Погляд №19 2014

www.vidido.ua

Вітаємо усіх буковинців з Днем Перемоги!

ЧЕТВЕР• 8 травня 2014 року • №19 (726)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

ВІТАЛІЙ Й УСИК: «Нинішній ній стан додає дає впевненості, ності, що область асть має бути із зерном» ерном» ▶ 4

Торговельна війна зачепила Буковину

● На буковинських ринках, попри заборону ввезення м’яса до Росії, ціни не знижуються. Фото автора Реклама

▶ 11

2

НОВИНИ

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

Хто буде край боронити? В області потрібно мобілізувати ще 400 осіб. Добровольці йдуть, однак висувають свої умови

Що має статися, аби пішли в армію? Михайло, підприємець Добровольцем до армії піду тільки у разі війни. А йти служити тільки, аби сидіти у військовій частині, як це зараз роблять мобілізовані, то ні. Річ у тім, що я маю роботу. Якщо піду, то немає гарантій, що буду її мати після повернення. Я є приватним підприємцем і працюю на європейців.

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

С

итуація в країні ускладнюється щодня, є нагальна потреба у додаткових резервах, але йти захищати Вітчизну охочих небагато. Події минулого тижня, коли родичі мобілізованих буковинців два дні поспіль пікетували військову частину і вимагали відпустити їхніх чоловіків додому, а ті своєю чергою скаржилися на умови утримання, є красномовним свідченням того, що людям байдуже, хто захищатиме їхніх рідних, аби не вони. Водночас в країні оголосили додаткову мобілізацію. Минулої неділі Рада нацбезпеки та оборони України оголосила про початок набору до Другого батальйону Національної гвардії. Як зазначив секретар РНБО Андрій Парубій, Перший батальйон Національної гвардії бере участь у антитерористич- ▶ ній операції у Слов’янську і Краматорську, проте потрібні резерви. Зараз набір проводять на контракт резервіста чи постійну основу. Беруть усіх охочих віком від 18 до 50 років, без судимості, або з погашеною судимістю. Окремий набір з цього вівторка проводять і на Буковині. В області, як і в інших регіонах України, формують батальйон

● Вже 30 буковинців записалися у добровольці. Фото з архіву «Погляду» територіальної оборони.

– Формувати цей батальйон будемо із контрактників, резервістів, з котрими також підпишемо контракт, але призвемо їх лише у разі необхідності, й

Реакція кадрових військових на таке рішення парламенту цілком очікувана. Ротацію призовників називають цілковитим абсурдом мобілізованих. Загалом, маємо набрати 400 осіб, – коментує Чернівецький обласний військовий комісар Віталій Чурай. – До-

бровольці є. У перший же день до військкомату прийшли 30 буковинців. Водночас чимало тих, кого вже призвали і вчать воювати

на полігонах, кажуть офіцери, не лише не здатні тримати зброю в руках, але й не мають бажання навчитися. Вочевидь, їх зовсім не турбує, як вони захищатимуться у разі чого. Коли почули, що тих, хто вже відбув на службі 45 діб, демобілізують, а на їхнє місце наберуть нових, не проявляють жодної цікавості до бойової підготовки. Нагадаємо, у вівторок Верховна Рада ухвалила рішення про ротацію призовників, які уже відслужили 45 днів. Реакція кадрових військових на таке рішення парламенту цілком очікувана. Ротацію призовників називають цілковитим абсурдом.

– Офіційних документів, котрі б підтверджували таке рі-

шення, ми не отримували. Та вважаю, це дуже нерозумно, бо їх вже підготували, навчили і від них залежить бойова готовність військових частин, за якими їх закріплено. Часу на те, аби мобілізувати та підготувати нових, немає. Окрім того, цей процес потягне зайві фінансові витрати, – вважає Віталій Чурай. Охочих боронити Вітчизну хоч і небагато, та вони є. Декотрі навіть захотіли продовжити військову кар’єру. Зі слів командира військової частини №2582 Дмитра Братішка, з-поміж мобілізованих буковинців, котрі зараз служать у військовій частині, чимало тих, хто має намір залишитися і служити в збройних силах за контрактом.

Денис, студент Мене до армії ще не призвали. Якщо мобілізують, то звісно, піду захищати батьківщину. Хоча я ще не думав про це. Наразі маю інші проблеми – треба закінчити навчання, заробляти гроші. Андрій, програміст Не призвали. Вважаю, що мобілізація потрібна, але не одразу і не всіх. Потрібна більшменш виважена система підбору (хоча це може абсурдно звучати, коли часу мало на роздуми і потрібно діяти). З одного боку, не потрібно і не розумно оголошувати пряму агресію і війну РФ, потрібно сильно, жорстоко давати відсіч сепаратистам і їхній діяльності, і головне, моментально. Опитували та фотографували Юлія Хорошун, Ірина Вівчар

ДБАЮТЬ ПРО БЕЗПЕКУ

ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

Поблизу Буковини навчається НАТО

Готуємося до темряви

На противагу Росії з 5 по 16 травня навчання триватимуть на одному з полігонів Сучавського повіту, в яких беруть участь румунські військовослужбовці та американські морські піхотинці Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ Спільні військові навчання «Black Sea Rotational Force 14» з участю румунських військовослужбовців і американських морських піхотинців з 5 по 16 травня проходять на одному з полігонів румунського повіту Сучава. Це неподалік від кордонів України.

- У рамках спільних румунсько-американських військових навчань будуть відпрацьовані тактичні вправи в умовах гірської місцевості, а також способи надання першої допомоги в зонах проведення бойових операцій, – повідомили в Міністерстві національної оборони Румунії. Водночас схожі навчання НАТО відбуваються в Поль-

щі, Литві, Латвії та Естонії. Це розгортається на тлі різкого загострення відносин між Заходом і Росією через кризу в Україні. Після зустрічі з прем’єрміністром Арсенієм Яценюком віце - президент США Джо Байден сказав, що їхня країна не дозволить, щоб Женевські домовленості перетворилися в нескінченний процес. Зважаючи на події на східних кордонах України та на кордоні з невизнаною Республікою Придністров’я, наші

прикордонники перейшли на посилений режим несення служби.

- У теперішні нелегкі часи прикордонники посилили заходи з охорони державного кордону, проте вони не забувають і про його облаштування, тим самим вдосконалюючи прикордонну інфраструктуру задля поліпшення протидії злочинним проявам на кордонах України з Румунією та Республікою Молдовою, – повідомили нам у прес-службі Чернівецького прикордонного загону.

ДУМКА ЕКСПЕРТА Ігор Гаврада, політолог, кандидат політологічних наук Для таких навчань поблизу кордонів з Україною та Росією є дві вагомі причини. Перша з них – це підтримка бойової готовності військовослужбовців. Для того щоб вони швидше пристосувалися до бойових дій та змогли оперативно мобілізувати зусилля. Інша, найвагоміша причина – це «показати м’язи» Росії, що Європа та США готові дати адекватну відповідь, якщо та буде займатися тим самим. Це, безумовно, пов’язано з ситуацією в Україні.

Обленерго будь-якого вечора може вимкнути вуличне освітлення – через борги Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

▪ Чернівецькі вулиці знову може поглинути пітьма, як це було торік у вересні-жовтні. Тоді у вечірній час без світла залишалися вулиця Алма-Атинська, не світили ліхтарі на Гайдара, частині Червоноармійської, ПівденноКільцевої, Хотинської та вулиці Наливайка. Схожа ситуація може повторитися, адже держскарбниця не пропускає платежі КП «Міськсвітло» навіть на утримання підприємства. Сьогодні на казначейських рахунках «загальмували» 400 тисяч гривень, призначених для комунального підприємства. Окрім того, що держскарбниця не пропустила гроші, аби розрахуватися за використану електроенергію, працівники підприємства працюють без зарплати.

– Казначейство перераховує нам по 2-5 тисяч гривень. З нами не розрахувалися ще за 2013 рік на суму понад 100 тисяч гривень. Борг за 2014 рік вже становить 300 тис. гривень. Відповідно, ми

не можемо працювати, закуповувати матеріали тощо, – коментує

начальник МКП «Міськсвітло» Вадим Чубатюк. – Працівники не

отримують з березня зарплати. Також не надійшли проплати за електроенергію постачальнику Чернівціобленерго. Проблеми з казначейством існують ще з минулого року, – стверджує В. Чубатюк. – Наразі це ще не дійшло до вимикань електроенергії. Та довго так тривати не може. Секретар Чернівецької міськради Ярослав Кушнірик зазначив, що це не є заборгованість міськради.

– Ми здійснили перерахунки, міська рада не має боргів перед підприємством, але кошти «зависли» у держскарбниці, – каже Я. Кушнірик. – «Міськсвітло» має борги перед обленерго, тому періодично в тому чи іншому районі міста вимикають вуличне освітлення. Що відбувається з бюджетними коштами у стінах казначейства – велика таємниця. Щоразу коли редакція газети намагалася отримати роз’яснення фінчиновників, нам надавали звіти, кому і скільки перераховують коштів, не було лише відповіді по суті наших запитань.

8 травня 2014 р., №19 (726)

НОВИНИ

www.vidido.ua

Виїхати з Чернівців дедалі дорожче Хоча поки що перевізники не мають права піднімати ціни Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

Д

о підвищення цін на проїзд буковинців готують вже давно. Це закономірно, адже вартість пального за останній час суттєво зросла. І перевізники вже почали піднімати тарифи на проїзд у межах області. За словами мешканки Новоселиці Катерини Новачук, дістатися райцентру вже дорожче. Раніше проїзд з Чернівців до Новоселиці вартував 10 гривень, тепер – 11. На перший погляд це невелике подорожчання, та якщо ти навчаєшся, або працюєш і їздиш до обласного центру щодня – то це відчутно. Крім того, чула, що це тільки початок і скоро вартість ще більше зросте, – каже Катерина. Не так давно підняли ціни і

на проїзд в автобусах до Сторожинця, утім поки що тільки на 50 копійок. Зараз вартість поїздки з Чернівців – 7 гривень. Сторожинчанин Олександр Токарюк розповідає, що багато

сторожинчан дістаються міста не рейсовими автобусами, а на приватних бусах, таксі або попутному транспорті. Фактично усі ці види транспорту подорожчали. Наприклад, водії приватних мікроавто- ▶ бусів, яких зараз чимало курсує до Сторожинця, просять вже не 10 гривень, а 12. Водії попутного транспорту частіше нагадують про подорожчання бензину і натякають, що платити по 6 гривень вже замало. Тож зараз їм дають по вісім. Таксисти, які набирають в легкове авто по чотири пасажири просять по 12, а часом по 15 гривень, – пояснює пан Олександр. – Водіїв можна зрозуміти, та люди не мають грошей, тому надають перевагу найдешевшому транспорту. Та поки що подорожчали авто-

буси не в усі напрямки. Наприклад, ще не зросла ціна проїзду до Кіцманя. В. о. директора департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства ЧОДА Андрій Павлюк стверджує, що наразі перевізники, які курсують по області, не мають права піднімати ціну. Тож це вони роблять самовільно. Прокуратура

Скоро, аби їздити до Чернівців із міст і сіл області, доведеться платити на 20% більше має відслідковувати тих, хто все ж піднімає ціну. Розпорядження про підвищення вартості проїзду вже підготували, та його ще не ухвалили. Цим документом передбачено, що ціни зростуть на 20%. Для буковинців, які вимушені часто їздити до Чернівців із райцентрів чи сіл області, підвищення стане ще одним ударом по сімейному бюджету, адже заробітні плати за умов кризи зараз ніхто не піднімає.

● Чимало селян їздять на ринки, навчання або ж на роботу у Чернівці. Фото з архіву «Погляду»

СЛУГИ НАРОДУ

Депутати приїхали на округ Народні депутатимажоритарники від області декілька днів відпочивали у Чернівцях під час війни на Сході Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ На своїй малій батьківщині під час майже катастрофічної політичної ситуації у державі, комфортно почувалися депутати Верховної Ради, колишні опозиціонери, а нині члени провладної більшості Олександр Фищук та Микола Федорук. Як з’ясувалося, метою перебування на Буковині були вибори, як президента, так і Чернівецького міського голови. Особливої інтриги від візиту народних обранців ніхто й не очікував. Як і передбачалося, колишній мер Чернівців Мико-

ла Федорук оголосив про свою

підтримку на виборах міського голови висуванцеві від «Батьківщини».

- Мене завжди запитували, чи буду я балотуватися на мера. Врешті, я вирішив, що потрібно дати дорогу молодим, відтак підтримую Олексія Каспрука як кандидата на цю посаду, – сказав він. – Потрібно давати дорогу молодим, а ми повинні лише підказувати, як діяти в різних ситуаціях. Водночас він запевнив, що саме кандидат, якого він підтримує, має ті риси, які потрібні, аби керувати містом. Водночас Федорук зауважив, що це не агітація, а його громадянська позиція. Хоча і визнав, що народний депутат завжди перебуває на роботі. Щодо нардепа Олександра Фищука, то подейкують, його при-

їзд пов’язаний з призначенням голови Кіцманської РДА. Хоча сам народний депутат відкидає це і каже, що лише надав свої пропозиції.

- Голів РДА призначає не голова ОДА, а президент. Я справді надав певні свої пропозиції щодо кандидата на цю посаду, але жодна з них не була врахована, – наголосив він. – Наразі йдеться про кількох претендентів. Хоча зважаючи на події в країні та неприховану агресію і підтримку сепаратистів та терористів на Сході, очевидно, депутатському десантові варто було б акцентувати свою увагу саме на тих регіонах. Окрім того, у цей час депутати мали б постійно перебувати у сесійній залі (за відсутності пленарних засідань – у комітетах), аби не втратити країну.

Реклама

3

4

ІНТЕРВ’Ю

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

Будемо із зерном, картоплею та овочами Попри неспокій в Україні, аграрії продовжуП уют виконувати свою роботу. Люди завжди и ють ма мають потребу в їжі, відтак уже третій місяцьь н триває найспекотніша пора. Цьогорічна а у них зим була не вельми сніжною, також весна нее зима рад а, радувала рясними дощами, тому є тривога, о що це може позначитися на врожаї. Особливо пш япшениці та овочів. Хоча самі фахівці запевняют що особливої тривоги немає, адже нараають, зі п погода стабільна, в рамках норми, а що будее дал – час покаже. Про це та інше ми спілкуваадалі ли з начальником Державної сільськогоспоолися дар а дарської інспекції області Віталієм Усиком та ов. о. директора департаменту агропромисловог розвитку ОДА Василем Сандуляком. вого

Васил Василь Сандуляк, в. о. д директора депар департаменту агропромисло мислового розвитку ОДА

Віталій Усик, ик, ної начальник Державної кої сільськогосподарської сті інспекції області

«Сподіваємося, картоплі в області буде зібрано десь у межах 500 тисяч тонн»

«Можна сказати, що в озимині може заховатися не тільки ворона, але й пес»

- Чи буде область цього року забезпечена фуражним та продовильчиим зерном, зважаючи на досить м’яку зиму і відсутність опадів навесні?

- Цьогорічна зима не була особливо сніжною, весна також не тішила дощами. Який Ваш прогноз як фахівця, що багато років очолював агропромисловий комплекс області, щодо врожайності?

- Залежить від того, якою буде погода далі. Якщо брати до уваги минулий рік, то за останні роки незалежності (грубо кажучи, 22 роки) були зібрані найкращі урожаї. Зібрано 625,7 тисячі тонн зерна. Маю на увазі ранні зернові, пізні та кукурудзу. Урожайність також була найвищою – в межах 47 центнерів з гектара. Окрім того, торік ми мали понад 400 тисяч тонн кукурудзи та 172 тонни пшениці. Бо продовольча безпека залежить від того, скільки буде зібрано пшениці. Адже пшениця – це борошно і хліб. Що чекати цього року – можу зробити невеликий прогноз, бо багато що залежить від погодних умов. Засіяно 47 тисяч га зернових, з них 39 тисяч – пшениці. Чи будемо ми з зерном і хлібом – час покаже. Але я сподіваюся, що буде урожай, принаймні сподівання на нього непогані. Якщо не буде якихось катаклізмів чи колапсів, бо сільське господарство переважно залежить від погоди, то урожай буде. У деяких районах були дощі, але хотілося, щоб їх було більше. Аграрії роблять усе, що від них залежить. Двічі підживлювали, бо з цих 47 тисяч гектарів 85% – у доброму стані, решта озимих – у задовільному. Я впевнений, що ні пересівів, ні підсівів не потрібно буде робити. Ранні зернові у повному обсязі посіяні і навіть їхні сходи показують, що вони непогані. Тому надія на хороший урожай є. Щоб забезпечити область продовольчим зерном, є відповідне розпо-

рядження про регіональні запаси зерна. Ми сподіваємося, що до цього із розумінням поставляться агрохолдинги. Є певні домовленості з ними, що вони певну кількість тонн зможуть передати до регіональних запасів. Йдеться про 15 тисяч тонн, які залишаться в області. Є Неполоковецький комбінат хлібопродуктів, який ухвалив безпрецедентне рішення безкоштовно зберігати зерно, яке він потім зможе викупити. Щоб не шукати його за межами області. А ціна буде не такою, як зараз, а такою, якою вона буде на той момент на ринку – у липні, серпні чи вересні. Окрім того, є програма зі стабілізації на ринку зерна і борошна. Планується впродовж чотирьох років виділяти хлібопекарським підприємствам для стабільної роботи кошти. Щоб вони могли закупити під час жнив зерно за невисоку ціну, але ці гроші потім повертаються в бюджет області. Зараз держава має можливість виділяти області борошно за значно дешевшою ціною, ніж на ринку – 2,7-2,9 тисячі за тонну (на ринку ціна становить 4 тисячі). Тому увесь цей комплекс заходів дасть змогу забезпечити область зерном та борошном за цінами, які б задовольняли людей.

- На скільки відсотків ми (область) забезпечуємо себе фуражним та продовольчим зерном? І звідки воно надходить – сходу, півдня чи центру України?

- Ми зібрали 172 тисячі тонн пшениці, але частину з неї потрібно залишити на насіння, також частину фермерські господарства чи агроформування віддають людям за користування земельними паями. Щорічно за межами області закуповуємо 10-15 чи навіть 20

тисяч тонн зерна.

- Це незначний відсоток?

- У принципі, так. Але щороку ми закуповуємо різну кількість. Можемо і 5 тисяч тонн. Якщо потрібно, то держава сьогодні може надати області будь-яку кількість дешевого зерна чи борошна. Але не для випічки тортів чи тістечок, а саме для випічки соціальних сортів хліба. Це той хліб, який найбільше споживають наші громадяни. Сьогодні Чернівецький хлібокомбінат подав заяву на понад 1 тисячу тонн, яку ми відправили до Міністерства АПК та аграрного фонду, і вони пообіцяли, що її задовольнять. Тому зерна і борошна буде достатньо. Адже люди також сіють пшеницю, ячмінь, горох, кукурудзу тощо. Тому хтось йде до млина і перемелює його на борошно.

- На врожай яких овочів цього року можна сподіватися – картоплі, огірків, помідорів тощо?

- В області на 99% овочами займаються власні селянські господарства. Уже посіяно десь 12 тисяч гектарів овочів, і ще досівають картоплі 33 тисячі. Сподіваємося, її буде зібрано десь у межах 500 тисяч тонн. Попри те, що до нас завозять овочі з інших областей, у нас є достатньо і своїх. Думаю, що урожай цього року буде не гірший (за тими самими позиціями, – авт.), ніж торік. І гадаю, що з цим також проблем не буде.

- Прогнозувати щось дуже важко, адже є ще тривалий час до дозрівання та збирання. Можуть бути різні ситуації – негода, катаклізми, дощі чи спека. Також ще не минули періоди заморозків. Але якщо говорити про сьогоднішній стан, з майбутньою перспективою, то він непоганий. Попри те, що було недостатньо вологи і можливо були проблеми з фінансами, сам стан посівів наразі хороший. Якщо відбувається вегетація зернових до 20 березня, то це хороший показник. Це підстава для того, що буде нормальний коефіцієнт кущення. Щонайменше один до трьох чи чотирьох. Тобто кожне стебло, яке зійшло, дасть три чи чотири продуктивних стебла. Якщо подивитися на поля в області, то переважно посіви мають хорошу густоту, вирівняні, а це вже є підставою для хорошого урожаю. Окрім того, озимина підживлена – це для працівників сільського господарства обов’язкова умова. Без цього агрозаходу можна втратити все. Його вже другий рік агровиробники виконують у повному обсязі. Проблем із розвитком, підживленням немає. Температурний режим, який є сьогодні, дещо

Якщо маєте що сказати буковинцям, своїм виборцям, громаді краю, не боїтесь гострих запитань і готові говорити правду, звертайтесь до газети «Погляд». Ми готові вислухати вашу позицію та розповісти про неї на шпальтах нашого видання. Тел. 050 374 25 22 Повне відео інтерв’ю дивіться на сайті vidido.ua

притуплює сам розвиток, але як кажуть старі люди, якщо на Юрія в озимині заховається ворона, то буде хороший врожай. Зараз можна сміливо сказати, що в озимині може заховатися не тільки ворона, але й пес.

- Тобто область буде забезпечена зерном? Маю на увазі фуражне та продовольче.

- Це початкова стадія. До збирання врожаю є досить часу. Ми зазвичай починаємо збирати на Петра – друга половина липня. Тому цей досить значний період може вплинути на урожай порізному: може бути град, дощі тощо. Але нинішній стан мені як спеціалісту дає впевненість сказати, що область має бути із зерном – і фуражним, і продовольчим. Це що стосується озимини та продовольчого зерна. Щодо фуражного, то область вже багато років робить ставку на кукурудзу. Наразі для кукурудзи ідеальні умови. Їй у цей час не потрібно великої кількості вологи, вона живе за рахунок роси. Погода дозволила виконати раннє висівання посівів кукурудзи. Тому є надія на основну фуражну культуру. Те саме стосується сої.

- Щодо сої. Кажуть, що

вона дуже виснажує землю. Але зараз її дуже багато насіяли. Чи правда це?

- Це неправда. Соя – не та культура, що виснажує землю. Навпаки, як бобова культура вона є азотофіксуючою структурою. Має на корені азотофіксуючі бульбашки і, навпаки, збагачує ґрунт азотом. Як і горох та інші бобові. Проте є одне «але». Упередження щодо сої є через те, що деякі господарства вирощують сою генетично модифікованих сортів. А це означає, що на першій стадії вносять ґрунтові гербіциди. Зазвичай це системної дії. І якщо її

сіють на одному і тому ж полі кілька років поспіль, застосовуючи цей гербіцид, то можна вивести поле з ладу на десятки років. Цей гербіцид буде реагувати на будь-яку іншу культуру. Хай би що ми посіяли, він буде це убивати. Ця проблема зараз гостро стоїть в Європі та Америці, коли вони перейшли на генетично модифіковані культури. І сьогодні в межах 30% земель в Європі виведено з ладу – з сівозміни (обігу). І там можуть вирощувати лише генетично модифіковані культури – кукурудзу, сою чи пшеницю. Немає різниці. Там застосовували такі гербіциди, які убивають практично усе, навіть окремі культурні рослини – кущі (малину, смородину). А модифіковані культури можуть його витримувати. Більш виснажливим є ріпак, з якого роблять біопальне. Це культура, яка виснажує ґрунт. Він виносить багато поживних речовин та вологи. Якщо кілька років вирощувати ріпак, то ґрунт дуже виснажується. Хоча дещо менше, ніж соняшник. Але останнім часом ринок ріпаку зменшився, тому площі його посівів в області також зменшили. Але суттєво зросли посіви сої. Але це не зовсім нормально, оскільки зараз область працює з чотирма основними культурами – кукурудзою, соєю, пшеницею та ріпаком. І забули про інші культури, зокрема багаторічні трави. Тому про особливу сівозміну говорити наразі не можна. А це через певний час позначиться на врожайності та якості ґрунту. Бажано бодай раз на кілька років поле засівати багаторічними травами. За цією системою працює увесь світ вже сотню років.

8 травня 2014 р., №19 (726)

НОВИНИ

www.vidido.ua

Громада воює за дитсадок Колишній директор школи із Горбівців приватизував приміщення дитсадка, яке йому надали як службове житло Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

Щ

одня дошкільнятам із прикордонного села Горбівці, що на Глибоччині, доводиться долати понад півтора кілометра польовою дорогою до дитсадка у сусіднє Тереблече. Оскільки шкільного автобуса у селі немає, діти добираються як можуть – хто пішки, а хто їздить рейсовими автобусами, які курсують до Глибокої чи Чернівців. Колись у Горбівцях був свій дитсадок, проте 1994 року рішенням сесії районної ради його вирішили закрити, мотивуючи це малою кількістю дітей дошкільного віку. Хоча насправді, кажуть місцеві, як і зараз, тоді потреба у дошкільному закладі була досить гострою. А його закрили навмисно, бо дехто накинув ласим оком на чималу добротну будівлю. Загальна площа будівлі – близько 300 квадратних метрів, плюс додаткові господарські прибудови. Садочок у Горбівцях збудували ще 1974 року за кошти колишнього колгоспу, який об’єднував кілька довколишніх

сіл. А через 20 років його тимчасово закрили, буцімто доки не наберуть потрібну кількість дітей, і розпочали у приміщенні ремонт. А вже незабаром у ньому з’явилися нові мешканці. Як розповів сільський голова с. Тереблече Валерій Сака, приміщення ліквідованого дитячого садочка передали у тимчасове користування колишньому директорові місцевої шко- ▶ ли-інтернату як службове житло, а він його приватизував, отримавши на це незаконне рішення сесії сільради. Адже законодавство забороняє приватизовувати службові приміщення. До того ж будівля – це майно громади. Ситуація збурила місцевих людей і вони вирішили повернути селу приміщення і знову відкрити там дитсадок. Ініціатором цього стала за-

людей до Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Справою зайнялась районна прокуратура. Як зазначили у Чернівецькій обласній прокуратурі, за результатами перевірки виявили, що сільська рада допустила грубі порушення вимог чинного законодавства, оскільки на час приватизації приміщення мало

Приміщення дитсадка обійшлося екс-директору інтернату у 36 гривень

вуч Горбовецької ЗОШ Оксана Місюрка. Вона разом із небай-

дужими односельчанами звернулася до прокуратури.

– Ще із середини 1990-х ми оббивали пороги чиновницьких кабінетів та різних правоохоронних органів, писали звернення та листи керівникам держави, проте все було марно. Розібратися у ситуації передоручали місцевим посадовцям, які, ясна річ, просто закривали на це очі, – розповідає жінка. – Зверталася і до депутатів сільської, районної та обласної рад, проте вони і пальцем не кивнули. Відреагували правоохоронні органи тільки після звернення

статус службового і будівлю незаконно вилучили з комунальної власності. Відтак прокурор подав позов на Тереблечанську сільраду до суду. Глибоцький районний суд задовольнив позов прокурора району в інтересах держави до Тереблечанської сільської ради про скасування рішень комісії з приватизації державного житлового фонду, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування рішення сесії сільської ради. Однак судова тяганина триває і досі. Наразі справа перебуває на розгляді у Вищому спеціалізованому суді Києва. На встановлення справедливості за колишньої влади люди навіть не сподівалися. Зате зараз мають надію, слуг Феміди не засліплять гроші й вони притягнуть до відповідальності нечистих на руку депутатів, які розбазарили громадське майно. А їхнім дітям більше не доведеться ходити полем до сусіднього села.

КОЛЕГИ

Німці підтримують українців Редактор однієї з найбільших німецьких газет «Frankfurter Allgemeine Zeitung» Вернер Д’ інка завітав до Чернівців Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

▪ Минулого тижня у Чернівцях гостював головний редактор німецької газети «Frankfurter Allgemeine Zeitung» Вернер Д’інка. Зустрівся журналіст однієї з найбільших німецьких щоденних газет спершу зі студентами у ЧНУ, а відтак із своїми чернівецькими колегами. Розповів про те, як підтримують Україну на своїх шпальтах та зізнався, що здивований брехнею деяких українських та російських ЗМІ.

- Згідно із соціологічними опитуваннями найбільше німці серед засобів масової інформації довіряють саме газетам, – каже пан Вернер. – Ми після 1945 року пройшли довгий шлях завоювання довіри читача. Довіра – це основний капітал, які мають редакції. Тому ми не можемо пустити в друк неперевірену інформацію. Для нас найважливіше – перевірити інформацію. Тому я дуже здивований з того, як ро-

●

Вернер Д’ інка (зліва) зустрівся із журналістами у приміщенні клубу «Знання». Фото автора

сійські та деякі українські колеги перекручують очевидні факти і відверто брешуть своїм читачам. Щоб об’єктивно висвітлювати події в Україні, німецьке видання направило двох своїх кореспондентів, адже за словами Вернера Д’інки, більшість німецького та європейського

суспільства засуджують дії Росії стосовно України.

- Наша газета категорично засуджує те, що робить Росія на сході України. І ми неодноразово заявляли про необхідність впровадження санкцій щодо Російської Федерації, – наголосив пан Вернер.

Реклама

5

6

НОВИНИ

8 травня 2014 р., №19 (726)

9 Травня одягніть синьо-жовту стрічку Усім охочим їх роздаватимуть на Соборній площі та в парку ім. Шевченка Віталія КОЗМЕНКО Олексій МИКОСЯНЧИК

З

мінюються часи і змінюються символи. Так через нинішні події в Україні оранжево-чорна георгіївська стрічка у багатьох українців вже не асоціюється з Днем перемоги і не нагадує про загиблих у Другій світовій війні. Тепер це – символ окупації Криму. Саме тому Український інститут національної пам’яті запропонував використати червоний мак як український символ традиційних відзначень перемоги над нацизмом та завершення Другої світової.

- Пропонуємо новий символ як прояв нашої поваги до тих, хто знищив нацизм. Це буде червоний мак – символ європейський та український. У наших піснях йдеться, що маки зацвітають там, де пролилася козацька кров, – говорить директор Українського

інституту національної пам’яті Володимир В’яткович .

Автор логотипа харківський дизайнер Сергій Мішакін. Його графічне втілення з одного боку квітки з червоними пелюстками, а з іншої – кривавий слід від кулі, яка забрали мільйони життів.

- Логотип симпатичний, але основна ідея проглядається важко, – коментує чернівець-

кий дизайнер Артем Колядинський . – Важливо у цьому

всьому, щоб новий логотип скорботи про загиблих у Другій світовій війні українців не використовували в політичних та комерційних цілях.

● Українцям запропонували символ традиційних відзначень перемоги над нацизмом та завершення Другої світової війни

Георгіїівська стрічка не має нічого спільного із знищенням фашизму

Історики давно стверджують, що георгіївська стрічка – це елемент суто російської символіки, а не об’єднуючий символ пам’яті за загиблими у 1941-1945 роках.

- Георгіївська стрічка, перш за все, елемент російської національної символіки, вираження складної долі російської народу в ХХ столітті (її почали використовувати за часів Катерини ІІ, – авт.). Тож вважати її абстрактним символом перемоги над нацизмом не можна. За такого підходу величезні жертви українського народу (як і інших народів колишнього СРСР) та активна участь у боротьбі з Третім Рейхом виглядають другорядними і знеціненими, – стверджують в українському інституті національної пам’яті.

На День перемоги ветеранів охоронятимуть

У п’ятницю, 9 травня, під час заходів з відзначення Дня перемоги у Чернівцях буде посилено заходи безпеки. Зважаючи на ситуацію в країні, організатори

зосередять увагу на недопущенні провокацій. За словами секретаря Чернівецької міської ради Ярослава Кушнірика, під час урочистостей

уникатимуть публічних виступів та не залучатимуть до святкових програм дітей. Також посилено охорону території області на в’їзді та виїзді. А увесь особовий склад міліції переведено на посилений режим несення служби. Аби зловмисники не потрапили на територію краю, на кордонах області організували блокпости. Зокрема, у Новодністровську контрольно-перепускний пункт працює майже два місяці. Найчастіше перевіряють авто із номерними знаками сусідньої держави та водіїв, які підозріло поводяться.

- На території блокпоста зроблені спеціальні фортифікаційні споруди. У разі виникнення небезпечної ситуації барикади з мішків із піщаною сумішшю та бетонні блоки на дорогах не дозволяють водіям набрати швидкості та проскочити пост, – каже

«Погляд»

ПОГЛЯД НА ПОДІЮ

Історія повторюється Свого прадіда Михайла я добре пам’ятаю. З ним завжди було цікаво, він умів розповідати історії, давав передивлятися пакет із медалями, коли мені б не заманулося, а 9 травня чіпляв всі свої нагороди на піджак. Вони так гарно дзенькотіли, коли він виходив з дому на парад. Прадід часто садив мене на коліна, розтираючи при цьому поранену руку, але зрідка він згадував про війну. Казав, що якийсь голос на фронті двічі рятував йому життя. Вперше, сказав відійти з того місця, де відстрілювався, і через хвилину там зірвалася граната. Наступного разу він «зловив» кулю у ногу, але вважав це за щастя, бо ніхто більше з його товаришів тоді не вижив. Повідомлення про перемогу над німцями вони почули по радіо, будучи у шпитаталі. Казав, що сльози котилися навіть у наймужніших, стрибали від радості навіть ті, хто був з милицями. Але раділи не так від того, що червоний стяг замайорів над бундестагом, як від того, що закінчилася ця страшна війна, що забрала мільйони життів. І хоча у прадіда було чимало нагород, вдома його чекали випробовування. Вночі до добрих газдів, в яких мішки в коморах не стояли порожні, а в стайнях щось мукало і хрюкало, навідувалися гості. ОУНівці просили дати їсти і прадід давав. Про те, чому він це робив, не говорив ніколи. Мовляв, я замала, щоб це зрозуміти. Однієї ночі до нього навідалися чекісти у формі ОУНівців. Прадід одразу здогадався, що щось не так, бо якісь вони надто агресивні були, поводилися, як господарі. Двері не відчинив, кинувся до вікна, щоб заслонити його і відштовхнути вагітну дружину, яка визирала у вікно. Десь в цей момент пролунав постріл. Йому поранили руку і саме ця рана мучила його до кінця життя найбільше. Чекісти хотіли розсварити людей. І це були не якісь прислані звідкись найманці, це були місцеві, які за добру винагороду готові були кирзові чоботи лизати. Один із таких і стріляв у мого прадіда. І прадід Михайло знав, хто в нього стріляв, знав і мовчав. Дід, який тоді був ще в утробі врятованої прабаби, роками просив назвати ім’я, але марно. Прадід після того інциденту зарікся вступати у партію, в яку тоді вступали всі. Казав, там вбивці і йому там робити нічого. Віталія КОЗМЕНКО

начальник Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області Геннадій Федорюк.

Скажи, який у тебе мобільний, і я скажу, хто ти ▪ Ваш мобільний говорить про вас майже стільки ж, скільки почерк або лінії руки. Форма телефону, його колір і навіть звички у використанні – це своєрідний код, розгадавши який можна багато чого дізнатися про власника. Обираючи мобільний, люди, свідомо чи ні, підкреслюють свою індивідуальність. Якими ж бувають власники телефонів?

Любителі технологій

Вам, напевно, зустрічалися люди, які завзято обговорюють кожну прем'єру смартфона. Здається, що до них новинки потрапляють навіть раніше офіційних презентацій. Це справжні шанувальники інновацій. Вони сповнені ентузіазму, прагнуть бути на гребені хвилі і весь час пробувати щось нове і незвичайне. Тому інтернет їм потрібен, як повітря. При цьому звична установка «інтернет у мобільному – дуже

всередині мережі, безлімітний інтернет та пакет з 500 SMS.

дорого» вже давно втратила актуальність. Наприклад, у новому тарифі «Вільний Київстар в Інтернеті. Регіон 2» від «Київстар» безлімітний доступ до глобальної мережі обійдеться всього 30 копійок на добу.

Загальна риса

Прихильники перевірених рішень

Придивіться до ваших знайомих. Напевно, серед них є ті, хто вже декілька років не змінюють телефон, надають перевагу моделям одного виробника і намагаються стверджувати, що апарати без кнопок страшенно незручні. Якщо всі ознаки в наявності, можете бути впевнені – перед вами типові консерватори. Телефон вони найчастіше використовують лише для дзвінків. Сьогодні, навіть любителі багато говорити можуть не турбуватися про свої витрати. Наприклад, у тарифному плані «Вільний Київстар в мережі. Регіон 2» спілкуватися з іншими

абонентами «Київстар» можна всього за 30 копійок на добу, а бажаючі додатково знизити свої витрати можуть навіть цю суму знизити на 20%.

Експериментатори

Якщо телефон вашого співрозмовника одразу впадає в очі яскравим кольором або великою кількістю наклейок, то його

власник – стовідсотковий експериментатор. Ці люди женуться за новими відчуттями. Власники яскравих телефонів завжди прагнуть пробувати нове і ні в чому себе не обмежувати. Зручне рішення для них – новий контрактний тарифний план «Київстар Безлім». За фіксовану плату на місяць (35 гривень) абонент отримує необмежені дзвінки

З відмінностями ми розібралися. Але є дещо, що об'єднує навіть самих різних людей. Це прагнення отримувати потрібні послуги за меншу вартість. І національний оператор «Київстар» надає таку можливість. Передплачуючи свій тарифний план на тиждень вперед, абоненти економлять 20%. Крім того, в кожному пакеті передбачені інструменти, що дозволяють додатково зменшити витрати на мобільний зв'язок. Мобільний телефон – це аксесуар, що підкреслює вашу індивідуальність. Але ніщо не заважає спробувати змінити імідж – достатньо перейти на інший тариф, щоб відчути себе в новій ролі. Тим більше, що з тарифами «Київстар» це можна зробити просто й економно. Курілова Марія

8 травня 2014 р., №19 (726)

МІСТО

www.vidido.ua

7

Віталій Михайлішин: «Давайте думати про майбутнє, а не оглядатися назад» До нього продовжують підходити городяни як до людини, яка довела, що здатна служити громаді Наш кореспондент веде бесіду із Віталієм Михайлішиним – кандидатом на посаду Чернівецького міського голови.

- Віталію Михайловичу, мені здається, що ви вагалися перед тим, як прийняти рішення балотуватися на посаду міського голови?

- Знаєте, я не вагався. Скоріше ще раз розмірковував та співставляв. За останній час довелося чимало пережити й мені особисто, і, особливо, моїй родині. Це були, як ви розумієте, не зовсім позитівні переживання. Тому ще раз все зважував. Але мій не дуже довгий, але корисний досвід переконав мене все ж таки балотуватися. З глибокою шаною ставлюся до своїх суперників на виборах, але вважаю, що можу перемогти та бути й надалі корисним громаді. Правда, якщо бути відвертим, то дещо дивує позиція декого з кандидатів, які ще до виборів самі собі присвоїли звання «народних». А інші намагаються використати минулі чужі здобутки та шану задля свого обрання. Але нехай все це буде на їхній совісті. Чернівчани розберуться. Вони мудрі, це я знаю точно. Як і те, що треба думати про майбутнє, а не оглядатися назад.

- А давайте ми з вами все ж оглянемося назад, на всі три роки вашого керування містом. Що було у вас головним?

- Згоден. Будь ласка. Першим великим завданням, коли я обійняв посаду, було для мене зробити діяльність міської ради максимально прозорою, відкритою, щоб всі процеси у ній були зрозумілими для громади. Для цього ми запровадили прямий ефір, онлайн трансляції не лише засідань сесій міської ради, а й виконавчого комітету. Сьогодні всі бачать роботу кожного депутата, як і за що він голосує, хто голосує за соціальні проїзні, а хто хоче голосувати виключно по земельним питанням, і ніхто не уникне персональної відповідальності, не сховається від громади. Майже всі мої виступи на телебаченні були у прямому ефірі, тому що спілкування завжди має бути живим. Ми запровадили персональне поіменне голосування депутатів. Раніше рішення приймалися таємно, хто і як голосував, визначити було неможливо. У перший місяць моєї роботи ми відкрили для чернівчан внутрішній двір міської ради, зробили галерею ратуші. Там проводилися чимало виставок та інших заходів. До мене неодноразово підходили люди і казали, що 70 років прожили у Чернівцях і ніколи не бачили, як виглядає цей дворик. За ці три роки ми змогли капітально відремонтувати вулицю Руську від Фастівської до Гравітону, всі пам’ятаємо в якому жахливому стані вона була раніше. Капітально відремонтували вулиці Комарова, Червоноармійську

● Віталій Михайлишин прозвітував перед громадою про свою роботу. Фото автора (тепер вулиця Героїв Майдану), Воробкевича та чимало малих вулиць. Повністю замінені всі мережі та комунікації на вулицях Богдана Хмельницького, Ентузіастів, Каспрука, Боярка. Всюди, де ремонтуються тротуари, робилися пандуси. Також за цей час було зроблено 39 міжбудинкових проїздів. І знаєте, приємно, що мешканці ставилися до цих ремонтів як до свого здобутку, як до таких, що зроблені власним коштом. Я бачив як після ремонту міжбудинкового проїзду на Комарова 30, люди влаштували чергування і не дозволяли проїзд автомобілям, поки не затвердіє свіже асфальтне покриття. За останні три роки у Чернівцях з’явилися перші сучасні дитячі майданчики, по всьому місту їх майже сотня. У кожному великому дворі, відкриття такого майданчика перетворювалося на дитяче свято, відпочинок наших дітей став якіснішим та безпечнішим. Я побував у всіх чернівецьких садочках і школах, знаю всі проблемні питання, які там існують. Мої постійні спілкування з вчителями, батьками, учнями давали мені можливість знати реальний стан справ. Лише шкільних вікон було замінено більше ніж 2000. Все це стало можливим завдяки не тільки міському бюджету, а й спонсорським коштам, які знаходив особисто, та великій батьківській підтримці, спільними зусиллями ми робили це для наших дітей. Як це не дивно звучить, але у ХХІ столітті в обласному центрі – Чернівцях, до 2011 року у нас були школи із туалетами у дворі! Сьогодні ми виправили цю ситуацію. З 2011 по 2013 рік було відкрито додатково 15 нових груп у дошкільних закладах, в яких понад 350 дітей отримали можливість навчатися у сучасних і комфортних умовах. Гордістю нашого міста є добудований новий та відремонтований старий корпус міської дитячої лікарні на вулиці Буковинській. На сьогоднішній день наша дитяча лікарня – найкраща на Західній Україні. Відремонтовані корпуси інших лікарень, палати та хірургічні відділення. За три роки нам вдалося придбати 3

найсучасніших рентгенапарати, бо до цього часу ми користувалися рентген-апаратами приблизно 1967 року випуску. Крім того, ми придбали десяток нових сучасних апаратів УЗІ. Всього лікарнями міста отримано та закуплено медичне обладнання на загальну суму 23 млн. грн. Серед наших досягнень у розвитку інфраструктури міста є завершення будівництва другої гілки газогону, який захистив Чернівці від загрози аварійного відключення та замерзання у зимовий період. Прорив стався для мешканців Садгірського району, зокрема мікрорайону Рогізна, який десятиліттями чекав на спорудження каналізаційного колектору. В центрі Садгори зроблено тротуари, підводеться вода. За останні роки здійснено реконструкцію теплового господарства міста. Проведено реконструкцію 5 котелень, замінено на нові 17 котлів. За цей період всі 88 котелень були обладнані приладами обліку. Чернівчани помітили, що з вулиць Чернівців зникли старомодні автобуси ПАЗ, вони були замінені на сучасніші та зручніші великі автобуси німецького і шведського виробництва.

- Вибачте, Віталію Михайловичу, не можу обійти в зв’язку із тим, що ви згадали про транспорт, тему, яка наразі активно використовується проти вас вашими суперниками на виборах. Це тема соціальних проїзних.

- Про це зараз дуже багато говорять. Може для когось це піар, а для мене це проста турбота про людей, яким зараз дуже важко – це діти з багатодітних сімей, інваліди, пенсіонери, які отримують менше ніж 1250 грн. Скажіть, можна прожити за 1250 гривень? Важливо, щоб ці люди відчували турботу кожен день, а не тільки на 9 травня чи день інваліда. Все що у нас зроблено – дороги, будинки, мережі – зроблено їхніми руками. Хіба вони не заслужили на безкоштовний проїзд всього з 10 до 15 години? Ви бачили літню жінку, яка відкриває гаманець і думає – їй купити половинку хліба чи третину? А перевізники розказують, що їм це невигідно, а поряд у Фран-

ківську ціна на проїзд 2 гривні і при цьому там перевозять абсолютно всіх пенсіонерів. Може запросимо до Чернівців франківських перевізників, а не будемо йти на поводу у наших? А наші перевізники купують собі машини по 100 тисяч доларів, яхти на Дністрі, будують готелі і при цьому розказують які вони збитки несуть, коли перевозять пенсіонерів з 10 до 15 год. Але жоден з них не відмовився від маршруту. Хочу нагадати історію цього питання. Ще в грудні 2011 року я дав доручення розглянути можливість таких безкоштовних перевезень. Робоча група працювала пів року, їздили вивчати досвід у Луцьк, Львів, Франківськ і вже в травні 2012 таке рішення виконкому було прийнято. Ще два місяці пішло на складання списків та виготовлення самих проїзних. І вже в серпні місяці ми почали їх видавати. Все було організовано так, що за три місяці без жодних черг 24 тисячі людей отримали ці проїзні. Всі казали, що це піар, але вже слава Богу два роки, як вони працюють. Уже 1 квітня розвісили у всіх маршрутках оголошення, що відміняють соціальні квитки, але після того, як люди на сесії показали свою позицію, вони почали нахвалювати ці проїзні. Але ми всі прекрасно розуміємо, що залишаться ці проїзні квитки чи ні буде вирішуватися саме 25 травня.

- Наших читачів цікавлять питання щодо Калинівського ринку. Що ви можете тут прокоментувати?

- Назву лише декілька цифр. Доходи Калинівського ринку зросли на 30 млн. грн. на рік, було 50, а стало 80 млн. І мене, як городянина й досі дуже цікавить питання, а куди дівалися ці 30 млн. щорічно у минулих роках – у 2009, 2010 роках. 30 млн. щороку! Думаю, що це питання цікавить не тільки мене, а й більшість чернівчан. А сьогодні за ці гроші Калинівський ринок допомагав іншим комунальним підприємствам – міськшепу, водоканалу, кінотеатру «Чернівці,» за ці гроші ремонтувалися міжбудинкові проїзди, робилися тро-

туари, закуповували комп’ютери для шкіл та багато іншого. Нам вдалося прибрати з ринку лінію електропередач. Можна тільки уявити, якої шкоди працівникам та відвідувачам наносила ця лінія 20 років. Нарешті на ринку були збудовані безкоштовні вбиральні. Було заасфальтовано всі прилеглі вулиці. Але директора ринку, який збільшив доходи на 30 млн. нова влада звільнила першим! Зрозуміло, що її не цікавлять доходи цього комунального підприємства, єдине що їх цікавить – це розвиток ринку "Добробут". Ми прагнули зробити більше, жити у місті кращому, така природа людини – прагнути більшого. Але все пізнається у порівнянні. У порівнянні з іншими містами України Чернівці у 2012 та 2013 роках визнавалися найкомфортнішим містом для проживання. Ми чи не єдине місто в Україні, де збільшується кількість населення, що говорить про те, що жити у Чернівцях дійсно є комфортно і жити тут хочеться.

- Що ви можете сказати щодо нинішньої ситуації в країні?

- Україна зараз переживає складні часи. Всі ми бачимо події які відбуваються на Сході, я переконаний що ми зможемо пройти ці випробовування. Ви знаєте, що чернівецька «Альфа» брала участь у антитерористичній операції, хлопці проявили себе героями, повернулися з пораненнями, дай Бог їм здоров’я і дякуємо їм та всім чоловікам України, які сьогодні у Збройних Силах.

- Віталію Михайловичу! Чи вдалося вам за цей час створити власну команду, коло однодумців, які підтримували й підтримають вас надалі?

- Вважаю, що так. Все, про що я розповів вам, це заслуга не стільки моя особисто, а праця великої кількості людей, моїх колег та друзів по роботі – працівників різних департаментів, відділів, управлінь міської ради, простих вчителів, лікарів, працівників соціальних та інших міських служб. Багато справ, які ми завершили за ці три роки, починалися ще при Миколі Трохимовичу Федоруку. Тоді, зокрема, розпочалося будівництво лікарні, газогону, тоді університет подав заявку на вступ до ЮНЕСКО. Ми продовжували і успішно завершували раніше розпочаті справи, це була робота всіх чернівчан і в цьому була запорука нашого успіху. Бути на чолі такого міста, як Чернівці – це велика честь та величезна відповідальність, я усвідомлював ці принципи щодня у моїй роботі і робив все, що було у моїх силах. Окремі задуми й плани мені не вдалося реалізувати через партійні чвари депутатів, але я знаю, що чесно можу дивитися Вам, дорогі чернівчани у вічі, і моя совість чиста перед Богом, Законом та Громадою. Я працював чесно, відкрито й відповідально. Користуючись нагодою, хочу привітати всіх чернівчан, особливо ветеранів, із Днем Перемоги! Здоров’я вам, миру та всього найкращого! Микола Викілюк

8

ПРАВО

8 травня 2014 р., №19 (726)

Засудили банду з Новоселиці Двоє громадян Молдови та буковинець скоїли кілька розбійних нападів та вбили пенсіонерку

П

Колишній начальник УМВС України в Чернівецькій області Микола Харабара тоді розпо-

відав, що під час затримання злочинців були задіяні бійці спецпідрозділів «Беркут» та «Сокіл», адже розбійні напади банда здійснювала, застосовуючи зброю, зокрема автомат Калашникова.

Сільського голову за хабар посадять на 8 років

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

онад рік банда грабіжників тероризувала Новоселицький район. Уночі озброєні чоловіки у масках нападали на оселі людей. Обирали, переважно, тих, хто або повернувся з-за кордону із заробітків, або передавав кошти рідним. Зрозуміло, що без місцевого мешканця, який міг бути навідником, тут не обійшлося. Щоправда, спочатку міліція приховувала від громадськості, що в районі орудує озброєна та небезпечна банда. Лише після втручання народного депутата У січні 2012 року народний депутат Геннадій Москаль направив колишньому міністру МВС Віталію Захарченку звернення з проханням надати практичну допомогу для знешкодження озброєної банди, яка за рік скоїла, за даними депутата, майже двадцять розбійних нападів. За словами Москаля, більшість потерпілих не зверталася із заявами в правоохоронні органи, «оскільки бачили бездіяльність міліції й боялися помсти злочинців». Тому міліції нічого не залишалося, як визнати, що в краї орудує озброєна банда.

ВИРОК

Суд визнав винним Кам’янського сільського голову в отриманні 130 тисяч доларів хабара

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

тоді від опозиції Геннадія Москаля, про це стало відомо.

«Погляд»

● Під час затримання банди використовували спецпідрозділи, бо злочинці були озброєні та небезпечні. Фото з архіву «Погляду»

Щоправда, тоді йшлося про шістьох затриманих, з яких двоє буковинців, а решта – мешканці сусідньої Молдови.

- 6 осіб затримали, з них четверо – громадяни Молдови, а двоє мешканців району виступали «навідниками». Це "міцні горішки", - казав колишній головний міліціонер краю. - Їхній ватажок сидів вісім разів. Якщо є шестеро – напевне сьомою мала бути жінка. Ми їх довго вираховували і чекали на місці останнього злочину. Так, 9 квітня 2012 року у селі Маршинці троє чоловіків залізли до будинку 46-річного чоловіка. Погрожуючи зброєю та побивши його, вони відібрали у нього 1500 євро. Але вже за кілька хвилин їх затримали під час виїзду з села. А ще раніше у березні 2011 року також у Маршинцях вони

пограбували місцеву жительку на 31 тисячу гривень. У липні банда напала на подружжя з Новоселиці. Тоді вони отримали найбільшу здобич. У подружжя забрали грошей та цінностей на понад 330 тисяч гривень і забрали дорогий БМВ-Х5, який вартував понад 50 тисяч доларів. Увесь цей час місцеві мешканці були надзвичайно наляканими та обуреними бездіяльністю міліції. Люди боялися ввечері виходити надвір, а в хатах навіть вночі горіло світло.

- Якщо традиційно, з історичних часів, то місцеві господарі не поспішали замикати двері своїх помешкань ні вдень, ні вночі. Але після пережитого у селі, пограбувань, нелюдських знущань людей у чорних масках, вони почали встановлювати нові замки, навіть на хвіртках, - розповідав

сільський голова Маршинців Віталій Кирил.

Загалом їх підозрювали у щонайменше шести розбійних нападах на території району та одному вбивстві. Орієнтовна здобич нападників становила понад 800 тисяч гривень. Після майже двох років судових розглядів членів банди ув’язнили. Двох громадян Молдови та буковинця визнали винними у чотирьох розбійних нападах з березня 2011 по квітень 2012 року. Загальна сума награбованого становила понад 800 тисяч гривень. Окрім того, двоє учасників банди здійснили кілька крадіжок та вбили пенсіонерку. Апеляційний суд Чернівецької області залишив без змін вирок суду першої інстанції, згідно з яким чоловіків позбавлено волі від 11 до 13 років.

▪ Торік у лютому в Чернівецькій області під час отримання рекордного хабара затримали голову Кам’янської сільської ради Сторожинецького району. За 130 тисяч доларів він пообіцяв приватному підприємцю надати ставок в оренду на тривалий термін - 49 років. Розгляд справи тривав понад рік. За станом здоров’я його відпустили під заставу розміром понад 114 тисяч гривень. Прокурор області обіцяв, що справа знайде логічне завершення в суді.

- Жодну справу про хабарництво в області не закрили. Їх розслідують та передають до суду. Це ж стосується справи про хабар, в якому підозрюють сільського голову, - повідомив прокурор Чернівецької області Павло Ванзуряк. Відтак Кіцманський районний суд Чернівецької області визнав винним та засудив на 8 років позбавлення волі сільського голову. Окрім того, його позбавлено права займати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків впродовж трьох років. А також штраф розміром сімсот п’ятдесят мінімумів доходів громадян (882 тисячі гривень) з конфіскацією майна.

ЖАРТІВНИК

КАЗАНОВА

Знайшли «мінувальника» «Метро»

Зваблював та обкрадав дівчат

Він напідпитку з власного мобільного зателефонував до міліції та повідомив про замінування ▪ Ще 12 березня цього року перед обідом із мобільного телефону (оператор "МТС") до міліції надійшло анонімне повідомлення, що заміновано приміщення торгового центру "Метро Кеш Енд Керрі", що на вул. О. Вільшини, 1 д у Чернівцях. На щастя, під час огляду місця з’ясувалося, що у приміщенні ТЦ

"Метро" жодних вибухових пристроїв чи засобів, які б могли свідчити про замінування приміщення торгового центру, не знайдено.

- За цим фактом внесено відомості в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, та розпочато досудове розслідування, в рамках якого було проведено низку оперативно-розшукових заходів, - повідомив прокурор прокуратури Садгірського

району

Чернівців

Дмитро Шевчук. - Встановлено,

що особою, яка користується цим номером мобільного оператора, є чернівчанин, який зізнався, що саме він зробив цей дзвінок. Адже того дня перебував у стані алкогольного сп’яніння. Цю справу за ч. 1 ст. 259 КК України направлено до Садгірського суду для розгляду по суті. Якщо провину чоловіка доведуть, то йому може загрожувати до п’яти років обмеження волі. Олексій МИКОСЯНЧИК

ПОГОСТЮВАЛА

Вкрала у господаря ноутбук Погостювавши, жінка прихопила з квартири господаря комп’ютер ▪ Чоловік вирішив гарно провести час і запросив до себе жінку. Проте наступного дня побачив, що вона зникла разом із ноутбуком.

- Жінка поцупила у 43-річного чернівчанина ноутбук. Потерпі-

лий напередодні запросив жінку до себе додому. А наступного дня зловмисниця покинула господаря, прихопивши ноутбук вартістю 5 тисяч гривень, - розповів начальник карного розшуку Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області Олександр Ранський.

Під час оперативно-розшукових

заходів працівники міліції встановили підозрювану у скоєнні крадіжки. Нею виявилась 36-річна жителька Чернігівської області. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України - крадіжка. Якщо провину жінки доведуть, то їй може загрожувати до 3 років позбавлення волі.

Хлопець ходив у гості до дівчат і крав у них цінні речі та гроші ▪ Кмітливий хлопець у Чернівцях вирішив, що може поєднувати дві приємні для нього справи: розважатися із прекрасною статтю та наживатися за чужий рахунок. Так, чернівчанка повідомила, що після того як у неї в гостях побував новий знайомий, із квартири пропав ноутбук та мобільний телефон, а сам хлопець на дзвінки не відповідає. Міліція встановила особу зловмисника і з’ясувалось, що на рахунку підозрюваного є ще один факт крадіжки. Його жертвою стала ще одна довірлива чернівчанка. Щоправда, одразу знайти хлопця міліції не вдалося. Лише згодом, як з’ясувалося, третя жертва крадія, побачила свого кривдника і повідомила про нього правоохоронцям. До міліції звернувся 33-річний чернівчанин. Він повідомив, що його знайома бачила

хлопця, який раніше її обікрав в одному із барів у центрі міста. Особа крадія була вже добре відома правоохоронцям, адже останній перебував у розшуку. Схема в усіх випадках була однакова – хлопець входив у довіру, напрошувався у гості, а коли йшов додому, у господарів зникали мобільні телефони та ноутбуки. Правоохоронці виїхали до розважального закладу, де і затримали 21-річного жителя Івано-Франківської області. За фактами крадіжок відкрито кримінальні провадження за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України - крадіжка. Підозрюваний перебуває в ізоляторі тимчасового тримання, а правоохоронці з’ясовують його причетність до інших схожих злочинів. Працівники міліції звертаються до жінок з проханням бути уважнішими до нових знайомих та запрошувати у своє помешкання тільки тих людей, яким довіряєте.

8 травня 2014 р., №19 (726)

ПОЛІТИКА

www.vidido.ua

Як з-поміж кандидатів у президенти обрати того, хто врятує Україну Президентські перегони-2014 в Україні відбуваються в екстремальних умовах. Над нашою державою нависла смертельна небезпека. Росія, як і в минулі часи, прагне будь-якою ціною не дозволити українцям самостійно визначати своє майбутнє та ліквідувати Українську Державу. З допомогою диверсійних терористичних груп, звичайних бандитів і місцевої п’ятої колони Кремль розгорнув неоголошену війну проти України.

▪ Нинішня ситуація чимось нагадує 1917 рік напередодні початку російської інтервенції проти УНР. Тоді політики з Центральної Ради припустилися низки фатальних помилок, які привели до втрати Україною незалежності та обернулися трагедією для української нації. Сьогодні українці повинні зробити правильний вибір. Президентом має стати той кандидат, який усвідомлює ступінь російської загрози, є відданим українській ідеї, принциповим, чесним і рішучим. Той, хто не буде вести переговори з терористами, здавати українські території, проявляти слабкість та загравати з Москвою. Той, хто дбатиме про українську армію та її обороноздатність. Проводячи паралелі з 1917 роком – Україні потрібен сучасний Микола Міхновський. Але не менш важливо для нашої держави не повторити помилок «помаранчевих». Тому Україну мав би очолити Президент, здатний здійснити кардинальні системні зміни в соціальній, економічній і політичній площині. Адже без очищення державного апарату, правоохоронних органів, без люстрації, а також ліквідації кримінально-олігархічної моделі економіки побудувати нову країну неможливо. Цього року кількість кандидатів у президенти зашкалює. Однак кількість зовсім не означає якість. А ціна помилки дуже висока: на кону – існування суверенної України та її майбутнє. Аби не помилитися, спробуймо

проаналізувати основні кандидатури на посаду Президента України. Серед тих, хто претендує на посаду глави держави, є відверті представники п’ятої колони. Це кандидати від Партії регіонів і КПУ Михайло Добкін і Петро Симоненко. Антиукра-

їнська та підривна позиція обох політичних сил ні для кого не є секретом. По суті, ці партії є агентами Кремля в Україні. Тому не дивно, що Добкін і Симоненко підтримують дії сепаратистів, виступають за федералізацію, державну російську мову та зовсім не засуджують окупацію Криму. До когорти проросійських кандидатів у президенти належить і Сергій Тігіпко . Активний комсомолець у молодості не зміг втілити свою мрію – бути кандидатом, висунутим від Партії регіонів, хоча віддав вірному служінню цій політичній силі чимало років та сил. Проте образа на своїх колег не завадила Сергію Тігіпку йти у президенти – він не зрадив своїй малоросійській ментальності. Принципово спілкується російською і виступає за діалог із терористами. Нещодавно Тігіпко навіть лобіював призначення лідера проросійських сепаратистів-бандитів губернатором Луганської області. Зрозуміло, кому служитиме цей кандидат у разі обрання Президентом України. З-поміж учасників виборчих перегонів особливою галасливістю вирізняється Олег Ляшко. Утім, придивившись уважніше, за словесним

радикалізмом цього політика помічаєш популізм. Біографія Ляшка та його минуле доволі туманні. Політичної команди у цього політика немає. Експерти подейкують, що він є креатурою колишнього глави Адміністрації Януковича Сергія Льовочкіна. Правда це чи ні, розібратися нелегко. Однак правдою є те, що Олег Ляшко у період розквіту режиму Януковича час від часу голосував разом з Партією регіонів, у тому числі за Кабмін Азарова і диктаторські повноваження для Януковича. Недарма Ляшка 2010 року вигнали з «Батьківщини». Щоправда, це не засмутило політика-популіста і він відверто заявив: «Ляшко в «Батьківщині» – голосують за Тимошенко, буде Ляшко в «Регіонах» – голосуватимуть за «Регіони». Бо люди на місцях голосують за тих, хто для них щось робить. Ото куди скажу – туди й голосуватимуть». Дещо в інакшому від Олега Ляшка форматі позиціонує себе Анатолій Гриценко. Він намагається показати себе «офіцером честі». На жаль, уважніше придивившись до дій Анатолія Гриценка, помічаєш його неспроможність бути гравцем команди. Неприємно вражає схильність Гриценка до постійного моралізаторства і повчань усіх політиків. Вічна критика політика-полковника з кущів не робить честі цьому кандидату. Та й історія з «тушкою» Олегом Канівцем, якого привів до парламенту саме Гриценко, змушує серйозно замислитися. Полковник Гриценко не дотримав слова і не склав мандат, хоча це не завадило йому критикувати партнерів з «Батьківщини». А міф про Анатолія Гриценка як «успішного міністра оборони» руйнується фактами скорочення армії, розформування ракетної частини на півдні України, продовженням розбазарювання майна за часів

його роботи в уряді. Зовсім не новітньою українською Жанною д’Арк виглядає кандидат у президенти Юлія Тимошенко. Нещодавно провідне українське Інтернет-видання «Українська правда» оприлюднило документи, які свідчать про наміри Тимошенко укласти політичний шлюб із Віктором Януковичем. Планувалося, що вони перебуватимуть при владі в Україні аж до 2029 року. Але навіть без цього запитань до Юлії Володимирівни накопичилося предостатньо. Це і поразка Помаранчевої революції, непроведена люстрація, сумнівні газові угоди з Путіним, співпраця з олігархами... Хто не пам’ятає хіхікання Тимошенко під час зустрічі з Путіним? А як пояснити унікальну здатність Тимошенко до постійної зміни риторики та вміння пристосовуватися? Загравання з Москвою, рукоcтискання з донецькими терористами, рекламні щити «Флотам быть, флотам дружить» у Криму, розмови про «велику дружбу з Росією» на сході та півдні країни та про необхідність розірвання Харківських угод і боротьбу за українську мову на заході – ось сутність Тимошенко як політика. Напевно, недаремно у суспільстві зараз поширюються настрої, що Юля хоче домовитися з «регіоналами» і саме звідти ростуть корені меморандуму про примирення. Чи може бути олігарх президентом? Чи потрібна нам олігархічна республіка? Саме ці запитання виникають, коли замислюєшся над кандидатурою Петра Порошенка . Думається, що постать одного з «любих друзів» Ющенка та його рейтинги зараз суттєво роздуті завдяки величезним фінансовим ресурсам і наявності власних медіа. Між тим, вони намагаються замовчувати те, що Петро Порошенко був членом медведчуківської

СДПУ(о), а на початку 2000-х років засновував політичну гідру – Партію регіонів. «Шоколадний» кандидат устиг попрацювати і в Ющенка, і в уряді Азарова. Політична позиція Петра Порошенка сформована невиразно. Його партія «Солідарність» є віртуальним проектом. Саме тому у виборчих штабах Петра Олексійовича працює чимало колишніх кучмістів, литвинівців, «регіоналів» і тих, хто свого часу проводив у парламент «незалежних самовисуванців». Можливо, саме тому 9 квітня претендент на крісло Президента України не був серед тих, хто натиснув кнопку за внесення у порядок денний закону про люстрацію. Також Петро Порошенко жодним словом не обмовився з приводу необхідності боротьби з засиллям олігархії в Україні, повернення капіталів з офшорів. Навпаки, він вирішив за можливе провести зустріч з олігархом Дмитром Фірташем, якого американська ФБР підозрює в корупції. То чи будуть українці жити «по-новому» за президентства Порошенка? Питання риторичне. На фоні цієї когорти кандидатів найбільш оптимальним вибором для українців є лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок . Голова відомої по-

літичної сили, яка має чітку націоналістичну ідеологію, не зраджує своїх принципів і довела здатність перемагати в надскладних умовах, незважаючи на мальовані низькі рейтинги і обмежені фінансові ресурси. В умовах російської агресії, розгулу проросійських бандитів і сепаратистів складається враження, що лише націоналісти здатні врятувати Україну. Ліберальна і толерантна до ворогів української незалежності влада, яка не наважується на рішучі жорсткі дії для ліквідації озброєних бойовиків, вже поставила країну на край прірви.

9 політична реклама

Маємо пам’ятати уроки Центральної Ради. Тоді слабкість і угодовство українських політиків щодо протистояння агресорам з Москви призвела до катастрофи. Нам потрібен новітній Міхновський, який зможе захистити українців, незалежно від місця проживання. Позиція Олега Тягнибока чітка – повна ліквідація терористів. Упевнений, що націоналіст ніколи не буде вести переговори про здачу України, торгувати її мовою, територіями. Він нетерпимий до національних зрадників і виступає за заборону Компартії та інших антиукраїнських структур. Є усі підстави вважати, що з-поміж великої кількості кандидатів у президенти вирішити проблему сепаратизму та очистити країну від путінських диверсантів з м оже лише Олег Тягнибок. Програма Олега Тягнибока – це програма Майдану. Вона практично повністю відображає вимоги Революції гідності: передбачає проведення люстрації, можливість відкликання депутатів, чиновників, виборність суддів. Лише Олег Тягнибок та його партія порушують питання повернення капіталів з офшорів, ліквідації монополій в економіці, запровадження прогресивного оподаткування за принципом «малий бізнес – малі податки, великий бізнес – великі податки». Поєднання ідей соціальної і національної справедливості, наявність команди однодумців і щире бажання докорінного оновлення України з метою її перетворення в один із геополітичних центрів, – додаткові аргументи за те, чому доцільно підтримати саме лідера ВО «Свобода» на виборах. Трагічні помилки Центральної Ради та «помаранчевих» політиків не мають повторитися 2014-го. Петро Герасименко

10

ВИБОРИ

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

Кандидати в мери показали свої статки 16 кандидатів на посаду Чернівецького міського голови подали свої декларації про доходи

Кандидати на посаду Чернівецького міського голови ВАСИЛЬ ЗАБРОДСЬКИЙ

ВОЛОДИМИР ДОРОШ

(самовисуванець) журналіст

(самовисуванець) Член правління організації «Асоціація деревообробників Буковини»

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

Ч

и не вперше за історію сучасних Чернівців охочих обійняти посаду міського голови набралося аж шістнадцять. Окрім традиційних «ходоків» у мери, зареєстровано чимало так званих темних конячок. Цього разу за цю посаду вирішили поборотися бізнесмени, журналісти, депутати, підприємці тощо. Щоправда, багатьох з них не знають навіть досвідчені експерти та політологи. Вони переконані, що це або технічні кандидати, або проба сил для майбутніх виборів до міської ради чи наступних мерських перегонів.

- Люди захотіли та й пішли кандидатами на посаду міського голови. За їхніми словами, вони хочуть спробувати свої сили і мають відповідну підтримку громади, – повідомив ко-

ординатор виборчих програм Громадянської мережі «ОПОРА» у Чернівецькій області Назар Тимощук.

– Але наразі йдеться про двох фаворитів перегонів, між якими і буде найзапекліша боротьба. Звісно, є кандидати, які грають на електоральних полях, але не можна казати, чи є вони технічними кандидатами, чи ні. Щодо, власне, виборчого процесу, то бюлетені для виборів Чернівецького міського голови повинні виготовити до 15 травня, відтак їх направлять на дільниці. Їх надрукують для Чернівців 188 тисяч 246 бюлетенів.

- Бюлетені виготовлять до 15 травня. Щодо їхньої довжини, то вони будуть трохи довшими, ніж на минулих виборах мера 2010 року, – розповіла голова Чернівецької міської виборчої комісії Генріета Баранова. – Також, згідно

законом, не змінюється його колір. Він, як минулого разу, буде рожевого кольору. Водночас один з кандидатів Ростислав Шерстюк зняв свою кандидатуру з виборчих перегонів, відтак у бюлетені буде 15 прізвищ, охочих поборотися за посаду мера.

РУСЛАН ЦАПЛЮК

НАТАЛІЯ СТРУЧКОВА

ВІТАЛІЙ ТКАЧУК

(самовисуванець) Управління готельноресторанних комплексів «Мрія» та «Бульвар»

(самовисуванець) Тимчасово не працює

(самовисуванець) Депутат обласної ради, комерційний директор ТОВ «Буковина-Трейдінг»

Дохід 25600 гривень Авто - Рендж Ровер 2006 року випуску. Нерухомість дві квартири площами 129,9 і 95,8 ɦð, гараж на 14,3 квадрата, нерухоме майно 217 ɦð. Родина Д Дохід - 1560 гривень. Нерухомість кв квартира 52,9 ɦð А Авто - Део Матіс 2008 року.

Дохід 17 200 гривень

Дохід – 410800 гривень

Нерухомість - дві земельні ділян по 5000 ɦð лянки

Авто Тойота Ленд Крузер 2007 року та Лексус 2005 року випуску

Авто - Рено Меган 2006 року випуску Родина Дохід - 66705 гривень Авто - Рено 2007 року випуску, вантажівка 2005 року випуску

В’ЯЧЕСЛАВ КИШЛЯРУК

ІЛЛЯ ГОРБАТЮК

(висуванець міського осередку партії Громадянська позиція) Директор приватної організації, депутат міської ради

(самовисуванець) Член партії ветеранів Афганістану

Дохід – 156480 ггривень (2 539 915 гр грн. внеску в статутний капітал) Нерухомість - дві зе земельних ділянки 600 та 952 ɦð, ббудинок 64,2 ɦð, квартира 131,9 ɦð, гараж 17, 3 ɦð Авто - Мерседес 2 2004 року випуску Родина Дохід – 42831 гривня (2 176 585 грн. внеску в статутний капітал підприємств) Нерухомість земельна ділянка 2047 ɦð, дві квартири на 138,3 ɦð та в Києві на 64,0 ɦð ВОЛОДИМИР ПОПІВЧУК (самовисуванець) Голова правління ГО «Благо»

Р Родина - садовий будинок 0,06 га, гараж 150 ɦð

Родина Дохід – 462283 гривні Нерухомість з земельної ділянки 0,2585 га, та інше нерухоме майно 976,3 ɦð, 29,1 ɦð та 13,5 ɦð

МИРОСЛАВ САЄВСЬКИЙ

Дохід 155791 гривня Нерухомість земельна ділянка 10 1000 ɦð, квартира 56 ɦð, магазин 285,3 ɦð Родина Дохід – 71840 гривень Авто - Dacia Logan 2008 року випуску

(самовисуванець) з Директор будівельного підприємства УПП «Сантехбуд у мех уд м аніза будмеханізація» Дохід – 70900 гривень

Авто - Шевроле Авео 2007 року випуску Родина Дохід – 78034 гривні Нерухомість земельна ділянка 4900 ɦð, житловий будинок 45 ɦð А Авто - БМВ 5 2006 року випуску т вантажна автівка та Вольксваген 2007 року випуску

(висуванець міської парторганізацією Свобода) Депутат обласної ради, помічник народного депутата

(самовисуванець) Колишній секретар міської ради

Нерухомість 25% квартири 47 ɦð

Родина Дохід – 27456 гривень Нерухомість земельна ділянка 2500 ɦð

Родина Дохід – 25272 гривні Нерухомість – квартира 114 ɦð

Родина Дохід – 120000 гривень Нерухомість – 185,5 ɦð

(самовисуванець) Радник голови Буковинського центру реконструкції та розвитку

Дохід – 29600 гривень Родина Дохід – 53650 гривень Нерухомість квартира 81,3 ɦð

Дохід 185912 гривень Родина Дохід 27480 гривень ОЛЕКСІЙ КОЛОМІЄЦЬ (висуванець від міської партії УДАР) Директор тзов «Взуття ЛТД»

(самовисуванець) Керівник з продажу роздрібних продуктів корпоративним клієнтам КБ «АльфаБанк»

Авто міні-трактор 2008 року випуску

Авто - Мітцубісі Ауслендер і БМВ 2 2008 року випуску

(висуванець міської парторганізації ВО Батьківщина) Депутат чернівецької міської ради, голова обласного осередку партії «Фронт змін»

ДЕНИС КАРЧА

Дохід – 128758 гривень

Нерухомість земельні ділянки 500 ɦð, 289 ɦð, житловий будинок 72 ɦð, три нежитлові приміщення 800 ɦð

ПЕТРО ОЛЕКСЮК

Родина Дохід – 37800 гривень Нерухомість дві квартири 53,7 та 31,1 ɦð Авто - БМВ Х 5

ВІТАЛІЙ МИХАЙЛІШИН

Дохід – 478470 гривень

ОЛЕКСІЙ КАСПРУК

Н Нерухомість земельний пай 9700 ɦð

ВІТАЛІЙ МЕЛЬНИЧУК

Дохід – 63595 гривень

Нерухомість земельна ділянка 11000 ɦð, житловий будинок 207,1 ɦð, нежитлове приміщення 286 ɦð

Дохід 84600 гривень

Нерухомість земельна дділянка 500 ɦð, житловий ббудинок 72,8 ɦð, гараж 24 ɦð

Дохід – 380874 гривень Нерухомість ква квартира 113,8 ɦð, гараж 24 ɦð Авто – автопричіп-фургон Родина Дохід – 446062 гривні Нерухомість земельна ділянка 0,4823 га, будинок 899 ɦð, кв квартира 51,12 ɦð А Авто - Рено 2010 та 2009 року, О Опель 1992 року та Фіат 2005 року

8 травня 2014 р., №19 (726)

БІЗНЕС

www.vidido.ua

Торговельна війна зачепила Буковину

11

КОМЕНТАР ЮРИСТА Міжнародна торгівля: правила гри Руслан Колчанов, адвокат бюро «Дутка та партнери»

● Українські виробники, м’ясо яких не пускають до Росії, маюсь усі документи відповідності. Фото AFP

Росія знову має претензії до нашого м’яса, сиру та молока – заборонила ввозити ці товари на свою територію Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

Е

кспортна блокада України, вочевидь, чи не останній аргумент Росії у спробах остаточно дестабілізувати ситуацію всередині нашої держави. Власне, щось на кшталт торговельної війни між нашими державами триває вже понад два роки, та навряд чи можна говорити, що це дало бажаний ефект і завдало непоправних збитків українським виробникам. Навіть навпаки, для багатьох вітчизняних підприємців нестабільність та ненадійність експорту з Росією стала стимулом розширювати торговельні зв’язки та шукати нові ринки збуту. Наші товари стають більш конкурентоздатними, а отже від цього ми тільки виграємо.

Водночас Росія споживає майже чверть українського експорту, принаймні такими є підрахунки Мінекономіки. Це, головним чином, агропромислова продукція. Тож обмеження чи заборона ввезення цих товарів вдарить по сільгоспвиробниках.

У м’ясі африканська чума, у молоці – антибіотики

Щось не те у продукції українських виробників Россільгоспнагляд знаходить регулярно. То наприкінці січня виявили вірус африканської чуми у свинині виробника з Луганщини, то антибіотики у молоці і сирі низки торговельних марок. Наприклад, з 3 лютого призупинено сертифікацію живих свиней та продукції свинарства, які експортують до Росії, таких торговельних марок, як ТОВ «Дружба народів» – Крим, «Конотопм’ясо» – Сумська область, ТОВ «ВМП» – Волинська область, ТОВ «Тавр-Плюс» – Донецька область.

7 квітня Росспоживнагляд призупинив ввезення в Росію молочної продукції низки українських виробників, зокрема: ПП «Рось» філія «Охтирський сиркомбінат», ТОВ «Гадячсир», ПАТ «Золотоніський маслоробний комбінат»

та ТОВ «Техмолпром».

25 квітня під заборону відомства потрапили сир виробництва ПАТ «Баштанський сирзавод», сухе знежирене молоко виробництва підприємства ТОВ «Моліс», суха молочна сироватка виробництва ТОВ «Техмолпром», сухе знежирене молоко, сири в асортименті, суха молочна сироватка, вироблені підприємством ПАТ «ЗМГ». Там знайшли антибіотики. До «чорного» списку патологічно обережних експертів із управління Федеральної служби з ветеринарного та фітосанітарного нагляду Російської Федерації потрапили, окрім перелічених, ще й продукція Пирятинського сиркомбінату та нашого Тарасовецького м’ясокомбінату. З 13 травня їхню продукцію Росія тимчасово не імпортуватиме. Згідно з повідомленням пресслужби Россільгоспнагляду, причиною заборони стало виявлення відомством у сирах антибіотиків тетрациклінової групи. А в яловичині торговельної марки «Свіженька» (Чернівецька область) – перевищення допустимої кількості мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів. Прикметно, що наші експерти,

Обмеження експорту – тимчасові Павло Молочко, доцент, кандидат політичних наук ЧНУ

продовольчих продуктів. Ми своєю чергою залежимо від них більш глобально – енергетично. До Російської Федерації Україна експортує не тільки м’ясо, але і горіхи, яблука, сир та молочні продукти. Якщо говорити про буковинського Наприклад, вони відмовляться від наших яблук і купувиробника, то тут переважає садів- ватимуть їх у поляків, скажімо. Та це навряд чи довго ництво. Головним імпортером для триватиме, оскільки такий товар обійдеться дорожче, в цих підприємців є саме Росія, тому той час як український завозити значно вигідніше. вони зазнають суттєвих збитків, Зазначу, що Україна також запровадила низку обмеякщо втратять цей ринок збуту. Власне, можна знайти жень на продукцію російських виробників. Та по суті, альтернативу, наприклад, торгувати з Європою, яка від- всі ці обмеження – лише гучна показова акція, бо ж ми крила свої ринки для товарів українських виробників, як купували російське, а вони – наше, так і купуватиоднак для наших виробників це буде надто сильним уда- муть. Простий приклад: ми можемо відмовитися купуваром. Річ у тім, що там інша система сертифікації, чимала ти пальне на російських заправках «Лукойлу» і почати конкуренція і, головне, відсутня корупція. Вітчизняні купувати на «ОККО», на яких бензин білоруського виробники звикли закладати у видатки окрему графу – виробництва. Проте нафта, з якої переробили білорусьна відкати. кий бензин, все одно російська. Росіяни мали претензії Європейці ж завжди працювали на невеликий, проте не тільки до продовольчих продуктів українського стабільний прибуток. Для наших підприємців це аж виробництва, але і до вагонів Крюківського заводу. надто незвично. Щодо обмежень, то вважаю, вони тим- Але ж контрольний пакет акцій цього заводу належить часові, бо хай там як, та Росія таки залежна від наших росіянам. Тобто купувати вони їх все одно будуть.

Україна здійснює міжнародну торгівлю на основі міжнародних договорів, які укладаються з країнами щодо експорту і імпорту товарів. Міжнародні договори України укладають з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України. Порядок укладення, виконання, припинення дії та наслідки невиконання міжнародних договорів регулює Закон України «Про міжнародні договори України». На наднаціональному рівні питання укладення і дії міжнародних договорів регулюють Віденською конвенцією про право міжнародних договорів 1969року. Джерелом міжнародного торгівельного права, яке має важливе значення для організації торговельно-економічного співробітництва між державами,мають міжнародні торговельні договори (угоди). Під міжнародним торговельним договором слід розуміти угоду між двома або кількома державами, в якій визначаються їхні взаємні права та обов’язки в галузі торгівлі. На підставі цих договорів установлюються, змінюються або припиняються відповідні міжнародні економічні відносини між державами в галузі торгівлі. У міжнародних торговельних договорах (угодах) визначаються не лише принципи, а й створюється певна правова база для торговельних відносин. Зокрема, в них вирішуються правові питання, пов’язані зі стягненням мита, регулюванням ввезення і вивезення товарів, торговельним мореплавством, транспортом, транзитом, з діяльністю юридичних і фізичних осіб однієї країни на території іншої, дією юридичних актів, застосуванням принципу найбільшого сприяння, режиму преференцій тощо. Станом на 1 грудня 2012 року до Реєстру включено 3755 багатосторонніх, міждержавних, міжурядових та міжвідомчих міжнародних договорів, що набрали чинності для України. Україна бере участь у міжнародному співробітництві з питань митної справи. У митній справі Україна додержується загальновизнаних у міжнародній практиці систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики, інших загальноприйнятих у світових митних відносинах норм і стандартів, а також забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку. Таким чином, міжнародні договори відіграють важливу роль в сфері українського законодавства, оскільки вони є основним нормативно-правовим актом, який регулює зовнішньополітичну діяльність України. Згідно ч.2 ст.15 Закону України «Про міжнародні договори України», з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

які регулярно перевіряють продукцію цього виробника, нічого у м’ясі не знайшли. Як прокоментував головний ветеринарний лікар області Борис Тодорюк, досі проблем із продук-

цією ТМ «Свіженька» не було. А результати перевірки російських експертів, про які повідомляють, можуть бути звичайною провокацією, бо ж жодних офіційних документів, які би підтверджували цей висновок, до ветслужби не надходило. Ба більше, російська сторона вже не вперше обмовляє наших сільгоспвиробників.

Виробникам доведеться шукати альтернативу

Хоча, на переконання багатьох експертів, торговельні війни з Росією не будуть нищівними ані для нашої економіки, ані для вітчизняних виробників, однак втрати будуть чималими. І чи вдасться їм зберегти прибутковість підприємства за таких умов, залежатиме від того, яке з трьох можливих рішень ухвалить власник.

– Щодо впливу на конкретного виробника, чи галузь – зменшення обсягів продажу прямо залежить від структури збуту. Тобто, якщо для ТМ «Свіженька» експорт становить 10-20% від загальних продажів, то звичайно, в короткотерміновій перспективі це спричинить значне зменшення прибутку. І в цей момент для виробника чи виробників є кілька ключових запитань, відповіді на які дадуть йому можливість прийняти одне з 3 рішень:

боротися за свій збут з Росією через усі доступні організації, які це дозволяють зробити (вести прямий діалог і доводити якість своєї продукції, або через міжнародні торговельні асоціації, організації, суди домагатися зняття обмежень і т.д.) Звісно, для цього рішення має бути чітке бачення того, що за місяці такої боротьби підприємство готове тримати свій рух коштів, зводити баланс так, аби була можливість оплатити зобов’язання і постійні витрати. Другий варіант вирішення проблеми полягає у тому, аби у разі подальшого розвитку конфлікту між державами одразу ж відмовитися від боротьби за ринок і вважати його повністю втраченим, а для цих обсягів продукції шукати інші ринки збуту. Звичайно, така переорієнтація в основному можлива з чітким усвідомленням, що прибутковість цієї продукції буде набагато меншою (або навіть нульовою) якийсь час через те, що вихід на новий ринок потребує додаткових витрат виробника. Третє можливе рішення – скоротити саме виробництво і виробничі потужності (в тому числі робочі місця) на розмір втраченого товарообігу. Саме такими є три базові альтернативи для виробника. У цій ситуації втрати – неминучі, вважає експерт. Виробнику залишається тільки знайти свій прийнятний план їх зменшити для підтримання прибутковості підприємства.

12

ЛЮДИ

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

«Не хочеться знову війни» Є. Стенін. - І в цей же час в те село, де я був, прислали одну вчительку, молоду, красиву і от вона мені сподобалася. У мене була ціль така – одружитись або на вчительці, або на лікарці. Лікарка не попалась, попалась вчителька – от і довелося одружитися. Вона була моєю ровесницею. Тоді й почалися наші стосунки. Її вже немає тринадцять років. Вона не дожила півроку до золотого весілля. Та прожили ми з нею хороше життя, добре було б, якби всі жили так, як ми. У нас є двоє синів, онуки. Друга дружина у мене також вчителька. З нею ми вже десь вісім років разом. Вона у мене заступник голови в Союзі ветеранів Садгірського району, сам я пропагандист, маю закріплені школи, які час від часу відвідую.

89-річний ветеран Другої світової війни Єгор Стенін пригадує воєнне лихоліття та своє уже мирне життя на Буковині Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

Щ

ороку ми святкуємо чергову річницю завершення Другої світової війни і з кожним роком залишається чимраз менше тих, хто бачив ті події на власні очі. Ветеран Єгор Стенін, який нині проживає у Чернівцях, війну пройшов у рядах саперів, а на Буковину потрапив випадково і тут знайшов своє щастя.

Працював у міліції, ощадкасі та у «Восході»

На війну потрапив у вісімнадцять

- Народився 1925 року у Росії у місті Котлас, за п’ятсот кілометрів на південь від Архангельська. А коли почалася війна, 7 січня 1943 року мене призвали у Червону армію. Спочатку я потрапив у запасний полк у місті Вологда. А через декілька днів прийшов «покупець», як тоді називали, вишикували нашу роту і семеро осіб обрали зі строю і повідомили, що ми підемо навчатися у саперну полкову школу. Там вчився сім місяців. Навчали нас будувати, підривати, мінувати, розміновувати. Сапер є сапер, без нього не обходиться ні одна військова частина. Нас постійно передавали то одній, то іншій частині, там, де нас потребували, – пригадує ветеран. - Потім на маленькому воєнному судні через Ладозьке озеро нас доправили у блокадний Ленінград. І в січні 1944 року наш тридцятий гвардійський корпус пішов у наступ в напрямку до Фінляндії, по карельському перешийку, пройшли лінію Маннергейма і за Виборгом мене поранили. Після цього в свою частину я вже не повернувся, а потрапив на розмінування. Спочатку працювати сапером було нелегко, та найстрашніше було переходити місця, де загинули товариші.

– Попервах працювати сапером було страшно. А відтак звикли, ходили, як на звичайну роботу. Але без жертв не обходилося. Майже кожен день хтось підривався. Найважчим у розмінуванні було якраз проходити такі місця і продовжувати мінне поле. Тут обмотки валяються, кров і поки відійдеш від того місця, аж руки трусилися, - пригадує сапер. З цього приводу у саперів був строгий закон: якщо вранці в якійсь роті хтось підірвався, роту виводили з мінного поля і того дня вже ніхто не працював. Тому що людина має працювати з ясним розумом і хорошим настроєм.

Знайшов і знешкодив тисячі мін

Кожна знешкоджена міна – це ще одне врятоване життя, певен ветеран.

● Єгор Стенін надіває до свята нагороди та розповідає про воєнні будні. Фото Ігоря Кіронди - Своїми руками я знайшов і знешкодив понад 10 тисяч мін, а кожна міна, якщо вона вибухає – це або смерть, або каліцтво. Ви можете задатися питанням, звідки ж така цифра. Так от, кожен сапер перед тим, як іти на розмінування вранці, заготовляв собі із жорсткого дроту і червоної тканини прапорці. І ось наприклад, заготовив собі на день сто таких прапорців – всі їх розходував, от і сто мін. Ці дані ми записували, - пояснює Єгор Стенін. Працювати доводилося за трьох, оскільки потрібно було якнайшвидше очистити території, аби люди могли повернутися до нормального життя.

- На той час я працював командиром підрозділу розвідки. Був молодим, сильним, енергійним, адже мені було лишень двадцять років. Вранці робив проходи, щоб завести роту і дати ділянки на розмінування, а потім разом зі всіма йшов розміновувати, ввечері ж разом із підривниками йшов ще й підривати ці міни.

1945 року, вже після війни, у ▶ вересні я заробив заохочувальну відпустку на десять днів - тоді ще нікого не відпускали, з батальйона таких було лише двоє, - каже чоловік. - З’їздив тоді додому, відпочив, побачився з усіма. А після повернення знову займався саперною справою.

летів на протитанкову міну – наша була. Капсуль спрацював, а тол, себто сама вибухівка, ні. А там же п’ять кілограмів толу, притому, що шашка на двісті грамів перебиває залізничну рельсу. Якби міна спрацювала, то від мене взагалі нічого б не залишилося. Але спрацював лише капсуль, міну розкидало, а вибухівка не спрацювала, пригадує Єгор Стенін. - Це взагалі неймовірний випадок. Напевно Бог сказав: «Ні, тобі ще рано помирати, ти ще повинен розміновувати». Я й справді ще півтора року займався розміновуванням. Розміновував всю Ленінградську, Псковську, Новгородську області, всі Синявинські болота під Ленінградом, карельський перешийок.

Міни іноді лишали як жарт

Бувало, що міни знаходили навіть на подвір’ях, і тут теж бувало не без жертв.

- Ще запам’ятався такий ось випадок. Йдемо ми зі свого табору на роботу, дивимося, а в

Війна для саперів з Днем перемоги не закінчилася

Іноді навіть сапер отримує другий шанс

Те, що робота сапера надзвичайно небезпечна, відомо усім і будь-яка помилка може бути останньою, та іноді трапляється інакше.

- Кажуть, сапер помиляється лише раз в житті. З одного боку, це справді так, багато моїх друзів загинуло. Та бували і винятки. Одного разу трапилося так, що я помилився і на-

городі пасуться коза і корова, йдемо з роботи, вони там ж. Тільки зайшли в палатки, чуємо вибух, мимо палаток полетіли осколки. Ми вибігли подивитися, що таке, а корови вже немає – тільки коза лишилася. Як виявилося, під час війни в тому домі жили німці, і хтось із них заради жарту в дворі закопав протитанкову міну – тарілку. Аби вона спрацювала, на неї треба було натиснути дев’яносто кілограмів, ось корова і підірвалась, - пригадує ветеран.

Найлегше було охороняти мости

- Навесні ми виїжджали на охорону мостів. Раніше залізничні мости були на дерев’яних

сваях, і щоб під час льодоходу таку переправу не знесло, ми вверху за течією і внизу підривали лід. Ми любили виїжджати, адже там жили на свободі – ні підйому, ні відбою – самі собі господарі, - каже сапер.

Для саперів війна дев’ятого травня не скінчилася

Для багатьох 9 травня – це дата символічна. Насправді ж на цьому їхні воєнні будні не закінчилися.

- День перемоги мене застав на розмінуванні. Ми страшенно раділи, того дня нам влаштували святковий обід і вже ніхто не працював. А наступного дня – знову до роботи. Адже вся місцевість – ліси, луги, поля – була замінована і потрібно було все очистити, аби люди мали змогу працювати. Так я пропрацював ще три роки після війни. Якщо війна для всіх закінчилася 1945 року, то для мене як для сапера вона тривала до 1948 року, - пригадує ветеран.

На Буковину приїхав на запрошення товариша

Війна закінчилася і всі потроху влилися у ритм звичайних буднів. Вчорашні вояки почали влаштовувати власне мирне життя.

- У Чернівці потрапив після того, як зажив цивільним життям. А трапилось ось як. У наше містечко приїхав хлопець, з яким навчався в школі, разом із дружиною. А дружина у нього була з України, з Чернівецької області. У неї була племінниця, і оскільки я сподобався дружині, вони з другом і вирішили одружити мене з нею. Запросили мене в гості на Буковину у Заставнівський район. Я й приїхав, а що мені перейматися – нежонатий, вільний, молодий юнак. Познайомився з тією дівчиною, щоправда, не дуже вона була мені до вподоби, - розповідає

Аби влаштуватися на новому місці, треба було ще знайти роботу, яка б приносила дохід.

- Як колишній воєнний пішов в райвно, там мені дали направлення вчителем фізкультури у те село, де якраз працювала моя дівчина. Але без відкріпного талона мене не взяли. Довелося шукати іншу роботу. Пропрацював півроку дільничним у сусідньому селі, потім навчався у школі міліції у Чернівцях, отримав талон, після чого працював оперативним уповноваженим ОБХСС у Заставні, - каже Є. Стенін.

- Потім бухгалтером, завідуючим центральною ощадкасою, в Обласному управлінні ощадних кас, завідуючим центральною ощадною касою. Та зарплата там була невелика тому перейшов у промисловість і до пенсії працював у бавовняному об'єднанні «Восход».

З військовими товаришами розгубилися контакти

Після війни у всіх долі склалися по-різному. І мало хто зміг зберегти контакти воєнних товаришів, та й багатьох вже немає.

- Декілька разів їздив у відпустку на батьківщину. А ось воєнних друзів, з якими я воював, вже напевно немає, у всякому разі нема з ними зв’язку. Пам’ятаю, ще після війни домовлявся із бойовим товаришем з Ташкента, що приїду туди після демобілізації, та не вийшло, оскільки нас роз’єднали, - каже чоловік.

Хвилює сьогоднішня ситуація в країні

Ті, хто вже одного разу пройшов війну, застерігають від повторення історії. Вони певні, нині на теренах нашої держави вкрай тривожно.

- Наразі ситуація в країні тривожна, нехороша. І чим все закінчиться, навіть не можу сказати. Та війни, думаю, не буде – з ким воювати. Ми ж мирно жили. Хотілося б, аби був мир і жили, як і раніше, спокійно, - каже ветеран. - Зараз мешканців Західної України називають «бандерівцями», це не так. Я прожив життя серед цих людей і ніколи поміж нас не було розбрату.

8 травня 2014 р., №19 (726)

13

ФАКТИ

www.vidido.ua

Після бійні Одеса ніби завмерла Одесити помалу оговтуються від кривавих подій 2 травня, проте і досі бояться ходити вулицями Юлія ХОРОШУН Віталія КОЗМЕНКО

Т

е, що сталося в Одесі 2 травня, викликає чимало запитань. Тієї п’ятниці місто потрапило до всіх новинних стрічок, на жаль, привід був сумним – до півсотні загиблих і понад сотня поранених. Версій того, з чого все розпочалося, хто у всьому винен – безліч. Заради об’єктивності, не будемо озвучувати жодної із них. Коротко зазначимо лише, що відбулося. Отже, 2 травня в центрі Одеси відбулися масові сутички, які закінчилися трагічно. Бійка розпочалась між проукраїнськи налаштованими громадянами, «ультрасами» футбольних клубів «Чорноморець» та «Металіст» з одного боку і проросійськими активістами з іншого. Протистояння почалися у центрі міста на вулицях Грецькій, Дерибасівській, Грецькій площі, а згодом перейшли у гоніння проросійських активістів до їхнього місця дислокації – Куликового поля. Саме там було найбільше жертв, зокрема через підпал штабу сепаратистів – Будинку профспілок.

● Підготовлені проросійські бойовики напали на футбольних вболівальників. Фото AFP

З ПЕРШИХ ВУСТ Валентина Руснак, одеситка Живу неподалік Будинку профспілок і коли другого травня там відбувалися всі ці події, було реально страшно. Ми із сином та мамою зачинилися вдома і боялися виходити навіть у двір. Так і сиділи увесь день під звук пострілів. Та цими подіями наші жахіття не закінчилися. Зараз ніби спокійно, не стріляють, однак таке враження, що місто вимерло. Мешканці не виходять з дому без потреби, більшість розважальних закладів, магазинів та кав’ярень зачинено. Минулої неділі поверталася близько восьмої вечора від подруги вулицею Дерибасівською. Хто хоч раз був у нашому місті, знає – це найбільш відвідувана вулиця Одеси, осередок нічного життя, тут завжди гамірно та багато люду. Та того вечора тут не було ані душі, абсолютно всі заклади було зачинено.

Зараз в Одесі не працюють школи та інші навчальні заклади, проте дитсадки функціонують, щоправда, у такому собі режимі комендантської години. Окрім того, містом ширяться різні чутки та влаштовують постійні провокації та диверсії. Наприклад, днями з’явилася інформація, що хтось захопив водонапірну станцію у Біляївці й отруїв там воду, відтак у місті розпочалася справжня істерія – люди кинулися скуповувати питну воду у магазинах. А ще якогось дня зірвали роботу ринку «7 кілометр». Я працюю на цьому ринку і пам’ятаю, як серед торгівців ширилися чутки про те, що організатори погромів 2 травня готують напад на ринок. Що робилося далі – страшно згадувати. Того дня було багато покупців, всі вони, як божевільні, почали втікати з базару, до них приєдналися і торгівці. Як у тій штовханині ніхто не загинув і не покалічився – диво.

Тетяна Пономарчук, екс-чернівчанка, що живе в Одесі Після трагічних подій в Одесі навіть ті одесити, які займали нейтральну позицію, почали висловлюватися проти російської агресії. Всі хочуть спокою і миру в місті. Слоган, який став популярним в Інтернеті, «Вова, не делай маме нервы» найкраще відображає ставлення одеситів різних політичних поглядів до ситуації в місті. Ніхто не хоче, щоб вмирали люди і проливалася кров за політичну ідею. Стосовно проукраїнськи налаштованих активістів, то вони час від часу влаштовують якісь акції, які здебільшого викликають більше негативу. Хоч би як це сумно було, але чимало одеситів досі вважають, що на заході України живуть «бандерівці», а російське телебачення, яке вони дивляться, лякає їх «Правим сектором». Втім, хто хоче продемонструвати свою позицію, той це робить. На вулицях дівчата ходять в стилізованих українських віночках та одягають футболки з патріотичними написами і ніхто їх за це палицями не б’є. На будівлях висять синьо-жовті прапори. На мою думку, більшість одеситів хоче залишитися українцями.

ХРОНІКА ПОДІЙ: ПІВДЕНЬ І СХІД УКРАЇНИ 2-7 ТРАВНЯ 2 ТРАВНЯ

Краматорськ у транспортній блокаді – у місті призупинили увесь рух транспорту, відрізали сполучення зі Слов’янськом, й повністю зупинили рух залізничного транспорту через станцію «Краматорськ». У Слов’янську викрали іноземних журналістів та перекладачку, терористи збили два вертольоти, є двоє загиблих.

3 ТРАВНЯ

АТО на Донбасі: 5 загиблих та 12 поранених українських силовиків. Полонених у Слов'янську представників ОБСЄ звільнили. СБУ оприлюднює телефонні розмови терориста на Донбасі з російським представником. Штурм сепаратистами приміщення військкомату у Луганську.

4 ТРАВНЯ

В Одесі близько тисячі сепаратистів заблокували управління міліції. СБУ назвала імена людей, які спровокували трагедію в Одесі.

5 ТРАВНЯ

У Слов’янську терористи з кулемета збили ще один вертоліт збройних сил, ніхто не постраждав. У Слов'янську озброєні сепаратисти обстрілюють житлові будинки і прикриваються місцевими жителями. З боку сил МВС 4 загиблих, близько 30 поранених. Є жертви серед місцевого населення. На боці супротивника воюють чеченці.

6 ТРАВНЯ

Терористи у Краматорську мінують каналізаційні системи. В результаті проведення антитерористичної операції в місті Слов'янськ зафіксовано 8 загиблих. Крім цього, 16 осіб госпіталізовано в лікувальнопрофілактичні установи області з вогнепальними пораненнями. Їх стан медики оцінюють як важкий та середньої важкості.

7 ТРАВНЯ

У Луганську сепаратисти знову захопили приміщення прокуратури. Приміщення практично не охороняли. На блокпостах Слов’янська в Донецькій області сепаратисти встановили протитанкові керовані ракетні комплекси "Фагот". Основні дороги в місті контролюють сепаратисти - перевіряють не лише документи, а й мобільні телефони. Люди налякані.

РЕАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА

У ПУТИЛІ

На Буковині затримали терористів

«Полонинську ватру» посунули вибори

СБУ затримала у Чернівецькій області 9 осіб, які перевозили радіоактивну речовину Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ В області СБУ затримала 9 осіб, які перевозили радіоактивну речовину. Про це повідомила начальник прес-центру СБУ Марина Остапенко. За її словами, серед затриманих - 8 громадян України та одна людина, за попередньою інформацією, громадя-

нин Росії. Як зазначила Остапенко, небезпечна речовина з можливим вмістом урану-235 вагою майже 1,5 кг, ввезли на територію України із самопроголошеної Придністровської Республіки на автомобілі з іноземними номерами. Ця речовина була у контейнері кустарного виробництва. Під час проведення невідкладних слідчих дій отримано інформацію, на підставі якої СБУ припускає, що метою затриманої злочинної групи було створення "брудної" бомби з її подальшим

використанням під час масових акцій у південно-східних регіонах України для дестабілізації соціально-політичної ситуації в державі. У КДБ невизнаної республіки заперечують, що з їхньої території могли завезти цей уран. Мовляв, у них немає радіоактивних речовин, джерел отримання і засобів обробки. Хоча зрозуміло, що забезпечити сам уран та його транспортування цілком могла (і очевидно зробила) російська сторона, яка має там військові бази.

▪ Зазвичай путильське свято відзначають останньої неділі травня. Але цьогоріч його перенесли через те, що на цей день призначено вибори Президента України. Уже відбулось перше засідання організаційного комітету, де розглянули питання підготовки селищного стадіону до проведення традиційного святкового дійства, яке заплановано на 1 червня. Як розповів «Погляду» начальник відділу агропромислового розвитку Путильської районної державної адміністрації Іван Слижук, у зв’язку із подіями у

державі цьогоріч свято виходу на полонини буде скромнішим,

ніж зазвичай. Ніяких особливих новинок вони не планують. Щодо зіркових учасників дійства, то наразі роздали запрошення і очікують на них відповідь. Традиційно путильчани уже готують і стадіон, і впорядковують дороги, аби гідно прийняти своїх гостей. Нагадаємо, торік «Полонинська ватра» у Путилі відбулася 50-тий, ювілейний, раз. У ній взяли участь близько 20 тисяч людей не лише з різних регіонів країни, але й з-за кордону. Зірковим гостем був знаний український артист Віктор Павлик. Ольга ШУПЕНЯ

14

СУСПІЛЬСТВО

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

Політики об’єднуються навколо найсильнішого кандидата Порошенко може стати Президентом вже в першому турі ▪ Скоротити виборчу кампанію — життєво важливо для України. Ще в березні Віталій Кличко відмовився від участі у виборах та закликав усіх підтримати Петра Порошенка. Тепер ідею об’єднання навколо найсильнішого кандидата підтримали Юрій Луценко та Микола Томенко. Президентські вибори 25 травня — це той Рубікон, який може змінити ситуацію в Україні. Поява всенародно обраного глави держави суттєво вплине на заспокоєння

ситуації в східних регіонах, та виб’є з рук Кремля основний аргумент для агресії, ніби влада в Києві ніким не обрана та нелегітимна. І ще — це момент істини для українських політиків, перевірка того, наскільки вони виявляться відповідальними. Адже сьогодні є можливість провести вибори в один тур — рейтинг Петра Порошенка досяг 48,4% серед тих, хто вже точно візьме участь у голосуванні. А значить, є можливість не розтягувати їх у двотурове змагання і на три тижні раніше почати стабілізацію. Зрештою, обіцянка брати участь у виборчій кампанії єдиною командою, яку лідери демократичних сил давали задовго до

подій на Майдані, чогось таки варта. Усвідомлення цього поступово приходить. Перший крок до об’єднання зробив ще наприкінці березня Віталій Кличко, відмовившись від балотування та підтримавши кандидатуру Порошенка.

30 квітня народний депутат, громадський діяч Микола Томенко, який має величезний політичний досвід, також заявив про свою підтримку Петра Порошенка та став його довіреною особою. Майже одразу Томенко включився у передвиборчі тури Порошенка і разом з ним відвідав Кам’янець-Подільський, Старокостянтинів, Хмельницький. “Ми, проукраїнська, про-

європейська частина українського політикуму, мусимо знайти сміливість і поступитись амбіціями, щоб визначити єдиного кандидата в президенти і провести виборчу кампанію за Україну, а не один проти одного. Демократичні сили повинні домовлятися. Політики мають знайти мужність поступитися кандидату, в якого найвищий рівень довіри суспільства. Я став довіреною особою Петра Порошенка і впевнений, що нам вдасться провести вибори в один тур", заявив Микола Томенко. Крім того, як голова Фонду “Рідна країна” Томенко підписав з Петром Порошенком угоду щодо розробки та реалізації “Гуманітарної стратегії Украї-

ни”, серед основних цілей якої — виховання патріотизму, підвищення якості освіти та тривалості життя українців. У передвиборчих турах Петра Порошенка також вже бере участь інший відомий політик — Юрій Луценко. "Україна отримала черговий шанс на краще життя. Сьогодні ми повинні вибирати не месію, не вождя, а будівельника, того, хто побудує новий європейський Український дім. Думаю, у нас все вийде, коли ми переможемо ще в першому турі президентських виборів 25 травня. Це нам потрібно для того, щоб перемогти Кремль, перемогти війну”, - заявив він. Олена Палій

ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

Він бачив війну, тому більше її не хоче ти. Оковита була єдиним, що давало забути пережиті жахи. Спочатку батьки не звертали уваги на це, думали, що хлопцеві треба якось побороти стрес, та згодом вони побачили, що краще синові не стає, а він просто перетворюється у залежного. З криками та плачами мати вмовляла Дмитра покинути друзів, знайти роботу, одружитися, та він не хотів. За два роки майже постійного запою мати не витримала – померла від сердечного нападу. Горе, наче крижана вода, повернула Дмитра до реальності. Докори сумління не покидали його, і він пообіцяв собі, що більше ніколи на світі не вип’є бодай грама алкоголю. З часом життя почало налагоджуватися. Чоловік знайшов роботу, згодом одружився на колезі, у нього народилися діти.

Колишньому афганцю війна зіпсувала усе життя ▪ Уже декілька місяців поспіль кожен, мабуть, українець думає про те, що буде, якщо почнеться війна. Багато хлопців готові йти на передову, вони вбачають у цьому геройство, можливість зробити щось особливе у житті. Та мало, хто з них хоча б трішки розуміє, що таке війна і як страшно щодня ховатися від куль та мріяти залишитися живим. Відчули гіркий присмак бою ті, хто був на майдані. Дмитро Богданюк добре знає, які жахіття несе війна. Лише у двадцять чотири роки він потрапив в Афганістан і на власні очі бачив, як помирають його друзі. А спочатку також мріяв стати героєм.

З дитинства хотів стати військовим

Дмитро виховувався в скромній інтелігентній радянській родині, де батьки були вчителями. Змалку вони виховували у ньому почуття справедливості, він полюбляв читати романи про пригоди і війну, мріяв, що колись стане бравим офіцером, на якого задивлятимуться дівчата та рівнятимуться хлопці. Саме тому у школі хлопець активно займався спортом, а після закінчення навчання охоче пішов служити в радянську армію. Та згодом, після повернення додому, батьки вмовили Дмитра піти на навчання у педагогічне училище. Так і зробив. Коли хлопцеві виповнилося лише двадцять чотири роки, він дізнався, що у військкоматі набирають добровольців для служби в Афганістані. Очі у парубка відразу загорілися, адже він так давно мріяв побувати на справжій війні, зробити щось особливе для батьківщини. Згодом він зрозумів, якою безглуздою та несправедливою була та війна, але тоді його не міг зупинити ніхто, навіть сльози матері.

Жахіття війни змінили хлопця назавжди

Навіть не сказавши батькам, Дмитро записався у військкомат і тільки коли прийшло

Боротися за Україну готовий, та молиться за мир

● Дівчата проводжають своїх коханих до війська, сподіваючись, що вони повернуться додому змужнілими і головне - живими. Фото з архіву "Погляду"

направлення, зізнався. Мати вмовляла не їхати, бо добре розуміла, що таке справжня війна, самі ж пережили Велику Вітчизняну. Та син їх не чув, він вже бачив, що стане справжнім чоловіком, героєм, що його усі шану▶ ватимуть. За два тижні парубок потрапив у столицю Афганістану – Кабул. Перші враження були неоднозначні – страшенна спека та пилюка, деякий час довелося звикати. Та згодом виявилося, що все не так страшно, познайомився з веселими хлопцями і навіть із дівчатами. Але це тривало недовго. Через деякий час хлопця перевели в інше місце,

де проходили активні бойові дії. Жили вони у наметах, і мало не щодня їх обстрілювали вороги. Там Дмитро побачив, що таке справжня війна. Після однієї атаки на його колінах стікав кров’ю його друг,

Дмитро бачив власними очима війну, тому ладен зробити все можливе, щоб її не було майже земляк, з Івано-Франківська. Він був ще зовсім дитиною, йому ледь сповнилося дев’ятнадцять. Відтоді бачення Афганістану змінилося в голові Дмитра. Він познайомився з місцевим населенням, яке часом навіть допомагало радянським воякам, зрозумів, що це добрі прості

люди, мир яких порушили чужинці. Ще рік хлопець був на війні, а потім, після важкого поранення (Дмитро мало не втратив руку) його повернули додому.

Забути пережите так і не зміг

Вдома парубок ще довго не міг оговтатися, він не мав бажання ні до чого, не хотів розважатися, знайомитися з дівчатами. Потайки від матері почав зустрічатися з товаришами по службі та… випива-

Далі життя Дмитра складалося спокійно, він завжди був переконаний, що будь-які негаразди можна подолати, якщо поруч рідні. Він мріяв, щоб його діти зростали у мирі і ніколи не знали війни. Та цієї зими віра в це порушилася. Після того як у Києві побили студентів, чоловік твердо вирішив – поїде на майдан. Не для того, щоб скинути владу, а для того, щоб захистити дітей. Він був там до березня, бачив, як розстрілюють молодих хлопців і із жахом думав, що буде, якщо на Україні буде війна. Зараз вже вдома Дмитро Богданюк сподівається, що можливо раптом все зміниться і ніяких кривавих конфліктів більше не буде. Він молиться за мир, бо добре знає, що ніяка на світі ідея не варта життя людей і сліз матерів, що чекають вдома. Євгенія КОТОРЮК

P.S.: Якщо у вашому житті траплялися незвичайні історії, поділіться своїми переживаннями з нами, а ми опублікуємо їх на сторінках «Погляду». Пишіть нам на адресу: м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх. Е-mail: poglyad@cv.ukrtel.net Тел.: (0372) 522-080, 050 374 25 22.

8 травня 2014 р., №19 (726)

ЗДОРОВ’Я

www.vidido.ua

15 Реклама

Здійснюємо фітопрофілактику Рослинні препарати є ближчі до природи людини та менш токсичні Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

Т

ериторія Чернівецької області багата на дикорослі лікарські рослини, яких налічують аж 573 різновиди. І не використовувати такі ресурси за призначенням – гріх.

– У наш час фітотерапія стає і життєвою необхідністю (через дефіцит та дорожнечу ліків, виникнення алергічних реакцій) і предметом усвідомленого вибору (завдяки нешкідливості, м’якості дії, доступності, ефективності), – розповідає «Погляду» старший викладач кафедри медичної біології, генетики та фармацевтичної ботаніки БДМУ Оксана Сметанюк.

За її словами, щорічна фітопрофілактика сприяє легшому перебігу хвороб, допомагає уникнути ускладнень, знижує частоту загострень, може забезпечити багаторічну ремісію. Рос-

линні препарати більш близькі природі людини, тож вона краще їх переносить і можна вживати тривало, діють більш м’яко, не викликаючи ускладнень.

Фітопрофілактику застосовують:

● У харчуванні. Рослини вживають як їжу, яка має низку лікувальних ефектів. У нас найбільший попит мають: кропива дводомна (молоді паростки), бук лісовий (горішки), береза пухнаста (сік), ліщина звичайна (горіх), черемша (листя до цвітіння), кмин звичайний (плоди) тощо. ● Для посилення захисних властивостей організму – зміцнення

імунітету. Заслуговують на увагу цілющі рослини з широким спектром дії – це золототисячник звичайний, астрагал солодколистий, стародуб широколистий. Чай з розхідника звичайного (саме зараз цвіте) рекомендують для відновлення сил після тривалої хвороби. Потрібно чайну ложку сухої трави залити 200 мл окропу. Вживати по 1/3 склянки настою тричі на день. ● Для активації розумової діяльності та підвищення працездатності. Сюди належать рослини,

які мають тонізуючу дію. Широко використовують талабан польовий, родіолу рожеву, спориш звичайний. Дієвий загальнозміцнюючий і тонізуючий настій: 15 г сухого споришу звичайного залити 200 мл окропу, настояти 15-20 хв., процідити. Пити по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день до їжі. ● Як антистресори, які відновлюють стан нервової системи. Найбільш знаними є горицвіт весняний, хміль звичайний, звіробій звичайний, первоцвіт весняний. Проти неврозів і безсоння – 10 г подрібненого первоцвіту весняного на 200 мл окропу. Настояти 15 хв., процідити. Приймати по 1-2 столовій ложки 3-4 рази на день до їди.

● У косметиці. При фурункульозі, вуграх та гнійничкових захворюваннях шкіри – мазь з трави льонку звичайного. Треба дві частини сухої трави льонку звичайного обприснути 1 частиною 70% спирту, декілька годин витримати у закритій посудині у теплому місці, потім додати 10 частин смальцю, нагріти у відкритій посудині на водяній бані, доки не випарується спирт. Препарат проціджують та віджимають.

*

ка

иж

Зн

%

20

КУРСИ та практичні заняття по ци-гун терапії

*з 6.04 по 31.05.2014

16

СПОЖИВАЧ

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

Домашня птиця гине через неправильний догляд Аби виростити свійських пернатих, правильно її годуйте та доглядайте

КОМЕНТАР СПЕЦІАЛІСТА

Вакцинуйте птицю проти хвороби Ньюкасла

Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

В

ирощення домашньої птиці останнім часом знову набуває популярності. Попри те, що тримати птицю не зовсім вигідно, адже окрім того, що молодняк часто хворіє та дохне, аби курка знесла яйце, її треба годувати щонайменше п’ять місяців. Однак буковинці, навіть мешканці міст, які мають необхідні умови для утримання пернатих, займаються їхнім розведенням. Мешканець Кіцманщини Сергій

К. торік взявся вирощувати птицю вдома. Чоловік купив сотню курчат та упродовж цілого літа їх годував. Однак із сотні вижило лише 90%, а неслася лише половина курочок, придбаних на птахофермі. Однак навіть за такого розрахунку, чоловік не покинув справи, адже вважає, що домашні яйця та м'ясо набагато корисніші, аніж відносно дешевше, яке продають в супермаркеті.

Одноденні курчата – по сім гривень

На ринках міста ще з березня триває сезон продажу пернатих. Купити тут можна і одноденну птицю, або підрощених курчат, гусят, качат, індичат. Просять за одноденні курчата по сім гривень. Підрощені, які мають уже 4–6 тижнів, вартують 22–28 гривень, залежно від породи. Скажімо, курча, яке має чотири тижні, породи «Мастер» коштує 22 гривні. Курчата бройлери продають по 28 гривень. Торгують тут птицею, вирощеною у буковинських пташниках, львівських та навіть закарпатських.

– Найефективніша порода «Іспанка», – радить продавець на ринку «Зелений» Василь. – Ці кури породи м'ясо-яєчної, вони будуть нестися та ростуть великі. Також можете взяти породу «Мастер», вони теж ростуть добре, як бройлери, та ще й нестимуться. Вигодовувати їх треба п’ять місяців. Бройлери підходять тільки на м'ясо, їх можна виростити за три місяці. Чоловік розповідає, що привозить курчат із птахоферми зі Львівщини. Каже, в нього вже давно налагоджено постачання птиці із птахоферми, а тут ця птиця має попит та своїх покупців. Продавчиня Віолетта Мага при-

Скільки вартує домашня птиця Порода та вік

Ціна в гривнях

Курчата однодноденні

7

Курчата «Мастер», 4 тижні

23

Курчата «Іспанка», 6 тижнів

26

Бройлери, 6 тижнів

28

● Найбільший попит на ринку на домашню птицю – курчата віком 4-6 тижнів. Фото автора возить птицю із Закарпаття. Жінка каже, що вирощують їх в іншій області, а курей на розплід везуть з-за кордону.

– Привозимо курей в Україну із Франції та Угорщини, – розповідає В. Мага. – На Закарпатті розводять одноденні курчата, відтак до кількох тижнів вирощують уже в Чернівецькій області. Сезон на курчат починається наприкінці березня і триває до середини червня. За курча породи «Мастер», яке має чотири тижні, жінка просить 22 гривні, «Ребро» – 25–28 ▶ гривень. Продавчиня каже, що попит на курчат є, адже люди не хочуть їсти м'ясо птиці вирощене на кормах та біодобавках. Якби в супермаркетах за нинішніми цінами продавали птицю, вирощену на домашніх кормах, ніхто б не займався вирощуванням, – міркує жінка. Менш популярні на ринку гуси, качки, індики. Хоча ними теж торгують, покупці майже не цікавляться цією птицею.

ких курчат, краще більше заплатити і взяти таких, яким є уже не менше чотирьох тижнів. Вони більш пристосовані до домашніх умов та кормів. Таку птицю на птахофермі вакцинували, імунітету їм вистачає на рік, а одноденні курчата точно не вакциновані. Якщо все ж наважалися брати одноденних курчат, добре обдивіться їх під час покупки. Курча має бути з густим, сухим пухом, мати закриті пупки, які не виступають, рівні міцні ноги, правильний дзьо-

Аби не купити хворих курчат, обов’язково попросіть у продавця ветеринарне свідоцтво, де має бути інформація про всі зроблені щеплення

Щеплення захистять від недуг

Кожна господиня, обираючи на ринку курчат, хоче вибрати кращих, більших, здоровіших. Та часто буває таке, що купуємо здорових на вигляд птахів, а вони через кілька днів слабнуть та гинуть. Це трапляється через неправильний догляд та годівлю, стверджують фермери, які займаються вирощенням птиці. Тим, хто вперше береться за цю справу, радять прочитати спеціальну літературу, – а вже тоді практикувати. Фахівці радять не брати малень-

бик і суху задню частину. Також має бути жвавим, швидко реагувати на стукіт пальцем. Прислухатися до них, аби не чхали, не видавали неприродних звуків. Якщо у курчати опущені крила, воно дрімає, це може свідчити про хворобу. Щодо дорослих птахів, то купуючи таких, зверніть увагу на їхню поведінку, форму тіла. Виявити хворих можна за такими ознаками: в них можуть бути перерослі махові пера, вони мало рухаються, згорблені. Також схожі симптоми при переохолодженні, а згодом така птиця може захворіти, а то і загинути. Аби птиця не хворіла потрібно, щоб у приміщенні була стала температура повітря, там має бути сухо і тепло, без протягів. Різка зміна теплового режиму недопустима, оскільки курчата погано переносять холод і вологу. На вигул птицю можна випускати, коли температура повітря буде не менше за 20 градусів. Птиця має перебувати

у стабільних умовах, наближених до тих, що були на птахофабриці. У приміщенні має бути вільний доступ до кормів та води. Більше, аніж потрібно, птиця не з’їсть, тому перейматись про те, що перебільшили із кормами, не варто. Лише після кількох тижнів годівлі спецкормами, можна поступово переходити на домашній корм. За словами провідного ветлікаря Лужанської лікарні ветеринарної медицини Павла Шевчука,

найчастіше домашню птицю вражають хвороби шлунково-кишкового тракту. В інкубаторах проти цих недуг птахам проводять щеплення. Наприклад, обов’язковою є вакцинація проти хвороби Ньюкасла. Ця інфекційна хвороба невиліковна і поширюється масово. Вона вражає травну систему, внаслідок чого птиця стає в’ялою та дуже швидко гине. Аби не купити хворих курчат, обов’язково попросіть у продавця ветеринарне свідоцтво, де має бути інформація про всі зроблені щеплення. Адже є такі хвороби, якими курчата можуть заразити іншу домашню птицю. Також у документації має бути вказана назва інкубатора та порода птахів. Бо буває, недобросовісні продавці можуть підмішати птахів іншої породи, скажімо, до бройлерів. Крім того, немає гарантії, що вам продадуть птицю з птахофабрики, яка точно вакцинована. Краще зробити профілактичну вакцинацію.

Спеціальні корми містять навіть антибіотики

Зрозуміло, що птицю, якою торгують в супермаркеті, для швидкого росту вигодовують спеціальними кормами. Однак, що ж насправді містять ці корми,

Павло Шевчук, провідний ветлікар Лужанської лікарні ветеринарної медицини Не потрібно чекати, коли птиця захворіє. Якщо бачите, що курчата постійно дрімають, опускають голову, це симптоми хвороби. Потрібно вакцинувати їх «Солікоксом», «Байкокосом» або «Толтарокс».Поїти антибіотиками птицю потрібно три дні. Розчин із антибіотиком розвести із водою і так давати пити. Якщо розчин залишиться, його потрібно вилити, бо він втрачає свої властивості після 24 годин. Наступного дня приготувати свіжий. Чисту воду у ці дні курчатам не давайте. Вакцину проти хвороби Ньюкласа (у народі називають чумою) у ветпунктах населенню роздають безкоштовно. Найкраще вакцину закапати у ніздрі птиці, по дві каплі. Після вакцинації дві години не можна давати воду. Дія вакцини розрахована на рік.

невідомо. Хоча, за словами ветеринарів, нічого поганого в тих кормах немає. Таємниця в тому, що корми збалансовані. Склад комбікорму точно відрегульовано, там є усе необхідне для швидкого росту: і вітаміни, і мікроелементи, і навіть антибіотики – для профілактики можливих хвороб. Вітаміни та мікроелементи штучно синтезовані, але вони не шкідливі для організму.

Готуємо корм для птиці самі

– Фактори, які впливають на розвиток птиці, можна розподілити так, – розповідає П. Шевчук. – 33% – гени, 33% – умови утримання, 33% – годівля, і лише 1% – випадковість. Ветлікар каже, що неодноразово давав поради щодо годівлі господарям, але дотримуються їх дуже рідко. Наприклад, сімдесятирічні бабусі не хочуть слухати порад, кажуть, що вони більше розуміють. Однак тепер птиця частіше хворіє, аніж раніше. Тому вакцинація та збалансоване харчування є обов’язковими. Переважати у кормах має кукурудза. Співвідношення кормів таке: 50% – кукурудза, 20% – пшениця, 20% – білкові корми (соєвий шрот, соєва або соняшникова макуха). Відповідно аби отримати 10 кг корму, беремо 5 кг кукурудзи, 2 пшениці, 2 кг макухи та 1 кг прикорму (фосфат кальцію кормовий). Найефективніше птиця набирає вагу від дня народження до трьох місяців. Тому, аби не пригальмувати їхній розвиток у ранньому віці, потрібне правильне харчування. У старшому віці мікроелементи та поживні речовини засвоюються гірше. Надлишок або нестача кормів негативно впливає на ріст та розвиток птиці.

8 травня 2014 р., №19 (726)

РЕГІОН

www.vidido.ua

17

Село збудували за 20 років Місцеві власними силами перетворили Зруб-Комарівський на процвітаючий куток Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

З

вичайно, село ЗрубКомарівський Сторожинецького району існувало ще задовго до настання незалежності України. Утім, окремим населеним пунктом воно не було, а радше, придатком сусіднього села Комарівці – тут не було ні амбулаторії, ні дитячого садка, ні сільської ради. Хоча загальна історія Зрубу налічує понад 260 років. Спочатку на місці теперішнього села був невеличкий кут, якій звався «Тисівці». Та згодом люди вирубували ліси і чимраз більше заселяли тутешні землі, саме тому і місце це назвали «Зруб». Сьогодні у селі проживає понад 1800 осіб, це 486 дворів. З кожним роком населення зростає. За словами сільського голови с. Зруб-Комарівський Володимира Сумарюка, за 2013 рік тут народилося 59 дітей, а померло 16. У селі 71 багатодітна сім’я, молодь охоче будується тут і не поспішає покидати село.

Село розбудовується на очах

Зруб-Комарівський почав розбудовуватися не так давно. Тільки 1997 року збудували приміщення сільської ради, 2004 – амбулаторію, 2008 – дитячий садок. До цього в селі була дев’ятирічна школа, яку відкрили 1989 року, дві церк-

ви, старий сільський клуб. Також торік в центрі звели каплицю та відкрили етнографічний музей.

- Все, що вдалося збудувати – дитсадок, амбулаторію, сільраду, робили майже повністю власними силами. Селяни збиралися і разом будували, старалися не шкодуючи часу, допомагали грошима, - розповідає Володимир Ілліч. Щороку з’являються у Зрубі новобудови, село швидко розбудовується, чимало місцевих зводять великі затишні хати. І це не дивно, адже на відміну від інших сіл, тут місцеві мають де будуватися. Резерв ділянок під забудову є, та видають їх не усім, а тим, хто справді потребує. Земельні ділянки у селі не надто дорогі.

Село газифікували, та мріють про дороги

Зруб-Комарівський розташований за 12 кілометрів від райцентру, та дістатися до нього не так легко, адже село трохи в стороні. Маршрутки сюди курсують весь день із періодичністю кожні дві години, остання виїжджає зі Сторожинця о 17:20. Дороги у селі досить погані, тільки у центрі є асфальт, решта шутровані і потребують оновлення. У селі є вуличне освітлення – близько 6 кілометрів мають світло. Незважаючи на не дуже зручне розташування, до села підвели газ.

2006 року провели 27 кілометрів газопроводу із переходом через річку Серет. Окрім школи, газове опалення мають всі держустанови. ЗОШ обігрівають твердим паливом, вирішили, що так краще, адже котел новий економний. Багато місцевих поєднують опалювання

газом та дровами, адже навколо села ліс і дістати дрова легко.

Підприємців багато, та роботи нема

Чи не найбільша проблема села – відсутність роботи. Багато місцевих виїжджають на сезонні заробітки, здебільшого до Москви. До райцентру на роботу не їздять, адже там вакансій зараз теж немає. Понад п’ятдесят селян працюють у Зруб-Комарівському лісництві, яке має близько 1000 га лісу. Земельні паї здебільшого здають в оренду фермерським господарствам, ті вирощують там зернові. Селяни тримають близько 240 голів худоби, раніше було вдвічі більше, та зараз вирощувати корів та свиней не вигідно. Молоко переважно здають на молокозавод «Молочний край», що у сусідньому селі Панка, там за літр платять до 3 гривень. Та селянам вигідніше продавати свою продукцію на ринках. У Зрубі-Комарівському близько

2013 року у Зрубі-Комарівському народилося 59 дітей, а померло втричі менше

Школі потрібен новий корпус

● Директор Ольга Нікіфоряк з нагородами за спортивні досягнення. Фото автора

Школа у Зрубі-Комарівському досить велика, двоповерхова, збудована 1989 року. Та для теперішньої кількості дітей у селі вона замала. Наразі освіту тут здобувають тільки дев’ять років. Аби закінчити одинадцятий клас, місцевим дітям доводиться добиратися до сусіднього села Панка, або ж взагалі їхати до Сторожинця. Класи у місцевій школі навчаються в дві, а то і по три паралелі. Тому селяни вже давно мріють, що школу розширять, добудуть корпус і учні зможуть здобувати повну загальну середню освіту тут. Але коли на це будуть гроші, наразі невідомо. Директор Зруб-Комарівської ЗОШ І-ІІ ступенів Ольга Нікіфоряк пояснює, що добудова закладу вкрай необхідна, адже дітей з кожним роком тут народжується дедалі більше і вони хочуть навчатися. Сучасна будівля школи розрахована на 200 дітей, а відвідують її 250.

- Заклад має гарні показники, учні завжди здобувають призові місця на районних та обласних олімпіадах. Крім того, школа може сміливо пишатися спортивними досягненнями, цьогоріч наші легкоатлети вже вкотре здобули перше місце в області, як подарунок отримали поїздку у морський табір. Раніше їх відправляли в «Артек», та зараз мабуть поїдуть у «Молоду гвардію», - зізнається Ольга Степанівна. Такі спортивні досягнення - не дивина, адже 2011 року до школи добудували великий гарний спортзал, який навіть оснащено окремою залою із тренажерами та столом для тенісу. Багато що потрібно у школі ще удосконалювати, наразі тут лиш сім комп’ютерів для інформатики, а оскільки її зараз вивчають і в молодших класах, потрібно значно більше. Також необхідний ремонт, поповнення шкільної бібліотеки, утім, коли на це будуть кошти, наразі невідомо.

десяти магазинів, придбати можна все, що завгодно. Підприємці здебільшого місцеві. Є бари, кафе. Нещодавно збудували великий ресторан з великою залою, яка добре підходить для проведення весіль. До цього тут святкували у великих наметах. Також у Зрубі-Комарівському є невеличкий столярний цех. Та загалом ніяких виробництв тут немає і ніколи не було. Незабаром планують відкрити новий комплекс відпочинку, адже село дуже мальовниче і часто приваблює туристів.

● Сільський голова Володимир Сумарюк показує каплицю, яку торік звели в центрі села. Фото автора

Дитсадок новий, але вже переповнений ДНЗ з милою назвою «Казочка» збудували у селі лише шість років тому, заклад дуже гарний, подвір’я облаштовано новими кольоровими спорудами для розваг. Всередині стіни розписані яскравими малюнками та стендами. Будувати заклад та укомплектовувати його допомагали самі селяни та батьки. Вихователь дитсадка Галина Крушельницька стверджує, що відкриття закладу у селі було неабиякою радістю, адже дітей тут дуже багато. Раніше їх доводилося возити у сусідні села. Та ДНЗ був розрахований на дві групи, а наразі тут уже три переповнені. Загалом у закладі виховують понад 70 дітей, близько 60 перебувають у черзі. Зараз садок ще розвивається, та цілком може претендувати на те, щоб стати зразковим. Окрім того, що його було б добре розширити, вихователі мріють про спортивно-ігрову залу, де б можна було проводити різноманітні заходи, виступи.

● Дитячий садок збудували 2008 року. Фото автора

В амбулаторії є денний стаціонар, та бракує фахівців

● Колектив сільської амбулаторії. Фото автора

Місцева амбулаторія зовсім нова, збудована тільки 2004 року. До цього місцевий медичний пункт тулився у невеличкій старій хатині. Тепер установа у гарному стані, має навіть денний стаціонар (три ліжка). Усередині гарний ремонт, є невеликий аптечний пункт та власний транспорт.

- Штат нашої амбулаторії укомплектований повністю, якщо враховувати норми та кількість населення. Є один сімейний лікар, стоматолог, акушер, три медсестри. Утім, фахівців все одно не вистачає. Наприклад, у нас багато дітей, а педіатра немає, доводиться возити малюків до райцентру, - зізнається завідуюча сільською амбулаторією Тетяна Трачук. – Місцеві хворіють досить часто, на гіпертонічну хворобу, часом ГРВІ, та з усім цим стараємося боротися.

18

ІСТОРІЯ

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

Листівки з Чернівців до Відня йшли два дні Перші поштівки у місті з’явилися 1896 року і одразу стали популярними Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

З

кожним роком ми дедалі частіше відсилаємо і отримуємо електронні листівки, поштівки з марками у скриньці біля дому стають рідкістю. Колись же було навпаки. Основним різновидом зв’язку – була поштова кореспонденція. В другій половині дев’ятнадцятого століття популярності набули листівки. А саме 1 жовтня 1869 року в Австро-Угорській імперії з’явився і швидко розвинувся новий тип кореспонденції – листівки. Перші листівки були без ілюстрацій. Це були прості поштові картки. Наразі достеменно невідомо, хто з видавців першим здогадався друкувати поштові картки із зображеннями. Згодом на листівках почали з’являтися фотографії відправників, панорами міст, зображення певних обрядів і колажі.

Пошта працювала, як годинник

Скоро листівки без конвертів почали надсилати не лише для того, щоб привітати з якоюсь життєвою подією, а й щоб повідомити новини за певний період часу. У той час телефонів у кожній оселі ще не було, а телеграфувати було дорого. Тим паче, що телеграфні лінії були прокладені далеко не всюди. А листівка сприймалася як подарунок та була символом хорошого ставлення до адресата.

- Поштівки швидко стали модними, - розповідає історик Ігор Буркут. – Тим паче, що кольорової фотографії як такої ще не було, а деякі листівки розмальовували, додаючи зображенням барв. І хай би як це дивно виглядало, але пошта тоді краще працювала, аніж тепер, тож доходили вони до адресата досить швидко.

- До великих міст листівки доставляли потягами, до не-

величких – кінною поштою. Пошта у ті часи працювала, як годинник. Про це свідчать штемпелі відправки та отримання листівок адресатом. Наприклад, 28 січня 1889 року була відправлена поштова листівка з Чернівців, а вже 30 січня 1889 року її було отримано адресатом у Відні. До Праги, Зальцбурга, Варшави, Кракова листівка добиралася три дні. До Парижа, Мадрида, Флоренції – за чотири, - пише чернівецький колекціонер листівок Геннадій Янковський у своїй книзі «Вітання з Чернівців». Переконатися у тому, що листівки чернівчани ще якихось сто років тому відсилали по всьому світу, можна і тепер. В Інтернеті є можливість придбати листівки, на яких зображені Чернівців з штемпелем про відправку з Буковини у Великобританію, Австрію, Францію, Німеччину, Італію, Румунію. Вартують вони від 1 до 60 умовних одиниць. Вартість залежить від стану листівки, тиражу та друкарні, яка її випустила.

Перші чернівецькі листівки були з орнаментом

Про дату появи перших листівок у Чернівцях дослідники досі сперечаються. Одні вважають, що з’явилися вони 1896 року, інші – 1898. Зрештою, це не так і важливо. Цікаво, що перші листівки були досить високої якості, оздоблені орнаментом ліній і квіточок. На листівках німецькою мовою був напис «Gruss aus Czernowitz». Адресу отримувача писали на звороті, а вітання на передній стороні, де місця особливо не було. Тому чернівчани намагалися втиснути останні нови- ▶ ни поміж малюнків і фотографій.

- На високому професійному рівні виконував листівки і видавав Ромуальд Шаллі 1898 року. Ця ера визначається колекціонерами, як «платинова». Кожна листівка – це чітке реалістичне зображення з великою кількістю учасників. До «золотої» серії листівок належать поштівки, видані Ледаром і Поппером у

«Листівка була надрукована у Відні 1895 року. Пізніше вітальні листівки, видавали у Чернівцях», - каже краєзнавець Степан Карачко. Фотокопія листівки

місті Прага. Це своєрідні колажі з краєвидами міста, на яких представлено всі верстви населення тогочасних Чернівців. Тут є місце для диліжансу і карети з конями і, звичайно, для самих чернівчан. 19051915 роки. «Срібна» серія - це листівки, видані Леоном Кьонігом 1898 року. Всі вони зеленого і синього кольору, що відображають вечірні або нічні Чернівці, що підтверджується обов’язковим зображенням місяця у небі, - пише колекціонер

Під час Першої світової можна було відсилати лише листівки, щоб цензура могла їх переглядати

● На листівці зображені різні етнічні верстви, які проживали на Буковині. Фотокопія листівки

●

Г. Янковський. Про найцікавіші листівки писали в газетах. Зокрема, в газеті «Буковина» від 26 лютого 1899 року містилося таке оголошення: «Картки кореспонденційні з видом Народного дому продаються у міській друкарні по ціні 3 крн за штуку. Там також можна набути листових паперів

з видом Народного дому по 60 крн за 50 штук. Коресподенційні картки виготовлені з доброго гладкого паперу. Такими картками повинен послуговуватися кожен буковинський русин». Видавництва листівок були здебільшого у центрі міста, адже поштівки мали чималий попит.

З Чернівців листівки відсилала Леся Українка

Вітальну листівку Леся Українка, гостюючи у Чернівцях, придбала у одній з кращих друкарень міста Леона Кьоніга. Вона пройшла пошту 24 квітня 1898 року. На ній поетеса описала Чернівці так: «Місто не дуже велике, багато менше, ніж Львів, і провінційніше, але симпатичне і чистеньке, ціле на горі, околиця дуже гарна…». Також збереглася листівка з фотографією Юрія Федьковича, де він позує у мундирі лейтенанта-піхотинця. На самій поштівці письменник висловлює прохання до свого друга Кості Горбаля, щоб той вислав

● Модно було на листівці робити колажі з різних чернівецьких споруд. Фотокопія листівки

йому твори Тараса Шевченка, якими він зачитувався.

У поштівках зберігається історія міста і його жителів

Варто відзначити, що листівки, які збереглися, можуть розповісти про місто не менше, аніж архівні документи. Адже на них закарбовані будівлі, яких давно вже немає в місті, чернівчани різних верств населення у відповідному вбранні, міські торговиці, які поступилися місцем площам, панорами околиць, які давно забудовані. Зрештою, на них можна прочитати душевні вітання з різдвяними святами чи іменинами, зізнання в коханні чи відгук про останні події.

- Якщо уважно перечитати написи на поштівках того часу, можна зауважити, що чернівчани описували події друзям за певний період часу, - зауважує пан Буркут. – Це якщо не враховувати вітальних листівок. Бо три крони за поштівку для людини, яка заробляла 20-30 крон за місяць, це була немала ціна. З початком Першої світової війни цензура запровадила заборону на відправлення листів у конвертах, адресувати можна було тільки листівки. Про це, зокрема, йдеться у праці краєзнавця Володимира Заполовського «Чернівці в обіймах Першої світової війни»: «Про напруження у місті свідчить і текст однієї поштівки, відправленої з Чернівців до Ґрацу 24 серпня 1914 року: «Ми переживаємо тут надкритичні дні. Декілька кілометрів від міста сьогодні відбувся великий бій. Ми чули гарматну канонаду. Росіяни, здається, були ущент розбиті. З 20.08 ми не можемо більше надсилати закритих листів, тому можливі лише поштівки».

8 травня 2014 р., №19 (726)

www.vidido.ua

ПОРАДНИК

19

Як впоратися з забитою трубою власноруч Якщо немає грошей або хорошого майстра, нескладну проблему можна спробувати вирішити самостійно Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

У

побуті – не без проблем. Як би того не хотілося, а дрібні поломки час від часу трапляються. Наприклад, майже кожен стикався з проблемою, коли вода в мийці чи у ванній не стікає. В такому разі є два варіанти – або звернутися до спеціаліста, або ж діяти власноруч. Частенько люди ігнорують перший варіант, оскільки або не довіряють майстрам, або ж вважають їхні послуги дорогими.

- Живу у «хрущовці», труби старі і їх вже давно треба було б замінити. Одного разу в мене засмітилася мийка. Оскільки в сантехніці сама нічого не тямлю, то викликала майстра. Вже саме його запізнення мені не сподобалося. Та далі було гірше. Не знаю, що він робив і як, але в трубі утворилася дірка. Тоді майстер вийняв з рота жувальну гумку і розпластавши її в руках почав приміряти розміри потрібної латки. На мій здивований погляд, сантехнік пояснив, що майстер він хороший, ось тільки інструменти не його, - розповідає чернівчанка Марина Мельничук. - Після цього викликала іншого майстра, котрий все полагодив. Щоправда, його робота обійшлася мені майже у со-

тню гривень. Та відтоді навіть не ти звертаються досить часто. В ертатися раптом ванній з часом збирається вознаю, до кого звертатися ора вчитися все лосся та мильний наліт, а на що. Напевно, пора бо звертатися по кухні – жир та харчові відробити самій або йомих. допомогу до знайомих. ходи. Через це вода просто Кажуть, таке трапляється не- не стікає, – каже сантехнік и зараз на хоро- Андрій Галяновський. – Є рідко. Натрапити ваного майстра декілька варіантів, як прошого кваліфікованого тити лише за ви- чистити труби самому. Для складно. А заплатити 0 гривень. Тому цього можна скористатися ванклик треба 50-80 спочатку можна спробувати впо- тузом, спеціальним тросом або ченням самотуж- хімічними засобами. Та почиратися із засміченням нати треба з очищення сифона. ки. отрі займаються Аби його почистити, поставте У ЖРЕПах, котрі м будинків, за- таз, щоб брудна вода з сифона не обслуговуванням ожуть все полаго- пролилася на підлогу. Потім акупевняють, що можуть но. Тим паче, що ратно і дуже повільно відкрутіть дити безкоштовно. ок, адже за поді- гайку і зніміть колбу. Добре проце їхній обов’язок, живачі щомісяця мийте сифон водою і встанобні послуги споживачі віть на місце. Водою пеплатять. слуги сантехніка ревірте герметичність - Виклик та послуги чи електрика у нас безкоштовні, з’єднань. Проводиректор ЖРЕП №5 ти таку чистку - стверджує директор Євген Долгий. - Майстри переві- варто раз на нтують загальні 2-3 місяряють та ремонтують ки загального ко- ці. розетки та стояки ЕП також надає й ристування. ЖРЕП али для ремонту. витратні матеріали им, що вартість Це зумовлено тим, одить у вартість таких послуг входить ма, яку споживачі квартплати. Сума, ть від площі кварплатять, залежить ення. В середньотири і її розміщення. на становить від му на місяць вона в. метр.

56 копійок на 1 кв. еко не всі гороПопри це далеко дяни довіряють безкоштовним о готовий замайстрам. Дехто платити в надії на якісніші послуги. Та, як не дивно, стовідсоткової гарантії, лено як що все буде зроблено то. треба, не дає ніхто. я за Якщо взялися ремонт самі – дійте за інструкцією - Засмічення труб – це те, з чим клієн- ● Користуючись рідким засобом, враховуйте тип труб. Фото Ігоря Кіронди

В домашньому господарстві варто мати Н Набір прокладок с сантехнічних

Ф ФУМ-стрічку

У Ущільнювальну п пасту

З Заглушки для труб в вашого діаметра

Чим всеж таки прочистити труби Тросом треба користуватися обережно Тросом потрібно користуватися дуже обереж Адже якщо труби досить обережно. старі, тто їх можна випадково пошкод шкодити. Аби прочистити цим пристроє трубу, треба чинити так: строєм Вст 1. Вставте кінець троса у зливний отвір аабо ж безпосередньо у відвід тру труби. Під час закручування троса повороти труби стають легкопрохідними, крім цього, відбувається вгвинчування кінця троса в засмічення, внаслідок чого воно розбивається

Вантуз допоможе усунути просте забруднення і легко проходить по трубі. Металевий трос необхідно використовувати обережно, бо він може пошкодити поверхню труби, особливо якщо комунікації старі і їх давно не змінювали.

2. Після проходження засмічення, що характеризується зниженням тиску води, зробіть кілька разів рухи вперед-назад.

3. Витягніть трос, промийте. Відкрутіть кран з водою і простежте, аби вона добре протікала. Якщо процедура належного результату не дала, спробуйте прочистити трубу ще раз.

Лужні засоби – для кухні, кислотні ислотні – для ванної Щоб позбутися засмічення, можна скорисчищення татися хімічними засобами для прочищення ової труб, які продають у відділах побутової хімії. Їхній склад містить елементи, що ефекні тивно розчиняють органічні і неорганічні нашарування. Засоби для прочищення труб ковідмінно працюють у чавунних і пластикони вих трубах. А ось в сталевих трубах вони можуть викликати корозію. Тому перш оніж користуватися такими засобами, поселі, цікавтеся, з чого виготовлено труби в оселі, ки - пояснює спеціаліст. - Засоби для чистки ше труб бувають рідкими і сипучими. Більше ще переваг мають рідкі, тому що вони краще проникають до місця забруднення і не уосідають на трубах. Гранульовані очищуаким вачі можуть затримуються в системі і таким чином негативно впливати на труби. За складом засоби для очистки бувають лужними

кисл і кислотними. Лужні краще очищають труби ж від жиру, а кислотні справляються з мильними відк відкладеннями і волоссям. Тому лужні засоби біл більше підходять для кухні, а кислотні - ванних кім кімнат. Чи Чистити труби хімічними засобами варто у та такій послідовності. В 1. Виберіть спеціальний засіб побутової хімії для чищення труб. Проконсультуйтеся з продав давцем, чи підходить засіб для вашого типу кан каналізаційних труб. О 2. Ознайомтеся з інструкцією. Керуючись нею, зал залийте або засипте препарат у зливний отвір за і залиште на зазначений термін. Усі роботи нео необхідно проводити у гумових рукавичках, уникаю розбризкування речовини на навколишні каючи пред предмети.

3 3. Відкри Відкрийте гарячу воду і добре промийте труби, так вимиєте різні відкладення і сміття.

Вантуз – це, напевно, найбільш безпечне пристосування для прого, слід чищення труб. Купуючи його, простежити, аби чаша вантуза ала зливний отвір. повністю закривала Коли ж вантуз придбано, час ки. братися до чистки.

1. Раковину або ванну заповніть істю води, щоб невеликою кількістю покривала чашу вантуза. Це потрібно, оскільки потік води буде проштов-хувати сміття.

2. Вантуз опустіть у воду під кутом,

щоб у чашу не набралося повітря.

3. Зливний отвір щільно накр накрийте вантузом. Трим 4. Тримаючи вантуз вертизр кально, зробіть 10-20 різких вгорурухів вгору-вниз. На останньому різ смикніть вгору русі вантуз різко вод і дістаньте з води. від 5. Після цього відкрийте воду, аби результ побачити результат. сп Якщо з першої спроби прочистити н вдалося, то можете каналізацію не спробу спробувати повторити процедуру щ раз. ще

Народні засоби - із вмістом соди 1. Насипте у злив одну склянку натрієвої соди, після цього влийте три склянки окропу. Це сформує лужну суспензію, що розчинить засмічення. Повторіть процедуру кілька разів. Содовий розчин не лише очистить, але й освіжить труби і позбавить неприємного запаху.

2. Заповніть злив половиною склянки харчової соди, далі залийте півсклянки дев’ятивідсоткового оцту. Закрийте зливний отвір пробкою і почекайте. Потім вилийте літр гарячої води. Це видалить значну частину відкладень із внутрішньої поверхні труб.

3. Якщо причиною засмічення труб є

жирові і олійні відкладення, заповніть злив склянкою солі і такою ж кількістю харчової соди, потім влийте в туди чайник окропу і залиште на ніч.

4. Для профілактики засмічень змішайте одну склянку харчової соди, одну склянку харчової солі і приблизно чверть склянки винного каменю. Добре розмішайте склад і пересипте в чистий посуд з кришкою. Всипте приблизно чверть склянки суміші в каналізаційну трубу і одразу залийте однією склянкою окропу. Почекайте кілька хвилин, далі промивайте холодною водою з-під крана.

20

СПОРТ СПОР РТ

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

У Чернівцях завершилася багатоденна гонка Черговий етап чемпіонату України з ВМХ провели у Новоселиці

●

Велосипедисти змагалися у Новоселиці 4 дні. Фото AFP

Минулого тижня на Буковині відбувся етап національного чемпіонату з ВМХ у багатоденній гонці. Загалом українська першість складається з 7 етапів, а гонка у Новоселиці тривала 4 дні. Випробування для спортсменів ускладнюється ще й тим, що спортсмен не має змоги пропустити бодай один етап.

Велосипедисти, котрі не змогли фінішувати на якомусь з етапів, автоматично вибувають. У Новоселиці між собою змагалися представники Чернівецької, Харківської та Київської області. Загалом у цьому етапі взяли участь 110 спортсменів та спортсменок, котрі боролися за перемогу у чотирьох вікових категоріях: «діти», «молодші юнаки», «юнаки» та «дорослі». Буковинські «бееміксери» від-

значилися зокрема у жіночих змаганнях. У категорії «дорослі» перше та друге місце посіли новосельчанки Анастасія Бернадська та Марчела Шпірка. Серед дівчат-юнаків перше місце посіла Анастасія Лисак, а третьою стала Яна Барашкіна. У чоловіків найвдаліше виступили наймолодші учасники. Ростислав Сиряков посів перше місце у наймолодшій віковій групі, а Дмитро Скрипник – третє.

tsrank ПЕРША ЛІГА

ФУТБОЛ

«Буковина» знову програла

Фінал Кубка України відбудеться в Києві або в Полтаві

Чернівецький клуб вдома поступився «Олександрії із рахунком 1:3

П

ісля двох поспіль поразок на виїзді «Буковина» скотилася з п’ятого місця на десяте. У наступному, вже домашньому, матчі чернівчани повинні були будьщо реабілітуватися за поразки. Щоправда, завдання було не з простих, адже суперник – ПФК «Олександрія», котра нині посідає друге місце у турнірній таблиці І ліги. Через погані погодні умови підтримати рідну команду прийшло вкрай мало уболівальників. Проте, попри погоду та порожні трибуни, команди продемонстрували цікаву гру - поєдинок від початку видався дуже динамічним. Гості почали активно атакувати з перших хвилин, встигли створити кілька гострих моментів та навіть заробили штрафний. Вже на 14 хвилині матчу «олександрійці» таки дотиснули господарів, та відкрили рахунок у зустрічі. Гравець «Олександрії» Василь Грицук, пройшовши через центр, намагався віддати пас на лівий фланг, проте від рикошету нашого захисника м’яч повернувся назад до футболіста. Василь змістився наліво та навісив у штрафний майданчик «Буковини». Олександр Іващенко відгукнувся на цю передачу та забив красивий гол у дальній кут воріт нашого Костянтина Одольського. Після цього м’яча «буковинці» активізувалися, та по черзі з «олександрійцями» обмінювалися гострими атаками. Вдалішими у цьому розміні виявилися гості. 22 номер, Василь Грицук, «Олександрії», обігравши нашого захисника, безперешкодно увійшов до штрафного майданчика нашого клубу та віддав передачу гравцю під 27 номером Сергію Старенькому. Той вдало пробив у дальній кут воріт господарів, подвоївши на 22 хвилині матчу перевагу своєї команди. Проте вже через 5 хвилин «буковинцям» вдалося скоротити рахунок. Одноклубники вивели Василя Палагнюка майже один-на-один із воротарем

ФФУ визначилися з місцем проведення фіналу Кубка України. Якщо «Динамо» переможе «Чорноморець» у півфіналі, то фінальний поєдинок пройде в Полтаві. А якщо виграє «Чорноморець», то гра з переможцем пари «Славутич» - «Шахтар» пройде на НСК «Олімпійський». Фінал Кубка України мав відбутися 15 травня в Харкові. Але через те, що харківська влада не змогла надати повноцінних гарантій безпеки вболівальників, поєдинок вирішили перенести.

Новий сезон в українському футболі стартує наприкінці липня

● Гравці "Буковини" поступилися гостям. Фото Олександра Юхимця гостей. Василь втік від двох захисників, та влучно пробив по воротах суперника. Проте вже за 4 хвилини «олександрійці» знову збільшили свою перевагу. Автор двох гольових передач у цьому матчі Василь Грицук, отримавши пас від Олександра Іващенка (котрий вже також встиг відзначитися у цьому матчі забитим голом), опинився самна-сам із нашим воротарем Костянтином Одольським. Двадцять другий номер «Олександрії» вдало реалізував цей вихід, зробивши рахунок 1:3 на користь своєї команди. Із таким гольовим доробком команди пішли на перерву. У другому таймі суперники знову обмінювалися гострими атаками. «Буковина» почала атакувати частіше. Проте нашій команді не вдалося хоча б скоротити рахунок. Щоправда, й «олександрійці» не спряглися більше забити у ворота «буковинців». Підсумок матчу – 1:3, на користь гостей з Олександрії. Через третю поразку поспіль «Буковина» опустилася ще на одну сходинку, і тепер займає одинадцяте місце з 33 очками. Після цього поєдинку наш клуб має вже примарні шанси опинитися у п’ятірці кращих. Хоча до попереднього матчу така можливість ще була у чернівецької команди.

Турнірне становище команд М

Команда

I

В

Н

П

М

О

1

Олімпік (Донецьк)

26

16

7

3

42-22

55

2

«Олександрія» (Олекс.)

26

12

9

4

37-24

45

3

Сталь (Алчевськ)

26

14

1

11

36-30

43

4

ФК «Полтава» (Полтава)

26

12

3

11

33-32

39

5

Десна (Чернігів)

26

12

2

12

26-25

38

6

Нива (Тернопіль)

26

10

7

9

29-23

37

7

Зірка (Кіровоград)

26

10

6

10

24-28

36

8

УкрАгроКом (Головківка)

26

9

8

9

23-25

35

9

ФК «Суми» (Суми)

26

10

5

11

27-32

35

26

9

6

11

34-33

33

ФСК «Буковина» (Чернівці) 26

9

6

11

23-28

33

9

4

13

34-39

31

10 Нафтовик (Охтирка) 11

12 МФК «Миколаїв» (Миколаїв)

26

13 Геліос (Харків)

25

7

10

8

22-31

31

14 Титан (Армянськ)

26

8

7

11

25-36

31

15 Авангард (Краматорськ)

25

6

10

9

20-26

28

16 Динамо – 2 (Київ)

26

5

7

14

21-28

22

СКЛАДИ КОМАНД: «Буковина»: Одольський, Жовтюк, Лисюк, Темерівський, Маковійчук, Ільїн, Орловський (Пислар, 75), Пантя (Немтінов, 57), Степанков (Гущин, 60), Найко (Подоляк, 46), Палагнюк. «Олександрія»: Леванідов, Сухоцький, Сидоренко (Шендрік, 26), Іващенко, Запорожан, Голенков (Бідловський, 62), Грицук (Чорній, 87), Старенький (Кіча, 77), Микицей, Банда, Басов. Голи: Палагнюк (28) – Іващенко (14), Старенький (22), Грицук (22).

Новий футбольний сезон в Україні розпочнеться, як ніколи, пізно. Перший тур чемпіонату України 2014/15 заплановано на останні вихідні липня - 26-27 липня. У ФФУ запевняють, що зараз готують кілька варіантів розвитку подій. Але дуже багато, якщо не все, залежатиме від зустрічі господарів клубів еліти. От тільки коли вона відбудеться, сказати поки не може ніхто. У нинішньому сезоні чемпіонат дограють 15 команд. Але величезні фінансові проблеми у "Таврії", яка, найімовірніше, опуститься в Першу лігу. Незрозуміло, що буде з "Севастополем". Щодо команд Першої ліги, які хочуть підвищитися в класі, то є чітка визначеність лише з донецьким "Олімпіком", який «без п'яти хвилин» учасник Прем'єр-ліги.

«Барселона» підвищить зарплату Мессі до 20 мільйонів євро Каталонська "Барселона" стримає слово про те, що зробить Ліонеля Мессі найбільш високооплачуваним футболістом світу. Аргентинський форвард узгодив деталі продовження контракту з клубом. Згідно з ними, Лео зароблятиме 20 мільйонів євро за сезон. Зараз зарплата Мессі становить 14, 6 мільйона. Новий контракт буде розраховано до 2019 року. Крім того, нападник може отримати ще чотири мільйони євро бонусів. Нову угоду планують підписати найближчим часом, щоб футболіст міг спокійно готуватися до чемпіонату світу в Бразилії. Найкращий футболіст світу Кріштіану Роналду наразі заробляє 17 мільйонів євро на рік. Угоду з «Реалом» він продовжив у вересні 2013 року. Вона діятиме до 2018-го.

8 травня 2014 р., №19 (726)

СПОРТ

www.vidido.ua

21

Сергій Одинак здобув «срібло» КОРОТКО на міжнародному турнірі ЛЕГКА АТЛЕТИКА

В

Одесі з 28 по 30 квітня відбувся один з найпрестижніших міжнародних турнірів з вільної боротьби на теренах України «Чорне море». У звітних міжнародних змаганнях, крім українців, взяли участь кращі спортсмени з України, Молдови, Румунії, Ізраїлю та Грузії. Змагання відбувалися у 8 вагових категоріях. Цей турнір є одним з етапів відбору до чемпіонату світу, який відбудеться в жовтні поточного року в Узбекистані. Багато спортсменів, які беруть участь у турнірі "Чорне море", входять до складу збірної України. У турнірі взяв участь чернівчанин Сергій Одинак, який тренується під керівництвом батька і тренера обласної ДЮСШ Сергія Одинака. Спортсмен переміг неодноразового призера чемпіонатів та кубків України Богдана Данелюка з Києва, в другій сутичці виграв у чемпіона України 2010 року серед чоловіків Олексія Мельника, який представляв Хмельницький. У півфінальній сутичці в напруженій боротьбі Сергій переміг МСМК, учасника Олімпійських ігор в Лондоні Андрія Квятковського зі Львова. І лише у фіналі поступився представнику з Молдови, учаснику останнього чемпіонату Європи серед дорослих Євгену Недялко та виборов срібну медаль. Ще один виходець із Буковини, який нині тренується у Львові - Павло Сидоренко поступився у півфіналі Михайлові Доценку зі Львова і опинився ● У турнірі Сергій Одинак (справа), який тренується під керівництвом батька Сергія Одинака, здобув срібло. Фото AFP на третьому місці.

БОКС

Володимир Кличко планує боксувати ще шість років Український боксер-чемпіон Володимир Кличко (на фото) планує виходити в ринг ще тривалий час. Про це розповів його тренер Джеймс Алі Башир.

- План Володимира - боксувати ще шість років. Мені особисто він говорив, що шість. Приклад Бернарда Хопкінса надихає Володимира Кличка. Я працював з багатьма великими важковаговиками - Мухаммедом Алі, Тімом Візерспуном, Ленноксом Льюїсом, і я ніколи в житті не бачив важковаговика, який так викладався на тренуваннях, як Володимир Кличко, - наголосив тренер. Наразі Кличку-молодшому 38 років і, враховуючи його плани, боксерську кар'єру він продовжуватиме до 44-х. До речі, Бернард Хопкінс тричі ставав найстаршим чемпіон світу за всю історію, а у 49 років об'єднав два чемпіонські титули.

Буковинка побила рекорд на дистанції 100 м На ХІІ Міжнародних змаганнях з легкої атлетики пам’яті Б. Яськевича та М. Дебенка в Івано-Франківську серед представників Буковини відзначилася кіцманчанка Дар’я Чоропіта. У попередніх забігах на 100 м вихованка Кіцманської ДЮСШ

повторила рекорд звітних змагань (12,8 сек.), який 2003 року встановила Христина Мікула. А у фіналі серед дівчат U-15 Дар’я Чоропіта перемогла та встановила новий рекорд Меморіалу – 12,7 сек. на дистанції 100 м та 27,6 сек. на дистанції 200 м.

Українці виграли два «золота» на етапі Кубка світу зі спортивної ходьби Українці тріумфували на етапі світового Кубка зі спортивної ходьби у Китаї. Руслан Дмитренко здобув медаль найвищого ґатунку в індивідуальних змаганнях, подолавши дистанцію на 20 км з на-

ціональним рекордом - 1:18.37 год. А в командних змаганнях Руслан разом із Ігорем Главаном (1:19.95 - особистий рекорд) та Назаром Коваленком (1:20.11) вибороли ще одну золоту нагороду.

НАСТІЛЬНИЙ ТЕНІС

Чернівчанка стала першою на чемпіонаті України На чемпіонаті України для юніорів віком 18 років і молодші, що відбувався у Житомирі, відзначилася чернівчанка, вихованка відділення настільного тенісу ДЮСШ №1 Катерина Кізюк. У фіналі особистих змагань спортс-

менка перемогла з рахунком 4:0 Аліну Шворак із Луцька. Також Катерина Кізюк стала першою у парному розряді з тією ж Аліною Шворак, у міксі разом з Кирилом Самокішом і в командних змаганнях.

РОГЕЙН

Буковинці стали першими на чемпіонаті України з рогейну У Чернівецькій області відбувся 10-тий ювілейний чемпіонат України з рогейну з контрольним часом 24 години. На карті загальною площею більше 200 кв. км було розташовано 48 контрольних пунктів із засобами електронної відмітки. Змагання зібрали близько 100 спортсменів з дев’яти регіонів України. Чернівецька делегація була найбільш чисельною. У змаганнях брали участь молодь, провідні спортсмени та ветерани. Команди змагались у чоловічих, жіночих

та змішаних розрядах. Учасники змагань мали пробігти в лісі більше 130 км із загальним набором висоти понад 3000 метрів. Формат змагань дозволяв спортсменам долати не всю дистанцію, а частково. Всі контрольні пункти мали свою «ціну». Підсумки змагань підбивали за загальною сумою балів по «ціні». У загальнокомандному заліку перемогу здобула команда Чернівецької області, друге і третє місця посіли команди з Києва та Луганської області.

МОТОСПОРТ

Буковинські мотогонщики відзначились на глибоцькій трасі

БОДІБІЛДИНГ

Двоє буковинців представляли область на Кубку України 26-27 квітня у Львові кращі спортсмени України розіграли 24 комплекти нагород IFBB / ФББУ Кубка України з бодібілдингу, класичного бодібілдингу, фітнесу, бодіфітнесу і фітнес-бікіні. У змаганнях взяли участь кількасот спортсменів. Цей старт став другим етапом відбору на чемпіонат Європи, який відбудеться 14-19 травня в Іспанії.

Честь Буковини захищали вихованці Чернівецької федерації бодібілдингу та фітнесу Михайло Вовчук та Василь Бондюк. Мала кількість учасників, як зазначив голова обласної федерації Ігор Янчук, пов’язана з тим, що більшість атлетів готуються до осінніх змагань, зокрема чемпіонату Буковини з бодібілдингу та фітнесу «Золотий бук».

Василь Бондюк, який дебютував на змаганнях всеукраїнського рівня, здобув «бронзу» в номінації «бодібілдинг - юніори 80+». У командному заліку перемогу здобули представники столичної школи бодібілдингу, на другому місці – представники Донеччини, на третьому – команда Львівської області.

На Глибоччині відбувся Кубок Федерації мотоспорту України серед аматорів і ветеранів. Загалом у змаганнях взяли участь 72 пілоти, в тому числі 8 представників Буковини. У класі мотоциклів 85 куб. см другим приїхав Максим Купина з Чернівців, третім - Ілля

Постевка з Глибокої. А Максим Волков посів четверту позицію. У класі "Аматори" другим прийшов Олександр Білецький. А от у номінації "Ветерани" переміг Андрій Малаєв, а Олег Скрипников прийшов другим.

Над темою працювали Уляна ДЕЛІКАТНА, Олександр ЮХИМЕЦЬ

22

КУЛЬТУРА

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

Наша Маша вийшла у фінал «Євробачення»

У

вечері минулого вівторка стартував перший півфінал Міжнародного пісенного конкурсу «Євробачення-2014». Україну під порядковим номером «дев’ять» представила молода чернівецька виконавиця Марія Яремчук. Композиція «Tick-tock» принесла співачці бажаний вихід у фінал, який відбудеться 10 травня у Копенгагені. Нагадаємо, коли стало відомо, що на міжнародному конкурсі виступить М. Яремчук, її мама пані Дарина, розповідала «Погляду»: – Я впевнена, що Назарій Яремчук з небес гордиться своєю дитиною. Марічка достойна Назарієвої слави і взагалі бути справжньою українкою. Не думаю, що хоча б чимось могла понизити це горде ім’я. Вона наймолодша виконавиця з тих, які коли-небудь перемагали у національному відборі. Тож я можу тільки пишатися нею і побажати їй надалі щедрої долі та продовжувати невпинно працювати. Вона – справжній боєць. Ольга ШУПЕНЯ

ПРОГНОЗИ І СПОДІВАННЯ «Марія не потрапить навіть у десятку» Юрій Фальоса, музичний продюсер Думаю, Марія не потрапить навіть у десятку. Пісня слабенька, нецікава, така, яка не запам’ятовується. Хоча я не чув фінального варіанту. Кажуть, пісню поліпшили, підготували шоу. На результати вплине політика. Європа додасть Україні щонайменше 25 балів. Не з жалю, а через солідарність.

«Україна цього року не виграє»

● Навіть на репетиціях і Марія Яремчук, і невтомний танцівник, «як білка в колесі», викладалися на повну. Фото ctv.by

«У тих спокусливих чернівецьких очах є добрячий потенціал»

«На доньці славетного Назарія Яремчука природа точно не відпочила» Марічка розпочала у мене займатися вокалом з 10-річного віку. Уже тоді знала, що у творчості вона усього досягне, це було видно одразу. І тепер можу упевнено сказати – на доньці нашого геніального і славетного Назарія Яремчука природа точно не відпочила. Вона змалечку була дуже цілеспрямованою, працьовитою і талановитою. Як результат – за свій ще дуже молодий вік стала фіналістом «Голосу країни», лауреатом «Нової хвилі» і опинилася у фіналі «Євробачення-2014». «Євробачення» – це дуже специфічний конкурс. Як на мене, там не завжди перемагають виконавці з найкращими голосами чи навіть з найкращими піснями. Частіше глядач надає перевагу тому артистові, чий номер найбільше запам’ятався. Тому легко судити збоку – хороша пісня, чи погана, але нам прийняти рішення щодо композиції було надзвичайно складно. До речі, твір,

Оксана Кирилюк, перший педагог з вокалу та музично-творчий консультант М. Яремчук який представляє Марія на «Євробаченні», вона написала сама. Вважаю, ця пісня чудово вписується у музичну концепцію цього конкурсу. Про це свідчить і те, як добре її сприймають на виступах в Європі, яких останнім часом у Марічки досить багато. Звичайно,

Анастасія Приходько, українська виконавиця, яка виступала на «Євробаченні-2009» від Росії Україна може отримати дуже високий бал і зайняти хороше місце. Але дуже шкода, що це отримає людина, яка у свій час підтримала Азарова і зрадила народ України!!! Це я про М. Яремчук! Це несправедливо, що вона триматиме прапор України! Нехай у Донецьк їде на референдум співати! Я знаю, що від неї нічого не залежить, просто зараз дуже люблять всі нашу країну! Проте Україна цього року не виграє… Але в трійці чи п’ятірці буде! Це особисто моя думка!

з огляду на політичний стан нашої країни, на всі проблеми і трагедії, які мало не щодня стаються на нашій землі, у Марічки було надзвичайне бажання змінити композицію на лірично-драматичну баладу, але їй не дали на це дозволу. Хоча в принципі причина була досить вагома і в історії «Євробачення» були такі прецеденти. Марічка справді дуже вболіває за ситуацію в країні і неодноразово говорить зі мною про це телефоном… Загалом, я впевнена в ній, вона дуже сильна людина, дуже багато працювала, тому, гадаю, гідно представить країну. Для мене головне, щоб вона виклалася на всі сто відсотків, щоб їй вдалось все, що було задумано, тому що сам номер, його постановка, досить складні. У першу чергу, прошу Бога, щоб дав їй сили і впевненості, дуже її люблю і вірю, що вона досягне великих висот, бо у неї є абсолютно усе для цього. Мої прогнози – це перша п’ятірка.

Марта Адамчук, співачка родом з Буковини Об’єктивно, Маша досить молода виконавиця. Зрозуміло, що для такого серйозного конкурсу потрібно мати неабиякий досвід. Але чомусь мені здається, що в тих спокусливих чернівецьких очах є добрячий потенціал. На цьогорічному конкурсі увага усього світу апріорі буде прикута до української конкурсантки. Маша це розуміє і я впевнена, виступить максимально вдало. Я їй цього щиро бажаю! Особливо – як своїй землячці. Моя інтуїція підказує, що 2014 року за нами може бути навіть перемога.

Думка користувачів vidido.ua

(опитування з vk.com)

ФЕСТИВАЛЬ

На «Черемош-фесті» гуляли, незважаючи на дощ та холод Фестиваль, який відбувся в Карпатах, об’єднав гостей з усієї Західної України Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

▪ З 2 по 4 травня у с. Криворівня, що на Франківщині, відбувся фестиваль карпатської туристичної культури «Черемош-фест». Таке колоритне дійство організовують вже вдруге.

- Ми спробували поєднати у заході три складові: музичну, туристичну та культурну – намагаємось ознайомити гостей із місцевими традиціями, колоритом села Криворівня, - пояснює ідеолог та координатор «Черемош-фесту» Андрій Мельничук. – Та є ще одна

важлива мета заходу - зберегти

● Під час виступу гуртів на сцені поставили запалені лампадки як траур за тими, хто загинув в Одесі. Фото автора

карпатські річки, завадити будівництву міні-ГЕС. Адже, як показує практика, звичайні протести

мало що дають, а такий захід допоможе поширити ідею. Особливість фестивалю – всі

охочі могли сплавитися Черемошем, один сплав вартував 160 грн., утім, як виявилося, охочих відчути екстрим рафтингу не так багато. Незважаючи на холод та періодичні дощі, на фестиваль приїхало чимало гостей з Вінничини, Тернопільщини, Львівщини. Багато приїжджих було і з Буковини. Усі жили переважно у наметових містечках, які розташували навколо майданчика зі сценою та на іншому березі Черемошу. Гостей привабили не тільки гірські краєвиди, а й велика кількість музичних гуртів, які виступали усі три дні. Серед них були «Kozak system», «Гуцул Каліпсо», «КораЛЛі», «ДримбаДаДзиґа», «Фліт», «Один в каное» та багато інших.

- Фестиваль сподобався, адже тут так гарно і сама атмосфера – музична та дружня. Ми познайомилися з молоддю із багатьох областей і просто відпочили, - ділиться враженнями чернівчанин Роман Теренчук. – Та мушу визнати, що дещо «шкутильгала» організація заходу. Ми замовили квитки, за які заплатили по 120 гривень. А вже на вечір першого дня побачили, що багато народу заходить просто так, на другий день вже взагалі нікого не перевіряли. Крім того, на ярмарку хотілося побачити більше гуцульського – і їжі і сувенірів. Було дуже багато китайського. Та загальна атмосфера все ж сподобалась, тому якщо наступного року «Черемош-фест» знову буде – то я поїду.

8 травня 2014 р., №19 (726)

23

www.vidido.ua

Як вигідніше поповнити рахунок Способи поповнення рахунку та комісії за них Спосіб поповнення Комісія На сайті свого оператора

без комісії

Термінал свого оператора

без комісії

Ваучери, придбані у магазині оператора

без комісії

Термінали «Мобільна хатинка» Ваучери, куплені у посередників

0,49 грн переплата від 1,50 грн.

Термінал банку

від 2 грн.

З кредитки з власних коштів

без комісії

З кредитки з кредит1% від суми них коштів

● Ось так виглядає «Мобільна хатинка» на вулиці Сторожинецькій. Фото автора

У Чернівцях з’явилися нові термінали для будь-яких операторів мобільного зв’язку Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

▪ Не так давно на вулицях міста з’явилися нові термінали із цікавою назвою «Мобільна хатинка». Такі можна побачити здебільшого на зупинках на вулиці Сторожинецькій, в районі Шкільної, дріжджзаводу. З вигляду вони схожі на невеличкі банкомати помаранчово-жовтого кольору, обладнані на залізних стовпах. З їхньою допомогою можна поповнити мобільний рахунок будь-якого оператора. Комісія, незалежно від стартового складає – 49 копійок.

- Така комісія радує, адже зараз всюди заробляють на поповненнях. Продавці карток для поповнення накручують по дві гривні на кожній, а часом навіть більше. Раніше деякі банківські термінали поповнювали

рахунок без комісії, утім зараз цього вже немає, - розповідає

чернівчанка Олеся Прокопець. –

Хотілося б дізнатися, де все ж краще поповнювати рахунок, де немає комісії, а де вона менша. Нині є безліч різноманітних способів покласти гроші на мобільний рахунок. Найдавніший спосіб – купити ваучер, та їх здебільшого продають посередники, які обов’язково накручують від 1,50 грн. і більше. Тож наразі це найменш вигідний спосіб. Також легко поповнити рахунок у будь-якому банківському терміналі. Тривалий час «ПриватБанк» не стягував комісії.

- Зараз комісія складає 2 гривні, незалежно від мобільного оператора. Та якщо поповнювати з кредитки з власних коштів – комісії не беруть, а якщо з кредитних – то 1% від суми поповнення, - пояснює працівник «ПриватБанку» Валентина. Досить довго без комісії можна було поповнити рахунок за допомогою системи «При-

«Приват24»

0,50 грн.

«EasyPay» чи «Portmone»

1 грн.

«Webmoney»

0,8%

Пересилаючи кошти від іншого абонента

від 0,50 грн.

ват24», зараз вона складає 0,50 грн. Популярними є інші Інтернет-платіжки «EasyPay» чи «Portmone». Потрібно лише мати картку «Visa» чи «MasterCard», з якої, власне, і заберуть кошти. Зазвичай комісія на цих сайтах складає близько однієї гривні. Українці, які схиляються до послуг «Webmoney», сплачують комісію – 0,8%. Також внести гроші на номер можна переказавши їх з іншого абонента. Та ця послуга можлива лише за наявності на рахунку певної суми і за неї також знімають комісію. Зараз єдиний спосіб поповнити рахунок без переплати – звернутися до своїх операторів. Менеджер зі зв'язків з громадськістю і пресою МТС Володимир Хіцяк пояснює, що зо-

всім без комісії рахунок можна поповнити на сайті МТС, у терміналах МТС, а також за допомогою ваучерів, придбаних у магазинах-салонах МТС. Інші оператори зазвичай дають такі ж можливості.

АНЕКДОТ --Хороша новина: в мене є робота. Погана новина: на неї треба ходити.

--- Я його вчора застукала!

- Та ти що?

- Уявляєш, моїм котом свій ноутбук протирав!

--- Скажіть, який камінь вас оберігає?

- Який схопив, такий і оберігає.

РЕЦЕПТИ ВІД ШЕФ-КУХАРЯ Ольга Волошена, кухар

▶Курячі оладки з морквою Склад: куряче філе - 3 шт. морква - 1 шт. яйця - 3 шт. борошно - 3 ст. л. прованські трави - 1/2 ч. л. мелений мускатний горіх - 1/4 ч. л. сіль і чорний мелений перець, олія Приготування: Куряче філе пропустіть через м’ясорубку або подрібніть в блендері до стану фаршу. Варену моркву натріть на крупній тертці. Змішайте фарш, моркву, яйця, борошно і спеції. Смажте оладки на олії до готовності.

▶ Салат з в’яленими помідорами, курячим

філе і огірками

Склад: в’ялені помідори - 180 г куряче філе - 250 г огірки - 200 г болгарський перець - 200 г листя зеленого салату олія - 3 ст. л. оцет 6% - 1 ст. л.,сіль, перець Приготування: Філе (попередньо зваріть його), огірки, перець наріжте кубиками. Помідори промокніть паперовим рушником і наріжте невеликими шматочками. Змішайте олію, оцет, посоліть, поперчіть. Змішати філе, огірки, перець, помідори. Додайте заправку, перемішайте. На тарілку викладіть листя зеленого салату, на них викладіть салат.

ПОГОДА ▶ У вихідні –

короткочасний дощ 8 травня: мінлива хмарність, вночі без істотних опадів, вдень в горах місцями короткочасний дощ, гроза. Температура повітря вночі 4-9° тепла. Вдень 16-21° тепла.

9 травня: мінлива хмарність, вночі без істотних опадів. Температура повітря вночі 4-9° тепла. Вдень 18-23° тепла.

10 травня: хмарно з проясненням, вночі без істотних опадів, вдень короткочасний дощ, місцями грози. Температура повітря вночі 6-11° тепла. Вдень 18-23° тепла.

11 травня: хмарно з проясненням, місцями короткочасний невеликий дощ, грози. Температура повітря вночі 6-11° тепла. Вдень 18-23° тепла.

12 травня: похмура погода, яка проясниться тільки ввечері. До полудня опадів не очікується. У другій половині дня можливий дощ із грозою, який до вечора повинен закінчитися. Удень температура повітря прогріється до 20 градусів тепла.

▶ Четвер 8.05 Вночі +9°С, вдень +19°С ясно

▶ П’ятниця 9.05 Вночі +8°С, вдень +21°С ясно

▶ Субота 10.05 Вночі +10°С, вдень +20°С ясно

▶ Неділя 11.05 Вночі +10°С, вдень +19°С ясно

▶ Понеділок 12.05 Вночі +11°С, вдень +22°С дощ

▶ Вівторок 13.05 Вночі +7°С, вдень+18°С хмарно

▶ Середа 14.05

МАГНІТНІ БУРІ

Вночі +11°С, вдень +18°С дощ

9 травня: з 6.00 до 10.00

Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad@cv.ukrtel.net

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 30.04.2014 р. Замовлення № 104 Наклад* 16000 Відповідальна за випуск Ольга Шупеня *Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

24

РЕКЛАМА

8 травня 2014 р., №19 (726)

«Погляд»

подолог

диабетическая стопа

Рекрут

-