Наръяна нгэрм 45 2014

Page 1

2005 - 2015г.г.

№ 45 (4694) 2014 поS ноябрь ирыS 8 яля СУББОТА

•Сиdив яляхана

Явнанда aэдалёрaа Россияна” Дума депутат” aоб” си”ив яля сиддо’ тэраdма яханандо’ манзара”. Ямалхадна” тэравы депутатхаюна” aани’ яханди’ тэворaаха’. Нюдя пэвдей ирыs сибимдей яля ёльцяндs Госдумана” депутат Григорий Ледков Ямалвана aэдалёрта. Пыда aарка марк” тэворта. Ноябрьск, Новый Уренгой, Тарко – Саля, Муравленко, Губкинской, Надымхана ненэцие” ядабтаaгу. Хусувэй маркна нядdмадамдо’ пюна” ненэцие” лаханако нята. Тикы хавна манзарани” ненэцие” предприятивана ядэрта. Пуровской, Надымской районхана «Ямал - ню”на” я!» ассоциация aэрм’ тер” ненэцие” ядабтаaгу. Муравленко, Губкинской, Ноябрьскхана ЗакСобрания депутат Людмила Иванова няs «Единая Россия» партия’ тер” ня’ «Народный контроль» проектвана манзараaгу”.

Питармыдо’ Сеняs Тазовской районхы Находка хардахана интернатхана илена не aацекым’ вэнеко” сятормыць. Вэясяламзь aацекы яaгумысь. Тикы нямна мале паднаваць. Теда таняна манзаравы мале сян ненэцям’ питармыдо’. Школандо ’ ерв е”эйaэ манзаравым’, тамна сидя aацекэхэdна воспитательaэ таравэхэ’. Aавар” пирембада, лат халтамбада ненэцяaгs вэн” aавламбвэхэ’ aани’ нитиs пумна питармэхэюдо’.

Удмурт” янs тэвормыць

•Округанаd сояdма яля едs

Ервонаd манзь пэрaаd, суса. Ненэциенаd aокмаd. Теда aопой поs маниеaгуваd. Aани aокамбата, плананs падаaгуваd. Aармыd ненэцяd aавыдота халяs aамгэ сусавамs тамна тяхакумна вадеdaадоs. Саля явs мюня aанэрта ту aаноs, газмs пюртаd экспедицииd буровойd aокаd. Нядандоs нёхолd итs хаdморaаd. Aабтеня aамгэd иле хаебададоs яaго пэрaа. Вэсакоs иs ядэробцовна, маняd явваd харdнаd лэтамбабdна сава. Нерцюй вадеdмы ненэциениs теда нюдёd пыдоs пэрмы манзаямдоs минреd. Тюку тадтёда сидяaгахана ти маниенидаd. Х.Нямбараs падвы

Малs пенсияхана мэd планадоs тихиндоs томдабидонзь. Сяхартs пуняs хаdмороdмадоs яaгусь. Та ерня халямs пэртяd Аксарка харданs маdлёсетыd. Заводандоs ервd aавхы манзаравыd ненэциедоs нидоs юрыбюd. Мядонзэйd няdамсетыd. Тикыd поaгана Юрий Васильевич Климов, Андрей Константинович Салиндер, Борис Васильевич Климов, Ефим Ензикович Атаман aобaгуна ядабтадамзь. Хартоs помнандоs вэсакоs лаханакурaаць. Aобтоs мась: -Сэвнаd сыртанs илмаd несэйма. Неноховавна aавормэваd халяваd сюмбакаваd ватаба вэва.

Приуральской районхана Аксарка харадs aылняaы хэвхана халямs пэртяd ненэциеd таaоць таня. Aавхы похоdна хибяхав Чапаевскаaэ нюмдевэда. Тюку мэта похонанаd хибяхарт ехэра, aамгэ тикы харадмs Василий Иванович Чапаев нюмна нюмдевэдоs. Халямs пэртяd хацяs письцюмба иримдоs ханяaэхана тензебтембидоs, манзь пэрaаd: -Ненэся Василий Иванович тюкохана мэвы aэбd, хардаваd паской aэaгусь. Ненэциенаd тихинда нядабаaгудась... Советской илаs ямбанs Чапаевск терd етёd таславы ○

Дорогие ямальцы!

○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○

Тазовской районхана aэрм’ тер” серо” минрена управления яхандо’ туs пямs тэврава нямна тасалкурaаць. Хахаяда таaоцяaгато” пэхэрэйd тэвравы”. Aэдя няриs, Юрибей няриs пям’ нивыd тэвра”. Пи” тэврамбада фирмадо’ техэ яханда манзаямда нивэда серта”. Ту aано хасларавыd Теда районханандо’ тасламбидо’, ханзер” факториян’ пямs тэвраaгуd. Таняна илена” ненэця” небоs тэвравы тундоs пиd мэdaаd. М.Ярs падвыd

От всей души поздравляю вас с государственным праздником - Днём народного единства! Этот день связывает незримыми нитями исторические события прошлого и настоящего, напоминает нам о том, что мы - единый народ с общей исторической судьбой и общим будущим. Сегодня перед нашим Отечеством вновь встают серьёзные вызовы. И вновь граждане России отвечают на них патриотизмом и сплочённостью в защите национальных интересов страны, ведь сила нашего народа всегда была в единстве. Пусть общим будет наше стремление к созданию в каждом посёлке и городе Ямала достойных условий жизни, к укреплению могущества нашей Родины, к сохранению и развитию духовных и нравственных традиций нашей Родины! С праздником, дорогие земляки! Крепкого здоровья, благополучия, мира и добра вам! Д.Н.Кобылкин, губернатор ЯНАО

Пяси” хаёвы”

Дорогие земляки!

Округхадна” «Финно-угорский транзит: праздник детства» фестивалян’ сёd мэтаd aацекына” ансамбль тер” aэдалёрмыць. Хаби” «Сорни тутые», aысма” «Марьямоль» ансамбль aацекы” ядэрмыць. Тикадо’ Удмурт” республикахана Ижевск маркна aэвысь. Ямална” тер” хавна Карелияхад, Башкорстанхад, Удмуртияхад aацекы” ма”лёвыць. Пыдо’ траць, сё” мэ”aаць. Тикы хавна мастер – класс мэdмыць. Хартоs ёто” нямна кино манэсармыць.

От всей души поздравляю вас с одним из значимых государственных праздников – Днём народного единства! Уроки истории нашего Отечества доказывают, что во все времена единение и сплочённость граждан вне зависимости от происхождения, национальности и вероисповедания приносили великие победы и свершения, формировали истинные духовные ценности, которыми мы сегодня по праву гордимся. Этот праздник побуждает нас к новым достижениям, стремлению плодотворно трудиться во благо Российского Севера, великой державы. В единении наша сила, залог успеха всех добрых начинаний. Убеждён, вместе мы сделаем Ямал ещё комфортнее и краше. Дорогие земляки! Искренне желаю вам крепкого здоровья, счастья, мира и добра на долгие годы. С праздником! С.Н.Харючи, председатель Законодательного Собрания ЯНАО


2 Община” нямна закон aадивоdмахад Россияна” тиaгывна илена” aэрм’ тер” хартоs нидоs нядаба пяць. Ялян’ харванаd нидо’ aобтs ма”ламахадандо’, общины сертаць. Теда халям’ хадабавандо’, ханевандо’, ты” пэрмандо’ хавна, aодя”, мараaгы”, тудако ма”ламби” . Мелd ненэця” хуркари яёлако мимби”. Не” сэдорава серм’ минре”. Тарем’ есядамдо’ недвапи”. Ямалханана” нерде общинамs юd поs тяхана Горнокнязевскхана илена” ненэцяd сертаць. Теда округханана” хасаваюркад ватамбойd. Aокадо’ Тазовской районхана aаd. Ямальской районхана сидя ю”, Приуральcкой районхана ю” си”ив общи-

НЯРЪЯНА AЭРМ

2014 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 8 ЯЛЯ

Община” тер” тасалкурaаць на. Aобтоs «Нумги» ферма aэвахана мэна Юрий Лапсуй. Манзаянда нерняs мима е”эмня тарана проект” сертаби. Общинанда серо” тидхалембида. Теда тохолковахананда aод” хуркари едэй aамгэ намдаванs харва. Юрий Хасававичs вадавна, aани’ нида лаханако няць тохолку. Тюку по’ aод” хэвы сиdив яляхана Салехардахана общинахана манзарана” ненэця” тидпойd няхарd яляs тохолкуць. Тодоs районхат, маркат няхар” юкад вата aэрм’ тер” товыць. Нерде ерводо’ вадам’ мэ”aаць.

Aэрм’ тер” департамент ерв Инна Сотруева тарем’ мась: - Округханана” хасаваюр” общинаваd. Небоs округна” aадимдевы” aамзи” няби пелядоs общинаd тер” хамедавыць. Aаниd халям’ ватабиць. Хусувэй по’ манзаямдо’ сававна минревандо’ е”эмня округва” грант” aадимдемби. 2012 похона есямs хасаваю” община няdмаць. Община” серодоs тамна тидхалембидо’. Хуркари” едэй закон” aадиберaа”. Община” тер” етриs тохоламбидоs. Законодательной Собранияs aэвахана мэна Сергей Харючи тарем’ мась: - Нюртей 2006 похона тохолко пэванаd мальaгана сянмбойваць. Теда лоховаd панdaа. Пыдараd тидd манзаямдаd минребтаd , Ямална” тер” aамзадо’, халядо’ таняaгу. Теда aарка манзаям’ минредаd. Серодаd етриs тидхалембида”… Округна” депутатха’ Александр Евай, Елена Пушкарёва нитиs пуд лаханаaаханзь. Невхы илеdми тензебтембихинзь. Не депутатваd мась: - Россияна” ервd яна” тер” 1822 поход нядабидо’. Тюку яля aод” минрена манзаяра” Ямална” террихина ни тараd. Aарка таромs Россияна” едs хаdаврамбида”. Община манзая мянувнанда округна” ненадумдаdма. Округна” ты” пэрти” Союз aэвахана мэна Леонид Худиs вадада тынаd лэтамбавана нямна aась. Маdнисявs, пудана сидя ю” по’ манзеты”, тэва” aока. Теда тасла, тым’ лэтамбава нумгад перевы. Тюку по’ сэрдахад хава”. Aэрёs толаdмахаданаd, сян тэна” сэрад маядаdма пуномда. Пудана по’ округханана” хуркари”

хабарталваd aадимяd. Ненэциеd мюсьлава сехэры ниня aа”. Тад таслабd тэхэтанаd aамгэхэрт нибd хаюрd, хоба”, вэида тарана aамгэaэ сертабабd, aопой тэва” aоб” ёнар” доллар миртя aэaгу. Маня” есяханана” няхар” юкад вата ёнар” есям’ недваць ненэця” пиртаd. Ненэциена” тамна тяхасовна, индёd ядан’ варемдо’ мэта”. Округна” торгово-промышленная палата aэвахана мэна Сергей Носкин маdнисяв’: -Маня” нюртей’ поs aобкана ниваd манзараd. Нина” нядабива” . Палатаханана” манзаранаd ненэциена” пыдараd тохолковандаd е”эмня программам’ сертаць. Тикымs нядdмяць теда тохолкудаd. Томск маркад сиддаd тохоламбувндадамдаd хаaаваць. Торгово – промышленной палатахана манзарана” ненэця” община” aудонданахат ты” пэрма, халядава нямна едэй aамгэ” aате”. Ервото” вади” пуд таминдо’ тохолко пэйдаць. Нердена яляs няндо’ мале сян департаментхад ненэця” тоць. Община” aудондана” хуркари” налог” пэмбава, пенсионной фонд, ты лекар” манзая, лакриs турта мядонда”, ватаaговахана сяaок халям’ ваторма нямна лаханакурaаць. Хонаркуртаd таняць. Николай Салиндер Тазовской районхад товы, тарем’ мась: - Oбщина” манзая падаркат паaгады. Ибs ненэциена” aамзи”, халэ” тэврамбабатоs aод” aудондана падарs серо” ехэрабdнанда общинанда манзая нерняs ни миндd. Вэнзерs падрода сертабата aатебяхана хаюрта. Тарця сероs яaгова е”эмня тохолковаваd саць сиднаd нядаби. Тюкохана мэна” мал’ экономистаaэ, юристаaэ тохолкоdмадо’ яaгу. Пыдо’ манзаяндо’ нерняs мима няю’ хартоs тарана падро” тохоламбидо’. Тамна сидя яляханандо’ бизнес - проект aэрм’ тер” т о х о л а м б и ц ь . О б щ и н а х а d н а манзаранахаdна тарця серd тенева сероdaа. Тарем’ няхар” яляs ханзоць хаяць. Марина Ярs падвы. Сидяaгd aани пыда тадтавыда

Есьнаd пел хаdавраaгудоs? Aэрм яхана иленаaэ Россиянаd Правительствохад вэва юнмs намдаваць. Ненэциеd едs манзарана Министерствоваd едэй законмs aадимдеванзь пэрaа. Тецьда яхана манзаранаd ненэциеd недбяхад aэрм яхана илевандоs еdэмня няdамарпада есьдоs хаdавраванs харваd. Aавнандоs тикы есьнаd тамна Совет илаd танява мальaгы таславыd. Таaга aэрм яхананаd илеваць. Есьнаd недбянаd aокаюмs пеля. Едэй саирмана еdэйдандоs aамгэ мян есякоци нядаванзь пэрaаd. Сертабада едэй законмs тодоs яхана иленаd ненэцяd вэвуdaадоs.

Тенейнаd Хорd ирыs пудана яляхаdна янаd тиaгывна aарка хэбидя ялямs мэdaаваd. Невхы Советs илаs мальaгана ненэциеd хонравдавэйs сяра ханdлэйдонзь. Няби яs пананs тэволэйдонзь. Aока ненэцямs Ямалханаd тэвраць. Тамальaгана хуркариd есяs сехэрыd сертаць. Тикыдоs мэdэмдавэйd тэри пудандоs хаиць. Ненэйвана «501 стройкаaэ» нюмдевы сехэрэдоs тоенась. Надым мартs машинахана aэдалёбdнанаd невхы сехэрымs манэцетываd. Aока хибяd aэвдоs ёdaаць. Тикы ненэциеd хусувэй поs хорd ирыs пудана яляхана тензебтембинаd. Салехардахана тыd лекараaэ тохолкуртиd техникум хэвхана маdлюрцетываd.

Едэй по Пуровской районхана Тарко –Саляхана «Северный очаг» aэсыхана ненэй ненэця” едэй пом’ ядабтаць. Пяк” нюдя пэвдей ирыхана едэй помдо’ мэ”aаць. Пыдо’ нянандо’ я’ ниймs сыраs тондаdмахад едэй подо’ пэaга. Теда пудана ю” самбляaг по’ ямбан’ хардахана илена” ненэй ненэця” едэй помдо’ aобкана я д а б т а м б и д о ’ . Aэсыханандоs хыноdaаць, трабцо” манэ”лабтаць. Сёбарd пирдырaаць. М.Ярs падвыd


3

НЯРЪЯНА

2014 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 8 ЯЛЯ

AЭРМ

•Aэрм тер ненэциеd илs

Наaэдя сиDив пирдырaаць мереdмы. Тасу яхад aэда Худи Сергей нябимдей янS хаDмыd. Таддикахад тыбкамs моёпа, ханоS санарпа, няхарd aобпуд санарць нябимдей ямS хана. Aабцата нита поaгад пыда сатаaэ еремя. Яркола няхаромдэй янS aани Тасу яS тер Яр Константин хаDмыd. ТыбкамS моёпа нябимдей ямS мармы Шурышкарской район тер Лонгортов Эдуард. Тыликов Андрей няхаромдэйaэ еремя. ХабиD я тер тикы хавна няхарd aобпуд санарць нюртей ямS хана. ХаноS санарпа нерняaы ямs Салиндер Филипп нерня еремя. Самляaг юрd ханмS сана. Няхаромдэй, сидя юркад вата матd юd ханмS Тасу яS тер Лапцуй Игорь сана. НеD aацекыD aани хартоS помнандоS сянакуць. Юкад вата матdтонзь. ТыбкамS, тынзямS ниць моёпюD. Сюрамба ПэD терхат Пырирка Алина пирdмэда. Пыда няхарd aобпуд санахана няхаромдэй ямS хана. ХаноS санарпа тетюмдейaэ хаDмыd. Тасу яS тер Лапцуй Любовь сюрамба нябимдей ямs хана. Aопой юркад вата сиDив юd самляaг ханмS санаванда серs нита нерняs хаDмыd. Нянда пуй ямS мармы Салехард тер Малыгина Юлия. Пыда aодd юркад вата матd юD ханмS санаванда серs няхаромдэй ямs тэва. Таняaы яхад aэда Молчанова Екатерина няхарd aобпуд са-

нахана нида нерте. Нябимдейaэ Чернилевская Маргарита еремя. Пырирка Мария юркад вата матd юd сидя ханмS сана, нябимдей ямS мармы. ПэD тер. Няхарd юd тет помS мэтаD хасаваD яaга пирдырaаць. Тюр малмS няхарd юдS Яптик Кирилл яркада. Салехард терaэ толы. Сидя юкад матадs Варцапов Егор яркада. Нябимдейaэ толадоS. ПэD тер. Тыбкамs моёпа aани нябимдей. Окотэтто Константин яркола, тыбкамS моёпа няхаромдэй ёD хана. AаниD тенз пирдырмахаdна тюDу ни aадивd. Сюрамба Латышев Роман ваdлей aэвы. Нябимдей Ламдо Василий. Тазовской яS тер. Сюрамба, ханоS санарпа Лонгортов Денис няхаромдэй. ТыбкамS няхатата aахаs Дуркин Никита мода. Няхарd aобпуд санарць aани нерня хаDмыd. Лонгортов Василий нябимдей ямS няхарd aобпуд санарць ханада. Лонгортов Александр нянда пуд терейd. Тет юркад самляaг юD ханмS Хороля Всеволод сана. Нерняs aадимя. Тикы нянда пуд Возелов Владислав тет юркад вата сидя юd ханмS сана. Салехард терхаS. Няхарd юкад вата самляaг подоSваеравыD хасаваD хартоS помнандоS пирдырaаць. Озелов Владислав саDмы. Хусувэй пирдырмахана нерня aадиберaа. Талигин Юрий яркола, сюрамба нябимдей яхаD хаDмыd. AаниD

пирдырмахаdна няхаромдэй ёD хана. Серасхов Анатолий яркола, сюрамба нябимдей ёD марaа. Aанихаdна няхаромдэйaэ еремя. Aарка неD поaгад Молодых Юлия няхарd aобпуд санарць, ханоS санарпа нюртейD ёD хана. Сюрамба няхаромдэй. Карач Людмила хуркариD пирдырмахаdна нябимдей. Кропатина Мария сюрамбари нерняs еремя. Aанихаdна няхаромдэй ёD хана. «Государственное автономное образовательное учреждение дополнительного образования детей «Ямало- Ненецкая окружная детско-юношеская спортивная школа по национальным видам спорта» ерв Неркаги

Иван Яaгорович таремs мась: - Тюку пирдырмаваD савовна хая. МаняD минреня манзаяваD aади. Юркад ватаD пирD ненэцяD сянакованзь маdлыць. ХахаядаD похоdна таремs aобтs тэвороdмаваD яaгусь. Таддикахад сёбарd ненэциенаD мэбермыD. Нюртей ёD варехэтоS няхататоS марпидонзь. Тикахана имиS ядэрaа, малs мэбеDaаD. Не aацекэсавэйD варемдоS мэDaаць. ПыдоS aабтаремs пирdaадоS. СёбарD поaгад Тасу я терD нерняs хаdмыдD. Тэравы мэбетинаD округваD aаниD яхаdна пирдырць манэdлабтамбаaгудоS. В.Пыриркоs падвы. СидяaгD пыда тадтавыда.

ПаромэхэS

○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○ ○

Прокуратурахана манзараниD вадиdмана ненэй ваданs В.Пыриркоs падвы.

машиныдоs ханярина нэбё хаебавыдоS. ПалытанаD тикаривна хось яDамвыдоS. AацекыD aамгэ пиркана aани ненэцяD нуна машинмS масабтавыD aэaгуD. Тамна сыраs сехэры серs вадёdмя хардахандоS ядэрмыD. Таняна сава ненэцяндревS ядэрмыD. Хибяхарт ехэравы. Тад пуна Салехардахана таняна «Следственное управление Следственного комитета России по ЯНАО» организаций машинS aобтаремs ха-

Салехард маркана няхарd aацекы суд aылs еремяD. ПыдоS малs Приуральской район, Катравож харад терD. Мартs манзаядамдоS тохолаванзь товыD. ВэваD илеdмидоS танявыD. Пиs ёльцьaгана харадD помна ядэрмандоS сер ненэциеD машинD нэмбавыдоS. Х а н з е р к а в s масабтамбвыдоS. ХартоS ивняндоS aэдалёрмыD. МашинD мюня aэдаd ненэциеD aамгэри хартоS aамгэдандоS ханабавыдоS. Мэць малеdмяхадандоS

Няхарd aацекы

навы машинахана марd варувна тидхалембавэдоS. Aани несэй машинанS aамда тасламбвэдоS. Тамальaгана палытанаD няdамвыдоS. Aарка судхана законмS «п. «а» ч. 2 ст. 166, п. «а» ч. 2 ст 158 УК РФ» мадавэaэ таславыдоS. Юкад вата сиDив потна хасава aацекэхэS сидя поS aэсондs воспитательной колониянS aэдаравыдоS. Няхаромдэй aарка ненэцяaэ пота серs толё, aопой понs сярадоS.

•Палытаниd манзая

Cёбарd ненэциенаD няaэдя сиDив пирдырaаць. Нерняs хаDамвыдоS тандаяs манэdянаD. МякандоS хэвандоS нерня хуркари мядонзэй няDмаD. Салехард терD Лонгортов Александр Михайлович тохоламбида. Ямальской районхад пирдырманди Белов Сергей Дмитриевич тэвравыдась. Тасу я няд ервотаaэ Сусой Алексей Александрович тара. Шурышкарской районхад Конев Александр Семёнович сёбарd aацекыда тэвравысь. Пыда aарка судьяaэ тарась. Яр - Cаляхад aэдаD aацекыD тэвравы Барагулова Татьяна. Aарка судья марцьхэaэ Руспубликанской категориямs мэта Камалов Альберт тарась. Юкад вата матадмS, юкад вата сиDив пота aацекыD яaга хартоS помнандоS сянакуць. Aобнзерs няхарd юD сиDивдонзь. Тюр малмS тет юкад вата няхарd Филиппов Виктор яркада. ПэD тер нюртей ямS хана. Пыда няхарd aобпуд санарць няхаромдэй ямS марaа. Яркола нябимдей янS Вануйто Артём тет юD aопой тюр малмS яркада. Салехардахана тохолку. Манзаядамда тохоламбада Хороля Антон яркола няхаромдэй ямs хана. Няхарd юd сиднтет тюр малмS яркада. Ямал тер Салиндер Максим няхатата сюрамба

Сидя ненэць «Управление Федеральной службы судебных приcтавов по ЯНАО» организацийхана манзаравэхэS. Хасаваюмs падроS хамедамбвы. НеюмS манзаяда есьD нямна aэвы. Aарка недбямS няDамарпавэхэS. Государственной есяхаD сылаaгавэхэS. Не табековы. Ханзерd есямS тюхулмамS вадеDмы. Хасава савовна инзелевы. ЕрвандиS печатьмS мэdмэхэS. ХартиS есядандиS сидя юd матd миллионхад ватамбой есямS вэрдавэхэS. Янамбовна тамна тяхаs манзаравэхэS. МунзьвэхэS.

Мале есяхат aопой миллионмS няdамвэхэS. Тэмдорць инди ядмS мэdмэхэS. Миретя машинмS тэмдавэхэS. Сяdны aэбта aодd ервдоS есьD ёховамS хамедавэда. ПалытанахаD хэвы. Пэбтёда сермS сибдавэдоS. Талей ненэцяaгS aадимэхэS. ЕсьдиS палытанаD ханавыдиS. Сидя манзаранадоS тамна aока есянs харвавандиS нид вэва сероS сертаDмамдиS нивэдиS хамедаS. Саць aоковна талэрманди еDэмня, закон серs «ч.4 ст. 159 УК РФ» aарка сермS сертавэaэ толыхиS. Судхана юдS мян понS сяра тасламбихиюдоS. В.Пыриркоs падвы


НЯРЪЯНА

2014 ПО, НОЯБРЬ ИРЫS 8 ЯЛЯ

AЭРМ - Яха’ Хэв Тэта, товэнанё”. Теда’ нин хань”! Сян’ моб”нани’ тикы aацекэр aэта ни’ ха”морaа. Иб” aодd юдм’ потакоця, тамна няни’ санарaа. Aацекым’ aылни’ мов. Сян’ ербани’ aамзада и”алха. Нюдя Не Мандой мэта хан’ ниня тэри aамды. Мань тарем’ мадм’: - Нюдя Не Мандой, aамгэмд aатен? Си”ми нядаванзь тонаси”! Тюкор ялям’ aэдарамби. Мун’ мальaгана нёхава намд’, юдм’ потакоця’ нимня тахав’ санэй”. Мерюда пидды”. Мяд’ ня’ aэдалэйни’. Тет халэвни’ инямдо’ нив сяр”. Ханам-

Яха’ Хэв Тэта (Ярабц)

○ ○

E-MАIL: NN-YNАO@YАNDЕХ.RU

УПРАВЛЕНИЕМ ФЕДЕРАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ ПО НАДЗОРУ В СФЕРЕ СВЯЗИ, ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И МАССОВЫХ КОММУНИКАЦИЙ ПО ТЮМЕНСКОЙ ОБЛАСТИ ХМАО - ЮГРЕ И ЯНАО ОТ 19 АПРЕЛЯ 2012 ГОДА РЕГИСТРАЦИОННЫЙ ПИ № ТУ72 - 00559

○ ○ ○

РЕДАКТОР

○ ○ ○ ○

○ ○ ○

ГЛАВНЫЙ

ОТПЕчАТАНО В ТИПОГРАФИИ ГУ «Северное издательство» (629008, г. Салехард, ул.Ямальская, 14)

Издатель Департамент внутренней политики ЯНАО (629008, Тюменская область, ЯНАО г.Салехард, пр-кт Молодёжи, д.9)

(Пелямда тад тованда газетахана толаира”). Няё Вэнго’ падвы. Сидяaг” пыда тадтавыда.

4-53-32, 3-08-69 ○

ТЕЛ. (349 22)

○ ○ ○ ○ ○

АДРЕС РЕДАКЦИИ: 629008, ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, УЛ.ПОДШИБЯКИНА 17

до’ нюдерць ты” хадырaа”. Aаха”на ханта” вуни” aа”. Мят’ ядани’. Ту яе. Мякад хасава манзь ханада: - Нена” пэвсюмя’ няна aэдалёрмэди’! Вае” Сэв Не пыда ма: - Тэхэ” тэв”мари’ нерd хубтаси”. - Тэхэ” тэв”мами’ ханя хубта aа” - тыни’ выдара”. Тикани’ хавна ёхоборaани’. Мани’ aаворман’ харбилыни’. Вае” Сэв Не aани’ ма: - Aаворкава aавортасадима, нерd ниди’ ту”. Тедахав’ тамгадм’. Ялэмахавада саць хубта вуни aа”. Хуняна aаворъиди’. Сея’ няку’ хонэйди’.

ТИРАЖ 999 ЗАКАЗ 0749 ПОДПИСНЫЕ ИНДЕКСЫ: НА ГОД - 10978, НА ПОЛУГОДИЕ - 54391 № 45 ПОДПИСАНО В ПЕчАТЬ 06.11.2014 Г. ПО ГРАФИКУ: 16.00, ФАКТИчЕСКИ: 12.00. ВЫШЛА В СВЕТ 08.11.2014 Г. ГАЗЕТА ВЫХОДИТ ПО СУББОТАМ ЦЕНА ГОДОВОЙ ПОДПИСКИ 182 РУБ. В РОЗНИЦУ НЕ РАСПРОСТРАНЯЕТСЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ВНУТРЕННЕЙ ПОЛИТИКИ ЯМАЛО - НЕНЕЦКОГО АВТОНОМНОГО ОКРУГА (ЯНАО, Г.САЛЕХАРД, ПР-КТ МОЛОДёЖИ, Д.9) ГАЗЕТА ЗАРЕГИСТРИРОВАНА

УчрЕДИТЕЛЬ (СОУчРЕДИТЕЛЬ)

«НЯРЪЯНА НГЭРМ»

Падха” сабыдо’. Тет халэвм’ нёнэха’ поaгад тэри севолъян. Та’ мэта паныни’, едми’ пэнъяни’. Нюдя Не Мандой’ ня’ aопой ханан’ тийни’. Тад aэдалавани’ сыра хэбилей”. Aавар” суса”. Хорам’ хадабани’ - хорам’ пирембини’. Та’ ямбахана мани’ ядани’. Тет халэвм’ тэри вадаръяни’. Нябимдей сырами’ ха”мы”. Aэдалёдахани’ тикы сыра aани’ хэбилей”. Нум’ таaома. Тет халэвм’ вадарць aани’ ядэлыни’. Няхаромдэй сыранда ха”ма aэдалэйни’. Нерни’ няна aока”я” ты”. Техэ варамдо’ сэв сёбтада. Ты” варувна aэдалыни’. Мяд’ няюмд ты” варувна aоб” сюрамбада. Пакалцянда ни’ яля туйлавы”. Юдм’ пота aацекэця, си”ми ся”ны манэ”мы? Тикы aацекэця няни’ санэй”. Пыда тарем’ ма:

- Aэ Парэлахам’ Вае’ Сэв Не илебтедась. Нявды Тэта нись хаd. Сэрd Ханавэй ЯхаS Хэв немда, нюмда ханаaахаюдась. Сэрd Ханавэй неканиS нюсь. Ханавэй неканиS ханавэхэS сянS нихиS тутd. Пыдар хэDнё ядар пюрD. Вае’ Сэв Не, Aэ Парэлаха тикахаюд aылекахаS. AаниS хахавабат – тикахад нин илеaгуD. Падвы ябто тиканда aаниS хая. ПыхыдамиS aаниS хорпюлав: aамгэхарт едямиS яaгу. ЕдяхавамиS ибD яaгуDнивs – яS ханяхартана тенена нямиS яaгу. AамдDмахаданиS нулць пяв. ХуркасиS паркасиS aамгэ яS едS aэдакы, тад ялманиS сыраS ямбанS яднаханиS сырамиS холка. НумиS таaома. ПисьD, лэDмороD нюхат aамзамиS мив. ТаремS мэнаханиS сырамиS aаниS хаDмыD. ПаркасяхавабD тецьдада теци. НерняS ядвари серD. ТаремS нябимдей сыраS яднаханиS ялямиS ядемя. НарэйD нувода пяйда. Я хойS ниня нерданиS няS aобD aарка мядмS манэDaадмS. Aадьда мятS тахавS тэвыдмs. МядS сиaганя вэсако aамдёвы. ВэсакоS хэванS мань aамдывS. Вэсако масьнёD: - Маяндортакоен aэвэн, яхана aамдёхава панэр яaгунёD. Вэсако мяканда мятю. Мякад пиби, мальцямS тэвра. Манзь ханада: - Хибян aэсан? - ЯбтоaэS aобD нюдмS, ЯхаS Хэв Тэтаaэ сиDми вадецетыD.

тет халэвда таня”. Тикахав” сянриндо’ по’ сярбато’ выдаaгана” ни”aа”. - Aопой хан’ ты” хубта ян’ ханзер” тэваaгуд”? - Таaы нумгавахана ядаaгу”ниним’. - Ненэcя ваданд aэхэвабта савахав саванё”. Нябиня’ сакадабат тикахана си”ми хадарабтананё”. - Aамгэ саюха” няталтыдм’? - Тидd лаханабат ятнабdни’ сава. Тадхава aавар пире”.

- ЯбтоaэS нюн aэхэвабат – такы яр хубта. - Епдя тудмиS пюрaадмS. - Епдя тухавмS хон. Енарd ненэцямаD яaгу, мякна мэханиS. МятS тюниS. Мякна няхарD не мэвыD. Сидя ябта не – не нюхуюда aэдакэхэS. AобкавадоS пухуцяда aэaгува. Ед ханя пиD. Вэсако масьнёD: - Мань мандо вэсакодмS. Пыдар мандоD янS тэвын. Харт яхавар хубта, тюку яхана епдя тухавмS хонан. - Мань яхананиS ненэцямиS яaгу. Тэри тэхэвамиS тет юD ёнармиS. - ТэхавD хуркариD aэяD. Aарка не нюмиS неданд мэaгодабDтавS? НемS мэбDнанд тэри сеaганархан вуньсян aэaгуD. Несьбат тэри иленархаaэ толёдан. ТаремS нинакэн харваD? - МамбDнанд ханядмS харваD! Ханяхартана тененамиS яaгу. - ТедаS пэдёйнава – тяханяS ваDав сертавы aэя! Не нюнд ваDав пелейS няS сертад. МядондаваD тиканS хонэймдS. Тадхава ваDавмS сертаD. Пухуця ма: - ВаDавар малейS, тяханяS хонадD. Едэйвана сертавы ваDванs хонэйвS. НумS пэвсюмя. ХонатолыдD, aаркаюмS не мань хэвханиS юсибтэйD. Тадхава немS недниS мэв. МандоS мятS илелъядмS. ВэсакоS пивахав ертандоS мэDян. Aарка Не МандойS мальцядмиS, пивадамиS сэда. Мань ялэD малкосетыдмS. НяхарD поS илеваD. AобD нанако нюмиS таня. НяхарD поS aэсоaгана юркаDмахаданаD Нюдя Не МандойS сянеS

(Нерденада 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44 номерка”на пады).

Газета

нярмасетыD. AамгэS пирхана манзь ханада: - ЯбтоaэS aобD ню, тет юD ёнарт сяхаS пювандид? Aоб’ пюран”! Тет ю” ёнарт вэн” aаворъядо’. Маня” мэкна”. Падко” ханяaы”, сэдоко” ханимя”. Мань тарем’ мадм’: - Теда’ хэб”нани’ хана aэб”ни’ сян’ нидм’ илеaгу”. Aока” хадамзь. Саю пясь aули” нив пирас”. Мандойко”я’ сэвкуда вабты”. Мань тарем’ мадм’: - Нен aэбат тидпой’ нен aа”ма. Луцаю” ёнар” пихий” мэ”махана”, aамахана” мась”. - Таaок ты” мась” aэса”? Aопой похона хась пиртадо’. Тикамбой” лахарюна” aэвадалэйна”. Aани’ таня илева”. Няхар” по’ хэсь aани aопой нюм’ Aарка Не Мандой пухуцями’ хо. Сидя нанако нюдни’ хая. Aамгэ’ пирхана Нюдя Не Мандой’ сяне” нярмасеты”, манзь ханада: - Ябтоaэ’ aоб” ню, тет ю” ёнарм’ сяха’ пювандид? Мань тарем’ мадм’: - Aули” нин пюaгу”. Вае’ Сэв Не, Aэ Парэлаха тикахаюд aылекаха’. Теда’ хаб”нани’ сян’ нидм’ илеaгу”. - Aамгэн’ хаaгун? Вае’ Сэв Нем’ мань хадаaгув. Сит нядаба тыранд хэвaэ тараaгудм’. - Иб” aэaгу”нив, Aэ Парэлахам’ aавэн’ пиртав? Тадхава сэвкуда вабты”. Мань тарем’ мадм’: - Тидпойd нен aа”. Луцаю” ёнар” мэ”махана”, aамахана” мась”. Мандо вэсако ма: - Хасенанан’ aани’ пэян. Тюку нянд тикахана мэбd, тэхэ” ниннё’ ханас”. Савахав саванё”. Мань тарем’ мадм’: - Таня’ тэвуванда ты aавэн’ таняaгу? Нюдя Не Мандой aани’ ма: - Харт тэсавэн. Нер aани’ тэсавэй. Ты” няби пеля ненд ты”. Ненд вадавыда

4

Хабэча Хываревич Яунгад


Turn static files into dynamic content formats.

Create a flipbook
Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.