Мэбета вадаваd илаs пананs етриs мэкваd!
№ 51 (4752) 2015 поS декабрь ирыS 19 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало-Ненецкий автономный округ
Съездм’ мэ”aаваць
Координационной Совет.
Aарка пэвдейs ирыs 15 яляхана Салехардахана тодо’ яхат товы” делегатd, aэрм’ тер” тасалкуць. «Ямал-ню”на” я!» Ассоциация сидя ю” самлянзимдей съездада aась. Тикы нерня Координационной Советахандоs ма”лыць. Таняна ханзер” съездахана манзаравамдо’, aамгэм’ ваде”мамдо’, хибям’ тэрабавамдо’ тасламбиць. Понs лаханакурaаць. Вадидоs тоенаць. Неноховавна районхаdна манзаравандитоs нямна мэdмы вададо’ aокась. Хусувэй хэтвэмдоs закон” саиртs тидхалембидонзь. Тад нерняs районхаdна филиал”, предствитель-
ства” таняaгу”. Хусувэдо’ яхананда минревы манзаямда тамна тяхаs тидхалембаaгуда. Тикы пуд съездхана aамгэ то”олха серо” тасламбавамдо’ ваде”aаць. Вадам’ минревандадамдо’ тэраць. Тасалковандо’ мальaгана aобкартадо’ пуняs нись aаd. Пуна aудонданаaэ тэравандандо’ нямна лаханакулыдаць. Нердена вадам’ Розалия Ивановна Ильина мэ”aадась. Мась: -Пыдара” малs сэвниs мальaгана вадыдаць. Сидда” табедамбасетыдм’, тарабата тэдорпасетыдм’. Хусувэра” aудонданаaэ тара пиртада. Тюку илаaгана сидна” нерняs минренаaэ aопойри ненадо ненэцямаd aэбта сероdaа. Хибя aэaгу? Тедаs таслабdнаd тара… Ассоциацияна” Устав саирмана aопой ненэцямs тэра пирdaава”. Тарем’ aэбта законм’ ниваd мадабаaгу”. Тасалко пэ”махаданаd, пыхыдадо’ aудонданаaэ маниеванs харвавынаd еркарадоs ха”аврэйдонзь. Помнандо’ тасалко”махадандо’ тарця ненэцяндамдо’ хоs. Нюмдя хэтадо’. Aока хибя маdним’, тикы няндо’ минрена ман-
заяда cаць aока. Харта то- Фиголь, Заксобранияна” енана манзаянда хавна aудондана Сергей Ямкин Ассоциациям’ минре пир- мэць. Съездамдо’ aэрм’ тада? Ни выдараaгуd? тер” Россия’ янаd гимнхад Aаниd маdним’, пиртада. пядонзь. Хибя” товам’, сян Харта манзаянда минм’ делегат aэвам’ хэтаць. Танядdмяць, ханяцейs aарка рем’ няхар” ю” хасаваю” таром’ aэрм’ тер” ненэци- делегат товы”. Тэнзадо’ хэта”. ета едs ха”аврамбаaгу. Ямална” ПравительстваТикы хавна едэй aухад товы Наталья Фиголь Сергей Саньков донданаaэ тэраванда нядо’ правленияхана мэ- нерденаaэ лаханась. Пыда на ненэцяндамда таслаa- сейхад aэда вади хэтась. гу. Ассоциация aудонданаs Ненэй вадавна вахалъяць: -Ямалва” пили” таняя! нерденя нядdмида aэaгуd. Понs манзарана” ненэХусувэй яхад товы” хартоs ненэциедо’ таняна мание- цие” ненадумдаць. Aарка вы”. Правленияхана мэ- нява”, илева aэрм’ тер” вандаd тодо’ тэнз” aэбтоs нита едs манзаравы, Ротара. Тарем’ юкад вата залия Ильина, «Ямалсамбляaг ненэця нюмам’ ню”на” я!» Ассоциация хэтаць. Нюбедоs падартs aудонданаaэ таравы Эдман Неркаги aуда’ тер” падыдо’. Тарем’ Координацион- ня”амaаханзь. Россияна” Госдума деной Советамдо’ мэ”aапутат Григорий Ледков, донзь. Няби яля s хубтыхы ха- Ямалнаd Заксобраниянда саваю” часхана ненэцие” aудондана Сергей Ямкин культураs хардахана деле- aани’ терсиs нивэхэнзь ту’. гат” ма”лыць. Я’ тяхамба”- Aобтикы мале сян ненэмахадандо’ aэрм’ тер” ху- цяма” грамоты”, медаль” сувэдо’ теневана няхата ня”маць. Таддикахад съезд манзамаймбись. Съездан’ хуркари” aарка ерв” товыць. ямда пядась. Ревизионной Россияна” Госдумаs депу- комиссия aэвахана мэна тат Григорий Ледков, ок- Зоя Полякова вадамs харугна” Правительства нась. Пыда манзара нята ервs марцьхы Наталья нита няs тет по’ ямбан’ Ас-
социациява” сяaок есям’ садdмамдо’, ханяд тикы есьтоs турмам’ тохоламбавы”. Тарем’ таславэдо’, таaок по’ ямбан’ худaганзуs садdмы есядо’ «Ямалню”на” я!» Ассоциацияхана яaговы. Ненэцие” aэдалёлтамба, нядdмаaэ, манзаранитоs недбяaэ мале сян миллионм’ мэdмы”. Aока есямs округхана нядdмадамдо’ пюнаd ненэцяaг”, хэбидя ялэ” ядабтамбава ёльцьaгана мэ”мыдо’. Есьдо’ газм’ тарпрабада” предприятий” пэмбавыдо’. Тикы хавна Зоя Сэковна есьd хавна падродо’ ханзерd сертаба”мамдо’ ваде”aась. Понs манзарана” ненэцие” недбям’ aокамдавам’ хэтась. Aани вэвамs манзаяханандо’ нивы хоs. Няндо’ пуд районхат, маркаdна aэда отделений” aэвахаdна мэна” ненэця” минрена манзаяндо’ нямна лаханаць. Нерде Салехардыхы отделений aудондана Светлана Хороля лаханась. Хибя нянанда манзаравам’, aамгэм’ пэрмамдо’ ваде”aась. Мэкад проектd минревамдо’ хэтась. Маркаdна aэдаd отделенийd минренаd серодоs aобтоdлас” aэвыd. Пыдо’ тасла я”амнидоs нидонзь вадес”. (Пеляда 2 стр. толараd)
2
НЯРЪЯНА AЭРМ
2015 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 19 ЯЛЯ
(Нерденада 1 стр. толараd)
Муравленко няд товы Геннадий Каткилев отделниянда хавна, тамна aопой aэрм’ тер” организациям’ сертавы. Таславы яхана мядмs aабтавы”. Таняs мядонда” турaа”. Ханзер” илевамдо’ ваде”aа”. Хуркари” проект” нядdмяць есядамдо’ нэкалпи”. Тарем’ сидя манзаям’ минре Ассоциацияндо’ манзаям’ манэ”лабтамби”. Новой Уренгойхад товы Ангелина Гамрецкая мась: -Мале сян по’ отделенияваd нись манзараd. Тандаяs aобтs тэвынаць. Aокхана маркнанаd юр” самляaг ю” мяд’ терва” . Тодо’ тэнзва”. Хэdлиs aобтs ниваd тэвор”. Енаd таславы лоховаd яaгу. Марна” ерв” сиднаd теневаван’ ниd харва”. Aудонданаaэ тэраванда ерван’ вадами’ тэврамбив. Сиднаd нядая! Красноселькупской районхад Яков Андреев мась: -Тарця aарка съездхана тоенана серонаd вадекаваd. Маси’ ервонаd сидна” намдаaгуd. Теда районхат товаaэ тасла яd амна серона” aобтоdлас”. Яханана” газм’ тарпрамбадаd предприятий” aоквоdмахад ненэциена” ясялма”. Невхы ханелава яханана” хуркари” труби” вэaгала”. Тарця ян’ сяхартs ханясэйd ниd тутd. Aэсыхана илена” ненэциена” aамгэхэртасялма”. Маня” тасу хабиaэ илаaгы ненэциена” ханева aамгэ aэвам’ мале юрыбидо’. Теда нерняs нибdнаd aаd, хуняна тасу хаби” иландо’ юраaгудоs. Тэнзона” ётына”. Теда ненэцяaгd генератор” мипи”. Aам-
Съездм’ мэ”aаваць
Харитон Вануйто
гэхана табцадамбаaгудо’? Ю” ёнар” еся aопой мяд’ терхана по ямбан’ тянё. Тикы ваданда пуд aэрм’ тер” департамент ерв Инна Сотруева мась: -Aани похона округва” ю” aоб” миллион есям’ ваторaась. Тикына” район” тиaгывна тяртына”. Пуровской районхад товыd делегатd aобтикы маяaодо’ ваде”aаць. Кинохана отделенияндо’ aамгэм’ пэрмам’ манэ”лабтаць. Пуна тандаяs иландо’ сававна ваде”ладонзь. Маdнисямs, яханандо’ газм’ тарпрамбадаd 1960 поход мэ”. Таняна си”ив юкад вата предприятий манзара”. Ассоциациява” предприятий aэвахана мэнаха”, выaгана илена” нина” вади луцаха” тэврамби. Таaок
по’ ямбахаd яханандаd ханяaыd я’ сармик” тэнз” юхуd. Тамна пон’ яваd тэйпабтоs aули” aамгэхэртасяламдава”. Районханана” сяндаd я’ aадимя”. Танямна aэдалёртаd ненэциена” няdамраaга”. Aамгэхэртахат ехэрана” ненэциена” палытана” ханdлэйдо’. Тарем’ сертs хаdморaа”. Тандаяs aани’ сяндаaэ илебцям’ сертаць. Тикым’ илеваs ненэй ненэциена” aаворaадоs. Ханедадандоs мэdaадоs. Aаврадандо’ таславы. Теда округханана” хусувэй писеденя халя, я’ сармик хадаба вэва aэбцода aэрм’ тер” илаaгана со. Маня” районхат товаaэ лаханабdна” aод”, тикы серо” минрена департаментхад aобкарт ненэцяма” яaгу. Хибя сидна” намдаaгу?
Тазовской районхана aод” тарцяd предприятий” aани’ aока”. Луцаd хибя Тасу’ явхана, я’ ерв aэвахад тенева”. Aадь- бятоs сяни’ яaорэйd таняна «Ямалню”на” я!» отделениян’ падродо’ сертаба ядэрaа”. Aобкарт луцам’ таняна ниd сяйd. Тарця aэсь округханана” тикы отделений сававна манзаранаaэ толы. Пуда Ассоциациянаd самбляaг по’ aэвахана мэвы Эдман Неркаги aобкана aамгэм’ сертабаdмамдо’ ваде”aась. Aокаd хибя” таaок по’ ямбан’ тэри мэнаaэ тасламбидонзь. Понs нибта лаханабd aод”, сертабавыd манзаидо’ падартs падвыдонзь. Aокаюмs пелядоs ханяs aэдалёро”митоs нямна aаd. Тикы хавна нядdмадамдо’ пюна” ненэця” aокаd aэвыd. Хибяхартамдо’ нивы питарпю”. Нядабавыдоs. Лаханаван’ харванаd ненэцяd нерняs aадиберaаць. Евгений Ямру, сяхавs политикaэ тарась. Пыда илаaгы ненэциена” манзаясьвандо’ нямна лаханась. Нина Ядне хабцяaо” нямна вадам’ мэ”aась. Маdнисявs, ява” выдара. Хуркари” хабця” aадиберaа”. Неноховавна сёнзя мюмня хаaгурта” aэрм’ терри”. Лекарd мяд’ нядриндо’ панdaа”. Газм’ тарпрамбадаd предприятий” няaонаd сиd aабтеня есьd хамболкаdна саркабтамбидо’.Маня” харdна” aэрм’ терaэ хуняaы яляна” нямна ниваd ибедор”. Хотяко Езынгиs вадида
aани’ минdaаць. Маdнисявs, мань aахана мадамзь, Ассоциацияна” харта информационной центрада танябата тара. Тикарихина таняна тидпойd тоенанаd серона” тидхалемба пиртына”. Ваде”мыни’ тамна тяхаs aобкарт паднана луца нида вадетd, нида падаaгуd. Тарем’ сяхартs, хибяхарт сидна” ни намдаaгу”. Тэраaгова Сергей Николаевич Харючи aэвы Координационной советхана таремs мась: - Маня” aэрм’ терaэ тасалкова нямна саць вадыва”. Aахат тамна илебей ненэць aэванаd мальaгана тарця серкат ехэраваць. Валентин Вальгамов Хуркарива” aэсетыва”. Тарем’ aод” Ассоциациява” тюку яля пират” тэврава”. Теда тэравандава” aопой ненэць aэaгу. Координационной Советхана тарем’ таславаць. Тикы нява” тад нерняs сидна” минреванда. Тикы Эдуард Хабэчевич Яунгад. Пыда Заксобранияхана депутатaэ тара. Aамдёдаd ненэця” помнандо’ хасабалыдаць. Сергей Николавич минханда aамдёди мунзялмдэйдась. Мась: -Устав саирмана законмs ниваd мадабю”. Эдуард Хабэчевич Яунгад нерданаd aадимясь. Делегат” хуримна хонрамба пядонзь. Ханяна соявы. Aэрм’ тер вадамда мэ”мамда намдаць. Ханяна тохолковы, манзаравы. Мята терd нямна, сян нюндя aэвам’ намдраць. Тикы хавна делегат” ханзер” тад нерняs манзаямда минревамда хонраць. Тикы пуд хибям’ тэравадо’ пуномась. Няхар” ю” хасаваю” делегатхад сидядо’ пуняs aэвэхэ’. Тамна сидядо’ сюри тэраaго падроди’ вомдавыди’. Aокаюм’ пелядоs aудонданаaэ Эдуард Яунгадм’ тэравы”. Aамдdмахаданда, таминда правленияхана мэванда ненэцяндамда тэрась. Хасаваю” ненэць aэaгу, тодо’ тэнз”. Пуна «Ямал-ню”на” я!» ассоциация едэй aудонданан’ ним’ сяраць. Тодо’ янs хэвандо’ нерня aобкана сидяaгм’ сертаць. Сидяaгахана съездхана мэвы” ненэцие” маниеда”. Марина Яр’ падвы. Сидяaгd пыда тадтавыда
3
2015 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 19 ЯЛЯ
Тиртя лекарd Майя Окотэтто Aарка пэвдей ирыхана лакриs ибемя. Тюdуд тэри ёмзяли тэса. Хусувэй яляs поснавы мерця aаниs хэdна. Зинаида Даниловна Каюкова, Сё-Яха хардахана aэда тиртя aанохана хаaгуртахаd тэворта лекар сяхартs ни таaгасетуd. Лакриs хаaгуртамs намдбата, таминанда вертолётмs хамедамба пясеты. Газетанs паднанаваd Хабэча Яунгад Зинаида Даниловна Каюковамs манзаралва лабэкананда ховэда. Ханзерd манзаравандоs нямна серокута серd хонравэдась. -Мань лекараaэ 35 поs манзарадмs. Сё-Яхаs хардахана, тикы похотаниd 33 поs лекарадмs. Санавиацияs aадивоdмахад 10 поs таняна тэтнадмs. Сероs нюртей выaгана иленя ненэциеd хонраваць. Ханяна тиртя лекарd илебатоs, манзарабтоs сава. Нерде сидя харадмs тасламбиваць. СёЯха, няби Пэ-Саля. Ямальской районхана иленяd ненэцяd Сё-Яхамs лекарd тиртя aаноs мэлваaэ таслаць. Aани хибяd Пэ-Саля харадмs харвобтаць. Таняна мале aока поs ямбахаd вертолётd aамдолавась. Хусувэй aамгэдоs тасась. Aопой таняд вертолёт тад тибта, Итя Aабтеня яв вархана хаaгулавы ненэцяндs
няхарd часs пиратs минда. Таддикад пуняs мимада танява. Тиканда тиртя лекарd хардаaэ Сё-Яхамs таслаць. -Вертолётамдаd хибя мэdлада? -Маняd сидя экипажваd. Сергей Владимирович Школа вертолётмs мэтиd ервотаaэ манзара, 18 ёнарd час ямбанs тирaась. Ямальской районхана юнета ненэць. Тыd пэртиd aамгэ яхана илевамдоs, мядотоs по серs ханяна паллавамs теневыда. Вертолётанда мюs aамда сяхариs пирdaада. Нябиваd Александр Владимирович Котин, 19 ёнарd час пирувна тюdумна тирaа. Россия янаd тиртя aаноs нямна манзарана министерства нянда лэмбарахана мэта значокмs миdaась. Ямs теневадиs. Тирць мэта часдиd харасиd нидиs aэдарамбюs. -Поaганандаd хуркаd ненэцяd манзараd? -Маняd aокханда матd ненэцямаd. Aобdмаd Анна Омдевна Окотэтто, aавнанда хардахананаd 28 поs лекараaэ манзарась. Тикы похотата юd поs тиртя лекараaэ тара. Манзаямда савовна теневада. Харта ненэй вадавнанда хаaгурти лаханако няцетыда.
Aани aопойваd Любовь Борисовна Эренценова. Aока поs ямбахаd хабцяaгат aэдавэда aока. -Aопой вындs тэвороdма илеdмядмиs вадекарd. -Aобаaгуна aацекымs хованда немs хосая хаяваd. СёЯхаs хардахад мята Итя Aабтеня явs вархана aась. Сывs яляd хэвd. Тиканда манзаяваd aулиd тяхасовна пэрaаваць. Aэсымs таминанаd ховаць. Едя нина мэна немs манэdaаваd. Тиртя aаноханаd тюлеваd. Aодьs яхад тиaгота пэванаd серd, хаaгуртанаd едида тебаd. Хэвхананиs Татьяна Геннадьевна, aацекыd лекар мэсь. Вертолётваd вэва нув нид Яр-Саля нида няdамd. Салехардs тиртя aаноs aамдолава aаниs паклы. Бованенково aавэдана сиднаd няdма. Хаaгуртаваd лекар мятs ханадоs. Aамгэ пирхана тэвравы неваd хасава aацекымs хо. Саaгомда 3,900 кыла. Ярда aахаs сось. Aахакуй похоdна Вадим Бованенко, газмs пюрць яда ядэрмы. Теда нюмнанда нюмдевы хардахана aацекы соя. Лекарd, небяда едэй выs теркомдоs Вадимаaэ нюмдедонзь. -Сидда манэdманзь, ханзерd манзаравамда таславанзь aани яхат туртаd хибяd танясетыd? -Сё-Яха харданs тэвортаd танясетыd. Тандаяs Францияхад, Чехословакияхад мале сян ненэць сиднаd тадтаванзь тэворaаць. «Рашен Тудэй» телекомпанияхад киномs тадтамбадаd ненэцяd тоць. Маць, тюкорихина, Ямалхана илs лохомбада едраха. Тиртя лекарd манзаямдоs тихиндоs минредоs. -Поaганандаd теда тюdу миндя илаaгы ненэцяd таняd? -Маняd сидя мяд терсавэй лекарахаs няdмаваць. Манзаямдиs сававна тохолавэдиs. Теда Сё-Яхаs харад aарамдана. Сянеs яaорэйd мядd aамдыd. Лекарахаd едэй мядоs ниd мипюd. Aобaгуна хубтахана тад юркваниs aамгэ aэса, хонё мэта лабэни ерня пиs тяхаs парондэй хэндлавыd. Мань aадьбяниs тикы сермs вадеdaав, хуркариd aаркаd ервd, Ямальской районанаd ервd маняd сиднаd юрыбабтоs ни тараd. Маняd лекараaэ aэрм яхана харасиd ниваd илеd, савумдавы ненэциенаd aарка таромs хаdаврамбиd. Х.Яунгадs падвы
НЯРЪЯНА AЭРМ Государственной Думахана манзарана няваd Ледков Григорий Петрович паднани ядабтась. Ханзерd илнаd тад нерняs яравамs, ервоs манзаямs вадеdaась. Aарка лабэкана падармs, юнмs падыбадаd ненэцяd тасиримна няхататоs васарaаць. Тарця aарка ерваваd aамгэмs хэтаaгу? Тикаривна хонаркованзь вадидоs мале хамедавыдонзь. Депутатваd таремs лаханась: М.О.Окотэтто
• Законd тасламбиваd
Депутатваd лахана - Ямал терd aани торова! Совет Федерации, Aэрм терd ненэциеd тэнзатоs нямна манзарана комитет, таддикахад Ассоциация коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока РФ aобнзерs манзараваd. Хуркариd комиссияхаdна aопой сермs нерняs минресетываd. Таддикахад aэрмs яхана таранаd законd сертабиваd. Мале aахакуна тарця иaудмs няdмаваць. Aариs тандаяs тикы серd нямна Москва маркана тасалкуваць. Aэрмs яs терd ерводоs, депутатдоs малs тикахана мэць. Тецьда яd нямна aаниd законd aадимдаd. Ассоциация коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока РФ организацийхана манзаранаd нинаd маняd серонаd тасламбидоs. Aэрмs терd ненэциеd едs aока сермs ервонаd тидхалембиd. Паднанаd таремs хонаркуць: -Aэрмs терd ненэцяd манзаравандоs серd недбяхандоs нядаaгода есьd няdмарпиd. Лахарёхаdна, тикыd есьd aэрмs терхат хаdавраaгудоs. Тикы серd ханзерd aа? -Тецьда яхана ханярина манзара тоена. Таремs есьd недбяхана нядабиd. Тюкохана иленаaэ сиднаd тамна нядаба сероdaа. Нядаaгова сермs тамна aокамдамба сава! -Депутат манзаяs хавна Ассоциация коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока РФ организацийхана ервaэ манзаран. Таняaы серd ханямна хая? -Общественной манзая тоена. Хусувэй яляs тоенана манзаямs сибдамба тара. Ненэциеd нядабава тоена. Aарка ервоs няs aобнзерs манзараваd. Яs ханярина маняd хавнанаd манзаранинаd нерняриs сиднаd тотревs нютаd. Яaга манзаранинаd ту юрмs тюхулпа-
да ненэцяaгаdна тасалко пэрaаd. Мале тикы организацияваd сидя юd самляaг поs манзара. Нямэхана хэбидя яляваd мэdaаваць. Сертавы манзаяваd тасламбиваць. Пяванда серонаd тюdу aадимдеaгунаd. -Ненэць ханзерd, сяaок халямs хадабавамда, тыd aамза нямна законd сяхаs манзара пэaгудd? -Тикы сероs aаниs тасламбинаd. Таддикахад законd саиркана выaгана иленяd ненэциеd тэнзd паспортханандоs падбата сава. Тамальaгана мюсена ненэцямs закон няда пиртада. Падаркаdна малкодаd ненэцяd падбатоs тара. Ненэциеd иламs тидхале сероdaа. -Ханярид манзараванзь товыd ненэцяd хартоs хэхэхатоs туюdaаd. Ханярина хэхэтоs мядоs палпиd. Aэрмs терd ненэцяd пыдоs хэхэдоs aаниd поaгана ниd юхурd? Ханяaыd aарка религий хартоs индоs серd хаdморaаd. Хибя aахат ирината мэсыd серs иле, тикы ханзеркартs ни ханасd. Хибяхарт ныхыриs сиддоs ни табедамбюd. -Ты пэртиd нямна сяхаs законадоs манзара пэaгуd? -Теда яхананаd есяваd яaгу. Тикы законмs aадимдемба есямs мэdманs ниваd харваd. Aарка янаd вакхаd хамедавы закон aэдаравы. Ненэциеd aамгэмs хэтвамs aатеваd. -Мэта яндоs нямна aамгэмs хэта пирdaан? Сяхаs тытоs я пыдоs aамгэдандоs толёда? -Хабиd яхана яs нямна законадоs таня. Малко, хане мэта ёдоs хартоs aамгэдандоs толыd. Пыдоs яханандоs законадоs манзара. Маняd округхананаd тарця закон Москва няд aадимде яdмадоs. В.Пыриркоs падвы. Сидяaг пыда тадтавэда.
Хардяaгd Тэтаs нявды (Ярабц) иримиs таремs ма: -Нуябтехарaая! Тикаханат хибян aэбат? Пыда таремs масиd: - Няхарd aысмеdэ маняd aэdнивамs. Aарка Aысмеdэ пыхыдамиs тямd. Нендуваs еdэмня тевs тэвываць. -Товы aэбат етs aэaгуdнив: не нюниs тяханяaыd тиd. Aобтоs ханаaгуdнинавd. Тяханяaыd aопойхавамиs хэвняд ханда. Тикахавмs тавандамиs вуни aаd. Aацекэда aодd таня. Синиs няaэхавамиs мале ватормы. Няхарd не нюримиs лахаd. Aопоймдоs татадмs. -Ханян, тикар aэaгуdнив. -Вада тямs aэда: - Матd юрd ты, матd юрd нохо, матd юd тёня. Тарцяд таняd? Aарка Aысмеdэ маdнивs: -Тарцяниs таняванs хабяd. Лэтё товэдмs. Хуняна aаниs тутадмs. Хубта яля – хубта! Мюдраd хамедёя! Харобта aани ядэрта танянакы? Пясяs иримиs пыда таремs ма: -Няхарd юd хасава, не няндаd мюд хамедахарaараd. Луца юd хурёдамs харвоd паaгоd нимня нэхэдэйдоs. Пуйd сяроdaаd, соd паклерaаd. Тикари
яляндоs ябцокахана малs aутоdцавэйs мюдмs хамедаd. Пириваd матаваd. Няхарd aысмеdэ нендоs миреd малs тэвравыдоs. Тикандоs немдоs ханадоs. Хуняaы яляхана нё няюs вэнd тёрейдd. Неd таремs маd: -Нёs няюмд няхарd aэдалёда. Вадонаd ёрканs нултадоs. Мядs няна aобdлери ядна торхаванода. Ниданда мурота еся ядцянда нёсиs
○ ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
○
○
○
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○ ○
○ ○ ○ ○
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул. Ямальская, 14)
ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г. Салехард, пр-кт Молодёжи, д. 9)
○
○
○
○
Луца юd хурёдамs харвоd паaгоd нимня нэхэдэйдоs. Не няндоs мюдмs вэaгаладоs. Пуйd сяроdaаd, соd паклерaаd. Пириваd матаваd. Хувыs няна няхарd Санэреdэ товыd. Тыдоs, носидоs, тёндоs тавыd. Няхарd юd Пясяd луца юd ёнармs мядоs сидиdмана сюрлабтэйдоs. Ёркалаваd. Мюдd пуйдась няхарd Санэреdэ тикандоs немдоs ханадоs. Aамгэхарт понs мэвадоs яaговы. Санэрd хаяd. (Пеляда тад тованда номеркана толараd) Н.Вэнгоs падвы. Сидяaгd М.Яройs тадтавыd
○
○
○
○
○
○ ○ ○ ○ ○
(349 22) 4-53-32, 3-08-69 ○
ТЕЛ.
○
○
○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 1041 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 51 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 17.12.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 19.12.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
○
○
○
○
○ ○ ○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ»
УЧРЕДИТЕЛЬ ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г. САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д. 9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
-Aарка Санэреdэ пыхыдамиs тямd. Маняd няхарd Санэрмаd. Нюдя Санэреdэ няниs нед пюдмs. -Тарцян aэвэн. Тяханяaыd не нюниs тиd. Сидя синяaы не нюмиs лахаaахаs. -Aамгэмs тан – тикы не aэaгуdнивs. Миред вадесd! -Миркавада - матd юрd ты, матd юрd нохо, матd юd тёня. Вадиниd валакd. Тэхэбидаd пыдраd таидаd. - Лэтё товэваd! Пясяs иримиs пыда таремs ма: -Ненэцямаd aока: ненэциеd тахd мань пэръян. -Маняd паромбиваd, хуняна яханаd пявандаваd. Мюдраd хамедёя!
○
○
сэрертs падобтада. Пыда таремs ма: -Мяцавэ хасава, вададамиs мэсd. Нендуваs еdэмня ет тодамзь. Пясяs ириниs няхарd яляхана тяню мунда яaгу. Aэвтана нянамсялмы, мамбdнанда масиd: -Няхарd яляхав ненаs хубтанёd: хэбя aэбта aахаdна хандадамзь. Таремs мунзьхава нендаs тоdолхан! Техэ няр aодd нивs нензямдd. Вададамиs aамгэ мэdманs нин харваd? Мунзьдаханд хэбdнаниs няхарd поs aэсонзь aаниs тутадмs. Сававна нидмs тутd! Пясяs иримиs ма: -Нуябтехарaая! Хибян aэбат? Мамбdнанда масиd:
○
Пясядоs Исьдаs сидя марць ний сярaэ нялевы. Тикахана хаидмs. Мякниs тюдмs. Сиdивхав яляs таня илеваd. Сиdив aэсоaгана мэта индаканиs пинs тарпывs. Небяханиs мадмs: -Пинякумна ядэсумбаaгудмs. Пинякуд таремs сырпаниs нёs сятаняs саaомиs хэвы. Няхарd aарка мядмs манэdaадмs. Тамна маханякуs саaомиs хэвы: aаниs няхарd aарка мяd. ЯS маханяs саaомиs хая. ЯS маханяна aобd aарка мяd танявы. Тикыd тэри манэdян. Ялямиs пэвсюмзь пяда, мякниs тюдмs. Тикари ялейd нинякыd aаd – нёs няюs вэнd тёрейдd. Неd пинs сырaаd, маdнимs: -Нёs няюмд няхарd aэдалёда. Вадонаd ёрканs нултаванодоs. Aоdляри ядна торхаванода. Мятs мятю. Еся ядцянда нё сиs сэрертs падобтада. Мамбdнанда масиd: -Пясяs вэсако, вададамиs мэсd! Пясяs ириниs няхаркав яляs вэва мунда, сава мунда яaгу. Aатенана няда мамбdнанда масиd: - Нянамсялмадмs: няхарd яляхана aамгэ вахалцяда няр aэвэнанёd! Тад тикахавад хэсь пяв! Хуна сяхавs тюкуd яdамна aаниs aадимдадмs. Aадимбаниs aодd сававна вунидмs aадимдd! Лаханаванs aобs ниннёs харваd? Таs мальрихина Пясяs
Газета
Тикандоs няхарd Санэреdэ мякандоs aэдалэядd. Иримиs мамбdнанда масиd: -Не няндаd мюд тедаs aулиd хамедараd!
○
(Нерденада 50 номеркана толараd)
○
НЯРЪЯНА AЭРМ
2015 ПО, ДЕКАБРЬ ИРЫS 19 ЯЛЯ
○
4
Яунгад Хабэча Хываревич