journal

ВИДАННЯ ДЛЯ ПРИВАТНИХ ІНВЕСТОРІВ

Індивідуальні

інвестиційні рішення Cтатус: private banking C. 4

Нові горизонти: приватна авіація C. 26

Альтернатива: винна колекція C. 32

РУБРИКА

2 w w w. r a a m .

ЗМІСТ

4 СТАТУС VIP-персона

7

BUY/SELL Найбільші угоди M&A в І кварталі 2010 року

8

ТЕМА НОМЕРА Індивідуальний управляючий

11 БІРЖА Інтернет-трейдинг – це свобода інвестиційних рішень

12 ФОНДОВИЙ РИНОК Зростання неминуче

15 ІНТЕРВ’Ю Інвестор з вірою в Україну

Шановне панство! Компанія з управління активами Райффайзен Аваль представляє нове ексклюзивне видання «Портфель» – журнал, створений для приватних інвесторів в Україні. Спираючись на вже напрацьовану практику у сфері управління активами в нашій державі, розгалужену мережу контактів, а також досвід Групи Райффайзен, що вже не один десяток років здійснює діяльність з управління активами в більш ніж 20 країнах Центральної та Східної Європи, ми вирішили власноруч допомогти діючим і потенційним інвесторам розширити сприйняття та можливості сфери приватних інвестицій. На сторінках «Портфеля» Ви знайдете цікаві та пізнавальні аналітичні огляди, ексклюзивні інтерв’ю наших клієнтів і розповіді власників приватного бізнесу про свій досвід в інвестиційній царині. У першому номері ми не тільки висвіт-

18 ЦІННІ ПАПЕРИ. ОБЛІГАЦІЇ

люємо перспективи розвитку світового й українського ринків цінних паперів, але й з перших вуст надаємо інформацію про цілу низку класів активів, доступних в Україні, починаючи від найбільш консервативних і закінчуючи альтернативними інвестиційними інструментами. Незважаючи на відносну молодість українського ринку цінних паперів порівняно з іншими світовими ринками, на ньому існує досить багатий вибір інвестиційних інструментів, які в разі їх професійного поєднання можуть задовольнити персональні вимоги й очікування найвибагливішого клієнта. Для цього і працює КУА Райффайзен Аваль. Ми маємо всі можливості для реалізації Ваших планів сьогодні та в майбутньому. З повагою, Вадим МОСІЙЧУК, Генеральний директор КУА Райффайзен Аваль

Державна гарантія

20 ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ Монолог про будівельний бізнес

22 НЕРУХОМІСТЬ Квадратні метри за кордоном

26 НОВІ ГОРИЗОНТИ Окрилений бізнес

29 ПРИХОВАНІ МОЖЛИВОСТІ Читанка для інвестора

32 АЛЬТЕРНАТИВИ In vino veritas

№1, травень 2010 Засновник: КУА Райффайзен Аваль Видавець: Студія корпоративних комунікацій ТОВ «Горизонт Медіа» Головний редактор: Анна ЦЕРКОВНА Редакційна колегія: Владислав ШЛОМЕНКО, Вадим МОСІЙЧУК Літературний редактор: Олена ЛЕПТУГА

Арт-диретор: Євген Сніжко Дизайн і верстка: Петро БОЛОТСЬКИХ Фотограф: Сергій НЕЗНАМОВ Адреса видавця (редакції): 02660 м. Київ, вул. М. Раскової 11-а, оф.1015 Друк: ТОВ «Тріада-Прінт» Київ, вул. Бастіонна, 15, оф. 6 Тираж 5 000 прим. Зам. 1226

Розповсюджується «Безкоштовно» Виключне майнове право на матеріали, надруковані в «Портфель», належать ТОВ «КУА «Райффайзен Аваль». Будь-яке публічне розповсюдження матеріалів «Портфель» можливе лише з письмового дозволу

ТОВ «КУА «Райффайзен Аваль». Концепція, зміст та дизайн є інтелектуальною власністю видавця. За умови передрукування та використання матеріалів посилання на видання обов’язкове.

3 www.raam.com.ua

СТАТУС

VIP-персона Рrivate banking в Україні з’явився менше десятиліття тому. Ще 5-7 років назад лише кілька вітчизняних фінустанов виділяли сегмент private banking з роздрібного бізнесу. З часом в українських банках (в основному з іноземним капіталом) поряд з традиційним банківським обслуговуванням VIP-клієнтам почали пропонувати інші сучасні фінансові продукти, що дозволяють управляти фінансами на основі технологій страхування, хеджування, інвестування в цінні папери тощо. Рrivate banking став частиною способу життя людей з високим статусом. №1, травень 2010

4 www.raam.com.ua

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОГО VIP-БАНКІНГУ Класичний private banking – це комплекс послуг для VIP-клієнта. У цей набір входять усі банківські послуги: кредитні й депозитні операції, грошові перекази, операції з пластиковими картами, валютою, зберігання цінностей та ін. Однак частка таких послуг у загальному обороті не перевищує 10-20%. Ключовий сервіс private banking – фінансове планування й управління капіталом. Плюс до банківських послуг клієнти можуть здійснювати інвестиційні операції: довірче управління активами, брокерське обслуговування й інвестиції в нефінансові активи (нерухомість, антикваріат, дорогоцінні метали). Споживачам надаються консалтингові, податкові, страхові та юридичні консультації, а також консьєрж-

СТАТУС сервіс, коли персональний менеджер бере активну участь у щоденному фінансовому житті клієнта. В Україні основну частину private banking становлять поки ще традиційні банківські послуги: відкриття й обслуговування поточних/депозитних рахунків, кредитування, валютообмінні операції, крос-конвертації, оренда індивідуальних сейфів. Саме це зараз є найбільш актуальним. Крім того, клієнтам пропонуються кастодіальні послуги (електронні рахунки в цінних паперах), а також купівля-продаж дорогоцінних металів і монет (колекційних або інвестиційних). У вітчизняних банках VIP-клієнтові надається платіжна картка (одна або декілька) вищого класу: Visa Infiniti, MasterCard Signia або American Express Centurion. Крім того, вони можуть розраховувати на підвищені ставки по депозитах (зазвичай до 1-2 додаткових відсотків річних), більш низькі комісії при купівлі-продажу валюти й золота, а також на лояльні умови кредитування за овердрафтом і нижчі відсотки за іншими кредитними програмами. До речі, клієнти private banking, напевно, єдині, хто навіть у період кризи все-таки отримували кредити й мали можливість користуватися грошима банку майже безкоштовно (в основному для VIP-клієнтів протягом першого місяця користування кредиту відсотки не нараховуються). У рамках private banking VIPам пропонуються різні страхові продукти. Приміром, клієнт за бажанням може застрахувати свій особистий морський або повітряний транспорт (гелікоптер, катер або яхту). Серед колекціонерів попитом користуються оцінка та страхування антикваріату. Популярні індивідуальні накопичувальні програми страхування життя. У Райффайзен Банку Аваль клієнти, які виїжджають за кордон, можуть отримати медичний поліс (покриття – весь світ) на суму до 50 тис. євро і поліс фінансового страхування (до 5 тис. євро). Відносно недавно українські банки почали пропонувати VIP-клієнтам послуги з управління капіталом. Але сьогодні українське законодавство не дозволяє банкам самим надавати послугу довірчого управління капіталом. Вона здійснюється всього в декількох фінустановах через інститути спільного інвестування, фонди фінансування будівництва або керуючі компанії, які носять ту саму назву, що й банк. У Райффайзен Банку Аваль VIP-клієнти можуть приєднатися до вже існуючих фондів (відкритих, закритих або інтервальних) КУА Райффайзен Аваль. До речі, ліквідні цінні папери виступають не тільки джерелом доходу, але можуть розглядатися банком як якісне забезпечення при видачі великого кредиту.

НЕ СЕРВІС, А СПОСІБ ЖИТТЯ Як і в усьому світі, українські VIP-клієнти обслуговуються в спеціально виділених центрах індивідуального обслуговування (цілі відділення або ж структурні підрозділи у філіях). Найчастіше такі пункти обслуговування зосереджені в найбільших

Послуги класичного private banking

Банківське VIP-обслуговування – відкриття й обслуговування поточних і депозитних рахунків, операції з дорожніми й іменними чеками, послуги депозитарного зберігача, кредитні операції – всі послуги тарифікуються за пільговими умовами (частіше тарифи формуються індивідуально). Також клієнтам видається платіжна картка вищого класу Visa Infiniti, MasterCard Signia або American Express Centurion, яка дозволяє оплачувати послуги по всьому світі. У більшості фінустанов є окремі приміщення для поважних клієнтів. Персональний менеджер – людина, яка 24 години на добу залишається на зв’язку з клієнтом і може надати будь-яку інформацію або здійснити банківську операцію за його дорученням. Послуга фінансового планування – з’ясування фінансових можливостей і потреб клієнта та на основі цього – здійснення вибору фінансово-інвестиційної стратегії. Довірче управління – залишення інвестиційного портфеля клієнта (надають деякі банки, в основному ті, в яких є власні КУА). Консалтингові послуги – комплекс послуг з податкового та юридичного обслуговування, супроводу та консультування. Консьєрж-сервіс – цілодобова служба з широким переліком послуг (можна, наприклад, забронювати готель, квитки, замовити квіти). Управління особистими фінансами (family office) – передача під опіку банку зобов’язання і турботи, пов’язані з забезпеченням фінансового життя сім’ї VIP-клієнта: ведення сімейної бухгалтерії, контроль витрат і доходів, організація навчання дітей тощо. Щоправда, VIP-клієнти українських банків досить рідко користуються цією послугою (за їх словами, вона ще дуже нерозвинена в Україні). Додаткові послуги: – різні дисконтні програми (знижки в торговельних мережах, готелях, пансіонатах, базах відпочинку як в Україні, так і за кордоном); – картка Platinum Security (картка на форс-мажорні обставини); – можливість брати участь у закритих групах, зустрічах, заходах; – «арт-банкінг» (послуга однієї з українських КУА, мета якої – допомога колекціонерові-початківцю сформувати колекцію творів мистецтва).

Основні принципи, закладені в ідеології рrivate вanking:

1. Максимально дозволена з точки зору чинного законодавства країни конфіденційність (гарантування клієнтові конфіденційності всіх надаваних послуг).

2. Можливість доступу до вищого керівництва банку.

3. Відповідність характеру обслуговування специфічним вимогам клієнта, індивідуальний підхід.

4. Наявність персонального менеджера, який працює в особистому контакті з клієнтом і в зручному для нього часовому режимі.

5. Найвища якість і рівень обслуговування, орієнтація на тривалу ділову співпрацю.

6. Системний, глобальний підхід до управління особистим капіталом клієнта, фінансове планування, вміння враховувати потенційні запити клієнта.

5 www.raam.com.ua

СТАТУС містах України: Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, Одесі, Львові. На відміну від звичайних клієнтів, які часто «прив’язані» до одного відділення, VIP-клієнт (наприклад Райффайзен Банку Аваль), отримує ідентифікаційну іменну картку, за допомогою якої він може обслуговуватися не тільки в обраному VIP-центрі, а й у будь-якому відділенні фінустанови. При пред’явленні цієї ідентифікаційної карти начальникові відділення обслуговування клієнта має бути індивідуальним, максимально комфортним і безпечним. Крім того, у кожного клієнта є свій персональний менеджер – спеціально закріплений банківський фахівець, який знаходиться на мобільному зв’язку з клієнтом 24 години на добу 7 днів на тиждень 365 днів на рік. Персональний менеджер може в будь-який момент надати необхідну консультаційну підтримку при виникненні будь-яких термінових ситуацій як в Україні,

Лариса Колесникова, начальник відділу по роботі з VIP-клієнтами Райффайзен Банку Аваль

Private bankihg Лариса Колесникова, начальник відділу по роботі з VIP-клієнтами Райффайзен Банку Аваль, про особливості послуги:

Р

айффайзен Банк Аваль одним із перших запропонував індивідуальне обслуговування клієнтів з великими грошовими потоками, що зумовлює найвищу якість обслуговування й індивідуальні нестандартні схеми співробітництва. Після приєднання до міжнародної банківської групи Райффайзен Інтернаціональ, у нашому банку поряд з традиційним банківським обслуговуванням VIP-клієнтам були запропоновані інші сучасні фінансові продукти, що дозволяють управляти фінансами на основі сучасних технологій страхування, хеджування, інвестування в цінні папери тощо. Особливо хотілося б відзначити наші преміальні карткові продукти для VIPів. Це кредитні та дебетні платіжні картки VISA GOLD, PLATINUM, MasterCard GOLD. Спеціально розроблений пакет «Платиновий», до складу якого входять дві картки різних міжнародних платіжних систем – VISA PLATINUM і MasterCard GOLD, разом зі страховим полісом для тих, хто виїжджає за кордон, на суму страхового медичного покриття 50 тис. євро та фінансового страхування на суму 5 тис. євро, користується заслуже№1, травень 2010

6 www.raam.com.ua

ною репутацією в наших клієнтів. Спільно з австрійською страховою компанією «УНІКА» спеціально для VIP-клієнтів Райффайзен Банком Аваль розроблені унікальні страхові VIP-продукти. Назвемо лише деякі з них: страхування морського та повітряного особистого транспорту, страхування й оцінка антикваріату, патронаж дітей до року, цікаві накопичувальні програми страхування життя та багато іншого на спеціальних тарифних умовах для VIPів нашого банку. Важливо звернути увагу на інвестиційні продукти, які ми пропонуємо. Це участь у пайових фондах КУА Райффайзен Аваль або реєстрація індивідуальних фондів за бажанням клієнта для здійснення особистої стратегії управління капіталом з урахуванням рекомендацій наших фахівців. Також ми пропонуємо пряму покупку цінних паперів та їх зберігання у нашому банку. Ліквідні цінні папери виступають не тільки джерелом доходу, але можуть розглядатися нами як якісне забезпечення при відновленні кредитування.

так і за її межами. Також у деяких банках (приміром, у Райффайзен Банку Аваль) працює виділена лінія VIPсall-центру. Правда, сall-центр необхідний найчастіше в різного роду форс-мажорних обставинах або в разі, якщо зв’язатися з персональним менеджером не вдалося. Крім фінансових VIP-послуг, поширеними сервісами для заможних клієнтів є членство у VIP-клубах і консьєрж-сервіс. Члени клубів, приміром, мають можливість користуватися класичними послугами private banking у великих приватних банках Європи, можуть безкоштовно перебувати у VIP-зонах в українських аеропортах. Клієнтам private banking у Райффайзен Банку Аваль можуть відвідати лонж-бар у міжнародному аеропорті Бориспіль (Термінал А, Термінал В). Для цього їм потрібно всього лише пред’явити ідентифікаційну карту VIP-клієнта. Українські рокфеллери автоматично беруть участь у різних акціях і дисконтних програмах відомих світових брендів, які проводяться в нашій державі. Останнім часом популярною є послуга консьєрж-сервіс. Персональний менеджер надає допомогу в бронюванні готелів і авіаквитків, оренді автомобілів і яхт, займається організацією ділових зустрічей, семінарів, конференцій, презентацій, планує спеціальні оздоровчі та лікувальні програми для клієнта, а також влаштовує його дозвілля. При цьому персональному швейцарові необхідно знати тільки, до якого терміну, в якому обсязі та в який спосіб має бути надана інформація, що цікавить. Утім, українському private banking ще є куди рости. У Європі, наприклад, клієнти, які принесли в банк понад $1 млн, можуть розраховувати на додатковий сервіс – послугу family office, яка дозволяє передати на відкуп банку всі зобов’язання та турботи, пов’язані із забезпеченням фінансового життя не тільки самого VIP-клієнта, але й сім’ї мільйонера (ведення сімейної бухгалтерії, контроль витрат і доходів, організація навчання дітей тощо). Однак і це не межа. Верхньою сходинкою персонального обслуговування є lifestyle-менеджмент. Lifestyle-менеджер може на вимогу проводити моніторинг цікавої для клієнта інформації (чи то театральної прем’єри, чи то надходження новинок у магазини). Він підтримує контакти з сервісними компаніями, чиїми послугами звикли користуватися клієнт і його родина, спілкується з домашнім персоналом споживача послуги і при необхідності може організувати покупку та доставку товарів додому, виклик необхідних майстрів. Такий менеджер повинен нагадувати про важливі дати, а іноді й знати, кому і що слід дарувати. У числі додаткових послуг – організація індивідуальних туристичних турів, оформлення та збір бібліотеки, тест-драйви автомобілів класу «люкс», а також зібрання різних колекцій, у тому числі й створення колекцій рідкісних та елітних вин або ювелірних прикрас. Подібних послуг в Україні поки що немає. Однак, якщо буде попит, вони можуть з’явитися вже в найближчі 5-10 років. Наталья САПУНОВА

BUY/SELL

Найбільші угоди M&A в І кварталі 2010 року ПРОДАЖ 50% + 2 АКЦІЙ В УКРАЇНСЬКОМУ МЕТАЛУРГІЙНОМУ БІЗНЕСІ ГРУПИ «ІСД» (01. 2010) Продавець: Віталій Гайдук Покупець: група російських приватних інвесторів, очолювана Олександром Катуніним (власник швейцарського трейдера Carbofer) спільно з групою фінансових інвесторів за участі Зовнішекономбанку Сума угоди:

$1 млрд*

В угоду включені тільки українські металургійні активи, що входять у структуру «ІСД»

Експертний коментар Для «Індустріального союзу Донбасу» основним завданням по залученню інвестора є отримання доступу до дешевої сировини та кредитних ресурсів, які можуть надати російські інвестори. Для покупця ключовими параметрами привабливості активів послужили доступ до модернізованих потужностей, а також порівняно низька оцінна вартість активів унаслідок складного фінансового становища компанії. Угода з продажу активів «ІСД» прогнозувалася багатьма експертами, оскільки металургійний бізнес цієї групи характеризувався високим борговим навантаженням і залежністю від зовнішніх постачальників сировини. ПРОДАЖ УКРАЇНСЬКОГО БІЗНЕСУ CENTRAL EUROPEAN MEDIA ENTERPRISES LTD (CME) Продавець: CME – публічна компанія, що володіє провідними медіаактивами в семи країнах Центральної та Східної Європи Покупець: Harley Trading Limited (Ігор Коломойський) Сума угоди:

$300 млн*

Українські активи CME: телеканали «Студія 1+1», «1+1 International», «Кіно», а також 10% медіа-холдингу «Главред-медіа»

Експертний коментар За заявами CME, зазначена операція проводилася в рамках стратегії концентрації зусиль на активах в Європейському союзі. Для Ігоря Коломойського придбання активів групи стало закономірним кроком у рамках його стратегії з розвитку медіабізнесу в Україні. ПРОДАЖ МЕРЕЖІ АЗС «ВІКОІЛ» Продавець: група приватних і фінансових інвесторів Покупець: TNK-BP Сума угоди:

$166 млн*

Об’єктом операції виступили існуюча мережа АЗС компанії «Вікоіл» з 116 заправок, а також земельні ділянки під будівництво нових АЗС.

ПРОДАЖ 60%-Ї ЧАСТКИ РОЗДРІБНОЇ МЕРЕЖІ AMSTOR Продавець: Group Едуарда Шифріна й Алекса Шнайдера Покупець: Смарт-холдинг Сума угоди: не розголошується Мережа «Амстор» об’єднує 23 супермаркети загальною площею понад 260 тис. кв. м у 12 містах, переважно на сході України

Експертний коментар Акціонери були змушені продати частку в бізнесі у зв’язку з відсутністю фінансування для наміченої активної експансії бізнесу, а також складності з обслуговуванням боргів холдингу (боргове навантаження торгової мережі перевищило 2 млрд грн на кінець 2009 року) ПРОДАЖ ТОВ «ТЕХНОКОМ» («МІВІНА») Продавець: приватні особи Покупець: Nestlе Сума угоди: не розголошується ТОВ «Техноком» є лідером ринку продуктів швидкого приготування. «Техніком» виготовляє та реалізує сухі сніданки, приправи під ТМ «Мівіна», «Експрес» і «Бістрінка», снеки під ТМ «Бім Бім»

Експертний коментар Інтеграція широкого асортименту кулінарної продукції ТМ «Мівіна» в портфоліо Nestlе дозволить зміцнити курс компанії на виробництво продуктів економ-класу в Україні та регіоні ЦСЄ. ПРОДАЖ 100% АКЦІЙ ДОНЕЦЬКОГО ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНОГО ЗАВОДУ (ДЕМЗ) Продавець: Alfa Group Покупець: Daveze Limited, Cyprus Сума угоди: не розголошується

Експертний коментар Альфа Груп здійснила продаж непрофільного для себе активу, що дістався їй від попереднього його власника пана Варшавського, який не зміг погасити борг узятий в Альфа банку для придбання ДЕМЗ у 2008 році. * – дані Mergermarket Експерти:

В’ячеслав Якимук, керуючий директор

Олександр Ткаченко, фінансовий аналітик

Експертний коментар Продаж акціонерами бізнесу зумовлений погіршенням фінансових показників компанії під час кризи, а також відсутністю достатнього фінансування для запланованої стратегії розвитку бізнесу в Україні.

TNK-BP придбала цей актив у рамках стратегії по збільшенню присутності на українському роздрібному ринку нафтопродуктів.

7 www.raam.com.ua

ТЕМА НОМЕРА

управляючий КУА Райффайзен Аваль першою запропонувала забезпеченим громадянам України послугу «Індивідуальні інвестиційні рішення». Генеральний директор компанії Вадим Мосійчук розповів про переваги нової послуги, про специфіку діяльності компанії та про її плани на 2010 рік.

Яка історія створення КУА Райффайзен Аваль? Райффайзен Банк Аваль – одна з найбільших фінансових установ України, входить до п’ятірки найбільших банків нашої країни. У процесі розвитку групи Raiffeisen в Україні з’явилася необхідність запропонувати існуючій базі клієнтів Райффайзен Банку Аваль додаткову послугу – управління активами. Для цього в 2007 році було створено КУА Райффайзен Аваль. Чи вплинула фінансова криза на роботу компанії? Практично не вплинула. Ми почали працювати з жовтня 2008-го, коли отримали ліцензію ДКЦПФР. І вже за результатами 2009 року компанія Райффайзен Аваль вийшла в лідери за обсягами залучених грошових коштів. Приплив інвестиційного капіталу перевищив 3 млн грн. При цьому ринок інвестиційних фондів у цілому в минулому році втратив істотну частину коштів. Чистий відтік капіталу з фондів склав 217 млн грн. У нас же по всіх фондах спостерігався чистий притік грошових ко-

№1, травень 2010

8 www.raam.com.ua

штів. Продовження цієї тенденції ми бачимо і в першому кварталі 2010-го.

КУА Райффайзен Аваль перейняла кращу продуктову практику й інвестиційне управління від компанії Raiffeisen у Центральній і Східній Європі та адаптувала їх під українське законодавство.

За рахунок чого КУА Райффайзен Аваль удалося досягти таких результатів? Ми запропонували ринку інноваційний продукт: послугу «Індивідуальні інвестиційні рішення». Продукт розрахований на заможних громадян, які в найменшій мірі схильні до економічної кризи. Ми запропонували нашим клієнтам чотири модельні портфелі, складені на основі чотирьох різних інвестиційних стратегій. Ми взяли кращу практику й інвестиційне управління від компанії Raiffeisen у Центральній і Східній Європі та адаптували їх під українське законодавство. Зауважу, що прибутковість наших модельних портфелів на сьогоднішній день складає від 40% до 100%. У чому перевага послуги «Індивідуальні інвестиційні рішення» для клієнтів?

ТЕМА НОМЕРА Досі компанії з управління активами пропонували заможним громадянам в основному послугу довірчого управління: коли грошові кошти передаються брокерові або інвестиційному менеджерові, який, як правило, управляє капіталом ситуативно та без будь-якої чіткої стратегії. При цьому послуга довірчого управління не регламентується нормативними документами Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку й фактично незаконна. Забезпечені люди також могли вкладати в інвестиційні фонди, однак у цьому випадку вони це робили разом з багатьма іншими інвесторами й практично не впливали на управління активами, а стратегія фондів залишалася далекою від їх інвестиційних потреб. Часто багаті українці реєстрували власні фонди під управлінням КУА, однак стратегія інвестування коштів у ці фонди знову-таки нерідко не відповідала їх реальним цілям і планам. Ми запропонували заможним громадянам новий продукт – інвестиційні фонди, що будуть створені спеціально під кожного клієнта, під його потреби або під потреби пулу інвесторів, які домовилися про спільне інвестування коштів. Як я вже згадував, ми розробили чотири уніфіковані інвестиційні стратегії, орієнтовані на чотири категорії багатих інвесторів. Результати застосування цих стратегій інвестори можуть відстежити по наших модельних портфелях, дані про які публікуються у відкритому доступі з 6 серпня 2009-го. Після обрання конкретної стратегії вкладення коштів залежно від мети клієнта та його ризик-профайла реєструється фонд і складається реальний інвестиційний портфель, аналогічний модельному. Якщо ж цілі клієнта не вписуються в жодну з чотирьох стратегій, то для нього розробляється індивідуальна стратегія і також реєструється інвестфонд. Таким чином, клієнт отримує: а) управління його грошима в рамках українського законодавства, б) прозорість інвестиційного процесу та його передбачуваність, в) інвестиції залежно від його цілей і толерантності до ризику. Нічого подібного жоден інший інструмент не здатен запропонувати, і на сьогоднішній день жодна компанія в Україні не надає подібну послугу в такому форматі та з таким рівнем професіоналізму. З переваг також слід згадати відсутність податкових зобов’язань, які формуються при довірчому управлінні, коли кожен раз під час купівлі-продажу, наприклад, цінних паперів, інвесторові доводиться платити податок. При створенні інвестиційного фонду такі зобов’язання не формуються, клієнт сплачує податок з інвестиційного доходу тільки після розформування фонду, тобто через 5-10 років після його створення.

Які конкретно інвестиційні стратегії розробила КУА Райффайзен Аваль у рамках послуги «Індивідуальні інвестиційні рішення»? Стратегії відрізняються за рівнем ризику інвестицій і принесеного доходу. Стратегія «Зростання капіталу» спрямована на максимальне збільшення інвестицій клієнта та призначена для вкладників з високим рівнем толерантності до ризику. У рамках цієї стратегії ми розмістили близько 90% активів в акціях як найбільш прибутковому на сьогодні інструменті. Стратегія «Прибуток капіталу» передбачає досить високу дохідність і при цьому можливість отримання регулярного доходу з інвестицій у вигляді, наприклад, дивідендів з акцій, що входять в інвестпортфель. Частка акцій при такій стратегії досягає 50%. Стратегія «Захист капіталу» підходить інвесторам з мінімальною схильністю до ризику, що прагнуть не стільки примножити свій капітал, скільки зберегти його. Зараз частка акцій в інвестпортфелі становить 25%.

Ми запропонували заможним громадянам новий продукт – інвестиційні фонди, що будуть створені спеціально під кожного клієнта «Пенсія і спадкоємці» – стратегія для довгострокових інвестицій з мінімальним ризиком і волатильністю портфеля. Частка акцій 25%. До п’ятої стратегії «Інші прямі та венчурні інвестиції» відносяться будь-які інші інвестиційні стратегії, які не вписуються в перші чотири. У рамках цієї стратегії інвестиційний портфель

клієнта може бути наповнений будь-якими інструментами за його бажанням і згідно з рекомендаціями наших фахівців залежно від цілей клієнта. Такий інвестиційний портфель може бути більш консервативним, ніж вище перераховані, або, навпаки, агресивнішим. Портфель можна наповнити певними цінними паперами, нерухомістю або перевести частину існуючих активів інвестора чи його бізнес до такого фонду та довірити управління портфелем КУА Райффайзен Аваль. З якими інвестиційними інструментами Ви працюєте? На регулярних інвестиційних комітетах ми розглядаємо акції, облігації (державні, муніципальні, корпоративні), депозити, поточні рахунки, золото. По кожному класу інструментів є обмеження. Ми вкладаємо кошти тільки в ліквідні акції найбільш капіталізованих компаній. У таких структурах немає перспективи збанкрутувати, у них гарний потенціал зростання. У рамках кожного сектора економіки ми виділяємо три найперспективніші папери, в які інвестуємо, і ще три додатково, що знаходяться в резерві для генерації прибутковості. Емітентів облігацій ми обов’язково аналізуємо на предмет кредитоспроможності, надійності та потенціалу зростання їхнього бізнесу. Облігації при цьому також повинні бути ліквідними. Депозити ми розміщуємо тільки в надійних банках, з хорошою репутацією, до яких відносимо державні банки або банки з великим іноземним капіталом. Як можна стати клієнтом КУА? Послуга надається в офісі КУА або в центрах VIP-обслуговування клієнтів Райффайзен Банку Аваль. Ми вирішуємо разом з клієнтом, яка мета інвестування коштів, визначаємо ризикпрофіль клієнта, тобто ступінь толерантності до ризику. Виходячи з побажань клієнта, його цілей і завдань обираємо стратегію. Причому в ході цього вибору ми надаємо клієнту інформацію про наповнення його майбутнього інвестиційного портфеля конкретними інвестиційними інструментами. Таким чином, інвестор знає заздалегідь, які саме цінні папери, які активи входять у його портфель і за допомогою кваліфікованих інвестиційних менеджерів нашої компанії може судити про рівень ризику портфеля та його майбутньої прибутковості. Далі обговорюються параметри фонду – горизонт інвестування, комісія за управління, контрагенти (зберігач цінних паперів, депозитарій, оцінювач у випадку, якщо в портфелі присутня нерухомість), сума інвестицій. На сьогодні мінімальна сума інвестицій у фонд – 1,5 млн грн.

9 www.raam.com.ua

ТЕМА НОМЕРА Як відбувається управління фондами клієнтів? Прийняття інвестиційних рішень забезпечується на рівні інвестиційного комітету, в який входять як топменеджмент КУА Райффайзен Аваль, так і представники Райффайзен Банку Аваль: фахівці казначейства, ризикменеджмент управління, головний аналітик банку. Іноді в засіданнях беруть участь представники Raiffeisen інших країн. Це забезпечує об’єктивність ухвалення рішень і професіоналізм. Які ще послуги пропонує КУА Райффайзен Аваль, крім індивідуальних інвестиційних рішень? У 2009-му ми створили відкритий диверсифікований інвестиційний фонд «Райффайзен грошовий ринок». Фонд розрахований на середньостатистичного українця, номінальна вартість одного інвестиційного сертифікату – 1 тис. грн, ринкова – 1,1 тис. грн. Цей фонд розрахований на консервативний рівень ризику і фактично є альтернативою банківським депозитам, але при цьому з більш високою прибутковістю: на сьогодні дохідність фонду становить 20% річних. Такий прибуток і низький рівень ризику досягаються за рахунок стратегії інвестування коштів: 50% ми вкладаємо в ОВДП, 50% – у банківські депозити. Які подальші плани КУА Райффайзен Аваль? Наша мета – зайняти лідируючі позиції на українському ринку з управління активами, тому ми плануємо розвивати інвестиційний напрямок для роздрібних клієнтів

№1, травень 2010

10 www.raam.com.ua

і збираємося створити ще кілька інвестиційних фондів з невисоким рівнем входу. Ми вже подали до ДКЦПФР необхідні документи для реєстрації фонду «Райффайзен акції». У цьому році також плануємо зареєструвати фонд «Райффайзен збалансований». Ці фонди, включаючи фонд «Райффайзен грошовий ринок», охоплюють весь спектр роздрібних клієнтів. Чого очікуєте на ринку акцій, ОВДП, нерухомості? На нашому останньому інвестиційному комітеті, який відбувся в кінці березня, ми збільшили частку акцій у портфелі за рахунок зниження частки ОВДП: наші очікування щодо зростання українського фондового ринку до кінця поточного року досить оптимістичні. Донедавна ми активно інвестували в акції металургійних, видобувних, енергетичних компаній, тепер же ми збільшили частку акцій машинобудівних підприємств, оскільки ці папери фундаментально недооцінені. Крім того, ми знизили частку хімічної та нафтової промисловості, оскільки ці папери переоцінені та збільшили частку телекомунікацій, а саме «Укртелекому». По-перше, це підприємство – монополіст на ринку фіксованого зв’язку, генерує стабільні грошові потоки; по-друге, вже в цьому році компанія може бути приватизована, що позитивно позначиться на її розвитку. Нерухомість ми поки не розглядаємо як об’єкт для інвестицій, оскільки на сьогодні цей ринок перебуває в депресивному стані, дохідність від інвестицій не перевищує 4-6% річних. Ксенія ТИМОШЕНКО

БІРЖА

Інтернет-трейдинг – це свобода інвестиційних рішень Український ринок цінних паперів у минулому році здійснив гігантський стрибок уперед: з’явився ринок заявок, інтернет-трейдинг і біржовий ринок Repo, було запроваджено он-лайновий розрахунок індексу. Нема більше країни, де б стільки знакових для фондового ринку подій припало на один рік.

У

«Українська біржа», наймолодша з вітчизняних бірж, почала торги 26 березня 2009 року, першою запровадивши технологію ринку заявок. Від самого початку торгів учасники ринку оцінили переваги цієї технології: анонімність черги заявок, гарантовані розрахунки на умовах поставки проти платежу без необхідності підписувати паперові договори купівлі-продажу. Завдяки ринку заявок у приватних інвесторів є можливість торгувати акціями он-лайн. Безліч людей в усьому світі примножують свій капітал, успішно торгуючи цінними паперами на фондових біржах, використовуючи послуги інтернет-трейдингу. Такий спосіб участі в торгах кардинально відрізняється від торгівлі через брокера по телефону. Раніше для купівлі або продажу акцій інвесторам необхідно було зв’язуватися з брокером, що вимагало часу і додаткових витрат. Тепер за допомогою послуг інтернет-трейдингу можна торгувати цінними паперами безпосередньо зі свого комп’ютера через інтернет. Купівля-продаж акцій відбувається на біржі, куди надходять заявки від учасників торгів. Інтернет-трейдинг дозволяє здійснювати миттєві операції з цінними паперами, отримуючи повний обсяг біржової інформації, а відповідно, оперативніше реагуючи на ситуацію ринку. Волатильність українського фондового ринку дає можливість приватним інвесторам за короткий проміжок часу і при правильно обраній торговій стратегії отримати дохід, що в рази перевищує відсотки за банківським депозитом. Інтернет-трейдинг не вимагає багато часу. Торги на біржі проходять протягом робочого дня, однак це не означає, що трейдеру необхідно безперервно відстежувати ситуацію на ринку і бути постійно залученим в торговий процес. Для покупки або продажу цінних паперів достатньо кілька годин на тиждень, а при стратегії довгострокових інвестицій – і пару годин на кілька місяців, для того щоб проаналізувати біржову інформацію та прийняти рішення. Сьогодні на «Українській біржі» відкрито понад 2,5 тис. рахунків фізичних осіб. Серед них і ті, хто оперує кількома мільйонами гривень, і пересічні учасники

Олег Ткаченко, Голова правління «Української біржі»

ринку, які мають усього кілька тисяч гривень. При цьому угоди укладаються на «Українській біржі» в повній відповідності з вітчизняним законодавством. Купуючи цінні папери, інвестори стають повноправними їх власниками й отримують змогу заробляти як на зміні курсової вартості акцій, так і на дивідендах. Інвестори, які торгують на «Українській біржі», можуть здійснювати операції на ринку заявок, де торгуються 37 найбільш ліквідних акцій українських компаній, а найближчим часом у них буде можливість торгувати ф’ючерсом на індекс українських акцій на секції термінового ринку «Української біржі». Торгівля деривативами (ф’ючерсами й опціонами) – це нововведення на українському фондовому ринку. З появою цих інструментів в інвесторів з’являються нові можливості: хеджування ризиків (це дозволяє уникнути або мінімізувати потенціальні збитки у випадку несприятливої зміни ситуації на ринку), часткове депонування коштів, можливість арбітражу. Усе це сприяє використанню більш складних інвестиційних стратегій. Інтернет-трейдинг набирає все більшу популярність і використовується інвесторами, що бажають самостійно керувати своїм особистим капіталом, як самостійний метод примноження коштів, так і як додаткова альтернатива до більш традиційних способів інвестування (ІСІ, нерухомість та ін.).

11 www.raam.com.ua

ФОНДОВИЙ РИНОК

Зростання неминуче У 2010 році ринок акцій збільшиться на 70-100%. Довгострокові інвестиції доцільні на прикінці весни – у цей час на фондовому ринку якраз може завершитися корекція. ІНТЕРЕС ІНВЕСТОРІВ Закінчення виборів в Україні вилилося в «президентське ралі» на фондовому ринку внаслідок бурхливого припливу капіталу з-за кордону. У І кварталі цього року вітчизняний фондовий ринок виріс на 61%. При цьому зростання триває: у квітні індекс біржі ПФТС піднявся ще на 11,2%, індекс «Української біржі» – на 8.4%. Схоже, закордонні інвестори знову повірили в Україну, у тому числі через те, що з приходом до влади нової команди підвищилася ймовірність оновлення програми співпраці нашої країни з МВФ. Після майже дворічної перерви іноземці знову вкладають у фондовий ринок України як завдяки політичному затишшю, так і через не-

№1, травень 2010

12 www.raam.com.ua

дооціненість акцій багатьох наших підприємств. У березні закордонні інституційні інвестори активно скуповували високоліквідні «блакитні фішки» (у першу чергу – акції металургійних підприємств і банків), причому термін таких вкладень за теперішніх умов був досить тривалим – до одного року. Це означає, що інвестори прийшли не на 1-2 місяці, для того щоб швидко проспекулювати акціями. Отже, ймовірно, в майбутньому вони збільшать строки інвестування. Утім, скупка українських паперів пояснюється не лише внутрішніми економічними та політичними факторами, але і підйомом глобальних фондових ринків. За останній рік американські біржові індекси (Dow Jones, S&P 500) виросли більш ніж на 50%. Причина цього – поступове закінчення кризи та відновлення світових ринків. За IV квартал минулого року ВВП США виріс більш ніж на 5%, у США і Західній Європі скорочується безробіття. Усе це позитивно вплинуло на котирування зарубіжних цінних паперів. До того ж у світовій фінансовій системі накопичилася надлишкова ліквідність, що утворилася внаслідок антикризових заходів урядів Західної Європи та США. Разом зі зростанням ринків інвестори знову прагнуть ризику, і тепер вони вельми охоче вкладають і в ринки, що розвиваються. Лише одне затьмарює їхній оптимізм – економічна ситуація в деяких країнах Євросоюзу: Гре-

ФОНДОВИЙ РИНОК ція, Португалія, Іспанія переживають важкі часи. Уже кілька місяців Греція близька до державного дефолту, скарбниця держави порожня. У середині квітня ЄС і МВФ домовилися про виділення Греції фінансової допомоги в розмірі 40 млрд євро під 5% річних. Кошти стануть доступними тільки в разі відповідного звернення з боку Афін. Проте за станом на 15 квітня уряд Греції так і не звернувся до потенційних кредиторів. Часткова причина цього – зависока процентна ставка по кредиту, хоча вона і нижче поточного ринкового відсотка. «Обговорені ЄС і Міжнародним валютним фондом 5% – це технічна помилка. За таких відсотків Греції буде дуже непросто вибратися з боргової ями»,– висловився Джордж Сорос. Навесні 2010-го український фондовий ринок розігрівали й місцеві інвестори, серед яких досить багато інтернет-трейдерів. З минулого року місцеві інвесткомпанії активно просувають послугу прямого доступу до ринку за допомогою всесвітньої павутини, до середини квітня в Україні налічувалося більше двох тисяч інтернет-торговців. Більшість із них вкладає в акції зовсім невеликі суми: 20-50 тис. грн кожен. Зате такі трейдери підписують угоди по кілька разів на день, істотно активізуючи зростання ринку.

НА ЧОМУ ЗАРОБИЛИ Під час розвитку українського фондового ринку в І кварталі 2010-го інвестори в основному купували «блакитні фішки». У січні серед найбільш активно зростаючих акцій опинилися папери Алчевського меткомбінату: вони подорожчали в 1,5 рази. Причому акції продовжили збільшуватися в ціні й у лютомуквітні. На початку року одна акція цього підприємства коштувала 14 копійок, у середині квітня – більше 33 копійок. Відразу після новорічних свят стало відомо, що власники фінансово-промислової групи «Індустріальний союз Донбасу» продали контрольний пакет компанії пулу інвесторів. Серед інших підприємств металургійного сектора, у корпорацію входить Алчевський меткомбінат, акції якого є «блакитними фішками». Інша «блакитна фішка» також різко подорожчала в І кварталі – «Укрнафта». Наприкінці січня ринок схвилювала інформація про проведення зборів акціонерів компанії. В останні кілька років через конфлікт між акціонерами збори постійно відкладалися, прибуток за 2006-2008 роки залишався нерозподіленим.

26 січня 2010 року збори, нарешті, відбулися й акціонерам вдалося домовитися про виплату дивідендів на суму близько 5 млрд грн. Того ж дня котирування акцій «Укрнафти» підскочили на 27%. Також інвестори заробили на новинах про приватизацію. У середині березня віце-прем’єр Сергій Тігіпко заявив про те, що Фонд держмайна виставить на продаж декілька великих державних активів: «Укртелеком», Одеський припортовий завод, енергогенеруючі компанії, «Луганськтепловоз». У результаті цих продажів уряд збирається поповнити державний бюджет на 10 млрд грн. На цій новині акції «Укртелекому» мит-

ЗРОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ФОНДОВОГО РИНКУ З ПОЧАТКУ 2010 РОКУ, ПУНКТИ 996,76

2600

Значення індексу УБ Значення індексу ПФТС

2300

2527,84 875

2000

1700

1400

1000

750

705 585,36

1495,93 05.01.2010

625

1797,63

26.02.2010

14.04.2010

500

Дані: ПФТС, УБ

Сировинне зростання ЛІДЕРИ ЗА ОБСЯГАМИ ТОРГІВ У І КВАРТАЛІ 2010 року Компанія Єнакіївський метзавод Азовсталь Укрнафта Алчевський меткомбінат Авдіївський коксохім Укрсоцбанк Мотор Січ Банк Форум Центренерго Ясиновський коксохім

Обсяг торгів, млн грн 241,060 213,966 210,992 204,583 174,455 146,290 132,399 129,545 108,170 102,598

Дані: УБ

ЛІДЕРИ РОСТУ ЗА І КВАРТАЛ 2010 РОКУ НА РИНКУ ЗАЯВОК «УКРАЇНСЬКОЇ БІРЖІ» Компанія

Зміни ціни за Обсяг торгів, квартал, % млн грн

Північний ГЗК

278,68

68,507

Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського

158,59

9,910

Полтавський ГЗК

150,87

49,130

Луганськтепловоз

131,76

36,692

АвтоКрАЗ

125,65

22,778

Дані: УБ

ЛІДЕРИ РОСТУ ЗА І КВАРТАЛ 2010 РОКУ НА РИНКУ КОТИРУВАНЬ «УКРАЇНСЬКОЇ БІРЖІ» Компанія Київоблгаз

Зміни ціни за Обсяг торгів, І квартал, % млн грн 260,00

0,106

Запоріжкокс

223,53

6,349

Центральний ГЗК

189,47

3,163

Запоріжсталь

180,77

1,910

Запорізький абразивний комбінат

161,17

0,178

Дані: УБ

13 www.raam.com.ua

ФОНДОВИЙ РИНОК Дмитро Сологуб, начальник відділу аналізу і досліджень Райффайзен Банку Аваль

Індикатори країнового ризику (папери CDS, спреди за єврооблігаціями), що характеризують ставлення зарубіжних інвесторів до вкладень коштів в Україну, знизилися в очікуванні відновлення програми Міжнародного валютного фонду. Це дуже добре для нашої економіки. Крім того, рейтингове агентство Standard&Poor’s підвищило суверенний рейтинг нашої держави, що також позитивно позначилося на сприйнятті України іноземцями. Для збільшення українського фондового ринку в 2010-му є фундаментальні причини. У поточному році очікується поступове відновлення внутрішнього попиту, показник його зростання очікується на рівні 3,4%. Драйверами росту економіки цього року стануть обробна промисловість, транспорт і сільське господарство. Зате будівництво, як і раніше, почуватиметься гірше за інших – інвестиції в зазначений сектор безперспективні.

Тенгіз Лашхі, інвестиційний аналітик КУА Райфайзен Аваль

У березні закордонні інституційні інвестори активно скуповували високоліквідні «блакитні фішки» (в першу чергу акції металургійних підприємств і банків), причому термін таких вкладень у сьогоднішніх умовах був досить тривалий – до одного року. Але зараз інвестувати в них не варто, оскільки «блакитні фішки» коштують в середньому на 20-30% більше своєї вартості. Раджу звернути увагу на деякі досить ліквідні акції 2-3-го ешелону: Північний ГЗК, УкрАВТО, Авдіївський коксохімічний завод.

Курт Кортцеггер, директор з інвестицій Raiffeisen Capital Management

У 2009 році ринки піднімалися по своєрідній стіні неспокою, тобто підстав для зростання було не так уже багато і при цьому інвестори побоювалися другої хвилі кризи й обвалу ринків. У 2010-му з’явилися фундаментальні причини, очевидні для більшості вкладників, і наразі істотно підтримують ринки. У першу чергу, цикл прибутковості бізнесу на більшості ринків, що розвиваються, увійшов у свою фазу росту, причому збільшення доходів буде в межах 20-30% або навіть більше. Великий обсяг готівки в економіці, з одного боку, та відкладені інвестиції в основний капітал, з другого, підтримають зростання. До того ж ризик серйозних помилок у монетарній або фіскальній політиці досить низький. Ми думаємо, що ринок акцій зараз рухає так званий «попутний вітер», і він буде змушувати ринки рости ще приблизно рік. Вважаємо досить привабливими інвестиції в європейські папери в циклічних секторах економіки. У США ми поступово скорочуємо обсяг наших довгострокових інвестицій. Деякі вітчизняні компанії (в основному представники агросектору) розміщували свої акції на Лондонській фондовій біржі. «Астарта», МХП або «Кернел» – свого роду вийняткові підприємства на українському ринку: вони прозорі і рівень комунікацій з інвесторами в них на найвищому рівні. Але торговельна активність з акціями цих компаній не задовольняє критеріїв крупних інвестиційних портфелів. Ferrexpo, український виробник залізної руди, на сьогодні є привабливою компанією для вкладень.

№1, травень 2010

14 www.raam.com.ua

тєво виросли в ціні: за торговий день 18 березня вони подорожчали більш ніж на 15%.

З ПРИЦІЛОМ НА ЗРОСТАННЯ На початку квітня інвестори звернули увагу на цінні папери другого і третього ешелонів: деякі з них, як і раніше, недооцінені на 50-100%. Утім, купуючи їх, інвестори йдуть на більший ризик, ніж при інвестиціях у «блакитні фішки». Якщо ринок несподівано почне падати, то ці акції буде проблематично продати. Інвестувати у «блакитні фішки» поки що немає сенсу: більшість з них переоцінені в середньому на 20-30%. Але протягом місяця-двох ціни на них можуть скоректуватися до справедливої вартості цих паперів (на ті ж 20-30%). Корекція фондового ринку – не привід для розладу, а спосіб вигідно інвестувати капітал в акції. Виправданими будуть вкладення на 1-2 роки, а не спекулятивні інвестиції на кілька місяців. А покупцям акцій, які орієнтуються на довгострокову перспективу, не варто переживати з приводу майбутньої корекції – у майбутньому акції будуть дорожчати. У період корекції рекомендується купувати цінні папери машинобудівних підприємств, а також компаній, які будуть приватизовані цього року. Якщо приватизація відбудеться, то вони обов’язково подорожчають ще як мінімум на 20-30%. А машинобудівні підприємства привабливі тим, що, по-перше, як і раніше, недооцінені порівняно з закордонними аналогами, а, по-друге, мають блискучі перспективи розвитку: разом з відновленням української та світової економіки попит на продукцію машинобудування зросте, оскільки багато компаній почнуть оновлювати основні фонди й проводити модернізацію. Перспективними є вкладення в акції підприємств, які забезпечують металургів сировиною (зокрема, залізною рудою і коксом) та обладнанням. Немає сумнівів, що в середньостроковій перспективі світова металургія буде рости. Крім того, досить вигідні інвестиції в агросектор: ця галузь має величезний потенціал зростання в Україні з огляду на обсяг сільгоспугідь, збільшення рівня внутрішнього споживання і недооціненість сектора. Микола КОТЕНКО

ІНТЕРВ’Ю

Інвестор з вірою в Україну У своєму інтерв’ю «Портфель» доктор економічних наук і керуючий партнер Capital Times Ерік Найман розповів, у що збирається інвестувати найближчим часом, якій валюті він найбільше зараз довіряє, акції яких компаній будуть дорожчати швидше від ринку та навіщо йому знадобився персональний інвестиційний фонд в КУА Райфайзен Аваль. Еріку Леонтійовичу, для Вас криза стала періодом значних втрат або часом великих можливостей? Точно можу сказати, що не часом втрат. Я готувався до цієї кризи і встиг вивести зі свого інвестиційного портфеля більшу частину ризикованих активів, до того ж у мене не було кредитів. Тому за підсумками 2009 року я опинився в «плюсі». Проте зараз розумію, що не на 100% використав деякі інвестиційні можливості, тобто міг заробити набагато більше. Розкажіть про структуру свого інвестиційного портфеля? У довгостроковому плані я намагаюся дотримуватися правила третин: 33% – це не-

рухомість, ще третина – готівка й депозити, і третина – акції. Якщо стан економіки в країні помірно середній, без різких спадів і злетів, то ці три типи активів повинні мати приблизно однакові частки. Тому що нерухомість – це надійність; депозити і кеш – це поточна ліквідність з гарантованою прибутковістю плюс майже миттєвий доступ до грошей у випадку, якщо знадобляться кошти. Акції потенційно можуть принести значний дохід. Однак якщо стан економіки змінюється, я перерозподіляю співвідношення цих активів. Коли економіка йде на спад, скорочую частку нерухомості і майже «виходжу» з акцій; коли економіка починає зростати, я нарощую частку акцій і придивлятися до цікавих об’єктів нерухомості.

А яка структура Ваших інвестицій в географічному розрізі? Поки що я концентруюся на Україні, оскільки вважаю, що ця держава сильно недооцінена. Так ВВП на душу населення тут становить $2,5 тис., у той час як у Росії цей показник близько $10 тис., в Польщі – близько $18 тис. Я не бачу якихось об’єктивних причин, чому в середньостроковій перспективі Україна повинна залишатися настільки біднішою від РФ. Про що це говорить? Про те, що український ВВП повинен вирости як мінімум у чотири рази, щоб лише наздогнати Росію. Це означає, що мої інвестиції в Україні мають потенціал мінімум у чотири рази більший, ніж якщо б я вкладав кошти в російську економіку.

15 www.raam.com.ua

ІНТЕРВ’Ю Якій валюті наразі віддаєте перевагу? Які тенденції будуть домінувати на валютному ринку протягом 2010 року? Поки що роблю основну ставку на гривню. За останні місяці я значно скоротив частку доларових заощаджень, і зараз вона не перевищує 25%, решта – це гривня. У євро я

З початку 2010 року український фондовий ринок виріс більш ніж на 70%. Ви вважаєте, що в акцій ще залишився потенціал для значного зростання? Зростання ринку в I кварталі 2010 року багато в чому пояснюється надлишком інвесторських грошей. Якщо макроекономіч-

Як клієнт Райффайзен Аваль я користуюсь послугою «Індивідуальні інвестиційні рішення». Керівна компанія створила для мене закритий інвестиційний інвестфонд, термін роботи якого п’ять років. Відповідальність за успішність спільно розробленої стратегії фонду ми несемо на паритетних засадах

Професійне інвестування чимось схоже на ведення багаторічної війни. Коли є час активно воювати, а є час готуватися до війни. поки не вірю. Головна проблема європейської валюти в тому, що за паритетом купівельної спроможності її вартість не перевищує $1,21. До того ж зараз банкрутство Греції з чисто теоретичного набуває все більш реальний характер. Дефолт спричинить за собою вихід цієї країни з ЄС. Після чого почнуть спекулювати ідеєю дефолту Португалії та інших «слабких» країн Єврозони. Поки цей процес триватиме, курс євро буде залишатися під тиском. Коли Євросоюз позбавиться слабких членів, європейська валюта, безперечно, почне дорожчати, але скільки до того часу коштуватиме євро – $1,05, $1,15 або $1,25 – я думаю, ніхто не знає. Як Ви вважаєте, коли ринок нерухомості досягне свого дна? За багатьма ознаками ціни на нерухомість у Києві вже досягли свого дна або дуже близькі до нього. І у випадку якщо знайдеться цікавий об’єкт, я готовий у нього інвестувати. Я планую потроху нарощувати частку нерухомості. В які фінансові інструменти збираєтеся інвестувати? Протягом останніх місяців я вклав частину коштів в акції українських компаній та облігації держпозики. Але в цілому рівень ризику свого портфеля я збільшив дуже невідчутно, оскільки стан світової економіки, з моєї точки зору, ще дуже нестабільний.

№1, травень 2010

16 www.raam.com.ua

на ситуація в Україні буде поліпшуватися, то це може спровокувати подальше зростання ринку. Однак, всі папери так дорожчати вже не будуть. Акції компаній яких секторів економіки мають найбільший потенціал зростання? Я чітко розумію, що українська енергогенерація подорожчає, металургія і все, що пов’язано з сировиною, також буде рости набагато швидше від ринку. Дотримуюся думки, що світ стоїть на порозі інфляційного стрибка через те, що в боротьбі з кризою уряди влили в економіки своїх країн трильйони доларів. Через високу інфляцію вся сировина незмінно буде рости в ціні, що обов’язково призведе і до подорожчання акцій сировинних компаній.

з КУА. В оперативне управління і тактику я також маю право втручатися, але в основному це їх єпархія. Така модель управління фондом і розподілу відповідальності служить для моєї сім’ї та інвесторів у мої ідеї своєрідною страховкою в разі форс-мажорних подій особисто зі мною.

Розкажіть, яка стратегія фонду? Стратегія фонду – заробляти максимум при мінімальному ризику. Спробую пояснити, що це означає. У мене трохи нетрадиційний погляд на світ інвестування. Оскільки для мене головна мета – довгострокове зростання, ми не стали прив’язуватися до традиційної в Україні класифікації інвестфондів (облігаційний, фонд грошового ринку, фонд акцій). Нерозумно обмежувати свої інвестиційні можливості одним або декількома інструментами. До того ж навіть у середньостроковій У такому випадку інвестиції в золото перспективі дуже важко визначити, що стаповинні принести непоганий прибуток... Якщо почнеться нова фаза кризи, то ціна на неться з економікою та в який вид активів золото може вирости в 2,5-3 рази до $2,5-3 найвигідніше буде інвестувати. Тому ми готові переглядати стратегію натис. за унцію. Тому зараз я вже рекомендую шого фонду так часто, як цього вимагають починати купувати золото. обставини. Якщо ми приходиЕріку Леонтійовичу, Ви мо з керуючими до обопільної досвідчений фінансист, до Я бачу ціль згоди, що зараз дуже вигідний того ж співвласник інвесза цінами на золото момент, аби купити акції, то тиційної компанії Capital в районі ми можемо сформувати акTimes. Чому Ви вирішили тиви фонду на 100% з акцій. скористатися послугами Така вартість може Однак якщо ми побачимо, що КУА Райффайзен Аваль?

$2,5-3 тис.

бути досягнута, якщо почнеться нова фаза кризи.

ІНТЕРВ’Ю ситуація може різко змінитися і світова економіка стоїть на порозі рецесії, ми швидко приймемо рішенням повністю вийти в кеш або переведемо всі активи в золото чи інший безпечний інструмент. Не могли б Ви на практичних прикладах розповісти про роботу Вашого фонду? Фонд розпочав роботу в грудні 2009 року, у той момент і в мене, і в управляючих було чітке розуміння, що процентні ставки впадуть, тож було ухвалено рішення зробити акцент на вкладення в держоблігації. У той момент прибутковість ОВДП дорівнювала 25% річних. Наразі вони дають на фонд прибутковість близько 40% річних, як ми і планували, процентні ставки знизилися до 12-15% річних, що відповідно спричинило за собою зростання вартості ОВДП. Кілька місяців тому ми інвестували прибуток від облігацій в акції, що сьогодні приносить нам дохід навіть вищий за облігаційний, хоча й спричинивши значну хиткість прибутковості фонду. На сьогодні частка ОВДП у фонді займає близько 65%, акції – 30% та 5% – вільні грошові кошти та депозити. Як приймаються інвестиційні рішення? Фонд досить молодий, тому все відбувається більше на особистому рівні. Я часто зустрічаюся з управляючими КУА Райффайзен Аваль, ми ділимося ринковими ідеями і, якщо розуміємо, що наше бачення збігається, то щось продаємо, щось купуємо. Що служить для фонду еталоном, з чим ви порівнюєте результати його роботи? При його створенні була обговорена цільова точка мінімальної дохідності: фонд повинен випереджати темпи зростання номінального доларового ВВП в Україні. Приміром, за період з 2005-го по першу половину 2008 року номінальний ВВП у нашій країні в середньому збільшувався на 30% за рік в американських доларах. У 2010-му темп зростання номінального ВВП України за моїми прогнозами складе 15-16% в доларовому еквіваленті. Суть такої прив’язки полягає в тому, що якщо інвестор систематично переграє темпи зростання номінального ВВП, то його частка в економіці неухильно примножується. Це основне завдання для будь-якого інвестора – розширювати свою присутність в економіці. До речі, у цьому ключова відмінність у мисленні бідних людей від багатих. Перші намагаються тільки зберегти свої кошти від інфляції та проїдають їх або купують на них побутову техніку та автомобілі. Другі докладають максимум зусиль, щоб їхній капітал збільшувався швидше, ніж зростає економіка

(номінальний ВВП). Тому бідні стають з часом біднішими, а багаті багатшими. В Україні близько 300 КУА, багато торговців цінними паперами пропонують послуги довірчого управління. Які б Ви могли дати поради при виборі? Я зіткнувся з однієї дуже серйозною проблемою при виборі КУА в Україні. Справа в тому, що практично всі керуючі компанії існують при торговцеві цінними паперами

Портрет Ерік Найман – один з небагатьох фінансистів, кому вдавалося залишатися успішним інвестором протягом 15 останніх років. За цей час він у кілька сотень разів примножив свій капітал і встиг написати ряд книг («Мала енциклопедія трейдера», «Майстер-трейдинг», «Трейдерінвестор»), отримати звання доктора економічних наук, пройти шлях від фінансового аналітика до співвласника великої інвестиційної компанії. Його інвестиційні ідеї не раз викликали нерозуміння, критику або навіть відверті насмішки «запеклих» фінансистів. Проте зазвичай через деякий час його прогнози збувалися, і критикани змушені були визнавати свою неправоту, а насмішники – вибачатися. На сьогоднішній день Ерік Найман – один з найбільш авторитетних експертів на фінансовому ринку України, інвестор, який на практиці довів успішність своїх теоретичних висновків.

або інвестбанках. Оскільки основний інтерес брокерського або інвестбанківського підрозділу – торгувати й отримувати комісійні, тому вони постійно продають свої ідеї КУА, щоб ті здійснювали операції, а брокер відповідно на них заробляв. Гірше того – часто в таких компаніях збиткові угоди «вішаються» на КУА, а прибуткові зараховуються на торговця, тобто на себе. У підсумку на ринку не поодинокі випадки, коли фонд акцій зі структурою дуже близькою, наприклад, до індексу ПФТС, примудряється показувати прибутковість у 2 рази нижче, ніж зростання індексу. Це озна-

чає, що «надмірна» дохідність осіла в брокера, а це або шахрайство, або непрофесіоналізм. У Райффайзен Аваль немає діяльності на ринку акцій, тому я впевнений, що вони не будуть намагатися «продати» мені свої ідеї. До того ж я шукав компанію, яка буде готова йти назустріч моїм побажанням, тобто буде гнучкою у своїх взаєминах з клієнтом. Та й у професіоналізмі цієї команди, думаю, мало хто сумнівається. А що заважає самостійно інвестувати на фондовому ринку за допомогою інтернет-трейдингу? Оподаткування. Якщо людина виходить через інтернет-трейдинг на «Українську біржу» та починає торгувати, то вона повинна за підсумком своєї прибуткової діяльності заплатити 15%, при цьому підтвердити в податковій факт свого першого придбання цих паперів. До того ж ще не вирішено питання, чи враховуватиме податкова збиткові угоди інтернеттрейдерів. У той же час інвестфонд протягом усього терміну свого існування не платить податки, що дозволяє додатково економити, а отже, «заробляти» 1,5-2% річних. Розкажіть про свої найбільш удалі та невдалі інвестиції. Я можу назвати три особливо вдалі інвестиції. Перша – це коли в 1995 році поставив на зміцнення рубля, тоді рубль виріс з 5 тис. за долар до 3,5 тис., і я заробив на цьому дуже великі гроші. Друга – це майже всі угоди з нерухомістю в Україні. Наприклад, у 2000 році я купував землю під Києвом за ціною $100 за сотку. Навіть у сьогоднішніх умовах вона коштує $5 тис. І третя – це інвестиції на ринку акцій за період з 2004-го по 2008 рік. Велика частина придбаних тоді мною акцій подорожчали більш ніж у 10 разів. Серед невдалих – у мене є одна земельна ділянка, скажімо так, з невизначеним юридичним статусом. Це умовно проблемний актив, бо досить скасувати мораторій на продаж сільгоспземлі. Однак зараз ринкова ціна цієї землі нуль. До якого типу інвесторів Ви належите? Професійне інвестування чимось схоже на ведення багаторічної війни. Коли є час активно воювати, а є час готуватися до війни. Так ось, велику частину часу я готуюся до війни, у цей період я консервативний інвестор. Проте, коли я вважаю, що настала пора йти в бій, то намагаюся не впустити шанс, і в ці періоди можу застосовувати досить агресивні й ризиковані дії. Якщо з’являється гарна інвестиційна можливість, а я її не використовував на всі 100%, значить, я програв. Нікіта ВОЛКОВ

17 www.raam.com.ua

ЦІННІ ПАПЕРИ. ОБЛІГАЦІЇ

Державна гарантія У 2010-му ринок держоблігацій ожив. Українськими борговими паперами знову зацікавилися іноземні інвестори: прибутковість достатньо висока в порівнянні з аналогічними закордонними акціями, а ризики при цьому досить низькі. Слідом за нерезидентами попит на облігації внутрішньої держпозики виявили й вітчизняні інвестори. ПОПИТ ПОРОДЖУЄ ПРОПОЗИЦІЮ

ОСНОВНІ ТРИМАЧІ ОВДП, млн грн 120 000

100 000

80 000

60 000

40 000

20 000

0 04.01 01.02 08.02 15.02 22.02 01.03 09.03 15.03 22.03 29.03 06.04 12.04 НБУ Банки Нерезиденти Інші

Дані: НБУ

№1, травень 2010

18 www.raam.com.ua

У світі держоблігації вважаються найбільш надійною інвестицією, адже гарантом погашення боргу є держава в особі уряду. В Україні ОВДП завжди користувалися попитом з боку інвесторів, які працюють з паперами з фіксованою прибутковістю. Інституційні інвестори, такі як, приміром, пенсійні фонди, часто обмежені законодавчо в об’єктах інвестування, тому для них ОВДП є одним з основних інструментів вкладення коштів. Попит на боргові папери держави зберігся навіть у кризові 20082009 роки, коли на ринку корпоративних боргових паперів спостерігалися масові дефолти й реструктуризації, а нових емісій практично не було. Затребуваність ОВДП пояснюється тим, що в умовах дефолтів по корпоративних боргах, держоблігації навіть у кризу залишалися досить надійним вкладенням. Крім того, цей інструмент зумів зберегти ліквідність на вторинному ринку (у першу чергу за рахунок банків, які купували ОВДП для отримання рефінансування від Нацбанку). Найчастіше Мінфіну вдавалося залучати інвесторів виключно за рахунок підвищення прибутковості: ставки по ОВДП зростали протягом практично всього періоду з 2008-го до початку 2010 року. Ще наприкінці 2009-го основними покупцями держоблігацій на вторинному ринку були банки, пенсійні фонди та страхові компанії. Проте з кінця 2010-го на ринок повернулася ще одна велика група покупців – іноземні інвестори. Причиною відновлення попиту на ОВДП з боку нерезидентів став цілий ряд факторів, серед яких зниження політичних ризиків, підвищення суверенних рейтингів України міжнародними рейтинговими агентствами, а також намітилася макроекономічна стабілізація. А ключова причина – зниження девальваційних очікувань щодо гривні (що підтверджується зниженням котирувань річного NDF з 12 UAH/USD до 8,25 UAH/USD). Для нерезидентів, які розраховують дохідність у доларах, прогноз валютного курсу є досить важливим: у разі девальвації гривні прибутковість держоблігацій для іноземців істотно падає. Зростаючий попит спровокував зниження прибутковості по ОВДП. На сьогодні на вторинному ринку прибутковість короткострокових держпаперів (терміном на 3-6 місяців) становить 13-15% річних, довгострокових (1-3 роки) – 16-18%. Аналогічні ставки були на ринку в середині 2008 року, а ще в 2007 році ОВДП могли принести інвесторам дохідність лише на рівні 6-7%.

ЦІННІ ПАПЕРИ. ОБЛІГАЦІЇ РИЗИКИ ІНВЕСТИЦІЙ В ОВДП ОВДП – досить надійний інвестиційний інструмент. Суверенні дефолти по облігаціях внутрішньої позики відбуваються вкрай рідко, адже держава в будь-який момент може випустити нові папери. Крайній захід – домовитися з Нацбанком і просто надрукувати гроші для погашення боргу (що може підстьобнути зростання інфляції). У 2009-му, незважаючи на фінансову кризу, всі виплати по держпаперах відбувалися вчасно. Погашення ОВДП не припинялося навіть тоді, коли банки заморозили видачу депозитів. Єдиним ризиком держоблігацій, за великим рахунком, є девальвація гривні. Але девальвації варто більше остерігатися закордонним інвесторам (здешевлення нацвалюти може «з’їсти» істотну частину прибутку). Утім, у нерезидентів є можливість хеджувати валютні ризики. Основна небезпека інвестування в державні зобов’язання – інфляція. У країнах з високою інфляцією прибуток по державних облігаціях вищий, оскільки дохідність повинна покривати прогнозовану інвестором інфляцію. Наприклад, американські 10-річні держпапери принесуть інвесторові всього 3,8% річних. Низька прибутковість пояснюється низькою в порівнянні з Україною інфляцією. У нашій країні прибутковість річних паперів зараз становить 13-13,5% річних. Саме такий рівень інфляції закладений в Державній програмі економічного і соціального розвитку на 2010 рік. Проте власник держоблігації не застрахований від прискорення інфляції в майбутньому. Так, скажімо, у 2009 році інфляція в Україні склала 12,3%, а в 2008-му – 22,3%. Інвестор, сформувавши портфель облігацій внутрішньої позики в період відносно низьких процентних ставок (наприклад, у 2007 році, коли прибутковість річних держпаперів не перевищувала 6-7%), може значно втратити в разі істотного зростання ставок у майбутньому (до кінця 2009 року прибутковість ОВДП виросла майже вдвічі).

ПРИБУТКОВІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ОБЛІГАЦІЙ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ СТРОКОМ 1 РІК У РІЗНИХ КРАЇНАХ, % 13,00 5,00 1,50 0,60 0,50 0,12 Дані: UFC Capital

Максимальна прибутковість: у 2009 році ставки по тримісячних держпаперах доходили

до 30%

ЯК КУПИТИ Згідно з українським законодавством брати участь в первинних аукціонах з продажу ОВДП приватні інвестори не можуть: на первинному ринку працюють лише кваліфіковані учасники (банки – первинні дилери). Інвестор може купити облігації внутрішньої позики тільки через посередників – банки, брокерські та фондові компанії. До речі, між прибутковістю первинного й вторинного ринків, як правило, існує спред у 100-300 базисних пунктів, тобто дохід з облігацій, придбаних на «вторинці», вищий на 1-3%. Торгуються держоблігації великими пакетами – в середньому від 100 тис. грн до 1 млн грн. Купити пакет на суму менше 100 тис. грн практично нереально. Найпростіший спосіб придбати ОВДП – звернутися до крупного торговця цінними паперами, до банку, у компанію з управління активами. Розмір комісії залежить від обсягу інвестицій: від 2% до 0,1% від суми. В окремих банках (наприклад, у Райффайзен Банку Аваль) для своїх клієнтів комісія взагалі відсутня. Також покупець держпаперів повинен відкрити рахунок у банку та рахунок у цінних паперах у компанії-зберігача.

ПРИБУТКОВІСТЬ ОВДП ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ ПОГАШЕННЯ, % 15

10

5

0

04.2010

Дані: Мінфін

12.2012

ІНВЕСТИЦІЙНА СТРАТЕГІЯ Стратегія інвестування в ОВДП залежить від стратегії інвестора. Брати участь в первинних аукціонах (стосується інвесторів-банків) або ж купувати облігації внутрішньої позики на вторинному ринку, тримати до погашення або продавати, отримуючи торговельний дохід, залежить від поточної ситуації та очікувань вкладника. Найпоширенішою стратегією українських учасників ринку є покупка коротких паперів (3-6 місяців) і утримання їх до погашення. На початку І кварталу 2010 року короткі ОВДП користувалися великим попитом як на первинному, так і на вторинному ринках. Причина стабільного попиту – висока ліквідність таких паперів. У вітчизняного інвестора просто немає вільного довгогривневого ресурсу, крім того впливає на вибір стратегії і невпевненість у дохідності в середньостроковому періоді. Нерезиденти у свою чергу купують в основному довгі держоблігації: у них інвестиційний горизонт більший. Якщо дохідність ОВДП продовжить знижуватися, для приватних інвесторів буде вигідна інша стратегія: придбати облігації внутрішньої позики на вторинному ринку та продавати їх, коли ставки на них на первинному ринку істотно знизяться. Щоправда, незважаючи на високу ліквідність держпаперів, збути їх набагато складніше, ніж купити. На вторинному ринку операції з ОВДП вимірюються мільйонами гривень. Ще одна стратегія може з’явитися в інвесторів у зв’язку з випуском ПДВ-облігацій (облігації для відшкодування податку на додану вартість). За задумом Мінфіну, підприємства отримають ПДВ у вигляді ОВДП і, очевидно, будуть продавати їх з дисконтом, щоб отримати «живі» гроші. Такий механізм знизить попит на облігації внутрішньої позики з боку інвесторів (буде велика пропозиція на вторинному ринку ПДВ-ОВДП), у зв’язку з цим Мінфіну доведеться підвищувати ставки за держоблігаціями для залучення ресурсів. Якщо ж інвестор володіє сумою менше 100 тис. грн, а довірити свої заощадження бажає саме державі, тоді можна скористатися таким інструментом, як казначейські зобов’язання. Ще у вересні 2009 року Міністерство фінансів випустило річні КЗ на суму 200 млн грн. Номінал одного цінного паперу – 500 грн, прибутковість – 16% річних, виплати купона – щоквартально (дохід – 20 грн за 3 місяці). КЗ продаються в усіх відділеннях Ощадбанку. Серед мінусів вкладення в казначейські зобов’язання – неможливість дострокового погашення та відсутність організованого вторинного ринку. Якщо інвесторові раптом знадобляться кошти, шукати покупців доведеться в основному серед знайомих. Крім того, вартість цінних паперів змінюється щотижня і встановлюється Мінфіном: чим ближче період виплати прибутковості, тим вона вища. Незважаючи на те, що перший випуск КЗ у вересні 2009-го особливим попитом серед населення не користувався (процентна ставка по них були нижче середньої прибутковості по гривневих депозитах), тепер, коли ставки за банківськими вкладами почали знижуватися, казначейські зобов’язання – хороша альтернатива для невеликої суми вкладень. Наталя САПУНОВА

19 www.raam.com.ua

ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ

Основним для заснування будь-якої справи є людський капітал Розмові з Артуром Абгаряном сприяє комфортна атмосфера: ми зручно розташувалися за столиком біля вікна Вірменського культурного центру в Одесі й дивимося на море... Це надихає на монолог не тільки про інвестиції та гроші, а й про моральний бік бізнесу.

ПРО ПОЧАТОК ДІЯЛЬНОСТІ В Одесі перебуваю з 1992 року, у 1994 році започаткував бізнес. Спочатку займався оптовою торгівлею як приватний підприємець. Одеса – портове місто, тому такий рід діяльності для місцевих жителів більш звичний. Багато років я працював виключно в цьому напрямку, поки в 2005 р. не відкрив будівельну компанію «Ефект». За освітою я фінансист, проте друзі залучили мене до цього бізнесу. Спочатку допоміг кільком товаришам з облаштуванням інфраструктури в Кіровограді, Білій Церкві, а потім вирішив зайнятися цим самостійно. Будівництво – досить вдалий вид діяльності, навіть зараз я не змінив свою думку з цього приводу. До того ж, це трішки вірменська національна риса, адже відомо, що вірмени люблять будувати. При Союзі, приміром, часто вірмени займалися будівництвом, навіть є таке поняття, як «вірменська штукатурка». Саме завдяки друзям я дізнався про перспективність інвестицій у цей напрямок. У 2005 році почав формувати держзамовлення, тому затребуваність подібної діяльності почала рости.

ПРО СЬОГОДНІШНІЙ СТАН СПРАВ Відносно подальших інвестицій, як і раніше, перспективним у моєму випадку вважаю будівельний бізнес. Ми проводимо ландшафтні роботи, озеленення, будуємо під’їзні шляхи, дороги та тротуари, ремонтуємо будинки тощо. Але на сьогодні існує проблема з замовниками, точніше, з розрахунками за виконану роботу. Масштабність будівництва припадає на період з 2005-го по 2008 рік Тоді було більше можливостей на ринку, замовлень, хоча наші можливості тоді були меншими. В основному було держзамовлення, хоча і приватний сектор теж готовий був будувати. Зараз з боку приватного сектора замовлення практично відсутні. Це стосується і спорудження будинків, і прокладки доріг, і впорядкування території. Тому наразі можна розраховувати лише на державу. Крім того, благоустрій в основному теж пов’язаний з нею, оскільки переважна частина інфраструктури належить державі. Торгівля, з якої я починав, сьогодні мені не дуже цікава, адже інвестувати в її розвиток уважаю на даному етапі недоцільним. Цей напрямок також не в кращому стані, адже в людей наразі мало грошей і вони не готові їх активно витрачати. Крім того, крупніші представники

про будівельний бізнес №1, травень 2010

20 www.raam.com.ua

ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ бізнесу – у першу чергу роздрібні мережі – справляють серйозний конкурентний тиск на дрібний і середній бізнес. Наші замовники – це невеликі магазини, кафе, бари, ресторани.

Співпраця з Райффайзен Банком Аваль

ПРО СПІВРОБІТНИКІВ

Райффайзен Банк Аваль – банк успіху. Саме він допоміг зайнятися будівельним бізнесом. Почавши працювати з ним, я зрозумів, що цей банк складається з професіоналів. Він надає дуже якісні послуги, дуже надійний у всіх значеннях цього слова. В основному я користуюся короткостроковими кредитами банку з метою поповнення обігових коштів. Нещодавно я почав співпрацю з КУА Райффайзен Аваль. Чому? Тому що почав замислюватися над примноженням капіталу й диверсифікацією активів. Про те, що необхідно інвестувати не тільки в розвиток власного бізнесу, але й в інші напрямки. Рано чи пізно будь-який успішний бізнесмен до цього приходить.

Наш бізнес надійний: від нас дуже рідко йдуть люди, а якщо таке і трапляється, вони дуже скоро просять повернутися назад. У будь-якому бізнесі на початковому етапі найголовніше – навіть не гроші (хоча вони теж важливі), а людський чинник. Створити колектив досить складно, особливо з огляду на брак кваліфікованих фахівців. Зараз у мене команда невелика – близько 30 осіб. Але стосовно своїх підлеглих я людина комфортна, хоча і вимоглива. Намагаюся ніколи не грубити, дорожити співробітниками компанії, щоб вони не розчаровувалися.

ПРО ЯКІСТЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ У сьогоднішніх умовах головне, на що слід звертати увагу,– це рівень обслуговування. Щоб забезпечити якість, потрібно приділити основну увагу людському чиннику. Має бути правильний підбір фахівців, хороша техніка, без якої не можна виконати роботу на високому рівні. Приміром, у нашій компанії налічується близько 40 одиниць техніки.

ПРО ВПЛИВ КРИЗИ Більше скоротився напрямок торгівлі. Але здаватися я не збирався. Довелося дуже активно шукати замовників, а не чекати, поки вони самі до нас прийдуть. Потрібно переконувати, що наша робота якісна, в будівельному бізнесі для цього слід демонструвати її результати, що потребує досить багато часу. На сьогоднішній день, дотримуючись цієї позиції, нам удалося зберегти компанію і колектив. Звільнень у нас не було.

ПРО РОЗШИРЕННЯ Я думаю про те, щоб розширити будівельний бізнес на інші ринки України. У нас існують замовлення в різних регіонах, наприклад, в Івано-Франківській області пропонують будувати мости, школи, проводити укріплювальні роботи, проте все залежить від наявності фінансування. У більш довгостроковій перспективі мене цікавить виробництво, наприклад, продуктів харчування. Для цього потрібно вивчати попит, пропозиції. В умовах, коли пропозиція якісного товару обмежена, доцільно його розширити.

ПРО ПЛАНИ РОЗВИТКУ У наступному році ми плануємо розширюватися, думаємо побудувати новий асфальтобетонний завод. Зараз ведуться переговори з компаніями, які могли б нам допомогти в організації власного виробництва. Відправною точкою на початку будівництва повинні стати розрахунки замовників за виконану роботу, на які ми покладаємо надії. Планується інвестувати в це близько мільйона гривень. Я розраховую, що криза рано чи пізно закінчиться, тому потрібно рухатися вперед, а це завжди краще, ніж тупцювати на місці. Наразі сировина для будівництва доріг дорожчає. Це стосується і щебеню, і нафтопродуктів, і всього іншого, що відноситься до дорожнього будівництва. У собівартості такого товару ключову роль відіграє також і транспортна складова, яка постійно зростає в ціні. Наявність власних потужностей дозволить нам менше залежати від сторонніх постачальників, підвищить нашу продуктивність, забезпечить стабільно високу якість сировини. Нарешті, це посилить наші позиції на тендерах. Будувати завод ми маємо намір за власні кошти, але не виключений варіант залучення позикових грошей. Потужності будуть розташовуватися поблизу Одеси, починати маємо намір у цьому році.

Артур Абгарян у 1994 р. заснував приватне підприємство «Абгарян», що спеціалізується на оптовій торгівлі. У 2005 р. організував компанію «Ефект», яка виконує будівельні роботи в Одеському регіоні. Нещодавно розпочала діяльність компанія «Інтердорстрой», що спеціалізується на дорожньому будівництві, оренді спецтехніки й облаштуванні міської території.

ПРО ВІЛЬНИЙ ЧАС І ВІДПОЧИНОК Його практично не залишається, щодня на роботу йде більше 12 годин. Але все ж намагаюся якомога більше часу приділити родині та друзям. Минулої зими, приміром, ми з дружиною та дітьми подорожували Європою. Побували в Німеччині, Голландії, Франції, Бельгії та Люксембурзі. Перебування там залишило в мене позитивні враження. Люди в цих країнах мають усталений менталітет, що відрізняється від нашого, мені імпонує чистота і порядок у містах, бажання зберегти природу. У нас вона теж гарна, однак гідного догляду за нею немає. Ми могли б досягти таких же успіхів. Для цього потрібно, в першу чергу, елементарне людське ставлення один до одного, необхідно навчитися поважати оточуючих, бути відповідальними в роботі. Решта – додасться. У мене двоє дітей: дівчинка та хлопчик, відповідно 5 і 8 років. Хочеться побачити, як вони в майбутньому досягнуть успіху. Володимир КОЗАК

21 www.raam.com.ua

НЕРУХОМІСТЬ

Квадратні метри за кордоном Інвестиції в закордонну нерухомість стають усе більш популярними. За останній рік через світову фінансову кризу ціни на квадратні метри в більшості країн знизилися. «Портфель» з’ясував, у нерухомість яких країн зараз вкладати найвигідніше і що повинен знати потенційний інвестор, аби не стати жертвою шахраїв.

О

Оголошеннями про перспективність інвестицій у нерухомість за кордоном зараз рясніє інтернет. Географія і ціни – на будь-який смак. Сьогодні покупка квадратних метрів за кордоном стала якщо не звичним, то досить популярним засобом інвестування коштів. Згідно з опублікованими наприкінці березня даними Міжнародного індексу Knight Frank (глобальний індекс, що відстежує ринки елітного нерухомого майна по всьому світу – Ред.), ціни на елітне житло за 2009 рік подешевшали в 75% із 56 регіонів світу. А це означає, що найближчим часом інтерес до інвестицій у нерухомість тільки зростатиме.

КУПІВЛЯ ЧЕРЕЗ ФОНДИ У різних країнах існують різні методи інвестування в покупку нерухомого майна. Якщо ви, приміром, задумали вкладати інвестиції в нерухомість США, то там одним з найбільш популярних способів інвестування є внески через real estate investment trust (REIT). REIT – це компанія, яка накопичує кошти приватних інвесторів, а потім вкладає їх у житлову або комерційну нерухомість. Прикладом може бути придбання торгового центру, дохід від оренди приміщень якого потім розподіляється між власниками акцій. Найчастіше в положеннях таких організацій йдеться про те, що між інвесторами має розподілятися не менше 90% від усього доходу. За офіційними даними, в останні п‘ять років інвесткомпанії REIT приносили своїм вкладникам дохід у розмірі 15%. Інвестиції в нерухомість у Європі також можна реалізовувати за допомогою інвестиційних фондів (mutual funds), які купують акції компаній, що працюють з нерухомим майном. Наприклад, фонд Morgan Stanley European Property Fund інвестує в придбання нерухомості країн в основному Західної Європи. При цьому цікавлять підприємство абсолютно різні проекти – як комерційної, так і промислової, торгової та офісної нерухомості. Схожим

№1, травень 2010

22 www.raam.com.ua

Загальне зростання цін на нерухомість за період будівництва на ринках курортних країн становить

20-50%

інструментом у Європі для інвестування в нерухомість за кордоном є, так звані, закриті фонди (closed – ended funds). Вони дозволяють навіть інвесторові з 5 тис. євро брати участь у придбанні й управлінні офісним центром і при цьому ще отримувати непоганий дохід.

ПРИДБАННЯ ЧЕРЕЗ АГЕНТСТВО Якщо ж інвестиції в нерухоме майно приваблюють вас не тільки виключно через доходи, але і заради комфорту, вам краще звертатися в агентства, які спеціалізуються на операціях з продажу нерухомості за кордоном. Адже придбаний в Іспанії, Чехії чи Туреччині будинок – це не

НЕРУХОМІСТЬ зведення нового комплексу до здачі під ключ – близько 18 місяців. У кожному конкретному випадку вартість може збільшитися на 15-25%. Загальне зростання цін на нерухомість за період будівництва на ринках курортних країн становить 20-50%. І якщо, приміром, купити «нульові» апартаменти в Іспанії або Болгарії, інвестор через рік-півтора стане власником житла, ринкова вартість якого мінімум у півтора рази вище початкової.

ПЕРСПЕКТИВНІ РИНКИ

тільки «своє» місце для відпочинку, але й можливість заробити кошти на оренді або перепродажі житла в період зростання цін. Найбільш перспективний напрямок інвестування в житлову нерухомість – купівля споруджуваних апартаментів, таунхаусів і вілл. На «нульовому» етапі пропонуються найбільш пільгові умови оплати, а середній термін

В Україні компаній, що спеціалізуються на продажу нерухомого майна за кордоном, сьогодні працює не дуже багато. Практично всі вони мають свої представництва в інтернеті з переліком проектів та прейскурантів об‘єктів, які вже виставлені на сайті. Учасники ринку зізнаються: до кризи агентств, які займаються продажем нерухомості за кордоном, було більше – деяким довелося припинити своє існування. Проте зараз інтерес до інвестицій в галузь з боку українців збільшується, адже прибуток вкладення може бути досить високим в перспективі найближчих п‘яти років. За словами експертів ринку нерухомості, що були опитані «Портфелем», на сьогоднішній день найпривабливішими країнами для інвестицій у нерухомість залишаються Австрія, Швейцарія, а також Кіпр. Ринки цих країн у минулому були «перегріті» спекулятивними інвестиціями. А це означає, що нерухоме майно там не буде дешевшати протягом як мінімум цього року. Під час кризи ціни на житло в Австрії навіть трохи виросли, проте високих прибутків від перепродажу також очікувати не доводиться. Хороший прибуток можуть показати інвестиції в нерухомість Великої Британії, що помітно подешевшала через фінансову кризу в країні, а зараз відновлює свою вартість. Якщо зібралися інвестувати в англійську нерухомість, то краще обирайте Лондон. На сьогоднішній день це найбільш ліквідний ринок з точки зору вторинного ринку нерухомості. Плюс до всього близько 60% всієї нерухомості Лондона здається в оренду, яка хоч і трохи втратила в ціні через кризу, але все одно залишається однією з найвищих у Європі. Досвідченим інвесторам радять звернути увагу й на інші міста Великої Британії – там відновлення ринку після кризи ще тільки починається. Тому потенційні можливості прибутків можуть бути більш високими, але при цьому вищими є й ризики таких вкладень. Перспективними в найближчі кілька років є інвестиції і в нерухомість Німеччини. З середини 1990-х до 2006 року в той час як нерухомість низки інших європейських країн неухильно зростала в ціні, успіхи Німеччини в сфері нерухомості були непомітними. Для порівняння, у вигідних для вкладень Франкфурті-на-Майні або ж Дюссельдорфі ціни за цей період виросли всього на 7%. У Великій Британії за той же час ціни збільшилися практично вдвічі. Зате коли в 2008 році ціни в європейських сусідів після різкого зльоту так само стрімко почали рухатися вниз, Німеччина практично не втратила в ціні на квадратні метри. За весь кризовий 2008-й вартість житла з урахуванням інфляції знизилася всього на 1,3%.

23 www.raam.com.ua

НЕРУХОМІСТЬ Серед країн Центральної та Східної Європи перше місце за інвестиційною привабливістю належить Чехії, яка має великий потенціал економічного зростання та політичну стабільність. До такого висновку дійшла найбільша консалтингова компанія в області нерухомості Cushman & Wakefield Healey & Baker (CWHB)

БУДИНОЧОК БІЛЯ МОРЯ...

ЩО МОЖНА ПРИДБАТИ В ЄВРОПІ Вартість, євро Комісія агентств з нерухомості 50 тис. Студіо або апартаменти з однією кімнатою в Болгарії, Чорногорії, Сербії. Апартаменти в Туреччині площею 50-70 кв. м 100 тис.

• Апартаменти з однією кімнатою в Іспанії, Кіпрі, Хорватії.

• Апартаменти з двома спальнями в Болгарії, Чорногорії, Сербії.

• Апартаменти з двома спальнями в Туреччині, Чехії 200 тис.

• Апартаменти з двома спальнями в Іспанії, на Кіпрі.

• Вілла в Туреччині, будинок у Болгарії, Чорногорії, Хорватії.

• Ресторан у Болгарії, Чорногорії, Хорватії, Чехії 300 тис.

• Невелика вілла в Іспанії, на Кіпрі, вілла класу «люкс» у Туреччині.

• Вілла або міні-готель у Болгарії, Чорногорії.

• Магазин, бар або невеликий ресторан в Іспанії, на Кіпрі.

• Ресторан у Болгарії, Чорногорії, Хорватії, Чехії 0,5-1 млн • Вілла в Іспанії, на Кіпрі, в Італії, Хорватії, Чорногорії.

• Сімейний готель в Болгарії, Чорногорії, Чехії, Хорватії, Туреччини, ресторан на Кіпрі, в Іспанії, Італії, Франції.

• Інвестиційний проект будівництва невеликого комплексу апартаментів в Болгарії, Чорногорії, Хорватії

ДОДАТКОВІ ВИТРАТИ ДЛЯ БАЖАЮЧИХ ІНВЕСТУВАТИ В ЗАКОРДОННЕ ЖИТЛО Країна Німеччина Іспанія Болгарія Чехія Чорногорія Туреччина Кіпр

Комісія агентств з неру- Середня вартість податків хомості і зборів з боку держави 1,5-3% 5,5-6,5 Залежить від cуми угоди 7,5% Залежить від суми угоди 3-4,4% Залежить від суми угоди 3-5% 430 – 4% – 3-8% + 1,5 євро за кожну 1 тис. євро вартості об‘єкта №1, травень 2010

24 www.raam.com.ua

Якщо вас цікавлять інвестиції в курортну нерухомість, то тут достатня кількість варіантів. Тривалий час у цьому напрямку найперспективнішими були Болгарія, Кіпр, Туреччина. Сьогодні ж, на думку експертів, варто звернути увагу на екзотичні країни, інвестування в нерухомість яких тільки починає розвиватися. Серед них: Панама, Таїланд, Індонезія, Туніс. Якщо ж ви мрієте влітку відпочивати у своєму власному будиночку в Туреччині і при цьому протягом курортного сезону отримувати ще й непоганий прибуток за оренду, то найкраще місто для ваших інвестицій – Бодрум. Саме воно є туристичним центром Туреччини на даний час. Тут зосереджені кращі готелі міжнародних операторів, брендові бутики та центри ювелірних виробів. Звичайно, головним критерієм для інвестора при купівлі житла повинна бути ліквідність обраного об‘єкта. Тобто можливість при бажанні якщо не заробити шалені гроші, то хоча б повернути витрачені на купівлю житла кошти. Можна практично з повною впевненістю стверджувати, що в Бодрумі з цим практично не буде проблем. Адже головні покупці нерухомості в цьому місті – німці, англійці та голландці. Громадяни країн Західної Європи віддають перевагу саме Бодруму, при цьому ще й заробляють на оренді. Справа в тому, що наразі туристи в Туреччині все частіше вважають за краще знімати житло, ніж купувати тур в агентстві. Головна причина – значна економія коштів. Якщо через турагентство відпочинок сім‘ї з трьох осіб протягом двох тижнів може обійтися в 3,6 тис. євро, то варіант з орендою житла доступний за 1 тис євро. Нерухомість на Кіпрі (як житлова, так і комерційна) також користується зараз підвищеним попитом завдяки чудовому клімату та курортному сезону, що триває майже весь рік. До того ж, у цій країні достатньо простою є і процедура оформлення угод із продажу нерухомості. Іноземці мають право купувати житло на Кіпрі практично без обмежень, тобто потенційні інвестори не зустрінуть майже ніяких законодавчих труднощів. Ще один напрямок для вкладень – Болгарія, хоча тут думки експертів є різними. Інвестиції в нерухомість цієї країни впродовж останніх трьох років користувалися великим попитом серед росіян. А отже, через цей ажіотаж навряд чи можна розраховувати на значне зростання ціни болгарських квадратних метрів. Разом із тим, варто зазначити, що закордонні юридичні та фізичні особи мають рівні права з громадянами та юридичними особами Болгарії щодо здійснення інвестиційної діяльності. Винятків із зазначеного конституційного принципу мало. Один з них – заборона на придбання нерезидентами земельних ділянок у власність. У разі купівлі земельних ділянок іноземцями існує практика створення місцевої холдингової компанії, яка в кінцевому підсумку і виступає покупцем.

НЕРУХОМІСТЬ У цілому ж законодавство Болгарії дозволяє закордонним інвесторам купувати нерухомість на фізичну особу, якщо її беруть без землі. Великим попитом користуються і більш демократичні за ціною, але цікаві з точки зору інвестиційної привабливості курортні зони. Останнім часом увагу нерезидентів приваблюють і комерційні об‘єкти в Хорватії (Загреб) і гірськолижні райони Чорногорії (Жабляк, Колашин).

НА ЩО ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ В останні кілька років у зв‘язку з активним розвитком цього напрямку з‘явилася і велика кількість схем, метою яких є ввести потенційного інвестора в оману. До найбільш популярних прийомів шахрайства відноситься, наприклад, гарантія на оренду від управляючої компанії. Для операції спеціально створюється управляюча компанія, яка гарантує вам прибутковість, наприклад, 10% річних від оренди. У вас є два контракти – купівлі-продажу з забудовником, а також договір з гарантіями на оренду з управляючою компанією. Коли будівництво закінчується,

Геннадій Кошиль, директор www.kievinvest.com

ви потрапляєте в ситуацію, що із забудовником усе гаразд і він свої зобов‘язання виконав, а управляюча установа припинила своє існування. Не варто довіряти й агентствам, що обіцяють високу гарантовану прибутковість. У цій схемі забудовником гарантується прибутковість до 10% на рік. А «до 10%» – це може бути будь-яка цифра до 10 – і 2, і мінус 3. Як це не дивно, але з урахуванням накладних витрат саме мінус і вийде. Використовують аферисти і схему зворотного викупу, коли інвестор купує об‘єкт нерухомості з гарантією зворотного викупу його забудовником через певний проміжок часу, якщо інвестор не зможе реалізувати його на вторинному ринку нерухомості. Забудовник, як правило, обіцяє викупити об‘єкт за повну вартість, за 150% або іноді навіть удвічі дорожче. Насправді забудовникові цей об‘єкт не потрібен і в нього є мільйон шляхів, щоб потім легально вийти з цього бізнесу. Він скоріше за все відмовиться викупити цей об‘єкт, й інвестор залишиться «щасливим» власником неліквідної нерухомості.

Маєток за тридев’ять земель Експерт із нерухомості Геннадій Кошиль у бліц-інтерв’ю розповів «Портфелю» про нюанси придбання «заморської» власності. Які країни зараз найбільш перспективні для вкладень, тобто вартість нерухомості перебуває на дні, але буде найближчим часом зростати? Світова криза наклала свій жирний відбиток на галузевих ринках багатьох країн, і ринок нерухомості – лідер серед постраждалих. Але, якщо багато потенційних покупців, що планували покупку одного об’єкта «для себе» відклали цей захід до кращих часів, то інвестори, навпаки, виявляють активність. І це розумно, адже за останні два роки в цілому ряді країн вартість нерухомості знизилася на 25-40%, а це потенціал для майбутнього прибутку. Сподіватися на те, що цінова планка опуститься ще нижче, можна, але фактом є те, що в традиційно популярних регіонах падіння цін практично зупинено, а в деяких випадках спостерігається позитивна динаміка. Наприклад, у Німеччині зараз не проштовхнутися на аукціонах, що проводяться банками. Якщо ще рік тому на такому аукціоні можна було купити будинок, квартиру, готель чи ресторан за півціни, то зараз це неможливо – в запалі ажіотажу підсумкові аукціонні ціни деколи перевищують ринкові, які стабільно ростуть.

Любовь МОІСЄЄВА

Які інвестиції вважаєте доречними? Тривалі, але надійні інвестиції: офісна та житлова нерухомість у столиці Британії, курортна нерухомість на Майорці, житлова та готельна нерухомість у Хорватії, Чорногорії та на Мальті, квартири в престижних районах Нью-Йорка (Манхетен), житлова та комерційна нерухомість у Канаді. Прибуткові (на короткий час) і ризиковані інвестиції в ринки, що швидко розвиваються, бідних країн: Панама, Туніс, Таїланд, Філіппіни. У минулому прибуткові, але більше неактуальні: Дубаї (ОАЕ), Болгарія, континентальна Іспанія. У яких країнах найпростіша процедура придбання нерухомості, в яких навпаки – найбільш складна та заплутана? Процедура покупки в більшості країн нагадує український аналог. Але є винятки. У Греції закордонний покупець повинен одержати дозвіл від Міністерства оборони, а ця процедура розтягується на 9-12 місяців. У Франції від підписання в нотаріуса Пропозиції про покупку до договору купівлі-продажу та повного розрахунку може пройти до 3-х місяців, такий регламент. У Чехії, Словаччині, Хорватії навіть для придбання невеликої квартири потрібно відкриття місцевої юридичної особи, на яку і буде оформлена покупка, але цей нюанс збільшить процес не більше ніж на 2-3 тижні. У першу чергу підходити до цього питання серйозно, зваживши всі плюси і мінуси такого заморського майна, та й в цілому необхідність такої покупки.

25 www.raam.com.ua

НОВІ ГОРИЗОНТИ

Окрилений Для успішного бізнесмена власний літак або вертоліт – не імідж і не розкіш, а необхідність і навіть, якщо хочете, засіб пересування.

ЛІТАК АБО ВЕРТОЛІТ?

Важливі переговори, підписання контрактів, форсмажорні обставини часто вимагають того, щоб власники бізнесу й ТОП-менеджери компанії особисто були присутніми то в одному кінці країни, то в іншому, а то й за її межами. У цьому випадку ні чартерні рейси, ні, тимпаче, регулярні не можуть задовольнити їхні потреби. Тим більше, якщо відліт має бути терміновим. Тоді в на-

Якщо потреби в перельотах є частими й постійними, то варто задуматися про придбання власного літака або гелікоптера. Ринок бізнес-авіації розвивається в Україні, як і на всьому пострадянському просторі, з другої половини 90-х років. Переважно інформація про власників бізнес-джетів є закритою, але відомо, що загалом на сьогодні в Україні зареєстровано близько 20 літаків бізнес-класу. Разом з тим у нашій державі є понад 100 приватних вертольотів усіх класів. Економічна доцільність придбання літака чи вертольоту для обслуговування бізнес-інтересів вираховується в кожному випадку окремо й залежить від частоти перельо-

годі може стати авіатаксі. Ця популярна послуга працює таким же чином, як і звичне таксі. Переліт з Борисполя до Дніпропетровська, наприклад, займе від 50 хв. до 1,5 год. й обійдеться від $2,5 до $7 тис. залежно від моделі літака. А, скажімо, на дорогу від Донецька до Львова піде від 1 год. 40 хв. до 3 год. 40 хв., а в грошовому еквіваленті – від $6,6 до $15 тис. Від моделі літака також залежить і кількість колег або партнерів, які можуть поїхати з вами. Так, наприклад, Learjet-60 розрахований усього на 7 пасажирів, а салон Як-40 може вмістити 30 осіб. Якщо ви знаєте, що найближчим часом доведеться літати багато, то в такому разі доцільно орендувати літак, тоді протягом усього замовленого часу аероплан з екіпажем буде у вашому розпорядженні.

тів, їхньої дальності та низки інших факторів. Послуги авіаційного консалтингу в Україні на сьогоднішній день надають до 10 компаній, які також можуть допомогти в придбанні літального апарату. Загалом уважається, що покупка власного літака доцільна, якщо бізнесмен проводить у польотах принаймні 25-30 год. на місяць. В останні роки в Україні зростає попит на вертольоти. Це можна пояснити кількома причинами. Перша з них полягає в тому, що при дальності польоту до 500 км використання гелікоптеру дає виграш у часі в порівнянні з літаком. Адже для зльоту та посадки вертоліт не потребує спеціального аеродрому, що забезпечує прибуття безпосередньо в кінцевий пункт призначення. Це дозволяє уникнути дороги від аеропорту,

В

№1, травень 2010

26 www.raam.com.ua

СТРАХУВАННЯ

Найбільш відомі світові виробники бізнес-джетів яка в деяких випадках може займати більше часу, ніж сам переліт. Крім того, економія часу досягається за рахунок уникнення аеропортових процедур. Ще одна перевага вертольоту полягає в тому, що він може базуватися просто на подвір’ї приватного будинку. Більше того, гелікоптер не потребує на відміну від літака обслуговування авіаційною компанією. Може використовуватися як для бізнесу, так і для дозвілля: риболовлі, подорожей тощо. При цьому, при бажанні власник може самостійно пілотувати вертоліт, пройшовши відповідну підготовку. До речі, вважається, що лише кожний четвертий власник гелікоптеру в Україні здатний керувати ним самотужки. Але навіть ті, хто дійсно вміють літати, переважно користуються послугами професійних пілотів. З другого боку, на відстанях більших за 500-600 км вертоліт уже поступається літаку, оскільки на таких дистанціях необхідна додаткова заправка машини. Зрозуміло, що для триваліших перельотів літак не має альтернатив. Ще одна відмінність – ціна. Якщо розглядати авіацію з точки зору дозвілля, то придбання надлегкого літака вітчизняного виробництва обійдеться значно дешевше, ніж покупка недорогого легкого вертольоту. Наприклад, популярний за кордоном надлегкий SkyRanger коштує лише близько $20 тис., тоді як ціна на конкурентноздатний вітчизняний вертоліт АК1-3 становитиме вже близько $130 і може коливатися в залежності від комплектації. Якщо говорити про гелікоптери закордонного виробництва, то вартість двомісного Robinson становить

близько $250 тис., а чотиримісного – від $400 тис. Хоча, звісно, не всі надлегкі літаки такі дешеві. Наприклад, бюджетна модель двомісного SkyCatcher відомого американського виробника Cessna в базовій комплектації коштує понад $100 тис.

Cessna Aircraft Company

Ще один американський виробник, у модельному ряді якого є як надлегкі літаки, так і цілий ряд літаків бізнескласу: легкий реактивний Cessna Citation X, Cessna 680, Citation Sovereign, Cessna 560XL Citation Excel та ін.

Beechcraft (Beech Aircraft Corporation)

Американська авіабудівельна компанія, що випускає цілий ряд літаків для бізнес-авіації. Одна з найбільш популярних моделей – Beechcraft King Air 350. Літак розрахований на 9 осіб. Його крейсерська швидкість – 558 км/год., а максимальна дальність польоту – 3763 км. Вартість нової модифікації Beechcraft King Air 350i перевищує $6 млн.

Gulfstream Aerospace Corporation

Американська авіабудівельна компанія, виробник широкої лінійки бізнес-джетів. Найновіша розробка компанії – Gulfstream G650, який було представлено в 2008 році. Початок продажу літака призначено на 2012 рік. Цей реактивний «сталевий птах», розрахований на 11-18 пасажирів, здатний подолати без посадки 13 тис. км на швидкості 900 км/год. Вартість – близько $60 млн.

Embraer

Бразильська компанія, один зі світових лідерів у виробництві регіональних літаків. Серед її моделей – популярний бізнес-джет ERJ-135. Цей середньомагістральний аероплан розрахований на 37 пасажирів. Коштує $15-20 млн.

Dassault Aviation (Дассо Авіасьон)

Французька авіакосмічна компанія, що випускає військові та цивільні літаки. Серед продукції підприємства – ціла лінійка бізнес-джетів під марою Falcon (Сокіл). Остання розробка в цьому ряді – Falcon 7X. У салоні цього літака можуть з комфортом розташуватися 12 осіб. Максимальна дальність польоту складає 11 тис. км. Середня вартість такого літака – $45 млн, причому своєї черги для придбання доведеться чекати кілька років.

27 www.raam.com.ua

НОВІ ГОРИЗОНТИ ЦІНА ПИТАННЯ Звісно, якщо говорити про літаки бізнес-класу, то їхні ціни виражаються цифрами іншого порядку. Виняток становить хіба що найдешевша модель – Як-40, який користується попитом серед бізнесменів. Ціна в залежності від стану машини (купують також і літаки, що були у використанні) становить $250-500 тис. Він доволі неекономний і має досить шумний двигун. Оскільки максимальна дальність безпосадочного польоту на Як-40 усього 1800 км, то зрозуміло, що найкраще він підходить для подорожі в межах країни. У середньому більшість літаків для польотів на короткі дистанції (до 3 тис. км) коштують у межах $6-7 млн. Вартість середньомагістральних літаків (до 6 тис. км) становить близько $15-17 млн, а літаки для дальніх перельотів (понад 6 тис. км) можна придбати за $30-50 млн. Для порівняння, престижний вертоліт, такий як, наприклад 14-містний Agusta 139, коштує від $10 млн.

Ціна ЯК-40 в залежності від стану машини (купують також і літаки, що були у використанні) становить

$250-500 тис.

Але придбання «сталевого птаха» – це лише частина витрат, пов’язаних з ним і, можливо, навіть не найбільша. Адже обслуговування середнього літака бізнес-класу може сягати $3 млн на рік. Ця цифра включає оплату роботи екіпажу, вартість «паркувального місця» та технічне обслуговування. Таким чином, утримання бізнес-джету середнього класу протягом усього періоду його експлуатації може вдвічі перевищити вартість самого літака. Частину затрат, пов’язану з обслуговуванням аероплана, власник може компенсувати, здаючи його в оренду в той час, коли сам ним не користується. Іноді таким чином вдається компенсувати близько половини експлуатаційних витрат, але не завжди. Адже авіаційна компанія, яка обслуговує літак приватного клієнта в першу чергу пропонує в оренду власні літаки, а до приватних черга доходить не завжди. Для того щоб доходи від оренди перекрили експлуатаційні витрати, він має «працювати» втричі більше на комерційних рейсах, ніж на свого господаря. Василь ТРОПІЛОВ

С

Політ на ентузіазмі Бізнесмен і пілот Андрій Ферчук упевнений, що найзручніше їздити у відрядження та на відпочинок в Україні на власному легкому літаку.

№1, травень 2010

28 www.raam.com.ua

ьогодні в Україні літають лише ті, хто є ентузіастами авіації. Уявіть, що в нашій країні наразі зареєстровано лише трохи більше 300 суден авіації загального призначення (привітні літаки, вертольоти, бізнес-джети) і діють близько 4 тис. цивільних пілотів. Мізерність цієї цифри очевидна, якщо взяти до уваги, що в Чехії з її 10-мільйонним населенням зафіксовано 4 тис. літальних апаратів і 15 тис. цивільних льотчиків. У США є близько півмільйона авіаторів, а польоти на приватному літаку у власних справах – майже така ж звична річ, як і поїздка на автомобілі. Наші реалії видаються тим більше парадоксальними, якщо взяти до уваги той факт, що навіть по сьогоднішній день Україна є без перебільшення одним зі світових лідерів у виробництві надлегких і легких апаратів. Є кілька причин, які обумовлюють такий невтішний стан речей. Одна з них знаходиться в площині ментальності – люди не вірять у те, що можна літати самому, хоча це легально й доступно. Курс пілотування може пройти будь-хто. При достатній наполегливості він займе 2,5 місяці й обійдеться в $5-7 тис. для літака та $12-14 тис. для вертольоту. Вартість не найдорожчого літака ультралегкого класу співвідносна з вартістю автівки сімейного класу, хоча при бажанні й можливості можна купити двомісний літак вартістю в $300-400 тис. Інша причина – чисельні підводні камені законодавства, пов’язані з реєстрацією літальних апаратів, медичними дозволами та низкою інших процедур. Крім того, в Україні досить слабко розвинена інфраструктура. Наприклад, коли летиш над тією самою Чехією, то постійно в полі зору знаходяться принаймні два аеродроми. У нас – зовсім інша справа. Хоча інфраструктура все ж є і вона працює: лише в Київській області сьогодні є 8 аеродромів. Я, наприклад, лише за минулий сезон 5 разів літав на море в Крим. Це швидше, ніж автомобілем, і дешевше, ніж рейсовим літаком. При цьому в Криму не обов’язково летіти на великий аеродром у Сімферополі (великі аеродроми треба попереджати за добу), можна скористатися майданчиками в Коктебелі або Євпаторії. Кілька разів я літав у відрядження по Україні й можу сказати, що це зручно. Самостійно можна літати і за кордон, але й тут є свої нюанси.

ПРИХОВАНІ МОЖЛИВОСТІ

Читанка для інвестора Консервативний ринок букіністичних рідкостей приємно дивує своїх учасників імунітетом до кризи, що робить його неабияким привабливим сектором для альтернативних інвестицій. Але ті, хто добре знаються на подібних вкладеннях, вбачають у них набагато більше, ніж просто високі відсотки річного зростання.

Д

Десять років тому 86-томну енциклопедію видавництва Брокгауза і Ефрона можна було придбати за ринковою ціною $400. Сьогодні за таке видання в хорошому стані можна сміливо просити $10 тис. А тритомник «Мужчина и женщина», виданий 100 років тому, подорожчав за останнє десятиліття від $150 до $4 тис. Нехитрі розрахунки свідчать на користь інвестицій у подібні антикварні видання. Адже дохідність за ними сягає майже 40% річних. Цікаво, що навіть під час останньої кризи, коли весь ринок антикваріату «просів» за різними оцінками на 20-40%, книги, натомість, продемонстрували зростання на 10-15%. Ціна на них не знизилася на відміну від живопису, а лише різко зменшилася кількість угод. Так само

ринок антикварних книг досить легко пережив минулу кризу кінця 90-х.

ПРАВДИВИЙ АНТИКВАРІАТ Така стабільність ринку антикварних книг робить фоліанти привабливим інструментом для альтернативних інвестицій. До цього слід додати ще декілька переваг старовинних книг. Їх практично неможливо підробити. За приблизними оцінками фахівців якісна підробка однієї сторінки старовинного видання буде коштувати близько $300, а книга середніх розмірів, відповідно, обійдеться в близько $100 тис. Сенс у такій підробці відпадає, якщо взяти до уваги, що лише дуже небагато видань на нашому ринку коштують таких грошей. Крім того, викрити таку підробку при ретельній перевірці зможе будь-який більш-менш досвідчений колекціонер. Зовсім інша справа – живопис. Жодні запевнення з боку експертів в оригінальному походженні того чи іншого полотна, не дають 100% гарантії, що це дійсно так. Варто лише згадати, що сьогодні в музеях і приватних колекціях перебуває близько 6 тис. робіт Айвазовського. Більшість з них має відповідні документи, історію, вони занесені до каталогів і пройшли через торги поважних аукціонних домів. Разом з тим достовірно відомо, що за своє життя великий мариніст створив близько тисячі картин, але аж ніяк не шість.

29 www.raam.com.ua

ПРИХОВАНІ МОЖЛИВОСТІ Книги як інвестиційний інструмент також привабливі тим, що дуже слабко залежать від швидкоплинної моди на відміну від згаданого вже живопису. Для останнього, як відомо, характерні сплески популярності тих чи інших окремих авторів, які часто відбуваються не без штучного втручання зацікавлених гравців. Говоря про колекціонування книг і в тому числі старовинних, не можна обійти тему неперервності традицій, оскільки на відміну від мистецтва, попит на яке з’явився в пострадянські часи, книги збирали і в Радянському Союзі. Це важливо тому, що співвідношення цін на різні книги в цілому зберігається протягом багатьох десятиліть. А це ще один корисний інструмент, який дає можливість колекціонерові самостійно оцінити об’єктивність вартості того чи іншого видання. Таким чином, ціни на книги більш неупереджені, ніж ціни на живопис. Адже книги одного найменування

Олександр Прогнимак, колекціонер

Перший публічний Олександр Прогнимак

Він став першим і поки що єдиним приватним колекціонером, який відкрив доступ до свого зібрання для всіх бажаючих, створивши культурно-просвітницький центр. Олександр Прогнимак про свою колекцію:

М

оє зібрання з’явилося в першу чергу завдяки захопленню та любові до книг, які я плекав з самого дитинства. Адже без захоплення та пристрасті колекціонування позбавлено будь-якого сенсу. Сьогодні моя колекція має понад 10 тис. томів, з яких близько 8 тис. – дореволюційні видання. Кожна з цих книг цінна по своєму. Але якщо казати про пріоритети, то це пам’ятки слов’янського книгодрукування та рукописної книги. Серед пріоритетних тематик – книги з історії козацтва, а також видання з історії містики та магії – від середньовічного Парацельса, «Молота Відьом», «Аврори» до Блаватської та Безант. Є література з історії масонства, а також багато авангардної літератури початку ХХ ст. Безумовно, прикрасою колекції є збірка моральних норм Ярослава Мудрого – «Русская Правда» (XI ст.) та «Біблія з тлумаченнями» графа Григорія Орлова (XVIII ст.). Перелік №1, травень 2010

30 www.raam.com.ua

навіть найбільш цінних видань буде занадто довгим, але про ще одне все ж не можу не згадати – це «Слово о полку Ігоревім» в перекладі Мусіна-Пушкіна та Бантиш-Каменського (1800 р.). Як відомо, сам старовинний рукопис згорів у пожежі, тому цінність згаданого видання для історії важко переоцінити. Колекція – це результат, але для мене також важливим є і сам процес. Раніше він був тісно пов’язаний із самостійним пошуком, приємними несподіванками, і тому приносив неабияку радість. Пам’ятаю, були покупки, які без перебільшення можна назвати дивовижними. Так сталося з виданням «История государевой свиты» (початок ХХ ст.). Більша частина цього подарункового видання, яке вийшло малим тиражем, згоріла під час взяття Смольного революціонерами. А мені вдалося по одному тому зібрати весь шеститомник! А той факт, що в каталозі у Венгерова згадується лише про 5 томів дає мені ще більші підстави пишатися своїм успіхом.

зазвичай існують в багатьох екземплярах і одночасно продаються в кількох місцях. А це означає, що між ними є певна конкуренція, а отже, і ціна регулюється саме ринком. Незважаючи на всю привабливість антикварних книг як інвестиційного інструменту, їх колекціонування залишається цариною справжніх цінителів старовини, а не байдужих інвесторів, які керуються виключно категоріями відсотків та обсягів інвестицій. Жоден дилер букіністичного ринку, якщо він поважає свого клієнта, не стане рекомендувати придбати ту чи іншу книгу на основі лише того, що вона добре зростає в ціні. З другого боку, серйозний колекціонер, який збирає видання про військову історію Російської імперії, не буде скуповувати прижиттєві видання класиків «Срібного століття», навіть якщо ринкова кон’юнктура є сприятливою. Серед недоліків старовинних фоліантів як інвестиційного інструменту слід зазначити їх досить низьку ліквідність. Адже продати книгу швидко часто можливо хіба що з дилерським дисконтом, який перекриє інвестиційний прибуток кількох років.

ЇХ ЧИТАЛИ І ЧИТАТИМУТЬ Хоча попит на певні теми в букіністиці може дещо змінюватися протягом років, у цілому ж за останні десятиліття тенденції моди на ринку були стабільними. Так, стабільно високо цінуються так звані купецькі видання, книги про полювання, з історії і, зокрема, історії України. Навряд чи ця тенденція зміниться в недалекому майбутньому. Якщо говорити про художню літературу, то не всі видання користуються значним попитом. Поза конкуренцією знаходяться прижиттєві публікації класиків – Шевченка, Лесі Українки, Франка, Пушкіна й інших письменників такого масштабу. Наприклад, ціни на прижиттєве видання Пушкіна доходять до $70-80 тис., у той час як найбільш розкішні зібрання, надруковані після його смерті, оцінюються не більше $3 тис. Узагалі система ціноутворення на антикварні книги є досить непростою для невтаємничених. Ні зазначений тираж, ні оздоблення фоліанта, а ні навіть його стан чи комплектність не можуть розглядатися як абсолютний чинник вартості. Скажімо, вузькоспеціалізовані видання минулих століть з хімії, медицини чи біології, як правило, коштують дуже дешево. Незважаючи на це, їх не варто купувати ні з інвестиційною метою, ні просто для колекції. Їх зміст давно втратив актуальність, а ніякої іншої цінності вони не несуть. Також не варто купувати підручники, посібники та лінгвістичні словники – з тієї самої причини. Разом з тим, ранні видання праць Менделєєва чи Павлова завжди будуть цінуватися високо. Наприклад, перша публікація періодичної системи хімічних елементів у російському галузевому журналі на міжнародних аукціонах оцінюється сьогодні близько 10 тис. фунтів. Тож найголовнішим критерієм вартості книги є те, який слід в історії людства вона залишила, а вже потім має значення її тираж і решта факторів.

ПРИХОВАНІ МОЖЛИВОСТІ

Інвестиційний шарм сучасників Книги, видані протягом останніх десятиліть, також можуть становити цінність для колекціонера, але далеко не всі дорогі придбання із цього ряду можуть стати вдалими інвестиціями. Ціна букіністичної книги далеко не завжди прямо корелює з її віком. Так, можна привести безліч прикладів книг, виданих у XIX ст., які практично нічого не коштують або продаються за більш ніж скромними цінами, оскільки не становлять особливої колекційної цінності. З іншого боку, відносно «молоді» книги можуть вражати своєю ціною і демонструвати гарні інвестиційні показники. Наприклад, три роки тому «Доктор Живаго», який був виданий в Голландії в 1958 році тиражем лише 500 примірників пішов з молотка на одному з російський аукціонів більш ніж за $12 тис. За друге повне видання «Майстера та Маргарити», що вийшло у Франкфурті на Майні лише в 1971 році в Україні сьогодні просять $2,5 тис. Кілька років тому на Sotheby’s було виставлено «Лоліту» з

автографом самого Набокова з початковою ціною 300 тис. євро! І хоча такий старт виявився завищеним, у колах колекціонерів книг ходять чутки про те, що один з потенційних покупців готовий був заплатити 150 тис. євро, але продавець не погодився на таку пропозицію. Завершити перелік інвестиційно-привабливих «молодих» видань можна інформацією про «Гаррі Потера та філософський камінь» 1997 року видання, який ще в 2003 році було продано за 25 тис. фунтів стерлінгів. Останні приклади підтверджують, що серед колекціонерів цінуються саме ті фоліанти, які залишили по собі помітний слід в історії чи культурі. З цим висновком також узгоджується високий попит на тих класиків недавнього радянського минулого, які отримали Нобелівську премію (або не

ПРАВИЛА КОЛЕКЦІОНУВАННЯ Найбільш безпечний та продуктивний шлях створення власної бібліотеки – звернутися до послуг одного з досвідчених дилерів. Сьогодні в Україні працюють близько 10 таких спеціалістів високого класу, при тому майже всі вони зосереджені в столиці. Слід зважати на те, що самостійний пошук бажаних видань потребує чимало часу, брак якого відчуває кожна ділова людина. Тому дуже часто дилери беруть на себе обов’язок пошуку книг. Оскільки сам лише український ринок сьогодні не спроможний задовольнити попит на антикварні видання, букіністи зазвичай звертаються до іноземних аукціонів, перш за все до російських. Як правило, це один з аукціонних домів – «Імперія», «Гелос», «Кабінет» або «Совком», які проводять регулярні книжні аукціони. Раз або двічі на рік Sothby’s та Christie’s також організовують торги російськими книгами. Як правило, дилерська винагорода за представництво інтересів колекціонера на аукціоні становить від 3% до 7% в залежності від абсолютної ціни книги. При самостійній купівлі книг варто запам’ятати найперше табу – жодних бібліотечних штампів. Винятком

Юрій Єгоров, директор салона антікварної і букіністичної книги «Класика»

отримали, як Пастернак), були дисидентами та видавалися за кордоном з ідеологічних причин. Кажучи про колекціонування «молодих» книг, слід окремо згадати так звані «розкішні» або подарункові видання. Іноді говорять, що вони, так само, як антикварні фоліанти, є інвестиційнопривабливими. Насправді це далеко не завжди правда. Адже лише дорогого «вбрання» зовсім не достатньо, щоб книга становила інтерес як інвестиційний інструмент. Їх не рятують навіть досить солідні ціни (в сучасній Україні видаються книжки ціною в тисячі та десятки тисяч гривень за один том) та дуже обмежені тиражі. Чи не найбільша біда багатьох репринтних видань – якість виконання, яка безнадійно програє добротності старовинних оригіналів.

можуть бути хіба що штампи дореволюційних бібліотек, та й то далеко не завжди. Як мінімум такої книги буде дуже важко позбутися на прийнятних умовах, не кажучи вже про більш серйозні наслідки. Інші ж відмітки можуть навпаки стати справжньою знахідкою для колекціонера. Так, ціна книги суттєво залежить від історії конкретного екземпляра: якщо на ній є дарчий надпис, автограф відомого власника чи його помітки на сторінках, то такий фоліант може коштувати в кілька разів дорожче від аналогічного видання, але без історії. Інший камінь спотикання – стан видання та його комплектність. Книга, зовнішній вигляд якої свідчить про її непросте та довге життя значно втрачає в ціні в порівнянні з добре збереженими примірниками. А рідкісний том багатотомного видання може коштувати стільки ж, як і всі інші томи. Книга з вирваною сторінкою катастрофічно втрачає в ціні. Хоча і тут є свої «але» – безперечні шедеври й унікальні історичні видання, на зразок, скажімо, Біблії Гутенберга, навіть без окремих сторінок ідуть з молотка за мільйони доларів. Cьогодні в світі відомий 21 примірник цієї книги в повній комплектації. Юрій ЄГОРОВ, Дмитро СІМОНОВ

31 www.raam.com.ua

АЛЬТЕРНАТИВА

In vino veritas Власна винна колекція – чудова інвестиція не лише з точки зору фінансів, але й власного іміджу.

Ч

Чи не найбільш переконливим аргументом на користь створення власної колекції вишуканих вин є динаміка індексу Live-ex 100, який відображає стан ринку елітних вин. Так, з 2005-го по 2010 рік середньорічне зростання індексу сягає майже 30%. При цьому на піку росту в першій половині 2007 року лише в окремі місяці динаміка індексу перевищувала 11% на місяць. І хоча в другій половині 2008 року, як і на решті ринків, тут стався обвал, уже з самого початку минулого року Live-ex 100 демонструє невпинне збільшення. Станом на березень 2010 року він сягнув свого історичного максимуму (264,95), продемонструвавши підняття на 5,5% в порівнянні з попереднім місяцем, або 27,6% росту в порівняні з березнем минулого року, або 11,7% від початку року.

МОЖЛИВОСТІ РОСТУ Сьогодні інвестиціями у великі вина цікавляться не лише професійні гравці ринку, а й шанувальники цього напою. Адже, за висловом американського класика винних інвестицій Вільяма Соколіна, «людина, в якої є свій винний підвал, через кілька років п’є свої вина безкоштовно». Справді, великі вина, придбані в їхньому молодому віці, з роками стрімко дорожчають. У 1965 році ящик Romanee Conti врожаю 1961 року коштував на американському ринку $200, а через 20 років у 1985 році за нього вже давали $6,5 тис. Сьогодні в тій же Америці лише за одну пляшку цього вина просять більше $7 тис. Щоб пересвідчитися, що це не виняток, подивимося на динаміку ціни на Petrus 1962 року врожаю. У 1965 році воно коштувало $120 за ящик, а у 1985-му – уже $5 тис. Сьогодні продавці пропонують ящик майже за $15 тис. Тому не важко уявити, що, придбавши два ящика улюбленого Haut Brion чи Mouton Rothschild і з часом продавши один з них, ви будете приємно здивовані, що половина вина дісталася вам задарма.

ЩО КУПУВАТИ Як і будь-які інші, інвестиції у вино не є легкою справою і мають свої підводні камені та ризики. Одне з головних питань, у якому слід розібратися винному інвесторові,– у що саме слід вкладати кошти.

№1, травень 2010

32 www.raam.com.ua

З 2005-го по 2010 рік середньорічне зростання індексу Live-ex 100 сягає

майже 30% Людмила Крилова, доцент кафедри організації та управління якістю ресторанного господарства Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла ТуганБарановського

До винної колекції варто включати лише високоякісні вина категорії АОС або VDQS (якщо йдеться про французькі вина), DOCG або DOC (коли мовиться про Італію), а також Vino de Gran Reserva (для іспанських). Важливо, щоб у вашому винному льосі були представлені вина різних видів: як тихі (сухі, напівсухі, напівсолодкі, кріплені, десертні, лікерні, ароматизовані), так і ігристі (брют, сухі, напівсухі, напівсолодкі, солодкі). При підборі вин для власної колекції важливо прислухатися в першу чергу до свого смаку. Адже набагато приємніше пити та пропонувати гостям саме улюблені вина.

АЛЬТЕРНАТИВА Менше 1% усіх вин, що випускаються у світі, можуть успішно зберігатися протягом 10 років і довше, а саме це є необхідною умовою для того, щоб розглядати те чи інше вино як об’єкт інвестицій. Згадуваний експерт Вільям Соколін відносить до «блакитних фішок» у першу чергу бордоські вина, зокрема такі відомі марки, як Lafite, Margaux, Mouton Rothschild, Petrus та інші не менш шановані імена. Цей перелік доповнюють кілька бургундських на чолі з Romanee Conti, а також вінтажні портвейни, деякі каліфорнійські, німецькі вина та сотерни. Усі вони разом мають найбільший потенціал дохідності та разом з тим є найменш ризиковані. Цілком логічно, що ці вина найдорожчі. Певне уявлення про вина, що активно торгуються на вторинному ринку, може дати аналіз сотні вин, за якими розраховується Live-ex. Понад 90% ваги в ньому мають червоні вина Бордо, тоді як на білі бордоські припадає лише 1%, а на червоні вина Бургундії – 3,5%. Понад 3% приходиться на шампанські, 0,6% – на італійські й лише 0,2% – на вина долини Роні.

Захар Уманський, головний сомельє СП «Марком»

Об’єкти інвестування Як вважає винний експерт міжнародного рівня Захар Уманський, найбільш прибутковими інвестиціями за підсумками останніх 10 років стали вкладення у вино. Ціни на преміальні вина за 2000-2009 роки виросли набагато більше, ніж на акції найуспішніших компаній.

М

инулий рік став кращим на ринку марочного вина за минуле десятиліття. Головний показник винного ринку – індекс Liv-ex 100 – виріс на 49,1%, обігнавши фондові індекси всіх розвинених країн і показавши прибутковість, порівняну з динамікою цін акцій на ринках, що розвиваються. Незважаючи на досить високий ступінь ризику подібних інвестицій, винний бізнес стає все більш привабливий для наших співвітчизників, які тільки починають відкривати для себе цікаві й перспективні види капіталовкладення. При цьому, хоч придбання винної колекції й пов’язане з певними труднощами, можливість вкласти частину капіталу в ліквідні активи вже з’явилася. Наприклад, із шампанських вин найбільш надійними об’єктами інвестицій є кілька топових марок, здатні зберігатися тривалий час, вина так званої «відкладеної реалізації», які можуть зріти десятиліттями, тільки поліпшуючи свої споживчі якості: Дом Періньон

(Dom Pеrignon), Круг (Krug), Салон (Salon). З вин Бордо найбільше зростання цін було в Chateau Ausone, Chateau Lafite Rotschild. І це тільки два приклади, французи в цілому домінують серед винних об’єктів інвестицій. Серед італійських вин варто відзначити Solaia, Sassicaia, Tignanello, Masseto, Gaia, La Spinetta. А ось іспанці представлені X-AntiVirus: checked by AntiVir MailGuard (Version: 8.0.0.18; AVE: 8.1.0.37; VDF: 7.0.4.2) лише двома іменами – Vega Sicilia і Pingus. У Бордо понад 300 брокерських компаній займаються цим бізнесом більше сотні років, а в цілому у Франції, Великобританії та США тисячі підприємств спеціалізуються на винних інвестиціях. Безумовно, це досить незвичайне вкладення для більшості людей, яке іноді з задоволенням випивається, але інвестувати у власне задоволення досить таки приємно. На даний момент в Україні найкращі винні колекції представлені у винних бутиках LAVINIA і Strada del Vino.

33 www.raam.com.ua

АЛЬТЕРНАТИВА ПРАВИЛА ІНВЕСТУВАННЯ

Дмитро Сидоренко, президент Асоціації сомельє

Формування колекції Серед маловідомих європейських вин є багато шедеврів, які можуть прикрасити будь-яку винну колекцію.

З

одного боку, в колекції мають бути «імена» – це ті вина, про які всі чули і які всі знають, наприклад, так звана «велика бордоська п’ятірка», до якої входять Margaux, Latour, Lafite-Rothsсhild, Mouton-Rothschild та Haut-Brion. Це завжди буде престижно. З другого боку, не слід забувати, що серед вин є бренди, відомі широкому загалу, а є вина, які оцінять лише спеціалісти. Візьмемо, скажімо, шампанські вина. Таке ім’я, як Cristal не потребує додаткових рекомендацій – завдяки масовій культурі його знає будь-хто. А таку марку, як Salon у вашій колекції оцінять швидше ті, хто добре знається на винах. Разом з тим не слід забувати, що колекціонування вина – це мистецтво і тут немає суворих правил. Комусь подобаються легкі білі вина, а хтось надає перевагу насиченим червоним. Не треба недооцінювати важливість власного смаку. Це чудово, якщо вам подобається якесь вино, скажімо, з маленького італійського господар№1, травень 2010

34 www.raam.com.ua

ства, не відоме широкому загалу. Адже в Європі є тисячі виробників вина, і лише невелика їхня частка займається маркетингом. Ось чому останнім часом я люблю подорожувати Європою на машині. Це дає можливість відвідати більше господарств, серед яких можна знайти справжні скарби. Під час останньої поїздки до Австрії я познайомився з господарством Віллі Опітца (Willi Opitz). Він одним з перших (якщо не перший) почав випускати «солом’яні» вина з червоного винограду. Його маленьке господарство робить вина для Білла Клінтона та Мікі Хаккінена. Тому не дивуйтеся, якщо вам трапиться вино ціною в кілька євро, яке не поступається рівнем тому, що коштує півсотні євро за пляшку. Таких виробників досить багато, але для того, щоб їх знайти, треба мати час на пошуки.

Купуючи вино з інвестиційною метою, варто зважати не лише на марку, а й на рік урожаю, який суттєво позначається як на власне ціні, так і на її подальшій динаміці. Історія знає випадки падіння ринку, спричинені невиправдано завищеною оцінкою деяких міллезімів. Так, висока оцінка вин урожаю 1971 та 1972 років спричинила шалений попит на них на початку 1970-х років. Згодом виявилося, що фактично ці вина не виправдали очікувань, і в 1974 році інвестори протягом кількох місяців позбулися своїх запасів. Шановані марки невдалих років урожаю є гарними винами для повсякденного вживання, але їх не слід розглядати з точки зору інвестицій. Один і той же рік може виявитися невдалим для одного вина, однак успішним для іншого. Тому за конкретною інформацією щоразу слід звертатися до виробника, винних експертів або спеціалізованих видань. Навіть велике вино вдалого року може виявитися провальною інвестицією, якщо воно придбано в ненадійного торговця. Історія зберігання конкретної пляшки напряму зумовлює стан напою в ній. При частому транспортуванні, що супроводжується струсами та коливанням температури, вино втрачає свою якість і в найгіршому варіанті перетворюється на оцет. Тому будьте готові заплатити відповідну ціну перевіреному посередникові чи безпосередньо виробникові, який гарантує ідеальний стан свого товару. Крім того, ринок вина, як практично і будь-який інший, приваблює нечистих на руку любителів легкої наживи. Інвестиції у вино, безперечно, вимагають диверсифікації. Природно диверсифікація відбувається через те, що всі великі вина випускаються в дуже лімітованих кількостях. Для прикладу: середньорічне виробництво Romanee Conti останнім часом не перевищує 6 тис. пляшок. Якщо взяти до уваги високий попит на такі вина, то в кращому разі інвесторові дістанеться лише невелика партія. Окрім того, одноманітна винна колекція не дає своєму власникові достатніх можливостей для її використання за головним призначенням. Також важливо, що вина різняться ціною, дохідністю та ризиками. При цьому більш відомі бренди можуть разюче відрізнятися ціною від менш славетних, однак не так суттєво різняться за якістю та таким об’єктивним показником, як термін зберігання. Слід відзначити, що винний інвестор мусить бути терплячим, адже такого роду інвестиції є довгостроковими. Окрім того, рівень дохідності по одному й тому ж вину в різні періоди його життя є неоднорідним. Він більш низький у молодого вина, потім, поступово збільшуючись, досягає свого піку десь між 8-20 роками, а після цього дещо знижується. Ну й на завершення слід сказати, що винний інвестор може вважати себе у виграші, якщо доходи від винних інвестицій принаймні покривають затрати на те вино, яке він споживає. Дмитро ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

РУБРИКА

35 w w w. r a a m .

Компанія з управління активами Райффайзен Аваль Ліцензія ДКЦПФР №430339 від 15.10.2008 Тел./факс: 8 (044) 495 4292 www.raiffeisen-aval.com.ua; www.raam.com.ua