journal

Д Л Я

М А Л О Г О

Б І З Н Е С У

З

В Е Л И К И М И

А М Б І Ц І Я М И

МІЙ БІЗНЕС Р

№8, 2010

А

Й

Ф

Ф

А

Й

З

Н

Б

А

Н

К

А

В

А

Л

Ь

ПРАКТИЧНЕ ВИДАННЯ ДЛЯ ПІДПРИЄМЦІВ

Приховані можливості БІЗНЕС-КАРТКА – НАДІЙНА ОСНОВА УСПІШНОГО БІЗНЕСУ

Актуальне рішення «КЛІЄНТ-БАНК»: БІЗНЕС СТАЄ ЗРУЧНІШИМ

Партнерські програми УНІКАЛЬНА ПРОГРАМА АГРОСТРАХУВАННЯ

Бізнес-інновації ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР

На фото: Олег Гончарук, директор ТОВ «Лігос»

Е

Сезонний бізнес

www.aval.ua

ЗМІСТ

4 5

Новини Банку Бізнес-новини Податкова реформа відбулася

6

Приховані можливості Бізнес-картка – надійна основа успішного бізнесу

8

Тема номеру За межами стереотипів Вітчизняні бренди

12 Святковий бізнес Іграшкове виробництво

16 Комунікації Бізнес-подарунки: тренди 2010-2011

18 Топ-менеджер Солодкий бізнес Олега Гончарука

22 Маркетинг Соціальні мережі: як використати їх для просування власного бізнесу

24 Своя справа Захисник авторських прав

26 Актуальне рішення «Клієнт-Банк»: зробіть бізнес зручнішим

28 Власний досвід Ні стружки на вітер!

32 Партнерські програми

Вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим!

Унікальна програма агрострахування

36 Власний досвід Дари Поділля

39 Бізнес-інновації

Бажаємо здоров’я, добробуту, фінансового процвітання! Нехай у новому році здійсняться щонайменше 2011 Ваших планів, а всі Ваші починання завжди зустрічають підтримку та розуміння! З найкращими побажаннями, Райффайзен Банк Аваль

Власний елеватор

42 Наука і бізнес Контрольована еволюція

44 Практикум Вітчизняне – краще

46 Ідеї для бізнесу Країна Лимонія

48 Корисні поради Виставка – найкращий маркетинговий інструмент

50 Консультація Соціальне страхування #8, 2010 Засновник: ВАТ Райффайзен Банк Аваль Видавець: ТОВ Студія корпоративних комунікацій «Горизонт Медіа» Головний редактор: Анна ЦЕРКОВНА Редакційна колегія: Анастасія ОСТРЕНСЬКА, Ксенія БІЛАНЧУК Літературний редактор: Олена ЛЕПТУГА Фотограф: Сергій НЕЗНАМОВ

Дизайн і верстка: Петро БОЛОТСЬКИХ, Євген СНІЖКО Адреса редакції: 02660 м. Київ, вул. М. Раскової 11-а, оф.1015 Друк: ТОВ «Ед-Ворлд Прінт» 04071 Україна, м. Київ, вул Лук’янівська, 11 тел. +380 44 200-45-45 Тираж 80 000 прим. Зам.

Розповсюджується «Безкоштовно» Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №13716-2690Р від 16.01.2008 р. Виключне майнове право на матеріали, надруковані в «Мій бізнес. Райффайзен Банк Аваль», належать ВАТ Райффайзен Банк Аваль. Будь-яке публічне розповсюдження матеріалів

«Мій бізнес. Райффайзен Банк Аваль» можливе лише з письмового дозволу ВАТ Райффайзен Банк Аваль. Концепція, зміст та дизайн є інтелектуальною власністю видавця. За умови передрукування та використання матеріалів посилання на видання обов’язкове. На обкладинці – Олег Гончарук (фото Cергія Незнамова)

www.aval.ua

3

НОВИНИ БАНКУ

РЕПУТАЦІЯ РАЙФФАЙЗЕН БАНКУ АВАЛЬ ОДЕРЖАЛА НАЙВИЩУ ОЦІНКУ Репутація Райффайзен Банку Аваль знову одержала найвищу оцінку в рамках регулярного дослідження іміджу найбільших українських банків, що компанія Gfk Ukraine провела у вересні 2010 року. Загальна оцінка репутації Райффайзен Банку Аваль склала 3,95 бали (шкала оцінки дослідження – від 1 до 5), не змінившись із початку 2010 року. Лідерство за цим показником банк зберігає вже кілька років поспіль. Найважливішими чинниками, що впливають на вибір послуг саме Райффайзен Банку Аваль, опитані респонденти назвали його надійність і чесність, зручне розташування відділень, ввічливий і привітний персонал. «Незважаючи на складності процесу інтеграції нашого банку в структуру міжнародної фінансової групи Райффайзен, масштабну реструктуризацію структури інформаційних технологій і кризові явища у фінансовому секторі, нам удалося залишатися банком №1 в Україні, у цьому випадку – за оцінкою репутації», – відзначив голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук. «І це завдяки, у першу чергу, працівникам наших відділень, чия готовність допомогти клієнтам дозволяє банку бути кращим», – додав банкір.

СЕМІНАР ДЛЯ КЛЮЧОВИХ КЛІЄНТІВ МІКРОБІЗНЕСУ 6 жовтня 2010 року відбувся семінар для ключових клієнтів мікробізнесу Київської регіональної дирекції, який зібрав 150 клієнтів: директорів, головних бухгалтерів і власників бізнесу. Семінар організований Райффайзен Банком Аваль спільно з виданням «Дебет-Кредит». Семінар складався з трьох блоків, що розкрили такі актуальні питання, як заробітна плата, фонди, відрядження, аванси, приватні підприємці на єдиному податку, оподаткування та складання звітності в 2010 році. Семінар читали професійні лектори: • Тетяна Мойсеєнко, податковий консультант, фахівець з оплати праці та кадрового діловодства;

РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ СТАВ ГЕНЕРАЛЬНИМ ПАРТНЕРОМ АГРОФОРУМУ 2010 Генеральним партнером «Агрофоруму 2010» став Райффайзен Банк Аваль, лідер із кредитування сільськогосподарських підприємств країни. На своїй експозиції банк представив інформацію про банківське обслуговування для агропромислового комплексу; тут також можна було поспілкуватися з менеджерами, які пропонували аграріям комплексні банківські рішення. Райффайзен Банк Аваль завжди активно підтримував представників АПК, їхнє фінансування залишається одним з головних пріоритетів банку. Разом з аграріями РБА подолав не одну кризу, зміцнюючи партнерські відносини й розвиваючись разом зі своїми клієнтами. За роки співпраці багато чого було покращено: вдосконалені бізнеспроцеси, запропоновані нові комплексні продукти для аграріїв, отримані досвід і розуміння агробізнесу. Це стало можливим завдяки отриманому за багато років глибокому розумінню українського аграрного ринку й досвіду групи Райффайзен, більш

4

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

ніж 120-літня історія якої почалася з кооперативного банківського об’єднання для підтримки фермерів і сільських жителів і яка сьогодні є лідируючим провайдером фінансових послуг для представників агропромислового сектору.

• Олександра Федак, керівник департаменту аудиту і бухгалтерського супроводження Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, податковий консультант; • Дмитро Гарний, директор Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, член Асоціації юристів України. Банк на заході представляла Катерина Утвенко (начальник управління регіональних продажів мікробізнесу Київської регіональної дирекції), яка висловила подяку ключовим клієнтам та розповіла про продукти банку. Семінар залишив по собі позитивні відгуки як від організаторів, так і від клієнтів, що дає наснагу організовувати подібні заходи для підвищення лояльності клієнтів.

КРАЩИЙ БАНК В УКРАЇНІ Райффайзен Банк Аваль переміг у номінації «Кращий банк в Україні-2010» у рамках рейтингу «Кращий банк у ЦСЕ/ СНД в 2010 році»*, проведеного виданням Business New Europe (BNE). Разом із банком в Україні експерти журналу BNE назвали кращими також дочірні банки групи Райффайзен Банк Інтернаціональ в Албанії, Боснії та Герцеговині, а також Хорватії. До того ж, Райффайзен Банк Інтернаціональ одержав нагороду як кращий у регіоні в цілому. Як відомо, під час визначення кращих ураховувалися не тільки фінансові показники фінустанов, а й стратегія розвитку банку й успіхи її втілення. Проаналізувавши ситуацію, з урахуванням цього, BNE відзначило Райффайзен Банк Аваль як такий, що в розвитку свого бізнесу головним пріоритетом визначив надійність обслуговування клієнтів, а не стрімке зростання. * – Business New Europe (BNE) засновано в 2006 році. Це єдине англомовне видання, яке висвітлює бізнес, економіку, фінанси й політику 30 країн «нової Європи».

ПРИХОВАНІ МОЖЛИВОСТІ

Бізнес-картка – надійна основа успішного бізнесу Напевно, кожний підприємець або керівник приватної структури потрапляв у ситуацію, коли терміново потрібні кошти для оперативних витрат, пов’язаних із діяльністю фірми, однак зробити платіж із поточного рахунку або зняти готівку проблематично, а оплачувати з власних коштів – незручно. У таких випадках виручає «Бізнес-картка», що може спростити безліч робочих процесів. Переваги «Бізнес-картки» для підприємців: • •

• • • • •

Наприклад, ви – підприємець, їдете у відрядження на перемовини з потенційним замовником в інше місто і серед ночі на трасі вам необхідно заправити автомобіль. Або потрібно забронювати номер в готелі. А то й сплатити за проживання, якщо у відрядженні довелося залишитися довше запланованого, при цьому під час оформлення поїздки подібного «експромту» не передбачалося. У підсумку: справи ще є, але грошей немає – невже потрібно повертатися за півкроку до успіху? Рішення просте – «Бізнес-картка». Вона дозволяє проводити всі види розрахунків, пов’язаних із діловим відрядженням: бронювання готелів, оренда авто, придбання бензину,

6

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

оплату квитків, погашення поточних витрат. А як підприємцеві чи його підлеглому під звіт оплатити вечерю в ресторані з діловим партнером? Нікому не хочеться потрапити в незручне становище, збираючи чеки для звіту про витратну частину діяльності. Так, можна заплатити свої гроші, а потім проводити додаткові операції, писати звіти, очікувати компенсації витрачених коштів тощо. «Бізнес-картка» дозволяє уникнути подібних проблем і оплатити представницькі витрати, при цьому платіж не потрібно підтверджувати чеком, тому що виписка за операціями дасть повне розуміння картини витрат.

Цілодобовий доступ до карткового рахунку через ЦСО, незалежно від режиму роботи відділень банку. Можливість проведення безготівкових розрахунків через ЦСО та розрахунків через мережу інтернет. Оптимізація витрат на банківське обслуговування. Безпека та надійність розрахунків. Безготівкове поповнення карткового рахунку. Контроль за корпоративними витратами співробітників. Участь у партнерських програмах та можливість отримати додаткові знижки та бонуси (знижки на готелі, оренду авто, книжкові магазини, купівлю електроніки тощо).

У кожному офісі чи торговій точці час від часу закінчуються папір для друку, чекові книжки, чековий папір, ручки, блокноти, журнали. За правилами, для їх придбання необхідно знімати кошти з поточного рахунку або видавати з каси під цілу низку «закриваючих» платежі документів. Але витрачати на це свій час уже не обов’язково. «Бізнес-картка» дозволяє підприємцеві здійснювати також і господарську діяльність: купівлю канцтоварів, літератури, сплату підписки на періодичні видання, послуги перекладача й інші послуги і товари. А якщо підприємець (ФОП) десь далеко від офісу побачив товар, пробну партію

ПРИХОВАНІ МОЖЛИВОСТІ якого необхідно закупити, оскільки він, імовірно, матиме попит? Однак він не розраховував на подібні витрати розходи і не має досить наявних коштів. Втрачати вигідний контракт? А якщо бізнесменові потрібно оперативно оплатити партію товару постачальникам, а він перебуває на відпочинку в Криму й розпорядитися поточним рахунком не вдається? За допомогою «Бізнес-картки» підприємець може здійснювати витрати, пов’язані з основною діяльністю: оплата товару постачальникам, оплата послуг, необхідних для діяльності підприємця, крім зовнішньоторгових операцій і відрахувань заробітної плати. Досить зручна й можливість перераховувати кошти з карткового рахунку одного підприємця на картковий рахунок іншого. «Бізнес-картка» в усіх цих випадках виступає надійним інструментом, що відкриває додаткові можливості й робить бізнес-процеси більш оперативними й мобільними. Або, навпаки, ви приїхали в інше місто до партнерів, а вони оплатили вам готівкою значну суму за надані послуги. Що робити з пакунком грошей, якщо банківський день уже завершений, а вам потрібно сідати в поїзд і продовжувати відрядження? Зручність «Бізнес-картки» в тому, що на неї можна перерахувати кошти із власного поточного рахунку або з рахунків інших осіб, партнерів, клієнтів, що найважливіше – цілодобовий доступ до карткового рахунку в Центрах самообслуговування (ЦСО). Враховуючи, що Райффайзен Банк Аваль має понад 900 відділень, більш ніж 470 ЦСО (частина з них працює цілодобово) і близько 2900 банкоматів, оперативність рішення фінансових питань надзвичайно висока. Так, у роботі підприємця нерідко трапляються ситуації, коли необхідно вільно розпоряджатися коштами, але при цьому – мати змогу контролювати, вести їхній облік, бачити прив’язку до витрат, що стосується безпосередньої діяльності компанії. Ці потреби повністю задовольняє «Бізнескартка для підприємців», яку пропонують у Райффайзен Банку Аваль. У всіх згаданих ситуаціях «Бізнес-картка» може стати для підприємця надійним інструментом, що забезпечує успішність його бізнесу. Перевагою для всіх користувачів є підвищення прозорості розрахунків усередині організації та спрощення ведення звітності, тому що всі транзакції фіксуються.

Для частини клієнтів ця картка стала альтернативою чекової книжки: менше труднощів в оформленні платежу, немає жодної паперової тяганини, не потрібно звіряти підпис, як під час виписки чека.

Андрій Гідулян, начальник управління розвитку мікробізнесу: «Бізнес-картка» дуже зручна для суб’єктів підприємницької діяльності – фізосіб. Вона допомагає більш зручно здійснювати щоденні операції, що стосуються безпосередньої діяльності підприємця, і заощаджує час клієнта. Важлива також простота операцій: нічого не потрібно заповнювати, дуже зручно класти гроші на картковий рахунок. Так само легко здійснювати й решту операцій.

Для підприємця важливо те, що він за допомогою цієї картки може здійснювати операції, оплату контрагентам за будь-які послуги. З іншого боку, своїм клієнтам він теж може дати номер своєї картки, і вони будуть оплачувати послуги або товари безпосередньо на картковий рахунок. Більш ніж 40 тис. клієнтів Райффайзен Банку Аваль уже користуються «Бізнес-картками». Спостерігається постійна динаміка росту платежів за картковими рахунками. Із уведенням нового Податкового кодексу підприємцям потрібен буде зручний інструмент для проведення оборотів. Тож «Бізнес-картка» – зручне й сучасне рішення!

Савченко Олександр директор СПД Савченко О. Г.:

Людмила Конончук, бухгалтер СПД Савченко О. Г.:

Бізнес-картками користуємося і я, і моя дружина, теж підприємець. Вони вже сприймаються як повсякденний зрозумілий фінансовий інструмент, норма життя. Це просто і зручно. Я часто користуюся нею у відрядженнях. Картка допомагає забронювати готель, оплатити поточні витрати, не потрібно возити з собою повні кишені грошей. Дружина здійснює за допомогою Бізнескартки більшість платежів, у тому числі й у магазинах.

Мені як бухгалтеру користуватися картковим рахунком дуже зручно. Немає необхідності їхати в банк, знімати готівкові кошти для того, щоб зробити які-небудь господарські закупівлі, оплатити поточні рахунки або витрати на відрядження. Ми просто видаємо картку підзвітній особі, фіксуємо суму, яка може бути знята, отримуємо та перевіряємо звіти. Картковий рахунок підприємця спрощує обіг коштів, а найголовніше – економить час і бухгалтера, і підприємця.

Контроль рахунку відбувається так само просто й зручно: можна подивитися виписку на сайті банку, в банкоматі, одержати виписку на електронну пошту або оформити послугу «Мобільний банкінг». Для відкриття «Бізнес-картки» в Райффайзен Банку Аваль не обов’язково мати поточний рахунок, хоча клієнти, які мають рахунок, можуть одержати пільги. Усі операції здійснюються в національній

валюті. На останок хочеться зазначити: які б операції не допомогала здійснювати «Бізнес-картка», її наявність у підприємця стає не просто правилом гарного тону, як наявність візитних карток або щоденника-планера, а дієвим механізмом реалізації бізнес-завдань і основою успішного бізнесу. По суті, «Бізнес-картка» – це надійний інструмент для забезпечення щоденної діяльності, що дає можливість максимально комфортно розпоряджатися коштами компанії. При цьому, вже в 2011 році Райффайзен Банк Аваль розширить перелік пропонованих послуг, які можна здійснити за допомогою «Бізнес-картки».

✒

Яна ХРАМОВА

www.aval.ua

7

ТЕМА НОМЕРУ

За межами стереотипів Розвиток легкої промисловості в Україні Митці, які створюють яскраві оригінальні моделі одягу; тисячі працівниць, котрі багато років шиють одяг та взуття, десятки фабрик, обладнаних на рівні, що задовільняє вимоги європейських замовників, – усе це Україна. Відсутність відомих світових брендів одягу та взуття, низький відсоток вироблених товарів, що залишається в державі, відсутність лейблів «made in Ukraine» – це також Україна. При тому, що вкладення в легпром повертаються з прибутком у короткі строки завдяки оперативності виробництва та не менш швидкій реалізації продукції, існує парадоксальна ситуація: маючи ресурси, країна не має кінцевого продукту, представленого на світовій арені. В Україні лише починають з’являтися локальні бренди. Галузі не вистачає системного підходу, амбіційних маркетингових ходів і наполегливості в пошуку інвестора. Якнайкраще про перспективність легпромівського бізнесу свідчить сьогоднішній успіх деяких українських брендів, що змогли вийти за межі руйнівних стереотипів. Не треба вигадувати колесо. Інколи «караоке-бізнес» ефективної моделі зсередини здатен принести набагато більший успіх, аніж очікування змін ззовні з боку держави. А прикладів, які можна та варто застосовувати у власній справі задля досягнення успіху, достатньо.

8

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

ТОП-20 експортно-привабливих товарів легкої промисловості Назва товару Текстильний одяг Взуття й частини взуття Шкіряні товари Трикотажний одяг Мішки, брезент, навіси, ганчір’я Вироби зі шкіри Вата Білизна постільна й столова, гардини, штори Панчішно-шкарпетні вироби Сировина пушно-хутряна та шкурки

Обсяг експорту, $млн 188,5 79 63,4 49,2 33,7 18,8 9,9 8,9 6,7 4,6

Джерело: Українська асоціація підприємств легкої промисловості

Сила маркетингу Вітчизняна торгова марка DERBY з’явилася на ринку в 1997 році. Вона виготовляла власними силами та за власними лекалами сумки, валізи, кейси, гаманці, рюкзаки та ін. Одночасно компанія розвивала свою торгову марку. За словами засновників, переконати українського споживача зробити вибір на користь їхньої продукції не було легко. Проте якість, дизайн та асортимент урешті-решт зробили свою справу. Наразі магазини ТМ DERBY працюють у Львові, Тернополі та Києві, а продукція продається в більшості торговельних центрів країни. При цьому у фірмових бутиках нараховується близько 1000-1500 одиниць різної продукції. Один із факторів успіху торгової марки – вдалий маркетинг, в основі якого лежить співпраця з найкрупнішими торговими мережами.

ТЕМА НОМЕРУ Завданням ТМ DERBY сьогодні є відкриття фірмових магазинів у містах із населенням більш ніж 200 тис. мешканців. І це також цілком логічний крок, адже, як показало дослідження соціологічної групи «Рейтинг», 32% українців купували б вітчизняний одяг, взуття та аксесуари за умови їхнього достатнього асортименту та місць продажу. Як тільки українські товари потрапляють на вітрини магазинів, попит не змушує на себе чекати. Але разом із тим, наші співвітчизники досить вибагливі до того, як буде презентовано товар. Тому важливою складовою маркетингу сучасного підприємства має стати творчий підхід до представлення продукції. Це підтверджує досвід роботи компанії Sister «S» – невеликого підприємства, що шиє одяг для жінок на всі випадки життя, за низькою ціною, про що йтиметься далі. Цю компанію можна впізнати за креативним дизайном магазинів. Вони схожі на дитячі кімнати з різнокольоровими стінами, малюнками на них, старовинним фортепіано, кришка якого повністю заставлена яскравими листівками. Sister «S» позиціонують себе як магазини гарного настрою. Хвиля позитиву, помножена на оригінальні моделі (частина з них здатна конкурувати з моделями, представленими в дорогих модних бутиках), плюс дуже низькі ціни (класичне маленьке плаття в стилі Коко Шанель коштує біля 500 грн) роблять свою справу. На сьогодні цей міні-бренд має два магазини в столиці та по одному в Чернігові та Львові. У кожному з названих міст також працює майстерня з ремонту та пошиття одягу. Ще одним прикладом, як можна сьогодні заробляти в легкій промисловості, є українська молодіжна марка Eclair. Виробники відшивають 50-60 копій кожної трикотажної моделі та беруться за нову колекцію. Їхня перевага – дешевизна виробництва, що водночас поєднується з широким асортиментом і практично ексклюзивністю продукції (шансів зустрітися з кимсь у такому ж вбранні значно менше, ніж у поціновувачів відомих імпортних брендів). Багатообіцяючим напрямком роботи в легкій промисловості є пошиття одягу в національному стилі. Близько 50 невеличких підприємств різної спрямованості (про що свідчать навіть назви: «Шляхетний одяг», «Арт-вертеп» тощо) пропонують пошити на замовлення (оптом чи в роздріб) різні види українського національного одягу або нанести національні символи на будьякий одяг, перетворити звичайну футболку на вишиванку. Київський «Андріївський узвіз» – лише вершина айсбергу. Чотири українські підприємства продають національний одяг для діаспори, популяризуючи

Скільки витрачає українська родина на одяг і взуття за місяць Не змогли відповісти

23% Більше 2000 грн

До 100 грн

1%

Від 1000 до 2000 грн Від 500 до 1000 грн

16% 4% 16%

22% Від 100 до 300 грн

18%

Від 300 до 500 грн

Джерело: Соціологічна група «Рейтинг»

Одяг виробництва яких країн воліють купувати українці Україна

Інші країни р Білорусь Б

27%

5% 8%

Росія

11% Країни Західної Європи К

22%

Туреччина

16% 20% 19%

Польщаа

Китай К Джерело: Соціологічна група «Рейтинг»

свій бренд через інтернет у Канаді, США та Польщі. Враховуючи, скільки українців за межами України (в одній лише Канаді проживає приблизно 1,3 млн етнічних українців), таких крамниць могло б бути набагато більше.

Модний бізнес Безліч прикладів свідчать, що за умови системного підходу легка промисловість дає багато можливостей для бізнесу. Дизайнерові одягу Вікторії Гресь вдалося не тільки заявити про себе як про творчу особистість, а й організувати мережу продажів. В Україні працюють сьогодні декілька фірмових магазинів модного будинку Вікторії Гресь. Ще одним зразком вдалої стратегії є досвід Лілії Пустовіт. Дизайнерка, поєднавши власне ім’я з торговельною маркою інвестора, створила дизайнерський бренд NB Poustovit, моделі якого успішно про-

даються не тільки в Україні, а й за кордоном. Українську фешн-індустрію можна назвати більш вдалою, ніж інші підгалузі легпрому. Так, за оцінками Української рейтингової агенції, бренд Михайла Вороніна є найбільш популярним у категорії «кежуал» серед вітчизняної бізнес-еліти. «Останнім часом інтерес до українському одягу зростає. Захоплення ярликами поступово зникає. Люди хочуть носити якісний одяг, що пасує», – говорить про перспективність вітчизняних брендів байер мережі бутиків одягу українських дизайнерів Олена Чепелюк.

Україна має таланти Український потенціал сьогодні орієнтований на закордонного замовника. Майже всі швейні фабрики нашої країни працюють на давальницькій сировині, виробляючи бездоганного покрою одяг для дорогих брендів. За словами президента Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром» Олександра Соколовського, 90% легкої промисловості працює не як прямий експортер, а за давальницькими

www.aval.ua

9

ТЕМА НОМЕРУ

Як підвищити попит Опитування, проведене в жовтні цього року соціологічною групою «Рейтинг» серед мешканців різних регіонів України, виявило низку факторів, які впливають на споживача. Цільове їх поліпшення допоможе переорієнтувати попит у бік українських компаній. Проаналізувавши дослідження, «Мій бізнес» пропонує декілька рекомендацій, що допоможуть зробити шлях товару до покупця менш тернистим, а результат – більш маржинальним.

1. Відкривайте точки продажу

Третина українців готові сьогодні купувати вітчизняну продукцію за умови, що її не треба буде шукати. Недостатня кількість точок продажу, особливо в регіонах, стала перешкодою для придбання товарів українського виробництва для 31% опитаних. Для порівняння, завдяки наявності в Києві достатнього числа місць продажів 48% жителів столиці купують саме вітчизняний одяг і взуття. На цей фактор варто звернути увагу підприємствам, що працюють у регіонах. Уже недостатньо лише виготовляти – слід подумати й про організацію збуту свого товару в спеціалізованих магазинах, бутиках, відкрити свій брендовий магазин.

2. Підвищуйте стандарти якості

45% опитаних уважають, що в співвідношенні «ціна – якість» українські товари потребують посилення другої складової. Але якщо податкова політика держави здатна змінити це співвідношення на краще, розширення асортименту й актуалізація моделей одягу – виняткове й першочергове завдання виробників. 31% українців незадоволені малим асортиментом. А 14% опитаних вважають, що вітчизняним товарам легкої промисловості варто більше відповідати тенденціям моди. І з цим складно посперечатися.

3. Просувайте бренд «українського»

Чималий відсоток наших співгромадян (32%) купують український одяг із метою підтримки вітчизняного виробника. Заборона секонд-хенду здатна збільшити кількість потенційних покупців українського одягу й взуття до 43%. Саме така кількість людей готова купувати будь-який дешевий одяг, незалежно від країни виробника. Поліпшуючи якість, асортимент і представленість товару на ринку, українські компанії можуть привернути до себе увагу більшості жителів нашої країни. Оскільки принципово одяг відомих брендів купують лише 5% українців, ще 1% одягається винятково за кордоном. Найголовніше те, що 96% наших співвітчизників готові носити українське! Правильно позиціюючи свій товар і підтримуючи імідж вітчизняного товаровиробника, представники малого й середнього бізнесу можуть вивести легку промисловість на передову.

схемами. «За пару доларів шиються серйозні, технологічно складні речі», – констатує пан Олександр. Наприклад, взуття, що продається під маркою Top Shop, шиється на миколаївському заводі. При цьому представники заводу не приховують, що замовлення надходять як із Великобританії, так і з США, Німеччини, Італії та Франції. Таким чином, 90% продукції експортується і лише 10% реалізується в Україні під брендом «Вікторія». І це не єдиний випадок. Як зазначає генеральний директор Arber Group Вадим Золотаревський, в Arber Group входять 5 швейних фабрик в Одесі, Балті, Донецьку та Тульчинці. На них шиють одяг для декількох десятків світових брендів, серед яких Benetton, Zara, Top Shop, Mexx, Esprit, Laura Ashley, Sisline, Betty Barclay. На думку Олександра Соколовського, українським підприємствам потрібно створити систему роздрібного продажу одягу, розробити рекламну стратегію та схему просування власного бренда. «У нас багато талановитих дизайнерів, вистачає креативу, існують власні традиції моди», – підсумовує президент Всеукраїнського об’єднання роботодавців легкої промисловості «Укрлегпром».

Саме час Підприємствам легпрому варто бути на низькому старті. Адже основні гальма для розвитку галузі найближчим часом буде усунено. Перша позитивна новина для ринку – податкові канікули, що вводяться новим Податковим кодексом України. Відповідно до нього, підприємства, що працюють у легкій промисловості, одержать 10 років пільгового режиму по податку на прибуток. Окрім того, ставка ПДВ для виробників дитячої продукції буде знижена до 7%. На думку президента – голови правління Української асоціації підприємств легкої промисловості Валентини Ізовіт, ці заходи, безумовно, будуть стимулом для виробників товарів для дітей. Податкові пільги дадуть можливість збільшити обсяги виробництва за рахунок зниження собівартості продукції й потіснити з ринку імпортний товар завдяки ціновій перевазі. Друга позитивна новина – заборона секонд-хенду, запланована в проекті Митного кодексу, а також запропоновані жорсткіші норми, що регулюють увезення контрабанди в країну. Продавці одягу, позбавлені контрабандного товару, будуть змушені шукати дешеві аналоги серед товарів вітчизняного виробництва. Усунення податкових бар’єрів, позитивний досвід українських будинків моди, наявність великої кількості професійних працівників та обладнання, якого достатньо для обслуговування великої кількості європейських підприємств – усе це допоможе легкій промисловості бути прибутковою за наявності досвідченого менеджменту, здатного організувати ланку «дизайнер – фабрика – торговельна мережа».

✒

10

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

Юлія ГЕЙДЮНАС

ТЕМА НОМЕРУ

Коментар Олена Лубська, власниця компанії «Ірбіс» (виробництво взуття: дитяче – 60%, жіноче та чоловіче взуття – 40%):

Вітчизняні бренди Одяг від Михайла Вороніна продається не тільки на теренах СНД, але й в Америці та Європі, а бренд «Воронін» обговорюють навіть парижани – визнані знавці моди. На противагу песимістичним стереотипам, Михайло Воронін доводить: ефективний менеджмент і налагоджений повний цикл виробництва – від розробки моделей до продажу товарів – здатні принести визнання й прибуток. Свого часу, коли ТМ «Воронін» ще була не так широко відома на українському ринку, Ваша фабрика понад 60% своєї продукції реалізовувала за кордоном. Яка специфіка роботи на експорт?

Ми постачали нашу продукцію у США. Працювали іноді навіть у збиток. Бувало, не встигали виконати замовлення в строки, і тоді я за свої власні гроші перекривав різницю між вартістю доставки костюмів пароплавом і літаком: за кожний костюм $7. Коли ти працюєш на Заході, обов’язково потрібно дотримуватися строків. Але зараз тільки 15% продукції ми продаємо за кордоном – решту реалізовуємо в Україні. Ваша фабрика, мабуть, – виняток із правил. Адже більш ніж 90% українських підприємств легкої промисловості шиють для європейських виробників за так званими давальницькими схемами. Як ця ситуація може бути використана задля розвитку вітчизняного легпрому?

Досвід – це основна вигода. Співпраця за давальницькою схемою – це, власне, безкоштовне навчання. Адже підприємства, які розміщують такі замовлення на українських фабриках, надсилають своїх технологів, конструкторів, щоб вони контролювали процес і спрямовували фахівців. Українські виробники вивчають у такий спосіб передові західні технології. Яким чином побудована Ваша торговельна мережа?

Перший магазин ми відкрили в Києві, а потім дали оголошення про запуск франчайзингових магазинів. І так налагодили партнерську мережу. Зараз у нас 67 мага-

зинів в Україні та 15 – у Росії. Тільки три з них власні, інші – франчайзингові. Ви співпрацюєте з банками?

У підприємства є декілька депозитів Один із них – у Райффайзен Банку Аваль. Раніше користувався короткотерміновими вкладами (добовими, нічними), зараз ситуація стабілізувалася, і я відкриваю рахунки на триваліші строки.

Які поради Ви б дали підприємцевіпочатківцю, що вирішив працювати у взуттєвій промисловості? Треба бути фанатом своєї справи й не розраховувати на швидке повернення вкладень. Адже виробництво взуття є дуже матеріаломістким (60-80% собівартості продукції займають матеріали) і вимагає тривалих інвестицій. Та й рентабельність взуттєвого бізнесу не надто висока і становить від 10% (дитяче) до 30% (жіноче). Як побудована система збуту у Вашій компанії? Ми співпрацюємо тільки з магазинами. Левову частку нашої продукції беруть на реалізацію ЦУМ і «Дитячий світ». На ринках своє взуття не продаємо, тому що ринковим торговцям не цікаво його реалізовувати. Це пов’язано з тим, що на нашу продукцію не зробиш високої торговельної націнки (100-120%) через її високу собівартість. А магазини накручують набагато менше – максимум 50%. Яким чином вивчаєте переваги споживачів? За допомогою фірмового магазину. Тестуємо на покупцях всі новинки. Пропонуємо поміряти нові моделі, навіть несезонні, і запитуємо про їхні враження, зауваження та пропозиції.

У Вас є рецепт успіху?

Спочатку росте якість продукції, а тільки потім ціна. У більшості ж виробників усе відбувається навпаки: вартість збільшується, а якість стоїть на місці або навіть погіршується. От чому розвалюється бізнес багатьох компаній. Не можна гнатися за надприбутком. Під час кризи, наприклад, коли значно виріс курс долара, я, на відміну від інших виробників, не став піднімати ціну. Так, рентабельність бізнесу знизилася, але все ще дозволило працювати з прибутком і забезпечувати фабрику замовленнями. Мені цього було досить. І в результаті навіть під час кризи кількість наших магазинів зросла. Що б Ви порадили підприємцям, які планують працювати в легпромі?

Завоювати довіру клієнтів і партнерів. Спочатку необхідно працювати на свій авторитет, а не на надприбуток. А далі все піде само собою. Крім того, конкурентів не потрібно боятися. Адже покупець не дурень, і сам оцінить якість продукції та зробить вибір.

✒

Віра ТКАЧЕНКО

www.aval.ua

11

СВЯТКОВИЙ БІЗНЕС

Іграшкове виробництво Що потрібно знати підприємцеві, аби виготовляти новорічні прикраси Новий рік складно уявити без мандаринів та шампанського. Ще один важливий атрибут одного із найголовніших свят у році – це, як відомо, ялинка, прикрашена іграшками. Крім святкового настрою ялинкові кульки, як з’ясувалося, можуть приносити непоганий прибуток. Із тонкощами «кулькового» бізнесу ознайомилися кореспонденти журналу «Мій бізнес».

Фоторепортаж: виготовлення ялинкових кульок

12

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

На Русі перші ялинкові іграшки робили з соломи, кольорових стрічок, а вже пізніше – з паперу та фольги. Цим виробництвом займалися спеціальні картонажні майстерні. Скляні прикраси з’явилися пізніше. Перше в Росії спеціалізоване виробництво ялинкових скляних іграшок відкрили в маєтку князя Меншикова на початку XIX століття. Після 1917 року різдвяні ялинки були більшовиками заборонені, але вже в 30-х роках звичай прикрашати ялинку реабілітували. Перші радянські прикраси для ялинок випустив завод із виробництва електричних ламп.

СВЯТКОВИЙ БІЗНЕС Спеціальні виробництва з’явилися пізніше, спочатку в спеціалізованих цехах діючих скляних виробництв, а потім і підприємствах.

Ринкове середовище та попит Сьогодні приблизний обсяг українського ринку ялинкових іграшок підрахувати практично неможливо. Більшість учасників називають суму $18-22 млн. Навіть якщо виходити із того, що кожний восьмий українець напередодні новорічних свят купить хоча б одну ялинкову іграшку, щорічна потреба України в ялинкових прикрасах може скласти близько 6 млн штук. У грошовому еквіваленті це приблизно $12-18 млн – середня ціна ялинкової іграшки в Україні становить від $2 до $5. У цьому році очікується приріст продажів мінімум на 10-15% порівняно з 2009-м: українці планують витратити вдвічі більше коштів, ніж роком раніше. Однак говорити, що потреби українського ринку повністю покриває внутрішній виробник, не можна. Перед новорічними святами на полицях українських супермаркетів з’являються ялинкові іграшки виробництва Росії, а частіше – Китаю. Останні хоч і дешевші, але так само поступаються вітчизняним і за якістю. За оцінками експертів, опитаних «МБ», український ринок ялинкових іграшок заповнений продукцією вітчизняного виробництва приблизно на 50-60%. Решту становить імпорт, що, у принципі, незначно відрізняється ні ціною, ні тим більше якістю. А це означає, що український ринок має непоганий потенціал. Приміром, якщо до 2007 року 90% зроблених у нас ялинкових кульок експортувалися у Бельгію, Італію, Францію, Німеччину, Нідерланди, а також Росію, то тепер українські виробники все частіше орієнтуються на внутрішній ринок як основний ринок збуту своєї продукції. Експорт наразі складає близько 65%. В Україні на разі працює близько десятка підприємств з виробництва ялинкових іграшок, чотири – повного циклу. Одне із найстаріших знаходиться всього в 45

кілометрах від Києва. Це Клавдієвська фабрика ялинкових іграшок, відкрита ще в 1946 році. У радянські роки фабрика була одним із трьох підприємств, які спеціалізувалися на виробництві новорічних іграшок у всьому Радянському Союзі. Причому посідала перше місце не тільки за обсягами виробництва ялинкових іграшок, але й за своєю площею.

Ціна питання Стартовий капітал у «тендітному» бізнесі директор Клавдієвської фабрики ялинкових іграшок Микола Саркісян оцінює приблизно в 50 тис. дол. США. Менш масштабне виробництво можна налагодити і за половину суми. Більшу її частину потрібно витратити на технологічні лінії. Підприємець має бути готовий до того, що значна частка витрат піде на фонд заробітної плати (близько 40%). І лише третина коштів – на дистрибуцію, рекламу продукції та інші витрати. Це пов’язано з тим, що виробництво ялинкових іграшок не можна механізувати на всі 100%. Усі процеси, починаючи від видувки та закінчуючи розписом, бажано робити вручну. «Можна, звичайно, видувати механічним способом, але є одна важлива деталь, на яку всі зрештою звертають увагу, – ділиться секретами виробництва Саркісян. – Під час видувки автоматом на іграшці буде тонкий шов, а це робить її менш привабливою для покупця». Утім, потенційному інвесторові в «кульковий бізнес» може знадобитися і менше коштів: можна уникнути витратного процесу видувки, закупивши «скляні заготовки» за кордоном. Наприклад, використати скляні колби виробництва Бельгії.

Секрети виробництва За один робочий день склодув зі стажем може видути до 200-250 куль. Знайти таких фахівців, як з’ясувалося, не так і просто. Чимало часу йде на навчання цьому, як може здатися на перший погляд, легкому ремеслу. Адже склодув повинен видути кулю точного діаметра «на одному видиху». До речі, процес видувки ялинкових кульок є й найвитратнішим у всьому виробництві. Наступний етап у виробництві – посріблення, тобто покриття іграшки тонким, блискучим шаром алюмінію або срібла. До речі, саме на цьому етапі б’ється найбільше ялинкових іграшок. Тому для цього процесу краще вибирати приміщення з якомога м’якішим покриттям. Після процесу посріблення, кулю відправляють на фонове фарбування. Фарбують іграшку, обертаючи, для того щоб уникнути потрапляння пухирців повітря. Сушать у спеціальній печі у вертикальному положенні. Фарба для кульок закуповується українськими виробниками ялинкових іграшок у Нідерландах або в Німеччині. Після всіх цих «стомлюючих» процедур кулька готова до найприємнішого процесу – ручного розпису. За один робочий день досвідчені майстри-художники можуть розписати до сотні новорічних куль. Як і у випадку з видувкою ялинкових іграшок, найскладніше в розписі – підбір кваліфікованих і досвідчених працівників. «Утім, навіть досвідченого художника знайти легше, ніж склодува», – діляться своєю думкою з «МБ» співробітники Клавдієвської фабрики.

Рекламні кульки Крім виробництва серійних іграшок, непоганий заробіток українським виробникам приносять і корпоративні клієнти, які часто під Новий рік замовляють

www.aval.ua

13

СВЯТКОВИЙ БІЗНЕС кульки, розписані вручну зі слоганом або логотипом компанії. Приміром, на Клавдієвській фабриці створювали новорічні кульки для компанії «Оболонь» і футбольного клубу «Динамо». Додатковий заробіток на брендованих іграшках може стати істотним і не залежати від сезону, якщо налагодити співпрацю з рекламними агентствами, дизайнстудіями та виробниками корпоративної продукції. А також розробити «сезонну сітку» вартості виготовлення товару, у рамках якої замовники, які хочуть максимально зекономити, будуть зацікавлені «готувати сани влітку».

дукції у фірмовому упакуванні, непогано було б відкрити навіть свої бутики. До того ж додатковий дохід можуть приносити... екскурсії на виробництво ялинкових іграшок. Те, що ця послуга буде затребувана, сумнівів не викликає. На тій же фабриці ялинкових іграшок у Клавдієво щороку із жовтня немає відбою від бажаючих побачити процес створення ялинкових іграшок від початку до кінця.

Іграшкові тренди

Організація збуту Попит на цю продукцію не є цілорічним. Варто шукати оптові компанії, що займаються продажем сезонних товарів до Нового року або ж зацікавлених покупців на Заході, оскільки українському виробникові в європейських країнах довіряють. Чимало потенційних клієнтів можна знайти й на спеціалізованих виставках. Ще один варіант – працювати з магазинами або великими торговельними мережами безпосередньо. Один із головних мінусів у бізнесі ялинкових іграшок – це, звичайно ж, сезонність. Утім, при правильній побудові відносин із оптовими покупцями й корпоративними клієнтами, підприємство може працювати практично цілий рік. Єдина умова – це наявність достатніх обсягів оборотних коштів, оскільки закупівля ялинкових прикрас починається тільки восени. «Більшість оптових покупців бере в нас продукцію під реалізацію, тоді як західні клієнти найчастіше роблять передоплату», – розповідає Микола Саркісян. Незважаючи на те що пік продажу припадає на два тижні перед Новим роком, на підприємствах з налагодженим збутом продукцію виробляють упродовж усього

року. Із січня до кінця березня надувають кулі, покривають їх фарбою «під основу». У кінці березня – квітні починають надходити замовлення на конкретну продукцію. Наприкінці вересня замовники починають забирати готовий товар. Пік оптового збуту – середина жовтня. Замовлення реалізуються до кінця року. А потім процес виробництва починається знову.

Рентабельність Максимальна рентабельність, на яку можуть розраховувати інвестори в цьому бізнесі – 10-15%. У бізнесі ялинкових прикрас звичайно набагато цікавіше організувати повний цикл – починаючи з видувки та закінчуючи реалізацією про-

В іграшковому бізнесі можна заробити більше, якщо спеціалізуватися на випуску лімітованих колекцій ялинкових прикрас. Ця ніша на сьогодні в Україні не заповнена. А те, що на подарункову кулю, прикрашену, приміром, кристалами Swarovski, на Новий рік обов’язково знайдеться свій покупець, сумнівів не викликає. Новою тенденцією стає виготовлення іграшок за художніми ескізами замовника, а також нанесення фотографії. Такі кульки можуть стати чудовим подарунком для друзів та близьких. Ще один тренд, пов’язаний із загальною модою на ретро, – це «історична реконструкція». Поки що лише поодинокі майстри виготовляють новорічні іграшки у стилі різних епох, узявши за основу всім відомі й улюблені радянські, дореволюційні, антикварні, часів Царської Росії. Також модною ідеєю є виготовлення іграшок у стилі бароко, ренесанс, класицизм, модерн… Такі іграшки матимуть попит у сім’ях або офісах, де чітко витриманий стиль інтер’єру. Не менш цікавим та вигідним може бути випуск тематичних наборів: іграшки країн світу (з урахуванням історичних особливостей тієї чи іншої країни), футбольні (особливий попит буде наступного року) – з портретами гравців української збірної, популярних гравців світу, логотипами команд тощо.

✒

Світлана АФАНАСЕНКО

Історія ялинкової кульки:

14

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

•

Спочатку ялинки прикрашали тільки солодощами, фруктами та горіхами. Вважається, що саме неврожай яблук змусив християн проявити фантазію і підшукати їм заміну у вигляді інших ялинкових іграшок.

•

Зірка-верхівка бере початок від традиції прикрашати ялинку подобою шестикінечної Віфлеємської зірки, яка вказала волхвам шлях до новонародженого Ісуса. Крім зірки, верхівку іноді прикрашають фігуркою ангела.

•

У 1848 р. у містечку Лауша в Тюрінгії виготовили перші ялинкові кулі з прозорого та кольорового скла, покритого зсередини шаром свинцю, зовні їх оздоблювали блискітками. Мода змінювалася, треба було вигадувати щось нове, і різдвяні прикраси обіцяли стати прибутковою справою. Незабаром шкідливе для здоров’я свинцеве покриття, що відбиває світло, замінив шар нітрату срібла – так з’явилася знайома всім ялинкова куля.

КОМУНІКАЦІЇ

Бізнес-подарунки:

тренди 2010-2011 Традиція дарувати подарунки є невід’ємною частиною культури ділових відносин. Незабаром Новорічні свята, і ви замислилися, що презентувати колегам і партнерам, – «Мій бізнес» спробує вам у цьому допомогти, висвітливши основні тренди бізнес-подарунків 2011-го. Функціональність Як вважає Андрій Якунін, директор креативного агентства «Сабля», останнім часом модними стали функціональні подарунки. Тобто те, що можна використати, з’їсти, те, що може викликати неочікуваний ефект тощо. «Я думаю, ми всі вже дещо втомилися від нікому не потрібних дипломів, глобусів, пір’яних ручок, пляшок коньяку, картин сумнівного походження та інших дивних речей, які заповнювали наші офіси протягом багатьох років. Раніше було достатньо дарувати те, що просто тішить амбіції. Зараз потрібно дарувати те, що працює». Дорогі подарунки, на думку експерта, теж тимчасово втратили актуальність, бо досі ще незрозуміло, закінчилася криза в нашій країні чи ні і, якщо закінчилася, то для кого. Багато хто, навіть дуже заможні люди, знову згадали про вічні цінності, предмети розкоші летять сходами вниз у рейтингах особистих переваг, тому підкреслювати свій статок виховані люди вважають зараз недоречним. Важливо також, щоб подарунок ніс якесь повідомлення, був зі змістом. Андрій Якунін, Директор креативного агентства «Сабля»: «Ми намагаємося не шукати простих шляхів і не зупиняємося, поки не переконаємося в тому, що цей подарунок дійсно потрібен саме цій людині. Зрозуміло, складніше з колективними подарунками. Мабуть, найзатребуванішим із того, що ми дарували, був кошик зі свіжими духмяними пиріжками з м’ясом. Пиріжки доставлялися нашим клієнтам спеціально навченою Червоною Шапочкою в плетених кошиках. Більшість із тих, хто отримав подарунок, високо оцінили і Червону Шапочку, і пиріжки, про що не забули повідомити нам. Деякі захотіли добавки. Це було напередодні Нового року, року Бика, і до кожного кошику кріпилася авторська листівка на тему того, як спритно скористалася юна дівчина шаблею, що випадково потрапила під руку, для того щоб добути трохи телячого м’яса для бабусиних пиріжків».

16

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

Творчість Ще одним трендом стала особлива увага до мистецтва, в тому числі – альтернативного. Вироби Hand Made наразі користуються величезним попитом. Листівки, сувеніри, іграшки, подарункові упаковки, зроблені

Соціальність Новою тенденцією стають соціальні й благочинні подарунки. У рамках такої програми фірма може брати під опіку інтернат, будинок пристарілих тощо і надавати свою продукцію чи подарункові набори спів-

Оксана Тодорова, художниця, власниця Арт-студії: «Ми пропонуємо індивідуальний підхід: пошиття футлярів-сумок для напоїв із нанесенням логотипів, Hand Made майстерклас із виготовлення альтернативної новорічної ялинки, персональних ялинкових іграшок. Як відомо, багато власників бізнесу колекціонують сучасний живопис. У такому випадку, картину купують босу від співробітників, чи як статусний подарунок від бізнес-партнера. Таким чином картина «переміщується» з офісу до дому, де й буде нагадувати про дарувальника протягом не одного року». власноруч, – такі презенти приємно й дарувати, й отримувати. Ділову людину важко вразити стандартним новорічним подарунком, і ціна не грає тут визначальної ролі. А подарунок ручної роботи ексклюзивний і недорогий.

робітникам, які потім особисто будуть брати участь у поздоровленні. Зміст такого подарунка для працівника компанії – це можливість відчути приналежність до суспільно важливої справи. Для бізнес-партнерів це може бути організація спільного благочин-

КОМУНІКАЦІЇ ного чи святкового заходу, залучення її до доброчинних справ, медіа-заходів. Катерина Засуха, менеджер із комунікацій JTI Україна: «Ця схема корпоративних подарунків узята із Заходу. Тут важливе місце посідає соціальна відповідальність – це ніби заміна традиційних подарунків благодійними внесками від імені тих, кого компанія хотіла б привітати зі святами. Той бюджет, який міг би піти на традиційні подарунки, компанія витрачає на благодійність і повідомляє про це своїм співробітникам і партнерам».

Іноваційність

Оригінальні подарунки

Тематичність Багато компаній, що виробляють повсякденні товари та продукцію харчування, традиційно дарують набори своєї продукції у святковій упаковці. Подібний хід дуже прогнозований, тому цього сезону можна спробувати презентувати щось, що тематично пов’язане з діяльністю компанії, але однак при цьому має творче підґрунтя. Олексій Безуглий, начальник відділу маркетингу ринку пива ЗАТ «Оболонь»: «Минулого року ми зробили дуже незвичайний подарунок агенціям, із якими працює відділ маркетингу. Оскільки просто дарувати пиво – це досить банально, вирішили навчити своїх партнерів варити пиво власноруч! Зібравши всі необхідні інгредієнти для виробництва пива, ми самі пошили чарівні торбинки «Звари пиво сам!». У них містилися ті складові, без яких неможливо уявити справжній хмільний напій: вода, солод, хміль і навіть дріжджі. І не забули додати інструкцію з детальним описом технології приготування пива з наявних компонентів. Скажу, що наші партнери були здивовані – до цього їм ніхто не дарував такий пивний конструктор! А колеги з рекламних агенцій навіть зробили нам комплімент за креативну ідею».

Стилізована комп’ютерна «миша»

Економність

Календар із магнітів для холодильника

Цього року відчувається вплив Європи з її уніфікацією та чіткими правилами щодо вартості подарунку. Загальноприйнятим у корпоративній культурі на сьогодні вважається подарунок, ціна якого складатиме 5% від заробітної плати того, кому даруєте. Павло Діц, генеральний директор компанії «Самекс»: «На вітчизняному ринку корпоративних сувенірів середня вартість подарунка коливається в межах $10-20. Середня вартість VIPпрезентів із нагоди важливих для компанії або менеджменту подій – близько $100-300 . У такому випадку важливо добре знати компанію або людину, якій призначений подарунок».

Діловий формат

Плюшеві підставки для стаціонарних телефонів, доречний подарунок до початку року зайця

Цілеспрямованість Трендами минулого року були і залишаються «жіночі» та «чоловічі» подарунки. Можна вибрати подарунки за гендерною спрямованістю: жінкам – абонементи до фітнес-залу, басейну, подарункові сертифікати на парфуми, косметичні засоби, прикраси, брендований посуд; чоловікам – краватки, ділові аксесуари, сертифікати в тренажерний зал, елітні напої та сигари. Анна Церковна, директор Студії корпоративних комунікацій «Горизонт Медіа»: «У нашій компанії є традиція: не лише колегам, а і бізнес-партнерам кожен працівник готує подарунок окремо. Робити подарунки «партіями», на мій погляд, – це поверхово, фактично той самий спам. Тим більше, кожен із нас краще за інших знає своїх бізнес-партнерів, розуміє їхні вподобання. Ми любимо тих, кому даруємо. Цього року думаю пошукати авторські артоб’єкти: іграшки, картини, статуетки, посуд, а також речі та сертифікати, пов’язані зі здоровим способом життя. Є ідея зробити шоколадки у брендованими упаковками».

Минулий рік став періодом інновацій у технічній сфері, IT. Оксана Завойко, директор агенції цифрових комунікацій Prodigi: «Одна з тенденцій – подарунки-гаджети та новітні електронні пристрої. Це може бути кролик, який працює від вай-фай, електронна книжка або аксесуари до нетбуків. Для людей творчих професій завжди буде доречним презентувати щось, що стимулювало б творчість: блокноти для малювання, фарби, предмети інтер’єру, які можна персоналізувати, розмалювавши в улюбленій кольоровій гамі».

USB-світильник, що повідомляє про надходження нових листів до вашої електронної скриньки

Новорічний органайзер ручної роботи

Цей тренд ділових подарунків тримається десятиріччями. Щороку компанії дарують новорічні іграшки, свічки, шампанське. Офіційні подарунки, які завжди потрібні: ручки, флешки, візитниці, нотатники та інша канцелярія. Наприклад, останнім часом досить популярними стали USB-хаби. Усі ці речі в переважній більшості прикрашені логотипом компанії-дарувальника. Ірина Міняйло, заступник директора студії управління часом BogushTime: «На Новий рік краще дарувати щось пов’язане з планами на наступний рік: календарі, щоденники, годинники. Оскільки ми студія планування часу, то найпопулярніший подарунок серед клієнтів – це авторський планувальник». Сергій Венгер, директор РА PROVID: «У цьому році в тренді загальної діджиталізації, думаю, буде дуже багато всіляких «діджитал» поздоровлень та електронних подарунків. Хоча, скоріше за все, більшість партнерів будуть традиційно дарувати один одному шарфи, ковдри та інше. Особисто я полюбляю персоналізовані подарунки, коли тобі дарують не те саме, що й усім іншим твоїм партнерам, чи, ще гірше, колегам, а щось ексклюзивне. Наприклад, у минулому році всі наші співробітники власноруч оформлювали подарунки кожному клієнтові окремо, самі придумували концепцію та реалізовували її».

✒

Катерина СЕЛЕЗЕНЬ

www.aval.ua

17

ТОП-МЕНЕДЖЕР

Солодкий бізнес

Олега Гончарука

«Для того, щоб досягти успіху у власній справі, потрібно любити те, чим займаєшся. Кожному, від сталевара до пекаря, потрібно особисто брати участь у всіх процесах свого виробництва, розуміти всі його нюанси, мати достатньо знань, щоб бути експертом у своєму напрямку. А ще – працювати так, щоб для тебе не було чіткого робочого часу чи вихідного, а робота була твоїм основним та улюбленим хобі». Це – головний секрет успіху Олега Гончарука, директора ТОВ «Лігос», що спеціалізується на випічці круасанів і печива. Компанія «Лігос» знаходиться в ІваноФранківську. Цей край відомий своїми яскравими національними традиціями, збереження яких – справа чи не кожного мешканця. Власне, як і в більшості міст і селищ Західної України. Саме тому одним із перших питань при знайомстві з Олегом Гончаруком, засновником компанії, що виробляє такий нетиповий для України виріб, як круасан, було: «Як поставився до нового продукту місцевий споживач?». Виявилося, що спочатку незвиклі до французьких ріжків франківці не могли виговорити навіть

18

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

назву продукту. Зрештою, саме успіх у регіоні дав підприємству підстави розширити виробництво й почати освоєння нових територій. Сьогодні в Івано-Франківську круасани ТМ «Лігос» подають на сніданок до чаю, дають дітям до школи та сприймають як «своє, рідне». А Олег Гончарук має досить власного досвіду, аби поділитися ним із іншими керівниками підприємств. Пане Олеже, розкажіть про історію створення Вашої компанії. Що, власне, наштовхнуло Вас на думку випікати круасани?

У 1991 році я закінчив інститут нафти і газу і пішов працювати на виробництво. Прокладав труби. Згодом керував підрозділом із виробництва бетону та розчину в одній із місцевих компаній. Але зарплати не вистачало. Вирішив зайнятися підприємницькою діяльністю, відкрив власний кіоск. В якийсь момент я зрозумів: якщо приділяти більше часу приватній справі, це буде значно вигідніше, ніж наймана праця. Звільнився. Справа пішла. Відкрив другий, п’ятий кіоск, два магазини. Сформував мережу роздрібної торгівлі у місті. Одним із напрямків торгівлі, що виявився найбільш рентабельним, був хліб і хлібобулочні вироби. Ми брали хліб на пекарні, але в один момент продукції стало не вистачати. А моя дружина Людмила (вона інженер-технолог громадського харчування) запропонувала випікати хліб власноруч. Завдяки їй ми таки наважилися: знайшли тістоміс, маленьку пічку, інше обладнання, разом із партнером винайняли невеличке приміщення і випекли першу невелику партію булочок. Продали. Я взяв калькулятор і підрахував, що це вигідно.

ТОП-МЕНЕДЖЕР Придбали ще обладнання, і паралельно з торговельним бізнесом я започаткував невеличку пекарню. Вона знаходилася в приміщенні 30 кв. м, де працювало двоє робітників. Самі з партнером виконували функції і вантажників, і водіїв, і контролерів… Так пропрацювали рік. Зрозумів: щоб нормально розвиватися і рости, потрібно спілкуватися з професіоналами, збирати інформацію, як і куди рухатися. Тому в 1997 році ми вперше поїхали на виставку в Київ, після якої дійшли висновку: для початку випуску конкурентноздатної продукції, потрібно вкласти кошти в професійне обладнання. Але ми ще не розуміли, куди йти і на що орієнтуватися. Приїхали на підприємство в Києві, яке продавало обладнання для випічки хліба та батонів, – подивитися на нього в дії. Ми зайшли в цех, але не встигли ще побачити ні хліба, ні батонів, а побачили на листах випечені круасани. Я розвернувся до партнера і сказав: «Ми будемо випікати це». Такого продукту на ринку Західної України ще не було. Скуштували – сподобалось. Я розумів, що для виробництва хліба потрібно було менше обладнання і коштів, але прийняв тверде рішення – робити круасани.

Фоторепортаж: виробництво круасанів

А Ви не боялися конкуренції або, навпаки, неготовності споживача до нового продукту?

Ми якраз і думали, що випічка хліба і хлібобулочних – це висококонкурентний бізнес, є багато великих заводів, які на цьому спеціалізуються. А по круасану, ми вважали, що шлях вільний, але помилилися: конкуренція була і дуже жорстка. Проте ми взяли обладнання, нам дали технологію, і потихеньку почали виходити на ринок. Які перешкоди зустрілися на шляху розвитку?

Спочатку в нас нічого не виходило. У листкового тіста є чимало особливостей, факторів, які впливають на якість продукції. Ми не могли підібрати маргарин, борошно з відповідними показниками, асортимент якісних начинок. Не було іншого виходу, як самим створити власну рецептуру на базі популярних французьких технологій. Вона використовується і сьогодні, дає результати. Хочу відмітити, що ми принципово не використовуємо будьякі консерванти, тому в нашої продукції термін зберігання 5 діб. Це натуральний продукт, його можна їсти, не хвилюючись про своє здоров’я. Після того, як круасан надійшов у продаж і цей напрямок бізнесу почав набирати обертів, роздрібна торгівля перестала мене цікавити, я зосередився на новій справі. Як Ви просували свою продукцію? Розпочали зі свого регіону?

Так, ми спочатку реалізовували свою продукцію в Івано-Франківську, наступним містом був Львів, потім – Київ. На сьогодні нашу продукцію можна придбати в чотирнадцяти областях Західної та Центральної України. На жаль, ми поки

www.aval.ua

19

ТОП-МЕНЕДЖЕР

не можемо охопити всю територію країни тільки тому, що продукція зберігається лише 5 діб і система збуту недостатньо налагоджена для такої оперативної роботи на далекі відстані. Що стало рушійною силою в розвитку Вашого бізнесу?

У 2007 році ми отримали значний кредит у Райффайзен Банку Аваль і придбали територію та приміщення старої меблевої фабрики. Вона була навіть без комунікацій, не кажучи вже про стан внутрішніх приміщень. Нам тоді дуже сильно допоміг Райффайзен Банк Аваль. Зрештою, ми відкрили там лінію з виробництва круасанів уже в нових масштабах. Площі у нас стало більше, так само, як часу, можливостей і досвіду, тому в кінці 2007 року розпочали виробництво печива. Як Ви позиціонуєте свою продукцію?

У нас зараз працюють два виробничі підрозділи, які цілком відокремлені як за продукцією, що виробляється, так і за системою розповсюдження, представництвом у регіонах. Круасан – основний вид діяльності, його випускаємо під брендом «Лігос». Лінію з виробництва печива ми

запустили під ТМ «Вишиванка». За ціновим класом, це «середній» і «середній+». Ми використовуємо лише екологічно чисту, високоякісну українську сировину, тому дешевою таку продукцію не зробиш. За якістю товару та упаковки, підходом до клієнта ми орієнтуємося на європейські зразки, за рецептурою – на українські смаки. Щодо рецептури: чи втілюєте Ви, мешканець національно свідомої частини країни, традиційні українські рецепти, чи використовуєте популярні французькі та італійські?

Ми багато їздимо по світу, але не для звичних екскурсій, а для знайомства з роботою підприємств. Дивились, як роблять печиво в різних країнах. Але рецепти розробляємо виключно ми, на базі українських споживчих традицій, оскільки маємо свої смакові особливості й особливості сировини. Яку б рецептуру за кордоном не взяв – нема у нас такої якості борошна, яке є за кордоном,

Дистрибуція Типові споживачі круасану – це учні та студенти, їхні батьки. Попит на продукцію залежить від нашої представленості в роздрібі і дистрибуції. Додаткової реклами цим товарам не потрібно: людина бере те, що бачить на полиці, вона не піде в супермаркет шукати печиво чи круасан конкретної марки. Щоб зайняти місце на полиці, ми вже тричі змінювали дизайн, поки не прийшли до європейського вигляду. Також прицільно працюємо з експедиторами, вони відслідковують реалізацію товару в торгових точках, вивчають попит. За хороші результати реалізації та дотримання термінів оплати ми сплачуємо бонуси.

20

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

немає такого маргарину. Тому і смакові якості виходять зовсім інші. Взагалі, у нас у державі зерно – це фантастика! З нашого зерна «капіталісти» таке борошно розкішне виробляють! А ми не можемо. Це парадокси нашого життя. І Ви навіть не намагалися робити продукт західного зразка, маючи італійських партнерів і друзів?

Чому ні? Ми пробували взяти їхню рецептуру. Але коли робиш закладку за їхнім зразком з нашої сировини, виходить несмачно. А коли робиш те саме з їхньї сировини, виходить гарно, але вартість продукції настільки висока, що вона неконкурентноздатна на українському ринку. Споживач не готовий платити стільки. Яке втілення мають національні традиції у Вашій продукції?

У першу чергу, це торгова марка печива «Вишиванка», яка вже має прив’язку до нашого регіону. Наші базові види печива – 70% – традиційні види. Ми намагаємось їх робити такими, щоб були, як у дитинстві, як у селі бабця пекла. Десь 20% від цього – це домашні рецепти. Жінки приносили нам домашнє печиво, ми куштували, вибирали, що смачно, адаптували рецептури для промислового випуску. Потім підбирали для печива насадки, а після уже готували на нього

ТОП-МЕНЕДЖЕР документацію, проводили сертифікацію й запускали в серію. Фактично, більшу частину нашого печива виготовляємо за ексклюзивною західноукраїнською рецептурою і тільки 30% – за європейською. Навіть у круасані є наш менталітет. Наш круасан важить 90 г, хоча звичайний, європейський – 60-75 г. На виставках мене питають, чому такий великий. Я завжди говорю: «А як такий український чолов’яга, як я, що важить 110 кг, може з’їсти один ваш круасан і наїстися?» Друге: наш круасан в упаковці зберігається 5 діб, а у цілому світі – від 3 до 6 місяців. Наші люди хочуть їсти свіжий виріб, без консервантів, і такий ми їм і даємо.

ють і продають. Чим беруть такі «виробники»? Ціною. Ми такий етап проходили на початку. Зараз беремо ім’ям та якістю продукції. Покупці знають фірму та смак наших виробів, а ми намагаємось їх не розчаровувати. Маємо один фірмовий магазин та декілька невеликих роздрібних точок продажу печива. Круасани реалізовуємо власними регіональними командами, які відслідковують і забезпечують постійний асортимент на торгових поличках.

Яка масштабність задуманого? Ви маєте намір будувати за власні кошти і кошти партнерів чи залучати інвесторів?

Які плани на розвиток у ТОВ «Лігос»? Будете розширювати продуктову лінійку в Україні чи зондувати європейський ринок? Ринок дає простір для розширення?

не обійтися. Маємо попередні домовленості про залучення кредиту. Райффайзен Банк Аваль на сьогодні – найоптимальніший партнер, надійний, перевірений роками співпраці. Взагалі, я обрав цей банк завдяки виключній репутації та людським якостям його працівників. Вони професіонали. А вже потім я переконався, що у РБА нормальні умови, якість обслуговування. Ми вже багато років співпрацюємо, і в мене немає підстав сказати щось погане на адресу банку.

Ми запланували до 4000 кв. м виробничих площ, працюватиме понад тисяча робітників. Будувати будемо на території тієї самої меблевої фабрики, де наразі знаходиться наше виробництво. Італійські партнери нам допомагатимуть, але ми, в першу чергу, розраховуємо на співпрацю з Райффайзен Банком Аваль. Це масштабний проект, без серйозної підтримки з боку надійного банку

Яке значення має Ваше підприємство для міста та його мешканців, і навпаки – наскільки впливають люди на розвиток Вашого бізнесу? Адже майже все автоматизовано, італійська лінія...

У нас на підприємстві працюють майже 400 робітників. Базові, основні спеціалісти, які до нас прийшли, звичайно, працювали в пекарстві. А друга ланка – ми ніколи не дивилися на те, який фах має людина, яка до нас прийшла. Для нас головне – це власне людські якості: порядність, надійність, працелюбність. Щодо міста, ми завжди намагаємося допомогти людям, які до нас звертаються. У першу чергу, це стосується наших працівників. Не розглянутого прохання в нас немає. Намагаємося постійно допомагати дитячим будинкам, інтернатам, організаціям інвалідів. Виділяємо кошти на будівництво храму Святої Ольги. Які різновиди продукції Ви випускаєте? Чи є якась сезонна динаміка попиту?

Випікаємо 7 видів круасанів, печива – понад 50. Кількість видів залежить від сезону. Влітку ніколи не продається печиво в шоколаді, також немає видів із кремом, та й у цілому рівень споживання значно нижчий. Різко зростають продажі, починаючи від святкування Миколая і до кінця зимових свят – Водохреща. Причому продажі, як правило, зростають не на Івано-Франківщині, а в Києві та центральних областях. У нас прийнято, особливо в селах, готувати та випікати все необхідне до свят удома. Хоча зараз є нова цікава тенденція. Ми почали декілька років тому випікати паски. Дуже красиві, смачні та якісні, знову ж таки – за своєю унікальною рецептурою. Є в подарункових дорогих упаковках. Так от, наші паски купують навіть ті господині, які раніше пекли їх самі. Як удається «відбити» своє місце на торговій поличці? Адже це одна з основних заявок на перемогу. Чи є свій фірмовий магазин?

Це важко, дуже важко. У роздрібній торгівлі пропозиція набагато перевищує попит. Якщо взяти позицію «печиво», то у нас на Івано-Франківщині, мабуть, чи не в кожному другому домі його випіка-

Так, насправді я маю досить великі амбіції щодо подальшого розвитку. Плануємо печиво продавати на теренах СНД, і в нас уже є попередні контракти на партії продукції. Але основне – це плани на побудову масштабного підприємства, спільного з італійськими партнерами. З уведенням нової лінії (десь у 2012 році) разом із італійськими партнерами будемо робити повну реорганізацію виробництва, готуватися до ICO та інших видів сертифікації. Ми вже зараз починаємо над цим працювати. Я розумію: щоб вийти в Європу, потрібно відповідати стандартам, звичним для їхнього споживача.

Як підприємець виведіть свою формулу успіху.

Постійний рух вперед із високопрофесійною командою. Стабільно висока якість продукції. Відповідальність за результат.

✒

Анна ЦЕРКОВНА

www.aval.ua

21

МАРКЕТИНГ

Соціальні мережі: як використати їх для просування власного бізнесу Про те, що соціальні мережі, блоґи й інші комунікаційні ресурси важливі й потрібні для бізнесу, говорять останнім часом дуже багато. Захоплення соціальними мережами трансформувалося в загальносвітову тенденцію побудови взаємин зі споживачами, а самі мережі вже давно перетворилися на цікавий, потужний і багатообіцяючий канал комунікацій. Одні компанії йдуть у соціальні мережі, щоб одержати масштабне промо за невеликі гроші. Інших до такого кроку змушує необхідність приборкати інформацію, розповсюджувану стихійними співтовариствами. Третіх приваблює можливість достукатися до дуже вузької цільової групи – профайли користувачів можна ранжувати за віком, статтю, матеріальними статками та хобі. Соціальна мережа може служити ефективним маркетинговим інструментом для малого й середнього бізнесу, що підвищує продажі й покращує комунікації зі споживачем. Особливо актуальне просування в соціальній мережі для компаній сегмента FMCG, інтернет-магазинів і компаній, що надають послуги: хімчисток, автомийок, доставки їжі або квітів. Постійний інтерактивний зв’язок зі споживачами дозволяє підвищувати лояльність клієнтів і поліпшувати якість роботи компанії. Плюси очевидні: можливість просування продукту підприємства, встановлення зворотного зв’язку зі споживачем, вивчення динаміки попиту, рекрутингу, формування іміджу компанії, управління знаннями й чутками поза нею. Мінуси також видно неозброєним оком: контент дуже важко контролювати.

Куди йти? Згідно з результатами дослідження компанії InMind, із 25 найпопулярніших сайтів, які найчастіше відвідують українці, з десяти топових позицій три займають соціальні мережі: «ВКонтакте» (перше місце за середньоденною часткою – 53% і друге за охопленням – 75%), «Одноклассники» (20% і 46%, відповідно ) і Facebook (замикає десятку найпопулярніших сайтів із часткою

22

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

13% і охопленням 44%). Незважаючи на ці цифри, в Україні й дотепер рекламний контент в інтернеті найчастіше створюється лише як бонус до основної кампанії.

ТОП-10 сайтів, якими користуються українці

53 48

vkontakte.ru Украина

google.com.ua

38 32 27 27

mail.ru google.com yandex.ua yandex.ru

20 20 14 13

odnoklassniki.ru ukr.net youtube.com facebook.com 0

10 20

30 40 50 60

Інформація: InMind Factotum Group

Як працювати? Одним зі шляхів залучення необхідної цільової аудиторії є створення власного співтовариства на базі вже існуючих соціальних мереж. Вибір мережі залежить від цілей, які ставить перед собою фірма. В «Одноклассниках», «ВКонтакте», Facebook створюють групи за інтересами. Це можуть бути, приміром, любителі піци, власники автомобілів, поціновувачі певної марки пива або ж ті, кому подобається подорожувати чи фотографувати. Тобто, потрібно сформувати групу, пов’язану з вашим предметом бізнесу, але не настільки прямо, щоб одразу стали очевидними прямі рекламні мотиви: інакше користувачі будуть її ігнорувати. Наприклад, якщо ви виробляєте печиво – зробіть групу «Секрети випічки», «Поділися рецептом», «Любителі солодощів» тощо,

МАРКЕТИНГ приєднайтеся до всіх подібних, яких зуміли знайти, і регулярно спілкуйтеся, давайте поради господиням, висилайте цікаві рецепти, розповідайте про нюанси якості та смаку, характерні для вашої продукції. Оголосіть конкурс на кращий рецепт із призовим фондом: наприклад, виготовлення експериментальної партії печива за рецептами 5-ти переможців. Решту користувачів ресурсу запросіть на дегустацію та екскурсію виробництвом. Так, наприклад, за допомогою власної групи «ВКонтакте» проект Futbolka. ua активно просуває сервіс онлайнконструктора. Сервіс розроблено для того, щоб користувачі групи самостійно створювали зображення, які потім наносяться на футболки, чашки й іншу сувенірну продукцію. Групи за інтересами в соціальний мережі надають можливість імпортувати записи з корпоративного або особистого блоґу, коментувати їх, организовувати форуми, розміщувати фото та відеоролики. Лідером подібної реклами стала соціальна мережа Facebook. Прямо на сайті можна забронювати авіаквиток, номер у готелі або купити одяг. Такий спосіб просування дуже зручний для компаній, що надають послуги: доставка їжі або квітів, хімчистка, послуги інтернетмагазину тощо. Зручність очевидна: завдяки можливостям сегментування аудиторії в соціальних мережах, співтовариства збирають навколо компанії її цільову аудиторію без необхідності витрачати кошти на нецільові контакти. Також можна запустити рекламу в мережі, вивісити оголошення, вибравши конкретну цільову аудиторію. Коштувати вона буде значно менше, ніж аналоги на інших ресурсах. Дорогим, але дуже ефективним інструментом є створення власної flashгри, в сюжеті якої просувається ваш бренд і продукція. Як ви знаєте, вдалі ігри поширюються мережами зі швидкістю вітру. Якщо ваші послуги чи товар неширокого попиту, варто попрацювати адресно. Наприклад, фотосалон, салон краси або магазин органічної косметики має всі шанси

Закордонний досвід Відповідно до звіту Small Business Monitor, опублікованому American Express, малий бізнес США стрімко збільшив свою присутність у соціальних мережах за 2010 рік. Якщо в 2009 році тільки один із десяти представників малого бізнесу стверджував, що його компанія використовує соціальні медіа для маркетингу, то у вересні 2010-го таких респондентів стало вже 39%. Головний мотив – стимулювання продажів через контакт зі споживачами. Згідно з даними звіту, четверо з десяти представників малого бізнесу впевнені, що завдяки активності в соцмережах їм вдалося краще презентувати свій бізнес. 15% відзначили, що соціальні мережі приносять трафік на сайт компанії.

знайти клієнтів, якщо зареєструється як звичайний відвідувач і в процесі спілкування із дівчатами та жінками рекомендуватиме їм послуги «класного салону чи магазину, яким нещодавно скористалася». Найголовніше, працювати з соціальними мережами потрібно системно. Запорука успіху – ваші послуги чи товар повинні бути ненав’язливими і «в тему».

Вірусний потенціал Ще однією можливістю для представників малого та середнього бізнесу просунути та прорекламувати компанію або послуги є «вірусний» функціонал соціальних мереж. Нехай вас не лякає це слово, жодної небезпеки воне не несе. «Вірусний» означає, що кожна дія користувачів та їхніх друзів агрегується як коротенький запис у профайлі та стрічці новин. Записи ранжуються за параметрами, їх можна коментувати, завдяки цьому створюється додаткова активність. Для просування сторінки компанії необхідно зібрати актив користувачів (від 10 до 100), які позначаються як «шанувальники»

компанії. Їхні друзі завдяки стрічці новин можуть бачити статус «подобається» і також приєднуватися до цієї групи. Мінус тільки один – послуга платна і її вартість варіюється в різних соціальних мережах. До речі, контакт із цільовою аудиторією можливий і за рахунок інтеграції в чуже співтовариство в якості експерта або учасника.

Профіль компанії За допомогою Facebook та інших мереж можна шукати бізнес-партнерів та створювати профіль своєї компанії. Підтримуючи соціальні зв’язки, людина має більше шансів отримати корисну пораду. У цьому їй допоможе спеціалізований конвентканал у соціальний мережі, який розкриє не лише особисті, але й професійні інтереси. До того ж, за допомогою Facebook, LinkdIn (професійна соціальна мережа) та інших англомовних ресурсів можна шукати партнерів не лише в Україні, але й за кордоном. Ще один спосіб просування в соціальних мережах – заробити на маркетингу марнославства, тобто організувати конкурс: користувачі голосують за фотографію, що сподобалася, а оплативши послугу або придбавши товар компанії, можуть підняти себе в лідери й підвищити свій рейтинг. На думку експертів онлайн-торгівлі в Уанеті, соціальні мережі найкраще використовувати як додаток до традиційного формату продажу або для того щоб протестувати на потенційній цільовій аудиторії нові ідеї або товари. Так, за словами керівника проекту магазину бізнеслітератури kniga.biz.ua Дмитра Лаппо, на старті проекту продажі були незначними і з ними чудово впоралися завдяки сторінці компанії на Facebook, але згодом продажі настільки зросли, що довелося відкривати повноцінний онлайн-магазин. Тому не забувайте, що яку би послугу ви не пропонували: інтернет-магазин або хімчистку, автомийку, доставку їжі або квітів – соціальна мережа – лише інструмент просування.

✒

Віра ЛИСКІНА

Бліц-інтерв’ю На питання «МБ» відповідає Руслан Гаджиєв, фахівець по роботі з новими медіа Starget PR Agency Яку користь підприємець може отримати від соцмережі? Аналіз відгуків споживачів про бренди або продукти, особиста комунікація зі споживачами, обговорення негативного питання (адже часто люди пишуть негатив тільки тому, що або щось не зрозуміли, або навпаки – самі щось додумали), створення навколо себе тематичного співтовариства, створення власних адвокатів бренда, які в майбутньому теж будуть «нести слово» і розвивати співтовариства. Цими безкоштовними й не дуже трудомісткими діями підприємець може значно підвищити

впізнаваність й обізнаність аудиторії про свій продукт, і, що найважливіше, він зможе контролювати й бути в курсі всього, що пов’язане з його продуктами, онлайн. Назвіть, будь ласка, методи розкручування бренда в соціальних мережах. Найбільш практичний метод – «природне розкручування». Не варто купувати статті, посилання, накручувати трафік, займатися масовим «фолловінгом» і скуповуванням груп у користувачів. Потрібно плавно й рівномірно «зрощувати»

аудиторію, дотримуючись чотирьох правил інтернет-маркетингу («4С»): Content – створення якісного контенту, Context – введення контенту в тематичне середовище, Communication – спілкування в цьому середовищі зі споживачами, Community – створення власного тематичного співтовариства. Як відстежити ефективність рекламних кампаній у соцмережах? Ефективність виміряється такими показниками, як відсоток аудиторії, що знає про ваш проект; статистика із соціальних мереж (Facebook дає

розгорнуту статистику за групами й сторінками). У Twitter можна побачити кількість реплаїв (відповідей на повідомлення), ретвітів (пересилання повідомлення) і динаміку переглядів. У цьому допомагають http://twittercounter.com/ або http:// tweetstats.com/. Не варто забувати й про стандартні показники: кількість фолловерів (друзів), лайків, коментарів, переглядів, додавань на сторінку тощо. Сюди ж можна додати підрахунок резонансів – кількості людей, які потенційно могли б побачити ваш проект, відео, флешролик або онлайн-гру.

www.aval.ua

23

СВОЯ СПРАВА

Захисник авторських прав Патентування та реєстрація торгових марок – перспективний бізнес Для того, щоб захистити свій бізнес від несумлінних конкурентів, іноді досить просто зареєструвати торгову марку. Для успішного просування свого винаходу потрібно одержати патент. А якщо ви задумалися над створенням бізнесу вже під відомим торговим ім’ям, не обійтися без ліцензійної угоди. Але в кожному із трьох варіантів вам обов’язково знадобляться послуги патентного повіреного. Патентне бюро «Автограф» працює в Дніпропетровську вже 5 років. За цей час із невеличкої компанії, що обслуговувала по кілька клієнтів на місяць, «Автограф» став одним із найбільших гравців на ринку реєстрації торгових марок, ліцензування й патентування (www.patenting.com.ua). Директор бюро, патентний повірений Олексій Сердюк стверджує, що досягти таких успіхів у бізнесі йому допомогли знання й індивідуальний підхід до кожного клієнта. Втім, зупинятися на досягнутому компанія не збирається й уже освоює дуже перспективну нішу дизайну товарних знаків. Про особливості роботи в бізнесі захисту інтелектуальної власності Олексій Сердюк розповів в інтерв’ю «МБ». Ви займаєтеся питаннями реєстрації торгових марок, ліцензування, патентування. Чому саме ці напрямки вибрали для свого бізнесу?

Не секрет, що однією з передумов успішного бізнесу є його новизна. Серйозне ставлення до прав інтелектуальної власності в нашій країні з’явилося порівняно недавно. А фахівців у цій сфері не так багато, як, наприклад, у сфері цивільного права. На сьогодні в Україні зареєстровано всього 366 патентних повірених, половина з яких працюють у Києві. Тому робота в цій сфері зумовлена, передусім, відносною новизною такого бізнесу й відсутністю жорсткої конкуренції. Із чим довелося зіштовхнутися в процесі становлення бізнесу?

24

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

Основна складність полягала в тому, щоб поміняти ставлення людей до інтелектуальної власності й переконати в необхідності реєстрації прав на неї. Можу сказати з особистого досвіду, що п’ять років тому мені було набагато легше стартувати в цьому бізнесі. На той час практично не було конкуренції в цій галузі, але так само не було й великої кількості бажаючих убезпечити свої права інтелектуальної власності. Втім, і зараз конкуренція у порівнянні з іншими видами бізнесу є незначною, а реєструвати торгові марки й інші об’єкти стали частіше. З кожним роком ми відчуваємо істотний приріст клієнтів, які користуються нашими послугами. Яким був шлях розвитку Вашого бюро?

Усе починалося з декількох клієнтів на місяць. Завдяки якісному наданню послуг вони рекомендували нас своїм друзям. А, як відомо, рекомендації знайомих – це краща реклама. Так кількість клієнтів постійно збільшувалася. Причому з’явилися й великі компанії, які постійно створюють і реєструють інтелектуальну власність. Наш головний принцип – «репутація дорожча за гроші», і завдяки цьому кількість клієнтів тільки збільшується. Чи складно шукати клієнтів у цьому бізнесі? Адже і без реєстрації торгової марки можна цілком спокійно вести бізнес.

В основному, ми використовуємо пасивне залучення клієнтів, вони знаходять нас за рекламою. Ми намагаємося розміщати її скрізь, де можуть шукати надавані нами послуги. Я думаю, що практика прямих продажів: дзво-

нити й розповідати людям про необхідність реєстрації прав на торгову марку або інший об’єкт, не зовсім правильна. Наскільки перспективним, на Ваш погляд, є цей напрямок?

Напрямок дуже перспективний, тому що наші люди тільки починають розуміти, наскільки цінні й важливі права інтелектуальної власності. Єдиний нюанс – це те, що згодом стає все важче зареєструвати унікальну торгову марку. Але в майбутньому як торгові марки реєструватимуть аудіовідео-ролики, аромати, голограми й інші нестандартні об’єкти. Ви займаєтеся не тільки реєстрацією торгових марок, але також і ліцензуванням, і патентуванням. Що є більш привабливе?

Звичайно ж, найбільший прибуток приносить реєстрація торгових марок. Винаходи реєструються значно рідше, тому що в нашій країні, на жаль, не створений сприятливий клімат для винахідників. Крім того, досить непростим є процес підготовки матеріалів заявки на винахід або корисну модель. Винахідники найчастіше не в змозі розібратися у вимогах до оформлення цих матеріалів, а оплатити дорогі послуги патентних повірених щодо реєстрації винаходу не в змозі. Наскільки цікавою є ніша ліцензування в такому випадку?

У зв’язку зі збільшенням популярності франчайзингової системи ведення бізнесу, зростає необхідність у такого роду послугах,

СВОЯ СПРАВА а саме: складанні й реєстрації ліцензійних договорів. Ніша, звичайно, цікава, але її не можна порівнювати з реєстрацією торгових марок. Остання процедура – найбільш цікава та прибуткова частина нашого бізнесу.

Зразки робіт

Вашу сферу просто неможливо уявити без надання якихось додаткових послуг. Ви замислювалися над тим, щоб розвивати якісь нові напрямки?

Звичайно, і не тільки задумувалися, а й реалізували на практиці. Нашим другим напрямком бізнесу стала дизайн-студія Fresh (http://fresh-d.net). У нас талановиті дизайнери й копірайтери, тому ми робимо повний спектр послуг від розробки й захисту торгових марок до створення сайтів і рекламної продукції. Який стартовий капітал потрібен, щоб почати подібний бізнес?

Усе залежить від того, як швидко компанія хоче «розкрутитися». У принципі, при бажанні можна починати з мінімальними витратами: на офіс, на комп’ютер, на папір. Тут головним є інтелектуальний капітал, те, що знаходиться в голові. Як Вам вдається бути успішними?

У першу чергу, звичайно, не підводимо своїх клієнтів. Ми скоріше десь втратимо в фінансовому плані, ніж упадемо в очах клієнта. Звичайно, не менш важливим є широкий спектр послуг, набутий багатий практичний досвід і вміння вирішувати нестандартні завдання й виконувати роботи, за які не всі патентні бюро беруться. У бізнесі Вам, напевно, часто доводиться мати справу із платежами. Послугами якого банку Ви користуєтеся?

Два роки щоденної співпраці з Райффайзен Банком Аваль відчутно полегшують ведення мого бізнесу. Обираючи банк, передусім зважав на його репутацію: у Райффайзен Банку

Аваль вона бездоганна. За час роботи в мене не виникало проблем із проведенням платежів, строки здійснення яких дуже важливі для мого бізнесу. Чи задоволені Ви роботою в системі «КлієнтБанк»?

Практично щодня працюю із системою «Клієнт-Банк». Мені подобається цей сервіс, його робота дуже зручна, стабільна й заощаджує купу часу. Відкритий поточний рахунок мене так само повністю влаштовує: дуже зручний і доступний тарифний пакет. У принципі, якщо Райффайзен Банк Аваль буде розширювати спектр надаваних послуг і можливостей, буду тільки радий ними скористатися. Яким тарифним пакетом Ви користуєтеся? Чому обрали саме його?

Наразі я користуюся пакетом послуг «Універсальні рішення». Мені доводиться проводити досить багато платежів на рахунки інших банків, оплачуючи всі збори й мита. Цей пакет є оптимальним для мене за абонплатою (69 грн на місяць) і вартістю платежів на рахунки інших банків – 2 грн. Користуюся також карткою Visa Business Card, так званою «Бізнес-карткою». Отримав її, коли обрав пакет «Універсальні рішення». Карткою задоволений: невисокий відсоток за зняття готівки у банкоматах, швидке зарахування коштів, у тому числі й із розрахункового рахунку. Гроші надходять на картку в день платежу. Активно користуюся нею й для оплати товарів і послуг в інтернеті, і дотепер не виникало проблем. Хочеться так само відзначити зручність центрів самообслуговування банку. Картка дозволяє в будь-який час доби потрапити в частину з цих центрів і провести операцію тоді, коли інші змушені чекати початку нового банківського дня чи своєї черги до каси відділення.

✒

Світлана АФАНАСЕНКО

Реєстрація торгової марки для підприємців Наскільки необхідною є сьогодні процедура реєстрації торгової марки для приватних підприємців і юридичних осіб? Таку процедуру варто пройти, і на це є кілька причин. Перша: у наш час, на жаль, процвітає недобросовісна конкуренція, дуже часто люди хочуть заробляти на чужому імені, а реєстрація марки захистить ваш бізнес незалежно від його масштабів. Друга причина: щоб українському виробникові зареєструвати торгову марку в інших країнах і безпечно вийти на міжнародний ринок, йому необхідно подати заявку на реєстрацію торгової марки в Україні. Третя причина – зареєстрована торгова марка необхідна для роботи за франчайзинговою системою. Крім того, сьогодні без свідоцтва на торгову марку в

Україні неможливо зареєструвати домен у зоні UA. Які права одержує власник свідоцтва про реєстрації торгової марки? Звичайно, власник свідоцтва має право користуватися торговою маркою у своїй господарській діяльності, рекламувати її, наносити на продукцію. А найголовніше – власник може забороняти або, навпаки, дозволяти використання торговельного знака іншим особам. Він може укладати угоди щодо розпорядження правами інтелектуальної власності (ліцензійні договори, договори про передачу прав власності на об’єкти права інтелектуальної власності). Скільки триває ця процедура? Практично в усіх країнах світу реєстрація торгової марки займає

1,5 року. Втім, в Україні доступна послуга й прискореної реєстрації ТМ – до 9 місяців. Звичайно, ці послуги коштують трохи дорожче, ніж звичайна процедура реєстрації торгової марки. На час реєстрації торгову марку можна використовувати без проблем? Звичайно ж, можна використовувати. Важливо просто подати заявку, адже велика ймовірність того, що хтось вас випередить. Хоча для тих, хто не встиг подати заявку на реєстрацію своєї ТМ, в українському законодавстві прописане право попереднього використання. Воно означає, що якщо Ви користувалися торговою маркою, але при цьому юридично її не реєстрували, то ви маєте право продовжувати

користуватися нею в тих же обсягах і після реєстрації цієї торгової марки іншою особою. Але в цьому випадку виникає низка проблем: по-перше, вам необхідно довести використання торгової марка до подачі заявки іншою особою, а по-друге, ви не матимете права збільшувати обсяги використання цієї ТМ, а значить, і розвивати бізнес. Скільки коштуватиме реєстрація ТМ – від подачі заявки до одержання свідоцтва? У разі самостійної реєстрації за стандартною процедурою за півтора роки вона обійдеться у мінімум 1235 грн. Гонорар патентного повіреного – від 600 грн. Але крім цього існує низка чинників, які можуть вплинути на вартість процедури реєстрації.

www.aval.ua

25

АКТУАЛЬНЕ РІШЕННЯ

«Клієнт-Банк»:

зробіть бізнес зручнішим В епоху тотальної інформатизації і цифрових технологій черги біля касового віконечка у банку потрібно знімати на відео – для історичних сюжетів. Уже років з п’ятнадцять українські фінансові установи пропонують користуватися «Клієнт-Банком». І хоча перший десяток років він був дещо вдивовижу, наразі цей продукт дає можливість знизити майже до нуля витрати часу на відвідування банку. Система «Клієнт-Банк» – це новітні технології, що дозволяють перевести банківське обслуговування на новий якісний рівень. Мова йде не просто про нову форму сервісу, це зовсім новий підхід у банківській справі, все одно, що двигун внутрішнього згорання у порівнянні з паровою машиною. Значно швидше, надійніше, безпечніше, ніж раніше. Темп життя прискорюється настільки, що вже сьогодні клієнти потребують цілодобового управління по-

26

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

Райффайзен Банк Аваль дбає про безпеку рахунків своїх клієнтів та пропонує для досягнення максимального рівня безпеки використовувати апаратно-технічні засоби захисту ключової інформації (токенів, апаратних пристроїв формування підпису у вигляді USB-токену), що надаються банком.

точними банківськими рахунками для ефективного ведення власного бізнесу. «Ваш банк – на вашому моніторі», – так можна двома словами описати переваги системи «Клієнт-Банк». За cтатистикою, нею користуються більш ніж половина українських підприємців. Особливо зручна ця система для компаній і фірм, котрі здійснюють велику кількість оперативних платежів. Наприклад, у сфері торгівлі, логістики, виробництві, готельному бізнесі та сфері послуг.

АКТУАЛЬНЕ РІШЕННЯ Що таке система «Клієнт-Банк»? Система «Клієнт-Банк» належить до систем дистанційного банківського обслуговування і дозволяє керувати рахунками, отримувати всю поточну інформацію про рух коштів по рахунках, не виходячи з офісу: • у режимі on-line (через мережу інтернет); • у режимі off-line за допомогою PCБанкінгу (у випадку обмеженого доступу до інтернету або його відсутності). Основною відмінністю цих систем управління рахунком є спосіб надання послуги: для «Клієнт-Банку» використовується прямий зв’язок із банком (телефонна лінія) та встановлюється спеціальне обладнання (модем) для з’єднання, а для Інтернет-банкінгу необхідний лише доступ в інтернет. У цій відмінності полягають основні плюси та мінуси систем. Вагомим аргументом на користь Інтернет-банкінгу є його простота та мобільність – для доступу до персонального рахунку необхідний лише вихід в інтернет, а система «Клієнт-Банк» доступна тільки з тих комп’ютерів, до яких підключено спеціальне обладнання та встановлено спеціальне програмне забезпечення.

На власному досвіді Як зазначає бухгалтер ТОВ «Фронт Пікчерз» Лариса Копосова: «Послугою «Клієнт-Банк» користуємося так давно, що вже складно сказати, з якого саме року, напевно, з 2006-го. Це дуже зручна і сучасна система, що дозволяє спростити роботу бухгалтера. Наша компанія займається інтерактивними технологіями: світлові шоу, мультимедійні інсталяції, інтерактивні дисплеї та площі тощо, – тобто тим, що використовується під час проведення різних шоу, вечірок. Так, ми працювали на «Гоголь Фесті», концертах зірок естради. Робота в цій ніші передбачає активні фінансові операції і потрібно оперативно дізнаватися про надходження грошей від замовників на рахунок, так само оперативно перераховувати потрібні суми контрагентам. Таку мобільність нам забезпечує робота в системі «Клієнт-Банк». Система дуже зручна, в ній легко розібратися навіть людині, що не має відповідного досвіду. Оновлення відбуваються автоматично, про що повідомляється в самій програмі. У крайньому випадку, завжди можна подзвонити в службу підтримки й отримати вичерпну консультацію».

Навіщо потрібен «Клієнт-Банк»? Зазвичай, інтенсивна бізнесова активність вимагає не менш інтенсивної роботи бухгалтера, а то й двох, із врахуванням витрат часу на регулярні поїздки від офісу до банку. Ще гірше, якщо проведенням розрахунків та іншими платіжними операціями займається сам підприємець, як часто буває у мікробізнесі. Тоді згаяний час напряму позначається

на загальному стані справ. Адже кожен підприємець знає: там, де згаєш час ти, його наздоженуть конкуренти. Тому переваги системи «Клієнт-Банк» при бажанні можна визначити конкретною сумою коштів (залежно від специфіки бізнесу). Інша значна група підприємців, для яких система «Клієнт-Банк» – майже необхідність, це регіональні компанії та бізнесмени. Нерідко буває, що у невеликих населених пунктах представлені філії далеко не всіх банків. Тому доводиться обирати не за кращими умовами співпраці та надійністю фінустанови, а з того, що є поблизу. Цей вибір впливає на фінансовий результат. Можна їзди-

ти у банк в інші населені пункти, але це досить незручно і, знову ж таки, потребує безліч часу. Розв’язати гордієв вузол якраз і допоможе система «Клієнт-Банк». Достатньо мати бажання, комп’ютер та відповідне програмне забезпечення – і європейський рівень сервісу буде налагоджено в будь-якому куточку України. Зрештою, це неповний перелік тих підприємців, для кому система «КлієнтБанк» стане в нагоді. Майже стовідсотковий перехід на обслуговування юридичних осіб онлайн – це таке саме питання часу, як зміна калькулятора на комп’ютер.

✒

Яна ХРАМОВА

Система «Клієнт-Банк» Райффайзен Банку Аваль надає можливості: • • • • • • • • • • • • •

• • • • • •

протягом операційного дня банку відправляти платежі на списання; одержувати поточну інформацію про зарахування і списання исання коштів із ваших рахунків на сьогодні; одержувати виписки про рух коштів по рахунках за попередній банківський день (закриття); за необхідності, одержувати повідомлення про нарахування вання на ваш рахунок коштів із платіжної системи S. W. I. F. T.; одержувати курси валют Національного банку України; вести довідник ваших контрагентів; вести довідник призначень платежу; «зв’язувати» систему «Клієнт-Банк» із програмним забезпеченням вашої бухгалтерії, уникаючи подвійногоо документообороту; перевіряти можливість існування по МФО поточного рахунку; ахунку; роздруковувати документи і виписки з системи «Клієнт-Банк»; т-Банк»; відкрити чи закрити рахунок на обслуговування по системі темі «Клієнт-Банк» каналами зв’язку; вести автоматичну нумерацію документів, що відправляються яються на списання тощо; надавати банку різноманітні фінансові документи (внутрішні трішні платіжні доручення в іноземній валюті, платіжні доручення в гривні та іноземній валюті, заявки на купівлю, продаж, конвертацію валют, зарплатні відомості для зарахування на карткові рахунки співробітників та ін.); обмінюватися з банком інформаційними листами з можливістю додавання файлів; переглядати, роздруковувати та імпортувати електронні документи; мати доступ до архіву платіжних документів за довгий період; створювати нові документи на основі вже створених; відслідковувати історію документів (коли та ким підписані); використовувати автоматичний довідник при заповненні реквізитів платіжного доручення.

Андрій Гідулян, начальник управління розвитку мікробізнесу: Система «Клієнт-Банк» дозволяє не тільки економити час, а й дає можливість зекомити кошти. Райффайзен Банк Аваль турбується про своїх клієнтів та пропонує послуги за привабливою ціною. При підключенні до тарифних пакетів «Універсальні рішення», «Розгорнуті рішення», «Максимальні рішення», платіжні документи в національній та іноземній валюті через систему «КлієнтБанк», які проходять усередині системи Райффайзен Банку Аваль – безкоштовні. Таким чином, перевівши партнерів та контрагентів на обслуговування в Райффайзен Банк Аваль та підключившись

на обслуговування до системи «КлієнтБанк», клієнт суттєво економить. Так, вартість одного «паперового» платежу, який здійснює підприємець у відділенні банку, становить 6 грн. Якщо клієнт, наприклад, здійснює в місяць 10-12 операцій, у підсумку вартість операцій становитиме від 60 грн. Вигода очевидна, тим більше, що додаткових витрат немає: підключення до системи і її встановлення безкоштовні. Проте, повторюся, безкоштовні операції здійснюються між клієнтами РБА. Тому підприємцям-партнерам, постачальникам, які стабільно і довго працюють один з одним, вигідно домовлятися про роботу в одному банку».

www.aval.ua

27

ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Ні стружки на вітер! Деревообробна галузь – одна із ключових на Прикарпатті Історія становлення «У 1992 році у Верховині ІваноФранківської області я відкрив власну справу – ПВКП «Квадро». Люди запитують, чому така назва. Усе просто: нас чотири рідні брати й сестра, і четверо з нас працює на цьому підприємстві. Ми займаємося деревообробкою з 1992 року. Починали на власні кошти. Як зараз пам’ятаю, бізнес наш стартував із суми 600 доларів США. Першим виробничим етапом було облаштування пилорами та переробка деревини на напівфабрикати, працювало всього шестеро робітників. Потроху обсяги виробництва почали зростати. Підприємство працювало майже цілодобово, на виробництві і на будівництві було залучено вже 70 осіб. Ми придбали техніку, почали займатися лісозаготівлею. У 2005 році зайняли 39-те місце по Україні серед усіх деревообробних підприємств, у тому числі і держлісгоспів. Я був нагороджений грамотою Держкомпідприємництва України за внесок у розвиток регіону. Сюди враховується і розмір податків, які ми сплатили, і рівень заробітної плати людей, і соціальні показники. Наразі ми є в основному переліку бюджетотвірних підприємств Верховинського району ІваноФранківської області. Тобто, серед основних платників податків», – пишається Василь Скоматчук. Компанія «Квадро» має сьогодні два цехи, власний автопарк (трактори, автомашини з маніпулятором для транспортування дерева та готової продукції), склад для зберігання сировини, п’ять будівельно-ремонтних бригад. Виробництво вийшло на замкнутий цикл: від вирубки дерев до будівництва, від виготовлення будівельного брусу – до переробки тирси. «Ми працюємо без відходів. Навіть тирсу забирають за замовленням. Із неї зараз меблеву плиту виготовляють та брикети для опалення», – підкреслив директор компанії.

Обсяги виробництва

Густі ялинкові ліси на схилах Карпат, 1000 метрів над рівнем моря, потужний Черемош, що рве береги… Так виглядає «робоче місце» працівників компанії «Квадро», якою керує справжній професіонал деревообробної справи Василь Скоматчук. Завдяки його праці в країні і за її межами з’являються будинки, які мають простояти і сто років – як ті, що були споруджені дідами-прадідами підприємця.

28

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

«Наразі ми заготовляємо приблизно 1500 куб. м лісу, ще докуповуємо 1000 куб. м, тобто обсяги переробки становлять 2500 куб. м. На підприємстві зараз працюють 36 осіб. Випускаємо все необхідне для будівництва дерев’яних будинків: брус фризований, із засічками, завдяки яким деревина герметично підганяється; оздоблювальні матеріали: вагонка, блокхаус (або фальшбрус – використовується для будівництва дерев’яних будинків), підлогова дошка. Це все екологічно чисті матеріали», – розповів Василь Скоматчук. За словами керівника ПВКП «Квадро», найбільш рентабельною – понад 20% – в деревообробній справі є готова продукція:

ВЛАСНИЙ ДОСВІД підлогова дошка, вагонка, фальшбрус. Найменша рентабельність – до 10% – із продажу напівфабрикатів для будівництва: стропильні частини, балки, заготовки для піддонів.

Експорт Виручає підприємців експорт продукції. На внутрішньому ринку велика конкуренція, а за кордоном «Квадро» уже добре знають – за 12 років на їхню адресу не було жодної скарги. Тож зовнішній ринок у структурі продажів становить 70%, тоді як внутрішній – лише 30%. В Україні реалізують готову продукцію, а напівфабрикати і сировину – на експорт. Першими компанію «знайшли» чехи. Зараз про неї дізнаються через посольства, торгово-промислові палати, сайти облдержадміністрації та райадміністрації, різних промислових баз даних. Рекламних кампаній як таких не проводять, засновники «Квадро» вважають: спочатку потрібно здійснити реконструкцію обладнання та цехів, а потім уже розширювати збут. Про те, яким є експорт сьогодні, розповідає пан Скоматчук: «Більша частка припадає на Італію – туди продаємо палетні заготовки для піддонів. Це дешева технічна сировина, виготовляється з відходів нашого виробництва. В Італії натомість із чистих дощечок замість палетів роблять меблі. А потім продають в Україну як високоякісні дерев’яні меблі. А раніше в нас цю сировину палили – використовували для обігріву будинків». В Угорщину підприємці продають напівфабрикат, а також стропильні дошки та будівельний брус. У Польщу, Туреччину, Німеччину йдуть палетні заготовки та

обрізні пиломатеріали. Партнери розповідали панові Скоматчуку, що потім німці перепродують їхню дошку в Пакистан та Об’єднані Арабські Емірати. Там із неї роблять трапи на нафтових свердловинах. У Німеччині палетні заготовки використовують на заводах BMW та Mercedes. Із них сколочують шухляди для деталей, моторів. Відправляє «Квадро» вторсировину і в Латинську Америку, де з неї також виготовляють престижні меблі.

Будівництво: обсяги, географія Ще один не менш важливий напрямок роботи компанії «Квадро» – це будівництво дерев’яних будинків. «За ці 18 років ми пройшли шлях від первинної обробки сировини до закритого циклу будівництва. Маємо необхідні сертифікати й ліцензії, працюємо як в Україні, так і за кордоном. Дерев’яні будинки зараз користуються неабияким попитом. По-перше, вони відповідають актуальним сьогодні екологічним тенденціям. По-друге, їхнє виробництво швидке й дешеве. По-третє, вони теплі, зручні, живі», – розповідає керівник компанії. Найбільша за площею будівля, яку зводили бригади «Квадро», готель площею 1500 кв. м у Затоці Одеської області. Географія будівництва широка: декілька об’єктів компанія звела в Одеській області, в ІваноФранківській, у Львові, Новомосковську Дніпропетровської обл., на Київщині. Усього за рік будується до 5000 кв. м по всій Україні. Наразі зведено майже 50 об’єктів. Працюють бригади і за кордоном: в Угорщині та Польщі. Подібні проекти дуже цікаві для українців завдяки своїй невисокій вартості.

Один метр «під ключ» коштує 3800-4200 грн за 1 кв. м площі. Це вже з фундаментом, вікнами-дверима, системою опалення й освітлення, іншими комунікаціями, внутрішнім дерев’яним оздобленням. За площею найменші конструкції – альтанки, 4-12 кв. м. Житлові будинки починаються від 70 кв. м. Оптимальними за співвідношенням ціна/площа вважаються 140 кв. м – це двоповерховий будиночок. Будинок«сирець» (дерев’яна конструкція з бруса без оздоблення, комунікацій, покрівлі) коштує зовсім недорого – 1800 грн за кв. м.

Секрети будівництва Зведення дерев’яних будівель – справа тонка і потребує великого хисту. Наслідками недбало виконаних робіт можуть стати постійні протяги, сезонне висиханнярозбухання деревини, відчутна «усадка», засилля комах тощо. Василь Скоматчук розповів, що за технологією дерев’яний будинок повинен зводитися мінімум півроку, але оптимальним строком є рік. Тому конструкція повинна встоятися, дати усадку. У будівництві застосовується тільки цільний брус. При товщині 14 см він витримує морози до -200С, не промерзає. Якщо трохи товстіший брус – тримає до -300С. «Є один секрет якості: ми намагаємося використовувати тільки ту сировину, яку заготовляємо восени й узимку, тобто до початку тепла. На морозі деревина втрачає найбільше вологи, вона консервується, менше вражається шкідниками, а в самому дереві ніяких комах немає. Така дошка чи брус набагато довше зберігається. Найкращі будинки – з високогірної деревини. У неї більша щільність річних кілець, а значить – більша міцність

Коли дереву 70-80 років – його пиляють, тоді це «спілий ліс». Середня висота – 35 м. Для того, щоб побудувати один середній будинок, потрібно приблизно 2,4 км брусу (якщо його рахувати в погонних метрах), або 240 сосен.

www.aval.ua

29

ВЛАСНИЙ ДОСВІД декоративної підсипки для газонів, матеріалу для декорування території. Зараз кору використовують для опалення.

Специфіка бізнесу

та твердість. Це пов’язано з тим, що чим вище над рівнем моря росте дерево, тим менше воно споживає вологи і повільніше росте. Якщо порівнювати стовбури однакового діаметру: одне дерево росло високо в горах, а інше – в долині біля річки, то низове дерево матиме вік 60-70 років, а гірське – 90-100. Таку високогірну деревину, що росте на висоті від 1000 метрів над рівнем моря, ще називають резонансною. З неї виготовляють музичні інструменти», – розповів директор ПВКП «Квадро» Василь Скоматчук.

Перспективи «Хочемо започаткувати спільне підприємство з італійськими колегами, яке на

нашій території вироблятиме новий вид продукції – пилети. Пилети (на відміну від палетів – піддонів для переміщення товарів) – це екологічно чисте, високоефективне паливо з тепловіддачею 98%. Виготовляється з щепи, тирси, відходів виробництва. У готовому вигляді – як кукурудзяні палички», – поділився планами Василь Скоматчук. Широко використовуються пилети в Італії, Німеччині – для опалення будинків, газогенераторних котлів. Це досить перспективний напрямок роботи. Ще один виробничий процес, який у компанії планують запровадити зовсім скоро, – це ошкурювання дерев, тобто зняття кори зі стволу й виготовлення з неї

Вплив Райффайзен Банку Аваль на бізнес-процеси Без зайвих слів – мені подобається Райффайзен Банк Аваль. Передусім тому, що там працюють хороші люди та висококласні спеціалісти. Наша історія співпраці досить тривала – ще в 2001 році я брав великий кредит у банку. Ці кошти використали на закупку обладнання й техніки, завдяки чому наша компанія і досягла свої найкращих результатів. Із того часу я завжди відчуваю у банку повне розуміння наших потреб. У свою чергу, завжди був справним платником. Наразі я користуюся декількома послугами Райффайзен Банку Аваль, розрахованими на підприємців. У першу чергу – це «Клієнт-Банк». Я дуже задоволений, кожен день по декілька разів запитую дані про стан свого рахунку і завжди оперативно дізнаюся про всі надходження. Така оперативність допомагає нам у плануванні видатків. Наприклад, 20-те число кожного місяця – це день, до якого потрібно сплатити всі податки та відрахування, щоб не мати штрафних санкцій. Ми не завжди можемо завчасно зібрати потрібну суму, тому саме в цей день «Клієнт-Банк» просто рятує. Ми вчасно встигаємо провести платежі, тому що кожну мить розуміємо, У мене є довіра до що відбувається на нашому рахунку. Ще один момент, який Райффайзен Банку приємно здивував. Якщо раніше валюта зараховувалася протягом 3-5 днів, то сьогодні – 1-2 дні після перерахунку. Це для Аваль, а банк має мене не менш важливо, адже наша фірма більшість платежів довіру до мене. Ми отримує в доларах США та євро. Ще раз хочу підкреслити ніколи не підводимо людяне ставлення працівників банку. Неодноразово в нас виникали ситуації, коли терміновий платіж потрібно було один одного провести після завершення банківського дня, і Райффайзен Банк Аваль ішов нам назустріч. Також ми відкрили поточні рахунки в гривні, доларах США, євро. Пакет «Базові рішення» повністю відповідає моїм потребам. А от коли тільки відкривав Бізнес-картку, була якась невпевненість, думав: навіщо вона мені потрібна? Згодом оцінив усі переваги. Я постійно у відрядженнях – більше, ніж удома. Для мене виявилося дуже зручним те, що з картки можна зняти будь-яку суму. Не потрібно возити з собою валізи грошей. Причому, зняті кошти йдуть у загальний товарообіг. Звітів щодо витрат коштів непотрібно. Карткою зручно користуватися хоч на заправці, хоч у магазині. Це набагато ефективніше, ніж просто знімати кошти з рахунків. Я користуюся нею вже багато років.

30

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

«Щодо бізнес-процесів, особливість нашого виробництва полягає в тому, що ми переважно отримуємо оплату за фактом поставки, це більше трьох місяців від виконання замовлення. А для того, щоб вчасно відвантажити замовлення, потрібно мати достатні запаси на складі (400-600 куб. м) – адже дерево повинне тривалий час сушитися та відлежуватися перед обробкою. На створення такого резерву нам постійно необхідні обігові кошти. Ще з 2002 року ми почали користуватися кредитами на поповнення обігових коштів. Я досить довго користувався кредитними лініями в Райффайзен Банку Аваль. Саме такий вид адаптований під наш бізнес, враховуючи тривалий строк обігу коштів. Кредит допомагав нам вести бізнес без зупинок і завжди вчасно виконувати поставки за контрактами. Наразі ми вкотре звертаємося до Райффайзен Банку Аваль за кредитом: і на оновлення основного фонду, і на поповнення обігових коштів», – розповів Василь Скоматчук. Кредитні кошти – це допомога в розвитку підприємства, вони потрібні як для вирішення питань бізнесових, так і соціальних. Адже наше підприємство розташоване в гірській місцевості, де населення зайняте, в основному, в лісовій галузі.

✒

Анна ЦЕРКОВНА

ПАРТНЕРСЬКІ ПРОГРАМИ

Унікальна програма агрострахування страхування посівів і майбутнього врожаю озимої пшениці на весь період вирощування Природа цьогоріч то не шкодувала засушливого сонця, то заливних дощів, унаслідок чого в багатьох регіонах України врожай зернових скоротився. Через природні катаклізми, за підрахунками Мінагрополітики, в 2010 році від посухи і злив аграрії втратили майже 4 мільйони тонн зерна. Мінімізуючи негативний вплив, у тому числі внаслідок погодних явищ, агрострахування дозволяє запобігти різким коливанням доходів сільськогосподарського виробництва. А це, в свою чергу, дозволить аграріям виконувати свої зобов’язання перед постачальниками, партнерами, співробітниками та уникнути перерв у роботі. Виходячи з цього, Райффайзен Банк Аваль спільно зі

32

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

страховими компаніями – партнерами банку та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) розробив для своїх клієнтів – представників малого бізнесу продукт «Страхування озимої пшениці на весь період вирощування» та реалізував цієї осені пробний проект. Для з’ясування деталей «МБ» поспілкувався з усіма учасниками проекту.

ПАРТНЕРСЬКІ ПРОГРАМИ

Криза, безумовно, вплинула на агрострахування, як і на всі інші бізнес-процеси (і не тільки) в нашій країні. Але вплив цей був багатовекторним: як негативним, так і позитивним. З негативу можна виділити те, що, відчувши брак коштів восени 2008 року, сільгоспвиробники почали скорочувати всі можливі витрати, в тому числі і на страхування. Це припало саме на пік осіннього сезону страхування озимих, коли традиційно укладається переважна більшість договорів. Тому, якщо до того ринок агрострахування демонстрував стабільне зростання і досяг досить хороших результатів (у 2007 році було укладено вже близько 4,5 тисячі договорів), то показники 2008 року скоротилися майже втричі.

Ті компанії, що залишилися, демонструють зовсім інший підхід до справи. Вони планують довгострокову присутність у цьому сегменті і тому змагаються за клієнта, вдосконалюють свої послуги, працюють на репутацію. Ринок очистився, що значним чином сприятиме його ефективному стабільному розвиткові. Крім того, сільське господарство України показало свій справжній потенціал в умовах кризи. Так, наприклад, обсяги промислового виробництва в 2009 році в порівнянні з докризовим періодом впали на 21,9%, а обсяг інвестицій в основний капітал того ж року зменшився на 43,7%. У той же час обсяги виробництва продукції сільського господарства у 2009 році порівняно з 2008-м збільшилися на 0,1% при зростанні цін на продовольчі товари на 5,2%. Це призвело до підвищення зацікавленості у видачі кредитів для сільськогоспвиробників із боку банків, а відповідно – і до

5000

4397

236

250

4000

150

3000

117,1

100

0

51

42

72,8

910

1980

2000

1637

1330 47,8

50

117

155,4

200

67

Україна знаходиться в зоні ризикованого землеробства. Ситуації, коли непогода (посухи, вимерзання, повені) за декілька днів нищать плоди важкої праці сільгоспвиробників, трапляються досить часто. Ось лише декілька яскравих прикладів, які надовго запам’ятаються виробникам сільськогосподарської продукції. Так, узимку 2002-2003 років унаслідок дії низьких температур із подальшою льодовою кіркою загинуло понад 70% озимих культур у більшості областей України, влітку 2007 року посуха в десяти областях Півдня та Сходу країни завдала збитків сільгоспвиробникам на суму понад 1 мільярд гривень, а повінь на Західній Україні влітку 2008 року – більш ніж на півмільярда гривень. Не менш важкою була і цьогорічна зима, з вимерзанням озимини у більшості областей України. А якого сюрпризу чекати від нинішньої незвично теплої осені – годі й передбачати. Страхування сільськогосподарських ризиків в Україні необхідне, ринок агрострахування поступово розвивається, хоча, в силу своїх особливостей, досить повільно. Проект Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток агрострахування в Україні» по завершенні кожного сезону страхування традиційно проводить дослідження ринку агрострахування. Дані отримуємо безпосередньо від страхових компаній, а також за допомогою відкритих джерел інформації. За інформацією 17 страхових компаній, які надали дані, в 2009 році було застраховано сільськогосподарських культур на площі 510 тисяч гектарів. Із них озимих культур – 210 тисяч (сезон 2009-2010 рр.). Виходячи з цього, загалом було застраховано трохи більше 2% площ під сільськогосподарськими культурами. В Україні найбільш розвиненим є страхування озимих культур на період перезимівлі. За цим напрямом пропонується 6 страхових продуктів. Страхування врожаю культур на весняно-літній період менш розвинене, що пов’язано зі складнощами при визначенні причин зниження врожаю. Деякі страхові продукти потребують суттєвого доопрацювання (наприклад, індексне страхування). Крім того, страхування витрат на виробництво у нинішні посткризові часи є більш популярним, ніж страхування майбутнього врожаю, що пояснюється меншою вартістю першого. На ринку є також продукти для страхування тварин, але поки що попит на них з боку аграріїв незначний. Ці страхові продукти дозволяють якісно застрахувати тварин, але договори укладаються, головним чином,

Чи вплинула світова фінансова криза на ринок агрострахування в Україні?

28,5 12,5

Як Ви оцінюєте поточний стан агрострахування в Україні?

при передачі тварин у заставу банкам для отримання кредитів.

12,8 5,8 39

Коментують представники проекту Міжнародної фінансової корпорації «Розвиток агрострахування в Україні»: керівник Гарі Роше та експерт з інституційного розвитку Наталія Ільїна.

2005 2006 2007 2008 2008 Рис. 1. Розвиток ринку агрострахування в Україні в 2005-2009 рр. Крім того, каталізатором розвитку агрострахування в Україні, починаючи з 2005 року, були державні субсидії на здешевлення вартості страхової премії. Внаслідок кризи ці кошти в державному бюджеті, починаючи з 2008 року, не передбачалися. Без державної підтримки, яка покривала близько 50% вартості страхових премій, та й ще в умовах кризи агрострахування виявилося надто дорогим для більшості сільгоспвиробників, що також призвело до скорочення ринку. Разом із тим, втративши доступ до державних субсидій, з ринку пішли так звані «некласичні» страхові компанії, які займалися схемним страхуванням та «освоєнням» державних коштів, що виділялися на компенсацію частини страхових премій.

1000 0

розвитку агрострахування як інструменту управління сільськогосподарськими ризиками. Пропагуючи агрострахування серед своїх клієнтів та певним чином виконуючи роль «санітарів лісу», тобто працюючи лише з фінансово стабільними страховими компаніями, що мають якісні страхові програми та надають реальний захист від сільськогосподарських ризиків, банки мають можливість істотним чином вплинути на розвиток агрострахування в Україні. Цієї осені ми мали честь провести один з таких пілотних проектів із просування агрострахування з лідером ринку кредитування сільськогосподарського виробництва України – Райффайзен Банком Аваль і очікуємо значних результатів від цієї ініціативи банку.

www.aval.ua

33

ПАРТНЕРСЬКІ ПРОГРАМИ

Ініціатива Райффайзен Банку Аваль щодо підтримки агрострахування та особливості страхового продукту «Страхування посівів і майбутнього врожаю озимої пшениці на весь період вирощування» На питання відповідають представники Райффайзен Банку Аваль – експерт зі страхування Наталія Шевчук та начальник відділу продаж малого бізнесу Сергій Козлов. Чому саме Райффайзен Банк Аваль – перший на ринку банк, що популяризує агрострахування серед своїх клієнтів?

Наш банк був та залишається лідером із кредитування агробізнесу, ми уважно ставимося до потреб сільгоспвиробників і розуміємо, що агрострахування може не лише дозволити аграріям за рахунок коштів страхового відшкодування повернути взятий у банку кредит (при настанні несприятливої події, страхового випадку), а й полегшити доступ до кредитних ресурсів у майбутньому. Крім того, якщо господарство з року в рік страхує свої ризики, його доходи є більш стабільними, адже у випадку неврожаю збитки компенсує страхова компанія. Отже, кредитоспроможність такого господарства підвищується. Тому ми радимо нашим клієнтам розглядати агрострахування як один із найдієвіших інструментів управління ризиками. І, зокрема, варто використовувати страхові продукти, які передбачають мультиризиковий страховий захист, що є найнадійнішим як для страхувальника, так і для банку. В будь-якому разі лише державної підтримки (дотацій) с/г виробництву, на результати якого значною мірою впливають погодні небезпеки, замало. Саме погодні (кліматичні) зміни несуть у собі високий рівень ризиків. Оскільки контролювати дію цих факторів практично неможливо, зрозуміло, що саме ці ризики, які можуть завдати сільгоспвиробникам значних втрат, повинні бути застрахованими.

34

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

У рамках проекту з просування агрострахування використовується страховий продукт «Страхування посівів і майбутнього врожаю озимої пшениці на весь період вирощування». Як створювався цей страховий продукт?

Цей страховий продукт створювався Міжнародною фінансовою корпорацією із залученням міжнародних експертів та з урахуванням досвіду країн – лідерів з агрострахування (Канада, США, Іспанія). Продукт було адаптовано для його запровадження банком у результаті спільної праці експертів IFC, провідних фахівців департаменту малого бізнесу та юридичного департаменту банку, андеррайтерів, кваліфікованих агрономів і

Тарифи нового страхового продукту розраховані за допомогою спеціальних математичних методик – актуарних розрахунків. Вони враховують масив статистичних даних, зібраних від 1998-го до 2008 року. фахівців страхових партнерів, а також агропартнерів нашого банку. Чому саме продукт Міжнародної фінансової корпорації?

Україна робить лише перші кроки в цьому напрямку, і IFC, зокрема – проект «Розвиток агрострахування в Україні», допомагає робити ці кроки рішучіше. Україна, між іншим, перша країна, де реалізується такий проект IFC. Врахувавши досвід країн із розвиненим агрострахуванням, IFC працює над удосконаленням цього видустрахування в Україні задля того, щоб його умови відповідали потребам сільгоспвиробників. При цьому до розбудови агрострахування в Україні залу-

чаються найкращі українські та міжнародні експерти.

IFC як неупереджена сторона узгоджує суперечливі позиції зацікавлених сторін, налагоджує ефективні робочі стосунки між задіяними сторонами та надає консультативну підтримку при створенні стандартних програм агрострахування, розширенні асортименту страхових продуктів, удосконаленні законодавчої і нормативної бази, запровадженні механізмів захисту прав споживачів послуг агрострахування. Чим саме цей продукт привабливий для сільгоспвиробників?

Цей страховий продукт забезпечує аграріям т.зв. мультиризиковий (комплексний) захист від погодних та інших ризиків на весь цикл вирощування озимої пшениці – від посівів до збору врожаю. Ця програма є дуже гнучкою, оскільки страхувальник може сам обирати, на яку суму застрахуватися – від суми, що відповідає витратам, понесеним на вирощування культури, до суми, що дорівнює вартості очікуваного урожаю. Тарифи нового страхового продукту розраховані за допомогою спеціальних математичних методик – актуарних розрахунків. Вони враховують величезний масив статистичних даних, зібраних упродовж десятиріччя – від 1998-го до 2008 року. Такий підхід до розрахунку тарифів в агрострахуванні в Україні застосовується вперше. Було розроблено також спеціальні стандартні прозорі методики оцінки посівів та врегулювання збитків. Ці методики є об’єктивними, враховують інтереси як страхової компанії, так і сільгоспвиробника, мінімізуючи ризик шахрайства. Які страхові компанії-партнери банку пропонують клієнтам малого бізнесу такий страховий продукт?

Обираючи страхову компанію, зверніть увагу на її ділову репутацію, досвід роботи

ПАРТНЕРСЬКІ ПА А ПРОГРАМИ саме в агрострахуванні, штат кваліфікованих фахівців із агрономічною освітою, а також на те, як компанія перестраховує взяті на себе ризики. На сьогодні при реалізації даного проекту наш банк співпрацює з трьома страховими компаніями – ПрАТ «СК UNIQA», АТ «Українська пожежно-страхова компанія» та «ПАТ «СК «Універсальна». Також до пілотного проекту залучено агрономів ТОВ «Українська аграрно-лізингова компанія» та ТОВ «Агроризик», які оглядатимуть посіви озимої пшениці як на етапі прийому цих посівів на страхування, так і на етапі врегулювання збитків при настанні страхових випадків.

Відповіді надають фахівці залучених до пілотного проекту РБА страхових каомпаній. За оцінками сільгоспвиробників, однією з основних проблем, що перешкоджала їх зацікавленості в агрострахуванні, була занадто складна процедура підтвердження настання страхового випадку: страхові компанії вимагали дуже широкий перелік документів, включаючи довідки Гідрометцентру, документи на підтвердження всіх витрат на виробництво тощо. Яким чином цю проблему було вирішено в новому страховому продукті?

«Цей продукт створювався, в першу чергу, для надання якісного страхового захисту з урахуванням потреб сільгоспвиробників. Усі документи було максимально спрощено, а їх перелік – скорочено. Крім того, ми пішли шляхом прописування повних переліків документів, які необхідно надати для підтвердження страхових випадків, аби уникнути будь-яких неприємних «сюрпризів» для виробника в цій сфері. Ми вирішили також, що такі документи, як довідки Гідрометцентру страхова компанія за необхідності замовлятиме самостійно», – коментує Іван Голо-

Партнери програми

венько, головний менеджер департаменту андеррайтингу і методології ПАТ «Страхова компанія «Універсальна». «Оптимізація процедур у процесі оформлення і супроводження договору страхування була одним із основних завдань при розробці цього продукту. Я сподіваюся, що нам вдалося успішно це реалізувати. Перелік документів – мінімально необхідний, що суттєво скорочує часові витрати як на його підготовку та збір з боку страхувальника, так і на їх розгляд – з боку страховика. Наприклад, оформлення договору страхування за умови наявності всіх необхідних документів займає лише 15-20 хвилин», – зазначає Олена Шпак, в. о. директора департаменту андеррайтингу, перестрахування та врегулювання страхових випадків АТ «УПСК». «Максимально скорочено і спрощено також процедуру виплати страхового відшкодування в результаті загибелі посівів у зимовий період. Страхові компанії в найкоротші терміни проводять огляд посівів та збирають для виплати мінімальний встановлений перелік документів», – додає Ігор Литвак, заступник виконавчого директора дирекції андерайтингу та методології ПрАТ «СК UNIQA». А як саме відбувається процес укладання договору страхування?

«Для того щоб отримати якісний страховий захист, агровиробник повинен до-

бре розуміти свої ризики, обрати надійну бр ре р стра ст р х ра страхову компанію, ознайомитися з прав ла ви вилами та умовами страхування, знати свої права та обов’язки як страхувальнид ка, дотримуватися порядку дій, передбачени договором страхування для отричених манн страхової виплати. Страхувальник мання повинен надавати страховій компанії достовірну інформацію щодо застрахованих культур, умов ведення бізнесу, агротехнічних норм господарства, вчасно і в повному обсязі сплачувати страховий платіж згідно з договором страхування. Страхова компанія, зі свого боку, також робить оцінку господарства. При цьому до уваги беруться дані, які сільгоспвиробник надає в заяві на страхування. Також співробітники страхової компанії виїжджають у господарство, щоб оглянути посіви культур, що передаються на страхування. Огляд, який, до речі, проводиться з використанням найсучасніших технологій GPS-навігації, підтверджується відповідним актом огляду, який складають обидві сторони – страхувальник та страховик. Страховий захист набирає чинності після підписання акту огляду, договору страхування та сплати страхувальником у повному розмірі страхового платежу», – коментує експерт зі страхування Райффайзен Банку Аваль Наталія Шевчук. І завершує: «На сьогодні страхові компанії проводять велику роботу, аби повернути довіру сільгоспвиробника, яку було втрачено за роки нестабільного ринку в незалежній Україні, зробити агрострахування популярним інструментом управління ризиками. Ринок агрострахування розвивається, і страхові компанії напрацьовують досвід та репутацію. Райффайзен Банк Аваль очікує, що продукт «Страхування озимої пшениці на весь період вирощування» буде позитивно сприйнятий сільгоспвиробниками та використовуватиметь ними для убезпечення результатів їхньої праці, а банк цим проектом зробить свій внесок на підтримку агрострахування та розвиток сільського господарства України».

www.aval.ua

35

ВЛАСНИЙ ДОСВІД

Дари Поділля

Польові дослідження перспектив плодово-ягідного виробництва Садівництво в Україні щороку набуває дедалі зростаючих масштабів. Найбільше садів промислового спрямування доглядають на Вінниччині. Та серед усіх господарств фруктово-ягідної спеціалізації торгова марка «Дари Поділля» вирізняється одним – своїм європейським підходом до роботи та суто українською щирістю і щедрістю до людей. Історія створення Історія створення СТОВ «Поділля» у Строїнцях Тиврівського району Вінницької області схожа на десятки подібних підприємств по всій Україні. Ще з 60-х років минулого століття у селі займалися садівництвом. Працював колгосп, потім радгосп, а згодом – приватна фірма. Спеціалізувалися на вирощуванні фруктів та ягід, працювали переробні цехи, де виготовляли яблучний сік, оцет, навіть яблучне вино. Згодом фірма збанкрутіла, колись успішне господарство було занедбане. Але знайшлася людина, яка взяла ініціативу у свої руки, – Андрій Слободянюк, інженер-технолог, котрий із молоду працював у цьому господарстві. Він зібрав однодумців і разом ще з сімома колишніми колегами в 2003 році створив СТОВ «Поділля». «Коли ми прийшли, то застали «45-й рік»: усе занедбане, знищене,

36

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

Рекорди «Дарів Поділля» • Найбільше яблуко – 800 г із діаметром близько 15 см.

• Найбільша полуниця – близько 100 г із діаметром 7 см.

занехаяне. Друзі допомагали нам насінням, дизпаливом, фірма «Остер» – засобами захисту рослин. Поступово почали відроджувати яблучні сади, згодом і ягідники. Узяли кредит, стали розвиватися. Головне, вклали багато праці й бажання. Сьогодні підприємство – одне з найбільших виробників плодово-ягідної продукції на Вінниччині, наша продукція відома в Росії та Європі під брендом «Дари Поділля», – розповідає директор компанії Слободянюк.

Широта асортименту Кожен рік аграрії висаджують 60 га садів. Основний продукт – яблуко, у СТОВ «Поділля» мають 30 сортів зі всіма смаковими відтінками. Урожай яблук минулого року був 11 тис. тонн, у 2010-му – 9 тис. тонн, оскільки було вирішено оновити сад, і старі дерева, яким було вже понад 60 років, повикорчовували. У планах на наступний рік – отримати врожай не менший, ніж у 2009 році. Другий за масштабом, але не за значенням напрямок – ягоди, що вирощують на площі 30 га: полуниця, малина, смородина, чорниця, ожина, жимолость. Є і досить рідкісні культури. У «Поділля» єдина в Україні промислова площа бузини. У 2010 році зібрали перший урожай, який використали для переробних потреб підприємства. Бузина – лікарська рослина, один із кращих природних барвників, її використовують також для виготовлення соків, йогуртів. Також є 30 га чорноплідної аронії (горобини), яку також

ВЛАСНИЙ ДОСВІД використовують у лікарських препаратах, косметичних засобах та як барвник. Але головна перевага господарства, його інвестиція у майбутнє – це 32 га резистентних сортів (ре-сортів) яблук, що цього року дали перший урожай. Ре-сорти – це органічні, імунні сорти, вирощені без використання шкідливих речовин, пестицидів тощо. Це екологічний продукт, попит на який зростає в геометричній прогресії.

Високі стандарти Органічне агровиробництво в Україні – тренд останніх трьох років. В Європі всі переваги від вживання чистого продукту споживачі зрозуміли ще десятиріччя тому, проте задовольнити зростаючий попит їхні місцеві виробники досі не можуть. Поступово на ринок органіки виходять і вітчизняні аграрії та переробники (детальніше про органічну продукцію ми писали в журналі «Мій Бізнес», №7 за червень 2010, http://www.aval.ua/smb/my_business). Андрій Слободянюк вчасно зрозумів перспективи цього напрямку роботи, тим більше, що це співпадало з його особистою місією: бажання вирощувати «справжні українські» фрукти та ягоди, вживання яких додавало б людям здоров’я, а не дозу шкідливих речовин. «Скільки можна їсти та пити хімію? Ми хочемо вирощувати все тільки натуральне. Будь-який бізнес повинен нести людям добро і користь, тоді він буде успішним», – підкреслив Андрій Леонідович. Щирість слів підтверджує Сертифікат якості, виданий Інститутом Екологічного Маркетингу (IMO, Швейцарія), що проводить органічну сертифікацію підприємств і суворо контролює дотримання екостандартів. На отримання «перепустки до європейського столу», яку дає позиціонування товару як «органічного», витрачається три роки. Саме стільки тривають різні перевірки підприємства по кожній із сертифікованих культур. Відбувається це так: після підготовки господарства до сертифікації, приїздить група інспекторів зі швейцарського інституту IMO і комплексно вивчає діяльність: починаючи від екологічних умов регіону і місцевості, стану с/г техніки, оприскувачів, тари, упаковки, приміщення для зберігання – до системного аналізу ґрунтів, листя рослин, зрізів стволу, плодів. Навіть

Довідка Міжнародна фінансова корпорація (IFC, http://www.ifc.org) – член групи світового банку, що здійснює інвестиційну та консультаційну діяльність у глобальному масштабі. «Органік стандарт» (http://www.organicstandard.com.ua) Перший український сертифікаційній орган, що здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва. Створений в рамках україно-швейцарського проекту «Органічна сертифікація та розвиток органічного ринку в Україні» в партнерстві з Інститутом агроекологічного маркетингу (ІМО, Швейцарія). Швейцарська Програма Сприяння Імпорту SIPPO (www.sippo.ch) Діє при Державному Секретаріаті Економіки швейцарського уряду, його діяльність спрямована на підтримку ринків, які перебувають на стадіях становлення і переходу, та сприяння просуванню якісної місцевої продукції на міжнародний рівень.

візочки для перевезення продукції повинні бути «органічними». Усього аналізується близько 400 показників, причому лабораторні досліди проводяться саме в швейцарських закладах. Подібну низку заходів застосовують щодо кожної культури. Ставляться дуже серйозно. Сертифікується не лише одна культура, а й господарство. Інспекція ж повторюється щороку після отримання Сертифікату. Фактично, його щороку потрібно підтверджувати. Немає жодного шансу приховати будь-яке використання пестицидів чи шкідливих речовин, якусь санітарну невідповідність. «Якщо інспекція виявить порушення вирощування органічної сировини, сертифікат буде ліквідовано», – підкреслює Андрій Слободянюк.

Міжнародні програми «Запровадити більш ефективні технології виробництва, спробувати нові сорти плодових та ягідних культур і ввести систему контролю якості продукції допомогла

плідна співпраця з проектом Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC) «Розвиток плодово-ягідного сектору у Вінницькій області», що триває ще з 2006 року. Неабияку роль відіграло також сприяння неурядової швейцарської організації SIPPO, уряд якої власне й оплачує сертифікацію перспективних українських виробників. Наразі за програмою підприємство відшкодовує лише витрати на візит інспекції з органік стандарту в Україну, а це приблизно сота частина вартості робіт. Отримання вище зазначених сертифікатів на органічні сорти дало можливість ефективно розповсюджувати продукцію під брендом «Дари Поділля» в Росії, Казахстані та на європейському ринку. Враховуючи ж плани виробників і динаміку розвитку ринку органічної продукції в Європі та в цілому світі, саме ці трудомісткі процеси можуть забезпечити СТОВ «Поділля» високий зростаючий попит на багато років уперед.

Збут продукції На жаль, український споживач корисні яблучка отримує за остаточним принципом. Представники торговельних структур досі не навчилися поважати здоров’я свого клієнта і пропонувати йому справжній вітчизняний продукт замість дешевого «хімічного» з-за кордону. У 2009 році Росія і Казахстан забрали 60% сортового яблука, у 2010-му – близько 80%. «Цього року яблук для України майже не залишиться: Казахстан 500 тонн забрав, хочуть тисячу, але не вийде, бо Росії не вистачить. Росія замовила ще 1500 тонн. А у нас у сховищі всього залишилось 2500 тис. тонн із 9 тис. тонн урожаю. А пік продажів яблук припадає на період з 10 грудня до кінця лютого наступного року», – зазначає пан Слободянюк. В Україні значним попитом користуються ягоди. Суниця, чорниця, смородина, малина в обсязі 98% йде на «свіжий ринок» (ринки і супермаркети), 2% – на переробку. А ось урожай аронії в повному обсязі поставляють у Білорусію. Продукцію торгової марки «Дари Поділля» можна знайти в супермаркетах МЕТРО, «Еко-маркет», «Грош», «Корона», АТБ, «Ашан» (на стадії домовленостей). За географією – найбільший попит у Києві, Донецьку, Дніпропетровську, Запоріжжі, Вінниці. «Маємо таку тенденцію, що років через п’ять базарів в Україні вже не буде, торгівля

www.aval.ua

37

ВЛАСНИЙ ДОСВІД свіжими овочами та фруктами повністю перейде в супермаркети. Ми проаналізували, що яблуко в супермаркетах уже дешевше або стільки ж коштує, як і на базарі чи в торговій палатці. Важливо, щоб при цьому надавалася перевага українському виробникові, як це робить, наприклад, «Ашан», – ділиться висновками директор компанії.

Конкуренція У Вінницькій області подібних за масштабом господарств близько десяти. Сама ж Вінниччина займає найбільшу частку в Україні з вирощування плодово-ягідної продукції. Але на внутрішньому ринку особливо відчутної конкуренції для «Дарів Поділля» немає: і завдяки високій якості продукції, і через її статус органічної, і тому, що господарство має свої склади та налагоджену логістику. Наступного року в планах – збільшувати обсяг роботи на українському ринку.

Нові технології В Україні вироблятимуть яблучні чіпси Про цей продукт більшість українців навіть не чули, але європейці й, особливо, американці, вживають яблучні чіпси майже на рівні зі звичайними. Адже на відміну від картопляних, яблучні не мають шкідливого впливу на здоров’я, більш того – корисні. В Україні подібна продукція є, але представлена вона двома виробниками: угорським та російським. Про місцевих виробників наразі невідомо. У СТОВ «Поділля» є всі шанси стати першим, хто запустить промислову лінію з виготовлення не просто яблучних, а екологічних, без будь-яких домішок чіпсів. У планах компанії до кінця 2010 року відчути смак нової страви. Бажання запустити лінію з випуску яблучних чіпсів у Андрія Слободянюка виникло досить давно, але в країні не було потрібного обладнання. Навіть експериментальну партії продукту сушили, відвізши партію власних яблук до Китаю, де виробництво цього товару «на потоці». Результат продемонстрували на спеціалізованій виставці у Берліні Fruit Logistica, участь у якій беруть уже третій рік поспіль. Крім «Дарів Поділля», яблучні чіпси не представляв ніхто. Тож результат був обнадійливий: назад не привезли жодної банки, натомість повернулися з певними домовленостями про збут готової продукції. Навіть мають попередні переговори з Америкою та Арабськими Еміратами. Рішення про старт нового бізнесу припало на найскладніший та найбільш ризикований період: 2008 рік, початок світової фінансової кризи. «Ми не злякалися кризи. Буде вона чи ні, а яблуко люди все одно їстимуть, чіпси з нього – теж корисний і недорогий продукт». Ризикнули. Того ж року СТОВ «Поділля» за безпосередньою допомогою IFC (підготовка документів для банка) взяло відчутний кредит у Райффайзен Банку Аваль. «Цей банк був єдиний, хто продовжував надавати кредити аграріям. Ми обійшли дуже багато установ, але прохання про надання кредиту в 2008 році було для них абсурдним. Лише Райффайзен Банк Аваль виявився настільки далекоглядним і послідовним, що не відмовив нам у позиці. Завдяки йому ми придбали обладнання для виробництва яблучних чіпсів. Другий кредит ми брали на поповнення оборотних коштів. Це допомогло розв’язати руки в поточній діяльності. Ми дуже вдячні банку за можливість почати нову справу». Зараз якраз завершується процес монтажу устаткування, яке знайшли тільки в Китаї. Монтажні роботи також здійснюють китайські інженери. Процедура виробництва виглядає просто: яблука миються, чистяться, ріжуться на шматочки. Секрет у тому, що сировина обробляється вакуумною сушкою. Продукт проходить не термічну обробку, а зневоднення. Це допомагає залишити в ньому всі корисні речовини. Слободянюк категоричний: жодної хімії та барвників, лише органічне яблуко. «Виготовляти думаємо три основних види чіпсів: із зеленого, червоного та жовтого яблук, а також ці сорти в молочному, білому і чорному шоколаді, плюс аронію в шоколаді. До речі, на цій лінії можна сушити банан, моркву, буряк, картоплю, гриби, квасолю, цибулю, часник. Можна додавати спеції», – розповідає директор «Поділля». Очікувана продуктивність лінії – 35 кг чіпсів за годину. Із 10-15 кг яблук виходитиме 1 кг чіпсів. Але це досить рентабельний продукт, у 2-3 рази більше, ніж продаж сортових яблук. Підприємство планує переробляти 1 тис. тонн на рік. Чіпсів уже чекають в Одесі, Києві, є домовленість про поставки в магазини однієї з мереж автозаправок. Але основний акцент знов-таки спрямовано на Європу, тому що споживач уже знайомий із цим продуктом, знає його споживчі цінності та якість нашого українського яблука.

Напрямки розвитку Нещодавно СТОВ «Поділля» почало займатися перспективними садами на поливі, де вирощують карликові яблуні на «шпалері» (прив’язані до опори). Саме дерево росте невеличке, але плід крупний. Це нова, перспективна технологія вирощування. Завдяки їй на гектар саджається більше дерев, а значить – більший урожай, до дерева і до плоду доходить більше поживних речовин. Посадити такі дерева – витратна справа, але потім є й суттєва віддача. «Недавно ми створили підприємство «Наші фрукти», у якому об’єднали три садові господарства з потужними насадженнями плодово-ягідних культур, реєструємо торгову марку. Під цим брендом ми хочемо розвивати продажі на ринку свіжої продукції та переробку. Думаємо робити сік прямого віджиму з органічних сортів. Тільки у скляній тарі, пастеризований», – ділиться планами Андрій Слободянюк. Але зазначає, що для цього не достатньо власних коштів: потрібно брати додатковий кредит. Хоче підприємець випускати також і власну тару й упаковку, бо витрати на них відчутно впливають на кінцеву вартість продукту. Виготовлення ж на своєму обладнанні може допомогти зекономити до 50% витрат.

Динаміка попиту «Попит у світі на українську плодовоягідну продукцію тільки зростає. Ми вже навчилися європейським технологіям, маємо досвід вирощування якісного продукту. Росіяни беруть український товар краще, ніж польський, який домінував раніше. Якість у нас уже така сама, а транспортні видатки – менші. До того ж, у польських фруктах у 3-4 рази більше отрутохімікатів. Вінниччина знаходиться в таких кліматичних умовах, що при вирощуванні яблук у нас немає потреби використовувати стільки пестицидів», – зазначає Андрій Слободянюк.

✒

38

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

Анна АРЕНІНА

БІЗНЕС-ІННОВАЦІЇ

Власний елеватор Рішення, яке виведе бізнес на новий рівень Сільгоспвиробництво на сьогодні – галузь вітчизняної економіки, що має значні перспективи зростання. Тільки потенціал виробництва зернових у нашій країні оцінюється у 80-100 млн т на рік. Уже в найближчі роки, за розрахунками Мінагрополітики, валове виробництво зернових буде коливатися в межах 35-48 млн т залежно від погодних умов. Водночас, на початок сезону 2010-2011 року загальний обсяг потужностей зі зберігання зерна в Україні становить близько 33-34 млн т. Дефіцит елеваторних потужностей в Україні за різними оцінками становить від 5 до 20 млн т. Що на ринку елеваторному? Значна частина елеваторів збудована ще за радянських часів, має застаріле обладнання і не відповідає сучасним вимогам до зберігання зернових. Ще більшої гостроти проблема зберігання зерна набула в цьому сезоні внаслідок введення квотування експорту зерна, що примушує виробників обмежити його продаж та збільшити обсяги зберігання. З огляду на ситуацію, деякі сільгоспвиробники змушені були продавати зерно прямо з поля або ж зберігати збіжжя безпосередньо в господарствах, причому, зазвичай, на непристосованих для тривалого зберігання місцях: на токах, складах чи навіть у гаражних приміщеннях. За оцінками фахівців, зі всього обсягу зібраного в Україні зерна 25-30% потребує сушіння, а 80-90% – очищення від смітних домішок. Відсутність інфраструктури та обладнання для доробки зерна призводять до зниження його якісних показників, і, як наслідок, зниження його вартості. Загалом, згідно з офіційною статистикою, щорічно через відсутність належної матеріально-технічної бази з доробки та зберігання сільськогосподарські виробники втрачають від 6 до 10 млн т зернових, тобто 20-30% всього зібраного.

Як залучити кошти й обрати обладнання? Можливість продати зерно у зручний час за вигідною ціною дає сільгоспвиробникам наявність власного елеватора. Саме тому господарства, які зацікавлені у виробництві продукції достойної якості та, відповідно, отриманні високого прибутку, розглядають

можливість зберігання зерна на власних потужностях. Для пошуку оптимального рішення, що відповідало б інтересам кожного сільгоспвиробника, Райффайзен Банк Аваль розробив Програму фінансування будівництва елеваторних комплексів для клієнтів малого бізнесу. Вона реалізуються спільно компаніями, що спеціалізуються на будівництві елеваторних комплексів та постачанні обладнання зі зберігання та сушіння зерна та іншої сільгосппродукції. Програма надає можливість індивідуального підбору необхідного обладнання, технологічних рішень, а також оптимальної схеми фінансування для будівництва власного елеваторного комплексу. Для фінансування будівництва елеваторних комплексів Райффайзен Банк Аваль пропонує сільгоспвиробнику невідновлювальну кредитну лінію, кошти якої надаються траншами з урахуванням етапів будівництва

в межах встановленого ліміту протягом дії кредитного договору. Залучені кошти можуть бути використані для фінансування будівництва нових елеваторних комплексів для зберігання сільськогосподарської продукції, зерносушарок або реконструкції діючих елеваторів. Фінансування надається в гривні, що захищає позичальника від ризику валютних коливань, на строк до 84 місяців, максимальна сума встановленого кредитного ліміту – 1,5 млн євро в гривневому еквіваленті. Мінімальний початковий внесок становить 30% від вартості проекту. Забезпеченням по кредиту можуть бути: обладнання для зберігання та сушіння сільгосппродукції; нерухоме майно (житлова і нежила нерухомість); машини, наземні транспортні засоби, комбайни, трактори або інша сільськогосподарська техніка; депозит у Райффайзен Банку Аваль; цілісний майновий комплекс; безумовна банківська гарантія. Як зазначає директор департаменту малого бізнесу Райффайзен Банку Аваль Олена Рудик: «Переваг у Програми фінансування будівництва елеваторних комплексів декілька. По-перше: аграрії мають унікальну можливість здійснити вдалі інвестиції в якісне зберігання свого зерна. Адже власні елеватори дозволяють не залежати від послуг сторонніх організацій, швидко і якісно здійснювати доробку та зберігання власної продукції, і, як наслідок, мати можливість формування транспортних партій сільськогосподарської продукції, що дозволяє отримати максимальний дохід. По-друге: Банк пропонує саме за цією Програмою привабливу процентну ставку та відсутність додаткових комісій».

www.aval.ua

39

БІЗНЕС-ІННОВАЦІЇ Де сушать та зберігають? На сьогодні існує кілька способів зберігання зерна: у сухому стані, в охолодженому, у регульованому газовому середовищі. В Україні найбільш поширені збудовані в останні десятиріччя капітальні будівлі ангарного типу із горизонтальною або похилою підлогою. Можливість зберігати невеликі партії зерна або кілька різних партій є їхніми перевагами, а недоліками – більша площа складів, вищі експлуатаційні затрати, складний процес контролю за станом зерна. Декілька років тому в Україні почали застосовувати також технологію зберігання зерна в поліетиленових рукавах: з’явилися перші і поліетиленові рукави та відповідне обладнання для закладення та вивантаження зерна в такі рукава. Експерти аграрного ринку порівнювали способи зберігання зерна у металевих силосах та поліетиленових рукавах. Висновок наступний: вигода при зберіганні великих обсягів зерна (від 10 тис. т) у поліетилені втрачається вже на сьомий рік їх використання через витрати на нові матеріали. При цьому металеві експлуатуються 20-50 років та при значних капітальних витратах окупаються вже через 5–7 років експлуатації. За оцінками фахівців, понад 90% усіх елеваторних потужностей, що будувалися останні кілька років і в Україні, і в світі, – це елеватори на основі металевих силосів. Практика свідчить, що перехід до зберігання зерна у металевих силосах знижує у 2-2,5 раза будівельні та експлуатаційні витрати, порівняно з ангарними сховищами, дає змогу максимально наблизити їх до місця збирання і використання фуражного зерна, а також забезпечує механізацію навантажувальновивантажувальних процесів. Такі силоси обладнані системами термометрії та активного вентилювання зерна, що дає змогу запобігти псуванню зерна через самозігрівання, самопідмокання. Крім того, перевагами сховищ силосного типу є коротші строки та нижча вартість будівництва у розрахунку на 1 т місткості, менші втрати на експлуатацію і ремонт, можливість

Переваги металевих силосів: • Компактне розміщення на території.

• Немає обмеження висоти (при зберіганні зерна на підлозі максимальна висота бурта може становити лише 3-4 метри).

• Можливість оснащення силосу відносно дешевими системами термометрії, активної вентиляції тощо.

• Для вивантаження силосу використовується сила гравітації, що забезпечує економію електроенергії.

• Є можливість доочищення, досушування зерна без великих транспортних витрат.

гляді металевих силосів отримують за рахунок залучення мінімально можливої кількості обслуговуючого персоналу, а також мінімізації втрат зерна під час зберігання. Контроль роботи й управління таким комплексом ведеться з одного робочого місця – операторської. Оператор в режимі реального часу контролює стан зерна в силосах, слідкує за температурним режимом та вологістю зерна, при цьому впив на зміну температури відбувається за допомогою системи активної вентиляції, яка вбудована в кожний силос. Наявність систем

«Власні елеватори дозволяють не залежати від послуг сторонніх організацій, швидко і якісно здійснювати доробку та зберігання власної продукції, і, як наслідок, мати можливість формування транспортних партій сільськогосподарської продукції, що дозволяє отримати максимальний дохід», – Олена Рудік директор департаменту малого бізнесу Райффайзен Банку Аваль забезпечення герметичності, а також їхня компактність при великих обсягах зерна. Спорудження силосів із більшою місткістю має більше переваг. Силоси заввишки 12 м, порівняно з 3-6 м, за витратою матеріалів, трудомісткістю робіт та вартістю будівництва є економічнішими на 20%. Керівник департаменту обладнання компанії АМАКО Юрій Навроцький також підкреслює, що найбільшу економію при експлуатації елеваторів у ви-

40

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

контролю стану зерна та системи активної вентиляції дає можливість зберігати зерно тривалий час без втрати якісних показників. Завантаження та розвантаження елеватора також здійснюється з одного місця. Ще однією перевагою невеликих елеваторів із металевими силосами є можливість їх дооснащення потрібним устаткуванням і розширення їхньої місткості без повної перебудови зведених раніше конструкцій.

Так, АМАКО пропонує як комплексні рішення з модернізації або заміни старого обладнання на існуючих елеваторах, так і будівництво нових елеваторів різної потужності. Пропозиції компанії включають очисне обладнання, сушарки, транспортне обладнання, яке можна інтегрувати в існуючі технологічні процеси елеватора. Компанія «Украгроліз», ще один оператор ринку, має можливість як надавати комплексні технологічні рішення з будівництва елеваторних комплексів, так і постачати окреме обладнання для сушіння та зберігання зерна.

Що день прийдешній?.. Учасники ринку оцінюють перспективи розбудови нових елеваторних потужностей як надзвичайно перспективні на найближчі 5-10 років. Перш за все, причиною цьому, на їх думку, стане підвищення вимог, що висуваються до якості зерна, особливо того, що продається на зовнішні ринки. Крім того, в цей період зростатиме попит на зерно в світі, що, в свою чергу, спричинить зростання валового виробництва сільгосппродукції, та, відповідно, стабілізацію фінансових можливостей аграріїв і дасть змогу забезпечити їх потреби в потужностях зі зберігання. Більше будуть зважати аграрії і на підвищення ефективності роботи, що вимагатиме зменшення собівартості продукції, покращення якості її зберігання, використання сучасних енергозберігаючих технологій із максимальною автоматизацією та контролем за збереженістю продукції, що зрештою підвищить їхню конкурентоспроможність на ринку. Учасники ринку зазначають, що оптимальна відстань від поля до елеватора не повинна перевищувати 50 км. Крім того, наявність власного елеватора позбавить аграріїв необхідності користуватися послугами сторонніх елеваторів, вартість яких ставить під сумнів рентабельність бізнесу. «Зі зростанням вартості енергоносіїв, кожний сільгоспвиробник прагнутиме мати власний елеватор неподалік, інакше весь прибуток буде витрачено або на транспортування зерна, або на оплату іншому елеватору за збереження збіжжя», – зазначає Юрій Навроцький. Крім того, учасники ринку констатують, що існуюче на сьогодні елеваторне обладнання не відповідає вимогам ринку, тому більша його частина потребує або утилізації, або ж розширення та модернізації. Також нинішні високі ризики при роботі зі сторонніми елеваторами швидше за все підштовхнуть деякі господарства до реалізації власних сучасних проектів із коротким строком окупності. На думку експертів, будівництвом нових елеваторів займатимуться здебільшого середні (3-10 тис. га) і великі (від 10 тис. га) агропідприємства з метою зменшення витрат на доробку та зберігання зерна, а також зернотрейдери, які будують елеватори, призначені переважно для перевалки і тимчасового зберігання товарних партій зерна.

✒

Алла ІВАНОВА

НАУКА І БІЗНЕС

Контрольована еволюція Селекція на користь агробізнесу У сільгоспвиробників нерідко виникають ситуації, коли ретельне дотримання всіх агротехнічних операцій не дає бажаної високої врожайності. Або при розведенні тварин не вдається досягти гарного комерційного результату. Допоможе селекція: робота з виведення нових, покращених сортів та порід. Вона спрямовує еволюцію в потрібне русло, частково заміщуючи природній відбір штучним. І тоді, наприклад, пшениця стає більш стійкою до морозів, а кролі – менш уразливими до вірусних інфекцій. За підрахунками фахівців Селекційногенетичного інституту (Одеса), на півдні України врожайність озимої пшениці зросла на 10 ц/га за рахунок використання нових сортів. Тоді як завдяки лише покращенню умов вирощування вдається зібрати лише на 5 ц/га більше. Навіть при середній вартості 110-115 грн за ц, лише на одному гектарі землі аграрій може отримати на 1000 грн більше, ніж без використання селекційних сортів та покращення умов. На одному пшеничному полі розміром 30 га це вже досить значна сума – 30 тис грн. За словами досвідчених аграріїв, для того, щоб заробити на пшениці, урожайність повинна бути від 50 ц/га. Середня урожайність пшениці в державі складає близько 30 ц/га. А от у господарствах, де активно запроваджують якісні селекційні сорти, урожай може скласти і 100 ц/га. Тож, як кажуть, коментарії зайві. Ще один красномовний приклад. Так, створені в 50-ті роки сорти-шедеври озимої пшениці Безоста 1, Миронівська 808 при

42

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

урожайності 35-40 ц/га перевершили поширені на той час кращі: Одеську 16 і Одеську 3 на 16-18 ц/га. Але невдовзі з’явилися сорти Одеська 51, Прибій, Миронівська ювілейна та інші, які, у свою чергу, перевершували Безосту 1 та Миронівську 808 на 3-4 ц/га, маючи переваги й за комплексом інших господарсько-цінних ознак. А це вже – зростання результативності майже на 50%. Хоча селекційна робота – це надзвичайно наукоємний та високозатратний процес, в Україні вона не припиняється. Селекціонери працюють над новими шляхами отримання сортів рослин та їхніх гібридів, а також порід тварин із корисними господарськими властивостями: високою продуктивністю, нечутливістю до хвороб, доброю пристосованістю до тих чи інших умов культивування та вирощування. У галузі селекції зернових у нашій країні сьогодні працюють Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Селекційногенетичний інститут (Одеса), Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, Інститут

рослиннцтва ім. В.Я. Юр’єва. У структурі посівних площ із 13 млн га посівів вітчизняних сортів зернових 9,5 млн га (73,1%) – сорти селекції установ УААН. Регулює галузь Державна служба з охорони прав на сорти рослин – орган державного управління, який займається реєстрацією прав на сорти рослин, а також забезпеченням прав володіння, користування і розпорядження їхніми результатами, а також формує національні сортові рослинні ресурси. Щорічно на основі експертизи назви і новизни сорту та польових досліджень кваліфікаційної експертизи Держсортслужба надає понад 1200 заявникам (із яких кожен другий – український) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин.

Напрямки селекції У селекції рослин виділилося декілька напрямів. Селекція на врожайність, яка є головним критерієм сорту. Все більшого значення набуває селекція на якість: високий вміст бажаних речовин (крохмалю в карто-

НАУКА І БІЗНЕС плі, білка в пшениці, кормовому ячмені та кукурудзі, олії в насінні соняшнику, сої та ріпаку, цукру в цукровому буряку і т. п.); більш низький вміст небажаних сполук (алкалоїдів у люпині, білка в пивоварному ячмені, азотистих речовин у цукровому буряку); більшу придатність для переробки (високі борошномельні та хлібопекарські якості у пшениці, придатність для консервування плодів і овочів, розварювання зерна круп’яних культур); строки зберігання плодів та овочів, кормових коренеплодів тощо. Ведеться також селекція на вміст у білку зернових культур незамінних амінокислот, на хімічний склад масла, на довжину волокна. Проводять селекцію на стійкість до хвороб і шкідників та їх комплексу, на холодостійкість, морозостійкість, посухостійкість, пристосованість до зрошуваних умов, високих доз добрив, машинного прибирання та ін. Поєднання різних напрямків у селекції забезпечує створення сортів із комплексом властивостей і ознак, що володіють високою врожайністю і пристосовані до певних ґрунтових, кліматичних і господарських умов. У тваринництві ведеться селекція на продуктивність і якість продукції (жирномолочність, білковість і амінокислотний склад молока, довжину і тонкість вовни, маса одного яйця), плодючість (особливо у вівчарстві та свинарстві), забарвлення шкурок, пристосованість до місцевих умов та ін. Селекція відрізняється від процесу створення генетично модифікованого організму (ГМО). Останній відбувається шляхом цілеспрямованої штучної зміни генотипу за допомогою методів генної інженерії. При природному та штучному мутагенезі в процесі селекції генотип змінюється випадково. Протилежним до створення та культивування трансгенних організмів є так зване органічне виробництво харчових продуктів, що полягає в мінімальному обробітку ґрунту і повній відмові від застосування ГМО, антибіотиків, отрутохімікатів та мінеральних добрив. При такому виробництві отримують екологічно чистий продукт. Детально про це – читайте в №7 журналу «Мій Бізнес» (http://www.aval.ua/smb/my_business/).

Методи селекції рослин Основні методи селекції – відбір та гібридизація. Для перехреснозапильних рослин застосовують масовий відбір особин із бажаними властивостями. Якщо ж потрібно вивести чисту лінію, тобто генетично однорідний сорт, то застосовують індивідуальний відбір, при якому шляхом самозапилення отримують нові рослини від однієї єдиної особини з бажаними ознаками. Таким методом було отримано багато сортів пшениці, капусти тощо. Для закріплення корисних спадкових властивостей застосовують самозапилення перехреснозапильних рослин, хоча це призводить до зниження врожайності. Проте потім проводять перехресне запилення між різними самозапильними лініями і в результаті в багатьох випадках отримують високоврожайні гібриди із потрібними селекціонеру властивостями.

Шляхом штучного мутагенезу і подальшого відбору мутантів були отримані нові високоврожайні сорти ячменю і пшениці. Цими ж методами вдалося отримати нові штами грибів, які виділяють удвадцятеро

Проводяться з урахуванням мети, поставленої селекціонером. При розведенні тварини оцінюються не тільки за зовнішніми ознаками, а й за походженням і якістю потомства. Тому необхідно добре знати їхній родовід. У племінних господарствах при підборі виробників завжди ведеться облік родоводів, в яких оцінюються екстер’єрні особливості та продуктивність батьківських форм багатьох попередніх поколінь. За цими ознаками, особливо по материнській лінії, можна з певною ймовірністю визначити генотип виробників.

Еволюція на замовлення

більше антибіотиків, ніж вихідні форми. Зараз у світі культивують більш ніж 250 сортів сільськогосподарських рослин, створених за допомогою фізичного та хімічного мутагенезу. Це сорти кукурудзи, ячменю, сої, рису, томатів, соняшнику, бавовнику, декоративних рослин.

Методи селекції тварин Основні принципи селекції тварин не відрізняються від принципів селекції рослин. Основні методи – відбір і схрещування.

Валерій Хаджиматов, голова Державної сіменної інспекції: Найефективнішим при збільшенні виробництва зерна є покращення генетичної якості насіннєвого матеріалу. За нашими підрахунками, тільки використання високоякісного насіння дає можливість збільшити врожайність зерна в Україні в середньому на 5-10 ц/га, а також отримати в масштабах країни додатково декілька мільйонів тонн зерна. В Україні сьогодні сорти пшениці, ячменю, кукурудзи,

Віктор Швартау, член-кор. НАНУ, заступник директора ІФРГ НАНУ: Незаперечним сьогодні є те, що аграрний сектор стає основою нинішнього та майбутнього розвитку України. При зростаючому дефіциті продовольства в мінливих кліматичних та економічних умовах, недостатній кількості висококваліфікованих кадрів зернове виробництво визначає майбутнє країни. Вітчизняна селекція створила сорти, які забезпечують високі виробничі показники

Виведення нових сортів і видів може відбуватися на замовлення, більш того – навіть власними силами. Деякі великі агропідприємства займаються цим питанням, зважаючи на власні потреби. Однак, аби зафіксувати права на своє досягнення, потрібно його запатентувати. Експертним органом Держсортслужби в питаннях охорони прав на сорти рослин є Український інститут експертизи сортів рослин. Державне мито за реєстрацію прав на сорт рослин складає всього 17 грн за кожний сорт. Інститут проводить експертизу заявки на патентоспроможність, що триває від 2 до 3 років. На підставі позитивного рішення Держсортслужба видає патент на сорт і вносить відомості про нього в Державний реєстр сортів рослин України. Строк дії патенту становить 30 років від дати державної реєстрації права. Для сортів деревних і чагарникових культур та винограду цей строк становить 35 років. За підтримання чинності патенту власник має сплачувати відповідні платежі.

✒

Алла ІВАНОВА

соняшнику з високим потенціалом урожайності. Багато іноземних компаній беруть генетику від нас і включають її в свої розробки. Але, на жаль, часто стається так, що матеріал, який українські селекціонери надають нашій службі для випробування, за своєю генетичною якістю суттєво відрізняється від того, який іде на ринок. Прикро, не всі насіннєві компанії застосовують технології підтримки сорту. Тому нерідко аграрії, бачачи марність своїх зусиль, воліють купувати за кордоном дорожче, але гарантовано якісне насіння.

– до 4-7 т/га при низьких затратах. Створені академіком В.В. Моргуном сорти Подолянка, Фаворитка, Смуглянка є хітами зернового ринку, що забезпечують рентабельне виробництво у всіх ґрунтово-кліматичних зонах країни. Українським аграріям при виборі сортів зернових для виробництва потрібно також враховувати, що різкі зміни кліматичних умов, недостача добрив, низькі затрати на засоби захисту рослин дуже часто згубно позначаються на сортах зарубіжної селекції.

www.aval.ua

43

ПРАКТИКУМ

Вітчизняне – краще Різноманіття сортів, виведених українськими селекціонерами, важко переоцінити. Спробуємо розібратися в новинках і подивитися на них із практичної точки зору та порівняти якісні характеристики сортів.

Пшениця Виведені Інститутом фізіології рослин і генетики НАН сорти пшениці можна умовно розподілити на кілька груп. Перша – короткостеблові високоінтенсивні сорти. Серед них національним стандартом є сорт Смуглянка, під час державного випробування у 17 сортодослідах урожаї цього сорту отримані на рівні 100-115 ц/га. Крім того, до цієї групи належать також сорти: Володарка, Колумбія, Золотоколоса, Фаворитка. Це принципово нові типи пшениці, створені за методом хромосомної інженерії, вони містять у своєму геномі транслокації жита. Фактичний генетичний потенціал сортів цієї групи сягає 115-124 ц/га. Варто також відзначити те, що на високому фоні мінерального живлення ці сорти забезпечують отримання рекордних урожаїв. За рівнем урожайності вони є лідерами серед вітчизняних сортів. Друга група – середньорослі сорти універсального використання. Серед них національним стандартом для всіх зон країни є сорт Подолянка. Урожай зерна в Державному сортовивченні в 52 сортодослідах становив 60,0-96,0 ц/га. Сорт забезпечує стабільні й високі урожаї зерна вищої якості в усіх зонах Результати державного випробування

України, він невибагливий до умов вирощування та має високу посухостійкість. У цій групі вчені створили також сорти Добірна, Снігурка, Богдана, Трипільська, Вінничанка, Новокиївська, Ятрань 60, Сонечко, Переяславка, Наталка. Генетичний потенціал їхньої врожайності становить 100-114 ц/га. Новими в групі середньорослих сортів універсального використання є Вінничанка, Новокиївська та Сонечко. Вінничанка – озима м’яка пшениця – занесена до реєстру сортів України на 2008 рік для вирощування в лісостеповій і поліській зонах. Урожай зерна в Державному сортовивченні в 35 сортодослідах становив 51,288,8 ц/га. Сорт Новокиївська створений для пізніх посівів за гіршими попередниками, має високу якість зерна. Сорт Сонечко поєднує багато корисних ознак: високу якість зерна, добру морозостійкість, стійкість до хвороб, невибагливий до умов вирощування. Генетичний потенціал продуктивності становить понад 100 ц/га. Цінність усіх цих сортів полягає в можливості отримати стабільні врожаї на різних фонах мінерального живлення, невибагливості до умов вирощування, попередників і строків сівби, високої екологічної пластичності. Якість

Зона вирощування

Холодостійкість, бали*

Інакше кажучи, це сорти для всіх господарств різних рівнів господарювання, мають високу морозо– та посухостійкість і є, за великим рахунком, страховими сортами. Науковці Інституту також розробили кілька сортів спеціального використання. Зокрема, сорт Пивна має низький вміст білка в зерні та якість клейковини, що дає змогу використовувати його для виробництва пива та комбікормів. Причому як сировина для пива, Пивна має значні переваги над ячменем за врожайністю в усіх зонах вирощування. Фактичний генетичний потенціал становить 90,0-105,5 ц/га. Ще одним досягненням фахівців Інституту є створення сортів так званих дворучок – Зимоярка та Хуторянка, що можуть висіватися і восени, і навесні. Потреба в таких сортах викликана, перш за все, нестабільністю перезимівлі озимої пшениці та низьким урожаєм ярої пшениці, особливо на Півдні. Ці сорти перевищують за врожайністю яру пшеницю, особливо в Степу, тому їхнє вирощування може стабілізувати валові збори пшениці. Зимоярка занесена до Державного реєстру рослин на 2007 рік для вирощування в лісостеповій зоні України, проте, на думку фахівців, заслуговує на впровадження також у Степу й на Поліссі. Хуторянка зареєстрована в 2008 році для вирощування в поліській та лісостеповій зонах. Проте добрі врожаї забезпечує і в зоні Степу, особливо при ранньовесняній сівбі. Господарства, що користувалися в 2008 році сортами селекції ІФРГ НАНУ, засвідчили, що сорт Смуглянка забезпечив урожаї 45-108,3 ц/га в 71 господарстві 18 областей України, урожаї понад 100 ц/га отримані в 4 господарствах. Сорт Фаворитка зібрано з урожайністю 41,0-110,3 ц/га в 50 господарствах 17 областей, понад 100 ц/га – в 6 господарствах. Український інститут зернового господарства НААН найпопулярнішими серед виробників та найбільш перспективними на сьогодні називає свої гібриди Солонянський 298 СВ, Любава 279 МВ, Білозірський 295 СВ, Збруч та ін.

Посухостійкість

Стійкість до полягання

Стійкість до осипання

Стійкість до хвороб

Смуглянка

80-109 ц/га

Сильна

Степ, Лісостеп, Полісся

6

7-9

9

7-9

7-9

Вінничанка, озима м’яка пшениця

65-100

Цінна

Полісся, Лісостеп

8

8

8

7-9

7-8

Зимоярка

50-94

Сильна

Полісся, Лісостеп

5

7-8

9

8-9

7

8

7

8-9

8-9

7-8

5

7

8

8

7-8

Трипільська

66

Сильна

Полісся, Лісостеп, Степ

Хуторянка

84 ц/га

Цінна

Полісся, Лісостеп, Степ

* максимально – 9

44

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

ПРАКТИКУМ Картопля Картопля здавна була і залишається одним із основних продуктів споживання українців. При цьому до 90% її виробництва в нашій країні забезпечують приватні господарства, в результаті чого залишається низька технологічність вирощування та невисока врожайність. Фахівці зазначають, що врожай бульби залежить, насамперед, від вибору сорту, врахування його біологічних і господарських особливостей, а також отримання якісного насіннєвого матеріалу. Якісне елітне насіння картоплі дає збільшення врожаю на 30-50% упродовж 4-5 років. А якщо зробити правильний підбір сортів відповідно до певних ґрунтово-

кліматичних умов, то врожай можна отримати вдвічі більший. Над виведенням нових сортів: урожайніших, стійкіших до шкідників і хвороб, із кращими смаковими якостями, різних груп стиглості та господарського призначення, стійких до несприятливих умов вирощування, тривалого зберігання – працює Український науково-дослідний інститут картоплярства УААН (Київська область, смт. Немішаєве). Так, до Державного реєстру рослин на 2009 рік було внесено кілька нових сортів селекції цього інституту, серед них Вернісаж, Зелений гай, Партнер, Сувенір Чернігівський. Нагадаємо, що чималу роль у підвищенні врожайності, а відтак і обсягу

вирощеного, відіграє агротехніка, достатня кількість добрив, своєчасні заходи боротьби із хворобами і шкідниками. Фахівці радять вирощувати відразу декілька сортів різних груп стиглості, що дає змогу уникнути можливого впливу несприятливих факторів на врожай одного сорту.

Характеристики кількох із них у порівняльній таблиці Зона вирощування

Урожайність, ц/га

Середня маса бульби, г

Вміст крохмалю, %

Вернісаж

Лісостеп, Полісся

304-400

76-82,3

15-16

Середньорання

Столова

Зелений гай

Лісостеп, Полісся

264 404

64 89,7

17

Ранньостигла

Столова

Партнер

Полісся

404

89,1

16,1

Середньорання

Столова

Сувенір Чернігівський

Полісся

346

85,8

19,7

Ранньостигла

Столова

Кукурудза Перевага цієї культури насамперед у тому, що за врожайністю та кормовою цінністю вона перевищує інші зернофуражні культури, дає найдешевший і поживний корм як у вигляді зерна, так і силосної маси. Калорійність зерна кукурудзи вища, ніж інших фуражних культур: один кілограм її зерна дає 13818 Дж, тоді як кілограм вівса – тільки 9072 Дж.

Група стиглості

Напрям використання

За даними науковців, згодовування свиням 100 кг кукурудзяного зерна дає змогу одержати 20-25 кг м’яса й сала. Максимальний приріст свиней одержують при раціонах із дертю з зерна кукурудзи, висушеної в качанах за природного підсихання. У реєстр сортів рослин України в 2009 р. включено 453 гібридів, із них 28,3% української селекції, які відзначаються різним рівнем інтенсивності росту і розвитку, істотно

відрізняються один від одного за походженням, скоростиглістю та адаптивністю до умов вирощування і рівня агротехніки. Вчені Білоцерківського НАУ провели дослідження кількох із них у групі ранньостиглих та середньоранніх гібридів кукурудзи за показниками кількості качанів на рослині, середньої врожайності в зоні Центрального Лісостепу, маси качана та маси зерна в качані.

Характеристики кількох із них у порівняльній таблиці Кількість качанів на одній рослині, шт.

Кількість зерен на качані, шт.

Маса зерна з качана, г

Маса 1000 зерен, г

Середня урожайність в 2008/2009, ц/га (при перерахунку на 14% вологість зерна)

Дніпровський 181 СВ

1,05

494

140

263,6

75,9

Ушицький 167СВ

1,02

467

135

248,5

70,2

НК Равело

1,07

509

146

268,6

81,2

Почаївський 190 МВ

1,05

492

139

260,4

76,7

Фрівол

1,04

496

142

265,2

79,0

Оржиця 237МВ

1,06

526

168

287,6

82,8

Монкада

1,09

544

178

305,4

92,5

НС 208

1,08

538

173

296,5

84,0

Ізяслав 220МВ

1,06

529

170

282,5

80,3

Гібриди Ранньостигла група

Середньорання група

ДКС 3759

1,07

531

172

293,6

89,0

НС 208

1,08

538

173

296,5

84,0

Ізяслав 220МВ

1,06

529

170

282,5

80,3

ДКС 3759

1,07

531

172

293,6

89,0

www.aval.ua

45

ІДЕЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Країна Лимонія Виявляється, в Україні можна вирощувати лимони, апельсини й банани цілий рік, а також мати з цього відчутний прибуток. Розпочати такий бізнес – досить просто і не потрібні значні інвестиції. Унікальний досвід у тепличному вирощенні екзотичних фруктів має фермер із села Рожни Київської області Анатолій Патій.

три його теплиці площею 700 кв. м здатні забезпечувати не більш ніж 40 тис. рослин. «Розширяти бізнес не хочу, – пояснює Патій. – Мені 58 років. Хочеться пожити для себе, відпочити. Я й на цих обсягах непогано заробляю, годую 4 родини».

Теплиця-термос Дохідна справа Про те, що бізнес із продажу саджанців дуже прибутковий, Патій знав ще з 80-х рр. Він спостерігав, як торгівці продавали на ринку саджанці лимонів і мандаринів, за годину заробляючи його річний оклад інженера. На продажі рослин із трьох балконів своєї квартири заробив величезні в 90-ті роки гроші – приблизно $300 на місяць. Із цього моменту захоплення переросло в бізнес і справу його життя. Слава про фермера з-під Києва, який цілий рік вирощує екзотичні рослини, швидко поширилася по всій Україні. Про незвичайний бізнес стали писати ЗМІ. «І пішло, як сніжний ком, – розповідає Патій. – Без будь-якої реклами я був забезпечений клієнтами – покупці знаходили мене через редакції журналів. А коли успіхів у кімнатному садівництві досягали й вони, це було моєю живою рекламою в їхній оселі. От, наприклад, покупець із Житомира виростив у себе в квартирі мандарин висотою 1 м і зібрав 102 плода. Так завдяки цьому в мене купили саджанці 40 його знайомих». Анатолій Патій за 19 років продав близько 1 млн саджанців апельсина, мандарина, лимона, бананового дерева, інжиру, граната,

46

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

кориці, гуави, наранхіли, фейхоа. Сьогодні підприємцю на ринок їздити непотрібно – всі рослини розкуповують прямо в теплицях. Купують, зізнається фермер, усі: від зовсім юних і пенсіонерів, які займаються кімнатним садівництвом і вирощують екзотику на вікнах і балконах своїх квартир, до агрогосподарств і ресторанів. Приїжджають з усього світу. Саджанці екзотичних рослин, вирощених Патієм, ростуть у Росії, Канаді, Німеччині, Голландії. А в Іспанії близько 1 тис. його лимонів зростають на відкритому ґрунті. Нещодавно в Нігерії зацікавилися виведеним Анатолієм сім років тому карликовим бананом, що росте у висоту всього на 1 м. У цій країні під час ураганів високі бананові дерева вивертає з коренем. А низькорослим карликовим бананам був би нестрашний аніякий вітер. Але нігерійці хочуть закупити 100 тис. саджанців. Такої кількості рослин Патій забезпечити не може: щоб їх виростити, потрібні роки. У цілому, зізнається фермер, він одержує замовлення на 700 тис. саджанців на рік, у той час як

Проте, відмовившись розширюватися кількісно, Анатолій Патій зайнявся розширенням якісним. Кілька років тому він почав продавати проекти своїх теплиць, які називає «теплиці-термоси». Адже власноручно Патій не тільки будував їх, але й розробляв принцип їхньої роботи – згодилася інженерна освіта.

Лимон, що плодоносить у звичайних умовах 3-4 рази на рік, у теплиці, сконструйованій винахідником, дає врожай до 9 разів за сезон. Із одного дерева Анатолій Патій знімає 200 кг плодів щорічно.

Вирішивши будувати власну теплицю, фермер вивчив принцип роботи всіх існуючих на той момент технологій теплиць. І дійшов висновку, що всі вони морально й фізично застаріли, оскільки вимагають великих

ІДЕЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ

Як розпочати бізнес із вирощування екзотичних рослин 1. Будівництво теплиці-термоса – близько 250 грн за 1 кв. м. Мінімальна площа – від 12 кв. м. Вартість теплиці – близько 3000 грн.

2. Придбання саджанців – близько 3000 грн. Вартість саджанців залежить від їхнього віку й становить від 20 до 100 грн за 1 прим. Ефективніше розводити саджанці відразу декількох культур: лимона, мандарина, апельсина.

3. Придбання інструментів, обладнання, засобів догляду – 2000 грн.

4. Просування (мінімальний бюджет на поліграфію та оголошення в газетах) – близько 2000 грн. УСЬОГО: 10 000 грн

витрат на виробництво одного кілограма продукції через складності в експлуатації й значні невиробничі втрати енергії. «Уже в середині 90-х рр. я зацікавився проблемою подорожчання паливно-енергетичних ресурсів, – згадує Патій. – Розумів, що вартість газу й електрики з часом буде тільки рости, оскільки природні запаси виснажуються. І, захопившись енергозберігаючими технологіями, вирішив створити теплицю, що працює зовсім за новим принципом. У результаті з’явилася теплиця-термос». Технологію будівництва своїх теплиць, що він навіть запатентував у Німеччині, Патій тримає в секреті, стверджуючи лише, що вся сіль – у певному принципі й порядку використання комплексу енергозберігаючих заходів. Він говорить, що витрати на обігрів теплиці, побудованої за його принципом, знижуються у 10-15 разів, на полив – у 4-5 разів, на боротьбу зі шкідниками – в 2-3 рази, а на ремонтні роботи – в 10 разів. Як доказ Патій демонструє платіжку на оплату газу на опалення однієї зі своїх теплиць площею близько 300 кв. м і будинку розміром 120 кв. м, що він також побудував за принципом теплиці-термоса, – 700 грн на місяць. «У 15 разів менше, ніж у сусіда», – гордо заявляє фермер. Коли за вікном -30°С, у його теплиці +3°С при відключеному опаленні. У жаркому кліматі така конструкція працює за принципом кондиціонера: якщо на вулиці температура повітря досягає +50°С, у теплиці витримується +25-30°С. Крім того, у нічний час температура всередині теплиці знижується дуже повільно, досягаючи різниці з денною всього в 5-7°С. У такий спосіб урожайність усіх культур у теплиці-термосі підвищується в 2-3 рази, а загальні витрати на виробництво 1 кг продукції зменшуються в 4-5 разів. Собівартість її будівництва становить $30 за 1 кв. м і звести її можуть навіть непрофесіонали. Для порівняння: вартість звичайної зимової теплиці площею 1 га становить EUR8501200 тис. (залежно від рівня устаткування й вартості матеріалів для покриття теплиці); до цієї суми необхідно додати і витрати на обігрів – звичайні зимові теплиці потребують цілодобового опалення, що здорожчує проект у середньому на 40%.

400 років на власному газі Секретну технологію теплиці-термоса Анатолій Патій розкриває тільки покупцям свого проекту. Їх уже понад 300

в Україні й Росії. Найбільший об’єкт – теплицю площею 500 кв. м – побудував покупець із Челябінська. Вирощує там цілий рік куплені ж у Патія полуницю, лимони, апельсини, мандарини. А фермери із Черкас і Донецька в цей час зводять величезні теплиці на 10 і 40 га – планують вирощувати цитрусові. Патій, що на початку 2000-х рр. сам займався промисловим рослинництвом, будучи директором україно-швейцарської агрофірми, заявляє: Україна може годувати цитрусовими не тільки саму себе, але й всю Європу. «Ми

ще тоді дійшли висновку, що в Криму, Запорізькій і Херсонській областях можна побудувати теплиці за моєю технологією на землях, непридатних для вирощування, усього лише насипавши шар землі в 40 см, – пояснює він. – У моїй теплиці в Київській області одне лимонне дерево може плодоносити до 200 кг лимонів на рік. А уявіть, який урожай у південних областях можна збирати!» Патій говорить, що за його технологією можна будувати не тільки теплиці та приватні будинки, а й 15-поверхівки. А якщо за цим методом утеплити всі будинки в Україні, то країна може 400 років жити тільки за рахунок власного газу. Окупність невеликих площ теплиці становить півроку, оскільки саджанці цитрусових швидко й легко розмножуються. Продавати можна навіть саджанці віком від 1 місяця. У цілому, продаж саджанців уважається найбільш швидкоокупним бізнесом у сільському господарстві. Чистий прибуток від експлуатації 1 кв. м теплиці складає близько 2500 грн/рік, що складає 30 000 грн загального прибутку. Рентабельність бізнесу – 300%.

Організація збуту

Співпраця з Райффайзен Банком Аваль «Ми регулярно користуємося послугами з переказу грошових коштів від Райффайзен Банку Аваль, це система інтернет-еквайринг. Адже наші саджанці замовляють клієнти по всій Україні і навіть із інших країн. Для дрібних підприємців важливо, що отримувати грошові перекази та проводити грошові операції в цьому банку швидко і легко, є багато відділень та центрів самообслуговування. Крім того, у нас є довіра до банку, оскільки він один із найбільших в Україну і є «дочкою» авторитетного міжнародного банку. Маємо потребу в таких послугах, як тарифні пакети та бізнес-картка для підприємців. Добре, що з запропонованих рішень можна вибрати те, що більше підходить саме нашій специфіці бізнесу».

Найчастіше саджанці поширюються за принципом мережевого маркетингу – серед знайомих. Ефективно завести сайт в інтернеті. У мережі існує велика кількість ресурсів, які пропонують безкоштовне створення сайтів. Наприклад, prom.ua, ucoz.org.ua і т. д. Те ж стосується й розміщення комерційних оголошень. Безкоштовно їх, зокрема, можна публікувати на таких сайтах, як slando.com.ua, board. salle.com.ua, emarket.ua, prom.ua. Особливо ефективно продавати саджанці можна через соціальні мережі, спеціалізовані форуми, тематичні сайти, блоґи тощо. Також є сенс зайнятися прямими продажами й охопити квіткові магазини і мережі (ті, де продаються квіти в горщиках та декоративні рослини), супермаркети тощо. Також лимонні та мандаринові дерева можна просувати як корпоративний подарунок та як додатковий бізнес – виготовляти горщики для рослин. Обов’язкова участь у виставках і форумах. Найпростіший збут – прямі продажі на ринках.

✒

Віра ТКАЧЕНКО

www.aval.ua

47

КОРИСНІ ПОРАДИ

Виставка –

найкращий маркетинговий інструмент Вона збирає всіх учасників ринку – виробників, постачальників, споживачів, представників державних структур та об’єднань. Саме тут концентруються всі передові досягнення та новітні технології. Під одним дахом зустрічаються компанії з клієнтами, споживачі знайомляться з товарами та послугами. Тому виставка є унікальним за ефективністю шляхом розвитку компанії, регіону та держави в цілому. Виставка – це стовідсоткова можливість зустрітися із цільовою аудиторією. Участь у виставці є одним із найкращих способів просування товарів і послуг компанії. Контакти та зв’язки, отримані на виставках, тривалий час доволі ефективно працюють на розвиток та вдосконалення бізнесу. «На перший погляд простота виставкового процесу вводить в оману, нібито цим може займатися будь-який співробітник без спеціальної підготовки. У результаті, фірми використовують не більш ніж 5-10% можливостей сучасних комерційних виставок. Ще частіше – витрачають величезні кошти, а результат просто мізерний або навіть негативний», – говорить Марина Клішина, PR-менеджер компанії «Євроіндекс», яка є організатором REX, ExpoTEL, НКАТ та інших виставок.

Ефективний виступ Щоб виставка дійсно принесла результати, компанія повинна, по-перше, чітко сформулювати мету і правильно визначитися з експозицією. На виставці відкриваються можливості особистого спілкування з клієнтами та багатьма компетентними спеціалістами. Саме цей фактор і є вирішальним для прийняття управлінських рішень. Персональний діалог учасника з відвідувачем стенду дає найбільшу вірогідність виникнення нових зв’язків. «За своїм значенням виставка – це шоу, гральні майданчики для дорослих, місце для ділового спілкування. На виставці потрібно прагнути, щоб клієнти помітили саме вашу компанію з-поміж великої кількості інших учасників, прийшли до стенду, залишились, отримали

48

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

5 рекомендацій, які допоможуть удосконалити навички експонента на виставках 1. Розташовуйтеся на високому стільці. Це допоможе підтримувати зоровий контакт із відвідувачами. Уникайте стільців звичайної висоти, оскільки у гостей складається враження, ніби ви знаходитеся на великій відстані від них. І саме це психологічно заважає встановити контакт.

2. Слідкуйте за кількісним складом персоналу – необхідно, щоб кількість чоловіків на вашому стенді відповідала кількості жінок. Завдяки цьому відвідувачі почуваються більш вільно. Якщо фірму презентують тільки чоловіки або тільки жінки, стенд може виявитися не дуже привабливим для представників протилежної статі. Окрім гендерного балансу, бажано продумати і вікові характеристики вашого персоналу. На стенді мають бути представники різного віку.

3. Чим менше, тим краще – такий девіз щодо буклетів та іншої літератури. Краще регулярно розкладати нові рекламні матеріали, ніж відразу завалити стіл купою паперів. Через велику кількість листівок на стенді деякі відвідувачі можуть подумати, що ваша компанія нікому не цікава. Покладіть основну кількість буклетів під стіл та викладайте їх поступово.

4. Пропонуйте відвідувачам пакети. Гості виставок, зазвичай, набирають велику кількість зразків продукції та візитівок. Запропонуйте їм пакет із символікою вашої фірми. Відвідувачам буде приємно, і ваша фірма запам’ятається. Окрім цього ваш логотип побачать й інші гості виставки.

5. Використовуйте фотографії. Розміщуйте своє фото чи фото вашої продукції у своїх рекламних матеріалах – це допоможе відвідувачам пригадати вас, коли вони згодом будуть переглядати ці матеріали. Як правило, відвідувачі набирають велику кількість брошур, а потім уже дома чи в офісі їх переглядають та вивчають. Побачивши вашу фотографію, вони пригадають, що саме ви їм пропонували.

КОРИСНІ ПОРАДИ вичерпну інформацію й незабутні враження та, врешті-решт, зрозуміли, що вони потрапили «в десятку»», – зауважила Марина Клішина. Ще одна особливість виставок – емоційний вплив на відвідувачів стенду за допомогою сучасних засобів комунікації, технічних досягнень, художнього та музичного оформлення. Неабияке значення для ефективності виступу на виставках має також ступінь майстерності персоналу.

Розташування стенду Перед кожним учасником виставки постає проблема, як саме привернути увагу відвідувачів до стенду та яким він має бути. «Стенд відіграє роль «візуальної приманки» для відвідувачів виставки. Замало того, щоб відвідувачі прийшли на виставку, вони мають зайти саме на ваш стенд», – говорить Владислав Костюк, віце-президент корпорації Primus Exhibitions Group (Канада). Загальна площа стенду залежить від фінансових можливостей самої фірми. Звісно, приємно мати великий стенд, який своїми розмірами буде нагадувати футбольне поле. Проте необхідно пам’ятати, що, крім експозиційної та додаткової площі, мінімальна площа так званого «життєвого простору» має складати не менш ніж 5-6 кв. м. Розміри стенду та справлене ним враження знаходяться у прямо пропорційній залежності. Таким чином, площа стенду в 20 кв. м може задовольнити потреби будь-якої фірми. Проте, якщо стенд розміщений поряд зі стендами в 150 и 200 кв. м, він може лишитися непоміченим. «Існує багато стратегій із залучення відвідувача з використанням стенду саме як приманки. Найпростіший (але доволі недешевий) підхід – це розташування стенду в центрі або при виході та створення ексклюзивного дизайну, який відрізняється від інших. Це гарантує максимальний потік відвідувачів. З іншого боку, є багато різних стратегій і хитрощів, за допомогою яких розумний учасник виставки може привабити відвідувача на свій стенд без великих затрат. Наприклад, розташування стенду біля проходу до… туалетів. Здавалося б, це незручне місце. А виявляється, що ні: усім відвідувачам виставки треба потрапити в «сервісну» кімнату протягом дня, а при виході з неї люди спокійно та без поспіху дивляться по сторонам на найближчі стенди. Ось такі стратегічні місця, якщо правильно вибрати, дають майже такий самий ефект, як розташування стенду при вході», – поділився досвідом Владислав Костюк.

Оформлення стенду Оформлення виставкових стендів відіграє досить важливу роль для формування іміджу фірмиекспонента, тому не варто економити на цьому. Відвідувачі можуть просто пройти повз ваш стенд і не помітити його, якщо він не буде вирізнятися з-поміж інших. За стандартної будови стенду організатори виставки беруть на себе лише розміщення фрізу. Решта – за фантазією й уміннями експонента. Зрозуміло, що дизайнерське оформлення дасть точно кращі результати. Але не забувайте, що дизайнер повинен отримати від вас усю важливу інформацію: мету виставки, форми та розміщення стенду, особливості учасника – та дотримуватися єдиного стильового оформлення. Для того, щоб зробити експозицію яскравою та незабутньою, також потрібно заздалегідь підготувати оригінальні елементи чи, можливо, навіть мобільний виставковий стенд. Усі ці конструкції

Провідні виставки у світі Виставки Німеччини У Німеччині проходить половина найбільших виставок світу. Ганноверський ярмарок (Hannower Messe) – провідна світова виставка в сфері промисловості, автоматизації та інновацій. Іншою важливою міжнародною виставкою в Ганновері є CeBit – найбільший у світі ярмарок оргтехніки, інформації та телекомунікації. Не менш популярна книжкова виставка у Франкфурті, відвідати яку вважають своїм обов’язком усі великі видавництва. Найбільш активні за кількістю виставок наступні міста Німеччини – Берлін, Мюнхен, Кельн, Дюссельдорф, Лейпциг, Ганновер, Франкфурт. Виставки Італії Італія також славиться своїми міжнародними виставками й високим рівнем їхньої організації. В Італії проходять всесвітньо відомі виставки одягу, моди й аксесуарів. Не можна не відзначити й SMAU – міжнародну виставку інформаційних і комунікаційних технологій. Найбільші виставки Італії проходять у містах Генуя, Верона, Падуя, Рим, Віченца й Ріміні. Виставки Китаю Щороку в Китаї проводять понад 2 тис. виставок. Більшість виставкових заходів тут мають спеціалізовану спрямованість. У Пекіні – це міжнародні виставки верстатів CIMT, виставка технологій водопостачання TECHNOLOGY & EQUIPMENT for Water, виставка оптики CHINA OPTICS, енергетики CHINA POWER, нафтогазової індустрії IOGCEC, гірничодобувної промисловості CHINA COAL & MINING, будівельної індустрії СТС. Приблизно 10% виставкової тематики пов’язані з інформаційними й телекомунікаційними технологіями, застосуванням комп’ютерної техніки, у тому числі найбільша в Азії виставка й конференція в цій сфері РТ/ЕХРО Comm China, а також міжнародна виставка комп’ютерних технологій CHINA COMPUTER WORLD EXPO. Виставки США Американські економісти підрахували: для підписання звичайної угоди з продажу потрібні витрати, що вчетверо перевищують середні витрати на угоду, яка укладається за допомогою виставки й оцінюється ними в розмірі близько $300. У країні щороку проводиться більш ніж 10 тис. регіональних, національних і міжнародних виставок. Сучасні експозиції в США стали більш спеціалізованими. Охорона здоров’я, зв’язок і телекомунікації, комп’ютерна техніка й інформаційні технології, спорттовари, автомобілі, реклама, іграшки – ось лише короткий перелік виставкових тематик США.

згодяться ще для багатьох наступних виставок. Під час оформлення стенду враховуйте, що більшість відвідувачів переглядають стенд у три етапи: • з далекої відстані – із кінця проходів, а це означає, що стенд потребує візуальних орієнтирів, які привертатимуть увагу зверху над стендом; • із середньої відстані, поступово наближаючись – тут головним є оформлення фризу та фасаду; • з близької відстані – особливі елементи оформлення, які будуть особливо привертати увагу та зазивати відвідувачів. «Стенд реально перетворити з простого в зовсім непередбачуваний (наприклад, зробити його у вигляді вашого продукту)», – радить Марина Клішина, PR-менеджер компанії «Євроіндекс». Проте не варто забувати, що на виставці продають саме продукцію, а не стенд. Безумовно, чим привабливіший стенд – тим краще. Але стенд не повинен відволікати увагу відвідувачів від головних об’єктів – експонатів.

Ціна питання Кошторис учасника виставки зазвичай складається із прямих витрат на виставкову площу, організаційний внесок, додаткове обладнання та

непрямих – оформлення стенду, транспортні витрати, виготовлення рекламно-інформаційних матеріалів і сувенірів, рекламу у ЗМІ та непередбачувані затрати. У середньому кошторис учасника виставки становить приблизно $15-30 тис. Таким чином, нижня межа – $3-5 тис., а верхня може сягати навіть $100 тис. залежно від можливостей компанії. Окрім оренди виставкового місця до суми витрат варто додати установку стенду. Це буде вам коштувати від $50 за найпростіший варіант. «Сьогодні ціни на виставкове місце коливаються від $100 до $300 за 1 кв. м залежно від престижності й тематики виставки. Середня ціна складає приблизно $150. Організаційний внесок – $200», – розповіла Марина Клішина, PR-менеджер компанії «Євроіндекс». Гарантувати те, що після участі у виставці ваша компанія підпише велику кількість угод, не може ніхто. Проте саме виставка дає великий шанс заявити про себе перед багатьма потенційними партнерами й спонсорами. Тому більшість керівників найуспішніших компаній світу ставлять виставки на перше місце серед інших засобів маркетингових комунікацій.

✒

Катерина СЕЛЕЗЕНЬ

www.aval.ua

49

КОНСУЛЬТАЦІЯ

Соціальне страхування Адміністрування внесків стане простішим Із 1 січня 2011 року набуває чинності Закон «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Компанії замість oкремиx розрахунків із чотирма фондами соцстраху будуть платити єдиний сoціальний внесок (ЄСВ) у Пенсійний фонд. Цей закон поширюється і на самозайнятих осіб, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від системи оподатковування. Із 1 січня 2011 року набуває чинності Закон «Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Компанії замість oкремиx розрахунків із чотирма фондами соцстраху будуть платити єдиний сoціальний внесок (ЄСВ) у Пенсійний фонд. Цей закон поширюється і на самозайнятих осіб, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, незалежно від системи оподаткування. «Платникам внесків на соціальне страхування, безсумнівно, приємніше готувати й подавати один звіт замість чотирьох, що також повинно заощадити бухгалтерам їхній дорогоцінний час. При цьому, економічний ефект від уведення єдиного соціального внеску буде фактично нульовим, оскільки його розмір дорівнює сукупному розміру існуючих на сьогодні ставок соціальних внесків у всі чотири фонди», – говорить старший менеджер відділу Human Capital компанії «Ернст енд Янг» Галина Хоменко. Проте спрощення адміністрування стане беззаперечним плюсом, незважаючи на те, що бухгалтери змушені будуть витратити чимало часу, щоб розібратися в нюансах. Із 1 січня банки під час відкриття рахунку будуть вимагати від юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців лише один документ, що підтверджує взяття на облік в органах Пенсійного фонду як платника єдиного соціального внеску. А бухгалтер під час нарахування заробітної плати буде зобов’язаний нараховувати лише один єдиний соціальний внесок, а не чотири, як це робилося раніше.

Для «спрощенців» – представників малого й середнього бізнесу, які в Україні здійснюють свою діяльність за спрощеною системою оподатковування, – закон передбає особливі зміни. «Базу для нарахування єдиного соціального внеску такі платники визначають для себе самі, але вона не повинна бути меншою за мінімальну заробітну плату, – пояснює Галина Хоменко. – Закон зобов’язує платників єдиного податку здійснювати внески в Пенсійний

фонд і Фонд соціального страхування на випадок безробіття, що в сумі становить 34,7% від бази нарахування ЄСВ». Водночас передбачено певну гнучкість у плані сплати внесків у фонди соцстраху у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й від нещасного випадку на виробництві. Ці внески здійснюються на добровільних засадах.

✒

Юлія ГЕЙДЮНАС

Нюанси нарахування єдиного соціального внеску •

Платниками єдиного внеску є всі платники страхових внесків у Пенсійний фонд, ФССБ, ФСС з ВУТ і ФССНС, а також підприємціплатники єдиного податку, самозайняті особи й фізичні особи, що виконують роботи за цивільно-правовими договорами. Перереєстрація платників страхових внесків і застрахованих осіб не здійснюється.

•

Розмір внеску залежить від класу професійного ризику виробництва й становить для роботодавця від 36,76% (1-й клас) до 49,7% (67-й клас). Для працівників розмір внеску складає від 2% до 3,6% залежно від його статусу (штатний співробітник, підрядник), а також ступеня зайнятості (лікарняний, інвалідність). Клас професійного ризику визначається Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

50

МІЙ БІЗНЕС / №8, грудень 2010

• • •

Максимальна база для нарахування EСВ становить 15 розмірів прожиткового мінімуму. Строки сплати обмежуються 20 числом місяця, наступного після базового звітного періоду. Перевірки. Планові – 1 раз на рік. Санкції. Розмір пені за недоїмку, виявлену ПФ, становить 0,1% від суми недоїмки за кожний день прострочення. Крім того, порушник зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% несплаченої суми. Банки, що несвоєчасно зарахували на рахунки ПФ суми внеску, платять 0,1% від суми за кожний день прострочення й штраф у розмірі 10% від суми. ПФ також відповідає за необґрунтовано стягнені з платників суми. Крім повернення грошей, фонд повинен виплатити пеню в розмірі 120% річної дисконтної ставки НБУ.

КОРПОРАТИВНІ

ЖУРНАЛИ «під ключ» бимо • • • • •

! о м ю и л Ми те, що роб

видання для клієнтів видання для партнерів видання для співробітників річні та соціальні звіти корпоративні фотоальбоми

тел.:

(044)

586 56 92