47n

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 47 (4644) 2013 поS ноябрь ирыS 23 яля СУББОТА

*CиDив яляхана

Москвахана ма”лыць

Илесь мядодоS МэDмы сиDив яляхана ТазовскойS хардахана aарка серd aась. ЯхандоS округнаD ервD тэворaаць. Таняна тандаяs мивы илесь мэта мядоS нэмбиць. Тикахат тет юD сиднтет тыD пэртиD, халяданиD мядS терD едэй илесь харадD няDмаць. Пыдо’ илеваS тибей пя хардахана, ея мякна иле”мяхадандо’, ядембада харад мюня илеaгу”. ТикыD ялэдо’ пон’ aатейдонзь.

Едэй помдо’ ядабта” Пуровской районхана илена” пяк” едэй помдо’ сыранда хаммахад ядабтамбидо’. Ныланава яляхана Тарко СаляS маркна хэбидя ялямдо’ мэDманзь aобтS ма”лыць. Aэрм’ тер” хавна маркана илена” луца” aани’ товыць. Хусувэй мядондамдо’ мят’ тюванда нерня нибтевэдонзь. Aобкана помдо’ сававна мадавандо’ няю’, Нумдs хынумдормы”, хаaорондвы”. Мякна хусувэмдо’ ядембада сяйхана мядолавыD. Aацекы” едS пихиня хуркари пирдырми, мэкад конкурс” сертавы”. Aобкартадо’ терсиd нивы ханьD. Едэй помдо’ ядабтамба сиддо’ тодо’ тэнз” ненэциеD культураS хардахана манзарана” нядавы”. Невхы иринатоS, хаданатоS хэбидя ялям’ ю” самбляaг по’ тяхана ядабтамба пядонзь. ТедаS маркана илена” ненэця” тикы хэбидя ялямдо’ пили” aатедо’.

AобтS тэваaгудD Нюдя пэйдей ирыхана сидя юкад вата сибимдей яляхана округханана” Салехардахана финно-угорской тэнз’ паднана” ма”лёда”. Пыдо’ конгрессамдо’ мэта”. Юркад вата делегатдо’ aэaгу. Пелдо’ маня” округна” маркад, районхад тованда”. Сидя яля’ ямбан’ паднава серо” тасламбаaгу”. Пыдо’ aацекы”, илаaгы ненэциеD едS падвы книгы” нямна лаханакурта”. ТикыS хавна хартоs вадавнандо’ падвыдо’ манэ”лабтамбаaгу”.

Едэй кином’ манэтава” Ненэй ненэциеd нямна кино сертабада нява” Анастасия Лапсуй яханда турaась. Пыда едэй кином’ сертаба пяaгу. Таняна мэванда ненэцяндамда пювысь. Нянанда не aацекы” таравыць. Кинодо’ 19 векS пиркана aэвы серd. Аляскахана илевы ЧамамS нюбета не aацекы нямна aа. Киномда Ямалханана”, Финляндияхана тадтамбаaгуда.

Едэй яханалва комплекс Ямальской районхы ЮрибейS хардахана едэй яханалва комплекс манзаралтыd. ТедаS комплексамдо’ хорпа мале сян тым’ яхавыць. Сава aэбта нюдя пэвдей ирыS пудана яляхана манзаямдоs пяaгудоs. Комплексамдо’ Финляндияхад тэвравэдонзь. Яхана мэта лохондо’ хавна, ханибтеaгонзьS лоходо’ таня. Aопой яляS хабартавахана юр” тым’ яха пирта”.

ЛекарD манэсаръядоs Хусувэй aэрёS округна” тиaгывна лекарD школахаdна тохолкода aацекыD манэсарaаD. Хэвы сиDив яляхана Тазовской районS лекарD Антипаюта харданS aэдалёрмыць. Таняна школахана тохолкодиD, садикхана мэнаd aацекыD манэсармыць. ТаремS тяхасовна манэсоDмахадандоS, aобD, сидя хаaгуртамS хобтоS вадамбойS ТазовскойS хардахы aарка лекарS мятS ханDлаaгудоS. Таняна лекаратамбаaгудоS. РайондоS лекарD мале AэдяS школаS aацекыD манэDмыдонзь. АнтипаютаS пуд тамна Газ СаляS, ТазовскойS школаS aацекыD манэтаD. М.Ярs падвыd

Г.П.Ледков

Хэвы си”ив яляхана МоскваS маркна aэрм’ тер” ма”лыць. Aарка Ассоциациява” Координационной советамда мэDaась. Aэрм’ тер”, Дальний Востокхад aокханда самбляaг ю” делегат товыць. Нерде ты” сапоdлана ирыхана тэравы Ассоциацияна” президент Григорий Петрович Ледков ханзерd манзараdмамдо’ вадеDaась. Aэрм’ тер” илелава яхаdна aэдаd область”, округ” aэвахана мэни” няS aобкана манзаравандо’ е”эмня, соглашений падартS пидтеDмидо’ aабтавыць. Тикы хавна министерства”, агентства”, газмS тарпрамбада предприятий” манзаядо’ aэрм’ терхат перениd aани’ тарця падро” сертаaгу”. Григорий Петрович таaы яляхаdна Дальний Во-

сток нямна aэдалёрмысь.Таняна aэрм’ тер” иландо’ нензелd нивы aаd. Ненэйвана халям’ хадабава, халясавэй идеD тярпвандо’, халя aокадм’ тасламбвандо’ ёльцьaгана тоенана серодо’ aокворaаD. ТикыS хавна ты” хадырць я”, ханелаваD ёдо’ хусувэй по’ тянюворaаD. Пудана по’ законS саирd яaгвоDмахад ваде”мыда саць тоенана серdaэ толыD. Халян’, ханеван’ харвабDнандo’ aэрм’ тер” aэвадо’ aани’ тасла тара. ТедаS сероs тасламбабатоS тэнзамдо’ нидо’ вадесD, тикыдо’

падаркана падбатоS тара. Законахана aамгэ тэнз aэваваD падбата, таaок маямS ненэциена” ниD хомбаaгу”. ТикыS нямна АссоциацияваD aани’ тедаS манзара. Координационной советханандоS АссоциацияS aудондана марцьхэaэ юD сидя ненэцямS тэравыць. ПыдоS тодоS ёD терD. AобтоS ЯмалхаднаD aэда. Тикы Валерий Фёдорович Елескин. Пыда ты” пэрти”, халядани”, ханени” серо” нямна манзараaгу. М.Яройs падвы


2

НЯРЪЯНА

2013 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 23 ЯЛЯ

AЭРМ

Илма” нерняS миaа

И.В.Сотруева

Нюдя пэвдей ирыS ю” тетимдей яляхана газетахаDна, журналхаDна паднанаaэ ЯмалнаD Правительствахана ма”лываць. Таняна aэрм’ тер” департаментна” aэвахана мэна Инна Васильевна Сотруева ханзер” манзаравамдо’ ваде”aась. Лахарёда тарцясь: - Aэрм’ тер” иландо’ сава aэва е”эмня, округханана” еDня” aадимдевыD закон” манзара”. Тикы нядDмяць илаaгана тарана серо” минрева”. МэтаваD похонанаd «Сохранение традиционного образа жизни, культуры и языка коренных малочисленных народов Севера Ямало-Ненецкого автономного округа на 2012 – 2015 годы» программам’ нядDмяць есь” тамби”. НебоS округва” юр” си”ив юкад вата миллион есям’ aадимдевысь. Юркад вата миллионмs районха” aэдарэйнаць. Ты” пэртяхаD, халядана

ненэцяaг” - ей”, мядS aу”, хор”, парасин”, ной”, ламп’ пэ”, хораваS хоб”, тобъяби” тэмдабива”. ТикыS хавна ты” пэртя” электростанция бензинS есь” няDмарпи”. Таддикахад ненэця” спутниковой телефон” няdмарпиd. Тюку по’ няхар” юр” мат” ю” телефонм’ тэмдаваць. Сидя ёнаркад вата пардон” аптечкы хойхана илена” ненэциеD едS тэмдаваць. Пудана по’ департаментва” общинахана мэна ненэцяaг” грантD есяд мипа пяваць. Тюку по’ ю” няхар” грантм’, си”ив юр” ёнар” есям’ миDманзь таславыць. Тасалкуро”махадана” саваридо’ тэраваць. Мат” грантрим’ есядаваць. ТедаS тэхэdна мэнаd ненэцие” ед’ aамгари сава серм’ пяванаD нерня сиддо’ хонрамбива”. Тикы хэтвы вадахаDтатоS тандаяS сававна закон” сертабива”. Тадри департаментна” порталхана округна” ты” пэрма нямна aэда законS проектм’ мэaгува”. ТаняS хусувэй хибяри харта индя ядэробцо падыба пирта. Законаханана” хартоs иленаd ты” пэртиD нядDма”, тытоS ёD, страховкы” нямна aани’ падаaгу”. ТедаS округна” ты” пэртина” законахана нядDми луцаS ты” пэртяриD няdмарпи”. ХартоS тэхэDнатоS илена” ненэцяaгаdна законS таравам’ небоS ваде”лаваць. Едэй законS манзаралпd, есяS нядDма”

етёD aани’ aадибелаaгудD. Тюку по’ aани едэй серм’ пяваць. Газмs тарпрамбадахана манзарана луци” едS падро” сертаваць. Aани яхад товы” хибяри” маняd яханана” мэбтоS хэбидя яхаd, ненэцие” aэсыхаd, ханелава яханаD тэворпатоS ханзерd aэвамдо’ толаaгу”. ТикыS хавна ерводо’ aани’ табедамббато’ тара. Хахаяда яляS aэрм’ тер” вадавна П.Е. СалтыковS, Л.В. ЛапцуйS, С.И. ИриковS премиян’ паднани” ненадумдаваць. Няхар” премияхана хусувэдо’ самбляaг ю” ёнарdмана няDмаaгу”. ТикыD ненэциенаD Худи Евгений Вэрьявич, Салиндер Надежда Сергеевна, Хозова Альбина Александровна.

Тюменьхана мядонда” хавна хаби” округхад, Тюменской областьхад ненэцяD тута”. Фестивальханандо’ трани”, хынотиD ансамбль” сёхо” инзелеaгу”. Aэрм’ тер” выставкахана мэaгу”, турти” панорць, сэдора

НадымS маркана aэда ненэй ненэцие” клуб «Ясавэй», няби хабиD «Тови Най» ансамбль «Финно-угорской мир» фестивальхана мэaгуху’. Тикадо’ ТюменьS маркна aэaгу. ТаняS Ямална” тер”

тохоламбаaгудоS. ТикыS хавна Юрий Вэлла хасаим’ тензебтеaгу”. Пыдо’ «Поговори со мной» нюбета лаханакурманS aоб” пэвсюмяS няна ма”лёда”. М.Яройs падвы

Нюдя пэвдей ирыхана Салехардахана aэрм’ тер” паднана” ма”лёда”. Пыдо’ сибимдей конгрессамдо’ мэта”. Россияна” тер” хавна Финляндияхад, Венгрияхад, Францияхад, Гер-

манияхад, Чехияхад, Эстонияхад, Латвияхад, Литвахад паднана”, журналист”, книгы сертабада” тованзь пэрaаD. Тарця серо” aэрм’ тер” департаментхана манзарана” минре”. М.ЯрS падвы

Сельбя’ няна Тазовской районхана ненэй ненэця” табцDмасиS хаёва нямна паднавыць. Таняна ёнаркад вата мяд’ тер” табцDма пи” няDмарпи”. Хусувэхэндо’ няхар” кубaэ ханDaа. Тедари’ AояS выaгана иленарихиd пи” тэвраць. AаниD aатена”. ТедаS райондо’ aэрм’ тер”

ТабцDмадо’ тянё серо” минрена управленияхана манзарана”, тикы тоенана серм’ тамна тасламбидо’. Хусувэй нюдяко хардахаD, таaоцяaг” табцDми тэвра есядо’ тянё. Нядмам’ райондо’ ерв” aани’ ниD aадимдембю”. Пи” тэврава няю’ округандо’ aадимдевы есяхат самбляaг юр” ёнартоS хаёвы. Тикадо’ саць тянё. Aопой AэдяS вындS пи” тэвравандо’ няю’ ю” самбляaг миллион еся тараaгу. ТикыS хавна ПаютеDэ, Тасу яв’ хойхана иленахаdна aани’ пя” тараaгуD. ТаняS валко мале сян миллион есям’ мэта”. ТедаS управленияхана манзарана” маDнисям’: «Тарем’ aод” выaгана илена” ненэциена” табцDмасиS ниD хаёдD». AадьбятоS нядмадамдо’ пюсь сельхозпредприятий” ервха” лаханавыць. Тарем’ aобкана aыхы яхана илена” ненэцяaг” табцDми тэврамбаaгу”. Ханяaы ты” пэртя” пядамдо’ хосаяванзь хартоS турaа”. М.Яройs падвы


3

НЯРЪЯНА AЭРМ

2013 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 23 ЯЛЯ

Aолепяхаdна падтаaгода не

Н.И.Яптунай

Манзаралва яханаD, «Няръяна AэрмD газетанаD редакциянS aобd хабиD неD мэсыdмана ембдёда aармэрка не мятюсь. Тюку понаd нюдя пэвдей ирыхана 18 яляхана матd юd поданда хэвы. Иланда нямна лаханакованs хорвавы. Манзь ханада: - Нюмгвамиs Талигина Надежда Михайловна. Aавнаниs мань Шурышкарской районхад aадмS. Таняна Тильтим хардахана ниниD илеD. СояваниS мальaгана выaгана илеваць. Нисяв тыда пэрцеты, халямS хадасеты, ханесеты. МядS терaэ aокаваць. Мань хавнаниS самляaг не. Aопой хасава. НянанаD иринанаD мядS терсавэйS илесетыD. Тёняна сяхариS ненэциенаD танясетыD. НяS танябd манзаяхана сибя. СырэйS ялэнаd нинаD няць мадасетываD.ТаS ёльцьaгана AаркаD ПэD пондS тыдоS танасетыдоS. ПэдариD помна мюсерцетываD. ХалямS ватабадинаd Сыня яха мюня поaгарцетыD. Сисьда пэдараs поaгана ириниs пя мята танясь. Ханяaэхэна таS тяхаS хаюрцетываD. Тамальaгана aацекы ненэцяD яханандоS илесетыD. НисянадоS, небянадоS манзара нядабасетыD. Aамгэ пиркана таремs иле хардаваD вадёсеты. Тохолкованзь Явгорт харданs ядэрцетываD. Тамальaгана aэрмS терd ненэциеD нюD школахаD ныхыриS ханабадаць. Нюртей классанS хэбяниS нерня нисяханиS мамыць: «Не нюмд школанS нибат мисd еремдан. Мэта aаномд ханаaгуваD. Тыд мартаваD.»

Школахана тохолко малеDмяхаданиS Салехардахы «Культурнопросветительной училищанS» тохолко пэйваць. ТохолкованиS мальaгана aолепядаaгованS харвадамзь. Тарця манзаянS нидонзь тикахана тохоламбюD. Манзаямиs тохолаdмахаданиs училищахана aолепядаaгодиD тохоламба пяць. МанзаяниS хавна aаниS aолепядаaго тохолко пэявd. ТаремS харвабтана, иниS серS aэда манзаямиS тохолав. Янамбовна манзарадмS, тохолкудмS. СиDми тохоламбадаD ниниD манзетыD: «Тамна тяхаS aарка манзаянS тохолко тара. Пуна манзараванд ёльцьaгана сибя aэaгу. Таддикахад сяхариS aэрмS терхана, манзараванS харвана ненэцяaгаdна манзаямS хова aарка серd. МаняD няaынаD таремs манзаясиd хаюрaаD. Училище пуд мань МоскваS мартS тохолкованзь тэвывd. ТохолкулваниS нюмs «Московского Трудового Красного знамени высшее промышленное училище». «Художник декоративно-прикладного искусства» манзаямS тохоладамзь. ХуркариD выставкахаdна aадиберцетыдмS. Тохолко пэDма похонаниS aопой выставкахана «Бронзовой медальмS» няDмадамзь. Хуркари падтаaгодиD поaгана aадиберцетыдмS. Выставкамs сертасетыдмS. Тохолко малеDмяхаданиS самляaг поs Москва маркана манзарадамзь. Пуна Салехардавна aадимядмS. Aобтикы «Культурнопросветительное училище имени Л.В.Лапцуя» тохолко мякна aацекыD тохоламбдаaэ хаядамзь. Тикы пуд научной центр aадимясь. Таняs манзараванзь сиDми хаaаць. Таняна aани aэрмS терD ниdниD иламs падыбидамзь. Ханзерd илевамдоS падыбидамзь, вадеdaадамзь. AэдалёрцетыдмS. МанзараваниS серS ха-

нярина выставкамs манэDлабтавэмиS aока. МоскваS маркана манзаиниD манэdлабтам бинась. СанктПетербургS, ЧукотканS, ТюменьS, СургутS, Ханты-МансийскS, СалехардS, НяръянаМарS терD манзаиниD похоS манэ- сарцетыдоS. Таддикахад aаниD яхаdна, КанаданS, Ш в е й ц а р и я н S , Венгриянs сертавыD манзаиниD aаниS манэdлабтамбинась. 2003 похона учёнойaэ хаядамзь, «кандидат исторических наук по специальности этнограф, этнограф и антропология» нюмs нюбеdaадмS. Тикы похона округнаD Aэвахы Ерв медальмS «За заслуги в создании, сохранении и пропаганды культурных ценностей коренных малочисленных народов Севера» няDмадамзь. 2005 похона aолепядаaгодиD организациянs «Всероссийская творческая общественная организация «Союз художников России» хаDмывd. Няби похона aани aопой званиймS «Мастер декоративноприкладного искусства и ремёсел» няни таць. ТикыS хавна книгы падыбадаd ненэциеD вадета лаханакохотоS илеDми падартS падтамбидмs. ПаднанаD Афанасьев Ю.Н, Вэлла Ю.К., Пичков А.И., Кулемзин В.М., Лукина Н.В., Молданов Т.А., Молданова Т.А., Ругин Р.П. книгахаDнатоS сертавыD манзаиниD

манэтыдаD. Салехардахана санаторно-лесной школахана тохолкодаd нюдяко aацекэхэD aолепяхад сертавы манзаиниd манэdлабтамбасетыдмS. Пыдоs манзаиниD ихинандоS ёльце саваD. НяндоS сырпаниs маймбасетыD. ТасламбаaгудоS. Выaгы иламдоS тензебтембиD. Научной центраваD пуна ервонаD таладонзь. ВадахаDнатоS тикы организаций манзаямда маледа. Aока учёной манзаясиd хаись. ТалdмахадандоS, aэрм терaэ нянанаD aулиd вэвась. МаняD илмаd нерняS тидхалембавандинаD питаръядоS. Aарка манзаямs хибяри тохола нида пирасd.

ТохолкоDмахад, манзаямS хова пир ниaаd. Aавна манзаямS тохоламбада aацекэaэ сиднаD нерняs выкпасетыD. AаркаD хардахаD ханцетываD. СтипендияваD харDнаD округваD тамбсетыда. ВэсакомиS илевы ямбанS ту юрмS нэкалпадаaэ манзара. Aани тоенана манзая. Хасава нюхуюниS aар- кахаs. Сидябтыs манзаяS няюs тохолкухунзь. Тедаs манзараaахаs. Тедахавs мякнаниs манзарадмS. Хуркари манзаи сертабидмS. Пуна манэтыдаd. Тиканда aопой нянаD иламS намдаваD. ПадартS падDмахад хибяри толаaгуда. В.Пыриркоs падвы. Сидяaгахаdна маниедаd Н.М.Талигинаs падтавыd


4

НЯРЪЯНА

2013 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 23 ЯЛЯ

AЭРМ

Самбляaг поS aобкана манзараD студия» мякнандоS выставкадоS нэяць. Тикы выставкамдоS Ямало-Ненецкой округхы мелD ненэциеD СоюзS региональной отделенийS самбляaг поS манзараваS еDэмня сертадонзь. МаdлёвандоS мальaгана хахаяда яхана иленяD ненэциедоS СалехарданS тэвыдаць. Хибя aамгэмS сертаба тенева - тикыдоS выставканS мэвыдонзь. Падна яхана нюбедоS, еркарадоS тарцяD: Геннадий Ефремович Хартаганов - пяхад миртя хаби; Виктор Фёдорович Ядне - яS нямд лэхад миртя ненэць; Геннадий Владимирович Ушаков aолепяхана падтаaгода; Надежда Михайловна Талигина - париденя aолепяхана падтаaгода; Михаил Васильевич Канев - пяхад миртя, падтаaгода; Родион Карлович Бекшенёв - лэхад, пяхад миртя; Александра Юхлымова - хамбака тохоцяS ниня падтаaгода; Наталья Талигина – пяхад миртя; тад aаниD… Сававна манзаравыдоS МоскваS няaы ервахататоS, округнаD ервахат Почётной грамоты, дипломD, Благодарственной письмоD

Ямалхана хуркариD мелD ненэцяD aокаD: миртяD, сэдоранаD, панортаD, падтаaгодаD, aолепядаaгодаD… Нюдяко хардахаDна, тыD мякна иленя ненэциеD ханяaыдоS тамна падартS падувдавэйD. ПыдоS сэдора, мирць aаниS ваDлёйD. ТеневанахавD Салехардахы мелD ненэциеD «Дом ремёсел» мятS тэворцетыD. Хэбидя яляхаDна сертавыдоS манэdлабтамбасетыD. ОкругнаD терD мелD ненэциенаD нидоS теневавандоS еDэмня 2008 похона янаD терD Союзад сертаць. ТедаS художникнаD самбляaг поS aобкана манзараD. AокдадоS сидя юD ненэць. AаркаD ерводоS Москва маркана илеD. Таняд табекуD, нидоS сахамламбиD. Ненэй ервадоS такы яхана Андрей Николаевич Ковальчук. ОкругнаD мелD ненэциеD СоюзS ПравлениеS aаркатаaэ тарана Сергей Александрович Лугинин. Тиканда хавна «Дом ремёсел» aэсыS ерв. Нянанда манзарана ненэциеда ёльце сававна теневыда. Харта aаниS мирцеты, падтаaгосеты. ТандаяS нюдя пэвдейS нерденя яляхаdна «Арт-

няDмаць. Телевиденийхана, радиохана, журналхаdна, газетахаdна манзаранаD сиддоS лаханако няDaаць. ПыдоS маць: - МаняD округваD ёльце мэневаD. Тарця сава я ханяхартана яaгу. Сава мирбямда манзаяхаdнанаD манэdлабтамбиваD. СертабадинаD тыD пэртиD, ханениD, халямs хадабадиD илаS нямна aаD. Пуна мелD ненэциенаD тадDмахадандоS округнаD тиaгыD яхаDна манэтыдоS. ЛаханаDмидоS газетахаdна толаaгудоS. Ямалхы СоюзандоS ерв Сергей Александрович Лугинин няхата, тандаяS няндоS няталманда няхата таремS мась: -Ханзерd манзарававаD aобтS маDлёвахананаD тасламбасетываD. НенэциенаD ханзерd мирма, падтаaгова выставкахана aади. Тад нерняS несэй манзаядамдаD тэврадаD. Хуркари выставкахаD манзаидаD пэръядаD. СертавыдаD нёйдаD такалпюD-сюрдахандоS вомдаD. Манзарабць яваD тарця: СалехардS марD, ЧубынинS улица, мята толырS 24. Нюмда «Артстудия дома ремёсел». Вадета мяDниS нюдяко лабэсS мюня ненэциеD

В.Г.Ушаковs манзая

гарихаD харвасетыD. МелD ненэциеD мятS етриS тюaгасетыD. ПыдараD aодd ядвандаD серS, мядS мюмня сырманзь aаниS мятюaгадаD. СидяaгD тадтавы, паднавы Няё Вэнго

сэдвыD, мивыD, паd5 поS aобкана манзараD паaгалмыD, падтавыD aамгариD таняD. ТикыдоS мирдаDманзь aадимдембадаD, миредоS хуркариD. Aамгэ тикандаD танябD- нидаD тэвравыдаD мирдатыдоS. Aани яS терD ненэй ненэциеD сертавы aам-

Выставканs сыртаd

М.В.Каневs падтавыd

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

РЕДАКТОР

○ ○ ○ ○

○ ○

ГЛАВНЫЙ

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

ТИРАЖ 1357 ЗАКАЗ 0633 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 47 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 21.11.2013 Г. ПО ГРАФИКУ: 17.00, ФАКТИчЕСКИ: 17.00. ВЫШЛА В СВЕТ 23.11.2013 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

○ ○

«НЯРЪЯНА НГЭРМ»

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

Газета

Наталья Талигинаs мивыd

Хабэча Хываревич Яунгад


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.