Погляд №16 2015 by poglyad poglyad

www.vidido.ua

БУДЕ ВОЮВАТИ РАЗОМ ІЗ СИНОМ Сергій Возний – сільський голова Костинців на Сторожинеччині відклав усі справи і у свої 50-ть пішов на війну

ЧЕТВЕР• 16 квітня 2015 року • №16 (775)•індекс 98703•ціна 4,00

ВОЛОДИМИР МИЦЬКО: «На деякі місцеві дороги навіть не ступала нога дорожника» ▶ 6

У Чернівцях затримали суддю за 15 тисяч хабара

Заступник голови Апеляційного суду Чернівецької області вимагала хабар від колеги, якого обвинувачували в оголошенні завідомо неправомірного рішення Реклама

Колаж Павла Поляка

▶ 7

НОВИНИ

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

За цукор правлять, як за героїн Кабінет Міністрів офіційно дозволив збільшити на 40% ціну на цукор

ДУМКИ ВГОЛОС Яку частину сімейного бюджету витрачаєте на продукти?

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

Ольга, продавець Майже 50% заробітку витрачаю на харчування, тим паче, що виховую двох дітей. Намагаємося, звісно, економити, те, що раніше могли дозволити собі щодня, їмо лише на свята. Але і ця економія дорого обходиться. Тому, як далі бути – уявлення не маю.

країнцям нині і так несолодко, а із вересня буквально стане зовсім гірко. Кабмін на державному рівні дозволив підвищити ціни на цукор на майже 40 відсотків. Відповідну постанову №189 урядовці ухвалили 8 квітня. Відтак мінімальні гуртові ціни на цукор із цукрового буряка із вересня цього року зростуть на 36 відсотків. Коротше кажучи, за тонну тепер проситимуть 6455 гривень. Втім, для звичайних споживачів подорожчання цукру буде ще більшим. Цукор, як і раніше, є у переліку 14 продуктів харчування, ціни на які регулює держава. Точніше, вона регулює лише торговельну надбавку у мережі роздрібної торгівлі. Відповідно до цих обмежень, продавець має право додати до гуртової ціни ще максимум 12 відсотків. Тобто якщо продавцю, який купує цукор гуртом, кілограм обійдеться у 6,45 гривні, то він мав би продати його вам за ціною максимум за 7,2 гривні. І такі ціни мали би бути восени, після подорожчання. Зараз тонна цукру коштує ▶ 4723 тисячі гривень, кіло у гуртівні для продавця обійдеться у мінімум 4,7 гривні, а вроздріб він мав би його продавати за 5,26 гривні. Та таких цін на цукор у магазинах не бачили вже, мабуть, років п’ять.

● За кіло цукру нині правлять 11,6 гривні. Фото з архіву «Погляду» Сьогодні цукор на вагу продають по 11,6 гривні. І це, відповідно до результатів моніторингу обласного департаменту економіки, на цілу гривню дешевше, ніж було десять днів тому. А місяць тому за кіло цукру правили

би продати його вам за ціною максимум за 7,2 гривні. І такі ціни мали би бути восени, після подорожчання. в середньому 17,76 гривні. Виходить, хоча де-юре держава і регулює ціни на продукти, включені до списку соціальних, де-факто – торгівці встановлюють вартість,

яку вважають за потрібне. То де ж контроль? Як прокоментувала начальник управління економічного і соціального розвитку департаменту економічного розвитку Чернівецької ОДА Олена Слепинюк, причина у

тому, що контролювати ціни просто немає кому. По-перше, ліквідували відповідні органи, які мали би контролювати ціни (Держцінінспекцію), а по-друге, досі є мораторій на перевірки, тож можна тільки моніторити ціни. На ціни можуть теоретично впливати і на місцевому рівні, за умови, що є його виробництво. У такому разі, збільшивши обсяги виробництва, у цьому разі цукру,

ФОТОФАКТ

департамент Агропромислового розвитку міг би зменшити вартість цього продукту на ринку області. Однак, зазначає заступник начальника департаменту АПК Чернівецької ОДА Василь Сандуляк, виробництва цукру

нині в області немає взагалі. – Донедавна працював завод «Хрещатик», однак зараз він стоїть. Торік сіяли в області 2700 га цукрового буряка, цього року – лише 200 га. Втім, це сіяла агрофірма «Мрія», яка орендує у нас землі, тож увесь цей цукор вивезуть за межі області, у нас його у продажу не буде, – зазначив чиновник. – А загалом, ціни у нас контролювати нікому.

Євген, підприємець Напевно, близько 40% сімейного бюджету витрачаю на купівлю продуктів. І то беремо найнеобхідніше, економимо постійно. Частину на дачі вирощуємо, тому трохи легше. Але все одно харчування обходиться дуже дорого. Сільвія, домогосподарка Не надто багато витрачаю на продукти, бо майже все домашнє. Тримаємо худобу, тому завжди є свіже молоко, масло, сметана. Вирощую овочі, дещо продаємо. Єдине, що купую – крупи, сіль і цукор. Тому подорожчання продуктів на собі не надто відчула, але тепер, аби прогодувати худобу, потрібно викласти у кілька разів більше грошей. Опитувала і фотографувала Яна МАІРЯНЧУК

МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Гроші громади кладуть на депозит Чернівецька міська рада хоче довірити гроші банку Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

● У музеї під відкритим небом минулого понеділка, 13 квітня, відбулися великодні забави. Мистецьке свято «Христос Воскрес! Восресне Україна!» згуртувало чимало народних умільців та хорових колективів з різних куточків Буковини. Одними із найартистичніших виявилися представники села Лівинці Кельменецького району Чернівецької області (на фото). Увечері цього ж дня музичну естафету перейняли рок-колективи Буковинського краю. Фото Ольги ШУПЕНІ

▪ Коли довіра до вітчизняних банків справедливо низька і люди будь-що намагаються забрати звідти свої депозити, часто жертвуючи навіть відсотками, які заробили, Чернівецька міська рада вирішила ризикнути і покласти бюджетні гроші на депозит у банк. Мова йде про так звані тимчасово вільні кошти загального та спеціального фондів міського бюджету. Щоправда, якій саме фінустанові довірять гроші громади, поки що не вирішили, лише створили спеціальну конкурсну комісію, яка обиратиме банк. Та чи є із чого обирати? Зважаючи на нинішню тенденцію, коли Нацбанк один за одним закриває фінустанови, причому під гарячу руку головного регулятора потрапляють навіть великі системні банки, вибір дуже обмежений. Окрім того, завжди є небезпека, що обраний раптом потрапить до чорного списку НБУ. За інформацією, розміщеною на сайті Національного банку України, нині у стані ліквідації перебувають 38 банків. Загалом, практика розміщення тимчасово вільних коштів міського бюджету на депозитних рахунках у банках не є новою, нею послуговуються із 2007 року, і досі вона була досить успішною.

Як розповів голова Асоціації фінансистів Буковини, колишній начальник фінансового управління Чернівецької міськради Євген Прокопець, вперше

гроші міського бюджету на депозит ми поклали саме напередодні кризи 2008 року. Тоді можна було класти гроші на рахунок не лише у державний, але й у комерційний банк. Так ось, саме перед тим, як восени 2008 року розпочалася фінансова криза, ми на відсотках заробили трохи більше 3 мільйонів гривень. Гроші, які заробляли на депозитах, йшли до загального фонду і потім, рішеннями сесії, вирішували, на що їх витратити. Як водиться, вони йшли на ремонт доріг або соціальних об’єктів. Загалом, це правильна практика, адже на початку року, коли триває формування бюджету і гроші не використовують, вони просто лежать мертвим вантажем і навіть можуть розійтися. А на депозиті вони працюють. Теоретично бюджетні кошти, розміщені на депозитних рахунках у банку, який збанкрутує, є захищеними. Повернення цих грошей є першочерговим. Втім, навіть якщо міська рада і буде першою у списку отримувачів, ніхто не скасовував обмеження у сумі 200 тисяч гривень. Тобто повертати бюджетні гроші у разі чого доведеться частинами і дуже довго, адже повертати почнуть тільки після продажу активів банкубанкрута.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ

● Учора, 15 квітня, з Чернівців відправили декілька сотень військовослужбовців в зону АТО для виконання бойових завдань. Буковинські бійці замінять на Сході тих вояків, які вже рік воюють із сепаратистами. Перед тим, як сідати до потяга, їх благословив та освятив священик. Бажаємо хлопцям гідно нести службу та живими і здоровими повернутися додому. Фото Ігоря КІРОНДИ

НОВІ ПРАВИЛА

Ліс заборонили возити за кордон Парламент запровадив мораторій на десять років на експорт лісу-кругляка Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ Alexbv2006@rambler.ru

же багато років, принаймні на Буковині, ліс – це джерело збагачення для чиновників, правоохоронців, лісівників, контрабандистів тощо. Схема їхньої діяльності надзвичайно проста – ліс вирубали, завантажили у вагони і вивезли за кордон. А маржу поклали до кишені. Ця схема працювала роками, але її ніхто вперто не помічав. Останнім часом різні так звані громадські активісти раптом прозріли і побачили, що з Буковини масово вивозять ліс. Десятки і сотні вагонів можна побачити поблизу залізничного вокзалу, на перевалочних станціях поблизу кордону тощо. Кругляк вивозять за кордон, заробляючи непогані гроші. Днями Верховна Рада запровадила на десять років мораторій на експорт лісу (необробленої деревини). Документ передбачає, що тимчасово (на 10 років) заборонено вивозити з України необроблену деревину (крім сосни) з 1 листопада 2015 року. Щодо сосни, то її заборонено вивозити з 1 січня 2017 року. Щодо дуба, то його зарахували до цінних та рідкісних порід. - Цей закон вдалося ухвалити

(його підтримали 233 депутати) за рахунок відтермінування впровадження мораторію на експорт кругляка сосни, – сказав народний депутат Іван Рибак. – Відбувалися шалені дебати, але консенсусу досягнуто. Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, експорт необробленої деревини невигідний ні в економічному, ні в соціальному, ні в природоохоронному сенсі. Адже якщо кубометр необробленої деревини коштує лише 80-90 доларів, то світова ціна обробленої деревини у десять разів вища – 950 доларів за кубометр. Можна лише здогадуватися про втрати, якщо 70% вирубаного в Україні лісу відправляють на експорт як необроблений. Цей закон доречний і конче необхідний, але потрібно подбати про переробні потужності в країні. Без цього мораторій навіть шкідливий. - Цього року ▶ з Чернівецької області експортовано 50 тисяч кубометрів деревини, що на 25 тисяч менше, аніж торік (за цей самий період), – повідомив голова Чернівецької ОДА Олександр Фищук. – Я за те, щоб ліс, вирубаний у нас, переробили в області. Колись це відбувалося в краї, але ці потужності знищені. Тому доки ми будемо вивозити кругляк, ніхто не буде вкладати гроші в його переробку. Щоправда, окрім створення якихось «гарячих ліній», сайтів, відносної прозорості щодо заготівлі та експорту деревини на обласному рівні, більше нічого не відбувається. Влада визнає, що в обласному бюджеті немає

коштів, аби розвивати лісову галузь (переробку). Хоча колись у селищі Берегомет (Вижницького району) збудували найбільший в Україні деревообробний комбінат. Та згодом цей проект «успішно» поховали, підприємство збанкрутувало. До цього процесу доклали руки як місцеві, так і приїжджі гастролери (але це вже зовсім інша історія). Щодо лісу, який вивозять з Буковини, то лісівникі кажуть, що лише незначна її кількість – місцева. Решту звозять з інших регіонів держави, і тут формують ешелони. - Лише 6% вагонів, які ви бачите, з нашим лісом. Його сюди звозять з усієї країни та через одну станцію везуть на експорт, – запевнив начальник управління лісового та мисливського господарства області Анатолій Ковальський. – Звісно, його по-

Мораторій на вивіз лісу діятиме десять років, хоча сосну до 2017 року можна експортувати трібно переробляти тут, але для цього потрібно створити власні потужності. Загалом у лісовій галузі працюють 3,5 тисячі людей, тому не можна просто заборонити рубати ліс. Доки триває дискусія щодо мораторію, шукають можливості переробки деревини в Україні, хтось продовжує його вивозити за межі держави. Максимум, на що спроможні правоохоронні органи, це затримати якогось дрібного лісівника, який зрубав декілька дерев. Хто стоїть за масовим вивозом лісу – ніхто назвати не може (скоріш за все, не хочуть).

НОВИНИ

ВІДКРИТІ КОРДОНИ До Румунії – за спрощеною процедурою Місцевий прикордонний рух з Румунією може запрацювати вже наприкінці травня 31 березня Уряд своєю Постановою №164 затвердив Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про місцевий прикордонний рух. У Міністерстві Закордонних справ України повідомили про те, що цю урядову Постанову скерують до МЗС України. Після цього МЗС через дипломатичні канали поінформує румунську сторону, що Україна завершила всі внутрішні процедури, які необхідні для того, щоби Угода набрала чинності. Впродовж 30 днів після останнього офіційного контакту між сторонами місцевий прикордонний рух між обома нашими державами має запрацювати. Про це повідомив на своії сторінці у "Фейсбуці" нардеп від Буковини Григорій Тіміш. - Тож сподіваємося, що мешканці окремих районів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької області зможуть скористатися перевагами місцевого прикордонного руху вже наприкінці травня цього року, – підсумував депутат.

МІНІСТРИ ЯНУКОВИЧА Суд заочно заарештував ексміністра Раїсу Богатирьову Печерський райсуд Києва заочно заарештував ексміністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову, яку оголошено в міжнародний розшук. Про це повідомляють у Генпрокуратурі. Генпрокуратура продовжує розслідування кримінального провадження від 11 червня 2014 року, в якому Богатирьова є підозрюваною за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (розкрадання в особливо великих розмірах). У прокуратурі повідомили, що на час розслідування наклали арешт на грошові кошти підозрюваної розміром 100 тисяч доларів та 300 тисяч гривень. Водночас про арешт квартир та іншого майна Богатирьової та її родини у відповіді не йдеться. Нагадаємо, що у жовтні прес-служба прокуратури оприлюднила інформацію про судовий арешт трьох квартир у Києві, апартаментів у Ялті та трьох будинків у селі Підгірці Обухівського району Київської області, які нібито належать екс-міністру та її чоловікові. Як повідомлялося, 21 жовтня 2014 року Богатирьову оголосили у розшук в Україні за підозрою у розкраданні бюджетних коштів на суму 6,5 млн. грн. 2012 року під час закупівель імунобіологічних препаратів, лікарських засобів та медичного обладнання. За інформацією прокуратури, Богатирьова діяла «за попередньою змовою з групою осіб». З 9 січня 2015 року екс-міністр перебуває у міжнародному розшуку Інтерполу.

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Газ може подорожчати ще більше Рада зобов’язала приватні компанії платити за мережі, а це ляже на плечі споживачів Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

ісля чергового підвищення тарифів на газ, уже здавалося до критичної позначки, блакитне паливо може ще більше здорожчати. Верховна Рада зобов’язала приватні компанії платити за газові мережі. Відповідно, у тарифі на газ може з’явитися додаткова складова – за користування газовими мережами. 9 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект «Про ринок природного газу», згідно із яким розподільні газові мережі можуть перебувати в користуванні на праві господарського відання тільки в суб’єктів державного сектору економіки. Тобто приватні компанії (оператори розподільних газових систем) не можуть користуватися такими мережами безкоштовно. Відповідно їм доведеться платити за користування державними розподільними газовими мережами.

● Якщо приватні облгази платитимуть за користування державними розподільними газовими мережами, тариф на газ знову зросте. Фото з архіву «Погляду»

– У нас, виявляється, практично всі газові розподільні мережі – це державна власність. І за див-

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ

Закон «Про ринок газу» суперечить Конституції України Віктор Горда, голова правління ПАТ «Чернівцігаз» Верховна Рада ухвалила закон, який забороняє недержавним компаніям використовувати газорозподільні мережі на основі договорів господарського відання без плати за експлуатацію, натомість, залишає це право для державних компаній. Такий підхід суперечить принципам рівної конкуренції та вільного доступу на ринок, що закріплені в Конституції України та правилах Європейського Енергетичного Співтовариства. Крім того, цей законопроект загрожує суттєвим підняттям тарифу на транспортування газу і в кінцевому підсумку ляже на плечі споживачів. Адже плата за експлуатацію облгазами державних ГРС на умовах оренди чи концесії є обґрунтованими затратами, які, згідно із законом, мають покриватись тарифом.

ним збігом обставин, облгази, які належать групі Фірташа-Льовочкіна, безкоштовно користуються всіма газорозподільними мережами, які перебувають в державній власності, – зазначив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. – Усі приватні облгази будуть платити державі орендні платежі за використання державних газорозподільних мереж. Щойно Рада ухвалила цей законопроект, газорозподільні підприємства одразу відреагували на нього. Зокрема, 31 підприємство (приватні облгази) вважає, що це є спробою дестабілізувати ситуацію на газовому ринку України. Наразі підприємства готують позов до суду проти ухвалення відповідного закону. Як повідомили в ПАТ «Чернівцігаз», у разі набуття чинності закону ціна на газ збільшиться. Адже оренда чи концесія

мають бути закладені у тариф. Крім того, за словами фахівця

ня освіти Чернівецької міської ради Георгій Олійник вважає,

До оновленого меню ввійшло трохи менше крупів, зате є вермішель, картопляне пюре, сосиски, відбивні, сирна запіканка, молочна каша та бутерброди. Особливо потішили дітей бутерброди. Є й різні чаї, кава з молоком. Харчувались за ним учні шкіл №27 і №38. За словами ди-

зв’язків із громадськістю ПАТ

«Чернівцігаз» Андрія Семеновича, газорозподільні компанії за власні кошти обслуговують мережі. З набуттям чинності нового закону механізм ремонту і обслуговування мереж залишається невизначеним. Відповідно невідомо, хто це буде робити і в якому стані будуть мережі?.. Водночас експерти в енергетичній галузі припускають, що у такий спосіб урядовці хочуть прибрати до своїх рук ринок постачання газу. Ймовірно, такі умови створюють для приватних газових компаній, аби відродити державні газові компанії. Однак споживачів найменше цікавить, хто буде займатися постачанням газу, головне – аби тарифи були реальними та подавали якісне паливо.

НОВАЦІЇ У ШКОЛІ

Дітей харчують за новим меню «Шведські столи» у школах запроваджувати передумали Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana-marianchuck@yahoo.com

▪ В умовах нинішньої кризи кожну копійку потрібно використовувати раціонально. Це стосується не лише військової сфери чи економіки, а й буденних речей, таких як харчування в школах. Ще на початку березня у двох Чернівецьких школах – №16 і №27 – провели експеримент із впровадження харчування школярів у формі «шведських столів». Для цього мали створити необхідні умови, однак на заваді став брак коштів.

- Ні ми, ні міський бюджет до цього не готові, – каже голова батьківської ради при Чернівецькій міській раді Сергій Греков.

– Немає, насамперед, необхідного обладнання, яке не таке й дешеве. Крім цього, не готові до такого типу харчування і діти. Зміни, безумовно, потрібні, але перехідний етап від старої радянської системи харчування до нової варто розпочати зі зміни меню. Це дозволить не лише зекономити, адже більшість школярів не їсть те, що пропонують у шкільній їдальні, але й поліпшити здоров’я дітей. Донедавна учні 1–4-х класів чернівецьких шкіл харчувалися за старим радянським меню: щодня каша, рибна котлета та компот. Начальник управлін-

за такого меню частину коштів, яку виділяє на харчування школярів-початківців міська рада, а це трохи більше 11 мільйонів гривень, використовують безцільно, адже чимало їжі просто викидають. Та й батьки заявляють, що їхні діти щодня купують снеки в магазинах, адже кашу з підливою їсти не хочуть. Власне, саме тому чиновники міської ради, вчителі та батьки вирішили змінити шкільне меню. С. Греков, розповідає, що під час створення нового меню враховували побажання дітей та вчителів. Звісно, зважали і на бюджетний ліміт – 6 гривень на одну дитину.

ректора школи №38 Жанни Горевич , відходів після таких

сніданків практично немає. Якщо раніше їжа залишалася у тарілках, то тепер це поодинокі випадки. Дітям подобається. Та й міський бюджет від цього лише виграє. Нове меню для харчування школярів, за словами чиновників, погодили у СЕС, воно відповідає всім нормам.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

НОВИНИ

www.vidido.ua

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи треба змінити назви вулиць з комуністичним походженням? Кирило, студент Потрібно йти в ногу з часом. Ці радянські комуністичні назви давно всім муляють очі, тому, як на мене, перейменовувати вулиці потрібно. Особливо актуально це зараз, в час піднесення національного духу. І людям приємно, і місто хоч трохи позбавиться тієї радянщини.

Сергій, інженер Ці назви – історія. Я як називав вулиці, так і називатиму. Всі звикли до старих назв, тому користі з цього перейменування не бачу. Втім, якщо владі немає куди подіти зайві гроші – нехай перейменовують. Але я все одно називатиму вулиці так, як звик.

Ірина, викладач Так, змінювати потрібно, але зараз це, як на мене, не найважливіша проблема. Нехай краще за ті кошти, які тринькають на перейменування, відремонтують дороги в місті. Думаю, це людям більше сподобається. Опитувала Яна МАРІЯНЧУК

В Україні заборонили радянську символіку За півроку в області мають перейменувати усі вулиці, пов’язані з комуністичним минулим Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ Alexbv2006@rambler.ru

а майже 24 роки запізнилися наші народні депутати, коли заборонили пропаганду та символіку комуністів і нацистів. Можливо, якби це зробили одразу з набуттям країною незалежності, ми б не пережили багатьох трагічних для держави подій. Проте історія немає умовного способу, тому лише через майже 24 років у незалежній Україні, нарешті, заборонили усе, пов’язане з комуністичною та нацистською ідеологією. Минулого тижня Верховна Рада заборонила пропаганду та символіку комуністів та нацистів. У законі йдеться, що пропаганда комуністичного або нацистського тоталітарного режиму та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв цих режимів. Відтак використовувати у назві символіки комуністичного або нацистського режиму є підставою для відмови у реєстрації або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян; припинення випуску друкованого засобу масової інформації. Також заборонено виготовлення, використання та поширення символік цих режимів. Йдеться про публічне виконання гімнів СРСР,

УРСР, інших союзних радянських республік або їхніх фрагментів на всій території України. Також, згідно із новим законом, з вулиць доведеться забрати пам’ятники всім червоноармійцям. Водночас збивати з надгробків та солдатських нагород радянську символіку, як це робили в Німеччині після перемоги фашизму, не будуть. Радянську символіку, імовірно, доведеться зняти з будинків. Крім того, будуть перейменовані назви вулиць. На «розкачування» місцевим керманичам дали три місяці. Водночас військові прапори не підпадають під визначення тоталітарної символіки. Носити ордени ветерани Другої світової можуть спокійно і вдома і на публічних заходах. Також визнано героями і борцями за українську незалежність усіх, хто брав участь у тих подіях. Тобто не буде цього поділу, умовно на «червоних» та тих, хто боровся у лавах Української повстанської армії тощо. Також в установленому порядку необхідно перейменувати райони в містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, набережні, мости, інші об’єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об’єкти, назви яких містять в собі символіку тоталітарного комуністичного режиму. У 6-місячний термін з дня набрання чинності закону держадміністрації та місцеве самоврядування повинні провести громадські слухання та подати на розгляд Верховної Ради пропозиції про перейменування на-

селених пунктів, районів і областей, назви яких містять в собі символіку тоталітарного комуністичного режиму. У Чернівецькій області практично немає пам’ятників діячам цих тоталітарних режимів, хоча залишилося чимало назв вулиць, які пов’язані з активними діячами комуністичного режиму. - Звісно, у Чернівцях є вулиці, які потрібно перейменувати та відновити історичну справедливість. Адже чимало назв та людей, які за ними стоять, не мають жодного стосунку до нашого міста, – повідомив міський голова Чернівців Олексій Каспрук. – Потрібно назвати вули-

цю іменем першого ректора нашого університету, який, власне, створив його – Костянтина Томащука. Але є більш нагальні зараз справи, усе буде вирішуватися у робочому порядку. Щодо пам’ятників цим тоталітарним режимам, то їх в області практично немає. Їх демонтували переважно у 2000-х роках. - Якщо якісь пам’ятники залишилися, то вони перебувають у приватних колекція, на подвір’ях, або не належать до культурної спадщини і не мають жодної історичної цінності. Адже кожен пам’ятник має свій паспорт, – каже начальник

управління культури Чернівецької ОДА Віра Китайгородська. – Звісно,

ми будемо дивитися та вивчати, чи десь не залишилося, для прикладу, пам’ятника діячам тоталітарного комуністичного режиму. Виконання цього закону лежить на органах місцевого самоврядування. Саме вони мають займатися перейменуванням вулиць, скверів та площ, або організувати демонтаж пам’ятників. - Відбулося історичне голосування, яке фактично поставило «крапку» в комуністичному минулому. Сьогодні відбулася декомунізація України. Цей закон заборонив, зокрема, і діяльність Комуністичної партії України, – заявив наш земляк, міністр юстиції Павло Петренко. – Я думаю, що після прийняття закону відповідні символи будуть забирати, і це компетенція відповідних органів місцевого самоврядування та державних органів. Важко зараз спрогнозувати, як реалізовуватимуть цей закон. Якщо на Заході вже не залишилося символів тих режимів, то в Центрі, Півночі та особливо Півдні їх чимало. Чи не відбудеться загострення протистояння між прихильниками та супротивниками цього. Адже цим обов’язково скористається п’ята колона, яка грає на руку Кремлю, щоб розгойдати ситуацію та загострити протистояння.

ІНТЕРВ’Ю

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Грошей на дороги не вистачає У Чернівецькій області проблема з дорожнім покриттям – одна з загальніших. Саме відсутність транспортної логістики відлякує від нас туристів, ускладнює сполучення та завдає чималих незручностей. Останнім часом на дороги краю якщо і виділяли гроші, то абсолютно недостатньо. Зараз відсутність коштів пояснюють бойовими діями на Сході. Щоправда, у наших сусідів дороги все одно ліпші, аніж на Буковині. Що буде з дорогами краю цього року, скільки коштів на це передбачено і чого очікувати людям, ми поспілкувалися з начальником Служби автомобільних доріг області Ігорем Гахом та директором ДП «Чернівціоблавтодор» Володимиром Мицьком. Ігор Гах, начальник Служби автомобільних доріг області

«Кілометр ямкового ремонту коштує 8-9 мільйонів» – Яка нині ситуація з дорогами краю і чи є гроші для їхнього ремонту?

– Наразі передбачено план фінансування розміром 55,8 мільйона гривень. Ми плануємо витратити їх так: ліквідація ямковості – 20 мільйонів, на гравійні дороги – 2,7 мільйона, штучні споруди – 2,2 мільйона, організацію та безпеку руху – 4,5 мільйона і на зимове утримання – майже 12,6 мільйона гривень. Звісно, наявних коштів недостатньо для належного експлуатаційного утримання доріг. Під час останнього обстеження доріг було виявлено, що загальна кількість ямковості в області майже 190 тисяч м2. Для її ліквідації необхідно щонайменше 90 мільйонів гривень. Наразі ми маємо лише 20 мільйонів, можливо до кінця року буде трохи більше – 23-24 мільйони гривень. Наразі наше завдання – ліквідувати ямковість на основних маршрутах краю, чим ми зараз займаємося. Розпочинаємо, як завжди, з міжнародних, національних доріг, основних регіональних і місцевих доріг, де значний рух транспорту, вони мають соціальну вагу тощо. – Роботи на дорогах вже розпочали? – Ми як ніколи за останні роки розпочали роботи щодо ліквідації ямковості, фактично використовуючи природні умови, з березня. Наразі на основних напрямках ліквідовано майже 6 тисяч м2 ямковості. Роботи тривають і сьогодні. Ми задіюємо від 7 до 13 бригад. Якщо погода дозволить, то вже найближчими днями задіємо до 18 бригад по усій області. – Яка вартість ямкового та капітального ремонту?

– Один кілометр ямкового ремонту становить 8-9 мільйонів, а капітальний (залежно від обсягу робіт, дороги тощо) становить 20-30 мільйонів за кілометр.

– Чи надходять гроші з бюджету на це?

– Завдяки діям Уряду нам наблизили кошти, передбачені на четвертий квартал цього року, на другий квартал (для фінансування дорожньої галузі). Ви розумієте, що чимало коштів передбачаються на четвертий квартал, коли роботи фактично припиняються. Вони необхідні саме у цей сезон, коли роботи на дорогах можна активізувати. Зараз в області працюють два заводи з виробництва асфальту (днями буде запущено третій). Цього місяця ми розраховуємо на щоденну роботу, звісно, з поправкою на погоду. На 1 червня ми плануємо вийти, принаймні на основних маршрутах області, на завершення ямкового ремонту. Наразі практично немає ямковості на дорогах міжнародного та національного значення. Пам’ятаєте минулі роки, коли ми у кращому разі бралися до роботи у травні. Найближчими днями ми погодимо з облдержадміністрацією та районами план робіт з ліквідації ямковості на дорогах області. Тобто буде визначено черговість виконання робіт та обсяги. – Які дороги плануєте

відремонтувати цього року

(маю на увазі поточний та ямковий ремонт, оскільки розумію, що на капітальний ремонт грошей немає)?

– Попередньо цей перелік узгоджено та затверджено. Планується продовження капітального ремонту дороги Вижниця– Сторожинець–Чернівці (район села Підзахаричі), також продовження капітального ремонту через Сірет (в обхід Сторожинця), поточний ремонт дороги Чернівці–Заставна, Житомир–Чернівці (в обхід Хотина. Саме стан цієї ділянки дороги призводив до масових перекриттів руху там, акцій протестів та ускладнення руху до Києва, – авт.), також буде

Володимир Мицько, директор ДП «Чернівціоблавтодор»

«На деякі місцеві дороги навіть не ступала нога дорожника» продовжено ремонт моста через Дністер (район села Звинячин). Щодо моста через Черемош на дорозі Путила–Вижниця–Сторожинець, то ці роботи також будуть продовжені. Також ми провадитимемо роботи на дорозі у Вашківцях (там також були акції протесту людей, які були незадоволені станом дороги, – авт.) тощо. Якщо Кабмін затвердить цей перелік, то це дасть змогу здійснити значний обсяг роботи. Також завдяки депутатам парламенту (зокрема від області) ухвалена державна програма розвитку дорожнього господарства чотирьох областей України (частини Карпатського єврорегіону). Згідно з цією програмою, передбачено виділити 700 мільйонів на чотири області (Чернівецька, Івано-Франківська, Закарпатська та Львівська – маршрут Стрий–Мамалига). Ми підготували відповідні пропозиції щодо використання цих коштів. Звісно, тут йдеться лише про конкретний маршрут (важливий для розвитку Карпатського регіону), а не усі дороги області. Відтак наші пропозиції були 200 мільйонів гривень, але погодили 175 мільйонів. Але яка вона буде по факту – ми наразі не знаємо. За ці гроші ми запланували відремонтувати ділянку дороги від Снятина до Чернівців і далі майже до Припруття (відгалуження в бік села Мамалига). Підготуємо проектно-кошторисну документацію і будемо бачити, на який обсяг робіт нам вистачить коштів.

– Сьогодні в Україні тривають дискусії та обговорення щодо будівництва бетонних доріг (цю практику активно використовують у США). Яке Ваше ставлення до цього? На скільки це реально і якщо таке рішення ухвалять, чи в змозі Ваша організація виконувати такі роботи.

– ДП «Чернівціоблавтодор», яке я очолюю, – це підрядна організація. Хай би який скрутний час був у державі та області зокрема, ми «боєздатна» організація, яка може виконувати будьякі завдання, що нам доручають. Щодо бетонних доріг, то усе залежатиме від рішення, яке ухвалять. Є чимало факторів, які впливають на це, зокрема, не завжди таку технологію можна застосовувати. Чимало залежить від геології місцевості, кліматичних умов, розташування тощо. Чому зараз хочуть надати пріоритет бетонним дорогам? Бо хочуть максимально використати місцеві матеріали та ресурси. Але хочу наголосити, що асфальтобетонні дороги, якщо їх робити за технологією, вони можуть слугувати роками (належну подушку, шари тощо). Все залежить від належного фінансування цих робіт. – Скільки в області є асфальтних, які мають стосунок до облавтодору, і чи в змозі вони забезпечити асфальтом дорожників? Якщо, можливо, на капремонт дороги Снятин – Чернівці – Мамалига таки виділять обіцяні 175 мільйонів, то чи зможуть

Якщо маєте що сказати буковинцям, своїм виборцям, громаді краю, не боїтесь гострих запитань і готові говорити правду, звертайтесь до газети «Погляд». Ми готові вислухати вашу позицію та розповісти про неї на шпальтах нашого видання. Тел. 050 374 25 22 Повне відео інтерв’ю дивіться на сайті vidido.ua

ці заводи забезпечити галузь сировиною?

– Сьогодні у нашому підпорядкуванні є 4 заводи, які цілком здатні забезпечувати продукцією дорожню галузь. Зараз працюють два заводи – в Іспасі та Новоселиці. Днями плануємо запустити третій завод у Сокирянах. Четвертий є у Кельменцях. Заводи фактично готові до виконання завдань, які їм поставлять. Тепер ми на сто відсотків забезпечимо потреби області в асфальті. Роботи будуть тривати в кожному районі краю. Попри те, що ми є акціонерним товариством, але сто відсотків акцій належить державі. – Досить актуальним є зараз питання прибирання узбіч доріг. Зрозуміло, що сміття там не з’являється якимось магічним чином – його банально викидають люди. Проте потрібно звертати на це увагу. Чи проводять у цьому напрямку роботи і чи виділені на це необхідні кошти? Скільки людей до цього буде залучено, які напрямки тощо

– Ви самі розумієте, що на дорожню галузь виділяють надзвичайно мало грошей. Якщо ми будемо їх витрачати на прибирання узбіч, то це буде не зовсім правильно. Коли автомобіль на дорозі стрибає на ямах, а ми витрачаємо в цей час гроші на прибирання, то люди нас не зрозуміють. Звісно, на це також необхідно звертати увагу. Ми спілкуємося з ОДА, районними адміністраціями, райрадами щодо цього. Залучаємо їх до цього, наші співробітники регулярно проводять такі суботники з прибирання узбіч (останній раз ми напередодні Великодня, прибирали об’їзну дорогу Чернівців). Найбільша зараз проблема – це стихійні сміттєзвалища (ці побутові відходи

вивозять із сіл, міст) і висипають у смугах відводу. Такі самі заходи відбуваються в районах, що на це не витрачалися необхідні кошти. Для прикладу, у Кіцманському районі до цього залучають по дві-три тисячі людей, щоб не відволікати кошти від «латання» доріг. Спільно з громадою можемо чимало зробити, навіть за той мінімум коштів, який є. – Ваша служба також відповідає за покажчики на дорогах. Це дуже важливо для водіїв, які не завжди знають, як дістатися потрібної точки. Чи будете відновлювати їх і коли?

– Справді, це чимала проблема. Особливо для безпеки руху та зручності водіїв. Ми будемо відновлювати ті знаки, що зруйновані. Чимало є фактів вандалізму, руйнуються з часом, їх крадуть тощо. Адже усі знаки на дорозі – не лише зручність та необхідність, але й безпека руху. – Як щодо сільських доріг, чи будете ремонтувати їх? – Це дуже болюче питання. Ми прекрасно розуміємо, що на деяких дорогах місцевої сітки навіть не ступала нога дорожника. Мусимо це визнавати. Але це не залежить від бажання чи небажання дорожників. Не було і наразі немає належного фінансування. Та все одно будемо працювати в цьому напрямку. Створено комісії для вибірки гравійнопіщаної суміші. Нам потрібно здешевити кілометр такої дороги, тому потрібно підвозити її з найближчого кар’єру, але щоб не завдати шкоди руслу річки та природі. Роботи на цих дорогах потрібно почати з водовідведення. Якщо з проїжджої частини заберемо воду, то гравійна дорога служитиме довго і добре.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

ПРАВО

www.vidido.ua

У Чернівцях затримали суддю за $15000 хабара

СЕРІЙНИЙ ЗЛОДІЙ

Тричі обкрадав один і той самий будинок Хлопець також обікрав магазин на вулиці Кармелюка

Заступник голови Апеляційного суду Чернівецької області вимагала хабар від колеги, якого обвинувачували в оголошенні завідомо неправомірного рішення

инулого тижня область сколихнуло повідомлення, що заступника Апеляційного суду затримали під час отримання хабара. Це чи не перший випадок в Чернівецькій області, коли суддю такого рангу затримують за хабарництво. В Україні суддівський корпус – каста недоторканних. Усі розуміють, яка корумпована ця система, але нічого вдіяти з цим не можуть. Навіть попри нібито так звану революцію гідності. Так, Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою викрила та припинила корупційні дії за-

● Заступника голови Апеляційного суду області затримали, коли їй передавали 5 тисяч доларів хабара (з 15 тисяч). Фото СБУ

ступника голови Апеляційного суду Чернівецької області. Суддя вимагала 15 тисяч доларів від колеги – судді районного суду, котрого обвинувачували в оголошенні свідомо неправосудного рішення.

Правоохоронці затримали суддю Апеляційного суду у службовому кабінеті під час одержання частини хабара – 5 тисяч доларів США, повідомили у прес-центрі СБ України. У рамках кримінального провадження, розпочатого за ч. 4

ст. 368 Кримінального кодексу України. Що цікаво, до затримання судді не залучали місцевих співробітників СБУ чи прокуратури. Тут діяли представники Генпрокуратури та центрального апарату СБУ.

Чималий злодійський досвід має 19-річний чернівчанин. Як з’ясувалося, хлопець із недобудованого будинку 67-річної жительки села Щербинці Новоселицького району поцупив три металопластикових вікна. Потерпіла оцінила завдані збитки у майже 6 тисяч гривень. Зловмисник зізнався правоохоронцям, що до новобудови проникав тричі. Крадені вікна продав, а гроші витратив. Крім цього, у міліціонерів є достатньо доказів причетності молодика та його товариша до крадіжки продуктів харчування та горілчаних виробів із магазину на вулиці Кармелюка на суму понад 20 тисяч гривень. Слідчі Першотравневого райвідділу міліції кваліфікують дії зловмисника за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України - крадіжка.

СЕКС, НАРКОТИКИ, РОК-Н-РОЛ

ГОП-СТОП

Підлітки у сауні розважалися наркотиками

Побили та пограбували 18-річного хлопця

Згодом 14-річна дівчина розповіла матері, що після наркоти, хлопець вступив з нею у статеві зносини Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ Alexbv2006@rambler.ru

▪ Досить несподіваний спосіб розважитися вигадали підлітки у Чернівцях. Закупивши наркотиків та винайнявши на кілька годин сауну, вони гайнули туди на відпочинок. Там було четверо хлопців, яким виповнилося лише 17-18 років, та чотирнадцятирічна дівчина. Як з’ясувалося, один із чернівецьких розважальних закладів (сауна в районі Садгори) порушив встановлений порядок перебування дітей у закладі. В результаті під дією наркотичних засобів 18-річний чернівчанин вступив у статеві зносини з 14-річною дівчиною. - До правоохоронців із заявою звернулася 43-річна мати дівчинки та повідомила, що малознайомий хлопець під час відпочинку вступив з її донь-

кою у статеві зносини, – повідомила начальник СЗГ УМВС України в Чернівецькій області Мар’яна Рева. – Аби встановити

всі обставини події, співробітники Садгірського райвідділу міліції провели низку заходів. Як з’ясувалося, того вечора компанія: четверо хлопців, віком 17-18 років та 14-річна дівчина відпочивали у сауні з 20 до 1 години ночі. Як розповіла потерпіла, під час відпочинку всі вживали наркотичні речовини «канабіс» та «амфетамін». Під дією наркотиків вона не усвідомлювала, що з нею відбувається та не контролювала свою поведінку. І, можливо, саме тоді між нею та її знайомим відбувся статевий акт. Хлопців та дівчину були огляду в Чернівецькому обласному наркологічному диспансері щодо наркотичного сп’яніння. За результатами огляду встановлено попередній факт вживання ними наркотиків. Наразі міліціонери з’ясовують, звідки у молодих людей заборонене

наркозілля. Також у потерпілої відібрані біологічні зразки для проведення судово-медичної експертизи. За цим фактом слідчі Садгірського райвідділу міліції розпочали кримінальне провадження, передбачене ч. 1 ст. 155 Кримінального кодексу України – статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Якщо такий факт відбувся і суд визнає хлопця винним, то йому може загрожувати до п’яти років ув’язнення. Окрім цього, адміністрація закладу буде відповідати за порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування. Адже персонал закладу, відповідно до Закону України «Про охорону дитинства», зобов’язаний вжити всіх заходів щодо недопущення у розважальні заклади з 22 години дітей до 16 років без супроводу батьків. Відповідно мали б перевірити документи у молодих людей.

КИШЕНЬКАР

Дівчину обікрали на зупинці Односельчанин витяг у неї із сумочки мобільний телефон До Заставнівського райвідділу міліції звернулась 24-річна жителька села Горішні Шерівці. Вона повідомила, що на автобусній зупинці невідомий з її сумки поцупив мобільний телефон, який коштує понад 3 тисячі гривень. Працівники карного розшуку

місцевого райвідділу міліції встановили особу зловмисника. Ним виявився 23-річний односельчанин потерпілої. Хлопець зізнався у скоєному злочині та пояснив, що крадений стільниковий телефон здав до ломбарду. Як з’ясувалось, зловмисник прийшов на автобусну зупинку села та побачив потерпілу. Не гаючи часу, хлопець непомітно

підійшов до дівчини, рукою заліз до її сумки, викрав мобільний телефон та втік. Як повідомили у прес-службі УМВС у Чернівецькій області, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України - крадіжка. За крадіжку телефону хлопцеві може загрожувати до трьох років позбавлення волі.

Потерпілого мешканці Вижницького району зустріли на одній із вулиць села, побили та забрали в хлопця майже півтори тисячі гривень. Побитий юнак одразу ж звернувся до правоохоронців. Працівники Вижницького райвідділу міліції встановили особи зловмисників. Ними виявилися місцеві мешканці 22 та 28 років.

Один із них вже був раніше судимий за скоєння аналогічних злочинів. Молодикам вже оголошено про підозру за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України - грабіж. Їм загрожує до шести років позбавлення волі. 22-річного раніше судимого хлопця затримали.

ТЕЛЕФОННИЙ АФЕРИСТ

Шахрай видурив 156000 гривень Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ Alexbv2006@rambler.ru

▪ Буковинці продовжують потрапляти на «гачок» до шахраїв. Цього разу дві буковинки віддали шахраю майже 156 тисяч гривень, аби їхні онуки уникнули відповідальності за нібито скоєні злочини. Зловмисник настільки увійшов у довіру до жительки селища Лужани, що бабуся, аби її онук не потрапив за грати, віддала 6 тисяч доларів США. 59-річна мешканка села Стрілецький Кут теж повірила шахраю та віддала 6 тисяч гривень. По гроші чоловік приїжджав особисто, а потерпілі починали з’ясовувати, чи з рідними все гаразд, лише після передачі коштів. Зі схожою легендою пройдисвіт звернувся і до 70-річного жителя села Суховерхів. На щастя, дідусь не повірив балачкам про нібито ув’язнення онука, а про підозрілий дзвінок шахрая повідомив правоохоронцям.

– Співробітники Кіцманського райвідділу міліції викрили зловмисника. Ним виявився 32-річний житель Херсонської області. Відомо, що підозрюваний приїхав на Буковину два місяці тому, винаймав квартиру у Чернівцях. Також встановлено, що це не перший «кримінальний досвід» зловмисника, він притягувався до відповідальності за скоєння корисливих злочинів, – повідомив начальник Кіцманського РВ УМВС України в Чернівецькій області Микола Гамбарнюк. – Шахрай зізнався у

скоєному міліціонерам, а дві буковинки впізнали зловмисника, котрому передали гроші. Наразі слідчі кваліфікують дії підозрюваного за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, – шахрайство. За цей злочин йому загрожує до трьох років ув’язнення. Наразі шахрай перебуває під домашнім арештом. Окрім цього, міліціонери перевіряють причетність чоловіка до скоєння аналогічних злочинів на території краю.

ФАКТИ

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Дипломи про освіту змінять форму Відтепер кожен університет чи інститут буде друкувати дипломи самостійно за 34 гривні Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

▪ Уже цьогорічні випускники українських вишів отримають нові дипломи, розроблені самостійно кожним навчальним закладом. Про це заявив міністр освіти і науки України Сергій Квіт. Навчальні заклади само-

стійно вирішуватимуть питання визначення технічного опису бланків документів про вищу освіту, їхнього дизайну, місця та способу виготовлення. Єдине, що буде спільним для всіх університетів – перелік інформації,

яка повинна міститися в документах про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка. Також міністерство встановило граничну вартість нового документа про вищу освіту державного зразка – 34 гривні, тобто два неоподатковані мінімуми доходів громадян. Крім цього, Міносвіти має затвердити у місячний строк форми документів про вищу освіту (наукові ступені) державного зразка, додатків до них. Тобто нині навчальним закладам дали свободу вибору, адже тепер документи про вищу освіту друкуватимуть не централізовано. Ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Степан Мельничук

розповідає, що раніше завжди мали мороку з виготовленням дипломів. Адже потрібно було провести тендер, а це забирало надто багато часу. Та й коштував він на той час 79 гривень. - Тому ми могли просто не встигнути, – зазначає С. Мельничук. – А ось кілька днів тому вийшла нова постанова Кабміну про те, що вартість диплома повинна бути не більшою за 34 гривні. Звісно, за такі гроші пластиковий диплом не зробиш. А нам сказали, що й не треба – самі вибирайте дизайн, а ми дамо все те, що повинно бути у дипломі. С. Мельничук розповідає, що конкретної інформації, обов’язкової у всіх документах про вищу освіту, поки що немає.

- Поки що чекаємо, а пізніше зможемо замовити дипломи, – додає С. Мельничук. – Звісно, пластиковими вони не будуть, адже коштів надто мало. Можливо, вони будуть у формі звичайного листка, який кожен охочий зможе обгорнути. Головне – надрукувати оцей листочок, який повинен мати відповідну серію і номер. Втім, люди звикли вже до пластикових дипломів. Тому сказати однозначно, як це нововведення сприйме загал – важко. Потрібно лише дотримуватись нумерації, яка відповідала б нормам. - Знаю, що на Заході всі навчальні заклади розробляють самотужки дизайн, – веде далі ректор ЧНУ. – Ми теж обмірко-

вуємо власний дизайн, але остаточний варіант ще не вибрали. Нові дипломи отримають вже цьогорічні випускники. Таке нововведення, за словами ректора, попри незвичність, значно спрощує процедуру виготовлення дипломів, адже не потребує тендера. Всі бланки замовлятимуть на поліграфпідприємстві, на тильному боці якого буде номер бланка. Потім впишуть туди номер і серію диплома. Буде три ступені захисту. Однак наші «народні умільці» зможуть і тут щось намудрувати. Адже будь-які нововведення, хоч би якими хорошими були, завжди залишають за собою прогалини, котрими поспішать скористатись шахраї.

СХІДНИЙ ФРОНТ • ВІЙНА ТРИВАЄ

Міністри поговорили, а Росія стягує танки Чергова зустріч керівників МЗС у «Нормандському форматі» знову завершилася нічим Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ Alexbv2006@rambler.ru

ік в Україні триває збройне протистояння між українською армією з одного боку та регулярними російськими військами і бойовиками з іншого. Цей штучний конфлікт задумали у кремлівських кабінетах, а втілили руками професійних диверсантів, розвідників та місцевим криміналітетом. Рік наша держава намагається мирно домовитися з кураторами терористів у Москві, проте і досі безрезультатно. У понеділок відбулася чергова зустріч «Нормандської четвірки» – міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії. Вони закликали припинити бойові дії і відвести важке озброєння. Зокрема йшлося про узгоджений графік відводу від лінії розмежування на Донбасі озброєння калібру менше 100 мм і танків. «Ми закликаємо до відведення мінометів і важких озброєнь

● Міністри закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії вкотре зустрілися і знову ні до чого не домовилися. Фото AFP

калібром менше 100 мм, а також всіх типів танків. Ми закликаємо тристоронню контактну групу в координації зі спеціальною моніторинговою місією (СММ) ОБСЄ узгодити відповідний графік», йдеться у заяві. Водночас вони зауважили, що ситуація на Донбасі залишається напруженою через численні порушення. Бойовики продовжують обстріли, попри досягнуті у Мінську домовленості. Також

вони постійно перекидають зброю та техніку до лінії розмежування, а з Росії регулярно надходить озброєння, боєприпаси та броньована техніка. Як результат цієї чергової зустрічі – це висловлення «глибокої стурбованості». Реакція, м’яко кажучи, дивна. На кожну ескалацію конфлікту, черговий так званий гуманітарний конвой світова спільнота відповідає черговою «глибокою» та «надзви-

ДУМКА ЕКСПЕРТА врахувати, що підсумкова заява не містить жодного слова про можливість міжнародної миротворчої місії на Донбасі. Міністр МЗС України Павло Клімкін сказав, що пропонував це питання обговорити, та «наші партнери Зустріч керівників МЗС України, готові говорити про різні опції». Але ймовірно, упертість Німеччини, Франції та Росії 13 квітня російської сторони виявилася сильнішою за зусилля мала на меті як обговорення того, чи українських дипломатів. Про це свідчать слова Лавровиконуються Мінські угоди, так і стива, який вихвалявся, що вдалося «відстояти чистоту мулювання сторін конфлікту до поглитого, про що домовилися в Мінську 12 лютого». Наблення мирного процесу. Такі зустрічі, томість міністри традиційно висловили стурбованість, по суті, є механізмами моніторингу що у питанні припинення вогню «ситуація залишається ситуації на сході України, який потрібен, аби керівництво напруженою через численні порушення». Вони закликакраїн-учасниць «нормандського формату», а особливо ли до відведення мінометів і важких озброєнь калібру Франції та Німеччини, могло робити висновки про те, чи менше ніж 100 мм, а також усіх типів танків, для чого справді Мінські угоди дають результат. Для України такі треба скласти та погодити відповідний графік. В цілому зустрічі є одним із інструментів тиску на Росію як сторону ж зустріч стала черговим зіткненням України та Росії як конфлікту. А для Росії це черговий шанс повправлятися країни-агресора на дипломатичному фронті. І навіть її на брехні на високому рівні та всіляко ускладнювати діа- «пісні» підсумки можна з вигодою використати для Україлог. Результати зустрічі в цілому скромні, особливо коли ни. Чи буде так – покаже час. Ігор Гаврада, політолог, кандидат політичних наук

чайно глибокою» стурбованістю. Глави МЗС закликали всі сторони припинити бойові дії і продемонструвати прихильність повній реалізації припинення вогню і відведення важких озброєнь. Дипломати також висловили підтримку місії ОБСЄ та закликали всі сторони співпрацювати зі спостерігачами. Нагадаємо, що 15 лютого на Донбасі усіма сторонами конфлікту було оголошено перемир’я, але досягти повного припинення вогню не вдалося. Зокрема, за цей час бойовикам вдалося захопити Дебальцеве Донецької області. В останні дні ситуація на Сході загострилася. – Оцінюю цю зустріч як дуже важку, це традиційно. Нам вдалося домовитися з низки питань, а з інших питань ми будемо продовжувати дискусію, – сказав міністр закордонних справ України Павло Клімкін. – Учасники «нор-

мандського формату» по Україні готові обговорювати введення миротворців. Я порушив цю тему. У принципі наші партнери готові говорити про різні опції. Чітко окреслив логіку такої місії. Це повинна бути місія підтримки мінських домовленостей. У світі визнають, що ці переговори наразі не мають жодного

результату (без бажання миру Росією). За словами глави МЗС Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, ще дуже рано говорити про припинення конфлікту в Україні. Також потрібно запустити політичний процес в Україні. Доки політики безрезультатно намагаються домовитися, на Сході не припиняють обстрілювати українських військових та мирних мешканців. Особливо напружена ситуація у Пісках під Донецьком. За словами бійців, із озброєння ворог не використовує хіба що «Гради». – Бої у Пісках такі, майже як взимку до перемир’я, – зазначено у повідомленні батальйону спецпризначення «Січ». – Із озброєння ворог не використовує хіба що «Гради». О 19:10 наші позиції знову почали обстрілювати із крупнокаліберних кулеметів та АГСів. Ворожий вогонь, в основному, ведуть із Жаб’ячого та укріпрайону на околиці Донецька, а також із їхнього блокпосту працюють іноді міномети. Українські дипломати досить критично ставляться до чергового раунду переговорів у Берліні. Мовляв, вони не мають жодного впливу на ситуацію. – Переговори «нормандської четвірки» – це черговий раунд драми, яка далека від свого розв’язання, – зауважив наш земляк, дипломат, голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук. – Нічого надзвичайно важ-

ливого там не відбулося. Кожна зі сторін лише повторила озвучені раніше тези. Для вводу на Донбас миротворчої місії має бути вирішено, хто візьме на себе ініціативу збору коштів, військових підрозділів країн, які братимуть у ній участь. Для прикладу, можна розглянути досвід Франції, яка займається організацією миротворчих місій в Африці. Чи США, які ініціюють миротворчі місії на Близькому Сході. Як альтернативу цього він вважає поліцейську місію ЄС, для запровадження якої не потрібне рішення Радбезу ООН (адже будь-яке рішення цієї організації заблокує Росія).

16 квітня 2015 р., №16 (775)

ГРОШІ

www.vidido.ua

Проїдаємо свої заначки ЕКСПЕРТ КОМЕНТУЄ «Виснаження» середнього класу і втрата заощаджень Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова

● З такими цінами на продукти зарплати не вистачає. Фото з архіву «Погляду» продаж валюти населенням становив 236,2 мільйона доларів. Водночас валютних депозитів стало на 963 мільйони доларів менше.

Нацбанк звітує, українці більше продають валюти, ніж купують. Стабілізація? Ні – безгрошів’я

Тотальне зубожіння і у перспективі – соціальний бунт

Зарплати вистачає впритул, тож тягнемо Той факт, що українці більше із НЗ

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

– Не хочеться бути песимістом, але у нас і справді зараз тотальне зубожіння населення і у перспективі – соціальний бунт. Якщо політика уряду не зміниться, це може статися, – констатує експерт.

-поміж іншого, індикатором загального добробуту населення є й ситуація на валютному ринку та у банківському секторі. Простіше кажучи, забирати свої гроші з депозитних рахунків та збувати долари, які були у заначці, українці почали не з простого переляку, а тому що на життя не вистачає. Якщо досі це явище було не таким масовим – намагалися економити, переглядали раціон, відмовляли собі у задоволенні придбати нову річ чи повечеряти у ресторані, та заповітний НЗ (недоторканний запас) не зачіпали, то нині, вочевидь, для багатьох той чорний день, на який відкладали, таки настав. Вже другий місяць поспіль на валютному ринку відбувається прямо протилежне тому, що було увесь рік до цього – українці продають валюту. За інформацією Національного банку України, у березні 2015 року продали іноземної валюти на 129,2 мільйона доларів більше, ніж купили у банків. Банки купили у населення 169,1 мільйона доларів, продали – 39,9 мільйона доларів. За підсумками січня–березня, чистий

не скуповують істерично інвалюту, Нацбанк приписує собі як заслугу, мовляв, саме завдяки їхнім злагодженим і грамотним адміністративним заходам і вдалося знизити ажіотаж. Досягнення сумнівне, якщо ще й зважити на те, що ключовими словами тут є «адміністративні заходи». Втім, пов’язувати зниження валютної паніки із діями головного регулятора вже є абсурдом. На думку економіста, асистента кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ Олексія Волощука, люди справді почали біль-

ше здавати, ніж купувати, але причина не у тому, що НБУ стабілізував гривню. Річ у тім, що суттєво зросли ціни на продукти і на комунальні послуги, заробітки такі ж, а відтак їх не вистачає. Тому багатьом доводиться витрачати те, що відкладали. Тобто попит населення ніяким чином не впливає на загальну картину. Курсом і досі керують у ручному режимі. Економіка опускається дедалі нижче. Якщо валютним ринком і далі керуватимуть у такий спосіб, це закінчиться зупинкою експортних галузей і знищенням імпортерів. Тому ми можемо залишитися не тільки без імпортних товарів, але й без вітчизняних, оскільки вони працюють на імпортній сировині.

Вартість хліба у наших сусідів

у грн. Чернівці

Хліб/міста

Вінниця

Івано-Франківськ

Львів

Батон нарізний

7 (400 г)

7,28 (500 г)

7,7 (400 г)

8,5 (400 г)

«Український» та аналоги

8,1-8,25 (800 г) «Гетьманський»

6,68 (680 г)

8,45 (700 г) «Карпатський»

6,3 (500 г)

«Пшеничний» та аналоги

7,75 (740 г)

6,76 (700 г)

9 (700 г)

7,5 (700 г)

Найдорожчий хліб

12 (740 г) «курортний»

105 (2,5 кг) Коровай «Заказний»

25,8 (420 г) «Фітнес»

12,6 (1 кг) «Український»

І справді, на тлі збільшення податків, зростання споживчих цін у три-чотири рази і комунальних тарифів і прогнозованої на найближчий час Нацбанком інфляції на рівні 50 відсотків, складно уявити, як хтось зможе вижити на одну тільки зарплату, яка вже нічого не варта. Відтак у багатьох просто немає вибору, крім як почати проїдати заначку. – Наша сім’я поки що маленька – лише я та чоловік. Ми обоє працюємо і разом наш дохід на місяць становить 6 тисяч гривень, – розповідає викладач із Чернівців Аліна Кройтор. – Свого житла не маємо, орендуємо і платимо 2200 гривень на місяць, орієнтовно 600 гривень на місять нам обходяться компослуги, наступного місяця, напевно, сума буде значно більшою. Та навіть за нинішніх тарифів платимо багато. На прожиття після цього залишається 2800 гривень. На ці гроші нам, двом дорослим людям, які працюють, потрібно щось їсти. На харчі витрачаємо трохи більше 2000 гривень, хоча сума є відносною, адже щомісяця вона різна. Звісно, намагаємося багато у чому собі відмовляти, але часто трапляються форс-мажорні обставини, наприклад, гості тощо. Тож у підсумку залишається 800 гривень. Квартиру знімаємо на околиці, а працюємо обоє на іншому кінці міста. До роботи добираємося двома маршрутками – це 6 гривень щодня на кожного, 12 на двох і майже 300 гривень на місяць. На інші витрати нам на двох залишається 500 гривень. Ясна річ, якщо потратимо більше на продукти, чи, не дай Боже, хтось із нас захворіє, чи, наприклад, друзі запросять на день народження, весілля, хрестини, родини тощо, то нам доведеться брати гроші із тих, які відкладали зовсім на інші потреби.

Кризу 2008 пережили легше, бо мали кращу «подушку безпеки» у формі заощаджень

Стійке зростання цін в умовах консервації зарплати і доходів працівників, зростання оподаткування пенсіонерів означає виштовхування у сферу бідності тих, кого можна було би зарахувати до середнього класу, насамперед – вчених, кваліфікованих вчителів, викладачів, медиків. Фіскальне обмеження таких категорій на додатковий заробіток просто прискорить деформацію людського капіталу. Услід за цим і малий бізнес втратить своїх споживачів і клієнтів, що разом призведе до помітного зниження сукупного попиту, а з ним і посилення рецесії. І політична заява, що завдяки пенсійним обмеженням вдалося зупинити падіння гривні (!?), в кращому разі, свідчить про рівень економічної грамотності. А в цілому – підтверджуються наміри влади і надалі свої провали і прорахунки покривати улюбленим інструментарієм – обмеженнями і вилученнями (при тому, що немає у світі прикладів, коли добробут країни досягався би за рахунок вказаних інструментів). Девальвація, що супроводжується інфляцією, означає втрату не лише поточних споживчих можливостей, але практично робить неможливими жодні значні накопичення. Втрата купівельної спроможності гривні в реальній економіці дестимулює населення до заощаджень, а сама гривня перестає бути засобом заощаджень. Керівництво Центробанку намагається довести, що послаблення банківської системи і жорсткі обмеження для населення у доступі до їхніх заощаджень є наслідком паніки і відпливу депозитів. Насправді ситуація протилежна — саме недовіра до Центробанку, сумніви у його здатності і готовності захистити гривню і врятувати заощадження, примусові конвертація і обмеження в доступі до валютних засобів є причинами відпливу депозитів, виведення валюти з банківської системи. І збільшення продажу населенням готівкової валюти останнім часом (що, за версією НБУ, повинно свідчити про відновлення довіри населення до його політики) насправді походить не від «доброго життя». Радше, населення змушене збільшувати продажі валюти, щоб за рахунок своїх валютних заощаджень попередніх років хоч якось підтримати свій споживчий рівень. – Справедливим є твердження, що через нестачу грошей українці змушені зараз витрачати свої заощадження, – каже доцент кафедри економічної теорії та менеджменту ЧНУ Богдан Сторощук. – Просто ситуація тим-

часово стабілізувалася, кілька тижнів курс не робить стрімких стрибків і ажіотаж спадає. Зараз зайнятість у багатьох сферах спадає, роботи немає. Ситуація в Європі із роботою не стабілізувалася, заробітчани, які присилали звідти кошти, шлють їх менше. А відтак українці помалу продаватимуть валюту. Треба зрозуміти ще такий нюанс: якби нинішня криза на валютному ринку була 2008 року, то її наслідки були би не такими критичними, оскільки тоді люди мали значно більший резерв засобів для існування і були налаштовані оптимістично. Зараз же все так погано тому, що люди були фінансово не готові до кризи і мали мінімальні, або й навіть нульові, заощадження. Окрім того, із негативними сподіваннями. Єдиний плюс НБУ у тому, що йому вдалося знизити спекулятивну агресію на валютному ринку. Є й інше пояснення, чому люди почали продавати валюти більше, ніж купувати. Таким собі індикатором поліпшення ситуації на валютнмому ринку є маржа, тобто різниця між купівлею та продажем готівкової валюти.

І що меншим є розрив між цими цифрами, то більш стабільною є ситуація. Останнім часом цей розрив зменшився, тому люди почали збувати валюту. Люди збувають не ту валюту, яка у них була на чорний день, а ту, яку вони накопичили під час нагнітання паніки навесні– взимку торік. Єдине запитання, чому НБУ не зменшив маржу ще восени, аби стабілізувати ситуацію до того, як люди збідніють. У зв’язку із гострою нестачею грошей у сімейному бюджеті, українці суттєво переглядають структуру своїх споживчих кошиків. Коли всі ресурси помітно тануть, люди починають жорстко економити. Скорочують споживання вищих благ і розширюють споживання нижчих. Це в першу чергу помітно на зростанні популярності ринків «секонд-хенду». Водночас відбувається відмова від походів у ресторани, скорочується споживання деяких продуктів, наприклад, риби. Коли така ситуація триватиме відносно довго, приміром, рік-півтора, то відбудуться якісні зміни. Дуже велика частина населення країни тісно пов’язана із сезонністю виробництва (сільське господарство, будівництво, різні свята), від якого залежить торгівля. І коли за підсумками цих сезонів люди не отримають заробітків, на які сподівалися, тоді почнуть думати.

СУСПІЛЬСТВО

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Поминаємо рідних та близьких 18 квітня, у Провідну неділю, буковинці йдуть на цвинтар, щоби вшанувати пам’ять близьких людей

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи купуєте ритуальні товари? Олеся, продавець Купувала до Провідної неділі вінок – віддала 50 гривень. Дуже подорожчали такі товари, хоча на це звертаєш увагу в останню чергу, бо купуєш їх не щодня. Звісно, дуже все дороге, але вибору немає. Якщо треба – купую.

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

ровідна неділя – це привід замислитися про вічне та вшанувати пам’ять рідних та близьких, котрих з нами вже немає. За традицією цими днями люди прибирають на могилах, приносять квіти та вінки, а також свічки та лампадки. У деяких регіонах на кладовищі також влаштовують обіди та роздають родичам і незаможним (за поману) булочки, цукерки чи якісь предмети вжитку, наприклад, рушники, посуд. Та ціни останнім часом на всі ці дрібнички невпинно зростають. За словами продавця на ринку Марії Кіцул, все відносно. Минулими роками все було дешевше, от і ритуальні товари коштували менше. Нині ж продавці змушені піднімати ціни, аби якось вижити. Та й то вартують штучні квіти не так уже й дорого – від 25 гривень за букет і від 35 гривень – за вінок. Та це найбільш скромні варіанти, дорожчі, звісно ж, мають кращий вигляд. Популярні серед покупців і лампадки. В них свічка горить довше, а запалити її можна навіть у вологу і не надто вітряну погоду. Гарні скляні лампадки коштують не менше 20 гривень. Зате для них потім можна купувати свічки-запаски. Ціна найдорожчих лампадок може сягати і близько сотні. Якщо ж грошей обмаль, можна обмежитися і звичайни-

Іван, безробітний

● Марія Кіцул каже, що минулими роками все було дешевше і попит на товари був більший. Фото автора

ми свічками. Тут можна вкластися у 10-15 гривень. Покупці ж кажуть, що ритуальні товари дорогі занадто. Адже якщо врахувати, що обійти потрібно не одну, а дві-три могили, то це доволі накладно. - Прибираємо могили батьків та дідусів з бабусями у чоловіка в селі та у мене, – розповідає чернівчанка Олена Бузько. – Себто виходить шість могил. На могили батьків купуємо букети квітів, а на бабусів з дідусями – вінки. Ось і виходить, що в сумі потрібно придбати вісім віночків – на кожен хрест та ще два букети, плюс до цього шість свічок-запасок для лампадок. Цього року на все це витратили приблизно 400 гривень і це при тому, що намагалися купувати якомога дешевші товари. Думаю, це занадто Вартість ритуальних товарів солідна сума для таких у грн. витрат. Але нічого не вдіРитуальні товари 2013 рік 2015 рік єш – традиції у нас такі, не хочеться, аби могили Вінки 25-400 35-600 рідних виглядали гірше Кошик з квітами 20-50 40 - 280 за інші. Та якщо далі так піде, будемо обмежуваКвіти 6 – 40 25-65 тися свічками та красиСвічки 3–8 5-20 вими квітами, посадженими на могилах. Свічки для лампадок 3-10 7-25 Відмовитися від штучЛампадки 2,5 – 50 12-70 них квітів та вінків заохочують мирян і свяКалачі 4-6 25-50

МОЛИТВА ЗА ПОМЕРЛОГО Пом’яни, Господи, Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилого раба Твого, брата нашого (ім’я) як Милосердний і Чоловіколюбець, відпускаючи гріхи та згладжуючи неправди, полегши, даруй і прости всі його провини вільні й невільні, визволи його від вічної муки та вогню геєнського і дай йому вічні Твої блага, наготовані для тих, що люблять Тебе. Коли ж і згрішив він, та не відступив від Тебе і безсумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа, Бога, Тебе, в Тройці славимого, вірував і одиницю в Тройці і Тройцю в одиниці православно аж до останнього свого подиху визнавав, будь милостивим до нього і віру в Тебе замість діл прийми і з святими Твоїми, як Щедрий, упокой. Нема бо чоловіка, що жив би і не згрішив. Ти один тільки без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна, і Ти один Бог милости і щедрот і чоловіколюбства і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, й повсякчас, і на віки віків. Амінь.

щеники. Вони звертають увагу й на те, що штучні квіти тепер коштують дорого і радять не витрачати на них гроші, натомість, краще передати їх родині померлого або замовити за нього заупокійні богослужіння, а прикрасити могилу можна й живими квітами. Окрім цього, священнослужителі звертають увагу на те, що штучні матеріали, з яких виготовляють вінки та квіти, шкодять довкіллю та здоров’ю людей. – Пластикові вінки та квіти не мають жодної християнської символіки. Ця традиція поширилася у радянські часи, в Євро-

Якось не звернув уваги на подорожчання. Купую їх я не щодня, тому це не так відчутно. Втім, люди кажуть, що зараз, аби на Провідну неділю піти до церкви та на цвинтар, потрібно викласти зо 200-300 гривень. Так що навіть з віри гроші тепер здирають. Ніна, пенсіонерка Навіть штучні квіти подорожчали! Купую, звісно, адже в неділю на цвинтар понести щось треба. Але ціни просто шалені. За вінок просять 30 гривень, свічки дорогі. Здавалося б, такі товари не повинні були дорожчати. Але в нас як піднімається ціна, то на все і відразу. Опитувала і фотографувала Яна МАРІЯНЧУК

пі подібного немає, – розповів керівник Бюро УГКЦ з питань екології, доктор богословських наук Володимир Шеремета. – Ку-

пуючи їх, людина грішить проти ближнього, природи і Бога. Ці вироби починають шкодити екології вже з етапу виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти. Значна частина пластикових квітів не потрапляє на сміттєві полігони. Натомість їх спалюють, при цьому виділяються численні токсичні речовини, зокрема діоксини. Варто розуміти, що найбільше душі померлих рідних, близьких, дру-

зів вимагають від нас молитви. Краще віддайте ці гроші бідним, як пожертву за душі померлих. Якщо продавці ритуальних товарів не заспокоять свої апетити, то швидше за все, люди нарешті, й справді перестануть щороку викидати кошти на всю цю атрибутику і прикрашатимуть могили, висаджуючи квіти чи інші декоративні рослини. І річ тут не в боротьбі за чистоту довкілля чи прагненні наблизитися до європейської культури, а в усвідомленні марності подібних витрат.

КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ

Як правильно заповнити декларацію Аби отримати пільгу на оплату компослуг, у заповненій заяві та декларації не має бути помилок Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

▪ Буковинці уже отримують документи для оформлення субсидії. Заяву та декларацію, які потрібно заповнити для отримання пільги на оплату компослуг, мали рознести споживачам до 15 квітня. За словами голови правління ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» Олексія Шекети, компанія уже доставила споживачам 550 тисяч бланків заяв, декларації та інструкції на отримання жит-

лових субсидій. Якщо хтось не отримав відповідні бланки від контролера, можна звертатись до виконкомів місцевих рад та РЕМу області та отримати відповідні пакети документів. Заповнені документи необхідно з 1 травня надіслати поштою, або ж передати безпосередньо до відділення управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Субсидії призначатимуть на 12 місяців, а продовжуватимуться автоматично. Нагадаємо, система субсидій почне діяти з 1 травня. Стояти в чергах, аби встигнути подати заповнені бланки до 1 травня, не варто. Є час зробити це до кінця травня. – Хто заповнить та подасть

Зразок заповнення розділу ІІ декларації Розділ II. Всі види доходів осіб, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні /будинку, у тому числі від розміщення депозитів, здачі майна в оренду за період з 1 січня 2014 р. до 31 грудня 2014 року Прізвище, ініціали

Петренко Борис Ігорович

Відомості про доходи Вид доходу

Сума доходу без урахування податку з доходів фізичних осіб, гривень

Джерело доходу

пенсія

1200,0 грн.

Пенсійний фонд

Петренко Марія Федорівна

заробітна плата

1500,0 грн.

ПП «Мрія»

Петренко Василь Іванович

власний прибуток

3000,0 грн.

підприємницька діяльність

Петренко Тетяна Борисівна

не працює

---

----

Петренко Іван Борисович

студент

----

стипендія

Петренко Інна Борисівна

школярка

документи до кінця травня, отримає субсидію за квітень– травень, людям, які подадуть документи до 30 червня, субсидію нарахують за травень–червень,

– зазначив заступник директора департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації Юрій Півень.

Однак для багатьох спожи-

---

вачів, які вже отримали ці папірці, є багато незрозумілого у документах. Тож, як заповнити декларацію на отримання житлової субсидії, подаємо зразок.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

ПОДІЇ

www.vidido.ua

на правах реклами

ЕКСПЕРТ КОНСУЛЬТУЄ

Що робити, аби опалення житла не стало тягарем для сімейного бюджету

● Зерно з сільських паїв зібрали, але з людьми не розрахувались. Фото з архіву «Погляду»

Селянам не платять за їхні паї Мешканці Бурдюга на Кельменеччині воюють із агрофірмою через свої паї Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

к не крути, а основним джерелом доходу для мешканців сіл завжди була земля. Люди і городину вирощували на ній, і в оренду здавали, і продавали. Однак нині на землі й не заробиш. За підрахунками експертів, українські сельчани володіють землею вартістю 700 мільярдів гривень (!), однак повноцінно розпоряджатися нею не можуть через відсут- ▶ ність у державі ринку землі. Це схоже на «заморожений» рахунок у банку. Гроші ніби й є, але скористатись ними практично неможливо. Ось і тримає бабуся в селі гектари землі, з надією, що колись вдасться за хорошу ціну «віддати» в добрі руки. Втім, в умовах сьогодення людям доводиться обирати: або тримати землю до кращих часів, або продати/здати її фактично за безцінь, бо гідної оплати нині не пропонує ніхто. Звісно, чекати поліпшення не хоче ніхто, тому мешканці сіл передають землю орендарям. Але трапля-

ється, що й тої мізерної оплати за пай отримати не можуть. З такою ситуацією зіткнулися мешканці села Бурдюг Кельменецького району. З 2007 року ТзОВ «Сварог» орендує у сельчан земельні паї. Спочатку товариство всі умови виконувало, однак незручності виникали через те, що компанія у сусідній Хмельницькій області, і в разі будь-яких проблем потрібно було їхати за сто кілометрів. Сільський голова села Бурдюг Андрій Піхут розповів кореспон-

дентові «Погляду», що 2013 року закінчився термін дії договорів агрофірми з людьми-власниками земель. Частина сельчан не захотіла продовжувати з компанією співпрацю і передала землі місцевим орендарям.

Агрофірма заборгувала людям 320 тисяч гривень, але замість того, аби їх повернути, подала на селян до суду Мешканка села Бурдюг Олена

каже, що в селі є фермер, котрий готовий орендувати землі в людей. І людям це вигідніше, адже всі питання можна вирішити на місці. І довіра до «своєї» людини вища. Тому й решта селян захотіли розірвати угоду з хмельницьким орендарем. Але у відповідь почули лише докори та погрози. Сільський голова каже, що тим, хто продовжив з власником договір, обіцяли виплатити по дві тисячі гривень. Та гроші

побачили не всі. Загалом фірма заборгувала людям близько 320 тисяч гривень, і віддавати їх, судячи з усього, не поспішає. Скандал, який розпочався ще у березні, поступово переростає у судову тяганину. - До 17 березня обіцяли виплатити нам гроші, – каже А. Піхут. – Але і донині цього не зробили. Орендодавці вимагали повернути їм гроші, люди написали навіть відкритого листа. Однак підприємці і пальцем не ворухнули. Людей залякували, приїжджали вечорами додому, погрожували. Одне слово, почалась справжня колотнеча. Орендарі навіть у суд на дев’ятьох людей подали, серед яких і пенсіонерка, вдова загиблого на фронті учасника Другої світової війни. - Вимагають з них 38 тисяч гривень, які ті повинні заплатити за поліпшення землі, – бідкається А. Піхут. – Чому саме ці люди – невідомо, адже заборгували вони майже 200 мешканцям села. І про яке поліпшення йдеться? Вважаю, що буковинці заробили свої земельні паї важкою працею, і якість землі вони аж ніяк не погіршували. Виходить, що в будь-якому разі люди в програші. Не передав землю в оренду – не маєш грошей, передав – теж ризикуєш їх не отримати. Тут формула «вранці – земля, ввечері – гроші» не діє. А буковинцям нічого іншого не залишається, як добре думати, кому віддають паї, інакше ризикують залишитись і без грошей, і без землі.

Андрій Берестян, директор з продажу та маркетингу компанії "Данфосс ТОВ" Реконструкція житлового фонду потребує інвестицій. І якщо це питання не вирішити сьогодні, то 2017 року платити за опалення доведеться в 4 рази більше, аніж платять, скажімо, жителі Німеччини. Вартість теплової енергії щораз зростатиме. Відповідно плата за опалення, яка і нині є космічною, стане тягарем для сімейного бюджету кожного буковинця, не важливо де він проживає, у приватному чи багатоквартирному будинку. Якщо не зменшувати споживання теплової енергії, через підвищення тарифів буковинці просто не зможуть платити за опалення. Держава повинна надати людям можливість вжити заходів щодо зниження споживання тепла. Наприклад, можна вивчити досвід сусідів, у яких комунальне господарство було не в кращому стані, аніж в Україні. Термомодернізація полягає у проведенні в будинку досить простих заходів, результатом яких стане припинення марних втрат тепла, і ми будемо споживати саме стільки тепла, скільки потрібно. Цього можна досягти, додатково утеплюючи будинок і удосконалюючи систему опалення (встановлення у будинку теплового пункту з регулюванням залежно від погодних умов і терморегуляторів на радіаторах опалення у

кожній квартирі). На це потрібно затратити кошти, але за умови вибору правильних заходів і вірного порядку їх проведення, термомодернізацію можна здійснити так, що пов'язані з нею витрати перекриватимуться, переважно, коштами та ресурсами, заощадженими в результаті її проведення. Аби не виділяти величезних коштів на реалізацію термомодернізації, держава повинна створити умови на законодавчому рівні та зацікавити комерційні банки у наданні кредитів для підтримки власників житла (ОСМД) – наприклад, на покриття відсотків по кредиту (оскільки існуючі процентні ставки для них просто непосильні). В ідеалі, лише після того як схема партнерства комерційних банків, ОСББ і держави запрацює, можна підвищувати тарифи. Досвід термомодернізації житлових будівель в Україні є, і його результати вражають. Наприклад, завдяки комплексу заходів з термомодернізації, в одному з будинків Луцька вдалося знизити споживання енергії на 50%. Унікальність проекту в тому, що він реалізований за рахунок приватного капіталу, а його інвестор – енергосервісна компанія – розраховує не лише повернути вкладені кошти, але й отримати дивіденди. Мешканці без будь-яких витрат отримали комфортніше і тепліше житло, і вже зараз платять компанії по загальноміських тарифах із знижкою 10%. соціальна реклама

ІСТОРІЯ

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

120 років тому воду брали з джерел і Турецької криниці КОМЕНТАР ДО ТЕМИ

Австріяки проклали у Чернівцях водогін Василь Ботушанський, доктор історичних наук, професор кафедри історії України ЧНУ імені Юрія Федьковича

● «Турецьку криницю», що на площі Пресвятої Марії колись охороняли жандарми, аби звідти брали воду тільки для пиття. Фото uk.wikipedia.org

У Чернівцях проклали водогін 1895 року Ольга МАКСИМЮК ✉ oliamaksymiuk@gmail.com

абезпечення питною водою у Чернівцях було проблемним у всі віки через складний рельєф. Оскільки грунтові води перебували переважно на великій глибині, колодязів у Чернівцях здебільшого не копали, воду завозили, а також брали із джерел. І лише понад століття тому у місті проклали перший водогін. Тож, звідки брали воду для потреб городяни, як доставляли її до осель та хто прокладав перший у Чернівцях водогін, читайте.

Турецьку криницю охороняли

Найдавніша згадка про те, звідки чернівчани брали питну воду, є в працях історика Р. Ф. Кайндля. У книжці «Історія Чернівців» Кайндль пише, що чернівчани не копали глибоких колодязів взагалі, а задовольнялися здебільшого джерелом, яке називали «Панською криницею» (Турецька криниця) ще 1787року. Облаштували це джерело належним чином тільки 1793 року. Назву «Турецька криниця» вона отримала 1797 року. Назва «Панська», з’явилася від того, що джерело було поблизу земельно-княжої церкви (Благовіщення). Назва – «Турецька криниця», походить від того, що криниця існувала ще з турецьких часів. Однак води тут завжди бракувало. Тому возили воду з Пруту та дорого продавали. Через це в місті почали споруджувати криниці. 1876 року їх у Чернівцях вже викопали тридцять. Однак невдовзі через те, що їх не доглядали, почали з’являтися скарги на нестачу води. Уже 1797 року біля «Турецької криниці» виставляли варту, аби з неї брали воду тільки для пиття та приготування їжі.

За розповідями історика Олександра Масана, на розі вулиць

Шкільної і Турецької поруч колись був глибокий яр, по ньому текла річечка. Вона брала свій початок в районі нинішньої вулиці Шептицького. (Це місце під Турецьким мостом, нині там заасфальтована дорога). Воду з цієї річки містяни брали для господарських потреб. У Чернівцях навіть були такі професії як водовоз і водонос. Однак через відсутність у місті каналізації і водогону було багато санітарних проблем. «Коли читаєш старі газети за 80-ті роки XIX ст., то знаєте, деколи просто неприємно стає, то стосувалося навіть центру». Василь Ботушанський у книжці «Чернівці історія і сучасність»

пише, що у зв’язку з інтенсивним зростанням чисельності населення міста чимраз актуальною ставала проблема водопостачання. Адже через користування води із відкритих криниць траплялися шлунково-кишкові отруєння. Лікарі говорили про необхідність централізованого постачання води з її санітарною обробкою. Брак води відчувався, особливо при великих пожежах 1859 та 1866 років. Криниць і помп, які спорудили у різних частинах міста, а також фонтана на площі Фонтанній, теж не вистачало. Тож згодом, після 1850 року в міському управлінні часто порушували тему забезпечення міста водою. ▶ Вперше це питання офіційно порушували ще 1857 року, 1866-1876 – обговорювали в магістраті. Планували для забезпечення міста водою використовувати ближні джерела. Та оскільки вони у посуху майже пересихали, то 1865 року розглядали варіанти про будівництво водогону з Черемошу, Сірету і Пруту.

своїй книжці «Чернівці і чернівчани» краєзнавець Іван Снігур.

Зокрема він пише, що XVIII ст. у місті бракувало води. Для господарських потреб її переважно завозили. «Водоноси доставляли воду на плечах в шкіряних відрах із джерел, що за містом. Водовози підвозили в основному технічну воду. До однокінної упряжі кріпили двоколісний візок, у якому була велика дерев’яна бочка. Біля кожного будинку мала бути якась ємність для води. Проте більша частина городян не мала такого посуду, а в кого й був, то воду з нього використовувати для домашніх потреб не можна було, оскільки звідти часто пили тварини, або вона засмічувалась, або ж застоювалась і мала неприємний запах». Щодо «Турецької криниці», то з написаного краєзнавцем, у період з 1714 до 1719 року, коли Чернівці окупував турецький гарнізон, гарнізонні війська викопали «Турецьку криницю». Зробили це, аби мати воду в достатній кількості. До речі, це була перша в усьому місті криниця. А відтак поруч із нею турки побудували свої знамениті лазні. «Їх викладали великими мідними склепаними по-гарячому листами, вмощували на підставці з каменя і підігрівали вогнем із дров, – пише І. Снігур. – Були вони такі великі, що в одній формі могли одночасно стояти кілька чоловіків».

Воду для потреб чернівчан водоноси доставляли у шкіряних відрах із джерел на околицях міста

У джерелах була цілюща вода

Історичні факти та легенди про питну воду у Чернівцях подає у

Відомо про ще одне джерело, звідки чернівчани брали воду для домашніх потреб. Воно було на вул. Івана Богуна. Поруч із джерелом утворилося маленьке озеро. Біля води збиралися птахи, пили воду, плюскалися. Турки дослідили джерельну воду і з’ясували, що вона має лікувальні властивості. Відтак тут прилаштували мідні ванни з підігрівом і використовували воду для оздоровлення. Лікуватися сюди приїжджали навіть знамениті турецькі вельможі. Од-

Оцінити якість води у Чернівцях запрошували спеціалістів з Франції, Німеччини, а також з Праги. У січні 1888 року магістрат уклав угоду з «Австрійським товариством водопостачання» у Празі про проведення бурових робіт під керівництвом Макса Мінденмана щодо визначення якості води. Було доставлено три бурові установки, які 27 січня 1888 року почали бурити свердловини в районі сіл Рогізна і Ленківці. Аналіз якості води проводив професор Чернівецького університету Прібрам, який підтвердив високу якість. Але тільки 1893 року було оголошено конкурс на виконання робіт з прокладання водогону і каналізації. Магістрат домовився з віденською фірмою «Румпель і Ніклас», що вона за 337 тис. фл. прокладе водогін, а друга віденська фірма «Піттл Браузветтер» за 303 тис. фл. прокладе каналізацію. Бургомістр А. Кохановський і депутат австрійського парламенту від Буковини, адвокат Й. Ротт добилися у Відні під гарантію крайового сейму кредиту на 1,5 млн. фл. в Австрійському кредитно-земельному банку під 7% річних. За угодою фірма «Румпель і Ніклас» мала побудувати в Рогізні котельню і машинне відділення для водогону, прокласти 6 км магістрального водогону до водонапірної башти на Альтгассе (нині вул. Л. Українки) і 2 км водопровідної мережі в місті, облаштувати через кожні 90-100 м колодязі для гідрантів і 29 водопровідних колонок на вулицях міста. Роботи почали у серпні 1894 рок. Очолював їх інженер Шуни. Водопровідні труби загальною довжиною 10 км було доставлено з Вітковіц. У самих будинках прокладали труби свинцеві або всередині покриті оловом. Роботи виконували доставлені з австрійських володінь у Північній Італії італійські робітники. Під керівництвом інженера Релла одночасно прокладали і каналізацію та очисні споруди біля Пруту. Цемент доставляли частково із цементного заводу із Стражі (Пд. Буковина), а в основному з Німеччини. На початку червня 1895 року водопровідна мережа першої черги була укладена по 77 вулицях, провулках і 13 площах міста. Серед населення, у школах велася велика роз’яснювальна робота про те, як користуватися водопровідною мережею та каналізацією. Водогін запустили 2 листопада 1895 року із колодязя глибиною 95 м і діаметром 3 метри на водогоні «Рогізна», спочатку лише 1,2 тис. м. куб. на добу. Водогінну мережу прокладали і 1896 року. Для прискорення робіт доставили до 200 італійських робітників. 1898 року діяло 6 водоканалізаційних об’єктів, на яких працювала 351 особа. За 1898 рік місто спожило 853,3 тис. м куб. води. У тому числі 60,2 тис. м куб. державними установами, 756,1 тис. м куб. промисловими підприємствами, приватними готелями, закладами харчування, квартирами. Води спочатку надходило недостатньо: на 1 людину на добу 69 л (при мінімальній нормі 80 л, але були періоди коли надходило лише по 25-34, 3 л на добу на людину, в горішній частині міста лише кілька годин на добу). Це спонукало магістрат вести далі розвідувальні роботи між Новими Мамаївцями, Новою Жучкою і Рогізною на площі 20 кв. км (пробито 40 свердловин). Плата за воду з 27 листопада 1898 року була встановлена на рівні 4% від рівня квартплати, а за каналізацію – 4,5 крейцера за 1 кв. м площі. Не платили за воду державні установи і громадські туалети. Зростання потреб у воді змусило магістрат збудувати ще один водогін «Магала», який став до ладу в грудні 1913 року. І діяв уже за допомогою електромоторів. Прибуток від водогону становив 1907 року 164,4 тис. к.

нак, ці турецькі лазні у Чернівцях не збереглися. Коли турки відступали, вони зруйнували свої лазні. Та й лікувальне джерело довго не проіснувало. Під час одного із землетрусів у місті воно зникло. Берег озерця засипали сміттям, і понині ніхто про нього не згадує. Ще кілька джерел із питною водою у Чернівцях були на нинішній вулиці Гагаріна. Там, де нині будинок №19. Під час забудови міста тут нічого не будували. Однак і ці джерела зникли після землетрусу 1949 року. Ще одне місце, де можна було безкоштовно напитися води за панування Румунії у Чернівцях, був фонтан у «будинку-кораблі», який старожили ще називали «шіфою». Йдеться про будинок, який звели наприкінці XIX ст. на розі вулиць Шолом-Алейхема і Головної. І. Снігур пише, що за радянської влади у цьому будинку лева, звідки текла вода, замурували цеглою. До 100-річчя Леніна місто готували до свят і вибрали цеглу,

з’ясувалося що фонтан з левом не пошкоджений. Тоді підвели воду. Зберігся навіть язик лева, звідки текла вода.

Легенда про «Турецьку криницю»

Біля криниці на площі Пресвятої Марії (раніше Турецька) довгий час православні влаштовували дійство на свято Водохреще. Крім того, воду з криниці брали для єврейської мікви – ритуального басейну іудеїв. Існує також легенда про «Турецьку криницю», про кохання турецького паші до української дівчини. «Зустрівши її якось біля криниці, де красуня брала воду, він до нестями закохався в неї та запропонував стати однією з його дружин. Горда дівчина відмовила йому. Тоді паша заборонив містянам брати з криниці воду. На другий день дівчина прийшла до криниці, але коли зраділий паша підійшов до неї, вона кинулась у криницю і втопилася».

16 квітня 2015 р., №16 (775)

ФОТОРЕПОРТАЖ

www.vidido.ua

Буковинці святкували Великдень

● Незважаючи на те, що храм Різдва Христового ще будують, тут щороку на Великдень завжди велелюдно. Фото О. ШУПЕНІ

● Перед тим як піти з освяченими наїдками додому, діти охоче били у церковні дзвони. Фото О. ШУПЕНІ

● Великодня служба у Миколаївській церкві тривала цілу ніч. Декотрі чернівчани прийшли сюди ще увечері в суботу. Фото Ігоря КІРОНДИ

● Так богослужителі церкви Різдва Христового, що навпроти готе-

лю «Черемош», освячували великодні кошики чернівчан на початку восьмої години ранку. Фото О. ШУПЕНІ

● У Миколаївській церкві на вул. Руській паску почали освячувати близько п’ятої години ранку. Фото Ігоря КІРОНДИ

●

Після обряду освячення великоднього кошика чернівчани вітали один одного зі світлим Воскресінням Ісуса Христа. Фото Ігоря КІРОНДИ

●

На традиційне освячення великоднього кошика чернівчани прийшли із дітьми, які мали свої кошики. Фото Ігоря КІРОНДИ

ПОРАДНИК

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Зимовий одяг – на канікули Як і де зберігати зимові речі ШАФА – ДАЛЬНІ ПОЛИЧКИ Светри, куртки, рукавички, штани

ГАРДЕРОБНА НА ЗАСКЛЕНІЙ ЛОДЖІЇ Взуття, куртки, пальто, рукавички, шапки, лижні костюми

І дбаємо про те, щоб до наступного сезону речі не з’їла небезпечна міль Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

Н ШАФА Шуба, дублянка, куртка, пуховик, пальто ВАЛІЗА Светри, рукавиці, штани

КАРТОННІ, ПЛАСТИКОВІ КОРОБКИ Взуття, капелюхи, рукавички, шарфи

Краще зберігати зимові речі в мішках з марлі чи бавовняної тканини

Обов’язково потрібно повісити на вішалку пакетик з антимольним засобом

У речей може з’явитися неприємний, залежаний запах, якщо ви їх складете в поліетиленові пакети

Не можна зберігати в темних і запилених кутах – там швидко заводиться міль

Необхідно провітрювати шафу мінімум раз на тиждень

Речі ліпше застібнути на усі гудзики і замки, повісити на плічка, не складаючи і не згортаючи

ЯК ЗБЕРІГАТИ? ШУБА

Добре просушіть, повісивши на плічка (не на сонце і не поряд зі штучними джерелами тепла)

ДУБЛЯНКА Віддайте у хімчистку Зітріть плями і масні місця гумкою

Витрусіть і почистіть м’якою щіткою

Хутро дублянки почистіть щіткою для одягу, щоби видалити пилюку і зайві ворсинки

Зберігайте в приміщенні, де температура буде не вищою за +10 градусів ЧОБОТИ І ЧЕРЕВИКИ

ПУХОВИК Помийте, почистіть і віддайте в ремонт Чоботи зберігайте у великих коробках, щоб уникнути заломів на халявах Для зберігання форми всередину взуття покладіть трохи газетного паперу

ПАЛЬТО

Поперіть вручну чи у пральній машині Пуховик зі спеціальним вологозахисним просоченням віддайте в хімчистку Добре просушіть

СВЕТРИ Віддайте у хімчистку Пальто із натуральних тканин покладіть в мішок, поставивши туди засіб проти молі

Поперіть чи віддайте в хімчистку Складіть у дальні ящики шафи

а чернівецьких ринках та поличких магазинів є безліч різних засобів від молі: аерозолі, пластини, стрічки, таблетки, секції тощо. Виробники запевняють, що такі препарати є ефективними у боротьбі проти багатьох різновидів молі і цілком безпечні для людей. Однак медики радять під час обробки речей такою хімією використовувати засоби індивідуального захисту, аби не нашкодити своєму здоров’ю. Окрім того, вартість магазинних антимольних засобів суттєво зросла, порівняно з попередніми роками. Тож наразі є сенс звернутися до народних засобів, відомих ще з часів діда-прадіда. Вони для профілактики молі є навіть ліпшими, бо не такі токсичні. Хімію ж варто використовувати уже тоді, коли нема порятунку від набридливих шкідників або ви тільки-но помітили їх. Як розповіла «Погляду» стар-

ший викладач кафедри фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії БДМУ Оксана Сметанюк,

серед хороших народних антимольних засобів ефективними є горіхове й тютюнове листя, листя полину і звіробою, які розкладають у шафах та ящиках, де зберігають одяг. – Окрім того, апельсинова шкірка, яка має приємний для людини аромат, дуже неприємна молі. Тож під час складання одягу на зберігання, варто загорнуту в натуральну тканину таку шкірку і покласти в шафу чи валізу із шерстяними речами, хутром, – додає пані Оксана. За її словами, проти літаючої молі вдома дієвим є порошок із висушеного та подрібненого цвіту далматської ромашки (піретрум – декоративна рослина, яку вирощують на клумбах). Його слід розпилити у приміщенні з допомогою гумової груші (3-4 г на квадратний метр). Щоправда, цей засіб є ефективним, коли він свіжий (термін придатності порошку – шість місяців). Також відлякує метеликів молі різкий дурманний запах трави багна болотного, а ще – кімнатна рослина герань (це та ж пеларгонія). Свіжі листочки цього квітучого вазона можна розкласти в шафі. Не менш ефективними є й засушені букети лаванди, які тривалий час зберігають свій аромат. Замість лаванди можна використовувати й пижмо, чебрець, м’яту, розмарин, насіння кінського каштана або гвоздики.

Господарське мило РУКАВИЧКИ

КАПЕЛЮХИ Герметично запакуйте, щоби міль не могла проникнути Загорніть в газету (міль не переносить запаху друкарської фарби), або запакуйте їх в цупкі мішечки чи пластикові контейнери

Зберігайте в коробках, попередньо набивши капелюхи папером чи використовуйте спеціальний каркас

Джерело: Аргументы и факты

З’ясовується, універсальний народний засіб – господарське мило – також допомагає захищати одяг від молі. Варто шматки свіжого мила розкласти по кишенях. Цей засіб відлякує дорослих метеликів і суттєво обмежує переміщення гусені.

Ефірні олії

У боротьбі зі шкідниками дієвими є ефірні олії з лаванди, м’яти, евкаліпта, апельсина,

гвоздики. Їх розміщують у відкритих посудинах в шафах і тумбочках (як варіант – можна використати й ватні диски, попередньо змочені в тій чи іншій ефірній олії). Важливо, щоб ці засоби були свіжими. І у жодному разі не обприскуйте ними одяг, аби не зіпсувати його.

Високі і низькі температури

Пам’ятайте, міль боїться як високих, так і низьких температур. Навіть якщо в одязі були яйця, личинки або самки молі (самці – це ті самі крилаті літаючі метелики), прання речей при температурі вищій за 50°С, або провітрювання на морозі нижче мінус 10°С знищить всіх комах (як варіант навесні – необхідні речі ставлять на певний час в морозильну камеру). Також досить ефективне провітрювання речей під прямими сонячними променями у спекотний літній день: і личинки молі, і яйця важко переносять температури вищі за 30°С, і до того ж, гинуть під впливом ультрафіолетових променів.

Перші жертви – брудні речі

Варто зауважити, що особливо приваблює міль брудний одяг. Його вона і починає їсти першочергово. Тож перед тим, як сховати речі, слід їх попрати чи віднести у хімчисту.

Вчасне реагування

Тільки-но помітили першого шкідливого метелика у своєму помешканні, одразу знайдіть його місце дислокації та знешкодьте. Зробіть в шафі генеральне прибирання, всі речі перетрусіть, провітріть і попрасуйте. Обробіть полички шафи відповідними препаратами. І складайте туди лише чисті речі, час від часу перебирайте їх. І з допомогою народних засобів не дайте молі наступного шансу!

Варто знати

Науці відомо 14 видів молі. У наших квартирах зазвичай живе меблева, одежна, зокрема шубна, килимова і повстяна. Найбільшу шкоду речам приносять її личинки. Гусені молі живляться різноманітними речовинами тваринного походження – хутром, шерстю, щетиною, пір’ям, шкірою, сушеним м’ясом, рибою, а також фетром, повстю та килимовою вовною. У пошуках їжі гусінь здійснює тривалі подорожі, прогризаючи ходи в матеріалах, в яких не здатна розвиватися, якось: мішковина, полотно, шовк, марля, картон, капрон тощо. Гусені молі надзвичайно живучі: вони спокійно витримують температуру до 0 градусів і місяць можуть обходитися без їжі. Живе міль в середньому близько двох років і створити за цей час може дуже і дуже багато чого. Саме через надзвичайну живучість, витривалість і плодючість позбутися її вкрай складно, але можливо. Гусені молі шкодить свіже повітря і яскраве сонячне світло, тому тим речам, які часто вдягають, міль не страшна. Прибираючи теплі зимові речі і хутряні шубки на літо в шафу після чищення, слід помістити їх в герметичні поліетиленові пакети, або спеціальні чохли для зберігання одягу із засобами проти молі.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

УКРАЇНА І СВІТ

www.vidido.ua

Світова преса пише про Україну Іноземна преса і далі пише про події в Україні. Цього тижня актуальними темами була зустріч Нормандської четвірки, гостра нестача ліків на Донбасі, можливість відправлення миротворців на Донбас та доля українських переселенців.

(США) За останні півгодини лікар однієї з лікарень Перевальська відмовив пацієнтам, які потребували антибіотиків, ліків проти тиску чи інших звичайних препаратів. На прохання дати щось заспокійливе, лікар порадив самогон. Навіть до війни на Донбасі було важко впоратися з болячками стареньким на мізерну пенсію. Зараз це битва за виживання. «Заходить жінка і скаржиться на біль у нирках. Я вивчаю список ліків, що є в нашому розпорядженні, і там нема нічого. Я можу їй сказати піти купити їх, але аптеки порожні. І в цьому нема сенсу, адже в неї все одно нема грошей, - каже лікар Андрій Поляков. Однак ця ситуація є, головним чином, наслідком дій Києва для ізоляції підтримуваних Росією повстанців і контрольованої ними території. Тільки уявіть систему охорони здоров'я без ліків! Про «величезну безодню» між попитом і пропозицією на ліки говорить і керівник офісу Всесвітньої організації охорони здоров'я Доріт Нітцан, який очікує від України ухвалення законодавства, яке б полегшило постачання ліків на Донбас. Тим часом молодь залишає Донбас, виїжджаючи до України чи Росії, а в порожніх напівзруйнованих містах залишаються літні люди зі своїми проблемами та хворобами.

(Великобританія) Українська бюрократична машина придушує зусилля, спрямовані на допомогу внутрішнім переселенцям. Видання нагадує, що інваліди отримують 884 гривні допомоги, а здорові люди вдвічі менше - 442 грн. Гроші видають лише тим людям, які змогли дістатися підконтрольної Україні території, але через бюрократичні процедури, аби їх отримати - потрібно чекати тижні, а то й місяці. «Я була змушена чекати два тижні заради одної печатки. Ми ще чекаємо на повний пакет документів. Наразі в нас немає грошей та майбутнього», - каже мати п`ятьох дітей.

Андреас Кутепас, координатор проекту організації «Лікарі без кордонів» каже, що українські бюрократи також «затримують» їхню роботу. Документація, необхідна для перевезення ліків, для закупок ліків в Україні, всі ці адміністративні процедури дуже складні і забирають багато часу. Визнає критичність ситуації й українська влада. «Існує багато проблем. Україна на межі гуманітарної катастрофи. Нам потрібна допомога, але ми й самі багато що робимо», - каже міністр соцполітики Павло Розенко. Втім, це не привід залишати поза увагою переселенців.

(США) Таємничі смерті як мінімум восьми чиновників режиму колишнього президента Віктора Януковича мають між собою дещо спільне – найбагатшу людину України, мільярдера Рината Ахметова, якого називають «сірим кардиналом» колишньої Партії регіонів. Нова українська влада розпочала низку кримінальних розслідувань щодо політичної активності партії, але тепер, коли декілька людей, які знали найбільше про справи Ахметова, мертві, їх вже не змусять свідчити у суді. Зокрема, Станіслав Мельник, якого називали «охоронцем Ахметова» і який доглядав за активами «Систем Кепітал Менеджемент», холдингової компанії, створеної для керування інвестиціями мільярдера, начебто застрелився у власному будинку 9 березня. Через три дні застрелився колишній член Партії регіонів і керівник Запорізької облдержадміністрації Олександр Пеклушенко, якого тісно пов’язували з Ахметовим певні бізнес-інтереси, пише Такер. Також пішли з життя Сергій Мельничук, Михайло Чечетов, Олексій Колесник, Микола Сергієнко, Сергій Вальтер і Олександр Бордюг. Всі вони були призначені Партією регіонів, і всі були під слідством нового уряду. Без доказів на місці злочину неможливо дізнатися, чи Ахметов замовив вбивства колишніх союзників, чи зробив це хтось інший, чи ж дев’ятеро людей просто піддалися тиску перебування під слідством. Крім того, через високий рівень корупції в українській системі правосуддя правда стосовно цих смертей навряд чи стане відомою в найближчий час.

(Ірландія) Греція відкрито користується теперішньою напруженістю у відносинах між Європою та Росією для вирішення своїх фінансових проблем, пише видання. Неясно, чи Греція серйозно планує звернутися до Росії по гроші, і чи Росія хоче або здатна виступити кредитором останньої надії, але, ймовірно, використання Росії [грецьким] урядом у ролі розмінної монети виявиться дієвим засобом для забезпечення певної поблажливості з боку партнерів у єврозоні. Загроза російського втручання може стати каталізатором для ухвалення рішення трійкою кредиторів про залишення Греції у єврозоні будь-якою ціною. Незалежно від наслідків російсько-грецьких перемовин про фінансовий порятунок, їхній вплив на позицію ЄС щодо кризи в Україні також буде вагомим.

(Канада) Канада направить в Україну близько 100 військових для тренування української армії. Вони приєднаються до американських і британських військових у Яворові, що на заході України, скоріш за все, в середині травня. Як довго триватиме місія – наразі невідомо. Передбачається, що канадці навчать українську армію протидіяти мінам і саморобним вибуховим пристроям. Місія може також включати інструкції з логістики та підтримки спокою військовими.

(Великобританія)

(Китай)

Харків більше не проявляє схильності до повстання за сценарієм самопроголошених Донецьких та Луганських народних республік, але безпека у місті залишається одним з ключових питань. За словами голови облдержадміністрації Ігоря Райніна, саме цій темі він присвячує дві третини свого робочого часу. Багато хто в Харкові надає перевагу більш тісним зв'язкам з Росією, але мало хто підтримує сепаратизм, оскільки війна на Донбасі розбила будь-які ілюзії щодо мирного розлучення. Але головною проблемою є місцева економіка, значним чином орієнтована на Росію через її близькість, традиційні зв'язки та якість продукції, що випускають. Скорочення торговельних зв’язків із Росією болюче вдарило по Харкову: торік експорт впав на 40%. Незадоволення урядом грає на руку проросійським партіям.

Один з найвидатніших скрипалів сучасності - латвієць Гідон Кремер, здивував переповнений зал в Гонконзі, присвятивши свій номер на біс Україні. «Я хотів би присвятити «Реквієм Україні», написаний Ігорем Лободою, сильним стражданням народу України», сказав 67-річний маестро глядачам. Цей номер став сюрпризом навіть для організаторів концерту, додає видання. «Перша валторна – українець, і коли я грав твір, то думав про нього. В нього сльози були в очах. Навіть якщо цей номер на біс розчулив лише одну людину, цього достатньо для того, щоб я відчув задоволення», - сказав пан Кремер, додавши, що ситуація між Україною та Росією протягом останнього року нікого не може залишити байдужим. Маестро розкритикував політиків, звинувативши їх у брехні, а також пригадав, як СРСР придушив повстання в Угорщині та Чехословаччині у 1956 та 1968 роках відповідно. «Жахливо усвідомлювати, що політика може зробити з людьми і наскільки нелюдяними можуть стати політики», - сказав скрипаль, пообіцявши й надалі виконувати цей твір-присвяту Україні.

КУЛЬТУРА

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Дав перший концерт пасажирам автобуса Тепер Олександр Положинський їде до Чернівців, аби виступити із гуртом уртом «Тартак» у пабі абі «Public» Ольга ШУПЕНЯ enia@ukr.net ✉ shupenia@ukr.net

ісімнадцятого квітня, з нагоди 18-річчя гурту «Тартак», у Чернівцях наживо ь виступить Олександр жинський та Положинський його команда. Наодні свого передодні візитуу до нашого краю Сашко дав ексклюзивне в’ю спе-інтерв’ю но для ціально читачів «Погляду». аш – Ваш

зицію і водночас не бруднитися політикою?

– Я не лізу в політику, тому й не бруднюся нею. Але й свою громадянську позицію відстоюю не надто активно. Це лише так здається, бо я все ж особа публічна. – Революція Гідності, на Вашу думку, бодай частково привела до влади людей, які точно знають, як до кращого змінити життя у нашій державі? – Ду-у-уже частково. Та й ця їхня влада доволі сумнівна. Вони, швидше, просто мають можливість інколи доносити свою точку зору до о людей, які дійсно при владі. Кажете, – що

не

бачи-

чином мене прикрити від звинувачень у тому, що я комусь там продався, адже той фестиваль, наскільки пригадую, проводили за сприяння якогось чоловіка, який згодом балотувався до Верховної Ради. Але я таких звинувачень не боюся і можу визнати, що виступав дійсно я, а про існування моїх клонів ніколи не чув. – Проект « Був’є», який започаткували із луцькими музикантами – це необхідність додаткової творчої самореалізації , чи альтернатива гурту « Тартак»? І що означає ця назва – « Був’є »?

– «Був’є» це гармонійне поєєднання днання двох слів – «був» і «є», це й означає (усміхається, – авт.). А сам проект виник тому, що останніми роками я більше, ніж деінде, часу проводжу в рідному Луцьку, там є багато талановитих музикантів, з деякими із них мені захоті-

новий імідж – від-р о с тили бороду, – це данина моді , чи результат сь внутрішніх якихось змін : юний Сашко орослим Олександром? став дорослим

– Цее данина зимі: в жовтні почав відпускати, в квітні – поголив.. Я вже мав таку зимову лося попрацювати у спільбородуу два роки тому, тільки ному проекті. тоді через обставини почав рощувати пізніше, а по– За період війни на Сході її відрощувати маємо багато гірких втрат. голив раніше. Тому, мабуть, Скажіть, як необхідно діяти вона й минула майже непомітля загалу. кожному українцю, аби ці ною для ю ж же ртви не були марними? жертви – В одному зі своїх інтерв’ю відали, що з дитинства є розповідали – Як мінімум, постаратом. Пам’ятаєте, де була артистом тися самому змінитися на перша імпровізована сцена , краще – у всьому, в чому хто сидів дів у « глядацькій залі»? м жливо. А потім пробумо можливо. ам не пам’ятаю, але розв ти поступово змінювава – Сам вати ала тітка, що якось я повідала ти на краще світ довкоував концерт для па себе влаштував пала себе. сажирів у міжміському ав- ● Олександр Положинський спростовує – Чим відрізняються виступи гурту « Тартак» тобусі – років три мені тоді чутки про існування своїх клонів. Фото для військових від звинадано А. Фещенко було, мабуть. чайних концертів ? – Часто кажете про будівництво щасливої України . те великої трагедії у тому, що – У нас таких виступів було Якою вона має бути у Вашому проживете наодинці. Водночас дуже небагато, але вони нічим розумінні? заперечуєте, що є затятим хо- не відрізняються від інших. – Нещодавно вичитав щодо лостяком. Скажіть, яка дівчина Ми однаково викладаємося по цього чотири пункти у Бориса зможе полонити Ваше серце? максимуму, незалежно від міс– Хороша, гарна, щира, ро- ця чи аудиторії. Акуніна, з якими цілком згозумна, весела, гармонійна, таден: – Чому концерт в Чернівцях 1. Всі, без винятку, мешкан- лановита, турботлива. І це да- перенесли з 16 на 18 квітня? ці мають максимально рівні леко не весь стартові шанси для самореалі- список чеснот (усміхається, – зації. 2. Кожен, хто не може турбу- авт.). – Одна з буватися про себе самотужки чи потребує допомоги, отримує її к о в и н с ь к и х шанувальниць від держави. «Тар3. Громадянам вигідніше гурту О. Положинський жити чесно, за законом і влас- так» розповіла, ною працею, ніж красти, му- що 2012 року – Вирішили, що так буде на фестивалі «Джурин-фест» тити і паразитувати. 4. Країну люблять, а тому (с. Нирків Заліщицького району зручніше – й для нас, і для наТернопільської області) висту- ших прихильників. Та й хоповажають у світі. Думаю, загальної реалізації пав не Сашко Положинський, четься залишитися на кілька цих чотирьох пунктів для по- а його двійник. Якщо це справ- днів у Чернівцях після кончатку цілком достатньо. А дета- ді так, то як боретеся з такими церту – дуже люблю ваше місклонами? то і маю там друзів, у котрих лізувати можна нескінченно. – Мабуть, ця щира шану- хочеться трохи погостювати – Як вдається активно відстоювати власну громадянську по- вальниця намагається таким (усміхається, – авт .).

«Хочеться залишитися на кілька

днів у Чернівцях після концерту – дуже люблю ваше місто і маю там друзів, у котрих хочеться трохи погостювати»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

ЗДОРОВ’Я

www.vidido.ua Реклама

Чим харчуватися діабетикам Дієта – один з основних методів лікування хворих на цукровий діабет Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

еред найпоширеніших на земній кулі недуг – цукровий діабет, його ще називають «хворобою віку». Викликається порушенням обміну речовин, у першу чергу – вуглеводного: через недостатню дію гормона інсуліну вуглеводи (цукор) не засвоюються і накопичуються в крові. Головна мета в лікуванні хвороби – знизити вміст цукру в крові. Тому основним методом лікування є дієта. Вона повинна бути фізіологічною, тобто містити всі необхідні харчові інгредієнти (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі) тільки з деякими обмеженнями. За словами кандидата медичних наук , доцента кафедри клінічної імунології , алерголо-

гії та ендокринології БДМУ Лариси Павлович , перш за все,

необхідно зменшити в раціоні кількість вуглеводів, особливо таких, які швидко всмоктуються в травному тракті. Ці властивості мають цукри. Їх є два види – прості й складні. До простих належать сахароза, глюкоза, лактоза і фруктоза. Сахароза, тобто звичайний цукор, і глюкоза (її багато міститься у винограді), дуже швидко всмоктуються з кишечника у кров і ▶ різко підвищують концентрацію в ній цукру. Тому хворим на діабет заборонено вживати цукор, виноград, родзинки, інжир. Молочний цукор (лактоза) молока, кефіру, кислого молока також всмоктується порівняно швидко. Тому в раціон хворих можна включати на добу не більше півлітра молока або інших молочних продуктів, а за один раз вживати не більше однієї склянки. Фруктоза є в основному в ягодах, фруктах, медові. Вона всмоктується в кишечнику вдвоє повільніше, ніж глюкоза. Але в ягодах і фруктах, крім фруктози, є ще й глюкоза, крохмаль. Тому фрукти і ягоди також слід обмежувати до 200400 грамів на добу. Складні вуглеводи містяться у крохмалі хліба, макаронних виробів, крупів, а також картоплі та інших овочів. Крохмаль всмоктується в кишечнику значно повільніше. Іноді для зменшення вуглеводів овочі вимочують у воді 10-12 годин. Основним джерелом вуглеводів є хліб, крупи, макаронні вироби, картопля. Тому кількість хліба обмежують на день до 150-400 грамів, крупів або макаронних виробів – до 60 грамів. З крупів перевагу слід

віддавати гречаним, кукурудзяним і вівсяним, бо в них добре збалансований склад амінокислот. Хліб рекомендують чорний, з висівками або спеціальний діабетичний. А картоплі можна їсти до 300-400 грамів. Якщо ж цукровий діабет супроводжується ожирінням, то крупи майже не вживають, дозволеноя лише 75-100 грамів картоплі (в суп) і 100-150 грамів хліба. Крупи, картопля, хліб – взаємозамінні. Приблизно 10-12 грамів вуглеводів міститься у 100 грамах (2,5 столових ложки) будь-якої каші або картопляного пюре, у 20 грамах білого хліба або у 25 – чорного. Ці продукти необхідно розподілити протягом дня: на один раз не більше 100 грамів каші (20-30 грамів крупів) або картопляного пюре (100-150 грамів сирої картоплі) і 50-100 грамів хліба. Найповільніше всмоктуються вуглеводи з овочів та фруктів (морква, яблука, абрикоси, вишні, смородина, капуста, огірки, помідори, салат тощо). Вони містять багато корисної для хворих клітковини. Хворому на цукровий діабет рекомендують до 5 грамів вуглеводів на кілограм нормальної маси. А нормальна маса тіла людини (в кг) дорівнює її зростові (в см) мінус 100. Наприклад, хворому зростом 170 см необхідно вуглеводів 5x70=350 грамів. Тепер про жири, що поліпшують смак їжі, стимулюють функцію жовчного міхура, печінки. З жирами всмоктуються вітаміни А, С. Але в організмі

Хворим на цукровий діабет слід їсти не менше чотирьох разів на день, і, що важливо, в один і той же час хворих на діабет, особливо при важкій формі, жири згорають не до кінцевих продуктів. Ось чому їхню кількість у раціоні помірно обмежують. З цією метою вживають нежирні сорти м’яса, риби, сиру, менше додають його до готових страв. На добу рекомендують 1,2 грама жиру на кілограм нормальної маси. В нашому прикладі, де зріст становить 170 см, необхідно 1,2x70=84 грами жиру на добу. Кілька слів про білки. Як відомо, амінокислоти білків їжі – це «цеглинки», з яких організм будує свої білки, котрі є у м’ясі та м’ясних і молочних продуктах, яйцях. Білок сиру багатий метіоніном – амінокислотою, яка поліпшує обмін жирів в організмі. Сиру можна з’їдати до 200-300 грамів на добу. Бажано включати в раціон при можливості печінку, багату вітамінами групи В, серце. Рекомендують щоденно вживати одне яйце. Добова потреба в білках – 1,5 грама з розрахунку на кілограм нормальної маси (в нашому прикладі 70x1,5=105 грамів білка). Щоб одержати цю кількість білка, за день потрібно випити півлітра молока, з’їсти одне яйце, 150-200 гра-

мів сиру і 200 грамів риби або м’яса. Технологія приготування їжі – звичайна. Небажані смаження, міцні бульйони, страви з оцтом, перцем, їсти слід не менше чотирьох разів на день, і, що важливо, в один і той же час. Оскільки цукор практично забороняється, можна користуватися його замінниками (сорбітом, ксилітом, фруктозою, сластиліном). Рекомендують не більше 30-40 грамів сорбіту або ксиліту за день на три рази, їх призначають на місяць, а потім роблять одно-двомісячну перерву.

Зелена аптека у поміч

Останнім часом спостерігається підвищений інтерес до лікування цукрового діабету лікарськими рослинами та засобами рослинного походження. Тому рекомендуємо в харчуванні хворих на цю недугу ширше застосовувати так звану зелену аптеку, вживати звичайну і цвітну капусту, щавель, помідори, буряки, огірки, спаржу, шпинат, квасолю, цибулю, часник, грецькі горіхи, малину, чорниці та лісові суниці. Можна вживати і нетрадиційні рослини з дикорослої флори, зокрема кульбабу звичайну, кропиву дводомну, листя осоту жовтого, цикорій дикий, спориш звичайний, медунку лікарську, хвощ польовий, салат латук, лопух великий, топінамбур (земляна груша) та ін. Страви з цих рослин забезпечать організм вітамінами, лужними компонентами, фруктозою, крім того, вони знижують рівень цукру в крові.

ЛЮДИ

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Буде воювати разом із сином Сергій Возний – сільський голова Костинців на Сторожинеччині відклав всі справи і у свої 50-ть пішов на війну Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

актична війна, яку наші можновладці досі чомусь називають антитерористичною операцією і на якій вже загинули тисячі мирних українців, досі триває. І попри численні домовленості, яких ніхто не дотримується, цьому жахіттю, здається, немає кінця і краю. А тим часом, фронт потребує дедалі більше людських ресурсів, відтак до війська кличуть вже навіть тих, кому майже, або й вже за 50-ть. На війну призвали і сільського голову села Костинці Сторожинецького району Сергія Возного. У свої майже 50-ть років чоловікові довелося покинути всі справи вдома – велику родину, сільські справи і, взявши до рук зброю, йти в АТО. Зараз він нарівні із молодими хлопцями, котрих так само мобілізували, згадує, як стріляти і рити окопи у навчальному центрі у селі Старичі, що на Львівщині. Чоловік не нарікає, каже, якщо покликали, значить і справді є потреба. Тим паче, там, на фронті, вже понад рік воює його старший і єдиний син.

На війну кликали тричі

До війська пішов не добровольцем – призвали у ході мобілізації. Каже, відколи розпочалася АТО на Сході, повістку йому приносили тричі. Втім, стан здоров’я не дозволяв брати до рук зброю і йти на війну. – Мав проблеми із нирками, тричі проходив медичну комісію і тричі мене визнавали непридатним. Трохи підлікувався і вже цього разу медкомісія дала висновок, що придатний для несення військової служби. Окрім мене, зараз отримав повістку ще син мого секретаря, він зараз разом зі мною у Старичах, а його старший брат в АТО вже давно. Загалом тринадцятеро односельчан є учасниками АТО. На щастя, Костинцям не доводилося наразі ховати своїх односельчан, всі, кого призвали, досі захищають батьківщину. Двоє із них наразі перебувають на лікуванні, один із котрих отримав контузію. Ще один, кажуть, дезертир і де він зараз, ніхто не знає. У багатьох селах на Буковині громада негативно сприймає мобілізацію і часто сільські голови, на яких було покладено обов’язки розносити військовозобов’язаним односельцям повістки, ставали ледь не ворогами місцевих. Аби уникнути гніву громади, декотрі сільські очільники просто нехтували цими обов’язками. Сергій Возний каже, у нього подібних проблем не було. Так, ясна річ, люди неоднозначно реагували на повістки, втім йому дорікати ніхто не міг, адже його власний і єдиний син на фронті із самого початку.

– Мій старший і єдиний син є кадровим військовим, зараз служить у званні майора у військовій розвідці. Окрім нього, маю ще трьох донечок. Наймолодшій зараз 7 років, – розповідає сільський голова. Сільським головою Сергія Возного обирали разом із президентом. Із 4 кандидатів більшість сельчан довірили керувати селом саме йому. До цього був приватним підприємцем, власником автосервісу із двадцятирічним стажем. Коли ж став сільським головою, підприємство довелося закрити. Розповідає, перший час не міг навіть зрозуміти, навіщо він балотувався на цю посаду – складно було зрозуміти, що має робити, численні наради просто виснажували.

но ремонтувати, а грошей на це немає. Це дорога районного значення, але попри це, ми як могли, власними силами перед Пасхою її трохи підлатали, засипали шутром вибоїни. Проте це лише тимчасовий захід, – бідкається Сергій Возний. Щойно взявся до виконання обов’язків сільського голови, розпочалася АТО на Сході, тож чи не перше, що зробив у новому статусі, зорганізував збір коштів та продуктів на допомогу армії. На зібрані кошти закуповували берці, бронежилети, одяг для наших хлопців. Із 13 учасників АТО четверо пішли на фронт добровольцями. – Як сільський голова, моє завдання забезпечити всіх учасників АТО земельними ділянками. Це дещо проблематично зроби-

ще 1985 року, служив танкістом (проходив службу у військовій частині, яка дислокувалася на території тодішньої Німецької Демократичної Республіки), зараз має чого вчитися. – Загалом, немає нічого складного, хоча багато хто думає інакше. Нас більше готують морально і психологічно. Цьому приділяють більше уваги, ніж власне бойовій підготовці. Хлопці, які вже побували в АТО, у нас зараз за інструкторів. Так ось, вони розповідають дуже багато важливих речей, які потім допоможуть нам, і навіть врятують життя. Від них ми переймаємо у рази більше, ніж від звичайних інструкторів. До речі, хлопці зараз у відпустці, однак жертвують власним часом, аби допомогти нам. 28 років тому служив у танко-

ливостей, як молоді, і не такі фізично витривалі, може ми не так добре підготовані, однак маємо багаж прожитих років, більший життєвий досвід. Молодь більш імпульсивна, вони рвуться бути героями, а ми більш помірковані, маємо відповідальність – родини, роботу. Щоправда, якихось порад, що робити на фронті, не давав. Натомість багато підказував, коли ми всією сільською громадою збирали кошти на допомогу бійцям АТО. Тоді люди несли харчі, воду, шкарпетки і засоби гігієни, коли найбільше там потребували спеціальних медикаментів. Син казав, тату, можна бути неголеним і без шкарпеток, від цього не помирають, а ось якщо вчасно не надати медичної допомоги, можна загинути навіть від, на перший погляд, незначного поранення.

Борщі варить відрами, а ще вміє плести косички і в’язати бантики

● Сергій Возний (на фото третій справа), його колега сільський голова Давидівки Станіслав Войцицький (поруч справа) із земляками у навчальному центрі на Львівщині. Фото С. Возного

– До того як очолив сільраду, мало цікавився тим, що у селі відбувається. Спершу шкодував, що у це вплутався, а потім мій попередник, сільський голова з досвідом, мені сказав, мовляв, то лише перший час буде важко, а далі звикнеш і навіть сподобається. І справді, коли побачив перші результати своєї роботи зрозумів, що я на своєму місці. І зараз найбільше переживаю, аби розпочаті справи не зійшли нанівець, доки буду на фронті, – зазначає посадовець.

Керує справами, сидячи в окопі

І хоча, каже, мобілізували його невчасно, адже у селі чимало справ, багато із яких вже розпочав і без належного контролю ▶ всі докладені зусилля можуть бути марними, село напризволяще не покинув. Формально сільрадою керує секретар, та у всьому вона радиться із сільським головою. – Телефон не стихає – постійно хтось телефонує, радиться, просить допомоги. Тож керую справами і далі, щоправда, ось так, дистанційно у телефонному режимі. На Великдень був вдома у відпустці, тож скористався можливістю і намагався максимально вирішити нагальні питання. Найбільший мій головний біль, як і у багатьох, це дорога. Після кожної серйозної зливи вона сунеться, її потріб-

ти, бо вільної землі у селі давно немає, всю вже роздали. Втім, ми із депутатами таки знайшли вихід. Є чимало земельних наділів, які свого часу виділили людям під забудову, але вони роками пустують. Тож ми розглянули можливість відчужити цю землю, якщо треба буде, то через суд, і віддамо її хлопцям-учасникам АТО. Це питання депутати сільради розглядатимуть на найближчій сесії, та вже без мене. Є у селі й чимало порожніх будинків, власники яких давно померли, а родичі так і не успадкували це майно. Як варіант, можна було би їх використати, однак є інша проблема – передавати це майно у власність іншим теж треба через суд, окрім того, жит-

Повістки отримував тричі, та медкомісія визнавала непридатним ло є непридатним і доведеться його ремонтувати.

Наприкінці 1980-х командував танком

Як вже йшлося, зараз Сергій Возний готується до відправки на фронт у навчальному центрі у Старичах Львівської області. Командири кажуть, вони поїдуть туди вже до кінця цього тижня. Куди саме відрядять буковинців – наразі невідомо, та, каже, просилися, аби ними доукомплектували нашу 80 бригаду. Чоловік каже, хоча колись,

вих військах, був командиром танку, зараз, жартує, у танк, мабуть, не полізе. – Зараз я такий дядько нівроку, немаленький (сміється, – авт.) і тут у навчальному центрі мені так і сказали, що, мовляв, ви, напевно, у танк не полізете. Хоча я спробував, таки пролажу, – розповідає Сергій Возний. – Хоча, як розумію, лізти у танк мені й не доведеться. Нас більше навчають поводитися із стрілецькою зброєю, а ось тренувань на танках немає ніяких.

«Я потрібен вдома, та якщо покликали на війну, значить і там теж потрібен»

Коли черговий раз принесли повістку і стало зрозуміло, що цього разу доведеться йти на фронт, рідні відреагували порізному. Діти порівняно спокійно, а дружині і досі важко сприйняти цей факт. Тим паче, що допомога і підтримка чоловіка зараз дуже потрібна. – Я потрібен вдома, адже найменша донечка хворіє на епілепсію і я маю бути поряд із нею та дружиною. Та вже так склалося, що у своєму віці маю йти захищати батьківщину. Старший син, коли дізнався, що мене мобілізували, лише пожартував, мовляв, тату, це смішно, що у вашому віці вас забрали. Але, каже, якщо треба, то треба. А я з цього приводу думаю так: хоча ми, старше покоління, й не маємо таких мож-

Хлопцям на Сході часто доводиться готувати їжу самим. У Сергія Возного із цим проблем немає – він вправний кухар і може приготувати будь-яку страву не гірше за професіонала. – Як батько великої родини, часто готую сам. Все, що вміє готувати моя дружина, вмію і я. Дружині не завжди вдавалося встигнути зробити всю хатню роботу, тому часто допомагав їй. Моя фірмова страва – борщ. Я люблю такий справжній наваристий український борщ з квасолею. Завжди починаю варити його у невеличкій каструльці, у процесі мені здається, що то капусти замало, то квасолі, а коли все це додаю, замалою виявляється каструля. Ось і виходить, що починаю варити небагато, а у підсумку виходить ціле відро борщу. Будучи батьком великої родини, довелося навчитися не тільки виконувати хатню роботу і куховарити, але й робити зачіски дівчатам. – Одній із доньок, котра нині, як раніше й дружина, працює вчителем у школі, пам’ятаю, кожен ранок мав заплітати косички і зав’язувати бантики. І зачіска виходила непогано. На трьох доньках навчився й кіски плести (сміється, – авт.), – каже Сергій.

«Найбільше боюся, що доведеться стріляти у людину»

Те, що відбувається зараз на сході країни, кожен сприймає по-різному. Хтось називає це російською агресією і йде на фронт воювати з окупантами, для когось це війна із тероризмом і сепаратизмом, хтось називає її громадянською, а дехто впевнений, що це боротьба між олігархами за сфери впливу. Для мене конфлікт на Сході є і тим, і іншим. Я йду на фронт для того, аби нарешті припинити ці смерті, аби нарешті було мирно і щоб не допустити війни вдома, де мої рідні, близькі, яких я маю захистити. Найбільше боюся того, що, можливо, доведеться стріляти у людину. Це не курку зарубати, і не свиню зарізати. Я сподіваюся, мені не доведеться. І я справді навіть не уявляю, що зміг би вбити. І хтозна, як воно буде. Я про це багато думаю.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

РЕГІОН

www.vidido.ua

Хочеш на дискотеку – «залатай» спочатку стріху Сільські Будинки культури руйнуються Яна МАРІЯНЧУК ✉ Yana_marianchuck@yahoo.com

ині культура в Україні тримається лише на голому ентузіазмі працівників та любові до мистецтва, адже іншого пояснення того, що люди просиджують у холодних Будинках культури цілими днями за такі, правду кажучи, смішні зарплати, – немає. А погане фінансування закладів культури аж ніяк не є наслідком кризи, оскільки коштів у держави на вічне і прекрасне не вистачало упродовж усіх 23 років незалежності. Та якщо у містах закладів для цивілізованого культурного відпочинку не бракує, то у селах залишився лише клуб. І то не у всіх – у багатьох вони або просто не працюють, або на ладан дихають, не залишаючи сільській молоді жодного шансу культурно провести вечір. А ще бідкаються, що юнаки і дівчата до барів ходять. А куди ж їм іще ходити, якщо в селі, крім бару і магазину, нічого не працює? Здається, що культура на селі не те що не рухається – вона задкує, і щораз далі відходить.

Будинок культури віддали церкві

Стрілецький Кут Кіцманського району має все, що потрібно сельчанам – школу, дитсадок, пошту, бібліотеку, амбулаторію тощо. А ось власного Будинку культури не має. Михайло Боднарюк, сільський голова Стрілецького Кута

розповідає, що клуби є у сусідніх селах – Бурдеї та Ревному, а ось у Стрілецькому Куті збудувати так і не встигли, а зараз на це немає коштів. - Свого часу перед керівництвом села постав вибір – звести школу чи Будинок культури. Ясна річ, вирішили будувати

● Попри значні розміри Будинку культури у Горошівцях, Т. Кирилюк каже, всередині дуже холодно, а деяких вікон взагалі немає. Фото автора

навчальний заклад, – розповідає сільський голова. – Старий клуб вирішили віддати церкві – зараз на його місці стоїть новий храм. А Будинок культури розмістили у приміщеннях дитсадка, який тоді відвідували тільки кілька дошкільнят. Люди викручувались як могли. Однак провести масовий захід у дитсадку не надто вдавалось. Нині ж за за клуб слугують лише кілька кімнат у приміщенні пошти. Воно не краще за дитсадок, однак іншого виходу мешканці Стрілецького Кута не мають. Тому доводиться задовольнятись тим, що є.

Клуб згорів, а новий не побудували – нема за що

пер вони вимушені тулитися у невеличких приміщеннях, які надали різноманітні установи. - На ремонт потрібна велика сума – 14 млн. гривень, коли вона буде – невідомо, – зізнається сільський голова с. Клішківці Василь Чанківський. – Роботи там багато, треба відновити дах, стелі, всі оздоблювальні роботи і багато іншого. Клішківчани мріють відбудувати Будинок культури, та наразі невідомо, коли це вдасться зробити. Звісно, зважаючи на ситуацію в країні, думки про культуру відходять на другий план. Однак війна війною, а жити далі потрібно.

Хочеш займатись – У Клішківцях, що на Хотин- принось обігрівач

щині, ще 2012 року сталася велика біда – горів місцевий Будинок культури. Вогонь велику двоповерхову будівлю знищив майже вщент. Від колишньої окраси села залишилися лише зовнішні стіни, і ті серйозно пошкоджено. До цього у будівлі було дуже багато гуртків, те-

Частину сільських Будинків культури збудовано більше ста років тому, відповідно, жодної критики вони просто не витримують. Ось клуб у селі ▶ Тернавка на Герцаївщині побудов а ли ще 1873 року. З того часу ремонт робили декілька разів, все своїми силами. - Ще 2014 року змайстрували сходи перед клубом, – каже

шти. Фото автора

Обережно, сиплеться тинькування!

Окрім холодних приміщень та недоладних проводок, сільські клуби можуть ще «похвалитися» напівзруйнованими фасадами, з яких тинькування сиплеться від легкого вітру. Наприклад, Нижньостано-

Сільські Будинки культури ремонтують всією громадою, бо з державного бюджету коштів не перепадає абсолютно

директор Будинку культури Валентина Сувейко. – Люди пра-

● Будинок культури у селі Тернавка ремонтують за власні ко-

ви часто виступають. Проте все це відбувається за дуже низької температури у приміщенні. Не опалюють Будинок культури і в Кадубівцях на Заставнівщині. Директор Валерій Поліщук каже, протягом двадцяти років приміщення буквально руйнувалося на очах, фінансування не було взагалі. Хоча будівлю вдалося трохи відремонтувати, загалом стан його залишається задовільним. Окрім опалення, потрібно замінити вікна, яким вже майже півсотні років.

цювали задарма, заради блага села. Ремонту потребує і фасад – тинькування вже геть обсипалося. Через те, що будівля велика, у приміщенні дуже холодно, адже клуб не опалюють. У сильні морози навіть інеєм на першому поверсі все покривається. В. Сувейко каже, що це проблема всього району, хоча якщо замінити вікна і двері, було б тепліше, адже вікна вже струхлявіли. Однак попри це, клуб працює. Всередині є великий актовий зал, бібліотека з комп’ютерами та вільним доступом до Інтернету. Функціонують десять гуртків, колекти-

вецькому клубу, що на Кіцманщині, більше ста років. Там і тинькування сиплеться, і проводка всередині стара дуже. Іван Гуля, сільський голова с. Нижні Станівці каже, сільський клуб роки чекає нового даху. Косметичний ремонт робили, навіть металопластикові вікна поставили. Проте всередині не ремонтували нічого: проводка у жахливому стані, комини провалюються. Потрібно і перекриття замінити. Не краща ситуація і в Горошівцях Заставнівського району. Село має великий клуб. Подубований ще у 1980-х роках. Втім, ремонт з того часу в ньому не робили жодного разу. Тепер Будинок культури у вкрай поганому стані: вікна падають, деякі вже без скла; тривалий час всередині все затікало, у фойє були калюжі. У клубі холодно, коли відбу-

вається репетиція, приносять люди з дому обігрівачі. - Кілька років тому перекрили дах, тому зараз хоч води у приміщенні немає, – каже керівник фольклорно - етнографічного ансамблю « Горошівчанка » Ярослав Кравчук . – Була раніше бібліотека на другому поверсі, але її перенесли – книги від високої вологості псувалися. Чоловік каже, що вся будівля потребує капітального ремонту, але у місцевому бюджеті коштів немає, а держава ремонт не фінансуватиме, адже потрібно мінімум 300 тисяч гривень. Звідки дістати таку суму – невідомо. Нині клуб функціонує, навіть дискотеки проводять. Хоча апаратури своєї немає. Діти її вимушені приносити з дому і самотужки все організовувати. Як кажуть – хочеш танцювати, люби і колонки музичні з дому носити. У вкрай поганому стані Будинок культури села Черешенька на Вижниччині. Він для сільської молоді – найбільш болюче питання, адже розвалюється практично на очах: вікна падають, тинькування сиплеться, а приміщення, звісно ж, не опалюють. Мало того, навіть вивіски про те, що то є клуб, немає. Будинок красується написом «Школа» ще з 1960-х років. Землеупорядник села Черешенька Марія Бойко каже, що ремонт

всередині робили, проте косметичний. А ось фасад ремонтувати не вдалось – коштів не вистачило. - Ми зробили проектно-кошторисну документацію майже два роки тому, але грошей ніхто не виділяє, – бідкається М. Бойко. – Молоді в селі багато, а відпочити – ніде. Звісно, ми проводимо тут дискотеки, але музичну апаратуру в клубі не залишаємо – її можуть поцупити. То й не дивно, адже закривається клуб як у старі радянські часи – на цвяшок. Замка немає. Тому всю апаратуру тримає сільський голова вдома. І таке у багатьох селах. Замість сільських клубів нині стоять бари чи ресторани, залишаючи культуру поза межами села. І хотілося б вірити, що ситуація зміниться. Однак статистика свідчить про інше. Так, нові великі та сучасні Будинки культури відкривають, втім це, радше, виняток, ніж правило. Зазвичай сельчанам доводиться за свої кошти впорядковувати їх, бо допомоги від держави чекати не варто. Та сьогодні сфера культури як ніколи потребує підтримки, адже не вистачає коштів на першочергове, не кажучи вже про апаратуру чи костюми. Проте з цими проблемами працівники сільських Будинків культури залишились наодинці. Тому нині вкрай важливо підтримати таких ось ентузіастів, які ладні віддати свій час та сили, аби вогнище культури на селі не погасло, а розгорілось з новою силою.

СПОРТ

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Чернівчани стали героями спортивного року-2014 Анна Беженар відзначилася у номінації «Разом з олімпійцями», а Петро Горук – «Тренер року» ▪ 8 квітня 2015 року в Київському національному академічному театрі оперети відбулася Всеукраїнська урочиста церемонія «Герої спортивного року-2014». У рамках заходу Національний олімпійський комітет України відзначив кращих спортсменів, тренерів, функціонерів 2014 року. З-поміж інших, була і номінація «Разом з олімпійцями», якою відзначають найкращих спортсменів-неолімпійців. Цієї нагороди була удостоєна чернівчанка Анна Беженар – майстер спорту міжнародного класу, володарка ІІІ дану в панкратіоні, триразова чемпіонка світу, п’ятиразова чемпіонка Європи. Міжнародна федерація асоційованих стилів

боротьби (FILA) третій рік поспіль визнала Анну найкращою спортсменкою світу в панкратіоні. - Я навіть не здогадувалася, що переможу в номінації «Разом з олімпійцями». Я потрапила туди разом з двома хлопцями, один з яких на швидкість залазить на скелю, а інший – пауерліфтер. Про результат я дізналася прямо під час церемонії. Було дуже круто. Іншими словами цього не передати, тому що емоції зашкалювали настільки, що коли назвали моє ім’я, я на кілька секунд забула про все, – ділиться спортсменка Анна Беженар. – Для мене ця нагорода є мотивацією рухатися вперед, не зупинятися на досягнутому. Попереду ще багато змагань у яких планую взяти участь, після того як завершу реабілітацію після серйозної травми коліна, і якщо все піде гаразд, то можливо уже

наприкінці червня поїду на чемпіонат Європи до Грузії. Тренер Анни результатом задоволений та відмічає, що такого рівня спортсменів в області дуже мало. - Я пам’ятаю Аню ще з 13-річного віку, ще з того часу вона була настирною, хотіла перемог, чогось досягти, і ось зараз вона має високі досягнення і більш ніж п’ять років спортсменка жодного разу не програвала на аматорській арені, – каже голова обласної федерації панкратіону Ігор Наконечний. – А нещодавно в міністерстві повідомили, що Анну удостоїли звання заслуженого майстра спорту України. Це дуже високий рівень і якщо проаналізувати, то за останніх двадцять років в нашій області близько десяти спортсменів отримували таке звання. Серед усіх претендентів від

усієї України «Тренером року» став Петро Горук – буковинський тренер від Чернівецької обласної федерації панкратіону. Отримати нагороду чернівчанину вдалося завдяки хорошій підготовці та подальшій перемозі його спортсменів на змаганнях за 2014 рік, а саме: 2 золоті медалі та 1 срібло на чемпіонаті світу в Угорщині, та 2 золоті медалі і 1 срібло на чемпіонаті Європи в Румунії. Також слід зазначити, що в номінацію на звання «Спортсмен року» потрапив Юрій Богданович Черкалюк, котрий є чемпіоном світу та Європи, багаторазовим чемпіоном України з панкратіону. - Олімпійські види спорту висвітлюють на телеканалах, в новинах, а ось неолімпійські види спорту доносять до людей трохи менше. Та коли на нагородженні я бачив людей та ті результати, які показували наші спортсмени

в неолімпійських видах, – просто душу розривало, – каже тренер з панкратіону Петро Горук. – Що ж до нагороди, то хотів би сказати, що це підсумок моєї роботи. Думаю, це дасть мені наснагу працювати ще більше. Але мені було навіть більш приємно побачити, що мій вихованець був у списку домінантів на кращого спортсмена, адже це результат моєї роботи. Говорячи про нагоду, хотілося б сказати, що це не лише моя перемога, але й моїх спортсменів, з якими ми думаємо в одному напрямку, маємо одну ціль, і відповідно – досягаємо результатів. Як підсумував міністр молоді та спорту Ігор Жданов на церемонії, це був визначний спортивний рік, в якому наші атлети невтомно радували своїми перемогами та здобутками. Українські спортсмени – справжні герої.

ВІЛЬНА БОРОТЬБА • ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ

Одинак здобув «бронзу» серед дорослих Це перша медаль з дорослого чемпіонату з вільної боротьби в області за часів незалежної України

6 по 9 квітня 2015 року в Харкові відбувався чемпіонат України з вільної боротьби серед чоловіків. Єдину бронзову медаль для Чернівецької області здобув колишній вихованець та нині тренер-викладач Чернівецької обласної ДЮСШ Сергій Одинак, який тренується під керівництвом батька Сергія Теофіловича Одинака. - Рівень змагань був дуже високий. На чемпіонат з’їхалися найсильніші спортсмени країни, тому що цьогоріч відбуватимуться перші європейські ігри та чемпіонат світу в Лас-Вегасі, на котрому розігруватимуть ліцензії на Олімпійські ігри. Правила відбору були досить строгі. Брали допінг-контроль в усіх перших номерів. Якщо говорити про успіхи представників Чернівецької області, то єдину медаль - бронзову, заробив Сергій Одинак, інші спортсмени до фіналу вийти не змогли. Серед жінок Богдана Ящук виграла першу сутичку у Людмили Балушки - заслуженого майстра спорту, та в другій сутичці поступилася майстру спорту міжнародного класу Олені Семків і вибула з боротьби за медаль. Дарина Стець на чемпіонаті стала п’ятою, - каже старший тренер відділення боротьби ОДЮСШ Сергій Одинак. Що ж до чоловіків, а їх було четверо від нашої області, Сергій Одинак став третім у ваговій категорії 70 кг. У цій ваговій категорії був 31 учасник. Першу сутичку доволі легко спортсмен виграв у представника з Полтави, у другій сутичці переміг одесита Алі Закарієва, третю

● Сергій Одинак-молодший з батьком та тренером Сергієм Одинаком. Фото надано С. Одинаком сутичку Сергій виграв в одесита Василя Михайлова і четверту сутичку спортсмен провів з доволі досвідченим спортсменом Олексієм Мельником, у котрого торік здобув перемогу, і поступився йому. Боротьба була рівною, але Сергій допустив декілька невимушених помилок, котрі вже виправити було нереально. А третє місце Сергій впевнено виграв у львів’янина і у підсумку здобув «бронзу». Що ж до такого результату, то відчуття тут двоякі. З одного боку, кожна медаль цінна, особливо коли мова йде про змагання такого рівня, але трохи сумно, адже спортсмен заслуговує стати чемпіоном. Варто сказати, що на такий виступ Сергія вплинули і важкі змагання минулого місяця. Він виграв чемпіонат України серед чоловіків до 23

років, провів два збори у Кончі-Заспі, вийшов на пік форми і поїхав на чемпіонат Європи, де став десятим. Трохи психологічно надломився, адже їхав за медаллю, але здобути її не вдалося. Хоча на те було кілька причин, по-перше, через жеребкування у підгрупу, де боровся спортсмен, потрапили найсиль- ▶ ніші спортсмени, а тому боротьба була важкою, а по-друге, дорога на змагання була довгою, та ще й через негоду Сергій прихворів, вага впала. Приїхали додому 28 березня і вже 6 квітня треба було їхати до Харкова на чемпіонат України. Дорога забрала майже дві доби, плюс знову потрапили під дощ. На фоні загальної втоми півфінал

трохи не склався. Плюс, цьогоріч жіночу, вільну та греко-римську боротьбу проводили одночасно, а тому потрібно було довго чекати між сутичками. І не така втома була від боротьби, як від очікування, адже весь цей час спортсмен хвилюється, переживає. От і вийшло, що бо-

Боротьба була рівною, але Сергій допустив декілька невимушених помилок ротьба розпочалася о 9 ранку, а лише о 8 вечора Сергій відборовся в останній сутичці. Тобто змагання склалися важкувато. Та ми зробили висновки. Наразі відновлюємося й працюватимемо далі, - продовжує батько і тренер Сергія Одинака. - Попри те, що Сергій виборов «бронзу»,

варто відзначити, що за часів незалежної України - це перша медаль з дорослого чемпіонату з вільної боротьби в області. Тими роками у нас спортсмени просто не доростали: боролися серед школярів, кадетів, себто поки навчалися в школі та на молодших курсах в університеті, а вже навіть до молодіжної боротьби мало хто залишався. Багато спортсменів бореться, поки їм це потрібно для навчання, наприклад, а потім покидають спорт, бо не бачать мотивації. Та великі міста таки мають більше можливостей. Наприклад, Одеса привозить по три команди, Дніпропетровськ – 20 спортсменів, Львів’яни привозять по дві команди, Донецьк навіть у цей час виставляє команди, а у нас один-двоє спортсменів. Доросла боротьба значною мірою відрізняється від дитячої чи молодіжної. Загалом можна говорити про те, що боротьба постійно міняється. По-перше, дитина росте, міняються фізіологічні показники і відповідно змінюється боротьба спортсмена. По-друге, у шкільному віці значну роль відіграє сила, у кадетській боротьбі, окрім сили, велике значення мають техніка і швидкість, у молодіжній – багато залежить від досвіду, а ось доросла боротьба – це пік. Тут важливими є і досвід, і сила, і техніка, і витривалість, і підхід до змагань. Багато спортсменів в дорослому віці губляться. Та зараз дуже важко тренуватися. Немає «котла», фінансування практично на нулю, з поїздками допомагає управління молоді та спорту, але ще ж спортсмену потрібне харчування, вітаміни, реабілітація, екіпірування. Наприкінці місяця збираємося на чемпіонат України серед молоді. На змагання поїдуть троє спортсменів: Вадим Скрипник (74 кг), Денис Пенюк (74 кг) та Іван Снігур (125 кг). Сподіваємось здобути хоч одну медаль.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

СПОРТ

www.vidido.ua

«Буковина» поступилася «Зірці» ПІСЛЯМАТЧЕВІ КОМЕНТАРІ Юрій Гій, головний тренер ФСК «Буковина» Суперник повністю нас переграв. Рахунок на табло відображає перебіг подій на футбольному полі. Можу привітати господарів поля з хорошою грою та перемогою. Щодо нас, то ми перебуваємо у процесі становлення. Ми перебуваємо у пошуках оптимального складу та самої гри. Ті дитячі помилки, яких ми припускаємося, неприпустимі на першоліговому рівні. «Зірка» використала практично усі похибки, яких ми припускалися. Замість того, щоби провести атаку, ми отримуємо гол у власні ворота. Це було під час другого гола. Якщо аналізувати ті моменти, коли наша команда пропускала голи, то це продовження наших помилок. Хоча хороші епізоди були у суперника, який доводив свої атаки до логічного завершення. Особисто для себе ставив мету – зберегти команду. А ті проблеми, які у нас є, розпочалися ще з першого кола. Це вже йде так, як продовження. Зрозуміло, що під тиском виконання цього завдання не всі гравці можуть реалізувати себе та показати, на що вони здатні. Тому і виникають помилки, які були у матчі з кіровоградцями.

● Торік у серпні «Буковина» так само поступилася «Зірці» з рахунком 0:4.

У виїзному матчі «жовто-чорні» зіграли з рахунком 4:1 ▪ ФСК «Буковина» 13 квітня у рамках 21-го туру першості України з футболу у Кіровограді зігра-

ла з ФК «Зірка». На поле «жовточорні» вийшли таким складом: Когут, Сухоцький (Королянчук, 73), Терехов, Орловський, Сивка, Самойленко, Жовтюк (Білоус, 39), Ателькін, Палагнюк, Ушаков (Лакуста, 56; Добровольський, 68), Булезюк. Запасні: Яшков, Власюк, Ситников. Єдиний гол буковинцям вдалося забити на

Фото автора

79-тій хвилині. Сергій Ателькін “заробив” пенальті і сам його реалізував. Натомість команда пропустила 4 голи. Таким чином «жовто-чорні» продовжили серію поразок. Та так було не завжди. 13 квітня з 1963 до 2013 року «Буковина» провела 10 матчів, у яких здобула 6 перемог, 3 нічиї та лише одну поразку.

Сергій Лавриненко, в. о. головного тренера ФК «Зірка» Перший тайм нам вдався. Ми досягли результату та після першої половини гри вигравали з рахунком 3:0. У другому таймі намагалися десь зберегти сили, бо на нас очікує важкий переїзд. Вже цього тижня у нас важка гра у Тернополі. Наше завдання – відновити футболістів. У другому таймі ми зробили чотири заміни та дали основним гравцям відпочити. Після цього малюнок гри, можливо, десь був вже трохи не такий. Хоча результатом я задоволений. Команда набирає очки та піднімається з нижньої частини турнірної таблиці. Сподіваємося, що так і буде далі.

на правах реклами

Факультет фізичної культури та здоров’я людини

оголошує набір студентів на 2015 – 2016 н. р. На факультеті здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» за двома напрями та спеціальностями: ОКР бакалавра, повний термін навчання (4 роки) Напрям підготовки Здоров’я людини

Фізичне виховання

Сертифікати, що подаються при вступі, вступні випробування Українська мова та література Конкурс фізичних здібностей (профільний) Біологія Українська мова та література Конкурс фізичних здібностей (профільний) Біологія

ОКР бакалавра, скорочений термін навчання (2 роки) На скорочений термін навчання вступають за результатами фахового іспиту особи, які мають диплом молодшого спеціаліста зі спорідненої спеціальності: Напрям підготовки Здоров’я людини Фізичне виховання

Вступні іспити Фаховий іспит «Теорія і методика фізичного виховання, теорія і методика викладання спортивних дисциплін, анатомія, вікова фізіологія, фізіологічні основи фізичної культури та педагогіка».

ОКР спеціаліста, 1 рік навчання

Сфери професійної діяльності:

Вступним випробуванням є комплексний фаховий іспит зі спеціальності: • Фізичне виховання • Фітнес та рекреація

•учитель фізичної культури у загальноосвітніх школах I-III ступенів; •фітнес-тренер; •інструктор з фізичної культури у дошкільних навчальних закладах; •викладач (асистент) у вищих навчальних закладах; •тренер з виду спорту, методист спортивних шкіл; •працівники державних та громадських установ,

ОКР магістра, 1,5 року навчання ОКР магістра, 1,5 року навчання Вступними випробуваннями є: комплексний фаховий іспит зі спеціальності: •Фізичне виховання • Фітнес та рекреація та іноземної мови.

що керують розвитком фізичної культури і спорту; •фахівець з фізичної підготовки у військових та інших спеціальних підрозділах; •інструктор, менеджер спортивних клубів, спортивно-оздоровчих центрів; •інструктор з фізичної культури та туризму на підприємствах, в установах, за місцем проживання та в зонах масового відпочинку населення; •вчитель основ здоров’я у шкільних закладах, фахівець здорового способу життя; •інструктор оздоровчого фітнесу, спортивного клубу, спортивно-оздоровчого закладу; •фахівець з рекреація; •організація та проведення спортивно-масових заходів, туристична робота; •підприємницька діяльність у галузі фізичної культури та спорту. КОНТАКТИ: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Факультет фізичної культури та здоров’я людини: вул. Стасюка, 4-д, тел. (0372) 520058, 543363, факс (0372) 520058 e-mail: admission@chnu.edu.ua www.fizkult.chnu.edu.ua

ДО ЗАЯВИ ДОДАЮТЬСЯ: – документ державного зразка про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту, документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень) і додаток до нього за особистим вибором (оригінали або завірені копії) – медичну довідку за формою 086-у (оригінал або її завірену копію) – медичну довідку фізкультурного диспансеру – 4 фотокартки розміром 3х4 – сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти (оригінали або завірені копії); – копія ідентифікаційного коду Протягом навчання студенти мають змогу підвищувати свою майстерність у спортивних секціях ЧНУ за обраним видом спорту та брати участь у змаганнях різного рангу. Після закінчення 2 курсу хлопці та дівчата мають змогу вступити та навчатись на військовій кафедрі. Для студентів, які проживають у районах області та інших містах, є можливість поселення в гуртожиток ЧНУ.

СПОЖИВАЧ

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)

Врожай захищаємо навесні Для цього спеціалісти радять застосовувати гербіциди та фунгіциди – препарати, котрі знищують рослини та шкідників Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

вята минули, надворі скоро остаточно потепліє і господарі потроху беруться до роботи на присадибних ділянках. Аби спростити обробіток землі вродовж усього сезону, багато садівників та городників боряться з бур’янами хімічними засобами – гербіцидами, завдяки яким легше сапати. Так само слід подбати і про завчасний захист від шкідників та хвороб. Для цього існують такі засоби, як фунгіциди, а також безліч народних рецептів, котрі менш ефективні, зате натуральні та безпечні.

З бур’янами слід боротися, поки не проросли

- «Гербіциди», так називаються препарати для боротьби з бур’янами, поділяють на два види: суцільної та вибіркової дії. Як зрозуміло з назви, перші знищують всі рослини на ділянці, а другі – лише конкретну групу рослин.

З гербіцидами суцільної дії треба бути обережним

- Гербіциди суцільної дії знищують всі зелені однорічні та багаторічні рослини, на які потрапляє препарат. Вони діють на підземні стебла та кореневища, не даючи можливості подальшому відростанню, – пояснює

начальник відділу моніторингу прогнозування Державної фітосанітарної інспекції Чернівецької області Ольга Гунчак. – Незважа-

ючи на безліч назв, діючою речовиною всіх цих препаратів є солі гліфосату: «барклей Галлап» (4060 мл на 5 л води), «гліфоган» (80 мл на 10 л води), «гліфос Дакар» (20-30 г на 10 л води), «домінатор» (80 мл на 10 л води), «клінік» (40-60 мл на 5 л води), «метис» (80 мл на 5 л води), «напалм» (80 мл на 5 л води), «раундап макс» (30-60 мл на 10 л води), «ураган форте» 20-40 мл на 5 л води) та інші. Як правильно вносити гербіциди суцільної дії:

• Обробку слід проводити в період активного росту бур’янів, які мають висоту 15-20 см. • Треба забезпечити суцільне покриття цим розчином всієї ділянки, не лишаючи прогалин, а для цього варто розмітити площу. • Завершити проведення обприскування необхідно як мінімум за 6 годин до дощу. • Забезпечити укриття культурних рослин, дерев та кущів, які в разі потрапляння на них препарату будуть підпалені. • Вносити препарати варто в безвітряну погоду, щоб не знищити всі рослини і на сусідській ділянці. • Обробку проводять вранці або ввечері, бо при підвищених температурах збільшується ви-

паровування і,, як наслідок, дія лаблюється. препарату послаблюється. • Якщо на ділянці переважані бур’яни, норму ють багаторічні препарату слід брати максимальто її перевищувану, однак не варто кислити» грунт. ти – можете «закислити» • Лише черезз 2-3 тижні (заодних умов дія лежно від погодних юється) після попрепарату змінюється) я бур’янів можна вного висихання перекопувати чи розорювати ку. Однак слід оброблену ділянку. зауважити, що ізз насіння, яке ть рости інші є у грунті, будуть бур’яни. ркової дії поГербіциди вибіркової трібно правильно підібрати біркової дії, - Гербіциди вибіркової щують лише своєю чергою, знищують певні види бур’янів,, залишаючи рні рослини, при цьому культурні ець. – Голо– продовжує фахівець. дібрати превне – правильно підібрати о бур’янів, з парат, відповідно до ся якими треба боротися ці з’явились • Якщо на ділянці орічні двооднорічні та багаторічні то обпридольні бур’яни, варто я препараскати у фазі кущення том «лінтур» 1,2-1,5 г на 5 л води на 1 сотку. х та бага• Проти однорічних а посівах торічних злакових на та посадках капусти, томатів, плі у фазі огірків, цибулі, картоплі 4 листки однорічних бур’янів 3-4 чних 10та за висоти багаторічних антеру», 15 см застосовують «пантеру», фюзілад 20 мл на 5 л води, або «фюзілад и. форте», 20 мл на 5 л води. • На посівах кукурудзи проти однорічних та багаторічних дводольних бур’янів у фазі 3-7 листків у кукурудзи «старане преміям» (5-6 мл на 5 л води) та «лонтрел гранд» (2 г на 5 л води). «лонтрел гранд» можна застосовувати також і на капусті. • Проти однорічних дводольних та злакових бур’янів у посівах моркви обприскують грунт до висівання, до появи сходів або у фазі 2 справжніх листків у культури «гезагардом» та його аналогами (30 мл на 5 л води), у посівах капусти та цибулі – обприскують грунт до сходів культури «командиром» (2 мл на 5 л води). «Містраль» проти вищезазначених бур’янів застосовують на посівах томатів у фазі 2-4 листків у культури ▶ (15 г на 8 л води) та обприскують грунт (22-28 г на 8 л води) до висадки розсади. Та хоч би який із видів гербіцидів обрали, головне, уважно вивчити інструкцію і ретельно її дотримуватись, щоб не отримати зворотній результат.

жаю становить від 20 до 30 днів і продукція не буде цілком безпечною для споживання. • На посівах та посадках цибулі найбільш шкодить хвороба – пероноспороз, або несправжня борошниста роса, яка може з’явиться вже через 3 тижні після посадки. Характерними особливостями

● Картоплю можна обробляти перед посадкою. Фото Ігоря Кіронди появи цієї хвороби буде пожовтіння листя цибулі, відставання у рості, з передчасним засиханням і навіть повною загибеллю при сильному ураженні. Щоб цього уникнути, у період активного росту обробіть рослини «квадрісом» (6 мл на 5 л води), «ридомілом голд» (25 г на 5 л води) або «фіталом» (20 мл на 5 л води) • Проти довгоносиків, попелиць та медяниць у фазу розпускання бруньок – рожевого бутону обприскайте зерняткові дерева «актарою» (1,5 мл на 8-10 л води), «енжіо» (1,8 мл на 5 л води), «каліпсо» (2 мл на 10 л води). Для захисту від парші та борошнистої

Хімічні засоби спрощують життя господарям

Рослини потрібно рятувати при першій же появі шкідників

• Обробки проти шкідників варто проводити тільки після їхньої появи та наростання чисельності, яка загрожує зниженню врожаю та його якості. А от із хворобами значно легше боротись, застосовуючи профілактичні обробки, – радить О. Гунчак. • Із появою сходів капусти починають шкодити хрестоцвіті блішки, які за декілька днів не залишать і сліду від посівів, а тому обробіть препаратом «актара» (0,9 мл на 3-5 л води) або «аперкот» (1,5 г на 10 л води). Ні в якому разі не можна застосовувати хімічні препарати на посівах редиски та цибулі на перо, оскільки термін очікування до збору вро-

НАРОДНІ РЕЦЕПТИ

роси варто додати в робочий розчин «скор» або «спліт» (2 мл на 10 л води). • Щоб не гнили ягоди полуниці та суниці до цвітіння використайте один із фунгіцидів: «світч» (7,5 – 10 г на 3 л води), «тельдор» (8 г на 5 л води), «хорус» (6 г на 5 л води). Після масового цвітіння кущі слід обприскати повторно. Якщо на ділянці торік шкодили жуки сунично-малинного довгоносика, які підгризали бутони, додайте у вищезазначену суміш «актеллік» (6 мл на 3 л води). • Щоб око радували чудові троянди біля будинку, обов’язково подбайте і про їхній захист від різних хвороб. В період активного росту на початку бутонізації використовуємо препарати: «світч» (7,5-10 г на 10 л води), «флінт стар» (4-5 мл на 10 л води), «фундазим», «фундазол» (15-20 г на 10 л води). • Обприскування фунгіцидами томатів проводять через 15 днів після висадження розсади в грунт за сприятливих для хвороби погодних умов або при по-

яві фітофторозу на ранніх сортах картоплі, наступні – через 10-14 днів, – каже продавець-консультант спеціалізованого магазину Іван Мальків. – За характером дії

фунгіциди поділяють на контактні та системні. Контактні пригнічують інфекцію лише на обробленій поверхні листків та плодів. До контактних препаратів належать: «альфа-мідь» (30 г на 5 л води), «метеор» (25 г на 5 л води), «темп» (20 г на 5 л води), «чемпіон» (20 г на 5 л води). Більш ефективними вважаються системні. До них належать «інфініто» (15 мл на 5 л води), «консенто» (20 мл на 5-8 л води), «ревус топ» (6 мл на 5 л води), «ридоміл голд» (25 г на 5 л води), «тайтл» (15 г на 10 л води), «танос» (15 г на 10 л води), «татту» (60 мл на 10 л води).

Захи щати врожай картоплі треба у період її посадки

- Для того щоб отримати високий і якісний врожай картоплі, слід подбати про захист від бур’янів, шкідників та хвороб. І братися за нього слід ще навесні, – каже О. Гунчак. – Для цього потрібно дотримуватися кількох порад. • Вирощувати варто стійкі до хвороб та районовані сорти. • При посадці вибраковувати м’які, уражені хворобами та пошкоджені шкідниками бульби. • Підвищенню стійкості до хвороб та врожайності сприяє передпосівна обробка бульб стимуляторами: «емістим С», «вермістим», «вермісол», «гумісол», «потейтін», «стимовіт» або «фумар». • Якщо на ділянці торік спостерігалися пошкодження дротяниками, несправжніми дротяниками, личинками хрущів, капустянкою (медведкою), гусеницями озимої совки та іншими ґрунтовими шкідниками, то без

• Тютюновий пил є практично універсальним засобом боротьби із шкідниками. Ним обсипають квіткові культури сімейства капустяних, а также гвоздики, жоржини, гладіолуси, іриси, піони для захисту від хрестоцвітих блішок, сисних комах (30-50 г на 10 кв. м). Настої і відвари тютюнового пилу врятують смородину, агрус, вишню, черешню, сливу, чорноплідну горобину від листогризучих гусениць, попелиць, п’ядуна. Для настою беруть 1 кг пилу на 10 л теплої води, настоюють добу, перед застосуванням проціджують і розводять водою 1: 3, додають 40 г мила на 10 л розчину. • Яєчна шкаралупа захистить овочеві культури від капустянки. Шкаралупу вносять у грунт у вигляді розтертого порошку, змішаного з олією, перед посівом. • Для профілактики фітофторозу у томатів можна використати обприскування рослин часниковим настоєм: 50 – 150 грамів часнику подрібнити, залити літром води, настояти 30 хвилин та відцідити. • Розчин йоду (5-10 крапель на 10 л води) сприяє кращому росту полуниці і захищає її від хвороб. Обприскують рослини раз в сезон до цвітіння. • Розчин крейди (1 ст. л. на відро води) застосовують для попередження опадання зав’язей у вишні і сливи. Через нестачу вапна у рослин не формується кісточка, тому зав’язь і опадає. Два-три рази з інтервалом 10-12 днів потрібно рясно поливати розчином грунт під деревами. • Марганцівка допоможе в боротьбі з сірою гниллю суниці (2 ч. л. на 10 л води), борошнистою росою на ягідних чагарниках (темно-рожевий розчин), проволочником (полити перед посадкою рослин грунт розчином – 2 г на 10 л води).

обробки бульб інсектицидами перед висаджуванням не обійтись. Проти личинок хрущів та інших грунтових шкідників можна обприскати посадкові лунки препаратами «антихрущ» або «вофатокс» (5-10 мл на 1 сотку) або обробити бульби препаратами «армада» (10 мл на 90 мл води), «престиж «(10 мл на 90 мл води), «актара» (6 г на 300 мл води на 30 кг бульб). Проти личинок капустянки та комплексу інших грунтових шкідників, а також хвороб (звичайна парша та ризоктоніоз) обробляють бульби препаратами «тирана» ( 5-7 мл на 10 кг бульб) або «шедевром» (5 мл на 100-150 мл води на 10 кг бульб). Швейцарський препарат «Селест Топ» (20 мл на 30 кг бульб), до складу якого входять 3 діючі речовини, ефективний проти комплексу грунтових шкідників та комплексу хвороб (ризоктоніоз та альтернаріоз). Всі перелічені препарати будуть також ефективні проти колорадського жука в першій половині вегетації, оскільки мають здатність через коріння проникати у рослину. Тому забороняється застосовувати цей метод захисту на картоплі ранніх сортів та не дозволяється споживати молоду картоплю.

16 квітня 2015 р., №16 (775)

НА ДОЗВІЛЛІ

www.vidido.ua

СКАНВОРД

ПОГОДА Буде сонячно і тепло

ГОРОСКОП НА 13-19 КВІТНЯ ОВЕН. Цього тижня плюсiв i мiнусiв у професiйних i особистих справах буде порiвну, проте загалом тиждень буде сприятливий, особливо - для творчих починань.

ТЕРЕЗИ. Цього тижня не варто привертати до себе дуже багато уваги оточення, тим бiльше - робити це навмисно. Час сам все розставить на свої мiсця: вас помiтять саме тодi, коли це буде необхiдно.

ТЕЛЕЦЬ. Цього тижня у вас майже завжди буде вибiр: втручатися в подiї або залишатися "над сутичкою". Може з`явитися нове джерело доходу. Вихiднi краще провести із сiм`єю на природi.

СКОРПIОН. Цього тижня ви можете дуже захопитися будуванням стратегiчних планiв. Краще все-таки зайнятися вирiшенням нагальних проблем. Фiнанси плачуть, сiм`я вимагає уваги.

БЛИЗНЮКИ. Цього тижня на роботi вiрогiднi змiни, i у вас з`явиться шанс професiйного росту. Друзi або високi покровителi допоможуть утiлити в життя смiливi починання.

СТРIЛЕЦЬ. Маленькi труднощi цього тижня легко вiдступлять пiд вашим натиском, а серйознiшi - тiльки розохотять ваш бойовий запал. Не упустiть мить успiху: чиясь рекомендацiя може серйозно полiпшити ваше становище.

РАК. Будьте обережнi: не переоцiнюйте своїх можливостей на початку тижня. Може здатися, що зi всiм впораєтеся, але результати можуть розчарувати i вас, i близьких.

КОЗЕРIГ. Цей тиждень сприятиме вашiй дiловiй активностi, реалiзацiї нових iдей i планiв. Кiнець тижня хороший для поїздок i вiдряджень. Вихiднi будуть веселими, якщо проведете їх з друзями.

ЛЕВ. Без особливих вагань запроваджуйте в життя вашi плани i чудовi iдеї. Ситуацiя може сприяти ухваленню серйозних i вiдповiдальних рiшень. Не забувайте прислухатися до порад колег i близьких.

ВОДОЛIЙ. Цього тижня є вiрогiднiсть виникнення кризових ситуацiй у спiлкуваннi з колегами, тому украй важливо бути спокiйним I мати доброзичливий настрiй. Вихiднi проведiть на природi.

ДIВА. Цього тижня можливi нестандартнi ситуацiї: впоратися з ними ви зможете завдяки винахiдливостi i рiшучостi. Прагнiть виконувати свої сiмейнi обов`язки сумлiнно i домашнi будуть на вашому боцi.

РИБИ. Начальство просто вирiшить, що окрiм роботи, у вас немає нiяких iнших справ, i навантажить ще. Зробiть вигляд, що погоджуєтеся із пропонованими обставинами - ви ж вiд цього i виграєте.

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad.chn@gmail.com

9-10 квітня У Чернівцях ранкові хмари швидко зникнуть, та починаючи з середини дня погода буде ясною. Без опадів. Щоправда, у п’ятницю буде хмарно - з самого ранку у Чернівцях небо вкриється хмарами, які протримаються до самого вечора. Температура повітря вночі очікується в межах від 2° до 6° тепла, вдень повітря прогріється до 12° - 16°. 11 квітня день буде хмарним - з самого ранку у Чернівцях небо вкриється хмарами, які протримаються до самого вечора. Без опадів. Температура повітря вночі становитиме 2° – 4°, а вдень – 13° - 16° тепла. 12 квітня ранок у Чернівцях буде безхмарним, і до кінця дня небо лишатиметься ясним. Без опадів. Температура повітря вночі становитиме 8°, а вдень до 14-19°. 13 квітня вранці небо у Чернівцях буде ясним, таким воно й залишатиметься протягом усього дня. Без опадів. Температура повітря вночі становитиме 7° - 9°, а вдень – 15 ° - 19°.

▶ Четвер 9.04 Вночі +5°С, вдень +11°С Ясно

▶ П’ятниця 10.04 Вночі +1°С, вдень +16°С Ясно

▶ Субота 11.04 Вночі +1°С, вдень +17°С Ясно

▶ Неділя 12.04 Вночі +5°С, вдень +19°С Ясно

▶ Понеділок 13.04 Вночі +5°С, вдень +20°С Ясно

▶ Вівторок 14.04 Вночі +5°С, вдень +21°С Ясно

▶ Середа 15.04

МАГНІТНІ БУРІ

Вночі +2°С, вдень 10°С дощ

10 квітня з 00.00 до 06.00

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 8.04.2015 р. Замовлення № 155 Наклад* 12000 Відповідальна за випуск Ольга Максимюк *Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

«Погляд»

16 квітня 2015 р., №16 (775)