто-Шанс автосалон» «Дніпропетровський з-д мостових залізобетонних конструкцій» «Гарант» «Бердянський кабельний з-д» «Вістек» «Картель» «Леман Україна» «Запорiзький з-д феросплавiв» «Південшляхбуд» «Цифротех» «Хімобладнання» «Волиньхолдінг» «Фармасофт» «Завод Луггідромаш» «Вінницягаз» «Харків-авто» «Львівська залізнична дорога» «Черкасиобленерго» «АРМА» «Уніка» «Професійний фондовий менеджер

КУА» «Завод ЗБК №1» «Галс» «Повстин» «Євроформат з-д» «Балмолоко Плюс» «Азовкабель» «Ліаг Технік Сервіс Україна» «Івано-Франківський м'ясокомбінат» «Азовська кредитна компанія» «Полтаванафтогаз» «Завод Іллічівський» «Колійні ремонтні технології» «Мелітопольський Мясокомбінат» «Металс трейд» «Оптімус» «Блакитний поліс» «СКФ Україна» «АІСЕ Україна» «Одеська теплоелектроцентраль» «Електронікс Україна, ЛГ» «Аванті» «Автомобільний дім Одеса» «Авантаж Капітал, КУА» «Орбіта телевізійна компанія» «Кліринг-Агро» «Бік Україна» «Оболонь» «Наталка» «Укргазбанк» «СЕБ Банк» «Арт-моторс» «А.Т. Консалтинг» «РД Банк» «Верхньоднiпровський ливарномеханiчний з-д iм. 1-го травня» «Авiаiнвест фiрма» «Алчевський коксохімічний з-д» «Сумихімпром» «Будіндустрія» «Авангард 95» «Люксоптика» «УВК Україна» «Філіпп Морріс Україна» «Моноліттрансбуд» «Ваш вибір» «Вінницяобленерго» «Волочиськ-Метиз» «Днiпро днiпропетровський пивоварний з-д» «Автоцентр Енергія» «Абсолют Офіс» «Бориспільське бюро технічної інвентиризації КП» «Меркс Мобіле» «Укравтоінвест» «Українська національна стивідорна компанія» «АРТ Інвест» «Криворiзький сурiковий з-д» «Меркс Груп» «Олевський хлiбозавод» «Лада-Україна» «Ястреб» «Інтертранс» «Гала Сервіс» «Украгровибухпром» «Автохаус Київ» «Кьюмедіа» «Автоінвесбуд» «НФСК Добробут» «Київобленерго» «Чезара чернiгiвський з-д радiоприладiв» «Дашукiвськi бентонiти» «Дніпропетровський з-д стінових матеріалів» «Київський ювелірний з-д» «Системи майбутнього» «Статус» «Євроекспрес» «Вишняківський спиртовий з-д» «Харківський коксовий з-д» «МСТ» «Укрзолото» «Інфузія» «Павлоградхiммаш з-д» «Атомбудмеханізація» «Малбі» «Полтавський алмазний інструмент» «Цукропроммеханізація» «Мандарин Плаза» «НРБ» «Банк Південний» «Унiбудiнвест» «Колос» «ФМП» «Екос Лтд» «Рейл» «Євролізинг» «Оскар» «Одеський експериментальний з-д

технологічного обладнання» «Кондиціонер» «Енергопроект» «Блек Сі Шіппінг Сервіс ЛТД» «Промбудтехносервіс» «Автобум» «Ялтинський м'ясозавод» «ОМЕГА» «Золота краплина» «Дружківський з-д металевих виробів» «ПРОФІ-ПОЛ» «НТА» «Дублянський спиртовий з-д» «БМС Консалтинг» «Лев» «Леоні Ваерінг Системс» «Подільський край» «Жуляни» «Акцент-АВ» «Партизан» «Запорізький абразивний комбінат» «Єврофiнанс» «БК Камелот» «Український страховий дім» «Ерлан» «Синельникiвська теплоiзоляцiя» «Букрос» «Олімпік Агро» «Нова лінія» «Вінтер» «Регенерат» «Черкаситара» «Коростенський з-д шляхових машин Жовтнева кузня» «Артем-авіа» «Державна інспекція з карантину рослин м. Києва» «Нова зірка» «Стрiтекс» «Фіолент з-д» «Перше травня» «Експобанк» «Крим реал естей інжиніринг» «Хімічний з-д Південний» «Харківобленерго» «Бершадьмолоко» «Дніпрошина» «Запоріжгаз» «Азовмашпром» «Геркулес» «Іста-Центр» «Новомосковський трубний з-д» «Регіон-банк» «Луцький спиртово-горілчаний комбінат» «Амвросіївський хлібзавод» «Ланіт» «Ізмаїльський суднобудiвельносудноремонтний з-д» «Черніговське хімволокно» «Хьотс» «Львiвагромашпроект» «Кривбасшахтопроходка» «Фармак» «Червона зірка хімфармзавод» «Кримбуд» «Київцемент» «Хива Груп» «Спецбудмонтаж» «МСбуд» «Асоль» «Кока-кола Беверіджиз Україна Лімітед» «Айслаг» «Віньківці сирзавод» «Івано-франківський арматурний з-д» «Шенкер» «Марiупольський млинкомбiнат» «Закарпатгаз» «Респект» «Центроліт» «Інтербудмонтаж» «Гал-Експо» «Київський мотозавод» «Полтавський турбомеханічний з-д» «Перша західноукраїнська лізингова компанія» «Завод Южкабель» «Харківський тракторний з-д ім. С. Орджонікідзе» «Бізнес-інформ» «Хрещатик» «Металургійний з-д Армліт-Донбас» «Централь» «Індіго» «Стахановский вагонобудівельний завод» «Чорноморгідробуд» «Полтавпиво» «Сателіт Моторc» «Енран»

Україна, 2012–2013

 ПОДЯКА ОРГАНІЗАЦІЯМ-УЧАСНИКАМ ДОСЛІДЖЕННЯ

«Максан» «Слобожанська будівельна кераміка» «Запорізький хлібзавод» «Автотек» «Креатив» «Пролетарій» «Пентопак» «Банківські технології» «Юнекс» «Авдіївський з-д металоконструкцій» «Закарпатська обласна державна ТРК» «Кiровський» «Keuhne&Nagel» «Енерговугілля» «Континіум-Галичина» «ГЛАС ТРК» «ДЕМЗ» «Луганська групова збагачувальна фабрика» «Спінакер» «Медвін» «Будгiдравлика з-д» «Індустріально-експортний банк» «Баштанський сирзавод» «Атлантіс» «Українсько-Бельгiйське сумiсне хiмiчне пiриємство» «Андрушівський маслосирзавод» «Вілен» «Зірка» «Полтавський ливарно-механічний з-д» «Єврокар» «Кампус Коттон Клаб» «Віпос» «Сперко Україна» «Адміністратор пенсійного резерву» «Кривбас» «Холдинг охоронних підприємств» «Константа» «Інфокомерс» «Львівобленерго» «Керамет» «Інтертайл» «Луцьксантехмонтаж» «Шаллер-Київ» «Санте-алко» «Інститут транспорту нафти» «Олсідз Україна» «Дубномолоко» «Спецзв'язок» «Індустріально-метизна спілка» «Краматорський металургійний з-д ім. Куйбишева» «Алвона» «Газ України» «Крименерго» «Кисневий з-д» «Днiпрополiмермаш» «Єврошпон-Смига» «ПРОСТО» «Європейський стандарт» «Пегас Туристик» «Альфа-газпромкомплект» «Львівський лікеро-горілчаний з-д» «Союздрук» «Кузьминецький цегляний з-д» «Хотинське автотранспортне пiдприємство» «Олвiта» «Упек Трейдинг» «Укртехнофос» «Хіммашнафтогаз» «Волиньфарм» «Західна нафтогазова компанія» «КОНТІ» «Бмк планета-буд» «Вольво Україна» «Фактріал-2005» «Донвентилятор з-д» «Авіас» «Сан ІнБев Україна» «Сингента» «Херсонгаз» «Малинове» «Електротранс» «Агріматко-Україна» «Житлоінвестбуд» «Ловік» «Пiвнiчтранс» «АСКО-Медсервіс» «Сентоза» «Барський машинобудівний завод» «Аккорд-Тур» «Каракубське хлiбоприймальне пiдприємство» «Денза» «Сімферопольський електротехнічний з-д» «Проспект Інвестментс»

«ПУМБ» «Запорiзький залiзорудний комбiнат» «Експеримент» «РосУкрЕнерго» «Макiївський з-д шахтної автоматики» «Медіа Ком» «Міратех» «Одісей авто» «Костянтинівський з-д металургійного обладнання» «Преміум» «Київ-Атлантик Україна» «Райффайзен Аваль» «Галь-Дженерал транс» «Запоріжвогнетрив» «Ікс-Маркет» «Ювеліреліт» «Євробанк» «Укрелектроапарат» «Експериментальний механічний з-д» «Аеросвiт» «Закарпатнафтопродукт» «Азбодеревскло» «Еталонконсалт» «Запорожтрансформатор» «Ві Ей Бі Лізинг» «Харківський підшипниковий з-д» «Украгротех» «Реноме ТРК» «Центральний гiрничозбагачувальний комбiнат» «Атлант-М» «Либідь» «KM CORE» «Дніпровський круг» «Пiастрелла-К» «Контракти-Аудит» «Українська незалежна ТВ-корпорація» «Азовський судноремонтний завод» «Промекономбанк» «Енергопрогрес» «Криворiзький з-д гiрничого машинобудування» «Спецвуглемаш» «Інто-Сана» «Сніжнянський машинобудівний з-д» «Свіспорт Україна» «Бахмутський аграрний союз» «АРТ-МАСТЕР» «Леда, ДП» «ІСА-Юнiон» «Бориславська центральна база виробничого обслуговування» «Лія» «Грані» «Запорiжстальбуд» «Укрнафта» «Глобус» «Нововолинський ремонтно-механічний з-д» «Рожнятівнафта» «Клініка Медеско» «Порше Україна» «АВТ Баварія» «Діскавері» «Центросервіс Плюс» «Західінкомбанк» «Умань ферммаш» «Комінмет» «Галбуд» «МБ Медіа» «Злет кредитна спілка» «НПК – Галичина» «Універсальна» «Лугансктепловоз» «Будмакс» «Патент» «Шелл Енерджі Юкрейн» «Грета» «Мобілочка» «АТП Стріла» «Донбаська Паливно-Енергетична компанiя» «Харківський мясокомбінат» «Київбудінвест» «Венчурні інвестиційні проекти» «Кабельний з-д Тумен» «Павлоградуголь» «Овечацький спирий завод» «МД Груп» «Лукойл-одеський нафтопереробний з-д» «Кiнто» «Медфарком» «Аспект» «Сістем Трейд Україна» «Ніжинський механічний завод» «Екобуд»

«Яппі Лімітед» «ОТI» «Будівельна українська спілка» «Волинська ТПП» «Аванпост-Прім ВБ» «Укіо Банк Лізин» «Синельниківський ресорний з-д» «Стахановський з-д феррославів» «Каліон Банк» «Донецькінаудит» «Чайна країна» «Київпастранс» «Артур-К» «Електронприлад» «Ексіст Україна» «Вентиляційні системи» «Меркурій» «Дніпропетровський з-д бурового обладнання» «ІМЕКСБАНК» «Есперт» «Молочник» «Коровай» «LMMY KEY UKRAINE» «Експоiнвест» «Брокбізнес» «Бершадський електротехнічний з-д» «Полтавський олійноекстракційний з-д кернел груп» «Армапром» «Луганська вугільна компанія» «Дятькiвцi» «Черкаський шовковий комбiнат» «Каскад» «Херсонобленерго» «Херсонська кондитерська фабрика» «Дiта» «Інтерлогос компанiя» «Донецький металопрокатний з-д» «Дніпронафтопродукт» «Дельта Життя» «Укрiнпро» «Укрвуглебуд» «Гiльдiя» «СТС-Інвест» «Керамiк» «Луганскгаз» «Молочний альянс» «Фрегат» «Грін Банк» «Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» «Укрелеваторпром» «Рiвнеавтошляхбуд» «Істіл менеджмент» «Сітібанк Україна» «Ровенькиантрацит» «Житомирський лікеро-горілчаний з-д» «Кiровоград-Авто» «Залозецький спиртовий з-д» «Одестрансбуд» «Модуль» «Одеський з-д шампанських вин» «Українсько-середземноморські авіалінії» «Острієн Ерлайнз» «Київський маргариновий з-д» «Аскіо» «Сігмаблейзер Україна» «Агроекопродукт» «СУРА» «Вінницямясо» «Ясинуватський машинобудівний з-д» «Сілур» «Бетон» «Плутон» «Подільський цемент» «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» «Ювелірний завод Багет» «Латагро» «Ломбард Україна» «Харп трейдинг» «Луганський ливарно-механічний з-д» «Вапнярський молокозавод» «Галичина» «Сінево» «Затишське хлiбоприймальне пiриємство» «Мотор-Деталь» «Агро-спектр» «Херсонський оптовий торговий дім» «Ефективні інформаційні системи» «Металопром» «РІО» «Кам'яномостiвське хлiбоприймальне пiдприємство»

«Шкіряне підприємство Світанок» «Філіпс Електронікс» «Ферреро Україна» «Макдональдс» «ЖБК Ваш Дім» «Харківський з-д електроапаратури» «Фаворит» «Павлоградский станкозавод» «Завод упаковочного оборудования Термо-Пак» «Райз» «Петрокоммерц-Украина» «Сімек КДВ СК» «Карлiвський машинобудiвний з-д» «Стрий меблевий комбінат» «Літинський молочний з-д» «Петровский завод вугільного машинобудування» «Капітал інвест буд» «Провідна» «Сучасник» «Лекхім» «Армліт-Донбас» «Хайдельберг Цемент Україна» «Престиж груп» «ELCO Ukraine PE» «Босфор Ойл» «Інтеком» «Калита» «Севастопольська обласна державна ТРК» «Українські радіосистеми» «Альтаір» «Черкаська провідна компанія» «Запорізький масложирокомбінат» «Мегаполіс» «Житомирський з-д металоконструкцій» «Хай Термал Технолоджис» «Золотий колодязь» «Інгулецький гiрничозбагачувальний комбiнат» «Поликомбанк» «Склоприлад» «Київінвестбуд» «Сумимостобуд» «Київський Електровагоноремонтний з-д» «Орхiдея» «Радінвест» «Укрконтракт» «Здоров'я народу» «Айленд» «ЧАЙКА» «Сакский з-д будiвельних матерiалiв» «Іскра» «Галлахер Україна» «Наумівський спиртовий з-д» «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» «Укртранслізинг» «Діларіс» «Укрмедтехніка» «Павлоградський з-д нестандартного обладнання» «Хорс» «Патіс» «Готель-Сервіс» «Дніпропетровськгаз» «Ніссан Моторс Україна» «VAB Лізинг» «Атан-Крим» «Приват-Банк» «Енергоресурси» «Аміго» «Одонтомед» «Краматорський м'ясопереробний з-д» «Кряж» «Мелiтопольський компресор» «Божедаровський елеватор» «Азовсталь» «Надра Концерн» «Народний Капітал» «Дельта Вілмар» «Сатіс» «Піллар» «Промкомплект» «Синтез Ойл» «Складське досвідне лісомисловське господарство» «Укрферрі» «Полтаваголовпостач» «Спеціальний Дорожній Сервіс» «Запорізький автомобілебудівний з-д» «Івано-Франківський локомотиворемонтний з-д» «Фондовий капітал» «Золотоношам'ясо» «Макiївський металургiйний з-д» «Донбас-кредит»

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

«Славутський хлiбозавод» «Ініціатива» «Ротакс» «Чернігівський автозавод» «Гіпсовик» «Завод Альфа-газпромкомплект» «Авантаж» «Возко» «Маркасон» «Рівненський ливарний з-д» «Завод залізобетонних конструкцій ім. Ковальської» «Адам і Єва» «Асфальтобетонний з-д» «Мілкіленд-Україна» «Інтерпайп НТЗ» «Автомобільні дороги України» «Антам» «Запорізька обласна державна ТРК» «Савсервіс столиця» «Калина» «Алсвит» «Кормотех» «Діамантбанк» «Східний гірничозбагачуваний комбінат» «Мідланд груп» «Перша прокатна компанія» «ВіДі Логістикс» «Бібльос фабрика» «МФК-Центр» «Біофармтех» «Запорiзький сталепрокатний завод» «Укрпрофоздоровниця» «Уманський лікеро-горілчаний з-д» «Ніколь Моторс» «Астрон» «IDS Group» «Вексель» «САП Україна» «Бердянські жниварки» «Новоселiвський гiрничозбагачувальний комбiнат» «Караванський з-д кормових дріжджів» «Криворізький міськмолокозавод № 1» «Всеукраинская управляющая компания» «Аякс» «Маркет» «Полiмерагро» «Луганський енергетичний альянс» «Європейська аудиторська груп» «Долмарт Україна» «Сімейна позика» «Харківський електрощитовий з-д» «Білоцерківмаз» «Мукачiвський пивоварний з-д» «Більшовик» «Асат Україна» «Меджестiк» «Веркон» «Украерорух» «Ситопром» «Альфа Гарант» «Еллі Лілай Восток» «Укрводоканал» «Хмельницькзалізобетон» «Капітель» «Аквавіт-а» «Авуар» «Фінако-Життя» «Каргіл» «Кінологічний Клуб України» «Іпобанк» «Взаємний кредит» «Добробут» «Євромоторс» «Валекс» «Нью Медікал» «Київвтормет» «Український автомобільний холдинг» «Рейнфорд» «Світ електроніки» «Всесвіт» «Дари природи» «Запоріжжя-авто» «Сафрон автосалон» «RISOIL TRADING LIMITED» «Мрія-Інвест» «Антрацитовский ремонтно-механический з-д» «Аеробуд» «Антарес» «Карло Пазолiнi Трейдiнг» «Юніверсал Секьюрітіз» «Сімерекс»

«АСКА-життя» «Лагода» «Будiндустрiя» «Логос» «БРВ Київ» «Фора» «Укрсервісбуд» «Датагруп» «Ольга» «САМ» «Західно-українська аудиторська компанія» «Махаон Україна» «Автокраз» «Побужеський феронікелевий комбінат» «Савсервіс Карпати» «Галпро-консалт» «Сєвєродонецький завод хімообладнання» «Елекон» «Примор'я СК» «Укроптторг» «Союз-Авто» «Бізнес Тюнінг Центр» «Слобожанський агрокомбiнат» «Сумиобленерго» «Харьківобленерго» «Плодоовоч» «Будкластер» «Гранд» «Мотор Банк» «Укрхіменерго» «Кернел-трейд» «ІСТ інтернешнл» «Веста-сервіс» «Херсонський комбінат хлібопродуктів» «Новокаховський електромашинобудівний з-д» «Франклін груп Україна» «Вiнницяпобутхiм» «Соломія» «Богуслав Банк» «Укрпродінвест» «Донфармхолдинг» «Яворівбуд» «Донбасаеро» «Зоря Київська» «Винзавод Шабо» «Автек» «Карпатнафтахім» «Кремечуцький міськмолокозавод» «Пріоком» «Вiта» «Крона» «Октан» «Актив Банк» «Фреш Ап Концерн» «Спеценергоавтосервіс» «Харкiвметробуд» «Агропродторг» «Луганский з-д Сантехдеталь» «Річ-Тур» «Науково-виробничий концерн» «Спецбетон з-д» «Мрія» «Енергомаш» «Дніпропетровський хлібозавод №9» «Пирятинський мясокомбiнат» «Луганск-Авто» «Укрексім банк» «Унікредит Банк» «Дніпро Мотор Інвест» «Агрокомплекс» «Галичина Табак» «Пласт» «Гербор-Холдінг» «Полтавський гiрничозбагачувальний комбiнат» «Аргус» «Росава» «ХХI Столiття» «Експеримент донецький машинобудiвельний завод» «Релеекспорт» «Галещинський машинобудiвний з-д сiльськогосподарських машин та обладнання» «Чернівціобленерго» «Родоніт» «Красногорівський вогнетривкий з-д» «Корал тревел» «Завод точної механіки» «Стар медія» «Парекс Ассет Менеджмент Україна» «Чехпол Енерджи Інвест»

ЗАГАЛОМ: 2609 компаній

організатор:

Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

АЛЕКСАНДРОВ Дмитро Костянтинович «Александров та партнери», МЮК Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

05.10.1975 р.

Київ

17 років

+380 (44) 501-2064

www.lawyers.com.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Нерухомість. Земля. Будівництво. M&A. Інвестиційне, антимонопольне, податкове право. Медіація. Інтелектуальна власність. Міжнародний комерційний арбітраж. Будівництво. Нерухомість. Ринок інвестицій. Податкове право. Право інтелектуальної власності.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Супроводження будівництва житлового масиву в Київській обл. Площа комерційної та жилої забудови понад 70 тис. м2 на земельних ділянках площею 8 га. • Відкриття першого ресторану мережі KFC в Україні в ТРЦ «Ocean Plaza». • Радник міжнародного холдингу Trigon Agri A/S при проведенні змін в структурі організації с/г бізнесу в Україні.

Професійні організації

АПУ. ААУ.

хисту прав інтелектуальної власності на бренд під яким буде створюватися перший в Україні інноваційний парк Bionic Hill. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

The Grain and Feed Trade Association (GAFTA); Lifan; Trigon Agri; STIX; ТОВ «Ввіко»; • Забезпечив супровід комплексу тран- ТОВ «Мольва Метал Пак»; ЗАТ «Рамбурс»; сакцій щодо придбання клієнтом 50% СК «АРМА»; SARIA; Vega; HLB Ukraine; UFC металургійної бази у Київській області. Capital; «Північгеологія». • Представляв інтереси одного зі слоличних інвесторів у ході вирішення спірної Проекти, в яких юрист брав участь ситуації та визнання права власності за Участь у розробці проекту ЗУ «Про індуклієнтом на відомий продуктовий ринок в стріальні парки». м. Києві. Розробив юридичний механізм прода• Радник мережі клінік «Мен Хелс». жу землі в Україні через електронні торги • Юридичний консультант з питань за- для уряду АРК.

рекомендований результатами дослідження

АЛЬОШИН Олег Юрійович «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

13.09.1967 р.

Київ

20 років

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Енергетика та природні ресурси. Міжнародний арбітраж. Нерухомість і будівництво. Державно-приватне партнерство, концесії та інфраструктура. Агробізнес. Нафтогазова та гірничо-видобувна промисловість. Нерухомість та будівництво. Транспорт та інфраструктура. Сировинна промисловість. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво «Vanco Prykerchenska» в спорі с Державою Україна стосовно Угоди про розподіл вуглеводнів у межах прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря. • Представництво Petrosibir AB з питань українського права у процесі злиття з Shelton Canada Corporation. • Представництво Cormark Securities 82

Професійні організації

ІВА. АПУ.

будівництво і експлуатацію Великої кільцевої дороги навколо Києва (в консорціумі з Mott MacDonald і ERSTE Bank). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Vanco Group; Petrosibir AB; Shelton Petroleum; Екско Плюс (GSM Group); Alpcot Agro; Pioneer Hi-Bred International; Cormark Securities Inc; Green Gas International B.V.; Adama Holding; NDI SA; Hongyang Metal Industry Co., Limited / Hubei Changyang Hongxin Industrial Group Co., Ltd. (China).

Inc – у зв'язку із придбанням частки актівів в українській газодобувній компанії. • Представництво Hongyang Metal Industry Co., Limited / Hubei Changyang Hongxin Industrial Group Co., Ltd., стосовно придбання проекту розробки родовищ марганцевої руди. Проекти, в яких юрист брав участь • Представництво Державної служби Розробка змін та доповнень до ЗУ «Про автомобільних доріг України щодо підго- концесії на будівництво і експлуатацію товки тендеру на надання концесії на автомобільних доріг».

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

БАТЮК Олег Володимирович Dentons, МЮФ Керуючий партнер київського офісу

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

18.07.1963 р.

Київ

26 років

+380 (44) 494-4774

www.dentons.com

Основні практики

Корпоративне та комерційне право. Злиття та поглинання. Інтелектуальна власність. Ринки капіталу. Міжнародний арбітраж. Міжнародна торгівля. СОТ та митне право. Private Equity.

GmbH & Co. KG (L&S). • Юридичний радник Europe Virgin Fund Авіація та космонавтика. Автомобільна галузь. Банківський Сегменти ринку L.P. («EVF»), фонду прямих інвестицій, ствота фінансовий сектор. Інфраструктура та державно-приватне реного компанією Dragon Capital, щодо партнерство. Енергетика та природні ресурси. Інвестиційні фонди. інвестиційних проектів в Україні. Металургія. Міжнародна торгівля. Роздрібна торгівля. Телекомунікації. • Юридичний радник ВАТ «АтоменерРобочі мови Кількість юристів 27 Професійні EBA. ACC. USUBC. гомаш», дочірнього підприємства російу компанії організації ської державної корпорації з атомної Супроводження найбільш значних справ ної енергетики у зв’язку з проектом будів- енергії «Росатом», у зв’язку з придбанням Професійний досвід за нещодавній ництва вітряного парку в Україні. контрольного пакету акцій ВАТ «Енергоперіод: • Юридичний радник Visa International машспецсталь», одного з провідних маши• Юридичний радник російської палив- щодо різноманітних питань корпоратив- нобудівельних підприємств в Україні. ної компанії ВАТ «ТВЕЛ», одного із світових ного права в Україні. лідерів з виробництва ядерного палива та • Юридичний радник компанії Axtone Клієнти, чиї інтереси юрист представляв технологій (частка світового ринку 17%) у sp. z o.o., польського експерта з технології Axtone Group; Dragon Capital; Europe зв’язку із будівництвом заводу з виробни- поглинання енергії удару для залізничних Virgin Fund L.P. («EVF»); JT International; цтва ядерного палива в Україні. вагонів, щодо питань конкурентного Herbalife; Monsanto; Visa International; • Юридичний радник провідного між- права України у зв'язку із придбанням PPF / Generali Group; ВАТ «Атоменергонародного інвестора у галузі відновлюва- 100% акцій компанії Langen & Sondermann маш»; ВАТ «ТВЕЛ»; Група «ТАС». рекомендований результатами дослідження

БЕЛЯНЕВИЧ Вадим Едуардович «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Старший радник

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

30.04.1959 р.

Київ

24 роки

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики

Судова практика. Господарське процесуальне право. Адміністративне процесуальне право. Цивільне право. Приватизація.

Сегменти ринку

Нерухомість та будівництво. Фармацевтика. Хімічна промисловість

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Професійні організації

ВГСУ з різних питань правозастосування.

ІВА. АПУ.

Проекти, в яких юрист брав участь

• Участь у судових справах, пов'язаних Автор наукових праць з господарського із приватизацією ВАТ «Одеський припор- процесуального права, які здобули широтовий завод». ке визнання серед українських юристів і суддів. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв Входить до складу Науково-консульDuPont de Nemur; Міжнародна мережа таційної ради ВГСУ, неодноразово брав готелів; Astellas Pharma GmbH (Німеччина); участь в розробці проектів законодавчих ПАТ «Сведбанк» та ін. актів, постанов Пленуму ВСУ та роз’яснень організатор:

Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

БІЛАК Даніель Ендрю CMS Cameron McKenna LLC, МЮФ Керуючий партнер київського офісу

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

25.09.1960 р.

Київ

25 років

+380 (44) 391-3377

www.cms-cmck.com

Основні практики

Енергетика та проекти. Агробізнес. Будівництво та нерухомість. Інфраструктурні проекти. Реструктуризація та неплатоспроможність.

Сегменти ринку

Агробізнес. Енергетика. Нерухомість. Готельний сектор. Інфраструктурні проекти. IT та Технології.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Великій агрокомпанії – з питань переговорів щодо умов будівництва та функціонування зернового терміналу в Миколаївській та Одеській областях. • Міжнародній фінансовій організації – у зв’язку з кредитом в розмірі $62 млн портовому оператору для цілей будівництва зерноперевалочного комплексу в порту Одеси. • Інвестору в проекти відновлюваної

Професійні організації

EBA. AmCham.

енергії з Німеччини – консультації з питань права в сфері нерухомості, будівництва, з регуляторних та енергетичних питань у зв’язку із будівництвом вітроелектростанцій потужністю 500 МВт. • Greenworx Holding, бельгійської компанії, що спеціалізується на реалізації проектів в секторі відновлюваної енергії, яка спільно з Guris Construction and Engineering Co. Inc., однією з більших будівельних компаній Турції, опосередковано

рекомендований результатами дослідження

БОБРИНЬОВ Віталій Вікторович Pragnum, ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

03.02.1979 р.

Київ

10 років

+380 (44) 287-2877

www.pragnum.ua

Основні практики

Податкові та господарські спори. Право інтелектуальної власності.

Сегменти ринку

Нерухомість. Будівництво. Торгівля. Виробництво.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Податковий спір на суму 34 млн грн в інтересах «Першої Дніпровської інвестиційної компанії». • Супровід спорів пов'язаних з будівництвом об'єктів нерухомості вартістю більш 200 млн грн для «Меркс Груп». • Супровід інвестиційних проектів для КУА «Бонум Груп» в сфері небанківського іпотечного кредитування. • Спір про захист інтелектуальної власності «Прошанського коньячного заводу». 84

Професійні організації

АПУ.

• Супровід з питань інтелектуальної власності КЗБН «Росінка». Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Меркс Груп»; КУА «Бонум Груп»; «Перша Дніпровська інвестиційна компанія»; КЗБН «Росінка»; «Прошанський коньячний завод».

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

придбала у компанії Ukr Wind Investments Ltd. 100% частку в ТОВ «Західно-Кримська ВЕС» («ЗКВ»). ЗКВ реалізує проект будівництва вітрової електростанції потужністю 250МВт в Криму. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Shell. Greenworx Holding. Проекти, в яких юрист брав участь

Участь у підготовці Цивільного Кодексу України, Тимчасового Регламенту Кабінету Міністрів України, Концепції Адміністративної Реформи в Україні, Закону про Кабінет Міністрів України тощо.

рекомендований результатами дослідження

БОНДАРЄВ Тімур Борисович «Арцінгер», АО Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

20.02.1976 р.

Київ

15 років

+380 (44) 390-5539

www.arzinger.ua

Основні практики

Нерухомість і будівництво. Корпоративне право. Злиття та поглинання. Конкурентне право. Банківське та фінансове право. Фондові ринки. Інтелектуальна власність. Арбітраж.

що у реалізації інвестиційного проекту; юридичне структурування угоди та механізмів її забезпечення; розробка інвестиОхорона здоров’я та фармацевтика. Роздрібна торгівля та споживчі Сегменти ринку ційної угоди з девелопером і умов цілого товари. Автомобільна галузь. Банки та фінансові установи. ряду банківських гарантій, що забезпечуІнфраструктура. Транспорт. Енергетика. Реклама та промоція. ють його реалізацію обома сторонами. IBA. АВА. АПУ. Робочі мови Кількість юристів 70 Професійні • Розробка та узгодження договорів ААУ. у компанії організації генерального підряду, генерального проСупроводження найбільш значних справ го права, а також по земельних і інших ектування, авторського нагляду, технічно• Всебічний юридичний аудит, участь у питань у сфері будівництва та нерухомості. го нагляду, консультування з регуляторних розробці транзакційної документації та • Супровід української девелоперської питань. супроводження клієнта в ході підготовки та інвестиційної компанії при придбанні до закриття і безпосередньо закриття проекту будівництва та експлуатації торго- Клієнти, чиї інтереси юрист представляв угод; отримання дозволів / попередніх вельного центру в західному регіоні. UCTAM (Unicredit Group); GLD; Nufarm; висновків АМКУ; консультування клієнта з Проведення комплексного юридичного ISA Prime Developments; Swiss Cooperation різноманітним поточних питань корпора- аудиту проектної компанії та активів. Office Ukraine; Rutman Group; Alas (ASAMER тивного, антимонопольного, енергетично• Юридичний аудит земельних ділянок, Group); Austria; Dunapak; FM Standard. рекомендована результатами дослідження

ВОЙНАРОВСЬКА Оксана Ігорівна «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Партнер, керівник практик: Праця та зайнятість; Приватні клієнти

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

31.01.1979 р.

Київ

12 років

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики

Практика приватних клієнтів. Праця та зайнятість. Судова практика.

Сегменти ринку

Металургійна промисловість. Хімічна промисловість. Нафтогазова та гірничодобувна промисловість. Сільське господарство й харчова промисловість. Споживчі товари та роздрібні мережі. Телекомунікації, медіа і технології. Фармацевтика.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Консультування лідера в виробництві стоматологічного обладнання стосовно комплексних питань трудового права. • Консультування світового лідера серед пошукових ресурсів в Інтернет з питань трудового права, які виникли внаслідок транснаціонального злиття організатор:

Професійні організації

ІВА. АПУ. IAML. Ius Laboris.

пов’язаних компаній, проведення due diligence з питань трудового права. • Консультування світового лідера у сфері цифрових розважальних технологій з питань визнання «принципу лояльності» в українському трудовому праві. • Консультування світового лідера у сфері грошових переказів по ряду склад-

них юридичних питань пов'язаних із достроковою відставкою топ-менеджера компанії. • Консультування німецького транснаціонального виробника електроніки з питань звільнення топ-менеджера відділу продаж дочірньої компанії, надання повної юридичної підтримки. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Thomson Reuters; Danone; Samsung; BNP Paribas; Manuchar; «Сведбанк»; Google; Mary Kay; «Кока Кола Бевереджиз Україна»; «Акрон»; «В.А.Т.-Прилуки»; Tchibo; Pireaus Bank; Nissan; Agfa Photo; NCH Advisors Inc.; Air Liquide Ukraine; Ukrainian Media Holding. Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ВОЙЦІЦЬКИЙ Геннадій Євгенович «Бейкер і Макензі – Сі Ай Ес, Лімітед», МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.01.1972 р.

Київ

19 років

+380 (44) 590-0101

bakermckenzie.com

Основні практики

Сегменти ринку

Загальне податкове планування. Податкові спори та судові розгляди. Міжнародне податкове структурування. Управління активами. Оподаткування нерухомості. Фармацевтика. Клінічні дослідження. Нерухомість. Банківський сектор. Будівельні матеріали та будівництво. Девелоперські компанії. Сільське господарство. Сфера інвестування. Гірничорудний сектор. Готельний сектор. Електроенергетика. Благодійність.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Надання податкових консультацій SAB Miller Plc у зв’язку з придбанням компанії «Сармат» в Україні. • Надання консультацій з податкового законодавства компанії Gooioord B.V., голландському девелоперу з питань продажу нерухомості в Києві площею 14 тис м2.

Професійні організації

ACCU.

• Успішне представлення інтересів відомої фармацевтичної компанії в спорі і судовому розгляді з податкових питань з українськими податковими органами (мільйонні донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість). • Представлення інтересів посадових осіб великого міжнародного комерційно-

го банку перед податковою міліцією в рамках кримінальної справи з приводу звинувачень в ухилянні від сплати податків. • Надання юридичної та податкової підтримки волоконно-оптичній компанії під час податкової перевірки і спору з українськими податковими органами. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Abbott; ArcelorMittal; Emerson; SAB Miller Plc; Gooioord B.V.; KDD Group N.V.; Kernel Holding S.A.; Ferrexpo AG.; TAS-Kommerzbank; PepsiAmericas Inc.; PepsiCo; Astarta; ТОВ «Ярославів Вал»; XXI Century Investments; Concorde Capital; Colliers International; Hochtief Construction AG.

рекомендований результатами дослідження

ВОЛКОВ Артем Сергійович «АНК», ЮФ Керівник практики

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

30.11.1983 р.

Одеса

9 років

+38 (0482) 348-716

www.ank.odessa.ua

Основні практики

Міжнародне морське та транспортне право. Митне право та страхування. Судові спори.

COLUMBIA Shipmanagement Ltd; CMA CGM Ukraine; DAMCO; Delta Wilmar CIS; FORMAG; HPC UKRAINA; INGOSSTRAKH; MAERSK Tankers SAS; «K» LINE UKRAINE LLC; Moebius АПУ. Робочі мови Кількість юристів 34 Професійні Construction Ukraine; MSC Crewing Ltd; MSC у компанії організації SHIPMANAGEMENT LTD; PKL; NOVOLOG LLC; Супроводження найбільш значних справ «Мьобіус Констракшн Юкреін», $9 млн). Olimpex Coupe Int.; NORTH P&I; PANDITRANS; • Юридична підтримка ДП «ГПК УКРАЇНА» • Проект щодо збільшення глибин під- RISOIL S.A.; The Standard P&I; TRANSSHIP; компанії «ГПК Гамбург Порт Консалтінг хідного каналу до причалів Іллічівського UK P&I Club; West of England P&I Club. ГмбХ (ФРН)» в отриманні кредиту морського рибного порту (з боку ТОВ Міжнародної фінансової корпорації в рам- «Мьобіус Констракшн Юкреін», €4,1 млн). Проекти, в яких юрист брав участь ках проекту фінансування будівництва кон• Представництво інтересів MSC Участь у робочій групі щодо підготовки до тейнерного терміналу на Карантинному Shipmanagement Ltd у судовому спорі із реалізації положень Закону про морські молі Одеського порту ($46 млн). членом екіпажу ($0,5 млн). порти України. Підготовка проекту ЗУ «Про • Проект із будівництва глибоководного внесення змін до Кодексу торговельного випуску стічних та каналізаційних вод від Клієнти, чиї інтереси юрист представляв мореплавства України» (щодо реєстрації СБО «Північна» в місті Одесі (з боку ТОВ ARKAS UKRAINE LTD; Britannia P&I; суден під українським прапором). Сегменти ринку

Морські перевезення та транспортне експедирування. Інвестиційні проекти у портовому секторі. Страхування.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

ВРОНСЬКА Ганна Олександрівна «Вронський, Вронська та Партнери», ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

07.08.

Київ

18 років

+380 (44) 253-3553

www.vvplawfirm.com

Основні практики

Сегменти ринку

Сімейне та спадкове право. Міжнародне сімейне право. Судові справи. Структурування приватних активів та міжнародне оподаткування. Реструктуризація бізнесу. Приватні клієнти. Нерухомість та будівництво. Нафтогазова промисловість. Інформаційні технології.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво приватного клієнта у судовому спорі про стягнення $ 15 млн. боргу (судові розгляди в США, Україні та Швейцарії). • Представництво інтересів матері у спорі з питань опіки над дітьми, резидентами Великобританії (судові розгляди в Україні та Англії). • Планування оподаткування великого

Професійні організації

АПУ.

приватного інвестора. • Приватизація Херсонського нафтопереробного заводу. • Передача в управління канадському інвестору 98% держпакету акцій Дністровської ГАЕС. • Захист інтересів ВАТ «Суднобудівний завод Океан» (згодом «Дамен Шипярдс Океан») в багатомільйонному спорі по стягненню вексельної заборгованості.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Приватні особи, громадяни іноземних країн, представники великого бізнесу, політики та публічні особи Проекти, в яких юрист брав участь

Координатор Форуму жінок-юристів при АПУ.

рекомендована результатами дослідження

ГАВРИШ Тетяна Степанівна ILF (Інюрполіс), ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

14.09.1975 р.

Київ, Харків 19 років

контактний телефон

сайт компанії

+380 (44) 390-7777

www.ilf-ua.com

Основні практики

Міжнародне право. Інвестиції та ринки капіталу. Бізнес планування. Державно-приватне партнерство. Дружнє врегулювання спорів.

Сегменти ринку

АПК. Рітейл. Зовнішньоекономічна діяльність. Медицина та фармація.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Супровід повернення активів УКООПСПІЛКА (ринки, об'єкти нерухомості тощо). • Захист інтересів ДК УКРСПЕЦЕКСПОРТ с питань виконання міжнародних контрактів з поставки продукції. • Супровід створення національної торгової роздрібної мережі на базі активів УКООПСПІЛКИ: проведення правового аудиту та інвестиційного аналізу активів організатор:

Професійні організації

EBA. АПУ. СЮУ.

кооперативних організацій для вибору об'єктів, необхідних для створення торгової мережі; розробка моделі консолідації обраних активів та створення холдингу. • Супровід реструктуризації роздрібної мережі сегменту non-food (Україна, країни СНД). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Міноборони України; Центральна спілка споживчих товариств України; ДК

УКРСПЕЦЕКСПОРТ; «CEREAL UKRAINE». Проекти, в яких юрист брав участь

Розробка законопроектів, спрямованих на реформування системи споживчої кооперації України. Розробка правової моделі реалізації пілотного проекту «раннього втручання» спільно з Харківським обласним спеціалізованим будинком дитини № 1. Розробка моделі державно-приватного партнерства щодо непрофільних активів Міністерства оборони України. Супровід проекту ЄБРР щодо реструктуризації роздрібної мережі Кримського республіканського союзу споживчих товариств. Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ГВОЗДІЙ Валентин Анатолійович «Гвоздій та Оберкович», ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

31.03.1979 р.

Київ

15 років

+380 (44) 581-1220

www.golaw.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Судова практика. Міжнародний арбітраж,. Податкове право. Митне право. Міжнародна торгівля. Право інтелектуальної власності. Контроль відповідності та внутрішні розслідування. Антикризовий менеджмент. Авіація, медицина та охорона здоров’я. Медіа та видавнича справа. Фармацевтика та косметика. Телекомунікації та інформаційні технології. Торгівля та товари широкого вжитку. Харчова промисловість.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво «Марка Украина» (Marks & Spencer Ukraine), GAP Ukraine, Galicia Distillery, «Діамантбанк», «Агентство безпеки КУБ» та інших компаній у судових спорах з податковими органами. • Консультування російської літакобудівної компанії МІГ, «Агора Україна», Bauer Technics S.R.O. Tabor, «ЛогістікСоюз Технолоджі», мережі аптек «Аптека Мірра»,

Професійні організації

НААУ. ААУ.

«Автоальянс Інвест», українського представництва міжнародної компанії Gloria Jeans у низці господарських та адміністративних судових спорів, пов’язаних з різними аспектами ведення бізнесу в Україні. • Супровід банків CSOB, Raiffeisen Bank Aval, Credit Europe Bank та «Діамантбанк» під час реструктуризації позик та повернення заборгованості у судовому порядку.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Československá obchodni banka AS (CSOB); Raiffeisen Bank Aval; Credit Europe Bank; «Діамантбанк»; PSG-International; Marks & Spencer; Inditex (Zara; Pull & Bear; Massimo Dutti; Bershka; Stradivarius; Oysho); Red Bull; Galicia Distillery; Merkator Medikal; Medcom MP; PAT GmbH; South Airlines; Aviareps; Donegal FRS; Network 21; Ubisoft; Amazone Ukraine; «Американські технології»; GAP; Deutsche Agrotechnik; Bauer Technics S.R.O.; BeyondCarbon GmbH; KOG Transport GmbH; P&O Ferrymasters Holdings Limited; HP Geurtsen Beheer BV; Fracasso Spa; Crimsonfield Ltd; Kaleesuwari Refinery Private Limited; Kopos Electro; Nusshold Hungary Kft; Azelis.

рекомендований результатами дослідження

ГРАМАЦЬКИЙ Ернест Мірчевич «Грамацький і Партнери», АФ Президент

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

31.07.1973 р.

Київ

21 рік

+380 (44) 581-1551

www.gramatskiy.com

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Нерухомість і будівництво. Вирішення спорів. Міжнародне приватне право. Захист іноземних інвестицій. M&A. Міжнародне податкове планування. Проектне фінансування. PPP (державно-приватне партнерство). Будівництво та девелопмент. Торгівля. Рітейл. АПК. Банківська справа. Фінансові послуги. IT. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Будівництво офісно-логістичного комплексу (бізнес-парк) Aeroport City, $280 млн. • Комплексне супроводження зведення котеджного містечка Garden Bay Resort, $150 млн. • Проектне фінансування буд-тва офісного комплексу Business Park, $100 млн. • Будівництво житлового комплексу 88

Професійні організації

IBA. EBA. ACCU.

Park Avenue, $80 млн. • Будівництво житлового комплексу «Квартал-Авіа» та комплексу по вул. Донця через ФФБ «Толока», $70 млн. • Будівництво торгово-розважального й офісно-готельного комплексу с підземним паркінгом у ст. м «Лісова», $65 млн. • Впровадження інноваційного проекту будівництва готелю по Бориспільському

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

шосе, $62 млн. • Реструктуризація заборгованості групи компаній перед ПАТ «Укрсоцбанк», $20 млн. • Супроводження процедур банкрутства низки великих підприємств. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Danfoss; TM De-Vi; CityCapital Group; Seven Hills; PlayTech; Promkabel; Ruskon; InvestTradeService; Larsen; Media-Trade Ukraine; «Золотой Мандарин»; «КС Володар». Проекти, в яких юрист брав участь

Проекти USAID, TACIS, ООН. Проекти Держкомпідприємництва та неурядових організацій щодо захисту малого та середнього бізнесу в Україні.

рекомендований результатами дослідження

ГРЕБЕНЮК Сергій Олександрович «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», ЮБ Радник, адвокат, співкерівник кримінально-правової практики

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

17.09.1980 р.

Київ

11 років

+380 (44) 492-8282

www.epap.ua

Основні практики

Кримінально-правова практика. Спори з податковими та іншими контролюючими органами. Судова практика. Вирішення корпоративних конфліктів.

• Представництво інтересів іноземного банку у вирешенні спорів проти групи рейдерів, які намагалися захопити предмет Банківська сфера. Енергетика. Медіа. Металургія. Сегменти ринку іпотеки, що належить банку (торгівельні Нерухомість та будівництво. Рітейл. Сільське господарство. центри). Клієнту було повернено контроль Сфера ЖКГ. Телекомунікації. Транспорт. Харчова промисловість. Хімічна промисловість. Фармацевтична галузь. над об’єктами. Злочини в галузі бізнесу. Внутрішні розслідування. • Захист інтересів провідної міжнародної торговельної та виробничої компанії в АПУ. EBA. ACC. Робочі мови Кількість юристів 45 Професійні кримінальній справі по обвинуваченню в у компанії організації контрабанді. Активний захист інтересів Супроводження найбільш значних справ рівня, обвинуваченого в хабарництві в клієнта призвів до закриття кримінальної • Представництво великої компанії по особливо великому розмірі. Захист справи. ряду кримінальних справ щодо ухилення інтересів призвів до перекваліфікації дій від сплати податків, розпочатих податко- на менш тяжку статтю. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв вою міліцією України, проти керівництва • Представництво клієнта в криміналь«Джонсон Контролс Україна»; «Бель компанії. Кримінальні справи були ній справі по крадіжці в особливо великих Шостка Україна»; Saint Gobain; Cadogan закриті. розмірах, переданих клієнту на зберіган- Petroleum PLC; PZU; Danon; IDS; Vision TV; • Захист інтересів посадовця високого ня. Справа триває. Vigolin; Uniliver. рекомендований результатами дослідження

ГРИЩЕНКО Дмитро Іванович «Грищенко та Партнери», ЮПФ Директор

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

21.01.1958 р.

Київ

33 роки

+380 (44) 490-3707

www.gp.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Міжнародне право. Корпоративне право. Цінні папери. Інтелектуальна власність. Судове та арбітражне провадження. Експортні-імпортні операції. Приватизація. Енергетичне право. ІТ. Нерухомість. Транспорт. Телекомунікації. АПК. Будівництво. Машинобудування. Надрокористування. Енергетика та природні ресурси.

• На правах юридичного радника держави Україна брав участь в шістьох інвестиційних арбітражних справах МЦВІС та двох арбітражних справах за Договором до Енергетичної Хартії. За позовами трьох американських інвесторів: Дж. Леміра (1998-2000р.р.; сума позову – $15 млн, досягнуто угоди про врегулювання без організатор:

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Міністерство юстиції України; НАЕК «Енергоринок»; IFC; Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР); Mary грошової компенсації з боку держави), Kay; Ericsson; ВАТ «Укртелеком»; «Лукойл»; «Дженерейшн Юкрейн» (2000-2003 рр., Calpataru Group; Syngenta; СК «Уніка»; JTI; сума позову – понад $9 млрд, в справі King & Spalding. перемогла Україна), WNISEF (2004-2006; сума позову – більш $4 млн, досягнуто Проекти, в яких юрист брав участь На даний час, Д.І. Грищенко на правах угоди про врегулювання без грошової компенсації з боку держави), та за позо- юридичного радника бере участь у справі вом литовської компанії «Токіос Токелес» за позовом ВАТ «Татнафта» проти держави (2002-2007; сума позову – понад $70 Україна .

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

млн, в справі перемогла Україна), які розглядалися у Міжнародному Центрі з врегулювання інвестиційних спорів (ІКСІД).

Професійні організації

IBA. ABA. АПУ. УСПП. ACCU. EBA.

Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

ДЕГРІК Альона LEO Partners, ЮК Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

...

Київ

...

+380 (44) 331-3487

leopartners.com.ua

Основні практики

Корпоративне право.

Сегменти ринку

Електронна комерція. Корпоративне право.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

...

Супроводження найбільш значних справ

Розкриттю не підлягає. Немає даних. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

ТОВ «В Контакті»; ТОВ «Денжіонлайн»; ТОВ «Мобіко»; ТОВ «Комфіцентр»; ТОВ «Міжнародний розрахунковий центр 2013»; ТОВ «АкваЛаб». Проекти, в яких юрист брав участь

Розкриттю не підлягає. Немає даних.

рекомендована результатами дослідження

ДЖОНСОН Ярослава Chadbourne & Parke LLP, МЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

...

Київ

30 років

+380 (44) 461-7575

chadbourne.com

Основні практики

Злиття та поглинання. Нерухомість. Податки. Ринки капіталу. Фінансування. Корпоративне право. Корпоративне управління.

Сегменти ринку

Енергетика. Агропромисловість. Харчова промисловість. Засоби зв’язку та технології. Фармацевтична промисловість. Транспорт. Банківська діяльність.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представляла інтереси Корпорації AES під час продажу її часток у двох українських енергопостачальних компаніях, AES Київобленерго та AES Рівнеобленерго, компанії VS Energy International. • Представляла інтереси Horizon Capital у придбанні міноритарного пакету акцій Ciklum, інноваційної IT компанії в Україні. 90

Професійні організації

ABA.

• Консультувала Vanco International Ltd., переможця першого тендеру на надання договору про розподіл продукції з урядом України, у зв’язку з обговоренням умов та укладанням договору про розподіл продукції щодо розвідки та видобування на Чорноморському шельфі. Цей договір стосується 3,2 мільйони акрів (12 900 квадратних кілометрів) та інвестування орієнтовно $20 млрд.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• Консультувала банк Hapoalim у зв’язку з придбанням за $135,3 млн 76% акціонерного капіталу одного з українських банків. • Консультувала Банк Кіпру щодо придбання 95% акціонерного капіталу українського банку «АвтоЗАЗБанк» за €52 млн. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Корпорація закордонних приватних інвестицій» (OPIC); «Європейський Банк Реконструкції та Розвитку»; «Міжнародна фінансова корпорація»; «Банк Хапоалім»; «Банк Кіпру»; «Візз Ейр Україна»; Корпорація AES; Horizon Capital; Vanco International Ltd.; Gruma International Foods S.L.; Cyprus Popular Bank.

рекомендований результатами дослідження

ДІДКОВСЬКИЙ Олексій Володимирович «Астерс», ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

09.03.1974 р.

Київ

18 років

+380 (44) 230-6000

asterslaw.com

Основні практики

Злиття та поглинання. Корпоративне право. Судові провадження та арбітраж. Страхування. Кримінальне право. Оподаткування. Телекомунікаційне право.

• Представництво інтересів компанії Lyndhurst Development Trading S.A. в різних судових справах, пов'язаних із праСільське господарство. Роздрібний сектор. Сегменти ринку вом вимоги до ПАТ «Універмаг «Україна» в Страхування та фінансові послуги. Медіа та реклама. розмірі $45,2 млн. Телекомунікації та ІТ. Прямі інвестиції. • Успішне представництво інтересів IBA. АПУ. Робочі мови Кількість юристів 65 Професійні ПАО «КІБ Креді Агріколь» у справі зі стягу компанії організації нення великої простроченої заборговаСупроводження найбільш значних справ у зв’язку з оскарженням найбільшого ності перед клієнтом. • Надання консультацій Swedbank AB у штрафу, накладеного АМКУ. зв'язку із продажем українського дочір• Надання консультацій Russia Partners, Клієнти, чиї інтереси юрист представляв нього банку АТ «Сведбанк» (публічне) пану фонду приватних прямих інвестицій з капіVimpelCom; Telenor; ED&F Man Holdings; Миколі Лагуну, мажоритарному акціонеру таловкладеннями під управлінням понад Molson Coors Brewing Company; Credit АТ «Дельта Банк» (Україна). $1 млрд, під час придбання групи компа- Agricole; Russia Partners Investment Fund; • Представництво інтересів Swedbank у ній «Інто-Сана». Philip Morris Ukraine; L'Oreal; Sputnik зв’язку зі стягненням багатомільйонної • Надання консультацій компанії Group; Swedbank AB; EDB; AT&T; Group DF; корпоративної заборгованості. VimpelCom Holdings в процесі випуску Siemens; «ТольяттіАзот»; Магнітогорський • Представництво інтересів Kronospan єврооблігацій на суму $2 млрд. Металургійний Комбінат; Kronospan. рекомендована результатами дослідження

ДМИТРІЄВА Ольга Леонідівна «Дмитрієва та Партнери», ЮФ Керуючий партнер, адвокат

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

06.09.1965 р.

Київ

26 років

+380 (44) 553-7660

www.dmp.com.ua

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Інвестиції й валютне регулювання. Зовнішньоекономічна діяльність. Корпоративне право. Податкове право. Міжнародне корпоративне право. Юридична практика. Нерухомість. Інвестиції й валютне регулювання. Кількість юристів у компанії

Професійні організації

ААУ. АПУ. НААУ. IBA.

конвенції з прав людини та Європейської соціальної Хартії (переглянутої)» 2013 р., суддя Національного конкурсу з міжнародного арбітражу (EAC Moot Court 2013) – 2013 р. та ін.

дальний редактор професійного адвокатського видання «Бюлетень Асоціації адвокатів України» – 2012 р., Голова ВРКА Клієнти, чиї інтереси юрист представляв НААУ з 2012 р., член Робочої групи з удоДаних немає. Розкриттю не підлягає. сконалення законодавства про безоплатну правову допомогу – 2012 р., учасник Проекти, в яких юрист брав участь спільного проекту Європейського Союзу Президент ААУ з 2008 р., автор ексклю- (ЄС) та Ради Європи «Посилення спроможзивного проекту «Обличчя адвокатури» – ностей адвокатів щодо реалізації на наці2012 р., ініціатор створення та відпові- ональному рівні положень Європейської Супроводження найбільш значних справ

Даних немає. Розкриттю не підлягає.

організатор:

Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ДРОБ'ЯЗКО Руслан Володимирович «Бейкер і Макензі – Сі Ай Ес, Лімітед», МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

27.10.1974 р.

Київ

16 років

+380 (44) 590-0101

bakermckenzie.com

Основні практики

Загальна інтелектуальна власність (консультація). Реєстрація товарного знаку та консультації. Захист прав інтелектуальної власності та боротьби з піратством. Авторські та загальні корпоративні права.

• Представлення інтересів British American Tobacco щодо товарних знаків і патентів, судових розглядів. Комплексні послуги у зв'язку з структуруванням угод, пов'язаних Сегменти ринку • Представлення інтересів Molinos Ріоз інтелектуальною власністю та інформаційними технологіями. де-ла-Плата SA в переслідуванні товарноБоротьба з підробками і правозастосування в питаннях го знака і транзакційної роботи. інтелектуальної власності. • Представлення інтересів компанії Забезпечення правами інтелектуальної власності своїх клієнтів Diageo у питаннях захисту прав і переслів Україні та захист клієнтів від несумлінного бізнесу. дування товарних знаків. INTA. Робочі мови Кількість юристів 60 Професійні • Представлення інтересів PepsiCo, Inc у компанії організації у товарних знаків і патентів переслідуванСупроводження найбільш значних справ вання позову проти подібного товарного ня опозиції і роботи в Україні. • Представлення V & S Vin & Sprit AB у знаку для відомих ліків в серцево-судинзв'язку суперечкою по товарному знаку. ній області місцевого конкурента. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв • Представлення інтересів латвійського • Представлення інтересів Mary Kay в Nissan; Diageo; V & S Vin & Sprit AB; Mary фармацевтичного виробника щодо пору- реєстрації товарних знаків і переслідуван- Kay; British American Tobacco; Molinos Ріошенням права на товарний знак та скасу- ня опозиції в Україні. де-ла-Плата SA; PepsiCo; Inc; Eli Lilly. рекомендований результатами дослідження

ДУБИНСЬКИЙ Михайло Ілліч «Дубинський і Ошарова», ПЮА Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

31.07.1961 р.

Київ

20 років

+380 (44) 490-5454

www.iplaw.com.ua

Основні практики

Представництво у судах. Захист прав інтелектуальної власності. Господарське право. Адміністративне право. Податкове право. Антимонопольне право. Медіа право. Цивільне право. Корпоративне право. Боротьба з контрафактною продукцією. Оцінка прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Company; McDonald’s Corporation; Toyota; Diageo. Проекти, в яких юрист брав участь

Активна участь у заходах, які проводять Асоціація адвокатів України, Українська INTA. UTA. ААУ. Робочі мови Кількість юристів 12 Професійні асоціація власників товарних знаків, у компанії організації AIPPI. ACC. Робоча група з інтелектуальної власності Супроводження найбільш значних справ • Справа про припинення порушення American Chamber of Commerce in Ukraine • Справа про припинення порушення прав за позовом Abbott Laboratories Inc. та інші всеукраїнські й міжнародні органіправ за позовом Abbott Laboratories Inc. до компаній-виробників генеричних засо- зації. до AllMed International Inc, Hetero Drugs бів (так звана data-exclusivity case) стосовLtd., МОЗ України стосовно Патенту но препаратів для ВІЛ-інфікованих України на винахід. людей. • Справа про припинення порушення прав щодо патенту, належному компанії Клієнти, чиї інтереси юрист представляв Glaxo Group Limited. Glaxo Group Limited; The Coca-Cola Сегменти ринку

Провідні вітчизняні й транснаціональні компанії.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ЗАГНІТКО Олег Павлович BEITEN BURKHARDT, МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

1974 р.

Київ

16 років

+380 (44) 494-0400

beitenburkhardt.com

Основні практики

Банківське і фінансове право. Ринки капіталу.

фективності, а також підприємств громадського бізнесу. • International Personal Finance – Консультування з питань регульованих фінансових послуг відповідно до українEBA. ACC. Рада Робочі мови Кількість юристів 14 Професійні у компанії організації ського законодавства, зокрема, різних адвокатів Києва аспектів статусу фінансових установ, Супроводження найбільш значних справ фінансового права, проведення юридич- виконання зобов'язань за індивідуальни• ЄБРР – Юридичний супровід ЄБРР ного аудиту українських контрагентів. ми кредитами. щодо забезпеченого кредиту на суму $125 •«Зелений фонд для зростання» (Green млн для фінансування придбання вантаж- for Growth Fund) – Консультації GGF, що діє Клієнти, чиї інтереси юрист представляв них вагонів для програми оновлення рухо- через інвестиційного консультанта ЄБРР; Commerzbank AG; GlobalCollect мого складу державної адміністрації заліз- Finance-in-Motion щодо кредитної угоди Services B.V.; Bank Forum; International ничного транспорту «Укрзалізниця» (УЗ). про надання банку засобів у розмірі $10 Personal Finance; Landesbank Berlin AG; VTB • DELPHI Group – Консультування про- млн для фінансування проектів підпри- Bank (Austria) AG; Green for Growth Fund; відного світового виробника автомобіль- ємств малого, середнього і великого біз- Porsche Finance Group; West LB AG; Financeних компонентів з питань договірного й несу, що відносяться до сфери енергое- in-Motion; LBBW; ЕОС Фінанс Україна; FMO. Сегменти ринку

Банки та фінансові установи. Фінансування сільськогосподарських виробників. Кредитування в енергетиці, в т.ч. відновлювальній. Проектне фінансування інфраструктурних проектів.

рекомендований результатами дослідження

ІЛЛЯШЕВ Михайло Ігорович ««Ілляшев та Партнери», ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

26.08.1976 р.

Київ

16 років

+380 (44) 494-1919

www.attorneys.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Корпоративне право. Вирішення спорів. Державний сектор, суспільство. Інтелектуальна власність. Кримінальне право. Нерухомість та навколишнє середовище. Трудове право. Банківська справа, фінансові послуги. Енергетика та природні ресурси. Інвестиції. Нерухомість, земля та будівництво. Реклама та маркетинг. Страхування. Телекомунікації. Транспорт. Фармацевтика. Кількість юристів у компанії

Професійні організації

АЮФУ. КМКА.

на суму понад $500 млн. • Консультування «Metro Cash & Carry Україна» з питань діяльності профспілкових організацій. • Консультування Представництва ЄС в Українi з питань трудового права. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво російської компанії «Altimo» у спорі з норвезькою «Telenor group» щодо управління ЗАТ «Київстар». • Представництво АСК «Укррічфлот» у арбітражному спорі в Осло проти Wadan Yards Okean за позовом щодо будівництва суден. • Представництво ЗАТ «Укргаз-Енерго» у організатор:

справі щодо спроб її ліквідації за позовом НАК «Нафтогаз України», Кабінету Міністрів України. • Представництво ВАТ «КБ «Надра» з численних питань у галузі корпоративного права, зокрема проведення юридичного аудиту банку. • Представництво інвесторів у справі щодо придбання, реструктуризації компанії

НАК «Нафтогаз України»; Metro Cash & Carry Україна; PZU Україна; ВАТ «КБ «Надра»; Банк «Кліринговий дім»; АСК «Укррічфлот»; Trasta komercbanka; ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; Altimo; ВАТ «Нижфарм»; Nycomed Danmark AрS; Delegation of the EU; Deutsche Bank AG; Siemens; «Черкаський Азот»; «Сумихімпром»; «Київоблгаз»; AES «Київобленерго»; «Місто Банк». Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

ІЛЬЧЕНКО Оксана Іванівна «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», ЮБ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

01.02.1979 р.

Київ

10 років

+380 (44) 492-8282

www.epap.ua

Основні практики

Антимонопольне право. Злиття і поглинання та корпоративне право. Комерційне право. Конкуренційне право. Трудове право.

Сегменти ринку

Банківська сфера. Медіа. Нерухомість та будівництво. Рітейл. Сільське господарство. Ринок фінансових послуг. Телекомунікації. Транспорт. Харчова промисловість. Фармацевтична галузь.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Консультування: • Altimo щодо корпоративного і конкурентного права в угоді щодо консолідації телекомунікаційних активів Alfa Group і Telenor на загальну суму $23,8 млрд. • Iskander Energy щодо ряду проектів у зв’язку з придбанням української компанії, яка займається дослідженням і видобутком вуглеводнів.

Професійні організації

...

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Irish Bank Resolution Corporation Limited (IBRC); Iskander Energy; Fager Holding Limited; BTA; Deutsche Bank; Hilti; Parmalat; Printec Holding; Intesa Sanpaolo; Erste Bank; DCH.

• Fager Holding Limited щодо придбання групи компаній, яка має активи в Україні (хімічна промисловість). • Московської міжбанківської валютної біржі (MICEX) щодо покупки контрольного пакету акцій української фондової біржі ПФТС. • Ерсте Банк Україна щодо ряду проектів, у тому числі стосовно реструктуризації боргу позичальника на суму $33 млн.

рекомендована результатами дослідження

КАРПЕНКО Маргарита

Євгенівна

DLA Piper, МЮФ ПОСАДА Керуючий партнер київського офісу КОМПАНІЯ

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

07.02.1967 р.

Київ

23 роки

+380 (44) 490-9565

www.dlapiper.com

Основні практики

Корпоративне право. Злиття та поглинання.

Сегменти ринку

Виробництво. Харчова промисловість.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Повна юридична підтримка Slavutich Carlsberg Group в його роботі в Україні. • Повна юридична підтримка виставкової компанії ITE в її придбаннях в Україні. • Юридична підтримка компанії LycoRed (Ізраїль) у зв’язку з її інвестицією в компанію Вітан (Україна). • Юридична підтримка італійській нафтогазовій компанії ENI у придбанні опосередкованого контролю над українськими компаніями, що мають дозволи на 94

Професійні організації

USUBC. EBA. ACCU.

експлуатацію та видобуток природного газу на Загорянському і Покровському родовищах у Полтавській області. • Юридична підтримка Europe Virgin Fund L.P. (EVF), фонду приватних інвестицій (цільовий розмір фонду – $150 млн), у зв'язку з його проектом здійснення інвестицій в Prime Group, провідного оператора зовнішньої реклами. • Юридична підтримка компаній Pfizer, великої міжнародної фармацевтичної компанії, відносно її діяльності в Україні.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• Повна юридична підтримка компанії General Electric в Україні. • Повна юридична підтримка компанії Inditex S.A. при входженні на український ринок та виведення на ринок її ключових брендів, таких як ZARA, Bershka, та інші. • Повна юридична підтримка французької компанії Bel Group у придбанні мажоритарного пакету акцій відомого українського виробника сирів – Шосткінського міськомолкомбінату. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Slavutich Carlsberg Groupґ; ITE; Landkom; Pfizer; Sanofi Aventis; General Electric; Inditex S.A.; Europe Virgin Fund; ENI; Lycored.

рекомендована результатами дослідження

КИРПА Юлія Сергіївна «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Партнер, керівник практики банківського та фінансового права

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

01.11.1983 р.

Київ

11 років

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики

Банківське та фінансове право. Ринки капіталу. Корпоративне право / Злиття та поглинання.

Сегменти ринку

Нерухомість та будівництво. Фінансові установи.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Консультування у зв’язку з придбанням ТОВ «ОТП Лізинг», що входить до групи ОТП (Угорщина), лізингового портфелю ТОВ «ІНГ Лізинг Україна» (група ING (Нідерланди)) на загальну суму 500 млн грн. • Консультування ВАТ «Промсвязьбанк» (Росія) з питань українського права у зв’язку з укладенням з українською компанією-принципалом договору про надання контр-гарантії на суму £1,5 млн на користь Raiffeisen Bank International AG. • Консультування ВАТ «Далекосхідне

• Консультування власників ПУАТ «Фідобанк» у зв’язку з придбанням АТ «Ерстебанк». 60 Професійні IBA. АПУ. • Консультування Calyon Bank (Франція) організації (кредитора) з питань надання експортної кредитної лінії на суму €30 млн ЗАТ морське пароплавство» / FESCO з питань «Промінвестбанк», Україна, для фінансуукраїнського права у зв’язку з розміщен- вання контрактів, що відповідають вимоням забезпечених єврооблігацій на суму гам кредитора. $800 млн. • Консультування ING Group N.V. з Клієнти, чиї інтереси юрист представляв питань українського права у зв’язку з проEBRD; European Commission; BNP дажем бізнесу зі зберігання цінних папе- Paribas; UniCredit Group; Crédit Agricole рів у Східній Європі. Group; SEB Group; Swedbank AB; Standard • Консультування ВАТ «Далекосхідне Charted Bank; Delta Bank; Fidobank; морське пароплавство» / FESCO з питань Prominvestbank; Russian Standard Bank; додаткового розміщення двох траншів OTP Group; IKB Deutsche Industriebank; ING забезпечених єврооблігацій на суму Bank N. V.; VTB Capital Investment $75 млн. Bank.

рекомендований результатами дослідження

КИСІЛЬ Василь Іванович «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

28.10.1948 р.

Київ

35 років

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики

Антимонопольне та конкурентне право. Корпоративне право/ Злиття та поглинання. Міжнародна торгівля.

правників України. Член Громадської ради при Міністерстві юстиції України, Голова Розкриттю не підлягає. Сегменти ринку Наглядової ради «Української правничої фундації», член Науково-консультаційної 60 Професійні ІВА. АПУ. Робочі мови Кількість юристів організації ради при ВСУ, ВГСУ та ВАСУ, а також член у компанії Постійного Третейського Суду в Гаазі. За вагомий внесок в розвиток вищої освіти, Супроводження найбільш значних справ Парламентського комітету України по вдо- підготовку висококваліфікованих кадрів Розкриттю не підлягає. сконаленню законодавства з питань кон- нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ цесій, природних ресурсів, договорів про ступеня. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв розподіл продукції, прав іноземних інвесРозкриттю не підлягає торів. Автор значної кількості підручників, Проекти, в яких юрист брав участь монографічних робіт та публікацій. Виступав консультантом профільного Голова Піклувальної Ради Асоціації

організатор:

Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

КИСЛИЙ Тарас Федорович «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», ЮБ Радник

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

18.06.1978 р.

Київ

12 років

+380 (44) 492-8282

www.epap.ua

Основні практики

Інтелектуальна власність / TMT. Вирішення спорів. Фармацевтичне право.

Сегменти ринку

Медіа. Рітейл. Інформаційні технології. Телекомунікації. Фармацевтична галузь.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• EURO 2012 – захист прав інтелектуальної власності. • Viacom – захист прав інтелектуальної власності на героїв мультиплікаційних серіалів. • Erste Bank – припинення недобросовісної конкуренції.

Професійні організації

АПУ. INTA.

Проекти, в яких юрист брав участь

EURO 2012.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

UEFA; VIACOM; ERSTE BANK. рекомендований результатами дослідження

КИФАК Олександр Миколайович «АНК», ЮФ Голова правління, адвокат

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

07.03.1964 р.

Київ

23 роки

+38 (0482) 348-716

www.ank.odessa.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Державно-приватне партнерство (портовий сектор). Податкове право. Іноземні інвестиції. Міжнародне морське, митне та транспортне право. Страхування та перестрахування. Судові спори та арбітраж. Морські порти та термінали. Сільське господарство. Міжнародні перевезення та транспортне експедирування. Страхування відповідальності судновласників. Захист іноземних інвестицій та зовнішньоекономічна діяльність. Кількість юристів у компанії

Професійні організації

АПУ. ААУ.

MAERSK Tankers SAS; Moebius Construction Ukraine; MSC; NORTH P&I; NOVOLOG LLC; Olimpex Coupe Int.; PANDITRANS; RISOIL S.A.; TRANSSHIP; TURKISH AIRLINES; Контейнерний термінал «Іллічівськ»; Промтоварний ринок «7 км»; ТЦ «RIVIERA»; ТЦ «Середньофонтанський». Проекти, в яких юрист брав участь

• Проект будівництва елеватора ТОВ Участь у Робочій групі щодо реалізації • Будівництво контейнерного терміналу «Олімпекс Купе Інтернешнл» ($94 млн). положень ЗУ «Про морські порти України». на Карантинному молі Одеського порту Підготовка проекту ЗУ «Про внесення змін (з боку ДП «ГПК УКРАЇНА», $312,7 млн). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв до Кодексу торговельного мореплавства • Проект із днопоглиблення акваторії та BROOKLYN-KIEV LLC; CARGILL; України» (щодо реєстрації суден під українпідхідного каналу порту «Южний» (з боку COLUMBIA Shipmanagement Ltd; CMA CGM ським прапором). Участь у розробці пакету ТОВ «Мьобіус Констракшн Юкреін», $139 Ukraine; DAMCO; Delta Wilmar CIS; FORMAG; змін до законодавства України із питань млн). HPC UKRAINA; INGOSSTRAKH; KERNEL; застосування концесії у портовій галузі. Супроводження найбільш значних справ

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Маркіян Юрійович «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», ЮБ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

09.06.1983 р.

Київ

10 років

+380 (44) 492-8282

www.epap.ua

Основні практики Сегменти ринку

Енергетика. Міжнародні арбітражні і судові спори. Спортивне право. Державний сектор. Енергетика. Медіа. Металургія. Рітейл. Нерухомість та будівництво. Сільське господарство. Сфера ЖКГ. Телекомунікації. Транспорт. Харчова промисловість. Хімічна промисловість. Фармацевтична галузь.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво інтересів держави Україна у справах Norsk Hydro v. Ukraine (суди Швеції); J.C. Lemire v. Ukraine (ICSID; Annulment proceedings at ICSID); Bosh & B&P v. Ukraine (ICSID); Globex & Global v. Ukraine (ICSID). • Представництво української державної компанії в арбітражі в Арбітражному Інституті торгової палати Стокгольма у

Професійні організації

АПУ.

судах і арбітражах щодо стягнення заставленого майна на суму в понад €35 млн. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Держава Україна; Міністерство інфраструктури України; Державне агентство Автомобільних доріг України; DCH; ФК «Металіст»; Hochtief.

спорі щодо поставки, транзиту та зберіганні газу, загальна сума вимог – понад $8 млрд. • Представництво німецької будівельної компанії в арбітражі за регламентом Міжнародної торгової палати щодо будівництва значної спортивної споруди в Україні. • Представництво прибалтійського державного банку у серії юридичних спорів в

рекомендований результатами дослідження

КОСТЕНКО Роман Миколайович «Астерс», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

08.09.1979 р.

Київ

15 років

+380 (44) 230-6000

asterslaw.com

Основні практики

Нерухомість і будівництво. Енергетика та природні ресурси. Корпоративне право. Злиття та поглинання в секторі нерухомості.

Сегменти ринку

Нерухомість і будівництво. Земельні відносини. Енергетика. Інфраструктура та транспорт. Нафтогазова промисловість. Прямі інвестиції. Устаткування. Банківські установи.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Надання консультацій PRADA Group у зв'язку з відкриттям та діяльністю першого монобрендового бутіка компанії в Україні. • Надання консультацій австрійській нафтогазовій компанії Rohöl-Aufsuchungs Aktiengesellschaft у зв'язку зі створенням спільного підприємства для розвідки, розробки, видобутку, транспортування та проорганізатор:

Професійні організації

АПУ.

дажу вуглеводнів у Західній Україні. • Надання консультацій шведській компанії IKEA у зв’язку з набуттям прав на земельну ділянку для будівництва торговельно-розважального комплексу в м. Одеса, Україна. • Надання консультацій компанії Eurasia Group, провідному казахському інвестору, у зв'язку з рефінансуванням проекту на суму $100 млн, а також прид-

банням декількох ділянок землі у Києві та Київській області. • Надання консультацій групі Sany Heavy Industry Co., що є частиною Sany Group, одному з найбільших виробників важкого обладнання у світі, з питань встановлення присутності в Україні. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Eurasia Group; Green Gas International B.V.; PRADA Group; РУСАЛ; Citigroup; RohölAufsuchungs Aktiengesellschaft; Global Market; Merill Lynch; Marathon Oil Company; KazMunaiGaz; MI Energy; Sany Heavy Industry Co.

Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

КОТ Олексій Олександрович «Антіка», ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

30.12.1977 р.

Київ

14 років

+380 (44) 390-0920

antikalaw.com.ua

Основні практики

Антимонопольне право. Вирішення спорів. Енергетика. Проектне фінансування.

Б.В.» 12 вересня 2013 року. • Представництво інтересів низки комАвтомобільний бізнес. Користування надрами. Телекомунікації. Сегменти ринку паній в Антимонопольному комітеті Важка промисловість. Хімічна промисловість. України з питань отримання дозволів на Оптова та роздрібна торгівля. FMCG ринок. концентрацію, проведення Комітетом IBA. АПУ. Робочі мови Кількість юристів 15 Професійні розслідувань, консультування клієнтів з у компанії організації метою мінімізації ризиків порушення Супроводження найбільш значних справ ТОВ «Надра Юзівська» (контролюється антимонопольного законодавства. • Представництво інтересів НАК НАК «Надра України») в Угоді про розподіл «Надра України» в процесі створення продукції (вуглеводнів), що видобувати- Клієнти, чиї інтереси юрист представляв спільного підприємства між НАК «Надра меться на Юзівській ділянці (Донецька та «АВТ Баварія»; АФК «Система»; «ВіДі України», Cadogan Petroleum Plc та італій- Харківська область), яка була укладена в Групп»; «Мегафон»; «Надра України»; ською нафтогазовою компанією Eni S.p.A, січні 2013 року між Урядом України, «Росводоканал»; «Руссоль»; «Ростелеком»; що володітиме ліцензіями на розробку «Шелл Експлорейшн енд Продакшн «Стройтрансгаз»; ФК «Дніпро»; «Чорномордев'яти родовищ сланцевого газу у Юкрейн Інвестментс (ІV) Б.В.» та ТОВ нафтогаз»; Akron; Dyckerhoff; Esan Львівській області. «Надра Юзівська, та в Угоді про операцій- Eczacibaşi Industrial Raw Materials; • Представництво інтересів НАК ну діяльність, яка була підписана між ТОВ Heitman International; Henkel Ukraine; «Надра України» з питань корпоративного «Надра Юзівська» та «Шелл Експлорейшн Henkel Bautechnik Ukraine; Imperial та договірного права у зв’язку з участю енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Tobacco; Vitra. рекомендований результатами дослідження

КОТЕНКО Володимир Анатолійович EY (ТОВ «Ернст енд Янг») Партнер, керівник відділу оподаткування та юридичних послуг

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

22.04.

Київ

18 років

+380 (44) 490-3006

ey.com

Основні практики

Проведення податкових та юридичних діагностичних процедур, корпоративного податкового планування (як міжнародного, так і української), юридичного структурування угод, злиття та поглинань, а також з питань корпоративних реструктуризацій.

Сегменти ринку

...

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Не підлягає розголошенню. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Серед клієнтів – провідні українські підприємства і міжнародні корпорації виробничого сектору, підприємства фінансового сектору, нафтогазові, металургійні та теле98

...

Професійні організації

...

комунікаційні підприємства, а також компанії сфери послуг. Проекти, в яких юрист брав участь

Не підлягає розголошенню.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

КОЧЕРГІНА Наталія Сергіївна DLA Piper, МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

02.03.

Київ

18 років

+380 (44) 490-9575

www.dlapiper.com

Основні практики

Нерухомість. Будівництво. Земля.

Сегменти ринку

Будівництво. Агропромисловий сектор. Роздрібна торгівля. Виробництво. Готельний сектор.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Юридична підтримка компанії Leroy Merlin з питань виходу на український ринок та експансії на ньому (придбання проектів будівництва, підтримка будівництва та відкриття гіпермаркетів). • Повна юридична підтримка міжнародній мережі супермаркетів Billa в її експансії на українському ринку. • Юридична підтримка в тому числі з питань нерухомості міжнародного готель-

Професійні організації

EBA. ACC. URE club.

ного бренду Starwood Hotels & Resorts Worldwide Inc. щодо проекту з управління відомим одеським готелем «Брістоль». • Повна юридична підтримка виходу на український ринок для OBI, німецької мережі магазинів «зроби сам». • Юридична підтримка одній з найбільших торгових компаній у світі стосовно можливого будівництва олійного терміналу в одному з українських портів. • Юридична підтримка українського

девелопера у продажі індустріального парку та земельних ділянок міжнародному інвестору. • Надання юридичної підтримки українській компанії DСH у здійсненні інвестицій в мережу гіпермаркетів «Караван». Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Leroy Merlin; Billa, Dragon – Ukrainian Properties & Development Plc (DUPD); OBI; AREA; 1849plc; Slavutich Carlsberg Group; Saint Gobain; Grain Alliance; Louis Dreyfus; ISTIL Group; посольство США в Україні; AJJDC (American Jewish Joint Distribution Committee); Starwood Hotels & Resorts Worldwide Inc; Pfizer.

рекомендований результатами дослідження

КУБКО Євген Борисович «Салком», ЮФ Старший партнер, президент

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

24.01.1951 р.

Київ

36 років

+380 (44) 591-3100

www.salkom.ua

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Адміністративний процес та адміністративна юстиція. Приватизація. Антимонопольне право. Зовнішньоекономічна діяльність. Міжнародний комерційний арбітраж. Банківське та фінансове право. Податкове право. Корпоративне право. Європейське право. Енергетика. Машинобудування. Інформаційні технології. Нерухомість. Сільське господарство. Кількість юристів у компанії

Професійні організації

IBA. САУ. АПУ. СЮУ.

Супроводження найбільш значних справ

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

• «Агрокомплекс» проти України» у ЄСПЛ. • «Совтрансавто-холдинг» проти України» у ЄСПЛ. • Захист інтересів ДК «Укрспецекспорт» у Верховному суді Праги. • Захист інтересів ДП «Зоря-машпроект» у Окружному суді США.

Великі вітчизняні на зарубіжні транспортні, енергетичні, торгові, промислові компанії, банки тощо.

організатор:

Член Конституційної Асамблеї при Президентові України.

Проекти, в яких юрист брав участь

Член спеціальної групи юристів-консультантів Комісії Європейського Союзу (Task force), Брюссель. Україна, 2012–2013

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

КУРДИДИК Олександр Олександрович DLA Piper, МЮФ Партнер, адвокат

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

11.05.1974 р.

Київ

18 років

+380 (44) 490-9570

www.dlapiper.com

Основні практики

Банківське та фінансове право. Злиття та поглинання компаній. Енергетика. Інфраструктурні проекти.

Сегменти ринку

Банки та фінансові установи. Нафта і газ. Страхування. Телеком. Енергетика. Авіація. Інфраструктура

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво інтересів промислової групи «Донецьксталь» у реструктуризації її боргу на суму $850 млн перед 30 українськими та іноземними банками. • Представництво інтересів одного із акціонерів Нафогазвидобування у продажу акцій компанії DTEK. • Юридична підтримка банку «Фінанси та Кредит» у випуску єврооблігацій. • Юридична підтримка декільком компаніям (серед них – АISI, Landkom) у зв'язку з первинним публічним розміщенням акцій (IPO) на альтернативному інвестиційному

Професійні організації

EBA. ACCU.

ринку Лондонської фондової біржі. • Юридична підтримка інвестиційній компанії Horizon Capital стосовно придбання пакету акцій групи «УкрФінанси». • Юридична підтримка канадській агенції Export Development Canada стосовно лізингу літаків в Україні. • Юридична підтримка корпорації «Тошиба» стосовно будівництва і введення в експлуатацію вітроелектростанцій в Криму. • Юридична підтримка Європейського банку реконструкції та розвитку у наданні багатомільйонних кредитів крупним українським підприємствам.

• Представництво інтересів акціонерів концерну «Стирол» у продажу більше 90% акцій групі DF. • Юридична підтримка міжнародної авіаційної компанії у справі з банкрутства компанії «Аеросвіт» та повернення літаків з лізингу з України. • Юридична підтримка компанії «Інтерфом» стосовно можливого виходу на IPO на Варшавській фондовій біржі. • Юридична підтримка Міжнародної фінансової корпорації (IFC) щодо надання кредиту українським банкам «Сведбанк» та «Сведбанк Інвест». Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Донецьксталь»; ЄБРР; МФК; Horizon Capital; Toshiba; «Альфа Банк»; «Сбербанк Росії»; «Банк Москви»; Банк «Фінанси та Кредит»; Банк «ПУМБ»; EDC; Boeing Capital.

рекомендований результатами дослідження

ЛАВРИНОВИЧ Максим Олександрович «Лавринович і Партнери», ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

01.10.1978 р.

Київ

17 років

+380 (44) 494-2727

www.lp.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Злиття та поглинання. Корпоративне право. Захист конкуренції. Антимонопольне законодавство. Захист бізнесу. Інтелектуальна власність. Банки та фінанси. Важка та легка промисловість. Енергетика. Агробізнес та харчова промисловість. Телекомунікації та ІТ. Транспорт. Будівництво та нерухомість. Сектор послуг. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Захист права власності ТОВ «Домані Групп» на ТМ Medoff у справі щодо визнання недійсними договору застави, ціна позову – $200 млн. • Консультування EastOne з питань між100

Професійні організації

АПУ. EBA. ACC. УАА.

народного арбітражу, ціна позову – $74 млн. • Консультування міжнародної будівельної компанії з питань міжнародного арбітражу з місцем розгляду у Женеві, ціна позову – $32,5 млн.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• Консультування міжнародної FMCGкомпанії з податкових питань. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Дані не розголошуються.

рекомендований результатами дослідження

ЛИСЕНКО Денис Юрійович «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Партнер, керівник практик: Антимонопольне та конкурентне право; Корпоративне право / Злиття та поглинання; Оподаткування

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

05.11.1978 р.

Київ

13 років

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики

Корпоративне право/ Злиття та поглинання. Антимонопольне та конкурентне право. Оподаткування. Банківське та фінансове право. Міжнародна торгівля.

Сегменти ринку

Металургійна промисловість. Нерухомість та будівництво. Споживчі товари та роздрібні мережі. Хімічна промисловість. Сільське господарство та харчова промисловість. Телекомунікації, медіа і технології. Фінансові установи.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Придбання Групою «Сумма» (РФ) групи компаній FESCO, включаючи проекти банківського фінансування та рефінансування (шляхом випуску бондів). • Реорганізація (шляхом приєднання) двох дочірніх банків групи Credit Agricole (Франція) в Україні.

Професійні організації

IBA. АПУ.

• Продаж «СЕБ Банку» групі компаній «Євробанку». • Злиття активів у сфері виробництва молочних продуктів Danone (Франція) та «Юнімілк» (Російська Федерація). • Створення СП між Expert Capital (Люксембург) та Dragon Ukrainian Properties Development (Великобританія)

в рамках розвитку ТРК Sky Mall (Київ), а також ряду регіональних проектів. • Корпоративна реструктуризація активів Групи «Енергетичний Стандарт» (вартістю понад $1 млрд) в Україні. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

American Express Bank; Standard Chartered Bank; Credit Agricole; Google; Hewlett Packard; Swedbank; Unicredit Group; BNP Paribas; Dell Inc.; Philips; Energy Standard Group; Рамбурс; Central European Enterprises Ltd.; SEB AB; EckesGranini; Danone Group; Champagne Cereales; BidBoard Group; Siemens AG; Schneider Electric; OTP Bank; Weidmann Group; Tetra Laval; Інтеррос; Група «Сумма»; «Укрсоцбанк».

рекомендований результатами дослідження

МАКАРОВ Олег Анатолійович «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

24.07.1965 р.

Київ

25 років

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики Сегменти ринку

Судова практика. Оподаткування. Практика приватних клієнтів. Нерухомість і будівництво. Фармацевтика. Фінансові установи.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

каційно-дисциплінарної комісії адвокатури України.

ІВА. АПУ. ВКДКАУ.

питань розв'язання спорів, функціонування судової системи України, діяльності адвокатури, статусу та положення адвокаКлієнти, чиї інтереси юрист представляв тів в Україні. Бере активну участь у підгоРозкриттю не підлягає. товці законопроектів, які вносяться на розгляд у парламент. Проекти, в яких юрист брав участь Член Правління Асоціації правників Автор численних статей і коментарів з України. Заступник Голови Вищої кваліфіСупроводження найбільш значних справ

Розкриттю не підлягає.

організатор:

Україна, 2012–2013

101

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

МАЛЬСЬКИЙ Маркіян «Арцінгер», АО Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

11.12.1984 р.

Львів

8 років

+380 (32) 242-9696

www.arzinger.ua

Основні практики

Врегулювання спорів. Нерухомість та будівництво. Корпоративне право / M&A.

Сегменти ринку

Енергетика. Сільське господарство.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво інтересів компанії Detecon lnternational GmbH (Німеччина) в МКАС при ТПП України у справі за позовом проти української компанії, одного з провідних операторів мобільного зв’язку, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. • Представництво інтересів Bielloni Castello S.p.A. (Італія) у справі про визнання і приведення у виконання в Україні рішення Німецького арбітражного інститу-

Гаага (Нідерланди) за Арбітражному регламенту ЮНСІТРАЛ (UNCITRAL). АПУ. УАА. EBA. ААУ. IBA. ICC.

Професійні організації

ту (DIS) про стягнення заборгованості з укрїнської компанії. • Консультування клієнта з питання стягнення заборгованості на суму біля $4 млн в арбітражному процесі, згідно з Швейцарським регламентом міжнародного арбітражу (Swiss Rules). • Представництво інтересів швейцарської компанії в арбітражному спорі на більш ніж $10 млн з центральним органом влади України, який адмініструється Постійною палатою третейського суду в м.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

MTS Ukraine; Swissphoto; Bielloni Castello S.p.A. (Italy); Detecon lnternational GmbH. Проекти, в яких юрист брав участь

Брав участь у розгляді спорів за регламентами ICSID, ICC, SCC, UNCITRAL, LCIA і MKAC. Маркіян Мальський є арбітром низки арбітражних інституцій, серед яких Віденський міжнародний арбітражний центр, Дубайський міжнародний арбітражний центр, Чеський арбітражний суд, Арбітраційний центр Мексики та інші.

рекомендований результатами дослідження

МАРТИНЕНКО Олександр Петрович CMS Cameron McKenna LLC, МЮФ Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

16.12.1961 р.

Київ

28 років

+380 (44) 391-3377

www.cms-cmck.com

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Комерційна, регуляторна та практика вирішення спорів. Енергетика та проекти. Корпоративна практика. Злиття та поглинання. Конкуренційна практика. Трудове право. Міжнародний арбітраж. Енергетика. Нафта та газ. Фармацевтика. Технології, медіа та телекомунікації. Споживчі товари. Інфраструктура. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Провідна міжнародна нафтогазова компанія – 1) щодо участі в тендері на укладання договору про розподіл продукції (ДРП) з Державою України щодо проекту видобутку нетрадиційного газу; 2) спільна участь в конкурсі на укладання ДРП у відношення морського шельфу в Україні; 3) підготовка та супровід заяв на отримання дозволів АМК на дві економіч102

Професійні організації

ACCU. EBA.

групи – щодо придбання української страхової компанії, включаючи отримання дозволу на концентрацію. • Takeda Pharmaceuticals – представництво інтересів в процесі отримання дозволу на концентрацію та узгоджені дії з ціллю проведення глобального придбання компанії Nycomed. • «IUGAS SARL проти НАК «Нафтогаз України» (арбітраж SCC). • ТОВ «Везерфорд Україна» проти Tiway Oil AS та ТОВ «Крим Петролеум Компані» (арбітраж ICC).

ні концентрації, пов’язані зі спільними підприємствами в Україні. • ENI S.p.A, великої італійської нафтогазової компанії – щодо отримання дозволу АМК України у зв’язку з придбанням частки у розмірі 50,01% у дев’яти ліцензійних ділянках з видобутку нетрадиційного (сланцевого) газу у Львівському басейні Клієнти, чиї інтереси юрист представляв України, загальною площею 3800 км2. ENI S.p.A; Tiway Oil AS; Takeda • Провідної французької страхової Pharmaceuticals; IUGAS SARL.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

МАРУШКО Ірина Іванівна «Лавринович і Партнери», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

30.07.1976 р.

Київ

16 років

+380 (44) 494-2727

www.lp.ua

Основні практики

Фінансове та банківське право. Злиття та поглинання. Корпоративне право.

Сегменти ринку

Банки та фінансові установи. Агро- та харчові підприємства. Металургія. Телекомунікації. Транспортний сектор. Будівництво та нерухомість. Сектор послуг.

Робочі мови

• Підготовка випуску облігацій зовнішньої державної позики 2012 року на суму $2 млрд. • Підготовка договору між ДК «Укртрансгаз» та Deutsche Bank AG про надання кредиту у розмірі €53 млн. • Підготовка розміщення суверенних доларових 10-річних євро облігацій в обсязі $1,25 млрд.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Альфа Банк»; «АрселорМіттал Кривий Ріг»; «ВТБ Банк»; «Данон Юнімілк Україна»; «Індустріальна Молочна Компанія»; Louis • Підготовка випуску єврооблігацій Dreyfus; «Мрія Агрохолдинг». Укрзалізниці на суму $500 млн зі строком погашення у 2018 році (Даний випуск єврооблігацій є унікальним прецедентом залучення коштів великими корпоративними суб'єктами державної форми власності. Це перше з 2004 року запозичення України, здійснене державним корпоративним емітентом без державної гарантії). • Продовження кредиту російського

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

інвестиційного банку VTB Capital державі Україна на сумму $2 млрд.

Професійні організації

IFA Ukraine. АПУ.

рекомендований результатами дослідження

МАРЧЕНКО Роман Вікторович «Ілляшев та Партнери», ЮФ Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

19.12.1975 р.

Київ

19 років

+380 (44) 494-1919

www.attorneys.ua

Основні практики

Вирішення спорів. Корпоративне право. ЄСПЛ.

Сегменти ринку

Авіація. Банківська справа. Фінансові послуги. Транспорт.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво, консультування та захист інтересів у судових органах України АНТК ім. О.К. Антонова з питань корпоративного, договірного, трудового, податкового права в Україні та за кордоном. • Звільнення українських літаків Ан-124 («Руслан») з-під арешту в Канаді та Бельгії. • Представництво АТ «БТА Банк» (Казахстан) у спорі між акціонерами «БТА Банк» (Україна) щодо $5 млрд. • Представництво ЗАТ «ПроКредит Банк» організатор:

Професійні організації

АЮФУ. КМКА.

з питань банківського та фінансового права. • Представництво ДП «Антонов» проти Міністерства транспорту Італії щодо стягнення збитку. • Арбітражний спор ТОВ «Стіомі-Холдінг» проти BISO (Австрія) щодо поставок с/г машин та обладнання в Лондонському міжнародному арбітражному суді. • Представництво ДАСІЕБ «Укрспецімпексбанк» у спорі з ВАТ «Ощадбанк» щодо відшкодування збитків.

• Представництво ВАТ «ФСК «Море» у справі про банкрутство. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

ДП «Антонов»; АТ «БТА Банк»; ВАТ КБ «Надра»; ЗАТ «ПроКредит Банк»; ТОВ «СтіоміХолдінг»; ВАТ «ФСК «Море»; ПАО «Банк Форум»; НАК «Нафтогаз України»; ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг». Проекти, в яких юрист брав участь

Консультування Державної компанії «Фінансування інфраструктурних проектів» щодо питань випуску облігацій, гарантованих державою Україна. Наразі є розпорядником майна ПАТ «Сумихімпром» та призначений арбітром в справах LCIA та LMMA. Україна, 2012–2013

103

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

МЕЛЬНИК Ігор Олександрович IMG Partners, АК Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

04.12.1976 р.

Київ

14 років

+380 (44) 201-1066

imgpartners.com.ua

Основні практики

M&A. Судова практика. Аграрне та земельне право. Корпоративне право. Оподаткування та цінні папери.

Сегменти ринку

Агробізнес. Транспорт. Ринок цінних паперів і інвестицій.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Агрохолдинг «Мрія» – податкове консультування клієнта, судові справи. • ТОВ «Сігнет Холдинг» – юридичний супровід і представництво клієнта в судових органах з питань захисту від посягань на земельні активи у Житомирській області, судові справи. • Будівельна компанія Farasat – юридичний супровід з питань будівництва житлового комплексу у Харкові.

Професійні організації

Проекти, в яких юрист брав участь

АПУ. ААУ. ЕВА.

• Консультування Посольства Ірану з питань діяльності іранського бізнесу на території України. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Агрохолдинг «Мрія»; Farasat; ТОВ «Сигнет Холдинг»; Kuehne+Nagel; Export Guarantee Fund of Iran; Sun International; Shahraj; Iran Khodro; Denza; Freedom Farm International; «Укрсоцбанк»; Delin development; Crocus Group.

рекомендований результатами дослідження

МІНІН Олександр Адимович ТОВ «КМ Партнери» Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

24.10.1966 р.

Київ

20 років

+380 (44) 490-7197

km-partners.com

Основні практики

Податкова практика. Митна практика. Інвестиції.

Сегменти ринку

Головним чином іноземні інвестори та підприємства з іноземними інвестиціями.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Професійні організації

АПУ. НААУ. ACC. ЕBA.

Проекти, в яких юрист брав участь

Судові спори з податкових і митних В рамках EBA та інших асоціацій, а питань великого значення, проекти з також в інтересах клієнтів в деяких фахоструктурування і консолідації бізнес груп в вих і законодавчих проектах. Україні, спори пов’язані із реалізацією інвестиційних проектів. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

AES; KNAUF; Monsanto; Lactalis; Philip Morris; Procter & Gamble.

104

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Export Guarantee Fund of Iran – Юридичне консультування по питанню страхування об’єкта будівництва у Харкові. Юридичний супровід торгових операцій та представництво іракського клієнта компанії «Барака Санрайз» із бізнес-партнерами у Грузії. Юридичний супровід корпоративних судових справ ТОВ «Сігнет Холдинг». Юридичний супровід податкових спорів на суму понад 22 млн грн в інтересах ТОВ «Сігнет Холдинг».

рекомендована результатами дослідження

МУСІЄНКО Світлана Володимирівна DLA Piper, МЮФ Партнер, адвокат

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

02.08.1976 р.

Київ

16 років

+380 (44) 490-9564

www.dlapiper.com

Основні практики

Податкове право.

Сегменти ринку

FMCG. Фармацевтика. Готельний бізнес. Нафта і газ.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Надання юридичної та податкової підтримки провідному міжнародному оператору готелів Fairmont Raffles стосовно діяльності в Україні. • Надання юридичної та податкової підтримки міжнародній фармацевтичній компанії Sanofi у її діяльності в Україні. • Надання консультацій з податкових питань міжнародній енергетичній компанії стосовно здійснення інвестицій в Україну та їх структурування з податкової

Професійні організації

EBA. ACCU. IFA.

• Надання податкових консультацій (зокрема із трансфертного ціноутворення) українському виробнику медичних препаратів у зв’язку із запланованою внутрішньо груповою реструктуризацією перед продажем. • Надання податкових консультацій міжнародному виробнику пива, що працює в Україні, стосовно транзакційних питань, а також ведення спорів з податковими органами.

точки зору. • Представлення інтересів міжнародного оператора готових офісів у спорах з податковими органами України, надання поточних юридичних та податкових консультацій. • Надання податкових консультацій міжнародному виробнику спортивного Клієнти, чиї інтереси юрист представляв одягу та взуття стосовно можливих варіанCarlsberg Group; Sanofi; Ebay; ENI SpA.; тів виходу на український ринок та з Jabil Circuit; Maersk; Damco; MIH Group; питань трансферного ціноутворення в Wrigley; Nike; Fairmont Raffles; Regus. Україні.

рекомендована результатами дослідження

НАЗАРОВА Ірина Володимирівна ENGARDE Attorneys at Law Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

08.06.1978 р.

15 років

+380 (44) 498-7383

engarde-attorneys.com

Київ

Основні практики

Міжнародний арбітраж. Судова практика. Злиття і поглинання. Стягнення майна.

Сегменти ринку

...

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво інтересів клієнта в якості адвоката у багатомільйонному арбітражному спорі, що розглядався за регламентом Лондонського міжнародного арбітражного суду (LCIA). • Представництво інтересів клієнтів в якості адвоката у багатьох арбітражних спорах, що вирішувались у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП України (МКАС). організатор:

Професійні організації

ICC. АПУ. Lewiatan.

процесах у Лондонському міжнародному арбітражному суді (LCIA). • Справа про законність приватизації ВАТ «Криворіжсталь» та ВАТ «Нікопольський завод феросплавів». • Надання консультацій одному з власників ТРК «Студія 1+1», провідної української медіа-компанії, з питань захисту права власності на пакет акцій компанії. • Представництво інтересів Міністерства оборони України в судовій справі проти російської медіа-компанії стосовно спростування неправдивої інформації.

• Представництво інтересів клієнта в якості адвоката у арбітражному спорі за участі Держави Україна, що розглядався за регламентом Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (IСSІD). • Участь в якості арбітра у Міжнародному арбітражному суді при Міжнародній торговій палаті (ІСС). • Участь в якості експерта з українсько- Клієнти, чиї інтереси юрист представляв го права у багатьох великих арбітражний Більшість є конфіденційними. Україна, 2012–2013

105

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

НЕМЧЕНКО Ліна Костянтинівна «Бейкер і Макензі – Сі Ай Ес, Лімітед», МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

05.07.1976 р.

Київ

18 років

+380 (44) 590-0101

bakermckenzie.com

Основні практики

Законодавство в сфері нерухомості. Будівництво та земельні відносини. Корпоративне право. Реалізація масштабних проектів, що стосуються галузі природних ресурсів.

Сегменти ринку

Нерухомість і будівництво. Земельне право. Корпоративне право. Трудове та міграційне законодавство. Страхування. Масштабні проекти в сфері природних ресурсів.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

AmCham. EBA. UBA. NYSBA.

інвестиційні фонди, посольства іноземних Посольство США, Великобританії та держав, неприбуткові організації. Канади; IKEA; KDD Group; AISI Realty Public Limited; Quinn Group; «МЕТРО Кеш енд Керрі Проекти, в яких юрист брав участь Україна»; Avon Ukraine; SAP Ukraine; IFC. Розробка низки законопроектів в галузі нерухомості. Супроводження найбільш значних справ

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Численні українські й іноземні компанії, рекомендований результатами дослідження

ОБЕРКОВИЧ Сергій Олексійович «Гвоздій та Оберкович», ЮФ Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

14.03.1969 р.

Київ

16 років

+380 (44) 581-1220

www.golaw.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Антимонопольне та конкурентне право. Банківське та фінансове право. Цінні папери. Корпоративне право та M&A. Реструктуризація та банкрутство. Автомобільна промисловість. Банки та фінансові установи. Металургія. Нафтогазовий сектор. Альтернативна енергетика. Медіа та інформаційні технології. Нерухомість і будівництво. Інфраструктура і транспорт. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво компаній Aviareps, Donegal FRS, Fracasso Spa, Agora в інвестиційних проектах, угодах з фінансування та злиття і поглинання. • Супровід банків CSOB, Raiffeisen Bank Aval, Credit Europe Bank та «Діамантбанк» під час реструктуризації позик та повернення заборгованості у 106

Професійні організації

АПУ. ААУ.

судовому порядку. • Розробка та юридичний супровід проектів у сфері традиційної та альтернативної енергетики для PSG-International, Kaleesuwari Refinery, медицини та фармацевтики для Merkator Medical, Medcom MP, «Аптека Мірра», торгівлі для Marks & Spencer, GAP, Inditex (Zara, Massimo Dutti, Bershka, Stradivarius).

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

рекомендована результатами дослідження

ОГРЕНЧУК Анна Олександрівна Юридична група LCF Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

21.08.1981 р.

Київ

11 років

+380 (44) 455-8887

lcfgroup.com.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Cудовий захист прав юридичних та фізичних осіб у судових установах. Податкове право. Адміністративне право. Корпоративне право. Антимонопольне (конкурентне) право. Страхове право. Комерційне право. Представництво інтересів клієнтів у Європейському суді по правам людини. Банківська та фінансова індустрія. Страхування. Агробізнес. Будівництво та нерухомість. Нафтогазвидобування. Машинобудування. Фармацевтика.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Юридичний супровід судового спору в інтересах Холдингу «Нібулон» з Дніпробузьким морським торговельним портом про визнання незаконними дій порту через заборону будівництва терміналу. • Юридичний супровід судового спору в

Професійні організації

ICC. EBA. IBA. USUBC.

інтересах «Кувейт Енерджи» з НАК «Нафтогаз України» щодо визнання договору про спільну діяльність. • Юридичний супровід судового спору в інтересах «Вікоіл» з ПАТ «Банк Національний кредит» щодо виведення майна з-під запоруки і виконання кредитного договору.

• Представництво інтересів Стививідорної компанії «Нікмет-термінал» в угоді щодо придбання 100% акцій клієнта Компанією ArcelorMittal в АМКУ. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«СМАП»; «Броварський завод будівельних конструкцій»; «Троїцький маслоробний завод»; «УкрСибінвест»; «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»; Alfa-Bank; Bank of Cyprus; Universal bank; «Златобанк»; QBE Ukraine; «Інкомстрах»; «Дженералі Гарант»; Allianz Ukraine; «Оріяна-Шип-Ярд»; Svitland Development Limited; «Форум»; Kuwait Energy; «Зірка буковель»; «Вікоіл Лтд»; «Нібулон»; «Кабель Інвест»; «Автосоюз»; «Юрія-Фарм».

рекомендований результатами дослідження

ОЛЕФІРЕНКО Андрій Миколайович «Центр правового консалтингу», ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

03.12.1976 р.

Київ

18 років

+380 (44) 219-1817

www.cpk.ua

Основні практики

Судова практика (господарське, цивільне право й процес, адміністративне право й процес. Фінансове право. Банкрутство, виконавче провадження). Юридичний консалтинг (корпоративне право, супровід бізнес-проектів).

Сегменти ринку

Судова практика. Фінансове право. Юридичний консалтинг.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

АПУ.

спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі про зобов'язання визнання страхового випадку, стягнення страхового відшкодування, моральної та матеріальної шкоди на загальну суму понад 400 тис грн. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Супроводження найбільш значних справ

• Захист інтересів ПАТ «Альфа-Банк» у печерському районному суді м. Києва у справі про стягнення заборгованості в сумі понад 100 млн грн солідарно з трьох відповідачів. • Юридичний радник ТОВ «Скайінформ» з питань реалізації спільних проектів з Міжнародним аеропортом «Бориспіль». • Представництво інтересів компанії організатор:

«Глобал Конгстрактіон» у Київському окружному адміністративному суді у справі за позовом до ДПІ про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій органами ДПІ на загальну суму 1,3 млн грн. • Юридичний радник однієї з найбільших сирійських агропромислових компаній у справі про будівництво елеваторів у Вінницькій області. • Захист інтересів СК «НОВА» у Вищому

«Альфа-Банк»; «Фідобанк»; «Лотуре-Агро»; «Клуб сира»; «Ковальська»; «Старокиївський банк»; «Greatwall Drilling Company Ukraine»; «УніверсалБанк»; Silco Polymers S.A.; «Базовый Элемент»; «Польське Гірництво Нафтове і Газове С.А.»; «Алюміній України»; «DPD Україна»; «Трансстрой»; СК «Нова»; «СкайИнформ»; ГК «Агропромисловий Альянс»; «Надра Банк»; «Українська молочна компанія»; «Квас Бевериджиз». Україна, 2012–2013

107

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ОЛЕХОВ Ігор Іванович «Бейкер і Макензі – Сі Ай Ес, Лімітед», МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

17.11.1977 р.

Київ

15 років

+380 (44) 590-0101

bakermckenzie.com

Основні практики

Сегменти ринку

Юридичні консультації численних клієнтів з питань міжнародної торгівлі, банківського законодавства, з питань корпоративних фінансів та оподаткування. Проекти комплексної перевірки компаній та комерційних банків у випадках придбання їх міжнародними інвесторами, а також питання податкового планування та трансфертного ціноутворення у низці міжнародних трансакцій. Право СОТ та реструктуризація заборгованості. Галузі банківського та фінансового, податкового, а також корпоративного та авіаційного права. Питання проектного фінансування, угод злиття і поглинання на ринках фінансових послуг, в сфері ринків капіталу та управління приватним капіталом.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

ACC. УАМП.

Супроводження найбільш значних справ

Bank на користь Eurobank Consortium • Юридичний супровід продажу Erste Group стосовно придбання роздрібних Bank, дочірної компанії Erste Group в банківських операцій SEB Bank, що налеУкраїні, компанії Fidobank Group. жить групі SEB AB Group. • Юридичний супровід продажу SEB • Надання юридичних консультацій TBIF

Financial Services B.V. щодо збільшення капіталу VAB Bank та діючою частиною VAB Group, та наступного продажу контрольного пакету акцій VAB Банку та компаній VAB Group до групи стратегічних інвесторів. • Надання юридичної підтримки Deutsche Bank AG та BNP Paribas з питань відкриття представництв банків в Україні. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Erste Group Bank; Eurobank Consortium Group; TBIF Financial Services B. V.; BNB Paribas; «ПриватБанк»; «Правекс-Банк»; «УниКредит Банк»; EFG Eurobank Ergasias; Cetelem; ING Bank; «ТАС-Коммерцбанк»; Western NIS Enterprise Fund; Deutsche Bank AG; «Ренесанс Капитал»; «УкрСиббанк».

рекомендований результатами дослідження

ОНИЩЕНКО Сергій Вікторович Chadbourne & Parke LLP, МЮФ Міжнародний партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

18.02.1964 р.

Київ

25 років

+380 (44) 461-7575

chadbourne.com

Основні практики

Нерухомість і будівництво. Фінансування. Злиття та поглинання. Корпоративне право.

Сегменти ринку

Енергетика. Агропромисловість. Харчова промисловість. Засоби телекомунікацій та зв’язку. Фармацевтична промисловість. Транспорт. Банківська діяльність.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво інтересів мережі супермаркетів роздрібної торгівлі щодо інвестування у її бізнес $30 млн компанією Horizon Capital та Міжнародною Фінансовою Корпорацією. • Консультування банківського синдикату стосовно фінансування у розмірі €60 млн для спорудження та розгортання діяльності торгового центру «Рів'єра» в м. Одеса, Україна, зосереджуючись на питан108

Професійні організації

САУ. IBA.

нях структурування та умовах надання пакету забезпечення. • Представництво інтересів власників мережі українських косметичних магазинів у зв'язку з придбанням мажоритарного пакету акцій іноземним інвестором. • Консультування грецького банку у зв'язку з наданням фінансування на суму $52 млн для придбання портфелю комерційної нерухомості у Києві загальною площею близько 14000 м2.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• Представництво Міжнародної Фінансової Корпорації у зв'язку з наданням фінансування на суму $20 млн банку в Харківській області ПАО «Мегабанк». • Представництво однієї з найбільших у світі компаній-виробників харчових продуктів у зв’язку з придбанням мажоритарної частки в українській компанії. • Представництво шотландської будівельної компанії, залученої у декілька проектів з промисловою та офісною нерухомістю у Києві. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Європейський Банк Реконструкції та Розвитку»; «Міжнародна фінансова корпорація»; «Євротек»; «Ерсте Банк»; «Медокемі»; «Юніфарм»; Cyprus Popular Bank.

рекомендована результатами дослідження

ОШАРОВА Ірина Олександрівна «Дубинський і Ошарова», ПЮА Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

07.06.1946 р.

Київ

40 років

+380 (44) 490-5454

www.iplaw.com.ua

Основні практики

Торговельні марки. Пошуки торговельних марок. Міжнародна реєстрація торговельних марок. Винаходи та корисні моделі. Патентні пошуки. Промислові зразки. Географічні зазначення

Сегменти ринку

Серед клієнтів – транснаціональні корпорації, великі іноземні й українські компанії, що належать до найрізноманітніших галузей економіки (виробники алкогольних, тютюнових, фармацевтичних, парфумерних товарів, кондитерських виробів, харчових продуктів, мінеральних вод та ін.).

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво компанії «Філіп Морріс» в Апеляційній палаті ДСІВ у справі про надання охорони позначенню «Activate 2 in 1». Внаслідок серії засідань Колегії Апеляційної палати та розгляду обставин справи позначення було, незва-

Професійні організації

INTA. AIPPI. UTA. ВАПП.

жаючи на надходження заперечення від іншого відомого виробника тютюнової продукції, визнане таким, що відповідає умовам правової охорони та має достатню розрізнювальну здатність. • Представництво компанії БРІСТОЛМАЙЕРС СКВІББ ЕНД ГІЛІАД САЙЄНСІЗ в

Апеляційній палаті ДСІВ у справі про надання охорони винаходу в галузі фармацевтики. Дана справа для України є унікальною, тому що внаслідок розгляду заперечення на відмову в наданні охорони Колегія ДСІВ взяла до уваги суттєву аргументацію представника Заявника та винесла рішення щодо повернення заявки на кваліфікаційну експертизу. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Novartis Pharma; Coca-Cola Company; Philip Morris (Group of Companies); BristolMyers Squibb Company; Ceva Sante Animale; Bayer; ПРаТ «ІДС»; Samsung Electrocins.

рекомендована результатами дослідження

ПАВЛЕНКО Олександра Сергіївна «Павленко і Побережнюк», Правова група Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

11.10.1982 р.

Київ

13 років

+380 (44) 281-0600

www.p-p.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Судова практика. Виборче право та політична адвокатура. Державно-приватне партнерство. GR та лобіювання. Вирішення корпоративних конфліктів та захист від недружніх поглинань. Операції з цінними паперами та на фондовому ринку. Банківський сектор. Енергетичний сектор. Телекомунікації. Фармацевтична промисловість. Авіаперевезення. Девелопмент та будівництво. Виробничі компанії (FMCG, металургія). Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• ТОВ «Астеліт» (ТМ «life :)»): захист інтересів Клієнта в спорі з ПрАТ «МТС Україна», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «Українські радіосистеми» (ТМ «Beeline») відносно встановлення ставок інтерконекту. • Представництво у судах відомих політиків: Сергія Тігіпко, Наталії Королевської, організатор:

Професійні організації

АПУ. EBA.

Олександри Кужель та інших політичних діячів. Представництво інтересів відомого українського футболіста Андрія Шевченко. Ведення резонансних судових справ в межах виборчих процесів 2009, 2010, 2012 рр. • ВАТ «Авіакомпанія «Сибір» (авіахолдинг S7 Airlines): судовий спір проти Міноборони України та Державного Казначейства щодо

відшкодування шкоди у зв’язку з авіакатастрофою літака ТУ-154 авіакомпанії «Сибір» на загальну суму у $15,5 млн. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Астеліт»; ДП «Аеропорт «Бориспіль»; «Дарниця»; «Фогт Медікал»; Авіакомпанія «Сибір»; «Інвестиційно-фінансова група «ТАС»; «Метроном»; Київський завод шампанських вин «Столичний»; «EastOne» («Інтерпайп»); «Газтранзит»; «Інком»; «ВТБ БАНК»; КБ «Київська Русь»; КБ «Даніель»; «Єврогазбанк»; «Укргазбанк»; «БрокБізнесБанк»; ДП «Вугілля України»; «Євробанк»; «Промсвязьбанк»; «Одесагаз»; «AVON»; Tubex Commodities AG; Holtec International; «Веда»; «Агрофірма «Провесінь»; «Євромейл». Україна, 2012–2013

109

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ПАДАЛКА Олександр Борисович «Астерс», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

03.04.1965 р.

Київ

25 років

+380 (44) 230-6000

asterslaw.com

Основні практики

Інтелектуальна власність. Корпоративне та комерційне право. Злиття та поглинання. Вирішення спорів та судочинство. Трудове право. Антимонопольне право, недобросовісна конкуренція.

• Консультації компанії Nissan Motor Co. та її офіційному українському дистриб’ютору ТОВ «Нісан Мотор Україна» у зв’язку з Інформаційні технології, виробництво обладнання. Сегменти ринку розвитком дистриб’юторської мережі. Фармацевтичні препарати, медичне обладнання, косметика, • Представлення інтересів компанії медичні товари. Медіа та реклама. Харчова промисловість. Severstal Group з різних питань українськоАвтомобільна промисловість. Страхування. го корпоративного, договірного, антимоIBA. АПУ. Робочі мови Кількість юристів 65 Професійні нопольного, трудового, податкового права у компанії організації та цінних паперів у зв’язку з придбанням Супроводження найбільш значних справ • Надання консультацій компанії компанії «Дніпрометиз». • Надання консультацій компанії Coca- Glencore International AG з приводу широCola Company з широкого кола питань кого кола питань корпоративного, договір- Клієнти, чиї інтереси юрист представляв корпоративного та договірного права, а ного та трудового права під час проведенThe Coca-Cola Company; Nissan Motor також інтелектуальної власності під час ня юридичного аудиту Українського глино- Co; Sopharma AD; New Line Cinema; підготовки та здійснення угод з придбання земного заводу, а також у зв’язку з багато- Siemens Ukraine; S.C. Johnson; VELUX промислових виробничих об’єктів безал- мільярдною транзакцією щодо злиття з Ukraine; Ecolab Inc; Boeing; Microsoft; Miele; когольної промисловості. «РУСАЛ» та «СУАЛ». ACNilsen; Glencore International AG. рекомендований результатами дослідження

ПАХАРЕНКО Олександр Володимирович «Пахаренко і партнери», Фірма Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

21.05.1975 р.

Київ

12 років

+380 (44) 593-9693

pakharenko.kiev.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Право інтелектуальної власності. Договірне право. Митне право. Корпоративне та регулятивне право. Антимонопольне та конкурентне право. Боротьба з підробками і піратством. Представництво в судах та інших державних органах. Автомобілебудування та авторинок. Нерухомість і будівництво. Банківський сектор та фінансові установи. Машинобудування. Гірничорудна промисловість і металургія. Телекомунікації, медіа і технології. Торгівля. Сільське господарство та харчова промисловість. Транспорт та інфраструктура. Фармацевтика та косметика. Хімічна промисловість. Спортивні товари. Комп'ютерна техніка. Ювелірна та годинникова промисловість. Тютюнова промисловість. Електроніка. Енергетика та природні ресурси. Парфумерія. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Справи щодо захисту порушених прав інтелектуальної власності компаній-правовласників на торговельні марки, які супроводжувались вимогами вилучити з 110

Професійні організації

АІРРІ. ВАПП. EBA. FICPI. INTA. IACC.

бритви, пили, картриджі, парфумерія, косметика) з використанням митних процедур і подальше їх знищення, в тому числі за спрощеною процедурою відповідно до ст. 401 МК України. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Клієнтська база компанії налічує понад 4000 компаній. З клієнтами підписані договори-конфіденційності, а тому інформація по справам розголошенню не підлягає. Проекти, в яких юрист брав участь

Участь у діяльності робочої групи обороту і знищити контрафактну парфуEUBAM – Місії ЄС з прикордонної допомерну продукцію. • Справи щодо недопущення в цивіль- моги Молдові та Україні. Участь у Діалозі ЄС-Україна з питань ний оборот контрафактної продукції (одяг, взуття, аксесуари, поліетиленові пакети, інтелектуальної власності.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

ПАХАРЕНКО-АНДЕРСОН Антоніна Павлівна «Пахаренко і партнери», Фірма Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.07.

Київ

30 років

+380 (44) 593-9693

pakharenko.kiev.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Право інтелектуальної власності. Договірне право. Митне право. Представництво в судах та інших державних органах. Антимонопольне та конкурентне право. Корпоративне та регулятивне право. Боротьба з підробками і піратством. Автомобілебудування та авторинок. Нерухомість і будівництво. Банківський сектор та фінансові установи. Машинобудування. Гірничорудна промисловість і металургія. Фармацевтика та косметика. Сільське господарство та харчова промисловість. Торгівля. Транспорт та інфраструктура. Енергетика та природні ресурси. Хімічна промисловість . Спортивні товари. Комп'ютерна техніка. Телекомунікації, медіа і технології. Тютюнова промисловість. Ювелірна та годинникова промисловість. Парфумерія. Електроніка.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Клієнтська база ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери» налічує понад 4000 компаній. З клієнтами підписані договори-конфіденційності, а тому інформація по справам розголошенню не підлягає. Проекти, в яких юрист брав участь

Участь у роботі Групи спеціалістів з інтелектуальної власності Економічної комісії ООН для країн Європи (TOS UN/ECE). АІРРІ. ВАПП. LES. Робочі мови Кількість юристів 29 Професійні Участь у Діалозі ЄС-Україна з питань у компанії організації FICPI. INTA. IBA. інтелектуальної власності. Участь у робочій групі з питань внесенСупроводження найбільш значних справ вовласників на об’єкти інтелектуальної ня змін до Книги IV Цивільного кодексу Справи щодо захисту порушених прав власності, в тому числі торговельні марки, України при Державній службі інтелектуінтелектуальної власності компаній-пра- винаходи та промислові зразки. альної власності України. рекомендована результатами дослідження

ПЕРЕПЕЛИНСЬКА Олена Сергіївна Sayenko Kharenko, ЮФ Радник

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

07.05.1982 р.

Київ

10 років

+380 (44) 499-6000

www.sk.ua

Основні практики

Міжнародний арбітраж. Міжнародна торгівля.

Стокгольма щодо низки контрактів з дочірньою компанією світового виробника телекомунікаційного обладнання на суму $12,2 млн. MCIArb. УАА. Робочі мови Кількість юристів 70 Професійні • Представляла інтереси української у компанії організації компанії у декількох арбітражних провадженнях згідно з регламентом ЮНСІТРАЛ Супроводження найбільш значних справ паній української агропромислової групи щодо спору з іноземним постачальником За останні два роки представляла інтер- у низці взаємопов'язаних арбітражних обладнання та послуг на загальну суму еси клієнтів у більш ніж 20 арбітражних провадженнях в арбітражі ГАФТА (перша $3,5 млн. провадженнях на загальну суму близько та друга інстанції) проти однієї з провідних $100 млн. міжнародних торгових компаній у галузі Клієнти, чиї інтереси юрист представляв • Представляла інтереси іноземних с/г товарів на загальну суму $11 млн. Українські та іноземні компанії в агроакціонерів проекту будівництва в Україні • Представляла інтереси української промисловому, телекомунікаційному, мев багатомільйонному арбітражному про- телекомунікаційної компанії в арбітраж- талургійному, фармацевтичному, фінансовадженні згідно з регламентом ЮНСІТРАЛ. ному провадженні згідно з Регламентом вому, страховому секторах та сфері неру• Представляла інтереси дочірніх ком- Арбітражного інституту Торгової палати хомості та будівництва. Сегменти ринку

організатор:

АПК. Банківський сектор. Металургійний сектор.Фармацевтика. Нерухомість та будівництво. Хімічна промисловість. Телекомунікації та інформаційні технології. Морське право.

Україна, 2012–2013

111

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ПІОНТКОВСЬКИЙ Сергій Володимирович «Бейкер і Макензі – Сі Ай Ес, Лімітед», МЮФ Керуючий партнер київського офісу

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

16.12.1966 р.

Київ

20 років

+380 (44) 590-0101

bakermckenzie.com

Основні практики

Цивільне право. Господарське право. Приватизація та постприватизаційне супроводження клієнтів. Земельне право.

Сегменти ринку

Гірничо-металургійний комплекс, Нерухомість. Будівництво та інфраструктурі проекти.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Професійні організації

НААУ.

Проекти, в яких юрист брав участь

• Приватизація ВАТ «Криворіжсталь» Розробка законопроектів в галузі міс(сума угоди $4,8 млрд). тобудування та земельних відносин. • Продаж банку «Форум» (сума угоди $650 млн). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

ArcelorMittal; Amstar; LSGI/SCC; КМДА; Венчурний фонд «Унібуд»; Посольство Норвегії; АББ; IKEA; AUCHAN; East One. рекомендована результатами дослідження

ПОБЕРЕЖНЮК Лариса Леонтіївна «Павленко і Побережнюк», Правова група Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

05.03.1976 р.

Київ

15 років

+380 (44) 281-0600

www.p-p.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Судова практика. Банківське право. Податкове та митне право. Вирішення корпоративних конфліктів. Захист від недружніх поглинань. Земельне право. Захист честі та гідності, ділової репутації. Банківський сектор. Фармацевтична промисловість. Виробничі та торгівельні компанії (FMCG, металургія). Енергетичний сектор. Телекомунікації. Авіаперевезення. Девелопмент та будівництво. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• «ВТБ Банк»: супроводження судових спорів з підприємствами торгівельної групи «Таргет» (м. Харків) та з підприємствами Одеської бізнес-групи, пов’язаних зі стягненням коштів за кредитними договорами та договорами поруки, стягненням заставного майна за договорами іпотеки 112

Професійні організації

АПУ. EBA.

на суми у $76 та $12 млн. • ТОВ «Астеліт» (ТМ «life:)»): захист інтересів Клієнта в спорі з ПрАТ «МТС Україна», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «Українські радіосистеми» (ТМ «Beeline») відносно встановлення ставок інтерконекту. • ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний»: судовий спір з Національ-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ною комісією по цінним паперам та фондовому ринку відносно оскарження рішення НКЦПФР про зупинення обігу акцій підприємства. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Астеліт»; Авіакомпанія «Сибір»; «Інвестиційно-фінансова група «ТАС»; ГК «Фогт Медікал»; «Дарниця»; ГК «EastOne» («Інтерпайп»); «Інком»; ДП «Аеропорт «Бориспіль»; КЗШВ «Столичний»; «AVON»; КБ «Даніель»; «Промсвязьбанк»; КБ «Київська Русь»; «БрокБізнесБанк»; «Єврогазбанк»; «Метроном»; «ВТБ БАНК»; «Євробанк»; «Корпорація «Веда»; «Диспомед»; Tubex Commodities AG; «Одесагаз»; ДП «Вугілля України»; «Євромейл»; Holtec International.

рекомендований результатами дослідження

ПОГРЕБНОЙ Сергій Петрович Sayenko Kharenko, ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

20.10.1966 р.

Київ

16 років

+380 (44) 499-6000

www.sk.ua

Основні практики

Вирішення судових спорів. Корпоративне право та M&A. Податкове право. Інвестиційне право.

Сегменти ринку

Банківський сектор. АПК. Нерухомість і будівництво. Корпоративні спори.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

АПУ.

• Представлення інтересів ПАТ «ОТП Банк» в серії судових спорів щодо стягнення заборгованості на загальну суму більше $25 млн. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Супроводження найбільш значних справ

• Представлення інтересів найбільшого російського банку у судових процесах щодо стягнення заборгованості у розмірі близько $37 млн. • Представлення інтересів Commerzbank в судових спорах щодо стягнення заборгованості у розмірі 1,1 млрд грн з групи боржників. • Представлення інтересів одного з найбільших російських банків у судових про-

цесах щодо стягненню заборгованості з позичальників на загальну суму $30 млн. • Представлення інтересів «Сведбанку» в судових спорах щодо стягнення заборгованості у розмірі $196 млн з групи боржників. • Представлення інтересів великої кіпрської інвестиційної компанії у корпоративному спорі щодо цінних паперів, випущених одним з найбільших банків в Україні на загальну суму $35 млн.

«Банк Траст»; «ІТЦ»; «Кредитпромбанк»; «ОТП Банк»; «ПУМБ»; «Сбербанк Росії»; «Северсталь-Україна»; «Силові машини»; Стадіон «Шахтар»; «Українська страхова група»; Coca-Cola; Commerzbank; Galereja Center; LG Electronics; NLB InterFinanz; Perimmon Investments Limited; Philip Morris Ukraine; Quinn Properties Ukraine; Renaissance Capital; RWE Nukem; Swedbank; VTB DC; Universal Bank.

рекомендована результатами дослідження

ПОКАНАЙ Ірина Валеріївна «Астерс», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

15.04.1976 р.

Київ

15 років

+380 (44) 230-6000

asterslaw.com

Основні практики

Банківське та фінансове право. Ринки капіталу. Злиття та поглинання. Реструктуризація. Корпоративне право.

Сегменти ринку

Банківські установи. Прямі інвестиції. Енергетика. Будівництво. Нафтогазова промисловість. Сільське господарство. Роздрібний сектор. Телекомунікації та ІТ. Транспорт.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Консультування EBRD та IFC у зв’язку з наданням численних забезпечених кредитів українським компаніям у різних секторах економіки на загальну суму понад $1,7 млрд. • Консультування банків Barclays Capital, Citigroup, Credit Agricole Corporate & Investment Bank, Intesa Sanpaolo S.p.A. London Branch, ING Bank N.V. та італійськоорганізатор:

Професійні організації

АПУ.

го експортного кредитного агентства SACE у зв'язку з реструктуризацією боргового портфелю групи «Інтерпайп» у розмірі $887 млн. • Консультування Coal Energy S.A. у зв'язку з залученням кредиту від EBRD на суму $70 млн. • Консультування компанії Russia Partners, фонду приватних прямих інвестицій з капіталовкладеннями під управлін-

ням понад $1 млрд, у зв'язку з придбанням групи компаній «Інто-Сана». Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

European Bank for Reconstruction and Development; International Finance Corporation; Morgan Stanley; Barclays Capital; Citigroup; Credit Agricole Corporate and Investment Bank; Intesa Sanpaolo S.p.A.; ING Bank N.V.; SACE; Сбербанк Росії; Russia Partners; Société Généralе; ING Bank N.V.; Coal Energy S.A.; Česká exportní banka; Vseobecna Uverova Banka; Deutsche Bank AG; LBBW Bank CZ a.s.; ABN AMRO Bank N.V.; Standard Bank; JPMorgan Chase & Co.; UBS Investment Bank; Aval Bank. Україна, 2012–2013

113

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ПОЛІВОДСЬКИЙ Олександр Анатолійович «Софія», ПФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

09.10.1973 р.

Київ

17 років

+380 (44) 331-0485

lawfirmsofiya.kiev.ua

Основні практики

Земельне право. Аграрне право. Податкове право. Право нерухомості та будівництва. Супроводження судових справ.

Сегменти ринку

Підприємства аграрної сфери. Іноземні інвестори. Підприємства переробної промисловості.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Професійні організації

ЄБА. АПУ.

Проекти, в яких юрист брав участь

Супроводження угод з нерухомості, Проекти Світового Банку, Європейської судових спорів з нерухомості, представни- комісії, ЄБРР, ряду міжнародних організацтво по справах зі стягнення заборгова- цій. ності нарахованої за наслідками податкових перевірок. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Іноземні інвестори, компанії великого та середнього бізнесу.

рекомендований результатами дослідження

ПРИСЯЖНЮК Антон Васильович Magnusson, ЮФ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

02.11.1984 р.

Київ

10 років

+380 (44) 201-4949.

magnussonlaw.com

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Корпоративне право. Злиття та поглинання. Ринки капіталу. Нафта та газ. Судова та арбітражна практика. Антимонопольне право. Реструктуризація та банкротство. Банківське та фінансове право. Міжнародні страхові. Телекомунікаційні. Фармацевтичні. Енергетичні, паливні, нафтагазові, видобувні компанії та агрохолдинги. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Консультування одного з найбільших в СНД інвестиційних фондів щодо придбання 75% частки заводу з виробництва цинку. • Надання послуг ескроу агента компаніям, що здійснюють діяльність у галузі виробництва обладнання для промислового буріння у проекті з фінансування близько $175 млн в український бізнес. 114

Професійні організації

АПУ. АУА.

тивному конфлікті щодо одного з торгівельно-розважальних центрів у Києві у справах про стягнення заборгованості на загальну суму понад $130 млн. • Представництво одного з найбільших в СНД інвестиційних фондів у корпоративному конфлікті щодо проекту зі спорудження апартаментів класу люкс на Південному берегу Криму на загальну суму $20 млн. • Консультування одного із топ-10 українських банків щодо забезпечення виконання зобов’язань одним із позичальників шляхом передачі акцій холдингової компанії в заставу банку.

• Консультування одного з українських банків з питань можливих ризиків та їх усунення при видачі кредиту боржнику – акціонерному товариству, яке не виконало вимоги ЗУ «Про акціонерні товариства» в частині зміни назви та приведення у відповідність до законодавства своїх статутних документів. • Представництво одного з найбільших Клієнти, чиї інтереси юрист представляв Дані не розголошуються. забудовників торгових центрів у корпора-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

РАБІЙ Мирон Богдан Dentons, МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

З1.05.1966 р.

Київ

22 роки

+380 (44) 494-4774

www.dentons.com

Основні практики

Корпоративне та комерційне право. Злиття та поглинання. Міжнародний арбітраж. Міжнародне фінансування.

Сегменти ринку

Нерухомість. Будівництво. Енергетика та природні ресурси. Готельний бізнес.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Професійний досвід Мирона за нещодавній період включає: • Юридичний радник компанії CUB Energy Inc. (TSX-V: KUB), української нафто та газовидобувної компанії, у зв’язку із залученням $12,7 млн від вторинного розміщення акцій на фондовій біржі TSX Venture Exchange (Канада). • Юридичний радник компанії CUB Energy Inc. (TSX-V: KUB) у зв’язку з при-

Професійні організації

EBA. ACC. USUBC.

дбанням нафтогазової компанії в Україні. • Юридичний радник компанії 3P International Energy Corporation та GASTEK LLC щодо зворотного викупу акцій компанії 3P International компанією GASTEK LLC з наступним ребрендінгом в Cub Energy Inc.. Акції компанії Cub Energy Inc. котируються на фондовій біржі Торонто (TSXV). • Юридичний радник компанії David Smith International та ПАТ «Рубежанський картонно-тарний комбінат» (РКТК) у

зв’язку з придбанням підприємства «Ес Сі Ей Пекеджинг Кубань» в Краснодарському краї. • Юридичний радник компанії 3P International Energy Corporation (зараз Cub Energy Inc.) щодо придбання АТ «Тисагаз» (сума угоди – $17 млн). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

3P International Energy Corporation (зараз Cub Energy Inc.); Cardinal Resources PLC; David Smith International; Kulczyk Oil Ventures; Kub-Gas Ltd; GasTek LLC; BNP Paribas; Argo Real Estate Opportunity Fund Limited (AREOF) (North Asset Management); Multi Development; Провідні світові готельні мережі.

рекомендований результатами дослідження

РЕБОК Вольфрам «Арцінгер», АО Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

15.05.1972 р.

Київ

14 років

+380 (44) 390-5533

www.arzinger.ua

Основні практики

Державно-приватне партнерство. Корпоративне право / M&A. Фондові ринки. Податкове право.

Сегменти ринку

Енергетика. Відновлювальна енергетика. Інфраструктура. Транспорт.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво інтересів покупця в процесі придбання компаній, завершення юридичного аудиту, розробка документів трансакції. • Консультування з питань корпоративної структури, акціонерних угод, земельних відносин, ліцензування, зеленого тарифу, спільного впровадження, доступу до мережі, спільного вироблення електричної енергії і тепла. організатор:

Професійні організації

ІВА. ABA. АПУ.

• Консультування інвестора по питань придбання корпоративних прав в компанії, що виробляє електроенергію з використанням енергії вітру в Львівській області. • Проведення юридичного аудиту цільової компанії. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Evonic New Energies GmbH; UWEA; Enerparc AG, Haase Energietechnik AG;

EUEA; Ventureal; Sun4Energy. Проекти, в яких юрист брав участь

Співзасновник та активний учасник Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА). Сприяє професійному обміну досвідом та знаннями як Голова Німецько-українського союзу юрістів (GDUJ). Читає Лекції для українських студентів-правніків. Співзасновник та член Правління Німецького економічного Клубу (Deutscher Wirtschaftsklub – DWK) – некомерційної організації, метою якої є створення платформи для підтримання контактів та обміну інформацією для німецького бізнесу в Україні. Україна, 2012–2013

115

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

РЕЗНІКОВ Олексій Юрійович «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», ЮБ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

18.06.1966 р.

Київ

22 роки

+380 (44) 492-8282

www.epap.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Практика вирішення спорів: судовий захист, досудове врегулювання спорів, медіація. Tax Litigation (Податкова практика). Банкрутство. Cross-border Litigation (Вирішення спорів у різних юрисдикціях). Практика захисту від недружніх поглинань (антирейдерська практика).

Україною та ЄС (розгляд питання лібералізації візового режиму для українських громадян).

Медіа. Металургія. Ринок фінансових послуг. Рітейл. Телекомунікації. Транспорт. Харчова промисловість. Хімічна промисловість. Фармацевтична галузь.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

АПУ. TAXAND.

Супроводження найбільш значних справ

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

• Представництво інтересів латвійського банку у справі щодо витребування заборгованості на суму більш €5 млн. • Представництво інтересів іноземного державного банку у багатомільйонному корпоративному спорі у кількох юрисдикціях одночасно.

IBRC; А1; Erste Bank; DCH; «Відео Інтернешнл Пріорітет»; ФК «Металіст». Проекти, в яких юрист брав участь

Участь у складі делегації у круглому столі Європейського Парламенту щодо підписання угоди про асоціацію між

рекомендований результатами дослідження

РІС Юліан, д-р BEITEN BURKHARDT, МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

1971 р.

Київ

14 років

+380 (44) 494-0400

beitenburkhardt.com

Основні практики

Корпоративне право. Комерційні питання. Нерухомість.

Сегменти ринку

Інвестиції. АПК. Відновлювальна енергетика

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• WKN Windkraft Nord AG – Консультування із земельних питань і супровід розвитку вітропарків в Україні. • Сentrotherm photovoltaics AG – Консультування з питань постачань устаткування і будівництва заводу з виробництва кремнію в Україні. • Nexans autoelectric GmbH – Надання юридичних консультацій щодо впровадження нових корпоративних структур, а 116

тю, включаючи питання оподаткування і трудового законодавства. Професійні організації

EBA. ACC. DIHK.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

WKN Windkraft Nord AG; centrotherm photovoltaics AG; Ridgefield; Trigon Agri; також з питань трудового права і загаль- Porsche Leasing; Praktiker; GMP Architects; них комерційних питань. AKW Ukrainian Kaolin Company; Nexans • Porsche Leasing – Представництво autoelectric GmbH; Gerrom Invest Holding інтересів в судовому спорі з податковими GmbH. органами щодо визнання податкових збитків. • AKW Kaolin – Надання юридичних консультацій провідній німецькій гірничодобувній компанії щодо реорганізації закритого акціонерного товариства в товариство з обмеженою відповідальніс-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

САЄНКО Володимир Володимирович Sayenko Kharenko, ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

15.09.1974 р.

Київ

19 років

+380 (44) 499-6000

www.sk.ua

Основні практики

Злиття та поглинання. Корпоративне право. Антимонопольне право. Цінні папери.

Сегменти ринку

Фінансовий. Нафтогазовий. FMCG. Нерухомість. ЗМІ.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Консультування з питань українського права в рамках найбільших транскордонних M&A проектів за участю українських та іноземних компаній, включаючи придбання трьох торгово-розважальних центрів під брендом «Караван»; придбання страхової компанії Fidem Life; продаж АТ «Колос» компанії Glencore та ін. • Супровід M&A проектів за участю найбільших українських банків, включаючи продаж грецьким Alpha Bank ПАТ «Астра

Професійні організації

АПУ. IBA.

Банк»; придбання міжнародним банком Citibank бізнесу зі зберігання та роботи з цінними паперами ING Bank; продаж німецьким Commerzbank ПАТ «Банк Форум»; придбання Сбербанком Росії групи Volksbank International і дочірньої структури в Україні; продаж банком Platinum ПАТ «Банк Восток»; продаж «Кредитпромбанку» та ін. • Представництво інтересів транснаціональних корпорацій у розслідуваннях, ініційованих АМКУ, та консультування з

питань дотримання конкуренційного законодавства України, у тому числі для компаній Amadeus, Coca-Cola, Dyckerhoff, ТНК-BP, Visa та Western Union. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

ADM; Alpha Bank; Amadeus; Central European Media Enterprises; Citibank; Coca-Cola; ContourGlobal; Delta Bank; Evraz; Ferrexpo; Generali; Henkel; Hochland; HP; Japan Tobacco; Kimberly Clark; LG; MoneyGram; NewsCorp; Porsche; Metalloinvest; Philip Morris; Procter & Gamble; Porsche; Quinn Properties; Samsung; Sberbank; Severstal; Societe Generale; TNK-BP; TUI Travel; VISA; VTB Capital і Western Union.

рекомендований результатами дослідження

САМОЙЛЕНКО Вадим Вікторович «Астерс», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

10.01.1967 р.

Київ

17 років

+380 (44) 230-6000

asterslaw.com

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Корпоративне право / M&A. Цінні папери. Податкова практика. Вирішення спорів. Охорона довкілля. Міжнародна торгівля. Трудове право. Авіація. Прямі інвестиції. Інфраструктура і транспорт. Медіа та реклама. Фармацевтика. Телекомунікації та ІТ Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Надання консультацій ТОВ «Авіалінії Візз Ейр Україна» з корпоративного управління, трудових відносин, оподаткування. • Надання консультацій компанії STX Europe ASA (раніше відомій як Aker Yards ASA) з корпоративного, договірного, трудового права, а також цінних паперів, банківського, податкового, страхового та екологічного права. організатор:

Професійні організації

IBA. АПУ.

• Надання консультацій компанії Industrial Media Network щодо викупу контрольного пакета акцій, корпоративної реструктуризації, укладення акціонерної угоди. • Надання консультацій компанії PPGHelios стосовно заснування дочірньої компанії, а також із питань корпоративного, договірного, трудового, банківського, податкового права, пов’язаних із діяльніс-

тю дочірньої компаній в Україні. • Надання консультацій групі компаній «ІСІДА» та її акціонерам у зв'язку з продажем контрольного пакета акцій компанії Advent International, одному з найбільших у світі приватних інвестиційних фондів. • Надання консультацій групі компаній «Воля» з питань придбання групи телекомунікаційних компаній «Одеко» у PPF Group. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Авіалінії Візз Ейр Україна»; STX Europe ASA; PhosAgro; Industrial Media Network; PPG-Helios; Freescale Semiconductor; «ІСІДА»; Kadmon; «Воля»; Edifecs Inc. Україна, 2012–2013

117

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

СВЕЧКАР Ігор Володимирович «Астерс», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

31.08.1978 р.

Київ

13 років

+380 (44) 230-6000

asterslaw.com

Основні практики

Антимонопольне право. Корпоративне право / M&A. Міжнародна торгівля.

Сегменти ринку

Автомобільна промисловість. Роздрібний сектор. Фармацевтика. Телекомунікації та ІТ. Нерухомість та будівництво.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Отримання дозволу АМКУ на придбання компанією Glencore International plc (о. Джерсі) акцій компанії Xstrata plc (Швейцарія). Вартість угоди $36 млрд. • Отримання дозволу АМКУ на концентрацію у зв'язку з придбанням компанією «Роснефть» 50% акцій ТНК-ВР у консорціуму AAR. Вартість угоди $28 млрд. • Представництво інтересів Kronospan UA в АМКУ і в господарських, адміністра-

Професійні організації

IBA. АПУ. ABA.

тивних судах у зв'язку з розслідуванням АМКУ картелю і накладенням найбільшого штрафу в історії АМКУ (понад 420 млн грн на всіх учасників картелю і 89 млн грн на клієнта «Астерс» Kronospan UA). • Отримання дозволу АМКУ на створення Eni SpA та Rosneft спільних підприємств в нафтогазовій галузі. • Отримання дозволу АМКУ на узгоджені дії у зв'язку зі створенням альянсу компаній Peugeot SA (Франція) і General

Motors Holdings LLC (США). Вартість угоди близько $10 млрд (протягом п'яти років). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Coca-Cola; Allianz AG; Barclays; Swedbank AB; RUSAL; Arcelor; Glencore International AG; UniСredito Italiano S.p.A.; Electrolux; Siemens AG; Acer Europe B.V.; Kodak Health Group; Ford; MAN AG; Deer & Co; Yves Saint Laurent; Mitsubishi Chemical; Chrysler; Fiat; Onexim; Compagnie Gervais Danone; Telenor ASA; Novartis AG; GlaxoSmithKline plc; Sanofi-Aventis; Amcor Limited; Merck & Co.; Teva; Caterpillar; Renova; Microsoft; 3M; Vnesheconombank; Seagate; ABB; GDF Suez; Alstom; Dow AgroSciences; SABMiller; Alcatel-Lucent.

рекомендований результатами дослідження

СВИРИБА Сергій Степанович «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», ЮБ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

18.06.1968 р.

Київ

+380 (44) 492-8282

www.epap.ua

Основні практики

Міжнародні арбітражні і судові спори. Кримінально-правова практика.

Сегменти ринку

Банківська сфера. Енергетика. Медіа. Металургія. Телекомунікації. Нерухомість та будівництво. Сільське господарство. Транспорт. Хімічна промисловість. Фармацевтична галузь.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Надання правової допомоги державі Україна в арбітражному спорі, що був ініційований німецькою компанією GEA Group AG в МЦУІС, стосовно кредитів, непогашених державним НПЗ. • Надання правової допомоги державі Україна в арбітражному спорі з американськими компаніями Global Trading Resource Corp. та Globex International, Inc. 118

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Професійні організації

АПУ. ICC. FraudNet.

Міністерство юстиції України; ДП НАЕК «Енергоатом»; НАК «Нафтогаз України»; ДП «Украерорух»; «ІТЕРА»; Toepfer; Honeywell; ВАТ «ЗАлК»; ДП «Укрінтеренерго»; «Дніпроазот»; «Нижньодніпровський трубопрокатний завод»; Hilti Ukraine; SCAB; Altimo; IBRC; UEFA; Bunge B.V.; Yahoo! Inc.; Scania Credit AB; HSH Nordbank AG; Advent International; MP Bank; Pacific Inter-Link; APM Terminals; Teva Pharmaceutical Industries Ltd; Vigolin AS.

• Представництво інтересів НАК «Нафтогаз України» у 8 пов’язаних арбітражах, що виникли зі спорів щодо договорів постачання, зберігання та транзиту газу. • Надання правової допомоги ДП НАЕК «Енергоатом» в ad hoc арбітражі у Проекти, в яких юрист брав участь Законодавчі ініціативи Національного Стокгольмі щодо спору, ініційованого австрійською компанією щодо умов комітету ІСС в Україні щодо міжнародного арбітражу. комерційного договору

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

СЕГЕДА Юлія Анатоліївна EXANTE, ЮК Партнер, адвокат

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

26.03.1977 р.

Дніпропетровськ

17 років

+380 (56) 375-6530

www.exante.com.ua

Основні практики

Судові спори. Корпоративне право. Захист власності. Антирейдерські заходи.

Сегменти ринку

Корпоративні відносини, M&A. Приватний капітал. Будівництво та нерухомість. Інвестиційний бізнес. Управління борговими та кредитними зобов’язаннями. Спори в судах всіх юрисдикцій та рівнів. Податкові спори.

Робочі мови

Серед досягнень та визнань Юлії Сегеди – Грамоти Дніпропетровської обласної колегії адвокатів за високі досягдерських посягань комерційних банків. нення у адвокатської діяльності; Диплом Клієнти, чиї інтереси юрист представляв Шведсього інституту менеджмента; Українські та закордонні корпорації та Подяки Дніпропетровської міської та приватні особи. обласної ради за високу якість послуг та вклад у розвиток регіону; Подяки за підПроекти, в яких юрист брав участь тримку благодійних заходів. Меценат благодійних заходів, засновник благодійного фонду «Мама+Я».

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• ОАО «Днепроспецсталь». • Антирейдерські проекти – П’ятихатський елеватор, готелі «Європейський» та «Асторія», готель «Україна». • Захист американської корпорації «Кепітал Інвестментс груп». • Захист сільгоспвиробників від рей-

Громадський діяч. Є одним з найбільш авторитетних експертів правників, що цитуються у ЗМІ та телевізійних програмах.

Професійні організації

АПУ.

рекомендована результатами дослідження

СЕЛЯКОВА Наталія Миколаївна Dentons, МЮФ Партнер, голова української практики з питань банківського та фінансового права

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

Основні практики

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

Київ

17 років

+380 (44) 494-4774

www.dentons.com

Банківське та фінансове право. Реструктуризація та банкрутство.

інфраструктурних проектів», забезпечених державною гарантією. • Юридичний радник ПАТ «Укрсоцбанк» Банківський та фінансовий сектор. Сегменти ринку (Група UniCredit) у зв’язку з підписанням договору про аутсорсинг (10-річний догоEBA. ACC. USUBC. Робочі мови Кількість юристів 27 Професійні вір на суму близько $200 млн), що переду компанії організації бачає залучення компанії IBM до забезСупроводження найбільш значних справ • Юридичний радник ВАТ КБ «НАДРА» печення функціонування інформаційноПрофесійний досвід за нещодавній щодо реорганізації та реструктуризації технологічних (ІТ) систем та процесів період включає: зовнішньої заборгованості банку (забор- банку. • Юридичний радник мажоритарних гованість у рамках торговельного фінансуакціонерів ПАТ «Кредитпромбанк» щодо вання й заборгованість за єврооблігація- Клієнти, чиї інтереси юрист представляв продажу акцій банку Миколі Лагуну, мажо- ми) перед 70 іноземними кредиторами та UniCredit Group; BNP Paribas; Volvo ритарному акціонеру ПАТ «Дельта Банк». як мінімум 30 утримувачами єврообліга- Financial Services; Deutsche Bank; Société • Юридичний радник уповноважених цій. Générale; АО «Сбербанк России» (Україна); організаторів позики (UniCredit, VTB • Юридичний радник провідного між- ПрАТ «Креатив»; ВТБ Банк; Європейський Capital plc) у зв’язку з наданням синдико- народного інвестиційного банка щодо банк реконструкції та розвитку; ПАТ ваного кредиту на суму $255 млн для ПрАТ випуску євро облігацій на суму $568 млн «Кредитпромбанк»; Société Générale; ІНГ «Креатив». Державним підприємством «Фінансування Лізинг Україна. організатор:

Україна, 2012–2013

119

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

СЕМЕНІЙ Юлія Миколаївна «Коннов і Созановський», АК Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

17.12.1979 р.

Київ

12 років

+380 (44) 490-5400

www.konnov.com

Основні практики

Інтелектуальна власність. Медіа право.

Сегменти ринку

IT. Харчова промисловість. Телекомунікації. Медіа та кіновиробництво.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Захист інтересів Ferrero S.p.A. в судовому спорі про порушення прав на відому торгову марку Nutella. Згідно з рішенням суду першої інстанції, котре було підтримане апеляційним судом 20 лютого 2013 року, українські компанії-відповідачі зобов’язані припинити використовувати позначення «Нутела» для морозива. • Послуги для Soremartec S.A. (Група Ferrero) – захистила рішення АМКУ, яким

Професійні організації

АПУ. ААУ.

була визнана недобросовісна конкуренція з боку локального виробника, а саме виробництво та реалізація продукції, що імітує відомі кондитерські вироби Raffaello. • Консультування Microsoft з питань використання об’єктів авторського права та передачі прав на них, ліцензування. • Послуги для Car-Freshner Corporation. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв Досудове врегулювання спорів з рядом Microsoft; Ferrero Group; Prada S.A.; Carосіб, які виробляють освіжувачі повітря й Freshner Corporation; Samsung; Film UA.

рекомендований результатами дослідження

СИВИЙ Роман Богданович LawWhales, АО Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

27.05.1981 р.

Львів, Київ

10 років

+380 (44) 590-5833

www.lawwhales.com

Основні практики

Корпоративне право. Угоди M&A. Акціонерне право. Цінні папери. Конкуренційне право. Іноземні інвестиції. Нерухомість. Земля.

Сегменти ринку

Нафтопродуктовий бізнес. Хлібний бізнес. Страховий бізнес. Будівництво та нерухомість. Транспортний бізнес. Ресторанний бізнес. Охоронний бізнес. Компанії з управління активами.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

З кожним нашим Клієнтом було укладено договір про конфіденційність, таким чином інформація щодо Клієнтів та їхніх справ не може бути розголошена.

Професійні організації

НААУ. НКЦПФР.

Проекти, в яких юрист брав участь

Не підлягає розголошенню

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Не підлягає розголошенню

120

імітують всесвітньо відомі освіжувачі Wunder-Baum. • Консультування Prada S.A. з питань прав ІВ на території України, використання торгових марок у рекламі. • Представництво компанії Samsung у питаннях реєстрації торгових марок. • GTS Central Europe. Консультації провайдера телекомунікаційних послуг у Центральній та Східній Європі щодо ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій, зокрема, надання в користування електроканалів зв’язку.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

СИТНИК Денис Валерійович Schoenherr Ukraine LLC, МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

04.03.1982 р.

Київ

10 років

+380 (44) 220-1046

www.schoenherr.eu

Основні практики

Банківське та фінансове право. Ринки капіталу. Нерухомість і будівництво. Антимонопольне та конкурентне право. Енергетика та природні ресурси.

(включаючи регуляторні питання) у зв'язку з придбанням контрольного пакету акцій німецького автовиробника Porsche конСфера фінансових послуг. Нерухомість і будівництво. Сегменти ринку церном Volkswagen. Загальна сума транЗлиття та поглинання. Міжнародне проектне фінансування. сакції склала €4,84 млрд. Іпотечного фінансування. Промисловість. • Консультування міжнародної IT-комАПУ. ККДКА. Робочі мови Кількість юристів 9 Професійні панії Aricent стосовно українських аспеку компанії організації тів виплати кредиту «Сітібанк» і припиненСупроводження найбільш значних справ (найбільша трансакція в сфері M&A у ня відповідного кредитного договору та • Консультування продавця Österreich- фінансовому секторі у Європі в 2012 році; договорів забезпечення. Загальна сума трансакції склала $398 млн. ische Volksbanken і найбільших акціонерів загальна сума угоди €6,32 млрд). продавця (Deutsche Zentral-Genossen• Консультування UNIQA Versicherung schaftsbank AG та Westdeutsche Genossen- AG стосовно українських аспектів розмі- Клієнти, чиї інтереси юрист представляв Volkswagen; UNIQA Versicherung AG; schafts-Zentralbank AG) з українських щення акцій на суму €500 млн. аспектів продажу групи Фольксбанк • Консультування автомобільного кон- Österreichische Volksbanken; Raiffeisen; Інтернешнл (9 банків, включаючи україн- церну Volkswagen щодо українського WAZ Media Group; ПАТ «Альфа-Банк»; ський ПАТ «Фольксбанк») Сбербанку Росії законодавства у фінансовому секторі Thomson Reuters; MONDI SCP; BOSCH. рекомендований результатами дослідження

СІЛЬЧЕНКО Сергій Олександрович ILF (Інюрполіс), ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

21.10.1974 р.

Київ, Харків 15 років

контактний телефон

сайт компанії

+380 (44) 390-7777

www.ilf-ua.com

Основні практики

Трудове право. Податкове право. Судові спори. Державне будівництво. Місцеве самоврядування.

Сегменти ринку

АПК. Медицина. Фармація. Рітейл. Нерухомість. Освіта і наука.

Проекти, в яких юрист брав участь

ТОВ «Лід-Ван» – податковий спір. Правовий аудит діяльності ДП АПУ. АФТП. Робочі мови Кількість юристів 60 Професійні «УКРЛІКТРАВИ». у компанії організації Супроводження повернення у відання Концерну ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС активів на Супроводження найбільш значних справ Клієнти, чиї інтереси юрист представляв • Державна ветеринарна та фітосаніBASF – ТОВ «БАСФ Т.О.В.»; CARGILL – суму більше $40 млн. тарна служба – трудовий спір з керівни- ТОВ «АТ Каргілл»; Національна академія ком науково-дослідного інституту. аграрних наук України; Державна ветери• ТОВ «АТ Каргілл» – трудовий спір з нарна та фіто санітарна служба; група менеджером вищої ланки. компаній «АСКАНІЯ»; Міністерство аграр• ТОВ «Асканія ЛТД» – податковий спір ної політики та продовольства України; (20,5 млн грн). LOGICA; ДП «УКРЛІКТРАВИ»; ПрАТ «ТОК • LOGICA – податковий спір (2,5 млн Новий Світ; Національний фармацевтичгрн). ний університет України; Концерн ВІЙСЬКТОРГСЕРВІС. організатор:

Україна, 2012–2013

121

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

СЛІПАЧУК Тетяна Володимирівна Sayenko Kharenko, ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

25.05.1968 р.

Київ

19 років

+380 (44) 499-6000

www.sk.ua

Основні практики

Міжнародна торгівля. Міжнародний арбітраж.

Сегменти ринку

АПК. Нерухомість та будівництво. Машинобудування. Електроніка. Хімічна промисловість і фармацевтика. Металургійний сектор. Телекомунікації та інформаційні технології. Нафтогазовий сектор. Харчовий сектор. Роздрібна торгівля.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

В період 2012–2013 років: • Виступала в якості арбітра у більш ніж 30 арбітражних провадженнях в Україні та за кордоном, в тому числі за регламентами МКАС при ТПП України, МКАС при ТПП РФ, ЮНСІТРАЛу та Віденського Центру міжнародного арбітражу, а також в якості голови складу арбітражу за Регламентом ЮНСІТРАЛ у спорі за двосторонньою угодою про захист іноземних інвестицій, а також брала участь в якості представника

Професійні організації

УАА. IBA. IDI. УАМП. CEDRAC.

сторони у більш ніж 15 арбітражних провадженнях в Україні (МКАС при ТПП України) та за кордоном, в тому числі за регламентами Арбітражного інституту Стокгольму, ЮНСІТРАЛ, МКАС при ТПП РФ, ГАФТА, ФОСФА, LCIA. • Неодноразово надавала висновки в якості експерта з українського права в багатомільйонних спорах у міжнародних арбітражних (LCIA) та іноземних судових провадженнях (High Court of Justice of E&W, BVI High Court of Justice).

• Консультувала українського виробника продукції машинобудування з питань усунення нетарифних бар'єрів у торгівлі та захисту його інтересів на зарубіжних ринках, у тому числі консультувала щодо можливості застосування заходів, передбачених Угодами СОТ і відповідними Угодами про вільну торгівлю. • Представляла інтереси української дочірньої компанії провідної міжнародної пивоварної групи в процедурі розгляду спору в рамках СОТ щодо дискримінаційного застосування Молдовою екологічного збору, розроблення стратегії захисту інтересів компанії, включно з зарахуванням «зустрічних» вимог Молдови щодо дискримінаційного застосування Україною акцизного податку на міцні алкогольні напої.

рекомендований результатами дослідження

СОЛОДКО Євгеній Вікторович «Солодко і партнери», АО АГ Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

09.05.1973 р.

Київ

20 років

+380 (44) 272-1242

www.solodko.org

Основні практики

Сегменти ринку Робочі мови

Кримінальне право. Кримінальний процес. Сфера економічних злочинів та захист посадових осіб та державних службовців. Корпоративне право. Канонічне право. Форензік. Безпека бізнесу. Законодавство про дорогоцінні метали. Судові спори. Законодавство про історичні та культурні цінності. Послуги по купівлі готових компаній. Придбанню бізнесу. Виробничі підприємства. IT-ринок. Торгові підприємства. Кількість юристів у компанії

Професійні організації

АПУ. ААУ. IBA.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Народний депутат України Ксенія Ляпіна; народний депутат України Володимир Арієв; голова Державного комітету рибного господарства Волков В.В.; група компаній «НЕСТ». Проекти, в яких юрист брав участь

Супроводження найбільш значних справ

• Банкротство «СВЕМА», захист інтересів голови Державної митної служби України Макаренко А.В., голови Шевченківського РДА м. Києва Пилипишина В.П. • З 2011 року кримінальний захист

122

Василя Волги (колишній голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг), з 2012 року – кримінальний захист IDS BORJOMMI INTERNATIONAL, а також захист голови державіаслужби України Давидова О.М. тощо.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Участь в розробці Кримінального процесуального кодексу України, ЗУ «Про амністію», ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ЗУ «Про засади державної регуляторної політики в галузі підприємницької діяльності» тощо.

рекомендований результатами дослідження

СТОЯНОВ Артем Дмитрович Юридична група LCF Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

24.12.1979 р.

Київ

11 років

+380 (44) 455-8887

www.lcfgroup.com.ua

Основні практики

Судова практика і процес. Виконання судових рішень. Банкрутство. Податкове право. Земельне право.

інвест»; Страхова компанія QBE; Roshen; SCM (ТОВ «НПК «Горные машины»); Vikoil; GALEON; «Київській міський крейсерський яхт-клуб»; «Оріяна-Шип-Ярд»; Svitland Development Limited; Humana; «ВсеукраїнРобочі мови Кількість юристів 18 Професійні АПУ. IBA. EBA. ська мережа ЛЖВ»; Мережа ресторанів у компанії організації USUBC. «Вареничная «Победа» (Best Restaurant Супроводження найбільш значних справ ня донарахування податковою службою System); Kuwait Energy Ukraine. • Захист інтересів ПАТ «Банк Кіпру» у податку на прибуток. справі про банкрутство ТОВ Overtime, борг • Захист інтересів ПАТ «Альфа-банк», якого перед банком складає більше ніж ПАТ «Банк Кіпру», ПАТ «Універсал Банк» у $45 млн. судових спорах з недобросовісними пози• Захист інтересів ТОВ «Голдфіш-Інвест- чальниками на суму понад 1 млрд грн. Буд» щодо неправомірного донарахування зобов’язань на суму понад 30 млн грн. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв • Представництво інтересів кондитерAlfa-Bank; Bank of Cyprus; Universal ської корпорації Roshen щодо оскаржен- bank; OTP Банк; «Златобанк»; «УкрСибСегменти ринку

Банківська та фінансова індустрія. Страхування. Агробізнес. Будівництво та нерухомість. Нафтогазвидобування. Машинобудування.

рекомендована результатами дослідження

ТИЩЕНКО Наталія Петрівна «НОБІЛІ», ЮК Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

17.04.1977 р.

Київ

16 років

+380 (44) 200-2315

www.nobili.ua

Основні практики

Конкурсне право. Альтернативне врегулювання спорів. Податкове право. Судова практика.

Сегменти ринку

Будівництво. Медіа-бізнес. Виробництво косметичних засобів. Фармацевтика.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

АПУ. КРКА. УМЦ.

Супроводження найбільш значних справ

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

• Банкрутство двох підприємств української мережі Olympic Casino: ПІІ Ukraine Leisure Company та ДП «Ельдорадо лейже компани». • Банкрутство великого торгівельного підприємства ТОВ «ЛІНКОР». • Банкрутство ТОВ «ПОДОЛІС».

ТОВ «Лореаль Україна»; ТОВ «Текстиль контакт»; ТОВ «Рапід КД»; ТОВ «Френдс продакшн»; ТОВ «СП Імпульс»; ТОВ «Союз і К»; ТОВ «Імпортприлад»; ТОВ «Техприлад»; ТОВ «Комінвест»; ТОВ «ДМВ ГРУП»; ТОВ «Метіл». Проекти, в яких юрист брав участь

Розкриттю не підлягає.

організатор:

Україна, 2012–2013

123

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

ФАЙНГОЛЬД Ірена Давидівна «Юридичні традиції», АК Керуючий партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

21.09.1976 р.

Київ

14 років

+380 (44) 482-3346

legaltraditions.com.ua

Основні практики

Судова практика. Податкове право. Господарське право та процес. Фінансове право.

Сегменти ринку

Будівництво. Нерухомість. Телекомунікації. Сільське господарство. Нафтогазова галузь. Хімічна промисловість.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

ААУ. АПУ. САУ.

Супроводження найбільш значних справ

Розкриттю не підлягає Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Розкриттю не підлягає Проекти, в яких юрист брав участь

Розкриттю не підлягає

рекомендований результатами дослідження

ФЕЛІВ Олексій Олександрович BEITEN BURKHARDT, МЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

1981 р.

Київ

8 років

+380 (44) 494-0400

beitenburkhardt.com

Основні практики

Нерухомість. Міжнародне приватне право. Судові спори. Міжнародний арбітраж.

• Asamer Holding – надання юридичних послуг з питань оренди і цільового признаТоргові центри. Готелі. Рітейл і дистрибуція. Логістика та перевезення. Сегменти ринку чення землі, а також комплексний супроВідновлювальна енергетика. від проекту будівництва багатофункціонального комплексу в Україні. EBA. ACC. UREC. Робочі мови Кількість юристів 14 Професійні у компанії організації • ArenaCom – юридичний супровід німецької компанії з управління проектаСупроводження найбільш значних справ тора торгових центрів в Україні. ми з питань архітектурного і інжиніринго• WKN Windkraft Nord AG – консульту• FIEGE Україна – консультації у зв'язку вого контрактів у зв'язку з будівництвом вання із земельних питань і супровід будів- з договорами оренди комерційної нерухо- стадіону для чемпіонату UEFA 2012 у ництва вітропарків в Україні. мості, та супровід логістичних послуг. Львові. • Billa Україна – консультування з • VA Intertrading – представлення інтерпитань будівництва і оренди нерухомості у есів українських дочірніх підприємств Клієнти, чиї інтереси юрист представляв зв'язку з розвитком мережі супермарке- одного з найбільших австрійських зерноWKN Windkraft Nord AG; Billa Україна; тів. трейдерів в податкових спорах відносно Sonae Sierra; FIEGE Україна; ArenaCom; VA • Sonae Sierra – надання юридичних визнання податкового кредиту і відшкоду- Intertrading; Asamer Holding; Raiffeisen консультацій у зв'язку з діяльністю опера- вання ПДВ. Evolution. 124

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ФІЛАТОВ Олексій Валерійович «Василь Кісіль і Партнери», АО ЮФ Партнер, керівник практик: Вирішення спорів; Інтелектуальна власність

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

25.11.1976 р.

Київ

17 років

+380 (44) 581-7777

www.kisilandpartners.com

Основні практики

Судова практика та міжнародний арбітраж. Інтелектуальна власність. Корпоративне право.

Сегменти ринку

Банківські та фінансові установи. Нерухомість та будівництво. Фармацевтика. Сільське господарство та харчова промисловість. Страхування. Телекомунікації, медіа і технології.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

ІВА. АПУ. LCIA. INTA. AIPPI. GAFTA. TerraLex.

• Український медіа холдинг: серія проектів M&A та залучення капіталу, включаючи приватне розміщення акцій, лістинг на Франкфуртській біржі, придбання групи КП Медіа (Кореспондент, Bigmir.net), I.UA, реструктуризація групи УМХ та ін. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Супроводження найбільш значних справ

• Представництво інтересів акціонера українського банку в спорі з міноритарним акціонером стосовно обов'язкового викупу акцій на суму $458 млн, маніпуляції ціною акцій на фондовій біржі. • Представництво українського підприємця, акціонера First Ukrainian Development, великої групи будівельних компаній з активами вартістю більше 1 млрд євро, у

складному спорі стосовно захисту прав інвестора, що розглядався в рамках декількох юрисдикцій, включаючи ряд виробництв в Україні та на Кіпрі. • Представництво інтересів Deutsche Telekom у спорі стосовно захисту інвестицій в акції мобільного оператора, у т.ч. договорів між державною телекомунікаційною компанією та іноземними інвесторами (ціна спору – близько $100 млн).

Swedbank; BNP Paribas; SEB Bank; Shell; Vanco Prykerchenska Ltd.; Eurosport S.A.; «Група Енергетичний Стандарт»; Central European Media Enterprises/ «Інтермедіа»; Google Inc.; «Український Медіа Холдинг»; «Новий канал»; Astellas Pharma; DuPont de Nemours & Co.; Pioneer; Philips; LG Electronics; UTAir; Pacific International Sport Clubs, Deutsche Telekom/ Cetel.

рекомендований результатами дослідження

ХАРЕНКО Михайло Володимирович Sayenko Kharenko, ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

11.02.1976 р.

Київ

17 років

+380 (44) 499-6000

www.sk.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Банківське та фінансове право. Інформаційні технології. Банкрутство та реструктуризація заборгованості. Ринки капіталу. Cупроводження іноземних інвестицій. АПК. Будівництво. Металургійна та гірничодобувна промисловість. Державний сектор. Фінансові установи. Нафтогазова промисловість. Хімічна промисловість. Телекомунікації та інформаційні технології. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ у період 2012–2013 років:

• Супровід понад 30 міжнародних фінансових транзакцій на загальну суму понад $5,5 млрд. • Супровід випусків єврооблігацій українських емітентів на загальну суму понад $9,5 млрд., включаючи випуски державою Україна, компаніями Мироніворганізатор:

Професійні організації

АПУ.

ський хлібопродукт, Державний експортно-імпортний банк України, ДТЕК, Метінвест, ПриватБанк, Ferrexpo та ін. • Супровід найбільших транзакцій у сфері реструктуризації боргових інструментів на загальну суму понад $3 млрд., включаючи реструктуризації в ключових галузях економіки України (АПК, банківський сектор, державний сектор, телекомунікації тощо).

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Barclays Capital; BNP Paribas; Citigroup; Credit Suisse; Deutsche Bank; HSBC; ING; VTB Capital; JP Morgan; Morgan Stanley; UBS; Renaissance Capital; Standard Bank. Проекти, в яких юрист брав участь

Консультація ЄБРР з питань створення сприятливої нормативно-правової бази для проектів Energy Service Company (ESCO) в Україні, включаючи ідентифікацію регулятивних бар'єрів і розробку подальших рекомендацій, супровід укладення контрактів на підтримку енергоефективності громадських будівель. Раніше неодноразово представляв інтереси ЄБРР щодо розробки законодавчих актів. Україна, 2012–2013

125

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ХАЧАТУРЯН Армен Григорович «Астерс», ЮФ Старший партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

12.04.1961 року

Київ

29 років

+380 (44) 230-6000

asterslaw.com

Основні практики

Сегменти ринку

Банківське і фінансове право. Ринки капіталу. Трудове право. Корпоративне право / M&A. Енергетика та природні ресурси. Реструктуризація та банкрутство. Банківські установи. Авіація. Енергетика. Нафтогазова галузь. Сільське господарство. Фармацевтика. Інфраструктура і транспорт.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

IBA. АПУ.

• Надання консультацій банку «Аваль» у зв'язку з продажем його акцій на суму $1,028 млрд австрійському банківському холдингу Raiffeisen International BankHolding. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Супроводження найбільш значних справ

• Надання консультацій компанії VimpelCom відносно випуску його дочірньою компанією «ВимпелКом Холдінгз Бі. Ві.» (VimpelCom Holdings B.V.) єврооблігацій на суму $2,2 млрд. • Надання консультацій Державному агентству автомобільних доріг України у зв'язку з приватним розміщенням трьох, п'яти і семирічних внутрішніх облігацій на

суму 14 млрд грн. • Надання консультацій Citigroup, Credit Suisse Securities (Europe) Limited, Goldman Sachs International, Sberbank CIB, Dragon Capital (Cyprus) Limited та UniCredit Bank Austria AG у зв'язку з випуском агрохолдингом «Мрія» єврооблігацій на суму $400 млн під 9,45% річних та зі строком погашення у 2018 році на Ірландській фондовій біржі.

Swedbank AB; Bank of America Merrill Lynch; VimpelCom; Etex Group; The Royal Bank of Scotland; UBS Investment Bank; Morgan Stanley; J&T Banka, a.s.; GETIN Holdings SA; Severstal-Metiz; CEZ Group; RUSAL; ТОВ «Надра Юзівська»; Державне агентство автомобільних доріг України; Группа «Креатив».

рекомендована результатами дослідження

ХЄДА Світлана Миколаївна Sayenko Kharenko, ЮФ Радник

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.11.1977 р.

Київ

16 років

+380 (44) 499-6000

www.sk.ua

Основні практики

Трудове право. Захист персональних даних. Антикорупційне законодавство. Державно-приватне партнерство. Корпоративне право та M&A. Медіація.

наслідків придбання товарів за допомогою мобільних програм у відповідності до українського законодавства про захист Інформаційні технології та телекомунікації. Харчова промисловість. Сегменти ринку персональних даних. Виробництво. Енергетичний сектор. Роздрібна торгівля. Банківський • Консультування однієї з провідних та страховий сектор. Консалтинг. Туристична галузь. Нерухомість. АПК. міжнародних виробничих компаній щодо IBA. АПУ. ASIL. Робочі мови Кількість юристів 70 Професійні впровадження дворівневої антикорупційу компанії організації ної структури (на корпоративному рівні та Супроводження найбільш значних справ ня тимчасових робітників і стажерів, а на рівні регулювання трудових відносин). • Успішне супроводження проекту одно- також стосовно особливостей правового часного колективного проблемного звіль- регулювання змін умов праці. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв нення 3-х топ-менеджерів і 2-х інших співAker Yards; Central European Media • Консультування однієї з великих міжробітників української дочірньої компанії народних компаній щодо особливостей Enterprises; Commerzbank; HSBC; Morgan міжнародної корпорації. правового регулювання аутсорсингу пер- Stanley; Philip Morris Ukraine; Piraeus Bank; • Консультування однієї з найбільших соналу в Україні. Reckitt Benckiser; Société Générale S.A.; компаній у галузі інформаційних техноло• Консультування одного з лідерів світо- TUI Travel PLC; UBS; UniCredit Group; Visa; гій щодо різних аспектів працевлаштуван- вої індустрії розваг щодо можливих and Western Union. 126

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ХОДАКОВСЬКИЙ Павло «Арцінгер», АО Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.02.1977 р.

Київ

...

+380 (44) 390-5538

www.arzinger.ua

Основні практики

Корпоративне право. M&A. Трудове право. Податкове право. Міжнародне податкове право.

Сегменти ринку

Страхування. Інформаційні технології (ІТ).

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Консультації та представництво інтересів клієнта в судовому процесі за позовом колишнього співробітника про незаконне звільнення. • Консультації з питань звільнення і призначення нового генерального директора в дочірньому підприємстві компанії «Ів Роше» в Україні. • Консультації клієнта з питання можливості відрахування суми витрат на оплату

Професійні організації

АПУ.

послуг управління транснаціональної групи від суми, на яку нараховується податку на прибуток підприємств. Порядок оподаткування послуг управління в Україні був істотно змінений після прийняття нового Податкового кодексу. Наші експерти першими почали застосовувати нові норми і процедури. • Юристи Західноукраїнської філії компанії розробили ефективну правову позиції щодо оскарження податкового повідо-

млення-рішення і здійснили представлення інтересів клієнта в суді. Вибрана правова позиція, яка була використана для обгрунтування позиції клієнта в цій справі за своєю суттю бути правовою прецедентом. До як наслідок обгрунтованості і послідовності обрану правової позиції стало винесення судом рішення, яким визнано протиправним та скасовано відповідні податкові рішення (позовні вимоги задоволенні в повному обсязі). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Sopharma; IPSEN Pharma; Группа компаний АСПО/Aspo Plc Group; ООО «ДП ИТЕЛЛИДЖЕНС»; Zhitomir Biomass; ООО «Дунапак-Украина»; ООО «АКО Индастрис».

рекомендований результатами дослідження

ХОМЕНКО Олександр Анатолійович «Хоменко, Піта і Партнери», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.04.1976 р.

Київ

17 років

+380 (44) 220-1605

www.kpp-kiev.com

Основні практики

Банкрутство і реструктуризація. Судова практика. Нерухомість і будівництво.

Сегменти ринку

Агробізнес. Нерухомість і будівництво. Медіа і ТВ.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Повний супровід процедури банкрутства великої української мережі гіпермаркетів ТОВ «О-КЕЙ Україна». Загальна сума вимог кредиторів становить понад 120 млн грн. • Супровід в інтересах ПАТ «Ощадбанк» справи про банкрутство найбільшого ТРЦ «Боянівка» у Західній Україні (м. Чернівці), торгова площа складає більше 90 тис м2, загальна площа об'єктів нерухомості стаорганізатор:

Професійні організації

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

АПУ.

новить більше 120 тис м2. • Юридичний супровід оформлення прав власності ПАО «Промінвестбанк» на об'єкти нерухомості в м. Києві загальною площею більше 5,5 тис м2, включаючи ряд судових справ, встановлення та реєстрацію прав власності. • Юридичний супровід діяльності великої європейської аграрної корпорації MK Group, представленої в Україні ТОВ «Агроінвест».

ЗАО «Первый канал. Всемирная сеть»; ООО «Объединение Российских Телеканалов»; ОАО «Росинтер»; ООО «АТБ-Инвест»; Jelfa S.A.; ПАО «Проминвестбанк, ПАО «Укрсоцбанк»; ПАТ «Державний ощадний банк України (Ощадбанк)»; НАК «Украгролізинг»; ОАО «Элетероизмеритель»; Nortel Networks Corporation; F.J. Elsner Trading GmbH ; Castrol Marine Oil GmbH; ЗАО «Инфопринт»; ООО «Автопросто», ПрАТ «АІСЕ Україна»; Galico, s.r.o.; Geolik Farm Marketing Group; ООО «Агродевелопмент Украина»; ООО «Агроинвест», MK Group; HansaWorld.

Україна, 2012–2013

127

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендована результатами дослідження

ХОРОШИЛОВА Ольга Олександрівна «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери», ЮБ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.12.1978 р.

Київ

14 років

+380 (44) 492-8282

www.epap.ua

Основні практики

Сегменти ринку

Банківське й фінансове право, ринки капіталу. Банкрутство. Енергетика. Проектне фінансування і державно-приватне партнерство. Рестуктуризація. Банківська та фінансова сфера. Державний сектор. Енергетика. Нафтогазова галузь. Рітейл. Страхові компанії. Транспорт. Хімічна промисловість.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Протягом тривалого часу надання консультацій НАК «Нафтогаз України» щодо зовнішніх запозичень, інвестиційної діяльності, комерційних переговорів, фінансування, реструктуризації. • Надання консультацій компанії «Актив Солар» щодо залучення від VTB Capital кредиту для фінансування будівництва в Криму одного з найбільших в Європі комп-

АПУ.

Професійні організації

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

НАК «Нафтогаз України»; Державна служба автомобільних доріг України; Міністерсво фінансів України; JP Morgan; Morgan Stanley; Credit Suisse; Deutsche Bank; «ПУМБ»; Citi Bank; UBS; «Альфабанк»; «Ощадбанк»; «Укрексімбанк»; Activ Solar.

лексів сонячних електростанцій. • Представництво інтересів лідменеджерів у рамках організованого Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця) дебютного випуску єврооблігацій Донецької, Львівської, Одеської, Придніпровської, Південно-Західної та Південної залізницями на загальну суму $500 млн.

рекомендований результатами дослідження

ЧАЙКА Олег Вячеславович «КПМГ-Україна», ТОВ Заступник директора

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.05.1974 р.

Київ

15 років

+380 (44) 492-9680

www.kpmg.ua

Основні практики

Податкове право України. Міжнародне оподаткування та планування. Злиття та поглинання. Корпоративне право. Інвестиційне право.

Сегменти ринку

Телекомунікації. Енергетика. Сільське господарство. Роздрібна та оптова торгівля. Машинобудування. Виробництво товарів широкого вжитку.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Успішне представлення інтересів українських та іноземних інвесторів з приводу придбання компаній та активів в Україні та за її межами. • Структурування інвестицій та бізнеспроектів в Україні та за її межами для українських та іноземних інвесторів.

128

Професійні організації

...

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Розкриттю не підлягає. Проекти, в яких юрист брав участь

В якості співголови податкового комітету Американської Торгової Палати в Україні, Олег надавав числені коментарі та пропозиції щодо реформування та подальшого вдосконалення податкового

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

законодавства України. В останній час Олег багато часу присвятив розробці пропозицій щодо вдосконалення проекту закону про трансфертне ціноутворення в Україні. Крім проектів в Україні, Олег також брав учать у консультаційних проектах в галузі енергетики у Грузії та Вірменії (наприклад, у проектах щодо придбання іноземними інвесторами гідроелектростанцій у Грузії та енергогенеруючих активів у Вірменії), а також здійснював управління проектами з придбання інвесторами компаній (активів) в Російській Федерації, на Кіпрі, в Австрії та Голландії.

рекомендований результатами дослідження

ЧЕРКАСЕНКО Максим «Арцінгер», АО Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

15.10.1976 р.

Київ

15 років

+380 (44) 390-5538

www.arzinger.ua

Основні практики

Корпоративне право/ M&A. Нерухомість і будівництво.

Сегменти ринку

Енергетика.

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Активна участь у розробці та впровадженні системи корпоративного управління й реструктуризації бізнесу ТНК-ВР в Україні. • Керівництво проектом реорганізації компанії ТНК-ВР Україна. • Консультування з питань приватизації низки підприємств енергетичної галузі. • Здіснення супроводження процедур санації і банкротства ВАТ «ЛіНОС». • Юридичне супроводження проектів

Професійні організації

IBA. АПУ.

Cramo; CADOGAN PETROLEUM; «Эко Оптима»; ПрАТ «ГАЛИЧИНА».

придбання АЗС та нафтобаз, включаючи придбання великої мережі АЗС та нафтобаз «Гепард» (вартість угоди складала близько $1 млрд). • Юридичний супровід угоди з придбання польської меблевої фабрики «Форте Україна» холдингом Boydak, (Туреччина). • Правовий супровід злиття лідерів ринку молочних продуктів – ЗАТ «Галичина» й ВАТ «Ковельмолоко» (група компаній «Континіум»).

рекомендована результатами дослідження

ЧЕРНИХ Юлія Сергіївна ARBITRADE, ЮК Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

12.02.1983 р.

Київ

10 років

+380 (44) 454-0508

www.arbitrade.ua

Основні практики

Міжнародне торговельне право. Міжнародний арбітраж. Міжнародні інвестиції. Судова практика.

Сегменти ринку

Аграрний сектор. Фармацевтика. Поліграфія. Міжнародна торгівля.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Професійні організації

BIICL. LCIA. IBA. АПУ. УАА.

Супроводження найбільш значних справ

Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Участь в якості арбітра у справах ICC, LCIA. Представництво інтересів в Арбітражному інституті Торгової палати Стокогольму, Лондонському міжнародному арбітражному суді, представництво інтересів в арбітражах за регламентами ФОСФА, ГАФТА, доарбітражне врегулювання за стандартними контрактами ГАФТА.

Топ-5 російських аграрних компаній «Ефірне/ЕФКО» (РФ); Т Machinery (Чехія); Exoil Trading S.A. (Швейцарія); Tenfore Systems UK Limited (Велика Британія); Edible Oil Trading (Велика Британія); ТОВ «Мега-Поліграф».

організатор:

ації юристів щодо складання арбітражних застережень. Створення Української Арбітражної Асоціації. Міжнародні освітні проекти Королівського інституту арбітрів (Велика Британія) у Польщі, Литві, Бельгії та Україні.

Проекти, в яких юрист брав участь

Офіційний переклад українською мовою рекомендацій Міжнародної асоці-

Україна, 2012–2013

129

 ТОП-100 НАЙКРАЩИХ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ 2012–2013

рекомендований результатами дослідження

ЧЕРНЯВСЬКИЙ Назар Анатолійович Sayenko Kharenko, ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

04.12.1982 р.

Київ

11 років

+380 (44) 499-6000

www.sk.ua

Основні практики

Банківське та фінансове право. Ринки капіталу. Банкрутство та реструктуризація заборгованості.

Сегменти ринку

АПК. Державний сектор. Медіа та реклама. Фінансові установи. Телекомунікації та інформаційні технології.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Організація публічного розміщення акцій компанією Luxoft у розмірі $69,7 млн. • Організація випусків облігацій урядом України на загальну суму $2,85 млрд. • Організація викупу існуючих облігацій компанії MHP S.A., холдингової структури агропромислової групи «Миронівський Хлібопродукт», на суму $580 млн та нового випуску єврооблігацій на суму $750 млн. • Організація випуску нових єврооблігацій компанії ДТЕК на суму $600 млн; та

Професійні організації

АПУ.

організація обміну існуючих єврооблігацій на суму $300 млн; а також організаторів додаткового випуску єврооблігацій компанії ДТЕК на суму $150 млн. • Консультування VTB Capital щодо проектного фінансування на суму €175 млн будівництва Activ Solar найбільшої в Європі сонячної електростанції в Криму. • Консультування Citigroup щодо придбання кастодіального бізнесу (зберігання та операції з цінними паперами) у групи ING.

• Консультування «УкрСиббанку» у зв'язку з продажем «Дельта Банку» портфеля споживчих кредитів. • Представлення інтересів ЄБРР в рамках роботи над проектом ЗУ про похідні фінансові інструменти (деривативи) та проектом ЗУ про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо правових засад діяльності енергосервісних компаній та реалізації енергосервісних договорів. Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

«Газпромбанк», ABN Amro; Barclays Capital; BNP Paribas; Citigroup; Credit Suisse; Deutsche Bank; EBRD; HSBC; IFC; ING; J.P. Morgan; Morgan Stanley; UBS; Renaissance Capital; Standard Bank; VTB.

рекомендований результатами дослідження

ЧОРНИЙ Сергій Володимирович «Бейкер і Макензі – Сі Ай Ес, Лімітед», МЮФ Керуючий партнер київського офісу

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

19 січня 1965 р.

Київ

25 років

+380 (44) 590-0101

bakermckenzie.com

Основні практики

Сегменти ринку

Робочі мови

Банківське і фінансове право. Міжнародні ринки капіталу. Ринок боргових цінних паперів. Проектне фінансування. Структуроване фінансування та сек’ютиризація. Банки та фінансові установи. Інвестиційний бізнес. Телекомунікації. Гірничовидобувна галузь. Індустріально-промислові групи. Агробізнес. Металургія. Державні установи. Хімічна промисловість. Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

• Юридична підтримка «Метінвест Holding» у зв’язку з отриманням перед-експортного поновлюваного кредиту на суму $1,5 млрд, організованого BNP Paribas (Suisse) SA. • Юридичні консультації «Метінвест Б.В.» стосовно запровадження Програми випуску гарантованих середньострокових облігацій на суму $1 млрд, а також стосовно першого 130

Професійні організації

АПУ.

випуску облігацій на суму $750 млн за цією програмою. • Надання консультацій місту Київ із питань права США, Англії та України стосовно розміщення єврооблігацій на суму $300 млн. Credit Suisse Securities (Europe) Limited, Deutsche Bank AG, London Branch, VTB Capital plc та LLC VEB Capital були спільними лідменеджерами випуску.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• Надання консультацій із питань права України для супроводу першої в історії України сек’юритизації портфелю іпотечних кредитів та автокредитів ПАТ КБ «Приватбанк». Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

ING Bank; Citibank; BNP Paribas; ПАТ «УкрСіббанк»; ПАТ «Укртелеком»; «Метінвест» Holding; ПАТ «ПУМБ»; ПрАТ «Газтранзит»; ПАТ «Миронівський Хлібопродукт»; Credit Suisse. Проекти, в яких юрист брав участь

Активна участь у коментуванні нормативно-правових актів у галузі банківського законодавства.

рекомендований результатами дослідження

ШЕМЯТКІН Олександр Олександрович «КМ Партнери», ЮФ Партнер

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

23.05.1976 р.

Київ

16 років

+380 (44) 490-7197

www.km-partners.com

Основні практики

Податкові питання. Митне право. Трудове право. Вирішення спорів. Торгівля / дистрибуція. Інтелектуальна власність.

Сегменти ринку

Українські та іноземні компанії, головним чином підприємства з іноземними інвестиціями.

Робочі мови

Кількість юристів у компанії

Супроводження найбільш значних справ

Професійні організації

ACC. EBA.

Проекти, в яких юрист брав участь

Судові спори з податкових і митних Проекти в рамках ЕBA та інших асоціапитань, трудові спори, кримінальні справи цій; «Кодексу – ні» (2010-2011), «Ні 212 КК з економічних злочинів, угоди у сфері інте- як засобу тиску на бізнес» (2011-2012); лектуальної власності. «Вмотивованість рішень в податкових спорах» (2012). Клієнти, чиї інтереси юрист представляв

Сосa-Cola; SC Johnson; Procter & Gamble; Lactalis.

TetraPak;

рекомендований результатами дослідження

ШКЛЯР Сергій Володимирович «Арцінгер», АО Партнер-засновник

КОМПАНІЯ ПОСАДА

Дата народження

місто

юрстаж

контактний телефон

сайт компанії

02.02.1972 р.

Київ

14 років

+380 (44) 390-5538

www.arzinger.ua

Основні практики

Врегулювання спорів. Державні закупівлі. Конкурентне право. Захист у кримінальних справах за злочинами у сфері підприємництва. Інтелектуальна власність. Відносини з державними органами. Арбітраж.

гованості за поставлений товар, який виготовлявся за спеціальною технологією під виключне призначення. Страхування. Сільське господарство. Телекомунікації. Сегменти ринку • Представництво інтересів провідного українського банку в апеляційному госпоIBA. АПУ. ААУ. Робочі мови Кількість юристів 70 Професійні дарському суді у справі про звернення у компанії організації стягнення на предмет іпотеки вартістю Супроводження найбільш значних справ банку в процесі стягнення заборгованості близько $3 млн. • Захист інтересів великого зернотрей- з поручителя в розмірі $3,5 млн, а також дера, одного з лідерів ринку, в спорі з шляхом звернення стягнення на предмет Клієнти, чиї інтереси юрист представляв податковим органом. іпотеки. ООО «Альфред С. Топфер Интернешенал» • Захист інтересів австрійських засно• Представництво клієнта в спорі з (Украина); ООО «Логистик Центр-А»; вників української компанії в суперечці з Податковою інспекцією України, який міг Австрийские учредитили украинской комколишнім керівництвом компанії про призвести до збитків у розмірі понад пании; Economy Bank N.V.; Ukrsibbank повернення у власність компанії майна $20 млн. Group; Украинское предприятие произвовартістю близько $2 млн. • Представництво інтересів Клієнта в 5 дитель гофротарной продукции; ООО • Представництво інтересів іноземного процеcсах у справах про стягнення забор- «Дунапак Украина»; ПАО «УкрСиббанк». організатор:

Україна, 2012–2013

131

132

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

133

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: АНАЛІТИКА

Актуальна проблематика українського конкурентного законодавства З огляду на тенденцію до подальшого збільшення штрафів, прийняття методики їх обчислення значно сприяло б підвищенню якості та обґрунтованості рішень як самого АМКУ, так і судових інстанцій ✍ Катерина Бутовченко, «Юридична газета»

Тенденції розвитку українського конкурентного законодавства мають два вектори – необхідність підвищення ефективності існуючих інструментів захисту конкуренції та наявність передумов для створення цілісної, комплексної системи підтримки конкуренції. Значною мірою напрями таких змін знаходяться в руслі потенційних зобов’язань України за Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС і його країнами-учасницями, яка може бути підписана в листопаді цього року. Насамперед слід очікувати детального врегулювання порядку реалізації АМКУ своїх повноважень при збиранні доказів у справах про порушення, вважає Олександр Вознюк, радник ЮФ «Астерс». У Верховній Раді 7 травня зареєстровано вже другий (урядовий) законопроект № 2955 щодо забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ). Попередній законопроект з цих же питань, зареєстрований за № 2570, був внесений народними депутатами. Проте найпомітнішими і найважливішими подіями можуть стати прийняття законів про Програму розвитку конкуренції на найближчі десять років (ще розробляється АМКУ) та про державну допомогу суб’єктам господарювання (законопроект № 2749), який передбачає запровадження системи контро134

лю за наданням державної допомоги та оцінку її впливу на конкуренцію. «Однією з важливих тенденцій розвитку українського конкурентного законодавства є його поступова адаптація до стандартів та правил ЄС», – підтримує колегу Сергій Денисенко, старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». Важливим кроком на цьому шляху є розробка АМКУ та направлення на розгляд до Верховної Ради України проекту Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», вважає експерт. Розроблення та впровадження прозорих правил надання державної допомоги та дотримання високих стандартів контролю за державною допомогою є частиною зобов’язань України в рамках СОТ і однією з передумов створення зони вільної торгівлі з ЄС. Проектом закону передбачається створення системи моніторингу та контролю державної допомоги, яка має забезпечити ефективне та цілеспрямоване надання допомоги саме тим підприємствам, які найбільше її потребують. Законопроект передбачає перехідний період для набрання ним чинності, адже передумовою його ефективного застосування є прийняття цілої низки нормативних актів, які б забезпечили функціонування системи моніторингу та контролю за державною допомогою. Відповідно є всі підстави очікувати на прийняття Верховною Радою України Закону України «Про державну

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

допомогу суб’єктам господарювання» уже цього року. «Я думаю, що потрібно очікувати не лише законодавчих змін, – вважає пан Вознюк. – Більшість матеріальних норм Закону України «Про захист економічної конкуренції» можуть розглядатись як гармонізовані з конкурентним правом ЄС». Оскільки переважно все залежить від тлумачення цих змін на практиці, сьогодні важливу роль мають відігравати нормативно-правові акти АМКУ, що розкривають зміст цих законодавчих положень і забезпечують для бізнесу більшу прозорість правового регулювання. Ці акти повинні зафіксувати значно вищий рівень узгодженості правового регулювання у сфері захисту конкуренції в Україні з конкурентним правом ЄС. «Тому цього року сподіваємося на прийняття АМКУ нормативно-правових актів щодо оцінки вертикальних угод та узгоджених дій стосовно придбання та постачання товарів (різні методи дистрибуції, рекомендовані та максимальні ціни) і окремих видів горизонтальних угод, наприклад, щодо передачі технологій, – зауважує експерт. – При цьому не можна не відзначити як позитивний момент, що для багатьох типів горизонтальних угод АМКУ вже видав відповідні акти». «Стабільною тенденцією діяльності АМКУ останніх років є збільшення розміру застосовуваних штрафних санкцій по всіх основних видах порушень конкурентного законодавства», – наголошує Сергій Денисенко.

• партнер рубрики АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

У зв’язку із цим, Комітетом і правовою спільнотою вже не один рік поспіль обговорюється необхідність прийняття прозорої та відкритої для всіх учасників ринку методики визначення розмірів штрафів, що застосовуються АМКУ. «Прийняття відповідної методики є необхідною передумовою для належного обґрунтування розмірів застосовуваних штрафних санкцій і важливим аргументом під час оскарження застосованих АМКУ штрафів у судовому порядку», – вважає старший юрист «Василь Кісіль і Партнери». «Однією з основних проблем конкуренційного законодавства, на мій погляд, є відсутність методики визначення розмірів штрафів, що накладаються АМКУ за вчинені порушення, – погоджується із колегою Вікторія Пташник, адвокат, асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс». – Ця проблема несе в собі багато негативних наслідків. Зокрема, без такої методики навряд чи буде реально діяти процедура leniency, адже подання заяви про звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що по суті є викриттям картелю, носить у собі певний елемент ризику: по-перше, сам факт подання заяви не означає, що особі буде гарантовано звільнення від відповідальності, а, по-друге, подання такої заяви може завдати шкоди й назавжди покласти край відносинам зі своїми бізнес-партнерами. Саме тому, приймаючи на себе такий ризик, особа мусить розуміти, який реальний штраф їй загрожує за конкретне порушення». Крім того, відсутність такої методики може призводити до різноманітних зловживань з боку АМКУ й робить процедуру накладення штрафів непрозорою. Зазвичай рішення АМКУ містять лише загальну інформацію про те, які чинники враховувалися при визначенні розмірів штрафів: порушення вчинено вперше, суб’єкт господарювання визнав / не визнав порушення, сприяв розслідуванню тощо. «Водночас із рішень АМКУ не зрозуорганізатор:

міло, чому в даній конкретній ситуації, наприклад, накладений максимальний розмір штрафу», – наголошує експерт. Тобто, зважаючи на тенденцію до подальшого збільшення штрафів, прийняття відповідної методики значно сприяло б підвищенню якості та обґрунтованості рішень як самого АМКУ, так і судових інстанцій. Звичайно, поряд із зазначеною проблемою слід говорити й про інші, зокрема, низькі вартісні показники, при досягненні яких необхідно отримувати дозволи на концентрацію, у результаті

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

«По-перше, слід визнати, що рівень культури у підприємницькій діяльності, пов’язаний саме з поширенням інформації про власну продукцію, товари та послуги, на жаль, залишається досить низьким. На практиці це нерідко призводить до ситуацій, коли за своєю формою та способом поширення інформація відповідає діючому законодавству, однак за своєю суттю може бути неоднозначно сприйнята споживачем та створювати у нього хибне уявлення про відповідний товар або послугу», – зазначає Сергій Денисенко.

«Те, що АМКУ останнім часом збільшив суми штрафів за поширення інформації, яка вводить в оману, повинно стати важливим чинником, що спонукатиме компанії уважно оцінювати зміст і способи поширення рекламної інформації»

чого АМКУ просто завалений нікому не потрібними «маленькими» концентраціями, які жодним чином не можуть вплинути на стан конкуренції на ринку. А також – про відсутність конкуренційно-процесуального кодексу та деякі проблеми самої процедури розгляду справ у Комітеті. Окрему увагу слід звернути і на статистику щодо порушень унаслідок введення в оману шляхом поширення завідомо недостовірної інформації. ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ВВОДИТЬ В ОМАНУ З прийняттям норми ст. 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» (далі – Закон) у грудні 2008 року, передбачене відповідною статтею порушення стало найпоширенішим з усього блоку порушень у вигляді недобросовісної конкуренції. Відповідно до офіційної статистичної інформації АМКУ за 2012 рік, показник порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, становив 91% від загальної кількості порушень у вигляді недобросовісної конкуренції. У чому ж полягає причина виявлення такої кількості порушень?!

«У цьому контексті я не можу не сказати, що, аналізуючи практику застосування зазначеної статті 15-1, ми відмітили, що хоча часто є приклади поширення завідомо недостовірної інформації, у багатьох випадках ці порушення вчинялись без умислу, в силу того, що сприйняття продавцем поширюваної ним інформації ґрунтується на таких знаннях про товар, досвіді, мотивах і очікуваннях, яких не має пересічний покупець, і часто той, хто поширює інформацію, щиро вірить, що вона не може ввести в оману. Але потрібно враховувати, що одна й та ж інформація може сприйматись по-різному залежно від рівня знань, досвіду, традицій тощо», – додає до цього Олександр Вознюк. Ще одним чинником, який не сприяє зменшенню числа порушень, є відсутність будь-яких системних роз’яснювальних документів, що містили б підходи до визначення чесних правил під час поширення відповідної інформації. Так само відсутній і перелік випадків поширення інформації, які за своєю суттю є такими, що вводять споживача в оману та віддають перевагу Україна, 2012–2013

135

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: АНАЛІТИКА

в конкуренції суб’єкту, який поширює таку інформацію. У європейській практиці питання поширення інформації, що вводить в оману врегульовані більш системно. Так, зокрема, Директива 2005/29/ЄС від 11 травня 2005 року «Про недобросовісну комерційну практику», метою якої є попередження створення хибного враження щодо природи продукції, що реалізується суб’єктами господарювання, містить конкретний перелік способів повідомлення інформації про продукцію, які є недобросовісними за своєю природою. Є приклади регулювання відповідних питань і на галузевому рівні. Зокрема, Директива 2000/13/ЄС від 20 березня 2000 року «Про маркування, презентацію та рекламу продуктів харчування», яка направлена на уніфікацію відповідних правил серед країн – членів ЄС та сприяння встановлення однакових правил конкуренції. «На нашу думку, саме розробка документів, які сприяли б установленню чесних правил конкуренції під час поширення інформації щодо товарів та послуг суб’єктів господарювання, допомагатиме значному зменшенню порушень законодавства, – вважають у «Василь Кісіль і Партнери». – Відповідні документи слугуватимуть орієнтиром принаймні для тих суб’єктів господарювання, які не мають на меті введення споживачів в оману та отримання у такий спосіб конкурентних переваг під час поширення інформації про свої товари та послуги». Крім того, норма ст. 15-1 Закону сформульована достатньо широко і не містить виключного переліку відомостей, які можна кваліфікувати як інформацію, що вводить в оману. Як наслідок відповідна норма надає АМКУ досить широкі дискреційні повноваження щодо визначення відповідного порушення та оцінки самого факту введення споживача в оману. «Інша причина полягає в тому, що нас оточує така величезна кількість випадків поширення інформації, яка 136

вводить нас в оману як покупців, що для АМКУ не представляє значних труднощів виявляти такі порушення», – вважає експерт ЮФ «Астерс». Те, що Комітет останнім часом на декілька порядків збільшив суми штрафів за поширення інформації, що вводить в оману, довівши їх до сотень тисяч і мільйонів гривень, повинно

напрям правозастосування, тому не могло бути одразу значної кількості справ щодо цього виду порушень. По мірі того, як відточувалися підходи АМКУ щодо виявлення та кваліфікації цього виду порушення, з’являлася можливість більше їх виявляти і розглядати більшу кількість відповідних справ. Виходить, число відповідних пору-

«Суб’єкт господарювання не може оцінити потенційний штраф та порівняти його з негативними наслідками, що можуть настати для нього в разі звернення із заявою про звільнення від відповідальності й викриття своїх «партнерів»» стати важливим чинником, який спонукатиме компанії уважно оцінювати зміст і способи поширення рекламної інформації і враховувати ризики можливого порушення. «І нарешті, не можна не враховувати, що порушення у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, найвідчутніше зачіпають права споживачів, і при такому масовому характері цих порушень вони не можуть не потрапити в поле зору АМКУ», – резюмує Олександр Вознюк. «Я не думаю, що кількість виявлених та припинених органами АМКУ порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, відображає динаміку їх вчинення, – додає експерт. – Всюди, де існує купівля-продаж, є місце для значної кількості випадків введення споживачів в оману внаслідок неповної, неточної або недостовірної інформації. Я думаю, що постійне зростання кількості виявлених і припинених порушень пов’язано саме з активною діяльністю Комітету в цьому напрямку і напрацюванням за останні роки досвіду застосування статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Слід звернути увагу, що стаття почала діяти з 2009 року, і для існуючого в Україні на той час законодавства про захист від недобросовісної конкуренції це був досить новий, специфічний

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

шень зросло протягом останніх двох років. Причому якщо раніше працівники Комітету не звертали уваги на наявність оманливої інформації в рекламних матеріалах чи на упаковках товарів, то на сьогодні основна кількість відповідних справ відкривається за ініціативи АМКУ, причому багато порушень виявляють його працівники. «Тому збільшення кількості виявлених та припинених порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, обумовлене не збільшенням кількості самих порушень, а скоріше, напрацюванням досвіду в цій сфері працівниками АМКУ, вивченням ними специфіки окремих ринків, виробленням конкретних підходів щодо аналізу рекламних матеріалів окремих категорій товарів (робіт, послуг)»,– підкреслює Вікторія Пташник. «Досить природно, що 2009 рік не відзначився значною кількістю відповідних справ, особливо після того, як внутрішніми розпорядженнями територіальні відділення було зобов’язано перед відкриттям справи про поширення інформації, що вводить в оману, узгоджувати наявність ознак такого порушення з центральним апаратом», – резюмує експерт. Таким чином, варто очікувати, що активність Комітету в цьому напрямку лише зростатиме. Про це, зокрема,

• партнер рубрики

www.arzinger.ua

АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

свідчить те, що АМКУ розпорядженням від 16.01.2013 № 21-р затвердив Порядок забезпечення проведення експертизи під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, який передбачає механізм закупівлі зразків продукції для проведення експертизи. Зрозуміло, що питання одержання таких зразків та їх експертиза найактуальніші саме в питаннях оцінки достовірності інформації про товар, поширеної як у рекламі, так і на упаковці товару. ДО ІНШИХ ПОРУШЕНЬ КОНКУРЕНТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В УКРАЇНІ Серед найпоширеніших порушень конкурентного законодавства пані Пташник виділяє, зокрема, порушення у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій у формі спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. «2012 рік відзначився для нашої компанії збільшенням кількості проектів у сфері антимонопольного права, особливо в частині супроводження інтересів клієнтів у справах про пору-

Наталія Іваницька К. ю. н., адвокат, старший юрист АО Arzinger

організатор:

шення законодавства про захист економічної конкуренції, – розповідає експерт. – Серед цих справ найбільше запам’яталося представництво інтересів клієнта, проти якого була порушена справа про антиконкурентні узгоджені дії у вигляді спотворення результатів торгів. Незважаючи на те, що клієнт звернувся до нас вже після того, як АМКУ були зібрані основні докази по цій справі, і йому загрожував величезний штраф, у ході розгляду справи нам вдалося навести такі аргументи, що практично зводили нанівець всю доказову базу, зібрану Комітетом, та як результат уникнути накладення цього штрафу на клієнта». На жаль, для України дійсно характерна проблема з проведенням тендерів, що, безумовно, негативно впливає на стан конкуренції на відповідних ринках. На переважній більшості тендерів його учасники, а іноді й замовник, забувають про принцип змагальності, унаслідок чого товари (роботи, послуги) закуповуються за завищеними цінами, а деякі суб’єкти господарювання взагалі не мають шансів перемогти. Про поширеність вказаної проблеми

Серед останніх тенденцій правозастосування у сфері регулювання економічної конкуренції слід відзначити чітку і виразну спрямованість на попередження правопорушень, ніж на боротьбу з їх наслідками. Безперечно, це позитивний поступ, який відображає прагнення підвищити загальну культуру ведення бізнесу, надати втручанню держави в економіку цивілізованого та виваженого змісту, метою якого є виховання, а не покарання. Такий самий підхід сповідує і більшість практикуючих юристів, які радять клієнтам зосередитися на профілактиці конкуренційних порушень, а не на протистоянні з антимонопольним відомством. З цією метою для суб’єктів господарювання розробляються, впроваджуються і супроводжуються на системній основі політики antitrust compliance (тобто відповідно до вимог антимонопольного законодавства). Об’єктивно

Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

свідчить і той факт, що база доказування в більшості справ про спотворення результатів торгів (аукціонів, конкурсів, тендерів) будується АМКУ на однаковості оформлення документів учасниками тендерів, однакових орфографічних й пунктуаційних помилках, однаково поданій додатковій інформації, що не вимагається згідно з тендерною пропозицією, тощо. «Усе це означає, що пакети документів двох чи більше «конкурентів» готуються однією особою, – наголошує фахівець. – Таке ставлення суб’єктів господарювання до підготовки пакетів документів свідчить про відчуття безкарності, адже в разі якби такі суб’єкти усвідомлювали ризики викриття такого порушення й притягнення до відповідальності, вони б принаймні прискіпливіше ставилися до підготовки пакетів документів». А от в ЮФ «Астерс» до питання підходять дещо інакше. «Треба розрізняти поширені порушення та порушення, які найчастіше виявляє і припиняє АМКУ», – вважає Олександр Вознюк. Співвідношення виявлених АМКУ видів порушень може не відображати

бюджет «запуску» такої політики є чималим, але він не йде в жодне порівняння з розміром штрафів, які можуть бути застосовані за порушення. Видається, що український бізнес дійшов розуміння, що такий підхід є значно економнішим. Варто відзначити, що врівноваження економічного впливу на ринок не може бути грою в одні ворота, коли дотримання правової дисципліни вимагається тільки від учасників ринку. В цьому контексті є важливим оперативне реагування антимонопольного відомства на будь-які прояви антиконкурентної поведінки органів державної влади, які можуть сприяти наданню неправомірних переваг у конкуренції одним підприємцям відносно інших. Рішуча позиція АМК України на такі ситуації є вкрай важливою і потрібною для ринку. Багато очікувань і переживань пов’язано із законопроектом, що

знаходиться на розгляді у Верховній Раді і яким передбачено значні зміни до конкуренційного процесу. Радикальних новел законопроект не вносить, а лише деталізує вже існуючі законодавчі процедурні положення і закріплює процедуру використання окремих механізмів, наприклад, використання технічних засобів чи залучення підрозділів органів внутрішніх справ. Як і в будь-якому документі є, звичайно, і дискусійні аспекти, зокрема, щодо статусу третіх осіб у процедурі розслідування, призначення додаткових і повторних експертиз та інше. Але подібні нюанси, видається, можуть бути конструктивно врегульовані. Головне, що завершується концептуальне оформлення конкуренційного процесу як особливого виду процедури з урахуванням притаманних тільки йому особливостей, які вже пройшли перевірку практикою.

Україна, 2012–2013

137

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: АНАЛІТИКА

співвідношення видів фактичних порушень. Це зумовлюється багатьма чинниками, зокрема, прихованим характером порушень і, відповідно, складністю та тривалістю їх виявлення й доведення, наприклад – антиконкурентних узгоджених дій, що мають характер картелів. Кількість виявлених порушень також залежить від пріоритетів діяльності Комітету, від характеру переважної більшості заяв про порушення, що надходять до органів АМКУ, тощо. Водночас структуру виявлених і припинених порушень можна побачити у щорічних звітах АМКУ в розрізі галузей та кваліфікації. Зокрема, із зазначених звітів видно, що впродовж багатьох років стабільно перше місце посідають порушення у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, переважно в секторі ЖКГ. Так само можна побачити причини коливань у співвідношенні видів порушень залежно від пріоритетів діяльності АМКУ. «Причини ж вчинення порушень – це значно складніша матерія, – зауважує пан Вознюк. – Аналіз тут можна починати від аналізу психології поведінки

Олександр Лук’яненко Адвокат, радник ЮК «Ващенко, Бугай та партнери»

138

до рівня життя, традицій і менталітету. На якомусь рівні деталізації ці причини можуть відрізнятися залежно від виду порушення. Але є одна спільна причина для всіх цих порушень – низький рівень культури загалом і правової культури – зокрема, відсутність поваги до права і закону, до цінностей співіснування в суспільстві». Зокрема, це позначається на організації бізнесу і прийнятті управлінських рішень. Багато підприємств не приділяє уваги питанням попередньої оцінки антиконкурентних ризиків своєї поведінки. Більше того, іноді менеджмент і юристи компаній не обізнані належним чином з правилами конкуренції, і тому навіть не здогадуються про необхідність здійснення такої оцінки. Часто конкурентне право сприймається бізнесом як щось таке, що стосується лише монополістів, а звичайні підприємства з конкурентним правом стикаються, лише коли раптом отримують вимогу АМКУ надати певну інформацію. Насправді ж, умови контрактів про дистрибуцію, питання обміну інформацією між постачальником і покупцем, зміст обговорень

При укладені договорів дистрибуції сторонам таких договорів необхідно звертати увагу на можливість виникнення між ними вертикальних узгоджених дій щодо ведення господарської діяльності на певному товарному ринку. Зокрема, вертикальні узгоджені дії можуть виникати при встановленні постачальником ціни на товар або інших умов, які ставлять одного чи декількох покупців у вигідніше становище, ніж їхніх конкурентів (наприклад, продаж певним контрагентам товару зі знижкою). Такі дії можуть бути розцінені органами Антимонопольного комітету України як такі, що спрямовані на усунення або погіршення становища інших учасників ринку і, відповідно, будуть кваліфіковані як антиконкурентні узгоджені дії. Відповідальність за здійснення антиконкурентних узгоджених дій передбачена у вигляді застосування штрафних санкцій у розмірі до 10%

у рамках галузевих об’єднань, зміст реклами і оголошень значно частіше, ніж здається, є предметом антиконкурентних обмежень. З таким ставленням надзвичайно контрастує політика європейських, американських і великих українських компаній, які сповідують принципи ведення соціально відповідального бізнесу і забезпечують високі стандарти своєї поведінки, що, зокрема, включають обов’язкове дотримання національного законодавства, у тому числі конкурентного. Запроваджені такими компаніями внутрішні правила перевірки та забезпечення відповідності вимогам конкурентного права проектів управлінських рішень, правила відносин з конкурентами, принципи участі в галузевих об’єднаннях дозволяють запобігти діям, що можуть нести антиконкурентні ризики. «На жаль, ця культура ведення бізнесу ще недостатньо поширена в Україні, – зазначають у «Астерс». – На цьому фоні дуже позитивно сприймається те, що АМКУ і окремі громадські організації, у тому числі міжнародні, наприклад –

від річного обороту групи компаній, до якої належить порушник. Однак, з огляду на норми законодавства, можна зробити висновок, що дії можуть бути розцінені як антиконкурентні узгоджені, лише за одночасної наявності таких ознак: • застосування різних цін здійснюється за домовленістю (у будьякому вигляді) двох або більше суб’єктів господарювання; • застосування різних цін має бути спрямовано на недопущення, усунення, обмеження конкуренції інших покупців; • застосування різних цін має стосуватися рівнозначних угод. Оскільки на сьогодні питання антимонопольного регулювання договорів у дистрибуції практично не вирішено, при укладенні вказаних договорів сторонам необхідно враховувати наступні правила: 1. Застосовувати різні ціни лише до нерівнозначних угод, які зокрема будуть відрізнятися предметом,

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

обсягами закупівлі товару, умовами поставки та іншими суттєвими умовами. 2. Не встановлювати знижки для певних контрагентів лише на підставі певних особистих відносин (постійний клієнт, надійний партнер і т.д.). 3. Не встановлювати стосовно певних контрагентів додаткових зобов’язань або обмежень, які за своїм змістом не стосуються предмета угоди (наприклад, встановлення умови повної передплати, водночас як інші покупці вносять передплату в розмірі 50%; встановлення обмеження на кількість закупівлі, водночас як для інших покупців таке обмеження не встановлено). 4. Утримуватися від дій, які б могли свідчити про наявність домовленостей між Компанією-постачальником та певним колом контрагентів (виключити можливість трактування поведінки на ринку, як такої, що здійснюється за домовленістю).

• партнер рубрики АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

ICC (Міжнародна Торгова Палата, в Україні представлена Українським Національним Комітетом ICC – ICC Ukraine), проводять активну політику з адвокатування конкуренції і допомагають компаніям впровадити програми забезпечення відповідності своєї поведінки конкурентному праву». ДОГОВІР ДИСТРИБУЦІЇ Хоча вертикальні угоди, на відміну від угод між конкурентами, викликають менше занепокоєння у конкурентних відомств, не можна забувати, що принципи конкуренції передбачають, що у відносинах з контрагентами підприємство діє самостійно, а тому обмеження цієї самостійності, за певних обставин, може нести ризики обмеження конкуренції. Таких обставин у кожному окремому випадку досить багато. Для оцінки антиконкурентних ризиків договору дистрибуції потрібно з’ясувати, чи передбачає він будьякі прямі або непрямі обмеження для будь-якої зі сторін. Це, зокрема, право виключного продажу або придбання, обмеження права придбання певних товарів у інших підприємств, обмеження права активного продажу на певній території, встановлення рекомендованих або максимальних цін, зобов’язання сторони придбати мінімальну кількість або асортимент товарів. Перелік таких обмежень значно ширший, і для більшості з них серйозні проблеми для конкуренції можуть виникати, лише якщо на рівні продавця та/або дистриб’ютора, або на обох рівнях конкуренція на ринку слабка. Тобто якщо продавець або дистриб’ютор, або обидва мають певну ринкову владу. Найпростішою та універсальною підказкою існування ринкової влади є ринкова частка підприємства. Але треба розуміти, що чим більше універсальна формула, тим більше вона вимагає застережень і уточнень до окремих випадків. «Слід сказати, що існування ринкової влади можна розглядати починаючи з ринкової частки у 20%, – зазначає організатор:

Олександр Вознюк. – Залежно від обставин така частка може бути і меншою, а можливо, що й при частці на ринку в 35% підприємство не матиме ринкової влади». Другий фактор, який необхідно враховувати, – це характер обмежень, що застосовується. Більшість обмежень за відсутності ринкової влади сторін договору не створює проблем для конкуренції. «Якщо сказати точніше – вертикальні обмеження хоча й зменшують конкурентну свободу, тим не менш дозволяють підвищити ефективність виробництва або просування продукції, у результаті чого споживачі отримують користь, а не зазнають втрат», – деталізує експерт. Тому для таких вертикальних обмежень законом зроблено спеціальний виняток із загальної заборони антиконкурентних узгоджених дій. Проте

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

винятки для системи ексклюзивної або селективної дистрибуції, вважають у ЮФ «Астерс». РОЛЬ ЮРИДИЧНОГО РАДНИКА ПРИ ПРОВЕДЕННІ РОЗСЛІДУВАННЯ АМКУ На думку експертів, жорстка штрафна політика збільшить кількість позовів про визнання недійсними рішень органів АМКУ. Крім того, загроза сплати значних розмірів штрафів вимагатиме від компаній посилення своїх позицій захисту в суді. Переважно це стосуватиметься оскарження рішень у справах про порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, зловживання домінуючим становищем та недобросовісну конкуренцію. «Зазвичай судові процеси компанії супроводжують переважно силами своїх юристів, – зазначає пан Вознюк. – Але якщо компанії в окремих галузях уже

«Багато підприємств не приділяє уваги питанням попередньої оцінки антиконкурентних ризиків: іноді менеджмент і юристи компаній не обізнані належним чином з правилами конкуренції і навіть не здогадуються про необхідність здійснення такої оцінки»

виняток діє, доки такі обмеження не призводять до суттєвого обмеження конкуренції або необґрунтованого зростання цін. А цей ризик існує або якщо сторони мають ринкову владу, або якщо обмеження в договорі вже за своїм характером не є такими, які здатні забезпечити переваги над обмеженням конкуренції. Останній випадок характерний для встановлення фіксованих або мінімальних цін перепродажу, обмеження права продажу покупцям на певній території або певному колу покупців. Антиконкурентний ефект цих обмежень не залежить від ринкової частки сторін. Хоча, як часто буває в конкурентному праві, тут також можуть бути спеціальні

давно не можуть уявити свою діяльність без уваги до себе з боку АМКУ, і конкурентне право для них вже давно є частиною правового простору, в якому вони працюють, то багато компаній не мають спеціалістів за цим напрямком і змушені залучати зовнішніх консультантів. Загалом це нормальна тенденція, і вона повинна сприяти підвищенню рівня професійності у судових спорах, виробленню тонших, добре мотивованих підходів у правозастосуванні й загалом до удосконалення судової практики у сфері конкурентного права». «Сподіваюся, що розвитку судової практики сприятиме також урегулювання питання, до юрисдикції яких судів – адміністративних чи господарУкраїна, 2012–2013

139

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: АНАЛІТИКА

ських – належать спори про визнання недійсними рішень органів АМКУ, – додає до цього експерт. – Це питання насправді не таке просте і однозначне, як може здатися на перший погляд. Є концептуальні відмінності в адміністративному і господарському процесі, які мають надзвичайно важливе значення для сфери конкурентного права в аспекті забезпечення відповідності ЄКПЛ». Вікторія Пташник також визнає, що останнім часом політика АМКУ щодо визначення розмірів штрафів стала дійсно жорсткішою. Ще 6–7 років тому окремі представники бізнесу не звертали уваги на наявність та повноваження Комітету у сфері конкурентної політики, сміливо приймаючи на себе ризики порушення відповідного законодавства, оскільки штрафні санкції, які АМКУ реально застосовував на практиці, були незначними й вимірювались переважно десятками тисяч гривень. На сьогодні, вступаючи в договірні відносини, впроваджуючи окремі політики співробітництва з контрагентами, купуючи окремий бізнес або структуруючи власний, працюючи над рекламними кампаніями, суб’єкти господарювання дедалі частіше звертаються за послугами до спеціалістів у сфері конкуренційного права, прагнучи звести до мінімуму ризики його порушення. Адже штрафні санкції, що накладаються на практиці АМКУ, вимірюються мільйонами гривень, а подекуди й десятками й навіть сотнями мільйонів гривень. «Хочеться вірити, що причиною жорсткої штрафної політики АМКУ є не прагнення поповнити державний бюджет, а припинення реальних порушень й запобігання їх повторенню в майбутньому, – зауважує Вікторія Пташник. – Адже Комітет не є фіскальним органом, а має забезпечувати реалізацію конкурентної політики в державі та сприяти розвитку конкурентних відносин». АМКУ має повноваження запитувати досить значний обсяг інформації. Причому за ненадання запитуваної інформації, надання її в неповному 140

обсязі або надання недостовірної інформації конкуренційним законодавством встановлена серйозна відповідальність. На практиці АМКУ намагається отримати більшість необхідної інформації від суб’єктів господарювання ще на етапі виявлення ознак порушення, коли справу про порушення ще навіть не було розпочато. Це можна пояснити декількома факторами. По-перше, запити про надання інформації від самих суб’єктів господарювання є одним з основних джерел її отримання, особливо у справах, порушених Комітетом за власної ініціативи. По-друге, збирання інформації, незважаючи на встановлену відповідальність за її ненадання, є досить складним процесом для АМКУ, адже суб’єкти господарювання неохоче надають усю запитувану інформацію, вдаючись до різноманітних хитрощів. Саме тому АМКУ намагається зібрати основні докази й пояснення від потенційних порушників до моменту порушення справи. Водночас у більшості випадків наявність чи відсутність порушення є неоднозначною, або, на перший погляд, порушення є, однак обґрунтувати його відсутність так само можна, і така ситуація потребує від бізнесу особливої виваженості. Таким чином, повертаюсь до питання культури ведення бізнесу, слід зазначити, що роль юридичного радника на підприємстві в конкурентних питаннях важко переоцінити, адже наразі отримання інформаційного запиту або візит представників АМКУ з перевіркою в рамках розслідування часто стає несподіваним сюрпризом для компаній. При цьому важливо розуміти, що залучення компанії до розслідування Комітетом не обов’язково пов’язано з підозрами у вчиненні нею порушення конкурентного законодавства. АМКУ може запитувати інформацію, наприклад, у ході розслідування і збирання доказів щодо вчинення порушення іншим суб’єктом господарювання. «У будь-якому випадку першочергове завдання радника – оцінка ризиків

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

для компанії, яку залучено до розслідування, та побудова стратегії поведінки у розслідуванні, – вважає Анастасія Усова, юрист ЮФ «Астерс». – Знаючи практику АМКУ і розуміючи нюанси антимонопольного законодавства, радник визначає, які документи та дії компанії потребують додаткового аналізу для комплексної оцінки ризиків і попередження можливих негативних наслідків». З огляду на суттєві обставини, особливості бізнес-моделі компанії і ситуації на відповідних товарних ринках, радник може запропонувати різні варіанти поведінки, щоб уникнути або хоча б мінімізувати можливі негативні наслідки, пов’язані з розслідуванням. При цьому радник враховує основні переваги і недоліки кожного з варіантів, а також перспективи оскарження майбутнього рішення АМКУ в розслідуванні. Виходячи з цього компанія приймає бізнес-рішення щодо оптимальної стратегії і розпочинає її практичну реалізацію. Не буває універсальних рішень – в одному випадку компанія може обрати активну захисну позицію, в іншому – раціональним буде визнання вини та ведення переговорів з АМКУ щодо можливостей пом’якшення відповідальності з урахуванням активної співпраці з Комітетом у розслідуванні та інших пом’якшуючих обставин. У випадку узгоджених дій додатковим механізмом може стати звільнення від відповідальності в рамках процедури leniency. Саме юридичний радник може зорієнтувати компанію щодо переваг і специфіки того чи іншого механізму та необхідних вимог для його застосування. Зазвичай юридичний радник також є важливим провідником у комунікації компанії з антимонопольним відомством. «Слід відзначити, що роль юридичного радника, який спеціалізується в сфері антимонопольного права, надзвичайно велика не тільки при проведенні розслідувань АМКУ, – зауважує Вікторія Пташник. – Адже будь-яке порушення краще попередити, аніж потім «оборонятися» в АМКУ. Тому такі юридичні

• партнер рубрики

www.arzinger.ua

АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

радники стануть корисними при аналізі окремих угод, домовленостей тощо на відповідність конкуренційному законодавству, структуруванні бізнесу з дотриманням законодавчих вимог, розробленні рекламних матеріалів і рекламних кампаній, проведенні різноманітних акцій, затвердженні порядку відбору контрагентів, з якими бажає співпрацювати окремий суб’єкт господарювання, підготовці заяв про порушення конкурентами суб’єкта господарювання та представництві його інтересів у відповідній справі тощо». Коли ж провадження про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочато проти суб’єкта господарювання, юридичні радники необхідні для вироблення стратегії ведення справи в АМКУ, збирання доказів, які можуть спростувати наявність порушення або показати відсутність негативного впливу на стан конкуренції на конкретному ринку, підготовки додаткових пояснень, а також відповідей на запити Комітету, участі в слуханнях тощо. Юристи, які спеціалізуються в цій сфері, завжди зможуть порадити, коли необхідно до останнього захищати свою позицію, а коли й визнати порушення (у повному обсязі чи в частині), адже, відомо, що визнання порушення на пев-

Олексій Кот Керуючий партнер ЮФ «Антіка», голова Правового комітету Громадської ради при Антимонопольному комітеті України

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

ному етапі розслідування справи може суттєво зменшити розмір потенційного штрафу або взагалі звільнити від його накладення. «У будь-якому випадку для отримання бажаного результату недостатньо лише знати відповідне законодавство; важливо також постійно практикувати в конкретній сфері й відслідковувати

ти, що саме цікавить Комітет і надання якої інформації, навіть якщо вона не запитується, буде в інтересах компанії. Крім того, радник орієнтує компанію, яким чином презентувати її аргументи перед АМКУ, як сформулювати відповіді таким чином, щоб уникнути ризиків сприйняття наданої Комітету інформації як неповної або недостовірної,

«З огляду на суттєві обставини, особливості бізнес-моделі компанії і ситуації на відповідних товарних ринках, радник може запропонувати різні варіанти поведінки, щоб уникнути або хоча б мінімізувати можливі негативні наслідки, пов’язані з розслідуванням АМКУ»

практику АМКУ при веденні тих чи інших розслідувань, аналізі окремих ринків, визначенні розмірів штрафів тощо», – вважають у «Правовому Альянсі». Що стосується інформаційних запитів АМКУ, в ЮФ «Астерс» підкреслюють, що для підприємств, які нечасто мають справу з конкуренційним законодавством, може бути неочевидним сенс і зміст поставлених питань. Радник допомагає зрозуміти підстави, мету і суть інформаційного запиту, визначи-

2013 рік відзначився подальшою активізацією роботи Антимонопольного комітету України щодо розслідування картелів. Зокрема, завершується справа Комітету щодо цінового зговору продуктових торгівельних мереж. Відповідні попередні висновки направлені до мереж, а попередня сума штрафів може сягнути 20 млрд. грн. Це розслідування може стати новою найбільшою справою АМКУ після розкриття картельного зговору на ринку деревини в 2012 році. В контексті дій АМКУ, спрямованих на розкриття картелів, важливе значення матимуть зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо вдосконалення діючих механізмів збору

запобігти збиранню інформації, яка є непотрібною або некритичною для аналізу АМКУ, а також мінімізувати додаткові питання з боку АМКУ після отримання ним відповіді. Таким чином, роль радника полягає як в аналізі конкуренційних ризиків, розробці оптимальної стратегії компанії в розслідуванні, так і в забезпеченні її ефективної реалізації на практиці, у тому числі шляхом спілкування з АМКУ, аргументування та доведення позиції компанії.

доказів, запропоновані Комітетом. Передбачається, що вони з одного боку сприятимуть збільшенню гарантій та прав суб’єктів господарювання в процесі розслідування, чітко встановлюючи порядок здійснення різних процедур, а з іншого – зможуть полегшити роботу АМКУ, передбачаючи сучасні механізми збору доказів, зокрема, механізм отримання та засвідчення доказів на електронних носіях інформації. Останнім часом збільшилась кількість справ про розповсюдження інформації, що вводить в оману. Антимонопольний комітет при цьому застосовує достатньо жорстке тлумачення норми та дій суб’єктів господарювання на користь споживачів. Думаю, що за таких обставин питанню достовірності та точності інфор-

мації в рекламі має бути приділена особлива увага, особливо зважаючи на те, що Комітет наразі частіше накладає штрафи, ніж надає рекомендації щодо усунення порушень. Вже традиційним стало «щорічне» зростання середнього розміру штрафів. З року в рік Комітет послідовно збільшує максимальну планку фактичного розміру штрафу, а різні пом’якшуючі обставини відіграють все меншу роль у зменшенні відповідальності суб’єкта господарювання. Зокрема, за порушення ст. 15-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в цьому році нерідко накладалися штрафи в розмірі, що перевищують мільйон гривень. Зважаючи на стратегічний вектор політки АМКУ з цього питання, вказаний показник не є межею.

Україна, 2012–2013

141

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: АНАЛІТИКА

КАРТЕЛЬНІ ЗМОВИ Картелі – одне з найтяжчих порушень у сфері конкуренції. Правда, у нас часто картелями називають багато чого, що таким не є, вважають експерти. Хоча українське конкуренційне законодавство не оперує цим терміном, в інших країнах і на рівні міжнародного спілкування цей термін має досить

видну протизаконну поведінку, майже завжди є таємними угодами, а тому конкурентні відомства змушені докладати значно більших зусиль для виявлення і доказування прихованих картелів. Там, де сильна судова система, недоліки в доказах, зібраних конкурентним відомством, гарантують відміну його рішення судом.

«Роль радника полягає як в аналізі конкуренційних ризиків, розробці оптимальної стратегії компанії у розслідуванні, так і в забезпеченні її ефективної реалізації на практиці, у тому числі шляхом спілкування з АМКУ, аргументування та доведення позиції компанії»

чітке визначення. Іноді, для більшої чіткості, використовують також термін «жорсткий картель», який охоплює угоди між конкурентами про обмеження конкуренції шляхом фіксування цін, обмеження виходу на ринок, розподіл ринку та змови на тендерах. Тема боротьби з картелями завжди актуальна через те, що вони завдають значної шкоди економіці й добробуту населення. Споживачі виграють від конкуренції за рахунок зниження цін і підвищення якості продукції та послуг, постійного руху інновацій та удосконалення збуту товарів. Коли конкуренти домовляються про те, щоб не конкурувати, споживачі втрачають ці переваги. Конкурентний процес працює тільки коли конкуренти встановлюють ціни самостійно, намагаючись продати більше товару. Таємні картельні угоди є прямим нападом на принципи конкуренції і тому визнані найшкідливішими з усіх видів антиконкурентної поведінки. Саме через це за картелі накладаються найбільші штрафи (в Україні максимальний штраф за картель на групу компаній-учасників у 2012 році становив 419 млн грн). Проте боротьба з картелями є юридично і практично складним завданням. Перш за все картелі, маючи за мету оче142

Саме через це стали пріоритетними такі методи боротьби з картелями, як програми leniency, що передбачають звільнення від відповідальності за добровільне розкриття картелю і надання важливих доказів, а також зменшення розміру штрафів наступним учасникам картелю в обмін на докази його існування. Те, наскільки успішною є боротьба з картелями у певній юрисдикції, багато в чому характеризує рівень розвитку її системи захисту конкуренції і професійність її конкурентного відомства. Між іншим, АМКУ поки що не має всіх тих інструментів боротьби з картелями, які є в розпорядженні конкурентних відомств більш розвинених країн. Немає також сумнівів у тому, що виявлені АМКУ за певний період картелі – це далеко не всі картелі, що існують. Щоб підвищити ефективність боротьби з картелями, Комітет восени минулого року затвердив порядок звільнення від відповідальності за добровільне повідомлення про антиконкурентні узгоджені дії, що подібний до програми leniency. «Я думаю, що цим становлення системи боротьби з картелями не обмежиться і потрібно очікувати чергових кроків у цьому напрямку», – прокоментували такі дії АМКУ для нашого проекту експерти ЮФ «Астерс».

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

«У переважній більшості країн процедура leniency є основним джерелом отримання доказів при розслідуванні картелів антимонопольними відомствами, – зазначає з цього приводу Вікторія Пташник. – Тому поява Порядку, який передбачає процедуру звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій є, безперечно, позитивним явищем». «Однак, на мою думку, поява такого Порядку не призведе до суттєвого збільшення розкритих АМКУ справ завдяки процедурі leniency, – вважає експерт. – Причиною цього є не стільки окремі недоліки зазначеного Порядку, скільки більш глобальні існуючі проблеми конкуренційного законодавства». Знову ж таки, йдеться про відсутність чітко встановленого порядку розрахунку визначення розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У результаті суб’єкт господарювання не може оцінити потенційний штраф та порівняти його з негативними наслідками, що можуть настати для нього в разі звернення із заявою про звільнення від відповідальності й викриття своїх «партнерів». Крім того, це відсутність чіткого механізму зменшення розміру штрафу для осіб, що не підпадають під звільнення, однак могли б сприяти розслідуванню порушення. Такими особами, наприклад, можуть бути ті, що в силу різних обставин не встигли звернутися до Комітету першими, проте готові визнати порушення, подати додаткові докази та сприяти розслідуванню. Нагадаємо, що зазначений експертами Порядок подання заяв до АМКУ про звільнення від відповідальності за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (так звана програма leniency) набрав чинності в 2012 році, після масштабного публічного обговорення. «Прийняття відповідного документа безперечно сприятиме подальшому розвитку законодавства про захист економічної конкуренції, – переконані фахівці ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». –

• партнер рубрики АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

Разом з тим, навряд чи варто очікувати на повторення європейської практики звернень до програми leniency, де вже протягом перших шести років її функціонування було зафіксовано понад 80 заяв суб’єктів щодо її застосування». Відсутність в Україні успішної практики застосування прийнятого порядку не є кращим аргументом на користь звернення суб’єктів господарювання до відповідної процедури. Перепоною може слугувати і різниця в менталітеті представників європейського та українського бізнесу, якому не притаманна так риса, як інформування державних органів про вчинення порушень іншими учасниками ринку. Таким чином, передумовою успішного застосування відповідної програми є її тривале обговорення представниками бізнесу та державними органами, високий рівень довіри до регулятора, а також належна правова культура самих суб’єктів господарювання. Гравці ринку не завжди готові визнати факт здійсненого порушення і часто налаштовані радше на оскарження рішень АМКУ, ніж на прийняття ризиків, пов’язаних із втратою довіри учасників ринку до суб’єкта, який звернувся до програми leniency. РЕЗЮМЕ На завершення нашого дослідження ми поцікавилися в експертів, чи братимуть вони участь у законотворчій діяльності. «Я вже мала певний досвід законотворчої діяльності, очолюючи робочу групу з конкурентного права Європейської Бізнес Асоціації, – похвалилася Вікторія Пташник. – Деякі запропоновані нами зміни були внесені до Правил розгляду справ та затверджені АМКУ, зокрема ті, що регулюють процедуру перевірки рішень». На сьогодні експерт є членом Грома дської Ра ди при АМК У та заступником голови Комітету з конкуренційного права Асоціації правників України, де й планує працювати над удосконаленням конкуренційного організатор:

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

Гравці ринку налаштовані радше на оскарження рішень АМКУ, ніж на прийняття ризиків

законодавства. Також пані Пташник входитиме до робочої групи з фармацевтики Некомерційного партнерства «Сприяння розвитку конкуренції в країнах СНД», де працювала над українською частиною доповіді про стан конкуренції на товарних ринках лікарських засобів, яка наразі розробляється Штабом зі спільних розслідувань порушень антимонопольного законодавства держав – учасників СНД та згодом буде затверджена Міждержавною радою з антимонопольної політики. Олександр Вознюк взагалі не уявляє себе без участі у формуванні правового регулювання. «Якщо ти є учасником цих відносин, не можна лишатись осторонь, – переконаний фахівець. – Правове регулювання має бути збалансованим і відображати не лише інтереси держави, а й суспільства. Єдиним цілим вони є лише в теорії». Очевидно також, що вироблення пропозицій до всіх законів чи підзаконних актів у сфері конкуренції кожним окремим юристом чи науковцем не є ефективним методом впливу на процес розвитку законодавства. Вироблення

пропозицій щодо правового регулювання – це пошук компромісу не лише влади і суспільства, а й самого суспільства як такого, вважають в ЮФ «Астерс». «Я не прихильних тези стосовно того, що скільки юристів, стільки думок, але приводів для дискусій завжди достатньо, – зізнається пан Вознюк. – Тому така робота повинна здійснюватись колективно, із залученням як юристів, так і підприємств, інакше позиція суспільства може й не викристалізуватись». Оптимальний шлях для вироблення узгоджених пропозицій – це нормопроектна робота в рамках громадських організацій. Законопроекти та підзаконні акти у сфері конкуренції активно розглядаються Комітетом Асоціації правників України з конкуренційного права, а також Комісією з питань конкуренції Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine). «На цей час існує низка законопроектів, які повинні стати предметом розгляду в рамках цих організацій, і, як більшість моїх колег, я із задоволенням візьму участь у цій роботі», – обіцяє пан Вознюк. Україна, 2012–2013

143

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Юрисконсультам бракує досвіду роботи з АМКУ Підприємство, яке потрапило під пильну увагу органів АМКУ, повинно коректно та своєчасно взаємодіяти з цим державним органом. Завжди існує ризик, пов’язаний з наявністю повноважень вказаного державного органу для накладення на порушників штрафних санкцій, які можуть становити до 10% від річного доходу суб’єкта господарювання ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Сергію, Ви є визнаним експертом з питань конкурентного права. На Вашу думку, у чому полягає роль юридичного радника при взаємодії підприємства з Антимонопольним комітетом України? Чи здатен юрисконсульт здійснювати такий супровід самостійно, чи залучення зовнішнього консультанта завжди актуальніше? Чому? – Конкурентне право є специфічною галуззю права, яка регулюється спеціальним законодавством і має сформовану практику його застосування, якому притаманні певні особливості. У такому випадку підприємство, яке потрапило під пильну увагу органів Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ), повинно коректно та своєчасно взаємодіяти з цим державним органом. Залучення зовнішнього консультанта є виправданим, коли йдеться про отримання дозволів на концентрацію чи узгоджені дії, або ж супровід справ і роз144

Сергій Шкляр К. ю. н., адвокат, партнер-засновник АО Arzinger слідувань за фактом недобросовісної конкуренції або зловживання монопольним становищем. Такий висновок обґрунтовується тим, що вирішення подібних юридичних завдань потребує значних витрат часу, опрацювання великих обсягів інформації та наявності досвіду роботи саме з органами Антимонопольного комітету України, чого часто бракує внутрішнім юрисконсультам підприємств. Залучення зовнішніх експертів також виправдано тим, що завжди існує ризик, пов’язаний із наявністю повноважень вка-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

заного державного органу для накладення на порушників штрафних санкцій, які іноді можуть становити до 10% від річного доходу суб’єкта господарювання за окремі порушення. Антимонопольний комітет обіцяє звільнити від штрафів компанії, які добровільно зважаться повідомити про свою ж участь у картельній змові. Як Ви гадаєте, чи працюватиме такий механізм в Україні? – Я вважаю, що, незважаючи на

• партнер рубрики АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

законодавче закріплення такої системи звільнення від відповідальності Антимонопольним комітетом України, у нашій країні такий механізм не буде дієвим. По-перше, це пов’язано з особливостями національного менталітету, рівнем свідомості та небажанням «погіршувати» відносини як з іншими учасниками антиконкурентних узгоджених дій, так і з органами АМКУ. До того ж затверджений АМКУ Порядок не містить чіткої процедури звільнення від відповідальності інших учасників «змови» при їх зверненні до АМКУ у випадку, якщо один учасник звернувся із такою заявою першим. У європейських країнах, наприклад, міра відповідальності учасників картельної змови співвідноситься з черговістю їх звернення до антимонопольного відомства. Якщо перший з них звільняється від відповідальності повністю, наступні учасники – лише частково, пропорційно відповідній черговості. На жаль, це питання не є врегульованим у Порядку звільнення від відповідальності й наразі залишається відкритим. Сьогодні при визначенні розміру штрафних санкцій до уваги беруться такі фактори, як визнання чи невизнання вчинення порушення відповідачем, тривалість порушення, його негативні економічні наслідки для споживачів, відомості про припинення підприємством порушення до моменту прийняття рішення у справі, а також вчинення порушення вперше чи повторно. Усі перелічені фактори впливають на визначення ступеня вини суб’єкта у вчиненні порушення. Кінцеве визначення розміру штрафних санкцій також має залежати від негативних економічних наслідків порушення. Тому, на мою думку, запровадження повного звільнення учасника антиконкурентних дій від відповідальності внаслідок його «добровільного повідомлення» є передчасним. Більшість рішень АМКУ оскаржуються бізнесом у судах. Чи враховуватимуть служителі Феміди доноси в якості доказів? – Якщо розкрити юридичну природу організатор:

даного питання, то чинне законодавство України, зокрема, Закон «Про захист економічної конкуренції», визначає заяви громадян суб’єктів господарювання та інших юридичних осіб лише як підставу для початку розгляду справи про порушення законодавства органами Антимонопольного комітету України.

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

ви органами Антимонопольного комітету до підприємств направляються запити про надання інформації. Однак на практиці, далеко не кожен запит про надання інформації закінчується відкриттям справи, а розслідування справи – прийняттям рішення про накладення штрафних санкцій.

«Залучення зовнішнього консультанта є виправданим, коли йдеться про отримання дозволів на концентрацію чи узгоджені дії, або ж супровід справ і розслідувань за фактом недобросовісної конкуренції» Що стосується судового оскарження прийнятих АМКУ рішень за результатами проведених розслідувань, то слід зазначити, що предметом оскарження є саме рішення у справі або його окрема частина. Заява чи повідомлення про порушення законодавства зазвичай не розглядається судом як самостійний доказ такого порушення. Суд перевіряє факти порушень, які ставляться у вину підприємству, та доведеність цих фактів іншими належними доказами, які мають бути зібрані органами Антимонопольного комітету під час проведення розслідування, а також те, чи було надано оцінку всім істотним обставинам, які мають значення для правильного вирішення справи. Що являє собою розслідування, яке здійснює АМКУ? Які ще існують приводи для АМКУ почати розслідування проти певних учасників ринку, окрім доносу та ненадання відповіді на запит? – Загалом діюче законодавство передбачає три формальні підстави для початку розгляду справи, а саме: заява від суб’єктів господарювання, громадян та інших фізичних осіб, подання органів державної влади та управління, а також власна ініціатива органів Антимонопольного комітету України. Про початок розгляду справи приймається відповідне розпорядження. Як правило, перед початком розгляду спра-

При розгляді справи будь-якому підприємству важливо користуватися наданими йому процесуальними правами та можливостями, зокрема, правом знайомитися з матеріалами справи, надавати додаткові докази, пояснення та клопотання, включаючи надання пропозицій щодо питань, які виносяться на вирішення експертизи. Своєчасне здійснення вказаних дій на стадії розгляду справи сприяє її об’єктивному вирішенню і може призвести до надання органами АМКУ рекомендацій для підприємства або ж істотному зменшенню розміру штрафних санкцій, навіть якщо порушення мало місце. У будь-якому разі розслідування автоматично псує ділову репутацію та ускладнює роботу компанії. Чи можливо якось утаємничити розслідування доти, доки АМКУ не буде впевнений у наявності порушень? – Така можливість прямо не визначена діючим законодавством, проте будьяке підприємство, яке є відповідачем або заявником по справі, може встановити режим конфіденційності щодо інформації та документів, які надаються ним до органів АМКУ. Що стосується інформації про початок розгляду справ, то вона може оприлюднюватись органами Антимонопольного комітету в ЗМІ, однак на практиці поширюється переважно інформація по справах, у яких вже прийнято рішення. Україна, 2012–2013

145

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій термін «картель» не має юридичного значення Існують певні правові принципи, що гарантують об’єктивність і справедливість розгляду питань про порушення та справедливе покарання, зокрема, змагальність процесу, розмежування слідства і прийняття рішення незалежним і неупередженим органом, і які, у випадку адміністративної процедури розгляду справи, неодмінно повинні включати судовий контроль ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Ігорю, за Вашими спостереженнями, які порушення конкурентного законодавства, виявлені Антимонопольним комітетом України (далі – АМКУ, Комітет) і припинені ним, найчастіше мали місце в Україні минулого року? – За статистикою АМКУ, найбільшими за кількістю були зловживання монопольним (домінуючим) становищем – 44% від усіх порушень. Наступні за кількістю – антиконкурентні дії органів влади, недобросовісна конкуренція, з якої 91% – це поширення інформації, що вводить в оману, а також антиконкурентні узгоджені дії, основна частина яких – антиконкурентні узгоджені 146

Ігор Свечкар Партнер ЮФ «Астерс» дії учасників конкурсних процедур державних закупівель. Порівняно з попередніми роками можна помітити значне зростання припинених АМКУ порушень у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

родного, відсутній термін «картелі». Чи бували у Вашій практиці випадки захисту клієнтів, коли АМКУ потрібно було доводити, що насправді про жодні картельні змови не йдеться? – Дійсно, в українському законодавстві немає терміну «картель». Є більш В українському конкурентному широкий термін «антиконкурентні законодавстві, на відміну від міжна- узгоджені дії». До речі, в інших країнах

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

законодавство про конкуренцію також не завжди використовує цей термін. Це, скоріше, професійний сленг, узагальнююче поняття для тих видів антиконкурентних узгоджених дій, що вчиняються конкурентами і прямо мають на меті усунення між ними конкуренції. А оскільки в ці деталі нефахівці не заглиблюються, то й використовуються термін «картель» досить широко. Але для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій термін «картель» не має юридичного значення. Для цього потрібно встановити дві обставини: що дії є узгодженими, і що такі дії обмежують конкуренцію. І така нагода з’ясовувати або доводити правомірність поведінки клієнта перед АМКУ або в суді нам доводиться досить часто. Спираючись на Ваш досвід, чи дійсно на практиці виходить так, що донос одного з учасників – це фактично єдиний шанс АМКУ довести факт змови? Чи скріплюються подібні домовленості між компаніями якими-небудь документами? Як Антимонопольний комітет отримує до них доступ? – Насправді програма Leniency в практиці АМКУ – не єдиний метод виявляти і доводити антиконкурентні узгоджені дії. Упродовж року Комітет виявляє сотні таких порушень, з яких більшість таємні змови. АМКУ має непогані повноваження, щоб отримати докази, чи то вони паперові, чи то електронні. До того ж слід віддати належне накопиченому досвіду фахівців АМКУ, які проводять розслідування таких порушень. Крім того, Комітет широко застосовує метод доведення антиконкурентних узгоджених дій на підставі економічного аналізу. Можливо, цей метод і не є безспірним, але на ньому ґрунтується значна частина підтверджених судами рішень АМКУ. Тому програма Leniency в Україні хоча і є важливим, але, скоріше, додатковим інструментом виявлення і доведення антиконкурентних узгоджених дій, принаймні зараз, коли нею ще не користуються. організатор:

З Вашої точки зору, як слід регулювати питання сплати штрафів АМКУ? Чи з’являться в Україні депозити, на які позивачі вноситимуть кошти, перш ніж оскаржити такі санкції Комітету до суду? – Це дуже непросте питання. Його існування породжене конфліктом між необхідністю забезпечити гарантії захисту прав і свобод осіб і необхідністю забезпечити сплату штрафів, накладених рішеннями АМКУ. З одного боку,

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

Як загалом Ви оцінюєте конкурентну політику держави? – Не вистачає системності. Через це АМКУ запропонував розроблення комплексної програми розвитку конкуренції на наступні 10 років, яка повинна визначити пріоритети, послідовність і взаємозв’язок необхідних заходів підтримки, розвитку і захисту конкуренції у різних сферах. Тоді можна буде говорити про конкурентну політику держави.

«Зростання розмірів накладених штрафів змушує підприємства залучати для захисту своїх інтересів найкращих фахівців конкуренційного права, що не може не позначитися на якості та глибині судового розгляду» існують певні правові принципи, що гарантують об’єктивність і справедливість розгляду питань про порушення та справедливе покарання, зокрема, змагальність процесу, розмежування слідства і прийняття рішення незалежним і неупередженим органом, і які, у випадку адміністративної процедури розгляду справи, неодмінно повинні включати судовий контроль. З іншого боку, існує проблема несплати штрафів у зв’язку з тривалими судовими процесами і виконавчими провадженнями. Питання потрібно вирішувати, удосконалюючи інститути судочинства і виконання рішень судів, але, на мою думку, не можна вилучати з вільного обігу кошти підприємств, якщо розпочата стадія судового контролю. Про що, на Вашу думку, свідчать значні обсяги інформації, запитуваної АМКУ, та великі штрафи, які стягує Комітет? Чи можна казати про ефективність діяльності АМКУ або це просто видимість роботи? – Значні обсяги запитуваної інформації в антиконкурентних розслідуваннях – це нормальне явище. Щоб розслідування було всебічним і об’єктивним, потрібно дослідити багато обставин за досить тривалий час. Так працюють і європейські конкурентні відомства.

Які найбільш значущі проекти в антимонопольній практиці супроводжувала компанія «Астерс» минулого року? Які з проектів запам’яталися Вам найбільше? – Я можу точно сказати, що незначущих у нас не було. Запам’яталися всі, бо всі були непростими, а від того їх успішний результат удвічі приємніший. Зокрема, з 25 найбільших транзакцій в Україні ми здійснювали супроводження 14. Ми також успішно супроводжували найрезонансніші справи про порушення і захистили інтереси наших клієнтів. Які Ваші прогнози щодо розвитку судової практики у сфері конкурентного права на найближче майбутнє? – Зростає кількість оскаржень рішень АМКУ. Зростання розмірів накладених штрафів змушує підприємства залучати для захисту своїх інтересів найкращих фахівців конкуренційного права, що не може не позначитися на якості та глибині судового розгляду і виробленню більш тонких і зважених підходів у правозастосуванні. Мотивація судових рішень стає дедалі глибшою, а відтак судова практика набуває все більшого значення у змістовному наповненні норм конкуренційного права. Україна, 2012–2013

147

 АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Українське конкуренційне законодавство відповідає кращим світовим практикам Конкурентне право з кожним роком набирає обертів. Пояснення цьому – зростання ринку, збільшення числа суб’єктів господарювання та їх бажання рости й боротися за місце на ринку діяльності ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Романе, які Ви можете відзначити ключові зміни у сфері антимонопольного регулювання, що відбулися в 2012 році? – У 2012 році конкуренційне законодавство не зазнало істотних змін. Разом з тим, минулого року було прийнято низку нормативних документів, які розвинули та вдосконалили наявну нормативну базу. Насамперед ідеться про затверджений АМК України Порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій. У цьому документі прописано детальний механізм реалізації передбаченого в ч. 5 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» принципу звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій особи, яка вчинила такі антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників змови добровільно повідомила про це АМК України та надала інформацію, яка має суттєве значення. Такий механізм (т. зв. програма Ліненсі) розширює можливості АМК України у сфері збору доказів у справах про картельні змови 148

Роман Сивий Керуючий партнер АО LawWhales на ринку та є доволі ефективним інструментом для виявлення таких змов. Вважаю, що саме це й варто назвати ключовою подією-2012 у сфері розвитку вітчизняного конкуренційного законодавства.

– Майбутні тенденції розвитку конкуренційного законодавства повинні вирішити ті проблемні питання, які виявила практика його застосування. Однією з них є загальновідома проблема низьких вартісних показників, перевищення яких вимагає від суб’єктів госпоЩо можете сказати про майбутні дарювання звертатися до АМК України тенденції у сфері конкуренційного права? із заявою про отримання дозволу на

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

концентрацію. Чимало представників бізнесу не завжди розуміють, чому, придбаваючи земельну ділянку шляхом купівлі компанії-орендаря такої земельної ділянки, вони у здебільшого повинні звертатися до органів АМК України із заявою про отримання дозволу на концентрацію. Усвідомлюючи те, що в більшості випадків таке придбання жодним чином не вплине на конкуренцію на відповідному ринку, бізнесу дискомфортно щоразу звертатися по поради до юристів, готувати велику кількість документів, розкривати чимало інформації, зрештою, чекати на отримання відповідного дозволу та, з огляду на це, структурувати відповідну угоду. Відтак, збільшення на законодавчому рівні наявних вартісних показників бодай учетверо могло б, з одного боку, істотно зменшити адміністративний тиск на бізнес, а з другого боку – розвантажити АМК України та створити передумови для більш поглибленого аналізу реальних економічних концентрацій на відповідних товарних ринках. Потребує законодавчого закріплення й методика визначення штрафів, що їх застосовує АМК України за порушення конкуренційного законодавства. Беручи до уваги значний розмір і широкий діапазон штрафних санкцій, які може застосовувати АМК України, має бути чіткий алгоритм і механізм їх визначення та обчислення для того, аби суб’єкти господарювання розуміли, чому, наприклад, за антиконкурентні узгоджені дії до них було застосовано штраф у розмірі саме 9, а не 10% від річного доходу. Адже порушення конкуренційного законодавства та ступінь їх шкоди для економіки та суспільства бувають різними, як, зрештою, і участь та вина того чи іншого суб’єкта господарювання. Відтак, різними повинні бути штрафи. І їх конкретний розмір має формуватися в результаті ретельного аналізу всіх обставин конкретної справи.

ним M&A транзакціям, з огляду на відмінності у світовому конкуренційному законодавстві та законодавстві України? – Загалом, українське конкуренційне законодавство відповідає кращим світовим практикам, а тому його застосування у таких транзакціях не складне. Разом з тим, беручи до уваги вже згада-

Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

ну конкуренцію на території України. Відтак, іноземні компанії, які придбавають певні активи в певній юрисдикції (не в Україні), проте мають певний бізнес-зв’язок з Україною (часом доволі опосередкований), з метою уникнення потенційних ризиків повинні звертатися до АМК України із заявою про отримання дозволу на концентрацію.

«Перед початком випуску та реалізації нової продукції, розробкою її упаковки, запуском відповідної рекламної чи маркетингової кампанії я б радив компаніям звертатися до АМК України за відповідними висновками»

ний мною недолік антимонопольного законодавства України – низькі вартісні показники, не можу не згадати про проблему, яка доволі часто виникає в процесі структурування міжнародних угод: необхідність отримання дозволу на концентрацію під час придбання т. зв. shelf company – компанії, яку певний сервіс-провайдер зареєстрував у певній юрисдикції і продає клієнтам, котрі, з метою економії часу, хочуть придбати вже готову компанію замість того, аби створювати її «з нуля». За певних обставин для придбання такої shelf company необхідно отримувати дозвіл АМК України на концентрацію. Уявіть собі здивування колег-юристів з інших юрисдикцій, які розцінюють таке «технічне придбання» фактично як один з альтернативних способів прискореного створення компанії у відповідній юрисдикції і ніколи навіть не підозрювали, що така «вправа» може потребувати дозволу на концентрацію, який не отримується за один день та передбачає, з-поміж іншого, розкриття інформації щодо вартісних показників і відносин контролю відповідного сервіс-провайдера. Ще більш дискусійна проблема – тлумачення та застосування ч. 2 ст. 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції», де йдеться про те, що українське антимонопольне законодавство Наскільки важко надавати юри- застосовується до відносин, які впливадичний супровід мультиюрисдикцій- ють чи можуть вплинути на економічорганізатор:

www.arzinger.ua

Інколи навіть тоді, коли в юрисдикції, в якій безпосередньо відбувається концентрація, такого дозволу їм не потрібно отримувати. Згідно зі статистикою, у 2012 році зросла кількість справ АМКУ, пов’язаних із недобросовісною конкуренцією. Які, на Вашу думку, ймовірні причини цього? – Таку практику АМК України оцінюю виключно позитивно, адже вона спрямована насамперед на захист прав споживачів. Наприклад, реклама, що вводить в оману: минулого року Комітет виявив багато таких випадків та вжив ефективних заходів щодо їх припинення. Я не хотів би вдаватися до аналізу конкретних справ, але мене як споживача, обурює, коли в рекламі того чи іншого товару використовується недостовірна інформація або ж зображення (упаковка) певного товару, спроектована таким чином, щоб ввести споживача в оману. Паралельно з тим, безумовно, існують і спірні випадки. Тому перед початком випуску та реалізації нової продукції, розробкою її упаковки, запуском відповідної рекламної чи маркетингової кампанії я б радив компаніям звертатися до АМК України за відповідними висновками щодо відповідності їх дій положенням статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Україна, 2012–2013

149

 БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Тенденції та нововведення у фінансовому праві: правозастосування та очікування З нинішньою ситуацією на ринках фінансування бізнесу стає все важче отримувати доступ до кредитних коштів або ж інвестицій, а тому тематика дослідження нормативноправового регулювання банківського та фінансового сектору стає актуальнішою ✍ Катерина Бутовченко, «Юридична газета» ✍ Володимир Бездітний, «Юридична газета»

Відлуння міжнародної фінансової кризи продовжують негативно впливати на банківський сектор України. Останньою тенденцією є «оптимізація» діяльності іноземних банківських груп, що проявлялася як у скороченні працівників та закритті окремих відділень по всій Україні, так і в продажу активів та виході з українського ринку взагалі. Так, наприклад, за даними НБУ, частка іноземного капіталу по банківській системі продовжує скорочуватися і на початок 2013 року становила 39,5% (проти 41,9% роком раніше), а на початок квітня цей показник становив лише 38,3%. Окрім цього, частка проблемних кредитів й надалі зростає. Лише за оцінками НБУ, станом на 1 березня 2013 року частка проблемних кредитів становила 9,28% від усіх наданих кредитів. Тим часом, за оцінками інших організацій (у тому числі й міжнародних), реальна їх кількість – від 30 до 40% від усіх наданих кредитів. Причому вихід іноземних банків з України далеко не завжди пов’язаний з незадовільними показниками роботи в нашій державі. Доволі часто таке рішення приймається для розв’язання проблем з ліквідністю банківської групи на глобальному рівні та зосередженням банків на більш розвинутих ринках. Крім того, у зв’язку з дуже низьким кредитним рейтингом України наявність дочірнього банку в Україні негативно впливає на рейтинг банку-акціонера.

150

Не додають оптимізму іноземним аналітикам і кроки влади щодо посилення повноважень Національного банку України в сфері валютної політики. Так, 6 листопада 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон № 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» (далі – Закон). Цим документом, зокрема, внесено зміни до Господарського кодексу України (далі – ГКУ). Нагадаємо, що попередня редакція статті 387 ГКУ зазначала наступне: «1. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків, визначених законом відповідно до цього Кодексу. 2. Законом може бути запроваджено режим обов’язкового розподілу виручки від зовнішньоекономічних операцій в іноземній валюті між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та уповноваженими державними валютними фондами, а також порядок і розміри відрахувань іноземної валюти. Інформація про запровадження вказаного режиму має бути опублікована в офіційному друкованому органі Кабінету Міністрів України не пізніш як за два місяці до запровадження цього режиму». Як бачимо, можливість запровадження вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті була передбачена, але водночас перед-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

бачалася й особлива процедура її запровадження. Така процедура передбачала готовність бізнесу до запровадження таких тимчасових змін. Внесені ж Законом зміни до ГКУ докорінно змінили вказану статтю. Тепер вона звучить наступним чином: «1. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті». Таким чином, впров а дження Національним банком України (далі – НБУ) вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, на перший погляд, цілком співвідносяться з нормами чинного господарського законодавства. Хоча сама швидкість, з якою будо проведено запровадження таких вимог та зміни до ГКУ, можуть викликати певну критику і нарікання, що є цілком зрозумілим, на думку експертів. «Так само, як це було з ГКУ, Законом були внесені зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зокрема, передбачено, що НБУ має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені відповідними положеннями Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», – зазначив радник адвокатського об’єднання «Арцінгер»

• партнер рубрики

www.asterslaw.com

БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Олександр Плотніков. – Таким чином, оскільки відповідні зміни до Закону України набрали чинності 17 листопада 2012 року, а Постанова НБУ № 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16 листопада 2012 року набрала чинності 19 листопада, на перший погляд, все цілком законно і правильно. Проте виникає цілком обґрунтоване та логічне запитання: як регулятор міг прийняти Постанову № 475 до того, як відповідні зміни до законодавства набрали чинності та до того, як він отримав відповідні повно-

Олег Загнітко К.ю.н., LL.M., адвокат, партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

важення, передбачені Законом? Чи мав НБУ на це законне право?» Короткий аналіз наведених норм дає підстави казати, що НБУ не мав цих повноважень на момент прийняття таких рішень, тобто станом на 16 листопада, оскільки зміни, передбачені Законом, набрали чинності лише на наступний день. На додаток до цього, існує наступна проблема: можливість НБУ запроваджувати альтернативні строки розрахунків (на строк до шести місяців), не обмежена законодавчо щодо повторного її запровадження. «А отже, ніхто не забороняє НБУ іще раз запровадити такі ж самі вимоги на

Ми трансформуємо свій бізнес цифровими технологіями. Адреса електронної пошти вже понад десятиліття є необхідною складовою робочого місця консультанта банків, але ще в 2000 році було не так. Мобільний зв’язок став обов’язком адвоката у 2003–2005 рр. З практики попереднього п’ятиріччя можна зробити висновок, що повсякчасний широкосмуговий доступ до Всемережжя з робочого місця, а також мобільний пристрій, який надає змогу читати електронні повідомлення, – це додаткові інвестиції, без яких не можна навіть думати про конкуренцію на ринку. Банки, інноваційні у справах й консервативні у засобах, зважають на безпекові й законодавчі прогалини у використанні засобів. Тому консультанти банків мають відстрочку в запровадженні певних технічних рішень, натомість ці інвестиції мусять бути істотними. Що наступне – IP телефонія, застосування смартфонів, сторінка в соціальній мережі, планшет, фаблет? – ринок пропонує чимало цікавих явищ і тенденцій, які допомагають обробляти та зберігати інформацію. Електронні засоби зменшують особисте втручання до стандартних налаштувань, отже, доконані обов’язки адвоката перед клієнтом полягають у прориві інформаційної облоги, руйнуванні стереотипу та негативного впливу, формуванні альтернативної точки зору. При цьому порада мусить бути у травній формі. Інтерактивний вік вчить людину пасивності, тому відсутність

строк до шести місяців, і так декілька разів поспіль. З огляду на це, існує певна невизначеність серед іноземних інвесторів, так само як і серед українських компаній, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Це, у свою чергу, негативно впливає на інвестиційний імідж України і потребує найскорішого законодавчого вирішення», – наголошує О. Плотніков. Тим часом існуюча законодавча необмеженість у цьому відношенні сприяла тому, що розрахунки в іноземній валюті сторони структурують відповідно з максимальною відстрочкою платежу, за можливості, сподіваючись на те, що незабаром такі обмеження перестануть

заперечень дедалі більше не означає згоди – себто що пораду сприйнято та оброблено. Радник повинен дістати задовільний зворотний зв’язок від клієнта і переконатись, що дані, аби клієнт ухвалив – за підручником з адвокатської етики – поінформоване рішення. Вир даних має на меті допомогти консультантові й клієнту в аналізі та ухваленні рішень – на підставі «всебічнішої» інформації. Зростання кількості даних та пристроїв з їх обробки в арсеналі як юриста, так і клієнта має декілька негативних наслідків, подолання яких є завданням юридичної фірми – у короткостроковій перспективі, і розробників цифрової техніки – у довгостроковій. Обмежений час – мій мозок не удосконалюється зі швидкістю технологій, тож обробка більшої кількості інформації потребує більшого часу. Можливо, з віком чи досвідом обробка пришвидшується, але незначно. Водночас, технології створюють ілюзію полегшення пошуку, тож клієнти вимагають зниження витрат, тому залучення додаткових людей на вивчення ситуації є проблематичним. Цим спричинюємо подальшу професійну спеціалізацію та багатошаровість (плюралістичність) правових рішень – які, зрештою, комусь належить інтегрувати. Дефіцит уваги – явище сучасне, але наслідок не новий: яскравіші й прості речі викликають більше цікавості, ніж докладні й розважливі. До цього слід віднести й розважальний аспект Інтернету, як на мене,

злегковажений. Моя впевненість ґрунтується на соціології кола мого спілкування: у пошуках інформації ми часто відволікаємося на щось інше, що може мати чи не мати стосунок до об’єкта нашого пошуку й аналізу. Це значний чинник навіть поза повідомленнями й джерелами, які зумисно відводять користувача убік від його мети (електронний шум, спам, переадресація, реклама тощо). До того ж клієнти очікують, що послугу буде надано у щодалі коротший термін. Така вимога входить у суперечність із фактом розширення інформаційного простору – адже навіть оновлення документа потребує аналізу не лише нової інформації, але й відсутності змін у попередній. Тим важливіше переконатися у належному сприйнятті усіх аспектів поради з урахуванням індивідуального досвіду банкіра, юриста банку, виконавчого керівника. Виходячи із засновку, що клієнти зазнають ідентичного інформаційного тиску, ключовим стає особисте, нешаблонне спілкування. Наша робота залишає все менше часу для особистої взаємодії з клієнтом, тому, і на перший погляд парадоксально, довіра клієнта, наслідком якої є увага, може бути зворотно пропорційною кількості прямих зв’язків у соціальній мережі. Причина – оголошення для «>500» осіб спричинить мінімальний резонанс кожної з них. Особистісність консультації для клієнта як індивіда набуває нових форм і не втрачає свого значення в досяжному майбутньому.

Україна, 2012–2013

151

 БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

бути чинними і не будуть запроваджені регулятором знову. «Узагалі, за нашими прогнозами, в умовах загострення загроз фінансовій безпеці держави на валютному ринку України не виключено, що адміністративні заходи валютного регулювання із часом лише будуть ставати дедалі жорсткішими, – коментують таку ситуацію в «Арцінгер». – По-перше, це і можливість повторного тимчасового запровадження вимоги щодо обов’язкового продажу частини валютної виручки та інших строків розрахунків у ЗЕД. По-друге, це можливість більш жорсткого контролю над валютним ринком». Нагадаємо, восени минулого року регулятор жорстоко покарав деякі банки,

152

що займалися спекуляцією на міжбанківському валютному ринку. На думку експертів, без отримання додаткового фінансування держави, у тому числі й за рахунок МВФ, в умовах скорочення золотовалютних резервів та штучного утримання офіційного курсу гривні до долара, вірогідність подальшого посилення адміністративних заходів суттєво зростає. ВІД УКРАЇНИ ДО КІПРУ Якщо зараз і є тема з міжнародних фінансів, яка цікава не лише самим фінансистам, але і більш широкому загалу, то це, звичайно, перспективи отримання коштів з рахунків, що заморожені у банках Кіпру, вважає

Ознаки кризових явищ відчутні в усіх сферах української економіки, і банківська галузь не є винятком. Найочевиднішим свідченням впливу кризових явищ на банківську діяльність є масштабне згортання банками активних операцій на початку кризи та поступове повернення кредитних продуктів на ринок лише наприкінці 2011-го і в 2012 році. Криза значно процензурувала міжнародні прагнення українських фінансових установ, більшості з яких (за винятком державного сектору) все ще не вдається вдало вийти на міжнародний ринок боргового капіталу. З регуляторної та правової точок зору, криза вилилася в низку жорстких обмежувальних заходів основного регулятора – Національного банку України, який все ще не поспішає з поверненням рівня «свободи» регуляторного поля на докризовий. На нашу думку, дещо передчасно робити висновки про виправданість або вдалість цього рішення. Вочевидь, оскільки Національний банк продовжив дію вимоги щодо обов’язкового продажу іноземної валюти на наступні 6 місяців, сам регулятор вважає, що необхідного ефекту такий захід ще не досяг. У будь-якому випадку, використання з боку Національного банку додаткових повноважень щодо зміни строків розрахунків за експортними та імпортними операціями і впровадження обов’язкового продажу валюти слід розглядати як захід, до якого регулято-

Дмитро Шемелін, старший юрист ЮПФ «Грищенко та партнери». Не секрет, що поряд з європейськими та російськими колегами, від банківського колапсу в острівній державі постраждали й українські підприємці, що або зберігали гроші на Кіпрі, або використовували офшорні фірми у цій державі. Яким чином вони можуть захистити свої права? Як відомо, криза на Кіпрі була значним чином викликана надмірним інвестуванням кіпрських банків у грецьку економіку. Отримавши величезні кошти від інвесторів країн пострадянського простору, Балкан, Африки, кіпрські банки розміщали свої активи в основному в Греції, зокрема, у грецьких

ру варто вдаватися в екстрених ситуаціях для надання короткострокової підтримки внутрішньому валютному ринку та утримання стабільною національної валюти. Водночас, «хронічне» вжиття такого роду обмежень може мати негативні наслідки для розвитку ринку на довгострокову перспективу. З огляду на досвід попередніх років, Національний банк та інші регулятори в Україні намагалися боротися з кризовими явищами на валютному ринку та в економіці в цілому шляхом застосування жорстких обмежень на операційну діяльність суб’єктів господарювання. Наразі немає підстав вважати, що такий підхід зміниться з посиленням кризових явищ найближчим часом. Власне, більшість урядів розвинених держав віддають перевагу адміністративному втручанню в економіку для перешкоджання поглибленню кризи. Тому Україна в цьому плані не вигадує новий велосипед. Однак, зважаючи на те, що в молодій українській економіці досі залишається доволі місця для подальшого налагоджування природних процесів функціонування господарства, адміністративне втручання є, безсумнівно, виправданим і необхідним заходом. Питання залишається в площині якості, міри та адекватності такого втручання в економіку. Нормативно-правове поле в Україні все ще знаходиться на етапі активного пошуку та конструювання системи, яка б відповідала потребам економіки та надавала їй мож-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ливість для інтенсивного розвитку. Нормотворчі ініціативи минулого року та останніх місяців у фінансовій сфері є цьому підтвердженням. Для ілюстрації можна взяти хоча б рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку в сфері допуску іноземних цінних паперів. Цей крок регулятора свідчить, безумовно, про усвідомлення нагальної необхідності підвищувати ліквідність вітчизняного фондового ринку за рахунок якісного іноземного інструмента. У той же час, незбалансованість запропонованих механізмів такого допуску та відсутність належного регулювання його важливих аспектів (валютний контроль, оподаткування тощо) робить нововведення недієвим та неефективним. Незважаючи на поточну неприхильність фінансового ринку до нових проектів, ми пишаємося тим, що нас було залучено до роботи над чи не наймасштабнішими та найскладнішими проектами, які вийшли на ринок в 2012 році. На особливу увагу заслуговує трансакція з проектного фінансування, організована «ВТБ Кепітал» для «Актив Солар» – компанії, що володіє одними з найбільших в Україні потужностей з виробництва електроенергії з енергії сонячного випромінювання. З урахуванням особливостей законодавства України, робочій групі проекту вдалося наблизити цю трансакцію за своєю структурою до проектного фінансування у класичному його розумінні.

• партнер рубрики БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

державних облігаціях. Економічна криза в Греції виявилася фатальною і для банків Кіпру – їхні збитки негайно сягнули мільярдів євро. Минулого року Laiki Bank лише на державних облігаціях Греції втратив 2,5 млрд євро, ще мільярд саме таким чином втратив Bank of Cyprus. Виявилося, хоч аналітики, як завжди, звертали на це увагу й раніше, що, оскільки активи банківського сектору Кіпру в декілька разів перевищують розмір ВНП держави, врятувати непропорційно великі банки за рахунок власних ресурсів держави неможливо. Довелося звертатися за допомогою до Європейського Союзу, який, у свою чергу, запропонував програму фінансового оздоровлення держави. Ця програма з самого початку передбачала, що щонайменше половину грошей, необхідних для оздоровлення банківської системи (тобто близько 10 млрд доларів) Кіпр віднайде з власних ресурсів, а другу половину отримає від ЄС. З різних причин, які краще аналізувати економістам, урядом Кіпру було прийнято рішення, що основним джерелом коштів для плану оздоровлення стануть активи вкладників кіпрських банків. Первинний план «стрижки» вкладів у банках Кіпру був запропонований президентом Анастасіадесом 16 березня 2013 р. Він передбачав більш-менш рівномірний розподіл тягаря на всіх вкладників банків, що потенційно могло б зберегти статус офшорної юрисдикції для Кіпру. Застраховані вклади (тобто вклади на суму менше ніж 100 000 євро) повинні були втратити близько 6,5%, водночас як великі незастраховані вклади – до 10%. Такий план негайно призвів до масових протестів місцевих вкладників, які вийшли на вулиці, не бажаючи за власний кошт рятувати банкірів та іноземних інвесторів. У той же час російські фінансисти відмовили делегації Кіпру в реструктуризації 2,5 млрд кредиту. У результаті, запропонований президентом Кіпру перший варіант плану збору коштів парламент одностайно провалив. організатор:

Було введено перші обмеження на зняття коштів та інші операції по рахунках. Другий варіант плану, узгоджений урядом Кіпру та «трійкою» (МВФ, ЄС та ЄЦБ) 24 квітня 2013 р. у значно напруженішій ситуації, передбачав покладення повного тягаря фінансування на вели-

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

Д. Шемелін. – Безумовно, уся ця фінансова вправа буде супроводжуватися суттєвими обмеженнями на переказ коштів за кордон, оскільки масовий витік вкладів з Кіпру зараз, безсумнівно, призведе до нового раунду банківської кризи. Відповідно до останнього,

«Застосування «стрижки» до великих вкладів з великою вірогідністю призведе до того, що Кіпр втратить свій статус фінансового центру для іноземних інвесторів і протягом багатьох років не зможе повернути довіру до своєї банківської системи» ких вкладників двох найбільших банків. Відповідно до цього плану, який 30 квітня 2013 р. був після тривалої боротьби схвалений парламентом Кіпру, дрібні вкладники з менш ніж 100 000 євро на рахунках (застраховані вклади) не повинні були постраждати взагалі. Що ж стосується великих вкладників, доля їхніх грошей залежатиме від того, в якому банку вони знаходилися. Другий за величиною банк держави, Laiki Bank, він же Marfin Popular Bank, буде ліквідований. Кошти, що знаходилися на великих вкладах, а це, за оцінками, сумарно близько 4,2 млрд доларів, будуть де-факто експропрійовані та направлені на фінансування програми фінансового порятунку решти банківської системи. Дрібні застраховані вклади будуть переведені до Банку Кіпру. Таким чином, найбільший банк держави, Банк Кіпру, продовжить існування. Тим не менше, його великі вкладники також постраждають. На початку травня Банк Кіпру уже оголосив, що 37,5% коштів на великих вкладах буде примусово обміняно на акції банку, а 20% будуть заморожені на рахунках до того моменту, поки уряд та Центральний банк Кіпру не вирішать, що фінансова небезпека минула. «У результаті, вкладники Банку Кіпру втратять щонайменше 37,5%, а цілком можливо, що й до 60% своїх вкладів понад ліміт в 100 000 євро», – підсумовує невтішну арифметику

Десятого декрету Центрального банку Кіпру про обмеження щодо операцій, на сьогодні всі перекази коштів на суму понад 500 000 євро за кордон заборонені, за винятком індивідуально дозволених випадків. Перекази розміром до цієї суми можливі на розсуд самого банку». На думку деяких аналітиків, успішна реалізація програми фінансового оздоровлення дозволить Кіпру вже через декілька років повернутися до економічного зростання, особливо, якщо вдасться скористатися покладами природного газу на шельфі острова. Інші спеціалісти, менш оптимістичні, вказують, що застосування «стрижки» до великих вкладів з великою вірогідністю призведе до того, що Кіпр втратить свій статус фінансового центру для іноземних інвесторів і протягом багатьох років не зможе повернути довіру до своєї банківської системи. У будь-якому випадку, якими б не були макроекономічні наслідки «стрижки» для кіпрського добробуту, вкладники банків Кіпру постраждають негайно. Які ж на сьогодні є прозорі й законні можливості отримати компенсацію значного вкладу, що заморожений або експропрійований у банках Кіпру? Безсумнівно, юристи насамперед розглядають можливості звернення із захистом до суду. Так, у Російській Федерації вже відомі випадки, коли вкладники кіпрських банків подавали до російських судів Україна, 2012–2013

153

 БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

позови проти цих банків. У квітні 2013 р. до Пресненського суду Москви було подано позов фізичною особою проти кіпрського Laiki Bank про повернення коштів, заморожених на рахунках на Кіпрі. Аналогічний позов було подано і юридичною особою – вкладником проти

на користь вкладників, яке передбачало б скасування обмежень на операції та заборону експропріації частини вкладів. Рівень важливості та емоційної напруженості справи у Верховному Суді можна оцінити хоча б по тому, що Президент Суду, пан Петрос Артемі,

«Вкладники оскаржують рішення Центрального банку Кіпру щодо Laiki Bank, стверджуючи, що воно явно порушує їхнє право власності. Протягом найближчого місяця (тобто до завершення строку на оскарження адміністративних актів за кіпрським законодавством), очевидно, слід очікувати нових позовів подібного характеру» Bank of Cyprus. Імовірно, позивачі очікують звернути стягнення на активи зазначених банків на території Росії, зокрема, Laiki Bank володіє контрольним пакетом акцій Роспромбанку, а Bank of Cyprus – контролює 80% російського «Юніаструм Банк». Перспективи таких позовів неоднозначні. У будь-якому випадку, можливих кредиторів кіпрських банків на території Росії та України набагато більше, ніж можливих активів, на які може бути звернено стягнення, особливо з урахуванням того, що вже впродовж деякого часу кіпрські банки активно розпродають свої іноземні активи. Другий варіант – звернення до суду на Кіпрі. На сьогодні відомо про більш ніж 50 позовів вкладників, які розглядає Верховний суд Кіпру. Вкладники, зокрема, оскаржують рішення Центрального банку Кіпру щодо Laiki Bank, стверджуючи, що воно явно порушує їхнє право власності. Протягом найближчого місяця (тобто до завершення строку на оскарження адміністративних актів за кіпрським законодавством), очевидно, слід очікувати нових позовів подібного характеру. Розгляд існуючої справи у Верховному Суді триває. Однак, з огляду на надзвичайну важливість (і фактичну безальтернативність) запровадження плану фінансового оздоровлення для влади Кіпру, слід очікувати, що Суду буде надзвичайно важко прийняти рішення 154

відмовився від участі у розгляді справи, зазначивши, що його участь не є необхідною, оскільки він у будь-якому разі вийде у відставку до слухань. Третій варіант – міжнародний позов, зокрема позов у рамках інвестиційного арбітражу. У минулому, масштабні заходи стабілізації економіки вже призводили до низки позовів за міжнародними договорами про захист інвестицій. Відомий приклад – Аргентина, де заходи стабілізації національної валюти (у тому числі відміна конвертації песо) призвели до десятків міжнародних інвестиційних позовів, за якими держава була зобов’язана компенсувати іноземним інвесторам мільярди доларів збитків. «Позов у рамках системи міжнародного інвестиційного арбітражу – найефективніший спосіб захисту за достатньо великої суми збитків. Його безсумнівною перевагою є можливість отримання повної компенсації збитків інвестора, включаючи упущену вигоду (прибуток), проценти, а іноді й судові витрати, – розповідає Д. Шемелін. – Інвестиційні трибунали нерідко задовольняють позови на десятки і сотні мільйонів доларів, і присуджують ці суми до компенсації. Рекорд на сьогодні був поставлений у справі Occidental Petroleum v Ecuador, де держава була зобов’язана сплатити 1,7 млрд доларів як компенсацію інвестору в нафтову галузь».

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Сучасна практика розгляду інвестиційних справ дозволяє говорити про те, що договір банківського обслуговування з кіпрським банком надає права, які можуть бути кваліфіковані як інвестиція за міжнародним договором про захист інвестицій, у зв’язку з чим досить висока вірогідність того, що міжнародний трибунал (за умови виконання інших юрисдикційних вимог) визнає юрисдикцію у справі, що стосується заходів банківського регулювання, зазначених вище. Однак проблема, на думку експерта, полягає в тому, що зараз між Україною та Кіпром відсутній чинний двосторонній договір про захист інвестицій, який надавав би українським інвесторам можливості звернення до міжнародного арбітражу. Ця ключова проблема може бути вирішена двома шляхами. Насамперед це звернення до багатостороннього Договору до Енергетичної Хартії 1994 року, що був підписаний і ратифікований Україною й Кіпром і набрав для них чинності в 1998 році. Договір передбачає можливість захисту прав інвестора шляхом інвестиційного арбітражу, проте поширюється лише на специфічний клас інвестицій: відповідно до ст. 1(6) Договору захищена інвестиція має бути «пов’язана з Економічною Активністю в Енергетичному Секторі». У свою чергу, за ст. 1(5) Договору така Економічна Активність в Енергетичному Секторі означає «діяльність, що стосується розвідки, видобування, переробки, виробництва, зберігання, транспортування сушею, передавання, розподілення, торгівлі, збуту чи продажу» енергії та енергоносіїв, що передбачені Додатком ЕМ до Договору, а також «діяльність, що стосується подачі тепла до багатьох споживачів». Якщо активи українського інвестора на Кіпрі якимось чином пов’язані з вищенаведеним, про можливості інвестиційного арбітражу слід серйозно замислитися. З іншого боку, неможливість застосування Договору до Енергетичної Хартії не є абсолютною перепоною, оскільки практика інвестиційного арбітражу

• партнер рубрики

www.asterslaw.com

БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

визнає можливість подання і непрямих позовів. Так, зокрема, якщо інвестиція на Кіпрі контролюється через компанію, зареєстровану в державі, що має відповідний договір про захист інвестицій з Кіпром, інвестиційний позов може бути поданий від імені такої компанії, хоч би вона і не була кінцевим бенефіціаром інвестиції. Так само, позов може бути поданий акціонером такої компанії, якщо акціонер знаходиться у державі, що має інвестиційний договір з Кіпром. На сьогодні Кіпр має двосторонні інвестиційні договори з такими юрисдикціями, як Бельгія, Люксембург, Сейшельські острови, а також Вірменія, Молдова, Греція та інші. Перший інвестиційний позов уже поданий проти Кіпру грецькою Marfin Group, що була основним акціонером Laiki Bank. Сума позову досить значна навіть за мірками інвестиційного арбітражу – понад 820 млн доларів. Marfin Group вважає, що низка дій уряду Кіпру незаконно позбавила її можливості управляти банком та фактично спровокував його колапс. Зокрема, на думку позивача в інвестиційній справі, уряд

Євген Івасенко Старший юрист ЮФ «Дмитрієва та Партнери»

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

Кіпру зайняв надзвичайно жорстку позицію щодо спроб самого банку знайти ресурси для рекапіталізації. Уряд зазначив, що надання будь-якої фінансової допомоги з боку держави означатиме, що правління банку повністю формуватиметься урядом, чим відлякав інших інвесторів, що хотіли б також взяти участь у фінансовому оздоровленні банку. Залишається очікувати, коли російські та українські інвестори, в економіку Кіпру також зважать всі «за» і «проти» інвестиційного позову і спробують своє щастя в міжнародному арбітражі. ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС Рано чи пізно кожен бізнесмен, власник бізнесу чи топ-менеджер переймається питанням залучення додаткових коштів, які могли б допомогти у підвищенні якості функціонування бізнесу. Тож з думкою про майбутнє збагачення більшість охочих отримати інвестиції йде не лише до фінансових консультантів, а й до юристів. Варто зазначити, що на сьогодні спостерігаються високі

Зважаючи на поглиблення світових інтеграційних процесів, з кожним роком дедалі більше посилюється співпраця України з іноземними державами в сфері економіки, започатковуються нові інвестиційні проекти, активізується діяльність українських та іноземних інвесторів. У зв’язку з цим, будь-яка інвестиційна діяльність в іноземні підприємства через придбання корпоративних прав, нерухомості за кордоном, відкриття депозитних рахунків в іноземних банках тощо потребує державного регулювання та адаптації українського законодавства до загальноприйнятих світових стандартів. Сьогодні регулювання інвестиційної діяльності в Україні здійснюється, зокрема, на підставі: • Закону України «Про інвестиційну діяльність»; • Закону України «Про режим іноземного інвестування»; • Постанови Правління Національного банку України «Про затвер-

показники навчання професійних юристів, які здобувають другу вищу освіту за фінансово-економічними спеціальностями, що підвищує інтерес клієнта до такого спеціаліста, який володіє необхідними фінансовими знаннями. На сьогодні, у час великої конкуренції не лише на ринку фінансових послуг, а й на ринку правових послуг, є поширеним фактом надання допомоги в інвестиційній сфері малокваліфікованими або взагалі некомпетентними у питанні інвестування юристами. Це пов’язано виключно з метою заробляння «легких» грошей, але аж ніяк не з ціллю підвищення власного професійного рівня та здобуття платоспроможного клієнта. Зокрема можна відзначити, що левова частина юристів не завжди розуміє самі поняття Закону України «Про інвестиційну діяльність», що становить один з ключових аспектів у правовому регулюванні цього виду діяльності. Так, нижче наведу визначення, надані Законом України «Про інвестиційну діяльність» та їх сприйняття на практиці. Інвестиційний проект – це сукупність цілеспрямованих організаційно-

дження інструкції про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон» № 122 від 16.03.1999 р., інших законодавчих та нормативно-правових актів. Стосовно отримання індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон українським інвесторам стануть у пригоді зміни, які були нещодавно внесені до Постанови НБУ № 122 від 16.03.1999 р. Так, із прийняттям 27.03.2013 р. Правлінням Національного банку України Постанови № 109 «Про внесення змін до деяких нормативно правових актів Національного банку України, що регулюють порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення валютних операцій» значною мірою полегшено процедуру видачі НБУ дозволів (індивідуальних ліцензій) на здійснення іноземних інвестицій, а саме: 1. З тексту Постанови НБУ № 122 від 16.03.1999 р. виключено пункт 3.4, який встановлював необхідність надіслання протягом п’яти робочих

днів з дати отримання НБУ документів копії заяви про надання ліцензії до спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю. 2. Виключено пункт 3.5, який передбачав необхідність видачі висновків спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю НБУ. За результатами перевірок правоохоронних органів НБУ міг відмовити у видачі дозволу (індивідуальної ліцензії) на здійснення інвестиції. Тепер експертизу документів, що подаються на отримання індивідуальних ліцензій, здійснюють підрозділи та працівники НБУ. Із внесенням змін Національний банк України став єдиним дозвільним органом, який одноосібно приймає рішення про видачу або відмову у видачі індивідуальних ліцензій на здійснення закордонних інвестицій. У свою чергу, це дозволяє національним інвесторам економити час та уникати складних узгоджувальних процедур.

Україна, 2012–2013

155

 БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних заходів, які здійснюються суб’єктами інвестиційної діяльності та оформлені у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування, організації та управління роботами з реалізації проекту. Розробленню інвестиційного проекту може передувати розроблення проектної (інвестиційної) пропозиції. Інтернет ресурс Wikipedia надає наступне визначення інвестиційному проекту, яким вважається сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку. Зазвичай інвестиційні проекти поділяються на такі види: комерційні, фінансові, економічні, соціально-економічні, виробничі та науково-технічні. Критерієм поділу на такі види є спрямованість і подальша сфера діяльності, на яку націлений об’єкт інвестування. Варто пам’ятати, що основною метою інвестиційного проекту є максимізація обсягу виробництва та/або мінімізація витрат, технічна та економічна ефективність проекту (максимальний прибуток), а також оптимізація технічних і економічних аспектів, які повинні бути метою стратегічного планування бізнесу. Крім того, інвестиційний проект є основним документом, що встановлює необхідність здійснення реального інвестування, в якому в загальновизнаній послідовності його розділів подаються основні характеристики проекту та фінансові показники, пов’язані з його реалізацією. Інвестиційний проект дає змогу підприємству та потенційним інвесторам всебічно і комплексно оцінити його та обґрунтувати доцільність здійснення конкретних реальних інвестицій. Проектна (інвестиційна) пропозиція згідно з нормою Закону України «Про інвестиційну діяльність» є результатом 156

техніко-економічного дослідження інвестиційних можливостей, на підставі яких приймається рішення про реалізацію інвестиційного проекту, оформлений у вигляді пропозиції щодо ініціювання інвестиційного проекту. Розроблення проектної (інвестиційної) пропозиції є одним з етапів розроблення інвестиційного проекту. Тобто під інвестиційною пропозицією слід розуміти документ, яким встановлено технічні умови об’єкта інвестування, назва такого об’єкта, його місцезнаходження, характеристики інфраструктури та особливості права власності, а також умови використання. Оскільки відсутні чітко встановлені вимоги до інвестиційної пропозиції, при її формуванні слід виходити з особливостей інвестиційного об’єкта. Наприклад, інвестиційна пропозиція «Будівництво та експлуатація першої черги Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва» встановлює крім технічних характеристик (умови надання земельних ділянок та опис об’єкта будівництва) вартість будівництва та інтенсивність руху, умови фінансування та повернення інвестицій. Закон про інвестиційну діяльність визначає, що форма проектної (інвестиційної) пропозиції, на основі якої готується інвестиційний проект, для розроблення якого може надаватися державна підтримка, затверджується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. А інвестиційний проект, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, розробляється в порядку та за формою, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. СТРЕСОВІ АКТИВИ Однією з тенденцій останніх декількох років став розвиток ринку стресових активів. Дедалі частіше банки та фінансові компанії займаються купівлею-продажем неробочих активів. Хоч фінансові питання не завжди відповідають покликанню юристів, проте їм належить найважливіша функція у

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

вирішенні питань, що виникають у зв’язку з фінансами: юридичне забезпечення оформлення угод, результатами яких є фінанси та інші активи. Експертами визначено, що основними формами продажу є договори факторингу, купівлі-продажу та цесії (відступлення права вимоги). За договором факторингу позикодавець відступає факторові право грошової вимоги до боржника, але всі інші майнові та немайнові права не передаються. Тому потрібно укладати окремий договір про передання цих прав. Договір купівлі-продажу не передає немайнові права, оскільки його предметом є лише майнові права. Також предметом договору купівлі-продажу може бути і право вимоги, якщо вона не містить особистого характеру. Договір відступлення права вимоги є не дуже популярним в Україні, тому рідко використовується при продажу проблемних активів. Під час укладення цього договору попередній кредитор передає всі права (у тому числі й немайнові) новому кредитору. Зазвичай під варіантами структурування транзакції продажу проблемних активів розуміється використання одного з наступних фінансових інструментів: локальної фінансової (факторингової) компанії, локальної нефінансової установи, компанії-нерезидента або інституту спільного інвестування. Досить цікавим є продаж проблемних активів інституту спільного інвестування. Залучення інститутів спільного інвестування до купівлі-продажу кредитних портфелів шляхом випуску інвестиційних сертифікатів або акцій є досить юридично гнучким та зрозумілим механізмом інвестування. Українське законодавство надає можливість лише венчурним фондам придбавати права вимоги за кредитними договорами. Відомі випадки, коли банк стає учасником венчурного інвестиційного фонду, в такому випадку є необхідним створення 100% резерву під вартість інвестиційних сертифікатів або акцій фонду. Законодавство також

• партнер рубрики

www.asterslaw.com

БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

передбачає можливість не створювати резерву, але в такому випадку потрібно замінити інвестиційні сертифікати венчурного інвестиційного фонду на сертифікати диверсифікованого фонду, що, як правило, не потребує створення додаткових резервів. Якщо звернутися до податкових аспектів регулювання продажу проблемних активів інституту спільного інвестування, то варто зауважити, що на сьогодні спеціальний режим оподаткування компаній з управління активами (далі – КУА) відсутній. Тобто КУА сплачують державні та місцеві податки на рівні з іншими платниками податків. Тому винагорода КУА щодо управління інститутом спільного інвестування вважається оподатковуваним доходом КУА, а понесені для цього витрати включаються до складу витрат. Внески інвесторів та доходи, отри-

Олександр Плотніков Радник АО Arzinger

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

мані від операцій з активами ІСІ, звільняються від оподаткування податком на прибуток (п. 136.1.9 Податкового кодексу України). Необхідність здійснювати податковий облік проблемних кредитів за кожним окремим кредитним дого-

окреме законодавство, що регулює сферу проблемних кредитів, а тому потрібно на законодавчому рівні визначити юридичну форму продажу проблемних кредитів в Україні. Важливим залишається і визначення типу фінансової установи,

«Залучення інститутів спільного інвестування до купівліпродажу кредитних портфелів шляхом випуску інвестиційних сертифікатів або акцій є досить юридично гнучким та зрозумілим механізмом інвестування» вором у межах кредитного портфелю відсутня. З метою запровадження нових механізмів зменшення кредитних ризиків банків та оздоровлення банківської системи шляхом продажу проблемних кредитів існує потреба врегулювання багатьох питань законодавства. Зокрема, розвинені країни містять

Минулого року великі сподівання покладалися на банки з Китаю, що демонструють зацікавленість у поглибленні економічної співпраці з Україною. Однак більшість проектів до цього часу залишаються нереалізованими. Китайські банки доволі прагматично ставляться до проектів і готові кредитувати тільки ті з них, в яких є суттєва китайська складова. Це ускладнює залучення фінансування від них, оскільки перед цим необхідно домовитися з іншими китайськими партнерами, які будуть залучені до проекту. В ході цього процесу часто дається взнаки величезний бюрократичний апарат обох країн і досить повільні темпи узгодження конкретних проектів. Зараз у роботі є декілька проектів з китайськими банками на різних стадіях, але прогнозувати, коли справа дійде до реального виділення коштів вкрай важко. Згідно з прогнозами регуляторний тиск на банки спонукатиме їх бути активнішими в сфері синдикованого кредитування. Але за останні півтора року було обмаль синдикатів, більшість з яких носила клубний характер. Синдикатів у їх класичному розумінні на ринкових умовах майже не виникало. Відчувається, що міжнародний ринок синдикатів ще не відновився

яка надаватиме послуги факторингу (це буде кредитна установа чи факторингова компанія). Гостро стоїть і питання щодо можливості нарахування фактором відсотків за отриманими правами вимоги. Крім цих питань є ще ціла низка подібних, через відсутність правового регулювання яких страждають пересічні громадяни.

після кризи. У таких умовах українські фінустанови намагаються задовольнити потреби клієнтів власними силами, організовуючи синдикати на локальному рівні. Але декілька минулорічних прикладів не змінюють загальної картини на ринку. До того ж українські банки стикаються з низкою проблем як правового і регуляторного характеру, так і суто психологічними. Адже в Україні ще не сформувалася культура організації синдикатів і роботи різних банків у спільних інтересах. Це проблема часу, і я впевнений, що згодом усе стабілізується, але перші кроки є непростими. Безумовно, дуже позитивний вплив на формування такої культури чинитиме співпраця з іноземними банками, для яких це вже пройдений етап. Ситуація ускладнюється і тим, що в Україні відсутні спеціальні норми, які б регулювали питання синдикованого кредитування. Для подальшого розвитку цього продукту такі норми є необхідними, і банківська спільнота вже замислилася над необхідністю внесення відповідних змін до законодавства. Якщо банкам вдасться домовитися між собою, то, вважаю, банківське лобі матиме великі шанси на успішне втілення цих ініціатив.

Якщо ж говорити про більш насущні проблеми, то законотворці не перестають робити неприємні сюрпризи. Здавалося б, створення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є позитивною зміною, яка повинна спростити організацію роботи з нерухомістю. Але внаслідок чи то упущень нормотворців, чи то навмисного створення такої ситуації нині банки фактично позбавлені можливості відступати права за іпотечним договором відносно майна, право власності на яке не зареєстровано в новому Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Перед таким відступленням необхідно зареєструвати право власності на предмет іпотеки, для чого вимагається співпраця іпотекодавця, який в більшості випадків не зацікавлений в цьому. У результаті, на сьогодні фактично призупинені всі транзакції з продажу кредитних портфелів, забезпечених іпотекою. А по тих проектах, які все ж таки просуваються, сторонам доводиться підходити до питання достатньо нестандартно і брати на себе пов’язаний із цим підвищений ризик. Така ситуація вкрай негативно впливає на банківську систему, її необхідно вирішити якомога скоріше.

Україна, 2012–2013

157

 БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

В європейських країнах обмеження готівкових розрахунків можуть становити кілька тисяч євро У державах з високим рівнем тіньової економіки ліміти готівкових розрахунків сприймаються громадянами як чергова спроба держави проконтролювати їхні доходи і видатки. Тому питання готівкових лімітів треба розглядати в ширшому соціальноекономічному контексті ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Як Ви гадаєте, які зміни очікують банківський сектор при входженні України до ЄС? Чи вплине це на доступ до банківської таємниці? – Інтеграція до Європейського Союзу є складним і тривалим процесом. Однак якщо вступ України до ЄС відбудеться, то діяльність банківського сектору буде оцінюватися з точки зору правил Базельського комітету з питань банківського нагляду. Наразі ЄС запроваджує третю версію цих правил (Базель ІІІ), розроблену з метою протидії світовій фінансовій кризі. Отже, національним банкам доведеться приділити більш пильну увагу таким питанням, як посилення вимог до якості капіталу, зменшення ризиків (у тому числі ліквідності та кредитних ризиків), покращення якості роботи з депозитами та підвищення довіри до банківської системи в цілому. Щодо банківської таємниці слід зазначити, що вступ до ЄС може означати збільшення випадків її розкрит158

Армен Хачатурян Старший партнер ЮФ «Астерс» тя. У цьому контексті слід згадати одноденний саміт ЄС, що відбувся 22 травня 2013 року і був серед іншого присвячений створенню системи автоматичного обміну даними між уповноваженими органами держав-членів, що дозволить отримувати повну інформацію про банківські вклади. В Україні банківська таємниця може розкриватися або за рішенням суду, або на вимогу окремих державних органів

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

у визначених законодавством межах. Отже, вступ до ЄС спричинить необхідність розширення переліку органів, які матимуть право на отримання даних, що мають характер банківської таємниці. Відомо, що банки для підтримання позитивного балансу продають кредитні портфелі колекторським компаніям. Які особливості цього проце-

• партнер рубрики БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

су з точки зору захисту банківської таємниці? – Чинне законодавство дозволяє банкам надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банкам відповідно до укладених договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта. Окрім того, банк має право розкривати інформацію, що містить банківську таємницю, особі, на користь якої відчужуються його активи та зобов’язання при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації. Що стосується подальшого захисту банківської таємниці після її передачі колекторській компанії, то законодавство визначає, що приватні особи й організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов’язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб. Ви слідкуєте за трендами на ринку платіжних послуг? Європейські ліміти для готівки є визначеними і відомими заздалегідь, причому чітко обґрунтованими та виправданими. Чому ж весь час виникають дискусії щодо виправданості їх обґрунтування? – В європейських країнах обмеження готівкових розрахунків можуть становити декілька тисяч євро. На цьому тлі обмеження готівкових розрахунків сумою 150 000 грн між фізичними особами за нотаріально посвідчуваними договорами купівлі-продажу, запроваджене в українському правовому полі з 1 вересня 2013 року, можна вважати достатньо ліберальним початком. Однією з причин дискусії щодо обґрунтованості лімітів є необхідність знаходження компромісу між функцією держави щодо боротьби з корупцією й організованою злочинністю і зручнісорганізатор:

тю та психологічним комфортом при здійсненні господарських і побутових розрахунків. У державах з невисоким рівнем тіньової економіки така дискусія просто не має підґрунтя. І навпаки, у державах з високим рівнем тіньової економіки ліміти готівкових розрахунків сприймаються громадянами як чергова спроба держави проконтролювати їхні доходи і видатки. Тому питання готівкових лімітів треба розглядати в ширшому соціально-економічному контексті. Як Ви загалом оцінюєте існуючу нормативно-правову базу регулювання відносин у банківській та фінансовій сфері? – Це питання досить широке. У принципі, розвиток вражає, багато зроблено для уніфікації українського банківського права з міжнародними стандартами. Водночас залишається ще багато питань для вдосконалення. Наприклад, не перший рік експерти намагаються впорядкувати регулювання процесу приєднання банків до інших банків. На жаль, регулювання в цій сфері не досить чітке і залишає багато рішень на розсуд НБУ. Потрібні зміни до цілої низки нормативних документів для того, щоб ці процеси скоротилися у часі й стали ефективнішими. І досі немає чіткого регулювання сек’юритизації банківських активів. Застарілими видаються деякі норми валютного регулювання. Протягом минулого року банки активно продавали власні стресові активи. Прокоментуйте правову сторону продажу та оцінки стресових активів. – Справді, минулого року банки досить активно шукали покупців для своїх проблемних кредитів, і деяким банкам вдалося їх знайти. В основному, об’єктами продажу виступали прострочені іпотечні та автомобільні кредити, надані фізичним особам. Їхня ціна коливалася у межах від 10 до 20% номінальної вартості тіла кредиту. Відступлення корпоративних кредитів відбувалося в

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

поодиноких випадках і не мало масового характеру. Типові стадії процесу купівлі-продажу стресових активів наступні: внутрішня оцінка кредитного портфелю спеціалістами банку-продавця, підготовка інформаційного меморандуму стосовно його структури, укладення договору конфіденційності з потенційними покупцями (зазвичай банки та факторингові компанії), отримання індикативних пропозицій від потенційних покупців на підставі інформаційного меморандуму, юридичний аудит портфелю юристами потенційних покупців та оцінка заставного майна їх сертифікованими оцінювачами, проведення тендеру пропозицій потенційних покупців та укладення договору між покупцем та продавцем. Що стосується угоди між покупцем та продавцем стосовно продажу проблемних кредитів, то тут думки експертів, банків, державних службовців та податківців щодо типу договору, яким це має оформлюватись, розходяться, причиною чого є неоднозначність законодавства. На цю тему написано досить багато статей. Якщо резюмувати, то на практиці превалюють два типи договорів для продажу кредитів: (1) договір купівлі-продажу прав вимоги (ч. 3 ст. 656 та Глава 54 ЦК України) та (2) договір факторингу (Глава 73 ЦК України). Особливу увагу варто приділити гарантіям продавця щодо якості кредитного портфелю, випадкам повернення кредитів продавцю, а також штрафним санкціям. Оскільки йдеться про проблемні кредити, а боржники завжди готові оскаржити продаж/відступлення прав вимог за кредитними договорами та договорами забезпечення, важливо забезпечити одночасне передання прав вимог за кредитними договорами і прав вимог за договорами забезпечення, детально та правильно описати кредит і предмет забезпечення в документації за угодою, здійснювати розкриття банківської таємниці та персональних даних відповідно до вимог законодавства. Україна, 2012–2013

159

 ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО: АНАЛІТИКА

Перспективи ДПП в Україні Особливості правового регулювання державно-приватного партнерства в Україні все ще залишаються досить болючою темою не стільки для юристів, скільки для інвесторів, зацікавлених у фінансуванні українських проектів ✍ Катерина Бутовченко, «Юридична газета»

Підготовка чинного закону про державно-приватне партнерство (далі – ДПП) залишила поза увагою багато нюансів імплементації та роботи в цій системі через відсутність досвіду як у тих, хто готував закон, так і в тих, хто хотів працювати за цим законом. Ці допущені на початковому етапі прогалини не давали змоги документу розпочати повноцінну роботу. В процесі співробітництва у рамках ДПП виникали моменти, коли не можна було логічно відповісти на питання, як інвестор або комерційна структура виходять з партнерства, як накладаються штрафні санкції та зобов’язання чи то на державу, чи то на того, хто входить з нею в партнерські відносини. Ці нюанси не було обговорено, хоча держава зацікавлена в ДПП, і Президент неодноразово підкреслював наявність відповідних напрацювань, тож ДПП найближчим часом стане основним базовим елементом для роботи з комунальними та сільгосппідприємствами. Тобто система ДПП дасть можливість державі в парі з приватним інвестором, з технологіями, грошима, з досвідом та іншими бонусами розвивати й піднімати ті підприємства, які мають велику перспективу при відповідному вливання коштів. Ось чому вкрай важливо додатково модернізувати цей закон, внести доповнення, які б конкретно обумовлювали наслідки, у разі, якщо інвестор, наприклад, несе збитки в процесі роботи за лінією ДПП, так, щоб він міг виходити з проекту, не 160

сплативши штрафні санкції у такому випадку, і всім було очевидно, що держава не на словах, а на ділі зацікавлена у такій співпраці. Українські інвестиційні перспективи досить-таки об’ємні, оскільки безліч підприємств, які могли б розвиватися у рамках ДПП, – комунальні та перебувають у власності громадськості. «Викупити їх ніхто не викупить, тому що це неможливо або у зв’язку з тим, що вони є стратегічними об’єктами, або через те, що нікому це економічно нецікаво без підтримки держави, – оцінює ситуацію, що склалася, президент Українського національного комітету Міжнародної торговельної палати Володимир Щелкунов. – Такі підприємства матимуть тепер перспективу, тому що законодавство дозволить відпрацювати сам механізм отримання прибутку від роботи комерційної структури спільно з державою, розподіл прибутку, штрафні санкції, що накладаються як на державу, так і на приватного партнера в тому або іншому проекті». «Є безліч нововведень, якими дано поштовх для активного розвитку в Україні», – запевняє експерт. Водночас особливості правового регулювання державно-приватного партнерства в Україні все ще залишаються досить болючою темою не стільки для юристів, скільки для інвесторів, зацікавлених у фінансуванні українських проектів. Сам термін ДПП або ППП (публічно-приватне партнерство), хоча і популярний в Україні віднедавна, з тих самих пір, наче мантра, у всіх на слуху. У 2007 році урядовий законопроект

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

«Про державно-приватне партнерство» наробив багато галасу, після чого в Україні з’явилися консультанти від міжнародних організацій, так чи інакше зацікавлені у стабільності українського законодавства, регуляторного та інституціонального середовища в сфері ДПП. На той час зазначене законодавство України в сфері ДПП складалося з низки спеціальних законів та підзаконних нормативно-правових актів, які регулювали певні види ДПП, як то концесії, а також деякі інститути, важливі для розвитку ДПП, як то державні закупівлі. «Ці нормативно-правові акти містили багато суперечливих, нечітких та неузгоджених між собою положень. Більше того, інвестори стикалися з проблемами на стадії імплементації проектів, зокрема через нестабільну на той час політичну ситуацію в Україні, неналежний стан правозастосування, відсутність спеціально уповноважених державних органів чи структурних підрозділів, та високий рівень корупції як на загальнодержавному, так і на регіональному рівні», – згадує Світлана Хєда, радник ЮФ Sayenko Kharenko, яка на той час була консультантом USAID. Отже, всі ці передумови створювали серйозні перешкоди для залучення прямих іноземних інвестицій та запровадження ДПП в Україні. Незважаючи на те, що законодавство України вже тоді регулювало окремі види ДПП, сама його концепція була абсолютно новою для України. Тож основною рушійною силою для розвитку ДПП в Україні, на думку пані Хєди, було проведення футбольного

• партнер рубрики ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

чемпіонату Євро-2012, оскільки уряд нарешті усвідомив нагальну потребу в розвитку інфраструктури. Це призвело до того, що крок за кроком ідея запровадження ДПП в інфраструктурних проектах стала поширюватися в урядових та депутатських колах за сприяння експертів USAID, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Світового банку, ЄБРР та інших міжнародних організацій. Поки депутати врешті зрозуміли, що ДПП може виявитися дієвим механізмом для модернізації національної інфраструктури та не потребувати великих бюджетних витрат, і проголосували за прийняття відповідного закону, час ґрунтовно попрацював проти них. Можливо, тому ситуація з 2008 року не дуже змінилася. Особливо, з огляду на те, що першочерговий законопроект був кращим за прийнятий зрештою Закон. На думку багатьох міжнародних експертів, для успішної реалізації ДПП проектів в Україні необхідні три основні передумови: (1) закон про ДПП; (2) центральний орган виконавчої влади з питань ДПП та (3) запуск декількох пілотних проектів на місцевому рівні, бажано із залученням міжнародної організації для забезпечення якісної реалізації ДПП проекту на всіх його етапах, та паралельне внесення змін до законодавства. Наразі є Закон і центральний орган виконавчої влади з питань ДПП, яким де-факто стало Мінекономіки, – а от пілотних проектів чогось немає, принаймні тих, які вже знаходяться на стадії підписання договору в рамках ДПП. Почасти це пояснюється тим, що Закон про ДПП не працює. Комітет Верховної Ради України з регуляторної політики та підприємництва вирішив з’ясувати причини, чому Закон не працює та розробити зміни до нього, які, можливо, не дадуть відповіді на всі питання приватного партнера, однак дозволять запустити в дію механізм державно-приватного партнерства. З цією метою було навіть створено робочу групу. Варто зауважити, що деякі полоорганізатор:

ження чинної редакції Закону про ДПП настільки некоректно сформульовані, що дозволяють інвесторам укладати, наприклад, концесійні угоди, оминаючи спеціальну процедуру, встановлену Законом про ДПП для проектів у рамках ДПП (наприклад, об’єкти передаються в концесію без проведення так званого аналізу ефективності). Більше того, на даний момент в Україні склалася ситуація, коли багато хто говорить про ДПП,

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

ний таким чином, що може виникнути хибне уявлення про те, що ДПП – це будь-яке співробітництво між державою та приватним інвестором, водночас як ДПП – це надзвичайно складна система відносин; цей механізм застосовується у всьому світі досить обережно та вибірково, оскільки один невдалий проект може дискредитувати ДПП для певної держави назавжди. При вирішенні питання, чи повинен

«Для успішної реалізації ДПП проектів в Україні необхідні три основні передумови: (1) закон про ДПП; (2) центральний орган виконавчої влади з питань ДПП та (3) запуск декількох пілотних проектів на місцевому рівні»

проте вкладають у це поняття зовсім інший зміст, ніж це відповідає міжнародним стандартам. В Україні практично відсутні юристи, які спеціалізуються в галузі ДПП та обізнані з передовою практикою міжнародно-правового регулювання таких відносин. БІЛІ ПЛЯМИ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ДПП Після прийняття Закону про ДПП було прийнято також низку законів і підзаконних нормативно-правових актів у сфері ДПП, зокрема, Закон України «Про особливості оренди чи концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності» та Закон України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності». Окрім того, було внесено зміни до існуючих законів «Про концесії», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», «Про оренду державного та комунального майна» тощо. На жаль, усі ці нормативно-правові акти не повністю узгоджені між собою, від чого страждає правозастосування та гальмується розвиток ДПП в Україні. Більш того, чинний Закон написа-

певний проект реалізовуватися в формі ДПП, аналізують, чи відповідає запропонований проект загальновизнаним ознакам ДПП (довготривалість, справедливий розподіл ризиків між приватним та публічним партнером тощо). Тобто не всі договори про спільну діяльність або оренду державного майна відповідатимуть ознакам ДПП. Договори про розподіл продукції взагалі не відносяться до ДПП. Наразі в Україні єдиними проектами, які відповідають ознакам ДПП, є концесії. Тому необхідно чітко прописати в Законі ознаки, наявність яких відносить певний проект до ДПП, що, у свою чергу, потребує обов’язкового проведення аналізу ефективності. На цьому недоліки, які містить поточна редакція Закону про ДПП, не закінчуються. Основні зміни до Закону, прийняття яких збільшить привабливість механізму ДПП не лише для національних інвесторів, але й для потенційних великих іноземних приватних партнерів, включають необхідність: (а) забезпечення приватному партнеру можливості розпочати діяльність у рамках ДПП на підставі договору, укладеного в рамках ДПП, без проходження додаткових бюрократичних процедур, зокрема пов’язаних із отриманням земельної ділянки; (б) визначення можУкраїна, 2012–2013

161

 ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО: АНАЛІТИКА

ливих форм участі держави у реалізації проекту ДПП (тобто обов’язків, що може приймати на себе держава згідно з договорами, укладеними в рамках ДПП); (в) розширення гарантій прав приватного партнера, у тому числі гарантій на випадок затвердження тарифів на його послуги не на економічно обґрунтованому рівні; (г) визначення органів, уповноважених від імені держави на проведення аналізу ефективності здійснення ДПП та укладення договорів у рамках ДПП щодо державного майна; (д) встановлення, що рішення про здійснення проекту в рамках ДПП є підставою для оголошення конкурсу із визначення державного партнера. На окрему увагу заслуговує чинна редакція ч. 3 ст. 5 Закону про ДПП, яка встановлює, що «Договори, укладені згідно з ч. 1 цієї статті, регулюються законодавством з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, у разі якщо щодо них у передбаченому цим Законом порядку прийнято рішення про здійснення державно-приватного партнерства». Таке формулювання розуміють як дозвіл державному партнеру за своїм вибором застосовувати або не застосовувати Закон про ДПП. Зазначений підхід вочевидь підриває регулятивний потенціал Закону про ДПП та створює підґрунтя для незастосування державним партнером норм Закону. Для вирішення цієї проблеми членами робочої групи було прийнято рішення про виключення цієї частини та внесення уточнюючих змін до інших положень Закону про ДПП. Таким чином, пропонується, щоб ознаки ДПП, наведені в Законі про ДПП стали критерієм для визначення, чи повинен певний проект здійснюватися в рамках ДПП з обов’язковим проведенням аналізу ефективності та іншими спеціальними процедурами, чи проект може бути здійснено лише на підставі законодавства про концесії, оренду державного та комунального майна тощо. На практиці основною ознакою буде довготривалість проекту (від 5 років).

162

Ідея доповнити відповідне положення Закону про ДПП іншими ознаками ДПП відповідно до міжнародних стандартів не знайшла підтримки серед більшості членів робочої групи. Залишається сподіватися, що в майбутньому ситуація зміниться, оскільки наявність таких додаткових ознак спростить процес прийняття рішення про віднесення проектів до ДПП. Варто наголосити, що далеко не всі проекти за участі державного та приватного партнерів мають бути віднесені до ДПП. «Прийняття рішення про реалізацію проекту в рамках ДПП, оформлення відносин ДПП та моніторинг реалізації проекту в рамках ДПП – це надзвичайно складний, дорогий, трудомісткий та довготривалий процес», – підкреслюють фахівці Sayenko Kharenko. Тому в рамках ДПП повинні реалізовуватися лише ті інфраструктурні проекти, які мають велике соціальне значення, як то будівництво сміттєпереробного заводу, встановлення енергозберігаючого устаткування тощо. Такі проекти зазвичай передбачають передачу значної частини ризиків приватному партнеру. Відповідно до міжнародної практики довготривалість проекту є далеко не основною ознакою ДПП. «Довготривалість є надзвичайно важливою для пошуку джерел фінансування ДПП проекту», – наголошують експерти. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТІВ ДПП, ПЕРЕДБАЧЕНИЙ ЗАКОНОМ Аналіз ефективності проекту є причиною, чому державні партнери не поспішають пропонувати інвесторам реалізовувати проекти в рамках ДПП, у свою чергу, інвестори від цього механізму так само не в захваті. У результаті через недосконалість Закону про ДПП проекти реалізуються як звичайні концесії замість набуття ними статусу ДПП. Між тим, аналіз ефективності – це надзвичайно важливий механізм, який за умови професійного та добросовісного підходу може захистити державу від багатьох ризиків, пов’язаних

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

із участю в ДПП проекті. На жаль, у нашій країні ніхто не прагне бути першопрохідцем і випробовувати на собі доцільні, на перший погляд, нововведення – занадто багато негативного досвіду. Залишається сподіватися, що за наявності чітко визначених у зазначеному Законі ознак ДПП, у державного партнера не залишиться іншого вибору, ніж проведення аналізу ефективності проектів, які відповідають ознакам ДПП, передбаченим у Законі. Здається, інакшої можливості застосувати цей механізм на практиці в України не буде. Щодо складності процедури проведення аналізу ефективності, то вона полягає в тому, що цей процес передбачає залучення багатьох спеціалістів високого рівня в різних галузях економіки, які, в ідеалі, повинні чітко усвідомлювати, що являє собою ДПП, та бути обізнаними із практикою реалізації проектів ДПП в інших країнах. Поки що з добором спеціалістів ситуація не найліпша, однак вона змінюється на краще завдяки співпраці міжнародних експертів з питань ДПП з Мінекономіки, іншими міністерствами та місцевою владою. У результаті поширення інформації про міжнародні стандарти в сфері ДПП та досвід реалізації успішних проектів ДПП в інших країнах, в України є реальний шанс самовдосконалитися у цьому конкретному напрямку. Тим паче міжнародні організації допомагають уряду в розробці підзаконних нормативно-правових актів у сфері ДПП. Серед недоліків процедури проведення аналізу ефективності, які робоча група намагалася виправити шляхом внесення відповідних змін до Закону про ДПП, варто виділити обов’язок органів місцевого самоврядування погоджувати всі висновки за результатами аналізу ефективності з центральними органами виконавчої влади. Звісно, запропоноване робочою групою уточнення, згідно з яким висновок за результатами аналізу ефективності здійснення ДПП щодо комунальної власності та майна АР Крим погоджується з уповноваженим центральним органом виконавчої

• партнер рубрики ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

влади з питань ДПП і Мінфіном лише у разі, якщо для здійснення ДПП щодо такого майна передбачається надання державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету України, дещо спростить приватним партнерам життя, якраз у розумних межах. Проте на запровадження такої компромісної норми доведеться зачекати. «Чинна методика розроблялася за участі міжнародних експертів у сфері ДПП, – наголошують у Sayenko Kharenko. – Тому, незважаючи на певні недоліки (наприклад, відокремлення методики виявлення видів ризиків здійснення ДПП, їх оцінки та визначення форм управління ризиками та методики проведення аналізу ефективності здійснення ДПП), вона є придатною до застосування. Для того щоб виявити всі її недоліки, потрібно аби цю методику нарешті почали застосовувати на практиці».

До речі, Звіт ЮНСІТРАЛ безпосередньо виключає проекти на видобування природних ресурсів, навіть якщо вони здійснюються на підставі дозволу чи концесії, що надаються державою (тобто договори про розподіл продукції), з переліку видів ДПП. Це пояснюється тим, що така діяльність не передбачає надання комунальних послуг або покращення об’єктів соціальної інфраструктури. Окрім того, такі проекти зазвичай регулюються

Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

договірними нормами, до яких має долучитись і Україна. Практика показує, що наприкінці обидва варіанти працюють та, залежно від часу, накопиченого досвіду та зусиль, ДПП програма рано чи пізно почне приносити позитивні результати. А поки – спеціальні закони про ДПП прийматимуться з метою забезпечення необхідної для ДПП гнучкості правового регулювання. Якщо говорити про міжнародний

«З юридичної точки зору прийняття спеціального законодавства про ДПП є лише одним з двох шляхів реалізації ДПП. Другий шлях передбачає регулювання ДПП проектів на договірній основі»

спеціальним законодавством, яке чітко визначає специфіку проведення конкурсу, умови договорів, порядку розподілу ПАРАДОКСИ прибутків тощо. Безперечно, з часом ВІТЧИЗНЯНОГО ДПП цю невідповідність українського закоЧи свідчить те, що відносини ДПП нодавства міжнародним стандартам в Україні охоплюють також договірні буде усунено. відносини щодо розподілу продукції та оренди, про те, що розуміння терміну ДПП НА ПІДСТАВІ ДОГОВОРУ ДПП до українців ще, на жаль, не приЗ юридичної точки зору прийняття йшло, – ось у чому питання. спеціального законодавства про ДПП Відповідно до законодавства про є лише одним з двох шляхів реалізації ДПП тих країн, які взяли за основу між- ДПП. Другий шлях передбачає регународні документи, що на сьогодні вва- лювання ДПП проектів на договірній жаються загальновизнаним стандартом основі. Зазвичай правові системи країн правового регулювання відносин у сфері цивільного права не надають достатню ДПП, деякі договори оренди та договори свободу для новел у договірному регупро розподіл продукції не вважаються люванні, проте необхідність реформи видами ДПП. Цими документами є так цивільного законодавства, про яку званий Зелений документ ЄС про ДПП останнім часом багато говорять укра2004 року та Примірні законодавчі поло- їнські науковці, може врахувати і таку ження про інфраструктурні проекти, необхідність з огляду на нагальну потрещо фінансуються приватними особами бу суспільства. Тут слід також зауважи(так званий Звіт ЮНСІТРАЛ) 2003 року. ти, що у зв’язку з сучасними тенденціВідповідно до Зеленого документа та ями зближення систем цивільного та Звіту ЮНСІТРАЛ важливими ознака- загального права, різниця між цими ми ДПП є фінансування, будівництво, видами ДПП програм стають все менш реконструкція, управління та інші дії, значущими. Особливо це справедливо пов’язані з покращенням об’єктів соці- стосовно країн сім’ї цивільного права, альної інфраструктури або наданням які прагнуть доповнити детальне закокомунальних послуг. нодавче регулювання ДПП гнучкими організатор:

www.arzinger.ua

досвід, у деяких країнах, де не існує спеціальних законів про ДПП, переважно керуються законами про державні закупівлі або концесійним законодавством (контрактами), положення якого застосовуються до ДПП за принципом mutatis mutandis. Також існують країни, закони про концесії яких містять лише загальні положення, а детальна регламентація здійснюється шляхом прийняття спеціальних законів у певному секторі економіки. У країнах англосаксонської правової сім’ї перевага віддається договірному регулюванню ДПП, що дає можливість сторонам ДПП проекту вносити необхідні зміни протягом життєвого циклу ДПП проекту, таким чином забезпечуючи більшу гнучкість. Такий підхід також сприяє поширенню кращої практики шляхом розробки типових договірних положень, спільних для всіх ДПП проектів. Отже, головне у будь-який спосіб рухатися назустріч ДПП, що ми і робимо, хоча й дуже повільно. «Позитивні зрушення вже є, – запевняє Світлана Хєда як голова робочої групи комітету ВР України з перегляду положень Закону «Про ДПП». – По-перше поданий нами законопроект Україна, 2012–2013

163

 ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО: АНАЛІТИКА

про внесення змін до Закону про ДПП вже було розглянуто Верховною Радою. Хоча цей законопроект і повернули на доопрацювання, переважна більшість зауважень Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосувалася земельних питань, а не концептуальних змін чи змін, пов’язаних із гарантією прав інвесторів». Наразі у групі намагаються уникати внесення політично чутливих змін і зосередитися на тих питаннях, які є принципово важливими для зрушення ДПП з мертвої точки (чіткий перелік ознак ДПП, наявність яких зобов’яже уповноважений орган пропонувати певний проект інвесторам саме на умовах ДПП, а не керуючись законодавством про концесії, оренду та іншим спеціальним законодавством). Робочою групою запропоновані важливі концептуальні зміни до ст. 18 Закону про ДПП, які полягають в тому, що державну підтримку планується замінити обов’язками, які державний партнер зможе на себе брати при укладенні договору в рамках ДПП залежно від соціальної значущості та інших особливостей проекту. За такого підходу надання державних гарантій вже не буде декларацією, а перетвориться на обов’язок держави, виконання якого приватний партнер зможе вимагати в суді чи арбітражі. Також пропонується внести важливі зміни до ст. 20 Закону про ДПП, яка стосується гарантій прав приватних партнерів. Наприклад, якщо за відсутності вини приватного партнера ціни на його товари, що підлягають державному регулюванню, буде встановлено в розмірі, нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво та/або не включатимуть інвестиційну складову, що має бути включена до складу таких цін, приватний партнер буде вправі призупинити виконання інвестиційних зобов’язань до затвердження цін на економічно обґрунтованому рівні та/ або включення до цін інвестиційної складової, а не просто мати право на

164

відшкодування збитків, як це передбачено чинною редакцією. Експерти також зазначають, що в Мінекономіки, Держінвестпроекті та в інших центральних органах влади, а також на місцях дещо покращився рівень обізнаності та розуміння ДПП. Наприклад, прес-служба КМДА заявила про те, що четверта лінія київського метрополітену буде споруджуватися саме на умовах ДПП. Якщо найближчим часом цей та інші пілотні проекти будуть запущені, вони можуть бути реалізовані за допомогою міжнародних організацій (наприклад, IFC, ЄБРР, USAID) – відомих промоутерів поширення міжнародних стандартів ДПП в різних країнах. Це допоможе паралельно змінювати законодавство та не дискредитувати в Україні такий важливий економіко-правовий механізм для розвитку соціальної інфраструктури як ДПП, підкреслюють у Sayenko Kharenko. ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В МЕДИЦИНІ Інший експерт у галузі, ЮК «Правовий Альянс», наголошує на такому аспекті партнерства. У ситуації, коли держава не може провести системні перетворення в галу-

«Правовий Альянс». – За логікою Закону, державному і приватному партнерам для укладення договору необхідно пройти через цілу низку конкурсних процедур, дозволів та погоджень. Зважаючи на реалії роботи бюрократичного апарату, такі узгодження займають масу часу і несуть в собі непередбачені витрати для приватного партнера». «Таким чином вихолощується сама ідея партнерства: немає двох рівних партнерів – є той, хто просить (приватний партнер), і маса чиновників різного рівня, кожен з яких вважає власним «обов’язком» вставити свої «п’ять копійок» у будь-який проект. Саме тому ми нічого не чуємо про реалізацію хоч якихось перспективних, цікавих і для держави, і для інвесторів проектів», – додає експерт. Разом зі здобуттям незалежності у 1991 році Україні довелося вчитися самостійно, без вказівок «зверху» вирішувати щоденні завдання щодо забезпечення нормального життя громадян, зокрема, щодо організації надання медичної допомоги та медичного обслуговування населенню. На той момент ніхто з керівників молодої держави не розумів, що в напрямку розвитку медицини Україна стояла перед

«Щоб відпрацювати проект за лінією ДПП, на сьогодні необхідно провести чималу підготовчу роботу, зокрема, підписати договір з держадміністраціями щодо створення робочих груп під цей проект»

зі медицини, точкові проекти могли б частково полегшити долю місцевих бюджетів. У цивілізованих країнах такі проекти здійснюються на засадах державно-приватного партнерства. «Закон України «Про державно-приватне партнерство», прийнятий у липні 2010 року, містить безліч декларацій, але не дає цивілізованого інструменту для реалізації проектів державно-приватного партнерства в державі, – вважає Дмитро Алешко, партнер ЮК

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

серйозним вибором – продовжувати працювати в системі, побудованій за принципом Семашка і успадкованій від Радянського Союзу, чи поступово переходити на систему страхової медицини так, як це зробили в Польщі, Угорщині та інших постсоціалістичних країнах. «На жаль для всіх нас, вибір України не був зроблений усвідомлено, а став наслідком бездіяльності людей, які перебували при владі в перші роки формування держави, – наголошує

• партнер рубрики ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

Д. Алешко. – Сьогодні, на 22-му році незалежності, Україна продовжує використовувати радянську модель організації медичної допомоги населенню. Всі ці роки платники податків утримують величезну кількість корпусів такої ж величезної кількості лікарень і поліклінік по всій країні». При цьому вони не мають шансів на отримання адекватного медичного обслуговування. За різними оцінками прямі витрати на пацієнта в бюджеті становлять всього 8%. У тій же Росії, з усіма її мінусами, у березні 2013 року прийнято Закон «Про державно-приватне партнерство», відповідно до якого інвестор отримав гарантії держави від змін законодавства, що погіршують його становище порівняно з тими нормами, які діяли на момент укладання договору. У разі таких змін, сторони повинні внести до договору відповідні корективи. Крім того, приватний партнер у Росії отримав можливість у спрощеному режимі оформити земельну ділянку, необхідну для реалізації умов договору про партнерство, а також низку податкових преференцій. Безумовно, все це може погано реалізовуватися на практиці, проте це вже проблеми російської специфіки, а от що заважає нашим законодавцям для початку розробити і прийняти простий, зрозумілий, такий, що реалізується на практиці, новий Закон?! Ось це дійсно незрозуміло! У Санкт-Петербурзі в режимі державно-приватного партнерства вже декілька років працює проект у сфері лабораторної діагностики. Муніципальна влада, виконуючи функції державного партнера, надала інвестору відповідні майданчики і гарантоване число пацієнтів для проведення різних лабораторних досліджень. Приватний партнер натомість забезпечує безкоштовні для зареєстрованих жителів міста у визначеному договором обсязі дослідження, результати яких необхідні для постановки лікуючим лікарем правильного діагнозу і вибору

організатор:

схеми лікування. На думку експертів, ніщо не заважає впровадити таку ж систему хоча б у великих містах України. «Фактично, ті серйозні витрати, які несе держава на фінансування медицини, можна було б розділити з приватними партнерами. Досить багато площ лікувальних установ знаходяться в центральних частинах міст України. Частину таких площ можна було б передавати не в оренду, а надавати в якості внеску державного партнера. На отримані доходи від державно-приватного партнерства можна було б покращувати матеріальний стан об’єктів охорони здоров’я, купувати устаткування, поліпшувати медикаментозне забезпечення пацієнтів», – вважає Д. Алешко. Також є всі передумови для організації високотехнологічних центрів з лікування різних видів захворювань, використовуючи фінансові інструменти інвесторів і кадровий потенціал державних установ охорони здоров’я. Усе це – реальна перспектива, яка в підсумку призведе до зміни ситуації в медичній галузі та поліпшення якості медичного обслуговування пацієнтів. АКТУАЛЬНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ДПП Щоб відпрацювати проект за лінією ДПП, на сьогодні необхідно провести чималу підготовчу роботу, підписати договір з держадміністраціями щодо створення робочих груп під цей проект, куди входять, зокрема, представники місцевої обласної влади. На окрему увагу заслуговує створення «єдиного вікна» у рамках діяльності державних портів. Наразі це питання відпрацьовується з приватними інвесторами, з огляду на можливість прискореного проходження вантажів через митницю, повернення контейнерів. Ще один напрямок, який нині намагаються відпрацювати в Україні, націлений на комунальні господарства, модернізацію котелень, їх переведення на альтернативні види палива. Також із комунальниками ведеться робота в рамках створення госпрозрахункових

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

підприємств з експлуатації будівель, споруд та інших атрибутів комунального господарства України разом із державним приватним партнером. Серед актуальних досягнень на ниві ДПП окремі проекти особливо впадають у вічі. У Маріуполі був запущений проект будівництва станції з отримання газу у результаті переробки побутових відходів зі звалища. У Луганську успіхом увінчався проект з утилізації шахтного газу на шахті «НиканорНова» об’єднання «Луганськвугілля». У Херсонській області успішним виявився проект з упровадження сонячної енергетики, у Чернігівській – відбулося будівництво котельні на біомасі та будівництво сміттєпереробного заводу з отримання електроенергії та газу. Усе це – позитивні наслідки роботи Міжнародної торговельної палати з підписання договорів про співпрацю з обласними державними адміністраціями. Минулорічний меморандум, підписаний цією організацією з держагентством, дозволяє використовувати можливості й базу даних держагентств у тих областях, де можливі цікаві проекти в тому чи іншому напрямку. Якщо при проходженні проекту виникає проблема, пов’язана з якимись інформаційними матеріалами, якими володіє держагентство, їх можна без труднощів отримати для аналізу, перегляду і підготовки проектної документації та аналізу на предмет перспективності проекту й оптимізації шляхів його реалізації. Аналогічні договори про спільну роботу з міністерствами і відомствами, наприклад, Мінекономіки, Мінпаливенерго, Мінрегіонбудом, суттєво спрощують підготовку проекту. Якщо говорити, зокрема, про комунальні проекти, то досвід, база, напрацювання і статистика міністерства регіональної політики й комунального господарства, які за результатами підписання договорів такі дані надають, дозволяє виграти час за рахунок аналізу перспектив того чи іншого проекту. На жаль, про суттєвішу взаємодію поки що говорити не доводиться.

Україна, 2012–2013

165

 ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ: АНАЛІТИКА

Реформування сектору: чого очікувати Стрімкий розвиток приватизації в енергетиці, привабливі варіанти участі у видобутку паливно-енергетичних ресурсів, приєднання до Енергетичного співтовариства та стимулювання «зеленої» енергії – ось не повний перелік рушійних кроків, які зробила наша країна в напрямку реформування енергетичного сектору останнім часом ✍ Володимир Бездітний, «Юридична газета»

ПРИВАТИЗАЦІЯ Протягом останніх декількох років Україна робить рішучі кроки в напрямку приватизації енергетичного сектору. Так, влітку 2010 року Президент України проголосив Програму економічних реформ на 2010–2014 роки, яка передбачає підвищення ефективності управління в електроенергетичному секторі шляхом поетапної приватизації енергорозподільчих і теплових енергогенеруючих компаній з метою залучення інвестицій у модернізацію потужностей, а також подальшу приватизацію вуглевидобувних компаній. З метою лібералізації системи відносин і підвищення конкуренції почалася приватизація електроенергетичних підприємств. 11 квітня 2011 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про затвердження переліку енергогенеруючих і енергопостачальних підприємств, державні пакети акцій яких підлягають продажу в 2011–2012 роках», в результаті чого на продажу виставляються пакети акцій у розмірі від 21до 50 відсотків деяких обленерго та енергогенеруючих компаній. Серед іншого, минулого року розпочалася приватизація теплоелектроцентралей (далі – ТЕЦ). 12.04.2012 року Верховна Рада України прийняла закон, яким виключила 14 ТЕЦ з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. Основною метою прийняття такого законопроекту було зняття заборони на приватизацію

166

ТЕЦ для подальшої реалізації програми їх технічного переоснащення через залучення недержавних інвестицій шляхом передачі їх в оренду або концесію. Варто відмітити, що при цьому, однією з головних умов відповідних договорів стало виконання майбутнім орендарем або концесіонером умови переходу ТЕЦ на вугілля. Цього року Фонд держмайна знову ж таки має намір продовжити приватизацію ТЕЦ, запропонувавши до продажу 5,38% акцій ПАТ Харківської ТЕЦ-5, 99,989% акцій ПАТ Одеської ТЕЦ, 99,832% акцій ПАТ Херсонської ТЕЦ та 99,928% акцій ПАТ Дніпродзержинської ТЕЦ. ЗМІНИ В СФЕРІ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ 2012 рік став переломним і для сфери відновлюваної енергетики, адже саме минулого року було внесено серйозні зміни до законодавства, що регулює цю сферу. Так, 29.11.2012 р. Президент підписав законопроект № 10183 «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії)», який був прийнятий парламентом у другому читанні та в цілому 20 листопада (Закон № 5485-VI, далі – Закон). Вищезазначений нормативно-правовий акт вводить низку суттєвих змін до Закону України «Про електроенергетику». Передусім це довгоочікуваний «зелений» тариф на електроенергію, вироблену з біогазу. Закон передбачає

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

коефіцієнт у розмірі 2,3 на таку електроенергію. Інша справа, чи вплине це якимось чином на інвестиції, адже експерти кажуть, що такий тариф унеможливить рентабельність проекту. Світова практика показує, що «зелений» тариф на електроенергію, вироблену з біогазу, у середньому, вищий, ніж тариф на електроенергію з біомаси, на 30%. Ще одним важливим нововведенням є нове визначення біомаси. У тексті законопроекту, підготовленого до першого читання, передбачалося, що біомасою є невикопна, біологічно відновлювальна речовина органічного походження, яке піддається біологічному розпаду, у тому числі продукти або відходи лісового і сільського господарства (рослинництва і тваринництва). В остаточній версії Закону, слово «продукти» було виключено. Деякі учасники ринку висловлюють припущення, що таким чином з-під дії нового законодавства по «зеленому» тарифу було виведено низку субстанцій, як, наприклад, деревні пелети (гранули), тріска, силосна кукурудза, дрова. На сьогодні критичним є розуміння того, що ж все таки підпадає під категорію відходів у рамках визначення біомаси в Законі. Можна сказати лише, що законодавець поставив під загрозу низку проектів у сфері біомаси, адже в більшості випадків вони використовують саме пелети, які за вже новим законодавством вважатимуться продуктами, і відповідно не є біомасою в значенні Закону, а по суті своїй є нічим іншим, як пресованими відходами.

• партнер рубрики ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Також Законом передбачено зниження коефіцієнтів на сонячну енергію: для наземних сонячних електростанцій – 3,5 (4,8 – станом на сьогодні); для «дахових» електростанцій, потужністю понад 100 кВт – 3,6 (6 – станом на сьогодні); для «дахових» електростанцій, потужністю менше 100 кВт, настінних – 3,7 (4,4 – станом на сьогодні). Можна стверджувати, що ця зміна є позитивною, оскільки ЄБРР, як і інші міжнародні фінансові організації, уже висловлювали свою думку з приводу того, що в Україні порівняно з іншими європейськими країнами необґрунтовано високі тарифи на сонячну енергію. Знижені коефіцієнти продемонструють інвесторам, що Україна встановлює більш розумні і життєздатні тарифи. Однак одним із найважливіших нововведень Закону експерти називають «зелений» тариф для фізичних осіб. Відповідно до документа «на електроенергію, вироблену з сонячної енергії об’єктами електроенергетики, які вмонтовані (встановлені) на дахах приватних будинків, встановленою потужністю <10 кВт, в обсягах, що перевищують споживання такими господарствами, призначається «зелений» тариф. Виробництво такої електроенергії здійснюється без відповідної ліцензії. НКРЕ визначає порядок закупівлі такої електроенергії (яка повинна здійснюватися енергопостачальними підприємствами) і спосіб її оплати». Фахівці відзначають, що такі проекти для маленьких домогосподарств могли б стати гідною альтернативою великим проектам. Крім того, зміною, яка значно вплине на інвестиції в галузь, є нова процедура розрахунку і нові вимоги до місцевої складової. Згідно з документом, місцевою складовою для цілей цього Закону є частка визначених цим Законом складових об’єкта електроенергетики (елементів місцевої складової) українського походження, використаних при створенні об’єкта електроенергетики. Нагадаємо, що поточне законодавство для цілей визначення місцевої складової, виходить з питомої ваги сировини, організатор:

матеріалів, основних засобів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва відповідного об’єкта електроенергетики, що виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії. Закон передбачає низку елементів і операцій, що виконуються в Україні, які враховуються як місцева складова. Нині вбачається, що список того, що можна розглядати як місцеву складову,

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

Оцінюючи останнє нововведення щодо місцевої складової, можна сказати, що нині ринок схвильований і в учасників немає розуміння, як вимога в новій інтерпретації буде працювати. У зв’язку з цим дехто розглядає варіанти виходу з українського ринку, адже поки вимога про місцеву складової не видається такою, яку реально виконати. Підбиваючи підсумки вищезазначеного, можна з упевненістю сказати,

«На сьогодні критичним є розуміння того, що ж все таки підпадає під категорію відходів у рамках визначення біомаси в Законі.Можна сказати лише, що законодавець поставив під загрозу низку проектів у сфері біомаси» є вичерпним. З огляду на той факт, що деякі компоненти, які реально виробляти в Україні (кабелі, стійки), зараз не враховуються серед елементів місцевої складової, і ми можемо тільки припустити, що надалі законодавець може ще розширити список таких елементів. Українське походження елементів місцевої складової підтверджується сертифікатом походження, виданим в установленому порядку Торговопромисловою палатою України (її регіональними представництвами) або уповноваженим органом іноземної держави (щодо імпортованих товарів). У нашому розумінні для досягнення відповідних вимог місцевої складової в проекті з відновлюваною енергією оператор електростанції, що претендує на «зелений» тариф, робить ті комбінації елементів, встановлених у таблицях, які в результаті дають необхідну вимогу місцевої складової. На наш погляд, запровадження нового Закону породжує проблему, як визначити терміни, що використовуються для позначення елементів місцевої складової. На сьогодні низка органів розробляють інструкції з приводу того, як розрахувати кожну фіксовану частку, визначену Законом, та що мається на увазі під конкретними елементами місцевої складової.

що сектор енергетики живе, і він рухається. Попереду його реформа в рамках зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством, що буде складною, і поки немає чіткого розуміння, як точно це працюватиме. Очевидно, що подальший розвиток сектору буде залежати від інвестиційного клімату в Україні, який нині складно назвати сприятливим. ЕСКО Основою забезпечення усіх видів життєдіяльності суспільства були і залишаються традиційні енергоносії – природний газ та електрична енергія. На цей час в галузі склалася критична ситуація з постачанням сировини та сплатою за її споживання, і енергозбереження лишається єдиним шляхом до поліпшення цієї ситуації. З метою реалізації енергозберігаючих заходів, забезпечення залучення фінансування, управління фінансовими та технічними ризиками, пов’язаними з впровадженням проектів з енергоефективності у промисловості та соціальній сфері України, на ринку з’явилася низка енергосервісних компаній (далі – ЕСКО). Законодавством встановлено, що основною метою ЕСКО має бути формування та популяризація енергозбереження як галузі; створення механізму залучення інвестицій приватного сектоУкраїна, 2012–2013

167

 ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ: АНАЛІТИКА

ру через застосування енергосервісних контрактів. Протягом останніх років держава створила нормативно-правове поле, яке мало сприяти здійсненню та довгостроковому розвитку процесів, спрямованих на зростання ефективності використання енергоресурсів. Серед найвагоміших нормативно-правових актів варто виокремити: Закон України «Про енергозбереження», ухвалений Верховною Радою України у 1994 році, Комплексну державну програму енергозбереження України, ухвалену Постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 1997 р. № 148, Закон «Про альтернативні джерела енергії», ухвалений Верховною Радою України ухвалений у 2003 році, Державну цільову економічну програму енергоефективності на 2010–2015 роки, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України № 243 від 1 березня 2010 р. Аналіз положень зазначеного законодавства не дає підстав вважати, що Україна ставила за мету перспективне планування створення та розвитку проектів з енергоефективності за допомогою механізму проектного фінансування шляхом створення ЕСКО і безпосереднього укладання контрактів з енергоефективності. Відсутність законодавчого визначення ЕСКО як спеціалізованого підприємства (організації), поняття «енергосервісний контракт», відсутність механізму його застосування та недолугість державної підтримки ЕСКО унеможливлює ефективне використання природи енергосервісних контрактів та створення в Україні конкурентоспроможного ринку ЕСКО. У зв’язку з цим можна стверджувати, що саме через зазначені фактори енергосервісні контракти не знайшли свого широкого застосування. При укладанні енергосервісного контракту необхідно виходити з того, що його природа є змішаною, а відтак він може поєднувати компоненти різних договорів: купівліпродажу, підряду, поставки, аудиту, консалтингових/агентських послуг. Натомість, необхідно звернути увагу

168

на позитивний досвід Росії в питаннях створення реального ринку ЕСКО. Так, стаття 19 Федерального закону Російської Федерації від 23 листопада 2009 року № 261-ФЗ «Про енергозбереження і про підвищення енергетичної ефективності та про внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації» чітко закріпила визначення енергосервісного договору (контракту), його істотні умови та природу в цілому, сферу застосування, що, у свою чергу, призвело до позитивної динаміки розвитку галузі енергоефективності та альтернативної енергетики. Енергетичний сектор – один з найважливіших в економіці будь-якої держави. До такого висновку доходило багато людей, що пам’ятають «малоенергетичні» вечори 90-х років, коли по декілька годин електроенергія була відсутньою і населення міст та сіл «чаклувало» над енергетичним забезпеченням власної оселі. На сьогодні електроенергія майже безперешкодно надходить до кожної оселі, проте питання вартості та шляхів розвитку електроенергії в Україні залишається актуальним. Відомі негативні світові відгуки про атомну енергетику, яка ще в недалекому майбутньому була досить перспективною, проте… практика показала дещо інше. Як варіант розвитку енергетичного бізнесу українські підприємці для себе знайшли «вироблення» електроенергії за допомогою альтернативних, тобто поновлюваних джерел, до яких відносяться сонячне випромінювання, енергія вітру, річок. Привабливість розвитку такого типу енергетики для бізнес-середовища є більш ніж високою. Дійсно, у наш час в Україні можна знайти не так багато джерел «живих» грошей, а сектор енергетики є саме таким, з огляду на те, що держава в особі ДП «ЕНЕРГОРИНОК» зобов’язана викуповувати електроенергію у суб’єктів господарювання за так званим «зеленим» тарифом – спеціальним тарифом, що спрямований на заохочення суб’єктів господарювання до

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

розвитку відновлювальної енергетики. Здавалося б, ця пропозиція щодорозвитку альтернативної енергетики мала б спрацювати відразу, та не так сталося, як гадалося. На сьогодні лише невеликий відсоток підприємців мають змогу отримати доступ до цієї сфери бізнесу, і не через забюрократизованість (хоч вона також має значний вплив), а через банальний брак коштів. З огляду на умови недостатнього фінансування та відсутність досвіду в отриманні коштів через інвестиційних посередників, підприємці самостійно намагаються вийти з ситуації. Дійсно, отримання послуг із залучення інвестора, як і інших послуг, передбачає здійснення певних платежів (як мінімум, витрати послугодавців), проте не всі погоджуються на такі дії. Попри те, що ХХІ століття – час високих технологій, більшість використовує для поширення інформації про свій товар Інтернет, де і розміщує відомості про власний проект. Варто відзначити, що така тенденція стосується не лише енергетичного бізнесу, а й інших сфер. Крім того, у мережі досить часто можна знайти цікаві проекти від першої особи з детальним описом фінансування. Отже, знову до фінансування альтернативних енергетичних джерел. Дохідність – перший показник для потенційного інвестора, проте перевірка даного показника може затягнутись на невизначений період. Складність фінансування певного проекту полягає в тому, що на момент отримання коштів проект залишається проектом, а грошові потоки по рахунках SPV (спеціальної компанії, на яку покладено реалізацію проекту) важко передбачити. Однак така формула не буде діяти при фінансуванні компанії, що займається альтернативною енергетикою. Так, для цього сегменту бізнесу на сьогодні діють такі механізми стимулювання: встановлення «зеленого» (пільгового) тарифу на вироблену з альтернативних джерел енергії електричну енергію; зобов’язання оптового ринку електро-

• партнер рубрики

www.arzinger.ua

ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

енергії (далі – ОРЕ) на законодавчому рівні купувати весь обсяг виробленої електричної енергії з альтернативних джерел енергії; формування державного фонду енергозбереження; податкові та митні пільги; пільгове кредитування; державні субсидії. Додаткові чинники для розвитку

Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

№ 126 від 19 лютого 2009 року «Про особливості приєднання до електричних мереж об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел»). З огляду на це, можна зробити висновки, що ризик повернення коштів вкладених в українські підприємства, що спе-

«Як варіант розвитку енергетичного бізнесу українські підприємці для себе знайшли «вироблення» електроенергії за допомогою альтернативних, тобто поновлюваних джерел, до яких відносяться сонячне випромінювання, енергія вітру, річок» альтернативної енергетики: можливість продажу за прямими договорами (прототип «зелених» сертифікатів) зі споживачами або на ОРЕ (обов’язкова купівля); зобов’язання енергопостачальників приєднувати виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії до мереж (відповідно до постанови КМУ

ціалізуються на альтернативній енергетиці, можна повернути. Збут продукції за проектом гарантований, оскільки електроенергію планується продавати через загальнодержавну електромережу. Державне підприємство «Енергоринок» купує всю вироблену електроенергію згідно із «зеленим тарифом» за відпо-

Д-р Олексій Фелів

Олександр Козаков

Партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

Юрист ЮФ Aleksey Pukha &Partners

Наразі наша фірма у сфері енергетики сфокусована саме на альтернативній енергетиці. Моя спеціалізація, зокрема, полягає у вітровій та сонячній енергетиці. З точки зору комплексності й складності правового забезпечення, проекти вітрової енергетики є значно цікавішими. Загальні потужності таких проектів сягають 400 МВт, що відповідає потужностям традиційних електростанцій, які працюють на конвенційних ресурсах. Введення зеленого тарифу для енергії, яка виробляється із альтернативних джерел, є відносно новим, законодавче регулювання у цій сфері інтенсивно змінюється понині. Останні зміни набрали чинності навесні 2013 року, переважно вони стосувалися введення зеленого тарифу для енергії, виробленої з біогазу. Детального врегулювання набуло також визначення місцевої (української) складової при реалізації таких проектів, дотримання якої є необхідним для отримання зеленого тарифу. Традиційно в цих змінах простежується лобізм певних промислових інтересів загалом, однак вони внесли ясність для девелоперів: що саме потрібно виконати і чого дотриматися для отримання зеленого тарифу. На сьогодні ми супроводжуємо низку проектів вітрової та сонячної енергетики в південних регіонах України і відчуваємо свою причетність до реалізації програми диверсифікації енергоспоживання та енергозалежності. Сподіваємося, що держава й надалі дотримуватиметься вибраного курсу і усуне на законодавчому рівні деякі перешкоди для залучення іноземних інвестицій у цю сферу.

організатор:

відними коефіцієнтами, з прив’язкою до курсу НБУ євро до гривні на період до 2030 року. Тобто як такого ринку збуту енергії шукати не потрібно, а залучені кошти повертаються відповідно до попередніх правильних обчислень. Щодо залучення інвестицій в Українську енергетику варто зауважити, що цей процес є не таким вже й простим. По-перше, не всі українські бізнесмени готові вкладати власні кошти в енергетику, до того ж вони не завжди довіряють вітчизняній системі нарахування коштів (що має відбуватися щодня). По-друге, у разі залучення іноземних інвесторів потрібно готуватися до того, що їхні враження та знання про Україну носять не найкращий характер, а тому потрібно доказувати та показувати прозорість, реальність і готовність до втілення в життя проекту (як свідчить практика, автори проекту не завжди можуть скласти якісний бізнес-план). З іншого боку, діяльність компанії

Господарська діяльність людини завдає безповоротної шкоди нашому довкіллю, тому чинним законодавством України передбачена процедура оцінки впливу на навколишнє середовище. Оцінка впливу на довкілля – це комплекс заходів, спрямованих на виявлення характеру, інтенсивності та ступеня небезпеки впливу на стан навколишнього середовища і здоров’я населення певних видів господарської діяльності. Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» проект господарської та іншої діяльності повинен мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. Загальними завданнями під час проведення процедури оцінювання є: • по-перше, проведення загальної характеристики існуючого стану території району, де планується здійснювати діяльність; • по-друге, здійснення визначення переліку найімовірніших екологічно-небезпечних впливів і зон впливів на навколишнє середовище плановою діяльністю; • по-третє, розгляд та оцінювання екологічного, соціального і техногенного факторів, санітарно-епідемічної ситуації, у тому числі й прогноз змін стану навколишнього середовища. Процедура оцінювання включає в себе оприлюднення в ЗМІ заяви про наміри із зазначенням очікуваного впливу господарської діяльності та заяви про екологічні наслідки господарської діяльності, чим здійснюється оповіщення населення, що дає змогу підготувати громадськості зауваження та звернутися до місцевих органів влади.

Україна, 2012–2013

169

 ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ: АНАЛІТИКА

під егідою «зеленого» тарифу не вічна, проте репутація отримана в роботі за «зеленим» тарифом значно підвищує рейтинги такої компанії у разі необхідності подальшого отримання фінансів. УМОВИ ОТРИМАННЯ «ЗЕЛЕНОГО» ТАРИФУ Стимулювання виробництва електроенергетики з альтернативних джерел має передбачати такі умови, які б заохочували інвесторів, виробників електроенергії виробляти та продавати таку електроенергію за допомогою альтернативних джерел енергії. Для того щоб заохочувати виробництво «зеленої» електроенергії зазвичай встановлюють чіткі, прозорі, зрозумілі та, що важливо, – стабільні правила гри. Утім, наразі ситуація із «зеленим» тарифом свідчить про протилежне. Умови отримання зеленого тарифу з кожним роком стають дедалі складнішими і недосяжнішими. І це пов’язано переважно зі збільшенням бюрократичних процедур та вимог, які встановлюються НКРЕ та законодавцем. Для прикладу, нові зміни до ЗУ «Про електроенергетику», які наберуть чинності з 1 квітня 2013 року та які стосуються «місцевої складової», можуть стати суттєвою перепоною у розвитку альтернативної енергетики. Це обґрунтовується перш за все тим, що відсутні зрозумілі умови, як застосовуватимуться нові вимоги, що залишає досить широкий простір для подвійного тлумачення. Як наслідок, у інвесторів немає чіткого розуміння, чи буде проект відповідати цим умовам, чи ні, що, у свою чергу, може стати на заваді подальшій реалізації проекту (за неможливості адекватно оцінити свої ризики). По-друге, створюються такі умови, за яких технічно неможливо реалізувати проект, що відповідав би вимогам «місцевої складової». Питання в тому, що більшість проектів в альтернативній енергетиці є високотехнологічними і потребують втілення технологій і обладнання, яке не виробляється українськими підприємствами, а якщо й вироб-

170

ляється, то переважно є технологічно несумісним з іншим обладнанням чи вузлами. Під час реалізації проекту в альтернативній енергетиці ситуація заходить у в глухий кут – або проект не відповідає вимогам місцевої складової, або неможливо замінити обладнання аналогічним обладнанням українського походження, тому що таке обладнання не виробляється, а якщо й виробляється, то не відповідає технічним вимогам/вимогам якості. Законодавством не передбачено жодних умов, які б вирішували це питання. І це тільки незначна частина проблем, що виникають при розробці проекту. Тож виникає логічне запитання, чи можуть вимоги щодо спеціальних підтверджень походження електроенергії з альтернативних джерел та вимоги щодо місцевої складової розглядатись як стимулювання? Відповідь, скоріш за все, буде негативна. І в цьому випадку найважливішим є не стільки розмір зеленого тарифу, як обґрунтованість і доцільність вимог, які застосовуватимуться до проектів з виробництва зеленої енергії. Наразі встановлення «зеленого» тарифу є основним рушієм розвитку альтернативної енергетики, що при отриманні додатково пільг з ПДВ, ввізного мита дає максимальний економічний ефект. Щодо підтверджень походження електроенергії, то наразі їх важко назвати діючою системою. Не прийнято відповідний нормативний акт, який би визначав порядок використання зазначеного документа, порядок його видачі та стимули до впровадження такого механізму. Реальних економічних та адміністративних механізмів для купівлі електроенергії за «зеленим» тарифом споживачами за прямими договорами не створено. Інші стимули, що могли зацікавити споживачів купувати електричну енергію напряму за «зеленим» тарифом без участі посередника (Оптовий ринок електроенергії України в особі ДП «Енергоринок») невідомі. До реформи ринку електроенергетики сертифікати походження, швидше за все, залишаться лише на папері.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Щодо деталізації місцевої складової, то наразі важко повною мірою оцінити переваги та недоліки її впровадження, оскільки протягом останніх років воно постійно відкладалося та корегувалося. Однак, незважаючи на це, позитивним ефектом впровадження місцевої складової є налагодження виробництва обладнання для сонячних і вітрових електростанцій в Україні та перші факти отримання «зеленого» тарифу з урахуванням місцевої складової. Заслуговують на увагу зміни, внесені до основного нормативного акта в сфері регулювання електричної енергії. Йдеться про прийнятий 20 листопада 2012 року Закон України № 5485-VI «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» від 20.11.2012 р. Головним завданням нововведень є стимулювання виробництва електроенергетики з альтернативних джерел. Основні механізми такого стимулювання законодавець вбачає у встановленні нових коефіцієнтів «зеленого» тарифу, необхідності спеціальних підтверджень походження електроенергії із альтернативних джерел та деталізації вимог до місцевої складової при створенні об’єкта електроенергетики. Нові положення набуватимуть сили не одночасно; більшість змін, у тому числі ті, що стосуються коефіцієнтів зеленого тарифу та гарантій походження електричної енергії з альтернативних джерел, набирають чинності вже 1 квітня 2013 року. Утім, законодавець надав дещо більше часу для «адаптації» до оновлених вимог до місцевої складової, які починають діяти лише з 1 липня 2013 року. В останню чергу (з 1 січня 2014 року) набиратимуть сили положення, які стосуються запровадження «зеленого» тарифу для домогосподарств, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання. Відповідно до регулювання, що вступає в силу з 1 квітня 2013 року, до електроенергії, виробленої з різних альтернативних джерел, застосовуватимуть-

• партнер рубрики ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

ся неоднакові коефіцієнти «зеленого» тарифу. Окрім виду альтернативного джерела енергії, коефіцієнт «зеленого» тарифу поставлено в залежність від часу введення в експлуатацію відповідного об’єкта електроенергетики (або черги такого об’єкта). У більшості випадків нові «правила гри» на ринку альтернативної енергетики передбачають поступове зменшення коефіцієнта «зеленого» тарифу для нових об’єктів електроенергетики. Для прикладу візьмемо новозведені наземні об’єкти електроенергетики, що виробляють електроенергію з енергії сонячного випромінювання: починаючи з дати набрання чинності відповідними змінами, коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, що вироблятиметься на таких об’єктах, знизиться з показника 4,80 до 3,50, який застосовуватиметься до об’єктів, що вводитимуться в експлуатацію до кінця 2014 року, а далі до показника 3,15 для періоду з 1 січня 2015 року до 31 грудня 2019 року, та поступово до найнижчого коефіцієнта 2,45, який застосовуватиметься до об’єктів, що перебуватимуть в експлуатації з 1 січня 2025-го до кінця 2029 року. Цікавим та виправданим з практичної точки зору нововведенням також здається новий підхід до гідроелектростанцій, що характеризуються незначною потужністю. Передбачені поточною

редакцією ЗУ «Про електроенергетику» «малі гідроелектростанції», пікова потужність яких не може перевищувати 10 МВт, тепер будуть розподілені на три окремі групи: мікро- (із максимальною потужністю не більше 200 КВт), міні(із максимальною потужністю понад 200 КВт, але не більше 1 МВт) та малі гідроелектростанції (потужність понад 1 МВт, але не вище вже знайомих із чинного регулювання 10 МВт). Введення такого розподілу здійснено для цілей застосування до кожної з категорій гідроелектростанцій окремого коефіцієнта «зеленого» тарифу, починаючи вже з 1 квітня 2013 року. Найнижчі коефіцієнти були встановлені для малих гідроелектростанцій, і вони поступово зменшуватимуться з максимального показника 1,20 до мінімального 0,84. Низка змін стосується електроенергії, виробленої приватними домогосподарствами. По-перше, передбачено застосування «зеленого» тарифу до електроенергії, виробленої такими об’єктами. Так само, як і для електроенергії, виробленої із біогазу, коефіцієнти «зеленого» тарифу, встановлені для домогосподарств, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання та потужністю до 10 КВт, застосовуватимуться до об’єктів, введених в експлуатацію тільки з 1 квіт-

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

ня 2013 року. По-друге, на законодавчому рівні закріплено зобов’язання постачальників електроенергії придбавати електроенергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств потужністю до 10 КВт з енергії сонячного випромінювання. Зокрема, такий обов’язок стосується обсягів виробленої домогосподарством електроенергії, що перевищує місячний обсяг споживання такого домогосподарства. Придбання електроенергії відбуватиметься енергопостачальниками за відповідним «зеленим» тарифом. ЧОГО ОЧІКУВАТИ ДАЛІ? Даючи оцінку обговорюваним змінам до ЗУ «Про електроенергетику», варто визнати, що вони є, безперечно, важливим кроком на шляху розвитку вітчизняного правового поля в сфері регулювання альтернативної енергетики, свого роду додатковим «зеленим» світлом для галузі. Переважно вдалі спроби відобразити в національному законодавстві визнані в «західному» світі механізми та підходи до стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у недалекій перспективі даватимуть свій врожай інвестицій. Утім, левова частка досягнень може втратити свій позитивний ефект, якщо не буде можливості спрогнозувати з великим ступенем вірогідності подальші кроки регулятора та ймовірні зміни до правового режиму. На жаль, така проблема непередбачуваності залишається актуальною для нашої держави в цілому, що розвертає інвесторів у протилежному напрямку через невпевненість у вдалій реалізації бізнес-планів. Ліками від цієї недуги може стати і, маємо надію, стане принаймні в сфері альтернативної енергетики, подальша стабільна робота з приведення національного енергетичного законодавства у відповідність до європейських стандартів як свідчення прихильності до відповідних принципів та прагнення до більшої відкритості та прогнозованості.

Енергетика стає одним з найпривабливіших секторів для інвесторів

організатор:

Україна, 2012–2013

171

 ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ: ІНТЕРВ’Ю

Енергетика: час інвестувати в Україну Закон дозволяє державним органам України та інвесторам у рамках угод про розподіл продукції відступати від багатьох приписів українського законодавства ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Як би Ви охарактеризували нормативне регулювання в сфері енергетики та користування надрами в Україні? Наскільки наше законодавство відповідає міжнародним правовим нормам? – Сфера енергетики та користування надрами охоплює дуже широке коло питань. Деякі з них врегульовані в Україні достатньо, деякі ні. На жаль, доводиться констатувати, що останніх більшість. І мова навіть не про невідповідність якимось міжнародним стандартам – міжнародні правові норми в цій галузі носять скоріше публічний характер і є клопотом держави, а не приватного інвестора. Хоча слід сказати, що невідповідність міжнародним стандартам також ускладнює роботу інвестора на ринку. Більшої шкоди завдає внутрішня суперечливість та подекуди абстрактність українського законодавства, неналежний рівень юридико-технічного опрацювання законодавчих актів, що призводить до неможливості однозначного тлумачення багатьох законодавчих положень, а також фактична відсутність в правовому полі багатьох механізмів, які вже певний час успішно використовуються закордоном і навіть в Росії. Доводиться констатувати і відсутність системного підходу в реформуванні законодавства, через що багато законодавчих новел залишаються «недіючими» та неефективними. 172

Олексій Кот Керуючий партнер юридичної фірми «Антіка», кандидат юридичних наук Які юридичні схеми обирають інвестори, які фінансують проекти в сфері користування надрами та енергетики? – З нашого практичного досвіду можу сказати, що інвестори, як правило, обирають одну з моделей: 1) Отримання спеціального дозволу на користування надрами безпосередньо зацікавленим підприємством або його афілійованою компанією; 2) Укладення договору про спільну діяльність з державною або приватною компанією, яка вже має спеціальний дозвіл на користування надрами;

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

3) Створення спільного підприємства з державною або приватною компанією, яка вже має спеціальний дозвіл на користування надрами; 4) Укладення угоди про розподіл продукції. Кожен з цих механізмів має свої особливості та може застосовуватись в залежності від конкретних обставин, зокрема, виду корисних копалин, схем та обсягів необхідного фінансування тощо. Яка дозвільна документація необхідна для початку користування надрами?

• партнер рубрики ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

– Для початку користування надрами необхідні два основних дозвільних документа: спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід. Далі, в залежності від виду робіт, які виконуватиме конкретне підприємство, може виникнути необхідність в отриманні інших документів, наприклад, погодження місць розташування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, або висновку щодо використання земельних лісових ділянок для видобування корисних копалин, прокладання кабельних ліній, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних робіт. Крім того, знадобляться й інші дозвільні документи, які не пов’язані суто з гірничою сферою. В цьому сенсі слід окремо зупинитись на регулюванні містобудівної діяльності. Відомо, що роботи, пов’язані з дослідною або промисловою розробкою корисних копалин, супроводжуються створенням певних інженерних об’єктів: кар’єрів, розрізів, свердловин тощо. Раніше створення таких інженерних об’єктів не було нормативно пов’язано з регулюванням містобудівної діяльності. Практика й сьогодні йде тим шляхом, що будівництво гірничих підприємств не узгоджується та не контролюється органами архітектурно-будівельного контролю. Водночас, положеннями нового Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» було суттєво розширено як поняття об’єкта містобудування, так і компетенцію органів архітектурно-будівельного контролю. Наразі вже є практика, коли вказані органи керувались цими змінами для поширення свого контролю над будівництвом гірничих підприємств та окремих гірничодобувних об’єктів. У чому полягають особливості правового регулювання розподілу продукції, отриманої у ході реалізації відповідних проектів? Що таке угода про розподіл продукції? – Закон України «Про угоди про розподіл продукції» визначає, що одна сторона угоди – Україна – доручає іншій стороні – інвестору – на визначений строк провеорганізатор:

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

дення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції. Головна особливість правового регулювання таких угод полягає в тому, що вказаний закон дозволяє державним органам України та інвесторам в рамках угод про розподіл продукції відступати від багатьох приписів українського законодавства: податкового, митного, з питань користування надрами, законодавства про працю тощо. Відтак сторони угоди про розподіл продукції під час визначення умов мають змогу користуватися свободою, яка не має аналогів в українському законодавстві. Можна навіть сказати, що угоди про розподіл продукції є найбільш повним втіленням принципу «свободи договору», серед всіх юридичних механізмів, які існують в українському праві. За таких обставин угоди про розподіл продукції завжди передбачають більш сприятливий для інвестора правовий режим. Причому інвестор особисто бере участь у формуванні такого режиму, який був би найбільш комфортним саме для нього.

сультантом НАК «Надра України» в процесі узгодження цілого ряду документів, включаючи договір купівлі-продажу частки, кредитний договір, операційну угоду. Надзвичайно важливою була для нас можливість виступити в якості юридичного радника НАК «Надра України» з питань корпоративного та договірного права у зв’язку з укладенням угод про розподіл продукції. Зокрема у січні 2013 року в Давосі між Урядом України, компанією «Shell Exploration and Production Ukraine Investments (IV) BV» та ТОВ «Надра Юзівська» (контролюється НАК «Надра України») була підписана Угода про розподіл продукції (вуглеводнів), що видобуватиметься на Юзівській ділянці (Донецька та Харківська область). Пізніше, у вересні 2013 року, під час офіційного візиту Прем’єр-міністра України Миколи Азарова до Королівства Нідерландів була підписана Угода про операційну діяльність щодо вищезазначеної Угоди про розподіл вуглеводнів. Й нарешті 5 листопада 2013 року Урядом України була підписана друга угода про розподіл продукції – з американською компанією «Chevron». Активізація «енергетичної» практики об'єктивно пов'язана з політикою, яку Україна намагається реалізувати в цій сфері. Інвестори чудово розуміють, що зараз оптимальний час, щоб прийти в Україну, отримавши досить непогані Які тенденції розвитку практики гарантії і хороші умови для реалізації про«енергетика та природні ресурси» в ектів за вельми стерпні гроші. Вашій компанії Ви можете відзначити за минулий рік? Яким Ви бачите подальший розви– За останній рік у нас з’явилась низка ток практики «енергетика та природні репрезентативних клієнтів у цій практи- ресурси» зважаючи на те, що все більше ці, причому як в частині користування юридичних компаній пропонують свої надрами, так і впровадження проектів з послуги в цій практиці? – На мою думку, подальший розвиенергозбереження та енергоефективності. В нашому активі масштабні та ціка- ток та лідерство в спеціалізації в умовах ві проекти державного рівня, які можна високо конкурентного ринку можна назвати «візитною карткою» 2012 -2013 забезпечити лише шляхом поглибленрр. в цій сфері. Власне мова йде про супро- ня знань предмету, напрацювання позивід транзакції з продажу італійській компа- тивної практики та досвіду, а також нії «Eni S.p.A» 50,01% в статутному капіталі постійного інвестування в розвиток ТОВ «Західгазінвест» (що належала НАК спеціалізації. Сподіваюсь, що наша експертиза, «Надра України» і «Кадоган Петролеум») для подальшої розробки 9 родовищ слан- репутація та здобутий безцінний досвід цевого газу у Львівській області. В цьому й надалі сприятимуть розширенню кліпроекті ми виступили юридичним кон- єнтської бази в цій сфері практики. Україна, 2012–2013

173

 ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ: ІНТЕРВ’Ю

Іноземні енергетичні компанії продовжують цікавитись українським ринком енергетики Інвестор вкладає десятки мільйонів у проекти та хоче бути впевненим, що правила гри не мінятимуться ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Ваші прогнози щодо розвитку енергетичного права в Україні на найближчі роки? – На сьогодні цей ринок зростає і знову стає привабливим для іноземних інвесторів, які становлять більшість наших клієнтів. У відносній площині ця практика виглядає також досить цікавою, оскільки Україна є останнім великим ринком розвитку в Європі. Якщо говорити про ризики, то вони на сьогодні більші, ніж були 5 років тому, але водночас з’явилися і більші можливості. Єдина проблема, яку я вбачаю, – це відсутність стабільності й передбачуваності в розробці й застосуванні державної політики при непоганій інвестиційній привабливості, що є однією з характерних рис ринків, що розвиваються. Перейдемо ближче до практики Вашої компанії. Які справи Ви можете відзначити за 2012/2013 роки? Які плани стосовно розвитку енергетичної практики? – Енергетика та інфраструктурні проекти – одні з наших стратегічних напрямів і двигунів нашої фірми. Ми Даніель Білак дуже активні на цьому ринку, не тільки Керуючий партнер Київського офісу CMS Cameron McKenna в Європі, а й по всьому світі. Кожний офіс CMS може сам визначати пріоритетні галузі діяльності, дивля- гетику, як один з ключових секторів для альтернативної енергетики тільки зарочись на специфіку країни, і чотири роки розвитку. Це сталося ще тоді, коли нафто- джувався в нашій країні. На той час так тому наш офіс в Україні визначив енер- газовий сектор був закритий, а напрям званий «зелений» тариф в Україні був 174

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

досить високий, особливо порівняно з іншими країнами. Багато іноземних енергетичних компаній, з частиною з яких ми працювали в інших країнах, зацікавились українським ринком відновлювальної енергії та почали приходити сюди. З огляду на це, ми почали працювати у досить великих сонячних та вітрових проектах. Окрім цього, ми маємо досить значних клієнтів у нафтогазовому секторі, з якими розпочали співпрацю вже давно. І коли ринок став відкриватись у нафтогазовому секторі, саме ми мали хорошу позицію на ринку як сильні спеціалісти у цій сфері. Якщо говорити про великі проекти, то ми, наприклад, давно працюємо з компанією Shell і нещодавно також консультували їх у зв’язку з першою угодою про розподіл продукції щодо нетрадиційного газу в Україні. На користь цього проекту зіграли геополітичні складові в частині змін відносин Росії та України. Оскільки Росія займає досить жорстку позицію щодо зниження ціни на постачання газу, Україна намагається обмежити свою залежність від східного сусіда. У результаті Уряд України відкрив ринок сланцевого газу, що дало можливість великим іноземним компаніям (а цей бізнес потребує великих капіталовкладень, значної кількості специфічних технологій, якими не володіють українські компанії) зайти на цей ринок.

не затверджено й досі. Зволікання часу лише призводить до нових труднощів – збільшення місцевої складової з 30 до 50% після 1 липня 2014 року (для електроенергії з біогазу – після 1 січня 2015 року), водночас як український виробник ще не досяг того рівня якості виробництва відповідних матеріалів та обладнання, які потрібні на цих проектах. Хоча ці зміни більше вдарили по вітровій енергетиці, «сонячні» проекти теж знаходяться в досить ризикованому становищі. По-друге, знизився сам тариф, і він вже не виглядає настільки привабливим, як це було раніше, та наразі наближується до рівня Європи. Нарешті, третьою проблемою є відсутність технічних можливостей електромереж для приєднання всіх бажаючих. Будівництво «зелених» електростанцій на тих умовах, що пропонуються операторами електромереж, може значно збільшити вартість фінансування. Таким чином, виникає ситуація, що ризик в Україні великий, а результат такий самий, як у Європі, або недалекий від нього. Тоді перед інвестором постає питання: вкладати й ризикувати чи вкладати й отримувати. Україна має розвиватися. Зрозуміло, що альтернативна енергетика ніколи не буде в більшості, але вона може покрити 20–30% від необхідного рівня споживання.

Наскільки «зелений» тариф заманливий для інвесторів? – Перші 2–3 роки цей тариф був дуже принадним з точки зору цін на електроенергію з альтернативних джерел. Але, на жаль, в останній рік погіршився щодо інвестиційної привабливості. І в цього є декілька причин. По-перше, це зумовлено постійними змінами умови про місцеву складову. Спочатку розвиток проектів був призупинений через відсутність порядку її визначення, а згодом введення нових принципів розрахунку місцевої складової взагалі позбавило інвесторів будь-якої впевненості у доцільності інвестувати за таких нестабільних умов. До речі, новий порядок розрахунку місцевої складової

Які труднощі виникають у роботі Ваших юристів та які шляхи подолання цих проблем? – Юристи якраз і заробляють на труднощах. Це більше труднощі для наших клієнтів. Найголовнішою проблемою є те, що в багатьох випадках важко чітко визначити регуляторну сферу. Законодавство швидко змінюється, і особливо це стосується підзаконних актів. Інвестор вкладає десятки мільйонів у проекти та хоче бути впевненим, що правила гри не мінятимуться. Коли ти приходиш як інвестор, то треба розуміти, що ти інвестуєш не тільки в цю ділянку, а і в соціально-економічний розвиток району або ж навіть області, де

організатор:

www.arzinger.ua Телефон/факс: +380 (44) 390-5533

знаходиться об’єкт. Це можна назвати «corporate social responsibility». Потрібно, щоб держава та інвестори працювали як партнери. Наприклад, ми маємо одного клієнта, з яким працюємо вже 4 роки над вітроенергетичним проектом у Східній Україні. Там уже змінилося приблизно п’ять губернаторів та приблизно чотири чи п’ять голів районних адміністрацій. Але клієнт і далі працює, бо інвестиції, які він вкладає, працюють на весь регіон. Його проект охоплює декілька районів, він колосальний – 500 мВт, це буде одна з десяти найбільших вітряних станцій у світі. І всі нові губернатори, що приходять, спокійно працюють по цьому проекту, без усіляких зайвих пристрастей. Вони розуміють, що він принесе користь всьому регіону, що інвестор допомагає ремонтувати школи, лікарні тощо. Тим більше, коли вони почнуть генерувати електроенергію, це піде на користь всієї області: буде світло і робота для людей. Ви багато говорили про те, що ми все-таки йдемо до Європейського Союзу, тож яких, на Ваш погляд, нагальних змін потребує чинне національне законодавство у сфері енергетики? Чи, може, це надто широке питання, то не будемо його торкатися? – Ні, чому, тут нічого нового немає. Якщо розглядати в деталях, то для відновлювальної енергії, зрозуміло, це насамперед питання місцевої складової. Бо це є бар’єр до доступу на ринок. Треба мати більш відкритий доступ до ринку, менше монополізації у деяких сферах. А стосовно електроенергії треба піти так, як це роблять в інших країнах: створити біржу, мати можливість підписувати двосторонні контракти, запровадити ринкові механізми регулювання замість державного контролю, відмовитись від перехресного субсидіювання споживачів. Щодо нафтогазової сфери – потрібні прозорі правила доступу до інфраструктури, вільний вхід на ринок тощо. У світі зараз тенденція до більшої лібералізації всіх ринків енергоносіїв – це найголовніше. І це сприятиме швидшому вступу України до Євросоюзу. Україна, 2012–2013

175

 ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АНАЛІТИКА

Інтелектуальна власність: напрацювання, захист, практика 20 років інноваційного розвитку незалежної України демонструють стабільне зростання її інтелектуального потенціалу. За словами експертів і провідних фахівців державної системи правової охорони інтелектуальної власності, законодавча база в цій галузі адаптована до європейських норм, досягнуто високого рівня якості експертизи, щороку збільшується кількість виданих охоронних документів, на постійній основі проводиться масштабна просвітницька кампанія, спрямована на формування в суспільстві розуміння того, що необхідно активно запроваджувати економіку, засновану на знаннях, інноваціях, інтелектуальних активах ✍ Тетяна Пашковська, «Юридична газета»

Ефективна робота у сфері правової охорони інтелектуальної власності, безумовно, здатна вивести всі галузі економіки країни на новий рівень конкурентоспроможності на світовому ринку. Таким чином, одним із найпріоритетніших напрямів діяльності у цій сфері залишається вдосконалення чинного законодавства у сфері інтелектуальної власності, забезпечення державної системи правової охорони інтелектуальної власності, належний контроль за використанням об’єктів інтелектуальної власності. Які ж заходи вживалися для цього на державному рівні та з чим стикаються фахівці на практиці? АДАПТАЦІЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ З цією метою упродовж 2012 року Державною службою інтелектуальної власності України (далі – Державна служба) здійснювалися заходи, спрямовані, зокрема, на адаптацію національного законодавства до законодавства Європейського Союзу в зазначеній галузі, метою якої є досягнення відповідності правової системи України у сфері ІВ acquis communautaire. Згідно з п.п. 2 та 3 розділу II Плану заходів щодо виконання у 2012 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС, затвер176

дженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 № 156-р, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Державна служба здійснювали супроводження у Верховній Раді України законопроектів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності» (№ 0903 від 12.12.2012 р., попередній реєстраційний № 7205 від 04.10.2010 р.) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав» (№ 0902 від 12.12.2012 р., попередній реєстраційний № 6523 від 15.06.2010 р.). Наразі триває підготовка законопроектів до другого читання. Пріоритетним напрямом подальшого вдосконалення законодавства також було вивчення доцільності внесення змін до книги четвертої Цивільного кодексу України. З цією метою було створено робочу групу, якою здійснена значна робота з вивчення світового досвіду та сучасних тенденцій у сфері правової охорони інтелектуальної власності, досліджено джерела законодавства США, Франції, Японії, Польщі, Росії та ін., а також визначено концептуальні засади внесення змін до книги четвертої ЦК України. На виконання Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

забезпечення реалізації Закону України від 06.09.2012 № 5203 «Про адміністративні послуги», схваленого на засіданні КМУ від 01.10.2012, підготовлено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності» та проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)». Вищезазначене забезпечить приведення законодавчих актів України у сфері інтелектуальної власності у відповідність до Закону України «Про адміністративні послуги», урегулює питання надання та платності адміністративних послуг, віднесених до повноважень Державної служби. На виконання Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженої Указом Президента України від 27.04.2011 № 504, а також з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Митного кодексу України Державною службою розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови КМУ від 26.04.2003 р. № 623», прийнятої на засіданні Уряду 28.11.2012 № 1083.

• партнер рубрики

www.asterslaw.com

ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Цією постановою передбачено скасування витягів з реєстру про визнання СІД-кодів, нанесених на диски та/або матриці, що експортуються, або матриці, що імпортуються. Із набранням чинності Митним кодексом України виникла необхідність у скасуванні переліку товарів, на які видавалися документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. У зв’язку з цим Державною службою розроблено наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.11.2012 № 1337 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 29.08.2008 року № 787», зареєстрований у Мін’юсті 14.12.2012 за № 2086/22398. ЗМІНИ В ЛЕГАЛІЗАЦІЇ З метою вдосконалення порядку фінансування заходів з легалізації комп’ютерних програм в органах виконавчої влади Державною службою також розроблено зміни до постанови КМУ від 04.03.2004 № 253 «Про затвердження Порядку легалізації комп’ютерних програм в органах виконавчої влади». Серед іншого, відповідно до змін (затверджені Постановою КМУ 08.04.2013 р. № 257) заходи з легалізації комп’ютерних програм здійснюються:

Віталій Мазур Старший юрист ЮФ Pragnum

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

органами виконавчої влади за рахунок бюджетних призначень, передбачених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік; Державною службою інтелектуальної власності за рахунок бюджетних призначень, передбачених у законі про Держбюджет України на відповідний рік за окремою бюджетною програмою. Органи виконавчої влади на підставі укладених з особами, які мають

кількості примірників та обсягів коштів, спрямованих на здійснення заходів з легалізації у звітному періоді. Державна служба інтелектуальної власності за пропозиціями міжвідомчої робочої групи, на підставі поданої органами виконавчої влади інформації визначає: загальну кількість примірників комп’ютерних програм, які підлягають легалізації в органах виконавчої влади; кількість примірників

«Заходи з легалізації комп’ютерних програм здійснюються: органами виконавчої влади за рахунок бюджетних призначень, передбачених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік»

виключне право дозволяти використання комп’ютерних програм (далі – правовласники), договорів у встановленому порядку передбачають у бюджетних запитах необхідні для виконання зазначених договорів обсяги фінансування. Здійснення заходів з легалізації комп’ютерних програм є напрямом використання бюджетних коштів, що відображається в паспортах відповідних бюджетних програм. Органи виконавчої влади подають щокварталу Державній службі інтелектуальної власності перелік примірників легалізованих програм із зазначенням

Минулий рік запам’ятався збільшенням активності так званих патентних рейдерів, що спонукало представників бізнесу активніше звертатися до фахівців у галузі захисту прав інтелектуальної власності. Так, у 2012 році до нашої фірми звернувся виробник вірменських коньяків, якого почав шантажувати «патентний рейдер». Ним виявився колишній партнер клієнта, який зареєстрував об’ємні торгові знаки, які до ступеня змішування схожі з оригінальними пляшками, в яку розливається продукція клієнта. Після цього, погрожуючи судовими процесами та правоохоронними органами, він почав вимагати частку в

комп’ютерних програм, які підлягають легалізації у поточному році, у розрізі органів виконавчої влади. З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» та затвердження Ліцензійних умов у сфері господарської діяльності відомчим актом органу ліцензування Державною службою розроблено: проект наказу Мінекономрозвитку і торгівлі України й Міносвіти і науки,

бізнесі. А коли клієнт відмовився задовольнити його умови, рейдер звернувся до суду з вимогою заборонити ввезення в Україну, вилучити із цивільного обороту та знищити усю продукцію, що схожа за виглядом на зареєстрований ним знак. Ця справа ускладнювалася тим, що клієнт не мав права попереднього користувача, оскільки його компанія почала імпортувати товар в Україну вже після того, як опонент подав заявку на реєстрацію торгового знаку. З метою захисту прав клієнта, довелося зареєструвати авторські права на твори ужиткового мистецтва, які схожі з належними рейдеру торговими знаками. Зазначені заходи дозволили

ініціювати судовий спір про скасування рішення про реєстрацію торгового знаку, що належав рейдеру. У наслідок цього рейдер відмовився від своїх вимог до клієнта та від своєї позовної заяви. Крім цього, доволі частими були звернення представників бізнесу, яким «патентні рейдери» перешкоджали вільно виробляти та реалізовувати продукцію або імпортувати її на територію України. У більшості випадків такі спори завершувалися в суді, де вдавалося або визнати недійсними патенти, що належать «патентним рейдерам», або визнати право попереднього користування за клієнтом.

Україна, 2012–2013

177

 ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АНАЛІТИКА

молоді та спорту України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства освіти і науки України»; проект наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва дисків для лазерних систем зчитування, матриць». Відповідно до Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням, затвердженої розпорядженням КМУ від 15.05.2002 № 247, для запровадження ефективного правового та економічного механізму функціонування ринку програмного забезпечення передбачено створення й ведення реєстру виробників і розповсюджувачів програмного забезпечення. У зв’язку з цим Державною службою розроблено наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.03.2012 № 332 «Про затвердження Положення про Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення», зареєстрований у Мін’юсті 12.04.2012 за № 558/20871. МЕТОДРЕКОМЕНДАЦІЇ В ДОПОМОГУ Проблеми правозастосування у сфері надання правової охорони на об’єкти права інтелектуальної власності вирішувалися і на методологічному рівні. Відповідно до Плану розробки методик проведення експертизи за заявками на об’єкти промислової власності у 2012 році Державною службою розроблено, зокрема, методичні документи, які стосуються: визначення об’єкта винаходу та корисної моделі таким, що може одержати правову охорону згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»; проведення патентно-інформаційного пошуку за заявками на винахід та заявками на корисну модель; проведення попередньої експертизи за заявками на корисну модель; застосування п. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промис-

178

лові зразки» в частині відмови в наданні правової охорони промисловим зразкам, які суперечать публічному порядку, принципам гуманності й моралі; процедури відмови відповідно до Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків; проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід та експертизи запатентованої корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності; проведення експертизи заявки на промисловий зразок; визначення належності заявленого об’єкта до об’єктів промислового зразка; вибору позначень, які можуть бути об’єктами знаків за законодавством України у сфері правової охорони знаків для товарів і послуг; встановлення схожості позначень і спорідненості товарів і/або послуг тощо. Насамперед такі методичні рекомендації спрямовані на надання допомоги заявникам та експертам у правильному застосуванні окремих положень законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та відповідних правил під час проведення експертизи заявок на об’єкти промислової власності (далі – ОПВ). А ЯК НА ПРАКТИЦІ? Судові справи, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності, за предметом спору можна розділити за «ієрархією»: – про визнання недійсними: свідоцтв на знаки для товарів і послуг повністю чи частково; патентів на промислові знаки; патентів на корисні моделі; патентів на винаходи; міжнародних реєстрацій знаків; кваліфікованого зазначення походження товару; • про дострокове припинення: дії свідоцтв на знаки для товарів і послуг; дії міжнародних реєстрацій на території України; • проти рішень Апеляційної палати: за заявками на знаки для товарів і послуг; за заявками на винаходи; за міжнародними реєстраціями;

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• проти рішень Державної служби: за заявками на знаки для товарів і послуг; про захист прав ІВ; на винаходи. Варто відзначити, що врегулювання та удосконалення законодавства у цій сфері характеризується постійним його оновленням та внесенням змін, доповнень і нововведень до нормативно-правових актів. З метою правильного і однакового застосування законодавства у вирішенні спорів, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, Пленум Вищого господарського суду України (далі – ВГСУ) ухвалив Постанову № 12 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» (далі – Постанова № 12). Так, згідно з Постановою № 12, господарським судам слід враховувати, що положення міжнародних договорів у сфері інтелектуальної власності, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України як частина національного законодавства, є нормами прямої дії і можуть застосовуватись у вирішенні спорів, – залежно від конкретних обставин справи, – як у сукупності з іншими нормами національного законодавства, так і самостійно. Перелік таких договорів наведено в листі ВГСУ від 20.02.2007 № 01-8/91 «Про нормативно-правові акти, що регулюють питання, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності». Справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення (частина четверта статті 16 Господарськопроцесуального кодексу (далі – ГПК). Якщо відповідне порушення здійснено поза межами України, юрисдикція господарських судів України не поширюється на відносини сторін, пов’язані з таким порушенням (навіть якщо відповідач є резидентом або має представництво в Україні). У разі ж коли порушення вчинено на території двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць, зокрема областей, що входять до складу

• партнер рубрики ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

України, то розгляд справи здійснюється тим господарським судом, до якого звернувся позивач. Якщо відповідачем або одним з відповідачів у справі виступає Державна служба інтелектуальної власності України, то справа підлягає розгляду господарським судом міста Києва, оскільки названа Державна служба є центральним органом виконавчої влади. ВІДМІННІ, АЛЕ ТОТОЖНІ… Відповідно до статті 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» виключно господарським судам України підсудні справи з іноземним елементом, якщо спір пов’язаний з оформленням права інтелектуальної власності, яке потребує реєстрації чи видачі свідоцтва (патенту) в Україні. У застосуванні законів про охорону прав інтелектуальної власності судам слід враховувати одночасне вживання в них деяких відмінних один від одного, але тотожних за своїм правовим змістом термінів, якими визначаються окремі об’єкти права інтелектуальної власності, як-от: «знаки для товарів і послуг» і «торговельні марки»; «фірмове найменування» і «комерційне (фірмове) найменування»; «топографії інтегральних мікросхем» і «компонування інтегральної мікросхеми». Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі – ГК України). Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними, з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України – положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом. Вибір способу судового захисту прав інтелектуальної власності, включаючи такі, як вилучення та знищення товаорганізатор:

рів і матеріалів, введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності, та знарядь, що використовувалися для виготовлення таких товарів, здійснюється особою, якій належить право інтелектуальної власності. Водночас перевірка відповідності цього способу допущеному порушенню і меті здійснення судового розгляду є обов’язком суду, який має приймати рішення зі справи в межах

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

ХТО ВІДШКОДОВУВАТИМЕ? Відповідальність за порушення права інтелектуальної власності у вигляді відшкодування шкоди, завданої суб’єктові відповідного права, може наставати лише за одночасної наявності таких умов: факту протиправної поведінки відповідача (зокрема, недодержання умов авторського, ліцензійного договорів, використання об’єкта права інтелектуальної власності без дозво-

«Відсутність вини порушника не звільняє його від обов’язку припинити порушення права інтелектуальної власності, а так само не виключає застосування щодо нього заходів, спрямованих на захист таких прав»

заявлених позовних вимог та з урахуванням фактичних обставин конкретної справи, беручи до уваги як можливість у той чи інший спосіб захистити порушене право, так і необхідність подальшого виконання прийнятого судом рішення. У разі коли один матеріальний об’єкт поєднує ознаки декількох самостійних об’єктів права інтелектуальної власності (знака для товарів і послуг, промислового зразка, об’єкта авторського права тощо), спосіб захисту порушеного права визначається характером такого порушення. Зокрема, з огляду на встановлений обсяг правової охорони, якщо порушник вчиняє дії з використанням промислового зразка або знака для товарів і послуг, правовласник вправі здійснювати захист способами, передбаченими для захисту прав на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності; якщо ж право на використання об’єкта інтелектуальної власності порушено діями, не пов’язаними з використанням об’єкта промислової власності, то захист може здійснюватися способами, передбаченими для захисту авторських прав, – за наявності необхідних та достатніх підстав для віднесення такого об’єкта до числа об’єктів авторського права.

лу правовласника); шкоди, завданої суб’єктові права інтелектуальної власності; причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. Доказування наявності перших трьох умов покладається на позивача. При цьому судом застосовується презумпція вини особи, яка завдала шкоду: така особа вважається винною, поки не буде доведено інше. Наявність зазначених умов має з’ясовуватися судом також і у вирішенні спорів про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення права інтелектуальної власності. Суд, зокрема, повинен встановити, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з яких підстав він у цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відсутність вини порушника не звільняє його від обов’язку припинити порушення права інтелектуальної власності, а так само не виключає застосування щодо нього заходів, спрямоУкраїна, 2012–2013

179

 ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АНАЛІТИКА

ваних на захист таких прав. Зокрема, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення, припинення дій, що порушують право інтелектуальної власності, здійснюються незалежно від вини порушника. Утім, наведене правило підлягає застосуванню лише до тих способів захисту прав, які не належать до заходів відповідальності. Відповідальність за

ності, ліцензіарові не може бути відмовлено у вимозі про стягнення плати з мотиву невикористання ліцензіатом відповідного об’єкта (якщо договір є чинним). У разі коли сторони ліцензійного договору погодили розмір зазначеної плати у формі відрахувань від доходу, сума плати може визначатися виходячи з ціни, яка за порівнюваних обставин звичайно стягується за правомірне використання об’єкта інтелектуальної власності. У визначенні ціни

«Якщо ліцензійним договором передбачено оплатне використання об’єкта права інтелектуальної власності, ліцензіарові не може бути відмовлено у вимозі про стягнення плати з мотиву невикористання ліцензіатом відповідного об’єкта (якщо договір є чинним)»

порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини. РОЗМАЇТТЯ ДОГОВОРІВ Відповідно до ст.ст. 424 і 426 ЦК України суб’єкт права інтелектуальної власності вправі в будь-який визначений законом спосіб використовувати об’єкт даного права. У разі внесення майнового права до статутного капіталу юридичної особи окрім зазначення про це в установчому договорі необхідне укладення окремого договору про передання виключного права, а у випадках, передбачених законом, – також і державна реєстрація такого окремого договору. З огляду на положення частини першої статті 1110 ЦК України ліцензійний договір, що містить умову про строк його дії, який перевищує строк чинності виключного майнового права на визначений у договорі об’єкт права інтелектуальної власності, вважається укладеним на строк, що дорівнює строкові дії відповідного майнового права. Якщо ліцензійним договором передбачено оплатне використання об’єкта права інтелектуальної влас-

180

ліцензії може застосовуватися дохідний підхід до оцінки майнових прав інтелектуальної власності, який відповідно до пункту 9 Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1185, ґрунтується на застосуванні оціночних процедур переведення очікуваних доходів у вартість об’єкта оцінки. У застосуванні положень частини другої статті 1110 ЦК України необхідно мати на увазі, що передбачена нею можливість відмови від ліцензійного договору не потребує для своєї реалізації звернення до суду (що не виключає можливості оскарження в суді обґрунтованості такої відмови). Відмова вважається такою, що відбулася, з моменту одержання ліцензіаром або ліцензіатом повідомлення про неї, якщо інше не передбачено договором. При цьому у випадку укладення субліцензійного договору ліцензіар вправі обмежити свою згоду на використання об’єкта інтелектуальної власності вказівкою про конкретних субліцензіатів або про укладення конкретного субліцензійного договору, а також про

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

можливість укладення субліцензійних договорів на використання об’єкта інтелектуальної власності лише у певний спосіб. НЮАНСИ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ Для попередження порушень прав інтелектуальної власності та для збереження доказів такого порушення можуть вживатися запобіжні заходи. Перелік запобіжних заходів установлено статтею 43-2 ГПК. Так, запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов’язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб. Чинне законодавство не містить прямих вказівок щодо місця розгляду заяви про вжиття запобіжного заходу (заходів). Згідно зі ст. 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів розглядається господарським судом, у районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії. Отже, у вирішенні питання про місце розгляду зазначеної заяви слід виходити з того, який саме запобіжний захід заявник вважає за необхідне вжити: тобто якщо йдеться про витребовування доказів, про огляд приміщень або про накладення арешту на майно, заява має подаватися до місцевого господарського суду, в районі діяльності якого знаходяться відповідно докази, приміщення або майно, стосовно яких належить провести певні дії. Заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Заява про витребування доказів має містити відомості про те, який доказ вимагається, підстави, з яких заявник вважає, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть бути підтверджені цими доказами. ГПК встановлено дводенний строк розгляду господарським судом заяви про вжиття запобіжних заходів. У разі якщо суд вважає за необхідне вчинити під

• партнер рубрики

www.asterslaw.com

ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

час розгляду заяви певні процесуальні дії, – наприклад, викликати представників заявника чи заінтересованих осіб, витребувати додаткові докази тощо, – такі дії мають відбуватися в межах зазначеного строку. Разом із заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Однак наведена норма не зобов’язує господарський суд здійснювати розсилання цих копій. Копії заяви можуть вручатися заінтересованим особам під час її розгляду, здійснюваного відповідно до статті 43-4 ГПК. Неодержання особою, щодо якої просять вжити запобіжних заходів, копії відповідної заяви або її відмова від одержання такої копії не є перешкодою для розгляду заяви. Заяву про вжиття запобіжних захо-

дів може бути розглянуто без участі особи, щодо якої просять вжити таких заходів, зокрема, коли існує вірогідність того, що будь-яка затримка у вжитті запобіжних заходів завдасть невиправної шкоди заявникові або існує ризик того, що докази про порушення права інтелектуальної власності буде знищено або втрачено. З огляду на конкретні обставини, наведені у заяві про вжиття запобіжних заходів, до числа заінтересованих осіб (окрім заявника і особи, щодо якої він просить вжити запобіжних заходів) можуть бути віднесені також особи: у яких знаходиться доказ, що його вимагає витребувати заявник; яким належить приміщення, що підлягає оглядові; у власності чи у користуванні яких перебуває майно, на яке заявник вимагає накласти арешт; інші особи, прав або

охоронюваних законом інтересів яких стосується розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів. При цьому передбачене частиною четвертою статті 43-4 ГПК зобов’язання заявника забезпечити його вимогу заставою визначено як право, а не обов’язок господарського суду. Строк, який надається господарським судом заявникові для виправлення недоліків заяви про вжиття запобіжних заходів (частина перша статті 43-5 ГПК), має бути розумно необхідним й визначається з урахуванням конкретних обставин, пов’язаних з поданням заяви і, зокрема, тривалості поштообігу. Цей строк є процесуальним і, отже, у разі необхідності може бути продовжений судом (частина четверта статті 53 ГПК) за заявою заінтересованої особи чи з власної ініціативи.

Богдан Боровик

Антон Полікарпов

Партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

Старший юрист АО Arzinger

Одним із помітних трендів 2013 року стала дедалі популярніша тема Інтернету – від стартапів до законодавчих ініціатив парламентаріїв стосовно Інтернету, від можливих санкцій США проти України через порушення авторських прав до судових процесів проти блогерів. За останні роки використання Інтернету стало повсякденною нормою у всіх сферах життя: державному управлінні, освіті, комерції, приватному житті, навіть судовій системі. І одним з основних юридичних питань, пов’язаних із Інтернетом, є саме захист прав інтелектуальної власності. Виникла нагальна потреба у пристосуванні традиційних підходів у захисті авторських прав і прав промислової власності саме до випадків їх використання в Інтернеті: від теоретичних питань, наприклад, що таке некомерційне використання знаку для товарів та послуг в Інтернеті, хто має нести відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності в Інтернеті, до практичних питань, наприклад, яким чином можливо засвідчити використання прав інтелектуальної власності на онлайн-ресурсах, аби це було прийнято судом як належний доказ. Активний розвиток юридичної практики інтелектуальної власності стосовно Інтернету відбувається одночасно у двох напрямах – через судову практику та шляхом законотворчості. І перед нами, практикуючими юристами, стоїть завдання розглядати такі питання не лише з позиції інтересів наших окремих клієнтів, а також з точки зору розвитку інститутів інтелектуальної власності та їх пристосування до такого каналу комунікації, як Інтернет. Варто брати активну участь в обговоренні судової практики, пропонуванні, обговоренні законопроектів та формуванні юридичної думки щодо використання об’єктів інтелектуальної власності в мережі Інтернет.

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

Слід визнати, що хоча кількість справ з питань захисту права інтелектуальної власності останнім часом лише зростає, на жаль, відсоток суддів, які добре розуміються в цьому напрямку, ще дуже малий. Особливо часто непорозуміння виникають в місцевих загальних судах у невеликих містах, коли чітко викладена позиція позивача стає базовою для судового рішення. Також варто зазначити, що з часом судова практика у справах з інтелектуальної власності призвичаюється до необхідності захисту прав позивача на стадії подання позову, мова йде про заходи забезпечення позову. Зокрема, суди України стали частіше приймати відповідні ухвали та забороняти вчиняти певні дії з об’єктом права інтелектуальної власності. Вказана динаміка є позитивною та сприяє збільшенню інструментів захисту в руках добросовісного інвестора. Єдине, про що наголошують суди вищих інстанцій, це те, що вимоги до забезпечення позову не повинні дублювати вимоги самого позову, інакше суд вже на стадії забезпечення позову буде вирішувати спір по суті. Крім того, неможливо не відзначити і збільшення сум, що заявляються до стягнення та в підсумку задовольняються судами в якості збитків (компенсації) у випадку порушення прав інтелектуальної власності. Це свідчить, перш за все, про те, що до українського суспільства приходить розуміння того, що інтелектуальна власність правовласника може бути ефективно захищена.

Україна, 2012–2013

181

 ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АНАЛІТИКА

САМІ ПРИПИНЯТЬСЯ! ГПК визначено і підстави припинення запобіжних заходів, утім, Кодексом не встановлено, що господарський суд має виносити ухвалу про припинення запобіжних заходів. Отже, останні припиняються в силу самої лише наявності відповідних підстав, без обов’язкового оформлення такого припинення якимось процесуальним документом. Разом з тим на практиці можливі ситуації, за яких після настання обставин, зазначених у статті 43- 9 ГПК, продовжують зберігати законну силу й залишатися обов’язковими до виконання винесені господарськими судами в порядку статті 43-2 ГПК ухвали про витребування доказів, накладення арешту на майно, що позбавляє певну заінтересовану особу (осіб) права розпоряджатися своєю власністю чи обмежує її (їх) в такому праві. У подібних випадках з урахуванням конкретних обставин господарський суд не позбавлений права і можливості винести ухвалу про припинення того чи іншого запобіжного заходу (заходів) з додержанням загальних вимог статті 86 ГПК щодо змісту ухвали. У цьому контексті Законом не передбачено можливості вжиття запобіжних заходів господарським судом апеляційної інстанції – за результатами здійснення апеляційного провадження. Відповідно до статті 43-8 ГПК оскарження ухвал щодо вжиття запобіжних заходів статтею передбачено лише в апеляційному порядку, проте згідно зі статтями 106 і 111-13 ГПК їх оскарження можливе також і в касаційному порядку. У судовій практиці виникло питання про те, чи можливий у подальшому розгляд суддею, ухвалу якого про вжиття запобіжних заходів скасовано, господарської справи за участю того ж заявника і тієї ж заінтересованої особи (осіб), але вже як сторін у справі – позивачів і відповідачів. У зв’язку з цим, згідно з роз’ясненнями ВГСУ необхідно мати на увазі, що відповідно до частини першої статті 20

182

ГПК суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його участю. Розгляд господарської справи в порядку позовного провадження не може вважатися новим розглядом стосовно провадження, здійснюваного за правилами розділу VI ГПК, а тому наведений припис статті 20 ГПК у такому разі не застосовується. АВТОРСЬКІ ПРАВА: ДОВЕДИ! Як йдеться у Постанові ВГСУ № 12, найменування юридичної особи та комерційне (фірмове) найменування, як правило, не можуть вважатися твором у розумінні статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» та бути зареєстровані й захищатися в судовому порядку саме як твір. Водночас слід мати на увазі, що розрізняльна частина такого найменування може бути фантазійним словом (неологізмом) або словосполученням, і відповідне слово (словосполучення) може виступати об’єктом авторського права. Вирішення питання щодо можливості самостійного використання частини твору (у тому числі й оригінальної назви твору) потребує, як правило, спеціальних знань, тому з цією метою суду слід згідно зі статтею 41 ГПК призначати відповідну судову експертизу. Призначаючи судову експертизу, судам слід ураховувати викладене в постановах пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» та від 23.03.2012 № 5 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності». При цьому, вирішуючи питання про призначення судової експертизи в зв’язку з необхідністю дослідження об’єктів авторського права та/або суміжних прав, господарські суди не повинні залучати як експертів чи спеціалістів осіб, пов’язаних трудовими чи договірними відносинами з суб’єктами майнових прав на відповідні об’єкти

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

авторського права та/або суміжних прав, за винятком випадків, коли інших експертів та/або спеціалістів з певних питань залучити неможливо. У разі необхідності одержання інформації про спеціальні засоби захисту об’єктів авторського права та/або суміжних прав (спеціальні позначки на примірниках творів, дисках для лазерних систем зчитування тощо) та/або ознаки справжності, які відомі лише суб’єкту зазначених майнових прав, його посадові особи та інші працівники можуть брати участь у судовому процесі на підставах та в порядку, визначених статтею 30 ГПК. Використання творів та/або об’єктів суміжних прав, – якщо інше не встановлено законом, – допускається лише на підставі передбаченого статтею 1107 ЦК України договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. При цьому господарським судам слід мати на увазі таке: майнові права, не зазначені в договорі як передані чи дозволені до використання, вважаються непереданими та недозволеними; предметом договору не можуть бути права на використання творів, які не були чинними; невиключні права, одержані за ліцензійним договором, можуть у подальшому передаватися іншим особам, якщо це прямо передбачено у первісному договорі; якщо в ліцензійному договорі на видання, опублікування чи інше відтворення твору або об’єкта суміжних прав винагорода визначається у вигляді фіксованої суми, то в договорі має бути зазначено як його істотну умову максимальний тираж твору або об’єкта суміжних прав. Примірники творів або об’єктів суміжних прав, відтворені понад установлений тираж, є контрафактними. Будь-які пробні чи технологічні тиражі повинні входити до встановленого договором розміру тиражу. З огляду на приписи статті 33 ГПК щодо обов’язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значен-

• партнер рубрики ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

ня для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: позивач повинен довести належність йому авторського права та/ або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об’єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди – розмір шкоди і причинно-наслідковий зв’язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов’язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні ним

твору та/або об’єкта суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

на використання твору та/або об’єкта суміжних прав позивачем: мають бути з’ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об’єкта такого права. Ліцензійний договір про надання дозволу на використання творів та/ або об’єктів суміжних прав вважається укладеним, якщо між сторонами досяг-

«У прийнятті судового рішення зі спору, пов’язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об’єкта суміжних прав позивачем: мають бути з’ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об’єкта такого права» презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України). У прийнятті судового рішення зі спору, пов’язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду

нуто згоди щодо всіх його істотних умов (строку дії договору; способу використання твору; території, на яку поширюється право, що надається; інших умов, щодо яких за вимогою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди).

Вирішення питання щодо можливості самостійного використання частини твору (у тому числі й оригінальної назви твору) потребує, як правило, спеціальних знань, тому з цією метою суду слід згідно зі статтею 41 ГПК призначати відповідну судову експертизу

організатор:

Україна, 2012–2013

183

 ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: АНАЛІТИКА

Правова охорона промислових зразків Правові засади охорони прав інтелектуальної власності на промислові зразки та митні заходи їх захисту – під загрозою нівелювання

Загальною метою правової охорони промислових зразків є сприяння розвитку промислового дизайну у виробництві шляхом охорони результатів творчої праці дизайнерів з орнаментального або естетичного зовнішнього оформлення виробу, який може бути тиражований у промислових масштабах. Саме тому цей об’єкт має назву «промисловий зразок», а його охорону пов’язують виключно із зовнішнім виглядом виробів, а не з їх функцією. Крім того, промисловий зразок може також виконувати рекламну чи маркетингову функцію, наприклад, коли вибір споживача буде визначатись естетичною привабливістю певного виробу за умови, що технічні характеристики продуктів різних виробників та їх ціна є порівняно однаковими. Національне законодавство визначає промисловий зразок як результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання (ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (далі – Закон)) та встановлює, що правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності (п. 1 ст. 5 Закону). Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим (п. 1 ст. 6 Закону). Згідно із ч. 2 ст. 461 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) об’єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Закон уточнює це визначення, зазна184

чаючи, що ці об’єкти повинні бути призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб (п. 2 ст. 5 Закону). Відповідно до законодавства права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчуються патентом. Патент видається за результатами формальної експертизи заявки на реєстрацію промислового зразка і під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту (ст. 18 Закону), тобто без проведення експертизи по суті та перевірки відповідності заявленого промислового зразка вимогам надання йому охорони. Разом з тим патент на промисловий зразок надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом та право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу (ст. 20 Закону). На сьогодні в Україні існує розвинена практика отримання патентів на непатентоспроможні промислові зразки, які відтворюють давно відомі вироби та надають право їх новоявленим правовласникам забороняти іншим виробникам їх використовувати. Такі дії по суті своїй становлять зловживання правом, а отже, не допускаються відповідно до положень статті 13 Цивільного кодексу України, так само, як недопустимим є використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. Однак це не стримує недобросовісних суб’єктів господарювання. Відтак на

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Антоніна Пахаренко-Андерсон Керуючий партнер патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», патентний повірений України, юрист сьогодні найтиповішою схемою блокування доступу на ринок конкурентам в Україні є отримання патенту на непатентоспроможний промисловий зразок та включення відомостей про нього до митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, що дає змогу його власнику перешкоджати імпорту продукції іншим особам та відкриває для нього доступ до інформації про ринок, зокрема про обсяги імпорту. Цією схемою дуже активно почали користуватися після прийняття нової редакції Митного кодексу України від 13.03.2012 року. Відповідно до норм оновленого Митного кодексу після реєстрації у митному реєстрі об’єкта права інтелектуальної власності на підставі даних такого реєстру митні органи вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів, що можуть містити охоронювані законодавством України об’єкти інтелектуальної власності. Таким чином, реєстрація у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності дає

• партнер рубрики ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

змогу власникам патентів на непатентоспроможні промислові зразки вчиняти дії, спрямовані на запобігання ввезенню на митну територію України товарів, що підпадають під обсяг правової охорони, який встановлений цим патентом, іншими суб’єктами господарювання. На практиці це означає, що власник непатентоспроможного промислового зразка має право заборонити імпорт на територію України подібного виробу своїм конкурентам, і це забезпечує йому перевагу над усіма іншими суб’єктами господарювання, які здійснюють свою господарську діяльність в певному сегменті ринку. Окрім цього, існуюча система реєстрації промислових зразків в Україні та породжені нею недобросовісні дії низки суб’єктів породили ланцюгову реакцію, коли подібні дії вчиняються не з метою створення перешкод іншим особам, а для захисту власного становища на ринку. Внаслідок цього на сьогоднішньому ринку виникла та впроваджується порочна недобросовісна практика. А саме: з метою запобігання призупинення митного оформлення на підставі порушення прав третіх осіб та усунення перешкод для власного виходу на ринок з продукцією, аналогічною промисловим зразкам, внесеним до митного реєстру, суб’єкти ринку змушені реєструвати власні аналогічні промислові зразки та також вносити їх до митного реєстру. Як наслідок, і Державний реєстр промислових зразків України, і митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності містять тотожні реєстрації непатентоспроможних промислових зразків, власниками яких є різні особи. Таким чином, фактично нівелюються правові засади системи охорони об’єктів інтелектуальної власності, а також цілі й завдання митних заходів захисту їхніх прав. При цьому єдиним механізмом визнання недійсним патенту, виданого на промисловий зразок, який не відповідає вимогам надання охорони або який був заявлений на реєстрацію з порушенням прав третіх осіб, залишаорганізатор:

ється звернення до суду з позовом про визнання патенту недійсним. Зрозуміло, що за умов, коли єдиним засобом захисту порушених прав та інтересів є судовий захист, здійснення якого потребує значних затрат часу та коштів, ризики понесення збитків та втрати власної долі ринку для інших суб’єктів господарювання є дуже високими. Водночас обсяг заходів забезпечення позову у формі попередніх судових заборон є обмеженим з огляду на презумпцію чинності патенту.

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

правники, національні та мультинаціональні компанії, які здійснюють свою діяльність на ринку України, неодноразово привертали увагу професійних, урядових, дипломатичних кіл до цієї проблеми. Що ж необхідно зробити, щоб виправити ситуацію? Необхідно внести зміни до положень щодо надання патентної охорони на промислові зразки та законодавчо закріпити такі норми: – з метою надання можливості подання заперечень третіми особами

«Питання недосконалості правової системи охорони промислових зразків в Україні упродовж тривалого часу є одним із центральних предметів дискусій на міжнародному рівні» Однак навіть визнання такого патенту недійсним у судовому порядку не означає, що справедливість відновлена. У своїй практиці ми зіткнулися із ситуацією, коли в той час як у суді знаходиться справа про визнання патенту недійсним, відповідач (власник такого патенту) подає нову тотожну заявку на такий самий промисловий зразок і отримує на нього патент. Відтак, особа, яка намагається визнати такий патент недійсним у судовому порядку після завершення провадження у справі та винесення судом рішення, змушена буде знову звертатися до суду для визнання нового патенту недійсним, і так до нескінченості. При цьому, з огляду на преюдиційність рішень, недобросовісні набувачі прав на непатентоспроможні промислові зразки винаходять різні правові схеми, які дають їм змогу затягувати боротьбу, наприклад реєструють патент на ім’я фізичної замість юридичної особи, і як наслідок спір є підсудним іншому (у даному випадку загальному, а не господарському) суду. Питання недосконалості правової системи охорони промислових зразків в Україні упродовж тривалого часу є одним із центральних предметів дискусій на міжнародному рівні. Українські

проти надання правової охорони промисловим зразкам, що не відповідають критерію новизни або порушують права третіх осіб, після закінчення проведення формальної експертизи заявки на промисловий зразок передбачити публікацію відомостей про заявки для проведення патентним відомством експертизи по суті в межах наданих матеріалів та враховувати результати експертизи під час підготовки остаточного висновку; – рознести у часі прийняття патентним відомством рішення щодо видачі патенту на промисловий зразок і видачу самого патенту, для того щоб надати можливість оскарження рішення щодо видачі патентів на промисловий зразок в Апеляційній палаті Державної служби інтелектуальної власності України не лише заявникам, а й іншим зацікавленим особам. Упровадження зазначених законодавчих змін дасть можливість забезпечити належний захист прав інтелектуальної власності та інтересів учасників ринку і вирішити низку складових цілого комплексу проблем, що знижують інвестиційну привабливість українського ринку, а також ступінь захисту інвесторів та інших компаній, які здійснюють свою діяльність на ньому. Україна, 2012–2013

185

 ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ІНТЕРВ’Ю

Одне зайве слово у формулі винаходу може звести нанівець весь патент Компанії, перш ніж здійснювати захист прав інтелектуальної власності, потрібно чітко розписати всі аспекти можливого використання об’єктів інтелектуальної власності, а потім розробляти стратегію, зважаючи на ці аспекти ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пані Маріє, на які обов’язкові умови варто звернути увагу правовласнику для ефективного захисту прав у сфері інтелектуальної власності в нашій країні? – Основою ефективного захисту прав інтелектуальної власності є комплексний підхід. Для багатьох компаній однієї реєстрації торговельної марки недостатньо. Насамперед потрібно виявити всі об’єкти права інтелектуальної власності, що належать компанії, – торговельні марки, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, об’єкти авторського та суміжних прав тощо. Після цього потрібно визначитися з поточним станом захисту (захищені чи ні, спосіб захисту), з цілями подальшого використання об’єктів (планується використання тільки в Україні чи в інших країнах, самостійне використання чи надання користування правами третім особам) і потім вибудовувати стратегію захисту прав інтелектуальної власності. Слід зазначити, що дрібниць у цій сфері не буває. Одне зайве слово у формулі винаходу може звести нанівець весь патент. Тому в даному випадку потрібно не тільки вибудувати стратегію захисту прав інтелектуальної власності, а й не 186

Марія Ортинська Директор патентно-юридичної компанії IPStyle, патентний повірений України забувати про всі деталі – патентний переклад, обсяг патентної охорони, строки подачі заяв про пріоритет, строки продовження дії охоронних документів. Які складнощі найчастіше виникають у компаній при захисті своїх прав у галузі інтелектуальної власності? Що б Ви порадили, аби їх уникнути? – Головною проблемою, на мою думку, є зловживання правами інтелектуальної власності. Бувають випадки, коли,

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

наприклад, міжнародна компанія, яка бажає вийти на ринок України, із подивом дізнається, що її продукція вже запатентована іншої особою. Звичайно, такі патенти можна визнати недійсними, але це потребує певного часу. Що ж стосується українських компаній, то складнощі виникають зазвичай при розробці стратегії захисту. Наприклад, компанія захищає авторським правом комп’ютерну програму, проте бажано ще й захистити суть –

• партнер рубрики ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

технічне рішення, що лягло в основу комп’ютерної програми. Також українські заявники не завжди знають про обмежені строки для подачі заявок на отримання патентів на винаходи (корисні моделі) до патентних відомств інших країн. На мою думку, компанії, перш ніж здійснювати захист прав інтелектуальної власності, потрібно чітко розписати всі аспекти можливого використання об’єктів інтелектуальної власності, а потім розробляти стратегію, зважаючи на ці аспекти. Які основні світові тенденції розвитку галузі права інтелектуальної власності? – 2013 рік для багатьох країн є роком революційних змін у галузі патентування. Наприклад, у США набирають чинності зміни, які називають найглобальнішими за останні 50 років. Загалом можу виділити три основні тенденції: – боротьба з патентними тролями. Так, навіть президент США Барак Обама різко висловився щодо цих неказкових героїв, зазначивши, що «є компанії, які нічого не виробляють, а лише крадуть чужі ідеї й пізніше вимагають гроші, використовуючи патент, … що і є основною проблемою американської патентної системи». Наразі патентна система США переживає значні зміни, що передусім пов’язані з боротьбою з патентними тролями; – обмеження патентування бізнесметодів. У чималій кількості країн і раніше було важко запатентувати так звані бізнес-методи, проте на сьогодні це стає зробити ще складніше; – кооперація держав у галузі захисту прав інтелектуальної власності. Так, останнім часом Індія та Мексика приєдналися до Мадридської системи міжнародної реєстрації торгових марок. А в Європейському Союзі запроваджують дві нові системи – унітарний патент (патент, що діятиме без валідації на території всіх країн ЄС) та унітарна патентна система (передбачає створення суду, рішення організатор:

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

якого будуть обов’язковими на терито- чити до формули ті ознаки, які достатні рії всіх країн, що підписали відповідний для досягнення технічного результату, Договір). а з іншого – виключити всі ті, які будуть звужувати охорону. Ефективна робота у Яким чином в Україні можуть цьому напрямі досягається саме в синерзахистити свої права на інтелектуаль- гічній роботі юридичних і технічних спену власність громадяни ЄС? ціалістів. – Громадяни ЄС, як і громадяни Складністю в захисті технічних будь-якої іншої країни, мають право рішень є й територіальний характер подати заявки на реєстрацію торго- патентів – компаніям доводиться подавельних марок, патентування винаходів, вати заявки до патентних відомств країн, корисних моделей, промислових зраз- що його цікавлять. Досить часто заявників. Звичайно, вони повинні реалізувати кам важко визначитися, в яких країнах свої права через патентного повіреного буде популярний і затребуваний винаУкраїни, який обізнаний з тонкощами хід, а в яких – ні. На допомогу прихонаціонального законодавства, знає укра- дить процедура патентування відповідно їнську мову та є фахівцем у відповідній до Договору про патентну кооперацію. галузі. Слід зазначити, що збори за дії, Згідно з Договором можна подати одну пов’язані з охороною прав на об’єкти міжнародну заявку і потім протягом 30 інтелектуальної власності, є однакови- (31) місяців подати заявки в патентні ми для резидентів і нерезидентів України, відомства тих країн, які йому дійсно за винятком державного мита за видачу потрібні. охоронних документів. Яким вимогам повинні відповідати Наскільки поширене використан- технічні рішення компанії, щоб, у разі ня такого інструменту, як Договір про виникнення посягань з боку третіх осіб, патентну кооперацію в Україні та світі? мати право на правову охорону? – Перед патентуванням ми реко– У світі досить багато заявників використовують Договір про патентну мендуємо всім заявниками проводикооперацію. Так, у 2012 році було подано ти патентні пошуки, у результаті яких понад 194 000 заявок. «Хіт-парад» найак- можна дослідити рівень техніки і визнативніших країн очолюють США, Японія, чити, наскільки доцільно патентувати технічне рішення. Німеччина та Китай. Що ж стосується України, то минуВ Україні технічне рішення можливо лого року в Україні кількість заявок, запатентувати як винахід або корисну поданих відповідно до цього Договору, модель. Корисна модель повинна відпозменшилася. Для порівняння: у 2011 році відати критерію новизни та промислової таких заявок було подано 141, а у 2012- придатності, а винахід – ще й винахідму – 109. На мою думку, це пов’язано не з ницькому рівню. Слід зазначити, що в тим фактором, що немає чого патентува- Україні заявки на корисні моделі проти, а з незнанням українських заявників ходять лише формальну експертизу, про можливості та переваги, які надає тому відповідність заявленого технічпатентування відповідно до Договору ного рішення вищевказаним критеріям про патентну кооперацію. не перевіряється. Незважаючи на відсутність експертизи по суті, ми відмовляєЗ якими проблемами доводиться мо клієнтів від зловживання правами і стикатися компаніям при захисті своїх патентування цілком очевидних рішень. прав на технічні рішення? Що ж стосується заявок на винаходи, – Однією з проблем є якісна підготов- то вони проходять експертизу по суті, і ка документів. Як відомо, обсяг право- зловживань в цьому випадку зазвичай вої охорони винаходу визначається його мало, а, відповідно, і можливих посягань формулою. З одного боку, потрібно вклю- третіх осіб. Україна, 2012–2013

187

 ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ: ІНТЕРВ’Ю

Інтелектуальна власність – запорука конкурентних переваг Нині український ринок потерпає від недобросовісних дій низки суб’єктів щодо реєстрації непатентоспроможних промислових зразків і корисних моделей

✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Чим зумовлена популярність і стрімкий розвиток українського ринку інтелектуальної власності? – За своєю суттю права інтелектуальної власності – це виняткові монопольні права, які є найважливішим засобом перетворення нематеріальних активів на необхідні на ринку товари і послуги, а отже, вони створюють додану вартість і стимулюють економічне зростання. Результати творчої праці, отримавши правову охорону як об’єкти інтелектуальної власності, стають умовою конкурентоспроможності в сучасній економіці для будь-якої компанії. Саме тому система інтелектуальної власності розвивається такими швидкими темпами в усьому світі й в Україні зокрема, з огляду на те, що наша країна є сьогодні повноцінним учасником глобальної економіки. Як, на Вашу думку, така популярність свідчить про те, що українське суспільство цілком навчилося користуватися правами інтелектуальної власності? – На жаль, українське суспільство ще не повною мірою навчилося користуватися результатами своєї творчої праці, комерціалізувати свої новації, не усвідомило ролі інтелектуальної власності не

188

Олександр Пахаренко Партнер патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», патентний повірений України, адвокат тільки для розвитку свого бізнесу, але й для розвитку економіки нашої держави. Звідси й зневага до чужих прав, процвітання ринку піратських і контрафактних товарів. Водночас, в умовах сьогоднішньої економіки, заснованої на знаннях, інтелектуальна власність найчастіше є єдиним цінним активом будь-якої компанії.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Необхідно популяризувати права інтелектуальної власності серед всіх верств населення, проводити освітні та просвітницькі заходи. І починати треба зі шкіл, щоб молоде покоління вже з перших своїх самостійних кроків навчалося творчо підходити до вирішення будьяких питань, поважало свою і чужу творчу працю.

• партнер рубрики ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Які головні тенденції у сфері надання послуг з інтелектуальної власності характеризують минулий 2012 рік? – З 01.06.2012 р. набрала чинності нова редакція Митного кодексу України від 13.03.2012 р., нормами якої, зокрема, розширено перелік об’єктів права інтелектуальної власності, щодо яких правовласники можуть подати заяву про внесення до митного реєстру; скасовано грошову заставу при реєстрації цих об’єктів у митному реєстрі; запроваджено спрощену процедуру знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності у досудовому порядку. У зв’язку з цим ми отримали можливість захистити права наших клієнтів на винаходи і корисні моделі при переміщенні фармацевтичних продуктів та агрохімікатів через митний кордон України. Також наша компанія надала правову допомогу десяткам правовласників відомих брендів у митному захисті їхніх прав та вчиненні всіх необхідних дій у разі зупинення товару, що може порушувати права інтелектуальної власності, та його подальшого знищення за спрощеною процедурою. У тісній співпраці з правоохоронними органами минулого року досить успішно припинялися спроби розповсюдження на території країни контрафактних товарів, серед яких парфумерна, косметична і текстильна продукція, взуття, тютюнові вироби, картриджі, агрохімікати, насіннєвий матеріал, біжутерія, дорогоцінне каміння, скло, мастила, технічні вироби, упакування, годинники. На жаль, сьогодні в Україні підроблюється абсолютно все: жоден сегмент ринку не залишається без уваги груп, що займаються виробництвом і розповсюдженням підробок, а тому виключення з санкцій ст. 229 КК України покарання у вигляді виправних робіт і позбавлення волі за порушення прав на торговельні марки, на нашу думку, є все ж таки передчасним для нашого суспільства. Поки українці не усвідомлять, що незаконне використання об’єктів права інтелектуальної власності фактично є крадіжкою, «гуманізувати» організатор:

відповідальність за такі правопорушення не варто, зважаючи на те, що виправні роботи і позбавлення волі в якості покарання є потужним стримуючим фактором для порушників. Дедалі частіше наші клієнти почали звертатися не тільки з питаннями інтелектуальної власності, а й з глобальними правовими, пов’язаними з виходом компанії на відповідний ринок та оцін-

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

інтелектуальної власності. Як виправити цю проблему? – Дійсно, нині наш ринок потерпає від недобросовісних дій низки суб’єктів щодо реєстрації непатентоспроможних промислових зразків і корисних моделей, що породило цілий комплекс проблем, які знижують інвестиційну привабливість українського ринку, а також ступінь захисту інвесторів та інших ком-

«У тісній співпраці з правоохоронними органами минулого року досить успішно припинялися спроби розповсюдження на території країни контрафактних товарів»

кою можливих ризиків. Компанії не просто бажають зареєструвати торговельні марки, промислові зразки чи винаходи, а зацікавлені в комплексному підході до захисту свого бізнесу, тому замовляють повний due diligence інтелектуальної власності своєї компанії. Такий підхід дозволяє нашим клієнтам оцінити можливі ризики при реєстрації, придбанні, використанні та подальшому захисті об’єктів інтелектуальної власності, сформувати «портфель» прав інтелектуальної власності компанії і в подальшому успішно конкурувати на ринку. Ми не втомлюємося повторювати своїм клієнтам, що інтелектуальна власність – це приватне право, а тому кожен правовласник повинен сам захищати свої інтереси. Держава лише надає мінімальне законодавче регулювання, а далі вже справа компанії, чи буде вона відстежувати порушення своїх прав інтелектуальної власності. Саме тому 2012 рік охарактеризувався значною кількістю господарських справ, пов’язаних із порушенням прав на винаходи, промислові зразки, торговельні марки. Світова економіка вже давно перетворилася на арену гострої конкурентної боротьби, яка не завжди ведеться чесно і цивілізовано. Ось і на українському ринку сьогодні, на жаль, процвітає зловживання правом на об’єкти

паній, які здійснюють свою діяльність на ньому. На наш погляд, у цій ситуації від державної політики, від державних рішень залежить, як швидко вдасться вирішити цю проблему. Для виправлення окресленої проблемної ситуації ці питання були обговорені професійною громадськістю, вироблені відповідні пропозиції і направлені до Державної служби інтелектуальної власності України. На нашу думку, насамперед необхідно внести зміни до положень щодо надання патентної охорони на промислові зразки та корисні моделі, якими передбачити можливість подання заперечень третіми особами проти надання правової охорони тим об’єктам, які не відповідають критеріям патентоспроможності або порушують права третіх осіб, і надати можливість оскарження рішення щодо видачі патентів на промислові зразки та корисні моделі в Апеляційній палаті Державної служби інтелектуальної власності України не лише заявникам, але й іншим зацікавленим особам. Ми оптимісти, а тому віримо, що дуже скоро на українському ринку об’єкти інтелектуальної власності будуть використовуватися лише задля забезпечення добросовісних конкурентних переваг, а не з метою створення нечесних перешкод для виходу на ринок підприємств-суперників. Україна, 2012–2013

189

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Земельне право в Україні: стан та розвиток АПК Протягом останнього року земельне законодавство зазнало суттєвих змін. Так, активно обговорюється запровадження ринку земель, для чого власне вже діє Державний земельний банк. Іншим нововведенням стало запровадження нових процедур при реєстрації права власності на земельні ділянки, що в свою чергу на початкових етапах потягнуло за собою низку питань та проблем ✍ Володимир Бездітний, «Юридична газета»

На сьогодні низка чинників виводить Україну з ряду інвестиційно привабливих держав. До проблемних відносяться питання корумпованості, складності податкової системи та суттєве податкове навантаження, слабкість механізмів забезпечення ринкових прав і свобод інвесторів, а також низький рівень захисту інвесторів, обмеженість у залученні іноземних інвестицій до приватизації публічних об’єктів, у тому числі й земельних ділянок. Земельне питання досить гостро стоїть в урядових колах, позаяк іноземні інвестиції позитивно вплинуть на формування бюджетних коштів, а земля здобуде гідного власника. Та коли справа доходить до реалізації задуманого, постає безліч проблем. Порівняно недавно Кабінет Міністрів передав на розгляд Верховної Ради проект закону «Про ринок землі», однією з умов якого визначено те, що право власності на земельні ділянки зможуть мати крім держави і її громадяни. Та в наступних статтях можна знайти пункт про те, що власниками таких земельних ділянок можуть бути й іноземці, за умови отримання дозволу від Кабінету Міністрів. Як вплине цей закон на приплив інвестицій в Україну? Чи можна розраховувати на поліпшення інвестиційного клімату в агропромисловій галузі? Відповіді неоднозначні: експерти аргументують своє бачення реформи

190

розвитком агрохолдингів, які, як відомо, є рентабельнішими, використовують нові технології і дбають більше про власний прибуток, ніж про наслідки та результати впливу на середовище від їхньої діяльності. А представники влади коментують це питання так, що реформа дасть можливість розвиватися і малим формам сільськогосподарського бізнесу – фермерським господарствам. Світова практика показує необхідність сільськогосподарського ринку у фермерських господарствах, заснованих на особистій праці, та кооперації таких господарств, що є кращим показником для залучення іноземних інвестицій. З одного боку, великим гравцям ринку – аграріям інвестиційний потік вигідний, якщо його спрямовано безпосередньо на їхню діяльність, а з іншого – виступають дрібні фермерські господарства, для яких іноземні інвестиції становитимуть конкуренцію через потужніше фінансування. З точки зору економіки потрібно врахувати постійну необхідність наповнення державного бюджету, оскільки надходження з резидентів не вельми втішають та ще й з кожним роком зменшуються. Виходом з такої ситуації буде впровадження нової процедури із залученням іноземних інвесторів, для яких земля вже не перший рік є предметом обговорення та планування розвитку агробізнесу. Законом України «Про ринок земель» передбачається, що власниками земельних ділянок сільськогос-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

подарського призначення можуть бути: громадяни України (кожному не більше 2100 га, а в деяких регіонах і менше), держава в особі уповноважених органів та іноземці, у випадку отримання дозволу Кабінету Міністрів після розгляду ним клопотання та пакета документів, що допоможе ідентифікувати майбутнього власника землі та дані земельної ділянки. Як свідчать результати опитування серед іноземців, які проживають в Україні та ознайомлені з місцевими способами ведення переговорів з державними органами, після ознайомлення з положеннями земельної реформи щодо набуття права власності на земельну ділянку першим питанням було: «А скільки це коштуватиме?». Утім, краще розглянути та проаналізувати питання інвестицій в українські землі на практиці. На сьогодні іноземці також можуть мати у власності земельні ділянки будь-якого призначення через застосування певних господарських операцій. Не виключено, що в майбутньому вони будуть зацікавлені в отриманні урядового дозволу, оскільки це, у свою чергу, потягне за собою додаткову звітність та створення ще одного контролюючого органу (такий висновок дозволимо собі зробити після аналізу законодавства інших країн). Контроль на предмет та способи використання земельних ділянок орендарем (або власником) – іноземцем також потрібно не тільки вдосконалити, а й закріпити за певним держаним органом. Відомий факт, що землі України є ідеальними

• партнер рубрики

www.imgpartners.com.ua

ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

для вирощування технічних культур (наприклад, ріпаку), чим активно користуються недобросовісні орендарі та власники. При неправильній сівозміні (або у разі відсутності такої) технічною культурою можна виснажити земельну ділянку до рівня пустелі, а для відновлення потрібні будуть десятки років. У результаті вислів: «Україна – житниця Європи» втратить актуальність. Тому необхідно ввести до числа законодавчих актів земельної реформи і примірний порядок та інструкцію з користування земельною ділянкою. Одним з елементів ефективного функціонування земельних відносин є земельний ринок, який нині став гарячою темою для обговорень. Щодо ринку землі думки вчених та практиків розходяться. Одні стверджують, що такий ринок існує і на сьогодні, коли Закон України «Про ринок землі» ще не набрав чинності, оскільки мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення не безмежний, а тому категорії земель, що не підпадають під дію ст. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України, можна вважати повноцінним об’єктом ринку. Інші наводять дані Державного земельного кадастру: загальна площа земель України становить 60,35 млн га, з яких 41,8 млн га (69,3% території) – землі сільськогосподарського призначення

Дмитро Кисельов Старший юрист МЮФ BEITEN BURKHARDT

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

(у тому числі рілля – близько 33 млн га). Тобто близько 70% земель в Україні de jure лишаються поза ринком. Також відомі дані: відумерлої спадщини 1,8 млн га сільськогосподарських земель, невитребуваних паїв, які використовуються нераціонально або взагалі не використовуються, – 1,4 млн га. Чи можна вважати такий ринок повноцінним та економічно ефективним? Для вирішення цього питання й було

Значна кількість невдоволення виникає після ознайомлення зі статтями нового закону про земельний ринок щодо набуття власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Адже власниками земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути громадяни України та лише окремий вид юридичних осіб – фермерські господарства. Також передбачена процедура отримання права

«Основна перевага оренди землі не зміниться – земля залишається у власності українського народу і дає з цього прибуток, а інвестор впевнено може працювати на землі протягом тривалого часу» розпочато земельну реформу, одним з основних питань якої є зняття мораторію на продаж землі, тобто надання можливості громадянам повністю реалізувати своє конституційне право на землю в частині вільного розпорядження земельною власністю. Проект закону «Про ринок землі» містить низку положень, які законодавчо врегулюють порядок продажу землі, а після прийняття такого закону автоматично вносяться зміни й до інших нормативно-правових актів, які регулюють земельні відносини (Земельний та Цивільні кодекси в тому числі).

З 1 січня 2013 року в Україні запрацював Державний земельний кадастр (далі – ДЗК), якого так довго очікувало суспільство. Безумовно, введення в дію такого інструменту, як відкритий кадастр, є великим кроком для досягнення прозорості в земельних правовідносинах. Саме прозорості та чіткості при здійсненні прав на землю не вистачає в Україні. Однією зі складових частин ДЗК є відкрита кадастрова карта, в якій зібрано величезний масив інформації щодо земель України. Як все нове, новий інструмент містить певні недоліки та недоробки, які мають бути усунені, як запевняють керівники Держземагентства, найближчим часом. Однак на практиці ми стикаємося з ситуаціями,

власності на земельні ділянки с/г призначення для іноземців, але питання такого масштабу будуть вирішуватися безпосередньо Кабінетом Міністрів України з урахуванням «створення сприятливих зовнішньоекономічних умов для соціально-економічного розвитку України та запобігання втручанню у внутрішні справи України і відвернення посягань на її державний суверенітет і територіальну цілісність». Тобто міф про іноземців – масових скупників земель – можна розвіяти, а іноземці, які виявили бажання купити землю в Україні, мають змогу собі це дозволити й при чинному

коли деякі моменти вкрай важко виправити чи внести до ДЗК. Це насамперед стосується земельних ділянок, які не були зареєстровані в Державному реєстрі земель, а також виправлення виявлених помилок щодо меж ділянок. Виходячи з практики та букви закону єдиним шляхом виправлення помилок стосовно меж земельних ділянок є складання технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). А це, у свою чергу, означає значні витрати для власників ділянок, оскільки середня вартість такої документації для фізичних осіб становить близько 5000 гривен, що є суттєвою сумою для багатьох українців. На нашу думку, проблема складається

в недоробках технічного характеру, тому що дані з Державного реєстру земель автоматично переносилися до ДЗК, а існуючі технічні засоби не забезпечили відповідність даних з багатьох причин (одна з них – наявність великої кількості систем координат та приведення їх до єдиного значення). У будь-якому разі, з’явлення відкритої системи ДЗК є прогресивним та позитивним кроком у розвитку земельних відносин, і на сьогодні державні органи мають сконцентруватися на виправленні технічних помилок та недоліків, а також оперативно приймати необхідні доповнення до нормативних актів, щоб ця система запрацювала в повному обсязі.

Україна, 2012–2013

191

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

законодавстві, і при запропонованих змінах. Актуальним залишається й питання оренди земельної ділянки. У запропонованому проекті спостерігаються зміни до Цивільного кодексу. Автор змін пропонує визначати не тільки максимальний термін оренди земельних ділянок для сільськогосподарських потреб, який на сьогодні становить 50 років, а й встановити мінімальним термін оренди – 20 років. При заглибленні в суть даного питання можна дійти висновку: основна перевага оренди землі не зміниться – земля залишається у власності українського народу і дає з цього прибуток, а інвестор впевнено може працювати на землі протягом тривалого часу. До речі, про прибуток від земель, маючи у власності земельну ділянку з цільовим призначенням «товарне сільгоспвиробництво», далеко не кожний у змозі забезпечити повноцінне виробництво, тому єдиним способом залишається здавати в оренду таку ділянку. Річною платою за таку оренду можуть бути кількасот гривень або два мішки пшениці, як результат невдоволення власника та відсутність можливості продажу земельної ділянки або отримання кредиту в банку під заставу землі. Звертаючись до практики країн Європейського Союзу, можна побачити неоднорідну тенденцію розвитку земельного ринку. Для прикладу, в Болгарії земельна реформа було розпочато в 1991 році з прийняттям закону «Про власність і користування сільськогосподарською землею», яким ліквідували колгоспи, а державну політику було спрямовано лише на великі сільськогосподарські підприємства. Сприяла розвитку великих с/г підприємств і торгівля землею через аукціони. Результатом такої політики є діяльність на території Болгарії декількох великих підприємств, які спеціалізуються виключно на с/г продукції, а діяльність малих фермерських господарств фактично стала неможливою. Яскравий приклад проведення земельної реформи, що супроводжу-

192

валася широким застосуванням механізмів оренди, має і Чехія. Частка орендованих земель у землекористуванні країни сягає 50%. Державна політика країни у цій сфері спрямована на розвиток довготермінової оренди та формування передумов для роботи орендарів як безпосередніх виробників сільськогосподарської продукції. Для цього вживають таких заходів: довготерміновий договір оренди із ускладненим механізмом передчас-

зможуть купувати будь-які землі сільськогосподарського призначення; – у разі необхідності змінити цільове призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення. А для державних органів важливою порадою буде проведення технічної інвентаризації вільних земель і виключення їх зі складу земель сільськогосподарського призначення шляхом переведення до числа земель інших категорій. Ці дії необхідні у зв’язку з тим,

«При первинній реєстрації земельної ділянки виникає необхідність розробки технічної документації, на що потрібно отримати дозвіл, і тільки потім розробляти технічну документацію» ного його розірвання; преференції стосовно викупу землі у землевласників за умови довготермінової оренди укладання договорів оренди не з конкретними землевласниками, а з їх об’єднаннями тощо. Оскільки більшості селян купівля землі не до снаги, у країні діють спеціальні програми з надання їм довготермінових безвідсоткових кредитів. З метою забезпечення сільськогосподарських товаровиробників необхідними коштами в Чехії створено систему іпотечного кредитування. Одним з основних завдань іпотечних банків є випуск боргових зобов’язань та надання довготермінових кредитів під заставу землі. Проаналізувавши норми запропонованого законодавства та закордонну практику, можна зробити висновки і запропонувати наступні кроки для усунення можливих у подальшому негараздів: – підприємствам, які не є фермерськими господарствами, але орендують земельні ділянки, варто знати, що після 1 січня 2012 року їх переважні права як орендарів не діятимуть; – зацікавленим особам варто створювати фермерські господарства, попередньо придбавши земельну ділянку, оскільки лише фермерські господарства

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

що саме зараз районні, а іноді й обласні адміністрації наділені повноваженнями використовувати і змінювати призначення сільськогосподарських земель за межами населених пунктів, крім ріллі та особливо цінних угідь, оскільки адміністраціям буде заборонено продавати землі сільськогосподарського призначення державної, а право продажу перейде до органів Державного земельного агентства. Підтверджується практикою відсутність вільного на 100% ринку земельних ділянок. Держава повинна контролювати доцільність і відповідність використання земельних ділянок за цільовим призначенням та зобов’язувати у разі необхідності використовувати землю максимально ефективно без порушення екологічних норм, за яке має наставати належна відповідальність. РЕЄСТРАЦІЯ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ Про новини законодавства у сфері нерухомості говорять досить тривалий час, однак про практику застосування нових норм на сьогодні обмаль матеріалів. Це спричинено, скоріше, тим, що саме зараз встановлюються загальні правила. Однією з ключових змін експерти відзначають набрання чинності

• партнер рубрики

www.imgpartners.com.ua

ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

Законом України «Про державний земельний кадастр» та публікація в Інтернеті публічної кадастрової карти. Сам факт показу кадастрової карти в Інтернеті є суттєвим кроком уперед, оскільки нарешті за 20 років земельної реформи люди можуть побачити реальну картину змін. Те, що кадастрова карта – елемент, складний у технологічному розумінні, не викликає сумніву. І все ж окрема частина спеціалістів заявляє, що варто опублікувати інформацію про власників земельних ділянок. Це потрібно для врегулювання таких ситуацій, як накладення меж земельних ділянок, невідповідність у розмежуванні тощо. На сьогодні в реєстраторів, що працюють із земельними ділянками, виникає дуже багато питань, у багатьох випадках вони не знають, як проводити окремі операції. За великим рахунком, вони зараз ще навчаються. Крім того, сама система працює з перебоями, а більш-менш активні заходи в системі почали відбуватися лише нещодавно, а до цього реєстраційні дії фактично не проводились. Звичайно, поки що залишається відкритою низка питань. Зокрема, Держземагентство отримало розпоря-

Микола Струць Молодший партнер АК IMG Partners

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

дження щодо реєстрації земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, проте як реалізувати дане повноваження, ніхто не знає. Тож на сьогодні сільськогосподарські виробники, фермери, які орендують земельні ділянки в держави, потрапили в ситуацію, коли просто не можна підписати договір оренди. Як результат у подальшому ми спостерігаємо зменшення доходів до бюджету, а також використання земель без належного оформлення документів. Це питання потребує негайного рішення. Проблема може виникнути і у великих сільськогосподарських компаній, що орендують землі в населення. Зараз на земельні ділянки, що оформлені до 2004 року та не отримали кадастрові номери, фактично не можна легально зареєструвати договори оренди. У такому разі власник земельної ділянки повинен зареєструвати свої права в Державній реєстраційній службі й цю земельну ділянку має бути внесено до кадастру, для чого потрібно пройти витратну і довготривалу процедуру. Результат – сільськогосподарські виробники не можуть зареєструвати земельні ділянки або договори на земельні ділянки.

Оскільки земля – це наше головне багатство, земельні спори в Україні завжди були надзвичайно актуальними. Тенденція до зростання їх кількості особливо поширилася після реорганізації КСП. Систематичне внесення змін до законодавства в цій галузі породжує нові підстави та предмети спору. Але найактуальнішими на сьогодні залишаються спори щодо права власності та права користування землею. Так, з 1 січня 2013 року набрали чинності два закони України – «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державний земельний кадастр» у частині реєстрації земельних ділянок та прав на них. Цими законами змінено порядок набуття прав на земельну ділянку. Відтепер право на землю виникатиме лише з дня його реєстрації в державному реєстрі прав

Загалом процедура реєстрації зберігається. Проте частину документів потрібно буде готувати нотаріусу, який власне проводитиме операцію з реєстрації. Зокрема, при первинній реєстрації земельної ділянки виникає необхідність розробки технічної документації, на що потрібно отримати дозвіл, і тільки потім розробляти технічну документацію. Відповідно до попереднього законодавства технічна документація погоджувалась у 5–7 інстанціях. Згідно з новим законом кількість інстанцій скоротилася до однієї, але згодом був прийнятий інший нормативний акт, яким вводиться необхідність погодження земельної ділянки сільськогосподарського призначення і в управлінні Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі – ДАБІ), яка за природою своєї діяльності впливає на будівельні проекти, а не сільськогосподарські. З огляду на це, реалізація права власності на земельні ділянки значно погіршується. Навіть співробітники ДАБІ не розуміють, яким чином їм потрібно погоджувати технічну документацію. Після погодження технічної документації заявник рушає до відділу земельних ресурсів за місцезнахо-

на рухоме та нерухоме майно. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р. № 5245-VI право власності на земельні ділянки державної та комунальної власності реалізується після державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку. Тобто щоб укласти й зареєструвати договір оренди земельної ділянки, яка перебуває в державній або комунальній власності, відповідний державний орган або територіальна громада мають спочатку зареєструвати право власності на таку ділянку, і тільки після цього в них з’явиться право зареєструвати у відповідному територіальному ДРСУ договір оренди. На практиці ж органи державної влади та відповідні територіальні

громади, яким належить на праві власності та чи інша земельна ділянка, часто або не знають про необхідність вчинення зазначених дій, або ж не вчиняють їх, посилаючись на відсутність зрозумілого механізму реєстрації та інші причини. Аналогічна ситуація під час реєстрації договорів і з фізичними особами – власниками земельних ділянок. Такий порядок реєстрації договорів, окрім вказаних труднощів, створює можливість для подвійної реєстрації права оренди, що, з огляду на попит на землі сільськогосподарського призначення, на нашу думку, стане основним предметом спорів у найближчому майбутньому. Отже, для того щоб уникнути таких спорів, необхідно своєчасно внести до реєстру інформацію про право оренди на земельні ділянки,зареєстровані до 1 січня 2013 року.

Україна, 2012–2013

193

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

дженням земельної ділянки, де подає всі документи реєстратору. Останній має 14 днів на проведення реєстрації або відмову в ній. Можна відзначити й активізацію нотаріусів, які почали займатись як первинною реєстрацією нерухомого майна, так і вторинною при відчуженні. Проте в ході роботи виникає безліч непорозумінь. Наприклад, людина приходить до нотаріуса з документом, який був не оформлений відповідно до законодавства, що діє з 1 січня 2013 року, а зареєстрований у БТІ. Натомість нотаріус не бачить відомостей про даний об’єкт у реєстрі. На сьогодні на нотаріуса покладається обов’язок перевірити подані документи. Тобто він бере на себе обов’язок перевіряти правоустановчий документ, який був виданий до 2013 року. БТІ м. Києва розпочало ведення електронної бази лише з 2010 року, тобто відомості про об’єкти нерухомості, щодо яких вчинялись реєстраційні дії до

2010 року, у електронному реєстрі просто відсутні. Тому в подібних ситуаціях нотаріус після перевірки правовстановлюючого документа приймає рішення щодо первинної реєстрації цього об’єкта на заявника. Якщо ж подібна ситуація виникає під час оформлення угоди купівлі-продажу нерухомості, то первинна реєстрація здійснюється на продавця, а вже після підписання угоди – на покупця. Відповідно до нового закону про реєстрацію речових прав на нерухоме майно нотаріус при вчиненні реєстраційної дії виконує алгоритм з дев’яти дій, що потребує багато часу. Звичайно, для громадян це дуже зручно, оскільки не потрібно ходити до БТІ, стояти в черзі. А нотаріус виконує всі дії за один день: перевіряє документи, оформляє договір купівлі-продажу та відразу ж реєструє. У результаті покупець виходить від нотаріуса із зареєстрованим договором купівлі-продажу та витягом з реєстру речових прав, тобто одразу стає власником.

Проект «Закону про оборот»: ще гірше, ніж мораторій 20 грудня 2012 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Земельного кодексу України», згідно з яким до набрання чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення Андрій Селютін державної, комунальної та приватної Радник, керівник власності. Південноукраїнської філії 5 квітня 2013 року на офіційному АО Arzinger веб-сайті Держземагентства було розміщено проект Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» (далі – Проект). Згідно з Проектом покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них можуть бути: • держава в особі органів виконавчої влади; • територіальні громади в особі сільських, селищних, міських рад; • державний земельний банк; • громадяни України, які протягом трьох років проживають у місцевості, на території якої продається земель-

194

Коли створювався реєстр речових прав, потрібно було б перенести архівну базу, що містилася в усіх БТІ. Проте цього не було зроблено. У результаті нотаріуси не можуть бачити в реєстрі історію будинку чи квартири, як це було в реєстраторів БТІ до 01.01.2013 року. На сьогодні поширюється інформація щодо вартості реєстрації прав на нерухоме майно, яка становитиме 119 гривень. І це справді так, але поки нотаріус дійде до видачі витягу з реєстру речових прав, йому потрібно вчинити велику кількість дій, у тому числі перевірку заборони на даний об’єкт у декількох базах, які були зведені в один реєстр речових прав. До того, як почав працювати реєстр речових прав, нотаріуси мали реєстр правочинів, реєстр іпотек, реєстр заборон. На сьогодні всі ці реєстри зведені в один. Але коли нотаріус перевіряє майно, то спершу перевіряє у старих реєстрах, інформацію з яких роздруковує. Кожен крок в реєстрах коштує

на ділянка (рада, район), бажають, переважно власною або сімейною працею, вести на ній самостійне товарне сільгоспвиробництво, що мають досвід роботи в сільському господарстві або займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва, отримали дозвіл на придбання земельних ділянок у цій місцевості, внесені до бази персональних даних органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, і зареєстровані на офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Іноземці, особи без громадянства, іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації не можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, крім їх вступу в спадщину за законом. Проектом передбачена спеціальна процедура продажу земельних ділянок. Для того щоб власник міг продати ділянку, необхідно звернутися з відповідною заявою до територіального органу Держземагентства. У

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її характеристика і бажана ціна продажу. Потім орган Держземагентства протягом 3 робочих днів з дня її реєстрації розміщує на своєму офіційному веб-порталі оголошення про продаж земельної ділянки із зазначенням місця розташування земельної ділянки, її характеристики та ціни продажу. При цьому переважне право придбання ділянки має держава, територіальна громада і Державний земельний банк. Проект пропонує доповнити Закон України «Про оренду землі» положенням про те, що орендарі земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зобов’язані забезпечити робочими місцями і стабільним заробітком сільське населення (залежно від площі орендованих земель, регіональних особливостей сільгоспвиробництва і системи розселення), які проживають на відповідній території (рада, район). Згідно з Проектом шляхом внесення доповнень до Податкового кодексу України передбачається

• партнер рубрики

www.imgpartners.com.ua

ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

грошей. Тож оформлення всіх документів коштує набагато більше, ніж 119 гривень. У разі реєстрації об’єкта на продавця нотаріус не стягує кошти, а перевіряє інформацію щодо об’єкта в інших реєстрах, що в сумі коштує до 200 гривень. Сукупна кількість квитанцій на продавця та покупця – 18. 5 лютого 2013 року з’явився лист Міністерства юстиції України, згідно з яким громадянам не потрібно окремо сплачувати за кожною квитанцією. Тепер можна на одну особу видавати одну квитанцію, але робити позначку про дії, за які справляється платіж. Приблизна сума, що має бути сплачена і покупцем і продавцем за квитанціями, – близько 500 грн, без державного мита. Звичайно, люди не завжди передбачають вартість усіх дій нотаріуса, що в результаті іноді призводить до конфліктів. Згідно із законом про реєстрацію речових прав на нерухоме майно нотаріус повинен внести запис до реєстру речових прав про інформаційну довідвпровадження нового збору на розвиток інфраструктури територій населених пунктів сільських (селищних) рад. Так, платниками такого збору будуть власники, землекористувачі та орендарі земель сільськогосподарського призначення, а кошти, отримані від його стягування, використовуватимуться за цільовим призначенням на потреби розвитку соціальної інфраструктури населеного пункту і на придбання (викуп) земельних ділянок приватної власності. Ставка збору за один гектар земель сільськогосподарського призначення становить 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки. Не вперше Ввести додаткові обмеження на розпорядження сільськогосподарською землею під егідою скасування мораторію намагалися вже не раз. Так, до останнього продовження мораторію Перехідні положення Земельного кодексу ув’язували його (мораторію) скасування з прийняттям

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

ку при видачі свідоцтва про право на спадщину, що на практиці сторони нотаріуси не можуть сьогодні робити. Проте є методичне роз’яснення, згідно з яким нотаріус не здійснює первинну реєстрацію, а тільки перевіряє щодо смерті особи (витягує чистий реєстр) і реєструє не перехід, а виникнення права власності на спадкоємця. Як показала практика, багато проблем виникає при перевірці земель-

веденні Державного земельного кадастру. Коментуючи такі упущення, експерти зазначають, що це технічні помилки, проте коли вони суттєво зменшують обсяги земельних ділянок, їх важко так назвати. ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК Постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2012 року було

«Цитата Відповідно до нового закону про реєстрацію речових прав на нерухоме майно нотаріус при вчиненні реєстраційної дії виконує алгоритм з дев’яти дій» них ділянок в електронному кадастрі, зокрема, тоді помітно багато недоглядів і помилок, про які деякі землевласники навіть і гадки не мали. Тож аби вирішити це питання, потрібно звертатися до норм ст. 37 Закону України «Про державний земельний кадастр», яка регулює виправлення помилок, допущених при

закону про ринок земель. Проект цього закону навіть було прийнято у першому читанні. Серед іншого він передбачав, що загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати в оренді в однієї особи (з урахуванням пов’язаних осіб та осіб, пов’язаних з ним відносинами контролю), не може перевищувати 6000 гектарів сільськогосподарських угідь на території одного району та 5 відсотків площі сільськогосподарських угідь на території області. Таким чином, намір розробників законопроектів зробити максимально некомфортним володіння та оренду сільськогосподарської землі, з одного боку, і створити для держави сприятливі умови, з іншого, простежується дедалі чіткіше. Мета На початку цього року в першому читанні було прийнято законопроект № 11319, який передбачає поширити сферу дії Закону України «Про угоди про розподіл продукції» на сферу сільськогосподарського

визначено: «Утворити публічне акціонерне товариство «Державний земельний банк» із статутним капіталом 120 млн гривень, сто відсотків статутного капіталу якого належить державі». Для формування його статутного капіталу буде розміщено та випущено 120 млн простих іменних акцій номінальною

виробництва. У цьому контексті намір держави повернути у свою власність якомога більше земель сільськогосподарського призначення виглядає не тільки логічно, але й неминуче. Судячи з усього, роль орендаря державу вже не приваблює, і стратегічна мета – брати участь у сільськогосподарському бізнесі на правах рівноцінного партнера, який володіє найважливішим ресурсом – землею. Бережіть свою оренду У зв’язку з цим особливої актуальності набуває збереження існуючих прав оренди земельних ділянок. Як відомо, з 1 січня 2013 року діє нова система реєстрації прав на землю та нерухомість. Так, право власності та право оренди на земельну ділянку підлягають реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без чого вони не є дійсними щодо третіх осіб. При цьому реєстрація права оренди на земельну ділянку можлива тільки за умови та після реєстрації права власності на таку земельну

ділянку в Державному реєстрі. Водночас, державна реєстрація договорів оренди землі в якості обов’язкової вимоги для вступу їх у силу скасована. Як відомо, право оренди землі зберігає свою силу при переході права власності на земельну ділянку. Щоб не залежати від кон’юнктури, дуже важливо якомога швидше потурбуватися про належну реєстрацію своїх прав оренди в Державному реєстрі. Для цього слід провести «аудит» всіх існуючих договорів оренди, зокрема, перевірити, чи внесено земельну ділянку в кадастр і чи відповідають дані про нього інформації, зазначеній у договорі, чи був договір зареєстрований відповідно до порядку, який діяв до 1 січня 2013 року, чи містить договір усі істотні умови, передбачені законом? Можливо, це здасться формальністю і буквоїдством, але, як показав досвід нашої країни, коли комусь потрібно, закони в нас працюють надзвичайно ефективно і виконуються дуже скрупульозно.

Україна, 2012–2013

195

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Попри революційні нововведення активність діяльності в секторі АПК не спадає, натомість учасники ринку намагаються спільно вирішувати проблеми, що виникають у зв’язку з нововведеннями

вартістю 1 гривня кожна, для формування статутного капіталу Міністерство аграрної політики та продовольства здійснило сплату за рахунок коштів, що передбачені Державним бюджетом України на 2012 рік. І все таки, що принесе створення Державного земельного банку (далі – ДЗБ)? Так, проектом закону «Про Державний земельний банк» передбачено, що ДЗБ – спеціалізована державна фінансова установа, основним завданням якої є кредитування сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі та іншого майна. Також ДЗБ належить виключне право заставоутримувача земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства і переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства. 196

Якщо ж звернутися до передбачених законом функцій ДЗБ, то до них відносяться такі: – кредит ув ання сільськогосподарських товаровиробників під заставу землі, іншої нерухомості та майна; – кредитування громадян під заставу нерухомості для розвитку особистого селянського господарства; – контроль за цільовим використанням наданих кредитів; – аналіз пропозицій продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства і прийняття рішення про їх купівлю в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; – продаж, передача в оренду земельних ділянок; – участь у реалізації державних цільових програм, спрямованих на під-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

тримку й розвиток агропромислового комплексу; – іншу банківську діяльність відповідно до чинного законодавства. З огляду на такі функції стає зрозумілою виключна предметність землі у відносинах з позичальниками та розвиток сільськогосподарських земель. Проте далеко не всі аграрії задоволені подальшою перспективою діяльності з таким типом фінансових установ. Звичайно, є досить зручним отримання коштів у рахунок застави власних земель. Порядок кредитування сільськогосподарських виробників передбачено статтею 7 вищезгаданого законопроекту, відповідно до якої ДЗБ може надавати коротко- та середньострокові, а під заставу нерухомості також і довгострокові (до 20 років) кредити на суму до 70% заставної вартості предмета застави. Крім того, встановлено, що таке кредитування є цільовим та може бути використано для наступних потреб:

• партнер рубрики

www.imgpartners.com.ua

ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

– будівництво, реконструкція чи придбання об’єктів сільськогосподарського призначення; – придбання земель сільськогосподарського призначення; – придбання сільськогосподарської техніки, племінної худоби, насіннєвого матеріалу чи інших засобів для ведення сільськогосподарського виробництва; – проведення робіт, що спрямовані на підвищення родючості ґрунту, будівництво чи реконструкцію осушувальних або зрошувальних систем. Якщо позичальником буде порушено умови кредитування, зокрема у частині цільового використання наданих коштів, ДЗБ вправі змінити умови такого кредитування (у законопроекті наголошується, що зміна стосуватиметься збільшення кредитних ставок). Заставна вартість майна встановлюється за домовленістю між заставодавцем і заставодержателем на основі експертної оцінки. У перехідний період формування ринку земель встановлення заставної вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється на основі нормативної оцінки землі й не може бути меншим, ніж її розмір. Цікавим та приємним є норма про те, що ДЗБ не матиме права випускати заставні та здійснювати уступку

Олег Бойчук Радник, керівник практики нерухомості і будівництва ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

права вимоги на користь третіх осіб у випадку, якщо предметом застави є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства. Тобто ситуація з колекторськими компаніями не повториться, а стягувати заставу банк зможе лише відповідно до законів України «Про заставу» та «Про іпотеку». Звернення стягнення на земель-

мет застави – земельну ділянку заставодавець має право зібрати урожай або отримати компенсацію коштів, витрачених для його посіву. Загальне ставлення до запропонованих змін буде відомо лише після запровадження таких нормативних актів, проте вже на сьогодні має місце незадоволення сільськогосподарських товаровиробників через відсутність чіткої методики встановлення вар-

«Заставна вартість майна встановлюється за домовленістю між заставодавцем і заставодержателем на основі експертної оцінки» ну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства може здійснюватися тільки за рішенням суду, що підтверджує надійність роботи з державним банком. За згодою заставодавця і заставодержателя за рішенням суду право власності на таку земельну ділянку може перейти до заставодержателя – ДЗБ, який повинен у місячний термін повернути заставодавцю суму виплаченого ним кредиту без урахування відсотків за користування кредитом. При зверненні стягнення на пред-

Активність аграрної галузі, попри не надто втішні показники економіки держави, а також значні зміни в нормативному полі, забезпечують стабільне завантаження юристів, що працюють з такими питаннями. У 2012 році нашій практиці довелося розпочати декілька проектів, пов’язаних із придбанням активів в аграрній сфері, і ми сподіваємося на їх реалізацію в поточному році. Загалом, ми очікуємо продовження тенденції щодо укрупнення аграрних компаній, а також проведення їх реструктуризацій. Ми також не виключаємо вихід на ринок нових гравців. У зв’язку з цим ми очікуємо, що на ринку надалі існуватиме попит

тості земельних ділянок, виходячи з чого має бути встановлено суму кредиту. Іншим запитанням є можливість подальшої зміни політичних настроїв, що в результаті може призвести до приватизації земельного банку, як це буває з державними підприємствами. Тобто існує ризик переходу всіх активів ДЗБ у приватні руки. Так, окремі фермерські господарства з метою недопущення можливих проблем і надалі братимуть позики у перевірених установ, а від ДЗБ можна очікувати як рекламну акцію низькі ставки кредитування. Проте з часом переконаємося у всьому на практиці.

на послуги з юридичного супроводу саме таких питань. Також сьогодні увага аграрної галузі прикута до низки гарячих проблем, пов’язаних із функціонуванням нової системи обліку та реєстрації земель, іншої нерухомості та прав на неї, що діє з початку 2013 року. Перші місяці роботи з нововведеннями показують, що проблем уникнути не вдалось. Причому проблематика в земельних питаннях відзначається на суміжних галузях (податкова тощо). Процес виявлення таких проблем та їх вирішення тільки почався і, з огляду на їх масштабність, триватиме ще довго. На окрему увагу заслуговує пожвавлення активності держав-

них органів у сфері контролю за дотриманням земельного законодавства, у т.ч. органів прокуратури (у частині реалізації функції загального нагляду). В умовах нашої країни, де абсолютне дотримання несистематизованих та інколи взаємосуперечливих норм у сфері земельних відносин часто є неможливим, такі дії державних органів викликають занепокоєння, а особливо випадки вибіркового чи упередженого ставлення. Ефективне реагування на такі обставини повинне бути комплексним та потребує кваліфікованих юристів із досвідом як у земельному, так і в процесуальному, кримінальному праві. Ми приділяємо значну увагу цьому напрямку.

Україна, 2012–2013

197

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Реєстрація права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав Порядок внесення відомостей та підтвердження права власності Чинне законодавство з питань реєстрації прав на нерухоме майно юридично спрощує процедуру реєстрації прав на нерухоме майно. Однак на практиці виникають певні труднощі із застосуванням законодавства внаслідок організаційних моментів, оскільки у спеціалістів реєстраційних служб відсутній відповідний досвід. Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З проведенням державної реєстрації законодавець пов’язує можливість реалізації повноважень власника землі, тобто: володіння, користування та розпорядження нею, а також можливість захисту цих прав у разі їх порушення третіми особами. Правові, організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру і проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень регулюються законами України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

198

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав власності, інших речових прав на земельні ділянки (їх обтяження) здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, яка проводиться територіальними органами Державного агентства земельних ресурсів України. Державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Державна реєстрація земельної ділянки – внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Внесенн я ві домостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (стаття 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Державна реєстрація речових

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Ольга Дмитрієва Адвокат, Керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва та Партнери», Президент ВГО «Асоціація адвокатів України», Голова Вищої ревізійної комісії авдокатури України прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно – єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об’єкти та суб’єктів цих прав (стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Державна реєстрація права власності на земельну ділянку здійснюється державними реєстраторами

• партнер рубрики ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

відповідних реєстраційних служб за місцезнаходженням земельної ділянки та нотаріусами в результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном. Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку: – заяву встановленої форми; – копію документа, що посвідчує особу заявника (реєстраційні документи юридичної особи); – копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (для фізичних осіб); – документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; – документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита); – документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності на земельну ділянку. Із Державного реєстру прав власнику надається витяг нерухомого майна, який містить інформацію про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав, наявну в розділі Державного реєстру прав. У разі якщо право власності на земельну ділянку не зареєстровано в Державному земельному кадастрі, нотаріус чи державний реєстратор відмовляє в проведенні державної реєстрації, про що приймає відповідне рішення. У випадку відмови в проведенні державної реєстрації, власникам земельної ділянки спочатку необхідно зареєструвати сформовану земельну ділянку на підставі документації із землеустрою з присвоєнням їй кадастрового номера в територіальних органах Державного агентства земельних ресурсів України, і тільки після цього буде проводитись реєстрація

організатор:

права власності на неї в територіальних органах Державної реєстраційної служби України чи нотаріусами (при вчиненні нотаріальних дій). Заявник може як самостійно подати необхідні документи до реєстраційної служби, так і передати такі документи через органи земельних ресурсів, які вносили відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Відповідно до статті 21 Закону України «Про Державний земельний

www.imgpartners.com.ua Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

лення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). – документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки. Підтвердження внесення земельної ділянки до Державного земельного кадастру є витяг з Державного земельного кадастру. При здійсненні нотаріальних дій видача витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку здійснюється також нотаріусами.

«У випадку відмови в проведенні державної реєстрації, власникам земельної ділянки спочатку необхідно зареєструвати сформовану земельну ділянку в територіальних органах Державного агентства земельних ресурсів України»

кадастр» підставами для внесення відомостей до Державного земельного кадастру є: – документація із землеустрою щодо формування земельних ділянок при їх формуванні; – технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням; – проекти землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь – у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Внесенн я ві домостей до Державного земельного кадастру здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідних документів. Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору подаються такі документи: – заява про державну реєстрацію за встановленою формою. – технічна документація із землеустрою щодо встановлення (віднов-

При вчиненні правочину щодо земельної ділянки власник може отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку у Державного кадастрового реєстратора або доручити отримати цей витяг нотаріусу (стаття 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр»). Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов’язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки. Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви. З огляду на те, що на сьогодні відсутня достатня практика застосування законодавства з питань реєстрації прав на нерухоме майно спеціалістами реєстраційних служб, що створює певні труднощі в організаційних моментах, слід звернути увагу на те, що зареєструвати право власності на нерухоме майно власник може, звернувшись до нотаріуса, який також має повноваження з реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Україна, 2012–2013

199

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Інвестиції в аграрну сферу сьогодні є досить вагомими Агроінвестиції в Україні є вагомим елементом, проте незахищеність не сприяє їх збільшенню. Як така законодавча база із захисту інвестицій відсутня. В Україні є декілька застарілих законів про іноземні інвестиції та Декрет Кабінету Міністрів про захист іноземних інвестицій, які передбачають єдиний спосіб захисту іноземної інвестиції – реєстрацію такої інвестиції ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Ігорю, що на сьогодні в аграрних клієнтів доброго, які зміни позитивні чи не дуже в законодавстві? Чи змінилося законодавство щодо захисту інтересів інвестора? – Зміни на сьогодні в аграрних клієнтів відбулися як добрі, так і невтішні. Так, з нового року запрацювали нові закони про розмежування земель, які дали чіткіше уявлення про суб’єктний склад розпорядників земельними ресурсами зі сторони держави і місцевих органів управління. Позбавили права місцевих голів адміністрацій на монопольну передачу державних земель запасу, невитребуваних паїв фермерам та іншим господарствам. Цим законодавством було оновлено регулювання процедури державної реєстрації орендних договорів між орендарями та власниками земель. Звичайно, у першому кварталі поточного року це призводило до ступору перетворених органів земельних ресурсів у їхній роботі, що унеможливило своєчасні реєстраційні дії таких угод 200

Ігор Мельник Керуючий партнер АК IMG Partners у ДЗК, проте станом на початок квітня і по сьогодні наші клієнти констатують, що державні реєстратори земельного кадастру вже поступово виходять на свою робочу потужність. Позитивними змінами у законодавстві для аграрних клієнтів можна назвати також і те, що кінець минулого року, а також поточний, 2013-й, не відзначилися жорсткими квотами на експорт з України зернових, що, у свою чергу,

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

здається, додало в результаті позитиву в експортному потенціалі країни за рахунок агротрейдерів. А якщо брати до уваги, що сезон 2012–2013 року вдався щодо урожайності, але не вдався щодо ціни, зокрема, на цукор, то відсутність з боку держави надмірного нормативного регулювання експорту (крім цукру) дала можливість нашим клієнтам вирівняти платіжні баланси за рахунок продажів інших культур на експорт.

• партнер рубрики ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

Щодо негативних законодавчих і політико-економічних змін вже цього року спостерігаються збільшення податкового тиску на аграріїв у вигляді підвищення орендних платежів за землю за невитребуваними паями внаслідок переоцінки нормативно-грошової оцінки, постійні податкові перевірки наших клієнтів на предмет безпідставних занижень податкових зобов’язань, що зумовлюється жорсткою необхідністю наповнення держбюджету органами Міністерства доходів і зборів, проте, з іншого боку, виснажує власне аграріїв як морально, так і фінансово. Невтішним є також і той факт, що внаслідок трансформацій системи ДПА і Митної служби в одне Міністерство доходів і зборів у період з початку квітня відбулися значні затримки в митному оформлені імпорту-експорту на всіх рівнях митниці, що, у свою чергу, також негативно позначилося на платіжному балансі клієнтів. На сьогодні інвестиції в аграрну сферу є досить вагомими. Хоча порівняно з іншими країнами та обсягами інвестицій Україна відстає, оскільки такі інвестиції можуть становити не більше 1 млрд гривень на рік. Є міжнародні кредити, отримані агрохолдингами на міжнародних банківських ринках, але це кредити – не інвестиції. Так само з випуском облігацій – також потрібно повернути. Інша справа ІРО – розміщення акцій на Лондонській, Франкфуртській чи Варшавській біржах – це іноземна інвестиція в прозору агроструктуру. Наша форма інвестицій в Україні відбувається в прямому інвестуванні, тобто російські іноземні інвестори, маючи капітал, приходять і скуповують готові земельні банки, готові сільськогосподарські господарства з пострадянською або вже з удосконаленою структурою і технікою. Таких представництв в Україні існує чимало, зокрема, це можуть бути прибалтійські країни, а за останні два роки спостерігається приплив іноземних інвестицій з Росії, а меншою мірою за той же період з інвестиційних фондів або з США. Щодо України має шалені агроінвестиції Китай, представники якого неофіорганізатор:

ційно оголосили, що готові залучити до 10 млрд доларів кредиту або інвестицій, оскільки в Китаї є загальнонаціональна програма розвитку технологій, харчового блоку. Агроінвестиції в Україні є вагомим елементом, проте незахищеність не сприяє їх збільшенню. Як така законодавча база з захисту інвестицій відсутня. В Україні є декілька застарілих законів про іноземні інвестиції та Декрет Кабінету Міністрів про захист іноземних інвестицій, які передбачають єдиний спосіб захисту іноземної інвестиції – реєстрацію такої інвестиції. Кращим засобом захисту іноземної інвестиції з боку уряду було б надання гарантій про те, що вкладена іноземна інвестиція не може бути стягненою та гарантується державою повернення такої інвестиції інвестору. Якби це було закріплено законодавчо, то ми мали б реальний інструмент захисту таких інвестицій. Оскільки таких гарантій немає, то я вважаю, що в Україні немає законодавства щодо захисту іноземних інвестицій. Чи можуть українські аграрії залучати інвесторів через світові фондові ринки? – Як я вже зазначив, саме це й відбувається. Наші клієнти розміщають ІРО на Варшавській чи Лондонській біржах. Відбувається залучення під єврооблігації певних коштів. Це, так би мовити, альтернативний ринок фінансування, який є дуже зручним. На сьогодні є таке ноу-хау, як вихід агрокомпаній на Сінгапурську фондову біржу. Хоч це і новела, проте деколи може стати досить зручним інструментом. Такі залучення іноземних коштів призводять стимулювання сектору до зростання, до збільшення певних виробничих обсягів, технологічної модернізації тощо. Крім того, ці іноземні ресурси, навіть якщо вони запозичені, є дешевшими. У зв’язку з фінансовою кризою останні декілька років вихід на ІРО окремих агрохолдингів є невиправданим. Що б Ви порадили нерезидентам, які планують започаткувати аграрний

www.imgpartners.com.ua Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

бізнес в Україні? Які проблеми їх можуть очікувати? Як їх уникнути? – Я радив би детально вивчити ситуації щодо багатьох напрямів і сфер діяльності, починаючи з ринку земель, податкового законодавства, взаємовідносин майбутнього підприємства з державними органами, з конкурентами і з рентабельністю цього виробництва, – це комплекс питань, які іноземний бізнесмен має для себе встановити та визначити ризик і розробити мінімізацію можливих ризиків. Насамперед потрібно консультуватися з фахівцями, для цього з метою комунікації та обміну досвідом і участі на ринку створюються відповідні агрофоруми та інші івенти. Використання сільськогосподарських земель на сьогодні зводиться до вирощування технічних культур, які виснажують землі. Якими правовими заходами можна припиняти таке використання землі? – Механізми захисту в Україні достатньо обмежені, хоча існують відповідні закони, інструкції та інші нормативно-правові акти. Але насправді низька кваліфікованість державного агросектору та управління призводить до формального контролю за дотриманням сівозмін, відновленням родючості земель. Хоч цей формальний контроль і здійснюється, утім, максимальна відповідальність за порушення правил сівозміни та інших правил визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення і передбачає накладення штрафу. Тобто мінімальна санкція є смішною для великого агрохолдингу, для якого 170–340 гривень – мізерна сума, яка нівелює державні наміри щодо управління на ринку та захисту земель. Держава могла б і більше займатися цим питанням, тоді землі будуть зберігати. Виробнику самому не вигідно знижувати родючість землі за декілька років, коли він має право користуватися нею впродовж 10 років. Також має важливе значення і конкуренція на ринку, що сприяє позитивному ставленню виробника до земельних ділянок, і вагомість відгуків на селі про його діяльність. Україна, 2012–2013

201

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Велику конкурентну перевагу мають ті юристи, які знаються на європейському законодавстві своєї практики Для юристів відкривається багато можливостей у зв’язку з гармонізацією законодавства України до вимог ЄС та змінами у засадах діяльності підприємств аграрної, харчової та переробної промисловості ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Олександре, які напрямки в секторі АПК є найпривабливішими для інвестицій? – Насамперед відзначу, що зростання аграрного сектору триває, хоч і не настільки сильне, як це було раніше. Причинами цього є як зовнішні, так і внутрішні фактори. До зовнішніх відноситься підвищення попиту на продовольство у світі: збільшується кількість населення на земній кулі, зменшуються посівні площі, відповідно – зростають попит на продовольство і його вартість. Відтак, іноземні інвестори, спостерігаючи таку тенденцію, небезпідставно позитивно оцінюють інвестиції в цю сферу бізнесу. Україна, з огляду на природні причини, у цій ситуації виглядає дуже перспективно. У світі спостерігається збільшення інвестицій в аграрну сферу та в землю. Є інформація, що китайці шукають нові ринки як в Україні, так і в інших країнах та континентах – в Африці, Латинській Америці, частково в Європі та Азії, та інвестують у розвиток харчової промисловості. Інвестори мислять стратегічно про те, що робити далі, і про те, 202

Олександр Поліводський Партнер ПФ «Софія» яким світ буде через десятки років. Тому привабливими для інвесторів. Ці дві виробництво сільськогосподарської про- взаємопов’язані сфери, я впевнений, дукції, а також переробна промисловість матимуть дуже сильний розвиток. у світі і в подальшому залишатимуться Що ж до юридичних напрямків, то у

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

зв’язку з перспективою вступу України до Європейського Союзу, підписанням Асоціації з ЄС, перспективними є питання якості та безпеки сільгосппродукції, продуктів харчування, відповідальності за поставку продукції, яка не відповідає встановленим вимогам. Коли Україна підпише Договір про Асоціацію з ЄС, нам треба буде гармонізувати системи, насамперед законодавчі, які забезпечують не тільки технологічні й технічні питання. Виникне необхідність привести і національне законодавство у відповідність до вимог ЄС. У країнах Європейського Союзу дуже цікава, інтелектуальна, складна, але ефективніша, ніж в Україні, система контролю за безпечністю продукції. Наприклад, там немає такої юридичної категорії, як якість. А в нас поки що є, у нас навіть деякі закони містять цей термін у назві. Сфера переробної і харчової промисловості однозначно потребуватиме юридичної підтримки, кваліфікованого обслуговування, і особливо тих юристів, котрі знають, як функціонує система якості й безпеки в Європі. Іншою незвичною для нашої системи особливістю європейського законодавства є те, що ЄС стандарти не є обов’язковими, крім виключних випадків. Нам подекуди важко це зрозуміти. Досить часто наші технологи, керівники, працівники галузей харчової та переробної промисловості та навіть власники бізнесу не розуміють, як побудоване європейське законодавство і в чому відмінності. Днями ми проводили семінар в Укрхлібпромі, Укрмолпромі, у Комітеті підприємців АПК при Торговопромисловій палаті України з цих тем. Відчувається, що є величезний попит на інформацію про законодавство ЄС з приводу безпеки продукції, а також про те, що нам потрібно змінити. Україні слід змінювати структуру законодавства, виводити стандарти з числа обов’язкових для застосування документів, привести іншу термінологію і систему загалом. Такі дії потребують зусиль як державних органів, так і бізнесу. Тому сфера переробних продуктів і сільорганізатор:

ського господарства дуже перспективна для юристів у частині адаптації до ЄС, і велику конкурентну перевагу мають ті юристи, що знаються на європейському законодавстві. Для юристів відкривається багато перспектив щодо співвідношення європейського та українського законодавства, розуміння необхідних змін і принципів організації виробництва в новій системі. Ці питання вже є й дедалі більше загострюватимуться з часом. Якщо говорити про досвід нашої фірми, то в своїй практиці ми маємо досить цікаві завдання з цієї теми. Так,

www.imgpartners.com.ua Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

б відповісти, що чинні. Але як технічно перевірити, що конкретна особа взяла чи здала в оренду земельну ділянку? Інформація про це в новій системі автоматично не відображається. Припустімо, недобросовісному орендодавцю запропонували більшу плату за земельну ділянку. Трапляються випадки, коли така особа вдає, що договору оренди до 01.01.2013 р. укладено не було, реєструє право власності за новою системою та укладає новий договір оренди і цей договір реєструє. За таких умов, права тих, хто укладав договори раніше, залишаються незахищеними. Така ситуація

«Україні слід змінювати структуру законодавства, виводити стандарти з числа обов’язкових для застосування документів, привести іншу термінологію і систему загалом»

є замовлення з однієї з країн Далекого Сходу, яке ми виконуємо спільно з відомою консалтинговою агенцією аграрного ринку. Замовлення полягає в передінвестиційному аналізі України на предмет того, чи варто сюди інвестувати за умов підписання Асоціації, як змінюється ситуація на ринку України, як змінюється правова атмосфера ведення бізнесу. Тобто бізнес за межами України думає наперед. Вони міркують про те, якою буде інвестиційна ситуація, якщо Україна найближчим часом підпише Асоціацію, а принаймні все до того йде. Їх цікавить молоко, м’ясо, зерно – мита, квоти, а також коли реально стануться ці зміни. Чомусь ці питання турбують не всіх наших виробників, але цікавлять багатьох іноземців. Очевидно, вони вже думають про перспективи не одного-двох років, а років на п’ять – десять наперед. У чому полягають ризики чинності договорів оренди землі? – З 1 січня 2013 року змінилася система реєстрації прав на нерухоме майно. Постає практичне питання: ті договори оренди, що були зареєстровані в старій системі, чинні чи ні? За логікою, треба

не є теоретичною, це цілком практичні питання, які вже виникають у сільгоспвиробників, і подібних прикладів багато. За таких умов орендарям залишається тільки розводити руками та сподіватися на позитивне рішення судів, незважаючи на те, що вони орендували, сіяли, вносили добрива і планували далі працювати. За такої правової невизначеності подальше ведення бізнесу може бути безнадійним. Порадити тут можна лише одне – сподіватися на захист у суді. На Вашу думку, які тенденції у сферах земельного та аграрного права будуть актуальними в 2014 році? – Буде потреба змінювати українське законодавство, здійснювати його адаптацію до вимог ЄС та СОТ. Юристам доведеться стежити за змінами і стимулювати їх своїми рекомендаціями, пропозиціями. Однозначно треба прискорюватися у сфері реальної інтеграції у СОТ, у ЄС. Навіть якщо ми не набудемо членства, то все одно не буде іншого шляху, як торгувати з ЄС, відтак, приводити наше законодавство у відповідність до визнаних міжнародних правил торгівлі та ведення бізнесу. Україна, 2012–2013

203

 ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Потрібно чітко врегулювати повноваження держави та її органів Якщо земля в приватній власності – одразу зрозуміло, хто її хазяїн. Те саме має бути і з землями держави – треба однозначно передбачити, хто є «хазяїном», який орган має всі повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Андрію, Ви є керівником Південноукраїнської філії Arzinger. На відміну від керуючого партнера, який має налагодити внутрішні комунікації у фірмі так, щоб оперативно отримувати важливу інформацію, Ви повинні координувати діалог між центром і безпосередньо Вашими підлеглими? – Функція керівника філії досить подібна до функції керуючого партнера. Наша філія є самостійною «бойовою одиницею» із власним колом клієнтів, тому найголовніше – організувати виконання тих завдань, які поставили перед нами клієнти. Якщо виникає необхідність у залученні юристів із головного офісу чи навпаки – юристи філії працюють задля проектів в інших регіонах, постає проблема ефективного «подвійного керування» і «подвійної підлеглості». Розкажіть, будь ласка, про будівництво нових терміналів в Одеському та Іллічівському портах. Оскільки порти в Україні є власністю держави, йдеться про один з небагатьох існуючих в Україні ДПП-проектів? 204

Андрій Селютін Радник, керівник Південноукраїнської філії АО Arzinger

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики ЗЕМЕЛЬНЕ ТА АГРАРНЕ ПРАВО

– Насправді інвестори уникають ДПП. Можливо, не хочуть мати державу в партнерах. Більшість морських терміналів будувалися саме як приватні проекти, у кращому випадку – за участі порту як підприємства, як рівноправного учасника бізнесу, а не як представника держави. Тому я б не назвав це ДПП. Але в цьому є і зворотна сторона: про ДПП хоча б є закон, водночас як багато об’єктів створювалося за принципом «можна все, що не заборонено». Сподіваюся, держава не буде заперечувати цей принцип. Закон про ДПП недосконалий. Дехто з Ваших колег висловлює думку про його непотрібність. Чи можна регулювати ДПП в Україні на рівні контрактів, як це відбувається в інших країнах? – Можна. Але в інших країнах інша історія розвитку й інші правила гри. На прикладі портів, про які ми щойно говорили, це дуже легко побачити. Неодноразово чув від представників нашої держави, що потрібно взяти на озброєння концепцію концесій, яка позитивно показала себе в європейських портах. Але при цьому не згадують, що такі порти, як Роттердам, Антверпен, Гамбург, розвивалися як муніципальні підприємства, що належать місту. Відповідно, управління портами відбувалося за моделлю «ленд лорд». Що це означає? Адміністрація порту є фактично власником землі та акваторії порту і може передавати її в оренду на власний розсуд. Саме тому будівництво терміналів може здійснюватися без участі держави, за прямим контрактом із адміністрацією порту. А в нас начальник порту не те що земельною ділянкою не розпоряджається, договір про спільну діяльність без дозволу уряду укласти не може. Нещодавно компанія Arzinger звернулася із пропозицією до Міністерства інфраструктури України щодо ініціювання змін до профільного законодавства і надання Адміністрації морських портів прав концесієдавця та орендодавця земельних ділянок у портах України. Таким чином, кожен інвесорганізатор:

www.imgpartners.com.ua Телефон/факс: +380 (44) 201 -066

тор буде розуміти, хто є провідником – Так, реорганізація підприємства державної політки в галузі. передбачає не тільки юридичні зміни у структурі власності або організаційній Придбання і розвиток земель- формі, але й перетворення зсередини. І них ділянок також добре Вам знайо- на відміну від першого, коли правове регумі. Земельне законодавство в Україні лювання є зрозумілим і універсальним, в досить консервативне, проте це не останньому випадку потрібно враховувазаважає окремим документам супер- ти набагато більше вимог законодавства. ечити самим собі та здоровому глуздо- Завдання юристів – побачити, де управві. Можливо якось поліпшити ситуацію лінське рішення перетинається із правом, на рівні законодавчих ініціатив чи про- та зробити його, це рішення, юридично блема полягає виключно у складнощах правильним як за формою, так і за змістом. імплементації вже існуючих норм? – Я дещо не погоджуся з Вами щодо У чому складність отримання креконсервативності українського земель- дитів у зарубіжних банках і міжнародних ного законодавства: на відміну від бага- фінансових установах? Чому українські тьох країн світу в нас є приватна влас- банки нездатні фінансувати українські ність на землю і вільний обіг земельних інвестиційні проекти? – Я вважаю навпаки: українські ділянок, за винятком сільськогосподарських. Однак потрібно більш чітко вре- банки краще розуміються на тому, що гулювати повноваження держави та її відбувається в країні, і тому більш гнучорганів. За Конституцією у нас всі форми кі. Іноземні фінансові установи мають

«За Конституцією у нас всі форми власності рівні. Отже, якщо земля в приватній власності – одразу зрозуміло, хто її хазяїн. Те саме має бути і з землями держави – треба однозначно передбачити, хто є «хазяїном», який орган має всі повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою»

власності рівні. Отже, якщо земля в приватній власності – одразу зрозуміло, хто її хазяїн. Те саме має бути і з землями держави – треба однозначно передбачити, хто є «хазяїном», який орган має всі повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою. Ви супроводжували придбання, продаж, реорганізацію та технічне переоснащення низки провідних промислових підприємств Одеси та Одеської області. Чи насправді поняття «реорганізація юридичної особи» не завжди збігається з поняттям «реорганізація підприємства»? Останнє є ширшим і вимагає від юриста додаткових знань? У чому полягають завдання юристів, що обслуговують подібні управлінські рішення?

слідувати своїм правилам, які не завжди враховують місцеву специфіку. І в цьому полягає складність: необхідно адаптувати їхні умови до наших реалій. Ви представляєте інтереси клієнтів у міжнародних арбітражних установах. У чому специфіка такої діяльності? На що слід звернути увагу, уперше йдучи в арбітраж? – На арбітражне застереження. Це, звичайно, жарт. Як показує мій власний досвід, в іноземному арбітражі зазвичай сутність превалює на формою. Тому, якщо ти правий, твою позицію дуже важко зламати формальним підходом до доказів («ось тут крапка неправильно стоїть») або формальним підходом до тлумачення права. Україна, 2012–2013

205

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: АНАЛІТИКА

Щодо нововведень в галузі та практика їх застосування Тенденції останніх років засвідчують активний розвиток такої галузі права, як корпоративне право, що спричинено кількома чинниками: міжнародне становлення бізнесу, прагнення вітчизняних представників підприємництва до вдосконалення та зміни в законодавстві ✍ Володимир Бездітний, «Юридична газета»

Дійсно, кожна велика компанія прагне до розвитку. Проте на шляху до становлення та процвітання потрібні додаткові витрати, а отже, виникає необхідність залучення позикових коштів. Водночас жоден інвестор не готовий вкладати в підприємство, що не має прозорої схеми корпоративної культури, чітких механізмів забезпечення прав інвесторів, які в більшості випадків стають акціонерами компаній. Тож як результат необхідність створення чіткої корпоративної структури постає перед багатьма великими компаніями. ПРОЕКТ РІШЕННЯ НКЦПФР ЩОДО РОЗМІЩЕННЯ АКЦІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЕМІТЕНТІВ ЗА КОРДОНОМ Залучення коштів у розвиток бізнесу потребує чимала кількість українських компаній. Одні можуть отримати позики чи інвестиції від внутрішніх (українських) компаній, проте є галузі, які потребують іноземних інвестицій. Необхідність отримання саме іноземної інвестиції виникає з огляду на «апетит» та платоспроможність інвестора. Як відомо, в Україні не так багато осіб, які готові вкладати кошти в реалізацію українських проектів, бо мають певні сумніви, зважаючи на особливості бізнесу, конкуренції та державної політики. Одним з бажаних способів отримання інвестицій залишається врегулюван-

206

ня нормативної бази, що дозволила б залучати інвестиції за рахунок цінних паперів і міжнародних торговельних площадок. Зокрема, на сьогодні для виходу на ІРО український бізнес витрачає багато часу та зусиль, структуруючи весь процес із залученням іноземних компаній, за рахунок яких і здійснюється інвестування. Проте такі «маневри» вітчизняного бізнесу не завжди позитивно сприймались потенційними інвесторами, які, у свою чергу, не розуміли неможливості прямого інвестування. Як результат – відмова інвестора від запропонованого проекту. Так, на сьогодні розміщення цінних паперів українських емітентів є важкодоступним. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає дозволи на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України. На виконання цього завдання вже 14 лютого на сайті регулятора українського фондового ринку – НКЦПФР було розміщено проект рішення про затвердження Порядку надання дозволу на розміщення та/або обіг цінних паперів українських емітентів за межами України, оскільки розміщення цінних паперів має проводитися виключно за наявності дозволу регулятора. Зокрема, цей порядок урегулює

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

видачу дозволу НКЦПФР на розміщення та/або обіг емісійних цінних паперів українських емітентів за межами України та встановить перелік документів, що подаються до НКЦПФР для отримання дозволу на розміщення та/ або обіг цінних паперів українських емітентів за межами України. Порядком пропонується надавати дозволи на розміщення цінних паперів на міжнародних торговельних площадках за умови дотримання двох вимог: – проведення реєстрації випуску цінних паперів; – допущення того ж виду цінних паперів відповідного емітента до біржових торгів на одній з українських фондових бірж. Щодо розміщення акцій встановлюється вимога не перевищувати кількість акцій, щодо яких планується здійснення розміщення та обігу за межами України 75 відсотків від загальної кількості акцій відповідного випуску. Тобто встановлюється обмеження на кількість акцій, що мають бути розміщені за межами України. Підставами відмови в наданні дозволу на розміщення цінних паперів за кордоном, які зазначаються у відповідному рішенні НКЦПФР, є: а) невідповідність поданих документів вимогам законодавства; б) недостовірність інформації у поданих документах; в) невиконання вимог, що встановлені цим Порядком; г) невідповідність емітента та/або

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

його цінних паперів умовам видачі дозволу, передбаченим законодавством. Для отримання дозволу на розміщення та обіг цінних паперів українських емітентів за межами України емітент буде подавати до НКЦПФР наступні документи: – заяву про видачу дозволу, підписану керівником і засвідчену печаткою емітента; – копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску відповідних цінних паперів, засвідчену підписом керівника та печаткою емітента; – довідку, засвідчену підписами керівників та печатками емітента і біржі, про допуск до торгівлі на українській фондовій біржі цінних паперів емітента того ж виду, що й цінні папери, для отримання дозволу на розміщення та обіг яких подається заява; – довідку про депонування тимчасового глобального сертифіката, засвідчену підписом керівника та печаткою депозитарію. Якщо ж кількість цінних паперів, які будуть розміщені за кордоном, збільшиться, то потрібно отримати відповідний дозвіл НКЦПФР. Крім вищезазначеного переліку документів, що подаються для отримання дозволу, подається й оригінал попередньо отриманого дозволу. За результатами розгляду поданих документів регулятор протягом 30 наступних за днем подачі документів днів приймає рішення про відмову або надання дозволу. Звичайно, у положенні регулятор себе забезпечив на випадок недобросовісності емітентів, вказавши, що надання дозволу на розміщення та/або обіг цінних паперів українського емітента за межами України не може розглядатися як гарантія вартості цих цінних паперів, а тому потенційним інвесторам варто самостійно оцінювати цінні папери та емітента.

йняття та набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» не раз виносилося на суспільне обговорення і зазнавало поступових змін. Проте, як засвідчила практика правозастосування, законодавче коригування сектору корпоративного управління потрібно продовжувати. Прикладом необхідності можна називати ситуацію, що склалася зі столичним універмагом «Україна», де державну реєстрацію зміни

Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

актів України» (щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах). Відповідно до цього законопроекту закріплюється процедура обов’язкового продажу акцій (squeeze-out), урегульовується і європейським законодавством, а саме Директивою 2004/25/ ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо пропозицій про поглинання. Тобто суть squeeze-out полягає в тому, що мажо-

«На сьогодні для виходу на ІРО український бізнес витрачає багато часу та зусиль, структуруючи весь процес із залученням іноземних компаній, за рахунок яких і здійснюється інвестування»

керівника не можна провести через заяви міноритаріїв щодо неправомірності загальних зборів акціонерів, і це при тому, що 93% акцій проголосували за зміну виконавчого органу товариства. Про ситуацію з ПАТ «Універмаг «Україна» вже інформували чимало ЗМІ, проте таку ситуацію не можна назвати поодинокою. Вітчизняна практика корпоративного управління просувається далеко не найкращим шляхом. Так, особи, які володіють однією акцією, можуть чинити спротив мажоритарним акціонерам, у результаті чого товариство не здійснюватиме повноцінної діяльності, а отже, отримає негативні результати. Для подолання негативних наслідків, що виникають через недосконалість нормативного регулювання корпоративного управління в акціонерних товариства, та на виконання пункту 11 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ року № 128/2013, Національною комісіВ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ єю з цінних паперів та фондового ринку Питання корпоративного управлін- було розроблено проект закону «Про ня в акціонерних товариствах після при- внесення змін до деяких законодавчих організатор:

www.asterslaw.com

ритарні акціонери при досягненні ними певного відсотка акцій (від 90 до 98%) набувають права вимагати від решти акціонерів продажу належних їм акцій. При цьому купівля-продаж акцій здійснюється за справедливою ціною. У випадку придбання акціонером певного пакета акцій (від 90 відсотків) дрібні акціонери повністю виключаються з процесів, які впливають на роботу компанії і прийняття рішень на зборах. Крім того, при зосередженні в руках одного акціонера великого пакета акцій ліквідність міноритарного пакета може знизитися, і міноритаріям буде складно реалізувати свої акції за вигідною ціною на публічному ринку. Таким чином процедура squeeze-out направлена на захист міноритарного акціонера, якому як компенсація за вищезазначені витрати пропонується викуп належних йому акцій за справедливою ціною. Таке нововведення (squeeze-out) вводиться у формі статті 65-1 «Обов’язковий продаж акцій акціонерами на вимогу акціонера – власника 95 і більше відсотків акцій товариства». Відповідно, особа, яка володіє 95% акцій ПАТ і виявила бажання викупити акції цього ж товариства в інших акціонерів, має право протягом трьох місяців з моменту набуття права власності на 95% (або більше) акцій ПАТ надіслати до товариУкраїна, 2012–2013

207

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: АНАЛІТИКА

ства повідомлення про свій намір придбати акції та необхідність здійснення оцінки ринкової вартості акцій товариства. Таке повідомлення має бути розміщене товариством на власному веб-сайті та в Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР, а також надіслане до фондової біржі, у біржовому списку якої перебувають акції такого товариства, в одноденний термін з дати його надходження до товариства.

акцій, що викуповуються, здійснюється виключно у грошовій формі. Акціонер – власник 95 і більше відсотків акцій протягом 10 днів з дня отримання повідомлення про затвердження ринкової вартості акцій може подати публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій у всіх власників акцій товариства. Публічна безвідклична вимога про придбання акцій повинна містити дані

«У випадку придбання акціонером певного пакета акцій (від 90 відсотків) дрібні акціонери повністю виключаються з процесів, які впливають на роботу компанії і прийняття рішень на зборах» Ціна обов’язкового продажу акцій затверджується виконавчим органом товариства або Наглядовою радою протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення про намір придбати акції. Ціна такого продажу акцій повинна дорівнювати їх ринковій вартості й не може бути нижчою за: – номінальну вартість акцій; – середню ціну акції, визначену від вартості пакета акцій внаслідок придбання якого особа стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства; – ціну, визначену відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства» (Визначення ринкової вартості майна), у разі, коли особа набула 95 і більше відсотків акцій товариства внаслідок виконання зобов’язання щодо пропозиції викупу акцій відповідно до статті 65 Закону України «Про акціонерні товариства» (Придбання акцій товариства за наслідками придбання контрольного пакета акцій). Ринкова вартість акцій визначається станом на день, що передує дню надсилання до товариства повідомлення про намір особи, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства, здійснити придбання акцій товариства. Оплата

208

про: 1) особу, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства, та їх афілійованих осіб – прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій товариства, належних кожній із зазначених осіб; 2) контактні дані особи, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства; 3) ціну придбання акцій з посиланням на відповідне рішення наглядової ради (або виконавчого органу товариства, якщо створення наглядової ради не передбачено статутом товариства), яким затверджена ринкова вартість акцій товариства; 4) умови оплати акцій, із зазначенням того, що акціонери можуть отримати грошові кошти за викуплені у них акції в нотаріуса, зазначеного у пункті п’ятому цієї частини; 5) нотаріуса, у депозит якого будуть внесені грошові кошти за викуплені акції; 6) реквізити емітента акцій, які будуть придбаватися; 7) реквізити депозитарної установи, у якій відкрито рахунок у цінних паперах особи, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства;

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

8) дату, на яку Центральним депозитарієм цінних паперів буде складатися перелік акціонерів та яка є датою направлення до товариства особою, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій такого товариства, публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій. Процедура придбання акцій у разі подання публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій до товариства, має здійснитися протягом 90 днів з дати подання до товариства такої вимоги. Товариство ж після отримання даного повідомлення протягом 10 наступних днів надсилає копію вимоги до НКЦПФР та Центрального депозитарію цінних паперів. Після отримання вимоги Центральний депозитарій цінних паперів формує список акціонерів, які повинні будуть продати належні їм акції, та відсилає копії безвідкличної вимоги про придбання акцій депозитарним установам, у яких відкрито рахунки в цінних паперах акціонерів, які мають здійснити продаж належних їм акцій товариства. Після формування переліку акціонерів, акції яких підлягають обов’язковому продажу, Центральний депозитарій цінних паперів надсилає перелік до товариства, яке в свою чергу після отримання переліку відсилає завірені копії акціонеру, акції якого придбаваються, завірену товариством копію публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій. Протягом двох робочих днів після надіслання кожному акціонеру, акції якого придбаваються, завіреної товариством копії публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій, товариство повідомляє про це особу, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства, із зазначенням кількості акцій, що належать акціонерам і будуть придбаватися такою особою. Звичайно, акціонери, акції яких підлягають обов’язковому продажу, мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (щодо оцінки ринкової вартості акцій товариства) в порядку, визначеному Законом України «Про

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Акціонер, що хоче зробити рецензування звіту, повинен повідомити про це акціонера, що володіє 95 і більше відсотків, товариство, НКЦПФР та Центрального депозитарію цінних паперів протягом 10 днів з моменту отримання завіреної копії вимоги про придбання акцій. Товариство після отримання повідомлення про рецензування зобов’язане надати в одноденний термін такому акціонеру (акціонерам) завірену товариством копію звіту про оцінку майна, замовленого товариством і надати можливість ознайомлення з оригіналом такого звіту. Розрахунок за акції проводиться акціонером – власником 95 і більше відсотків шляхом зарахування коштів на депозит нотаріуса. Протягом трьох робочих днів після отримання інформації про переказ у депозит нотаріусу коштів за акції, що викуповуються особою, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства, Центральний депозитарій цінних паперів забезпечує списання прав на відповідні акції з рахунків їх власників (крім акцій, що належать акціонерам, які замовили здійснення рецензування звіту про оцінку майна) на рахунок особи, яка стала власником 95 і більше відсотків акцій публічного акціонерного товариства. НЕРЕЗИДЕНТИ У КОРПОРАТИВНОПРАВОВИХ СПОРАХ Структурування бізнесу – невід’ємний елемент ведення та регулювання бізнесу в Україні. Воно полягає в залученні до управління компанією чи групою компаній додаткових суб’єктів господарювання, які в більшості випадків знаходяться під юрисдикцією іншої держави, що має лояльну нормативноправову базу у сфері господарювання. Зручність даного елемента полягає у меншому податковому навантаженні, майже відсутньому валютному контрорганізатор:

олі, додаткових захисних можливостях корпоративних прав та іноді має позитивний вплив на формування думки споживачів про компанії, які сприймають іноземний елемент як позитивну характеристику. Крім валютних та податкових переваг застосування офшорних компаній важливе значення має і юрисдикція даних суб’єктів ведення бізнесу. Суть юрисдикції зводиться до отримання додаткових можливостей власниками таких компаній, що за законодавством України або не встановлено, або має негативний досвід у впровадженні. У нашому випадку такою можливістю є ефективне вирішення корпоративного спору. До того ж розгляд спорів в інших країнах є значно якіснішим, оскільки судді мають більший досвід у розгляді справ подібного роду. Переважно офшорні компанії можна віднести до сфери англійського права, що дозволяє вирішувати спори саме за цією системою права. Так, актуальним є вирішення корпоративних спорів у міжнародних арбітражах, що стає можливим за наявності правосуб’єктності. Іншою особливістю системи англійського права є можливість підписання акціонерами компанії акціонерного договору – правочину, учасники якого можуть домовитися з будь-яких питань. Так, Вищим судом Англії та Уельсу в рішенні від 20 листопада 2008 року вказано перелік питань, на вирішення яких спрямований акціонерний договір: 1. Питання, пов’язані з корпоративним управлінням компанією, зокрема з порядком формування органів управління; 2. Питання щодо здійснення контролю за керівництвом компанією шляхом погодження особливо важливих рішень усіма акціонерами; 3. Положення, що покладають обов’язки на акціонерів діяти лише на користь компанії; 4. Питання, які стосуються порядку голосування на загальних зборах акціонерів;

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

5. Питання, які стосуються порядку обігу акцій; 6. Положення, які встановлюють правила для пошуку компромісного виходу із ситуацій, в яких сторони не можуть досягти згоди з яких-небудь питань, пов’язаних із управлінням компанією; 7. Арбітраж і застосовне право. Однією з важливих якостей акціонерного договору є його гнучкість, тобто можливість прийняття акціонерами рішень, що часто виникають при веденні бізнесу. При цьому шляхи вирішення цих питань погоджуються всіма акціонерами, які підписують договір, оскільки він не може бути прийнятий більшістю голосів, лише одноголосно. Власне, у цьому і полягають переваги акціонерного договору, що слугують передумовами його поширення у діяльності юридичних осіб. Варто нагадати, що в Законі України «Про акціонерні товариства» вказано: «Статутом товариства може бути передбачена можливість укладення договору між акціонерами, за яким на акціонерів покладаються додаткові обов’язки, у тому числі обов’язок участі у загальних зборах, і передбачається відповідальність за його недотримання». Тобто, акціонери мають право передбачити різноманітні обов’язки, які вважатимуть за потрібне закріпити у договорі. Зокрема, це обов’язок відмови від акцій, примусового продажу акцій та інші обов’язки, які певним чином обмежують права акціонера. Проте існує ймовірність, що в суді можна буде визнати недійсними такі обмеження, що демонструє неефективність застосування даної норми. ТЕНДЕНЦІЇ M&A Середні показники угод за 2012 рік становлять: • M&A – 31 млн доларів США; • боргове фінансування – 213 млн доларів США; • угоди Фонду державного майна України – 4 млн доларів США. З огляду на практику, що склалася, для успішного залучення капіталу комУкраїна, 2012–2013

209

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: АНАЛІТИКА

панія має демонструвати такі основні елементи: – прозорість компанії (потенційні інвестори матимуть змогу встановити чіткість і готовність до співпраці); – наявність структурованої роботи з інвестиційних відносин (даний елемент значно полегшує роботу з інвесторами); – міжнародний рівень менеджменту компанії; – тенденції до лідерства; – репутація компанії (чим краща репутація, тим більша ймовірність отримання коштів). На думку експертів, основними секторами, що демонструватимуть позитивну тенденцію при залученні капіталу, стануть АПК, харчова промисловість, енергетика, фінанси, телекомунікації, а також медицина. Особа, яка має намір придбати не менше 10% звичайних акцій компанії, зобов’язана опублікувати інформацію про свій намір не пізніше ніж за 30 днів до дати придбання. Це повідомлення повинно бути опубліковано у спеціальному виданні, а також надано: компанії, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та кожній фондовій біржі, де емітент пройшов процедуру лістингу. Покупець 50% (або більше) звичайних іменних акцій компанії повинен надіслати протягом 20 днів з моменту придбання публічну пропозицію для всіх інших акціонерів про придбання їхніх звичайних іменних акцій, а також повідомити про це Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку і кожну фондову біржу, де емітент пройшов процедуру лістингу. Ця пропозиція має бути доставлена кожному акціонеру особисто. Ціна, що міститься в пропозиції, не повинна бути нижчою, ніж ринкова. Для прийняття рішення щодо пропозиції акціонерові надається період від 30 до 120 днів. Відповідно до українського законодавства мажоритарний акціонер не має права викупу часток міноритаріїв, незалежно від розміру пакета акцій, що

210

належать такому мажоритарному акціонеру. Нормативне регулювання даного питання покладено на ст. 65 Закону України «Про акціонерні товариства». Крім того, українське законодавство не має великої кількості норм, що регулює встановлення ринкової вартості акцій акціонерних товариств. Основна норма, що відображена в Законі, вказує, що ринкова вартість має бути встановлена: • для акцій, що не котируються на фондових біржах, – незалежним ліцензійним оцінювачем; • для акцій, що котируються на фондових біржах, – відповідно до вимог законодавства про цінні папери та правила відповідної біржі; Проте законодавство не містить чітких чи спеціальних норм для встановлення ринкової вартості акцій, які котируються на біржі. У публічному акціонерному товаристві акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що виставлені на продаж іншими акціонерами. Для того щоб акціонер мав можливість змінити членів наглядової ради та ревізійної комісії банку, він має провести загальні збори акціонерів банку якнайшвидше після придбання акцій. За 30 днів до проведення зборів потрібно надіслати особисті повідомлення для кожного акціонера акціонерного това-

пізніше 7 днів до проведення зборів у випадку висунення кандидатів в органи управління банку та не пізніше ніж за 20 днів для пропозицій по всіх інших пунктах порядку денного. Наглядова рада банку може включати або відхиляти пропозиції, що пов’язані з висуненням у кандидати в органи управління банку за 4 дні до проведення загальних зборів та за 15 днів у випадку пропозицій щодо всіх інших пунктів порядку денного. Для участі в загальних зборах акціонерів покупець має бути включеним до реєстру акціонерів, який об’єднується на прохання банку його депозитарієм опівночі за 3 робочих дні до дати проведення загальних зборів акціонерів. Таким чином, для голосування на загальних зборах покупець має бути зареєстрованим в якості акціонера (придбати акції) за 4 робочих дні до дати проведення загальних зборів. Щодо антимонопольного регулювання варто зазначити, що придбання акцій або часток компаній, яке дозволяє покупцю досягти або перевищити в сукупності з попередньо придбаними акціями (частками) 25- чи 50-відсотковий поріг голосів у вищому органі управління компанії, є концентрацією і потребує отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України за умови, що сукупний обсяг

«Однією з важливих якостей акціонерного договору є його гнучкість, тобто можливість прийняття акціонерами рішень, що часто виникають при веденні бізнесу» риства, де є більше ніж один акціонер. Таке повідомлення також має бути опубліковано у спеціальному виданні за 30 днів до дати проведення загальних зборів акціонерів, надіслано фондовій біржі, на якій компанія пройшла процедуру лістингу, та розміщено на сайті компанії. Кожен акціонер має право внести свої пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерів, проте не

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

активів по всьому світі чи сукупний оборот усіх учасників концентрації, у тому числі підприємств, пов’язаних відносинами контролю, за останній фінансовий рік перевищує 12 млн євро. Водночас, якщо сукупний обсяг активів по всьому світі чи сукупний оборот двох учасників концентрації, у тому числі підприємств, пов’язаних відносинами контролю, перевищує 1 млн євро для кожного. А також сукупний обсяг активів по всьо-

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

Особливістю системи англійського права є можливість підписання акціонерами компанії акціонерного договору – правочину, учасники якого можуть домовитися з будь-яких питань

му світі чи сукупний оборот хоч одного учасника концентрації, у тому числі підприємств, пов’язаних відносинами контролю, перевищує 1 млн євро. Попередній дозвіл Національного банку України стає необхідним у випадку придбання значного пакета акцій банку (10%, 25%, 50% та 75% капіталу чи голосів в органах управління банку). Особа, що має намір придбати значну частку, зобов’язана повідомити про таке придбання та надати перелік документів. Натомість НБУ розглядає заяву і подані документи та інформацію протягом трьох місяців з моменту подачі. Якщо НБУ протягом зазначеного терміну не направляє покупцю заперечень стосовно придбання значної частки, то придбання вважається затвердженим. КОРПОРАТИВНИЙ СЕКРЕТАР – НЕОБХІДНІСТЬ ЧИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТАНДАРТ? Необхідність вивчення ролі цієї посади у публічних компаній викликана можливим внесенням цієї посади до переліку обов’язкових осіб у акціонерних товариствах.

організатор:

Правовими засадами діяльності корпоративного секретаря акціонерного товариства є Основні напрями розвитку фондового ринку України на 2005–2010 роки, затверджені Указом Президента України від 25 листопада 2005 року № 1648/2005. Зокрема, цей нормативний акт містить положення, з якого випливає, що розвиток фондового ринку України має відбуватися через удосконалення механізмів захисту прав інвесторів, у тому числі введення в акціонерних товариствах посади корпоративного секретаря з покладенням на нього функцій щодо організації заходів з корпоративного управління в цих товариствах. Також посада корпоративного секретаря згадується у Плані заходів з реалізації Основних напрямів розвитку фондового ринку України на 2005–2010 роки, затвердженому Розпорядженням КМУ від 7 березня 2006 року № 131-р. Крім цього, до Класифікатора професій ДК 0032010 під кодом КП 1231 внесено запис «Корпоративний секретар», отже, можна сказати, що в трудовій книжці

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

можна здійснювати запис про займану посаду «Корпоративний секретар». З прийняттям Закону України «Про акціонерні товариства» (далі – Закону про АТ) реалізувалася довгоочікувана норма, а саме – закріплення посади корпоративного секретаря на рівні законів. Так, ч. 4 ст. 56 Закону про АТ вказує: «Наглядова рада за пропозицією голови Наглядової ради у встановленому порядку має право обирати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар – особа, яка відповідає за взаємодію АТ з акціонерами та/або інвесторами.» Також повноваження корпоративного секретаря передбачено у ст. 73 (Ревізійна комісія) та ст. 78 (Надання акціонерним товариством інформації) Закону про АТ. На сьогодні роль корпоративного секретаря є досить вагомою, оскільки акціонерами стають серйозні установи (банки, інвестиційні компанії), тож і відносини з ними мають бути на відповідному рівні. До факторів, що впливають на підвищення статусу корпоративного секретаря, відносять низку елементів. За останні 8 років значно змінилася роль Наглядової ради як органу управління компанією, зокрема значно розширилися повноваження членів Наглядової ради та іноді стали створюватися комітети Наглядової ради. Постійні зміни законодавства також чинять вплив на роль посади корпоративного секретаря, оскільки такі зміни ставлять особливі вимоги до учасників ринку, в тому числі з боку НКЦПФР та інших контролюючих органів. У багатьох випадках є необхідним дотримання законодавства інших країн внаслідок ведення бізнесу або його структуризації. Активізувалася необхідність у посаді корпоративного секретаря й у зв’язку з виходом українських АТ на міжнародні фондові ринки (приватні розміщення акцій, ІРО). Відповідно, до таких компаній встановлюються певні вимоги щодо прозорості ведення бізнесу, що спричиняє необхідність дотримання кращих практик корпоративного управління.

Україна, 2012–2013

211

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: АНАЛІТИКА

З прийняттям Закону про АТ вводиться електронний обіг акцій, тобто з ринку мають зникнути реєстратори цінних паперів, які відігравали роль «довірених консультантів з корпоративних питань». Тобто знову ж виникає необхідність у наявності особи, що виконуватиме функції радника з корпоративного управління – корпоративного секретаря. Щодо ролі корпоративного секретаря варто зазначити, що світова практика покладає на нього функції із забезпечення дотримання компанією корпоративних процедур, що передбачені законодавством та практикою корпоративного управління. Одним із завдань є й побудова ефективної взаємодії між акціонерами та компанією, а також Наглядовою радою та менеджментом. Важливою роллю в діяльності корпоративного секретаря є організаційне та юридичне забезпечення діяльності органів управління (Наглядової ради, Загальних зборів акціонерів та виконавчого органу компанії). У разі діяльності групи компаній на корпоративного секретаря покладається і обов’язок впровадження процедур, які забезпечуватимуть керованість компаній – учасників групи. Головні завдання корпоративного секретаря можуть змінюватися залежно від структури власності та побудови системи управління компанії. Наприклад, у компанії зі значною державною часткою до завдань корпоративного секретаря відносяться підтримання конструктивного діалогу між представниками держави та приватними акціонерами в діяльності органів управління, підготовка до «цивілізованої» приватизації та максимально безболісного процесу зміни власника, а також робота з дрібними акціонерами. У приватних компаніях, де основний власник одночасно є менеджером компанії, на відміну від компаній з державною часткою, основними завданнями корпоративного секретаря є забезпечення розробки та дотримання компанією

212

корпоративних процедур, що є необхідними для досягнення повної керованості її менеджментом. Актуальним стає завдання захисту прав акціонера – основного власника бізнесу від конкурентів, державних санкцій. Також корпоративний секретар бере безпосередню участь у процесі підготовки компанії до зміни структури власності та побудови системи управління. У компаніях з найманим менеджментом основним завданням корпоративного секретаря є розробка та дотримання компанією механізмів реалізації домовленостей власників та менеджерів щодо участі кожного в управлінні компанією, а також захист інтересів власників бізнесу. Завданнями корпоративного секретаря холдингових компаній можна вважати участь у розробці технології реалізації холдинговою компанією функцій управління та контролю дочірніх структур. Також будуть притаманними забезпечення дотримання корпоративних процедур, які забезпечують процес управління та контролю холдинговою компанією дочірніх структур. Із встановленням діяльності корпоративного секретаря в США його призначенням став захист прав міноритарних акціонерів, які досить часто вимагали від нього підтвердження вчинення окремих дій органами управління (виконання рішень Наглядової ради і т.д.), відповідно на корпоративного секретаря покладалася функція внутрішнього нотаріуса, який посвідчував вчинення різних фактів. Оскільки основою діяльності корпоративного секретаря є зв’язок з акціонерами (інвесторами), то до його функцій відноситься і IR (Investment Relations). Ця функція зазвичай активізується під час виходу компанії на біржові ринки. У деяких компаніях створюються окремі IR-відділи, що вказують інвесторам на діяльність корпоративного секретаря, тобто межа між IR та корпоративним секретарем є досить тонкою. Також функціями корпоративного секретаря є консультування власників та керівників компанії з питань корпора-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

тивного управління, зв’язки з органами влади (GR – Government Relations) або участь у експертних радах при державних органах, PR (Public Relations) – зокрема візування прес-релізів з метою нерозголошення інформації, що має бути опублікованою як звітна у відповідному порядку. Деякою мірою HR повноваження також відносяться до функцій корпоративного секретаря, оскільки українське законодавство, а саме Кодекс законів про працю, нечітко врегульовує діяльність менеджменту компанії (членів правління, Наглядової ради і т.п.), тому корпоративний секретар має належним чином врегулювати ці правовідносини або запропонувати варіанти вирішення зазначеного питання. Переважно (у 70%) корпоративними секретарями є особи з юридичною освітою, проте існують випадки, коли таку посаду займає особа без юридичної освіти, але з чудовим розумінням тонкощів ведення бізнесу та знанням побудови корпоративного управління. У такій ситуації в розпорядженні секретаря має бути юрист, який спеціалізується у сфері корпоративного права. З огляду на насиченість діяльності корпоративного секретаря цю посаду може займати одна особа, що здійснює правове, організаційно-технічне забезпечення та координацію роботи органів управління, обмін інформацією між ними та акціонерами, виконує інші завдання відповідно до Положення про корпоративного секретаря АТ. З іншої точки зору (залежно від розміру компанії) меже діяти цілий корпоративний секретаріат – структурний підрозділ АТ, що складається з помічників корпоративного секретаря та інших фахівців, завданням яких є забезпечення виконання корпоративним секретарем покладених на нього обов’язків. Діяльність корпоративного секретаря поки що потребує вдосконалення, проте доки не буде розроблено норму, яка чітко закріплює наявність цієї посади хоча б у публічних АТ, розвиток цієї сфери не відбуватиметься надто активно.

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

організатор:

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

Україна, 2012–2013

213

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: АНАЛІТИКА

Рейдерство по-украински: очерк антирейдера Наиболее распространенные объекты рейдерской атаки – гостиницы, офисные и торговые центры. На них легко зарабатывать и они быстро начинают «работать» против своего хозяина Мы много рассуждали об инвестиционном климате, инвестиционной привлекательности Украины, анализировали нечастые в Украине цивилизованные сделки M&A, прогнозировали и надеялись... Однако все хорошее в этом разбивается вдребезги об каждый случай безнаказанного отбора бизнеса в Украине. И не важно, это резонансный рейдерский захват отеля или отбор мелкого ларька. «Рейдер» пришел из военной терминологии, как одиночный атакующий крейсер. В мировой корпоративной терминологии «рейдерами» именуют атакующую сторону в процессах слияний и поглощений, а под «рейдерством» принято понимать поглощение предприятия (актива) против воли его собственника или руководителя. Однако в мировой практике рейдерство – это законный бизнес, и подобное поглощение регламентировано законодательно. Законное рейдерство – это дорогостоящая и высокоинтеллектуальная квалификация по M&A. В Украине мало специалистов законного слияния и поглощения, но зато безумное количество рейдеров – преступников. Украинское рейдерство – синоним преступности. Украинское законодательство не содержит регламентации рейдерства и не предусматривает ответственности за него. В результате безнаказанность породила беспредел и вседозволенность. Украинские рейдеры именуют себя «конфликтологами», «регуляторами» и т.д., но от этого не меняется суть их действий – путем подделки документов, фальсификаций, 214

коррупционных связей переводится право собственности на активы, и собственник просыпается уже без своего бизнеса. Все это возможно только в условиях тотальной коррупции, т. к. в любой схеме есть государственный фактор (судебное решение, приведение к принудительному исполнению третейского решения, перерегистрация доли в уставном фонде в госреестре и т. д.). Такие действия квалифицируются по ст. 190 УК (мошенничество), ст.ст. 364, 365 УК (злоупотребление властью или должностным положением; превышение власти или должностных полномочий). В частых случаях рейдерских захватов, например, Пятихатского элеватора, были явные признаки по ст. 223-2 УК (нарушение порядка ведения реестра собственников именных ценных бумаг), но эта статья была введена с января 2009 г., и более ранние рейдерские схемы, которые зачастую базировались на безосновательной перерегистрации права собственности на акции, по этой статье квалификации не подлежат. Появились случаи, когда в процессе рейдерской атаки происходит противодействие законной хозяйственной деятельности (ст. 206 УК). А много ли случаев реального привлечения к уголовной ответственности? В 2008 году в уголовное законодательство были внесены изменения Законом от 25.12.2008 г., когда в УК были добавлены статьи с целью защиты прав инвесторов. И это послужило поводом для «эволюции» рейдерских схем. Если в 90-х годах бизнес отбирали бандиты, потом те, кто призван «право-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Юлия Сегеда Адвокат, партнер ЮК EXANTE охранять», потом – некий симбиоз под названием «конфликтологи», т. е. те же бандиты, но с поддержкой коррумпированных судей, правоохранителей и чиновников, то сегодня к этому списку добавились новые политики. И вот сейчас стало модно и результативно отбирать бизнес через коммерческие банки. Получая кредит, вы уже видите в банке не партнера, а заведомого недружелюбца. Так, например, в Полтавской области за последние 5 лет пострадали десятки сельхозпроизводителей. Выдавая кредит, банк рассчитывает на то, что заемщик хоть на копейку просрочит платеж, и тут же отбирает все предприятие со всеми его активами (превышающими заложенность в десятки раз). Рейдерская операция – суперликвидный бизнес, рентабельность порой достигает 3 тысячи процентов. Основная статья расходов атакующей стороны – взятки судьям за «легализацию» сомнительных либо вообще поддельных документов и за «заходные» решения, правоохранителям за бездействие при поступлении заявлений от пострадавших, чиновникам за внесение в госреестры данных,

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

и наконец, «обеспечивающему безопасность» криминалитету. Все эти затраты составляют, как правило, до 10% от реальной стоимости бизнеса или объекта, который таким образом оказывается в собственности рейдерской структуры. И самое обидное, что против пострадавшего собственника начинает бороться его же актив, ведь когда он уже перешел в иные руки, актив начинает приносить деньги рейдеру, который за ваши же деньги укрепляет свое положение. Чем быстрее рейдер «отбелит» ваш объект, тем быстрее он его продаст и тем больше будет его прибыль. Зачастую рейдеры не умеют «работать» на объекте, вести операционную хозяйственную деятельность. Вот почему наиболее распространенные объекты рейдерской атаки – гостиницы, офисные центры, торговые центры. Не нужно быть семи пядей во лбу, чтобы начать на них зарабатывать: перезаключили договора аренды с арендаторами и все – деньги потекли в карман рейдеру. Нередки случаи, когда собственник находит возможность долго бороться, объект простаивает, бизнес обесценивается, и тогда этот объект просто разворовывается. В любом случае рейдер не в минусе. Собственник – это созидатель, он умеет выращивать хлеб, плавить сталь, но зачастую не задумывается о недружественных намерениях и не умеет им противостоять. Десятки фермеров, пострадавших в Полтавской области, начинали с нуля. Цель рейдерской атаки – забрать и продать, ликвидировать конкурента, консолидировать активы. В последнем случае захватчиком будет структура, заинтересованная в сохранении бизнеса в дееспособном состоянии. Любой бизнес в Украине находится под угрозой. Ситуации можно разделить подобно светофору. Зеленый сегмент бизнеса – это когда собственник уверен, что у него все хорошо, что его бизнес надежно защищен как с точки зрения его корпоорганізатор:

ративных прав, так и прав на производственные мощности. Но и в этом случае есть необходимость нанять специалистов-антирейдеров для внешнего независимого анализа. Он проанализирует надежность закрепления за собственником корпоративных прав, систему внутреннего контроля, оценит уязвимость, предложит варианты реструктуризации активов с целью усложнить либо сделать невозможным их захват. Наши клиенты, которые пострадали от рейдерских действий, говорили, что

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

есть что обжаловать, вы уже понимаете, что перед вами два пути: (1) пойти на переговоры с рейдерами, получить небольшие неадекватные отступные и начать с нуля; (2) начать бороться и понимать то, что надо набраться не только психологических сил, но и найти приличную сумму денег, ведь вам придется договариваться с теми же коррумпированными элементами, что и ваши захватчики, да и юридические услуги уже будут казаться дорогими. Вывод очевиден – профилактика

«Восстановить права пострадавшего собственника сложно, однако клиенты должны быть уверенными, что юридическая компания, защищающая их, будет придерживаться интересов клиентов до конца» будь у них возможность, они бы еще на более раннем этапе предприняли меры антирейдерской безопасности, но, увы, это время уже ушло. Желтый сегмент бизнеса – когда уже есть первые симптомы предстоящей рейдерской атаки: из госреестра незнакомцы берут информацию о вашем предпри ятии, «родной» менеджмент вдруг стал менее лояльным, поставщики начали допускать просрочки поставок, возникли неожиданные сложности с продлением лицензий либо арендных договоров, миноритарии ста ли неожиданно активно проявлять интерес к деятельности предприятия, контролирующие органы вдруг «заинтересовались» вашим предприятием. На этом этапе еще можно успеть предпринять антирейдерские мероприятия, если только не пропустить такие симптомы. Красный сегмент бизнеса – проявления рейдеров очевидны: акции (доля в уставном фонде) перерегистрированы либо арестованы, управление вашими активами блокировано, ваш бизнес уже начинает приносить деньги не вам. Здесь уже есть полученные коррумпированным путем документы, и вам уже

дешевле и результативнее, чем лечение. Кроме того, как говорится, антирейдеры бывают разные. Совсем недавно, на антирейдерском круглом столе мне довелось познакомиться с двумя молодыми людьми, бывшими милиционерами, которые презентовали свою юридическую компанию, специализирующуюся на антирейдерских мероприятиях. Слушать их было и забавно, и страшно. Ничего не понимая реально в теме, они предлагали примитивные действия, не направленные на результат – восстановление нарушенных прав. И таких «антирейдеров» в Украине огромное количество. Успех юридической компании в специализации «антирейдер» напрямую зависит от компетентности и репутации. Да, восстановить права пострадавшего собственника, если он уже находится в красном сегменте, сложно, а в украинских реалиях может быть и невозможно. Однако клиенты должны доверять и быть уверенными, что юридическая компания, защищающая их, будет придерживаться интересов клиентов до конца, какое бы решение клиент не принял. Україна, 2012–2013

215

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: ІНТЕРВ’Ю

Високоякісна допомога професійних юридичних радників задоволення не з дешевих Інвестори, які вирішують економити на якісних юридичних послугах, використовуючи внутрішній ресурс, часто зіштовхуються з проблемами, вирішення яких вже після закриття угоди коштує їм набагато дорожче ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Вадиме, 2012 рік ознаменувався незвичним для ринку M&A «штилем». Чи змінилася ця тенденція в 2013 році? – Вважаю, що не зовсім коректно буде назвати ті явища, що відбувалися на ринку злиттів і поглинань минулого року, «штилем». Ринок залишався доволі активним, відбулася велика кількість угод, хоча порівняно з попередніми роками їх загальна вартість виявилася значно меншою. Тобто можна сказати, що превалював кількісний показник угод над якісним. Що до прогнозів, то, незважаючи на млявість ринку M&A у першому кварталі 2013 року, вважаю, що в другому півріччі існуючі тенденції зміняться на краще і на ринку спостерігатиметься значне пожвавлення та зростання як за кількістю, так і за вартістю транзакцій. Так, додатково до секторів економіки, що мали переважний попит минулого року (серед них сільське господарство, банківський сектор, енергетика), очікується низка консолідацій у сферах інформаційних технологій, телекомунікацій. Також значний відсоток M&A угод відбудеться за рахунок прива216

Вадим Самойленко Партнер ЮФ «Астерс» тизації державних підприємств у межах єї з найбільших пивоварних компаній у діючої урядової програми. світі щодо передачі її заводу в Україні до спільного підприємства з іншим провідЯкі проекти у сфері M&A Ви супро- ним виробником пива. Крім того, моєю воджували впродовж минулого року? групою юристів фірми було надано юри– Серед найбільших проектів, які дичні консультації компанії Affinia Group особисто мені довелося супроводжува- Holdings Inc., інноваційному світовому ти торік, стали придбання групою ком- лідеру в галузі проектування, виробнипаній «Воля» групи компаній «Одеко» цтва, розподілу і збуту промислової про(Одеко) – одного з основних гравців на дукції та послуг, у зв’язку з продажем комукраїнському ринку платного телеба- панією бізнесу, у тому числі в Україні, з чення, у інвестиційно-фінансової групи виробництва шасі, фільтрів та спеціаліPPF Group, а також консультування одні- зованого обладнання для автомоторної

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

галузі, шляхом публічного продажу акцій інвесторами (наприклад, Commerzbank, холдингу в США. SEB Group, Swedbank) українських активів у банківському секторі. Більшість юристів відзначає, що Згідно зі статистикою кінця 2012 інвестори, купуючи той чи інший бізнес, воліють обходитися власними силами, року, не тільки покупці не хотіли купубез залучення зовнішніх юридичних вати, але й продавці не бажали продаконсультантів. До чого призводить це вати компанії. З чим, на Вашу думку, це бажання? пов’язано? – Так, дійсно, таке явище зустрічаєть– Головною суб’єктивною причиною ся під час здійснення транзакцій. Проте такої ситуації стала невідповідність очіне можу погодитися з тим, що воно має кувань продавців бажанням покупців: загальний та всеохоплюючий характер. перші прагнули продати бізнес, який до Такі дії інвесторів є, радше, винятком, того ж часто був непрозорим, неструктуаніж правилом, і переважно практи- рованим та проблемним, якомога дорожкуються «українськими» покупцями з че, використовуючи докризові показниметою економії коштів. Адже ні для кого ки, водночас як покупці бажали значного не є секретом, що високоякісна допомога дисконту за зазначені проблеми. Що ж професійних юридичних радників щодо стосується основних об’єктивних причин супроводу угод M&A – задоволення не з зменшення купівельної активності, то, як дешевих. уже згадувалося, такими стали високі екоПроте не слід забувати, що такі витра- номічні, політичні ризики, законодавча ти покупця будуть цілком виправданими. недосконалість, а також висока вартість Високопрофесійна допомога кваліфіко- позикових коштів для придбання бізнесу. ваних юристів дозволить ідентифікувати та уникнути (або принаймні мінімізуваЧи дозволяє чинне законодавство ти наслідки) численних проблем під час України захистити інтереси інвесторів купівлі-продажу бізнесу та його подаль- в угодах M&A? шого ведення покупцем. Ті ж інвестори, – Незважаючи на досить значну кільякі вирішують економити на якісних кість як законних, так і підзаконних норюридичних послугах, використовуючи мативно-правових актів, спрямованих внутрішній ресурс, часто зіштовхують- на захист інтересів інвесторів в угодах ся з проблемами, вирішення яких вже M&A, саме відсутність дієвих правових після закриття угоди коштує їм набага- механізмів захисту інтересів іноземних то дорожче. інвесторів, спричинена, у тому числі, якісно низьким загальним рівнем чинного Існує думка, що більшість угод в законодавства України та його невідпо2012 році – кризові, а на продаж вистав- відністю принципам і вимогам, задеклаляються переважно невеликі компанії. рованим у міжнародних нормативно-праЧому операції з продажу великого біз- вових актах та міжнародних договорах несу відійшли у минуле? України, є одним із ключових чинників, – Основними чинниками небажання що відіграють негативну роль при виріінвестувати значний капітал в україн- шенні питання інвестування капіталу в ський бізнес є побоювання іноземного український бізнес. Розуміючи нагальну необхідність покупця щодо нестабільної політичної та економічної ситуації в країні, недоскона- невідкладного внесення змін і дополості законодавства та судової системи, внень до ключових законодавчих актів високого рівня корупції. Останнім часом щодо захисту інтересів інвесторів, я беру простежуються вкрай негативні явища, активну участь у просуванні законопроколи інвестори взагалі намагаються зали- екту «Про товариства з обмеженою та шити цей ринок – показовими прикла- додатковою відповідальністю № 2011-1», дами тут є низка продажів іноземними який, у разі його прийняття, значно вдоорганізатор:

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

сконалить і розширить можливості захисту прав інвесторів в угодах M&A. Значних подальших доопрацювань потребує і Закон України «Про акціонерні товариства», який на даний момент також не здатен повною мірою забезпечити ефективний правовий захист інтересів існуючих і потенційних інвесторів. Які галузі в 2013 році Ви можете назвати локомотивом ринку M&A? – З огляду на помітну консолідацію в агросекторі та нафтогазовому секторі, зберігання тенденцій високої активності в банківському секторі, у тому числі пов’язану з прогнозованим виходом деяких іноземних банків з українського ринку, вважаю, що саме ці галузі будуть основними рушійними силами на ринку M&A. Окрім того, припускаю низку значних угод в медійному секторі, а також досить високу ймовірність активності в секторах транспортної та енергетичної інфраструктури і логістики. Продовження процесу приватизації великих державних підприємств також додаватиме жвавості ринку M&A. Які юрисдикції є найпривабливішими для вітчизняних інвесторів на сьогодні? – Уже зараз простежуються певні тенденції значного підвищення інтересу інвесторів до оформлення бізнесу через такі престижні «низькоподаткові» юрисдикції, як Нідерланди, Великобританія, Швейцарія, Люксембург. Проте вони й раніше не залишалися поза увагою великих бізнесових гравців і доволі часто використовувалися для структурування як транзакцій, так і багаторівневих холдингових структур. З огляду на «кіпрську» проблему, передбачуваним є також посилення холдингового використання азійського регіону, зокрема, Гонконгу та Сінгапуру. Ці юрисдикції також пропонують цілу низку податкових пільг, високий рівень конфіденційності та захисту власності, досконале законодавство про компанії, завдяки чому їхня популярність починає стрімко зростати. Україна, 2012–2013

217

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: ІНТЕРВ’Ю

Закон про АТ впровадив низку механізмів захисту прав міноритарних акціонерів У випадку придбання значного пакета акцій (10% і більше) покупець повинен повідомити товариство про свій намір за 30 днів до такого придбання та оприлюднити відповідне повідомлення. Це дозволяє акціонерному товариству підготуватися до можливих «агресивних» дій покупця ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Юліане, які основні тенденції корпоративного права минулого року Ви можете відзначити? – Однією із важливих змін у корпоративному законодавстві стало спрощення процедури реєстрації юридичних осіб. З 17 грудня 2012 року для реєстрації юридичної особи засновникам достатньо звернутися до державного реєстратора із необхідними документами та отримати виписку із реєстру, що є підставою для відкриття банківського рахунку. В отриманні реєстраційних документів в органах стаД-р Юліан Ріс тистики, податкової служби та в установах Голова офісу Міжнародної юридичної фірми BEITEN BURKHARDT в Україні Пенсійного фонду тепер немає необхідності. Ця зміна стала важливим чинником на загальних зборах. Це дало можливість чимало прогалин. Наприклад, Перехідні для поліпшення позиції України в рейтин- істотно зменшити кількість спорів, що положення Закону, згідно з якими акціобґрунтовуються формальними порушен- онерні товариства повинні були до 30 гу Doing Business Index 2013. нями при проведенні зборів акціонерів. квітня 2011 року привести свої статутні Ось уже декілька років діє Закон Закон також дозволяє надання більшого документи у відповідність до нового закоУкраїни «Про акціонерні товариства». Як обсягу повноважень наглядовій раді, що ну, а також перевести свої акції у бездосклалася практика його застосування? сприяє оперативнішому управлінню това- кументарну форму, були малоефективни– Порівняно із ЗУ «Про господарські риством. Документ також містить деталь- ми. Акціонерні товариства, які виконали товариства» Закон України «Про акціо- не регулювання порядку припинення та ці вимоги закону, вимушені були понести значні витрати на внесення змін до нерні товариства» детальніше врегулю- реорганізації акціонерних товариств. Проте практика застосування ЗУ «Про своєї документації. Інші емітенти (50% від вав процедури скликання, проведення та фіксування результатів голосування акціонерні товариства» виявила також загальної кількості) досі не привели свої 218

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

документи у відповідність до закону. Нині регулятор фондового ринку обмірковує можливість масового призупинення обороту акцій таких акціонерних товариств.

нерного товариства обов’язку здійснити викуп акцій акціонера. На нашу думку, це призведе до того, що акціонер не матиме права вимагати обов’язкового викупу акціонерним товариством його акцій у На Вашу думку, чи достатні механіз- переважній більшості випадків, а норма ми захисту прав акціонерів, передбачені п. 2 ч. 1 статті 68 Закону не набуде належданим нормативним актом? ного застосування. – Закон про акціонерні товариства впровадив низку механізмів захисту прав Регулятор фондового ринку запроміноритарних акціонерів. Так, наприклад, понував законопроектом ввести інстинорми щодо кумулятивного голосуван- тут похідного позову в практику захисту ня дозволяють міноритарним акціоне- прав інвесторів. Яких наслідків дії даного рам призначати власних представників механізму варто очікувати? до складу наглядової ради. Норми щодо – Законопроект «Про внесення змін до правочинів із заінтересованістю створю- деяких законодавчих актів України щодо ють передумови для контролю міноритар- захисту прав інвесторів» передбачає, що ними акціонерами за діями менеджмен- акціонери (акціонер), які сукупно є власту акціонерних товариств. Норми щодо никами 5 і більше відсотків простих акцій обов’язкового викупу акцій передбачають товариства, матимуть право звернутися право акціонера на продаж його акцій до суду із позовом від імені та в інтересах акціонерному товариству за справедли- товариства у випадку нанесення посадовою ціною за певних обставин. Однак вою особою товариства своїми діями (безрегулювання цих питань не є доскона- діяльністю) збитків такому товариству, лим. Так, ч. 1 статті 72 Закону передбачає якщо такі дії (бездіяльність) були сприможливість визнання судом правочину із чинені всупереч вимогам законодавства, заінтересованістю недійсним. Та Закон рішень загальних зборів акціонерів або не надає такого права міноритарним наглядової ради товариства, або вимогам акціонерам. Відповідно до п. 2 ч. 1 стат- статуту чи інших документів товариства. ті 68 Закону акціонер має право вимаДокумент також пропонує покласти гати обов’язкового викупу акціонерним на посадових осіб акціонерного товаритовариством його акцій, якщо він голо- ства повну матеріальну відповідальність сував проти прийняття загальними збо- за збитки, заподіяні товариству при викорами рішення про вчинення товариством нанні своїх обов’язків. Такі нововведення значного правочину. є безумовно прогресивними, з точки зору Водночас відповідно до останньої захисту прав міноритарних акціонерів, практики правозастосування (див. поста- та посилять контроль за діями посадових нову ВСУ від 21 травня 2013 року у спра- осіб акціонерних товариств. У той же час ві № 07/5026/796/2012) голосування ці законодавчі новели в наших умовах проти прийняття загальними зборами можуть бути використані недобросовісрішення про попереднє схвалення зна- ними акціонерами з метою тиску на керівчних правочинів не є підставою для здій- ництво акціонерного товариства під час снення обов’язкового викупу належних рейдерських захоплень. акціонерові акцій. ВСУ мотивує це тим, За Вашими спостереженнями, що прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення наскільки українське корпоративне значних правочинів, які можуть ним вчи- законодавство захищає бізнес від рейнятися протягом року, означає лише згоду дерських атак? – Новий закон містить деякі норми, на можливість вчинення значних правочинів у майбутньому та не має наслідком що спрямовані на захист від рейдерських реального настання юридичного факту, з захоплень. Зокрема, у випадку придбаняким закон пов’язує виникнення в акціо- ня значного пакета акцій (10% і більше) організатор:

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

покупець повинен повідомити товариство про свій намір за 30 днів до такого придбання та оприлюднити відповідне повідомлення. Це дозволяє акціонерному товариству підготуватися до можливих «агресивних» дій покупця. Проте недоліком регулювання є відсутність передбачених законом наслідків порушення покупцем вищезазначених обов’язків. Зрештою, ризик рейдерських атак пояснюється не недоліками корпоративного законодавства, а недоліками функціонування судової і виконавчої системи. Які методи мають використовувати власники бізнесу для захисту своїх корпоративних прав? – В якості превентивних заходів власникам бізнесу варто здійснювати юридичний аудит підприємства з метою виявлення «слабких» місць і ризиків рейдерських атак. Захист від недружнього поглинання включає в себе зазвичай супровід судових процесів з метою правового захисту підприємства та його посадових осіб, зокрема, у кримінальному провадженні, а також роботу. В рамках таких проваджень власники бізнесу – західні інвестори часто звертаються по підтримку до посольств і бізнес-асоціацій, а також залучають пресу для інформування громадськості про агресивні дії проти підприємства. Як допомагає структурування власності корпоративних прав у бізнесі? – За допомогою структуризації корпоративних прав можна досягти різних цілей. У сфері нерухомості спеціально створені компанії можуть використовуватися з метою спрощення передачі об’єкта нерухомості або його передачі на вигідніших умовах, а також розділення господарських ризиків різних об’єктів. У виробничих підприємствах розділення виробничого устаткування і виробництва може захистити основні засоби від ризиків підприємства. І, нарешті, міжнародна структуризація корпоративних прав може також використовуватися для мінімізації податкового тягаря, хоча тут завжди треба стежити за тим, щоб не перетнути межу ухилення від сплати податків. Україна, 2012–2013

219

 КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A: ІНТЕРВ’Ю

Украинский инвестор предпочитает инвестировать на месте Часто кажется, что было бы неплохо на какой-то момент повременить с внесением изменений в законодательство. На самом деле у нас в большинстве случаев – за редкими исключениями, где законодатель откровенно проглядел какие-то либо технические, либо системные моменты, то есть, существует откровенный зазор, – законодательство нормальное ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

По Вашим наблюдениям, какие приоритетные секторы для инвестиций в Украину? – В первую очередь это агробизнес, причем он интересен и для внутреннего, и для внешнего инвестора. По сравнению с другими бизнесами тут относительно низкие барьеры для вхождения. К тому же этот бизнес считается более понятным, потому что агросектор Украины традиционно очень развит, но в то же время есть необходимость во внедрении новых технологий. С привлечением иностранных инвесторов мы надеемся на получения ноу-хау, новых технологий в этот сектор для увеличения эффективности производства, а это то, что дает или даст нашей стране ощутимое преимущество на глобальном агрорынке. Вторым сектором я назвала бы IT – это сфера, где мы славимся своими разработками, наработками, это украинские мозги. И третий – это энергетика, включая альтернативную энергетику. Сейчас сде220

Оксана Ильченко Партнер ЮБ «Егоров, Пугинский, Афанасьев и партнеры» лок в этой сфере не очень много. Однако, учитывая факторы неэффективного использования энергии (на уровне всей страны), зависимости от иностранных поставщиков, зависимости от ископаемых ресурсов, мы обращаем все больше внимания на альтернативную энергетику. Очень многие солнечные, ветростан-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ции находятся на финальных стадиях разработки, в том числе технической документации, некоторые из них уже приступили к деятельности или завершают стройку и планируют привлекать инвесторов. Мы сейчас, например, ведем несколько проектов в сфере альтерна-

• партнер рубрики КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО / M&A

www.asterslaw.com Телефон/факс: +380 (44) 230-6000

тивной энергетики с потенциальным ках. Там есть определенные ограниче- сделки. Кроме того, существуют опреучастием иностранного инвестора. ния и нюансы, но эта схема работает. деленные ограничения в трудовом закоВ принципе, сделки и эскроу (Escrow), нодательстве, которые могут усложнить Какие наиболее яркие сделки как правило, не структурировались на новому собственнику задачу привести Вы можете отметить за период 2012– Кипре. Эскроу-счета, через которые про- свою команду и установить эффектив2013? – Из наиболее интересных в 2012 «Относительно структурирования бизнеса еще одной году прежде всего вспоминается закрывдостаточно удобной для этого юрисдикцией является шаяся сделка на большую сумму – Голландия. Мы слышали о попытках уходить в балтийские «Сбербанк России» приобретение группы «Тройка». Другая, более из сферы страны, но это были единичные случаи, и мы видим, что recreation – это приобретение футбольклиенты от них часто отказываются» ного клуба «Металлист», довольно интересная публичная сделка в этой сфере. Как известно, одной из основных юрисдикций, которая использовалась для структурирования трансакций, ранее был Кипр. Однако не так давно он потерял это свое преимущество. Какие теперь юрисдикции больше подходят для подобных схем? – Я разделяла бы здесь несколько вещей. На самом деле для структурирования трансакций Кипр не использовался настолько часто. Это приоритетная страна для структурирования бизнесов. И поскольку наш договор с Кипром всетаки остается наиболее благоприятным по сравнению с другими странами, то, я думаю (и практика по большому счету это подтверждает), что для структурирования бизнеса Кипр еще долго будет оставаться вне конкуренции. Да, мы видим по статистике и по информации от наших коллег из Кипра, что количество вновь зарегистрированных компаний уменьшается. Это указывает на то, что, конечно, определенную привлекательность Кипр потеряет. С чем это больше связано – с общими проблемами в Еврозоне, из-за чего объем инвестиций, которые потенциально могли структурироваться через Кипр, в принципе уменьшается; либо с проблемами самого Кипра – сказать тяжело. Конечно, в связи с банковским кризисом Кипр утратил большую часть доверия, увы, это так. Но мы видим, что сейчас эту проблему обходят следующим образом: кипрские компании открывают счета в иностранных европейских банорганізатор:

ходили расчеты по сделкам в Украине, структурировались в таких юрисдикциях, как Швейцария, Великобритания. В каких-то случаях эскроу-счета были на Кипре, но таких случаев меньшинство. Возвращаясь к вопросу об операциях M&A. Как говорят, лучше сразу обращайтесь к юристам, ведь потом придется платить больше. На что в первую очередь Вы посоветовали бы обратить внимание клиенту, который желает совершить сделку M&A? – Если бы я давала один совет, применимый и к продавцам, и к покупателям, я посоветовала бы качественно проделать домашнюю работу. Если вы продавец, то не пожалейте времени на то, чтобы разобраться, что же на самом деле происходит в вашем бизнесе. Необходимо подготовить бизнес к продаже, навести порядок, избавиться от непрофильных активов (которые наверняка не заинтересуют вашего потенциального инвестора), определиться с кругом потенциальных инвесторов, для того чтобы оценить их возможные ожидания. Также очень важно заручиться поддержкой менеджмента. Порой об этом забывают, менеджмент предупреждают в последний момент, когда сделка уже идет на всех парах, и нередко случается, что менеджмент не сотрудничает, а начинает ставить палки в колеса. Как правило, менеджмент знает о бизнесе гораздо больше, чем собственник, и в этом есть своя уязвимость для

ный контроль над компанией. Все это нужно продумать загодя, желательно за 10–12 месяцев до того, как вы выставите таргет на продажу. Покупателю также в первую очередь стоит выполнить определенную домашнюю подготовительную работу. Если только покупка не совершается с очень серьезным дисконтом, бизнес нужно разобрать «на косточки», посмотреть на каждую и во всем разобраться. Каких изменений требует отечественное законодательство, чтобы максимально защитить права инвесторов от возможных рисков, связанных с исками предыдущих владельцев? – Возможно, мое мнение будет несколько отличаться от мнения моих коллег... Думаю, было бы неплохо на какой-то момент остановиться с внесением изменений в законодательство. На самом деле у нас в большинстве случаев законодательство нормальное. За редкими исключениями – где законодатель откровенно проглядел какие-то либо технические, либо системные моменты. Что я посоветовала бы улучшить – так это практику применения этого законодательства, уровень единообразности применения этого законодательства судами и правоохранительными органами Украины. Если наше законодательство будет соблюдаться и применяться, то, думаю, большинство тех проблем, о которых мы постоянно говорим, исчезнет. Україна, 2012–2013

221

 МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ЗЕД: АНАЛІТИКА

Міжнародна торгівля, СОТ Обмеження. Заборони. Особливості Україну з легкої руки пана Майкла Пунке, посла США при СОТ, почали називати «порушником спокою». Збурило торговельних партнерів України і запровадження Кабінетом Міністрів України неавтоматичного ліцензування та квот щодо імпорту в Україну коксівного вугілля та коксу ✍ Катерина Бутовченко, «Юридична газета»

16 травня 2013 року Україна відсвяткувала п’ятиріччя з дня вступу до Світової організації торгівлі (далі – СОТ). За цей нетривалий час нашу країну неодноразово звинувачували у тому, що вона порушує свої зобов’язання в СОТ. Усе почалося із застосування 13% імпортної надбавки з метою поліпшення платіжного балансу в 2009 році. Потім наробила галасу заявка України на перегляд зв’язаних ставок мит для 371(!) товарної позиції, що de facto розглядається основними торговельними партнерами як перепогодження умов членства України в СОТ. Ще однією «неприємною несподіванкою» для членів СОТ стало опублікування в середині березня 2013 року рішення про застосування спеціальних кодів щодо імпорту в Україну легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту, фактично майже через рік після прийняття 28 квітня 2012 року. Представники США і ЄС висловили своє занепокоєння такими діями, оскільки відповідні заходи мають надзвичайний характер і застосовуються для негайного усунення значної шкоди, заподіяної значним, різким, раптовим і нещодавнім зростанням імпорту, та вказані заходи повинні через рік лібералізуватися. «Так, Україну з легкої руки пана Майкла Пунке, посла США при СОТ, почали називати «порушником спокою, – поділилися інформацією експерти ЮФ «Саєнко Харенко». – Збурило тор222

говельних партнерів України і запровадження Кабінетом Міністрів України неавтоматичного ліцензування та квот щодо імпорту в Україну коксівного вугілля і коксу». Йдеться про Постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2012 р. № 1201» від 13 березня 2013 р. № 225 (далі – Постанова), яка набрала чинності з 27 квітня 2013 р. до 31 грудня 2013 р. Відповідно до Аналізу регуляторного впливу Постанови, розміщеного на сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля), квоти застосовані з наступною метою: (а) підтримка вугледобувних підприємств, обігові кошти яких уже суттєво скоротилися через зупинку відвантаження коксівного вугілля, а тому підприємства не виплачують заробітну плату вчасно, що призводить до зростання соціальної напруги у вугледобувних регіонах і може призвести до зупинки окремих шахт; (б) на складах вуглевидобувних підприємств накопичуються значні залишки коксівного вугілля, що може призвести до самозаймань на шахтах, що може спричинити виникнення загрози здоров’ю та життю людей, які знаходяться у підземних виробітках, а також населення, яке знаходиться у технологічних будівлях та прилеглих до шахт територіях; (в) протидіяти постійно зростаючому імпорту. Так, для прикладу, у 2009 році в Україну було імпортовано 7,5 млн

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

тонн коксівного вугілля, у 2010 році – 9,1 млн тонн, а у 2011 році – 10,7 млн тонн, а за 11 місяців 2012 року було імпортовано близьке 12 млн тонн коксівного вугілля, що перевищує обсяги імпорту за 2009, 2010 та 2011 роки. Більше того, відповідно до вказаного Аналізу запровадження режиму ліцензування дасть можливість прогнозувати надходження імпорту в Україну коксівного вугілля, а на підставі прогнозу надходження імпорту в Україну коксівного вугілля – приймати ефективні рішення щодо планованого видобутку та розподілу вітчизняного коксівного вугілля. Як наслідок, це дасть можливість поліпшити становище вітчизняної вугледобувної галузі та одного з її напрямків – виробництва коксівного вугілля, що є в національних інтересах держави. Окрім того, Міненерговугілля зазначає, що альтернативних заходів, окрім квотування та ліцензування, немає, а відповідно до міжнародної практики застосування ліцензування імпорту є найоперативнішим та найефективнішим заходом для вирішення окреслених негативних тенденцій. Більше того, розробник проекту вважає, що застосування ліцензування імпорту в Україну товарів відповідає вимогам COT та багатостороннім і двостороннім міжнародним угодам, вимоги яких Україна зобов’язалася виконувати. На питання, чи дійсно це так, нашому проекту допомогли відповісти юрист ЮФ «Саєнко Харенко» Анжела Махінова та радник, голова практики міжнародної торгівлі ЮФ «Саєнко Харенко» Наталія Микольська.

• партнер рубрики

www.sk.ua

МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / ЗЕД

ЗАГАЛЬНА ЗАБОРОНА КІЛЬКІСНИХ ОБМЕЖЕНЬ У СОТ Як відомо, одним з основних принципів СОТ є те, що регулювання міжнародної торгівлі повинно здійснюватися за допомогою тарифів, а не кількісних обмежень, що знайшло своє пряме відображення в ст. XI ГАТТ, яка прямо забороняє будь-які експортні та імпортні заборони і обмеження, крім податків, мит чи інших зборів. Заборона кількісних обмежень є підтвердженням того, що тарифи – це «переважні» заходи захисту згідно з ГАТТ. Кількісні обмеження є абсолютними обмеженнями імпорту, водночас як тарифи такими не є. На відміну від тарифів, що дозволяють найефективнішим конкурентам імпортувати товар, кількісні обмеження зазвичай мають «руйнівний» вплив на торгівлю (trade-distorting effect), їх розподіл може бути проблематичним, а застосування – непрозорим. Винятки із зазначеної заборони ГАТТ передбачає низку обставин, за наявності яких члени СОТ можуть застосовувати заходи, що суперечать зазначеній вище забороні (у тому числі імпортні квоти), викладеній у ст. XI ГАТТ, а саме: (1) винятки, передбачені ст. ХІ:2 ГАТТ;

Осипчук Ольга Асистент керуючого партнера з міжнародних відносин АК IMG Partners

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 499-6000

(2) загальні винятки, передбачені ст. XX ГАТТ; (3) заходи, пов’язані з національною безпекою згідно зі ст. XXI ГАТТ; (4) обмеження, пов’язані зі станом платіжного балансу, передбачені ст. XII ГАТТ (для розвинених країн) і ст. XVIII (Ь) ГАТТ (для країн, що розвиваються), а також Домовленістю щодо положень про платіжний баланс ГАТТ. Винятки, передбачені ст. ХІ:2 ГАТТ Ст. ХІ:2 ГАТТ прямо передбачає низку винятків, а саме: (а) заборони чи обмеження експорту, які тимчасово застосовуються з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони; (б) заборони чи обмеження імпорту або експорту, необхідні у зв’язку із застосуванням стандартів або правил класифікації, визначення сорту чи реалізації товарів у міжнародній торгівлі; (в) обмеження імпорту будь-якого сільськогосподарського товару чи продукту рибальства. Аналіз зазначених вище винятків дає підстави стверджувати, що ліцензування та квотування коксівного вугілля не може бути обґрунтовано жодним із наведених винятків.

Джерельна база, що регулює питання міжнародного торгового і митного права, є досить широкою. Відповідно, більшість питань урегульовані окремими міжнародними договорами, серед яких варто виділити Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 року, Конвенцію УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг 1988 року, Конвенцію УНІДРУА про міжнародний факторинг 1988 року тощо. Окрім того, важливе значення мають типові закони, уніфіковані правила, принципи, прийняті Комісією ООН з права міжнародної торгівлі, Міжнародною торговою палатою, Міжнародним інститутом з уніфікації приватного права. Прикладом є

Загальні винятки, передбачені ст. XX ГАТТ Ст. XX ГАТТ прямо дозволяє членам СОТ відступати від будь-яких положень ГАТТ, якщо вони спрямовані на досягнення наступних цілей, перелік яких є вичерпним: (a) необхідних для захисту суспільної моралі; (b) необхідних для захисту життя чи здоров’я людей, тварин та рослин; (c) що стосуються імпорту чи експорту золота або срібла; (d) необхідних для забезпечення дотримання законів чи нормативних актів, які не знаходяться у протиріччі з ГАТТ, включаючи закони та нормативні акти щодо митних процедур, монополій, захисту патентів, торгових марок та авторських прав, а також попередження обманної практики; (е) що стосуються продуктів праці ув’язнених; (f) які вводяться для захисту національних скарбів художнього, історичного чи археологічного значення; (g) що стосуються збереження природних ресурсів, які вичерпуються, якщо такі заходи застосовуються разом з обмеженням внутрішнього виробництва чи споживання; (h) пов’язаних з обмеженням експорту вітчизняних матеріалів, необхідного для забезпечення достатньою

Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронну торгівлю, про міжнародний комерційний арбітраж, Уніфіковані правила і звичаї для документарних акредитивів, Уніфіковані правила по інкасо, ІНКОТЕРМС, принципи УНІДРУА тощо. Позитивним моментом є те, що у випадку, якщо певне питання не врегульоване у міжнародній конвенції, застосовуються звичаї і принципи lex mercatoria. Таким чином, на даному етапі існує широко розгалужена система нормативно-правових актів у сфері міжнародного торгового та митного права. З одного боку, більшість питань є врегульованими, але, з іншого, – частина конвенцій є явно

застарілою і не відповідає сучасним реаліям сьогодення. Адже в умовах цифрової епохи ця сфера потребує вдосконалення і оновлення. Разом з тим, на мою думку, необхідним є більш узгоджений, взаємопов’язаний розвиток національних систем права. Для забезпечення успішності міжнародної торгівлі важливо, щоб кожна держава адаптувала своє законодавство до міжнародних норм і принципів. Україна робить це доволі успішно. Ми є стороною вищезазначених міжнародних конвенцій, членом найавторитетнішої організації у сфері міжнародної торгівлі – СОТ, а також адаптуємо власне законодавство до aquis ЄС.

Україна, 2012–2013

223

 МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ЗЕД: АНАЛІТИКА

кількістю таких матеріалів вітчизняної переробної промисловості протягом періодів, коли внутрішня ціна на такі матеріали утримується на рівні, нижчому за світову ціну в результаті впровадження урядом плану стабілізації, за умови, що такі обмеження не повинні призводити до зростання експорту такою галуззю вітчизняної промисловості чи до захисту такої галузі вітчизняної промисловості і не повинні порушувати положення цієї Угоди стосовно недискримінації; (і) суттєвих для придбання чи розподілу товарів, кількість яких є недостатньою скрізь чи у певній місцевості, за умови, що будь-які такі заходи повинні бути сумісні з принципом, що всі сторони мають право на справедливу частку в міжнародному постачанні таких товарів і що будь-які такі заходи, які є несумісними з іншими положенням Угоди, повинні бути зупинені як тільки умови, що призвели до них, зникнуть...». З огляду на те, що ст. XX ГАТТ дозволяє членам СОТ застосовувати навіть прямо заборонені заходи (наприклад, імпортні квоти), практикою вирішення спорів у СОТ передбачено безліч вимог, дотримання яких членами СОТ є обов’язковим при зверненні до ст. XX ГАТТ. При цьому існують окремі вимоги

Дар’я Ганіч Юрист ЮФ Aleksey Pukha & Partners

224

для кожного з винятків, але, як правило, усі вони полягають у наступному: (1) захід, що порушує положення ГАТТ і застосування якого «виправдовується» з посиланням на ст. XX ГАТТ, має застосовуватися з метою реалізації політики, спрямованої на досягнення тієї чи іншої мети, передбаченої в ст. XX ГАТТ; (2) захід повинен бути необхідним для досягнення цілей відповідної політики. Згідно з практикою вирішення спорів у СОТ захід вважається необхідним, якщо: (а) він сприяє досягненню поставленої мети; (б) таке сприяння є істотним; (в) відсутній альтернативний захід, що має менш негативні наслідки для міжнародної торгівлі, але дозволяє досягти поставлених цілей. (3) захід повинен застосовуватися з дотриманням вступних положень ст. XX ГАТТ, тобто таким чином, щоб він не був засобом довільної або невиправданої дискримінації між державами, в яких переважають однакові умови, або прихованим обмеженням міжнародної торгівлі. «Додатково член СОТ, який запроваджує обмеження і посилається на ст. XX ГАТТ, повинен базувати свою позицію на наукових дослідженнях (наприклад,

Одним із чинників успішного виконання договору про поставку товару з юридичними особами-нерезидентами є узгодження сторонами всіх умов контракту. Судова практика в Україні підтверджує, що докази поставки товарів є визначальними у вирішенні справ такої категорії. Національне законодавство та умови Інкотермс не завжди встановлюють докази поставки товару, залишаючи це на розсуд сторін. При оформленні авіавантажної накладної необхідно звернути увагу на те, щоб адреса отримувача товару збігалася з адресою в контракті. У випадку зазначення іншої адреси недобросовісний контрагент отримує можливість заявити, що він не одержав товар, оскільки не знаходиться за такою адресою.

таких, що доводять заподіяння певним товаром шкоди здоров’ю чи життю населення), а не на голослівних твердженнях, – наголошують експерти ЮФ «Саєнко Харенко». – Аналіз регуляторного впливу Постанови свідчить про те, що жодне з обґрунтувань Міністерства не може бути прямо «виправдане» зазначеними винятками, окрім намагання обґрунтувати необхідність застосування ліцензування та квот захистом життя чи здоров’я людей. Однак зазначене твердження є загальним і не підтверджено жодними науковими дослідженнями». Заходи, пов’язані з національною безпекою, згідно зі ст. XXI ГАТТ Ст. XXI ГАТТ передбачає певні винятки в цілях національної безпеки, а саме: (а) що стосуються розщеплюваних матеріалів чи матеріалів, з яких вони виробляються; (б) що стосуються торгівлі зброєю, боєприпасами та знаряддям для ведення війни, а також такої торгівлі іншими товарами та матеріалами, яка прямо чи опосередковано ведеться з метою забезпечення військових утворень; (в) що вживаються під час війни чи інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах; (г) а також здійснення будь-яких дій на виконання своїх зобов’язань за

Авіавантажна накладна підтверджує існування договору перевезення вантажу між перевізником і вантажовідправником та прийняття вантажу до перевезення й підтверджує факт відправки товару продавцем. Додатковим підтвердженням юридичного факту поставки та отримання товару є наявність вантажних митних декларацій. При митному оформленні та митному контролі товару, що ввезений на митну територію України, має бути витримано приписи нормативно-правових актів України з питань митної справи. Письмове оповіщення отримувача товару про факт відправки товару та аеропорт прибуття запобігає виникненню спору. Згідно з Резолюцією IATA № 600а у графі

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

«То» може бути вказано місто, якщо назва аеропорту невідома, оскільки в місті декілька аеропортів. Наприклад, назві міста KIEV відповідає трилітерний код міста IEV з двома можливими аеропортами – Boryspil та Zhuliany. Доказом отримання товару юридичною особою України є наявність акту приймання-передачі з брокером, оскільки митне оформлення супроводжує митний брокер, який діє відповідно до договору про надання послуг. Проте отримати такі документи досить складно, оскільки вони є комерційною інформацією. Розуміючи саму процедуру поставки, можна знайти безліч фактів, які, ймовірно, стануть визначальними у вирішенні спору.

• партнер рубрики МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / ЗЕД

Статусом ООН з метою збереження міжнародного миру та безпеки. Зазначені винятки також не можуть «виправдати» застосування Україною ліцензування. Окрім того, заборонені заходи обмеження торгівлі застосовувалися з посиланням на зазначені винятки всього двічі (за весь період існування ГАТТ 1947, 1994) у відносинах між США і Нікарагуа, а також США і Кубою. Обмеження, пов’язані зі станом платіжного балансу, згідно зі ст. XII, ст. XVIII (Ь) ГАТТ, Домовленістю З г а д а н і в и щ е с т а т т і ГАТ Т і Домовленість фактично не обмежують членів СОТ у виборі заходів, необхідних для покращення платіжного балансу. Разом з тим, згідно з Домовленістю члени СОТ, які застосовують заходи у зв’язку з платіжним балансом, повинні віддавати перевагу заходам, що мають найменш руйнівний вплив на торгівлю. Такими заходами можуть бути надбавки до діючих мит, вимоги про надання імпортних депозитів або інші торговельні заходи, що впливають на ціну імпортних товарів – цінові заходи (price based measures). Домовленість зобов’язує членів СОТ уникати застосування нових кількісних обмежень (у тому числі квот) для цілей покращення платіжного балансу, крім випадків, коли стан платіжного балансу є критичним, а цінові заходи не можуть перешкодити такому різкому / істотному погіршенню стану платіжного балансу. У разі застосування кількісних обмежень, член СОТ зобов’язаний надати обґрунтування, чому цінові заходи не можуть бути адекватним інструментом для поліпшення ситуації з платіжним балансом. Однак Домовленість при введенні таких обмежень зобов’язує дотримуватися певних вимог. Ст. XIII ГАТТ, Рішення Ради з торгівлі товарами про процедури нотифікації кількісних обмежень від 1 грудня 1995 р. та Рішення Ради з торгівлі товарами про зворотне повідомлення про нетарифні заходи від 1 грудня 1995 р. передбачають низку процедурних питань, які організатор:

повинні дотримуватися під час введення квот і ліцензування. Зокрема, член СОТ, що застосовує квоту, повинен надіслати публічне повідомлення до відповідних органів СОТ про загальну кількість або вартість товару, дозволеного для імпорту (у випадку неавтоматичного ліцензування (при квотуванні) необхідно повідомити: (а) Секретаріат СОТ і (б) Комітет з ліцензування імпорту СОТ протягом 60 днів з дати публікації відпо-

www.sk.ua Телефон/факс: +380 (44) 499-6000

Проте, на жаль, реакція основних торговельних партнерів України свідчить про протилежне. Звичайно, Уряд України й надалі може продовжувати діяти таким чином, «ігноруючи» загальні принципи угод СОТ. При цьому питання щодо такої поведінки України вже може виникнути не лише в її торговельних партнерів, інтереси яких напряму зачіпають вказані дії, але й безпосередньо в іноземних інвесторів.

«Закономірно виникає питання, чи думає в Україні хтось про те, чим такі рішення і дії можуть обернутися для її інвестиційного клімату та які наслідки вони матимуть для економіки України в довгостроковій перспективі?»

відного акта). Також ГАТТ встановлює чіткі правила розподілу квоти між країнами – членами СОТ, у яких є суттєвий інтерес щодо відповідного товару. Окрім того, режим ліцензування та квоти повинні застосовуватися на недискримінаційній основі. Фахівці ЮФ «Саєнко Харенко» також пропонують звернути увагу на те, що відповідне офіційне повідомлення про застосування ліцензування та квотування вже було надіслано Україною до СОТ 18 квітня 2013 р., отже, одна з процедурних вимог виконана. Разом з цим, станом на тепер відсутні нормативно-правові акти, які регламентують порядок розподілу квот, а тому неможливо проаналізувати, чи дотримається Україна відповідних зобов’язань у рамках СОТ. Зрозуміло, що всі вказані заходи є нічим іншим, як намаганням України захистити національного товаровиробника, про що неодноразово заявляли представники влади на всіх рівнях. При цьому, оскільки арсенал заходів захисту після вступу України до СОТ значно скоротився, досягнення цієї мети можливе лише шляхом обґрунтованого та виваженого застосування механізмів, які передбачені угодами СОТ, у тому числі в рамках передбачених у них винятків.

Закономірно виникає питання, чи думає в Україні хтось про те, чим такі рішення і дії можуть обернутися для її інвестиційного клімату та які наслідки вони матимуть для економіки України в довгостроковій перспективі? ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКІВ ЗА НАДАНІ ПОСЛУГИ ЧИ ПОСТАВЛЕНІ ТОВАРИ При реєстрації підприємства (за винятком акціонерних товариств) чи підприємця відчутні певні технічні полегшення, що полягають у необхідності реєстрації лише в державного реєстратора за місцезнаходженням такого суб’єкта підприємницької діяльності, а подальші реєстраційні дії в органах Пенсійного фонду та податкової служби здійснюються автоматично. Попрацювавши в українських реаліях, бізнесмени розуміють, що можна економніше вести свою господарську діяльність, тож іноді окремі операції доводиться «пускати» через офшор або ж через схему з використанням декількох вигідних (за фінансовими показниками) юрисдикцій. Як на один із варіантів ведення розрахунків підприємці дивляться на Merchant Account, що можна назвати недосяжною перспективою в Україні, Україна, 2012–2013

225

 МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ЗЕД: АНАЛІТИКА

оскільки наше законодавство не створює можливостей використання цього механізму. Merchant Account є торговельним рахунком, який застосовується для прийому платежів клієнтів інтернет-магазинів компаній, що здійснюють комерційну діяльність у мережі. Підключення Merchant Account використовується для здійснення прийому платежів за допомогою кредитних карт, дебетових карт і електронних чеків. Відкрити Merchant Account можна, звернувшись у банк або процесингову компанію по відповідну послугу. Функція Merchant Account полягає в прийомі платежів з розрахункових карток клієнтів за придбані в Інтернеті товари або послуги. Для здійснення обробки клієнтських платежів потрібно укласти договір між компанією, банком і центром процесингу кредитних карток. Кошти, які надходять від продажів, зараховуються на банківський рахунок компанії, пов’язаний з Merchant членством. Будь-якій компанії, що приймає платежі в Інтернеті, присвоюють унікальний ідентифікаційний номер, завдяки якому можна автоматично перераховувати кошти з карток клієнтів на рахунок компанії. Відкриття Merchant Account і отримання ідентифікаційного номера можливе лише за умови задоволення всіх вимог банку або процесингової компанії. Offshore Merchant Account є підвидом звичайного Merchant Account. Основною відмінністю цього Merchant Account є те, що він відкритий на офшорну компанію в офшорному банку. Причому такий рахунок може бути як прямим рахунком, так і субрахунком. Головною перевагою Offshore Merchant є ведення безподаткового бізнесу в усіх країнах світу. Для відкриття Offshore Merchant Account необхідна офшорна компанія і рахунок в офшорному банку. Offshore Merchant Account придатний практично для будь-якого виду діяльності. Зокрема, якщо основним видом діяльності ком-

226

панії є продаж у мережі Інтернет, то її клієнти зможуть розрахуватися за придбані у товари за допомогою своїх банківських карт. Особливо привабливий подібний рахунок для компаній, що надають послуги, пов’язані з гральним бізнесом (інтернет-казино, букмекерські контори тощо). Оскільки цей вид бізнесу знаходиться під забороною в Україні, то охочі можуть відкрити його на теренах багатьох європейських країн або ж використати можливості Інтернету, який, власне, і буде платформою для ігрового бізнесу. Для того щоб відкрити рахунок з метою ведення подібного бізнесу, необхідно відповідати певним параметрам, що висувають банки, а також надати певний пакет документів. Перелік документів, що є необхідними для відкриття Merchant Account: 1. Виписка з рахунків або рекомендаційний лист банку, в якому відкрито рахунок офшорної компанії в країні отримання ліцензії; 2. Сертифікат юридичної особи; 3. Ліцензія на ведення діяльності: 4. Копії документів власників компанії; 5. Документи, що підтверджують місце проживання власників компанії та офісу самої компанії; 6. Документи, що підтверджують сплату податків компанією та і власників; 7. Документи, що підтверджують обороти компанії. Також банку необхідно надати інформацію щодо категорії товарів та/або послуг, дані про цінову політику, розподіл покупців за географічною ознакою, наявність та чинність партнерських програм, способи запобігання шахрайству, опис служби підтримки покупців, наявність преавторизації банківських карт, способи відправки товарів та їх страхування, умови списань грошових коштів, повернення і обміну товару, наявність інших способів оплати, крім банківських карт,

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

повідомлення про оплату на електронну скриньку тощо. Кожен банк може запросити ту чи іншу інформацію відносно здійснення бізнесу клієнта, яка впливає на рішення банку про відкриття Offshore Merchant Account. Наскільки такі умови ведення бізнесу є вигідними та ефективними – вирішувати варто у кожній конкретній ситуації. Проте, з огляду на настрій вітчизняних підприємців, роль електронної комерції та можливостей іноземних юрисдикцій надалі зростатиме. «Платіжні системи, доступні в Україні, дозволяють банкам мати транзитні рахунки для розрахунку платіжними картками, – прокоментував к.ю.н., партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT Олег Загнітко. – Такий транзитний рахунок є синонімом Мerchant Аccount, складової частини credit acquiring, чи то пак, еквайрінгу». «Як правило, транзитні рахунки відкривають у банку, що здійснює подальше перерахування отриманих коштів продавцеві товарів», – пояснив експерт. Банк також здійснює, за необхідності, конвертацію коштів, наприклад, коли українець хоче розрахуватись у магазині ЄС карткою, випущеною українським банком у гривні. Правила використання рахунків передбачені платіжними системами. Кожен з нас як власник картки є покупцем послуг платіжної системи, отже, написані дрібним шрифтом правила передбачають перерахування грошей банком, де відкрито наш рахунок, на транзитний рахунок до іншого банку, який безпосередньо обслуговує крамницю чи продавця послуг або їхній банк. «Декілька наших клієнтів як дешевшу альтернативу банківській установі пропонують свої послуги Мerchant Аccount, коли українці здійснюють численні, але невеликі придбання в інтернет-магазині з використанням наявних платіжних систем», – розповів пан Загнітко. Звичайно, договір на проведення платежів за карткою може бути й не

• партнер рубрики

www.sk.ua

МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / ЗЕД

типовим, а індивідуально розробленим. Проте в такому випадку втрачається зручність: царина застосування розрахунків за допомогою карток може бути обмежена. Національний банк України вимагає реєстрації платіжних систем, які здійснюють діяльність на території держави, узгодження з ним правил таких систем. Відповідно до поточної ринкової практики НБУ передбачив транзитні рахунки у своїх актах про ведення бухгалтерського обліку банками України. В історії банківської справи, нагадаємо, кредитні картки з’явилися першими, для чого й знадобилися банки-посередники, які, зокрема, гарантують платіж банком-емітентом. В Україні ж і досі випущених кредитних карток значно менше, ніж дебетових, розрахунки за якими покладають більшість ризиків на клієнта-платника. Якщо мислити глобальніше, застосування зазначених рахунків може бути поширене поза дебетові й кредитні картки на інші платіжні інструменти електронної комерції. Упродовж кількох останніх років з’явилися інструменти,

Гліб Бялий Радник, керівник практики міжнародного торгового та митного права ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 499-6000

які, залежно від вибору споживача, можуть поєднувати декілька функцій: надання знижок (дисконт), накопичення винагород за покупку (бонуси), розрахунок наперед сплаченими коштами (дебет) та отримання грошей у позику для розрахунку за товари, роботи чи послуги. Тож виходить дисконтно-бонусно-дебетово-кредитний інструмент (його роботу забезпечують договори + рахунки + картка + термінали обробки інформації на картці + процесинговий центр). При цьому емітенти інструментів намагаються охопити коло постачальників товарів і послуг, типових для платоспроможного споживача чи його родини. Яскравий приклад – Махі Саrd, який намагається формувати лояльність середнього класу, об’єднує автосервіс, АЗС, магазини одягу та взуття, крамниці з продажу побутової техніки, книгарні, ресторани, медичні установи, туристичні агенції, страхові послуги. Бонус, зароблений за покупку в одного учасника, може бути витрачений в іншого. Для бонусів і грошових розрахунків відкривають різні транзитні

З метою вступу України до СОТ законодавство України, що регулює питання міжнародної торгівлі, було значним чином гармонізовано з нормами і правилами організації та приведено до світових стандартів. Після набрання чинності новим Митним кодексом України це ж саме можна сказати й про митне право. Найголовнішим поліпшення законодавчої бази у сфері міжнародного торгового та митного права стало набрання чинності новим Митним кодексом України. Цим документом не тільки кодифіковано більшість чинних норм у сфері митного права, але й також значно поліпшено регулювання митних процедур в Україні, полегшено проведення операцій з імпорту-експорту товарів та послуг. Звісно, що Митний кодекс не є досконалим, про що свідчить постійне внесення в нього незначних змін і доповнень, що триває й у 2013 році. Найбільш значущі проекти у 2012 році стосувалися митного права, процедури імпорту в Україну окремих

рахунки, і споживач може їх отримати, не укладаючи договір із банком. Такі інструменти можуть включати й розпорядження електронними грошима (WMU тощо), для зручності клієнта проводячи їх конвертацію у звичайні та навпаки, залежно від ситуації. РЕЗЮМЕ Міжнародна торгівля розвиватиметься Україні, незважаючи на опір уряду, оскільки цього вимагає процес консолідації з ЄС, та й здоровий глузд. Інформаційний простір, який швидко розвивається за рахунок фінансового стимулювання інформаційних технологій, обов’язково знайде вихід чи не з будь-якої неприйнятної ситуації, але про митну політику урядові доведеться замислитися (так само, як і про податкову) уже найближчим часом. Щодо специфічного ставлення до України в СОТ розмова окрема, і досить неприємна, адже ні для кого не секрет, як легко помилитися і як важко потім виправити хибне враження, що складається внаслідок ось таких свавільних примх та помилок.

видів унікальної продукції, надання консультацій щодо особливостей розмитнення. Також були й судові процеси проти митних органів, що стосувалися неправильної класифікації товарів відповідно до УКТ ЗЕД. Результати останніх торговельних розслідувань, проведених в Україні, були неоднозначно сприйняті сторонами розслідувань. У зв’язку з цим можливе збільшення інтересу до судового оскарження результатів розслідувань. Запровадження інституту митного постаудиту призведе до значного розвитку судової практики щодо оскарження результатів постаудитів і можливих донарахувань. Було б бажано на законодавчому рівні встановити однозначний статус Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі – МКМТ), який надавав би право подавати позови безпосередньо до МКМТ. На даний час МКМТ не є юридичною особою, органом державної влади, не має коду ЄДРПОУ та не може бути відпо-

відачем у суді, водночас як наділена повноваженнями приймати рішення щодо застосування санкцій проти імпорту. Крім того, потребують доопрацювання закони про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту та про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну. Ці норми повинні більш чітко визначати поняття шкоди, зростання імпорту тощо. Адже через недосконалість даних норм національні товаровиробники зазнають шкоди, а державний бюджет недоотримує значні кошти у вигляді сплаченого мита при імпорті товарів. Юридичне бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» бере активну участь у роботі Американської торговельної палати, Європейської Бізнес Асоціації, Асоціації правників України, у тому числі й шляхом розробки відповідних норм, що стають предметом подальшого обговорення із відповідними суб’єктами законодавчої ініціативи.

Україна, 2012–2013

227

 МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ЗЕД: АНАЛІТИКА

Порушення митних правил: притягнення до відповідальності та захист Cт. 483 МК передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Останнім часом вона є дуже «популярною» серед митників, оскільки під неї останні намагаються підвести більшість ситуацій

Митним кодексом України (далі – МК) від 13.03.2012 р. передбачені суворі заходи відповідальності за порушення митних правил. Наведемо для прикладу ст. 483 МК. Ця стаття передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Останнім часом вона є дуже «популярною» серед митників, оскільки під неї останні намагаються підвести більшість ситуацій, включаючи, зокрема, подання документів, що містять некоректні дані щодо ваги чи кількості товару тощо. При цьому санкції, передбачені цією статтею, є вельми відчутними. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100% вартості товарів з конфіскацією цих товарів. Зрозуміло, що застосування таких санкцій призводить до втрат, які можуть сягати мільйонів гривень. Особливої гостроти цьому питанню додає коло суб’єктів, які можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Так, як визначено ч. 2 ст. 459 МК, до відповідальності можуть притягатися громадяни, які досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами – посадові особи цих підприємств. В останньому випадку, як правило, санкцію застосовують до генерального директора, якщо відповідальність за відносини з митницею чітко не розмежована у внутрішніх документах 228

Іван Шинкаренко Канд. екон. наук, провідний експерт ЮФ «КМ Партнери»

Наталія Євчук Юрист ЮФ «КМ Партнери» підприємства. Для початку розглянемо порядок притягнення до відповідальності. Так, у разі виявлення посадовою особою митного органу порушення митних правил вона зобов’язана скласти протокол. Виявлення порушення можливе, зокрема, під час перетину кордону або за результатами проведеної перевірки стосовно вже розмитнених товарів (т. зв. пост-аудит). Обов’язок скласти протокол покладений на посадову особу митного органу, яка має на це відповідні повноваження та виявила порушення митних правил (чіткий перелік уповноважених

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

на це посадових осіб наведений у ст. 490 МК). Саме з моменту складення протоколу провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим (488 МК). Протокол складається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 652 від 31.05.2012 р., та повинен містити інформацію, передбачену ст. 494 МК. Протокол підписує особа, яка його склала, а у разі присутності й особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, і свідки. Важливим моментом є те, що особа, яка притягується до відповідальності, має право дати пояснення, висловити зауваження щодо змісту протоколу, письмово зазначити мотиви відмови від підписання протоколу (494 МК). Такі пояснення додаються до протоколу, а тому вже на цьому етапі бажано підготувати аргументовані доводи для захисту. На даному етапі особа має право користуватися юридичною допомогою захисника. Належним чином складений протокол є доказом у справі про порушення

• партнер рубрики МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / ЗЕД

митних правил, на основі якого встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил. Виходячи з МК для визнання протоколу належним доказом він повинен відповідати таким умовам: • протокол повинен бути складений уповноваженою посадовою особою митних органів; • протокол повинен бути складений не пізніше строку, передбаченого для накладення адміністративного стягнення (6 місяців з дня вчинення порушення, у справах про триваючі порушення митних правил – 6 місяців з дня виявлення правопорушення); • зміст протоколу повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 494 МК. Невиконання будь-якої з указаних умов може бути підставою для визнання протоколу протиправним. Достатньо часто у випадку постаудиту виникають питання зі строками складення протоколу. Так, посадові особи митниці часто розглядають порушення як триваюче (що дозволяє їм дотриматися відведених строків) навіть за відсутності підстав для цього. Наприклад, не може розцінюватися як триваюче порушення, що полягало в поданні митної декларації з недосто-

вірними даними, виявлене під час перевірки. Цей підхід неодноразово підтверджений практикою Верховного Суду України, що, однак, на практиці не зупиняє посадових осіб митниці, які тлумачать таке порушення як триваюче. Що стосується порядку розгляду справ про порушення митних правил, то такі справи розглядаються безпосередньо митними органами або місцевими судами у порядку, передбаченому МК та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) відповідно до ст. 487 МК. Якщо санкцією статті передбачено застосування конфіскації, то справа про таке митне порушення повинна розглядатися судом, в іншому випадку – митним органом. Чітка диференціація наведена у ст. 522 МК. Справа про порушення митних правил відповідно до норм МК розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та/або її представника. Таким чином, особа, яка притягується до відповідальності, або її представник мають можливість довести правоту своєї позиції та належним чином аргументувати відсутність підстав для притягнення до відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

www.sk.ua Телефон/факс: +380 (44) 499-6000

Відповідно до ст. 489 МК посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують, обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, яка вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, та з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На практиці вимоги даної статті часто залишаються проігнорованими з боку осіб, уповноважених розглядати справу про порушення митних правил. У багатьох випадках зовсім не досліджується питання щодо наявності вини особи у вчиненні порушення. Вина особи у формі умислу (ст. 10 КУпАП) чи необережності (ст.11 КУпАП) повинна бути доведена, а інакше склад правопорушення вважається відсутнім, тобто відсутні й підстави для настання відповідальності. Так, поширеними є випадки притягнення до відповідальності митних брокерів за порушення ними, наприклад, ст. 472 МК (незаявлення за встановле-

Виявлення порушення можливе, зокрема, під час перетину кордону або за результатами проведеної перевірки стосовно вже розмитнених товарів.

організатор:

Україна, 2012–2013

229

 МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ЗЕД: АНАЛІТИКА

ною формою точних та достовірних відомостей про товари…). На практиці, при заповненні митної декларації брокери використовують інформацію з документів (інвойси, CMR тощо), отриманих від постачальників товару, не маючи при цьому об’єктивної можливості фактично перевірити ці дані до митного оформлення товару. Часто, під час митного оформлення за фактом виявляються неточності щодо кількості, назви товару, країни виготовлення порівняно з зазначеним у декларації. У такому разі стосовно брокера складають протокол про порушення ст. 472 МК і відповідно, притягують його до адміністративної відповідальності. Водночас, посадові особи митних органів не враховують, що такі неточності у декларації допущені не з вини брокера, а внаслідок некоректного заповнення документів постачальником. Тобто в діях брокера відсутні не лише умисні дії, спрямовані на скоєння правопорушення, а й ознаки необережності, оскільки, діючи в межах наданих йому повноважень та на підставі отриманих від постачальника товаросупровідних документів, брокер не передбачав можливості настання шкідливих наслідків, не повинен був та об’єктивно не міг їх передбачити, бо не знав, не міг знати та не допускав можливості некоректного оформлення товаросупровідних документів постачальником. А це означає, що брокер не може бути притягнений до відповідальності, оскільки за відсутності вини особи у вчиненні правопорушення склад правопорушення є відсутнім. Таким чином, лише після належного з’ясування всіх обставин, передбачених ст. 489 МК, та наявності на те законних підстав особу може бути притягнено до адміністративної відповідальності, а інакше такі дії посадових осіб будуть суперечити вимогам закону. За результатами розгляду справи відповідний орган (митний орган або суд) виносить одну з постанов: • про проведення додаткової перевірки; 230

• про закриття провадження у справі; • про накладення адміністративного стягнення. Зрозуміло, що на практиці найчастіше має місце третій варіант, особливо коли справа розглядається митним органом. Так, подекуди, вже під час розгляду справи у митників є готові проекти постанови про накладення адміністративного стягнення. Постанова про накладення адміністративного стягнення, винесена митним органом, може бути оскаржена до

оскільки залишатимуться аргументи суто технічного характеру, як-то порушення при складенні протоколу, сплив строків, упродовж яких особу може бути притягнуто до відповідальності. Також часто може бути використано аргумент, що протокол складено щодо невідповідної особи. Наприклад, якщо розмитнення проводилося митним брокером, то можна стверджувати, що саме ним було допущено порушення, а тому немає підстав притягувати до відповідальності посадову особу суб’єкта ЗЕД. Такі аргументи технічного характеру

«Лише після належного з’ясування всіх обставин, передбачених ст. 489 МК, та наявності на те законних підстав особу може бути притягнено до адміністративної відповідальності, а інакше такі дії посадових осіб будуть суперечити вимогам закону»

Міністерства доходів і зборів або до суду протягом 10 днів з дня її винесення. А у разі винесення даної постанови судом – до суду апеляційної інстанції також протягом 10 днів з дня винесення (ст. 529 МК, ст. 289 КУпАП). Подання скарги або позову зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги або позову. Таким чином, з метою уникнення пропуску строків для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення бажано, щоб особа, яка притягується до відповідальності, або її представник були присутніми при розгляді справи та одержали постанову. Аргументи, які можуть використовуватися для захисту, залежать від конкретної ситуації. Разом з цим, базовою рекомендацією є те, що для ефективного захисту важливим є питання, чи було оскаржено рішення митних органів, на підставі якого складено протокол. Наприклад, якщо порушення полягає в неправильному зазначенні коду класифікації, то бажано, щоб рішення про зміну коду було оскаржене. Інакше достатньо важко буде оскаржувати правомірність складення протоколу,

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

можуть також бути вагомими при розгляді справи. У якості підсумку зазначимо, що у багатьох випадках існують сильні аргументи, які може бути використано для захисту від притягнення до відповідальності за порушення митних правил. Так, для притягнення до адміністративної відповідальності відповідним органом має бути встановлений факт вчинення порушення, передбаченого МК, особа, яка його вчинила, а також доведена вина цієї особи. Невстановлення хоча б одного з цих елементів означає відсутність складу злочину, а отже, і підстав для відповідальності. Крім цього, для ефективного захисту необхідно звернути увагу й на технічні моменти, як-то строки, в які має бути складено протокол, право посадової особи складати протокол тощо, адже порушення таких вимог вже є достатнім для скасування постанови. Тому радимо бути уважним щодо дотримання всіх умов, яким має відповідати протокол. Крім цього, важливо також забезпечити належне оскарження рішення митних органів, яке стало підставою для складення протоколу.

• партнер рубрики МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / ЗЕД

організатор:

www.sk.ua Телефон/факс: +380 (44) 499-6000

Україна, 2012–2013

231

 МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / МІЖНАРОДНЕ ПРАВО, ЗЕД: АНАЛІТИКА

Вибір права в договірних зобов’язаннях в рамках Європейського Союзу Через низку причин українські підприємці можуть підпорядковувати свої взаємовідносини праву іноземної держави, а у випадку спору – прагнути його вирішити закордоном Українське законодавство встановлює обмеження щодо вільного вибору права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин, якщо в таких правовідносинах відсутній «іноземний елемент». Разом з тим, у зв’язку з набуттям статусу резидента іншої європейської країни чи провадження комерційної діяльності через відкриту в такій країні холдингову компанію чи іншу форму присутності, українські підприємці нерідко підпорядковують свої відносини з іноземними та вітчизняними партнерами праву європейської країни – англійське право тут традиційно залишається найбільш популярним. В таких випадках слід враховувати не тільки правила відповідного вибраного національного права (наприклад, в тому ж англійському праві не матиме сили угода, яка не передбачає оплати (consideration), чи «угода домовитись», тобто якщо в угоді вказано про те, що сторони зобов’язуються забезпечити укладення конкретних договорів, умови таких договорів повинні бути максимально детально прописані, в ідеалі – тексти договорів додані як додатки до угоди), а й відповідні колізійні норми. Тому все актуальнішим постає питання, право якої країни буде застосовуватись до конкретної домовленості між сторонами, якщо відповідний договір має прив’язку до права країни – члена ЄС. В Європейському Союзі комплекс правил міжнародного приватного права щодо договірних та недоговір232

них зобов’язань в цивільних та комерційних справах в основному формують наступні джерела: – Постанова (EC) No 593/2008 від 17.06.2008 про право застосовне до договірних зобов’язань (Rome I Regulation), при цьому до відносин, що виникли до 17 грудня 2009, «паралельно» застосовується Римська конвенція про право застосовне до договірних зобов’язань 1980 року, – Постанова (EC) No 864/2007 від 11.07.2007 про право застосовне до недоговірних зобов’язань (Rome IІ Regulation), що регулює, серед іншого, питання відповідальності товаровиробників, negotiorum gestio (дії від імені іншої особи без її згоди) та culpa in contrahendo (відповідальність за збитки, спричинені на стадії ведення переговорів, тобто до моменту укладення договору); – Постанова (EC) No 44/2001 від 22.12.2000 про юрисдикцію та визнання і виконання рішень в цивільних та комерційних справах (Brussels I Regulation), яка замінила Брюсельську конвенцію 1968 року. Нижче розглянемо основні правила щодо застосовного права в рамках ЄС у випадку укладення договору з іноземним елементом – коли сторони є резидентами різних держав, об’єкт правовідносин знаходиться на території держави, резидентом якої не є принаймні одна із сторін договору, чи юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини,

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Юрій Кушнір Партнер ЮФ «Кушнір, Яким’як та партнери» мав чи має місце на території іноземної держави. В значній мірі відповідні положення Закону України «Про міжнародне приватне право» відповідають принципам, закладеним в Постанові (EC) No 593/2008. За загальним правилом, сторони договору вільні у виборі права, що застосовуватиметься до такого договору. Такий вибір права може стосуватись як договору в цілому, так і його окремої частини. За умови згоди сторін, вибране право, що підлягає застосуванню до договору, може бути змінене в будь-який момент. При цьому така зміна права не повинна мати наслідком визнання договору недійсним з формальних підстав згідно норм нового права, а також обмежувати чи мати інший негативний вплив на права третіх осіб. Чинність

• партнер рубрики МІЖНАРОДНЕ ТОРГОВЕ, МИТНЕ ПРАВО / ЗЕД

положення щодо вибору права, як і інших частин договору чи договору вцілому, регулюється відповідно до права країни, визначеного Постановою (EC) No 593/2008, якщо б таке положення чи договір були чинними. При цьому слід враховувати, що Постанова (EC) No 593/2008 не застосовується, зокрема, до положень щодо арбітражу чи вибору суду – такі положення є по суті відокремленими угодами. Вибір права повинен бути явно вираженим в умовах договору чи випливати з обставин справи. У випадку вибору суду, який повинен здійснювати розгляд спору між сторонами договору, такий вибір суду також може слугувати вказівником при вирішенні питання чи вибір права був належно вираженим. Одночасно з вибором права сторони можуть також вказати, що до умов договору застосовуватимуться положення міжнародного договору чи правил, розроблених поза державними установами (наприклад, INCOTERMS). Вільний вибір права, однак, може бути обмеженим відповідно до низки виключень чи конкретних правил, які слід враховувати сторонами під час укладення договору. Якщо сторони вибрали право країни, яке не має найбільш тісний зв'язок із договором, до такого договору будуть застосовуватись імперативні положення права країни, що має найбільш тісний зв'язок із договором, незалежно від вибору права, вказаного в договорі. Якщо ж договір має найбільш тісний зв'язок із країною – членом ЄС, а сторони вибрали право країни, що не є членом ЄС, положення, що застосовуються до такого договору не можуть суперечити праву ЄС. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до договорів купівлі-продажу, надання послуг, франчайзингу – таке право визначається залежно від країни резидентності сторони, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для договору. До договорів щодо нерухомого майна застосовуватиметься право країни, в якій таке майно організатор:

знаходиться. Однак, у випадку тимчасових (протягом максимум 6 неперервних місяців) орендних відносин з приватною особою, застосовуватись буде право країни, в якій має постійне місцезнаходження чи місцепроживання орендодавець. Не зважаючи на вказані вище правила (за умови відсутності вибору права), якщо договір більш тісно пов’язаний з правом іншої країни, до договору слід застосовувати право такої країни. При визначенні такого зв’язку з правом країни суди враховуватимуть, серед іншого, чи не пов’язаний відпо-

www.sk.ua Телефон/факс: +380 (44) 499-6000

застосовується право місцезнаходження страховика. При цьому, якщо договір страхування більш тісно пов’язаний з правом іншої країни, застосовуватиметься право такої країни. Постанова (EC) No 593/2008 кодифікує також деякі нові правила щодо застосування права в багатосторонніх договірних відносинах. Для прикладу, у випадку наявності в кредитора вимоги до кількох боржників, та повного чи часткового задоволення такої вимоги одним із боржників, право, що застосовується до відносин між кредитором

«Все актуальнішим постає питання, право якої країни буде застосовуватись до конкретної домовленості між сторонами, якщо відповідний договір має прив’язку до права країни – члена ЄС» відний договір з іншим договором чи договорами. Постанова (EC) No 593/2008 встановлює окремі правила щодо можливості вибору права для договорів про перевезення товарів, перевезення пасажирів, договорів з споживачами, трудових договорів та, на відміну від Римської конвенції 1980 року, договорів страхування. Якщо інші джерела права ЄС встановлюють відмінні правила щодо вибору права ніж ті, які встановлені Постановою (EC) No 593/2008, переважну силу матимуть такі джерела. Виняток становить вибір права щодо договорів страхування – за загальним правилом перевагу мають положення Постанови (EC) No 593/2008, а саме: сторони можуть вільно обрати право, що застосовуватиметься до договору страхування, за винятком якщо за таким договором страхуються «великі ризики». В останньому випадку вільний вибір права обмежується вичерпним переліком (включаючи, зокрема, право країни, де власник полісу зазвичай проживає, та право країни, де знаходиться ризик). У випадку відсутності умови про вибір права, до договору страхування

та боржником також визначає правила щодо регресу боржника до інших боржників. Наприкінці зазначимо особливі випадки, коли право, вибране сторонами чи встановлене відповідно до положень Постанови (EC) No 593/2008, не буде застосовуватись і відповідно, порушуватиметься до певної міри принцип передбачуваності та автономії волі сторін. Положення про вибір права не застосовуватимуться, якщо такий вибір суперечитиме основоположним обов’язковим нормам країни розгляду спору (надзвичайними для забезпечення публічних інтересів і тому «домінуючими» над іншими нормами). Слід наголосити, що не всі обов’язкові норми відповідного права матимуть «домінуючий» характер і підлягатимуть обов’язковому застосуванню незалежно від вибору права, здійсненого сторонами договору. Також, відмова в застосуванні положень права будь-якої країни, іншої ніж право країни розгляду спору, можлива лише у випадку, якщо таке застосування буде явно несумісним з публічним порядком (ordre public) такої країни. Україна, 2012–2013

233

 МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ: АНАЛІТИКА

Міжнародний арбітраж: будьмо дружніми не лише на папері Єдиний правильний курс держави має полягати у створенні механізмів якісного виконання взятих на себе інвестиційних зобов’язань і налагоджені рівного діалогу між державою та інвесторами для забезпечення плідного і взаємовигідного співробітництва ✍ Катерина Бутовченко, «Юридична газета»

Міжнародний арбітраж і арбітражна привабливість України, – напевно, найобговорюваніші теми 2013 року. Не секрет, що в Україні навіть створено Арбітражну асоціацію з метою актуалізації питання покращення іміджу України в міжнародних арбітражних установах. Але в чому ж привабливість арбітражу як такого, тим паче міжнародного, для українського бізнесу, і з якими ризиками цю привабливість слід співвідносити – ось у чому питання. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗОВУ «Доля позову залежить насамперед від стадії, на якій перебуває арбітражна справа», – поділився професійними секретами керівник Західноукраїнської філії АО Arzinger та член Правління Арбітражної Асоціації Маркіян Мальський. Зокрема, у момент, коли справу розглядає арбітражний суд, як Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж», так і регламенти арбітражних установ передбачають повноваження арбітражу щодо забезпечення позову. Відповідно до ст. 4 Регламенту МКАС при ТПП України: «Голова МКАС, а після формування складу Арбітражного суду – склад Арбітражного суду, на клопотання будь-якої зі сторін, якщо вважатиме таке клопотання виправданим, може встановити розмір і форму забезпечення позову. Постанова МКАС про встановлення розміру і форми забезпечення позову є обов’язковою для сторін і діє до вине234

сення кінцевого арбітражного рішення». При цьому, з огляду на відсутність можливості безпосереднього звернення з арбітражною постановою про вжиття забезпечувальних заходів до органів примусового виконання рішень та передбаченої процесуальним законодавством співпраці національних судів із арбітражними в цьому питанні, реалізація таких заходів на стадії розгляду справи в арбітражі станом на сьогодні неможлива», – зазначають експерти. Так, чинна редакція Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік документів, на підставі яких органи державної виконавчої служби уповноважені відкривати виконавче провадження та здійснювати примусове виконання. Будь-які рішення чи постанови арбітражних судів до цього переліку не входять. При цьому важливо також зазначити, що нова редакція Типового закону ЮНСІТРАЛ від 2006 року передбачає розширене регламентування положень про вжиття забезпечувальних заходів. Зокрема, вказаним Законом передбачений режим визнання і приведення у виконання забезпечувальних заходів, який побудований за аналогією з режимом визнання і приведення у виконання арбітражних рішень. Проте, вищевказані зміни не були імплементовані в національне законодавство України. Забезпечення ж позову національним судом на стадії розгляду справи в арбітражі також не може бути реалізованим, зважаючи на положення процесуального законодавства. Так, наприклад, ч. 1 ст. 153 ЦПК України

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

передбачає таке: «Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. На стадії ж виконання рішення арбітражного суду ситуація суттєво змінюється. Зміни до Цивільного процесуального кодексу України стосовно можливості забезпечення позову були внесені 22.09.2011 року, а сама процедура вжиття забезпечувальних заходів під час визнання арбітражного рішення жодною мірою не відрізняється від процедури забезпечення позову в інших справах, що розглядаються національними судами. Таким чином, коли йдеться про Україну, проблема забезпечувальних заходів у контексті арбітражу існує не лише на національному, але й на міжнародному рівні. ВИКОНАННЯ АРБІТРАЖНИХ РІШЕНЬ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Крім питання забезпечення позову, серед проблемних питань, вирішення яких сприятиме позитивному іміджу України як юрисдикції, дружньої до арбітражу, провідне місце посідають питання, пов’язані з визнанням та виконанням арбітражних рішень на території України. Так, за словами експертів АО Arzinger, українські суди досить часто неправильно застосовують міжнародне законодавство, як і помилково посилаються на положення українського законодавства, незважаючи на існування міжнародних угод. Зокрема, підстави

• партнер рубрики МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

для відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення передбачені в Цивільному процесуальному кодексі України. При цьому відповідні положення Кодексу застосовуються тільки в тому випадку, якщо міжнародними договорами такі підстави не передбачені. Попри це, національні суди іноді відмовляються від застосування міжнародного законодавства і керуються саме Кодексом. Крім того, відповідно до ст. 5 НьюЙоркської конвенції у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть підстави для відмови у визнанні арбітражного рішення, передбачені Конвенцією. При цьому українські суди дуже часто не дотримуються зазначених положень і перекладають тягар доведення відсутності підстав для відмови у визнанні рішення арбітражу саме на сгягувача. Більше того, існують проблеми щодо визначення переліку документів, які повинні долучатися до клопотання про визнання арбітражного рішення, передбаченого Нью-Йоркською конвенцією про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень від 1958 р. При цьому, знову ж таки, національні суди досить часто застосовують положення Цивільного процесуального кодексу України, який передбачає значно ширший перелік необхідних документів. Суттєвим моментом являється також те, що національні суди не мають права переглядати арбітражні рішення по суті. Важливим у цьому питанні є Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, а саме п. 12 Постанови від 24 грудня 1999 р. № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України». Згідно з Постановою клопотання про визнання та виконання рішень організатор:

іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених межах і не може обговорювати правильність цих рішень по суті, вносити в останні будь-які зміни. Незважаючи на це, національні суди часто не беруть до уваги вищевказані роз’яснення та розпочинають розглядати справу по суті повторно. Окрім того, при розгляді справ про визнання рішення арбітражного суду суди хибно керуються необхідністю проведення попередніх переговорів як

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

– арбітражна процедура не відповідала угоді між сторонами. Серед випадків відмови у наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення у 2011 році були відмови на тій підставі, що боржник перебуває у процедурі банкрутства, хоч це й не відповідає приписам законодавства, яким визначено перелік підстав для відмови, не кажучи вже про практику господарських судів у справах про банкрутство, яка полягає у визна-

«Підстави відмови у визнанні та виконанні арбітражного рішення передбачені в Цивільному процесуальному кодексі України. При цьому відповідні положення Кодексу застосовуються тільки в тому випадку, якщо міжнародними договорами такі підстави не передбачені»

обов’язкової передумови перед подачею позову, неправильно трактують поняття публічного порядку. Відповідно, вирішення саме вищевказаних проблем зможе покращити привабливість України на міжнародній арені. ТРОХИ СТАТИСТИКИ Згідно з даними спеціалістів практики міжнародного арбітражу Cai & Lenard («Україна. Дружня арбітражу юрисдикція: статистичний звіт 2011– 2012»), кількість відмов місцевими судами у наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення становила близько 10% від загальної кількості клопотань у 2011 році та близько 6% – у 2012-му). При цьому найпоширенішими підставами для відмови в наданні дозволу на примусове виконання арбітражного рішення у 2011–2012 роках були такі: – сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд; – арбітражне рішення скасоване на дату звернення для його примусового виконання;

нні безспірними вимог, підтверджених арбітражними рішеннями, допущеними до примусового виконання в Україні. АРБІТРАБІЛЬНІСТЬ «Давньою проблемою є й визначення питання щодо арбітрабільності корпоративних спорів, які положення ГПК України визначають як неарбітрабільні», – серед іншого каже юрист АО Arzinger Андрій Богуцький. Позиція законодавця та органів судової влади взагалі дуже часто змінюється. При цьому на сьогодні, спори між юридичною особою і її учасниками, спори між самими учасниками, які виникають із трансакцій по продажу акцій юридичної особи, є арбітрабільними. Окрім того, слід пам’ятати й про суб’єктивну сторону поняття арбітрабільності. Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» до міжнародного комерційного арбітражу можуть передаватися спори, у яких комерційне підприємство хоча б однієї зі сторін знаходиться за кордоном, а також спори за участі підприємств з іноземними інвестиціями і Україна, 2012–2013

235

 МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ: АНАЛІТИКА

міжнародних об’єднань та організацій, створених на території України. При цьому підприємствами з іноземними інвестиціями слід вважати підприємства, у яких іноземна інвестиція становить не менше ніж 10% статутного капіталу. НОРМАТИВНІ КОЛІЗІЇ Як бачимо, між актами, які регулюють діяльність арбітражних установ, та актами, що регулюють процедуру розгляду справ національними судами України, є певні суперечності. У чому ж полягає складність щодо законодавчого врегулювання арбітрабільності спорів на теренах України?! «З метою уникнення можливих проблем, пов’язаних із питанням арбітрабільності спорів, потрібно детально проаналізувати національне законодавство сторін спору, законодавство країни, у якій проводиться арбітражний розгляд, а також країни, у якій розглядатиметься питання визнання та примусового виконання рішення міжнародного арбітражу», – переконаний Маркіян Мальський. Перелік спорів, що не підлягають арбітражному розгляду в Україні, передбачений ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі – Закон України) та деякими іншими законодавчими актами України. Водночас, у зв’язку з тим, що із вищевказаної статті ГПК України 01.03.2011 року було видалено слово «(арбітраж)», існує деякий сумнів щодо того, чи ця стаття застосовується саме до міжнародного арбітражу, а не тільки до внутрішнього третейського судочинства. «АРБІТРАЖНИЙ» АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ Не останнє місце в питанні перспективи розвитку арбітражної практики на теренах України посідає процес залучення іноземних інвестицій в економіку нашої країни. Як відомо, 27 лютого 2013 року Кабінет Міністрів України затвердив

236

Державну програму активізації розвитку економіки на 2013–2014 роки, серед ключових пріоритетів якої визначено покращення інвестиційного клімату та структурні реформи, що кореспондуються з Указом Президента України від 02.06.2010 року щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», яке ставить державним завданням покращення захисту інвесторів, поліпшення інвестиційного клімату, інвестиційної привабливості окремих секторів, інвестиційного іміджу. Відповідно до експертних оцінок Центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, прогнозований показник надходження інвестицій у 2013 році не перевищить 5 млрд дол. США. Індекс інвестиційної привабливості України відповідно до Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) у першому кварталі поточного року залишився на рівні 2,12 бала із п’яти можливих, що є найнижчим показником за всю історію досліджень починаючи з 2008 року. У 2012–2013 рр. Україну залишили сім великих банків з іноземним капіталом. Здавалося б, за наявності вищезазначеного проінвестиційного регулювання та розроблених програм, що спрямовані на розвиток інвестиційної привабливості та захист інвестицій, Україна повинна була б стати Меккою для іноземних інвесторів. Проте цього ми не відчуваємо. Представники міжнародних організацій і бізнесу зазначають, що найбільшими проблемами бізнесу в Україні є високий рівень корупції і неякісна робота судової системи, а також неспроможність західних компаній адаптуватися до економічних реалій у зв’язку з економічною невизначеністю України та погана ділова репутація українських партнерів. З якими ж правовими проблемами доводиться мати справу іноземним інвесторам в Україні крізь призму міжнародних інвестиційних арбітражів по справах проти держави Україна, де

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

відбувається саме юридичний аналіз «некомерційних» чинників, що порушують права інвестора?! На це питання нашому виданню відповідали адвокат, старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Павло Бєлоусов та молодший юрист Любов Шевчук. «Факт того, що Україна є лідером серед країн СНД за кількістю справ у міжнародних арбітражах, в яких вона виступала в якості відповідача, свідчить сам за себе. Зокрема, Україна була відповідачем у десяти справах, які розглядалися трибуналами Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів (МЦВІС), – підрахували фахівці ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». – Згідно зі статистики Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма (ТПС), проти України було порушено три інвестиційні справи. Розгляд двох справ відбувався в арбітражах аd hос відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ 1976 року, а також ще по одній інвестиційній справі розглядалося в Постійному третейському суді (ПТС) та в Міжнародному арбітражному суді МТП». Незважаючи на те, що Україна виграла або врегулювала мировою угодою щонайменше 8 із вищезазначених справ і тим самим закріпила за собою позицію успішного відповідача, будь-який інвестиційний спір є негативним показником, що означає наявність настільки значного дискомфорту інвестора на території Україні що інвестор звертається до доволі затратного (з позиції грошей і часу) засобу захисту своїх прав. Так, у деяких зазначених нижче інвестиційних справах арбітражні трибунали констатували порушення Україною своїх міжнародних зобов’язань. Першою інвестиційною справою, в якій рішення було винесено проти України, стала Alpha Projektholding GmbHv. Ukraine (ICSID Case No. ARB/07/16). У своєму рішенні трибунал частково задовольнив вимоги позивача та визнав порушення

• партнер рубрики МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

Україною окремих положень ДІД між Україною і Австрією. Вимоги позивача випливали із порушень умов договорів про спільну діяльність, укладених між готелем «Дніпро» (Готель), позивачем та кіпрською будівельною компанією. У своєму рішенні трибунал зазначив, що експропріація доведена тим, що ні державою, ні індивідуально Готелем не було нічого зазначено про те, що виплати фіксованих щомісячних сум як форми повернення інвестицій, які були припинені в 2004 році після завершення реконструкції готелю і перепідпорядкування його Державному управлінню справами України, будуть відновлені. Очевидним було й те, що Готель не виплатить позивачу частки остаточної вартості спільної діяльності. Щодо порушення рівноправного режиму трибунал чітко зазначив, що Україною був здійснений тиск, який вийшов за межі прописаного правового порядку щодо здійснення управління Готелем. Більш того, трибунал також зазначив, що якщо теза представників держави про те, що контракт був укладений виключно з Готелем, а не з державою, є правильною, тоді ця справа не про неналежне виконання договору державою, а про сприяння держави у порушенні взятих готелем зобов’язань за договором. Вищевказане рішення МЦВІС було Україною виконано. Проте 23 травня 2012 року господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 17/434,

яким визнав один з вищезазначених договорів про спільну діяльність між компанією Alpha Projektholding GmbH і Готелем та додаткові угоди до нього дійсними, оскільки, на думку суду, вони суперечили чинному на той період ЦК УРСР і Закону України «Про інвестиційну діяльність». При цьому доводи відповідачів про те, що трибуналом МЦВІС визнано відповідність цього договору і додаткових угод до нього законодавству

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

рада України з питань телебачення і радіомовлення насправді не була уповноважена на це, та подальшу легалізацію таких ліцензій Національною радою, а також у тому, що компанії «Гала Радіо», що становила інвестицію Joseph С. Lemire, неодноразово було відмовлено у видачі ліцензій на радіомовлення та на інформаційне мовлення, водночас як іншим компаніям були видані відповідні ліцензії по цій же радіочастоті

«Будь-який інвестиційний спір є негативним показником, що означає наявність настільки значного дискомфорту інвестора на території Україні що інвестор звертається до доволі затратного (з позиції грошей і часу) засобу захисту своїх прав»

України, суд не взяв до уваги, оскільки, на його думку, трибунал МЦВІС під час розгляду справи питання про визнання недійсним договору та додаткових угод не досліджував. В іншій справі МЦВІС Joseph С. Lemire v. Ukraine (ICSID Case №ARB 06/18) трибунал постановив, що Україна порушила положення ДІД між Україною та США щодо надання інвестиціям справедливого та неупередженого режиму. На думку арбітрів, таке порушення полягало в тому, що Україна здійснювала практику видачі ліцензій на використання радіочастотного ресурсу в період з 16.03.1999 по 09.06.2000 pp., коли Національна

в цей самий період. У результаті таких дій Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення «Гала Радіо» отримало лише одну радіочастоту з 200, на які подавало заявки, тоді як прямі конкуренти в середньому виграли від 38 до 56 тендерів. «Гала Радіо» є чітким індикатором того, що хоча б деякі із зазначених рішень чи дій держави порушують права інвестора і зобов’язання стосовно справедливого та неупередженого режиму для іноземних інвестицій», – вважають експерти. Цікавою також є і справа Tokios Tokeles v. Ukraine (ICSID Case No.

Вітчизняна арбітражна привабливість – пані доволі примхлива: начебто і є до чого іти, але «довгих» грошей в країні від цього не побільшало організатор:

Україна, 2012–2013

237

 МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ: АНАЛІТИКА

ARB/02/18), в якій трибунал хоч і відмовив у задоволенні всіх позовних вимог проти України, проте в своєму рішенні дав оцінку декільком фактам щодо її поведінки. Зокрема, підвищену зацікавленість трибуналу викликав прес-реліз податкових органів, в якому підприємство позивача обвинувачувалось у відмиванні грошей, при цьому це не підтверджувалося достатніми доказами і не призвело до подальшого розслідування. При подачі усних доказів свідки, представники податкової міліції, не могли пояснити, з яких саме причин був виданий цей неправдивий пресреліз, яким чином було встановлено, що ця інформація неправдива і чому це не було виправлено. Як зазначив трибунал у своєму рішенні, «даний епізод кидає тінь на всю поведінку і стандарти податкових органів». У справі Remington Worldwide Limited v. Ukraine (SCC Rules, Arbitration No. 116/2008) позивач посилався на порушення Україною ДЕХ. 28 квітня 2010 року арбітражний трибунал частково задовольнив вимоги позивача і присудив Україні сплатити 4 493 465 дол. США за порушення ч. 1 ст. 10 ДЕХ у частині невиконання вимог щодо надання стабільних, рівноправних і гласних умов інвесторам інших держав-учасниць. «Цікавим є те, що арбітражний трибунал, проаналізувавши питання відповідальності держави за відмову в правосудді (у розумінні ст. 10 (12) ДЕХ), дійшов висновків, що законодавство України про банкрутство є адекватним, хоч із певними недоліками, – зазначають експерти «Василь Кісіль і Партнери». – Мовляв, останні не свідчать про його неефективність або про те, що положення закону України про банкрутство є відмовою в правосудді, для підтвердження чого трибунал послався на висновки трибуналу в іншій справі Limited Liability Company Amtov. Ukraine (SCC Arbitration № 080/2005) від 26 березня 2008 року. Проте, на думку складу арбітрів, такі дії України, як неодноразові продовження дії Закону № 2711, що має характер надзвичайних заходів і суттєво обмежує

238

права учасників економічного обороту, є порушенням зобов’язань держави щодо створення стабільних, сприятливих і гласних умов для іноземних інвесторів, у тому числі й продовження мораторію на виконання судових рішень проти підприємств, що підпадають під дію вказаного Закону». У справі Inmaris Perestroika Sailing Maritime Services GmbH and Others v. Ukraine (ICSID Case No. ARB/08/8) трибунал частково задовольнив позовні вимоги позивачів і встановив, що Україна порушила свої зобов’язання за ДІД з Німеччиною в частині справедливого поводження з інвестиціями, невжиття безпідставних або дискримінаційних заходів в управлінні чи розпорядженні інвестиціями, заборони здійснення експропріації без виплати належної компенсації. Зазначені порушення стали результатом заборони Міністерства аграрної політики України на вихід за межі територіальних вод України судна «Херсонес», яке перебувало у спільній експлуатації Керченського державного морського технологічного інституту та компанії Inmaris Perestroika Sailing Maritime Services GmbH. Зокрема, трибунал зазначив, що «неприпустимо для сторони просто взяти справи у свої руки і односторонньо стати на заваді виконанню контракту, особливо використовуючи для цього владні повноважні державних органів, що саме і відбулося в цій справі». І хоча заборона на пересування судна мала тимчасовий характер, проте, на думку арбітрів, така заборона є експропріацією, адже за цей період уже було завдано шкоду інвестиції. При цьому, як зазначає трибунал, мотив як такий не має значення, оскільки важливим є те, що односторонній акт, виданий державним органом, спричинив значні збитки інвестору і державою не було сплачено жодної компенсації. Таким чином, вбачається, що головними порушеннями України у питанні іноземних інвестицій є ненадання інвестору рівного і справедливого ставлення до інвестицій, неправомірна

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

експропріація, вжиття безпідставних та дискримінаційних заходів стосовно інвестицій, а також непрозорі відносини з інвестором. «З огляду на вищезазначений аналіз, очевидно, що, окрім кількості та «якості» законів та угод стосовно захисту та заохочення іноземних інвестицій, основну роль у створенні привабливого інвестиційного клімату відіграє безпосереднє застосування відповідних законів і угод державними органами, а також створення дієвих механізмів захисту прав інвестора на національному рівні», – резюмують у «Василь Кісіль і Партнери». Розуміння існування вищезазначених проблем є вкрай важливим для будь-якої держави, що має на меті залучення інвестицій іноземних інвесторів для покращення власної економіки, кажуть експерти. Однак одного розуміння проблеми замало для її подолання. Необхідна чітка політика держави у сфері залучення та сприяння іноземному інвестуванню саме в контексті відношення до іноземного інвестора та застосування до нього чітких, справедливих і прозорих правил та процедур, що не залежить від поведінки чи примхи конкретної посадової особи, яка проводить податкову перевірку підприємства і виконує поставлений план або оформляє дозволи на імпорт чи експорт продукції, або вирішує питання стосовно надання чи припинення ліцензій, патентів чи інших дозволів для здійснення інвестиційної діяльності в Україні. «Єдиний правильний курс держави має полягати у створенні механізмів якісного виконання взятих на себе інвестиційних зобов’язань і налагоджені рівного діалогу між державою та інвесторами для забезпечення плідного і взаємовигідного співробітництва», наголошують Павло Бєлоусов і Любов Шевчук. Погодьтеся, вітчизняна арбітражна привабливість – пані доволі примхлива: начебто і є до чого іти, але «довгих» грошей в країні від цього не побільшало.

• партнер рубрики МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

організатор:

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

Україна, 2012–2013

239

 МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ: ІНТЕРВ’Ю

Ми можемо пишатися не лише арбітражними здобутками Міжнародний арбітраж набуває популярності в Україні, про що свідчить кількість справ «з українським елементом» у закордонних міжнародних арбітражних інституціях

✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пані Юліє, 25 травня 2013 року Європейське відділення Королівського інституту арбітрів за Вашої підтримки провело в Києві одноденний кваліфікаційний курс з міжнародного арбітражу «Міжнародний комерційний арбітраж. Шлях до повноправного членства» / International Commercial Arbitration. Pathways to Fellowship. Розкажіть, у чому особливість Королівського інституту арбітрів. Що це за організація? – Королівський інститут арбітрів (далі – CIArb) є професійним об’єднанням фахівців у сфері альтернативного вирішення спорів, що об’єднує різні напрями, включаючи медіацію та арбітраж. Інститут створено у Великій Британії у 1915 р. Особливість цієї установи в тому, що вона впровадила кваліфікації, визнані на міжнародному рівні. Існує три рівні членства в Королівському інституті арбітрів, що відповідають певним кваліфікаційним рівням: перший рівень асоційованого члена (Associate Member – ACIArb), середній рівень члена (Member – MCIArb) і найвищий рівень дійсного члена (Fellow member – FCIArb). Окремо особам, які мають значний досвід в арбітражі (як представника, так і арбітра) надається статус королівського арбітра Chartered Arbitrator. 240

Юлія Черних Партнер ЮФ ARBITRADE Який кваліфікаційний рівень у Вас? Які привілеї це Вам дає? – Я є дійсним членом (FCIArb) та королівським арбітром (Chartered Arbitrator). Кваліфікаційні рівні, розроблені Королівським інститутом, є загальновизнаними. На собі відчуваю всі переваги отриманих кваліфікацій, коли приймаю призначення і беру участь у міжнародних арбітражних розглядах в якості арбітра. Здобуття кваліфікацій пов’язане з отриманням корисних знань, з одного боку, а з іншого – є конкуренційною перевагою, визнаною на міжнародному рівні.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

На Ваш погляд, чому Королівський інститут арбітрів має бути цікавим українцям? – Уже декілька років, регулярно беручи участь в якості викладача у програмах Королівського інституту в Польщі, Литві та Бельгії, мене не полишало відчуття, що діяльність Королівського інституту може мати позитивний вплив в Україні. Наприкінці червня мене запросили разом з іноземними колегами виступити викладачем курсу в Женеві на здобуття найвищого рівня в межах Королівського інституту арбітрів (FCIArb). Курси користуються увагою європейців. Дуже важливо, щоб

• партнер рубрики МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

у нас знали про переваги, які надають міжнародні кваліфікації. Це є можливістю для українських спеціалістів підтвердити власну кваліфікацію на міжнародному рівні. Як пройшов перший в Україні захід Європейського відділення Королівського інституту арбітрів? – Перший захід Європейського відділення Королівського інституту арбітрів, що відбувся в Києві 25 травня, на мою думку та за відгуками учасників, пройшов дуже вдало. У нас утворилася досить сильна і різнопланова група учасників, що згуртувала партнерів юридичних фірм, начальників юридичних відділів великих компаній, деканів юридичних факультетів, викладачів ВНЗ та багатьох інших цікавих особистостей. Такий яскравий склад обумовив активну продуктивну дискусію під час курсу, що надзвичайно важливо. Учасники курсу мали можливість ознайомитися з філософією і методами вирішення комерційних спорів, різними способами альтернативного вирішення спорів, стандартами міжнародного комерційного арбітражу, а також з різними питаннями, що стосуються міжнародних арбітражних рішень. Ваша юридична компанія ARBITRADE останніми роками впевнено посідає перші рядки авторитетних міжнародних рейтингів. При цьому ви себе майже не рекламуєте. У вас є власний секрет? – Розвиток нашої компанії відбувається еволюційним шляхом, ми ніколи не прагнули до визнання на кшталт якогось «прориву» тощо. У нас свідомо відсутня штатна одиниця, яка займалася б PR, продажами наших послуг. ARBITRADE свого часу об’єднав однодумців, які на момент створення компанії мали значний судовий досвід, блискучу арбітражну освіту і бажання наполегливо працювати в форматі судовоарбітражного бутіка. Нам не потрібна реклама, ми цілком завантажені складними довготривалими арбітражними і організатор:

судовими процесами. Деякі арбітражні справи, які ми вели і в яких спромоглися виконати рішення, завдяки своїй унікальності стали хрестоматійними. Але ми можемо пишатися не лише арбітражними здобутками. У нас значні досягнення в цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах. У податкових справах ми не задовольняємося лише отриманням рішення про стягнення коштів на користь клієнта. Торік на рахунки наших клієнтів було зараховано з держбюджету понад 20 млн гривень ПДВ. Щодо кримінальних справ показовою є справа, в якій захисником виступав один з наших партнерів, досудове слідство проводила Генеральна прокуратура України, а функції першої інстанції виконував апеляційний суд (санкцією статті передбачена вища міра покарання). Результат – виправдувальний вирок. За рішенням суду було стягнено з держказначейства на користь виправданого значну суму у відшкодування моральної шкоди. Ми не афішували наші здобутки, але й не робили з них таємницю. Ми рухалися вперед. А секретом нашого успіху із задоволенням поділимося: процес не заради процесу, а заради результату. Визнання міжнародними рейтингами Legal 500, Best Lawyers, Who is Who International Arbitration та іншими – цілком природна закономірність. Ми підтримуємо професійні стосунки з низкою провідних міжнародних організацій, не дивно, що Європейське відділення Королівського інституту арбітрів (Велика Британія) перший свій кваліфікаційний курс в Україні провело у співпраці з нашою компанією. Ви зазначили бутіковість компанії. У чому особливості роботи в такому форматі? – Думаю, це є найефективнішою організацією юридичної роботи в сфері вирішення спорів, що дозволяє мобільно та гнучко працювати над поставленими завданнями клієнта. Подібний формат може бути успішним лише тоді, коли кожен член команди є фаховим

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

висококваліфікованим спеціалістом. Про професійні досягнення кожного з наших колег варто розповісти в окремому інтерв’ю. Крім того, бутіковий характер фірми зменшує вірогідність конфліктів інтересів, що дає можливість мені також виступати арбітром у справах різних міжнародних арбітражних інститутів, зокрема тих, де я внесена до списків рекомендованих арбітрів. Дайте, будь ласка, характеристику арбітражній практиці компанії. – У нас достатньо широка палітра арбітражних установ, в яких ми представляємо інтереси наших клієнтів. Це і Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма, і Лондонський міжнародний арбітражний суд, і Міжнародний суд Міжнародної торговельної компанії (ICC), і МКАС при ТПП України, і МКАС при ТПП РФ тощо. До того ж ми впевнено працюємо в таких специфічних напрямах, як сировинні аграрні арбітражі ГАФТА та ФОСФА, а також спортивні спори. Яким Ви бачите майбутнє міжнародного арбітражу в Україні? – Міжнародний арбітраж набуває популярність в Україні, про що свідчить кількість справ «з українським елементом» у закордонних міжнародних арбітражних інституціях (офіційна статистика різних арбітражних інститутів свідчить про збільшення цієї частки), а також у МКАС при ТПП України. Арбітраж є проявом розвитку цивілізаційних процесів та поглиблення правової культури, тому його розвиток невідворотний в Україні. Мені приємно, що ми сприяли перекладу Рекомендацій IBA про складання міжнародних арбітражних застережень українською мовою та разом з колегами організовуємо першу літню школу для студентів з міжнародного арбітражу. Кількість справ і загальна зацікавленість галуззю зростатимуть, а відповідно й конкуренція та необхідність отримання міжнародних кваліфікацій. Ми живемо в цікавий час. Україна, 2012–2013

241

 МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ: ІНТЕРВ’Ю

Невід’ємною частиною життя юриста є участь у різноманітних спеціалізованих заходах Якщо арбітражне рішення винесено проти якоїсь західноєвропейської компанії, то в більшості випадків ця компанія добровільно сплатить суму, визначену арбітражем, а відтак не буде навіть потреби звертатися за визнанням і примусовим виконанням рішення до локального державного суду ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Маркіяне, Ви очолюєте практику альтернативного вирішення спорів у компанії Arzinger, перебуваючи при цьому ще й керівником Західноукраїнської філії компанії. Поділіться рецептом як Вам вдається поєднувати ці обов’язки, зокрема захищати інтереси клієнтів в арбітражі саме зі Львова? – У сучасному світі «логістична складова» професії відіграє дедалі меншу роль, і все частіше можна виконати доручення клієнта дистанційно. Запорукою успішного поєднання різних обов’язків є і вдало підібрана професійна команда. Щодо арбітражів, то почастішали випадки, коли розгляд справи здійснюється тільки на основі письмово поданих документів сторін. Коли ж призначаються усні слухання, то вони одноразово тривають 3–4 дні, після чого подальший розгляд справи знову здійснюється за допомогою обміну кореспонденціями. Проте, звичайно ж, невід’ємною частиною життя юриста є участь у різноманітних спеціалі242

Маркіян Мальський К. ю. н., адвокат, керівник Західноукраїнської філії, керівник практики альтернативного врегулювання спорів, партнер АО Arzinger зованих заходах, які також, у свою чергу, потребують частих відряджень. Що ж стосується Західноукраїнської філії компанії, то на цьому регіональному ринку ми присутні вже 6 років і можемо говорити про те, що модель побудови сервіс-провайдера вже реалізована, відтак більшість бізнес-процесів налагоджені й відмінно функціонують у практично автономних режимах.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Нещодавно Вас було обрано регіональним представником YIAG (Молодіжної міжнародної арбітражної групи) при LCIA (Лондонському інституті міжнародного арбітражу). Якими будуть ваші обов’язки на цій посаді та які пріоритети ставите перед собою у популяризації YIAG і LCIA в регіоні СНД? – Для мене була велика честь зайняти таку позицію в одній з найвідоміших сві-

• партнер рубрики МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

тових арбітражних організацій. Загалом я вірю, що українські фахівці в сфері арбітражу вже скоро стануть одними з провідних на пострадянському просторі, адже сьогодні для цього існують усі передумови. Одним з таких показників є, наприклад, той факт, що Українська Арбітражна Асоціація, членом правління якої я також маю нагоду бути, була створена раніше, ніж аналог у Росії. Як регіональний представник YIAG я долучатимуся до всієї діяльності цієї організації, яку вона здійснює, безпосередньо в регіоні СНД. Ця арбітражна група пропонує широкий спектр можливостей, серед яких участь у конференціях, тренінгах, різноманітних професійних заходах. Крім того, існує ефективна платформа для обміну досвідом, зокрема регулярно здійснюються публікації з новинами арбітражу в різних юрисдикціях. Також YIAG часто організовує конкурси з питань арбітражу, більш того, пропонує проходження 6-місячного стажування в Лондонському суді міжнародного арбітражу. Слід зазначити, що участь у таких заходах YIAG є поки-що унікальною можливістю для молодих арбітражників, а тому одним із моїх пріоритетів буде інформування «молодої аудиторії» про діяльність YIAG. Як відомо, міжнародний комерційний арбітраж – не єдиний спосіб альтернативного розгляду міжнародних комерційних спорів. У яких випадках застосовуються інші способи? Чи траплялися у Вашій практиці такі випадки? – Так, іншим досить поширеним у Європі способом вирішення спорів є медіація. З огляду на те, що судитися чи то в арбітражі, чи то в національних судах, досить дорого, особливо в Європі, сторони не нехтують таким способом вирішення спору, який може суттєво заощадити кошти і час. Слід зазначити, що певна подібна до медіації практика існує і в Україні. Нам доводилося супроводжувати велику кількість справ, коли сторони тривалий час не могли досягти консенсусу, проте в результаті все-таки вдавалось укласти мирову угоду і заверорганізатор:

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

шити спір, а часто й продовжити ділові та досить формально ставляться до справ пов’язаних з арбітражем і у разі навіть, дружні відносини між сторонами. здавалось би, незначної невідповідності Хоча кроки для вдосконалення вимогам українського законодавства, та тлумачення законодавства, що сто- відхиляють клопотання про застосусується міжнародного комерційного вання засобу забезпечення. Утім, слід арбітражу, ніби зроблено, в Україні досі зауважити, що в одній з недавніх справ існують певні негативні ознаки, які не український суд задовольнив клопотання дозволяють по-справжньому виконати про застосування засобу забезпечення рішення приватних засобів вирішення в підтримку розгляду спору міжнародспорів. Чому? ним арбітражем. Усе-таки тенденція до – Арбітраж хоч і останнім часом того, що арбітраж можна буде ефективстрімко набуває популярності, однак но забезпечити за місцем знаходження українське середовище, у т. ч. норма- майна боржника, з’являється. тивне, не завжди готове до такого прогресивного способу вирішення спорів. Наскільки нам відомо Ви Усе ще існує упереджене ставлення стали одним з ініціаторів створення національних судів при розгляді справ Української Арбітражної Асоціації, про про визнання і виконання арбітражних яку Ви вже згадували. Однією із задерішень. Можливо, часом причиною є кларованих цілей цієї професійної органавіть конкуренція між цими судови- нізації є підвищення «арбітражної прими інстанціями. Крім того, важливим вабливості» України. На Ваш погляд, що фактором є також і правова культура. для цього необхідно? Наприклад, якщо арбітражне рішення – Починати необхідно зі зміни ставвинесено проти якоїсь західноєвропей- лення самих юристів до арбітражу, ської компанії, то в більшості випадків сприйняття його обов’язковості, відмоця компанія добровільно сплатить суму, ви від зловживання процесуальними визначену арбітражем, а відтак не буде правами чи тактиками необґрунтованої навіть потреби звертатися за визнанням протидії щодо нього. Додатково необхіді примусовим виконанням рішення до ним є внесення змін до законодавства, локального державного суду. У випадку яке стосується міжнародного комерційж з Україною боржники після винесення ного арбітражу, це зміни як до Закону арбітражного рішення часто продовжу- України «Про міжнародний комерційний ють усіма способами ухилятися від спла- арбітраж», так і до Господарського проти боргу, нехтуючи діловою репутацією. цесуального кодексу, Цивільного процесуального, а також до низки інших На Вашу думку, чому і досі існує нормативних актів. У цьому напрямі чимало проблемних питань застосуван- успішно рухається робоча група, спеня засобів забезпечення позову міжна- ціально створена в рамках Української родними комерційними арбітражами? Арбітражної Асоціації, яка працює над – Насамперед складність пов’язана із розробленням законопроекту про внедещо невідповідним локальним законо- сення змін до низки законодавчих актів давством, де таке забезпечення повинне України у сфері міжнародного арбітражу реалізовуватися. Іноді боржники корис- і третейського судочинства. Крім того, Українська Арбітражна туються прогалинами в законодавстві, які не дозволяють миттєво застосовува- Асоціація активно працює над поінфорти засоби забезпечення за місцем зна- мованістю громадськості і бізнесу про ходження майна боржника, і за такий сутність, переваги та особливості арбіпроміжок часу відчужують своє майно тражу. З цією метою проводяться круглі чи ініціюють судові процеси, які пере- столи, семінари, конференції та інші захошкоджатимуть забезпеченню арбітра- ди за участі визнаних арбітрів та фахівців, жу. Крім того, національні суди України які практикують у галузі арбітражу. Україна, 2012–2013

243

 НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО: АНАЛІТИКА

Бум у сфері нерухомості: реформа в дії Численні законодавчі зміни та нововведення, якими охарактеризувався новий 2013 рік, не оминули і сферу нерухомості та будівництва. До того ж, певно, саме цей ринок зазнав їх найбільше. Утім, «більше» не завжди означає «краще»: експерти та учасники ринку досі не можуть дійти згоди щодо втілення й реалізації на практиці деяких норм нових законів ✍ Тетяна Пашковська, «Юридична газета»

Однією з найсуттєвіших таких змін з упевненістю можна назвати новий порядок державної реєстрації прав та обтяжень нерухомого майна. Відтепер останній визначається нормами Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який Міністерству юстиції вдалося провести під соусом реформи та модернізації сфери нерухомості. На перший погляд, задум цілком логічний та необхідний, адже в усіх цивілізованих країнах усі бази даних містяться на електронних носіях. Ідея проведення реєстрації прав за новими правилами є досить прогресивною і вже вдало зарекомендувала себе у країнах Європи. Однак український законодавець зазвичай запозичує лише окрему частину зарубіжного досвіду, і не завжди найкращу. НЕ ТАК СТАЛОСЯ… Передбачалося, що угоди з нерухомістю здійснюватимуться швидко і просто завдяки електронному реєстру, в який вноситимуться абсолютно всі операції з майновими правами. Схема досить проста: сторони угоди звертаються до нотаріуса, який знаходить в реєстрі статус відчужуваної власності та визначає його правову чистоту і юридично посвідчує угоду. При цьому вже не потрібні техпаспорт і відповідні довідки, необхідність в яких була до запровадження законодавчих нововведень.

244

Утім, як засвідчила практична реалізація положень вищевказаного Закону, як законодавча база, так і державні органи виявилися не зовсім готовими до відповідних змін. Бюро технічної інвентаризації (далі – БТІ) сьогодні працює лише частково, Державне агентство земельних ресурсів не працює, державні акти не видаються (такий документ взагалі скасовано), час проведення угоди в нотаріуса збільшився з 45 хвилин до 4 годин, угоди з продажу і купівлі житлової нерухомості укладаються кволо, а українці скаржаться на страшну плутанину та величезні черги в реєстраційних службах через технічні причини. Звісно, колишня система була набагато простішою: громадянин подавав заяву на технічний паспорт і реєстрацію права власності на житло в одне вікно БТІ, де отримував готові документи, що підтверджують його право на нерухомість, та повний спектр послуг – від оцінки вартості його житла до підтвердження права власності. Наразі ж процедура значно ускладнилася, адже необхідно звертатися в декілька інстанцій, вистоювати черги та витрачати багато часу. Та й сама процедура не є безоплатною, адже для відчуження нерухомого майна необхідно провести низку платежів. Серед них: податок (за необхідності), збір до Пенсійного фонду – 1%, держмито – 1%, плата за нотаріальні послуги, офіційні платежі за реєстрацію прав, зокрема, плата за надання витягу з Державного реєстру прав – 120 грн, держмито (крім випадків, коли

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

особа звільнена від сплати, у тому числі якщо права виникли і зареєстровані до 01.01.2013 року) – 119 грн (сім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), плата за послугу користування Єдиним і державними реєстрами – 68 грн, плата за перевірку податкових запорук у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна – 34 грн, а також плата за реєстраційні дії нотаріуса (наразі тариф ще не сформовано, але в приватних нотаріусів ціна визначається за домовленістю). НА ПЛЕЧІ НОТАРІУСІВ Відповідно до норм нового Закону на нотаріусів України як спеціальних суб’єктів покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Таким чином, для реєстрації своїх прав на нерухомість можна звертатися не лише до органів Реєстраційної служби України, а також до нотаріусів, але за умови одночасного здійснення нотаріальної дії з об’єктом нерухомості. Функції нотаріуса розподіляються в такій послідовності: реєструється майно за відчужувачем (продавцем, дарувальником) у новоствореному Реєстрі прав; засвідчується договір відчуження (купівля-продаж, дарування тощо); реєструється перехід права власності до набувача з видачею відповідного витягу з Державного реєстру прав. Утім, однією з проблем у державній реєстрації прав виявилася неготовність самих державних реєстраторів та нотаріусів як спеціальних суб’єктів, що, у свою чергу, зумовлено відсутністю чіткої визначе-

• партнер рубрики

www.gramatskiy.com

НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

ності процедур проведення реєстрації в нормативних документах. Так, в архівах БТІ, на паперових носіях, є всі джерела, які підтверджують право власності громадянина на його житло (приватизація, реєстрація). І у випадку, наприклад, продажу квартири або будинку, БТІ готові показати усю історію цієї власності, права на неї і її теперішній стан (звісно, не безоплатно). Утім, наразі законодавець поклав обов’язок встановлювати право власності на нотаріусів. Щоправда, забув вказати, яким саме чином це має відбуватися… У випадку звернення особи, котра бажає продати свою нерухомість, до нотаріуса, вона має пред’явити документи права власності, дійсні на момент продажу (перевірити достовірність яких нотаріус не може). Як він це робитиме, які саме папери надаватиме – законодавством не регулюється. Оскільки техпаспорт тепер визнано необов’язковим, незрозуміло, як дізнатися, в якому стані нерухомість, яку продають, і чи існує вона взагалі? А може, будівля давно знесена, і все, що від неї залишилися – старі документи, не підтверджені на момент продажу? За словами практикуючих нотаріусів, набагато простіше

Д-р Олексій Фелів Партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 581-1551

та безпечніше було, коли підтвердження права власності давало БТІ. Таким чином, 80% роботи, яку виконували органи БТІ, законодавець скинув на приватних нотаріусів, які робитимуть те ж саме, але без будь-яких на те технічних можливостей. Зрозуміло, що за таких умов стрімко розвиватиметься корупція у цій сфері, адже приватні нотаріуси отримали жорстку монополію на

встановлюючих документах на нерухоме майно є відмітка БТІ про реєстрацію в письмовому реєстрі (реєстраційний напис, реєстраційне посвідчення), проте немає відомостей про внесення до електронного реєстру. Певна річ, нотаріус розгублений, адже не знає: він мусить проводити державну реєстрацію чи відправляти людей до реєстраційної служби? Також сумно спостерігати за

«Колишня система була набагато простішою: громадянин подавав заяву на технічний паспорт і реєстрацію права власності на житло в одне вікно БТІ, де отримував готові документи, що підтверджують його право на нерухомість, та повний спектр послуг – від оцінки вартості його житла до підтвердження права власності» ринку, до їхніх рук віддається все – від відчуження власності до її реєстрації. І якщо нотаріус недоброчесний, звісно, він закриватиме очі на сумнівні документи... ПРОБЛЕМНИЙ РЕЄСТР Утім, монополія нотаріусів відходить на другий план, порівняно з аналізом ситуацій, що відбуваються на практиці. Дуже частими є випадки, коли на право-

Законодавство в сфері нерухомості впродовж останніх трьох років розвивається чи не найшвидшими темпами порівняно із іншими галузями права. Випереджає його, напевне, тільки податкове право. Такий розвиток при цьому є і позитивним, і водночас негативним. Якщо взяти, наприклад, реформування системи реєстрації прав на нерухомість, то це однозначно позитивний крок. Незважаючи на технічні складнощі функціонування нового реєстру, із його введенням були об’єднані різні реєстри в один і, що найважливіше, нотаріус отримав доступ до реєстру, а для вчинення правочину тепер не потрібно додатково збирати різні довідки із БТІ та земельних ресурсів. Аналізуючи зміни до законодавства в сфері девелопменту та будівництва, навряд чи можна їх оцінити позитивно. Закон України «Про регу-

процесом, коли після укладення тієї чи іншої угоди з нерухомістю нотаріус відправляє на реєстрацію до реєстраційної служби, а не вносить до реєстру права самостійно. Великою проблемою є й сам новий Державний реєстр, який створено на базі Реєстру прав власності, держателем якого було БТІ, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон від-

лювання містобудівної діяльності» після прийняття повністю паралізував розвиток галузі до затвердження відповідних постанов та ДБН. Однак їх затвердження теж не принесло очікуваних змін. Так основна ідея закону, що земля повинна відводитись і відповідати містобудівній документації, не виправдала себе. За відсутності бюджетних коштів замовники фінансують детальні плани чи зміни до генеральних планів населених пунктів тільки в частині реалізації їх проектів, і таким чином проекти реалізуються не на підставі загальноміської документації, розробленої відповідно до потреб громади. Детальний план став фактично тільки іншою назвою для містобудівного обґрунтування, яке розроблялося до цього. Як позитивні зміни слід зазначити спрощення погоджувальної процедури проекту відведення. Віднесення,

однак, відведення сільськогосподарських ділянок до компетенції місцевих органів земельних ресурсів знову створило правовий вакуум щодо реалізації таких повноважень. Органи земельних ресурсів як органи виконавчої влади виконують свої функції в бюрократичний спосіб без особливого зацікавлення в реалізації проекту на певній території та розвиток цієї території. Оскільки ці органи не впевнені у своїй новій компетенції, то їм простіше відмовити у відведенні земельної ділянки, ніж брати на себе (незрозумілу для них) відповідальність. Загалом, слід констатувати, що розвиток законодавства нерухомості відбувається в правильному напрямку, однак конкретні зміни часто реалізуються недостатньо юридично грамотно, а деякі – із певним політичним підґрунтям.

Україна, 2012–2013

245

 НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО: АНАЛІТИКА

Резонансним нововведенням 2013 року можна вважати статтю 265 ПК України «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», що набрала чинності 01.01.2013 р. Згідно з цією нормою українська податкова система поповнилася ще одним видом податків – податком на нерухомість

чуження об’єктів нерухомого майна. Так, наприклад, проводячи угоду купівлі-продажу квартири, нотаріус має доступ до відомостей про заборони відчуження не перед початком проведення угоди, а на середині її оформлення. Відтак, інформацію про наявність заборони нотаріус не може побачити, наприклад, при укладенні попереднього договору купівлі-продажу. У такому випадку можна почати проводити нотаріальну угоду, витратити на це багато часу, а потім виявити, що в продавця є комунальна заборгованість у розмірі 20 гривень, яка й стане ступором у підписанні договору купівлі-продажу. Крім того, нотаріуси діють вкрай обережно, намагаючись «перестрахуватися» перед кожним наступним кроком. У результаті операція нотаріального посвідчення договору, отримання всіх необхідних витягів та реєстрації права власності займає близько 4–5 годин і коштує до 5000 гривень. Звісно ж, за умови якщо інформація про об’єкт, який відчужується, є в електронних реєстрах. Якщо ж необхідно посвідчити угоду щодо об’єкта нерухомості, отриманого попереднім власником до 2004 246

року (інформація про який зберігається тільки в паперовому вигляді в БТІ), нотаріус згідно зі ст. 9 Закону № 1952-VI має зробити відповідний запит до БТІ, яке, у свою чергу, зобов’язане надати інформацію щодо зареєстрованих прав та обтяжень на об’єкт нерухомості протягом трьох робочих днів. Однак, зважаючи на відсутність відповідальності за ненадання або несвоєчасне надання такої інформації, задля прискорення процедури зацікавлені особи самостійно звертатимуться до БТІ за отриманням необхідної інформації. Звичайно ж, за обговорену суму… Згадується, що перед прийняттям законодавчих змін багато говорилося про те, що дані про власність і права на неї мають бути прозорі, що реєстри мають бути публічними і відкритими, для чого, власне, і впроваджувалася реформа. Але у результаті виявилося, що вони закриті для пересічних громадян. Усі попередні роки БТІ вносили дані до Реєстру, до якого у них був безкоштовний доступ. Тепер для нотаріусів кожен вхід до Реєстру – платний. Точніше, платний він, розуміється, для осіб, котрі звернулися до нотаріуса.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Сама по собі реформа була задумана непогано, проте реалізація виявилася проблемною. І передусім тому, що головна задекларована мета реформи – забезпечення прозорості прав власності, полегшення угод з нею та їх безпека, які досягаються саме відкритістю електронного реєстру, – не досягнута. Реєстр закритий, зате відкрито поле для корупції і зловживань. І ДО ЖИТЛА ДОБРАЛИСЯ… Беззаперечно резонансним нововведенням 2013 року можна вважати і статтю 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», що набрала чинності 01.01.2013 р. Згідно з цією нормою українська податкова система поповнилася ще одним видом податків – податком на нерухомість. Введення цього податку неодноразово відкладалося законодавцем з метою розробки його нової концепції, яка б відповідала економічній природі податку на нерухомість і особливостям об’єкта оподаткування. Однак усі запропоновані законопроекти так і залишилися нереалізованими. Відтак, наразі податок

• партнер рубрики

www.gramatskiy.com

НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

на нерухомість «працює» у запропонованому авторами Податкового кодексу України варіанті, який ще до його запровадження дуже різко критикували експерти. Відповідно до ст. 265 ПКУ, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений у натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості. Не є об’єктом оподаткування: об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності); об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом; будівлі дитячих будинків сімейного типу; садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку; об’єкти житлової нерухомос-

Дмитро Жуков Старший юрист ЮФ Pragnum

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 581-1551

ті, які належать багатодітним сім’ям та прийомним сім’ям, у яких виховується троє та більше дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю; гуртожитки. У разі наявності у платника податку кількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об’єктів. База оподаткування об’єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: для квартири – на 120 кв. метрів; для житлового будинку – на 250 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за базовий податковий (звітний) період і застосовується до об’єкта житлової нерухомості, у якій фізична особа – платник податку зареєстрована в установленому законом порядку, або за вибором такого платника до будь-якого іншого об’єкта житлової нерухомості, який перебуває в його власності. Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості: для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звіт-

На нашу думку, однією з найбільших проблем у сфері нерухомості, яка виникла саме на зламі 2012–2013 рр., став перехід адміністрування Реєстру речових прав на нерухоме майно від комунальних БТІ до держаних реєстраторів Мін’юсту та нотаріусів. Так, підставою для таких змін було задекларовано боротьбу з тотальною корупцією у лавах БТІ (найулюбленіше гасло політиків) та чергове «покращення» для пересічних громадян – так зване спрощення процедури купівлі-продажу об’єктів нерухомості. Однак, як завжди в Україні: хотіли, як краще, а вийшло як… Візитівкою державних реєстраторів стали черги, яким «позаздрять» і держреєстратори ЄДРПОУ.

ного (податкового) року; для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставка податку становить 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Утім, експерти вважають дану норму досить спірною, а вищезгаданий перелік пільгових об’єктів узагалі радять викреслити зі списку, оскільки якщо особа є співвласником іншої квартири або навіть кімнати в приватизованій комуналці – доведеться платити. Навіть якщо у власності людини є декілька приміщень невеликої площі, у будь-якому випадку одна з квартир підлягатиме оподаткуванню. Хоча наразі норми відносно роботи реєстраційної служби, яка повинна це контролювати, не дуже

Непоодинокими були випадки, коли люди втрачали свідомість, допоки очікували можливості зареєструвати придбане майно. Проте навіть не це є ключовим підводним каменем таких змін. Найбільше «радості» від цього отримали щасливі власники судових рішень про стягнення боргу з фізичних осіб. Так, у зв’язку з відсутністю відомостей про наявні грошові рахунки, раніше стягувачі (на практиці – держвиконавці ДВС) надсилали запити до БТІ з метою виявлення наявної у боржника нерухомості. На сьогодні БТІ на такі запити рекомендує звертатися до держреєстратора, який з 1 січня 2013 року є адміністратором відповідного реєстру. Утім, держреєстратори відповідають, що

відомості про майно вони можуть надати виключно в тому випадку, якщо це майно зареєстроване після 1 січня 2013 р., в іншому разі радять звертатися до БТІ… Справедливості заради слід зазначити, що БТІ й справді надає інформацію, якщо запит стосується не наявності майна в особи, а належності певній особі майна за конкретною адресою. Однак якщо стягувачу адреса майна боржника невідома, виконати рішення суду він не зможе. Отже, одним з першочергових кроків у сфері правовідносин у нерухомості є вирішення питання щодо поєднання всіх реєстрів БТІ у єдиний загальнодержавний і надання доступу до нього держреєстраторам та нотаріусам.

Україна, 2012–2013

247

 НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО: АНАЛІТИКА

чітко виписані, а стаття 265 Податкового нового Житлового кодексу: «квартиркодексу лише прописує загальні прин- не питання» ще тривалий час ходитиме ципи. кулуарами парламенту. Утім, єдиним можливим на сьогодні А ЯКА ВОНА ЖИТЛОВА? варіантом розвитку подій є застосуванПід дію цього податку підпадає ня того, законодавства, яке є. У такому практично кожен другий дорослий випадку податківці, скоріше за все, українець. У Міністерстві доходів і візьмуть за основу найбільш уживаний зборів уже налічили 28 млн житлових варіант тлумачення «житлової площі» – об’єктів, на яких можуть нажитися фіс- сумарну площу жилих кімнат квартикальні органи. Однак якщо про те, що ри. Питання виникнуть пізніше, при введення даного податку стало черго- визначенні жилих кімнат. Приміром, чи вою констатацією фіскальних зазіхань можна вважати жилою кімнатою, напридержави, сказано вже немало, то іншу клад, тренажерний зал чи басейн? Ці та проблему, яка несподівано загостри- інші питання виникають після аналізу лася з його введенням, поки що не так термінології, що міститься в Додатку В активно обговорюють. Справа в тім, що Державних будівельних норм України базою оподаткування було визначено «Будинки і споруди. Житлові будинки. житлову площу, єдиної (або хоча б при- Основні положення» ДБН В.2.2-15йнятної) дефініції якої законодавство 2005 (саме вказаними ДБН у листі від України не містить, що вкотре вказало на 01.12.2006 р. рекомендує керуватися необхідність вдосконалення житлового Міністерство будівництва та архітекзаконодавства та застарілість Житлового тури при визначенні термінів житлових і нежитлових приміщень). Так, під кодексу. Експерти вважають, що вирішити «житловим приміщенням» розуміється проблему можна кількома шляхами. опалюване приміщення, розташоване Перший запропонував Мінфін, на сайті у надземному поверсі, призначене для якого вже винесено на обговорення зако- цілорічного проживання і яке відповідає нопроект про заміну в тексті ст. 265 слів санітарно-епідеміологічним вимогам «житлова площа» на «загальна площа». щодо мікроклімату і повітряного середПоняття «загальна площа» міститься в овища, природного освітлення, допусзаконодавстві. Крім того, внісши таку тимих рівнів нормованих параметрів заміну до ст. 265 держава виявиться у відносно шуму, вібрації, ультразвуку та виграшному становищі, оскільки опо- інфразвуку, електричних та електромагдаткування загальної площі очевидно нітних полів та іонізуючого випромінюпризведе до збільшення суми податку. вання. Таким чином, виходить, якщо При цьому також нівелюється вірогід- приміщення не опалюване чи знаходитьність оптимізації бази оподаткування ся в підземному поверсі, то «житловим» платниками шляхом проведення рекон- його назвати не можна і податок з нього струкцій та перепланувань житлової не повинен сплачуватись? Поряд з цим, окреме визначення нерухомості, що призведе до зменшення житлової площі та, відповідно, сплачу- поняття «загальна площа» в законодавваного податку. стві міститься. Це сумарна площа житЩе одним варіантом вирішення лових і підсобних приміщень (ванна, цієї проблеми може стати оновлення вбиральня, душова, приміщення для безпосередньо житлового законодав- прання, кухня, комора, передпокій, ства. Законопроект, який урегулював внутрішньоквартирний хол, коридор би це питання, уже навіть направляв- тощо) з урахуванням лоджій, балконів, ся на підпис Президенту (№ 8203 від веранд і терас. Хоча й у такому випадку 04.03.2011 р.), проте невдовзі був від- питання визначення статусу «спеціаліхилений. У цьому ракурсі, мабуть, не зованих» приміщень (для спорту, розваг варто ставити питання про прийняття тощо) залишається відкритим.

248

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Існує й інша думка з цього приводу. Так, на думку деяких фахівців, для дотримання принципу справедливості податкового законодавства доцільніше оподатковувати не житлову площу нерухомого майна, а його економічно обґрунтовану (ринкову) вартість, передбачивши в законі її мінімальний розмір, який не підлягає оподаткуванню. Крім того, хоча назва статті й сформульована як «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», тобто мала б охоплювати також і нежитлову нерухомість, остання з відомих тільки законодавцю причин узагалі не є об’єктом оподаткування. Проблемним вбачається і обчислення податку на нерухомість податковою службою на підставі даних Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно, який також розпочав роботу від початку цього року та наразі цілком не наповнений. Залишається загадкою, коли саме в ньому з’явиться вся необхідна для обчислення податку інформація про кожного з власників житлової нерухомості в Україні. Інформація про належну особам житлову нерухомість, зареєстровану до 1 січня 2013 року, автоматично не переноситься до новоствореного реєстру, а тільки за заявою власника або у випадках здійснення операцій з таким майном. Таким чином, у разі відсутності інформації про реєстрацію права власності на житлову нерухомість у новому реєстрі податкова служба позбавлена можливості визначити базу оподаткування та нарахувати податок. Утім, допоки нові норми законодавчих актів пристосовуються до звичних українських реалій, пересічним громадянам вже доводиться жити за ними. Як от, приміром, за несвоєчасну сплату податку на нерухомість передбачені штрафні санкції: у разі затримки сплати до 30 днів – 10% погашеного податкового боргу, понад 30 днів – 20%. Як завжди: законодавці удосконалюють нормативну базу – гаманці українців тоншають. «БУДІВЕЛЬНА АМНІСТІЯ» Аналізуючи основні нововведення у сфері нерухомості, не можна не зга-

• партнер рубрики

www.gramatskiy.com

НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

дати і новий Порядок прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення 1 та 2 категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, або, як скорочено його називають, «будівельна амністія». За оперативними даними Державної архітектурно-будівельної інспекції, таким привілеєм за 2012 рік скористалися 48 тисяч українських сімей, водночас як за 2011рік – лише 17 115 будинків було введено в експлуатацію за таким порядком. Справа в тім, що 05.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» № 5496, норми якого торкнулися реєстраційних та контролюючих процедур містобудування. Цим Законом продовжено на 1 рік введення в експлуатацію певних об’єктів будівництва, що споруджені без отримання права на виконання будівельних робіт, так звану будівельну амністію. Із нововведень насамперед необхідно зазначи-

Олександр Буртовий Партнер ЮФ «Антіка»

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 581-1551

ти, що положення «будівельної амністії» поширено на індивідуальні будинки, зведені з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року, тобто всі, що були побудовані до початку дії декларативного принципу у будівництві. На виконання вимог Закону Держархбудінспекцією

на 1100 об’єктів – у результаті отримання дозволів для IV–V категорії складності. Таким чином, фактично впроваджено нову спрощену форму набуття права на будівництво індивідуальних житлових будинків. Поряд з цим в Україні стрімко зростає і показник введення в експлуа-

«Інформація про належну особам житлову нерухомість, зареєстровану до 1.01.2013 року, автоматично не переноситься до новоствореного реєстру. У разі відсутності інформації про реєстрацію права власності на житлову нерухомість у новому реєстрі податкова служба позбавлена можливості визначити базу оподаткування та нарахувати податок» було розроблено порядок прийняття таких об’єктів в експлуатацію, який був затверджений 19.03.2013 р. наказом Мінрегіонбуду № 95 та набрав чинності 29 квітня 2013 року. Результат цієї реформи став відчутним майже одразу. Так, у 2012 році кількість об’єктів будівництва порівняно з 2010 роком зросла майже у 2,5 разу. Загалом торік в Україні розпочато будівництво понад 109 тис. об’єктів, з яких право на виконання будівельних робіт на понад 48 тис. отримано шляхом подання повідомлення, на понад 59 тис. – у результаті реєстрації декларації і лише

З 01.01.2013 року набрали чинності положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року. Відтепер державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, у тому числі на земельні ділянки, здійснюють не Держземагентство та БТІ, а органи Мінюсту (зокрема – Державна реєстраційна служба України та її територіальні органи) і нотаріуси (як спеціальні суб’єкти, на яких покладено функцію державного реєстратора під час здійснення певних нотаріальних дій щодо «переходу» прав на нерухоме майно). Із введенням нової системи реєстрації зупинено дію Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчу-

тацію об’єктів будівництва. У 2012 році було введено в експлуатацію близько 113 тис. об’єктів, у тому числі 99% за декларативним принципом та 1% шляхом видачі сертифіката для об’єктів IV–V категорії складності, що вдвічі більше, ніж у 2011 році. ТІЛЬКИ ВІЗУАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ! Порядок встановлює процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і механізм проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж: індивіду-

ження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, оскільки всі відомості про реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень повинні бути зведені в Державний реєстр прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав). При цьому реєстрація прав на земельні ділянки має свою особливість, оскільки з 01.01.2013 року передбачено ведення двох державних реєстрів – ДЗК (Державного земельного кадастру, в якому фіксується формування земельних ділянок) і Державного реєстру прав (в якому фіксується формування прав на земельні ділянки). Також передбачено, що реєстрація прав (або надання відмови в проведенні такої) здійснюється в строк, який не перевищує 14 робочих днів з моменту

надходження до органу державної реєстрації прав заяви та інших необхідних документів. Державна реєстрація іпотек здійснюється в строк, що не перевищує 1 робочого дня, а реєстрація обтяжень – у день надходження заяви та документів. Державна реєстрація прав та обтяжень у результаті здійснення нотаріальних дій здійснюється одночасно зі здійсненням таких дій. Однак на сьогодні існують проблеми функціонування нової системи реєстрації, які пов’язані із наповненням Державного реєстру прав; наповненням ДЗК; обміном інформацією між вказаними реєстрами тощо. Ці питання згодом мають бути вирішені у результаті прийняття підзаконних та інших регулятивних нормативноправових актів.

Україна, 2012–2013

249

 НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО: АНАЛІТИКА

альних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, збудованих у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року; збудованих до 12 березня 2011 року: громадських будинків I та II категорій складності; будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності. Технічне обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єктів (далі – об’єкти) проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил виконавцем. Технічне обстеження включає в себе такі етапи: попереднє (візуальне) обстеження об’єкта, у тому числі огляд і фотографування об’єкта та його конструктивних елементів, визначення категорії складності об’єкта, вирішення питання щодо необхідності застосування спеціального устаткування, приладів та апаратури під час технічного обстеження; детальне (інструментальне) обстеження об’єкта, у тому числі визначення параметрів і характеристик матеріалів, виробів та конструкцій, а також за необхідності порушення перед виконавцем питання щодо залучення до технічного обстеження атестованих лабораторій для проведення необхідних досліджень чи інших відповідальних фахівців для прийняття обґрунтованого рішення. Якщо етапи технічного обстеження об’єкта, що проводилось, не збігаються з указаними етапами, зазначаються фактично пройдені етапи технічного обстеження. Виконавець з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об’єкта при здійсненні технічного обстеження проводить оцінку технічного стану об’єкта та за результатами готує звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта. При цьому варто наголосити, що не дозволяється проведення технічного обстеження виключно за фотографі-

250

подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву) або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об’єкта заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта. При цьому до заяви додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації (крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно). А також засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об’єкт; технічного паспорта. При цьому заява про прийняття в експлуатацію об’єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об’єкта (у разі їх наявності). Інспекція розглядає документи та приймає рішення про реєстрацію декларації або її повернення. Експерти наголошують на тому, що дані, зазначені в декларації, повинні обов’язково узгоджуватися з документами, які подаються разом з нею. Замовник згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція повертає замовнику декларацію, якщо вона подана чи оформлена з порушенням вимог, установлених цим Порядком, у тому числі у разі виявлення невідповідності поданих документів вимогам законодавства та виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. ПОКРОКОВИЙ АЛГОРИТМ У разі прийняття рішення про поверЗамовник (особа, що має право влас- нення декларації Інспекція у строк, ності чи право користування земельною передбачений для її реєстрації, надсилає ділянкою, на якій розміщено об’єкт, та замовнику письмове повідомлення про

ями, відеозаписами, кресленнями чи іншими документами без візуального огляду об’єкта. На основі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням даних технічного паспорта, а також проектної та іншої технічної документації на об’єкт (якщо така є) складається звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта (далі – звіт) за відповідною формою. Пронумерований та прошнурований звіт скріплюється підписом виконавця, що його склав. Звіт зберігається замовником. Технічне обстеження об’єктів індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів включно проводиться під час їх технічної інвентаризації з подальшою видачею технічного паспорта. Позитивним моментом тут також можна вважати те, що прийняття в експлуатацію вищезазначених об’єктів здійснюється безоплатно територіальними органами Держархбудінспекції України протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені такі об’єкти, за результатами технічного обстеження цих об’єктів шляхом реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року будівель і споруд вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

прийняте рішення з обґрунтуванням причин повернення. Після усунення недоліків, що стали підставою для прийняття рішення про повернення декларації, замовник може повторно подати до Інспекції документи згідно з цим Порядком. Інспекція приймає рішення: про накладання адміністративного стягнення на фізичних осіб відповідно до статті 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення; про накладання штрафної санкції на юридичних осіб відповідно до пункту 2 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, шляхом винесення постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за формами, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», зареєстрованим у Міністерстві

юстиції України 4 липня 2012 року за № 1116/21428. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про

www.gramatskiy.com Телефон/факс: +380 (44) 581-1551

тя в експлуатацію об’єкта подати копію декларації місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням об’єкта для подання такими органами інформації про прийнятий в експлуатацію об’єкт до органу державної статистики за формами, передбаченими звітно-статистичною документацією. У разі втрати або пошкодження декларації Інспекція видає безоплат-

«Виконавець з урахуванням виду, складності, технічних та інших особливостей об’єкта при здійсненні технічного обстеження проводить оцінку технічного стану об’єкта та за результатами готує звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта» постачання на прийнятий в експлуатацію об’єкт необхідних для його функціонування ресурсів – води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. За наявності правовстановлюючих документів щодо об’єкта, який вводиться в експлуатацію, зареєстрована декларація є також підставою для внесення змін до технічного паспорта об’єкта. Замовник зобов’язаний протягом семи календарних днів з дня прийнят-

но дублікат зареєстрованої декларації протягом десяти робочих днів з дня надходження від замовника відповідної заяви та підтвердження розміщення ним у засобах масової інформації повідомлення про втрату декларації або надання пошкодженої декларації. Виготовлення дубліката здійснюється шляхом проставлення на копії зареєстрованої декларації слова «ДУБЛІКАТ», підпису уповноваженої посадової особи, скріпленого печаткою Інспекції, та дати видачі дубліката.

На основі інформації, отриманої під час технічного обстеження, з урахуванням даних технічного паспорта, а також проектної та іншої технічної документації на об’єкт (якщо така є) складається звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта за відповідною формою організатор:

Україна, 2012–2013

251

 НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО: ІНТЕРВ’Ю

Складно переформатувати правові схеми організації бізнесу під кожен окремий випадок Найпоширенішими на сьогодні є три основних шляхи інвестування в українську нерухомість: участь у фінансуванні об’єктів, що будуються в різних формах, придбання готових об’єктів на вторинному ринку та власне будівництво ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Прокоментуйте нинішню ситуацію з будівництвом комерційної нерухомості у зв’язку зі спрощенням певних процедур у сфері містобудування та змінами законодавства про реєстрацію прав на нерухоме майно. – Можна стверджувати, що завдяки спільним зусиллям державних службовців, юристів і нотаріусів запрацювала нова система обліку у сфері нерухомості, що є безумовним полегшенням для бізнесу. Однак наразі гостро постає проблема забезпечення проведення оперативної оцінки нерухомості під час Ернест Грамацький її купівлі-продажу у зв’язку зі змінами Президент АФ «Грамацький і партнери» законодавства та відсутністю достатньої кількості акредитованих оцінювачів. Сподіваємося, ці складнощі матимуть акта введення в експлуатацію (або від- не врахування у проектах угод щодо притимчасовий характер і не вплинуть на повідних декларацій) та інші дозвільні дбання нерухомості або залучення кредокументи, що дадуть змогу після при- дитних коштів для розширення бізнесу. позитивні тенденції в нерухомості. дбання нерухомості зосередитися на розЯкі шляхи для інвестування в украНа що потрібно звертати увагу витку бізнесу, а не отриманні необхідних їнську нерухомість обирають іноземні покупця при проведенні LDD об’єктів дозволів та погоджень. Ефективне забезпечення інтересів інвестори? торгової нерухомості? – Найпоширенішими на сьогодні – Насамперед слід вдатися до деталь- інвестора при купівлі торговельної неруного аналізу історії формування та пере- хомості передбачає не лише виявлення є три основних шляхи інвестування в ходу до продавця правового титулу на пов’язаних з об’єктом чи його власником українську нерухомість: участь у фінаноб’єкт нерухомості, перевірити наявність юридичних ризиків, але й їх максималь- суванні об’єктів, що будуються в різних 252

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

www.gramatskiy.com Телефон/факс: +380 (44) 581-1551

формах, придбання готових об’єктів на Зокрема, впроваджено нові законо- но розробляти внутрішні нормативи та вторинному ринку та власне будівни- давчі положення щодо правил володіння положення про порядок формування цтво. землею для українських компаній, які на цін на товари. 100% або частково належать іноземним На Вашу думку, які з цих шляхів є фізичним особам або юридичним осоЗ яких питань Вам як юридичному оптимальними з погляду захисту прав бам. Нині будь-яка компанія, незалеж- раднику найчастіше доводиться брати но від складу її засновників, має право участь у переговорах з орендодавцями? інвесторів? – Наразі захищеність прав інвестора набути на праві власності без обмежень – При представництві інтересів комзначною мірою лежить саме в площині будь-які землі, крім земель сільськогос- панії-орендаря часто має місце відкрите здійснення due diligence та загалом зале- подарського призначення. небажання орендодавця надавати піджить від рівня продуманого юридичноНа сьогодні у світі триває післякри- тверджувальні документи на правого забезпечення реалізації комерційної зова тенденція до активізації фінансу- вий титул (скоріше історію придбання транзакції. Крім того, після придбання такого бізнес-активу іноземний інвес«Захищеність прав інвестора значною мірою лежить тор зазвичай застосовує цілий комплекс в площині здійснення due diligence та загалом залежить заходів задля його юридичного захисту від рівня продуманого юридичного забезпечення реалізації (обтяження, судові рішення тощо). Останнім часом активно обговорюється ситуація навколо рітейлу та АМКУ. Як на сьогодні слід підготуватися рітейлерам до перевірок АМКУ? – Можна впевнено констатувати, що належно підготуватися до перевірок за короткий проміжок часу неможливо, так само, як і складно переформатувати правові схеми організації бізнесу під кожен такий випадок. Останні події є чітким сигналом для великого бізнесу стосовно того, що тільки правова фіксація та документальне обґрунтування об’єктивності ціноутворення можуть бути більш-менш надійною гарантією безпеки бізнесу. Цікавим трендом останніх років є прихід на український ринок багатьох міжнародних рітейлерів. Як Ви вважаєте, це свідчить про зацікавленість міжнародних торговельних компаній в українському ринку? – Безумовно, прихід мережевих міжнародних торговельних компаній в Україну підтверджує високий рівень інтересу до вітчизняних ринків збуту. В свою чергу, активізація припливу капіталу у сектор рітейлу свідчить як про високу маржинальність цього бізнесу, так і про удосконалення регулювання правосуб’єктності компаній з іноземною участю у сфері земельних відносин та нерухомості. У цьому напрямку були здійснені конкретні кроки. організатор:

комерційної транзакції» вання девелоперських проектів, і в Україні також спостерігається збільшення кількості транзакцій із залучення додаткового, у тому числі, кредитного, капіталу в розвиток комерційної нерухомості. Зважаючи на активізацію антимонопольного регулятора, яким питанням у контексті реклами та структурування дистрибуції, на Ваш погляд, слід приділяти найбільше значення? – У контексті посилення уваги державних органів, зокрема, Антимонопольного комітету України та Міністерства доходів і зборів України, до питань рівня та порядку ціноутворення за найбільш значними за обсягом та повторюваними операціями – особливої актуальності набуває правильний баланс між витратами щодо реалізації продукції та порядком їх відображення у ціні товарів. Справа в тому, що часто небезпідставні претензії АМКУ пов’язані з економічно та юридично необґрунтованими маркетинговими та іншими послугами та їх впливом на значне підвищення цін товарів. У зв’язку з цим, компаніям рітейлу варто особливо уважно ставитися до відображення в обліку питань надання будь-яких послуг, пов’язаних з просуванням товару або бренду, а також ретель-

об’єкта), відсутність жодних гарантій використання орендованого приміщення, а також складність при балансуванні запропонованих орендодавцем умов продовження та одностороннього розірвання договору. Не в останню чергу це зумовлено і небажанням орендодавців змінювати жорсткі умови проектів договорів залежно від специфіки співробітництва з контрагентом. Єдиним аргументом для орендаря залишається достатньо велика кількість торговельних центрів, що зараз вводяться в експлуатацію чи добудовуються. Тож орендодавець стає більш зговірливим. Сформулюйте особливості укладення договорів розвитку торговельних центрів та їх фінансування. – Розвиток ТЦ може одночасно проходити у двох вимірах: переорієнтація існуючих торговельних площ та оптимізація їх використання, а також розширення шляхом залучення додаткового проектного фінансування. Якщо перший варіант здебільшого передбачає пошук оптимальних способів співпраці з орендарями, то кардинальні зміни часто означають розробку юридичних механізмів кредитування та комплексне забезпечення виконання договірних зобов’язань. Україна, 2012–2013

253

 НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО: ІНТЕРВ’Ю

Куди «рухається» українська нерухомість? З огляду на достатньо велику кількість об’єктів комерційної нерухомості на території м. Києва, потенційні інвестори і забудовники дедалі частіше обирають для будівництва території за межами столиці або в регіонах ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Дмитре, які головні тенденції розвитку ринку нерухомості спостерігалися в Україні протягом 2012–2013 років? – За останні два роки на ринку нерухомості відбулися відчутні зміни. Учасники ринку стали обережнішими, здійснюючи інвестування власних або залучених коштів, оскільки, по-перше, існує певний «дефіцит» вільних коштів, по-друге, споживачі на ринку будівництва житлової нерухомості дещо змінили свої вподобання. Зокрема, на ринку житлової нерухомості значним попитом користується новозбудоване житло економ-класу, із невеликими площами одно та двокімнатних квартир. Що стосується ринку комерційної нерухомості, то забудовники і інвестори стали уважнішими у виборі місця розташування об’єктів торговельної та комерційної нерухомості, оскільки не завжди є можливість отримати під будівництво земельну ділянку достатньої площі, яка б забезпечувала потреби щодо облаштування належної інфраструктури об’єкта, особливо щодо наявності місць для паркування. Крім того, з огляду достатньо велику кількість об’єктів комерційної нерухо-

254

Дмитро Александров Президент МЮК «Александров та партнери» мості на території м. Києва, потенційні інвестори і забудовники дедалі частіше обирають для будівництва території за межами столиці або в регіонах. Супроводження якої категорії проектів у сфері нерухомості є найактуальнішим на сьогодні? – Як приклад можливо навести декілька проектів, юридичне супрово-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

дження яких на даний момент здійснює МЮК «Александров та партнери», що відображають основні тенденції на ринку нерухомості України. Одним із таких проектів є супроводження будівництва житлового комплексу проектною площею понад 70 000 кв. м., на території м. Вишневого Київської області. Головна складність цього проекту полягає в тому, що його розпочав

• партнер рубрики НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

один забудовник, а на сьогодні будівництво здійснює інший інвестор. Чинне законодавство достатнім чином не врегульовує питання передачі прав і обов’язків від одного забудовника до іншого, включаючи права користування земельною ділянкою та зобов’язання перед інвесторами будівництва. Таким чином, для успішного вирішення цієї доволі непростої задачі довелося застосувати нестандартні юридичні прийоми, включаючи розробку та укладення складних договорів про передачу функцій замовника будівництва та передачу прав на забудову земельних ділянок. Іншою категорією досить поширених проектів на ринку нерухомості є врегулювання правовідносин забудовників і банків, які надавали фінансування під іпотеку об’єктів нерухомого майна. Не секрет, що на даний момент існує значна кількість судових справ, пов’язана з визнанням за банками права власності на комерційну нерухомість, яка є об’єктом іпотеки. Так, зараз наша компанія супроводжує проект, який стосується врегулювання спору між банком і забудовником щодо кількох бізнес-центрів, розташованих у м. Києві, загальною площею понад 60 000 кв. м. При врегулюванні такої категорії спорів важливо дотримуватись балансу інтересів обох сторін. Навіть маючи судове рішення про визнання права власності на об’єкт іпотеки, банк часто не може отримати фактичний контроль над об’єктом або ж продати об’єкт новому власнику, оскільки йдеться про значний розмір коштів, який необхідно інвестувати покупцю об’єкта. Крім того, практика свідчить про те, що фінансові установи часто не мають необхідного досвіду, бажання та можливості для забезпечення безперервного комерційного використання об’єкта. У таких умовах важливо забезпечити стабільну роботу об’єкта, який би приносив дохід як управляючій компанії, яка часто належить колишньому забудовнику, так і банку, який є юридичним власником нерухомості, до моменту передачі організатор:

www.gramatskiy.com Телефон/факс: +380 (44) 581-1551

об’єкта новому власнику або його викупу ну мінімізацію ризику незавершення будівництва для інвесторів – фізичних боржником. осіб та, окрім того, не сприяють залуЧи впливають останні зміни у зако- ченню коштів для завершення такого нодавстві на активність потенційних будівництва забудовниками. Це виклиінвесторів на ринку нерухомості та кано тим, що вказані варіанти фінансубудівництва? Яким чином? вання будівництва житла є складними – На сьогодні, як свідчить практи- в реалізації та зумовлюють підвищення ка, нова система реєстрації прав на вартості будівництва, оскільки забудовнерухоме майно, включаючи права на ники несуть додаткові витрати при робоземельні ділянки, знаходиться у стадії ті через фонди фінансування будівнисвого становлення, однак угоди купів- цтва або через цільові облігації. До того

«У найближчі два роки актуальними будуть послуги щодо реструктуризації заборгованості, яка забезпечена іпотекою, та пов’язані із цим судові справи, а також супроводження банкрутства юридичних осіб» лі-продажу об’єктів нерухомого майна та права на таке майно реєструються належним чином. Звичайно, з введенням з 1 січня 2013 року нової системи реєстрації прав на нерухомість постала необхідність ретельніше перевіряти підстави набуття права власності на такі об’єкти, які виникли та були зареєстровані до вказаної дати. Що стосується активності потенційних інвесторів, то нині у сфері комерційної нерухомості спостерігається тенденція щодо зменшення обсягу іноземних інвестицій і збільшення частки коштів, яку інвестує в нерухомість вітчизняний бізнес. Як, на Вашу думку, можливо вдосконалити нормативне регулювання інвестиційної діяльності щодо нерухомості та будівництва? – Відповідаючи на це запитання, хотілося б зупинитися на деяких положеннях законодавства, які сьогодні певним чином гальмують розвиток ринку будівництва житла. Так, визначені Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» варіанти фінансування житлового будівництва не можуть забезпечити надій-

ж більшість таких варіантів фінансування не сприяють зниженню податкового навантаження на компанії-забудовники. Іншим суттєвим питанням є, наприклад, недоліки в нормативному регулюванні створення, діяльності та членства в об’єднаннях співвласників багатоквартирного будинку, що іноді призводить до зловживань окремих співвласників за допомогою створеного ними ОСББ, до якого не приймаються інші співвласники житла. Спрогнозуйте основні напрямки розвитку ринку юридичних послуг у зазначеній сфері. – На мою думку, у найближчі два роки актуальними будуть послуги щодо реструктуризації заборгованості, яка забезпечена іпотекою, та пов’язані із цим судові справи, а також супроводження банкрутства юридичних осіб. Крім того, за вказаний проміжок часу реально завершиться більшість проектів, будівництво за якими зупинилося з тих чи інших підстав, але тільки за умови залучення нових інвесторів. У подальшому активізується діяльність забудовників щодо пошуку нових ділянок для будівництва, що, безумовно, дасть новий стимул для розвитку ринку нерухомості. Україна, 2012–2013

255

 НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО: ІНТЕРВ’Ю

Проблеми в галузі нерухомості: механізми подолання Сфера нерухомості у 2013 році зазнала чи не найбільше змін на законодавчому рівні. Серед іншого, було спрощено процедуру реєстрації, отримання витягу з реєстру прав, відмінено обов’язок оновлювати відомості технічної інвентаризації в більшості випадків ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Чи є вказані спрощення кроком вперед? – З одного боку зменшилась кількість необхідних дій в бюрократичних кабінетах, а також, на перший погляд, подешевшала процедура відчуження нерухомості, перш-за-все для продавця чи іпотекодавця. Проте існує й зворотна сторона медалі, а саме – те, що держава (опосередковано через БТІ) перестала контролювати власників нерухомості на предмет їхніх не зовсім законних дій щодо здійснення перепланувань, реконструкцій тощо. А найголовніша проблема виявляється в тому, що реформа реєстрації прав фактично призвела до розриву юридичної та технічної складових нерухомості. Таким чином, при придбанні нерухомості, покупець не може бути впевнений в тому, що заявлені в угоді характеристики об’єкта будуть відповідати його фактичним характеристикам та вигляду. В майбутньому, це може стати підставою визнання такого договору недійсним зі всіма негативними наслідками.

Микола Очкольда Керуючий партнер АК «Легітимус», адвокат. Член правління ВГО «Асоціація правників України», голова постійної Комісії з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Громадської ради при Державній реєстраційній Службі України, член Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області

– До 01 січня 2013 року в Україні діяв порядок, відповідно до якого особи, що мали на меті здійснити будь-які юридично значимі дії з нерухомістю у нотаріуса – будь-то відчуження чи передача її в іпотеку, в обов’язковому порядку повинні були надати нотаріусу Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, Як Ви гадаєте, чим обернуться цьо- який видавався Комунальними підпригорічні зміни у площині технічної інвен- ємствами Бюро технічної інвентаризації. таризації об’єктів нерухомого майна? Таким чином БТІ перевіряли наяв256

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ність/відсутність неузаконених перепланувань об’єкту і проводили державну реєстрацію права власності та/або видавали витяг для вчинення юридично значимих дій з нерухомістю лише при відсутності розбіжностей між відомостями, що містились в інвентаризаційній справі БТІ та відомостями отриманими при фактичному обстеженні об’єкту. Питання проведення технічної інвентаризації чи обстеження нерухомості під

• партнер рубрики НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

іншою назвою повинно бути врегульовано шляхом обов’язковості підтвердження технічної та юридичної ідентичності об’єкту нерухомості. Без повернення цього необхідного процесу весь час буде перебувати під сумнівом презумпція правомірності правочину та добросовісності набувача нерухомості. На мою думку, технічна характеристика будь-якого об’єкту нерухомості повинна бути невід’ємною частиною реєстраційної справи того ж об’єкту нерухомості, оскільки розірвання технічної та юридичної складової нерухомості може призвести до тяжких наслідків при вчиненні юридично значимих дій з нею.

Якщо планується побудувати об’єкт, а потів разом його експлуатувати шляхом передачі його в оренду, то як правило партнери разом створюють компанію і вже через неї здійснюють фінансування. Можливі варіанти, коли фінансування здійснюється через інвестиційні договори. Але ж все залежить від цілей, які ставлять перед собою інвестори. Мова йде про те, що схема фінансування будів-

Телефон/факс: +380 (44) 581-1551

ність об'єкта до експлуатації, а об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката. В цій ситуації можна розібрати декілька практичних варіантів. Перш за все в такій ситуації необхідно визначитись хто з-поміж партнерів буде реальним забудовником – тобто хто буде

«Коли ми приймаємо участь в розробці механізмів фінансування, ми намагаємося зрозуміти, що хоче клієнт отримати в кінцевому варіанті і після цього пропонуємо найоптимальніший варіант»

Супроводження якої категорії проектів у сфері нерухомості є найзатребуванішим з боку клієнтів на ринку? – В основному до нас зверталися інвестори з Росії, які планували інвестувати в об’єкти будівництва на території України. Вони замовляли нам юридичну експертизу, брали консультації щодо оподаткування, залучали нас в робочі групи по розробці механізмів фінансування. Щодо об’єктів, то іноземні інвестори цікавляться проектами, пов’язаними з будівництвом комерційної нерухомості. Українських інвесторів цікавить невеликі об’єкти, комерційної нерухомості, які відразу можуть приносити дохід. Наприклад, придбання об’єкту в якому вже є орендарі.

ництва буде залежите від того, як об’єкт буде використовуватися у майбутньому треба врахувати податкові аспекти, механізм управління об’єктом. Коли ми приймаємо участь в розробці механізмів фінансування, ми намагаємося зрозуміти, що хоче клієнт отримати в кінцевому варіанті і після цього пропонуємо найоптимальніший варіант. Зазначений підхід клієнти починають цінити після спливу певного періоду часу і дуже приємно, коли клієнт каже, що дуже Вам дякую, що Ви запропонували саме цей варіант так як він дозволяє нам оптимізувати податкові навантаження, більш ефективно захищає наші права на об’єкт.

Які схеми фінансування будівництва торік використовувалися найчастіше й чому? – Схема фінансування залежить від того, в який об’єкт планується інвестування (житлова або нежитлова нерухомість). Якщо говорити про схеми інвестування в проекти щодо будівництва житла, то такі схеми чітко визначені законодавством (ФФБ, цільові облігації, тощо). Крім того, на даний час забудовники використовують схеми продажу квартир через попередні договори та через договори купівлі-продажу майнових прав. Що стосується варіантів фінансування в проекти по будівництву комерційної нерухомості, то тут все залежить від кінцевої мети.

Як на практиці вирішується питання введення в експлуатацію об’єкта нерухомості в ситуації, коли права на земельну ділянку належать забудовнику, а за договором право власності має реєструватися на інвестора? – Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ряду інших нормативно-правових актів, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I–III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готов-

організатор:

www.gramatskiy.com

отримувати містобудівні умови та обмеження, технічні умови, проводити будівельні роботи і що найголовніше – отримувати дозвіл (або реєструвати декларацію) про початок виконання будівельних робіт. Якщо такі функції будуть передані інвестору, то дуже важливо на цьому етапі правильно та грамотно зафіксувати розподіл прав та обов’язків, в т.ч. їх делегування у відповідному договорі про співпрацю. Саме цей договір й буде для інвестора, в разі виконання ним функцій замовника, одним із головних документів як при оформленні дозвільної документації, процедурі введення в експлуатацію, так і при оформленні права власності після введення в експлуатацію. На практиці, варто зазначити, такі випадки непоодинокі. В інших випадках – коли функції замовника залишатимуться у землекористувача, то й вводиться (приймається) в експлуатацію такий об’єкт будівництва самим замовником-землекористувачем. В подальшому право власності, шляхом оформлення свідоцтва про право власності, оформляється на інвестора на підставі договору про спільну діяльність, в якому буде визначено конкретне нерухоме майно, що повинно перейти до інвестора та довідки забудовника із зазначенням переліку інвесторів, які брали участь в інвестуванні об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав. Україна, 2012–2013

257

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Новації у системі оподаткування Фактори тиску на платника Упродовж останніх 2–3 років набуло «популярності» кримінальне переслідування суб’єктів господарювання за начебто вчинення посадовими особами підприємств податкових злочинів. Частіше за все таке кримінальне переслідування здійснюється не з метою покарання дійсно винних осіб, а з метою тиску на бізнес та подальшого поповнення бюджету… ✍ Катерина Бутовченко , «Юридична газета»

Скаржитися на примхливе податкове законодавство та аналізувати його у дії в Україні вже стає моветоном, адже, зрештою, аналіз зводиться до невтішного висновку: в Україні бізнес душать. Хто з юристів не сумнівається у завтрашньому дні, то це спеціалісти з податкових спорів – з такою державною політикою вони завжди будуть при роботі. Дехто, щоправда, каже про те, що не може практика розвиватися швидше за ракову пухлину – так і до летальних наслідків, мовляв, недалеко. І дійсно, 2013 року багато говорять про структурування бізнесу і мінімізацію податкового навантаження, але це, на нашу думку, більше пов’язано з довгоочікуваними правилами трансфертного ціноутворення, ніж з раптовим просвітленням податківців. Якщо говорити про тренди, на сьогодні в юридичних колах жваво обговорюються новації в системі оподаткування аграрного сектору, конфліктні ситуації з податковими органами в контексті кримінальної відповідальності, діяльність новоствореного Міністерства доходів і зборів, небезпеки оподаткування активів пайових інвестиційних фондів, ну й традиційно – судова практика, зокрема, щодо перенесення збитків минулих періодів. ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ НОВОГО ОРГАНУ Як так сталося, що до моменту подання податкової звітності центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування єдиної державної 258

податкової політики, тобто Міністерство доходів і зборів України, не затвердило форму податкової декларації і вимагало подавати звітність з проекту, який, можливо, ще не буде затверджений, – питання на мільйон. Тож коли Міндоходів України надіслало державній податковій службі в АР Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, окружній ДПС – Центральному офісу з обслуговування великих платників податків ДПС Лист від 24.04.2013 № 2174/7/99-99-19-0403-17 «Про затвердження Декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами», юристи занепокоїлися. Адже з цього документа випливало, що Міндоходів України не виконало свій конституційний обов’язок і насправді не затвердило форму Декларації з особливого податку. Зокрема, в Листі йшлося про проект наказу «Про затвердження Декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами, Порядку заповнення та подання Декларації з особливого податку на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами», який був розроблений міністерством і додавався до Листа, хоч і не був по факту нормативно-правовим актом. Водночас Міністерство доходів і зборів України рекомендувало платникам податків до затвердження відповідного наказу використовувати запропоновану форму декларації для її подання до органів державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Рекомендація, як ми знаємо, ні до чого не зобов’язує. Водночас потрібно було розібратися, чи буде вважатися податковим порушенням ігнорування платниками «особливого податку» такої рекомендації. Згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація, подається платником податків контролюючому органу в строки, встановлені законом, тобто контролюючому органу подається саме податкова декларація, а не її проект. Відповідно до п. 46.5 ст. 46 ПКУ форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПКУ податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, тобто тільки тоді, коли є її форма, затверджена в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 ст. 46 ПКУ, а цей порядок передбачає затвердження форми декларації Міндоходів. Згідно п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 ст. 46 Кодексу. Крім того, відповідно до пункту 46.6 ст. 46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпе-

• партнер рубрики

www.km-partners.com

ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

чує формування державної фінансової політики, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. Тобто тут вже йдеться не про Міндоходів, яке забезпечує державну податкову політику, а про Міністерство фінансів, яке згідно з п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 446/2011, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової політики. Крім того, варто ще раз нагадати, що Закон України № 5519-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів», прийнято 6 грудня 2012 року, а тому він не міг запроваджуватися раніше, ніж у 2014 році. Якби ця норма була дотримана, відповідні органи виконавчої влади все б встигли. Однак правовий нігілізм влади призвів до намагань прикрити владну безпорадність сумнівними рекомендаціями. Ганебний факт і наочна ілюстрація того, що створення чергового центрального органу виконавчої влади – це лише ілюзія кардинальних змін. НОВАЦІЇ В СИСТЕМІ ОПОДАТКУВАННЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ Спроба законодавця оптимізувати пошук ефективного господаря земель сільськогосподарського призначення викликала серйозне занепокоєння аграріїв, оскільки чітких методик і критеріїв,

Юлія Вертипорох Старший юрист АК IMG Partners

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

за якими мав би провадитися такий відбір, до уваги аграріїв на додачу ніхто не пропонував. Шлях через позбавлення землі неефективного господаря видався експертам хибним, оскільки, з одного боку, перспективу корупції та зловживань з боку влади тут не угледіти було б занадто оптимістично, а з іншого боку, – додаткові фінансові витрати – це також перспектива малоприємна. «Щоб позбавити фермера землі

Отже, аналізуючи вказані факти, ефективнішим методом на шляху пошуку ефективного господаря земель видається метод ринкового регулювання аграрного сектору. Для мінімізації витрат експерти вважають за доцільне встановлення цільових пільг для ведення певного виду сільського господарства на певних територіях або встановлення імперативних заборон для заняття певним видом сільського господарства для всіх аграріїв на цій території.

«Правовий нігілізм влади призвів до намагань прикрити владну безпорадність сумнівними рекомендаціями. Ганебний факт і наочна ілюстрація того, що створення чергового центрального органу виконавчої влади – це лише ілюзія кардинальних змін» унаслідок її неефективного використання шляхом розірвання договору оренди, потрібно провести інвентаризацію всіх договорів оренди земель сільськогосподарського призначення з метою виявлення неефективного користувача, – прокоментували питання експерти ЮГ «Оптіма». – Цей шлях врегулює питання ефективного землекористування лише тих земель, які знаходяться у державній власності та орендодавцем яких виступають міські, обласні або районні ради, а щодо земельних паїв, орендодавцями яких виступають фізичні особи – громадяни України, то рішення зазначених рад з питань нераціонального використання земель матимуть лише дорадчий характер».

Виходячи з положень статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» ДПІ наділена повноваженнями подавати до судів позови про визнання угод недійсними. Однак на практиці податкова служба не використовує це повноваження й робить висновки про нікчемність правочинів виключно в актах перевірок. При цьому ігнорується положення про те, що головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а

Здійснення дотацій аграрного сектору на належному рівні, а не за залишковим принципом – також важливий нюанс, який виходить на передній план. За словами Леоніда Козаченка, президента Української аграрної конфедерації, «в Україні залишковий принцип дотування АПК не відміняли з початку 1991 року. Ось де потрібні зміни!». Аналізуючи світову практику оподаткування аграрного сектору, пан Козаченко зазначив, що в багатьох країнах світу сільське господарство – це найбільш дотована галузь економіки, яка дає великі прибутки. Законодавець України, натомість, прагне піти іншим шляхом. Так, податкова реформа передбачає запровадження податку на прибуток, часткове залишення ПДВ, скасування 1% збору

не актами податкової перевірки. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦКУ слід враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін (доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі). Проте як парадокс ні для суду, ні для податкового органу вказаний спосіб доказування вини найчастіше не має особливого значення, останнім достатньо пояснень тих чи інших осіб з приводу реальності правочинів і фіктивності діяльності

контрагента. Доводи про те, що платник податків не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податків не знав про такі зловживання і не міг про них знати, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, також не сприймаються судами належно. Тож платнику податків нічого не залишається, як запастись терпінням і максимальною кількістю доказів для обґрунтування реальності господарських операцій.

Україна, 2012–2013

259

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

з підакцизних товарів на багаторічні насадження, що відіграє значну роль у фінансуванні фермерів, які займаються вирощуванням плодових садів і яким важко отримати довгострокові кредити. А введення податку на прибуток – це велика ймовірність виникнення тіньових схем, оскільки у сільськогосподарській діяльності наявна велика кількість ризиків, що залежать від багатьох факторів, як то несприятливі погодні умови, подорожчання пального, відсутність належного кредитування аграрного сектору, недоотримання запланованих прибутків у зв’язку зі зниженням ціни на сільськогосподарські культури на світових ринках. Поряд із цими факторами запровадження податку на прибуток ставить на межу виживання більшість дрібних фермерів і робить вкрай невигідним для них подальше провадження фермерської діяльності, а це, у свою чергу, призводить до прямих збитків аграрного сектору і як наслідок – держави в цілому. За словами віце-президента Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (далі – УКАБ) Володимира Макара, «прибутки всієї аграрної галузі 2011 року становили менше ніж 26 млрд грн, їх отримали 42,6 тис. підприємств і фермерів, що забезпечують роботою 580 тис. чоловік у сільській місцевості». Скасування пільг із ПДВ робить збитковою більшість господарств, тобто йдеться вже не про розвиток, а лише про можливість виживання. Загалом із запровадженням податкових новацій в АПК країни відповідно до Концепції реформування податкової системи, запропонованої Державною податковою службою, втрати аграріїв, за даними УКАБ, становитимуть 20 млрд грн щороку. Зокрема, зі скасуванням галузевих пільг із ПДВ аграрії недоотримують прибуток на суму 13 млрд грн, а через невідшкодування ПДВ при експорті зерна і технічних культур – близько 6 млрд грн щороку. Отже, аналізуючи запропоновані новації в системі оподаткування на шляху пошуку ефективного господаря,

260

розуміємо, що йдеться про негативний вплив на АПК унаслідок скасування спрощеної системи оподаткування в аграрному секторі та погіршення фермерської діяльності як такої в нашій країні. КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Ухилення від сплати податків є злочином, за який у нашій державі та в більшості країн світу передбачена кримінальна відповідальність, що є дієвим способом упередження правопорушень у сфері оподаткування. Однак мало хто заперечить, що механізм кримінального переслідування в Україні досить часто використовується для спонукання суб’єкта господарювання до виконання не завжди законних вимог контролюючих органів. Адже перспектива проведення наступних декількох років за ґратами, у разі невідшкодування шкоди, нібито завданої державі, є небажаною для кожного. Особа зазвичай погоджується на все, аби лише якнайшвидше припинити власне переслідування. З прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), ситуація не покращилася, а навпаки, стала ще гіршою, як би це не заперечували можновладці. Захищаючись від свавілля податкових органів, до останніх революційних законодавчих змін, платники податків вказували, що відповідно до позиції Верховного Суду України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.10.2004 року № 15), у разі оскарження платником податків до суду рішення податкового органу обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не могло ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом, за винятком випадків, коли обвинувачення не тільки базується на оскаржуваному рішенні, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Аналогічне на сьогодні також передбачено і положеннями ст. 56 ПКУ, відповідно до яких повідомлення особі про під-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

озру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 Кримінального кодексу України, за відсутності інших доказів, не може ґрунтуватися на рішенні контролюючого органу до закінчення процедури його адміністративного або судового оскарження. Однак до прийняття ПКУ в разі встановлення порушення платником податків норм чинного законодавства, органом ДПС в обов’язковому порядку складався акт та виносилося податкове повідомлення-рішення про донарахування суб’єкту господарювання відповідних податкових зобов’язань (ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). З прийняттям ПКУ, у разі наявності кримінального провадження відносно особи, предметом якого є податки, збори, грошове зобов’язання розраховується податковим органом за результатами перевірки лише після отримання відповідного судового рішення (обвинувального вироку, ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Таким чином, на сьогодні суб’єкт господарювання не має можливості уникнути кримінального провадження шляхом оскарження рішення органу ДПС про донарахування податків, оскільки за результатами проведеної перевірки (звірки) таке рішення може й не прийматися (п. 73.3 ст. 73 ПКУ). А сам акт перевірки, з позиції Вищого адміністративного суду України, не є рішенням органу владних повноважень, що, у свою чергу, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), також виключає можливість його оскарження в судовому порядку. Заперечуючи вказане, деякі скептики можуть зауважити, що призначення перевірки відбувається вже в межах кримінального провадження та призначається на підставі судового рішення слідчого – судді, або постанови

• партнер рубрики

www.km-partners.com

ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону, та є фактично вже похідною дією після початку кримінального провадження. Однак, як уже зазначалося вище, до прийняття ПКУ, незалежно від того, чи була порушена кримінальна справа, у разі оскарження рішення податкового органу в судовому порядку, за відсутності інших доказів, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків апріорі не могло бути. Відповідно до старого КПКУ було відсутнє визначення поняття моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності. Практика з податкових злочинів складалася таким чином, що податкова міліція надавала час посадовій особі суб’єкта господарювання виконати податкові зобов’язання до моменту пред’явлення обвинувачення, оскільки, на думку правоохоронних органів, таке пред’явлення й було саме тим моментом притягнення до кримінальної відповідальності, підкреслюють експерти ПГ «Павленко і Побережнюк». Отже, застосувати ч. 4 ст. 212 ККУ (звільнення від кримінальної відповідальності), було можливо, якщо особа, відносно якої було порушено кримінальну справу, виконувала податкові зобов’язання до моменту пред’явлення їй обвинувачення.

Володимир Ващенко Партнер ЮК «Ващенко, Бугай та партнери»

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

Відповідно ж до нового КПК України моментом притягнення до кримінальної відповідальності є повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, після вручення особі повідомлення про підозру щодо вчинення нею злочину, передбаченого ст. 212 ККУ, вже неможливо звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 згаданої вище статті навіть у разі виконання нею податкових зобов’язань. Усе вищезазначене для платника

провадження, що дає право слідчому на здійснення всіх слідчих дій, передбачених кримінально-процесуальним законодавством. Особа про здійснення кримінального провадження, за відсутності проведення гласних слідчих дій (обшук, виїмка), до отримання повідомлення про підозру може і не знати, оскільки про внесення інформації до реєстру та початок розслідування нікого не повідомляють. Оскарження внесення запису до

«Аналізуючи запропоновані новації в системі оподаткування на шляху пошуку ефективного господаря, розуміємо, що йдеться про негативний вплив на АПК унаслідок скасування спрощеної системи оподаткування в аграрному секторі» податків означає лише одне: за результатами проведеної перевірки (звірки) суб’єкта господарювання складається акт (довідка), що в подальшому передається до слідчих підрозділів податкової міліції. Слідчий, у свою чергу, керуючись ч. 1 ст. 214 КПК України, протягом 24 годин з моменту отримання зазначеної інформації «про злочин» повинен її внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Із моменту внесення інформації до Реєстру починається кримінальне

Набрання чинності новим КПК України створило умови, за яких під загрозою кримінального переслідування за ухилення від сплати податків опинився увесь великий та середній бізнес. Реєстрація кримінальних проваджень з 15 листопада 2012 року відбувається за формальною ознакою суми донарахованих податків. Достатньо близько 570 тис. грн для того, щоб керівник і головний бухгалтер набули для початку статусу свідка у відносинах з органами податкової міліції. Крім того, дії слідчих органів не завжди спрямовані на встановлення істини. Непоодинокі випадки проведення слідчих дій на порушення ст. 223 КПК не для отримання або перевірки доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Реєстру положеннями КПК України не передбачено, що не дає можливості особі зупинити кримінальне провадження відносно себе, як це було передбачено за старим КПК України. Строк здійснення кримінального провадження не обмежений, що, у свою чергу, може здійснюватися аж до повідомлення особи про підозру. І лише після повідомлення про підозру особа набуває статусу підозрюваного і нарешті може користуватися правами та гарантіями, передбаченими

Наприклад, більшість кримінальних проваджень реєструється за результатами комплексних перевірок дотримання податкового законодавства за певний період. Проте слідчий може намагатися допитати Ваших контрагентів або дослідити документи за операціями, які зовсім не стосується періоду перевірки. Відсутність відповідальності службових осіб податкових органів за явно незаконні донарахування податкових зобов’язань і слідчих за використання повноважень всупереч засадам кримінального провадження, а також відсутність ефективного судового захисту від таких рішень/дій не дозволяють ставити наразі питання про посилення покарання на прикладі економічно та політично розвинених країни світу, таких як США або ФРН.

Тим більше, що ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах передбачає, окрім штрафу та позбавлення права обіймати певні посади, також конфіскацію майна. При цьому суд не може на підставі ст. 69 КК не призначити таке додаткове покарання, оскільки основне покарання у виді штрафу становить від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч НМДГ. Гуманізація покарань за економічні злочини, у т. ч. за ухилення від сплати податків, позбавила можливості правоохоронні органи застосувати арешт як засіб тиску на бізнес. За відсутності верховенства права в сучасній Україні такі зміни є мінімальною гарантією конституційних прав громадян на власність і свободу підприємницької діяльності.

Україна, 2012–2013

261

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

КПК України для свого захисту (до повідомлення особи про підозру в неї майже відсутні процесуальні права і гарантії захисту). Однак після повідомлення про підозру платник податків може розраховувати на звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КПК України, виключно у випадку сплати всього нарахованого податковим органом до притягнення його до кримінальної відповідальності. Притягненням до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 3 КПК України є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. «Таким чином, особа за новим КПК України може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КПК України лише у випадку перерахування відповідних податкових зобов’язань до моменту повідомлення її про підозру», – зазначає директор консалтингової компанії «Де ФактоКонсалтинг Груп» Анатолій Кужель. Після повідомлення про підозру в особи за відсутності твердих гарантій закриття кримінального провадження чи її виправдання судом залишається лише одна можливість зменшення покарання, укладання угоди про визнання винуватості. Підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що держава робить усе, аби позбавити платника податків наявності хоча б мінімальних можливостей на свій захист від протиправних посягань з боку контролюючих органів. З огляду на наведене, виключно наявність усіх підтверджувальних документів здійснення господарських операцій, своєчасна та кваліфікована правова допомога може убезпечити особу від настання негативних наслідків фінансового та кримінального переслідування. «Упродовж останніх 2–3 років набуло «популярності» кримінальне переслідування суб’єктів господарювання за

262

начебто вчинення посадовими особами підприємств податкових злочинів», – коментує ситуацію радник, адвокат ПГ «Павленко і Побережнюк» Тетяна Ігнатенко. «Частіше за все таке кримінальне переслідування здійснюється не з метою покарання дійсно винних осіб, а з метою тиску на бізнес та подальшого поповнення бюджету, – погоджується експерт. – З прийняттям нового КПК України ситуація для бізнесу жодним чином не покращилася. Зокрема, на сьогодні відсутній такий дієвий спосіб захисту, як оскарження постанови про порушення кримінальної справи та можливе зупинення слідчих дій у зв’язку з таким оскарженням». СУДОВА ПРАКТИКА Під час вирішення питань, пов’язаних із перенесенням збитків минулих періодів, трапляються банальні помилки, що призводять до тривалих судових баталій. З існуючою на сьогодні практикою та позицією Вищого адміністративного суду України (далі – ВАСУ) з питань перенесення збитків минулих періодів ознайомив суддя ВАСУ, заслужений юрист України Олексій Муравйов. За словами пана Муравйова, на практиці справи, пов’язані із перенесенням збитків минулих періодів, що надходять до касаційної інстанції, мають поодинокий характер, оскільки судова практика у цій сфері досить стала і зрозуміла. Утім, у зв’язку з виникненням питань, пов’язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та з метою однакового застосування адміністративними судами зазначених приписів ПКУ восени минулого року головам апеляційних адміністративних судів ВАСУ було надано інформаційний лист № 2019/12/13-12 від 13.09.2012 р. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено особливості застосування у 2011 році п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу. Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з огляду на те, що коли результа-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

том розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого – четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення. При вирішенні спорів, пов’язаних із правомірністю відображення у складі витрат другого календарного кварталу 2011 року сум від’ємного значення об’єкта оподаткування, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, та тих, що виникли протягом 2010-го та попередніх років, в адміністративних судах України мали місце певні труднощі. Суди подекуди неоднаково застосовували наведену норму ПКУ, у зв’язку з чим ухвалювалися протилежні за змістом рішення – як на користь платників податку, так і на користь органів державної податкової служби. З метою однакового застосування норм чинного законодавства, яке регулювало розглядувані правовідносини, судам варто виходити з наступного. Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від’ємного значення, що є результатом розрахунку об’єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року. Водночас розрахунок об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994. Пунктом 6.1 ст. 6 Закону № 334/94ВР було визначено, що якщо об’єкт опо-

• партнер рубрики

www.km-partners.com

ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

даткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від’ємне значення об’єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від’ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення. У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94-ВР. Особливості, встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94ВР, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку ст. 6 Закону № 334/94-ВР сум від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 2% від’ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року. Водночас, як передбачено абз. 2 п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94-ВР, у

Михайло Харченко Адвокат, старший юрист ЮФ Pragnum

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

2011 році сума від’ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від’ємне значення об’єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону № 334/94-ВР, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94-ВР обмеження щодо можливості врахування всієї суми від’ємного

суми від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток – як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від’ємного значення, що виникли протягом 2010 року. Отже, розрахунок об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року мав здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від’ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

«Особа про здійснення кримінального провадження, за відсутності проведення гласних слідчих дій (обшук, виїмка), до отримання повідомлення про підозру може і не знати, оскільки про внесення інформації до реєстру та початок розслідування нікого не повідомляють» значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникло у 2010 році. Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі

На сьогодні продовжують існувати серйозні розбіжності між платниками податків та податківцями у тлумаченні норм податкового законодавства. У зв’язку з цим, у платників податків постійно виникає необхідність оскаржувати дії та рішення податкових органів. Однак статистка досудового оскарження як актів індивідуальної дії, так і безпосередньо дій податківців, показує, що воно є неефективним, оскільки більшість скарг навіть належним чином не розглядаються. Наслідком такої ситуації є постійне збільшення кількості судових спорів. При цьому, незважаючи на систематичні порушення норм права з боку працівників податкових органів, механізм судового

Як йдеться у листі ВАСУ, на підставі п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ в разі, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Варто відзначити, що особливість застосування у 2011 році норми п. 150.1

оскарження дій та спростування викладених у актах податкових перевірок висновків нині фактично не діє. Хоча статистика спорів з органами податкової свідчить про виграш платниками більшості справ, суди першої інстанції продовжують по-різному застосовувати норми права, у чому їх підтримує і апеляція. За таких умов особиста позиція судді стає ключовим фактором для визначення перспектив судової справи. Таким чином, визначальними факторами в податкових спорах все ще залишаються не основоположні норми права та законність дій податківців, а особиста позиція судді та якість первинної документації платника. Проте ані корисні для

захисту судові рішення, ані лояльна по відношенню до платників позиція окремих суддів не мають офіційного узагальнення та не закріплені постановою пленуму ВАСУ чи хоча б інформаційним листом. Більш того, на сьогодні відсутня офіційна правова позиція Верховного Суду з цього питання. Неоднакове застосування судами норм права при розгляді податкових спорів разом із підвищенням активності з боку правоохоронних органів та постійними змінами Податкового кодексу створюють невизначеність у податковій сфері. За таких обставин цивілізованому інвестору фактично неможливо планувати довгострокові інвестиції та консолідувати свої активи.

Україна, 2012–2013

263

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

ст. 150 ПКУ становить саме включення від’ємного значення об’єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року. За загальним правилом, установленим нормою п. 150.1 ст. 150 ПКУ, у разі, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням вказаного від’ємного значення попереднього року в складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення. Відповідно до п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ в разі, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Ці особливості зумовлені тим, що розділ III ПКУ набрав чинності з 01.04.2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від’ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв’язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації. Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2010 року підлягає включенню сума від’ємного значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, обчислюється з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від’ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також

264

тих, що виникли протягом 2010 року. У подальшому розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого – четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від’ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від’ємного значення. Як йдеться у листі ВАСУ, при цьому тлумачення абз. 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ в системному взаємозв’язку з абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття «від’ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» – це від’ємне значення, отримане як розрахунок значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від’ємного значення об’єкта оподаткування за попередні податкові періоди. Водночас, відсутні підстави вважати, що поняття «від’ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року» охоплює лише ті суми від’ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Наведене пояснюється тим, що значення об’єкта оподаткування обчислювалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об’єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від’ємним.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Правові наслідки формування від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, у разі, якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовується платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114. Варто відзначити, що ні Закон, ні ПКУ не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від’ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком підлягають включенню від’ємне значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, причому розрахунок суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснюється з урахуванням без будь-яких обмежень сум від’ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, і тих, що виникли протягом 2010 року та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів. Таким чином, з огляду на викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов’язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від’ємного значення, зазначених у попередньому абзаці. На практиці ВАСУ рекомендує судам у цілому оцінювати правомірність рішень податкових органів про визна-

• партнер рубрики

www.km-partners.com

ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

чення податкових зобов’язань внаслідок завищення платниками податку суми від’ємного значення з податку на прибуток. При вирішенні спорів, пов’язаних із застосуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, судам у відповідних випадках варто досліджувати обставини формування сум від’ємного значення, задекларованого платниками податків. При цьому необхідно дати оцінку обґрунтованим належними доказами доводам податкового органу, які заперечують достовірність даних податкового обліку щодо формування від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток. Зокрема, може заперечуватися реальний характер господарських операцій платника податків, наслідком яких стало утворення збитків, також можуть бути наведені доводи щодо неправомірного застосування платником податків окремих норм, які регулюють справляння податку на прибуток, наприклад, щодо не пов’язаних із застосуванням пункту 3

Любов Ігнатова Старший юрист, адвокат ЮФ «Дмитрієва та Партнери»

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. У такому разі правомірність визначених контролюючим органом податкових зобов’язань із податку на прибуток має оцінюватися з огляду на фактично вчинені платником податку порушення. У відповідних випадках суди повинні витребувати у податкового органу розрахунок визначених платникові податку сум податкових зобов’язань з урахуванням фактично вчинених таким платником порушень, у тому числі не пов’язаних із перенесенням сум від’ємного значення з податку на прибуток до витрат другого кварталу 2011 року, але таких, що впливають на правильність формування відповідних сум. При цьому суди повинні враховувати всі належні та допустимі згідно зі статтею 70 КАСУ докази, які надаються сторонами під час провадження у справі в суді. Зокрема, суди не повинні обмежуватися дослідженням лише тих доказів, які були проаналізовані подат-

На сьогодні досить поширеною схемою ведення бізнесу є спрямування іноземного капіталу до статутних фондів українських компаній, які відповідно до своєї діяльності та напрацьованого капіталу перераховують відповідні дивіденди за кордон. Зрозуміло, що за цією схемою питання уникнення подвійного оподаткування постає надзвичайно гостро. Варто зазначити, що багато міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, які ратифіковані в Україні, в окремих випадках, надають можливість вибору платником податку місця сплати відповідних податкових платежів, але сучасна політика нашої держави однозначно трактує зазначені норми як підстави для сплати відповідних податків саме на території Україні. Це стосується й виплати українськими компаніями дивідендів на користь нерезидентів і передбачений чинним законодавством податок на репатріацію (15%), спрямований саме на утримання податку в Україні у момент виплати дивідендів і перерахування вже усіченої суми відповідному засновнику. Загальні засади уникнення подвій-

ковим органом під час проведення перевірки. Як платник податків, так і податковий орган можуть надати суду інші докази, що стосуються правомірності формування платником податків сум від’ємного значення з податку на прибуток. Причини неподання чи відсутності відповідних доказів під час проведення перевірки повинні оцінюватися судами з урахуванням усіх обставин справи. Водночас судам варто мати на увазі, що з 1 липня 2012 року пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ діє в новій редакції, затвердженій Законом України від 24.05.2012 № 4834VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм», зі змінами, внесеними Законом України від 05.07.2012 № 5083-VI. «ІНТЕРСПЛАВ ПРОТИ УКРАЇНИ» Досить позитивним є той факт, що дедалі частіше практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) засто-

ного оподаткування задекларовані Податковим кодексом України, який передбачає, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Такі довідки (як, наприклад, Tax Residents Certificate у Великобританії) видаються компетентними (уповноваженими) органами відповідної країни, визначеними міжнародним договором України, за встановленою формою і повинні бути належним чином легалізовані, перекладені відповідно до законодавства України. Тут також доречно зазначити, що в квітні місяці поточного року Міністерство доходів і зборів України, розглядаючи порядок оподаткування прибутків нерезидентів із джерелом їх походження з України у вигляді відсотків, своїм листом від 01.04.2013

№ 88/99-99-22-0318, посилаючись на відповідні норми Податкового кодексу України, нагадало, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Міндоходів у своєму листі зазначило, що підтвердження бенефіціарності отримувача доходів є однією з умов застосування пільгової ставки або звільнення від податку на прибуток нерезидентів. При цьому також необхідно враховувати, що в деяких країнах (наприклад, Кіпр), визначена певна податкова межа, і у випадках, коли заснована за кордоном компанія (у нашому випадку українська компанія) перевищує встановлений розмір сплачених за місцем реєстрації податків, за наявності відповідних підтверджень, зазначені виплати будуть автоматично звільнені від оподаткування.

Україна, 2012–2013

265

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

совується національними судами для вирішення судових спорів. З огляду на положення ч. 1. ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», такі рішення є самостійним джерелом права, а отже, своєрідним «правозахисним мечем» на шляху утвердження справедливого правосуддя. Згідно зі статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. При розгляді ЄСПЛ податкових спорів у мотивувальній частині рішення найчастіше застосовується ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Цією статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності. З точки зору аналізу однієї з найрезонансніших справ Рішення ЄСПЛ «Інтерсплав проти України» (Заява № 803/02) від 09.01.2007 року можна говорити про таку практику. Фактичні обставини справи стосуються відмови держави (в особі державного органу – податкової служби) підтвердити право особи на відшкодування коштів щодо податку на додану вартість, тобто позбавлення даної особи податкової вигоди, що, у свою чергу, призвело до порушення права вільного використання об’єкта права власності. У цій справі платник податків здійснює діяльність з виробництва продукції з використанням переробленого металу, що купується в Україні, придбання якого оподатковується ПДВ за ставкою 20%. Велика частина продукції заявника

266

експортується з України за 0% ставкою ПДВ. Таким чином, заявник має право на відшкодування ПДВ від вартості брухту металу (керуючись ст. 200 ПКУ) Основними моментами в цій справі та низці подібних, наприклад «Булвес» АД проти Болгарії», (2009 рік, заяв; № 3991/03, «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» 2010 рік, заява № 6689/03 та ін.), є наступне: По-перше, заявниками здійснювалася діяльність, проводились експортні операції, реалізація товарів на території України, що підлягали оподаткуванню за різними ставками. По-друге, податкові органи визнавали фіктивними операції з контрагентами, таким чином заявляючи про завищення сум податкового кредиту. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях з аналогічних справ дотримується наступних позицій: 1) розглядається питання порушення прав власника в контексті відмови відповідних органів надавати податкові вигоди (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) Так, порушення ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції полягали у визнанні необґрунтованою відмови підтвердити право платника податків на відшкодування ПДВ, що є порушенням його права безперешкодного користування його власністю. При з’ясуванні питання про наявність «власності» суд виходив з того, що підставою для відшкодування ПДВ є інформація, представлена ним у податковій декларації. Тому надалі доводити ці обставини нелогічно, оскільки порушення його права власності фактично відбулося ще до звернення платка податків до національних судів. Згідно із законодавством держава зможе використовувати кошти, отримані від сплати ПДВ, на інші цілі тільки після повного відшкодування ПДВ. Відповідно, до цього моменту зв’язок між ПДВ та платником податків залишається. Таким чином, право на відшкодування ПДВ і компенсація за прострочення в його виплаті становить поняття «власність» у розумінні статті 1 Протоколу № 1.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

2) у питанні настання складності економічної ситуації держави як підстави затримки відшкодування ПДВ. Оскільки держава перебувала в складній економічній ситуації, за якої система відшкодування ПДВ порушувалася, зокрема, існувало безліч випадків ухилення від сплати ПДВ, заявлялися необґрунтовані вимоги про відшкодування ПДВ, викривалися фіктивні експортні операції, то, власне, це питання мало б вирішуватися шляхом запровадження гнучких політичних реформ. У такій ситуації йдеться ні про що інше, як про недотримання принципів стабільності, системність підходу та однозначність тлумачення законодавчих положень у податковому праві. 3) у питанні «підозри» податкових органів використання платниками фіктивних компаній для отримання податкового кредиту: ЄСПЛ вказує на те, що повноваження державних органів мають рамки визначеності, які обмежують оцінку того, що становить публічні інтереси держави. (див. рішення у справі Lithgow and Others v. The United Kingdom, від 8 липня 1986, Series A № 102, пункти 50–51, §§ 121– 122). Так, у п. 38 Рішення Суд зазначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань». З наведених рішень ЄСПЛ вбачається, що при розгляді такої категорії справ ЄСПЛ виходить з того, що держава в особі податкових органів може й повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати ПДВ та бюджетного відшкодування, але відмова в бюджетному відшкодуванні платнику податків, який

• партнер рубрики

www.km-partners.com

ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

добросовісно виконав свої зобов’язання перед бюджетом і всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати ПДВ з боку постачальника та/ або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку ЄСПЛ, порушує права такого платника податків. «ВАСУ прийняв Постанову від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12, яка кардинально змінила судову практику у справах про визнання податковими органами недійсності угод суб’єктів господарювання, – поділилися інформацією з редакцією експерти ЮБ «Юротат». – У ній

Олександр Майданик Старший юрист податкової практики ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

ВАСУ не тільки визнав неправильність і неправомірність висновків податкової про недійсність угод у зв’язку з їх фіктивністю, що траплялося й раніше, а й визнав, що актами податкової перевірки недійсність угод встановлюватися не може». Це важливий момент з огляду на те, що одна справа – виграти судовий спір у ЄСПЛ, а інша – виконання таких рішень. Як свідчить статистика, за період незалежності 900 рішень по суті продовжують перебувати на контролі. Із них 736 рішень – «посилений контроль». Це означає, що понад 95% рішень, які прийняті щодо України, досі не виконано. Таким чином, гарантії захисту права власності передбачаються національним законодавством, і основни-

З’ясування реальності (фактичного здійснення) господарських операцій стало, по суті, новим стандартом для оцінки правомірності формування платниками податків витрат для цілей податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ. Слід очікувати, що в практиці податкових органів заперечення факту реальності господарських операцій поступово замінить собою практику визнання договорів недійсними або нікчемними. Відмова податкових органів у визнанні права на витрати чи податковий кредит у зв’язку із нереальністю господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт, надання послуг не потребує обов’язкового попереднього визнання недійсними або нікчемними відповідних договорів, а також доведення умислу з боку посадових осіб платника податку – юридичної особи. Концепція реальності господарських операцій не закріплена безпосередньо у Податковому кодексі країни. Адміністративні суди посилаються на інші положення Кодексу, зокрема, щодо таких умов для підтвердження права на витрати та податковий кредит, як підтвердження операцій первинними документами і зв’язок цих операцій з господарською діяльністю платника податку. Платники податків можуть оскаржувати висновки податкових органів щодо нереальності господарських операцій у межах оскарження подат-

ми засадами такого захисту залишається непорушність власності, рівний захист усіх суб’єктів і форм власності тощо. Зважаючи на статистичні дані, реалізація таких принципів ставиться під сумнів. РЕЗЮМЕ Податкові спори залишаються однією з найпоширеніших практик в Україні, не стільки внаслідок зарегульованості та недосконалості законодавства, скільки через певні нюанси реалізації цього законодавства. Зрештою, усі тренди щодо цього напряму відсилають нас до гарантій верховенства права, незалежності суддів та дефіциту бюджету держави, але все це вже поза межами безпосередньо податкових відносин.

кових повідомлень-рішень, виданих на підставі відповідних актів перевірок. Навести вичерпний перелік засобів доказування реальності операції навряд чи можливо, докази будуть відрізнятися залежно від типу операції та інших обставин. Наприклад, факт реальності операцій з придбання товарів може доводитися доказами використання цих товарів як сировини у виробництві або подальшого перепродажу товарів. Факт виконання робіт може підтверджуватися висновком експерта. Важче доказувати факт надання послуг, особливо якщо у результаті послуг не створюються певні матеріальні об’єкти. На сьогодні відсутність рішення суду про визнання угоди недійсною не є доказом реальності тієї чи іншої господарської операції, ані для податкових органів під час перевірки, ані для адміністративного суду під час розгляду питання про реальність тієї чи іншої господарської операції. На підставі угоди лише виникають певні зобов’язання сторін (передати певний товар, надати певні послугу, оплатити їх вартість). Реальність правочину стосується не факту укладання угоди, а належного її виконання і підтвердження такого виконання первинними документами та іншими можливими доказами. З іншого боку наявність рішення суду про визнання угоди дійсною

також не надає гарантії відсутності претензій податкових органів стосовно реальності операцій за такою угодою. Для платників податку полегшення могло би полягати у зменшенні кількості перевірок, якби під час однієї перевірки досліджувалися і податкові, і митні питання. Вимога про одночасне проведення планових перевірок податковими і митними органами вже раніше існувала в законодавстві, але вона майже не мала застосування на практиці. Тому на даний момент полегшення від об’єднання для платників податків навряд чи слід очікувати, і перевірки будуть надалі, швидше за все, проводитися окремими підрозділами міністерства. Полегшення для контролюючих органів полягатиме у спрощенні обміну інформацією між митниками і податківцями, використанні останніми цінової інформації з баз даних митних органів. Такий обмін може стати особливо актуальним після запровадження законодавства про трансфертне ціноутворення, оскільки податкові органи отримають змогу контролювати ціни продажу товарів на експорт в онлайн режимі, виявляти випадки реалізації товарів за заниженими цінами на пов’язані компанії-нерезиденти та донарахувати українським експортерам податок на прибуток із застосуванням звичайних цін.

Україна, 2012–2013

267

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Пам’ятай про вексель, або про нього нагадає податкова Під час податкової перевірки виявляється, що векселедержатель визнаний банкрутом і ліквідований. З точки зору податкової, для емітента векселя така ситуація є порушенням – невключення до складу доходів суми «сумнівної кредиторської заборгованості» Оборот векселів в Україні є однією із найбільш неоднозначних сфер у частині правового регулювання. Як заведено в таких випадках, на допомогу приходять податкові органи, що доводять спори до судів, які й дають відповіді на деякі питання. Ні для кого не є секретом, що підприємства у своїй діяльності час від часу використовують вексельні взаємовідносини. Так, одержавши товар, боржник має право видати своєму постачальнику вексель, який підтверджує наявність заборгованості і про який векселедержатель з часом забуває, а емітент працює собі далі… Однак під час податкової перевірки виявляється, що векселедержатель визнаний банкрутом і ліквідований. З точки зору податкової, для емітента векселя така ситуація є порушенням – невключення до складу доходів суми «сумнівної кредиторської заборгованості» (терміну, який вигадали самі податківці). Так це чи ні, ми й розглянемо у цій статті. Насамперед слід нагадати правову природу векселя у розрізі Податкового кодексу України (далі – ПК). Так, відповідно до визначень п. 14.1.204 ст. 14 ПК України простий вексель, авальований банком, – цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ банку сплатити після настання строку платежу визначену суму векселедержателю. Як бачимо, податкова дефініція терміну «вексель» нічим не відрізняється і від визначення векселя, що міститься в ч. 1 268

ст. 14 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу». Відповідно до положень ст.ст. 77, 78 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, впровадженого Конвенцією від 07.06.1930 р. (набрала чинності для України 06.01.2000 р.) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів. Векселедавець простого векселя зобов’язаний так само, як акцептант за переказним векселем. За умовами ст. 23 Конвенції переказні векселі, які підлягають оплаті у визначений строк від пред’явлення, повинні бути пред’явлені для акцепту протягом одного року від дати їх складання. Згідно зі ст. 70 Конвенції позовні вимоги до акцептанта, що випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу, що не суперечить положенням ст. 257 ЦК України. Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові ще від 08.04.2002 р. № 4/36, «…висновки суду про погашення вимог позивача в зв’язку з пропуском строку позовної давності та початком його перебігу з дати видачі векселів, а не з дати закінчення строку для їх пред’явлення до оплати, суперечать вимогам матеріального права…» Таким чином, ВСУ фактично сформував правову позицію, що у разі виписки векселя «до пред’явлення», загальний строк, протягом якого не можна ствер-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Віталій Бобриньов Керуючий партнер ЮФ Pragnum, адвокат

джувати про сплив позовної давності у цих відносинах становить чотири роки з моменту виписки векселя. Однак чи «припиняється» цей строк у разі банкрутства векселедержателя для цілей оскарження податкових повідомлень-рішень? З огляду на аналіз змісту і обґрунтувань, які зазначаються ревізорами ДПС у актах перевірок, – ні, не припиняється. Так, 28.04.2011 р. Вищим адміністративним судом України було винесено постанову у справі № К-54882/09 за позовом ПП «Нафтакомплекс» до ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим, за участі прокуратури АР Крим, про визнання нечинним акта та податкового повідомлення-рішення. У ній зазначено, що «…за визначенням, що міститься у підпункті 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума

• партнер рубрики ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. Не впливає на вексельні зобов’язання і факт подальшої ліквідації векселедержателя (зокрема, у зв’язку з визнанням банкрутом), позаяк за таких обставин вексель як актив не втрачає своєї правової сили та може і надалі використовуватися в обігу. Водночас ані податковим органом, ані судами не було встановлено факту залишення у ліквідованих контрагентів позивача виданих останнім векселів без подальшої передачі…». Таким чином ВАСУ підтвердив, що емітований підприємством вексель є самостійним об’єктом цивільного обороту окремо від зобов’язань і може виступати фінансовим інструментом навіть у разі банкрутства кредитора емітента, оскільки такий вексель міг бути переданий третім особам. Враховуючи вказану правову позицію ВАСУ, платник податків може сміливо заперечувати твердження ревізорів-інспекторів ДПС щодо вчинення ними порушення. Зокрема (у розрізі прирівнювання органами ДПС такої ситуації до безповоротної фінансової допомоги) слід нагадати, що за умовами п. 14.1.257 ст. 14 ПК України безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. З іншого боку, за умовами п.п. «г» п. 164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення про анулювання боргу та включає цю суму до податкового організатор:

розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Вказана правова позиція була підтримана і Верховним Судом України у постанові від 09.10.2012 р. у справі № 21-280а12 за позовом ТОВ «Фондова компанія «Фінекс-Україна» до ДПІ у Київському районі м. Харкова (далі – ДПІ) про скасування податкового пові-

www.km-partners.com Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

та 2 152 312 грн витрат на придбання 29.12.2005 р. векселів, емітованих ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Нафтогазкомплект», ПП «АВН» та ПП «Полтаваторг-99», строки щодо стягнення заборгованості в судовому порядку за якими на момент їх придбання не минули. Вищий адміністративний суд України постановою від 01.12.2011 р. ухвалені у справі судові рішення скасував, у задоволенні позову відмовив. На обґрунтування свого рішення цей суд послався на те, що виданий державному

«На вексельні зобов’язання не впливає факт ліквідації векселедержателя, позаяк за таких обставин вексель не втрачає своєї правової сили та може використовуватися в обігу»

домлення-рішення. У зазначеній постанові ВСУ розглянув справу, у якій на обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що він правомірно відніс до складу витрат у податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами (витрати на придбання векселів), строки позовної давності щодо стягнення заборгованості за якими на час придбання не минули, а ДПІ необґрунтовано визначила суму податкового зобов’язання, посилаючись на порушення позивачем, зокрема, вимог п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин). «…Харківський окружний адміністративний суд постановою від 25.12.2007 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 р., позов задовольнив. При цьому суди виходили з того, що позивач обґрунтовано відніс до складу витрат у податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами 48 000 грн витрат на придбання 30.06.2004 р. векселя, виданого ДП «Селідовуглепостачзбут»,

підприємству вексель втратив значення цінного паперу, оскільки зобов’язання за ним припинилися з дня прийняття господарським судом Донецької області постанови від 17.08.2006 р. про визнання його банкрутом, а на дату придбання векселів, виданих НВП, ПП «АВН» та ПП «Полтаваторг-99», минув строк для пред’явлення до виконання виконавчого напису, вчиненого нотаріусом у зв’язку з опротестуванням цих векселів у неплатежі». На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, оскільки на момент придбання простого векселя та формування витрат відповідно до п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР векселедавця не було визнано банкрутом, то позивач правомірно відніс вартість придбання до витрат у звітному податковому періоді. Таким чином, отримавши акт перевірки, в якому ревізор-інспектор угледів порушення податкового законодавства з правовідносин, що пов’язані з обігом векселів, платник податків має пам’ятати правову позицію вищих судових органів України та сміливо оскаржувати податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі такого акта. Україна, 2012–2013

269

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Нові виклики для юристів Податкові спори. Найпоширеніші підстави для донарахування податкових зобов’язань дедалі менше знаходять підтримку в судовій практиці, тож податкові органи впроваджують нові підходи донарахувань податкових зобов’язань Як і в минулих роках, податкові спори є однією з пріоритетних юридичних практик на вітчизняному ринку юридичних послуг. Судова статистика за 2012 рік свідчить про те, що питома вага спорів за участі податкових органів в адміністративних судах становила 47,57% від загальної кількості спорів. За січень – квітень 2013 року на розгляді у судах вже перебувало майже 94 тис. справ на загальну суму 152,2 млрд гривень, з яких, за даними Міндоходів та зборів, на користь фіскальних органів вирішено майже 22 тис. (15,7 млрд грн), на користь платників податків – майже 4 тис. (6 млрд грн). Після того як одні з найпоширеніших підстав для донарахування податкових зобов’язань (нікчемність укладеного між платниками правочину та залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання) дедалі менше знаходять підтримку в судовій практиці, податкові органи впроваджують нові підходи донарахувань податкових зобов’язань. Одним з таких прикладів є практика проведення податкових перевірок контрагентів у ланцюгу поставок товарів із подальшим складанням лише акта перевірки. За результатами такої перевірки, весь податковий кредит та всі податкові зобов’язання з ПДВ такого платника податків зводиться до нуля і такі дані одночасно відображаються в електронній базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та базі даних АІС співставлення 270

податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Новація такого підходу полягає в досягненні податковими органами одночасно двох результатів. По-перше, такий платник податків, щодо якого було складено акт, позбавлений можливості звернення до адміністративного суду, оскільки сам по собі акт перевірки без прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень не може бути предметом розгляду в суді. По-друге, усі контрагенти такого платника податків (незалежно від ланки ланцюга) стають заручниками останнього, оскільки підставою для невизнання їх права на податковий кредит з ПДВ вказувався вже не тільки факт фіктивності підприємства із ланцюга руху активів, а й те, що податковий кредит не відповідає податковим зобов’язанням, що підтверджується як «чинним» актом податкової перевірки посередника, так і інформацією автоматизованих баз даних ДПІ. Тут слід зазначити, що формально платник податку – посередник, якому «обнулили» податкові зобов’язання та податковий кредит, наділений правом оскаржити акт перевірки в адміністративному порядку. Однак надія на скасування акта перевірки в адміністративному порядку майже марна. По-перше, офіційна статистика скасувань актів перевірок за скаргами платників податків відсутня, що вже само по собі свідчить про небажання фіскального органу висвітлити можливість неправомірних висновків податкових інспекторів, а по-друге, власний досвід свідчить, що жодна правова позиція платника податків не сприймається фіскальними органа-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Ірена Файнгольд Керуючий партнер АК «Юридичні Традиції» ми, як підстава для скасування власного рішення. Важко спрогнозувати, наскільки поширеною буде така практика донарахувань зобов’язань на підставі «нульових» актів та даних автоматизованих реєстрів, адже рішення судів прийняті на користь платників податків, не завжди зупинять податкові органи від поставленої мети, однак уже наразі Вищий адміністративний суд України в аналогічній справі № К/9991/74156/12 (ухвала від 13 лютого 2013 р.) встановив, що «Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованої співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Ще одним шляхом швидкого наповнення бюджету є систематичне подання фіскальними органами заяв про стягнення податкового боргу для розгляду в скороченому, а не загальному судовому порядку. З моменту набрання чинності рішенням суду апеляційної інстанції про відмо-

• партнер рубрики ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

ву у визнанні податкового повідомлення-рішення протиправним, податкове зобов’язання вважається узгодженим, тобто набуває статусу податкового боргу, який підлягає стягненню. На цій підставі, користуючись можливістю звернення до адміністративного суду з поданням про стягнення податкового боргу в порядку скороченого провадження, податкові органи все частіше отримують рішення суду про стягнення коштів з рахунків платників податків, яке підлягає негайному виконанню. На практиці такі дії призводять до того, що з рахунків платників податків наступного дня після ухвалення рішення судом в примусовому порядку стягуються кошти до державного бюджету. Безумовно, коли платник податків погодився з вимогами податкових органів, такі дії є обґрунтованими, однак на практиці податківці використовують шлях скороченого провадження і у випадках, коли платник податків продовжує оскарження ППР. З юридичної точки зору, проблематика стягнення боргу в скороченому проваджені полягає в тому, що платник податків, якщо він продовжує оскарження ППР у суді касаційної інстанції, фактично вчиняє дії, які свідчать про те, що він не погоджується з нарахованим податковим зобов’язанням, тобто між сторонами триває спір про право. У свою чергу, саме наявність спору про право, за правилами статті 183-3 КАС України, виключає можливість розгляду справ про стягнення податкового боргу в порядку скороченого провадження. Незважаючи на те, що Вищий адміністративний суд України в своїх рішеннях також вказував на те, що оскарження ППР в касаційному порядку свідчить про наявність спору про право, що виключає можливість стягнення податкового боргу в порядку скороченого судового провадження, наразі суди першої та другої інстанції в більшості випадків погоджуються з позицією фіскальних органів, займаючи формальну позицію про те, що станом на момент звернення до суду податкова вимога є узгодженою, оскільки рішення суду щодо її оскарження набрало законної сили. Виправлення ситуації на користь клієнтів можливе лише шляхом активного

організатор:

захисту його інтересів, що в майбутньому має стати підставою для висвітлення вищим адміністративним судом України єдиної та чіткої позиції у даному питанні. Крім того, послідовно дотримуючись виконання функцій наповнення державного бюджету, Міністерство доходів і зборів активно ініціює суттєві зміни до податкового законодавства, наслідком чого, безумовно, будуть нові підходи у донарахуванні податкових зобов’язань і розширення практики податкових спорів. Наразі Верховною Радою України прийнятий за основу проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення № 2515 від 12.03.2013 р. розгляд якого вже у другому читанні зі скороченою процедурою має відбутися на поточному пленарному тижні (02–05.07.2013 р.). Ідея запровадження такого механізму контролю за ціноутворенням не є новаторською і запозичена з міжнародної практики контролю за діяльністю пов’язаних осіб з метою уникнення мінімізації податкових зобов’язань. За підрахунками фахівців Міндоходів, у разі ухвалення закону про трансфертне ціноутворення і його правильну імплементацію державний бюджет може отримати додатково близько 20 млрд грн у найближчі три роки. Однак, якщо в міжнародній практиці трансферне ціноутворення розповсюджується зазвичай на контроль за міжнародною торгівлею, то в Україні таку форму контролю пропонується запровадити і щодо операцій на внутрішньому ринку. Відтак, поширені схеми ведення господарської діяльності із використанням декількох пов’язаних суб’єктів господарювання у майбутньому перебуватимуть під посиленим контролем фіскальних органів. З огляду на запропоновані проектом закону зміни до норм Податкового кодексу, уникнути судових спорів податковій буде важко. Безперечно, обсяг операцій (50 млн грн і вище на рік), який пропонується контролювати, насамперед стосується великих платників податків, однак навряд чи найбільших. Основною категорією платників, які незабаром можуть потрапити під пильний контроль, буде саме

www.km-partners.com Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

середній бізнес. І категорія таких судових спорів невдовзі може вкотре збільшити попит на якісні юридичні послуги, адже для того, щоб у законі, написаному фіскальним органом, знайти механізми захисту платника податків, треба мати як досвід, так і нестандартний підхід. Також не можна не сказати, що практика спорів з податковими органами буде розширюватися, у тому числі й у зв’язку з можливим запровадженням (поверненням) схеми фінансових векселів, які, на думку законодавців, мають вирішити проблему відшкодування ПДВ. Юридична практика буде розширюватися передусім у зв’язку з тим, що проблема відшкодування полягає не в тому, що цінним папером або грошовими коштами таке відшкодування буде проведено, а в тому, що право на відшкодування треба відстояти під час проведення податкових перевірок. Саме на цьому етапі більшість потенційних платників, які мають намір отримати відшкодування, змушені вкотре доводити своє право в суді. Разом з тим, як позитивні зміни для платників податків може відзначити, що українськими судами дедалі частіше застосовується практика Європейського суду з прав людини, яка на сьогодні є, мабуть, єдиним джерелом права, яке не має «подвійного» тлумачення та застосування. Так, рішеннями у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява № 6689/03) визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати та не може бути позбавлений права на бюджетне відшкодування за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності. Підсумовуючи, можна з упевненістю сказати, що новаторські підходи податкових органів не залишать юристів без роботи та й надалі стимулюватимуть нас до пошуку неординарних рішень для захисту інтересів клієнтів. Стаття написана станом на 07.07. 2013 р.

Україна, 2012–2013

271

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Експорт у призмі податків – шлях до закриття бізнесу?! Про креативність податківців у питаннях винайдення нових підстав з метою донарахування грошових зобов’язань Останнім часом з’явилися непоодинокі випадки, коли адміністративні суди, не особливо вдаючись у вивчення матеріалів справ, наданих сторонами доказів та аргументів, стають на позицію фіскальних органів. Креативність податківців у питаннях винайдення нових підстав та їх обґрунтування з метою донарахування платникам податків грошових зобов’язань дійсно не знає меж. У цій статті мова піде про певні новації вже в умовах дії Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які зачіпають інтереси експортерів. Зокрема, йдеться про підхід податкових органів щодо оцінки експортних операцій платників податків у випадках, коли вартість товару, що експортується, перевищує його закупівельну вартість без урахування ПДВ, але у той самий час є нижчою, ніж ціна придбання з урахуванням непрямого податку. Аргументація фіскальних органів зазвичай зводиться до наступного. Використовуючи досить популярні останнім часом тези про судову доктрину «ділова мета» (business purpose), зокрема, про розумність, економічну обґрунтованість, необхідність та достатність ділової (господарської) мети правочинів (господарських операцій) та про податкову вигоду, що не визнається діловою метою бізнес-операцій, податківці дійшли висновків, що експортні операції платників податків, у яких експортна ціна товару не перевищує ціну придбання такого товару з урахуванням непрямого податку, й

272

особливо у випадках, коли такі операції не є систематичними, не відповідають діловій меті, є економічно не обґрунтованими й направлені виключно на отримання податкової вигоди за рахунок ПДВ. Певною мірою логічним правовим наслідком для платника податку в такому разі мало б бути зменшення з боку податкового органу суми податкового кредиту та відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій. Проте останні тепер не обмежуються лише ПДВ, вони також вважають, що такі операції експортерів не є господарською діяльністю у розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, оскільки, на їхню думку, не направлені на отримання доходу, отже, призводять ще й до порушення норм пункту 138.6 статті 138 ПКУ в частині визначення собівартості продукції, що, у свою чергу, відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПКУ не дає можливості таким експортерам враховувати витрати, понесені на придбання товару, що експортувався, при обчисленні об’єкта оподаткування. Тож, на д у мк у податківців, у такому випадку платники податків у своєму обліку з податку на прибуток зобов’язані лише враховувати доходи, одержані від експорту продукції, право на формування й відповідно відображення витрат, понесених при придбанні такого товару, вони втрачають. При цьому ж, звісно, втрачається й право на податковий кредит в обліку з ПДВ.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Артур Нонко К.ю.н., Керуючий партнер ЮФ «Центр правового консалтингу» Перший аргумент податківців – експорт товарів за ціною, нижчою від ціни придбання, та загальна збитковість операції Цікавою виглядає аргументація податкових органів, котрі в ситуації, що їм вигідна, при визначенні прибутковості (збитковості) господарських операцій експортерів чомусь плутають особливості формування витрат з податку на прибуток платниками податку, які є одночасно платниками ПДВ, із порядком формування витрат платниками податку на прибуток, які не є платниками ПДВ. Зокрема, стверджуючи, що такі операції є збитковими, до витрат платника податку – експортера, який одночасно є платником ПДВ, податківці, чомусь включають собівартість товару з урахуванням ПДВ. Проте це прямо суперечить податковому

• партнер рубрики ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

законодавству. Це можливо лише для платника податку на прибуток, який не є одночасно платником ПДВ (абзац другий підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 ПКУ). У свою чергу, до витрат платника податку на прибуток, який одночасно є платником ПДВ, відноситься собівартість товару без урахування ПДВ (підпункти 14.1.178 та 14.1.228 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, пункти 138.1 та 138.6 статті 138 ПКУ, пункт 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПСБО) 9 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну, від 20.10.1999, № 246). Тому якщо від’ємна різниця між ціною придбання товару та ціною його реалізації на експорт для платника податку на прибуток – експортера, який є платником ПДВ, складається лише з непрямого податку чи його частини (у випадку коли ціна експорту товару перевищує ціну придбання товару без урахування ПДВ, але все одно є нижчою, ніж ціна придбання з урахуванням непрямого податку), то в цьому випадку відсутні правові підстави стверджувати, що такі операції є збитковими. Отже, загальний від’ємний фінансовий результат таких операцій, що є результатом застосування 0 ставки з ПДВ при експорті товару, не може бути безумовним доказом відсутності ділової мети у платника податку, тож обов’язково потрібно встановлювати дійсні наміри платника податку – експортера при здійсненні ним таких операцій. Другий аргумент – здійснення таких операцій з метою одержання податкової вигоди Останнім часом використання терміну «податкова вигода» стало досить поширеним на практиці. Проте на законодавчому рівні таке поняття відсутнє, тому кожен, хто використовує його, вкладає в нього власний зміст. На мою думку, це досить широке поняття і не завжди із негативним змістом. Якщо, наприклад, господар-

організатор:

ські операції здійснені в межах закону, а їх результатом є певні податкові преференції для платника податку, як-то одержання податкового кредиту чи бюджетного відшкодування. Це також податкова вигода, і вона може бути однією із цілей платника податку, якщо досягається шляхом законних операцій. Якщо ж говорити про податкову вигоду в негативному сенсі, то це, мабуть, одержання платником податку певних податкових преференцій через здійснення фіктивної діяльності чи гос-

www.km-partners.com Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

Незважаючи на це, на жаль, останнім часом з’явилися непоодинокі випадки, коли адміністративні суди, не особливо вдаючись у вивчення матеріалів справ, наданих сторонами доказів та аргументів, стають на позицію фіскальних органів. Звичайно, за певних умов можна допустити, що котрийсь із недобросовісних експортерів дійсно умисно провадить поставки товарів на експорт за заниженою ціною і це може мати відповідні негативні податкові наслідки

«Має бути підтверджено належними доказами збоку податкового органу, як мінімум, з’ясовано обставини, з врахуванням яких платник податку формував ціну на товар при його продажу на експорт»

подарських операцій, що суперечать закону, зокрема, т. зв. безтоварних операцій тощо. Тому у випадку, який ми розглядаємо, навряд чи є підстави стверджувати, що метою таких операцій є податкова вигода за рахунок ПДВ. Зокрема, придбаваючи товар на ринку за звичайною ціною, експортер сплачує постачальнику (звичайно, мається на увазі постачальник, який є добросовісним платником податків) його вартість з урахуванням ПДВ. Після експорту товару такий експортер має право або відшкодувати раніше сплачений ПДВ, або включити його в рахунок наступних платежів з ПДВ. Яка ж тут виникає податкова вигода? У експортера були гроші, він їх сплатив постачальнику у ціні товару з урахуванням ПДВ, потім повернув собі свої гроші у вигляді ПДВ, сплаченого у ціні товару. В нього що стало більше грошей? Інша річ, якби він експортував неіснуючий товар чи придбавав товар у фіктивного суб’єкта господарювання, що не сплачує податки, і мав на це умисел. У цьому разі можливо було б говорити про незаконну податкову вигоду.

для такого експортера. Проте це має бути підтверджено належними доказами зі сторони податкового органу та, як мінімум, з’ясовано обставини, з врахуванням яких платник податку формував ціну на товар при його продажу на експорт, та документально обґрунтовано, що на ринку експорту таких товарів у відповідному періоді у співставних умовах існували вищі ціни й такий експортер мав можливість експортувати товари на вигідніших умовах. Разом з тим, хіба може вважатися достатнім доказом відсутність ділової мети в експортних операціях платника податків теоретичні міркування податкового органу щодо умисної збитковості господарських операцій, аргументовані нормами ПКУ, ще й з викривленням їх змісту? Натомість хочеться все ж таки вірити, що остаточна судова практика у подібних спорах складеться на користь платників податків й суди поставлять крапку в черговому, доволі абсурдному, зазіханні податкових органів на права платників податків.

Україна, 2012–2013

273

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Збільшення ринку не виглядає здоровим Ринок зростає – за фінансами, за обсягом. Але це як певне розростання пухлини, тобто збільшення ринку не виглядає здоровим, це ненормальне, неорганічне зростання ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Олександре, назвіть, будь ласка, основні тенденції податкової практики за останній рік. – Якщо говорити про останній рік, то головною тенденцією є те, що податкова практика все більше віддаляється від матеріального податкового права. Тобто якщо звернутися до Податкового кодексу, то на практиці ми дедалі частіше можемо бачити, що з ключових питань є відхилення від нього або принаймні від його розумних інтерпретацій. Навіть останні зміни щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток, те, що помісячно зараз сплачується; якщо є переплата – той же самий податок необов’язково потрібно сплачувати ще раз авансом, а просто треба зарахувати. Однак на практиці податкова проти. До цього подібна історія була зі збитками. І в багатьох інших питаннях ми бачимо, що позицію, яку займає податкова, продиктовано, скоріше, фіскальними адміністративними пошуками (де взяти податки тощо), а не тим, що прописано у формалізованому податковому законодавстві. Тобто на сьогодні податковій службі вдається продавити свою позицію у дуже багатьох випадках. І тому орієнтуватися власне на писане податкове законодавство дуже важко. Через це багато платників податків 274

Олександр Мінін Старший партнер ЮФ «КМ Партнери» займають більш консервативну позицію і розуміють, що верховенства права не забезпечено, принаймні у податковій сфері. Крім того, податкове законодавство настільки часто змінюється, що говорити про довгострокові аналізи та прогнози просто неможливо. Уже з іронічною усмішкою згадуєш, що мають вноситися зміни не менш як за 6 місяців до нового

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

бюджетного року, що не можуть застосовуватися раніше, ніж з 1 січня тощо. Тобто ситуація стає дедалі складнішою? – Так, на жаль, враження таке: ринок зростає – за фінансами, за обсягом. Але це як певне розростання пухлини, тобто збільшення ринку не виглядає здоровим, це ненормальне, неорганічне зростання.

• партнер рубрики ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

Як Ви загалом оцінюєте існуючу нормативно-правову базу регулювання відносин у податковій сфері? – Вона збільшилася, але не стала чіткішою. Як можна це поліпшити? Найкраще почати виконувати так, як написано в законі. На жаль, у багатьох випадках це не виконується – ні за процедурами, ні за порядком розгляду, ні за аргументованістю позицій. Оскільки навіть якщо зайти в Єдину базу податкових знань (податкова оприлюднює на своєму сайті позиції з різних питань), у більшості випадків немає належних аргументацій, немає мотивації, просто: «Ми так вважаємо». Майже, як король: «Я так можу, я так сказав, і цього достатньо». Навіть формальне регулювання та низка змін, що вносяться до Податкового кодексу, стають подекуди просто смішними. Так, зокрема, порушувалося питання про збільшення податкового тиску, і податківці цього домоглися. Це не тільки Податковий кодекс, це й низка змін до інших законів, і практичне виконання. Тут податковій треба віддати належне – витягувати більше грошей вони навчилися. Якщо брати, наприклад, податок на додану вартість, то у відсотках до ВВП наш ПДВ стягується, здається, більше, ніж у Росії та в інших країнах. Це знову ж таки не тільки тому, що в нас законодавство краще, а тому що в нас значною мірою ту ж незалежну судову гілку на сьогодні ліквідовано як клас – усе залежить від держави і від податкової служби. Отже, реальний податковий стан визначається вже не стільки письмовим законодавством, а балансом відносин з податківцями. Це інші чинники, які реально можуть поставати десь із переговорів із залученням іноземних важелів, що можуть вплинути, десь із наших центрів впливу – хто може вплинути і щось зробити. Усе-таки нормативно-правове регулювання має вплив, не можна говорити, що воно взагалі не має сенсу і не змінюється. Але його реальний вплив значно менший, ніж це було раніше. І прив’язка фактичного законодавства, організатор:

www.km-partners.com Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

як воно працює, до того, що записано, – здорове зростання, його забезпечення, що робитиметься, наскільки податкові теж значно менша. консультанти і податкові юристи взагаЯкі найбільш значущі проекти лі будуть потрібні у подальшому. Адже були у Вашої компанії в 2012 році? Які ми вже стикалися з тим, що деякі колеги з проектів власної практики запам’я- навіть полишали цей бізнес і казали: «А талися найкраще? навіщо працювати, якщо я там не можу – Є проекти, гарні у фінансовому реально допомогти клієнтам?». плані. Захист, спори давали багато в У нас такого не було, але в зазначеній цьому напрямі, але не завжди приноси- сфері це, як маятник, який гойдається ли задоволення з практичного погляду. туди-сюди. Як на мене, його затиснули

«Вплив судової практики на реальне формування фактичної податкової політики знизився. Я не кажу, що це явище охопило 100%, бо в деяких випадках податкову практику виправляють саме суди, хоч і рідко» І є проекти, цікаві навіть самі по собі. Наприклад, ми допомагали Viewdle – це була перша купівля Google на території Східної Європи. До речі, цікавим є те, що технології компанії Viewdle мають початкові корені з України. Були деякі інші проекти в ІТ-сфері, певні питання реструктуризації. Відзначу відчуття того, що з цих проектів бачимо, що ми (Україна) є конкурентоспроможними в цій сфері, тому співпраця в таких проектах приносить також і моральне задоволення, а не просто стає зароблянням грошей. З професійного погляду – це розроблення нових шляхів, пошук можливостей, як і що можна робити навіть за таких складних умов, які в нас склалися сьогодні. Це і звернення, наприклад, до процедури погодження за угодами про усунення подвійного оподаткування, тобто включення не тільки національних, а й міжнародних засобів захисту. Це також звернення до Європейського суду, до того ж, знаєте, у шахах є вислів «загроза – сильніша за виконання»: часом допомагала закрити справу навіть погроза звернення. Скажімо так, ринок на сьогодні не дуже радує. Я не говорю про фінансовий бік, оскільки це різні речі. Найбільше занепокоєння викликає майбутнє – чи відбуватиметься саме

в надто вже глухий кут, і для того, аби економіка розвивалася, його з того крайнього положення треба трохи попустити. Які Ваші прогнози щодо розвитку судової практики у сфері оподаткування на найближче майбутнє? – На сьогодні, скоріше, негативні, бо ми не бачимо, щоб практика складалася належним чином. На жаль, вплив судової практики на реальне формування фактичної податкової політики знизився. Я не кажу, що це явище охопило 100%, бо в деяких випадках податкову практику виправляють саме суди, хоч і рідко. Інколи податкова служба киває на рішення суду: ось, суд так вирішив. Те, що в судовому рішенні немає належної аргументації і мотивації, – не цікавить, бо є рішення суду. Отже, змін можна очікувати тоді, коли відбудуться зміни в голові в перспективі розглядатиметься більш довготривалий період, а не наступний рік чи про прийдешні вибори за рік-другий. Усе ж таки ми намагаємося думати про те, що й держава існуватиме довше. Знаєте, свого часу були пропозиції і можливості виїхати, вони фактично є і зараз, але всетаки хочеться залишитися тут і будувати свою державу. Нормальну державу, щоб не було болісно від того, що ми маємо і з чим живемо. Україна, 2012–2013

275

 ПОДАТКОВЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Кіпрська криза змусила бізнес переглянути міжнародне структурування бізнесу Застосування правил міжнародних договорів Україною здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України; зменшення ставки податку; повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

На сьогодні досить поширеним є структурування бізнесу за участі компаній-нерезидентів. Зокрема, якщо раніше використовувалися компанії з офшорних зон, то нині спостерігаються тенденції застосування оншорних зон. Прокоментуйте, будь ласка, таку особливість. – Так, дійсно, кіпрська криза змусила бізнес переглянути міжнародне структурування бізнесу. Привабливі ставки оподаткування та умови ведення бізнесу, як виявляється, – це ніщо порівняно з ризиками втрати капіталу. Тому дедалі частіше компанії при побудові своєї структури вдаються до використання оншорних зон. Під оншорною зоною слід розуміти територію або країну зі звичайною податковою системою, яка, на відміну від офшору, не передбачає податкових пільг. До оншорних зон, наприклад, можна віднести Нідерланди, Данію,

276

Валентин Гвоздій Керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович» Сінгапур, Німеччину та ін. Здебільшого основною метою створення оншорної компанії є підвищення іміджу холдингу та довіри до нього з боку контрагентів. Операції, стороною яких є компанія з оншорної зони, є безпечнішими в плані ризиків можливої перевірки таких операцій у транснаціональних

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

межах. Важливим є й аспект можливості залучення холдингом через оншорну компанію у оншорній зоні кредитних ресурсів, які є помітно дешевшими, аніж в Україні. До того ж, незважаючи на відсутність низьких ставок оподаткування, в оншорних зонах все таки передбачено певні пільгові механізми оподаткування.

• партнер рубрики ПОДАТКОВЕ ПРАВО ТА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА

При цьому оптимізації оподаткування можливо досягти як через механізми уникнення подвійного оподаткування, так і через залучення в структуру холдингу також компанії, що розташована в офшорній зоні, та генерування прибутку через неї. На Вашу думку, яку роль при податковому структуруванні відіграють договори про уникнення подвійного оподаткування? – Метою податкового структурування є акумулювання та оподаткування прибутку за межами України в юрисдикції із найоптимальнішими умовами. Тому договори про уникнення подвійного оподаткування є основою податкового планування із залученням компаній з податкових гаваней. Наявність міжнародного договору між країнами резиденції сторін відносин та застосування його положень дає змогу уникнути оподаткування на території України доходу нерезидента, отриманого із джерелом їх походження з України, за ставкою 15%. А це, у свою чергу, дає можливість, збільшуючи витрати резидента України, зменшити об’єкт оподаткування резидента України та фактично отримати оподаткування такої різниці за кордоном за оптимальнішими ставками. Станом на сьогодні є чинними міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, укладені Україною з близько з 70 країнами, а також очікується ратифікація ще декількох. Які захисні механізми для держав передбачено угодами про уникнення подвійного оподаткування та як цим користується бізнес? – Застосування правил міжнародних договорів Україною здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України; зменшення ставки податку; повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Найцікавішими для бізнесу є полоорганізатор:

ження міжнародних договорів, котрі передбачають звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України. Маються на увазі випадки, коли міжнародний договір підтверджує право країни резиденції оподатковувати доходи, які виникають у країні джерела. Наприклад, при виплаті дивідендів резидентом України резиденту Кіпру такі дивіденди можуть оподатковуватися лише на Кіпрі зі звільненням оподаткування в Україні. За рахунок нижчої ставки податку в країні резиденції та звільнення від оподаткування в Україні досягається економічний ефект податкового планування. Типовою схемою використання офшорних компаній є певні дії представника офшорної компанії, що працює на підставі генеральної довіреності. Яка відповідальність може очікувати на представника та наскільки легальною є його робота за довіреністю? – Зазвичай створення офшорної компанії супроводжується залученням номінальних акціонерів та номінального директора з метою приховування інформації про дійсних власників компанії, оскільки інформація про номінальних акціонерів та директора зазначається в реєстрі і може стати відомою податковим органам інших держав, наприклад України. Після створення компанії та укладення договорів про конфіденційність і безпеку номінальний директор видає генеральну довіреність на ім’я фактичного власника компанії чи уповноважених ним осіб. Такий представник може вчиняти від імені офшорної компанії всі необхідні дії: відкривати банківські рахунки, укладати договори, здійснювати оплати – фактично керувати компанією. Робота такого представника за довіреністю є абсолютно легальною. Часто номінальний директор може і не знати, чим займається компанія і де в неї відкриті рахунки. Представник несе відповідальність за вчинені ним в ході виконання довіреності злочини чи інші правопорушення, однак

www.km-partners.com Телефон/факс: +380 (44) 490-7197

посадовою особою, що несе відповідальність за дії компанії, здебільшого є номінальний директор. З метою мінімізації ризиків незаконних чи непогоджених дій представником рекомендується одночасно вводити керуючими компанією обох представників, зокрема за операціями з управління банківським рахунком. Виходячи з Вашого досвіду роботи, як складається судова практика щодо роботи українських компаній з нерезидентами? – Судові спори щодо роботи українських компаній з нерезидентами в частині оподаткування таких відносин здебільшого стосуються застосування міжнародних договорів та визначення підстав для нього: бенефіціарність власника; належність документа, що підтверджує резиденцію, альтернативність норм про застосування міжнародного договору. Також поширеними є спори в частині формування витрат резидентів України з розміру винагороди нерезидента, виплаченої як роялті. Тут йдеться про правило стосовно неперевищення суми роялті розміру 4 відсотків доходу від реалізації продукції за попередній рік та торговельних марок, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли в резидента України. Хотілося б зупинитися на спірних ситуаціях, коли норма міжнародного договору передбачає оподатковування доходів як в одній, так і в іншій договірній державі. Позиція податкового органу України з цього приводу полягає в тому, що альтернативні положення стосовно країни оподаткування не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу. Однак судова практика йде тим шляхом, що альтернативні положення міжнародного договору дають сторонам право вибору країни оподаткування і не встановлюють для резидента України обов’язок оподатковувати дохід нерезидента саме на території України. Україна, 2012–2013

277

 РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО: АНАЛІТИКА

Банкрутство по-українськи: реалії, новели, очікування Тенденції застосування норм нового закону ✍ Володимир Бездітний, «Юридична газета» ✍ Тетяна Пашковська, «Юридична газета»

Із набранням чинності новою версією Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство) у січні цього року виникло багато запитань як з боку суб’єктів приватного права, так і з боку державних органів. Зокрема, з набранням чинності нормами нового закону про банкрутство змінюється і порядок припинення товариств. Необхідність у законодавчих змінах сфери банкрутства постала у зв’язку з неприпустимо низьким 156-м місцем зі 183 країн світу за показником закриття бізнесу. така статистика є результатом дослідження Світового банку та Міжнародної фінансової корпорації. Факторами, що негативно впливають на цей показник, визнано часові та фінансові витрати, що пов’язані з процедурами банкрутства, а також низький показник індексу стягнення у процедурі банкрутства. Недоліками ж попереднього законодавства експерти вважають занадто тривалу процедуру (від 3 до 10 років), високу вартість, що становить до 42% майна боржника. Крім того, не є задовільним і показник ефективності банкрутства, оскільки сума відшкодування кредитору становить до 8,9%. Також діюче законодавство вигідне здебільшого для недобросовісних боржників та сприяє існуванню неплатоспроможних і збиткових підприємств. Вплив на проведення реформи мали й особливості українського суспільства, що були визначені за результатами дослідження «Державна політика та законо278

давство про регулювання сфери неплатоспроможності». Зокрема, до таких особливостей суспільства віднесено ставлення до корупції як до «допустимого гріха», неповага до закону, недовіра до інститутів держави, судів і схильність до неформального вирішення проблем, а також неповага до права приватної власності, що в результаті дало продебіторську спрямованість чинного закону про банкрутство. Зокрема, із січня наступного року набере чинності низка новел. Досить актуальною можна назвати таку новацію, як встановлення коротших строків. Так, зважаючи на особливості корпоративного управління, на процедуру розпорядження майном відведено 115 днів (у тому числі й на розробку плану санації). На процедуру санації відводиться 6+12 місяців і 12 місяців – на процедуру ліквідації.

обмеження: не більше 5 мінімальних заробітних плат у процедурі банкрутства та не більше 10 мінімальних заробітних плат у процедурі санації. Заохочувальна плата полягає у відсотковій винагороді арбітражного керуючого від сум, які він залучив до активу боржника (5%) та від сум фактично задоволених вимог кредитора (3%). Щодо контролю за видатками арбітражного керуючого, то варто зазначити, що встановлюється необхідність погодження договірної оплати з кредиторами, а чітко встановлені витрати (державні мита, судові збори і т.п.) погоджувати не потрібно. Із запровадженням такого контролю за діяльністю арбітражного керуючого у кредиторів встановлюються нові інструменти контролю та оцінки ефективності діяльності арбітражного керуючого. Звичайно, негативним в обговоренні мінімізації оплати при банкрутстві є ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ прийняття Закону України «Про судовий Іншим новим елементом є мініміза- збір», який значно збільшив суми, що ція видатків на проведення процедури потрібно витратити на суд. банкрутства. Зокрема, зменшується кількість видатків при продажу майна, ТЕПЕР І В ІНТЕРНЕТІ! З новим Законом про банкрутство оскільки скасовується обов’язкове проведення оцінки майна боржника. Натомість очікується і підвищення ефективності, оцінку майна проводить ліквідатор (арбі- що включає в себе вдосконалення процетражний керуючий), а в разі наявності дури виявлення кредиторів (інформація частки держави у підприємстві необхідно про порушення провадження у справі залучати оцінювача. про банкрутство розміщується в мережі Новим законом про банкрутство Інтернет на сайті Вищого господарськоврегульовується і питання оплати послуг го суду України) з метою обов’язкового арбітражного керуючого та контроль інформування всіх зацікавлених кредиза його видатками. Так, оплата праці торів. арбітражного керуючого поділяється Так, на сьогодні діє правило щодо на постійну та заохочувальну. Постійна розміщення інформації про порушення оплата полягає в щомісячних платежах провадження у справі про банкрутство та прив’язана до заробітної плати дирек- на сторінках видань «Голос України» тора, крім цього, така плата має і певні та «Урядовий кур’єр». Проте кількість

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО

іноземних кредиторів з кожним роком зростає, а передплати іноземцями на шановані видання з цінною інформацією не збільшуються, тобто можна говорити про обмеження прав іноземців, які не мають повноцінної можливості самостійно знайти інформацію про власних боржників. Підвищуються і права конкурсних кредиторів, які пропустили строк, встановлений для звернення з вимогами. Як показав досвід інших країн, у разі пропущення строків звернення кредиторами на них покладається обов’язок оплатити додаткове судове засідання, під час якого їх включають до складу кредиторів, а арбітражний керуючий обов’язково має тримати резерв для таких кредиторів. Про підвищення ефективності свідчить і продаж майна через аукціон та відшкодування боргів виключно у грошовій формі. Новинами в змінах законодавства про банкрутство буде і зміна статусу арбітражних керуючих та встановлення контролю за їх діяльністю. Зокрема, встановлюється для арбітражних керуючих статус представників вільної професії, а не підприємців. Крім того, допуск до професії арбітражного керуючого планується вводити через систему автоматизованого незалежного тестування, оскільки такі особи мають володіти високими знаннями та морально-діловими якостями, така необхідність покликана тим, що арбітражні керуючі, по суті, будуть виконувати функції керівників підприємств. Отже, і рівень підготовки має бути належним. БАЛАНС ІНТЕРЕСІВ Серед іншого також запропоновано запровадити збалансований захист інтересів усіх учасників та створення системи їх добросовісної поведінки в процесі. Зокрема, вводиться стимулювання активної участі боржника в процедурах розпорядження майном, підготовки плану санації, а в іншому випадку – перехід до менш бажаної для боржника процедури ліквідації. Захист учасників процесу вбачається організатор:

і у вищезгаданому розміщенні оголошень через Інтернет, що не дозволяє маніпулювати оголошеннями. Позитивним є й розширення прав забезпечених кредиторів під час узгодження планів санації та мирових угод, а також скасування особливості банкрутства відсутнього боржника. Результатом реформування може стати досягнення балансу інтересів кредитора та боржника шляхом забезпечен-

www.puhaipartnery.com.ua Телефон/факс: +380 (44) 528-3094

Цивільний кодекс України, закони України «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У 2000 році з’явилася нормативна фраза «в обмін вимог кредиторів на акції». Після набрання чинності цією нормою почали з’являтися судові рішення зі

«Досить цікавим є питання транскордонного банкрутства, оскільки для України такий досвід є новим, а досвід застосування Мінської конвенції про правову допомогу та правових відносин з цивільних, сімейних та кримінальних справ є таким, що містить застарілі інструменти, які, у свою чергу не відповідають особливостям процесу банкрутства» ня послідовного дотримання принципу невідворотності, швидкості та повноти відшкодування боргу; забезпечення пріоритетності збереження бізнесу, а не його власника, та створення системи попередження недобросовісної поведінки і фіктивного банкрутства. Про ліквідацію акціонерних товариств у процедурі банкрутства розповів науковий консультант Центру комерційного права Ігор Ніколаєв. За його словами, особливістю припинення акціонерних товариств є норма Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», що свідчить про необхідність при внесенні запису до державного реєстру про припинення акціонерного товариства крім загального переліку документів ще подавати й копію розпорядження про припинення обігу акцій такого товариства. Ця норма міститься в ч. 3 ст. 36 вищезгаданого Закону, а в ч. 9 цієї ж статті передбачено: у випадку нескасування реєстрації всіх випусків акцій державний реєстратор залишає подані документи без розгляду. Проте існує й низка законодавчих актів, що передбачають загальну процедуру ліквідації акціонерних товариств:

змістом щодо погашення боргу боржника (акціонерного товариства) шляхом відібрання акцій у акціонерів та передачі кредиторам. Норми попереднього законодавства вказують «відповідно до вимог кредиторів на корпоративні права боржника», тобто можливе стягнення не тільки акцій, а й часток у статутному капіталі інших організаційно-правових форм. ТРАНСКОРДОННЕ БАНКРУТСТВО Досить цікавим є питання транскордонного банкрутства, оскільки для України такий досвід є новим, а досвід застосування Мінської конвенції про правову допомогу та правових відносин з цивільних, сімейних та кримінальних справ є таким, що містить застарілі інструменти, які, у свою чергу. не відповідають особливостям процесу банкрутства. Так, згідно з попередньою редакцією Закону про банкрутство суб’єкти господарювання, що визнавалися банкрутами, могли зберегти своє майно на території іншої держави або декількох держав. Те ж саме стосується і процедури звернення арбітражного керуючого з іншої держави щодо боржника, майно якого знахоУкраїна, 2012–2013

279

 РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО: АНАЛІТИКА

диться в Україні. Для вирішення питань транскордонного банкрутства було створено розділ IX Закону про банкрутство «Процедури банкрутства, пов’язані з іноземною процедурою банкрутства». Нова редакція Закону про банкрутство вводить поняття «іноземна процедура банкрутства», під яким слід розуміти провадження у справі про банкрутство, що здійснюється в іноземній державі згідно з її законодавством. Досить цікавою є норма, яка вказує на те, що процедури банкрутства, пов’язані з іноземним провадженням, застосовуються за принципом взаємності, який полягає в наданні іноземній державі, юридичним і фізичним особам певних прав, привілеїв, пільг за умови, що держава, яка їх надає, а також її особи користуються аналогічними правами у відповідній іноземній державі. Принцип взаємності може встановлюватися в односторонньому порядку у внутрішньому законодавстві або на підставі міжнародного договору. Тобто якщо держава надає аналогічні з Україною права та бере на себе аналогічні обов’язки, то вона вважається такою, що дотримується принципу взаємності. Інша частина статті 119 Закону про банкрутство каже: «Взаємність вважається існуючою, якщо буде встановлено, що міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, передбачена можливість такого співробітництва іноземної держави з Україною». З огляду на наведені визначення буде цікавим звернути увагу на застосування цього принципу на практиці та його дію в судах. ІНОЗЕМНЕ ПРОВАДЖЕННЯ Актуальними є й умови застосування процедур банкрутства, що пов’язані з іноземним провадженням, до яких відносяться наступні: • до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, подано заяву іноземним арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідато-

280

ром) щодо визнання іноземного провадження та судової допомоги або надійшло звернення іноземного суду щодо співробітництва у зв’язку з іноземним провадженням у справі про банкрутство; • господарським судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, надіслано звернення чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) подано заяву до іноземного суду щодо визнання провадження, порушеного відповідно до Закону про банкрутство, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв’язку з провадженням у справі про банкрутство, порушеного відповідно до даного закону; • до господарського суду подано заяву керуючого іноземною процедурою банкрутства щодо визнання іноземної процедури банкрутства, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв’язку з іноземною процедурою банкрутства у справі про банкрутство. Під час провадження у справі про банкрутство господарський суд має виходити з наступного: • провадження у справі про банкрутство боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території, є основним провадженням стосовно будь-якого іншого іноземного провадження; • провадження у справі про банкрутство боржника – постійного представництва суб’єкта підприємницької діяльності України в іноземній державі є похідним іноземним провадженням стосовно основного провадження в Україні; • провадження у справі про банкрутство боржника, який створений та здійснює свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави з місцезнаходженням за межами України, порушене в іноземній державі, є основним іноземним провадженням; • провадження у справі про банкрутство боржника – постійного представництва в іноземній державі суб’єкта підприємницької діяльності, який створений та здійснює свою діяльність відпо-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

відно до законодавства іншої держави з місцезнаходженням за межами України в іноземній державі, є похідним іноземним провадженням. ПОКРОКОВИЙ АЛГОРИТМ Для початку роботи іноземної процедури банкрутства керуючий даною процедурою подає до господарського суду, яким здійснюється провадження у справі про банкрутство, письмову заяву про визнання іноземного провадження, у рамках якого він був призначений, до прийняття цим судом рішення по суті (затвердження мирової угоди, плану санації, ліквідації). Заява про визнання іноземного провадження складається офіційною мовою держави, у якій здійснюється іноземне провадження у справі про банкрутство. До заяви додається її переклад українською мовою. До речі, всі документи іноземною мовою, що подаються до українського суду, повинні подаватися з перекладом українською мовою. Протягом наступних трьох днів суд повідомляє боржника про таку заяву і дає йому 30 днів на подання можливих заперечень проти поданої заяви. Визнання іноземної процедури банкрутства включає визнання судових рішень, прийнятих іноземним судом під час цього провадження, а також рішень щодо призначення, звільнення чи заміни іноземного арбітражного керуючого, рішень щодо перебігу іноземного провадження, його зупинення чи завершення. З дня подання заяви про визнання іноземного провадження суд за заявою керуючого вживає заходів щодо захисту активів боржника або інтересів кредиторів: здійснює заходи щодо забезпечення збору доказів або витребування інформації про активи, ділові операції, права, обов’язки або відповідальність боржника. Звичайно, заява про визнання іноземної процедури банкрутства може бути незадоволеною у випадках, передбачених міжнародними договорами України. Якщо міжнародними договорами України такі випадки не передбачені, у задоволенні заяви може бути відмовлено у разі, якщо:

• партнер рубрики

www.puhaipartnery.com.ua

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО

– рішення іноземного суду щодо відкриття іноземної процедури банкрутства згідно із законодавством держави, на території якої воно прийнято, не набрало законної сили; – сторона, стосовно якої відкрито іноземну процедуру банкрутства у справі про банкрутство, не була належним чином повідомлена про розгляд справи; – господарським судом України вже винесена ухвала щодо заяви про визнання іноземної процедури банкрутства на тих самих підставах, що набрала законної сили; – іноземна процедура банкрутства стосується боржника, створеного відповідно до законодавства України; – в Україні вже завершено провадження про банкрутство, щодо якого надійшла заява; – пропущено встановлений законодавством України строк пред’явлення рішення іноземного суду до виконання в Україні; – виконання рішення іноземного суду суперечить публічному порядку, суверенітету та основним принципам законодавства України. У разі ж відсутності вищеперелічених умов суд приймає ухвалу про визнання іноземної процедури банкрутства, після чого керуючий іноземною процедурою

Сергій Шкляр К.ю.н., адвокат, партнер-засновник АО Arzinger

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 528-3094

санації може подати заяву на наступні види судової допомоги: 1) зупинення провадження у справі про банкрутство або інші процесуальні дії стосовно активів, прав, зобов’язань або відповідальності боржника, за умови, що вжито всіх необхідних заходів щодо гарантії задоволення інтересів кредиторів в Україні; 2) зупинення права розпорядження будь-якими активами боржника;

вимог кредиторів, затвердженого у провадженні про банкрутство боржника, про що виноситься відповідна ухвала суду. Потрібно вказати, що при прийнятті рішення про надання допомоги, відмову в її наданні або припинення її надання господарський суд повинен пересвідчитися в тому, що не будуть порушені права власності та інші речові права кредиторів, а також інших заінтересованих осіб, включаючи боржника, що є досить поши-

«Визнання іноземної процедури банкрутства включає визнання судових рішень, прийнятих іноземним судом під час цього провадження, а також рішень щодо призначення, звільнення чи заміни іноземного арбітражного керуючого, рішень щодо перебігу іноземного провадження, його зупинення чи завершення» 3) продовження надання судової допомоги, що була надана відповідно до цього Закону; 4) надання додаткової судової допомоги відповідно до законодавства України або міжнародних договорів України. Надання судової допомоги припиняється з дня включення вимог кредиторів за іноземним провадженням до реєстру

18 січня 2013 р. набув чинності Закон «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №4212-VI (далі – Закон), яким Закон викладно в новій редакції. Слід відзначити, що Законом запроваджено дуже багато новел, зокрема: субсидіарну відповідальність засновників (учасників, акціонерів) боржника, або інших осіб, у тому числі керівника боржника, за зобов’язаннями боржника, у разі недостатності майна боржника, якщо банкрутство боржника відбулося з вини цих осіб. Враховуючи, що за старою редакцією Закону – за спрощеною процедурою банкрутства відсутнього боржника порушувалася більшість справ про банкрутство і відбувалось найбільше правопорушень у сфері оподаткуван-

реною практикою на теренах України. Стаття 134 Закону про банкрутство вказує: «Кредитор, який отримав часткове відшкодування за своєю вимогою в рамках іноземної процедури банкрутства, не може отримати відшкодування за тією самою вимогою в рамках провадження у справі про банкрутство, порушеного відповідно до цього Закону, стосовно того самого боржника до того часу,

ня, скасування процедури спрощеної ліквідації відсутнього боржника перешкоджатиме ухиленню боржників від виконання зобов’язань перед кредиторами і посилить відповідальність власників майна, органів управління та посадових осіб боржників. Відбулися суттєві зміни у статусі арбітражного керуючого, встановлена більш прозора процедура його призначення. Значно розширена компетенція підсудності по справах у спорах за участю боржника (у тому числі трудові та спори за участю органів влади). Оприлюднення відомостей у справі про банкрутство здійснюється на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, що дає можливість проінформувати якомога більше коло осіб, через глобальну систему Інтернет, а відтак і у

іноземних інвесторів з'явились шанси своєчасно дізнатись про порушення справи про банкрутство відносно боржника. Встановлення Законом чітких термінів процедури розпорядження майном боржника, повинно сприяти швидшому розгляду справи та виключення ситуацій затягування справ судами, з необґрунтованих причин. Новий Закон встановив можливість для кредиторів, які пропустили встановлений законом граничний термін, заявити до суду свої грошові вимоги до боржника, та ще багато інших важливих новел. Варто відзначити, що практика застосування господарськими судами Закону ще знаходиться у стані формування. Тому сподіваємось, що на практиці Закон досягне своєї мети, заради якої був прийнятий.

Україна, 2012–2013

281

 РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО: АНАЛІТИКА

поки відшкодування іншим кредиторам тієї самої черги буде в пропорційному відношенні меншим, ніж відшкодування, що вже отримане цим кредитором». Тому можна спостерігати і факт дотримання черговості у процедурі виплати боргів боржником. БАНКРУТСТВО ФІЗИЧНИХ ОСІБ Питання запровадження в Україні процедури банкрутства фізичних осіб вже неодноразово обговорювалося не тільки громадськими інститутами, але й на рівні державних органів. Так, протягом 2009–2010 років парламентом розглядався, але не знайшов підтримки, законопроект Валерія Писаренка («Про внесення змін до деяких законів України щодо банкрутства фізичної особи, реєстр. № 4273). На цей час у Верховній Раді України зареєстровано проект закону Миколи Катеринчука («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення порушення прав боржників та запровадження процедури банкрутства фізичної особи», реєстр. № 1145). Одними з основних аргументів необхідності впровадження в Україні механізму банкрутства фізичних осіб є наявність аналогічних процедур у багатьох розвинених країнах світу та відсутність у нашій країні ефективних процедур урегулювання проблемної заборгованості фізичних осіб перед банківськими установами. При цьому зазвичай наводиться позитивний досвід США, Німеччини, інших європейських країн. Однак, на думку фахівців, беручи до уваги позитивний досвід високорозвинених країн, необхідно враховувати й національні особливості: існування тіньової економіки, неподолані явища неофіційних доходів, практики використання законодавства України для уникнення виконання зобов’язань за кредитними договорами. Тут варто нагадати сумнозвісний приклад спроб запровадження в Харкові незаконного методу анулювання боргів фізичних осіб, які виникли із зобов’язань, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, через використання Закону

282

України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Цей метод був широко розрекламований Анатолієм Родзинським (гендиректор Консультаційного центру з питань банкрутства, м. Харків), який обіцяв фізособам-боржникам «швидке та недороге звільнення від боргів перед банками». І тільки одностайна позиція банків, вищих судових органів, а згодом і внесення змін до Закону про банкрутство (які унеможливили його використання для впровадження шахрайських схем з фізособами) припинили ці махінації. Таким чином, розглядаючи питання про впровадження в Україні інституту банкрутства фізичних осіб, необхідно одночасно враховувати й низку факторів, які мають вирішальну роль при прийнятті рішення про своєчасність впровадження Україною такої процедури. Насамперед це: 1. Значні додаткові витрати державного бюджету, зокрема на: – фінансування судової гілки влади. За підрахунками, для провадження справ з банкрутства фізичних осіб буде задіяний 171 штатний працівник суду, у тому числі суддів – 57; помічників суддів і секретарів судових засідань – 114 (за дослідженнями Центру комерційного права). Крім того, державі необхідно буде понести витрати на вирішення питання додаткових приміщень для організації роботи судового апарату, оргтехніки та ін.; – створення та забезпечення функціонування на державному рівні Реєстру фізичних осіб – банкрутів; – створення нового інституту адміністраторів (за аналогією з арбітражними керуючими в системі банкрутства юросіб), що потребує визначення регуляторного органу, організацію центрів навчання таких спеціалістів, їх сертифікацію, забезпечення контролю за їх діяльністю. 2. Вплив на банківську систему України: – ризик фінансової дестабілізації – станом на 01.04.2013 р. обсяг простро-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ченої заборгованості фізичних осіб перед банками складає майже 22 млрд. грн., що становить 14% від загального кредитного портфелю фізосіб, неповернення цих коштів у банківську систему призведе до низки негативних наслідків для банків; – зменшення обсягів кредитування населення – із введенням процедури банкрутства фізичної особи для банківської системи суттєво збільшаться ризики здійснення активних операцій із такими позичальниками, що матиме наслідком встановлення більш жорстких вимог до них та підвищення вартості грошових ресурсів; – зменшення інвестиційної привабливості банківського сектору України. 3. Наслідки для громадян у випадку впровадження процедури банкрутства фізичної особи: – обмеження в доступі до кредитних ресурсів банківських установ внаслідок зростання їх вартості та встановлення жорсткіших умов отримання кредиту, в т. ч. щодо надання додаткової застави, поруки тощо; – введення на законодавчому рівні певного строку для погашення заборгованості по кредиту (за прикладом Німеччини), протягом якого банкрут не матиме права придбавати нерухомість, транспорт, робити інші значні покупки; – введення ефективної, у короткі строки, з мінімальними затратами процедури реалізації всього майна банкрута (за винятком особистих речей) з ціллю максимального погашення вимог кредиторів. При цьому законодавство країн, в яких застосовуються процедури банкрутства фізосіб, допускає виселення боржника в орендоване приміщення з метою продажу його нерухомості для погашення боргів; – внесення інформації про особу до Реєстру фізичних осіб – банкрутів, що суттєво обмежить можливості цієї особи отримувати кредити, гарантії, виступати поручителем чи здійснювати інші значні фінансові операції. 4. Податкові неврегульованості Також необхідно враховувати, що

• партнер рубрики

www.puhaipartnery.com.ua

РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО

списання заборгованості фізичних осіб з балансів банківських установ супроводжується, як правило, спорами з податковими органами, оскільки у податківців виникають питання щодо віднесення банками сум списаної заборгованості на витрати, зменшення оподатковуваного прибутку банківської установи та відповідно зниження надходжень до держбюджету за цією статтею. Крім того, існують непоодинокі приклади тлумачення податковими органами списання заборгованості фізичних осіб як прощення їм боргу, що покладає на банківські установи як податкових агентів необхідність сплати податку з доходів фізосіб із сум «прощеної» заборгованості. Тому без одночасного вирішення всіх супутніх податкових питань розглядати доцільність впровадження інституту банкрутства фізичних осіб в Україні недоречно. 5. Необхідність посилення відповідальності за фіктивне банкрутство і супутні злочини Крім того, необхідно враховувати й особливості національного менталітету, адже запровадження інституту банкрутства фізичних осіб в Україні може призвести до масових зловживань, не тільки з боку недобросовісних позичальників: обов’язково з’являться спеціалізовані фірми, що займатимуться фіктивним банкрутством фізичних

Євген Кудляк Арбітражний керуючий Радник ЮФ Aleksey Pukha & Partners

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 528-3094

фізичних осіб в Україні неможливе без вирішення основних загальнодержавних проблем – забезпечення зростання економіки держави, подолання безробіття, детінізації доходів, підвищення рівня фінансової грамотності та відповідальності населення. При розробці такого 6. Детінізація доходів закону необхідно врахувати позитивний Ще одним аспектом, який має бути та негативний як власний досвід, так і вирішений до впровадження механізмів досвіди інших країн, вплив економічних, банкрутства фізичних осіб – це детініза- соціальних та правових факторів з метою осіб. Посиляться корупційні явища в судовій сфері. Тому одночасно із введенням нових механізмів, необхідно передбачити та посилити кримінальну відповідальність за здійснення злочинів у цій сфері.

«Одними з основних аргументів необхідності впровадження в Україні механізму банкрутства фізичних осіб є наявність аналогічних процедур у багатьох розвинених країнах світу та відсутність у нашій країні ефективних процедур урегулювання проблемної заборгованості фізичних осіб перед банківськими установами» ція доходів фізичних осіб. Адже не секрет, що в Україні не подолано явища зарплат «у конвертах», оформлення майна на третіх осіб, приховування інших доходів та неофіційного працевлаштування. За таких «сприятливих» для шахраїв умов процедура банкрутства буде масово використовуватися з метою ухилення від виплати кредитів, що не тільки може призвести до колапсу кредитування та значних втрат банків, а й негативно позначитися на добросовісному населенні країни. Отже, можна дійти висновку, що впровадження процедури банкрутства

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» насамперед з-поміж інших задовольняються вимоги кредиторів за договорами страхування. У разі визнання господарським судом страховика банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури всі договори страхування, укладені таким страховиком, за якими страховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рішення, припиняються, за окремими винятками. У цьому разі страхувальники за

прийняття найкращого варіанту саме для України. Насправді це лише невелика частина нововведень в законодавстві про банкрутство. Цікавим буде і процес публікації повідомлень про банкрутства на спеціальному сайті, оскільки іноземні кредитори не так часто читають «Урядовий кур’єр». З іншого боку, заслуговуватиме на увагу й процес підготовки арбітражних керуючих, які братимуть участь в іноземних процедурах банкрутства. Тож як складеться практика застосування норм – незабаром побачимо.

договорами страхування, дії яких припиняються, мають право вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премії пропорційно різниці між строком, на який був укладений договір страхування, і строком, протягом якого фактично діяв договір страхування. Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, мають право вимагати страхо-

ві виплати. Відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплати коштів потерпілим особам у разі банкрутства страховика за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ). Виконання обов’язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

Україна, 2012–2013

283

 РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО: ІНТЕРВ’Ю

Світові макрозміни та ринок юридичних послуг: що спільного? Саме наявність змін на законодавчому рівні та суспільних потрясінь стала стимулом для розвитку бізнесу й поштовхом для побудови нового фундаменту розвитку економіки ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Олексію, юридична компанія Aleksey Pukha & Partners є яскравим прикладом молодої команди юристів. Як організована робота у Вашому офісі? – Ринок юридичних послуг сам по собі є досить молодим. Це зумовлено об’єктивними факторами, серед яких можна відзначити: незначний вік незалежної України, початок формування нормативно-правової бази, вихід юридичної інтелігенції в широкі кола тощо. Під час формування юридичного бізнесу як такого старі та досвідчені гравці передають естафету молодим амбіційним учасникам ринку, що загалом не залежить від їхнього бажання, оскільки це зумовлено закономірностями розвитку суспільних ринкових відносин. Це як у спорті: є час для тренувань, поразок, перемог, отримання визнання, і заслуженого виходу зі спорту. Незважаючи на те, що юридична компанія Aleksey Pukha & Partners є представником молодої команди юристів, компанія вже має свою, тільки їй властиву історію. Робота в компанії побудована таким чином, щоб максимально враховувати побажання клієнта і досягати запланованого результату, а досвід 284

Олексій Пуха Керуючий партнер ЮФ Aleksey Pukha & Partners – Ідея – це найважливіший фактор наших попередників втілюється в нових у створенні будь-чого. Саме бажання підходах менеджменту. надавати юридичні послуги широкому 2009 рік був дуже важким як для колу осіб стало основою для перетвоюридичного бізнесу, так і для бізнесу в рення юридичної практики на повноцілому, але саме в цей час була створе- цінний організований процес, що на на компанія Aleksey Pukha & Partners. сьогодні дозволяє обслуговувати велиЩо цьому сприяло? ких і об’ємних за запитом клієнтів. Крім

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА БАНКРУТСТВО

того, не слід забувати про закони ринкової економіки, адже попит породжує пропозицію. А попит на якісні юридичні послуги завжди наявний. У той час, коли юридичний бізнес переживав не найкращі часи (скорочувалася кількість практик, юристів одних практик переводили до інших, від обслуговування відмовлялися великі компанії), юридична компанія Aleksey Pukha & Partners почала своє становлення. Дійсно, час був не найсприятливіший, але нам вдалося не тільки створити та об’єднати команду, але й заявити про себе як про рівноправного учасника юридичного ринку. Сьогодні до числа клієнтів компанії входять великі українські та іноземні компанії. Компанія спеціалізується на низці як основних, так і спеціальних практик, які постійно посилюються новими клієнтами і успішно завершеними справами. Компанія обслуговує клієнтів будівельного, автотранспортного, аграрного, фармацевтичного, міжнародного торговельного, страхового та інших секторів економіки. Упевнений, що компанію чекають великі успіхи. На Вашу думку, які фактори були визначальними в розвитку юридичного бізнесу в 2012–2013 роках? – Починаючи з 2008 року для всього сектору економіки як виду людської діяльності почалася нова ера. Зміна поколінь, перерозподіл світового капіталу – основна причина світових потрясінь. Слід пам’ятати: усе, що відбувається в світі, не проходить повз нас. На внутрішньому державному рівні це проявилося через системне реформування безлічі напрямків діяльності, а час для реформ був найвдаліший. Судова, кримінально-процесуальна, пенсійна, податкова реформи – це лише деякі зі сфер, яких торкнулася «рука государя». Тільки на прикладі судової реформи можна відзначити впровадження в життя важливих і нових норм. Це й прийняття Кримінального процесуального кодексу, Закону України «Про судовий збір», не організатор:

менш важливого Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», і внесення змін до Кримінального кодексу України в частині декриміналізації злочинів у сфері господарської діяльності, внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», а також внесення змін до основних процесуальних законодавчих актів України. Звичайно, це викликало колосальні потрясіння, що не можуть не позначитися на судовій практиці юридичних компаній. Саме за цей час судова практика компанії значно посилилася. Набирає обертів також і податкова практика. Незважаючи на падіння бізнес-активності, істотним стимулятором податкової практики стало прийняття Податкового кодексу України. Юридичні консультації в цій галузі користувалися попитом, оскільки пристосування бізнесу до нових правил було досить складним процесом. Це пов’язано не тільки зі зміною правового режиму регулювання податкових правил, а й з істотним збільшенням фіскального контролю бізнесу. Захист інтересів клієнтів як добросовісних платників податків є основним завданням, яке стоїть перед юристами Aleksey Pukha & Partners. Системні законодавчі зміни сприяли розвитку аграрної та фармацевтичної практики, практики банкрутства й реструктуризації. Хотілося б зауважити, що саме наявність змін на законодавчому рівні та суспільних потрясінь стала стимулом для розвитку бізнесу й поштовхом для побудови нового фундаменту розвитку економіки. Слід також констатувати, що найменшого розвитку зазнала інвестиційна діяльність. Інвестиційний клімат нині є не досить сприятливим. Попри законодавче покращення бізнес-привабливості, підняття України в світовому рейтингу на 18 позицій, усе це майже ніяк не відобразилося на реальних інвестиціях в українську економіку.

www.puhaipartnery.com.ua Телефон/факс: +380 (44) 528-3094

Наразі навіть стабілізація відтоку капіталу не дозволяє вкладати в українську економіку і сьогодні. Тому низка привабливих практик чекають свого клієнта. Вважаю, що саме географічне і геополітичне положення України стане сприятливим фактором для притоку інвестицій у країну. Саме цей чинник відіграє вирішальну роль у розвитку міжнародної торговельної практики, цінних паперів, злиття та поглинання, надасть поштовх для нових ідей. Ми спостерігаємо, як великі компанії входять у процедури банкрутства. Яке основне завдання юридичної компанії у справах про банкрутство? – Дійсно, безризиково завершувати бізнес чи його окрему частину – це складний процес, що потребує особливої уваги. Питання ліквідації і банкрутства досить складні як на організаційному, так і на юридичному рівні. Компанії можуть ліквідуватися та перебувати в стадії банкрутства по декілька років. Скарги до різних органів, робота з кредиторською та дебіторською заборгованістю, організаційні процеси, робота ліквідаційної комісії, робота з активами – це лише частина того, що чекає фірму. Основне завдання юридичної компанії – почути побажання клієнта, оцінити юридичні, фінансові та організаційні ризики. Достовірна юридична консультація юридичної компанії – це основа прийняття виваженого рішення клієнтом. Непоодинокими є випадки, коли, оцінивши всі ризики, клієнт приймає рішення продовжити працювати через реструктуризацію кредиторської заборгованості, і цьому сприяють певні фактори, адже колосальні потрясіння світової економіки змушують задуматися не тільки боржників, але й кредиторів, які також зацікавлені в отриманні коштів. Уміла робота з пасивом компанії – це також інструмент збереження ліквідності. На час банкрутства юридична компанія справді основним радником для власника бізнесу. Україна, 2012–2013

285

 СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС: АНАЛІТИКА

Рушійний закон судоустрою: в очікуванні досконалості Майже три роки минуло від ухвалення нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI (далі – Закон № 2453-VI), однак пристрасті навколо його положень досі не вщухають серед юридичної спільноти ✍ Тетяна Пашковська, «Юридична газета»

Прийнятий закон, звісно, радикально відрізняється від діючих раніше нормативно-правових документів, оскільки кодифікує та конкретизує чимало нормативно-правових актів у цій сфері: встановлює нові правила добору кандидатів на посаду суддів, змінює структуру та повноваження ВККС тощо. Утім, аналіз даного нормативноправового акта свідчить про те, що закон далеко не такий досконалий, як про це заявляють деякі представники судової влади. Аналіз документа дає можливість зробити досить неоднозначні висновки, а, на думку багатьох експертів, теоретична невідповідність Закону № 2453-VI конституційним засадам судової влади ускладнює його практичне застосування та може призвести до хаосу в судовій системі України. Насамперед варто відзначити, що ухвалений Закон одразу було піддано оцінці та відповідній критиці з боку міжнародних організацій. Так, зокрема, у спільному висновку щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи від № 588/2010 йдеться про те, що деякі норми Закону № 2453-VI відрізняються надмірною деталізацію, а сам документ у цілому включає положення, які не є необхідними та цілком можуть регулюватися підзаконними актами. Звісно ж, такі зауваження є доречними та варті уваги з боку законодавця. Утім, поза сумнівом, тут варто враховувати 286

українські реалії той факт, що сьогодні нерідко підзаконні акти частково чи повністю не відповідають закону. Таким чином, ухвалення деталізованих законів з «інструкцією» до виконання є вимушеною необхідністю. НАДМІРНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ВРЮ Проте це лише верхівка «айсберга» критики даного нормативно-правового акта, левова частка якої припадає на процесуальну частину. Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2453-VI звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які згідно із законом не є учасниками судового процесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. У цій частині міжнародні організації звернули увагу на те, що, імовірно, це положення означає недопустимість дій третіх осіб зі спробами вплинути на суд при вирішенні ним конкретної справи. Однак неабияке здивування тут викликає саме уточнення «якщо інше не передбачено законом», яким закінчується частина норми. При цьому міжнародні експерти зазначали, що «винятки в будь-якому разі повинні бути визначені в такий спосіб, щоб вони не підривали цей базовий принцип». Утім, з а три роки дії Закону № 2453-VI так нічого і не змінилося. Про це виразно свідчить також Закон України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998 № 22/98-ВР. Серед іншого, згідно зі ст. 25 цього документа у зв’язку з виконанням доручення член Вищої ради юстиції може витребувати закін-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

чені розглядом судові справи (їх копії), ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів і прокурорів. Таке повноваження ВРЮ залишається досить спірним: з одного боку, вона проводить розслідування щодо з’ясування підстав для звільнення судді, для чого їй необхідно ознайомитися з матеріалами судової справи, а з іншого – таке повноваження порушує загальний принцип неможливості впливу на суд. Таким чином, Законом № 2453-VI продовжується неконституційна практика розширення повноважень Вищої ради юстиції. Правовий статус Вищої ради юстиції визначено Основним Законом України, про що спеціально наголосив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 21 травня 2002 року № 9-рп у справі про Закон України «Про Вищу раду юстиції». З огляду на це, не відповідає Конституції України і положення статті 20 Закону № 2453-VI, яким передбачено, що голова місцевого суду, його заступник, голова апеляційного суду, його заступники, голова вищого спеціалізованого суду, його заступники призначаються на посади строком на п’ять років із числа суддів цього суду та звільняються з посад Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Стаття 131 Конституції України містить вичерпний перелік повноважень Вищої ради юстиції, до яких не віднесено призначення суддів на адміністративні посади.

• партнер рубрики СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

РОЗБІЖНОСТІ ТА КОЛІЗІЇ З-поміж іншого, експерти також звертають увагу ще на низку дискусійних положень, які викликають запитання. Так, стаття 26 Закону № 2453-VI передбачає, що в системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення. Утім, зазначені положення не узгоджуються з положеннями статті 27 Закону № 2453-VI, відповідно до яких апеляційні суди діють не лише як суди апеляційної інстанції, а й розглядають справи як суди першої інстанції. Викликають зауваження і положення статті 31 Закону № 2453-VI щодо видів і складу вищих спеціалізованих судів викликають такі зауваження. Так, у системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Однак такі положення не узгоджуються зі статтею 32 даного нормативно-правового акта, за якою вищий спеціалізований суд може розглядати справи і як суд першої, і як суд апеляційної інстанції. На відміну від попереднього Закону України «Про судоустрій України», Закон № 2453-VI не містить норми, яка б передбачала реальне існування суду присяжних, як це визначено Конституцією України. Зокрема, згідно з частиною другою статті 1 судову владу реалізують професійні судді та у визначених законом випадках народні засідателі й присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Водночас згідно з частиною першою статті 15 справи у судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, – колегією суддів, а також за участю народних засідателів і присяжних. Очевидно, що наведені положення потребують взаємоузгодження, а положення частини першої статті 15 мають організатор:

бути приведені у відповідність до статей 124 (народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних), 127 (правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні) і 129 (судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних) Конституції України. В іншому випадку гарантоване статтею 5 Конституції

www.kisilandpartners.com Телефон/факс: +380 (44) 581-7777

Верховного Суду України та чотири заступники Голови Верховного Суду України. Варто зауважити, що були також враховані рекомендації міжнародних фахівців щодо існування в Законі положення про теоретичну підготовку суддів у спеціалізованому юридичному вищому навчальному закладі 4 рівня акредитації та практичну підготовку в Національній школі суддів. Згідно із вне-

«Закон № 2453-VI містить численні юридично необґрунтовані положення, прогалини, внутрішні суперечності, що унеможливлює належне врегулювання ним правових засад судоустрою, статусу суддів та судочинства відповідно до Основного Закону України та міжнародних стандартів у сфері правосуддя» України право народу на безпосереднє здійснення правосуддя судом присяжних залишиться на рівні декларації, що унеможливить здійснення народом у законних формах дієвого контролю за владою. Поряд з цим, на думку міжнародних експертів, положення Закону № 2453-VI щодо автоматичного розподілу справ у чинній редакції не відповідає тим зауваженням, які надали міжнародні фахівці. Зокрема, особисту відповідальність за забезпечення дотримання процедури розподілу справ (у Законі «функціонування автоматизованої системи документообігу») покладено на керівника апарату суду всупереч думці про відповідальність у цій сфері голови суду. Також міжнародними експертами було розкритиковане і положення Закону № 2453-VI про недостатню кількість судів Верховного Суду України, яке на час прийняття Закону передбачало всього 20 суддів. Утім, це було враховано при внесенні змін до Закону № 2453-VI у жовтні 2011 р. Наразі, відповідно до ст. 39 Закону до складу Верховного Суду України входять 48 суддів, з числа яких обираються Голова Верховного Суду України, Перший заступник Голови

сеними змінами до Закону № 2453-VI сьогодні існує спеціальна підготовка на посаду судді, що включає теоретичне та практичне навчання за денною (очною) чи заочною формою, організація якої здійснюється НШСУ. Залишивши в чинному Законі положення про діяльність юридичних вищих навчальних закладів, які здійснюватимуть підготовку кандидатів на посаду судді (що, на думку експертів, несе в собі корупційну складову), законодавець підпорядкував це питання НШСУ, підконтрольній ВККС. Таким чином судова гілка влади контролюватиме весь процес підготовки майбутніх суддів поза впливом виконавчої влади. ПИТАННЯ ВСУ ВІДКРИТЕ Але, на жаль, випадки врахування зауважень та рекомендацій міжнародних правових організацій українським законодавцем можна з упевненістю віднести до поодиноких. Наприклад, і дотепер залишаються непоміченими зауваження міжнародних організацій стосовно повноважень ВСУ щодо розв’язання колізій у процесуальних питаннях розгляду судових справ. Як зазначено у спільному висновку щодо Закону України «Про судоустрій і статус Україна, 2012–2013

287

 СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС: АНАЛІТИКА

Міжнародні фахівці у своїх висновках акцентували увагу на незрозумілості відмови ВСУ в повноваженнях

суддів» Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань Ради Європи від № 588/2010 «створення трьох різних юрисдикцій, очолюваних трьома касаційними судами, незалежними один від одного, може призвести до численних та часто складних колізій юрисдикції». Арбітром у цій ситуації, на думку міжнародних експертів, міг виступити саме ВСУ. Утім, за словами експертів, юрисдикція ВСУ як касаційного суду обмежується питаннями застосування норм матеріального права. Також міжнародні фахівці у своїх висновках акцентували на незрозумілості «відмови ВСУ в повноваженнях стосовно процесуального права особи, якщо найбільше питань щодо справедливого судочинства (ст. 6 європейської конвенції з прав людини) стосуються саме процесуальних моментів». Фахівці 288

наголошують на необхідності існування ВСУ як суду, який дає прецедент на тлумачення закону «і в такий спосіб готує підґрунтя для однакового застосування закону всіма судами – навіть до того, як розбіжності виникають». Варто підкреслити, що це зауваження наразі дуже актуальне, адже нерідко касаційні суди в один день ухвалюють по ідентичних справах абсолютно протилежні рішення. Серед іншого, критиці також було піддано і положення щодо допуску вищими спеціалізованими судами заяви про перегляд судового рішення ВСУ зі змісту спільного висновку. Міжнародним експертам «залишається незрозумілим, яке правове обґрунтування того, що ВСУ не надано повноваження самостійного вирішення питання про прийнятність скарги». Такий механізм прийняття до розгляду скарги дуже обмежує право ВСУ переглянути рішення. Як підкрес-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

люється у висновку, «ВСУ має сам вирішувати питання про прийнятність скарг щодо колізій у тлумаченні між вищими спеціалізованими судами», в іншому випадку все вказує на перешкоджання ВСУ виконати свою конституційну функцію як найвищого органу судової влади. Варто відзначити, що одразу після прийняття Закону № 2453-VI у другому читанні та в цілому тодішній голова ВСУ Василь Онопенко надіслав лист на ім’я Президента України з низкою концептуальних зауважень і заперечень щодо деяких норм документа. Деякі зауваження та пропозиції таки були враховані, утім, частина з них так і залишилася непоміченою. Як йдеться у листі, аналіз змісту вказаного нормативно-правового акта свідчить про те, що ряд його концептуальних положень не відповідає визначеним Конституцією України основним засадам функціонування судової влади,

• партнер рубрики

www.kisilandpartners.com

СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

здійснення правосуддя, побудові судової системи, гарантіям незалежності суддів та права громадян на судовий захист. Також Закон № 2453-VI містить численні юридично необґрунтовані положення, прогалини, внутрішні суперечності, що унеможливлює належне врегулювання ним правових засад судоустрою, статусу суддів та судочинства відповідно до Основного Закону України та міжнародних стандартів у сфері правосуддя. Серед іншого, також було зазначено, що положення Закону № 2453-VI, які визначають роль та місце ВСУ в системі судової влади, не відповідають установленому статтею 125 Конституції України статусу ВСУ як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції. Верховний Суд України фактично позбавляється судових функцій (функцій судового органу), що суперечить приписам частини третьої статті 124, частини третьої статті 125 Конституції України, відповідно до яких судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції, а найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Натомість повноваження ВСУ як судового органу обмежуються переглядом справ з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї й тієї ж норми матері-

Андрій Кузнецов Партнер ЮФ «Антіка»

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 581-7777

ального права в подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом, а також переглядом справ у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом. Верховний Суд України позбавляється процесуальних можливостей виконувати свою конституційну функцію перегляду рішень нижчих

У своїх зауваженнях до проекту Закону № 2453-VI, надісланого Міністерством юстиції України до Венеціанської комісії для отримання висновку, один із провідних експертів Ради Європи доктор Стефан Гасс прямо зазначає: «Верховний Суд України в частині своїх юрисдикційних повноважень фактично знищується, що є унікальним явищем для європейського конституційного права». У зв’язку з цим знову

«Створення в Україні інстанційної системи з функціонуванням ВССУ хоча й мало би зменшити касаційне навантаження на ВСУ, однак тільки обмежило його функції щодо нагляду за здійсненням правосуддя судами загальної юрисдикції»

судів (у тому числі абсолютної більшості рішень вищих судів), взагалі перестає бути судовим органом. Такий підхід фактично передбачає визначення компетенції Верховного Суду України як судового органу щодо розгляду справ не законом, а судовим органом нижчого рівня, щодо законності рішення якого подано заяву. Крім того, це означає штучне вивершення вищих спеціалізованих судів над Верховним Судом України, що вочевидь не відповідає Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Останніми роками в Україні на нормативному рівні було продовжено обраний раніше курс на удосконалення процесуального законодавства та пошук оптимальних рішень у цій сфері. За таких умов варто відзначити позитивні зрушення в частині строків окремих судових процедур, зокрема, порушення провадження у справах, загальних строків розгляду справ тощо. У рамках загальних засад реформування процесуального законодавства суди вищих інстанцій наразі взяли курс на активну уніфікацію практики застосування норм матеріального права. Зокрема, пленуми вищих спеціалізованих судів при-

наголошується на необхідності створення триланкової системи судочинства шляхом приєднання вищих спеціалізованих судів до Верховного Суду України. РІЗНІ СУДОУСТРОЇ На думку багатьох експертів, теоретична невідповідність Закону № 2453-VI конституційним засадам судової влади ускладнює його практичне застосування та може призвести до хаосу в судовій системі України. Серед іншого, це стосується принципів судоустрою, закріплених Основним

ймають постанови та роз’яснюють питання застосування норм цілих інститутів права, як, наприклад, позовної давності, оренди, визнання правочинів недійсними, спадкування, земельних відносин, тощо. Звичайно, такі тенденції є позитивними, оскільки єдність підходів до вирішення конкретних питань не тільки сприяє правильному вирішенню спорів судами першої та апеляційної інстанцій, а й дозволяє потенційним учасникам судового процесу заздалегідь оцінити перспективи судового розгляду, чим забезпечується дотримання принципу правової визначеності. Що стосується категорій справ, які в останні роки розглядають суди,

то популярними залишаються спори про стягнення грошових коштів, зокрема, заборгованості за договорами, збитків тощо. За суб’єктним критерієм можна констатувати збільшення кількості спорів за участі держави. У частині організації здійснення правосуддя найбільш дискусійним питанням залишається правовий статус Верховного Суду України, зокрема, його повноваження, місце в системі судів і мета діяльності. Останнім часом знову жваво обговорюється питання повернення найвищому судовому органу широких повноважень контролю за здійсненням правосуддя та застосування норм права.

Україна, 2012–2013

289

 СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС: АНАЛІТИКА

Законом, які визначають компетенцію і процедуру діяльності окремих судів, тобто забезпечують правильну організацію та ефективне функціонування системи судів держави. Відповідно до ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Натомість, відповідно до ст. 17 Закону № 2453-VI система судів України побудована на принципах спеціалізації, територіальності та інстанційності. До речі, таке положення Закону № 2453-VI щодо побудови системи судів загальної юрисдикції та визначення місцезнаходження, територіальної юрисдикції і статусу суду за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2011 від 12.07.2011 р. Такі розбіжності викликають чимало дискусій серед фахівців відносно того, який же з підходів є найправильнішим та найефективнішим: конституційний чи запропонований Законом № 2453-VI. Розглядаючи принцип спеціалізації, варто відзначити, що в контексті судоустрою спеціалізація поділяється на «зовнішню» та «внутрішню». Так, зовнішня спеціалізація (юрисдикція) – це компетенція, розподілена між судами при розгляді справ і винесених по них обов’язкових рішень. При цьому враховуються особливості предмета судових справ та виду судочинства. Внутрішня спеціалізація – це розгляд окремими суддями певних категорій справ, віднесених до юрисдикції конкретного суду, або функціональний розподіл обов’язків між суддями одного суду, коли створюються спеціальні палати (цивільні, кримінальні, адміністративні, господарські). Принцип спеціалізації полягає в тому, що він забезпечує реалізацію права особи на справедливий розгляд своєї справи судом, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 р. та в Конституції України (Право на справедливий суд).

290

В Україні принцип спеціалізації можна звести до двох основних підходів, кожен з яких має певні переваги і недоліки. Зокрема, перший підхід передбачає, що система судів складається з судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів на чолі з вищими спеціалізованими судами. Очолює систему судів ВСУ. Переваги конституційного підходу полягають в тому, що відповідно до ст. 124 Конституції України судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. У свою чергу, спеціалізовані суди розглядають вузькоспеціалізовані справи, що зменшує процесуальне навантаження на суди загальної юрисдикції. Згідно з другим підходом система судів загальної юрисдикції складається з чітких спеціалізованих вертикалей (судів цивільної, кримінальної, адміністративної та господарської юрисдикцій), верхівка кожної з яких – Вищий спеціалізований суд. Завершує структуру спеціалізованих судів ВСУ. Указом Президента України «Про Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 12.08.2010 року № 810/2010, 1.10.2010 року було створено Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ). Підхід, втілений у новому Законі, мав на меті зробити систему судів логічною, зрозумілою і такою, що відповідає європейським правовим стандартам. Частково це вдалося, утім, поряд з цим існує і низка недоліків. Перш за все це економічна складова (створення такого органу, як ВССУ, потребує функціонування відповідної вертикалі судів, що подвоїть кількість існуючих місцевих і апеляційних судів) та невідповідність Основному Закону. СПІРНІ МЕЖІ Принцип територіальності спрямований на реалізацію законної вимоги щодо рівномірного поширення мережі судових органів всією територією держави та забезпечення територіального

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

розмежування компетенції однорідних судів, тобто визначення меж судового округу (визначеної законодавством частини території держави, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду). Дія принципу територіальності найбільшого значення набуває при визначенні мережі місцевих судів: вона має бути розгалуженою. Це надає кожній особі реальну змогу без значних затрат часу і коштів звернутися за захистом своїх прав до свого суду. Як наголошують експерти, сьогодні досить актуальним є питання, яким чином визначати територіальну юрисдикцію судів при їх утворенні: за критерієм адміністративно-територіального поділу чи за географічною ознакою? За критерієм адміністративно-територіального поділу судові округи співвідносяться з адміністративно-територіальними одиницями, на які поширюється їх юрисдикція. Це дозволяє визначити територіальну юрисдикцію – місцезнаходження і статус суду та забезпечує інформативність між судами. Утім, тут існує низка недоліків. Наприклад, ймовірність залежності судів від інших гілок влади, а також залежність територіальної кількості судів від адміністративнотериторіального устрою. За географічним критерієм, яким визначається територіальна юрисдикція при утворенні місцевих та апеляційних судів, враховується кількість населення та зручність транспортного сполучення. Перевагами цього виду розподілу юрисдикції є забезпечення реалізації права кожного на доступність правосуддя та незалежність судів від місцевого самоврядування. Але поряд з цим залишається невизначеність територіальної юрисдикції та втрата інформаційного зв’язку між судами. ПРИНЦИП ІНСТАНЦІЙНОСТІ Згідно зі ст. 17 Закону № 2453-VI серед принципів побудови системи судів України присутній і принцип інстанційності. Інстанційність – це процесуальні поняття, за допомогою яких у процесуальних кодифікованих актах визна-

• партнер рубрики

www.kisilandpartners.com

СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

чається порядок розгляду (перегляду) судових справ. Але значення та зміст цих термінів є настільки важливими при визначенні структури судової системи, що необхідно говорити про існування принципу інстанційності як одного з організаційних принципів судової влади й розглядати його у взаємодії з іншими принципами побудови судової системи. Основним завданням принципу інстанційності є забезпечення реалізації права особи на оскарження судового рішення в апеляційному та касаційному порядку (ст. 14 Закону № 2453-VI), шляхом створення інстанційної системи судів. Така система судів повинна виступати гарантом здійснення якісного правосуддя, тому, на думку експертів, при її побудові слід дотримуватися декількох вимог. По-перше, система судових інстанцій не повинна бути надто великою, таким чином вона стає доступною для учасників судового процесу і забезпечує швидкий і якісний розгляд судових справ. Наприклад, інстанційна система трьох рівнів: розгляд справи в місцевому суді (перша інстанція), апеляційному та касаційному суді. Щоправда, при цьому збільшується навантаження на суд касаційної інстанції через виконання функцій апеляційної і касаційної інстанцій одночасно при розгляді справ однакової юрисдикції.

Олена Штогрин Адвокат АК IMG Partnets

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 581-7777

Також система судових інстанцій повинна забезпечувати справедливість та законність судового рішення, винесеного судом у справі. Наприклад, інстанційна система чотирьох рівнів передбачає утворення додаткового вищого спеціалізованого судового органу з метою ліквідації подвійної касації. Але при цьому така система потребує великих затрат (організаційних, кадрових, фінансових тощо).

Ради Європи від 07.07.2010 № 588/2010, це неприпустимо і може призвести до руйнування системи судів загальної юрисдикції, якщо не внести зміни до Конституції.. Загалом, принципи українського судоустрою не тільки забезпечують побудову і діяльність системи судів, а й сприяють реалізації прав громадян при здійсненні правосуддя. Тому при їх реформуванні потрібно ґрунтовно

«Принципи українського судоустрою не тільки забезпечують побудову і діяльність системи судів, а й сприяють реалізації прав громадян при здійсненні правосуддя. Тому при їх реформуванні потрібно ґрунтовно вивчати досвід інших країн, послідовно інтегруючи його в конституційну систему України» Таким чином, на думку експертів, створення в Україні інстанційної системи з функціонуванням ВССУ хоча й мало би зменшити касаційне навантаження на ВСУ, однак тільки обмежило його функції щодо нагляду за здійсненням правосуддя судами загальної юрисдикції. Як зазначено у спільному висновку щодо Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Венеціанської комісії та Дирекції із співпраці Генеральної дирекції з прав людини та правових питань

Питання про розмежування повноважень між Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом з розгляду цивільних та кримінальних справ є надзвичайно актуальним та гостро стоїть у нашому суспільстві. Верховний Суд України сьогодні нагадує монаршу особу, яка є символом держави, проте в силу своїх обмежених повноважень на управлінські процеси в ній майже не впливає. Так і найвища судова інстанція в Україні – є символом правосуддя, однак вплив на його забезпечення та здійснення в країні має обмежений. Для того щоб чітко розмежувати повноваження Верховного Суду та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних

вивчати досвід інших країн, послідовно інтегруючи його в конституційну систему України. Натомість, наявні прогалини неузгодження окремих норм, завантаженість та складність у побудові законодавчих актів дають підстави для поширення та укріплення корупційних схем у судовій владі. Тож залишається лише сподіватися, що в подальшому зміни до законодавства унеможливлять усі вказані негативні моменти.

справ, необхідно розуміти функціональне призначення кожного з них. З тими повноваженнями, які нині має Верховний Суд України за Законом України «Про судоустрій і статус суддів», він не може реалізувати свою головну функцію щодо забезпечення єдності судової практики в країні. Зазначене зумовлює виникнення суперечливих висновків, правових позицій ВГСУ, ВАСУ та ВССЦКС, що безумовно негативно впливає на правову свідомість суспільства та правову поведінку суб’єктів правовідносин. Тож, на мою думку, Верховному Суду України необхідно повернути його повноваження хоча б частково. Саме Верховний Суд України має вирішувати питання про проваджен-

ня у справах, які за законом розглядаються у ньому в порядку перегляду, на основі прямого звернення сторін до Верховного Суду, а не на основі рішень про допуск вищих спеціалізованих судів, як це передбачено нині, оскільки неможливість звернутися до найвищої судової інстанції в окремих ситуаціях призводить до очевидного порушення прав людини. Верховний Суд України має бути єдиним центром, що забезпечує єдність судової практики і може надавати судам роз’яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики. Лише у такому випадку вдасться досягти консолідації та забезпечити дотримання принципу верховенства права у країні.

Україна, 2012–2013

291

 СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС: АНАЛІТИКА

Принцип правової впевненості – складова права на справедливий судовий розгляд Відповідно до Конвенції про захист прав людини, верховенство права визнається частиною спільної спадщини держав, що брали участь у створенні Конвенції. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який може розглядатися як у широкому розумінні, так і у вузькому – процесуальному ПЕРЕГЛЯД НЕМОЖЛИВИЙ! У процесуальному праві – правова визначеність полягає у неприпустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Згідно з цим принципом, жодна зі сторін не може вимагати перегляду остаточного рішення, що набрало законної сили, тільки з метою проведення повторного слухання та отримання нової постанови. Повноваження суду вищих інстанцій з перегляду справи має здійснюватися для виправлення судових помилок, неправильного здійснення правосуддя, а не перегляду по суті. Перегляд не може вважатися прихованою формою оскарження, водночас як лише можлива наявність двох точок зору з одного питання не може бути підставою для перегляду. Відхилення від цього принципу виправдані тільки тоді, коли є обов’язковими в силу обставин істотного і непереборного характеру. Стаття 6 Конвенції та протоколи до неї припускають як складову права на справедливий судовий розгляд можливість виправлення помилкових судових актів, однак лише з урахуванням дії принципу правової визначеності відносно правового статусу громадянина. Виходячи з неприпустимості повторного розгляду справи, що завершився прийняттям остаточного судового акта, Європейський суд з прав людини визнає можливість скасування судового рішен292

ня, що набрало законної сили, лише у виняткових випадках (постанова від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумереску (Brumarescu) проти Румунії»). Дана позиція отримала розвиток у постанові Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Рябих проти Росії», з якої випливає, що використання повноваження суду вищої інстанції з перегляду справи з метою виправлення судових помилок не може бути прихованою формою ординарного оскарження, а одна лише наявність різних точок зору по даній справі – підставою для її перегляду. Показовим у світлі порушення державою Україна цього принципу стало рішення Європейського суду з прав людини у справі «Совтрансавто проти України», прийняте ще в 2002 році. Саме в цьому рішенні акцентувалася увага на тому, що судова система, яка дозволяє головам судів та органам прокуратури опротестовувати судові рішення, що набрали законної сили, не може відповідати принципу правової визначеності. Подібні повноваження мають дискреційний характер, у результаті чого остаточне рішення могло б бути поставлене під сумнів нескінченно. Україні знадобилося практично десять років для того, щоб внести відповідні зміни до процесуального законодавства. Сьогодні у цивільному, господарському та адміністративному процесуальних кодексах дійсно встановлені граничні терміни

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Анна Огренчук Керуючий партнер ЮГ LCF для подання апеляційної та касаційних скарг (не більше одного року з моменту прийняття оскаржуваного рішення). Термін для подання заяв за нововиявленими обставинами обмежений трьома роками, крім того, скасована процедура протесту. Однак, органи прокуратури, як і раніше, мають право на будь-якій стадії процесу вступити у справу та оскаржити рішення суду шляхом подачі апеляційної, касаційної скарг, або ж заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. Існування такого повноваження не може гарантувати сторонам, що рішення, розглянуте судами всіх інстанцій, включно із вищою, матиме статус остаточного. Для прокуратури не складно вступити в будь-який процес, адже виходячи зі сформованої практики достатнім обґрунтуванням для цього є просто констатація факту порушення інтересів держави. Відсутність чітких критеріїв допуску прокурора до справи призводить до значних зловживань з боку прокуратури

• партнер рубрики СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

і не дозволяє говорити про дотримання нено так само й у майбутньому, виключає принципу правової визначеності. дотримання в Україні принципу правової визначеності. ПЕРЕДБАЧУВАНІ ПРИПИСИ У більш широкому розумінні принцип ПРОТИЛЕЖНІ РІШЕННЯ правової визначеності також полягає у Поняття правової визначеності також передбачуваності правових приписів. охоплює однакове тлумачення в судовій Згідно з позицією Європейського суду практиці, єдність судової практики. Під прогнозованістю результатів з прав людини, закон повинен відповідати встановленому Конвенцією стандар- своїх дій мається на увазі, що при виріту, який вимагає, щоб законодавчі норми шенні спору дії правозастосовного органу були сформульовані з достатньою чіткістю будуть також прогнозовані й не змінюі дозволяли особі передбачати, вдаючись у ватимуться від випадку до випадку, від разі необхідності до юридичної допомоги, з області до області. Європейський суд якими наслідками можуть бути пов’язані ті неодноразово оцінював національну чи інші її дії (постанови від 26 квітня 1979 судову практику: для сумісності судового року у справі «Санді Таймс» (Sunday Times) тлумачення до вимог Конвенції необхідно, проти Об’єднаного Королівства (№ 1)» щоб його результати відповідали природі (пункт 49), від 31 липня 2000 року у справі порушення, а рішення суду були розумно «Йечіус (Jecius) проти Литви» (пункт 56). передбачувані («S.W. проти Об’єднаного Правова визначеність необхідна для Королівства» – 1995 рік, «Коккінакіс проти того, щоб учасники правовідносин могли Греції» – 1993 рік ). У своєму рішенні у справі «Совтранcв розумних межах передбачати наслідки своєї поведінки та бути впевненими в авто проти України» Європейський суд незмінності свого офіційно визнаного зауважив, що «не може не висловити своїх статусу, набутих прав і обов’язків. сумнівів щодо різних підходів, іноді суперУ цьому контексті зазначу, на мій ечливих, у застосуванні і тлумаченні внупогляд, одну з істотних проблем – право трішнього права українськими судовими органів прокуратури оскаржувати цивіль- інстанціями». Сьогодні абсолютно різна практика но-правові договори, де однією із сторін виступає державний орган або підприєм- правозастосування однієї і тієї ж норми ство з часткою державної власності, прак- права є однією з головних проблем для тично без застосування строків позовної всіх учасників процесу. Як свідчить реєстр давності. Якщо в існуючих процесах, згідно судових рішень, в одного й того ж судді за зі змінами, прокурор обмежений загальни- схожих предметів спору і обґрунтувань ми термінами для всіх учасників процесу, можуть бути абсолютно протилежні рішенто при подачі позову його права практично ня. Особливо це характерно для правозасбезмежні. У моїй практиці – безліч спорів тосування такого інституту, як «нікчемні про визнання недійсними або неукладе- угоди» у податкових спорах та інституту ними договорів або рішень органів дер- «добросовісного набувача». жавної влади п’ятнадцятирічної давності. Думка Верховного Суду України (далі – При цьому, обґрунтовуючи пропуск строку ВСУ) щодо правозастосування норм є позовної давності, прокурори посилають- обов’язковою для всіх суб’єктів, проте в ся на те, що тільки зараз були проведені силу обмеженості повноважень ВСУ з перевірки відповідного держоргану та допуску справ до слухання, дуже небагато виявлені порушення. Причому факт дій- правових норм одержують приписи щодо сного виконання договору або рішення не правильного застосування. Узагальнена впливає на зазначені ситуації. Прикладами практика спеціалізованих судів має тільки таких спорів можуть бути справи готелю рекомендаційний характер і не відповідає «Дніпро», готелю «Україна» і т. д. вимозі своєчасності. Причому зміни судової Ризик раптового перегляду вже устале- практики у багатьох випадках розглядаютьних правовідносин, невпевненість у тому, ся як нововиявлені обставини і слугують підщо сьогодні законну поведінку буде розці- ставою для перегляду остаточного рішення. організатор:

www.kisilandpartners.com Телефон/факс: +380 (44) 581-7777

Хоча виходячи з практики Європейського суду втручання держави має бути пропорційним соціально виправданій законній меті, а одна тільки його зацікавленість в однаковому застосуванні закону не повинна призводити до ретроспективного перегляду (постанови від 18 листопада 2004 року у справі «Праведна проти Росії», від 13 жовтня 2005 року у справі «Васильєв проти Росії», від 13 квітня 2006 року у справі «Сухобокость проти Росії», від 18 січня 2007 року у справі «Булгакова проти Росії», від 19 липня 2007 року у справі «Кондрашина проти Росії»). Таким чином, скасування судового рішення у зв’язку зі зміною найвищим судовим органом тлумачення покладених в його основу норм права уже після прийняття даного рішення, якщо воно призводить до погіршення правового становища громадянина, встановленого судовим рішенням, розглядається Європейським судом з прав людини (незалежно від застосованої процедури скасування) як несумісне з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а критерієм її правомірності визнається спрямованість на захист набутого статусу громадянина або об’єднання громадян як завідомо більш слабкої сторони у відносинах з державою, що забезпечує дію принципу правової визначеності відносно правового статусу громадянина. Підсумовуючи викладене вище, можу зробити висновок, що основні проблеми застосування принципу правової визначеності в Україні пов’язані з непослідовністю, суперечливістю та недостатньою чіткістю законодавчих норм, відсутністю однакової практики їх застосування і неоднозначністю статусу прокуратури в судових процесах. Якщо дві останні проблеми можуть бути вирішені найближчим часом шляхом внесення відповідних змін до процесуальних актів, то проблема суперечливості та непослідовності правових норм є комплексною для системи українського законодавства. Для її вирішення необхідна не лише робота над його удосконаленням, а також і політична воля законодавця для прийняття необхідних змін. Україна, 2012–2013

293

 СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС: ІНТЕРВ’Ю

Непоодинокі випадки, коли складовою частиною рейдерських атак є суди та судді Активність у сфері вирішення судових спорів показує зростання, у звязку з тенденцією наповнення бюджету податковими та митними органами ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пане Олексію, як би Ви прокоментували останні тенденції судової практики в нашій країні? – Ми відзначаємо декілька основних тенденцій. По-перше, продовження розвитку судової системи з точки зору дещо зміненого процесуального законодавства. На сьогодні чітко відрізняються поняття адміністративного та господарських процесів. Закладено таку доктрину, що суб’єкт владних повноважень тільки в тому випадку звільняється від відповідальності, якщо доведе, що в його діях не було, власне, самого порушення, тобто він законно вчинив певні дії або ж була законною бездіяльність. Приватній особі достатньо звернутись до суду з заявою, що порушені її права суб’єктом владних повноважень, і вже завдання суду примусити суб’єкт владних повноважень довести свою правомірність. Інакше – такий позов має бути задоволено. Проте, на жаль, адміністративне судочинство не стало захисником приватних осіб, що можна пов’язати з певними політичними та економічними факторами. Зокрема, з тенденцією поповнення бюджету, за якої всі державні органи налаштовані на отримання коштів для збільшення бюджету. Зокрема, податкові та митні органи, які в першу чергу відповідають за збір коштів. На жаль не всі 294

Олексій Резніков Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні адміністративні суди під час виникнення адміністративного спору між приватною особою та суб’єктом публічного права стають на захист прав та інтересів приватних осіб, а точніше на захист інтересів законності. Доволі часто суд у таких справах виносить рішення на користь держави. Інший тренд – це зменшення кількості корпоративних конфліктів, які мали ознаки рейдерства, тобто злочинного, противправного поглинання. Це пов’язано в

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

першу чергу з фінансово-економічною кризою 2008 року, яка призвела до загального зменшення активності бізнесу та знеціненню активів. Хоча, на сьогодні цей метод залишається простим і популярним шляхом захоплення або перерозподілу власності. Непоодинокі випадки, коли складовою частиною рейдерських атак є суди та судді. Класичним прикладом є історія з універмагом «Україна», захист інтересів

• партнер рубрики СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

законних власників якого здійснює наше Бюро. Переважно всі незаконні ухвали, завдяки яким рейдери, що тримали оборону на цьому об’єкті, не давали законному акціонеру, що володіє 93% акцій, ввести нове правління та взяти під контроль товариство. Все робилося саме незаконними позовними вимогами особи за довіреністю. Буквально за 30 хвилин з моменту подання позовної заяви вже народжувалась ухвала не тільки про порушення провадження по справі, а й про заборону виконання рішення зборів акціонерів. Це абсолютний нонсенс, і таких ухвал дуже багато. Зрозуміло, що були подані скарги до Вищої ради юстиції. Можна стверджувати, що це було однозначне використання суддівського корпусу заради рейдерської атаки. На разі, підприємство повністю під контролем законних акціонерів з новим складом Правління та Спостережною Радою, бізнес нормально функціонує. Саме такі випадки говорять про важливість ролі державних органів, які повинні забезпечувати захист інтересів інвесторів для покращення інвестиційного клімату держави. Які судові спори є найбільш поширені в Україні? Відомо, що нещодавно поширеними були податкові та митні спори. Як на сьогодні складається практика? – Я б сказав, що названа Вами тенденція зберігається, оскільки на сьогодні досить активно працює новостворений орган Міністерство доходів та зборів, головною метою якого є збір коштів до державного бюджету. Іншим популярним видом спорів є корпоративні конфлікти. Вони залишаються, оскільки для розвитку компаній необхідні нові джерела фінансування, дешевих в Україні немає, дорогі ж гроші не дозволяють розвивати бізнес, а бізнес партнери не можуть домовитися між собою, що стає причиною «бізнесрозлучень». Виключенням можуть бути такі галузі як агробізнес, тому що він є інвестиційно привабливим для заходу, а отже сюди вкладаються гроші аграрними організатор:

компаніями, або ж українські бізнесмени знаходять гроші на заході і мають можливість забезпечувати вирощування певних культур або ж їх переробку. Окрім того, бізнес, який пов'язаний з альтернативною енергетикою на разі має певні доходи. Решта бізнесу, можливо, і була б прибутковою, якби бізнесмени мали доступ до «дешевих грошей», яких в Україні немає, оскільки банки не дають «дешевих грошей», а захід не довіряє нашому бізнесу Також останнім часом у нашій практиці чимало справ, пов’язаних з поширенням неправдивої інформації у ЗМІ, так звані дифамаційні справи. Доволі часто, справа навіть не доходить до судового розгляду, оскільки ще на етапі перемовин з виданням ми попереджуємо про наслідки позову до суду. У результаті, видання проводить додаткове журналістське розслідування, доходить висновків щодо результатів перевірки та публікує спростування. Ще одна тенденція, яка триває 2-й або навіть 3-й рік поспіль – це зростання кількості розлучень з розподілом майна і визначення місця проживання дітей. Тобто, розвивається практика сімейного права. Як оцінюєте технічне забезпечення наших судів? – Уже є можливість не тільки доступу до реєстру судових рішень, а й отримання СМС-повідомлення щодо ходу справи, навіть відкриваєш власну веб-сторінку, яка допомагає в роботі. Наші молодші юристи вже повідкривали собі сторінки на спеціальних судових порталах, щоб слідкувати за ходом справи та отримувати інформацію. Не так жваво як на заході, але технічне забезпечення поступово покращується і особисто у мене претензій щодо цього на разі немає. Якими справами Ви можете поділитись стосовно інтересів клієнта? – Значна справа, яку ми вели останнім часом вели – це «Універмаг Україна», оскільки вона охоплювала багато судових спорів. Також нещодавно був цікавий позов колишнього працівника банку, до речі,

www.kisilandpartners.com Телефон/факс: +380 (44) 581-7777

юриста, який використав доступ до конфіденційних документів, намагаючись отримати від свого роботодавця суму близько 2,5 млн доларів. Для банку було принципово відстояти свою позицію, оскільки на його думку розрахунок з топ-менеджментом був справедливий. Суд нас почув і позовні вимоги колишнього працівника були відхилені абсолютно. Я не хочу називати ні імен, ні назв, оскільки ми пройшли тільки першу інстанцію. У майбутньому, по завершенні цієї справи її можна буде зробити публічною, щоб банкіри бачили, які угоди вони підписують, та які є ризики. На сьогодні багато справ, пов’язаних із ситуацією, що склалась на Кіпрі через експропріацію грошей, яка визнана з точки зору законодавства Кіпру законною. Це відлуння дійшло і до України, де в судах законно чи незаконно, з порушенням права чи без такого порушення намагаються застосувати різні методи, щоб отримати рішення, пов’язане з відшкодуванням грошей, або ж якісь права на майно, що належить кіпріотським банкам. І знову – не можу називати імен, але ми беремо участь у декількох таких справах. Ці cross border litigation справи мають дуже багато нюансів, оскільки ведення справи проходить у декількох юрисдикціях відразу, тому потрібно тримати руку на пульсі і дивитись, які процеси відбуваються в Україні, Росії, Польщі, на Кіпрі. Перевагою нашої команди є і те, що ми можемо ділитись досвідом наших колег, які ведуть міжнародні арбітражні справи. Ви колись казали, що майбутнє за «бутіковими» компаніями. Не змінили своєї думки? – Думаю, що для бутікових компаній є свій ринок, своя ніша. Я досить довго працював у бутіковій компанії, де був партнером та співвласником з 1997 по 2006 рік. Нас все влаштовувало, але ми зрозуміли, що виклики ринку дають нам можливості більше заробляти і робити більше цікавої роботи. Наш приклад показує, , що поділитися – означає виграти, бо, якщо ми «ділимось» клієнтами з іншими практиками у межах фірми, у результаті виграють усі. Україна, 2012–2013

295

 СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС: ІНТЕРВ’Ю

Смерть і податки неминучі, тому завжди є про що сперечатися Сьогодні юридична спільнота неабияк розчарована судовою системою України. Утім, попри існуючі проблеми, юридичні фірми шукають шляхи їх вирішення та напрацьовують досвід , орієнтуючись на розвиток судової практики ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Бізнес-середовище розчароване ефективністю правосуддя в Україні. Які перспективи цього інституту? Чи є альтернатива? Що можна змінити? Один з напрямів Вашої судової практики – застосування заходів, що дозволяють стягнути «безнадійну заборгованість». Що це за заходи, якщо не секрет? – Я не є автором цих заходів, і тим більше не належу до прихильників їх активного застосування, однак у нашій практиці виникали ситуації, коли допомогти клієнтові іншим способом було вже неможливо. Йдеться про боротьбу із шахраями в господарській сфері, особами, які навмисне не виконують свої зобов’язання. На жаль, культура ведення бізнесу в Україні перебуває поки ще на невисокому рівні, і деякі підприємці користуються, по-перше, довірою контрагента, а, по-друге, можливістю швидко й без витрат вийти з бізнесу, по суті, покинувши підприємство з боргами. Саме такі випадки спонукують нас іти на надзвичайні заходи й переносити боротьбу з площини господарських відносин у сферу карного переслідування. У нас є ціла низка справ, в яких, незважаючи на відсутність у боржника майна, закриття його підприємства або закінчення строків позовної давності, вдава296

Віталій Бобриньов Адвокат, керуючий партнер ЮФ Pragnum лося стягнути заборгованість за рахунок особистого майна власника або керівника бізнесу шляхом притягнення їх до кримінальної відповідальності. На жаль, констатую, що зазначені заходи застосовувалися не тільки до «випадкових» людей на ринку, але й до компаній з певною репутацією, що займали високі позиції та були в усіх на слуху.

– Скажу більше, за «умілого» структурування бізнесу реальне виконання судових рішень може бути взагалі неможливим. І таким структуруванням займається більшість юридичних фірм в Україні. Проблема в тому, що існує безліч юридичних механізмів, які дозволяють ухилитися від відповідальності. Їхнє застосування, у зв’язку з умовною легальністю, перебуває за межами права й відноситься, скоріше, Чому, на Вашу думку, реальне до етики ведення бізнесу. Можна довести виконання судових рішень є однією з до досконалості роботу виконавчої служнайгостріших проблем вітчизняного би, але якщо людина свідомо не хоче пласудочинства? тити, вона не заплатить.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

На мій погляд, ця проблема носить тимчасовий характер, її потрібно просто перерости. На усталеному розвиненому ринку, де історія гравців налічує десятиліття, судові рішення виконуються значно ефективніше. Крім того, сам по собі розвиток ринку змушує компанії дедалі частіше задіювати позасудове вирішення спорів або взагалі вирішувати проблему шляхом мирної домовленості. Останнім часом в юридичних колах багато говорять про згортання судової практики. Начебто клієнт шукає альтернативних видів вирішення спорів, оскільки доводити справу до суду в Україні не рентабельно. А яка Ваша думка щодо цього? – Передача справи на розгляд до суду – надзвичайний захід за всіх часів і у всіх країнах, ми тут не виняток. Не тільки клієнт, а й юрист роблять усе можливе, щоб не доводити справу до суду. Якщо в Україні значущість судочинства знижується за рахунок залежності судів і корупції, то в розвинених країнах бар’єр створює високий рівень офіційних судових витрат і, зокрема, дорожнеча юридичних послуг. Як Ви вважаєте, чи доречно розвиватися у напрямку досудового врегулювання спорів? Дехто з юристів із сумнівом дивиться на альтернативу судам. Ви з ними згодні? – На мій погляд, кращий спосіб досудового врегулювання спору – це його попередження. Залучення в бізнес клієнта досвідченого юриста дозволяє звести до мінімуму ймовірність виникнення конфлікту. Превентивна робота повинна вестися ще на тому етапі, коли про спір ніхто не думає. Із приводу альтернативи судам можна багато дискутувати, відчайдушність підприємців через тотальну корупцію дійсно змушує шукати інші механізми розв’язання конфліктів. Однак, я хотів би подивитися на запитання з позиції практики й конкретних організатор:

випадків. Щоразу, коли до мене приходить клієнт із завданням супроводити судовий спір, обговорюю з ним усі можливі варіанти позасудового врегулювання, розповідаю про їхні переваги й недоліки. Утім, я повинен визнати, що статистика відмов клієнтів від суду

www.kisilandpartners.com Телефон/факс: +380 (44) 581-7777

сусідів, то принаймні половина таких спорів буде вирішуватися, не доходячи до суду. З погляду клієнта, до основних проблем податкових спорів відносяться, по-перше, залежність судів і їх орієнтування на наповнення бюджету, по-друге,

«За «умілого» структурування бізнесу реальне виконання судових рішень може бути взагалі неможливим. І таким структуруванням займається більшість юридичних фірм в Україні» вкрай низка, не більш ніж один випадок з десяти. Якщо опонент не готовий домовлятися, і ми маємо непогану перспективу виконання рішення суду, спору не уникнути. Корупційний фактор у такому випадку розглядається клієнтом як один з ризиків, що неминуче присутні в будь-якому спорі. Таким чином, реальної альтернативи судам на сьогодні не існує. Існує думка, що компанії, які не згортатимуть судову практику, покладатимуть свої надії на податкові спори. Проте досвідчені юристи у цій галузі кажуть про нездорове зростання практики і про те, що клієнти починають думати, як запобігти спору, замість того, щоб доводити справу до суду. Як вважаєте, чи податкові спори можуть втратити свою актуальність найближчим часом? – Зростання практики податкових спорів є природньою реакцією бізнесу на шаблонні дії податкових органів і абсолютно неефективну систему так званого досудового врегулювання спорів у вищих податкових інстанціях. Спори про визнання операцій безтоварними дійсно носять тимчасовий характер, їх стане значно менше, однак я не впевнений у тому, що фантазія податківців на цьому скінчиться. Серйозно вплинути на кількість судових спорів у сфері податків може підвищення ефективності адміністративного оскарження. Якщо ми підемо шляхом наших більш розвинених

тривалість процесу оскарження (рік і більше). Однак, незважаючи на ці витрати, аналізуючи сьогоднішню статистику продуктивності податкових спорів, повинен констатувати факт: судитися з податкової рентабельно, а отже, потрібно. У яких напрямках Ви вважаєте за потрібне розвивати юридичну компанію Pragnum у 2013–2014 роках? Чи плануєте Ви згортання/поглиблення судової практики? – У планах на найближчий рік – розвиток практик інтелектуальної власності й супроводу інвестицій. Я можу відзначити певну активність клієнтів у цих напрямках. Мені дуже цікава сфера авторського права, я бачу велике майбутнє цього напряму. Минулий рік був для нас дуже продуктивним у частині супроводу інвестиційних проектів, що досить неочікувано на тлі загального зниження інвестиційної активності в Україні. Ми супроводжували проекти іноземних інвесторів у сфері небанківського іпотечного кредитування, мікрокредитування, розробки й тестування програмного забезпечення, інтернет-торгівлі тощо. Судова практика є профільною для нас, тому ми орієнтовані тільки на її розвиток. У цілому за минулий рік ми сформували вагомий портфель успішно завершених справ. Не приховую, ми використовуємо в інтересах клієнтів різні процесуальні хитрощі, але з гордістю можу відзначити, що справи виграні самотужки, без залучення адмінресурсу. Україна, 2012–2013

297

 СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС: ІНТЕРВ’Ю

Бізнес живе у стані постійних перевірок На практиці ситуація складається так, що спочатку ми маємо рішення, які суперечать одне одному, а потім, при накопиченні критичної маси, вживаємо заходів реагування. Проте неможливо, не зазначити як одну з головних причин наявності цієї проблеми стан системи правосуддя в Україні. Більшість важливих рішень приймається з огляду на політичні «тренди», під впливом адміністративного ресурсу ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Пані Ларисо, тенденції минулих років у судовій практиці свідчили про збільшення кількості справ у галузі податкового, митного, а також кримінального права. Як загалом Ви можете охарактеризувати ситуацію, що склалася на сьогодні? – У 2012–2013 роках також спостерігається зростання кількості судових спорів у галузі податкового та митного права. Така тенденція пов’язана з тим, що бізнес живе у стані постійних перевірок і в більшості випадків отримує незаконні рішення державних органів. Адміністративне оскарження рішень не дає результату, і суб’єкти господарювання вимушені захищати свої інтереси в судовому порядку. Особливо багато податкових спорів в останньому році було пов’язано з донарахуванням податків за операціями з «недобросовісними» контрагентами, які не сплачували податки або незакон298

Лариса Побережнюк Партнер ПГ «Павленко і Побережнюк» но здійснювали господарську діяльність. Також минулий рік ознаменувався низкою перевірок, які раніше не проводилися настільки масово, таких як, наприклад, перевірки органів Державної екологічної інспекції, після проведення яких зазвичай застосовувалися штрафні санкції або виносилися приписи та за позовами прокуратури ініціювалося стягнення збитків,

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

спричинених державі. У цілому з нашої практики майже всі рішення державних органів у тій чи інший галузі приймалися без належних підстав та в подальшому були визнані в судовому порядку незаконними. Слід відзначити загальну тенденцію збільшення спорів з державними органами та зменшення – між суб’єктами господарювання.

• партнер рубрики СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

Які найскладніші судові процеси, що можна вважати візитівкою практики ПГ «Павленко і Побережнюк», Ви можете назвати? – Кожна судова справа, яку ми супроводжуємо, має для нас важливе значення, до кожної ми ставимося як до своєї власної. Головне завдання нашої компанії – розробити максимально ефективну стратегію захисту інтересів клієнтів. При цьому враховується багато факторів, таких як найкоротші строки, наявність шляхів вирішення ситуації в позасудового порядку, спосіб та можливість виконання судового рішення. Серед вагомих судових процесів, які є прецедентними, хотілося б зазначити справу із захисту інтересів ПАТ «ВТБ Банк» у спорі щодо визнання законною реєстрації права власності на іпотечне майно, яка була проведена на підставі договору, що містив іпотечне застереження. Верховним Судом України по цій справі винесена постанова, яка є важливою для банківського ринку. Так, наразі була урегульована можливість реєстрації права власності на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження, яке міститься в договорах іпотеки, укладених до 2008 року. Серед останніх успішно вирішених податкових спорів, які також мають важливе практичне значення, хотілося б відмітити справу, яка стосується оподаткування збиткових операцій з цінними паперами. Так, адміністративними судами була визнана правомірність відображення в повному обсязі негативного фінансового результату за операціями з цінними паперами. Натомість податкова вважає за можливе віднесення тільки 25 відсотків, при цьому безпідставно застосовуються норми, які регулюють порядок обліку від’ємного об’єкта оподаткування. На жаль, неможливо описати всі справи, які є цікавими щодо правових позицій і головне – дуже цінними для нашої команди, але те, що більшість з них є публічними, надає змогу поділитися своїм досвідом. організатор:

Які основні проблеми виникають при розмежуванні компетенції адміністративних і господарських судів? – Боротьба за підсудність між адміністративними та господарськими судами у 2012 році вже почала вщухати. Це питання є ще однією з унікальних ситуацій, які існують у нашій державі, коли реформа в судовій системі призвела до колапсу. Суди відмовляли в порушенні провадження у зв’язку з неправильною підсудністю, при цьому позивачі мали на руках ухвали і адміністративних, і господарських судів по одній справі з однаковими підставами. Тривало змагання за категорію спорів, досить довго судова система не могла визначитися, хто все ж таки має, а іноді хоче слухати ті або інші справи. Минулого року також траплялися випадки, як я наводила приклад вище, коли одну й ту ж категорію справ розглядали і адміністративні, і господарські суди. Залишилося судам ще остаточно визначитися зі спорами, учасниками яких є суб’єкти владних повноважень. Яка роль Європейського суду з прав людини у формуванні єдиної судової практики в українських судах? – Ситуація із застосуванням рішень Європейського суду поступово покращується. Це також стає очевидним, адже якщо раніше судді реагували на таке посилання як на щось «космічне», то зараз така практика стає ефективним інструментом захисників. Не так давно Вищий господарський суд у своєму інформаційному листі від 22.01.2013 року № 01-06/87/2013, посилаючись на подання Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини до Кабінету Міністрів України, нагадав, що згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. Позитивним є дедалі частіше застосування рішень ЄСПЛ адміністративними судами. Так, у податкових спо-

www.kisilandpartners.com Телефон/факс: +380 (44) 581-7777

рах наявні прийняті рішення з посиланням на практику Європейського суду. Як приклад по цій категорії справ можна навести спори, пов’язані з відшкодуванням ПДВ. Серед найвідоміших рішень Європейського суду з прав людини щодо права платника ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування за операціями з несумлінними з податкової точки зору постачальниками можна виділити три основні справи: «Інтерсплав» проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03). Приймаючи ці рішення, Європейський суд дійшов висновку, що позбавлення податковими органами права платників ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причин виявлення зловживань з боку їхніх постачальників є порушенням статті 1 Протоколу 1 до Конвенції. Адже немає доказів залучення платника ПДВ до протиправної діяльності, пов’язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/мало бути відомо про таку діяльність його постачальників. У цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави. Встановлення обов’язку сплатити податок чи позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності. Відповідно, воно повинно здійснюватися «на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Дедалі частіше в нашій державі єдиним шляхом для захисту своїх дійсно законних прав та інтересів стає звернення до Європейського суду з прав людини. Сумно, що проти України виноситься багато рішень, але як ми вже не раз говорили, це питання об’єктивності та незалежності судової системи. Україна, 2012–2013

299

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Кримінальна практика: становлення нового КПК Застосування норм кримінального процесу та загально кримінальні тенденції ✍ Володимир Бездітний, «Юридична газета»

Кримінальна юстиція за останні декілька років зазнала багатьох змін. Зокрема, досить позитивним нововведенням стала гуманізація за відповідальність злочинів у сфері господарювання, що отримала позитивні відгуки від адвокатів, бізнесу та європейської спільноти. Наступною зміною стало прийняття Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). Реакція на цей документ не була однозначною: автори й представники державних служб схвалюють новий КПК, проте представники бізнесу та правозахисники в більшості випадків критикують норми цього акта за некоректність і недоопрацювання. Окремо слід сказати й про розвиток кримінально-правової практики в юридичних компаніях. Так, за останні роки значно поширилась так звана практика white collar crime. Ця тенденція, зокрема, адвокати пояснюють тим, що в еру високих технологій і розвиненого суспільства багато злочинів вчиняється не силовими методами, а інтелектуальними. Крім того, для адвокатів працювати легше з інтелектуально розвиненими клієнтами. КОРОТКО ПРО НОВИЙ КПК Новим КПК чітко встановлено, що захисником у кримінальному провадженні є адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України. На мій погляд, даною нормою чітко врегульовано, хто може захищати особу в кримінальному провадженні, а отже, мінімізуються всі ризики щодо втручання у справу осіб, які не мають відповідної компетенції, у результаті 300

чого захист прав людини може здійснювати не настільки ефективно. На мою думку, досить прогресивним є право захисника збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази. Звичайно, виникає низка питань по процедурі та прийнятності цих доказів, але практика покаже шляхи застосування цієї норми. Стаття 46 Кримінального процесуального кодексу України містила норму, що покладала обов’язок на захисника «не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи». На сьогодні новим КПК не передбачено такої статті, що може покращити роботу адвокатів. Як на мене, позитивними є норми нового КПК в частині прав захисника щодо виконання своїх обов’язків. Так, ст. 47 КПК чітко встановлюються випадки, коли захисник має право відмовитися від виконання обов’язків, зокрема у разі: • незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника; • умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього КПК тощо (особливо цікавить значення та

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

можливості «тощо»); • якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним. На думку багатьох адвокатів, норми КПК 2012 року не виправдали покладених надій, оскільки захисник все ще зобов’язаний використовувати норми, які прямо передбачені в законодавстві. Реакція адвокатського середовища на норму, що зобов’язує подавати слідчому (прокурору) договір з клієнтом, можна назвати негативною. За твердженнями адвокатів, це можна розцінювати як порушення адвокатської таємниці. Не завжди сприймається позитивно і те, що чітко не закріплено прав та обов’язків захисника, а норма, що вказує на аналогію прав захисника з підозрюваним (обвинуваченим) з певними виключеннями. Звичайно, необхідне чітке закріплення прав та обов’язків захисників, проте маємо, що маємо. З огляду на відсутність в новому КПК, норма ст. 48 КПК 1960 року, що надавала права адвокату, була б досить доречною: – бути присутнім під час проведення допиту чи інших слідчих дій за участю свідка; – надавати в присутності слідчого консультації свідку, якщо фактичні обставини у справі можуть бути використані для кримінального переслідування особисто самого свідка або членів його сім’ї чи близьких родичів; – ставити з дозволу слідчого запитання, що підлягають занесенню до протоколу, для уточнення і доповнення його відповідей. Варто відзначити і наявність дво-

• партнер рубрики КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

значних норм. Суть таких норм полягає в тому, що, вводячи певну позитивну новину в процес, норма містить і іншу частину, якою можна перекрити попередню позитивну новину. Як приклад можна навести ситуацію зі створенням такого запобіжного заходу, як домашній арешт, що є серйозним кроком у реформуванні кримінальної юстиції. Однак наступна частина статті вказує на право слідчого (прокурора) заперечити застосування такого заходу у зв’язку з потенційною можливістю перешкоджанню проведення відповідних слідчих дій. Так, це лише частина норм КПК 2012 року, проте на практиці адвокатам варто уважно вивчати можливості та результати застосування окремих статей. Дійсно, є багато недоліків, проте практика застосування покаже необхідність коригування КПК. Новим Кодексом встановлено й новий стандарт доказування. Так, позитивним моментом є норма про те, що людина в ході судового слухання може відмовитися від власного зізнання, що досить актуально, зважаючи на практику «вибивання» зізнань співробітниками правоохоронних органів. Адвокати стверджують, що майже в кожного адвоката в Україні є клієнти, які були засуджені неправомірно, а тому на сьогодні необхідно порушувати питання перегляду цих справ. Стаття 459 нового КПК не дає можливості повернути такі справи на розгляд суду, оскільки нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; організатор:

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом; 5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

сфері господарської діяльності)», основною метою якого є декриміналізація низки статей Кримінального кодексу (далі – КК). Звичайно, такий хід українського законодавця буде сприяти інвестуванню в Україну. Адже злочини у сфері господарської діяльності є поширеним видом правопорушень, а для необізнаних у вітчизняному законодавстві іноземців не завжди є кримінальним

«В разі повернення справи на повторний розгляд, така справа переходить до суду першої інстанції, який виніс вирок по ній, та буде розглядатися колегією суддів, які скоріше за все стануть на сторону свого колеги-судді, який виніс вирок. При цьому в Україні у 75% випадків засуджені особи отримали свої вироки через неправдиві свідчення» А в разі повернення справи на повторний розгляд, така справа переходить до суду першої інстанції, який виніс вирок по ній, та буде розглядатися колегією суддів, які скоріше за все стануть на сторону свого колеги-судді, який виніс вирок. З огляду на практику та статистику, в Україні у 75% випадків засуджені особи отримали свої вироки через неправдиві свідчення, що негативно характеризує кримінальну юстицію. ГУМАНІЗАЦІЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Ведення бізнесу в Україні має свої особливості. Це зумовлено низкою таких чинників, як: соціально-політична ситуація, правове та економічне становище держави, напрям розвитку якої то зближується з Європейським Союзом, то схиляється до позицій Російської Федерації. Яскравим моментом у діяльності Верховної Ради стало обговорення та прийняття більшістю законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у

діяння (бездіяльність) під час ведення ними бізнесу в Україні. Зміни до законодавства, які пропонує законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)», стосуються не лише Кримінального кодексу в частині розділу господарських злочинів, а й низки інших нормативних актів. Варто звернути увагу на запропоновані зміни до ст. 12 Кримінального кодексу. Ця стаття визначає класифікацію злочинів у чинній редакції Кримінального кодексу з наголосом на вид покарання позбавлення волі, зміни пропонують внести до виду покарання і відповідні штрафні санкції. Так, оновлений варіант зазначеної статті передбачатиме: злочин невеликої тяжкості – злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше ніж два роки, або інше, м’якше покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; злочин середньої тяжкості – злочин, за який передбачене основне покарання Україна, 2012–2013

301

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

у виді штрафу в розмірі не понад десять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше ніж п’ять років; тяжкий злочин – злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше ніж двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше ніж десяти років; особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі. Вартою уваги ст. 53 КК, зі змінами, в якій з’являється норма, що вказує на можливість суду змінити несплачену суму штрафу – основного покарання, розмір якого перевищує 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покаранням у виді позбавлення волі з розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у таких межах: 1) від одного до п’яти років позбавлення волі – у випадку призначення штрафу за вчинення злочину середньої тяжкості; 2) від п’яти до десяти років позбавлення волі – у випадку призначення штрафу за вчинення тяжкого злочину; 3) від десяти до дванадцяти років позбавлення волі – у випадку призна-

Сергій Гребенюк Радник, співкерівник кримінально-правової практики ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні

302

чення штрафу за вчинення особливо тяжкого злочину. Частина правопорушень мігрувала до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Згідно з новою редакцією КУпАП за підроблення проїзних квитків і знаків поштової оплати загрожує штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів громадян, ухилення від повернення виручки в іноземній валюті – від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян; порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння – 500– 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та ін. Звичайно, прийняття закону з метою гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності матиме важливе значення. За вчинення окремих правопорушень законопроектом встановлюється адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафів. Неодноразове визнання Європейським судом з прав людини норми українського законодавства щодо необґрунтованого та безпідставного застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту позитивно відобразилось у вищезгаданому законопроекті: взяття під варту не може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти

За 6 місяців дії нового Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) можна вже зробити перший аналіз практики його застосування. Якщо говорити про позитивні моменти, то насамперед хочеться акцентувати на покращенні процедури застосування запобіжних заходів. Суттєве законодавче обмеження можливості застосування такого запобіжного заходу, як взяття під варту, дозволило забезпечити набагато частіше застосування альтернативних, не пов’язаних із позбавленням волі, заходів (застава, домашній арешт). Особливо наочно це демонструє

років, за винятком випадків, коли вона переховується від органів слідства або перешкоджає розслідуванню справи. Таким чином, із прийняттям відповідного закону нормативна база наблизиться до загальновизнаних стандартів демократії та закріплення принципу верховенства права. ІНСТИТУТ ПРИСЯЖНИХ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ Стаття 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що народ бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів та присяжних. Дійсно, інститут присяжних діє в багатьох країнах світу як один із засобів демократії та мінімізації корумпованості суддів. Саме через залучення населення до кримінального судочинства проектом Кримінального процесуального кодексу (далі – проект КПК) планується здійснення в окремих випадках кримінальних проваджень. Стаття 32 проекту Кримінального процесуального кодексу передбачає здійснення кримінального провадження в судах першої інстанції щодо злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачає довічне позбавлення волі, колегіально трьома суддями, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів і трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом при-

практика застосування запобіжних заходів при розслідуванні економічних злочинів. До позитивних моментів також можна віднести і гарантування прав потерпілих на обов’язкове розслідування їхніх заяв, що унеможливлює повторення ситуації, коли заяви «неугодних» потерпілих ігнорувалися. Але таке автоматичне ініціювання кримінального провадження має низку недоліків, які необхідно усунути найближчим часом. Зокрема, йдеться про необхідність забезпечення справедливого балансу між правами потерпілого на автоматичне ініціювання досудового прова-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

дження та правами потенційних підозрюваних на захист від свавільного обвинувачення. Очевидно, було б правильно запровадити певний механізм можливості оскарження необґрунтованого провадження та передбачити певний строк для «відсіювання» явно безпідставних звинувачень. Однією із найбільш концептуальних змін, введених Кодексом, є запровадження змагальності процесу та проголошення рівних прав сторін. З першого досвіду застосування Кодексу можна сказати, що змагальність процесу дає, зокрема, захиснику право достатньо активно

• партнер рубрики

www.epap.ua

КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

сяжних щодо всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд. Стаття 37 проекту КПК регламентує діяльність автоматизованої системи документообігу суду, однією з задач цієї системи є визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. За проектом КПК процедура залучення присяжних виглядає наступним чином. Після клопотання обвинуваченого чи його представника про розгляд справи судом присяжних призначається судовий розгляд справи судом присяжних. Відповідно до ст. 379 проекту КПК після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає розпорядження секретарю судового засідання про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних. Крім того, ця стаття вказує й те, що громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон про судоустрій), проте після вивчення Закону про судоустрій стає зрозуміло, що детальні вимоги про кандидатів на посаду присяжних відсутні. Хоча поняття «засідателі» у розумінні статті 63 Закону про судоустрій визначається як громадяни України, які у випадках, відстоювати позицію захисту та відігравати активну роль у процесі. Водночас, є низка питань, які потребують доопрацювання. Насамперед необхідно розширити права захисника, які б дозволили йому ефективніше надавати правову допомогу та збирати докази у справі. Очевидно, що права захисника як особи, яка надає правову допомогу, не можуть обмежуватися виключно правами підозрюваного. Крім цього, на законодавчому рівні потрібно врегулювати питання, пов’язані з визначенням початку здійснення можливого захисту.

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя. Стаття 62 Закону про судоустрій передбачає гарантії прав народних засідателів, а частина 2 цієї статті передбачає певні права і народних засідателів: «За народними засідателями і присяжними на час виконання ними обов’язків у суді за місцем основної роботи збері-

ють чітке визначення присяжного, його повноваження, права та обов’язки. Стаття 59 Закону про судоустрій, яка на сьогодні передбачає вимоги лише до народних засідателів, встановлюватиме і вимоги до присяжних. Присяжним зможе бути громадянин України, який досяг 30 років і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція суду. Не зможуть отримати статус народного засідателя особи, які визнані судом обмежено дієз-

«Після клопотання обвинуваченого чи його представника про розгляд справи судом присяжних призначається выдповыдний судовий розгляд . Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає розпорядження секретарю судового засідання про виклик присяжних у кількості 7 осіб» гаються всі гарантії та пільги, передбачені законом. Час виконання народним засідателем чи присяжним обов’язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення народного засідателя з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов’язків у суді не допускається». Утім, з набранням чинності новим КПК буде внесено і низку змін до суміжних нормативних актів, серед яких почесне місце займає і Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Зміни до Закону про судоустрій передбача-

Так, Кодекс передбачає, що почати здійснювати захист можна тільки з моменту визнання особи підозрюваною. Стаття 42 Кодексу визначає підозрюваним особу, якій повідомлено про підозру або яку затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Тобто момент повідомлення особі про підозру чи її затримання повністю залежить від сторони обвинувачення. Більше того, саме з моменту повідомлення особі про підозру починає свій відлік і строк досудового розслідування, що є додатковим стимулом для сторони обвинува-

датними або недієздатними, які мають непогашену чи незняту судимість, які мають захворювання, що перешкоджатимуть здійсненню обов’язків присяжних, та інші категорії людей, передбачені законом про судоустрій. Список присяжних формуватиметься місцевими радами за поданням територіального управління Державної судової адміністрації відповідно до якого визначатиметься кількість присяжних. У відповідь на подання місцева рада формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, що постійно проживають на території,

чення не поспішати з повідомленням про підозру. Тому на практиці дуже часто виникають ситуації, коли особу не затримують за підозрою у вчинені злочину, як і не повідомляють про підозру доти, доки стороною обвинувачення повністю не будуть зібрані всі можливі докази. Таким чином, у той час як сторона обвинувачення повністю використовує всі свої права та можливості для здобуття доказів вини особи, потенційний підозрюваний не має можливості здійснювати свій захист та збирати відповідні докази, знайомитися з матеріалами досудового

провадження тощо. На практиці сторона обвинувачення також нерідко проводить без сторони захисту всі можливі слідчі дії, навіть може провести допит особи в судовому засіданні під час досудового провадження, допитати потенційного підозрюваного як свідка, щоб з’ясувати можливу лінію його захисту, і тільки потім повідомити особі про підозру. Такі норми слугують підставою для зловживання, оскільки сторона обвинувачення може фактично в ручному режимі визначати момент вступу сторони захисту в процес.

Україна, 2012–2013

303

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам щодо присяжних і дали згоду бути присяжними. Згідно із запропонованими змінами присяжний користуватиметься під час розгляду і вирішення справ повноваженнями судді. До обов’язків присяжних відноситиметься своєчасний, справедливий та безсторонній розгляд і вирішення судової справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримання правил суддівської етики; виявлення поваги до учасників процесу; дотримання присяги судді; нерозголошення відомостей, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі і таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання. Відповідно до ст. 380 проекту КПК присяжний матиме право брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні; з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, яких допитують; просити головуючого роз’яснити норми закону, що підлягають застосуванню при вирішенні питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа. До обов’язків присяжного відноситимуться: правдиво відповідати на запитання головуючого і учасників судового розгляду щодо можливих перешкод, передбачених законом, для його участі в судовому розгляді, його відносин з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе; додержуватись порядку в судовому засіданні і підкорятися розпорядженням головуючого; не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду; не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно кримінального провадження; не збирати

304

відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням; не розголошувати відомості кримінального провадження, які стали йому відомі у зв’язку з виконанням його обов’язків. Цікавою є норма проекту КПК, що регулює порядок наради та голосування в суді присяжних. Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно виносить на обговорення питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів, а головуючий голосує останнім. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, проте законодавцем передбачено виняток – випадок, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується голосуванням. Також кожен зі складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка приєднується у закритому вигляді до матеріалів провадження і оголошенню не підлягає. КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО Акт уа льність даної тематики завжди досить значна, адже адвокат має попередити клієнта в разі загрози арешту та ув’язнення. Особа може потрапити до слідчого ізолятора виключно за рішенням суду. При прийомі такої особи передусім здійснюється її медичний огляд на предмет побоїв, хвороб, що може стати причиною виклику «швидкої допомоги». У разі виявлення побоїв проводиться відповідний запис у Книзі обліку заяв про злочини та пригоди й беруться показання в арештованого.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Поки лікар проводить огляд, черговий офіцер переглядає документи арештованого та заводить на нього камерну картку, в якій зазначається рух арештованого камерами, отримані ним речі від адміністрації СІЗО (постільна білизна, ложка, тарілка та ін.). У разі необхідності захисник може отримати інформацію з цієї картки. Після огляду особу поміщають до приймального приміщення, де утримують не більше двох годин, оскільки воно не є придатним до проживання. З приймального приміщення арештованого можуть виводити на санітарну обробку та рентгенографію з метою виявлення туберкульозу. Останнім часом непоодинокими є випадки підміни слідчими знімків із особової справи арештованого з незадовільними показниками, що може призвести до відмови в прийнятті до ізолятора, а тому в слідчому ізоляторі проводиться самостійно перевірка на туберкульоз. Після приймального приміщення арештованого переводять до карантинної камери на термін від трьох до семи днів. Існують такі типи карантинних камер: для раніше не судимих осіб – тих, хто не відбував покарання в колонії; для раніше судимих осіб за вчинення невеликої та середньої тяжкості злочинів; для осіб, які скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини. У цей період з особою, яка поміщена під арешт, розмовляють соціальні співробітники з питань прав та обов’язків арештованого; режимний персонал – особи, що здійснюють нагляд за виконанням рішення суду: наглядачі, конвоїри тощо, з питань внутрішнього розпорядку та оперативні співробітники, які на основі отриманої інформації приймають рішення щодо камери, де арештований буде утримуватися. Розподіл по камерах здійснюється за такими ж критеріями, що і в карантинних камерах. Існують великі (від 10 до 40 чоловік) та малі камери (від 4 до 6 чоловік). Кількість місць у камері визначається за таким принципом: 2,5 кв. м на одну людину (для порівняння: для

• партнер рубрики

www.epap.ua

КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

засудженої особи законодавець встановлює 4 кв. м). Як відомо, в СІЗО існують і комерційні (платні) камери, але суть такого явища полягає в благодійності, оскільки СІЗО не може отримувати прибуток. Перевагою платних камер є якісніші умови перебування і здебільшого вищий інтелектуальний рівень арештованих. Тобто якщо особа бажає зберегти себе як особистість, то краще просити про переведення до платної камери. Вартість перебування в такій камері становить близько 1500 грн на місяць, що може бути навіть дешевше за перебування в загальних камерах, де арештовані можуть втратити значно більші суми. Розподіл по камерах та переведення з камери в камеру нормативно нічим не врегульоване, за винятком ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення» (роздільне утримання в місцях попереднього ув’язнення). Проте зазвичай переведення арештованого з камери в камеру досить важко сприймається психологічно. Адвокатам варто звертати увагу на факт частоти переведень клієнта, що може свідчи-

Ігор Линник Молодший партнер АК IMG Partners

організатор:

Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

ти про можливий тиск на особу з боку адміністрації. Арештованим передбачено триразове гаряче харчування та восьмигодинний нічний сон. Слідчі дії за участі арештованого можуть проводитися в робочі дні з 9.00 до 20.00. У вихідні адміністрація СІЗО не зобов’язана видавати арештованого для проведення слідчих дій.

Окрему увагу було присвячено дозволу для адвоката на вхід в СІЗО. Даний документ посвідчує, що особа є захисником та має право на зустріч з клієнтом. Дозвіл видається оперативним слідчим, для Києва є актуальним, коли на дозволі ставиться напис «без обмежень у кількості зустрічей», що зручно для адвокатів, яким не потрібно

«Переведення з камери в камеру досить важко сприймається психологічно та нормативно нічим не врегульоване, за винятком ст. 8 Закону України «Про попереднє ув’язнення». Адвокатам варто звертати увагу на факт частоти переведень клієнта, що може свідчити про можливий тиск на особу з боку адміністрації» Зустрічі з захисниками проводяться в порядку черги у вільний від слідчих дій час. В той же час робота адвоката з своїм підзахисним не має обмежень в часі та не має перевищувати робочий час СІЗО. У вихідні робота адвоката з підзахисним є проблемною для персоналу СІЗО, оскільки потрібно щоб хтось вивів арештованого до адвоката.

Застосування на практиці новоприйнятого Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), попри схвальні відгуки міжнародної спільноти щодо його гуманності та відповідності європейським стандартам, все ж у реаліях його застосування доводить, що вказаний законодавчий акт виявився лише декларативним. Насамперед хочеться звернути увагу на те, що в новому КПК, який фактично законодавці декларували з трибун ВР та телебачення як «кодекс змагальності та рівності сторін у кримінальному процесі», завуальовано обмежуються можливості для захисту на користь сторони обвинувачення, можливості, які насправді для кримінального переслідування суттєво збільшені та полегшені. У новому КПК відсутні конкретні повноваження адвоката і неможливість оскарження дій слідчих органів та слідчого судді.

щоразу заходити до слідчого або очікувати на нього. Арештовані мають право на 1 годину прогулянки на свіжому повітрі, звичайно, вони не зобов’язані, проте потрібно їм рекомендувати провітрюватися та провітрювати камери. У деяких СІЗО прогулянки є обов’язковими, і поки арештовані

Щодо суду присяжних, то кількість його складу не відповідає меті створення цього органу (лише троє осіб), нагадую що основна його мета – мінімізація впливу на прийняття судового рішення. Також хочеться відзначити декларативність надання захиснику права на застосування технічних засобів під час проведення процесуальних дій, тобто слідчий, прокурор, слідчий суддя на власний розсуд можуть заборонити використання таких засобів на певній стадії кримінального провадження. Схожа ситуація складається з ч. 3 ст. 42 КПК – право підозрюваного (обвинуваченого) знайомитися на стадії досудового слідства з матеріалами в порядку, передбаченому ст. 221 КПК. Так, згідно з ч. 1 цієї статті слідчий, прокурор мають переважне право не надавати стороні захисту матеріали справи для ознайомлення, мотивуючи відмову можливістю нашкодити досудовому розслідуванню.

Але є й «позитивні» моменти для правоохоронних органів, замість «покращення» процедури досудового слідства створено низку «перешкод», як вважають представники ОВС. У порядку, визначеному новим КПК, така слідча дія, як (виїмка), доступ до речей та документів, проводиться на підставі подання до слідчого судді, який на практиці зазвичай відмовляє в проведенні такої процесуальної дії, мотивуючи відмову формальним порушенням конституційних прав громадянина, не бажаючи брати на себе відповідальність за наслідки незаконного судового рішення. Так вважають представники правоохоронних органів, невдоволеність яких можна зрозуміти, адже тепер слідчий з метою тиску на підозрюваного чи то з власних міркувань, чи то з міркувань «служби», не зможе безпідставно «малювати» постанови про проведення виїмки та здійснювати протиправні й незаконні дії.

Україна, 2012–2013

305

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

відсутні в камерах, проводяться технічні огляди. Правова база, що регулює медицину в СІЗО,є досить слабкою. На сьогодні вона складається зі спільного Наказу Міністерства охорони здоров’я та Державного департаменту України з питань виконання покарань 3/6 «Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань. Відповідно до даного акта вивезення арештованого можливе у разі необхідної невідкладної допомоги до найближчого лікувального закладу (державного або лікувального закладу пенітенціарної служби). У багатьох випадках адвокати просили суд звільнити свого клієнта з-під арешту на підставі ст. 408 КПК, в якій зазначається про звільнення від покарання за хворобою. Проте в цій статті говориться про засудженого, тобто про особу, щодо якої винесено обвинувальний вирок, а не про осіб, що перебувають під арештом. Саме тому вони отримують відмову. Крім того, вищезгаданим наказом передбачено перелік хвороб, які

підлягають лікуванню поза межами СІЗО. У разі необхідності вивезення арештованого до лікувального закладу адміністрація ізолятора має виділити трьох осіб для перевезення. У разі необхідності арештований може запросити на платній договірній основі до слідчого ізолятора власного лікаря для надання медичної консультації. Щодо хворих на ВІЛ/СНІД можна зазначити, що державна політика побудована таким чином, аби ці люди не були в суспільстві «білими воронами», а тому спеціальне розмежування в слідчих ізоляторах не проводиться. Спостерігається багато випадків шантажу інфікованими інших арештованих на предмет харчів чи грошей. У такому випадку захиснику слід звернутися до оперативного відділу СІЗО з проханням перевести клієнта до іншої камери, оскільки має місце така ситуація. З людьми, які хворіють на туберкульоз, ситуація дещо інша. Існує дві форми туберкульозу: відкрита і закрита. Арештовані із закритою формою туберкульозу перебувають разом зі здоровими арештантами у камерах з певними умовами. Люди з відкритою формою туберкульозу перебувають у спеціально відведених камерах.

Після винесення вироку особа не вважається засудженою, а такою, стосовно якої винесено вирок суду

306

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Вивезення арештованих на судові засідання та слідчі дії здійснюється міліцією або внутрішніми військами за попередньою заявою. На судове засідання заява має надійти не пізніше ніж за 3 дні до такого засідання. Адвокат може перевірити цей факт, зателефонувавши у СІЗО. Після винесення вироку особа не вважається засудженою, а такою, стосовно якої винесено вирок суду. Після судового засідання з винесенням обвинувального вироку ця особа має повернутися до своєї камери СІЗО. Після винесення вироку судом у СІЗО спеціальна комісія розглядає питання про розподіл по колоніях, відповідно адвокату необхідно відразу після винесення вироку також зайнятися питанням колонії, оскільки на цій стадії можливо вплинути на рішення комісії. Так, вирок суду має бути виконаним протягом 10 днів, тобто за цей період особа має прибути в колонію. При більшості колоній також діють слідчі ізолятори, що зручно для міських СІЗО з великим навантаженням, а також для перебування людей з точки зору фізіології. Тож адвокатам потрібно врахувати, що на час розгляду справи апеляційним судом клієнту варто перебувати в кращих умовах.

• партнер рубрики КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

Цивільний шлюб: поділіть нас! Аналізуючи ситуацію, що склалася у сфері сімейного законодавства, можна виділити декілька проблемних сегментів, регулювання яких, як свідчить судова практика, викликає труднощі та суперечки серед учасників ринку. Перш за все сюди можна віднести визначення правового статусу майна осіб, які перебувають між собою у цивільному шлюбі. Основною проблемою у визначенні правового статусу такого майна є те, що цей «шлюб» ніде не засвідчено, а спільне проживання фактичного подружжя ніяк не фіксується ✍ Тетяна Пашковська, «Юридична газета»

«ЦИВІЛЬНА» ПЕРЕСТРАХОВКА У таких категоріях справ, як справи про встановлення факту проживання у фактичних шлюбних відносинах та поділ спільного сумісного майна, яке було набуто під час проживання у фактичних шлюбних відносинах, дуже важливе значення відіграє доказування факту існування шлюбних відносин, а також доведення тих обставин, які підтверджують порядок придбання спільного майна таких осіб. Процедура поділу майна в цивільному шлюбі є досить складною, оскільки окрім встановлення юридичних фактів потребує також збирання, фактично по клаптиках, доказів щодо можливості віднесення майна до спільної власності, на відміну від зареєстрованого шлюбу, який автоматично робить майно подружжя спільним. Відповідно до чинного законодавства України власність сім’ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна та особиста приватна власність. Підставою придбання права спільної сумісної власності є юридично визнаний факт шлюбних відносин або проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, а особиста приватна власність кожного з подружжя (у т. ч. фактичного, цивільного) – розподіл, визначення належної частки за законом чи за заповітом. Зазвичай такий стан справ викликає певні проблеми стосовно спільно нажитого майна. З огляду на це, існує нагальна потреба у фіксуванні подруж-

організатор:

жям права власності на майно. Експерти радять робити це з укладанням певних договорів між таким подружжям або безпосередньо на майно з визначенням їхніх часток. Інакше може виникнути необхідність встановлювати в судовому порядку факт проживання однією сім’єю та визнання права спільної сумісної власності на майно. При цьому варто зауважити, що для укладення однією з осіб, що перебувають у цивільному шлюбі, договорів стосовно цінного майна, згода іншої сторони має бути оформлено письмово, а згоду на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчено. Експерти зазначають, що на практиці нотаріуси нерідко на власний розсуд вирішують це питання. Наприклад, якщо його стороною є особа, яка не перебуває в зареєстрованому шлюбі, у тексті договору іноді закріплюється фраза, що особа, яка його укладає, не проживає однією сім’єю без реєстрації шлюбу з іншою особою і майно, що є предметом договору, належить їй особисто на праві приватної власності. Рішенням від 19.09.2012 року Конституційний Суд України (далі – КСУ) розтлумачив ст. 61 Сімейного кодексу України (далі – СК України) про права спільної сумісної власності подружжя відносно того, чи є статутний капітал або майно приватного підприємства об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. При цьому КСУ дійшов висновку, що статутний капітал і майно приватного

підприємства, сформовані за рахунок спільної власності подружжя, є об’єктом їхньої спільної сумісної власності. Внесок до статутного капіталу та виділене зі спільної сумісної власності подружжя майно передається у власність приватного підприємства. У ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. Підприємство чи його частина може бути об’єктом купівлі-продажу, застави, оренди чи інших правочинів. Виходячи зі змісту норм українського законодавства вбачається, що приватне підприємство (чи його частина), засноване одним з подружжя, – це окремий об’єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі внесок до статутного капіталу чи майна підприємства. Таким чином, у випадку розподілу майна подружжя розподіляються частки в статутному капіталі приватного підприємства чи майно самого підприємства. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України «Право спільної сумісної власності подружжя». Тобто виходячи з тлумачення норм СК України до майна, що було набуте під час проживання осіб однією сім’єю, застосовуються положення сімейного законодавства, які регулюють правові відносини з приводу права спільної сумісної власності подружжя. Йдеться

Україна, 2012–2013

307

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

про підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя, здійснення ними цього права, особливості поділу майна та ін. Таким чином, законодавець майже прирівняв правовий статус майна «законного» і «цивільного» шлюбу. На практиці майно, придбане подружжям у цивільному шлюбі за спільні кошти, зазвичай оформлюється на когось одного з партнерів. При цьому експерти відмічають, що якщо при зареєстрованому шлюбі це не має значення, то за умов «фактичних» шлюбних відносин має, і досить велике. Таким чином, майно, оформлене на одного з учасників вільних відносин, є виключно його майном, оскільки факт проживання сім’єю не встановлений, і все майно є приватною власністю особи, яка є набувачем майна. Інша сторона позбавлена прав на таке майно, доки нею в судовому порядку не буде доведено, що майно є спільним. А ТИ ДОВЕДИ! Відповідно до норм СК України є два окремі механізми поділу майна, набутого у тому числі в цивільному шлюбі. Майно може бути поділено між чоловіком і жінкою, які проживають однією сім’єю, на підставі нотаріально посвідченого договору, або ж у судовому порядку. У випадку, якщо при вирішенні питання про поділ майна в осіб відсутній спір про поділ майна, або з інших причин особи бажають вирішити це питання в позасудовому порядку, вони можуть звернутися до нотаріуса з метою укласти між собою Договір про правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначені договори укладаються для того, щоб урегулювати майнові відносини осіб, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах. Фактично за змістом та наслідками такий договір подібний шлюбному договору – але без реєстрації шлюбу та без визначення обов’язку щодо утримання одного з подружжя. Крізь призму фінансової складової та витраченого часу укладання нотарі-

308

ально посвідченого договору є найменш витратним. Однак такий мирний спосіб поділу майна не завжди можливий, оскільки при розриві стосунків перспектива отримання частини майна, що було нажито за роки спільного проживання, є більш привабливою. У свою чергу, у разі недосягнення згоди щодо поділу майна можливий варіант зі зверненням до суду, однак необхідно зауважити, що такий спосіб поділу майна має певні особливості та складності, а також не є швидким і гарантованим способом отримання такого майна та має певні особливості. Серед іншого, необхідно в судовому порядку довести факт проживання однією сім’єю, тобто довести наявність «цивільного» або «фактичного» шлюбу й те, що майно, яке набуто в період цивільного шлюбу, є спільним. А також переконати суд у необхідності поділу майна відповідно до вимог чинного законодавства, що регулюють спільну сумісну власність подружжя. При доказуванні такої обставини в суді особам слід довести той факт, що саме в цей період часу між ними був спільний побут і взаємні права та обов’язки, можливо, спільні витрати (оскільки особа поїхала на навчання до іншої країни або ж на заробітки) або ж плани на спільне придбання майна виступатимуть як головні докази, які будуть спростовувати той факт, що особи разом не проживали певний період часу. При цьому експерти наголошують, що ознакою сім’ї має бути не спільне проживання, а спільне життя, оскільки саме поняття «спільне життя» охоплює такі важливі елементи процесу життя, як взаємне піклування, виникнення спільних інтересів, поява домовленостей, що стосуються самого існування сім’ї, її розвитку, тому ознака спільного проживання може розглядатися тільки як співмешкання осіб на певній території. Факт спільного проживання під час розгляду справи в суді доводиться показами свідків, документами, які підтверджують спільне проживання: квитанціями про оплату комунальних послуг, різного роду замовленнями на адресу особи з мережі Інтернет або ж з каталогів, в яких зазна-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

чається адреса фактичного проживання особи. ДИТИНА ЯК ДОКАЗ Підтвердженням спільного побуту є ті обставини, які вказують, що особи ведуть спільне господарство, влаштовують відпочинок разом, придбавають певні речі разом, спільно харчуються. Тобто спільний побут можна розглядати як певний елемент спільності життя членів сім’ї. Засобами доказування факту наявності спільного побуту можуть бути чеки та квитанції на придбання речей, продуктів, квитки, путівки та договори про надання туристичних послуг, які підтверджують спільний відпочинок, також це можуть бути різного роду договори щодо проведення ремонту або ж облаштування помешкання, в якому проживають особи. Поряд з цим, за словами юристів, найголовнішим доказом у справах про встановлення факту проживання у фактичних шлюбних відносинах буде виступати наявність спільної дитини (дітей) в осіб. Але тут важливо звернути увагу, на те, що така дитина має бути народженою саме в період фактичних шлюбних відносин. Засобами доказування в такому випадку виступатимуть свідоцтво про народження дитини та інші документи, які підтверджують зазначену обставину. Особливостями розгляду таких справ є те, що вимоги, які заявляються, тобто встановлення факту проживання у фактичних шлюбних відносинах та вимога щодо поділу спільного сумісного майна – об’єднані, а тому в мотивувальній частині рішення суду та в резолютивній спочатку встановлюється факт наявності або відсутності фактичних шлюбних відносин, а потім виходячи з відсутності або наявності такого факту визначається порядок поділу (якщо фактичні шлюбні відносини були встановлені) спільного сумісного майна осіб, які проживають у фактичному шлюбі. Тобто такі вимоги розглядаються в межах однієї справи в порядку позовного провадження. Необхідно звернути увагу також на ту обставину, що при поділі майна таких осіб на них також поширюються норми

• партнер рубрики КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

щодо визнання права особистої приватної власності дружини та чоловіка, а саме ст. 57 СК України, яка містить вичерпний перелік майна, що відноситься до особистої приватної власності. ОДНА ЗАЯВА – ТРИ ВИМОГИ Встановлення факту, що має юридичне значення, – проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу відбувається за правилами окремого провадження відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України. На думку експертів, у цьому випадку доцільно подавати позовну заяву, яка містить декілька вимог: про встановлення факту проживання однією сім’єю, про визнання майна спільною сумісною власністю та про поділ майна. Поряд з цим, позиція щодо можливості об’єднання вимог, які розглядаються в окремому (встановлення факту) та позовному (визнання спільного майна та його поділ) провадженнях також підтверджується судовою практикою. Верховний Суд України вже звертав увагу судів, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право. Отже, у випадку коли визнання факту проживання сім’єю пов’язане з наступним визнанням майна спільною сумісною власністю та його поділу, тобто фактично вирішується спір про право, суди повинні розглядати вказані вище позовні вимоги у межах однієї позовної заяви. Як свідчить практика, найскладніше у таких спорах довести, що все майно, набуте під час цивільного шлюбу, є спільним, тобто таким, яке було набуто за кошти або внаслідок трудової участі обох партнерів цивільного шлюбу. Вагомими аргументами тут можуть слугувати відомості про те, що один з учасників цивільного шлюбу за період спільного проживання не мав достатніх коштів для придбання або покращення майна без залучення коштів іншого. У такому випадку доказову силу мають документи, які можуть підтвердити наявність заробітку чи іншого доходу, отримання

організатор:

кредиту в банку на ім’я одного або обох учасників «фактичного» шлюбу, договори про позику, дарування грошей, або документи, що підтверджують витрати на спільне майно. У разі досягнення позитивного результату щодо встановлення факту проживання сім’єю та визнання майна спільною сумісною власністю, поділ такого майна буде відбуватися за загальними правилами щодо поділу майна подружжя.

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

Виходячи зі змісту вищезазначеної норми можна виділити декілька важливих елементів, встановлених законодавством для визнання факту перебування у фактичних сімейних відносинах. Сімейне законодавство не визначає чіткий строк, у межах якого особи повинні перебувати у фактичних шлюбних відносинах, але такий строк визначає цивільне законодавство у спадкових справах. Так, відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту

«Якщо при вирішенні питання про поділ майна в осіб відсутній спір про поділ майна, або з інших причин особи бажають вирішити це питання в позасудовому порядку, вони можуть звернутися до нотаріуса з метою укласти між собою Договір про правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою»

При цьому фахівці звертають увагу на те, що відповідно до ст. 74 СК України майно в цивільному шлюбі може бути поділено за загальними правилами спільної власності у випадку, якщо партнери не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Поряд з цим, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Таким чином, у випадку, коли чоловік і жінка проживають сім’єю протягом тривалого часу, проте один з партнерів має в наявності зареєстрований шлюб, суд не буде застосовувати положення ст. 74 СК України щодо поділу спільного майна.

чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. Таким чином, у справах про спадкування чітко регулюється питання строку проживання для осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах. За словами фахівців, незважаючи на складність таких ситуацій, існують способи, що допомагають уникнути ситуацій із нескінченними судовими баталіями. Серед першочергових рекомендацій експерти радять майно, що придбавається у цивільному шлюбі за спільні кошти, оформлювати на обох партнерів у спільну часткову власність. Тобто, наприклад, у договорі купівлі-продажу зазначати двох покупців або зазначати двох осіб у свідоцтвах про право власності. Такий спосіб поділу майна є досить зручним, і у випадку вирішення спору судом додаткові докази навіть не вимагатимуться, оскільки якщо частки у договорі визначені не будуть, вони будуть рівними на підставі норм ст. 368 ЦКУ: спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Україна, 2012–2013

309

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

Зайнятість по-українськи: проблем додалося Реформування українського ринку праці відбувається в досить непростих умовах, а прийняття Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI безумовно є значним кроком для розв’язання проблем зайнятості й безробіття в Україні. Закон набрав чинності 1 січня 2013 року, і, як показує піврічна практика його застосування, багато з положень документа потребують уточнень, подальшого вдосконалення, або й узагалі – ретельного перегляду на предмет виключення із Закону ✍ Тетяна Пашковська, «Юридична газета»

ПОЗИТИВ ПРИСУТНІЙ Аналізуючи деякі норми нового Закону, можна дійти висновку, що цей нормативно-правовий акт досить прогресивний та позитивний для вітчизняного ринку праці. Так, серед іншого, документ запроваджує компенсаційні виплати, пов’язані з витратами зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців при працевлаштуванні громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, та суб’єктів малого підприємництва за умови створення нових робочих місць і працевлаштування на них безробітних; зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців, які протягом року забезпечували створення робочих місць і забезпечували виплату заробітної плати у розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати; стажування з відкриттям трудової книжки для студентів денної форми навчання професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів; навчання безробітних інтегрованим робітничим професіям; професійне навчання безробітних на замовлення роботодавця під конкретне робоче місце або для самозайнятості особи тощо. Крім того, Закон зазначає захист від дискримінації у сфері зайнятості, зокре310

ма, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, членства у професійних спілках або інших об’єднаннях громадян, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. При цьому встановлюється пряма заборона в оголошеннях (рекламі) про вакансії зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі, висувати вимоги, що надають перевагу одній зі статей, а також вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя. І ДОТАЦІЇ ЗГАДАЛИ! Не можна не відзначити й те, що згідно із Законом «Про зайнятість населення» встановлено і новий порядок стимулювання створення нових робочих місць. Так, за створення протягом 12 календарних місяців нових робочих місць, працевлаштування на них працівників з виплатою щомісячної заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

України протягом наступних 12 місяців. За працевлаштування на нове робоче місце громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, протягом року з дня працевлаштування особи; Поряд з цим розширено і підстави для повернення роботодавцем отриманої дотації. У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини першої цієї статті, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний. Суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних орга-

• партнер рубрики КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

нів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України. Крім того, посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також фізичні особи – підприємці, винні в порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть згідно з новим Законом України «Про зайнятість населення» таку відповідальність: у разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, з нього стягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення; у разі провадження суб’єктом діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення; у разі неподання або порушення порядку подання суб’єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відомостей про працевлаштованих осіб стягується штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення тощо. організатор:

НИЗКА «АЛЕ»… Утім, запроваджуючи активну політику зайнятості, законодавець не врахував низку нюансів. Приміром, Закон забороняє вимагати від осіб, які працевлаштовуються, надання відомостей про особисте життя. Така новела хоча й спрямована на охорону права людини на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю, породжує низку дискусійних питань. Виходячи

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

мадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (ст. 14 Закону), якщо, скажімо, працевлаштовується батько, який без дружини виховує дитину-інваліда. Крім того, порівняно зі старим законодавством коло соціально-вразливих категорій громадян дещо розширюється. Тепер, крім матерів з малолітніми дітьми, до них відноситься один із батьків або особа яка їх замінює і має на

«Обираючи працівника, роботодавець позбавлений права вимагати навіть інформацію про освіту та професійні якості фахівця! Залишається лише сподіватися на те, що кандидати за власною ініціативою докладатимуть зусиль для доведення їх професійної відповідності обраній посаді»

зі змісту рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2012 особистим життям фізичної особи вважається її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності. Таким чином, до відомостей про особисте життя належать: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування, дані про особисті майнові та немайнові відносини з іншими особами. Тобто, обираючи працівника, роботодавець позбавлений права вимагати навіть інформацію про освіту та професійні якості фахівця! Залишається лише сподіватися на те, що кандидати за власною ініціативою докладатимуть зусиль для доведення їх професійної відповідності обраній посаді. Поряд з цим про стать особи, яка має намір працевлаштуватися, можуть свідчити вже самі прізвище та ім’я. Неабиякі колізії виникають і тоді, коли працівник, якого звільнили від обов’язку надання інформації про стан здоров’я, сімейний стан або інші особисті дані, належить до категорії гро-

утриманні дітей віком до 6 років, або виховує без одного подружжя дитину віком до 14 років, або ж дитину інваліда. Як уже було зазначено, з метою забезпечення додаткових гарантій, у працевлаштуванні таких категорій громадян законодавець встановлює квоту для підприємств, установ, організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб у розмірі 5% середньооблікової чисельності працівників за попередній календарний рік. У зв’язку з цим варто звернути увагу, що навіть повне дотримання квоти ще не є повним виконанням покладених на роботодавців у цьому контексті обов’язків: роботодавці зобов’язані інформувати щороку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про працевлаштування таких громадян у встановленому порядку. Серед іншого, під час здійснення низки заходів щодо забезпечення зайнятості населення на роботодавців покладається обов’язок надання територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує держполітику у сфері зайнятості населення та трудової міграції інформації про наявУкраїна, 2012–2013

311

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: АНАЛІТИКА

ність вакансій. Однак на практиці ризики бути покараними за неподання цієї чи інформації щодо працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування, є мінімальними. Є ПОТРЕБА – НАВЧАЙ! Варто звернути увагу і на законодавче врегулювання комплексу питань, які стосуються взаємної зацікавленості роботодавців і працездатних осіб у професійному навчанні та підвищенні професійного рівня останніх. Законом закріплені договірні відносини щодо направлення роботодавцем працівників або інших осіб, які не перебувають з ним у трудових відносинах, до навчальних закладів для професійної підготовки перепідготовки та підвищення кваліфікації. За договором про направлення до навчальних закладів, який згідно із законом може бути укладений у такому

випадку, на направлених осіб може бути покладений обов’язок відпрацювати на певній посаді у роботодавця протягом погодженого сторонами строку, який не повинен перевищувати 3 роки. Таким чином, роботодавці отримали додатковий захист своїх інвестицій у навчання чи підготовку потрібних працівників, адже відповідно до закону у разі відмови відпрацювання або дострокового звільнення з роботи працівник повинен відшкодувати роботодавцю понесені витрати. Водночас, закон передбачає випадки, коли працівник, який був звільнений чи взагалі не став до роботи, звільняється від відшкодування витрат (ч. 5 ст. 34). Не оминув увагою законодавець і особливості діяльності суб’єктів господарювання роботодавців, які мають працівників для подальшого виконання ними роботи в України в іншого роботодавця на умовах трудових договорів.

Така діяльність здійснюється на підставі дозволу, виданого центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сері зайнятості населення та трудової міграції, і за умови що це передбачено колективним договором роботодавця у разі згоди первинної профспілкової організації. На таких суб’єктів господарювання – роботодавців покладається низка зобов’язань, перелічених у ст. 39. Закон встановлює також заборону направлення працівників на робочі місця до роботодавця у випадках, якщо протягом року скорочено чисельність працівників, не дотримано нормативу чисельності працівників основних професій, задіяних у технологічних процесах основного виробництва, та відбувається залучення працівників для виконання робіт у шкідливих, небезпечних та важких умовах праці, а також робіт за основними професіями технологічного процесу

Закон передбачає випадки, коли працівник, який був звільнений чи взагалі не став до роботи, звільняється від відшкодування витрат

312

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

• партнер рубрики КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

основного виробництва. Положеннями Закону передбачена відповідальність за ведення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу (ст. 53). ҐВАЛТ ІЗ КВОТАМИ Серед іншого закон встановлює нову квоту для обов’язкового працевлаштування категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Ця нова квота діє окремо від нормативу працевлаштування інвалідів, що наразі існує. Підприємства зобов’язані самостійно розрахувати квоту та щороку інформувати про її виконання. Компанії з численністю штатних працівників понад 20 осіб зобов’язані виконувати квоту в розмірі 5% захищених осіб від середньооблікової численності штатних працівників за попередній календарний рік. До захищених осіб належать: один з батьків або особа, яка їх змінює і: має на утриманні дітей віком до 6 років; виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда; утримує без одного з подружжя інваліда з дитинства незалежно від віку) та/або інваліда 1 групи (незалежно від причини інвалідності); діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх змінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу; молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після служби) і яка вперше приймається на роботу; особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років; особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування. Невиконання даної квоти може бути організатор:

кваліфіковано як порушення законів про працю України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 30 до 100 розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (від 510 до 1700 грн). У разі, якщо роботодавець протягом року не виконав квоту для обов’язкового працевлаштування захищених осіб, за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб може бути накладений штраф у двократ-

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

поширенню безвідповідального ставлення молоді до вибору свого шляху в житті, включаючи вибір рівня та напряму освітнього закладу за принципом «куди простіше вступити», незважаючи на дійсну потребу ринку в працівниках з даною освітою та кваліфікацією. Таким чином, проблеми із працевлаштуванням молоді тільки наростатимуть: навали випускників із дипломами про вищу освіту за «популярно-престижними»

«За створення протягом 12 календарних місяців нових робочих місць, працевлаштування на них працівників з виплатою щомісячної заробітної плати в розмірі не менше ніж три МЗП за кожну особу компенсуються фактичні витрати у розмірі 50% суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць» ному розмірі мінімальної заробітної плати (на даний час – 2294 грн). Звісно ж, такі пориви держави надати допомогу в працевлаштуванні своїм громадянам зрозумілі та всіляко підтримуються. Утім, достатньо сумнівно, що Закон у такій редакції дійсно сприятиме працевлаштуванню тих категорій громадян, які мають найменші шанси в цій реальності. Адже очевидно, що роботодавці віддають перевагу особі передпенсійного віку або молодому випускникові, а не звільненому з місця позбавлення волі, для того, щоб виконати квоту. Крім того, досить спірним є включення осіб передпенсійного віку, які зазвичай є висококваліфікованими спеціалістами у своїй справі (у яких роботодавець, звичайно ж, зацікавлений), до категорій осіб, що потребують додаткових гарантій у працевлаштуванні. НЕЯКІСНА ОСВІТА Також, на думку юридичної спільноти, абсолютно помилковим є включення молоді, яка закінчила або припинила навчання в навчальних закладах, до категорій осіб, що потребують сприяння у працевлаштуванні. Скоріш за все, така норма сприятиме лише подальшому

спеціальностями, але без реальних знань, умінь та здібностей до роботи за професією весь час перевищуватимуть кількість наявних робочих місць навіть за умови обов’язкової квоти. Утім, значна частина молоді все одно лишатиметься незайнятою, оскільки існуватиме перевищення пропозицій над попитом. Загалом, певно, доцільніше було б скасувати державні замовлення на навчання за надпопулярними спеціальностями у навчальних закладах, а відтак, зменшити кількість надлишкових випускників, для яких немає місць на ринку для роботи за спеціальністю. Крім того, на думку фахівців, варто значно зменшити кількість ВНЗ, реальна якість освіти в яких не відповідає вимогам вищої освіти, адже вони перенасичують ринок некваліфікованими та непотрібними спеціалістами. Звісно, за таких умов та в такій редакції Закон матиме негативний вплив на рівень безробіття серед молоді. Утім, закон прийнято, він працює, і нам залишається пристосовуватися до реалій сьогодення. Але при цьому сподіватимемось, законодавець таки прислухається до думки фахівців та внесе необхідні правки в обговорюваний документ. Україна, 2012–2013

313

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Услуги forensic востребованы в любой сфере бизнеса Основой forensic является ревизия финансовохозяйственной деятельности предприятия, направленная на выявление и устранение различных внешних и внутренних финансовых махинаций ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Господин Евгений, в юридическом сообществе сейчас достаточно активно обсуждается практика юридических фирм под названием forensic. Ваша компания также специализируется в этой практике. Расскажите, пожалуйста, о ее особенностях и задачах. – Для понимания термина forensic предлагаю сразу определиться с его содержанием. В широком смысле этот термин объединяет в себе деятельность по расследованию, выявлению, анализу и урегулированию проблем, связанных с существующими между сторонами разногласиями, относящихся к финансовым, коммерческим, правовым и другим вопросам и содержащих в себе значительные экономические риски, а также проблем, связанных с незаконными действиями сотрудников или контрагентов по отношению к финансовой устойчивости организации. Основой forensic является ревизия финансово-хозяйственной деятельности предприятия, направленная на выявление и устранение различных внешних и внутренних финансовых махинаций, таких как хищения, злоупотребление должностными обязательствами, мошенничество, манипуляция бухгалтерской отчетностью, коррупционные схемы, рей314

Евгений Солодко Управляющий партнер ЮФ «Солодко и Партнеры» дерские атаки, покушения на интеллектуальную собственность, компьютерные преступления и так далее, а также оценку понесенных убытков и возможных рисков финансовой деятельности предприятия. При проведении процедуры forensic специалистами проверке могут быть подвергнуты практически все сферы деятельности предприятия. Начиная от мелких хищений со склада рядовыми сотрудниками и заканчивая подделкой финансовой

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

отчетности, начиная с коррупционных схем в отделе закупок и кадровом отделе и заканчивая масштабными финансовыми махинациями на высшем уровне Каково нормативное регулирование независимого финансового расследования в Украине? – Нормативное регулирование достаточно обширное, оно позволяет расследователям собрать и зафиксировать дока-

• партнер рубрики КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

зательства хищений либо иных финансовых нарушений. На самом деле, более важным, я бы сказал, первичным, является желание клиента «докопаться» до истины, именно он принимает решение о дальнейшем развитии ситуации при обнаружении признаков хищения либо иного покушения на интересы компании. Вполне возможно, что клиент не захочет «выносить сор из избы» и примет решение не разглашать информацию о выявленных специалистами forensic фактах. Мотивация при этом может быть сколь угодно обширна, начиная от репутационных рисков компании и заканчивая какими-то личными соображениями. При выполнении поручения мы руководствуемся принципом «не навреди», т.е. предоставляем клиенту объективную информацию и в зависимости от его решения начинаем либо преследовать расхитителей, либо выполнять иные, согласованные с клиентом, действия: создаем систему предупреждения хищений, проверяем механизмы контроля и т.д. Расширяются ли возможности адвокатов в части ведения личных расследований со вступлением в действие нового УПК и закона об адвокатуре? – Возможности адвоката для проведения расследования существовали всегда. Я бы поставил вопрос иначе – расширил ли новый УПК и Закон Украины «Об адвокатуре и адвокатской деятельности» возможности сбора информации адвокатами? Ведь что хочет клиент, обращаясь к специалистам forensic? Он хочет знать объективную картину происходящего в компании от независимого специалиста. Для этого специалисту нужно получить доступ к документам по интересующему вопросу. Этот доступ может быть как открытым, когда проведение независимого расследования не скрывается, даже, наоборот, вокруг него нагнетается обстановка, «нагревается воздух» с целью создания некомфортной психологической атмосферы, так и скрытым, легендированным, когда проведение расследования маскируется под какие-то не вызывающие подозрения мероприятия. Естественно,

організатор:

что выявленные хищения фиксируются таким образом, чтобы их потом можно было использовать в качестве доказательств в процессуальном понимании. На сегодняшний день расследователи, которыми могут быть и адвокаты, имеют возможность получать необходимую информацию из открытых баз данных, в том числе некоторых государственных реестров. Часть информации по-прежнему остается недоступной для непосредственного доступа, что представляет собой определенные сложности

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

– Услуги forensic востребованы в любой сфере бизнеса. Создать бизнес не так сложно, как сохранить его. И внутренние угрозы, а именно корпоративные хищения, опасны для любого бизнеса. Выявляют ли представители субъекта расследования сам факт разведки? Какие инструкции должен соблюдать «разведчик», чтобы не выдать себя и клиента? – При проведении расследования можно натолкнуться на факт системного

«Независимые расследования – это эффективный метод контроля, это профилактика, которая позволит предупредить возможные хищения, что, в конечном итоге, значительно выгоднее, нежели поиск украденного»

для сбора доказательств. При проведении расследования корпоративных хищений очень важно знать бизнес клиента, понимать его проблемные места, точки возможных злоупотреблений персонала. Корпоративное хищение – это всегда преступление внутри компании, проявление нечистоплотности работника по отношению к своему работодателю.

негласного сбора информации о клиенте. Разумеется, что о выявлении такого факта следует немедленно сообщить клиенту. При этом прежде всего нужно выяснить, кто и для чего эту информацию собирает или пытается собрать. В зависимости от ответа на этот вопрос принимается решение о перекрытии канала утечки информации, предоставлении дезинформации, фиксации факта неправомерного сбора Как реагируют правоохранитель- информации и т.д. ные органы на такого рода расследования? На Ваш взгляд, может ли практика – Правоохранительные органы узна- forensic применяться и на рынке юридиют о результатах расследования тогда, ческих услуг? когда их уведомляют об этом, подавая – Юридические фирмы также могут заявление о совершении уголовного пра- быть подвержены риску корпоративных вонарушения и прилагая к нему резуль- хищений. Для предупреждения таких таты расследования. Фактически, им явлений нужно постоянно контролироостается лишь функции уголовно-про- вать два направления: контроль затрат цессуального оформления и привлечения и лояльность персонала. уже найденного виновного к уголовной Каким образом нужно уберечь ответственности. Сами расследователи при этом могут выступать в роли сви- бизнес от возможных расследований? детелей, показывая, каким путем было – Независимые расследования – это выявлено хищение. эффективный метод контроля, это профилактика, которая позволит предупредить Какие сферы бизнеса больше нуж- возможные хищения, что, в конечном даются в такой услуге, как forensic? По итоге, значительно выгоднее, нежели поиск украденного. Вашему мнению, с чем это связано?

Україна, 2012–2013

315

 КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО: ІНТЕРВ’Ю

Новий Кодекс розставив на свої місця учасників кримінального провадження, чітко обумовивши роль кожного Хто раніше слідкував за обсягом власних знань – той слідкує до сьогодні, хто раніше не бажав нічого порушувати – той і не буде нічого порушувати, хто діяв нахрапом – той не змінює свою тактику й дотепер ✍ Ольга Дєдова, «Юридична газета»

Як відомо, віднедавна діє новий Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК України). Як склалася практика використання його норм, яка Ваша особиста думка з приводу документа? Як часто працівники правоохоронних органів порушують норми КПК? – На мій погляд, новий Кодекс розставив на свої місця усіх учасників кримінального провадження, чітко обумовивши роль кожного. Кодекс виключив непрофесійних гравців з поля (про підозрюваного та потерпілого не йдеться) і назвав речі своїми іменами: захисником вступає лише професійна особа – адвокат, сторону обвинувачення представляють професійні особи – слідчий, прокурор і представник потерпілого фізичної особи – також професійний адвокат. Виникає абсолютно резонне питання: а чи підвищився професійний рівень сторони захисту та сторони обвинувачення після введення нового Кодексу і чи менше стало порушень норм КПК з боку цих учасників? Відповідь на це запитання дуже проста: професійний рівень – річ особиста. Хто раніше слідкував за обсягом власних знань – той слідкує до сьогодні, хто раніше не бажав нічого порушувати – той і не буде нічого порушувати, хто діяв нахрапом – той не змінює 316

Анжеліка Сицько Партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович» свою тактику й дотепер. Ознайомлюючись із оприлюдненою для загального доступу судовою практикою, можна дійти висновку, що основні помилки, яких припускаються сторони – елементарне небажання прочитати Кодекс. Як то: з боку обвинувачення – «не допущу захисника у справу, тому що в мене виникають сумніви з приводу обставин укладення із захисником договору, бо підозрюваний у розшуку»; з боку захисту – «оскаржую в суд відмову слідчого у задоволенні клопотання про проведення слідчої дії, хоч навіщо така слідча дія необхідна – пояснити не можу». У той самий час, чим підтверджуються повноваження захисника, детально прописано у ст. 50 КПК із зауваженням, що встановлення будь-яких додаткових

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

вимог, крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі у кримінальному провадженні не допускається. Згідно зі ст. 220 КПК клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов’язані задовольнити за наявності відповідних підстав. При цьому відповідно до ст. 223 КПК слідчими (розшуковими) діями визнаються дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення визнаються наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення мети.

• партнер рубрики КРИМІНАЛЬНЕ, СІМЕЙНЕ, ТРУДОВЕ ПРАВО

Нормами КПК встановлено, що захисник може вступати у провадження з моменту вручення його клієнту повідомлення про підозру. Проте слідчі та прокурори тягнуть з повідомленням до останнього моменту, а особа знаходиться в статусі свідка. Якими засобами та механізмами захисник може попередити небажане повідомлення про підозру? – Незважаючи на те, що Кодекс у нас новий, підходи, у деяких випадках, залишаються незмінними. Незмінна практика правоохоронців не пред’являти офіційні підозри особі майже до кінця у кримінальних провадженнях, де це можливо. Отже, якщо особа не затримана, стосовно неї не обрано запобіжного заходу, то й поспішати не слід, оскільки остаточна підстава для висунення підозр – «наявність достатніх доказів для підозри», повністю віднесена на суб’єктивну оцінку обвинувачення. Боротись із такою оцінкою достатньо складно, бо тут присутній і моральний аспект: ну не може особа клопотати про пришвидшення процедури складання відносно неї повідомлення про підозру в цілому, а тим паче, у випадках, коли особа взагалі заперечує вчинення нею будь-якого кримінального правопорушення. Вихід тут вбачається лише один – активно захищатися з самого початку. Статус свідка не позбавляє особу права надавати на адресу органу обвинувачення будь-які докази та під час допиту вказувати на осіб, які можуть підтвердити ті чи інші обставини, зазначені свідком. Статус свідка не позбавляє особу права отримувати правову допомогу і користуватись послугами адвоката. Під час провадження професійної діяльності згідно зі ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату надано право збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їхньою згодою; одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань. Перелічені процесуальні можлиорганізатор:

вості адвоката не пов’язані з конкретним видом правової допомоги, і зміна статусу його клієнта жодним чином не вплине на юридичну силу доказів, раніше зібраних адвокатом. Також не слід забувати про право бути присутнім під час судових засідань, призначених слідчим суддею для розгляду клопотань сторони обвинувачення про тимчасовий доступ до речей і документів, арешт майна. Приходьте до суду та доводьте свою позицію, що речі й документи, доступ до яких запрошено, не мають жодного стосунку до предмета кримінального провадження і що відомості, що в них містяться, можна довести в інший спосіб. Доводьте перед судом необґрунтованість заявленого арешту й вимагайте дослідження обставин, якими обґрунтовується клопотання про арешт та тимчасовий доступ до речей і документів. На сьогодні складається неоднозначна практика здійснення обшуку та виїмки. Прокоментуйте, будь ласка, цей факт. У чому відмінності здійснення обшуку та виїмки за новим КПК? – Як і раніше, обшуку та тимчасовому доступу до належних речей і документів може бути піддана будь-яка особа, незалежно від того, чи має вона офіційний статус підозрюваного в кримінальному провадженні. Тимчасовий доступ до речей і документів та обшук здійснюється виключно на підставі ухвали слідчого судді, з оригіналом якої особу, щодо якої ця ухвала постановлена, ознайомлюють та передають на її адресу завірену судом копію. Як і раніше, особа, у якої здійснюється тимчасовий доступ до речей і документів або обшук, зобов’язана видати все, що зазначено в ухвалі слідчого судді, і не більше. Ухвала слідчого судді має бути конкретизована та не містити загальних фраз. Ухвала слідчого судді має обмежений термін дії, який зазначається безпосередньо в ухвалі, проведений після його спливу тимчасовий доступ до речей і документів або обшук вважається незаконним. Видача проводиться лише тій особі,

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

якій суд дав можливість доступу до речей і документів або надав дозвіл провести обшук. Раніше таких вимог законодавство не висувало. Якщо особа в судовому рішенні не вказана – вимагайте підтвердження її повноважень на вчинення процесуальної дії. У кримінальних провадженнях щодо тяжких та особливо тяжких злочинів участь слідчого в проведенні обшуку є обов’язковою, що також є новинкою, як і те, що направлення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення проведення обшуку допускається лише з дозволу прокурора в кримінальному провадженні щодо тяжкого та особливо тяжкого злочину. Слід бути обережним при проведенні обшуку, у правоохоронців з’явилися повноваження здійснювати особистий обшук осіб, присутніх при проведенні такої слідчої дії. Більш того, правоохоронцям надана можливість робити обшук без присутності особи, щодо якої надано дозвіл на проведення обшуку. Тому не слід дивуватися, що при поверненні до житла чи іншого володіння на видноті побачите копію ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук. Якщо є підстави вважати, що процедурні вимоги, встановлені КПК, порушуються, за особою, яку обшукують, залишилося право зробити певний запис у протокол обшуку. На жаль, під час провадження досудового розслідування незаконність обшуку неможливо окремо оскаржити до суду. Такі скарги розглядаються на підготовчому судовому засіданні, проте ніхто не позбавлений права звернутися з відповідною скаргою безпосередньо до прокурора з вимогою про відновлення порушених прав. Ну, і наприкінці бажано сказати, що за півроку дії нового КПК, учасникам кримінального провадження гірше не стало. Навпаки, з’явилося більше можливостей, які ще складно використовувати в повному обсязі, оскільки норми Кодексу змінилися, а особи, які їх застосовують – ні. Проте час розставить усе на свої місця, сформується практика і після цього вже стане зрозуміло: позитивні чи негативні положення КПК 2012 року порівняно з КПК 1960-го. Україна, 2012–2013

317

 ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК: АНАЛІТИКА

Наявні проблеми та необхідне вдосконалення діяльності Попри позитивні тенденції фондового ринку України, на сьогодні він є одним із найслабших елементів вітчизняної фінансової системи, що зумовлено, зокрема, наслідками глобальної фінансово-економічної кризи та інертністю розвитку й різною направленістю завдань, які на нього покладено ✍ Катерина Бутовченко, «Юридична газета»

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» запровадив низку змін з метою нормативно-правового регулювання ринку цінних паперів і водночас призвів до нової хвилі суперечок у фондових колах. Однією з найобговорюваніших новацій цього Закону є доповнення ст. 3 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» такою формою державного регулювання ринку, як «пруденційний нагляд за професійними учасниками фондового ринку в межах діяльності, яка провадиться таким учасником на підставі виданої НКЦПФР ліцензії». Пруденційне регулювання спрямоване на забезпечення банку від банкрутства і охоплює як безвиїзний, так і виїзний види нагляду; здійснюється тоді, коли банку дозволено знаходитися на ринку. До пруденційного регулювання банків в Україні зараховуються вимоги до регулятивного капіталу та його абсолютного, відносного і адекватного розміру, нормативи ліквідності, кредитного, інвестиційного та валютного ризиків; обмеження та вимоги щодо проведення високоризикових операцій та операцій з пов’язаними особами; вимоги до оцінки активних операцій та формування резервів під очікувані ризики із цих операцій; а також деякі інші вимоги, які покликані мінімізувати

318

ризик банкрутства банку. Основними джерелами пруденційного регулювання в Україні вважаються Інструкція «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затверджена постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 368, та Положення «Про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства», затверджене постановою Правління НБУ від 28.08.2001 № 369, в яких визначені нормативи діяльності банків та їхні граничні значення, а також заходи впливу в разі порушення останніх. Отже, з вищенаведеного можна зробити висновок, що пруденційний нагляд для України не став новацією, оскільки активно застосовувався у банківській сфері. Проте становлення пруденційного нагляду на фондовому ринку розпочалося з Концепції запровадження пруденційного нагляду за діяльністю професійних учасників фондового ринку, затвердженої рішенням НКЦПФР № 553. Саме Концепція надає чітке визначення поняттю «пруденційний нагляд» як системі наглядових процедур НКЦПФР за дотриманням установою пруденційних правил. НКЦПФР швидко схвалила низку Положень про пруденційні нормативи професійної діяльності на фондовому ринку стосовно кожної окремої групи професійних учасників, і відповідність пруденційним нормативам для професійних учасників фондового ринку стала додатковим навантаженням. Водночас НКЦПФР як

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

регуляторний орган ринку цінних паперів отримала додаткові повноваження стосовно регулювання ринку реклами у частині ринку цінних паперів. «На мій погляд, надання НКЦПФР таких повноважень повинно було якісно вплинути на зменшення кількості недобросовісної реклами на ринку цінних паперів, яка останнім часом сягала критичних обсягів, а також підвищити контроль за рекламою, що стосується ринку цінних паперів, з метою захисту інтересів як вітчизняних, так і закордонних інвесторів», – зазначив з цього приводу адвокат ПГ «Павленко і Побережнюк». Серед основних цілей пруденційного нагляду значилося забезпечення реалізації єдиної державної політики, захист активів інвесторів і – як наслідок – посилення довіри інвесторів до фондового ринку України, запобігання настанню неплатоспроможності професійних учасників фондового ринку тощо. Низку змін до законів України щодо актів регуляторів фондового ринку небанківських фінансових послуг сприймали як свідоцтво посилення державного контролю над діяльністю учасників фондового ринку, проте і тут думки розділилися. Навіть норма щодо реєстрації нормативно-правових актів НКЦПФР Мін’юстом не привела до спільного знаменника: вимога щодо реєстрації нормативних актів існувала й до запровадження такої норми, а функцією реєстрації нормативно-правових актів Мін’юстом є здійснення правової

• партнер рубрики ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК

експертизи такого акта на відповідність його Конституції та законам України, а не запровадження певних регуляторних норм. Тобто законодавство у сфері обігу цінних паперів постійно змінюється: введено додаткові вимоги одразу до всіх учасників українського ринку, запроваджено більш жорсткі вимоги до реклами на ринку, вимоги до власників професійних учасників та керівників фондових бірж і депозитаріїв… А те, що серед інших змін були відновлені певні виключення щодо актів НКЦПФР, при прийнятті яких не поширюється дія Закону України «Про принципи державної регуляторної політики у галузі господарської діяльності», на практиці означало, що відносно таких актів відсутня необхідність отримувати погодження Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. При цьому Законом України № 5212-VІ залишено необхідність оприлюднення проектів актів НКЦПФР, що мають ознаки регуляторного акта, але на які не поширюється дія Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою отримання зауважень і пропозицій. Порядок і спосіб оприлюднення проектів актів НКЦПФР не змінився, проте змін зазнали строки прийняття зауважень та пропозицій до проектів таких актів (зокрема, строк встановлюється НКЦПФР та не може становити менше 10 робочих днів, тоді як до прийняття Закону України № 5212-ІV такий строк не міг бути меншим ніж один місяць). РЕКЛАМА Отже, Законом визначена необхідність погодження реклами з НКЦПФР, а також відповідальність за порушення вимог щодо розповсюдження реклами. Згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що пруденційний нагляд базується на регулярному проведенні

організатор:

оцінки загального фінансового стану фінансової установи, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов’язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансо-

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

вих компаній – це поява в річному звіті додаткового розділу «Звіт про корпоративне управління», який був внесений до Положень № 1591 та № 981 ще наприкінці 2011 року, але вимога щодо його розкриття набрала чинності лише

«Надання НКЦПФР нових повноважень повинно було якісно вплинути на зменшення кількості недобросовісної реклами на ринку цінних паперів, яка останнім часом сягала критичних обсягів, а також підвищити контроль за рекламою, що стосується ринку цінних паперів, з метою захисту інтересів як вітчизняних, так і закордонних інвесторів» вими активами. Правила підготовки, надання та оброблення даних про діяльність фінансових установ відповідно до напрямів пруденційного нагляду встановлюються Уповноваженим органом. РОЗКРИТТЯ РІЧНОЇ РЕГУЛЯРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЕМІТЕНТАМИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ Відповідно до Закону України від 12.05.2011 № 3332-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов’язок щодо застосування міжнародних стандартів фінансової звітності, МСФЗ при складанні фінансової звітності був покладений на публічні акціонерні товариства, банки та страховиків з 01.01.2012 року. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1223 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 01.01.2012 року. Таким чином, НКЦПФР одержує усі підстави вимагати від публічних акціонерних товариств, банків та страховиків розкриття у складі річної регулярної фінансової звітності за МСФЗ. Ще одні зміни стосуються страхо-

в 2012-му одночасно з набранням чинності Законом України від 02.06.2011 № 3462-VI (3462-17) «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг». Стосовно емітентів виключно з приватним розміщенням цінних паперів, річна звітність яких була певною мірою спрощена НКЦПФР, та всіх емітентів цінних паперів (поступове впровадження НКЦПФР електронного документообігу, яке розпочалося в 2012 році) також дещо змінилося, і всі ці зміни, за винятком впровадження «Звіту про корпоративне управління», знайшли своє відображення в рішенні НКЦПФР від 20.11.2012 № 1632 «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» (Рішення-1632), яке набрало чинності 22.01.2013 року (як видно з назви документа, зміни стосуються тільки Положення-1591, оскільки Положення-981 не потребувало таких змін). Рішенням-1632 формально встановлюється обов’язок публічних акціонерних товариств, банків та страховиків (з урахуванням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1223) уже в 2013 році подати у складі річної регулярної інформації фінансову звітність, складену

Україна, 2012–2013

319

 ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК: АНАЛІТИКА

МСФЗ. Решта емітентів цінних паперів подає у складі річної регулярної інформації фінансову звітність, складену за ПСБО. До речі, аудиторський висновок, що подається у складі річної регулярної інформації, також має складатися щодо фінансової звітності, складеної за MCФЗ. Рішенням-1632 встановлюється, що емітенти з приватним розміщенням цінних паперів мають розкривати інформацію у встановленому цим рішенням зменшеному обсязі. Низка питань виникла в експертів до НКЦПФР з приводу розділу річного звіту «Інформація про майновий стан та фінансово-господарську діяльність емітента», оскільки з описом цього розділу НКЦПФР не поспішала. Інформацію з урахуванням змін, внесених Рішенням-1632, стали подавати до НКЦПФР разом із паперовою формою в електронній формі у вигляді файлу XML. При цьому професійні учасники ринку цінних паперів – емітент цінних паперів зобов’язані, а решта емітентів мають право подавати річну регулярну інформацію у вигляді електронних документів з дотриманням вимог Положення про подання адміністративних даних та інформації до НКЦПФР, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 13.05.2011 № 492. І ось тут не могло не виникнути одне «але». «Зазвичай НКЦПФР впроваджує нові вимоги до звітності до закінчення звітного періоду, тобто логіка така, що, оскільки рішення НКЦПФР від 20.11.2012 № 1632 набрало чинності в січні 2013 року, то й застосуватися воно має зі звітного першого кварталу 2013 року (для квартальної регулярної інформації або зі звітного 2013 року (для річної регулярної інформації)», – звернули увагу колег ще в лютому активні читачі «Юридичної газети» з ТОВ «Емкон». Таким чином, факт застосування Рішення-1632 цього року поставив у залежність від роз’яснень НКЦПФР емітентів з приватним розміщенням цінних паперів під час складання річної

320

регулярної інформації та всіх емітентів щодо порядку подання річної регулярної інформації до НКЦПФР. Що ж до загального порядку розкриття інформації, то до 30 квітня 2013 року емітенти цінних паперів зобов’язалися розмістити річний звіт у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів та опублікувати його в офіційному виданні НКЦПФР, а до 31 травня 2013 року подати його до НКЦПФР, попередньо розмістивши його на власному веб-сайті. Емітенти, що розкривають інформацію відповідно до Положення-981, зобов’язалися до 30 квітня 2013 року розмістити річний звіт в ЕСКРІН та опублікувати його в офіційному виданні НКЦПФР. Такі емітенти річний звіт до НКЦПФР на сьогодні не подають, натомість подають до НКЦПФР копії сторінок примірника офіційного друкованого видання з річним звітом протягом 10 днів після опублікування. Додатково до вимог НКЦПФР іншими вимогами до розкриття річної інформації, у тому числі емітентами цінних паперів згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» публічні акціонерні товариства, підприємстваемітенти іпотечних облігацій, іпотечних сертифікатів, облігацій підприємств і сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, а також професійні учасники фондового ринку, банки, страховики та інші фінансові установи зобов’язалися не пізніше ніж до 30 квітня 2013 року опублікувати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком у будь-якому періодичному або неперіодичному виданні, а також розмістити її на власній веб-сторінці. РЕЗЮМЕ Тобто поки НКЦПФР формує систему оцінки ризиків у діяльності професійних учасників фондового ринку та управління ними, установлює особливості організації та проведення вну-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

трішнього аудиту (контролю), контролю за платоспроможністю, ліквідністю та прибутковістю професійних учасників фондового ринку, запобігає виникненню системних ризиків на фондовому ринку з метою забезпечення стійкості та надійності всього ринку в цілому, розробляє принципи корпоративного управління професійних учасників фондового ринку, прогнозує майбутні фінансові результати на основі аналізу отриманої інформації, додатково встановлюється обов’язок професійних учасників фондового ринку дотримуватися пруденційних нормативів, перелік яких встановлюється щодо кожного виду професійної діяльності на фондовому ринку, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» змінюється і стаття 12 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», якою встановлюється порядок застосування санкцій до юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів, тож нова редакція статті 12 на початку 2013 року виглядає наступним чином: «Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов’язаними з таким правопорушенням документами протягом п’яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів. Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення. Підсумовуючи все сказане, слід

• партнер рубрики ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК

зазначити, що не стільки розширення повноважень НКЦПФР, скільки законодавча боротьба щодо функціонування депозитарної системи, розрахунковоклірингових організацій, оподаткування обороту позабіржових цінних паперів та доходу від продажу валюти з метою збільшення доходів бюджету в результаті принесли численні зміни з позитивними і негативними нововведеннями. Беручи до уваги те, що регулятор у своїх діях жорстко дотримується затвердженої концепції розвитку фондового ринку, можна припустити, що такі зміни не останні, вважають експерти. Але чи стануть ці законодавчі зміни стимулом до розвитку? «Думаю, що ні, і причин цього декілька, – відповідає на питання Дмитро Мельник, фінансовий директор ІФК «АРТ Капітал». – Перша, але не головна: регулятор у своїх змінах удосконалює інфраструктуру, але не може вплинути на деякі ключові нормативні акти, наприклад, які присвячені валютному регулюванню. Це як мати досконалий автобан, але на всьому шляху проходження розвісити заборонні знаки». «Ми живемо в глобальному світі, а тому вільний рух капіталу потрібно приймати як данину. Завдання держави – цей капітал не просто залучити, а переконати залишитися», – вважає експерт. Друга причина, важливіша, але вона вже містить у собі безліч складових – це виконання фондовим ринком своїх функцій: місця, де зустрічається продавець капіталу і його покупець. Якщо поглянути на нинішній ринок акцій, то в такому вигляді він не потрібен нікому, крім групи наполегливих ентузіастів. У рамках теорії інституціоналізму потрібно говорити про те, що занадто багато інститутів (власності, правоохоронні, судові та інші) потребують удосконалення. Держава живе не духом закону, а його буквою, а думки висловлюються погано. Проблеми не нові, давно відомі, підкреслює експерт. Як наслідок, на українському фондовому ринку неможливо

організатор:

провести жодне успішне ІРО, а виправдання, що в нас просто немає великих довгострокових інвесторів – наслідок озвучених проблем. Компанії не мають інтересу до дрібних інвесторів, останні платять взаємністю: так і живемо. З 1992 року і дотепер Україна в очах іноземних інвесторів залишається країною з потенціалом, але не більше. 2012 рік взагалі запам’ятався посиленням невизначеності на зовнішніх ринках, борговою кризою Єврозони, виборами

www.epap.ua Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

можна судити про стан справ у національній економіці, – коментує ситуацію Олександр Плотніков, радник, адвокат AO Arzinger. – Якщо фондовий ринок є розвиненим, то й економіка є розвиненою, і навпаки». За всі минулі роки незалежності Україні, на жаль, створити розвинений фондовий ринок так і не вдалося, вважає експерт. Станом на сьогодні ми спостерігаємо ситуацію, коли весь український фондовий ринок, включаючи

«Низку змін до законів України щодо актів регуляторів фондового ринку небанківських фінансових послуг сприймали як свідоцтво посилення державного контролю над діяльністю учасників фондового ринку, проте і тут думки розділилися, навіть норма щодо реєстрації нормативно-правових актів НКЦПФР Мін’юстом не привела до спільного знаменника» до парламенту України, утриманням курсу гривні Національним банком за рахунок жорсткості ліквідності, законодавчими змінами, що стосуються фондового ринку, та планами регулятора посилити вплив на ринок. На тлі боротьбі зі спекуляціями НБУ стиснув банківську ліквідність, що призвело до зростання ставок депозитів і міжбанківських гривневих по гривні до неймовірного рівня. НБУ вдалося стримати курс гривні, однак це відбулося за рахунок відсутності кредитування і минулорічного падіння ВВП. Для подальшого розвитку нашому ринку потрібні нові інструменти, тому експерти ще на початку року заговорили про запуск подвійного лістингу для акцій компаній з українськими активами, що торгуються за кордоном, та про нові строкові контракти. Вихід вбачається в удосконалення державних інститутів, і – як наслідок, – у зни-женні транзакційних витрат, а до того часу створена розвинена інфраструктура фондового ринку буде дуже доречною. «Фондовий ринок у будь-якій країні світу є ти лакмусовим папірцем, за яким

реальних інвесторів, емітентів та професійних учасників – це не більше ніж півтора десятка тисяч учасників. Але чому склалася така ситуація? Які для цього є причини? «По-перше, як було цілком справедливо зазначено, фондовий ринок може бути розвиненим тільки при розвиненій економіці країни, – підкреслює пан Плотніков. – Українська економіка, на жаль, ще далека від міжнародних стандартів і досі знаходиться у стані реформування. Значна частина економіки перебуває «у тіні», що також не стимулює розвиток фондового ринку». Сьогодні в Україні відсутні необхідні стимули, які б підштовхували компанії ставати публічними та залучати інвестиції на національному фондовому ринку. Як показує практика, без суттєвих економічних стимулів, виключно законодавчим примусом цю проблему не вирішити. Більшість привабливих компаній, які могли б зацікавити інвесторів на фондовому ринку, контролюється їх засновниками, які є першим поколінням власників і не готові втрачати контроль над своїми активами. У більшості випадків торгівля цін-

Україна, 2012–2013

321

 ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК: АНАЛІТИКА

ними паперами на вітчизняному ринку здійснюється виключно задля підтримання лістингу на біржі. Ця проблема тісно пов’язана з надзвичайно низькою ліквідністю на вітчизняному ринку. Великі українські компанії віддають перевагу залученню коштів на міжнародному фондовому ринку, оскільки це дає доступ до значно більшої кількості інвесторів та коштів. Крім того, сьогодні ставати публічними компаніям не вигідно не тільки з

дохідність порівняно з ринком цінних паперів. В АО Arzinger упевнені, що задля успішного подальшого розвитку вітчизняного фондового ринку слід докладати максимальних зусиль задля залучення приватних інвесторів. Але це потребує цілої низки кардинальних економічних, правових і навіть ментальних змін у суспільстві. Ще одна експертна думка полягає у тому, що в нинішніх умовах розвиток

«Фондовий ринок може бути розвиненим тільки при розвиненій економіці країни. Українська економіка, на жаль, ще далека від міжнародних стандартів і досі знаходиться у стані реформування. Значна частина економіки перебуває «у тіні», що також не стимулює розвиток фондового ринку» точки зору економіки та регуляторного навантаження, але й точки зору безпеки бізнесу. Відсутність інвесторів на вітчизняному ринку має декілька причин, однією з яких є недостатній законодавчий захист прав міноритарних акціонерів. Українські акціонерні товариства майже не платять дивіденди акціонерам, оскільки це не вигідно власникам мажоритарних пакетів акцій, які отримують прибуток від компаній іншими шляхами. Тобто з точки зору отримання прибутку від інвестування в акції, вони є дуже непривабливими. Розраховувати на перепродаж акцій за вищою ціною можуть тільки професійні учасники ринку, які постійно слідкують за ситуацією. До того ж українське суспільство в своїй більшості ще дуже далеке від розуміння роботи фондового ринку та його інструментів. Наразі, на жаль, можна констатувати, що приватні інвестори не схильні ризикувати на вітчизняному фондовому ринку, а віддають перевагу більш перевіреним заощадженням у вигляді банківських депозитів. Хоча, за умови розвитку економіки, банківські депозити повинні приносити меншу

322

обороту цінних паперів стає основною галуззю фінансової сфери, без якої не варто розраховувати на нормальну роботу складного та великого механізму ринкової економіки. Становлення ринкових відносин призвело до трансформації існуючих раніше форм та методів управління, а також до зміни самої технології функціонування товарних і фінансових ринків та модернізації майже всіх сфер економіки. Головним завданням при цьому є створення для залучення у вітчизняну економіку додаткових інвестицій. Провідну роль у такому процесі відіграє фондовий ринок, який в Україні функціонує недосконало та має, м’яко кажучи, низку проблем і прорахунків. За останніх десять років розвиток світової економіки супроводжується впровадженням євроінтеграційних процесів, які надають можливість доступу до ресурсів, проте підвищується залежність економіки від розвитку світового фінансового ринку. Саме стрімке зростання та розвиток світового фондового ринку, що призводить до збільшення розмірів фінансових потоків між країнами, посилення конкуренції, швидкого впровадження

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

сучасних інформаційних технологій, розвитку інфраструктури фондового ринку, і є головним чинником стосовно системного утворення. Фондовий ринок сам по собі є об’єктивним явищем, яке виникло з високою потребою в додатковій формі мобілізації грошових коштів для фінансового забезпечення нормального розвитку економіки держави. Попри позитивні тенденції фондового ринку України, на сьогодні він є одним із найслабших елементів вітчизняної фінансової системи, що зумовлено, зокрема, наслідками глобальної фінансово-економічної кризи та інертністю розвитку й різною спрямованістю завдань, які на нього покладено. Для того щоб на вітчизняному фондовому ринку відбулося пожвавлення, необхідно створити відповідні умови, аби підприємства могли б залучати новий капітал. Якщо ретельно вивчати та спостерігати за численними показниками, що пов’язані з українським фондовим ринком, можна побачити, що цей ринок досить стабільно відновлюється після великої кризи: тенденції фондового ринку України навіть дають можливість говорити про наближення до бажаних світових стандартів. Таким чином, фондовий ринок України наразі знаходиться в стані великих перетворень та змін, про що свідчить Програма розвитку фондового ринку України. Метою цієї програми є значне підвищення захисту прав інвесторів, а також формування конкурентоспроможного національного фондового ринку на основі поступового зменшення спекулятивної складової ринку з однозначним зростанням інвестиційно-спрямованого сегменту в умовах фінансової глобалізації. Як бачимо, експертні думки позитивно-обережні та значною мірою негативні, про фондовий ринок в Україні кажуть як про улюблені мозолі – самі не в захваті від такого стану речей, але не дай Боже чіпати ці мозолі комусь сторонньому.

• партнер рубрики

www.epap.ua

ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК

Телефон/факс: +380 (44) 492-8282

На півкроку до перемоги над собою Аналіз окремих нововведень на фондовому ринку Що ж рік прийдешній нам готує? Часто відповідь на це запитання доводиться шукати в минулому, аналізуючи надбання попередніх років. Цікаво, чи виправданим виявиться такий підхід, якщо за його допомогою спробувати скласти прогноз розвитку фондового ринку в Україні? Марна це справа – складати прогнози, заперечите ви, і не погодитися з цим важко. Натомість пропонуємо зупинитися на кількох «цікавинках» регуляторного поля, які залишив по собі минулий рік. 2012 рік був порівняно врожайним для фондового ринку. Парламент устиг прийняти низку законів, спрямованих на врегулювання відносин суб’єктів фондового ринку. Одним з найвизначніших став Закон України «Про систему депозитарного обліку цінних паперів». Важливо відзначити, що робота з розробки нормативного акта, який би врегульовував відносини в цій сфері, велась понад 10 років із залученням провідних національних експертів та міжнародних фінансових інституцій. Водночас, версія закону, прийнята Верховною Радою, дещо спантеличила і тих, і інших та призвела до підвищення температури в колах професійних учасників ринку. Якщо не вдаватися в деталі закону, основна причина невдоволень, на наш погляд, криється в механізмі, яким держава «дарувала» суб’єктам ринку нові правила гри. Іншими словами, нова система, що приходить «згори», повинна замінити стару, що формувалася у більш-менш ринковий спосіб, себто дещо природніше. Окрім інших недосконалостей нової моделі доволі невиправданим вбачається запропонована в Законі монополія на клірингові операції та проведення розрахунків за угодами. Законотворець також відзначився кількома нормативними актами в сфері діяльності інститутів спільного інвестуорганізатор:

вання та впровадження на фондовому ринку пруденційного нагляду. Між тим, особливої уваги потребує акт основного регулятора в цій сфері – Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія). Йдеться про прийняте 22 жовтня минулого року Рішення Комісії № 1692 «Про затвердження Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України». Передусім варто зазначити про те, що стратегічну важливість прийняття Рішення № 1692 важко недооцінити. Це є, безумовно, важливим кроком на шляху розвитку та подальшої лібералізації фондового ринку, розкриття його потенціалу. Більше того, це є суттєвим позитивним сигналом для учасників ринку, який свідчить про дійсність намірів основного регулятора реалізовувати політику, спрямовану на впровадження реформ, задекларовану посадовцями різних щаблів влади. Однак водночас, коли на поверхні все просякнуто духом оптимізму та привітаннями із важливим стратегічним починанням, усередині міститься низка проблем, вартих окремої уваги. Про них і поговоримо детальніше. За своєю структурою Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України, затверджене Рішенням № 1692, складається із загальної частини та двох окремих розділів, в яких визначаються, відповідно, умови допуску цінних паперів до обігу в Україні та документи, що подаються іноземними емітентами, які мають намір отримати цей же таки допуск. У загальних положеннях окреслено коло цінних паперів, на які поширюється дія Положення, серед них акції, боргові цінні папери та депозитарні розписки щодо таких типів цінних паперів. Найбільшу увагу привертає розділ ІІ Положення, де викладені умови та порядок допуску цінних паперів іноземних

Роман Степаненко Радник, керівник практики банківського та фінансового права, ринків капіталу, співкерівник енергетичної практики ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні емітентів до обігу в Україні. Окрім достатньо обґрунтованих та очікуваних умов, у документі знайшлося залишено поле для подальшої роботи. Достатньо виправданим, на наш погляд, видається обумовлення доступу іноземних цінних паперів до обігу на вітчизняному ринку (а) реєстрацією емітента відповідно до законодавства його держави інкорпорації, (б) реєстрацією випуску (проспекту емісії) цінних паперів у країні емітента або в країні, де здійснюється обіг таких цінних паперів, (в) присвоєнням випуску міжнародного ідентифікаційного номера (ISIN) та коду класифікації фінансових інструментів (CFI), (г) наявністю договору між іноземним емітентом та українською фондовою біржею, та навіть (д) наявністю у відповідної української фондової біржі доступу до інформаційних ресурсів, де публікується інформація про емітента. Природно, такі вимоги повинні забезпечити залучення до Україна, 2012–2013

323

 ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК: ІНТЕРВ’Ю

обігу в Україні дійсних цінних паперів, що пройшли відповідні процедури реєстрації та погоджень у відповідній іноземній юрисдикції. Варто звернути увагу на те, що допускатися до обігу на український ринок можуть лише цінні папери іноземних емітентів, що вже були розміщені за межами України, таким чином виключається можливість первинного розміщення цінних паперів серед інвесторів в Україні. З нашої точки зору, такий обережний підхід регулятора є виправданим, з огляду на поточний стан ринку та необхідність поступового здійснення якісних змін, аби уникнути проблемних ситуацій, які важко або неможливо було спрогнозувати та вчасно на них відреагувати. Виправданою з практичної точки зору є також окрема вимога про можливість обліковування цінних паперів іноземного емітента на кореспондентському рахунку Національного депозитарія України (далі – НДУ), відкритому в іноземній депозитарній установі, з якою НДУ встановив кореспондентські відносини. Згідно із інформацією, що міститься на офіційному веб-сайті НДУ, наразі кореспондентські відносини встановлено із Clearstream та OeKB (центральний депозитарій Австрії), а також із кількома депозитарними установами Росії. Така ситуація є вкрай невтішною, зважаючи на цілі, які ставить перед собою Комісія та які вона намагається реалізувати шляхом прийняття Рішення № 1692. Якщо серед таких цілей все ще залишається залучення до обігу в Україні високоліквідних цінних паперів, що розміщені на розвинених фондових ринках Європи, одним із першочергових завдань порядку денного НДУ повинно стати розширення переліку європейських депозитарних установ – кореспондентів. Euroclear, який обслуговує транзакції Лондонської фондової біржі, та Центральний депозитарій Польщі, на наш погляд, мають стати «мішенями» для активної роботи НДУ із установлення кореспондентських відносин на найближчу перспективу. Комісія також вимагатиме, аби цінні папери іноземних емітентів були допущені до обігу на одній з іноземних фондових бірж, що входять до переліку, затверджено-

324

го Комісією, та мали достатню ліквідність. На перший погляд, ця вимога виконує передбачене для неї завдання, а саме – забезпечити недопущення на український ринок непривабливих з інвестиційної точки зору цінних паперів. Проте перше питання, що постає у зв’язку із цією умовою, полягає в тому, на який перелік бірж Комісія пропонує орієнтуватися. Наразі, актами Комісії затверджено (1) перелік іноземних бірж і торговельно-інформаційних систем, після проходження лістингу на яких цінні папери іноземних держав та іноземних юридичних осіб можуть становити активи інститутів спільного інвестування (Рішення Комісії № 40 від 2 лютого 2005 року) і (2) перелік іноземних фондових бірж, на яких допущені до обігу цінні папери та деривативи, які визнаються такими, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів (Рішення Комісії № 1946 від 22 грудня 2010 року). Жодного посилання в Рішенні № 1692 на будь-який із зазначених переліків не міститься. Отже, слід чекати окремого рішення Комісії з цього приводу чи намагатися «підтягнути» перелік Рішення № 1946 як більш-менш релевантний? Питання залишається неврегульованим. По-друге, суперечливим та неоднозначним є формулювання про «достатність» ліквідності. Забігаючи наперед, зазначимо, що перелік документів, які подаються іноземним емітентом до Комісії для отримання рішення про обіг своїх цінних паперів в Україні, є загальним та здається таким, що не містить документів, за якими можна було б оцінити ліквідність цінних паперів. Хіба що наміром Комісії було зробити таку оцінку на підставі заяви, складеної за встановленою формою, фінансової звітності за останній повний фінансовий рік, документа, що підтверджує реєстрацію випуску цінних паперів чи довідки про осіб, які володіють 25 і більше відсотками капіталу іноземного емітента. У будь-якому разі, оскільки формулювання зазначеної умови є таким, що дозволяє певний суб’єктивізм при прийнятті рішення уповноваженими особами Комісії, регулятору доведеться із обережністю реалізовувати свої повно-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

важення (та в ідеалі встановити зрозумілі критерії прийняття рішення) з цього питання, аби бути максимально прогнозованим для учасників ринку. Насамкінець, іще однією умовою допуску цінних паперів іноземного емітента до обігу на території України є наявність у такого емітента активів на території нашої держави. Виконання цієї умови потрібно підтверджувати копіями відповідних документів на право власності. На наш погляд, саме ця умова може стати тією перешкодою і «deal breaker», які не дозволять значній частині іноземних емітентів зайти на український ринок. Особливо гостро ця проблема може постати в контексті боргових цінних паперів. Лід-менеджери випусків єврооблігацій українських емітентів (які для приватного сектору все ще реалізовуються через структуру облігацій участі в кредиті) вже протягом тривалого часу декларують своє прагнення заходити на український ринок із пропозицією таких цінних паперів. Навіть із прийняттям Рішення № 1692 правила гри не дозволять їм реалізувати ці амбітні плани, оскільки емітент у таких структурах випуску єврооблігацій є зазвичай спеціально створеною юридичною особою – нерезидентом, яка не пов’язана з українським позичальником відносинами власності та не має жодних активів в Україні. Таким чином, регулятор встановленням вказаного обмеження дав відсіч значній частині фінансових інструментів, які можуть мати високі якісні характеристики та сприяти розвитку привабливості українського ринку, а також дав поштовх до вишукування підходів та схем, які б усе ж таки дозволяли певним емітентам потрапити в Україну зі своїми цінними паперами. У підсумку зазначимо, що, вочевидь, час спочивати для державної нормотворчої машини ще не настав. Як і в минулі роки, робиться велика кількість кроків нібито й у правильних напрямках, але чомусь завжди лишається певна недомовленість і недоробленість. Можливо, час обміркувати причини такої ситуації та нарешті зробити півкроку, що віддаляє нас від наміченої мети, від перемоги над самими собою?

організатор:

Україна, 2012–2013

325

 НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ

326

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

 НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ

Найкращі юристи очима колег по юридичному бізнесу Одночасно із основним дослідженням «ТОП-100», «Юридична газета» провела альтернативне дослідження «ТОП-250» визначивши найбільш компетентних юристів, але незалежним голосуванням серед представників провідних юридичних компаній України ✍ Редакція, «Юридична газета»

У рамках дослідження «Вибір клієнта 2012–2013» редакція «Юридичної газети» черговий раз провела альтернативне (додаткове) дослідження щодо визначення найкращих юристів українського юридичного бізнесу. Але основна відмінність поміж традиційним дослідженням «ТОП-100» та проведеним «ТОП-250» полягає у тому, що голосування проводилося вже лише серед представників юридичного бізнесу – 150 провідних юридичних компаній України.

Кожен із юристів зазначених компаній шляхом незалежного анкетування обирав найбільш професійних, на його власну думку, правників у 30 запропонованих галузях практики. За результатами анкетування були визначені 250 найбільш компетентних представників юридичного бізнесу, що і увійшли до остаточного списку найкращих. Загалом було відведено від 3 до 20 місць для юристів, залежно від обраної галузі. На думку представників редакції «Юридичної газети», отримані в ході

Слід зазначити, що даний проект проводиться «Юридичною газетою» вдруге, і він покликаний визначити найкращих юристів виключно як серед, так і голосами представників юридичних компаній. До участі у голосуванні були залучені юристи понад 150 юридичних фірм України, визначених редакцією видання, як такі, що найбільш динамічно розвиваються (за основу відбору цього переліку компаній були взяті дані з внутрішнього дослідження «Юридичної газети»).

дослідження дані насправді відображають реальний стан розвитку українського ринку юридичного бізнесу. Унікальність дослідження полягає у тому, що додатково, для відображення найповнішої картини, редакція «Юридичної газети» у рамках проекту «Вибір клієнта» порівнює результати двох незалежних досліджень – визначення найкращих юристів очима клієнтів («ТОП100») та очима колег по юридичного бізнесу «ТОП-250», аби наочно продемонструвати тенденції та закономірності.

організатор:

Перелік галузей права, серед яких представниками 150 провідних юридичних компаній обиралися найбільш компетентні юристи: 1. Авторське право та захист інтелектуальної власності 2. Аграрне та земельне право 3. Антимонопольне (конкурентне) право 4. Банківське та фінансове право 5. Банкрутство та реструктуризація 6. Виконавче провадження 7. Вирішення спорів 8. Державно-приватне партнерство 9. Енергетика та природні ресурси 10. Злиття та поглинання (M&A) 11. Зовнішньоекономічна діяльність 12. Корпоративне право 13. Кримінальне право та процес 14. Медичне право 15. Митне право 16. Міжнародне право 17. Міжнародний арбітраж 18. Морське право 19. Нерухомість та будівництво 20. Повітряне та авіаційне право 21. Податкова практика 22. Ринки капіталів 23. Сімейне право 24. Спортивне право 25. Страхування 26. Судова практика та судовий процес 27. Телекомунікації / ЗМІ 28. Трудове право 29. Фармацевтична діяльність 30. Цінні папери та фондовий ринок

Україна, 2012–2013

327

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

АВІАЦІЙНЕ ТА ПОВІТРЯНЕ ПРАВО

Украина в Кейптаунском пространстве: разбор полетов Что предусматривает международное авиационное право документов, регламентирующих порядок применения Конвенции в Украине. Некоторые концептуальные положения разрабатываемой системы регулирования коротко обобщены ниже.

Армен Хачатурян Старший партнер ЮФ «Астерс» 6 июня 2012 года парламентом был принят закон, ратифицировавший Конвенцию о международных имущественных правах на подвижное оборудование и Протокол к ней по вопросам авиационного оборудования (далее – Конвенция). Присоединение к Конвенции, которая вступила в силу в отношении Украины 1 ноября 2012 года, стало важным шагом на пути к обновлению флота воздушных судов отечественными операторами. Среди главных преимуществ Конвенции – возможность беспрепятственного вывоза воздушного судна с территории страны его регистрации, а также установление приоритета прав требования путем внесения записи в международный реестр. Прямым следствием этого является снижение рисков производителей, кредиторов, а также лизингодателей и, соответственно, уменьшение транзакционных расходов авиаперевозчиков. На момент отправки материала в редакцию газеты рабочая группа Госавиаслужбы, в состав которой входят авторы данной статьи, практически завершила подготовку процедурных 328

МЕЖДУНАРОДНАЯ РЕГИСТРАЦИЯ Конвенция предусматривает создание и функционирование международного реестра имущественных прав на авиационные объекты, включая воздушные суда. Реестр представляет собой веб-систему удаленного доступа, держателем и администратором которой является компания «Авиарето» (Ирландия). Исходя из сделанных Украиной ратификационных оговорок на Госавиаслужбу возложена функция пункта введения информации в реестр. Несмотря на отсутствие такого деления в тексте Конвенции, выделяют два вида пунктов введения информации: уполномочивающие (authorizing entry point) и прямые (direct entry point). Уполномочивающий пункт введения информации санкционирует передачу данных, необходимых для проведения международной регистрации в соответствии с Конвенцией, посредством выдачи т. н. кода авторизации (authorization code). Код направляется стороне сделки, обратившейся с заявлением на его получение, и в дальнейшем подается для включения в реестр информации о возникших (либо таких, что возникнут в будущем) имущественных правах. Процедуры и Положения Международного Реестра, утвержденные Международной организацией гражданской авиации, предусматривают, что регистрация, осуществленная без кода авторизации, если только такой код не

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Алексей Демьяненко Юрист ЮФ «Астерс» может быть получен в соответствии с правилами уполномочивающего пункта введения информации, является недействительной. Прямой пункт, в свою очередь, функционирует путем непосредственной передачи всей необходимой информации в реестр уполномоченным органом, а не стороной сделки, обращающейся за осуществлением регистрации. До недавнего времени единственным государством, использовавшим процедуру прямой регистрации, были Объединенные Арабские Эмираты. Однако с конца 2011 года авиационные органы и этой страны работают через коды авторизации. Следуя мировой практике, работа Госавиаслужбы будет построена по принципу уполномочивающего пункта введения информации, а разрабатываемые правила выдачи кодов авторизации

основаны на процедурах, внедренных Федеральным управлением гражданской авиации США. Для получения кода любой из сторон сделки будет достаточно обратиться с соответствующим заявлением в Госавиаслужбу и подать документ (договор), на основании которого возникает регистрируемое имущественное право. В отношении имущественных прав, которые возникнут в будущем (например, если достигнутые между сторонами коммерческие договоренности еще не оформлены письменно), договор должен быть предоставлен в 60-дневный строк с момента присвоения кода. Выдача кода осуществляется путем его проставления на поданном заявлении, которое в последующем передается заявителю. ИДЕРА Одним из способов защиты прав, предусмотренных Конвенцией, является использование безотзывного полномочия на дерегистрацию и экспорт воздушного судна (далее – ИДЕРА), позволяющего упростить вывоз летательного средства с территории страны регистрации, а также минимизировать возможность вмешательства в этот процесс местных авиационных и таможенных властей. Выдача ИДЕРЫ осуществляется лицом, на имя которого зарегистрировано воздушное судно, т.е. в случае Украины – собственником судна. Следовательно, круг договоров, дающих право на ИДЕРУ, достаточно ограничен – ИДЕРА не может быть выдана, например, при операционном лизинге между иностранным лизингодателем-собственником и украинским

лизингополучателем (в данной ситуации Найбільш рекомендовані собственник должен был бы выступить и колегами юристи практики уполномочивающим, и уполномоченным лицом в отношении воздушного судна), однако может быть выдана в отношениІлляшев Михайло ях между таким лизингодателем и его Керуючий партнер кредитором. ЮФ «Ілляшев та партнери» Разработанными проектами предусмотрено, что ИДЕРА должна быть подана в Госавиаслужбу в двух оригинальных Кифак Олександр экземплярах, один из которых подлежит Голова правління хранению в деле воздушного судна, а ЮФ «АНК» второй (с регистрационным штампом) передается кредитору. Факт выдачи ИДЕРЫ фиксируется также в реестре Рижий Володимир воздушных судов. В случае дефолта по Президент договору, на основании которого была «Юридичне бюро Рижого» выдана ИДЕРА, для дерегистрации судна с целью его последующего экспорта из Украины кредитор должен предоставить в Самойленко Вадим Госавиаслужбу (i) ИДЕРУ, (ii) копию свиПартнер детельства из международного реестра ЮФ «Астерс» в отношении судна; а также (iii) доказательства прекращения имущественных прав кредиторов, требования которых Цірат Ганна имеют более высокий приоритет, или Партнер согласия таких кредиторов на дерегиЮФ «Юрзовнішсервіс» страцию и экспорт. При наличии действующей ИДЕРЫ Госавиаслужба может произвести дерегистрацию судна только домственными. Поскольку Украина до по заявлению кредитора, в пользу кото- сегодняшнего дня не включена в список рого выдана ИДЕРА, или с его согласия. стран OECD, квалифицировавшихся на получение т. н. Кейптаунской скидки ЗАКЛЮЧЕНИЕ (http://www.oecd.org/tad/exportcredits/ctc. И м п л е м е н т а ц и я п о л о ж е н и й htm), обеспечение эффективной защиты Конвенции в национальную систему прав кредиторов следует считать одной регулирования сопряжена со многими из первоочередных задач регулятора на формальными процедурами и согласо- пути к оздоровлению отечественного ваниями, преимущественно внутриве- авиарынка.

Бажаєте Б розмістити

власні в

СТАТТІ КОМЕНТАРІ PR-МАТЕРІАЛИ РЕКЛАМУ

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО НАШОГО РЕКЛАМНОГО ВІДДІЛУ

на сторінках «Юридичної газети» та одночасно на нашому порталі

(044) 303-9111

Увесь спектр компетентної юридичної інформації на сторінках одного всеукраїнського видання організатор:

Україна, 2012–2013

329

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Особливості захисту прав інтелектуальної власності при виході компанії на міжнародні ринки Міжнародно-правове регулювання та реалії використання об’єктів права інтелектуальної власності і подальшого їх захисту, зокрема судового, від недобросовісної конкуренції та на митному кордоні. Після того як компанія переконалася, що вона не порушуватиме прав третіх осіб, радимо зайнятися безпосередньо набуттям Ваших прав інтелекМарія Ортинська туальної власності. У даному випадку Патентний повірений України, Ви можете застосувати як інструменти, директор Патентно-юридичної передбачені міжнародними угодами, компанії IPStyle так і національним законодавством. Одним з важливих аспектів при Розглянемо деякі з них. Існує декілька способів реєстрації виході компаній на міжнародні ринки є права інтелектуальної власності. торговельних марок в інших країнах. Чимало компаній у цьому випадку намагаються захистити їх (ці права), 1) Подача заявок до національних проте часто забувають перевірити, чи патентних відомств Такий спосіб є найвитратнішим, вони самі не будуть порушниками (прав інтелектуальної власності третіх осіб.) адже до кожної країни необхідно подати Наприклад, планується вихід на між- заяву на реєстрацію торговельної марки народний ринок нового пристрою для національною мовою, враховуючи закозчитування даних, а виявляється, що нодавчі особливості, і сплатити мито в такий пристрій, скажімо, у США, вже національній валюті. Зазвичай такий спосіб є доцільним лише у випадку, якщо запатентований іншою компанією. Отже, першим кроком при плану- заявника цікавить захист в одній або ванні компанії виходу нових продуктів двох країнах. Більш того, такий спосіб на ринки інших країн має бути перевір- використовується при подачі до країн, ка того, чи не порушуватиме компанія які не є учасниками ні Мадридської права інтелектуальної власності третіх угоди, ні Мадридського протоколу. До осіб. Така перевірка полягатиме як у таких країн відносяться зокрема Канада, дослідженні чинних патентів на вина- Чилі. Проте, подаючи заявку до націоходи (корисні моделі) та опублікованих патентних заявок (у країнах, що цікав- нальних патентних відомств, потрібно лять компанію), так і в перевірці про- знати особливості реєстрації або захисмислових зразків, торговельних марок, ту. Наприклад, у Російській Федерації комерційних найменувань тощо. Ми торговельну марку можна зареєструварекомендуємо досконально вивчити ти лише на юридичну особу або фізичаспекти законодавства, що стосуються ну особу – підприємця. Тому в таких 330

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

випадках необхідно проконсультуватися з фахівцем з міжнародного захисту прав інтелектуальної власності. 2) Подача заявок до регіональних відомств Наприклад, до OHIM (Офіс гармонізації внутрішнього ринку ЄС), що надає захист на території 27 країн, серед яких Австрія, Бельгія, Кіпр, Франція, Німеччина, Польща, Великобританія. Реєстрація такої торговельної марки, що ще називається торговельною маркою співтовариства (community trademark), має як свої переваги – порівняно невеликі збори, можливість подачі однієї заявки для отримання захисту в 27 країнах, так і недоліки. Основною вадою є великі ризики в реєстрації, адже якщо є підстава для відмови в реєстрації принаймні в одній країні, то буде відмовлено в реєстрації в усіх країнах. 3) Подача міжнародної заявки згідно з Мадридською угодою або Мадридським протоколом Такий спосіб передбачає можливість подачі заявки до однієї або всіх дев’яноста країн шляхом сплати міжнародного мита в одній валюті – швейцарських франках і подачі заявки однією мовою. Особливістю подачі такої заявки є те, що вона базується на національному (у цьому випадку українському) свідоцтві (для подачі заявки за Мадридською угодою), або на національній заявці (у випадку подачі заявки за Мадридським протоколом). Окрім спрощеної процедури витрати,

пов’язані з реєстрацією, є мінімальними. Проте і в цього способу є свої недоліки, які потрібно знати заявнику. Так, у даному випадку міжнародна реєстрація залежить від національної протягом 5 років. Наприклад, якщо Ви подали міжнародну заявку на основі національної, і у видачі свідоцтва на території України Вам відмовили, то автоматично міжнародну реєстрацію буде анульовано. Отже, залежно від країн реєстрації, бюджету, особливостей законодавства потрібно обирати доцільний (той чи інший)) спосіб реєстрації. Більш того, у деяких випадках ми комбінуємо вищевказані способи. Наприклад, реєстрація торговельної марки в Росії, США, Німеччині відповідно до Мадридського протоколу і подача заявки до національного патентного відомства Канади (Канада не є учасником ні Мадридської угоди, ні Мадридського протоколу). Що ж стосується патентування винаходів, то за загальним правилом заявник повинен протягом 12 місяців з дати подачі національної заявки (або з дати заявлення пріоритету) подати заявки до патентних відомств усіх країн, що його цікавлять. Це означає, що заявнику протягом цього строку потрібно не тільки визначитися зі списком країн, а й вивчити особливості набуття охорони, здійснення патентних прав, перекласти заявку на національну мову, сплатити національні мита в національних валютах. Цього часто замало навіть для великих корпорацій, адже всі вищевказані дії потребують як значного адміністративного, так і фінансового ресурсу. Альтернативою вищевказаної процедури є так зване міжнародне патентування згідно з Договором про патентну кооперацію (Patent Cooperation Treaty) або, як його ще скорочено називають, РСТ. Цим документом передбачена можливість подачі протягом 12 місяців лише однієї міжнародної заявки. Слід зазначити, що іноді цю процедуру помилково називають отриманням міжнародного патенту. Насправді такого патенту не існує, і після подачі міжнародної заявки вона проходить певні етапи міжнародної організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Валявська Дарія

Ортинська Марія

Старший юрист ЮФ Sayenko Kharenko

Керуючий партнер ПЮК «Айпістайл»

Дроб’язко Руслан

Ошарова Ірина

Партнер МЮФ Baker & McKenzie

Старший партнер ПЮА «Дубинський & Ошарова»

Дубинський Михайло

Падалка Олександр

Керуючий партнер ПЮА «Дубинський & Ошарова»

Партнер ЮФ «Астерс»

Кислий Тарас

Пахаренко Олександр

Радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Коваль Антон Партнер ПЮА «Дубинський & Ошарова»

Льгова Майя Партнер ЮПФ «Грищенко та партнери»

Партнер ППФ «Пахаренко і партнери»

ПахаренкоАндерсон Антоніна Керуючий партнер ППФ «Пахаренко і партнери»

Семеній Юлія Партнер АК «Коннов і Созановський»

Мамуня Олександр

Філатов Олексій

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Огневюк Ярослав Партнер ПЮА «Дубинський & Ошарова»

фази – міжнародний пошук, міжнародну експертизу (за бажанням заявника), міжнародну публікацію. А вже після міжнародної публікації заявник повинен вступити в національні фази – тобто подати національні заяви до патентних відомств країн, що його цікавлять. Таким чином, можна сказати що процедура патентування відповідно до

Договору про патентну кооперацію є своєрідним зволіканням часу для визначення як списку країн, так і здійснення перекладу і сплати національного мита. Як бачимо, можливостей охорони прав інтелектуальної власності є безліч, і головним у цьому випадку є вибір найоптимальнішої та найефективнішої стратегії. Україна, 2012–2013

331

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

АГРАРНЕ ТА ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

Особливості вузькоспеціалізованих арбітражів ГАФТА та ФОСФА в аграрному секторі 5 моментів, які варто враховувати на практиці

Юлія Черних FCI Arb, C. Arb Партнер ЮК ARBITRADE 85% світової торгівлі оліями та жирами здійснюється на основі або із застосуванням контрактів ФОСФА (Федерація асоціацій у сфері торгівлі олією, насінням та жирами). 80% світової торгівлі зерном здійснюється на основі або із застосуванням контрактів ГАФТА (Міжнародна асоціація з торгівлі зерном та кормами). Обидві асоціація з центральними офісами у Великій Британії мають давню історію. Україна не є винятком із цих уподобань. Регулярно у цій сфері виникають спірні ситуації, для вирішення яких при кожній асоціації діють арбітражі з певними особливостями, визначеними як правом місця арбітражу (Англійський

арбітражний акт 1996), так і, власне, (14, 21 день залежно від регламенту та безпосередньо умовами регламентів. підстав). Дещо довші строки застосовуються за цими регламентами до всіх 1. Строки звернення інших спорів, але вони тим не менш не На відміну від багатьох інших арбі- перевищують одного року. тражних регламентів провідних міжнаЗ цих причин доцільно надсилати родних арбітражних інституцій, які прямо повідомлення про наявність спору та не регулюють питання строків давності намір передати його до арбітражу із (у результаті чого застосовуються звичай- дотриманням відповідних строків, незвані строки давності згідно із застосовним жаючи на можливі переговори між стороправом), арбітражні регламенти ГАФТА нами, адже такі переговори не зупиняють та ФОСФА визначають строки звернення перебіг строків звернення. до арбітражу. Після ініціювання арбітражу залежно Ці положення покликані спонукати від намірів позивача, спір може бути або сторони до швидкого звернення до арбі- оперативно розглянутий, або перебувати тражу в умовах, коли затягування може в своєрідному анабіозі до його активації не тільки призвести до втрати необхідних позивачем. доказів (як у випадку зі свідками, чиї спогади з часом можуть бути втрачені), але й 2. Формування складу до псування або знищення відповідного арбітражного суду товару, з приводу якого виник спір. На відміну від багатьох арбітражних Так, арбітражні регламенти як ГАФТА, інституцій, формування складу арбітрів так і ФОСФА передбачають доволі стислі відбувається достатньо оперативно і строки для повідомлення про намір пере- обчислюється днями, а не місяцями. Арбітражні регламенти ГАФТА і дати спір для вирішення до арбітражу в спорах щодо якості та/або стану товару ФОСФА зобов’язують кожну зі сторін

Бажаєте Б розмістити

власні в

СТАТТІ КОМЕНТАРІ PR-МАТЕРІАЛИ РЕКЛАМУ

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ДО НАШОГО РЕКЛАМНОГО ВІДДІЛУ

на сторінках «Юридичної газети» та одночасно на нашому порталі

(044) 303-9111

Увесь спектр компетентної юридичної інформації на сторінках одного всеукраїнського видання 332

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

призначати свого арбітра (у випадку складу з трьох арбітрів) у ті самі строки, які застосовуються для повідомлень про намір передати спір до арбітражу. Після належного призначення арбітра однією зі сторін інша сторона має можливість призначити другого арбітра впродовж 7 днів (за регламентом ФОСФА) або 9 днів (за регламентом ГАФТА). Обидва регламенти передбачають право сторони на звернення до ГАФТА або ФОСФА з проханням здійснити призначення замість іншої сторони, якщо призначення не відбулось у визначені строки. 3. Оперативний розгляд справ Обидва арбітражі відзначаються певною оперативністю. У кожному з регламентів містяться специфічні норми щодо організації арбітражного процесу. В арбітражі ГАФТА Асоціація письмово направляє сторонам процесуальний розклад у справі. Арбітражний суд несе відповідальність за швидкий розгляд справи (prompt progress of the arbitration), включаючи підготовку та оформлення наказів арбітражу, якщо необхідно. Про будь-які затримки (any delay) сторони можуть повідомляти Асоціацію. В арбітражі ФОСФА позивач повинен направити свій позов протягом 10 календарних днів після подачі прохання про арбітраж у спорах щодо якості та/або стану і без зволікання (without delay) щодо інших спорів. Відповідач повинен надати свій відзив протягом 14 календарних днів у спорах щодо якості та/або стану і без зволікання (without delay) щодо інших спорів. 4. Концепція відмови від контрактних прав: будьте обережні Оскільки в арбітражах ГАФТА і ФОСФА застосовується як англійське процесуальне право (право місця арбітражу, яке визначене як Велика Британія), так і англійське матеріальне право, застосуванню підлягають усі його концепції, включаючи концепцію відмови від контрактних прав (waiver). На практиці це означає, що сторона може за певних обставин вважатися такою, що відмовилася від певного

організатор:

права, яке їй надане контрактом. Ця концепція не є властивою континентальній системі права. Наприклад, сторона може вважатися такою, що відмовилася від права наполягати на чіткому дотриманні іншою стороною положень контракту щодо місця доставки, якщо вона прийняла або погодилась прийняти поставку в іншому місці. Варто своєчасно звертатися за фаховою консультацією та з обережністю ставитися до власних дій або до змісту кореспонденції задля уникнення ризиків застосування цієї концепції. 5. Можливість перегляду по суті (повноцінна апеляція) Арбітражні регламенти ГАФТА і ФОСФА передбачають право сторін на апеляцію проти арбітражних рішень першої інстанції. Апеляція передбачає повний перегляд спору, і письмові пояснення сторін за першою інстанцією не передаються апеляційній колегії – тільки арбітражне рішення першої інстанції. Тим не менш, в апеляції сторони користуються тими самими процесуальними правами, включаючи головне – право на розумну можливість для викладення своєї позиції. Наприкінці варто зазначити, що і ГАФТА, і ФОСФА мають спільний механізм спонукання до виконання власних рішень арбітражу. Так, Регламенти обох асоціацій передбачають можливість кредитора за арбітражним рішенням повідомити відповідну асоціацію про нехтування або відмову боржника виконати арбітражне рішення. У такому разі ГАФТА та ФОСФА мають право опублікувати на своїх сайтах відповідне повідомлення або розіслати

«Арбітражні регламенти ГАФТА і ФОСФА зобов’язують кожну зі сторін призначати свого арбітра у ті самі строки, які застосовуються для повідомлень про намір передати спір до арбітражу»

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Александров Дмитро Керуючий партнер МЮК «Александров та партнери»

Мельник Ігор Керуючий партнер АК IMG Partners

Немченко Ліна Партнер МЮФ Baker & McKenzie

Оніка Ярослава Партнер ЮФ «Кібенко, Оніка та партнери»

Орлов Микола Партнер ЮФ «ОМП»

Піонтковський Сергій Керуючий партнер МЮФ Baker & McKenzie

Поліводський Олександр Керуючий партнер ПФ «Софія»

Селютін Андрій Керівник філії АО Arzinger

Фрішберг Алекс Керуючий партнер ЮФ «Фрішберг і партнери»

циркуляри усім своїм членам. Pacta sunt servanda є визнаним принципом, що підтримується асоціаціями.

Україна, 2012–2013

333

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

АНТИМОНОПОЛЬНЕ (КОНКУРЕНТНЕ) ПРАВО

Антимонопольний комітет та юридичний ринок: взаємодія та перспективи Роль АМКУ в захисті від антиконкурентних дій

Дмитро Тараник Радник ЮФ Sayenko Kharenko Активна діяльність Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) протягом останніх років, а також його ініціативи в законодавчій сфері значною мірою впливають на ринок юридичних послуг з конкурентного права. Учасники ринків – суб’єкти господарювання, реагуючи на нові тенденції та зміни, що активно впроваджуються АМКУ, і підлаштовуючись під нові умови роботи, ставлять перед своїми юридичними радниками нові питання та завдання. Відтак спеціалісти у галузі конкурентного права відповідним чином коригують напрями своєї роботи. Наприклад, упровадження у липні 2011 року АМКУ змін до Положення про концентрацію, згідно з якими від заявників нині вимагається розкриття інформації щодо кінцевих бенефіціарів і учасників концентрації – іноземних суб’єктів господарювання, які зареєстровані в офшорних зонах, спричинило зосередження уваги клієнтів юридичних фірм на практичних питаннях, пов’язаних із отриманням дозволів на концентрацію, зокрема щодо обсягу розкриття інформації, переліку документів, необхідних 334

для подачі до АМКУ, можливостей скорочення такого переліку тощо. Це, у свою чергу, позначилося на юридичному ринку через збільшення обсягів роботи, пов’язаних зі збиранням, обробкою та подачею інформації щодо пов’язаних осіб, включаючи кінцевих бенефіціарів, до АМКУ. Застосування АМКУ безпрецедентно високих штрафів за антиконкурентні узгоджені дії у вигляді спотворення результатів торгів у липні 2012 року мало наслідком зосередження уваги ринку на потенційних розслідуваннях АМКУ у цій сфері. Рекордний штраф підштовхнув багатьох провідних вітчизняних та зарубіжних гравців ринків до поглибленого вивчення діяльності своїх офісів та працівників. У результаті питання відповідності діяльності компанії чинному конкурентному законодавству також постало серед головних питань, що ставляться перед юридичним радником. Робота, яку ми виконали, включала як всебічний аналіз діяльності компаній та їх внутрішніх документів («competition compliance»), проведення внутрішнього аудиту з питань конкурентного права («competition due diligence»), так і проведення тренінгів з основних питань конкурентного права для персоналу компаній з метою попередження порушень у майбутньому. Зміна акцентів та зміщення напрямів на ринку юридичних послуг також спостерігалися і під час розроблення та після 1

прийняття АМКУ в 2012 році Порядку звільнення від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій (т. зв. програма leniency)1. Консультації щодо потенційної участі у програмі та наслідків такої участі для суб’єктів господарювання, а також вивчення питань діяльності клієнтів на предмет наявності у ній узгоджених дій та попередження вчинення таких дій стали основним трендом на ринку одразу ж після прийняття програми leniency. Поточна діяльність АМКУ у сфері законодавчих ініціатив й надалі визначає напрями роботи для юридичних радників у сфері конкурентного права. Зокрема, розроблення та активне просування АМКУ законопроекту про внесення змін до ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо пом’якшення відповідальності» (зараз законопроект передано на розгляд Громадської ради при АМКУ та планується до внесення до Верховної Ради), задає нові напрями роботи. Ми беремо активну участь у процесі в розрізі дослідження можливостей зменшення обсягу відповідальності для клієнтів, тобто мінімізації суми накладеного штрафу. Разом з цим, прогнозуючи прийняття вказаних змін, ми також звертаємо увагу наших клієнтів на необхідність приведення діяльності та внутрішніх документів у відповідність до чинного законодавства задля запобігання виникненню питань, пов’язаних із кваліфікацією дій клієнта

– Порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про звільнення від відповідальності за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (Порядок звільнення від відповідальності), затверджений Розпорядженням АМКУ № 399-р від 25.06.2012 р.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

як антиконкурентних узгоджених дій. Навіть внесення до Верховної Ради законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері економічної конкуренції, а саме обігу: молока, цукру, зерна тощо», згідно із яким передбачається посилення відповідальності за деякі порушення, передбачені статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» – також визначає напрями роботи юридичного радника. Хоча ми сподіваємося на те, що прийняттю вказаного законопроекту будуть протидіяти навіть у самому АМКУ через необґрунтовану суворість застосування штрафних санкцій, уже сам факт його внесення викликав певну стурбованість серед учасників ринку, а відтак і реакцію спеціалістів у галузі конкурентного права. Що ж стосується галузей та ринків, учасникам яких слід очікувати неослабної уваги з боку АМКУ, то тут протягом 2012–2013 років значних змін не відбулося і, більше того, очікувати їх навряд чи варто. Зокрема, такі ринки як лікарські засоби та фармацевтична продукція, роздрібні торгові мережі, тощо були і залишаються пріоритетом для АМКУ та перебувають під його особливим контролем. Відповідно, ринок юридичних послуг орієнтується на таку тенденцію і відповідає на неї уважнішим ставленням до своїх клієнтів, які працюють в цих галузях. Також слід очікувати підвищеної уваги з боку АМКУ тим суб’єктам господарювання, які є монополістами. Як відомо, зловживання монопольним становищем було і залишається одним з найпоширеніших порушень чинного антимонопольного законодавства, і очевидно, що до кінця року АМКУ не залишить без своєї уваги цю категорії порушень. Підтвердженням цього є нещодавній штраф у розмірі 50 млн грн, застосований до Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця». Зрозуміло, що під підвищеним контролем АМКУ в цьому випадку будуть гравці таких ринків, як житлово-комунальне господарство, організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Вознюк Олександр

Подпалов Микола

Радник ЮФ «Астерс»

Партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Ісаханова Наталія

Пташник Вікторія

Партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Асоційований партнер ЮК «Правовий Альянс»

Козьяков Сергій

Саєнко Володимир

Керуючий партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Кот Олексій

Свечкар Ігор

Керуючий партнер ЮФ «Антіка»

Партнер ЮФ «Астерс»

Лавринович Максим

Тараник Дмитро

Керуючий партнер ЮФ «Лавринович і партнери»

Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Мартиненко Олександр

Шкляр Сергій

Старший партнер МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Партнер-засновник АО Arzinger

Ніжнік Марія

Ягольник Антоніна

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

«Зловживання монопольним становищем було і залишається одним з найпоширеніших порушень чинного антимонопольного законодавства, і очевидно, що до кінця року АМКУ не залишить без своєї уваги цю категорії порушень»

Партнер МЮГ AstapovLawyers

паливно-енергетичний комплекс, аграрна промисловість, перевезення тощо. Цікаво, що ця діяльність АМКУ породила підвищений інтерес суб’єктів господарювання – учасників ринку до можливостей отримання попередніх висновків АМКУ щодо того, чи має місце у певних діях зловживання монопольним становищем (як відомо, законодавство передбачає можливість отримання таких висновків, але будь-яка практика з цього питання відсутня). А отже, спеціалістам у галузі конкурентного права доведеться відреагувати і на цей виклик.

Україна, 2012–2013

335

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

БАНКІВСЬКЕ ТА ФІНАНСОВЕ ПРАВО

Юридичні аспекти транзакцій купівлі-продажу лізингового портфеля Складнощі, особливі вимоги та юридичні тонкощі Пропонуємо розглянути основні принципи структурування таких трансакцій, а також найважливіші юридичні аспекти, що мають бути відображені в договірній документації.

Юлія Кирпа Партнер, керівник практики банківського та фінансового права ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» На початку червня 2013 року було завершено безпрецедентну за обсягом для українського ринку угоду з придбання портфеля лізингових контрактів, сторонами якої виступили українські лізингові структури європейських банківських груп. Масштабність цієї трансакції свідчить про поступовий розвиток українського лізингового ринку, що вже давно розвинений у країнах Європейського Союзу. На Заході чимало банківських груп створюють лізингові компанії для реалізації своєрідної «прихованої» форми кредитування, що дозволяє досить швидко повернути майно лізингодавцю у випадку прострочення сплати лізингових платежів лізингоодержувачем. У такому разі, на відміну від класичного кредитування, не вимагається проведення довготривалих судових процедур з метою звернення стягнення на заставлене майно, оскільки право власності на об’єкт фінансового лізингу переходить до лізингодавця лише після повної сплати лізингових платежів. 336

СТРУКТУРУВАННЯ ТРАНЗАКЦІЇ «Класичним» підходом до структурування трансакції щодо продажу портфеля лізингових контрактів, який найчастіше застосовується на Заході, є відступлення повного обсягу прав та обов’язків за всіма договорами лізингу первісним лізингодавцем на користь нового лізингодавця (у тому числі, право на отримання лізингових платежів) за певну винагороду. Такий підхід призводить до заміни сторони в лізинговому зобов’язанні, у результаті якого відбувається списання лізингових договорів з балансу первісного лізингодавця і їх відображення на балансі нового лізингодавця (true sale). Зазвичай відповідно до умов подібної угоди новий лізингодавець має обмежене право зворотної вимоги до первісного лізингодавця (limited recourse right), що може бути використане у виняткових випадках. Оскільки українське законодавство, на відміну від законодавства країн ЄС, забороняє поєднання лізингової діяльності й факторингу (тобто відступлення права грошової вимоги до боржника за винагороду), застосування вищевказаного «класичного» підходу пов’язано з певними правовими ризиками. З метою уникнення таких юридичних ризиків угода з продажу/придбання портфеля лізингових

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

контрактів може бути вчинена шляхом укладення комплексного договору, що міститиме елементи договору купівліпродажу активів (обладнання та техніки, переданої в лізинг), а також усіх прав, пов’язаних з такими активами. КЛЮЧОВІ ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ Наступні юридичні аспекти мають бути прийняті до уваги та коректно відображені в договірній документації при супроводженні угоди з купівліпродажу портфеля лізингових контрактів: (а) Перехід фінансового ризику Відповідно до стандартів ринку, однією з основних умов транзакції має бути встановлене в договорі обмеження відповідальності продавця активу та пов’язаних з ним прав за можливе невиконання обов’язків, передбачених договорами лізингу, клієнтами. У випадку дефолту клієнта за договором лізингу новий лізингодавець як правило не має права регресної вимоги до первісного лізингодавця і врегульовує відносини з клієнтом самостійно. Єдиним винятком з цього правила може бути надання недостовірних заяв та гарантій продавця активу й пов’язаних з ним прав (наприклад, у разі гарантування певного рівня платоспроможності клієнтів або відсутності прострочених лізингових платежів на дату укладення договору про продаж лізингового портфеля, що не відповідало фактичній ситуації на момент надання таких договірних гарантій). У зв’язку з цим, перед придбанням портфеля лізингових договорів

доцільним є проведення юридичного та фінансового аудиту об’єкта придбання, який повинен мінімізувати можливі негативні наслідки для покупця об’єкта. (б) Ризик загибелі/пошкодження об’єкта лізингу Слід урахувати, що при укладенні договору купівлі-продажу об’єкта лізингу та пов’язаних з ним прав ризик випадкової загибелі чи пошкодження об’єкта лізингу не переходить від продавця до покупця, як це відбувається при укладенні договору купівлі-продажу майна, оскільки ризик загибелі чи пошкодження об’єкта лізингу за законодавством несе лізингоодержувач з моменту укладення договору лізингу та передачі йому об’єкта в користування. Крім того, ризик загибелі/пошкодження об’єкта лізингу, як правило, застрахований певною страховою компанією. Цей аспект також слід брати до уваги при підготовці договірної документації, оскільки договір купівлі-продажу активу та пов’язаних з ним прав має, поміж іншого, також передбачати перехід права на отримання страхового відшкодування до покупця лізингового портфеля. (в) Повідомлення клієнтів (лізингоодержувачів) стосовно продажу активів разом з усіма пов’язаними з ними правами Повідомлення клієнтів про продаж активу та пов’язаних з ним прав (у тому числі перехід до покупця прав на отримання лізингових платежів за договорами лізингу) доцільно здійснювати у формі листа, підписаного продавцем та покупцем лізингового портфеля. (д) Надання допомоги продавцем покупцеві в процесі перереєстрації права власності на об’єкт лізингу (автомобілі, техніку спеціального призначення та ін.) Окрім наведеного вище, доцільно передбачити в договорі купівлі-продажу лізингового портфеля чіткий процес взаємодії продавця та покупця при перереєстрації права власності на об’єкт лізингу. організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Алексєєнко Олександр Партнер МЮФ Integrites

Дегрік Альона Кеурючий партнер ЮФ LeoPartners

Олехов Ігор Партнер МЮФ Baker & McKenzie

Плотніков Олександр Радник АО Arzinger

Грабб Джаред

Поканай Ірина

Кеурючий партнер МЮФ Clifford Chance

Партнер ЮФ «Астерс»

Загнітко Олег

Селякова Наталія

Партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

Кирпа Юлія Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Партнер МЮФ Dentons

Сошенко Олексій Радник МЮФ Clifford Chance

Кравець Андрій

Харенко Михайло

Керуючий партнер ЮФ «Андрій Кравець та партнери»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Курдидик Олександр

Хачатурян Армен

Партнер МЮФ DLA Piper

Старший партнер ЮФ «Астерс»

Мазур Олег

Хорошилова Ольга

Керуючий партнер ЮФ PHENOMENA

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Марушко Ірина

Чернявський Назар

Партнер ЮФ «Лавринович і партнери»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Оберкович Сергій

Чорний Сергій

Партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»

Керуючий партнер МЮФ Baker & McKenzie

Україна, 2012–2013

337

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

БАНКРУТСТВО, САНАЦІЯ, РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Банкрутство. Тренди 2012–2013 років Новели законодавства про банкрутство в Україні: реалії сьогодення

Наталія Тищенко Керуючий партнер ТОВ «Юридична компанія «НОБІЛІ», керівник практики Конкурсного права, адвокат, арбітражний керуючий 2013 рік поза всяким сумнівом став переломним моментом в історії практики «Реструктуризація та банкрутство підприємств». Початком реформ стало прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22 грудня 2011 року № 4212-VI. З набранням чинності зазначеним Законом кардинально були змінені положення діючого законодавства України про банкрутство щодо правового статусу арбітражного керуючого, статусу забезпеченого кредитора та заставного майна в процедурах банкрутства боржника. Експертами висловлювалися різні точки зору щодо доцільності проведення таких змін у сучасних економічних умовах, а прогнози щодо ефективності зміни способу правового регулювання сфери банкрутства й досі залишаються суперечливими. Тим паче, з 18 січня 2013 року українська правова спільнота живе за новим Законом і разом із судовими інстанція338

ми формує нову практику правозастосування законодавства про банкрутство. Учасники процедури банкрутства лише через деякий час зможуть оцінити всі позитивні й негативні наслідки нововведень. А ось арбітражні керуючі, головні фігуранти справ про банкрутство, уже змогли відчути на собі усі «переваги» дії нового законодавства. Відтепер арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності, а не фізичною особою – підприємцем, як раніше. На перший погляд, такі зміни покликані підняти престиж професії, хоча насправді мають на меті зміну системи оподаткування доходів арбітражного керуючого. Статус суб’єкта незалежної професії не дозволяє обрати систему оподаткування та значно підвищує розмір податків, що сплачуються арбітражним керуючим з отриманого доходу. На відміну від старої редакції Закону згідно зі ст. 4 Закону в новій редакції арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про його призначення до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства – боржника. Завдяки цій нормі правоохоронні органи та інші «зацікавлені особи» отримали можливість притягнути арбітражного керуючого до кримінальної відповідальності. Як свідчить досвід, фактів неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов’язків можна знайти безліч. У рамках реформування правового регулювання сфери відновлення платоспроможності та банкрутства було прийнято низку нормативно-правових

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

актів, що регламентують порядок ведення діловодства арбітражним керуючим, порядок присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим, виготовлення печатки та підвищення кваліфікації. Найбільший резонанс серед арбітражних керуючих викликало прийняття «Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна; керуючого санацією; ліквідатора)», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 15.03.2013 року № 447/5. Цими Правилами регламентуються вимоги до документообігу арбітражного керуючого, організації офісного приміщення та архіву, роботи з документами, що знаходяться в конторі арбітражного керуючого. Обладнання офісного приміщення, згідно з вимогами Правил, потребує значних грошових коштів. Наявність охоронної сигналізації, приміщення для зберігання архіву, проведення прийому громадян, роботи комісії з перевірки діяльності арбітражного керуючого – це далеко не вичерпний перелік нових

«Відтепер арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності, а не фізичною особою – підприємцем, як раніше. На перший погляд, такі зміни покликані підняти престиж професії»

вимог. Додатковими статтями витрат для арбітражного керуючого стали необхідність виготовлення печатки, страхування професійних ризиків, при чому мінімальний розмір страхової суми становить 300 мінімальних заробітних плат. Таке жорстке правове регулювання порядку здійснення діяльності арбітражного керуючого вже спонукало деяких арбітражних керуючих залишити професію. Новим Законом було змінено порядок призначення арбітражних керуючих для ведення конкретної справи. Згідно зі статтею 114 Закону кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається самостійно судом із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих. Отже, кількість справ, у яких брати участь арбітражний керуючий, залежить від випадкового вибору автоматизованої бази та не може перевищувати двадцяти справ одночасно. Міністерством юстиції розроблено «Порядок присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядникам майна, керуючим санацією, ліквідатором), затверджений Наказом Міністерства юстиції від 22.01.2013 року № 145/5. Цим документом визначено п’ять рівнів кваліфікації, які мають враховуватися при обранні кандидатури арбітражного керуючого автоматичною базою. Апеляційними господарськими судами визначено спеціалізацію для кожного арбітражного керуючого з вказівкою конкретних категорій справ, досвід з ведення яких він має. На жаль, при визначенні спеціалізації та рівня кваліфікації арбітражного керуючого не було враховано наявність у арбітражного керуючого додаткової освіти чи інших регалій. Хочеться сподіватися, що в найближчому майбутньому запропонований новим Законом спосіб обрання арбітражних керуючих запрацює повною мірою та виправдає покладені на нього очікування відносно об’єктивного та організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Алєксєєв Сергій

Сошенко Олексій

Керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»

Радник МЮФ Clifford Chance

Боярчуков Сергій

Тритеніченко Павло

Керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»

Керуючий партнер ЮК ARBITRADE

Макаров Олег Керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Харенко Михайло Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Резніков Олексій

Хоменко Олександр

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Партнер ЮФ «Хоменко, Піта і партнери»

Селякова Наталія

Хорошилова Ольга

Партнер МЮФ Dentons

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Скрипник Станіслав

Чорний Сергій

Партнер ЮФ «Лавринович і партнери»

Керуючий партнер МЮФ Baker & McKenzie

неупередженого відбору кандидатів. З прийняттям нової редакції Закону суттєвих змін зазнав статус заставних (забезпечених) кредиторів, якими зазвичай є банківські установи. Вони опинилися у досить цікавій ситуації, коли не мають статусу сторони по справі, однак є її учасниками; не можуть бути членами комітету кредиторів, однак можуть брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу. Заставне майно не включається до складу ліквідаційної маси, продаж такого майна допускається лише за згодою забезпеченого кредитора або суду, кошти, отримані від реалізації заставного майна, направляються виключно на погашення вимог забезпеченого кредитора.

Новелою є також те, що відповідно до нової редакції Закону вимоги конкурсного кредитора, який не встиг у встановлений термін їх заявити, більше не будуть вважатися погашеними. Хоча пропущений строк не підлягає поновленню, вимоги, заявлені після зазначеного строку, не вважаються конкурсними та включаються в шосту чергу в процедурі ліквідації, що дозволяє списати безнадійну заборгованість кредитору. Хочеться вірити, що прийняті новели стануть основою для формування нової прозорої практики у сфері відновлення платоспроможності та банкрутства, а також дозволять арбітражним керуючим належним чином виконувати надані їм повноваження. Україна, 2012–2013

339

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Особливості виконавчого провадження при стягненні державного боргу Огляд законодавчих змін боржником є суб’єкт, наділений спеціальним статусом, наприклад, бюджетна установа, державне підприємство або інша юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Валентин Гвоздій Керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович» Виконавче провадження є завершальним етапом у процесі вирішення спору. Однак, як свідчить практика, саме на стадії виконавчого провадження найчастіше виникають ускладнення, які ставлять під сумнів або взагалі унеможливлюють фактичне виконання судового рішення у справі. З огляду на це, досвідчені юристи ще до моменту подання позовної заяви намагаються спрогнозувати кінцевий результат судового процесу: аналізують та оцінюють ризики, які можуть виникнути в ході виконання судового рішення. Так, не зайвим є заздалегідь пересвідчитися щодо стану платоспроможності боржника, з’ясувати, чи не знаходиться він у стані припинення або банкрутства, чи є в нього грошові кошти на рахунках або інше майно, на яке може бути звернуто стягнення. Однак іноді трапляються випадки, коли рішення суду виконати неможливо, навіть за умови зовнішньо стабільного фінансового стану боржника. Насамперед це стосується випадків, коли 340

ЗМІНИ В ДІЮЧОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ Зокрема, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 р. було внесено значні нововведення до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників. Відтепер (а саме: з 8 лютого 2013 року – з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 45) виконання рішень щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється виключно органами Державного казначейства України. Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів – з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників – у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій). Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначено в пунктах

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Наталія Мисник Юрист ЮФ «Гвоздій та Оберкович» 4–8 Порядку № 845. Зокрема, передбачено, що в разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У подальшому фактичне стягнення грошових коштів здійснюється органами Казначейства в безспірному порядку. Зокрема, відповідно до пункту 16 Порядку № 845 органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) коштів, що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку списання. Для забезпечення гарантій щодо виконання судових рішень, в яких боржниками є держава та державні органи, 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», № 4901-VI. У пояснювальній записці до Закону зазначено, що внесення запропонованих змін до чинного законодавства дозволить Україні належним чином виконувати рішення Європейського суду з прав людини з виплати українським громадянам компенсацій. Серед суттєвих гарантій, які передбачені новим Законом, можна виділити такі. По-перше: новий Закон передбачає додаткові джерела для оплати державних боргів за рішеннями суду. Так, відповідно до статті 3 цього організатор:

Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється не тільки в межах відповідних бюджетних призначень (як це було передбачено Порядком № 845), але й за рахунок коштів, передбачених за спеціальною бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. На жаль, ані визначення, ані статусу поняття «бюджетна програма» Закон не надає. Тому доводиться припускати, що вищезазначене позитивне нововведення залишиться на папері. По-друге: Законом № 4901-VI вс танов лена відповіда льніс ть Казначейства за прострочення виконання судового рішення більше ніж на три місяці. Зокрема, в Законі зазначено, що у разі, якщо Казначейство протягом трьох місяців не перерахувало кошти за рішенням суду про стягнення коштів, стягувачу сплачується компенсація у розмірі 3% річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. По-третє: новий Закон передбачає індивідуальну відповідальність посадових та службових осіб за шкоду, заподіяну державному бюджету. Відповідно до статті 6 Закону кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів з держави, вважаються збитками державного бюджету. Тому посадова, службова особа державного органу, державного підприємства або юридичної особи, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із Законом. ВИСНОВКИ Реформування чинного законодавства, яке регулює питання стягнення грошових коштів з держави, носить позитивний характер. Водночас, конкретні зміни, запропоновані новими нормативними актами, містять суттєві недоліки та не виконують тих завдань, які цими актами мали вирішуватися. Безумовним позитивом законодав-

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Авторгов Андрій Керуючий партнер ЮФ «Агентство з питань боргів та банкротства»

Кузь Олександр Партнер Правозахисна консалтингова група

Лавринович Максим Керуючий партнер ЮФ «Лавринович і партнери»

Олефіренко Андрій Керуючий партнер ЮФ «Центр правового консалтингу»

Тісногуз Вікторія Партнер АО «АКТІО»

чих нововведень є здійснення певних конкретних заходів щодо вирішення проблеми невиконання рішень національних судів. Зокрема, введення особливої процедури виконання рішень судів, де відповідачем є держава, запровадження механізму компенсації за тривале невиконання, можливість притягнення посадовців до індивідуальної відповідальності по-своєму сприятимуть ефективнішому виконанню судових рішень. Проте не слід забувати, що основною причиною невиконання рішень національних судів є фактична відсутність у держави відповідних фінансових ресурсів. І, на жаль, вищезгадані законодавчі ініціативи зазначену проблему вирішити не в змозі. Тому істотні зміни щодо ситуації, пов’язаної з невиконанням судових рішень зі стягнення державного боргу, можливі лише після суттєвого реформування економіки, у тому числі перегляду системи бюджетного планування. Україна, 2012–2013

341

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ВИРІШЕННЯ СПОРІВ

Допуск справ до провадження у Верховному Суді України Аналіз практики застосування судами процесуальних норм при вирішенні питання про допуск справи до провадження ВСУ

Ярослав Теклюк Партнер практики вирішення спорів АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Прийняття ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» та внесення змін до процесуальних кодексів суттєво змінило інстанційну побудову судової системи України і роль Верховного Суду. Прикінцевими положеннями вказаного Закону було змінено інститут перегляду судових рішень ВСУ. Однією з підстав для подачі заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом процесуальний закон (п. 1 ч.1 ст. 11116 ГПК України, п. 1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, п. 1 ч.1 ст. 237 КАС України) визначає неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого судом (судами) ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Для забезпечення однакового та правильного застосування норм процесуального права пленумами вищих спеціалізованих судів України надано роз’яснення щодо практики застосування норм процесуального права, які встановлюють підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого

342

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику застосування статей 353–360 Цивільного процесуального кодексу України» № 11 від 30.09.2011 р., постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ХІІ2 Господарського процесуального кодексу України» № 2 від 11.10.2010 р., постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику застосування статей 235–240 Кодексу адміністративного судочинства» № 2 від 13.12.2010 р.). Виходячи з норм процесуального права та роз’яснень пленумів вищих спеціалізованих судів судове рішення може бути переглянуте Верховним Судом з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права за наступних умов: 1) судом (судами) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права; 2) справи, в яких неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права, стосуються спорів, які виникли з подібних правовідносин; 3) неоднакове застосування норм матеріального права має місце при ухваленні рішень судом (судами) касаційної інстанції; 4) наслідком неоднакового застосування судом (судами) норм матеріального права є ухвалення судом (судами) касаційної інстанції різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Відтак, для вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення Верховним Судом важливим є правильне розуміння понять «неоднакове застосування норм», «подібність правовідносини» та «ухвалення різних за змістом судових рішень». НЕОДНАКОВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ПВССУ № 11 від 30.09.2011 р. та постанові ПВАСУ № 2 від 13.12.2010 р., неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права полягає, зокрема: 1) у різному тлумаченні судами змісту і сутності правових норм, що призвело до різних висновків про наявність чи відсутність суб’єктивних прав та обов’язків учасників відповідних правовідносин; 2) у різному застосуванні правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням юридичної сили цих правових норм, а також їх дії у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню; 3) у різному визначенні предмета регулювання правових норм, зокрема застосуванні різних правових норм для регулювання одних і тих самих правовідносин або поширенні дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосуванні цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню; 4) у різному застосуванні правил ана-

логії права чи закону у подібних правовідносинах. ПОДІБНІСТЬ ПРАВОВІДНОСИН Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах, як роз’яснили пленуми вищих спеціалізованих судів, слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин з метою з’ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (п. 6 постанови ПВССУ № 11 від 30.09.2011 р., п. 4 постанови ПВАСУ № 2 від 13.12.2010 р.). При цьому, під предметом позову мається на увазі певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п. 3.12 постанови ПВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції»). Отже, для визначення подібності правовідносин необхідно встановити тотожність спірних правовідносин: подібність суб’єктного складу, підстав виникнення спірних правовідносин, предмета позову (змісту матеріально-правових вимог позивача), фактичних та юридичних підстав позову (обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги). УХВАЛЕННЯ РІЗНИХ ЗА ЗМІСТОМ СУДОВИХ РІШЕНЬ Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Беляневич Вадим Старший радник ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Войтович Сергій Партнер ЮПФ «Грищенко та партнери»

Дідковський Олексій

Мальський Маркіян Партнер АО Arzinger

Назарова Ірина Керуючий партнер АФ Engarde

Резніков Олексій

Керуючий партнер ЮФ «Астерс»

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Ілляшев Михайло

Свириба Сергій

Керуючий партнер ЮФ «Ілляшев та партнери»

Керуючий партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Кисіль Василь

Сліпачук Тетяна

Старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Козьяков Сергій

Філатов Олексій

Керуючий партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Корчев Вячеслав

Шкляр Сергій

Керуючий партнер МЮФ Integrites

Партнер-засновник АО Arzinger

Макаров Олег Керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

рішень (п. 3 постанови ПВГСУ № 2 від 11.10.2010 р., п. 6 постанови ПВССУ № 11 від 30.09.2011 р., п. 4 постанови ПВАСУ № 2 від 13.12.2010 р.). Таким чином, вирішення питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення Верховним Судом повинно включати аналіз судового рішення, про перегляд якого подається заява, та судового рішення (судових рішень), на

яке (які) здійснюється посилання, за наступними складовими: вид спірних правовідносин; предмет та підстави позову; норма (норми) матеріального права, що неоднаково застосована (застосовані) касаційним судом; неоднаковість у застосуванні норм матеріального права (відмінність правових висновків, покладених в основу судових рішень); суть ухвалених у справах судових рішень. Україна, 2012–2013

343

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО

Державно-приватне партнерство в Україні: проблеми і тенденції розвитку Розвиток та становлення приватно-публічних відносин

Світлана Хєда Радник ЮФ Sayenko Kharenko На думку багатьох міжнародних експертів, для успішної реалізації в Україні проектів у рамках державноприватного партнерства (далі – ДПП проекти) необхідні три основні передумови: (1) закон про ДПП; (2) центральний орган виконавчої влади з питань ДПП та (3) запуск декількох пілотних проектів на місцевому рівні, бажано із залученням міжнародної організації для забезпечення якісної реалізації ДПП проекту на всіх його етапах та паралельне внесення змін до законодавства. Уже минуло майже 8 років з моменту урочистого проголошення курсу на розвиток відсталої української інфраструктури шляхом ДПП та початку періоду пафосного декларування чиновниками найвищого рівня – представниками основних політичних сил своєї беззаперечної підтримки цього нового та прогресивного інституту. За весь цей час були виконані лише дві перші передумови. Пілотних проектів досі немає (принаймні тих, які вже знаходяться на стадії підписання договору в рамках ДПП).

344

Можна назвати багато причин, через які ДПП залишається тільки привабливою концепцією, яку в цій країні упродовж декількох років майже ніхто так і не зрозумів або не захотів зрозуміти. Як наслідок багато хто говорить про ДПП, проте вкладає в це поняття зовсім інший зміст, який не відповідає міжнародним стандартам. В Україні практично відсутні юристи, які спеціалізуються в галузі ДПП та обізнані з передовою практикою міжнародноправового регулювання відносин ДПП. Саме відсутність глибоких знань економічної сутності, специфіки правового регулювання ДПП в різних країнах та досліджень світового досвіду реалізації ДПП проектів і є, на нашу думку, головною причиною того, що чинний Закон про ДПП не працює, а законодавство в сфері ДПП є суперечливим та неузгодженим. В Україні склалася унікальна ситуація: переважна більшість прихильників ДПП переконана в перевагах цього інституту для розвитку української інфраструктури, обізнана з успішними іноземними ДПП проектами та навіть спроможна аргументовано агітувати громадськість за підтримку ДПП, однак не розуміє самої сутності цього складного, комплексного, міжгалузевого явища. Прихильникам ДПП, особливо тим, хто працює над ДПП законодавством, слід нарешті усвідомити, що далеко не всі проекти за участі державного та приватного партнерів мають бути віднесені до ДПП (про що часто можна почути

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

від урядовців та деяких «експертів»). Прийняття рішення про реалізацію проекту в рамках ДПП, оформлення відносин ДПП та моніторинг реалізації проекту в рамках ДПП – це надзвичайно складний, дорогий, трудомісткий та довготривалий процес. Тому в рамках ДПП повинні реалізовуватися лише ті інфраструктурні проекти, які мають велике соціальне значення (наприклад, будівництво метрополітену) та передбачають передачу значної частини ризиків приватному партнеру. Важливо пам’ятати, що експерт, наприклад, з концесійного законодавства, не може автоматично вважатися фахівцем з питань ДПП. Юристи, які спеціалізуються на ДПП, повинні перед усім добре знати весь механізм ДПП, від зародження ідеї ДПП проекту до його імплементації, при цьому бажано, щоби вони ще й пройшли курс навчання або фаховий тренінг з питань міжнародноправового регулювання ДПП. При юридичному супроводженні ДПП проекту вони повинні здійснювати загальне керівництво та координувати роботу всієї команди юристів, залучених до цього проекту з різних практик. Ще однією перешкодою для розвитку ДПП в Україні є те, що до законопроектів у сфері ДПП часто включають багато політично чутливих положень (наприклад, земля, тарифи тощо). Це призводить до того, що профільні комітети Верховної Ради, а також народні депутати (якщо дійде до розгляду законопроекту) фокусуються виключно на

цих питаннях. У результаті, законопроект або відхиляється, або повертається на доопрацювання, як це сталося у 2012 році із законопроектом про внесення змін до закону про ДПП, розробленим робочою групою при комітеті ВР України з регуляторної політики та підприємництва. Така практика є хибною. Справа в тому, що земельні та інші спірні питання хоча і є надзвичайно важливими для «продажу» українського законодавства потенційним іноземним інвесторам, які десятиліттями успішно реалізують ДПП проекти, все ж таки в країнах з континентальною системою права такі інвестори насамперед оцінюють сам закон про ДПП. Навіть якщо інше важливе законодавство та інвестиційний клімат держави залишають бажати кращого і держава «програє» тендер на залучення якісного іноземного інвестора порівняно з іншими юрисдикціями, все одно Україна зможе залучити інвесторів з доброю репутацією, якщо, серед іншого, певний ДПП проект підтримає одна чи декілька провідних міжнародних організацій. Якщо перші, пілотні ДПП проекти виявляться успішними, Україна може здобути репутацію держави, де ДПП дійсно працює, незважаючи на недоліки в законодавстві та проблеми з корупцією (чудовий приклад цього – Нігерія). Це важливо, оскільки великі інфраструктурні проекти реалізуються роками та є дорогими, тому держави, уряди яких дійсно дбають про свій народ та намагаються покращити рівень і якість його життя (до того ж не його коштом), «змагаються» за інвестора із великим досвідом позитивної імплементації проектів ДПП (а таких у світі не так вже й багато). Важливою частиною цього «змагання» є якість закону, який регулює основні питання ДПП. Іншими словами, інвестори починають свою роботу з так званого шопінгу або обрання законів про ДПП різних країн. На сьогодні Україна програє це «змагання». Наприклад, деякі положення чинної редакції Закону про ДПП

організатор:

настільки некоректно сформульовані, що дозволяють сторонам ДПП укладати, наприклад, концесійні угоди, оминаючи спеціальну процедуру, встановлену цим законом для проектів у рамках ДПП (наприклад, об’єкти передаються в концесію без проведення так званого аналізу ефективності). Чинна редакція ч. 3 ст. 5 Закону про ДПП містить формулювання, яке можна зрозуміти як дозвіл державному партнеру за своїм вибором застосовувати або не застосовувати Закон про ДПП. Зазначений підхід вочевидь підриває регулятивний потенціал цього закону та створює підґрунтя для незастосування державним партнером його норм, що є шкідливим. Окрім цього, поточна редакція Закону про ДПП місить ще багато недоліків. Основні зміни до Закону, прийняття яких збільшить привабливість механізму ДПП не лише для національних інвесторів, але і для потенційних великих іноземних приватних партнерів, включають необхідність: (а) забезпечення приватному партнеру можливості розпочати діяльність в рамках ДПП на підставі договору, укладеного в рамках ДПП, без проходження додаткових бюрократичних процедур, зокрема, пов’язаних із отриманням земельної ділянки; (б) визначення можливих форм участі держави у реалізації проекту ДПП (тобто обов'язків, що може приймати на себе держава згідно з договорами, укладеними в рамках ДПП); (в) розширення гарантій прав приватного партнера, в тому числі гарантій на випадок затвердження тарифів на його послуги не на економічно обґрунтованому рівні; (г) визначення органів, уповноважених від імені держави на проведення аналізу ефективності здійснення ДПП та укладення договорів в рамках ДПП щодо державного майна; (д) встановлення, що рішення про здійснення проекту в рамках ДПП є підставою для оголошення конкурсу із визначення державного партнера. Саме тому для розвитку ДПП в України надзвичайно важливим є про-

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Альошин Олег Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Доценко-Білоус Наталія Радник ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Кифак Олександр Голова правління ЮФ «АНК»

Козьяков Сергій Керуючий партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Ребок Вольфрам Старший партнер АО Arzinger

Хєда Світлана Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Хорошилова Ольга Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Шкляр Сергій Партнер-засновник АО Arzinger

довження роботи над внесенням змін до Закону про ДПП. Однак цього разу ініціаторам відповідного законопроекту та деяким членам відповідної робочої групи слід уникати внесення політично чутливих змін та обмежитися лише тими, які є принципово важливими для зрушення ДПП з мертвої точки.

Україна, 2012–2013

345

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ЕНЕРГЕТИКА ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Енергетична практика в юридичній компанії Щодо тенденцій в сфері енергетики

Вольфрам Ребок Старший партнер АО Arzinger ПРИВАТИЗАЦІЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ На початку червня 2010 року Президент України проголосив Програму економічних реформ на 20102014 роки, яка передбачає підвищення ефективності управління в електроенергетичному секторі шляхом поетапної приватизації енергорозподільчих і теплових енергогенеруючих компаній з метою залучення інвестицій у модернізацію потужностей, а також подальшу приватизацію вугледобувних компаній. Якщо говорити про приватизаційні процеси, то тільки в серпні-вересні 2012 року ФДМ на аукціонах продав 16 пакетів акцій міськ- і облгазів, а 17 липня 2013 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову, якою передбачається передача до Фонду державного майна блокуючі пакети 37 облгазів та міськгазів, а також контрольні пакети (51% +1 акція) 2 облгазів. Також у 2013 році планувалося продовжити приватизацію обленерго, але при цьому держава має передавати пакети, що їй належать, цілком, без збереження права контролю за собою. Так, в серпні 2013 компанія «Енергоінвест 346

Холдинг» придбала 60,773% акцій «Донбасенерго». На черзі – конкурси з продажу пакетів акцій наступних п’яти обленерго. У 2013 році планується продовжити приватизацію ТЕЦ, яка почалася в 2012 році. В серпні 2013 Кабмін затвердив план приватизації трьох кримських ТЕЦ. Що ж стосується вугледобувних компаній, то 11 вересня Фонд державного майна України затвердив перелік з 42 шахт, що підлягають приватизації в 2013 році. ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ПОСТАВОК ГАЗУ В УКРАЇНУ Крім приватизації в енергетиці, протягом останніх років бурхливо обговорюється і виноситься на порядок денний тема зниження ціни на газ для України. Так, з метою позбавлення залежності від дорого російського газу, Україна з листопада 2012 року почала імпорт природного газу з Німеччини через територію Польщі, з квітня 2013 почалися поставки з Угорщини.. Всього Україна сподівається отримувати на рік до 7 млрд кубометрів газу з Європи. У червні 2013 року реверсний газ обійшовся Україні в $ 397,7 за 1 тис. куб. м, а імпортований з Росії – $ 421,7 за 1 тис. куб. м. Якщо звернути увагу на той факт, що названа ціна за російський газ не враховує знижку в 100 доларів, яку Україна отримує за базування Чорноморського флоту Росії в Севастополі до 2042 року, то різниця в ціні відчутна. Але станом на жовтень цього року ціна європейського газу почала рости, крім того, Україна не виходить на ті обсяги закачки, які планувалися. Немає прогресу і в питанні поставки європейського газу через територію Словаччини.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ВИДОБУТОК СЛАНЦЕВОГО ГАЗУ В УКРАЇНІ Також Україна намагається послабити свою газову залежність від Росії шляхом видобутку сланцевого газу. Так, 24 січня 2013 було підписано угоду між компанією Shell і «Надра Юзівська» про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівської площі, а 12 вересня цього року біло підписано операційну угоду, що фактично дозволяє розпочати роботи на Юзівській площі. Окрім того, 20 вересня 2013 ІваноФранківська облрада схвалила угоду про розподіл продукції між компанією Chevron Ukraine і «Надра Олеська» щодо Олеської площі, але угоду ще має бути схвалено Львівською обласною радою. Тим часом, в Україні, як і в Європейському Союзі, є різні думки щодо можливої шкоди від видобутку цього альтернативного природного газу, про його вплив на навколишнє середовище. РИНОК ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ Що стосується відновлюваної енергетики, то за останній рік істотні зміни в правила гри на ринку вніс Закон № 5485-VI. Новий закон розширює сферу дії Закону «Про електроенергетику». Так, їм вводиться коефіцієнт у розмірі 2,3 на електроенергію, яка виробляється з біогазу. Також Закон вносить зміни у визначення біомаси, виключивши з нього продукти лісового та сільського господарства, а залишивши тільки відходи, таким чином, з-під дії нового законодавства за «зеленим» тарифом були виведені деревні пелети (гранули) і тріска. Законом передбачено знижен-

ня коефіцієнтів на сонячну енергію, що, можна сказати, є позитивним моментом, так як знижені коефіцієнти продемонструють інвесторам, що Україна встановлює більш розумні і життєздатні тарифи. Крім того, Закон вводить диференціацію для малих гідроелектростанцій у відповідності з їх встановленою потужністю і передбачає збільшення коефіцієнтів на електроенергію, вироблену малими гідроелектростанціями. Важливим нововведенням, обумовленим Законом, є «зелений» тариф для фізичних осіб. Введення такого тарифу передбачається на електроенергію, вироблену на сонячних електростанціях, встановлених на дахах приватних будинків, встановленою потужністю <10 кВт, в обсягах, що перевищують споживання такими господарствами. Виробництво такої електроенергії здійснюється без відповідної ліцензії. Наприклад, у Німеччині «зелений» тариф для таких об'єктів навіть нижчий, але при цьому дахові сонячні установки на приватних будинках – це досить поширений і прибутковий бізнес, чого можна очікувати і в Україні. Окрім іншого, Закон змінює вимогу місцевої складової щодо самої частки і процедури розрахунку. Згідно з документом, місцевою складовою для цілей цього Закону є частка визначених цим Законом складових об'єкта електроенергетики (елементів місцевої складової) українського походження, використаних при створенні об'єкта електроенергетики. Саме ця вимога стала за останній час найбільш обговорюваним питанням серед інвесторів, охочих вкладати в розвиток української альтернативної енергетики. Проблема полягає в тому, чи здатна Україна на даний момент фізично забезпечити цю місцеву складову і існуючий попит. Окремо слід сказати про некоректність деяких термінів, які наводяться в таблиці елементів місцевої складової. У Верховній Раді було зареєстровано кілька законопроектів, які спрямовані на вирішення цих проблем, але варто відзначити, що повнісорганізатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Білак Даніель

Оберкович Сергій

Керуючий партнер МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»

Ващенко Володимир

Паліашвілі Ірина

Партнер ЮФ «Ващенко, Бугай і партнери»

Президент ЮФ RULG-Ukrainian Legal Group

Ілляшев Михайло

Рабій Мирон

Керуючий партнер ЮФ «Ілляшев та партнери»

Партнер МЮФ Dentons

Костенко Роман

Радченко Віталій

Партнер ЮФ «Астерс»

Партнер МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Мальський Олег

Ребок Вольфрам

Партнер МЮГ AstapovLawyers

Старший партнер АО Arzinger

Мартиненко Олександр

Томс Бейт

Старший партнер МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Керуючий партнер ЮФ B. C. Toms & Co

тю жоден з таких актів всі проблеми не Агентство з енергоефективності вже підвирішує. готувало Національні плани дій з енергоефективності та з відновлювальних *** джерел енергії. Наступний рік покаже, Беручи до уваги вищевикладене, чи залишиться у інвесторів інтерес до можна сміливо заявити, що енерге- реалізації проектів у сфері відновлюватичний сектор живе і розвивається. них джерел енергії, тому що існує ймоОчевидно, що подальший розвиток вірність того, що якщо законодавець не галузі буде залежати від інвестиційно- скасує або щонайменше не пом'якшить го клімату в Україні. Якщо говорити вимогу місцевої складової, подальший про прогнози на майбутній рік, то він розвиток галузі опиниться під загроповинен ознаменуватися процесами зою. Крім того, враховуючи той факт, реформування ринку електроенер- що в країні тривають приватизаційні гії та природного газу. Повинен бути процеси в енергетиці, наступні кілька прийнятий у другому читанні Закон років покажуть, чи зможуть приватні про реформування ринку електро- інвестори управляти такими об'єктами енергії, наразі вже затверджені зміни ефективніше, ніж держава, і чи викоЕнергетичної Стратегії до 2030 року нають вони зобов'язання з інвестицій (проте ще не опубліковані), також в ці об'єкти. Україна, 2012–2013

347

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ЗЛИТТЯ ТА ПОГЛИНАННЯ (M&A)

Останні тенденції M&A-активності в Україні Проблемою при проведенні угод M&A залишається питання грамотного використання механізмів міжнародного структурування

Олесь Квят Старший юрист ЮФ «Астерс» Наразі ринок M&A в Україні переживає період певного пожвавлення. Порівняно з 2012 р. кількість угод у 2013му невпинно збільшується, а їх вартісна складова ще навесні перевищила вартість угод з придбання бізнесу у попередньому році. Слід зазначити, що в 2012 р. на ринку M&A України було зафіксовано близько 150 угод, проте їх загальна вартість становила біля 5 мільярдів доларів США. Це свідчило про збільшення кількості транзакцій на тлі зменшення їх середньої вартості. Хоч і в меншій мірі, проте подібна ситуація продовжує зберігатися й сьогодні. Загалом, негативні тенденції у M&Aсфері не є суто внутрішньою проблемою нашої держави, вони носять глобальний характер. Так обсяг злиттів та поглинань у світі за першу половину цього року зменшився на 13%, а у Європі – на 25%. Тобто, здавалося б, що на фоні негативної глобальної картини український ринок злиттів і поглинань демонструє досить позитивні тенденції. Проте, варто лише зазирнути у суб’єктну складову «вітчизняних» транзакцій і стане зрозумілим, що, насправді, зазначені тенденції не зовсім є позитивними з точки зору їх економічного ефекту. Річ у тім, що остан348

нім часом зросла кількість транзакцій, у яких продавцями активів в Україні виступають іноземні інвестори, а покупцями є вітчизняні та російські компанії та бізнесгрупи (варто згадати продажі Сведбанку, Одеського НПЗ, Астра Банку). Це прямо свідчить про те, що іноземним інвесторам стає все складніше вести бізнес в Україні, і вони готові якомога швидше позбутися інертного, а іноді і відверто збиткового активу, несучи при цьому значні фінансові втрати. Причини таких явищ залишаються незмінними – політична та економічна нестабільність, вкрай непослідовна інвестиційна політика держави, нерозвиненість корпоративного законодавства, високий рівень корумпованості та заангажованості органів влади (в першу чергу, судової гілки). Усі ці фактори відлякують як потенційних, так і вже існуючих іноземних інвесторів від участі в бізнес-процесах на українському ринку. Окремою проблемою стало повернення такого явища, як «чорне рейдерство». Слід лише згадати останні найбільш резонансні рейдерські атаки – серед них спроби захоплень ТЦ «Глобус», ДП «Інформаційний центр», ТОВ «Агрофірма Корнацьких». І хоча влада намагається певним чином реагувати на подібні випадки (нещодавнє введення Верховною Радою кримінальної відповідальності за протиправні поглинання та захоплення підприємств, зокрема за захоплення будівель і об'єктів, що призвели до порушення нормальної роботи компаній, участь уряду у розробці державної антирейдерської програми), навряд чи доводиться очікувати від зазначених нововведень будь-якого реального ефекту. Занадто вже корумпованими є державні органи та інституції, від яких дійсно залежить

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

можливість протидії та боротьби з цим ганебним явищем. Що стосується секторального розподілу M&A транзакцій, то він загалом залишається незмінним – це фінансовий сектор, галузі енергетики, телекому, фармацевтики, сільського господарства. Слід очікувати, що саме вони й залишатимуться найбільш активними у найближчому майбутньому. Новели корпоративного законодавства, що потенційно здатні пожвавити M&A-активність Серед останніх ініціатив, здатних привнести трохи більше впевненості та передбачуваності у правове поле корпоративного регулювання бізнесу і, таким чином, опосередковано пожвавити процеси іноземного інвестування в Україну, є можливість введення широко застосовуваних на Заході прогресивних механізмів непрямого (похідного) позову та примусового викупу акцій (так званий «сквіз-аут»). І якщо обидва інструменти поки що існують лише на папері, є всі підстави сподіватися, що до кінця 2013 р. вони все ж будуть імплементовані в українське законодавство. Так 17 вересня 2013 р. Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 15 травня 2013 (реєстраційний номер 2013а). Автори проекту пропонують впровадити в українське законодавство інститут «непрямого позову» (позову учасника (акціонера) в інтересах компанії, поданого до її посадових осіб, які своїми діями/бездіяльністю завдають компанії збитків) – вельми популярного на Заході інструменту. В Україні вже нама-

галися ввести щось подібне, але пізніше відповідні положення було виключено із Закону «Про акціонерні товариства». Пропоновані нововведення спрямовані, головним чином, на захист інтересів міноритаріїв. Будучи позбавленими можливості реально впливати на управлінські рішення, вони, принаймні, зможуть через суд вимагати відшкодування збитків, завданих такими рішеннями. Законопроект передбачає можливість спільної подачі позовів (тобто десятки або сотні акціонерів можуть об'єднатися, щоб набрати необхідні прохідні 5%), що також покликане підвищити роль інституціональних інвесторів у здійсненні контролю над діяльністю товариства. Проект, однак, має певні недоліки. По-перше, він не захищає міноритаріїв від зловживань з боку мажоритарних власників. Якщо збитки стали наслідком виконання посадовою особою рішення вищого органу управління (а фактично будь-яке рішення може бути забезпечене власником більше 50% і 75% корпоративних прав у ТОВ і АТ відповідно), то, очевидно, «непрямий позов» може не спрацювати. По-друге, посадові особи компаній ризикують опинитися під обстрілом позовів з боку незадоволених міноритаріїв, тому як тисячі великих підприємств в Україні роками зазнають збитків і не виплачують дивіденди, у чому часто звинувачують саме керівництво компаній. Також законопроект не обмежує відповідальність посадових осіб лише випадками, коли з їхнього боку мав місце прямий умисел. Теоретично, можна притягнути виконавчий орган або наглядову раду до відповідальності за збитки, які були наслідком вибору невдалої стратегії управління. Тобто, попри цілком позитивну ідею, яку несе у собі законопроект, очевидно, що він вимагає певного доопрацювання. Законодавцям також необхідно звернути увагу на пропоновані законопроектом зміни до господарського процесуального кодексу, що стосуються процедури розгляду «непрямих позовів», оскільки в існуючому вигляді вони можуть ствоорганізатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Батюк Олег

Мицик Адам

Керуючий партнер МЮФ Dentons

Міжнародний партнер МЮФ Chadbourne & Parke

Бондарєв Тімур

Саєнко Володимир

Керуючий партнер АО Arzinger

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Боровик Богдан

Самойленко Вадим

Партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

Партнер ЮФ «Астерс»

Вишневський Андрій

Сухан Марія

Старший партнер АФ Engarde

Партнер МЮФ Schoenherr Ukraine LLC

Дідковський Олексій

Стеценко Микола

Керуючий партнер ЮФ «Астерс»

Партнер ЮФ «Авеллум Партнерс»

Карпенко Маргарита

Федорук Дмитро

Керуючий партнер МЮФ DLA Piper

Радник МЮФ Clifford Chance

Лисенко Денис Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Харенко Михайло Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Лікарчук Костянтин

Черкасенко Максим

Партнер ЮФ «Авеллум Партнерс»

Партнер АО Arzinger

Мальський Олег

Якимчук В’ячеслав

Партнер МЮГ AstapovLawyers

рити значну кількість невідповідностей та прогалин, які потенційно критимуть у собі можливості для зловживань. Мова йде про уніфікацію використовуваної

Партнер МЮФ Baker & McKenzie

термінології, визначення статусу учасників процесу та їх прав, більш детальне врегулювання питань їх процесуального представництва. Україна, 2012–2013

349

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Зонішньоекономічна діяльність як сфера господарювання на території України Правові відносини між вітчизняними та іноземними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, механізм регулювання та система нагляду та контролю з боку органів державної влади

Олексій Cамодєлкін Старший юрисконсульт ЮК LeoPartners Визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності міститься у двох нормативно-правових актах, а саме: Господарський кодекс України та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Але більш розширено це поняття висвітлене, що логічно, у Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Відповідно до нього, зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (п. 8 ст. 1). Перелік суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на території України встановлений ч. 1 ст. 3 Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Узагальнено цей перелік умовно можна розподілити на групи за принципом резидентства. Перша група (резиденти України): фізичні особи – громадяни України, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України; юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні та які мають постійне місцез350

находження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші). Друга група (нерезиденти України): іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно із законами України і постійно проживають на території України; юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності; структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно із законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України. Третя група (спільна діяльність резидентів та нерезидентів України): спільні підприємства за участі суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні та які мають постійне місцезнаходження на території України. Підсумовуючи вищевикладене, як ми вбачаємо, законодавець установив необхідною умовою для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в Україні постійність місця проживання або місцезнаходження суб’єкта на території України. Правові відносини між суб’єктами

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

зовнішньоекономічної діяльності побудовані на основі зовнішньоекономічних контрактів (договорів). Вимоги до форми та змісту договору встановлені ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». З вищенаведенних положень статті випливає, що на території України такі контракти (договори) укладаються у простій письмовій формі. Підписантами контракту (договору) є особи, уповноважені вчиняти відповідні дії від імені суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності й повноваження яких випливають з доручення, статутних документів або договорів. Що ж до змісту договору, то він має відповідати Цивільному та Господарському кодексам України, а також інших чинним нормативно-правовим актам України. При цьому під час складання тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовуватися відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Предмет контракту (договору) за своєю сутністю можна розподілити на чотири групи видів зовнішньоекономічної діяльності, що являє собою у сукупності виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт та операції з товаром. До виробництва продукції належать: науково-виробнича, виробнича та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності, надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб’єктам

господарської діяльності, у тому числі: виробничих. До надання послуг належать: посередницькі операції, міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України, кредитні та розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб’єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; орендні, у тому числі лізингові, операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України. До виконання робіт належить: організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб’єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України. До операцій з товаром належать: експорт та імпорт товарів, організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках, товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності. організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Бондарєв Тімур

Кубко Євген

Керуючий партнер АО Arzinger

Старший партнер ЮФ «Салком»

Дмитрієва Ольга

Мальський Олег

Керуючий партнер ЮФ «Дмитрієва і партнери»

Партнер МЮГ AstapovLawyers

Кисіль Василь

Микольська Наталія

Старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Кифак Олександр Голова правління ЮФ «АНК»

Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Перепелинська Олена Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Кобзар Оксана

Сліпачук Тетяна

Партнер ЮФ FELIX

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Козьяков Сергій Керуючий партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Механізм нагляду та контролю за суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на території України є досить складним і недосконалим. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та органами державної влади. Але, на мою думку, необхідно виділити окремі органи та установи, які здійснюють безпосередньо конкретніший і детальніший аналіз та контроль за суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності на території України. До таких можна віднести Міністерство доходів та зборів України та підпорядковані цьому відомству органи, Національний банк України та Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх

товарних ринків». Саме вищенаведені органи та установи здійснюють аналіз і контроль за зовнішньоекономічними контрактами (договорами), укладеними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, та здійснення розрахунків між ними. Отже, зовнішньоекономічну діяльність необхідно визначити як урегульовані правом економічні відносини між вітчизняними та іноземними суб’єктами господарської діяльності з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і торгівля ними, а також пов’язані із зовнішньоекономічними зв’язками їхні відносини з державними органами управління та контролю за здійсненням зовнішньоекономічної діяльності. Україна, 2012–2013

351

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО ТА M&A

Обзор актуальных юридических практик Сфера корпоративного права

Максим Черкасенко Партнер АО Arzinger 2012 год, несмотря на все ожидания, не ознаменовался какими-либо кардинальными улучшениями ни в сфере корпоративного права, ни в сфере слияний и поглощений. В частности, в сфере корпоративного права юридическое и бизнес-сообщество давно ожидает улучшений в сфере правового регулирования деятельности обществ с ограниченной ответственностью. Усовершенствования требуют механизмы выхода и исключения участника, вопросы обращения долей в уставном капитале ООО, (в т.ч. в связи с перечадей долей в залог), организации и проведения общего собрания участников. Не менее актуальными остаются и проблемы, связанные с защитой общества и его акционеров/участников от злоупотреблений должностных лиц (в т.ч. при заключении должностными лицами значительных сделок и сделок с заинтересованностью) и привлечения их к ответственности. Ведь ни для кого не секрет, что практика отчуждения активов в интересах отдельных акционеров или менеджеров существовала в Украине всегда, а в последнее время к сожалению стала 352

еще более распространенной. Заключение сделок, направленных на отчуждение ключевых активов общества, довольно часто является убыточной сделкой для общества и отвечает интересам лишь части акционеров/участников, владеющих контрольным пакетом акций (мажоритарной долей). Вследствие подобных согласованных действий общество лишается принадлежащих ему активов, что ставит под угрозу саму дальнейшую возможность ведения бизнеса и лишает других акционеров права на получение части прибыли в виде дивидендов, а то и фактически лишает их собственности полностью обесценивая их акции/доли. В отличие от других стран, в Украине до сих пор отсутствуют эффективные и реальные правовые инструменты защиты от подобных злоупотреблений менеджеров, контролируемых мажоритарными акционерами, и в частности такой важный механизм защиты прав и законных интересов миноритарных акционеров как производный иск. Это наряду с другими факторами негативно влияет на инвестиционный климат, существенно уменьшая желание инвесторов иметь дело с украинскими компании в качестве миноритарного участника или акционера. Отдельные нововведения, затрагивающие деятельность хозяйственных обществ, носили бессистемный характер, устраняя одни проблемы (например, путем внесения изменений в закон о государственной регистрации юридических и физических лиц – предпринимателей) и порождая новые (например, введение налога с операций с акциями). Судебная практика по корпоративным спорам также отличалась неоднозначностью. В качестве примера можно вспомнить противоречивые решения

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ВХСУ по вопросу о возникновении у акционеров права требовать выкупа их акций в результате предварительного одобрения значительных сделок общим собранием акционеров. Из значимых судебных решений в сфере корпоративного права также стоит выделить решение Конституционного Суда Украины от 05.02.2013 по вопросу определения кворума на собрании участников в случае неполной оплаты взноса в уставной капитал, а также по вопросу исключения участника (толкование ст. 58 и ст. 64 ЗУ «О хозяйственных обществах»). В целом из-за отсталости и несовершенства украинского законодательства, регулирующего деятельность корпораций, а также отсутствия независимого правосудия, юристы вынуждены и далее использовать иностранные юрисдикции для структурирования украинского бизнеса, для урегулирования отношений между его собственниками путем заключения акционерных соглашений, разрешения корпоративных споров в иностранных судах и т.д. Именно эти факторы, а не желание минимизировать налогообложение, как это принято считать, зачастую толкают инвесторов на создание холдинговых структур в иностранных юрисдикциях. К сожалению пока в Украине остается лишь констатировать отсутствие серьезных системных изменений в части правового регулирования деятельности хозобществ в Украине. Это означает, что не будет их в ближайшее время и в подходах к структурированию бизнесов, а также структурированию сделок слияний и поглощений. Возможные изменения коснутся лишь выбора тех или иных иностранных юрисдикций, используемых для структурирования сделок, что связано прежде всего с событиями вокруг Кипра –

потерей доверия к кипрским банках в результате банковского кризиса и ратификацией конвенции между правительством Украины и правительством Республики Кипр об избегании двойного налогообложения и предупреждении налоговых уклонений относительно налогов на доходы и протокола к ней. В тоже время нельзя не отметить отдельные попытки органов власти улучшить ситуацию путем внесения изменений в законодательство. В частности, поданный в мае 2013 года Кабинетом министров Украины законопроект «О внесении изменений к некоторым законодательным актам Украины относительно защиты прав инвесторов», предусматривает введение реального механизма, направленного на защиту прав участников и акционеров хозяйственных обществ путем подачи судебного иска в интересах общества (производный иск) и привлечения к ответственности должностных лиц общества за причиненные ими убытки. Кроме того в июне 2013 года был также принят в первом чтении внесенный КМУ законопроект «О внесении изменений в некоторые нормативные акты относительно усовершенствования деятельности акционерных обществ». В случае принятия данного закона можно надеяться на разрешение проблемы неоднозначного толкования судами вопроса о возникновении у акционеров права требовать выкупа их акций в результате предварительного одобрения значительных сделок общим собранием акционеров. Целесообразным на наш взгляд является и внедрение принципа согласно которого акционер, являющийся заинтересованным в заключении сделки лицом, не принимает участие в голосовании на собрании по вопросу заключения сделки. Остается надеяться, что хотя бы часть из вышеуказанных законотворческих инициатив, а также новый закон «Об обществах с ограниченной и дополнительной ответственностью» будут приняты парламентом в ближайшее время, что позволит улучшить ситуацию в сфере правового регулирования деятельности корпораций в Украине. організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Бабич Анна

Кібенко Олена

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Керуючий партнер ЮФ «Кібенко, Оніка та партнери»

Батюк Олег Керуючий партнер МЮФ Dentons

Бондарєв Тімур

Лавринович Максим Керуючий партнер ЮФ «Лавринович і партнери»

Лисенко Денис

Керуючий партнер АО Arzinger

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Дейнеко Євген

Мицик Адам

Старший юрист МЮФ Clifford Chance

Міжнародний партнер МЮФ Chadbourne & Parke

Джонсон Ярослава

Піонтковський Сергій

Керуючий партнер МЮФ Chadbourne & Parke

Дідковський Олексій

Керуючий партнер МЮФ Baker & McKenzie

Ріс Юліан

Керуючий партнер ЮФ «Астерс»

Партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

Загарія Валентин

Саєнко Володимир

Керуючий партнер ЮФ «Спенсер і Кауфманн»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Ільченко Оксана

Самойленко Вадим

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Партнер ЮФ «Астерс»

Карпенко Маргарита

Черкасенко Максим

Керуючий партнер МЮФ DLA Piper

Партнер АО Arzinger

Кисіль Василь

Щербина Олена

Старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Україна, 2012–2013

353

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС

Поєднання двох практик: кримінальної та податкової Реалії переходу від податкового права до кримінального

Олександр Мінін Старший партнер ЮФ «КМ Партнери» Коротко про кримінальні справи, і… податки. Число саме кримінальних справ, чи то пак досудових розслідувань, пов’язаних із податками, значно побільшало із прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК). Завдяки новому КПК кримінальне провадження стає стандартним продовженням майже кожної перевірки платників податків, у результаті якої робляться значні нарахування. А це звичайний фінал у багатьох перевірках. Так, кримінальна складова стає звичайним елементом для фахівців з практики оподаткування. І для багатьох юрисконсультів підприємств практичне знайомство з кримінальним законодавством також відбувається через справи, пов’язані саме з оподаткуванням. Тож такі справи значною мірою формують уявлення бізнесу про систему кримінального провадження в цілому. Завдяки зняттю новим КПК бар’єру попередньої перевірки при запуску кримінального розслідування, мало не кожен акт податкової зі значними нарахуваннями стає підставою для цього. Тобто спір з державою щодо податків на велику суму 354

автоматично генерує кримінальне розслідування. А далі вже питання про те, що не варто турбуватися, «закриють», от тільки що або кого? При цьому на практиці програш спору в адміністративному суді часто-густо сприймається в кримінальній справі як доведення ухилення від сплати податків. Виникає враження, що наявність будь-якого спору з податковою на значну суму вже здається «злочином», який треба обов’язково розслідувати, і саме з кримінального погляду. Що ж, таким чином створюється додаткова мотивація платникам податків не відхилятися від «генеральної лінії» податкової. Наявність такого додаткового тягарю захисту у зв’язку з кримінальними справами наразі не враховується при визнанні позиції України у звичайних податкових рейтингах. А в житті ця складова є суттєвим тягарем для платників податків, водночас як він не притаманний іншим податковим юрисдикціям. Тому при визначеності реальної обтяжливості оподаткування з урахуванням у т.ч. й цього аспекту позиції України потенційно серед найгірших. Свого часу ми проводили аналіз за даними з відкритих джерел щодо числа кримінальних справ, пов’язаних із податками, і навіть розміщували результати в одній з публікацій. За кількістю справ уже тоді Україна була значно попереду, зокрема, США і Японії, при неспівставних розмірах економік. Свіжої статистики за час, що минув після набрання чинності новим КПК, ще немає. Однак, ґрунтуючись на доступній інформації, скоріше можна зробити висновок, що «розрив» за кількістю податкових справ із іншими значними юрисдикціями дедалі збільшу-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ється. За таким аспектом, як кількість кримінальних справ з розрахунку на підприємство, ймовірність потрапити до такого розслідування, зусилля і час, необхідні на захист чи принаймні кваліфіковане представлення оцінки для бізнесу в Україні, наскільки нам відомо, дослідження ще не проводилися. Ситуація може ще ускладнитися (а роботи адвокатам додатися) із набранням чинності нещодавно прийнятим законом про запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб за окремими видами злочинів (на дату написання статті він ще не був офіційно оприлюднений). І хоча начебто податкових статей у цьому законі немає, проте він теж може бути певною мірою прив’язаний до податкових питань. Так, одна із згаданих у новому законі статей – 209 (щодо легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом) – вже засвітилася у кримінальній практиці у зв’язку з податками. Адже кримінальні статті у зв’язку з податками – це не лише ст. 212 (ухилення від сплати податків), а й часто статті-сателіти, як-от ст. 358 (підробка офіційних документів чи використання завідомо підроблених), ст. 205 (фіктивне підприємництво) та деякі інші. І ось маємо вже випадки спроб представлення цих статей як предикатних злочинів для цілей ст. 209. Тобто вчинення правочинів і рух коштів або майна із постачальниками чи покупцями, щодо яких постають відповідні статті, вже намагаються кваліфікувати за ст. 209. Нагадаємо, що власне приміткою до ст. 209 злочини щодо ухилення від сплати податків (ст. 212) прямо виключені з переліку попередніх злочинів, які дають у подальшому підстави для звернення до ст. 209. Однак на практиці це стає завадою

для побудови ланцюжку із застосуванням інших статей. Такий «новий» підхід не має належного обґрунтування, однак поки це буде доведено, можна витратити багато нервів, зусиль і здоров’я, якщо не говорити про більше. На жаль, уже непоодинокими є випадки, коли під пресом таких розслідувань у бухгалтерів траплялися інсульти, інші розлади здоров’я. Тож можна говорити, що в ситуації, яка склалася, необхідно вживати заходів на захист від такого надмірного навантаження з боку держави. Крім формування відповідної практики, постає питання і про негайні законодавчі обмеження від надмірної «прискіпливості» і бажання бачити в усьому один лише кримінал. Серед бажаних нововведень можна назвати, наприклад, внесення змін до п. 56.22 Податкового кодексу України. Наразі він лише встановлює, що якщо є рішення про нарахування і воно оскаржується платником податків, то обвинувачення в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні до остаточного вирішення справи судом. Однак це ж положення дозволяє виносити повідомлення про підозру, коли воно базується не тільки на згаданому рішенні, а підтверджується ще додатково зібраними доказами. Тож на практиці це обмеження майже не діє. Рішення про нарахування виноситься на підставі звичайної перевірки податкової, і спір виникає в ході звичайної діяльності. Нагадаємо, що якщо перевірка проводиться в рамках кримінального провадження, то рішення, відповідно до п. 86.9 Податкового кодексу вже не виноситься аж до рішення кримінальної справи судом. Тож рішення, яке можна оскаржити, є результатом спору за наслідками звичайної перевірки. Тож для чого йому одразу надавати кримінального забарвлення? Отже, є сенс вивести звичайні податкові спори із зони уваги кримінального провадження. Для цього п. 56.22 можна викласти, наприклад, таким чином: «Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Ахундова Агія

Самодєлкін Олексій

Партнер ЮФ «Юридичні традиції»

Старший юрисконсульт ЮФ LeoPartners

Баганець Олексій

Сердюк Віталій

Почесний адвокат АК «Баганець та партнери»

Партнер АО AVER LEX

Бугай Денис

Сицько Анжеліка

Партнер ЮФ «Ващенко, Бугай і партнери»

Партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»

Головань Ігор

Солодко Євгеній

Керуючий партнер АО «Головань і Партнери»

Керуючий партнер АГ «Солодко і партнери»

Гребенюк Сергій

Тритеніченко Павло

Радник ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Керуючий партнер ЮК ARBITRADE

в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, то факт вчинення кримінального правопорушення у вигляді ухилення від сплати податків вважається відсутнім, крім випадків несплати платником податків у повному обсязі узгодженої суми, а також відповідних пені та штрафних санкцій за їх наявності, у строки, встановлені п. 57.3 Податкового кодексу». Варто вносити зміни також і власне до ст. 212 Кримінального кодексу України щодо ухилення від сплати податків, наприклад, шляхом внесення додаткової кваліфікуючої ознаки злочину (подібно до того, як це зроблено в Росії). Так, для відповідної кваліфікації крім власне показника суми донарахованої суми податків можна визначити також, що це може становити такий злочин, якщо донараховані суми перевищують, наприклад, 20% від суми податків фактично сплачених відповідним платником податку за останній повний календарний рік,

який передує періоду, за який зроблене донарахування. За дотримання такої межі можна говорити, що в основному платник податків скоріше нормальний, а відхилення можна пояснити різними факторами. Вбачається, що це може бути не тільки послабленням для платників податків, а й стимулом для платників податків: адже чим більше фактично сплачена сума, тим більше в абсолютних числах «зазор», у межах якого спори не набудуть кримінального забарвлення. А для того, хто майже не сплачує податків, практично будь-яка сума означатиме додаткову увагу і з боку кримінального закону. Словом, на сьогодні принаймні у зв’язку з податками кримінальне законодавство і практика набули рис надмірного адміністративного тиску, значною мірою об’єктивно не обґрунтованого. І такий стан потребує корекції, спрямованої на зменшення такого тиску. Прикладом рухів у цьому напрямі можуть бути, наприклад, згадані вище пропозиції. Україна, 2012–2013

355

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

МЕДИЧНЕ ПРАВО

Медичне право – новітнє правове явище, що полонило правову систему України Три кити, на яких базується медичне право, – освіта, законодавство, етика – фокусують за допомогою синергетичного підходу медикоправову доктрину і практику на правах людини

Ірина Сенюта К. ю. н., доцент, завідувач кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України», адвокат, президент ЮФ MedLex Стрімкий розвиток медичного права, як світовий, так і національний, зумовлені численними чинниками, з-поміж яких зростання зацікавленості фахівців у сферах права, медицини і фармації, прогрес медичної науки, що потребує «пильного погляду» права, біоетичні підвалини галузі, зростання кількості медичних справ, стрімкий нормотворчий процес, реформування системи охорони здоров’я. Протягом 2012-го – початку 2013 року медичне право не полишало лідируючих позицій топовості проблематики і гостроти зацікавлення експертів. Нормативні зміни, правові колізії і прогалини, інституціоналізація, численні науково-практичні заходи – усе це та багато іншого наповнювало і розширювало обрії цієї сфери. Українське медичне право минулого року було

356

ознаменовано процесом активізації освітянського напряму, апогеєм якого стало створення 24 квітня 2013 року першої в Україні кафедри медичного права на базі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Це знаковий етап для розвитку медичного права України, який отримав державну підтримку з боку МОЗ України, започаткував інституційні зміни, які, без сумніву, імплементуватимуться в усі медичні виші. Саме ці кафедри зможуть стати колискою науки медичного права, інтегрувати фахівців, сферою інтересу яких є медичне право, а також впливати на оптимізацію державної політики у сфері охорони здоров’я. Привернемо увагу до ключових подій вітчизняного медичного права, розпочавши з найяскравішого спектру – навчальної дисципліни. Протягом 2010–2012 рр. провідні національні експерти працювали над підготовкою навчально-методичного матеріалу, необхідного для вивчення курсу «Медичне право України» в медичних і юридичних вишах. За цей період вдалося досягнути омріяного і вже сьогодні можна твердити про те, що медичне право як навчальна дисципліна забезпечене належним методичним підґрунтям. Зокрема, були розроблені та затверджені в 2011 р. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України типові навчальні програми з дисципліни «Медичне право України» для студен-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

тів вищих навчальних закладів III–IV рівня акредитації, що навчаються за напрямом підготовки «Право», спеціальністю «Правознавство» і здобувають освітньо-кваліфікаційні рівні «Магістр» і «Спеціаліст». У 2012 р. можна було спостерігати «освітянську реакцію», адже численні правничі виші включили до свої навчальних програм курс «Медичне право України», що поступово долає мури і класичних правничих шкіл, які усталено залишаються законодавцями моди в правовій освіті. Без перебільшення цікавим видається професійне правопросвітництво в сфері медичного права, яке охоплює

«Не лише на рівні наукових дискусій фахівців, а й на світоглядному рівні високопосадовців вбачається необхідність викристалізувати вектор законотворення, зокрема визначитися, чи потрібен Україні кодифікований акт – Медичний кодекс України, покликаний концентровано врегулювати медичні правовідносини, убезпечити від нормативних колізій»

різні цільові аудиторії. Для прикладу, однією з таких стали судді місцевих та апеляційних судів України. Ініціативу ВГО «Фундація медичного права та біоетики України» було підтримано Національною школою суддів України та Міжнародним фондом «Відродження» і вже проведено три навчальні «березневі» семінари (2012–2013 рр.) на тему «Права людини у сфері охорони здоров’я: проблеми правореалізації і правозастосування». Такі заходи сприяють правозастосувальним змінам, поглибленню знань у спеціалізованій сфері, а вінцем є ефективний захист прав людини. Важливим вектором висвітлюваної царини є система законодавства, яка перебуває в режимі перманентної законодавчої ініціативи, потребує виважених підходів, адже є фундаментом реформ у сфері охорони здоров’я. Відповідно до розділу 1.4.1. «Розробка національного Плану дій в галузі безпеки пацієнтів» Плану дій Ради Європи для України на 2011–2014 рр. закріплено, що головною метою є покращення стану здоров’я громадян України шляхом розробки політики, спрямованої на посилення безпеки пацієнтів, запобігання медичним помилкам і зменшення видатків, пов’язаних із несумлінним виконанням обов’язків, шляхом реалізації Рекомендацій Ради Європи. Серед передбачуваних заходів є підготовка Національного плану з безпеки пацієнтів і відповідне оновлення законодавчої бази, з огляду на європейські стандарти. Охорона здоров’я – соціально приваблива сфера, а відтак, не обділена увагою політиків, які нерідко готують «нормативні дива». У ст. 24-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи) передбачено, що правові, економічні, організаційні основи захисту прав та законних інтересів пацієнтів визначаються законом. Ця норма була включена до Основ лише в 2011 р., а вже були непоодинокі спроби забезпечити її виконання крізь призму проекту закону. Черговим нормаорганізатор:

тивним кроком є проект закону «Про права пацієнтів» (далі – Проект), зареєстрований у Верховній Раді України 01.03.2013 р., який, на жаль, не лише не усуває нормативних колізій, зокрема Цивільного кодексу України й Основ, а, як видається, може поглибити проблеми правореалізації та правозастосування. Ілюстрацією контраверсійності є регламентація здійснення одного з ключових прав пацієнта – права на згоду на медичне втручання, закріпленого в ст. 284 Цивільного кодексу України, ст. 43 Основ та ст. 8 Проекту. Надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою відповідно до законодавства, а обов’язковим критерієм згоди є інформованість, що забезпечується реалізацією права на медичну інформацію. Згідно зі ст. 39 Основ право на медичну інформацію має пацієнт, який досяг повноліття, тобто 18 років, а відтак, логічним є питання про правомірність надання згоди з 14 до 18 років, адже за таких нормативних умов згода буде неінформована. У ст. 8 Проекту виклад норми загалом видається некоректним, адже йдеться про те, що надання медичної допомоги допускається за наявності добровільної згоди дієздатного пацієнта (або особи, яка має неповну цивільну дієздатність), з аналогічним віковим цензом при здійсненні права на медичну інформацію – 18 років (ст. 7 Проекту). Отже, постає запитання про доцільність такого законотворення. Не лише на рівні наукових дискусій фахівців, а й на світоглядному рівні високопосадовців вбачається необхідність викристалізувати вектор законотворення, зокрема визначитися, чи потрібен Україні кодифікований акт – Медичний кодекс України, покликаний концентровано врегулювати медичні правовідносини, убезпечити від нормативних колізій. Доцільно окреслити основні тенденції розвитку національного медичного права, як-от: 1. Безпека людини та якісна медична

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Бабич Олена Партнер ЮК «Бабич, Сисоєнко і партнери»

БеденкоЗваридчук Олена Керуючий партнер ЮК «МедАдвокат»

Даневич Борис Керуючий партнер ЮФ Danevych law firm

Сенюта Ірина Президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України»

Сінічкіна Лана Партнер АО Arzinger

допомога – наріжні камені сфери охорони здоров’я і нормативний вектор. 2. Запров а дження з ага льнообов’язкового державного медичного страхування. 3. Кодифікація законодавства у сфері охорони здоров’я. На сьогодні є чимало сум’ять щодо подальших напрямів розвитку медичного права, правильності окреслених пріоритетів, але беззаперечним залишається одне – медичне право, укорінившись у правовій системі України, здобувши міцні стовбури у вигляді яскравих адептів, які працюють серцем на цій ниві, отримуватиме добірні плоди, сповнені цікавими дискусіями, знаковими подіями й успішними проектами. І саме цими врожаями «правових садів» зможе скористатися Людина, що є точкою відліку всіх починань, зокрема й медичного права, в основі якого лежить праволюдиноцентристська модель.

Україна, 2012–2013

357

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

МИТНЕ ПРАВО

Окремі питання здійснення митного та прикордонного контролю суден у Керченській протоці

Артем Волков Адвокат, керівник практики морського права ЮФ «АНК» Протягом останніх місяців нам неодноразово доводилося чути від клієнтів про втручання українських митників у процес рейдової перевалки вантажів у Керченській протоці. Йдеться про ситуацію, коли товар, що походить з Росії (до прикладу, зернові), довантажується на судно не біля причалу в порту, а у відкритому морі, зокрема, на якірній стоянці Керченського порту. Пропонуємо розглянути це питання детальніше. Проблема здійснення контролю (не лише митного) у водах Керченської протоки, по суті, виникла після розпаду Радянського Союзу, адже внаслідок цієї події береги Керченської протоки опинилися у складі двох незалежних держав – України та Російської Федерації, кожна з яких мала власне бачення вирішення питання правового регулювання статусу Керченської протоки. На сьогодні основними документами, які регулюють статус морських проток у міжнародному морському праві, є Конвенція ООН по морському праву 1982 року та Конвенція № 1135 «Про територіальне море та прилеглу зону» 1958 року. Стаття 15 Конвенції ООН 358

1982 року передбачає, що якщо береги двох держав розташовані один проти іншого або примикають один до одного, ні та, ні інша держава не має права, якщо тільки між ними не укладено угоду про інше, поширювати своє територіальне море за середню лінію, проведену таким чином, що кожна її точка є рівновіддаленою від найближчих точок початкових ліній, від яких відмірюється ширина територіального моря кожної з цих держав. Проте вищезгадане положення не застосовується, якщо через правові підстави, що історично склалися, або через інші особливі обставини необхідно розмежувати територіальні моря двох держав іншим чином, ніж це зазначено в статті 15 Конвенції ООН 1982 року. Така ж норма міститься і в ч. 1 ст. 12 Конвенції про територіальне море та прилеглі території. Слід урахувати, що Керченська протока чітко підпадає під вказаний виняток, та, відповідно, через особливі обставини, що історично склалися, розмежування територіальних вод здійснюється не згідно із загальними правилами вищезазначених Конвенцій, а на підставі спеціальних міждержавних угод, укладених між Україною та Росією. Такими угодами на сьогодні є Договір між Україною та Російською Федерацією про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24.12.2003 р. і Договір між Україною та Російською Федерацією про україно-російський державний кордон від 28.01.2003 року. Відповідно до ст. 5 Договору про україно-російський кордон урегулюван-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ня питань, які відносяться до суміжних морських просторів здійснюється окремою угодою між договірними державами згідно з нормами міжнародного права. При цьому підкреслюється, що ніщо в цьому Договорі не завдає шкоди позиціям України і Російської Федерації щодо статусу Керченської протоки як внутрішніх вод двох держав. Таким чином, делімітація (встановлення) кордону між Україною та Росією в районі Керченської протоки має бути здійснена на підставі окремої міждержавної угоди. На сьогодні така делімітація не здійснена, а води Керченської протоки мають особливий статус «вод двох держав», що означає, що ні Україна ні Російська Федерація не має ексклюзивної юрисдикції щодо вод Керченської протоки. Про цей керівний принцип використання Керченської протоки, що закріплений у вищезазначених двосторонніх договорах, неодноразово висловлювалися офіційні особи Міністерства закордонних справ обох держав та представники дипломатичного корпусу. Слід відзначити, що стаття 9 Митного кодексу України встановлює, що митну територію України становить територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Незважаючи на визначені статтею 9 Митного кодексу України території, нам відомі випадки, коли інспектори

української митниці намагалися здійснити митний контроль на суднах, що перебували у водах Керченської протоки у режимі «закритого кордону». З огляду на вищевикладене, а також на особливий статус вод Керченської протоки та визначення митної території України, можна дійти до висновку, що мали місце спроби здійснення митного контролю поза межами митної території України. При цьому головним аргументом, на який посилаються українські митники, є стаття 5 Закону України «Про правонаступництво України» від 12.09.1991 р., яка встановлює, що державний кордон СРСР, що відмежовує територію України від інших держав, та кордон між Українською РСР і Білоруською РСР, РРФСР, Республікою Молдова за станом на 16.07.1990 р. є державним кордоном України. При цьому митними органами не беруться до уваги ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», які віддають перевагу нормам міжнародних договорів у разі розбіжностей з нормами, встановленими національним законодавством. У випадках, про які йдеться, здійснення митного контролю та митне оформлення товарів і транспортних засобів здійснювалось у Керченській протоці у межах якірної стоянки 471, в акваторії якої на підставі керівника Керченського морського торговельного порту в липні 2005 року було відкрито

«Проблема здійснення контролю (не лише митного) у водах Керченської протоки, по суті, виникла після розпаду Радянського Союзу, адже внаслідок цієї події береги Керченської протоки опинилися у складі двох незалежних держав – України та Російської Федерації»

організатор:

пункт пропуску через державний кордон. Але вже у 2007 році розпорядженням керівника Кримської регіональної митниці здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів в районі якірної стоянки 471 у Керченській протоці було зупинено, оскільки рішення про розширення пункту пропуску «Керченський морський торговельний порт» на акваторію 471-ї якірної стоянки не відповідало чинному законодавству. Що стосується охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні та здійснення контролю за реалізацією прав і виконанням у ній зобов’язань інших держав, українських та іноземних юридичних та фізичних осіб, нагадуємо, що він здійснюється прикордонними військами, органами рибоохорони, Мінекобезпеки, та в будь-якому випадку без участі митних органів. Виходячи з активності українських митників та їх впевненості у своїй правоті, можна дійти висновку, що вони не знайомі із судовою практикою, яка стосується статусу Керченської протоки. Йдеться про податкові спори щодо застосування нульової ставки ПДВ з операцій, які здійснюються поза територією України. Так, Рішенням Господарського суду АР Крим у справі за позовом ТОВ «Інфлот-Універсал» до ДП «Керченський морський торговельний порт» (справа № 2-9/8602010) було задоволено позовні вимоги морського агента, який довів, що порт безпідставно збільшив вартість послуг на ПДВ, оскільки ці послуги надавалися судну, яке перебувало на якірній стоянці 471 у Керченській протоці. Суд дійшов висновку, що «оскільки державний кордон у Керченській протоці не визначений, то води протоки, включаючи якірну стоянку 471, згідно статті 6 МК України, не знаходяться на митній території України, оскільки не розташовані в межах території України». Аналогічне за змістом Рішення ухвалив Господарський суд АР Крим по справі за позовом ДП «Трансшип-Агент» до ДП

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Волков Артем Керівник практики ЮФ «АНК»

Кифак Олександр Голова правління ЮФ «АНК»

Коваль Тарас Керівник практики МЮФ Gide Loyrette Nouel

Микольська Наталія Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Мінін Олександр Старший партнер ЮФ «КМ Партнери»

Ніцевич Артур Керуючий партнер ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Перепелинська Олена Радник ЮФ Sayenko Kharenko

«Керченський морський торговельний порт» (справа № 2-19/118-2010, рішення від 18 січня 2010 року). Це Рішення залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 р. З огляду на вищевикладене, можна з упевненістю сказати, що в разі продовження спроб митних органів здійснювати митний контроль у водах Керченської протоки, поява аналогічної судової практики у справах про оскарження постанов митних органів не за горами.

Україна, 2012–2013

359

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

МІЖНАРОДНЕ ПРАВО

Застосування антикорупційного законодавства США та Великобританії до українських компаній Іноземний підхід до українських компаній

Сергій Оберкович Старший партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович» В останні роки боротьба з корупцією набула транснаціонального значення, а деякі національні закони країн мають екстериторіальну дію. Одним із прикладів таких законів є Закон Великобританії «Про боротьбу з хабарництвом» (UK Bribery Act/UKBA), що набрав чинності 1 липня 2011 року, та Закон США «Про корупцію за кордоном» (Foreign Corrupt Practices Act/FCPA), що діє ще з 1977 року. Під дію UKBA підпадають всі компанії, зареєстровані у Великобританії, а також ті, які повністю або частково ведуть свій бізнес на території Великобританії. Таким чином, якщо українська компанія здійснює свою діяльність хоча б частково на території Великобританії, то на неї розповсюджується дія положень UKBA, а отже й відповідальність за вчинення правопорушень, передбачених цим законом. Дія американського FCPA розповсюджується на: • американські компанії, чиї акції котируються на американських біржах, або компанії, які зобов’язані подавати звітність до Комісії США з цінних паперів (Securities and Exchange Commission); 360

• бізнес-організації незалежно від форми власності (партнерства, корпорації, компанії з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства), які створені відповідно до законодавства США або здійснюють свою діяльність на території США; • фізичних осіб, які визнаються посадовими особами, працівниками, представниками зазначених вище бізнесорганізацій, а також фізичних осіб, які є резидентами США; • неамериканські компанії, якщо їхні акції котируються на американській біржі або вони діють від імені американської компанії у зв’язку із вчиненням корупційного діяння. До іноземних компаній, їх посадових, службових осіб, а також працівників або будь-яких інших представників, що діють від імені та в інтересах такої компанії, FCPA буде застосовуватися також відповідно до принципу територіальної юрисдикції (правопорушення було вчинено на території США). Як приклад можна привести використання пошти, у тому числі електронної пошти або «інших засобів міжнародної торгівлі», якщо такі дії сприяли вчиненню корупційного діяння. Антикорупційні положення FCPA застосовуються лише до осіб, які здійснюють підкуп, відповідно і правопорушенням визнається, зокрема, будь-яка корупційна виплата грошей або інших цінностей іноземній посадовій особі з метою отримання певної вигоди. Положення UKBA значно ширші та передбачають відповідальність за такі види правопорушень:

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Ірина Кальницька Юрист ЮФ «Гвоздій та Оберкович» • давання хабара або пропозиція дати хабар; • отримання хабара або вимагання хабара, що застосовується як до підкупу іноземної посадової особи, так і до комерційного підкупу; • підкуп іноземної посадової особи. UKBA містить такий специфічний вид правопорушення, як нездатність компанії попередити давання хабара асоційованою особою такої компанії. На даний вид правопорушення звертається особлива увага, адже фактично UKBA передбачає можливість притягнення компанії до відповідальності незалежно від того: • чи знала компанія про факт хабарництва;

• країни, у якій було вчинено правопорушення; • особи, що вчинила правопорушення (працівник, агент, дочірня компанія, третя особа, пов’язана з компанією); • кому саме пропонувався хабар (господарській організації, її співробітнику, державному службовцю); На відміну від більшості юрисдикцій, у яких обов’язок доказування покладається на сторону обвинувачення, доводити, що дії асоційованої особи не суперечать UKBA, має саме компанія, якій пред’явлено обвинувачення. При цьому єдиним можливим способом захисту для компанії у такому випадку буде надання доказів того, що компанією вжиті всі можливі «адекватні заходи», направлені на попередження здійснення підкупу. Разом з тим ні UKBA, ні роз’яснення Британського уряду не містять чіткого переліку таких адекватних заходів. Лише у Керівництві до Закону «Про хабарництво» (The Bribery Act 2010 Guidance), опублікованому у березні 2011 року, містяться шість принципів, яких мають дотримуватися компанії при розробці своєї внутрішньої антикорупційної системи: 1. Застосування практичних, доступних, чітких заходів для запобігання підкупу, що будуть пропорційні ризикам, пов’язаним з підкупом; 2. Створення загальноорганізаційної структури, у якій хабарництво неприпустиме; 3. Оцінка потенційних ризиків; 4. Проведення due diligence контрагентів компанії; 5. Проведення тренінгів і семінарів із застосування антикорупційної системи; 6. Контроль та моніторинг виконання положень антикорупційної системи. FCPA на відміну від UKBA містить одне виключення та два види правового захисту. Так, положення FCPA не будуть застосовуватися до так званих платежів для спрощення формальностей на користь іноземної посадової особи, які були здійснені з метою забезпечення або прискорення виконання звичайних посадових обов’язків такої особи.

організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Войтович Сергій

Курдельчук Данило

Партнер ЮПФ «Грищенко та партнери»

Президент ЮФ «УКРІНЮРКОЛЕГІЯ»

Гавриш Тетяна

Микольська Наталія

Керуючий партнер ЮФ ILF («Інюрполіс»)

Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Грищенко Дмитро

Перепелинська Олена

Директор ЮПФ «Грищенко та партнери»

Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Кисіль Василь

Попко Вадим

Старший партенр ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Керуючий партнер ЮФ «Брати Попко та партнери»

Кифак Олександр

Сліпачук Тетяна

Голова правління ЮФ «АНК»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Козьяков Сергій

Сулейманова Амінат

Керуючий партнер АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Керуючий партнер AGA Partners Law Firm

Крістенко Андрій Асоційований партнер ЮФ ILF («Інюрполіс»)

До способів правового захисту належать наступні: • будь-яка виплата, подарунок, пропозиція здійснити таку виплату в майбутньому є правомірним та законним відповідно до законодавства іноземної посадової особи; • будь-яка виплата подарунок, пропозиція здійснити таку виплату в майбутньому вбачаються розумними та добросовісними витратами, наприклад, витрати на проживання або переїзд, понесені від імені іноземної посадової особи.

Відповідальність за FCPA для юридичних осіб, які не є резидентами США, встановлена у вигляді штрафу в розмірі не більше 2 000 000 доларів США, а для фізичних осіб нерезидентів США – у розмірі не більше 100 000 доларів США та/ або позбавлення волі на строк не більше 5 років. Відповідальність за порушення положень UKBA передбачена у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а також штрафу. При цьому закон не містить максимального розміру штрафу або методики його розрахунку.

Україна, 2012–2013

361

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

МІЖНАРОДНИЙ АРБІТРАЖ

Правове регулювання міжнародного арбітражу в Україні Плани на наступну «п’ятирічку» лювання міжнародного арбітражу в забезпечувальних заходів на прохання Україні? однієї зі сторін.

Сергій Гришко Координатор практики вирішення спорів МЮФ CMS Cameron McKenna LLC Минулого року своє двадцятиріччя відсвяткував Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торговопромисловій палаті України (МКАС). Наступного року ми будемо святкувати першу двадцятирічку Закону України «Про Міжнародний комерційний арбітраж», прийнятого у 1994 року на основі Типового Закону ЮНСТІРАЛ 1985 року. А вже цього року свою першу річницю відмітить Українська арбітражна асоціація. Отже український арбітраж молодий та амбіційний. У своєму достатньо молодому віці він вже досяг значних успіхів, адже саме в українському МКАСі розглядається рекордна кількість справ щорічно. У той же час, почивати на лаврах ще зарано. За Україною міцно і надійно закріпився ярлик держави, «ворожої» до арбітражу держави. Проте арбітраж – це «найвищий пілотаж юриспруденції» і країни, де розвивається міжнародний арбітраж, будуть завжди серед розвинених правових систем. Чи достатнім та сучасним є правове регу362

ПРОБЛЕМА № 1: ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОЗОВ? На відміну від державних судів, повноваження міжнародного арбітражу ґрунтуються на повазі до договору. Таким чином, арбітраж не має влади над сторонами спору, окрім тієї, яку вони самі йому дали своє згодою. Ця демократична конструкція має суттєвий недолік – не можна запобігти уникненню відповідальності за порушення договору через арешт майна чи інші заходи забезпечення позову. Так, хоча арбітри можуть винести заборону на відчуження майна відповідачем, виконання такої заборони буде цілком на совісті відповідача. Накласти повноцінний арешт з виконанням через Державну виконавчу службу для забезпечення позову в міжнародному арбітражі українське законодавство не дозволяє. Враховуючи, що сучасні арбітражні процеси можуть тривати місяцями та роками, можливість отримати ефективне забезпечення позову є вкрай важливою. Таким чином, існує нагальна потреба внести зміни до процесуального законодавства, щоб забезпечити цілком дійсну, а не декларативну можливість забезпечити позов у міжнародному арбітражі на території України. Причому такі зміни мусять визначити як процедури визнання та виконання забезпечувальних ухвал, які видаються безпосередньо арбітрами, так і повноваження судів України щодо вжиття

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВИКОНАННЯ АРБІТРАЖНОЇ УГОДИ? Іншим проблемним питанням є аж надто формальне ставлення українських судів до виконання арбітражної угоди. Наприклад, якщо сторони написали назву арбітражної інституції з помилками, то згодом недобросовісний відповідач може зкористатися з цього та визнати таке арбітражну угоду недійсною, навіть якщо не виникає сумнівів, яку саме інституцію сторони мали на увазі. Таке формальне ставлення не можна викорінити за один день або п’ять років, але можна передбачити на рівні Закону або Постанови Пленуму відповідного спеціалізованого суду, що просте написання назви з помилками не означає, що арбітражна угода є «недійсною, втратила силу або не можу бути виконана». ЯКИЙ ЖЕ СПІР Є АРБІТРАБІЛЬНИМ? На жаль, питання міжнародної арбітрабільності, тобто арбітражної підвідомчості, спорів залишається одним з найбільш контроверсійних в українському законодавстві. По-перше, незрозуміло, чи належить арбітрабільність – до інститутів процесуального чи матеріального права? Зокрема, аналіз норм Господарського процесуального кодексу дає підстави для висновку, що арбітрабільність є похідною від підвідомчості, а тому є процесуально-правовим інститутом. Проте положення Цивільного процесуального кодексу

ніби натякають, що можливість розгляду спору в арбітражі має матеріально-правову природу. Враховуючи те, що в Україні існують дві різні системи цивільного процесуального права (господарська та власне цивільна юрисдикції) вкрай важливо забезпечити одноманітне правове регулювання арбітрабільності як у господарських справах, так і в цивільних справах з іноземним елементом. Зокрема, необхідно внести зміни до ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка регулює виключну підсудність спорів українським судам, щоб визначити, що її положення не стосуються міжнародного арбітражу. Крім того, у процесуальних кодексах необхідно чітко визначити перелік спорів, що не арбітрабільними або, принаймні, критерії їх арбітрабільності. Зокрема, у країнах германського права головним критерієм арбітрабільності спору є можливість укладення його сторонами мирової угоди. ЧАС ДЛЯ НОВИХ РОЗ’ЯСНЕНЬ СТОСОВНО ВИКОНАННЯ ІНОЗЕМНИХ АРБІТРАЖНИХ РІШЕНЬ Останні докладні роз’яснення стосовно порядку виконання іноземних арбітражних (і судових) рішень надавалися Пленумом Верховного Суду України рішень у Постанові № 4 від 26 грудня 1999 року. З того часу утекло вже немало води і українські суди накопичили солідний досвід у визнанні та виконанні арбітражних рішень. Разом із досвідом накопичились також і питання, що потребуються вирішення. Насамперед, це численні питання тлумачення положень ст. V Конвенціїї ООН про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (Конвенція). Враховуючи зміни у судоустрої України на зміну постанові Пленуму Верховного Суду України 1999 року повинна прийти Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних

організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Астапов Андрій

Назарова Ірина

Керуючий партнер МЮГ AstapovLawyers

Керуючий партнер АФ Engarde

Войтович Сергій

Перепелинська Олена

Партнер ЮПФ «Грищенко та партнери»

Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Гришко Сергій

Пільков Костянтин

Старший юрист МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Керуючий партнер ЮФ «Cai & Lenard»

Грищенко Дмитро

Свириба Сергій

Директор ЮПФ «Грищенко та партнери»

Керуючий партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Ключковський Маркіян

Сліпачук Тетяна

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Мальський Маркіян

Черних Юлія

Партнер АО Arzinger

Партнер ЮК ARBITRADE

Микольська Наталія Радник ЮФ Sayenko Kharenko

справ. Головним завданням майбутньої Постанови стане змінити практику українських судів з формального та поверхневого застосування Конвенції, яке не раз вже було підставою для скарг на ворожість українські судів щодо арбітражу, на більш глибоке та добросовісне ставлення до духу Конвенції та філософії міжнародного арбітражу. Зокрема, важливо внести ясність, що ст. V Конвенції встановлює право, а не обов’язок державного суду відмовити у наданні дозволу на виконання рішення за наявності певних підстав.

Це особливо стосується відмови у наданні дозволу на виконання на підставі невідповідності процедури арбітражного розгляду угоді сторін (ст. V(1) (d) Конвенції). Зрозуміло, що досить часто арбітри можуть трохи відступати від арбітражного регламенту задля швидкого або кращого розгляду справи, але це не повинно бути підставою для скасування рішення. Аналогічно важливо донести, що проста невідповідність висновків арбітрів положенням українського права не є порушенням публічного порядку.

Україна, 2012–2013

363

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

МОРСЬКЕ ПРАВО

Закон про морські порти Даний закон є подією року для портової галузі, адже відкриває нові можливості для інвесторів та визначає основні напрямки реформування портового сектору яке судно, яке ходить під прапором країни-учасниці та перебуває в межах юрисдикції країни-учасниці. Інше важливе нововведення, яке вносить Конвенція, стосується випадків, коли суд країни, в якій здійснений арешт, набуває права розглядати справу по суті. Таких випадків шість: (i) позивач є резидентом країни, в якій здійснений арешт; (ii) морська вимога виникла у країні, в якій Олександр Кифак здійснений арешт; (iii) морська вимога Адвокат, Керуючий партнер стосується рейсу судна, під час якого був ЮФ «АНК» здійснений арешт; (iv) вимога виникла Минулий рік видався багатим на у зв’язку із зіткненням суден; (v) вимога події, які визначили тенденції розвитку стосується виплати винагороди за порятранспортного та морського права на тунок; (vi) вимога стосується іпотеки найближчі роки. або застави заарештованого судна. ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО БРЮССЕЛЬСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ ПРО АРЕШТ СУДЕН 1952 РОКУ У травні 2012 року Україна нарешті стала учасницею Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, більш відомою як «Брюссельська конвенція про арешт суден 1952 року». Набрання чинності Брюссельською конвенцією для України означає нові можливості для арешту іноземних суден в українських портах. Нагадаю, що чинна редакція КТМ України, а саме глава IV «Арешт суден», поширюється виключно на судна під українським прапором. За таких обставин, ухвали судів першої інстанції про арешт іноземних суден час від часу скасовувалися судами вищестоящих інстанцій з тих підстав, що арешт іноземних суден не дозволяється чинним КТМ України. Водночас, Брюссельська конвенція дозволяє арештовувати будь-

364

ЗМІНИ ДО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ПІДСУДНОСТІ СПРАВ ПРО АРЕШТ СУДЕН Набрання чинності Конвенцією стало приводом для внесення змін і до процесуального законодавства. Я маю на увазі Закон № 4190-VI, яким було внесено зміни до ГПК та ЦПК України щодо визначення підсудності справ про арешт морських суден. Цей Закон, нарешті, дав чітку відповідь на питання, в яких випадках заяву про арешт треба подавати до місцевого районного суду, а в яких – до господарського. ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ ПРО МОРСЬКІ ПОРТИ УКРАЇНИ 17 травня 2012 року, після п’яти років дискусій у парламентських та урядових комітетах, Верховна Рада ухвалила Закон про морські порти, який дав «зелене світло» портовій реформі в Україні. До числа

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

основних нововведень Закону про порти можна віднести створення нової державної компанії – Адміністрації морських портів України, яка не лише отримає на баланс стратегічні об’єкти портової інфраструктури (підхідні канали та акваторію, залізничні шляхи та автодороги загального користування в порту, причали та інші), але й стане одержувачем значних надходжень у вигляді портових зборів і платежів за використання об’єктів портової інфраструктури. Однак, по-перше, деякі зі стратегічних активів, які перейдуть до Адміністрації (передусім це стосується причалів), перебувають у незадовільному технічному стані, оскільки були побудовані ще за радянських часів і потребують термінового ремонту. По-друге, Закон про морські порти обмежив сферу державної монополії на портові послуги. Відтепер держава матиме монополію на п’ять видів діяльності: регулювання руху суден (англ. «vessels traffic control»), забезпечення виконання аварійно-рятувальних робіт, навігаційне, гідрографічне та картографічне забезпечення мореплавства, запобігання та ліквідація розливів. Усі інші види діяльності в порту, включаючи лоцманське проведення та послуги буксирів, можуть здійснювати як державні, так і приватні компанії. По-третє, Закон розглядає концесію як одну з форм державно-приватного партнерства у портовій галузі, згадуючи також про оренду та спільну діяльність. Нагадаю, що можливість передачі в концесію об’єктів інфраструктури морських портів була передбачена ще в 1999 році, коли був ухвалений Закон України «Про концесії». Утім, за більш ніж 10 років

Урядом проект Закону «Про міжнародний реєстр суден України», який планується внести на розгляд парламенту найближчим часом. На мою думку, потреба в такому законі виникла вже давно, і ми запізнилися в цьому питанні. Відсутність міжнародного реєстру та існуючі законодавчі перепони роблять український прапор невигідним для судновласників, які надають перевагу Грузії, Молдові та іншим «зручним» прапорам. Нагадаю, що «зручний» прапор дозволяють вішати на судно незалежно від резидентності країни-судновласника. До прикладу, судновласник із Данії може повісити на судно прапор Панами чи Ліберії. В Україні ситуація геть інша: ми не лише не маємо міжнародного реєстру, але й перевіряємо наявність іноземного капіталу в українській компаніїсудновласника. Мова йде про статтю 32 КТМ України, яка забороняє реєструвати під українським прапором судно, яке належить українському судновласнику, в статутному фонді якого присутній іноземний капітал. На практиці це означає, що товариство з обмеженою відповідальністю, зареєстроване в Україні, у статутному капіталі якого, наприклад, навіть 1% належить іноземному громадянину або іноземній компанії, не може зареєструвати судно під українським прапором. Тож, про яку привабливість українського прапору може йти мова? Додамо, що такої дивної вимоги не існує не лише у країнах «зручного» прапору, які є світовими лідерами за кількістю зареєстрованих суден (Панама, Ліберія, Мальта, Багамські Острови, Кіпр, Сінгапур), але й навіть у законодавстві Російської Федерації (ст. 15 КТМ Росії дозволяє реєструвати судно під російським прапором, якщо воно належить юридичній особі, яка зареєстрована згідно із закоМІЖНАРОДНИЙ РЕЄСТР СУДЕН: нодавством). КОЛИ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАПОР Намагаючись виправити ситуацію, СТАНЕ «FLAG OF CONVENIENCE»? У квітні поточного року у ЗМІ юристи ЮФ «АНК» розробили закоз’явилася інформація про підготовлений нопроект про внесення змін до КТМ жодного концесійного проекту в портовій галузі реалізовано не було. На мій погляд, для успішного втілення концесійних механізмів у портовий сектор необхідно здійснити низку законодавчих змін. Передусім це стосується Закону про концесії, в якому не розкрито принцип обрання концесіонера «переважно на конкурсній основі». Закон не дає відповіді на питання, коли проведення концесійного конкурсу не вимагається. Натомість, переважна більшість морських терміналів сьогодні використовується приватними стивідорними компаніями на підставі довгострокових договорів оренди та спільної діяльності. Здійснивши мільйонні інвестиції у такі об’єкти, існуючі інвестори просто не зацікавлені у виставленні таких терміналів на концесійний конкурс, оскільки в ньому можуть взяти участь інші учасники. До речі, у Федеральному Законі РФ «Про концесійні угоди» окремо перелічені випадки, коли проведення конкурсу не вимагається. До них належить і наявність договору оренди, за яким використовуються об’єкти портової інфраструктури. І хоча в Росії жодного концесійного проекту в портовій галузі поки що реалізовано не було, цей підхід варто запозичити в наших сусідів. Окрім змін до Закону про концесії, необхідно прийняти Закон про штучні земельні ділянки (до речі, його проект з’явився у Верховній Раді на початку травня) та затвердити Методику розрахунку концесійних платежів для об’єктів портової інфраструктури, яка враховуватиме особливості передачі в концесію права на будівництво та/або експлуатацію таких об’єктів. Перший крок у напрямку концесії портів уже зроблений: 15 жовтня 2012 року Кабмін розширив перелік об’єктів державної власності, додавши у нього цілісні майнові комплекси морських портів.

організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Волков Артем Керівник практики ЮФ «АНК»

Зубар Володимир Керуючий партнер ЮФ «Юрлайн»

Кифак Олександр Голова правління ЮФ «АНК»

Мащенко Андрій Партнер ЮФ «МБЛС»

Мельников Микола Партнер ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Мірошниченко Наталія Асоційований партнер ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Ніцевич Артур Керуючий партнер ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Скоробогатов Артем Асоційований партнер ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

України, який був зареєстрований у Верховній Раді України 19 вересня поточного року (реєстр. № 3294). Прийняття цього закону буде першим кроком, спрямованим на підняття престижу українського прапору, який має всі шанси стати «зручним» вже найближчим часом. Україна, 2012–2013

365

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

НЕРУХОМІСТЬ ТА БУДІВНИЦТВО

Ринок нерухомості в Україні Огляд нинішньої ситуації та тенденції росту

Тімур Бондарєв Керуючий партнер АО Arzinger Останні роки ми спостерігаємо вихід на ринок нових міжнародних торговельних брендів у всіх сегментах рітейлу, так само й активізацію іноземних торговельних груп, які вже існували на ринку до цього часу. Відповідні транзакції супроводжуються досить цікавими договірними конструкціями: у деяких випадках угода є комбінацією складних договірних конструкцій на кшталт builtto-suit, фінансування якої забезпечено договором довгострокової оренди, із залученням материнських гарантій – поручительств і банківських гарантій. Деякі угоди структуруються у формі спільного підприємства із локальним партнером, який бере на себе зобов’язання забезпечувати агресивний системний розвиток відповідних об’єктів нерухомості на всій території України. Договори оренди нерухомості стають дедалі складнішими, термін дії договору оренди 20 років і більше вже не є сюрпризом, все частіше застосування знаходять договори оренди торгівельної нерухомості із оборотною орендною платою, яка є нормою для 366

іноземної індустрії роздрібної торгівлі й лише впродовж останніх років набирає обертів в Україні на вимогу міжнародних торговельних брендів. Останнім часом ми побачили інтерес до України міжнародних готельних груп, завдяки цьому місцеві юристи мали змогу ознайомитися з досить цікавими формами договірної роботи, які є порівняно новими для українського ринку – договори з управління готелями (hotel management agreements), а також договори франшизи. Відповідні проекти є досить комплексними й цікавими з точку зору юридичної роботи, оскільки потребують глибоких фундаментальних знань і практичного досвіду в багатьох сферах права, зокрема: право інтелектуальної власності, регуляторні аспекти, право нерухомості, податкове, конкурентне, тощо. Крім цього, більшість відповідних угод структурується із залученням іноземного права, що також вимагає наявності необхідної експертизи. Зважаючи на те, що такі угоди укладаються на довгостроковий період (від 20 років), дуже важливо мати професійну підтримку під час укладення такого договору. Наша компанія була залучена в декілька цікавих угод зі створення спільних підприємств, а також придбання земельних ділянок та об’єктів нерухомості як для промислових цілей, так і з метою девелопменту об’єктів комерційної нерухомості в різних сегментах, – готелів, торговельних центрів, офісів. Ми були приємно вражені тим, що, незважаючи на кризові явища та нестабільність, деякі іноземні банки прийняли рішення рефінансувати

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

українські проекти, – звичайно, у всіх випадках йшлося про рефінансування завершених проектів із чітко зрозумілою дохідністю, базою орендарів і репутацією на ринку, водночас ці угоди є підтвердженням того, що українська нерухомість має потенціал. Тривають реструктуризаційні процеси за угодами фінансування об’єктів нерухомості – більшість об’єктів були побудовані із залученням фінансування від міжнародних і локальних банківських груп на «докризових» умовах окупності. Локальні банки значно швидше пройшли відповідні процеси, у той час як іноземні кредитори дотепер знаходяться в реструктуризації. За нашим досвідом, процеси реструктуризації за участі локальних девелоперів проходять не завжди на користь кредиторів, водночас як позичальники – іноземні девелопери більш поважливо ставляться до виконання своїх зобов’язань за кредитними договорами. У свою чергу іноземні банки з більшим розумінням ставляться до скрутної ситуації позичальників й готові рухатися назустріч, щоб дозволити клієнтові добудувати актив та прискорити процес повернення кредитів за рахунок орендних платежів або продажу об’єкта. Беззаперечно основною новиною для всього ринку нерухомості виявилася реформа системи реєстрації прав. Реформа вже давно назріла, відповідні закони були прийняті ще декілька років тому, однак у зв’язку з бюрократичними перепонами імплементація упродовж декількох років відкладалася. Нарешті відповідні зміни набули чинності, і з початку 2013 року ми маємо єдиний реєстр нерухомості, який

об’єднав в собі всі шість реєстрів, які існували до цього. Суттєво спрощені процедури набуття права власності й оренди на об’єкти нерухомого майна, скасовано процедуру реєстрації правочинів щодо транзакцій з нерухомим майном, яка фактично дублювала й підміняла процедуру реєстрації титулу, що є нормальною світовою практикою. Зрозуміло, що нова процедура реєстрації прав не є ідеальною й існує ще багато питань щодо її вдосконалення, проте перший важливий крок зроблено й можна сподіватись, що найближчим часом сформується відповідна практика, яка зможе відповісти на існуючі питання та заповнити законодавчі прогалини. Ще однією цікавою законодавчою ініціативою є закон України про внутрішню торгівлю, який має на меті суттєво змінити правила ігри в секторі рітейлу. Увесь ринок очікує його прийняття. Як відомо, український ринок роздрібної торгівлі не має такого жорсткого регулювання, яке існує в багатьох країнах світу, у зв’язку з чим слід очікувати досить радикальних регуляторних змін у цій сфері на фоні очікуваного зменшення регуляторного тиску в сфері вимог до продукції. В Україні до цих пір діють анахронічні сертифікаційні вимоги до всіх груп продукції, відповідне законодавство є неуніфікованим та заплутаним, що призводить до зловживань з боку контролюючих органів. Іноземні сертифікати якості не підлягають визнанню на українському ринку. Це суттєво ускладнює діяльність іноземних торговельних компаній і заважає швидкому розвитку рітейлу в нашій країні, що, у свою чергу, стримує розвиток конкуренції. Загалом можна зробити висновок про те, що український ринок нерухомості в його широкому розумінні є дуже привабливим та цікавим, і ми вбачаємо великі перспективи в його розвитку. Як тільки іноземні ринки почнуть «одужувати» від кризисних явищ, саме український ринок нерухомості буде одним із перших ринків, який відчує організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Альошин Олег

Немченко Ліна

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Партнер МЮФ Baker & McKenzie

Білак Даніель

Олексіюк Максим

Керуючий партнер МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Партнер ЮФ «КМ Партнери»

Бондарєв Тімур

Онищенко Сергій

Керуючий партнер АО Arzinger

Міжнародний партнер МЮФ Chadbourne & Parke

Грамацький Ернест

Піонтковський Сергій

Керуючий партнер АФ «Грамацький і партнери»

Доценко-Білоус Наталія Радник ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Керуючий партнер МЮФ Baker & McKenzie

Піта Юрій Партнер ЮФ «Хоменко, Піта і партнери»

Кисіль Владислав

Рабій Мирон

Партнер ЮК «КПД КОНСАЛТИНГ»

Партнер МЮФ Dentons

Копейчиков Максим

Ситник Денис

Партнер ЮФ «Ілляшев та партнери»

Партнер МЮФ Schoenherr Ukraine LLC

Костенко Роман

Фелів Олексій

Партнер ЮФ «Астерс»

Партнер МЮФ BEITEN BURKHARDT

Кочергіна Наталя Партнер МЮФ DLA Piper

інтерес з боку іноземних девелоперів, операторів, виробничих компаній, банків та інвестиційних фондів. Звичайно банки та девелопери будуть уважніше

та обережно ставитися до реалізації проектів-монстрів із занадто цікавою окупністю, а також досить консервативно оцінювати відповідні ризики. Україна, 2012–2013

367

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ПОДАТКОВА ПРАКТИКА

Податкова профілактика, або Як не стати заручником ситуації Щодо стану платників ПДВ

Олексій Пуха Керуючий партнер ЮФ Aleksey Pukha & Partners За даними Державної податкової служби України, а сьогодні Міністерства доходів і зборів України, зміни, що відбуваються в податковій сфері, спрямовані на встановлення механізмів справедливого стягнення податків, зниження податкового тиску, спрощення адміністрування податків, підвищення податкової культури, а також посилення відповідальності держави перед бізнесом. Оцінити рух держави в напрямку реформування можна через Податковий кодекс України. З моменту набрання чинності до нього внесено рекордну кількість змін – близько 40. За даними Міністерства доходів і зборів України, у 2012 році кількість платників податку на додану вартість, що подавали звітність в електронному вигляді, становила 98%, водночас як у 2011 році такий показник становив 39%; у 2012 році показник кількості платників єдиного податку збільшився на 25% порівняно з 2011-м; майже 25 млрд грн було автоматично відшкодовано ПДВ, що на 50% більше, ніж у 2011 році; кількість планових документальних перевірок скоротилася на 75% порівняно з 2011 роком, 368

цей показник становив 8 тисяч. Незважаючи на наведені дані, низка важливих питань для бізнесу так і залишилася поза увагою, серед них: питання офшорів, трансферне ціноутворення, операції з контрольованими іноземними корпораціями, питання єдиного соціального внеску, питання реєстрації, анулювання та відшкодування ПДВ – це одні з найважливіших питань, що потребують негайного реагування уже сьогодні. Реєстрація та анулювання ПДВ, блокування доступу до реєстру податкових накладних, податкові перевірки, виклики керівників підприємства до податкової міліції, нікчемність договорів – учасниками саме таких реальних проблем ставали підприємства, вирішувати які доводилося юристам «Олексій Пуха і Партнери». Так, стаття 181 Податкового кодексу України (далі – ПК України) передбачає випадки, коли платник податків зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. Натомість питання добровільної реєстрації платником ПДВ урегульовано статтею 182 ПКУ. Зі змісту норми вбачається, якщо особа, яка провадить оподатковувані операції, що не підпадають під вимоги обов’язкової реєстрації, та вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. Складності в реєстрації платником ПДВ існують і сьогодні. Клієнти скаржаться, що, виконуючи всі формальності закону, їм не вдається зареєструватися платником ПДВ, а податкова неправомірно запитує додаткові документи і відомості.

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Так, дійсно на практиці при добровільній реєстрації платником ПДВ податкова вимагає надати додаткові документи, які не передбачені законом. Серед таких документів можуть бути: письмові пояснення директора про заплановану господарську фінансову діяльність, відомості про трудову діяльність директора чи бухгалтера, банківські довідки про відкриті рахунки, банківська виписка, договори з контрагентами, акти виконаних робіт тощо. Крім неправомірних вимог надати додаткові документи також є такими, що суперечать вимогам ПК України, вимоги про обов’язковість руху коштів на банківському рахунку підприємства до дати подачі заяви про добровільну реєстрацію платником ПДВ. У цій частині доцільно було б лібералізувати підхід у питанні реєстрації платником ПДВ не тільки забороною вимагати додаткові документи, але й можливістю звернутися із такою заявою будь-якого числа календарного місяця. Нагадаю, що сьогодні таку заяву можна подати тільки до 10 числа місяця. Слід звернути увагу також на те, що на сьогодні відсутній механізм залучення підприємства до прийняття рішення про анулювання ПДВ, також відсутні будь-які писані превентивні заходи – підприємство не повідомляється про вирішення щодо нього питання про анулювання платником ПДВ. Сьогодні реєстрацію та анулювання платником ПДВ слід пов’язувати з ризикоорієнтованою системою моніторингу платників податків. Як свідчить практика, через систему моніторингу до відповідної бази потра-

пляють не тільки сумнівні операції, але й реальні фінансово-господарські операції. Суттєвим недоліком таких заходів є відсутність обізнаності про таку базу самих підприємств, адже тривалий час відомості про базу були закритими. Такі поняття, як «стан 9», «стан 10», «стан 23» довго були невідомі широкому загалу. Лише після того, як підприємству анулювали ПДВ, забороняли реєструвати податкові накладні, запрошували до податкової міліції для дачі пояснень, підприємство дізнавалося про перебування в базі ризикоорієнтованих підприємств. Крім того, в боротьбі з недобросовісними платниками податків, фіктивним підприємництвом, до вказаної бази потрапила значна частина добросовісних платників податків. Так, юристам «Олексій Пуха і Партнери» у практиці доводилося доказувати перед податковими органами та судом, що платник податків є добросовісним і реально здійснює господарську діяльність, незважаючи на те, що де-факто платник – відомий український постачальник. Зазвичай потрапляння підприємства до такої бази тягне за собою податкову перевірку. Згідно з позицією податкового органу безтоварні операції, вчинені суб’єктом господарювання, який не має активів, персоналу для обслуговування контрактів, а офіс такого підприємства знаходиться не за місцезнаходженням керівного органу або його взагалі не існує як такого, в силу положень ст. 203 Цивільного кодексу України (ЦК України) є нікчемними. У цій частині платникам податків слід звернути увагу, що відповідно до положень ЦК України визнання правочину нікчемним не потребує звернення до суду, адже згідно з ч. 2 ст. 221 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, договір може бути визнаний нікчемним безпосередньо під час податкової перевірки, а тому юристів слід залучати вже на стадії податкової перевірки, не чекаючи остаточного рішення податкового органу. організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Ващенко Володимир

Михайленко Дмитро

Партнер ЮФ «Ващенко, Бугай і партнери»

Партнер ЮФ «ОМП»

Войціцький Геннадій

Мінін Олександр

Партнер МЮФ Baker & McKenzie

Старший партнер ЮФ «КМ Партнери»

Гвоздій Валентин

Мусієнко Світлана

Керуючий партнер ЮФ «Гвоздій та Оберкович»

Партнер МЮФ DLA Piper

Гетманцев Данило

Нонко Артур

Почесний президент ЮК Jurimex

Керуючий партнер ЮФ «Центр правового консалтингу»

Давиденко Ігор

Пуха Олексій

Партнер МЮФ Dentons

Керуючий партнер ЮК «Олексій Пуха і партнери»

Кифак Олександр

Романчук Ярослав

Голова правління ЮФ «АНК»

Керуючий партнер МПЦ EUCON

Коваль Тарас

Стоянов Артем

Керівник практики МЮФ Gide Loyrette Nouel

Старший партнер ЮФ LCF

Котенко Володимир

Файнгольд Ірена

Партнер ТОВ «Ернст енд Янг»

Керуючий партнер ЮФ «Юридичні традиції»

Макаров Олег

Чайка Олег

Керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Заступник директора ТОВ «КПМГ-Україна»

Марченко Олег

Шемяткін Олександр

Керуючий партнер ЮФ Ulysses

Партнер ЮФ «КМ Партнери»

Україна, 2012–2013

369

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

РИНКИ КАПІТАЛУ

Ринки капіталу. Тренди 2012–2013 років Огляд ринків, аналіз ситуації та прогнози

Тетяна Гавриш Керуючий партнер ЮФ ILF На початку 2012 року багато українських компаній заявляли про свої плани щодо проведення ІРО на закордонних фондових біржах, проте вийти на біржу ризикнула тільки одна компанія – KDM Shipping. Серед головних причин такої ситуації – спад активності інвесторів на європейських фінансових ринках через нестабільність в Єврозоні, а також зниження рівня довіри інвесторів до вітчизняних компаній у зв’язку з невиконанням раніше заявлених інвестиційних планів та фінансових показників. Це призвело до падіння вартості акцій українських емітентів більше ніж на 50% (Westa ISIC, Agroton, Sadovaya Group). Зважаючи на це, більшість українських компаній відклала свої плани щодо розміщення акцій на іноземних фондових майданчиках до більш сприятливих умов на ринку. Водночас, компанії не припинили пошук зовнішніх інвестицій для свого розвитку. При цьому, якщо 2010-й і 2011 роки відзначилися «бумом» розміщень акцій українських компаній за кордоном, то 2012-й та 2013 роки демонструють іншу тенденцію – залучення

370

іноземного боргового фінансування. Так, станом на 1 липня 2013 року українські компанії залучили понад 4 млрд доларів США шляхом розміщення корпоративних єврооблігацій з середньою дохідністю 9,2%. При цьому 90% таких розміщень відбулося на Ірландській фондовій біржі (ISE). Цей майданчик давно зарекомендував себе на ринку завдяки меншим витратам на розміщення єврооблігацій порівняно з іншими біржами та комфортними умовами оподаткування (компанії, що створюються в Ірландії з метою розміщення на ISE, користуються перевагами місцевого податкового режиму: податок на прибуток становить 12,5%). Винятком стало розміщення компанії AgroGeneration, яка розмітила свої облігації на суму 9,4 млн євро з 8% дохідністю на паризькому майданчику NYSE Euronext, де з 2010 року знаходяться в лістингу її акції. Слід також відзначити активність держави Україна в залученні зовнішнього іноземного фінансування. Так, у 2013 році п’ятирічні облігації успішно розмістили три суб’єкти державного сектору економіки: Укрзалізниця, Ощадбанк та Укрексімбанк, на загальну суму 1,5 млрд доларів США. За оцінками аналітиків, розміщення єврооблігацій – одне з найоптимальніших джерел фінансування для країн з перехідною економікою. Для України цей інструмент знову став доступним після налагодження співробітництва з МВФ. Незважаючи на наявні високі ризики нашої держави для іноземних інвесторів, прибутковість українського бізнесу, а відповідно й дохідність акцій

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

та облігацій українських емітентів, залишається в декілька разів більшою, ніж в Європі. Крім того, не слід забувати про значний потенціал українського ринку в таких секторах, як енергетика та АПК. Це підтверджується успішними результатами розміщення єврооблігацій компаніями ДТЕК, Миронівський хлібопродукт, Мрія та Укрландфармінг. Розміщення облігацій та акцій за кордоном, крім фінансування на вигідних умовах, дають українським компаніям також інші переваги: репутацію та довіру з боку іноземних ділових партнерів і кредиторів, а також сприяють збільшенню капіталізації їх бізнесу. Крім того, набутий таким чином статус публічної міжнародної компанії дозволяє вітчизняним бізнесменам захистити свої статки та бізнес від рейдерських дій конкурентів, а іноді й з боку державних органів. Розуміючи ці безспірні переваги, великі українські компанії здебільшого внесли до своїх стратегічних планів вихід на іноземні фінансові ринки. Що стосується малого та середнього бізнесу в Україні, який вкрай потребує доступного фінансування, то в більшості випадків ринки капіталу для них залишаються недоступними. Це зумовлено як низьким інтересом інвестиційних радників до проектів з незначною капіталізацією, так і внутрішніми проблемами самих компаній з відповідністю вимогам, які висувають інвестори: позитивна історія та динаміка розвитку, наявність стратегії розвитку та інвестиційного плану на 3–5 років, прозора структура бізнесу та ефективна систе-

ма корпоративного управління, відповідність системи обліку міжнародним стандартам (IFRS, GAAP тощо), наявність висновку незалежного аудитора по звітності за останні 2–3 роки. Ми бачимо зацікавленість окремих іноземних інвесторів вкладати кошти в українські активи, які забезпечують досить високу прибутковість. Утім, більшість українських компаній малого та середнього бізнесу не готові змінюватися та приводити свій бізнес у відповідність до міжнародних стандартів. Сподіваюся, що з часом це зміниться, особливо, якщо на внутрішньому ринку запозичень не відбудуться кардинальні зміни у напрямку здешевлення боргового фінансування. Щоб забезпечити стабільне зростання та збереження ринкових позицій, компаніям будуть необхідні кошти на прийнятних умовах, які наразі доступні лише за кордоном. Тому нарешті їм доведеться поступитися небажанням кардинальних змін та розпочати реструктуризацію свого бізнесу. Така тенденція вже намітилась і поступово зростає. Про це, зокрема, свідчить і наш досвід: у 2013 році суттєво збільшилася кількість звернень від клієнтів ILF за послугами з реструктуризації бізнесу та передінвестиційної підготовки. Український бізнес знаходиться на шляху вибору оптимальної бізнес-моделі, наближення до міжнародних стан-

«Щоб забезпечити стабільне зростання та збереження ринкових позицій, компаніям будуть необхідні кошти на прийнятних умовах, які наразі доступні лише за кордоном. Тому нарешті їм доведеться поступитися небажанням кардинальних змін та розпочати реструктуризацію свого бізнесу»

організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Бондар Гліб

Хачатурян Армен

Партнер ЮФ «Авеллум Партнерс»

Старший партнер ЮФ «Астерс»

Грабб Джаред

Хорошилова Ольга

Керуючий партнер МЮФ Clifford Chance

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Сошенко Олексій

Чернявський Назар

Радник МЮФ Clifford Chance

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Стеценко Микола

Чорний Сергій

Партнер ЮФ «Авеллум Партнерс»

Керуючий партнер МЮФ Baker & McKenzie

Харенко Михайло

Якимчук В’ячеслав

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Партнер МЮФ Baker & McKenzie

дартів та пошуку оптимальних джерел фінансування розширення своєї присутності на національному та міжнародному ринках. З огляду на це, можна прогнозувати збільшення активності вітчизняних компаній на закордонних ринках капіталу. Іноземні інвестори готові прийняти існуючі ризики в обмін на високу дохідність та перспективу українського ринку. Це підтвердили й учасники цьогорічного IPO Summit Warsaw 2013, який проходив у Варшаві 6–7 червня. Найближчі роки Варшавська фондова біржа залишиться основним біржовим майданчиком для українських компаній. Поряд з територіальною близькістю та значними інвестиційними можливостями, це зумовлено лояльністю польських інвесторів до українського бізнесу, а також помірними вимогами до емітентів. Також можна очікувати залучення китайських інвестицій, з огляду на вектор розвитку українськокитайських відносин та фінансовий

потенціал Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Проте ця опція буде доступна для великих компаній, зважаючи на високі вимоги місцевих фінансових майданчиків. Отримання зовнішнього фінансування шляхом розміщення акцій чи єврооблігацій потребує не лише істотних змін структури та організації українського бізнесу, а й сприятливої ринкової кон’юктури. Ураховуючи, що на сьогодні кон’юнктура ринків капіталу не до кінця прихильна до українських компаній, більшість з них взяли тайм-аут, щоб провести реструктуризацію, наростити капіталізацію та максимально підготуватися до майбутнього IPO. Зважаючи на це, найближчим часом вони будуть використовувати інші доступні ресурси для фінансування своїх проектів (кредитно-експортне фінансування, кредити від міжнародних фінансових організацій та фондів, банківське кредитування). Україна, 2012–2013

371

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

СІМЕЙНЕ ПРАВО

Правова природа та поділ кредитних зобов’язань подружжя при розлученні Аналіз та узагальнення з судової практики

Оксана Войнаровська Партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Питання поділу спільної сумісної власності подружжя, на жаль, не втрачають своєї актуальності, оскільки статистика розлучень в Україні на сьогодні досить невтішна. Ситуація найчастіше ускладнюється ще й наявністю кредитних зобов’язань подружжя, які на момент розлучення ще не погашені. ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ПРАВОВИЙ РЕЖИМ КРЕДИТНОГО МАЙНА Відповідно до ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України (далі – СК України) України, якщо одним із подружжя укладений договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно з ч. 2 ст. 65 СК України при укладенні одним із подружжя договорів щодо розпорядження спільним майном подружжя вважається, що він діє за згодою іншого з подружжя. Таким чином, важливо запам’ятати, що за загальним правилом, з огляду на презумпцію ч. 2 ст. 65 СК України, майно, придбане одним із 372

подружжя в кредит, є спільною сумісною власністю подружжя. Слід зазначити, що сам факт придбання майна в кредит і наявність боргових зобов’язань перед банком не впливають на момент виникнення права спільної сумісної власності подружжя за договором, що укладено одним із них в інтересах сім’ї. Так, право спільної сумісної власності подружжя на кредитне майно виникає на загальних підставах, передбачених ст. 334 Цивільного кодексу України: з моменту нотаріального посвідчення договору або державної реєстрації права на нерухоме майно, тобто залежно від майна. На практиці нерідко буває, коли суди доходять неправильних висновків про те, що право власності на кредитне майно виникає тільки після повного погашення кредиту. Обґрунтуванням для судів у таких випадках є те, що кредитне майно має специфічну правову природу, оскільки воно придбане подружжям за кредитні кошти. Найчастіше укладення кредитного договору супроводжується одночасним укладенням договору застави/іпотеки. Слід зазначити, що факт передачі кредитного майна в заставу/іпотеку не є подальшою перешкодою для поділу такого майна як у договірному, шляхом укладення договору про поділ майна подружжя, так і судовому порядку, шляхом подачі цивільного позову про поділ майна подружжя. Найчастіше банки, виступаючи заставодержателями/іпотекодержателями, посилаючись на те

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Тетяна Іванович Провідний юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» що, заставодавець/іпотекодавець не має права розпоряджатися кредитним майном без згоди банку (ст. 9 Закону України «Про іпотеку», ст. 17 Закону України «Про заставу») нерідко намагаються перешкодити поділу спільного кредитного майна подружжя. Аргументи банків відхиляються судами, оскільки право власності чоловіка та жінки в рівних частках установлено законом, право володіння та розпорядження майном не заборонено, а поділ майна чоловіка та жінки не є розпорядженням майном. Так, ВССУ в ухвалі від 24.10.2012 року у справі № 6-28190св12 зазначив: «те, що іпотекодавець не має права розпоряджатись будинком без згоди іпотекодер-

жателя до закінчення терміну дії іпотеки, не означає, що в судовому порядку не можна поділити майно подружжя шляхом визначення права власності на нього, оскільки […] поділ майна подружжя не є розпорядженням майном». У цій справі суд апеляційної інстанції припинив право спільної сумісної власності на квартиру, що перебувала в іпотеці, визнав право власності кожного із подружжя на 1/2 вказаної квартири. Аналогічного висновку дійшов ВССУ і в ухвалі від 10.10.2012 року у справі № 6-29793св12, якою рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні первісного позову про визнання права власності на частину квартири було скасоване. На думку ВССУ «наявність боргових зобов’язань відповідача за кредитним договором […] на правовий режим вказаної квартири як спільного майна подружжя – не впливає, оскільки право володіння та користування майном придбаним у кредит не заборонено, а поділ майна подружжя не є по своїй суті розпорядженням цим майном». Тому важливо запам’ятати, що придбання майна в кредит не впливає на його правову природу та правовий режим як спільного майна подружжя, у тому числі на момент виникнення права власності на кредитне майно і його подальший поділ. ПОДІЛ КРЕДИТНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПОДРУЖЖЯ ПРИ РОЗЛУЧЕННІ: ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює зобов’язання для іншого з подружжя, якщо майно, отримане за договором, використано в інтересах сім’ї. Ст. 70 СК України передбачено, що у випадку поділу майна, яке є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки чоловіка та жінки/фактичного чоловіка та жінки в праві спільної сумісної власності рівні (за загальним правилом, якщо інше не визначено домовленістю між чоловіком і жінкою або шлюбним договором, не враховуючи спільного організатор:

проживання з одним із подружжя неповнолітніх/недієздатних дітей). Отже, чоловік і жінка незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та несуть рівні зобов’язання щодо кредитного майна, використаного в інтересах сім’ї, оскільки припинення шлюбу не звільняє подружжя від зобов’язань, що виникли по кредиту. Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним і поділі спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р., «при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї». Таким чином, при поділі спільного майна подружжя розділу підлягають і спільні борги подружжя, які розподіляються між чоловіком та дружиною пропорційно присудженим їм часткам у спільному майні подружжя. Важливо запам’ятати, що в результаті придбання подружжям кредитного майна боргові зобов’язання перед банком несуть порівну/пропорційно присудженим часткам у спільному майні як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто є стороною кредитного договору. Однак на практиці ситуація ускладнюється тим, що, по-перше, на полі з’являється ще один гравець – банк; по-друге, кредитний договір і саме майно зазвичай оформлено на одного з подружжя; по-третє, після розлучення той із подружжя, хто не обтяжений зобов’язанням по кредиту, найчастіше припиняє свою участь у його погашенні. Справа в тому, що в цій ситуації зіштовхуються норми сімейного та цивільного права. Так, як згадувалося раніше, відповідно до норм сімейного права боргові зобов’язання чоловіка та дружини розподіляються між ними порівну/пропорційно присудженим їм часткам у майні. Разом з тим, переведення боргу на іншого з подружжя відповідно до норм цивільного права є заміною

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Войнаровська Оксана Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Вронська Ганна Керуючий партнер ЮФ «Вронський, Вронська і Партнери»

Калінська Ірина Керуючий партнер Бюро примирення Ірини Калінської

Сулейманова Амінат Керуючий партнер AGA Partners Law Firm

Трофимчук Світлана Партнер АО «С.Т. Партнерс»

боржника в зобов’язанні, що можливо тільки у випадку згоди кредитора, тобто в нашій ситуації лише за згодою банку (ст. 520 Цивільного кодексу України). Важливо запам’ятати, що при поділі кредитних зобов’язань подружжя варто врахувати позицію банку як сторони кредитного договору. Зазвичай банки виступають проти переоформлення кредитного договору на обох членів подружжя, мотивуючи таке рішення тим, що другий із подружжя найчастіше є поручителем за кредитним договором або ж банк може засумніватися в платоспроможності другого із подружжя. Таким чином, платником по кредиту після розлучення залишається той із подружжя, хто є стороною кредитного договору, однак важливо запам’ятати, що це не позбавляє його/її права звернутися до суду з позовом про стягнення відповідної частини боргу, погашеного ним/нею самостійно. Україна, 2012–2013

373

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

СПОРТИВНЕ ПРАВО Проблематика і перспективи формування соціальної правосвідомості спортивного права Практика реалізації та захисту прав суб’єктів спорту на теренах України і за її межами

Олександра Слатвицька Керуючий партнер ЮК GLS Group Особливість спортивної діяльності полягає насамперед у розвитку комерційних відносин з дотриманням пріоритету соціального розвитку населення у сфері фізичної культури та спорту. Популярність спортивного права на юридичному ринку України залежить від наступних факторів: 1. Зацікавленість населення та влади України у побудові та розвитку спортивної інфраструктури (починаючи від будівництва дитячих, шкільних майданчиків та закінчуючи відновленням доступних гімнастичних залів, басейнів тощо), яка невід’ємно пов’язана з необхідністю фізичного розвитку насамперед дітей. 2. Фінансова зацікавленість суб’єктів спорту, зокрема професійних спортсменів, тренерів, суддів, спортивних клубів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю, центрів олімпійської підготовки та інших спортивних організацій у зростанні комерційного доходу від власної діяльності внаслідок її впорядкування та системного налагодження. 374

3. Поширення інтересу засобів масової інформації до збільшення власного прибутку внаслідок рекламування спортивних подій, окремих суб’єктів спорту, тощо. 4. Розвиток спонсорської діяльності господарських товариств, як засіб маркетингу. 5. Підвищення рівня якості та кількості надання послуг медичної допомоги спортсменам, що першочергово полягає у необхідності правового оформлення відносин між медичними установами та спортивними організаціями, клубами. 6. Нерозривний зв’язок національного спорту з міжнародним спортом, що має результатом необхідність впровадження в національне та локальне регулювання спортивної діяльності елементів міжнародної практики здійснення спортивної діяльності. 7. Досить розвинене нормативне регулювання сталих галузей права, цивільного, господарського, адміністративного, трудового тощо. Представлений перелік не є вичерпним і зокрема є умовним. Однак перелічені фактори безумовно впливають на розширення спектра надання юридичних послуг в Україні. Так, набагато частіше суб’єкти спорту почали звертатися за кваліфікованою юридичною допомогою, що позначилося на необхідності врегулювати спортивні правовідносини на теоретичному рівні. З метою чого широким колом осіб наразі проводяться спеціальні зустрічі юристів різних профілів між собою та/або за участі студентів, юридичних компа-

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

ній, проводяться конференції, семінари, практикуми. Удосконалення, а особливо уніфікація загальних теоретичних положень спортивного права є запорукою сталого економічного розвитку країни через систематизацію діяльності у сфері фізичної культури та спорту. На сьогодні юрист, що надає юридичні послуги у сфері фізичної культури та спорту, повинен розуміти специфіку спортивної діяльності, бути актуально обізнаним з розвитком кожного виду спорту, спортивними результатами клієнта-спортсмена, клубу та достатньою мірою володіти практичними навиками реалізації регламентних норм певного виду спорту в поєднанні з практикою загальновживаних норм трудового, адміністративного, господарського та інших галузей права. Коли клієнт звертається до юриста за допомогою в певному аспекті спортивної діяльності, він часто не усвідомлює обсяг знань та навиків, які необхідні для вирішення поставленого питання та проблематику досягнення позитивного результату для нього. У свою чергу, кожен юрист, який погоджується надати правову допомогу суб’єкту спортивного права, повинен мати до клієнта особливий індивідуальний підхід, враховувати результати його спортивної діяльності та взагалі етапи кар’єри, стан здоров’я, моральний стан, особливості його виду спорту, наявність відповідних регламентних документів та спеціальних кваліфікованих органів. Проблематика і перспективи формування соціальної правосвідомості спортивного права.

ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ РОЗГЛЯДУ СПОРІВ У ДЕРЖАВНИХ СУДАХ За спортсменами завжди визнавалося право оскаржити рішення спортивних організацій про відмову в допуску до участі у змаганнях, дискваліфікацію, призначення штрафів та застосування інших дисциплінарних санкцій, тому що такі рішення можуть мати далекосяжні наслідки як для самих спортсменів, так і для широкого кола третіх осіб. Так, особливе місце займають випадки звинувачення спортсменів у застосуванні заборонених препаратів – допінгу. Очевидно, що звернення до державних судів для вирішення подібних конфліктів між спортсменами і спортивними організаціями не відповідає інтересам ані першого, ані другого. До основного недоліку розгляду спорів у державних судах можна віднести тривалий термін судочинства, при тому, що терміни та роки в спорті особливо швидкоплинні. З моменту подання позовної заяви до винесення остаточного рішення минає декілька років. На цей час спортсмен інколи позбавляється можливості здійснювати свою професійну діяльність, а після винесення довгоочікуваного судового вердикту спортсмен вже може відправлятися на «заслужений відпочинок» за віковими показниками. Між тим, публічність судового розгляду може завдати шкоду діловій репутації спортсмена або спортивної організації. Тривалість судових процесів неминуче веде до суттєвого зростання витрат для сторін, залучених у судове провадження. Тільки в рідкісних випадках присуджені судами компенсації покривають фактично понесені сторонами витрати. Очевидно, що як спортсмени, так і спортивні організації не схильні витрачати значні фінансові кошти на судові розгляди, розуміючи, що вони могли б бути ефективніше використані на розвиток спорту. На додаток, державні судді не мають достатнього досвіду та відповідної професійної обізнаності у розгляді спортивних суперечок. Це пояснюється тим, що правовідносини в галузі спорту здебільшого регулюються не нормативноправовими актами, а локальними (внутрішніми) документами (регламентами,

організатор:

положеннями, інструкціями) спортивних організацій або внутрішніми переконаннями, заснованими на практиці, та звичаями, що склалися в окремих видах спорту. Унаслідок викладених обставин керівниками багатьох спортивних організацій було прийнято рішення внести положення до регламентних документів, відповідно до яких суб’єкт спорту, який звернувся за захистом свого права до місцевого державного суду, буде відсторонений від здійснення спортивної діяльності (дискваліфікований). Зазначене положення, з одного боку, позбавляє суб’єктів спорту їх конституційного права, проте з іншого боку таке положення допомагає уникнути усіх вищезазначених негативних наслідків звернення до суду. За предметом спортивні спори можна умовно поділити на чотири групи. По-перше, це спори, що стосуються виключно комерційного боку правовідносин у сфері спорту. По-друге, це спори між спортсменами і спортивними організаціями, пов’язані з питаннями найму та працевлаштування спортсменів. По-третє, це спори між спортивними організаціями щодо розподілу між ними функцій і повноважень. По-четверте, це спори з приводу дисциплінарних санкцій, що застосовуються спортивними організаціями до своїх членів та учасників – індивідуальних та колективних. Спортивні спори поєднують у собі ознаки трудових, господарських, цивільних та навіть економічних спорів. Згідно із загальновизнаною підсудністю справ за національними судовими системами, вирішення спортивних спорів здійснюють суди з різною підсудністю. Однак, зважаючи на те, що спорт є окремим механізмом, що складається з суб’єктів, органів, власних норм та принципів, відповідно він повинен мати власну систему органів, які б забезпечували охорону й реалізацію його основних принципів та завдань. З цією метою існує система квазісудових органів, які спеціалізуються на кожному окремому виді спорту та які внаслідок особливостей спортивної діяльності частково підконтрольні уповноваженому центральному органу виконавчої влади та частково

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Ключковський Маркіян Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Колчанов Олексій Старший юрист ЮФ «Астерс»

Яценко Олексій Партнер ЮФ «Губенко та партнери»

відповідним загальновизнаним міжнародним організаціям (ФІФА, Міжнародна федерація хокею, Міжнародна федерація гірськолижного спорту). З огляду на те, що такі квазісудові органи є внутрішньонаціональними, на міжнародному рівні міжнародними організаціями за підтримки Олімпійського комітету був створений Спортивний арбітражний суд у м. Лозанна, Швейцарія (далі – САС). Повноваження САС чітко регламентовані, його рішення є кінцевими та такими, що не підлягають оскарженню для усіх членів національних спортивних федерації, які входять до складу міжнародних організацій у різних видах спорту. САС діє як арбітражний суд, тобто для того, щоб мати право звернутися до САС за захистом свого порушеного права третьою особою, необхідно мати відповідні договірні відносини з такою особою, які передбачають можливість звернення до САС (арбітражне застереження в національному регламенті, цивільно-правовому договорі тощо та/або арбітражну домовленість). Знову ж таки, САС є міжнародним органом, який не залежить від керівництва будь-якої держави світу, і керується насамперед принципом підтримання сталого демократичного розвитку міжнародного спорту в цілому, тому його рішення прийнято вважати об’єктивними, справедливими та неупередженими.

Україна, 2012–2013

375

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

СТРАХУВАННЯ

Поняття «регресу» та «суброгації» у страхуванні Окремі питання судової практики

Роман Кравченко Начальник відділу по роботі з вхідними позовами ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» З розвитком страхового ринку в України з’явилися протиріччя в правовому регулюванні страхових відносин в Україні. Одним з таких протиріч є визначення початку перебігу строку позовної давності в страхуванні, а саме в деліктних зобов’язаннях. Особливо актуальним є застосування цих понять під час вирішення спору в суді, зокрема, визначення початку перебігу строку позовної давності під час її застосування судом. Ця суперечність пов’язана з існуванням двох понять – «регрес» та «суброгація», а точніше з появою в страхуванні поняття «суброгація» в деліктних правовідносинах. Станом на сьогодні суди по-різному визначають початок перебігу строку позовної давності у зв’язку із застосуванням поняття суброгації. Слід відзначити, що застосування поняття суброгації у судовій практиці, у деліктних зобов’язаннях у сфері страхування, фактично з’явилося з появою листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають 376

з договорів страхування» та поширилося з появою постанови № 4 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки». На сьогодні дедалі більшого поширення набули випадки застосування судами поняття суброгації у спорах про відшкодування шкоди у порядку регресу. Варто зауважити, що застосування поняття суброгації у деліктних зобов’язаннях значно скорочує строк позовної давності, чим обмежує права позивача. При застосуванні суброгації у сфері страхування у деліктних зобов’язаннях, застосовується ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: «перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила», відповідно, строк позовної давності починає спливати з моменту заподіяння шкоди (наприклад, з моменту дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було заподіяно шкоду). При застосуванні регресу в страхуванні у деліктних зобов’язаннях застосовується ч. 6 ст. ст. 261 Цивільного кодексу України: «За регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання», відповідно моментом виконання основного зобов’язання є виплата страхового відшкодування (зазвичай це дата платіжного документа, який підтверджує виплату страхового відшкодування).

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Особливо важливим аспектом у поняттях «суброгація» та «регрес» є момент переходу права вимоги до позивача (досить часто це страхова компанія). В и ход я ч и з п о л оже н ь л и с т а Верховного Суду України від 19.07.2011 року «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» момент право вимоги у позивача фактично виникає з моменту заподіяння шкоди: «Так як відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов’язанні (зміна активного суб’єкта) зі збереженням самого зобов’язання». А при регресі у своєму листі від 19.07.2011 року «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» Верховний Суд України зазначає: «При регресі одне зобов’язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається». На мою думку, застосування поняття суброгації у страхуванні у спорах про відшкодування шкоди у порядку регресу є недоцільним і призводить до порушення норм матеріального права в зв’язку з наступним. По перше: У більшості випадків при визначенні предмета позову в позовних заявах у предметом позову позивач зазначає: «Про відшкодування шкоди в порядку регресу», тому в даному випадку має місце саме перехід права вимоги в порядку регресу, а не в порядку суброгації. По друге: Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України: «Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу)

до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом». Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток». Позивач звертаються з позовом до Відповідача – винної особи за завдані збитки та/або страхової компанії, яка застрахувала відповідальність Відповідача, ці правовідносини урегульовані вищезазначеними нормами, вони передбачають перехід права вимоги до винної особи у порядку регресу. Суброгація даними нормами не передбачена. До того ж слід зазначити, що в листі Верховного Суду України від 19.07.2011 р., на який зазвичай посилаються суди у своїх рішеннях та зазначають: «Так, регрес регулюється загальними норма-

«Важливим аспектом у поняттях «суброгація» та «регрес» є момент переходу права вимоги до позивача (досить часто це страхова компанія)» ми цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК встановлений особливий правовий режим». Як вже раніше зазначалось, Позивач звертаються в порядку ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, тобто в порядку регресу, а не в порядку суброгації, оскільки остання регулюється ст. 993 Цивільного кодексу України. Необхідно наголосити, що підставою виникнення права вимоги у Позивача є виплата страхового відшкодування, цей факт (перехід права вимоги в страхуванні) передбачений ст. 27 Закону України організатор:

«Про страхування». Ця норма передбачає перехід права зворотної вимоги в порядку регресу, тому застосування саме даної норми в даних правовідносинах має місце, а застосування поняття суброгації є безпідставним. По-третє: Суди зазначають, що в даному випадку має місце заміна осіб (кредитора) у зобов’язанні, а переходу права вимоги не відбувається. Однак такі твердження є безпідставними, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: • передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); • правонаступництва; • виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); • виконання обов’язку боржника третьою особою. Слід зазначити, що жодних договорів про відступлення права вимоги між власником пошкодженої речі, якій було завдано шкоду, та Позивачем, як правило, не укладається, також інші підстави для заміни сторони у зобов’язанні, передбачені ст. 512 Цивільного кодексу України, у даному випадку відсутні, отже, заміна сторони в зобов’язанні в цьому випадку відсутня, у цих правовідносинах має місце перехід права вимоги в порядку регресу. По-четверте: Обчислення строку позовної давності з моменту, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення її права (момент завдання шкоди), є неможливим для Позивача – страхової компанії, адже на момент завдання шкоди постраждалою особою є власник пошкодженої речі. Позивач же на даний момент не поніс жодних витрат – не сплатив страхове відшкодування, тому права вимоги Позивач не може реалізувати, оскільки на момент заподіяння шкоди право вимоги до

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Блінов Євген Партнер МЮГ AstapovLawyers

Волков Артем Керівник практики ЮФ «АНК»

Давиденко Олег Керуючий партнер ЮФ Aries

Данільцева Тетяна Партнер ЮФ «Спенсер і Кауфманн»

Дідковський Олексій Керуючий партнер ЮФ «Астерс»

Позивача не перейшло. Право вимоги до Позивача в даному випадку переходить після понесення затрат Позивачем, тобто після виконання основного зобов’язання – виплати страхового відшкодування. Аналогічна позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 27.03.2011р. у справі 58/168. Слід підкреслити, що суброгація не передбачена нормами цивільного законодавства (бо між сторонами виникли цивільно-правові відносини), тому застосування поняття суброгації в страхуванні є безпідставним. Варто відзначити, що останнім часом набули поширення випадки застосування поняття суброгації у судовій практиці при розгляді цивільних справ, у спорах про відшкодування шкоди, а при розгляді господарських справ застосування поняття суброгації має поодинокий характер. Україна, 2012–2013

377

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

СУДОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВИЙ ПРОЦЕС

Судова практика і процес Податкові спори

Наталія Мартинюк Старший юрист АО Arzinger У цій категорії спорів яка б справа не розглядалася, домінуючими є дві тенденції. Перша – це відсутність реальної відповідальності службових осіб податкових органів у випадку вчинення ними незаконних дій або скасування їхніх рішень судом. Наслідком є неякісна робота податківців і невиправдані збитки бізнесу. Як приклад можна навести таку поширену категорію спорів, як нарахування зобов’язань платнику податків на підставі розбіжностей у внутрішній системі автоматизованого зіставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту по контрагентах, яка ведеться органами ДПС. Незважаючи на те, що законом не передбачено такої підстави для нарахування податку, як розбіжності в автоматизованій системі ДПС, що ведення цієї системи регулюється лише внутрішніми інструкціями ДПС, які не зареєстровані у Мін’юсті й не мають сили нормативноправового акта, податківці продовжують виносити явно незаконні повідомленнярішення. Попри те, що в цій категорії спорів склалася позитивна для платників податків судова практика вищих судо378

вих інстанцій, податківці продовжують оскаржувати явно законні рішення судів першої інстанції. Відтак підприємства змушені нести збитки і витрати на численні судові процеси з оскарження явно незаконних рішень податкових органів. На сьогодні закон надає можливість платнику податків стягувати в суді витрати на правову допомогу та збитки, завдані незаконними рішеннями чи діями (бездіяльністю) податкових органів або їхніх службових осіб. Але таких судових прецедентів наразі небагато. Як правники ми будемо лобіювати внесення законодавчих змін, які б забезпечили реальну відповідальність податкових органів та їхніх службових осіб перед платниками податків за незаконні дії та рішення. Це важливо, тому що вказана проблема дуже ускладнює ведення бізнесу в Україні і перешкоджає залученню інвестицій. КРЕДИТНІ СПОРИ Протягом 2012 року нарешті сформувалася чітка практика щодо валютних кредитів. Якщо раніше мали місце рішення судів про визнання недійсними кредитних договорів (або їх окремих положень), за якими надавалися кошти у іноземній валюті, то пленум Верховного Суду роз’яснив, що за наявності у банку відповідних ліцензій на здійснення валютних операцій, кредитний договір не повинен визнаватися недійсним, а позови можуть бути виражені в іноземній валюті. Останнім часом з’являється цікава практика судів про те, що в разі якщо кредитор не зміг вчасно пред’явити позов до поручителя до моменту ліквідації боржника, то право кредитора підлягає захисту і справу необхідно розглядати

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

по суті. Нагадаємо, що раніше у випадку ліквідації боржника провадження за позовами до поручителів припинялося, і кредитор залишався «при своїх інтересах». Змінилася практика стосовно звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом отримання його у власність. Наразі суди вважають, що подання позовів про визнання права власності на предмет іпотеки є можливим. Також вважаємо за потрібне навести правову позицію Вищого спеціалізованого суду України щодо встановлення підвідомчості кредитних справ, у яких сторонами є юридична та фізична особи. Раніше суди не допускали об’єднання в одному позові вимог до кількох поручителів, поручителя та боржника, якщо серед них, крім фізичних осіб, були також юридичні особи. У постанові від 30.03.2012 № 5 ВССУ роз’яснив, що спори з кредитних правовідносин повинні розглядатися у порядку цивільного судочинства у разі, якщо одна зі сторін є фізичною особою, а вимоги взаємопов’язані та їх окремий розгляд є неможливим. Це можуть бути, наприклад, позови до фізичних осіб – позичальників та юридичних осіб – поручителів. Утім, подання позову банком до солідарних боржників є правом, а не обов’язком банку. Тому в разі подання позовів до кожного з них окремо повинні врахову-

«Кількість справ, у яких суди досі неправильно керуються положеннями іноземного законодавства та процесуальним законодавством України, залишається значною»

ватися загальні правила підвідомчості судам цивільних справ. Загалом хочемо вказати, що останнім часом суди повертаються у бік банків у кредитних спорах. Така тенденція видається нам позитивною, оскільки недобросовісні боржники мають і так занадто багато можливостей ухилятися від виконання своїх зобов’язань, що беззаперечно впливає на стабільність нашої банківської системи. ВИЗНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ІНОЗЕМНИХ СУДІВ Останнім часом спостерігається позитивна тенденція при розгляді національними судами справ про визнання та виконання рішень іноземних судів. Так, раніше суди доволі часто нехтували положеннями Нью-Йоркської конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень від 1958 року, положеннями двосторонніх міжнародних угод про правову допомогу, які, серед іншого, регулюють питання визнання та виконання рішень іноземних судів. З метою захисту прав стягувачів, на стадії визнання іноземних рішень процесуальне законодавство передбачило можливість вжиття заходів забезпечення позову. Вжиття такого забезпечення стало звичайною практикою на рівні з процесуальними правами, передбаченими при поданні позовної заяви. Окрім того, національні суди стали краще розуміти, що підставою для відмови у визнанні рішення іноземного суду є виключно процесуальні порушення, допущені іноземним судом, і що національні суди не вправі переглядати іноземні рішення по суті та давати власну оцінку тим чи іншим обставинам, які були встановлені іноземним судом. Однак кількість справ, у яких суди досі неправильно керуються положеннями іноземного законодавства та процесуальним законодавством України, залишається досить значною. Про це, на жаль, свідчать і численні рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій з протилежними висновками в аналогічних справах. організатор:

Бобриньов Віталій

Огренчук Анна Керуючий партнер ЮФ LCF

Олефіренко Андрій

Керуючий партнер ЮФ Pragnum

Керуючий партнер ЮФ «Центр правового консалтингу»

Волков Олексій

Оніщенко Олександр

Керуючий партнер АО «Волков і Партнери»

Головань Ігор Керуючий партнер АО «Головань і Партнери»

Грищенко Дмитро Директор ЮПФ «Грищенко та партнери»

Ілляшев Михайло

Керуючий партнер АК «Правочин»

Павленко Олександра Партнер ПГ «Павленко і Побережнюк»

Побережнюк Лариса Партнер ПГ «Павленко і Побережнюк»

Погребной Сергій

Керуючий партнер ЮФ «Ілляшев та партнери»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Кузнецов Андрій

Резніков Олексій

Партнер ЮФ «Антіка»

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Макаров Олег

Сегеда Юлія

Керуючий партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Партнер ЮК Exante

Мальський Маркіян

Філатов Олексій

Партнер АО Arzinger

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Марченко Роман

Шкляр Сергій

Старший партнер ЮФ «Ілляшев та партнери»

Партнер-засновник АО Arzinger

Україна, 2012–2013

379

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЇ / ЗМІ

Новини сфери телекомунікаційних послуг Тенденції 2012-2013 років

Маркіян Галабала Адвокат , к.ю.н. ПГ «Павленко і Побережнюк» Як видається, ключовою подією ринку телекомунікацій можна назвати затвердження 11 квітня 2012 року Кабінетом Міністрів України Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг. І споживачі, і оператори, і провайдери, а відтак і юристи, гостро потребували нових правил гри на цьому ринку, який динамічно розвивається. Старі Правила 2005 року не задовольняли потреб його учасників. В нових Правилах уточнено вимоги для загальнодоступних послуг. Це дозволило встановити уніфіковані вимоги, які не залежать від виду послуг і способу їхнього надання, а також відмовитись від розподілу послуг на основні та додаткові. У Правилах конкретизовано обов’язки операторів і провайдерів телекомунікацій під час надання телекомунікаційних послуг. Однією з новел щодо голосових послуг можна відзначити зміни у самих підходах до тарифікації та тлумачення тарифікаційних інтервалів (це – секунда). Також Правилами встановлено 380

якісні показники послуг, у тому числі і стосовно швидкості передачі даних. Надання цієї послуги має відбуватися відповідно до прийнятих в Україні стандартів. Нові Правила регламентують і швидкість передачі даних, і їхню якість. З тим, аби найповніше змалювати правову картину ринку телекомунікацій доцільно його дослідити в розрізі відносин між надавачами послуг та регулятором, між операторами (провайдерами), між споживачами і надавачами послуг. Чи не найбільш насиченим з точки зору юриспруденції залишаються відносини між Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ), і надавачами телекомунікаційних послуг. Насамперед йдеться про спори з цим державним органом в зв’язку з виконання ним повноважень органу ліцензування та дозвільного органу. Адміністративні суди активно розглядали позови операторів, провайдерів до комісії про відмову в переоформленні дозволів на використання номерного ресурсу, продовження строку дії ліцензій на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, визнання протиправною бездіяльності, що полягає у несвоєчасному розгляді заяв на видачу ліцензій, скасування рішень щодо анулювання ліцензій тощо. Як вбачається з аналізу судової практики, НКРЗІ досить часто недобросовісно відмовляла операторам у продовженні строку дії ліцензій. Це можна пояснити тим, що плата за видачу нової ліцензії є

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

суттєво вищою від плати за продовження строку дії наявної. Відтак, Комісія взяла на себе виконання невластивого для неї завдання наповнення державного бюджету. Також активно користувалися судовим способом захисту своїх прав та інтересів надавачі телекомунікаційних послуг у зв’язку зі здійсненням територіальними органами НКРЗІ повноважень щодо державного нагляду (контролю), зокрема стосовно скасування приписів про усунення порушень законодавства про телекомунікації. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, теж зверталася до судів, у тому числі для анулювання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом через несплату збору за користування цим ресурсом. Аналізований період не відзначився гострим відкритими протистоянням між великими гравцями ринку телекомунікацій. Мали місце класичні спори про стягнення коштів за послуги завершення трафіку, про обсяг та якість наданих послуг. Залишається недостатньо врегульованим на законодавчому рівні питання способу захисту прав та інтересів при делегування доменних імен в зоні .UA. Суди вказують на те, що ні статтею 16 Цивільного кодексу України, ні Законом України «Про телекомунікації» чи іншим чинним нормативно-правовим актом не передбачено такого способу захисту, як зобов’язання технічного адміністратора домену .UA (Товариства з обмеженою

відповідальністю «Хостмайстер») прийняти рішення про відміну делегування доменного імені і скасувати реєстрацію доменного імені шляхом внесення відповідних змін до Реєсттраційної бази домену.UA. Йдеться про те, що ТОВ «Хостмайстер» не можна зобов’язати вчинити вищенаведені дії, якщо позивач не перебуває з ним у договірних відносинах. Якість телекомунікаційних послуг в Україні й надалі бажає кращого. Скарги споживачів на оплату ними коштів за ненадані послуги або послуги, що не замовлялися, на якість інтернет-трафіку, отримання спаму на мобільні телефони тощо, на жаль, стали буденністю. Від багаторічного зволікання НКРЗІ на догоду окремим операторам у запровадженні можливості перенесення абонентського номера страждають передусім абоненти. Незважаючи на затвердження Комісією 25 квітня 2013 року Положення про надання послуг із перенесення абонентських номерів та використання персональних номерів, такі послуги залишаються недоступними. Також викликає здивування відсутність в Україні до сьогодні гідного четвертого покоління пересувного (мобільного) радіозв’язку – 4G. Не можна сказати, що державний орган, який стоїть на сторожі захисту прав споживачів, – Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів, є бездіяльним напрямку такого

«Телекомунікаційний ринок України продовжує показувати високі темпи росту, як з огляду на розвиток технологій, так і з огляду на розширення асортименту послуг»

організатор:

захисту. Разом з тим, почасту її територіальні органи з різних причин усуваються від здійснення справді ефективного захисту прав громадян. Операторам і провайдерам необґрунтовано вдається ухилитися від відповідальності за неналежно надані послуги. Особливо це стосується операторів рухомого (мобільного) зв’язку та оператора фіксованого телефонного зв’язку, що можна пояснити певною монопольністю їхнього становища на ринку. Незважаючи на діяльність Антимонопольного комітету України, який досить активно намагається усувати на цьому ринку прояви недобросовісної конкуренції, цей державний орган залишається досить неповоротким з точки зору захисту прав абонентів. Хаос телекомунікаційних мереж у багатоквартирних будинках примусив Кабінет Міністрів України розробити проект Правил доступу операторів, провайдерів телекомунікацій до об’єктів житлового фонду з метою надання телекомунікаційних послуг, в тому числі забезпечення доступу споживачів до Інтернету. Однак, на жаль, ці Правила так і не були затверджені. Своє слово у спорах між споживачами та операторами/провайдерами сказав і Верховний Суд України. В постанові від 2 жовтня 2012 року найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції підтвердив, що надання за заявою абонента розшифровок щодо тривалості та напрямку телефонних дзвінків за будь-який розрахунковий період, до якого споживач не має претензій, здійснюється на оплатній основі. Поряд з прийняттям нових Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, які покращили рівень захисту прав споживачів телекомунікаційних послуг, варто згадати про затвердження 28 грудня 2012 року Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Показників якості послуг із передачі даних, доступу до Інтернету та

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Варламов Максим Керуючий партнер ЮФ «Варламов і партнери»

Даневич Борис Керуючий партнер ЮФ Danevych law firm

Дідковський Олексій Керуючий партнер ЮФ «Астерс»

Крайняк Юрій Керуючий партнер ЮК Jurimex

Кухнюк Дмитро Партнер ЮФ «Мельник, Кухнюк і Партнери»

Семеній Юлія Партнер АК «Коннов і Созановський»

Стройко Ірина Юрисконсульт Телерадіокомпанія «Студія» 1+1»

їх рівнів. Даним документом встановлені критерії якості відповідних послуг, вони є своєрідною точкою відліку для оцінки таких послуг. Загалом телекомунікаційний ринок України продовжує показувати високі темпи росту, як з огляду на розвиток технологій, так і з огляду на розширення асортименту послуг. А відтак, він залишається одним з найпривабливіших для здійснення юридичного супроводу його учасників. Україна, 2012–2013

381

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ТРУДОВЕ ПРАВО

Трудове та міграційне право України Зміни в нормативному регулюванні трудових відносин

Олександра Євстаф’єва Старший юрист, керівник практики трудового права ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери» в Україні Можна не вагаючись стверджувати, що останній рік пройшов під гаслом змін до трудового і міграційного законодавства. Дійсно, таких масштабних, а, подекуди, і дивних, змін до цієї галузі права годі і пригадати за останні роки. По перше, це новий Закон «Про зайнятість населення», по якому живемо з 1 січня 2013. Про нього та його новели з того часу вже багато чого написано, тому зупинятись на цьому у даному огляді не буду. По друге, це введені, у березні 2013 року та зупинені через 2,5 місяці (12 червня 2013 року) нові правила видачі посвідок на постійне та тимчасове проживання. Оскільки відновлено дію попередніх, вже добре знайомих усім, правил видачі цих посвідок, які існували з березня 2012, залишу їх поза рамками цього огляду. Новела, на яку хотілося б звернути увагу в даному огляді, – це принципово новий порядок видачі дозволів на працевлаштування для іноземців та осіб без громадянства (надалі за текстом, для зручності називатиму їх всіх «іно382

земцями»), який наразі тільки починає діяти. Нова процедура запроваджена Постановою КМУ від 27 травня 2013 № 437, яка набула чинності 5 липня 2013 і відмінила попередній порядок видачі дозволів, що був затверджений Постановою КМУ № 322 від 8 квітня 2009. У прес-релізах, які вийшли одразу після прийняття нової процедури, зазначалось, що вона значно скоротила перелік документів, необхідних для видачі дозволу, та спростила її, а також, що вона захищає ринок праці України від некваліфікованої робочої сили. Проте, коли оприлюднився текст Постанови, виявилось, що нова процедура містить чимало нюансів, які, нажаль, нівелюють оптимізм прес-релізів. Список документів, необхідних для отримання дозволу, дійсно, скоротили: тепер нема необхідності подавати у центр зайнятості довідки з податкових органів та фонду захисту на випадок безробіття, статутні документи роботодавця та витяг з держреєстру щодо нього, обґрунтування доцільності найму іноземця, проект трудового договору / контракту з ним, квитанцію про сплату коштів за розгляд заяви. У той же час, нова процедура вимагає подання медичної довідки про стан здоров’я іноземця, яка б підтверджувала, що іноземець не є наркоманом, токсикоманом, хронічним алкоголіком та не хворіє на інфекційні захворювання згідно зі списком, передбаченим МОЗ України (наприклад, ВІЛ, туберкульоз тощо). Крім того, введена вимога подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) – мінімум за 15 днів до дати подачі документів на отримання дозволу. На підставі цієї інформації нова процедура дає органам зайнятості право направляти роботодавцю-заявнику

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

безробітних для працевлаштування на заявлені вакансії, а відмова роботодавця працевлаштувати останніх тепер є прямою підставою для відмови у видачі роботодавцю дозволу на працевлаштування іноземця. Мабуть, це нововведення і малося на увазі прес-релізами, коли останні заявляли про введення механізму захисту ринку праці України від некваліфікованої робочої сили. Однак, нажаль, воно торкнеться переважної більшості іноземних претендентів на роботу в Україні (у тому числі і топ-менеджменту), адже виключення щодо подачі інформації про вакансії стосується лише окремих, дуже рідко присутніх в Україні, категорій іноземних працівників: – внутрішньо-корпоративних цесіонаріїв; – зайнятих на умовах секондменту / аутстафінгу (направлення особи її закордонним роботодавцем для виконання певного виду робіт в Україні на підставі відповідного договору між закордонним та українським підприємствами); – керівних посад за умови, що іноземець, який претендує на зайняття такої посади, є засновником або співзасновником підприємства, установи, організації (при цьому не уточнено, чи мається на увазі саме роботодавець чи будь-яка юридична особа); – іноземців, які є суб'єктами авторських та суміжних прав і запрошені на роботу в України для здійснення таких прав; – іноземців, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів щодо визнання біженцем та особою , яка потребує додаткового захисту. Тепер про строки прийняття рішення про видачу дозволу на працевлаштування. Нова процедура їх дійсно скоротила

з 30 до 15 календарних днів. Проте, враховуючи новий алгоритм дій, введених новою процедурою: (і) подача інформації про попит на робочу силу (вакансії) (за 15 календарних днів до подачі документів), потім (іі) подача документів на отримання дозволу, потім (ііі) прийняття рішення про видачу дозволу (15 календарних днів), потім (iv) повідомлення про видачу дозволу (3 робочі дні), потім (v) сплата роботодавцем плати за дозвіл (30 календарних днів з дня прийняття рішення про видачу дозволу), потім (vi) видача дозволу «на руки» (10 робочих днів з дати оплати) – фактичний строк з моменту, коли роботодавець вирішив звернутися за дозволом на працевлаштування і до отримання дозволу «на руки» може зайняти набагато більше часу, ніж навіть за «старою» процедурою – до 2,5 місяців. ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ: Після того, як прийнято рішення про видачу дозволу, роботодавець повинен сплатити плату за видачу дозволу у розмірі 4 мінімальних зарплат (протягом 30 календарних днів з дати прийняття рішення про видачу дозволу) та подати до центру зайнятості засвідчену копію укладеного трудового договору (контракту) з іноземцем (протягом 3 робочих днів з дати укладення). Недотримання цих умов є підставою для скасування рішення про видачу дозволу та про анулювання дозволу. Додала нова процедура і підстав для відмови у видачі/подовження дозволу. Так, за нової процедури дозвіл не видається і не подовжується, зокрема, у разі: – наявності кваліфікованих працівників в Україні (регіоні), які можуть бути працевлаштовані на заявлену роботодавцем вакансію та відповідають вимогам, зазначеним роботодавцем в інформації про попит на робочу силу (вакансії), та відмови роботодавця у працевлаштуванні громадян України, які були направлені територіальними органами для працевлаштування; – невідповідності рівня освіти, кваліфікації іноземця чи особи без громадянства вимогам, зазначеним роботодавцем організатор:

в інформації про попит на робочу силу (вакансії); – наявності заборгованості із сплати штрафних санкцій за порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення». ПОЗИТИВ Справедливості заради слід відмітити і позитивні риси нової процедури. По перше, набагато спрощено процедуру подовження дозволу на наступний термін. Якщо за старої процедури пакет документів, що подавався у центр зайнятості для подовження раніше виданого дозволу, майже не відрізнявся від пакету, що вимагався для отримання нового дозволу, то за нової процедури для подовження вимагається лише 3 документи: заява роботодавця, фото іноземця та довідка з органів МВС про те, що іноземець не перебуває під слідством і не відбуває покарання. Подати ці документи, як і раніше, треба завчасно – мінімум за 30 днів до дати закінчення строку дії дозволу. По друге, введено процедуру видачі дублікату дозволу на працевлаштування замість втраченого чи зіпсованого. Це на мою думку, є дуже корисним. Адже раніше, коли такої процедури не існувало, втрата оригіналу дозволу спричиняла роботодавцю та іноземному працівнику великі неприємності і незручності. Потрібно було отримувати новий дозвіл, а для цього – достроково скасовувати дію втраченого, що вимагало звільнення (в повному сенсі цього слова) іноземця з роботи на час, поки оформлювався новий дозвіл. Це також означало скасування посвідки на тимчасове проживання іноземця, яка була видана на підставі втраченого дозволу, та отримання нової візи Д (для отримання нової посвідки після отримання нового дозволу). По-третє, оплата збору у розмірі 4-мінімальних заробітних плат тепер вимагається за прийняття рішення про видачу дозволу, тобто за умови і після його прийняття, – на відміну від старої процедури, коли вона вимагалася наперед, і не за прийняття позитивного рішення, а за розгляд заяви про видачу

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Войнаровська Оксана Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Марчук Мар’яна Радник МЮФ Baker & McKenzie

Монастирський Володимир Партнер МЮФ Dentons

Падалка Олександр Партнер ЮФ «Астерс»

Сільченко Сергій Партнер ЮФ ILF («Інюрполіс»)

Хачатурян Армен Старший партнер ЮФ «Астерс»

Хєда Світлана Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Ходаковський Павло Партнер АО Arzinger

дозволу (незалежно від результату розгляду), і не поверталася у разі відмови у видачі дозволу. Нажаль, вказаними вище трьома нововведеннями, переваги нової процедури по відношенню до попередньої, вичерпуються (на мою думку). Але, як кажуть, час покаже. Україна, 2012–2013

383

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Становище ринку фармацевтики Аналітика правового супроводу на фармацевтичного бізнесу

Тімур Бондарєв Керуючий партнер АО Arzinger Фармацевтичний сектор є беззаперечним лідером будь-якого географічного ринку, з огляду на високий рівень його зарегульованості. Наша країна не є винятком у цьому сенсі – останнім часом ми бачимо стійку тенденцію до поступового збільшення тягаря державного регулювання в даному сегменті бізнесу. Майже всі основні державні органи тим чи іншим чином доклали зусиль до збільшення бюджетів фармацевтичного бізнесу на юридичних консультантів, що є основною тенденцією останніх років. Це явище легко пояснити, якщо розглянути лише декілька найбільш значних регуляторних змін останнього року, таких як заборона реклами OTC-препаратів (створення спеціального переліку «заборонених» до рекламування лікарських засобів) загальне суттєве ускладнення умов рекламування та просування лікарських засобів і товарів медичного призначення, дедалі жорсткіше та заплутаніше цінове регулювання, введення ліцензування імпорту, введення нового антикорупційного законодавства (яке на нашу думку, найбільше вплинуло саме на роботу фарма384

цевтичного сектору), чітка тенденція до реалізації концепції імпортозаміщення, введення спеціального законодавства із захисту персональних даних, реформування та регулювання договірних відносин щодо клінічних випробувань, заплановане введення ПДВ на імпортні лікарські засоби тощо. У поєднанні з постійною зацікавленістю з боку податкових органів до форми ведення фармацевтичного бізнесу, а так само до особливостей розмитнення тієї чи іншої продукції, можна зрозуміти занепокоєність бізнесу й потребу в підвищенні якості юридичного обслуговування. Зазначений вище перелік можна доповнити масою підзаконних актів на різні теми, які виникають майже щодня й потребують постійної присутності на підприємстві надійного юридичного радника, який зміг би тримати руку на пульсі всіх подій. Саме тому ми спостерігаємо іншу цікаву тенденцію, яка полягає в наймі внутрішніх юристів компаніями, зайнятими в фармацевтичному бізнесі. Ще 4–5 років тому на ринку було лише 2–3 фармацевтичні компанії, які мали штатного юридичного радника, – більшість юридичної роботи віддавалася на аутсорсінг зовнішнім консультантам або виконувалася «за сумісництвом» різними підрозділами компанії. Останнім часом попит на експертів, які розуміються на проблемах галузі, значно зростає: лише за останній рік з’явилися штатні позиції юридичних радників на підприємствах фармацевтичної галузі, на деяких підприємствах навіть декілька. Для юридичних компаній ця тенденція означає насамперед зменшення обсягу замовлень від фармацевтичного бізнесу. Водночас ми розглядаємо

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Лана Сінічкіна Партнер АО Arzinger це досить позитивно – бачимо суттєве збільшення якості й складності юридичної роботи, яку ми отримуємо від наших клієнтів, так само й маємо можливість ліпше ознайомитись із внутрішніми процесами наших клієнтів під час секондменту наших юристів в офіси клієнтів. На сьогодні основний обсяг роботи нашої внутрішньої групи, що спеціалізується на фармацевтичному бізнесі, можна умовно поділити на такі головні блоки: (1) консультації в регуляторній сфері (ціноутворення, ліцензування, market access, персональні дані, клінічні випробування, реклама та просування продукції тощо), (2) патентна робота (патентний пошук, патентні спори, ліцензування, податкові консультації, пов’язані із передачею об’єктів інтелектуальної власності, тощо), (3) конкурентне право (розслідування органів АМКУ, узгодження реклами, оскарження тендерів, тощо), (4) податкові консультації, а також (5) транзакційна робота в фармацевтичній сфері.

Упродовж останнього року ми також побачили суттєве збільшення роботи в сфері комплаєнс, що пояснюється глобальними тенденціями в цій галузі, підвищеною увагою Антимонопольного комітету України до цього сектору бізнесу, а також прийняттям нового антикорупційного закону. Зважаючи на особливу чутливість глобальних фармкомпаній до питань комплаєнсу, ми бачимо дуже поважливе ставлення клієнтів до наших послуг у зазначеній сфері. Компанії цього сектору бізнесу є беззаперечними лідерами та експертами в цій складній, але й дуже відповідальній сфері. Інколи ми ловимо себе на думці, що під час роботи із комплаєнс-офіцерами наших клієнтів – глобальних компаній ми самі можемо почерпнути багато нового. Беручи до уваги ту обставину, що Україна так чи інакше рухається в напрямку уніфікації законодавства в регуляторній сфері та запозичує кращі світові практики, можна з упевненістю сказати, що з часом обсяг роботи для зовнішніх консультантів відносно регуляторних питань буде зменшуватися. Уже зараз ми спостерігаємо тенденцію до зменшення обсягів роботи в цьому аспекті порівняно з роботою в інших зазначених вище сферах Активізація українського регулятора в сфері конкурентної політики, а також агресивні й не завжди етичні промоційні тактики деяких генеричних компаній все більше зосереджуватимуть увагу юристів на конкурентному праві. Останні тенденції в сфері цінового регулювання, зокрема, обмеження торговельних націнок, запровадження трансферного ціноутворення, дослідження цінових політик Антимонопольним комітетом України, примушуватимуть компанії шукати альтернативні шляхи забезпечення рентабельності бізнесу в Україні. Український ринок споживання фармацевтичної продукції зростає з кожним роком. Це означає, що збільшення та збереження відповідної частки ринку є дуже важливим KPI для фармбізнесу. У зв’язку з чим нам приємно бачити, що наші клієнти починають все частіше організатор:

сперечатися з компаніями-піратами, які незаконними діями порушують права інтелектуальної власності наших клієнтів, що суттєво впливає на обсяги реалізації відповідної продукції. Зважаючи на задекларований українськими політиками курс на імпортозаміщення – напрямок, який уже обрала Росія, слід очікувати велику хвилю транзакцій, пов’язаних із локалізацією виробництва на території України міжнародними фармацевтичними корпораціями. Інтерес до цієї галузі з боку не тільки стратегічних, а також фінансових інвесторів свідчить про те, що цей сектор має великі перспективи, у зв’язку із чим слід очікувати подальші, більш значні транзакції. Зважаючи на те, що унікальність українського фармацевтичного ринку полягає в наявності дуже сильних місцевих гравців (як у сфері виробництва, так і в сфері дистрибуції), в середньо- та довгостроковій перспективі ми очікуємо декілька гучних угод за участю великих українських компаній. Ми вже маємо гарний досвід у декількох досить успішних локалізаційних проектах і бачимо великий потенціал у цій галузі. Нами були реалізовані угоди з контрактного виробництва за участі глобальних компаній, ми також були залучені до декількох значних M&A угод. Велика зацікавленість з боку іноземного бізнесу існує до фармацевтичної дистрибуції – ми спостерігаємо системні процеси, спрямовані на консолідацію та укрупнення сектору фармацевтичної дистрибуції. Більшість українських гравців проходять або вже пройшли процеси корпоративної реструктуризації, з метою створення прозорої структури власності та підготовки до майбутніх транзакцій з іноземними партнерами і фінансовими установами. Наші клієнти вже зрозуміли, що з метою досягнення найкращого ефекту від угод злиття та поглинання або з метою отримання фінансування від міжнародних фінансових установ на найкращих умовах, слід своєчасно зробити якісну корпоративну та бізнесреструктуризацію. Іноземні стратегічні та фінансові

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Алешко Дмитро Партнер ЮК «Правовий Альянс»

Бежевець Олексій Партнер ЮК «Правовий Альянс»

Бондарєв Тімур Керуючий партнер АО Arzinger

Даневич Борис Керуючий партнер ЮФ Danevych law firm

Кириченко Ірина Юрист ЮФ «Ілляшев та партнери»

Костін Ілля Партнер ЮК «Правовий Альянс»

Орлов Микола Партнер ЮФ «ОМП»

Сінічкіна Лана Партнер АО Arzinger

інвестори вже давно цікавляться українським ринком, й одна із підстав, чому вони поки що не скористалися своїм шансом, є висока зарегульованість та політична й економічна нестабільність. Як тільки в цьому напрямку ситуація стабілізується, ми побачимо хвилю інвестицій. Україна, 2012–2013

385

 ТОП-250: НАЙКРАЩІ ЮРИСТИ ОЧИМА КОЛЕГ ПО ЮРИДИЧНОМУ БІЗНЕСУ 2012–2013

ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ФОНДОВИЙ РИНОК

Вдосконалення корпоративного законодавства – одне з головних завдань, яке поставила перед собою Комісія на цей рік Своєю експерною думкою щодо розвиту корпоративного права на вітчизняних просторах та створення нового інструментарію на фондовому ринку, зокрема, інструменту щодо допуску закордонних ціних паперів тощо, поділилась Алла Папаіка, директор Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР народні стандарти в наше законодавство. Головне питання, яке хвилює акціонера, – захист його прав. Отже, пріоритетний Алла Папаіка напрямок, в якому ми доопрацьовуємо Директор департаменту законодавство, – це регулювання і захист корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР прав власників акцій. Враховуючи той факт, що в Україні досить велика частина підприємств вибрала акціонерну організаційно-правову форму, позитивним є факт зростання інтересу акціонерних товариств до вдосконалення корпоративних прав, корпоративних відносин і корпоративного управління. Адже загальновідомо, що розвиток корпоративного сектора в Україні тісно пов'язаний з розвитком цивілізованого корпоративного управління, а вдосконалення останнього, у свою чергу, забезпечує вітчизняному та іноземному інвестору надійний захист прав власності, виробництву – ресурси для подальшого розвитку, державі – ефективне управління процесами на ринку цінних паперів. Зауважу, що вдосконалення корпоративного законодавства – одне з головних завдань, яке поставила перед собою Комісія на цей рік. Завдання перед нами вкрай амбіційне – створення комфортного інвестиційного клімату. Виконати його, привести на наш фондовий ринок серйозних гравців можна лише зробивши систему корпоративного управління зрозумілою для іноземних інвесторів – тобто, впровадивши між386

«…Ініціатива Комісії направлена на дотримання паритету у захисті інтересів міноритаріїв і мажоритаріїв…» Нарешті наші ініціативи отримали схвалення в уряді, зокрема, в напрямку врегулює інтересів акціонерів на вітчизняному фондовому ринку. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, що врегулює інтереси міноритаріїв та мажоритаріїв. В першу чергу, проблема паритетного врахування інтересів власників великих пакетів акцій і міноритаріїв у законодавстві багатьох країн значною мірою вирішується шляхом застосування прав на обов’язковий викуп акцій – сквіз-аут (squeeze-out). Ця процедура спрямована на захист міноритарного акціонера, якому як компенсація пропонується викуп належних йому акцій за справедливою ціною. Адже, у випадку придбання акціонером великого пакету акцій, дрібні акціонери повністю виключаються із процесів, які впливають на роботу компанії і прийняття рішень на зборах. Крім того, при зосередженні в руках одного акціонера такого пакету ліквідність міноритарного пакета може

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

знизитися, і міноритаріям буде складно реалізувати свої акції за вигідною ціною на публічному ринку. До того ж, згідно до пропозицій НКЦПФР, мажоритарні акціонери при зосередженні ними 95 % акцій набувають права вимагати від решти акціонерів продажу належних їм акцій, а, в той же час, міноритарії мають запропонувати свої пакети цінних паперів мажоритаріям. Важливим моментом є визначення справедливої ціни акцій, і даний законопроект прописує умови її визначення з дотриманням інтересів усіх акціонерів. Також процедура сквіз-аут спрямована на унеможливлення рейдерского захвату підприємств. Так, за захистом своїх порушених прав до суду може звернутися будь-який акціонер, навіть власник однієї акції, який буде незадоволений невеликим технічним огріхом у процедурі ухвалення рішень загальними зборами акціонерів тощо. Потім може бути застосована рейдерська схема втягування акціонерного товариства у судові спори, які створюють перепони в управлінні підприємством. Запропонований механізм обов’язкового продажу акцій міноритарним акціонером акціонеру – власнику 95 і більше відсотків акцій унеможливлює такі випадки. Таким чином, дана ініціатива Комісії направлена на дотримання паритету у захисті інтересів міноритаріїв і мажоритаріїв. Зазначу, що перш за все, необхідність

розробки зазначеного законопроекту передбачена проектом Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України на 2010–2014 роки «Заможне суспільство конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». «… Доцільним є запровадження інституту похідного права і на українській правовій арені…» Як свідчить міжнародний досвід, у корпоративному законодавстві переважної більшості країн успішно застосовується відповідний механізм похідного позову, який полягає в тому, що за учасниками товариства закріплюється право у певних випадках звернутися до суду від імені товариства. Іншими словами, інститут похідного позову належить до різновиду законного процесуального представництва. Тому своїм законопроектом ми пропонуємо привнести в українське законодавство один з ефективних інструментів захисту своїх прав для учасників ринку – похідний позов і, таким чином, наблизити вітчизняну законодавчу базу до міжнародних стандартів. Механізм похідного позову полягає у наданні акціонерам, що володіють часткою не менше 5 %, права звернутися до суду від імені товариства для притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за збитки, завдані їх незаконними діями. Адже, на жаль, в українській практиці є досить поширеною ситуація, коли посадові особи товариства або контролюючий учасник завдають шкоди товариству через вимивання активів та вилучення прибутку і, при цьому, блокують будь-які спроби учасників оскаржити такі дії чи притягнути винних посадових осіб до відповідальності за непрямі збитки акціонерів, зниження капіталізації компанії, несплату дивідендів та ін. Наголошу, що зазначені напрацювання Комісії схвалені Верховною Радою України, зокрема, у підтримку документу висловились депутати практично всіх парламентських фракцій, зазначивши його актуальність та позитивний вплив на вітчизняний фондовий ринок. організатор:

Найбільш рекомендовані колегами юристи практики Бабич Анна

Хачатурян Армен

Партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Старший партнер ЮФ «Астерс»

Бондар Гліб

Хорошилова Ольга

Партнер ЮФ «Авеллум Партнерс»

Партнер ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Марушко Ірина

Чернявський Назар

Партнер ЮФ «Лавринович і партнери»

Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Павленко Олександра

Чорний Сергій

Партнер ПГ «Павленко і Побережнюк»

Керуючий партнер МЮФ Baker & McKenzie

Поканай Ірина

Щербина Олена

Партнер ЮФ «Астерс»

Радник ЮФ Sayenko Kharenko

Харенко Михайло Партнер ЮФ Sayenko Kharenko

Регулятор розробив та наразі запроваджує механізм збільшення ресурсної бази вітчизняних компаній, розробивши Порядок надання дозволу на розміщення та/або обіг цінних паперів українських емітентів за межами України. Доступ українських емітентів до іноземних майданчиків – не менш важ ливий крок у напрямку стрімкого розвитку ринку цінних паперів. Серед ринків, про які можна говорити в перспективі як про майданчики для виходу українських емітентів, – Гонконг, Лондон та Варшава. Також для наших емітентів можливий варіант Московської біржі, яка максимально спростила процедури допуску до себе іноземних цінних паперів. Якщо цінні папери емітента знаходяться в лістингу української фондової біржі, то за дуже простою процедурою

вони можуть бути включені в лістинг Московської біржі і отримати доступ до російських інвесторів. Зазначу, що зацікавленість інвестиціями в українські акції висловлюють і представники Гонконгської біржі. В майбутньому, вже зі зростанням ліквідності, ми можемо очікувати вторинного розміщення цінних паперів цих емітентів в Україні, а, можливо, і ІРО тих компаній, які спочатку прагнули потрапити на Лондонську або Варшавську фондові біржі. Так, ми усвідомлюємо низку непростих процедурних моментів, що, в першу чергу, пов'язані з валютним регулюванням, тому наразі ведемо переговори з банківським регулятором в тому числі щодо перегляду декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Україна, 2012–2013

387

388

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

організатор:

Україна, 2012–2013

389

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Авторгов Андрій

ЮФ «Агентство з питань боргів та банкротства»

Київ, вул. Московська, 54 А

+380 (44) 592 6000

www.debts.com.ua

Александров Дмитро

МЮК «Александров та партнери»

Київська область, вул. Польова, 58

+380 (44) 501 2064

www.lawyers.com.ua

Алексєєнко Олександр

МЮФ Integrites

Київ, вул. Борисоглібська, 15-Б

+380 (44) 391 3853

www.integrites.com

Алешко Дмитро

ЮК «Правовий Альянс»

Київ, Кловський узвіз, 7, пов. 11

+380 (44) 220 1584

www.legalalliance.com.ua

Алєксєєв Сергій

ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»

Київ, вул. Шота Руставелі, 11, пов. 3

+380 (44) 235 88 77

www.abp.kiev.ua

Альошин Олег

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Астапов Андрій

МЮГ AstapovLawyers

Київ, пров. Музейний, 4

+380 (44) 490 7001

www.astapovlawyers.com

Ахундова Агія

ЮФ «Юридичні традиції»

Київ, вул. Тургенєвська, 55, пов. 3

+380 (44) 482 3346

www.legaltraditions.com.ua

Бабич Анна

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Бабич Олена

ЮК «Бабич, Сисоєнко і партнери»

Київ, пр-т Перемоги, 21-А, оф. 1

+380 (44) 238 0003

www.bspartners.com.ua

Баганець Олексій

АК «Баганець та партнери»

Київ, вул. Олеся Гончара, 74 а, оф. 1

+380 (44) 503 7523

www.baganets.com

Батюк Олег

МЮФ Dentons

Київ, вул. Володимирська, 49-А

+380 (44) 494 4774

www.dentons.com

Беденко-Зваридчук Олена

ЮК «МедАдвокат»

Київ, пр-т Ак. Глушкова, 40, корп. 5, оф. 716

+380 (44) 360 4073

www.103-law.org.ua

Бежевець Олексій

ЮК «Правовий Альянс»

Київ, Кловський узвіз, 7, пов. 11

+380 (44) 220 1584

www.legalalliance.com.ua

Беляневич Вадим

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Білак Даніель

МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Київ, вул. Володимирська, 38, пов. 6

+380 (44) 391 3377

www.cms-cmck.com

Блінов Євген

МЮГ AstapovLawyers

Київ, пров. Музейний, 4

+380 (44) 490 7001

www.astapovlawyers.com

Бобриньов Віталій

ЮФ Pragnum

Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41

+380 (44) 288 6878

www.pragnum.ua

Бондар Гліб

ЮФ «Авеллум Партнерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 220 0335

www.avellum.com

Бондарєв Тімур

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

Боровик Богдан

МЮФ BEITEN BURKHARDT

Київ, вул. Тургенєвська, 38

+380 (44) 494 0400

www.beitenburkhardt.com

Боярчуков Сергій

ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери»

Київ, вул. Шота Руставелі, 11, пов. 3

+380 (44) 235 8877

www.abp.kiev.ua

Бугай Денис

ЮФ «Ващенко, Бугай і партнери»

Київ, вул. Рибальська, 22, п. 13

+380 (44) 581 1633

www.vbpartners.ua

Валявська Дарія

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Варламов Максим

ЮФ «Варламов і партнери»

Київ, вул. Воздвиженська, 41, оф. 440

+380 (44) 455 8428

www.varlamov.com.ua

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 390 СПИСОК СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 та ТОП-250

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Ващенко Володимир

ЮФ «Ващенко, Бугай і партнери»

Київ, вул. Рибальська, 22, пов. 13

+380 (44) 581 1633

www.vbpartners.ua

Вишневський Андрій

АФ Engarde

Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г

+380 (44) 498 7380

www.engarde-attorneys.com

Вознюк Олександр

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Войнаровська Оксана

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Войтович Сергій

ЮПФ «Грищенко та партнери»

Київ, вул. Артема, 37-41

+380 (44) 490 3707

www.gp.ua

Войціцький Геннадій

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Волков Артем

ЮФ «АНК»

Одеса, вул. Ланжеронівська, 9, оф. 17

+38 (0482) 348 716

www.ank.odessa.ua

Волков Олексій

АО «Волков і Партнери»

Київ, вул. Іллінська, 8, Бізнес-центр «Іллінський», 3 під’їзд, пов. 4

+380 (44) 207 0270

www.volkovpartners.com

Вронська Анна

ЮФ «Вронський, Вронська і Партнери»

Київ, вул. Інститутська, 24/7, оф. 22

+380 (44) 253 3553

www.vvplawfirm.com

Гавриш Тетяна

ЮФ ILF («Інюрполіс»)

Харків, вул. Скрипника, 14-А

+38 (057) 728 0000

www.ilf-ua.com

Гвоздій Валентин

ЮФ «Гвоздій та Оберкович»

Київ, вул. Інститутська, 19-Б, оф. 29

+380 (44) 581 1220

www.golaw.ua

Гетманцев Данило

ЮК Jurimex

Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 67

+380 (44) 287 4838

www.jurimex.ua

Головань Ігор

АО «Головань і Партнери»

Київ, вул. Шолуденка, 3, корп. 1, оф. 306

+380 (44) 230 4771

www.golovan.ua

Грабб Джаред

МЮФ Clifford Chance

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 2236

www.cliffordchance.com

Грамацький Ернест

АФ «Грамацький і партнери»

Київ, вул. Михайлівська, 16, оф. 7

+380 (44) 581 1551

www.gramatskiy.com

Гребенюк Сергій

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Київ, вул. Володимирська, 38

+380 (44) 492 8282

www.epap.ua

Гришко Сергій

МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Київ, вул. Володимирська, 38, пов. 6

+380 (44) 391 3377

www.cms-cmck.com

Грищенко Дмитро

ЮПФ «Грищенко та партнери»

Київ, вул. Артема, 37-41

+380 (44) 490 3707

www.gp.ua

Давиденко Ігор

МЮФ Dentons

Київ, вул. Володимирська, 49-А

+380 (44) 494 4774

www.dentons.com

Давиденко Олег

ЮФ Aries

Київ, вул. Саксаганського, 11/106, оф. 3

+380 (44) 239 9899

www.aries.com.ua

Даневич Борис

ЮФ Danevych law firm

Київ, вул. Воздвиженська, 10 Б, оф. 8

+380 (44) 596 4636

www.danevychlaw.com

Данільцева Тетяна

ЮФ «Спенсер і Кауфманн»

Київ, Кловський узвіз, 7, пов. 14

+380 (44) 288 8383

www.sklaw.com.ua

Дегрік Альона

ЮФ LeoPartners

Київ, вул. Хрещатик, 16, пов. 6

+380 (44) 331 3487

www.leopartners.com.ua

Дейнеко Євген

МЮФ Clifford Chance

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 2236

www.cliffordchance.com

Джонсон Ярослава

МЮФ Chadbourne & Parke

Київ, вул. Сагайдачного, 25-Б

+380 (44) 461 7575

www.chadbourne.com

організатор: Україна, 2010/2011 СПИСОК СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 та ТОП-250 391

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Дідковський Олексій

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Дмитрієва Ольга

ЮФ «Дмитрієва і партнери»

Київ, вул. Дніпровська Набережна, 3

+380 (44) 553 7660

www.dmp.com.ua

Доценко-Білоус Наталія

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Дроб’язко Руслан

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Дубинський Михайло

ПЮА «Дубинський і Ошарова»

Київ, вул. Жилянська, 37/97, пов. 3

+380 (44) 490 5454

www.iplaw.com.ua

Загарія Валентин

ЮФ «Спенсер і Кауфманн»

Київ, Кловський узвіз, 7, пов. 14

+380 (44) 288 8383

www.sklaw.com.ua

Загнітко Олег

МЮФ BEITEN BURKHARDT

Київ, вул. Тургенєвська, 38

+380 (44) 494 0400

www.beitenburkhardt.com

Зубар Володимир

ЮФ «Юрлайн»

Одеса, вул. Успенська, 11/13

+380 (482) 356 517

www.jurline.com.ua

Ілляшев Михайло

ЮФ «Ілляшев та партнери»

Київ, вул. Кудрявська, 11

+380 (44) 494 1919

www.attorneys.ua

Ільченко Оксана

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Київ, вул. Володимирська, 38

+380 (44) 492 8282

www.epap.ua

Ісаханова Наталія

АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Київ, вул. Ірининська, 5/24, оф. 94

+380 (44) 590 4828

www.kievbarrister.com

Калінська Ірина

Бюро примирення Ірини Калінської

Київ, вул.Терещенківська, 7, оф. 2

+380 (44) 466 4905

www.kalinskaya.com

Карпенко Маргарита

МЮФ DLA Piper

Київ, вул. Червоноармійська, 77-А

+380 (44) 490 9575

www.dlapiper.com

Кириченко Ірина

ЮФ «Ілляшев та партнери»

Київ, вул. Кудрявська, 11

+380 (44) 494 1919

www.attorneys.ua

Кирпа Юлія

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Кисіль Василь

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Кисіль Владислав

ЮК «КПД КОНСАЛТИНГ»

Київ, вул. Старокиївська, 10 Г

+380 (44) 234 3619

www.kpdconsulting.com.ua

Кислий Тарас

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Київ, вул. Володимирська, 38

+380 (44) 492 8282

www.epap.ua

Кифак Олександр

ЮФ «АНК»

Одеса, вул. Ланжеронівська, 9, оф. 17

+38 (0482) 348 716

www.ank.odessa.ua

Кібенко Олена

ЮФ «Кібенко, Оніка та партнери»

Харків, вул. Іванова 7/9, оф. 9-06

+38 (057) 717 7979

www.kopartners.com.ua

Ключковський Маркіян

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Київ, вул. Володимирська, 38

+380 (44) 492 8282

www.epap.ua

Кобзар Оксана

ЮФ FELIX

Харків, пр. Московський, 52, пов. 4

+38 (057) 731 9580

www.felix.kh.ua

Коваль Антон

ПЮА «Дубинський і Ошарова»

Київ, вул. Жилянська, 37/97, пов. 3

+380 (44) 490 5454

www.iplaw.com.ua

Коваль Тарас

МЮФ Gide Loyrette Nouel

Київ, вул. Володимирська, 4

+380 (44) 206 0980

www.gide.com

Козьяков Сергій

АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Київ, вул. Ірининська, 5/24, оф. 94

+380 (44) 590 4828

www.kievbarrister.com

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 392 СПИСОК СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 та ТОП-250

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Колчанов Олексій

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Копейчиков Максим

ЮФ «Ілляшев та партнери»

Київ, вул. Кудрявська, 11

+380 (44) 494 1919

www.attorneys.ua

Корчев Вячеслав

МЮФ Integrites

Київ, вул. Борисоглібська, 15-Б

+380 (44) 391 3853

www.integrites.com

Костенко Роман

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Костін Ілля

ЮК «Правовий Альянс»

Київ, Кловський узвіз, 7, пов. 11

+380 (44) 220 1584

www.legalalliance.com.ua

Кот Олексій

ЮФ «Антіка»

Київ, вул. Хрещатик, 12, пов. 2

+380 (44) 390 0920

www.antikalaw.com.ua

Котенко Володимир

ТОВ «Ернст енд Янг»

Київ, вул. Хрещатик, 19-А

+380 (44) 490 3000

www.ey.com

Кочергіна Наталія

МЮФ DLA Piper

Київ, вул. Червоноармійська, 77-А

+380 (44) 490 9575

www.dlapiper.com

Кравець Андрій

ЮФ «Андрій Кравець та партнери»

Київ, вул. Гайдара, 50, Блок «Б», пов. 5

+380 (44) 277 3606

www.akp-law.com

Крайняк Юрій

ЮК Jurimex

Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, оф. 67

+380 (44) 287 4838

www.jurimex.ua

Крістенко Андрій

ЮФ ILF («Інюрполіс»)

Харків, вул. Скрипника, 14-А

+38 (057) 728 0000

www.ilf-ua.com

Кубко Євген

ЮФ «Салком»

Київ, вул. Хрещатик, 12

+380 (44) 591 3100

www.salkom.ua

Кузнецов Андрій

ЮФ «Антіка»

Київ, вул. Хрещатик, 12, пов. 2

+380 (44) 390 0920

www.antikalaw.com.ua

Кузь Олександр

Правозахисна консалтингова група

Київ, вул. Різницька, 9-а, к. 5

+380 (44) 288 8001

www.lcg.com.ua

Курдельчук Данило

Українська іноземна юридична колегія «УКРІНЮРКОЛЕГІЯ»

Київ, вул. Золотоворітська, 2-2А

+380 (44) 288 0390

www.ukrinur.kiev.ua

Курдидик Олександр

МЮФ DLA Piper

Київ, вул. Червоноармійська, 77-А

+380 (44) 490 9575

www.dlapiper.com

Кухнюк Дмитро

ЮФ «Мельник, Кухнюк і Партнери»

…

Лавринович Максим

ЮФ «Лавринович і партнери»

Київ, вул. Саксаганського, 41

+380 (44) 494 2727

www.lp.ua

Лисенко Денис

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Лікарчук Костянтин

ЮФ «Авеллум Партнерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 220 0335

www.avellum.com

Льгова Майя

ЮПФ «Грищенко та партнери»

Київ, вул. Артема, 37-41

+380 (44) 490 3707

www.gp.ua

Мазур Олег

ЮФ PHENOMENA

Київ, вул. Шовковична, 42-44, пов. 3

+380 (44) 490 1246

www.phenomenalaw.com

Макаров Олег

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Мальський Маркіян

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

Мальський Олег

МЮГ AstapovLawyers

Київ, пров. Музейний, 4

+380 (44) 490 7001

www.astapovlawyers.com

організатор: СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 Україна, 2010/2011 СПИСОК та ТОП-250 393

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Мамуня Олександр

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Мартиненко Олександр

МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Київ, вул. Володимирська, 38, пов. 6

+380 (44) 391 3377

www.cms-cmck.com

Марушко Ірина

ЮФ «Лавринович і партнери»

Київ, вул. Саксаганського, 41

+380 (44) 494 2727

www.lp.ua

Марченко Олег

ЮФ Ulysses

Київ, вул. І. Франка, 4-Б, пов. 1, оф. 49

+380 (44) 220 0711

www.ulyssesco.com

Марченко Роман

ЮФ «Ілляшев та партнери»

Київ, вул. Кудрявська, 11

+380 (44) 494 1919

www.attorneys.ua

Марчук Мар’яна

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Мащенко Андрій

ЮФ «МБЛС»

Маріуполь, вул. Енгельса, 26/2, оф. 26

+380 (629) 410 144

www.mbls.com.ua

Мельник Ігор

АК IMG Partners

Київ, вул. Ігорівська, 1/8

+380 (44) 201 1066

www.imgpartners.com.ua

Мельников Микола

ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Одеса, пер. Обсерваторний, 2/4, оф. 57

+380 (482) 337 528

www.interlegal.com.ua

Микольська Наталія

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Михайленко Дмитро

ЮФ «ОМП»

Київ, вул. Тарасівська, 9

+380 (44) 391 3001

www.omp.com.ua

Мицик Адам

МЮФ Chadbourne & Parke

Київ, вул. Сагайдачного, 25-Б

+380 (44) 461 7575

www.chadbourne.com

Мінін Олександр

ЮФ «КМ Партнери»

Київ, вул. Паньківська, 5

+380 (44) 490 7197

www.km-partners.com

Мірошниченко Наталія

ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Одеса, пер. Обсерваторний, 2/4, оф. 57

+380 (482) 33 7528

www.interlegal.com.ua

Монастирський Володимир

МЮФ Dentons

Київ, вул. Володимирська, 49-А

+380 (44) 494 4774

www.dentons.com

Мусієнко Світлана

МЮФ DLA Piper

Київ, вул. Червоноармійська, 77-А

+380 (44) 490 9575

www.dlapiper.com

Назарова Ірина

АФ Engarde

Київ, вул. Г. Андрющенка, 4-Г

+380 (44) 498 7380

www.engarde-attorneys.com

Немченко Ліна

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Ніжнік Марія

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Ніцевич Артур

ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Одеса, пер. Обсерваторний, 2/4, оф. 57

+380 (482) 33 7528

www.interlegal.com.ua

Нонко Артур

ЮФ «Центр правового консалтингу»

Київ, вул. Саксаганського, 121, оф. 1

+380 (44) 219 1817

www.cpk.ua

Оберкович Сергій

ЮФ «Гвоздій та Оберкович»

Київ, вул. Інститутська, 19-Б, оф. 29

+380 (44) 581 1220

www.golaw.ua

Огневюк Ярослав

ПЮА «Дубинський і Ошарова»

Київ, вул. Жилянська, 37/97, пов. 3

+380 (44) 490 5454

www.iplaw.com.ua

Огренчук Анна

ЮФ LCF

Київ, вул. Володимирська, 47, оф. 3

+380 (44) 455 8887

www.lcfgroup.com.ua

Олексіюк Максим

ЮФ «КМ Партнери»

Київ, вул. Паньківська, 5

+380 (44) 490 7197

www.km-partners.com

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 394 СПИСОК СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 та ТОП-250

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Олефіренко Андрій

ЮФ «Центр правового консалтингу»

Київ, вул. Саксаганського, 121, оф. 1

+380 (44) 219 1817

www.cpk.ua

Олехов Ігор

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Онищенко Сергій

МЮФ Chadbourne & Parke

Київ, вул. Сагайдачного 25-Б

+380 (44) 461 7575

www.chadbourne.com

Оніка Ярослава

ЮФ «Кібенко, Оніка та партнери»

Харків, вул. Іванова 7/9, оф. 9-06

+380 (57) 717 7979

www.kopartners.com.ua

Оніщенко Олександр

АК «Правочин»

Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2-В

+380 (44) 541 0741

www.pravochin.com.ua

Орлов Микола

ЮФ «ОМП»

Київ, вул. Тарасівська, 9

+380 (44) 391 3001

www.omp.com.ua

Ортинська Марія

ПЮК «Айпістайл»

Київ, пров. Червоноармійський 14, корпус 2, оф. 8

+380 (44) 362 0189

www.ipstyle.ua

Ошарова Ірина

ПЮА «Дубинський і Ошарова»

Київ, вул. Жилянська, 37/97, пов. 3

+380 (44) 490 5454

www.iplaw.com.ua

Павленко Олександра

ПГ «Павленко і Побережнюк»

Київ, вул. Златоустівська, 23-А

+380 (44) 281 0600

www.p-p.ua

Падалка Олександр

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Паліашвілі Ірина

ЮФ RULG-Ukrainian Legal Group

Київ, вул. В. Васильківська, 72, оф. 14

+380 (44) 207 1060

www.rulg.com

Пахаренко Олександр

ППФ «Пахаренко і партнери»

Київ, вул. Червоноармійська, 72, пов. 7

+380 (44) 593 9693

www.pakharenko.kiev.ua

Пахаренко-Андерсон Антоніна

ППФ «Пахаренко і партнери»

Київ, вул. Червоноармійська, 72, пов. 7

+380 (44) 593 9693

www.pakharenko.kiev.ua

Перепелинська Олена

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Пільков Костянтин

ЮФ «Cai & Lenard»

Київ, вул. Польова, 24-Д

+380 (44) 585 1305

www.c-n-l.eu

Піонтковський Сергій

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Піта Юрій

ЮФ «Хоменко, Піта і партнери»

Київ, вул. Р. Окіпної, 4-Б, оф. 32-А

+380 (44) 220 1605

www.kpp-kiev.com

Плотніков Олександр

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

Побережнюк Лариса

ПГ «Павленко і Побережнюк»

Київ, вул. Златоустівська, 23-А

+380 (44) 281 0600

www.p-p.ua

Погребной Сергій

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Подпалов Микола

АФ «Сергій Козьяков та Партнери»

Київ, вул. Ірининська, 5/24, оф. 94

+380 (44) 590 4828

www.kievbarrister.com

Поканай Ірина

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Поліводський Олександр

ПФ «Софія»

Київ, вул. Артема, 10, оф. 45

+380 (44) 331 0485

www.lawfirmsofiya.kiev.ua

Попко Вадим

ЮФ «Брати Попко та партнери»

Київ, вул. В. Васильківська, 72, оф. 18

+380 (44) 300 1411

www.popkoandpartners.com

Присяжнюк Антон

ЮФ Magnusson

Київ, вул. Велика Житомирська, 9, пов. 9

+380 (44) 201 4949

www.magnussonlaw.com

організатор: СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 Україна, 2010/2011 СПИСОК та ТОП-250 395

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Пташник Вікторія

ЮК «Правовий Альянс»

Київ, Кловський узвіз, 7, пов. 11

+380 (44) 220 1584

www.legalalliance.com.ua

Пуха Олексій

ЮК «Олексій Пуха і партнери»

Київ, вул. Патріса Лумумби, 21, оф. 416

+380 (44) 528 3094

www.puhaipartnery.com.ua

Рабій Мирон

МЮФ Dentons

Київ, вул. Володимирська, 49-А

+380 (44) 494 4774

www.dentons.com

Радченко Віталій

МЮФ CMS Cameron McKenna LLC

Київ, вул. Володимирська, 38, пов. 6

+380 (44) 391 3377

www.cms-cmck.com

Ребок Вольфрам

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

Резніков Олексій

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Київ, вул. Володимирська, 38

+380 (44) 492 8282

www.epap.ua

Рижий Володимир

Юридичне бюро Рижого

Київ, вул. Боженко, 79

+380 (44) 583 5511

www.ryzhyy.kiev.ua

Ріс Юліан

МЮФ BEITEN BURKHARDT

Київ, вул. Тургенєвська, 38

+380 (44) 494 0400

www.beitenburkhardt.com

Романчук Ярослав

МПЦ EUCON

Київ, вул. Шовковична, 16-Б, оф. 60

+380 (44) 482 2556

www.eucon.ua

Саєнко Володимир

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Самодєлкін Олексій

ЮФ LeoPartners

Київ, вул. Хрещатик, 16, пов. 6

+380 (44) 331 3487

www.leopartners.com.ua

Самойленко Вадим

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Свечкар Ігор

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Свириба Сергій

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Київ, вул. Володимирська, 38

+380 (44) 492 8282

www.epap.ua

Сегеда Юлія

ЮК Exante

Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 36, оф. 1

+38 (056) 375 6530

www.exante.com.ua

Селютін Андрій

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

Селякова Наталія

МЮФ Dentons

Київ, вул. Володимирська, 49-А

+380 (44) 494 4774

www.dentons.com

Семеній Юлія

АК «Коннов і Созановський»

Київ, вул. Шота Руставелі, 23

+380 (44) 490 5400

www.konnov.com

Сенюта Ірина

ВГО «Фундація медичного права та біоетики України»

Львів, вул. Бойківська, 10/3

+380 (32) 225 9580

www.medicallaw.org.ua

Сердюк Віталій

АО AVER LEX

Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 21

+380 (44) 300 1151

www.averlex.com.ua

Сивий Роман

АО LawWhales

Київ, вул. П. Орлика, 24/1

+380 (44) 590 5830

www.lawwhales.com

Ситник Денис

МЮФ Schoenherr Ukraine LLC

Київ, вул. Шота Руставелі, 44

+380 (44) 220 1046

www.schoenherr.eu

Сицько Анжеліка

ЮФ «Гвоздій та Оберкович»

Київ, вул. Інститутська, 19-Б, оф. 29

+380 (44) 581 1220

www.golaw.ua

Сільченко Сергій

ЮФ ILF («Інюрполіс»)

Харків, вул. Скрипника, 14-А

+38 (057) 728 0000

www.ilf-ua.com

Сінічкіна Лана

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 396 СПИСОК СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 та ТОП-250

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Скоробогатов Артем

ЮФ «Міжнародна юридична служба Interlegal»

Одеса, пер. Обсерваторний, 2/4, оф. 57

+380 (482) 33 7528

www.interlegal.com.ua

Скрипник Станіслав

ЮФ «Лавринович і партнери»

Київ, вул. Саксаганського, 41

+380 (44) 494 2727

www.lp.ua

Сліпачук Тетяна

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Солодко Євгеній

АГ «Солодко і партнери»

Київ, вул. Кудрявська, 23-А

+380 (44) 272 1244

www.solodko.org

Сошенко Олексій

МЮФ Clifford Chance

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 2236

www.cliffordchance.com

Стеценко Микола

ЮФ «Авеллум Партнерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 220 0335

www.avellum.com

Стоянов Артем

ЮФ LCF

Київ, вул. Володимирська, 47, оф. 3

+380 (44) 455 8887

www.lcfgroup.com.ua

Стройко Ірина

Телерадіокомпанія «Студія» 1+1»

Київ, вул. Хрещатик, 7/11

+380 (44) 490 0101

www.1plus1.ua

Сулейманова Амінат

ЮФ AGA Partners

Київ, пр. Науки, 11А

+380 (44) 206 0675

www.agalawyers.org

Сухан Марія

МЮФ Schoenherr Ukraine LLC

Київ, вул. Шота Руставелі, 44

+380 (44) 220 1046

www.schoenherr.eu

Тараник Дмитро

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Тищенко Наталія

ЮК «НОБІЛІ»

Київ, пр. Перемоги, 67

+380 (44) 200 2315

www.nobili.ua

Тісногуз Вікторія

АО «АКТІО»

Київ, вул. Щорса, 36-Б, пов. 3

+380 (44) 377 7760

www.actio.com.ua

Томс Бейтc

ЮФ B. C. Toms & Co

Київ, вул. Прорізна, 18/1

+380 (44) 490 6000

www.bctoms.net

Тритеніченко Павло

ЮК ARBITRADE

Київ, бул. І. Лепсе, 4, оф. 518

+380 (44) 454 0508

www.arbitrade.ua

Трофимчук Світлана

АО «С.Т. Партнерс»

Київ, вул. Володимирська, 61/11, оф. 40

+380 (44) 234 4097

www.stpartners.com.ua

Файнгольд Ірена

ЮФ «Юридичні традиції»

Київ, вул. Тургенєвська, 55, пов. 3

+380 (44) 482 3346

www.legaltraditions.com.ua

Федорук Дмитро

МЮФ Clifford Chance

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 2236

www.cliffordchance.com

Фелів Олексій

МЮФ BEITEN BURKHARDT

Київ, вул. Тургенєвська, 38

+380 (44) 494 0400

www.beitenburkhardt.com

Філатов Олексій

ЮФ «Василь Кісіль і партнери»

Київ, вул. Б. Хмельницького 17/52-А

+380 (44) 581 7777

www.kisilandpartners.com

Фрішберг Алекс

ЮФ «Фрішберг і партнери»

Київ, вул. Горького, 10, оф. 8

+380 (44) 585 8464

www.frishberg.com

Харенко Михайло

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Хачатурян Армен

ЮФ «Астерс»

Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21

+380 (44) 230 6000

www.asterslaw.com

Хєда Світлана

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Ходаковський Павло

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

організатор: СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 Україна, 2010/2011 СПИСОК та ТОП-250 397

Адресна книга: ПЕРСОНАЛІЇ ПРІЗВИЩЕ ТА ІМ’Я ЮРИСТА

МІСЦЕ РОБОТИ

АДРЕСА

ТЕЛЕФОН

АДРЕСА САЙТУ

Хоменко Олександр

ЮФ «Хоменко, Піта і партнери»

Київ, вул. Р. Окіпної 4-Б, оф. 32-А

+380 (44) 220 1605

www.kpp-kiev.com

Хорошилова Ольга

ЮБ «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери»

Київ, вул. Володимирська, 38

+380 (44) 492 8282

www.epap.ua

Цірат Ганна

ЮФ «Юрзовнішсервіс»

Київ, вул. Тургенівська, 46/11, оф. 2

+380 (44) 239 2390

www.jvs.com.ua

Чайка Олег

ТОВ «КПМГ-Україна»

Київ, вул. Михайлівська, 11

+380 (44) 492 9680

www.kpmg.ua

Черкасенко Максим

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

Черних Юлія

ЮК ARBITRADE

Київ, бул. І. Лепсе, 4, оф. 518

+380 (44) 454 0508

www.arbitrade.ua

Чернявський Назар

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Чорний Сергій

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Шемяткін Олександр

ЮФ «КМ Партнери»

Київ, вул. Паньківська, 5

+380 (44) 490 7197

www.km-partners.com

Шкляр Сергій

АО Arzinger

Київ, вул. Жилянська, 75

+380 (44) 390 5533

www.arzinger.ua

Щербина Олена

ЮФ Sayenko Kharenko

Київ, пров. Музейний, 10

+380 (44) 499 6000

www.sk.ua

Ягольник Антоніна

МЮГ AstapovLawyers

Київ, пров. Музейний, 4

+380 (44) 490 7001

www.astapovlawyers.com

Якимчук В’ячеслав

МЮФ Baker & McKenzie

Київ, вул. Воровського, 24

+380 (44) 590 0101

www.bakermckenzie.com

Яценко Олексій

ЮФ «Губенко та партнери»

Київ, вул. Володимирська, 97/37

+380 (44) 360 8144

www.gubenko.ua

«ВИБІР КЛІЄНТА» ТОП-100 найкращих юристів України 398 СПИСОК СКЛАДЕНО ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ «ВИБІР КЛІЄНТА»: ТОП-100 та ТОП-250

В41

УДК 347.96(477)(035) ББК 67.9(4Укр)75я2

Довідкове видання

ВИБІР КЛІЄНТА ТОП-100 найкращих юристів України 2012–2013

Оригінал-макет виготовлений ТОВ Видавничий дім «Юридична газета». А/с 51, м. Київ, 01030. Тел./факс (044) 303-91-11. E-mail: info@yur-gazeta.com

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції: ДК № 4416 від 01.10.2012 р.

Підписано до друку 01.11.2013 р. Формат 84х100 1/16. Гарнітура Charter. Ум. друк. арк. 31,92. Друк офсетний. Наклад 20 000 прим. Ціна договірна. Зам. №13-560 Віддруковано на ПАТ «Білоцерківська книжкова фабрика», 09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4. Свідоцтво серія ДК № 4063 від 11.05.2011 р. Впроваджена система управління якістю згідно з міжнародним стандартом DIN EN ISO 9001:2000.