2005 - 2015г.г.
№ 20 (4721) 2015 поS май ирыS 16 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ
Май ирыs хасаваюдимдей ялямs яs сярs нина иленаd ненэцяd ёльце aатедонзь. Сиdив юd поs тяхана Германия саюd хымнандоs хаяць. Индатs пина ханяaыдоs фашистd нядаба пяць. Aопой тамальaгы яваd Советской Союзаваd пядревs нусь. Солдатнаd, янаd ненэцяd, aацекэсавэйd, несавэйd, хасавасавэйd aопой тырандоs саюd пуняs сялрамба aобтs санэйдаць. Талкадёй пихина ервонаd хонравдавэйd Германияs саюd яваd марпа пяць. Наaэдя самбляaг поs ямбанs ненэциенаd таaгмs ниць хомбюd. Тад тальняюs сиdив юd по хаяd. Россияхана иленя
Aэваконаd ниs ёмзяли тэса ненэцяaэ aэваконаd ниs ёмзяли тэса. Германия няюs нятвы яs солдатдоs няхарd поs хэdмяхад, Советской Союзанаd мэбермамs таслаdмахадандоs няюнаd няталъядаць. Фашистd aадивоdма яхандоs танаба тэврэйдонзь. Ерводоs пикцяs хадахана неняaгадревs няялъядонзь. Маняd округахананаd май ирыs хасаваюдимдей ялямs саць aатеваць. Саюхат aахана илебанаd aодd, сиdив юd поs тяхана aарка ямдоs aэдаванзь
хэвынаd aобтаремs таняd. Вэсакоs, пухуцяd, aацекыd халямs пэртяaэ манзараць. Aанидоs тыd вадабиць. Теда тюку похоdна хынёсиd иленяaэ солдатaэ таравынаd малs тензебтембинаd. Май ирыs хасаваюдимдей яляхана «Геологмs» нюбета культурамs минрена харадs хэвхы лабтанs ненэциенаd митинганs маdлыць. Сероs нюртей Дмитрий Николаевич Кобылкин, лакамбойs округанаd Aэвахы Ервaэ тарана вадамs ханась: -Сиdив юd поs тяхана сайнормэaэ, мань няндаd сейхад миндя вадиd хэтванs харвадмs. Маняd теда Ямалхана иленяaэ етяd aэвнаd хаdаврамбиваd. Май ирыs хасаваюдимдей яля aарка хэбидя яляваd. Яваd aэдабавандаd мальaгана пыхыдадаd нидяць сяйd. Маяндs ерембанаd, малs aокхандоs ненэциенаd хибя aэвамдоs юрыдонзь. Aоляри индоs ядэробцомs нёдаць. Пыдоs хибяхарт aылна илеванs ниць харваd... Тикы нянда пуд Сергей Николаевич Харючи вадамs хэтась: -Хусувэй aэрм терваd харта мякнанда май ирыs хурка яля aэвамs нюхута вадеdaада. Тикы маняd Россия яхананаd саць юнета яляваd. Сиdив юd поs тяхана иринанаd, хадананаd яваd фашистахат aэдадонзь. Теда хибяхарт нянаd нись харваd илеваd, манзараваd, нюнаd вадабиваd. Яs сярs нина иленаd ненэцяd саюd пуняs мардаdмамs aобтаремs сяхартs нидоs юраaгуd. Маняd иленяaэ солдатнаd тенейнаd. Теда вадабада нюнаd ханзерd яваd aэдабаdмамдоs сяхартs нидоs юраaгуd. Тикы маняd илмаd... Нитоs пуд aокаd хибяd лаханаць. Малs саюd пуняs
-Сиднаd лэтамбадинаd тиd. Пыдо Салехарданs етёd товыd. «Русь» эскадрилья
мардаdмамs вадеdaаць. терd. Мэта тиртя aанодоs Мерцярка хаерd ялясь. Л - 39 «Альбатрос». Лакриs ну нярахана тет Май ирыs хасаваюдимдей тиртя aаномs манэdaаваd. ялямs таремs мэdaаваць. Хабэча Яунгадs Тикыd маняd яханаd саюпадвы дарць тебна танябd, тэри ниd хасенаaгуd. Тэри ихид мереdaаd. Няндоs сыртаd ненэциенаd aобd тёрaэ иладоs. Таддикахад митингахад, лата ядэлаванаd мюмня aобs тута туs няюs aэвнаd хаdавраванзь ялъянаd. Сероs нюртей солдатd, морякd, палытанаd, яваd тухуд aэдабадаd хасаваd aопой еaгамs мэць ялъядаць. Пудандоs Салехардахана иленинаd терейдаць. Хуркариd плакатd минець. Невхы сайнормыd иринатоs, хаданатоs сидяaгd няdамбиць. Предприятияd, организацияd терd, хартоs индё серd товыd хибяd тикы нитоs пумна ялъядаць. Aоб теневана ненэць мась:
2
2015 ПО, МАЙ ИРЫS 16 ЯЛЯ
НЯРЪЯНА AЭРМ
Сайнормы ненэциеD нямна Надымской районхана, Ерь Яха хардахана илена Ольга Салиндер детской садикхана aацекыD маниенаaэ манзара. Пыда сава сермS минре. Яхаданда сайнорманзь хэвы ненэциеD нямна юнмS редакциянS aэдарась. 1945 похона хибя яхаданаD хэбямS, сайнормы ненэцие малs теневабdнаD сероdaа. AацекыD теневава еDэмня вадепанаD тара. ИринанаD, хадананаD илеdми маняD лэтрамбабанаD сава. СертавэдоS саць aарка. МадавыD ялэдоS тенебанаD, тикахана тованда яляхаD таaга сыртаваD. Ерь Яха хардахад сайнорманзь хэвыD: Спасенников Семён Николаевич 1941 похона солдатaэ таралмыd. 1942-1943 похона Кёнигсберг марd няна сайнормы. Хадюлавоdмахаданда Вологодской лекар мякна мэвы. 1944 похона мяканда товы. Медальда aокаd aэвыD. 1973 похона яaгумы. Салиндер Саули Сомбович Украинской фронтхана, юкад вата матдомдэй бригадахана енертаaэ таравы. СаюD хадаdмахаданда мяканда товы. 1998 похона яaгумы. Салиндер Яков Петрович Ленинградской фронтхана солдатaэ таравы. Ленинград aылна понs мэвы. Няхарd хадюла еремы. МедальмS «За победу над Германией в ВОВ 1941-1945гг» няdамвы. 1962 похона сайнорма мальaгана няdамвы едяхатата яaгумы. Тибичи Хаби Лаулевич 1943 похона Украинской
фронтанS тэввыd. Польшанs тэвормы. Разведчикaэ таравы. Берлинанs тэввыd. Сидя хадюлеaгавы. «За отвагу», «За победу над Германией ВОВ 1941-1945гг» медальхаS няdамвы. Германия яхана сайнорць aэвадавыd. 1946 по aэсондs солдатaэ таравы. 1947 похона мяканда товы. 1996 похона яaгумы. Анагуричи Водоум Хынович 1943 похона сайнорманзь хэвы. Будапештахана, Австрияхана сайнормы. СидяS лекарd мятs тэвормы. Мяканда 1946 похона тэввыd. «За победу над Германией ВОВ 1941-1945гг» медалясавэй. Кишеев Георгий Иванович 1942 похона Белорусский фронтхана телефонистaэ таравы. 1945 похона мяканда товы. Анагуричи Пилька Иркович 1941 похона солдатaэ хэвы. 1943 похона саюD няdамвэдоS. ФашистD aудахад американецD тюхулмэдоS. 1947 похона мяканда товы. Неркагы Нензако Пирчивич 1942 похона енертаaэ Курск няна таравы. Лекарd мятs еребермы. Пуна Прибалтийской фронтанS тэввыd. Ленинградской фронтхана танк тунихид енермы. Кёнигсберг няна 1946 похона сайнормы. Медальсавэй. 1993 похона яaгумы. Малs тенеханаD! Ольга Водоумовна Салиндерs падвэвна ненэй ваданs В.Пыриркоs падвы.
Ханева нямна ТыD ниць ирыхана Надымской районхана ямS лэтрамбадаaэ манзаранаD, «Служба по охране биоресурсов ЯНАО» организаций терD тиртя aанохана лэтрамбада ямдоS вэдепавыD. ТюDуд няхарd яханана хасавамS манэdмыD. Тад таняs тэва, Надым марd терd луцаD няхарd хабартамs хадавыD. Хане пэdмахадандоS пыхыдадоS нулта яDамвыдоS. Леберта сыра нимня хабарти понхартs нивыдоS ханаD. Тамна саaговота яхадейхартмS нивыD aэдараD. Тиванда мюд тетимдей хабарта суюмs тюхулмыD. Пэнзь яDамвыдоS. ХаненяD aамза aока aэваримs тэвадавыd. ИдоS нивыd ядэрD. Сыра ниймS aарханда вэяха-
на масармэдоS. Няръяна хоймS тиртя aанохад aахат манэdмэдоS. Малs Надым маркана манзаранаD луцаD aэвыD. ИндоS сер ханевыD. AэрмS терD ненэциеD мэсыдоS ехэравыдоS. СятоS яaгу. Хане законD тяхаs aани хаdмыдD. Падаркана сельбя няд едэй по aэсондS хане сероdaа. Судхана таслаaгудоS. Ханева нямна aани закон aадимясь. ОкругнаD aэвахы ерв aадимдедась. Ханярина илебцямS хадаба ни серосd. Тикы вато 2020 по aэсондs манзараaгу. Пудана похоdна ханеня aокма. ИлебцяD тянёмяD. AэрмS терD ненэцяaгаdна хане aобтаремs вэва. В. Пыриркоs падвы.
Тованда едэй понаD нюртей ирыхад выaгана иленаD ненэциеD няDмарпада есядоS aопой ёнарd пирувна aокамда. ОкругнаD aэвахы ервS марцьхы Ирина Соколова таремs мась: - ЯмалхананаD малs ненэциенаD савовна илебтоS тара. Нерня выaгана илениD ненэциеD тензмS лэтрамба сероdaа. Минреня манзаяндоS, иландоS савовна мима еDэмня юd госпрограмма округнаD тиaгывна манзараD. НенэциеD вадиD саирмана aадимдембада серонаD несэймдамбинаD. Aэрм терхаD хуркариD субсидийD, грантD, есьD мипиваD. Пуняs тамбадаD ниD aаD. МанзаяримдоS нерня минревамдоS маниеaгуваD. Иле мядотоS нямна aарка манзаямs сертабиваD. Небой
Сидя едэй партия Ямал яхананаD тамна сидя политической партия «Ветераны России», няби «Добрых дел, защиты детей, женщин, свободы, природы и пенсионеров» aадимдаaахаS. ОкругнаD ервs марцьхы Ирина Соколова таремS хэтадась: — «ЯхананаD ненэциеD едs законанаD тидхалыD. ХуркариD ненэцяD иландоS хартоS савумдамбабатоS сава. ХибяхартмS ниваD Теда миндя ирыхананаD палытанаD ненэциеD саdлимдембада сярмS мирдапда ненэцямS няdамвыD. Тет юd потна хасава мирдапда aамгэрида еся ханда мяд мюня лэтрамбавыда. Мирдапванда ёльцьaгана таняд тюхулпавыда. Еся aэся мюня паклавы сярамда такалпавэда. Вэва aамгэ aэвамда хамедамбвэда. Aока вэва сярмS лэтрамбавы. ЗаконD мадавы. Тикы серd едS палытанаD тамна манзараD, сибдамбидоS.
•Aэрм тер ненэциеd илs
Ервd нядаaгуD поs «Развитие агропромышленного комплекса» программа едS няхарd миллиардхад ватамбой есямs aадимдеваць. ХартоS манзаранахаdна тарця серd сава. СеродоS мерs тидхалтыдD. Тамна тяхаS aэрмS терD aацекыD есясиd школахаdна тохолковамs савуDaаваць. Aарка манзаянs тохолковахана хацяs нядабинаD. Пудана юдS мян похоdна aэрмS терd aокмаD. ЯхананаD aэрмS тер ненэциеD савовна илевамS aаниD яхаdна тенедоS. В.Пыриркоs падвы.
табdламбюd. Теда миндя понаd нюртей ирыхана округнаd серd 850 некоммерческойD организацийd танянаaэ толыD. ПоaгадандоS юкад вата сиднтетдоs политической партияd. 2014 похона пыдоS етоS 133 миллион есямs aадимдеваць. Таддикахад 165 организация нядаaговаваD таминдоS хамедадонзь. Тикы хавна ханяaыдоS пудана похоdна федеральной программахаD ереберaаD. В.Пыриркоs падвы
ЗаконD мадабава вэва Таремs еремы ненэць сава манзаяхана манзаравы. Мядs терсавэй. Иланда тидd мимы. Тарця сертS хибяхарт нивэда наdволпюd. ПалытанаD вэва сермS сибдаdмахадандоS законмS мадавы ненэцямS aарка суданs митадоS. Таняна закон сер еремда. В.Пыриркоs падвы
3
НЯРЪЯНА
2015 ПО, МАЙ ИРЫS 16 ЯЛЯ
AЭРМ •Тохолкова
Тамна тохолкуd
Ты” ниць ирыS пудана яля ёльцяндs aа- цекына” тохолкода”. Тандаяs Тазовской районхы Aэдя школан’ тэворaадамзь. Aавна яханандо’ нюртей школадо’ паридена aо няна aэвы. Aамгэ пиркана яв иS товы, школамдо’ итS нензхалмэда. ТикымS волта, Aэдя aэбцяндs тохолко мэта хардамдо’ тэвравэдоS. Ервдандо’ Киселёв еркам’ мэта луца
таралмыd. Тамальaгана ты” пэрти” ню” луца падарм’ тохоламбван’ нивыd харва”. Нюртей поS aодьs варехатоs юкад вата aацекым’ ма”лавы”. Сыра’ ныланава яляхататоs товандо’ е”эмня, сававна aавламба пэрмыдо’. Тальцюна 2000 похона школадоs Наталья Ивановна Яптунай нюм’ мэ”лась. Луца еркарада Гурьянова aэвысь. Тикы нядо’ Aэдя школа едS aарка таром’ хаdаврась. Ненэй ненэцие” ню” луца падартs тохоламбвыда. Ненэй ненэцяaгана хаюпа хэdмяхаданда, ненэй вадам’ тамна тяхасовна мэdэлвэда. Ненэця” «Вы’ небяaэ» нюмдевэдоS. Теда ханзер” илевандо’ , тохолковандо’ нямна ервханандо’ лаханакурaадамзь. Оксана Вячеславовна Севастеева харта Aэдяaгана соявы не. Aавна aани тикы школам’ ёльцевы. Мале сян поS aудонданаaэ тара. Мани’ лахарёми’ тарцясь: - Нюдяко хардахана илS школахад пере. Ненэця”
манзаядамдо’ хомбиd. Мятоs тер” aавламби”. Школа яaговы aэбd Aэдяaгана ненэця” тянёd aэaгуць. Яханана” хусувэй по’ aацекына” aокамданаd. 2018 похона едэй школам’ мимба пяaгува”. Си”ив юркад вата сидя ю” aацекэн’ таславы. - Теда школара” нюдялеры? - ШколаваD aавнанда пяхад мивы. Нюдялеры. Aадьбянаd хусувэй по’ сельбя няна aацекына” пел Газ Салян’, Тазовскоян’, Салехардан’ тохолкованзь aэдарамбина”. Тюку поs сидя юр” сиднтет ю” aацекым’ aани ян’ aэдараваць. -Aацекы” aани яхана тохолкован’ харва”? -Ханяaыd ненэциенаD нюдо’ ненэся aэдараван’ нидоS харвасету”. ХарданS хаdморпатоs нюдё” манэ”ман’ харва пэрaаD. Aацекы” aод” aани’ пуняs aэсеты”. ПыдоS хартоS хардаханандоS тохолкованS харваD. - Хэван’ ниня харванида” ханзер” aани ян’ aэдарамбида”? -Сава вадарихиdна пэръяна”. Тюкона хаебdнаd ханяна илеaгуd? Иле ядо’ яaгу. -Техэ яхандо’ тэвdмахадандо’, едэй ям’ торамдавандо’ е”эмня хибя сиддо’ нядаби? - Хальмер Седехана, Газ Саляхана aацекы” нядабада” психолог” манзара”. Нянандо’ Aэдя’ тер” ненэй ненэця” нидо’ ханdaа”. Хартоs нидо’ мание идёD тарсиd вэваD ниd aэсетуD. - Aани’ яхана тохолкодида”, техэ яханатоs
нидо’ ядабтамбидо’? - Ехэрадм’. Aобкана минрена выставкахаdна, концертахаdна ихинани’ нидо’ хомбавангабяd. -Сян aацекэра” школаханандаd хаюрaа? -Сидя юр” сиднтет ю” самбляaг aацекэва” интернатхана иле”. Тамна сидя юр” самбляaг ю” мякдато’ тохолкованзь турaа”. -Интернатхана aацекыда” мяд’ тер”мана иле”? - AобD aарасd нитоs няs иле”. Интернатханана” сяхартs мяд’ тер”мана ниць иле”. Тарем’ aод” папанадо’ некахатоs, нябакохотоs турaа”. Няхатоs тэвормандоS еDэмня хибяхарт пуняs ни aаD. - Манзеты” интернатхана aацекыD еDэйaэ хусувэй aамгэм’ пэрта” ненэцяD таняD. Лэкaэ ниd ханасd. Ненэся тарця? - Ненэся тарця. Интернатхана таславы манзарана” ненэця” е”эйдандо’ латd, хыди” халтамби”. Иландо’ сибемдемби”. Aэрм’ тер” aацекына” поaгана лэкD таня”. ХартоS иландS тэвdмахадандо’ aамгэрхэтм’ мэсь ниd пиратD. Aахат тохолковы” aацекына” тарцяd ниць aа”. Пыдо’ хусувэй aамгэмдо’ хартоs пэрaадонзь. - Тюку по’ ненадо’ серодаD танясаd? - Aацекына” aэрмS терD ненэциеD пирдырмахана мале сян яaорэйd нерня ереберaаць. Баскетболхана хусувэй поs нюртей ян’ хаdморaа”. Районхана, округхана минрена конкурсхана мэсеты”. Таняд
aани’ грамоты тэврамби”. Ш к о л а х а н а н а ” самбляaгрихиS’ тохолкодина” таня”. AокаD. - Ты” ниць иры мале ерканда тэвыd. Хой мякандо’ aацекыдаd мале aэдарамбида”? - Танякуна aацекына” сие ниць ирыS пудана яляхаdна мале мякандо’ нисянадоS ханdласетыдо’. Теда тарця ни aа”. Ты” ниць ирыs сидя ю” самлянзимдей яля ёльцяндs тохолку”. Пуна мякандо’ aэдарамбаaгуна”. Нисянадо’ , небянадо’ хартоs ханdлаaгудо’. Таславы яляхана товандо’ е”эмня aахакуд хонрэйнаць. Ханяaыd нюдё” хосая нибтоs пирас”, тиртя aанохана мяктоS тэволэйна”. - Манзаранида” тасD? -Манзаранина” тасD. Поaгнандо’ сяни’ ю” по’ ямбанs aацекы” тохоламбада” таня”. Aанидо’ нюртей по’ тэтна”. ХаняaыдоS aани’ яхад товыдоS aацекэхэdнана” манзара нидо’ пирас”. Aацекына” ехэра”. По’ еркана пырдари’ хэсеты”. Aани похона няхар” ненэць тараaгу. ШколахананаD тохолковы” aацекынаD университетD ёльцеdмяхадандо’, манзараванзь турaа”. Сиддо’ нядабива”. - Ненэй aацекыда” интернатхадандо’ хунорта” таня”? -Тарцява” яaгу. Aамгэ вэва мунм’ намдбана”, минханаD сеdнасиd тасламбина”. Aацекына” помнандо’ тидd иле”. Aобкарт хадкэвы вэва серd яaгусь. Сидяaгахаdна таняна тохолкода”, илена” aацекы” маниеда”. М. Ярой’ падвы. Сидяaгd пыда тадтавыда
4-53-32, 3-08-69 ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
ТЕЛ. (349 22)
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○ ○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○
ГЛАВНЫЙ
○
○ ○ ○ ○
○ ○
РЕДАКТОР ○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)
○
○
○
○
Хабтеdэ ханамда нэкалaа. Сяндs мимбdнанда aодd, нерняна aокаdя мядо манэdaа. Еркы мядs хэванs нултада. Мякад пухуцяко тарпыd: -Нюни хэвкод мараd тонёвd, сидя тосондахаs не ня aэдараханюd. Нюхунда масиd: -Недар товы! Мякад хасава aадимя. Не aацекымs мятs тюледа. Едэй мэвы ненs нивs манd: -Еддамиs пиреd. Тосондахаs не няs aамдортада яaгу. Хасава нерцилыd. Тосондахаs не нямs сюдэхэта питарaада. Не aацекыs пуйd янs пыдамъядd. Ненэй aуда еся нянда сивна aурна то. Хасава маdнивs: -Aудаs хадавэн aэвэнанюd, aудаs хадавэхэd ханьd. Хальмер немда хаеда. Таs малда. Н.М.Янгасоваs падвы
○
○
○
○ ○ ○ ○ ○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
○
○
○
○
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0358 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 20 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 14.05.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 16.05.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ»
ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)
○
Газета
морёмы aудаs есямs паромба модиs, хурна хая. Не aацекы тэри хава. -Некахаюта тобd, таремs маньиниs: «Не нямдиs aэваs едяхана aэдарабтамиs». Нувs пэвсюмзь ханенахаютоs ламбитиs хырна сованонда. Пойs aутотs нултаванондиs. Таремs маманондиs: - Не aацекы, тосод хосаяd. Сидя не нябада мякад вахалъяхаs: -Не нямдиs aэва едяхана aэдарабтаминзь. Сидя тосондар ниванондиs пунрюs: -Хадавэриs aэванaгабя. Не няндиs хананs хабтеdэямs подермондиs. Сидя тосондар таремs маманондиs: -Aуда хадавы aэбdнанда aудаs хадавэхэd ханад. Aаs хадавы aэбdнанда - Aаs хадавэхэd ханад.
○
○
Ёря икад машинD ядэрць aэвадэядD. Салабаs холкава нерня мядодоS яхаs тяханяна aэда ненэцялиD aэдарамбиць. Пуна мэта еся ханодоS мяктоS тэвра яDамaгудоS. Теда сехэрэсьда явна миндаd aаркаD aаноS ненэциеD яха тяханяs ядэлаD. Aопой ненэцяaгад сиDив юd самляaг есямs ханабиd. Минреня aамгэрита едs тет юдs мян есямs ненэць салдаaгу. Ханзерd ядэрмада яS вархана пады. Салаба нимня ядэрць вэва. Нирaэ хэвы, холкавы салаба саaгомS нида пирдалеaгуd. СехэрыD паклоdмахад нинанда aэвы хамедяроS хаdавравандаD. ОкругнаD тиaгывна вэaгалёдаD сехэрыD нямна юнмS намдаванs харвана танябd, сехэрыD манзаята ненэциеD мякад намдаaгудаD. В.Пыриркоs падвы
(Лаханако)
○
ТыD ниць ирыS нерняaы яляхаdна Салехардахад Лабытнанги марад aэсондs вэaгалёда сехэрымs таладонзь. Минда нараваD aоб ибаD ялярихита харва. Сыра, салаба ялэD холкаaга. ЕсиD варD мале иdaэ хаяd. Нарэй сыра нимня теда хэсь яDмыd. Aылняaэда aарханда иd.
Сидя тосонда
○
Сидя тосондахаs, сидя пебясахаs илевэхэs. Сидя тосондахаs ялэd ханеaахаs. Aобd не нядиs. Некахаюта ханебd, нябахаюта няна хаюрaа. Сяdны aэбта aодd нябахаюда лаханако пэйхаs: -Нявэd, aамгэвна ир ядэрaа? -Имиs ни ядэрd. -Не aацекэdя тарцянюs: савари тосоd хоб нянда пэрцетынюd. Хадавы aэя. Пыдар хаdмандан? -Мань таремs тасламбив. Ненэй aудаs есямs тунs мохомиs. Сидя тосондахают не ня тюсерта нивs aыдаaгуd. Маниs нянда нинимs мандd: «Мяdмаd якэхэма, тюсел aыдахарd?» Тосондахаs не ня тюсерта нидавs aыдаaгуd, нивs мандd: «Сидя не нябав, тюселиs хурка? Маниs маньиниs: «Тюсел мядs мюд нянд сиs няaгарахая манэт». Макоданда синs нянда симs хортелабтахая ниdимs сылаaгу.d Маниs тухуд тюхулмы aудаs есямs нянда синs моимиs. Таремs тасалкоdмахадандиs не aацекэнs тёреяхаs: -Не aацекы, тур пятахарd. Тумs пята. Мядs мюй якэхэма. -Мяdмаd якэвонда, тюсел aыдахарd. Не aацекыs тюсермs aыдабаванs, ненэй aудаs есямs тунs модиs. -Сидя не нябав, тюселиs хурка? -Мятs тюd, харт манэт. Не aацекы мятs тю. Нянда сиs няaгара макоданда синs сырaа. Нябахаюда нянда синs
Сехэрымs пакалaадоs
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)
○
Малs сайнороdма поs мальaгана aадимыd сёd мэdaаць. Не няваd сямян aока нита ниs хаdмыць. Aуданда терaэ aопой миллион есямs няdмась. Тикыда таминанда «Подари
Май ирыs юдимдей яляхана «Звездамs» нюбета телеканалхана юкад вата матd сёётэй не ханяaэндоs ваdмамs тасламбиць. Маняd округхаднаd Елена Лаптандер ядэрaась.
рденя янs хаdамвамиs, тикы ябваd. Сиdми Ямал терd саць нядабиць. Россия янаd тиaгывна сёётэй неd пирдыроdмамs хусувэй ненэцямаd понs тенеaгуда. Тэнзонаd хуркариd aэбd aодd, харdнаd сояdма ёнаd мэнейнаd, сёётэйd нинаd хынабтамбидоs. Хабэча Яунгадs падвы
жизнь» евако aацекыd едs aэдарэйдась. Харта сёётэй няваd таремs лахана: -Маняd пирдырмэaэ Тува республикахад товы няваd Куулармs нерня хаdамнаaэ тасламбиваць. Етя инзелевыd ненэцяd aудидоs тюdу илыбидонзь. Тад имs aэдарабd, хусувэваd савовна хыноdaась. Не-
○
Нерденя янs хаdмыd
AЭРМ
○
•Маняd культураваd
○
НЯРЪЯНА
2015 ПО, МАЙ ИРЫS 16 ЯЛЯ
○
4
Яунгад Хабэча Хываревич