2005 - 2015г.г.
№ 32 (4681) 2014 поS август ирыS 9 яля СУББОТА
Уважаемые земляки! Сегодня мы отмечаем Международный день коренных народов мира. Наш регион к этому празднику имеет непосредственное отношение. Уникальная многовековая культура, язык и самобытные традиции малых народов Ямала - бесценный вклад в общемировые ценности. Без этого наследия, современниками которого нам на Ямале посчастливилось быть, мир был бы не так полон и интересен. Самого искреннего уважения достойна любовь к малой Родине, стремление коренных жителей Севера возродить и бережно сохранить свой язык, духовные устои, традиционные занятия и виды народного творчества. Отрадно, что в основе сближения и взаимопроникновения культур всех народов, проживающих сегодня на Ямале, лежит уважительное отношение друг к другу. Это - залог нашего дальнейшего успешного развития. От всей души желаю вам, дорогие земляки, успехов, мира и процветания! Здоровья, счастья и благополучия вам и вашим родным! Д.Н.Кобылкин, губернатор ЯНАО Слава Тоболько
*Август ирыs 9 яля - aэрм терd ненэциеd aарка яля
Дорогие земляки! От всей души поздравляю вас с Международным днём коренных народов мира. Этот день – важное, знаменательное событие как в жизни народов России, так и всего мира. Мы отдаём должное богатству культур коренных народов и ценим особый их вклад в семью народов мира. На Ямале создана прочная законодательная база в области защиты прав коренных малочисленных народов Севера, для которых Ямал – родной дом, земля исконного проживания. Благодарю всех, кто помогает сохранить культурное богатство ямальской земли, уникальное историческое наследие коренных жителей округа. Уверен, вместе мы сохраним накопленный вами богатый опыт, славные традиции, самобытную культуру народов Крайнего Севера. Дорогие ямальцы! Искренне желаю всем вам крепкого здоровья, счастья, благополучия, мира и оптимизма! С праздником! С.Н.Харючи,председатель Законодательного Собрания Ямало-Ненецкого автономного округа
Уважаемые земляки! Примите поздравления с Международным днём коренных народов мира! 9 августа во всём мире отмечается праздник, учреждённый резолюцией Генеральной Ассамблеи Организации Объединённых Наций от 23 декабря 1994 года. На протяжении многих лет Международный день коренных народов мира широко отмечается и на Ямале. Ямало-Ненецкий автономный округ- гостеприимная земля, где панdaа представители самых разных национальностейПоaга и народов проживают одной семьёй, а празднование 9 августа - это прекрасный повод оценить богатство культуры и искусства коренных народов автономного округа - ненцев, хантов, селькупов, возможность сделать ещё один шаг навстречу друг другу. Этот знаменательный день Ямал традиционно отмечает народными гуляньями, спортивными состязаниями, конкурсно-игровыми программами, состоятся выставки декоративно - прикладного искусства и мастер-классы. Уважаемые земляки, выражаю искреннюю признательность всем, кто сохраняет сложившийся веками образ жизни, традиционные виды хозяйствования, промыслы, самобытную культуру, кто передаёт свой опыт, любовь к родному краю, народную мудрость подрастающему поколению. Пусть этот праздник будет символом взаимного глубокого уважения культур и духовных традиций. Желаю всем крепкого здоровья, счастья и благополучия! И.В.Сотруева,директор департамента по делам коренных малочисленных народов ЯНАО
Илаs пананs илева еdэмня Россия янаd ниня aэрм терaэ толёда ненэцяaэ 43 тэнзаваd. Aокханда няхарd юрd ёнарdaэ харванаваd. Сэвнаd тяхад теда илесь яханаd сямянхат нерде aадимэваd. Aопой яляхана мяdмаd сертавы ни aаd. Aока поs ямбахаd иринанаd, хадананаd иландоs тидхалембавэдоs. Маняd Ямалхананаd ненэй ненэцяaэ хэвхананаd хабиd, aысмаd, тасу хабиd илеd. Малs aэрм терваd. Советской илнаd 1991 похона няби няs -Мань тет поs ямбанs «Ямал - нюdнаd я!» ассоциацияs aэвахана мэнаaэ тарадмs. Яdавлада манзая aэвамда хамедамбивась. Нерниs няна манзаравыd ниниd aамгэмs пэрмаваd савовна тасладонзь. Харdниs 1998 похона Москвахана aэда Г.В.Плеханов нюмs нюбета Российской экономической академиямs ёльцедамзь. Таминаниs Надым мартs тэвываць. Aарка ассоциациянаd Надымской отделениянда председатель марцьхэaэ таралъяваць. Aэрм тер ненэциенаd иламs тамна савовна хамедавась. Таддикад самбляaг поs aэсоaгана Салехарданs тэвывd. Aопой поs хэdмяхад aарка ассоциациянаd aобd ервотаaэ таралъяваць. Таддикад «Ямал - нюdнаd я!» ассоциацияs aэвахана мэнаaэ сиdми тэраць.
хамбахалоdмахад, илмаd саць несэйма. Неноховавна харdнаd серонаd тидхалембаванаd еdэмня « Ямал нюdна яs!» ассоциациядаваd сертаваць. Пудана похоdна тикы общественной организациянаd aэвахана мэнаaэ Эдман Хасевтевич Неркаги тара. Газетанs паднанаваd Хабэча Хываревич Яунгад тандаяs вадета няваd лаханако няdaадась. Тад нерняs ханзерd илеванаd нямна серокута серs хонрамбидась.
Aэрм тер ненэциенаd ханярина мэбтоs, aока саaговота сероs хомбиd. Тытоs мэта яs янамбовна aобdняs сюркармаринs Света Ермакова харва. Aавхы таaга мэта ётоs ниня aаниd организацияd aадимяd. Неноховавна газмs, нефтьмs пюртаd предприятияd, марадd, сехэрыd, заводd, буровойd выs яваd тердедоs. Маняd тынаd ханяs ханаaгунаd? -Теда минрена манзаямд ханзерd маниер? -Сероs нюртей нерцюй вадета организацияхананаd, предприятияхананаd aэрм тер ненэциеd илаs нямна манзарана отделдоs яaгу. Экспедицияd хардахаd выaгад тыd пэртя тэвабd тэри сабанаaгу. Екар хибямs хонрабта сава. Маняd ассоциацияхана манзаранаaэ луци табедамбинаd. Лакамбой тэввыd хибя aэваваd,
aамгэмs пэрмаваd нидёd хамедамбюd. -Сяхаs ханярид танярид туртаd сусаaгуd? -Россия яхананаd тамна aока поd ямбахаd газ тараaгу. Тедамбойd учёнойнаd еdэйдамда хось яdамаd. Aэрм терaэ иланданаd мэта тынаd, харdнаd пыхыданаd, яваd лэтрамбабанаd тара. Тад имs aэдарабd, газмs мирdaэ Россияваd мэdaада. Тикахад малs илеваd. Тиканда, пыдар вадавнанд ханярид танярид туртаd хибяd сусавндаd ниd aаd. -Тэри сыртаваd? -Aамгэ. Теда маняd яхананаd иленяaэ пидувндаваd яaгу. Президентаваd aопой, Россияваd aопой. Мэтаваd илмаd aобнзерs тасламба тара. Неноховавна хардахаd илелмыd нинаd нюd тамна тяхаs тохолкобтоs тара. (Пеляда 2 стр. толараd)
2
НЯРЪЯНА
2014 ПО, АВГУСТ ИРЫS 9 ЯЛЯ
AЭРМ
пирдамда хось яdмась. Надымской районхы Ныда хардахана В.И.Тулупов aока aацекымs тароць тохолась. Мастерaэ хаяць. Тазовской районхана мале aахакуй похоdна Лябо Яр илесь. Ту aанохана ямs теневанаaэ - штурманaэ тарась. Aани тырета теневась. Яхананда сита пыдана нида таняd. Aобтоs Пётр Ламдо. Некада Иван Ламдоs, Ми-6 вертолётхана, Ан-26 тиртя aанохана тирaась. Пыдоs малs сёбарd ненэцяd. Алексей Хоротэтто Салехардахана понs aацекы ламбета тохоламбись. Харта 70 километраs хунатs сюрамба пирdaадась. Aавна ГТО танясь. Aацекыd, aарка ненэцяd малs пыхыдадоs высылпидонзь. Маняd aэрм терaэ тидd миндя илаs някуs нэкларэйнаd. Тюку поs хэбидя ялэнаd нись ябе мэdэйнаць. Тиканда хамедамба пяваd, aамгэ нянанаd сава. -Сывs тынаd саць aокавна хаць. Хибя тыd пэртяханаd тымs мита? -Неноховавна Приуральской, Ямальской районхаs тыd пэртяd тэсипойd хаиd. Aокханда сэрад 75 ёнарd тэваd хада. Россияваd сиднаd есяхана нядась. Таддикад округваd aамгэ мян есьd aадимдесь. Тад нерняs 6-7 по ямбанs тынаd вадабаaгунаd. МОП «Ярсалинское» хартоs иленя ненэцяaгат тыd тэмдабата, хусувэй по серs aахат aокдахандоs тыда сертаaгуда. Aопой 15-20
тэхэна хаёвынаd саць маяндортаd. Тикы хавна aобs тэсялмынаd ханяs хандаd? Тарцяd нинаd ханзеркавs няда сероdaаd. Россия яхананаd параaодиd мальaгана aобтаремs сэрадs поs
aаволадонзь. Aобриs хэвриs хадабада халя ханя сусаd. Aэдалёрмани серs хибяриd лаханако няцетыдмs. Ханяaыдоs манзетыd, тюdу тарпрамбада газмS aани ёd параaодиd яхаd мирдапвандоs еdэмня, нянаd 35 ёнарd есямs тамбвыd aэбdнандоs, нянанаd мэсь aэaгусь. -Пудана похоdна хацяs вадываd?
танявыd. Тамальaгана тэсялмыd нидоs тэсавэйd нядабавыдоs. Иле хаёвы яхадейдоs, хабтодоs помнандоs тярпавыдоs. -Сюмбакаваd aавормандаваd aэбтав? -Теда Москвахана манзаранаd ервонаd aопой поs пирувна сюмбакмs хадабавамs ныкамладоs. Халямs пэрмамs манэсалбатоs, ервоs сяdамна aэрм терd ненэцяd aадибертаd. Маняd сэвнаd тяхад харdнаd яхананаd илеваd. Ханесэймs, халямs пирувнанаd aаворaаваd. Aопой пудана 20 поs тяхана aэрм яваd хуркариd э к с п е д и ц и я d хамзахалaадонзь. Манзаранаd луцаd aокмаць. Сюмбакмs савуладонзь. Сиднаd тотревs
-Aамгэ мянувна aокмаваd. Нерd манзараванзь турта луциd вадеdaанинзиs. Етриs aэрм яханаd вэрнабdнандоs, тикыd нинаd пондs нёховаd поёвd. Масиd саварка aэaгоданакы, пирибтинаd хартоs хасава нидоs мэне пэрaаd. Aадьбянаd aокмаваd. Хардахаdна иленаd хасава aацекынаd тамна тохолковы, манзаравы aэбтоs, хуняaы яляхатоs енаaгуць. Теда пирибтинаd теневаd, хэвняд товы ненэцяaгана хаюпа ханdма хомбасяда серd. Пуна есядамда недвасоdмахаданда яханда ханда. Харdнаd хавнанаd хибяхарт сиднаd ни нядаaгуd. Илаs пананs илеванаd еdэмня тад нерняs вареваd aэя!
*Германия саюdпуняs мардаdма 70 поaэ хэсь яля едs
Поaганандоs ниня харванадоs яaговы. Aодьs тунимs няdамба пиртяхавd ладармыd. Тюку яхана aодd манзаранаd aани таравыd. Нензако нюдямбой няхата мамы: -Хусувэй серd aобкана пэрaараd. Идяd ядэрaаяd. Небяхаюдаd, нисяюдаd нядабидаd. Нензако хацяs луца вадавна теневавы. Солдатd ерв ханяд тоdмамда хонравэда. Aамгэ пирхана мамы, «пиртада». Таремs енертаaэ таславэдоs. Тамна савовна тохолавэдоs. Нюртей сайнолва яханда тэвdмахаданда, саюd пыдрида сита ядавндариaэ
пэрмы. Aобкад пере тад енелабтоs, Нензако ханяхавs пыхыдамда сюрманs харбиласетвэда. Янамбовна пендерта муaгахаd тоховы. 1943 поs неняaгd ирыs нерденя яляхаdна мотострелковой батальондоs Воронежской фронтахад перевы. Тэри aатенавыd. Солдатd ервотаaэ А.М.Василевской маршал таравы. Германия саюd хомбададоs яaговы. Нерняриs мимыd. Курск марадмs тодоs яхат талванs харвавэдоs. Нюбедоs хуркариd aэвыd. (Пеляда 3 стр. толараd)
*Август 9 яля - aэрм терd ненэциеd aарка яля
Илаs пананs илева еdэмня
(Нерденада 1 стр. толараd)
Тад пуд тей халямs пэртя ню харта яхананда газмs тюdу тарпрамбаaгу, машинмs мэтаaэ тараaгу. Тохолкоdмахад манзая aока. Aахакуд ханяхавs ятнабd сава. Тыd пэртяриaэ тарава мянавd. Aацекынаd хибя тохоламбида? Aаdи хардахат, маркат товыd ненэцяd школахаdна манзараd. Тальняs товандоs нерня aэрм терaэ сиднаd сяхартs нивы намдорd. Тарця лакамбой товы хибяd aамгэнs aацекынаd тохолаaгудоs. Харdнаd нюнаd ханяна мэd? Тохолко таравамs aарка няхартанаd хамедамбидоs. Пудана похоdна институтанs, училищанs нивы еремы теда тюdу миндя пирибтяd, хасаваd таминандоs вындs
Пирця Неркагиs няхарd хасава нюда малs халямs пэрмыd. Cэрd панs хэdмяхад халяs танта пэбd, ныланавахадандоs юрхалаaгавыd. Хубтахана aавороdмахадандоs a а н о х а н д о s паромбасетвыd. Aобaгуна сиддоs яхаs лаaг ниня мандаладаd нидоs ядабтавыd. Германия саюd яханаd сайнолвыдd. Няхарd хасава паромбари мякандоs нэкалмэдоs. Небяхаютоs, нисяхаютоs пыдоs хавнандоs тамна тет нюдямбой хасава нюдиs, aобd не нюдиs aэвы. Саaговотаd поs таминандоs тебвыd. Ибета
небяхатоs, нисяхатоs ханdaаd. Ея мякнатоs тамна нюдямбой нидоs таняd. Aобd мальaгана малs тыd пэртяaэ, халямs хадабадаaэ тара ниваd пирасd. Aаркаaэ aадьбянаd манзетываd: «Манзаядараd тохоладаd». Теда вадетахаданиs, aани aопой серd aадиберaа. Тад лакриs тэсяламбанаd, халянаd сусабd, aамгэмs пэртаваd? Россия яхананаd сабе aокаваd ниваd aаd. Арабской эмиратхана сиднаd тотревs мюсертадоs саць aока. Aэтоs aылад нефтьмs ныхыбавандоs еdэмня савовна долларd няdмарпиd. Тикы долларкаdна тохолкода, хардадамда aабтаaгу. -Маняd яхананаd aани тарця aэбта саванёd? -Aулиd aамгэхэрмs ниня пэртя ненэць хибяхартаaэ ни хандd, няdамарпада есярида толабаaгу. -Пыхыдамда сёбарdaэ тохоламбабата вэва? -Сава. Мань Вячеслав Яднемs теневадмs. Тарота ненэцямаd. Европахана
Танкмs мэdмы солдат паныd, сэротавы халэd ямдоs aэдабадахаd aэдоdлавыd. Неноховавна носиd, тёнd хобаd саць миреdмыd. Aамгэ мянувна недваdмы есьдоs, солотэй хавопидоs, aуда есидоs, aэрм терd нивыдоs сяйd. Пирця Неркагиs няхарd хасава ню варемдоs мэdмыd. Хуркари манзаямs пэрмыd. Нара няна 1942 похона Нензако Неркаги cолдатaэ хэбянда нямна aэда падармs няdамвы. Пыда хавнанда
хэвандаd тамна танявыd. Е р к а р а д о s вадесоdмахадандоs «Чкаловмs» нюбета ту aано мюs хэванда хасевd пэмыдоs. Неd сидя падуманатоs сэвтоs хаялd хайнавыd. Aамгэхэртмs ниня хамедамбадаd нюдякоs aацекэриd сянаковыd. Тамальaгана хаерd яля aэвы. Хибяхарт ханяхартs хэбянs нивы харваd. Хуркариd сава ненэцяd сайнорманзь хэвыd.
3
2014 ПО, АВГУСТ ИРЫS 9 ЯЛЯ *Германия саюd пуняs мардаdма 70 поaэ хэсь яля едs
Танкмs мэdмы солдат (Нерденада 2 стр. толараd)
Ваффен - СС, «Лейбштандарт», «Даc Райх» «СС Мёртвая Голова». Маняd солдатнаd Прохоровка харадs хэвхана неняaгd ирыs 12 яляхана саюd сялравыдоs. Мотострелковой батальон сайнорта нида нядаванзь тэввыd. Нензако фашистd ервоs ядпадаaэ таравы. Лыaгаравыd. «Люфт Ваффе» тиртя aано ну няд бомбы моёпавыd. Якэs помна танкd aадимыd. Сюрамбада солдатd сэв сёбтавыда. Нензако пулемётхат енерти хавдамбавы. Aамгэ пирхана маняd солдатнаd тёрсавэйd санавыдd. Сидя хэвхад сайнорта танкd, енерта ненэцяd няхатоs тудревs тебвыd. Aобтs поёмыd. Нензако тахабэй танк aылад енермы. Фашистd тикахад aамгэ пиратs хаселабтамбавыда. Aэдяaэ мэта танкамда солдатd ядпа пявэдоs. Хасенана янs нялода хэвы. Aопой танк хэвхана луца вадавна лаханакурта солдатмs намдавы. Маняd солдатваd танкамда сулурпавы. Нензако нямда нядавэда. Aопойaэ хаёвы нянда енертаaэ таралмыd. Aока «тигр», «пантера» ядdмэхэs. Сайнороdманда ханзеdмахад, Ямал термs варемда мэdманда еdэмня солдат d ерв савуdмэда. Хонёdмахадандоs, солдатнаd aани санавыдd. Сиддоs нядаванзь товы няхаdнатоs нерняна хэвыd. Тамальaгана Нензако ядаравыd. Лекарd мякна ертана лекар aамзанда мюд есьd хамболоs aобпуд
тюхулмыда. Aопой еся ютерd таминанда тикахана хаёвы. Савувоdмахаданда aани сайнорць нэкалмэда. Aахакуй яляхаdна теневавы нида нивыда хоd. Етриs нерняриs мимы. Танкd ниня тибёвыd. Ядараdманда неры ховы няда сита манэdмы. Сярамбятвандиs серs няби енертаaэ Нензакомs харвобтилмэда. Хэвняд aани хибямs ховна, тиканда aобанзер aобкана сайнорць таславэдиs. Александр Суворов нюмs нюбета Гвардейской Танковой бригадахана Т-34 танкмs мэdэлвы. Сеянда нись пинs aока ямs aэдавы. Иосиф Сталинхад мале сян ненэць савута падармs няdамвы. Кенинсберг маркана сайнорць aэвадавыd. Мяканда 194 6 похона тэввыd. Няби явыкананда «За Отвагу», «Победа над Германией» медаляхаs тодана туs тоdолхахаs aэвэхэs. Хасава няхаюда Сергей, Пико 1943 похона сайнорманзь хэвэхэs. Сергей Ленинградахана яaгумы. Пико ядарёйaэ мяканда тэввыd. 1947 похона яaгумы. Нензако Пирцявич Неркаги Ленин нюмs нюбета колхозхана халямs пэртяaэ манзаравы. Недамда мэвы. Нюдаd соявыd. Самбляaг поs aэсоaгана aэсымs няdамвы. Сюрпадянда яaго манзаравы. 1976 похона пенсиянs хэвы. 1993 похона яaгумы. Никита Александрович Анагуричиs падвэвна Хабэча Хываревич Яунгад ненэй ваданs пададась.
НЯРЪЯНА AЭРМ
Тыd пэртинаd, халеданаd нинаd нюd хасаваюd ирыs ямбанs интернатхана иле пэрaаd. Хаерадs сэвs тюdуна хэбя серs, aэсондоs няркомзетыd. Вындs хэбя ялэдоs aателцетыd. Ея мяктоs aахана иленидоs вертолётхана тэвсетыдd. Харадd хэвувна мюсенаd тыd пэртяd нюдоs таминандоs ханасетыдоs. A а ц е к ы d таaгавоdмахадандоs сывы тохолкоdмидоs тензебтемба пясетыd. Aанидоs •Тохолкова серd
Aацекынаd едэй книгы мэтаd ядембада яхаd ныланаванзь хэсетыd. Тиканда aацекыd ханярина мэбтоs aодd тад тованда тохолковахандоs н ы х ы д а м д о s маdламбасетыd. Сиддоs тохоламбадидоs aулиd тэтна пэрaаd. Aахакуд aацекытоs книгад тасламбасетыd. Тикы еdэмня Салехардахана тохолкова сермs минрена департаментахана манзарана ненэциеd идоs ядэрцетыd, тасалкосетыd. Aэрм терaэ поaгаданаd Валентина Нёлёковна Няруй таняна манзара. Пыда ненэй aацекыd, хабиd, тасу хабиd aацекыd нямна тэтнана институт манзаямs тидхалемби. Округанаd тохолкова сероs минрена институт ервs марцьхэaэ тара. Харта aодd выaгана соявы. Сяхаaгавs небяхаюта, нисяхаюта хэвняна Новопортовской школа-интернатхана тохолкусь, илесь. Нюдякоs нита сёнзя мюй хурка aэвахад тенева. Теда минрена манзаянда саирмана едэй книгы падыби. Хэвхананда мэнаd нита няs варемда мэdaа. Едэйвана aадиберта книгыда паскойd. Aацекыd минхандоs хамедамбидоs. Хэвы тохолкова похона хуркари семинарd, конкурсd округнаd тиaгывна aацекыd тохоламбадаd ненэцяd мэdaаць. Сямян aамгэ пыдоs етёd саваaэ хаdморaаd. Таремs aобтs маdлюрмадоs тамна тарана aавэd тюdу aадимдемби. Ибетоs aудоs няхатоs вадеdядоs. Тэри aабцата Россияхана aэрм терaэ тодоs областьхаdна, крайхаdна, округахаdна илеваd.
Маняd Ямалхананаd ненэй ненэцяd самбляaг районхана илеd. Вадитоs хэтырd, лаханабциедоs яaгаd. Хуркавна aодd школахаdна aацекыd толаaго пирdaадоs. Сиддоs тохоламбадидоs манзь пэрaаd, Пэd тэлхана иленинаd тарекамs вадандоs хара хаdаморaа. Валентина Нёлёковна Няруйs вадавна, теда тохоламбада aацекыd поaгад юндоs ядэрта хибяd aадимдаd. Яндоs хурка aэвамs тамна тяхаs вэтаaгудоs. Хуркариd учёнойнаd aадимдаd. Aахакуй похоdна таремs тохолкодаваd яaгусь. Пыда институтахананда едэй программы сертабиd. Ненэй aацекэриd еdэмня книгы учёнойd ниd падыбюd. Тандаяs хаби aацекыd едэй книгасавэйaэ хаяць. Тикы хавна aысмиd паднанаd няхататоs ниd хаябтараaгd. Aацекыдоs тованда похона едэй книгы толабаaгуd. Теда «Мюсерта школамs» тасламбиd. Тикы хавна тамна мале сян проектмs, тарана манзаямs нерняs учёнойd минреd. Тад тованда похона хартоs вадидоs тохоламбадаd aацекыd компьютероs мэтаd. Хур-
кари едэй программаd aадимдаd. Мякнанда aамдё aацекы нянанда тарана программамs Интернетхад нэкалпаaгуда. «Мюсерта школа» aацекы тохоламбадиd нядаба aарка классахана тохолкодаd илаaгы пирибтяd, хасаваd манзараaгуd. Нерd, Валентина Нёлёковна масиd, тад нерняs «Мюсерта школа» таs манзараaгу. Aацекыd сиддоs маниенадоs таняaгу. Сямян aамгэнs тохоламбаaгуда. Яндоs хурка aэвамs манэсартаd, падтаaгодаd, сэдораaгуd, сянакодаd. Сяхариs тохолкодаd aацекыd небяd манзетыd: -Ханзерd aацекынаd вэвакоd вади мэdaаd? Ханяд намдавыдоs. Aацекыd хибяхартs ниня маниенанs вэвако вадиd хомбиd. Сиддоs табедамбадаd тад тованда похона манзара пэaгудd. Aацекыd тохоламбадаd aэрм терd иламs, вадамs теневабтоs тара. Валентина Нёлёковнаs вадиd серs хаdамбата сава. Масиs aока ялянs харвана aацекы тохолковамда aопой янs нида мацядтеaгуd. Пирпата, манзаямs тохолаaгу. Aани няхата таромs хаdавраaгу. В.Пыриркоs падвы
4-53-32, 3-08-69 ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
ТЕЛ. (349 22)
○
○
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○
РЕДАКТОР
○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○
ГЛАВНЫЙ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)
○
○
○
○
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)
○
○
○
○
○
○ ○ ○ ○ ○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0459 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 32 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 07.08.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 17.00, ФАКТИчЕСКИ: 17.00. ВЫШЛА В СВЕТ 09.08.2014 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
няaэaэ хая. Моaгатеdэ яхамs сятаняюs мададиs. (Пеляда тад aадиманда номеркана толараd) Л.Окотэттоs падвы
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
○
○
○
УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)
○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○
Aарка Вэлли тёрейd: - Тадхава тодмs?! Юрd Туaгоs aынодоs
- Теда ненэся ваданд aэхэвабта, сит aэвадалаaгудмs. Тэхэт
○
○
камда пэрaада. Aамгэ пирхана вэняко тёрейd. - Пухуцёв, пинs сыркарd, aылекыниd тодакыd? Тад пинs сырaа, нё няюмд aобd нялодана. Юрd тибяхана мале товы. Тикавахана масиd: - Нёнд панамбой тюdу мэхэрт. Тюкохов aобd Ябтако Туaгоs. Тыs aока aэда яхана, сидs инd aобтs aомдаdмахана мале товы. Няби вэдепата, ямб тынзяaгана мале то. Aарка Вэлли манзеты: - Aариs тохорaая. Мяd хадрёs терсяда мяdaэ пирта ниaаd. Тадхава
сиdми тэвраaгун? - Маноdмаханиs ханядмs тэвраd. Нямда aэвадалада. Хамэдамбата, нерденя епдя нувода пявы. Aарка Вэлли масиd: - Тикавахана ты пэртянд мят хэхэниs. Юрd Туaгосоs ервота масиd: - Хэхэва ханяниs ханьd, хахаяда яхана ниd мыd. - Тикахав ханярина мэя! -Aарка Вэлли инямда вэрда, няханда масиd. - Тюdу тидd?! - Тюdу тийваць, тэмиs сидямбойнёd. Ханзерd сидниs нэкалтаaахаs? - Юрd Туaгосоs ервота тидяaэ, сян aока вадамs нён мэсd, aобs тюdу тидd?! Нихива харваd таaар сюдбя хан вэняs ерцерйd. Aарка Вэлли масиd: - Ярs хуs ед aаd? Юрd Туaгосоs ервота ханs вэняд aумбаяда палха, масиd: - Тевs едs aэдалаханиs?! Aэдалаикана Aарка Вэлли хабтарцеdэкомда сэв лэнs хаdаврада. Пелей яхадеямда aэ харанs aэдарада. Тэхэюда нинарахахаs манd, сидя таaар сюдбямs нюпдакэниs. Сянад хунат aэдалёбтиs aодd, хой ниs танаяхаs. Хой пиняюs Моaгатеdэ яха хаdмвы. Юрd Туaгосоs ервота масиd: - Пилиd та мэсь яхамs сятаняюs мадаимиs. Таремs aэдалёдахандиs нум ханзума. Сельбя
○
(Лаханако)
нэхэдярaаd. Нямэхэна тобта aэрёйценёd, тикыs яляхат енриs хаярaаd. Нум нарэймaгава aаниs хаенахавадоs aобs яaгу. Юрd Туaгосоs ервота тидянда няs сидяриaэ хаихиs. Aарка Вэлли масиd: - Тедахавs хадиниd таснёd, aын яебтярd. Aынотиs ядувна нидиs пилиd тэвыдиs. Сиdивхав яляs тыретиs хубнариd. Юрd Туaгосs ервота сиdив яляs aэсоaгана вэта пилиd сакада. Aарка Вэллиs хоракаs сивна хулы пыяцямда хадотялада. Юрd Туaгосоs ервота масиd: - Етs, теда мань харdниs выдарадмs. Хуна сяхаaгартs тарцямиs яaгусь. Сиdми нинав хадаaгуd. Харт мание, маняd ядаванёd. Няхарd aэсыs терваdма. Тэкоцинаd таняd ма, тикахав манор ниd aаd. Теда ти, харт сырaананёd, сян сиdми хадабат, теда тэхэртаваd яaгу. Aацекэхэбиниd aэдалё ядэрцаdма, aариs манзьван тымs нидмs мэцетуd. Мядs хэвхана сян хабтеdэ aэдакы, хартоs валакадоs. Сян сиdми хадабат, тыd ховандар яsгода. Тыd пэртями таня. Сиdми нёховабат хадаd, нянд манэdлабтаaгун. Aарка Вэлли масиd: - Ненэся вадар? - Ненэся вадамиs. Тыd aодd aавнанда мань тыниd ниd aаd. Aадьбяниs вадеdянва.
○
Сидя Вэлли
AЭРМ
○
Нензаминдя хабтаркада тоdманда мюмня няваты. Тайна хунанда юрd Туaгосоs мядs хэвувна тевs тенкавs Aарка Вэлли юрd Туaгота тамна няdамбида. Махаs ханзохов яднакы. Сян сырпата, Нюдя Вэлли тюку тенатs сыaгарёда яaгу. Aавэ таня хуна aэдалёда aадимя. Пилиd таs тэва, тюкохов ханда терси. Aаркаs Вэлли хабтарцеdэда хэвувнанда нултада. Инямда ханяда няdамd. Aопой вадада: - Юрd Туaгоs тидяв, тедамбойd хаядмs?! Мяканда aэдалэйd. Пэвсюма няна тэвыd. Инямда сяра, мятs тю, масиd: - Пухуцяaэ, нямэхэна Нюдя Вэлли тюковна хэса? - Тюкоховавна хэdнисявd. - Тюковна пуняs ниса туd? - Тюкоховавна пуняs тоdмада яaгу. Тэри ханхавада тось. Вэнякоs тёре пинs тарпываць. Таминанда aэдалысь. - Тикавахана ненаs яdавлынёd! Хорахаdна мэта aынмиs мардосава. Яs невхы таса пахаaгана сюрда aынмиs танясянёd. Мал еся aын яs нямдахана ходавы. Aынмиs хосая нисявав aэдараd. Aани мирвахавамиs харта яaгу. Тикахав aэись, мале хаява. Пухуцяs, едар пирембад. Яs aавхы тивтениs нареdэ танясянёd. Тикамиs хокаркарт. Есянабця маланs путулахарцяв. Aани мирвамиs пирхата яaгу. Пухуцяда тивтей
Газета
aаниs сылаванда , не мэта иняхана товы. Aарка Вэлли нё симs харта няdамбида. Не мэта инянs тоdмахавахаданда, нё сивна пинs тад санаванда, Туaгоs aамдё хаdмыd. Тад манэdaада, тюкохов Сюрамба сата Ябтако Туaгоs. Сярсяaгаданда яs нямдахана ходавы мал еся aынмs нюдерaада. - Те, хэрван. Мал еся aынмs яs нямд ходамамs мараs таранёd. Туaгосмs та хадада. Тивтей нареaэ нямна вадасялма. Яs нямд ходамамs ханда вэняs пилиd пакледа. Юрd Туaгоs тидяната мятs aэдалэйd. Мале маdлёвыd. Тёрs сова хунатs тэвхава,
нареdэмs мятs тюледа. Тивтей нареdэмs есянабця маланs путуламба пяда. Едs лохомся aодd хацяs aадимя. Туs хэвхана ти-
(Нерденада 28, 29, 30, 31 номеркана толараd)
○
НЯРЪЯНА
2014 ПО, АВГУСТ ИРЫS 9 ЯЛЯ
○
4
Хабэча Хываревич Яунгад