48 лух авт

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 48 (4645) 2013 поS ноябрь ирыS 30 яля СУББОТА

*Сиdив яляхана

Паны” манэта” Си”ив ХарвS марD музейхана «Красота северного костюма» выставка манзаралъяць. Таняна ненэй ненэцие”, хаби”, тасу хаби”, aысми” паны” манэ”лабтамби”. Паныто’ aокамдаDмамS И.С. Шемановской нюм’ мэта музейхад тэвравыдо’. Турта” ненэця” паны” хавна хыдина”, aацекына” сянаку”, тамна aани илаaгананаD мэта aавэна” манэта”.

СёбарD пирдырaаць КрасноярскS маркна нюдя пэвдей ирыS ю” хасаваюдимдей яляхана aэрм’ терaэ сёбарd ненэциенаd ма”люрaаць. Пыдо’ Россияна” чемпионатм’ мэdaаць. Ямална” тер” aани’ aэдалёрaаць. ТаняS ядэрмандадамдоs округхананаd aэвы пирдырмахана нерняS хаDамвэхэт тэраць. Тикы СалехардS, ПуровскойS, ШурышкарскойS, ТазовскойS, Приуральской районS сёбарd ненэця”. ХаноD санарпиць, ярколаць, aопой яхад няхар” санарaаць, тубци” моёпиць, сюрберaаць.

НиD яханd Нумда иба aэва нид «СалехардагроS» ты” пэртя” тамна ниD яханD. Пыдо’ Пунгью факторияхана тыдоS хабарпасеты”. Тикы Обская – Бованенково еся сехэрыS хэвхана aа. Тыдо’ пихиня хабарпидо’. Ервандоs, Галина ВасильченкоS вадавна, подо’ тоенавы. Та’ ядембадахана тытоS мэта я паравы. Пуна сыра мерS хаDамвыd. Ныхысяда тыдоs варехатоS Пэ” хойS я aодьS тэввыдD. Ибаaэ хэDмяхаданда, Пэ” хойS ядхад пэ” нензахалмыдd. Тыто’ пеляs пэD aыл’ еремыd. Сыревоdмахаданда сарюма. Таддикад яваd ханимя. Суюнаd нёлёкоs, вынхалутаd. Тарем’ aод” сидя ёнар” тым’ хабарманзь пэрaава”. Мат” ю” сидя тонн aамзам’ хамедаaгуваd. Яханалвахад тынаd aамзи «Трэкол» машинахана Салехардан’ тэврамбаaгунаd.

НерняS хаDамвыd Россияна” финно-угорской культурной центр сидяaг” сертабади” помна илна” нямна «Времени живая нить» конкурсм’ минресь. Няхар” юр” ненэцяма” сидяaгадo’ тодо’ яхат aэдаравыць. Яна” тер” хавна aани параaодиd яхат манзаидо’ aэдаравы” танявыD. Хэвы си”ив яляхана нерняS хаDамвыдо’ таслэйдонзь. AобтоS Ямална” тер. Вениамин Салиндер. НерняS хаDамвыD есямs, aудиD тер няDмаaгу”.

А.Н.Вануйто

Ядембада харад мюs мятювани серs, тецьдяs хал aарханда лабэсмs синдада. Таремs сырпаниs сидя не нянё ябцыбавэхэs. Нябимs хонрав: -Хибян? -Мань нюмиs Арина Николаевна Вануйто. Мале нябимдей поs няньмs ябцыбидмs. МП «Ямальскоехад» нянь мяdмиs паaгады. Няниs хибя aэвада aаниs хонрад. Aаркамбой не нюмда таминанда хэтада: -Некоця Паевна Беспечалова. Aобтаремs сидя поs манзарадмs. Нямиs нядабидмs. Арина Николаевна aаниs вахалъйd: -Aопой яляхана сидяs ябцнаниs. 270 няньмs ябцыбиниs. Ханяaэхэна тянёмбойd aэсетыd. Маниs нянёниd выaгана иленяd

Aэдалёртава” Ямалханана” тиртя aанохана, ту’ aанохана aэдалёрманаd е”эмня билет” тэмдабасетыва”. Билетанаd мирd пелям’ округва” салдамбида. Aани’ похона aэдалёрць пирdманаd няю’ округва” aани’ есь” aадимдеaгу.

Мор” aэдабтаd Хэвы си”ив яляхана Лабытнанги маркад тет тонн морам’, нямд” «Мора» нюбета фирма Московской областьхы, Балашихинской районан’ aэдараць. ЗАО «Ферментхана» пардонaэ сертаaгудо’. ЯмалхаднаD таняриs морD aэдарамбидоS. Aэдаравандо’ нерня сававна ты” лекар” манэ”ядонзь. М.Ярs падвыd Н.П.Беспечалова

Няньдиs aавыдоdaаd тыd пэртяd, хартоs иленяd ненэцяd тэмдабидоs. Aопой няньмиs 27 еся. Aавнанда Арина Николаевна «Илебц» общинахана няньмs ябцыба тоховы. Ямальской районхы СёЯхаs харданs тэвdмахаданда теда минрена манзаямда aулиd савовна тохолавэда. Aаниd ябцнанахат пыда няньда хацяs aаркамбой . Мартs ирыхад май ирыs aэсондs aопой яляхана 405 няньмs ябцыбихиs. Тамальaгана выaгад туртаd ненэцяd aокамзетыd. Хусувэдоs aока нянянs харва пэрaа. Хуркавна aодd сидя не нихиs лыдабтараaгs. -Таaы ирыхаdна aамгэмs пэрцетыдиs? -Мань ераaгодаaэ манзарасетыдмs,- Арина Николаевна ма. - Тюку поход нянь мяdлихана тэтнаaгудмs. Aопой манзаяримs минреaгудмs. Мунзипойd няньмs няdмадмs. Aавыта

хорdманзь няби сялаaганиs саволaав. Тюку Х.Нямбараs тадтавы сидяaгахана aавыдота нянё ябцыбада нехэs маниедаd. Х.Сэръядамдикs падвы


2

НЯРЪЯНА

2013 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 30 ЯЛЯ

AЭРМ

НебянанаD яля Нюдя пэвдей ирыs пудана яляхана янаD тиaгывна небянанаD хэбидя ялямS ядабтамбиваць. ЯS сярS ниня хусувэнаd сэвда небяхаданда сырaаd. МаняD aэрмS терaэ aобтикы небянанаd саць мэнейнаd. ИландоS хойхана ея мякна нензелd ни aаD. ТаремS aодD мале сян aацекы вадабиD. ТаS вымна aэдалёрманиs мальaгана aобd немS торомдадамзь. Салиндер Таисия Васильевна вэсаконда няS юD сидя И.В.Сотруева нюмдиs вадабихиS. МякандоS пэвсюмя няна тэвываць. Сидя ваDвандоS серS есьредоS сярвыць. МятоS терD мале хонёвыць. Хубтахана юркdмахаданаD, тольнаD aабтаdмахаданаD есяр мюд, aобкад сэрd aэваD aадибелыдаць. Тикыниd малs Таисия нюD. ЮркотанаD нюхута, хусувэхэндоS сава вадари м э d a а с ь .

AавороdмахаданаD aаркамбойдоs папанадоS хартоs ембапидонзь. НюдянадоS вырасипойd няхатоs инзелець. Пуна малS пинs тарпыдаць. НебяндоS няs харdниS мякна хаёDмахаданиS нютя нямна лаханакулыниs. - МякнандоS нюниs хартоs нидоS манзаяйдоS. Aарка aацекыниD папанадоS aоб маниейдоs. AаркдоS ханзерD табедамбасян, теда таремS нюдяd нидоS табедамбидоS. Ханярина лакриs хэбdни’ теневадм’ нябакудо’, некыдо’ папанадо’ aавлаaгудо’, ембатыдо’. Мято’ мюня aэs ний манзаи” пирдалембидоs. Идм’ тэвабавам’, поёрмам’ aахана юрынась. Aарка нюни” мале няхартоs Тюмень маркана тохолку”. Сидядо’ манзараванди’ ирмня тохолкуху’. Есяна ниди’ нядабиди’. Тикытоs нямна нисяндо’ няs нини’

Няхатоs тэворaаць Норвегияхана Каутокейно маркана саам” ты” пэртя” «Оленеводы мира» Ассоциация правления тер” мандалавам’ мэdaаць. Ямалхадна” Ямальской районхы «Харп» община aэвана мэна Александр Сэротэтто правленияхана мэ. Ситя неняaг” ирыхана Китайхана aэвы самлянзимдей ты” пэрти” конгресcхана тэраць. Правлениядо’ 2017 по’ ёльцяндs манзараaгу. Тодо’ я’ тиaгы ты” пэрти” Ассоциация конгрессамдо’ Швецияхана мэdманзь пэрaадо’. Норвегияхана я’ сяр’ ниня ты” пэртя” тоенана сероs тасламбиць. Ханярина ты” пэртя” иландо’ aобтоdлас.

Сидяaг” выставка Салехардахана школа искусствахана «Аргиш вечности» нюбета сидяaг” выставка манзаралъяць. Ямальской районхы Сё-Яха хардахана aэда «Илебц» студияхана манзарана Константин Вануйто сидяaг” сертавысь. СтудиямдоS сертаdмахадандоS, тикадо’ няхаромдэй выставкадо’. ПыдоS ненэй ненэциеd иламS манэdлабтамбиD.

Арктикаs еръй харадd Хор” ирыхана «Арктика-Инфо» агенства ненэцие хонрамбись. Aэрм яхана aэда маркат ханяaы Арктика еръй хардаaэ нюмде саваd? Анадырь, Якутск, Салехард, Архангельск, Мурманск, Норильск марd нюбе ненэця” хэтвыць. Пуда няхар” марd нюмS хаевыць. Сале-

няркамбю”. Aыхы яхана мэбтоs aод” aаворман’ ниd харва”, ёмбады”. Школахана тохолкодини” aани’ таня”. Пыдо’ сававна тохолкодаaэ толы”. Няхартоs сыра’ мякнандо’ мэ”. Тедариs саць нюдя”. Хартоs мэбdнандо’ нянандо’ хэвняд сянако ня ни тараd. Ян’ aамгэни” помнандо’ aани’ поёдоs

саваd. Сяхартs тэдортахандо нин манэцетуd. Та’ малs aобтs ма”лёсетыва”. Теда хаюпада не нюни’ хавна мал’ aобкана мэваd. Тарем’ няхаdнаd тэворпанаd ими’ aули” сава aэсеты. Луцавахана ню” aокаaэ толёдакэдм’. Мань нянани’ тарця ниaа”. Aацекыни’ мал’ aобпирсавна тараd. Aобкартамдо’ сяхартs

Фестивальм’ мэdaа” хард едs aока” ненэця” вадидоs aэдаравыць. Тарем’ Салехардаваd Арктикаs еръй хардаaэ нюмдевэдонзь.

Aарка сояdма ялянда едs Нюдя пэвдей ирыs ю” тетимдей яляхана Санкт - Петербург маркна aэрм’ тер” Институтхана «Научно-просветительская деятельность первого селькупского учёного А.И. Гашилова в контексте Герценовские традиции» семинарм’ мэdaаць. Тикадо’ Аркадий Иванович Гашиловs тасу хаби учёной няндо’ мат” ю” самляaг’ по’ едs сертавэдо’. Aарка Ассоциацияна” ерв Григорий Ледков, сейхад aэда вади етя aэдаравысь. Аркадий Иванович aавнанда aани’ тикы институтм’ малесь. Теда aэрм ё” тер” вади” хариd тохоламбада” кафедра доцентaэ тара. Университетдо’ aэрм’ тер” едs aарка таром’ хаdаврась. Тохоламбвыда хуркариD паднана”, учёной”, aацекы” тохоламбада” яна” тиaгывна манзара”.

Явна aэдалёрта” Пуровской районхы Уренгойхад Самбург aэсондs машинахаdна ненэця” aэдалёлыдаць. Aоб” си”ив яляхана сидя ядэрта”. Aэсыхаютоs помна мат” час aэдаледа”. Тарко Саля марd aэсондs тиртя aанодо’ тарем’ aод” aэдалёрта. М.Ярs падвыd

Ензя явs няна «Возрождение родного языка через всех и каждого» фестиваль - конкурсм’ мэdaа”. Нюртей aэрм’ тер” нинаD тарця тарана фестивальм’ минредо’. Культурам’, вадам’, илам’ лэтрава е”эмня сертавэдо’. Тикамдо’ Усть-Авам, Волочанка, Потапово aэсыхана, Дудинка маркана минреaгудо’. Нерде школахана мэтадо’, пуна нерняs ха”амвыдо’ aэсыхана

нидм’ тэдорпасетуd. Aарка нядмини’. Тарем’ яханана” нюd небя” иле”. Нянандо’ нюдоs ябдо’. Нюдё” – иландо’ саирd. Сидяaгахана Таисия Васильевна Cалиндерs мяд’ тер” маниеда”. М.Яройs падвы

пирдырта”. Пуда тодо’ харад тер” ма”лёда”. Школахана мэнидо’ aарка пэвдей ирыs ю” нябимдей яля aэсондs фестивальмдо’ ядабтаaгудо’. Aацекытоs няs aэрм’ тер” сёбарd сянакубц”, вадандо’, культурандо’ нямна викторинахана пирдырта”. Хартоs иландо’ теневавамдо’ манэ”лабтамбаaгу”. Нюртей янs еремы” aани’ похона яраs ирыхана aэсыханандо’ фестивальдо’ тамна тяхаs мэdлаaгудо’. Тохолкода aацекы” хавна мяд тер” aани’ пирдырта”. Пыдо’ хартоs сэдвыдо’, паaгалмыдо’, мивыдо’, пиревы aаврадо’ манэ”лабтамбаaгу”. Тодо’ нюдякоs aэсыхат самбляaг мяд’ тер” тэрабатоs тара. Сие ниць ирыхана нерняs хаdамвыдо’ aарка хардахана ма”лёда”. Сямянхат ваdлёйдо’, иландо’, культурамдо’ ханзер” теневавамдо’ манэ”лабтамбаaгу”. Таняна нерняs хаdамвыдо’ хуркари диплом”, aуда’ тер” няdмаaгу”. Я.Марининаs падвы


3

НЯРЪЯНА AЭРМ

2013 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 30 ЯЛЯ

Aэрм терD ненэциеD сянакубцD

И И.Я.Неркаги

Илева ямбанs выaгана иленяd ненэцяD малковандоS серs хартоS помнандоS пирдырмыD. ТыD тяхана aацекэркаD ненэцяD ныхыдырмыD, ярколавыD, санармыD, тароdмыD. ТытоS нума хэdмяхад малкода тыда ханабавыда. СянаковыD хасаваD тыD тяхад сюрамба нидоS нертембавыдоS. НитоS вахад тэвада варемдоS мэdмыd. Ямданава ёльцьaгана мюдD пумна таныртаD хасаваD aэдалёвыD. Таремs сянакулваD aадимыD. AэрмS терD ненэцяD 1946 поход сянакулвыдD. Тамальaгана Салехардахад Ханты-Мансийск мартs ядэрмыD. Нидоs хорпавыd. Мале aани похона Салехардахана маdлёвыD. Тынзяaгана вахамs aабтамбавыD. ТыD нямдоS яркыбавыD. Aынхана енермыD. 1954 похона тюр малмS яркыба таславыd. Самбляaг тибя ямб тюрмS юкад вата самбляaг еaганs палdмэдоS. Мале сян поS ваераdмахад хасаваD ханоS санарпа пявыD. Таддикахад няхарd aобпуд санарць пэвыдD. 1960 похона ПэD тяхана иленяD ненэй ненэциенаD тубкамs моёпавамs сянакулвахаD няда вадеdмыD. Ханёйd ненэцяD тубкамдоS мэць теневавыD. Таремs aэрмS терd сянаковамдоS нерняs aадимдевэдоS. 1960 поход 1974 по aэсондs юкад ватаs пирдырмыD. Ямал терD хасаваюd тюDу aадимыd. 1970 поход саць сатидоS «Мастер по национальным видам спорта» нюмS няDмарпа пявыd. ЛэмбарахандоS нюбедоS aыдабавыдоS. Малs

теневавыD, тикаваD пирдырта хасава. AацекыD пыда сита пыдаванs харвавыD. Aани сянако лабцеaгавыD. 1970 поход 2011 по aэсондs aокаd пирдырмаd aобпуд aаць. Россияхана няхарd юd тет aэрм терD сёбарD пирдырмыD. Сидя юd aопой пирдырмахана Ямал терD нерняs хаDморaаць. 1978, 1989, 2000 похоdна Салехардахана чемпионатD миaаць. 2003 похона Тарко-Саляхана aась. 1992 поход 2012 по aэсондs сёбарD ненэциенаD aани яхаD aокаd етриs ханdaаць. Сянакодаd неD aацекыD, хасаваd aацекыD золотой медальмS, хасаваюd ненэй медальмS, хасаваюd бронзовой медальмS тэвраць. 1950 похона сянакулва едs aока ныхымs мэdмыD. ПирдыртиD тохоламбавыD cёбарD ненэцяD aокмыd. ТикыD окрспорткомитет ерв А. И.Белый, окрсовет ДСО «Урожай» aэвахы Г. А.Рыбаков, ервaэ таравы В.К.Локтионов, окрспорткомитет ерв В. А.Теленков, окрсовет ДСО «Спартак» тамальaгы похона aэвахана мэвы В. П.Груздев, председатель окрсовет ДСО «Труд» Ю. Д.Арсеньев, aани aэвахы таравы В. Г.Новиков. 1982 похона «Окружная детско-юношеская спортивная школа по национальным видам спорта» aадимясь. Теда лахана тикы сёбарd то-

холамбада школа ёльце манзара. Теда школа ервaэ Неркаги Иван Яaгорович манзара. Нюртей похона aацекы сянако тохоламбвыd Г.В. Сысолятин, А.Ф. Камалов, А.В. Жернаков - Салехард терd, А.С. Конев п.Авгортхад aа, П.Н.Богун Тазовскийхад aа, С.Д. Белов Панаевск хардахад aа, И.К. Макаров Тарко-Саляхана иле, Г.П. Кухты Новый Портхана aацекы тохоламби, Р.Р. Возелов Шурышкары хардахана иле. ПохоS пирдыртахандоS «Книга рекордов Ямала по национальным видам спорта» aадимдець. Хусувэй серкана сёбарd ненэциеD «Департамент по физической культуре и спорту» терD, няби «Правительство ЯНАО» саць нядабидонзь. Теда няхарd aобпуд санарць Александр Жернаков вахада 10м 90см Тубкамs Григорий Окотэтто 250м 20см мовэдась. Хасавако Яптик тюрмS 101 ярквэдась. Вахамда тэва яdмадоS. ХаноS санарпа Родион Талигин 1226 ханмS санавысь. Тынзяaгана вахамs aабтавы Юрий Худи 46м 85см aэсондs мовэда. НеD aацекыd поaгана няхарd aобпуд санарць Евгения Дубровина пирdмэда, 8м 61см санавыd. Гульназ Ильясова 350 ханмS санавы. ПыдоS малs вахадоS падыD. «Государственное автономное образователь-

ное учреждение дополнительного образования детей «Ямало-Ненецкая окружная детско-юношеская спортивная школа по национальным видам спорта» ерв Неркаги Иван Яaгорович таремs лахана: -Aэрм терaэ сянакулвинаD ёльце тараD. ХуркариD тэнзD ненэцяD, ханярид aэдаD сянаковандоS серs нидоS тохоламбиD. ЯхананаD сёбарd ненэцямаD aока aэбта сава. Пирдырма сиддоS aобкана иле тохоламби. Таддикахад няхататоS яaгана ненэцяD сянаковаханандоS хартоS иландоS мэсыдмS вадеdaаD. ХибяриD aопой яхана иленяD нидоS теневабтоs сероdaа. Сянакобат, харт пыхыдар мэё aэaгу. Ныхыр таняaгу. Нин хаaгуртs. Теда сянакубцанаD ханярина теневыдоS. Таремs невхы иринанаD иламs манэdлабтамбадаханаd, маняd мэсыdмаd ниваD юраaгуD. ПаaгаваD ниваd ётd. Хэвняд сыртаD сянакубцнаd ёльце мэкадаaэ маниейдоS. ХамзыдоS. ПыдоS сянакованs харбилаaгаD. Маняd хибярихиD таняваваD, илеваваD манэdлабтамбиваD. Таремs сяхариs тохоламбада aацекыниD маdламбсетын. Сянако тохоламбсетын. Хибяри aамгэхэвада тидd нибта хаDморd, мань тидхалеaгув, харта нянда вадетав. Манзаямиs

тарця. Поaгананаd хуркариd мэбетинаD таняD. Округнаd едs сяхариs сянакосетываD. Хэвы ирынаd еркана aани сянакованзь aобтs маdлываць. Тикахана харdнаD поaгданаD сатадаваD пюваць. ТовандаD яляхаdна «Чемпионат России» пэванда. Сяхариs aэрм терD малs маdлюрaаd. МаняD пуняs хаdморманs ниваD харваD. Янамбовна ятнаваD. ПыхыданаD савовна тохоламбинаD. Пуданаd сянакулвахаdнаD поaгаданаD мэбетадваD тэраваць. Тад тованда aаркаD сянаковаD яляхаdна манэтаваd, хибяваD пирdaада, хартоs пуномдаd. Aарка судьяданаD Всероссийской категориямs мэта Александр Жернаков, нянанаD манзара. НябиваDсудья Республиканской категории Альберт Камалов. СянакоdмахаданаD вадетаваD, ханзерd пирдырцаваD. В.Пыриркоs падвы. СидяaгD пыда тадтавыда


4-53-32, 3-08-69 ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

ТЕЛ. (349 22)

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

РЕДАКТОР

○ ○ ○ ○

○ ○

ГЛАВНЫЙ

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

Няё ВэнгоS падвы

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

ТИРАЖ 1357 ЗАКАЗ 0634 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 48 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 28.11.2013 Г. ПО ГРАФИКУ: 17.00, ФАКТИчЕСКИ: 17.00. ВЫШЛА В СВЕТ 30.11.2013 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

○ ○

«НЯРЪЯНА НГЭРМ»

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

Газета

ниS ХосковD та хадавэдоS. МаханяaэюмS мань нюниS хаDма. ЛидяaгатиD яхана нюмиS тахась. Aопой нюмись, нюниS хаDмада ти. НярмореDэ хойS пыяS ниS aыдавэдонзь. Тикы ямS тана пилюDaамиS – маниS aарманиS. ХаDмандиS серS хуркариD aэяD. Мань таремS мадмS: -Тарсиd намдадмS- таремS вэва! Мань aыландоS пяaгув! НеканиS мякна мядоdмахаданиS мякниS aэдалэявd. МякниS тэвdмахаданиS сиDивхав яляS ханядмS хонюd. НемамиS малесь юрка пяв. Синяюна пензьD хойхана Еся ПисS хэхэD я таня. ТыD няS ялманиS хэвхана нисямиS няниS ма: -AаниS ханяS пянар? Мань aаниS мадмS: -ХаняS пяaгув? Нют хась нерd тяхакуна нинсянёS манзетуd: «Няр танясь - няр хась». - НямиS танявынёS. -ХуркариD aэяD! ХосковD тикыд aылекаD. Мань таремS мадмS: -Вадаханд нёхарцядмS намдS. НекахаюниS хаDми тарсиd манэDян. ПинS тарпывd, лорцэкэцяS нид тэхэDниS няхарD тёрейвd. ПензьD ваaгахад луцаюD ёнарD aануD пыярахаD. СиDив ваеD нямд aаниS нитоS aэвахана нердеD. Еся ПисS ханS яданS подеранадаревS нулъядD. Мэта ханхандоS подеръян. СиDив ваеD нямдамS aэдалась янS валъян. Еся ПисS нисяв пинS тарпавыd, пыда таремS ма: -Ханьd нён ханьd! Няр aарар нись aаd: таремS aодd хась. ТикахаванS намдS нидмS намдS: я недармеDэмS тидхаледмS. НедармаS малхана ямдS aыхытана саля aэривы. СаляS ний мякат панDмы. СаляS паaгахана aобd ной мяD. Ной мядS таториD пудобтыD. Мань нултаDмахаданиS aобd ябта не мякад aадимя. Нимдя сярыба, aобD ядрись aэварида яры. Пыда таремS ма: -Еся ПисS ню, товандан aэвэнанёd? Нерd тяхакуна aамгэмS пэрцан? ТедахавS ХосковханиD хаядмS. Техэ мядоS няS варцядтеда. Тикы нянда пумна нё пахабтэйd. ХацяS aармэрка не таремS ма:

нямдамS ханхандоS подеръян. ТедахавS нё едS aэдалэявd. Танямна мядS хэвS едS aаниS тэвывd. AэдалёдаханиS я недармеDэ aаниS хамедэйd. НедармеDэ мюмня aэдалыдмS. Нярм хой танявы, хойS пыяS ниня aопой aыдёда. Хэвувнанда нултав, манэсалав. Aэва aэвандада ертs тебетана сороковраха. AамгэниS сиDя aэдакы: сидя хайламиS мунзиS хаDамвэхэS. ИмиS ядэрaа: «AамгэмиS aэдакы, тедаS хибя aэвамда ханяд намдаaгув? Еся ПиквамиS вунида хэтаaгуd. Няби aэсыхыd Пансяда Еся неканиS мятS хэбDниS тара. Пыдхавада хэтаaгодакэда?». МяDниS нёs няaы едS aэдалэявd. Пансяда ЕсяS мята таня палавы. ХанмиS сярDмахаданиS мятS ядадмS. НёмS нэсь пэвдюкоD ниS сэвниS якэмаD. НеканиS не нюда aаркаDя не aэвы. ВаDавS малхана не сэдора. Пансяда Еся ма: -AариS тальнямна ядd, тэхэбя aармэн. Пинвы едамда неканиS пухуця тедада. ЕдваD aаворманаD серd мань таремS мадмS: -МядS хэвS едS – сятаняюS ханDaадамзь. ХанпаниS aодd Юдлаха хой танявы. ХойS пыяS ниня aопой aыдёдамS ходамзь. Тикар хибяр? СэвниS ненако санэйць. НекамиS тасиS нюDлидейS, манзь ханада: -Хибя aэдакы? -Тикахад мяDниS нябиняaы хэвS едS aаниS ханDaадамзь. ХанпаниS aодd Нярм хойS пыяS ниня aопой aыдёдамS ходамзь. Aэва aэвандада ерт тебетана сороковраха. ТаDaар лымS мэквабDнаниS ханзерd хаaгосадмS. ТикымS хэтваниS серS сидя хайлада мунзиS хаDамъяхаS. Aамгэ мунзявамда малеDмяхаданда манзь ханада: -ТикахавахаS некахают aэвахаS. -AамгэнS хавэхэS? -Хэтаaгодакэв: aамгэнS хаaгухуS? СятаняaэюмS харт неканд хаDма. ХосковD янS ханDaась. Такы яхана няхарD поS тахась. НяхарD поS aэсонзь яханда пявэдась. Юдлаха хойS сюмбS

(Ярабц)

ЕсямS хонрахарцядмS». ПинS тарпыдмS: лорцэкэцяS нид тэхэDниS няхарD тёрейдмS. СиDив ваеD нямд aаниS нитоS нерня нявотыD. ХанхандоS подеръян. Пансяда ЕсяS мятS ханядмS ханьd. Мяканда тэвDмахаданиS нянда мадмS: -ТедаS хэбDниS тара: ХосковD aопойхаваaэ саDмыD. Пыда таремS ма: - ТыраS хэвaэ тараваS серaэ мань нидмS ханьd. Лярцко ХавоDлэ не нянд няS aобкана хаядиS. Мань таремS мадмS: - Не няниS няS ибd хэининзь – нехавD вэваDнёD. Еся ПисS нюS не нюда танявы. ХосковхаD хая – тикы нехавS муaгада лэда. НеD вэванёD- Лярцько ХавоDлэ пуна aаниS ханда. Пыдрир сиDмиS нядаванзь туS. Вэсако харваехэва ибd ни харваd- ембатолыd. Панси есямда серада. Сиднтет тиляaоDмы хабтамS сяра. Тыда подеркава маниS aэдалэйниS. Такы ной мятS нултамиS. Еся ПисS нюS пухуця няниS ма: - ЕдриS пись – тедариS aаворaадиS. Aаворць малесь aока мядоS няS ялъяниS. Мань таремS мадмS: - ХосковD, ханяна хаядаd? ТюDуняS aадаD! Aарка aэсыS терD хартоS aынхатоS маймбадарахаd. Тадхава енелынаD. Пансяда Еся мань хэaгаханиS санасетыd. AамгэS пирхана муроDмита ваaгD панаaгалыдD. Павэцяхаданда тальняS нэкалaав, ной мятS садхалав. МаниебDнаниS мядS нё няaгара. ВэсакомS мядS мюняS нэкалaада. ХосковниS тамна пэръян: няхаркав поS енертархаваD. СиDив тыбкаS лембямS aадимдедмS. AынниS муaгоD енS ниS моёDян. Сянад хунад нэкалпавакэв – нэкалпада енмиS нялпаравэв. ХосковD саля итS лыбцабтэйS. ВэсакоD, пухуцяD ямб хыдякудоS aыландоS пэрaаD. ПыдоS манзетыD: - Ямб хыдякунаD мэць aанэрць пянаваD! ИндадодоS пиртяD- ХосковS нюD aынотоS вэкад тюDуриS пядоS. Манзь ханадоS: - ЛидяaганаD саля мэё я, нир тахабтаaгуd! Лидяaгат саляхана тэнодD сусаaгуD. AынотоS вэкад тюDуриS пядоS- тикандоS хаяD.

-Не aацекы, ханяS миaан? Некар нядаd! Хаевэда янS aэварида яры, пыда aаниS таремS ма: -Нерd тяхакуна aавэD пэрмы? Манзяв хаядмS! Мань мадмS: -Нерцькабтёвы – aулиd хабта савараха! ХанS вэняS юямъявd: aынмиS патанда мюд вэрдав, aобd ёхотеDэм енS ниS мов. Сидя сюдыS пондS муaганиS малмS манэDaав. Тад aэдаваниS ёхотеDэ нитиDли хоябты. Нянда миндя муaгмS есяхаданда няDмада. Пыда таремS ма: -ХосковханаD мэDмандаD В.Г.Ушаковs манзая муaгодD сусаaгуD. НяхарD aэдав - няхарD муaгониD няDмыда. Няdамвы муaгамиS сыранS палцетыда, aобоS манзеты: -Муaгацяр ти, пуна муaгод малs сусаaгуD. МядоS няS немS aэдарабтав. Ной мядS нё пахабтэйS- не маDнивS: - ТедариS aаворd- едар ханзеaгу. МятS мятюдмS. Мякы мякна нанако aацекэда пя латD ниня aамдё таня сянаковы. Мань таремS мадмS: - НямиS танявынёd? Пыда таремS ма: - Еся ПисS нюS ню тыранд хэвaэ, aынанд вэDaэ таравандаханда ненаS нюдярканёd. Aарманда серS aынниS вэDaэ масиd тараaгу? - НюмиS тале вадаба саляS паaгахана aадьбянда мяdмиS aа. ЕдмиS aавоDмахаданиS сиDив ваеD нямдамS aэдэйн. Мань таремS мадмS: - ЯхандаD хаядаD! Неры тоDма мюмня индаDлидоS хая. ТыDниD хэDмяхад такы мякD ялъявd. НеS няDмармыD муaгониS aэсяндоS мюS паклеян. Мань таремS мадмS: - ХосковD нюD, тюDуняS aадаD! ХосковD нюD хартоS aынхатоS маймбадарахаD. Тикахавад енелынаD – неры хэвы не няхаваниS ХосковS нюS ядхана пулэда сэда. ЯaгацяS ямб aынамда тад aэдабата, пайдэхэнаниS ибця ханDaа. Енертаханда муaгада лэда. ТаS пиркана aобоdларэйдмS, выдара пяв. Сеней тоDмаS мюмня тад сюрбаваниSмякниS тэвыдмS. ЕдмиS aамзь хона пяв. Няхаркав поS хонёвари серS. МуaгоD ныдDмыD мерюниS тораD. Ихинян мадмS: «ТедаS тюкуD aопойрихаваaэ саDманS харваD. Пансяда

Еся ПисS нюдя ню

AЭРМ

Aариd манзьван Еся ПисS вэсакоS хасава нюдмS. Недко папав не нямиS таня. ТыD илебяваD луцаюD ёнарdмаD. Няби aэсыхана Еся ПисS пебя – Пансяда Еся иле. Пебянда aаниS aобd не нюда. Хасава нюнда танявамS ниD вадецетуD. AаDи сэвниD aадивоDмахад сидиDняS aэда пензьD яра хойS ниня таня илеваD. ЯрабцамS хоDмахад няхарD поS илеваD. Еся ПиS нисямиS манзеты: -Мятs сидиS няS нён ханцетуd! НябиS хэбDнянд нёняS ханьd. Нябихананд синяS ханасd! МядS хэвS едS нён ханцетуS! СяDны aэбта пинS тарпывd. Ихинян мадмS: «AэдалёркарцядмS». ТынзямиS няDмав, синяюS ялаць пяв. Лорцэ танявы. ЛорцэS нид няхарD тёрейвd. ПензьD ваaгахад луцаюD ёнарD aануD пыярахаD. НитоS нерденяD сиDив ваеD нямдD. НисяниS ханS сиD нявнямs aа? ХанандоS пыянS тиканS нулъядD. Еся ПисS хан няaгадD поёмы. Няби пыяхад тюDу нэкалaав, ёD пеляD тиядD. СиDив ваеD нямдамS мэта ханхандоS подеръян. ТикыниD подерць ихинян мадмS: «МядS хэвS едS хэсь aамгэмS сямбата? Aариd тедарихавS синяS хандадама - пуна нявS мядS хэвS едS тэваaгудмS». СиняS сиDив ваеD нямдамS валъян. Синяд мядS хэвS едS тэвыдмS. Яs недармеDэ хамедэйd. Недарма падёй aэвы. Тиканда недармеDэ мюмня aэдалэявd. ЯлмореDэ соты танявы. СотыS ний саляS пыяS ниня aопой aыдёда. Aариd хэвханда нултав. AамгэниS сиDя aэдакы: сидя хайламиS мунзиS хаDамвэхэS. Aэва aэвандада ертs тебетана сороковраха. Мирбявнанда aаркахав aэвы, ихинян мадмS: «Таaар лымS мэквабdниS ханзерd хаaгосадмS. ХаDма я aэвынёS. Хой тахаравы - Юдлаха хоймS нюбетанакы». ТикымS тэри манэDaав. МякниS aэдалэявd. МякниS тэвDмахаданиS сиDив сян ялямS мэтарахадмS. Ихинян мадмS: «МядS няби хэвхы писяденя ямда aаниS манэпаниS сава aэдараха». ПинS тарпывd. Синяaы лорцэканиS нид няхарD тёрейвd. Ханяд таняд пензьD ваaгахад тыD aадимяD. СиDив ваеD нямд aаниS нердеD. ХанандоS пыянS aаниS нулъядD. СиDив ваеD

НЯРЪЯНА

2013 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 30 ЯЛЯ

4

Хабэча Хываревич Яунгад


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.