Вступ до нової доби історії українських земель by Yura Pagor

Вступ до нової доби історії українських земель

План

Завдання та структура курсу.

Нова доба в історії України.

Політичне становище українських земель у І пол. ХVІ ст.

Історія – як

Терміни та поняття

наука вивчає минуле людських спільнот, що заселяли нашу планету від найдавніших часів і до сьогодення.

Історичні факти – дійсні, відбувалися насправді.

не вигадані, випадки, які

Історичні події – сукупність

пов'язаних між собою важливих фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле.

Історична періодизація – поділ

історії на певні періоди, що є історичними етапами суспільного або культурного розвитку країн та народів і характеризуються визначними подіями, явищами або процесами.

Історичні джерела – усе,

що було створено людиною в процесі своєї діяльності й збереглося до наших днів, що дозволяє вивчати минуле людського суспільства і відображає його історичний розвиток.

Періоди курсу  Литовсько-польський;  Козацький;  Частково імперський.

Завдання курсу Вивчення шляхів і рівня розвитку українського народу в конкретних політичних умовах

Структура курсу Методологічна основа курсу Принципи історизму, об'єктивності та системності

Побудована за хронологічно проблемним принципом з Урахуванням особливостей Історичних процесів у рамках одного і того ж періоду на різних територіях України

Періодизація історії України Назва періоду

Характеристика

Стародавня Найтриваліший період, що охоплює історія події від появи людей на території України і до Великого переселення народів

Хронологічні межі Близько 1 млн.р.тому– ІV ст.н.е.

Середньовічна

V ст.н.е. Розповідає про події, що - кінець історія відбувалися в період від Великого ХVст. переселення слов'ян і до кінця ХV ст. Нова ХVІ – ХІХ Характеризує розвиток українських ст. історія земель у ХVІ – ХІХ ст. Новітня історія

Знайомить із подіями від початку ХХ ст. і до сьогодення

ХХ – початок ХХІ ст.

Козацька доба в історії України Період, який вивчається, називається козацькою добою в історії нашої держави. Саме українське козацтво стало визначальним чинником суспільного розвитку цього часу. Одним із головних здобутків цього періоду було виникнення Української козацької держави — Гетьманщини, що утворилася внаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. А також познайомитись із багатьма непересічними історичними особистостями цього часу — козацькими ватажками, діячами церкви, ученими, митцями. Усі вони були творцями історії України цієї доби. Дізнавшись про їхню діяльність, переконаєтесь, як багато вони зробили для своєї Батьківщини. Адже в ті далекі часи закладалися підвалини нашої сучасної державності.

Політичне становище українських земель у І пол. ХVІ ст. Польща посилила свій вплив на Литву, намагаючись відібрати у неї ці володіння Спроба князів магнатів відстояти автономію українських земель було повстання 1508р. Під проводом М. Глинського

Українські феодали прагнули утримати старий устрій у Великому князівстві Литовському, зберігалися: місцеві порядки в управлінні, судівництві; - рідна мова й православна віра

відновлення єдності українських земель під егідою литовських великих князів

Без знання минулого ми не зможемо зрозуміти сучасність і спрогнозувати майбутнє

Висновки

Довідатися про різні події минулого можна лише поєднуючи інформацію, отриману з різних історичних джерел

Перша частина Нової історії України, яка охоплює події ХVІ – І пол. ХVІІІ ст. називають козацькою добою де показано визначальну роль козацтва у його подіях

Українські землі упродовж І пол. ХVІ ст. входили до складу різних держав, що обумовлювало певні особливості їхнього розвитку

Урок 2 Соціально-політичне становище українських земель у складі Польщі та Великого князівства Литовського в першій половині ХVІ ст.

План 1.Соціальна структура населення українських земель 2.Розвиток сільського господарства. Фільваркове господарство. 5.Передумови виникнення козацтва. 6.Розвиток міст, ремесел і торгівлі.

Соціальні стани – великі групи людей, що мають закріплені

Терміни та поняття

законом права та обов'язки, відрізняються своїм політичним становищем і наявністю привілеїв.

Привілей – пільга, право, надане господарем окремим особам групам людей, станом.

Шляхта – привілейований панівний стан у Польщі, Литві, на

українських та білоруських землях, які в ХІV ст. – ХVІІІ ст. належали Великому князівству Литовському чи Речі Посполиті.

Фільварок – хутір, маєток, велике шляхетське господарство,

орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові і який базувався на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

Кріпацтво – система правових норм, які встановлювали

залежність селянина від землевласника й право останнього володіти селянином-кріпаком як власністю.

Магдебурзьке право – німецьке міське право доби

Середньовіччя, за яким міста звільнялися від управління й суду приватних власників або державних урядників та створювали власні органи міського самоврядування.

Становий поділ українського суспільства на початку ХVІ ст. Становий поділ

Привілейований стан Шляхта Князі Пани Зем’яни Бояри

Духівництво Церковні ієрархи Парафіяльні священики

Напівпривілейований стан Міщани Патриціат Бюргерство Плебс

Непривілейований стан Селяни “Похожі” (“вільні”) “Непохожі” (“отчичі”)

Соціальні стани

Український шляхтич Пос

й полити

Українська дівчина-селянка

Українська шляхтянка

Українс ьк селяни ий н

Господарська діяльність на українських землях Основою сільського господарства на українських землях було землеробство. у І пол. ХVІ ст.  Поступово набувають поширення більш досконалі знаряддя праці. Поряд із сохою 

стали використовувати плуг із залізним лемешем, у який запрягали волів. Трипільна система й плугова оранка здебільшого застосовувалися в господарствах магнатів і шляхти.  Крім землеробства, у цей період розвивалися тваринництво, городництво, садівництво і бджільництво. Не втрачали свого значення в господарському житті також рибальство й мисливство.  На українських землях у складі Великого князівства Литовського сільське господарство мало переважно натуральний характер.  Збільшення шляхтою виробництва зерна на продаж призвело до створення фільваркової системи господарювання.  Поширенню фільваркової системи господарювання на українських землях сприяло здійснення заходів за «Уставою на волоки» (1557 р.), підписаною польським королем і великим князем литовським Сиґізмундом II Августом. Згідно з документом, усі земельні володіння великого князя вимірювалися й ділилися на однакові ділянки – волоки.  Волочна система позбавляла селян права користуватися лісами, зменшила площу земель спільного користування (пасовиська луки). Відбулося прикріплення селян

Передумови виникнення козацтва Поява нового стану українського суспільства – козацтва була зумовлена як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками та засвідчила величезну життєздатність тогочасних українців. За умов, що загрожували існуванню українського народу, козацтво поступово перетворилося на силу, здатну боронити рідну землю від зазіхань чужинців, зберегти етнічну самобутність, а також створити власну державу. Український козак як вірний лицар – трудівник став уособленням типового характеру притаманного нашому народові в головних своїх рисах і донині.

Козаки в степу

Наслідком господарської діяльності козаків була колонізація т. зв. Поля (степів між Дністром і Доном), а отже, розширення життєвого простору українського народу, яке відбувалося мирно, без завоювань чужих територій. Потреба постійного збройного захисту мирної праці сприяла становленню особливої військової організації

Міста, ремесла і торгівля  У ХVІ ст. на українських землях зростали і розвивалися міста. Багато міст перебувало в залежності від магнатів і церкви. Існували також міста підпорядковані польським королям і великому князеві литовському. Державна влада намагалася сприяти їхньому розвитку, оскільки міста сплачували великі податки й захищали від нападів татар. Наприкінці ХV на початку ХVІ ст. на українські землі стало поширюватися магдебурзьке право.  Міста, що здобували магдебурзьке право, управлялися магістратом — становим виборним органом самоврядування, що складався з ради (адміністративного органу й суду в цивільних справах) та лави (суд у в кримінальних справах).  Магдебурзьке право надавали містам польський король, великий князь литовський, а пізніше й великі магнати. Протягом XV — першої половини XVI ст. таке право мала більшість великих міст України.

 Міста були осередками ремесла й торгівлі. У середині XVI ст. налічувалося вже понад 130 різноманітних спеціальностей, із них близько 80 були безпосередньо Магістрацька ремісничими. Водночас більшість жителів міст також не припиняли займатися печатка сільським господарством. Острога.1633р.  У XVI ст. тривав подальший розвиток торгівлі. Основними формами торгівлі були ярмарки.  Активно розвивалася міжнародна торгівля. Через українські землі проходили торговельні шляхи, якими східні й московські товари, а також продукти місцевого виробництва везли до країн Центральної та Західної Європи. З українських земель на захід везли віск, мед, зерно, шкіру, худобу, солону рибу, сіль, деревину. Натомість завозилися одяг, ремісничі вироби, вина, залізо, папір, зброя, західноєвропейські тканини (атлас, оксамит, сукно, полотно) тощо. Центрами міжнародної торгівлі стали Київ, Львів, Луцьк, Кам'янець-Подільський.

У ХVІ ст. населення українських земель поділялося на стани.

У І пол. ХVІ ст. сформувався правовий статус шляхти.

Висновки:

Найчисленнішим і найбільш безправним станом українського суспільства було селянство.

Втягування українських земель у європейський ринок сприяло зростанню попиту на продукцію сільського господарства й появі фільварків.

Українські міста в ХVІ ст. зростали багатіючи на розвитку ремесла й торгівлі. Розгортався процес набуття містами магдебурзького права.

Урок 34. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм.

План 1. Передумови укладення Люблінської унії. 2. Люблінський сейм 1569 року. 3. Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люблінської унії.

ПЕРЕДУМОВИ ОБ’ЄДНАННЯ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО КОРОЛІВСТВА. Зацікавленість української, білоруської та литовської шляхти в польській моделі державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти. Усвідомлення українцями в другій половині XVI ст. необхідності пошуку надійного захисту своєї землі, позаяк протидія можновладців Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських та ногайських орд була неефективною. Втрата Великим князівством Литовським у ході Лівонської війни значних територій, руйнування господарства, людські жертви, що загрожували цілковитим поглиненням Московією. Прагнення польської шляхти до розширення своїх володінь за умов, коли в самій Польщі вільних земель майже не було.

Люблінська унія. Художник Я. Матейко. Кінець ХІХ ст.

ЛЮБЛІНСЬКИЙ СЕЙМ 1569 р. 1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського і Польщі. Нову державу назвали Річчю Посполитою. Новою державою керував єдиний загальнообраний король, що коронувався у Кракові як польський король і великий князь литовський, а також спільний сейм та сенат. Між Литвою та Польщею ліквідовувалися митні кордони; у новій державі запроваджувалася єдина грошова одиниця. Литва хоч і втратила право на власні сейми та на зовнішні відносини, проте зберігала певну самостійність – зокрема своє право й суд, скарб.

Засідання сейму

СУСПІЛЬНОПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ ПІСЛЯ ЛЮБЛІНСЬКОЇ УНІЇ Після Люблінської унії Підляшшя, Волинь, Брацлавщина (Східне Поділля) й Київщина відійшли до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина та Західне Поділля. На українських землях, що відійшли до Речі Посполитої, запроваджувався адміністративнотериторіальний устрій за польським взірцем.

Засідання сейму

●

Позитивні: Негативні:

Висновки У 60-х роках XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу. Проте бачення форми і змісту майбутнього державного об'єднання в його учасників суттєво відрізнялося. Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з'явилась нова держава – Річ Посполита. Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилася під польською владою, що спричинило чимало змін у становищі їх населення.

КОНТРРЕФ ОРМАЦІЙНІ РУХИ

ПЛАН Становище православної церкви. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства.

В XVI ст. Європу охопила Реформація – церковно-релігійні й суспільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви.

Це сприяло поширенню реформаційних ідей в Україні, а саме – однієї з течій протестантизму – соцініанства.

СОЦІНІАНСТВО В УКРАЇНІ

● зміцнення Головна проповідування поширення мета Ордену влади впливу ідей Папи єзуїтів: католицької християнства Римського церкви

КОНТРРЕФ ОРМАЦІЙНІ РУХИ

Це сприяло поширенню реформаційних ідей в Україні, а саме – однієї з течій протестантизму – соцініанства.

СОЦІНІАНСТВО В УКРАЇНІ

Братства

– релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (приходах) України в XV-XVII ст. Перші братства – Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.) – виникли у Львові. У ІІ пол. XVI ст. найвпливовішим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії воно безпосередньо підпорядковувалося константинопольському патріарху, а не місцевим православним єпископам і мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня. У 1585 році у місті з'явилася братська школа.

Братський монастир у Києві. Гравюра середини XIX ст.

Братства

Князь Василь - Костянтин Острозький підтримував діяльність православних братств

ВИСНОВКИ У XVI ст. православна церква на українських землях перебувала в кризовому стані. Поширення реформаційного руху стало поштовхом до розвитку релігійного вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних церков. Розгортання Контрреформації спричинило те, що зміцніла католицька церква розгорнула наступ на Схід. Діяльність братств допомагала православним міщанам протистояти релігійно-національним утискам, сприяла національному й культурному пробудженню українського суспільства.

Становище церкви в Україні наприкінці XVI в першій половині XVII

Розвиток полемічної літератури Церковні собори в Бресті 1596 р Виникнення братств в Україні

Полемічна література відображала події церковної унії та гостро критикувала православних ієрархів – відступників та католицьку церкву. Поштовхом до виступу полемістів була книга польського єзуїта П. Скарги “Про єдність Божої Церкви”. Блискучими літераторами були І. Вишенський, С. Зизаній, І.Борецький, П. Могила

1596 р у м. Бресті створено Берестейську церковну унію. Берестейська церковна унія призвела до посилення в Україні боротьби за релігійну свободу, що сприяло культурному і політичному згуртуванню українського народу.

Головні умови Берестейської церковної унії Злиття православної та католицької церков ГКЦ зберігала православні обряди традиції Православне духовенство, яке визнало унію, зрівнялось у правах з католицьким і звільнялось від сплати податків Уніатська церква в Речі Посполитої стала офіціально визнаною

Наслідки Берестейської унії Збереження панівного становища в Речі Посполитій католицької церкви Діяльність в Україні католицьких орденів Розкол національної єдності Збереження напруги в стосунках католицької та православної церков

Становище церкви в Україні наприкінці XVI в першій половині XVII

Розвиток полемічної літератури Церковні собори в Бресті 1596 р Виникнення братств в Україні

Виникнення Запорізької Січі

Образец заголовка

Причини виникнення українського козацтва Діяльність Д.Вишневецького Політичний та військовий устрій Війська Запорізького Життя та побут козаків

Виникнення українського козацтва було викликано низкою причин Економічні (нестача власної орної землі) Політичні (бажання польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу з охорони південних рубежів від татарських нападів) Національні (політика полонізації українського населення та наступ католицької церкви)

Дмитро Вишневецький (1516-1563рр.) один із перших відомих в історії українського козацтва гетьманів. В 1551 р. – черкаський і канівський староста, організатор відсічі татарським нападам. Д.Вишневецький все своє життя вів боротьбу проти татар і турок, а в 1563 р. потрапив у полон і був страчений у Царгороді.

Козацька рада Курінні (кошові) отамани Запорозький Кіш (Січ)

гетьман

Військові старшини Обозний писар, суддя, осавули

Реєстрові полковники Територіальні реєстрові полки

Полковники , сотники, десятники, (отамани) Військо (полки , сотні, десятки)

Цікавий факт На Січі могло проживати одночасно не більше 3-4 тис. козаків, а взимку їх значно було менше. Купались козаки в річці незалежно від пори року, кожен курінь окремо снідав тим, що приготував його кухар. Після сніданку йшли до січової церкви. Потім займались побутовими справами – прали, шили, чистили зброю, лагодили човни тощо.

Виникнення Запорізької Січі

Образец заголовка

Козацька рада Курінні (кошові) отамани Запорозький Кіш (Січ)

гетьман

Військові старшини Обозний писар, суддя, осавули

Реєстрові полковники Територіальні реєстрові полки

Полковники , сотники, десятники, (отамани) Військо (полки , сотні, десятки)

Система моральних і політичних цінностей козаків Демократизм Рицарське самоусвідомлення Козацьке товариство Соціальні і політичні ідеали

Умови прийому на Січ Знання української мови Православна віра Вміння володіти зброєю Дотримуватись традицій товариства Бути неодруженим

Висновок У боротьбі з турецько – татарською небезпекою українське козацтво перетворилося на велику силу, а Запорозька Січ стала джерелом формування української державності.

Військове мистецтво козацтва

Утворення реєстрового козацтва Повстання 1591 – 1596 рр. Причини козацьких повстань

Початок реєстру козаків Для врегулювання відносин з турками й татарами, які постійно скаржилися на козаків , король Сигізмунд ІІ Август 1572 р. видав наказ, згідно з яким частина заможних козаків повинна була перебувати на державній службі для охорони південного кордону від нападів турок й татарів. 300 заможних козаків було занесено до особливого списку – реєстру. Так зявилося нова категорія козацтва – реєстрове, якому сплачували за службу гроші й надавали певні привілеї.

Козацьке повстання під проводом К. Косинського (1591 – 1593 рр.) Першим великим збройним виступом козацтва за свої соціальні і станові права було повстання під проводом К. Косинського Гетьман запорозьких козаків, за походженням шляхтич з Підляшшя. Проводив боротьбу проти Острозьких, яка перетворилася у велике козацьке повстання проти Польщі

Козацьке повстання під керівництвом С. Наливайка (1594 – 1596 рр.) Северин Наливайко – козацький ватажок, провідник козацького повстання. Родом з Галичини Брав участь в анти турецьких походах Взяв під козацький контроль більшу частину Волині, що стало початком великого повстання

Причини: -повстанці не висували гасло за свободу і національно – релігійні права українського народу -козаки не мали чіткої програми дій -серед козаків не було згуртованості -часта зміна гетьманів, внутрішні чвари

Наслідки -козацькі повстання 1591 – 1596 рр. започаткували масове покозачення селян міщан -козацтво отримало великий резерв для свого зростання -Провідні позиції в національно – визвольній боротьбі українського народу

Висновок Не дивлячись на поразку козацько– селянських повстань 90-х рр. ХVІ ст., полякам не вдалося повністю згасити полум'я національно – визвольної боротьби українського народу.

Розвиток української культури в ХVI ст.

Розвиток української мови Освіта й шкільництво Книгодрукування Архітектура і містобудування Образотворче мистецтво

Однією з найголовніших ознак етносу є мова Першим друкованим підручником в Україні був Буквар, 1574 р. – у Львові автором якого був І. Федоров Пересопницьке євангеліє є найкращим зразком української народної мови того часу

Який факт свідчить про високий рівень розвитку освіти в цей час? 1. 2. 3. 4. 5.

Велика кількість братських, протестантських, єзуїтських шкіл: Церковна, монастирська і домашня освіта Братські словяно – греко – латинські школи Протестанські, єзуїтські та уніатські школи Острозька школа Києво – Могилянська академія

Цікаво знати Друкарський верстат

В Європі друкарство винайшов німець Йоганн Гутенберг (1450). Першою друкованою словянською книгою була “Троянська хроніка”(1468). В Україні першим із відомих друкарів вважається Іван Федоров

Найпоширеніші друкарні Київ (Адельфотес) Остріг (Острозька Біблія) Львів (Буквар)

Пам'ятки архітектури Успенська церква. Львів. 1591-1629 рр.

Трьохсвятительська каплиця. Львів. 1578-1591 рр.

Софія Київська

Період церковного малярства Одним із найбільших центрів малярства був Львів, де поруч з іконописом розвивався живопис, майстри художники (Львівського братства) -Василь із Стиря -Антін Іринкович -Василь Максимович

Фрагмент іконостасу Святодухівської церкви

Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста.

Поширення фільварків. Фільварок (польськ., нім. – ферма, хутір) – у ХІVст. – першій половині ХІХ ст. в Польщі, Литві, Білорусі, на території Правобережної України – комплекс земельних угідь, на яких феодал вів власне господарство, використовуючи працю кріпаків. ХV ст. – започаткування фільваркового господарства на українських землях, що перебували під владою Польщі.

Причини появи фільварків: Зростання потреби феодалів у грошах; зростання попиту на сільськогосподарські продукти (зерно) призвело до розширення господарств шляхтичів.

Наслідки поширення фільваркового господарства Друга половина ХV ст. – найбільшого розвитку фільваркове господарство досягло в Галичині, Західній Волині, Західному Поділлі, Київському Поліссі; з ХVІ ст. – на інших українських землях; для розвитку фільварків необхідно було багато землі, тому феодали стали відбирати її у селян, збільшувати панщину, запроваджувати кріпосне право.

Розвиток товарного виробництва Основною частиною українського експорту до Західної Європи був хліб. До Європи гнали череди волів і табуни коней. Розвивалися промисли, серед них перше місце належало лісовому (деревина, попіл, смола, дьоготь, мед, віск). Видобування солі, виготовлення селітри, залізорудне виробництво. Млинарство: водяні млини і вітряки. Виготовлення напоїв: пиво, мед, горілка.

Погіршення становища селян: через відбирання в селян кращих земель; скорочення земельних наділів (5-7 га); ІІІ Литовський статут 1588 р. - остаточне закріпачення селян; зростання панщини до 2-3 днів на тиждень; податки і державні повинності: будівництво і ремонт замків, зведення мостів, гребель, покладання доріг.

Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста.

Міста – центри торгівлі Торг, або базар – форма організації торгівлі, яка задовольняла місцеві ринкові потреби (кількох сіл і містечок, окремого міста). Ярмарок (від нім. – рік, базар) – щорічний базар. Форма організації торгівлі, яка об’єднувала торговельними зв’язками регіони країни, включаючи й регіони інших країн.

Магдебурзьке право Міське право, за яким міста частково звільнялися від підпорядкування центральній адміністрації, владі феодалів і створювали органи самоврядування. Виникло в ХІІІ ст. у німецькому місті Магдебург.

Причини надання українським містам Магдебурзького права Повільний розвиток міст через постійні напади татар; держава, польські королі, литовські князі, церква (в їхніх руках перебували міста) були зацікавлені в розвитку міст: з міст у державну скарбницю надходили податки, міські фортеці захищали від зовнішніх ворогів; прагнення міського населення самостійно керувати життям свого міста.

Зміст Магдебурзького права Міщани звільнялися від управління, суду воєвод і старост, одержували самоврядування; Запроваджувалося міське виборне самоврядування – магістрат.

Магістрат

Лава Суд у кримінальних справах Війт Посада могла бути спадкоємною, персонально наданою або виборною

Рада Адміністративний орган і суд у цивільних справах Бурмистр Члени ради обиралися довічно

Підсумки Магдебурзького права ХІV ст. – одержання самоврядування містами Володимир, Львів, Кам’янець-Подільський, Київ та ін.; обмежений характер Магдебурзького права в українських містах: збереження залежності від феодалів – власників міст; іноді магістрат не поділявся на дві колегії; цим правом дозволялося користуватися переважно католикам, унаслідок чого українські міщани перебували в нерівноправному становищі; Магдебурзьке право сприяло розвитку міст.

Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста.

Магістрат

Лава Суд у кримінальних справах Війт Посада могла бути спадкоємною, персонально наданою або виборною

Рада Адміністративний орган і суд у цивільних справах Бурмистр Члени ради обиралися довічно

ВПЛИВ БЕРЕСТЕЙСЬКОЇ УНІЇ НА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ

ТЕМА: ЦЕРКВА В УКРАЇНІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. Мета. Показати вплив Берестейської унії на церковне життя України; допомогти учням зрозуміти значення православної церкви для українців; давати характеристику історичним діячам, визначити їх роль і місце в історичному процесі; працювати з поняттями «митрополит», «уніатська церква»; пояснити, чому не вдалися спроби церковного порозуміння; виробляти в учнів вміння працювати з посібниками, знаходити необхідну інформацію.

Вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні

• Після Берестейської унії 1596 р. українське суспільство розкололося. Православ'я офіційно заборонене. Православні, які залишилися відданими своїй вірі, виступали не тільки проти католиків, але й проти уніатів. • За різними мотивами і за різних обставин кількість уніатів (греко-католиків) збільшувалася, головним чином, у Галичині, де був сильнішим тиск католицизму. • Греко-католицька церква не була зрівняна з католицькою. Польські правлячі кола не хотіли визнавати її через національну належність греко-католиків (адже вони були українцями), але віддавали їй більшу перевагу, ніж православній. На чолі греко-католиків після смерті першого' голови цієї церкви Михайла Рогози на початку XVII ст. став митрополит Іпатій Потій. Освічена і багата людина, він намагався довести, що українська церква завжди була католицькою, а Берестейська унія 1596 р. тільки узаконила це. Резиденція митрополита була у м. Вільно, тому що православні козаки не пускали його до Києва. • Користуючись підтримкою короля і певної частини шляхти, греко-католики на чолі з І.Потієм почали силою відбирати у православних храми і монастирі та віддавати їх до рук грекокатолицьких єпископів. Духовні посади давалися тільки греко-католикам, а православних священиків силоміць змушували зрікатися православ'я і приймати греко-католицизм. • Православні обвинувачували греко-католиків у зраді православ'ю. Почалося взаємне переслідування українців-православних і українців-греко-католиків. Це була гостра боротьба ідей, в якій не існувало ніяких правил. Була гостра боротьба ідей, були пограбовані і зруйновані церкви і монастирі, були криваві сутички, і не поодинокі. • При митрополиті Йосипові Рутському (1613 - 1637 рр.) греко-католицька церква переживала внутрішні зміни (реформи), що були спрямовані на зменшення впливу католицизму, на боротьбу за чистоту грецького обряду -бого-

Відновлення вищої православної ієрархії

На захист православ'я стали братства, українське козацтво. • Братства підпорядковувалися всесвітньому патріарху в Єрусалимі і вищому православному духівництву. Проте вони діяли незалежно і намагалися навіть контролювати церкви і монастирі. • Головним своїм завданням братства вважали боротьбу за збереження православної віри і православних віруючих. Так, у 1615 р. у Києві виникло Богоявленське братство, і при ньому школа. У Києво-Печерській лаврі архімандрит Єлисей Плетенецький заснував друкарню і видавав книги, які сприяли зміцненню православ'я. • У 1620 р. гетьман Петро Сагайдачний разом із усім Кошем Запорозьким записався до Богоявленського братства, чим підтвердив, що козацтво стає на сторону православ'я і своєю діяльністю активно допомагає відновленню православ'я в Україні. • А було це так: У 1620 р. патріарх православної церкви Феофан повертався з Москви до Єрусалиму. Шлях його пролягав через Київ. Патріарха Феофана в Україні супроводжували та охороняли: це був полк П.Сагайдачного, який, скориставшись становищем, став добиватися від Феофана висвятити нового православного Київського митрополита і єпископів для єпархій. • Патріарх Феофан у жовтні 1620 р. висвятив спочатку в Києві і Трахтеми-рівському монастирі, а пізніше - у Білій Церкві і Животові на Брацлавщині нове православне українське і білоруське керівництво.

Утворилася своєрідна «піраміда» влади, у якій нижчі підпорядковуються вищим - ієрархія (церковна).

1620 р. Митрополит Київський Іов Борецький Перемишльський єпископ Ісая Копинськи й

Полоцький єпископ

Мелантій Смотрицьки й

Туровоп инський єпископ Авраамі й

Володими р-ський єпископ Езекиіл Курцевич

Луцький єпископ Ісаакій Борискович

Холмськи й єпископ Паісій Іполитови ч

Легалізація Православної церкви У 1632 р. під впливом козацькоселянських повстань (1625 р. Марко Жмайло, 1630 р. Тарас Федорович), а також у зв'язку з необхідністю одержати підтримку православного населення Річі Посполитої, насамперед запорізьких козаків, польський король Владислав IV (хотів заволодіти ще й короною російського царя) погодився легалізувати (дозволити законне існування, офіційно визнати) Православну церкву. Видані «Пункти для заспокоєння російського народу»: узаконювалися декілька православних єпархій за православними визнавалася свобода богослужіння; право споруджувати церкви і госпіталі, засновувати школи, друкарні і братства. 1633 р. король зобов'язався виконати «Пункти»; затвердив новообраних ієрархів Православної церкви; Київським митрополитом законно став архімандрит Києво Печерського монастиря Петро Могила. Підсумок. Легалізація Православної церкви відкрила шлях до її організаційного зміцнення.

Підсумок. 1.Відновлення православної ієрархії у 1620 р. пройшло без визнання католиків і уніатів, тобто неофіційно. Це стало можливим насамперед завдяки політичній і військовій підтримці запорожців, які стали провідною силою боротьби за релігійні права і свободи українського народу. 2. Ця подія значно вплинула на поглиблення національної самосвідомості політично активних верств українського суспільства. 3. За роки перебування І.Борецького Київським митрополитом Православна церква зміцнила свої позиції в українському суспільстві.

БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ 1596 Р. Католицька церква (римо-католицька)

Уніатська церква (греко-католицька)

Православна церква (грецька або візантійська)

ЗА БЕРЕСТЕЙСЬКОЮ УНІЄЮ УКРАЇНСЬКА ЦЕРКВА ЗБЕРІГАЛА: східні обряди; Церковнослов’янську літургійну мову Право на заміщення митрополичої а єпископських кафедр; Старий (юліанський) календар; Право на одруження нижчого духовенства. А також визнавала: зверхність папи римського над усією християнською церквою; Учення католицької церкви.

СТАНОВИЩЕ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ. ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ. Католицька церква своє завдання вбачала в подоланні “антихристиянського варварства” як православного, так і уніатського. Подальший тиск на релігію і культуру українців. Відбирання церков і монастирів у православних, позбавлення їх маєтностей, знущання над священиками й мирянами; глумлення над їхніми релігійними почуттями. Перешкоджання українській православній церкві опікуватися питаннями освіти свого народу. Сприяння держави розвитку діяльності різник католицьких орденів, особливо єзуїтського.

СТАНОВИЩЕ ГРЕКОКАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ Православне духовенство, яке підтримало рішення Берестейського собору одержало низку привілеїв: Зрівняння в правах з католицьким духовенством; Звільнення від сплати податків і виконання різноманітних повинностей; Єпископам були обіцяні місця в сенаті Речі Посполитої (цієї обіцянки уряд не дотримав);

ПРИХИЛЬНИКИ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ Ігнатій Потій (світське ім’я Адам) (1541 1613) Український письменник-полеміст, грекокатолицький митрополит, один із засновників греко-католицької церкви. Народився в с. Рожанка на Підляшші в родині українського шляхтича. Вищу освіту здобув у Краківському університеті, по закінченні якого перебував на службі при дворі князя Радзивілла Чорного. Намагався активно утверджувати правове становище уніатської церкви в Речі Посполитій, працював над залученням духовенства і шляхти до греко-католицької церкви.

СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Рушійна сила відродження православ’я – Київ і КиєвоПечерська лавра. На захист православ’я виступили: Є. Плетенецький, І. Борецький, Т. Земко, З. Копистенський, П. Беринда та Л. Зизаній. За допомогою козаків повернуто чимало монастирських маєтностей; відновлено богослужіння в Софійському соборі. Києво-Печерська лавра – центр друкарської справи (за 15 років видано 30 книг релігійного та освітнього змісту). 1615 р. – заснування Київського Богоявленського братства.

ВІДНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ МИТРОПОЛІЇ 1620 р. – під час візиту в Київ Єрусалимського патріарха Феофана, який на прохання запорозької старшини на чолі з гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним висвятив православний єпископат та Київського митрополита І. Борецького. 1620 – 1631 рр. роки перебування І. Борецького Київським митрополитом. Православна церква зміцнила свої позиції в українському суспільстві.

1632-1633 РР. – ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ 1632 р. – після смерті Сигізмунда ІІІ новим королем Речі Посполитої став його син Владислав ІV. У війні між Польщею та Російською державою Владиславу ІV була потрібна підтримка українського православного населення, насамперед запорозьких козаків. 1632 р. – прийняття польським урядом “Пунктів для заспокоєння руського народу”:  узаконення кількох православних єпархій;  визнання свободи богослужіння;  право православної церкви мати храми, семінарії, школи, братства, духовенства.

ВІДНОВЛЕННЯ ОФІЦІЙНОГО ВИЗНАННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ 1632 р. – митрополитом стає Петро Могила (архімандрит Києво-Печерської лаври). 1631 р. – заснування в КиєвоПечерській лаврі школи, яку в 1632 р. об’єднано з братською школою на Подолі. Цим було започатковано Києво-Могилянську академію.

Козацько-збройний конфлікт 1625 р. “Тарасова ніч”

Причини повстання Посилення польською шляхтою національного пригноблення. Зростання соціальних суперечностей, утисків козацтва та селян польськими панами. Релігійний наступ католицизму в Україні. Обмеження та утиски православної віри.

Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р.

Куруківська угода 1625 р. Кількість реєстру обмежувалася 6 тис. козаків з них 1 тис. мусила перебувати на Січі; Щорічна сплата уряду реєстровцям – 60 тис. злотих (по 10 злотих на одного козака); Повернення нереєстрових козаків (близько 40 тис.) до своїх панів та виконання ними своїх повинностей; Всім учасникам повстання оголошувалася амністія; Козакам заборонялося ходити походами на турків і встановлювати зв’язки з іноземними державами.

Повстання козаків під проводом Т. Федоровича (Трясила) 1630 р. Повстання закінчилося перемир’ям між козаками та шляхтою. Доля Федоровича невідома. 1630 р. - укладена Переяславська угода. Козацький реєстр збільшувався до 8 тис. осіб, а невнесені до цього реєстру українці мали повернутися до панських маєтків.

Повстання І. Сулими 1635 р. Напад запорозьких козаків на чолі з І. Сулимою на фортецю Кодак. Підступно захопленого городовими козаками підступно І. Сулиму виказали полякам, які четвертували його у Варшаві

Козацько-збройний конфлікт 1625 р. “Тарасова ніч”

Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р.

Національно-визвольне повстання 1637-1638 рр. 1637 р. - козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком). Захоплений реєстровими козаками Павло Бут був виказаний полякам і страчений у Варшаві.

Повстання на чолі з Яковом Острянином 1638р. - повстання запорожців на чолі з гетьманом Яковом Острянином проти польської шляхти. Після поразки повстання гетьман з козаками відступив на Слобідську Україну.

Повстання під проводом Дмитра Гуні 1638 р. – козацьке повстання на чолі з гетьманом Дмитром Гунею. Очолив боротьбу козацтва після відступу Якова Острянина.

“Ординація Війська Запорізького” 1638 р. Жорстоко обмежувала козацтво. Насамперед було скасовано виборність козацьких старшин і козацький суд. Реєстр скорочено до 6 тис. чоловік. Замість гетьмана Сейм призначав комісара – шляхтича. Зі шляхти призначалися також полковники й осавули. Реєстровцям дозволялося селитися лише в Черкаському, Канівському й Корсунському староствах. На Січі було введено реєстрову залогу, щоб розганяти там будь-які самовільні зібрання.

Причини поразок козацько-селянських повстань Повстання не були ретельно сплановані, здебільшого вони мали стихійний характер; Не була визначена мета повстань: єдиним усвідомленим бажанням повсталих було помститися кривдникам; Селян не були надійною військовою силою, оскільки не бажали воювати за межами своєї місцевості або під час сівби та жнив; Існувало глибоке розшарування серед самого козацтва; Під час майже всіх вирішальних битв перевага була на боці польських військ. Вони використовували досконалішу стратегію, мали кращий вишкіл, різні види озброєння, важку кінноту й потужну артилерію.

Наслідки козацько-селянських повстань для України: Ліквідуючи повстання, каральні загони Речі Посполитої безжально винищували не тільки безпосередньо його учасників, але й мирне населення – жінок, дітей, старих. Козаки, міщани та селяни масово тікали на територію Росії, головним чином на Дон і Слобожанщину, де їх не могла дістати шляхта; Козаки мусили передати полякам артилерію, корогви, булави, усі військові відзнаки; Козацтво було позбавлене самоврядування. На чолі його відтепер стояв не виборний гетьман, а спеціальний комісар, призначений королем; полковниками могли бути лише польські офіцери; Суворо обмежувалася територія розселення козацтва: той, хто спробував би без дозволу піти на Запорізьку Січ, мав бути скараним на смерть; Козаки, не внесені до реєстру, оголошувалися кріпаками; Посилилися феодальна експлуатація та національний гніт в Україні; Зросли панщина, побори з городян, утиски православних; На Дніпрі була відбудована фортеця Кодак; В Україні тепер постійно перебувало велике польське військо.

Підсумки національно-визвольних повстань Поширення серед українського народу ідеї національного звільнення. Масове покозачення селян і міщан. Надбання досвіду збройної визвольної боротьби. “Ординація Війська Запорізького…” – наступ польської влади на козацький устрій, різке посилення утисків козацтва. Тимчасова поразка українського національно-визвольного руху. 1639 – 1647 рр. – 10 років “золотого спокою” для Польської держави. Повстання кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. стали грізним провісником визвольної війни українського народу 1648 – 1657 рр.

Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний

Доба героїчних походів

Це перші два десятиліття ХVІІ ст. період найбільш успішних морських походів запорожців проти турків.

Причини походів

Постійні вторгнення турків і татар в Україну

Нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних володінь від нападів турків і татар.

Морські походи запорожців 1600 р. – напад на порт Варна: козаки захопили 10 турецьких галер із усіма припасами, звільнили полонених і вивезли 180 тис. золотих. 1602 р. – похід на Кілію: козаки на 30 чайках і відбитих у турків галерах розбили турецьку ескадру. 1606 р. – штурм запорожцями фортеці Кілію і Білгород, захопили в морі 10 турецьких галер. 1608 р. – похід на Кримське ханство: узято Перекоп, зруйновано його фортецю. 1609 р. – похід на Ізмаїл, Кілію, Білгород: на 16 чайках увійшовши в гирло Дунаю, козаки спалили ці фортеці. 1614 р. – походи на Трапезунд і Синоп: запорожці двічі перепливали Чорне море й штурмували прибережні фортеці. 1615 р. – напад на Константинополь: козаки на 80 чайках напали на околиці турецької столиці, заволоділи турецькими кораблями та спалили їх поблизу Очакова. За наказом султана здійснено напад на Волинь і Поділля, щоб помститися запорожцям. Помста не вдалася. 1616 р. – похід на Кафу: козаки знищили 14 тис. турецьких воїнів, потопили турецькі кораблі, звільнили багато полонених. У цих боях прославився запорозький ватажок Петро Сагайдачний. 1620 р. - похід на Царгород (Стамбул) – Константинополь на 200 човнах: спустошені околиці столиці, спалено Варну. Туреччина оголосила війну Речі Посполитій.

Самійло Кішка (? – 1602 р.) Український козацький гетьман родом з Брацлавщини. Під час одного з морських походів на турків 70-х років ХVІ ст. потрапив у полон і протягом наступних 25 років був невільником на турецькій галері. Проте волелюбний козак не змирився зі своїм становищем. У 1599 р. під час перебування турецького корабля біля м. Євпаторії екіпаж зійшов на берег, С.Кішці вдалося дістати ключі й відімкнути ланцюги в‘язнів. Коли турки повернулися на корабель, невільники перебили команду, захопили галеру й з гучною славою повернулися на Запоріжжя. С. Кішку обрали козацьким гетьманом. Від польського уряду він зміг домогтися відновлення багатьох привілеїв та вільностей козацьких, утрачених після придушення виступів К.Косинського та С.Наливайка. 1600 року польський король розпочав війну зі Швецією й прослав гінців до С.Кішки просити допомоги. Очоливши чотири козацьких полки, гетьман вирушив у похід. У цій війні козаки зазнали великих утрат, загинув і сам полководець.

Петро КонашевичСагайдачний (1570 – 1622 рр.) Гетьман (1610 – 1622 рр.). Походив з дрібного православного шляхетського роду Галичини. Народився в невеликому містечку поблизу Самбора, навчався в славетній Острозькій академії. 1601 року вступив до запорізького війська. Прізвисько “Сагайдачний” (на думку істориків, походить від слова сагайдак – футляр на лук і стріли, обтягнутий шкірою дикого козла) майбутній гетьман отримав не випадково, оскільки з-поміж усіх наук, які він вивчав в Острозі, його найбільше приваблювал військова справа.

Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний

Доба героїчних походів

Це перші два десятиліття ХVІІ ст. період найбільш успішних морських походів запорожців проти турків.

Причини походів

Постійні вторгнення турків і татар в Україну

Нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних володінь від нападів турків і татар.

Значення Доби героїчних походів ЗНАЧНО ПОСЛАБЛЕНО ВІЙСЬКОВУ МІЦЬ

СУПРОТИВНИКА. ПІД ЧАС ПОХОДІВ БУЛО ЗВІЛЬНЕНО БАГАТО

ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ. ПОХОДИ СПРИЯЛИ ПІДНЕСЕННЮ АВТОРИТЕТУ

КОЗАКІВ У ЄВРОПІ.

Хотинська війна 1621 р. 1620 року розпочалася війна між Польщею і Османською імперією. Польський уряд звернувся по допомогу до козаків. 40тис. козацьке військо на чолі з Сагайдачним підійшло до Хотина. Протягом 4 днів (серпень – вересень 1621 р.) відбулася жорстока битва.

Хотинський мирний договір ТУРКИ ОБІЦЯЛИ СТРИМУВАТИ ТАТАРСЬКІ НАПАДИ НА ЗЕМЛІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ. ПОЛЯКИ ЗОБОВ’ЯЗУВАЛИСЯ ПРИПИНИТИ ПОХОДИ КОЗАКІВ НА ЧОРНОМУ МОРІ.

Наслідки Хотинської війни. ПОЛЬЩА НЕ ВИКОНАЛА СВОЇХ ОБОВ’ЯЗКІВ ЩОДО КОЗАЦТВА; НЕ ЗАПЛАТИЛА ЗАПОРОЖЦЯМ ГРОШІ ЗА ЧАС ВОЄННИХ ПОХОДІВ, НЕ ЗАБЕЗПЕЧИЛА КОЗАКІВІНВАЛІДІВ НЕ ВИВЕЛА ВІЙСЬКА З КИЇВСЬКОГО ВОЄВОДСТВА

Значення Хотинської війни ТУРКИ НЕ ДОСЯГЛИ СВОЄЇ ОСНОВНОЇ МЕТИ ЗАГАРБАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ; БУВ РОЗВІЯНИЙ МІФ ПРО НЕПЕРЕМОЖНІСТЬ АРМІЇ СУЛТАНА (НЕВДАЧА ТУРКІВ ПІД ХОТИНОМ ПІДНЯЛА НА БОРОТЬБУ ПРОТИ ОСМАНСЬКОГО ПАНУВАННЯ ПОНЕВОЛЕНІ НАРОДИ)

Митрополит Петро Могила в оновленні церковного життя. МЕТА УРОКУ: - допомогти учням зрозуміти значення православної церкви для українців; - давати характеристику історичним діячам, визначити їх роль і місце в історичному процесі; - працювати з поняттями «анархія», «уніатська церква», «чернечий термін», «консисторія», - пояснити, чому не вдалися спроби церковного порозуміння; - виробляти в учнів вміння працювати з посібниками, знаходити необхідну інформацію.

Запитання до уроку: 1. Коли на українських землях утворилась церковна ієрархія православної церкви? Хто її запровадив? 2. Коли православна церква на українських землях була ліквідована? 3. Які релігійні конфесії були на території України? 4. Коли виникли братства і яку роль у релігійному житі України вони відігравали?

Митрополит Петро Могила У 1632 р. були складені так звані «Статті для заспокоєння руського народу». За православними визнавалися свобода богослужіння, право споруджувати церкви і шпиталі, засновувати школи, друкарні та братства. Привілеї на Київську митрополію одержав архімандрит КиєвоПечерського монастиря Петро Могила. З іменем Петра Могили пов'язане зміцнення православної церкви України та Білорусі. Завдяки його діяльності, українська культура й освіта отримали нові напрями розвитку, можливості й перспективи, що вплинули на політику та українську історію.

Хоча П. Могила не українець, а молдаванин, він перейнявся бідами України. Своїми справами і служінням православній церкві він завоював величезний авторитет. Нещодавно Українська Православна Церква канонізувала його, тобто зарахувала до лику святих. А у 1996 р., в рік 400-річчя з дня народження і 350-річчя з дня смерті - у Парижі ЮНЕСКО провела конференцію, присвячену діяльності і заслугам П.Могили.

ПОСТАТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ

Петро Могила - митрополит Київський І Галицький

Могила Петро Симеонович (1596(97) 1647 рр.) - визначний український церковний і культурний діяч XVII ст., київський митрополит. Вивчав теологію в Паризькому університеті. Служив у польському королівському війську, брав участь у Цецорській битві 1620 р. і Хотинській війні 1621 р. З 1627 р. архімандрит Києво-Печерської лаври, а з 1633 р. - київський митрополит. Відстоював права Української православної церкви. Заснував КиєвоМогилянську колегію (академію). Помер у Києві, похований у КиєвоПечерській лаврі. У 1996 р. канонізований.

ПОСТАТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ

Петро Могила - митрополит Київський І Галицький

Заходи Петра Могили в оновленні церковного життя

       

Запроваджено постійний нагляд за дисципліною духовенства, порядком богослужінь тощо. Увів єдиний «Служебник» для церковної служби, змінив порядок проведення служби, увів церковний багатоголосний спів. Обов'язковим стало проголошення священиками виховних проповідей по неділях і у свята. У богослужінні запроваджено українську мову замість церковнослов'янської, яка була не зовсім зрозумілою українцям. Обмежено право магнатів втручатися в церковні справи на території своїх маєтків. Збільшено кількість і оновлено зміст церковних книжок. Осередком друкарства стала друкарня Києво-Печерської лаври. Майно й землі поверталися Українській православній церкві. Відновлено духовні святині православ'я, реставровано Софійський собор у Києві, що був схожий на фортецю, зруйновану ворогом: голі, обдерті стіни, вибиті вікна, усюди гори битої цегли, Десятинну церкву, церкву Спаса-на-Берестові, Михайлівську церкву у Видубицькому монастирі та багато інших. Для розписів запрошував кращих художників Європи.

Ось

як писав сучасник (Верещагін) у 1595 р. про стан Софійського храму: «Храм втрачає свої прикраси від дощів, що проникають крізь дірявий дах, у деяких місцях стіни почали падати. Вигляд у храму такий жалюгідний, що богослужіння в ньому не проводяться.» Багато церковників вважають, що вже тільки за це Петра Могилу можна було зарахувати до лику святих. Заснував у 1632 р. перший навчальний заклад - Києво-Могилянську колегію, яка стала центром православної культури, вона і сьогодні - один з найкращих навчальних закладів України. Змінив церковне керівництво. Його основою стала сильна влада митрополита. Встановлено постійний контроль над церковним життям у єпархіях. Для здійснення судової влади над духівництвом була введена консисторія митрополита - церковний судовий орган. У єпархіях регулярно скликалися з'їзди священиків - собори. Відбувалося обмеження впливу козаків і міщанських братств на православну ієрархію. П.Могила 15 із прожитих 50 років самовіддано працював на благо православної віри, церкви, відродження яких означало національну незалежність. Перед смертю хворий П.Могила написав заповіт, у якому все своє майно заповідав Колегії (ще за його життя вона стала називатися Могилянською) - хутори, будинки в Києві, коштовності, величезну бібліотеку.

ТОЧКА ЗОРУ ІСТОРИКА : М. Костомаров: «Новий архімандрит... виявив свою діяльність на : : користь монастиря, завів нагляд за священнослужителями в селах, : | де були лаврські маєтки, малограмотних велів навчати, а впертих і : свавільних піддавати покаранням».

ВИВЧАЄМО ТЕРМІНИ: ЧЕРНЕЧИЙ ТЕРМІН -у давнину мінімальний термін чернецтва тривав від одного до кількох років; бували навіть випадки, коли монах одягався лише на кілька годин. КОНСИСТОРІЯ -установа із церковноадміністративними й судовими функціями, що підлягала єпархіальному архієреєві. АНАРХІЯ -стан суспільства, у якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов'язкових норм поведінки; безвладдя.

Закріплення вивченого матеріалу: Познач риси діяльності Петра Могили: а) відбудовував за власні кошти храми; б) запровадив церковну реформу; в) заборонив з'їзди священиків - собори; г) заснував навчальний заклад - Київську; колегію.

ТЕМА: КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ. Освіта і наука.

Мета. Показати, що перша половина XVII ст. була часом національнокультурного відродження, формування національної самосвідомості українського народу; уміти визначати причинно-наслідкові зв'язки цього культурного процесу; показати, що культура тісно пов'язана з життям народу і є його фактичним відображенням; підкреслити значення мови в житі народу; ознайомитися з розвитком шкільної освіти; відзначити внесок вчених — вихідців з українських земель у розвиток світової культури; пояснити надзвичайну важливість появи одного з найбільших винаходів людства — верстата, що вивів книгу з церков і монастирів уширокі маси працювати на поняттями «національно-культурне відродження», «братство», «книгодрукування»; виховувати почуття гордості за досягнення свого народу в культурному житті і його внесок у розвиток світової культури.

1.Умови національно-культурного відродження в Україні.

Згадаємо: Культура - це досягнення в матеріальному і духовному житті суспільства, способи їхнього створення, а також передавання від покоління до покоління.

План: 1. Умови національно-культурного відродження в Україні. 2. Стан шкільної освіти. 3. Утворення Києво- Могилянської академії. 4.Література. 5. Початок книгодрукування.

Поповнимо наші знання: • Українська культура даного періоду використовує традиції і духовну спадщину Київської Русі. • Наслідком перебування українських земель під іноземним пануванням були, з одного боку, постійний опір духовної культури українського народу спробам її знищити, з іншого боку - неминучий вплив польської культури на культуру України. Саме завдяки Польщі в Україні поширювалися ідеї гуманізму і реформації. • Ідеї гуманізму проникали в Україну двома шляхами: через навчання дітей українських магнатів, шляхти, купців у Празькому, Краківському та італійських університетах, а також через твори гуманістів. У Московській державі працював Максим Грек, у Білорусії - Франциск Скорина.

Українськими гуманістами були Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Ориховський. Вони: - виступали проти утиску народних мас; - ратували за утвердження світського світогляду, повагу до античності; - заперечували божественне походження влади і держави; - відстоювали невтручання церкви в державні справи; - вважали, що людина має право на повноцінне життя, свободу совісті, віри; - проголошували нові погляди на історію, роль і місце в ній людини як творця історії. Вважали, що історія - засіб пробудження самосвідомості народу, його історичної пам'яті, засіб виховання патріотичних почуттів, любові до вітчизни; - висували ідеї зґуртованості громадян, їхнього обов'язку захищати рідну землю; - виступали за справедливість і політичні свободи.

Основними ідеями і темами творів української культури цього періоду були: - боротьба проти всіх різновидів гноблення українського народу; - звернення до козацького ідеалу - гордої, відважної, незалежної, вільної від кріпацтва людині; - героїка боротьби з турецько-татарською агресією. Реформація, боротьба з католицизмом викликали потребу у вищій освіті сприяли поширенню шкіл, збільшенню кількості книг і прагненню наблизити літературну мову до мови народу.

2.Стан шкільної освіти В українському шкільництві активно діяли школи при церквах і монастирях.Навчальні дисципліни викладали дяки,які часто ставали священиками. Учнів навчали: читанню,письма, основам богослов’я, літератури, грецької мови; Відомою була Київська братська школа, заснована в 1615 р. на кошти київської шляхтянки Галшки (Єлизавети) Гулевичівни. У 1632 р. вона була об'єднана зі школою КиєвоПечерської лаври, яку заснував 1631 р. архімандрит Петро Могила. Унаслідок цього об'єднання утворилася Київська колегія (згодом Києво-Могилянська академія) — вищий навчальний заклад. Колегії підпорядковувалися братські школи у Вінниці, Гощі, Кременці. У першій половині XVII ст. продовжують існувати протестантські школи, у яких навчаються українці. У дусі католицизму виховували українських дітей у єзуїтських школах, де навчання велося латинською мовою. Діти українських міщан і шляхтичів навчалися в університетах Польщі, Чехії, Німеччини, Італії. Про рівень освіти в Україні свідчить розповідь архідиякона Павла Алеппського, який зі своїм батьком Антиохійським патріархом Макарієм перебував у ній майже три місяці в 1654 р. Він засвідчив, що тільки в Україні всі прихожани під час служби користуються молитовниками. Приємно здивувало його те, що «за малим винятком, навіть здебільшого, їхні жінки та дочки вміють читати та знають порядок богослужіння й церковний спів. Крім того, священики вчать сиріт і не дозволяють, щоб вони тинялись неуками по вулицях».

Братський монастир- осередок освіти XVII-XVIII ст.

3.Утворення Києво- Могилянської академії. Києво-Могилянська академія - один із перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. У 1632 р. до заснованої у 1615 р. Київської братської школи була приєднана школа при Києво-Печерській лаврі. Навчальний заклад дістав назву Києво-Братської колегії (або на честь його покровител П. Могили, - Києво-Могилян ської колегії). Юридично назву академії було закріплен лише у 1701 р. У підготовчому класі - фарі - і трьох нижчих класах інфімі, граматиці, синтакси-мі - вивчали граматику церковнослов'янської, грецької мов, латини, предмети «семи вільних наук» (зокрема арифметику, геометрію, музику). Два наступні класи були середніми. Викладання в них велося латиною. Учні, які вивчали вищі курси - філософію та богослов'я, - називалися спудеями (студентами). Тут працювали високоосвічені викладачі - Сильвестр Косов, Йосип КононовичГорбацький та ін.; відомі випускники: Лазар Ба-ранович, Інокентій Гізель, Симеон Полоцький та ін.

Києво-Могилянська академія

Література У першій половині XVII ст. твори релігійного змісту посідали провідне місце в літературі. Більшість авторів вели боротьбу за православ'я, шукали причини занепаду національно-культурного життя на українських землях, пропонували шляхи його відродження. Одним із видатних діячів України першої третини XVII ст., який став на захист православ'я, був Іов Борецький — ректор Львівської (1604) і Київської (1615-1616) братських шкіл, ігумен Михайлівського монастиря, а згодом — Київський митрополит. У своїх полемічних творах він не лише захищав православ'я, а й наголошував на провідній ролі освіти в розвитку держави. У 1610 р. польською мовою був написаний твір «Плач», яким його автор — Мелетій Смотрицький (1575-1633) виступив на захист православ'я. Особливо відданим захисником православ'я був полеміст Іван Вишенський (15501621). Майже сорок років Вишенський прожив у монастирі на горі Афон у Греції. Упродовж цього часу він неодноразово надсилав в Україну свої «посланія» — усього їх було майже два десятки. Послання Вишенського розходилися по всій Україні. Вони мали вплив на православних українців і спонукали їх замислитися над церковним і світським життям, його вадами. За митрополита Петра Могили з'явилися богослужебні книги й нові переклади писань діячів церкви. Видання «Великого требника» (1646 р.) узгодило обряди й богослужіння. Для студентів була написана збірка «Молитов і поучень». Збірка «Зерцало богосло-вія» Кирила Ставровецького стала підручником з теології для священиків.

Книговидання. Друкарня Києво-Печерської лаври У першій половині XVII ст. в Києві, Львові, Острозі та інших українських містах існували приватні друкарні, друкарні при монастирях (наприклад Почаєвському) і при багатьох братствах. У Львові після смерті Івана Федорова братчики викупили друкарню для своїх потреб. Багато творів полемічної літератури вийшли друком саме в ній. У 1609 р. у Львівській братській друкарні побачив світ збірник «О воспитании чад», який зберігся до наших днів. У 1615 р. Єлисей Плетенецький (1554-1624), вихідець з Галичини, архімандрит (з 1599 р.) заснував друкарню в Києво-Печерській лаврі, яка стала центром книгодрукування в Україні в першій половині XVII ст. Продовжив видання книг релігійного змісту на посаді архімандрита Петро Могила. Під його керівництвом друкарня Києво-Печерської лаври за 5 років видала 16 книг. Окрім книг релігійного змісту, у Києво-Печерській друкарні видавали твори з історії. Важливою подією було видання в 1627 р. словника П. Беринди «Лексіконь славеноросскій и імень толкованіє». Над ним автор працював три десятиліття. На початку XVII ст. друкарня Києво-Печерської лаври була центром книгодрукування в Україні. її було засновано у 1615 р. архімандритом Лаври Єлисеєм Плетенецьким. Лаврська друкарня видала першу книжку в 1616 р. Видані в Лаврській друкарні богослужбові книги мали свої особливості - містили передмови, післямови, присвяти, віршовані вставки.

Закріплення матеріалу І.Як П. Могила продовжив справу І. Борецького в церковно-культурному житті України першої половини XVII ст.? 2. Дайте характеристику митрополитові П. Могилі та його спадщині. З.Яке значення мало заснування КиєвоМогилянської академії для українців? 4. Яку роль відіграла «Граматика» М. Смотрицького в культурному житті українців? 5. Про що свідчить те, що друкарні найчастіше відкривалися при церквах і монастирях?

ТЕМА: Театр, література, музика, архітектура, мистецтво Мета. Продовжити вивчення теми про розвиток культури; -ознайомити учнів з основними досягненнями матеріальної і духовної культури українського народу; - на конкретних прикладах навчального матеріалу розкривати характерні риси українського народу через аналіз його духовної культури; - виробляти вміння працювати з різними історичними джерелами; - виховувати почуття патріотизму, гордості за досягнення свого народу в галузі культури; розвивати потяг до знань.

Повторення вивченого. 1. В яких умовах розвивалася культура України в першій половині XVII ст.? 2. Охарактеризуйте стан розвитку освіти. 3. Вкажіть роль та значення братських шкіл в Україні. 4. Доведіть, що Києво-Могилянська колегія була центром науки і культури в Україні. 5. Наведіть факти взаємозв'язку і взаємовпливу української культури і культури західної Європи. 6. Яку роль у книгодрукуванні на Україні відіграв І. Федоров?

Запитання до уроку; 1. Які види мистецтва розповідають про історію народу, його здобутки, боротьбу проти поневолення? 2. Який вид мистецтва вам подобається найбільше? Чому?

Культура першої половини XVII ст. відображала напружені соціально-політичні процеси в житті українського суспільства. Його зміст визначали боротьба за збереження православ'я, релігійнопросвітницька діяльність діячів церкви , наявність у тогочасному суспільстві козацького стану, який вів боротьбу проти татарсько-турецької агресії і став на захист українського народу. Головним образом в усній народній творчості, усіх жанрах літератури, видах мистецтва став козак захисник рідної землі.

Театр Джерелом виникнення театру стали збережені українські народні та церковні обряди, які особливо поширилися в першій половині XVII ст. Розвиток освіти та проникнення ідей гуманізму та реформації в школи спричинив появу шкільної драми. її авторами часто були вчителі, а головними виконавцями — учні. Шкільна драма сприяла кращому вивченню латинської мови в освітніх закладах на українських землях. У шкільній драмі використовувалися біблійні сюжети й мотиви. Особливо популярною була тема страстотерпіння Христа. Зокрема, їй були присвячені віршові діалоги «Розмірковування про муку Христа» вчителя Львівської братської школи Йоаникія Волковича.

Інтермедії У шкільних театрах ставили інтермедії - короткі одно-актові комедійні сценки. Ними розважали глядачів у перервах між діями шкільної драми. Інтермедії базувалися на народному гуморі. Наприклад, одна з них була присвячена веселому ошуканству і називалася «Купив кота в мішку». Вертеп У XVII ст. набув популярності вертеп - різдвяний ляльковий театр.

Вертепне дійство розігрувалось у спеціальній, на зріст людини, хатці (скриньці), у якій влаштовувалася двоярусна, ніби двоповерхова, сцена. Верхній ярус-поверх призначався для показу релігійних сцен, а нижній – для дотепних вистав із повсякденного життя. Актор-вертепник пересував на дротиках дерев'яних ляльок і, перевтілюючись, промовляв за кожну дійову особу. Авторами й виконавцями вертепних драм дуже часто були школярі та студенти КиєвоМогилянської академії.

Література У першій половині XVII ст. розвитку літератури сприяло поширення освіти й друкарства. Провідне місце в історії української літератури, передової суспільнополітичної та філософської думки посідала полемічна література Полемічна література - автори релігійних творів у формі дискусії заперечували богословські, політичні, а також інші погляди і позиції своїх противників (Мотовило відповідь на твір Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви»). Літописання відновилося під впливом зростання національної самосвідомості українського народу (Михайло Гунашевський «Львівський літопис»). Усна поезія залишалася основним виразником надій і прагнень народу в словесній творчості. У першій половині XVII ст. важливе місце у фольклорі посідають пісні. Українська пісня цього періоду — це відгук на тогочасні події. Українські народні думи та пісні мали значний вплив на українську літературу першої половини XVII ст. • Ораторсько-проповідницька проза - твори з моральними повчаннями й тлумаченням Святого Письма (Кирило Транквіліон-Ставровецький «Дзеркалобогослов'я», 1618р.). • Мемуари - твори у формі записок-спогадів про події, у яких автор брав участь (київський міщанин Богдан Валика «Про Москву і про Дмитра, царка московського неправдивого»). • Політична публіцистика - література, що висвітлює актуальні проблеми сучасності.

Музика Розвивалася інструментальна музика. У Кам'янці-Подільському, Львові та інших містах музики, які грали на дуді, скрипці, трубі, органі та інших інструментах, об'єднувалися в цехи. У репертуарі музик були народні танці, інструментальні мелодії тощо. Великою любов'ю в народі користувалися кобзарі та лірники.

Архітектура - розвиток церковної архітектури.

- поширення українського бароко: Дерманський монастир на Волині, церква Богоявлення в Острозі, Успенська церква у Львові, Троїцький собор у Чернігові, Преображенський собор поблизу Лубен, Покровський собор у Харкові. Видатні зодчі: Йосип Старцев, Іоганн Баптист, Мартін Тома-шевський. Троїцька і головна церква лаври в Києві, дзвіниця Києво-Печерської лаври (І.Шедель) Андріївська церква в Києві (В.Растреллі, І.Мічурін). - поширення класицизму. Видатні українські архітектори: С.Ковнир, І.Григорович-Барський. - замкова і фортифікаційна (будівництво фортець) архітектура: Замки - Луцьк, Володимир-Волинський, Кам'янець-Подільський, Острог, Львів, Хуст, Мукачево. Будівництво Печерської фортеці в Києві.

Архітектура - розвиток церковної архітектури.

Передумови і початок Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування. 1. Нові підходи до вивчення національновизвольної війни українського народу. 2. Причини та характер Національновизвольної війни. 3. Богдан Хмельницький та його сподвижники

Нові підходи до вивчення національновизвольної війни українського народу. У посібнику О. Бойка "Історія України" визначено три етапи української національної революції: I етап (лютий 1648 р. — серпень 1657 р.) — час найбільшого піднесення національно-визвольних змагань і соціальної боротьби. II етап (вересень 1657 р. — червень 1663 р.) — період гро-мадянської війни, що призвела до поділу України на два гетьманства. III етап (червень 1663 р. — вересень 1676 р.) - час бо-ротьби за возз'єднання Української держави.

• Історики В. Смолій та В. Степанков вважають, що українську національну революцію можна переділити на п'ять періодів: Перший -— лютий 1648 р. — червень 1652 р.; Другий — червень 1652 р, — серпень 1657 р.; Третій — вересень 1657 р. — червень 1663 р.; Четвертий — липень 1663 р, — червень 1668 р.; П'ятий — липень 1668 р. — вересень 1676 р.

Періоди національновизвольної війни Перший - 16481649 рр. — час перших великих успіхів повсталих, найбільшого розмаху Національновизволь-ної війни, початок формування Української козацької республіки — Гетьманщини. Другий — 16501653 рр. — період кровопролитних боїв і значних втрат, який, проте, жодній із сторін успіху не приніс. Третій — 16541655 рр. — період ведення переговорів і ук-ладення договору з Росією та її допомога в боротьбі проти Речі Посполитої. Четвертий — 16561657 рр. — період пошуку нових союз-ників у війні, укладення союзу України з Семигородським князівством, а також спільні дії козацтва і шведської армії проти Польщі.

Причини та характер Національновизвольної війни. 1. Погіршення становища селянства в умовах засилля магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання. 2. Зростання невдоволення українсь-кого міщанства, яке потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців. 3. Обмеження прав козацтва, запрова-дження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану. 4. Полонізація української культури, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести:

Богдан Хмельницький та його сподвижники Богдан Хмельницький

Іван Богун

Михайло Кричевський Іван Гуляницький

Розгортання національновизвольної боротьби в 1648 р Початок збройної боротьби проти Речі Посполитої.

Вступ Б. Хмельницького до Києва Програма розбудови Української держави.

Початок збройної боротьби проти Речі Посполитої.

Жовтоводська битва 4 – 8 травня 1648р.

Корсунська битва 16 травня 1648р.

Образец заголовка

Розгортання національно – визвольної боротьби в 1648-1649 рр.

Мета уроку: Розповісти про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями ; Характеризувати Збаразько – Зборівську кампанію, її результати та наслідки; Розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; Виховувати у школярів кращі моральні якості;

План роботи: Битва на Жовтих Водах та під Корсунем; Битва під Пилявцями; Збаразько – Зборівська кампанія,

Битва на Жовтих Водах та під Корсунем; Перша битва Богдана Хмельницького відбулася на Жовтих Водах (правий берег Дніпра, на Південний Захід від сучасного Кременчука) 29 квітня — 16 травня 1648 р. 12-тисячний передовий загін поляків зустрівся з об'єднаними козацькотатарськими 9-тисячними силами. Козаки підійшли під самі польські шанці, підкопалися, попідвозили гармати, порох, та почали приступ. Але поляки мали сильнішу артилерію й відбили напад запорожців. Тоді розпочалася позиційна боротьба. Повстанці замкнули звідусіль польський табір, почали його обстрілювати та періодично йшли на нього приступом: «день і ніч боротьба з ними була, і по кілька разів на день». 30 квітня 1648 р. штурм польського табору розпочався наступом української піхоти при підтримці татарської кінноти. Питома вага татарської кінноти у штурмі польського табору була мінімальною, але перебування навколо табору її полків, готових до бою, стримувало проведення контратак польської кавалерії проти наступаючої козацької піхоти. Але поки що козацький штурм не мав успіху. У поляків на вежах було 10 гармат. Хмельницький мав на той час всього 3 гармати-фальконети малого калібру. Бойові дії 30 квітня — 1 травня 1648 р. показали, що такою силою польський табір не здобути. 8-9 травня татарська кіннота залишила Жовті Води і пішла в район зосередження на Інгульці, де хан збирав усі сили для допомоги Богдану Хмельницькому.

14 (24) травня 1648 року Хмельницький вислав наперед полк Кривоноса та частину татар із наказом затримати противника до підходу основних сил козацькотатарського війська. Увечері цей полк розпочав дії за Россю, у тилу Потоцького. Під Стеблевом, за милю на захід від Корсуня, козаки Кривоноса загатили ріку Рось, щоб полегшити доступ до польського табору. На світанку 15 (25) травня у район Корсуня підійшла основна козацько-татарська армія і переправилась через Рось, скупчившись у Корсуні. Військо Б. Хмельницького мало понад 20 тисяч козацької піхоти (за іншими даними 15 тисяч) і 26 гармат. З ним були також не менше 20 тисяч татарської кінноти (за іншими даними 4 000). Довідавшись про підхід противника, Потоцький наказав запалити фільварки. Вогонь швидко перекинувся на Корсунь, випаливши ціле місто, за винятком замку та церкви. Увесь день пройшов у розвідувальних операціях та перестрілках невеликих загонів. Пізно ввечері 15 травня у наметі М.Потоцького відбулася військова рада. Серед командування військ Речі Посполитої одностайності не було. Польний гетьман Мартин Калиновський та інші досвідчені воїни радили зміцнити табір і відбиватися. Проте більшість на чолі з Миколою Потоцьким, налякані перебільшеними чутками про чисельність татарської кінноти, наполягали на відступі. Врешті-решт, зважаючи на перевагу козаків і татар у живій силі, відсутність допомоги та провізії, було вирішено на світанку наступного дня відступити на Богуслав під захистом табору з возів.

Корсунська битва

Битва під Пилявцями Біля містечка Пилявці коронне військо зустрілося з основними силами козаків, що складалися з 30 тисяч осіб. Разом з козаками був загін із 600 кримських татар. Готуючись відбити наступ чисельно більшого противника, українці на правому березі річки Іква влаштували укріплений табір. Козаки зайняли греблю, що сполучала обидва береги річки. 19 вересня (за новим стилем) на протилежний берег підійшло польське військо. Розпочавши наступ 21 вересня, поляки спочатку досягли неабиякого успіху: захопили греблю й почали переходити на правий берег. Але незграбне командування не дозволило їм розвинути це досягнення. А 23 вересня у козацькому таборі почулися вітальні вигуки і стрілянина – поляки зрозуміли, що козакам прийшло підкріплення. Це могли бути тільки татари. Підхід (справжній чи уявний, про це історики сперечаються) великого загону татар сильно підірвав бойовий дух поляків. Їхній новий наступ зірвався, а натомість козаки пішли у контрнаступ, перейшли греблю й продовжили бій уже на лівому березі. Польські війська охопила паніка, і, як кажуть, першими панікерами виявилися самі командувачі. 24 вересня розпочався відступ, який швидко переріс у втечу. Здивовані несподівано легкій перемозі українці захопили величезні трофеї. Самих тільки гармат було захоплено 92 штуки. Заславський загубив свою булаву, яка дісталася козакам, а Конецпольському, щоб утекти, довелося перевдягтися сільським парубком. Волинь і Поділля опинилися в руках повстанців. Шлях воїнів Хмельницького лежав на Львів...

Збаразько – Зборівська кампанія

Від остаточного розгрому захисників Збаража порятувало те, що врешті-решт на допомогу підходив Ян Казимир з коронною армією та посполитим рушенням (понад 20 тис. жовнірів і шляхти та близько 15 тис. обозних і військових слуг, при 30 гарматах). У ніч з 13 на 14 серпня (за ст. ст.) за результатами наради гетьмана Хмельницького та хана Іслам-Гірея близько 40 тис. козаків і 20 тисяч татар було знято з облоги Збаразької фортеці і спрямовано навперейми королю, аби не допустити його наближення до Збаража. Хмельницькому та Іслам-Гірею вдалося здійснити свій марш на зустріч Яну Казимиру доволі блискавично й непомітно для ворожої розвідки. Отож справжнім шоком для короля та його оточення став несподіваний напад козаків і татар на авангард та обоз польського війська, щойно те розпочало вранці 25 (15) серпня 1649 р. переправу через р. Стрипу в районі Зборова (нині — районний центр Тернопільської обл.). Атакуючим вдалося зім’яти польські дозори, покликані захищати переправу, та завдати відчутних втрат полкам, кинутим королем на ліквідацію прориву. Полк С.Вітовського, корогви литовського

Закріплення знань: Назвіть дату Національно-визвольної війни середини XVII століття; Якими були результати Пилявецької битви? Якими були результати битви під Жовтими Водами,та під Корсунем? Як розпочалась Зборівська битва? Про що йшлося у Зборівському договорі?

Домашнє завдання: Скласти хронологічну таблицю переможних битв Б Хмельницького; Опрацювати відповідний текст параграфу;

Національно визвольна війна українського народу середини Х V ІІ століття .

Мета уроку З’ясувати, якими були передумови Національно – визвольної війни Розповісти про Б.Хмельницького та його сподвижників, перші битви національно – визвольної війни; Характеризувати події початку війни; Розвивати логічне та історичне мислення школярів; Виховувати в учнів інтерес до історії своєї держави;

Передумови та причини Національно – визвольної війни .

Б . Хмельницький вважав , що причиною яка спонукала козаків піднятися проти ляхів , було не те , що позбавляли їх земної Батьківщини , не те , що обтяжували їх роботами , подібно до немилостивих фараонів , а те , що ляхи , змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення , злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ .

Богдан Хмельницький людина, яка створила В історії всіх народів є свої доленосніепоху моменти. У французів — пора краху Бастилії і наполеонівських воїн (1789—1815), у испанців — Реконкіста і великі географічні відкриття XIV —XV століть, для німців — часи Бісмарка і обєднання Германії (1871), для американців — «Бостонское чаепитие» і прийняття Конституції (1773—1793). Щож являлось історичним Рубіконом для України? Ні один національний герой, ні одна історична подія не залишила такого яскравого сліду в українскій історичній пам’яті, як гетьман Богдан Хмельницкий. Хмельницкий (Зиновий Богдан) - знаменитий гетьман Малоросії, син чигиринського сотника Михайла. Народився Богдан напевне в кінці XVI ст. Початкову освіту отримав в києвобратській школі; потім за словами польських істориков, навчався в єзуїтів и отримав хорошу на той час освіту. Він володів багатьма мовами. Вступив в казацьке військо, брав участь в польсько-турецькій війні 1620 1621 р., День смерті Богдана довго викликало суперечності. Тепер встановлено, що він помер 27 липня 1657 р. від апоплексії, пролежав пять днів без язика; захоронений в селі Суботові в побудованій ним камяній церкві, яка існує до сьогодні.

Етапи національно – визвольної війни Перший період національно-визвольної боротьби під проводом

Б. Хмельницького (1648–1657 рр.) можна умовно розділити на 4– 5 етапів: • І648–1649 рр. – розгортання національно-визвольної боротьби, формування основних сил революції, перші перемоги над поляками під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями, трансформація автономіських поглядів Б. Хмельницького, підписання Зборівського договору, початок розбудови незалежної Української держави; • 1650–1653 – продовження кровопролитних боїв з перемінним успіхом: поразка українських військ під Берестечком (липень 1651 р.) в результаті – невигідна Білоцерківська угода та блискучі перемоги під Батогом (травень 1652) і Жванцем (вересень 1653 р.), відновлення умов Зборівського договору; • 1654–1655 рр. – укладення Переяславсько-Московського договору і спільна українсько-російська боротьба з Польщею; • 1656–1657 рр. – пошуки нового союзника в боротьбі проти Польщі та інші передсмертні плани Б. Хмельницького.

Початок війни

Безпосереднім приводом до повстання стала особиста кривда, завдана Богдану дрібним польським шляхтичем Д. Чаплинським, який зі своїми слугами зруйнував та пограбував родинний хутір Хмельницького Суботів, до смерті забив малолітнього сина та захопив дружину. Всі звертання Хмельницького до польського суду та навіть до самого короля закінчилися безрезультатно: Чаплинського так і не було покарано, а Богдан зазнав нових утисків. Не знайшовши справедливості в офіційних властей, чигиринський сотник дедалі більше схиляється до думки про повстання. Незабаром він тікає на Січ, де під його керівництвом козаки в січні 1648 р. вигнали урядовий гарнізон і обрали Хмельницького гетьманом. З цього моменту Запорізька Січ стала центром збирання повстанських сил, базою для розгортання визвольного руху. Так особиста драма Хмельницького, яка була епізодом трагедії поневоленого українського народу, стала тією іскрою, з якої розгорілося полум’я великого повстання. Намагаючись „якнайшвидше придушити козацьке свавілля”

Запитання на повторення : Якими були передумови і причини Національно – визвольної війни; Назвіть дату Національновизвольної війни середини XVII століття; Яка подія стала приводом до початку війни; На які періоди поділяється Національно – визвольна війна;Назвіть імена соратників Б.Хмельницького;

Домашнє завдання : Скласти історичний портрет Б . Хмельницького ; Скласти ребус на слово похід ; Опрацювати відповідний текст підручника

Передумови національно – визвольної війни. Б. Хмельницький, його сподвижники.

Мета уроку: розкрити причини та характер Національно – визвольної війни; розвивати в учнів вміння працювати з картою; виховувати у них повагу до традицій боротьби народу за незалежність та пам’ять про її учасників.

Національно – визвольна війна 1648 – 1657 рр. – це боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького проти польського панування, за створення своєї незалежної держави. Передумови Національно – визвольної війни

Засилля в Україні польських магнатів і шляхти

Формування ранньої української нації

Засилля в Україні польських магнатів і шляхти

Причини Національно – визвольної війни Соціально-економічні • Швидке зростання в Україні землеволодінь польських магнатів і шляхти; • збільшення панщини до п'яти днів на тиждень, збільшення кількості повинностей селян; побори орендарів; • закріпачення селян; • економічні утиски міщан і козаків. Соціально-економічне гноблення все більше ототожнювалося з польсько-шляхетським пануванням

• • • •

Політичні Українці не мали своєї держави, усі державні посади належали полякам; українські князі та шляхта значною мірою полонізувалися; фактично політичне лідерство в українському суспільстві перейшло до рук козаків; наступ польської влади на права й вольності козацтва (реєстрового та нереєстрового).

Національно-релігійні • Утиск православної церкви і пересліду-вання православного населення; • загострення релігій-них і національних суперечностей.

Національно-релігійне гноблення, стало ототожнюватися польсько-шляхетським пануванням

Завоювання національної свободи пов'язувалося зі звільненням від польськошляхетського панування в Україні; Гострі суперечності між польсько-шляхетською владою і широкими соціальними верствами українського суспільства, що вступило в стадію формування ранньої нації, були основною; причиною Національно-визвольної війни українського народу в середині XVII ст.

Б. Хмельницький та його сподвижники Іван Богун

Максим Кривоніс

Портрету не має

Б. Хмельницький

Филон Джалалій

Пилявецька битва 11 – 13 вересня 1648р.

15 жовтня 1648р. взяття Львова

Образец заголовка

Вступ Б. Хмельницького до Києва

23 грудня 1648р

Програма розбудови Української держави. Досягнення національного визволення українського народу збройним шляхом; Розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України; Створення Української держави в етнічних межах проживання українського народу

Пилявецька битва 11 – 13 вересня 1648р.

15 жовтня 1648р. взяття Львова

Образец заголовка

Вступ Б. Хмельницького до Києва

23 грудня 1648р

Розгортання Національновизвольної війни в 1649 – 1651 рр. Збаразько – Зборівська кампанія. Зборівський договір. Берестецька битва . Білоцерківський мирний договір.

Збаразько – Зборівська кампанія 5 – 6 серпня 1649 р.

Зборівський договір. 8 серпня 1649 р. Влада гетьмана поширювалась на Київське , Брацлавське та Чернігівське воєводства; Польський уряд не мав права розміщувати свої війська на цій території ; Державні посади могли обіймати лише православні ; Козацький реєстр становив 40 тис.осіб ; Усіх учасників війни було амністовано і вони повинні були повернутись по своїх домівках.

Берестецька битва 18 – 20 червня 1651 р.

Білоцерківський мирний договір. 18 вересня 1651 р. Кількість реєстрового війська зменшувалася з 40 тис. до 20 тис. осіб; Повстання Козацька територія обмежувалася лише Київським воєводством; У Брацлавське й Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрація; Магнатам і шляхті поверталися їхні маєтки в Брацлавському та Чернігівському воєводствах, а також відновлювалася їхня влада над селянами; Гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримським ханством, крім того, він позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами. Б. Хмельницький залишався гетьманом, але після його Смерті король діставав право призначати й звільняти гетьманів; На Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо; Усю старшину й полковників мав відтепер затверджувати король; Поляки підтверджували права православної церкви; Проголошувалася амністія всім учасникам.

Утворення української козацької держави – Гетьманщини Політичний та адміністративно – територіальний устрій Української гетьманської держави . Українська армія та зброя .

Політичний та адміністративно – територіальний устрій Української гетьманської держави .

Клейноди війська запорозького

Козацький рухомий табір

Зброя козаків

Образец заголовка

Б. Хмельницький Богдан Зіновій Хмельницький - видатний гетьман України, творець української державності. За роки свого життя, 1595—1657, він встиг багато зробити на суспільно-політичній ниві: брав участь у походах проти Кримського ханства, виступив на боці козаків в часи повстань 30-х рр. XVII ст. Але найактивніший період в його житті починається з січня 1648 р,, коли Богдан розпочав Визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Географія життя та діяльності славетного сина України досить широка. Народився майбутній гетьман на батьківському хуторі, що мав назву Суботів. Освіту здобув в одній Із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Уже в зрілому віці Хмельницький подався на територію Запорозької Січі, де швид-ко здобув шану козаків і був обраний гетьманом. У Богдана були особисті причини ненавидіти польську шляхту. Після смерті своєї першої дружини він одружився вдруге у 1648 р. Обраницю звали Мотрона. Цьому шлюбу передувала драматична історія: недруг Хмельницького чигиринський підстароста — шляхтич Данило Чаплинський вчинив наїзд на Суботів, забив мало не до смерті молодшого сина Богдана - Остапа (від чого хлопчик помер), а красуню Мотрону вивіз і обвінчався з нею. Особливо вразила Богдана реакція короля на цей ганебний вчинок. Він начебто порадив потерпілому самотужки звести рахунки з Чаплинський. Як талановитий військовий та політичний діяч, Богдан Хмельницький діяв переважно шляхом проведення незалежної внутрішньої політики, прагнув зміцніти міжнародні позиції України. Гетьман домігся визнання Європою Української держави як суб'єкта міжнародного права. Під тиском складної внутрішньої та міжнародної ситуації Богдан Хмельницькій пішов на переговори з Росією. Найголовні-шим результатом його діяльності стало укладання у 1654 р. україно-російської угоди, згідно з якою Україна і Росія об'єдналися.

Іван Богун Іван Богун ( бл. 1618 — 17 (27) лютого 1664 - український військовий і державний діяч, козацький полководець, полковник подільський, згодом — кальницький (вінницький) і паволоцький. Іван Богун походив з української шляхти. Учасник визвольних повстань у 1637-38 років. Брав участь у Азовському сидінні, зокрема, керував тоді одним із козацьких загонів, який прикривав Борівський перевіз через річку Сіверський Донець. Протягом 40-х років XVII століття Богун вів звичайне для реєстрового козака життя, брав участь у військових походах проти кримських татар, і обороняв українські землі від набігів останніх. З початком у 1648 році Визвольної війни українського народу Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького, і згідно «Реєстру Війська Запорізького 1649 року» він значився серед козаків Чигиринського полку, в його сотні був записаний "кадровий резерв" Хмельницького як прості козаки (зокрема серед них М.Криса який був серед заручників у поляків в битві під Жовтими водами). Треба додати що народна дума згадує про нього як одного із чотирьох керівників повстання з самого початку (серед них ще М.Кривоніс, М.Пушкар та М.Борохович). Після смерті Б. Хмельницького (27 липня 1657 року) Іван Богун підтримував курс Івана Виговського та Юрія Хмельницького на унезалежнення від Москви української зовнішньої та внутрішньої політики, але й крен в інший бік вказаних гетьманів — на зближення із Польщею чи Туреччиною теж викликав спротив кальницького полковника. Зокрема, Богун відмовився підписувати укладений Виговським Гадяцький договір (6 вересня 1658 року). А в 1660 році Богун виступив проти Слободищинського трактату, підписаного Юрієм Хмельницьким. У 1662 році кальницький полковник Богун був ув'язнений поляками і відправлений до Мальборка. Він був звільнений Яном Казимиром в обмін на участь у поході на Лівобережну Україну. Але згодом Богун був звинувачений у зносинах з москалями та урядом Івана Брюховецького і вбитий поблизу Новгород-Сіверського 17 лютого 1664 року.

Филон Джалалій

Портрету не має

Джалалій Филон Прокопович (Джеджа́лій, р. н. невід.— п. 1659?) — полковник прилуцький, черкаський, кропивенський, з татарського роду. Один із найближчих помічників Б. Хмельницького, учасник багатьох битв, починаючи з 1648 р. В битві під Берестечком — наказний гетьман. Виконував важливі дипломатичні доручення, очолював українське посольство до Стамбула 1648, де було укладено союз із Туреччиною. Загинув, імовірно, під час Конотопської битви проти Московії 1659 на посаді полковника Черкаського полку.

Домашнє завдання Опрацювати текст підручника § 14 Вивчити основні терміни та поняття. Скласти таблицю: Початок визвольної війни Причини війни

Рушійні сили

Дата

Подія

Зміст події,результат

Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями.

Мета уроку: розкрити процес

розгортання всенародної боротьби у 1648—1649 рр.; розповісти учням про героїзм, мужність, воєнну майстерність повстанців; використати матеріал уроку для патріотичного виховання; сприяти формуванню національної самосвідомості, пов'яза-ні з державотворчими традиціями в Україні; продовжувати розвивати вміння учнів працювати з картою (атласом) та історичними документами.

Битва під Жовтими Водами. Дата:

29 квітня — 16 травня 1648

Місце:

Жовті Води, Україна

Результат:

Перемога козацько-татарського війська Сторони

Військо Запорозьке Кримське ханство

Річ Посполита Командувачі

Богдан Хмельницький Тугай-Бей

Стефан Потоцький Ян Шемберг Військові сили

8 000 запорозьких козаків, 1 000 кримців, 1 500 реєстрових козаків

1.500 - 3000 Втрати

Невідомо

загін знищено повністю

Битва під Жовтими Водами.

Битва під Жовтими Водами. Перша битва Богдана Хмельницького відбулася на Жовтих Водах (правий берег Дніпра, на Південний Захід від сучасного Кременчука) 29 квітня — 16 травня 1648 р. 12-тисячний передовий загін поляків зустрівся з об'єднаними козацько-татарськими 9-тисячними силами. Козаки підійшли під самі польські шанці, підкопалися, попідвозили гармати, порох, та почали приступ. Але поляки мали сильнішу артилерію й відбили напад запорожців. Тоді розпочалася позиційна боротьба. Повстанці замкнули звідусіль польський табір, почали його обстрілювати та періодично йшли на нього приступом: «день і ніч боротьба з ними була, і по кілька разів на день». 30 квітня 1648 р. штурм польського табору розпочався наступом української піхоти при підтримці татарської кінноти. Питома вага татарської кінноти у штурмі польського табору була мінімальною, але перебування навколо табору її полків, готових до бою, стримувало проведення контратак польської кавалерії проти наступаючої козацької піхоти. Але поки що козацький штурм не мав успіху. У поляків на вежах було 10 гармат. Хмельницький мав на той час всього 3 гармати-фальконети малого калібру. Бойові дії 30 квітня — 1 травня 1648 р. показали, що такою силою польський табір не здобути. 8-9 травня татарська кіннота залишила Жовті Води і пішла в район зосередження на Інгулець (Кривий Ріг)Інгульці, де хан збирав усі сили для допомоги Богдану Хмельницькому. Польський табір залишався в облозі козаків. Б. Хмельницький знав, що Дніпром проти нього йдуть не самі поляки, а реєстрові козаки, послані ними, тобто такі самі православно-руські люди, як і всі українці, лише зобов'язані службою польському королеві. І запорозький вождь зважився вплинути на їхні почуття, аби відірвати їх від поляків. Полишивши табір, Б. Хмельницький поспішив до правого берега Дніпра, до урочища Кам'яний Затон, куди ввечері 3 травня підійшли й пристали до берега реєстрові козаки. За допомогою таємних агентів Б. Хмельницький зумів пробудити у реєстрових козаків таку ненависть до поляків, що вони, ледь прийшовши до Кам'яного Затону, повстали проти поневолювачів українського народу, перебили своїх начальників Барабаша, Вадовського, Ілляша та інших (полковнику Кричевському, як особистому другу Хмельницького, зберігли життя і свободу), покидавши їхні тіла у Дніпро, і 4 травня об'єдналися з козаками, що стояли в таборі. До Жовтих Вод їх доставили на прохання Б. Хмельницького, кіньми Тугай-бея.

Битва під Жовтими Водами. Вночі 15 травня польське військо вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки в умовах козацького оточення не «табором» з возовою рухомою обороною, а в інший похідно-бойовий порядок — так званого «старого польського шикування». Це шикування мало вигляд великого, порожнього всередині кінного чотирикутника, готового з кожного боку до негайної кавалерійської атаки. С. Потоцький просунувся на 8-12 км уздовж урочища Княжі Байраки. Тут на світанку була введена у бій Богданом Хмельницьким козацька піхота, яка застосувала проти рухомого польського табору польову артилерію, маневруючи гарматами за допомогою верхових коней. Втрати польського війська від цих атак були настільки великі, що це викликало занепокоєння у татар-союзників, які були зацікавлені захопити якнайбільшу кількість полонених. Біля завчасно зробленого перекопу шляху польське військо було зупинено козацькою піхотою. Жовтоводську битву у результаті оточення та знищення противника піхотою і артилерією Богдана Хмельницького та кіннотою Тугай-Бея було закінчено у першій половині дня 16 травня 1648 р. у районі, обмеженому селами (назви сучасні) Попельнасте, Громівка, Холодіївка, Григорівка Дніпропетровської області. Командний пункт Богдана Хмельницького на кінцевому етапі битви перебував у Княжих Байраках (біля села Григорівка). Так завершилася перша переможна битва Визвольної війни, що мала величезне політичне і воєнне значення. Важливим надбанням воєнного мистецтва Богдана Хмельницького у битві на Жовтих Водах є застосування передового загону, сформованого з татарської кінноти, для зупинки ворога і прикриття головних сил козацької армії. Також характерною особливістю битви стало застосування оперативного маневрування (з урахуванням просування військ) з метою створення вигідних умов для розгрому ворога, зокрема розгрому його по частинах, а також тактичного маневрування на полі бою, зокрема, вогнем артилерії. Героїзм та рішучість дій Богдана Хмельницького у битві під Жовтими Водами розкрито в українській історичні пісні "Чи не той то хміль“.

Битва під Корсунем

Битва під Корсунем Після перемоги під Жовтими Водами 19-тис. козацьке військо (15 тис. козаків та 4 тис. татар) рушило до Корсуня, де перебувала 20-тис. армія поляків. Коли в польський табір надійшло повідомлення про роз-гром під Жовтими Водами, між шляхтою спалахнула тривала суперечка, але в ре-зультаті було прийняте рішення про від-ступ. Розлючені несподіваною поразкою, поляки спалювали на своєму шляху хуто-ри й села, нещадно вбивали селян. Б. Хмельницький наздогнав ворога, але, враховуючи кількісну перева-гу поляків, у відкритий бій не вступив. Гетьман мав хитрий план полковник Максим Кривоніс із 6-тис. загоном обійшов польське військо й улаштував засідку в урочищі н: козацький Горіхова Діброва. Козаки перекопали шлях ровом, зробили з дерев зава-ли й загатили річку. Затоплена балка перетворилася на в'язке багновище. Військо Б. Хмельницького переможно вступило в Білу Церкву. Звідси гетьман розіслав по всій Україні універсали й закликав усіх, хто може тримати зброю в руках, іти до козацького війська. Усім, хто приєднувався до нього, гетьман обіцяв волю. До Білої Церкви поспішали люди. Вони везли із собою порох, кулі, зерно, борошно. Формувалися нові козацькі загони. Піднялася вся Україна. Хвиля повстань охопила Чернігівщину, Київщину, Брацлавщину, Поділля, Волинь. Повстанці нищили шляхту, орендарів і уніатів.

Битва під Пилявцями

Битва під Пилявцями Польському урядові вдалося зібрати велике військо — близько 40 тис. шляхтичів та найманців. Армія була добре озброєна й мала 100 гармат. Серед більшості поляків панував піднесений настрій. «Таку сволоту, — говорили пани про козаків, — ми розженемо канчуками, нема для чого витрачати кулі». Польський військовий табір був розгорнутий біля маленької річки Пилявки (Ікви), неподалік від містечка Пилявці, що на Поділлі. Су-часник згадує, що шляхетська армія заздалегідь святкувала перемогу. Разом з військом до табору прибуло багато слуг з винами, медом, солодощами, навіть постіллю й ваннами. З ранку до вечора лунали музика й співи. Шляхтичі вихвалялися один перед одним багатим одягом та прикрасами. На польському сеймі було прийняте рішення, що військо очолять 3 регіментарі: князь ВладиславДомінік Заславський, відомий своїм багатством та розбещеністю, молодий і недосвідчений Олександр Конецпольський та Николай Остророг, знавець багатьох наук. Б. Хмельницький так і охрестив цю трійцю: «Перина, дитина й латина». Незважаючи на рішення сейму, Ярема Вишневецький, як і деякі інші магнати, готувався проводити свою власну воєнну тактику. І замість того, щоб прямувати до генерального штабу Заславського, значна частина шляхти приєдналася саме до Я. Вишневецького. Таким чином, В.-Д. Заславському довелося звертатися до князя із закликом об'єднати війська. Урешті-решт, Я. Вишневецький погодився брати участь у військових радах, але про об'єднання військ не схотів навіть слухати. Так вийшло, що всі польські війська були роз'єднані, у них не було єдиного командування, що не могло не позначи-тися на перебігу та результаті наступної битви.

Домашнє завдання Опрацювати текст підручника § 15 Вивчити основні терміни та поняття. Позначити на контурній карті битви: під Жовтими Водами, під Корсунем та Пилявцями.

Збаразько Зборівська кампанія

Мета уроку: розкрити процес розгортання всенародної боротьби У 1649 рр.; розповісти учням про героїзм, мужність, воєнну майстерність повстанців; використати матеріал уроку для патріотичного виховання; сприяти формуванню національної самосвідомості, пов'яза-ні з державотворчими традиціями в Україні; продовжувати розвивати вміння учнів працювати з картою (атласом) та історичними документами.

Передумови. Навіть після перемог Хмельницького стосунки між поляками та українцями лишилися нез`ясованими. Хоч гетьман усе ще не вирішив розірвати зв`язки з Річчю Посполитою, він знав, що його послідовники рішуче настроєні проти повернення до стану, який існував у 1648 р. Зі свого боку поляки, готові надати незначні поступки козакам, все ж наполягали на поверненні українців під панування шляхти. Ця безвихідь спричинила до повернення певної моделі подій: з року в рік обидві сторони воювали між собою, але не в змозі завдати одна одній рішучої поразки, вони закінчували виснажливі кампанії написанням незадовільних для себе угод, після чого верталися додому, щоб вести військову і дипломатичну підготовку до наступної війни. Після проведення успішної військової кампанії 1648 року українська сторона, як і польська, готувалась до наступальних операцій. Богдан Хмельницький навесні 1649 року оголошує мобілізацію до українського війська, надсилає послів на Дон та у Крим з проханням про допомогу в боротьбі з поляками. Український люд, окрилений першими перемогами під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями, охоче йшов у його ряди. Одночасно польський король Ян II Казимир оголошує у Кракові поклики до посполитого рушення.

Військо Речі Посполитої. Сили противників оцінюються сучасниками тих подій по-різному. Загальна чисельність польських військ під час літньої кампанії 1649 року не перевищувала 50-60 тисяч чоловік. Вони складалися з двох армій і одного корпусу. Першою армією, яка була сформована на території коронних земель Речі Посполитої і нараховувала перед Зборівською битвою від 20 до 40 тисяч чоловік, командував король Ян II Казимир. У межах Великого князівства Литовського перебувала друга армія литовського польного гетьмана Януша Радзивіла чисельністю до 15 тисяч чоловік. Корпус белзького каштеляна Анджея Фірлея, який був призначений на той час польським сеймом виконувати обов’язки гетьмана у зв’язку з тим, що обидва гетьмани — коронний та польний — були в цей час у татарському полоні, був чисельністю близько 15 тисяч. Польський командувач змушений був під тиском обставин та відповідно до поради князя Ієремії Вишневецького відійти з-під Старого Костянтинова під стіни Збаразького замку. 2 липня 1649 року польське військо під орудою регементарів підійшло до міста. Загальну кількість цього корпусу дослідник початку минулого століття Людвік Кубаля визначав у 6000 чоловік. І тільки 9 липня до них приєднався Ієремія Вишневецький зі своїм загоном у 3 тисячі вояків. Руський гонець Григорій Кунаков також визначає загальну кількість оточених у Збаражі у 9000 чоловік. Про подібну кількість військ під орудою Анджея Фірлея, які перебували в місті, твердить і француз П’єр Шевальє

Військо Б. Хмельницького Українська армія, яка брала участь у Збаразько-Зборівській операції, нараховувала 60-80 тисяч чоловік, що поділялися на 17 полків, хоча на початок 1649 року існувало вже 30 територіальних полків. Сам Богдан Хмельницький вважав, що в нього під булавою було на той момент 360 тисяч озброєних козаків і селян, хоча окремі історики доводили їх чисельність аж до 400 тисяч. Звичайно, остання цифра не відображала реального стану і є просто фантастичною. Артилерійський парк складався із 70 гармат. Згідно з попередньою угодою, на допомогу гетьману прибув кримський хан Іслам-Герей III разом з братами, мурзами та беями, з кримською, акерманською, білгородською, азовською, ногайською ордами чисельністю 60-70 тисяч вершників. Розпочинається «война Збаражская» — так вона названа у літописі Самовидця.

Початок Збаражсько-Зборівської кампанії 10 липня (за новим стилем) 1649 року армії союзників підійшли до Збаража і «осадили тое войско под Збаражемъ на святыхъ апостолъ Петра и Павла, и напотомъ таборъ пришолъ, и доставали того войска, которое мусtло, зоставивши окопи, в коло замку и в міtсті тісно стати, которихъ в облеженю ажъ до Успенія Богородици держали». Збаразький замок-фортеця, побудований у 1626-1631 роках голландськими інженерами, перебувала на домінуючій висоті, яка становить 352,8 метра (за Балтійською системою висот) та здіймається понад 38 метрів над долиною річки Гнізни. Укріплення цитаделі замку, які відображали на той час найновіші досягнення європейського фортифікаційного мистецтва, складалися з валів з ескарпами, чотирьох п’ятигранних белюардів (бастіонів) і глибокого й широкого рову, який оточував замкову цитадель і мав 40 метрів завширшки. Поляки побудували додаткові укріплення у вигляді насипних валів, на яких була розміщена артилерія. Людвік Кубаля зазначає, що загальна чисельність війська разом з обозом сягала 15000 чоловік, але піхота становила лише 2000 вояків, а І. К. Свешников вважав, що оточений гарнізон сягав лише 10000 вояків.

Облога Збаража І етап Облога Збаража тривала з 10 липня по 20 серпня 1649 року (всі дати подані за новим стилем). За цей час українсько-татарські війська довели обложених до найскрутнішого становища. Полякам та їх німецьким найманцям доводилося вживати в їжу м’ясо коней, собак і навіть мишей. В окремі дні обложені витримували по кілька атак козацької піхоти як удень, так і вночі. П’єр Шевальє стверджує, що одного дня оточені відбили до 17 атак козаків. Уперше під час облоги міста козаки побудували гуляй-городи (16-24 шт.), копали тунелі для закладання мін. З обох сторін супротивники намагалися захопити «язиків», що їм і вдавалося. За час облоги втрати з обох сторін були значними. Польська сторона, як про це повідомляють анонімний автор «Щоденника Збаразької облоги 1649 року» та шляхтич К. Ржепневський, втратила вбитими відомих шляхтичів: колишнього польного писаря Сіраковського, новгородського воєводича Хрептовича, ротмістра Ратовського, брата малгосцького старости Лянцкоронського, шляхтича Збровського. «Про інших не пишу, — лаконічно стверджує автор згаданого «Щоденника...», — так як мені б не переписати їх імена на чотирьох листах». В українському війську під час штурмів загинули гадяцький полковник Кіндрат Бурляй та корсунський полковник Станіслав Мрозовицький (Морозенко), був важко поранений Іван Богун. У татар загинув ще на початку облоги «фортеці Ізбараж» Азамат-мурза — син знаменитого Гази-бека. Облогу Збаразької фортеці можна умовно поділити на два етапи. Перший тривав з 10 липня по 6 серпня. В цей час Богдан Хмельницький за будь-що намагався штурмом оволодіти замком, але на той час українська армія ще не була готова проводити довготривалі облоги, що дало можливість королю зібрати армію — недарма окремі польські історики називають збаразьку облогу «Польськими Фермопілами». Під час цих подій хану повідомили, що «в гяурськой фортеці Тирнапул (Тирнапул — татарська назва сучасного Тернополя. — Автор), є дві потужні осадні гармати, надзвичайно великі і боєздатні, здатні крушити гори». Ці гармати були привезені під стіни Збаража. Але їх застосування не принесло бажаного результату.

Облога Збаража ІІ етап Другий етап тривав з 7 по 20 серпня. Козацько-татарська армія припиняє активні військові дії і готується до генеральної битви з військом Яна II Казимира, яке швидко наближалося. Здійснивши непомітно для ворога надзвичайно вдалий маневр у напрямку на Старий Збараж та Озерну, гетьман і хан залишили під Збаражем незначну частину військ під керівництвом генерального обозного Івана Чарноти та Кари-мурзи і підійшли з військом до Зборова. У складі союзної армії, за твердженням П’єра Шевальє, було 60 тисяч татар і 80 тисяч козаків. У найближчому оточенні Богдана Хмельницького були брацлавський полковник Данило Нечай, корсунський полковник Лук’ян Мозиря, прилуцький полковник Філон Джалалій. Одночасно в суботу, 14 серпня, авангард польської армії із заходу увійшов у місто. Ось як описує середньовічний Зборів український дослідник Євген Яцкевич: «Давній Зборів, де теперішній центр з ринком, був розташований на горбку. З північного і південного сходу обмивала його ріка Стрипа з великим ставом. З північного заходу біля церкви був другий став, а з південного заходу — досить стрімкий горб. Чотирикутне місто було обведене валами з частоколом і парканами. До міста вели тільки одні ворота від південного заходу». 15-16 серпня відбулася головна битва військової кампанії 1649 року. Перед битвою гетьман звернувся до війська з палкою промовою: «Молодці! Батьки, діти ваші простягають до вас руки і просять вас звільнити їх від фараонського лядського ярма; душі закатованих ляхами молять про помсту за кров їх, безнаказано пролиту! Церква наша поляками зганьблена і зневажена — взиває вас, синів своїх, постояти за неї! Але не дерзайте підняти вбивчої руки на його милість короля, помазаника Божого! Ми воюємо проти панів наших мучителів, які послали його на нас». Польський король та його найближче оточення допустили значну тактичну помилку: вони розпорошили свої сили і розосередили їх між Метеновим та безпосередньо Зборовом. Дали себе знати і безпечність та польська зухвалість, відсутність належної розвідки. Тому саме на польському королеві, коронному канцлерові та їх радниках лежить вся відповідальність за «трагедію Зборівську», як її влучно назвав польський історик ХІХ століття Фр. Равіта Гавронський.

Поразка польського війська У неділю, 15 серпня, нічого не підозрюючи про близьке перебування українськотатарських військ, польська армія у складі 7 полків у кількох місцях по заздалегідь зведених мостах розпочала переправу через річку Стрипу. В її складі були і найманці — волохи та німці. Польське військо розтягнулося на цілу милю. Кримська та азовська орди на чолі з Артемір-беєм, непомітно в кількох місцях форсували річку поблизу села Метенова, раптово атакували з півночі ар’єргард польської армії. Отримавши наказ від хана полонених не брати, татари майже повністю в районі села Метенова винищили з’єднання в 1200 шабель полковника князя Самуїла Корецького. Останній тільки втечею врятував собі життя. Перемишльський полк, який розташовувався поблизу в сусідніх Грабківцях і в цей час снідав, не прийшов вчасно на допомогу своїм сусідам і був розсіяний кримчаками. Ян II Казимир, нарешті збагнувши ситуацію, вирішив розвернути проти татар кілька полків, але вже було запізно. Унаслідок цього на першому етапі битви, згідно з повідомленням польського «Діаріуша», написаного під Зборовом, загинуло понад 3 тисячі поляків. Польські війська почали відходити до Зборова. Поступово цей відступ перетворився на панічну втечу до польського табору. Величезний обоз із амуніцією, провіантом та фуражем потрапив до рук татар.

Козацька могила на місці битви під Зборовом

Домашнє завдання Опрацювати текст підручника § 15 Вивчити основні терміни та поняття. Позначити на контурній карті битви: під Зборовом та Збаражем.

Мета уроку: розкрити Заснування козацької держави — Війська Запорозького початок процесу утворення Української держави; розглянути політичний, адміністративнотериторіальний та військовий устрій Української козацької держави; схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику держави; розвивати навички аналізу схем; сприяти вихованню поваги до державотворчих традицій українського

Назва держави Столиця держави Державні символи (клейноди)

Військо Запорозьке. Поступово затверджувалися назви "Україна", "Гетьманщина". Місто Чигирин. Гетьманська булава, державна печатка, гетьманський бунчук і корогви.

Територія держави

Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства (відповідно до умов Зборівського мирного договору 1649 р.).

Державні кордони

"Козацька лінія". Зміцнювалися військовими заставами в міру звільнення земель від польськошляхетського панування. Територія гетьманської України поділялася на адміністративнотериторіальні одиниці полки та сотні, на території яких розміщалися військові підрозділи козаків. 1649 р. 16 полків, згодом їхня кількість збільшилася. У межах полку або сотні вся адміністративна, військова та судова влада належала полковникам і сотникам, а в окремих населених пунктах отаманам. У сотнях формувалися нижчі військові підрозділи козацького війська курені (від 10 до 40 осіб). Командував ними виборний курінний отаман. !

Адміністративно територіальний устрій держави

Форма державного правління

Українська козацька держава була різновидом республіки. її особливості • Вищу владу обирали безстроково (одночасно існував механізм усунення від влади вищих державних чиновників). • На основі козацької демократії доступ до управління державою мали лише представники козацького стану (див. схему "Вищі органи влади Української держави в середині XVII ст").

Українська армія

• Принцип побудови армії територіальний; • Кількість: 1648 1651 рр. 150 тис. осіб (з них 100 тис.добре навчені козаки, 50 тис. селяни та міщани). • 1648 р. прийнятий військовий статут "Статті про устрій Війська Запорозького".

Фінанси

• Казна поповнювалася з таких джерел: земельного фонду, доходів від промислів, торгівлі й податків. • В обігу були різні грошові одиниці (польські злоті, талери; російські карбованці, єфимки; турецькі леви, левки). • Було зроблено спробу чеканити власну монету чех.

Економічна і соціальна політика (внутрішня)

• Ліквідоване землеволодіння польських магнатів, шляхти та католицької церкви. • Селяни одержали особисту волю і право власності на землю. • Гетьманський уряд у своїй політиці орієнтувався насамперед на інтереси козацького стану: козаки звільнялися від багатьох податків, одержували право вільно проживати в містах і селах" зберігали власне самоврядування і суд7 затверджувалася їхня власність на землю.

Дипломатична служба (зовнішня політика)

• Україна активно затверджувалася на міжнародній арені. • Для збереження держави доводилося проводити гнучку зовнішню політику й шукати союзників серед близьких і далеких країн,

Вищі органи влади Української держави в середині ХVІІ ст.

Зміни в соціально-економічному житті українського народу внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького ЕКОНОМІЧНІ Ліквідація: • магнатського, шляхетського землеволодіння; • фільварковопанщинної системи господарювання; • кріпацтва, люди одержали особисту свободу. Формування козацької, селянської, держав ної власності: • установлення права на спадкоємне воло діння землею та угіддями, їхній продаж та дарування; • землею, що перейшла у володіння Війська Запорізького, розпоряджався гетьман; • зміцнення гетьманського та старшинського землеволодіння, яке існувало в двох формах: ранговій (тимчасовій) і приватній (спадковій); • перетворення козацького господарства на господарство фермерського тилу з використанням найманої праці та участі в торгівлі (зв'язок з ринком).

Життя в Україні організову-валося на підставі звичаєвого права, а в містах - Магдебурзь-кого; • скасування шляхетськомагнатського стану; • перетворення козацтва на привілейований стан українського суспільства; • продовження процесу покозачення - селяни, міщани става-ли козаками через прагнення позбутися феодальної залеж-ності, здобути особисту волю, право вільного вступу до ко-зацького стану; • зміцнення становища православного духівництва: православ'я стало державною релігією.

Зовнішня політика Гетьманщини

Домашнє завдання Опрацювати текст підручника § 16 Вивчити основні терміни та поняття. Складіть розгорнутий план “Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави.

Молдавські походи Б.Хмельницького. Батозька битва

Презентація уроку

План уроку Як відбувався Перший молдавський похід Богдана Хмельницького. Якими були результати й наслідки Батозької битви. Яка мета і наслідки молдавських походів 16521653рр.Чим завершилася Жванецька облога 1653р. Якими були особливості внутрішньо-та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653р.

На цьому уроці ви навчитеся Показувати на карті напрямки походів українського війська в 1652-1653 рр., місця основних битв. Визначати роль кожної з найбільших битв 1652-1653 рр. у розгортанні Національно-визвольної боротьби та наслідки молдавських походів. Аналізувати історичні джерела про перебіг основних битв. Висловлювати ставлення до перебігу основних подій війни.

Літопис подій 1650 р., серпень - Перший молдавський похід. 1652 р., травень - битва під Батогом. 1652 р., серпень - одруження Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря Василє Лупу. Укладення молдавськоукраїнського союзу. 1653р., квітеньтравень - похід козацьких полків під проводом Тимоша Хмельницького в Молдавію. 1653 р., серпень – вересень – поразка українських військ під Сучавою 1653 р., вересень – грудень – облога Жванця на Поділлі.

Як відбувався Перший молдавський похід Богдана

Хмельницького.

Причина походу – перешкодити підтримці молдавським господарем В. Лупу Польші. Серпень – вересень 1650 року козацькі полки заволоділи містом Ясси. Встановлення союзницьких відносин між Україною та Молдавією. Для зміцнення союзу шлюб сина Б. Хмельницького – Тимоша з донькою молдавського господаря В. Лупу – Розандою.

Мета і наслідки молдавських походів Молдавські походи Літо 1650 р. - І молдавський похід українського війська. Літо 1652 р. - II молдавський похід українського війська. Весна 1653 р. - III молдавський похід українського війська. Літо 1653 р. - IV молдавський похід українського війська. Ці походи мали на меті не допустити союзу Молдавії з Річчю Посполитою. Б.Хмельницький сподівався, що династичний шлюб його сина Тимоша з дочкою молдавського воєводи (господаря) Василя Лупу зміцнить політичні позиції Української держави. Однак цим планам не призначено було здійснитися через тактичні прорахунки Хмельницького, а також через ослаблення України війною.

Якими були резултати й наслідки Батозької битви

1-2 червня 1652р.- перемога української армії у річки Батог(права притока Південного Бугу).35 тис. чоловік зі сторони України(серед них близько 20 тис. татар) і 35 тис. (зі слугами) поляків. Розгром поляків був повний. Цю перемогу Хмельницького сучасники порівнювали з перемогою Ганнібала під Каннами(216р. До н.е.) Підсумок битви.Завдяки перемозі в Батозькій битві, втратили чинність статті Білоцерківського миру. Українська держава відновила свою територію, а також зміцнила своє військове і політичне становище. Тепер не існувало жодного, який би ставив козацьку Україну в залежність від іншої держави.

Чим завершилася Жванецька облога 1653 р. Кінець жовтня – середина грудня 1652 р. – облога українською армією польського війська в Жванці. До капітуляції поляків справа не дійшла, тому що Іслам – Гірей особисто почав переговори з Яном Каземіром. 15 грудня 1652 року кримсько- польський Каменецький договір. 1. Татари одержали величезну суму контрибуції. 2. Фактично татарам дозволили брати ясир в Україні. 3. Політичне і правове становище козаків чітко не визначалося. 4. На території України могли розміщатися польські підрозділи. 5. Шляхта поверталася до своїх маєтків. Підсумок облоги Жванця. Під час облоги знову проявилася ненадійність кримського хана як союзника. Укладений без участі козаків Каменецький договір зводив нанівець попередні завоювання Української держави.

Якимибулиособливостівнутрішньотазовнішньополітичногостановища Гетьманщининаприкінці1653р.

Тривале лихоліття війни до кінця 1653 р. призвело українське суспільство та економіку до критичного стану. Помітно погіршилося міжнародне становище України. Ставало очевидним, що виграти війну з Річчю Посполитою можна лише з сильними союзниками. Б.Хмельницький шукав союзу з володарями Туреччини і Росії. Турецький султан погоджувався на протекторат над Українською державою.

Перевірте чого навчилися Установіть хронологічну послідовність подій: підписання Зборівського мирного договору; Перший молдавський похід; Жванецька облога. Хто з історичних діячів брав активну участь у воєнних подіях 16521653 рр.: Т. Хмельницький; П. Сагайдачний; К. Косинський; М. Калиновський; В. Лупу; І. Сулима; Іслам-Герей III; Ян II Казимир? Назви яких історикогеографічних об'єктів доречні в розповіді про воєнні події 1652—1653 рр.: містечко Жванець; урочище Жовті Води; місто Ясси; фортеця Сучава; гора Батіг; місто Кам'янецьПодільський; містечко Зборів? Дайте відповіді на запитання: 3 якою метою здійснювалися молдавські походи? Які вони мали наслідки? Чим закінчилася Батозька битва? Які наслідки мала Жванецька облога? Якими були особливості внутрішньо- та зовнішньополітичного становища Гетьманщини наприкінці 1653 р.?

Місце Гетьманщини в системі міжнародних відносин. Зовнішня політика Гетьманщини.

Презентація уроку

План уроку Яким було ставлення європейських держав до Національно-визвольної війни в Україні. Якої мети прагнув досягти Богдан Хмельницький у своїй зовнішньополітичній діяльності. З якими державами були встановлені дипломатичні зв'язки. Коли і з якою метою були встановлені дипломатичні відносини між Гетьманщиною та Московією. Як вони розвивалися протягом 1648 -1653 рр.

На цьому уроці ви навчитеся Визначати відношення європейських держав до Національно-визвольної війни в Україні. Характеризувати взаємовідносини Гетьманщини з державами-сусідами, зокрема Османською імперією та Московським царством. Висловлювати ставлення до перспектив зовнішньої політики Гетьманщини, аналізуючи історичні джерела. Показувати на карті сусідів Української козацької держави.

Літопис подій 1648 р. - постійний обмін посольствами між Гетьманщиною та Московською державою. Військово-політичний союз з Кримським ханством. 1649 р. - українсько-турецька угода. 1650 р. - посольство Альберто Віміни з метою укладення угоди про антитурецький союз Венеції та України. 1653 р., 1 жовтня - московський Земський собор вирішив роз-почати війну проти Польщі.

Яким було ставлення європейських держав до Національно-визвольної війни в Україні.

Позиції католицького табору (Австрія, Іспанія, Франція та князівства південної Німеччини) – підтримали свою союзницю Річ Посполиту. Позиції протестантського табору( Англія, Голландія, Швеція і князівства північної Німеччини),- поводилися нейтрально з деяким співчуттям. Позиції православного табору – православні країни загалом підтримали боротьбу українського народу. Підтримала Україну у її боротьбі Венеціанська республіка.

Якої мети прагнув досягти Богдан Хмельницький у своїй зовнішньополітичній діяльності. З якими державами були встановлені дипломатичні зв'язки.

Наприкінці лютого - на по-чатку березня 1648 р. було укладено військово-політичний союз із Кримським ханством. Було укладено українсько-турецьку угоду 1649 р.

Коли і з якою метою були встановлені дипломатичні відносини між Гетьманщиною та Московією. Як вони розвивалися протягом 1648 -1653 рр.

1 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорізьке з містами і землями прийняти» й розпочати війну проти Польщі.

Основні напрями міжнародної політики Б. Хмельницького Кримське ханство.

Перевірте чого навчилися Які з названих держав ставилися до Української козацької держави прихильно або нейтрально: Австрія; Англія; Бранденбург; Валахія; Ватикан; Венеція; Голландія; Іспанія; Московія; Молдавія; Трансільванія; Туреччина; Франція; Швеція? З якими державами український уряд встановив дипломатичні відносини протягом 1648—1657 рр.: Австрія; Англія; Бранденбург; Валахія; Ватикан; Венеція; Голландія; Іспанія; Мос-ковія; Молдавія; Трансільванія; Туреччина; Франція; Швеція? Аргументуйте або спростуйте твердження. Зовнішньополітичні відносини Гетьманщини визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси».

Українсько–московський договір 1654 року Презентація уроку

План уроку

•Які події започаткували оформлення українськомосковських відносин. •Що передбачав українськомосковський договір 1654 р.

На цьому уроці ви навчитеся Пояснювати причини укладення украінськомосковського міждержавного договору, визначати його особливості. Характеризувати перебіг подій 16541655 рр., визначати їхнє історичне значення. Висловлювати своє ставлення до подій в Переяславі 1654 р., аналізуючи історичні джерела.

Літопис подій 1654 р., 8 січня - Переяславська рада. 1654 р., березень - укладення козацьким посольством угоди з московським урядом. Березневі статті.

Які події започаткували оформлення українськомосковських відносин. Рішення Московського Земського собору про відрядження до України посольства на чолі з боярином В. Бутурліним. 8 січня 1654 р., Переяславська рада, яка винесла ухвалу про укладення договору з Московською державою. Кількість приведених до присяги 8 січня незначна (284 особи). Не брали участі західна та частково Правобережна Україна а також Запорізька Січ.

Що передбачав українськомосковський договір 1654 р. Український уряд виступав за рівність прав учасників. В Москві ж дивились на українців, як на підданих царської величності, про те обіцяли не порушувати “ Прав і вольностей України ”. Договір складався з 23 статей, які потім було зведено до 17 (так звані Березневі статті).

Березневі статті 1654 р. Україна має власне управління, незалежне від царських чиновників, і тільки з українців. Народ України судиться за власними законами і в власних судах. Гетьман має право приймати іноземних послів і посилати своїх до інших держав, після чого сповіщає про це царя. Україні заборонені самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою і Османською імперією. Гетьмана мають обирати, як і обирали, про обирання козаками мають повідомити царя. Непорушними залишаються права і вольності всіх станів України. Реєстрове військо призначається в 60 тисяч чоловік. Україна зобов'язана платити данину в царську скарбницю. Козацьке військо зобов'язане допомагати царю у війнах. Зі своєї сторони, цар зобов'язаний обороняти і захищати Україну. У Києві і Чернігові мають розміщатися російські гарнізони на чолі з воєводами.

Значення українсько-московського договору 1654 р.

Попри недосконалість і недовговічність українсько-московський договір 1654 р. протягом 17-18 ст. розглядався українцями як найпереконливіший доказ суверенності України. Він давав змогу зберегти самостійність Укра-їнської козацької держави. Гетьманський уряд отримував можливість до-вести до переможного кінця війну з Річчю Посполитою, а отже, завершити об'єднання всіх українських земель під своєю владою. У міжнародних від-носинах договір засвідчував право на відокремлення України від Польщі. Він був виявом міжнародного визнання самостійності Української держа-ви та непорушності встановленої системи соціально-економічних відносин.

Перевірте чого навчилися Дайте відповіді на запитання: Як відбувалися події в Переяславі 8 січня 1654 р.? Які документи визначали зміст українсько-московської угоди 1654 р.? У чому полягало значення українсько-московського договору 1654 р.? Як розгорталися воєнні дії 1654 р. на території Білорусі? Якими були причини походу Б. Хмельницького на Львів 1655 р.? Які результати й наслідки він мав? Чому гетьманський уряд, шукаючи зовнішньополітичної підтримки в боротьбі з Польщею, віддав перевагу військовому союзу з Московією? Поміркуйте, чи мав цей союз позитивні перспективи для України, враховуючи тогочасні форми державного правління, економічний устрій, розвиток міського самоврядування, рівень культури та освіти двох держав.

Воєнні дії 1654-1655 років Презентація уроку

План уроку Воєнні дії на території Білорусії Воєнні дії в Україні Похід на Галичину

На цьому уроці ви навчитеся Показувати на карті напрямки походів українського війська 1654-1655 роках, місця основних битв. Характеризувати перебіг подій 16541655 років, визначати їх історичне значення.

Літопис подій 1655 р., січень - оборона Умані загонами Івана Богуна, битва під Охматовом. 1655 р., липень - початок шведськопольської війни. 1655 р., вересень - битва під Городком. Облога Львова. 1655 р., листопад - битва під Озерною.

Воєнні дії на території Білорусії Похід 20 тисячної українсько-московської армії на чолі з Іваном Золотаренком. Похід виявився успішним (витіснили литовське військо з Білорусії, захопили частину Литви разом із столицею Вільно). Запроваджено в південній Білорусі козацького устрою (викликало невдоволення царя).

Воєнні дії в Україні 30 тисячна польська армія вступила на Брацлавщину (осінь 1654 - весна 1655), як наслідок спустошення східного Поділля. Зима 1654 об'єднане польсько-татарське військо, облога Умані. Охматівська битва 19 січня 1655 року. Битва завершилася незначною перевагою українського війська.

Похід на Галичину Весна-осінь 1655 р. похід на Галичину. Прийом Б. Хмельницьким під Кам'янцем Подільським швецького посла (вступ Швеції у війну проти Польщі). 19 вересня 1655 року розгром польського війська під Городком і облога Львова. 12 листопада 1655 року битва під містечком Озерна і укладення договору про невтручання Криму у війну України і Московії.

Висновки Незважаючи на складність ситуації на те, що Б.Хмельницький не спромігся визволити Брацлавщину і не повністю відстояв інтереси України піл Львовом воєнна компанія 1654-1655 років для українсько-московського війська завершилася успішно.

Перевірте чого навчилися Установіть хронологічну послідовність подій: одруження Т. Хмельницького з дочкою молдавського господаря В. Лупу; укладення молдавсько-українського союзу; підписання Зборівського мирного договору; укладення козацьким посольством Березневих статей з московським урядом. Складіть стислу хроніку перебігу воєнних дій української армії проти Польщі 1654-1655 рр. Хто з історичних діячів брав активну участь в подіях Національновизвольної війни 16541655 рр.: Т. Хмельницький; І. Богун; П. Сагайдачний; М. Кривоніс; М. Калиновський; П. Тетеря; В. Бутурлін; І. Золотаренко?

Становище в Українській державі після смерті Б.Хмельницького

Смерть Б.Хмельницького

Руїна (1658 середина 80х років ХVІІ ст. Трагічний період історії України, який розпочався після смерті Б.Хмельницького. Характеризується внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу і вторгненням в Україну іноземних держав, що призвело до втрати територіальної цілісності, занепаду Української держави, ускладнило процес розвитку української нації

Передумови Руїни Загострення соціально напруги в суспільстві, викликане різким погіршенням матеріального становища козаків, вони не одержували плату за свою службу, тому що розорена держава не мала на це коштів. Однак козацька старшина збагачувалася за рахунок прибутків від оренди Царський уряд Росії відкрито ігнорував інтереси Української держави Українсько-трансильванська воєнна кампанія 1657 року в Польщі зазнала поразки Завершення Національно-визвольної війни не привело до об’єднання всіх українських земель

Причини Руїни Боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами Глибокий розкол у середовищі української політичної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики Українські землі притягували іноземні держави – Росію, Польщу, Османську імперію, Крим, що бажали встановити на них панування

Наслідки Руїни Утрата цілісності України, захоплення її території іноземними державами Занепад Української держави Втрати української культури Катастрофічне скорочення населення України: на Правобережжі – на 90% Господарська розруха України

Б.Хмельницький – людина, політик і полководець Б.Хмельницький – одна з найвизначніших постатей української історії Єдиний у вітчизняній історії загальнонаціональний лідер, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність Життєвий шлях Б.Хмельницького тісно переплетений із долями багатьох тисяч українців, сповнений рішучими перемогами і гіркими поразками, глибокими роздумами і важкими рішеннями, особистими втратами й здобутками Очолив Національно-визвольну війну українського народу проти польського поневолення Виявив себе блискучим полководцем, сформував одну з кращих у тогочасній Європі національну армію Висунув програму виборення незалежності козацької України Організував дипломатичну службу, яка сприяла досягненню визнання Української гетьманської держави урядами інших країн

Гетьман І.Виговський, його зовнішня політика

Образец заголовка

Печатка Івана Виговського

Герб Івана Виговського

16 вересня 1658 року на козацькій раді поблизу Гадяча було схвалено україно-польську угоду, за якою:

Підписи послів української держави під присягою на вірність умовам Гадяцького договору

Цікаво знати:

Переяславський договір. Чуднівська кампанія

Переяславські статті 1659 року Старшина без дозволу царя не мала права переобирати гетьмана Гетьман утрачав право самостійно призначати, звільняти чи засуджувати до страти старшину й полковників Московське військо, окрім Києва, розміщувалося ще в Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві та Умані Київська митрополія підпорядковувалася Московському патріарху Українському уряду заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами й організовувати військові походи без дозволу Москви

Слободищенський трактат 17 жовтня 1660 року

Бій на Чорній раді

Андрусівське перемир’я 30 січня 1667 року

Сторінка з Андрусівського договору

Висновки

Гетьман П.Дорошенко, його боротьба за об’єднання України

Петро Дорошенко (16271698) Народився в Чигирині, був онуком Михайла Дорошенка – реєстрового гетьмана Війська Запорізького, який уславився походом на Крим 1628 р. Батько П.Дорошенка, Дорофій, був козацьким полковником. Майбутній гетьман отримав добру освіту, навчаючись у Києво-Могилянській академії.

Програма гетьмана П.Дорошенка 1.Зміцнити гетьманську владу, спираючись на народні маси: - посилює роль Генеральної Ради у вирішенні державних питань; - обмежує владу старшини; - створює корпус найманих козаків (сердюків), які підкоряються особисто йому. 2.Об’єднати всю козацьку Україну під гетьманською булавою, відстоюючи її незалежність і від Польщі, і від Росії

Внутрішня політика П.Дорошенка Починає систематично скликати військову раду; Створює постійне військо Проводить нову митну лінію на кордоні Розпочинає випускати власну монету Заселяє спустошені окраїни Правобережжя

Зовнішня політика П.Дорошенка Намагається витіснити поляків з Правобережжя, а також проводить переговори з Росією, щоб повернути права і вольності Війську Запорозькому, прагне до возз’єднання в межах однієї держави всіх етнічних українських земель Шукає підтримки в в Туреччини, у 1669 році погоджується прийняти турецький протекторат Спроби дійти згоди з Росією і звільнитися від турецького протекторату закінчилися невдачею

Протекторат - форма залежності однієї держави від іншої, більш сильної. Держава, що перебуває під протекторатом , користується певною автономією у внутрішніх справах, тоді як питання зовнішньої політики, а також найважливіші питання внутрішньої політики підлягають контролю з боку сильнішої сторони

Значення діяльності П.Дорошенка В історії України П.Дорошенка часто називають “ясним сонцем Руїни”. Йому вдалося відновити гетьманську владу над возз’єднаною Україною. Однак цей успіх був короткочасним. Причиною тому були незацікавленість сусідніх держав у сильній Українській державі, боротьба старшинських угруповань за владу і проросійськи налаштована частина населення Лівобережжя

Тема: Адміністративно – територіальний устрій Лівобережної України.

Мета: З 'ясувати особливості адміністративно – територіального устрою Лівобережної Гетьманщини. Дати характеристику органів влади та соціального устрою населення ; розвивати вміння порівнювати події і процеси у різних регіонах України; виховувати в учнів інтерес до вивчення історії; продовжувати розвиток навичок роботи з історичною картою та підручником.

Організаційний момент. Створення позитивної аури на уроці. Наприклад:«Які ви сьогодні красиві. Будьте ще кращими коли всі разом посміхнетесь мені.»

Перша половина 60-х років 17 століття Гетьманщина перетворюється на нестійке об єднання ( конфедерацію) і поділяється на;

Гетьманщина

Правобережна Гетьманщина

Лівобережна Гетьманщина

Запоріжжя

Міське самоуправління Політичний устрій Адміністративно-територіальний устрій

Лівобережна Гетьманщина Завдання учням: Працюючи з підручником, з'ясувати, яким був адміністративно – політичний устрій Лівобережної Гетьманщини. Відповідь записати у вигляді таблиці.

Органи влади Спостерігається поділ влади на: Законодавча

Вся повнота влади зосереджувалася в руках Гетьмана

Виконавча

Судова

Відновлюється

Скликання генеральни х рад

Старшинсь кої ради

Генеральна старшина

Генеральна канцелярія

Судочинств о

Соціальний устрій населення

Тема: Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Мета: Показати, як у складних умовах Запорізька Січ намагалася зберегти свій особливий статус. Вивчати життя і діяльність видатного козацького ватажка І.Сірка;допомогти зрозуміти позицію І.Сірка щодо зовнішніх ворогів ; виховувати в учнів почуття поваги і шани до мужніх захисників своєї Вітчизни

Організаційний момент. Вправа « Розвантаження: Учні заплющують очі , звучить мелодія. Вчитель говорить слова: « Я прийшов до школи вчитися. Треба бути уважним, треба бути спокійним. Навколо мене друзі. Всі вони мене люблять. Сонячний промінчик торкається моїх очей і я прокидаюся .

1667рік Андрусівське перемир'я, після нього

Запорізька Січ під контролем

Речі Посполитої

Московської держави

1686рік «Вічний мир» За ним

Польщею Забороненно відносини Запорожців з

Кримським ханством

Устрій Січі.

Курені

Військові та адміністративно-господарські одиниці

Очолюва в курінь

Входили юнаки і хлопчики, які готувалися стати козаками- молодики і джури

Отаман

Кіш, Запорозька Січ

Його обирали козаки куреня

Об’єднання запорозьких козаків в одну організацію

Цікава інформація

У 1652 році Запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед степом Микитиного Рогу в район Дніпрових плавів, на острів Чортомлик, що розташовувався при впадінні в Дніпро протоки Чортомлик (поблизу сучасного села Капулівки на Нікопольщині). Цей район був більш захищений від нападів татар природними перешкодами. З опису 1672 року відомо, що запорожці звели тут й могутні штучні укріплення.

Кошовий отаман І. Сірко Один із найвідоміших отаманів Запорозької Січі другої половини XVII століття був. У перших в письмових джерелах ім'я І. Сірка згадується в 1653 році. У 1658-1660 рр. подільські козаки обирали його вінницьким (кальницьким) полковником. У 1660-1661 рр. брав участь у походах запорозьких козаків про Кримського ханства. 1663 р. І. Сірко вперше став кошовим отаманом Війська Запорозького. У 1663р. він здійснив два вдалі походи до Криму. Восени 1667р. І. Сірко став полковником Харківського полку на Слобожанщині. У літку 1680р. старий кошовий занедужав і незабаром помер на своєму хуторі Грушівка (тепер Іллінка Томаківського р. Дніпропетровської обл.)

Самостійна робота Учні діляться на дві групи: Метод “Прес” Група 1. Якими були наслідки походів запорожців під проводом І. Сірка проти Туреччини й Криму? Група 2. Чому І. Сірко зажив шанобливого ставлення сучасників?

Господарство Запорізької Січі Скласти таблицю

Галузі господарства

Рівень розвитку

Роль в економіці Січі

Метод “Мікрофон” Зробити висновок про рівень розвитку основних галузей господарства Запорізької Січі.

Тема: Слобідська Україна в другій половині 17 століття. Мета: Ознайомити учнів із процесом колонізації земель у верхів'ях Ворскли, Сіверського Дінця та історією утворення Слобідської України. Охарактеризувати розвиток аграрних відносин, адміністративно – територіальний устрій, систему органів влади Слобідської України; виробляти в учнів вміння працювати з настінною картою і картосхемами, аналізувати і узагальнювати історичні явища.

Вправа « Пригадай» 1.Кому належали землі на території України до Національно –визвольної війни? 2.Які відносини були встановлені в сільському господарстві? 3.Як називалася система господарства польських магнатів і шляхти? 4.Які зміни в аграрних відносинах відбулися в результаті визвольної війни?

ністративно –територіальний устрій Слобідської України

Слобідська Україна Полки

Острогозьки й

Сумський Охтирський Харківськи й

Сотні

Ізюмський

Робота в малих групах. Метод « Прес» На основі отриманої інформації та тексту підручника дати відповідь на запитання. Група1. Які зміни відбулися в земельних відносинах у другій половині 17ст. Група2. Які особливості системи землеволодіння мала Слобідська Україна? Група3. Які нові явища спостерігалися у розвитку господарства? Група4. Доведіть, що в економіку регіону проникає товарне виробництво. «Мозковий штурм» Обмін думками.

СистемаорганіввладиСлобідськоїУкраїни

Бєлгородський воєвода Обозний

Хорунжий

Суддя Полковий уряд

Військовий писар

Полковник Осавул

Цивільний писар

Отаман

Сотенний уряд

Хорунжий

Сотник

Осавул

Писар

Тема: Господарське, культурне та церковне життя українських земель. Мета: З'ясувати особливості господарського, культурного та церковного життя українських земель. Охарактеризувати основні досягнення в галузі освіти ,науки, літератури,мистецтва; Розвивати навички робити висновки, самостійної і групової роботи. Виховувати повагу до культурних надбань українського народу

Метод «Мікрофон» 1.Кому належали землі на території України до Національно – визвольної війни? 2.Які відносини були встановлені у сільському господарстві? 3.Як називалася система господарства польських магнатів і шляхти? 4. Охарактеризуйте становище селян. 5.Які зміни в аграрних відносинах відбувалися в результаті визвольної війни?

Національно-визвольна війна і відродження держави

Культурницька політика гетьманів

Загальноєвропейські ідеї та процеси часів Просвітництва

Історичні умови розвитку української культури

Втрата автономії

Русифікація

Перебування українських земель у складі різних іноземних держав

Розвиток української культури в ІІ половині XVIIст.

Галузі культури Наука Література Музика Архітектура Образотворче мистецтво

Досягнення, представники

Українську архітектуру XVII ст. визначають як архітектуру бароко. Бароко-напрям у європейському мистецтві кінця ХVI ст. Середини ХVII ст.

Назвіть ознаки цього стилю Що таке фасад, портал? Які споруди належать до барокових? Чим відрізняється козацький бароковий храм від храму княжого?

Образотворче мистецтво Згадайте, які особливості мав український живопис у другій половині 16-17ст.? Робота в малих групах. Виділити особливості українського живопису другої половини 17ст. Які цінності та моральні принципи утверджувалися в мистецтві України? Покажіть на прикладах

1667рік Андрусівське перемир'я, після нього

Запорізька Січ під контролем

Речі Посполитої

Московської держави

1686рік «Вічний мир» За ним

Польщею Забороненно відносини Запорожців з

Кримським ханством

Устрій Січі.

Курені

Військові та адміністративно-господарські одиниці

Очолюва в курінь

Входили юнаки і хлопчики, які готувалися стати козаками- молодики і джури

Отаман

Кіш, Запорозька Січ

Його обирали козаки куреня

Об’єднання запорозьких козаків в одну організацію

Цікава інформація

Господарство Запорізької Січі Скласти таблицю

Галузі господарства

Рівень розвитку

Роль в економіці Січі

Метод “Мікрофон” Зробити висновок про рівень розвитку основних галузей господарства Запорізької Січі.

Правобережна Україна в к. ХVІІ - на поч. ХVІІІ ст.

Мета уроку: Розповісти про відродження козацького устрою на Правобережжі, охарактеризувати повстання С Палія, з’ясувати, як було остаточно ліквідовано козацтво на Правобережжі; Удосконалювати вміння і навички самостійної роботи; Виховувати в учнів навички позитивного розв’язання суперечливих питань;

Перевірка домашнього завдання: Фронтальне опитування 1. Які чинники вплинули на укладення “ “Вічного миру ” між Московською державою і Річчю Посполитою? 2. Схарактеризуйте Коломацькі статті 1687 р. Визначте їх відмінності від попередніх договорів. Як позначилась на долі України війна Московської держави з Туреччиною в 1687-1700 рр.?

Відродження козацького устрою Після гучної перемоги польськогокороля під Віднем у 1683р. війна з Османською імперією для Речі Посполитої не скінчилася. Польща продовжила боротьбу за втрачені українські землі,і, як з’ясувалося без козацтва це було неможливо. Оскільки більша частина Правобережжя була під владою Туреччини, польська влада для козаків виділила землі на Київському Поліссі. Козацькі загони більше нагадували найманців.У 1678 козацьким ватажком став Мирон. Гетьман А. Могила призначив його наказним гетьманом на Поліссі. Створювалися нові полки козаків, вони брали участь і війні з Туреччиною, за що отримували гроші.

Повстання Семена Палія

Народився в козацькій сім’ї. Навчався в Києво-Могилянській колегії. У 1660-х рр. перебував на Запоріжжі, де відзначився військовими та організаторськими здібностями. На початку 1680-х рр. кілька очолюваних ним полків перейшли на малозаселену територію півдня Київщини. Опорним пунктом було обрано містечко Фастів. У 1683 р. загін козаків під його проводом брав участь у розгромі турків під Віднем. У 1684—1685 рр. за його сприяння були засновані Білоцерківський (Фастівський), Богуславський, Брацлавський і Корсунський полки. У 1680—1690-их рр. спільно з лівобережними козаками вів боротьбу проти Туреччини та Кримського ханства: відзначився походами на Кизикермен (1690 і 1693 рр.), Аккерман (1691), Очаків (1692, 1694 рр.), Бендери (1693). Основним стратегічним завданням, яке ставив він перед собою, стало визволення Правобережної України з-під польської влади і приєднання її до Гетьманату. Наприкінці 1680-х рр. боротьба проти польської шляхти, яку очолювали С. Палій та його сподвижники Самійло Іванович (Самусь), Захар Іскра, Андрій Абазин, велася на значній території. Козацькі війська під керівництвом С. Палія визволили, Корсунь, Лисянку та інші міста. 1699 р. польський сейм прийняв ухвалу про ліквідацію козаччини, що стало однією з причин розгортання національно-визвольного повстання під проводом С. Палія («Паліївщина»). Після невдалої спроби отримати допомогу в боротьбі проти Польщі з боку Гетьманату та Московського князівства спробував знайти союзників серед прихильників шведського короля Карла XII. Після зайняття військами Івана Мазепи Правобережжя, прагнучи зберегти свій вплив на Правобережжі, намагався проводити власну політику та робив спроби підбурити проти гетьмана Запорозьку Січ. Це занепокоїло Івана Мазепу, який, намагаючись не допустити анархії в краю, наказав у липні 1704 р. заарештувати фастівського полковника. В 1705 р. його заслано росіянами до Сибіру, в Тобольськ..

Експрес опитування За яких обставин і коли відродилося козацтво на Правобережжі? Хто такий С.Палій? Назвіть причини національно-визвольного повстання на правобережжі в 1702 – 1704 рр.? Як протікало повстання? За яких обставин повстання було придушене?

Домашнє завдання:

1.Опрацювати відповідний параграф підручника. Скласти історичний портрет С.Палія Підготувати повідомлення про події Північної війни (1700-1721 рр.)

Україна в подіях Північної війни

Мета уроку: Розкрити перебіг Північної війни та участь у ній,дати оцінку переходу гетьмана І.Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ; З’ясувати роль Полтавської битви в подальшій долі України; Охарактеризувати гетьманство П. Орлика та його Конституцію; Удосконалити навички аналізу й порівняння історичних подій; Виховувати почуття національної гідності на прикладах національної історії

Бесіда: 1. Яку мету переслідував польський уряд, узаконюючи козацький устрій на Правобережжі? 2. За що боролися учасники національно-визвольного повстання на Правобережжі 1702-1704 рр.? 3. Яка роль І.Мазепи в подіях 1702-1704 рр.на Правобережжі?

Образец заголовка

Працюємо за планом:

Гетьманщина в умовах Північної війни Росії зі Швецією (1700-1721рр.) Перехід І.Мазепи на бік Карла ХІІ. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи. Гетьман П.Орлик. Конституція П.Орлика

Заліковий марафон Коли і між якими державами тривала Північна війна? Які воєнно-політичні акції Петра І стали відповіддю на союз Мазепи з Карлом ХІІ ? Що допомогло російським військам зруйнувати Запорізьку Січ? Якою була доля Мазепи після полтавської битви? Коли П.Орлик був обраний гетьманом?

Домашнє завдання: 1. Опрацювати параграф 2. Скласти кросворд, ключове слово

(конституція) 3. Опрацювати текст документа після параграфа.

Гетьман Іван Скоропадський

Мета уроку Розповісти про гетьманство І.Скоропадського; Дати оцінку його гетьманству; Удосконалювати набуті уміння і навички; Виховувати повагу до державних традицій,та традицій українського народу

Короткі сторінки біографії Рід Скоропадських вважається одним із найстаріших в українській історії. Він упродовж кількох століть відігравав провідні ролі у вітчизняній політичній та культурницькій історії. Генеалогія цього роду бере свій початок з першої половини ХУІІ ст., від Федора Скоропадського. Він був вихідцем із західноукраїнських земель, але згодом оселився на Уманщині, там і покозачився. Від шлюбу Іллі Федоровича Скоропадського та княжни Чарторийської, представниці знаменитого ще за доби Великого князівства Литовського князівського роду, і народився майбутній гетьман козацької держави.

Початок військово - політичної кар'єри У 1674 р. після зруйнування турками Умані, Іван Скоропадський переселився на Лівобережну Україну. Тут він і розпочинає свою військово-політичну кар’єру. У 1675 році його призначають військовим канцеляристом при гетьманському уряді. Посада на той час не дужа значна, але вона давала можливість частіше бути серед впливових військових осіб та представників верхівки духовенства. Він здійснює важливі дипломатичні місії до Москви, Криму, на Запорізьку Січ, до Польщі, у яких виявив знання, настирливість і кмітливість. Невдовзі Іван Скоропадський одружується з Пелагеєю Никифорівною Калениченко, дочкою чернігівського полкового осавула. Місцевий дослідник А.Шафонський зазначав, що Никифор Калениченко «был весьма богатый и основатель состояния Скоропадского Гетьмана…», він Івана Ілліча «женя на своей дочери, ввел в чины и обагатил». У 1680 році Івана Скоропадського призначено полковим писарем Чернігівського полку. Він керував роботою канцелярії та веденням діловодства всього полку. За час перебування на цій посаді Скоропадський, не без допомоги тестя, отримав значні маєтності на Чернігівщині. За сумлінне виконання одного з численних доручень в Москві у 1696 р.і Іван Мазепа призначає його генеральним бунчужним. До речі, саме за гетьманування Мазепи Іван Скоропадський стрімко піднімається сходинками військової кар’єри. У 1699 р. помирає дружина Івана Ілліча, і він залишається з дочкою Іриною. Проте, вже через рік І. Скоропадський одружується з Анастасією Марківною, вдовою колишнього генерального бунчужного Костянтина Івановича Голуба. Анастасія була на 25 років молодша за свого чоловіка і в історичних джерелах відома як „Гетьманича Настя”. Вона мала твердий характер і впливала на Івана Скоропадського. Недаремно в народі збереглася поговірка „Іван теля пасе, а Настя булаву несе”. Як би там не було, але Іван Ілліч часто дослухався до порад своєї дружини. І навіть Петро І поважав Анастасію Марківну і не відмовляв їй у проханнях. У 1706 р. Іван Скоропадський посідає найвищий ранг одного з найбільших полків Гетьманщини - Стародубського. Ряд істориків вважає, що гетьман Іван Мазепа підготовлював собі наступника. Зокрема, Наталія Полонська-Василенко пише про Скоропадського: „Це був один із видатних полководців і однодумців Мазепи, що користувався йому повним довір’ям”.

Гетьман України Під час російсько-шведської війни, через стратегічні помилки шведів полковник Іван Скоропадський не зміг з’єднатись з гетьманом Іваном Мазепою і йому нічого не залишилось, як триматись разом із царськими військами. 7 листопада 1708 року у Глухові козаки обирають Івана Ілліча Скоропадського гетьманом України, а Петро І затверджує його на цій посаді. По різному оцінюють історики діяльність гетьмана Івана Скоропадського. Зокрема, Михайло Грушевський вважав, що цар призначив його гетьманом тому, що „він старий, плохий і недотепа і ним легше було по своїй волі обертати”. Натомість, Н.Полонська-Василенко наголошує, що це був період швидкого зростання могутності Московської держави, яка офіційно перетворилась в Російську імперію. Отож гетьману „треба було багато такту, вміння лявірувати між тріумфуючим переможцем, який не приховував уже свого бажання остаточно знищити українську державу і прагненням врятувати рештки державності”.

Смерть Івана Ілліча Помер Іван Ілліч Скоропадський у 1722 р. у Глухові, а поховано його у Гамаліївському монастирі (розташований в с. Гамаліївці нині Шосткинського р-ну Сумської обл.) Гетьман Іван Скоропадський, як і його попередник Іван Мазепа, відзначився благодійництвом. Так, зокрема він започаткував спорудження Гамалієвського монастиря, а в Стародубі на кошти Івана Ілліча зведена церква Предтечі. Турбувався гетьман і про розвиток Чернігівського Єлецького монастиря. Скоропадський був також і великим шанувальником мистецтва. Так, після великої пожежі 1718 року дуже постраждала КиєвоПечерська лавра. І Іван Скоропадський опікується створення нових розписів Успенського собору. У чернігівській друкарні (вона знаходилась в Троїцько-Іллінському монастирі) на початку ХУІІІ ст. були видані книги Іоанна Максимовича, зокрема „Молитва Отче Наш на седьм богомыслий расположения» та «Краткое поучение о 7 сакраментах или тайнах церкви». Унікальні книги мали родовий герб Скоропадського і робилися на його замовлення.

Заліковий марафон Де і коли народився І.Скоропадський? Коли Скоропадського було призначено полковим писарем Чернігівського полку? За яких обставин його було обрано гетьманом України? Як закінчилося життя гетьмана?

Домашнє завдання Опрацювати відповідний текст параграфа; Скласти історичний портрет І.Скоропадського Опрацювати документ після параграфу.

Гетьман Данило Апостол

Мета - Показати з якою метою російський уряд відновив гетьманство; - виробляти в учнів вміння давати характеристику історичному діячу, визначати його роль і місце в історичному процесі; - вчити учнів аналізувати історичні явища та події; - виховувати почуття поваги до історичних діячів минулого, любові до Батьківщини

Вивчення нового матеріалу План Відновлення гетьманства. «Рішительні пункти» - основа нових відносин між Гетьманщиною та Росією. Реформи Данила Апостола. « Правління Гетьманського уряду».

Відновлення гетьманства. Після смерті Петра І політика щодо України не змінилася. Малоросійська колегія (створена в 1722р.) зосередила у своїх руках усе управління Гетьманщиною. Колегія наглядала за діяльністю наказного гетьмана, генеральних старшин, полковників і сотників – усіх українських урядовців. Вона пильно стежила за стягненням податків до імперської скарбниці і збільшувала їх. Що стало причиною відновлення гетьманства?: а) різке погіршення російсько-турецьких відносин і посилення дипломатичної активності П.Орлика; б) уряд Петра ІІ розпочав підготовку до нової війни з Туреччиною, під час якої розраховував залучити на свій бік і козацьку старшину. Поступки на які пішов уряд Російської імперії: – скасовано податки; – ліквідовано Першу малоросійську колегію; – справи України було повернуто у віддання Колегії закордонних справ; – дозволено обирати гетьмана.

12 жовтня 1727 р. на урочистій Генеральній військовій раді в Глухові гетьманом став 73-річний миргородський полковник Данило Апостол

Д.Апостол народився в козацькостаршинській сім»ї. Він був освіченою людиною. У 28 років його обрали миргородським полковником, очолював він уряд протягом 45 років. Брав участь у походах проти турків і татар. Був одним із багатших старшин Гетьманщини.

«Рішительні пункти». Діяльність Д.Апостола визначали «Рішительні пункти» які царський уряд підготував у 1728р

– обрання гетьмана за згодою царя; – перетворення Генерального суду в колегіальну установу із шести осіб( трьох українців і трьох росіян); – призначення генеральної старшини і полковників царським указом із 2-3 кандидатур, запропонованих українською стороною; – без дозволу царя гетьманові заборонялося карати старшин; – воєнними справами командував російський фельдмаршал; – гетьману заборонялося мати дипломатичні зв»язки (лише з Польщею і Туреччиною); – Українські фінанси контролював не лише український, а й російський підскарбій.

Отже, «Рішительні пункти» знову обмежували автономію Гетьманщини. Але вони все ж ліквідували в Україні повну вседозволеність і постійне втручання російських офіцерів та адміністраторів в українські справи

Реформи Данила Апостола. – Упродовж 1729-1731 рр. у Гетьманщині були впорядковані земельні відносини. Згідно «Генерального слідства про маєтності» Д.Апостол здійснив переоблік усіх земельних володінь. – У державне володіння було повернуто рангові маєтки, які незаконно привласнили старшини. Д.Апостол реорганізував також роботу українського бюджету «військового скарбу»:

встановлено точний розмір державних видатків; б) визначено кошти на артилерію, наймане компанійське військо, центральні та місцеві адміністративні установи; в) переглянув систему податків та мит, за допомогою яких поповнювався бюджет; - Реформування судової системи: а) запроваджено «Інструкцію українським судам»; б) сотенні й сільські суди стали колегіальним; в) справи в полкових судах розподілялися на важливі та дрібні; г) підготовлений кодекс українських законів – «Прав, за якими судиться малоросійський народ».

Гетьман Данило Апостол Урок історії у 8 класі

Значення реформ: Д.Апостол спрямував свою діяльність на захист українського політичного устрою, господарства і тимчасово пригальмував процес перетворення Гетьманщини на адміністративну одиницю Російської імперії.

Правління Гетьманського уряду Після смерті Д.Апостола в 1734р. в Україні – Гетьманщині було запроваджено «Правління Гетьманського уряду». Колегіальний орган складався з трьох генеральних старшин і трьох російських вищих офіцерів. Голова правління – росіяни. Установа керувалася у своїй роботі «Рішительними пунктами» (насправді політика визначалася таємною інструкцією виданою імператрицею Анною Іоанівною).

Основні завдання Правління: проведення терору в Україні; – прагнули до зближення старшини з російськими офіцерами;

Правління провело ревізію всього населення з метою встановлення податків і повинностей, склало звіт чинних в Україні законів

Підсумок: «Правління Гетьманського уряду» (1734-1750) позначилося брутальним утручанням російських воєначальників у справи урядування та судівництва, погіршенням господарських справ, зневажливим ставленням до українців. В атмосфері терору 1737р. Міністерське правління заарештувало Київський магістрат,відібрало старовинні привілеї міста та магдебурзьке право.

Найважчим тягарем для Гетьманщини того часу була чергова російськотурецька війна 1735-1739рр. Україна стала місцем постою та переходів російських армій. Козаків посилали в найнебезпечніші бойові походи,залучали їх разом з селянами та міщанами на будівництво фортець. Українці мусили терпіти, оскільки все сказане на свій захист, могло було бути витлумачене на «слово і дело» проти государя.

Закріплення: У 1727р. в Глухові гетьманом був обраний: а) І.Скоропадський; б) П.Полуботок; в) Д.Апостол; г) П.Орлик. – З якою метою російський уряд відновив гетьманство? – Як «Рішительні пункти» змінили статус Гутьманщини? – Назвіть реформи, які були проведені Д.Апостолом і їх значення. – Визначте напрямки діяльності «Правління Гетьманського уряду».

Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство.

М е т а: - ознайомити учнів з особливостями розвитку культури; - вчити учнів працювати з різними джерелами інформації, аналізувати й узагальнювати історичні події і явища; - сприяти естетичному вихованню і вихованню почуття гордості за досягнення нашого народу в галузі культури.

Вивчення нового матеріалу План 1.Особливості розвитку культури. 2.Освіта. 3.Друкарство

Особливості розвитку культури Особливості розвитку культури. Фактори, які найсильніше впливали на розвиток культури: – – –

національно-визвольна війна; створення Української козацької держави; звільнення народу з під феодального гноблення і кріпацтва сприяло розквіту духовного життя; утвердження національної самосвідомості українців

Особливості розвитку культури: – відкритість. Що зумовлювалося її перебуванням на межі між греко-слов»янським світом і латинізованою Європою; – розвиток культури в рамках мистецької течії бароко, для якої були характерними примхливість форм, наповненість рухом, експресією, зосередження уваги на людській силі та пристрастях, їхньому звеличенні й уславленні; – провідна роль духовенства; – поширення світської культури; творцями культури стали вихідці з козаків, міщан і посполитих

Обставини, які ускладнювали та гальмували розвиток культури: – розчленування українських земель, що поставило їх у різні умови розвитку; – підпорядкування Української православної церкви Московському патріархатові; – запровадження цензури над українськими друкарнями й заборона книгодрукування українською мовою; – переманювання кращих науковців і митців державами-колонізаторами.

Освіта. Розвитку освіти й просвітництва сприяли: – братські й приходські православні школи; – протестанські , єзуїтські й уніатські навчальні заклади.

ОСВІТА Початкові школи Середня освіта «дяківські» колегіуми «церковно-приходські» Особливістю української освіти була й позастановість і доступність як чоловікам так і жінкам.

Навчання в колегіумах велося за зразком Києво-Могилевської академії. До середини ХУІІІ ст. в Гетьманщині й Слобожанщині були засновані три колегіуми Новгород-Сіверський (1689), Харківський (1726) та Переяславський (1738). Навчання в них давало змогу в майбутньому працювати в освітніх закладах або стати священником. Історичний факт. У ХУІІІст. майже кожне село мало свою школу, а в сотенних містечках могло діяти й 3-4 школи. У середині століття в Гетьманщині була одна школа на 700-900 осіб. Це свідчить про високий рівень тогочасної освіти. Густу мережу шкіл мали Слобожанщина та Запорізька Січ. На середину ХУІІІст. там їх діяло майже одна тисяча.

Друкарство. Розвиток освіти перебував у безпосередньому зв»язку з книгодрукуванням. Найбільшим видавничим центром залишилася друкарня КиєвоПечерської лаври.

Протягом 1651-1720рр. в Україні діяло лише 12 друкарень у шести містах, 8 із них - у Львові. З 1720-х років розпочався новий період в історії українського книговидання. Російський уряд заборонив Київській та Чернігівській друкарням видавати будь-що, крім передруків давніх видань, що не відрізнялися мовою і навіть наголосами від російських.

Тому, для українського культурного життя І пол.. ХУІІІст. мало велике значення відновлення в 1732 р. друкарні в Унівському василіанському монастирі, а особливо заснування в 1733р. василівської друкарні в Почаєві, де друкувалися книжки українською, польською й латинською мовами. За традицією до книжок в Україні ставилися з надзвичайною шаною. Серед представників найосвіченішої частини населення було багато власників великих книгозбірень. Унікальну бібліотеку мав, зокрема, Іван Мазепа.

Виявом шанобливого ставлення до книжок є вірш «Слізне з книгами прощання» українського вченого й поета, церковного діяча Стефана Яворського. В путь вирушайте, книжки, що часто гортав я і пестив, В путь, моє сяйво, ідіть! Втіхо й окрасо моя! Іншим, щасливим душам поживою будьте однині, Інші блаженні серця нектаром вашим поїть!.. Ви-бо єдині були мені нектаром, медом поживним; З вами на світі, книжки, солодко жити було. Ви мені скарб найдорожчий, ви слава моя щонайбільша, Ви повсякчасна любов і раювання моє!..

Закріплення Які обставини сприяли розвитку культури? Які обставини перешкоджали розвитку української культури? Які риси освіти в Україні ІІ пол. ХУІІ-ХУІІІст. свідчать про її високий рівень та демократизм? Охарактеризуйте систему освіти в Україні. Коли розпочався новий період в Історії українського книговидання? Які заходи вжив Російський уряд?

Ліквідація залишків автономного устрою Гетьманщини та Слобожанщини

Гетьман Кирило Розумовський та його діяльність

Батурин – козацька столиця Запорізька Січ і Київ під владою Гетьмана

1728 рік – народився в с. Лемешах на Чернігівщині 1742 рік – потрапив до царського палацу 1743-1745рр – навчання за кордоном 1746 рік – президент Російської АН 1750-1764рр – український гетьман

Військова реформа

1760рік - Судова реформа - доопрацювання зведення законів - зміни в діяльності Генерального військового суду - кожному полку земський, гродський і підкоморський суди

Старшинська рада – регулярний орган в Глухові

Остаточна ліквідація гетьманства 1763рік З’їзд козацької старшини Вимога автономії України

Друга Малоросійська колегія (17641782) Генералгубернатор Петро Рум’янцев

- діяльність Законодавчої комісії 1767р.; - заміна натуральних повинностей грошовим податком; - зміни в роботі адміністрацій; - введення регулярного поштового зв’язку.

Колегія була створена для нагляду за державними справами на українських землях.

Ліквідація устрою Гетьманщини і Слобожанщини 1781 р.

Реформи

1765р.

Автономні слобідські полки Гетьманщина Намісництва Київське Чернігівське НовгородСіверське Малоросійське генералгубернаторство на чолі з Рум’янцевим

полки - повіти ; старшина – офіцери; козаки – державні селяни; козацькі регалії – Петербург; українська шляхта – дворяни; 1783 р. – Указ Катерини ІІ про закріпачення селян 1785р. – Грамота про вільність дворянства

Слобідсько-Українська Губернія

Виступи селян 17891793рр. в селі Турбаї.

Соціальнополітичне та економічне становище на Правобережній Україні. Гайдамацький рух

Розгортання Гайдамацького руху Наслідки: - Поступки панівних класів народним масам; - поразка численних виступів через розпорошеність і відсутність чітких програм

Найважливіші гайдамацькі виступи 0 5 7 1 Мамай, Тесля, Подоляко

8 6 7 1

4 3 7 1 Верлан

Гонта, Залізняк