2005 - 2015г.г.
№ 41 (4690) 2014 поS октябрь ирыS 11 яля СУББОТА
•Си”ив яляхана
Aацекы” садик Пуровской районхы Ханымей хардахад сиднтет ю” aэдалава пиркана Лангувичей aэсы aа. Таняна си”ив вы’ aацекы едs садикм’ сертаць. Aэсыхана илена” aаркаd нидо’ харвавыць. Тарця иaудм’ aахана няdамвэдонзь. Садикандо’ нюм’ «Вепяку». Пякоs вадавна - вэба. Нянандо’ aэсыхана иленаd не” манзара”. Aацекы” хубтыхы сиднтет часхана турaа”. Яля еръй ёльцяндs садикхана мэ”. Aацекы” падтаaговандо’, паднавандо’ хавна харто’ вадамдо’, вы’ иландо’ техэ паaгханда тохоламбидоs.
Кином’ сертаaгу” Округханана” маня” ненэй ненэцяaэ нямнанаd aани’ aоб” кином’ тадтамба пяць. «Леннаучфильм» киностудия сертабида. Нюмдя «Илибямs пэртя». Мюсерта” ненэциеd нямна кинодо’ aэaгу. Эдгар Бартенев ненэй ненэциеd нямна кином’ тадтамбись. «Яптик -Хэсе», няби «Нярма». Тикы кинодо’ фестивальхана нерня’ хаdмормысь. Теда кино” тадтамбувндаd мале Ямалханана” манзара”. Няхар” ирыs тадтаaгодаd. Мале ты” пэрти” aэсыхана мэвыць. Сидя по’ киномдо’ сертабаaгудоs.
Хынотаd не” «Сёётэй Ямал» ансамбль несэй нюмдада aадимда. Тад нерня’ «Губернаторский» нюбета. Aарка пэвдей ирыхана округнаd сояdма яляхана едэй нюмда мэdэлaгудоs. Aопой миллион есям’ няdмаaгу”. Aэвы конкурсан’ ю” тет ансамбль падродо’ мипвыдонзь. Тикыd поaгат «Сёётэй Ямал» aаниd ансамбльd ниs хаdамвыd.
Сэрd варк сянда Россияханана” сэрd варк «Няръяна книган’» падвы. Таня’ сянда” я’, нув’ сармик” падыби”. Хибя тарця сяндам’ хадабата сертs еремда. Теда округханана” сэрd варкм’ хибяхав хадавы. Тикым’ Шокальской aо няю’ тиртя aанохана aавар” тэврамбадаd манэ”мэдо’. Вэба ирыхана «Гыданский» заповедникхана тунихина ядавэда. Тикы хавыданамs хобdнандоs, миллион пеля есям’ салдаaгу.
Ты aамза ни тянюмдs Выaгана иленаd ненэциена” сыра’ ямбан’ сэрдахад тыдо’ маяндороdмахад, тамдо’ мэ”aадо’. Янамбовна хабартава яхатоs тэволыдd. Ты” пэрти” серо” минрена департаментхана манзарана aарка ерв Вячеслав Кучеренко тарем’ ма: - Aыдавнда aамзана” aокдада небой по’ пир aэaгу. Сидя ёнар” тонн aамзам’ aыдаaгу”. Ямал тер” хавна, тына” aамзам’ Тюменской областян’, Москван’, Санкт - Петербурган’ aэдарамбаaгудо’. Тикы хавна Германиян’, Финляндиян’ aэдабтамбаaгудо’. Тэна” aамза юр” самбляaг ю”, юр” хасаваю” есямs мирета. М.Яройs падвыd
тахаaгавыD. Тэхэ”на aэдалёдаD ханяримна хэсь пир”мэдоS. Сехэры ни тара”. Ты яхад харта aаворaа. Aамгэри нумгана пихиня иле. Тикым’ савуць сайнорма ёльцяaгана разведчикD тыD aэхэdна aэдалёрмыD. ТоS салаба нимня сайнорць туниD вэрамба aобтарем’ тыD мэ”мыдоS. ЯдаравыD, хадюмы” солдатD aэдалё вэрамбавыдоS. Хаaгуртам’ хоба’ мюs пэбта”махадандоS вадна хан’ ниня ханаaгудоS. Машинаd муaгав хуна aахаs совыd. Тэхэвар мунзипой’ миaа. Сайнорма яхана хаaгвыD тыD aавормыдоs. Aамгэри хад нумгана советской солдатD сайнормыD. Хан’ вэняна aамдёда солдат енермы. дад’ нерня тыдоs Мунзипой’ синё’ помна ма”лаaгудоs. Тэвадана лакри’ aани’ ёхода, хибяяхандоs тидхана мале харт нида хамедаaгу”. aэдаласетыдD. Яля’ сава Яха’ мадхана советской ерня лабкахад ханодоS солдат” тунидоs тэхэdна пэнсетыD. Паромба вэрамбавыдоs. Сайнорць серодоS мале”мяхадандоS мале”мяхадандоS Ямалан’ мядотоS ед’ пуласетыдD. тэввы сиDив хабт. Aокаюм’ Самбляaг, сиDив сян соходоS фронтахана хавыD. aэдалава выaгы Тамальaгана Ямал яна” хасавахаdна aамгэхарт ни хабт” aока илам’ aэдавыD. aа”. Я’ поймS тарерим’ Вадёдана ненэцям’ ты” мадабавэдоS. AаниD мят’ хаDамнам’ тюку aэсыхат тыдоS хосая илаaгана нин манэт”. ТедаядэрмыD. хав’ тыD тарабцодоS ни соs. Aавна ненэцяD ты” Aаврариaэ маниейдоS. aэрихана ханяри’ Aаябад’, мэта паны’ пиртэвормыD. Харад’ терD ривна тара”. ИлебейD хабтD ненэцяD вэнекохоdна менаруйaэ ядэрaаD. ЕрвдоS aэдалёрмыD. Ма”нёD, вэ- хэхэдана тыD янемдамба неко няватабта ёльце тэри таютаD. ИхинандоS мере”aа. НядэнаD хасаваd манзетыD: «Еся ханрими’ есъедоS тарем’ савась. Пахалко тюку яля’ манэсармыдоS. хуркари aэя. Aудами’ Сайнорма’ поS aаркавна мэaгудмS!» мальaгана тыD aани’ Падыбаданиd историй” манзаравыD. Яна” ерв ва- книгахад намдвыни”. дам’ aэдаравы: Тына” тарем’ сямбана” - Я’ тиaгывна тэдраD серо”aа”. ТыD я’ тянё aэвам’ ма”ладаD. СолдатнаD вадець, тасламба тара”. нядабидаD. Выaгы серо” мер’ Хусувэй хибя” хабтодоS сибдамбабd сава. Тедахав’ aобт’ aомдавыдоS. Яна” неры нивы таславы” тиaгывна ма”лавэдоS серонаD нимня, aани’ ёнарD янаD хабтD. таславандаD серD есеaгаD. С а й н о р т а х а d Тикахана похоS aоныD. aэдарамбавыдоs мальця” тобакD, пиваD. Cыра’ В.Пырирко’ ёльцьaгана луци” мэтаD падвы. aаноS таркаaгавыD, минзь Сидяaг пыда яDамвэдоS. Тецьдахана тадтавэда.
Тарана ты”наD нямна Теда несэй ил’ Ямалан’ тэвыd. Еся сехэрым’ луцаD выaгы хоёD нимня лехэбтаD. Хусувэй яляs поезд нерня, пуняs ядэрaа. Хэвхананда паладаD мядD, хадыртаD тыD хаюрaаD. Таддикахад выaгана иленяD ненэцяD сыра’ едэй меретя еся ханоS хусувэй яля’ мэdлаD. Таaгана тетм’ aэтиD машинD мэць пяD. Ид’ нимня мэта aанудо’ саць мере”aаD. Aацекэсавэй’ несэй иланд’ хаdмынаD. Aани ненэциеD ил’ нимнянаD то. ХаняaыD яха”на вэвада яaгу. ТяхакуйD похо”на тарцясь: тет aарка хабт aопой еaган’ ха”амбатоS - тиртя aанорахаць. Нензаминдя тюр малхана хомбада нись aа”. Ханяри’ мимб” aани’ тарана яхани’ си”ми тэврасетыd. Саць паромбани”, лата яха иDмня, тяханяaы я’ ед’ нензаминдярими’ aосъясеты. Тэварида партэ”лёда. ПарисеDэ пелеймиs самда нида aуямласету”. Тяханяaы ян’ инями’ нэкалць ханцейми’ иня’ няю’ сюрхалцеты”. Салаба ханимя’ сер’ выaгана иленяd ненэцяD хардан’ паромсетыd. Нарэй тэмдавыd aаварD сусаD. Паромбада хасаваd ялэм-
2
НЯРЪЯНА AЭРМ
2014 ПО, ОКТЯБРЬ ИРЫS 11 ЯЛЯ
Илаaгы ненэциеd организация Юкад вата самляaг по’ тяхана округханана” aани’ aоб” aэрм’ тер” нядабада организация aадимясь. Салехардахана тохолкода” илаaгыd ненэця” aобтs ма”лыць. Нердена мандалаваханандо’ «Ямал - ню”на” я!» ассоциацияхад паaгдё тасладонзь. Тохолкодари” таняна ниd мыd. Манзарана” илаaгыd ненэця” aани’ нидо’ нядабаванзь турaа”. Тальцюна районхаdна отделениядамдо’ сертаць. Тюмень, Санкт - Петербург маркна aани тарця отделений” манзаралъядаць. Aарка маркdна округхадна” тохолкода” aэрм тер” илаaгы ненэця” таня”. Пыдо’ aод” нидо’ aани’ нядабидо’.Тикы тальняю’ пили” нерде таславы сехэрэмдо’ нёда”. Хусувэй по’ сельбя няна нюртей по’ тохолкурманзь товы” ма”ламби”. Ехэрана” няхато’ aарка маркана ил’ хурка aэвам’ манэdлабтамби”. Aамгэ тасла яdамнандоs танябd, ханяs лахана таравам’ ваде”aа”. Илаaгы ненэцие” няхатато’ хонравандадо’ aока aэсь пэрaа. Яна Яр Тазовской районхад aа. Aэдя харад тер. Нида выaгана иле”. Нюртей поs тохолку. Тарем’ мась: - Мань илаaгы ненэциеD организация танявамs школахана тохолкованиS мальaгана намдавась. Тикана мэванS тамальaгана харбилываць. ИхинаниS минханиS aаниS яхат товыD ниниD торамдаванS харвадамзь. ТандаяS товаaэ aаниS тэнз нинаD хурка aэвахартахад ехэраваць. ИландоS,
вадандоS хурка aэвамS нивась намдорd. Теда малS нянаD вадеDядонзь. ПилиD нюртей ханяна организацияндоS aэвахад ехэрадамзь. Теда тохолко нятаD ниниD нёракуць тодамзь. ИхинаниS aэрмS терD илаaгы ненэцяD организацияндоS танява ёльце сава. Пяйне Марюй мале сяни’ по’ ямбан’ илаaгы ненэциеd организациян’ ядэрaа. Пыда вадада тарцясь: - Мань мале няхар” по’ ямбан’ организацияхани’ ядэрaадм’. Нюртей поs товани’ мальaгана сававна сидна” нядась. Тюкон’ турць, няхаdнана” харdнаd вадавнана” лаханакурць, мяdна” нямна инаd ядэробцо” юрыбасетына”. Организацияхадана” инаd савумзь хэсетыва”. Теда мале aарво”махадана” тандаяs товы” нина” тарем’ нядабина”. Мань нюртей по’ товы” илаaгы ненэцие” ма”ламбинась. Сидя ю” ненэцям’ тэврадмS. Ихиня ёльце сава. Поaгдандо’ aоб”, сидядо’ нянаd турта”. Aобтикы нидо’ нядабаaгу”. Теда ты лекараaэ тохолкуртиd техникумхад туртаваd тянё. AаниS лаханако няdмы ниниD малS Салехардахана илевамдоs вадеDaаць. ПыдоS поS ямбанS aамгэмS пэрмамдоS намдаць. ХартоS индёd ядэрабцоS хэтаць. Хахаяда яляs aармы ненэциеd хэбидя яляхана илаaгы ненэцие” организация’ тер” aани’ няданзюрaаць. Пыдо’ хаданадо’, иринадо’ ядабтамбиць. Никита Окотэтто мась:
МОЛОДЁЖНОЕ ОТДЕЛЕНИЕ АССОЦИАЦИИ «Ямал - Потомкам»
- Илаaгы ненэциеd организациява” етри’ тарем’ «Ямал – ню”на” я!» ассоциация минрена хэбидя яляхана няданзюрцеты. Маня” aэ” ний манзаям’ минресетыва”. Теда иринана”, хаданана” нядабива”. Пуна папанахана” пяaгува”. Сиддо’ сянакултамбасетыва”. Хуркари” мэкад пирдырма” сертабасетыва”. Пыдо’ aатена пэрaаd. Няндо’ организацияна” танявам’ вадетаваd. Aамгэм’ пэрмаваd вэрдаaгуваd. Cанаторно – лесной школахана, тивакадо’ едини” лекар мякна юсидана aацекэхэ” тэворaаd. Хэбидя яляхаdна таняs ядэрaа”. Мядонзэй” ханdла”. Aани’ яхана илена” aэрм тер” илаaгы нидо’ aули” сававна няdайдо’. Хуркари параaодиd яхаd aэдалёрмыць. Организацияндо’ терd помнандо’ малs aопой иaудм’ нёда”. Aадьбятоs нидо’ хуркари” aарка конференцияхана ядабтамбидо’. Aобкана мэкад проект” минре”. Тарем’ тюку по’ илаaгы ненэциена” Бурятиян’, Карелиян’ aэдалёрaаць. Тюку по’ «Ямал - ню” на” я!» ассоциация илаaгы ненэцие” организация ю” самляaг поданда ханда. Сояdма ялямдо’ нюдя пэвдей ирыхана ядабтаaгудо’. Теда aахакуд aацекыD хамекурaа”. Таняs ядэрта” илаaгы ненэця” мал’ иландs ена”. Сяни’ по’ ямбан’ таняна мэвы” теда харто’ илаaганандо’ ненадо’ ненэцяaэ хая”. Манзаяханандо’ aудонданаaэ, юнета ненэцяaэ намдоръяна”. Сидяaгахана илаaгы ненэциеd организациянs тодоs похона манзаравы ненэцие маниедаd. М.Ярs падвы
•Халямs пэрма
Ёрaа” Тазовской районхана халядана” ненэця” саць тэтна”. Теда сэври” паaо. СПК «Тазовский» ёртя” Сэхэряв Саляs aылна ёрaаd. Сидя поaга’ тер” вэба ирыs юдимдей яляхана халяда пэйдаць. Сидя си”ив яляs поaгдо’ терсиць. Вэба иры’ пудана яляхана халя aадимясь. Ервотадоs Алексей Рожков тарем’ мась: -Пудана мале сян поs сававна халям’ ниваць ватабю”. Сэври” паaоaэ хэбта, минханда тецьхамзеты. Ненэциена” сельбя няна ёраць aэвадасетыдd. Тюку поs сава aэва сер’ aа. Небоs предприятиява” сидя ю” си”ив тонн сэврим’ aыдаcь. Теда мале няхар” ю” тет тонн халям’ ватаваць. Сиднтет ю” тонн сэврим’ ватабанаd тара. ООО «Тазагрорыбпром»
предприятий ненэця” таaгм’ ниd хомбю”. Пыдо’ тамбирувна aокавна сэврим’ сопи”, ханюй лохона манзаранидо’ писавэй, яляs aэто” ниня мэ”. Поaгатоs тер” aопой яляхана няхар” тонн сэврим’ ватаби”. Яляs сидя яaорэйs поaгдо’ моёпидо’. Ватавы халэдо’ ту aанон’ тэврамбидо’. Таняна ханюй лохо мю’ ма”ламбидо’. Тюку по’ ту aанодо’ 5-6 пески, Вартанява, Среднее Мессо няна ну”. Хусувэй сидя яляs ма”лавы халэдо’ Хальмер Седен’ тэврамбидо’. Aопой aано ю” тет тонн халям’ ханdла. Теда предприятийханандо’ ю” тет поaга” тер”, община ненэця” няs вэба ирыs пудана яляхана си”ив юр” тонн сэврим’ ватавы”. Пондо’ планм’ мале томдавэдо’. М.Яройs падвы
3 « Ярославской областьхана, Некрасовской районхана, Кудрино хардахана Андрей Маслов немда, тет нюмда няць илевы. Яхад aаврадамдоs вадабавыd. Хоровасавэйd, юносавэйd aэвыd. Виктор, aарка хасава нюда, 1927 похона соявы. Мале юдмs потаaэ юномs мэdмы. Хуркари машины тохоламбавы. Пэвсюма няна сита aар нита няs нянь aувоs мал маdламбавы. Пионер aэвы. Aамгэ пирхана вэвако юнмs aамдавыd. Aарка яхана Германия саюd такла сайнорць тебвыd. Хасев, aацекыd ненэциеd сайнорць aэдарамба пявыдоs. Масловd нисянs падар товы. Aобd мальaгана хэванда нита пондs нисядоs нулмыd. Ямдоs aэдавнзь хэняd нидоs мание неd мунзипойd ярмыd. Aарка нитоs хэdмяхад хардадоs терсяламда тоdолхаaэ хэвы. Ямs мерs сыра синдавэда. Москва хэвхана aулиd саць сайнормыd. Тамальaгана Масловd нися aэвамда ёdмы. Мята терd тикымs намдавандоs серs, тамна ханяцей нидоs нядаба пявыдоs. Колхозханандоs варемдоs мэdмыd. Нянь aумs вадабавыd. Ибета паныd aэдарамбавыd. Хартоs тамальaгана сабе aока aамгаримs етёd нивыd хаебюd. Aопой саюd пуняs мардава няюs енавыd. Сайнортахат туртаd юнd aоб намдормыдоs. Кудрино харданs саюd нивыдd тэвd. Хуркавна aодd туниd пендd намдормыдоs. Ну нярахана Германияs хавыда мэта тиртя aаноs тухударевs тирмыd. Париденя, пальd якэ ямs синдабавы. Мерця пупвэда. Виктор Маслов 1944 похона сайнолвыd. Хэбянда нерня хасава нюмда севолмэда, мамы: -Пуняs мяканд тоин! Няхарd ирыs ямбанs Москва хэвхана aэда маркана тохолкоdмахаданда, 20 - дей Мотострелковой полканs, 2 Белорусской фронтанs aэдаравэдоs. Советской Армияваd тамальaгана Германия саюd aобриs хэвриs aадивоdма яхандоs танабавыда. Тикы нида тэвада эшелонанs aамдавыd. Мэтадоs ту хандоs нулаaгавы. Еся сехэрымs сулурпадиd, ядарёй солдатd хомбавыd. Таремs миндяханда Восточной
2014 ПО, ОКТЯБРЬ ИРЫS 11 ЯЛЯ •Германия саюd пуняs мардаdма 70 поs хэсь яля едs
Халя участокs ерв Пруссиянs тэввыd. Грауденец мартs хаdамвыd. Ервотоs ватовна, Виктор Маслов aани нита тотревs aоб хамедёвы. Теда тюdу миндя солдатнаd сейдоs aамгэхэртанs нивыd пинd. Aопой ервотоs падаркана ниня падда приказ танявы. Помнандоs юнрида ядэрмы: «Aацекыd солдатd нерняs aэдарамба ниd серосd». Тиканда aармыd солдатd, туниs порха aабтмs намдвыd нерня санармыd. Виктор Маслов мундs намдорта солдат aэвы. Приказхаd инзелевы. Теда тюdу миндя хасава 1947 поs aэсондs солдатамбавы. Няби явыкананда «За победу над Германией» медаль, отечественной войны нябимдей степенянда орденs тодана туs тоdолха. 1947 похона Виктор Масловмs, тамна сян солдатмs aэрм яs няs aэдаравыдоs. Омск марад aэсондs еся сехэрэвна мимыd. Таддикад Лабытнанги aэсондs ту aано мюs aамдвыдd. Таремs 501 стройканs сярдиd лэтамбадаaэ таралмыd. Сидя хэвхананда я сыaгосявы. Нара ёльцьaгана ну сармикd тёрхад тоs, яхаd, хойd илеaгавыd. Aэрёs пэдара харта aоляпида манэdлабтамбадараха aэсеты. Виктор Маслов тарця я хоdмада яaговы. Тамальaгана нюртей ненэй ненэциеd манэdмы. Ихинда хаdамвыдd. Солдатd нядабавыd. Еся сехэрэхэна 1952 поs aэсондs манзаравы. Нида лаханако нясоdмахаданда палытанаaэ таралмыd. Тад пуд Пуровской районхана «Красной Рыбак» колхозs председательaэ тэравэдоs. Aамгэ пирхана колхозамда хабтавэдоs. Евай -Саляхана aэда халя участокмs няdамвы. Анна Лукинична Ларионова пирибтямs ховы. Неданда мэвэда. Коммунистической партиянs няdамвэдоs. Сидя нюданда хэвы. Ханярина танярина ервaэ таравы. 1967 похона Кутопьюганs хардахана aэда халя участокмs няdамвы. Aокханда 192 ёртя ненэцянда aэвы. Тикыда aамгари серкаdна aоб нядабавыда. Aацекыd тохолкулвамs, лекарd мядмs, почтамs,
рыбкоопамs Виктор Андреевич aаниs нядабавыда. Халя участокдоs хоровасавэй aэвы. Молокамs нюдякоs aацекэхэd мипвэдоs. Неновна, етёd таславы халямs пэрмамдоs тихинда минревэдоs. Aанодоs, поaгдоs, мотородоs aахакуд сулурпавыдоs. Aокханда 30 aанодоs aэвы. Нара няна идюрцямs, пырямs, лярьмs, сюмбакмs, сявтамs Салемал aылна ёрця поaгахана сахалпавэдоs. Сиддоs нядаба aаркамбойd aацекыd таравыd. Халямs пэртя ненэциеда помнандоs социалистической пирдырмамs мэdмыd. Тамальaгана планадоs 400 ёнаркад вата 200 центнер халя aэвы. Тикамдоs томдавэдоs. Тад пуй похоdна планамдоs пуняs нивэдоs хаdаврамбюd. Ненэциедоs Хоровойхана, Ямпугоркана, Мактаскахана, Марёхана, Неро явs мюня aохоdна поaгармыd. Таs ерня хоровитоs aумд маторпа лабцеaгавыd. Няхарd aэсыхынандоs тет ёнаркад вата самбляaг юрd тэдоs aэвы. Яв вархана тыd пэртидоs илевыd. Тыd лекарадоs поs ямбанs aэсыхаdна манзаравыd. Сабе харта хаaгана тэдоs яaговы. Кутопьюган харад писавэй яляs лампочкыда туdмыd. Сидя Д-75 трактор пиd ямбахаd хэрнадиs aахаs совы. Aарка манзаямs пэрмэхэs. Виктор Андреевич Маслов варемда мэdмы. Пыда мэdмы иланда ситя савовна пэвдавы. Яхад вадюрта aаварd вадабаdмамда хэвхананда мэна ненэцяaгd лаханакодаревd вэрдамбасетыда. Aадьбята харданда терd aаврасипойd хаёdмамдоs ниd тенеd. Халя участоканда терd иламs етриs сибемдемби-
НЯРЪЯНА AЭРМ дась. Ненэциеда пямs, идмs, электроэнергиямs тянёвна салдамбидонзь. Нюдёd пионерской лагерькd ныланаванзь a э д о d л э й д а с ь . Aаркамбойd, хануй ненэциеда тэри нидась маниеd. Aамгэ мяндоs ныланасетыd. Ненэциета иле мэта харадd сулурпасетыда. Участокханандоs етя бригада манзарась. Сядай-Харвутахана, ПэСаляхана, Яптик - Саляхана халямs пэртида aахана мэбтоs aодd нидя юрыбасетуd. Таняs aаварd тэвола трактормs мэцеты. Таминандоs есядамдоs тэврасеты. Ненэцяd aодd етёd манзарана ервамдоs нядабасетыдоs. Виктор Андреевич лахана теневась. Хуркари aарка ервмs няюнда сюрте пирdaадась. Неноховавна вертолётd, тиртя aаноd саць тарабd нядамда хосеты. Тиканда ненэциета ватавыd сэвриd салаба ниня понs ниd aонёсетуd. Таминандоs мирдаць яхандоs тэвсетыдd. Кутопьюганской халя участокs ерв Надымахана, Салехардахана мэбта, aодьs теневана нямда хобта, тарабата, таминанда нядаaгуда. Хэвхананда мэнаd нида «нисяaэ» пэрцетыдоs. Хибяриd теневадонзь. Пыда ниня пиртяда aоб яaгусь. Намдаaгуда, манэтада,
сертаaгуда. Aопой халямs пэртя Маслов едs aамгэхэвмs хэтвы. Виктор Андреевич не мамы: «Масловs пенсиянs хэdмяхад яда ядэлаaгудаd». Вадида тедаs тикавна aадимяd. Теда халя участокхана конторандоs хавна, aопой юнодоs, aобd трактортоs, сидя тытоs aэсы, сидя юдs мян манзарана ненэцяндоs. Виктор Андреевич ервaэ тараванда мальaгана Кутопьюганхана мале сян харадмs мись. Хоровойхана сидя общежитиямs aабтась. Тикы хавна aаноs нулаaгалвамs, халэd тинмs сертась. Яптик - Саляхана aаниs aобнзерs сидя харадмs мимбадиd нядабись. Тамна Кутопьюганхана телевиденияs нюртей программамs сертаба тарась. Тидхалевыd манзаида падыба пябd, aока падарs тараaгу. Ненэцяaгd инзеле теневась. Нядаaго теневась. 1982 похона пенсиянs хаясь. Тедаs Ярославль маркана пухуцянда няs илеaахаs. Мань телефонувна лаханако няdaавась. Маняd сиддиs теневаваd ихинатиs саць сава. Пыдиs маняd еняd сейхад миндя вадиd хэтaаханзь. Никита Александрович Анагуричиs падвэвна ненэй ненэциеd ваданs Хабэча Хываревич Яунгад пададась.
○ ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○
РЕДАКТОР
○
○ ○ ○ ○
○ ○
ГЛАВНЫЙ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)
○
○
○
○
Поправка «Няръяна Нэрм» газетахананаd 2014 поs июль ирыs 12яляхад 28 номеркад 2014 поs август ирыs 34 номер aэсондs Лариса Омдевна Окотэтто «Сидя Вэлли» нюбета лаханакомs падыбиваць. Тикамда нянда Николай Омдевич Окотэтто вадеdмэда. Пыда мэdмы лаханакода.
○
○
○
○
○
4-53-32, 3-08-69 ○
ТЕЛ. (349 22)
○
○
○ ○ ○ ○ ○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
○
○
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0676 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 41 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 09.10.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 17.00, ФАКТИчЕСКИ: 17.00. ВЫШЛА В СВЕТ 11.10.2014 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
○ ○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○
○
○
УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)
○
Газета
сяхартS aамдаDмамиS яaгу. Мань таня ядхадмS. Тад aэдалавани’, ядна туaго”ми пелейни’ ядхад aоб’ ни хаюр”. Aамгэ’ пирхана туaго’ нёхо. Харта пыхыдамда нид хаде”aада. Сяберта нензом’ павэнда тяха’ садобтада. Сейри му”лэ, таремs aо’ сюрамби. Сянад хунат’ мимб”нани’ aод” Aадере”э Тидя’ мяd aадимя. Aадере”э не мякад aадимя. Сёйрадотана нюмда нюдерaада. Мэта хан’ ни’ садхалада. Няхаюда пэнзь, тыда я’ пиняю’ лакадтэйда. Пирця я’ ни’ нултада. Пуданда пями’. Aадере”э Тидя aынамда нэкалaа. Aэхэюта помна няхар” нэкалaада. Тад aэдаванда Яптокако Туaгос’ сей’ малам’ муaг хана. Туaго’ лясё ха”мыd. Ихинян мадм’: «Няни’ тивы aэбта, тыра’ хэвaэ тараaговакы?» Манзьван aоб’ aэдалыдм’. Aадере”э Тидя’ хэван’ нултав. Сидя , няхар” яaга’ някуни’ то. Пыда тарем’ ма: - Мяaг, мяaг”цяко, aоб” той’ мюня нена’ вадынинзи’. Той’ нюдиле сидя паным’ пянинзи’. Aули” сававна вадынинзь - пой” савумая”. Мань тарем’ мадм’: - Тарем’ нидм’ харва”! - Тет ю” ёнарт тыд татын. Ханод татадм’. - Ябтоaэ нисями’ тыда тамбидаси”. Тикы’ хавна хано” тамбисянё”. Aабтеня инда”кананда aамгэ таняса? Тет ю” ёнарта тиканда сер” мэтыдаць. - Мяaг, мяaг”цяко, пыдар е”эмнянд ма”нисядамs. - Тарем’ нидм’ харва”!
нидамзь малеD. Aопой латаконS ханзерD малеaгудмS. Няби хабтаркамд хадаaгодакэваD? Тэмд сяндакэр? - МэдмиS пюрць мэтамиS aэDнисявD. ТедахавS вадамд тенеaгув. Няби хабтаркамиS хадаaгодакэваD. НябимиS тарсиd танява, тикаримиS мэDидмS. Тиканда няби хабтаркамда хадаваD. Яптако ТуaгоS aобDaоs aамзамS нянда нэкалaада. Мань няби aо aамзамS aаниS нэкалaав. Вэсакорка ТуaгоS aамзадамда aаниS няDма. НяхарD aо aамзамS тюкулиD aамъянаD. AавороDмахаданда ТуaгоS санэйD. AамдёDмахананда aамза танзире. НямиS мание мань aаниS санэйвS. AамдёDмахананиS aамза танзире. Вэсакорка ТуaгоS санэйD. AамдёDмахананда aамза яaгу. Пыда таремS ма: - AамзиниD хасаD! Манзьван нивэв пирасD. - НекаS, тедахавS aаворць малейдмS. Тикахавахана хандDнинимS. Мань таремS мадмS: - ХанниS ниS aамдадD. ТедаS aэдалаaгуниS. - ТыS ханS ниS хуна
сюрамбада то. Миё”ма минда мят’ сюрамби. Мяд’ ханзовна ядванда сер’ мякы тэдортахаюта ня’ инзеле. Тюкохав Нявды Тэта aэвы. Нями’ манэць aэ”ни’ ни’ санэйв”. Пыда пумнанда мань aани’ мят’ нялкарадм’. Пелей’ нямна ханядм’ ханьd. Нявды Тэта пя лат” нимня ядэсумби. Нё’ някуна Яха’ Хэв Не вэи” садабтамби. Тарцям’ манэць Нявды Тэта Вабц Хорнанам’ няби ханда пэн’ тыра’ пидеда. Aэва нянзьвы, и” aэвэйда ян’ сехэда”. Вабц Хорнанам’ пин’ мода. Яха’ Хэв Не ма: - Тальня’ ту”. Панэдар сер”! Паным’ серадм’. Едм’ пире. Евэйкохана си”ми aэрабта. Едамдо’ aамадо’. Нявды Тэта тарем’ ма: - Aадере”э Тидя’ мякна ха”махаданд тет пыя’ малм’, тет хабтаркамд хананд ты” ханэйнась. Мэта хансавэй’ талейнась. Тюку ты” поaгана мэ”. Aадере”э Тидям’ хадаванзь хэини’. Пыдхавар харт хананд ты” мэтанава. Тад хонавани’ си”ивхав яля’ толими’ вэaгалы. Aамзами’ мив. Aэрёй сырада торикаковна ха”мыd. Мани’ сидяaэ сиaганя aамдыни’. Мань тарем’ мадм’: - Aахат aыхыни’ ха”амнархыдм’. Тыд ма”ла”. Теда’ тюку яля’ aэдалёртани’. Нявды Тэта тыда тэвра. Хананда тэaэ тет халэв тым’ ня”ма. Манзьван тэдни’ тет хабтарками’ сярадм’. Емба”яни’, тиканда aэдалэйни’. Нями’ пумнани’ aэдалы. Танзерарка яля aэвы. Aадере”э мяd сэван’ aадимя. (Пелямда тад тованда газетахана толаира”). Няё Вэнго’ падвы. Сидяaгахаs пыда тадтавэхэюда.
○
(Ярабц)
Aадере”э Тидя няхар” яaга” aани’ пуня’ хая. Тэри aабцата ялрихиванда тидями’ нядни’ ныхыси. Не’ Паханзедэй тикахана мэ. Неханда ма: - Неaэ, ханяна хаян? Тюку палка ялям’ aэдарамби! Ялям’ хубтемдемби. Тюкор тикарихина хадаванда вуни aа”. Не Паханзедэй наронда aылад латдада терва харам’ aадимде. Мэта сейми’ ханданаханда тив” сякалaав. Сей та”мидей”. Хар’ тебвахавм’ тене”нисявав’, ялям’ юрвэдм’. Сэвни” aадимя”. Aани’ няхар” по’ хамбрахавэдм’. Мрэй” aувоця” тивни’ ёркан’ няхар” вадёвы”. Падвы” тир” мюсевы”. Aэвакони’ нид ябто лакада: - Тю”уку’ юркад”! Тарем’ хаaгахава Ябтоaэт тум’ сяха’ тюнер? Мань тарем’ мадм’: - Тедаехав’ юркаевадм’ aули” нидм’ aа”. - Едяр яaгунё”? Ябто хая. Пыхыдами’ хорпа пям’: едями’ яaговы. Хуркасиd паркасиd тю”у санэйв’. Ныхы” вуни” таня”. Харасяда ян’ сэврини” нёракуць ялъяв’. Сян яля’ яднакэдм’, нерни’ няна aоб” aарка мядм’ манэ”aадм’. Мяд’ хэвхана aока”я” ты” aади”. Хаби’ aув’ пэaам’ лехэбта”мараха”. Таня’ миндяхани’ мякад aопой хасава aадимя. Ты” варувна сюрбы”. Мань мят’ тахав’ тэвыдм’. Паны” вуни” таня” - пой’ aутокана совак aыдёвы. Третей’ aар совакам’ пой aутос’ aыл’ таси’ нэкалaав. Совак’ мюs та’ пакалъяв”. Мякы мякна сидяри тэдорта. Aули” тэдормонди’. Нябихав Яха’ Хэв Не aэвонда. Нябихав Вабц Хорнана aэрхаванонда. Не нями’ тарем’ маманонда: - Нюни’ малкованзь хэб” сахамзетынанё”! Aамгэхатат сахаворaан? Нюхани’ мандадм’! Ханюй сыран’ ладрахавонда. Не aани’ маманонда: - Нюни’ то”махад тедахав’ мандадм’. Тыда сюртенакы, aоб”
○
Яха’ Хэв Тэта
AЭРМ
○
(Нерденамда 36, 37, 38, 39, 40 номеркана толара”) Ханми’ вадарць вары мяд’ няна хаядм’. Вэсаворка Туaго’ сиaганянда aамдёвы. Мань тарем’ мадм’: -Тыра’ хэвaэ тараaгоб”тав’? Aоб”мальaгана тэтертани’. Пыда тарем’ ма: - Тыра’ хэвaэ товахав, тэтермахав сава aэaгоданакы, мань ти’ вэсэймадм’. Теда’ мякна Яптокако Туaго’ мэ. Сит пир няр хонра”. Масиd сит няда харваaгодакы? Тиканда ТуaгоDни’ ня’ мятюни’. Ва”аван’ aамдыни’. Яптокако Туaго’ тамна хонёвы. Вэсако пухуцяханда ма: - Aоб” хаёвы латакор танясянё’. Тикы aамзар пире”. Пунахав таня яaгоя. Хаёвы латакомда пухуця ханяда пире”. Туaго’ ма: - Няв, нюдя няв, Яха’ Хэв Тэта няр то. Тыра’ хэвaэ тараван’ харван? Тэтам’ хадабати’ aоб”мальaгана нидим’ тэтерт”. Мань тарем’ мадм’: - Тэтерць пями’. Я’ ханесэйхав” тэaэ ханта” нивы” aа”. Туaго’ aамда пяда. Мяд’ ёнэвна aэвада сюра. Некада ма: - Нямд нядаван’ нинякэн харва”? Пыда тарем’ ма: - Aамгэ нидм’ харваaгу”! Ханяцей’ тэтерт”нидам”. Пинвы една” пись aаворць пэйна”. ЕдваD aамаваD. Яптокако ТуaгоS ембDтолыD. ТуaгоS ямбарка aэвы. Ембаць малесь пинS тарпынаD. Яптокако ТуaгоS пыда тарем’ ма: - НекаS, мань мэнS харвадмS. Aаворць тамна
○
НЯРЪЯНА
2014 ПО, ОКТЯБРЬ ИРЫS 11 ЯЛЯ
○
4
Хабэча Хываревич Яунгад