Погляд №24 2014

▶ 3

www.vidido.ua

ПОТЯГ ЧЕРНІВЦІ-КИЇВ ЇДЕ ЧЕРЕЗ МОЛДОВУ

ЧЕТВЕР• 12 червня 2014 року • №24 (731)•індекс 98703•ціна 2,50 грн.

МАРІЯ МИКОЛАЙЧУК: «Планую зустрітися з керівництвом міста, щоби вирішити, чи буде кінотеатр ім. Івана ▶ 7 Миколайчука»

Загинув на Луганщині В Чернівцях у В’ячеслава Пелехатого залишилися дружина та двоє маленьких дітей

● Загиблий служив у батальйоні, створеному на базі розформованого «Беркута». Фото з архіву «Погляду» Реклама

▶ 5

2

НОВИНИ

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

З липня дорожчає вода

ДУМКИ ВГОЛОС

Чи економити на воді?

За воду у Чернівцях мешканці багатоповерхівок тепер платитимуть 8,99 грн. за куб. м

Олена, бухгалтер Мати свою воду поруч і платити такі гроші, це якесь непорозуміння. Чому в Києві вода коштує вдвічі дешевше, а ми платимо такі великі гроші? На воді економити не можна, адже потрібно все помити, випрати, купатись. Вважаю, що влада повинна побачити, нарешті, проблеми народу. Якби наше керівництво та депутати спробували прожити на середню зарплату, мабуть, зрозуміли проблеми пересічних українців.

Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

З

1 липня вода для чернівчан, до речі, одна з найдорожчих в Україні, стане ще дорожчою. До 8,99 гривні за кубометр зростуть тарифи на централізоване водопостачання і водовідведення. Відповідне рішення про встановлення нових тарифів на воду ухвалила НКРЕ 23.05.2014 року. Подорожчає централізоване водопостачання і в інших містах України. Загалом тарифи на водопостачання в різних містах зростуть у середньому на 84%, на водовідведення (стоки) – на 105%. Як пояснили в Нацкомісії з держрегулювання у сфері компослуг, яка їх встановлює, тепер українці платитимуть за воду згідно з економічно обґрунтованим рівнем – тобто, із закладеною рентабельністю до 5%.

– Тарифи на воду підвищували востаннє 2008-2012 року (у різний час у різних містах), – коментує член Нацкомісії з держ-

регулювання у сфері компослуг Дмитро Григор’єв. – За цей час її

собівартість зросла – більше потрібно грошей на виплату зарплати, закупівлю електроенергії, реагентів. Однак у кожному місті, вартість кубометра води різна. Наприклад, в Івано-Франківську водопостачання подорожчає на 41,7%, а в Чернівцях – на 14,6%. У Нацкомісії зазначили, що «причесати під один гребінь всі водні тарифи – неправильно, бо у

Василь, будівельник Хоч би скільки людина заробляла, все одно на чомусь доведеться економити. Мабуть, буду менше використовувати води. Влада нічого не робить для людей, ціни на все ростуть, а зарплати – ні.

● Після підвищення тарифів за водопостачання доведеться платити приблизно на 18 гривень більше з розрахунку на двох осіб. Фото з архіву Погляду

водоканалів різні проблеми, які ситуації на підприємстві. Адже чена, – коментує в. о. першого потребують індивідуальних ви- разом із зміною тарифів підпри- заступника директора КП «ЧерОлександр рішень. ємствам скасували субвенцію з нівціводоканал» Та для мешканців декотрих об- держбюджету, яку вони отриму- Кошман. – Підприємство не ласних центрів є незрозумілим, вали для вирівнювання різниці отримує жодних компенсацій, чому вони, маючи поруч водо- у тарифах. Крім того, постійно ані з державного чи місцевого бюджетів. Окрім того, відтепер ймища, платять за воду дорожче. зростає вартість електроенергії. Наприклад, тариф на водопоста– Субвенція для підприєм- у тарифі закладено відсотки на чання у Києві становить 3,18 грн. ства на 2014 рік не передба- модернізацію та заміну мереж. А це означає, що ці за куб., у Донецьку – кошти ми не маємо 3,37 грн. за куб., тоді Розрахунки оплати за водопостачання з 1 липня право використовуяк в Одесі – 4,46 грн. вати на інші потреби. за куб., а в Чернівцях – Зараз, тариф З 1 липня, Те, що нові тарифи уже 8,99 грн. куб.

6,90 грн. за тариф 8,99 непосильні для чернівПопри те, що для куб. м за куб. м чан, зрозуміло, адже пересічних чернівчан Двоє осіб, з лічильником 55,2 грн.

71,92 наразі споживачі зазростання тарифів на 143,84 грн. боргували водоканалу воду суттєво позна- Четверо осіб, з лічильником 110,4 грн.

7 млн. 84 тис. грн. – начиться на сімейному Шестеро осіб, з лічильником 165,6 грн.

215,76 селення та 3 млн. 710 бюджеті, на водокатис. грн. – юридичні налі кажуть, що нові Примітка. Розрахунок здійснюємо з розрахунку споживання однією особи. тарифи не поліпшать особою 4 куб. м води в місяць

Леонід, фізик Будь-яке підвищення позначається навіть на заможних людях. Економити на воді не можна. Тому споживатиму, як і раніше. Опитувала та фотографувала Ольга МАКСИМЮК

СПОЖИВЧИЙ КОШИК

Рахуємо кожну копійку Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

▪ Тим, що Україна посідає перше місце у рейтингу найбідніших країн Європи, вже нікого не здивуєш, а тим паче нас самих. Власне, сказати, що ми бодай колись жили добре – язик не повертається (звісно, мова не йде про тих 5 відсотків населення, котрі грошей не рахують). Проте останні кілька років зубожіння населення стало просто-таки тотальним. Ну, а підсумки цього року, вочевидь, взагалі будуть приголомшливими. Бо ж за рік зросли не тільки ціни на елементарний набір продуктів (через стрімку девальвацію гривні), про одяг та інші речі годі й казати, але й на комунальні послуги. Водночас середня зарплата і розмір пенсії не змінилися. Принаймні цифри такі ж, але вони вже нічого не варті.

Ціни ростуть, люди – їдять менше

Родина Васильчуків із Чернівців – середньостатистична буковинська родина. Володимир працює держслужбовцем і отримує зарплату 2,5 тисячі гривень на місяць, Олена – продавчиня у

магазині одягу, за це їй платять до 3 тисяч гривень на місяць. Загальний дохід родини 5,5 тисячі гривень. Вижити на такі гроші ще два роки тому так-сяк можна було, але зараз – це копійки.

– Головна стаття видатків для нас – плата за орендовану квартиру. Витрачаємо на це 160 доларів щомісяця. За нинішніх цін на долар, це майже 2 тисячі гривень. Ще 400-500 гривень (залежно від пори року) йде на комунальні послуги, а ще маємо дрібний споживчий кредит (купили холодильник), за який платимо 700 гривень на місяць. На прожиття залишається трохи менше 2,5 тисячі гривень. З цієї суми орієнтовно 400-500 гривень витрачаємо на проїзд. А решту проїдаємо, – розповідає Олена. – Чи можна так жити? Навряд чи. Держкомстат дає більш оптимістичні цифри. За даними управління статистики, на Буковині сукупні витрати на одне домогосподарство (в середньому на місяць) складали 3812 гривень. З усіх споживчих витрат майже половину бюджету (45,5%) буковинці витрачають на продукти харчування та напої, майже 8% – на квартплату, воду, тепло, 6,5% – на транспорт

і навіть майже 6% доходів на одяг та взуття. Проте, чи багато родин, які дозволяють собі такі, за нашими мірками, розкоші, не зазначено. І хоча, незважаючи на те, що частка витрат на харчування за останні сім років (з 2006 року) зменшилась на 10%, а за останні два роки – на 1,5%, цей показник сягає 45,5%. Економісти запевняють, що такі витрати на харчування притаманні країнам з високим рівнем бідності. Найбільша проблема у тому, що за останні декілька років доходи не зросли, а ось ціни на товари та послуги стали відчутно більшими. Подорожчали овочі, консерви, м’ясні продукти, молоко та сметана. Відтак частка витрат на їжу збільшилась ще на 20 відсотків і тепер становить майже половину від загального доходу. Комунальні послуги теж зросли: газ на 50 відсотків, електроенергія – на 40, а вода (для чернівчан) – майже на 15 відсотків. А ось зарплати залишилися на тому ж рівні, що і два-три роки тому. Ба більше, ми живемо у постійному страху, що підприємства, на яких працюємо, припинять роботу через збитки. Та навіть у працівників бюджетної сфери та соціальних верств на-

селення, збільшення доходів яких гарантовано державою, поліпшення не відбулося і не відбудеться через запровадження антикризових заходів.

Зараз рівень життя десь як на початку 1990-х

Така ситуація, якщо не зміниться, спричинить до того, що вже через 5-6 років населення країни суттєво зменшиться, кажуть експерти.

– Нормальним вважають показник, коли витрати на житлово-комунальні послуги та харчування не перевищують 50 відсотків прибутку. Він притаманний, згідно із фінансовою теорією, країнам, що розвиваються. У нас же цей показник на рівні 80 відсотків. А це значить, що ми – за межею бідності, – каже директор компанії «Фінанс» Євген

Житарюк. – Українці буквально виживають. Якщо підсумувати, то за цей рік ми скотилися до рівня початку 90-х років минулого століття. Найгірше стало жити бюджетникам. У найближчій перспективі, на думку Є. Житарюка, це спричинить чергову хвилю масової міграції та тотальну урбанізацію.

– Демографи і соціологи підрахували, що вже 2020 року населення України становитиме 36-40 мільйонів осіб (решта – емігрує в пошуках кращої долі, – авт.), адже, згідно із опитуванням, яке вони нещодавно провели, 75 відсотків, головним чином молодь, готові виїхати на заробітки за кордон. Сільське працездатне населення масово перебереться у міста, адже там буде хоч якийсь шанс на заробіток, – зазначив експерт.

Як змінилася вартість життя за рік 2013

2014

електроенергія

23,35 коп. за кВт

30,84 коп. за кВт

вода

6,9 гривні за куб

8,99 гривні за куб

газ

0,72 гривні за кубометр

1,08 гривні за кубометр

долар

8 гривень

12 гривень

середня зарплата

2523 гривні

2523 гривні

12 червня 2014 р., №24 (731)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

Обрали заступника голови Першим заступником голови облради обрали Ярослава Курка Лише з другої спроби депутати проголосували за призначення першим заступником голови Чернівецької обласної ради Ярослава Курка (керівник фракції «Фронт змін»). За це рішення проголосували 78 депутатів із присутніх 82. Нагадаємо, що минулого пленарного засідання за нього проголосували 52 народних депутати з 79 присутніх. Але за законом, за нього мали проголосувати більше половини депутатського корпусу – щонайменше 53 депутати (загалом депутатів обласної ради є 104). У лютому цього року тодішня опозиція вимагала запровадити посаду першого заступника

ДОВІДКА Ярослав Курко, доцент юридичного факультету ЧНУ, голова правління Чернівецького обласного Товариства «Знання» України, депутат обласної ради від партії «Фронт Змін». Народився на Прикарпатті, в м. Коломия, більшу частину свого життя прожив у Чернівцях – з часу вступу на історичний факультет ЧНУ. Вступив до нього 1974 року. Батько, нині покійний, працював все життя помічником машиніста на залізниці, а мати – робітницею.

1993 року очолив Чернівецьку обласну організацію Товариства «Знання» України.

голови. Хоча в облраді вже є один заступник – Валентин Маніліч. Він пройшов до ради як

депутат від опозиційної сили, проте згодом перейшов до провладного табору.

ЗМІНИ НА ЗАЛІЗНИЦІ

● Вагони потяга Чернівці–Київ після зміни маршруту оновили та додали ще два. Фото Ігоря Кіронди

На Київ їдемо через Молдову До столиці потягом відтепер можна дістатися швидше, але – дорожче Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

П

ісля довготривалих переговорів та обіцянок про те, що до столиці залізницею зможемо добиратися швидше, нарешті 7 червня потяг Чернівці–Київ змінив маршрут. До Києва тепер він їде через територію Республіки Молдова. Потяг прибуває до столиці на півтори години швидше, тобто за 12 годин, замість майже 14-ти, як було раніше. Із Чернівців поїзд відбуває о 19.55, а до Києва приїжджає о 8.05. У зворотному напрямку – відправка о 18.42, прибуття до Чернівців о 6.31. Поїзд зупинятиметься на таких станціях: «Новоселиця», «Ларга», «Кам’янець-Подільський», «Гре-

чани», «Хмельницький», «Вінниця», «Козятин» та «Фастів». Крім того, до ешелону додали ще два вагони, а це близько ста додаткових місць (було 14 вагонів). За словами першого заступника голови Чернівецької ОДА Івана Рибака, зміна маршруту

поїзда дозволила зробити графік руху більш зручним для пасажирів, адже час перебування в дорозі скоротили на дві години.

– Через територію Молдови потяг їде без зупинок, тому прикордонний контроль у пунктах пропуску не здійснюватимуть, – зазначив І. Рибак. Однак, як уже повелося в нашій країні, за зручності треба платити. Разом зі зміною маршруту потяга зросла й вартість проїзду. Наприклад, квиток на плацкарт нині вже становить 170-200 гривень, купе – 270-305 гривень (!). До цього вартість квитків була на 40-50 гривень нижча. На залізниці подорожчання проїзду пояснюють тим, що відтепер потяг Чернівці–Київ став міжнародним, адже кілька

разів перетинає кордон з Молдовою. І тепер Укрзалізниця платить за користування їхніми коліями.

– Ми змушені платити за інфраструктуру іншої держави. Поїзд обслуговують чергові підстанції, диспетчери іншої країни, тому тут набувають чинності міжнародні розрахунки, – каже начальник Львівської залізниці Богдан Піх. Пасажирка Ірина, яка часто їздить до столиці, каже, що з Чернівців добратись до Києва найдорожче. Тому краще їхати з інших міст, наприклад такий варіант: дістатися на маршрутці до Кам’янця-Подільського, а відтак потягом до Києва, так вийде на третину дешевше. Можна також зекономити на проїзді, якщо купити квиток на поїзд Чернівці–Львів, який має причіпні вагони до Києва. Це буде майже на сто гривень дешевше (!). Щоправда, тривалість руху цим потягом становить – 18 год. 32 хв., і навряд чи комусь будуть до вподоби такі умови пересування.

3

4

НОВИНИ

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Нова команда зі старих кадрів Навіть після обрання Президента України на місцях залишаються працювати попередні кадри, попри заявлене нібито повне перезавантаження влади Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

З

а останні півроку Україна пережила те, що деякі країни проходять за десятиліття чи навіть століття свого розвитку. Відбулася не бутафорська, а справжня революція гідності, утік екс-президент Янукович, за кордоном (переважно у Кремлі) перебувають інші високопосадовці з уряду Азарова. Також у підпіллі пересиджує події поціновувач капусти та української мови Микола Янович. В області нібито пішов у небуття колишній голова ОДА Михайло Папієв з командою однодумців. Проте немов у індуїзмі в Україні відбувається реінкарнація чиновників різного штибу. Простіше кажучи, слідуючи закону збереження енергії, вони

нікуди не діваються, а переходять з одного стану в інший. Посудіть самі, у Чернівецькій області вже впродовж трьох місяців немає екс-голови Папієва, обраний президент, Чернівецький міський голова, проте на посадах залишаються люди, які невтомно кували перемогу команди Януковича на парламентських виборах 2012 року і, без сумніву, робили б все залежне, щоб злочинець знову став керівником держави 2015 року. Звісно, не так важливо, до якої партії належала людина, за якого президента вона працювала – основний критерій – професіоналізм. Особливо коли йдеться про менеджерів середньої ланки. Саме вони виконують усю «чорну» роботу, щоб керівники могли звітувати про свої звитяги. Але мова не про них, а людей, які відігравали значну роль у колишній команді. І далі перебувають на своїх посадах Володимир Килинич та Сергій Куренний – департамент суспільних комунікацій – заступники директора. За словами працівників ОДА, саме вони брали активну участь у проведенні виборів 2012 року. Олександр Довганич – заступник директора департаменту освіти. Василь Бурлака, колишній заступник голови ОДА, наразі в. о. начальника управління виконавчої ди-

Ігор Гах та Володимир Мицька і досі керують

Службою автомобільних доріг області та облавтодором відповідно.

Гарно скаче!!!! пора їй в губернатори!

рекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Чернівецькій області.

Костянтина Кондрюка, який перебував під

Олександр Кувіла – начальник виконавчої дирекції Чернівецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати праце-

здатності. Був і продовжує обіймати цю посаду. Ян Дзюба – далі керує Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів.

слідством за підробку документів, повернули на посаду начальника Головного управління юстиції області. Денис Щербаєв досі очолює головне управління Держземагентства в області. Василь Дутчак – уже колишній регіонал, депутат міськради досі начальник Державної екологічної інспекції в області. Можливо тому, що він напряму підпорядкований міністерству екології, міністру«свободівцю» Мохнику. Михайло Романів уже котрий рік очолює Пенсійний фонд. І це далеко не повний перелік тих, хто прийшов разом з колишньою командою вертикалі Янукович – Папієв, або працював і до них. Ще більше таких є в районах області. Вони з 2005 року до 2014-го плавно перетікали з однієї посади на іншу, змінюючи кольори своїх партійних уподобань. Звісно, рубати з плеча та виганяти людей, які фахово виконують свої посадові обов’язки, – це злочин і вершина адміністративної та управлінської некомпетентності. Проте, чи зміниться в такому разі система – питання відкрите.

КРЕДИТИ НА НЕРУХОМІСТЬ

НА ЗАЛІЗНИЦІ

За борги з дому не виселять

Неподалік Чернівців поїзд збив 18-річного хлопця

У Верховній Раді заборонили банкам відбирати майно за борги Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

▪ Мабуть, більшої халепи, аніж іпотека, банківська система й вигадати не могла. Свого часу це був чи не єдиний спосіб для пересічного українця, котрий живе лише на зарплату, обзавестися власним житлом. Ну, відносно власним. Коли долар був стабільним і по 5 гривень (десь років 8-10 тому) це був більш-менш прийнятний варіант. Проте дві хвилі девальвації (2008 та 2013-2014 рр.), криза і загальне зубожіння перетворили власників іпотек буквально на рабів банкірів, адже за таких цін на валюту, аби повернути фінустановам позику із величезними відсотками, нещасним доводиться батрачити на межі своїх можливостей. Минулого тижня кількасот власників іпотек прийшли під стіни Верховної Ради. Їм урвався

терпець, мовляв, повертати кредит, коли долар по 12 (а брали його по 5 гривень) вони не можуть і якщо нардепи не змусять банкірів усі залишки за кредитами перевести у гривню й платити за курсом на час підписання угоди – зберуть новий майдан. Депутати, ясна річ, на такі утопічні умови власників іпотеки не пристали. Однак і проігнорувати взагалі прохання народу не наважилися. Відтак рішенням більшості наклали мораторій для банкірів на конфіскацію майна позичальників за борги. Якщо точніше, то протягом дії цього закону (про мораторій, тобто) кредитор не має права без згоди власника примусово відібрати майно, яке є предметом застави або іпотеки. Окрім того, банк не може уступити (продати, передати) таку заставну кредитну нерухомість на користь іншої особи. Треба зауважити, що заборона стосується тільки тієї нерухомості, яка є основним місцем проживання і лише якщо її площа не більша за 140 квадратних

метрів. І найцікавіше – закон не діє для депутатів, чиновників І-ІІІ категорії та суддів. Навіть таке рішення депутатів для боржників – чимале додаткове благо, кредитно-інвестикаже ційний радник, директор компанії «Фінанс плюс» Євген Житарюк. Адже після 2008 року наше законодавство зазнало чимало змін і тепер воно досить прихильне для позичальників, що є абсолютно безпрецедентним явищем, скажімо, для європейських країн. Робити його більш лояльним – немає змісту.

– Зараз боржники умудряються через суди або взагалі визнавати кредитні угоди недійсними, або суттєво зменшувати кредитну ставку. Відтак банки за таких умов готові всіляко відстоювати свої права на повернення боргу, – каже експерт. – Загалом, Нацбанк як головний регулятор може знизити розмір облікової ставки, тоді й відсотки за кредитами для позичальників можуть зменшитися. Проте НБУ таким важелем впливу не користується.

На залізниці у трагедії звинувачують потерпілого і кажуть, що машиніст діяв за інструкцією Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

▪ Неподалік Чернівців, у селі Великий Кучурів, під потягом загинув 18-річний хлопець, ним виявився мешканець села Олександр Беженар. Трагедія трапилась 9 червня, близько 12:00. Хлопець у навушниках прямував на роботу по залізничній колії.

- Саша підпрацьовував у ресторані офіціантом, сам себе забезпечував, забезпечував свою маму, і я ніколи не чула, щоб жалівся на життя, бо він любив життя. Останнім часом заробляв у кафе нашого села, куди він йшов того трагічного дня. Йшов у навушниках, наскільки знаємо, в кепці і в руках був телефон. Він прямував навпроти поїзда, якого, піднявши голову, помітив в останню секунду, але було пізно, – розповідає знайома за-

гиблого Анастасія Карча.

– Особисто мені Саша був дуже хорошим знайомим, приятелем, другом. Він був людиною, яка завжди розрядить будь-яку обстановку, підтримає, просто людина-позитив. Завжди дарував всім хороший настрій тільки своєю присутністю. Він всіх любив, до всіх добре ставився, і так само всі його любили і люблять. Серед хлопців його поважали, він завжди тримав своє слово, ніколи не кидав у важку хвилину. Він був добрим хлопцем з великою душею. Коли дізналися про трагедію, плакало все село. Це горе важко перенесли всі: друзі, рідні, вчителі. Таких людей, як він, одиниці. В школі він постійно всім говорив, що буде актором. Ми досі чекаємо що наш Саша зайде і скаже «класно я вас розіграв, так?». Ніколи не забудемо його. Хлопець жив з матір’ю і був молодшим сином в родині. Його старший брат вже має свою родину. Окрім підробітку, Олександр навчався у БДФЕУ та займався

кікбоксингом і мав навіть досягнення в спорті. Чому не вдалося уникнути трагедії і як хлопець, навіть в наушниках, міг не почути як до нього наближається потяг, сказати важко. Як пояснюють на залізниці, хлопця машиніст бачив заздалегідь, він спочатку сигналив, а потім намагався загальмувати, але не встиг.

– То був приміський маневровий потяг, що їхав на Карапчів. Хлопець ішов по колії у навушниках. Машиніст сигналив-сигналив, але той не чув. Машиніст поїзда застосував екстрене гальмування для попередження наїзду на людину, та вже було пізно, гальма не допомогли. Треба сказати, що це вже третій схожий випадок за цей рік, – каже помічник начальника лінійного відділу Львівської залізниці на станції «Чернівці» Віталій Василян. –

Машиніст потяга діяв за інструкцією, тому не відповідатиме за інцидент. Родичі і друзі загиблого і досі не можуть повірити в те, що сталося. Та головне, не можуть зрозуміти, чому.

12 червня 2014 р., №24 (731)

НОВИНИ

www.vidido.ua Реклама

◀ 1

Продовження

● Труну із тілом В’ячеслава сьогодні привезуть до військової частини, у якій він служив, аби з ним могли попрощатися товариші. Фото Ігоря КІРОНДИ

Загинув на Луганщині В Чернівцях у В’ячеслав Пелехатого залишилися дружина та двоє маленьких дітей Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

Д

оки мешканці Сходу, у тому числі й чоловіки, втікають подалі від своїх домівок, замість захищати їх, там і далі гинуть ті, для кого встановлення миру у тому регіоні – справа честі. Цього вівторка за Україну віддав своє життя наш земляк – чернівчанин В’ячеслав Пелехатий. Останній рік він служив прапорщиком у військовій частині А-2582, що на вулиці Московської Олімпіади, 6. Це сталося на Луганщині. У понеділок, 9 червня, близько третьої години дня він та ще троє його товаришів по службі

потрапили у пастку – не помітили розтяжку на стежці, якою йшли. Від розриву гранати В’ячеслав постраждав найбільше, його товариші отримали легкі поранення від осколків. Всіх вояків одразу доправили до Харківського військового шпиталю. За життя В’ячеслава медики боролися всю ніч, проте поранення були несумісними з життям і о 9 ранку наступного дня він помер. За кілька днів до загибелі чоловікові саме виповнилося 40 років. У нього залишилися дружина та двоє маленьких дітей. Товариші по службі розповідають, що В’ячеслав був чудовою людиною і визнаним фахівцем, ніколи не відмовляв тому, хто просив допомоги. Свого часу він служив у 300 полку начальником КТП (контрольно-технічного пункту), згодом протягом двох років – у відділі комплектування обласного військкомату,

а коли його розформували, повернувся на службу до 300 полку, після реформування котрого продовжив службу у військовій частині А-2582. Був призваний у батальйон, сформований на базі розформованого спецпідрозділу «Беркут», а потім відправлений на Схід країни, в район проведення АТО. Як повідомив Чернівецький обласний військовий комісар Віталій Чурай, ховатимуть вояка

5 червня, за кілька днів до загибелі, В’ячеславу Пелехатому виповнилося 40 років

сьогодні, 12 червня, на кладовищі у Годилові. Спершу труну із тілом загиблого доправлять до частини, де він служив, там з ним зможуть попрощатися товариші по службі та чернівчани. Щодо подальшої долі його родини, котра зараз мешкає у гуртожитку, то, зі слів військового комісара, вирішуватимуть питання про надання їм постійного житла.

ПОВЕРТАЄМО СВОЄ

Ні концерту, ні грошей Фанати гурту «С.К.А.Й.» півроку не можуть повернути свої гроші за квитки на концерт, який скасували Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

▪ Відміна концертів відомих зірок стала звичним явищем для буковинців, адже за останні півроку, через ситуацію в країні, мало не кожна друга знаменитість скасовує свій виступ у Чернівцях. І це стосується не тільки російських зірок, часто не приїжджають саме українські. Наприклад, зовсім нещодавно відмінили концерти Світлани Лободи та Ані Лорак. Та бувають випадки заплутаніші, коли виступи постійно переносять, а квитки повертати не поспішають. Сторожинчанка Мар’яна Сенчук ще у листопаді придбала

квиток на український гурт «С.К.А.Й.», концерт якого мав

відбутися 30 листопада у чернівецькому диско-клубі. За квиток заплатила 70 гривень. Утім, перед виступом повідомили, що «С.К.А.Й.» не приїхав через ситуацію в країні, виступ перенесли на січень.

– Про те, що концерт переносять повідомляли у переддень, або ж у той самий день, коли він мав відбутися. У соцмережі навіть групу створили, де обговорювали цю ситуацію. У січні концерт також не відбувся, перенесли на квітень, – згадує дівчина. – Тоді ми втратили надію і вирішили повернути квитки, та нам сказали, що це неможливо, адже касу вже здали. Згодом дочекалися 25 квітня і нам знову сказали, що виступ перенесли на червень. Через декілька днів повідомили, що протягом кількох днів можна повернути квитки, та я була у відрядженні і не бачила цього повідомлення. Виходить, що гроші витратила дарма. Як з’ясувалося, квитки саме

на цей концерт можна було повернути значно довше, та про це людям не повідомили. Старший касир філармонійної каси Тетяна стверджує, що

квитки можна здати і зараз, проте будь-якого дня можуть припинити повертати гроші, адже за правилами це не роблять так довго.

Керівник Чернівецької промо-агенції «WestPowerPromo» Ярослав Гаврищук розповідає,

що відколи у країні почалися усі ці хвилюючі події, вони намагаються не організовувати серйозних концертів, запрошують здебільшого західноукраїнських зірок, аби не ризикувати. Тому відміни виступів майже не трапляються. Та якщо концерт перенесли, за законом, людина, яку не влаштовує нова дата події, має право повернути свої гроші. Якщо ж виступ скасували, організатори також забов’язані у встановлений термін повернути гроші за придбані квитки.

5

6

ІНТЕРВ’Ю

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Допоможіть нашим воякам! Сьогодні на Сході перебувають тисячі наших земляків - військових, які потребують нашої допомоги. Молоді хлопці, яких призвали до лав збройних сил захищають вітчизну на блокпостах, ризикують життям та здоров’ям у засідках та у колонах. Держава, керівництво армії залишило їх напризволяще – їм не вистачає найнеобхіднішого – навіть їжі. Говорити про сучасні засоби захисту, спостереження навіть не доводиться. Відтак небайдужі люди з Кіцманщини та інших населених пунктів області вирішили допомогти воякам. Вони доправили у зону бойових дій мікроавтобус продуктів та речей. Але на цьому зупинятися не планують. Про це та інше ми спілкувалися з головою кіцманської «Самооборони» Тетяною Тучак та її заступником Анатолієм Гапеєм.

Анатолій Гапей, заступник кіцманської «Самооборони»

Тетяна Тучак, голова кіцманської «Самооборони»

«Не біля телевізора захищати батьківщину, а на східних рубежах»

«Військові мало не зі слізьми дякували за бутель води»

– Розкажіть, будь ласка, про поїздку на схід України. Яка була її мета?

– Ви були на Сході, везли допомогу нашим військовим, які беруть участь в антитерористичній операції. Які враження від цієї поїздки?

– Найголовніше – привезти продукти, необхідні речі нашим бійцям та допомогти їм чим можемо. Наразі найнеобхідніше – це бронежилети, але їх ми так і не змогли дістати.

– Що привезли нашим воякам?

– Засоби гігієни, воду у бутлях, вона дуже їм необхідна. Там її просто немає.

– На яку суму загалом

привезли продуктів та речей?

– Точну суму сказати не можу, бо навіть ввечері напередодні поїздки нам довозили різні продукти, речі. Загалом десь понад 30 тисяч гривень. Ми везли їх вантажним мікроавтобусом «Спринтером» і він був повний. Але потрібно збирати допомогу і надалі.

– Чого найбільше потре-

бують наші вояки на сході України?

– Миру і спокою (сміється, – авт.).

– Це зрозуміло… А окрім того?

– Зберегти своє життя. А для цього конче потрібні каски, бронежилети, тактичні окуляри, інші засоби захисту. І щоб у них було чітке командування.

– У якому місті Ви були?

– Красний Лиман. Проїхали поблизу Слов’янська у це місто. Ми приїхали туди п’ятого червня, а уночі четвертого проти п’ятого там ще точилися бої між терористами та українськими військовими.

– Чи не відчували страху, коли їхали туди?

– Страшно було потім, коли на блокпостах нас перевіряли колишні «беркутівці» і, за нашими відчуттями, вони були по той бік барикад на майдані і воювали проти нас. Страшно, що вони і зараз залишаються у лавах цих

правоохоронних служб. І служать далі новій державі. Вони досі нас вважають не людьми.

– Ваше бачення як людини цивільної щодо подій на сході України. Як люди ставляться до терористів та так званих республік? Чи справді там така підтримка сепаратистів?

– Потрібно оголосити військовий стан і усім подивитися, що там відбувається. Бо перекрити кордони неможливо, для цього потрібна велика кількість людей, відповідні інженерні споруди, засоби стеження та захисту. Потрібно не залишатися байдужими та пасивними спостерігачами за подіями на Сході. Не біля телевізора захищати та вболівати за батьківщину, а на східних рубежах.

– Знаю, що коли приїхали у Красний Лиман, то зняли прапор так званої донецької республіки.

– Так. Там населення переважно пасивне. Чому трапилися ці події? Бо чимало людей підтримують сепаратистів та їхні ідеї.

– Чи справді підтримка

людей у цих регіонах Донбасу терористів чимала?

– Їх «зарядила» цим Партія регіонів. Вона дала їм надію, що з Україною можна щось зробити своє. Вони ж російськоспрямована партія і постійно спекулювали на статусі мови, підбурювали людей, говорили про дружбу з Москвою та перспективи у Митному союзі. І вселили віру в цих людей, що вони можуть створити Росію в Україні. Усе це дало свої наслідки, що ми бачимо тепер на Сході. Це десь 50 на 50 відсотків. Є люди, і їх багато, які вітають наших військових, бо вони втомилися жити у постійному страху. А є такі, які не дадуть навіть води.

– Які настрої у наших військових, як вони бачать цю ситуацію, адже їх

там фактично покинули напризволяще, без найнеобхіднішого?

– Вони готові захищати нашу державу, навіть ціною свого життя.

– Чи плануєте ще поїздки на Схід?

– Так, це треба робити системно. Якщо держава не може чи не хоче допомогти нашим військовим, то це повинні робити люди, громада. Кожен може і повинен долучитися до цього. Якщо ми допустимо, щоб війна дійшла до нас, то допомогти буде вже нікому і нічим. Не можна залишатися байдужими і думати, що події на сході України нас не стосуються. Це одна спільна проблема для всіх. Найгірше – це байдужість. Адже там зараз перебувають чиїсь брати, чоловіки, батьки, друзі та рідні. Вони потребують нашої допомоги.

– Як можна допомогти нашим військовим, щоб продукти та необхідні речі потрапили за призначенням?

– Ми розробили систему, вона поки що сира. Але якщо хтось хоче допомогти, то може знайти у себе в райцентрі чи селі тих, хто організовує збір допомоги. Або звернутися до Лужанської сільської ради, де створено своєрідний центр збору допомоги. З грошима ми не хочемо мати справу, нехай це краще будуть продукти, необхідні речі, засоби гігієни тощо. Усього цього потребують наші вояки.

– Я голова кіцманської «Самооборони». На Схід їхала без страху і фактично цю ідею озвучила, її підхопили інші – «Самооборона» і майдан. Ми одне ціле і працюємо в одному напрямку. Ми з євромайданом, «Самообороною» зібрали продукти максимум за два дні. Сіли в автомобіль і поїхали вдвох туди – я та мій заступник. Їхати туди було ніби не важко, просто коли ми проїжджали блокпости від Дніпропетровщини і до Ізюма (далі йдуть на Слов’янськ), то ми побачили, в яких умовах там перебувають наші хлопці. Вони без їжі, води, найнеобхіднішого, фактично покинуті напризволяще. Ми не везли продукти чи амуніцію особисто комусь, тому частину залишили також їм. Особливо воду. Там води практично немає. Страху не було жодного. Бо його перебороли ще на майдані, коли були на бойових діях. Я особисто брала участь у тих подіях і 19 лютого, і в наступні дні. Страх є тоді, коли привозять твоїх хлопців у трунах. Страх, бо вони незахищені нашою владою жодним чином. Коли ми заїхали у Красний Лиман – це збоку від Слов’янська, десь за 5-6 кілометрів, то 4 червня там ще тривали бойові дії, наші військові відтісняють сепаратистів, а 5

Якщо маєте що сказати буковинцям, своїм виборцям, громаді краю, не боїтесь гострих запитань і готові говорити правду, звертайтесь до газети «Погляд». Ми готові вислухати вашу позицію та розповісти про неї на шпальтах нашого видання. Тел. 050 374 25 22 Повне відео інтерв’ю дивіться на сайті vidido.ua

червня о 9 ранку ми зайшли у це місто. Тоді там ще навіть висіли ці два прапори тієї так званої донецької республіки. Хлопці зняли їх і як трофей привезли на Буковину. Аби показати деяким людям, які запитують, що ми робимо. Хочемо донести їм та іншим людям слова наших хлопців, які захищають державу на Сході, що не потрібно сидіти на місці «п’ятою точкою», а потрібно бодай чимось допомогти їм. Можна не їхати туди, але потрібна будь-яка допомога – солдатам не вистачає касок, бронежилетів, «розгрузок» (призначені для зберігання на тілі додаткових магазинів для зброї), води. Бо як знаєте, Слов’янськ без води зараз.

– Скажіть, яким чином можна допомогти нашим військовим, адже багато людей хочуть їм підсобити, але не знають, яким чином. Куди потрібно звертатися, привозити продукти, амуніцію чи інші речі?

– З грошима не хочемо мати справи. У нас немає жодного рахунка. Можливо голова Лужанської сільради знає, як перерахувати їх. Нам кошти потрібні лише на пальне, щоб поїхати туди та повернутися назад. Грошей ми їм не залишаємо, бо самі хлопці кажуть, що вони їм не потрібні. Їм потрібні приладдя для гоління, засоби особистої гігієни, нижня білизна і найголовніше, як казала, – бронежилети, каски, «розгрузки» та їжа. Хто що може, сухпайки, крупи, тушонки. Потрібно все. Будь ласка, навіть по кілограму приносьте, ми знайдемо власними силами транспорт, аби це переправити їм. Але не відмовимося і від транспорту. Людина без жодної оплати дала нам вантажний мікроавтобус, яким туди повезли продукти. Він навіть

не побоявся, що його можуть розстріляти, знищити, пошкодити. Зараз знову шукаємо транспорт. Минулого разу ми везли продуктів на понад 30 тисяч гривень, можливо наступного вдасться зібрати більше харчів та інших товарів.

– Що саме Ви привезли?

– Різні крупи – рис, гречку, перловку, макарони, тушонку, паштети, чай, каву. Люди збирали у Давидівцях Кіцманського району 240 банок сала, варення, салатів, усього, що приносили. А купували одноразові станки для гоління, «розгрузки», адже коли вони в бронежилетах, то не мають куди ставити магазини для автоматів і воду. Взяли солодощі – бублики, печиво до чаю, помідори, ковбасу та сир, щоб бодай на перші два дні мали що поїсти. Бо там цього немає. Їм не вистачає фруктів – вітамінів. Бо на «мівіні» та макаронах довго не повоюєш.

– Куди можна принести продукти та необхідні речі?

– У Кіцманському районі ми зробили своєрідний осередок у Лужанах (сільська рада). Також збирають в інших райцентрах – Вижниці, Путилі. В області наразі ще не знаю, де це можна зробити. Коли говорять, що там коїться – то коли не побачиш це на власні очі, реальні речі, в яких постійно перебувають наші хлопці, в це важко повірити. Багато продуктів та речей не доходять до місця призначення нашим військовим. Навіть якщо на блокпосту не пускають далі, то краще попросити наших військових, щоб вони перевантажили це на свій транспорт і поїхати з ними на місця, де постійно перебувають наші хлопці – Слов’янськ, Красний Лиман чи інше місце і передати це особисто в руки. Бо багато чого до них не доходить.

12 червня 2014 р., №24 (731)

ФАКТИ

www.vidido.ua

7

Якби Миколайчук був живий… то був би на майдані Ми попросили буковинців не лише пригадати, яким був Іван Миколайчук у житті

ВГОЛОС ПРО МИТЦЯ Осторонь він би точно не стояв Марія Миколайчук, дружина Івана Наразі не знаю, чи зможу приїхати 15 червня до Чорториї, планую візит на Буковину десь у 20 числах. Тоді ж планую зустрітися з керівництвом міста, щоб вирішити нарешті, чи ініціювати відчуження імені Івана Миколайчука від того кінотеатру. Бо якщо він не функціонує і його ніяк не відрес-

Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

П

’ятнадцятого червня Іванові Миколайчуку виповнилося б 73, але його давно нема, та пам’ять про нього живе. І не лише як про талановитого актора, режисера та сценариста, а й як про великого патріота своєї землі. «Я не знаю більш національного народного героя…», – казав про Миколайчука режисер Сергій Параджанов, який відкрив світові талант Івана у стрічці «Тіні забутих предків». Через цю любов до свого рідного, Миколайчука у 1970-х називали «людиною ворожої ідеології», викреслювали його прізвище зі списків акторів, яких запрошували на зйомки, знімали з прокату стрічки з його участю. Помер Іван Миколайчук у 46 років і, як то часто буває з геніальними митцями, тільки після смерті йому присудили Шевченківську премію. Час розставив все на свої місця, тепер Івана Миколайчука називають обличчям українського і душею поетичного кіно. А яким був Іван Миколайчук поза кадром, «Погляд» запитав у людей, які його знали, і заодно попросили представити, що було б, якби він був живий.

Він стояв на захисті змін Михайло Іллєнко, режисер Я просто дуже вдячний Івану, який свого часу зумів делікатно підказати, після мого навчання у Москві, повернутися до українського коріння. Іван свого часу зробив мені екскурсію Карпатами, коли тривали зйомки стрічки «Білий птах з чорною ознакою» мого брата Юрія Іллєнка, і що мене тоді вра-

▪ Тривалі буковинські дощі мало кого тішать, окрім грибників. Адже врожай боровиків вже досить великий.

– У лісах на Сторожинеччині, Глибоччині вже дуже багато грибів – є білі, лисички, сироїжки. А в горах сезон лишень розпочинається, – розповідає грибник Валерій Ломанчак. – Утім, ці гриби ще не

такі насичені за смаком, як ті, що ростуть наприкінці літа.

Він був українцем з мудрої родини, розумкувань не любив. Була така ситуація, коли до Івана з Марічкою зайшов у гості кінорежисер Віктор Мережко і запропонував розмовляти російською. Іван Мені пощастило його бачити скипів від цього, він мав народний гоне лише на екрані. Ми гуляли нор, він представляв себе не як безрідз друзями Карпатами і зустріного Івана, який чудом вибився в люди, ли Івана Миколайчука недаа відчував за собою родину, свій народ. леко від села Розтоки, де тоді Іван любив свій край, але без показухи. знімали фільм. Я думаю, що для нього тепер було б дуже Він був у капелюсі з шарфибагато роботи. Події в Україні наштовхнуком у горошок на шиї, був розкутий. Очевидно, ли б його не на один сценарій, у нього заговорило б звик, що дівчата дивилися на нього не відри- усе. Миколайчук типовий миротворець. Голосним ваючи очей. І здавалося, що він «красувався». учасником майдану він би не був, але працював би Мовляв, ось я такий. багато і був би активним бійцем у творчому плані.

Євдокія Антонюк, ініціатор створення музею Івана Миколайчука у Чорториї

АНОНС

У вихідні у Чорториї вшанують пам’ять Івана Миколайчука 15 червня пам’ять митця вшанують у його рідній садибі у селі Чортория, що на Кіцманщині.

– Ми відзначимо річницю від дня народження Івана Миколайчука, але скромно у зв’язку у подіями в країні, – розповідає начальник управління культури ОДА Віра Китайгородська. – Цього дня учасники оркестру «Буковина», а також чорторийські музиканти гратимуть улюблені пісні Івана та мелодії з фільмів з його участю. Початок дійства о 12 годині.

КОРИСНО ЗНАТИ

Грибний сезон розпочався гарним врожаєм

Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

зило, не було людини, яка б з ним не привіталася, яка б не була рада його бачити. Усі його любили. Досі маю цінний для мене дарунок від Івана. Коли ми разом працювали, він подарував мені кишеньковий сонячний годинник. Це єдиний годинник у світі, який не бреше, аби було лише сонце. Іван був великим патріотом своєї землі і думаю, що якби він був би живий, то був би на майдані. Він завжди стояв на захисті змін і боровся проти радянської системи, яка його засмоктувала.

Він мав народний гонор

ДАРИ ПРИРОДИ

За кілограм боровиків правлять від 50 до 70 гривень, це трохи менше, ніж торік

таврують, то чого ім’я Івана має теліпатися на вітрі? Вони щороку обіцяють і обіцяють відновити кінотеатр, а мені боляче дивитися, як використовують ім’я мого чоловіка в якихось політичних іграх. Стосовно останніх подій в Україні, то осторонь він би точно не стояв. Він би вникав у все, був би у перших рядах на майдані і би точно був у творчій сотні. Але то таке, добре говорити замість нього, а Іван, я впевнена, все робив би по-своєму.

Великий вибір грибів і на чернівецьких та стихійних ринках. У Чернівцях на ринку «Центральний» за кіло боровиків просять 50-70 гривень. Лисички та сироїжки вартують 35 грн./кг.

– Цьогоріч люди неохоче купують гриби, немає грошей на такі делікатеси, через це і ціни трохи нижчі, ніж торік, – каже продавець ринку Лариса Кронова.

Майже такі ж ціни на стихійному ринку біля траси у с. Глибочок. Сироїжки тут можна придбати за ціною 30 гривень за кіло, а боровики – від 50 до 100 гривень, залежно від свіжості та якості грибів.

На відпочинок – попутним транспортом Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

▪ Сезон відпусток розпочався, і хоч в країні криза, та кожен все ж хоче вирушити бодай кудись на відпочинок. У туристичних агенствах наголошують, що цьогоріч популярні подорожі у межах України. Крім того, охочі відпочити дедалі частіше шукають дешевші варіанти. Саме тому останнім часом багато хто обирає поїздки попутками, а не поїздами чи автобусами. Зараз відкрилося безліч сайтів, які допомагають

знайти попутку, або ж по- що на відпочинок їдуть путників. Власники авті- з грошима, – розповідає вок набирають людей, аби чернівчанка Любов Новак. було дешевше оплатити – Сайти, де розміщують витрати на бензин. Такий оголошення власники авваріант вигідний і для па- тівок та пасажири, ніяких сажирів, адже їхати ● На цих сайтах так швидше і дешевшукають попутників: ше. Утім, це досить http://poputka.ua/ ризиковано, адже http://www.poputka.com/ ти не знаєш, кого http://poputka.automania.net/ береш у попутники, http://www.avtostop.ua/ або ж до кого сідаєш у машину.

– Вирішили набрати гарантій не дають. Єдине, людей, щоб дешевше було що користувачі на сайїхати в Солотвино на від- ті можуть виставляти їм починок. Та боїмося, щоб оцінки після подорожі – це не натрапити на зло- ступінь довіри, тож начинців, адже всі знають, ступні попутники можуть

перевірити цей показник. Користувачів на сайтах попутників вже дуже багато і це не дивно, адже їздити так значно дешевше. Крім того, влітку придбати квитки на південні напрямки досить складно. Старший касир Черзалізничного нівецького вокзалу Тетяна Григор’єва

повідомляє, що квитки на одеський напрямок вже активно розбирають. Зате київський напрямок зараз менш популярний. У довідковій Чернівецького автовокзалу зазначили, що вільних квитків на південні напрямки зараз багато.

Чим дешевше їхати на відпочинок? Напрямок

Потягом П – плацкарт, К - купе

Рейсовим автобусом 262 грн.

Попуткою 168 грн.

Власним авто

Чернівці – Одеса

130 грн. – П 220-240 грн. - К

840-880 грн.

Чернівці - Солотвино

потягів немає

105 грн.

84 грн.

420-450 грн.

Чернівці - Київ

180 грн. – П 310 грн. - К

170-220 грн.

154 грн.

770-800 грн.

8

ПРАВО

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Шукають вбивць трьох людей

БЕЗ МОТИВІВ

Водночас встановили особу підозрюваного у вбивстві на Винниченка. Наразі він переховується за кордоном

Ще одного підозрюваного досі розшукує міліція Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

Т

орік в Чернівцях трапилося кілька резонансних злочинів, зокрема кілька навмисних убивств. Щоправда, наразі жодного з виконавців чи замовників цих злочинів досі не знайдено. Правоохоронці кажуть, що встановили особу підозрюваного у вбивстві хлопця на стоянці, що на вулиці Винниченка у Чернівцях. Але затримати його не вдалося, він переховується за кордоном.

- Ми встановили особу підозрюваного. Зараз працюємо з нашими колегами з-за кордону, щоб виявили його місцеперебування, співпрацюємо також з Інтерполом, адже знаєте, що таке процес екстрадиції, - повідомив начальник управління карного розшуку УМВС України в Чернівецькій області Руслан Домніцак. – Щодо мотивів вбивства,

то про них можна буде говорити тоді, коли затримаємо підозрюваного. Нагадаємо, вбивство хлопця на одній із стоянок на вулиці Винниченка трапилося у листопаді торік. Тоді на автостоянці на вулиці Винниченка, 20а застреленим знайшли 21-річного хлопця. Близько 22-гої години юнак відганяв авто BMW-X5 свого родича у гараж і, коли виходив з машини, отримав кулю в голову. Злочинець діяв професійно – кинув зброю та заплутав сліди. Щоправда, покинути місце злочину вбивці не вдалось непоміченим. У правоохоронців є кілька свідків, які бачили чоловіка, що тікав. Є кілька версій цього вбивства, зокрема не відкидають, що хлопця могли вбити помилково, переплутавши з кимось. Також є версія, що злочин могли скоїти

Знайшли нападника на депутата облради Горука

● Міліція Буковини веде перемовини з Інтерполом щодо затримання та екстрадиції підозрюваного у вбивстві хлопця на Винниченка. Фото з архіву «Погляду»

через професійну діяльність загиблого. Загиблий хлопець був одруженим, у нього народилася дитина. Офіційно чоловік був безробітним. Колись він займався спортом, а наразі підробляв у приватній охороні. Правоохоронці кажуть, він супроводжував підприємців в інші регіони, коли ті їхали у справах. Батько загиблого зо 10 років займався бізнесом. Також досі не розкрили два вбив с тв а держвиконав- ▶ ця та секретаря суду. Щодо, власне, цих випадків, то йдеться про вбивство у червні в Чернівцях 30-річного держвиконавця. Йому завдали 15 ножових поранень. Тоді до міліції звернулася дружина загиблого (мешканка Сторожинця), яка повідомила, що п’ять днів тому зник її чоловік. Він пішов на роботу, але додому так і не повернувся. Її чоловік Микола працював державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції.

А 14 грудня на вулиці Московської Олімпіади у Чернівцях (поблизу 300-го полку) під парканом біля гуртожитку знайшли тіло 29-річного секретаря канцелярії Першотравневого суду. Чоловіка хтось сильно побив. Спочатку навіть була версія, що у нього вогнепальне поранення. З власних джерел відомо, що напередодні увечері він відпочивав із друзями, але потім компанія розійшлася. Та у міліції інформацію про

Наразі в області не розкрито три резонансних вбивства. У вбивстві хлопця на Винниченка є підозрюваний те, що у чоловіка є вогнепальні поранення, спростували. Згодом це підтвердив начальник бюро судмедекспертизи Віктор Бачинський. Після розтину тіла

з’ясувалось, що це тупа травма голови, відкрита черепно-мозкова. Розглядають кілька версій подій, зокрема випадковий конфлікт з кимось на вулиці, службова діяльність, можливі вороги. Також є версія, що вбили чоловіка десь в іншому місці, а по-

тім тіло підкинули туди, де його знайшли. За словами колег загиблого, він був надзвичайно доброю і чуйною людиною, тривалий час працював у суді. Колишній прокурор області Павло Павлюк запевняв, що ре-

зультати за цими вбивствами будуть буквально за кілька місяців, проте і досі винних у смерті людей не знайшли.

- Щодо всіх цих випадків є конкретні напрацювання і, думаю, максимум за два місяці будуть результати. Необхідно провести ще молекулярні експертизи, - запевняв він тоді. Також поки що немає результатів вбивства хлопця на вулиці Південно-Кільцевій обласного центру. Є кілька версій, але по гарячих слідах убивць не вдалося затримати. Водночас начальник УМВС України в Чернівецькій області Валерій Зінченко

заявив, що загиблий не вів чесного способу життя. Це нібито підтверджує арсенал зброї, який знайшли у загиблого, - пістолет «Зоракі», рушницю, кілька гранат Ф-1, маски. А в автомобілі загиблого знайшли муляж автомата АК-47. Походження усього цього, а також для чого воно було потрібно – ще доведеться з’ясувати.

▪ Днями правоохоронці затримали одного з двох нападників, які торік 29 серпня побили битою навпроти власного будинку екс-лідера Чернівецької "Свободи", депутата обласної ради Назара Горука. Іншого чоловіка міліціонери досі шукають, але запевнили, що особу зловмисника (його ім'я та прізвище) знають.

- Нападника затримали у Вінниці і доправили до Чернівців, де помістили під варту. У нього знайшли травматичний пістолет «Форт», битку та нунчаки, - сказав начальник УМВС України в Чернівецькій області Валерій Зінченко. - Особу іншого підозрюваного у нападі ми також з’ясували, зараз ми його розшукуємо. Щоправда, міліція не називає мотиву нападу. Начальник міліції області чомусь радить запитати про це у самого потерпілого. Водночас сам постраждалий депутат Чернівецької обласної ради Назар Горук переконаний, що напад здійснено з політичних мотивів, оскільки, за його словами, він почав викривати деякі факти дерибану землі у міській раді.

- Мене викликали на упізнання, я чітко вказав на людину, яка мене била. Він лише посміхався мені в обличчя. Згодом я дізнаюся, що затриманого нападника можуть відпустити під заставу 25 тисяч гривень, - каже він. – Але ніхто мені так і не пояснив, навіщо вони це зробили, хто їх найняв тощо. Також мене не ознайомили з відеозаписом нападу на мене. Тоді Горук розповідав, що дорогою на сесію міської ради на нього напали двоє молодиків спортивної статури. Спрямували в обличчя струмінь з газового балончика і заходилися бити чи то биткою, чи трубою.

ВБИВСТВО

НА ГАРЯЧОМУ

Чоловік випустив у жінку 8 куль з рушниці

На хабарі затримали завкафедрою ЧНУ

▪ Конфлікт між сусідами стався щодо меж земельної ділянки. Він тривав кілька років. Під час чергової сварки чоловік взяв мисливську рушницю та вистрелив у 72-річну жінку.

- 57-річний підозрюваний у вбивстві старенької з місця трагедії втік, проте його вдалося бук-

вально одразу затримати, - каже начальник УМВС області Валерій Зінченко. – Наразі чоловіка затри-

мали і він перебуває у слідчому ізоляторі. За нашою інформацією, трагедія трапилася у Садгірському районі Чернівців. Чоловік та загибла багато років конфліктували,

викликали один до одного правоохоронців, проте результатом цієї земельної суперечки стало людське життя. Щодо зброї, то вона була зареєстрована в органах міліції і наразі триває процес оформлення усіх необхідних дозвільних документів. Олексій МИКОСЯНЧИК

ВИРОК

«Мінувальнику» дали рік умовно ▪ 12 березня цього року з мобільного до міліції надійшло анонімне повідомлення, що заміновано приміщення торгового центру "Метро Кеш Енд Керрі", що на вул. О. Вільшини у Чернівцях. Щоправда, жартівника дуже скоро знайшли. Як з’ясували під

час слідства, того дня він був напідпитку і вирішив так невдало пожартувати.

- Вироком Садгірського районного суду його визнано винним та призначено покарання - 2 роки позбавлення волі, - повідомив прокурор прокуратури

Дмитро Шевчук. - Однак, враховуючи те, що чоловік хворіє на тяжку хворобу, позитивно характеризується на роботі, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд ухвалив рішення - випробувальний термін на 1 рік.

Садгірського району Чернівців

Олексій МИКОСЯНЧИК

Ще один підозрюваний у хабарництві вимагав 2 тисячі доларів за нерозірвання угоди оренди Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ Під час отримання 3 тисяч 500 гривень хабара затримали завідувача кафедри Чернівецького національного університету. Він вимагав у 23-річної студентки цю суму за успішний захист дипломної роботи.

- Його затримали одразу після отримання цієї суми у власному кабінеті, - повідомив начальник УМВС України в Чернівецькій області Валерій Зінченко. – Цього 47-річного

викладача затримали та доправили до слідчого ізолятора. Водночас начальник міліції відмовився називати факультет та кафедру, де працює цей викладач. Мовляв, коли у суді буде доведено його провину, лише тоді можна буде назвати подробиці справи. Також під час отримання хабара затримали посадовця одного з готельних комплексів. Він вимагав 2 тисячі доларів від приватного підприємця за нерозірвання угоди оренди земельної ділянки, на якій надавав послуги харчування. Його затримали, коли той отримав частину хабара – 500 доларів.

12 червня 2014 р., №24 (731)

9

СУСПІЛЬСТВО

www.vidido.ua

У родині Президента - патріархат Подружжя Порошенків має четверо дітей та онука Уляна ДЕЛІКАТНА ✉ uliana_d7@list.ru

Р

одину Порошенків називають однією з найміцніших в українському політикумі. Марина та Петро Порошенки разом вже майже 30 років. А нещодавно вони стали дідусем та бабусею. Усі головні свята родина відзначає винятково разом. За словами першої леді, чоловік - справжній глава родини, його слово - закон. Батько президента Олексій Іванович Порошенко — український господарський і політичний діяч, генеральний директор концерну «Укрпромінвест», є депутатом Вінницької обласної ради, належить до "Єдності Вінниччини". Мати Євгенія Сергіївна Порошенко у 2004 померла. У Петра Порошенка був старший брат Михайло, який загинув 1997 року в автокатастрофі. Майбутнє подружжя познайомилося у студентські роки на студентській дискотеці після закінчення зимової сесії в університеті. За словами Марини Порошенко, це було кохання з першого погляду. Дружина Петра Порошенка старша за чоловіка на три роки. Батько Марини обіймав посаду заступника міністра охорони здоров'я УРСР, а потім працював в УланБаторі (Монголія) радником посла. Сама Марина Порошенко - лікар-кардіолог, кандидат медичних наук, автор першої в незалежній Україні дисертації.

Заради подружнього життя та виховання дітей, яких в родині Порошенків нині четверо. Під час перших пологів чоловік був у армії, а трьох молодших дітей Марина народжувала в присутності чоловіка. Кумами подружжя стали Віктор Ющенко та Оксана Білозір. В одному з інтерв'ю Марина розповідала, що багато в чому бере приклад зі своєї куми Оксани Білозір. Вона має дуже великий вплив на дітей подружжя Порошенків, особливо у творчому напрямі. У число улюблених занять першої леді входить не тільки турбота про чоловіка і дітей, а й шиття, вишивання, в'язання і кулінарія. Зі слів першої леді, вона ніколи не жалкувала, що присвятила себе родині, замість того, аби будувати кар'єру. Старший син Петра Порошенка Олексій у вересні 2013 року одружився на 28-річній Юлії Аліхановій - співробітниці управлінського консалтингу компанії «McKinsey & Company». Сам він зараз є депутатом Вінницької облради, належить до депутатської фракції ВО "Батьківщина». У подружжя вже народився первісток. Доньки-двійнята президента вчаться відразу в двох країнах. Олександра і Євгенія є ученицями столичного Кловського ліцею іноземних мов №77 у Києві, а також «Конкорд коледжу», що у Великобританії. Коледж спеціалізується на підготовці до вступу в провідні британські вузи. Саша і Женя - творчі натури, вони грають на фортепіано, займаються танцями, беруть активну участь у театральних постановках. Євгенія знімалася в кіно. У неї була епізодична роль дівчинки з котом в серіалі «Повернення Мухтара-8». А разом з сестрою вона стала герої-

● Родину Порошенків називають однією з найміцніших в українському політикумі. Фото AFP нею кліпу своєї хрещеної мами Оксани Білозір. 13-річного Михайла рідні називають просто Мікою. Він також числиться серед учнів елітного Кловського ліцею. А також захоплюється музикою і танцює у хореографічному ансамблі "Кияночка". На думку подружжя, батьки просто зобов'язані дати достойну освіту дітям і привчити до здорового способу життя. Все інше діти мають зробити самі. Щороку на день народження Петро Порошенко дарує дружині подорож. Подружжя об'їздило вже півсвіту. На батьківщині подружжя регулярно відвідує світські заходи, зокрема церемонію "Людина року" та виставки в "Мистецькому Арсеналі". Нині сім’я Порошенків живе в селі Козин під Києвом. Доки глава родини займається політикою і бізнесом, дружина весь свій час присвячує благоустрою їхнього маєтку на березі річки Козинка. Маєток будували 10 років і, за словами господарів, зводили його для п’яти родин.

● Олексій Порошенко з дружиною Юлією. Фото AFP

m`bcsp`v З ПЕРШИХ ВУСТ

«Іноземні делегації приходили до людей, віталися, спілкувалися»

● Марину Порошенко називають найгарнішою в історії першою леді України. Фото AFP

Мешканець села Волока, старший чернівецького намету на майдані у Києві Володимир Хуз (на фото) поділився своїми враженнями від побаченого з читачами «Погляду» ▪ Того дня на Софійській площі було надзвичайно багато людей. Постійно приїздили різні делегації, приходили звичайні люди, багато людей з регіонів. Звісно, пройти всередину не було змоги, це зрозуміло, такі суворі заходи безпеки, але прийти на площу можна було без проблем, перекрили лише дорогу поблизу, якою приїздили автомобілі делегацій з усього світу. Але все одно ніхто нікого не спиняв, не вимагав якихось документів. Щоправда, чув від знайомих, що Порошенко обіцяв прийти на майдан, але очевидно, через якісь обставини цей візит не від-

бувся, та люди вітали його оплесками та вигуками. За порядком слідкувала «Самооборона» з майдану та київська, яка співпрацює з міліцією. Якихось провокацій не було, все спокійно, люди справді щиро вітали нового президента, оскільки повірили йому та сподіваються, що він вирішить проблеми на Сході та в цілому в державі. Хоча спочатку довелось перевірити три великі валізи, які принесли люди, але нічого підозрілого там не було. Щодо іноземних делегацій, то вони підходили до людей, здоровкалися, спілкувалися. А коли проходив повз нас президент Білорусі Лукашенко, то його освистали та кричали «ганьба!». Адже він постійно підтримує дії Росії та Путіна. Не знаю, чи було багато на площі людей з Буковини чи Чернівців. Ми прийшли утрьох з

хлопцями з нашого намету. Вочевидь, це останні дні нашого намету на майдані, хіба хтось з Буковини приїде туди. Максимум ще два тижні, а там плануємо удвох поїхати на схід України – в Донецьку чи Луганську області. Потрібно йти далі, не зупинятися, адже на майдані уже немає що робити, потрібно захищати батьківщину. Олексій МИКОСЯНЧИК

10

ЛЮДИ

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

«Ляльки для мене - як люди» Для чернівецької майстрині Інеси Флоряк створення іграшок не просто забавка, це її життя Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

І

неса Флоряк – бібліотекар із 10-річним стажем, працює у Годилівському навча льно-виховному комплексі (НВК). Проте завсідники мистецьких ярмарок у Чернівцях знають її як майстра на всі руки. Жінка займається художнім розписом стін, випалюванням по дереву, створює обереги та різні іграшки, зокрема лялькимотанки. Коли у бібліотекарки з’являється вільний час від роботи та хобі, вона приділяє його дітям. Десь зо п’ять вихованців НВК і собі перебирають її досвід, створюючи власні роботи. Таке гуртування однодумців зазвичай відбувається стихійно, за взаємною згодою усіх сторін. І хоч пані Інеса вдосталь реалізує свої потреби у навчанні підростаючого покоління, їй бракує старих добрих часів, коли вони разом із майстрами збиралися на площі Турецької Криниці, обмінювалися новими ідеями і безоплатно давали різноманітні майстер-класи юним цінителям ручної роботи, навіть якщо це були випадкові перехожі.

– Найбільша моя мрія, щоб відродили площу Турецької Криниці для майстрів, – ностальгуюче каже І. Флоряк. – Адже колись ми щосуботи і неділі там збиралися. А з настанням нової влади, близько трьох років тому, у площі чомусь з’явився господар. Нам сказали: «Або винаймайте за півтори тисячі гривень на місяць будиночок, або йдіть геть». А мені навіщо така недешева «хатинка», якщо я можу приходити лише у вихідні? І у решти майстрів так само. Ми прості робітники: бібліотекар, нянька, водій...

Мама навчила моделювати одяг, а прабабуся – створювати ляльку бажань

Коли мова заходить про маму Інеси, здається, вона може говорити про неї довго і безупин-

но. Горда з того, що її ненька – справжній професіонал.

– Зараз мама є вчителем праці у Годилівському НВК. А замолоду здобула освіту у Київському інституті легкої трикотажної промисловості, тож працювала швачкою та інженером-технологом. Загалом, у неї дуже багато спеціальностей, навіть має освіту маляра-штукатура. Завдяки її талантам я з дитинства була одягнена у найліпші речі, зшиті руками матері. Вона і мене навчила моделювати одяг та шити. Тож більшість мого та вбрання дев’ятирічної доньки Вікторії – власного виробництва. Якби не мама, гадаю, я б просто мотала ляльки і усе, – переконана І. Флоряк. Стосовно уміння виготовляти ляльки, то його Інеса успадкувала від прабабусі, яка жила у Лужанах Кіцманського району. Тож мама гризла граніт науки і складала сесії, а маленьку І. Флоряк спроваджували у село, щоб не заважала.

– Там було добре, чудова природа і свіже повітря, – згадує дитинство чернівчанка. – Одне з улюблених моїх занять на той час було досліджувати горище прабабці. Я залізла у скриню, до якої вона нікого не підпускала, навіть власну доньку, себто мою маму, і знайшла якісь незрозумілі мені документи. Та найбільше мене, малечу, привабила лялька. Коли спитала, звідки це, то прабабуся відповіла: «Це лялька бажань. Якщо хочеш – пограйся». Пізніше вона мене навчила її виготовляти. По-перше, треба змотати ляльку з нових ниток чи нової тканини, які ніде не використовували – лише зіткані, з першого полотна. Має бути голова, тулуб з ручками. У жодному разі на шиї не слід робити вузлів, бо це все одно, що ти собі шию перетягуєш. Тож усе фіксується на поясі. І маєш якесь бажання, то береш певного кольору одну нитку (зелена – гроші, червона – кохання тощо) і зав’язуєш на пасок. Другу нитку із бажанням можна зав’язувати лише тоді, коли виповниться попереднє бажання. У людини має бути одна така лялька, і вона з нею весь час іде по життю. Тут важливе значення має віра людини. Оскільки я багато цікавилася психологією, то зрозуміла, що це матеріалізація думки

● Нещодавно Інеса Флоряк презентувала свої доробки у Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї. Фото автора

людини завдяки ляльці. Тобто якщо ти в це віриш – це тобі допоможе. Також І. Флоряк розповіла і про древні традиції українців, які пов’язані із ляльками-мотанками. Каже, коли дитина чи доросла людина занедужувала, то з одягу хворого робили ляльку, ніби асоціюючи, що недуга пе-

«У мене є багато друзів у Росії, вони дуже хвилюються за нас і не вірять у путінську пропаганду»

І. Флоряк

реходить в іграшку. Певний час тримали її над обличчям «пацієнта», а потім – спалювали. Вважалося, що спалюєш таку ляльку – спалюєш і хворобу.

– Окрім того, робили не лише людські ляльки, але й іграшки-тваринки. Коза, наприклад, була символом їжі, домашнього вогнища, тобто обереговий знак. Як то кажуть, «скотина у хаті – усі багаті». А ось кінь,

згідно із древньослов’янським тлумаченням, символ сонця та швидкоплинності часу, – пояснює Інеса.

Архітектор за фахом і лялькарка за покликом

Після закінчення дев’ятого класу ЗОШ №18 (тепер – ліцей №4) Інеса вступила в Чернівецький політехнічний технікум (нині – коледж), аби здобути фах архітектора. Там її доля звела із чудовим спеціалістом та бездоганним педагогом Оксаною Бойко, яка побачила у підопічної хист до графіки і допомогла їй ще більше розвинутися у цьому напрямку. Свою переддипломну практику І. Флоряк відбувала у стінах рідної школи. Правда, вона спершу спитала у пані Бойко, чи може стажуватися як вчитель малювання і креслення, на що педагог їй відповіла: «Звичайно, архітектор включає в себе 100 професій».

– У школі я просто-таки прикипіла до діток. Замість місяця практики, мені запропонували залишитися до кінця навчального року, я погодилася. Пізні-

ше вирішила спробувати себе у ролі архітектора. Попрацювала лише два місяці, ми займалися проектами, і мені там стало надзвичайно сумно. Я справлялася з роботою, бо для мене це завжди було легко, але зрозуміла, що таке заняття – не моє. Тож влаштувалася у цех, де виготовляли та розписували вази і це уже було більше наближено до моїх бажань. Єдине, що хвилювало – допізна працювала на роботі і далеко було повертатися додому. Врешті, я послухала настанови мами, яка завжди казала: «Дитино, вчися шити – завжди матимеш копійку», і впродовж трьох років працювала в ательє. Згодом мені випадково запропонували роботу в Годилівському НВК. Сказали, що спершу буду бібліотекарем, а потім, якщо звільниться місце, стану вчителем малювання. Ось так я і залишилася у цій школі уже 10 років. Зараз заочно навчаюся на бібліотекаря. А наступного року збираюся вступити на педагога, бо зрозуміла, що без педагогічної освіти – ніяк, – ділиться своїми планами І. Флоряк. А про своє хобі жінка розповідає так: – Лялькарство – це життя. Ляльки для мене живі, вони – як люди. Особливо цікаво працювати з тими замовленнями, коли просять створити авторський екземпляр для конкретної людини, коли треба підлаштуватися під неї. До речі, якщо маю кепський настрій, або був невдалий день, то за роботою забуваю про усі негаразди. Новій ляльці передаю свій характер і вона оживає. Каже, завдяки своєму заняттю познайомилася з різними майстрами. Ось у Полтаві має колежанку, з якою спілкується скайпом. Вони вихваляються одна перед одною новими напрацюваннями і дають поради стосовно тієї чи іншої роботи. За словами Інеси, вона любить спілкуватися з людьми, у котрих такі ж інтереси, як і у неї. Особливо цьому сприяють виставкиярмарки.

– Якось майстриня Світлана (вона пише гарні натюрморти, виготовляє інтер’єрні речі з лози) запросила мене на Петрівський ярмарок, – розповідає чернівецька рукодільниця. – Фактично з того часу і розпочалися мої творчі походеньки. Я завжди пам’ятаю, як мені попервах простягнули руку допомоги. Тож коли тепер збираюся на якийсь подібний захід, то обов’язково беру у свою ятку роботи молодих майстрів, щоби згодом і їм дати поштовх до самостійного плавання.

«Росіяни добрі люди, москалі – погані»

● Нова колекція І. Флоряк – панські ляльки. Фото автора

Розповідаючи про сьогодення, Інеса поділилася і своїми поглядами на ситуацію, яка склалася в Україні. Каже, з одного боку їй складно оцінювати ситуацію. З іншого – дуже образливо, що наші люди гинуть на Сході задаремно, бо якась шишка, яка сидить наверху, не може визначитися з тим, чого вона хоче. Потрібно, щоби в Україні був нормальний господар. Тому що зараз найбільше добиває невизначеність, коли люди не знають, на що їм розраховувати. І взагалі, чому людина має втікати зі свого дому?

– У мене є дуже багато друзів у Росії, – запевняє Інеса. – Я з ними і досі спілкуюся. Вони дуже хвилюються за нас і не вірять у путінську пропаганду. Тобто прості люди ніколи б у житті такого не зробили. А те, що діється – вигідно лише політикам. Тож Путін і компанія – це одне, а громадяни Росії – інше. Сюди вдало вписується фраза нашого виконавця коломийок Василя Мельниковича: «Росіяни добрі люди, москалі – погані».

12 червня 2014 р., №24 (731)

ПІДПРИЄМЕЦЬ

www.vidido.ua

11

Як підприємцю вийти на пенсію ТОРГІВЛЯ Буковинські підприємці експортували товарів на 60 мільйонів гривень

● Підприємці Калинівського ринку сплачували 10 відсотків фіксованого податку. Фото з архіву «Погляду»

Аби вийти на пенсію, дрібним підприємцям бракує страхового стажу, відтак мають обирати – або пенсія, або прибуток Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

П

риватні підприємці часто скаржаться на високі податки та здирницькі відрахування до різноманітних фондів, які вони вимушені сплачувати. Проте, виявляється, що незважаючи на щомісячні внески, держава особливо нічого і не гарантує. Скажімо, якщо підприємець хворіє або йде у відпустку, він все одно вимушений сплачувати до казни, замість того, аби отримати бодай якесь відшкодування. А вихід на пенсію і взагалі може стати неабияким випробуванням для нервової системи.

Є 15 років страхового стажу – платитимуть пенсію

У серпні цього року новосельчанці Валентині Гуцул виповниться 54 роки. Жінка останні десять років здійснює підприємницьку діяльність – торгує на ринку. Каже, коли пішла до Пенсійного фонду, аби дізнатися, що й до чого і як собі оформити пенсію, її приголомшили. Мовляв, якщо хоче на пенсію, то їй доведеться закрити свою підприємницьку діяльність, а якщо і далі буде працювати – не зможе отримувати пенсію. Чому їй, звісно, пояснили, однак у тонко-

щах заплутаного пенсійного законодавства вона так і не розібралася. Загалом, коментує керуючий адвокат бюро «Дутка і партнери» Валерій Дутка, якщо приватний підприємець офіційно здійснює підприємницьку діяльність, відповідно до ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення», він має право на трудову пенсію. Однак отримувати її зможе лише в тому разі, якщо під час здійснення підприємницької діяльності сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України. Відповідно до вищезазначеного закону, трудову пенсію можуть призначати за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника або за вислугу років. Якщо ж говорити про право на трудову пенсію за віком та право продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, то зазначу, що? відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу 15 років, для жінок пенсійний вік встановлено від 55 до 60 років, залежно від дати народження. Отже, якщо підприємець працював не менше 15 років (або був найманим працівником) і регулярно сплачував страхові внески, має право на отримання пенсії за віком після досягнення пенсійного віку. Окрім того, має право і далі здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати пенсію за віком, але лише за умови дотримання вимог щодо трудового стажу та сплати страхових внесків.

Достроково – лише за інвалідністю

Вийти на пенсію підприємцю і справді проблемно. Особливо тим, хто працює на «Калинці». Як пояснює голова Асоціації виробників Буковини Неля Малько, підприємці Калинівського ринку – досить незахищені щодо пенсійного забезпечення. Річ у тім, що вони сплачували тільки 10 відсотків фіксованого податку до Пенсійного фонду, відтак страхового стажу у них дуже мало, а отже і пенсія – мінімальна. Достроково вийти на пенсію, але і далі здійснювати підприємницьку діяльність можна, каже Н. Малько, за інвалідністю. Якщо йти на пенсію після досягнення пенсійного віку, себто у 55 років, то будете отримувати пенсію, щоправда, мінімальну, і при цьому згортати підприємницьку діяльність не треба. Якщо підприємець хоче піти на пенсію достроково, але не припиняти торгувати, то мають бути якісь підстави. Наприклад, якщо по інвалідності, то розмір виплати залежатиме від групи. Якщо ІІ група, то платитимуть 90 відсотків від суми мінімальної пенсії, плюс ще 10 відсотків різних доплат, якщо ІІІ група – 70 відсотків, плюс 30 відсотків доплат. Так ось, якщо при цьому підприємець і далі працюватиме, то втратить тільки ось ці відсотки доплат, але отримуватиме пенсію – 90 чи 70 відсотків від мінімальної відповідно. У принципі, законодавство дозволяє підприємцям платити до Пенсійного фонду більші суми, ніж визначено, і таким чином набирати потрібний страховий стаж. А потім отримувати більшу за мінімальну пенсію. Однак охочих скористатися такою можливістю на Буковині – одиниці.

Державні гарантії, за які підприємцю треба заплатити

1.

Відпустка Підприємець має право на 1 місяць відпочинку щороку, за умови написання заяви до Податкової. За час відпустки підприємець має сплатити: єдиний соціальний внесок – 34,7% від мінімальної зарплати – 398 гривень.

2.

Лікарняний На оплату лікарняного підприємець має право лише якщо протягом півроку до моменту хвороби сплачував єдиний соціальний внесок розміром не 34,7%, а 36,8% від мінімальної зарплати – 422 гривні. За час хвороби

підприємець має сплатити: єдиний соціальний внесок – 34,7% від мінімальної зарплати – 398 гривень. Єдиний податок – 115-230 грн. Декретна відпустка Жінка-підприємець має право на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами 70 календарних днів до пологів та 56 днів після пологів. Якщо півроку до декрету сплачували єдиний соціальний внесок 34,7% (398 гривень) – допомога становитиме 25% від прожиткового мінімуму. Якщо півроку до декрету сплачували єдиний соціальний внесок 36,6% (419 гривень) – допомога залежатиме від розміру доходів.

3.

Чернівецькі бізнесмени, без сумніву, володіють генетичною схильністю домовлятись зі своїми партнерами та переконувати їх у необхідності співпраці. Наразі вони експортують свою продукцію до 29 країн: 14 країн Євросоюзу, 5 країн СНД, Близького та Далекого Сходу. У квітні 42 представники чернівецького бізнесу експортували товарів майже на 60,0 мільйонів гривень, що на 13,8 млн. грн. більше, аніж у березні. До країн ЄС найчастіше експортують: лісоматеріали та деревообробна продукція, горіхи, зернові та насіння, чоловічий одяг та жіноча білизна, сигналізаційні та електронні прилади. У пострадянські країни відправляють продукцію машинобудування та деревообробну, сигналізаційні та сповіщувальні пристрої, соки, засоби гігієни, ковдри тощо. Чернівецькі термоелектричні модулі користуються попитом в Ізраїлі, а гумові калоші – в Афганістані. Кажуть, що нареченій в Афганістані готують у придане саме це взуття. До Кореї одне з чернівецьких підприємств експортує термоелектричні модулі, на Кіпрі та в Єгипті цінують якість нашої деревини.

– Ми сподіваємось, що

застосування з боку ЄС автономних торговельних преференцій сприятиме значній активізації підприємництва. Вважаю, що чернівецькі експортери сповна скористаються такою можливістю та зможуть значно розширити географію інтересів чернівецького бізнесу, «новачкам» теж необхідно активно освоювати європейський ринок, що дасть можливість отримати фінансовий ресурс як бізнесу, так і бюджету, - зазначив начальник ДПІ у Чернівцях Ярослав Городенський.

Нагадаємо, що Європейський союз з 23 квітня в односторонньому порядку відкрив свої ринки для українських товарів у рамках автономного преференційного торговельного режиму між Україною і ЄС. Відповідне рішення Європейського парламенту було опубліковано в офіційному журналі ЄС 22 квітня. Починаючи з моменту введення автономного преференційного торговельного режиму, ставки ввізного мита ЄС встановлюються на рівні, який повинен діяти в перший рік після введення вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Діяти режим буде до 1 листопада цього року, або до підписання економічної частини угоди про асоціацію України і ЄС.

КОМЕНТАР ЮРИСТА

Підприємці-пенсіонери Єдиний соцвнесок платять за бажанням Валерій Дутка, керуючий адвокат бюро «Дутка та партнери»

Окремо необхідно звернути увагу, що відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-ІV «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, тобто у цьому випадку, отримуючи пенсію за віком, приватний підприємець звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їхньої добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

12

ТЕМА НОМЕРА

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Східний фронт На Донбасі події змінюються з блискавичною швидкістю, проте українська влада і досі не пояснила, яким чином хоче врегулювати ситуацію там Олексій МИКОСЯНЧИК ✉ alexbv2006@rambler.ru

▪ Український народ, прийшовши 25 травня на виборчі дільниці та віддавши свій голос за нового президента, сподівався, що новій команді вдасться врегулю-

вати ситуацію на Сході. Звісно, про миттєвий вихід з кризи вірили хіба що невиправні оптимісти. Але люди прагнули якихось рішучих дій, плану дій, бодай стабілізації ситуації. Натомість, за останні дні ми бачимо відверту неспроможність керівництва армії, силових структур бодай втримати статус-кво. Прикордонники безсило розводять руками, мовляв, вони не здатні захистити межі держави, аби через кордон, як на прогулянці, не возили вантажівки зі зброєю, терористами, гроші, наркотики тощо. Армія не здатна виконувати бойові завдання, оскільки увесь час незалежної України військова доктрина була винятково оборонною. А служити (маю на увазі офіцерський склад та вій-

ськові заклади) йшли почасти далеко не найкращі кадри. Силові структури, як з’ясувалося, лише на показових виступах могли знешкодити терористів, звільнити заручників та захистити людей. На практиці вони чомусь і досі не можуть довести свою ефективність. Тому і бачимо такі результати цієї так званої антитерористичної операції, завершення якої навіть оптимісти очікують за рік-два. На цьому тлі гинуть звичайні хлопці – солдати, офіцери, мобілізовані та кадрові військові, добровольці та ентузіасти. Саме ці люди є героями, які стримують бандитів, поки десь у генштабах досі вивчають ситуацію. Проте вони залишаються без належної амуніції, засобів захисту, їжі, навіть води та медпрепаратів.

● Слов'янськ з усіх боків оточили блокпостами. Фото AFP

Хроніка останніх подій на Сході країни

4 ЧЕРВНЯ Луганських прикордонників, які кілька днів поспіль відбивали атаки терористів, передислокували. У Держприкордонслужбі наголошують, що таким чином не лише врятовано життя прикордонників, але й збережено систему управління та керування охороною державного кордону в Луганській області. Українські силовики намагаються відновити водопостачання у Слов'янську речник АТО. Про це повідомив керівник оперативної групи з інформування АТО Владислав Селезньов. У Донецьку бойовики почали перевіряти паспорти на вокзалі та в гуртожитках – ЗМІ. Представники ДНР заходять у донецькі гуртожитких і вимагають списки студентів із Західної України, повідомляє джерело. Терористи створюють бази у дитсадках, лікарнях та санаторіях - прес-офіцер АТО. У Слов'янську силовики знищили великий склад з боєприпасами терористів – Селезньов.

КОМЕНТАР ДО ТЕМИ Галина Петращук, колишній службовець Луганського прикордонного загону Пункти пропуску «Должанський», «Червона Могила», «Червонопартизанський» зараз повністю контролюють сепаратисти. Прикордонників там немає. Загалом, два дні поспіль на пунктах пропуску взагалі нікого не було, а зараз всі їхні функції зводяться до перевірки паспортів. Луганський прикордонний загін наразі порожній. Там все розгромлено і хазяйнують бойовики. Прикордонники відстрілювалися протягом трьох діб, просили підтримки армії та чекали на неї. Однак все, чого дочекалися – прилетів вертоліт, пустив дві запалювальні ракети і на цьому вся допомога закінчилася. Чоловіки встигли вивести всіх жінок загону за межі й відправити додому, самі ж залишилися і відбивали напад. Бойовики були лише за сотню метрів від загону, оточили його й вели обстріл із довколишніх багатоповерхівок, просто-таки із помешкань містян. Поряд із загоном є дев’ятиповерхівка, там мешкає 70-річна матір моєї сусідки. Так вона розповідала, що вийшла на балкон, а там сидять чоловіки з автоматами. У Свердловську прикордонна застава здалася без бою, бо довкола були приватні будинки і могло постраждати мирне населення. Наша армія, котра намагається вибити звідси бойовиків, зараз у такому жалюгідному стані, що слів немає. Вони не мають ані бронежилетів, ані води, ані харчів. Якщо щось із переліченого і потрапляє до військових, то це привозять волонтери із Західної та Північної України, тобто родичі та друзі тих, хто тут воює. Від держави підтримки – нуль. І те, що розповідає міністр Коваль у ЗМІ, буцімто, все є, всім забезпечені і все добре – відверта брехня. Вояки голі, босі і сплять на землі. Тобто абсолютно ніякого забезпечення і ніхто нічого не робить, аби виправити ситуацію. А якщо говорити загалом, то у місті дуже багато чеченців. А на блокпостах на під’їздах до міста взагалі незрозуміло хто, проте дуже добре екіпіровані. Син нещодавно їхав, розповідав, що його пропустили, а хлопця, який їхав позаду, зупинили і почали вимагати показати документи. Той, вочевидь, відмовився, то вони просто його скрутили і кинули обличчям на асфальт, а що було далі – не бачив.

5 ЧЕРВНЯ Дві сотні вітчизняних "Дозорів" вже замовили для внутрішніх військ та Міноборони. На Донеччині та Луганщині працюватиме зведений загін міліції – Аваков. "Сім'я" Януковича платить найманцям по дві-три тисячі доларів - радник голови МВС. На Донбасі діють близько 10 тисяч терористів –

Тимчук. На Донбасі, за оцінками українських спецслужб, діють близько 10 тис. терористів, симпатизує їм не більше 10% населення цього регіону. Спецзагони міліції з Тернополя та Хмельницького вирушили на Схід для забезпечення правопорядку. Там вони змінять на постах своїх колег.

6 ЧЕРВНЯ Вночі авіація сил АТО провела низку бойових вильотів, знищивши дві бази бойовиків – Тимчук. Яценюк обіцяє звільнити Донецьк та Луганськ від терористів. Бойовики встановили 120-міліметровий мінометний комплекс на території місцевого храму, й обстрілювали з нього блокпости підрозділів МВС, які входять до складу сил центру АТО.

7 ЧЕРВНЯ На Донбасі терористи обстріляли блокпост і колону сил АТО, поранено 2 військових – Тимчук. Загинув один член екіпажу збитого над Слов'янськом літака Ан-26 – Тимчук. На Донеччині терористи захопили водосховище. Без відома співробітників КП "Вода Донбасу" вони підняли щити на дамбі та почали скидати воду в русло річки. "Казаки" втекли з Красного Луча та Антрациту, а вночі хочуть прорватися в Росію – Тимчук. Загони загальною чисельністю близько 300 російських "казаків" концентруються в Станично-Луганському районі поблизу кордону з Росією.

8 ЧЕРВНЯ СБУ затримала двох громадян України, які за завданням спецслужб РФ готували диверсії. У Слов'янську українська артилерія обстріляла казарму бойовиків – ЗМІ. Терористи викрали з донецької шахти майже тонну вибухівки – ЗМІ. Звільнені з полону терористів троє співробітників Амвросіївського райвідділу міліції.

● Батальйон «Донбас» поповнив ряди Національної гвардії. Фото AFP

9 ЧЕРВНЯ Вночі терористи атакували військову частину в Артемівську – Тимчук. Терористи створюють новий осередок у Сніжному – Тимчук. Сили АТО знищили вогневі точки терористів в Слов'янську і Семенівці.

10 ЧЕРВНЯ У Краматорську сили АТО знищили 40 бойовиків та машину розгородження. Бойовики на 8 вантажівках з мінометів обстріляли аеродром у Луганську, сили АТО відбили атаку. Українські військові відбили атаку терористів на межі з Донецькою областю. Бойовики та прикордонники РФ самовільно організували пропуск через кордон у П/П "Должанський". В. о. начальника штабу командування сухопутних військ Збройних сил України, генерал-майор Петро Нікітенко переконаний, що сепаратисти на сході України вже програли.

11 ЧЕРВНЯ В Єнакієвому бойовики захопили вісім міліціонерів і автомобіль патрульнопостової служби. Зараз всі працівники міліції перебувають у Горлівці. У Донецьку погіршується криміногенна ситуація: у донеччан відбирають автомобілі і грабують на вулицях – мер. У Донецькій області з початку протистоянь між українськими силовиками і незаконними військовими формуваннями було вбито 220 осіб.

12 червня 2014 р., №24 (731)

ТЕМА НОМЕРА

www.vidido.ua

13

Хто захищатиме державу В Україні досі не скасували мобілізацію, проте добровольців, особливо з числа посадовців, там не помітно

Х

ай би про що говорили наші політики та керівництво держави, на Сході триває справжня війна. Державі та мирним людям протистоять озброєні бандити, терористи, різнокаліберна наволоч, найманці та авантюристи різного штибу. Їм протистоїть Українська армія, яка усіма

силами (в рамках відданих наказів) намагається стримати терористів. Але перебувають на передовій часто не професіонали, які обрали своїм покликанням захищати батьківщину, а мобілізовані солдати, які ще вчора займалися мирною працею. Сподіваємося, що у нового верховного головнокомандувача вистачить сил та розуму, аби не робити з українців гарматне м’ясо. Проте він зуміє зупинити ескалацію конфлікту на Донбасі. Відтак ми поцікавилися у наших політиків, посадовців, чи готові вони зі зброєю у руках захищати нашу державу на Сході, взяти участь в антитерористичній операції тощо.

Буковинські чоловіки готові захищати Україну Віталій Мельничук, голова обласної організації ВО «Свобода», депутат обласної ради Чи готовий я взяти участь в антитерористичній операції – однозначно, так, якщо виникне така потреба. Але, на жаль, не маю військового досвіду. Ситуацію на сході країни потрібно вирішувати негайно, не допустити, щоб цей процес затягувався. З мирним населенням – мирно, а з терористами, які взяли до рук зброю, катують, убивають, викрадають та тероризують людей – жорстко. Але не потрібно робити поспішних дій, пускати на цю операцію непідготовлених людей. Щоб діяли ті, хто отримав певні навики, є кадровим військовим, люди, які мають досвід бойових дій у гарячих

Володимир Бешлей, депутат міськради Звичайно, я готовий взяти до рук зброю і захищати кордони Буковини та держави зокрема. Вважаю, що депутати мають стояти поруч із пересічними громадянами на захисті держави. Не знаю, чому військовий комісаріат вибірково ставиться до військовозобов’язаних громадян. Члени нашої громадської організації намагалися потрапити на навчання у 300-тий полк, але нас не взяли. Першу дію щодо врегулювання кризи в державі вже зроблено, обрано Президента. І звісно, що всі сподівання на нього сьогодні. Переконаний, що рішучими діями можна кризу подолати. Як в плані переговорів, так і діями. Ситуація на Сході має характер глибокої кризи, і жодна сторона не бачить шляхів виходу з неї. Тому останні сподівання на рішучість та дії Президента.

точках, миротворчих операціях тощо. Адже відбувається деморалізація військових, які не знають, які команди виконувати та яким чином діяти. Якщо ж пустити на так звану передову щойно мобілізованих, людей, які вперше взяли до рук зброю, пройшли лише мінімальний курс підготовки – це кинути людей напризволяще. Чомусь склалася ситуація, коли чимало спеціалістів у військовій сфері, колишніх спецпризначенців тощо не задіюють у цій операції. Їх просто не беруть до уваги, хоча таких людей навіть в нашій області є дуже багато.

Богдан Герасимчук, лідер Чернівецького рок-гурту «Seek Seed» Деяких моїх друзів вже призвали і вони зараз проходять службу. І якщо мене мобілізують, то піду, захищати батьківщину комусь треба. Хоча у мене немає абсолютно жодного досвіду у військовій справі, адже в армії не служив через стан здоров’я. Загалом вважаю, що ця спецоперація на Сході занадто затягнулася. У таких випадках треба діяти рішуче і швидко. Адже спеціалісти у нас є, біда лише у тому, що нема чим воювати. Але зброю можна ж купити. У мене складається таке враження, що політики зараз працюють не в інтересах людей, а на свій імідж.

Ярослав Кушнірик, секретар Чернівецької міськради Служив в армії, я старший лейтенант запасу (артилерист). Якщо розпочнеться війна, готовий піти до війська. Те, що на сході України допустили до такого розвитку подій, провина перш за все, самої влади. Тобто, це – керівництво силових структур, прикордонна служба, яка зробила кордон «прозорий», спецслужби, які прогавили організацію того, що бачимо нині. Те, що відбувається під час АТО, свідчить про непрофесіоналізм тих військових, які керують АТО, чи їхню погану підготовку. Вони не готові до рішучих дій. Вирішити конфлікт можна застосовуючи два методи,

перший – політичний діалог з тими, хто реально впливає на ситуацію та другий – рішучі професійні дії військових щодо бойовиків. Адже маємо приклад, дві області, що межують, Дніпропетровська та Донецька, у них різна ситуація. Політична еліта Дніпропетровської області прийняла для себе рішення, що вони з Україною і не допустили того, що відбувається в Донецькій. Якби ці люди були налаштовані на збереження цілісності України, не думаю, що все це б почалося. Тобто має бути діалог з авторитетними людьми регіону, які реально впливають на ситуацію та рішучі дії, що стосується бойовиків.

Олексій Крикливець, координатор «Правого сектору» Я в армії не служив, зате навчався на військовій кафедрі і проходив спецвишколи з іншими членами УНА-УНСО. Тому за потреби долучуся до цієї місії на Сході. Також думаю, що мої товариші, які брали активну участь у найгарячіших протистояннях на майдані, також долучаться до АТО. Багато людей з усієї України збирають амуніцію, продукти і надсилають учасникам АТО. І в такій ситуації зрозумілими стають почуття матерів, дружин, доньок, які не хочуть відпускати своїх рідних до лав Нацгвардії, адже наша армія у жахливому стані. Військового досвіду в українців немає. При всій повазі до керівного складу армії треба зазначити, що там також є багато дилетантів, які були інтегровані у військові структури політичними силами для розкрадання коштів і обладнання. Нашу армію останні два десятки років цілеспрямовано знищували. Навіть зараз бачимо дерибан коштів у деяких військових частинах.

Михайло Павлюк, депутат обласної ради Я військовозобов’язана людина, отримав так звану повістку, пройшов медичну комісію, яка визнала придатним до служби, мене призначили працювати у штабі. Якщо буде така необхідність, то я готовий брати участь у цій місії на Сході. Це обов’язок кожного офіцера запасу. Зараз завдання – навести порядок в регіоні, забезпечити дотримання законів України, прав та свобод громадян. Антитерористичну операцію (АТО) потрібно проводити якісніше, швидше, із залученням усіх наявних ресурсів. Адже ми маємо чимало підготовлених фахівців, офіцерів, тому починати треба було не з набору хлопців з сіл, а брати тих, хто має відповідні навики та роками відшліфовував уміння. Звісно, кожен має виконати свій обов’язок, але такі завдання мають виконувати професіонали. Переконаний, що АТО необхідно проводити в коротші терміни, бо кількість бойовиків постійно зростає, хоча наші військові їх ліквідовують. Це відбувається для того, щоб скомпрометувати владу в Україні, яка буцімто не спроможна контролювати ситуацію.

Іван Дерда, заслужений артист України Якщо ворог на порозі, тут уже нема куди діватися і ми мусимо захищати Вітчизну зі зброєю в руках. Правда, якщо по суті, то я у житті й курки не зарубав. Розумієте? Нікого не вбив на цьому світі! Моя зброя – це пісня, те високе мистецтво, яке має силою любові спрямувати людський розум на революцію у собі, перш за все. Вважаю, що війни – це наслідок браку високодуховної культури. Стосовно АТО, то вона виконує свою функцію, але вічно це не може тривати. Необхідно проблеми у державі вирішувати дипломатично, із залученням третьої сторони. Слід припинити проливання крові. Тим паче, що уже маємо усі важелі впливу – сформовано уряд, обрано президента…

14

ДУХОВНІСТЬ

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Майдан навчив гуртуватися Отець Іван Гопко зі Сторожинця, що провів не одну добу на майдані у Києві, поділився своїми спостереженнями про зміни у суспільстві Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

С

першу майдан, відтак фактично одразу – анексія Криму, тепер – війна на Сході. Ми звикаємо до новин про нові постріли, жертви, захоплення і часто усвідомлення того, що пережили, свідками чого стали, приходить згодом. Настоятель церкви Святої Анни Української греко-католицької церкви у Сторожинці Іван Гопко

не один раз був на майдані і потрапляв у «найгарячіші» протистояння. Про те, що побачив, пережив і що, на його думку, змінилося у суспільстві після майдану, священик розповів у інтерв’ю.

Майдан залишив почуттів, спогадів, надій на ціле життя

– Отче, коли Ви вперше поїхали на майдан і чому?

– Ми поїхали з отцем Василем Гасинцем одразу після побиття студентів у листопаді, 1 грудня вже у Києві допомагали складати барикади на вулиці Інститутській. Потім приїжджав на майдан у будні, у вихідні і свята повертався до Сторожинця служити у церкві. Був у загальному десь місяць на майдані. Чому? Священики повинні бути там, де люди потребують

їх. На майдані мене не раз просили посповідати, благословити. На мій превеликий подив, з проханням висповідати підходили молоді і активні хлопці, які були на передовій. Якогось дня сповідав хлопця зі Збаража, який потім, на жаль, загинув.

– Чого навчив людей майдан?

– Знаєте, одна смерть – це біда, яка змушує змінити погляди на життя, а тим паче сотні смертей, події на майдані не могли залишити людей байду▶ жими. Я думаю, що майдан, передовсім, навчив українців гуртуватися. Був направду заскочений, коли після страшної ночі 18 проти 19 лютого майдан був виснажений, брудний, порожній (стосовно барикад, – авт.). А на вечір 19го я вже бачив інший майдан, де були гори брущатки, тисячі киян, купи речей першої необхідності. Ми зрозуміли, що гуртом можемо змінити, як не все, то дуже багато. На майдані прийшло усвідомлення того, що за нас ніхто інших проблем вирішувати не буде, принаймні на нашу користь. Майдан переформатував, я сподіваюся, не лише якісь адміністративні інституції, а світогляд людей, їхнє бачення майбутнього. Зрештою, у світлі останніх подій бачимо, що майдан змінив погляди не лише українців, як українців, а й їхню ідентичність. Все українське в одну мить стало надзвичайно популярним. Куди не глянь – усюди синьо-жовті прапорці, всі гімн співають.

– На вашу думку, чи виправданим був майдан?

– Голос народу є передвісником голосу Божого. Господь промовляв і проявляв свою волю через народ. Хто ж міг тоді уявити, що ми зможемо скинути банду з Януковичем на чолі, але змогли. Знаєте, як кажуть, що неможливо у людей, можливо з Божою допомогою. Ми хотіли більшої свободи, кращого життя. Ясно, що не за один і не за два дні цього досягнемо, але перші кроки ми вже зробили.

Отець Іван був на майдані вночі проти 19 лютого і благословляв людей, щоб їх оберігав Бог, біля стели Незалежності Моя зброя – молитовник

– В Інтернеті є відео, зняте вночі 18 лютого, коли ви біля стели Незалежності благословляєте людей на боротьбу. Самому страшно не було?

– Відчуття не завжди можна передати словами і те, що ми там пережили, якраз цей випадок. Але тоді після страшних подій на майдані, коли було протистояння, було відчуття скорботи. Бо народ протистояв народу, бо ж у тих самих силовиків теж були сім’ї. Мені якось довелося кликати на допомогу медиків для молодого хлопця, якому відірвало пальці, коли він відкидав світло-шумову гранату від свого товариша. На зміну скорботі прийшло обурення, коли силовики почали бити людей. Опісля прийшла злість.

– Ви брали у руки зброю?

– Моєю зброєю був хрест, молитовник і ряса. Треба сказати, що священиків захищала їхня одежа.

● Отець Іван Гопко зі Сторожинця розповідає про своє перебування на майдані. Фото автора

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ

З Криму виганяють українських священиків Руку допомоги їм простягли татари, а не православні Московського патріархату Віталія КОЗМЕНКО ✉ Vi_kozmenko@i.ua

▪ Архієпископ Сімферопольський і Кримський Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) Климент днями заявив про те, що священики його патріархату змушені виїжджати з Криму на материкову Україну, бо їм загрожує небезпека.

- Після президентських виборів в Україні почалося планомірне знищення Київського патріархату у Криму, – сказав архієпископ Климент. – Я своїх священиків тримати тут не буду, оскільки відповідаю за їхню без- ● 1 червня у селищі Перевальне люди в формі російських «казапеку. Я залишаюся у Криму, мені ків» з нагайками і битами розгромили храм УПЦ КП. Фото rbc.ua нема куди їхати, я корінний кримчанин, бо 1944-го наша ро- нової влади Криму, будівництво було непростим, але це вперше дина вже пережила одну депор- храму в Євпаторії незаконне, а вони стали свідками силових тацію. нова орендна плата приміщення, утисків.

– Відбулося захоплення теЗ такою заявою архієпископ де кафедральний собор УПЦ КП, виступив після нападу на церкву значно зросла і стала непосиль- риторії України не через пряму інтервенцію, а шпигунськими у селі Перевальне. 1 червня люди ною для парафії. в формі російських «казаків» з Новопризначений міністр ін- методами. У період політичної нагайками і битами розгромили формації і масових комунікацій кризи В. Путін взявся за диверсію храм Покрови Пресвятої Богоро- невизнаної світом Республіки проти України. І наразі проросійдиці УПЦ КП, а також не пустили Крим Дмитро Полонський на- ські сили не можуть стерпіти на парафіян до церкви і пошкодили звав всі звинувачення на адресу території Криму бодай чогось їхні автомобілі. В результаті по- місцевої влади «маренням сивої українського, а тим паче враховувати інтереси української обстраждала вагітна жінка та хвора кобили». на церебральний параліч донька Як розповідає архієпископ Чер- щини. Страждає від цього і наша клірика храму. Також у цей же нівецький і Кіцманський Онуф- православна церква Київського час з’ясувалося, що, на погляд рій, служіння в Криму завжди патріархату, яка, правду кажу-

чи, ніколи не мала на півострові великого впливу. Священнослужителі УПЦ КП у Криму завжди потерпали, – каже Онуфрій. – У Криму частими були випадки, коли землю під церкву УПЦ КП не хотіли виділяли, тому архієпископ Климент викуповував її, як приватну власність і зводив разом із громадою храм на тій території. Треба зазначити, що до наших церков ходили і етнічні українці, і російськомовні кримчани. Тепер же у Криму ніхто не зважає, чия то власність, захоплюють все, що хочуть. Ось навіть у буковинця, який мав у Криму свій готель, відібрали нерухомість, у чоловіка після того стався серцевий напад.

Мусульмани запропонували УПЦ КП проводити молебні у мечетях

Після останніх подій кримські мусульмани виявилися ближчими до парафіян та священнослужителів Української православної церкви Київського патріархату і запропонували їм служити молебні за потреби у мечетях. Речник Київського патріархату архієпископ Євстратій Зоря відповів, що єпархія погодиться на пропозицію муфтія (голови духовного управління мусульман Криму, – авт.) у разі виникнення критичної ситуації. У прес-службі кримської та сімферопольської єпархії УПЦ Мос-

ковського патріархату на погром церкви відреагували стримано. «Все, що сталося, є ініціативою жителів даного села і реакцій громадськості на неоднозначні дії Івана Катькало – «настоятеля» даного храму», – заявили у пресслужбі єпархії, не уточнивши однак, про які саме неоднозначні дії йде мова.

– Татари, які мають зовсім іншу культуру, стали ближчими для парафіян Київського патріархату, аніж православні Московського. І тут варто нагадати, що православ’я на теренах України і Росії народилося саме у Києві і всі хрестилися в одному Дніпрі, а тепер… саме мусульмани запрошують представників УПЦ КП до своїх мечетей відправляти молебні, – сумно каже архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій. – Православна церква

Московського патріархату вже давно не православна церква, а ідеологічне об’єднання, політичний механізм у руках Кремля. Варто уточнити, що є люди віруючі і в Московському патріархаті і вони ніколи ні з ким не воюють. Знаю випадок, коли українці (парафіяни Московського патріархату) приїжджали до монастирів до Росії і бідкалися, що в них немає де молитися, на що тамтешні старці відповіли їм: «Перестаньте врать. В Украине есть православья». Мудрі люди були завжди, але, на жаль, це не офіційна позиція УПЦ МП.

12 червня 2014 р., №24 (731)

ЗДОРОВ’Я

www.vidido.ua

15 Реклама

Як пережити втрату домашнього улюбленця Переживання горя: міфи і факти

● 10-річний Максимко каже, що його собака Махо є вірним і найкращим другом. Фото автора

Дієвими рецептами діляться спеціалісти з психології Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

Ч

и не кожна людина бодай раз у своєму житті стикалася із втратою улюбленої домашньої тваринки. Здається, брати наші менші гинуть чи помирають від хвороб і старості у найнепідходящий момент, коли ми уже звикли ще про когось піклува- ▶ тися, зрозуміли їх і навіть посправжньому потоваришували. Пам’ятаю, як батько, любитель голубів, приніс додому кілька пар папужок. З молодшою сестрою доглядали їх відповідно до усіх вказівок тата. Але одного дня менш витривала птаха чомусь вирішила піти у світ кращий. Ми її застали із перевернутими лапками догори. Молодшу сестру дуже сильно вразила ця втрата, а мене – її сум, біль і сльози горохом. Похоронили па-

пужку неподалік дитячого майданчика, де ми щодня гралися. Відтоді, здається, ніякої живності в хаті більше не заводили.

– У спілкуванні з твариною (і не важливо чи це кошеня, пес, папужка або хом’ячок) дитина, як Мауглі, втілює фразу: «Ми з тобою однієї крові», – каже психолог і психотерапевт Антоніна Чернецька. – І коли одного дня помирає її дуже близький товариш, малеча може переживати не просто стрес, а втрату значимої для неї близької людини і навіть горе. У цей період можливі сльози, сум, втрата апетиту і сну, нічні кошмари. Першою реакцією може бути шок і заперечення того, що відбу-

Переживання горя впливає і на наше тіло, зокрема можете відчувати втому, нудоту, болі, безсоння лося, потім можливі злість і звинувачення себе. У кожного свій період переживання. Може минути місяць, півроку і навіть рік. Тож дорослим варто поставитися до цього періоду терпляче. Батькам важливо допомогти дитині, висловлюючи їй своє співчуття та розуміння. Адже душевний зв’язок може бути таким великим, що втрата улюбленця здатна утворити порожнечу у душі дитини. Менш травматично допо-

Міф: біль пройде швидше, якщо його ігнорувати. Факт: спроби ігнорувати біль і утримувати його подалі від поверхні свідомості приведуть до дуже тяжких наслідків в майбутньому. Витіснення проблеми завжди проявляються у вашій психіці, так чи інакше. Міф: важливо «бути сильними» перед обличчям втрати. Факт: смуток, страх і самотність — нормальна реакція на втрату. Сльози не є ознакою слабкості, незалежно від статі. Вам не потрібно «захищати» свою сім’ю або друзів, зберігаючи зовнішній спокій. Показуючи свої справжні почуття, ви допоможете і собі, і їм. Міф: горе повинно пройти приблизно через рік. Факт: горе нічого не «повинно». Немає нормального загального розкладу, за яким люди переживають втрати. Це дуже індивідуально, і якщо ви починаєте почуватися краще через місяць, це не привід звинувачувати себе в бездушності. Так само, якщо через два роки або через п’ять років біль ще дає про себе знати, це не означає, що ви слабкі і не можете впоратися з собою.

можуть пройти цей шлях приємні спогади про спільні життєрадісні миті, уявлення про те, що тваринка жила у любові та піклуванні. Важливо зайняти вільний час дитини: захопити цікавими і потрібними справами, дозволяти більше гуляти та спілкуватися із друзями. Проте не лише діти чуйні до втрати домашніх улюбленців. З цього приводу і дорослі не менш гостро можуть переживати. Ось нещодавно у подруги померла собака породи ротвейлер. Каже, що її чоловік після цього тиждень ходив, як з хреста знятий. Вгамувати біль допомогло те, що вони прихистили дворічну онуку померлого собаки, яку її господарі повернули у розплідник через те, що розлучилися. Тепер чоловік мало не літає від щастя, буквально пилинки з тваринки здмухує.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Дозвольте відбутись «роботі горя» Оксана Пендерецька, психолог-консультант, викладач кафедри психології та соціології БДМУ Смерть домашнього улюбленця часто переживають майже так само гостро, як смерть члена родини, близького друга, дорогої нам людини. Так відбувається не тому, що тварина «замінила» нам когось (хоча такі приклади також є, мабуть, не один раз чули різноманітні «іди до мамочки» і «зараз тобі татко дасть поїсти»), а тому, що з нею у нас виникли окремі стосунки та емоційні зв’язки – не менш цінні та глибокі, ніж з людьми. Отже, ми переживаємо втрату, гостре горе – і це нормально. Боляче, виснажливо, але нормально. Серед домінуючих почуттів – біль, смуток, самотність, почуття провини. Слід дати собі можливість пережити ці почуття, не соромитись їх виявляти, навіть, якщо для людей, які ніколи не мали тварин, вони незрозумілі. Так відбувається «робота горя», що дозволяє з часом звільнитись від болісних переживань і повернутись до

нормального життя, залишивши собі світлі й приємні спогади про втраченого. Не треба соромитись горя, ми ж не соромились любити наших тварин, то чому б мали соромитись того, що сумуємо за ними? Багато хто вважає, що треба одразу завести собі іншу тварину, вона вимагатиме турботи й піклування і відволікатиме від сумних думок. Насправді відповідь на запитання, чи готові ви впустити в своє життя іншу істоту, знаєте лише ви. Почуття повинні вщухнути, біль послабшати. Нічого доброго не вийде, якщо, не дозволивши відбутись «роботі горя», ви намагатиметесь знайти заміну втраченому. Неминучі порівняння завжди будуть не на користь нового улюбленця, ви дратуватиметесь, почуватиметесь винним через те, що не можете його любити так, як попереднього, а отже – лише посилите свій біль. Тому заводити нову тварину варто лише тоді, коли ви готові прийняти її індивідуальність, а не шукати в ній подібностей із втраченою. Поки такої готовності немає, завжди можна знайти альтернативний спосіб зробити щось у пам’ять про свого друга – волонтерство, благодійні внески на притулки для тварин, ветеринарні клініки тощо.

подолог

диабетическая стопа

Рекрут

-

16

СПОЖИВАЧ

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Що міститься в кефірі Кисломолочний продукт виробляють сквашуванням молока симбіотичною закваскою на кефірних грибках, а іноді додають немолочний жир Ольга МАКСИМЮК ✉ o_maksymiuk@mail.ru

Кефір досить популярний й о молочний продукт, особливо й влітку. Адже він містить малий відсоток жирів, вважається ко-м рисним і дієтичним продуктом та не потребує приготування, що дуже зручно. Він добре за-своюється організмом та сприяєє травленню і регулює мікрофло-ру кишківника. Однак вартує в магазині мо-ь лочна сироватка (так називають кефір в народі), яку виготовля-о ють із фактично знежиреного и молока, майже, як вершки чи к сметана. Чому виробники так дорого оцінюють свою про-дукцію, що має містити кефір, о згідно із нормами ДСТУ, та що виявили у цьому молочномуу продукті під час дослідження, читайте.

Кефір – без жирів рослинного походження

Згідно із визначенням м ДСТУ4417:2005, кефір – кисло-о молочний продукт змішаного молочнокислого та спиртово-ь го бродіння, який виробляють сквашуванням молока симбі-отичною закваскою на кефір-м них грибках, або концентратом грибкової кефірної закваски. Кефір виробляють нежирний, з о масовою часткою жиру від 1 до 5%, цитують ДСТУ в ДП «Буко-винастандартметрологія». Обираючи цей продукт в ма-газині, зверніть увагу на такіі характеристики: зовнішній ви-и гляд і консистенція мають бути – однорідна, в’язка, з порушеним або непорушеним згустком. Дозволено газоутворення, яке спричинено нормальною життєдіяльністю мікрофлори кефірної закваски. Смак і запах – чистий, кисломолочний. На смак – щипкий, без сторонніх присмаків і запахів. Колір молочно-білий, рівномірний за всією масою. Згідно із ДСТУ4417:2005, для виробництва кефіру використовують молоко коров’яче не нижче 1 сорту, не менше аніж 1028 км/м куб., молоко знежирене кислотністю не більше 20 градусів Т, вершки одержані з коров’ячого молока, симбіотичну кефірну закваску на кефірних грибках, або концентрат грибкової кефірної закваски. Жодних рослинних жирів рослинного походження не можуть міститися в цьому кисломолочному продукті. Купуючи кисломолочний продукт, зверніть увагу на те, як його зберігають та за якої температури. Згідно із правилами зберігання, кефір мають зберігати у холодильниках або холодильних камерах за відносної вологості не більше ніж 80%. Строк придатності кефіру за

температури від 0 до 6 градусів: для кефіру, що виготовлений з використанням симбіотичної кефірної закваски на кефірних грибах – не більше 3 діб; що виготовлений з використанням концентрату кефірної закваски - не більше 5 діб.

У кефірі - немолочний жир та кишкова паличка

Центр експертиз «Тест» протестував дев’ять марок кефіру вітчизняного виробництва, які купили в супермаркетах Києва. Аналоги є і на полицях чернівецьких магазинів. Це зокрема – "Галичина", "Злагода", "Главмолоко", "Простоквашино", "Добряна", "Біла лінія", "Молокія", "Яготинський" і "Слов'яночка". Більшість кефірів виготовлено за техніч-

ними умовами, за ДСТУ – тільки "Молокія". Всі кефіри перевірили в лабораторії на відповідність поняттю "кефір" за різними показниками, також їх продегустували. Далі детально. Згідно з ДСТУ, кефір повинен вироблятися з молока, тобто містити тільки молочний жир. Працівники центру експертиз виявили, що в кефірі "Главмолоко" приховані немолочні жири. Також у кефірі мають міститися корисні мікроорганізми, а саме молочнокислі бактерії і дріжджі. Кисломолочний напій, який не містить дріжджів, не може називатися кефіром. ДСТУ 4417:2005 вимагає від кефіру наявності не менше 1х107 КУО в 1 см куб. молочнокислих бактерій і не менш 1х103 КУО в 1 см куб. дріжджів. У двох кефірах - "Галичина" і "Злагода" дріжджів виявилося менш 100 КУО в 1 см куб., що менше норми. А от з кількістю молочнокислих бактерій проблем у кефірів не було, всі зразки містили необхідну кількість бактерій і навіть більше. Крім наявності корисної

та необхідної мікрофлори, перевірили кефіри на наявність небажаної – шукали такий санітарно-показовий мікроорганізм, як кишкова паличка. І, на жаль, знайшли. Кефіри Слов'яночка і "Главмолоко" містили кишкову паличку, якої бути не повинно. Істотні відхилення за смаковими властивостями були у двох зразках – "Злагода" і "Глав"Гл Главмолоко". У кефі ефір рі "Злагода" кефірі був немолочн ний, и порожній немолочний, запах і неприєм иє ний, з виранеприємний, женою гіркотою смак. А кефір "Главмолоко" мав нечистий з цвіллю запах і невластивий кефіру смак з вираженим стороннім відтінком. Загалом, за результатами тестування, п'ять з дев'яти кефірів отримали позитивні оцінки. "Відмінно" – такі зразки як "Біла лінія" і "Молокія". Це не найдорожча продукція в тесті. З оцінкою "добре" – кефіри

КОМЕНТУЄ ФАХІВЕЦЬ

Ніна Горяніна, головний спеціаліст спеціал інспекції з питань захисту захис прав споживачів у Чернівецькій Чер області

"Добряна", "Простоквашино" і "Яготинський". Кефір "Галичина" і "Слов'я-ночка" отримали оцінку "погано" – підвела мікробіологія. До речі, кефір "Галичина" – найдорожчий ● Обираючи кефір, зверніть увагу на дату із протесто- виготовлення та уважно читайте етикетку. ваних марок. Фото Ігоря Кіронди Кефіри "Главмолоко" і "Злагода" отримали Практично стільки ж вартує оцінку "дуже погано" через кефір "Добряна" з оцінкою "дозначні зауваження по органо- бре". Тому працівники центру лептиці, а також проблеми з експертиз нагадують, що обимікробіологією. До того ж у раючи продукти харчування, продукції марки "Главмоло- орієнтуватися тільки на ціну – ко" виявили немолочний жир. неправильно.

Перш за все, усю молочну м продукцію, особливо особли в літній період, купувати ппотрібно в стаціонарних мага магазинах, де є холодильне обладнання. обла У жодному разі не брати б на ринках, або на вулиці з тротуарів. Бо молочна продук продукція має обмежені терміни зберіганзбер ня і не може зберігатися я нині в за температури, яка с навколишньому середовищі. продукці мають Усю цю продукцію холод зберігати в холодильних установках. Обов’язково зверта звертайте увагу на терміни придатності. придатн Також уважно дивіться, аби а дату виготовлення не за заклеїли ярличком магазину. Ми М отримували скарги від спо споживачів на те, що в декотрих магазинах м на місці дати вигот виготовлення заклеювали стікер з ярличком магазину. У такий спосіб реалізатори ставлять дату да виготовлення ту, яка їм ви вигідна. Якщо є сумніви щодо продукції, про вимагайте у продавця продавц документації на її виготовл виготовлення. Перед покупкою по подивіться, аби пакет з продук продукцією був в охолодженому стані. ст Адже буває, коли молочну молочн продукцію перевозять в транспортних транс засобах, непридатних для цього. І обов’язково збер збережіть чек. Адже за його наявності наяв можна відразу відреагувати, відреаг якщо придбали неякісну продукцію. Також якщо є чек, фахівці споживзахисту можуть відразу здійснити перевірку в закладі. Не радимо купувати молочну продукцію влітку на ринку, бо там її зберігають, навіть якщо в холодильних установках, то поруч із м’ясом, рибою тощо. Також під час покупки не видають чек.

Результати тестування кефіру Марка

Галичина

Слов’яночка

Главмолоко

Простоквашино

Виробник

ПрАТ "Галичина" / м. Радехів, Львівська обл., Україна

ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна"/ м. Вишневе, Київська обл., Україна

ТОВ "Продукт України"/ м.Донецьк, Україна

для ТОВ "Данон" на ПАТ "Кременчуцький міськмолокозавод"/м. Кременчук, Полтавська обл., Україна

Склад (дані етикетки)

молоко незбиране, молоко знежирене, кефірна закваска

молоко пастеризоване коров'яче, кефірна заквашувальна культура прямого внесення

молоко коров'яче незбиране, молоко знежирене, грибкова кефірна закваска

молоко коров'яче незбиране, молоко знежирене, молоко відновлене знежирене, бактеріальні закваски (культури молочнокислих бактерій, мікрофлора кефіру грибка)

Оцінка

погано

погано

дуже погано

добре

Фізико-хімічні показники

в нормі

в нормі

не відповідає

в нормі

немолочний жир не виявлено

немолочний жир не виявлено

виявлено немолочний жир) *

немолочний жир не виявлено

не виявлено

виявлено

виявлено

не виявлено

не відповідає

не відповідає

не відповідає

в нормі

Ідентифікація жиру Кишкова паличка, в 0,1 см3 не допускається Мікробіологічні показники

Джерело: test.org.ua (результати стосуються лише зразків, котрі тестували квітні-травні 2014 року, центр експертиз «Тест» не слідкує за подальшими змінами продукту)

12 червня 2014 р., №24 (731)

РЕГІОН

www.vidido.ua

17

Сюди переїздять жити з міста до колишнього колгоспу. Проте вже роки не можуть здійснити реконструкцію, бо не виділяють грошей.

– На переобладнання будівлі під дитячу установу потрібно 700 тисяч гривень, відповідно до кошторисної документації, виготовленої ще 2006 року. Зараз, ясна річ, ця сума виросла утричі, або й ще більше, – каже сільський

У Слободі на Новоселиччині майже не залишилося порожніх хат. Село не вимирає, попри безробіття та суттєве недофінансування

голова села Слобода Віталій Бод-

Юлія ХОРОШУН ✉ July-kh@mail.ru

С

лобода Новоселицького району – типове невеличке село, хоча і неподалік Чернівців. Минаючи заможні приміські Бояни та Припруття з їхніми маєтками та торгівцями на кожному кроці, звертаємо з головної дороги ліворуч і, проїхавши близько трьох кілометрів гравійним шляхом поміж полів, потрапляємо ніби в іншу реальність. Слободу навряд чи можна назвати заможним селом, ба більше, перше, що бачить подорожній – руїни колишнього колгоспу, стару сільгосптехніку, яка іржавіє у чагарниках, обшарпані будівлі сільського Будинку культури, корпусу молодшої школи і недобуд радянських часів, який колись мав бути новою сільською школою. Однак попри це, у селі дуже затишно. Мальовничі тутешні краєвиди заспокоюють та причаровують. Просто у центрі населеного пункту, поблизу стадіону, є старий парк, на газоні біля сільради пасеться худоба, довкола населеного пункту – пшеничні, соєві та ріпакові поля, річка. Одне слово, краса. Із таким багатством та за належного фінансування село

● Відкриття Краєзнавчого музею у селі відзначили вишиванковою ходою із 10-метровим прапором. фото автора Слобода цілком могло би стати справжньою Меккою для поціновувачів зеленого туризму.

На заробітки до Росії тут не їздять

Ще років зо десять тому Слобода була одним із населених пунктів області, котрі вимирають. Через безробіття люди звідси втікали – хто на заробітки, хто до міста. Старі помирали, а їхні хати так і залишалися порожніми, бо ж діти повертатися і жити у селі не хотіли. Відтак майже третина дворів пустувала. Зважаючи на те, що загалом у Слободі зараз мешкає лише 1423 особи, ця цифра досить суттєва. Проте протягом останніх кількох років, кажуть місцеві, майже всі вільні хати розкупили чернівчани – хтось тут і поселився, інші облаштували собі заміські будинки і приїздять відпочити від міської спеки та метушні. При-

ваблює людей те, що село ще не зіпсувала цивілізація, хоча тут є всі необхідні вигоди – газ, чудове покриття мобільного зв’язку всіх операторів, Інтернет тощо. Ось тільки роботи немає. Безробіття для місцевих – проблема відносна. На таку незначну кількість населення є достатньо ▶ приватних підприємців у самому селі, наприклад, багато хто працює у місцевому сільськогосподарському кооперативі, котрий створили на базі колишнього колгоспу, є робота і на полях, які орендує ТОВ «Агрофірма імені Суворова». Окрім того, тут є дрібні підприємці-власники крамничок, закладів харчування. Чимало їздить працювати до сусідніх Боян на «Роднічок», ну а решта добирається до Чернівців чи Новоселиці. Біда лише у тому, що добиратися ні-

1780 року с. Слобода заснували вільні селяни із Західної Галичини

У Слободі тепер є свій Краєзнавчий музей

Слобода – порівняно молоде село. Йому лише 234 роки. Хоча, як свідчать археологічні знахідки, люди тут жили і раніше. Монети, які знайшли у похованнях на цвинтарі, що у центрі села, вчені датують 1514 роком, а ще знаходили артефакти, які належать трипільській культурі (ІІІ тисячоліття до нашої ери). Звісно, такі давні знахідки у селі не залишили, проте місцевим мешканцям вдалося зібрати хоч і значно молодші, та не менш цінні експонати, які розповідають про життя та побут їхніх предків. І ось, наприкінці травня у Слободі відкрили свій власний Краєзнавчий музей. Це важлива подія для села, адже тепер всі охочі можуть зберегти від тління унікальні речі, котрими послуговувалися ще їхні прадіди, а місцеві школярі – вчити історію села не лише з підручників, але й наочно. А з’явився музей завдяки зусиллям тутешніх ентузіастів – директора та вчительського колективу місцевого навчально-виховного комплексу. Директор Слобідського НВК Тамара Коляско розповідає, загорілася ідеєю створити музей після відвідин відомого на всю Буковину Краєзнавчого музею Івана Топала у с. Старий Вовчинець Глибоцького району.

чим – виїхати із села до Чернівців можна тільки у першій половині дня. Чимало сельчан зараз на заробітках в Європі, а ось до Росії тут ніхто не їздить. Чому – не кажуть. Може принципово, бо тутешній люд – нащадки вільних селян (головним чином, поляків) із

– За тиждень до завершення навчального року влаштували грандіозне свято відкриття музею, на яке запросили всіх батьків, мешканців села. Цю подію відзначили так званою вишиванковою ходою – учні школи та вчителі у вишиванках розгорнули 10-метровий прапор України і пройшли від головного корпусу школи до приміщення молодшої школи, де й облаштували музей, – розповідає п. Тамара. – Експонати збирали спільними зусиллями всієї громади протягом двох років. Музей займає дві кімнати у будівлі, де зараз навчаються діти початкової школи і у перспективі буде дитсадок. У великій кімнаті виставили старовинні знаряддя праці, речі побуту, посуд, одяг та взуття, а у меншій, яку назвали «духовною світлицею», зберігають речі, котрі передала місцева церква після ремонту у храмі. Мова йде не лише про старовинні ікони – вишиті, вирізьблені з дерева, написані олійними фарбами, але й про церковні книги, підсвічники тощо. Є, до речі, й зовсім унікальний і дещо дивний для розуміння екземпляр – письмове підтвердження церкви з печаткою, видане місцевому 30-річному мешканцю, що він не жонатий і може взяти шлюб, якщо є особа, яка того бажає. Посвідку датовано 1918 роком. Заступник директора Слобідського НВК і за сумісництвом директор Краєзнавчого музею Тетяна Ротар (на фото) розповідає, для неї як для вчителя краєзнавства музей став просто незамінним у поданні школярам матеріалу. Попри те, що музей функціонує лише третій тиждень, там вже встигли провести кілька уроків краєзнавства з учнями 9 класу. Окрім того, учні отримали завдання дослідити історію походження тієї чи іншої речі, розповісти про те, як її використовували. А декотрі школярі навіть над проектами працювали – проводили ґрунтовне дослідження експонатів.

Західної Галичини, котрі, власне, і заснували село 1780 року.

Недобудовану школу продали підприємцю за 500 гривень

Якщо говорити про інфраструктуру, то акцентувати можна більше на тому, що не зроблено, аніж на тому, чим може похвалитися сільрада. Гостра нестача коштів тут відчувається у всьому. Зокрема найбільший головний біль і сільської влади, і громади – дитячий садок. Під ДНЗ тут виділили приміщення, яке колись було багатоквартирним будинком, де мешкали спеціалісти, котрих присилали за розподіленням

нарюк. – Частину приміщення вже реконструювали і зараз там навчаються учні молодших класів. На дитсадок збирали кошти всією громадою (зібрали близько 10 тисяч гривень), проте це лише дещиця. У кімнатах, де колись буде ДНЗ, зробили косметичний ремонт, однак там досі немає підлоги та опалення, а відтак дошкільнятам ніде навчатися. Через це до дитсадка набирають тільки старших дітей, котрі вже наступного року йдуть до школи. Для них виділили частину приміщень у корпусі школи. До речі, про школу. Зараз діти навчаються у старій, котрій вже 90 років. Та у селі мали будувати нову – заклали фундамент і навіть звели перший поверх. На жаль, це все, що встигли зробити до того, як Україна стала незалежною. Цей недобуд у самому центрі Слободи і досі як нагадування про той депресивний перехідний період. Зараз, здавалося б, треба докласти лише трохи зусиль і наполегливості для відновлення будівництва (приклад для натхнення – НВК у Лужанах на Кіцманщині, Кам’яній Сторожинецького району, Грозинцях Хотинського району тощо). Проте 2003 року недобуд продали місцевому підприємцю – голові кооперативу за смішні гроші. Фонд держмайна з молотка віддав, можна сказати навіть подарував, його за 500 гривень. А новий господар ласого шматка землі з частиною хоч і старих, та будматеріалів, за 11 років так і не спромігся використати його.

Улюблене заняття допомагає не впадати у відчай Історії людей, котрі пережили рак, майже завжди сповнені боротьби. Хтось зневірено опускає руки, а інші попри все, намагаються подолати хворобу і, незважаючи на біль, і далі радіють життю, насолоджуються кожною його миттю й надихають своїм оптимізмом оточення. Коли спілкувалася із місцевою майстринею Тетяною Андрійчук (на фото), навіть припустити не могла, що цій красивій та життєрадісній жінці довелося пережити таку страшну недугу. Але вона не лише не зневірилася сама, але й стала прикладом для інших. Протягом 25 років Тетяна працювала медсестрою у місцевій амбулаторії. Свою роботу любила, каже жінка, проте дуже важко було щодня дивитися на людські страждання. А потім і сама занедужала. Страшний діагноз звучав як вирок.

– Коли лежала у своїй палаті в онколікарні увесь час думала, що ж я тепер маю робити, як і за що маю далі жити, адже працювати медсестрою більше не зможу. І раптом рішення прийшло саме по собі – згадала про вишивання – заняття, яке подобалося з дитинства, – розповідає жінка. – Спочатку вишивала дитячі кептарики, сорочечки та спіднички, потім односельчани почали замовляти одяг і для себе. Варто зауважити, що жодна урочиста подія у селі не обходиться без того, аби хтось не прийшов у якійсь речі від п. Тетяни.

18

ОСВІТА

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Випускники вузів економлять Колишні студенти стали частіше відмовлятися від помпезних святкувань закінчення навчання

ДУМКИ ВГОЛОС

Як будете святкувати випускний у вузі?

Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

У

же менше, ніж за два тижні чернівецькі ресторани гудітимуть, там святкуватимуть закінчення навчання випускники чернівецьких вишів. А це понад п’ять тисяч молодих фахівців. Традиційно колишні студенти «обмивають» дипломи помпезно, замовляючи ресторани, вигадуючи різноманітні цікавинки. Та цьогоріч це не завжди так. Багато випускників відмовляються від святкувань, аргументуючи це тим, що зараз не час влаштовувати гуляння і грошей на це зайвих немає. Та деякі цілими групами шукають економніші варіанти, наприклад, вирушають разом на природу, або ж шукають дешевше кафе.

- У нас від випускного відмовилася половина групи. Через економію коштів, адже роботи ще ніхто не має, а у батьків просити не хочеться, - пояснює цьогорічна випускниця ЧНУ Тетяна Малованюк. – Та аби хоч

якось відзначити отримання диплома, ми обов’язково після вручення вирушимо у кафе, або ж на маївку. Святкувати студентські випускні з розмахом почали зовсім нещодавно. Якихось двадцять років тому про такі витрати навіть мови не було.

- Отримала диплом тридцять шість років тому, закінчувала наш ЧНУ. Тоді грошей на святкування не було ні в кого, але і спокус великих не було. Сукні одягали позичені, або свої ношені і йшли після вручення в кафе, - згадує випускниця 1978 року Тетяна Русу. – До того ж пишний стіл там не накривали, страви були скромні та традиційні, це, скоріш, було схожим на звичайну вечерю.

Випускний на природі дешевший вдвічі

Враховуючи загальне підняття цін на продукти, місця у чернівецьких ресторанах, порівняно з минулим роком, суттєво подорожчали.

- Ми намагалися не надто підвищувати ціни, адже розуміємо студентів, які хочуть посвяткувати. Утім, вартість місця все ж піднялася на 50 гривень в середньому, - розповідає менеджер чернівецького ресторану Світла-

на Головатчук. – Наразі місце на бенкет вартує щонайменше 350 гривень. Те, що цьогоріч випускники економлять - відчутно, адже загальна кількість замовлених місць менша на третину. Ті, хто хоче і зекономити і посвяткувати, вишукують дешевші варіанти. Наприклад, їдуть на природу. Враховуючи оренду альтанки, харчі та алкоголь, таке святкування обійдеться випускникам у 150-200 гривень. Та ця сума може бути і меншою.

Тетяна, випускниця педагогічного факультету ЧНУ Будемо замовляти ресторан. Загалом плануємо витратити на це приблизно 350 гривень. Окрім цього, звичайно, є і інші витрати. Ми вже замовили альбом–віньєтку, також треба придбати сукню – загалом це ще десь 1000 грн. крім того, хотіли замовити фотографа.

● У ЧНУ перед врученням дипломів випускники крокують містом. Фото Віталії Козменко. Також дехто обирає варіант «диско», замовляючи місця у місцевих диско-клубах. Це може бути дешевше, якщо не накривати стіл. Та разом з їжею таке святкування не обійдеться дешевше за ресторан.

Сукні позичаємо, або вдягаємо ношені

Зазвичай випускникам доводиться найбільше витрачати саме на одяг. На ринках ▶ вартість вечірніх суконь та чоловічих костюмів суттєво зросла. В середньому довга сукня вартує щонайменше 700 гривень, коротка – 500. Чоловічий костюм обійдеться щонайменше у 800 гривень. Звичайно, одяг можна взяти напрокат. За сукню за добу доведеться заплатити 250-300 гривень, а якщо вона зіпсується, треба буде сплатити її повну вартість. Приблизно стільки ж вартує і оренда чоловічого костюма.

- Святкувати підемо в ресторан, але економити буду на одязі – надто він дорогий. Тому вирішила позичити сукню у подруги, врешті, одяг - не головне, - каже випускниця Ольга Лосик. Буковинські випускники, зокрема магістри, окрім нарядного одягу мають мати ще й особливий – академічні мантії та капелюшки з китичками. Такий комплект можна взяти в оренду, за день доведеться заплатити щонайменше 80 гривень. Зробити це можна навіть через Інтернет. Дешевше брати їх для усієї групи. Тоді за одну доведеться заплатити 70 гривень. Новий наряд вартуватиме приблизно 250 гривень. А пошиття мантії у майстрині обійдеться щонайменше у 200 гривень, адже тканини також подорожчали. Не варто забувати про взут-

тя, адже якщо доведеться купувати нове, приготуйте ще 500700 гривень.

Макіяж та фото робимо власноруч

Єдине, на чому економлять майже всі цьогорічні випускники вузів – це дрібнички. Зокрема дівчата самотужки роблять макіяж, зачіски та манікюр. Таким чином вони заощаджують

Цьогорічні випускники вузів відмовляються від пафосу святкування, та погоджуються на скромне свято на природі, або у кафе щонайменше 200 гривень.

- Відмовилися ми і від непотрібних «понтів» - феєрверків, ліхтариків. Це зайві витрати, а ми все ж вже дорослі люди, - каже Ольга. – Натомість, вирішили самотужки вигадати програму святкування, якісь

конкурси, це зробить вечір насправді незабутнім. Також випускники вже звикли замовляти фотографа та відеооператора на вручення дипломів та у ресторан. Така послуга вартує щонайменше 5000 гривень, та якщо замовляти лише фото – можна вкластися у 2500 гривень. Окремо фотографуються на віньєтку. Невеличкий альбом з фотографіями випускників, колажами із студентського життя в середньому коштує 250- 350 гривень.

- Цьогоріч випускники вузів замовили вдвічі менше віньєток, ніж торік. Річ у тім, що зараз кожен другий має професійну фотокамеру, тому фотографують вони самотужки, - пояснює фотограф Ігор Ковалюк. Загалом випускники мають на чому економити. Якщо постаратися, студентський випускний може обійтися лише у 200 гривень, та для цього треба, щоб група була дружньою.

ОФІЦІЙНО

Випускники буковинських вузів отримають 751 червоний диплом Найбільше відмінників серед економістів Чернівці здавна студентське місто, адже вишів тут багато. Щороку ВНЗ області випускають чимало нових фахівців. Менше, ніж за місяць дипломи отримають і випускники 2014 року. Завідувач сектору науки та координації діяльності вищих навчальних закладів департаменту освіти і науки, молоді та спорту ЧОДА Михайло Павлюк повідомив, що цьогоріч у Чернівецькій області очікується 5067 випускників ВНЗ ІІІ-ІV р.а. За оперативними даними, 751 випускник отримає червоний диплом. Найбільше червоних дипломів – 438 отримають випускники Чернівецького національного університету імені Ю.Федьковича. З них 91 випускник економічного факультету. Коли вручать дипломи у чернівецьких вузах?

24 червня – Буковинський державний медичний університет 24 червня – Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету 27 червня – Буковинський університет 28 червня - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, 25 червня – 1 липня – Буковинський державний фінансово-економічний університет

Ольга, випускниця географічного факультету ЧНУ Випускний влаштовуєм, цілим факультетом. Плануємо витратити на це приблизно 500-600 грн, але це ще не остаточна сума. Збираємося замовляти ресторан. Можливо потім ще поїдемо на природу. А ще треба придбати сукню, адже це важливий день – хочеться виглядати якнайкраще. Віньєтку не замовляли.

Галина, випускниця економічного факультету ЧНУ У нас випускний буде, утім я на нього не йтиму, тому не знаю, скільки на це витрачатимуть. Зараз на святкування немає ані часу, ані зайвих грошей. У нас дуже багато випускників відмовилися від святкувань – третина, або навіть половина групи.

Маріанна, випускниця філологічного факультету ЧНУ Остаточної суми ще немає, адже організація ще триває. Нічого особливого не буде – все традиційно – замовимо ресторан. Сукні також будемо купувати. Головне – добре відпочити з друзями.

12 червня 2014 р., №24 (731)

ПОРАДНИК

www.vidido.ua

19

Ягоди – смачний секрет здоров’я та краси Чим корисні лісові та садові плоди та де їх шукати

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ Як краще зберігати ягоди?

Ірина БЄЛОВА ✉ belova.irina88@mail.ru

Л

іто тішить нас не тільки теплом і красою, а й цілою низкою натуральних смаколиків. На ринках можна придбати різноманітні фрукти, а в лісах дозрівають корисні ягоди. Тож, якщо не лінуватися, можна легко поповнити вітамінні запаси просто прогулявшись на природі. Крім того, саме на Буковині росте чимало корисних лісових та городніх ягід.

- Ягоди – чудове природне джерело вітамінів. Достатньо влітку наїстися свіжої суниці, ожини, чорниці – і ваш імунітет зміцнено на цілий рік, - стверджує сімейний лікар Валентина Чорней. – Крім того, лісові ягоди найчистіші, адже їх не обробляють нітратами. Утім, не варто зловживати, адже часто саме ці смачні плоди можуть викликати найбільшу алергію. Особливо це стосується суниці і полуниці, тож переїдати не варто. Якщо обрати потрібні ягоди, можна поліпшити певні функції організму. Наприклад, всі знають, що чорниця гарно впливає на зір людини. Ми розкажемо про лісові та городні ягоди, які ростуть на Буковині. Чим вони корисні та де їх можна знайти.

● Чернівецькі ринки рясніють літніми ягодами. Фото автора

Суниця – джерело заліза та вітаміну С Суниця – лісова ягода, яка чи не найпершою з’являється у наших лісах. Часто її саджають і на городах, а вже на початку червня ринки переповнені цією смачною ягодою. Суниця – трав’яниста рослина, до 25 см заввишки, стебло волохате, листя трійчасте з овальними листочами із зубчиками по краях. Цвіт білий, плоди червоні із зернятками на ягодах, мають приємний запах. Корисні не тільки плоди суниці. Для лікування збирають листя та коріння. Листя найкраще рвати під час цвітіння рослини, коріння викопувати восени. Суниця багата на залізо, вітаміни С, В1, каротин. Не можна зловживати цими ягодами тим, хто має гастрит, підвищену кислотність, пе-

чінкові коліки. Що лікує: Ягода корисна при малокрів’ї, хворобах печінки, екземі, фурункулах, ревматизмі, атеросклерозі, автамінозах. Суниця підвищує тиск, допомагає при проносах, гельмінтах. Де ростуть: Суниця росте у лісах, на узліссях, галявинах, серед чагарників. На Буковині є майже всюди, найкраще збирати суницю у Глибоцькому, Сторожинецькому та Вижницькому районі.

Чорниця – для зору та серця

Ожина затримає старіння

На Буковині чорницю частіше називають «афини». На ринках вона зазвичай з’являється наприкінці червня. Ягода має солодкий терпкий смак. Чорниця – чагарник до 30-50 см заввишки, з дуже розгалуженими, тонкими, ребристими зеленими стеблами. Ягоди невеличкі круглі,темно-сині з бі- лим нальотом. Використовують плоди, листя та пагони рослини. Чорниця включає мікро- і макроелементи: марганець, калій, залізо, фосфор, сірка, мідь, цинк і хром; вітамін А, З, РР і вітаміни групи В; ефірні олії, спирти і дубильні речовини. Що лікує: Ця ягода – справжні ліки. Поліпшує пам'ять, зір, зміцнює серцево-судинну систему, допомагає протидіяти інфекційним захворюванням і допомагає позбутися зайвої ваги. Має протизапальну, сечогінну, жовчогінну дію. Чорниця знижує рівень цукру, нормалізує травлення. Де росте: На Буковині чорниця росте переважно в Карпатах. Збирати її добре у Путильському та Вижницькому районі.

Ожина – це лісова сестра малини, вони дуже схожі ззовні, ось тільки плоди малини – рожеві, а ожини – темнофіолетові. Має вигляд чагарників до 3 м заввишки і дає м'які плоди. Ожина багата на глюкозу, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В. Плоди містять чимало мікроелементів – мідь, калій, марганець, залізо, фосфор. Що лікує: Ягода містить моно- та дисахариди, тому корисна для діабетиків. Також позбавляє паразитів. Запобігає онкології та старінню організму. Має жарознижувальні, протизапальні властивості, допомагає проти застуди. Нормалізує артеріальний тиск, полегшує клімакс у жінок. Корисна ожина для тих, хто страждає на легеневі та шлункові хвороби. Де росте: Легко знайти у лісах Глибоцького, Герцаївського, Сторожинецького районів, а також у Карпатах – Вижницькому і Путильському районі.

Ольга Курінна, технолог харчування, кухар Найкращі ягоди – свіжі. Та, звичайно, взимку надзвичайно приємно поласувати суницею чи чорницею. Сьогодні є безліч способів зберігання ягід. Найпопулярніші: заморожування, сушка та консервація. Заморожування: У сучасних холодильниках заморожувати ягоди може кожен, та щоб все вийшло і плоди були, як свіжі, треба знати деякі правила. Найголовніше, щоб ягоди не були перестиглі, або гнилі. Найкраще заморожувати їх відразу після збирання. Плоди треба відділити від підніжок, помити та висушити, аби на них не було води. Добре робити це на паперових рушниках. Фасувати ягоди треба у контейнери чи пакети, щоб одного вистачало на один раз. Не варто зберігати їх довше 10 місяців. Розморожувати ягоди найкраще на звичайних полицях холодильника, так вони збережуть найбільшу кількість корисних речовин. Деякі ягоди, наприклад, полуницю, краще пересипати цукром перед заморозкою. Сушка: Найбільша кількість корисних речовин зберігається, якщо ягоди сушити. Робити це найкраще у спеціальних пристроях – сушарках, при температурі 40 градусів. Потім зберігати плоди можна у вакуумних банках. Сушені ягоди, на відміну від консервованих та заморожених, зберігають майже всі вітаміни. Сушити ягоди можна на сонці, та це рідко виходить, у духовці, або в сушарках. Найкраще сушити чорниці, ожину та малину. Консервування. Бабусин метод, який і досі популярний. Та слід врахувати, що під час варіння, яке переважно передує консервуванню, ягоди втрачають корисні властивості. Але це завжди гарний та смачний десерт.

Полуниця при анемії

Лісова малина корисніша

Це городня ягода, яка найпоширеніша, – її легко виростити і придбати на ринку. Полуниця - чудове джерело вітамінів, особливо вітаміну С. Багата на залізо, магній, кальцій, марганець, мідь, кремній, кальцій та фолієву кислоту. Це трав’яниста рослина, схожа на суницю, та значно більша. В сезон рекомендують їсти по 300 грамів ягід щодня. Утім, не можна її їсти при гастриті та виразці шлунка. Також полуниця сильний алерген, тому її не слід давати малим дітям, вагітним та жінкам, що годують. Що лікує: Корисна при анемії, адже багата на залізо. Зміцнює нігті та волосся. Має протизапальну та противірусну дію. Покращує стан шкіри, загоює гнійні рани, прищі, фурункули. Позбавляє безсоння, корисна при гіпертонії, атеросклерозі, поліпшує обмін речовин. Де росте: Полуниця росте на всій території Буковини, та найрясніше вона плодоносить на полях Сокирянщини, Кельменеччини та Хотинщини.

Малина всім добре відома ще з дитинства, адже це перше, що дають під час застуди. Ця ягода буває лісова та садова, та хоча садова і більша за розмірами, але лісова значно корисніша. Росте кущами. В ягодах малини міститься багато міді, заліза, калію, клітковини, пектинів і інших різних органічних кислот. Одну з таких кислот можна особливо виділити - саліцилову, яка має виражену жарознижувальну дію. Окрім вищеперелічених корисних елементів, у малині міститься дуже багато вітаміну С, B1, B12, нікотинової кислоти. Що лікує: Допомагає під час застудних, інфекційних захворюваннях. Заспокоює нервову систему. Лікує грибки, стафілококи, запобігає запорам, поліпшує травлення. Корисна малина при недокрів’ї та гіпертонії. Де росте: Кущі малини зовсім невибагливі, тому ростуть на території усієї Буковини, здебільшого у лісах та на узліссях

20

КУЛЬТУРА

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

У Чернівцях шукають акторів Фільми транслюватимуть всю ніч для зйомок у містичній історії кохання Уночі 28 проти 29 черв- Вже не перший рік по- чернівецьких кіноманів.

▪ Незабаром у Чернівцях розпочнуть зйомки короткометражки «Видіння». Наразі для зйомок у містичній історії кохання шукають акторів віком від 18 до 30 років.

– Ми хочемо зробити

щось нове та набратися кінематографічного досвіду, у майбутньому плануємо знімати фільми не лише на 15 хвилин, – розповідає режисер стрічки В’ячеслав Петращук . – Зйомки «Видіння» будуть

проходити у Чернівцях, у нас буде кілька цікавих локацій. Зокрема, зніматимемо на вулиці, у лікарні, в лісі. Операторами стрічки будуть – В’ячеслав Петращук та Валерій Георгіян.

ня на відкритому майданчику художньої галереї АРТ-причал у Києві транслюватимуть фільми фестивалю «Відкрита ніч», паралельно стрічки покажуть у понад двадцяти містах України. Зокрема і в Чернівцях.

спіль у Чернівцях фільми демонструватимуть усю ніч. Попередніми роками короткометражки у рамках фестивалю транслювали у приміщенні Народного дому та кінотеатрі «Чернівці». І зазвичай «Відкрита ніч» збирала чимало

- Цьогоріч фільми «Відкритої ночі» транслюватимуть у галереї «Ратуші», – розповідає один із організаторів заходу Ярослав Левицький. – Вхід буде безкоштовним. Віталія КОЗМЕНКО

lopeg` ДОКУМЕНТАЛЬНЕ КІНО

Стрічка Василя Ілащука розчулила глядачів до сліз Прем’єрний показ у Чернівцях відбувся через півроку по тому, як у столиці вперше по-звірячому розігнали студентство з майдану

ВІДГУКИ. ПІСЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ

«Народ України нездоланний» Тарас Бойчук, ректор БДМУ Фільм справжній, бо він торкається душі кожного із нас. І, напевно, повчає нас дуже важливої речі – любити один одного. Завжди ми казали: «Де двоє українців – там три гетьмани». Гадаю, не потрібно так висловлюватися і наполягати на цьому, бо ми – дружня нація, об’єднаний народ. Ми любимо один одного і, напевно, ця ситуація, яка сьогодні є в державі, свідчить про те, що народ України нездоланний. Можливо, варто переглянути ті кадри, коли молоді хлопці і дівчата гинуть, коли медичні працівники були під кулями. Нехай буде повчальним уроком для всіх і ця картина, і сьогоднішня ситуація. Ми будемо єдині, Україна буде єдиною, я в цьому глибоко переконаний.

Ольга ШУПЕНЯ ✉ shupenia@ukr.net

У

глядацькій залі палацу «Академічний» чернівчани зі сльозами на очах переглядали майже 30-хвилинну документальну стрічку «І словом душу прокричать. Листи з майдану». У ній об’єднано найгарячіші столичні події під час Революції гідності. Кривава війна переплітається з щемливою поезією сучасності та музикою. Прониклися віршованими рядками і уміло донесли їх до глядачів Василь Ілащук, Назар Стригун та сестри Тельнюк (Галина і Леся). У попередньому слові до стрічки генеральний продюсер «Golden Gate Production Studio» Василь Ілащук сказав: «… Звичайно, всі хотіли, аби Україна залишалася цілісною. Але тепер постає питання, чи варто переконувати тих, хто ненавидить Україну? Можливо, треба відпустити їх до матушки Раші?». Запрошуючи на перегляд 26-хвилинної стрічки, п. Василь розповів, що у ній намагалися зібрати усе – майдан, Крути і в останній пісні сам Тарас Шевченко прийшов на переможний майдан на своє 200-ліття.

– Відкрили компанію «Golden Gate Production Studio» 20 грудня, щоби знімати повнометражні художні фільми. Але так сталося, що уже через тиждень ми усі вийшли на майдан і три місяці провели там. Вирішили, що художні фільми ще можуть зачекати, бо є речі, які треба зробити і показувати. Якщо не щодня, то часто, щоби пам’ятали, яким шляхом ми йшли до свободи, – додає В. Ілащук. Він відзначив, що майже вся поезія, яку використано у фільмі, – непрофесійних поетів, людей, які ніколи не римували віршів, вони просто пережили майдан і пронесли його крізь своє серце та душу. Окрім того, у стрічку потрапили зо 25 відсотків кадрів дівчини-оператора, яка після

«Схоже на Запорізьку Січ» Василь Селезінка, заслужений діяч мистецтв Україні

● Василь Ілащук разом зі своєю командою уже готується до презентації наступної стрічки про майдан. Фото автора

революції на майдані потрапила у полон у Слов’янську, згодом – у Краматорську. На щастя, вона залишилася живою, але досі нікому нічого не розповідає про страшну трагедію, яку їй довелося пережити.

Американці транслюватимуть фільм на конгресі, присвяченому дню України

Незважаючи на те, що фільмів про майдан є декілька і кожен по-своєму цікавий та вартісний, ліцензію на трансляцію у США на конгресі, присвяченому дню України отримав саме фільм «І словом душу прокричать. Листи з майдану».

– Чомусь американці вирішили, що тут найбільш тонко показано душу українців, – ділиться своїми думками В. Ілащук. – Бачте, «в нас стріляють, а ми пишемо вірші, нас вбивають, а ми – співаємо, нас катують, а ми – виживаємо. Ось такий у нас шлях до свободи».

Від перегляду стрічки враження велике. Тому що ми три місяці з гаком спостерігали за тим, що було схоже на Запорізьку Січ. Збирають нараду, як майдан розбити, а один генерал каже: «Зрозуміле завдання, але я не певен, що ми це зможемо зробити, бо вони непереможні, у них дух непереможний». І Україна змінилася, Україна не та, що була. Іде війна. І нарешті світ зрозумів, з ким має справу…

ТВОРЧА КОМАНДА

Знімав відео, ризикуючи життям Олесь Чернюк, оператор Найжахливіше було 18 лютого, коли «Самооборона» пішла у Маріїнський парк і розпочалася бійня. Там загинуло людей 30-ть. Найстрашніше – перші два постріли, а далі вже просто знаєш, що треба знімати навіть якщо ризикуєш життям. Таких, як я, було дуже багато. Ось двоє мої друзів-операторів отримали вогнепальні поранення в ноги. Слава Богові, вони сьогодні живі і відносно здорові.

«Українці не стали вбивцями» Лев Карпов, технічний продюсер Зараз ми працюємо над створенням наступного фільму про Революцію гідності. Стрічка триватиме 50 хвилин. Там буде величезна кількість інтерв’ю. Річ у тім, що на майдані були люди практично з усього світу. Ось Марко – американець, він приїхав з якоюсь делегацією у ролі перекладача і залишився на три місяці. Був канадець – колоритний дідусь у касці і бронежилеті. Його син оженився на киянці і він приїхав сюди захищати онука. Також були французи, фіни, італійці… Те, що відбувалося і триває – це першочергово величезна провокація, яка розпочалася з побиття студентів. Увесь час провокували українців, аби ті взяли зброю і почали відповідати. Не взяли. Те, що в Україні працювали російські спецслужби – це 100 відсотків, як і те, що вони хотіли, аби було збройне протистояння. Цього не відбулося. Хоча насправді на майдані було дуже багато зброї, але ніхто цієї зброї не підняв. Потім «гості» з тим же завданням полізли в Крим, щоб влаштувати різанину, громадянську війну. Не вийшло. І тих іноземців-демонстрантів, які були на майдані, найбільше вразило, що українці не стали вбивцями, не розпочали один одному відкручувати голови. Найскладніше у роботі з цими стрічками залишатися спостерігачем і з-понад 100-годинного матеріалу знайти той яскравий та єдиний кадр, який максимально передає режисерський задум.

12 червня 2014 р., №24 (731)

СПОРТ

www.vidido.ua

21

СКАНДОРД

КОРОТКО БОКС

Брати Клички відкрили свій музей У перший день літа у Києві відкрили виставку-музей боксерських досягнень братів Кличків. На офіційному відкритті були і головні герої виставки - Володимир та Віталій Клички. Вони завітали усією родиною.

Гості могли побачити чемпіонські пояси братів, олімпійську золоту медаль Володимира, боксерський одяг та інше. Крім того, транслювали і фільм про українських братівбоксерів.

РОГЕЙН

Буковинці здобули «золото» та «срібло» на Євро-2014 З 6 по 9 червня у місті Орава в Естонії відбувся одинадцятий чемпіонат Європи серед дорослих та юніорів зі спортивного орієнтування. Позмагатися приїхали 646 учасників з 15 країн. Команду України представляли 25 спортсменів, четверо з яких – буковинці: двоє юніорів та двоє ветеранів. Аби здобути перемогу, учасники мусили за 24 години знайти якомога більше з 89 контрольних пунктів. Загальна площа місцевості становила 200 кв. км. В особистому заліку буковинські ветерани Валерій Шульга та Володимир Ліпка посіли 1 місце, а юніори Андрій Келя та В’ячеслав Келя вибороли 2-ге місце. А у загальнокомандному заліку збірна Україна виборола 4 місце, по- ● Андрій Келя та В’ячеслав ступившись командам Есто- Келя посіли на чемпіонаті друге місце нії, Росії та Латвії. Над темою працювала Уляна ДЕЛІКАТНА

Факультет фізичної культури та здоров’я людини

Oголошує набір студентів на 2014-2015 навчальний рік на денну та заочну, повну та скорочену форми навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями – бакалавр, спеціаліст та магістр Навчання здійснюється за напрямами підготовки:

1. Фізичне виховання 2. Здоров’я людини Сфери професійної діяльності – учитель фізичної культури у загальноосвітніх школах I-III ступенів; – інструктор з фізичної культури у дошкільних навчальних закладах; – викладач (асистент) у вищих навчальних закладах; – тренер з виду спорту, методист спортивних шкіл; – працівники державних та громадських установ,

– що керують розвитком фізичної культури і спорту; – фахівець з фізичної підготовки у військових та інших спеціальних підрозділах; – інструктор, менеджер спортивних клубів, спортивно-оздоровчих центрів; – інструктор з фізичної культури та туризму на підприємствах, в установах, – за місцем проживання та в зонах масового відпочинку населення; – вчитель основ здоров’я у шкільних закладах, фахівець здорового способу життя; – інструктор оздоровчого фітнесу, спортивного клубу, спортивно-оздоровчого закладу; – фітнес та рекреація; – організація та проведення спортивно-масових заходів, туристична робота; – підприємницька діяльність у галузі фізичної культури та спорту. ДО ЗАЯВИ ДОДАЮТЬСЯ:

– документ державного зразка про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту, документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень) і додаток до нього за особистим вибором (оригінали або завірені копії) – медичну довідку за формою 086у (оригінал або її завірену копію) – медичну довідку фізкультурного диспансеру

– 4 фотокартки розміром 3х4 – сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти (оригінали або завірені копії) – копія ідентифікаційного коду Абітурієнти складають вступні іспити: Повний термін навчання: – українська мова та література (сертифікат ЗНО, мін. 124 бали) – біологія (сертифікат ЗНО, мін. 124 бали) – творчий конкурс з фізичної культури (профільний, мін. 140 балів) Скорочений термін навчання (на 3-курс) – теорія та методика фізичного виховання (фаховий іспит)

● КОНТАКТИ: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Факультет фізичної культури та здоров’я людини: вул. Стасюка, 4-д, тел. (0372) 520058, email: admission@chnu.edu.ua www.fizkult.chnu.edu.ua

22

СПОРТ

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»

Буковинець поїде на юнацький чемпіонат Європи -2014

УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ

Юнацька збірна України виборола право брати участь у чемпіонаті Європи 2014 року, який проходитиме з 19 по 31 липня в Угорщині. Команда України зіграла у трьох матчах еліт-раунду з Шотландією, Чорногорією та Англією, у двох із яких отримала перемогу. До складу команди входив і буковинський футболіст Юрій Ткачук. Спортсмен розповів, що найскладнішим був матч з Англією, та після здобутої перемоги інші

ФФУ прийняла рішення, що наступний чемпіонат України сезону 2014/2015 стартує 26 липня. Ця дата не підлягає подальшому розгляду і зміни клубами Прем'єр-ліги. Чотирма днями раніше - 22 липня – «Динамо» і «Шахтар» розіграють Суперкубок України.

матчі будуть менш складними.

- Найскладнішим був третій матч із Англією. Не просто найскладніший, а ще й найважчий і найвідповідальніший у моєму футбольному житті. По-перше, це був матч з лідером групи, по-друге, дуже давалася взнаки втома. По-третє, ми зустрічалися з командою, у якій 8 чи 9 футболістів час від часу грають в англійській прем’єр-лізі, а один з її захисників захищатиме честь своєї країни на чемпіонаті світу

в Бразилії, - розповідає півзахисник Юрій Ткачук. - Після пере-

моги над Англією нам байдуже з ким далі грати. На сьогодні відомі всі 8 команд, які візьмуть участь у Євро-2014. Слабких суперників на цьому етапі немає, але якщо вибирати, то, звичайно, краще потрапити в одну групу з Угорщиною і Болгарією, ніж з Німеччиною чи Португалією. До Угорщини ми їдемо з надією як мінімум потрапити до півфіналу чемпіонату

Новий футбольний сезон в Україні стартує 22 липня

Новий сезон "Динамо" почне матчем у Києві За словами Ігоря Суркіса, вірогідно, що "біло-сині" почнуть новий сезон матчем з голландським ПСВ.

- Зараз розмірковуємо над тим, коли провести в Києві товариський матч з ПСВ. Згідно з контрактом по трансферу з цього клубу Джермейна Ленса, такий поєдинок повинен відбутися цього року, - повідомив президент клубу.

12 червня 2014 р., №24 (731)

НА ДОЗВІЛЛІ

www.vidido.ua

ГОРОСКОП НА 16 – 22 ЧЕРВНЯ

ПОГОДА ▶ Спека спаде, а у

неділю піде дощ 12 червня без опадів. Температура повітря вдень становитиме +22-23 градуси, вночі – 15-17 градусів тепла.

13 червня до вечора хмари, що панували в небі у Чернівцях весь день, заберуться геть. Вночі йтиме дощ, який до середини дня і зовсім закінчиться. Температура повітря вдень буде до 22 градусів тепла, вночі – +18.

14 червня вдень буде хмарно, проте надвечір проясниться. Без опадів. Температура повітря становитиме протягом дня +21, вночі – +15 15 червня Хмари вже з ранку вкриють небо, і похмура погода триматиметься до кінця дня. Удень йтиме дрібний дощ, проте ближче до вечора він закінчиться. Температура вдень становитиме +20, вночі – лише +13 градусів тепла.

16 червня без опадів. Температура повітря вдень буде +20, вночі – +15 градусів.

17 червня без опадів. Вдень повітря прогріється до 21 градуса вище за нуль, вночі – до +14

23

ОВЕН. Перегляньте список справ, якi на вас покладенi,

i вiдкладiть нетермiнову i необов`язкову роботу. Займiться творчiстю в тiй формi, яка вам до душi. З самого початку тижня ви вiдчуєте помiтний приплив сил i ентузiазму. Оцiнюйте себе вiдкрито, не соромтеся заявити про свої намiри або претензiї на вище становище.

▶ Четвер 12.06 Вночі +15°С, вдень +24°С хмарно

ТЕЛЕЦЬ. Приємнi вiстi прийдуть здалеку. Можна вести

переговори i укладати угоди iз зарубiжними партнерами. Змiни в справах сприятимуть матерiальному зростанню. Тиждень пiдходить для дальнiх поїздок, подорожей. Але i залишаючись вдома, ви одержите багато нових вражень.

▶ П’ятниця 13.06 Вночі +18°С, вдень +22°С дощ

▶ Субота 14.06

БЛИЗНЮКИ. Не всi справи йтимуть за планом. Але є можливiсть повернутися до того, що ранiше не вдавалося. Роботи не зменшиться, до того ж, можуть з`явитися додатковi iдеї по перевлаштуванню будинку. Прагнiть не робити кiлька справ одночасно, у всьому орiєнтуйтеся на якiсть, а не на кiлькiсть.

Вночі +15°С, вдень +21°С хмарно

▶ Неділя 15.06

РАК. У вас з`являється шанс зайнятися тим, до чого ви

Вночі +13°С, вдень +20°С дощ

давно прагнули. Але краще радiсть вiд своїх пошукiв, турбот i досягнень роздiлити з кимось з близьких або колег. Через розташування планет у вас може з`явитися багато незапланованих справ. .

▶ Понеділок 16.06 Вночі +15°С, вдень +20°С хмарно

ЛЕВ. Хай вас не турбує, що зараз ви схильнi придiляти

роботi менше часу, нiж звичайно. До кiнця наступного мiсяця ситуацiя змiниться, а поки насолоджуйтеся можливостями, якi дарує вам цей перiод. У понедiлок i вiвторок спробуйте налагодити хiд справ.

▶ Вівторок 17.06 Вночі +13°С, вдень+22°С дощ Вночі +16°С, вдень +23°С хмарно

13 червня: з 15.00 до 21.00

ТЕРЕЗИ. Цього тижня у вас є шанс нового старту.

Хоч би чим займалися, максимально розширюйте коло спiлкування. У понедiлок прислухайтеся до пiдказок iнтуїцiї i займiться справою, яка принесе швидкий успiх. Ситуацiя, що склалася, обiцяє вам зростання популярностi, успiх i матерiальнi поповнення. У понедiлок i четвер можна робити покупки.

РЕЦЕПТИ ВІД ШЕФ-КУХАРЯ

СКОРПIОН. Якщо останнiм часом ви дiяли немов на

автопiлотi, то тепер прийшов час узяти обставини життя пiд контроль. Цього тижня можуть одержати розв`язку деякi важливi для вас подiї, прийдуть вiдповiдi на питання, все стане визначенiшим.

Наталя Бочарова, дієтолог

СТРIЛЕЦЬ. Помiтна подiя може вiдбутися у п`ятницю.

▶ Піца граційна Склад: для тіста: грудинка куряча - 500 г яйце куряче - 1 шт. сіль морська - ч. л. мелений чорний перець - 1 г для начинки: помідори - 150 г Адигейський сир - 80 г сіль морська - ч. л. печериці свіжі - 80 г сир 5-9% - 100 г кріп свіжий - 50 г оливки чорні - 30 г Приготування: Курячу грудинку і яйце подрібніть в блендері. Посоліть, поперчіть. На деко постеліть папір. Покладіть тісто у формі кола. Поставте випікатися в духовку на 20 хвилин при 180о С. Помідори залийте окропом, дайте постояти 3

ЕКОНОМ-панелі

ДIВА. Передчуття змiн вас не обманює. Якщо у минулому були якiсь нереалiзованi плани, мрiї, то тепер з`являється можливiсть це утiлити в реальнiсть. Основнi питання спробуйте вирiшити у понедiлок i вiвторок. Конкретизуйте свою дiяльнiсть, не вiдволiкайтеся на другоряднi справи.

▶ Середа 18.06

МАГНІТНІ БУРІ

050 672 9889

Це може бути перегляд якихось значущих вiдносин або доведеться вирiшувати фiнансовi питання з партнерами. Дiйте рiшучiше. Зараз не так просто подолати iнертнiсть i упертiсть оточення, яким не дуже хочеться ускладнювати собi життя.

КОЗЕРIГ. Якщо у минулому ви упустили якийсь шанс i

тепер ця тема повернулася в новому варiантi, подумайте, чи не варто спробувати її реалiзувати. Всi свої плани обговорюйте з партнерами. На понедiлок i вiвторок плануйте найбiльш визначнi справи, ведiть переговори. Можливо, до п`ятницi якiсь моменти у ваших вiдносинах викличуть напругу.

хвилини, очистіть від шкірки. Подрібніть в блендері разом з Адигейським сиром, трохи підсоліть. Печериці обдайте окропом, дайте постояти 5 хвилин. Поріжте, викладіть поверх шару помідорів. Поставте в духовку на 10 хвилин. Потім сир і порубаний кріп перемішайте, підсоліть і викладіть зверху. Оливки поріжте навпіл, викладіть зверху і запікайте ще 5 хвилин.

▶ Капрезе по-новому

ВОДОЛIЙ. Не ставте на своєму шляху штучнi пере-

шкоди. Якщо вам зрозумiлi намiри партнерiв i свої власнi, то покваптеся погоджувати загальний план дiй. У особистих вiдносинах не уникайте вiдповiдей на важливi питання. Зараз ви на порозi змiн, i час переходити до конкретних дiй.

тел.: 099 730 74 00, 096 472 80 07, 063 826 54 69, т/ф 0372 575437

РИБИ. Незважаючи на затримки в справах, цей

тиждень може порадувати успiхами i задоволеннями. Планети дають вам можливiсть зазирнути в майбутнє, посилаючи знаки майбутнiх змiн i пiдсилюючи вашi iнтуїтивнi здiбностi. Краще всього пливти за течiєю, вчасно використовуючи кожен сприятливий шанс.

АНЕКДОТИ

Склад: помідори чері - 8 шт. базилік фіолетовий - 1 гілочка базилік свіжий - 1 гілочка шпажки для підстави - 3 шт. сир Моцарела сіль морська перець чорний

--- Алло МНС?

- Так.

- Допоможіть мені звідси вилізти.

- А де ви?

- «Вконтакті».

Приготування: Помідори помийте, обсушіть, зріжте «кришечки» і вийміть м'якуш. З Моцарели злийте зайву рідину. Базилік промийте, обсушіть, відокремте листочки. У кожну помідору поставте шматочок сиру, зверху покладіть листочок базиліка, посоліть і поперчіть. Нанизуємо на шпажки. Любителям гарячих закусок можна відправити такі шашлички під гриль. Зареєстровано управлінням з питань інформаційної політики та преси ОДА Свідоцтво ЧЦ № 268 від 17.03.2004 р. Газета виходить раз на тиждень: четвер.

--Стоматолог пацієнтові: - Зуб я вам видалив, дві години не їжте.

- Та я після ваших цін півмісяця їсти не буду!

Засновник: Рада засновників. Головний редактор Сергій Ключук. Редактор Володимир Бобер. Видавець Тетяна Ковальчук. Адреса редакції: 58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 96, 6-й поверх E-mail: poglyad.chn@gmail.com

Телефони: з питань передплати: 52-32-06, ks_vidido@ukr.net реклама: 520-111. Редактор: 522-311, Журналісти: 522-080 Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій. Відповідають за достовірність фактів автори. Спілкування з читачами тільки на сторінках газети. Матеріали з позначкою опубліковані «на правах реклами». Газету надруковано у друкарні ПП Ключук С. М.

м. Чернівці, вул. Заводська, 37в Підписано до друку 11.06.2014 р. Замовлення № 119 Наклад* 16000 Відповідальна за випуск Юлія Хорошун *Тираж складено за попереднім замовленням реалізаторів газети та за інформацією Агенції передплати і кур’єрської доставки

24

РЕКЛАМА

12 червня 2014 р., №24 (731) «Погляд»