Мэбета вадаваd илаs пананs етриs мэкваd!
№ 45 (4746) 2015 поS ноябрь ирыS 7 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало-Ненецкий автономный округ
•Си”ив яляхана
Вадавнандо’ лаханаaгу”
Ненэциенаd иландоs тоена
Тазовской районхана илена” ненэй ненэця” тадри телевизорувна хартоs вадамдо’ намдаaгу”. Теневана няхатоs инзелеaгу”. Таняна мале сян по’ хартоs вадавнандо’ ниць лаханd. Райондо’ ерв марцьхы aэрм тер” серо” тасламбада управленияндо’ Мария Вениковам’ aэвахана мэ намs нядdмяць ненэй вадавна лаханаaгуd. Тикамдо’ Лиана Ляхова минреaгуда. Ситя aаркамбой нида вадам’ теневана” Мария Салиндер, Вера Саблина, Галина Талеева табедамбаaгуd. Теда хусувэй си”ив тетимдей яляхана «Тасу’ ява”» передачадо’ aадиберта.
Конкурсм’ мэ”aаць Округханана” мале сян по’ ямбан’ ваdлёйd ненэця” помнандоs конкурсм’ мэdaа”. Пирдырмадоs «Славим человека труда» нюбеdaа. Тодо’ яхана илена” ненэцие aобтs ма”ламбидо’. Тарем’ трактор” мэта”, еся” лоaг” сулурпадаd, тамна aани манзаи” минрени” тэрабиць.
Пирдырaаць Хэвы си”ив яляхана Салехардской халя комбинатхана мэнаd пирдырaаць. Тикы хавна Тазовской районхы ООО «Тазагрорыбпром» предприятий ненэця” товыць. Пыдо’ сэври”, нёя” мюлебиць. Тикыдо’ сэротамбидонзь. Ханяaыдоs банкыd мюs пэръядонзь. Ю” минут ямбан’ сертабидонзь. Нерняs Салехардахана aэда халя комбинатхана манзаранаd не” ха”амвыдаць. Пыдо’ aудандоs терaэ есь” ня”маць. М.Ярs падвыd
•Депутат манзара социацияндо’ aэвахана мэна Геннадий Каткилевs вадавна, aока мюсерта” ненэциедо’ Муравленко маркна иленаaэ падыd. Пыдо’ Муравленкохана депут- Надымской районвана атваd лаханако няdманзь мюсерaа”. Тикы няю’ немаркна иленари” ниць ту”. нэциедо’ вымна мюсерманТэхэdна мэна” ненэця” до’ нямна тарана падродо’ aани товыць. Таняна aоб- няdма нидоs пирасd. тикы иле мэта харадd ням- Тикасипойd нядdма” еся”, на нердена вадамдо’ мэ”- тамна тарана aамгэ” ниd ня”марпю”. Теда Надымсaадонзь. Тикы хавна манзаясьвам- кой районанs тэвбата Эдудо’ aани хэтадонзь. Марк- ард Яунгад Муравленко нандо’ ервотоs поaгана ты” пэрти” ядабтаaгу. Тикы aэрм тер” серо” тасламба- хавна депутатдо’ яs нямна да отделхана ненэциетоs манзарана комплексхана яaговамs ваде”aаць. «Ямал «Белая гора’» нюбетахана -ню”на” я!» ассоциациян- мэсь. Тикамдо’ aэрм тер” до’ отделений aэвахана организациядо’ грант есь” мэна Геннадий Каткилев aадимдембада нядdмяць сертавэдо’. мась: Пуровской районхана -Маркнана” похона aопой иле мядм’ ервонаd депутатваd Тарко Саля aадимдемби”. Тарем’ сидя маркна aобтикы «Ямалю” самбляaг ненэцяма” ню”на” я!» ассоциация’ aатена”. Муравленко мар- тер” ядабтась. Тарем’ кна aэрм терaэ aокаваd. aэдалёро”махаданда ЭдуСугмуто-Пякутинской об- ард Хабэчевич aэрм тер” щинахана си”ив ю” си”ив тасла я”амна серо” тидханенэцяма”. Тамна юркад лембись. Нюрте округхавата няхар” юdма” маркна нана” илена” ненэциена” иленаaэ пады”. Хусувэхэ- иле хардаси”. Ямална” нандо’ aамгэхэв нядdма тиaгывна манзаранаd протара. Маня” хавнанаd ненэ- граммыдо’ вэнзерs миaаd. циена” хибяхарт нида Тикы хавна илаaгы ненэнядаaгуd. Aадьбята марк- циена” тохолкоdмахаданнана” администрацияхана доs манзаядамдо’ хось отделва” танябата сероdaа. яdмаd. Aопой тоенана сертоs М.Яройs Эдуард Хабэчевич таминпадвы да таславанзь пэрaада. Ас-
Законадательной Собранина” депутат Эдуард Яунгад округна” тиaгывна aэдалёрaа. Хэвы си”ив яляхана Ноябрьскан’, Муравленконs, Пуровской районхы Тарко Саля мартs тэворaась. Ноябрьскхана «Ямал-ню”на” я!» ассоциация’ тер”, aармы ненэциедо’ лаханако ня”aась. Ассоциацияндо’ отделений aэвахана мэна Сергей Молданов тарем’ мась: - Эдуард Хабэчевич aэрм терaэ тоенана серона” ёльце сававна теневыда. Хусувэй юнравава” тяхасовна намдыдась. Маня” Ноябрьск маркна иленаaэ тасла я”амна серона” таня”. Сямянхат тоенана сермаd – иле мэта харданаd. Ноябрьск марd aэрм тер” ненэциеd илелаваaэ ни толюd. Aадьбятоs ненэциена” округханана” aадибертаd программа” нядdмяць нидо’ пирасd.Теда няхар” ю” си”ив мяд’ тер” мяци”. Aатена”. Ноябрьскхана сидя ю” си”ив aэрм тер” иле”.
Тикы хавна депутатва” отделениямдо’ ханзер” есяхана нядавам’ хэтась. Ноябрьской отделениян’ газм’ тарпрамбадаd предприятияd еcямs ниd aадимдембю”. Хартоs есядо’ яaгу. Маяндs еремы” нидо’ няда нидо’ пирасd. Теда Эдуард Хабэчевич отделенияндо’ едs лохом’ aадимдева нямна нядаванзь пэръяда.
2
2015 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 7 ЯЛЯ
НЯРЪЯНА AЭРМ
•Округнаd 85 поданда хэсь яля едs
Маняd газетаваd 1917 поs нюдя пэвдей ирыs 7 яляхана большевикd, Владимир Ильич Ленин, aэвахана мэнандоs няs Россияхана иленя ненэциеd иламs няби хэвханда хамбахаледонзь. Параaодамs хаdаврадонзь. Aаниd тэтаd луцаd хуныдаць. Хартоs помнандоs мале сян поs сайнорaаць. Янамбовна ненэциеd иламs коммунистd тидхалемба пядонзь. Неноховавна сяхартs хартоs вадавнандоs нивы толаaговыd, паднавыd ненэй ненэциеd, хабиd, тасу хабиd, aысмиd алфавитад aадимдець. Тикы сермs СССР Совет Народных Комиссаров няд паaгадёда едэй алфавит нямна манзарана Комитет минредась. Маняd ненэй вадаваd Георгий Давыдович Вербов
тохоламбидась. Тамальaгана хобцокоs, ярабцd, сюдвабцd маdламбись. Еръй яханs, Яр-Салянs, Хальмер - Седенs тэворaась. Фашистской Германия саюd пуняs мардамба, Ленинградахана яaгумась. Пыда пуданда Георгий Николаевич Прокофьев нюртей ненэй ненэциеd «Новое слово» букварьмs падась. Ямальской район терd мэта вада харамs тартанда ханадась. Сита нядаба Иван Фёдорович Ного, Иван Григорьевич Истомин, Пётр Ефимович Хатанзеев, Леонид Васильевич Лапцуй, Иван Антонович Юганпелик, Антон Петрович, няби Наталья Митрофановна Пыреркахаs. Нерде падаркана вадаваd тюdу aадимдевыd учёнойнаd тиd. «Няръяна Aэрм»
Вадамдоs тохоламбаaгудоs Красноселькупской районхана иленяd тасу хабиd тэнзадоs тянё ненэцяaгd толы. Aопой Красноселькупской районхана 1400 тасу хабиd илеd. Aани таaокдоs Томской областьхана илеd. Вадамдоs теневанитоs сямян ню- дяндоs 40 пода. Aацекыдоs луца вадаривна лаханаd. Толька хардахана aацекыd тохоламбадаaэ Маргарита Морокова тара. Пыда таремs лахана: -Тасу хабиd нюd вадамдоs тохоламбаванs нидоs харваd. Мань ихинаниs учебникдоs aаdиd падвыd. Теда
илаaгана несэй книгаd тараd. Тохолковэaэ поaгананаd вадамs теневанинаd таняd. Тасу хабихиd хуркариd учёнойd тэворaаd. Aобтаремs нядаaгованs aулиd харваd. Aобтоs Ольга Казакевич, М.В.Ломоносов нюмs нюбета университетхана манзарана учёной. Aобтаремs сян вадамs хэтась: -Тасу хабиd хартоs ненэциетоs хавна, ервd, сава имs мэтаd хибяd сиддоs няда пиртаd. Тамальaгана вадамдоs мэтадоs. Теда районханандоs
газетанаd сояdма яляaэ 1931 по сие ниць ирыs 19 ялямs пэрaаваd. Aамгэ таремs толабиваd? Тамальaгы похона aэрм яханаd лекарd, ту aано мэтаd, миртаd, ервd, aани aамгэ манзаиd тэнзоs минренаd луцаd тэввыдd. Сямян сероs нерде ненэй ненэциеd вадамs тохолабтоs таравы. Таремs газетаваd aадимы. Иба яхад манзаранаd хусувэй поs сер aокамдавыd. Таддикахад газетанаd ненэй вадавна нюмлида хаёвы. Таремs 1954 поs aэсондs газетаваd aадибермы. Aопойри листок aэвы. Ленинградхана, хартоs вадамдоs тохоламбадаd теда тюdу миндяd хасаваd, пирибтяd етриs aадибелвыдd. Нюбедоs тиd: Елена Григорьевна Cуcой, Елена Михайловна Талеева, Елена Николаевна Окотэтто, Нейко Мак-
вадандоs нямна тасу хабиd няркна пэядd. Aобцата малs aокхандоs вадамдоs aани тохолаaгудоs. Aацекыдоs паднаaгуd. Х.Нямбараs падвы
симовна Янгасова. Хартоs яханандоs книгы, тохолко мэта учебникd маdлаць. Aобтоs, Валентина Нёлёковна Няруй, «Уроки Харитон Вануйто предков» книгамs падась. «Няръяна Aэрм» газетаваd 1991 похона aулиd харта явна aадибертаaэ хаясь. Сюртяв, тет ёaота печатядамда сертась. Матd поs хэdмяхад тохолкода aацекыd едs «Мыникомs» нюбета газетаваd aадимясь. Aацекыd хартоs паднаd, падтаaгуd.
Тад имs aэдарабd «Няръяна Aэрм» газетаваd 85 поs ямбанs саць ненэциеd нядабида. Ямальской, Тазовской, ПриуральсВалентин Вальгамов кой, Надымской, Пуровской районхаdна иленяd ненэй ненэциенаd литературной вадандоs паaг тикахад ханdaа. Учёнойнаd манзетыd: -Ненэй ненэциеd мэта вада сяхартs ни хабтёдd! Хабэча Яунгадs падвы
Школамдо’ мимбиd Тазовской районхы Aэдя хардахана миртаd едэй школам’ мимбиd. Теда aацекыd мэdманда тохолко хардандо’ aэбць яs таславы. Та’ ямбан’ ту aанохана хардандо’ aавэd малs тэврэйдонзь. Школадо’ си”ив юр” сидя ю” aацекэнs таславы. Пэ aэaгу. Сидя сян по’ серs тикамдо’ aабтаaгудоs. Теда aацекыдоs невхы пяхад мивы школамдоs тохолко мэdaаd. Aокханда самбляaг юркад вата тохолкодадо’. Тамна сидя юртёd Хальмер Седен’ aэдарамбидоs. Едэй школамдо’ ми”махадандо’ aацекыдоs хартоs сояdма яханандо’ малs тохолкода”.
Тохолкоди ядабтась Aэрмs терd сероd тасламбада департаментхана манзарана Надежда Сэрпиво хэвы сиdив яляхана Тюмень мартs aэдалёрaась. Таняна Тюменьхана, Тобольскхана теда тюdу миндя лаханако няdмысь. Ханзерd округнаd терd aацекынаd илевамs, тохолковамs манэdмысь. Тикы хавна Надежда Ларивна aэрмs терd тохолкодиd едs таславы нядdми есьd нямна лаханавысь. Таремs aэдалёроdмахаданда таняна тохолкодаd aацекыd нюбе aопой базанs падаaгуда. Хибя ханяна, сяхаs тохолко ёльцевамдоs aобs теневаaгудоs.
Яхандоs мюсеd Шурышкарской районхы тыd пэртяd сырэй мэлвахатоs мюселъядd. Тамдоs таaга мэdaадонзь. Мужевской предприятийхана сыраs хаdаммахад тыдоs толаць. Няхарd ёнарd суюмs вадавыd. Aаниs похоd тасла тикадоs aока . МСП «Горковской» тыd пэртяd aопой ёнаркад вата суюмs лэтравыd. Нюдя пэвдей иры пиркана aэсыдоs Питляр няюs тэваaгудd. Таняна яхана пэaгудd. Тюку поs тытоd хэваd саваd. «Мужевской» совхоз терd aобd ёнарd тымs хабарманзь тасламбиd. МСП «Горковской» сиdив юрd тымs хабартаd. М.Ярs падвыd
3
2015 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 7 ЯЛЯ
НЯРЪЯНА AЭРМ
•Лекарd манзая
Тивакd хабцяs Тохолкодаd aацекыd лекарd хусувэй поs манэсаръядоs. Тамальaгана хабцяaодоs хомбидоs. Хаaгуртаd aадиберaаd. Салехардахана тивакd савумдамбада aарка лекарd мякна ервs марцьхы Кузнецова Катерина Максимовна, няби фтизиатор Сэротэтто Светлана МиМайя Окотэтто хайловна хабцямs вадець лаханаaахаs: -Хусувэй мяд тер, нисяхаs, небяхаs aацекыдиs лека- рахаd манэdлабтамба сероdaа. 2014 поs сер сидя юкад вата няхарd aацекы хаaгулавыдd. Самляaгадоs мале aаркамбойd aацекыd. 2013 похона юкад вата сиdив aацекэхэна хабцямs ховаць. Тамна тяхакуй похона юкад вата сидя aацекы хаaгурaаць. Пуровской районхана, няби Салехардахана хаaгурта aока. 2015 похона хаaгуртиd сусанавамs хамедаваd. Тивакd хабцяs нерде aоб ни aадюd. Ненэць пыхыдамда хаaгуртаaэ нида тосаaгуd. Небой поs няхарd юкад вата няхарd хаaгурмы aацекэхэт, aопойридоs пыхыдамда хадs aэдаaэ тосавэдась. Aаниd лекарариd манэdядонзь. Aаркаd ненэцяd aацекытоs сенз aэвахад теневабтоs сава. Лекарd волтамба ни серосd. Тарця илеdмя таня. Вэсакохоs, пухуцяхаs aацекэмдиs лекарахаd манэdлабтамба писядэвэдиs. Сензaэ сояdмамда вадеdмэхэs. Хабцяd нянда ниd палаaгd. Сяdны aэбта aодd хаaгулавыd. Мале aарка серdaэ хэвы. Вадёдаванда мальaгана табdлавы aэбd сава aэaгусь. Тарця илеdмя aока. Aацекынаd сенз aэвамs тасламба тара. -Ханзерd ненэць хаaгулаaга? -Хаaгурта ненэць хабцямs минре. Нянанда лаханако вэва. Хэрабтамба сероdaа. Хаaгуртаs мэdмы хыдя хабцясавэй. Таддикахад посабада индад хабцямs минре. Тивакd хабцяs халыd индкана, мерцяхана ядэрaаd. Саць нюдяd, ненэця манэdма тоdолха ниd aаd. Хабцян-
завэй индs тивакахаd палаaга. Таремs ненэць aарка хабцяaгана хаaгулаaга. Яaгумзь пирdaада. Нива хаaгурма еdэмня лекарd ненэця сёнзя мюймs хабцямs пирдалева еdэмня хамедамбидоs. Яaгаaгудоs. Яaгавы ненэцяндs хабцяs тэвабd, сёнзянда мюй мале хамедавы. Ниd хаaгулаaгуd. Сяхариs ханимбата, ида вэва серd нямна ядэрпата, етриs aэда саdнибтембабата, хабцянда aани юрка пиртада. Пыхыд сянзь тара. Выaгана иленяd ненэцяd мэта иландоs тоена. Пихиня хусувэй яляs ханиворaаd. Aахаs aэдалёрaаd. Aопой хоркадёхона илеd. Aобнзерs хаaгулаaгаd. Техэd похоdна выaгана хаaгурта яaгусь. Таняна ВИЧ aани яaгусь. Тедахавs вадета хабцяaгs aобкана ядaахаs. Выs терd хардахат хомбидоs. Aавна ниня манзаранаd, мяцьдаd, сярвыd ненэциеd хабцянзь. Тедахавs савовна илениd хабцяaэ хая. Хабцяaэ aани яaгама. Пардонd тохолэйда. Тикаривна ни хаaгd. Пудана похоdна aарковна хаaгуртаd ненэцялиd aадиберaаd. Мерs пыхыдадоs нивыd лекаратамбавыd савумзь яdмадоs. Хаaганаd aокмаd. -Ханзерd савумдамбидаd? -Хаaгуртаd лекарd мякна мэd. Мэбетаd пардонd aаворaаd. Aацекы aэбdнанда ханяхартs ядэрць ни серосd. Хаaгуртаs хабцянда паaо хэdмяхад, тикахана хабцямs нянанда нида ядэлаd. Aацекыd aани школанs ядэртаd. Савувоdмахадандоs тамна сидя поs лекарd маниеaгудоs. Нябимдей хаaгула aани хибяри пирdaада. Хаaгуртиd иле мэdмы мядмs лекарd яaга хабтомдамбидоs. Няdмы нида aани манэсаръядоs. В.Пыриркоs падвы.
•Ненэцяs илs тэтнанаханда яебта нив пирдалеd. Тэмзывd. Тикы хавна «Центр ГИМСхана», ненэциеd сэхэ серкад нядабадаd манзаранаd ядэрaаць. хэвхы иd тэбъя. Мале понs aамдыдмs. Падарканандоs салаба Нумда тидaэ хэdмяхад ере- ниня ханзерd мэвадоs берць aэвадаaгаd. Aаце- пады. Нянзьда салаба кыниd тохоламбсетыдмs. ниня лэтрёвамs вадеdaаць. Халямs няdмарпадаханаd Ненэциеd салаба нимня нинаd нямна aока сава ядэрць писядейдоs. ХанеСветланаИдs Хороля, Харитон Вануйто ня луца Василий Иванов юнмs намдсетываd. вэсаконs минреня серодоs вархана халямs пиресетываd. Харад мякна пак - вадеdядонзь. Вэсако aолоdмахад, пивня ядэрма пой пархалцетыd: - Мань пенсионерадмs! тэри сава. Телевизортs сырманs Лаханакуртаханиs вэсако нямиs лакриs aамдёрцянда нидмs харваd. Мякнаниs нид санэйd. Aэта ниs пакла яdмав. Хэбидя идмs нульйd. Няdамбада хаме- aаворць сиdми aэдадярта неновна мэdaада. рамбидаd?! Салаба нимня Мале няби aудахананда ханевамиs понs aатевась! В.Пыриркоs халямs ляaгабтамби. Ханепадвы. сэмда манзаятаханда таСидяaгd пыда расянзавэйs яaгама. Сэвхатадтавыда юда aармахаs. Лаханако няdмы нямда юрада. Aулиd
Халямs няdмарпадаd Саля яванs нявотана яхаd ханимяd. Aаркаd яхариd савовна ханимадавэйd. Едэй поs нерня савовна ханеaгаd. Нянзьда салаба ниня халямs хадаба паромбиd. Поaгd ниd мэсd. Халэd вадахана няdмарпидоs. Aаворманs харвана халя ваданs ереберaа. Лар яха вархана ненэць aокась. Хусувэй харта aамдёрцянда ниня aамды. Халэd няdмарпа мэта хамедяродоs ханзелиd хамедамбидоs. Aарка халямs еремдеванs харванаd лэтыd. Ханяaыдоs aацекэсавэйd товыd. Палаткы мярвыd. Мерцяда яaгу, хань. Ханимыдоs ядембада сяйндоs aэсяaоs нэмбиd. Хахая aарка вэсакомs манэdaадмs. Мале aоковна салаба ниs пыриd ханиd aонавы. Нурмухаметов Сабар хадян вэсако aудамда няниs вэaгаламба лахана: -Мань Омск харад терадмs. Нюниd тюку яхана, Ямалхана манзараd. Сиддоs манэdманзь, мядоdманзь тодамзь. Пенсийхана мэдмs. Сиdив юd сидя помиd. Манзара aэвадэйваць. Мякна нива aамдёвани еdэмня халэ салаба aылад вэрдамбидмs. Еревоdмахадандоs, тэри пуняs нэкалпаaгудоs. Нянаниs нюрцьмs. Ныланадмs. Етриs ватаaгосетыдмs. Салабада няaорaа. Ханяaыd ненэцяd еся ханхаdна aэдалёрaаd. Тюку яляs савовна ханедмs. Тет юдs мян пыри хани еремдедмs. Няхарd салабаs сихина няхарd вадамиs ханеd. Халя ханиd лэдоs яaгу. Пиремба саваd. Aамзадоs хабто. Харад
4 (Нерденада 40, 41, 42, 43, 44 номеркана толараd) Ярd вэсакомда сёбяs малхад нэкалaада. Маханяs нихартада: икда мали. Ярd вэсакомда пилиd хадада. Мятs мятю. Ярd вэсаконда пухуцямs aэванда таркад няdмада. Пинs нюхуледа. Вэсаконда тотревs aэвамда маханяs нихартада. Икамда aаниs маляда. Вэсакохоs, пухуцяхаs малs нюсавэйs, Пэдараs Сюдбясавэйs мядs мюняs нюхулейда. Ваdавs ниs, пелейs няd моёdяда, ма: -Тикахана мэдаd! Неновна иле вэвадаd aэвэдаd! Aаркаdя мядмs aуd пахаё толахая ядомдада. Ламдик Вэdли таремs ма: -Няхарd юd хасава, пыдхавараd селаd вуни таняs. Таняaоd иле хаидаd! Несэй ямбонs aэсыдаd. Няхарd юдs терd пыдоs таремs маd: -Тикы вадар ненаd саванёd - маняd ямдаaгунаd! Пунахав тодоs явна хандаваd. Тет тэdмукэцяs инямs Ламдик Вэdли няdмада. Тад aэдалаваs – наaэдя ирыs сырариd пыдабтыd. Aамгэs пирхана такы мяdамнаниs aадимяниs. Нёвна нултамиs. Сырениs яaгаць мятs мятюдмs. Едмиs пиредмs. Тетd aэдэйда. Сода нялкэdaа, ханамда сюрaа. Едниs пихива – aаворaаваd. Тюсьляко Вэра ма: - Ханямна хаядиs? -Хэdмямиs яхана пюниниs хойнинзь. Тедахавs тикыd сюдбиниs хаселабтэйнинзь. Яроd Парисеdэмs хадамиs. Малs нюсавэйd, Пэдараs Сюдбясавэйs хадэйниs. Немахана хурцаваs серs aаць. Тедахавs хурцадоs яaгода. Aавороdмахаданда Ламдик Вэdли хона пяда. Сиdивхав яляs толида вэaгалы. Сиdивs aэсоaгана макоданда синs aудида вэнdaа. Пыда таремs ма: -Мякниs хэбянs харбилыдмs. Тюсьляко Вэра пыда таремs ма: -Тикахав ханданава. Aобкваaэ вунин хандd! Aобкна ядэртаaэ ха-
•Ненэй ненэциеd илs
Тет хорхамиs тамна тенейн
○ ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○ ○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○ ○ ○
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул. Ямальская, 14)
ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г. Салехард, пр-кт Молодёжи, д. 9)
○
○
○
○
○
○ ○ ○ ○ ○
(349 22) 4-53-32, 3-08-69 ○
ТЕЛ.
○
○
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0923 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 45 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 05.11.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 07.11.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
○
○
○
○
○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ»
УЧРЕДИТЕЛЬ ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д. 9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
Ярабцанаd малда. Тюку ярабцмs 2015 похона тыd ниць ирыхана Ейко Хатякович Вэнго нисяхадниs падавась. Паднавы Няё Вэнго. Сидяaгахаs тадтавэхэs Хабэча Яунгад, Марина Яр
○
Сиdив aэсоaгана пыда таремs ма: - Тюсьляко Вэраs aылэда яханда aаниs манэтав. Ембсоdмахадандаd пинs тарпыd. Тыда маdла. Ёркалаdмахад не нянда мюдмs хамеда. Вэdликоdя мюдамда подерaа. Тадхава aэдалэйхаs. Сиdивхав яляs сыaгрёда яaгу. Сиdив aэсоaгана Ламдик Вэdли мяканда нултада. Пыда таремs ма: - Тикы aуdниs харамs aаниs малев. Тадхава тикы янs илелъянаd. Нисяхавахаяда aарамзь выдараaахаs. Aокаd халмерахаd сюръянаd. Манзьваниs нюниs вадабиниs. Тюсьляко Вэра aаниs харта яхананда иле.
ндdнидимs. - Тедаs ханданиs. Мюдамд мань татав. Едамд пирембададамд тэвраaгудмs. -Манзьван ядэранаaэ вунидмs ханьd. Хуна сяхавs махамиs масиd тиканs тораaгодакы? Тедариs тамна торавдавэй. Луцаюd хурёдамs харвоd паaгоd нимня, Ламдик Вэdлир нэхэдаdнидавd. Тюсьляко Вэраs aацекыd луцаюd ёнармs маdлэйдоs. Мядоs сидиdмана сюрлабтэйдоs. Ямб мюдмиs пуйдадоs. Мюдмs пуйдась манзаданиs. Сянад хунад мюсебаниs aодd - тайна хунаниs ибэйs парм ниниs харбилыd. Aокаdяd тэdамна aадимяниs. Тыd сава ерня aобd aарка мяs. Ламдик Вэdлиниs Вэdли нисяда, небяда, не няда танявыd. Мюдмиs aэдаць мятs яданиs. Мякы мякна якэ хацибтейd. Вэdлиs не ня едамда пиревы. Aавороdмахаданаd тиканаd хонэйнаd. Сиdивхав яляs Ламдик Вэdлинд толида вэaгалы.
○
(Ярабц)
на малs нензаминдяць. Нерня мэтадоs вэва нумгана мята сяхартs нидя ёцетуd. Вэданда Хорха ехэранаханда яркыбадась. Тедахавs тарця тэмиs хаёдамиs яaгу. Тыdниs еdэйaэ луциd ядвы еся ханмs юкад вата самбляaг поs мэdaадмs. Харадd помна aэдалёрпdнаниs мерцяримиs хэсеты. Илмаd несэйма. Ненэциенаd хардахаd ханаць тыдоs aоякd подерпидоs. «Буран», «Ямаха» … яхад ни aаворd. Сян яляs хардахана нубта ни вынхалаaгуd. Aацекыd ненэцяd тыd вадабавамдоs, пахаламбавамдоs, нензадалабавамдоs юрыба пядоs. Хэвы нараs нисяниs, нюдя няниs мятs ныланаванзь тэворaадамзь. Наaэдя ирыs ямбанs aобкартs тыs aэхэна нидамзь aэдалёрd. Манзяв ихинаниs мадамзь: «Сояdма мякниs тэвdмахаданиs, хусувэй яляs малкодадама, мядоdмана мядондадама». Илs aавхэнда тоdолха ни aаd. Нися вэсакомиs наролимда яaгапись. Тоховы вата хано парондэй ниs aабтасеты. Поs пеляs хэdмя сидя мякs хэвхана тыd ядdмамs, палкамs нерде тэвбаниs нидамзь манэсd. Тикахана мэваниs мальaгана тыдоs aопойриs мятs тэврэйдонзь. Хабтонаd ёркалaаваd. Ёрцяs мюня сянамбой хабтмs манэdaадмs. Ёркалаванаd пуд тыdнаd нямдоs мирdaэ маторпиваць. «Ямаха» мерета ханодоs малко, тыдоs сюртемба, харданs ханаць, поёрць, мядодоs ямдаламба мэтидоs. Хусувэй яляs еся ханодоs манзаяdaаd. Тымs янемда ни ереберd. Н. Вэнгоs падвы.
Ямал янаd пыяs малхана, Итя Aабтеня яванs сидя яхаs няdав aа- дараaахаs. Холеs яхаs, Яптикd яха поaгы хойхана палавы ненэй мякна мань соядамзь. Нюдя aэваниs мальaгана сидя aавка хабтамs мэць мюханя aэдалёсетыдмs. Пунахав тохолко хэваниs нерня малко пэйдамзь. Еся яaгодамиs мядs хэвнякуs мярсетыдмs. Нисямиs, иримиs няць явs хэвхад поёрцетываd. Холеs яханаd халямs хадабасетываd. Няхарd хабтамs подерпаниs, тора сыраs нимня мерцяримиs выварцеты. Тынаd мятs маdлабdнанаd мядмs сюрте aарханда тэaэ хэсеты. Хуркариd лыd aаркаd менаруйd, ламбэйd хораd, нюсавэйd яхадейd пиняна нусетыd. Ватs ёркалмыd хабтахат ваdмаd нюделерасетыd. Нютняd хабтонаd aайцетыd. Сыраs ямбанs яромбэйd aэсетыd. Тэхэdниs сырпаниs нямдодоs нероs таркадаревs aадьсетыd. Маниебd, тэри саваd aэaгуd. Школамs, Армиямs малеdмяхаданиs хойs няна иледамзь. Тикахана ненэйвана aэдалёрць пэйдамзь. Харdниs ханниs сиd таняць. Тет падвымs, парисеdэмs, сэлхамs, тет хорхамиs подерпаниs хубта ямиs яaгусь. Явs хэвхы пя яaгуниs, ваaгутиd манэсарць пендабаниs техэ ямиs понs нив сюртембасетуd. Тамбейs харданs хабейманзь ханпаниs aока тымs нидмs мэцетуd. Тынаd хадырць я савась. Мэбета, aайта тэр сяхаs выдараaгу. Неноховавна тет хорхамиs тамна тенейн. Малs нюмзавэйd. Подерта яха-
○
Тюсьляко Вэра
○ ○
○
Газета ○
НЯРЪЯНА AЭРМ
2015 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 7 ЯЛЯ
Яунгад Хабэча Хываревич