51 нарьяна нгэрм 2014

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 51 (4700) 2014 поS декабрь ирыS 20 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ

•Сиdив яляхана

Ненэй ненэцие” нямна aэда кино Тазовской хардан’ хэвы си”ив яляхана Олег Алиев тэвыць. Пыда ненэцие” ила нямна aэда кино сертаби.Сидя ю” по’ ямбан’ тодо’ яхана илени” тянё тэнз” ненэцие” илам’ тохоламбись. Сидя юкад ватамбой кином’ тадтавысь. Сахарахана мюсермысь, монгол” поaгана илевысь. Амазонкахана индеецха” тэвормысь. Пон’ Тибетхана, Камбоджхана, Непалхана илевысь. Теда Тасу’ яв’ ненэй ненэцие” илам’ манэ”ман’ харва. Кинонда нямна Олег Алиев тарем’ лахана: - ТазовскоянS нюрте 1998 похона тэворaадамзь. Ханзер” вы’ тер” илевам’ теневав. Ты” пэртя” aулиD яaганя илам’ минре”. Выaгана тамна невхы иринатоs тотревs илам’ нёда”. Ямалхана вы’ илам’ торамдаван’ харвана” хибяD тэри ты” пэрти” мяк” тэворaа”. Олег Алиев кинонда пелям’ мале тадтавэда. Aоб” си”ив яляs Тасу’ яв ты” пэрти” aэсыхана илесь. Нара няна AэдяндS нэкалтада. Таняна кинондо’ пелям’ тадтаaгуда.

Хабарта aэвадэядD Приуральской районхы «Совхоз «Байдарацкойхана» носидо’, тёндо’ хэвы си”ив яляхана хабаръядонзь. Хабартава ёльцьaгана сидя ю” манзаясьдаd ненэця” лакриs есьD недваdмыd. Носитоs хоб” пялаdмахадандо’, тимбаaгудо’. Совхозханандо’ сидя ёнаркад вата нохом’ хабармыD. Хахаяда яляs Белоярскан’ Киров марd няд тамна няхар” юр” самбляaг ю” нохом’, тёням’ тэвравыD . Носито” хоб” ханяs мирдаdмамдо’ мале таславэдоS. Пудана похоdна нохоs хоба” саць мирцялмыD. Тыдо’ aани’ яхавыдоs. Небой поход тыто” хэваD саваD. Та’ ханзось. Cэрдахана маяндормы” тыдоs aамзидо’ сававна мивыдо’. Ю” aоб” ёнар” тэхэдандо’ сиднтет ёнар” тэдо’ хаёвыD. Вынхалутани носитоs aавраaэ нэкалмыдоs. Aэсыханандоs колбасной цехдоs таня. Ханяaыd тытоs aамзиD пел колбасaэ пиреaгудо’. «Салехардагро» ты” пэртя” сидя ю” сиднтет тонн aамзам’ aыдавыць. Тыдо’ «Пунг –Ю» фактория няна яхавыдонзь. Таняна яханалва комплексдо’ яaгу. Тыдо’ етя таславы харад мюня яхабидо’. Aамзидо’ Салехардахана иленяd, манзаранаd ненэцяaгd мирдапидо’. Верхне –Пуровскойs совхоз ненэцяd тос вадаба пяaгу”. Москва няд си”ив юр” тосм’ тэвравыць. Фермаханандоs ёнаркад вата тосдандо’ хэвысь.

Иланда манэ”лабтамби Муравленко марадs хэвхана тадри aэрм’ тер” комплекс aадимда. Таняна ея мядоS хавна лабазмS, хабиd харадм’ aабтаaгу”. Тарем’ aарка маркна илена” луцаd aэрм’ тер” илам’ торамдамбаaгу”. Ненэй мякна сяянзь пиртадо’. Ныланава яляхана тэхэdна мядондидо’ aэдалёлтамбаaгудо’. Тарця тарана серм’ илебей хасава Геннадий Каткилев минреда. Пыда тандаяs aэрм’ тер” «Белая горам’» нюбета организациям’ сертавысь. Тарця тарана серм’ минреванда няю’ грант есь” недваdмысь. Юр” самбляaг ю” ёнар” есям’ мартоs ерв aадимдевы. Тамна самбляaг юр” ёнар” есям’ округнаD ерв тавы. Геннадий Ивановичs вадавна, мар” тер” луцахаdна мяк” турма ёльце сава. Пыдоs aэрм’ тер” ила нямна aамгэхэртм’ ехэра”. Тэри мядоdмандо’ серs, ханзер” aэрм’ тер” илевам’ вадета”. М.Ярs падвыd Делегатd

Пэвсюма няна тидs помна сеaга мэта мяdамнаниs aадимяниs. Теневана нямиs, Евгений Вануйто, харта иленя хасава тыда хосая aэдалавыd. Мякна сидя хасава хонёвэхэs. Сидниs манэdмандиs серs aамдъяхаs. Няби ма: - Мань Виктор

•Тыd пэрма

Сё - яханs aэдалыниs Вануйтадмs, нямиs Савако Окотэтто. Итя Aабтеня явs вархад хабарманда тыd танабиниs. Лакамбойs aэсындаd хэвхана хаейнинзь. Тюкохад ханавндиниs таняd. Aокханда 200 тымs танабиниs. Макода сивня ирыs яля aадимя. Aарноёнаd пай нэкалъянаd. Хуняна Викторs вадеdмыd тыd aокаaэ минханаd яркынаd. Хаерадs сэв мальцянда сёбя яs махаs тяхад aадимя. Нярмада пирця хоёd aоляпяда. Танзерd лакриs теба. Нюлак сыраs нимня мерета «Буранамиs» тэри хынамби. Василий Окотэтто aавнанда тыd лека-

раaэ манзарась. Тиканда салмуй aувосяaгd пэрaада. Сидя хэвхананиs хадыртаd тыd хаюрaаd. Нултаваниs серs нямиs, хибяs янs тэввамиs, хибяs тыd aэвамда

AэрмS терD иламS тохоламбиD Уральской университетхана манзаранаD учёнойD тандаяркаs ЯмалнаD, Канин саля нямна aэдалёроDмахадандоS яхандоS товыd. ПыдоS тэхэdна мэнаD ненэй ненэциеD ханзерD илевамS тохоламбвыD. ГазмS тарпрамбадаD яханаD aадивоdмахад, илнаD ханзерD яaгавоdмамS, ханзерD луциD няs помнандоS илевамS тохоламбвыD. Тикытоs пуд книгамS aадимдеванзь пэрaаD. Лимбяs ирыхана Чукотка няюS aэдалёрманзь ятнаD. НянандоS

вадеdaа. Сё - яхаs харданs понs ниниs мийd. Тюку тадтавы сидяaгахаdна Виктор Вануйтомs, тымs янемдамбаданенэцие маниедаd. Х.Яунгадs падвы

кино тадтамбада, учёной Андрей Головнёв ядэрта. Таняна чукчаD сыраS ханзерD мюсермамS тохоламбаaгуD.

СюмбакмS писедедоS Хахаяда яляs вэва юнмS намдаваць. МаdнимS, тамна aаниS aобD поs сюмбакмS хадаба нидоS aэдарамбаaгуD. Тикы ватодоS Ямалхана, хабиd округхана, Тюменской, няби Томской областьхана манзараaгу. Теда сюмбакмS учёнойриD няdмарпа пиртадоs. AэрмS терd халямS ватаба нидоS aэдарамбаaгуD. М.Марюйs падвыd


2

2014 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 20 ЯЛЯ

НЯРЪЯНА AЭРМ

Выs иламs тохолавэда Сэротэтто Альберт Панаевск харад тер. Нисяда котельнойхана иланда ямбанs манзара. Небяда aацекыd интернатхана манзара. Альрт школамs малеdмяхаданда, манзаядамда тохолаванзь нись ханьd. Тандаяs ятна. Таремs лахана: - Мань выaгана ниниD таняD. Хэвы нараs тыD пэртяD ненэциеD тэтнавамs намдадамзь. Нумда вэвась. ТыD хаaгаць. Тикахана таслав, тедариs хардахана сабе пэрмандамиs яaгу. Выaгана иленя нямиs нядавнзь хаядмS. Поезданs aамдывs. Нулаaгава яхана хахаядаD нядэнаD мякD хаядмs. Тэвадана яниs няюs миндя ненэцяaгD няdлэйвs. МорD маdламбадаD, aамгари мирдапдаD ненэцяD ядэрaаць. Танякуs тэвdмахаданиs, Пырирко Алекксандрs мяdамна aадимядмs. Мяд ерв ниниD няs ёраць хаяваD. Халясяда томs едеdмэваD. Хальмер халэD aарD халякоцяD поaгаханаd еремыD. Поaгаваd яs варанs моваD. Вата ханхана тэвра таславаD. Еся aановаD я ниs нэкалaаваD. Мань тэри пысамбидмS.

Нюдя пэвдей ирыs пудана яля небяdнанаD хэбидя яляaэ толы. Тамальaгана сиднаD aоб маниенинаD савуDянаD. СиддоS ниваd юрыбававаD, пыдоS нянандоS сава. Ханярина aацекыD небя мята терD манзаяdaа. Тумда пятаби, нюда вадаби. Ембпида, aавламбида. Вэсакомда aате. ИлаaгананаD небясиs ниваD пирасd. Тикы хэбидя яля яхананаD тандаяs aадимы. Aавна Греций яхана небяD яля хэхэD небя Рее едS aадимы. МаняD, aэрмS терaэ нянанаD хэхэD небяaэ толабадаваD ПэD мал ХадаваD. Тикы ялямs хомбанаD aани сава. Aаdи похоdна Англий яхана маaгбадаD тэта ненэцяaгD манзаравыD. МанзаямдоS минре мяктатоS aахана ханdмыD. Таддикахад хэбидя, небя ялярихина мятоs терD няхататоS aахана манзараниD ненэциеD, тэтаD мяктоS aэдарамбвыдоS. Таремs небя яля хусувэй

Aамзамs хосаяваниs мальaгана выaгы мякD сывs хацяs тэворцетыдмS. Пыхыдамиs таняaы иламs теневанаaэ тосасетыв. Тад савовна манэць, тымs подерць ехэравэдмs. Мань хардахана aацекы aэвани мальaгана вэнониD подерпасетыдмS. ТыD яaгавыD. Ёрколава мальaгана хабтеDэd нямдахататоS няDмарпасетын. Мэтаd тыниd сярувнзь вад мюs хэсетыдмS. Aобaгуна хэхэдана ты сиDми янеда. Хацявэдмs тебкадd. Понs вад мюня aамдыдамзь. Тедахавs aоб тосасетыдмS. Тора сыра нимня мядоdмана сидя ханхана aэдалёрцетыниS. Хомбадиниs ярксетыниS. Яs тиaгывна хаевыd тыD мякат маdласетыниs. Aопой юркад вата самляaг юd тымs хонинзь. Тынзямs няDамба тухудамзь. Нимиs панs aэсомана сярыбив. ТыниD пумна миaаниs. Мэтаd хабтониD нитоs пумна саdaаD. Инямиs aу- ямлавэв. Aарка парамдэхана ханмиs нярd сакада. Мань вареханиs передмs. Ихинаниs мякниs тэвваримиs aатедамзь. Сёбямиs салабаaэ хая. Aобахаюниs

ханимяхаs. ХарdниS aани ханимядмs. Тюрмиs вареханиs няdамбив. Ханниs нярd мима серs няртадода мардавэдмS. Aавэдана нямиs мале хэвхананиs мэвы. Писяaгаданда хаванs харва. Таремs ма: -Выaгана тарця aэдалёдамs тандаяs манэdaав. Тахабтавы ханамд хуняaы ямб яляхана сулуръир. Тахабэй ханмиS тынзяaгана маноaада. Aаниs aэта ниs хаDмыd. AэдалэйниS. Тахабэй ханмS мэць тамна тыта aэвамs тидхалемби. Вэнода ханда сидя хэвхана ервандоS тёрримs aатеD. Хуняна, яля еркана тахабтавы ханханиs сыраць, пиD ютероS няDмарпа пядмS. Тамальaгана мякад малкода хасаваs небя вахалъйd: -Няр нюрцьбенда. Тэхэт тоdмахаданда ханамда харта сулортада. Ямдавамиs тасланиs. Еся сехэрыs хэванs aэсываD. Нямиs ма: -Тедахавs ёльце савовна сиDми нядан. Пыдар сиципойd тыниd тамна нинась маdлаaгуd. Харdниs cерониS тензебтедмs. Поезданs aам-

Aобкад перенаD яляD поs aарамданвы. Aаниd ненэцяD aобтаремs мэць пявэдоS. Выaгана иленя ненэцяaэ тикы ялямs ехэраваD. Едэй поS яляримs тандаяs мэць пяваць. Сояdма яляхарт aоякs тензебтембинаD. Хардахана иленинаD aани тарцяD. Aамгэ пиркана няхаdнаD сыртаханаD небянанаD ялямs мэбець хомбаaгуваD. ОкругхананаD ервонаD aацекэсавэй ненэцие нидоS юрыбюd. AацекытоS едs хуркари нядаaго мэта есьD няDмарпиD. ХартоS мятамдоS сертавандоS едs есясиs ямS мипиD. AацекыD едs едэй садикD палпиD. Тикы яля сэхэнs еремыd ненэциеd едs aэда яля. Яaга мин едs манзараниD ненэциеD тензебтембиваD. 1990 поS aарка пэвдей ирыs сидя юкад сиDивмдей яля-

хана Совет министрD ненэциеD сэхэхад нядабадиD ялямS таслаць. Едэй президентваD 1995 похона нюдя пэвдей ирыS сидя юd матдомдэй яляхана табекомs aадимдесь. Таремs aани aопой хэбидя ялядаваd aадимясь. МЧС терD хуркари сыхылада серкана ненэцие нядабидоS. Маркаdна харадD паранабd, ту aылад ненэцие тюхулпидоS. Манзара мэтаD хуркариd хамедяродоS, ембдяродоS таняD. Сяхариs манзаямдоS савовна сертабидоS. Тахаравы харадD мюд илениD ненэциеD тюхулпидоs. Сехэры ниня машинD aобтs тебабd, пыдоS aани нядаaгуD. Ханярина ёховыD ненэциеD пыдоS пюръядоS. ПэD, пэдариDпоaгана, икня, выaгана пыдридоS ня-

дывd. Хубтахана Обской харданs хаdмывd. Мякниs тэвывd. Выaгы илеdмямиs ёльце савуdaав. Выaгана иленяd

ниниd aаниs сэвхаdниs aадиберaаd. В.Пыриркоs падвы. Сидяaгd пыда тадтавыда

даaгуD. Писавэй, яляs манзаямдоS минредоS. Сертs ерембd, няндоS сяхариs лахана сава. Понs ниD мэaгуD. Нядаaго пэaгудD. ЯхананаD таремs манзарани савуdянаD. Хэбидя яляханандоS саваD вадахаdна сян хосетынаD. Саць савовна манзарани мадальхаdна, орденхаdна мипидоS. ЯнаD Конституция яля таня. Савовна тенева сероdaа. Aарка пэвдей ирыs юкад вата нябимдей яля Россия яхананаD, Российской Федерация Конституция aадимя яляaэ толы. Тикы няaотеDэ падаркана законанаD паaгхы законD падыD. Ханзерd ненэциеD илевамs вадеdaа. ЗаконD нерня ненэцяD aобпирасD. Илаs падарs серs иле табеку. ЯхананаD хусувэй параaода манзара пэванда нерня, ненэциеD едs пяванда серода тикы законD падар ниs aудамда мэхэя вадецетыда. Вадида хэтыба-

ванда мальaгана, янаD терD ненэцяD малs инзелесетыd. Совет илаs мальaгана КонституцияS СССР яля 1936 похона aадимясь. Aарка пэвдей ирыs самлязимдей яляхана 1977 по aэсондs хомбидонзь. Едэйвана Россия яs терaэ хэdмяхаданаD, aарка пэвдей ирыs юкад вата нябимдей яляхана хомбиваD. 1993 похона КонституцияваD няdмаваць. 2008 похона янаd параaода Дмитрий Медведев хацяs несэймдадась. Тамна сава законD, едэйвана сабе ненэциеD сяма нямна законD паклесь. Хэбидя ялямs хомбва мальaгана ненэцяD ханяaыD похоdна ныланава яляaэ толабидонзь. Теда тикы ялямs малs теневадоS. Янаd параaода тикы яляхана aарка вэва сероS нивы сертавы сярди aэдарамби. Илаs едs Конституцияхана хуркариD законD вадеdaаD. В.Пыриркоs падвы


3

2014 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 20 ЯЛЯ

Aацекэхэdна манзара Салехардахана санаторно - лесной школа таня. Юкад вата по’ ям-

бан’ тивакадо’ еденяd aацекы” округна” тиaгы хардахат тэврамби”. Пыдо’ сыра’ ямбан’ пыхыдадо’ лекаратамбавандо’ хавна тохолкурaа”. Хахаяда яляS таняs тэворaадамзь. ПонS манзарана нем’ ядабтадамзь. Ия Сергеевна Яр aацекыта, манзаянда нямна лаханась. Лахарёми’ тарцясь. -Мань мале юкад вата самляaг поs школахана манзарадм’. Тюкона aэрм’ тер” aацекы” мэ”. Таaок по’ ямбан’ табедамбвыни” ханярина иле”. Ханяaыдо’ мале сяниd по’ турaа”. Мале си”ми тенева”. Aацекэхэdна манзарава нензелd ни aа”. Aопой манзаяр сеянд ядхана aэбта, тикарихина майм-

ба миндан. Мань мякдани’ aацекэхэdни’ маймба минзетыдм’.Ихинани’ нёs хэвхана aатенанарахаd aэсетыD. Aэрм’ тер” aацекына” сёнзитоs мюйd ёльце таaгоD. Торамдаdмахадани’ малS харdниs нюрхыни’ aэсетыD. Aобкартамдо’ сяхартS вэва вадахана нидм’ хомбасетуd. -Aамгэмs aобкана пэрцетыда”? -Маня” aацекэхэdна манзаранаaэ мале сян ирыS нерцюs aамгэмs пэрмава” тасласетываD. Aацекыни’ aахана тарем’ тухуць. Пыдо’ хусувэй яляS aахакуд ханяs ядэрманаD

нямна си”ми хонрамбасеты”. Хабцяaодо’ сибдавандо’ е”эмня aока aамгэм’, пыхыдм’ лекаратава нямна ваде”aава”. Ханзер” тибя” халтамба, хади маторпа, мата таравам’ ма-

AаниS aобD садикдоS Пуровской районхана aаниS aобD мюсерта aацекыD садикмS сертавыd. «МедвежонокмS» нюбеdaа. ТикадоS Харампурхы «Росинка» садикхад пере. Самбляaг, матD потнаd юD aацекы пилиD таaоцяaгана илеD. ПыдоS

нэ”лабтамбасетыва”. Тикы хавна aобкана выставкахаd ядэрцетыва”. Кино”, фестиваль”, хыноти”, трани” концерт сыра’ ямбан’ манэцетыдоS. Тикыдо’ понs помнандо’ тасламбасетыдо’. Ненэйвана aэрм’ тер” нямна aэдаd концерт”, выставкы харвобта”. Хартоs яхатоs тэвортарха” aэсеты”. Интернатханана” мэбdнана” aобкана падт а a г о с е т ы в а ” . Толаaгосетыва”. Сэдорасетыва”. Тэри ниваD aамдёсету”. -Aацекэхэdна манзараванд няю’ тохолкосан? -Тохолковдавэйs aацекэхэdна манзара нир пиратd. Мань aахаdна институтм’ маледамзь. Пуна тамна aани’ aоб” университетмs ёльцедамзь. Тикы тохолковами’ манзаяханани’ таравы. - Нараs aацекыт мякандо’ хэбd, ир хурка aэсеты? - Тикахавада ёльце вэва. A а ц е к ы н и ’ торамдаdмахадани’ понs ими’ вэва aэсеты. Пюлсетывs. Ханяaыдо’ мякандо’ тэвdмахадандо’, няниs лаханасеты”. Нянандо’ сава aэсь няни лахананакы”. Пыдо’ aани’

пюлаaганакы”. Сидяaгахаdна Ия Сергеевнамs aацекыта няs маниедаD. Я.МарюйS падвы. СидяaгD aаниS пыда тадтавыда

падтаaгодаD, паднаaгуD. СянакодаD. Харампурхад мюсерта садикхандоs ханзерD манзаравамS вэдепа мерета «Буранахана», таs мерета aанохана ханdaаD. Нердена мюсерта садикдоS районханандоS Ханымей няюна манзаралъяць. ТикадоS «Лангувичей - Большая Хаслета» нюбета выaгна aа. М.Ярs падвы

НЯРЪЯНА AЭРМ

•Едэй серd

Палытана” тэхэdна aэдалёртаd? Хэвы си”ив яляхана мэкад юнм’ намдаваць. Маня” ненэй ненэцие” газетахана манзаранаaэ помнана” пон’ тасалкурaаваць. Юн тарця. Хахаяда яля’ aэрм я’ няна манзарана” палытана” ты” мэ”ман’ харва”. Теда ты” тэмдава нямна палытани” министерствохана тасалкурaа”. Округханана” тарем’ тасламбидо’. Ямалханана” хадкэaгана сер” aокаюмS пелямдоS aэрм’ тер” сертабидо’. Таддикахад сейтоS хэсь ненэй ненэця”, хаби” хоян’ хунорaа”. Округна” палытана” вэвавна илени aэдалё пюртыдоS. Меретаd «БуранD» тахаaгаD. Тэхэdна таaга aэдалёрта”. Теда Ямальской районхана юр” мат” ю” хадкэпявы серкана, юр” сидя ю” си”ив aэрм’ тер” таравы”. Ябевандо’ мальaгана хадкэпямбидо’. Тарця юнм’ намдdмахадани’, aэрм’ тер” нини” хонрамба пядамзь. Пыдо’ палытани” тэхэdна aэдалёрма нямна идёD ханзер” ядэрпато’. Лаханако няdмыни” вадидоs aобтолсаaэ еремяць. Маdним’, тэхэdна луца” aэдалёрць нидо’ пиратD. Округханана” тыd махаD ниня нива” aэдалёр”. Ты”

хавна, aока aамгэ тара. ХандамдоS ханяд хоaгуD? ЯмS теневаниD хавна, ибета мальцяD, пиваD, савакD хибя мита? Палытанаd тыd яркыба пиртадо’? ХабтодоS хибя подерпаaгуда? Я’ поaгана, сыра ниня хонё сяня пиртадоS? Тадaоs хадкэaгана сер” сырариs ни aадибер”. ТаS, нараS aани’ тэхэdна aэдалёртнакы”? Яха”, юнD, идеD ханзерD мадабаaгудоS. Хонрабмвыd нини” индёd ядэробцоs тарем’ хэтыдонзь. Мань ихинаниS хусувэй хэтвы вададо’ яханда хаdморaа. Палытани” поaгана манзарана” aэрм’ тер” пыдхартадо’ ям’ ехэрадо’. Aэдалёрць нидоs пират”. ПалытаниD ты” мэ”ма нямна идё” тарем’ ядэрaа”. МаdнимS , Финляндияхана палытанаd ты” мэ”aа”. Кипр aохона – верблюдD ниня aэдалёрaа”. Aани’ яхаdна осёл” подерпи”. Тикы няхатоs сыраць Ямалханана” ты” мэ”ман’ харбилавыд”. Тикы хавна ты aопой яляхана мат” кыла нядамS aаворaа. Мэ”мандаd тыдо’ ханзерD хадоламбаaгудо’? Луца” тэхэdна aэдалёрмам’ тэри нензелdaэ пэртякэдо’. М.Яройs падвы


4-53-32, 3-08-69 ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

ТЕЛ. (349 22)

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ

○ ○ ○ ○

○ ○

РЕДАКТОР ○

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0824 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 51 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 18.12.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 20.12.2014 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

○ ○

«НЯРЪЯНА НГЭРМ»

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

Газета

сако манзь ханада: - ЯроD СаDамнероко, мядонзэйданд тэдамд табDниS савараха. Хасава нюда тыда тэвра. AобD хабтарцеDэмs тымS ярка. Мале пахаламбавы aэвы. СамбляaгS ерьaэ тэмиS ханханиS подерaав. ТыёDмахаданаD aаниS идарць пэйнаD. Сибимдейхана сэвниS сэйвыD. СэвниD aадимзь Лардё нюндя няS яaговэхэs. Юрканаaэ сиDми манэць пухуця ма: -Тикахавад мяканд ханьDма. Самбляaг хабтарцеDэ тыд понS сярыD. -Ваданд серS хэбDниs саванёS. AанихаD хортамиS тахарd. ЛардёS пухуця хорокомS

Лардё товонда. Пыда таремS мамонда: «Мякна ябеняD танявондоS. Мань пухуцямиS хусувэй хибя ябилевандада». ХавоDниS сихиня тэри намдав. МятS мятю. Пухуцяда хацяS яберка, ма: - Лардё, нерd хаDманзан? Нерd манзянёS, - Хусувэй хибя пухуцямиS ябилевандада. Тюкор хусувэй хибя нинёS aаD? ЯроD Саdамнероко нямиS aэDнивS. Мядоdманзь товысь. Тарця вади намдахава Лардё ваDавханда aамдыd. Пыда таремS ма: - Ярой пухув, хортаваD пихид тюлехарd. Тад aамдаванаD сиDив яляS идарaаваD. Лардё вэ-

салэвоDма, миреD хэбилеDма немS хоDманзь хаядмS. Тет хабтарцеDэмS манзабтэян. ПиняриS миaадмS. AамгэS пирхана Няхарм’ Нитя МандониS мядодоS aадимяD. Ерь мядS синдS нултав. ХанмиS мэё ладхад сярав. Ихинян мадмS: «Aарка Няхарм’ Нитя МандониS мята ханяaы aэбта?». Ерь мятd ялъявS. Мякы мякна МандомиS, пухуцяда, пюня немиS мэвыD. СиDми манэкава Aарка Няхарм’ Нитя МандомиS ма: - ЯроD СаDамнероко, aэт ниS хэвэн, теда aарамгаевэн. ЕдваD пись. МядондаваD това, пухуцяS ядембада итваD тэврахарd. Не пинS санэйD. Вандаконда мюд aобD хормS тюхулмонда. МятS манрыла тэврада. Тадхава ипёймS пяниS. Сидя нехав няндиS тамбада терсавэй пэ хыдямS тэри няdамсетыдиS. Aарка Няхарм’ Нитя МандомиS ябилтархыD, мань таремS мадмS: - МякниS хэбDниS савараха. МандониS не нюмS пюлав, мякна яaговы. ПинS тарпывd. Не пихиня тахаёD ниня сэдоравы. Сэдорана немS сеDволaав. ХанниS няна мине ханав. ХанS нярпойd пулыS савакS юталaав. Aулиd паромба aэдалэявS. Тадхава Aарка Няхарм’ Нитя МандониS aацекыD манзь тёрейдD: (Пеляда тад aадиманда номеркана толараd) Н.Вэнгоs падвы. Сидяaг пыда сертавыда

(Ярабц)

тэвра. Сидя aытуркад тюDу нэкалaав. ЛардёS не нюмS сэвхана пюлав. Пелей няна не сэдоравы. ЯбилтадревS неS ниS тиндывS. Сэдорана неS aэD хариDмана няби aудамиS aэдарав. Маханда нямна няби aудамиS хая. ЛардёS не нюмS сеDволaав. ТюDуриS пяв, пинS илав. МаханиS няд небяда пухуця сиDми няDмаaгусь – няDма пубта. ВадоD пыяS нимня такы ханханиS тад санаваниS, aуя хаDмывS. ЛардёS не нюмS пулыS савакS ханS латахаD тасиS юталaав. ЛардёS пухуця ибS сюрбыS – сиDми сяхаS тэвувна. Тад aэдалаваниS ЛардёS не нюмS ханS нярпойS юталпив. Пыда таремS ма: -Сававна тидd aамдхарцядмS, хавандархадмS! Нултав. Не сыреда яaгаDaа. ХанниS пуняS aамдыS. МякниS тэвыниS. Мань таремS мадмS: -Не aацекы, ЛардёS не ню нянд сыреда яaгасD. Нянда сыре яaгаDяда. Мань таремS мадмS: -Нянд ваDавда пелей ня’ тяханяS сертад. Нянд ханад хураS. Aарка Тэта ЯрS няS тикахана илеяхаS. Aамгэ aавормаваD малеDмяхаданаD хонэйнаD. НемнаD малесь хуркариd харасиd юркынаD. ТынаD тэврэйдоS. ЁрколаDмахад самбляaг хабтарцеDэмS aаниS подеръян. Мань таремS мадмS: - Няхарм’ Нитя Мандони” таняць. Aарка Няхарм’ Нитя МандониS aобD не нюда танясь. Ёнэ Тэта ЯрS, ненаS мэндурцетынанёS. AэвD

ЯроD СаDамнероко

AЭРМ

НяхарD некамиS малS несиD. Мань нюдя нядоS, ЯроD СаDамнерокомS тэри нюбеDaав. AобD не няваD мядоDциеDaаваD. ЮркdмахаданаD, мань таремS мадмS: -НяхарD тэта ЯрD, мань тюку яляS aэдалёртадмS. НяхарD юD ЯрD, тыдаD маDладаD, мядоS хэванS сюрлабтэйдаD! ТынаD тэврэйдоS. ЁрколаваD. Тынзь пэйнаD. Тет хабтарцеDэмs ханян яркD. ХанхандоS подеркава - aэдалэявS. НерниS няна ЛардёниS мядD танявыD. ХаноD маланS мань нултав. ИнямиS сярыбадаханиS мякы мякад пухуця aадимя. ХаноD ядувна то, ма: - Хибян aэсан? - Мань таремS мадмS: - ЯроD СаDамнерокомS намдасетыр? - Ханяв намдS. ЯроD С а D а м н е р о к о , aарамгаевэн. ЕдмS пэрманда aэaгодабтавS? - ЕдхавмS ханядмS пэрd. -ПухуцякоDя пиняS ялъйd. Aарвэ халцоDлэ пухуця aэвы. ПухуцяS якэда aадимя. МятюдмS. Мякы мякна пухуцяS хасава нюда aэвадёвы. Вэсакохав ханямна aэда- лёртакы? Мань таремS мадмS: - Лардёр ханяна ханDaа? - Нита мядоDмана Лардё ядэрманS хабя. ЛардёS пухуця хороко aэсямS aадимде. Идарць пэйнаD. ЛардёS не ню ти aэвынёS. Не сэдора. Aарка Тэта ЯрS мэндурaадасянёS. Лардё не нюмда сяaадасиS. Тэри манэDaав.

НЯРЪЯНА

2014 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 20 ЯЛЯ

4

Яунгад Хабэча Хываревич


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.