2005 - 2015г.г.
№ 13 (4714) 2015 поS март ирыS 28 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ
Aопой ервдиs aэaгу Округанаd Законодательной Собранинда депутатd Пуровской районмs, Тарко-Сале марадмs aобтs aомда таслаaахаюдоs. Тад нерняs aопой ервдиs aэaгу. Сероs нюртей районханандоs иленя ненэциедоs хонраць. Aокханда 73 процент пирдоs aопой ервмs мэdманs харвавыd. Тиканда тыd сапоdлана ирыs 19 яляхана Евгений Скрябин, Тарко -Саля марад aэвахы ерв, таддикад Андрей Кулинич, Пуровской район ерв aобкана манзара пэвандиs нямна пидтеdмидиs aабтаaаханзь. -Тикы сермs теда манзарана законанаd саирмана таславаць. Тад тованда яляхаdна тамна тидхалеaгуваd, Евгений Скрябин мась. Неноховавна сидя хартиs явна манзаравы Администрацияхаs aока есямs савадаaгухуs. Aокханда 115 миллион еся aадимда. Тикы хавна Пуровской районувна aэдалёрма нензеломда.
•Германия саюd пуняs мардаdма 70 поaэ хэсь яля едs
Медальd няdмарпиd Округанаd лакамбойs ервaэ тарана Дмитрий Николаевич Кобылкин тыd сапоdлана ирыхана 70 поs тяхана Германия саюd пуняs мардамбавы ненэцяaгd медальd мипись. Маняd Салехардахананаd 15 сайнормы ириваd, хадаваd. Нердандоs таремs мась: -Пыдараd фашизмs хавдамба пыхыдадаd нидяць сяйd. Маняd теда иленяaэ етяd aэвнаd хаdаврамбиваd. Яs сярs ниня тамна сайнорманs харванаd таняd. Манзь пэрaаd, Советской Союзs тараdма яaгу. Маняd теневаваd, тикы тарця ни aаd. Тюку мэта похонанаd, теда тюdу миндя илаaгы хасаваd, пирибтяd иринатоs, хаданатоs ямдоs aэдабавамs юрбатоs ни серосd. Сайнормаaэ няндаd aулиd енаваd, яваd aэдаdмараd етриs вадеdaараd. Хурка маяaоs мэсоdмараd aоб aадяя. Таддикахад округанаd лакамбой ервaэ тарана
няваd май ирыs хасаваюдимдей ялямs ханзерd ядабтававаd вадеdaась. Ямалнаd тиaгывна хурка манзаиd пэр- маваd вадеdaась. Сайнормыd ненэциеd поaгад Валентина Кашникова вадамs ханась: -Маdлёвы няхатаниd вадамиs тарця. Теда тюdу миндя илаaгы aэванаd мальaгана сабе ниваць писяйd. Aаркаd нинаd еdэйaэ заводахаdна, фабрикахаdнаd манзараваць. Aэрм яхананаd иленинаd ханець, тыd пэрaаць, халямs хадабиць. Aарка янаd терd aопой ненэцяндревs варемдоs мэdaаць. Теда aарвоdмахаданаd илеваринs харваваd. Ямалнаd тиaгывна 735 сайнормы ненэциенаd медаль няdмартаd. Сиднтет ютёd хэвняна aэда хардахаdна илеd. Етёd миндяd медалядоs няндоs aаниs тэваaгудd. Х.Яунгадs падвыd
Надым маркна ты” пэрти” сянакова яля aэва мальaгана aэрм’ тер” ненэця” тасалкуць. Ненэцие” «Ямал-ню”на” я!» ассоциаций отделений aэвахана мэна Вера Павловна Окотэтто ма”лавыдась. Маркна илена”, ты” пэртя” товыць. Сиддо’ aэрм’ тер” департа-
aод”, серd тарця, районхана сидямбой медальм’ ваторпи”. Тикар саць тянё. Няна” ервона” манзетыd, маня” тикы нехэд сава небянана” таня”. Ханзер” серта сава? Районхана” тамна aокамбой медальм’ ваторпатоs вэва? Инна Васильевна мась:
ИлмаD ненземда тара мент aэвахана мэна Инна Васильевна Сотруева лаханако няDaась. Товы” хибя” хуримна хонаркуць. Ненэця” хартоS серодо’ ваде”aаць. Надымской районхана сямянхат тоенана серd иле харад” нямна aэвы. Вера Окотэтто мась: -Районханана” aани’ илена” нина” тотревs тасла яDамнава” иле харад нямна aэда серd. ПоaгананаD хусувэй няхаромдэй aэрм’ тер” ненэцяма” хардасиD. Тикы хавна енаD сертавы программаD падаркана падыD. Aули” вэнзерs манзараD. Хусувэй по’ ваторпада есьдо’ тянюворaа”. Aопой мядмS тэмдабана” aарка яб. Не ерв няхата сававна инзелесь. Вадидо’ падартs падыбидась. Нянда сава хаdморта вадам’ нись намдs. Тэри маdнисявs, округхана иле мядм’ ня”амва нямна программа” манзара”. Таняs ненэциеда” пыхыдадо’ падыбидо’. Надымской район’ тер” хэвхана илена” нитоs нямна aани’ няркнавыD. Галина Ямбычевна Салиндер мась: - Мале танякуна Россияханана” aока ню” вадавы” нехе” медаль” мипа пяць. Маня” районханана” тарцяd небя” aани’ aока”. Ныда хардахана Светлана Ходевна Окэтэтто иле. Пыда хасаваю” aацекым’ вадась. Тикыда aарвоdмахадандо’ мал’ тас ненэцяaэ хаяць. Aацекы” тохоламби”, лекараaэ манзара”. Ханяaыдо’ ты” пэрaа”. Ихинани’ тарця небя медальм’ няdмбата aахана тарась. Маня” падроS падыбабdна”
- Ихинани’ тарем’ тасламбив, хусувэй aэрм’ тер не нюдя вадаванда еDэмня, медальм’ няdма пиртась. Тикы медаль маня” департаментва” нида тярпюd. Районханда” тамна aокамбой медаль” тамбвандо’ е”эмня, ервхаD падарм’ падаaгува”. Лахарёндо’ пелям’ Муравленко марd хэвхана илена” ненэця” мэdaадонзь. Пыдо’ маdним’, «Сугмуто-Пякутинской» общинахана манзаранаaэ серона” саць вэваD. Ненэциена” таняд ханdaа”. Ервава” хусувэй падарм’ нянда сертабида. Халям’ таславы яляхана нибdнанд тэвраd, мале пуняs хаdмаaгун. Сельбя няна идеD ханивоdмахад тикаривна халэна” тэвра нинаD пирцетуd. Мерета «Буранахана» aэдалёрць тамна aэсеты. Ервна” ватовна aамгэри aэя, aодьs тэвранd. Aока aэрмS тер няваD манзаяхадандоs хаDмыдаць. Тарця вади намдdмахаданда, Инна Васильевна маdнисявs, де-
партаментва” общинандаD нямна лаха тасалкода. Тяхасовна хусувэндо’ вада намда тара. Тарця вади мале aахана намдынаць. Муравленко маркна тохолкодаD нюдёD aаниS тензебтець. НенэцяD маdнисямS, сиднаD мале aахакуд школанаD ерв хонрась. Тюку поS aацекынаD мякандоS тиртя aанохана нидоS тэврамбаaгуD. ХанзерD мякандоS тэвортаD. Таs ёльцьaгана маняD aарка хардахат aыхы яхана мэaгуваD. Тикы нямна Инна Сотруева ехэравысь. Пудана вадада тарцясь: -ПыдараD aамгэ мунзидаD. МаняD серктатаD ехэраваD. НянаD паднадаD. Тикарихина сиддаD няда пиртаваD. Тюку илаaгана тэри вадахана aамгэрт таслита яaгу. Пыдараd aодD aаниS нернякуs aадаD. Тарем’ Надым маркна aэрм’ тер” ненэця” тасалкуць. М.Ярs падвы Сидяaгахаs пыда тадтавэхэюда
2
2015 ПО, МАРТ ИРЫS 28 ЯЛЯ
Едэй закон ЯраS ирыS няхаромдэй яляхана халямS хадабадиD ненэциеD едs aани закон aадимясь. ДепутатнаD таремS таславэдоS, хусувэй няхарD ирыs ватаaгода ненэць рыбоохрана организациянs падроS мипта сероdaа. Нибта тэвраd, законмS мадавэaэ хаdморaа. Aарка штраф aылs еремда. Тамна уголовной законмS мадавэaэ толёда. Таддикахад aоб еребертаaэ, законD тяхаs хаdмортаaэ толёдаваD. Тикы законмS сертабавыD ненэцяD aэрмS терD ненэциеD илаS яaгавамS нивэдоS тасламбюD. НянандоS малS aобтикы, ханзелиD aэяD. AэрмS терD ненэциеD сероS нерня минреняaэ манзаранинаD вабцмS нидоS намдорd. Aопой aахат табекодаD, законD енаD сертабадаD савовна теневаD – aэрмS я ерв яaгу. Таремs ханзелиd
сиднаD парпиD. Едэй падарD серd таремS тасламбидоS, ватаaгода ненэць поaгамда тюхулоDмахаданда сяaок халямS тюхулмамда мерS падаaгуда. Тецьда помна халэта саaгомS aыдабаaгу. Ханесэйда тензDманатоS тэраaгуда, aокдамдоS aани падаaгуда. Aамгэ икня, хурка поaгахаdна ватаaгоDмамда вадета. Сян час aэвамда пада нибта юрd сава. Тецьда, пэвдя, хад помна таремS няDнако ервонаD табекуD. Тамальaгана, хибяхартS ида ни ядэрD. Ватаaгода ненэць, aамгэ няaота салабамS сипида. Харвабта еданда тер мякнанда яaгодакы. Пыда салаба ниня падроS сянакута, мякнанда мята терD aатенаaгуD. ПадвыD падрода выaгана илена ненэць яaга харданS минреaгуда. Хубта янS aэдалёвамS хибяхарт нида тасламбюD. Aэдалёва няриS сян еся таранакы. Бензин саць миреDaа. Таняна почта яaгу. ТарцяD законхаdна илмаD савумдамбадаaэ толёдинаD aэрмS тер ненэциеD иламS тахабтамбидоS. Тикахартаханда терсядиD сепD aоб хабтумдамбидоS. ВадахаDнатоS ненэциеD едS манзараD. ТарцяD законD ненэциеD aылняS юталпидоS. Тикы сертS мунзьваваD сиднаD тэвра. «Территориальное Управление Федерального агенства по рыболовству» манзаранаD ненэцяaгаdна ненэй ненэциеD тэнз яaгу. ОкругнаD тиaгывна aэрмS тер ненэць aамгэхэртмS ни тасламбюd. ТабекодаD
малS хэвняд товыD. ТаремS тасалковандоS мальaгана aэрмS терD ненэциеD нидоS сяйd. МанзаравандоS серs ненэциеD ямS хабтовна нидоS мэсd. Aадимдембада варктатоS яs, идs, нувs сармикD хаaгаD. Таддикахад, aэрм яхананаD тарця – ненэцяD илена яхадандоS иландоS паaгады. ТовыD ервонаD, выs терD едs ханзерd индоS ядэробцомS минреня манзаяханандоS манэdлабтамбидоS. Aэрм няна aадибертаD серD таняaы ненэциеD илаD саирD серD Министерство сельского хозяйствахана мэниD няS, округнаD aэвахыD ервотинаD таслабтоS сава. МаняD енаD поaгаданаD мэбета лахананаваD яaгу. ТаремS хорвабцонаD ервоS лабэкаdна юхурaаD. Халямs лэтрамбадаaэ манзаранаD aобтаремS aэрм терD яхана илеD. Тикы еDэмня хацяхартs ясавэй нитоS иламS маниебтоS савась. Саць тасириs выaгы нидоS тайпидоS. Тикы серD нямна «Отдел государственного контроля, надзора, охраны водных и биологических ресурсов и среды их обитания по ЯНАО» организаций ерв марцьхы Андрей Кокшаров таремs лахана: -Aэрм терD халямS хадабадаD ненэцяD МинсельхозанS лаханабтоS сероDaа. Харвабта тамна нядаaгунаD. Теда вадета законмS маняD организацийнаD aадимдевы ниaаd. Тикы еDэмня индоS ядэробцомS хартоS минремдоS. МаняD нянанаD тюDуд aадимдевы законмS тасламба яDмаваD. Закон манзаравамS маниебdнаD сероDaа. Манзаяваd тарця. ХарDнаD нянаd тарця закон aадимямS ниваць тосаD. ХалямS хадабадаD ненэцяD хуркариD законхаD тухурaаd. Нюртей няна нянандоS нацаaгу. Пуна тоходаD. Тикы нерня aадибермыD законхаD тухуць. Теда таремS хаdморaа, ненэцяD вэва законD серd иламдоS минредоS. ПыдоS вададоS хибяхартахана aамгэхэрт ниaаD. В.Пыриркоs падвы. Сидяaгахаs М.Яройs тадтавэхэs.
НЯРЪЯНА AЭРМ мы” ненэциеd хардадамдоs тэмда нядабидоs. Тикы серодо’ сие ниць ирыs тетимдей яля aэсондs мал’ таслаaгудо’. Пуна ты” пэртидо’ таaы мюсьлавахатоs нэкалтадо’. ТасалкоDмаханандо’ ты” пэртиd предприятий” aэвана мэна” ненэця” хуримна хонаркуць. Тэхэdна мэна” не” ханзер” манзаравандо’ нямна хонрамбиць. Тытоs aамзи” едs сяaок нядdма есямs тамб•Тыd пэрма
Союзханандо’ тасалкуць Хэвы си”ив яляхана Надым маркна ты” пэртина” Союз правленияхана мэна” ненэця” тасалкуць. Общины” ерв”, ты” пэрти” предприятийхана манзарана”, округна” ерв” тоць. Ты” пэрти” серо” тасламбада департамент aэ- вахана мэна Вячеслав Кучеренко вадам’ мэ”aась. Пыда округханана” тэхэdна мэни” серотоs хурка aэвам’ ваде”aась. Aэрм’ тер” департамент ерв Инна Сотруева aамгэ тоdолха нядdми aадимдембвамдо’ хэтась. ЯмалнаD ты” пэрти” Союз aэвахана мэна Леонид Худи мась: -Ямальской районхана ты” пэртитоs мюсьлава” таславыd. Ханяхартана таaар явна мюсерта яaгу. Пыдо’ Итя Aабтеняхад Надымской районан’ тэворaа”. Тарем’ илева нёдана сехэрыD, Россияна” тиaгывна тыd пэртя” aахана юрыдонзь. НенэциенаD иландоs нёдавандоS еDэмня небой сэрдахана маямы” ты” пэрти” тамна нядабидо’. Тыдо’ aокавна хавы” есь” нядdми няdмарпи”. Выaгы иландоs тамна нёдаван’ харванаха” – ты” мипи”. Aули” тэсял-
вамдо’ вадеdaаць. Ты” пэрти” Союзs тамна сававна манзараванда еdэмня, aэрм’ тер” департаментхаS aэвахана мэна няs aобкана манзаравандо’ няю’ падартs пидтеdмидо’ aабтаць. Тёняaы ненэй ненэциеd округхад товы ты” пэртиd Союз aэвахана мэна Владислав Выучейский няs тад нерня aобкана манзаямдиs тасламбаaгуди’. М.Ярs падвы. Сидяaгd пыда тадтавыда.
3
2015 ПО, МАРТ ИРЫS 28 ЯЛЯ
НЯРЪЯНА AЭРМ
•Мелd ненэцямаd
Сэвда паdмя
Тандаяs А.И.Шемановской нюмs мэта aамгари лэтамбалвахана сидяaгd выставка aадимясь. Тикыd Сергей Викторович Анисимовs манзаяd. Юдs поs тяхана тадтаaго пэяць. Aавнанда тэри тиртя aаноs aамдолавахана инженерaэ манзарась. Лакриs ну сармикd, aамдэдоs, пэдарамs тадтамба пявы. Хэвхы нида тадтамбада aавэда саць савуdмыдоs. Сергей Вик-
торович тад тальняюs неновна тадтаaго пэяць. Таддикахад Нина Ивановна немда, Василиямда, хасава нюмда тадтаaго aаниs тохолаaахаюдась. Мандалюй янаd aэванда мал ниня aэда aохоs мале сянs тэворaась. Таняна хуркари яв сармикd нюдёd вадабаванзь турaаd. Сэрd варкd, тивтейd, халэвd сяхартs сидямs aэта ненэциеd манэdмадавэй таняна илеd. Сиддоs тадтамбада хибямs aулиd нивэдоs пилюсd. Aадьбята тадтавыда ёльце саваd. Тэри сэв хаюdяда. Сергей Викторович Анисимов aокханда aэрм няюs 13 мэваd ханdмы. Манэdмэда aока. Яs сярs нина aулиd теневадоs. Aэрм яs нямна матd фотоальбомамs
aадимдесь. Няхарd юкад вата сиdив яхана ханdaась. Aокханда 43 солотэй медаляда. Тиканда хавна 200 выставкамs сертась. Хуркари организацияd хартоs ненэцяндандоs мэванs харвадоs. Теда тадтавыd сидяaгада савовна манэdядаd. Х.Сэръяламдикs падвы Сидяaгd Х.Яунгадs тадтавыd
Сомдю Вануйто
Aобкана серонаd тасламбаханаD ТыD сапоDланаD ирыхана общественной организацийD терD aарка лабэс мюs aобтs маdлыць. НенэциеD иламs нерня нензалава еDэмня едэй программамS вадеdaаць. Тикы программанS хибяри ненэць инда ядэробцомs пада, манэdлабта пиртада. Таняs тэввы вади тасламбаaгудоS, вадетыдоS , тидхалеaгудоS. Тарця серd танявахад ервонаD намдаaгуD. Ханзерd сибдамбавамдоS малs маниеaгуваD, теневаaгуваD. Законодательной Собрания ЯНАО депутат Казарин Виктор Николаевич, паднаниD Союз aэвахы Новиков Денис Викторович, проектанs «Губернаторская сотня» еремы Булатова Елена Ивановна, ненэциеD иламs тидхалембадаaэ тохолковы Ардышев Алексей Валерьевич, округнаd теда тюDу миндя илаaгы ненэциеD правительства aэвахы Арсланбаева Лиана Абузаровна, паднанаD ненэцяD вадета сермS савуdaадонзь. ОкругнаD депутат Казарин Виктор Николаевич таремs мась: - Вадета программахананаD маняD ервaэ ненэциеD иS ядэробцомS намдванs харваваD. Таддикахад ху едS тидхалембававаD таслаaгуваD. Таслаdмахад, нядандоS вадамs aани намдаaгуваD. Харобта aобтS тэвdмахаданаD лаханакоховаD.
Таремs хамедамбиваD, хуркари серкана лаханадаD, инзеледаD. Тикы пуд савовна манэтаваD, таслаaгуваD. Теда вадета общественной организацийниD паднаниD ненэциеD Союз, aэрмS терD ненэциеD сероS нерня минреня «Ямал - нюDнаD я!» ассоциация, НП «Ассоциация дорожно-транспортного комплекса ЯНАО», ООО «Центр общественного контроля и просвещения в сфере ЖКХ ЯНАО», «Экспертно- аналитической Управления», ООО «Центр развития гражданских инициатив ЯНАО, «Молодёжное правительство ЯНАО» тарця сермS сертаванs харваD. «ОкругнаD паднаниD Союз» aэвахы Новиков Денис Викто-
рович мась: - Таняs тэввы сероS, юнD сяхариs маdламбаaгунаD. Надым маркад ненэць лаханась, инда ядэробцомS вадеDaась. Иле харадD ханзерd манзаяць таравамS вадеDaась. Вадеdмэмда нянаD aэдарадась. Тикы серта тюDу илабd, aока ненэцяaгаdна сава aэaгу. AармыD ненэцяD нянаD aани лаханасетыD. Булатова Елена Ивановна мась: - Народной программанs «Право голоса» телефонхана лаханаaгуD. Телезизоркана манзаранаD, паднанаD ненэцяD aани нядаaгодаD. Хусувэй вадамs сибдамба сероS минреня департаментD aэвахэхэD лаханаaгуваD. В.Пыриркоs падвы. Сидяaг пыда тадтавэда
•Си”ив яляхана
Экзамен мипаaгу” Округханана” хасаваю” по’ школахана тохолкоdмандоS пуд aацекы” aамгэ тоDолха экзамен” мипвамдо’ таславэдо’. Мале танякуна aэрм’ тер” тохолкода” хартоs вадамдо’, литературамдо’ aани’ экзаменaэ мипсетыдоS. Тюку поs хибя” ненэй вадамдо’ тэравы” хэвы си” ив яляхана пынумась. ЯмалнаD тиaгывна aокханда няхар” ю” aацекы aэвы. Пыдо’ Надымской, Тазовской, Ямальской район школахана тохолку”. Экзамендо’ тест aэaгу. Юркад вата юD минут манэсартыдо’. Экзамендо’ мерs миць пиртыдо’. Сие ниць ирыS пудана яляхаdна, ты” ниць ирыS aэсондs мипаaгудо’.
Юнета мядS терD Пуровской районхы Ханымей хардахана «Кочующая семья» конкурсмS мэDaаць. Ты D пэртяD, халяданаD ненэцяD мядS терD помнандоS пирдырaаць. Нерде хасаваD ханханатоs сярдаD тыдоS подерпиць. НеD варавD варепиць. Тикы пуд харад мюня выставкыдоS манэDлабтамбиць. Хартоs паныдоS, мятоs яёлD, сэдвыD, паaгалмыD aамгэD aадимдевыць. Пиревы aавраханандоS турта ненэцие aавламбиць. Пудана пирдыроdмахадандоS мядS терD ханзерD илевамдоS вадеDaаць. Aамгэ пэрмамдоS манэDлабтамбиць. Пуна хасаваD тынзяaоD паaгалпиць. ЯaгциеD мимбиць. НеD ной мадавыD паркыбиць, тикыдоs таминдоS сэдыбидонзь. ТэнакоD мимбиць. Пуда хусувэй мядS терD нибтравамS, хаaорондавамS, ханондава сермS манэDлабтамбиць. Ханымейхана сямянхат ваdлёй Айваседоs мядS терD aэвыd. М.Яройs падвыd
4-53-32, 3-08-69 ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
ТЕЛ. (349 22)
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○
ГЛАВНЫЙ
○
○ ○ ○ ○
○ ○
РЕДАКТОР ○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)
○
○
○
○
○
○ ○ ○ ○ ○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
○
○
○
○
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0196 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 13 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 26.03.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 28.03.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ»
ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)
○
Газета
харвав. Тюрар содад. Маня” aобкана хаява”. Пыда тарем’ ма: - Тюковна тута, тикахана мэди’. Ябтако”я хумна хэнякы? Тарем’ мэнахани’ тет сямдоре”э хурка тюрси’ тобто’ малха” нявоты”. Хэвамбовнани’ нултада. Пыда тарем’ ма: - Тюку хибя’ хан? Ламдой масьнё’: - Мани’ ханминзь. Ханми’ aэдарабтами’. - Ханя’ минзяди’? - Ханя’ миндани’: Ябтако”ям’ нёраку”маханд нянд миндани’. Ябтако”ям’ юде” по” ямбан’ тябибтав. Нянанд мэванзь тонинзь. Нюдя Тэта Талво ёнда текалтеда. Манзь ханада: - Вэвада яaгунё’, мякав’ тет лохода. Мякнани’ мэaгодаб”нанди’ тю”у тийди’. Нюдя Тэта Талво’ хан’ вэня’ вэ”лини’ мони’. Тюрми’ ня”мада. Хора’ Aэв” подан’ ха”мына”. Подан’ маня” тэвына”. Ламдой масьнё’: - Мани’ aаворман’ харвани’. Ханми’ aэдарабта”мами’ хубтемя. Варэ сямдоре”эм’ тым’ хадахава”. Пыдар няюмд нум’ ярёда. Ябтако”ям’ хадаaгу”нивамs. Манэкавабана” aокаaэ ни”вам’ ня”маaгу”. Талво ёмда текалaада. Пыда тарем’ ма: - Тикы вадар вэва нинё’ aа”. Няхарпой тэхэна хандава”. Варэ сямдоре”эм’ тиканда хадава”. Aаворма’ серри’ сертада. Сибимдей теня хардами’ та. Хобанда ни’ тикан’ aамдына”. Хабт’ махахана aамдёда Нюдя Тэта Талво’ сидя пулы’ ни’ мани’ aамдыни’. Aаворць пэйна”. Aамгэ’ пирхана Нюдя Талво’ ни’ Ябтако”яр та’ лабцабтэй”. Ябтакомда юкав тибяхана минарць ханада. Таняна aобт’ пёлъяха’. Мани’ aо” санэйни’. Талво ма: - Неaэй Ламдой’, си”ми’ нядахар”! Ябтако”яр са”-
○
○
Ламдомд ила сюрбынаси’. Мань са”лаaэ хэняaэ сидди’ манэць, нерэ сямдоре”эмs няби сэв’ лы’ тюндан’ ха”авравась. Варэ сямдоре”эмs няби aэ’ харан’ aэдаравась. Aэдалаaгута сыран’ aамдыв’. Пыда тарем’ ма: - Нена’ вэвананё”, тет сямдоре”э еaгахани’ ховы”. Ханми’ хибя ня”амбата, харе’ тэхэ”нани’ си”ми’ тэваaгу. Aари’ тедахав’ aаха”на ханэйнась. Яд”мами’ пон’ нёракутадо’. Хуняна тет сямдоре”э ханямна хэбямдо’ тэри манэ”ив. Пирива” мэ”aава”. Соом” тидхалкава Ябтако юркы”. Едва” пирева”. Едва” aаво”махадана” Ябтако хая. Яля’ пэвсюмзь пыда то, манзь ханада: - Си”ми нёдавы” сидя Тэта Талво. Ханни’ ты” нёракутаханда тыда” лябтаръяд”. Тикы яхад aамзи” aэта ниня яда пявэда. Талво тюрха” ха”морaа. Тюку пихив’ тыни’ Талво тэваaгуда. Хуняна мерку’ aобкана хэива”! Aавормахадана” хонэйна”. Aарка пиндя ерь’ хэхэва, мер’ юркына”. Пыда тарем’ ма: - Талво’ тосяндада тома. Тобта aод” Талво сидди’ хоaгу. Тобць янда aыл’ сидди’ ханаaгудм’. Талвон’ манъин: - Ябтако”ям’ тябибтав. Нюдя Тэта Талво, нянанд мэхадм’. Няхар” саваaэ aобкана мэхэва”! Тарем’ ня”алъир. Ня”манда aэбта сидди’ пэнда. Хора’ Aэв” под таня. Подан’ тэв”махаданда” пыдар манъин: - Ханми’ aэдарабта”мами’ хубта aэ”нив: мани’ aаворман’ харвани’. Варэ сямдоре”э тэва” хадахава”. - Тым’ хадаванзь ханъир. Варэ сямдоре”эм’ хада”махаданда ты’ махан’ aабтаири’. Сидя пулы’ ни’ aули” aамдаиди’. Мань Хора’ Aэв” подхана тикахана мэaгудм’. Нюдя Тэта Талвом’ тикан’ ня”амван’
○
(Ярабц)
ханамда сярвонда. Мяд’ ханзовна мюд хайнавонда. Инзелеб”нани’ Ябтако”яр aэрхаванонда, тарем’ тёребтей”: - Ёхорэй не, ханяна хаян? Aарка Талво’ не ханамд мэ”aаси” - ханод таян. Aарка Тэта Ламдо, мюдад aэдас”! Aарка Ламдо пин’ санэй”. Мань aод” пин’ тарпыв’. Сидя ямб мюдм’ ирсу” вадвы. Пыда тарем’ ма: - Тикы мюдха’ харти’ мюдхаюди’. Мяти’ пал”aади’. Неками’ пыда тарем’ ма: - Aарка Тэта Ламдо, таныртами’ яaгу - тыни’ хотани’. Aопой яляхав’ ныланаaаха’. Няхаромдэй яляхана пыди’ aэдалэйха’. Наaэдя си”иванди’ сыaгарёди’ яaгу. Си”ив’ aэсоaгана торхаванонди’. Aока”я” ты” мядм’ синда”. Ябтако”я мяканда мятю. Ед пинвы. Сидя мяд’ терaэ aамгэ aавормава” мале”мяхадана”, хона пява”. Хуняна неками’ тёня’ мякна” то, пыда тарем’ ма: - Aарка Тэта Ламдо, ненд мюдда aахат мюдда. Мюдамда харта ханота хэван’ aабтад. Aахат ненд харта aавэда. Ёхорэй не, Aарка Ламдо’ не – харт нябакор. Сеня’ нисянди’ илева’ мальaгана нянди’ тавы”. Сидя ю” хурёда харти’ aавэди’. Теда’ Aарка Ламдо’ ня’ тавы” тыни’ сидя ян’ ныкалтани’. Ты” няби пеля Ёхорэй ненд, пыдар ненд ты” aэ”нимs. Aамгэн’ харваaаха’, тарцям’ мэ”aаяха’. Тэхэти’ хаяха’. Тыди’ сидя ян’ ныкалъяди’. Ябтако”яр тарем’ ма: - Мань ями’ терси. Яхани’ пяaгув. Не нями’ нюдя неданд тарая. Тиканда Ябтакона” мята ха”мы”. Мюдди’ пуйдахава пыди’ манзадаaаха’. Тэравы” тыди” aутос’ ядан’ терейд”. Aамгэ янди’ ед’ нэкалпати’ aод” - ха”алриди’ хаи. Манзьвана” та’ илелъяна”. Ярабцм’ ваде”мы Елена Токливна Лаптандер. Няё Вэнгоs падвы
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)
○
Ты” aар” ни” aа”. Тад aэдалавани’ хадрими’ миaа. Aэдалёвам’ нёдана” саюхав” нито’ пуд еaгалы”. Aаха”на хаябтаравыд”. Мадорота яха нярхалъйd. Яха’ сяд ни’ нултами’. Сэври мэ”aани’. Мадорота яха’ сэрмана сидя хабтарце”э нявотыхы’. Ты’ иням’ Aарка Тэта Ламдо пявэда. Ябтако”я хан’ вэняна aамды. Сидя хабтарце”э сисё” aылмэхэ’. Ладти’ aэсонд’ тяндовэхэs. Нялманди’ сер’ та мо”наяха’. Няхаюни’ хан’ сиди’ ня’ ха”амъяхаs. Aыно нэхэда сюрба пяди’. Сюрбабати’ aод” Ламдо хаябтары. Ябтако Ламдомда нусь aатеда. Ябтако”я идюцяdамнанда aопой ня”малма. Ламдомда ня”мада: aэ” хари”мана aудам’ aэдара. Ик’ сиди”мана садобтада. Ламдомда ила тад сюрбаванда, хуеребтs сэв’ манэць - и’ пубтами’. Ламдой’ ма: - Тэвва’ хункана ниханё’ ханьd! Хуркари aэя, мякни’ хэхэни’. Нерэ сямдоре”эм’ сэв’ лы’ тюндан’ ха”аврада. Варэ сямдоре”эм’ няби aэ’ харан’ aэдхалада. Тад санавандо’ Ламдой’ хан’ пуня’ сыран’ aамды”. Иняда пемнанда вэрна хая. Хан няхар” сакада. Мань ян’ нэрцамъяв’. Ханни’ инд”лимда манэ”aани’. Яхад юркыни’, сырени’ яaга”aани’. Ламдой’ пыда тарем’ ма: - Нена’ са”ладамнё’, aамгэ сэв лы’ тюндан’ ха”аврамбасав? Тет сямдоре”э Ябтако”янд еaгаханда ховы”. Хибя ня”амбата харта тэхэ”нанда тэваaгудо’. Хуркари aэя, мякни’ хэхэни’. Тадхава aобт’ ялъяни’. Тикари яляри нинякы aаd, мякни’ тэвыни’. Едми’ пиреми’. Едни’ лохомзь пихий пихиня aоб”лери ядна торхаванонда. Те”ме” сяр”маха” хэводалавонда. Мят’ мантэй”. Ябтако”яр ва”ван’ aамды”. Ламдой’ ма: - Тет сямдоре”эмs садлабтани’. Сидди’ манэсарманзь тонинзь. Яха’ сяд’ ниня нунинзь. Сидя хабтаркари’ лябтаръяхасянё’.
монда! Ламдой’ Нюдя Тэта Талвом’ маханда няд пили” ня”мада. Талво ма: - Неaэй Ламдой’, махани’ няд aамгэ си”ми’ ня”ман? Серона” таслэйнаци”. Ламдой’ масьнё’: - Тарця нелта”ми’ aахат танясь. Ябтако”ями’ хуна сяхарт’ нив тябибтаaгу”. Тадхава яля’ ямбахана Талвом’ вэнпива”. Яля’ пэвсюмзь няхарdaэ пэртава” та’ хадава”. Хора’ Aэв” под’ хэхэв” ян’ aэвамда aыдава”. Ябтако некав ма: - Ты’ aамзахав хаёя. Мякна” aэдалахана”. Мякна” тэвына”. Aамгэ aавормава” мэсо”махадана” хонэйна”. Пирива” мадава”, Ябтако ма: - Няха”на” ямдахана”. Ямданолына”. Aопой мякавм’ aамгэ пон’ пэрманава”. Тына” пуйдава”. Мюсьло”махад няха”на” aэсыва”. Aэсу”махаданаd пирива” мэ”aава”. Ябтако”яр пыда тарем’ ма: - Aарка Тэта Ламдо, тюку мя”ал лэтамбад. Ламдойни’ няхав’ aобкана мюсе хандани’. Мядони’ хадавы” Талво” aэвы”. Тикы хадаванзь теда’ няхар” сян пон’ хандадм’. Ябтако”я мята aани’ ха”аврада. Няхар” юр” хабт харто’ тэрэйд”. Мюдамда ялри” халэв” пуйдада. Мэта соокада aани’ халэв. Не халэв паным’ сера. Хасава ханамда валaа. Aарка Тэта Ламдо сиaганя aамдёвы. Ламдомда няби марць ни’ лы тюр’ малхана тоябтамбида. Пыда тарем’ ма: - Aарка Ламдо, Ёхорэй немд вэвавна пябат - савам’ нён пюр”! Ёхорэй нер мань не нями’. Хо”мамбонд сер’ нянанд хаев. Aаворци’ нёр пэр”! Ламдор няaуё нюдерaа, ма: - Вэвахававна пэрманав? - Тедари’ хаядм’. Тиканда aэдалэй”. Мюд манзада. Инда”лиди’ хая. Ненда индати’ нумд’ палэй”. Няхаюна” хэ”мяхад няхар” по’ илева”. Тарем’ иленяхана” тетимдей по’ сярада ёрма. Пэвсюмя’ няна едва” пина. Aоб” хан’ хырна товонда. Вад’ хан’
○
Няхар” Тэта Талво”
AЭРМ
○
(Нерденада 10,11,12 номеркана толараd)
○
НЯРЪЯНА
2015 ПО, МАРТ ИРЫS 28 ЯЛЯ
○
4
Яунгад Хабэча Хываревич