2005 - 2015г.г.
№ 12 (4713) 2015 поS март ирыS 21 яля СУББОТА Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ
Саха Якутия тыD пэртиD нямна aэда законмS нядмяць сертабаaгудоs. ЗаконахананаD aока тарана таслирd хартоs илениD ненэциеD нямна таняaгу. МюсертаD, нядэнаD, ненэй мяd, aамгэ тоDолха выaгана манзаиD танява падаaгу. Тэхэdна мэнаD ненэциеD мядS aобкарт программахана ниd падуd. Миртя сян aэвамs хибяхарт ехэрада. Тикы
•Си”ив яляхана
Ненэциена” aокворaа” Округханана” Санкт- Петербургхы Европейской университетхана манзарана” учёной ” мэ”. Пыдо’ Ямалханана” ненэциена” aоквормам’ тасламби”. Товы” учёной” сяни’ по’ ямбан’ Колва aоход, Качатка ёльцяндs aэдалёрaаць. Тарем’ aэрм явна aэдалёрць таславан’ харвадо’, aамгэ ненэця” aэрм ян’ илеванзь са”aа”. ХаняaыдоS aамгэ яхаданаd хэванS харваD? Небянадо’, нисянадо’ aацекытоs нерняaы ялям’ ханзерD маниедо’? Округувнана” Арктикава” тохоламбада” илаaгы учёной” няs, aобкана aэдалёрта”. Яр-Салян’, Салемалан’, Панаевскан’ ядэрта”. Учёной” aэвахана мэна Елена Лярская маdнисявs, Ямалхана aани’ aэрм яхаd тасла, ненэциедо’ aаниd яха” илеванзь ниd ханас”. Aока хибя сава иландамдо’ пюсь округханаd турaа”. Aамгэ тарця aэвамда aобкана таслаaгува”.
Манзара пиртадо’ Ханяaыd илебейd ненэця” хэхэн’ пунрёда”, тамна aани’ иландо’ саиркана туним’ ня”ма ниня пиртяd, тикандо’ е”эйaэ манзара пиртадоs. Россияна” Министерство труда тарця ненэця” aамгэ тоDолха манзаямs минре пирdмамдо’ таславыць. Юр” мат” ю” манзая aэвысь. Тикыd поaгат солдат” харто” ханяна таром’ хаdаврамбвамдо’ тэрабаaгу”. Теда aока хибя” лекар” нядаби”, халяда”, тиртя aано серкана манзара”. Тикы тоdолха манзаи” тэхэdна мэна” aэрм’ тер” илебей ненэця” aани’ тэра пирdaа”. Ты” пэрма aани’ тэравы манзаи” поaгана падвысь.
Хамекурaа” Мэтава” си”ив ныланава яляхана Новой Уренгой маркна aэрм’ тер” едs сертавы хэбидя ялямдо’ мэта”. Ервотоs вадавна тарем’ aани’ тэнз” ненэця” aэрм’ тер” илам’ торамдаaгу”. Молодёжной нюмs мэта то ядхана юкад вата сидя мядм’ мяраaгу”. Самбург ты пэрти” aэсыхат тэвраaгудо’. Тикы хавна Надымской, Тазовской, Красноселькупской районхат aани’ мядо’ хынраaгу”. Марd тер” ненэцие” мякdна сяйндаd, халя евэйм’, aаябадм’ aаворта”. Мядо’ ядхана сёбар” ненэця” сянакода”. Пыдо’ етёd лаха aани’ aоб” мядм’ мяраaгу”. Тэсавэй товы” тэхэdна едейкованS харвани aэдалёлтамбаaгуD. Тарем’ ненэциена” есядамдо’ недваць пирта”. Aаниd тытоs aамзи, халэ мирдапаaгу”. Сидя яля ямбан’ aэрм’ тер” хэбидя ялям’ ядабтамбаaгудо’.
СёбарD ненэцяD Яраs ирыs пудана яляхана округнаD сёбарd ненэцяD Тазовскойхана самбляaг районхад товы илаaгыd хасаваd пирдырaаць. Ханоs санарпиць. Ярколаць. Тубци моёпиць. Aопой яхад няхарD санарaаць. Сюрберaаць. ПирибтяD aаниs пирдырaаць. ПыдоS округнаD юD сибимдей СпартакиадамS мэDaаць. Сидя яляs пирдыроDмахадандоS нерняs Тасу явS терD хаDмыдаць. Пудандоs Шурышкарской, Ямальской районS терD сёбарD aадимяць. Таняна нерняs хаdамвыd РоссиянаD КубокмS тёняaы хабиD округхана матопаaгудоs. ТикадоS тыD сапоDлана ирыs пудана яляхана aэaгу. М.Ярs падвыd
нямна закон тасламба пявандоS мальaгана нюмaгартамда тасла яdмаць хонрамбиць. Aамгэ тыD пэртиD закон яaгу. Юно, хорови вадабадаd aаниS законанS харванакыd? ИхинаниS тикари еDэмня законаваD няdамвэдоS ниваaгабя aаd. Теда тыd пэрма нямна няdмувнда законанаD нюмда яaгамдаваць. Теда депутатd тэримs ниd маниеaгуD. ПыдоS
ЗаконаваD тахав aадимда. Хэвы сиDив яляхана тыD пэртинаD сава юнмS намдаць. Танякуй 1999 поход тасламба пявы тыD пэртинаD законмS aаниS нэкалaадоS. Несэйвана манэсарць пядоS. Нюмда яaгамда. Aарка АссоциациянаD ерв Григорий Петрович Ледков таремS лахана : -ЗаконаваD тамна aарамдаaгуваD. Aока есямs aадимдембава нямна лаханаaгуd. ТыD пэртинаD нямна aэда закон юкад вата самбляaг поS ямбанS тэри сюрысь . AэрмS терD ёD нямна манзарана комитетваD законмS aадимдедась. Ямалхад aэда депутатваD Дмитрий Хороля пэрaада.
хавна ханяхартана мядмS пэртяaэ неD манзая танява ни падуd. Тазовскойхана тыD пэртиD предприятийхана манзараваниS мальaгана неD недбясавэйd aэвандоs еdэмня тыD пэртяaэ падыбасетынаD. Aавна тыD пэртиD
aэрмS терD илаs саирмS маниеaгуd. Aадьбянаd законаваD таремS нюмдеваць «О государственной поддержке коренных малочисленных народов Севера, ведущих традиционный образ жизни». М.Яройs падвы
2
2015 ПО, МАРТ ИРЫS 21 ЯЛЯ
НЯРЪЯНА AЭРМ
«АФУН РФ» - тэнзадоS тянёD ненэциеD организация. «Общероссийской общественной движения «Ассоциация финно-угорских народов Российской Федерации» терD хэвы сиDив яляхана яхананаD манзараць. Aарка лабэкана сиDив яS терD делегатD тасалкованзь маDлыць. AэрмS терD ненэциеD ханзерD илевамs, хурка законD танявамS, культураS ханзерD мимамS манэсарaаць. «АФУН РФ» организаций aэвахы Тултаев Пётр Николаевич. Марий Эл Республика культура министор Васютин Михаил Зиновьевич марьхэда. Манзара нятидиs хуркариD яхат aэдаD учёнойD. ОкругнаD ервD тикахана мэць. НенэциеD ханзерD илевамS комиссий терхаD савовна вадеDaадонзь. Нюртей няна «Ассоциация финно - угорских народов РФ» aэвахы ерв Тултаев Пётр Николаевич лаханась: -Мордва яхад мань aадмS. Яханандаd aахана маdмлёванзь тасламбиваць. Aопой поS серS тет хуркариD яDамна ядэрцетываD. Юкад вата ненэцяaэ aэдалёрцетываD. ХусувэваD манзаямда теневада.ХарDнаD aодd ненэциеD тэнз иламS хамедамбиваD, тохоламбиваD, нядабинаD. ЯханандаD хабиD, aысмаD, ненэй ненэцяD илеD. ПыдоS иландоS мэсыдмS тамна нёдадоS. ИринатоS иламS лэтрамбидоS. ХартоS вадамдоS мэDaадоS. Тикада саць сава, сяхаaгартs ниD ёходD. ЯхананаD хуркариD тэнзD ненэцяD илеD. ЯнаD тиaгывна хуркариD тэнзD ненэциеD организацийD няS aобнзерs манзараваD. Сертабада сермаD aока. НенэциеD поaгана харт вадамд ехэрабат вэва. Школахана вадамS aацекыd нибd тохоламбюD, тикахана aани вэва. Тикы сермS мерs общественной организацийD, ервD няs тасламба сероdaа. Нерня сертавнда манзаяваD aарка. НенэциеD иламS манэDманзь Ханты – Мансийский автономной округанS та ёльцьaгана хандаваD. Вологодской областянS aэрёS пяaгуваD.ПоS пуняна
манзараDмаваD тасламбаaгуваD. Тад пуна поS серS манэDманда яваD Республика Мордовия, Удмуртской республика, Свердловской область, Республика Карелия, Владимирской область, Республика Марий Эл, Тверской область, Республика Коми, Тюменской область, Республика
губернаторнаD саaо aэрмS тер ненэциеD иламs тасламбида. Манзараdмаваd сиднаD нерня минре. СеронаD сяхариs вадець пирDянаD. Округнаd терD ханзерd илевамS вадемы aэрмS терD ненэциеD сероS нерня минреня департамент ерв марцьхы Яунгад Эдуард
пяваD. Тикы хавна халэ вадаба мэта заводd сертабиваD. Поs серS сидя юd самляaг община манзаяндоs едs есьD няDмарпиD. Выaгана мюсертаD нинаD хуркариD нядаaгодаD есьD хомбиD. ЕвакоS aацекыD нядабинаD. Округнаd терD хэбидя ялэD етриs мэцетыдоs. ХэхэD яхаD ядэрцетываD. ХарdнаD
Башкортостан, Красноярской край. Нянда пуд лаханавы вице-губернатор ЯНАО Соколова Ирина Борисовна: -НенэциеD иламs манэсарта комиссиянs маняd маймбиваD. Хэвы ирыхана aэрмS терD ненэциеD иламs манэdманзь ООНхана манзаранаD турaаць. Ненэцяaгаdна хартоS лаханакурaаць. ИлмаD манэDaадонзь. Ханзерd сава иландs тэвваваD aаниD яs терхаD вадеdaаваd. ОкругхананаD иленя ненэциеD тэнзd aокаd. Минреня политикаваD,
Хабэчевич: -ЯхананаD хуркариD ненэцяD илеD. Халямs хадабиD, тыдоS пэрaаd. ОкругнаD ервD aэрмS терхаD хуркари нядаaгодиd программы aадимдембиD. ФакторийD мюсе ётоS ниs aабтамбиваD. Таняна иленяD ненэцяaгаdна лабкаD саць тараD. ТыD aамзамs хабарпа мэта яханолвинаD хусувэй районхананаD таняD. Танямна вадаd ниd aадиберD. Таддикахад тынаd хобd манзаяdaаваD. ВэидоS ниD хаюрd. AэрмS янs манзараниD тоdмахад, няdмарпада халяваd тасламба
вадаваD мэdaаваD. ПаднаваD. AацекынаD тохоламбиваD. AэрмS терD паднаниD падвы книгы толабиваD. ЮнетаD нинаD теневынаD, тенейнаD. ЛекарD есясиs пардонD тамбиD. Вымна лекарD aэдалёрaаD. Поs ямбанS хаaгуртиD хосая тиртя aаноS мэDaаваD. Харdнаd вадавнанаd телевизоркана лаханаваD, газетынаD aадиберaаD. Хуркари минреня серкdнанаD ервонаD нядаaгуD. Тохолкова сероS минреня департамент ерв Сидорова Ирина Кенсориновна мась:
-AэрмS терD ненэциеD aацекыd ёльце aарка манзаямs няDамбатоS сава. Тикы еDэмня aока манзаямs сертабиваD. ПыдоS иринатоS иламs теневадоS. Выaгад товыD aацекыD школаинтернатхаdна мэD. Ниня тохолкодаd aацекэхэD вындs мюсертаD воспитательD, учительD турaаD. Теда тохолкодаd aацекыd хартоs вадамдоS савовна нидоS тохоламбюd. Саць таранаaэ толёдари предметD тохоламбиD. Таддикахад ханяaыD ненэцяD aацекыдоS хартоS вадахандоS тохоламбванs нидоS харваD. Учёнойd учебникD сертабабтоS сероdaа. Поaгданаd тарця учёнойдаваD хось яDмаваD. ОкругхананаDaарка манзаянs aацекынаD тохола яDмынаD. Тарця манзаямS тохоламба институтнаd яaгуd. Нюдямбой манзаяри яхананаD aацекынаD тохоламбиD. Aарка манзаямs тохолаванзь маркD aацекынаD aэдарамбинаD. МаняD яaга тохолкованзь хибяхартмS ниваD aэдарамбюD. ГКУ «Научный центр изучения Арктики» ерв Алексеев Святослав Евгеньевич лаханась: -МаняD организацияваD самляaг поs тяхана aадимясь. Округнаd aэвахы ерв табеко саирмана сертаваць. Сиднтет юd сидя ненэць организацийхананаD мэd. Надым марd няна пелнаD мэD. 2014 по ямбанs сидя юd сиднтет манзаямs тидхалеваць, тохолаваць. МанзаяваD минреванаd серs aэрмS ямs тохоламба таславаць. ИдмS, ямs нуs сармикd т о х о л а м б и в а D , лэтрамбиваD. МанзаинаD минреванаD серd, ямs яебтамбаванаd мальaгана aамгэмs пэрмаваD хамедамбиваD. AэрмS терD маняD поaгнанаD ниD манзараD. Таремs округханаd тэввы «АФУН РФхана» манзаранаd ненэцяd округнаd терd ханзерd илевамs ервхатанаd намдадонзь. Aани янs тэвбатоs Ямал нямна вадеdмандадоs таняaгу. В.Пыриркоs падвы.
3
НЯРЪЯНА
2015 ПО, МАРТ ИРЫS 21 ЯЛЯ
AЭРМ •Aэрм терd илs
Ярколаваd, ныхыдырaаваd, aэдалываd... Округнаd тиaгывна иленаd тыd пэртинаd предприятияd, организацияd сёбарd ненэциедоs Надым мартs aэдарэйдонзь. Таняна ервd минрена манзаяндоs нямна тасалкодаd. Тыd пэртяd пирдыртаd. Aэрм терd ненэциеd хавна тэри мядондаd таняць. Тэри aабцата Ямалнаd терd сидя юдимдей мэваd aобтs тэвыдd. Тыd сапоdлана ирыs 14 яляхана хубтыхы юd часхана тюр малмs яркыбадаd хасаваd тынзяaодоs вэнпа пяць. Aокханда юd ненэць ярколаaгуd. Тикы пирдыртиd ирманя «Янтарное» то сэркана вэнекосавэйd ненэцяd вэнодоs манэdлабтамбиць. Неноховавна тыd пэртиd вэнd сямян нитоs ниs aадимяць. Сэвs хунdмана панытанаd, мальцятнаd ненэцяd aадиць. Ханярина лаханакурaаць. Aанидоs нядандоs вата aамгэридоs мирдапиць. Хибяри нянанда таранадамда хоaгу. Aамгэ пирхана ярколаниd няд тёрd сахамаd. Алексей Тайбери, Приуральской район терs тынзянда мяра 12 сидяs тюр мал ниs хаdамвыd. Тиканда пуданда ярколавэхэs Валерий Лапсуй, таддикад Муслим Тибичи, Тазовской районхад ядэртахаs нябимдей, няхаромдэй янs хаdамъяхаs. Тикы тарця aэсь ханоs санарпадаd сюра хаdмолыдd. Нерденидоs aахакуд aамзидоs юдаба пяd. Таремs тасламбабd, илелава яхататоs ненэй тэравэриd торхавыd. Ханоs санарпадаd хасаваd няхарd мэваd санарaаd. Илья Хороля, Ямальской районхы МОП «Панаевское» aопой санавахананда 500 ханмs сана пирдале. Пыда янда тер, МОП «Панаевскоехана» манзарана юрd хан пирувна няхаданда хаябтарэйd. Пыдиs сидя нюртей ямs ханаaахаs. Анатолий Окотэтто нюртей Надымской командахад aэда сёбар 262 ханмs пирдале. Сянакодиd поaгана нопой яхана нува пир ни aаd.
Aахакуна теневана ненэцямs манэтан. Сит ханда aадимда. Сыртиd поaгана сидя немs манэdaадмs. Някундиs хаядмs. Илебей пирибтямs хонрадмs: -Aамгэ яs теран? Хацяs сядоларё ехэрана не ма: -Мань Муравленко маркана иледмs. Нюмиs Оксана Мултанова. Тюменяхана aэда государственной университетмs ёльцедамзь. Теда манзаядмиs хось яdмадмs. -Харт маркананд aэрм тер нядабада департаментанs ханцан? Таддикад хуркари организацияхаd резюме падыбасан? Сит няда хардандаd aэвахы ерв пирdaа. Пирибтя aэварида хаdмыd. Хэвхананда aаркамбой немs манэdaадмs. Хонрав. -Пыдар хибян? -Мань нюмиs Галина Кечимова. Сидя aацекэмиs. Теда сыв ядэлава ниs хаdморта сырамs хэвняs моёпидмs. Aавнаниs луца вадамs, литературамs институтахана тохоламбидамзь. Маркнанаd интернат таня. Тет юd aацекы тохолкуd. Масиs тюку понаd aэрёхана таняна манзаямs хоaгудмs. Сидя яляs ядэрманиs ямбанs тохолкомахадандоs, манзаясьда aэрм тер ненэцие етриs хомбинась. Тарця нинаd нядабадинаd таняd. Сероs нюртей Салехардахана aэрм терd ненэциеd департамент, округнаd Законодательной Собраниs депутатd. Таддикад районхана aани тарця организацияd таняd. Тикыd нядаaгобтоs тара. Юрий Анагуричи Надым хэвхана харта тыда мэць иле. Тет хасава, aобd не нюда. Aарка хасава нюда мядs терсавэй. Мяцавэй. Тыдоs пилюd ирыхана ихиндёd aэдарамбидоs. Aэрёй сыраs хаммахад хабтедоs aаниd нидоs мякандоs тадъядоs. Тамна яaгодидоs ядdмавнандоs хомбидоs. Пирдыртаd ненэциеd нямна хацявэвs юрхалd. Тад таняs aэвамиs
яраваниs, мале тарота хасевd сидяd явыдодоs туць aуркадарaаd. Няхатоs сыртиd тёрдоs яdавлыd. Нидоs нядабиd. Aамгэ мяндоs маситоs латахаs хаdморaаd. Aобd судья мамонода: -Сидя мэбетаваd хаихиs. Нюбедиs тарцяd: -Максим Сэротэтто, Ямальской районхана aэда МОП «Панаевское» тер. Няби Геннадий Худи, Надымской район тер. Нитиs ной ниs сярdмахадандиs сававна таaга aобтs тебaахаs. Нерде aулиd хасеръяхаs. Нидиs хорпихиs. Хуюмaгарт моётаванs ни харваd. Судья манзеты: «Тароdaадиs! Тароdaадиs!». Тасламбабd, няхатиs ёльце тосаaахаs. Максим Сэротэтто хасевd паaоханда aахана тэввы сёбар ненэць. Тэри aабцата aэрм тер сянаковахана юкад вата хасаваюдимдей товы. Тикы поs ямбахаs пирдамда хось яdма. Aавнанда, теда тюdу миндя илаaгы хасава aэванда мальaгана мерета тиртя aано мюд янs парашютхана санармы. Я ниs тэвdмахаданда, aани нита няs талевы ненэциеd aэдабавы. Тамальaгана пыхыдамда тароць тохолавэда. Ниде тенева. Таремs сырапd, Геннадий Худи теда тюdу миндя сёбар. Няхаданда aадя ябтамбой. Мэтада сейда тюdуриs ладарaа. Моёта пэйd. Тароць нятада ниндя мантэйd. Тиканда Мак-
сим Сэротэтто хасаваюдимдейd нюртей янs хаdмыd. Геннадий Худи нябимдейaэ еремя. Няхаромдей ямs тароdма серкана Данил Вокуев марaада. Пуровской район тер. Тикы хасава aабцата сянако пирdмэда. Ныхыдыраць нябимдей янs хаdмыd. Няхатоs сыртахаd тэвсетывs, пирдыртахаd ханdaадмs. Нюртей яляваd хабты. Хуняна малs «Янтарное» то сэртs тэвынаd. Сямянхат маниебцоваd тымs харебававаd пэйd. Сероs нюртей сидя юd поs тяхана aэдалёвынаd хамедэядd. Нюбедоs тиd: Сомдю Вануйто, Еля Худи, Хотяко Езынги, Хасавако Вануйто. Малs aавхы «Ярсалинской» совхоз терd. Сидdлад хаяd. Нюртей ямs aэдалё Павел
Худи ханада. Валерий Салиндер нябимдей янs еремя. Виталий Вануйто няхаромдэй. Малs Ямальской район терd. Пирдырмыd сёбарd ненэцяd, нюртей янs хаdамвыдоs мерета «Ямахы» няdмарaаd». Хабэчя Яунгадs падвы Сидяaгd пыда тадтавыда
Сомдю Вануйто
Маханяaэюмs Максим Сэротэтто
Юd мяd
нойдёда ханм’ хураaаха’. Няби ю” хурёдам’ едэйвана aабтавы ханни’ хэван’ вэн”aади’. Няби харта вадуванда мюдамда не aани’ хамедада. Хуняна aарка aэсы’ тер” ямданолыд”. Тыдо’ тэвра”. Ёркола”махад Aарка Тэта Ламдо сидя ямб мюдм’ пуйда. Нендя мюд’ сихав” ялриндо’ падвы”. Терензи” пахаaг” падар” ха”авры”. Мань тэдни’ тет aарка сэрм’ сяра. Ямб мюд’ си” ялриндо’ сэре”э”. Пыда тэданда тет aарка сэрм’ aани’ пиня’ валaа. Тыда
aадю”. Пурлива” миaа. Aарка Тэта Ламдо сахарак”нанда нин’ ни’ ха”морaа. Ялэмд’ пакалъйd. Тамна мюсева”. Ялэмдана” харпхартада хаёдада яaгу. Нултава”, aэсо пява”. Мяквава” aамгэ пон’ сертабавнава”. Едва” пирева”. Aаворо”махад хонэйна”. Пи’ сава ерня мюд” вэрна”. Мяд” aэсовондо’. Янотахабидо’ хубтахана нултамбидо’. Нябимдей яляхана aани’ ямдасетына”. Ханяaэхав” немдо’ мэ”амдавэй” aани’ манза-
Мань едми’ тедаaгудм’. Хыдини’ aабтэян. Aаворць мале”мяхадана” Ламдо ма”нив’: - Емба”ини’- пин’ хэини’. Ёхорэй не’ хандамда сертахани’. Хуняaы яля’ ямдаaгуна”. Тюкори яляхав’ минаaгува”. Aарка пэдараха” маня” мюселтына”. Ембасо”махаданди’ пин’ тарпаяха’. Aарка Тэта Ламдо’ не хано ипра. Aоб”
подеръяда. Aарка Ламдо’ не пыда тарем’ ма: -Ёхорэй не, Aарка Ламдо’ пумна тяха’ мэд! Пунякуд сит маниехэдм’. Тадхава Ламдо нерде манзада. Мань aо’ мюдми’ валaав. Пунякуд тет падвы aутосм’ сидпи”. Тет aарка сэр” Ламдо’ хан’ ябцо танпи”. Тёндерм’ сидпи”. Яля’ ямбахана пиняри’ мюсева”. Пуняaы” мюд” aадьхарта ни”
дасеты”. Няхаромдэй мюханя aарка пэдараха” тэвына”. Aарка пэдараха” тэв”махадана” Ламдо ма: -Тедахав’ aэводяромава”. Нянд сэдъяд мипат саванё”. Тэри мэхэва та’ нинё’ aаd. Пова” ялэма. Aарка Ламдо’ не тарем’ ма: -Тикахав митадама. Вандаконда мюня aамгэ” сэдъида таняван’ хабя”. -Харта ехэра”нив, ся”ны пэрмыда сэдыбаaгу? Пыдар табедаaгу”нирав’. Сэдъида мисан”, aобкана сэдоради’. Тюку яля’ ханоди’ хурабаиди’. Aарка Тэта Ламдо’ нd хобам’ aадимде. Пибини’ пенад aани’ та. Пыда тарем’ ма: - Туцяндамд сэдбат сава. Хобад мэяда”. Мань вандакони’ мюй манэкани’. Вандаконда мюд падвы
○
○
○
○
УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○ ○
ГЛАВНЫЙ
○
○ ○ ○ ○
○ ○
РЕДАКТОР ○
○
○
○
○
○
○
○
○
ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○ ○
Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)
○
○ ○
E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU
○
○
4-53-32, 3-08-69 ○
ТЕЛ. (349 22)
○
○
○ ○ ○ ○ ○
АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17
○
○
○ ○
ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0195 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 12 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 19.03.2015 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 21.03.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
○
ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА
○
○
○
○
(Ярабц)
УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)
○
«НЯРЪЯНА НГЭРМ»
хоб” тюхулaа. Сэдъини’ хо”махадани’ мани’ сидяaэ сэдорасетыни’. Aанихаваха”на серми’ вуни таня’. Aоб” сава яля’ Ламдова” ма: - Хадова” aарма, несэй ямбон’ ямдабана” тара! Тикахавад мяд” ха”мыд”. Ябтако”я aамгэда хадкэ? Сиaгы хан’ ниня пыда aамды. Мята ни’ ха”амd. Aарка Тэта Ламдо ёрця’ мюд мюданда тэд сяра. Мэта тэданда сидя хабтарце”эмs пуйда. Вандаконда нид есяева ханм’ ха”авра. Тикы ханханда сидя хабтарце”эмs подерaахаюда. Подермахаданда Ябтако”я сиaгы хан’ нид тад санаванда, Ламдонда хэван’ тэсрада. Сидя хабтарце”эмs иня’ сёё”мана ня”амaахаюда. Пыда тарем’ ма: - Сидя хабтарце”эмs нёхоюд хана”! Хансавэй’ мята няна ханаaахаюда. Ламдо’ мунда яaгу. Aахат мэ”мы ханамда ян’ нэкалaада. Инямда нэкалaа. Тет aарка сэрта aани’ сярыда. Ябтако”я ямб мюд’ си” мято’ хэван’ тэрэйд”. Нядэ хаи. Тикана” маня” несэй ян’ ямдэйна”. Хадона” варан’ aэсыва”. Aавормава” ханя’ хэвна, aэсо”махад хонэйна”. Пи’ сава ерня ярха” саю” мядм’ талвондо’. Aарка Тэта Ламдо ембатолы”. Тиканда пуд пин’ санэй”муaгоs пубтадо’. Ламдо пэвдянда помна хэбянонда. Ярха” саю” Aарка Ламдом’ нёдалaа”. Нумда ялэма. Aоб” aэдалёда товы. Тикахав Неaэй Ламдой’. Пыда тарем’ ма: -Пэвдя пихиня Ябтакоdямиs саю” ханадонзь. Ханзерd хавамда манэтадм’. Мань тарем’ мадм’: - Маньaо’ тоб”ни’ вэва aэбтав’? Ламдой масьнё”: - Aамгэда вэва aэaгу!? Aобкана хэхэни’. Хан’ вэня’ мань aамдыв’. Тет сямдоре”э хабтм’ подермы. (Пеляда тад aадиманда номеркана толараd) Н.Вэнгоs падвы
Няхар” Тэта Талво”
○
Газета
AЭРМ
ЯбтакоDя пыда таремS ма: - Не ТэтамS таремS нюбетар, таремS aэDнивS: тыD ерваaэ сит илебтевыD. Aадьбянда Не Тэтаaэ сит пэрaа”. Нянани’ пэраць сит вунидм’ я”амd. Aарка Тэта Ламдо сит ховы, пуна манда: - Ёхорэй нем’ ханада, мяканда aоб’ илелабтада? Тедамбой’ Aарка Ламдонд мят’ хань”. Сит вэвавна пябта - мань тикахана мэдама. Aаворманди’ паaохана aоб’ мяканди’ салад”. Тёняaы мят’ си”ми aэдара. Ламдо’ мят’ мятюдм’. Не едамда тандая’ aабтада, ма: - Мани’ нининзь aаворd, сит aатенинзь. Хыди” пирувна пыдар aод” яебтю”.
○
(Нерденада 10 номеркана толараd) ТаремS маманонда: - Хурка, тута? Няби мамононда: -ТедариS aавормадавэйD, еддоSпина. МятS тюдмS. ЯбтакоDя ти aэдакы: няби мядS хэв няриндиS мэсь. Вабецанда ниня aаниS лясасетыD, aаниS aамдасетыD. Мятюняaэ сиDми манэDлись, aулиD паромба aэта ниS санэйD. НяниS ялъйD-няби aудамда aудиDниS хариDмана aэдарада. Няби aудамда aэDниS хариDмана aэдарада. Aудита ниня сиDми минарaа. Вабецанда ниS ялцядтеда. НиндDмянда ниS сиDми aабта. Няби aарка пендя aылданиS вэрдада. Няби aарка пендя няниS ярада. Пыда таремS ма: - Ёхорэй не, пеaганиS сырD! Aарка пеaганянда мань сяDмиS, пыда сята aади. AобD халэпанS хамдавэрхахаS. Пыда таремS ма: - Ёхорэй не, пыдар сяDал хурка? Тад тикахад мань сяDми хурка? Aобкана манэць, aобD халэпанS хамдавэрхахаS. Тюку ЛамдоS мятS това мальaгана тахаванзь тоDмамиs юдеD поD техэ. Това мальaгана ниндdмявнанда сыхыдёдакоця aобD не нямиS танясь. НяхарD Тэта ТалвоD не ня aэвы aэхэвабат - нинась ядаaгуD. Мань не нямиS aэвэн. СеняS турпDнаниS ямданавэдациD. Aарка Талво масиD: ТаныртахаDна тибёдава. ТаныртахаDна нивакэн тибюD? -ТаныртахаDна тибёdмамиs яaгу. ХэDмяхаданд Талво мась: - Не ТэтамS нёраD пэмбюD!
○
НЯРЪЯНА
2015 ПО, МАРТ ИРЫS 21 ЯЛЯ
○
4
Яунгад Хабэча Хываревич