Створення соціальних послуг в територіальних громадах by Pavlo Protsiv

Навчально-ґрантова програма

ГРОМАДА ДЛЯ СІМ’Ї

Створення соціальних послуг у територіальних громадах Посібник-блокнот для учасників програми

Львів — 2020

Благополуччя мешканців громади залежить від того, чи мають вони змогу навчатися , розвиватися , інтегруватися у близьке оточення , чи задоволені їхні соціальні потреби

Створення соціальних послуг в ОТГ є підтвердженням поваги до її мешканців

#ПРО_ПРОЄКТ

Що цей проєкт дасть громаді? Найкращий спосіб допомоги дитині — це надати своєчасну та кваліфіковану

підтримку її сім ’ ї .

Ми віримо, що одним із найдієвіших методів допомоги є розвиток якісних соціальних послуг у громадах задля збереження цілісності родини та дотримання права дитини зростати у сімейному середовищі чи в наближеному до сімейного. ЦІЛЬ НАШОГО ПРОЄКТУ — допомогти розвинути нову чи покращити чинну соціальну послугу у вашій громаді та дати вам базові необхідні для цього ресурси.

Що громада отримає у результаті участі в проєкті? • створену одну соціальну послугу для громади, до якої матиме доступ кожен її мешканець; • згуртовану громаду навколо проблем дітей та сімей; • спрацьовану ініціативну групу, готову до допомоги в реалізуванні інших соціально важливих проєктів.

Етапи реалізування проєкту та створення соціальної послуги: ГРУДЕНЬ 2020.

Зустріч із головою ОТГ та підписання меморандуму про співпрацю.

СІЧЕНЬ 2021.

Круглий стіл у громаді. Тема: «Організація соціальної сфери на місцях та можливості в рамках проєкту».

ЛЮТИЙ — БЕРЕЗЕНЬ 2021.

Оцінювання потреб соціальних послуг для громади та навчання їхнього втілення

БЕРЕЗЕНЬ 2021.

Фасилітація у виборі соціальної послуги, потрібної саме вашій громаді.

КВІТЕНЬ 2021.

Навчання з проєктного менеджменту та написання ґрантових заявок.

ТРАВЕНЬ 2021.

Ознайомлення з існуючими прикладами обраної послуги.

ЧЕРВЕНЬ 2021.

Прорахунок ціни послуги. Напрацювання цільової програми для обраної послуги.

ЛИПЕНЬ 2021.

Подання проєктних заявок.

СЕРПЕНЬ — ВЕРЕСЕНЬ 2021.

Конкурс та відбір переможців на отримання ґранту до 100 тис. грн.

ЖОВТЕНЬ 2021.

1. Навчання комунікування з ключовими стейк голдерами щодо можливостей послуги. Механізм моніторингу та оцінювання якості послуги. 2. Напрацювання фандрейзингової стратегії та плану залучення волонтерів для реалізування послуги.

ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 2021.

Толока у громаді для згуртування мешканців навколо підготовки місця надання послуги.

КВІТЕНЬ 2022.

Свято сім’ї: відкриваємо послугу. 3

Карта ОТГ-учасників Карта ОТГ –проєкту учасників проекту

Львівська область

Тернопіль Саранчуківська ОТГ

Тернопільська область Відкрили послугу Готуються до відкриття послуги 4

Саранчуківська ОТГ

СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ УЧАСНИКІВ ПРОЄКТУ У 2018-2020 РОКАХ Давидівська ОТГ

Спортивно-просвітницький соціальний центр для дітей та молоді.

Жовтанецька ОТГ

Центр підтримки сім’ї «Добре разом».

Щирецька ОТГ

Кімната підтримки сім’ї, де є діти з інвалідністю.

Кам’янка-Бузька ОТГ

Молодіжний центр Open space.

Магерівська ОТГ

Центр розвитку дітей «Смайл».

Заболотцівська ОТГ

Центр соціальної підтримки дітей та сімей у с. Ражнів.

Новокалинівська ОТГ

Тренажерний зал для молоді та сімей учасників АТО; Інтерактивний простір для школярів.

Гніздичівська ОТГ

Інтеграційний спорткомплекс «Руда».

Підберізцівська ОТГ

Консультативний центр підтримки сім’ї «Родинний центр SVITLO».

Рудківська ОТГ

Простір дитячого та підліткового розвитку.

Саранчуківська ОТГ

Центр дозвілля та просвітництва для людей поважного віку.

Більше про проєкти, втілені за підтримки БО "Львівська освітня фундація", читайте на нашій сторінці. 5

Цільові аудиторії та спрямування соціальної послуги: 1. Діти, підлітки, молодь (зокрема зі сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах або є в зоні ризику; також діти / молодь, які проживають у закладах інтернатного типу чи повернені у сім’ю з будь-якого закладу несвободи) ФОРМАТИ ПОСЛУГ: центри дозвілля, розвитку для дітей / молоді; спортивні, розвиткові гуртки; центри розвитку волонтерства; коворкінги при школах; інтерактивні простори, молодіжні хаби; платформи ініціатив; ваші варіанти. МЕТА ПІДТРИМКИ: профілактика виникнення негативних явищ серед дітей та молоді громади; соціалізація / інтеграція / реінтеграція дітей зі сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах; виконання ролі груп продовженого дня; культурний, соціальний та інтелектуальний розвиток дітей та молоді; активізація молоді до творення соціально важливих акцій, ініціатив, проєктів.

2. Сім’ї громади (зокрема ті, які опинилися у складних життєвих обставинах чи є в зоні ризику) ФОРМАТИ ПОСЛУГ: батьківський клуб; центр / кімната матері та дитини; центр соціальної підтримки сім’ї (одне відділення); кімната психолога; групи взаємопідтримки; ваші варіанти. МЕТА ПІДТРИМКИ: соціально-психологічна допомога сім’ї, яка має труднощі, спрямована на подолання чи мінімізацію негативних явищ у сім’ях, профілактика їхніх виникнень; розвиток чи покращення батьківського потенціалу; допомога у будуванні сімейних стосунків, розвитку корисних батьківських навичок.

3. Сім’ї з дітьми, які мають інвалідність ФОРМАТ ПОСЛУГ: кімната денного (тимчасового) догляду / перебування для дітей з інвалідністю; центр розвитку / дозвілля; творча майстерня; ваш варіант. МЕТА ПІДТРИМКИ: підтримка сім’ї, у якій є дитина з інвалідністю через творення простору для соціально-культурного розвитку дитини, формування навичок самостійного життя, соціалізації, особистісного розвитку, створення змоги тимчасового перепочинку для батьків та профілактики емоційного вигорання.

4. Діти/батьки, постраждалі від домашнього насильства та (або) насильства за ознакою статі ФОРМАТ ПОСЛУГИ: притулок для жертв насильства (з дотриманням конфіденційності); центр / кімната соціально-психологічної допомоги; ваш варіант. МЕТА ПІДТРИМКИ: соціально-психологічна та правова підтримка жертв насильства, надання їм безпечного прихистку.

5. Люди похилого віку ФОРМАТ ПОСЛУГИ: центр дозвілля та просвітництва, кімната денного перебування; клуб / центр взаємопідтримки; хаби / майстерні / коворкінги. МЕТА ПІДТРИМКИ: подолання явища самотньої пасивної старості; залучення до суспільно важливих справ та ініціа тив.

ПРОЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ ПОСЛУГИ ПОВИНЕН БУТИ СПРЯМОВАНИЙ НА: • ПРОФІЛАКТИКУ СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИН, їхнє подолання або мінімізацію негативних наслідків для осіб / сімей, які в них перебувають; • ТРИВАЛУ ДІЮ. Орієнтуємося на творення довготривалих послуг, які громада візьме на баланс, а не тимчасових ініціатив чи проєктів; • АКТИВІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ У ГРОМАДІ, а не закупівлю техніки; • СОЦІАЛЬНІ ПОТРЕБИ МЕШКАНЦІВ саме вашої громади, враховуючи наявних фахівців та інфраструктурний ресурс.

ҐРАНТОВІ КОШТИ ПОКРИВАЮТЬ ТАКІ СТАТТІ ВИТРАТ: • матеріали / канцтовари для здійснення діяльності; • закупівлю незначної техніки (≤ 70% ґранту); • ремонтні роботи (≤ 30% ґранту); • спортінвентар (≤ 50% ґранту); • витрати на події; • витрати на промоцію послуги. НЕ ПОКРИВАЮТЬ: зарплати, комунальні, оренду, оформлення кошторисної документації.

Як комунікувати про свою участь у проєкті? ПРОЄКТ «ГРОМАДА ДЛЯ СІМ’Ї: створення соціальних послуг в ОТГ» реалізовується задля розвитку соціальної сфери громад на локальному та всеукраїнському рівнях. Своєчасне інформування про участь у проєкті його майбутніх безпосередніх споживачів та медіа сприятиме популяризуванню соціальних послуг у громадах, а водночас і впливатиме на розвиток українського суспільства. Саме тому, розповідаючи у ЗМІ чи в соцмережах про свою участь у проєкті, ви демонструєте, що локальні зміни можливі і мотивуєте інших до дії.

КОНТЕНТ-ПЛАН КОМУНІКАЦІЇ ПОВИНЕН ВРАХОВУВАТИ: • ЦІЛЬ КОМУНІКАЦІЇ — для чого повідомляємо? • КЛЮЧОВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ — про що комунікуємо? • ХТО НАША ЦІЛЬОВА АВДИТОРІЯ — кому конкретно пишемо? Що вони повинні знати? • ШЛЯХИ КОМУНІКАЦІЇ — канали передавання інформації, які медіаресурси / заходи / соціальні мережі ми використовуємо? • ЯК КОМУНІКУЄМО — ключові повідомлення (чітке, орієнтоване на цінності аудиторії твердження, що викликає резонанс і позитивну реакцію, є закликом до дії / роздумів / волонтерства / допомоги).

Завдяки

присутності в інформаційному просторі

ваша ініціатива стане більш упізнаваною. 9

Щодо власної участі у проєкті пропонуємо комунікувати через соцмережі за таким алгоритмом: 1. Опублікувати допис про початок навчання, свої очікування, також про важливість розвитку соціальних послуг у вашій громаді. 2. Проміжні повідомлення з підсумками про кожен навчальний модуль та етапи участі у проєкті. 3. Поширення анкети про оцінювання потреб громади у соціальних послугах. 4. Інформування про ідеї проєктів послуг та запрошення мешканців громади до дискусії щодо ідей. 5. У випадку отримання ґранту, повідомлення про перемогу поділіться планами щодо розвитку проєкту / або цілі, які ставите перед собою. 6. Не забувайте • про іменне тегування учасників ініціативної групи, яка працюватиме над втіленням проєкту / тренерів навчальних модулів / організаторів проєкту; • про ключові хештеги навчальної програми: #Громада_для_сім`ї, #Соцпослуги_в_ОТГ. 7. Рекомендуємо придумати універсальний хештег, який використовуватимете в усіх дописах. 8. Обов’язково вказуйте усіх партнерів проєкту: • БО «Львівська освітня фундація», • БО «Благодійний фонд „МХП − Громаді“», • Департамент соціального захисту населення ЛОДА, • Служба у справах дітей ЛОДА.

Поради щодо співпраці з медіаресурсами: • насамперед ПРОАНАЛІЗУЙТЕ, які медіаканали є у вашому місті / селі; • ВИОКРЕМІТЬ НАЙПОПУЛЯРНІШІ серед мешканців громади (соцмережі, сайт громади, газета, радіо, ТБ тощо); • з огляду на попередні пункти, СФОРМУЙТЕ БАЗУ ЖУРНАЛІСТІВ І РЕДАКТОРІВ локальних теле- радіоканалів, інтернет-видань, преси та блогерів; • НАЛАГОДЬТЕ СПІВПРАЦЮ з обраними журналістами і редакторами; • НАДАЙТЕ ЛОКАЛЬНИМ МЕДІАКАНАЛАМ ІНФОРМАЦІЮ про свою організацію, установу, вказавши контактні дані відповідальних за комунікування учасників проєкту; • завжди ЗАСТОСОВУЙТЕ РОЗСИЛКУ З ПОІМЕННИМ ЗВЕРНЕННЯМ для запрошення журналістів і редакторів потрібних вам засобів масової комунікації; • пам’ятайте, КОЖЕН ТЕЛЕ- РАДІОЕФІР ЧИ КОЖНА ПУБЛІКАЦІЯ МАЄ СВОЮ ЦІЛЬ: ознайомити з проєктом / залучити до дискусії / зібрати волонтерів / започаткувати збір коштів тощо; • СФОРМУЛЮЙТЕ ОДНЕ РЕЧЕННЯ, ЯКЕ ЧІТКО ПОЯСНЮЄ, ЗАРАДИ ЧОГО ВИ ВТІЛЮЄТЕ ПРОЄКТ. Усією командою комунікуйте щодо власної ідеї.

Як організувати відкриття послуги «Свято сім’ї»? Завершальним заходом проєкту є «СВЯТО СІМ’Ї». Це захід для громади, який покликаний через розважально - освітню програму інтегрувати у життя громади сім ’ ї , зокрема дітей , які опинилися у складних життєвих обставинах . • Бажано, щоб до часу останнього заходу вже почала працювати соціальна послуга, на створення якої громада отримала ґрант, щоб її представити всім на святі. • Тривалість заходу — 3-4 години. Формат може обирати сама громада. З досвіду попередніх громад, на заході був концерт, кілька майстер-класів для дітей та працювали освітні майданчики для батьків у форматі «Відкритого університету» (декілька лекцій по 15 хв.). • На захід у громаді приходить ~150 осіб. • Заохочуйте запрошувати на нього усіх мешканців громади. Тема дітей стосується кожного. • Рекомендуємо, щоб на «Святі сім’ї» були присутні всі учасники навчальної програми, які впродовж року з нами вчилися, творили, долучалися. Ви є прикладом для мешканців громади і своєю присутністю підтверджуєте пріоритетність захисту прав дітей та сімей. • «Свято сім‘ї» організовуємо незалежно від рішення ґрантової комісії про надання ґранту. У разі отримання ґранту організатори проєкту рекомендують під час заходу оголосити про створення соціальної послуги або відзначити її відкриття. 12

Що повинна зробити громада? • призначити відповідальну людину та спланувати захід • подбати про приміщення та техніку для заходу • у публічних місцях та місцевих медіа розмістити оголошення та запрошення на захід для мешканців громади • повідомити про захід місцеву адміністрацію та ЗМІ • запросити місцевих майстрів / майстринь, музичні колективи чи виконавців для проведення свята

Що можуть забезпечити організатори проєкту «Громада для сім’ї»? • допомогти знайти доповідачів на «Вільний університет» • якщо є потреба — заздалегідь допомогти розробити макет афіші про захід • покрити витрати на музичний гурт / виконавця для проведення свята. • провести інтерактивну гру «Світове кафе» щодо ідей акцій чи проєктів захисту прав дітей громади, адже мета заходу — привернути уваги та об’єднати громаду навколо цієї теми. 13

#МОЖЛИВОСТІ_ВІД_ЛОФ

Місце проєкту серед інших програм соціального відділу БО «Львівська освітня фундація» МОБІЛЬНА БРИГАДА Медики вузьких спеціальностей, психолог, юрист консультують сім’ї у віддалених селах області, де відсутні подібні фахівці; знайомляться з громадою, вивчають труднощі місцевих сімей, зокрема дітей. ДОБРИЙ СУСІД Підготовка волонтера з громади, який протягом року підтримуватиме та супроводжуватиме 1 (одну) сім’ю, яка опинилася у складних життєвих обставинах. НАВЧАННЯ ДЛЯ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ Підвищення кваліфікації працівників, які надають соціальний супровід сім’ям, котрі опинилися у складних життєвих обставинах. ГРОМАДА ДЛЯ СІМ’Ї: СТВОРЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В ОТГ Надаємо базові ресурси для створення 1 (однієї) соціальної послуги, відповідно до потреб громади. ТРАНСФОРМУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ІНТЕРНАТНОГО ТИПУ Трансформуємо 1 (один) заклад у соціальну послугу, відповідно до потреб громади. 14

Інші можливості від БО «Львівська освітня фундація» для вашої громади ВІДДІЛ РОЗВИТКУ ГРОМАД Активізація лідерів та спільнот для розвитку локальних громад України шляхом: • підтримки волонтерських ініціатив; • підтримки розвитку культури та міжсекторальної співпраці у громадах; • покращення якості адміністрування соціальних проєктів на парафіях; • підвищення рівня знань в адмініструванні культурних проєктів та оптимізації поточної діяльності менеджерів культури Львівщини; • напрацювання стратегій для конкретної громади щодо подальшої роботи з цільовими групами, бізнесом.

ПРОГРАМА «БУДУЙМО УКРАЇНУ РАЗОМ» Гуртування та підсилення відповідальних громадян, які сприяють сталому розвитку України через: • створення майданчиків взаємодії громадськості для розвитку сільських / міських просторів; • розвиток громадської свідомості за допомогою короткострокових акцій (допомога сім’ям у скруті, облаштування громадських просторів); • творення середовищ волонтерів та прихильників БУРу, які розвивають громадянську свідомість через акцію взаємодопомоги «Бурчик»; • навчання волонтерів втілювати власні соціальні та бізнес-проєкти. 15

Спеціальна програма

ДОБРИЙ СУСІД — це небайдужа людина, яка підтримує сім’ю у скруті. Втрата близької людини, розлучення, відсутність коштів, байдужість оточення призводять до відчаю. Коли «опускаються руки» і здається, що ти залишився наодинці зі своєю бідою, допомога ззовні може бути рятівною. У таких випадках ми шукаємо небайдужих людей — добрих сусідів, які допоможуть сім’ї у складних життєвих обставинах.

ДОБРИЙ СУСІД МОЖЕ: 1. ДОПОМОГТИ СІМ’Ї У НАЙПРОСТІШИХ РЕЧАХ: • організувати дітям дозвілля чи допомогти з виконанням уроків; • доглянути дитину кілька годин; • навчити її готувати страви на щодень — якщо у сім’ї немає мами; • допомогти оформити документи для вступу у заклад вищої освіти; • знайти репетиторів чи підготовчі курси; • допомогти оформити соціальні виплати чи супроводити в отриманні юридичної допомоги; • допомогти в пошуку роботи чи влаштуванні дитини у садочок. 16

2. МАТЕРІАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СІМ’Ю НАЙНЕОБХІДНІШИМ: • купити дітям взуття / одяг; • допомогти зібрати необхідний реманент до школи; • придбати сім’ї базовий продуктовий набір, засоби гігієни, побутову хімію. 3. ОРГАНІЗУВАТИ БЛАГОДІЙНУ ЗБІРКУ КОШТІВ ЧИ ВЖИВАНИХ РЕЧЕЙ, ЩО В ДОБРОМУ СТАНІ (ПОБУТОВА ТЕХНІКА, МЕБЛІ ТА ІН.); 4. ПРОСТО ЗАТЕЛЕФОНУВАТИ І ЗАПИТАТИ, ЯК ПРОЙШОВ ДЕНЬ, ВІДВІДАТИ І ПІДТРИМАТИ ЗВИЧАЙНОЮ РОЗМОВОЮ.

Підтримувати сім’ю може особа будь-якої професії, яка має високий рівень свідомості та відвідала одноденний тренінг у рамках програми «Добрий сусід». Добрий сусід спілкується із сім’єю напряму, а не через фонди та волонтерів, тож має змогу бачити, куди йдуть кошти чи речі, зібрані для сім’ї, а також спостерігати навіть найменші зміни у її житті.

Більше інформації шукайте у Фейсбуці, на сторінці «Добрий сусід» 17

Як ПРАВИЛЬНО допомагати?

( Обрати благодійну чи громадську організацію, яка має досвід такої діяльності ( Обрати потребуючу сім’ю через програму ДС ( Стати наставником для конкретної дитини з дитячого будинку, і регулярно її відвідувати ( Вивчити потреби сім’ї і шляхи подолання кризи ( Розуміти, що криза в сім’ї — тимчасове явище, і згодом сім’я повернеться у звичне русло ( Ставитись з повагою ( Переказувати кошти на конкретні потреби сім’ї, бачити на що саме їх використали ( Узгоджувати дати і години візитів ( Привозити в сім’ю речі належної якості, відповідних розмірів ( Прийняття цінностей та світоглядів сім’ї ( Сім’я — рівноправний член процесу подолання кризи ( Допомога сім’ї чи дитині дає відчуття потрібності і радості ( Для випадків, коли є загроза життю і здоров’ю, існують служби екстренного реагування ( Турбуватись про власні потреби, покупки, добробут, відпочинок

Як НЕПРАВИЛЬНО допомагати?

) Їхати самостійно в сім’ю ) Везти солодощі чи вживаний одяг у дитячий будинок чи школу-інтернат ) Відвідувати дитячий будинок чи школуінтернат один раз на рік (наприклад, на Свято Миколая) або щоразу відвідувати інший заклад ) Везти в сім’ю те, що їм насправді не потрібно ) Засуджувати сім’ю, яка опинилась у складних життєвих обставинах ) Поводитися зверхньо ) Надавати кошти напряму сім’ї та не розуміти, на що саме вони будуть витрачені ) Приходити, коли тобі зручно ) Передавати речі в поганому стані, вважаючи що «як в них нічого немає, то і таке згодиться». Краще винести це на смітник ) Нав’язування власних поглядів і цінностей ) Приходити в сім’ю та давати вказівки до дій, спираючись на власний досвід ) Допомога виснажує і негативно впливає на стосунки у власній сім’ї ) Миттєво реагувати на кожне прохання сім’ї, нехтуючи власними потребами ) Віддати останнє з метою допомогти іншому

#ТЕОРІЯ_ЗІ_СОЦСФЕРИ

Соціальні послуги в громаді СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ* — дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їхніх негативних наслідків для осіб / сімей, які в них перебувають.

Базові соціальні послуги: • догляд: удома, стаціонарний, денний; • підтримане проживання; • соціальна адаптація; • соціальна інтеграція та реінтеграція; • надання притулку; • екстренне (кризове) втручання; • консультування; • соціальний супровід; • представництво інтересів; • посередництво (медіація); • соціальна профілактика; • натуральна допомога; • фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на колісних кріслах, а також людей із порушенням зору; • догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних; • супровід під час інклюзивного навчання; • інформування.

* 20

Закон України «Про соціальні послуги»

ПОВНОВАЖЕННЯ ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ МІСЬКИХ РАД МІСТ ОБЛАСНОГО ЗНАЧЕННЯ, РАД ОТГ ЩОДО РОЗВИТКУ СИСТЕМИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ: • визначення потреб населення у соціальних послугах; • інформування про їхній перелік; • здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення, осіб і сімей, які перебувають у СЖО та їхнє забезпечення, відповідно до потреб наданням базових соціальних послуг; • фінансування соціальних послуг; • забезпечення підвищення кваліфікації надавачів соціальних послуг; • створення та забезпечення функціонування Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; • здійснення моніторингу надання соціальних послуг, оцінювання їхньої якості, оприлюднення відповідних результатів.

ЧИННИКИ, ЩО МОЖУТЬ ЗУМОВИТИ СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ: А) похилий вік; Б) часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті; В) невиліковні хвороби чи хвороби, що потребують тривалого лікування; Г) психічні та поведінкові розлади, серед них ті, що виникли внаслідок вживання психоактивних речовин; Ґ) інвалідність; Д) бездомність; Е) безробіття; Є) малозабезпеченість особи; 21

Ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків; З) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків виховання дитини; И) втрата соціальних зв’язків, враховуючи спричинені перебуванням у місцях позбавлення волі; І) жорстоке поводження з дитиною; Ї) насильство за ознакою статі; Й) домашнє насильство; К) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми; Л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Хто може надавати соціальні послуги? 1. Надавачі державного / комунального сектору: • установи /заклади надання соціальних послуг (стаціонарні, реабілітаційні, тимчасового перебування); • інші установи / заклади соціальної підтримки (обслуговування), також спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. До працівників надавачів соціальних послуг належать: соціальні працівники, фахівці зі соціальної роботи, соціальні менеджери та інші соціальні робітники. 2. Надавачі недержавного сектору: • підприємства, установи, організації; • громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи-підприємці. 22

Яким чином надають соціальні послуги?* Надають соціальні послуги шляхом ведення випадку, що передбачає наступні етапи: 1. аналіз звернення про надання соцпослуг, повідомлення про особу чи сім’ю, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю; 2. оцінювання потреб особи чи сім’ї у соцпослугах; 3. ухвалення рішення про надання послуг, з урахуванням індивідуальних потреб особи чи сім’ї; 4. розробка індивідуального плану надання соціальних послуг; 5. укладення договору про надання послуг; 6. виконання договору про надання соцпослуг та індивідуального плану їхнього надання; 7. здійснення моніторингу надання послуг та оцінювання їхньої якості. ВАЖЛИВО! Надання соціальних послуг відбувається за принципом добровільності.

В окремих випадках громадяни не можуть відмовитись від отримання таких послуг (проходження індивідуальних корекційних програм), зокрема: • батьки, які не виконують батьківських обов’язків; • особи, які вчинили насильство за ознакою статі, домашнє насильство чи жорстоко поводяться з дітьми; • особи, до яких застосовують заходи пробації, відповідно до законодавства України; • особи, яких суд скерував на програму для кривдників; • в інших випадках, передбачених законодавством України. *

Матеріали взяті із ФБ-сторінки «Діяти заради дітей: підтримка розвитку послуг в громадах» 23

Фінансування соцпослуг можна здійснювати таким чином: • за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; • за рахунок спеціальних фондів; • за рахунок коштів підприємств, установ та організацій; • за рахунок плати за соціальні послуги; • за рахунок коштів благодійної допомоги (пожертвувань); • за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

Хто може бути отримувачем соціальних послуг? Особи / сім'ї, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах. Найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та / або внутрішніх чинників, мають*: • сім’ї, де в батьків відібрали дітей, без позбавлення їхніх батьківських прав; • сім’ї, де триває процес розлучення батьків і вирішується спір між матір’ю та батьком щодо визначення місця проживання дітей, участі батьків у їхньому вихованні; • сім’ї з дітьми, в яких тривала хвороба батьків перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки; • сім’ї, де виховуються діти з інвалідністю та сім’ї з дітьми, в яких батьки мають інвалідність; • сім’ї, у яких батькам поновили їхні батьківські права; • сім’ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами;

* 24

Постанова КМУ «Про організацію надання соціальних послуг» від 1 червня 2020 р. № 587.

• малозабезпечені сім’ї з дітьми; • сім’ї, діти з яких перебувають у закладах інституційного догляду та виховання; • сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя; • сім’ї, у яких діти систематично самовільно залишають місце проживання; • сім’ї, у яких діти систематично без поважних причин не відвідують заклади освіти; • жінки, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини; • неповнолітні одинокі матері (батьки); • діти, які перебувають на вихованні в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу; • особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; • особи з особливими освітніми потребами; • внутрішньо переміщені особи; • повнолітні недієздатні особи (у разі відсутності в них опікуна); • особи, звільнені з місць позбавлення волі; • учасники антитерористичної операції та особи, які здійснювали заходи захисту національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. 25

Що таке Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг?* Відповідно до Закону «Про соціальні послуги», Реєстр — це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка створена з метою реєстрації та використання даних про надавачів та отримувачів послуг.

ЯКІ МОЖЛИВОСТІ НАДАЄ ВНЕСЕННЯ ДО РЕЄСТРУ? • Для надавачів послуг внесення до Реєстру створить можливість працювати в офіційному полі і претендувати на отримання фінансування за рахунок бюджетних коштів, зокрема через механізм соціального замовлення. • Для отримувачів соціальних послуг внесення до Реєстру дозволить забезпечити адресний підхід до надання соціальних послуг та уникнути дублювання послуг при залученні різних надавачів.

ХТО ВНОСИТЬ ЗМІНИ ДО РЕЄСТРУ? Держателем Реєстру є Міністерство соціальної політики. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру затверджує Кабінет Міністрів України. Забезпечення ведення Реєстру — повноваження районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад. ВАЖЛИВО! Сьогодні Реєстр працює в тестовому режимі — як тимчасова платформа для попереднього збору інформації з регіонів. З його діяльністю ви можете ознайомитися на сайті Мінсоцполітики.

Матеріали взяті із ФБ-сторінки «Діяти заради дітей: підтримка розвитку послуг в громадах»

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ ОТГ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ* — ЗБІР, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ПРО: • наявність на території відповідної територіальної громади вразливих груп населення, осіб / сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати; • про потреби цих сімей у соціальних послугах.

ВИЗНАЧАЮТЬ ПОТРЕБИ НАСЕЛЕННЯ ОТГ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ НА СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ (ТРИ РОКИ) ТА КОРОТКОСТРОКОВИЙ (РАЗ У РІК) ПЕРІОД. ЦЕ ЗБІР, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО: • соціально-демографічних даних про вразливі групи населення та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, з урахуванням статі, віку, місця проживання відповідних категорій осіб / сімей; • фактичних і потенційних отримувачів соціальних послуг; • індивідуальних потреб осіб / сімей, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах, у соціальних послугах; • надавачів соціальних послуг та їхні можливості; • чинників, що можуть зумовити складні життєві обставини тощо.

Наказ про Порядок визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці / територіальної громади у соціальних послугах (на етапі затвердження) 27

ПОТРЕБИ НАСЕЛЕННЯ У СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ ВИЗНАЧАЮТЬ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ: • побачити соціально-демографічну ситуацію в ОТГ та соціальні проблеми її мешканців; • спрогнозувати зміни щодо соціальних проблем і соціально-демографічних тенденцій на середньостроковий період; • виявити та проаналізувати потреби в соціальних послугах осіб / сімей, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах; • визначити пріоритети у наданні соціальних послуг; • прогнозувати потреби ОТГ у соціальних послугах на короткостроковий та середньостроковий період, а також потреби у ресурсах, необхідних для цього; • планувати заходи щодо організації надання соціальних послуг мешканцям ОТГ.

Законодавство щодо сфери соціальних послуг: 1. Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 2. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» від 21.06. 2001 3. Постанова КМУ від 1 червня 2020 р. № 587 «Про організацію надання соціальних послуг» 4. Державні стандарти соціальних послуг 5. Розпорядження від 8 серпня 2012 р. № 556-р. «Про схвалення Стратегії реформування системи надання соціальних послуг». 6. Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки від 9 серпня 2017 р. № 526-р 7. Розпорядження КМУ від 01.06.2020 № 703-р «Про затвердження плану заходів з реалізації ІI етапу Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017—2026 роки» 28

8. Регіональний стратегічний план дій з реформування системи інституційного догляду і виховання дітей у Львівській області на 2018-2026 роки 9. Наказ від 23.06.2020 № 429 «Про затвердження Класифікатора соціальних послуг» 10. Постанова КМУ від 01.06.2020 № 450 «Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення» 11. Постанова КМУ від 01.06.2020 № 449 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг» 12. Постанова КМУ від 01.06.2020 № 427 «Деякі питання здійснення контролю за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послуги”» 13. Постанова КМУ від 01.06.2020 № 428 «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги» 14. Постанова КМУ від 01.06.2020 № 429 «Про затвердження Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг» 15. Постанова КМУ від 3.03.2020 р. № 204 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотного проекту “Розвиток соціальних послуг”» 16. Постанова КМУ від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі». 17. Постанова КМУ від 1.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» 18. Постанова КМУ від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини». 19. Постанова КМУ від 03.10.2018 № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю». 29

Реформа деінституціалізації: ключові моменти ДЕІНСТИТУЦІАЛІЗАЦІЯ (далі ДІ) — процес заміни системи інституційного догляду на систему, яка забезпечує догляд і виховання дитини в сімейному або в наближеному до сімейного середовищі.

Це НЕ ЛІКВІДАЦІЯ ЗАКЛАДІВ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДОГЛЯДУ, це їхня ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА СТВОРЕННЯ ПОСЛУГ відповідно до потреб кожної громади. НАЙКРАЩІ ІНТЕРЕСИ ДИТИНИ* — дії та рішення, котрі визначають й ухвалюють в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування, чи дитини, якій загрожує втрата піклування батьків. спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної чи етнічної належності; враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Українські реалії системи інтернатних закладів* • Станом на 1 вересня 2015 року в Україні функціонувало 663 інтернатних заклади. Їх можна поділити на 9 основних типів інтернатних закладів, які поділяються на 33 види. У них перебуває 99 915 дітей, із них 9 291 — діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Дані з Аналітичного звіту за результатами комплексного дослідження системи захисту дітей в Україні «Ілюзія захисту», підготовленого БО “Надія та житло для дітей” на основі даних, зібраних у 2013-2015‑их рр.

• Середній показник витрат на харчування однієї дитини на день — 18 грн. Усереднена структура видатків: 0,6% — лікування, 1,4% — одяг та взуття; 2,9% — капітальні видатки, ремонти; 11,4% — комунальні послуги; 13,1% — харчування; 70,6% — опла та праці з нарахуваннями. Загалом — 6,4 млрд грн (2015 р.). • 419 із 663 закладів призначені для дітей із порушеннями здоров’я та стану розвитку. В усіх інтернатних закладах працюють 74 неврологи, 45 реабілітологів, 118 психіатрів. Практичних психологів — лише 1%. 31% працівників — технічний та обслуговувальний персонал. • Загальна частка видатків на придбання ліків у санаторних школах-інтернатах становила 0,5%, у будинках дитини і спеціалізованих будинках дитини — 1,2%, у дитячих будинках-інтернатах — 1,6%. • 78,5% дітей із біологічних сімей потрапили в інтернатні заклади. Серед основних причин влаштування дітей до закладів — бідність та/або складні життєві обставини, а не відсутність батьків. • 45% закладів створені за радянських часів. • 50% дітей перебувають у закладах від 3 і більше 10 років. Лише 10% випускників інтернатів повністю інтегруються у суспільство.

Кінцева мета ДІ — це: 1. СТВОРЕННЯ МЕРЕЖІ ПОСЛУГ У ГРОМАДІ ЗАДЛЯ ПІДТРИМКИ УСІХ ЇЇ СІМЕЙ, враховуючи якісний супровід тих сімей, які є у складних життєвих обставинах; 2. РОЗВИТОК СІМЕЙНИХ ФОРМ ВИХОВАННЯ або форм, що наближені до сімейних, та популяризація усиновлення; 3. ТРАНСФОРМУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДОГЛЯДУ ТА ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ У ЦЕНТРИ НАДАННЯ ПОСЛУГ РІЗНОГО ТИПУ: соціальні, реабілітаційні, освітні, медичні тощо. 31

Що має бути зроблено на рівні громади, аби діти не потрапляли до інтернатних закладів? • Фахівець із соціальної роботи повинен НАДАВАТИ ЯКІСНИЙ СУПРОВІД СІМ’ЯМ СЖО, вчасно виявляти тих, хто потребує допомоги. • РОЗВИНУТИ НЕОБХІДНІ БАЗОВІ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ та ухвалити цільові програми, які передбачатимуть фінансування послуг з місцевого бюджету. • УКЛАСТИ ДОГОВІР / СОЦЗАМОВЛЕННЯ із організаціями / закладами у сусідніх ОТГ, що надають соціальні послуги, яких не вистачає у громаді (відділення термінового влаштування, центр матері та дитини, служба підтримки сім’ї, відділення раннього втручання тощо). • ПЕРІОДИЧНО ОРГАНІЗОВУВАТИ ІНФОКАМПАНІЮ про розвиток сімейних форм виховання та наближений до сімейних. • ПІДГОТУВАТИ ПАТРОНАТНІ СІМ’Ї, які зможуть тимчасово заопікуватися дитиною. • ПІДГОТУВАТИ ДОБРИХ СУСІДІВ (у рамках програми ЛОФу “Добрий сусід”)

Більше про ДІ-реформу на Львівщині можна дізнатися: Фб: ДІ-Реформа заради дітей Львівщини  /di.reform.lvivska.oblast/ 32

Сімейні форми виховання та форми виховання з умовами, наближеними до сімейних: УСИНОВЛЕННЯ — пріоритетна форма влаштування дітей. Це прийняття у сім’ю особи на правах дочки чи сина, здійснене на підставі рішення суду, з усіма правами та обов’язками як дорослих, так і дитини. Усиновленою може бути та дитина, у якої розірвані юридичні стосунки з батьками. Усиновлювачем може бути: дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини; особа, старша за дитину, яку бажає усиновити, не менше як на п’ятнадцять років; подружжя, а також, особи, які не перебувають у шлюбі, за умови, що вони є громадянами України.

ДИТЯЧИЙ БУДИНОК СІМЕЙНОГО ТИПУ — окрема сім’я, створена на бажання подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі та бере на виховання і спільне проживання не менше 5-ти й не більше 10-ти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, виховує їх до 18-річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення навчання.

ПРИЙОМНА СІМ’Я — це сім’я або неодружена особа, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання до досягнення ними 18-річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення навчання.

ОПІКА / ПІКЛУВАННЯ — влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у сім’ї громадян України, які перебувають переважно в сімейних, родинних стосунках із цими дітьми задля їхнього виховання, освіти, розвитку, захисту їхніх прав та інтересів. Опіку встановлюють щодо дитини, яка не досягла 14-річного віку, а піклування — щодо дитини віком від 14 до 18 років. 33

Шлях дитини при відібранні від батьків Звичний алгоритм дій при відсутності патронатної сім’ї:

Момент відібрання ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: паніка, розгубленість, страх

1.1.

Влаштування у заклади охорони здоров’я

Додаткове психіатричне обстеження

Тимчасове влаштування у притулку для дітей ССД

ПЕРЕБУВАЄ ВІД 7 ДО 21 ДНЯ

ПЕРЕБУВАЄ ДО 1 МІСЯЦЯ

ПЕРЕБУВАЄ 1 РІК МАКСИМУМ

ЗА ПОТРЕБИ

ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: страх, розгубленість, спротив, адаптація

3 ЯКЩО ПОВЕРНЕННЯ В БІОЛОГІЧНУ СІМ’Ю НЕМОЖЛИВЕ

Надання статусу «дитина, позбавлена батьківських прав». Влаштування дитини на постійне перебування в інституційний заклад ПЕРЕБУВАЄ ДО 18 РОКІВ

ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: відчай, відчуття зради, несправедливості, біль, який нема кому висловити, адаптація 34

ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: агресія, смуток (плач), замкнутість, недовіра, біль, адаптація

4 ЯКЩО ДИТИНУ НЕ ВЛАШТУВАЛИ У СФВ

Переміщення по закладах, відповідно до віку та нозології ПЕРЕБУВАЄ ДО 18 РОКІВ

ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: байдужість, безнадія, безпорадність, адаптація

Альтернативний алгоритм дій при наявності патронатної сім’ї: 0

Момент відібрання ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: паніка розгубленість страх

Або повернення у біологічну сім’ю

Влаштування у патронатну сім’ю. Сім’я за потреби може влаштувати дитину у заклад охорони здоров’я на діагностичне обстеження. Або ж приводити її на амбулаторне обстеження ПЕРЕБУВАЄ ДО 6 МІСЯЦІВ

ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: страх, тривога, АЛЕ поруч є люди, які надають їй сімейну підтримку, розуміння

ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: радість, розгубленість, адаптація

Або надання статусу «дитина позбавлена батьківських прав», пошук та влаштування у сімейні форми виховання ЕМОЦІЇ ДИТИНИ: сум, радість, адаптація

КОМПЛЕКСНА ПОСЛУГА: Патронатна сім’я — тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

ПЕРЕВАГИ НАЯВНОСТІ ПАТРОНАТНОЇ СІМ’Ї: • діти після вилучення потрапляють у сімейне середовище та не переїжджають із закладу в заклад; • мінімізується травмування дитини, оскільки її супроводжує лише одна патронатна сім’я, яка вже працює з усіма необхідними фахівцями (а не різні люди у кожній інстанції, як у першому випадку); • патронатний вихователь навчений розпізнавати психологічні проблеми дитини і вміє працювати над їхнім розв’язанням; • дитина залишається у своїй громаді, продовжує відвідувати садок чи школу, спілкуватись із друзями, має можливість зустрічатись з батьками та родичами. 35

Три рівні профілактики соціального сирітства

І РІВЕНЬ Цільова група:

ІІ РІВЕНЬ

ІІІ РІВЕНЬ

Цільова група:

...........................................

Наявні послуги:

...........................................

Необхідно створити:

...........................................

........................................... 37

#ПРАКТИКА_СТВОРЕННЯ_ПРОЄКТУ

Що таке проєкт? Сукупність взаємопов’язаних заходів і робіт, що спрямовані на досягнення унікального результату, який вимагає значних затрат часу та ресурсів. Процес, який починається від зародження ідеї й триває аж до аналізу підсумків чи результатів.

Що таке ґрант? Засоби, безоплатно передані дарувальником (фондом, урядовою установою чи приватною особою) недержавній особі для реалізування поставленої мети.

ПРОЄКТНА ЗАЯВКА — письмовий опис проєкту, підготовлений відповідно до вимог конкретного ґрантодавця.

МЕТА ЗАЯВКИ — ознайомити потенційного донора зі своїм проєктом і переконати його в доцільності профінансувати це втілення.

АНОТАЦІЯ ПРОЄКТУ (резюме, короткий зміст) повинна містити відповіді на запитання: 1. Хто буде виконувати проєкт? 2. Чому і кому він потрібен? 3. Яка мета та завдання проєкту? 4. Який результат проєкту? 5. Яка тривалість проєкту? 6. Сума коштів, необхідна для його реалізації? 38

Складові проєкту ОПИС ОРГАНІЗАЦІЇ — основні відомості про організацію як про компетентного та відповідального організатора проєкту: • мета і вид діяльності організації; • попередній досвід у реалізації проєктів; • кількість учасників чи працівників.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЄКТУ — формулювання проблеми з врахуванням трьох важливих складників: • СОЦІАЛЬНА ЗНАЧИМІСТЬ [яку потребу задовольняє проєкт? Яку проблему розв’язує потреба, котру задовільнили? Що маємо для того, щоб самостійно задовольнити потребу, яка розв’язує проблему?] • РЕАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ [підтверджені соціологічними дослідженнями, статистикою, проведеними моніторингами, описані в ЗМІ тощо.] • КОНКРЕТНІСТЬ [відповіді на основні запитання: для кого? Коли? Де?]

ЦІЛЬОВІ АВДИТОРІЇ — це ті люди, чиє життя якимось чином покращиться після втілення проєкту. Описати ЦА допоможуть такі запитання: • Кого і як ця проблема стосується? • Яким чином проблема впливає на певну соціальну групу та суспільство загалом?

МЕТА — ідея, яку ми хочемо втілити у життя (коротко і лаконічно) 39

Причинно-наслідкові зв’язки

................................................................

Прояви проблеми

.......................................................................................... .......................................................................................... .......................................................................................... .......................................................................................... ..............................................................

Наслідки проблеми

............................................................................

Причини проблеми

ЦІЛІ — це бажаний результат діяльності, якого необхідно досягти за певний проміжок часу й за умов у рамках досягнення мети. Визначайте цілі за методикою SMART. Наприклад, уявіть, що ви хочете млинців з малиною. SPECIFIC

конкретна. Ви хочете саме млинці з малиною, не з абрикосовим джемом.

MEASURABLE

її можна виміряти. Достатньо 20 штук.

ATTAINABLE

досяжна. Маєте необхідні продукти, з яких можна зробити млинці. Малину можна купити в магазині поруч.

REALISTIC

реалістична. Ви маєте час і сили готувати.

TIME-BOUND

має часові рамки. Готувати млинці плануєте сьогодні, а не через тиждень.

ЗАВДАННЯ — це конкретна вказівка, яку необхідно виконати за конкретний проміжок часу й за умов задля досягнення цілі. Конкретні кроки, які забезпечують досягнення мети.

ПЛАН РЕАЛІЗУВАННЯ ПРОЄКТУ — план-графік виконання запланованих заходів з обов’язковим зазначенням дати проведення та відповідальної особи.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ — конкретна інформація (кількісні показники) про результати проєкту: • КІЛЬКІСНІ «Реалізовано 1 освітню програму для молоді міста» • ЯКІСНІ «У місті з’явилося більше можливостей для розвитку молоді»

ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ПРОЄКТУ: • Як розвиватиметься діяльність у цьому напрямку після закінчення ґранту? • У який спосіб зберігатимуться і розширюватимуться досягнення проєкту?

МОНІТОРИНГ — це процес постійного накопичення інформації з усіх аспектів проєкту, мета якого: визначити хід виконання та остаточне завершення запланованих дій, а також сприяти досягненню бажаної мети.

МОНІТОРИМО: • до початку проєкту (щоб визначити правильно окреслену проблему для певної ЦА); • під час проєкту (для визначення того, чи поставлені завдання справді розв’язують певну проблему); • після закінчення проєкту (для правильного оцінювання результатів).

ЗВІТНІСТЬ — пишіть коротко і чітко, не думайте, що великий обсяг звіту підсилить його. Звіти варто доповнювати додатками, що підтверджують описані факти: • рахунки чи інші бухгалтерські документи • копії подяк • публікації про захід у ЗМІ • фото

#РЕСУРС

Звідки черпати ресурс? Усі, хто працюють у соціальній сфері, мають справу напряму з людьми, які у кризі. Дуже часто така праця забирає багато ресурсу, може виникнути хронічна перевтома, порушення сну, тривожність, відсутність ентузіазму до справ, які раніше хотілося робити зі запалом. Як наслідок може настати професійне вигорання. Якщо ви відчуваєте, що це торкнулося вас, запрошуємо зробити тест на виявлення профвигорання:

Цей QR-код можна зчитати через аплікацію на мобільному телефоні

Ми часто чуємо про те, що маємо допомагати іншим людям. Але для того щоб якісно дбати про ближніх, потрібно спочатку навчитися і звикнути якісно дбати про себе. Подумайте, що такого ви змогли б зробити, аби це було виявом турботи про себе. Запишіть нижче і бодай раз на тиждень або за потреби виконуйте щось із цього списку:

1. ...................................................... 2. ..................................................... 3. ..................................................... Можна просто заварити смачну каву. Ось Вам 10 цікавих рецептів: A

До кави дивіться добрі життєві фільми: 1. «Чудо мальдонадо» (The Maldonado Miracle) 2. «Країна тіней» (Shadowlands) 3. «Дівчинка та лисеня» (Le renard et l’enfant) 4. «Хоробре серце Ірени Сендлер» (The Courageous Heart of Irena Sendler) 5. «Я вибираю рай» (Preferisco il Paradiso) 6. «Мрійник» (Dreamer) 7. «Ернест і Селестина» (Ernest et Célestine) 8. «Привіт, Джулі!» (Flipped) 9. «Моторошно голосно і невимовно близько» (Extremely Loud and Incredibly Close) 10. «Малюки»(Bebes) 11. «Ключі від дому» (Le chiavi de casa) 12. «Лашкаво прошимо» (Bienvenue chez les Ch’tis) 13. «Втаємничений» (The giver) 14. «Нобл» (Noble) 15. «Розлучення Надер та Сімін» (Jodaeiye Nader az Simin) 16. «Коли вона повертається?» (Que horas ela volta?) 17. «Мед у голові» (honig im kopf) 18. «Ракета» (The rocket) 19. «Хористи» (Les choristes) 20. «Передай далі» (Pay It Forward) Б

Посібники та корисні ресурси: 1. Людмила Петрановська «Таємна опора: прив’язаність у житті дитини» 2. Посібники на сайті БО «Надія та житло для дітей»: • «Деінституціалізація та трансформація послуг для дітей. Посібник з найкращих практик» • «Запобігання інституціалізації дітей раннього віку. Інноваційні технології соціальної роботи з профілактики відмов від новонароджених дітей» • «Створення та організація роботи груп взаємопідтримки для батьків-вихователів і прийомних батьків» • «Програма підготовки кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі до виховання дітей з інвалідністю» 3. Людмила Волинець «Detstvo@ukr.net. Про дітей, яких лелеки приносять державі. Нотатки несторонніх» 4. Марек Внук, Уляна Долиняк «Педагогіка травми» 5. Роман Мараб’ян «Записки санітара Роми» 6. Сергій Жадан «Інтернат» 7. Олег Романчук «Жити серцем» 8. https://happydity.org/parents-booklet/ — буклет із виховання дітей (від освітнього проєкту «НеБийДитину») 9. http://diplatform.org.ua/ — все про реформу ДІ.

Визначте свою мову любові до ваших ближніх і підтримуйте одне одного МОВА ЛЮБОВІ

СПОСОБИ

КОМУНІКАЦІЯ

УНИКАТИ

ПОХВАЛА

слова листівки листи

компліменти підбадьорення підтримка

неприємні слова критика

подорожі прогулянки спілкування зустрічі

увага справи разом посиденьки розмови

довгі розлуки ізоляція

подарунки враження особистий час

подарунки несподіванки приємності

жадібність забування пам’ятних дат

допомога по господарству допомога у справах

що я можу зробити для тебе? давай допоможу!

забування обіцянок ігнорування

обійми дотики ласка

невербальний фізичний контакт

фізичні покарання нехтування

ЧАС

ПОДАРУНКИ

ДОПОМОГА

ФІЗИЧНИЙ КОНТАКТ

Зміст #ПРО_ПРОЄКТ.............................................................................................2 Що цей проєкт дасть громаді?.................................................................. 2 Етапи реалізування проєкту та створення соціальної послуги........................................................................................... 3 Цільові аудиторії та спрямування соціальної послуги................. 6 Як комунікувати про свою участь у проєкті?.................................... 9 Як організувати відкриття послуги «Свято сім’ї»?.........................12 #МОЖЛИВОСТІ_ВІД_ЛОФ.................................................................... 14 Місце проєкту серед інших програм соціального відділу БО «Львівська освітня фундація»...........................................................14 Спеціальна програма «Добрий сусід»..................................................16 Як правильно допомагати?.........................................................................18 Як неправильно допомагати?....................................................................19 #ТЕОРІЯ_ЗІ_СОЦСФЕРИ........................................................................ 20 Соціальні послуги в громаді.................................................................... 20 Реформа деінституціалізації: ключові моменти............................ 30 Шлях дитини при відібранні від батьків............................................ 34 Три рівні профілактики соціального сирітства..............................36 #ПРАКТИКА_СТВОРЕННЯ_ПРОЄКТУ............................................. 38 Що таке проєкт? ............................................................................................38 Що таке ґрант?.................................................................................................38 #РЕСУРС Звідки черпати ресурс?............................................................. Додаток А До кави дивіться добрі життєві фільми.............................Додаток Б Посібники та корисні ресурси................................................Додаток В Визначте свою мову любові до ваших ближніх і підтримуйте одне одного........................................................ Додаток Г

Щастя не там, де багато грошей. Щастя там, де тебе люблять, де за тебе переживають і де чекають тебе

Упорядники: Іванка Рудакевич, Маріанна Білик Літредакція: Ірина Мартин. Використано матеріали: Мар’яни Кащак; Ініціатива «Діяти заради дітей: підтримка розвитку послуг у громадах»; Аналітичний звіт за результатами комплексного дослідження системи захисту дітей в Україні «Ілюзія захисту», підготовленого БО «Надія та житло для дітей» Дизайн та верстка: Павло Проців, Оксана Гнип, Станіслав Клосовський © Благодійна організація "Львівська освітня фундація", 2020

Служба у справах дітей ЛОДА