Погляд №2 2014

МАЛАНКУВАТИ ЗАПРОШУЮТЬ 14-15 СІЧНЯ

▶ 19

www.vidido.ua

ЧЕТВЕР• 9 січня 2014 року ро • №2 (709)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

Олександр Прудніков: «Бога тримаю у себе в серці»

Чернівчанин, який свого часу був першим головою Спілки підприємців Калинівського ринку, понад 10 років тому захопився мистецтвом. Та не як пасивний споглядач. Він особисто створює художні твори

БІЗНЕС: Як підприємців душать комунальними тарифами

▶ 10

▶ 9

Загинули на дорозі

Під час страшної аварії на трасі Чернівці Заліщики поблизу села Суховерхів загинули четверо чоловіків Другого січня близько десятої години вечора поблизу села Суховерхів Кіцманського району зіткнулися легковик ВАЗ-2106 та фургон «Мерседес-Бенц». Внаслідок аварії загинули 21-річний водій «Жигулів» та троє його пасажирів – 28, 31 та 48 років. Усі вони були уродженцями села Кліводин Кіцманського району. Ще п’ятеро учасників ДТП потрапили до лікарні. Винним у трагедії вважають загиблого водія «шістки». Чоловік грубо порушив одразу кілька правил дорожнього руху: крім того, що він виїхав на зустрічну смугу, у нього у салоні перебували аж семеро осіб.

● Винним в аварії у ДАІ вважають загиблого водія «Жигулів» - він виїхав на зустрічну смугу. Фото УДАІ УМВС у Чернівецькій області Реклама

▶ 6

2

НОВИНИ

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

М’ясо по 80 гривень, помідори – по 50 Перед святами торговці продуктами з покупців дерли три шкури

ДУМКИ ВГОЛОС

- Почому м’ясо, синку?

- Бабцю, а у вас валідол є?

Коли купуєте продукти до святкового столу?

Ірина ВОРНІЧЕСА-БАРАШКІНА ✉ Ira_vornichesa@mail.ru

Анастасія, медик Усі продукти до святкового столу довелося купувати в останній момент. Тож на те, що і скільки вартувало, не звертала уваги, адже харчі все одно довелося б придбати. Витратила значно більше, аніж планувала, впевнена, дуже дорого обійшлися овочі та м’ясні продукти.

П

опри проблеми з фінансами, на новорічно-різдвяні свята буковинцям довелося добряче витратитися. Особливо тим, хто відклав покупку продуктів на останні дні. Ціни на харчі до святкового столу сягали рекордних значень, втридорога продавали м’ясо, овочі, фрукти, яйця, молочні продукти та навіть городину.

- В останні дні перед Новим роком всі продукти значно подорожчали, – каже чернівчанка Людмила Буштейн. – За кілограм хорошої свинини правили щонайменше 80 гривень, це майже вдвічі більше, аніж зазвичай. Що й казати, адже навіть кілограм домашньої курятини вартував 7080 гривень.

- Ціни були дещо вищими, аніж зазвичай, проте не набагато, – пояснює продавець на ринку Миколай Юрій. – Та і особливої торгівлі на ринку не було. Якщо порівняти з минулими роками, виторг у передноворічні дні зменшився наполовину. Люди купують дуже мало, старанно розраховують бюджет. Та якщо для ринків «святкові ціни» вважають нормою, то цьогоріч заробляти на ажіотажі не посоромилися навіть у супермаркетах. Напередодні свят у ціні підскочили овочі: за кілограм по-

мідорів та огірків просили по 50 гривень, за пучок зеленої цибулі або петрушки (50 грамів) – 7. До 20 гривень за кіло підняли вартість мандаринів та апельсинів, банани також продавали на 2030% дорожче, аніж зазвичай. Та окрім здирницьких цін покупців вразила чимала кількість зіпсованих продуктів.

- У міських супермаркетах відділи фруктів та овочів були більше схожими на смітники, покупцям доводилося вибирати більш-менш придатні для їжі продукти, – каже Л. Буштейн.

– Гнилими апельсинами та мандаринами була встелена навіть

ФОТОФАКТ

підлога торговельного залу. За завищеною ціною продавали зіпсовані шампіньйони. Але дітися було нікуди, доводилося купувати те, що пропонували. Продаж прострочених продуктів, у тому числі фруктів та овочів, у споживзахисті називають дуже грубим порушенням. Проте покарати за це не завжди мають можливість, адже на скаргу споживачів мають право відреагувати (тобто перевірити підприємця) лише після попередження. Відтак єдине, що залишається покупцям – не купувати зіпсовані продукти.

– Часто трапляється, що на прилавки викладають вже зіпсовані

фрукти і продають їх, скажімо, по акції, – каже заступник начальника Держінспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Надія Кутиніна. – Це грубе

порушення всіх норм та правил торгівлі, про яке потрібно вказати у книзі скарг та пропозицій, повідомити адміністратора або звернутися до нашої інспекції. Купувати такі фрукти ні в якому разі не можна, адже так ми лише стимулюємо торгівлю неякісним товаром. Щодо цін, то вже напередодні Різдва вони знизилися, а 8 січня стабілізувалися та стали близькими до звичних.

Ксенія, педагог Намагалася купити все необхідне заздалегідь. І недарма, адже у переддень Нового року ціни були значно вищими. А деякі продукти взагалі важко було знайти. Але це звична ситуація, адже до свят ціни завжди завищені. Ольга, журналіст Особисто я суттєвих змін у цінах не відчула. Та мої знайомі казали, що вони були значно вищі, ніж зазвичай. Деякі родичі, аби зекономити, закуповували продукти аж за місяць до свят.

ТРАНСПОРТНЕ СПОЛУЧЕННЯ

Міст у Звенячині працює без обмежень ▪ Через міст у с. Звенячин, що з’єднує Тернопільську та Чернівецьку області, пустили важкий транспорт. Відтепер великим рейсовим автобусам та вантажівкам (понад 10 тонн) не доведеться об’їджати через Івано-Франківську область (Снятин та Городенку), аби потрапити до Тернопільської. Як повідомили у Службі автомобільних доріг Чернівецької області, наразі на об’єкті підсилили металеву прогонову будову і тротуарні консолі, встановили накладну монолітну залізобетонну плиту, нове

металеве бар’єрне та перильне обгородження, елементи зовнішнього освітлення та вистелили нижній шар асфальтобетонного покриття мосту. Загальна протяжність мосту складає 265,1 погонного метра. Однак об’єкт ще остаточно не здали в експлуатацію. Цього року тут мають завершити ремонтні роботи, а саме: вистелять верхній шар асфальту, покриють тротуари, нанесуть горизонтальну і вертикальну розмітку, відремонтують підпірну стінку на підходах до мосту.

На капітальний ремонт мосту через Дністер передбачено 20 млн. гривень. Про це раніше повідомляв начальник Служби автомобільних доріг Чернівецької області Ігор Гах. Роботи виконує Доне-

цька підрядна організація ТОВ «Мост-1». Під час ремонту мосту від початку жовтня 2013 року рух транспорту здійснювали у реверсному режимі. Проїзд транспортних засобів понад 10 тонн було обмежено. Ольга МАКСИМЮК

ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Газ для людей дешевшим не буде ● Від дорогої попільнички на Соборній площі залишилися лише

прути. Два роки тому у Чернівцях встановили дорогі ковані попільнички, які за стилем вписувалися у міську архітектуру. Кожна з них вартувала чернівчанам понад дві тисячі гривень. Щоб вандали їх не пошкодили, працівники ЖКГ пригвинтили їх великими болтами, але, схоже, це не допомогло. Попільничку на Соборній площі, вочевидь, зрізали, а її «ніжки» наразі використовують для закріплення тенту на сцені. Фото Віталії КОЗМЕНКО

▪ З початку 2014 року підприємства користуватимуться газом за нижчими цінами. Про це повідомили у ПАТ «Чернівцігаз». В НКРЕ, яка якраз займається встановленням цін на енергоносії, такі зміни пов’язують з підписанням 17 грудня 2013 року главами «Нафтогазу України» і «Газпрому» додаткової угоди до контракту купівлі-продажу природного газу.

- Зниження тарифів на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, з 1 січня 2014 року становить 30%. На такому рівні ціна повинна триматися весь рік. Що ж до промислових споживачів та інших суб’єктів господарювання, то для них тарифи знизили на 10%, проте така

вартість встановлена лише на перший квартал 2014 року. В подальшому ціну для таких споживачів корегуватимуть, – пояснює завідувач сектору НКРЕ у Чернівецькій області Анатолій Маляр. – Що ж до цін

для населення, то вони й так дотаційні, тому змінювати, швидше за все, їх не будуть. Уляна ДЕЛІКАТНА

9 січня 2014 р., №2 (709)

НОВИНИ

www.poglyad.cv.ua Реклама

● У сезон на підприємстві переробляють 26,5 тисячі тонн яблук. Фото з архіву «Погляду»

«Букофрут» продали голландцям Сподіваються, що вони сплатять більше податків Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

О

дне з найбільш потужних підприємств у Чернівецькій області – «Букофрут», що у селі Мамаївці Кіцманського району, продали голландцям. Власне, дозвіл на придбання частки у статутному капіталі підприємства Антимонопольний комітет України надав компанії «Continental Fruit B.V.» (м. Оостерхут, Нідерланди), що забезпечило їй рівно половину голосів у вищому органі управління товариства. І хоча, здавалося б, нічого особливого не відбулося – одна іноземна приватна фірма купила іншу приватну фірму з іноземним капіталом, та обласні чиновники вже потирають руки, мовляв, від такого злиття Буковині тільки користь. Зокрема сподіваються на більші податки наступного року.

– «Букофрут» і до цього був потужним підприємством, яке переробляло десятки тисяч тонн яблук за рік. Зокрема, протягом 2013 товариство переробило 26,5 тисячі тонн яблук, із яких виробило 200 тонн яблучного аромату (його використовують, з-поміж іншого, для виготовлен-

ня кока-коли) і 3,9 тисячі тонн яблучного концентрату. Водночас інші подібні підприємства переробляють у середньому 3-10 тисяч тонн за рік, – розповідає заступник начальника ГУ АПК Чернівецької ОДА Василь Сандуляк. – А після злиття із

голландською фірмою сподіваємося, перероблятимуть більше продукції, відповідно, збільшать кількість робочих місць і зростуть відрахування до бюджету, бо ж, окрім цього, ще й планують збільшити термін роботи підприємства у сезон (розпочнуть у серпні). І справді, людям від цього пряма вигода. В першу чергу тим, хто на цьому підприємстві працює. Адже зарплата у них і так вища, ніж в середньому отримують на таких підприємствах в області, а після вливання голландського капіталу, імовірно, отримають ще й надбавку. Окрім того, виграють і буковинські садівники, бо матимуть змогу збувати більше своєї продукції. Нині в області є 28 тисяч гектарів садів, а зберігати фрукти ніде, оскільки тих 26 фруктосховищ, які є, не вистачає. Відправляти яблука за кордон дорого і невигідно, тож продавати їх на переробку вдома – єдиний спосіб збути вирощене. Та досі від «Букофрута» було стільки ж користі, як і шкоди. Ще два роки тому підприємство скидало стічні води у місцеву річку Совицю. І хоча важкої хімії «Бу-

ДОВІДКА

ТОВ «Букофрут» засновано у серпні 2005 р. Статутний капітал становив 90,98 млн грн., засновники – «Редкаст Холдинг Лтд» (Кіпр) і ВАТ «Динтер Україна» (Київ). Підприємство введено в експлуатацію 2006 року. Залежно від сезону на підприємстві працює 85-120 чоловік.

кофрут» не використовує, Совиця є неглибоким потічком, до того ж впадає у транскордонну річку Прут, відтак вимоги до її екологічного стану досить жорсткі. Люди скаржилися на постійний сморід, адже річка тече через усе село. А коли у ній вимерла риба – був справжній скандал.

– Коли це сталося, «Букофрут» таки зробив свої очисні споруди (до цього послуговувався тими, що йдуть від Лужанського спиртозаводу), – каже сільський голова с. Мамаївці Сергій Угринчук. – Однак відходи все одно потребують додаткової очистки. Планували будувати сепаратор для активного мулу, аби він не потрапляв до стічних вод, проте згодом керівництво заводу помінялося і, вочевидь, вирішили, що додаткової очистки не треба. З новими власниками підприємства ще не розмовляв, та під час перемовин із ними маю намір знову наполягати на будівництві сепаратора.

ШЕВЧЕНКІВСЬКА ПРЕМІЯ

Федірко каже, що перемогти завадив Митний союз Віталія КОЗМЕНКО ✉ vi_kozmenko@i.ua

▪ Чернівецького епатажного митця Анатолія Федірка цьогоріч висунули на здобуття Шевченківської премії. Самого митця це неабияк здивувало (читайте «Погляд» від 31 листопада), але всі умови, пов’язані з участю в конкурсі, все-таки вирішив виконати. Тому організував виставку із своїм проектом «Супрематична Україна» для членів журі.

– Я і ще кілька номінантів зробили виставки, – каже А. Федірко. – Інші просто показали якісь

«папірці» і все. Ніхто не бачив їхніх робіт у повному обсязі, але тим не менш… До третього туру пройшли – 72-річний Любомир Медвідь і 75-річна Людмила Мєшкова. Портрет Т. Шевченка з вишитим рушником та інші частини проекту «Супрематична Україна» Анатолія Федірка члени комітету з національної премії України ім. Т. Г. Шевченка не оцінили. Художник запевняє, що це його не здивувало. Мовляв, минуле вийшло у фінал і перемогли діти номенклатури.

– Це була очікувана боротьба між майбутнім і минулим.

Члени комітету голосували так, як депутати у Верховній Раді, – каже Анатолій. – Вважаю, що якби чиновники підписали Угоду про асоціацію Європейського союзу, то я б переміг, а рух у бік Митного союзу – це рух назад. Загалом, ця премія засвідчила, що ми повертаємося до старого і не яскравого. Адже не лише я не пройшов, не пропустили сучасний роман найбільш читабельного письменника в Україні Андрія Куркова, зате виділили Ю. Щербака. Також журі визнали Донецьку оперу кращою за столичний театр ім. І. Франка.

3 Реклама

4

ІНТЕРВ’Ю

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

Кращих доріг сподіватися не варто Ситуацію зі станом доріг області після торішньої зими можна сміливо назвати катастрофічною. Попри те, що влада впевнено звітує про ремонт основних шляхів, вони не витримують жодної критики. Єдине виправдання, яке ми постійно чуємо, це нестача коштів, яких область отримує надзвичайно мало. Про дороги області, їхній ремонт, перспективи на майбутнє ми поспілкувались з начальником Служби автомобільних доріг області Ігорем Гахом та депутатом обласної ради, членом комісії з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, житловокомунального господарства та надзвичайних ситуацій Русланом Мельником.

Руслан Мельник, депутат Чернівецької обласної ради

«Нема ілюзій щодо доріг. Вони будуть ще гірші» - Такого стану доріг в області, як після минулої зими, ніхто не пам’ятає. Чи розглядала ваша комісія ситуацію з дорогами і чому вони після так званого ремонту не поліпшилась?

- Постійно це питання порушують і ініціюють на комісії. Відійду від теми, адже виникло питання щодо голови нашої комісії. Адже Василь Бічер (голова комісії, – авт.) виконує дуже багато робіт за державні кошти. Я вважаю, що він не може бути ефективним головою комісії через це. Та людина, яка використовує бюджетні кошти, не може сильно контролювати ті органи, які використовують їх. Цього року ми порушували дорожнє питання, заслуховували людей, до нас приходив начальник Служби автомобільних доріг області Ігор Гах і ми ставили ці питання. Ініціювали звернення до Кабміну щодо ситуації, яка склалась по дорожньому питанню. Треба брати трохи глибше. 2010 року скасували податок на транспортні засоби. Тоді, за моїми підрахунками, адже я вивчав це питання, Чернівецька область отримувала понад 50 мільйонів, коли був податок з транспортних засобів. Нехай їх не вистачало, але вони були. Коли змінилась система і запровадили акцизний збір з літра пального, фактично за оцінками різних експертів від 2 до 3 гривень за літр, надходження коштів в область мали б збільшитися. Але вийшла парадоксальна ситуація – ми втратили навіть ті кошти, які приходили з податку на транспортні засоби. Цього року, у мене є офіційні документи, щодо доріг та ремонту є досить цікаві цифри. Отже, у програмі розбудови до-

рожньої мережі краю на 2006-2015 роки на цей рік заплановано і затверджено бюджетом 59,3 мільйона гривень. Але за результатами дев’яти місяців року, ми використали лише 28 мільйонів. Хоча на цей час мали освоїти 49,9 мільйона.

- Чому так мало профінансовано коштів?

- Оце питання і виникає: «чому так мало»? Субвенції з державного бюджету не надходять, казначейство не проводить платіжки і нам замулюють очі. Щоб усе зробити гарно, у грудні нам надійде субвенція, яку використати не вдасться, бо казначейство не пропускає їх. І на початку року ці субвенції, що не використані, повертаються назад до держбюджету.

- Тобто проблема через брак грошей, чи немає волі на місцях?

- Найбільша проблема в тому, що не надходять гроші. Але на цю проблему треба реагувати, тому я завжди пропонував, щоб сесія облради постійно ухвалювала звернення до Кабміну, парламенту, аби кошти приходили пропорційно, коли вони потрібні. Коли можна виконувати роботи. А не наприкінці року, коли лежить сніг. Але це копійки, мізер. Якщо взяти, що з літра бензину йдуть 2-3 гривні, то область могла би удвічі збільшити надходження. Було б не 50 мільйонів, а 100-150 мільйонів.

- Цього року в області відбулось чимало акцій, коли люди виходили і перекривали рух транспорту. Переважно вони намагались таким не дуже популярним методом звернути увагу на свої проблеми, маю на увазі жахливий стан доріг. Який шлях вирішення цього?

- Я думаю, що ситуація буде ще складнішою. Потрібно зробити децентралізацію цього акцизного збору. Щоб на місцях ав-

Ігор Гах, начальник Служби автомобільних доріг Чернівецької області

«Один кілометр дороги коштує 4-4,5 мільйона гривень» томатично залишалась частина цих коштів. Тоді можна питати з місцевої влади, нас депутатів, за виконання тих чи інших робіт.

– Звісно, зараз ми можемо говорити бодай про ямковий ремонт.

– Але ямковий ремонт можна здійснювати лише у певний час. Якщо незабаром буде яма на ямі, то він уже буде неефективний. Це викидання на вітер грошей.

– Чи є попередні суми,

скільки необхідно грошей на дороги наступного року?

– У нас наразі немає цієї інформації. Хоча було рішення, щоб дорожня служба щомісяця надавала інформацію про виконану роботу і про плати. Закінчується рік, а у нас немає планів, скільки потрібно коштів на 2014 рік.

– А плани на цей рік вдалось виконати?

– Плани на цей рік не виконано. Станом на цей час профінансовано лише 50%. З них відрахуйте оплату праці, борги, і латали дороги за залишковим принципом.

– Що тоді чекати буко-

винцям від доріг наступного року, якщо зима знову принесе свої сюрпризи?

– Люди не повинні мати ілюзій щодо доріг. Вони будуть ще гірші. Область фінансують за залишковим принципом і ті суми, порівняно з минулими роками, копійки. Якщо громада у межах чинного законодавства не буде порушувати це питання, то воно буде лише погіршуватись.

- Після торішньої зими дороги в області були у надзвичайно поганому стані. Чи вдалось зробити так званий ямковий ремонт там, де він був потрібний?

- Так, після зими 20122013 років дороги були у дуже важкому стані. Ми неодноразово говорили, чому так трапилось. Адже дороги потребують поточних і капітальних ремонтів. Не можна сказати, щоб нам повністю вдалось ліквідувати проблему ямковості на дорогах загального користування, але враховуючи те фінансування, що було у нас, вважаю, що ми зробили немало. Якщо говорити об’єктивно, то ми ліквідували 105 тисяч м2 ямковості на дорогах державного та місцевого значення. Для чого було випущено 11,5 тисячі тонн асфальтобетону. Ямковість лишається, але значну частину нам, принаймні на основних напрямках, ліквідувати вдалося.

- Скільки загалом грошей витрачено на дороги і чи надійшов увесь обсяг коштів, передбачений на 2013 рік, на ремонт доріг?

- Всього на ремонт доріг витрачено у межах 93 мільйонів гривень. Якщо брати суто по різновидах ремонту, то на капітальний ремонт витрачено майже 3 мільйони, на поточний ремонт, куди входить ліквідація ямковості, майже 27 мільйонів гривень. На поточний середній ремонт спрямовано 36,4 мільйона гривень, і експлуатаційне утримання – 26,5 мільйона гривень.

- Цих грошей загалом ви-

Якщо маєте що сказати буковинцям, своїм виборцям, громаді краю, не боїтесь гострих запитань і готові говорити правду, звертайтесь до газети «Погляд». Ми готові вислухати вашу позицію та розповісти про неї на шпальтах нашого видання. Тел. 050 374 25 22 Повне відео інтерв’ю дивіться на сайті vidido.ua

стачило і скільки потрібно нашій області, аби впорядкувати дороги краю?

- Аби дороги були у нормальному стані, замало провести ямковий ремонт. Навіть якщо ми це зробимо на усіх дорогах області. Ямковий ремонт – це тимчасовий захід для забезпечення безпечного, відносно комфортного руху. Для того щоб зробити дороги нормальними і щоб у людей не виникало нарікань, потрібно проводити більш досконалі роботи – поточний середній, але найкраще – капітальний ремонт. На це потрібно досить багато грошей. За нашими підрахунками, навіть без капітального ремонту та експлутаційного утримання, треба понад мільярд гривень.

- Чи рахували, скільки

необхідно грошей на цей рік?

- Поки що у нас немає орієнтовних цифр, скільки буде грошей на цей рік. Я сподіваюсь, що фінансування буде якщо не на необхідному рівні, то принаймні значно більшим, ніж торік. Адже і Президент оголосив цей рік роком доріг.

- На щастя, нинішня зима м’яка. Проте вона може проявити себе снігами і морозами. Чи не станеться як торік, коли разом зі снігом зійшов асфальт?

- Розумієте, дорога без ремонту не стає кращою з року в рік. З кожним роком вона втрачає свої експлуатаційні властивості. І стверджувати, що цього року навесні вони будуть хорошими, враховуючи, що не виконано необхідних робіт, не можна. Сказати, наскільки дороги будуть вражені ямковістю – ми також наразі не беремося. Адже каталізатором, я не кажу причиною, стану доріг навесні є і погодні умови. Якщо торік були досить складні погодні умови, але не це першочергова проблема, а переходи на нуль

градусів. Коли відбуваються коливання температури з плюсової на мінусову і вони досить часті, то це призводить до руйнування доріг. Адже дороги будували 20-30 років тому, є відповідні деформації, тріщини і коли туди потрапляє волога, згодом замерзає, то покриття просто розриває. Я думаю, що навесні також буде складно. Не думаю, що буде легко. Роботи буде дуже багато. Ми зробили все, що від нас залежало і було в наших можливостях, щоб ситуація не повторилась. Але прогнозувати, що вона не повториться, я не можу.

- Цей рік запам’ятався тим, що майже в кожному районі люди виходили на дороги і перекривали рух, адже шляхи були розбиті. Чи готові до повторення такої ситуації?

- Я розумію людей, розумію їхній стан, розумію їхнє невдоволення, воно цілком справедливе. Коли ти не можеш доїхати, чи дорога у поганому стані. Але потрібно розуміти, що перекриття дороги – не вирішує питання її ремонту. Річ не у тому, що хтось не хоче робити, річ у тому, чи є можливість зробити те, що хочеться людям. Думаєте, дорожникам приємно бачити своє господарство у такому стані? Чи нам хочеться не працювати? Нам приємно, коли ми маємо можливість зробити об’єкт, дорогу, і не повертатись до неї щоразу. Але виходимо з наявних можливостей. Один кілометр дороги з поточним середнім ремонтом коштує 4-4,5 мільйона гривень. Щоб ми не повертались до цієї дороги зо п’ять років. Якщо говорити про капітальний ремонт, то там зовсім інші цифри. Ось і порахуйте, навіть за 100 мільйонів можна зробити 20-25 кілометрів дороги. А в області у нас 2 тисячі 285 кілометрів доріг загального користування.

9 січня 2014 р., №2 (709)

НОВИНИ

www.poglyad.cv.ua Реклама

12 дітей народилися новорічної ночі 4 з них поповнили чернівецьку громаду у пологовому будинку №1 Надія КАРБУНАР ✉ karbunar@i.ua

Х

то не відпочиває новорічної ночі, то це акушери. У пологовому №1 після бою курантів народилося четверо малюків. Першим на світ з’явився хлопчик, чому персонал вельми радий. Кажуть, рік буде вдалим.

– Будь-яке свято для нас – як будень, бо акушерство – така галузь медицини, де не можна нічого ані запланувати, ані передбачити. Тож якщо дитина вирішила народитися новорічної ночі, ми повинні бути до цього готові, – каже заступник головно-

ренюк, каже, о 23.50 у неї відійшли

води, тож уже було не до святкування, лишень дивилися на салюти з вікна пологового будинку.

– Донечка відчувала, що її дуже чекає старший братик, тому й народилася на два тижні раніше, – розповідає пані Тетяна. – Малеча життєрадісна, багато усміхається. А ось Віолетта Хоменко ще встигла зустріти Новий рік за святковим столом і навіть шампанського пригубити, але вже через 20 хвилин після бою курантів довелося викликати «швидку».

– Син народився о 03.30, плануємо назвати його Дмитром.

– каже пані Віолетта. – Щаслива, що він з’явився на світ у рік коня, це дуже шляхетна, працьовита і витривала тварина. Хочу, щоб такі риси були і у мого первістка. На маленького Василька у Рід-

ківцях Новоселицького району вже чекають дві сестрички. Мама, Галина Саранчук, каже, хоч лікарі запевняли – народить 14 січня, вона дуже хотіла, аби він народився на Новий рік. І синочок зробив їй такий подарунок – з’явився на світ о 8.15 ранку 1 січня. На думку астрологів, у всіх діток, котрі народилися у перші години 2014 року, буде не зовсім звичайна доля.

– За знаком зодіаку, народжені новорічної ночі – Козероги. Більшість із них – люди похмурі і печальні, однак усе залежить від виховання. Хлопчики матимуть успіх у військовій справі та силових відомствах, а також у спорті, – каже керівник Буковинського астрологічного центру «Паллада» Юрій Лозюк. – Дівчатка ж матимуть незалежний характер.

го лікаря пологового будинку №1

Василь Ринжук. – До 24 години 31 грудня у нас народилися 3 малюків, а до 8 ранку 1 січня – іще четверо. Одній породіллі робили кесарів розтин. Усі матусі почуваються чудово, дітки здорові. Першим 2014 року у пологовому будинку №1 народився маленький Алан – о 1.35. Щаслива матуся, чернівчанка Марія Джигерханова, розповідає, лікарі прогнозували, що народить вона 3-5 січня, тож свято готувалася зустріти вдома.

– Встигла ще застелити стіл святковою скатертиною, і почалися перейми. Новий рік зустріла вдома, але не із келихом шампанського, а збираючись до пологового будинку, – каже жінка. – Це мій третій син, вирішили дати йому таке незвичне ім’я, бо мій батько – лезгин. Старшого назвали на честь чоловіка – Олександром, а середнього – Тамерланом. Синочок спокійний і весь час усміхається. Рада, що він з’явився на світ новорічної ночі, у цьому є щось казкове. Маленька Анастасія, котра народилася о 02.19 1 січня, напевно дуже поспішала привітати маму і тата зі святами, бо лікарі прогнозували, що на світ вона з’явиться аж 13 числа. Мама, чернівчанка Тетяна Па-

● Маленький Алан став першим хлопчиком, що народився новорічної ночі у пологовому будинку №1. Фото автора

СІМЕЙНІ ЦЕРЕМОНІЇ

Весілля розпочнуться після свят Віталія КОЗМЕНКО ✉ vi_kozmenko@i.ua

▪ Останній день, коли чернівчани могли одружитися 2013-го, припав на 27 грудня, п’ятницю. Того дня побралися сім пар молодят. За словами начальника Чернівецького РАЦСу Наталії Вишневської, це не велика кіль-

кість наречених. Набагато більше є охочих побратися у день закоханих.

- На 14 лютого всі години розписано, – каже пані Вишневська. Загалом під час посту не так багато охочих урочисто стати на рушничок щастя. У Палаці урочистих подій кажуть, що у них весільний сезон стартує з 11 січня, а до того проводити урочистості не будуть.

– Наразі пропонуємо лише святкові фотосесії для всіх охочих у нашій фотостудії, – розповідає культорганізатор Палацу урочистих подій Анастасія Волчинська. – Якщо ж говорити

про підсумки 2013, то весіль цьогоріч було більше, аніж торік. Ймовірно, тому що ми запропонували більше локацій для урочистої церемонії, такі як міська ратуша, а також організовуємо урочистості на виїзді. На 14 лютого, яке припадає на п’ятницю, теж записали декілька пар.

2013 року стався справжній бебі-бум

– Бувало, що ми видавали по тридцять актів про народження дітей за один день, – каже пані Вишневська.

Називають дітей новоспечені батьки по-різному. За словами Н. Вишневської, популярності із року в рік не втрачають такі імена, як Олександр, Максим, Андрій, Анастасія, Софія та Соломія. Цьогоріч найбільше новонароджених назвали саме так. А ще було багато серед хлопчиків Давидів, Артемів, Данилів та Микит. Дівчаткам давали такі імена – як Злата, Дар’я, Катерина та Єва. Окрім вже традиційних українських імен, траплялися справжні ексклюзиви.

– Найрідкісніші чоловічі імена це – Ринат, Роберт, Раміз та Глєб, а серед жіночих – Сандра, Ноеміль, Емма, – каже Наталія Вишневська.

5

6

ПРАВО

9 січня 2014 р., №2 (709)

Загинули на дорозі

НАЇЗД

У Карпатах водій збив двох даівців Затримали водія, який скоїв наїзд на правоохоронців Це трапилось у сусідній ІваноФранківській області саме 1 січня. Добряче відсвяткувавши Новий рік, чоловік на «МерседесБенц Е 270» поспішав у справах. Також він проігнорував вимогу працівників ДАІ зупинитись і помчав геть. В Яремчі даівцям автомобіль вдалось заблокувати, проте і це не зупинило чоловіка. Через це поранено двох працівників ДАІ, а також пошкоджено службовий автомобіль, повідомили у ЦЗГ УМВС України в Івано-Франківській області. Коли порушника затримали, ним виявився 21-річний житель Закарпатської області.

Продовження

◀ 1

Олександр ЮХИМЕЦЬ ✉ yukhimets_a@ukr.net

З

а словами заступника начальника Чернівецького обласного бюро судово-медичної експертизи з експертної роботи Олександра Лазебника,

остаточних висновків щодо травм та стану загиблих перед смертю ще немає. Проте у судмедекспертизі припускають, що усі чоловіки, котрі знаходилися в авто, були напідпитку. За фактом аварії відкрили кримінальне провадження за ч. ІІІ статті 286 (порушення правил дорожнього руху, які спричинили загибель кількох осіб). Інші причини трагедії встановлюють – наразі невідомо, як на вільній дорозі не змогли розминутися два авто. Відомо, на дорозі не було ожеледиці, а покриття було сухим. На асфальті були сліди гальмівного шляху – водій «шістки» все ж намагався сповільнити рух транспорту, проте переповнений пасажирами автомобіль не зміг вчасно зупинитися – за інерцією його несло ще приблизно три метри. Чоловіки їхали із Кліводина до Чернівців. Як повідомив головний лікар

БІЙКА

У Чернівцях бились і стріляли ● Водій та пасажирка мікроавтобуса відбулися травмами середньої тяжкості. Фото УДАІ УМВС у Чернівецькій області

Схема ДТП

Кіцманської центральної район-

ної лікарні Василь Залявський, зараз у реанімаційному відділенні ЦРЛ перебувають троє постраждалих. У них закриті черепно-мозкові травми та переломи кінцівок. Стан у хворих важкий, проте стабільний – пацієнти житимуть.

- Але відновлюватися після такої аварії чоловікам доведеться довго – не менше року. Наприклад, в одного з постраждалих перелом обох стегнових кісток зі зміщенням, – каже В. Залявський. – Йому доведеться пережити кілька складних операцій. Якщо все пройде без ускладнень, він стане на ноги не менш як через 8 місяців. Ще у двох пасажирів розбитого

«Жигуля» – закрита черепно-мозкова травма. Їм поки що не дозволяють спілкуватися із відвідувачами, а лікарі поки ще не знають, як

На кордоні затримали чотирьох грузинів

▪ Днями у пункті пропуску "Порубне" затримали чотирьох громадян Грузії. Вони намагалися в’їхати в Україну з підробленими посвідками на проживання. Після перевірки було встановлено, що посвідки підроблено та

видано незаконно. Щодо іммігрантів, то за порушення Законів України "Про імміграцію" та "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" вони сплатять штраф. Окрім того, ухвалено рішення щодо їхнього примусового повернення на батьківщину та заборону в’їзду на територію України впродовж трьох років.

ГУЛЯНКА

П’яні розбили вітрину у крамниці 30-річні чоловіки, добряче відсвяткувавши, гуляли центром Чернівців, де розбили вітрину магазину

Ще 2 січня, вночі о 01.20, правоохоронці дізнались, що в магазині («Берізка», авт .) на вул. Кобилянської у Чернівцях спрацювала охоронна сигналізація. Наряд міліції, що прибув на місце, помітив біля магазину сімох хлопців, які

мозок постраждалих справлятиметься із таким пошкодженням.

60-річний водій фургона та його 57-річна дружина зазнали

незначних травм. Їх направили до лікарні за місцем їхнього проживання – до Новоселицької ЦРЛ.

Дільничні інспектори міліції Хотинського РВ

НЕЛЕГАЛИ Вони намагалися в’їхати в Україну з підробленими посвідками на проживання

«Погляд»

поводилися неадекватно та агресивно. Проте побачивши правоохоронців, хлопці почали тікати, але відбігли недалеко, коли їх наздогнали. Затриманими хуліганами були чернівчани 1981 та 1983 років народження, які тої ночі були п’яні і тому розбили вітрину магазину. Щоправда, хлопцям довелось відшкодувати її вартість.

Територія обслуговування

Телефони

Руснак Олександр Миколайович, ст. ДІМ

П.І.Б. та фото ДІМ

м. Хотин, вул. Свято-Покровська № 52

тел. 2-22-52 тел. моб. (050)-56058-18

Іонуц Дмитро Васильович

м. Хотин, вул. Свято-Покровська № 52

тел. 2-22-52 тел. моб. (095)-39616-35

Анадольська сільська рада, Атацька сільська рада

тел. 2-28-52 тел. моб. (095)-44362-65

Рукшинська сільська рада, Пригородська сільська рада

тел. 26-6-30 тел. моб. (097)-20641-26

Глухий Павло Васильович

Чепоноська сільська рада, Рашківська сільська рада, Гордівецька сільська рада

тел. 49-5-33, 28-5-10, 25-6-19 тел. моб. (066)-297-12-07

Кирнац Роман Васильович

Полянська сільська рада, Рухотинська сільська рада

тел. 25-2-44, 26-3-42 тел. моб.

(099)-273-07-36

Ширівецька сільська рада, Зарожанська сільська рада

тел. 39-3-90, 36-1-75, 36-4-04, 364-49 тел. моб. (099)-307-01-42

Попов Михайло Володимирович Молодюк Олександр Олександрович

Колибняк Віталій Олександрович, ст. ДІМ Дубковецький Олександр Анатолійович

Недобоївська сільська рада

тел. 43-2-40, 43-0-28 тел. моб.

(095)-934-08-91

Плаксивий Микола Іванович, ст. ДІМ

Клішківська сільська рада

тел. 31-2-42 тел. моб. (050)-95102-04

Боднарюк Артур Сергійович

Шилівецька сільська рада, Малинська сільська рада

тел. 33-2-04, 30-1-22 тел. моб.

(099)-327-89-68

Боднар Віктор Володимирович

Грозинська сільська рада, Коленківська сільська рада

тел. 44-2-10, 47-2-42 тел. моб.

(099)-030-78-73

Горченко Дмитро Миколайович

Санківська сільська рада, Бочківська сільська рада

тел. 39-6-41, 10-2-72 тел. моб.

(066)-010-06-52

Керстенецька сільська рада, Ставчанська сільська рада, Круглецька сільська рада

тел. 28-2-25, 28-2-40, 46-3-17, 4622-49 тел. моб. (099)-232-81-34

Шинкура Ян Валерійович

Співак Віталій Іванович

Крутеньківська сільська рада, Ярівська сільська рада, Білівська сільська рада

тел. 45-5-33, 41-2-21, 41-2-17 тел. моб. (095)-042-06-42

Мусіюк Василь Васильович

Каплівська сільська рада, Данковецька сільська рада

тел. 35-2-40, 35-6-23 тел. моб.

(066)-437-18-57

Долинянська сільська рада, Ворничанська сільська рада, Пашковецька сільська рада

тел. 26-2-33, 35-6-23, 49-2-42 тел. моб. (099)-976-69-97

Голубан Сергій Васильович Вакансія

Перебиківська сільська рада

тел. 38-2-33

Вакансія

м. Хотин

тел. 2-22-52

Зранку після Різдва двоє п’яних чоловіків зчинили бійку з охоронцями магазину та поранили одного Неспокійно розпочався ранок 8 січня. Так, 8 січня, о 5.30 ранку, правоохоронців повідомили про стрілянину та бійку на вулиці Червоноармійській обласного центру. Події того ранку розгортались у звичному руслі. Зранку двоє п’яних чернівчан підійшли до нічного магазину і намагалися купити цигарки та пиво. Продавчиня відмовилась продати бажане, мовляв, наразі магазин зачинено. Однак хлопців це не зупинило. Врешті, жінка продала чернівчанам алкоголь та цигарки та натиснула «тривожну кнопку». На виклик приїхали співробітники однієї з приватних охоронних структур. Між ними та п’яними виникла суперечка, під час якої один з хлопців вистрілив в охоронця з «травмата». Через це чоловік отримав тілесні ушкодження.

ГОСТИНИ

П’яний намагався залізти до квартири товариша Чоловік хотів зайти у гості до товариша, коли того не було вдома, зламав двері На новорічні свята трапляються у досить комічні пригоди. Зазвичай причиною цього стає алкоголь. Так, до будинку на вул. Коперника у Чернівцях намагався проникнути невідомий чоловік. Про цю невдалу спробу правоохоронців повідомила жінка, що мешкає у сусідній квартирі. За словами жінки, невідомий чоловік щосили гамселив по дверях квартири, а коли двері ніхто не відчинив, намагався відкрити їх самотужки. Проте спроба ця не вдалась і він лише зламав лиштву дверей, повідомили у ВДСО при УМВС України в Чернівецькій області. Правоохоронці, що прибули на місце, затримали чоловіка. Як згодом з’ясувалось, 37-річний чоловік, добряче хильнувши оковитої, намагався увійти до квартири свого товариша, проте не знав, що того немає вдома. Олексій МИКОСЯНЧИК

9 січня 2014 р., №2 (709)

НОВИНИ

www.poglyad.cv.ua

● У м’ясному павільйоні на ринку «Центральний» за місце платять від 35 гривень на день. Фото Ігоря Кінодри

Селянам нікуди здати м’ясо Закупівельна вартість свинини також надто низька Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

У

багатьох селах Буковини вирощування городини та відгодівля худоби – основне заняття, адже роботи місцеві не мають. Тому єдине, що їх годує – це продукти власного виробництва. Та якщо раніше селяни охоче вирощували свиней, продавали м’ясо і заробляли на цьому, то зараз займатися цим стало зовсім невигідно.

– Свинину взагалі нікуди здати. А в нашому селі здавна вирощували свиней і худобу. Зараз, аби продавати свою свинину на ринку, треба безліч дозволів. Звичайних селян з хорошим домашнім м’ясом не пускають на ринки ні контролери, ні конкуренти, – каже секретар сільської ради с. Хряцька Герцаївського району Анжела Абабій. – Доводиться здавати його перекуп-

никам, які платять лише 18 гривень за кілограм живої ваги та 25 – чистої свинини. Селянам це дуже невигідно, адже аби виростити свиню, доводиться витратити чималі кошти. Сільський голова с. Керстенці

Хотинського району Василь Харкавчук зізнається, що вигодува-

ти свиню важко і дорого. Дедалі рідше селяни годують худобу натуральними кормами. Здебільшого місцеві здають свиней перекупникам, по 20 гривень за кілограм живої ваги, та деякі везуть у с. Клішківці і самотужки продають на ринку. Закупівельники теж визнають, що ціни на свинину впали.

Закупівельник свиней Іван Папук розповідає, що вартість

живої ваги свині дещо знизилась. Зараз за кіло платять 18 гривень, раніше давали 20. Та селяни стали рідше здавати худобу. Продавати м’ясо самотужки набагато вигідніше. Адже кілограм свинини на ринку вартує 35-60 гривень, залежно від частини. Та, окрім супровідних документів, селянам необхідний транспорт, аби перевозити м’ясо.

Які документи треба для продажу м’яса

1. Довідка ветеринара, який оглянув живу тварину перед забоєм; 2. Ветеринарне свідоцтво; 3. Санітарний паспорт на транспорт, в якому перевозять м’ясо.

Часом селяни все ж везуть м’ясо на ринки, проте тільки на сільські, знайти місце на чернівецьких важче і заплатити за нього доведеться більше.

– Місць у м’ясному відділі не вистачає тільки перед святами, а так, селянин – фермер, який має всі документи, може звернутися до адміністрації ринку та легко отримати місце, – стверджує заступник директора ринку «Центральний» Олександр Сапунов. – За один день доведеться заплатити приблизно 35 гривень. Та вартість залежить від того, скільки місця займає товар, скільки днів продаватиме фермер. У ціну входить плата за світло, експлуатацію холодильників (якщо товар не продали), прибирання.

ГРОШІ З ЄВРОПИ

Два мільйони євро на очисники і тварин Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

▪ Наприкінці грудня у Чернівцях між Буковинським центром реконструкції та розвитку та румунською стороною було підписано три угоди у рамках другого конкурсу програми «Румунія – Україна – Республіка Молдова 2007-2013 роки», що фінансується Європейським союзом. Загальна сума контрактів, кошти від яких мають прийти на Буковину, сягнула більше двох мільйонів євро.

- Ми підписали три великі угоди між румунською та українською сторонами у рамках програми транскордонного співробітництва. За їх умовами на очисні споруди «Чернівціводоканалу» передбачається 1 мільйон 200 тисяч євро, ще 700 тисяч – на притулок для тварин і 150 тисяч на допомогу людям з вадами зору. Окрім цього, розробили і підписали ще ряд проектів, зокрема по створенню мережі ін-

новаційних центрів, – розповідає директор Буковинського центру реконструкції та розвитку Ярослав Кирпушко. – Згідно із про-

цедурою, кошти надійдуть на рахунки через 3-4 тижні, себто вже в середині січня. Контроль за їх використанням здійснюватимуть незалежні аудиторські компанії. У водоканалі на виділені кошти планують встановити пісковідловлювач. Так, за словами начальника водоканалу Володи-

мира Андрущака, зі стоків, які надходять з міста на водоочисні споруди, буде виділятися пісок та інші тверді фракції. Завдяки цьому буде зменшено навантаження на всі робочі елементи очисних споруд та відповідно, витрати на електроенергію. А сам пісок можна буде використати на будівництві. Що ж до другої угоди, то вона дала надію на появу довгоочікуваного притулку для тварин на ділянці на вулиці Південно-Кіль-

цевій, про який вже говорять не один рік.

- Створення притулків для тварин – актуальне для України та Європи питання. У нас є багато проблем і безпритульні тварини – одна із них, – каже директор департаменту ЖКГ Чернівецької міськради Дмитро Сірман. – Гро-

шей на притулок очікуємо на початку лютого, тоді й розпочнемо роботи. Виділених коштів має вистачити на те, аби розчистити земельну ділянку, обгородити її і встановити вольєри, а також збудувати приміщення для персоналу. В притулку тварин стерилізуватимуть, а за потреби й лікуватимуть. Наскільки ефективно у Чернівцях використають два мільйони євро та що з цього отримає громада міста, можна буде оцінити вже влітку цього року. Саме на час, за планом реалізації проектів, організації-виконавці мають звітувати про перші результати.

ЕКОНОМ-панелі

7

8

СУСПІЛЬСТВО

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

Новий рік на євромайдані За святковий стіл – капот машини

«Найкращий Новий рік у моєму житті»

▪ Відсвяткувати Новий рік у незвичний спосіб – на євромайдані у Києві – цьогоріч вирішило чимало чернівчан. Серед них була і чернівчанка Марія Каземир. Жінка зібрала компанію друзів, наготувала святкових наїдків і вирушила до столиці.

– З чоловіком і друзями вирішили зустріти Новий 2014 рік не як завжди вдома, а разом із сотнями тисяч співгромадян під головною ялинкою країни. Загалом нас у компанії було семеро. Ми всі щиро підтримуємо євромайдан, тому таке рішення було одностайним. Окрім того, коли ще трапиться нагода бути у новорічну ніч у незвичному місці. Тож цей ● Марія Каземир (зліва) зустрічала Новий рік на МайдаНовий рік запам’ятаємо ні із друзями Павлом (у центрі) та Марією. Фото М. Каземир на все життя, – розповідає М. Каземир. – Хоча годинник почав бити два- ло, атмосфера створювала святкувати збиралися під надцяту, люди довкола нас святковий і піднесений відкритим небом у центрі люди почали розливати та настрій. Засмучувало тільстолиці, святковими стра- розпивати не тільки шам- ки сміття – пластиковий вами все таки вирішили панське, але й більш міцні посуд, порожні пляшки, не жертвувати – готували напої. Аби зустріти Новий які люди кидали просто як зазвичай, олів’є під ноги. Прибиральники, – обов’язково. За ▶ однак, намагалися максвятковий стіл нам симально оперативно все слугував капот наце прибирати. Звернення шого мікроавтопрезидента на Майдані не буса. Попри велитранслювали, натомість, чезну кількість людей, нам рік як годиться, послали всіх привітали лідери оповдалося під’їхати до самих кількох із компанії по ті дві зиції, після чого зірки-акбарикад. Щодо алкоголю, пляшки, котрі припасли, тивні учасники євромайдато взяли із собою тільки але залишили у авто, аби ну влаштували святковий дві пляшки шампанського, уникнути неприємностей. концерт. Додому ми поїхаадже попереджали, що на Та доки вони пробралися ли наступного дня і ввечері євромайдані – сухий закон крізь натовп, а людей було вже були у Чернівцях. Приі алкоголь, якщо знайдуть, дуже багато, випити ігрис- везли із собою незабутні відбиратимуть на постах. того нам вдалося тільки враження та багато фотоПроте яким було наше близько першої ночі. графій на пам’ять. Юлія ХОРОШУН здивування, коли щойно Загалом, було дуже весе-

Студентка ЧНУ Роксолана Мартищук Новий 2014 рік вирішила зустріти з друзями на майдані у Києві і переконує, що не пошкодувала.

- До Києва на майдан ми з друзями поїхали потягом, коли вийшли на перон у столиці, зустріли ще знайомих. Відтак на майдані ще побачили знайомі обличчя. Тож атмосфера була дуже дружньою, - каже Роксолана.

- Біля кожного намету на майдані стояли невеличкі ялинки, які прикрасили синьо-жовтими стрічками, різними бантиками, кульками. Такі ж ялинки встановили і на барикадах. Біля кожного намету на майдані стояли невеличкі ялинки, які прикрасили синьо-жовтими стрічками, різними бантиками, кульками. Такі ж ялинки встановили і на барикадах.

У чернівецькому наметі перед самим Новим роком накрили традиційний новорічний стіл. Приготували «олів’є», бутерброди, були мандарини. Шампанського ми не пили і я не бачила, щоб хтось відкорковував пляшку ігристого напою після чи до бою курантів. Після зустрічі Нового року всі на майдані співали гімн, піднявши в руках засвічені мобільні телефони. Я стояла ближче до сцени і коли повернула голова, у мене захопило дух, бо побачила справжнє море ліхтариків. Потім був неймовірний феєрверк. Після цього на сцену вийшли політики і відтак розпочався концерт. Попри те, що погода була не найкраща, на майдані не було холодно. Всі стрибали, танцювали, грілися. На сцені виступали такі гур-

ти, як «С.К.А.Й», «ТНМК», «Kozak System», Руслана, Нейл Тейлор і багато інших. Також на сцені виступив вертеп. Зі смішного: новорічної ночі якийсь чоловік виліз на євроялинку і пожежники три години намагалися його зняти. Його підсвітили прожекторами, він махав усім руками, але злізати відмовлявся. Хтось казав, що у нього був синій прапор, але я не бачила. Концерт тривав до сьомої ранку, але я пішла трохи раніше. У чернівецькому наметі нам грав якийсь дідусь на акордеоні, а ми співали і «Червону руту», і пісню про Київ, і «Ти ж мене підманула». Настрій був дуже хороший, я рада, що зустріла Новий рік саме на майдані. Повернулася додому 1 січня потягом, проблем з транспортом не було. Віталія КОЗМЕНКО

Оголошеного сухого закону ніхто із майданівців не дотримався

● Роксолана Мартищук Новий рік зустріла на майдані. Фото надано Р. Мартищук

реклама

Тягнете занадто важкий кредит

в іншому банку?

Платіть менше щомісячно кредит до 200 000 грн. на строк до 60 місяців для власників кредитів інших банків

вул. Комарова, 23–25, тел.: 050 443 13 10

ТРЦ "DEPOt",

вул. Головна, 265А, тел.: 095 271 80 95

Альфа-Банк обміняє його

на дешевший

ТРЦ «Боянівка», вхід через «Караван»,

вул. Хотинська, 43, тел.: 095 270 33 16

*Дивись на сайті www.alfabank.ua Усі види банківських послуг. ПАТ "Альфа-Банк". Ліцензія НБУ №61 від 05.10.2011 р.

9 січня 2014 р., №2 (709)

ПІДПРИЄМЕЦЬ

www.poglyad.cv.ua

9

КОМЕНТУЄ ЮРИСТ Якщо вимагають платити за компослуги авансом Юлія Ниміджан, адвокат бюро «Дутка та партнери»

Бізн ес

з водау

н подаат

ки св за ітло

за газ

Бізнес гальмують компослуги Компаніїмонополісти високими тарифами та авансовими платежами нищать буковинських підприємців Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

К

ого із підприємців не добили нові податки та збори, того, вочевидь, знищать космічні тарифи на компослуги та кабальні умови надання цих послуг, фактично безальтернативно нав’язані енергопостачальними компаніями-монополістами. Вони буквально витрясають із дрібного бізнесу останні копійки. Підприємці скаржаться, витрати на електроенергію зростають постійно, незалежно від пори року – взимку більше доводиться платити за газ, влітку – за електроенергію. За словами підприємця Тетяни Корольової, витрати на електроенергію та газ зараз майже вдвічі більші, ніж влітку. Тож бажання зменшити їх – досить резонне. Тому часто доводиться зменшувати опалення і мерзнути. Та найбільше обурює, що нині діють порядки, за якими за електроенергію підприємцям потрібно сплачувати авансом. Влітку, вра-

ховуючи збільшені ліміти, доводиться платити наперед по 1000 гривень щомісяця, незалежно від того, використовую я зазначений обсяг чи ні. Це досить значні витрати, гроші на оплату ще потрібно заробити. Єдиний плюс, що «замовленої» та оплаченої влітку електроенергії забагато, а тому холодної пори року (коли торгівля менш жвава), можна зекономити. Кіловат електроенергії для підприємця коливається у межах 1 грн., а кубометр газу коштує майже 5 гривень. Якщо у власників продовольчих крамничок витрати ще помірні, то найбільше страждають ті, хто займається хай і невеличким, але виробництвом, яке потребує витрат електроенергії. За словами власника пилорами Валерія Г., щомісяця за світло він платить понад 2 тисячі гривень, зауважте, що виробництво зовсім маленьке. Чоловік обурюється, що з такими тарифами бізнес просто невигідний. Відтак не дивно, що ніякого виробництва на Буковині немає, воно просто не витримує такого навантаження.

Підприємців захищають на словах

Про те, що плата за компослуги фактично вбиває підприємництво, говорять всюди і самі підприємці, і чиновники. Щоправда, досі зрушень у цій сфері – нуль.

– Цьогоріч ми провели чимало координаційних рад, на яких

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Підприємців залишають без обігових коштів Неля Малько, голова Асоціації виробників Буковини Для підприємців стовідсоткові авансові платежі, тим паче зараз – як вирок, адже віддаючи чималі гроші за ще неспожиті електроенергію чи газ, вони втрачають такі потрібні обігові кошти. Звісно, на папері вимога енергопостачальних компаній платити за послуги наперед є цілком законною, адже підприємці, підписуючи угоди, погодилися на такі умови. Але ж їм просто не залишили вибору – або так, або ніяк, компанії ж бо у нас монополісти, відтак альтернативи – ніякої.

розглядали питання зменшення оплати за енергоносії. Намагаємося зважати на проблеми підприємців із цього питання. Зокрема, останнім часом добилися спрощення процедури підключення до електричних і газових мереж для представників бізнесу, – пояснює директор департамен-

ту економічного розвитку і торгівлі Чернівецької облдержадміністрації Ігор Сідляр.

Однак все це лише пусті балачки, підприємцям від того ніякої користі. Тож, кажуть, за таких умов вигідніше взагалі не працювати.

– Робота монополістів у сфері енергопостачання просто обурлива, працювати підприємцям неможливо, – каже керівник Цен-

тру захисту малого та середнього бізнесу Ігор Кухарчук. – Це одна

з найважливіших проблем, які заважають розвиватися бізнесу на Буковині. Тож потрібно якнайшвидше встановити хоча б якийсь бар’єр та зупинити апетити щодо підняття тарифів. Утім, вирішити це буде можливо лише якщо підприємці об’єднуватимуться у профспілки, відстоюватимуть болючі питання разом. Мало того, що тарифи на комунальні послуги для підприємців захмарні, енергопостачальні компанії-монополісти ще й вимагають стовідсоткової попередньої оплати за свої послуги. Нещодавно ми провели опитування серед підприємців області, аби дізнатися, які саме проблеми найбільше заважають їм нормально працювати. Майже всі говорили про необхідність вплинути на енергопостачальників, аби ті зменшили свої апетити і брали хоча б 30 відсотків авансової оплати, а не 100. Зрештою, і Чернівціобленерго, і Чернівцігаз нині є приватними структурами. І якщо раніше, коли вони були державними, вимагання авансових платежів можна було хоч якось виправдати, то нині абсолютно незрозуміло, чому свої внутрішні проблеми приватне підприємство-монополіст вирішує за рахунок споживачів. І робить це абсолютно безкарно, бо ж ані НКРЕ, ані

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з угодою про надання послуг, наприклад, теплопостачання, одна сторона угоди бере на себе зобов’язання надавати послуги по теплопостачанню, а споживач – ПП зобов'язувався проводити 100-відсоткову передоплату за послуги за діючими тарифами на підставі розрахунків, які найчастіше зазначені у самій угоді, або у Додатках до нього у термін до першого чи іншого визначеного числа розрахункового місяця. При порушенні строку оплати рахунків споживачем компанія, яка надає послуги, має право стягувати зі споживача пеню розміром 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Розмір пені визначається на основі ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», яка передбачає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Договір набирає сили з моменту підписання, або в інших випадках, які передбачені та обумовлені договором, і діє до закінчення строку договору чи календарного року. Після закінчення строку дії договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії не надійшла заява про перегляд або відмову від договору однієї із сторін.

ПРАВИЛА ГРИ

З 1 січня "загальносистемники" будуть вести Книгу обліку за новою формою Державна податкова інспекція у м. Чернівці нагадує, що підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з 1 січня 2014 року зобов’язані будуть вести нову Книгу обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом від 16.09.2013 р. №481. Відтепер самозайняті особи можуть самостійно обрати, як їм вести Книгу обліку – електронним чи паперовим способом. Якщо підприємець обирає електронну форму ведення Книги, він повинен отримати посилені сертифікати відкритих ключів (якщо ще їх не має), укласти з органом доходів і зборів договір про визнання електронних документів та надіслати за місцем податкового обліку заяву на отримання Книги. Контролюючий орган за місцем податкового обліку реєструє заяву платника на отримання Книги у реєстрі поданих заяв та протягом трьох робочих днів формує

і надсилає платнику повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації. Якщо ж самозайнята особа обрала паперовий варіант ведення Книги обліку, то їй слід подати до територіального органу доходів і зборів за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якого зазначають: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, податкову адресу, номер та дату свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності). Книгу безоплатно реєструють у контролюючому органі та засвідчують підписом керівника або заступника контролюючого органу і скріплюють печаткою. Паперовий варіант Книги обов’язково повинен бути прошнурований і пронумерований. Детальніше про це можна дізнатися в «Єдиній базі податкових знань» у підкатегорії 104.08.

Інформаційно-комунікаційний відділ ДПІ у м. Чернівці

Антимонопольний комітет, які мають контролювати діяльність таких компаній, ніяк не реагують на численні скарги підприємців.

Аби не платити авансом – не підписуйте угоду

– Угоди, які підписують підприємці з енергопостачальними компаніями, містять пункт щодо 100-відсоткової авансової оплати за послуги, – каже адвокат Юлія Ниміджан. – Якщо цей пункт не виконують, постачальник послуг відключає споживача-боржника від постачання, вимагає оплатити борг стовідсоткової попере-

дньої оплати, сплатити пеню та послугу нового підключення. Щоб не сплачувати 100-відсоткову передоплату за послуги на підставі розрахунків, треба просто не підписувати угоду, де є пункт щодо 100-відсоткового авансового платежу, оскільки маєте на це повне право. Якщо таку угоду все-таки підписали, то необхідно до закінчення терміну дії повідомити про її припинення та укласти нову без умови 100-відсоткової передоплати, або ж у будь який час звернутися до суду за захистом своїх прав та врегулювання цього питання.

10

ЛЮДИ

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

На одну ікону витрачає цілий рік дожників, вочевидь, є певні секрети?

Таке захоплення до Олександра Пруднікова прийшло 2003го, після відвідин н святих місць

– Ніхто не підказував, з таким видом художньої творчості не працюють в Україні. Ось у мене є знайомий скульптор, член Спілки художників України, то він сказав, що про виготовлення ікон з допомогою техніки

Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

– Якось до мене прийшов товариш зі своїм вуйком, який приїхав з Австрії. Коли австрійський гість побачив мої роботи, запропонував продати бодай одну картину. Однак я ніколи не думав ними торгувати, тож навіть приблизних цін не обмірковував. Вуйко сказав, що мої твори дуже цікаві та цінні, бо то

О

лександр Прудніков, ніков, який свого часу був першим головою Спілки підприємців Калинівського ринку, понад йозно 10 років тому серйозно захопився мистецтвом. Алее не у асив-сенсі колекціонування чи пасивужки ного споглядання, а самотужки дожні розпочав створювати художні твори. На 56 році життя він з довання помогою техніки випалювання написав свою першу ікону – «Народження Христа». Тепер у доже віробку майстра-самоука уже их він сім полотен. На кожне з них витрачає щонайменше рік своєї праці. Каже, в Україні ще ніхто ься. І з митців таким не займається. ється хоча свої твори не наважується оцінювати, за один з них йому пропонували 1500 доларів. ивноДетальніше – в ексклюзивноя чиму інтерв’ю спеціально для тачів газети «Погляд». ів по– Олександре, багато років иком спіль є підприємцем, власником «Сашкової пиріжкової» на Калипининівському. З якого дива опинилися на шляху творчості?

– Я усе життя любив художню справу, навіть пробував щось робити. У шкільні роки постійно малював стінгазети, а вже дорослим, коли з’явилася мода на чеканки, навчився чеканити. Пізніше переймав досвід гравіювання на дорогоцінному металі у 92-річного майстра. То була справжня ручна робота, а не просто «штамповка».

– А як розпочали створювати ікони? Може, Вам наснився якийсь віщий сон?

– Ні, сон мені не снився. Усе розпочалося з того, що 2003 року ми з дружиною гостювали в Ізраїлі. Нас туди запросили товариші, з якими свого часу навчалися, працювали. Вони склали таку насичену культурну програму, що ми жодного дня не просиділи у чотирьох стінах. Побували у різних святих місцях. Велике враження на мене справив Храм Гробу Господнього. По-перше, всередині там не-

● Олександр Павлович каже, що над кожною іконою працює у середньому по п’ять годин на день впродовж року. Фото автора

ймовірно красиво, чого лише вартують ті фрески! По-друге, коли на хвилину заходиш всередину у самий Гріб Господній, де капличку зроблено, то виходиш звідти ніби іншою людиною. Не молився, бо не знаю молитов, але після того я впродовж дня наче літав, так мені було добре. І хоч я заходжу у храми, то просто з цікавості, а не фанатично. Бога тримаю у себе в серці... Тож коли побачив художню красу храмів, вирішив творити. Мав досвід випалювання, але то такі примітивні картинки були, можна сказати, що не вмів нічого. А тут через місяць після поїздки, як розпочав, то дотепер мене не спинити (усміхається, – авт.). Правда, спершу тренувався на невеличких шматочках фанери, техніку удосконалював.

– Хтось підказував що й до чого, адже у дипломованих ху-

● На іконах відтворено різні періоди життя Ісуса Христа. Фото автора

випалювання ніде не чув.

– А як оточення оцінює Вашу творчість: захоплюється чи скептично ставиться?

– Декілька років тому мені запропонували виставити свої картини в університетському храмі Трьох Святителів. На 135-річний ювілей ЧНУ ім. Ю. Федьковича прийшло дуже багато народу, майже всі – люди духовенства з різних міст України. І ось до мене підійшов представник Львівсько-Сокальської епархії і сказав: «Олександре Павловичу, я іконопис у своєму житті бачив усілякий, але такого – ні. Я дуже вас прошу, не зупиняйтеся на цьому – працюйте, працюйте, працюйте». Чимало гостей фотографували мої роботи на згадку.

– Скільки вартують готові вироби, адже кожен твір – це цілий рік Вашої праці?

ручна робота (у них, на Заході, це дуже в пошані). Гадаю, якби я заправив 2000 доларів – він би дав. Тому що дуже загорівся, готовий був викласти 1500 доларів.

– У Вашому доробку нині є вісім картин, якою буде їхня подальша доля: збираєтеся залишити нащадкам чи подарувати церкві?

– Можливо, цю колекцію внукові залишу, якщо побачу, що йому це справді цікаво. Тому що ▶ таку роботу взяти, а потім десь викинути, то це навіть гріх перед Богом. А, може, передам свої напрацювання у музей чи собор.

– Були ідеї щодо того, аби передати комусь свої знання?

– Так, я замислювався над цим. Правда, внук Сашко більше спортом хоче займатися. Може, ще до того не дійшов. Якось один раз брався, але він не має необхідної посидючості, йому б побігати, футбол пограти. Гадаю, можна було б якийсь гурток організувати у школі, щоб дітей навчити цієї справи.

– З якими проблемами у творчості доводиться стикатися?

– Річ у тім, що є лише одна проблема – це матеріал, фанера. Колись у нас в Красноїльську був фанерний завод і на перші свої картини матеріал купував там. Потім цей завод закрився і хоч фанера в магазинах є, але не тієї якості. Друзі допомогли знайти необхідний матеріал у місті Рівне, де є великий комбінат з виготовлення фанери. Тож змушений туди їздити. Ось з останніх закупів мої запаси вичерпано і знову треба вирушати у чуже місто.

До речі, з одного великого л листка фанери (1,75 на 2 метри) м може вийти лише одна робота. О Оскільки мені треба гладку фан неру без усіляких розводів. Це д для того, аби можна було ідеальн но зобразити обличчя.

– Опишіть процес роботи.

– Беру необхідне фото, йду у фотостудію, де зображення ззбільшують до необхідних розм мірів. Потім через копірку пер реношу зображення на фанеру, ттрохи зачищаю і починаю прац цювати, себто випалювати. Це д дуже копітка праця. На один к квадратний метр йде близько 11000 «мазків». Будь-яку картину р розпочинаю з обличчя. Чому? Б Бо це розжарений тоненький н ніхромовий дріт, він аж червон ний від температури і якщо хоч н на секунду перетримав – то усе, к картину можна викинути. На о одязі недоліки можна затушуватти, а на обличчі нічого не зроб биш?

– Можете назвати вироби довгговічними?

– Так. Я використовую водосстійку фанеру, яка не боїться вол логи. Окрім того, обробляю уже гготові картини матовим лаком, я який захищає від псувань.

– Що дає Вам ця робота?

– Якщо казати поб буковинськи, то мені все по цимб балах (усміхається, – авт.). Адже у процесі роботи мене нічого не ц цікавить, хоч би мені прийшли і сказали, що атомна війна розп почалася. Правда, перед цим я ззаспокоююся, налаштовуюся на роботу і працюю. Цілий день можу цим займатися. Бувало, що дружина зі мною свариться: «Іди, поїж хоч трохи». А мене нічого не цікавить. Можу з восьмої ранку до дев’ятої вечора працювати, доки очі не починають боліти, сльози йдуть і все.

– Коли відчуваєте напади натхнення, що ось хочу і все?

– Та я б і зараз працював. Шкода, що нема фанери. Я би постійно це робив. Це як книжка цікава, що не можеш відірватися. Хочеться чогось нового і якомо-

За словами О. Пруднікова, натхнення створювати художні твори у нього безперервне, були б лише під рукою витратні матеріали га скоріше побачити кінцевий результат своєї праці.

– Коли можна чекати на нову виставку Ваших творів?

– Оце отець Валерій, настоятель собору Успіння Пресвятої Богородиці, збирається до мене у гості, щоби подивитися на картини і організувати виставку у церкві. Гадаю, це буде десь після новорічно-різдвяних свят. До речі, хочу поговорити з отцем, щоби, коли буде виставка, він уже їх освятив.

– Які творчі плани?

– Наразі зробив вісім картин, акцентував на основних періодах життя Ісуса: «Народження Христа», «Пастухи – перші благовісники», «Поклоніння волхвів», «Хрещення Ісуса Христа», «Ісус Христос благословляє дітей», «Таємна вечеря», «На шляху до Голгофи», «Розп’яття». Треба ще виготовити ікону «Вознесіння» і тоді цикл буде завершено. Загалом, планів багато ще є. Ось нещодавно виникло бажання зобразити нову серію творів про Єрусалим.

9 січня 2014 р., №2 (709)

ТРАДИЦІЇ

www.poglyad.cv.ua

11

У вітрянських маланок кращі «коні» у районі Як колядують на Сокирянщині Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

У

ночі 13 проти 14 січня на Василя українці переодягаються в різних персонажів та влаштовують театралізовані дійства. Перебиратися у цей день останнім часом стало ще більш популярним. А відколи у Чернівцях заснували фестиваль «Маланка-фест», більше людей має змогу побачити перебраних з різних кутків ▶ області. Збираються цього року приїхати до Чернівців на фестиваль маланкарі із села Вітрянка, що на Сокирянщині. Хоча про маланки із Сокирянщини у Чернівцях (через географічне розташування), менше знають, аніж, скажімо, про вашковецькі, вона автентична і має давні традиції.

Перебрані ходять від хати до хати та просять господаря «показати свою Маланку. Міні-виставу показують лише у тому дворі, де господар дає згоду. Окрім живої музики та танців, перебрані колядують, віншують господаря з Новим роком та Різдвом. Якщо в хаті є незаміжня дівчина, перебрані запрошують її до танцю. Для кожного персонажа дійства є своя музика. Це спеціальна мелодія, яка передається з покоління в покоління і не змінюється з роками, – стверджує Г. Дем’янчук.

ТРОХИ ІСТОРІЇ Перебрані колядували та грали на інструментах

У Вітрянці «Маланки» ходять із «кіньми» та лялькою, а мелодія, під яку танцюють персонажі, не змінюється з роками

Маланки ходить селом 31 грудня

Традиції Маланки на Сокирянщині мають свою особливість, розповідає директор Бу-

динку культури села Вітрянка Сокирянського району Ганна Дем’янчук. Народні гуляння, пе-

реодягання, які називають «Маланкою», відбуваються в останній день року, а не вночі проти 14 січня.

– У нас ряджені ходять селом 31 грудня, – каже жінка. – Це група людей у складі приблизно 27 осіб (переважно молоді хлопці). Є такі персонажі: Маланка, Офіцер, Цигани, Жид тощо. Вони носять із собою опудала двох коней та ляльки. Разом із цими персонажами ходять четверо музикантів, які грають на акордеоні, трубі, саксофоні і барабані. Збираються учасники дійства о 9 ранку і до вечора обходять усі двори у селі. Вони колядують, ставлять сценку, грають на музичних інструментах, танцюють. А відтак першого січня за зароблені гроші маланкарі влаштовують гуляння у місцевому клубі.

Виготовляємо коня із лози та сіна

Костюми та, власне, атрибути вітрянських персонажів теж відрізняються, скажімо, від вашковецьких. Якщо на Вижниччині ряджені колись ходили із «козою», тут ходять із «конем».

– Намагаємося відтворити звичаї та костюми перебраних, яких дотримувалися наші дідипрадіди, – розповідає художній

керівник вітрянських маланкарів Марія Гринько. – Наприклад,

у нас ряджені ходять із двома «кіньми» та лялькою. Ці атрибути виготовляємо власноруч. Опудало «коня» плетемо із лози, набиваємо сіном, а зверху обшиваємо це білими простирадлами. У нашому клубі збереглися «коні», яких виготовили ще у 1990-х роках. Щоправда, щороку костюм «коня» оновлюємо, бо наші «коні» так танцюють, що доводиться їх підрихтовувати. Пришиваємо на опудало нові простирадла, прикраси із «дощику» та кольорових стрічок. На це потрібно приблизно 250 гривень. Опудало «ляльки» теж робимо із підручних матеріалів. Одягаємо його у вишиту сорочку, зверху «цурканку», а на голову завиваємо хустку з тороками. Костюми для учасників гурту маланкарів не купуємо, а придумуємо зі старих речей. Наприклад, для головного персонажа дійства Маланки, це – стара

● Головним атрибутом вітрянських «маланок» є «кінь», який виготовлений із лози та дерева. Фото надане Г. Дем’янчук

шуба, жіночі чоботи, хустка з тороками, знаходимо старі спідниці, які носили наші бабусі. Колись маски для ряджених виготовляли власноруч з гіпсу, дерева, гуми. Декотрі маски були дуже страшними, бо, наприклад, зуби у масках були із квасолі. Тепер молодь переважно купує готові маски. За словами вітрянчан, у роки Радянського союзу їхню Маланку не забороняли. Дійство, яке влаштовували напередодні Нового року, вважалося народним святом. Забороняли тут тільки колядувати на Різдво. То ж, аби ці традиції не забули у незалежній Україні, молодь Вітрянки гаряче їх підтримує. Тут охоче переодягаються у різних персонажів та влаштовують театралі-

● Гурт перебраних вітрянчан на може складатися із більше 20-ти осіб. Фото надано Г. Дем’янчук

зоване дійство. Кажуть, не хочуть, аби традиції переодягання призабули.

– У селі люди ще задовго до Нового року запитують нас, чи буде у селі Маланка, – каже Г. Дем’янчук.

За словами місцевого краєзнавця, директора Сокирянського історичного музею Олександра Чорного, веселе, з масовими танцями і піснями, спектаклем-виставою, народне свято Маланки, означає повернення сонця на весну. У селах Сокирянщини Маланка була різною. У своїх статтях О. Чорний пише (спогади хлопчачих літ), що на Сокирянщині, напередодні Старого Нового року, або Святого Василя Великого селом ходили ватаги маланкарів. То були перебрані і ряджені парубки, які не тільки вміли добре співати народних пісень, гарно і дотепно жартувати, а й грали на деяких інструментах. У найавторитетніших колективах, що створювали із власної ініціативи, був із собою традиційний раніше в Бессарабії народний інструмент – «бугай», його майстрували самі. А щоб він страхітливо зарикав, так, щоб аж стеля в хаті гуділа і шибки у вікнах дзеленчали, його обов’язково смикали за хвоста. Перебрані з «бугаєм» приходили, здебільшого, пізно ввечері. Парубки були в масках, в овечих шкурах і підфарбованими. До того ж вони ховали своє обличчя навіть тоді, коли їм виносили винагороду за маланкування та припрошували до хати (це коли господарі упізнавали своїх знайомих чи кумів).

● Ганна Дем’янчук та Марія Гринько (зліва направо) демонструють атрибути маланкарів «коня» та «ляльку». Фото надано С. Гончар

12

РЕГІОН

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

Чорнівські селяни працюють вдома На заробітках одиниці, всім вистачає роботи у селі, дехто їздить до обласного центру

Село затоплює після кожної зливи

Сільський голова с. Чорнівка Юрій Голондей Через особливість ландшафту (село розкинулось на горбах та ярах) після кожної більш-менш серйозної зливи Чорнівка – у воді. Наприклад, у червні торік село добряче підтопило. Велика вода забрала цілу вулицю, залила дороги. Двадцятихвилинна злива затоплює 400 домогосподарств – це рівно половина всіх дворів. За два останніх роки з місцевого бюджету витратили вже 200 тисяч гривень на розчищення русел і побудову трьох мостиків. Спонсори відновили вулицю Степову, яку зруйнувала повінь.

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

Ч

орнівка – чимале село в Новоселицькому районі. Розкинулося воно у гарній місцині під лісом, до Чернівців лише 6 кілометрів. Та село відрізняється від інших приміських сіл – воно не таке багате, хати на його пагорбах значно скромніші. І взагалі, сусідство із містом дає не багато привілеїв місцевим мешканцям. Ба більше, таке розташування населеного пункту (село є на околиці району) завдає чималих клопотів сельчанам. Всі важливі соціальні об’єкти та організації, органи районної влади – у райцентрі, до якого 43 кілометри. Та відстань – не проблема, якщо є транспорт. А ось із ним якраз – біда.

– Людям важко діставатися до Новоселиці, бо ми не маємо прямого автобусного маршруту, – пояснює сільський голова села Чорнівка Юрій Голондей. – Колись як експеримент таки курсував автобус із Чорнівки до Новоселиці, та згодом перевізник, котрий виграв тендер на обслуговування маршруту, відмовився від нього, бо, мовляв, нерентабельно. І справді, автобус курсував напівпорожнім, оскільки не так багато місцевих мешканців має потребу регулярно їздити до райцентру. Проте проблему із пасажирами цілком можна було вирішити, вважаю, якби правильно розробили маршрут. Однак, каже сільський голова, доставку мешканців Чорнівки до Новоселиці напряму обговорюють чи не на кожній сесії райради, тож, сподівається, маршрут знову відновлять. А поки що сельчанам доводиться їздити до райцентру через Чернівці – до Садгори, потім – до Калинівського ринку, звідки і їдуть маршрутки на Новоселицю, витрачаючи на дорогу чимало часу (кілька годин) та грошей (близько 20 гривень).

До Чернівців – по бездоріжжю

Власне, незадоволені мешканці Чорнівки не тільки поганим сполученням із райцентром, але й вартістю проїзду до Чернівців. Їхати лише 6 кілометрів, а правлять 4 гривні. І, зрештою, перевізників можна зрозуміти, бо ж дорогу до Чернівців і дорогою назвати язик не повертається.

– Ця дорога не є на балансі сільради, її обслуговує облавтодор. Однак її роками вже ніхто не ремонтував. У сільраді, звісно, є можливість знайти якісь кошти на облаштування цього шляху, ми могли би переглянути бюджет. Та парадоксальність ситуації полягає у тому, що робити це нам забороняє бюджетний кодекс. Ось і виходить, що гроші на важливу для нашого населеного пункту дорогу є, а відремонтувати її не можемо, змушені чекати, доки до неї добереться облавтодор, – каже сільський голова. Та розбита дорога – порівняно незначна біда. Вздовж шляху є лісосмуга із трьохсотлітніми дере-

● Дороги у Чорнівці капітально відремонтували після повені 2010 року. Фото автора вами. Трухляві дерева буквально падають на проїжджу частину. А взимку вони ще більш небезпечні, адже обледенілі гілляки не витримують і падають на автівки, що проїжджають повз. Мешканці не раз зверталися і до дорожників, і до рятувальників, аби ті зрубали дерева, однак ніхто за це не береться, бо по-перше, потрібно зібрати купу дозволів, аби зрубати дерево, а по-друге, це коштує немалих грошей.

Чернівецьке сміттєзвалище труїть людей

Як вже йшлося, село Чорнівка розташовано у рекреаційній зоні. Особливість ландшафту та ліс дають змогу у перспективі розвивати тут зелений туризм, розбудовувати бази відпочинку, санаторії. Однак все це може так і залишитися мріями місцевих мешканців та проектом на папері, бо ж село фактично перетворюють на стихійне сміттєзвалище. Як відомо, неподалік Чорнівки є Чернівецьке міське сміттєзвалище. Сміття сюди звозять не тільки з усього обласного

центру, але й із довколишніх сіл, промислових підприємств тощо. Сміттєзвалище для місцевих – справжнє стихійне лихо, бо ж мало того, що отруює повітря та воду, засмічує дороги, поля та городи.

– Спецтранспорт, який вивозить сміття на сміттєзвалище, часто його туди не довозить, звалює на купу, де захоче. Чого ми тільки не робили – і самі прибирали сміття (хоча смітник не є частиною нашого села, а є поза його межами), і влаштовували засідки та ловили злісних порушників. Та все марно – нікого так і не покарали, а сміття як викидали, де заманеться, так і викидають, – каже Ю. Голондей. Водночас і чорнівське сміття централізовано вивозять на це сміттєзвалище. Для селян встановили такий самий тариф, як і для мешканців Чернівців. Однак якщо хтось хоче вивезти свої побутові відходи самостійно, не чекаючи, доки приїде спецтранспорт, зробити цього не може, бо його просто не приймають.

Біля Чорнівки збудують автобан

У селі Чорнівка, територія якого становить близько 1600 га (без врахування паїв), проживають 2378 осіб. Як і в усіх приміських селах, чимала частина місцевих мешканців їздить на роботу до Чернівців. Це, здебільшого, бухгалтери, лікарі, вчителі, працівники супермаркетів тощо. Чоловіки зорганізовуються у будівельні бригади і також підзаробляють у місті.

400 домогосподарств із 800 затоплює щоразу після зливи у Чорнівці Є й заробітчани, та їх небагато. Чоловіки їздять до Москви, жінки – до Італії, Іспанії, Португалії. Загалом, роботи вистачає і в селі. Тут роботою місцевих забезпечують численні підприємці, тридцять робочих місць є на цегельному заводі, ще з десяток дає МПП «Стройлідер», працюють люди також у Держлісгоспі. Сельчани помаленьку розбудовуються, молодь із села не виїздить, бо немає потреби. Ба більше, останнім часом сюди

переїздять і чернівчани. Село з роками й далі розвиватиметься, адже, згідно із загальнодержавним генпланом, який затвердили ще 2010 року, повз Чорнівку проходитиме автобан.

Приміщення амбулаторії орендують у церкви

У селі є школа, амбулаторія сімейної медицини, дитсадок, у якому три роки тому зробили капітальний ремонт. У школі протікає дах, негайно потрібно його ремонтувати. Фахівці зробили проектно-кошторисну документацію, відповідно до якої на покрівлю потрібно витратити 350 тисяч гривень. Газ є всюди у селі, проте приміщення амбулаторії опалюють дровами. Річ у тім, що не так давно будівлю, де споконвіків була лікарня, тодішня сільська влада передала у розпорядження територіальної громади церкви, оскільки наприкінці ХІХ століття вона їй належала. Церкві виписали свідоцтво на право власності, відтак приміщення амбулаторії тепер сільрада змушена орендувати. Будівля потребує ремонту, здалося б провести сюди газ, однак тепер виділити на це кошти із сільського бюджету неможливо, бо незаконно.

У селі працює цегельний завод Чи не найбільшим бюджетоутворюючим підприємством у селі є цегельний завод «Тиша». Приватний підприємець Степан Вітюк викупив завод ще 10 років тому, орендував у сільради 10 га землі для його обслуговування. Виготовляють керамблок та цеглу. Продукцію реалізовують на ринку області. На підприємстві у сезон працюють сорок мешканців Чорнівки. Окрім того, підприємство сплачує чималі податки – 1520 тисяч гривень на рік. Власник заводу також є знаним у селі доброчинцем та сільським меценатом – бере участь у всіх благодійних акціях та допомагає сільраді ремонтувати соціальні об’єкти.

●

У сезон на цегельному заводі працюють 40 місцевих мешканців. Фото автора

9 січня 2014 р., №2 (709)

СПОЖИВАЧ

www.poglyad.cv.ua

13

Обираємо розумну мочалку Правильно підібрана поліпшить стан шкіри та самопочуття Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

К

ожен з нас купує таку просту та досить дешеву річ, як мочалка. Проте мало хто звертає увагу на те, чи правильно обрав цю дрібничку. Хоча від цього, здавалось би, елементарного вибору залежить досить багато: стан шкіри, самопочуття і навіть взагалі – здоров’я. Зараз полиці магазинів рясніють найрізноманітнішими мочалками. Є щітки, губки, масажні з ручками, рукавичками, натуральні чи штучні. Та обрати серед такого розмаїття досить складно. То на що ж звернути увагу, купуючи таку необхідну дрібничку, і як не зашкодити своєму здоров’ю неякісною мочалкою.

Натуральні – дорогі

У наші дні все, що натуральне, викликає у покупців неймовірну довіру. Тому, незважаючи на порівняно високу ціну, мочалки з натуральної сировини дуже популярні. Вони і справді корисні для людського організму, проте доглядати за ними треба значно уважніше, ніж за синтетичними. Бо, довго такі мочалки не прослужать, крім того, можуть спричинити захворювання шкіри. Стається це через те, що у натуральних дуже швидко розмножуються бактерії, тому їх варто часто прати з антибактеріальним милом, або ж замінювати хоча б кожного місяця.

– У нас натуральні мочалки купують значно частіше, ніж синтетичні. У продажу є морські, лляні, з люфи, рамі, сизалю і навіть шерсті, – розповідає продавець-консультант чернівецького магазину Руслана Панчук.

За словами Руслани Ми- ▶ колаївни, мочалки з льону досить гарно доглядають шкіру, очищають пори і, що найголовніше – не спричиняють алергії. Також вони гарно піняться, швидко сохнуть і досить довго служать. Також бувають мочалки з бересту, вони корисні, адже мають антисептичну дію, знімають запалення, позбавляють вугрів. Та вони значно дорожчі за звичайні. Мочалки-щітки також виготовляють з натуральних мате-

ріалів, а саме з щетини. Вони ідеальні для масажу. Та вони доволі жорсткі, тому постійно ними користуватися не варто. Неймовірно популярні зараз мочалки з різноманітних рослин. Найбільший попит мають зроблені із люфи – це однорічна трава родити гарбузових. Від води вона розм’якає, а коли висихає знову твердіє. Така мочалка, немов пілінг для шкіри, та щодня користуватися нею не варто. Аби люфа була м’якішою, після покупки її варто розпарити в окропі 15 хвилин. Також для виготовлення мочалок використовують рамі – японську кропиву, з якої виготовляють чимало предметів для ванн – рукавички, довгі мочалки. Та всі вони досить жорсткі для шкіри, проте служать значно довше, ніж з люфи. Популярні мочалки із сизалю – мексиканського кактусу, з якого також роблять напій текілу. Це плетені предмети, дуже міцні за текстурою. Утім, вони досить грубі, тож підходять для масажу, та не для щоденного використання, тим паче не для ніжної шкіри. Такими мочалками можна легко подряпатися, і вони швидко псуються. Полюбляють покупці морські мочалки, зроблені із водорості. Вони схожі на губку, дуже корисні, проте швидко псуються. Часто виготовляють мочалки, комбінуючи декілька матеріалів. А часом для виготовлення використовують навіть тканину.

ПОРАДА ФАХІВЦЯ Обирайте мочалку за запахом Надія Кутиніна, заступник начальника Держінспекції з питань захисту прав споживачів у Чернівецькій області Обрати хорошу мочалку дуже важливо, хоча це дрібничка, але предмет гігієни, який ми використовуємо для тіла. Сьогодні є безліч мочалок: з натуральних та штучних матеріалів. На мою думку, краще все ж обрати натуральну, і щоб в ній не розводилися бактерії, гарно її доглядати, вимивати спеціальними миючими засобами. Купуючи ж, в першу чергу звертайте увагу на етикетку, щоб на ній були зазначено склад сировини, з якої виготовлено цю річ, виробник, дата виготовлення. Також мають бути розписані умови використання і догляду за мочалкою. І обов’язково вимагайте висновок санекспертизи, аби знати, чи не завдасть річ шкоди вашій шкірі. Часто мочалки продають без маркування та необхідної супровідної інформації, їх брати не варто, навіть якщо їхня ціна вас приваблює. Та головне, купуючи мочалку – понюхайте її, аби річ не мала різкого запаху, який є першою ознакою поганої якості.

Синтетичні – довговічні

Переваг у синтетичних мочалок багато – за ними не потрібно так ретельно доглядати, у них не розмножуються шкідливі мікроорганізми, вони служать значно довше за натуральні та економлять миючі засоби, адже чудово піняться. Проте мають і суттєвий недолік – можуть викликати алергію. Найпопулярніші губки з поролону. Вони ніжні до шкіри, добре піняться та чи не найдешевші. Та їх варто добре сушити, адже вони можуть закиснути. Також попит мають

Мочалка – це предмет індивідуальної гігієни. У кожного в сім’ї має бути своя, користуватися однією категорично заборонено поліетиленові мочалки, та вони досить грубі і не підходять для чутливої шкіри. Найчастіше це рукавички або довгі з ручками, якими легко терти спину. Чи не найпопулярніші сьогодні мочалки-трояндочки. Їх також виготовляють з поліетилену. Вони добре піняться та швидко висихають. Та для багатьох вони незручні, адже дуже маленькі.

ВАРТО ЗНАТИ

Як митися мочалкою Аби простий похід у лазню чи звичайна ванна вдома стали корисними лікувальними процедурами, варто знати, як правильно митися мочалкою. Розтирати тіло треба знизу, починаючи від ступні, від кисті, поступово рухаючись до центру тіла. Рухи мають бути тільки коловими, не натирайте і не шкребіть шкіру. Спочатку колові рухи щітки ніжні, невеликого радіусу, потім — чимраз ширші та з більшим натиском — лише в такій послідовності масаж принесе користь. Через 2—3 хвилини, як шкіра почервоніє, можна припинити розтирання.

● Купуючи мочалку, подумайте, чи зручно буде нею митися. Фото автора

За радянських часів популярними були мочалки-рушники. Їх виготовляють і досі з нейлонових сплетених ниток. Вони добре масажують і дуже зручні.

Рукавичка чи квіточка

Яку ж обрати мочалку – це справа смаку. Та вже в магазині треба задуматися, чи зручно буде нею митися.

– Не варто дивитися на зовнішній вигляд мочалки, краще взяти її в руку і примірятися чи зручна вона, – каже пані Руслана. – Раджу подивитися, чи має ця річ петлю, щоб мочалку було легко тримати або ж одягати на руку. Зручні щітки з довгими ручками, з такими не доведеться кликати когось, аби потерти спинку. Дітям добре купувати яскраві поролонові мочалки. Вони часто виглядають як іграшки, тому якщо малюк не полюбляє купатися, можуть відвернути його увагу під час лазневих процедур. Також дітям підійдуть м’які мочалки-рукавички з байкової або махрової тканини.

Як доглядати за мочалкою

Аби мочалка довго прослужила, треба правильно за нею доглядати. Особливо це важливо для натуральних мочалок, адже без догляду вони перетворюються на розплідник для мікроорганізмів.

– Мочалка – це предмет інди-

відуальної гігієни. У кожного в сім’ї має бути своя, користуватися однією категорично заборонено, – каже лікар дерматолог Іван Гаврилюк. – Якщо не прати губку після кожного миття, можна серйозно захворіти. Особливо це важливо для дітей та осіб з чутливою шкірою, адже мікроорганізми, які заводяться у мочалках, можуть легко спричинити різноманітні

дерматити. Слід бути обережним тим, хто має багато родимок. Жорсткі мочалки їм не підходять, адже можуть здерти плями, що вкрай небезпечно. Аби мочалка не псувалася, не занурюйте її в дуже гарячу воду. Також не тріть нею сильно, через це морські мочалки швидко псуються. Після миття її треба добре промити і віджати, та не викручувати. Мити мочалку варто делікатним милом. Сушити мочалки треба природно, не на сонці і не біля тепла, це зіпсує цю річ. Варто знайти чисте та сухе місце, де б мочалки могли зберігатися і сохнути.

Скільки коштують мочалки Натуральні Н На т мочалки Люфа

15-35 грн.

Рамі

25-50 грн.

С Сизаль

10-40 грн.

Морська

30-40 грн.

З натур. щетиною

20-50 грн.

Лляна

25-50 грн.

Синтетичні мочалки Поролонова губка По

3-10 грн.

П По Поліетиленова

8-20 грн.

М Мочалка-трояндочка

5-15 грн.

Нейлоновий рушник

20-30 грн.

Нейлонова рукавичка

25-35 грн.

14

БАТЬКИ І ДІТИ

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

Спілкування з дитиною починається з довіри Через нерозуміння і конфлікти з батьками діти втікають з дому

ДУМКИ ВГОЛОС

Чому діти тікають з дому?

Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

С

тосунки батьків і дітей – одвічна тема. Правильно їх побудувати, як свідчить досвід десятків поколінь, доволі важко. Часто винні у цьому самі батьки, котрі десь не догледіли, десь не зрозуміли, або ж вирішили, що через дитину можна втілити всі свої нереалізовані амбіції. Діти на все це реагують по-різному: хтось замикається в собі, хтось шукає порятунку і відради у компанії друзів, а дехто просто йде з дому. Так, кілька тижнів тому на Буковині у селі Остра Кіцманського району трапився випадок, коли із дому втекла 15-річна Марія Єрійчук. Як розповів голова Брусницької сільської ради Іван Загарія, сім’я живе у середньому достатку, мати дівчини померла і її вихованням займається батько, у Марії є ще брат і сестра. Дівчина вже закінчила Зеленівську школу. За словами дільничного інспектора, Марія й раніше тікала з дому та завжди сама поверталася. Цього ж разу дитину шукали майже тиждень. Як виявилося, такі випадки на Буковині не поодинокі. А напередодні Нового року знову понад 100 міліціонерів, кінологи та криміналісти шукали у Чернівцях 10-річну дівчинку. Пізно ввечері батьки дитини

● Посварившись з батьками, діти шукають розуміння на вулиці. звернулися до міліції, бо донька пішла зі школи, та додому не повернулася. Під ранок її таки знайшли. Як виявилося, дівчинка втекла, бо боялася покарання від батьків за погану поведінку у школі. Час від часу трапляється, коли діти покидають домівку, шукаючи чо- ▶ гось кращого, щоб насолити батькам чи просто випробувати принади самостійного життя. Зазвичай дітей знаходять і повертають додому.

- Загалом з початку 2013 року в області було близько п’ятдесяти випадків, коли міліція розшукувала дітей. Як свідчить практика, найчастіше з дому йдуть діти, котрі живуть у сім’ях, що

потрапили у складні життєві обставини, - стверджує старший уповноважений сектору кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в області Андрій Єремія. - Багатьох дітей знаходили за добу, рідше бувало, що на пошуки витрачали дві-три доби.

Часто невміння батьків спілкуватися з дітьми, спонукає їх до втечі з дому Звісно ж, з такими дітьми проводимо профілактичні бесіди, а надалі з ними працюють у центрі соціальних служб.

- Проблема є, але не можна сказати, що вона є масовою, - каже начальник служби у справах дітей Валерій Гайсенюк.

ДУМКА ЕКСПЕРТА

До втечі дітей підштовхують азарт, інстинкт до бродяжництва та сімейні негаразди Оксана Двіжона, психолог

Є декілька факторів, які можуть спонукати дитину до втечі з дому. Перш за все, це азарт. Він може виникати у підлітків під впливом якихось груп чи течій, або ж якщо хтось із друзів вже робив щось таке. Можливо також і те, що у дитини є інстинкт до бродяжництва, і втікаючи з дому, вона реалізує його. Також частою причиною того, що діти покидають свій дім, є неблагополуччя у сім’ї й до них погано ставляться або ж взагалі не звертають на них уваги. Та буває і навпаки, коли дитину надто опікують, контролюють кожен її крок, і вона намагається втекти від цього, спробувати на смак самостійне життя. В такому разі втеча – це форма протесту проти дій оточення. Аби ж ситуація не доходила до втечі дитини з дому та всіх пов’язаних із цим проблем, батькам потрібно навчитися розмовляти, домовлятися з дитиною. Намагайтеся більше проводити часу разом, подорожувати хоча б недалеко. А замість того, аби конфліктувати, варто частіше знаходити з дитиною компромісне рішення тієї чи іншої проблеми. Як побудувати правильні стосунки з дитиною. Варто пам’ятати, що діти, а особливо якщо мова йде про підлітків, хочуть, щоб їм довіряли. Звісно ж, вони не проти і довіряти самі, та

Фото Ігоря Кіронди

обов’язково це має бути взаємно. Тому почуття потрібно розвивати з дитинства, і починається воно із довірливих взаємин між членами родини. Якщо між батьками і дітьми немає довіри, то й відвертого спілкування не вийде. Так само у стосунках батьків та дітей важливою є щирість. Адже діти все відчувають - де фальш, а де справжні почуття. І у разі нещирості, швидше за все, вони відповідатимуть тим же. У спілкуванні з підлітками надзвичайно потрібною є повага. Адже вони нібито вже і не діти, але ще і не дорослі. Тому потрібно з розумінням ставитися до їхньої думки та поведінки, навіть якщо вона не завжди збігається з позицією батьків. Дуже важливим для підлітків є авторитет – на нього вони рівняються, деякою мірою навіть копіюють. Тому якщо діти не знаходять його в сім’ї, то це місце може посісти стороння людина. Та не завжди вплив такої людини буде позитивним. Помилкою багатьох батьків є нав’язування дітям власної позиції. Такий стан речей викликатиме лише спротив. Своє рішення потрібно аргументувати, пояснювати всі "за" і "проти", і врешті-решт, дати дитині самій вирішити, що їй робити, пояснивши попередньо, якими можуть бути наслідки її дій. Тоді дитина відчуватиме, що її думку поважають і розумітиме відповідальність за свій вибір. А це своєю чергою підштовхне дитину до більш раціональних і обдуманих дій.

Якщо у кримінальній міліції у справах дітей бачать залежність добробуту родини та втечу дітей, то в службі в справах дітей такого зв’язку не помічають. Тут небажання дитини жити вдома пояснюють або браком, або надлишком уваги.

- Загалом важко простежити взаємозв’язок між кількістю втеч дітей і добробутом в родині: діти втікають і з досить бідних сімей, і заможних, - стверджує В. Гайсенюк. – Найчастіше причиною для втечі є неправильні взаємини батьків та дітей. Батьки так заклопотані зароблянням грошей, що втрачають зв'язок з дитиною, який має бути. Треба мати час вислухати дитину з будь-якого питання. Швидше за все, причин, через які діти втікають з дому, багато. Та можливо, найголовнішою з них є непорозуміння між батьками та дітьми, та позиція, коли виховний процес і саме поняття «батьківства-материнства» зводиться лише до забезпечення фізичних та матеріальних потреб дитини.

Мар’яна Тодосійчук, студентка Діти тікають через неправильне виховання батьків. З ними треба спілкуватися, демонструвати правильні манери. Важливим фактором для дитини є атмосфера в сім’ї. Замість того, аби заперечувати дітям прямо, їм треба пояснювати, чому саме так, а не інакше, наводити приклади. Принаймні я стараюсь так будувати стосунки із своєю донечкою. Людмила Богач, фармацевт Часто батьки винні у тому, що діти втікають, адже не доглядають їх, спілкуються мало. Зараз моя дитина ще маленька, але вважаю, що мама перш за все має бути для дитини другом, але вміти впливати на її поведінку. Інна Янчак, лікар Сучасні батьки дуже заклопотані тим, аби забезпечити належний рівень життя, і мало часу проводять вдома. Через це діти намагаються привернути до себе увагу, втікаючи. Щоб цього не сталося у нашій сім’ї, ми з чоловіком намагаємось з дітьми проводити якнайбільше часу: гратися з ними, спілкуватися та вникати у їхні проблеми. Підготувала Вікторія КОВАЛЬ

ЦІКАВІ ФАКТИ

Виховання за знаком зодіаку Овни запальні і вимогливі, у разі найменшої заборони зляться. Не варто підривати їхню впевненість у собі. Виховуйте таку дитину терпляче і з любов'ю. Тельці потребують підвищеної уваги. Добитися всього від них можна ласкою та любов'ю. А от карати дітей протипоказано. Близнюків не можна надовго залишати без уваги. Жодних рамок, а тим більше покарань, вони не терплять. Ракам потрібні ласка і любов. Раків треба постійно переконувати, що вони хороші та розумні. Леви дуже важко переносять перехідний вік. Виховувати "левеня" потрібно строго, але з любов'ю. Діви неконфліктні, дуже акуратні, сором’язливі та мовчазні. У жодному разі їх не можна дражнити із приводу їхніх любовних стосунків. Терези спокійні й терплячі, з ними легко спілкуватися й просто їх виховувати. Проте їм дуже складно робити якийсь вибір, тому з дитинства їх треба вчити самостійно приймати рішення.

Скорпіон із самого початку спробує командувати батьками. Але піддаватися не варто, Скорпіону потрібна строга дисципліна разом із турботою й любов'ю. Стрільці не терплять самотності. Вони обожнюють шумні компанії та яскраві емоції. Якщо чинитимете із дитиною справедливо та чесно, вона буде найслухнянішою у світі. Козероги часто ставлять батьків у незручне становище. Сильні та цілеспрямовані, вони завжди хочуть більшого і від себе, і від батьків. Водолії просто складаються з упертості, чутливості та несподіваних поривів. На всі накази Водолії відповідають тільки "ні". Вони сповнені протиріч. Тому перш за все вони потребують розуміння. Риби всього добиваються усмішкою та милими хитрощами. Але не так просто виліпити з них бажане, адже характер у них доволі сильний. Не варто бути з ними надто строгими, просто скеруйте їх у правильне русло.

9 січня 2014 р., №2 (709)

ЗДОРОВ’Я

www.poglyad.cv.ua Реклама

● На Водохреще чернівчани купаються у Пруті. Фото з архіву «Погляду»

В ополонку – за здоров’ям Моржування – хороша методика для лікування хронічних захворювань Надія КАРБУНАР ✉ karbunar@i.ua

М

оржування – це купання взимку у відкритій водоймі для з агартовув ання. Дехто купається у крижаній воді регулярно, та набагато більше людей пірнають в ополонку лишень на Водохреще. У народі вірять, що таким чином можна змити із себе всі гріхи і зцілитися від багатьох недуг. Насправді процедура позбавлення від гріхів є набагато складнішою, кажуть священики. Але позитивну дію йорданської води на здоров’я важко заперечити. Дільничні терапевти міської поліклініки №2 Ольга Бойко та Ольга Гуска по-

яснюють, у медицині є поняття стресу. Це свого роду захисна реакція організму. І якщо стрес короткочасний – то він корисний. Занурення в крижану воду – це і є такий стрес, під час якого виділяється адреналін – гормон, котрий підвищує загальну опірність організму. Судини, які у воді різко звужуються, після купання розширюються, поліпшується кровообіг в усіх тканинах

Як правильно моржувати ● Перша рекомендація для тих, хто

прагне стати моржем, сильна воля і психологічна готовність. Якщо маєте хоч якийсь сумнів, що це може не допомогти чи зашкодити, краще не починайте. ● Купатися у крижаній воді можна лише здоровим людям, тому напередодні зимових купань бажано пройти медичне обстеження. ● Основними принципами цього способу загартовування є регулярність, поступовість і систематичність. Тому до зимових купань краще звикати поступово, починати купатися влітку і просто не припиняти. Це найбільш гуманний спосіб привчити організм до низьких температур. Якщо одразу зайти у холодну воду взимку, можуть зловити корчі, а у найгіршому разі зупинитися серце. Щоправда, від судом і спазмів дихальних м’язів не застраховані навіть досвідчені мор-

організму, тому моржування – хороша методика для лікування хронічних захворювань та профілактики застуд. Якщо людина здорова, вона сміливо може купатися на Водохреще. По-перше, температура в ополонці не така вже й низька. Навіть коли надворі дуже холодно, у воді вона буде не нижчою за плюс чотири градуси. А по-друге, віра також творить дива. І якщо людина має духовну потребу стрибнути в ополонку і впевнена, що не

жі, саме тому краще не купатися на самоті.

● Якщо немає змоги купатися у

водоймі, можна щодня приймати холодний душ. В результаті такої підготовки вже восени зможете спокійно заходити у воду, а через деякий час без проблем зробите це і в зимовий період. ● Саме купання повинно бути певним упорядкованим ритуалом. Перед тим як увійти у воду, корисно пробігтися або зробити кілька енергійних вправ, оскільки тіло повинно зберігати нормальну температуру. Не можна заходити у воду надто розігрітим або з відчуттям холоду. ● У жодному разі не пірнайте в ополонку в стані алкогольного сп’яніння. ● Новачкам слід у воді перебувати максимум 5-10 секунд. ● Після виходу з води необхідно відразу ж витерти тіло насухо і одягнути щось тепле.

захворіє, то їй нічого боятися. Однак, що робити, аби вийти із води справді зціленим, а не залишити у ній здоров’я – читайте.

Не сотвори собі кумира

Після купання у холодній воді виділяються ендорфіни – морфієві речовини. Тож якщо цим займатися регулярно, а потім зробити тривалу перерву, виникає свого роду ломка. Тому не треба надміру захоплюватися і зводити моржування до абсолюту.

Кому в ополонку зась ▪ Людям, що хворіють на атеросклероз.

▪ Гіпертонікам.

▪ Недужим на ревматизм.

▪ Хворим на активну форму туберкульозу легенів.

▪ Особам після інфаркту, а також тим, хто хворіє на стенокардію, ішемічну хворобу серця.

▪ Не варто лізти у воду під час гострих інфекцій, із підвищеною температурою.

▪ Жінкам, що мають будь-які гінекологічні недуги.

▪ Людям із захворюваннями нирок.

▪ Дітям і підліткам

15

16

КУЛЬТУРА

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

На Новий рік та Різдво митці і працювали, і байдикували Вони розповіли «Погляду» про дитячі спогади і дорослі реалії

Всі різдвяні рецепти зібрала в одній книжці Новий рік зустрічала на

К

ожен митець нас постійно дивує своїми новими творами, невичерпним талантом і креативом. Але не завжди ми знаємо, що відбувається за лаштунками їхньої популярності. Саме у період свят знані буковинці привідкривають завісу приватності і розповідають про сімейні традиції, які формувалися з дитинства. Незважаючи на святкові клопоти, вони все одно працюють, розмірковуючи над тим, чим би потішити своїх шанувальників 2014 року.

Марія Матіос, письменниця

майдані. Було так тісно, що коли зійшла зі сцени, то чоловік мене ледве розшукав. Це в мене вже другий досвід зустрічі Нового року на майдані. 2005-тий наздогнав мене там же. Але Новий рік не є моїм сімейних святом. Святий вечір, Різдво – так. Та цього року ми святкували Різдво також на майдані. Та це не означає, що я не готувала нічого. Як завжди, 12 пісних страв. У моїй книжці «Кулінарні фіглі» є рецепти майже всіх різдвяних страв. Торік у Франції на літературному фестива-

лі в арт-кафе я демонструвала повноцінний різдвяний стіл – з кутею, узваром, грибами, квасолею, варениками з різними видами начинок. Це було фантастично. Японці навприсядки фотографували стіл, а що вже ті страви змели – то начисто. Одна француженка попросила навіть калину, якою був прикрашений стіл. А варениками з халвою був здивований навіть Юрій Андрухович. Для тої поїздки я брала власний глиняний посуд, куплений у Косові, і уявіть – жодна тарілка не розбилася, а успішно все повернулося до Києва.

Юнацькі розваги поступилися відпочинку у колі сім’ї Новорічно-різдвяні свята відзначаю суто у сі-

Богдан Федчук, лідер гурту «Гуцул Каліпсо»

мейному колі. Уже бракує часу на активні веселощі, які тривали з дитинства до юності. Зараз дуже багато справ та клопотів, усе роблю для дітей. Виховую двох доньок, тож тепер уже їм створюю свято. Власні інтереси відійшли на другий план, я вже насолодився тим. Багато цікавого відбувалося у цей період у дитинстві. Різдвяні спогади пов’язані з подарунками та колядками. Нас постійно запрошували у гості, чимось смачненьким пригощали і після таких колядувань навіть давали гроші. Усе ви-

трачали на солодощі та культурну програму на кшталт походів у кінотеатр. А маланкували ми взагалі по-особливому. У спальному районі, на бульварі Героїв Сталінграда, де я жив, ми щороку вигадливо перебиралися. І що дурнуватішим виходив костюм, то було краще. Тож ми завжди наперед дбали про свої костюми, постійно нові ідеї втілювали у життя. Нинішня зима для формації «Гуцул Каліпсо» – період затишшя та відпочинку. Правда, час від часу збираємося і працюємо над створенням нової концертної програ-

ми. Не скажу, коли вона побачить світ, бо творчий процес неможливо спрогнозувати. Ми ж не верстатники, що точно знаємо, коли у нас та чи інша деталь буде готовою. ГК – некомерційний колектив, у нас нема цілі обов’язково заробити на цьому. Особисто для мене гурт – це хобі. І незважаючи на те, що ми значно менше приділяємо часу репетиціям, ніж колись, у творчості – прогресуємо. Музиканти наші стали кращими, більш професійними. Коли збираємося разом і вони щось новеньке вигадують, для мене це не репетиція, а суцільна приємність.

За різдвяними атрибутами їздила до Коломиї Настання 2014-го зустріла спокійно, адже це родинне свято. Новорічне дерево вдома не встановлювала, бо штучне мені не подобається, а живе не хочу. Мене засмучує процес, який виникає два тижні по тому – колективна інсталяція обсипаних ялинкових скелетів поряд зі сміттєвими баками. Гадаю, це тема для якоїсь сюрреалістичної картини. Сумно стає. Чудову подорож до Коломиї у товаристві своїх колег – Анни Фочук і Людмили Боган – мала 1 січня. Ми поїхали у Коломийський музей «Писанка», де придбали атрибути різдвяного свята – авторські дідухи, солом’яні павуки, зірочки. Гадаю, незабаром обов’язково використаю дідуха в якомусь натюрморті. До речі, колекцію мого натюрмортного фонду постійно поповнюю.

2014 рік у мене ювілейний. Тож навіть під

час свят розмірковую над темами наступних робіт, продовжую свій особистий чернівецький пленер. Окрім того, маю заплановані дві персональні виставки: одну навесні, а іншу – у вересні. Також обов’язково братиму участь у колективних місцевих та всеукраїнських виставках. І хоч це складний і тривалий процес, проте він спонукає набиратися мистецького досвіду, ставити собі нові завдання та здійснювати їх попри все. Думаю, постійне самовдосконалення і наполеглива праця Марина Рибачук, – то єдиний правильний художниця шлях у житті. « Красна Маланка» – їльські маланки. У мене один з найсвіжіших моїх вийшла цікава композитворів. На його ство- ція із здивованим хлопрення мене надихнув чиком у центрі (ця карперегляд фільму режи- тина зараз є у різдвяній сера Дмитра Сухолитко- колективній експозиції го-Собчука про Красно- у Центрі культури «Вер-

нісаж»). До речі, здивований хлопчик – не випадковість. Насправді, то особисті дитячі переживання. Адже моє дитинство минуло у Донецькій області без колядок і маланкувань, і коли якось випадково потрапила на вашковецьку Маланку, то нічого не розуміла, навіть було страшнувато. Тож українськими традиціями вже прониклася у Чернівцях. Дізналася, що таке «дідух», як відбувається коляда, як називаються деталі буковинського національного костюма і багато іншого. У дитинстві, звісно, батьки встановлювали ялинку. Щороку ми докуповували нові ялинкові прикраси, а деякі – виготовляти власноруч. Цей процес зачаровував сам по собі. Обов’язково на вікна наклеювали сніжинки і чекали подарунків під ялинку.

Колядував ще зовсім малим Ігор Тимофійчук, фотограф У нас вже є традиція, що на

Новий рік до нас з’їжджаються друзі з інших міст. Ось цього року навіть з Москви приїхали. Фотоапарат до рук у новорічну ніч навіть не брав, відповідно, не працював. Зустрічали ми рік Коня вдома у дружній атмосфері. А ось на Свят-вечір завжди йдемо до батьків, мама готує вечерю. Колядувати ходив ще коли був малим, але діти мої вже не ходять. Ці традиції, на жаль, відходять.

На Свят-вечір їздили в село Олег Мельничук, актор та режисер Ніколи не працював на Новий рік. Це для мене сімейне свято. І у прикмети стосовно того, як зустрінеш рік, так його проведеш, я не вірю. Бо було таке, що і дуже сумно зустрічали рік, і навпаки, весело, але рік проходив так, як і мав. Щодо планів на рік – то це постановки, постановки і ще раз постановки. На Свят-вечір у дитинстві ми їздили в село, тепер збираємося вужчим колом, але все ж 6 січня вся родина за одним столом. У селі Старі Бросківці, що на Сторожинеччині, я малим брав участь у вертепі, ми з друзями ходили колядувати. Тепер не знаю, чи ходять тепер там колядувати.

На Новий рік є традиція працювати Роман Палійчук, фокусник П’ятий рік поспіль я працюю у новорічну ніч. Тому працювати на Новий рік – це вже можна сказати, традиція. Цього року з дружиною розважали гостей ресторану. З рідними Новий рік відзначаю другого січня, бо першого – відсипляємося (усміхається, – авт.). Тому з року в рік націлюємося на роботу і головна ідея 2014 року – це розвиток. На Різдво обов’язково їдемо до батьків, адже це сімейне свято. На Свят-вечір мама приготувала дванадцять пісних страв, колись ми ще ставили сіно під скатертину на столі. А я, коли був ще зовсім малий, залазив під стіл і «кукурікав», «мукав», щоб господарство велося. Двічі вертеп сам збирав, режисерував його. Дуже любив в юності ходити колядувати.

2014-го планує працювати, як кінь Іван Величко, танцюрист Зустрів Новий рік на роботі. І незважаючи на це, задоволений. Бо фактично встиг і попрацювати, і з рідними побачитися новорічної ночі. У рік Коня буду працювати, як кінь, щоб у рік Мавпи витрачати те, що заробив у рік Коня (сміється, – авт.). Ось уже 25 січня організовую зимовий танцювальний табір з дуже насиченою програмою. Будуть не лише танці, а й екскурсії, катання на лижах. Різдво відзначав з рідними людьми. Мама готувала святкову вечерю, а потім ми колядували. Минулими роками на Різдво їздили до бабусі на Тернопільщину. Там завжди дорогою зустрічали вертепи. Кілька разів я сам брав у них участь, бо це було весело. Хочеться, щоб такі традиції не втрачалися. Сторінку підготували Ольга ШУПЕНЯ, Віталія КОЗМЕНКО

9 січня 2014 р., №2 (709)

СПОРТ

www.poglyad.cv.ua

17

КОРОТКО ВЕЛОСПОРТ

На Буковині провели зимовий велокрос Традиційний відкритий зимовий велокрос відбувся у парку імені Юрія Федьковича у Чернівцях. Ці змагання проводять вже понад 25 років. Цього разу зібралися 68 спортсменів. Зокрема і семеро гостей із Бєльців (Молдова). У своїх вікових категоріях найкраще виступили чернівчани

Антон Любий (чоловіки), Вікторія Косован (юніорки), Євген Каленюк (юнаки), Богдан Кушнірюк (молодші юнаки) та Дмитро Арсентій (діти). А Новоселицю представляли переможці Олена Попович (жінки), Максим Албулеса (юніори) та Анастасія Лисак (дівчата).

ХОКЕЙ ● «Університет» з Русланом Гунчаком не зміг переграти «Буковину-2». Фото Романа Ковальчука

«Турнір чотирьох» виграла «Буковина-2» На штучному майданчику студмістечка ЧНУ відбулися традиційні змагання з міні-футболу «Турнір чотирьох»

У

цьому спортивному форумі, який організували Чернівецька обласна федерація футболу та ФК «Університет», беруть участь перспективні гравці, а також досвідчені буковинські виконавці. Цьогоріч перемогу у змаганнях виборювали 4 команди – «Університет», «Дрім-Тім», «Буковина-2» та «Буковина-97». У перших трьох колективах грали футболісти, які мають досвід виступів на професійному рівні. Багато учасників змагань захищають кольори чернівецької «Буковини», однак у «Турнірі чотирьох» зіграли і ті виконавці, які 2013 року виступали у командах інших міст і країн. Серед них – Руслан Гунчак («Нафтан», Новополоцьк, Білорусь), Роман Степанков («Зірка», Кіровоград), Микола Цепа (ФК «Севастополь», U-19), Микола Павлюк («Металург», Донецьк, U-19). Цікаво, що у попередніх "Турнірах чотирьох" брали участь такі відомі гравці, як Денис Олійник і Руслан Платон. У першому півфіналі зустрілися команди «Дрім-Тім» і «Буковина-2». У ході матчу колектив

ПІСЛЯ ТУРНІРУ

Команда «Чернівці Кінгс» стала переможцем першого Міжнародного різдвяного турніру з хокею серед аматорських команд. Наші земляки обіграли колективи «Легіон» (Хмельницький) – 5:1 та російський колектив «Московські Яструби» - 6:3. А поступилися буковинці команді «Гайдамаки» (Вінниця) – 3:6. Друге місце у змаганнях посів

«Легіон», а третє – «Московські яструби». Окрім нагород за командні призові місця, окремо були відзначено кращих за номінаціями: воротар – Володимир Чернятинський («Легіон»), захисник – Дмитро Нестеров («Московські Яструби») та бомбардир і нападаючий – Ігор Вайшле («Гайдамаки»).

ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ БОКС

Сергій Задорожняк, заступник голови ЧОФФ Цей традиційний турнір є цікавим, бо у ньому беруть участь як досвідчені буковинські футболісти, так і перспективні гравці. Кращими стали гравці «Буковини-2». Зазначу, що вже у перші дні 2014 року у Чернівцях відбувається кілька цікавих змагань. Зокрема, 5 січня фінішує міжобласний турнір з міні-футболу пам’яті Миколи Бреєва. У цих змаганнях перемогу виборюють 10 команд із 4 областей України. А вже наступного тижня поновлюють Відкритий чемпіонат Чернівців з міні-футболу.

Призначено дату поєдинку Кличка з Липаєм Боксерський поєдинок між українцем Володимиром Кличком і австралійцем Алексом Липаєм відбудеться 26 квітня в одному з німецьких міст, повідомляє «World Boxing News».

Алекс Липай є офіційним претендентом на титул WBO, яким володіє Кличко-молодший. Українцю також належать титули чемпіона IBF і суперчемпіона WBA.

ТУРНІР ПАМ’ЯТІ

Микола Осадець, наставник ФК «Університет» У турнірі взяли участь молоді футболісти, які, зрештою, стали його переможцями. Щодо «Університету», то ми зібрали тих хлопців, які у різний час захищали кольори футбольного колективу нашого навчального закладу. Ці футболісти мають досвід виступів на професійному рівні. Ми прагнули задіяти у турнірі кращих молодих буковинських виконавців, а також тих футболістів, які виступають у командах інших міст.

«Дрім-Тім» вигравав із результатом 2:0, однак не зміг втримати перевагу в рахункові. Підсумок основного часу гри – 2:2. У серії пенальті кращими стали гравці «Буковини-2» - 5:3. У іншому півфінальному матчі «Університет» переконливо переграв «Буковину-97» - 8:1. У матчі за третє місце юні гравці «Буковини-97» чинили гідний опір команді «Дрім-Тім». До 31 хвилини зустрічі рахунок був нічийним (2:2), однак влучні удари Вадима Пислара та Ігоря Мігалатюка дозволили команді «Дрім-Тім» схилити шальки те-

резів на свій бік – 4:2. Доля фінального матчу між «Буковиною-2» та «Університетом» вирішилася під завісу зустрічі. У першій половині гри відзначилися Руслан Гунчак («Університет») та Мар'ян Косован («Буковина-2»), а ось під завісу другого тайму перемогу «Буковині-2», яка, до речі, була підсилена вправним захисником Артуром Новотрясовим, приніс влучний «постріл» того ж Мар'яна Косована. Перемігши з рахунком 2:1, підопічні Віталія Куниці стали тріумфаторами «Турніру чотирьох».

ВТРАТА

Помер легендарний футболіст Ейсебіо Уночі проти 5 січня перестало битися серце футбольної легенди - португальця Ейсебіо. Уродженець Мозамбіка помер на 72-му році життя. Ейсебіо був одним з найнебезпечніших нападників своєї епохи, зробивши собі ім'я в складі "Бенфіки" і збірної Португалії. У 64 матчах за збірну Португалії він забив 41 гол. На чемпіонаті світу 1966 року

«Чернівці Кінгс» перемогли на міжнародному турнірі

в Англії Ейсебіо став найкращим бомбардиром, забивши на полях Англії дев'ять м'ячів. Португальці тоді дійшли до півфіналу.

1965 року Ейсебіо було визнано найкращим футболістом року в Європі, а в 1968 і 1973 роках вигравав "Золоту бутсу", ставши першим володарем нагороди. У складі "орлів" Ейсебіо 11 разів ставав чемпіоном Португалії і

ще п'ять разів завойовував Кубок країни. Всього у 715 матчах за "Бенфіку" Ейсебіо забив 727 м'ячів. Ейсебіо домігся величезного визнання і завдяки успішним виступам у єврокубках. Зокрема, він допоміг "Бенфіці" виграти Кубок чемпіонів-1962. Тричі був найкращим бомбардиром Кубка чемпіонів.

Кращим став івано-франківський «Юніор» ▪ 3-5 січня у Чернівецькій ЗОШ №27 відбувався 22-гий міжобласний турнір з міні-футболу пам’яті колишнього директора ДЮСШ №2 м. Чернівці, арбітра Всесоюзної категорії з футболу Миколи Бреєва. Цьогоріч у змаганнях брали участь 10 команд із Хмельницької, Львівської, ІваноФранківської та Чернівецької областей. Команди було розподілено на дві групи. У групі «А» кращою став колектив «Дружба» ДЮСШ №1 (Чернівці). Підопічні екс-гравця чернівецької «Буковини» та іванофранківського «Прикарпаття» Андрія Гордея перемогли у групі усіх своїх суперників із загальним рахунком 16:2.

А ось у групі «Б» домінувала команда «Юніор» (Івано-Франківськ). Представники сусідньої області також виступили у груповому турнірі без втрат. Саме колективи «Дружба» ДЮСШ №1 та «Юніор» зіграли у вирішальному поєдинку. Основний час матчу завершився з нічийним результатом 3:3. У серії 6-метрових ударів кращими виявилися гості з ІваноФранківська – 4:2. Як наслідок, переможцем традиційного турніру став «Юніор» (тренер – Тарас Харандюк). Третю сходинку посіла команда «Буковина-2001». У матчі за третю сходинку підопічні Олександра Бужака переграли «Буковину-2002» - 4:0.

18

ФОТОРЕПОРТАЖ

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»

Як колядують на Буковині

Коляда – це своєрідний символ свята, народження Ісуса Христа. Колядують на Буковині з вечора 6 січня, 7, 8, 14 і також ввечері 18. Та ходять колядники з радісною звісткою здебільшого 6-7 січня. Щоправда, церковні хори ходять колядувати довше, поки не обійдуть всі обійстя. На Різдво також організовують вертепи та «іроди», які розігрують сцени про народження Ісуса. Побачити таких колядників можна здебільшого поза містом, у селах, де краще збереглися народні ● У селі Магала, що на Новоселиччині, на Різдво перебрана молодь збирається для сценки «Ірод». Колядують та розігрують сценки у традиції. хатах односельчан 6 та 7 січня. Перебираються в цей день у Ірода, Священика, Чорта, трьох Царів та Офіцерів. Фото Ігоря Кіронди

● У парку імені Т. Г. Шевченка сьомого січня молодь та дорослі виконували українські колядки. Долучитися до гурту міг кожен охочий. Відтак колядники перейшли до ялинки на Соборну площу. Фото Ігоря Кіронди

● 8 січня «Обнова» колядувала на Центральній площі Чернівців. Таким чином, активісти підтримали євромайдан. Фото Ігоря Кіронди

● Школярі Кіцманського ЗНЗ №1 шостого січня колядували у родичів біля ялинки.

А на Різдво із колядками обійшли півміста. Колядувати діти ходять тут і 18 січня на Водохреще. Фото Ігоря Кіронди

● На Різдво на Соборній площі для чернівчан колядував народний аматорський хор «Гомін Буковини». Вони виконували переважно призабуті серед молоді колядки. Зокрема, одну з найвідоміших та найдавніших - «Бог предвічний». Фото Ігоря Кіронди

● У Годилові 7 січня ходили кілька "іродів", як називають переодягнених, що розігрують

сцени про народження Ісуса Христа. Володимир Божик (другий справа) розповідає, що до них завітали чотири колективи, а ще заходили колядувати хори з церков. Фото надано В. Божиком

● Молодь з театру-студії «Голос» заколядувала 8 січня на Центральній площі міста. Фото Ігоря Кіронди

9 січня 2014 р., №2 (709)

19

www.poglyad.cv.ua

З Різдвом Христовим, шановні овні буковинці!

РЕЦЕПТИ ВІД КУХАРЯ

Дозвольте щиро привітати всіх вас та ваші родини з Різдвом двом Христовим! Побажати, щоб 2014 рік був порою здійснення ення усіх ваших помислів та бажань. Нехай ці ясні і величні свята дарують здоров’я, щастя та довголіття. Нехай свято Різдва Христового завітає до вашої оселі колядолядками і щедрівками, величанням і вінчуванням, а щедра кутя утя на столі стане символом достатку та добробуту. Від громади міста Вашківці та села Волока хочу привітати ти всіх буковинців та мешканців Чернівецької області із цими прекрасрекрасними святами. Побажати натхнення, добра, злагоди, здійснення снення творчих задумів і впевненості у краще майбутнє. Запрошую всіх на фестиваль «Вашковецька переберія» ерія» в м.Вашківці.

Ольга Волошена, кухар

▶ Курячі стегенця

в апельсиновому маринаді

Склад: курячі стегенця - 500 г апельсиновий сік - 1 скл. яблучний оцет - 3 ст. л. мед - 3 ст. л. апельсини - 2 шт. сіль, перець Приготування: Курячі стегенця промийте і обсушіть паперовим рушником. Приготуйте маринад: змішайте оцет, апельсиновий сік і мед. Залийте стегенця маринадом, посоліть і поперчіть. Накрийте плівкою і поставте на холод мінімум на 4 години. Наріжте апельсини. Розігрійте духовку до 180° С. Складіть на деко, обкладіть з усіх боків шматочками апельсина. Полийте курку маринадом і поставте в духовку на 30-35 хвилин.

Вашковецький Дід Мороз Міський голова Миколаа Перч

На «Маланку-фест» запрошують 15 січня Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

▪ Четвертий рік поспіль 15 січня у Чернівцях відбудеться «Маланка-фест». Цього року до Чернівців приїдуть маланкарі та перебрані не лише практично з усіх районів Буковини, а й з інших областей, зокрема Черкас. Також організатори очікують на Маланку з Румунії та Молдови. Припускають, що цього року фестиваль буде ще масштабнішим. Заяви на участь подали тридцять колективів. Рухатися містом святкова колона з учасниками фестивалю буде звичним маршрутом, але самі організатори стверджують, що не протягом всього дня, як минулими роками, а лише після обіду. До того маланкарі виступатимуть на сцені на площі Філармонії.

- У нашій Маланці буде близько 30 людей, - розповідає Ілля Васильович з села Чуньків, що на Заставнівщині . – На

сцені ми покажемо сценку за своїм сюжетом і заспіваємо традиційні пісні. Готуємося до фестивалю спеціально, адже

в житті наша Маланка трохи простіша. За словами співорганізаторів «Маланки-фест», цьогоріч одна із найбільших Маланок приїде з села Горбова, понад 200 людей. Варто зазначити, що цьогоріч журі окремо оцінюватимуть традиційну Маланку і сучасну Переберію. У традиційній Маланці журі оцінюватимуть автентичність святкування, а в Переберії – відтворення колоритних образів, артистичність. Про це йдеться у положенні фестивалю.

- Ми вже не один рік беремо участь у «Маланці-фест», - розповідає учасник фестивалю

Владислав з села Коровія . – І

робимо це більшою мірою заради втіхи, хоча, звісно, ми не проти виграти головний приз. Цього року у нас буде свій «Хамер», також шиємо спеціальні стилізовані костюми. Торік каталися на двоярусному автобусі «Лондон». Цьогоріч, за словами організаторів, на фестивалі буде і свій «Лісапетний батальйон», і «Кіндери-сюрпризи», і «Феромони любві» та багато іншого. Переможці традиційної Маланки отримають такі ж призи, як і торік. Власники першого місця – 50 тисяч гривень, другого – 30, а третього – 20. Переможці Переберії – премію розміром 30 тисяч гривень.

Буковина маланкує Де?

Коли?

м. Вашківці (38 км від Чернівців)

Початок фестивалю «Вашківецька Переберія» 14 січня об 11 годині біля міської ради

смт. Глибока (27 км від Чернівців)

Початок 14 січня об 11 годині на Центральній площі міста

смт. Красноїльськ (44 км від Чернівців)

Орієнтовний початок 12-14 година

м. Кіцмань (24 км від Чернівців)

Початок о 12 годині біля головної ялинки міста

ВАРТО ЗНАТИ

Затемнень менше – рік легший Торішнє місячне затемнення призвело до євромайдану, вважають астрологи Надія КАРБУНАР ✉ karbunar@i.ua

▪ 2013-го людство пережило п’ять затемнень небесних світил, причому одне з них, напівтіньове місячне, котре відбулося вночі 18 проти 19 жовтня, можна було побачити і в Україні.

2014-го кількість цих астрономічних явищ буде трохи меншою.

– У новому році на нас очікують чотири затемнення: 15 квітня – повне місячне, 29 квітня – кільцеподібне сонячне, 8 жовтня – повне місячне, 23 жовтня – часткове сонячне,

– розповідає керівник астрономічного гуртка «Зоряний шлях», що працює при ЗОШ №33, Анастасія Костюкова.

– Жодне із них на території України видно не буде. Пані Костюкова каже, попри те, що людство здавна вважає затемнення містичним знаменням та провісником лих, це звичайне астрономічне явище, котре на добробут та здоров’я людей не впливає. Астрологи ж, навпаки, вважають, затемнення – деструктивна подія, від якої страждає усе живе на планеті.

– Найбільший вплив сонячні і місячні затемнення мають на ті території, де їх видно (йдеться не про фізичну видимість, бо затемнення часто Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

відбуваються вночі або ж у ранішніх чи вечірніх сутінках, а про проекцію з космосу на той чи інший регіон, – розповідає керівник Буковинського астрологічного центру "Паллада" Юрій Лозюк. – Тож добре,

що 2014-го над Україною їх не буде. Плюс також у тому, що кількість затемнень менша, є підстави стверджувати – новий рік буде трохи легшим за попередній. Народне обурення та євромайдан – не випадкові, вважає астролог, вони якраз і є результатом жовтневого місячного затемнення, котре відбувалося над територією України.

– Цей соціальний катаклізм – репетиція майбутнього, – вважає пан Лозюк.

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad@cv.ukrtel.net

▶ Хек тушкований з овочами Склад: хек свіжоморожений – 1 шт. морква – 1 шт. цибуля – 1 шт. сметана – 1 ст. л. томатний соус – 1 ст. л. сіль Приготування: Рибу наріжте на шматочки, посоліть, залиште на 30 хвилин. Потім обваляйте її в борошні й обсмажте на сковороді до легкого золотистого кольору. У сковороді трішки підсмажте цибулю, додайте терту моркву, сіль, соус, сметану, все добре перемішайте і тушкуйте ще 5 хвилин. Викладіть частину маси у ємність для тушкування, потім викладіть рибу, а поверх риби решту. Накрийте кришкою і поставте у духовку з температурою 200° С на 30 хвилин.

ПОГОДА ▶ Буде мокрий сніг

9 січня - мінлива хмарність, без істотних опадів, вночі та у першій половині дня туман. Температура повітря вночі близько 0°. Денна становитиме 0-5° тепла.

10 січня – невеликі опади у вигляді дощу. Туман розсіється. Температура повітря вночі утримається близько 0°. Денна температура становитиме 3-8° тепла.

11 січня – мінлива хмарність. Без істотних опадів. Температура повітря протягом доби становитиме 3-8° тепла.

12 січня переважатиме хмарна погода з проясненням. Вдень будуть невеликі опади у вигляді дощу та мокрого снігу. Температура повітря протягом доби очікується у межах від 1° морозу до 4° тепла. Протягом наступного тижня триватиме поступове зниження температури. Циклон, що формуватиме погоду Буковини 14-16 січня, принесе помірні, місцями сильні опади у вигляді дощу та мокрого снігу.

▶ Четвер 9.01 Вночі 0°С, вдень +7°С хмарно

▶ П’ятниця 10.01 Вночі +1°С, вдень +8°С хмарно

▶ Субота 11.01 Вночі +4°С, вдень +4°С хмарно

▶ Неділя 12.01 Вночі +2°С, вдень +1°С хмарно

▶ Понеділок 13.01 Вночі -2°С, вдень -2°С хмарно

▶ Вівторок 14.01 Вночі -1°С, вдень +5°С ясно

▶ Середа 15.01

МАГНІТНІ БУРІ

Вночі +4°С, вдень +6°С дощ

10 січня: з 08.00 до 11.00

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 8.01.2014 р. Замовлення № 90 Наклад* 16450 Відповідальна за випуск Надія Карбунар

*Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

20

РЕКЛАМА

9 січня 2014 р., №2 (709)

«Погляд»