2005 - 2015г.г.
№ 33 (4682) 2014 поS август ирыS 16 яля СУББОТА
Туваd ни хабтёдd
Крымхана ныланаd Пилёd ирыхана 385 aацекэваd тет aаркаdя тиртя aанохана ныланаванзь Крыманs тийдаць. Танянандоs «Ай - Кэмп» лагерькана илеaгуd. Тикы сава серкана округанаd Aэвахы Ерв Дмитрий Кобылкин саць нядаaгусь. Салехардахад Симферополь aэсондs 164 aацекы хаяць. Нерде иба яs няs хэвандиd Лабытнанги маркад, Шурышкарской, Приуральской, Ямальской районхат Салехарданs aобтs маdлэйдонзь. Таддикад Губкинскойхад, Ноябрьскахад, Муравленковахад, Тазовской, Надымской, Пуровской районхад 221 aацекымs таняs aэдараць. Степан Демиденко, округанаd теда тюdу миндя илаaгы ненэциеd департамент ервs нюртей марцьхы таремs мась: -Сие ниць ирыхана «АйКэмп» лагерьмs манэdманзь ханdaаваць. Хусувэй aамгэда малs таняd. Aацекы ерамбадаd ненэциедоs тикахана илеd. Департаментхаднаd aобd няваd aацекэхэdна хаясь. Округваd есьd салдамбида.
Округаханаd тэворaась Игорь Холманских, Уральской Федеральной округхана Россия янаd президентахад манзара. Тандаяs Ямаланs тэворaась. Aэрм тер ненэциеd лаханако няdаaась. Таремs мась: -Ямалхана ненэй ненэцяd, хабиd, aысмаd, тасу хабиd невхы иринатоs, хаданатоs мэdмы иламs мэёвна няdамбидоs. Хибяхартахад хана ехэраd. Тыдоs пэрaаd, халямs хадабиd. Нюдёd тохолкуd. Мале aока поs ямбахаd Приуральской районхана Павел Атаман халямs хадаби. Юнада aахана ханdaа. Игорь Холманских тикы няваd савуdaадась. Почётной грамотамs миdaась. Х.Нямбараs падвыd
aацекынаd тохоламбидоs. Невхы хаданатоs, иринатоs книгаd сиддоs мэйрамбиd. Ямдоs мэне, савадава еdэмня иaутамдоs тамбиd. Тедамбойs Салехард паaгахы Горно-Князевск харданs тэвхарцянаd. Нерd мадамзиs, aэрм терd етёd таславы ялямдоs ядабтамбиць. Пилёd ирыs хасаваюдимдей яля ерня хуркариd машинd нулаaгалванs ирсуd нулъядаць. Мюдандоs хуна мэцьдидоs паской aой паныдоs, мальцидоs мэтаd ненэцяd тарпыдаць. Нитоs пумна концертанs, ервхаd инзелеванзь ялъядаць. Тэмдорма сермs минренаd неd aобтаремs лабкыдоs нэмбиць. Тюку поs aэрм тер ненэциенаd департаментхана манзаранаd нинаd еняd aэда яляваd минредонзь. Таславы часхана, яля ерня Сергей Николаевич Харючи, округанаd Законодательной Собранинда председатель aарка яляваd нэдась. Таремs мась: 2014 поs пилёd ирыs хасаваюдимдей яляда aэрм терd ненэциеd едs таславы яля. Aабцата няхарd юркад тэри тянёркаваd. Поaгананаd хуркаринаd таняd. Ханярина манзараваd. Маняd Ямалхананаd ненэй ненэцяd, хабиd, тасу хабиd, aысмаd илеd. Aамгэs мянs нинаd тыd пэрaаd, халямs хадабиd. Пудана похоdна нюнаd хуркари манзаи минреd. Aобтаремs пирdaадоs. Еdняd aэда яляхананаd саць aарка таромs хаdавравыd нинаd тензебтембиваd. Aобтоs Елена Григорьевна Сусой. Тикы няваd Ямальской районхы Новой Порт харад тер. Ленинградахана тохолкоdмахаданда яханда тэвыць. Пыда манзара пэdманда нерня луциdПоaга учёнойd книгадваd панdaа падыбавыd. Тикыd поaгана Антон Петрович Пырерка манзаравы. Иланда паaонs тэвdмахаданда Германия саюd пуняs сялрамба яaгумы. Елена Григорьевнаs хавна ненэй ненэцяaэ поaгаданаd хартоs вадавнандоs паднанинаd aадимяць. Нюбедоs aани теневынаd. Леонид Васильевич Лапцуй, Геннадий Алексеевич Пуйко, Прокопий Андреевич Явтысый, Василий Николаевич Ледков, Иван Григорьевич Истомин, Иван Антонович Юганпелик, Любовь Прокопьевна Ненянг. Пыдоs падвыd стихотворенийдоs
Света Ермакова
-Яs сярs ниня илениd поaгана тэнзадоs ,тянё ненэцяaэ сиднаd ханярина теневаd. Сэвнаd тяхад иринанаd, хадананаd тидхалевы илмаd тамна нёдаваd. Харdнаd яхананаd харанs нись харваd илеваd. Маяндорти нядабиваd. Россияхана иленяaэ 20 поs тяхана ассоциациянs aобтs манзалъянаць. Харdнаd серонаd тад тальняюs тидхалемба пяйнаць. Туваd ни хабтёдd. Пыда пуданда мале сян ерв лаханаць. Хэвханандоs мандаранаd aэрм терd нидоs савуdядонзь. Ханяaыдоs Почётной грамотыd няdмаць. Неноховавна теда тюdу миндя сёбарd хасаваd ханоs санарпиць, тынзяaотаць, Слава Тоболько ныхыдырaаць. Няндоs сыртаd нидоs пеедоs пейдембиць. Письлидоs aамдыць. Тюку тадтёда сидяaгахаdна ти маниенидаd. Х.Карскийs падвы
2
2014 ПО, АВГУСТ ИРЫS 16 ЯЛЯ ханавэдоs. Яляs aопой aавламбавыдоs. Aэтатана проволок ядувна вадёвы илебей aувd танdмадавэй хаёвы. Сярдаd aаворманs харвавандоs нид aувоs aавормыдоs. Пилько Ирикович нита тотревs aувоs aаниs ныдпа пявыда. Aамгэ пирхана aарка вабцмs намдавы: -Хальт!!! Aэвамда тад тюdу илванда, aамгэ aэса, немец сол-
*Германия саюd пуняs мардаdма 70 поaэ хэсь яля едs
Солдат илs 1941 поs няхаромдэй сайнороdма ирыда миaась. «Чкаловмs» нюбета ту aано пальd якэрида путрась. Теда тюdу миндя илаaгы хасевd, aаркамбой ненэциеd ехэрана яхаd минресь. Нерандоs няна aамгэмs х о в а х а д а н д о s хибяхартадоs ехэрась. Поaганандоs Пилько Ирикович Анагуричи, лэда пирцямбой хасава мэсь. Сайнорць хэбянда нерня халямs хадабаванда хавна, харэaоs поaгана лыaгарёда някоd, aартиd ханедаданда мэdaась. Хэвхананда нуна нянда няs лаханакурмы. Тикы ненэць илеванда серs сян маямs ховакы. Хибяхарт тамальaгана ехэрась. Сита нида хаебавакыd, ф а ш и с т d няdмарпавакэдоs. Хуркавна aодd Победа aэсондs тэвыць. Сайнорманда мальaгана луца вадавна лахана ехэравы. Ненэй ненэциеd еркарd паднанаd луцаd ханзерd намдормыдоs, таремs падыбавыдоs. Ханяaэхэна тамна aамгэхэрмs нись хамедамбюd письмыd. Сиддоs минрена поездмs фашистd тюdуд ядпа пявэдоs. Ханяaыd вагонd табцвыдd. Лыaгадамдоs пюртаd ненэциеd aариd тиканs хадабавыдоs. Хавыданаd тиртя aанохад бомбы моёпавыd. Немецd тиртя aанодоs я aэсомана хынхаламбавыдоs. Тамна пэ сэвтанаd сядодоs aадьвыd. Фашистd хэdмяхад ерводоs сиддоs маdлавыd. Иле хаёвыдоs, яда пиртидоs полкахаd, дивизияхаd aэдаравыдоs. Пилько Ириковичмs сята хобаs паридева нид иба яs
няд товаaэ таславэдоs. Юнитанахаd тэвравэдоs. Тад пуд разведчикхаd тэввыd. Савовна енерць теневанда нид таняs еремы. Мале сян aани нита няs пиs тидхана, такла фашистахаd ханdмыd. Aобaгуна сиdив немецмs талевыd. Тамальaгана Пилько Ирикович «За отвагу» медальмs няdамвы. Сайнорманда ямбанs aока aамгэмs манэdмы, ядараaгавы, лекарd мякна юсидавы. Луца вадамs янамбовна тохоламбавэда. Aудиd таркахаdна нянанда тарана aавэd манэdлабтамбавыда. 1942 похона фашистd няdамвэдоs. Стрелковой полкдоs немецd пондs еремы. Такла хартоs няхатоs тэввандоs еdэмня сидя ервотадоs тунитоs манзхалоs нялкэць табедавыдиs. Пи ерня сиддоs юркабтавыd. Тад ялмандоs, фашистd aудахаd хартоs еремыd. Пуна тасла сидя ервотадоs фашистd няюs нятвэхэs. Aавнандиs тэта ненэцяaгs aэвэхэs. Пилько Ирикович сярванда мальaгана немецd aамгэ тоdолаха aылека aэвамдоs савовна манэdмэда. Хуркариd сярулавахаd тэвормы. Енарd манзаямs нивы пэрd. Aопой сярулавахана манябэd тэвабавыd. Сярдаd нибяндоs моdнэрмандоs еdэмня тивхатоs нянзико саaговота манябэ сярыбавыd. Ханяaэндоs моdнабd, хутыd пыиd малхана ладорпавыдоs. Нибdнянда юркd, тиканs хадабавыдоs. Таддикад Пилько Ириковичмs aани сярулаванs
дат тунимда няdамба луца вадавна вахалмыd: -Ханяд тосан? -Воркутахад тодамзь!, Анагуричи мамы. -Вэй, мань яниs теран aэвэнанёd!, - фашист мамы. Тикы фашист сиддоs лэтамбава яляхана Пилько Ирикович aувоs aавормы. Пыдхавада харта Воркута яханда, ханяна сояdмамда вадеdмы. Aысмиd яхана aэда Воркутамs намдахарта ехэравэда. Пудана сярулаваханда пэвбата сайнормаs валакарида хаёвы. Сярдиd фашистd aокавна хадабавыдоs. Таддикахад aопой яs ваaганs моёпавыдоs. Няхарd ёнарd ненэцяaгад самбляaг юртёd хаёвыd. Хибяхав сярдиd поaгана ервотаaэ таравы. Сидладs няхарdaэ хунормыd. Сяdны aэбтоs aодd туниd пенделавыдd. Сярдиd лэтамбадаd немецd лыaгадамдоs пюлвыd. Пилько Ирикович сидя беларусмs няць хунвыd. Пэдараs поaгана сидя яляs aатенаdмахадандоs, aарка харданs тэввыдd. Сиддоs вэсако немец ядабтавы. Aобкад пере aопойри
НЯРЪЯНА AЭРМ вадамs вадеdмы: -Гитлер капут! Гитлер капут! Сиддоs тинанда мюs такалмы. Aаврадамдоs таванзь лаханавы. Сайнорма ханзенавы. Немецd хамедамбавэдоs, тиканда маняd солдатнаd пилюdмыдоs. Немец вэсакоs тин мюд сайнортиd муaгоs пендd хахая совыd. Тиканда пинs тарпавамдоs ланомдавэдоs. Aамгэ пирхана солдат пэмбада машин aадимы. Пумнанда танк нултавэда. Латаs сивня хунвы, сярвы солдатнаd сырмыd. Aудидоs тюdу илхая пинs тарпвыдd. Танк мюд сята париденя солдат aадимы. Тад письлаванда сэрокоs тибяда тэри хаеравыдd. Хэвхананда мэна нида мамыd: -Маняd Америкаs Армияваd. Германия саюd мардамба пыдараd ямдаd СССРмs нядабиваd. Яхананаd хуркариваd. Маниенараd негр. Няхарd хунбавы солдатмs халтавыдоs, aавлавыдоs. Сиdив яляs aэсондs ныланавыd. Ембаdмыдоs, тунидамдоs миdмыd. Америка солдатd няs Берлин мартs нэкалмэдоs. Саюd хадаба саць таравыd. Германиямs aарханда саюхат хабтумдавэдоs. Маняd янаd, Америка солдатd aулиd маймбавыd. Нидоs севолпавыd, нумдs
енермыd, хартоs нидоs лаханако няdамыd. Америка солдатхат хэбяндоs нерня aобтоs сиддоs фашистахаd тэвравы ненэцямs тумдавы. Тамна машин мюня ервs хэвхана aамдёвыd. Хэвхананда ситя нядабавэда aани тикахана мэвы. Таминандоs тиканs няdамвэхэюдоs. Вэва сермs хадкэпявандиs еd эмня харад яданs нултавэхэюдоs. Тиканs хадавэхэюдоs. Няхарd солдатваd хартоs няхатоs aэдаравыдоs. Пилько Ирикович Анагуричи 1947 по aэсондs Германияхана солдатамбавы. Мяканда, Еръй яхаs харданs тэвdмахаданда Ленин нюмна нюмдевы колхозанs манзаралмыd. Халямs пэрмы, ханевы. Недамда мэвы. Нюда вадабавы. Тидd манзараванда еdэмня хуркари орденd, медальd няdмармы. 1956 похона Всесоюзной cельскохозяйственной выставкахана мэвы. Сайнороdма пода сабе вадеdманs нивыда харваd. Ханяaэхэна aамгэмs тензебтембабта, aацекыда инзеле волтамбасетвыда. 1972 похона Кутопьюган хардахана яaгумась. Маняd иленяaэ теневаd. Сяхартs ниваd юраaгуd. Никита Александрович Анагуричиs падвэвна ненэй ваданs Хабэча Хываревич Яунгад пададась
3
2014 ПО, АВГУСТ ИРЫS 16 ЯЛЯ
Тидямиs
НеняaгD ирыs нюртей яляхаdна тидяниS няs aэдалёрманзь вындs хаяниS. Пыда aавнанда aарка манзаямs тохолавы ненэць. Манзаянда серs иланда ямбанs маркана илевы. Сояdма ямда юрвэда. Таремs выaгы иламs манэdманзь ладарaа. Лабытнанги мартs тэвdмахаданиs Обcкой станцияхад еся сехэры серs aэдалэйниS. Пэвсюмя няна яля сэв тамна тюDуна aа. Янамбовна еся сехэры серs aэрм няюs хайнаваD. Нерня пальd пэдариD пондS пакалъянаD. Aамгэ пиркана пэD хойD ядувна aадимяваD. Тамна пунарка aоб хахаялтейнаD. ПэD хоркадёD, нензламиD, сядоS, хойD манэсарaаваD. Нумгад перенаD сарвореDэ пэD ядхаdна сыра юседа. Пий ямбанs миёdмахаданаD, яля еркана тэвадана яханиS тэвыниS. Яха ниня ЯрCаля харад терD нядэнаd ненэциеD мякd мятюниS. МядоdмахаданиS aанониs мюs сакаданиS. Сидя ненэцямS, ХудяaгS пэaаниS. Миманиs серs мякнандиS хаёдаaахаS. Тет aарка ненэць aадя aанохона саaговоdмыD. Ендадs серs яноць миaаваD. Хусувэй яхаS харамs пэбтабиваd. Ныла-
наванзь янs хаdамсетынаD. Тамальaгана хуркариD aамдэдD тандаяs вадёданвыd. ИндадмS ныхыбабd, иленя яS aабт пыянS савовна теберaа. Нувs сармикD нюртей ханидоS тандаяs a а д и б е л в ы д D . ПидяхаdнатоS нибклыD. ХойрёD aаврадамдоS хаaаD. СядоS ниня aыяраs ханиD пидяханандоS aамдыD. Париденяd таредоS тамна нивыдоS вадаD. НякундоS хэбd, сятораванs харваD. Тамна тяхакуна ханавэйs пидя танявы. Ханида aыяра няюs aэвыD. Aопой тэри сэркS. СэвдоS aархандоS паридеD. Нюдя aэбdнандиs aодd, сидя пукандиs ниs нулаaгаaахаS. Сятораванs, хавыдаванs харваaахаS. Саць вэбтыхиS aэвэхэS. Небядиs, нисядиs тёрсавэйd aэвниS нимня aариs тикавна турaахаS. Ладораваринs хамедыхыS. Пуняs тоса, сюрбарка хаяниS. НяaуйD надоs хахана, яхаS хара табхана лымбданs таркавы яхадеймS манэdaаваD. Aэда aоб ниD aадюD. Нюкцяда хэвхананда мэ. Таркавы небямда валамба тоенана яS няд сарпямS сертавы. Сую сибя aэванда нид aыльняs ни падирd. Таб ниня ядdмарида aадиD. ТидяваD, ханёй няваD манзь ханада: - Хомбанзиd маяндорта. Ядавы aэя! МаняD няхарdaэ тёрейнаD: -Нюда небясиs яDамaгуда! Тюхулмы aэя! Ханёй няваD aанонда мюня хаи. Тикаривна янs нултава тоDолха нивы aаd. AэнаD aыльняs падирaаd. Тоенана лаaг ниs нултаваD. Таняд пуняs яда хаяваD. Сарпя серs
тэвынаD. AэdнаD aылs латD моёdaаваD. Ты aэd сабкаба пяваD. Мале сян яляs таркорахавы. Индата aабтермы. Тикарихина сиваваD яaговы. Хархана лымбадмs маторпиваD. Тюхулпада лымбад таминда пуняs ямs малдамбида. Янамбовна пукамда нэкалaаваD. Пуна няби няюs ярахая няби aэмда пяваD. Хуaгляхаюда aаниs таремs тюхулaахаюнаD. Тоенана серd aэвы. Тет часs aопой яхана масэрaаваD. Aарханаd саболdaэ хаяваD. Тюхулмы тэваd янамбовна я няs хая. Таминда пальd нероs малхаD хадырць лабцейd. ХэбянаD нерня aопой нянаD сылыd. Сава вадамs нянаD хэтна тоDолха. Нюкцяда небянда хэванs то. Aобкана хадырць пэйхаS. Aамгэ пиркана сидя Худямs мякандиS тэвраaахаюниS. СехэрэмиS тамна тяхаs сидяриaэ пямиS. ХарdниS ниниD мятs тидхалембимиS. Сян яхамS толаdмахаданиs мяd хонами яaгу. ХоёD няна хэвыD мядоS тэвада Пандад яхамS маланда aэсондs тандамиS. Танянанда саць торма. Aаномиs яда нютлембимиS. Янs нултамбимиS. НямиS aано пыя нид янS якорьмS хаDаврамбида. Нивэда таслаd. Лакриs итs мантэйd. Aано вармS няDма пирдалевы. Ёря aэвы. Икад aэварида aади. Нянда яднаханиS ямs хо. Тикарихина таaгамъйd. Я вархана хасуй имбытадода сероdaа. Aаномиs сярамиs. МядмS пюланиs. Яда нэкалaамиS. ВаaгахаD пакалaганиS. ТанаdмахаданиS, то минни едs еремы aэaгу. Хэрабта тара. Тикы сероS помна
НЯРЪЯНА AЭРМ неняaгD варемдоS мэdaаD. Хомбанзяда aамгэхэd ниниS табаaгS. Тэвадана яримиs тэваданиS. Aарка соты нид мядмS манэdaаниS. ЯднаханиS яхакS нярхальйd. Яда мадава тоDолха нивы aаd, ёря. Сана пясь, тарсиd латарка. Мань минена падмиS яхаs тяханяюs мов. Хацяs сюрамбахая санэйвd, тяханяs aавэдана хаdмывd. Aарка нямиS, тидямиs сана яDамаaгуда. Aэда вэваd. Aаводана aоб яда мадада. Итя сялта aыламна хая. Тандаяs сервы хасуйd aамгэрида aани саdнибтейда. Манзь ханада: -Тедахавs aарковна нидмs саdнеd. Неркавs aэваримиs aадись! Aамгэрида палaыръяда. Пебяниs , небяниs мятs тэвыниS. Таняна таaгамъяниS. ТыD падеварканs харваD. Aобкана падева еDэмня хуняна сидя мятs aэсываD. Сэротэтто Николай сермs пэрaа. Тёняaы нята няда Окотэтто Андрей. ХартоS иленяD ниниd мякdна понs мядоaаниS. Тябивоdмахад пуняs aэдалэйниS. Минни ниня aэда сидя мятs нултамиS. Окотэтто Хэрмо aармы ненэць. Няби Пырирко Эдуард. Пуна яхаs матолава ниня Панаевской оленеводческой предприятия матдомдэй тыD пэртиD aэсы матd мятоS aэвы. Яхамs вэраванзь ятнаць. СермS пэртядоS Хороля Aанико. МанзаранаD aобнзерs вадидоS хаdморaаd: -ТынаD нямна миндя по aулиd вэва. Сыраs, нараs ямбанs aока тэваD хаD. Сую хаёдаваd яaгу. ТикынаD манзаятаханаD таaоларэйнаD. Теда тэвадавы яханаD aадимяваD. ТаaыD ханханаD теда тэвотаваD. ТидямиS мякна едэй вэямS aама. Таддикавахад
сёнзянда мюмня тёрсавэй ядэртаd aылекаD пи ямбанs пэрaадонзь. Пэдавыd. ЮнмS намдdмахаданиS, несэй яляхана пуняs aэдалэйниs. Я поaгана яs ниs тана тасламиS. НямиS aобтаремs aанонда инямs няdамхая яS ниS санэйd. Aэхэюта aыламна таб aылняна хая. Лымбад aэвы. Aэхэюда теdмета сярdмавна aылняна хаяхаS. Тюхулць яdамaахаюда. Яs няд мань нядав. Тет aэтё, варехэта тоенана янS тэвыd. Aарханда табома. Мале сян вадамs пята мэDaа: - Нямэхэна яхадеймS хомбанзиd яда табедамбавэв. Теда хамедав. Тад хуняна поезданS aамдыниS. Наaэдя яля вэсs, aопой пиs миёdмахаданиS тэвыниs. Минни серS машин мюs сакаданиS. Ханяs тара, таняs тидхалемиs. Нининзь манd, выaгана серкD еребермакэниS. МякниS тэвыниS. Мяdниs терD aатенавыD. В.Пыриркоs падвы. СидяaгD пыда тадтавыда.
4-53-32, 3-08-69 ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
ТЕЛ. (349 22)
○
○
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○
РЕДАКТОР
○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○
ГЛАВНЫЙ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)
○
○
○
○
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)
○
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0460 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 33 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 14.08.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 17.00, ФАКТИчЕСКИ: 17.00. ВЫШЛА В СВЕТ 16.08.2014 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○ ○ ○ ○ ○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
(Пеляда тад aадиманда номеркана толараd) Л.Окотэттоs падвы
○
○
Aэсуdмахадандоs, пэвсюмя няaы едамдоs пэрмандоs серs, Юрd Туaгосоs ервота масиd:
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
○
○
○
УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)
○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○
ервота aани манзадасеты. Сиdив яляs илеaахаs. Сиднтетимдей яляs хубтахана aавормандоs серs, Aарка
○
○
пансавэй ледэйd: «Ненэs вэвадамнёd. Яs ваaгахана Юрd Туaгосоs ервотамs aулиd нив хадаd». Ябтако хасава aэда яaгаdaа. Синда няaы хэванs aамдыd. Aаворць пэядd. Няхавахаюдиs нидиs теневавэхэs, лаханакурaахаs. Ябтако хасава тикы няхаюта няна серта яaгу. Aавормандоs серs Aарка Вэлли масиd: -Пыдхавараd нидаd теневавыдаd. Мань сиддаd ехэрадмs. Тяхакуй няр хибя aэдакы? -Тайкуй няхавамиs Няръя хасава. Нё някуй не няда.
-Хуняна ханондаванзь хандаваd. Aарка Вэлли, Юрd Туaгосоs ервотахаs тюку тенатs хонёвдавэхэs. Пиримдоs матаd. Хуняна нумs ялэма. Ёрколаd. Ханодоs подерaаd. Сермs пэртядоs Няръя Хасава. Хандандоs aобd нензадымs ярка. Маноaгая, хананда мюs хурада. Тадхава aэдалэядd. Ненэсянда aодd Пэдарата яхаs харада танявы. Сялць пэдара aэвы. Юрd Туaгосоs еврота нерде пэдара помна нида ханэйда. Яха сяд нина тет тюндаaэ сябармы пя нимня aадимя. Тюdуй малда салмвы. Пя ерня сидя aэва лы. Екар иленяхандиs aыдавэхэs aэбтимs, пямдиs сэхэвэдиs. Тет тюндаaэ сябармы пя пахандs Юрd Туaгосоs ервота нултада. Aарка Вэлли таремs маниеда, aыльняaэюмs aэва лэхэв aамгэ мян aэдакы, нянда тюdуюмгав ертs тебетана сороs хобъява. Aарка Вэлли ихинанда масиd: «Та aар aэвамs мэdмы aэхэвабdниs, ханзерd хаaгудамдедаd?!» Ханамдоs тиканs нэкалaадоs. Aарка Вэлли масиd: -Няръя Хасава, сермs пэртяваd нинав aаd, нензадэнд aэвада хырад. Тадтикахад Aарка Вэлли масиd: - Тюку нензадыs aэва такы тет тюнд пя маланs aыда тара. Хибя ханаaгуда?
○
(Лаханако)
Вэлли масиd: -Юрd Туaгосоs ервота тидяaэ, сиdив хункана тюконs тэвынинзиs, манзьван aаdи тоdманиs немамиs aоб ни харваd. Юрd Туaгосоs ервота масиd: -Мань aодd aани тарцядмs. Aаdи тоdманиs хонёвдавэдмs. Теда aамгэ немниs нибтоs харваd? Aарка Вэлли масиd: - Немахабиниs aадьбятоs ниd харваd, мань aыхы вадарканиs ханяхартs ядэроdмами яaгу. Aавна манзетыd, нисянда халмерs таняна, нисяханда ядэрта, немада тута. Тадхава, - масиd: -Юрd Туaгосоs ервота тидяaэ, манзьван нисяниs халмер манэdмадавэмиs. Масиd пыдар теневанакэр? - Тикахавмs теневав. Aарка Вэлли масиd: -Юрd Туaгосоs ервота тидяaэ, теневахавабат,тикы я едs ямдабdнаd вэва aэдакы? Нё няaы Няръя Хасава масиd: - Пыдариs мамбатиs ханянаd ямдаd. Тикандоs ямдэйдd. Юрd Туaгосоs ервота масиd: -Aудонданаaэ мань тараaгудмs. Моaгатеdэ яха маханяaы хоймs пяaгуваd. Танянанда Пэдарата яхаaэ ханда. Тикы яха ёнэхана нисянд aэва лы aэбта тара. Тадхава мюселъядd. Ет хуркариd харасиd Пэдарата яха ёнэнs тэвыдd.
○
Сидя Вэлли
AЭРМ
○
номеркана толараd) Aарка Вэлли таремs минданда ед сырaа, Моaгатеdэ яха сятаняaы хэвхана тэхэвd сянри aокd тыd aэдакыd, пензяd панaаdма, хойd панaаdма. Тыs техэ вархана aобd aарка мяd. Хурёдита поaгад сарварида aади. Пилиd та тэва пэвсюмя няaы aэвы. Яля ямбанs ермбидиs. Мятs нултаикана ялэмдадs aэва aодьs aади. Нултаdма минанда aарка Вэлли ханамда aэдада. Юрd Туaгосоs ервота нямда нусь aатеда. Пилиd мятs тюикана Юрd Туaгосоs ервота нямда нертеда. Aуда маханяs нёмs тядэда. Aобs пумна мятs тюaахаs. Мюйхавада малы торха. Сидя ваdавдоs aэвы. Сидя ябта не с э д о р а a а х а s . Маханяaэюмs ваdав ерня aобdлери aамдёда. Aарка Вэлли тэри сырaа. Тидd ямбсада, нярd латдада aобтоdолсахаs. Сидя марцяхавада aэва сидикана яaга aамдёда тоdолхахаs. Aэда яaгапа Aарка Вэлли ирида ядэрaа: «Тедахавs хабць яханиs тэвнакэвd?» Юрd Туaгосоs ервота aэда яaгаdaа. Нянда синяaы хэванs aамдыd. Нидиs теневавыдиs. Хурка Aарка Вэлли aодd няхаюта синяaы хэванs aамдыd. Мунзипойd ирида ядэрaа. «Юрd Туaгосоs ервота тидямиs яs ваaгахана пявась, та еквавна aулиd нив хадаd». Нехэs едмs пирембихиs. Пихиня aобd aэ мунd тованодоs. Нёринs aатеда. Мятs мятю. Тюкоехэв
Газета
Aарка Вэлли масиd: - Тикы тарця aэвы. Мань синяaы хэвхэмиs хибя aэбта? -Ет, тикахав харта вадеdaамда. Aарка Вэлли синяюs aэвада ярэйd: - Малковэaэ, техэ паaгар aамгэ aэдакы? Ябтако хасава масиd: -Aаdи вэдеканиs техэ паaгамиs, нюмгавамиs сяхаaгартs намдавэмиs ни aаd. Тэри Ябтако Вэллиaэ сиdми пэрцетыd. Aарка Вэлли тикымs намдахава, сейда таaгама. Ябтако Вэлли масиd: - Синяaы хэвхы не нямиs. Aавороdмахадандоs хонэйдd. Aарка Вэллиs сяхабтэбd, Юрd Туaгосоs
теда тюdу минда ябтако хасава. Сидямда марцямда лабц нялра. Лэaэ пирця aэвы. Идюцямнанда aопой няdмалма. Тарцямs маниехэва Aарка Вэлли
(Нерденада 28, 29, 30, 31, 32
○
НЯРЪЯНА
2014 ПО, АВГУСТ ИРЫS 16 ЯЛЯ
○
4
Хабэча Хываревич Яунгад