Нарьяна нгэрм 2 2015

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 2 (4703) 2015 поS январь ирыS 10 яля СУББОТА

Вадамда мэ”aадась. Хусувэй поs, aарка пэвдей ирыS пудана яля пиркана Россияна” aарка ерв Владимир Владимирович Путин паднана ненэцие лаханако няцеты. Хэвы поS aани’ aобтs ма”лыць. Хусувэндо’ харта хонравандада танясеты. Маня” округхадна” паднанина” aобтаремS ядэрaаць. МаняD паднанаваD aаниS хонаркусь. Маdнисявs, пудана поS Ямалва” Тюменской область няs aопой яaэ хандаваD? Ненэся тарця aэaгу? Владимир Владимирович тарем’ мась, тодоs тэнз” ненэцие” округ” хонравдавэйs aобтs ниняD пэратd. Янда” тер” Тюменской область мюs пакалман’ нибтоs харва”, хибяхарт ныхы тяхаS сидда” ни хандS. Aарка ервхаднаD тарця тарана вади” намдdмахадандо’, Ямална”, тёняaы хаби” округ тер” подёдо’ нэкалмыd aэaгуd. Пудана похоDна яханана” сидна”, тёняaы нина” няs aобтs мэван’ харвавамS намдсетыва”. Тарем’ сертабdнандо’, маня” округваD aока есямS ёта. Хусувэва” харта индя ватовна илеван’ харва. Теда Владимир Владимирович сидна” ненэся таaгамда.

СиднаD тасламбиD Хэвы понаD пудана яляхана Государственной Думахана депутатD aэрмS терD илаs нямна тасалкурaаць. ПыдоS хавнандоS хуркариD министерствохат, ведомствахат ервD турaаць. Теда яS сярS ниня саaодоS малS Aэрм янаD няюS aэдарамбидоS. ЯхаданаD нэкалпада газ сиDив яS терD ненэциеD aавламби. AаниS параaода яS терD aобтикы AэрмS яхананаD манзараванS харваD. Ехэрана ненэциеD aокамбd, ханзерD яваD лэтра пиртаваD? Илева иленаD тодоS aэрмS терD ханзерD невхы иринатоs иламS нёдаaгудоS? Хартоs вадамдоS, культурамдоS лэтра пиртанакэдоS? Тикы нямна Москвахана aарка ервD тасалкурaаць.

Сояdма ялядо’ Aарка пэвдей ирыs пудана яляхаdна Тазовской хардахана aамгэ мян aэрм’ тер” ма”лыць. Пыдо’ райондо’ «Ямал-ню”на” я!» ассоциация отделений сояdма ялям’ ядабтамбиць. Тикы няю’ райондоs хардахат манзарана” ненэця” тоць. Тикы хавна Салехард няд тада тиртя aано’ тер” мядондаd таняць. Пыдо’ мал’ сяхавs райондо’ ассоциацияхана манзаравыD, aарка таром’ хаdаврамбавы”. Мандалаваханандо’ понs манзаравы” нидо’ тензебтець. Ненадумдэйдонзь. Пыдо’ aарка ервхат грамота”, aуда’ тер” няDмаць. Тарця ненэцяндо’ районханандо’ aока aэвы.

Едэй пом’ ядабта” Хусувэй поS, школахана сававна тохолкода” aацекы” ненадумдабидо’. Поs пудана яляхаdна тарця тохолкода” aули” сава aуда’ тер няDамарпиць. Сиддо’ округна” ерв ёлкан’ СалехарданS ма”ламбиць. Тюку поS тарцяd aацекы” округна” тиaгы хардахат турaаць. Ёлкаs хэвхана ма”лёвандо’ хавна, няндо’ Салехардм’ манэ”лабтамбиць. Хэвандо’ нерня Aэрм’ Сей ирихидандо’ мядонзэй” няDмаць. М.Марюйs падвыd

Гаврил Алексеевич Лаптандер Приуральской районхана Аксаркаs хардахана иле. Пыда яхананда невхы илаs саирd, хэхэ лэтамбава няюs манзара. Мале aаркамбой ненэць. Газетанs паднанаваd, Хабэча Яунгад минрена манзаянда нямна серокута серd хонрамбавэдась: -Савреdэ Пэ, тикы aамгэ? - Ненэй ненэцяaэ маняd

вы. -Хибя хэхэваd маниеда? -Пэd хэвхана Лаптандер еркармs мэтаd ненэй ненэцяd илеd. Мале сян aэсыдоs. Пыдоs маниедоs, лэтамбидоs. Сероs нюртей хибя ханондаванs харвабата, няндоs манда. Тад пуд aамгэ таравамs, ханзерd aэвамs нида вадетадоs. Иланда нямна х о н а р к о д а . •Ненэця илs

Савреdэ Пэ илаaгананаd aопой юнета яваd. Aабцата aодd харта юнетарка я. Тикар маняd хэхэd яваd. Сэвнаd тяхад Савреdэ Пэнs ханярид танярид тэвормыd нумдs ханондормыd. Тюdуй малда нумгад пере. Савлюй малда aылнякуна яaга лабтада таня. Сюри Нумs вэсако ненэциеd ханондава еdэмня тикы ямs таремs сертавэда. Хэвда саць тридяв ни aаd. Aавхы похоdна яs ядувна, ханотоs лад няdамхая, едэйко хаdмормыd. Савреdэ Пэнs тэвормы ненэць мяканда тэвdмахаданда, несэйвана соявэрха aэaгу. Тэри мундs намдорта. Нида нядаба санарта. Хэхэd яхана харта пыхыдамда вэхэрта-

Тасалкуроdмахадандоs, ненэцямs хэхэнs ханаaгудоs. -Савреdэ Пэ хавна aани хэхэнаd таняd? -Выs янаd ниня aокаd. Тамна малs падартs п а д у в д а в э й d . Поaганандоs aобнзерs мэтинаd таняd. Хасаваd,

ТосабS тара. Ямальской районхана aарка пэвдей ирыS пудана яляхаDна ненэцяD саць тосаць. Таняна нумS няд ракета мантэванзь пэрaась. Мантэбць ямдоS мале таславэдонзь. Яр Саляхад, Порца яхаS фактория пондS мантэванзь тасламбавэдоS. AадьбятоS Яр - Саля терD Порца яха няюS ненэциеD нидонзь aэдарамбюD. Таняна илениD лакриS хэвняS ханэйдонзь.

неd хэхэd яd хартоs яхана aаd. Тедамбойs едэй законахананаd aадимбатоs тара. Тиканда луцаd яхад хуркари aавэd пюлбатоs, хэхэd яd ханяна aэвахад теневаaгуd. Нидоs тахабтамбаaгуd. Хэхэd яd ненэй ненэцяaэ паaгаваd. Тандаяs вадёнана aацекынаd теневабтоs тара. Тюку тадтёда сидяaгахана Г.А.Лаптандермs маниедаd. Х.Яунгадs падвы

М.Ярs тадтавы сидяaг

•Си”ив яляхана

Х.Яунгадs тадтавы сидяaг

Российская Федерация Ямало - Ненецкий автономный округ

МядонзэйD тэвраць. ПоS пудана яляхаDна яS сярS нимня Aэрм S сей ириваD, ситя нядабада не нюнда няS aэдалёлыханзь. ПыдиS хусувэй нюдяко харданS нултаaгаaаханзь. Нюдяко aацекыD, тохолкодаD нядандиS мядонзэйD няDмаць. МаняD округхананаD aодD aобтикы aацекынаD ёлкыдоS aаць. НяндоS

AэрмS сей иридоS турaась. Надымской районхана Ныда хардахана ненэй aацекыD школахана «Газпром добыча Ямбург» организация терD aаниS мядонзэйD сертавыць. АртистыдоS няндоS пэдарахана иленаD яS сармикD илеdмямS манэDлабтаць. Aобкана AэрмS сей иримдоS хаaаць. Новой Уренгой, Тазовской, Надымской, Пуровской район aацекыD aани тарця мядонзэйD няDмаць. М. Яройs падвыd


2

2015 ПО, ЯНВАРЬ ИРЫS 10 ЯЛЯ

НЯРЪЯНА AЭРМ

Пова” мадава” (Нерденада 1 номеркана толараd)

Ты” ниць ирыхана сянаковаd яля” ё л ь ц е d м я х а д таaгамзетынаD. Нара ямбан’ торамдавы, лаханако няdмы ненэциена” нямна паднасетыва”. Маaгты” ирыхана aаниS aобD aэдалёроdмамиS танясь. Теневана няхананиS мята тер” няS Обскойхад aэда сехэрэвна ты” пэртиD мякD aэдалэйваць. Тикы нерцюs сяхартS таняs aэдалёроdмамиS яaгусь. Пэ” тэлхана aысми” aэсыD хаюрaаць. Еся сехэрыS ядхана ты” тэри няваторaаць. Теневана нямиs маdнисявs, тикы сыраs вынхала хаёвыd ты” хадырaа”. Тадaоs нялевдавэй aэбтоs aод”, синютоs лы” хобто” тяха’ aадиць. Худи мят’ яля вэкна тэвынаць. Пыдоs aули” еся сехэры ядхана aэвыць. Мякнандо’ сидя Худи aэвыхэнзь. Александрs мята тер” нядэ хаёвыць. Aобdaэ Дмитрий мякна

илевысь. Тикы нянда няхар” нюдя. Нюдя хасава нюмдя Валерикм’ тамна тензебтембив. Пыда тандаяs няхар” поданда хандась. Лахана нибта пирасd aод”, няниs aамгэхэв етs ваде”aась. Нядниs aули” нись хаюр”. Тыта помна ядэрмани’ мальaгана aоб” ты хэвхана aамгэхэвмS aулиd вадеdaаcь. Хадaоs, тикы пыда тэда aэдакы. Пырдари’ aэдалавани’ мальaгана Валерикми’ машин ядхана яраць хаись. Неняaг” ирыхана сидя ирын’ ныланаванзь хаядамзь. Мань хой’ мякниS нэкалaавась. Тасу яв няна, Aэдя выaгана Хуче тоS хэвхана невхы иринани” мюсьлавахаdна некыни’ тамна иле”. Та’ сидя aарка тоs ядхана нядэD. Мале сян по’ ямбан’ мань иландо’ маниедм’. Сидяaг” сертабидм’. Ненэйвана aатенана нями’ таня. Тикы Вовка Тэсида. Нерде мат” похонанда ниниs торамдэйнинзь. Теда мале тас хасаваaэ хэвы. Си”ми” манэць, минханда нимдя сярадась. Вэнекомда хаaаcь, тэхэта aэдалэяць. ХэвувнаниS хэванда мальaгана саaомда aоб” хаdаврадась. Aани’ aоб” хасава aацекэми’ – Стасик. Пыда няхар” пода. Aобтикы aули” нямбара. Хуримна си”ми хонрамбись. Сыра’ямбанs манэсармы кинода ваде”aась. Aэрёs телефонувна няни’ лаханась. Aани’ aоб” едэй кином’ манэ”мы. Aани’ газетаханана” падысь. Сидя си”ив яляs мядоёdмахадани’ Сале-

хард няю’ нэкалaавась. Пилюd ирыхана ехэрана ян’ ядэръями’ танясь. Таславы яляхана Москва няю’ пявась. Таняд Бурятиян’ хаядамзь. Таняна aэрм’ тер” фестивалян’ ма”лываць. Округхадна” юкад вата ненэця” aэдалёрaаць. Самбляaг часs тиртя aанохана aэдалёва нензелd нивы aаd. Байкал том’ a ы л н а н и s манэсоdмахаданиs саць маиваць. Бурят” яхана пэ’ хой” танявыD. Ненэциедо’ хорови”, юно”, баран” вадаби”. Улан-Удэхана ервона” серодо’ таслаdмахадандо’, сидна” Байкал то няю’ тэвраць. Нид aэдалё бурят” , эвенк” хэбидя яхаD нултаaгаваць. Хаaорондаваць. Хаaорdaэ молокам’, рисм’ мэdaа”. Байкал то ядхана нюдяко хардахана илеваць. ТоваD юD еaга пиркана aась. Итя aули” aавыдоdмысь. Тованаd мальaгана ядембись. Aаниd нина” падирaаць. Таняна эвенк”, бурят” илам’ са-

вавна манэ”aаваць. Сёхото” инзелеваць. Трабцодо’ мэ”aаваць. Байкаландо’ явs халям’ хорaаваць. Хор” ирыхана aани’ вындs нэкалaавась. Aэрм’ тер” ервонаD Паюта няю’ пядонзь. Мань ниdни’ хан вэняs тийваць. Еся ханхана мале теневана яханиS пяваць. Таняна хабарталва комплексхана мале нердена тыдо’ тэвравыць. Няна” ханзер” хабартавамдо’ манэ”лабтаць. Тикы хавна ф а к т о р и я м д о ’ манэ”aаваць. Лабкадо’, лекар мятоs, школадо’ танявыD. Школаханандо’ хой мякдандо’ турта” aацекы” тохолку”. Няби яляхана тыD пэртя aэсын’ сидна” ханаць.Тикы Тайбериd aэсы. Сидя мятоS. Вэсако нисядо’ Семён Ефимович, хасава нюдя Антон тёняaы мякна иле. Пыди’ хартиs тыдиs пэрмэхэS. ИландиS тас aэвы. Семён Ефимович aаркамбой ненэць. Aэвада ялмвы. Ханота помна ядэрць, aэсында тер” табедамбись. Иринда пумна Антонs не ню, тет потна Надежда ядэрaась. Пыда

ёльце пэдава не aацекы. Мякна пыда небянда нядdма. Тольм’ aабта. Хыди нэкалпава, тэпва aани’ няхата aэдарамбада манзаяда ни aа”. Мяканда тюaганаD ненэцие” хибя aэвамдо’, ханяд товамдо’ харта хонрамбидась. ХэванаD нерня «Ямал- ню”на” я!» ассоциация aудондана Эдман Неркаги Надеждан’ «Варганм’» миdaась. Неканда тавы мядонзэймда минханда маканда сюрaадась. Нюдя пэвдей ирыхана Салехардахана манзаяваD aокась. «Ямал- ню”на” я!» ассоциацияна” сидя ю” самбляaг поданда хаясь. Хэбидя ялям’ ядабтаванзь ненэця” ханярид тоць. Тикы пуд илаaгы ненэциена” организация ю” самбляaг пом’ мэDaаваць. Тарця илеdми «Няръяна Aэрм», «Мынико» газетаханандаd толабидаць. По’ ямбан’ тарця явна aэдалёрaадамзь. М.Яройs падвы, Сидяaгd пыда тадтавыда


3

НЯРЪЯНА

В.Пыриркоs тадтавы сидяaг

2015 ПО, ЯНВАРЬ ИРЫS 10 ЯЛЯ

едS палытанахаD нинаD падроS падаць. Пуна енарd вадамs намдdмаваD яaгу. Тэри мунзиs масарaадоS. Хибяхарт ни еревd. Маламда нидоS хоs. Тад пуна муноD хэdмяхад, та ёльцьaгана сёда ханоS хибяхав парадавы. Сырэй мэта aамгэри, еяD, «Буранмs» паранана aамгэхэна парадавыдоs. ПалытанахаD падроS пада-

данда переняaэ хаяd. Тыd яs нямна aани падроS сертавы. Сита нядабадада ервоs поaгана aока. Хасава нюмда aаниs тыD пэртиD организациямS серта нядадась. Таремs сидя Пасынков Воркута яхана выaгы ненэциеD aэвахана мэaахаS. Aобнзерs пэртядиs юдs мян aэсыaэ харва. Хибяримs питарць пирdaахаS. ХартоS илени,

AЭРМ да, ямs тахабтавэaэ толы. 2012 поход aэрмS терD ненэциеD Пасынков судdмана ядэлэйда. Пыда адвокатда мэбеdaа. ХарdнаD яхананаD серцьдаaэ хаяваD. Ханзелиd сиднаd пэрaаD. Хахаяда яляхаdна, нянанда манзаравыD aысмиd Чупров еркармs мэтаd ты пэрти питарaась. Манзаясиs хаиD. Тадтика-

Хибя сиднаd нядаaгу? ваць. Aамгэхарт вадамs хэтdмадоS яaгу. Вомдавы aамгэриD едs хибяхарт нись салкуd. Выaгана иленяd ненэцяD сыра няна тэтнаць. ПадармS теневанаaэ тикы сероS мань маниейнась. Таaгана яхад вэва серD aадимамs хамеда яdмавась. ТыD пэртиD ниниD лаханако нясоdмахаданиs хамедамба пяв. Воркута маркана сяхавs илаs ендs мэбеdaась. Пэd поaгад хомбада пэD ятаdма aарка янаd тиaгывна ханdaась. Выaгана иленинаD aопой организацийхана манзаранаaэ толыць. Совхозхана тыD пэртя aокась. НедбядоS танясь, aаркась. ИлнаD несэйвоdмахад совхозваD тахараcь. Тамна тяхаs Пасынков тахаравы совхозмS харта aамгэданда сюртевэда. Организациянда нюмs «Красный октябрь». Выaгана иленяD ненэцяD пыда манзаранаданда хаяць. AэсыD тыD aани пыда aамгэданда падыD. Таремs сертавэда, выaгана иленяD малs ня-

ниня манзарани aэсь яхадандоS хэвняs питарпидиS. Пасынковs манзаранаD ненэциеда пыдрида табекомда минреd. ХибяхартмS ниd сяйD. Ниня инзелениD ханодоs параaгаd. Выs терхаd нятнаaэ мань саaондиS aылs еремэдмs. ХуркариD серкS хаdморць пэявd. Москва няaы ервхаD харdниS ниниs хусарамбдаaэ ханdaадмS. Таняs вэва вади минреня падарD тэворaаd. Мань падвэдниs толыD. Aопой пидтеdмямиs тарця ни aаd. Таддикахад хурка ненэцьs aэвамиs теневадоS. Хэвняд aадибертаD вадахаD ниD инзелеD. Ненэй ненэцяaэ сиднаD поёлтамбиd. Нянанда ниня манзаранаaэ маняd ямда тахабтамбадаaэ толываD. ХаняaыD луца хэхэнs пунрёдаd ненэциенаD хэхэндоS мяд няд юристD сиддоS нядабиD. Пасынков организациянs сермs сертавэaэ ниD толюD. Судхана таремs таславэдоS, луцаd хэхэнs ниня пунрё-

Х.Яунгадs тадтавы сидяaгахаs

Aарка пэвдей ирыs нерденя яляхана Степан Вэллимs хомбидамзь. Салехард марd поaгана сэдвы aамгэридиS пухуцянда няs мирдапихинзь. ХуркариD падвыD, сэрD, мадавэсавэйd aамгэриD. ВэсакохоS, пухуцяхаS aарка ПэD тяхад, Воркута маркад товэхэS. Степан етя серода вадеdманзь товы. Пыда сита 2012 похона нара няна «Няръяна Aэрм» газетанs падыбиваць. Тамальaгана пэD тяхана aэда выaгы мякD луцаd товыD. Таняна сёда ханоS хибяхав парадавы. ЗаконD лэтрамбадаD организацийхаD тикы вэва сероS сертавы луци хусаравыd. Степан Вэлли таремs лаханась: - Воркута хардахана мале сидяd юd самляaг поs илеваD. ТэваD тянё. 2012 похона теневанаd ниниD выaгад няниs вадамs aэдараць. Сехэры ядхана сидя манзарана пидиця ябе, тунисавэйs мякD товэхэs. НенэцяaгD пёда лабцеaгавэхэS. ТикыD серd

хад aэсы тыD aани несэй ненэцяaгD танэйда. Таняaы я Коми республикаaэ толы. ТыD пэртяD ненэциеd поaгад, aопой мяд терd юркад вата самляaг юd тэда aэбта сероdaа. Пыда ихинянда, aока тыd ямs тахабтамбадаaэ толыd. Питармы ненэцянда суданs миdмэда. Aопой юркад вата самляaг тэхэданда ватидоs судхана хада табедавыдоS. Aокаd тыd луциD ямs тахабтаaгуD. Пыда нянанда тарця, хартоS тэридоS я нимня ядэрпатоs сероdaа. Хибяхарт хэвханандоS яaгобта тара. Тарсиd тыD пэртитоS недбядоS тянё. Aани хибяхартанs инзелеванs ниD харваD. Илеdми сибдамбваниs серs хамедав. AаркаD ервонаd тыD пэртиD едs нядаaгода есьD aадимдембиD. Таремs выaгана илени ненэцие нядабиD. ТыD aока aэбd, есямs тамна aоковна няdмаaгун. Самляaг ёнарd тэхэна, по ямбанs сиDив миллион пир есямs

няdмаaгун. НенэциеD едs миндяD есьD организацияндоS aэвахэри няDмарпида. Выaгана иленяd ненэцяd тарця серd танявахад тамна ехэраD. ТикыD есьдоs тюdуна тярпидоS. НянандоS манзаравахарт ни тараd. Нув няд есяd хартоS тэсаD. ПадродоS тидхалембидоs. Мань сиDми aани суданs паклемби. Ямs тахабтавэaэ толыдмS. Выaгы мяdмиs, тыниs манэdмыD ненэцяD лакриs судхана aадиберaаD. Cидя юd самляaг поs маркана иледмS. МядмS мярыбаdмамиs яaгу! Матd юрd ёнарd есямs нядниs ханаванs харваD. НиниD нядабаваниs еDэмня ереманзь мэдмs. Сыктывкархана aани судмиs aэaгу. Aабцата тикы сермS мань маланда aэсондs тэвраaгув. Таремs илебdнаD вэва. AэрмS терaэ вэвавна сиднаD пэрпатоS ни серосd. МаняD пуднаd харdнаD яхананаD aацекынаd илеaгуd. ПыдоS сяхариs мамбтоS сава, маняD ненэй ненэциеD нюваD. Aани тованда судхана пяванда ненэциенаD адвокатдоS мэбеdaа. МаняD пирдалебdнаD тара. Тамальaгарина нивангабинаD тидхалd. Тамна суднаD танявангабяD. Техэ малхананда, теда тыD пэртиD ненэциеD нельтембада ерв aэвахэднаD тарабта ни серосd. ТыD иламs aэрмS терD тидхалембабтоS сава. Мань пыхыдамиs таняs нидмS сыaгпюs. Харабта aысмиD, хабиD поaгад aудонданадаваD тэраиваD. Таняна тыD пэртяaэ малs aобdняs aаваD. В.Пыриркоs падвы.


○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ

○ ○ ○ ○

○ ○

РЕДАКТОР ○

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0015 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 2 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 29.12.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 10.01.2015 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

○ ○

«НЯРЪЯНА НГЭРМ» ○

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

Газета

aэ”ним’ – aамгэ хадабаaгудо’? Ни”ни” мерю” си хэaг’ няю’ сюртембадахани’, харасядахад aоб” сюрамбада aадимя. Тасу’ Хаби’ не ня танетанараха. Тикы нянда пумна мань не нями’ сюрамбадаханда хаябтаравы”. Тасу’ Хаби’ не ня тюкон’ тэвы”. Мань тарем’ мадм’: - Хавэдаdнё”. - Пыдар ханя’ хэсян? Мякартан’ нинсянё’ тю”. Манзьвани’ сидяaэ мядикони’ ед’ хунынинзь. - Няхар” Тэта Яр” ханзерd хавы”? - Мядото’ мюs хавы”.

нопада нись aаd. Ядэрмани’ сер’ хальмерадо’ мань хэвня’ моё”ин. Aаманда aаврава”, тэва” юaгунё’ хадом’ малкава”. Ява” пензьтахав ясь. Не aацекы, ермня миин. Яда ныхысинва. Мани’ сидя явна хандани’. Тым’ хоб”нани’, мюня’ вэнолтамбаaгуни’. Ерня миндяaэ нерня’ вэнолтамбаид. Сидя хэвувна мани’ сюрбыни’. Ты” хоб”нанаd, мюня’ вэнолтамбина”. Пензь” мюня сянхав ты” хаёвы”. Ма”ламбадахана” юр” мян тэaэ хая”. Мядона” ня’ танэйна”. Тахабтавы мякат мятва” сертава”. Мань тарем’ мадм’: - Тасу’ Хаби’ не ня, хуркан хибян? Няхар” aарка Яр” нини’ сяйнась. Пыда тарем’ ма: - Илебтевадо’ aарка вуни aаd. Тасу’ Хаби’ не ня хая. Хавы хальмер” aобо’ тапаръяда. Яр” aамда порцеръяд”. Сидя ю” Яр” мал’ илейд”. Aоб” ю” Яркав” таня хая”. Тикахавад та’ илелъяна”. Мядона” несэй ян’ мярына”. Хавы” нина” сюрaава”. Сянхав яля’ тэри илева”. Мань тарем’ мадм’: - Ханни’ тэд янемдаб”ни’ савараха. (Пеляда тад aадиманда номеркана толараd) Н.Вэнгоs падвы. Сидяaгd пыда тадтавыда

Aарка Тэта Ярм’ Лардё’ не ню - недя ситя ня”мась. Пин’ тёрейць: «Тюкохана ня”мав, ханяна хаяда”?». - Ня”амбадаханда такы” сюдбида мят’ мятюць. Тикы яханда хададонзь. Aарка Няхарм’ Нитя Мандо’ не ню Ёнэ Тэта Ярм’ aани’ ня”мадась. Ня”амбадаханда такы” нида aани’ тоць. Мят’ талхая маедадонзь. Няхар” Вайнд не ня хасавамда aани’ мят’ ня”мадась. Тикы нидо’ пэртяхандо’ мани’ хунынинзь. Тикы няхар” не сидни’ манэ”aаць. Хардо’ ня”амба пумнани’ пи’ ямбахана сюрамбиць. Яро” не ня ся”ны ядвы. Яда ныхыда яaговысь. Мань нерня’ пэрaавась, нядни’ нюхулысь. Тарем’ сюрамбадахана” нума” ялэмась. Няхар” нехав пудни’ хаё я”ма”. Няхани’ мань тарем’ мадм’: «Такыни’ aули” хаёван’ ни”нё” харва” – хадахана пэб”на” савараха? Aопоймдо’ пыдар пяир. Сидямдо’ мань ня”маaгухуюн». – Тадхава aателъянинзь. Няни’ то”махадандо’ мани’ ня”мынинзь. Няхавами’ ныхысявысь. Няхар” нем’ мань мал’ хадэйнась. Aари’ хэвханани’ хэхэв” я танявы. Нями’ ма”нивs: «Хэхэв” ян’ aэвдо’ aыдавы” aэя”». Яха’ малхана aэда хэхэв’ ян’ aэвдо’ aыдэйнинзь. Мань тарем’ мадм’: - Тикахав Яро”ни’ хэсэ”э. Ненэця’ ханхана ха-

В.Пыриркоs тадтавы сидяaг

тикахана пэрaаминзь. Тикы’ пуд нё aани’ няaгара. Тикахав Aаядарd Ню aэвы. Мань тарем’ мадм’: - Пыдхартар aамгэ тосан? - Ханядм’ ту”: Нюдя Aаядарd нява” хаданась. - Тарця серd танясь – харта пэвэхавм’ aамгэ савадаaгув? Нямд сянзь ханян ту”. Пыдо’ тарем’ ма”: - Мал мяд’ мюs теда’ еремян! Aамгэ’ пирхана харасяда ян’ вэн” тёрейд”. Мань тарем’ мадм’:

- Тарця нелта”ми’ aахат танясь. Aоб” не нями мирци’ ханарась. - Не няхавамд мань нивсянё’ хана”, харт тараси”. - Сюри тамбивась. Нё aани’ няaгара. Няхарм’ Нитя Мандо” aынодо’ е”няндо’ ня”амба мят’ мятю”. Aани’ тарем’ ма”: - Тарця нелта”ма’ aахат танясь. Не нюва” мирци’ талевэр! Мань тарем’ мадм’: - Aарка Няхарм’ Нитя Мандо, не нюмд нивась талеd. Сидя aавкар ся”амна тана выдараaаханзи’. Си”ми тэввы aэбат, не нюмд пуня’ ханаaгурась. Мань мале мато”мэми’ нянд ханзерd татав? Тикы нити’ пуд Сидя Aэбт Ёря Хаби aани’ тоaаха’. Мань тарем’ мадм’: - Сидя Aэбт Ёря Хаби, нянанди’ мань харами’ юaгуси”. Aыно” ня”амба ханя’ миaади’? Паноти’ aыламна aэбтоди’ нюхалы”. Пыди’ тарем’ маaаха’: - Тасу’ Хабини’ не ня мани’ недни’ мэвандаминзь. Мань тарем’ мадм’: - Нерd тяхакуна нивэринё’ ханасету”! - Мядм’ пэртяда яaгорись. Aадьбяни’ нем’

(Ярабц)

AЭРМ

М.Ярs тадтавы сидяaг

В.Пыриркоs тадтавы сидяaг

- Пыдцейра” мал мяд’ мюs еремдархада”. Няхар” Тэта Яр” тедахав’ то”. Тарця вади намдхава пин’ санэйд”. Хурка мань aодd пумнандо’ пин’ тарпыв’. Си”ми ядпа пя”. Мирвами’ яaгунё’, aамгэ ныхыми’ aэaгу. Тодо’ яхат енерaа”. Няхар” Ярми’ хэвхадни’ енерaа”. Неры” товы” саюниd тарсиd aока” aэ”ним’. Aамгэ пирхана ялям’ юрвэдм’. Сэвниs aадимзь сырaадм’, мяд” ямдавыд”. Мядони’ ед’ ялъяв’. Мякни’ тахав’ тэвыдмs. Няхар” Тэта Яр” нёлидо’ хоярaа”. Мань не няни’ ха”мада яaговы, ся”на хавна. Тёняaы” нехав” нидо’

ЯроD СаDамнероко

(Нерденада 51, 52 номеркана 2014 похы газетахана,1 номеркана 2015 похона толараd)

НЯРЪЯНА

2015 ПО, ЯНВАРЬ ИРЫS 10 ЯЛЯ

4

Яунгад Хабэча Хываревич


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.