26 няръяна нгэрм

Page 1

2005 - 2015 г.г.

№ 26 (4727) 2015 поS июнь ирыS 27 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ

ХарDни сояDма яхананиS, тохолкоDманиS пирувна манзаямS нидамзь хоS. ОкругхананаD тыD пэрма сермS минренаd ервD сиDми Шурышкарской районанS aэдараць. Нерде хоровиD мякна лекараaэ манзарадамзь. Мале тамальaгана немS мэдамзь. Солдатaэ таралоDмахаданиS, немиS лакамбойS Пуровской районхы Муравленко мартS,

* Си”ив яляхана

Тыдо’ яaгаби” Хэвы си”ив яляхана Тазовской районхана тыдо’ лекаратамбавамдо’ тасламбиць.Тыдо’ та’ вакна лыD хабцяaгад, сибяхат яaгабаaгудо’. Тикы хавна ты” пэртя” вэнодоs лекаратамбаaгу”. Ты” лекарадоS Aоя вындS aэдалэйдаць. Таняна сидя ю” самбляaг ёнар” тым’ яaгаaгу”. Неняaг” ирыхана Паюте ты” пэртяхаD хандаD. Пилю” ирыхана Aэдя вымна aэдалёрта”. Таняна яaгаванда тэдо’ aани’ aока. Aэрё’ яханавандоS ёльцьaгана тыто’ aамза” хабцясябтоs, сибясябтоs тара. AадьбятоS aахакуд тыдоS тарана пардонхана яaгабидоS.

Панына” манэ”лабтамбаaгу” Салехардахана неняaг” ирыхана мелd ненэцие” хардахана, «Дом ремёселхана» выставка манзаралтыd. Aэрм’ терaэ панына”, мальцина”, соокана”, тамна aани’ выaгана мэта” панына” ненэця” манэта”. Aока aамгэм’ Салехардахана илена” aэрм’ тер” хартоs паныдо’ тэвраaгу”. Выставка мима ёльцьaгана мелd ненэцяd мядондидо’ сэдора, панорць, мирць тамна aани’ aамгэD пэраць тохоламбаaгудо’. ВыставкадоS пилю” иры aэсондs манзараaгу.

Юнета нядо’ Хэвы си”ив яляхана Россияна” aарка ялям’ ядабтамбавана” мальaгана округна” aэвахы ерв Дмитрий Николаевич Кобылкин сававна манзаранаха”, aарка таром’ хаdаврамбада ненэцяaг” медаль” ми”aась. ПоaгнанаD aопой нява” Юрий Ламдо юнета нюмS «Заслуженный работник рыбного хозяйства РФ» няDмась. Илева ямбан’ СПК «Тазовскойхана» халяда. Поaганда терd етриs нюртей ян’ ха”аморaа”. Небо’ пыдоS сиднтет ю” няхар” ю” тонн халям’ ватавыць. Предприятийндо’ aыдавы халя”aокаюмS пелядоS Юрий Ламдоs поaга’ тер” ватавы”. Пыда няхар” юкад вата поs ёрaа.

Тасалкурaаць Aэрм’ тер” департаментхана хэвы си”ив яляхана фольклор нямна манзарани” Советхана мэнаd тасалкуць. Тад нерняS по ямбан’ ханзер” манзаравамдо’ манэсарaаць. Тикы хавна конкурсхана хибя нерняs хаdамвам’ таслаць. Конкурсм’ минревамдо’ ваде”aаць. Нерня ха”амвы” еся” премиямS ня”маць. ТодоS яхат Муравленко, Шурышкарской, Тазовской районхад конкурсан’ манзаидо’ aэдаравыць. Тюку поS «Северное Сиянием’» нюбета транаd aацекы” ансамбль нерня ха”амвыd. Ансамбльхана Салехардахы санаторно- лесной школахана тохолкодаd aацекы” тра”. Пыдо’ нянандо’ сидя юр” ёнар” еся aарка нядdма. Тикы хавна советхана мэнаd ненэця” «Мастер фольклорного жанра» ненадумдаdма хурка aэвам’ тасламбиць. Невхы илеdми минрена” ненэцие” ненадумдабаaгу”.

Ту ’ a а н о ” a а н э л ы д ” Тюку по’ «Виктор Черномырдин» ту aано небой понда тотревs Салехардахад - Аксарка - Салемал - Панаевск - ЯрСаля aэсондs, aани’ мэва Салехардахад - Кутопьюган – Ныда хардаdмна aанэрта. Aано мю’ юр” няхар” ю” ненэць нялць пирdaадоS. Салехардахад ту aанохана Яр-Cаля aэсондs мат” часs ненэцяD миндаd. Ныда ёльцяндs ю” час . Та’ ямбан’ таняs ту’ aано тет яaорэйd тэворта. М. Ярs падвыd.

* Тыd пэрма

Пэd тэлхана Шурышкарской районхана, МужиS хардахана МСП «Мужевское» матd aэсында ервD тикахана манзараD. Aарка тыD лекарадандоS Алексей Худи тара. Пыда aавнанда Яр-СаляS тер. ТыD пэрмамS нюдя aэдаханда теневада. ГазетанS паднанаваD Хабэча Яунгад тандаяS Салехардахана ходась. ПэD тэлхана тыD пэрмамдоS серокута серd хонрадась: - ХанзерD пэдараS поaгана иленя тыD пэртяхаD тэвсян? - Мань aавнаниS Ямальской районхы Юрибей яхаS тиреD ниня соядамзь. Сидя сэвниS сылаDмахад тыD сиDми сюреDлець. НисямиS харта иленя ненэцянзь. СиDив пебяс ХудямаD. МалS выaгана иле ниваць пирасD. Мань Тюмень мартs aарка тыD лекараaэ тохолкованзь хаядамзь. ИнститутмS ёльцеDмахаданиS, солдатaэ тарадамзь.

яханда хаясь. Пуна сидя поS хэDмяхад хосаявась. ТедаS няхарD нюмиS. - Сян aэсыраD? - Тюку яляхаD тасла матD aэсываD. ЯваD таaго. Нябимдей aэсываD Евгений Анатольевич Талигин няDамбида. Хусувэй поS нерденя янS хаDморaа. ПэдараS поaгана тыD пэрма тоена. Мань харDни тыD пэртяхаDниS aобS тэворaадмS. AэрёS сидя ирыS ямбанS мюсесетыдмS. Таддикад пилёD, вэбаS ирыхана aаниS тэхэD хэсетыдмS. Тамальaгана тынаD пилёD пардонхана яaгабасетынаD. СывS aобтаремS ниваD таaгасетуD. - Aамгэ сиддаD таaыламдамбасеты? - Сыраs тыd пэртинаd тэридоS манзаяцетыD. ХадомдоS сянеS сюртесетыдоS. НяданаD хахаяда Ханты-Мансийской автономной округS няд сармикD турaаD. Таддикахад

иaгнейD тынаD aаниS хадабидоS. ПяS нид тыD ниS санаaгаD. Икамда сянамбойS мадаaгуда. НараS няна aани aопой хавыдана – пэдарэй юркорaа. Тикы сармикS сянакода яaгу. ТэхэDтанаD савовна aаворaа. AобD тыD пэртяваD Михаил Лонгортов париденя варкмS едтевысь. Нянанда aопойри тамдалада харамда ядэлавы. ТыD пэртя aавнанда Афганистанхана сайнормы. Сейда нивы ханьD. Варк няS поёдиS aулиD хахаявыD. ПиS ямбанS лаханакурмэхэS. Хубтахана пэдарэй хэвы. - МорD маDламбидаD? - МаняD предприятийваD морD ни маDламбюD. СероD нюртейS тыS нямдада вадёдаванда мальaгана саць тарана aамгэда. Неноховавна илибей aамдэдоS aамдавэйS морамда мадабS, ты хась пиртада. ТынаD мэсь яхана сехэры яaгу. ХанзеркартS aэсыханаD тэва ниS пирасD. - AэрёS сян тымS хабарпидаD? - Мань aэрёS сидя ирыS ямбанS тыD пэртяхаDнаниS илесетыдмS. Тикы манзаяваD aахакуд пясетываD. Хэвы сидя похона маняD aодD тынаD aобтаремS сэрад хадэйдась. НараS ненэциенаD «Буранахана» aэсындоS янS ханодоS тэврамбидонзь. ЕDняD таславы планаваD томдабиваD. Хусувэй поS предприятияваD 40 тоннS пир aамзамS хамедамба пэрaа.


2

НЯРЪЯНА AЭРМ

2015 ПО, ИЮНЬ ИРЫS 27 ЯЛЯ

НисянанаD яля Луца” яля’ падаркана едэй хэбидя ялям’ aадимдець. Маaгты ” ирыs 20 яляхана нисяd едS таславы ялям’ ядабтамбаaгува”. Маdним’, нися” мядото’ тер” едs aарка таром’ ха”аврамбавамдоs сяхартs нидо’ вадес”. Aадьбянаd тикы яляs нисянана” тензебтембаaгува”. Маня” ненэй ненэцяaэ вы’ илаaганана” нисясипойd илма” яaгу. Пыда сямянхат тоенана манзаям’ минре. Ты” пэрaа, хане, ватаaгу. Тикы хавна хасава нюда пыда табедамби-

да. Хасава aацекы” aодьs пыхыдадоS хамедамба таслаdмахадандоS, таминдоS нисяндоS пумна санласетыдD. Яркола, мирць, тамна aани’ хасава илаaгана тарана aамгэхэ” пыхыдадоS тохоламба

пясетыдоS. Тюку сидяaгахаdна нисянатоs хэвхана тохолкода” хасава aацекы” маниеда”. М. Ярой’ падвы.

Нидоs нядаби” Сэрадs похона Ямальской район тиaгывна мюсертаd ненэцяd ханяaыдоs тэсялмаць. Маяндs еремыдоS ханзелиd нядабидонзь. Етёd бензин”, ту пя”, ты” пардон”, тамна aани тарана aамгэ” ерводо’ тэмдабиць, сертабиць. Таремs aод” aока мядs терхана тамна нядdма” тараaгу”. Ямальской район ерв Андрей Николаевич Кугаевский ты” пэртида нида юрыбюd. Тэсялмы ненэциедо’ нядабидоs. Районханандоs aэрм тер” сероs минрена управлениядоs aамгэри мирдапдаd ненэциетоs няs тасалкурмыць. Тэсялмы” ненэциедоS тэри нидоS маниеD. Вануйто Евгения Сомдювна, Худи Евгений Вэрьявич таs ненэй ненэцяaгат Сюнай Саляхана, Яр-Саляхана aоди, ея”, мэядавы хоб”, aу” тэмдабаaгухуS. Тарабата Евгений Вэрьявич ненэциеdмана харта aэдалёрта. «Ямальские олени» предприятийхана манзарана” мараaгы, емзьдей тэмдабаaгуD. Таремs тэсялмы” ненэця” таS серs есядамдоS недваць пирта”. ТикадоS нянандоS aарка нядdма aэaгу.

Ту a а н о д о s aанэлаaгуd СяниS поS ямбанS таS иdмня Новой ПортанS, АнтипаютанS aарка «Механик Калашников» ту aанохана ненэця” aэдалёрцеты”. Небоs танямна едэй мерета ту aано ядэлыць. Хубтахана Салехардахад aэдалабdнанда, пэвсюмя няна АнтипаютанS нултасетыда. Хусувэй нюдяко харданS нултаaгбата aод” ёльце мереdмы. Aопой aарка мерцяхана aэдалёрць нивэда пирасd. ТаремS таS ямбанS едэй ту aанодоS тола мат” сян яaорэйd АнтипаютанS нултаaгавы. Ханяaэхана яв мерця яS пондs Новой ПортанS ту aаномS табdламбавэда. Ненэця” техэ яхандоS нивыd тэвор”. Ханяaэхана АнтипаютаS тер” мирета тиртя aанохана aэдабтамбавыдоS. Тарця ту aаномs волта Тазовской районS тер” округна” aэвахы ерванS падармS падвыць. Теда ервD сиддоS намдвыD. Неняaг” ирыs ю” матдомдэй яляхана «Механик Калашников» aани Тазовской районхы Антипаюта ёльцяндs нэкалтада. ЯS поaгана Ямальской районхы Новой ПортанS нултаaгуда. ТаремS ненэця” таaга невхы aанохонандоS aэдалёрта”. М. Яройs падвыd.

Тынаd aокмаd Округханана” яхадейна” нисерць ёльцейдD. Суюна” aэтоs ниs мале мэёвна нулъядD. Теда Ямалханана” юркад вата ёнар” пирувна тына” aокма”. Ненэся тарця aэвада, нивада сельбя’ няна ты” толабава ёльцьaгана пуномда. СуюдоS вадабатоs сэрадs поS пуд ты” пэртя” тыдоs

aамгэ мянувна вадаaгудоs. Епдяхана тыдоS сававна лэтравандоS еDэмня ненэцяD явS няюS мюсеD. Антон Тэсида Aэдя вымна мюсерaа. Пыда мале маaгтыD ирыs нюртей яля пиркана нядэнида хаеэйдась. Вэльaэ таaы мэлвахата пядась. Нердена неняaгD пиркана

явS салабамS сэванS мятоS терD няs манэтадоS. Тикана таaгамдыдd. Антон Петровичs вадавна, яв няна ханзохана суюдоS таaга вадаaгуда. НеняaгD, пилёD яaгуd. Тыда хадыртаD. Таскуда епдя ядембадахана лэтрабdнанда, aэрёs тыда тамна aамгэ мянувна aокамдаD. М. Ярs падвы. Сидяaг d aаниs пыда тадтавыда.


3

2015 ПО, ИЮНЬ ИРЫS 27 ЯЛЯ

НЯРЪЯНА AЭРМ

Ладкари Лэхэ ( Я р а б ц ) (Нерденада 25 номеркана толараd). A эсы’ a ацекы” нямдо’ a амдалмы”. Няхар” ю” хасава юхуни” aэсонд’ ва”анда тэрха”. Хэвамбовнандо’ нултав. Сидя тынзь’ хабтам’ сяр”махадани’ ни”ни’ няку’ хаядм’. Няхар” ю” хасава нярини’ сырa а”. A эсындо’ ервота ма: - Пыдар хибян? Мань тарем’ мадм’: - Пуйвэци Лэхэa э си”ми пэрцеты”. Мань a ани’ мадм’: - A эсындо’ ервота a эдарахананё’ – пыдар хибян? - Манзьван нюми’ Ево Хардяa г. Ерь a арка мяд’ якэ хацибтей”. Мяд’ ядувна aо”лери не’ aэвада aадимя. Ервотадо’ a амдёдита поa гад вахалць пяда, ма: - Пуйвэци Лэхэ a эвэнанё’, техэ не еддамд пире. Едар a аманзь хань”! Ертеня мякад не’ a эвада a ани’ порцеръйd, ма: - Ево Хардяa г, тарем’ маманд еквавна нерdмандсанва, - Мядонданда” едад пиреда”! Вадар яa гусянё’. Едм’ пиремба пявани’ сер’ няби”серцей’ вахалъяннё’. A ани’ тарем’ ма: - Такы не еддамд пире. Не сит хамзахалa а. Тяхаку’ еданд няку’ хань”! Мяд’ ханзовна a абло”лабтав. Няхар” ю” хасава пуни’ няд си”ми мание тэри харцаa га”. Мирбяни’ вэва a эсь си”ми писяда”. Не’ Хардяa гы тарем’ мамононда: - Хуркавна писякабтёда ненэць a эбта a од”, тарем’ писядава’ пирав”? Нув’ ня”лабата тюкы письё”мадо’ вэваa э ха”маa гу’? Мят’ мятюдм’. A амзи” ямб хыдям’ Не Хардяa гы a ылни’ мэда. Туцавэй a амзи тэри a абдамбин. Тивни’ малан’ тедахав’ a аворa адм’. Не ма”нив’: - Ханзер” тосан? Мань тарем’ мадм’: - Мядо’ манэць таль”някумна тодамзь. - Тарем’ нянда мяд’ някуs ненэць ханя ту”. Янэдот вадидо’ вэваци”. Харто’ вэвадамдо’ ваднандо’ сертаби”. Едми’ a амлинзь пин’ ятнолыв”. Не Хардяa гы тарем’ ма: - Теда’ a аворць малейнава – мяканд хань”. A окавна лаханако a авэн’ сава aэaгу?

Пин’ тарпывd. Сидя тынзь хабт’ инямs вэрдась a эдалэявs. Неры неда’ мюs a ани’ ха”мыв’. Тайнанда Тэта Хопляв a эсовы. Няхар” ёнре”э пуй ябцомдо’ a ани’ нерня’ танав. Мято’ пал”мэдо’, есевэдо’. Сидя тынзь хабтам’ a эдаa ахаюн. Няни’ мятюсь мань a од” мятюдм’. Ед’ ха’ тяхана пирцими’ парана. Парадавы пирцим’ пя’ малхана паклахая a ылни’ мэдо’. A аврадни’ мэтамима – ханяв a авd. Хонэйна”. Хуняна маня” юркына”. Юрк”махадана” Тэта Хопляв пыда тарем’ ма: - Лэхэ’ a ацекы, тэхэт хэхэр”! Тыд хокар”, теда’ тюку яля’ ядэртава”. Няхар” еся харв таня”. Харвона” ханотава”. Ханондаванзь малs ядэртава”. A абцата маниесетдакэр, тет нирдари ханни’ ты” таня”. Сеня’ A арка Хопляв’ тым’ ня”амраб”нанд саварахан a эвэнась. Тыни’ яркбат савараха”. Яркола сава aэвамд aани’ манэтав. Няхар” ёнре”эмs ма”лэйн. Мят’ сюрлабтэйн. Тэта Хопляв есь” тахравы, падню’ лэт тынзямда няни’ тада, ма: - Ты” вар’ техэ”, тет нирдари хабт” ти нуна”. Сеня’ няхараха малкам’ яркабат саван a эвэнаси”. Тикыд a эдараб”нанд: вэвами’, савами’ нив такалпаaгу”. Мань муми’ яa гу. Тэта Хопляв ма: - Нё няa ы хано” ядан’ мань лыa гараa гув”. Пыдар синяa ы си”ив хэх’ хано” пыян’ лыa гарад”. Сидя тулвадо’ тихи’. Есь” тахравым’ a удини” харан’ моё”a ав. Тет нирдариDнерня мэтадоS нёS няюS сылаa голыD. ХаноDмалувна сэбертыдаць: нёцьSхалцамъядD. МядS синяS пыдоS санэйдD.ХэхSханоDпыявна сэберъядD. СиDми минхандоS манэDa аD. Хэсь яхадандоS нёцьS халцамъядD. ПиняS миндяхандоS есьDтахаравымS хацяSмарцьSнимня ханилебтев. Нерня мэтандоS неры нирдариSтилта тяхама. (Пеляда тад тованда номеркана толараd). Няё Вэнгоs падвы.

Маняd aопой ненэцямаd Маa гтыDирыS20 яляхана Россия янаDтиa гывна тодоS тэнз ненэциенаD поёдоSмэйрамбиць. Тикы тарця серd. Пудана похоDна a амгэ мян ёDтерDсиднаDсэхэдаD.ЯхананаDтарана a амгаридваD тэмда сяa аD. Ханяa ы учёнойнаD яхатоSнидоSa эдарамбюD. Неноховавна АмерикаS президент Барак Абама яваDволтамби. A ани ныхымасьда ёDтерDтикы няхатоSняa отоSси няa гара инзелеD. Тад таслабd, РоссияваD хибяхартмS a ылпаванSни харваD. Нянанда нядаa говари тара. МаняDпрезидентаваDВладимир Владимирович Путин хуркари конференцияхаDна, саммитхаDна харанS нива харвававаD

тидпойSвадець пэрa ада. УкраинаS президентанS Пётр Алексеевич ПорошенканSсянSмамакы: - ХартаDпомнандаDхавыда aэвадэйдаD!Тахабтавы хардадаD сулурпа пядаD! НябиDнамдортадоSяa гу. Тамна сайнорць мэта тунидамдоS a ани яхат ханзь пэрa аD. МаняDяваD лэты. A адьбянаDмаa гтыD ирыS 20 яляхана ненэй ненэцяa э, хабиa э, тасуS хабиa э, a ысмаa э, хаденаa э, луцаa э ГорнокнязевсканSa обтSмаDлываць. НенэциеDнерад Эдман Хасевтевич Неркаги, «Ямал - нюDнаDя!» ассоциациянаD президент вадамS ханась. Пыда таремSмась:

- МаняDРоссия яхананаDтэнзонаDхуркариD. A опой ненэцяндаревS илеваD, нюнаDвадабиваD, ханярина манзараваD. Тюку яляхана харDнаD пыхыданаDтамна мэйрамбиваD. Епдя тунSхарванаS танябS, маняDюдаa гуваD… Тад пуд сёётэй, тра теневана артистанаD a арка концертмSсертаць. Хуркари сёDмэDa аць. Тохолкодаd a ацекыDмядонзэйD няDмаць. Тюку Хабэця ЯунгадS тадтавы сидяaгахаS няна артистD, aаварd aавыдо хорпадиd маниедаD. Х. СэръяламдикS падвы.

Хынотаd aобтs маdлыць Хэвы си”ив яляхана Сыктывкар маркна « Эпосы и мифы леса» фестиваль a ась. Таняs КомиПермяцкой округхад, Пермской крайхад, Удмуртской, Санэр” Республикахад, Марий Элхад,

маня” округхадна” хынота”, трана” ма”лёвыць. Хусувэй товы харта тэнзата трабцо” манэ”лабтавысь. Сё” мэ”мысь. Тикыдо’ ям’ сяма, лэтрава нямна a эвыць. Маня” округхадна” Валентин Вальгамов

a эдалёрa ась. Пыда хаби тэнзанда сё” мэ”манда хавна, нарас-юхахана, тумранхана, нын-юхахана сянакурмысь. Я. Марининаs падвы.


УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○ ○

○ ○ ○ ○

○ ○ ○

Главный редактор

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

СалемалS хардахы МБДОУ «Золотая рыбка» aацекыD садикхана манзарана Е.В.ЕрмаковаS луцаS вадавна падвы. МКУОШИ «Салемальская школа – интернат» тохолкулва мякна aацекы тохоламбада Светлана Такучевна Пуйко ненэй ваданS падвэда.

○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

○ ○ ○ ○ ○

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

Сывэй тецьдиD ёльцьaганов Ваaготадамдов сабкабинёвS. ВаркS сибяко масей: Хибяриaэй aэдакэнэй, ханя’ миaанэй? Ненэця’ ню масей: Aани ё” манэDманзей, мякаданиS миaадэйм’. Яна” сармикэй илевабцом’ хамадасей. Таaгана илмэймS няндов” таванзей харваaадэймs. ВаркS сибяко масей: Пыдарэй – ненэця’ нюнэй! Маней – выaгы неS нюдэймS! Таaга илеварэй нянаниS ни таровS. Ябданов илмейS пэдарахадэй вэтадэй. Ненэця’ ню масей: Ненэся вадидэй маней лэтраaгунэй, Aацекэхэ”нейs вадетынэй. Туна” татукомs няндэй татaадэймS. Ябда, хынёсиd илериaэйd, Харт е”эмняндэй лэтрамбадэй. Солотой ханханов aэрё хэDнивэйS. Пудандов сывэй тиртядарэвS хэDнивэйS. НюниS сехэрэй ёльцеDнимэйS. Невкэндов, нисяхандов манэDмыдов вадеDманзей, Мяканда паромов. Ненэця’ ню масей: Нисякэй, невкэй нянди’ тодэймS, Aобкана мэвахановS ябдадэймS. Сехэрэмей тоенасей. Мя”ми ини’ aылнов турaасей. Нисяней табековD си”ми нядабицей. Нисяда масей: Aавэ aамгэй манэDaанэй? Нядаaгодид хибяd aэсовd? Ненэця’ ню масей: Пявы ямей пирдалесей Мя”на” ту нядаdнивэйd. Тецьдаха”тэй тисьдеaов. ХареS ямиS сёхоDнаней, ХынабтаваниS мальaганов ХарпдаревS мя”мей маниевасей! ЯдэрманиS серэйS хамэдавасей, Мэнебцов, ябданов илaэй Сармикэй” поaганов Aобтарем’ таняaовd. Таaга илевов, aани’ нинов” Хамэдамбавов ханярина тараaов. Нисяда масей: Хасавов нюкцявэй, тарця вадид хэтбатэй Си”ми ёльце майбтанэй. Сяхаринда тене тараdнивэйd, Ханяринов мэбDнандэй, Сава aэвовм’ минреaэйD! Тамальaганов я’ тир’ нинёв Ненэцие”, сармикэци” поaганов Сава нятвов, ябдана илмовD Сяхаринда aэaгов!

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0409 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 26 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 25.06.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 27.06.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

«НЯРЪЯНА НГЭРМ»

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ) ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

Aэрм’ тецьдиD паaохонов Няданэй паaгадёдов Ямал я’ сюдвабцэй таняaов. ТедаS няндэй, сава нявэй вадетавэй, Тикы сюдвабцэй нянановd тараdнивэйd, Сава aэбцо’ нямнов, ябдана ила’ нямнов, Поё” сава aэва’ нямнов aэdнивэйd! Сывы’ мальaганов, aэрм’ мерци” поaганов, Яв’ варэйS салаби” нянов, Ядембадов мядэй’ мюнёв Хасава aацекэцёв соя”aов. Тикы aацекэков вадёдаaов, Тири” тяхадэй aадимданов Хаераком’ маниеaов, Вы’ ханебцёко” сюдха” инзелеaов, Индов ядэрабцохо” енаaов. По” мер’ миaов”, aацекэцёв aармов, Имда пиртя ненэцяaэ хаёв, Нисямдов нядабиaэй. Идов таaгаdнивэйd. Хасава нюдов масейD: Нисякэйs, сиdми мэйранэй, Еся’ нарям’ моёпа си”ми тохоланэй. Aани’ ё” манэ”манэй, илдо’ Хамэдаванэй маней таславэй. Нерняaы сехэрэмей ялэмдасей, Пяванда ямиS манэDмасей, Мяdнаd туs татумs татнакэнэй. Нисядов масей: Хасавов нюкцёв, тарця вади” хэтбатэй Си”ми ёльце маябтанэй. Aопой тене тараDнивэйd, Ханярихина сава aэвов, Ябдана илмэй няндэй татaов! Aани’ aопой теневандарэй, Тикы харт якоцярэй, сит нядавандарэй. Сэреро” яS поaганов Хасава нюниS сехэры миaов. Нюртей манэDмэдов, Мывутэй тыaэй. Нуaэй, сэвха”тов сырaов. Ненэця’ ню масейd: Нявэй, савов тэкоцявэй! Aамгэ ирэй вэвов? Ты манзей ханаaадов: Ини’ ядэрабцов” aаврэй” нямнов aэ”нимэй. Aацекыней” aавласей няда тараDнивэй. Я”авлади тецьдиd сохонов Сыра aылдэй сояитов яaгуdнивэйd. Ненэця’ ню масей: Нявэй, сава нявэй, Маней ситэй нядаaгудэймS. Тунов” татумэй татадэймS. Сава иландамдэй пыда татdнивэйd! Тецьди” паaов” хэхэвасей, Aани по’ ёльць’ пэdнимэйd. Выaгы янэйs нара тутdнивэйd, Хаерако ям’ ядемдаaгуdнивэйd, Малнана” тиртякоцёв ядабтамбаaгу”нивэй. ХонёDманда пудэй пыда юркаaгуdнимэйd! Хасава нюни сехэрэй тамна тяха’ минд”нивэй. Вы’ я’ яха – яха” хэaгадаaгов”. Ненэця’ ню масей: Пэдара’ тяхана aэдов” яха’ вар’ няaэйd Ханзерэйd тэва савов aэдакыей? Лэракабт’ неры ядабтавы тэдов-

СыреD поaганов, яs сэрерd нянов,

(Сюдвабц)

Газета

AЭРМ

Мывутэй тэдов нянда туdнивэйd. Ты мансей ханадов: Нявэй, савов нявэй, Маней ситэй нядаaгудэймS. Тавы тундэй татукоцёв Сиднов” лэтраdнивэйd. Ненэця’ ню масей: Нявэй, савов тэкоцявэй, Маней ситэй aобэй тенеaгудэймS. Пыдарэй тувов” лэтрамбаирэй, Aацекэхэтэй ми”ирэй! Нара’ паaов хэdнивэйd, Aани по’ ёльць пэ”нимэйS. Хасава нюни’ сехэрэй тамна тяха’ миaов. Пыдов aармаaэй, тамна тяха’ ладар”нивэй. Сава aэбцом’, меневабцом’ сахарабтамбей! Лэракабт’ тёрмейs намдаaов, Таня’ пыдов нэкалaадов. Лимбя’ сибяко пидямдов сюриDле тирaов, Пыдов ярaов, нядаaгозьмэй хаaов. Лимбя’ сибяко масей: Ябтаен, сиdмейs нядаDмов, Aацекыней” aэдаDмов. Пыдов” вэнзо сертэй еремёв”. Ненэця’ ню масей: Хибёв вэбтымдёaов Aацекыдэй” ня”амбаaов? Лимбя’ сибяко масей: Вэбтый тэри aамгэй! Aани’ тованзь ятнаaов! Ненэця’ ню масей: Лимбя’ сибиков, ситэй нядаaгудэймS, Aылекахатэй нюдэй aэдаaгунэй. Тикы серканов ту тараdнивэйd. Нисяндов вадов” тензебтеaов: «Ханярихина сава aэвов Ябдана илмэй няндэй татaов! Aани’ aопой теневандарэй, Тикы харт якоцярэй, сит нядавандарэй». Нум’ няров пармdнимэйd, Вэва aэбцов туdнивэйd. Ненэця’ ню масей: Вэбты aылеков! Лимбя’ нюкцёв” НебяхандовD миснэйD. Я’ нимнёв вэвов aэвамдэй Тухунов парадаaгувэй! Вэбты aылеков ненэця’ ня’ пёдвахадэй, Пэдаров”, надов” ныдабтэядэй”. Нисяндов тавэй тухунов ненэцялэй Тэри aамгэмэйм’ пирдалеaадов. Вэва aэбцов пили” хаёв. Нум’ няров тирсялма, тиртяков” хыно”aов”, Иланд’ маймбавов aани’ пэDнимэй. Лимбя’ сибяко масей: Хибяриaэй, aацекыней” aэдавандэй е”эмнёв Сейхадэй aэда вади” вадеDaадэймS! ИлевовS ямбанэйs пыдарэй ябдаaов! Ненэця’ ню масей: Туна” татуком’ няндэй татaадэймS, Сава aэбцомейd, ядёдамдэй татaов. Пыдар нюхутэй ми”ирэй, Таня пыдовD лэтрамдов”! ТиртяS тотревэйS таaы aэрёдов туDнивэйS. Тасехэй вэбахаDнов ямдов серибтедов. Паской токоцяхана пэдарацёв нярмортаaов. Хасава нюмейd тамна тяхаs миaов. Сехэрэй саaговоDaов, мимадов хубтов. Лаaг’ нидэй сырaанёвS, AахаDнов варкS сибяком’ манэDaов.

«Ямалs я»

НЯРЪЯНА

2015 ПО, ИЮНЬ ИРЫS 27 ЯЛЯ

4

Яунгад Хабэча Хываревич


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.