50 няръяна нгэрм

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 50 (4647) 2013 поS декабрь ирыS 14 яля СУББОТА

Дорогие ямальцы! Сердечно поздравляю вас с 83-й годовщиной со дня образования Ямало-Ненецкого автономного округа! Свой день рождения наш регион встречает с хорошими достижениями и большими планами на будущее.Мы отмечаем динамику развития промышленного производства как в сфере ТЭКа, так и в социально значимых отраслях экономики - сельском хозяйстве, дорожном и жилищном строительстве. Внедряются инновации в образовании и здравоохранении. Хорошеют города и посёлки. Ямал уверенно идёт вперёд. За всеми большими и малыми переменами к лучшему всегда - добросовестный труд людей ямальцев, которые верят в будущее, строят смелые планы на перспективу и уверенными шагами идут намеченным целям. Я благодарен каждому из вас, уважаемые земляки, за трудолюбие, за поддержку и понимание. Искренне желаю каждой ямальской семье счастья и благополучия, мира и добра. Пусть все наши надежды сбываются, пусть процветает наш край и каждый житель, как когда-то герои - первопроходцы, гордится тем, что он причастен к великим делам государственного масштаба! Д.Н.Кобылкин, губернатор ЯНАО

Дорогие земляки! От всей души поздравляю вас с 83-годовщиной образования Ямало-Ненецкого автономного округа! Успехи и достижения округа – это заслуга не одного поколения ямальцев. Благодаря их самоотверженному труду и энергии Ямал занимает достойное место среди субъектов Российской Федерации, имеет свои традиции и заслуженную славу, продолжает укреплять экономику округа и всей России. Во всех добрых переменах, произошедших за эти годы, во всём, что сделано, огромная заслуга всех северян. Сегодня округ – это стабильно развивающийся, перспективный регион с достойным экономическим потенциалом, уверенно идущий по пути преобразований. Впереди новые перспективы. Уверен, труженики ямальской земли всегда будут прославлять свой суровый и прекрасный край. Вместе нам под силу сохранить наш общий и уютный дом, в котором царит атмосфера доброты и согласия, творческого труда и оптимизма. Дорогие ямальцы! Искренне желаю вам взаимопонимания, мира и единства! Крепкого вам здоровья, счастья, радости и благополучия! С.Н.Харючи, председатель Законодательного Собрания ЯНАО

ОкругнаD сояdма яля Aарка пэвдей ирыs юдимдей яляхана ЯмалхананаD ненадо ялямS ядабтамбиваць. ОкругнаD сиднтет юD няхарD поданда хаясь. Яs падаркана Ямалнаd aадивоdмахад aокаd поd хаяd. Таaок поs ямбанs хуркариd сероs мэdaаваць. Теда яхананаd тамна сававна илеванаd еdэмня евронаd варемдоs мэdaаd. Пудана поs округнаd aэвахана мэнаd тад нерняs тидd илеванаd еdэмня минхалёда вади aэдарамбиd. Хахаяда яляs нюдя пэвдей ирыs пудана яляхана Aэвахы Ерваваd Дмитрий Николаевич Кобылкин aобтикы вадамs мэdaась. Лахарёмда таремs пядась. Маdнисявs, теда яs тиaгывна ненэциеd саaодоs Ямал няюs хаdморaа. Aадьбята яхананаd хуркариd таранаd aамгэd сертаба пэрaаваd. Россияхананаd тад тованда похона сёбарd ненэциеd олимпиадамs мэтаваd. Округнаd aадимдевы есяда тянё ни aэaгуd. Хусувэй пявы серонаd тамна тяхаs минреaгунаd.

Округнаd тиaгывна манзаранаd ненэцяd недбямдоs ёльцьaганандоs няdмарпаaгудоs. Нэрмs терd aодd нядмадоs ни тянюмдs. Ямалхананаd тиртя aанохаdна ханяриs тэворманаd еdэмня, округваd билетанаd мирd пелямs харта салдамбида. Ханяaыd пявыd манзаяd aобdaэ пэрма серs ниaаd. Aадьбята хэвхананаd иленаd Тюменской область, хабиd округ няs тоенана сероs aобкана минрейнаd. Няхарdaэ мэтаваd «Сотрудничество» программаваd таня. Таремs ненэцяd хуркариd нядмасавэйd. Ямалхананаd хусувэй поs сояaгана aацекыd aокворaаd. Няхаромдэй нюдёd хомбадаd нехэd округваd лаха есьd салдамби. Лекаранаd сероd тасламба вареваd мэdaаваd. Aаниs похона выaгад товыd хаaгуртаd, пыхыдадоs лекаратамбаdмахадандоs хой мяктоs ханdлаaгудоs. Мале танякуна «Яминя» фондмs сертамаdхаданаd, нюдяко aацекыd нядмадамдоs пюнаd aаниs явна ниd ядэрd. Етёd сертавы фондаваd няхарd юрd aацекымs нядаcь. 2014 поs Россияхананаd - культураs поaэ таславы. Тикы няюs культура харадd Надымской, Шурышкарской, Тазовской районхаdна миaгуd. Ямалхананаd aобd иaудмs нёдана помs мэтаваd. Сиdив юd поs тяхана фашистd саюd солдатнаd мардаць. Тикы ялянs aахакуд хамеко тара. Cайнормыd ненэциенаd тянюворaаd. Теда поaгнанаd мэнинаd юрыбабdнаd ни тараd. Тохолкова нямна округхананаd серонаd aобтикы сававна миaаd. Тад нерняs газмs тарпрамбада предприятийхана манзаравандаd илаaгы ненэциенаd тодоs яхана тохолкуd. Сабетта хардахана манзараниd поaгана харdнаd ненэциенаd таняaгуd. Тикы хавна тыd пэрмахана манзаравандинаd aани етёd тохолкуd. Округхананаd aэрмs терd тамна невхы иринатоs, хаданатоs ила саирмs нёдавандоs еdэмня вареваd мэdaаваd. Теда Ямалхананаd илена ненэциенаd сямянхат тоенана сертоs - тикы иле мяцьвадоs. Хусувэй хибяри aэванда ниня харданда махалэйs танябd, иле янда едs aарка таромs хаdаврамбаaгу. Марина Яройs падвы

Aобd юнета ненэцямаd Aарка пэвдей ирыs юдимдей яляхана Ямалнаd терd округнаd сояdма ялямs ядабтаць. Дмитрий Николаевич Кобылкин юнета ненэцяaгd мядонзэйd, медальd митерaась. Поaганандоs aобd нярпойd лата хасава мэсь. Нюмда Леонид Гаврилович Куртямов. Мальвы лыd торарамба aарка лекар. Няхарd юd поs манзаямда минреда.

Неноховавна хабиd тэнзмs мэтаd ненэцяd нямдоs саць савуdaадоs. Харaгурти харта вадавнанда лахана няdайда. Aадьбятоs хад aэдаd ненэцяd мерs савуворaаd. Тад нерняs Леонид Гаврилович aобd юнета ненэцямданаd толёда. Тикы няваd таремs мась: -Aавна манзара пэваниs мальaгана тэри ихиняниs

таaго лекар мятs харвасетыдмs. Тюdукуна aамдёда ервd манзетыd, есяваd яaгу. Поs хэdмяхад иниs ядэробцовна хая. Теда хуркари хабцяaо ерпиваd. 2014 похона Россия яхананаd Сочи маркана сёбарd ненэцяd ламбета пирдырманзь мэd. Тарця серs едs табцдавы тумs Леонид Гаврилович минедась. Тиканда пыда тамна сава сероs сертабаaгу. Х.Нямбараs падвы


2

2013 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 14 ЯЛЯ

Тасалкурaаць Мале танякуна aэрм’ тер” департаментхана общественной советм’ сертаць. Таняна тарана серо” тасламби”. Хахаяда яляs советхана мэна” aани’ aобтs ма”лыць. Пыдо’ илаaгы ненэцие” манзая” нямна лаханакурaаць. Таняна «Ямалнефтегаз» ООО «Лукойл – Западная Сибирь» ерв марцьхымS Анатолий ХодаковскиймS, няби ОАО «Ямал - СПГ» ерв марцьхымs Владимир ВоронкинмS хамыць. Нердена вадам’ общественной совет aэвана мэна Ирина Окотэто мэdaадась. Пуна aэрм’ тер” департаментхана тохолкода” илаaгы ненэциеd серо” минрена Надежда Сэрпиво вахалъяць. Пыда департаментандо’ aамгэ” то”олха нядмам’ тохолкоди” едs хаdаврамбавам’ хэтась. Aацекына” ханяна тохолковам’ ваде”aась. Aока хибя” газм’ тарпрамбава няюs манзараванзь тохолку”. Тарця aока. Тодо’ яхана - Тюменьхана, Новой Уренгойхана, Муравленко маркана тохолку”. Надежда Ларивнаs вадавна, вэнзерs тохолкодаD aацекыD манзараванзь нидо’ ханdла”. Тикым’ тенева илаaгы ненэця” тохолко варемдо’ мэDaа”. Теда округханана” я’ тебтм’ aадимдембада предприятийхаdна манзарана” саць тараD. Ханяaы илаaгы ненэциена” хартоs ехэрабцоходандо’, пинвахадандо’ ханяaэхэна дипломдо’ няммахадандо’ таняs манзараванзь ниd ханасd. Ямальской районхад товы aэрм’ тер” управленияхана манзарана Семён Вануйто яндо’ тер” тохолкода” илаaгы ненэциеd нямна лаханась. Маdнисявs, я’ сяр’ ниня хусувэндо’ саaода районна” няю’ хаdморaа. Теда сямянхат aока газм’ тарпрамбада” предприятий” яханандо’ манзара”. Таняна манзаравандо’ е”эмня илаaгы ненэциедо’ aахакуд тохоламбидо’. Тохолковамдо’ райондо’ салдамбида. Школахана тохолкода” aацекыдоS aахакуд табедамба сероdaа. Тикамдо’ мале”мяхадандо’ теневабтоs

тара, aамгэ то”олха манзаям’ тэраaгу”. «ЯмалмS» нюбета организацияндо’ евр марцьхы Галина Матарас маdнисявs, правленияхана мэна” ненэциена” ня’ нядмадамдо’ пюна” ненэциенаd падро” aобтs тасламбина”. Тарем’ турта” aокворaа”. Хусувэй хибярим’ ниваd нядабю”. Aули” хибясяда”, небянадо’, нисянадо’ тэхэdна мэна”, халям’ пэртя” есяхана нядабива”. Теда газм’

НЯРЪЯНА AЭРМ *СиDив яляхана

Тытоs «страховка»

В.И.Воронкин

Лимбя ирыS пэdмахад АПК тыd пэртинаd едs aобd тарана проектмs aадимдеaгуd. Тад нерняs лэтамбада тыдоs сэрданs ерембатоs, хабцяaгад хабтоs тыd пэртяd есьd няdмарпаaгуd. Тикы нерцюна падаркана тыдоs лэтамбаванS харванаD ненэцяD етя манзарана компаниянS есямS салдамбаaгуd. Тыдоs ты пэртяD малs илебатоs, страховой компаниянS салдавыd есьдоs тыD пэртяD сян нидоs манэтd. Государственной Думаs депутат Дмитрий Хороля таремS мась: - Мале aока поS тикы нямна лаханаваD. НебоS Росссия янаD сельской хозяйства министр няS лаханакурaаваць. AаниS похона тыD пэрма нямна есьD aадимдембаaгуD. Теда тарця тарана сермS ервонаD тамна сававна тасламбаaгудоS. Камчаткахана, Архангельской областьхана иленаD ты пэртинаD aахана тытоS падаркана тыдоS лэтамбавамS сертаба пяць.

НенадоS ненэциенаD

Г.А.Матарас

тарпрамбадаd предприятий” манзаранадамдо’ пюсь, хартоs нюдяко aэсы”мана aэдалёрaа”. Маня” ненэй ненэциена” манзараван’ харвабатоs aод”, тохолкоdмадо’ яaгу. Луцахаdна тохолковыd ненэця” тараD. Ихинани’, илаaгы ненэцие” хавна нюдякоs хардахаdнана” манзаясьдаd поaгана aарка ненэця” етёd тохолковдавэй aокаD. Пыдо’ я’ тебтм’ тарпрамбада предприятийхана aани’ манзара пиртадонзь. Тарця вадита пуд «Ямалнефтегаз» ООО «Лукойл – Западная Сибирь» ерв марцьхы Анатолий Ходаковский маdнисявs, тарем’ манзарана” ненэцяндаваd етёd таславы предприятий” хомби”. Пыдо’ предприятияханандо’ практикам’ мэта” илаaгы ненэцяaгартадо’ есь недвапи”. Мале сян aэрм’ тер” илаaгы ненэциеD тохолковам’ салдамби”. Ханяaыd тохолковамдо’ хаебатоs, пырдари’ тикы есьдо’ няндо’ нидо’ мипю”. ОАО «Ямал СПГ» ервs марцьхы Владимир Воронкин предприятияндо’ aамгэмs пэр-

С.А.Вануйто

мам’ ваде”aась. Вадаханандоs, пыдо’ aули” тарана серо” минре”. Мат” миллиард есям’ Сёяха харад ед’ aадимдемaгу”. Таняна хуркари” едэй харад”, яхана мэта комплекс”, школа” aадибелаaгудD. Тарем’ мирць пэбdнандо’ предприятияханандо’ манзарана” саць тараaгуD. Aани’ яхад ненэцие нивандо’ тэволавандо’ е”эмня, яна” тер” манзараванзь ханdлаaгу”. Лаханакуроdмахадандо’, тарем’ тасладо’, тад нерня’ тохолкованS харвана илаaгы ненэцие малs aобтS падыбаaгудоS. Тиканда хусувэй по’ теневаaгу”, хибя ханяна тохолку. Сяха’ манзаядамда хось тараaгу. Тикы хавна газм’ тарпрамбада предприятийхана манзарана” илаaгы ненэциена” теневаaгуd. Пыдо’ пили” aопой яхана ниd мэaгуD. Тяхасовна манзаямдо’ минребтоS тю”у тэваaгудD. Cяхариs тарця предприятийхана ервaэ хандаD. Cидяaгахана таняна тасалкурмыd ненэцие маниеда”. М. Ярой’ падвы

ОкругнаD культурамS минренаD департамент манзаранаD хахаяда яляs ЯмалнаD Aэвахы Ервs aадимдембада премиймS хибяхандоS миdмамS тасламбавыць. ТикадоS aэрмS терD ненэциеd культурамS нерняs минрениD помна тярмэдоS. Тарця премиямS нямванs харванаD сидя юD ненэць aэвы. ТасалкуроDмахадандоS aацекыD табедамбванда еDэмня Тарко Саля маркад Любовь Устинова нерняs хаDамвыd. МиртяD, сэдораниD, панортиD поaгад Салехард термS Надежда ТалигинамS, Ноябрьскахад Светлана ПташкинамS тэравыD. ХынотиD поaгад «Сёётэй Ямал» хынота немS Диана Перевезенцевамs сямянхат саваaэ таславыD.

ВатаaгуD ООО «Тазагрорыбпром» ненэцяD aахана сэрd aыламна ватаaго пэйдаць. Юкад вата сидя поaга терD хавна, тамна няхарD юD ёртядоS Антипаюта няюна халядаD. НенэциедоS Хальмер ЯхаS, Белые Яры няна поaгарaаD. ПыдоS мале сиднтет тонн халямS ватавыць. Сэхэряв, Aоя няна самбляaг юD тонн халямS aыдавыць. НяхарD юD тонндоS – сэвриD, aанидоS пыриD, нёяD, палкурD. Салабаs няaороdмахад, ватавы халэдоS Хальмер СеденS тэвраaгудоS. ПондоS планмS томдавандоS няюS тамна ёнаркад вата тонн халямS aыда тара.

Сэрадd по Тюку поS тыD пэртинаD сидя ёнарD тет юрD тонн aамзамS aыдаванзь пэрaаD. Cидя юрD тонн пирувна небой походандоS aока. Нюдя пэвдей ирыs пудана яляхаdна мале ёнаркад вата тоннмS aыдавыць. ОкругхананаD яхана мэта комплексD танябd aодD, хабармыD aамзаD тецьдахана aэбтоS тара. Комплексхаdна ханюй лоходоs нюдерелеaгаD. AадьбятоS иба нумaгана ниd хабартD. ХабартавадоS пуняs хаdморaа. Тюку поS тытоS хэваD ябтаць. Саць ядембиcь. Пуна сыраs хаммахад, сарюмясь. Сэрадd ямS синдась. Сельбя няна тыd мивы aамзидо’ ха”мыдаць. М.Ярs падвыd


3

2013 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 14 ЯЛЯ *Хэбицякоs юнd

НенэцяaгD тэворaась Хэвы сиDив яляхана Тазовской район aэвахы ерв Александр Иванов, округнаD ервхад манзарана Геннадий Куправа няS Aэдя вымна aэдалёрмэханзь. Танамs факториянs тэвормэхэнзь. Сидя поS тяхана таняна едэй иле мэdманда харад балокd aабтаванзь пэрaаць. Теда тикыдоS тэвраDмахадандоS тэри ти-

кахана aаd. Мэdэмдавэй тэри тиманзь мэd. БалокD иле хардаaэ, лабкаaэ, лекарd мяdaэ, мата мэта хардаaэ таславыd. Танама факторияs хардада сава aэвандоS еDэмня тэри сулуръядонзь. Теда Aэдя выaгана тарця балокD Юрибей, Лабаaгане факторияхана нуD. ФакторияD едS сертавы программавна тэвравыD. Тикы няюS округваD, газмs тарпрамбада предприятияD есямS aадимдембихиS.

Яханда тэворaась Россия янаD Государственной Думаs депутат Григорий Петрович Ледков округвана aэдалёрaась. Невхы манзараdма яханда Тазовской районанS тэворaась. Нерде СПК «Тазовской» манзарани ядабтась. Пыда aавнанда харта таняна aудонданаaэ тарась. Тикы хавна райондоS Думаs депутат лаханако няDaась. Григорий Петрович маdнисявs,

Нидо’ ядабтаD

НЯРЪЯНА AЭРМ Тасу явхана тыD пэртяD, халяданаd ненэциеD едs aока сава сермS ерводоS сертабиD. Хахаяда яляS ненэцяD едэй иле харадD няDмаць. Тикы хавна едэй халя заводмs мимбиD. Aэдяaгана, Антипаютахана, Газ Саляхана едэй школыD таравамS Тазовской район депутатD вадеDaаць.

Сюмбаaгs aавыs хурка?

Тюмень маркна научно – промысловый советхана тасалкурмыD. МаdнимS сидя поS ямбанS сюмбаaг хадаба вэва aэaгу. Теда РоссиянаD Минсельхоз пуняs нибd aаd, ненэся сидя по ямбанs сюмбаaгасиd илеaгуваD. AэрмS терD ненэциенаD aобтикы сюмбаaгs aавыдмS юраaгудоS. Тарця иaудмS ЯмалнаD, тёняaы хабиD округхад товы aэвы. Марина ЯрS падвыd

Нюдя пэвдей ирыхана вэва юнмS намдаваць.

Еся ПисS нюдя ню (Ярабц)

Хусувэй поS aэрёs Салехардахана «финно- угорской» паaгм’ мэта aэрм’ терaэ нина” ядабтамбива”. Тарця хэбидя ялэ” тодо’ тэнз” ненэциеd культураs хардахана манзарана” aэрм’ тер” нина” сертабидоS. Тикы хэбидя ялэна” сидя ю” по’ тяхана мэ”лынаць. Aоб” си”ив яляs ненэцяaг” aэрм’ тер” культурам’, илам’ манэ”лабтамбива”. Тюку’ поs aод” aарка пэвдей ирыs нюртей яляхана тикы ялэна” пяйнаць. Нюртей яляs aарка лохо мюня ма”лываць. Товы” хибяри” хартоs тэнзатоs ембдяр”

сервыць. Нерде хаби” хыно”лыдаць. Тюку поs мариец” тэнзм’ мэта” нина” нерня’ aадимяць. Пыдо’ небоs хартоs иландо’ манэ”лабтавнзь Салехардахана илена” хынотидо’ ма”лаванзь пэрaаць. «Мари кундем» ансамбльм’ сертавыць. Малs илаaгы ненэця”. Трабцодо’ манэ”лабтаць, сёдо’ мэDaаць. ХартоS тэнзатоS aаврахана товы” ненэцие” aавлэйдонзь. Ненэй ненэциена” aод”, aобтикы сёдо’ хайнаць. ХынотинаD помна ервона” сейхад aэда вади” мэdaаць. Тикы хавна Владимир Данько сидяaг” выставкам’ манэ”лабтась. Пыда пэ хой” тадтамбада ненэць’ aэвысь. Тамна няхар” яля’ ямбан’ «Живые мотивы северной земли» нюбета урок минрець. Салехардахы садикхаd ядэрта”, санаторно- лесной школахана тохолкода” aацекы” няндо’ турaаць. Нерде aэрм’ тер” вадавна торавата тохоламбидонзь. Тикы хавна трабцо”, сё” мэdма хавна, хуркари” мэкад илеdми

манэ”лабтамбиць. Тарцяхат aацекэцяD ёльце маймбиць. Ненэйвана нюдякоs aацекыd сянакубц” саваd aэвыць. Aарка нидо’ сянаковандадамдо’ пюбтоs, aоб” мальaгана aудидо’ илыбасетыd. Aани’ тарцяd урокD Приуральской районхы Аксаркахана, Харсаимхана хаяць. Aани’ aоб” пэвсюмя няна Юрий Юнкеров «Ямальская земля» нюбета сё” книгамда манэ”лабтамбись. Тикана aэрм’ тер” сё” aобтs ма”лавыдась. Сёта aокаюм’ пеля aэрм’ тер” нямна aа. Казак” нида товыць. Етя сейхад aэда вади мэdaаць. Пудана яляхана «Ворна хатл» хаби” хэбидя ялямS ханзер” тодо’ яхана ядабтамбавам’ манэ”лабтамбиць. Тодо’ ян’ хэвандо’ нерня толь’ тяхана сяйaаць. Aобтикы сё” хайнаць. Трабцо” мереdaаць. Тарем’ Салехардахана финно - угорской тэнзм’ мэта” aэрм’ тер” ялэдо’ мэdэйдонзь. М. МарюйS падвы

(Нерденада 48 номеркана толараd)

Ной мядS няS ялъявd. Пансяда Еся некамиS тамна тикахана мэвы. AадсуйD мерюда савумыD. ЕдваD aамаваD, мань таремS мадмS: -Хосков ню, тедариS хаюd. Тыд маDламбюd, сяхаS тобDнаниS aодD харdниS тутадмS. Тикахавад мякниS хэсь тэдмиS няDманиS. ХанониS подерць мякниS aэдалэйниS. МякниS тэвыниS. НяхарD сян поS таня илениS. НылаDмахаданиS ихинаниS мань таремS мадмS: «ЛидяaгатиD саля манэць тара. Пансяда ЕсямS aаниS хонраaгоданакэв? Еся Пикав вуни харваaгуd. Пыда манзечтынёS: хуркариD aэяD». Пансяда ЕсяS мятS тэвывd. Мань таремS мадмS: -ЛидяaгатиD яхана нюр хавысиd: aыландоS манэць пяaгумиS. Пансяда Еся пыда таремS ма: -Лярцько ХавоDлэ няр сит нядабая. Манзьван aамзамиS хаса – таросиd хаaгудмS. -Лярцько ХавоDлэ ибd aэaгуDнив: нехавD вэваць. Нехав сядота хасавамS манэта - ЛидяaгатахаD няталтыd. Еся ПисS нюS неканиS не нюS муaгада лэдась – пыдрир aаd! AамгэмS пэрмана, Пансяда Еся тет тиляaоDмы хабтамда aаниS подеръяда. AэдалэйниS, маханяaэюмS яs недармеDэмS тидхалениS. ЛидяaгатиD саля, ХосковD саляS тотревS явS хэвхана aаниS aэвы. СиDив тарка саляD панDмыD. Саля паaгахана aобD лидяaгD ейта мяD танявы. МаниS нултась мядS нё пахабтэйd. Aобd ябта не

нимда сярыба мядоS няюS варцядтеда. Пыда таремS ма: -Пансяда Еся товандан aэвэнанёS? ЛидяaгатиD ню няaэ пяйн, тикыS тяхакуна aамгэмS пэрцан? ТедаS тованд тарода хына? НисяниS хаDмамs aахаDна ханяна пювы aэбат – пыдар няюнд тараaгудамзь. Мань таремS мадмS: -Тюку не нерцькабтёвы - aулиd хахарaая. Сидя ёхотеDэмS енS ниS модмS. Сидя ёхотеDэ нитиDлиD нюхабтыD. Сидя сюдэS пондS пакалтанаханда тальняS хамбидейS. ЕсьD сэхэрdмана муaгахаюниS няDмарaахаюда. Пыда таремS ма: -Муaгод сусаaгуD. Муaгацяр ти! Мань aаниS мадмS: -Пансяда Еся, aамгэмS aатен? Aобкана енерканиS, таремS мэнаханда лэдобтараaгуd. Пансяда Еся aобd ёхотеDэмs енS ниs мода. Хурка мань aодD сидя ёхотеDэмs енS ниS модмS. Тад aэдаваниS: сюдыD помна пакалтанахандоS есьD сэхэрdмана малs няdмаръяда. Пыда таремS ма: -ЛидяaгатахаDна, ХосковхаDна мэDмандаD муaгодиS сусаaгуD. МуaгониS сыранS палъяда. Техэ мякD пилибтS aэдарабтамиS. ЛидяaгD ейта мякад не aадимя, ма: -ХуркариD aэяD: едриS ханзеaгу. МятюниS- мякы мякна нанакода нюда танявы. Пя латD ниня aацекы сянаку. Пансяда Еся aацекымS сидя падухата лыбцдада, ма: -НюниS тамна aопой нюдя нюхавада танявынёd. (Пеляда 4 стр. толараd)


○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

РЕДАКТОР

○ ○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

Няё Вэнгоs падвы

○ ○

ТИРАЖ 1357 ЗАКАЗ 0664 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 50 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 12.12.2013 Г. ПО ГРАФИКУ: 17.00, ФАКТИчЕСКИ: 17.00. ВЫШЛА В СВЕТ 14.12.2013 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

○ ○

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

○ ○

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○

некахаюниS хадаба ныхыдоS ныхысиd. ТедаS aыландоS aаниS манэтамиS, с и д я х а в а м д о S хаселабтасаваdма. Пыда таремS ма: -Мань нянахаваниS еся ни тараd: aамзаримиS есяраха. Тиканда ханниS вэняs недко папав тийd. Тад aэдалаваниS – тайна хунаниS ЛидяaгатиD салявна aадимяниS. СаляS паaганS нултамиS. ЛидяaгамS ейта мятS мятюниS. ЛидяaгатиD не ня нанако нюнда няs тамна aатенавэхэS, не ма: -Aэдалёвэдима - тедариS едваD пяхаваD. ЕдмиS пись. Aаворць aамдынаD, пявандинаD нямна лаханакурaаваD. Нярава еднаD мрада хаса – сайнорць пэваниS нерня тибениS пандэйниS. ПинS тарпывd. СиDив ваеD нямдамS aэдэйн. НямэхэниS тотревS тыниD хансавэйS нин aэдараd. ХанмиS такы мядоS няS валaамиS. AэдяaоD тяхад муaгариD салэD. Тад aэдаваниS муaг ни табкаd. Лярцько ХавоDлэ яaгацяS ямбамS павэнда сихид вэрдада. Aобd ёхотеDэмS енS ниS мода. Тад aэдаванда няхарD яaорэйS aэдаD aэдяD мардыD. Сидя ябта нехаS пулыD сэдаD. СаюниS тедахавS aадя санлыдD. Лярцько ХавоDлэ aобd

ХавоDлэ няхарD нэкалaада – няхаромдэйхана пэртяда aыламнанда то. ХоракаS сихид харS ерада: няхарD тарка хуaгомS садхалада. Няби сюдбямS aаниS та хададиS. ПэдёмиS aэдабтамба сыранS aамдыдамзь, мань таремS мадмS: -Пансяда Еся нямиS хась еремясь. Пыда таремS ма: -Маaгава масиd: - Лярцько ХавоDлэ нярир aэя. -Мань мадамзь – неD ханDaаD. Няхают тотревS aаниS ханданакэн? -Манзьван ханзерd хандадмS? Пансяда Еся таровна ханёd. МякнаD хаяваD. ЕдваD aамаваD. Мань таремS мадмS: -Лярцько ХавоDлэ, няхарD сян поS aэвадёдадмS. AамзамиS миDмахаданиS тыраS хэвaэ пыдар ядэръин. -ТыраS хэвaэ тарабаDниS aамгэда вэва: тараaгуDнидамS. Няхаркавs поs хонёвари серS. НяхарD aэсоaгана муaгоD ныкалмыD aамзиниD тораD. Мань таремS мадмS: -Лярцько ХавоDлэ, Ненэй ХавоDлэ няр хокарт. МэDманда тэда aавэнS танявна? Тюкохад тэдамда мэDи. Недко папав пинS нялка-

(Ярабц)

- Манэтава! МякнаниS няниS небяда aопойрисиS. - Панэдада тадиS! Илебте манэкарцяв. Aынанда маланS aыдавы aэвы. AэвэйцямS хаDаврав, хэдембэй лыD aобтS тапаръян. ЛыD aобтS aомаD – индаDлида яaгу. Пынделабтав, мэхэйD ямбанS петев. Сюдарць aамдыd. Ембатолыd. Aэта ниS нулъйd – aаркарка aэвы. Ситя aар, ямб ненэцямS нивэдмS манэсd. ТедариS тикы янS aэсываD. НекамиS хандамда хамеда. Хуняна НярмS хойS нид aаниS ямдэйнаD. ТедахавS Пансяда ЕсяS ню харта aудонда. МаниS сидяaэ танырaаниS. ЛидяaгатиD тыD малs ханэйнаD, пелдоS aахат неканиS тыD aэвакыD. МякнаD тэвынаD. ТынаD aэдэйнаD. НылаDмахад сиDив ваеD нямдамS aаниS няDмын. СятаняaэюмS недармаS мюмня aэдалэявS. Тайна хунананда aобd ной мяd несэй ямбонS тэри aэсовы. НултаDмахад мятS мятюдмS. ЕдмS ханядмS пэрd. Хона пяваD. НемнаD малесь – ямданолынаD. ХанонаD подеркава мюселъянаD. Юдлаха хой нерданаD aадимя. ХойS ниня aопой aыдёда. НеканиS пухуця ма: - Некар илебте манэтава? - Илебте нив пиратdтаня хаёя! ЕDэйда нюда тедахавS вадёданёd. Aында малхад aыдёдамS хаDаврав. ХаDма яханда Юдлаха хойS ниS сюрaаваD. AаниS мюселъянаD. НерданаD няs мяDмаD aадимя. МякнаD тэвынаD. Нися вэсакохаюниS мятиS хэвхана нувэхаS. СиднаD манэць, нися вэсакониS майванда нид, сэянда лы маркадаванонда. НебямиS пухуця сиDмиS нюцяванзь пэрaась – сеянда лы aаниS маркада. AэсоDмахад нисяхаюнаD сюрaахаюнаD. ХосковD не нямS недниS мэв. Тад тикахад илевари серS. Няби aэсыханаD мядоdманзь ханцетываD. ЯрабцанаD малда, тиканS малейd.

ёхотеDэмS енS ниS aаниS мода, тёре пяда: -Некан ню, пунари мандан - ермёйS хадмS: вэсод лэтраD! НенаS вудумол! Aында ен пендыd. Няби ябта не сиDивS халцабтэйd. СиDивS мэёхода хортревS хаиD. ТикыS тяхамна яaгацяS ямбS, муaгS нянданS тиканS сыDaэдада. Сидя ютекада. Тарохавада яaговы – таS хадада. Aани ёхотеDэмS aаниS енS ниS мода, манзь ханада: - Няби не няв, еDяр тэвыd. Пунари мандан: В.Г.Ушаковs манзая «ЕрмёйS хадмS». НенаS вудумол! Aында енS тёрейd. Няби ябта не сиDивS халцабтэйd. СиDивS мэёхода хортревS хаиD. ТикыS тяхамна яaгацяS ямбS, муaгS нянданS тиканS сыDaэдада. ЯaгацяS ямб татуць марды. Сидя ютекада. Сидя немS тиканS хадаaахаюда. Тадхава сатаD енD пендерць aэвадэядD. НюдямбохобидоS, aэсыS aацекыD aавадыS понS ниниS ханаD. СаюниS пуямдоS тэваD. Ихинян мадмS: «Лярцько ХавоDлэмS aахакуна содаравав – вэсэймы Пансяда ЕсяS aамгэ ныхыда таняaгу?». ТиканиS пуд ЛидяaгатиD саляхана aухуд сярда вэнмS ниниS хаеD. Такы лидяaгD ейта мятS ханяниS ханьd. ПэдаDмахаданиS едмS пяниS. ЕдваD aамаваD. Нумда пэвсюмзь хонэйнаD. Ялянда сэвS aадимзь маняD юркынаD. Мань таремS мадмS: - ЛидяaгатиD не ня, мяDал хаDаврад. ХаноD савахатD хандаваD ханахаваD. ТынаD маDлахаваD. ТынаD сюрлабтэйнаD. МюдваD подерaаваD. ТынаD танаваD. Тад мюселманаD Нярм хоянS тэвынаD. ХойS ниня aопой aыдёда: aэвада хэдемы. НултаDмахад Лярцько ХавоDлэ някуниS то, пыда таремS ма: - НямиS илебтед! AобS илебтед! Манзьван мадмS: - AавэнS илебте пянана aэaгу?

Еся ПисS нюдя ню

AЭРМ

Тадхава едваD пяваD. Aаворць малесь сиDив ваеD нямдамS aаниS яхандоS aэдарэян. ТыниD хансавэйS тикандоS хаяD. Пансяда Еся некамиS няниS ма: -Ханхавамд харасиd aэдарар: Еся ПиS нисяр хананда еся писS мюд енерцеты. Ханхавар мятанд мэDмандар aэDнисявS. ТыD таня хэяD, такы мякD ялъяниS. ЕнелынаD. Сидя нехавS пулыдиS сэдоdaаD. Тикы сидя неS муaгодиS лэдоdaаD. НяхарD яaорэйS ваDмы марядS тяхад енерaаD. ЕнерманиS пуд Пансяда ЕсямS пюла пяв. НямиS мале хавы. Тикахавад aобDaэ хаидмS. ТаремS мэнаханиS aосоларэйвd. AэдяaоD тальняaы хэванS сидя сюдбя: ХосковD ню, ЛидяaгатиD ню мале тэввэхэS. Харасяда янS – мяDниS едS сюрба пяв. ПумнаниS сюрамбадахаS пудниS сиDмиS ядпихиS. Сянад хунад сюрамбавакэваD – Еся ПисS хэхэвD я сэванS aадимя. Aадьда яхаванS aамгэ понS мимнаваD. ХэхэD яS aэваS ниS таS танэйвd. ТанаDмахаданиS ЛидяaгатиD ню, ХосковD ню сиDмиS няDамaахаS. AобтS пёлъянаD. Тад тёреваниS мань таремS мадмS: - Лярцько ХавоDлэ, няби aэсыхы Пансяда ЕсяS не ню – Ненэй ХавоDлэ не няр хосаяd! МерS мереDaая! Сидяхавахана aамгэмиS хаёда. МаниебDнаниS Лярцько ХавоDлэ яS пиняюS сюрбыd. Саць понS ни яaгуd: иDларта сотэхаDна Лярцько ХавоDлэ aодьрита aадиберaа. НябимдейS пюлваниS мале тюкохана товы. ЯдDманда мюмня aаркаDя не сюрамби. Не нямиS сотэS aэваS ниS танетанараха. МиёDма минда ЛидяaгатиD нюмS нянда нэкалaада. Пыда таремS ма: -СеняS некамиS хадабабDнанд ныхыр ныхысиd. ТедаS еремян! Тадхава ЛидяaгатиD ню Лярцько ХавоDлэ aудаS малхана сюрамба то. Тад пёлмандиS понS нидя

Газета

ра. НебямиS пухуця едамда пиреда. Не нямиS Ненэй ХавоDлэнда няS aобкана тоaахаS. Мань таремS мадмS: -Aопой ханмиS aэя! Aамгэ теневана ханниS сиD танявнаD: aахат теневанаD нисяниS тыD – сиDив ваеD нямдамS мэтадмS. НисяхаваниS вадада яaгу. Еся пицавэй ханамда, тыда мунзиS тасетыда. Ханяхартамна нив хонрамбасетуd. ЕдваD aамаваD ембаDтолынаD. Мань таремS мадмS: -Лярцько ХавоDлэ, еся панэдар серd. ХосковD нюD, ЛидяaгатиD нюD

ханаd. Лэмбаранда ниS тюDу илада. ЛидяaгатиD нюS сидя енядада вымдкованондиS. Вэта няDамба aэD нялидевы лахацяS ниS сакадтада. Махада мали. ХоракаS сихид харS ерада: няхарD тарка хуaгомS садхалада. Мань не нямиS няниS яда, ма: -Еся ПисS ню, тедариS ныланахарd! Пэртямд мань манэкарцяв. ХосковS нюмS aаниS няDмада. Ненэй ХавоDлэ тахавS тикавна aадимя. Нянда няDамбада ХосковS нюнS, маханда няд хадиD лабцибте. Лярцько

(Нерденада 3 стр.)

НЯРЪЯНА

2013 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 14 ЯЛЯ

4

Хабэча Хываревич Яунгад


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.