Як школи стають організаціями, що навчаються? by Pro. Svit

Як школи стають організаціями, що навчаються? Інструкція для державних службовців, керівників шкіл та вчителів.

Переклад опублікований за згодою ОЕСР. Це не офіційний переклад ОЕСР. За якість перекладу та відповідність тексту оригіналу відповідає виключно перекладач. У випадку розбіжностей між оригінальним матеріалом та перекладом перевагу слід надавати оригіналу.

Вступ

Вступ Сьогодні школи мусять давати учням такі знання та вміння, які допоможуть їм досягнути успіху в майбутньому, що постійно змінюється. Проте багато шкіл виглядають так само, як і декілька поколінь тому, а вчителі не розвивають своїх педагогічних навичок, необхідних для задоволення потреб учнів 21 століття.

відповідь на це науковці, педагоги та політики розробляють ідею школи, яка б могла швидко реагувати на запити зовнішнього середовища, приймати інновації у своїй внутрішній організації/ діяльності та як наслідок покращувати результати учнів. Таким чином, школи потребують переосмислення і мають стати «організаціями, що навчаються».

ЩО ТАКЕ «ОРГАНІЗАЦІЯ, ЯКА НАВЧАЄТЬСЯ»? Концепція організації, яка навчається, почала набирати популярності наприкінці 80-х років минулого століття. Незважаючи на різні погляди у літературі, вважається, що концепція організації, яка навчається, є необхідною та підходить для усіх організацій, а здатність організації до навчання стане єдиною стабільною конкурентною перевагою в майбутньому. Більшість науковців у організації, яка навчається, вбачають багаторівневу концепцію, що включає індивідуальну поведінку, командну роботу, практику та культуру в масштабах всієї організації. Організація, яка навчається, — це місце, де цінності, переконання та норми працівників покладаються на підтримку

сталого навчання; це місце, де розвивається та плекається навчальна атмосфера, культура навчання або навчальний клімат; це місце, де «вміння навчатися» має важливе значення для усіх залучених.

ПОТРЕБА ЗАГАЛЬНОГО РОЗУМІННЯ ШКОЛИ ЯК ОРГАНІЗАЦІЇ, ЩО НАВЧАЄТЬСЯ Незважаючи на сильну підтримку та привабливість школи як організації, що навчається, на практиці та в дослідженнях зроблений порівняно невеликий прогрес. Дефіцит такого прогресу є результатом недостатньо чіткого розуміння в суспільстві поняття організацій, що навчаються. Хоча досягнення консенсусу є складним завданням, воно може бути виконане завдяки дослідженням та діалогу між вченими, освітянами та політиками. Робочий документ з питань освіти ОЕСР- ЮНІСЕФ «Що робить школу організацією, яка навчається?» потрібно розглядати як перший крок до спільного розуміння концепції, яка базується на літературі та є впізнаваною серед усіх залучених сторін (політиків, науковців, педагогів, учнів та батьків).

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

ЗАВДАННЯ БУКЛЕТУ У цьому буклеті підсумовані основні отримані дані, що були опубліковані в робочому документі. Він має на меті стимулювати мислення та пропонує практичні навички працівникам шкіл, політикам та іншим стейкхолдерам (зацікавленим сторонам), які хочуть трансформувати свої школи в організації, що навчаються.

Цей документ опублікований під відповідальністю Генерального Секретаря ОЕСР. Висловлені думки та аргументи, що використовуються у цьому документі, не обов’язково відображають офіційні погляди країн-учасниць ОЕСР. Цей документ та карти, розміщені в ньому, не мають жодних упереджень щодо статусу або суверенітету будь-якої території, делімітації міжнародних кордонів, а також назви будь-якої території, міста чи району. Зміст публікації може бути скопійований, видрукуваний чи завантажений для особистих цілей, можуть використовуватися уривки з публікацій, баз даних та мультимедійних продуктів ОЕСР у документах, презентаціях, блогах, вебсайтах та навчальних матеріалах за умови, що у них надається посилання на ОЕСР як джерела та власника авторських прав. Усі запити на публічне чи комерційне використання матеріалів або перекладу мають бути подані на rights@oecd.org. © OECD 2016

Інтегрована модель школи як організації, що навчається

Інтегрована модель школи як організації, що навчається МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ

О Я

Ш К О Л А ШКОЛА

МЕРЕЖА ШКОЛА

ШКОЛА

Створення культури інновацій, вивчення та дослідження

Створення та підтримка постійних можливостей навчання для усіх працівників

БАТЬКИ ТА ОПІКУНИ

Сприяння командному навчанню та співпраці між працівниками МІСЦЕВІ СПІЛЬНОТИ

НЕУРЯДОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ

КОМПАНІЇ

обочий документ ОЕСР-ЮНІСЕФ за інформацією невеликої групи експертів пропонує модель школи як організації, яка навчається, що базується на:

С Я Т Ь А Є

Побудова системи для збору та обміну знаннями та навчання

Навчання учнів

Н Ч

Навчання у зовнішньому середовищі та у більших навчальних комплексах

розвиток та поширення бачення, спрямованого на навчання усіх учнів

ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

моделювання та розвиток управління навчанням

І З А Ц І Я , А Н Р Г

СОЦІАЛЬНІ ТА МЕДИЧНІ УСТАНОВИ

• •

розвитку та поширенні бачення, спрямованого на навчання усіх учнів; створенні та підтримці постійних можливостей навчання для усіх працівників;

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

• • • • •

сприянні командному навчанню та співпраці між працівниками; створенні культури інновацій, вивчення та дослідження; вибудовуванні системи для збору та обміну знаннями та навчання; навчанні у зовнішньому середовищі та у більших навчальних комплексах;

ЧОТИРИ НАСКРІЗНІ ТЕМИ: ДОВІРА, ЧАС, ТЕХНОЛОГІЇ, СПІЛЬНЕ МИСЛЕННЯ

моделюванні та розвитку управління навчанням.

Чотири теми, які пронизують кожен із семи вимірів, — це довіра, час, технології та спільне мислення. Хоча деякі з них є доречними більше до певних вимірів, разом

Одним словом, школа як організація, що навчається, здатна постійно змінюватися та адаптуватися до нових середовищ та умов, оскільки її члени разом та індивідуально вчаться, як досягнути одного спільного бачення. Ці сім орієнтованих на дію вимірів та їхні основні характеристики, що стосуються елементів, підкреслюють, якою школа

прагне бути та які процеси вона проходить, на шляху до організації, яка навчається. Ці сім вимірів є основними для того, щоб трансформації були сталими; в кінцевому підсумку ціле, зреалізоване усіма сімома вимірами, буде значно більше, ніж сума частин.

вони мають загальний вплив. Наприклад, довіра спирається на стосунки, необхідні зовнішньо та внутрішньо для процвітання організації, яка навчається.

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд РОЗВИТОК ТА ПОШИРЕННЯ БАЧЕННЯ, СПРЯМОВАНОГО НА НАВЧАННЯ УСІХ УЧНІВ

•

Спільне та всеосяжне бачення спрямоване на покращення навчального досвіду та результатів усіх учнів.

•

Бачення базується на широкому спектрі результатів у навчанні, охоплюючи і сучасне, і майбутнє, а також мотивує та надихає.

• • •

Навчання орієнтоване на реалізацію бачення. Бачення є результатом процесу, у який залучені усі працівники школи. Учні, батьки, громада та інші партнери можуть долучатися до розвитку та втілення бачення.

Школа як організація, що навчається, має спільне бачення, що дозволяє рухатися у правильному напрямку та служить мотиваційною силою для постійних дій для досягнення індивідуальних цілей та цілей школи. Наявність цього спільного бачення є результатом процесу, до якого залучені усі працівники, учні, батьки та інші стейкхолдери, аніж просто відправна точка. Сьогодні найбільшим викликом для громад є інтеграція тих, хто знаходиться на маргінесах суспільства, для яких труднощі в навчанні підважують їхню впевненість у собі. Окрім того, що виключення таких людей — це марнування людського потенціалу, воно ще й створює справжню загрозу для демократії. Освітнім стейкхолдерам

важливо розуміти, що бачення школи та її цілі мають містити і моральні аспекти та завдання. Натхненна та вмотивована заява про бачення, скероване на покращення життя учнів, є вкрай необхідною.

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

Успішними у школі можуть стати всі учні. Багато шкіл в усьому світі реалізували своє бачення, щоб значно покращити результати у навчанні найбільш вразливих категорій дітей. PISA 2012 показує, що країни, які значно покращили успішність учнів з 2000 року (Бразилія, Греція, Німеччина, Італія, Мексика, Туніс, Туреччина), змогли зменшити частку учнів з низькими результатами у навчанні. Досвід показує, що досконалість та справедливість не є взаємовиключними цілями. Таким чином, бачення щодо трансформування школи в організації, які навчаються,

має складатися з двох компонентів. Перше і найважливіше — створення відмінностей у навчанні та житті усіх учнів, зокрема для учнів з особливими освітніми потребами. Друге — це зосередження на навчанні, що впливає на широкий спектр як пізнавальних, так і соціальних та емоційних результатів, які знадобляться зараз та у майбутньому. Кожна людина має бути готова до засвоєння певних можливостей навчання протягом усього життя, щоб розширювати свої навички, знання та підходи, а також адаптуватися до насиченого та взаємозалежного світу, що постійно змінюється.

СТВОРЕННЯ ТА ПІДТРИМКА ПОСТІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ НАВЧАННЯ ДЛЯ УСІХ ПРАЦІВНИКІВ

• • • •

Усі працівники задіяні у постійному професійному навчанні.

• •

Професійні навчальні виклики мислення як частини зміни практики.

• • •

Нові працівники отримують менторську підтримку. Професійне навчання спрямоване на навчання учнів та завдання школи. Усі працівники задіяні у визначенні завдань та пріоритетів щодо свого професійного зростання.

Професійне навчання поєднує завдання на основі шкільної праці та дослідження зовнішнього середовища. Професійне навчання базується на оцінюванні та зворотному зв’язку. Професійне навчання підтримується завдяки часу та іншим ресурсам. Культура школи сприяє та підтримує професійне навчання.

Сьогодні потреба у вихованні вимагає вчителів, які постійно покращують свої професійні навички та знання. Досвід показує, що професійне зростання вчителів може мати позитивний вплив на успішність учнів та вчительську практику. Саме тому науковці, освітяни та політики дедалі більше підтримують ідею інвестування у якісні професійні можливості для професійного розвитку та забезпечення активного професійного навчання.

Школа як організація, що навчається, має культуру підтримки та інвестує час та інші ресурси у якісні професійні можливості навчання усіх працівників, вчителів, директорів, починаючи з моменту їх офіційного працевлаштування. Ця практика також поєднує навчання на роботі та поза школою (воркшопи, курси в університетах), забезпечуючи це таким чином, що перший компонент допомагає втілити професійне навчання у повсякденну практику.

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд

«Сьогодні з’являється розуміння, що освітяни повинні навчатися. І саме тому професійне навчання замінило професійний розвиток. Розвитку недостатньо. Вчителі мають бути розумними та мудрими. Вони мусять знати багато, щоб змінювати. Вони мусять змінювати, щоб отримати відмінні результати. Вони мусять стати учнями». (Істон, 2008)

У школі як в організації, що навчається, персонал повністю залучений до визначення цілей та пріоритетів власного професійного зростання відповідно до стратегії школи та навчальних потреб учнів, які визначені у плані розвитку школи. Професійне зростання вчителів також базується на постійному аналізі та зворотному зв’язку, які мають бути введені як щоденні практики. Така рефлексія, аналіз та виклики на встановлені шаблони мислення необхідні для змін та інновацій у навчальних практиках.

Мал. 1 Основні компоненти циклу професійного життя

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ

МЕНТОРСТВО

ПОСТІЙНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК

Офіційне

Діяти як наставник

Участь

Неофіційне

Отримувати поради від ментора

Вид/формат/наповнення

Загальне/ адміністративне введення

Сприйняття/розуміння впливу Забезпечення підтримки Сприйняття/розуміння потреб Сприйняття/розуміння бар’єрів

Джерело: OECD (2014), TALIS 2013 Results: An International Perspective on Teaching and Learning, TALIS, OECD Publishing, Paris, http://dx.doi.org/10.1787/9789264196261-en

СПРИЯННЯ КОМАНДНОМУ НАВЧАННЮ ТА СПІВПРАЦІ МІЖ ПРАЦІВНИКАМИ

• •

Працівники вчаться працювати спільно у команді. Спільне робоче та колективне бачення безпосередньо через інформаційнокомунікаційні технології спрямоване на покращення досвіду навчання та результатів учнів у навчанні та/або практики вчителів.

•

Усі працівники відчувають себе комфортно, консультуючи одне одного або даючи поради.

• •

Основні цінності — довіра та взаємоповага.

•

Усі працівники разом рефлексують над питанням, як покращити своє професійне навчання та зробити його більш потужним. Школа виділяє час та інші ресурси для спільної роботи та навчання.

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

Неврологія підтверджує, що ми вчимося через соціальну взаємодію. Командне навчання та співпраця є основним компонентом у школі як організації, що навчається, для педагогічного розвитку працівників. Не усі командні активності є командним навчанням. Командне навчання — це спосіб роботи, створений для спільного мислення та взаємодії. Командне навчання — це не спільне навчання, а саме командне навчання, що поширюється серед людей. У організації, що навчається, працівники вчаться працювати колективно (безпосередньо або використовуючи інформаційно-комунікаційні технології). Велику роль у підвищенні професіоналізму вчителів та директорів відіграє мережа рівних рівнів. У школі, що є організацією, яка навчається, вчителі вчаться вчитися разом. Вони спільно вважають, що кожен розуміє ті знання, які вони колективно створили, умови, які підтримують, та що це означає у межах їхньої співпраці. Ініціатива LeerKracht в Нідерландах поєднує різні особливості командного навчання та співпраці (розділ 1). Працівники також отримують позитивне ставлення через співпрацю та командне навчання. Основними цінностями є довіра та взаємоповага. Довіра — це фундамент

для співпраці між особами та командами. Коли між людьми існує повага та довіра, то такі поняття, як управління та контроль, можуть бути мінімізовані. Створення культури довіри та поваги в організації, де навчання та співпраця можуть процвітати, вимагає залучення більшості або й усіх членів організації. Повага та довіра також відображаються у розподілі часу та інших ресурсів, таких як щотижневий графік годин, які присвячені зустрічам команди, та часу для спостереження колегами одне одного чи для мережевого навчання. У школах як організаціях, що навчаються, передбачено, що вчителі діляться зі своїми колегами своїми інсайтами про навчання та викладання. У них є регулярні зустрічі, на яких вчителі обговорюють, як подолати певні виклики та вирішити проблеми, та вчаться, як покращити навчання учнів та/або практику працівників школи. Таким чином, школа заохочує до співпраці та діалогу серед вчителів. Прикладами такої співпраці є регулярні зустрічі команди, презентації під час конференцій, тренінги, менторство для нових працівників.

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд

Розділ 1

Фундація LeerKracht, Нідерланди

Фундація LeerKRACHT (нідерландською — «вчитель») заснована у вересні 2012 року. Основні завдання організації: впровадження програми підвищення кваліфікації для шкіл, залучення понад 5000 голландських початкових та середніх шкіл до 2020 року (із загальної кількості 8700), зміна національної освітньої політики для створення групи висококваліфікованих вчителів та підтримки шкіл у створенні культури постійного вдосконалення. Організація вірить, що основне — це кваліфікація вчителів. Їхні дії спрямовані на розширення можливостей вчителів, які допомагають школам створити культуру постійного розвитку. В рамках цього вчителі працюють разом для покращення викладання своїх предметів, наслідують та рівняються на директора. Програма передбачає три основні процеси покращення: спостереження у класі та зворотний зв’язок, залучення до планувань уроків, спільні зустрічі. Такі засідання базуються на ідеї LEAN у виробничій індустрії, де невеликі команди проводять щоденно зустрічі з метою покращення якості. Також передбачені зустрічі зі школами фундації «LeerKracht» та відвідування компаній, які розвинули культуру постійного вдосконалення.

Експертна оцінка в процесі відвідування класів для натхнення, зворотного зв’язку та визначення аспектів, що потребують покращення (принаймні один раз на два тижні для кожного вчителя)

Щотижневе засідання правління для визначення цілей, оцінки прогресу та покращень ідей (кожного тижня по 15 хвилин для усієї команди)

Спільне планування уроків для обміну досвідом та вирішення складних питань та викликів (принаймні один раз на два тижні для кожного вчителя)

Джерело: Foundation LeerKRACHT (2016), www.stichting-leerkracht.nl/ik-ben-geinteresseerd/

Зараз у цій приватній ініціативі задіяна кожна десята середня загальноосвітня школа, кожна третя професійна школа та сотні початкових шкіл у Нідерландах.

СТВОРЕННЯ КУЛЬТУРИ ІННОВАЦІЙ, ВИВЧЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ

•

Вчителі хочуть та наважуються експериментувати та впроваджувати інновації у своїй практиці.

• • •

Школа підтримує вчителів у ініціативах та ризиках.

• • •

Вчителі відкриті до нових ідей та практик.

Вчителі беруть участь у дослідженнях та покращенні своїх практик. Дослідження використовується для встановлення та підтримки ритму навчання, змін та інновацій.

Проблеми та помилки розглядаються як можливості для навчання. Учні активно залучені у дослідженнях.

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

Серед характеристик усіх фахівців є здатність критично рефлексувати над своєю професією та щоденною роботою та постійний саморозвиток, що призведе до покращення навчання учнів. Щоб робити це в межах певної організації, потрібно мати бажання досліджень, ініціативність та готовність експериментувати з новими ідеями та практиками. Такий набір є важливим для шкіл як організацій, що навчаються. Щоб отримати користь з цього бажання досліджень, фахівці мають толерувати неоднозначність, уникати поспішних осудів, підтримувати різні плани на майбутнє та ставити дедалі більш зосереджені

питання. У такому процесі з’являється глибше усвідомлення та розуміння і, зрештою, приймаються кращі рішення. Можливість приймати обґрунтовані рішення щодо навчання, викладання та дітей, додають фахівцеві більше впевненості, компетентності, розуміння, вміння правильно оцінювати та приймати ситуацію. Дослідження має переваги для професійного навчання вчителів. Цикли дослідження та набуття знань є основними факторами у професійному зростанні. Такі цикли лежать в основі методу Спіралей дослідження, що використовують у Британській Колумбії (див. розділ 2) і на які вплинули дослідження у Новій Зеландії та інші.

Розділ 2 Спіралі дослідження, мережі досліджень та інновацій, мережа шкіл, що покращують навчання/навчальне середовище/ навчальний досвід корінного населення, Британська Колумбія, Канада Спіралі дослідження Дисциплінований підхід до дослідження — це інформування та формування трансформаційної роботи в школах усього регіону. Школи, що беруть участь у проекті, залучені у дослідження про навчання, використовуючи Спіраль дослідження як основу, протягом одного року. Спіралі складаються з шести основних етапів: сканування, фокусування, розробка навичок, нове професійне навчання, застосування заходів та дій, перевірка того, наскільки великими є зміни. На кожному з етапів потрібно давати відповідь на три ключові запитання: «Що відбувається для наших учнів?», «Як ми про це знаємо?», «Яке це має значення?». Мережі досліджень та інновацій, мережа шкіл, що покращують навчання/навчальне середовище/навчальний досвід корінного населення Ці мережі поєднують фахівців через директорів, вчителів та інших стейкхолдерів та прискорюють трансформації у всьому регіоні. На сьогодні 156 шкіл в 44 районах Британської Колумбії є членами NOII (Мережі досліджень та інновацій) та AESN (мережа шкіл, що покращують навчання/навчальне середовище/навчальний досвід корінного населення). Завдяки гранту від федерального управління проводиться дослідження, яке вивчає вплив залученості вчителя у AESN. Також розглянуто більше 50 дослідницьких проектів у регіоні. Зосередження уваги на дослідницькому навчанні виявилося корисним для корінного і не корінного населення. AESN вважається ефективним механізмом для здійснення постійних змін у викладанні та навчанні. Джерело: OECD (2015), Schooling Redesigned: Towards Innovative Learning Systems, Educational Research and Innovation, OECD Publishing, Paris. http://dx.doi.org/10.1787/9789264245914-en.

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд

Для шкіл, які намагаються стати організаціями, що навчаються важливо, що вчителі наважуються втілювати інновації у свої повсякденні практики. Таким чином школи як організації, що навчаються підтримують вчителів у їхніх ініціативах і ризиках та винагороджують їх за це. Також очікується, що вчителі будуть все більш відкритими до інновацій. Завдяки відкритому та спільному діалогу, обміну ідеями та досвідом, обговоренню питань та технік, експериментів вчителям допомагають подолати невизначенність та ізоляцію традиційного методу викладання.

«Поразка є повчальною. Людина, що справді думає, вчиться на своїх помилках майже так само, як на своєму успіху». Джон Дьюї

Деякі вчительські ініціативи можуть зазнати невдач та провалитися, проте інші — стануть успішними. Достатньо рідко можна побачити організацію, зокрема серед шкіл, які систематично вчаться на своїх поразках. Це не тому, що у них відсутня прихильність до навчання, а тому, що за помилки зазвичай карають та розглядають їх з поганої сторони. У школах як організаціях, що навчаються, проблеми та помилки розглядаються як нагоди для навчання.

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

ВИБУДОВУВАННЯ СИСТЕМИ ДЛЯ ЗБОРУ ТА ОБМІНУ ЗНАННЯМИ ТА НАВЧАННЯМ

•

Системи знаходяться для оцінки прогресу та прогалин між наявним та очікуваним результатом (впливом);

• • • •

Для вчителів доступні добрі та погані приклади практик для аналізу; Результати досліджень — легко доступні; Існують системи для постійного діалогу та обміну знаннями; Працівники мають можливість аналізувати та використовувати бази даних для зворотного зв’язку для інформування та розподілення ресурсів;

•

Про план розвитку школи повідомлені усі, він базується на навчанні самооцінювання та регулярно оновлюється;

•

Школа регулярно оцінює свої теорії дій, оновлює їх і вносить у них зміни в разі потреби;

•

Школа оцінює внесок професійного навчання;

Школи як організації, що навчаються розвивають процеси, стратегії та структури, які дозволяють школам вчитися та швидко і ефективно реагувати у незнайомому та динамічному середовищі. Вони інституціоналізують механізми навчання, щоб переглянути вже наявні знання. Без таких механізмів школа не може розвиватися та процвітати. Основним у процесі покращення школи є ефективне використання даних вчителями, директорами та іншими стейкхолдерами. Школи можуть досягнути більше успіху, якщо у їхній системі зростатиме колективна спроможність брати участь в постійній оцінці навчання та регулярне оцінювання, внесення змін та оновлення своїх теорій дій (як їхнє втручання призначене для роботи і чи дійсно вони це виконують). Також важливими аспектами є самооцінка, дані зовнішньої підзвітності та зобов’язання бути чесним щодо реальності. Школа як організація, що навчається проводить уроки відкритими для усіх працівників, незважаючи чи це добрий чи поганий приклад. Це також оцінює вплив професійного навчання. У цих школах існують системи, які гарантують, що вони «багаті на інформацію» або

точніше — «багаті знаннями». Інформація, у даному випадку — база даних, не є знаннями. Це потребує соціального усвідомлення та обробки у контексті школи, щоб надихнути в інформацію життя. Відповідні знання та готовність до змін можуть бути розвинені лише через спілкування, ділення та співпрацю. Отож для виникнення культури навчання, школи як організації, що навчаються мають розвинути структуру для регулярного діалогу, обміну досвідом між працівниками та іншими (батьками, членами громади, бізнес середовищем). Школи як організації, що навчаються також мають бути впевненими, що їхні працівники можуть аналізувати та використовувати дані, щоб покращити і в разі необхідності дещо змінити свої практики. Дослідження показують, що в багатьох школах здатність до систематичного збору, аналізу та обміну знаннями є не надто розвиненою (з допомогою інформаційного-комунікативних технологій або без них). Вчителі мають вміти використовувати інформацію та дані, отримані з різних джерел (учні, батьки, дослідження вчителів, експертні оцінки, командне навчання), щоб забезпечити

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд

зворотній зв’язок щодо навчання, викладання та розподілу ресурсів. План розвитку школи має регулярно оновлюватися та базуватися на ідеях про використовування знань та на процесі самооцінки, до якого залучені усі працівники школи та інші зацікавлені сторони (учні, батьки, члени громади, інші школи, представники бізнесу). Відповідно до результатів інших досліджень вдосконалення щоденних практик викладання стало популярною темою

у багатьох країнах, не зважаючи на те, що ці ідеї значно відрізняються від практик, які поширені сьогодні. Багато шкіл вбачають певну складність у залученості до досліджень через недостатню кількість вмінь, ресурсів та мотивації. Прикладом того як школи навчаються бути більш залученими до досліджень та впевнено використовувати свої знання є проект «Дослідження навчальних спільнот», який підтримується Інститутом освіти Університетського коледжу Лондона (розділ 3).

Розділ 3 Проект «Дослідження навчальних спільнот», Університетський коледж Лондона, Інститут освіти, Англія Початкові школи в Англії разом з Інститутом освіти Університетського коледжу Лондона задіяні у дворічному пілотному проекті, що фінансується Освітнім фондом (Education Endowment Foundation) та направлений на збільшення використання досліджень в школах. Проект був створений, щоб допомогти школам стати більш свідомими шляхом:

• • •

розробки підходів до формування навиків вчителя брати участь у дослідженнях та використовувати дані; дослідження як культура школи може розвинутися та стати більш відкритою для використовування наочності та доказів;

• •

огляд як школи можуть пропагувати та розповсюджувати застосування досліджень як частину ефективного навчального середовища; вивчення структур, систем та ресурсів, які необхідні для полегшення використання досліджень та поширення найкращих практик.

творення культури використання (застосування) досліджень;

Школу-учасника проекту представляли дві особи: старший керівник та неформальний лідер. Їхнім основним завданням було забезпечити відстоювання науково-обґрунтованих практик та сприяння ширшому підходу та залученості його до школи з боку основних учасників процесу. Протягом першого року проекту учасники у 10 групах, що складалися з 5-6 шкіл, мали чотири одноденні воркшопи, де вивчали дослідження та докази, що стосувалися спільно визначеної цілі. Після цього вони формулювали, приймали та оцінювали школу або поетапні стратегії розвитку. Між зустрічами ці стратегії випробовували у школах. Зустрічі команд були розроблені так, щоб нарощувати потенціал для підтримки підходу та, щоб впевнитись у можливостях школи продовжувати участь у проекті та використанні знань та наочності ефективно після його закінчення. Протягом другого року школи-учасники проводили сесії, на яких завжди були присутні фасилітатори, які могли підтримати або оскаржити ідеї. Джерело: Research Learning Communities, Education Endowment Foundation and the UCL Institute of Education, University of London, https://educationendowmentfoundation.org.uk/projects/research-learning communities/ (accessed 5 April, 2016).

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

НАВЧАННЯ У ЗОВНІШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ТА У БІЛЬШИХ НАВЧАЛЬНИХ КОМПЛЕКСАХ

•

Школи перевіряють своє зовнішнє середовище, щоб швидко реагувати та відповідати на можливості та виклики

•

Школа є відкритою системою, яка готова приймати підходи зовнішніх співучасників;

• •

Партнерства базуються на рівності та можливостях спільного навчання;

•

Працівники школи співпрацюють, вивчають та обмінюються знаннями з вчителями з інших шкіл через мережу та/або співпрацю зі школами;

•

Школа співпрацює з вищими навчальними закладами, підприємствами та/ або громадськими або неурядовими організаціями в процесі поглиблення та розвитку навчання;

•

Інформаційно-комунікаційні технології використовуються для полегшення комунікації, обміну знаннями та співпраці із зовнішнім середовищем.

Школа співпрацює з батьками/опікунами та партнерами у навчальному процесі та організації школи;

Школи не працюють у «вакуумі». Вони є відкритою системою, сприймають зовнішнє середовище, в тому числі соціальні, політичні та економічні умови. Школи як організації, що навчаються, є проактивними у перевірці зовнішнього середовища з метою моніторингу та відповіді на виклики та пропозиції. Це також будує та підтримує необхідний капітал шляхом налагодження партнерських відносин з мережами вчителів, батьків, учнів та членів місцевих громад. Основними партнерами для школи як організації, що навчається, є батьки/опікуни. Без співпраці між батьками та школами учні швидше за все не зможуть відповідати високим очікуванням вимогливого суспільства. Школа як організація, що навчається, ділиться з батьками інформацією та розглядає їх як партнерів у навчальному процесі та організації школи. Цілісне мислення про учнів, означає, що вони отримують користь від широкого спектру можливостей. Школи як організації, що навчаються, можуть потребувати

додаткового фінансування та участі різних соціальних установ, щоб вчасно та адекватно реагувати на потреби учнів з особливими освітніми потребами. У школах як організаціях, що навчаються, професійне зростання вчителів не обмежене територією школи. Директори та вчителі мають бути залучені до спільної праці та навчання з вчителями з інших шкіл, створюючи мережі або налагоджуючи співпрацю між школами. Така мережева навчальна організація розвиває та підтримує довірливі стосунки та є гнучкою й адаптованою до змін громадських потреб та потреб зовнішнього середовища. Мережа між колегами у різних школах є основною особливістю Реформи нових середніх шкіл в Австрії (розділ 4).

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд

Розділ 4

Спільне навчання та робота через мережі, Австрія

Реформа нової середньої школи в Австрії у 2008 році була дрібномасштабним проектом, у якому брали участь 67 пілотних шкіл.З того часу він перетворився на офіційну шкільну реформу, яка відбуватиместься хвилями і завершиться до кінця 2018 року. Основною особливістю є створення нової лідерської позиції на шкільному рівні (Lerndesigner — дизайнер навчання). Це вчитель-лідер, який разом з директорами шкіл та іншими активними вчителями виступає в ролі агентів змін у школах. Вони керуються принципом реформування освіти та зосереджуються на двох національних цілях реформи: справедливості та досконалості. Багато зусиль присвячено будівництву соціального та лідерського капіталу через мережеві події. Вони відіграють основну роль у реформі, оскільки забезпечують місце для спільного навчання та розповсюдження хороших практик. Невід’ємною частиною постійного професійного розвитку та розвитку лідерських навичок під час реформи є дворічна акредитована національна кваліфікаційна програма, розроблена для Lerndesigner та онлайн-платформа для поширення ідей та практик. Джерело: OECD (2015), Schooling Redesigned: Towards Innovative Learning Systems, Educational Research and Innovation, OECD Publishing, Paris, http://dx.doi.org/10.1787/9789264245914-en.

Інформаційні та комунікаційні технології поширені для полегшення спілкування, обміну знаннями та співпраці із зовнішніми партнерами. Мережеве навчання, незалежно від того, чи підтримується воно інформаційно-комунікаційними технологіями, чи ні, полегшує співпрацю та спільне навчання та може допомогти уникнути ізоляції окремих шкіл, допомагаючи перетворити їх у навчальні організації, що входять до складу більшої «навчальної системи».

Проте, як показує приклад бразильського проекту «Округ як школа» (розділ 5), партнерства не обов’язково обмежуються традиційними стейкхолдерами. Інноваційні навчальні середовища, багато з яких нагадують організації, що навчаються, залучають різних неформальних партнерів.

Партнерство з вищими навчальними закладами може приносити користь для обох сторін. Школи можуть використовувати свої знання та навички, а інноваційні ідеї та практики, які реалізовують в окремих школах, можуть впливати на мислення викладачів у коледжах та університетах. Прикладом таких партнерств є Американські школи професійного розвитку та Шведські «тренувальні школи». Їхня ціль — створення можливостей для навчання та викладання в окремих школах та вищих навчальних закладах.

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

Розділ 5

Проект «Округ як школа», Бразилія

Нова освітня концепція була розроблена у маленькому районі найбільшого бразильського міста Сан-Паулу, Віла-Мадалена. З 1997 року неурядова організація Cidade Escola Aprendiz перетворювала квартали, алеї, парки, майстерні, культурні центри та театри на класні кімнати. Ця концепція «Округ як школа», як продовження формальної освіти спрямована на розширення навчального простору в громаді створення педагогічної лабораторії в якій навчання — це пізнання себе і взаємодія з суспільством через комунікацію, мистецтво і спорт. Концепція досягла успіху завдяки партнерству зі школами, сім’ями, державною владою, підприємцями, асоціаціями, фермерами, неурядовими організаціями та волонтерами. Кожен навчає та кожен може вчитись. Джерело: UNICEF (2009), Child Friendly School Manual, UNICEF, New York, www.unicef.org/publications/files/Child_Friendly_Schools_Manual_EN_040809.pdf.

МОДЕЛЮВАННЯ ТА РОЗВИТОК НАВЧАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

•

Директори шкіл моделюють лідерство в навчанні, розподіляють керівництво та допомагають розвивати нових лідерів, в тому числі й учнів;

• •

Директори шкіл є проактивними та створюють середовище для змін; Директори шкіл розробляють культуру, систему та умови для полегшення професійного діалогу, співпраці та обміну знаннями;

•

Директори шкіл забезпечують послідовність дій організації відповідно до її мети, цілей та цінностей;

•

Директори шкіл гарантують, що у школі є «ритм» навчання, змін та інновацій;

•

Директори шкіл пропагують та беруть участь у співпраці з іншими школами, батьками, громадою, вищими навчальними закладами та іншими партнерами;

•

Директори шкіл забезпечують комплексний підхід у реагуванні на навчальні та інші потреби учнів.

Управління є основним аспектом, який поєднує усі окремі частини навчальної організації. Навчальне управління забезпечує напрямки навчання, відповідальне за встановлення (та утримування) навчання в центр місії школи та переводить бачення у стратегію, так, що дії організації співпадають з її баченням, цілями та цінностями. Це є основою щоденної практики

шкіл як організацій, що навчаються. Директор моделює та підтримує професіоналізм у школі та за її межами шляхом участі у професійному навчанні «провідних учнів» та створюючи умови для таких самих можливостей для інших. Директори шкіл мають надзвичайно важливу роль у створенні шкільної

Дії, потрібні для перетворення школи на організацію, яка навчається: огляд

культури та пропагуванні та фасилітації організаційного навчання. Вони відповідальні за таке формування роботи та адміністративних структур, щоб полегшити професійний діалог, співпрацю, обмін знаннями, все, що є необхідним для сприяння організаційного навчання в школах. Вони мають створити безпечне середовище, у якому існує довіра та у якому люди можуть змінювати свою поведінку, брати ініціативу у свої руки, експериментувати та розуміти, що від них очікують кинути виклик статусу-кво. Це означає, що директори шкіл також мають розвивати спроможність змінювати свої власні звички та теперішні способи мислення та дії. Вони

Дослідження також показують, що директори найуспішніших шкіл у складних обставинах заручені підтримкою та довірою батьків та ширшої громади. Зусилля, спрямовані на покращення продуктивності та добробуту соціально-економічно незахищених учнів вимагають від директора активного партнерства поза межами школи з місцевими підприємствами, спортивними клубами, релігійними групами та громадськими організаціями. Хоча провідні директори є ключовим елементом до успіху школи як організацій, що навчаються, підтримка політиків, адміністраторів та інших держслужбовців (керівників, інспекторів, інших місцевих начальників) є

мають розуміти, що організація, що навчається, вимагає здатності пристосовуватися та креативити і залежить як директори взаємодіють з їхніми працівниками, особливо коли вони чинять опір змінам.

необхідною. Вони підтримують професійне навчання та розвиток, сприяють інноваціям та співпраці між школами та допомагають поширювати хороші практики. Без урядової/політичної підтримки у співпраці та колективному навчанні школи як організації, що навчаються, будуть і далі функціонувати ізольовано, особливо в епоху підзвітності.

У школах як організаціях, що навчаються, працівники заохочуються брати участь у прийнятті рішень. Розподілене лідерство розвивається, зростає та підтримується завдяки співпраці, командній роботі та участі у професійних навчальних спільнотах та мережах. Дослідження показують, що вчителі частіше говорять про більшу задоволеність роботою та самооцінку, коли вони мають можливість бути долученими до прийняття рішень у школі.

Для довідки див. Kools, M and L. Stoll (2016), «What makes a school a learning organisation?», OECD Education Working Paper, No 137, OECD Publishing, Paris, http://dx.doi.org/10.1787/5jlwm62b3bvh-en.

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

Запитання для рефлексії (рефлексивного діалогу) Наступні запитання запропоновані для стимулювання рефлексії та діалогу

концепція школи як організації, що навчається, резонує • Чи у ваших практиках? • Чи елементи та дії, описані вище, представлені у вашій школі? Яким чином ви можете досліджувати (розвивати) цю ідею більше • та розвивати школи як організації, що навчаються?

НІ

ТАК

Як ОЕСР (OECD) допомагає країнам трансформувати їхні школи в організації, що навчаються

Як ОЕСР (OECD) допомагає країнам трансформувати їхні школи в організації, що навчаються? Дирекція ОЕСР (OECD) з питань освіти та навичок має мету зібрати свідчення з багатьох країн, як розвивати школи в напрямку організацій, що навчаються. Школи та місцеві стейкхолдери забезпечені практичними ґайдами та підтримкою для пришвидшення бажаних змін та інновацій та розвитку професійної навчальної культури через шкільну систему.

Підтримка буде адаптована до потреб конкретної країни, проте може складатися з наступних основних дій:

•

ОЦІНКА ЗМІН ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ШКІЛЬНИХ СИСТЕМАХ Оцінка змін та інноваційного потенціалу відбуватиметься за інноваційною формою методології OECD Education Policy Review, що складається з:

•

Впровадження (реалізації) оцінювання шкіл як організацій, що навчаються, яке базується на моделі шкіл як організацій, що навчаються, представленій у цьому буклеті. Оцінювання складається з запитальників для вчителів та керівників шкіл та довідкових анкет і проводиться методом кабінетного дослідження (desk research). П’ятиденного оглядового візиту невеликої команди експертів у країну,

Я К Ш К О Л И С ТА Ю Т Ь О Р ГА Н І З А Ц І Я М И , Щ О Н А В Ч А Ю Т Ь С Я ?

протягом якого опитуватимуть політиків, керівників шкіл, вчителів та інших стейкхолдерів.

•

Аналізу оцінювання для визначення шкіл як організацій, що навчаються. Наприклад, виокремлення кращих практик, які можна використовувати як навчальні кейси, включити в оглядовий звіт та опублікувати на сайті ОЕСР.

Школи можуть обрати повторний огляд для отримання коректувань щодо прогресу у створенні професійної й навчальної культури та культури самовдосконалення у своїй шкільній системі. У звіті (огляді) можуть бути й інші теми (оцінювання, уряд) або питання за інтересами.

Мал. 2 Загальний огляд запропонованої методології перевірки Оцінка школи як навчального закладу

кейс-метод

(за вибором)

ПОВІДОМЛЯЄ

Кабінетне дослідження

Публікації навчальних кейсів

Оглядовий звіт розвитку

Оглядовий візит команди експертів

(за вибором)

Семінар на основі чернетки звіту (за

Кабінетне дослідження

вибором)

Етап 1. Збирання інформації (даних)

Етап 2. Аналіз

Етап 3. Розсповсюдження

Примітки: дії в синіх кружечках відображають компоненти методології OECD Education Policy Review. Дії в зелених — інновації в стандартному огляді методології

ОРГАНІЗАЦІЯ КОНФЕРЕНЦІЙ ТА СЕМІНАРІВ ДЛЯ ФАСИЛІТАЦІЇ НАВЧАННЯ ВІД ОДНОЛІТКІВ Конференції та/або семінари можуть відбуватися в країнах, що беруть участь у проекті, для фасилітації (підтримки) поширення знань та навчання від однолітків. Такі заходи відбуваються для шкіл, політиків (місцевого самоврядування) та інших стейкхолдерів. Вони базуються на оглядовому звіті (про що згадувалося раніше у тексті) та проводяться іноземними (міжнародними) експертами. На такі події можуть бути запрошені і представники інших країн, ініціативи яких подібні до кейсу країни-організатора. У такому випадку цільова країна буде запрошена на заходи до інших країн.

Щорічно проводитиметься один міжнародний захід навчання від вчителів (peer-learning event) у штаб-квартирі ОЕСР (OECD) у Парижі.

ПОБУДОВА ЗМІН ТА ІННОВАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ШКОЛАХ ТА МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ ОЕСР пропонує підтримку для країнучасниць у трансформації вибраних шкіл в організації, що навчаються. Організація працюватиме з міжнародними експертами, які займатимуться дослідженням конкретних випадків. Експерти також працюватимуть з місцевим самоврядуванням над побудовою та розвитком їхніх можливостей, а також — з директорами та вчителями

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДЛЯ КРАЇН: вибраних шкіл для встановлення бажаної професійної культури навчання. Індивідуальний (адаптований) пакет матеріалів для підтримки, який включатиме і інструментарій оцінювання шкіл як організацій що навчаються, буде розроблений для підтримки шкіл у процесі їх трансформації у школу як організацію, що навчається. Такий гайд отримуватимуть й інші стейкхолдери. Самоврядування може використовувати такий досвід у розробці їхніх реформ.

• Країни отримують

оглядовий звіт з інсайтами прогресу, що вже відбувся в процесі становлення професійного навчання та культури самовдосконалення у шкільній системі.

• Розбудова можливостей серед (місцевого) самоврядування, директорів та вчителів шкіл для розвитку шкіл у навчальні заклади та самовдосконалення шкільної системи.

• Підтримка програм

реформування освіти у країні.

• Участь у міжнародній

мережі країн, які обмінюються подібним досвідом, навичками та ідеями через навчання від вчителів (peer-learning events) та інші міжнародні порграми обміну.

• Міжнародний досвід країни дозволяє їй бути обраною однією з перших для проекту OECD у 2018.